Найближчим часом столичні суди можуть винести обвинувальні вироки посадовцям, які причетні до “розпилів” бюджетних коштів при реконструкції фізкультурно-оздоровчого комплексу на вул. Райдужна, 33. Йдеться про збитки в сумі від 9,7 до 20,1 млн гривень (за різними оцінками). В рамках відповідних справ колишньому в.о. директора КП “Спортивний комплекс” Івану Ничу (на колажі) і директору компанії-підрядника ТОВ “Мостицький 2” Сергію Колеснику інкримінується службова недбалість та привласнення майна, за що їм загрожує 5 та 12 років позбавлення волі відповідно. Що цікаво, раніше слідчі Нацполіції також розслідували факти можливого “корупційного впливу” на процеси проведення ремонтів у спортивних об'єктах також і посадовців профільного департаменту КМДА, але надалі правоохоронці відмовилися від таких версій.  Як стало відомо KВ, найближчим часом столичні суди розглянуть обвинувальні акти щодо посадовців, які могли бути причетними до розкрадання бюджетних коштів при реконструкції фізкультурно-оздоровчого комплексу на вул. Райдужна, 33 у Дніпровському районі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Йдеться про колишнього в.о. директора КП “Спортивний комплекс” Івана Нича і директора компанії-підрядника ТОВ “Мостицький 2” Сергія Колесника. Першому в рамках відразу двох кримінальних проваджень інкримінується службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України, його справи розглянуть Дніпровський та Дарницький районні суди Києва 29 січня та 14 лютого 2024 року), другому – привласнення коштів в особливо великому розмірі (ч.5 ст. 191 КК України, його справу 14 лютого розгляне Дарницький районний суд). Відповідно, Ничу загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, Колеснику – до 12 років. Слідство відносно цих посадовців здійснювалося в рамках кримінальних проваджень №62021100010000289 та №12023100020002150, які були відкриті 28 квітня 2021 року та 8 червня 2023 року відповідно. В рамках першої справи слідчі Дніпровського управління Нацполіції вивчали діяльність Івана Нича, а в рамках другої правоохоронці Дарницького управління Нацполіції розслідували можливі правопорушення і з боку Нича, і з боку Колесника. При цьому, матеріали по керівнику ТОВ “Мостицький 2” під час передачі до суду для розгляду по суті були виокремлені в окреме провадження – №12023100020003862 від 28 вересня 2023 року. 31 серпня 2020 року між КП “Спорткомплекс” і ТОВ “Мостицький 2” було укладено договір на реконструкцію фізкультурно-оздоровчого комплексу на вул. Райдужна, 33. Надалі, в період з вересня 2020 року по грудень 2021 року, сторони уклали низку додаткових угод до вказаного договору. Відповідно до цих документів, вартість робіт на вказаному об'єкті мала становити 97,1 млн гривень. Надалі, у період з грудня 2020 року по грудень 2021 року, КП “Спорткомплекс” і ТОВ “Мостицький 2” підписали низку актів виконаних робіт, відповідно до яких замовник реконструкції здійснив проплати на рахунки компанії-підрядника. За інформацією правоохоронців, вона отримала близько 22 млн гривень. Стан виконання робіт у другій половині 2023 року (фото столичної прокуратури) В рамках слідства по кримінальному провадженню №62021100010000289 правоохоронці, зокрема, встановили, що при здійсненні реконструкції вказаного спорткомплексу були закуплені шість теплових насосів “Mycond”, які не були передбачені завданням на проєктування і використання яких при проведенні робіт було неможливим. Загальна вартість цього обладнання склала 6,9 млн гривень, і саме про такий розмір збитків столичному бюджету ще в листопаді 2021 року заявляли правоохоронці.  Втім, вже наприкінці 2023 року в судових ухвалах по цьому провадженню вказувалося, що в рамках цієї справи правоохоронці заявили до Івана Нича цивільний позов щодо стягнення 10,4 млн гривень майнової шкоди. Яким чином вона розраховувалася і чому розмір збитків саме такий, в держреєстрі судових рішень поки що не уточнюється. У свою чергу, в рамках кримінального провадження №12023100020002150 слідчі Нацполіції встановили, що при здійсненні цієї реконструкції міському бюджету Києва було нанесено збитки на суму 9,7 млн гривень – саме стільки, за даними слідства, КП “Спорткомплекс” безпідставно перерахувало ТОВ “Мостицький 2” за нібито виконані роботи із завищеними обсягами. Читайте: У Києві керівника КП “Спортивний комплекс” підозрюють недбалості зі збитком на 10 млн при реконструкції спорткомплексу Зважаючи