231 млн гривень від будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), за які на Київщині точилися запеклі бої на місцях, розподілили на інфраструктурні об'єкти Іванківському, Поліському районам та місту Славутич. Традиційно найменше ремонтів та будівництв за цей кошт заплановано на Іванківщині, найбільше – у Славутичі. Претензії до кількості грошей висувають обидві території, вимагаючи для справедливого розподілу законодавчих змін. Лише Поліщина задоволена і реалізацією проєктів, і фінансуванням.  Як стало відомо KV, 28 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №42 “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з додатком до розпорядження, місту Славутич було затверджено 24 об'єкти на загальну суму 98 млн 15 тис. 662 гривні.  Куди підуть гроші в Славутичі Мова йде про будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкцію І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкцію будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкцію спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).  Також у переліку об'єктів реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Белгородського кварталу міста (1,2 млн).  Ще Славутичу затвердили кошти на реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн), реконструкцію димової труби центральної міської котельні (3,2 млн).  Як розповів у коментарі KV мер Славутича Юрій Фомічев, у місті продовжують виготовляти проєкти та планують подавати їх до КОДА. “У цьому переліку проєкти, які ми розробляли додатково. І продовжуємо працювати над новими проєктами. Прибрали лише один проєкт, який ми в минулому році реалізували за кошти екологічної субвенції – очисні споруди. Із раніше затверджених, немасштабні об'єкти вже виконані. Це пандус для людей із обмеженими можливостями, огородження навколо дитячого садка та школи, реконструйовано арки біля Палацу дітей та молоді, ведуться роботи по школі №1, майже завершено перший етап ремонту, реконструкція школи №2 розпочата. На жаль, не почались у минулому році роботи з ремонту доріг, хоча були проведені тендери і підписані договори. Причину не пояснили, посилаються на те, що не було коштів. Але ми знаємо, що кошти були переведені на рахунок області. Я вважаю, що це через зміну керівництва області, суто бюрократична причина. У цьому році сподіваємось на кращу динаміку, враховуючи, що нова команда КОДА сформована. Поки певний рух є, але не такий динамічний”, – говорить він.  Поліський район Для Поліського району затвердили 13 проєктів загальною вартістю 73 млн 982 тис. 993 гривні.  У смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).  В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн). У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).  В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).  Також затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн). У коментарі KV голова Поліської районної ради Андрій Слепченко розповів, що подані ними проєкти були затверджені.  “У минулому році були проведені роботи по ремонтах трьох шкіл – заміна вікон, даху. І всі проєкти, які ми подавали, були включені. Поки претензій до обласної адміністрації не маємо. Звісно, ще є потреби, ми поступово виготовляємо проєкти, проводимо обговорення, співпрацюємо”, – зазначив він.  Іванківський район Всього п'ять об'єктів вартістю 59 млн 87 тис. 255 гривень було затверджено для Іванківського району.  Це – реконструкція об'єктів водопостачання Комунального підприємства Іванківської районної ради “Іванківводоканал” зі встановленням станцій автоматичного керування з частотними перетворювачами та заміною насосних агрегатів артезіанських свердловин №15,16,20 (1,3 млн), реконструкція Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране (2,5 млн).  У селищі Іванків заплановано реконструкцію системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 (4,2 млн), реконструкцію існуючої будівлі школи №2 (32,2 млн), реконструкцію існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” (18,6 млн).  За словами депутата Іванківської райради Олега Берегового (ВО “Свобода”), із зазначеного переліку, ремонт у школі №2 за кошти від ЦСВЯП може бути проблемним, оскільки об'єкт почали фінансувати із районного бюджету. “Тільки один об'єкт із цього переліку було розпочато у позаминулому році – школа №2. На неї виділили 20 млн гривень із районного бюджету. Оскільки фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, завершити об'єкт за кошти від ЦСВЯП буде можливо, якщо ми передамо функції замовника робіт Департаменту регіонального розвитку КОДА і я планую ініціювати цей процес. Взагалі досить цікава ситуація вийшла. На минулій сесії, яка нещодавно відбулася, з районного бюджету було знову на цю школу виділено 9,5 мільйонів.  Я впевнений, що адміністрація району була в курсі розпорядження КОДА і умов фінансування від ЦСВЯП цієї школи. Просто не захотіли втрачати "свого підрядника" робіт. Відносно жителів району це дуже підло. За 9,5 мільйонів ми могли придбати у лікарню якесь обладнання, наприклад, МРТ”, – говорить він.  За його словами, район досі не отримав коштів на реалізацію жодного проєкту.  “Із листопада 2017 року кошти мали надходити пропорційно, враховуючи витрачені суми на будівництво ЦСВЯП. Я маю відповідь від “Енергоатому”, що станом на січень цього року було перераховано 96 млн гривень. Ми не отримали жодної копійки. Поліський район отримав близько 30 млн, решту – Славутич. І знову у цьому переліку Славутич отримує майже вдвічі більше. Ми зібрали 3,5 тисячі підписів, аби у закон внесли зміни і чітко прописали – кому скільки коштів має надходити. З розрахунку населення, території чи інших критеріїв. Бо наразі така ситуація, що Іванківщина може отримати 50 млн, а Славутич, наприклад, – 1,5 млрд. Передавали ці звернення ще минулому Президенту, Прем’єрміністру. Нещодавно звертались до нардепа нинішнього скликання. Ніякої реакції. Крім того, я вважаю, що було б вигідніше не витрачати ці кошти, а примножувати. Навіть якщо б ми отримали 1 мільярд із 3,7 млрд, які передбачені на всі території, поклавши їх на державний депозит під державні гарантії, ми мали б щорічно 150-180 млн гривень додаткових коштів. Я цю пропозицію озвучив голові КОДА, але він сказав, що це мало і ми маємо заробляти більше. Але я реаліст і розумію, що в Іванківському районі неможливо побудувати об'єкти, які б приносили такі суми “чистими” щорічно”, – говорить він.  Позиція області Як передає корреспондент KV, питання фінансування об'єктів піднімалось під час пресконференції, присвяченій ста дням роботи очільника КОДА Олексія Чернишова. Зокрема, стурбовані жителі Іванківщини поставили Чернишову питання щодо справедливості розподілу та виділення коштів.  “У цьому році ми плануємо реалізацію 43 об'єктів за кошти від будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Кошти будуть спрямовані  на реалізацію проєктів соціального призначення – освіти, спорту, будівництво доріг і таке інше. Вони будуть розподілені між Іванківським, Поліським районами та містом Славутич. Ми приділяємо цьому велику увагу. Ви побачите все на власні очі цього року. Це дуже важливе питання, оскільки Іванківський, Поліський райони та місто Славутич мають об'єктивні обмеження у плані розвитку. І розраховувати тільки на ці кошти, які дуже швидко закінчаться, не варто. Я запропонував керівництву розглянути інший підхід – інвестувати ці кошти в економічний розвиток, а не тільки в інфраструктуру. Створити індустріальні парки, робочі місця, утворити туристичну галузь. Вони мають заробляти, тому що гроші мають властивість дуже швидко закінчуватись”, – зазначив Олексій Чернишов.  Нагадаємо, як раніше писала KV, останній раз зміни до переліку об'єктів вносились губернатором Олександром Терещуком у травні минулого року. Тоді поповнився список об'єктів для Славутича, який вже подав більше проєктів, ніж Поліський і Іванківський райони. У мерії це пояснили тим, що вони з розумом підійшли до поділу грошей – розподілили проєкти по пріоритетності, що порадили зробити і іншим громадам. Громади ж вважали, що сенсу в виготовленні нових проєктів немає, оскільки подані рік тому навіть не почали фінансувати. Читайте: КОГА снова обделила Полесский район при распределении денег ядерного могильника Фото: колаж  KV

КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” вдруге замовила проведення капремонту сходових майданчиків та ліфтових холів лікарняного корпусу дитячої поліклініки. Ці роботи за 875 тисяч гривень повинно виконати ТОВ “Максігранд”, якому минулого року за такий самий капремонт заплатили понад 600 тис. гривень. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупок ProZorro, 14 лютого 2020 року КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” (*) уклало договір з ТОВ “Максігранд” (**) на проведення ремонту у лікарняному корпусі центру "Дитяча лікарня" на вул. Ярослава Мудрого, 47 в місті Бровари. Ціна договору склала 875,15 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з угодою, до кінця квітня 2020 року підрядник повинен капітально відремонтувати сходові майданчики та марші 1-го і технічного поверхів, а також ліфтові холи. Закупівля була проведена без відкритих торгів. В системі лише опублікованого звіт про укладення договору. Відповідно до даних аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Максігранд” зареєстровано в січні 2019 року в Києві. Директор і засновник – Бабаджан Бабаджанян. Основний вид діяльності – будівництво житлових та нежитлових будівель. Статутний капітал – 30 тис. гривень. За результатами участі у публічних закупівлях “Максігранд” уклало 4 договори загальною вартістю 1,8 млн гривень (разом з нинішнім). З них три договори на 1,77 млн гривен укладені з КНП “Броварська БКЛ” (дані Zакупівлі).  Зокрема, в листопаді 2019 року КНП підписало з “Максігранд” аналогічний нинішньому договір на 602,3 тис. гривень щодо виконання капремонту сходових майданчиків та маршів 1-го і технічного поверхів, а також ліфтових холів. Завершити роботи підрядник повинен був до кінця минулого року, але звіт про виконання договору в системі ProZorro досі не опублікований. Проте, за даними єдиного веб-порталу використання публічних коштів Е-data, КНП “Броварська БКЛ” оплатила за ці роботи в повному обсязі. Нагадаємо, у лютому місцева влада Щасливого та Великої Олександрівки на Київщині замовила завершення будівництва амбулаторій. А в селі Крюківщина за замовленням сільської ради під амбулаторію планують перебудувати існуючі нежитлові будівлі. Читайте: На Київщині повинні побудувати амбулаторії у трьох селах (список) КНП “Броварська БКЛ” керує Валентин Багнюк. * КНП “Броварська БКЛ” (код ЄДРПОУ: 01994497) ** ТОВ “Максігранд” (код ЄДРПОУ: 42781713) Фото: Броварська БКЛКиевVласть

18 лютого з Китаю до столиці має вилетіти літак з українцями та аргентинцями із зони епідемії коронавірусу. Між тим, місць, де б можна було розмістити евакуйованих на карантин, стає все менше. Санаторій “Пролісок” у Козині, де планували поселити людей – відмовився, а Обухівська районна рада навіть просила Володимира Зеленського знайти для тимчасової ізоляції більш пристосовані місця. На вухах і Гостомель. Незнамо звідки взялася інформація, що борт з провінції Хубей має сісти в тутешньому аеропорту, а розмістити евакуйованих на карантин хочуть в місцевій туберкульозній лікарні. Поки адміністрації летовища і медзакладу спростовують чутки, гостомельські депутати скликають позачергову сесію.  Як стало відомо KV, на вівторок, 18 лютого запланована евакуація людей із охопленого коронавірусом Китайського Уханю (провінція Хубей). Орієнтовний час прибуття борту до Києва (враховуючи технічну посадку в місті Алма-Ати) – 20 лютого, 8 ранку. Цивільний літак авіакомпанії SkyUp привезе до України 74 пасажирів, з них 49 – українці, 11 – громадяни Аргентини, решта громадяни: Ізраілю, Норвегії, Чорногорії, Панами, Коста-Ріки, Домініканської республіки, Еквадору та Іспанії.   Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Міністерство закордонних справ Аргентини вже висловило подяку Україні за те, що наша країна погодилась разом зі своїми евакуювати й громадян Аргентини з епіцентру поширення коронавірусу — китайського Уханя. Після прибуття до України, всіх пасажирів рейсу планують розмістити на 14-денний карантин.  На евакуацію з Китаю Кабінет Міністрів виділив 4,5 млн гривень з резервного фонду, відповідне розпорядження ще 5 лютого було оприлюднено на “Урядовому порталі”. Міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька в ефірі програми “Право на владу” на каналі “1+1” заявила, що в Україну приїдуть лишень здорові громадяни і місцевим мешканцям нема чого переживати. “Я хотіла би повідомити, що в Україну приїдуть тільки ті громадяни, які не мають симптомів, які є здоровими, яких перевірила китайська влада”, – сказала керівниця МОЗ. Але слова очільниці МОЗу заспокоїли не усіх. Оскільки ймовірна локація для карантину евакуйованих осіб може бути розміщена на Київщині, деякі громади та місцеве самоврядування територій області вже здійняли паніку.  Обухівщина За даними прес-служби Обухівської районної ради, 14 лютого відбулась термінова сесія, єдиним питання порядку денного якої було недопущення проникнення і поширення інфекції коронавірусу COVID-19 на території населених пунктів Обухівського району. Враховуючи пропозиції депутатів та з огляду на відсутність на території Обухівського району спеціалізованих закладів охорони здоров’я, призначених для тимчасової ізоляції потенційно інфікованих осіб (карантину), районна рада вирішила звернутись до Президента України Володимира Зеленського щодо недопущення розміщення евакуйованих громадян України з міста Ухань в непристосованих для тимчасової ізоляції потенційно інфікованих осіб закладах, тим самим унеможливити додаткові ризики для місцевого населення. Також депутати вирішити направити аналогічне звернення до народного депутата Олександра Дубінського (“Слуга народу”). Ймовірним місцем для розміщення евакуйованих осіб в Обухівському районі є культурно-оздоровчий центр “Пролісок”, що у селі Козин.  14 лютого директор центру Ольга Земницька направила голові Обухівської райради Ларисі Іллєнко повідомлення про те, що товариство заперечує проти розміщення осіб із підозрою на коронавірус на території закладу, оскільки він приймає на відпочинок та оздоровлення дітей.  Підтвердження відмови санаторію "Пролісок" прийняти на карантин евакуйованих з Китаю наводить і ТСН. Крім цього, журналісти програми отримали інформацію, що козинчани навіть готові громадою блокувати вхід до санаторію, аби не пустити туди українців та аргентинців з Хубею. Річ у тім, що люди не ймуть віри даним про те, що всі доправлені на батьківщину громадяни здорові, а карантинне перебування у ізоляції – необхідна, але безпечна процедура, застосувати яку вимагають всі українські і міжнародні протоколи безпеки.  Приірпіння Ще більш карколомна історія в Гостомелі. Майже одночасно зі скандалом, здійнятим на Обухівщині соціальними мережами, почали ширитися дані про те, що рейс з Уханю сяде в місцевому аеропорту “Антонов”, а розмістять евакуйованих у Київській міській туберкульозній лікарні №2, яка розміщена у селищі за адресою Гостомельське шосе, 8. Український міжнародний вантажний аеропорт “Антонов” розташований за 25 кілометрів на північний захід від Києва та за два кілометри на північний захід від смт Гостомель. Аеропорт використовується авіакомпанією “Авіалінії Антонова” та як база льотних випробувань АНТК ім. Антонова. KV звернулася до прес-служби летовища із запитаннями як готуються служби до прийому рейсу з Китаю. Між тим, запитання видання викликало здивування в прес-офісі “Антонова”. “Наразі така посадка в нас не планується”, – зазначили там. Ще одне ймовірне місце для розміщення евакуйованих – Київська міська туберкульозна лікарня №2. За даними медичного порталу Київської міської ради, лікарня розрахована на 400 ліжок, 140 з яких наразі недоступні через капремонт. Також наразі проводиться реконструкція корпусу легеневого туберкульозу, де враховані всі сучасні вимоги з інфекційного контролю та санітарно-епідеміологічні норми.  Проте у коментарі KV головний лікар Київської міської туберкульозної лікарні №2 Григорій Целюк розповів, що офіційно їм ніхто не повідомляв про прибуття до лікарні евакуйованих із Уханю українців.  “Я чув таку інформацію, але це маячня. Офіційно нас ніхто не повідомляв. Ми не маємо необхідних умов, щоб прийняти цих людей. Немає технічної, епідеміологічної спроможності. Мають бути закриті бокси, в нас їх немає. Тут туберкульоз, це не закритий об'єкт. Якщо привезуть евакуйованих людей – буде повний гаплик і порушення всіх норм. Тому питання треба ставити міністру охорони здоров'я”, – говорить він. Але відсутність офіційних підверджень “китайського сліду” з боку лікарні та летовища не заспокоїла місцеву владу. 17 лютого депутат Гостомельської селищної ради Олена Чорна (самовисуванка) направила депутатське завернення голові ради Юрію Прилипку “Про проведення попереджувальних заходів щодо недопущення поширення коронавірусу в Київській області”.  “Висловлюючи думку громади округу №22 (мікрорайон Мостище) та зважаючи на поширення повідомлень про перспективи розміщення українців, евакуйованих з Китайського Уханя, які перебувають у групі ризику захворювання на коронавірус, прошу терміново (у понеділок) зібрати позачергову сесію Гостомельської селищної ради для ухвалення рішень щодо недоцільності розміщення доставленних з Китаю людей в Київській міській туберкульозній лікарні №2, яка територіально розташована в смт Гостомель”, – йдеться у зверненні.  Рішення із протестом проти розміщення евакуйованих у Гостомелі депутат закликає надіслати меру Києва Віталію Кличку, Київській обласній раді, Міністерству охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів.  