Минулий рік дещо пожвавив ринок нерухомості у Києві. Ціни на аренду, що суттєво знизилися з початком війни, почали поступово зростати. Є зрушення і на ринку первинки, де інтерес стимулюють вигідними іпотечними програмами. Як орендарі, так і покупці, дещо змінили свої критерії вибору, підлаштовуючись під реалії війни. KВ зібрала та проаналізувала основні актуальні тенденції і запити киян до нерухомості, а також поспілкувалась з експертами, які розповіли про поточну ситуацію з орендою та купівлею квартир, комерції й слабкі місця столичного ринку.Мапа безпеки Фундаментом ідеальної “формули” для покупців та орендарів житла як і раніше є місцерозташування квартири. Однак з початком хвилі обстрілів в місті заявили про зародження явища “міграції орендарів”. Деякі кияни переїжджають з власного помешкання в орендоване, аби жити у більш, на їхній погляд, безпечному куточку Києва. Про це, наприклад, у соціальних мережах пише журналістка Софія Кочмар. Найпривабливішим з точки зору безпеки переважно називають Печерський район столиці, при чому, наближеність до Урядового кварталу додатково підвищує довіру потенційних мешканців. А от небажаним називають Солом’янський район, куди неодноразово прилітали рашистські дрони та ракети, певний час недобра слава трималася й за Подільським районом. Також чимало людей, що раніше воліли жити на останніх поверхах новобудов, тепер змінюють свою думку.  Критерії  Як розповів KВ ріелтор Олександр Зінкевич, у топі запитів клієнтів все одно залишається наявність укриття чи бодай безпечного коридору в будинку. Решта критеріїв вибору, як і до війни, залежать від професій і стилю життя потенційних мешканців.  “Коли люди заселяються, вони питають частоту вибухів, чи є великі закриті коридори, де можна поставити розкладушку. Коли заходиш в нові комплекси, бачиш, що біля ліфту стоять ці розкладушки. Так люди і ховаються, за двома стінками. Будинків зі сховищами, на жаль, небагато. Тим не менш, квартири в нових комплексах, типу “Файна Таун” і “Республіка” не дуже втратили у привабливості. Молодь тягнеться до центру, айтішники винаймають будиночки у садових кооперативах, держслужбовці більше до місця роботи”, — розповів експерт. Альтернативна думка Попри дискусії у соціальних мережах, на думку Зінкевича, більшість орендарів все ж таки не задається питанням поверховості з огляду на безпеку, а райони майже не втрачають своїх мешканців через обстріли. Як заявляє експерт, не вплинув на мешканців й інфраструктурний колапс, а саме, закриття частини синьої гілки метро.  “Невисокі поверхи обирають, бо бояться, що не будуть працювати ліфти. Але не через ракетну небезпеку з 15-го на 3 поверх дуже рідко хтось перебирається. В оренді переважно живе молодь і вони не дуже лякані. Частіше приїжджають з зв’язку з роботою, наприклад, з правого берегу на лівий і навпаки. Коли перекрили частину синьої гілки метро люди також не почали з’їжджати. Люди, які знімають квартиру за 12-15 тисяч зазвичай можуть дозволити собі поїхати на таксі чи на власній машині. Загалом, в нас люди не лякані: навіть коли були прильоти на Виноградарі, там продовжували селитись”, — розповів Зінкевич.  Купити не можна орендувати  Відчутні зміни стались й у сегменті купівлі-продажу квартир. Основним двигуном ринку наразі є іпотечні програми, які “підбадьорюють” людей вигідно купувати житло, і від них є свої запити. Як розповіла KВ директор агенції нерухомості, спеціаліст з продажу житла Мирослава Лугова, загалом змінився портрет покупця: люди почали частіше купувати житло для власного проживання родинами, беруть квартири більшою площею і бояться робити ремонти. “Наразі бізнес розганяють державні програми кредитування. Якщо б не було цих іпотечних програм, це була б стагнація ринку. Одна кредитна угода народжує ще 3-4 угоди: людина купує собі житло в продавця, продавець купує собі щось на заміну. Такий двигун. Погано, коли люди продають і вивозять ці кошти за кордон, щоб там вкластись у щось. Тоді цей бюджетний потенціал губиться, і, на жаль, таке стається. Але і в Україні відбуваються угоди. До повномасштабної війни був дуже великий попит на 1-кімнатні квартири. Зараз з зони бойових дій переїжджають родинами, які за свої заощадження шукають нове житло. Це 2-х та 3-х кімнатні квартири, але вже не в таких інфраструктурно привабливих районах. Діти з’їжджаються з батьками, дідусями. Це було дуже сильно видно в позаминулому році. Також, люди бояться заходити в ремонти: нестача робочої сили і ціни на будівельні матеріали лякають. Раніше будівельні суміші, гіпсокартон йшли з Бахмута. Тепер вони їдуть з Румунії і це дорожче. А квартир з готовим ремонтом в новобудовах не так багато”, — розповіла Мирослава. Однак, експерт додає, що державні іпотечні програми впливають не тільки на підвищення попиту, а й вартості обʼєктів: ті будинки, що підпадають під програму кредитування дорожчають через систему оподаткування. Так, квадратний метр у такому будинку буде дорожчий за конкурентів на 25%. “Зараз активно зростає ціна на ті об’єкти нерухомості, які підпадають під програму кредитування. Ось наприклад, ми мали угоду, продаж в новобудові, ціна об’єкту склала 150 тисяч доларів. Він би ніколи не продався за такі кошти, якщо б не підпадав під цю програму. Його максимум це 110 – 120 тисяч. Такі цифри, бо іншого нічого знайти не можна. І люди купують. Я не можу сказати що є нестача об’єктів, є обмеженість програми кредитування. Сама програма дуже крута, але є вимога: будинку має бути не більше, ніж 3 роки. Хіба їх так багато? Таке жорстке обмеження пов’язано зтим, що “молодий” будинок має 7,5% оподаткування. З цього будинку будуть податки, які підуть в бюджет. Але цих квартир не так багато. Якщо будинок відповідає програмі, то вартість квадратного метру там зростає на 25%”, — додає спеціаліст. Комерційно-елітна криза  Найгірша ситуація на ринку, згідно коментарів експертів, стосується продажу та оренди приміщень під комерційну діяльність. Зокрема, як KВ розповів Олександр Зінкевич, люди почали надавати більшу перевагу віддаленій роботі та дистанційному навчанню. “Більшість офісів в Києві зараз пусті: в колись повних приміщеннях тепер майже перекотиполе. Наприклад, офіс на проспекті В. Лобановського, де зараз дуже мало народу. Багато працівників переїхало на Захід країни і щоб не втрачати роботу перейшли на віддалену”, – коментує рієлтор. Такий тренд помітила й Мирослава Лугова. Експерт додала, що наразі страждає не тільки комерційна нерухомість, а й елітна забудова, яка подекуди втратила до 50% своєї вартості через відсутність попиту.  “Сильно просіла комерція та елітка: елітка втратила до 50% вартості. Комерція теж впала дуже стрімко і сильно, досі не оговтавшись. Бодай якийсь попит наразі є хіба що у сегменті торговельної нерухомості”, – додає Лугова. Як раніше писала KВ, численні порушення, які допускаються у столиці щодо будівництва житла на землях Міноборони, призводять до того, що питання добудови таких ЖК доводиться вирішувати слідчим та суддям. Саме така доля ЖК “Покрова” на вул. Січових стрільців, 59 – проєкту збанкрутілого “Укрбуду”. Ситуація така, що громадські активісти намагаються добитися скасування містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування цієї забудови, а співзамовник даного будівництва – ДУ “ЦТУКБ” – навпаки планує оскаржити окремі пункти цього документу, щоб можна було зводити будинки більшої висотності. У свою чергу, військова спеціалізована прокуратура планує нарешті повернути землю під “замороженим” комплексом до власності держави та змусити забудовників очистити цю територію.  Читайте: “Будівництво від Микитася”: суди вирішують долю скандального ЖК “Покрова” Фото: колаж KВ КиївВлада

На Київщині провели першу у цьому році виїзну нараду групи “Прозорість та підзвітність” за участі представників правоохоронних та антикорупційних органів у Броварському районі. Загалом це вже четвертий район, де провели такі засідання. Про це KВ стало відомо з допису голови Київської обласної військової адміністрації Руслана Кравченко на сторінці в соцмережі Facebook. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Наша мета – прозорість та публічність всіх закупівель, а також ефективне використання коштів. Особливу увагу приділяємо закупівлям, що стосуються відбудови в громадах об'єктів, зруйнованих та пошкоджених внаслідок російської агресії. Основне зауваження правоохоронців до закупівель, які проводяться громадами – завищені ціни на товари та послуги. Все детально аналізуємо. Виявляємо вказані порушення і попереджаємо вчинення корупційних злочинів", – зазначив Кравченко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Кравченко пояснив, що структурні підрозділи КОВА підписують усі договори на проведення робіт за динамічними цінами, що є одним із запобіжників їх завищення. Це означає, що ціни на матеріали змінюються впродовж дії договору відповідно до середньоринкової. Під час підписання актів виконаних робіт вони фінально коригуються кошторисником і на виході не можуть перевищувати середньоринкові. "Прозорості та підзвітності вимагаю і від всіх районів та громад області. Чим ви відкритіші – тим менше претензій з боку людей до вашої діяльності. Ще одне важливе! Територіальні громади оперативно мають надавати на розгляд правоохоронним органам необхідні документи по тендерних закупівлях та відповідну інформацію по них. Вдячний правоохоронним та антикорупційним органам за ефективну роботу в рамках групи, що дозволяє запобігати корупції.", – зазначив Кравченко. Засідання групи “Прозорість та підзвітність” заплановано також в інших районах Київщини.Читайте: На Київщині ввели в експлуатацію ще 2 мости, пошкоджені внаслідок військової агресії, – Руслан Кравченко Фото: Руслана Кравченко КиївВлада