на те, скільки грошових коштів отримав генпідрядник цих робіт і яку суму “розпилів” правоохоронці “приписують” фігурантам цих справ, наразі залишаються відкритими декілька питань. Наприклад, станом на сьогодні чітко незрозуміло, чи не “дублюється” вказана у справах щодо Івана Нича сума збитків – тобто, чи не йдеться про одну й ту ж майнову шкоду, нанесену при одних і тих самих обставинах. Це, мабуть, стане відомо пізніше – коли правоохоронці оприлюднять хоча б фрагменти текстів обвинувальних актів. Відповідно, нанесені бюджету збитки можуть складати 9,7 млн гривень або 20,1 млн гривень. Також наразі невідомо, чому правоохоронці не об'єднали декілька справ щодо Івана Нича в одну, як це вони роблять у багатьох схожих ситуаціях. Варто зазначити, що на перших етапах слідства по провадженню №62021100010000289, у липні 2021 року, правоохоронці вивчали також низку інших правопорушень, допущених посадовцями КП “Спорткомплекс”, а також їх “безпосередніх начальників” – Департаменту молоді та спорту Київської міськдержадміністрації (КМДА) та Міністерства молоді та спорту України. Проте, схоже, усі ці “ймовірні злочини”, які інкримінувалися фігурантам, так і залишилися на стадії “попередніх версій”. Зокрема, два з половиною роки тому слідчі встановили, що КП “Спорткомплекс” при здійсненні реконструкції фізкультурно-оздоровчого комплексу на вул. Райдужній перерахувало ТОВ “Мостицький 2” близько 700 тис. гривень за розроблення грунту та знищення будівельного сміття хоча такі роботи не були передбачені кошторисною документацією та фактично не виконувались або виконувались не в повному обсязі. Скріншот ухвали по цьому провадженню від 7 липня 2021 року  Крім того, правоохоронцям було відомо, що службові особи Міністерства молоді та спорту України та КМДА забезпечують перемогу ТОВ “Діо Спорт” у публічних закупівлях будівельних робіт, постачання товарів та послуг замовників, що підпорядковані Міністерству молоді та спорту України, КМДА, в тому числі – КП “Спорткомплекс”. Наприклад, за інформацією правоохоронців, у 2020 році вказана компанія перемогла у тендері на капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків на вул. Тростянецькій, 60 у Дарницькому районі Києва, який проводило КП “Спорткомплекс”. За даними слідства, вартість штучного газону, який використовувався при будівництві полів, було значно завищено. Читайте: Стадион и спортплощадки на улице Тростянецкой, 60 в Киеве капитально отремонтируют за 32,5 млн гривен Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, міська влада обіцяла відкрити фізкультурно-оздоровчий комплекс на вул. Райдужній ще в 2012 році – на той час він вже доволі давно перебував у аварійному стані і не експлуатувався (будівля закріплена за Комплексною дитячо-юнацькою спортивною школою “Ринг”). Але тоді фактично нічого зроблено не було. Наприкінці 2017 року в Київраді та КМДА знову почалося активне обговорення питання реконструкції даної будівлі та підготовка до проведення відповідних робіт. Остаточне рішення щодо реконструкції було прийнято столичною владою у червні 2018 року. За задумом керівництва Києва, після проведення робіт у цьому комплексі повинні бути створені умови для того, щоб 117 дітей могли займатися такими видами спорту, як баскетбол, футбол, кікбоксинг, бокс, хортинг, боротьба вільна та греко-римська тощо.  Таку візуалізацію спорткомплексу на вул. Райдужній за результатами реконструкції в 2019 році демонстрували в КМДА Спочатку міська влада збиралася витратити на ці роботи 59 млн гривень. Але надалі вартість реконструкції двічі зростала – до 78,4 млн гривень у вересні 2018 року і до 169,3 млн гривень у другій половині 2020 року. Такі здорожчання неодноразово викликали питання у окремих депутатів Київради, але чиновники КМДА наполягали: зростання кошторису пов'язане, серед іншого, зі зростанням цін на будівельні матеріали та збільшенням розмір зарплат у цій сфері. Крім того, на Хрещатику, 36 обіцяли розпочати реконструкцію цього комплексу ще в 2018 році, але врешт-решт роботи були “затримані” більш ніж на два роки, і в підсумку, судячи з претензій “силовиків”, цей проєкт було повністю провалено. Читайте: Стоимость реконструкции физкультурно-оздоровительного комплекса на ул. Радужной в Киеве превысила 170 млн гривен Фігуранти – хто вони? За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Мостицький 2” було зареєстроване у вересні 2007 року. Його керівником є вищезгаданий Сергій Колесник, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець Києва Федір Мясковський. Ця компанія є активним учасником тендерів, які проводять різні комунальні та державні структури України. Втім, у таких торгах вона перемагає вкрай рідко, і станом на 2024 рік має в своєму “портфоліо” лише два реалізованих проєкти – крім робіт у спорткомплексі на вул. Райдужній, ТОВ “Мостицький 2” також займалося реконструкцією легкоатлетичного ядра державного підприємства “Спортивний комплекс “Атлет” (Київ, пров. Лабораторний, 7-А).  