Як розповіла у коментарі KV Чорна, інформацію про ймовірне прибуття до Гостомелю гостей з Китаю вона, як і багато інших місцевих мешканців, довідалися зі ЗМІ. За її словами керівництво ради досить оперативно відреагувало на її звернення і призначила проведення позачергової сесії Гостомельської селищної ради на 18-ту годину вечора 17-го лютого. “До мене звернулися мешканці округу із інформацією про те, що евакуйованих осіб із Уханю можуть розмістити на карантин у Київській міській туберкульозній лікарні №2 у Гостомелі. Це вони почули із новин у засобах масової інформації. Звісно, що ми маємо відреагувати. Мені відомо, що селище Козин Обухівського району вже відреагувало на наміри розмістити людей на їхній території. Я вважаю, що ми також не маємо мовчати. Тому оперативно запланували сесію сьогодні на 18-ту годину”, – говорить вона. Як стало відомо пізніше, сесія не відбулась через відсутність кворуму, але присутні депутати підписали лист-звернення до мера Києва Віталія Кличко, голови Київоблради Миколи Стариченка та міністра охорони здоров'я Зоряни Скалецької, у якому зазначили, що вважають недопустимим розміщення евакуйованих громадян у туберкульозній лікарні №2, оскільки заклад для цього непристосований.  Депутат Олена Чорна також додала, що підтримати позицію депутатів прийшли небайдужі мешканці селища.  Читайте: В Киеве больных с подозрением на коронавирус будут отправлять в Александровскую больницу До речі, хвиля паніки накрила не лише Обухівщину та Приірпіння. В переддень вильоту нашого борту нічим не підтверджені чутки про привіз евакуйованих на карантин до Білої церкви почали ширитися місцевими пабліками у соціальних мережах.  Паралельно із Київщиною паніка шириться і по інших областях. Наприклад, бунтує селище Шкло на Львівщині. Тутешні звідкись довідалися, що людей з Китаю можуть привезти до місцевого санаторію і влаштували протест. Фото: agency-press.eu КиевVласть

Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.  Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.  Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки. Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.  Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.  “Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.  П’ять проєктів Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.  Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому. “Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він. Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.  За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.  У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами. На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.  У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.  “Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.  Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році. Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.  Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення). Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.  За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.  “На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.  Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.  Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.  За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.  “Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.  Затвердив Мінрегіон  У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.  Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.  Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.  Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.  У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень. У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.  Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.  Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні. Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана. До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.  У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету. Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана. Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”. Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.  Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл Фото: коллаж KV КиевVласть

Медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, починають працювати за новими правилами. Новації традиційно породжують безліч гарячих питань. Як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет – з’ясовувала KV. Як стало відомо KV, 10 лютого 2020 року у приміщенні Київської облдержадміністрації (КОДА) відбулася нарада з питань підготовки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я до укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) в рамках впровадження медичних гарантій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У нараді взяли участь міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, перша заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова та керівники медичних закладів регіону. У порядку денному наради розглядали, зокрема, такі питання, як новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних, як вони функціонуватимуть в новій системі, як тепер керівники КНП будуть писать фінплани та інше.  Фінансування Експерт Офісу реформ МОЗ Матвій Хренов розповів, як саме проходитиме фінансування некомерційних підприємств.  За його словами, медичну субвенцію з держбюджету реформовані заклади охорони здоров’я перестануть отримувати з 1 квітня цього року. Далі включається система, заради якої і проводили реформу — тобто фінансуватиме всіх Національна служба здоров’я.  Медпідприємства, які пройшли процес перетворення та заключили договір із НСЗУ, отримуватимуть кошти залежно від кількості т. зв. медичних епізодів. Такий епізод починається з прийняття пацієнта на лікування і закінчується його випискою (генеруванням форми №66), наприклад, якщо його було прийнято на стаціонар.  Експерт наголошує, що багато суперечливих моментів враховано: наприклад, при переведенні пацієнта з однієї лікарні до іншої кошти за медичний епізод отримають обидві. Що стосується випадків, коли один пацієнт в одній лікарні отримує кілька видів лікування (різні пакети послуг), то лікарня отримує фінансування згідно кожного з задіяних пакетів. А у разі смерті пацієнта в процесі лікування лікарня все одно отримує фінансування, бо має закрити історію його хвороби (та ж сама форма №66).  “Ваша частина коштів розриватись не буде, головне тут те, що вести документацію потрібно правильно і робити це ви будете в електронному вигляді. Заклади, які будуть зловживати цим, стануть першими на проходження перевірки — бо усі дані збираються централізовано, і відхилення від середніх показників серед лікарень України буде чітко видно”. За його словами, на амбулаторному та госпітальному рівні є як базові, так і пріоритетні послуги. До останніх в амбулаторній допомозі включено гастро-, колоно-, бронхо-, цисто- та гістероскопію, в госпітальній — пологи, неонатологію, гостре порушення мозкового кровообігу та інфаркт міокарда.  “До них є вимоги: зокрема, відеофіксація та архівація терміном на два роки. Фінансування проходитиме у вигляді оплати за надану послугу. Якщо у закладі немає обладнання, яке не відповідає вимогам для надання пріоритетної послуги, це не означає, що воно не працюватиме — воно працюватиме в рамках загального пакету, допоки не буде отримано пріоритетного [після оновлення обладнання]. У госпітальному пакеті працюватиме система 60/40, де 60% — з глобального бюджету, розрахунок від кількості наданих послуг за минулий період, а інші 40% є умовними і залежатимуть від кількості послуг, наданих за звітний період”, — наголошує Матвій.  Розповів він і про формування внутрішнього бюджету лікарні та платні послуги, які можуть стати одним з джерел його наповнення. “Раніше основним фіндокументом був кошторис, тепер бюджет. Принципова різниця полягає у тому, що кошторис — це про майбутнє, де ви знали, скільки коштів на які статті видатків ви будете мати. Обсяг фінансування бюджету ж напряму залежатиме від дій, які ви будете вчиняти. Першим джерелом його наповнення буде програма медичних гарантій. Другим — місцевий бюджет і регіональні програми.  Третім можливим джерелом можуть стати платні послуги. Їх умовно можна поділити на дві частини: медичні і немедичні. До других відносяться палати покращеного перебування, покращене харчування, транспортні послуги тощо. Також це господарська частина, яка залежить від самої лікарні — наприклад, створення центру харчування абощо. Медичні ж, по-перше, мають 20%-ве обмеження і в Комітеті в першому читанні розглянули наразі його зняття, ми очікуємо, що до 1 квітня воно буде зняте.  