Вернись Украина к выбору, который она сделала 29 лет назад, граждане все равно выбрали бы независимость. Украинцы недовольны курсом государства, но ностальгия по Советскому Союзу не довлеет над нами. Более того, половина не планирует искать лучшую жизнь за границей, предпочитая жить и работать в Украине. Об этом KV стало известно из результатов соцопроса, проведенного Фондом “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” совместно с социологической службой Центра Разумкова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Согласно данным результатам, на условных парламентских выборах партия "Слуга народа" остается единоличным лидером электоральных симпатий: за нее готовы проголосовать 29,5% избирателей, которые определились со своим голосом и пошли бы на избирательные участки. Несколько возросло количество сторонников “Оппозиционной платформы “За жизнь” (ОПЗЖ) – 21,7% избирателей. На третьем месте "Европейская Солидарность" (ЕС) – 15,5%. Если бы выборы в Верховную Раду состоялись в следующее воскресенье, в них бы приняли участие 70,2% опрошенных. Партия %, среди всех %, намерен голосовать %, намерен голосовать и определился “Слуга народа" (Александр Корниенко) 21,8 27,0 29,5 “Оппозиционная платформа – За жизнь” (Юрий Бойко, Виктор Медведчук, Вадим Рабинович) 15,7 19,9 21,7 "Европейская Солидарность" (Петр Порошенко) 10,8 14,2 15,5 "Батькивщина" (Юлия Тимошенко) 8,5 10,5 11,5 "Сила и Честь" (Игорь Смешко) 3,8 4,2 4,6 Радикальная партия Олега Ляшко 2,5 2,5 2,7 "Свобода" (Олег Тягнибок) 1,9 2,2 2,4 "Партия Шария" (Ольга Бондаренко) 2,1 2,0 2,2 "Голос" (Святослав Вакарчук) 1,4 1,7 1,8 "Украинская стратегия Гройсмана" (Владимир Гройсман) 1,0 1,2 1,3 "Гражданская позиция" (Анатолий Гриценко) 0,6 0,8 0,8 “Оппозиционный блок" (Александр Вилкул) 1,1 1,3 1,5 "Демократическая сокира” (Антон Швец, Юрий Гудыменко, Игорь Щедрин) 0,3 0,3 0,4 Другая партия 4,1 3,8 4,1 Не принимал бы участия в выборах 11,2 - - Трудно сказать 13,1 8,4 - В голосовании за партии есть четкие региональные и возрастные различия. Так, "слуги народа" значительно больше голосов приобретает среди младших респондентов – 6 из 10 ее избирателей моложе 40 лет. В противовес ОПЗЖ имеет "пенсионерский" характер. 7 из 10 избирателей ОПЗЖ старше 50 лет, а почти половина – старше 60 лет.  Половина из всех избирателей ОПЗЖ проживает в Восточном регионе. А ЕС имеет кардинально другую картину – практически все избиратели этой партии проживают на Западе и в Центре страны, а на Востоке и Юге живет менее 14% всех тех, кто собирается голосовать за ЕС. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ради мира на Донбассе украинцы готовы идти на компромиссы, но не на любые. Так, 48,3% респондентов считают, что компромиссы должны быть приемлемыми для Украины и только 20,0% готовы пойти на любые компромиссы ради мира.  Среди избирателей разных партий больше всего на компромиссы готовы избиратели ОПЗЖ. Избиратели всех других политических партий, в том числе и "Слуги народа", предпочитают быть более осторожными с уступками, на которые Украина может согласиться. 59% избирателей ОПЗЖ поддерживают принятие закона про "особый статус" отдельных районов Донецкой и Луганской областей (ОРДЛО) безоговорочно. Однако избиратели всех других парламентских партий, в частности правящей "Слуги народа", имеют существенные оговорки против принятия такого закона.  Суммарно варианты с введением миротворческой миссии в ОРДЛО, восстановлением действия Конституции и законов Украины на этих территориях, а также позицию, что эта территория не может иметь "особого статуса" ни при каких условиях, выбрали более половины респондентов (среди избирателей "Слуги народа – 56%). "Особый статус" и выборы в ОРДЛО для возвращения Донбасса готовы поддержать только 34% респондентов и 29% среди избирателей "Слуги народа”. Если бы референдум о провозглашении государственной независимости Украины происходил сегодня – то голоса на нем распределились бы 84,4% – "за" и 15,6% – “против”.  Если анализировать также респондентов, которые затруднились с ответом, либо не пошли бы на референдум, то против выступили бы менее 13% граждан, а почти 68% проголосовали бы за независимость. Поддержка независимости в условном референдуме является самой популярной опцией во всех регионах, возрастных группах и среди сторонников всех крупных политических партий. Впрочем, высокий уровень поддержки решения о независимости не лишает многих опрошенных ностальгии по Советскому Союзу. Так, 49,1% считают, что его распад – это скорее хорошо, в то время как 32% – что это плохо. Остальные – затруднились с ответом. Распределение по электоральным предпочтениям не дало новых результатов: меньше всего по Союзу горюют избиратели “ЕС”, больше всего – избиратели “ОПЗЖ”. Распад СССР / политсила "Слуга народа" ОПЗЖ ЕС "Батькивщина" "Сила и честь" Скорее хорошо 57,1% 18,0% 82,6% 53,5% 55,8% Скорее плохо 18,8% 68,7% 10,1% 29,1% 19,5% Трудно ответить 24,0% 13,3% 7,3% 17,4% 24,7% На вопрос о том, чего было больше за годы существования независимой Украины: положительного или отрицательного, 24,9% опрошенных считают, что больше было позитива. 26,1% убеждены, что негатива. Наибольшая доля (более 41,6%) считают, что за годы независимости было примерно столько же позитивного, сколько и негативного. Больше положительного 24,9 Сколько положительного, столько и негативного 41,6 Больше негативного 26,1 Трудно ответить 7,5 Молодежь считает, что позитива было больше, старшее население тяготеет к полярной позиции. В возрастном распределении меньше положительных оценок на Востоке, а больше на Западе. Относительное большинство опрошенных являются оптимистами относительно будущей жизни украинцев на ближайшие 25-30 лет. 40,8% убеждены, что условия жизни станут лучше . Еще четверть считает, что ситуация принципиально не изменится. 16,1% отметили, что условия жизни станут хуже.  Абсолютное большинство опрошенных предпочитает строить свою будущую жизнь в Украине – 69,9%. Зато 19,0% скорее хотели бы строить свою жизнь в других местах. Однако здесь существует и тревожный аспект. Наибольшее количество лиц, которые хотели бы строить свою жизнь за рубежом, как раз среди молодых людей до 40 лет. Хотели бы Вы строить свою будущую жизнь в Украине? % Да, конечно 41,5 Скорее да 28,4 Скорее нет 12,1 Вовсе нет 6,9 Трудно ответить 11,0 51,2% опрошенных не задумывались над тем, чтобы уехать из Украины за границу, и собираются жить и работать в Украине. Однако значительная часть респондентов все же размышляла или размышляет о возможности выезда. Основные причины: за рубежом можно заработать больше денег (22,0%), в Украине слишком нестабильная политическая ситуация (12,6%), а также не устраивают условия жизни в Украине (12,6%). Если Вы задумывались над тем, чтобы уехать из Украины за границу, то почему? (не более трех ответов) % Личные или семейные обстоятельства 4,5 Меня не устраивают условия жизни в Украине 12,6 Я не могу найти работу в Украине 7,7 За рубежом можно заработать больше денег 22,0 В Украине слишком нестабильная политическая ситуация 12,6 В Украине я не чувствую себя в безопасности 6,6 Не вижу перспектив самореализации в Украине 11,6 Я не верю в успех Украины как государства 6,5 Другое 1,1 Я собираюсь жить и работать в Украине и не намерен выезжать за границу 51,2 Трудно ответить 5,5 59,0% опрошенных убеждены, что в целом ситуация в стране развивается в неправильном направлении. Лишь 19,1% имеют противоположное мнение и считают, что ситуация развивается в правильном направлении. Такие негативные оценки являются традиционными для украинского общества. Отдельные всплески положительной оценки наблюдаются только в коротком промежутке времени после выборов Президента. Чем моложе респонденты, тем больше положительных оценок по развитию ситуации в стране можно ожидать. Так, среди молодежи уровень положительных оценок составляет 33%, а среди лиц старше 60 лет – только 11%.  Если говорить в целом, как Вы считаете, события в Украине развиваются в правильном или неправильном направлении? 18-29 лет 30-39 лет 40-49 лет 50-59 лет 60 лет и старше В правильном направлении 32,6% 24,0% 14,9% 13,9% 10,9% В неправильном направлении 42,2% 55,6% 64,1% 61,0% 69,9% Трудно ответить 25,2% 20,4% 21,0% 25,1% 19,2% Среди избирателей разных партий только в электорате “Слуги народа” доминирует убеждение в правильности вектора развития – здесь положительных оценок 55,2%. “Слуга народа” ОПЗЖ ЕС “Батькивщина” “Сила и честь” В правильном направлении 55,2% 7,3% 10,1% 12,1% 12,1% В неправильном направлении 25,6% 76,7% 73,9% 72,8% 72,8% Трудно ответить 19,2% 16,1% 16,1% 15,0% 15,0% Общенациональное исследование проведено Фондом “Демократические инициативы” совместно с социологической службой Центра Разумкова с 14 по 19 августа 2020 года во всех регионах Украины за исключением Крыма и оккупированных территорий Донецкой и Луганской областей. Опрошено 2018 респондентов в возрасте от 18 лет методом интервью “лицом к лицу” по месту жительства респондентов по выборке, представляющей взрослое население. Теоретическая погрешность выборки не превышает 2,3%. Исследование “Суверенитет и возврат Донбасса” проведено Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива совместно с социологической службой Центра Разумкова с 3 по 9 июля 2020 года во всех регионах Украины за исключением Крыма и оккупированных территорий Донецкой и Луганской областей. Опрошено 2022 респондентов в возрасте от 18 лет методом интервью “лицом к лицу” по месту жительства респондентов по выборке, представляющей взрослое население. Теоретическая погрешность выборки не превышает 2,3%. По данным аналитической системы YouControl, благотворительная организация (БО) "Благотворительный фонд" Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (*) основан 4 сентября 2000 года. Его руководителем была Ирина Эриковна Бекешкина, нынче организацией руководит Барбелюк Светлана Борисовна. Общественная организация (ОО) "Украинский центр экономических и политических исследований им. Александра Разумкова" (**) зарегистрирована 18 августа 1994 года. Ее руководителем является Анатолий Васильевич Рачок. Читайте: Рейтинги Зеленского и “Слуги народа” продолжают падать – результаты соцопроса * “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) ** ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) Фото: коллаж KV КиевVласть

На октябрьских местных выборах у действующего мэра Киева Виталия Кличко наибольшие шансы быть избранным в третий раз столичным градоначальником. Партии “Слуга Народа” и “Европейская солидарность” имеют практически равные шансы пройти в Киевсовет, лишь немного позади оставив партию Кличко “УДАР”. Об этом KV стало известно из результатов соцопроса социологической группы “Рейтинг” и соцопроса Фонда демократических инициатив имени Илька Кучерива. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Согласно результатам опроса киевлян, в рейтинге кандидатов на выборах мэра Киева, которые состоятся 25 октября, лидирует Виталий Кличко. За ним с огромным отрывом следуют телеведущий Сергей Притула, который, вероятно, будет баллотироваться от партии “Голос”, а также народный депутат Ирина Верещук (фракция “Слуга народа”), которая победила во внутрипартийном праймериз. К слову, 49% опрошенных отметили, что совсем не следили за последними праймериз в партии “Слуга народа”, где выбирали кандидата на должность мэра Киева от этой партии. 35% отметили, что-то слышали об этой инициативе. Лишь 14% заявили, что внимательно следили за этим.   Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм       ПодписатьсяРейтинг кандидатов в мэры Киева, % определившихся с выбором Виталий Кличко (“УДАР”) 41,7% Сергей Притула (“Голос”) 11,6% Ирина Верещук (“Слуга народа”) 9,4% Андрей Пальчевский (самовыдвижение) 9,0% Андрей Гончаренко (“Европейская солидарность”) 5,4% Александр Попов (самовыдвижение) 4,5% Вадим Рабинович (“Оппозиционная платформа — За жизнь”) 3,5% Александр Омельченко (“Единство”) 3,3% Андрей Ильенко (“ВО “Свобода”) 2,6% Виталий Нестор (“ВО “Батькивщина”) 2,1% Динамика рейтинга Виталия Кличко показывает, что ему добавили популярности две истории: противостояние с Офисом президента осенью 2019 года и коронакризис. Моделирование второго тура мэрских выборов показало, что при условии выхода в него Виталия Кличко и других потенциальных кандидатов, действующий мэр одержал бы победу.  