Раніше KВ повідомляла, що діяльність столичних чиновників, які відповідальні за сферу спорту, не рідко викликає питання у депутатів Київради, громадськості та правоохоронних органів. Наприклад, у травні 2019 року розпочала слідство за фактом можливого присвоєння коштів чиновниками Департаменту освіти та науки та Департаменту молоді та спорту КМДА. У справі фігурували близько десятка фірм, яким з листопада 2016 року до березня 2019 року було перераховано понад 20 млн гривень. Деякі з таких компаній, на думку правоохоронців, мали ознаки фіктивності. При цьому, в судових матераілах відповідного кримінального провадження не уточнювалася хоча б приблизна сума коштів, вкрадених з бюджету Києва. Втім, слідство по цій справі було безрезультатним – жоден з посадовців так і не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Читайте: Прокуратура подозревает “гуманитарные” департаменты КГГА в распиле бюджетных средств А в лютому 2020 року директор ТОВ “Будівельна фірма Урбанбудквартал” Андрій Лазарєв звинуватив тодішнього керівника Департаменту молоді та спорту КМДА та президента Федерації фехтування України Вадима Гутцайта у свавіллі, службових зловживаннях та можливих корупційних правопорушеннях. За його словами, цей чиновник у незаконний спосіб домагався надання переваг афілійованим з ним підприємствам при закупівлі держструктурами будівельних та ремонтних послуг. Також Андрій Лазарєв стверджував, що Вадим Гутцайт перешкоджає веденню господарської діяльності юрособам, які не підтримують “схеми” або не беруть участі у “договірняках”. Читайте: Директора Департамента молодежи и спорта КГГА Гутцайта обвинили в произволе и служебных злоупотреблениях КП “Спорткомплекс” з кінця серпня 2023 року очолює Роман Коваль. Його попередниками на цій посаді були Роман Савлів (з листопада 2021 року) та вищезгаданий Іван Нич (з вересня по листопад 2021 року, до цього з 2017 року працював заступником директора вказаного КП з адміністративно-господарської роботи). Дане підприємство підпорядковане Департаменту молоді та спорту КМДА, який з 15 червня 2020 року очолює Юлія Хан. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з 2 квітня 2021 року контролює заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олена Говорова. До неї протягом 2020-2021 років за цей напрям відповідали заступник голови КМДА Валентин Мондриївський та вже ексзаступник очільника столичної міськдержадміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Олександр Харченко. Фото: колаж КВКиївВлада

Комунальне підприємство (КП) "Бучазеленбуд" Бучанської міської ради оголосило пошук виконавця послуги з вивезення та утилізації твердих побутових відходів з території громади. Вивезення сміття мають проводити з семи майданчиків, розташованих у Бучі, та з двох локацій у Ворзелі, що коштуватиме понад 536 тис. гривень. Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з повідомленням, проведення тендеру заплановане на 29 січня. КП "Бучазеленбуд" планує отримувати послуги з вивезення та утилізації твердих побутових відходів до 31 грудня 2024 року включно. Очікувана вартість договору складає 536 тис. 657 гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Обсяг надання послуг складає 2147,2 куб. м. Планується вивіз сміття з семи локацій у Бучі, а саме: Центральний міський парк, вул. Горького (Алея слави), вул. Л. Качинського сквер “Чорнобильської трагедії”, вул. Тарасівська, 10 д, вул. Києво-Мироцька, територія парк “Диво”, вул. Островського, 6. У Ворзелі вивіз має відбуватись з майданчика на вул. Курортна та “Уварівській дім”. Що купували в столиці та на Київщині протягом минулого тижня дивіться у відео KВ: Нагадаємо, КП ЖКГ "Ірпінь" Ірпінської міської ради готується обрати підрядника, щоб провести утилізацію побутових відходів до кінця серпня цього року. Комунальне підприємство має намір виділити для цього близько 2,41 млн гривень. Читайте: Козин заплатить 3,36 млн гривень за прибирання вулиць в першому півріччі 2024 року Фото: Хрещатик КиївВлада