Важливо, що після 1 квітня будь-який пацієнт, який звертається до вас за допомогою, може бути платним пацієнтом. Зробіть йому можливість сплачувати за надані послуги в касу офіційно. Саме з 1 квітня трансформація тільки почне розгортатися”, — відзначив експерт. І додав пораду інвестувати лікарням у себе: “Для того, аби зробити ваш заклад успішним і спроможним, я радив би інвестувати і робити основні зусилля на ваших сильних сторонах. Ви знаєте, які відділення та які лікарі у вас найкращі, до кого частіше за все ходять пацієнти. В першу чергу, спрямуйте зусилля туди — розриватися на все у вас не вистачить ані часу, ані ресурсів. Використовуйте передові методи лікування. Одному і тому ж пацієнтові дві лікарні, наприклад, можуть зробити операцію класичним методом або новітнім. У першому випадку він лежатиме у вас на реабілітації сім днів, у другому чи не на наступний день може піти додому. Уявіть собі операційні видатки в обох цих випадках при однаковому тарифі.  Не забувайте про можливості оптимізації: одне чи кілька відділень двох лікарень, що стоять поруч, є сенс об'єднати, тому що якщо одна з них більша, конкуренцію їй менша не складе і буде просто підвищувати собівартість своїх послуг. Собівартість — дуже мобільна штука”. Під кінець виступу Матвій Хренов наголосив, що НСЗУ опублікувала низку тренінгів, які за потреби керівники можуть пройти онлайн. Фінансові плани Радниця з фінансових питань Проекту USAID “Підтримка реформи охорони здоров'я” Наталя Коваленко розповіла про деякі нюанси навколо фінансових планів і як тепер (та для чого) КНП мають їх складати. По-перше, каже Коваленко, сам по собі фінплан є індикатором того, что лікарня є саме неприбутковим підприємством — а отже, не сплачує податок на прибуток. Цей статус, утім, лікарня за певних обставин може втратити — якщо прострочить його подання або направлятиме свій прибуток власнику (у випадку Київщини — Київській обласній раді). Роль власника — контроль спрямування витрат підприємства: чи доходи та видатки відображають, як каже радниця, статутну діяльність лікарні і чи може вона надавати послуги населенню. До того ж, у фінплані КНП зазначатиме усі свої видатки — для того, аби мати можливість витрачати кошти за усіма запланованими напрямами.  “Фінплан — це інша історія [ніж кошторис]. Він дає більше можливостей відобразити всю вашу діяльність. У кошторисі мова йде більше про медичні субвенції. У фінплані — це всі ваші доходи і податки, як у підприємства, причому усі види доходів, які не заборонені законодавством. Платні послуги, надходження в рамках програм, благодійна допомога, тощо. І всі видатки, які необхідні для надання послуг. Зобов'язання надавати фінплан випливає з Господарського кодексу, згідно якого він має щорічно затверджуватися, причому з щоквартальною розбивкою”. Взагалі інформація, що повинна там міститися, включає: очікувані доходи (договір з НСЗУ, місцеві програми, оренда майна, надання платних послуг тощо); очікувані витрати (заробітна плата, витратні матеріали, капітальні витрати, закупівля обладнання тощо); фінансові результати діяльності (валовий дохід, результат від операційної діяльності, фінансовий результат від діяльності (прибуток чи збиток)); обов’язкові платежі КНП до бюджету;  індикатори та коефіцієнти для аналізу фінансового плану та звіту про його виконання; дані про персонал. Причому у фінплані доходи можуть не відповідати видаткам, на відміну від таких даних у кошторисі. Якщо закладові не вистачає коштів і він звертається до облради, аби вона виділила гроші з бюджету, то він має це відобразити у фінплані, що саме треба покрити за рахунок цих коштів і як саме гроші будуть направлені. Зміни до фінплану на даному етапі керівникам дозволять вносити лише двічі на рік його затвердження (а у разі отримання додаткових доходів — не частіше 11 разів на рік). Поки так, адже, на відміну від Полтавської області, яка стала пілотною у рамках реформи, пояснює Коваленко, медики Київщини ще не мають досвіду роботи за нових умов. Процедура внесення змін така ж, як і при затвердженні фінплану. “Наразі керівники закладів охорони здоров’я, складаючи фінплан, стикнуться з невизначеністю розміру тарифів на медичні послуги, неточною чисельністю населення, що звертатиметься за умов вільного вибору, та змінами до системи оплати праці, які ще не відпрацьовані. Утім, — каже радниця, — управлінські команди роблять перші кроки в створенні нових систем, зокрема, по-новому планують діяльність, впроваджують новий підхід до фінансового планування та нові системи бухгалтерського та управлінського обліку. Але наразі економісти не мають достатніх знань та навичок роботи в нових умовах”. Щодо звітності про виконання плану: вона має бути оприлюднена на сайті самого КНП та на офіційному веб-сайті відповідного підрозділу органу місцевого самоврядування, що здійснює функції з управління підприємством. Річна звітність має бути оприлюднена не пізніше 28 лютого наступного за звітним року і є обов’язковою — на відміну від щоквартальної, рішення про публікацію якої залишається за власником (у випадку Київської області — Київоблради).  Відповідальність за складання, виконання і звітування за фінансовим планом несе керівник підприємства. На ньому також відповідальність і в випадках, коли у зволіканні з поданням плану є провина закладу. Керівник, до речі, перестає бути єдиним суб’єктом декларування — тепер разом із ним свої щорічні декларації про доходи подають головний бухгалтер, члени наглядової ради, інших органів та інші посадові особи відповідно до статуту. Правила подання щорічної, а також декларації кандидата на посаду, перед прийомом на роботу та після звільнення не змінюються. Що стосується платних послуг, згаданих вище, їх вартість визначатиметься одним з трьох шляхів. За першим її визначатиме для медичних закладів орган місцевого самоврядування — зокрема, він встановлюватиме порядок визначення цін і тарифів. За другим — цей порядок на розгляд органу місцевого самоврядування готуватимуть медзаклади. І є третій, згідно якого заклади самі визначатимуть та встановлюватимуть вартість свої платних послуг, і затверджуватимуть наказом керівника КНП. Але за умови, що засновник передбачає це у статуті підприємства. Утім, Коваленко зазначила одну невизначеність у законодавстві: у той час як Закон “Про місцеве самоврядування” покладає обов’язок встановлення тарифів на низку видів послуг на місцеві ради, постанова Кабміну від 25 грудня 1996 р. №1548 обов'язок затверджувати тарифи платних медичних послуг покладає саме на адміністрації. Але у 2015 році Вищий адмінсуд у своєму рішенні вказав, що “до інших послуг суди попередніх інстанцій обґрунтовано віднесли і послуги у сфері охорони здоров'я, на підставі того, що законодавець не виділяє повноваження міської ради або виконавчого комітету у сфері ціноутворення у галузі охорони здоров'я в окрему правову норму та не регулює їх якимось особливим чином”.  Як далі зазначає фахівець, адміністрації не матимуть повноважень про затвердження цих тарифів для підприємств, що уклали договір із НСЗУ.  Також, що стосується розрахунку зі сторони отримувача послуг, медичні послуги (у тому числі послуги з проведення медоглядів) не входять до переліку тих, що мають проходити через реєстратор розрахункових операцій (РРО, або просто касовий апарат). Входять, утім, усі інші.  За новими правилами, після перетворення медустанови в комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить в сферу договірного регулювання. Це означає, що кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, буде враховуватися при визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат або надбавок до посадового окладу. Таким чином, оплата праці співробітників КНП виконуватиметься на основі колективного договору і не залежатиме від обласного бюджету, а премії та надбавки за вислугу років обов’язковими для КНП не вважаються.  Премії керівник підприємства визначає за поданням комісії з урахуванням вимог того ж самого колективного договору. Прийняття керівником підприємства рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений. “Запам’ятайте донести до своїх працівників, що ви вже не бюджетна установа, ви — комунальне некомерційне підприємство. Для вас дуже багато змінюється, буде дуже багато додаткової роботи, але первинна медична допомога вже цей етап пройшла, успішно трансформувалася, і я дуже сподіваюся, що ви теж це пройдете”, — закінчила виступ Наталя Коваленко.  Нагадаємо, в квітні 2017 року уряд затвердив документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" (№2309а-д, прийнятий 06.04.2017 року). Документ містить методичні рекомендації, які "допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров'я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства".  Як повідомив на брифінгу заступник Міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, права медустанов після реорганізації розширюються до рівня всіх інших суб'єктів господарювання України. Сюди входить право підписувати контракти, мати свій рахунок і встановлювати рівень заробітної плати працівників без прив'язки до тарифної сітки.  Згідно з документом, медичні заклади отримують право створювати об'єднання з іншими установами, які також діють в статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними і загальної оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів. Також медустанови отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців (які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики).  Джерелами фінансування закладу, перетвореного в комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних і фізичних осіб. Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство має багато етапів і може тривати від 6 місяців до року. Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.  Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103". Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.  Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства  Фото: KVКиевVласть