Чотири з десяти найдорожчих замовлень Києва в 2023 році стосуються проведення реконструкцій і капремонтів дорожньої інфраструктури міста. Навіть не беручи до уваги їх ймовірну корупційну складову, під час війни це виглядає досить неозначно, адже звідусіль лунають заклики спрямовувати бюджетні кошти насамперед на захист країни та посилення безпеки громадян. Також в минулому році мали місце дороговартісні закупівлі послуг з ремонту столичних медзакладів – центру нефрології та діалізу, а також госпіталю ветеранів війни. Відповідні угоди теж дуже швидко встигли обрости скандалами та підозрами у відмиванні коштів. Судячи з усього, нічого в питанні витрат бюджету Києва не зміниться в кращу сторону і в 2024 році. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, протягом 2023 року департаменти та управління Київської міськдержадміністрації (КМДА), а також підпорядковані їм столичні комунальні підприємства та заклади  за результатами публічних закупівель уклали 54,7 тисяч договорів загальною ціною понад 31 млрд гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Судячи з ТОП-10 найдорожчих договорів року, столичну владу минулоріч більше всього турбував стан доріг в місті. Ціна десяти найкоштовніших замовлень пережитого 2023 року сягла 6 млрд гривень. На більшу половину цієї суми – 3,46 млрд гривень – КК “Київавтодор” (1) замовила реконструкції двох шляхопроводів та капремонт двох доріг. Ще три договори загальною ціною 1,62 млрд гривень стосувалися охорони здоровʼя, два договори ціною 696,25 млн гривень – енергетичного забезпечення, та один на чверть мільярда гривень – реконструкції дамб мулових полів Бортницької станції аерації (БСА). Далі про них детальніше. Договір №1 Найдорожчим замовленням столиці у 2023 році стала “надважлива” під час війни реконструкція транспортної розв’язки на перетині вулиць Богатирської і Полярної в Оболонському районі за 1,29 млрд гривень. Відповідний договір 23 травня 2023 року був укладений між КК “Київавтодор” та ТОВ “Автомагістраль-Південь” (2), яке повинно виконати роботи до кінця поточного року.  За цю реконструкцію у столичній владі вирішили взятися попри петицію киян, які просили заборонити будівництво нових розв'язок до закінчення інших транспортних довгобудів, вартість яких з роками зростає в рази. Зазначимо, що загальний кошторис реконструкції розв’язки на перетині вулиць Богатирської і Полярної на сьогодні складає 1,52 млрд гривень, відтак слід очікувати замовлення додаткових робіт. Читайте: “Київавтодор” вкладе перші 1,3 млрд гривень у реконструкцію розв'язки на Оболоні Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Автомагістраль-Південь” – одеська компанія, що належить непублічному бізнесмену Олександру Бойку. Водночас в ЗМІ існує кілька припущень щодо того, хто насправді здійснює контроль над ТОВ “Автомагістраль-Південь”. Найпоширенішими є версії щодо зв'язку фірми з оточенням мера Одеси Геннадія Труханова, а також щодо лобіювання інтересів фірми екс-заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком. Договір на реконструкцію розв'язки на перетині вулиць Богатирської і Полярної – найдорожчий серед усіх укладених раніше між КК “Київавтодор” та ТОВ “Автомагістраль-Південь”, хоча вартість попередніх угод також була значною. Наприклад, у травні 2022 року корпорація за 1,27 млрд гривень замовила у неї проведення капремонту вул. Богатирської (дія цього договору була призупинена в зв'язку з війною), а у 2020 року майже за 805 млн гривень -  капремонту просп. Героїв Сталінграда (роботи тривають). Читайте: “Киевавтодор” за 805 млн гривен нанял подрядчика для капремонта проспекта Героев Сталинграда ТОВ “Автомагістраль-Південь” є однією з трьох компаній, між якими “Київавтодор” майже порівну розподіляє свої найдорожчі замовлення. Ще дві компанії з цієї трійки – ПП “Київшляхбуд” (3) та ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” (4), яким також дісталися топові договори минулого року, про що йтиме мова нижче. Договір №2 Другий серед найдорожчих договорів минулого року укладено в серпні “Київавтодором” на капремонт ділянки дороги Т-10-27 Київське півкільце від Жулянського шляхопроводу до повороту у місто Вишневе Київської області. Протяжність ділянки, ремонт якої замовили за 969,72 млн гривень, за найгрубішими підрахунками становить близько 2,7 кілометрів. Ці роботи повинні тривати до червня 2025 року, а замовили їх без конкурсу у згаданого ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл”. Умови цього тендеру були прописані так, що інші його учасники “відпали” самі по собі: позмагатися за підряд могли тільки ті компанії, минулорічний дохід яких становив не менше 1 млрд гривень. Такий критерій, тим більше в умовах війни, потенційні конкуренти закупівлі назвали штучним бар'єром, але в Держаудитслужбі в цьому порушень чомусь не побачили. Читайте: “Київавтодор” майже за 970 млн гривень замовив ремонт 2,7 кілометрів Київського півкільця Столичне ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” належить громадянам Туреччини Онуру та Ісхану Четінджевіз, а також мешканцю Львова Олегу Фаріонe. Ця фірма входить до групи “Онур”, є великим гравцем на дорожньому ринку країни, отримуючи коштовні замовлення в тому числі в столиці. До прикладу, на замовлення “Київавтодору” ця компанія за 1,37 млрд гривень ремонтує ще одну ділянку дороги Т-10-27 – від вулиці Ватутіна до Одеської площі. Читайте: Ремонт части Киевского полукольца за полгода подорожал более чем вдвое Співпраця КК “Київавтодор” та ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів, зокрема, їх підозрювали у присвоєнні бюджетних мільйонів під час виконання капремонту проспекту Перемоги, реконструкції транспортного вузла на перетині просп. Перемоги з вул. Щербакова, а також під час ремонту столичних доріг протягом 2017-2019 років. Читайте: Коллекция уголовных дел: Нацполиция заинтересовалась сотрудничеством “Киевавтодора” с группой подрядчиков Договір №3 Третій з ТОП-10 найдорожчих договорів 2023 року також стосується сфери транспортної інфраструктури. Саме він відзначився неординарною подією під час його виконання. Мова про реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу, яку на замовлення КК “Київавтодору” виконує ТОВ “Ростдорстрой” (5). Ціна укладеного між ними в червні договору становить 920 млн гривень. Читайте: Дегтярівський шляхопровід в Києві реконструюватиме фірма з оточення мера Одеси Труханова Рівно через три чотири місяці після підписання договору, в розпал реконструкції, конструкції Дегтярівського шляхопроводу обвалилися. Дивом обійшлося без жертв та постраждалих, адже у зв'язку з активною фазою робіт розв'язка була перекрита для проїзду. Тоді у підрядника запевнили, що беруть всю відповідальність за інцидент на себе та усуватимуть його наслідки за власний кошт. Хоча звіт про виконання договору ще не опублікований, 20 грудня 2023 року столичний мер Віталій Кличко офіційно відкрив рух шляхопроводом. Читайте: Достроково втомився: чому обвалився Дегтярівський шляхопровід та що з ним буде далі ТОВ “Ростдорстрой” зареєстровано Одесі. Засновником компанії є австрійське ТОВ "Юттема АУ ГмбХ", кінцевими бенефіціарними власниками – Євген Коновалов і Юрій Шумахер. Останній є депутатом Одеської міської ради, член фракції "Довіряй справам", яка представляє партію мера Одеси Геннадія Труханова. Договір на перебудову шляхопроводу на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка є третім досвідом співпраці ТОВ "Ростдорстрой" з “Київавтодором”. Попередні два договори були на реконструкцію Пейзажної алеї, за які фірмі по факту сплатили 103 млн гривень. Читайте: “Актуальная” задача: в Киеве стартовала реконструкция Пейзажной аллеи за 136 млн гривен ТОВ “Ростдорстрой” фігурує в ряді кримінальних проваджень. Зокрема, НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень службовими особами Укравтодору та цього підрядника під час ремонту автодоріг Н-11 Дніпро-Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. Також ТОВ “Ростдорстрой” підозрюється в привласненні бюджетних коштів при ремонті мосту через річку Кобелячок на замовлення Служби автомобільних доріг Полтавщини. Договір №4  Четвертий серед найдорожчих договорів 2023 року (ціна – 692,54 млн гривень) – замовлення КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" (6) капремонту 1, 2, 3 поверхів та підвалу цього медзакладу по вул. Петра Запорожця, 26. Для виконання цих робіт наприкінці вересня було обрано ТОВ “Абсолют-Клімат” (7), яке зобовʼязалося закінчити ремонт до кінця 2025 року. Вказаними ремонтами цей центр готується до “підселення” в свою будівлю “Київського центру трансплантації кісткового мозку”. Останній медзаклад разом з “Дитячою клінічною лікарнею № 8” столична влада реорганізувала шляхом приєднання до Центру нефрології та діалізу (нова назва реорганізованого закладу “Медичний центр Києва”) в березні 2023 року “для оптимізації витрат”. Тобто тепер саме ця “оптимізація” вже на старті витягує з міського бюджету майже 700 млн гривень. Читайте: Операція “оптимізація”: створення “Медичного центру Києва” насправді витягує з міського бюджету величезні кошти ТОВ “Абсолют-Клімат” зареєстровано в Києві, його власником та керівником є В’ячеслав Березовський. Ця компанія володіє 14% корпорації “Євробудінвест”. Останнє, за даними Youcontrol, має відношення до “Групи родини Вознюк”, ключовою особою якої є депутат Верховної Ради VII (ВО “Батьківщина”) та VIII (“Народний Фронт”) скликань Юрій Вознюк. До політичної кар'єри у Верховній Раді, з 2010 року Юрій Вознюк був депутатом Рівненської міськради від партії “Фронт змін”. ТОВ “Абсолют-Клімат” за результатами публічних закупівель підписало договорів на понад 4 млрд гривень, на більшу частину яких в неї зробили замовлення медичні заклади столиці. Найбільшим замовником є КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” (8), яке серед іншого підписало з цим ТОВ договір, що став пʼятим в ТОП-10 найдорожчих договорів столиці минулого року. Договір №5 Отже, п'ятий серед найкоштовніших договорів 2023 року (ціна – 504,23 млн гривень) був укладений між КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” та ТОВ “Абсолют-Клімат”. Цей договір передбачає капремонт фасадів, покрівлі та заміну вікон головного корпусу госпіталю по вул. Федора Максименка, 26, який повинен бути завершений до кінця 2024 року. Зазначимо, що минулоріч “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” не на жарт зайнявся ремонтом свого головного корпусу. Крім вищевказаного договору на більше півмільярда гривень, протягом року було укладено ще 16 договорів на виконання ремонтних робіт на 4-11 поверхах будівлі. Загальна вартість цих угод сягла 1,18 млрд гривень, і всі вони (крім одного ціною 51 млн гривень) підписані з ТОВ “Абсолют-Клімат”. Такі колосальні витрати не обійшлися без гучних скандалів. Зокрема, члени Тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки видатків бюджету Києва під час війни виявили, що по кожному “ремонтному” тендеру госпіталю роботи виконувалися ще до укладання договорів, що є кричущим порушенням містобудівного законодавства і законодавства про публічні закупівлі. Згодом журналісти виявили, що ціни на придбані для ремонтів будматеріали були завищені в середньому у 2,4 рази, а хід проведення тендеру на півмільярда, який оголосили без оприлюднення проєкту, дав привід запідозрити сторони угоди у розпилі столичного бюджету. Читайте: Департамент охорони здоров’я КМДА намагається приховати порушення порядку тендерних закупівель, – депутатка Ярош Договір №6 Шостий договір (ціна – 451,46 млн гривень) стосується електропостачання столиці та підписаний наприкінці жовтня 2023 року між КП “Київтеплоенерго” (9) та ТОВ “Екніс-Інжиніринг” (10) на виконання капремонту відкритого розподільчого пункту (електрична установка для прийому електроенергії і розподілу між окремими споживачами.