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства (ЖКГ) "Ірпінь" Ірпінської міської ради готується обрати підрядника, щоб провести утилізацію побутових відходів до кінця серпня цього року. Комунальне підприємство має намір виділити для цього близько 2,41 млн гривень. Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як йдеться в оголошенні, Управління ЖКГ “Ірпінь” майже визначилося з підрядником для захоронення 7847 тонн побутових відходів. Зазначається, що ним може бути ФОП Бардовська Таїса Олександрівна, якій планують заплатити 2 млн 409 тис.029 гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно тендерної документації, майбутній підрядник повинен буде приймати, сортувати, зберігати, розміщувати та захоронювати тверді побутові відходи. Зазначається, що триватиме робота з утилізацією відходів до 31 серпня. Про те, що Київщина купувала минулого тижня дивіться у відео KВ Читайте: Боярка заплатить 2,5 млн гривень за вивезення 5000 кубометрів сміття Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

Столичні правоохоронці вивчають факти можливих порушень законодавства при здійсненні приватизації комунальної будівлі на просп. Академіка Глушкова, 1, літ. 65. За інформацією Нацполіції, посадовці Департаменту комунальної власності КМДА незаконно здійснили відчуження даного об'єкту, дозволивши зробити це в обхід аукціону в системі Prozorro.Продажі – шляхом проведення діючим орендарем т.зв. “невід'ємних поліпшень”. При цьому, слідчі вважають, що вартість цих поліпшень “на папері” була завищеною на 602,6 тис. гривень. Нещодавно суд наклав арешт на це майно, і вже найближчим часом, схоже, “полетять перші підозри”. Вочевидь, переживати щодо результатів цієї справи варто і депутатам Київради від “Європейської солідарності” Володимиру Прокопіву (на колажі праворуч), Людмилі Ковалевській та Ользі Чайці – саме вони мають пряме або опосередковане відношення до благодійної організації, яка була орендарем цієї будівлі та в подальшому приватизували її, і  ТОВ “Паркпоінт”, якому вона належить наразі. Як стало відомо KВ, столичні правоохоронці розслідують чергове кримінальне провадження за фактами можливих порушень законодавства з боку посадовців Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023102090000175, яке було відкрито Солом'янським управлінням Нацполіції Києва ще 14 вересня 2023 року. Попередньо фігурантам цієї справи інкримінується вчинення злочинів, передбачених чотирма статтями Кримінального кодексу (КК) України: ч.5 ст.191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою; ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 – пособництво у вчиненні вищезазначеного правопорушення; ч.2 ст.364 – зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки; ч.2 ст.367 – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. В рамках цієї справи слідчі вже встановили, що чиновники вищезгаданого структурного підрозділу столичної мерії зловживали службовим становищем “шляхом підготовки та підписання документів про передачу нерухомого майна територіальної громади Києва в оренду, затвердження виконаних невід'ємних поліпшень або викупу орендарем такого  майна за заниженою вартістю, що у свою чергу спричиняє ненадходження до бюджету міста коштів в особливо великих розмірах”.  Тобто, йдеться про те, що орендарі комунального майна здійснюють різні ремонтні роботи в будівлях та приміщеннях, але в документах, ймовірно, відображаються завищені суми стосовно вартості таких робіт. Відповідно, це дозволяє орендарям платити менше коштів до міського бюджету при викупі цих об'єктів. І при цьому, здійснення цих невід'ємних поліпшень дозволяє приватизувати комунальні будівлі та приміщення на позаконкурентних засадах – без безпосередньої участі в аукціонах в системі Prozorro.Продажі. Зокрема, в ході досудового розслідування правоохоронцям стало відомо про такі факти при здійсненні приватизації будівлі на просп. Академіка Глушкова, 1, літ. 65 (Голосіївський район). За даними Нацполіції, вартість здійснення невід'ємних поліпшень у цьому об'єкті, яка була зафіксована в різних документах, є завищеною на суму 602,6 тис. гривень, а сама будівля була відчужена незаконно (без пояснення, чому саме. – KВ). 