Миронівська районна центральна лікарня може припинити свою діяльність. Через несправний каналізаційний колектор ЦРЛ, який працює із 1970-х років, більше 30 тис. людей ризикують залишитись без медичної допомоги, а центральна вулиця Миронівки та сама лікарня – потонути у фекальних розливах. Крім того, фекальні стоки через місцеву річку вже почали потрапляти у Дніпро. У разі потепління це погрожує екологічною катастрофою для всієї області. Вартість ремонту коллектору – 7,5 млн гривень. Однак таких грошей в районі нема.  Звернення Як стало відомо KV, 29 січня Миронівська районна рада направила десять звернень щодо виділення коштів на ремонт каналізаційного колектора комунального некомерційного підприємства “Миронівська Центральна районна лікарня” – до губернатора Київської області Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка, Державної екологічної інспекції України, Кабінету Міністрів, Офісу Генерального прокурора, Офісу Президента, Прокуратурі Київської області, Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, народному депутату Ганні Скороход, депутату Київоблради Володимиру Шандрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У зверненнях, які мають аналогічний текст, Миронівська районна рада повідомляє про вкрай загрозливу ситуацію, яка склалася в результаті максимального зносу каналізаційного колектора КНП “Миронівська ЦРЛ”, що може призвести до фактичного його виходу з експлуатації.  “Вказана інженерна комунікація введена в експлуатацію на початку 70-х років минулого століття. За цей час капітальний ремонт об’єкту не проводився, що призвело до неможливості його подальшого використання. Протягом минулого року мали місце дві аварійні ситуації, які ставили під загрозу функціонування всього лікувального закладу, оскільки стоки йшли напряму в будівлю стаціонарного корпусу районної лікарні”, – йдеться у зверненнях. Наразі аварійний стан колектора призвів до того, що фекальні маси вийшли на поверхню ґрунту, підмили автомобільну дорогу на території міста Миронівка, а також потрапили у відкриту водойму річки Росава, води якої опосередковано впадають в річку Дніпро, що в свою чергу при підвищенні температури призведе до виникнення надзвичайної епідеміологічної ситуації у всьому регіоні. Про які суми йдеться Як повідомляє Миронівська районна рада, протягом 2018-2019 років депутати п’ять разів зверталися до Київської обласної державної адміністрації з проханнням про надання допомоги у вирішенні даного питання. Каналізаційний колектор був включений до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки та мав бути профінансований в 2019 році, загальна вартість проєкту складає 7 млн 525 тис. гривень. Також повідомляється, що відповідна проектно-кошторисна документація вартістью 374 тис. гривень була виготовлена за погодженням з департаментом регіонального розвитку КОДА за рахунок коштів місцевого бюджету. Щодо проєкту був отриманий експертний висновок ще у грудні 2018 року.  Варто також відмітити, що Миронівською міською радою, на підставі включення об’єкта до вищевказаної програми на 2019 рік, було перераховано в якості співфінансування 1 505 тис. гривень (20% вартості ремонту). Однак, на даний час будівництво каналізаційного колектору не профінансовано та не включено до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік. В повному обсязі провести роботи на об’єкті за рахунок коштів районного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу. Аби не залишити 31 тис. населення без медичного обслуговування, районна рада просить пришвидшити виділення фінансування для проведення ремонту колектору. Позиція району та ОТГ Як підтвердила голова Миронівської районної ради Валентина Усик, навесні Миронівку може затопити каналізацією, якщо не буде відремонтовано колектор.  “Майже 50 років каналізаційному колектору у центральній районній лікарні. Ще у 2018 році ми заявили про проблему. На ремонт необхідно 7,5 млн гривень. Звісно, що зараз ми таку сумму потягнути не можемо, оскільки основна частина податків залишилась в об'єднаній громаді. Є державна програма “Питна вода” і обласна програма будівництва соціальних об'єктів. За однією з них мав фінансуватись цей об'єкт. Нам сказали виготовити проєктно-кошторисну документацію, ми це зробили у 2018 році за місцеві кошти. У 2019 році мало бути співфінансування, міська рада виділила 20% від суми, але область коштів не дала. На цей рік об'єкт в програму не включили. Ситуація настільки критична, що я звернулась до десяти інстанцій. Або закриють лікарню, або прийде весна, сонечко і Миронівка буде плавати в каналізації. Не розумію, чому нас не чують, зі свого боку ми зробили усе необхідне. Крім того, наша лікарня визнана опорною і буде реформуватись”, – говорить вона. В коментарі KV голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко розповів, що районна рада не освоїла кошти у минулому році, через що наразі виникла серйозніша проблема.  “У минулому році ми виділили 1,5 млн гривень співфінансування на заміну колектору. Також в минулому році з облбюджету було виділено 7 млн. Відповідно до проєктно-кошторисної документації цього було достатньо для проведення робіт. Районна рада спільно із РДА пальцем не вдарили для того, аби освоїти кошти. Скоро кошти повернуться до нашого бюджету. Громада їм коштів більше не дасть. Ми купимо у лікарню рентген-аппарат за 3,7 млн гривень. А проблема з колектором серйозна. Він прокладений центральною вулицею, лікарня будувалась у 70-х роках. Але відремонтувати колектор не так просто – це можна зробити або восени, або навесні. Його потрібно тягнути через поля. Потрібно завчасно домовитись із фермерами, а цього ніхто не буде робити”, – відмітив він.  Чи буде допомога  За словами заступника голови КОДА Андрія Лісовика, обласна рада має виділити додаткове фінансування.  “Проблема не нова. Її мали вирішити ще минулого року. Фінансування даних робіт передбачалось в рамках програми будівництва у 2019 році. За відсутності фінансування їх не виконали. Нова команда Київської обласної держадміністрації вивчає можливість включити ці роботи до Програми "Питна вода". Якщо буде виконано коригування проєкту та обласна рада виділить додаткові кошти, можна бути відповісти на питання позитивно”, – зазначив він KV.  Нагадаємо, як раніше писала KV, діти Миронівського району протягом місяця сиділи без їжі. Необхідну на харчування в школах і садках суму район не виділяв, аргументуючи це відсутністю коштів, які виникли через створення в грудні 2018 року ОТГ. Громада, за словами районної влади, повинна сама фінансувати харчування. Голова ОТГ зі свого боку зазначав, що в стислі терміни перебрати на себе всі повноваження неможливо. Тому району і передали раніше кошти на утримання садочків і шкіл. Читайте: Дихай, Київщино: майже кожне місто області страждає від небезпечних атмосферних викидів Фото: колаж KVКиевVласть

В 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”. Хто має борги Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №22 “Про схвалення проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки”.  Згідно додатку №19, за минулий рік місцеві та обласний бюджет накопичили кредиторську заборгованість за будівництво об'єктів інфраструктури. Загальна сума боргу облбюджету склала 4 млн 234 тис. 135 гривень, місцевих бюджетів – 2 млн 966 тис. 768 гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Найбільше незавершених об'єктів у Сквирському районі. Тут мають провести розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт щодо амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Медичній, 14-А в селі Шамраївка та амбулаторії первинної медичної допомоги на площі Перемоги, 19-Б в селі Пустоварівка. Сума заборгованості із місцевого бюджету – по 199 тис. 358 гривень за кожний об'єкт. Не завершено капітальний ремонт частини приміщень Рогізнянського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок" через заборгованість із обласного бюджету 1 млн 122 тис. 384 гривень. Не вистачило у області 629 тис. 242 гривні на капітальний ремонт ДНЗ "Калинка" в місті Сквира.  Два незавершених об'єкти з'явилося за минулий рік у Вишгородському районі. Тут незавершена реконструкція головного корпусу Димерської районної лікарні по вул.