- KВ) 110 та 330 кВ ТЕЦ-6. Відповідний договір в системі Prozorro не опублікований, відтак термінів виконання робіт дізнатися не вдалося. Водночас в обгрунтування закупівлі зазначено, що капремонт потрібно виконати терміново задля проходження опалювального сезону та “недопущення розбалансування енергосистеми”. ТОВ “Екніс-Інжиніринг” має столичну реєстрацію, на сьогодні належить киянину Олександру Яновичу. Заснували цю компанію громадяни країни-співагресора Білорусі – Олексій Казак та Юрій Аракелян. Ця фірма є активним учасником публічних закупівель – отримала за їх результатами підрядів на понад 1,5 млрд гривень, з яких на 600 тис. гривень у неї зробило замовлень столичне КП “Київтеплоенерго”. Договір №7 Сьомий договір був підписаний на початку 2023 року та передбачав перевезення протягом всього 2023 року автомобілями швидкої бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва” (11), яке виступило замовником робіт. Підрядником було обрано комунальну організацію "Київмедспецтранс" (12). Вартість перевезення оцінили у 432,32 млн гривень, однак наприкінці року цей показник зменшили майже на 8 млн гривень. Про виконання вказаного договору в системі Prozorro ще не відзвітували. Зазначимо, що угоди на перевезення своїх бригад “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва” укладає з "Київмедспецтрансом" щонайменше з 2020 року і щоразу вартість таких послуг зростає. Зокрема, в 2022 році перевезення замовили за майже 330 млн гривень, оплата по факту становила 285 млн гривень. КО “Київмедспецтранс” керує Віталій Безносюк. Це комунальна автотранспортна організація, яка своїми спецавтомобілями обслуговує “Центр екстреної швидкої медичної допомоги та медицини катастроф Києва” і усі медично-профілактичні заклади міста. “Київмедспецтранс” підпорядкований Апарату КМДА на чолі із Дмитром Загуменним. Діяльність апарату КМДА спрямовує, координує та контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Читайте: “Київмедспецтранс” загрався в “корупційні закупівлі” Договір №8 Наступним в ТОП-10 найдорожчих договорів столиці минулого року стало чергове замовлення КК “Київавтодору” – на проведення капремонту вул. Олександра Довженка від вул. Олени Теліги до просп. Перемоги за 274 млн гривень у ПП “Київшляхбуд”. За планом ці роботи триватимуть до кінця травня 2024 року. Зазначимо, що вулиця Олександра Довженка пролягає під Дегтярівським шляхопроводом, реконструкцію якого виконувало ТОВ “Ростдорстрой”. Однак не тільки цей факт пов'язує ці два підряди, точніше – підрядників. У ПП “Київшляхбуд” та ТОВ “Ростдорстрой” спільний засновник – австрійське ТОВ "Юттема АУ ГМБХ", та кінцеві бенефіціари – Євген Коновалов та Юрій Шумахер. Обидві компанії входять до групи “Ростдорстрой”. Читайте: Мэрское братство: Администрация Кличко отдает миллиарды компании, которую связывают с мэром Одессы Трухановым ПП “Київшляхбуд”, як вже згадувалося, є одним з найулюбленіших підрядників КК “Київавтодор”, а багатомільйонні угоди між ними не оминули увагою правоохоронці. Зокрема, з серпня 2018 року поліція розслідує можливе привласнення та розтрату майна при виконанні цією фірмою договору на капремонт вул. Алматинської. Читайте: “Киевавтодор” и фирму из орбиты Труханова подозревают в распиле четверти миллиарда гривен Договір №9 Дев'ятий договір – між КП "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (13) та ТОВ “Промін Буд Сервіс” (14) – передбачав реконструкцію дамб мулових полів № 1 та № 2 БСА. Ціна цього договору складала 254,99 млн гривень, а оплата по факту його виконання – 253,36 млн гривень. За ці кошти провели черговий етап реконструкції (підсипання грунтом) дамб переповнених мулових полів Бортницької станції аерації. За останні роки на підсипку дамб БСА грунтом “пішло” майже 650 млн бюджетних гривень. І ця цифра зростатиме, адже без давно запланованої модернізації самої БСА кількість мулу, як і ризик прориву дамб, збільшується з кожним днем. Читайте: Замість модернізації: дамби переповнених мулових полів БСА наростять ще на 250 мільйонів гривень ТОВ “Промін Буд Сервіс” зареєстровано у Києві та належить Андрію Цвільову, який прописаний в окупованому Донецьку. Через Prozorro компанії дісталося підрядів на понад 3 млрд гривень. В столиці ТОВ "Промін Буд Сервіс" відоме як виконавець будівництва Центру захисту тварин на вулиці Автопарковій за 131,3 млн гривень на замовлення КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини", яке триває з 2019 року та постійно відкладається по різним причинам. Читайте: Центр защиты животных в Киеве будут строить за 131 млн гривен Договір №10 Десяте місце посів договір (ціна – 244,79 млн гривень) між КП “Київміськсвітло” (15) та ТОВ “Енерджі Маркетс Ассістант” (16) на постачання електричної енергії для зовнішнього освітлення столиці. Ця угода була підписана в останні дні 2023 року та передбачає постачання електрики вже на наступний рік – до жовтня 2024-го. З урахуванням цього договору у 2023 році “Київміськсвітло” замовило електричної енергії для освітлення вулиць на 366,5 млн гривень. ТОВ “Енерджі Маркетс Ассістант” зареєстровано в липні 2021 році в Києві Олексієм Клюзко. За 2,5 роки свого існування в результаті участі у публічних закупівлях “Енерджі Маркетс Ассістант” встигло отримало 130 підрядів на загальну суму 3,8 млрд гривень. Найбільшим замовником є КП “Київпастранс”, яке минулого року замовило у цього ТОВ одразу на 838 млн гривень електрики для руху міського транспорту столиці та роботи своїх 20 філій і відокремлених підрозділів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, роком раніше загальна сума замовлень столиці була значно скромніша. Так, протягом 2022 року департаментами та управліннями КМДА, а також підпорядкованими їй підприємствами та закладами через Prozorro було укладено 42 тисячі договорів на загальну суму 19,14 млрд гривень. Тоді, як і минулоріч, чотири з десяти найдорожчих договорів стосувалися ремонтів доріг та мостів столиці. Найдорожчим договором 2022 року стало замовлення “Київавтодором” за 1,27 млрд гривень капремонту вул. Богатирської, який укладали вже під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, але згодом таки призупинили у зв'язку з війною. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачав Київ Раніше KВ неодноразово повідомляла про протестні настрої серед киян щодо спрямування коштів на некритичні потреби під час повномасштабної війни, зокрема, на ремонти доріг. На початку вересня поточного року на сайті Київради була опублікована петиція, якою жителі столиці вимагали від бюджетної комісії Київради та КМДА планувати бюджет міста на 2024 рік, виходячи з пріоритетів воєнного часу. Петиція набрала необхідну кількість голосів та була направлена Київським міським головою Віталієм Кличко для опрацювання першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику та бюджетній комісії Київради. Нагадаємо, кияни регулярно мітингують під стінами КМДА з вимогами закласти в бюджет столиці кошти на потреби армії, а не на "бруківку і клумби". Але, судячи з аналізу витрат столиці, це не дуже стримує столичну владу в реалізації за бюджетний кошт великих інфраструктурних проєктів “мирного часу”. Схоже, міська влада в цьому плані нічого не збирається змінювати і в 2024 році.  Читайте: “За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку 1) КК “Київавтодор” (Код ЄДРПОУ: 03359026) 2) ТОВ “Автомагістраль-Південь” (код ЄДРПОУ: 34252469) 3) ПП “Київшляхбуд” (код ЄДРПОУ: 36156238) 4) ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” (код ЄДРПОУ: 32851616) 5) ТОВ “Ростдорстрой” (код ЄДРПОУ: 33658865) 6) КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" (код ЄДРПОУ: 42751893) 7) ТОВ “Абсолют-Клімат” (код ЄДРПОУ:  35837877) 8) КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” (код ЄДРПОУ: 05492309) 9) КП “Київтеплоенерго” (код ЄДРПОУ: 40538421) 10) ТОВ “Екніс-Інжиніринг” (код ЄДРПОУ: 39639696) 11) КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва” (код ЄДРПОУ: 39007616) 12) КО “Київмедспецтранс” (код ЄДРПОУ: 01993807)  13) КП "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція"  (код ЄДРПОУ: 37932233) 14) ТОВ “Промін Буд Сервіс” (Код ЄДРПОУ: 40777092) 15) КП “Київміськсвітло”  (код ЄДРПОУ: 03360905)  16) ТОВ “Енерджі Маркетс Ассістант” (код ЄДРПОУ: 44256077)  Фото: колаж KВ КиївВлада

Правоохоронці продовжують вивчати специфіку “безпекових заходів” від Київської міськдержадміністрації (КМДА) під час воєнного стану. Приклад – чергове розслідування Нацполіції щодо можливої розтрати бюджетних коштів директором Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романом Ткачуком (на колажі). За даними слідства, цей чиновник наприкінці 2022 року “переплатив” ТОВ “Енерго-Інвест” 377,2 тис. гривень за модернізацію системи оповіщення Деснянського району. Сама угода була “засекреченою”, оплата склала близько 9,5 млн гривень. Таким чином, Ткачук в найближчому майбутньому може отримати відразу три вироки суду. Нагадаємо, паралельно йому інкримінується службова недбалість при облаштуванні  на території Києва укриттів та розтрата фінансових ресурсів міської скарбниці при закупівлі генераторів. Як стало відомо KВ, правоохоронці продовжують розслідувати факти можливих порушень законодавства з боку директора Департаменту муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації (КМДА) Романа Ткачука. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідні слідчі дії наразі здійснюються в рамках кримінального провадження №42023102030000046, яке було відкрито Деснянським управлінням Нацполіції Києва 21 березня 2023 року. Три місяці тому, 29 вересня, в рамках цієї справи Роману Ткачуку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України – розтрата бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану. 25 грудня 2023 року Деснянський районний суд продовжив термін цього розслідування ще на п'ять місяців – до 29 лютого 2024-го. Що встановили слідчі 21 червня 2022 року між Департаментом муніципальної безпеки КМДА і ТОВ “Енерго-Інвест” було укладено договір на виконання першої черги капітального ремонту (модернізації) територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення (ТАСЦО). У судовій ухвалі по цьому провадженню не уточнюється вартість робіт та термін їх виконання. Інформація про вказаний договір відсутня у відкритих джерелах, у тому числі в електронній системі “Prozorro” – вочевидь, це була “секретна закупівля” в умовах воєнного стану. Разом з тим, в Держреєстрі судових рішень зазначається, що 5 грудня 2022 року сторони підписали додаткову угоду до згаданого договору, згідно з якою було визначено “дедлайн” цього капремонту – до 30 грудня 2022 року. Надалі, протягом 2022 року, Департамент муніципальної безпеки КМДА перерахував ТОВ “Енерго-Інвест” 9,5 млн гривень за виконання вказаних робіт. Втім, як встановили правоохоронці, до трьох актів виконаних робіт від жовтня 2022 року, на підставі яких здійснювалися “проплати”, були внесені недостовірні відомості – у них було вказано завищені ціни на опори цивільного захисту (опори, на яких монтується обладнання системи оповіщення. – KВ).  