10 січня 2024 року Солом'янський районний суд Києва за клопотанням Солом'янської окружної прокуратури наклав арешт на вказаний об'єкт. Це було зроблено для того, щоб під час слідства його власник – ТОВ “Паркпоінт” – не міг продати цю будівлю, закласти її в іпотеку тощо. Деталі справи Як зазначено в судовій ухвалі щодо накладення арешту, 29 травня 2018 року між Департаментом комунальної власності КМДА, КП “Київжитлоспецексплуатація” і благодійною організацією (БО) “Благодійний фонд (БФ) “Фонд збереження історичної спадщини” було укладено договір оренди нежитлової будівлі загальною площею 168,0 кв.м на просп. Академіка Глушкова, 1, літ. 65 (термін оренди у відкритих джерелах не уточнюється. – КВ). У подальшому орендар звернувся до Департаменту комунальної власності КМДА Із заявою щодо здійснення невід'ємних поліпшень на вказаному об'єкті, на що чиновники листом від 4 травня 2020 року надали відповідну згоду.  18 травня того ж року між БО “БФ “Фонд збереження історичної спадщини” і ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Укрстрой” було укладено договір генерального підряду на виконання робіт з капітального ремонту нежитлової будівлі на просп. Академіка Глушкова, 1, літ. 65 з підсиленням основ і фундаментів. Вартість робіт була оцінена в 974,5 тис. гривень. Надалі, 4 серпня 2020 року, благодійна організація уклала договір на виконання капремонту вартістю 430,2 тис. гривень ще з однією компанією – ТОВ “Маркем Груп”. 30 жовтня 2020 року Департамент комунальної власності КМДА своїм наказом №86/1-ПР (відсутній у відкритому доступі. – KВ) прийняв рішення про приватизацію вказаної будівлі. А вже 5 листопада того ж року благодійна організація звернулася до вказаного структурного підрозділу столичної мерії з листом, в якому поінформувала про проведення невід'ємних поліпшень в орендованому нею об'єкті на суму, що перевищує 25% його ринкової вартості. Вочевидь, це було зроблено саме для того, щоб викупити будівлю дешево за “позааукціонною процедурою”. 23 листопада того ж року КМДА видав наказ №67/5-ПР (також відсутній у публічному доступі. – KВ) про проведення незалежної оцінки, в якому зазначив встановити дату оцінки даної будівлі на 30 листопада 2020 року. 24 грудня 2021 року ТОВ “Оціночна компанія “Місто” затвердило звіт про незалежну оцінку цього об'єкта. Згідно з цим документом, було встановлено, що ринкова вартість будівлі на просп. Академіка Глушкова, 1, літ. 65 становить 3,3 млн гривень (без ПДВ), з яких 2,3 млн – частка територіальної громади Києва, а 1 млн – частка орендаря (вартість тих самих невід'ємних поліпшень. – КВ). Тобто, ні про який ремонт, вартість якого на 25% перевищує вартість самої будівлі, не могло бути й мови. 12 жовтня 2022 року між Департаментом комунальної власності КМДА та БО “БФ “Фонд збереження історичної спадщини” було укладено договір купівлі-продажу вказаної нежитлової будівлі. Цим документом було встановлено, що частка територіальної громади Києва в даному об'єкті складає 2,7 млн гривень з ПДВ (це та сума, яку мала сплатити благодійна організація. – KВ), а частка орендаря – 1,2 млн гривень. Вже 21 грудня 2022 року БО “БФ “Фонд збереження історичної спадщини” реалізувало вказаний об'єкт нерухомості на користь ТОВ “Паркпоінт”, яке, за інформацією правоохоронців, “продовжує незаконно володіти ним на даний час”. Хто орендував і приватизував За даними аналітичної системи Youcontrol, столична БО “БФ “Фонд збереження історичної спадщини” була зареєстрована у лютому 2017 року. Її керівником вказано Ярослава Пітька, засновниками та кінцевими бенефіціарами – киянку Інну Бугаєнко, мешканця села Віта-Поштова Фастівського району Київщини Євгена Чугаєва та харків'янина Олексія Гусакова. Що цікаво, з вересня 2020-го по січень 2023 року співзасновницею даної благодійної організації була депутатка Київради Людмила Ковалевська (фракція “Європейська Солідарність”). Крім того, з грудня 2021-го по січень 2023 року серед співзасновників “БФ “Фонд збереження історичної спадщини” також значилася її колега по фракції – депутатка Ольга Чайка. Наразі остання разом з нинішнім співзасновником даної БО Євгеном Чугаєвим є співзасновниками БО “Благодійний фонд Віри Прокопів” – дружини секретаря Київради минулого VIII скликання, а нині депутата Київради від тієї ж “Європейської Солідарності”, заступника голови КМДА Володимира Прокопіва. При цьому, БО “БФ “Фонд збереження історичної спадщини” є співзасновником компанії, яка наразі володіє будівлею на просп. Академіка Глушкова, 1, літ. 65 – ТОВ “Паркпоінт”. Крім неї, засновниками даної ТОВки зазначено мешканців Києва Анну Крамаренко і Олександра Поштарюка. Керівником “Паркпоінту” є Віталій Рокочий. Система Youcontrol відносить ТОВ “Паркпоінт” до т.