Революції, 320, за яку із місцевого бюджету винні 1 млн 990 тис. 965 гривень. Не завершили у минулому році і капітальний ремонт дороги по вул. Визволителів (на ділянці від будинку №1 до будинку № 35) в селі Вища Дубечня. Сума боргу з обласного бюджету – 154 тис. 328 гривень.  В Обухівському районі простоює будівництво очисних споруд в с. Григорівка, обласний бюджет там заборгував 269 тис. 668 гривень.  У селі Матюші Білоцерківського району не закінчили реконструкцію вуличного освітлення по вул. Я. Мудрого (від ТП-562), вул. Л.Українки (від ТП-171), вул. Садова, Л.Українки (від ТП-338), вул. Левицького (від ТП-169), вул. Перемоги (від ТП-164), вул. Л.Українки, Я. Мудрого (від ТП-168), вул. І.Франка (від ТП-167), вул. І.Франка (від ТП-166). Заборгованості є в обласному і місцевому бюджетах – 764 тис. 889 гривень і 150 тис. 907 гривень відповідно.  Бородянський район поповнився недобудовою амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Шевченка, 104-А в с.Луб'янка. За неї місцевий бюджет заборгував 226 тис. 822 гривні. Проблемна амбулаторія з'явилася і у селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району – на розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт для будівництва амбулаторії не вистачило 199 тис. 358 гривень із місцевого бюджету.  Є в списку боржників і Макарівський район. Із обласного бюджету не вистачило 455 тис. 921 гривні на капітальний ремонт, а саме: заміну віконних та дверних блоків в Вільнівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Тернопільська буд. 2 в селі Вільне. Ще один борг області – реконструкція дорожнього покриття по вул. Першотравнева в селі Нова Оржиця Згурівського району. Сумма – 709 тис. 53 гривні.  І остання заборгованість з обласного бюджету у сумі 128 тис. 651 гривня заблокувала процесс виконання експертизи проєктно-кошторисної документації “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О100715/М-05/ – Ковалівка через Вінницькі Стави км 0+000 – км 15+800”.  Чи добудують KV поцікавилась у районних рад та міст, які мають заборгованість, чи будуть завершені об'єкти, на які не вистачило коштів. Цікаво, що про список боржників дехто із голів дізнався від кореспондента KV. Голова Фурсівської ОТО Микола Фурсенко: Громада не має жодної заборгованості. Село Матюші лише нещодавно увійшло до об’єднаної громади. Так, село не потужне, можливо, і були проєкти-довгобуди. Можливо, тепер ці суми почали випливати, цю інформацію треба ще уточнювати. Так, по Матюшам і Трушкам подавалися проєкти в область, але результату щодо фінансування не було. І реконструкція освітлення вже робиться за рахунок громади. На території громади вдалося за чотири місяці побудувати амбулаторію, згодом дитсадок. Але кредитів ми не брали. Ми заробляли свої власні кошти, вигравали гранти і конкурси. Коли ми стали громадою, то статки приєднаних сіл мали лише 20% від того, що мала базова громада, хоча у них більше населення та землі. Ось до такого стану докерувалися наші можновладці. Свого часу різні політичні сили багато чого обіцяли селу, але ніхто нічого не виконав. А ці території ще й хотіли приєднати до міст обласного значення.  Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко: На території району довгобудів немає, серйозніша проблема в тім, що ми нові проєкти не можемо розпочати. Є проєкти, щодо яких проведено експертизи. Але якщо із 20 проходить 5-6, то вже добре. У селі Мала Вільшанка ще з 2015 року був запланований ремонт дороги по вул. Шкільна, що веде до місцевої школи. Цього року вона вже потрапила до обласної програми.  Щодо проєкту реконструкції вуличного освітлення в селі Матюші, то це вже територія сусідньої Фурсівської об'єднаної громади.  Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:  Реалізацію проєкту реконструкції Димерської районної лікарні розпочато ще у 2017-2018 роках. Так, це довготривалий проєкт, тому що лікарня величезна, плюс від початку робіт ми зіткнулися із недобросовісними будівельниками, які були відібрані обласною адміністрацією. Залучали й прокуратуру, щоб посприяла у припинені дії договору, обласну адміністрацію, народного депутата. В результаті їхніх неякісних робіт була необхідна заміна проєкту, була проведена повторна експертиза і новий тендер, де замовником виступило обласне управління капітального будівництва. Періодично виникає і кредиторська заборгованість, тому що сума тендера велика. Інші довготривалі об’єкти пов’язані лише з тим, що визначений довгий період будівництва. Це Новопетрівський дитсадок – він об'ємний і там великий бюджет із урахуванням будівництва та облаштування. Така ж ситуація й у Вишгороді з будівництвом двох дитсадків, що реалізуються за рахунок співфінансування з обласним бюджетом. Тендерна документація будівництва розрахована на три роки і проєкти вкладаються в ці терміни. Буває, що будівництво затягується у зв’язку з тим, що під час робіт виникла необхідність внести зміни до проєкту. Наприклад, у селі Новосілки будували спортивну залу, яку зрештою довелося перекваліфікувати у гімнастичну залу. Тож таких довгобудів чи заморожених об'єктів немає.  Голова Бородянської райради Георгій Єрко: У селі Микуличі за рахунок державного бюджету будується школа. Це такий довготривалий проєкт, будівництво якого розпочалося досить давно, ще у 2010 році. Але наразі цей проєкт відроджений. Будівництво досить затратне і потребує до 30 млн гривень. Цього року планується освоїти 26 млн гривень. Наступного року заплановане введення в експлуатацію. Ми подавали в область деякі об’єкти для “відродження”, поки що обласна рада прийняла їх до уваги. За рахунок державного бюджету довгобудів на території району немає. Голова Сквирського райради Василь Гриша: Що це за кредитні кошти, я наразі не можу сказати. Свою частину коштів у частині співфінансування ми сплатили ще два чи три місяці тому. Завершення будівництва амбулаторій заплановане вже в березні. А так залишилися певні об’єкти ще з часів Радянського союзу. Це у Сквирі об’єкт незавершеного будівництва нового приміщення школи №1. Ще Гройсман нам обіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Минулого року ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, сподіваємося, що все вдасться. Цей проект ми вже декілька разів розробляли, але коштів на реалізацію не було. У 2012 році ще при “регіонах” було розпочате і незавершене будівництво трьох підвідних газогонів. Тож минулого року нам таки вдалося реалізувати ці проєкти за рахунок коштів районного і сільських бюджетів – в селі Мовчанівка ще в листопаді, у селах Оріховець, Каленна проводиться випробування цих вуличних газогонів. Населення практично за десять років вже зневірилось, адже, повіривши обіцянкам тієї влади, одразу самотужки провели до своїх садиб газові мережі, але газу не було. Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук: Сьогодні наших жителів цікавлять лікувальні корпуси, надання медичних послуг. І на території району із довгобудів, мабуть, вже років 20 стоїть лікарня. Це – об’єкт районної ради. Як місцевий житель, знаю, що будівництво було розпочате, навіть є сваї, але цей об’єкт вже давно заморожений. Не володію інформацією, чи є на нього документація. За такий довгий період потрібна вже комплексна експертиза. Більше таких глобальних незавершених об’єктів в межах нашої громади, немає. Нарешті в районі відновились роботи щодо Микулицької школи, де не було жодного поступу, мабуть, років з десять.  Відзначимо, що Микулицька школа – це відомий довгобуд на Київщині. Будівництво школи почали ще в 2007 році. Через 10 років 1 вересня 2017 року, вже екс-губернатор Київської області Олександр Горган пообіцяв, що ця школа буде найкращою на Київщині. Завершити будівництво планували за два роки. Голова Згурівської райради Олександр Івченко: Проєкт з реконструкції дорожнього покриття по вул. Першотравнева в с. Нова Оржиця однойменна сільська рада проштовхувала ще з минулого року. І, напевно, лише в цьому році дорога отримала шанс бути реконструйованою. Майже завершена проєктно-кошторисна документація з реконструкції спортивно-оздоровчого комплексу, в якому два роки тому сталася пожежа і приміщення практично повністю було зруйноване. Це єдине подібне глобальне питання. Також наразі в районі будується нове поліклінічне відділення. Очікуємо, що в травні – на початку червня його здадуть в експлуатацію разом із амбулаторією сімейної медицини. Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук: Скоріше за все, що на момент подачі інформації, обласна рада ще не провела кошти, які ми перерахували, відповідно до процедури проведення будівництва амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Луб'янка. Тобто, жодної кредиторської заборгованості ми не маємо. Серед довготривалих об'єктів у нас розпочатий у 2012-2013 роках проєкт будівництва спортивного комплексу на території другої школи. Тоді була окрема стаття видатків, відповідно до постанови Кабміну, згодом все зависло. Наразі об'єкт законсервовано. На превеликий жаль, у цьому році державний фонд регіонального розвитку, виходячи із квоти, яку мала Київська область, цей об'єкт не пропустив. Ми готові були його співфінансувати, але у зв'язку із браком фінансового ресурсу комплекс не потрапив до програми. Маю надію, що вже у співфінансуванні з обласним бюджетом (50/50) вдасться його добудувати. Але це вже буде відомо наприкінці лютого-в березні.  