Виталий Кличко 64% 22% Ирина Верещук 68% 13% Алексей Гончаренко 67% 20% Андрей Пальчевский 63% 21% Сергей Притула От 13% до 20% опрошенных киевлян еще не определились с выбором, или не хотят участвовать в голосовании в указанных комбинациях второго тура мэрских выборов. Отвечая на вопрос о том, за какую партию голосовать на выборах в Киевсовет, киевляне определили двух фаворитов — “Европейская солидарность” и “Слуга народа”. Рейтинг “Слуги народа” в Киеве падает с августа 2019 года на фоне роста поддержки “Европейской солидарности” и “УДАРа”. Если бы выборы в Киевсовет состоялись в ближайшее время, в него бы прошли “Европейская солидарность”, “Слуга народа”, “УДАР”, “ОПЗЖ”, ВО “Батькивщина” и “Партия Шария”. На грани прохождения “Голос” и “Победа Пальчевского”. Кандидат Определился и будет голосовать, % “Европейская солидарность” (Петр Порошенко) 19,8 “Слуга народа” (Александр Корниенко) 19,3 “УДАР” (Виталий Кличко) 17,1 “Оппозиционная платформа “За жизнь” (Юрий Бойко, Сергей Левочкин, Виктор Медведчук, Вадим Рабинович) 8,0 ВО “Батькивщина” (Юлия Тимошенко) 5,7 “Партия Шария” (Ольга Бондаренко) 5,0 “Голос” (Кира Рудык) 4,6 “Победа Пальчевского” (Андрей Пальчевский) 4,5 “Сила и Честь” (Игорь Смешко) 3,0 ВО “Свобода” (Олег Тягнибок) 2,5 “Украинская стратегия Гройсмана” (Владимир Гройсман) 1,8 “Единство” (Александр Омельченко) 1,4 “Объединение “Самопомощь” (Оксана Сыроед) 1,3 “Гражданская позиция” (Анатолий Гриценко) 1,3 “Оппозиционный блок” (Евгений Мураев) 0,3 Другая партия 4,2 Выборы ВР На выборах Верховной Рады (ВР), если бы они состоялись в ближайшее время, расклад симпатий несколько иной. Так, согласно результатам всеукраинского опроса “Рейтинга”, здесь бы по-прежнему лидировала партия “Слуга народа”. Если бы выборы в ВР состоялись в ближайшее время, пятипроцентный барьер преодолели бы четыре партии: “Слуга народа”, “ОПЗЖ”, “Европейская солидарность” и ВО “Батькивщина”. На грани прохождения в ВР — “Радикальная партия” и “Сила и честь”. Партия Среди всех, % Будет голосовать, % Будет голосовать и определился, % “Слуга народа” (Александр Корниенко) 20,3 22,2 25,9 “ОПЗЖ” (Юрий Бойко, Сергей Левочкин, Виктор Медведчук, Вадим Рабинович) 14,2 15,1 17,6 “Европейская солидарность” (Петр Порошенко) 11,8 13,4 15,7 ВО “Батькивщина” (Юлия Тимошенко) 8,1 8,9 10,4 “Радикальная партия” (Олег Ляшко) 4,2 4,1 4,8 “Сила и честь” (Игорь Смешко) 3,2 3,9 4,6 “Украинская стратегия Гройсмана” (Владимир Гройсман) 2,2 2,7 3,2 “Партия Шария” (Ольга Бондаренко) 2,9 2,6 3,0 ВО “Свобода” (Олег Тягнибок) 2,5 2,6 3,0 “Голос” (Кира Рудык) 1,7 2,2 2,6 “УДАР” (Виталий Кличко) 1,8 1,6 1,9 “Гражданская позиция” (Анатолий Гриценко) 0,8 1,0 1,2 “Оппозиционный блок” (Евгений Мураев) 1,4 1,7 2,0 “Объединение “Самопомощь” (Оксана Сыроед) 0,7 0,7 0,8 “За будущее” (Игорь Палица) 0,6 0,7 0,8 Другая 2,0 2,2 2,6 Отказ от голосования 6,6 — — Не определились 15,0 — — 46% опрошенных, которые выбирали партии, отметили, что полностью уверены в своем выборе, 38% — скорее уверены, 15% — не уверены. Относительно более уверены в своем выборе избиратели партий “Европейская солидарность”, “Партии Шария” и “ОПЗЖ”. Оценка работы Кличко и Зеленского 37% опрошенных “Рейтингом” отлично или хорошо оценивают работу Виталия Кличко на посту мэра Киева. В основном — это молодые, обеспеченные люди, сторонники политсилы “УДАР”, в меньшей степени – сторонники “Европейской солидарности”. 39% поставили удовлетворительные оценки, 22% — плохие, среди последних – малоимущие сторонники “Партии Шария”. 54% считают, что ситуация в Киеве за время пребывания Виталия Кличко на посту мэра улучшилась – этот показатель, за исключением мая 2020 года, рос последние 6 месяцев. 30% не увидели никаких изменений, а 15% считают, что она ухудшилась.  33% отлично или хорошо оценили работу Виталия Кличко в преодолении кризиса коронавируса. 38% — удовлетворительно, 25% — плохо.  Работу президента Владимира Зеленского на хорошо и отлично оценили 24%, на удовлетворительно — 27%, плохо — 48% опрошенных киевлян. Из последних большая часть – сторонники “Европейской солидарности”. Борьбу президента с коронавирусом на хорошо и отлично оценили 26%, на удовлетворительно — 34%, плохо — 37% опрошенных киевлян. Тем временем эксперты, приглашенные Фондом деминициатив, ни по одному из возможных критериев не поставили удовлетворительную оценку деятельности президента Владимира Зеленского. Среди таких критериев – борьба с вирусом, ведение внешней политики, кадровая политика и другие. Большинство оценок деятельности президента Зеленского не изменились существенно с предыдущего квартала. Наибольшие изменения касаются коммуникации с обществом, которая стала оцениваться хуже: с 2,6 баллов опустились до 2,2. Немного лучше оценили борьбу с эпидемией COVID-19: оценка выросла с 2,5 до 2,7 и ведения внешней политики с 2,1 до 2,3 баллов. Хуже президенту удается кадровая политика — 1,5 балла и урегулирование конфликта на Донбассе — 1,9 балла. 1 — очень неэффективно 2 – в целом неэффективно 3 — посредственно 4 – в целом эффективно 5 — очень эффективно сложно ответить оценка за І квартал оценка за ІІ квартал Ведение внешней политики 26,7 33,3 26,7 13,3 0,0 0,0 2,3 2,1 Урегулирование вооруженного конфликта на Донбассе 36,0 42,7 17,3 2,7 0,0 1,3 1,9 1,9 Кадровая политика 54,7 33,3 10,7 1,3 0,0 0,0 1,6 1,5 Инициирование необходимых реформ 34,7 40,0 18,7 6,7 0,0 0,0 2,0 2,0 Коммуникация с обществом 30,7 26,7 29,3 10,7 1,3 1,3 2,2 2,6 Борьба с эпидемией COVID-19 14,7 29,3 32,0 20,0 2,7 1,3 2,7 2,5 При этом эффективность парламентского монобольшинства также оценивается как низкая — ни в одном пункте оценка не превышает 3 баллов из 5. Выше была оценена цифровая трансформация — но и в этом случае речь идет о 2,9 балла. Несколько лучше другого удается социальная и бюджетная политика, а также внешняя — чуть выше 2 баллов. Хуже парламент справляется с правовой и антикоррупционной политикой — 1,6 балла. Незначительно лучше удается политика национальной безопасности и обороны, а также образовательная и научная политика. По мнению опрошенных экспертов, среди представителей крупных финансово-промышленных групп наибольшее влияние на парламент имеют Игорь Коломойский, Ринат Ахметов и Виктор Медведчук. Их влияние оценивается как высокое (более 4 баллов из 5). Бывший президент Петр Порошенко разместился на 4 позиции. Прогнозы Эксперты считают, что в третьем квартале высока вероятность массовых протестных акций и митингов — 61%. Также вероятным является возвращение к жестким карантинным мероприятиям — 45%. Несколько менее вероятными, однако реалистичными является выдвижение Россией ультиматума и угрозы начать наступление против Украины в Донбассе и/или из Крыма и увольнение одиозного и.о. министра образования и науки Сергея Шкарлета по 39%.  Интересно, что вероятность увольнения генпрокурора Ирины Венедиктовой эксперты оценивают как более высокую, чем арест Петра Порошенко (32% и 29% соответственно). Но на фоне этих политиков министр внутренних дел Арсен Аваков, по мнению экспертов, должен чувствовать себя увереннее: вероятность его отставки оценивается в 23%. Разное В июле среди опрошенных “Рейтингом” 24% считали, что страна движется в правильном направлении, 67% — противоположного мнения. В августе количество тех и других сменилось на 20% и 68% соответственно. Зато 43% оценивают положение дел в Киеве как правильное, 49% — как неправильное. С весны этого года местные оценки практически не изменились, оценки в отношении страны — ухудшились. Молодежь и состоятельные респонденты дают более оптимистичные оценки, чем другие категории. Среди респондентов “Рейтинга” 16% уже были в отпуске летом этого года, еще 18% — планируют ее на это лето. В то же время, 66% не планируют и не были в отпуске. Среди тех, кто уже был в отпуске, или только планирует ее, — 43% проводить ее в своем населенном пункте, и столько же — в другом регионе Украины, лишь 9% выезжали или планируют поехать за границу. Тех, кто планирует отпуск, относительно больше среди молодых и более богатых. Опросы социологической группы “Рейтинг” проводились в периоды 26-27 июля и 5 августа 2020 года, количество опрошенных – по 2000 жителей Киева и жителей Украины, методом CATI. Статпогрешность в обоих опросах – 2,2%. Экспертный опрос “Политический квартал: лето 2020” проведено Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива с 14 по 22 июля 2020 года. Всего опрошено 75 общественных деятелей, аналитиков и журналистов. Оценивались события за апрель-июнь 2020 года. По данным аналитической системы YouControl, ООО “Социологическая группа “Рейтинг” (*) зарегистрировано 24 октября 2008 года. Его руководителем и соучредителем является львовянин Алексей Георгиевич Антипович (49%). Вторым соучредителем является киевлянин Игорь Иванович Тищенко (51%). По данным аналитической системы YouControl, благотворительная организация (БО) "Благотворительный фонд" Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (**) основан 4 сентября 2000 года. Его руководителем была Ирина Бекешкина, нынче организацией руководит Барбелюк Светлана Борисовна. Читайте: Зеленского и “Слугу народа” догоняют Бойко и “ОПЗЖ” – результаты соцопросов * ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282) ** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ: 20062078) Фото: коллаж KV КиевVласть

Експерти з економіки оцінили досягнення 63 громад Київщини за півроку і відібрали двадцятку лідерів. Вони увійдуть до всеукраїнського рейтингу громад, що можуть похизуватися стабільним розвитком та успішними проєктами. У трійці успішних опинилися Славутич, Переяслав та Тетіївська ОТГ. Задніх пасуть Вишневе разом із Миронівською та Дівичківською громадами. Як стало відомо KV, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу оприлюднив черговий рейтинг спроможних громад України, до якого потрапила і Київська область. “Громадська організація Фонд “Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу” продовжує формування всеукраїнського рейтингу інституційної спроможності і сталого енергетичного розвитку малих та середніх громад станом на 01.07.2020 року, який враховує 40 критейних показників і відображає інвестиційну привабливість громад”, – йдеться у повідомленні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У Центрі зауважили, що під перевірку потрапили 1542 громади з усіх областей. На прохання підписників вони публікують кращі 20-ки по всіх регіонах. Далі буде сформовано рейтинг 200 інституційно спроможних громад країни. Як відбирали Під інституційною спроможністю експерти мають на увазі спроможність громади вирішувати самостійно довгострокові плани, розробляти стратегічні завдання та мати при цьому стабільний розвиток. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У самому ж Центрі пояснюють, що рейтинг має допомогти владі, бізнесу, громадськості зорієнтуватися: як розвивається громада, на якому рівні працюють органи самоврядування і чи приваблива певна територія для ведення бізнесу. На їхню думку, громади мають конкурувати між собою та зацікавлювати у співпраці. Тож кожній громаді при оцінюванні нараховували бали за виконання певних критеріїв.  Найбільшу оцінку громади можуть одержати за реалізацію енергетичних проєктів чи довгострокові кредитні угоди. Якщо вони мають власний бренд і працюють з ЕСКО контрактами, чи втілюють проєкти за участі міжнародних партнерів. Загалом же критеріїв 40, але індикатори можуть змінювати. ТОП-20 Київщини Експерти вже вдруге тестують громади Київщини. Цього разу вони промоніторили діяльність 63 громад за останні півроку. У результаті маємо 20-ку найбільш інвестиційно привабливих громад області. Так, у порівнянні з минулими показниками, вдалося утримати позиції лідера місту Славутич. Здала позиції і поступилася Переяславу другою сходинкою Тетіївська ОТГ. Не відстають від міст та громад і декілька селищ. Козин посів сьому позицію у рейтинговому списку, Чабани – 14, а Немішаєве – 16. Вдалося утриматися серед кращих, проте вже на останній позиції, Дівичківській ОТГ. Увірвалася до рейтингу, хоч і на передостанню позицію, Миронівська ОТГ. Вище неї вдалося піднятися Вишневому. Хоча до цього вони займали 16 позицію й опереджали Дівички. Опитування KV вирішила поцікавитись у керівників територій, які очолили рейтинг, займають середні та останні позиції, які програми їм вдалося втілити за останні шість місяців для підвищення інвестиційної привабливості своїх громад. Голова Славутської міськради Юрій Фомічев: Так, ми тримаємо лідерство по Київщині. По країні, на жаль, трохи втратили позиції. Поступаємося Тростянцю, Миргороду, які відставали, а тепер за певними критеріями вдалося обійти нас. Тож проаналізуємо кожен показник, де нам потрібно піднапружится, щоб область знову стала першою в Україні. Наразі підписали новий договір з німецькою компанією, перші в Україні, щодо впровадження ЕСКО контракту з зовнішнього освітлення. Це – більше 400 вуличних світлоточок. Місто одержить інвестиції у розмірі майже 7 млн гривень. Ці кошти дистанційні і будуть повернуті за рахунок економії електроенергії. За півроку вдалося завершити і вводимо в експлуатацію вже восени свій бізнес-парк. Розвиваємо спортивну інфраструктуру – відкривається декілька нових об’єктів. Думаю, що місто серед кращих саме через програми енергоефективності та відкритість до інвестування. Через те, що прозоро надає адміністративні та електронні послуги. Ми в 200 км від Києва, маємо розвинуту інфраструктуру і потребуємо якісного утримання. Таким чином, компенсуються робочі місця і для працівників, які щороку вивільняються з Чорнобильської АЕС. У місті, наприклад, відкрився завод з виробництва базальтової нитки за унікальною технологією.  Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін: Переяслав – відкрите місто: максимально надаємо інформацією, залучаємо громадськість до прийняття рішень. Упродовж п’яти років на високому рівні здійснюються енергоефективні заходи, завдяки чому заощаджуємо до 1 млн гривень. Востаннє вдосконалили теплові пункти в навчальних закладах. Місто має одержати інвестиції в близко 29 млн гривень і нові робочі місця – будуються два потужних магазини. На жаль, ЕСКО контракти і проєкт НЕФКО депутати не підтримали. Минулого року затвердили стратегію розвитку громади до 2025 року. До карантину мали перевиконання бюджету та ситуація потроху стабілізується. Також беремо участь в ініціативі ЄС “Угода мерів” та міжнародних грантах. Укладені угоди про співпрацю з громадами Славутича, Білою Церквою, Борисполем, Ірпенем, Яготином. Голова Немішаївської селищної ради Сергій Замідра:  Козин та Чабани наближені до столиці. Немішаєво же входить у Бородянський район, який по дотаційності в області серед перших. І, як селищу, нам вже вдалося сформувати концепцію розвитку смарт-спеціалізації. Маємо план економічного розвитку, який у 2018 році одержав найвищу оцінку від експертів світового банку. Проводимо перемовини з партнерами, адже Немішаєве є найкращою експериментальною площадкою для впровадження розумних рішень для громад. Відпрацювали механізм роботи майбутнього ЦНАПУ з електронним документообігом. І ми все це робимо, ще навіть не об’єднавшись в ОТГ. Проводимо спеціалізовані громадські ради, молодіжні парламенти. Ми робимо ставку на соціальний капітал громади. Це є більш важливим, аніж інші ресурси. Це про довіру до громади і тоді вона стає більш привабливою для інвесторів.  Голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко: Нам допомагає співпраця з U-LEAD. Спільно розробили стратегію розвитку громади. Крім того, громада виконує бюджет. Маємо ще і перевиконання, завдяки потужним підприємствам на території. У громаді працюють програми “Відкрите місто”,  “Відкритий бюджет”, діють електронні петиції. Працює і багато соціальних програм, благодійний фонд. Розіграно сім грантів у розмірі 50 тис. гривень на втілення проєктів громадськими організаціями. Значні кошти спрямовуємо на розвиток спорту. Цьогоріч відремонтували багато доріг, маємо співфінансування з областю. Все це в сукупності і дало такі значні результати.  Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко: Найбільшу увагу громада приділяє модернізації матеріальної бази закладів освіти. Завершуємо будівництво мультимедійного спортивного майданчику. Вдосконалюємо і надання адмінпослуг. За власні кошти з нуля створили Єрківецьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини, соцпроєкт – Центр безпеки. Залучаємо в громаду власного сільського поліцейського, який наразі проходить відповідне навчання. Громаді є над чими працювати. Задумів багато та стримує саме фінансовий бік. В основному працюємо над соціальним напрямом.  Нагадаємо, у січні економісти та бізнес-експерти проаналізували роботу громад у 2019 році. Тоді до уваги брались 38 показників і було досліджено 1 321 громади України з населенням до 100 тис. мешканців. Із 50 громад та міст Київщини до рейтингу тоді потрапили всього 25 найкращих. У загальному ж всеукраїнському рейтингу Київщині тоді вдалося посісти перше місце.  Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону тоді опинилася Тетіївська, гарні темпи були у міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Найгірше, на думку фахівців, жили Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.  Читайте: Найслабша ланка. Стали відомі переможці та лузери всеукраїнського рейтингу громад Фото: колаж KV КиевVласть

Избиратели по-прежнему не видят альтернативы президенту Владимиру Зеленскому и его партии “Слуга народа”. Хоть глава государства уже не пользется безоговорочной поддержкой граждан, он снова бы выиграл выборы президента. Но “Слуга народа” монобольшинство в Верховной Раде (ВР) уже не возьмет. Об этом KV стало известно из результатов соцопроса, проведенного Центром Разумкова совместно с Фондом Демократических инициатив имени Илька Кучерива. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Согласно результатам опроса, если бы в ближайшее время проходили президентские выборы, больше всего голосов в первом туре получил бы Владимир Зеленский. Его поддержка слабеет, но он остается электоральным фаворитом.  Кандидат %, среди тех, кто определился и готов голосовать Владимир Зеленский (“Слуга народа”) 36,8 Юрий Бойко (“Оппозиционная платформа – За жизнь”) 17,2 Петр Порошенко (“Европейская солидарность”) 15,3 Юлия Тимошенко (“ВО Батькивщина”) 7,8 Игорь Смешко (“Сила и честь”) 4,5 Анатолий Гриценко “(Гражданская позиция”) 3,4 Олег Ляшко (“Радикальная партия”) 1,9 Руслан Кошулинский (ВО “Свобода”) 1,6 Александр Вилкул (“Оппозиционный блок”) 1,3 В паре “Зеленский – Бойко” во втором туре выборов президента 68% готовы отдать свой голос за Зеленского, а 32% – за Бойко. Соответственно, в паре “Зеленский – Порошенко” за Зеленского готовы проголосовать 71,5%, а за Порошенко – 28,5%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм            Подписаться Из партий на условных парламентских выборах пятипроцентный барьер преодолевают только четыре партии: “Слуга народа”, “Оппозиционная платформа ˗ За жизнь”, “Европейская солидарность” и ВО “Батькивщина”. Партия % (среди тех, кто определился и идет голосовать) “Слуга народа” (Александр Корниенко, Владимир Зеленский) 34,1 “Оппозиционная платформа – За жизнь” (Юрий Бойко, Сергей Леовчкин, Виктор Медведчук, Вадим Рабинович) 19,1 “Европейская Солидарность” (Петр Порошенко) 15,1 “Батькивщина”(Юлия Тимошенко) 8,4 “Сила и Честь” (Игорь Смешко) 3,7 “Радикальная партия Олега Ляшко” 2,2 “Свобода” (Олег Тягнибок) 2,2 “Партия Шария” 2,4 “Голос” (Святослав Вакарчук)  1,9 “Украинская стратегия Гройсмана” 1,6 “Гражданская позиция” (Анатолий Гриценко) 2,8 “Оппозиционный блок” (Александр Вилкул) 1,5 “Демократична сокира” (Анатолий Швец, Юрий Гудименко) 0,1 Другая партия 4,9 Кстати, 54,4% опрошенных считают, что финансировать деятельность партий в Украине должны лидеры партий. В то же время, 39,9% респондентов полагают, что финансирование партий – забота рядовых членов. 32,9% опрошенных полагают, что партии могут финансировать их сторонники. Бизнес тоже имеет право финансировать политические силы, полагают 22,7% респондентов. И только 11,1% поддерживают финансирование партий из госбюджета (сейчас из госбюджета финансируются парламентские партии). Владимир Зеленский остается политиком с самым высоким уровнем доверия, но все равно – он уже в отрицательной зоне. Политик Доверие, % Недоверие, % Баланс,% Президент Владимир Зеленский 44,2 48,6 4,6 Спикер ВР Дмитрий Разумков 39,3 44,9 5,6 Премьер-министр Денис Шмыгаль 13,6 62,3 48,7 Министр внутренних дел Арсен Аваков 17,7 69,6 51,9 Руководитель Офиса президента Андрей Ермак 9 47,6 38,6 Лидер ВО “Батькивщина” Юлия Тимошенко 16,7 77,6 60,9 Лидер “Европейской солидарности” Петр Порошенко 16,4 78,8 62,4 Сопредседатель “ОПЗЖ”  Виктор Медведчук 20,2 69,4 49,2 Сопредседатель “ОПЗЖ” Юрий Бойко 23,2 67,3 43,1 Бывший лидер “Голоса” Святослав Вакарчук 22,2 65,1 42,9 40,5% опрошенных согласны, что Владимир Зеленский является честным и порядочным человеком, но о большинстве членов его политической команды этого нельзя сказать. При этом 32,8% придерживаются мнения, что ни президент, ни большинство членов его политической команды не являются честными и порядочными людьми. 32,7% участников опроса считают, что действующая власть прибегает к политическим репрессиям, а 39,9% не согласны с этим. Чаще считают, что власть прибегает к политическим репрессиям те граждане, которые на последних парламентских выборах голосовали за партии, которые сегодня находятся в оппозиции. 19,9% опрошенных верят, что Украина способна преодолеть существующие проблемы и трудности в течение ближайших нескольких лет. 47% считают, что Украина сможет преодолеть проблемы в более отдаленной перспективе, а 13,5% выражают пессимистические мысли, что Украина не способна преодолеть существующие проблемы. Последних за последний месяц стало меньше – в июне пессимистически настроено было 16,9%. 21,5% респондентов считают, что события в Украине развиваются в правильном направлении, 60,5% – в неправильном направлении. Социологическая служба Центра Разумкова совместно с Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива” с 3 по 9 июля 2020 года опросила 2022 респондентов во всей Украине (кроме Крыма и ОРДЛО) в режиме интервью “лицом к лицу” по месту жительства респондентов. Теоретическая погрешность выборки не превышает 2,3%. По данным аналитической системы YouControl, общественная организация (ОО) "Украинский центр экономических и политических исследований им. Александра Разумкова" (*) зарегистрирована 18 августа 1994 года. Ее руководителем является Анатолий Васильевич Рачок. По данным аналитической системы YouControl, благотворительная организация (БО) "Благотворительный фонд" Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (**) основан 4 сентября 2000 года. Его руководителем была Ирина Эриковна Бекешкина, нынче организацией руководит Барбелюк Светлана Борисовна. Читайте: Рейтинги Зеленского и “Слуги народа” продолжают падать – результаты соцопроса * ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) ** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) Фото: коллаж KVКиевVласть

Проблема регулювання чисельності безпритульних тварин у Києві не втрачає своєї актуальності вже не один рік поспіль. Адже, не дивлячись на суттєве бюджетне фінансування відповідної міської цільової програми, на вулицях столиці безпритульних собак і котів не меншає. Чи можна вирішити цю проблему, які потрібні фінансові і людські ресурси, як кияни можуть оцінити ефективність роботи по регулюванню чисельності безпритульних тварин, в інтерв'ю KV розповіла нова виконуюча обов'язки директора комунального підприємства "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" Оксана Кошак. KV: У комунальному підприємстві Ви людина абсолютно нова. Як оцінюєте стан столичної міської лікарні ветеринарної медицини? Оксана Кошак: Висновки робити зарано. Зараз розпочата інвентаризація – працює внутрішня комісія КП. Як виконуючий обов'язки керівника, я отримую багато основних засобів і хочу бути певною, що все те, що є по бухгалтерії – в наявності. Це звична практика.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Поки все, що було записано в інвентаризаційних листках, в наявності. Якщо будуть виявлені порушення, то будемо залучати зовнішніх аудиторів, щоб більш ретельно розібратися в ситуації та зрозуміти, чому вона виникла. Так, сьогодні у нас немає коштів для проведення аудиту. Якщо виникне в ньому потреба, то будемо вдячні, якщо фахівці профільного департаменту Київської міськдержадміністрації (КМДА) нам у цьому допоможуть. KV: У поточному році КП повинно отримати з бюджету Києва в 65,47 млн гривень. Ці кошти будуть отримані чи фінансування зменшилося через перерозподіл бюджетних коштів для протидії поширенню COVID-19? Читайте: На столичных животных в 2020 году решили освоить 65 млн бюджетных гривен Оксана Кошак: По міській цільовій програмі контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 25,4 млн гривень. Кошти на капітальні інвестиції (40,07 млн гривень), а саме будівництво Центру захисту тварин на вул. Автопарковій і міського кладовища для тварин, поки притримані. Проте нас запевнили у Київській міськдержадміністрації (КМДА), що наше питання пріоритетне. Сподіваюся, що будівництво зможемо продовжити вже цього року. Читайте: Центр защиты животных в Киеве будут строить за 131 млн гривен Проте на сьогодні вже бачу, що наявна потреба в розхідних матеріалах та ліках для стерилізації та лікування безпритульних тварин. І знайти додаткові кошти – це той виклик, який стоїть переді мною. KV: Чому не вистачає грошей на ліки? Оксана Кошак: Кошти на роботу з безпритульними тваринами закладено достатньо. Проблема у їх розподілі. Більша частина коштів – 65% – абсолютно логічно направлена на фінансування заробітної плати, решта – 35% – на корми і медикаменти. Але через те, що при підготовці бюджету КП на 2020 рік було недостатньо прораховано, скільки коштів потрібно на закупівлю медикаментів для проведення стерилізації та вакцинації, виникла потреба у додаткових ресурсах.