зв. “групи родини Поштарюк”, яка об'єднує близько 15 компаній, зайнятих у сферах нерухомості, будівництва, фінансових послуг, торгівлі та виробництва електроенергії. Ключовими особами даної групи є екс-заступник голови Бородичанської райдержадміністрації (РДА) Івано-Франківської області Василь Поштарюк, а також його сини Олександр і Андрій. Про зв'язки між “колишнім” і “нинішнім” власником скандального об'єкта нерухомості свідчать відразу декілька фактів. Наприклад, вищезгаданий Олександр Поштарюк є ще одним із співзасновників БО “БФ Віри Прокопів”. Крім того, депутатка Людмила Ковалевська у своїй декларації за 2020 рік вказувала, що вона разом зі своїм чоловіком Дмитром Ковалевським того року мали право на проживання в квартирі площею 77,3 кв.м., яка належить тому ж Олександру Поштарюку.  Крім того, як раніше повідомляла КВ, родина Володимира Прокопіва, який сам родом із Івано-Франківської області, мала тісні бізнес-зв'язки з родиною Поштарюків. Наприклад, Віра Прокопів є співвласницею ТОВ “Афени”, директором якого свого часу був Олександр Поштарюк. Він же в 2016 році протягом нетривалого періоду значився співзасновником ТОВ “ВП Сервіс”, власником якого того ж року став і наразі залишається тесть Володимира Прокопіва Андрій Штурмай. Читайте: Перешел на бюджет. Секретарь Киевсовета Прокопив закрывает благотворительный фонд и уже переписал бизнес Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, правоохоронці і раніше звертали увагу на факти явних “маніпуляцій” при здійсненні оцінки невід'ємних поліпшень у комунальних об'єктах, що  дозволяло їхнім орендарям викупляти їх за заниженою вартістю. Наприклад, в рамках вищезгаданого кримінального провадження №42023102090000175 Нацполіція також вивчає можливі порушення при приватизації будівель і тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, 63. За даними слідства, при продажу цих об'єктів міський бюджет втратив близько 47 млн гривень внаслідок їхньої некоректної оцінки – у документах про виконання невід'ємних поліпшень були зазначені недостовірні відомості про кількість побудованих тенісних кортів. Нещодавно підозри у скоєнні цих правопорушень отримали п'ятеро осіб. Серед них – директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь (на колажі ліворуч) і керівник ТОВ “Уміда Інвест” (ексорендар і ексвласник майна), яке, вочевидь, входить до орбіти Ігоря Кононенка – екснардепа, бізнес-партнера та політичного соратника 5-го президента України.  Читайте: Кримінальна приватизація: “тенісна партія Гудзя-Кононенка” могла коштувати бюджету Києва 47 млн гривень При цьому, нагадаємо, що протягом останнього року “з гаком” столична прокуратура направила до суду обвинувальні акти по приблизно шести епізодам злочинів, які, ймовірно, були скоєні Андрієм Гудзем та його першим заступником Олегом Шмуляром. За інформацією правоохоронців, ці посадовці незаконно звільнили орендарів низки комунальних об'єктів, у тому числі будівлі кінотеатру “Київ”, від необхідності сплачувати до міського бюджету орендну плату. В результаті таких дій чиновників, за попередніми даними, столичній скарбниці були нанесені збитки на суму близько 24 млн гривень. Ці кошти обвинуваченим доведеться відшкодувати в разі доведення їхньої вини.  Читайте: Системна корупція: Гудзю та Шмуляру “світить” до 5 років позбавлення волі  Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує депутат Київради від фракції “УДАР”, заступник голови КМДА Владислав Андронов.  Фото: колаж КВКиївВлада

За підсумками всеукраїнського голосування “Укрпошта” затвердила найкращу поштову марку 2023 року. Нею стала мініатюра “Вічна пам’ять!”, випущена 29 серпня, в День пам’яті загиблих захисників України. Також обрали найкращий поштовий блок - “Українські колядки в Києво-Печерській лаврі”, який випустили напередодні Різдва. Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі АТ “Укрпошта”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як розповіли у пресслужбі, протягом минулого тижня прихильники українських поштових мініатюр голосували за найкращі поштові випуски 2023 року в двох номінаціях: “Найкраща поштова марка” і “Найкращий поштовий блок”.  