Стоять не один рік Як раніше писала KV, найбільша відома та скандальна на Київщині – школа-довгобуд розташована у місті Вишневому. Вона була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017. У квітні 2018 року жителі Вишневого три дні перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Станом на січень 2019 року стало відомо, що завершення об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року.  Як розповів у коментарі KV голова Баришівської громади Олександр Варениченко, вони також мають школу-довгобуд та ще півдесятка незавершених об'єктів.  “Громада готує перелік об’єктів, які будуть виставлені на аукціон з метою викупу чи продажу. Це, наприклад, незавершене будівництво комплексної школи. Наразі збираємо інформацію по селах. Можливо, з пів десятка і назбираємо. Завершити їх вже просто нереально, потрібна державна експертиза, або тільки, якщо це буде вже приватна власність”, – говорить він. У селі Велика Олександрівка Бориспільського району більше 10 років не можуть добудувати Школу мистецтв через постійну зміну підрядників.  Місто Бориспіль має два довгобуди – кінотеатр та дитячий садок.  “На території міста до затяжних об’єктів можна віднести кінотеатр, який ми відвойовували приблизно півтора року. Попередня влада передала цей об’єкт на 25 років в аренду, після чого його і довели до жалюгідного стану. З орендарем ми розірвали договір, згідно прийнятого рішення на сесії, яке, в результаті, колишні власники й оскаржили в суді. Справу ми виграли наприкінці минулого року. Це центр міста, і, звичайно, що зараз ми будемо розробляти проєкт капітального будівництва з реконструкцією. Можливо, цей об’єкт ми збережемо як кінотеатр або як кіноконцертний зал для дітей. Другий такий проблемний об’єкт – це дитячий садок, за який ми також судилися близько 1,5 року і нарешті виграли справу. Садочок, який ми планували реалізувати за 40 млн гривень, тепер нам обійдеться більше, ніж в 70 млн гривень. Будівельна компанія, яка виграла тендер, отримала кошти, а згодом збанкрутувала. Зараз ми переробили проєкт і в цьому році розпочинаємо будівництво. Днями вже має бути оголошений переможець тендеру. Будемо сподіватися, що скарга в Антимонопольний комітет не надійде і ми нарешті добудуємо цей заклад”, – розповів міський голова Анатолій Федорчук.  Вже п'ятий рік продовжується будівництво гімназії в місті Буча, хоча у минулому році Кабмін виділяв кошти, яких мало б вистачити для завершення будівництва.  Четвертий рік будується школа у Василькові. Там під час уроків, у жовтні 2016 року, впало три поверхи школи №6. Тоді було вирішено не відновлювати зруйновану будівлю, а побудувати нову школу. Час від часу васильківчани нагадують владі про довгобуд, влаштовуючи мітинги. У липні минулого року вони навіть перекривали трасу на Київ.  Вже третій рік продовжується будівництво нового корпусу дитячого садочку “Чебурашка” у Вишгороді. У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень. Нагадаємо, як раніше писала KV, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.  Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомеля отримали освітні ліцензії Фото колаж KVКиевVласть

До кінця травня 2020 року планують відремонтувати частину акушерського корпусу центральної районної лікарні Києво-Святошинського району, яка розташована у Боярці. Виконання капремонту доручили будівельній компанії "Рестрой", яка минулого року ремонтувала третій поверх акушерського корпусу і частину лікувального корпусу цього медзакладу. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 28 січня 2020 року КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" * уклало договір з ТОВ "БК "Рестрой" ** на проведення капітального ремонту частини акушерського корпусу лікарні по вул. Соборності, 51 в Боярці. Вартість угоди склала 1,45 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з договором, до кінця травня 2020 року підрядник повинен виконати на об'єкті демонтажні, будівельні та монтажні роботи.  Детальний перелік робіт підрядника не опублікований. Не уточнено також, яку саме частину акушерского корпусу збираються ремонтувати. Закупівля була проведена без конкурсу. В системі ProZorro лише опубліковано звіт про укладання договору. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “БК “Рестрой” зареєстроване в 2007 році в Києві. Директор і засновник – Віталій Репік. Статутний капітал компанії становить 1 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Згідно з інформацією Zaкупівлі, ТОВ “БК “Рестрой” бере участь в публічних закупівлях з грудня 2018 року. За цей час компанія отримала 57 підрядів на загальну суму 32,8 млн гривень. Найбільшим замовником даного ТОВ виступає КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" (договорів укладено на 14,4 млн гривень). Зокрема, ця лікарня в грудні 2019 року замовляла у ТОВ “БК “Рестрой” проведення реконструкції приміщень господарського корпусу на території лікарні за 3,95 млн гривень. Також в грудні минулого року компанія отримала підряди на проведення капітального ремонту приміщень 3 поверху акушерського корпусу (1,45 млн гривень) і частини приміщень лікувального корпусу (1,45 млн гривень). Згідно звітів про виконання договорів, по всім трьом підрядам роботи виконали до кінця 2019 року. Раніше KV повідомляла, що до кінця травня 2020 року збираються відремонтувати лікувальний корпус Бориспільської районної лікарні. Майже за 16 млн гривень там повинні провести ремонт в палатах, кабінетах і коридорах чотирьох поверхів. Читайте: Лікувальний корпус лікарні в Борисполі мають намір відремонтувати за 16 млн гривень КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" керує Роман Лява. * КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" (код ЄДРПОУ: 01994669) ** ТОВ "БК ”Рестрой” (код ЄДРПОУ: 34968230) Фото: Киево-Святошиская ЦРБ КиевVласть

Сегодня, 4 февраля 2020 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Иванковском, Кагарлыкском, Киево-Святошинском, Обуховском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Яготинском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии – ниже в таблице. Райпідрозділ Н/п Вулиця Роботи Час робіт Білоцерківський с. Фурси вул. Франка чистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський с. Скребиші вул. Шевченка, Калинова, 50-р Перемоги кап. ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с. Йосипівка вул. Польова чистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський м.Біла Церква пров.Росьовий, вул.Січ.Стрільців чистка траси з 8 по 17 год Богуславський с.Семигори вул.Шевченка розчистка траси з 8 по 17 год Бориспільський м.Бориспіль вул.К.Шлях, Садова, Старокиївська, Лермонтова, Жовтнева, Мічуріна, Героїв Небесної Сотні реконструкція ТП з 09 по 17 год Броварський Мокрець с. Мокрець (школа) КАП. РЕМОНТ НА ТП з 8 по 17 год Броварський Зоря Гагаріна ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Броварський Пухівка Шевченка, пров. Шевченка ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 19 год Броварський с. Літки бази відпочинку с. Літки бази відпочинку- Торгмаш,Метро,річпорт підключення нової ТП- 10/0,4кВ з 8 по 17 год Броварський Мокрець,Бервиця с.Мокрець,Бервиця,Мокрець ШКОЛА КАП.РЕМОНТ ТП-660 з 8 по 17 год Васильківський с.Ковалівка, с.Устимівка с.Ковалівка: вул.1-го Травня, вул.Матросова, вул.Гагаріна, вул.Лісова, вул.Стадіонна, вул. 8-го Березня, вул.Леніна с.Устимівка: вул. Комінтерна, вул.Пушкіна, вул,1-го Травня, вул.Васильківська, пр.Шевченка, вул.40 років жовтня, вул.Набережна, вул.Ілліча, вул.Леніна, пр.Шкільний, вулБілоцерківська, вул.8 Березня, вул.Кільцева, вул.Колгоспна нова,вул.Ленінського комсомолу Капітальний ремонт з 8 по 17 год Вишгородський Лютіж,Демидів Частково Ремонт В 10 з 8.30 по 17 год Вишгородський Н.Петрівці масив польовий Нові приєднання з 8.30 по 17 год Володарський Логвин Шевченка Набережна Вирівнювання опор з 8 по 17 год Іванківський Варівськ, Рафалівка, Людвинівка, Кропивня, Р.Сидорівська, М.Корма Весь населений пункт Чистка траси з 8 по 17 год Іванківський Іванків Розважівська, Миру, Шевченка, Сосніних, Київська, Запрудська, Комунальна, Чорнобильська, Чапаєва, Тетерівська, Галіоса, Григоренка Чистка траси з 8 по 17 год Іванківський Шпилі, Р.Слобода, Б.Берег, Воропаївка, Р.Шпилівська, Р.Тальська, Зимовище, Леонівка Весь населений пункт Чистка траси з 8 по 17 год Ірпінський м. Буча вул.Києво-Мироцька капітальний ремонт з 8 по 18 год Ірпінський м. Ірпінь вул. Давидчука, Лисенка чистка траси з 8 по 18 год Кагарлицький м.Кагарлик від ЗТП-382 до ЛР-80 Врізка нової ТП з 8 по 17 год Кагарлицький м.Кагарлик пров. Лісовий, вул. Лісова, Лугова, Тітова, Тюленіна, Барвіновка, Горького, племстанція, РРС ТО Розчистка траси з 8 по 17 год К.-Святошинський Кременище, Хотів,Ходосівка Весь населений пункт реконструкція з 8 по 18 год Обухівський м.Обухів Гоголя;Першотравнева ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Обухівський с.Гусачівка Лесі Українки ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Ставищанський с.Іванівка