За результатами судової товарознавчої та судової економічної експертиз слідчі встановили, що внаслідок реалізації вказаного договору територіальній громаді Києва було нанесено збитки на суму 377,2 тис. гривень. На переконання правоохоронців, це трапилося внаслідок того, що Роман Ткачук, який підписував договір підряду, акти виконаних робіт та платіжні доручення, мав “злочинний умисел на розтрату бюджетних коштів” в інтересах “службових осіб ТОВ “Енерго-Інвест”. Скріншот ухвали суду по цьому слідству від 25 грудня 2023 року Необхідність продовження слідства, про яке повідомлялося вище, правоохоронці пояснили, зокрема, тим, що їм ще потрібно отримати від суду дозвіл на огляд шаф керування оповіщення ТАСЦО Деснянського району. Крім того, слідчим потрібно здійснити процедуру розсекречування договору підряду та додатків до нього, адже ці документи становлять державну таємницю і мають відповідні грифи секретності.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що відомо про фігурантів За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Енерго-Інвест” було зареєстроване у березні 2005 року. Його кінцевими бенефіціарами зазначено мешканців Києва Сергія Фіщука (також є керівником цієї компанії) і Катерину Никончук. Ці ж особи, разом з киянкою Ларисою Майструк, є засновниками даної ТОВки. Ця компанія є активним учасником тендерів, які проводять різні “бюджетні структури” України, переважно Києва та Київської області – усього на її рахунку 468 договорів на загальну суму 464,2 млн гривень. Основними клієнтами ТОВ “Енерго-Інвест” є КП “Київтеплоенерго” і КП “Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва” – 253 угоди на суму близько 322 млн гривень. ТОВ “Енерго-Інвест” є фігурантом кримінального провадження за фактом можливого “розпилу” коштів посадовцями вищезгаданого “Київтеплоенерго” при закупівлі дизельних транспортабельних котелень у 2022 році. Так, слідчі Нацполіції мають інформацію, що ця компанія була одним із чотирьох суб'єктів господарювання, яким постачальник вказаного обладнання – ТОВ “Укренергопром” – перерахувало частину отриманих з бюджету Києва фінансових ресурсів, завдяки чому ці кошти в подальшому були “обготівковані” та розподілені між учасниками схеми. При цьому, правоохоронці прямо вказували на те, що ТОВ “Енерго-Інвест” є підконтрольним ТОВ “Укренергопром”. Читайте: Чергові “бюджетні розпили”: Нацполіція вивчає минулорічні закупівлі КП “Київтеплоенерго” Як повідомляла KВ, це як мінімум третя справа стосовно директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука – паралельно він також є підозрюваним у службовій недбалості та ще в одній розтраті бюджетних коштів. Так, в рамках першого слідства правоохоронці вивчають факти неналежного функціонування укриттів у столиці. За попередніми даними Нацполіції, Роман Ткачук не проконтролював, які саме споруди цивільного захисту були внесені до спеціальної карти, проігнорував більш ніж чотири сотні звернень громадян щодо їхнього неналежного стану, не прорахував необхідну для міста кількість цих об'єктів, не надав жодної пропозиції щодо фінансування даної сфери тощо. На переконання правоохоронців, наслідком цього стало те, що кияни під час ракетних атак не могли скористатися деякими з “бомбосховищ”, чим наражали себе на небезпеку. Серед таких випадків і трагедія, яка сталася 1 червня в Деснянському районі і яка стала “спусковим гачком” для цього кримінального провадження.  Нагадаємо, тоді в результаті ракетної атаки у столиці загинули три особи, а ще семеро громадян отримали травми різного ступеню важкості. За інформацією Нацполіції, ці люди під час повітряної тривоги намагались потрапити до укриття, розташованого в приміщенні КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №3” Деснянського району на вул. Ореста Левицького, 18-А, але їм ніхто не відчинив. Крім Ткачука, підозрюваними у цій справі виступають також директор вищезгаданого КНП Олег Шугалевич, його заступник Василь Десик, перша заступниця голови Деснянської районної в Києві державної адміністрації (РДА) Ірина Алєксєєнко, а також сторож вказаної поліклініки Вадим Мишкин. Читайте: Небезпечна безвідповідальність: стали відомі подробиці слідства щодо директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА В рамках ще одного кримінального провадження правоохоронці встановили, що через злочинний умисел Романа Ткачука бюджет Києва втратив 1,8 млн гривень при закупівлі у ТОВ “Епіцентр К” генераторів для пунктів обігріву в листопаді 2022-го. Це сталося внаслідок того, що до вартості даного обладнання було включено податок на додану вартість, хоча в даному випадку цього не потрібно було робити. Справа в тому, що, відповідно до постанови Кабінета Міністрів України №1260 від 9 листопада 2022 року, низка товарів, у тому числі й генератори, було звільнено від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита. Дані факти були встановлені в рамках перевірки, яка проводилась Державною аудиторською службою України.  Читайте: Переплата за генератори: слідчі вважають, що КМДА “подарувала” компанії Герег 1,8 млн гривень Роман Ткачук очолює Департамент муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КМДА) з 12 грудня 2018 року. Більшу частину своєї трудової кар'єри він провів у різних “рятувально-безпекових структурах”. У 1999-2002 роках Ткачук працював у Головному штабі Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, у 2002-2004 роках – на керівних посадах у держпідприємстві “Центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін”, у 2004 році був заступником командира Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону, а у 2004-2015 роках був керівником комунальної аварійно-рятувальної служби “Київська служба порятунку”. Діяльність Департаменту муніципальної безпеки КМДА з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко, який наразі проходить військову службу в Національній гвардії України. Фото: колаж КВКиївВлада

П'ятирічна епопея із будівництвом АТ "Київметробуд" метро на Виноградар дійшла до свого завершення – договір ціною майже 6 млрд гривень розірвано за ініціативою КП “Київський метрополітен” через недотримання термінів робіт. Що саме було побудовано ще треба буде встановити – оцінити і заактувати виконані роботи. Очевидно, що будівництво нових станцій метро в Києві тепер припиняється на невизначений термін – попереду коригування проєкту, перегляд ціни, пошук нового підрядника. Втім, численні скандали з прокладанням цієї гілки та відкриття низки кримінальних проваджень і так навряд чи залишили серед киян оптимістів. Питання зараз більше в тому, яка доля 4 млрд гривень авансу, які отримав підрядник завдяки лобіюванню в уряді і КМДА. В столичній адміністрації запевняють, що у них все під контролем, мовляв, “левова частка” невикористаних коштів точно повернеться в міський бюджет. При цьому, перший заступник голови КМДА також констатує, що після глибокої кризи від "Київметробуду" майже нічого не залишилося. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, КП “Київський метрополітен” (*) розірвав з АТ "Київметробуд" (**) договір на будівництво першої черги метро на дільниці Сирецько-Печерської лінії від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У повідомленні про розірвання угоди (датоване 13 грудня 2023 року) вказано, що фактична оплата по договору становить 4 млрд гривень. В документі зазначено, що договором прописано право замовника відмовитися від нього та вимагати від підрядника відшкодування збитків, якщо він своєчасно не розпочав роботи або “виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим”. Що власне і відбулося. Своє рішення “Київський метрополітен” обгрунтовує в тому числі постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/13227/22, яким підряднику було відмовлено у продовженні термінів виконання робіт до кінця 2023 року. Зазначимо, що свій запит на чергове перенесення термінів будівництва підрядник обґрунтовував форс-мажорними обставинами, зокрема, воєнним станом в країні. Натомість в “Київському метрополітені” заявили, що підрядник і до початку повномасштабного вторгнення росії особливо не квапився виконувати свої зобов'язання по договору. Після оприлюднення інформації про розірвання договору перший заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Микола Поворозник в інтерв'ю “Економічній правді” повідомив, що в планах столичної влади проведення нового тендеру на продовження будівництва метрополітену в сторону житлового масиву Виноградар. Микола Поворозник не вбачає великих складнощів з поверненням невикористаних для будівництва коштів, які вже перераховані підряднику. Він зазначив, що “Київський метрополітен” оцінить і заактує виконані роботи, а далі “будуть ухвалюватися рішення, у тому числі в правовому порядку”. Також він повідомив, що поверненням цих коштів вже займаються правоохоронці в рамках кримінальних проваджень, гроші на рахунках арештовані, бенефіціари всі відомі, тому він прогнозує незначні бюджетні втрати. При цьому перший заступник голови КМДА констатує, що АТ “Київметробуд” перебуває у глибокій кризі – компанія пережила корпоративний конфлікт, звільнила більшу частину співробітників. За оцінкою Поворозника, від компанії “практично нічого не залишилось”. З чого все починалося Відправною точкою прокладання метро на Виноградар мабуть слід вважати затвердження КМДА своїм розпорядженням від 23.07.2017 року №1028 техніко-економічного обґрунтування цього будівництва. Згідно з документом, довжина лінії повинна становити 7,39 км (1,3 км – закритий та 6,09 км – відкритий способи прокладки), на якій розмістяться чотири станції та одне електродепо. В поточних на той час цінах загальну кошторисну вартість проєкту, яке планували вести в три черги, оцінили в 11,18 млрд гривень. З того часу вартість будівництва ще не переглядали, вказане розпорядження є чинним. Читайте: КГГА утвердила расходы на строительство метро на Виноградарь (документ) Після цього почалася підготовка до замовлення будівництва, але тендер вдалося провести не з першої спроби. Першу, оголошену на початку 2018 року, закупівлю відмінили через “неможливість усунення порушень законодавства з питань публічних закупівель”. За результатами другого тендеру, 20 листопада 2018 року, КП “Київський метрополітен” замовив будівництво першої черги будівництва у АТ "Київметробуд". Ціна договору склала 5,98 млрд гривень. Угодою було передбачено, що в рамках цієї черги будівництва до кінця листопада 2021 року мають бути побудовані дві станції підземки (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільниця вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Але натомість 24 листопада 2021 року сторони підписали додаткову угоду щодо продовження термінів будівництва до кінця 2022 року. Цього підряднику вдалося домогтися через суд. Після цього на сторінці тендеру більше ніякого “руху” не було, аж поки не з'явилася інформація про розірвання договору. Читайте:  Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Як будували Протягом часу дії договору будівництво метро на Виноградар постійно було на слуху. Насамперед через регулярні заяви активістів та депутатів Київради про низькі темпи будівництва, явне відставання від графіку, а пізніше ще й через численні кримінальні провадження за підозрою в розкраданні коштів. Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а самі роботи виконувались з великим відставанням від графіку. У вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії пропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту. Однак ця ідея не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не був розглянутий Київрадою. Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь Наприкінці листопада 2023 року на сайті Київради був зареєстрований проєкт рішення “Про затвердження Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2024-2025 роки”. В додатках до цього документу вказано, що Департамент транспортної інфраструктури КМДА та КП “Київський метрополітен” в наступні два роки повинні освоїти на будівництві Сирецько-Печерської лінії 1,5 млрд гривень, за які прокласти всього 985 метрів підземки (нагадаємо, що загальна довжина лінії повинна становити 7,39 км). Читайте: Метро на Виноградар поточними темпами може будуватись ще 10 років Дивним чином наростаюча кількість претензій до підрядника та питань до замовника, не заважала столичній владі запевняти, що будівництво “іде по плану”. Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. До літа 2021 року його амбіції дещо стихли, згідно з його заяв, до кінця того року повинна бути відкрита “щонайменше одна” станція метро на Виноградар. Але жодної станції кияни не побачили навіть зараз – з плином двох років. На початку повномасштабного вторгення військ росії в Україну в "Київметробуді" повідомили “Київському метрополітену” про відсутність можливості виконання робіт на цьому об'єкті – будівництво метро на Виноградар було зупинено. Наприкінці лютого вже 2023 року директор КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський (на колажі праворуч) повідомив, що генпідрядник все ж поновив виконання робіт.  Але через півроку його риторика змінилася. У липні поточного року Віктор Брагінський наголосив на необхідності коригування “застарілої” проєктної документації будівництва, щоб вже з вересня працювати по новому проєкту. У грудні він зазначив, що проєкт досі коригують, а добудують першу чергу метро не менше ніж через 1,5 року. Зазначимо, що коригування проєкту першої черги будівництва метро на Виноградар КП “Київський метрополітен” замовив рік тому – 29 грудня 2022 року. Відповідний договір ціною 69,43 млн гривень був підписаний з ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” (***), яке зобовʼязувалося внести зміни до проєкту та робочої документації до кінця 2023 року. Однак нещодавно сторони погодили зміщення цих термінів до кінця 2024 року. А де гроші? В листопаді 2019 року Головне управління Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області розпочало слідство за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами при будівництві метро на Виноградар в особливо великих розмірах шляхом шахрайства (провадження № 42019000000002358). Правоохоронці тоді встановили, що АТ “Київметробуд” частину з 2,58 млрд гривень, отриманих від метрополітену на реалізацію цього проєкту, перерахували на рахунок відокремленого підрозділу, а ще частину – розмістили на депозиті та отримали з них понад 139 млн гривень відсотків. Втім, схоже, наразі розслідування в даному провадженні або не здійснюється, або здійснюється не надто активно: остання судова ухвала по цьому слідству датована 15 листопада 2022 року. Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь З квітня 2021 року факти можливого привласнення бюджетних грошей на вказаному будівництві почало розслідувати Головне слідче управління Нацполіції України в рамках кримінального провадження №42021000000000876. У Нацполіції попередньо встановили, що частина отриманих генпідрядником (АТ “Київметробуд”) коштів на будівництво метро, за “ланцюжком” була виведена на компанії з ознаками фіктивності, а в подальшому – переведена в готівку та поділена між учасниками “схеми”. На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати і посадовці КП “Київський метрополітен”, яке виступало замовником реалізації даного проєкту. При цьому, як з'ясували слідчі, раніше хтось допоміг “вигодоодержувачам” пролобіювати в Кабміні важливе рішення, яке дозволило генпідряднику отримати більший аванс, ніж це було передбачено відповідним договором. Читайте: Вивести в готівку й поділити: як за бюджетні гроші будують метро на Виноградар Разом з тим, столична прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з АТ “Київметробуд” до міського бюджету близько 218 млн гривень. Мова йде саме про грошові кошти, які, на думку правоохоронців, ця компанія “неправомірно заробила”, поклавши частину отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу на депозит в банку.  Читайте: Прокуратура Києва намагається забрати 218 млн гривень у підрядника будівництва метро на Виноградар Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про підрядника За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічне акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій є офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену” – саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якому столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро. Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає. Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості. Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках. Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта. Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).  КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський, який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко (на колажі ліворуч). Нагадаємо, що зовсім нещодавно столицю сколихнула ще одна подія, яка фактично “відрізала” від сполучення метро жителів Теремків. 8 грудня поточного року стало відомо про затоплення тунелю метро між станціями метро “Либідська” та “Деміївська”. Міська влада в своїх заявах не втомлюється повторювати, що у всьому явно винна попередня влада, яка при будівництві тунелю не дотрималась будівельних норм. Натомість інженери та архітектори наголошують на надмірній та безконтрольній забудові в районі Либідської та Деміївської площ. Мовляв, причина катастрофи саме в появі на гідротехнічно нестабільних грунтах величезних торгових центрів та житлових комплексів, які своєю вагою невпинно тиснуть та руйнують тунелі столичної підземки. Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко * КП “Київський метрополітен” (Код ЄДРПОУ: 03328913) ** ПАТ "Київметробуд" (Код ЄДРПОУ: 01387432) *** ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика”  (Код ЄДРПОУ: 30390020) Фото: колаж KВ КиївВлада

Утримання автодоріг державного значення Київщини протягом наступних трьох років обійдеться платникам податків у 3,88 млрд гривень. За ці кошти не передбачено ніяких капітальних робіт – лише латання вибоїн та очистка від снігу. Замовником цих робіт виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області – регіональний підрозділ Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури на чолі з Мустафою Найємом. А щоб бюджетною копійкою марно не розкидуватися, левову частку коштів розділили між людьми не чужими. На найбільшу суму (майже 1,5 млрд гривень) утримувати дороги столичного регіону довірили Київському та Вінницькому облавтодору, які підпорядковані вказаному держагентству. Ще на понад 1 млрд гривень договорів підписали – з ПП “Автомагістраль”, що належить екс-керівнику Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (раніше – Служба автодоріг) Миколі Скоростецькому. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, в період з 25 жовтня по 1 грудня 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (*) уклала 10 договорів на експлуатаційне утримання автодоріг загального користування державного значення. Загальна ціна договорів склала 3,88 млрд гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Що передбачають договори Згідно з укладеними договорами, підрядники протягом 36 місяців повинні будуть ліквідовувати вибоїни асфальтобетонного покриття та оновлювати розмітку, очищати дороги від снігу та посипати їх протиожеледними матеріалами. Такі роботи замовлені для 66 автодоріг загальною протяжністю 2,54 тисячі кілометрів. Підрядник Дороги, утримання яких замовили Протяжність доріг Ціна договору ТОВ “ДС Пром Груп” (**) 13 доріг 429,5 км 449,99 млн гривень ТОВ “Спец Комплект Постач” (***) 8 доріг 339,6 км 410,22 млн гривень ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (****) 12 доріг 536,9 км 568,51 млн гривень ТОВ "Автомагістраль-Південь" (*****) М-03 Київ-Харків- Довжанський (на Ростов-на-Дону) км 18+000 – км 34+950, км 41+424 – км 126+528  129 км 392,2 млн гривень ПП “Автомагістраль” (******) 18 доріг 548,7 км 690,32 млн гривень М-06 Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачево і Ужгород) км 14+080 – км 68+340 57,4 345,88 млн гривень ДП “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (*******) 10 доріг 217,6 км 190,19 млн гривень М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (на Гомель) км 18+730 – км 60+722, Східний під'їзд до Броварів км 0+000 – км 4+765 67,1 км 198,99 млн гривень М-05 Київ-Одеса км 11+660 – км 143+009 з під'їздом до Білої Церкви км 0+000 – км 2+342 та під'їздом до Р-19 км 0+000 – км 0+226 155,3 км 475,97 млн гривень М-07 Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін), км 19+100 – км 79+717 61,3 км 161,76 млн гривень Всього 66 доріг 2 542,4 км 3,88 млрд гривень Реакція Більшість вказаних закупівель викликала невдоволення громадян щодо доцільності під час війни витрачати такі колосальні кошти на дорожні роботи. Держаудитслужбу засипали зверненнями з вимогами зупинити ці тендери та перенаправити гроші на армію. Зокрема, Л. М. Наливайська у своєму зверненні наголосила на дефіциті бойового спорядження на фронті, через що гинуть військові. Аліна Палінчук назвала витрату коштів платників податків на дороги розкраданням та попросила перенаправити їх на закупівлю засобів захисту та ліків для потреб ЗСУ. Катерина Бритавська у своєму зверненні зауважила, що дороги в тилу – аж ніяк не головне в нинішній час, наразі необхідно купувати те, що рятує життя захисникам і знищує ворога. Володимир Даниленко відмітив, що замовлення послуг з експлуатаційного утримання доріг аж до кінця 2026 року, навряд чи можна назвати терміновим, а за вказані мільярди гривень можна зберегти тисячі життів воїнів ЗСУ. Станом на 26 грудня 2023 року відповідей Держаудитслужби на ці звернення громадян в системі Prozorro ще немає.