Загалом на голосування було винесено 10 художніх марок та 8 поштових блоків, випущених протягом 2023 року. “За підсумками всеукраїнського голосування найбільшу кількість голосів та, відповідно, звання “Найкращої поштової марки України 2023 року” отримала мініатюра “Вічна пам’ять!”. 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, Укрпошта презентувала цей благодійний поштовий випуск. Ескізом до марки стала картина заслуженого художника України Олега Шупляка “Журба” (2016 р.). На ній козак-бандурист схиляє голову над могилами побратимів, а над ним журавлі летять у вирій”, – зазначили в “Укрпошті”. Читайте: “Укрпошта” презентує благодійну поштову марку до Дня пам'яті загиблих захисників України Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, за результатами голосування було обрано найкращий поштовий блок – “Українські колядки в Києво-Печерській лаврі”, який презентували напередодні Різдва, 22 грудня, у стінах Успенського храму.  Читайте: “Укрпошта” випустила останній поштовий блок 2023 року Крім того, у пресслужбі додали, що улюбленими марками українців також стали: “Винищувачі зла” Максима Паленка, блок “Воїни світла. Воїни добра” Олександра Нікітюка, та марка “ПТН ПНХ”. Як інформувала KВ, 15 лютого 2023 року “Укрпошта” ввела в обіг поштовий блок “Воїни світла. Воїни добра”, присвячений героїчному вкладу українських комунальників, які протидіють країні-терористу, щоразу відновлюючи українську інфраструктуру після ракетних обстрілів. 24 лютого 2023 року, в річницю повномасштабного російського вторгнення, "Укрпошта" випустила нову марку з символічною назвою "ПТН ПНХ". Це перша марка, на якій зображена робота Бенксі.  4 серпня 2023 року у переліку українських поштових марок з’явилася нова – з літаками-винищувачами F-16.  Читайте: “Укрпошта” продовжує обмін ламп: наразі для обміну доступно 7 млн світлодіодів Фото: Укрпошта  КиївВлада

ДБР продовжує слідство за фактом заволодіння землею у Вишгородському районі Київщини, що розташована на території стратегічного об'єкту – гідроспоруд Київської ГЕС. Правоохоронці вивчають, яким чином група осіб змогла вивести із державної власності низку ділянок, на яких в подальшому будувалися елітні котеджні містечка, серед яких “Goodlife Park” та “Riviera Village. За попередніми даними, цю землю незаконно перевели в сільськогосподарське призначення, оформили на підставних осіб за дуже символічні кошти, після чого переписали на оточення декількох бізнесменів, щоб у покупців дорогого житла не було зайвих питань. Деяким з ймовірних організаторів цієї схеми, наприклад засновнику і гендиректору інвестиційної компанії “Concorde Capital” Ігорю Мазепі (на колажі) та його брату Юрію вже вручено підозри, після чого суд відправив їх під варту з досить серйозними сумами застав.  Як стало відомо KВ із відкритих джерел, минулого тижня правоохоронці відзвітувалися про черговий етап розслідування схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури – Київської ГЕС. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, за інформацією Державного бюро розслідувань (ДБР), 18 січня його працівники спільно з Департаментом стратегічних розслідувань (ДСР) Нацполіції затримали під час спроби виїзду за кордон бізнесмена, який, як вважають правоохоронці, є організатором відповідної схеми. Йдеться про засновника інвестиційної компанії “Concorde Capital” Ігоря Мазепу. Також, за даними правоохоронців, в різних регіонах України були затримані ще три учасники злочинної організації, у тому числі брат організатора.  В Офісі Генерального прокурора уточнили, що Мазепі інкримінується заволодіння земельною ділянкою у Вишгородському районі площею понад 7 га вартістю більше 20 млн гривень. А у Нацполіції повідомили, що цю землю незаконно відчужили з державної власності та безоплатно передали у приватну власність підконтрольним особам начебто для ведення садівництва, а в подальшому “на папері” перепродавали крупним забудовникам, а ті будували замість садів котеджні містечка.  