Похоже, в феврале 2020 года столичные власти все таки попытаются выбрать на конкурсе директора КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины”*. При этом зоозащитники опасаются, что городское руководство будет на этом конкурсе всеми силами подыгрывать нынешней исполняющей обязанности директора этого КП Наталье Мазур, чтобы оставить ее у руля предприятия в качестве директора. У общественности к этому руководителю накопилось немало претензий.  Об этом KV рассказала глава комиссии по вопросам защиты животных при Департаменте городского благоустройства Киевской горгосадминистрации (КГГА), основатель и руководитель приюта для бездомных животных “Сириус” Александра Мезинова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Конкурс для избрания директора муниципальной ветклиники собираются объявлять уже почти год, во время которого предприятием руководит и.о. директора Наталья Мазур. В Департаменте городского благоустройства КГГА меня заверили, что объявят конкурс в феврале, так как раньше просто не успеют решить все процедурные вопросы. Якобы, проблема в том, что не сформирована комиссия – в ней не хватает одного человека. При этом обещают определить кандидатуру директора КП на протяжении месяца и в конце марта-начале апреля 2020 года назначить директора”, – сообщила КВ Александра Мезинова. По ее словам, столичные зоозащитники опасаются, что власти города будут “настоятельно рекомендовать” на должность директора Киевской городской больницы ветеринарной медицины именно Наталью Мазур, которая работает много лет в КП, а исполняет обязанности первого лица уже больше года. “Есть люди, которые хотели бы участвовать в конкурсе. Но у зоозащитников имеются большие опасения, что кто бы ни подал заявку на участие в конкурсе шансы на победу у него будут фактически равны нулю. Мы видим, что КГГА вполне довольно мифическими “успехами” КП. На возмущения общественности нет реакции КГГА вообще, никто не заставляет КП работать. Похоже, что столичной власти не нужна работа на результат и решение вопросов с бездомными животными в Киеве. В кулуарах ходят разговоры, что Мазур вполне удобна для всех, потому что она не скандальная и умеет со всеми договариваться. Сегодня имеется некоторое количество волонтеров, которые поддерживают КП: одна половина из них имеет от него определенные льготы, а вторая – не понимает истинного предназначения КП. Позиция всей остальной общественности, которая переживает за благополучие людей и животных в городе, просто никого не волнует”, – говорит Александра Мезинова. Также Мезинова напомнила, что сегодня не устраивает в Киеве зоозащитников: 1. из-за нарушения руководством КП сроков по подготовке проекта и изначального игнорирования общественного обсуждения не принята Городская целевая программа контроля за содержанием домашних животных и регулирования численности бездомных животных гуманными методами на 2020-2022 года; Читайте: Столичные чиновники хотят “освоить на животных” почти 270 млн гривен на основании спорного документа2. проект этой программы базировался на непонятных и непроверенных цифрах, поскольку в Киеве даже не подсчитано количество собак и котов; 3. не обновлены правила содержания животных, а старые, по которым вынуждены работать, совершенно не соответствуют действительности;4. от клиники постоянно подаются фейковые отчеты в СМИ, чтобы создать видимость работы и завуалировать реальные результаты деятельности; на сайте КП размещается неправдивая информация о работе коммунального предприятия. При этом реальная работа с общественностью, на которую выделяются немалые средства из горбюджета, в действительности не ведется; 5. вопреки договоренностям с зоозащитниками и проекту указанной выше программы, работники КП всех столичных владельцев животных обманным путем пытаются заставить регистрировать своих питомцев в системе “Регистрация домашних животных” (РДЖ), не объясняя никому ее недостатки и скрывая существование других систем регистрации; Читайте: В Киевсовете согласились использовать разные системы регистрации домашних животных 6. в городе явно увеличивается количество бездомных животных. Все видят особенно на окраинах много беременных животных, много щенков. Квартиры волонтеров и частные приюты переполнены животными. Кроме этого волонтеры просто завалили частные клиники ранеными и больными бездомными животными, за лечение которых платят из своего кармана. А, если бы для этого качественно работала коммунальная ветклиника и приют, такой бы ситуации не было;7. круглосуточная горячая линия КП, которую обещали сделать еще два года назад, до сих пор толком не работает, также не организована работа клиники круглосуточно;  8. скорая помощь для животных не может обеспечить все вызовы в городе и не круглосуточная. Помощь животным 24 часа в сутки обеспечивают исключительно волонтеры и общественные организации. “Зоозащитники хотели бы видеть директором муниципальной ветклиники человека, который сможет организовать правильно и прозрачно работу КП, будет понимать все нюансы и лояльно относиться к животным. Я знаю, что такие люди сегодня есть и могут подать свои кандидатуры на конкурс. Но у них очень мало шансов, хотя люди достойные. Чиновники должны осознать, что в конкурсе на директора КП будут выбирать человека, который наконец-то должен вывести Киев в вопросе зоозащиты на первую линию. Этот человек должен быть новым лицом. Если опять старые команды получат возможность “продолжать работу”, они будут преследовать исключительно свои специфические интересы. Сотрудников, которые будут заинтересованы в проведении реальной работы и оказании помощи животным, будет, как и сейчас, крайне мало. В результате сделают “добро” для определенных людей, но Киев от этого ничего не получит. При этом зоозащитники все же очень надеются на то, что столичная власть сделает правильный выбор и у руля КП появится человек, который выведет КП на качественно новый уровень работы”, – подытожила Александра Мезинова. Напомним, КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” планирует закончить 2020 год с чистой прибылью в 58 тыс. гривен. Как и в минувшем году, прибыльность будет обеспечиваться за счет дотаций из столичного бюджета. В этому году они составят около 65 млн гривен, из которых 40 млн гривен КП должно получить как капитальные инвестиции на строительство Центра защиты животных, кладбища для животных и двух площадок для выгула собак. Читайте: На столичных животных в 2020 году решили освоить 65 млн бюджетных гривен Ранее KV сообщала, что в конце 2019 года в Киеве было начато строительство Центра защиты животных. На его возведение должны потратить 131 млн гривен. Зоозащитники очень скептически отнеслись к такому строительству: дескать, смета строительства необоснованно завышена и такое щедрое бюджетное вливание проблему бездомных животных в столице не решит.  Читайте: Центр защиты животных в Киеве будут строить за 131 млн гривен Согласно данным аналитической системы Youcontrol, Коммунальное предприятие “Киевская городская больница ветеринарной медицины” основано Киевсоветом в 2013 году. Основной вид деятельности – ветеринарная. Уставный капитал предприятия составляет 5,1 млн гривен. КП “Киевская городская больница ветеринарной медицины” с января 2019 года временно руководит Наталья Мазур. До этого, с октября 2017 года, КП возглавлял Михаил Заславский. Предприятие подчиняется Департаменту городского благоустройства КГГА, во главе которого стоит Андрей Фищук, ушедший в отпуск по уходу за ребенком. 4 ноября 2019 года мэр Киева Виталий Кличко временно назначил директором этого департамента Алексея Кулебу. Источники KV в КГГА утверждают, что новый глава профильного департамента КГГА Алексей Кулеба – человек “нового смотрящего по Киеву по вопросам благоустройства и киосков” Андрея Ермака. Читайте: Ермак, Холодов и Комарницкий стали новыми смотрящими по Киеву, – эксперт Как уже не раз писала KV, в Киеве, несмотря на обещания власти и критику со стороны общественности, руководители коммунальный предприятий упорно не назначаются на конкурсной основе. Даже если конкурс проводится, то его результаты, как правило, фальсифицируются. В итоге, городскими КП годами руководят исполняющие обязанностей, которых постоянно меняют, а киевлян об этом должным образом даже не информируют. Читайте: Кличко отказался от конкурсного отбора руководителей столичных КП *  КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" (Код ЄДРПОУ: 32828319) Фото: Facebook КиевVласть