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поясню на прикладі стерилізації собаки. Для того, щоб стерилізувати собаку потрібно закупити шовний матеріал, медикаменти та розхідники (вата, бинт, спирт, тощо). Ця сума становить щонайменше 500 гривень. А у нас на сьогодні закладено 107 гривень. Перед командою КП на 2020 рік поставлено планове завдання – провести стерилізацію 8 тисяч безпритульних тварин. Поки це виконується, адже тендери проведені і розхідники та препарати для цього закуплено. На три-чотири місяці нам цього вистачить. Потім треба шукати додаткові ресурси і ми вже сьогодні думаємо, як це зробити, щоб ми продовжили якісну роботу. Зрештою, задача, яку КП ставило перед собою у минулому році – стерилізація 6-7 тисяч безпритульних тварин – виконана. І у цьому році виконаємо планове завдання, хоча без додаткових ресурсів буде вкрай важко. KV: Яким чином плануєте знайти для КП додаткові ресурси? Оксана Кошак: По-перше, місто готове допомогти у проведенні перерозподілу коштів. По-друге, частину коштів, яку ми заробляємо, надаючи послуги населенню, направимо на закупівлю ліків та матеріалів для стерилізації безпритульних тварин. Також додаткові ресурси, сподіваюся, зможемо отримати від благодійників. Наприклад, представники благодійного фонду FOUR PAWS готові приїхати до нас і своїми ресурсами (ветеринарами та медикаментами) допомогти у стерилізації вуличних тварин. Крім цього, у нас є домовленість з громадською організацією, яка створила благодійний рахунок. На цей рахунок можуть приходити кошти для допомоги безпритульним тваринам, що потрапляють до нашого комунального підприємства. Зовсім скоро запрацює новий сайт КП, де буде кнопка Donate і кожний бажаючий зможе зробити свій внесок, вибравши на яку статтю повинні скерувати кошти. А ми також через сайт будемо показувати використання цих коштів. Більша частина зібраних таким чином грошей буде спрямована на лікування вуличних тварин. Також кошти будуть витрачатися на їх харчування – є гарна практика, коли опікунам безпритульних тварин допомагають кормами. Також однією з можливих статей витрат буде відновлення технічного забезпечення, яке необхідне для порятунку тварин. Наприклад, у Львові в такий спосіб ми зібрали кошти на банк крові, який вже врятував сотні тварин і врятує ще тисячі. Окрім того вже сьогодні до нас звертаються люди, які готові працювати по залученню грантів, щоб місто могло отримати додаткові ресурси для безпритульних тварин. Дуже багато якісної співпраці може бути з соціально активним бізнесом, але ми повинні забезпечити максимальну прозорість по витрачанню коштів. KV: Міська цільова програма контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2020-2022 роки поки Київрадою не затверджена. Проте проєкт вже опрацьований з громадою. Плануєте його просувати? Оксана Кошак: Проєкт нової програми, на мою думку, доволі розмитий. Я впевнена, що такі документи мають бути дуже чіткими, щоби кожен мешканець міста розумів, що має право робити наше КП, а чого не має. Тому ми подали своє бачення цієї програми. Наш варіант зараз на розгляді у КМДА та незабаром буде винесений на публічне обговорення. Нічого надзвичайного в документі немає. Загалом проєкт програми просто привели у відповідність до законодавства, щоб наші дії не суперечили положенням номативних документів і були чітко зрозумілі киянам. Особливий акцент зроблено на адопцію тварин. Читайте: Столичные чиновники хотят “освоить на животных” почти 270 млн гривен на основании спорного документа Зокрема, у нашому проєкті окремо описана методика по вакцинації та стерилізації собак і котів. Раніше все було зведено на загал, а це неправильно, бо котів у місті дуже багато і має бути передбачено інший алгоритм їх прийому. Треба, щоб безпритульних котів ми могли приймати від опікунів – сил служби відлову для роботи з такою кількістю тварин недостатньо. Щодо собак інший алгоритм – детально прописано, де ми маємо право їх відловлювати. Також виписано положення щодо карантинування. Собаки, які відновлюються, мають бути вакциновані комплексною вакциною і вакциною від сказу і певний час перебувати на карантині. Це необхідно, щоб уникнути спалахів інфекційних захворювань серед тварин. Тільки після цього проводиться обов'язкова стерилізація і чіпування собак. Надважливе завдання – завершити створення при КП цілодобової “гарячої лінії” та служби швидкої зоодопомоги. До речі, в жодному іншому місті України такої служби, навіть ініціативи щодо її створення, я не бачила. Сьогодні на базі КП працює служба швидкої допомоги, але технічного забезпечення недостатньо для допомоги кожній тварині. Привести тварину кудись це одне питання, а чим її лікувати – це питання інше. Ми працюємо над тим, аби максимально швидко залучити кошти донорів, щоб мати можливість не просто забрати тварину з вулиці, а й належно її вилікувати.  Також на базі КП в денний час працює “гаряча лінія”. А моя мета, щоб наші ветеринарні клініки були цілодобовими, щоб ми якісно могли забезпечити цикл – цілодобова робота клінік, колл-центра і швидкої зоодопомоги. І це питання додаткових не тільки фінансових, а й, насамперед, людських ресурсів, бо для цілодобових чергувань треба більше персоналу. В нашому КП працюють хороші ветеринари, які можуть зробити надскладну операцію. В той же час штат КП повністю не укомплектований. На даний час його доукомплектовуємо фахівцями, які вкрай важливі для виконання роботи. Про адміністративні одиниці мова не йде. KV: Як кияни можуть оцінити ефективність міської програми щодо регулювання чисельності безпритульних тварин? Оксана Кошак: Тільки на підставі даних підрахунку вуличних тварин. Ефективність вимірюється лише одним чинником – кількість тварин на вулицях. Якщо вона зменшується або хоча б залишається стабільною, програма ефективна. До речі, у проєкті програмі ми прописали обов'язкове проведення підрахунку вуличних тварин. Наприклад, у Львові кожного року проводиться підрахунок безпритульних тварин – один рік рахують собак, інший – котів. Так, у 2015 році на вулицях міста було понад 700 собак, а у 2018 році – вже 400 собак на вулицях. Упродовж трьох років після першого підрахунку через муніципальну ветлікарню прошло близько 2,5 тисяч тварин, яких було стерилізовано. Підрахунок показує, чи в правильному напрямку ми рухаємося. Тварин, на жаль, викидають. І зупинка росту чисельності безпритульних тварин у місті – вагомий результат, а от їх зменшення – величезне досягнення. KV: Скільки вуличних тварин у Києві, хоча б орієнтовно? Оксана Кошак: У Києві у 2017 році рахували вуличних собак. Тоді їх виявили близько 2,4 тисячі. Але дані змінюються, їх бажано уточнювати щорічно. Також не треба забувати, що близько 6 тисяч собак сьогодні розміщено у притулках для тварин, і їх кількість збільшується. А що відбувається на вулицях, достеменно невідомо. Про це дізнаємося, коли проведемо підрахунок. Плануємо його зробити у липні – серпні 2020 року. Наголошу, його будуть проводити волонтери – всі охочі, для яких важлива прозорість і з якими ми ще у процесі побудови довірливих відносин. Наявні електронні механізми підрахунку тварин, які доволі точні та працюють по цілому світу. Якщо ми говоримо про підрахунок собак, то до цього ми можемо залучати кожного киянина, за виключенням дітей, який готовий пройти по своєму сектору і порахувати тварин. Підрахунок виглядає так: на мобільний телефон через Google Play скачується спеціальний додаток, ми реєструємо людину за певним сектором, потім вона з 7 до 9 години ранку проходить по своєму сектору і, якщо бачить безпритульну собаку, фотографує її та вносить у додаток дані щодо наявності бірки на вусі, видимої вагітності, травми і т.п.  У підсумку ретельний зріз кожного сектору математично перекладається у дані по всьому місту. Звичайно, накладається певна похибка. Котів рахують також за допомогою телефонного додатку, але лише опікуни, які їх підгодовують та знають, стерилізована тварина чи ні, бо у котів кліпси не має. При цьому котів рахувати можна з 7 ранку до 10 вечора, бо вони тримаються дому і не тікають.  Такий підрахунок робиться абсолютно безкоштовно. Також немає потреби додаткових коштів для обробки цих даних. Все, що потрібно – бажання людей допомогти місту порахувати тварин.  В ідеалі порахувати в поточному році і котів, і собак, які мешкають на вулицях. Проте напевне нам це не вдасться. Якщо ми підрахуємо лише собак, то це вже буде певне розуміння рівня безпеки міста. Також дані дозволяють скоригувати наші нормативи по стерилізації безпритульних тварин. Загалом цифри підрахунку безпритульних тварин стануть першоосновою для розуміння того, наскільки інтенсивно нам потрібно працювати. KV: Багато тварин після стерилізації відправляють на місце вилову. Чому не розподіляти відловлених безпритульних тварин по існуючим притулкам, у тому числі по приватним, яким виділяються дотації з міського бюджету? Оксана Кошак: Я переконана, що кожній домашній тварині – і собаці, і коту – місце в сім'ї. Там їм безпечно і безпечно оточуючим. Але потрібно дивитися, якою сьогодні є ситуація в Україні. Наша країна є неблагополучною по сказу. Достатньо багато диких тварин носії сказу і наші люди незахищені у цьому питанні. Якщо є місто чи селище, то в ньому обов'язково є кормова база і дикі тварини обов'язково будуть йти на цю кормову базу. Саме для цього у кожному населеному пункті має бути так званий “щит міста” – собаки, які стерилізовані і вакциновані, які знаходяться під опікою мешканців і оберігають місто від надходження диких тварин та тварин з інших територій.  У місті не має бути зграй, але якщо в дворі живе безпритульний собака, якого всі люблять і підгодовують, який щороку вакцинується та стерилізований, то він навпаки створює безпеку для цих дворів, захищає їх від надходження небезпечних тварин. Коти є природні дератизатори. Киянам, насправді, добре, коли вони живуть на вулиці і полюють за мишами. До речі, коти у Києві захищені місцевою владою: вони визнані частиною екосистеми міста і їм дозволено доступ до підвалів будинків.  Читайте: Давайте беречь киевских котов Проте у країнах, де висока відповідальність власника та передбачені величезні штрафи за кожну викинуту тварину, де є обов'язкова реєстрація та ідентифікація тварин, механізм розміщення тварин у притулках дуже ефективний. В Україні слабка відповідальність власників, немає закону про реєстрацію та ідентифікацію, штрафи за викинуту тварину мізерні. Лише тоді, коли люди будуть усвідомлювати свою відповідальність за тварину, тільки тоді можно говорити про масове створення притулків. На сьогодні скільки би ми їх не побудували, вони дуже швидко будуть заповнені. Ми просто не впораємося з такою кількістю тварин. KV: В яких випадках відловлена тварина буде з клінік КП обов'язково відправлятися до притулку? Оксана Кошак: Сьогодні притулок у Бородянці практично повністю заповнений тваринами і для того, щоб з'явилися вільні місця, тварин потрібно активно прилаштовувати. Дуже багато волонтерів допомагають з прилаштуванням і ми зараз підключаємо для цього всі свої ресурси.  Проте, якщо тварина старенька або має вади зі здоров'ям, наприклад, з зором чи травмована, і на вулиці вона просто не виживе, ми будемо її відправляти у притулок, щоб продовжити адопцію і мати більше часу для прилаштування у сім'ю. KV: Скільки у тварини, яка знаходиться на перетримці у КП, часу на прилаштування? Оксана Кошак: Зараз безпритульний собака перебуває на КП впродовж 10 календарних днів. Алгоритм, який ми пропонуємо надалі, передбачатиме перетримку на карантині 5 календарних днів, стерилізацію та післяопераційне утримання одну добу і ще щонайменше 5 календарних днів вольєрного утримання. Впродовж усього часу ми запрошуємо волонтерів гуляти та піарити наших тварин, окрім днів, коли це буде заборонено ветеринарним лікарем. По завершенні терміну тварина прилаштовується в сім’ю під відповідну угоду або повертається на місце вилову.  Доречі, волонтери нам вкрай потрібні для соціалізації собак, бо лише соціалізовану тварину можна швидко прилаштувати в сім'ю. Так, з вуличними собаками працює кінолог, але цього замало. Зараз найбільше потрібна допомога з вигулом. Якщо говорити про котів, то їх, як правило, приносять опікуни. Зараз опікун має змогу в один день, відповідно до черги, принести вуличного кота, стерилізувати та забрати на власну перетримку. Ми переконані, що кожен небайдужий до тварин киянин може стати опікуном вуличного кота і, записавшись у чергу, привезти його на безкоштовну стерилізацію. Ми шукаємо зараз ресурси, щоб мати котоловки і переноски, бо не кожний киянин має ці засоби. І щоб, у майбутньому, коли до нас принесли вуличного кота, він вакцинувався від сказу, на другий день стерилізувався і ще три дні знаходився на підприємстві, ми будемо його піарити. Тобто, всього п'ять днів. Якщо нам не вдається за цей час його прилаштувати, то кота повертають на місце вилову. Кожна вулична тварина, яка певний час перебуває на підприємстві, буде проходити через наш сайт, де можна прослідкувати, коли вона була вакцинована та стерилізована і куди в подальшому прилаштована або відпущена. KV: Дуже багато нарікань зоозахисників було на спроби зробити обов'язковою реєстрацію домашніх тварин у системі “Реєстрації домашніх тварин”, яка створена КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр”. Як зараз буде вирішуватися питання реєстрації? Оксана Кошак: Я долучена до робочої групи, яка працює над законопроєктом про реєстрацію та ідентифікацію тварин. Сподіваюся, що він буде дуже швидко винесений на розгляд Верховної Ради. Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то буде створена єдина всеукраїнська база домашніх та безпритульних тварин. Якщо ми говоримо про місцеві правила, то реєстрація тварин у багатьох містах, зокрема у Києві, затверджена як обов'язкова. Те, що місто зробило свою базу для реєстрації тварин, дуже добре. Але можлива реєстрація тварин і в інших базах. Єдина умова – місто повинно мати доступ до всіх баз. Зараз ми працюємо над тим, щоб об'єднати дані всіх баз і зрозуміти, скільки тварин зареєстровані у Києві. Читайте: В Киевсовете согласились использовать разные системы регистрации домашних животных Муніципальна база буде розвиватися. Ми будемо прагнути до того, аби процес реєстрації проводили всі ветеринарні клініки, які готові це робити і заробляти на цьому. Але сподіваємося, що все ж таки у підсумку буде єдина національна база, де буде інформація щодо кількості тварин зареєстрованих у тому чи іншому місті України. KV: Які кошти знадобляться для створення всеукраїнської бази реєстрації тварин? Оксана Кошак: Поки ми працюємо над проектом і кінцеве рішення з цього питання не принято. Робочі групи працюють щотижня. Розглядається, що база буде акумулюватися Держпродспоживслужбою, яка веде облік сільськогосподарських тварин. Цілком можливо, що саме ця служба буде вести єдину національну базу домашніх тварин, однак ми наполягаємо на залученні авторизованих баз даних, аби не створювати монополію.  Реєстрація буде передбачати обов`язкову ідентифікацію тварини, тобто чіпування. Ми розуміємо, що є певні незахищені категорії населення, які не мають достатніх фінансових ресурсів для чіпування домашньої тварини, тому для притулків, громадських організацій і певних категорій громадян будуть передбачені пільги. KV: Які ще нормативні акти щодо утримання та захисту тварин сьогодні розробляються? Оксана Кошак: Очікуємо розгляд у другому читанні законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)” від 30.10.2019 року № 2351. Якщо його приймуть, то в нашій країні не можна буде вирішувати регулювання чисельності безпритульних тварин за допомогою евтаназії. Це великий крок вперед в плані захисту безпритульних тварин. Також в документі буде чітко виписано, в яких випадках евтаназія допустима. Адже є моменти, коли тварина терпить страшні муки і потрібно припинити її страждання. Але такі рішення повинні прийматися виключно профільними спеціалістастами і коли тварину врятувати просто неможливо, а вона з кожною хвилиною страждає все більше.  В разі прийняття законопроєкту буде посилено відповідальність власників за викинуту тварину, за жорстоке ставлення до тварини. Проте в Україні є інша проблема – практично немає ветеринарної судової експертизи. Таку експертизу роблять лише в одному закладі в Харкові. І це фактично робить неможливим проведення розтину тварини, щоб довести, що саме дії певної людини спричинили смерть тварини. Зокрема, через це всі справи щодо жорстокого поводження з тваринами заходять у глухий кут. Звичайна ветеринарна експертиза може сказати, від чого померла тварина, але не встановлює причинно-наслідковий зв'язок між дією людини і смертю тварині. Довідка KV: Оксана Кошак народилась у 1982 році. У 2002 році закінчила Львівський банківський інститут НБУ за спеціальністю “Облік та аудит”.  Працювала на керівних посадах у бізнесі, в тому числі у міжнародних компаніях. З березня 2016 року до травня 2020 року очолювала львівське комунальне підприємство “Лев”, що опікується безпритульними тваринами.  З 12 травня 2020 року – позаштатний радник Львівського міського голови з питань поводження з тваринами у Львові. З 26 травня 2020 року виконує обов'язки директора КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”. Оксана Кошак є учасницею та співкоординатором впровадження до навчальної програми шкіл Львова обов’язкового курсу уроків гуманного поводження з тваринами на базі біології “Маленький принц “Львів, що любить тварин”, співавторкою ухвал Львівської міської ради "Про регулювання чисельності безпритульних тварин", "Правила утримання та поводження з тваринами", "Про створення інфраструктури для вигулу собак", співрозробниця проєкту Закону України “Про реєстрацію та ідентифікацію домашніх тварин". Фото: KVКиевVласть

Сотрудники Чернобыльского заповедника призывают неравнодушных граждан помочь животным, которые выжили после пожаров в зоне отчуждения. Огонь уничтожил не только пастбища животных, но и кормушки с солонцами.  Об этом KV стало известно из сообщения на странице Чернобыльского радиационно-экологический биосферный заповедника в соцсети Фейсбук. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  После многодневных пожаров в Чернобыльской зоне испуганные животные вместо привычных пастбищ находят только пепел и редкие островки сухой травы. “Во время пожара сгорели также кормушки и солонцы, куда копытные приходили чуть ли не каждый день. Сотрудникам Чернобыльского заповедника нужно будет восстанавливать материально-техническую базу, так или иначе имела отношение к заботы о представителях фауны заповедной территории”. – сказано в сообщении. Работники заповедника отмечают, что у копытных сейчас особый период: в апреле-мае беременные кобылы лошадей Пржевальского начинают жеребиться. Примерно в это время рожают также самки оленей и лосей. Реквизиты для зачисления благотворительных взносов, грантов и подарков: Отримувач – Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, Код ЄДРПОУ – 41246328 № спеціального реєстраційного рахунку – UA208201720313241001301000849 Банк отримувача – Держказначейська служба України, м.Київ МФО – 820172 ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: БЛАГОДІЙНИЙ ВНЕСОК В Чернобыльском радиационно-экологическом биосферном заповеднике подчеркивают, что в назначении платежа обязательно необходимо указать “На благотворительность” или “Благотворительный взнос”, иначе они не смогут использовать деньги, которые придется вернуть назад. Дополнительную информацию можно получить по телефонам: 067 459 44 83 – Денис097 887 12 38 – Виктория097 732 51 84 – Оксана Ранее KV сообщала, что по состоянию на утро 15 апреля в Чернобыльской зоне подразделения ГСЧС продолжают тушить тлеющую древесину в местах, пройденных огнем. Открытого огня не наблюдается. Тушение тлеющих очагов происходит на территории четырех лесничеств. Читайте: В Чернобыльской зоне спасатели восьмой день продолжают борьбу с лесным пожаром (фото, видео) Ранее сообщалось, что масштабный пожар в Чернобыльской зоне отчуждения перекинулся на левый берег реки Припять и приближается к селу Кошевка. В пожаре уже побывали несколько сел. Читайте: В ГСЧС уверяют, что масштабный пожар не угрожает критическим объектам в Зоне отчуждения (фото, видео, инфографика) Кабинет министров принял решение выделить дополнительные средства на ликвидацию пожара в Чернобыльской зоне, а также на другие мероприятия, связанные с чрезвычайными ситуациями. Деньги – более 150 млн гривен – будут выделены из резервного фонда государственного бюджета.  Читайте: Кабмин выделил дополнительные средства на тушение пожаров в Чернобыльской зоне Фото: фейсбук Чернобыльского радиационно-экологический биосферный заповедника КиевVласть

Многие украинцы думают, что финансово не вытянут месяцы самоизоляции, установленные карантином из-за пандемии COVID-19. Эти опасения влекут за собой повышение критических оценок власти – как в плане противодействия распространению вируса, так и внутренней и внешней политики. Впрочем, пока еще сохраняется баланс отрицательных и положительных ожиданий – и в отношении властей, и в плане личных перспектив пережить без потерь пандемию и карантин. Об этом KV стало известно из результатов соцопросов, проведенных социологической группой Рейтинг в сотрудничестве с Национальной исследовательской сетью "Pollarias", а также проектом “Рубикон” исследовательской группы R&B Branding и опроса экспертов, проведенного Фондом “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива. Политическая сторона изоляции Согласно результатам экспертного опроса “Деминициатив”, деятельность президента Владимира Зеленского преимущественно неэффективна. Относительно нейтральные оценки относительно своей эффективности президент получил только в части коммуникации с обществом и по борьбе с эпидемией COVID-19 — 2,6 и 2,5 балла из 5, соответственно.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Хуже у Зеленского с кадровой политикой — 1,5 балла. Низко оценены также попытки урегулирования конфликта на Донбассе — 1,9 балла, инициирование реформ — 2 и ведения внешней политики — 2,1 балла. Преобладание положительных оценок над негативными наблюдается в оценках респондентов “Рубикона” о деятельности первых должностных лиц государства: деятельность Владимира Зеленского положительно оценивают 59%, негативно 30%; премьер-министра Дениса Шмыгаля — 26% / 20% спикера ВР Дмитрия Разумкова — 37% / 23%. Иначе складывается соотношение положительных и отрицательных оценок таких известных политиков, как: глава МВД Арсен Аваков (19% / 37%) лидер ВО “Батькивщина” Юлия Тимошенко (17% / 48%) пятый президент, лидер “Европейской солидарности” Петр Порошенко (14% / 57%).  По данным “Рубикона”, 57% взрослого населения склоняется к тому, что ситуация в стране в течение ближайших 3 месяцев будет ухудшаться. Противоположной точки зрения по этому вопросу придерживается 22% опрошенных.  В нынешних условиях отношение населения страны к действующей власти чаще всего характеризуется недоверием (34%) и поддержкой (34%) одновременно. Весьма неоднозначно складывается сегодня и отношение к действиям власти по предотвращению эпидемии коронавируса: 50% населения считают их более или менее недостаточными, и 42% — адекватными.  В течение ближайших трех месяцев 51% опрошенных фондом им. Илька Кучерива экспертов считает вероятным введение чрезвычайного положения для борьбы с эпидемией. 42% считают высокой вероятность неплатежеспособности Украины и объявления дефолта по внешним обязательствам, а также массовых митингов и протестов.  Читайте: Коронавирус убивает доверие к власти — результаты соцопроса  35% экспертов считают, что в ближайшие три месяца скорее всего не произойдет формирование нового антикризисного правительства; маловероятно и фактическое признание т.н. "ДНР / ЛНР" и начало прямых переговоров с их представителями (33%). Наименьшие шансы опрошенные дают отставке президента Украины — 23%. По их мнению, среди оцененных событий наибольшее влияние на политическую ситуацию в стране будут оказывать внешние факторы — эпидемия коронавируса и ограничительные меры правительства по противодействию распространению заболевания, а также падение мировых фондовых рынков и стоимости нефти. Их влияние можно оценивать между определяющим и серьезным.  В то же время, внутриукраинские события также имеют серьезный потенциал влияния, считают эксперты. Назначение Ирины Венедиктовой Генеральным прокурором и формирования правительства Денисом Шмыгалем имеют по их оценкам среднее влияние.  Все эти события будут иметь негативное влияние, считают опрошенные эксперты. Наиболее однозначно негативное — назначение Венедиктовой. Эксперты в оценке этого влияния более единодушны, чем в оценке последствий коронавируса. Социальная сторона изоляции 49% опрошенных “Рубикона” считает, что в целом коронавирус способствует объединению людей. Противоположного мнения придерживаются 36% респондентов. Но после перехода страны на карантин у 90% респондентов возникли те или иные проблемы, связанные с этой ситуацией. По мнению 60% опрошенных, через 3 ближайшие месяца материальное положение их семей, в большей или меньшей степени, ухудшится. Переход к режиму карантина поставил значительную часть населения страны в сложное материальное положение: 39% опрошенных не имеют никаких сбережений, которые позволили бы им пережить этот период, а еще 32% накопленных сбережений может хватить не более чем на 1 месяц проживания в нынешних условиях.  При этом, по оценкам опрошенных, среднестатистической украинской семье нужно 277 гривен на один день питания и 8826 гривен для того, чтобы прожить месяц. 