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Підрядники Вказані роботи на замовлення Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області виконуватимуть шість компаній. Договорів на найбільшу суму – 1,03 млрд гривень – дісталося ПП “Автомагістраль”. З мінімальним відставанням друге місце за загальною вартістю замовлень у дочірнього підприємства “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, з яким підписали чотири договори загальною ціною 1,02 млрд гривень. На третьому місці з одним замовленням вартістю 568,51 млн гривень ще одне дочірнє підприємство ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" – "Вінницький облавтодор". Решта три договори, по одному на компанію, уклали з ТОВ “ДС Пром Груп”, ТОВ “Спец Комплект Постач” та ТОВ “Автомагістраль-Південь”. Зазначимо, крайній раз договори на експлуатаційне утримання автодоріг загального користування державного значення Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області укладала протягом першого півріччя 2021 року – а послуги по ним повинні були надаватися до кінця 2023 року. Виняток становив лише договір на утримання дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (на Гомель), який підписали в січні 2022 року. Тобто по вказаним договорам послуги повинні були надаватися протягом 18-24 місяців, а по одному договору – протягом 12 місяців (натомість по новим договорам замовили одразу на 36 місяців). В попередній період підряди на експлуатаційне утримання доріг отримали пʼять компаній, чотирьом з яких дісталися такі замовлення і зараз. Читайте: Жители села Аркадиевка в шоке от ремонта дороги ООО “Спец Комплект Постач” (фото) Про найбільших підрядників Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП "Автомагістраль" зареєстровано в 2001 році в Києві. Зараз має “прописку” в селі Синяк Бучанського району. Статутний капітал – 14 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг і автострад. Засновник, кінцевий бенефіціар і директор – Микола Скоростецький, який у 2005-2007 роках був начальником Служби автомобільних доріг у Київській області (перейменована у Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області – замовник утримання доріг державного значення). Читайте: Утримання автодоріг Київщини за рік подорожчало майже вдвічі За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП "Автомагістраль" уклало 878 договорів на 17,19 млрд гривень. Серед найбільших замовників – служби відновлення та розвитку інфраструктури Житомирської та Київської областей.  Зазначимо, що крім дорожніх робіт, ця компанія активно отримує підряди на відбудову зруйнованої інфраструктури на Київщині. Зокрема, нещодавно від обласного Департаменту регіонального розвитку (ДРР) компанії дісталося 16 підрядів 63,37 млн гривень на нове будівництво приватних осель замість зруйнованих внаслідок бойових дій. Читайте: Неспішне відновлення: за три роки на Київщині планують відбудувати 3% зруйнованих рашистами приватних будинків ПП “Автомагістраль” разом з ДРР Київщини та іншими його підрядниками об'єднують не тільки відбудовчі процеси в регіоні, а ще і спільне кримінальне провадження (№ 42023100000000131 від 03.03.2023 року) ГУ Нацполіції у Києві за підозрою в привласненні бюджетних коштів на цих роботах. За матеріалами справи, “Автомагістраль” в числі інших підрядників департаменту завищували ціни на будматеріали та роботи з ліквідації наслідків бойових дій, які в деяких випадках не проводились взагалі. ДП “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” керує Станіслав Гуцол, ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" – Віктор Левицький.  Засновником обох підприємств є АТ “ДАК “Автомобільні дороги України” на чолі з Ольгою Корх. Це товариство підпорядковано Держагенству відновлення та розвитку інфраструктури України. Нагадаємо, що це агенство було створено в січні 2023 року на базі Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодор) та Держагентства інфраструктурних проектів, а очолив його Мустафа Найєм (на колажі ліворуч). Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (раніше – Служба автомобільних доріг у Київській області) з квітня 2020 року очолює Руслан Ничік (на колажі праворуч). Служба є регіональним підрозділом Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України.  Спрямовує і координує діяльність агентства Кабмін через міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, яким з квітня 2021 року є Олександр Кубраков. Зазначимо, що в Київській області на сьогодні значна увага приділяється ремонтам доріг, в тому числі капітальних, потреба в яких викликає питання. Так, наприкінці серпня 2023 року ДРР Київщини замовив проведення капремонту дороги по вул. Гостомельське шосе в Ірпені за 117,03 млн гривень, які, на переконання місцевих, доцільніше було б витратити на відбудову зруйнованого житла ірпінців. А вже у жовтні цей же ДРР уклав договір на капремонт дороги між селами Велика та Мала Олександрівка на Бориспільщині за 93 млн гривень. При цьому жителі району переконані, що, на відміну від дійсно поганих доріг, цей шлях налічує зо два десятки вибоїн та кілька латок, тож обійтися можно було і ямковим ремонтом. Читайте: В Ірпені за 117 млн гривень почали ремонт Гостомельского шосе, але місцеві не раді та На Бориспільщині хочуть витратити 93 млн гривень на капремонт дороги, на якій місцеві нарахували двадцять вибоїн * Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (код ЄДРПОУ: 26345736)  ** ТОВ “ДС Пром Груп” (код ЄДРПОУ: 39810010)  *** ТОВ “Спец Комплект Постач” (код ЄДРПОУ: 38680240) **** ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32054743) ***** ТОВ "Автомагістраль-Південь" (код ЄДРПОУ: 34252469) ****** ПП “Автомагістраль”  (код ЄДРПОУ: 31481658) ******* ДП “Київський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (код ЄДРПОУ: 03445665) Фото: колаж KВ КиївВлада

Нацполіція вивчає факти можливої розтрати бюджетних коштів посадовцями КП “Київтеплоенерго”, які в 2022 році закупили для бюджетних закладів столиці дизельні транспортабельні котельні на суму 112,7 млн гривень. Розмір втрат ще встановлюється. При цьому, слідчі вважають, що фінансові ресурси привласнювались за допомогою постачальника обладнання ТОВ “Укренергопром”, який конвертував кошти в готівку та розподіляв між учасниками схеми. Найближчим часом правоохоронці планують також з'ясувати, чи відповідають закуплені котельні нормам законодавства та державним стандартам. Нагадаємо, раніше “бюджетні порушення” в діяльності “Київтеплоенерго” фіксували, зокрема, ДБР і Держаудитслужба. Як стало відомо KВ, наразі столичні правоохоронці вивчають факти можливих фінансових зловживань з боку посадовців КП “Київтеплоенерго”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023100000000339, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 13 липня 2023 року. Фігурантам цієї справи інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – розтрата грошових коштів у великих розмірах. Справа в тому, що 18 жовтня та 16 грудня 2022 року між КП “Київтеплоенерго” і ТОВ “Укренергопром” було укладено чотири договори на поставку 23 дизельних транспортабельних котелень та допоміжного обладнання до них. Загальна сума даних угод склала 112,7 млн гривень. Ці котельні закуповувалися у тому числі для облаштування пунктів обігріву в школах та лікарнях, а також задля того, щоб забезпечити теплом такі заклади при здійсненні в них реконструкції внутрішніх систем теплопостачання. Як встановили слідчі, при проведенні даних закупівель “не було дотримано принципів економії, цільового та раціонального використання бюджетних коштів, із фактичним завищенням обсягів та вартості на обладнання і матеріали, які було задіяно під час виготовлення дизельних транспортабельних котелень”. За даними правоохоронців, надалі ТОВ “Укренергопром” перерахувало частину отриманих бюджетних коштів на рахунки чотирьох підконтрольних компаній – ТОВ “Енерго-Інвест”, ТОВ “Діскус Україна”, ТОВ “Інжинірингова компанія “Укренергопром” і ТОВ “СД Індастрі”. Як з'ясували слідчі, фактично це були фіктивні, тобто безтоварні операції, метою яких було штучне завищення ціни на придбання обладнання і запчастин до котельних установок, а також формування податкового кредиту та податкового зобов`язання.  У подальшому, на переконання правоохоронців, посадовці ТОВ “Укренергопром” конвертували частину отриманих бюджетних коштів в готівку – “з метою подальшого розподілення між учасниками групи, які залучені до розкрадання та привласнення бюджетних коштів”. Скріншот ухвали суду по цьому провадженню від 6 листопада 2023 року Голосіївський районний суд Києва 6 листопада 2023 року надав слідчим Нацполіції та прокурорам дозвіл на проведення огляду цих котелень. Правоохоронцям це потрібно для того, щоб “підтвердити факт наявності чи відсутності у діях підрядних організацій та посадовців КП “Київтеплоенерго” складу кримінального правопорушення”, а також встановити, чи були дотримані норми законодавства України та державні стандарти при монтуванні цього обладнання та чи відповідала його ціна середній ринковій вартості на момент підписання договорів. У відповідній судовій ухвалі уточнюється, що котельні зберігаються у одному місці, але його адреса в цьому документі засекречена. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Укренергопром” було зареєстроване у вересні 2003 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця Києва Юрія Герасименка. Дана компанія є постійним учасником тендерів, які проводять різні державні та комунальні структури, переважно Києва та Київської області. Усього на її рахунку 158 договорів на загальну суму 252,4 млн гривень. Головними “клієнтами” ТОВ “Укренергопром” є саме КП “Київтеплоенерго”, а також КП “Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва” – 42 угоди на загальну суму майже 228 млн гривень. Варто зазначити, що дві з чотирьох компаній, яким перераховувалися кошти, отримані від “Київтеплоенерго” за постачання котелень, мають очевидні публічні зв'язки з ТОВ “Укренергопром”. Так, наприклад, вищезгаданий Юрій Герасименко є директором та власником ТОВ “Діскус Україна”. Крім того, ТОВ “ІК “Укренергопром” зареєстрована з ТОВ “Укренергопром” за однією адресою, але в різних офісах. У свою чергу, ТОВ “Енерго-Інвест” і ТОВ “СД Індастрі” не мають публічних зв'язків між собою і ТОВ “Укренергопром”, проте, схоже, у правоохоронців є певні аргументи стосовно того, що ці компанії також мають відношення до “Укренергопрома”. При цьому, всі вищезгадані чотири компанії також є учасниками “бюджетних” тендерів. Найбільш активним серед них є ТОВ “Енерго-Інвест” – 468 договорів з різними комунальними підприємствами та закладами України (також переважно Києва та Київщини) на загальну суму 464,2 млн гривень. Його основними клієнтами також є КП “Київтеплоенерго” і КП “Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва” – 253 угоди на суму близько 322 млн гривень. Як раніше неодноразово повідомляла KВ, КП “Київтеплоенерго” має систематичні проблеми із реалізацією важливих для столиці інфраструктурних проєктів. Одним із прикладів цього є модернізація системи очищення димових газів сміттєспалювального заводу “Енергія” (Харківський масив, Дарницький район Києва). Так, вартість відповідних робіт, що фінансуються зі столичного бюджету, протягом останніх років неодноразово збільшувалася, але по факту модернізація практично не виконувалась. Мешканці лівого берега міста продовжують скаржитися на сморід, який “виділяє” даний об'єкт.  