68% опрошенных перешли на карантин, не сделав предварительно никаких запасов. Те, кто успел их сделать, чаще всего покупали бакалейные изделия (28% опрошенных), а реже — мясо и мясопродукты (8%), свежие овощи и фрукты (6%), лекарства и витамины (3 %), молочные продукты и яйца (3%), а также другие продуктовые и бытовые товары. По оценкам большинства, успели запастись товарами первой необходимости 56%, сделанных запасов им хватит не более, чем на 2 недели.  В течение последней недели примерно 66% респондентов не ощутили дефицита любых товаров. Те же из наших соотечественников, кто сталкивался с таким дефицитом, чаще всего связывали его с нехваткой масок и респираторов (15%), дезинфицирующих средств (11%), лекарств и витаминов (7%), бакалейных изделий (5%) и ряда других товаров.  Кроме того, спада по количеству и качеству продовольственных товаров не ощутили 76% и 78% соответственно. Опрошенные Фондом им. Илька Кучерива эксперты скорее отрицательно отзываются об эффективности действий, направленных на противодействие распространению эпидемии. Читайте: Из-за карантина деньги у большинства украинцев закончатся еще до Пасхи — результаты опроса  Относительно нейтральные оценки можно фиксировать по охране общественного порядка и обеспечения общественной безопасности во время карантинных мероприятий; коммуникации и объяснения проведенных мероприятий населению и эвакуации украинских граждан из стран, пораженных эпидемией. Однако и они немного ниже условно “среднего уровня”. Гражданская ответственность По данным опроса “Рубикона”, 78% им опрошенных граждан, в той или иной степени, опасаются, что они сами или их близкие могут заболеть коронавирусом (40% — очень боятся, 24% — скорее да, чем нет, 14% — и да, и нет). Чаще всего такие опасения возникают у женщин, а также у лиц в возрасте от 50 лет и старше.  Среди опрошенных “Pollaris” заботу о здоровье близких относят к проблемам 30%, столько же говорят про финансовые трудности, связанные с потерей источников дохода (30%). Реже упоминаются страх заразиться коронавирусом (17%), тревога из-за неопределенности текущей ситуации (15%), сложности самоизоляции (15%), дефицит некоторых товаров (14%) и другие.  Чтобы избежать заболевания, значительная часть населения придерживается таких мер, как:  частое мытье рук (80%); ношение маски (78%); без необходимости не выходят из дома (75%); реже посещают продуктовые магазины (60%) и ряд других. В ближайшие 5 дней 24% вообще не собирается выходить из дома, а другие готовы сделать это при любой весомой причине, среди которых чаще всего — пополнение запасов продуктов (49%), поездки на работу (24%) или посещение аптеки (11%). Гораздо сильнее желание выйти из дома за продуктами у жителей областных центров (57%). Симптоматику COVID-19 опрошенные знают довольно хорошо — высокую температуру способны опознать 91%, сухой кашель — 75%, тяжесть дыхания — 43%. С симптомами коронавируса не знакомы лишь 3% участников опроса. Причем молодежь оказалась осведомленнее старшего поколения (94% против 89% — группы 18-29 лет и 50+ соответственно). Знают люди и то, что делать при выявлении у себя симптомов коронавируса — 66% позвонит врачу, 36% вызовет скорую, 28% — самоизолируется и минимизирует контакт с людьми. В отношении опрошенных “Рубикона” к медработникам превалируют поддержка (43%) и уважение (32%). А вот отношение к готовности отечественной системы здравоохранения справиться с эпидемией весьма неоднозначно: 44% считает, что с этой задачей она в целом справится, а 46% придерживаются противоположных взглядов.  Вынужденное безделье Прежде всего, 31% опрошенных “Рубикона” считают, что их жизнь вследствие карантина изменится. 27% считают, что нет. За период карантина среди опрошенных соцгруппами “Рейтинг” и Pollaris значительно возросла частота просмотра новостей – 49% стала следить за ними чаще. Причем основными источниками получения информации для них, по данным “Рубикона”, являются центральные каналы украинского ТВ (66%), украинские интернет-СМИ (54%) и социальные сети, блоги и форумы (40%), а также родственники, друзья и знакомые (26%). В условиях карантина участники опроса чаще всего посвящают свое свободное время ведению домашнего хозяйства (66%), общение с семьей (36%), просмотра фильмов, сериалов (33%), новостей (32%), ТВ (29%), чтению новостей, статей (27%). При этом дистанционно работает только 13% опрошенных.  38% опрошенных “Рейтингом” также отметили, что стали чаще смотреть фильмы и сериалы, убирать дома, готовить пищу. 27% отметили, что стали уделять больше времени занятию саморазвитием, 27% — общению с родными и близкими, сон (26%), еду (24%) и прослушивание музыки (23%). 18% чаще занимаются своим хобби, по 17% стали чаще читать книги и заниматься спортом. А вот доставкой еды на дом 81% решил пренебречь. По данным “Рубикона”, в условиях карантина украинцы чаще всего посвящают свое свободное время ведению домашнего хозяйства (66%), общение с семьей (36%), просмотра фильмов, сериалов (33%), новостей (32%), ТВ (29%), чтению новостей, статей (27%). При этом дистанционно работает только 13% опрошенных. Находясь на карантине, наши соотечественники довольно активно потребляют информацию.  Карантин значительно повлиял на прогулки на свежем воздухе — 47% опрошенных отметили, что делают сейчас это реже, чем обычно. Также ограничения существенно отразились на общении с друзьями: 42% заявили, что говорят с ними не так часто. 21% вынужден был ограничить общение с родными и близкими, 20% сократили частоту занятий спортом (20%). Повлияла изоляция и на эмоциональное состояние опрошенных — например, среди тех, кто чаще стал смотреть новости, больше людей, которые начали испытывать страх и удивление. Алкоголь тоже не прибавляет радости — в отличие от занятий спортом, сексом, а также общения с близкими и друзьями, согласно данным “Рейтинга” и “Pollaris”. По данным “Рубикона”, их опрошенные чаще начали чувствовать тревогу (38%), страх (20%), разочарование (16%), и растерянность (13%), с одной стороны, а также надежду (32%), оптимизм (22%) и уверенность (5%).  Исследование “Рубикон” проведено исследовательской группой Research&Branding Group с 28 марта — 3 апреля 2020 года с выборкой в ​​1400 респондентов. Ожидаемая средняя ошибка выборки при доверительной вероятности 0,95 составляет ± 3,5%. Исследование “Эмоции и поведение украинцев на карантине” выполнено социологической группой “Рейтинг” в сотрудничестве с Национальной исследовательской сетью "Pollaris" 1-2 апреля 2020 года среди 1300 респондентов в возрасте от 18 лет и старше, методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI). Ошибка репрезентативности исследования с доверительной вероятностью 0,95: не более 4%.  Экспертный опрос “Политический квартал январь-март 2020” проведен Фондом “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива с 26 марта по 1 апреля 2020 года. Всего опрошено 58 экспертов. Читайте: Украинцы стали более счастливыми — результаты соцопроса  Согласно данным аналитической системы YouControl, общество с ограниченной ответственностью (ООО) “Ресеарч и Брендинг Груп” (*) основано в 2006 году по адресу Киев, ул. Михаила Бойчука, с уставным фондом 1 млн 582 тыс. 500 гривен. Учредитель компании — эксперт-социолог Евгений Копатько. Соучредитель, директор компании — Эдуард Золотухин, кандидат политических наук, член ESOMAR. ООО “Социологическая группа “Рейтинг” (**) зарегистрировано 24 октября 2008 года. Его руководителем и соучредителем является львовянин Алексей Георгиевич Антипович (49%). Вторым соучредителем является киевлянин Игорь Иванович Тищенко (51%). ООО “Национальная исследовательская сеть “Полларис” (***) основана в 2018 году с уставным фондом в 60 тыс. гривен по адресу Киев, бул. Дружбы Народов, 14-16. Руководитель предприятия и его учредитель — Наталья Романовна Турик.  Благотворительная организация (БО) “Благотворительный фонд “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (****) основана 4 сентября 2000 года. Его руководителем была Ирина Эриковна Бекешкина. Читайте: Доверие украинцев к Зеленскому и его команде стремительно падает — результаты соцопроса  * Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Ресеарч та Брендінг Груп” (код ЄДРПОУ: 41965406) ** ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282) *** ТОВ Національна дослідницька мережа “Полларіс” (код ЄДРПОУ: 41965406) **** “Благодійна організація “Благодійний фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (код ЄДРПОУ: 20062078) Фото: коллаж KV КиевVласть

Уряд планує внести зміни до держбюджету на 2020 рік і перерозподілені кошти направити на боротьбу з епідемією COVID-19. Секвестр бюджету напряму зачіпає надходження до місцевих бюджетів громад. Скорочуються кошти на утримання інфраструктури та ряд бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви давно кинуті на спорядження медицини. Чи витримають бюджети ОТГ Київщини на фоні можливої економічної кризи такі навантаження – KV дізнавалася на місцях.  Як стало відомо KV, 29 березня в умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. Новий законопроєкт передбачає значний секвестр та перерозподіл коштів, що значно вплине і на видатки місцевого самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У першому варіанті секвестру держбюджету передбачалося значне скорочення видатків на інфраструктурні проєкти. Від чого постраждали би освітні програми та програми регіонального розвитку (ДФРР), підтримка сільгоспвиробників, фінансування дорожніх робіт, а також культура і спорт, заробітні плати. Нагадаємо, що 17 березня вже набрав сили антикризовий закон про внесення змін до Податкового кодексу, який надає “карантинні пільги” і дозволяє підприємствам на час епідемії відтермінувати сплату податків до місцевих бюджетів (ПДФО, податки на землю і нерухомість, ЄСВ). Як повідомляє народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, Уряд планував скасувати і надходження 13,44% податку на паливо до місцевих бюджетів, і субвенцію на розвиток громад. "Після того, як скасували податок на оренду землі і нерухомість, зараз хочуть скасувати і збір акцизу з палива до місцевих бюджетів, і туристичний збір. По суті, місцеву владу ставлять на коліна. Ось так і закінчується епоха децентралізації в Україні. Планується повне обнулення Державного фонду регіонального розвитку, субвенції об'єднаним громадам на інфраструктуру, субвенції на соціально-економічний розвиток. Тобто, вся підтримка, яка б не була для місцевих громад, все знищується!", – написав політик. Так, планується, що з Фонду регіонального розвитку заберуть 7,5 мільярдів, 2 мільярди – з підтримки об’єднаних територіальних громад. Друга, скоригована версія законопроєкту, вже передбачає незначне пом’якшення скорочень витрат на інфраструктурні проєкти, залишити акцизи і ряд субвенцій. Наразі проєкт відправлений в бюджетний комітет для доопрацювання на повторне читання. Читайте: Нехватка бюджетных средств заставит Кабмин не только урезать расходы на культуру и спорт, а, возможно, отменить очередные местные выборы На місцях Тож KV вирішила поцікавитись у керівників громад, чи витримають їхні бюджети навантаження у разі затвердження змін до держбюджету і як вплине відсутність податкових надходжень на виконання планових бюджетних показників. Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук: Якщо  у зв’язку з карантином продовжиться тенденція внесення змін до бюджету, то можна буде органам місцевого самоврядування зібрати в один клунок всі печатки і здати уряду. Якщо місцеві бюджети будуть оголяти таким чином, то нехай уряд і виконує самоврядні і делеговані державою повноваження. Тому що перетворитися на касу по виплаті зарплат і соціальних допомог органи місцевого самоврядування в умовах децентралізації просто не можуть собі дозволити. Думаю, що цей крайній варіант є неприпустимим і громади через асоціації, громадську думку, відстоять позиції збереження дохідної частини бюджетів. Наразі дії уряду, на період карантину надати пільги і певні обмеження з використання бюджету, є правильними. Хоча вже напряму і зачіпають місцеві бюджети, які в цих умовах забезпечують необхідну медицину. По місту виконання бюджету є, але прогнозовано, що провал буде вже в квітні-травні. Економічно активні підприємства майже призупинили діяльність, а відтак і доходи до бюджету. Але паніки немає, розуміємо стан держави і ступінь відповідальності. Всі фактично в однакових умовах, тож маємо забезпечити життєдіяльність громади. Співфінансування обласних і програм ДФРР ми зобов’язані забезпечити. Програми за рахунок перевиконання бюджету обмежуємо і перекладаємо на бюджет розвитку, коригуємо. Проводимо земельні аукціони і торги, тож бюджет розвитку має наповнюватися. Сподіваємося, що обласна влада не обмежить передбачені програми. Це будівництво амбулаторій, таких в громаді дві. Плюс маємо завершити будівництво школи на тисячу учнів. Очікуємо з області на 11 млн гривень.  Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко: Держава нічим не допомагає – все тримається на місцевих бюджетах. Звідки ж все фінансуватиметься? Буде колапс. Всі прекрасно розуміють, що ситуацію треба рятувати. Так, в нашій громаді працівники органів місцевого самоврядування готові піти у відпустки без збереження заробітної плати. Я згоден, щоб підприємства, які зупинили діяльність, звільнити від сплати податків за оренду землі. Але як це стосується сільгосппідприємств, які наразі працюють в звичному режимі на посівній і мають більше тисячі гектарів землі? Ми – аграрний район і з цього живемо. Це просто необміркований крок. Знаходяться дилетанти і серед місцевих торгівельників. А торговельні мережі, аптеки працюють і отримують надприбутки. В 33-х роках подібне називали "шкідництвом". Ми призупинили будь-які роботи, в том числі і з благоустрою, аби лише перенаправити кошти фонду на медицину, на закупівлю апаратів ШВЛ, засобів захисту. Організували благодійний фонд, залучаємо бізнес. Під сумнівом реалізація великих проєктів, в які ми потрапили за співфінансуванням, через ДФР. Адже ми давали гарантію на їхнє фінансування. Навіть, наприклад, ті ж самі освітні проєкти – термомодернізація шкіл, капітальний ремонт опорного закладу. Це не реформа децентралізації, а перекладання обов’язків, які повинна виконувати держава. Місяць жорстокого карантину і введення комендантської години могли би вплинути на ситуацію куди б краще.  Голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк: Для громади – це дуже болючі рішення. Бюджет сформований по місяцям і якщо ці надходження не надійдуть, то доведеться або скорочувати робітників, або зменшувати видатки. Насправді, під час таких ситуацій необхідно хоча б радитися. В інших країнах уряд навпаки надає додаткові дотації чи субвенції. Сьогодні через карантин ми також витрачаємо незаплановані видатки для того, щоб зберегти життя і бути підготовленими до пандемії. Прикро, що ми і на медицину витрачаємо, хоча держава повинна була про це подбати, так тепер ще і уріжуть наші доходи. За відсутності планових надходжень вже  в квітні недоотримаємо значної суми. Зараз думаємо над тим, де і що обмежити. До останнього сподівалися, що подібне не відбудеться або хоча б не в такій жорсткій формі. Сьогодні громади і так взяли на себе багато повноважень, і повинні платити делеговані видатки, а держава їх не відшкодовує. Сподіваємося, держава допоможе вийти із цієї складної ситуації. Можливо, для спроможніших громад ці заходи несуттєві, але є багато дотаційних сіл, які не приносять майже доходів у загальний бюджет ОТГ. Ми дійсно втрачаємо, і не зрозуміло, чому саме ми? І річ не лише в надходженнях, а й у фінансуванні з ДФРР, в субвенції на розвиток інфраструктури, що також не отримаємо. А за цим стоїть значна робота, проєкти з пройденою експертизою, які вже мали б втілюватися в життя. Голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко: Громада у цьому році запланувала одні надходження до бюджету, але всім відомо, яка складається неординарна ситуація в державі. І наскільки вдасться тепер його виконати – важко сказати і мало хто візьметься взагалі щось прогнозувати. На сьогоднішній день відмінили більшість податків. Податок за землю не платиться. Невідомо, що буде і з акцизним податком. У нас на другому місці складова – це єдиний податок. Його на 1,5 місяці відмінили і невідомо, коли запустять. Але тримаємося за рахунок резервного фонду, щоб і проплати були по заробітній платі і надати допомогу лікарні. Наразі ми призупинили всі видатки у зв’язку з коронавірусом, розподілили дуже багато коштів на ремонт вулиць і тротуарів, але наразі ці кошти притримуємо в резерві на майбутнє.  В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька: Ми нещодавно створили ОТГ. Громада створювалася для того, щоб покращити життя мешканців, збільшити можливості, втілювати ті ж інфраструктурні проєкти. Децентралізація – це надія на краще. Тому категорично проти, щоб будь-які кошти вилучалися із місцевих бюджетів. Тим паче, їх і не так багато. Громади тільки вчаться працювати разом, освоювати проєкти. Зараз є  гранти, програми, ми навчаємося, переймаємо досвід. І розуміємо, що є ще можливості залучити додаткові кошти. Але всі ці проєкти передбачають співфінансування. Тому забирати ще і ці "копійки", які, думаю, в масштабах країни не врятують, а для громади – це важливі кошти. Головні надходження ми отримуємо від ПДФО і оренди землі. Одиниці громад можуть дозволити собі більше. Ржищівська -  стандартна громада. А дане рішення дуже відіб'ється на цьогорічному бюджеті. Звичайно, що ми відслідковуємо, прогнозуємо, які можуть бути наслідки секвестру. І якщо кардинальні, то, в першу чергу, вирішуватимуться вони за рахунок якихось проєктів, заробітних плат, скорочень, чого не можна допустити. До цього, якщо виникали питання по медичній чи освітній субвенціям, шукали шляхи вирішення, зверталися в адміністрацію, підключали обласних депутатів. Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук: Якщо заберуть акциз, податки, зроблять "податкові канікули", то зрозуміло, що це буде своєрідний "стоп" децентралізації. Асоціації сільських та селищних рад, ОТГ, міст говорять про це парламенту. Якщо стане життя в селі, то зупиниться і вся країна. Карантин постійно подовжується, тому так само переформатовуємо бюджет. Наразі перша стаття видатків – медицина: задіяно резервний фонд, передали до району майже 3 млн гривень субвенції на закуплення необхідного обладнання. І тільки друга стаття – заробітна плата, електроенергія тощо. Це вимушені кроки для економії бюджету. Призупинили опалення в закладах освіти, що дозволило зарезервувати понад мільйон гривень. Якщо не буде надходжень, виходячи із тих законодавчих ініціатив, то не доотримаємо понад 3,5 мільйони. Акцизу вистачало на покриття витрат на харчування в освіті, частково опалення. Надходжень, можливо, вистачатиме на покриття заробітної плати, електроенергії і вуличне освітлення. А, можливо, доведеться приймати і кардинальні дії, хоча звільняти робітників і не рекомендують. Громада створена минулого року і тільки за 9 місяців повноцінно розробила чітку стратегію розвитку до 2025 року. Наразі маємо таку ситуацію, в якій опинився весь світ.  Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов: Рік розпочався не дуже стабільно і втішно. Вже протягом перших місяців року бюджет не виконується. Підприємства наразі, згідно закону, не сплачують відповідні податки. У цьому плані ми в мінусі. Бюджет громади тримається за рахунок резерву: закриваємо захищені статті, утримуємо соціальні заклади. Всі продовжують працювати, по можливості, дистанційно. Виконуємо планові заходи і з благоустрою, підтримки комунального господарства, медицини. На цей рік було заплановано вилучення 9 млн гривень реверсної дотації. За попередніми розрахунками за цей період ми вже втратимо не менше 10 млн гривень. Як буде розвиватися ситуація далі – прогнозувати важко, адже карантин продовжили. Доведеться, можливо, затягнути і пояси. Але сподіваємося, що зовсім бюджет не втратимо. Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях: У громади дуже великі плани і багато проєктів. І якби бюджет 2020 року був таким же, як і минулий, то ми б ще більше зробили. Ми беремо участь у програмі ДФРР “100 шкіл, 100 садочків і 100 стадіонів” на суму 14,5 млн гривень. Потрапили в обласну програму щодо перекриття і утеплення даху в школі і термомодернізації садочка в Студениках. Реверсна дотація планувалася у розмірі 10,5 млн гривень. Якщо ситуація з коронавірусом не дуже вплине на бюджет, планували в двох селах зробити два бювети артезіанської води за програмою “Чиста вода”. Бюджет громади залежить від стабільності роботи підприємств на території і від сплати відповідних податків, від оренди землі, які наразі через епідемію взагалі відмінили. І від цього бюджет дуже постраждає. Сьогодні необхідно вже думати про те, щоб призупиняти якісь проєкти. Але порівнюючи надходження за цей місяць, то перевиконання ще буде. І якщо такі показники будуть і в квітні, то впевнена, цей період ми переживемо. Але все залежатиме від масовості цієї ситуації. Надзвичайна ситуація дуже вплине на економіку, але не в такому розмірі, як могло бути від запровадження надзвичайного стану.  Експертна думка Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко: Розроблені відповідні звернення, Асоціація міст України наразі у постійних диспутах із народними депутатами. Є сьогодні підтримка і розуміння від Уряду. Побачимо, яким чином в змінах до бюджету врахують наші пропозиції. Звісно, зменшуються надходження до громад, а покладені функції залишаються, навіть із урахуванням антикоронавірусних заходів. Розмова йде про 20 млрд гривень. Це велика сума, відсутність якої впливатиме на виконання цих функцій. Сьогодні навпаки в рамках децентралізації, підвищення ролі місцевих органів необхідно утримати, я вже не кажу про збільшення з урахуванням противірусних заходів на тому ж бюджетному рівні.  Депутат обласної ради Роман Титикало: Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми. Так, місцеві голови за відсутності коштів змушені звертатися по допомогу до районних та обласних адміністрацій, які через Кабмін потім розподіляють субвенції. Комусь виділяють, комусь не виділяють. Таким чином, у влади з’являються шляхи впливу на громади і місцевих керівників. Якщо у сільського голови  немає і копійки власних коштів і він змушений ходити на уклін до районної влади, це одразу ставить його у залежну позицію. В рамках реформи децентралізації питання фінансової самостійності громад є необхідною умовою їх функціонування. В бюджетному кодексі, постановах Кабміну встановлюється пропорція розподілу акцизного збору, ЄСВ, інших коштів. І чим більше йде коштів у державний бюджет, тим більше громади втрачають самостійність. Особисто я відреагував дуже критично на законопроєкт, тому що це обмеження для громад. Вони не зможуть виконувати завдання бюджету, утримувати школи, медзаклади, дороги тощо.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Фото: коллаж KVКиевVласть

Украинские мужчины как минимум не против, чтобы в политике, науке и правоохранительных органах было больше женщин. Хотя и считают, что взвешенные решения все равно чаще принимает мужчина. Самой же известной женщиной в украинской политике считается Юлия Тимошенко — ей мало доверяют, но именно ее считают наиболее перспективной. Об этом KV стало известно из результатов соцопроса, проведенного социологической группой “Рейтинг” и Фондом “Демократические инициативы им. Илька Кучерива”.  Электоральные предпочтения и пол По результатам опроса Фонда, на президентских и парламентских выборах весной и летом 2019 года голосовали 86,9% и 79,6% опрошенных соответственно. На местных выборах в 2015 году голосовало меньше граждан (66,4%), но готовность проголосовать на следующих местных выборах выше (70,6%).  Большие намерения голосовать на следующих местных выборах демонстрируют женщины (74,1%) и люди старше 55 лет (более 75,8%).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Несколько факторов повлияли на выбор кандидата/-ки на местных выборах:  честность (65,4% респондентов); представление интересов таких людей, как сами опрошенные (53,5% респондентов);  тесная связь кандидата/-ки с общественностью (47,8% респондентов); гораздо меньше: политический опыт (22%); актуальность предвыборной программы (22%); гражданская активность (19%); финансовые вложения на нужды общественности (15%); принадлежность к той или иной политической партии (13%). Пол кандидата не имеет значения для 61% опрошенных: это 58% мужчин и 64% женщин. Говоря о четких предпочтениях, пол кандидата / -ки важен для 23%, 34% — мужчины, 14% — женщины.  По данным “Рейтинга”, одними из самых известных среди женщин народных депутатов являются: Юлия Тимошенко (ее знают 97% опрошенных); Наталья Королевская (76%); Ирина Геращенко (66%); При этом Юлии Тимошенко доверяют 28%, Наталье Королевской — 20%. Ирине Геращенко — 21%. Других женщин — народных депутатов знают менее 60% опрошенных. В региональном разрезе лучшие показатели доверия у Юлии Тимошенко в центре (31%), Натальи Королевской — на востоке (30%) и на юге (28%), Ирины Геращенко — на западе (30%). Наибольшие перспективы в политике имеют Тимошенко (29%), Королевская (10%), Геращенко (7%). 82% поддерживают то, что женщины идут в политику. 12% — противоположного мнения. Несмотря на это, 47% и 33% опрошенных были полностью или частично уверены, а 43% и 49% — выбирали соответственно средневзвешенный ответ относительно того, кому лучше, мужчинам, или женщинам, удается занимать лидерскую позицию и принимать решения.  