У лютому 2022 року Київрада створила спеціальну тимчасову контрольну комісію, яка мала вивчити, як КП “Київтеплоенерго” зі своїм підрядником (компанія з орбіти мультимільйонера Костянтина Жеваго, якого минулого року затримано у Франції та очікується рішення про його екстрадицію в Україну) виконують роботи з технічного переоснащення заводу “Енергія” щодо очищення димових газів. Зокрема, планувалося перевірити доцільність та ефективність витрачання бюджетних коштів, напрацювувати способи вирішення екологічних проблем, пов'язаних з діяльністю заводу, тощо.  Читайте: “Где деньги и чем пахнет”: в Киевсовете создали временную контрольную комиссию по проверке работы завода “Энергия” Втім, найімовірніше, нічого цього зроблено не було. Причиною такої бездіяльності міська влада вочевидь назве повномасштабне вторгнення в Україну військ рф. Нагадаємо також, що діяльність цього підприємства супроводжується регулярними скандалами через сумнівне використання бюджетних коштів.  Так, на початку 2023 року в Держаудитслужбі повідомили, що дане підприємство за 3,5 роки наробило порушень і недоліків на рекордні 20,28 млрд гривень, із яких було остаточно втрачено 3,26 млрд гривень. Майже третину загальної суми порушень – 7,7 млрд гривень – склали втрати тепла і води внаслідок критичного стану мереж. Серед іншого: незаконні витрати коштів без підтверджуючих документів, завищення вартості замовлених робіт, сумнівне “успадкування” боргів ПАТ “Київенерго”, переплати при закупівлях газу, нарахування “зайвих грошей” своїм працівникам тощо.  Читайте: Директор КП “Київтеплоенерго” В'ячеслав Бінд безпідставно отримав нарахувань і премій на суму 1,4 млн гривень Зважаючи на такий “букет” проблем, аудитори запропонували Віталію Кличку розглянути питання покарання винних, кадрових змін в керівництві “Київтеплоенерго”, зобов'язати дане КП відшкодувати збитки. Втім, міська влада обрала іншу тактику – опосередковано звинувачує “ревізорів” в упередженості та намагається оскаржити їхні дії в суді. Читайте: Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго” 27 жовтня 2023 року співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшуки в приміщеннях столичних теплоелектроцентралей (ТЕЦ), які знаходяться в підпорядкуванні КП “Київтеплоенерго”. Тоді правоохоронці вказували на те, що такі заходи здійснюються в рамках справи за фактом “розкрадання коштів під час ремонту енергетичного обладнання, зруйнованого обстрілами”, але жодних деталей щодо цих “розпилів” вони не уточнили. В КП “Київтеплоенерго” тоді заявили, що слідчі намагаються зайти на режимні енергетичні об’єкти, доступ до яких законодавчо обмежений в умовах воєнного стану, і що працівники ДБР здійснюють відеозйомку, “грубо порушуючи безпекові норми, адже зараз енергетична інфраструктура є головною мішенню ворога”. Читайте: ДБР проводить обшуки на столичних ТЕЦ КП “Київтеплоенерго” з 22 грудня 2018 року керує В'ячеслав Бінд (на колажі). Це підприємство підпорядковане Департаменту ЖКІ КМДА, який з 17 липня 2017 року очолює вищезгаданий Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ у Києві з 2014 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: КВКиївВлада

Нещодавно “Київський міський центр нефрології та діалізу” уклав найдорожчий за всю історію свого існування договір (ціна 692,5 млн гривень) на проведення капремонту трьох своїх поверхів на підвалу. Так цей медзаклад готується до “підселення” в свою будівлю “Київського центру трансплантації кісткового мозку”. Останній медзаклад разом з “Дитячою клінічною лікарнею № 8” столична влада реорганізувала шляхом приєднання до Центру нефрології та діалізу (нова назва реорганізованого закладу “Медичний центр Києва”) в березні 2023 року “для оптимізації витрат”. Тобто тепер саме ця “оптимізація” вже на старті витягує з міського бюджету майже 700 млн гривень. При цьому, столичні активісти порівнюють об'єднання центрів нефрології та трансплантації зі схрещенням гадюки та їжака та стверджують, що такої практики немає в жодній області країни. Противники “медичного перевороту” стверджують, що думкою медиків та пацієнтів по цьому питанню ніхто не цікавився, та побоюються, що під гаслами реформування “Київський центр трансплантації кісткового мозку” стане звичайним відділенням та фінансуватиметься по залишковому принципу. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, наприкінці листопада 2023 року КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" (*) уклав з ТОВ “Абсолют-Клімат” (**) договір на виконання капремонту 1, 2, 3 поверхів та підвалу цього медзакладу по вул. Петра Запорожця, 26. Ціна договору склала 692,54 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з угодою, вказаний капремонт триватиме до кінця 2025 року. За цей час підрядник повинен виконати на об'єкті загальнобудівельні та електротехнічні роботи, оновити системи опалення, вентиляції та кондиціонування, облаштувати “чисті приміщення” (закриті приміщення з внутрішніми системами повітрообміну, що підтримують повітря чистим від пилу та часток – KВ), поставити медичне обладнання, виконати роботи з благоустрою. ТОВ “Абсолют-Клімат” цей підряд дістався без конкурентної боротьби, оскільки пропозицій для участі в цій закупівлі більше ніхто не подав.  Нагадаємо, капремонт 1-3 поверхів та підвалу "Київського міського центру нефрології та діалізу" розпочався в середині лютого поточного року. Тоді медзаклад так само без конкурсу уклав з ТОВ “Абсолют-Клімат” відповідний договір ціною 118,5 млн гривень (11 грудня 2023 року сторони узгодили зниження ціни цього договору до 63,24 млн гривень). Для чого такі витрати В “Київському міському центрі нефрології та діалізу" у відповіді на інформаційний запит KВ нагадали, що через кілька тижнів після замовлення Центром капремонту, а саме 2 березня 2023 року, Київрада прийняла рішення №6045/6086 про реорганізацію КНП “Дитяча клінічна лікарня № 8 Шевченківського району Києва” та КНП “Київський центр трансплантації кісткового мозку” та приєднання їх до “Київського міського центру нефрології та діалізу". Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що “Київський центр трансплантації кісткового мозку” більше 20 років розміщується на орендованих площах, а неможливість через це проведення там капремонтів призвела до невідповідності його матеріально-технічної бази нормам і вимогам. У зв'язку з цим, як пояснили KВ в Центрі нефрології та діалізу, проєктна документація капремонту 1-3 поверхів та підвалу медзакладу була скоригована для можливості розміщення на його площах вказаного “Київського центру трансплантації кісткового мозку”. А саме його відділення трансплантації кісткового мозку (12 “чистих боксів” та 20 ліжко-місць), відділення онкогематології та передтрансплантаційної підготовки та відділення заготівлі та кріоконсервування кісткового мозку та компонентів крові. Крім цього, на відремонтованих 1-3 поверхах Центру нефрології та діалізу планується розмістити клініко-діагностичне та лабораторне відділення, відділення гнійної хірургії з окремою операційною (18 ліжко-місць), оперативний блок на 3 операційні, відділення хірургії та трансплантації солідних органів (22 ліжко-місця).  Відремонтовані приміщення підвалу, як зазначили у свой відповіді в Центрі нефрології та діалізу, призначатимуться для інженерного обладнання, в тому числі гепа-фільтрів для чистих приміщень (фільтри для видалення з повітря дрібнодисперсних шкідливих частинок – KВ), встановлення яких необхідне для роботи відділення трансплантації кісткового мозку. Також в підвалі планують розташувати обладнання для роботи свердловини, оскільки в умовах воєнного стану медзаклад потребує альтернативного джерела води для сеансів гемодіалізу. В Центрі нефрології та діалізу зазначили, що загальна кошторисна вартість капремонту його 1, 2, 3 поверхів та підвалу складає 786,575 млн гривень (експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 4.10.2023 року № 314-К/23-РБК/ЕЗ). Зазначимо, що загальна ціна двох укладених на сьогодні договорів на виконання вказаних робіт становить 755,78 млн гривень. “За” та “проти” Ініціатива реорганізувати “Дитячу клінічну лікарню № 8 Шевченківського району” та “Київський центр трансплантації кісткового мозку” з приєднанням їх до “Київського міського центру нефрології та діалізу” належить Департаменту охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації (КМДА) на чолі з Валентиною Гінзбург (на колажі ліворуч). В пояснювальній записці до рішення Київради від 2.03.2023 року №6045/6086 стверджується, що “Дитяча клінічна лікарня № 8 Шевченківського району” не спроможна оплатити зарплати своїм працівниками та відповідно надавати медичну допомогу. Зокрема, вказано, що чистий дохід цієї лікарні від наданих послуг у 2022 році склав 6,97 млн гривень, при цьому тільки на зарплати у поточному році їй необхідно 7,16 млн гривень. Аргументи для реорганізації “Київського центру трансплантації кісткового мозку” зовсім інші – тут питання з розміщенням. Автори рішення зазначили, що цей медзаклад знаходиться на орендованих приміщеннях (площею 4482,4 кв.м.), на яких неможливо виконати ремонт та привести обладнання і умови у відповідність до встановлених вимог. В той же час, як стверджується в пояснювальній записці, вимоги до приміщень та обладнання, яким повинен відповідати “Київський центр трансплантації кісткового мозку”, якраз є аналогічними вимогам, впровадженим у Центрі нефрології та діалізу.  Зважаючи на все це, чиновники вирішили реорганізувати два медзаклади та об'єднати їх з КНП “Київський міський центр нефрології та діалізу”, який в свою чергу тепер носитиме назву КНП “Медичний центр Києва”. Такий “лікарняний переворот”, мовляв, “дозволить оптимізувати витрати на утримання закладів охорони здоров’я та забезпечить ефективне та раціональне використання наявних кадрових та матеріальних ресурсів”. При цьому ініціатори такого рішення запевняють, що кількість населення, яке обслуговується, буде така ж як і до реорганізації. На перший погляд, таке рішення виглядає раціональним, але у столичних активістів знайшлися контраргументи. Насамперед їх “зачепило” реформування “Київського центру трансплантації кісткового мозку”. Голова правління громадської організації  “Національний рух "За трансплантацію" Юрій Андреєв наголошує, що в жодній області немає такої практики як об'єднання центру трансплантації з центром нефрології. Він висловив побоювання, що в результаті такого об'єднання бюджетні кошти будуть йти на Центр нефрології та діалізу, а Центр трансплантації кісткового мозку стане звичайним відділенням і відповідно його чекає скорочення фінансування. Очільниця ГО "Відрадний.Інфо" Маріанна Хмельницька стверджує, що Центр трансплантації кісткового мозку був абсолютно самодостатнім суб'єктом. Вона зазначила, що під час розгляду рішення про реорганізацію медзакладу на засіданні постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціального захисту не було надано жодних документальних підтверджень по його скрутне становище – ні акту обстеження приміщень та обладнання щодо незадовільного стану, ні документів про збитковість чи заборгованості.  За її даними, інформація про те, що орендовані приміщення Центру трансплантації кісткового мозку не ремонтувалися понад 20 років – не відповідає дійсності. Вона повідомила, що в 2022 році там зробили черговий ремонт та замінили вікна, а також медзаклад за власний кошт регулярно закуповує обладнання. Маріанна Хмельницька також нагадала, що Центр трансплантації кісткового мозку, згідно договору оренди та розпорядженням КМДА від 09.12.1999 року №1960, користується приміщеннями Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України безоплатно. При цьому єдиними бюджетними коштами, що виділяються на цю лікарню, є компенсації за електроенергію. Активістка також додала цікаву деталь. За два тижні до реєстрації проєкту рішення про реорганізацію – 17 січня 2023 року – виконуючою обовʼязків директора Центру трансплантації кісткового мозку призначили лікаря-нефролога Євгенію Григор’єву. Ця людина раніше обіймала посаду заступника директора медичної частини “Центру нефрології та діалізу”, в чому Маріанна Хмельницька вбачає конфлікт інтересів. За даними активістки, Євгенія Григор’єва під час обговорень ініціативи про реорганізацію начебто представляла позицію колективу. Однак, як виявилося, працівникам центру про таку новину було повідомлено постфактум, тому вони провели збори і вирішили звернутись за правовим захистом до юристів.Читайте: Навіщо в Києві хочуть ліквідувати Центр трансплантації кісткового мозку? В середині березня 2023 року питання реорганізації Центру трансплантації кісткового мозку обговорювалося під час наради в парламентському комітеті з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Тоді голова комітету Михайло Радуцький вказав на недопрацювання керівництва цього медзакладу щодо інформування працівників про реорганізацію, що породило чутки про масові звільнення та навіть закриття закладу. Він ці чутки спростував та назвав цю реорганізацію в нинішніх умовах цілком логічною. Читайте: Центр трансплантації продовжує працювати і у майбутньому переїде до нової будівлі, – нарада в комітеті ВР Незмінний підрядник Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Абсолют-Клімат” зареєстровано в 2008 році в Києві. Власник та керівник – В’ячеслав Березовський. ТОВ “Абсолют-Клімат” володіє 14% корпорації “Євробудінвест”. Останнє, за даними Youcontrol, має відношення до “Групи родини Вознюк”, ключовою особою якої є депутат Верховної Ради VII та VIII скликань Юрій Вознюк. До політичної кар'єри у Верховній Раді, з 2010 року Юрій Вознюк був депутатом Рівненської міськради від партії “Фронт змін”. У парламент VII скликання (2012-2014 роки) він був обраний по одномандатному виборчому округу на Рівненщині від ВО “Батьківщина”, VIII скликання (2014-2018 роки) – від партії “Народний Фронт”. Намагався стати депутатом Верховної Ради він і на виборах 2019 року як самовисуванець, але обраний не був. В 2020 році Юрій Вознюк балотувався на посаду міського голови Рівного від політичної партії “За майбутнє”, але посів шосте місце. Зазначимо, що після випуску одного з матеріалів KВ про ТОВ “Абсолют-Клімат” редакція отримала лист від адресанта Зоряни Богуславської, яка стверджувала, що Юрій Вознюк до цієї компанії жодного зв'язку немає. Після того, як автор матеріалу вказала їй, що редакція посилається на дані Youcontrol, ця особа більше на зв'язок не виходила. За даними Clarity Project, ТОВ “Абсолют-Клімат” за результатами публічних закупівель підписало 160 договорів на 4 млрд гривень. Більшість своїх підрядів фірма отримала від медичних закладів столиці. Найбільшими замовниками є КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” та КНП “Київський міський центр нефрології та діалізу”. Читайте: У Кличка влаштували таємний розпил на ремонті госпіталю ветеранів війни за 1 млрд гривень, – “Наші гроші” ТОВ “Абсолют-Клімат” “засвітилося” в декількох кримінальних провадженнях. Так, з листопада 2018 року слідчі СБУ в рамках кримінального провадження №42018100000001118 “Абсолют-Клімат” підозрюють в участі як посередника у схемі керівників КП “Інженерний центр” та низки комерційних фірм у 2016-2018 роках. Слідчі з'ясували, що підрядники “Інженерного центру” – ТОВ “Плутон-С” та ТОВ “Армабуд лтд” – переказували фірмам, серед яких ТОВ “Абсолют-Клімат”, гроші за роботи, які не виконувалися. Після чого кошти, мовляв, переводилися компаніям з ознаками фіктивності, які в свою чергу виводили гроші для “відкату” керівництву столичного комунального підприємства та цим підрядникам. Читайте: “Золота бруківка”: Нацполіція розслідує корупцію у КП “Інженерний центр” В матеріалах кримінального розслідування СБУ №42020100000000188 від 14.05.2020 року ТОВ “Абсолют-Клімат” називають підконтрольним КП “Інженерний центр”. В матеріалах справи йдеться про те, що службові особи цього підприємства разом з вказаним підрядником створили схему заволодіння бюджетними коштами під час проведення будівельних робіт в Києві. Крім цього, з листопада 2019 року слідчі Головного управління ДФС у Києві розслідують кримінальне провадження №42019100000000747, в рамках якого директора ТОВ “Абсолют-Клімат” підозрюють в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За матеріалами справи, керівник ТОВ “Абсолют-Клімат” спільно з фірмами з ознаками фіктивності в 2018-2019 роках завищили податковий кредит з ПДВ на 7,5 млн гривень. Читайте: Київська міська лікарня №4 без конкурсу витратить майже 56 млн гривень на ремонт “інфекційки” КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" засновано Київрадою та зареєстровано в 2019 році. Медзаклад очолює Едуард Красюк. Договір ціною 692,54 млн гривень на проведення капремонту 1-3 поверхів та підвалу є найдорожчим замовленням цього медзакладу. Підприємство підпорядковане Департаменту охорони здоров'я КМДА на чолі з Валентиною Гінзбург. Діяльність цього департаменту координує заступниця голови КМДА Микола Поворозник (на колажі прворуч). Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни * КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" (код ЄДРПОУ: 42751893) ** ТОВ “Абсолют-Клімат” (код ЄДРПОУ: 35837877) Фото: колаж KВ КиївВлада

В Україні зросла вартість квитків на міжнародні залізничні пасажирські рейси на більшість поїздів. Нові тарифи почали діяти з 10 грудня. Про це, як стало відомо KВ, повідомляє пресслужба "Укрзалізниці". Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Зміна тарифів дозволить Укрзалізниці втримати на поточному рівні вартість квитків для проїзду у сполученнях всередині країни, а також продовжити модернізацію рухомого складу, яка активно триває навіть під час широкомасштабного вторгнення", – йдеться у повідомленні. У зв’язку з новою тарифною політикою “Укрзалізниці”, зростання вартості квитків на популярному рейсі Київ – Варшава – Київ становить 72%. Проте зазначається, що пасажирам буде запропоновано альтернативні маршрути подорожі, що можуть виявитися більш економічними варіантами. Зокрема, для тих, хто планує подорож до Варшави, можливість вибору маршруту через Хелм виявиться бюджетнішою альтернативою. Вартість проїзду на цьому напрямку зросте менше: на 4-11% з Дніпра, 17-48% з Харкова, та 15-47% з Києва. Цей маршрут включає можливість зручної пересадки у Хелмі для подальшої поїздки до Варшави. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також зазначається про збільшення цін на нічні рейси до Відня та Перемишля, де вартість квитків зросте приблизно на 3%. Це відносно невелике збільшення, проте важливе для пасажирів, які користуються цими популярними напрямками. Що стосується швидкісних поїздів “Інтерсіті+” на маршруті Київ — Перемишль — Київ та нічних поїздів Одеса — Перемишль — Одеса, то тут збільшення вартості буде більш значним — від 26% до 49%. Без змін залишиться вартість квитків на поїзди до Кишинева та Будапешта.  Нові тарифи почали діяти із запровадженням нового графіка руху пасажирських поїздів з 10 грудня. Читайте: Укрзалізниця запускає новий маршрут на Відень та БудапештФото: відкриті джерелаКиївВлада

Під час модернізації обладнання у багатопаливної котельні у Білій Церкві директор комунального підприємства вніс до звітної документації неправдиві відомості. Наразі повідомлено про підозру директору комунального підприємства та підряднику у розтраті чужого майна і службовому підробленні. Завдано збитків бюджету на понад 3 млн гривень. Про це KВ дізналася з повідомлення Київської обласної прокуратури.Підписуйтесь на “КиївВладу” За даними слідства, директор комунального підприємства вступив у змову з підрядником. Після модернізації багатопаливної котельні до звітної документації внесли завищені ціни на роботи. Натомість вони встановили обладнання, яке не відповідає умовам договору підряду, та є менш потужним та нижчим по вартості. Через це на рахунок підрядника було перераховано понад 3 млн зайвих бюджетних коштів. За них він придбав майно для очолюваного товариства. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури повідомлено про підозру директору комунального підприємства та підряднику у розтраті чужого майна і службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України). Підряднику також інкриміновано легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом  (ч. 1 ст. 209 КК України). Читайте: Правоохоронці провели обшуки в офісах КП “Київавтошляхміст” та підрядників, залучених до ремонту Південного мосту Фото: Київська обласна прокуратура КиївВлада