39% опрошенных убеждены, что женщины мало представлены в политике, 30-35% — считают, что их недостаточно в правоохранительных органах и науке, 26% — в армии, 19% — в бизнесе. Однако 82% (49% — полностью, 33% — частично) поддерживают желание женщин идти в политику. Зато по 30% опрошенных считают, что женщин много представлено в сферах медицины и образования. Именно женщины, а не мужчины, чаще указывали на недостаточную представленность женщин  в силовых органах (38% и 31% соответственно); политике (43% и 34%); науке (32% и 28%); бизнесе (21% и 18%). 54% респондентов (29% — полностью, 25% — частично) согласны с утверждениями, что в Украине сегодня не хватает партии, представляющей интересы женщин. Аналогично в ситуации с: правительством (49%); Верховной Радой (48%); местной властью (48%).  С упомянутыми тезисами чаще соглашались представители старшего поколения и женщины. Такой же перекос по вопросу влияния их голосов на выборах: 36% опрошенных считают, что их голос ничего не решает на выборах, 58% — противоположного мнения. Не соглашались с этим тезисом относительно чаще жители запада, младшие опрошенные и мужчины. Вопрос о распределении гендерных ролей дал следующие результаты (“Рейтинг”): по мнению опрошенных чаще в их семье (паре) женщина готовит еду (64%). Лишь около четверти отметили, что эта роль в их союзе поделена поровну. Обязанности по воспитанию детей и занятию хозяйственными делами также, по мнению опрошенных, возложены на женщин (52% и 43% соответственно).  В то же время относительно воспитания детей в отличие от хозяйственных дел, опрошенные несколько чаще отмечали, что эта роль поделена в их паре поровну. О наличии свободного времени ответы разделились следующим образом: в отношении женщин такого мнения 33%, мужчин — 30%, обоих полов — 28%.    Зато обязательство быть главой в семье (паре) несколько чаще полагается на мужчин (39%), по отношению к женщинам так считают 29%, и поровну разделяют эту роль также 29%. Более половины опрошенных считают, что в их семье (паре) больше зарабатывает именно мужчина, 23% — такого мнения о женщинах, 17% — считают, что оба зарабатывают примерно одинаково. В Украине считают, что важнейшая задача женщины — заботиться о доме и семье (83%), мужчины — это зарабатывание денег (75%). 78% согласны с тем, что женщины чаще чем мужчины принимают решения, исходя из своих эмоций. 67% согласны с тем, что это допустимо, когда мужчины плачут (25% — не соглашаются), 68% согласны, что женщины имеют меньше свободы из-за семейных обязательств (27% — не согласны).  С тезисом, что женщины меньше заинтересованы чем мужчины в занятии ответственных политических должностей согласны 51% (не согласны 34%).  Реформы Тремя самым главными вопросами для страны считаются: кризис на Донбассе (50%) коррупция (49%) бедность (38%) На второй план ушли безработица (24%), пенсии (20%), доступ к медуслугам (18%), отсутствие верховенства права (17%) и так далее. В масштабах семьи на первый план выходит бедность (48% опрошенных). 48,3% респондентов не почувствовали никаких результатов реформ. 22,2% уже почувствовали как положительные, так и отрицательные последствия реформ. Однако, только 2,4% утверждают, что довольны процессом реформ, тогда как 22,6% имеют противоположное мнение. Треть граждан (31,6%) ожидают почувствовать последствия реформ уже в течение трех лет, тогда как 19,8% — через 4-5 лет. 20,4% верит, что реформы принесут результаты через 6 лет или позже. По мнению граждан, первенство в противодействии коррупции в Украине сейчас принадлежит антикоррупционным органам (37,9%), в то время как Президент Украины занимает второе место в рейтинге главных борцов с коррупцией (31,5%). В то же время почти каждый пятый украинец верит, что успех в противодействии коррупции зависит от обычных граждан. Лишь 6,3% опрошенных считают, что правительство Украины эффективно противодействует коррупции, а 71,0% опрошенных не видят никаких или почти никаких изменений в развитии антикоррупционной реформы. Примерно 15,7% опрошенных ответили, что уровень коррупции вырос за последние 12 месяцев, и каждый третий украинец (32,9%) готов участвовать в коллективных протестах против коррупционеров из высших эшелонов — чиновников и политиков. Каждый третий опрошенный (32,8%) отмечает, что с определенной регулярностью участвует в жизни своей общины, в то время как к деятельности общественных организаций приобщается 16,9%. Что касается различных форм демократического участия, респонденты в основном вовлечены в работу: общественных комитетов (8,1%); участия в общественных слушаниях (6,4%); мирных собраниях (4,4%); готовы подавать жалобы относительно инфраструктурных вопросов (5,2%); инициировать подписывать электронные петиции (4,2%). Относительно осведомленности об общественных активностей: 67,5% опрошенных знают о возможности участия в мирных собраниях по конкретным вопросам; 64,6% также известно о возможности сообщить местным органам власти про инфраструктурные проблемы лично или по телефону; 60% — о возможности создать домовой, уличный или квартальный комитет или участвовать в работе такого комитета.  Гражданам меньше известно о формах активизма, что требуют определенных экспертных знаний — участие в официальном совещательном органе (38,5%) и обсуждение законопроектов (38,8%). Респонденты больше всего заинтересованы в сообщении об инфраструктурных проблемах лично или по телефону (21,2%). Также они проявили интерес к сообщению об инфраструктурных проблемах через онлайн-платформы (20,1%), участию в общественных комитетах (17,2%) и представлению официальных информационных запросов в государственные органы (16,8%). Граждане наименее вовлечены в активности по противодействию коррупции. Только 1,5% опрошенных сообщали о случаях коррупции в прокуратуру или полицию. Почти такая же доля респондентов (1,1%) открыто сообщали о коррупции в СМИ. Только 0,6% граждан использовали онлайн средства для анонимных сообщений о коррупции или нарушения на выборах. Около 15% респондентов хотели бы уехать за границу, тогда как две трети хотели бы остаться в своих общинах, еще 8% хотели бы переехать в другой населенный пункт или область в пределах Украины. Читайте: Все меньше доверия к премьер-министру, судам и прокурорам – результаты соцопроса  Миграция 74,9% не выезжали в Западную Европу с 2017 года. В то же время около половины из тех, кто ездил, имели краткосрочную путешествие, и более трети из них ездили работать или как сезонные работники, или на длительную работу. Подавляющее большинство опрошенных (73,4%) предпочитают остаться жить в Украине на следующие пять лет, более трети из них (40,5%) не изменят свое мнение. Для этих респондентов главными причинами, которые могут заставить изменить решение в отношении страны проживания, является полномасштабная война в Украине (22,6%) или финансовые обстоятельства, такие как потребность в обеспечении достойного уровня жизни (19,8%). Только 10,6% из всех опрошенных хотели бы жить за границей — половина из них изменит свое мнение при политических изменениях в стране или росте семейного дохода. Относительно их детей, более половины опрошенных хотели бы, чтобы они жили в Украине, тогда как 17,4% хотели бы, чтобы их дети жили за границей. Свободу респонденты ценят превыше всего, но они до сих пор в значительной мере полагаются на государство. Только 22,3% опрошенных считают себя социально защищенными. Три категории — пенсионеры (48,1%), молодежь (23,9%) и внутренне перемещенные лица (22,8%) — считаются наиболее дискриминированными группами в Украине по мнению респондентов. Почти треть опрошенных не испытывают дискриминации в Украине, но между тем группам, которые испытывают дискриминацию процент значительно выше среди пожилых респондентов старше 65 лет. Около половины респондентов готовы поддерживать дискриминированную группу людей, к которой они не принадлежат, чтобы предотвратить их дискриминацию. Наибольшее количество респондентов испытывало нарушение своих прав в сфере здравоохранения (43,3%), торговли, прав потребителя (39,3%), социального обеспечения, социальных льгот (29,9%). На вопрос о группах людей, которых бы не хотелось видеть своими соседями, респонденты чаще всего указывали потребителей наркотиков (75,5%), людей, злоупотребляющих алкоголем (56,8%) и ромов (41,7%). Убедительное большинство населения соглашается с утверждениями о самообогащении состоятельных людей (84,5%), равнодушии людей находящихся у власти, к обычным людям (83,4%) и о том, что они обогащаются за счет обычных людей (82,3% ). Подавляющее большинство опрошенных считает, что общественное мнение не имеет значения для людей, находящихся у власти (81,0%) и обычные люди не имеют влияния на события, происходящие в стране (77,6%). Большинство респондентов (63,5%) не готовы пожертвовать свободой для большей безопасности и благосостояния. 47,8% опрошенных считают, что государство должно нести ответственность за благополучие каждого, и 30,0% признают, что они сами ответственны за собственное благополучие. 52,2% согласны, что успех зависит от удачи и связей. Что касается доверия друг к другу, тем больше половины опрошенных (54,2%) согласны с тем, что надо быть осторожными со всеми. Опрос Фонда демократических инициатив имени Разумкова проводился компанией Info Sapiens (полевой этап) 8-30 января 2020. Данные собраны с помощью интервью, проводившихся среди жителей Украины старше 18 лет лично в помещениях 2011 респондентов. Выборка составляла 2011 респондентов и была сформирована в соответствии с распределением взрослого населения Украины по возрасту, полу, области и типу населенного пункта (за исключением Крыма и неподконтрольных правительству Украины регионов Донецкой и Луганской областей). Погрешность выборки составляет 2,2% (без учета дизайн-эффекта). Опрос социологической группы Рейтинг проводился с 21 по 25 февраля 2020 года среди 2000 респондентов, формат — личное формализованное интервью (face-to-face). Ошибка репрезентативности исследования: не более 2,2%. Сроки проведения исследования: 21-25 февраля 2020. По данным аналитической системы Youcontrol, благотворительная организация (БО) “Благотворительный фонд “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (*) основан 4 сентября 2000 года. Его руководителем является Ирина Эриковна Бекешкина. По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Социологическая группа “Рейтинг” (****) зарегистрировано 24 октября 2008 года. Его руководителем и соучредителем является львовянин Алексей Георгиевич Антипович (49%). Вторым соучредителем является киевлянин Игорь Иванович Тищенко (51%). * “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ 20062078) ** ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282) Читайте: Украинцы все больше настроены жертвовать свободами и правами ради порядка – результаты соцопроса  Фото: коллаж KV КиевVласть

Преждевременно ушла из жизни Ирина Бекешкина – известная украинская социолог, директор Фонда “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива, старший научный сотрудник Института социологии НАН Украины. Об этом KV стало известно из сообщения на сайте Фонда “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Большое горе постигло наш Фонд, наше гражданское общество, нашу страну… Ирина Бекешкина была символом объективной украинской социологии, внесла весомый вклад в развитие демократии и гражданского общества, до последнего дня была с нами и проводила опросы, мероприятия, была переполнена новыми идеями и планами. Для нас это очень большая потеря, которую трудно принять и осознать”, – говорится в сообщении. В Фонде выразили соболезнования близким и родным Ирины Бекешкиной.Отмечается, что сфера исследований Бекешкиной было: изучение тенденций общественного мнения относительно важнейших политических процессов внутри страны, в частности реформ в ключевых сферах, а также проблемы коммуникации государства с прифронтовыми территориями Донбасса. Отметим, что, по данным аналитической системы Youcontrol, благотворительная организация (БО) “Благотворительный фонд “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (**) основана 4 сентября 2000 года. Его руководителем была Ирина Эриковна Бекешкина. Известно, что Ирина Бекешкина родилась в 1952 году. Закончила философский факультет Киевского госуниверситета им. Шевченко и аспирантуру Института философии АН УССР. Кандидат философских наук. Автор свыше 100 научных работ и большого количества публицистических публикаций. Во время Евромайдана выступила с резкой критикой “авторитарного режима” Виктора Януковича и предрекла гражданскую войну в случае нажима правоохранителей на оппозицию. Напомним, что на сайте электронных петиций Киевсовета зарегистрировано обращение к столичным властям с просьбой переименовать ул. Саратовскую на Нивках на бульвар имени первого космонавта Украины Леонида Каденюка. Читайте: В Киеве открыли памятную доску выдающемуся украинскому историку * “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) Фото: сайт Фонда КиевVласть