Затримання Ігоря Мазепи (фото Генпрокуратури) Інформацію про затримання на проходженні кордону, яке відбулось на переході “Шегині”, саме Ігоря Мазепи досить швидко підтвердили в “Concorde Capital”. При цьому, в компанії розповіли, що водночас із затриманням відбулися й обшуки в її офісах. Що цікаво, в “Concorde Capital” вказали інші дані стосовно площі землі, яка начебто була присвоєна. “Ігоря Мазепу затримали по кримінальній справі стосовно виділення земельних ділянок загальною площею 2,4 га, які начебто були виділені з порушенням законодавства. Розмір збитків державі в розмірі 7 млн гривень, який інкримінують Ігорю Мазепі, в той же час застави для Ігоря Мазепи і його брата 700 і 500 млн гривень відповідно”, – йдеться у дописі компанії. Читайте: Правоохоронці викрили злочинну організацію, яка заволоділа землею зі спорудами Київської ГЕС (фото, відео) Також компанія оприлюднила позицію щодо його затримання, зауваживши, що воно пов’язане з позицією на захист бізнесу в України та тиском силовиків на бізнес. А також, що Мазепа неодноразово  перетинав кордон у справах, повʼязаних з волонтерською та інвестиційною діяльністю, але щоразу повертався. Разом з тим, відразу декілька політиків та журналістів оприлюднили дані про те, що вказана справа стосується отримання права на землю для будівництва котеджного містечка (КМ) преміум-класу “Goodlife Park” у Вишгородському районі на Київщині. Про це, наприклад, повідомила народна депутатка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк на своїй сторінці в Facebook. При цьому, політикиня натякнула, що у цьому провадженні, цитуємо, присутній російський слід, але деталі, мовляв, наразі невідомі. Читайте: ДБР затримала засновника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепу 20 січня Печерський районний суд Києва обрав Ігорю Мазепі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 лютого з можливістю внесення застави в 349,7 млн гривень (до слова, прокуратура просила арешт із заставою у 700 млн). Його брата Юрія суд відправив під варту з альтернативою застави 44 млн гривень. Що інкримінується іншим фігурантам справи У ДБР нагадали, що перші затримання в рамках цієї справи відбулися ще в листопаді 2023 року. Тоді було вручено відразу 8 підозр за статтями 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 233 (Незаконна приватизація державного, комунального майна), 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. При цьому, за даними правоохоронців, усього до злочинної організації входило майже два десятки фігурантів. Серед них відомі інвестори у сфері будівництва елітного житла, їхні помічники, юристи, архітектори, землевпорядники, інші кваліфіковані спеціалісти та представники держорганів.  Візуалізація схеми від ДБР У Держбюро розслідувань вказують на те, що ці особи (підозрюваний Мазепа та його спільники. – KВ) у 2020-2021 роках діяли в інтересах декількох забудовників – використовуючи прогалини у правовому статусі земельних ділянок, через корупційні зв’язки у держорганах оформлювали їх як землі сільгосппризначення, що дозволяло виділяти ці ділянки громадянам України. У свою чергу, інші учасники схеми, мовляв, підшукували через соціальні мережі “підставних осіб”, які за гроші погоджувались підписати документи щодо виділення їм землі у приватну власність. Зазначається, що більшість з них були студентами столичних навчальних закладів, які були введені в оману та погодилися на пропозицію через скрутне матеріальне становище. Надалі, за даними ДБР, виконавці від імені “підставних осіб” підписували низку документів для оформлення права власності на земельні ділянки. Потім вони “перепродавали” землю представникам відомих на Київщині забудовників елітної нерухомості, які й замовили та профінансували незаконну схему. За такою схемою протягом 2020-2021 років організатори та учасники злочинної організації заволоділи землями державної власності, які віднесені до земель водного фонду, та розташовані на гідроспорудах стратегічної Київської ГЕС. Реалізації злочинної схеми, за даними слідства, сприяли дії окремих посадовців органів Держгеокадастру, які перевищили свої службові повноваження під час прийняття рішень, щодо виділення земельних ділянок. Цікаві подробиці Як встановила KВ, кримінальне провадження №42014100120000009, в рамках якого розслідуються вищезазначені ймовірні злочини, було відкрито ще 22 квітня 2014 року. Який саме з правоохоронних органів розпочинав це слідство, у відкритих джерелах інформація наразі відсутня. Проте, відомо, що раніше слідчі “приписували” незаконні землевідводи іншим фігурантам, яким, до того ж, інкримінувалися інші правопорушення. Наприклад, у серпні 2023 року правоохоронці розслідували версію, що “службові особи правоохоронних органів та органів державного контролю, у тому числі Держгеокадастру, Держлісагентства та Держводагентства, протягом тривалого часу забезпечують незаконне використання земель водного і лісового фонду та передачу таких земель у приватну власність громадян”. За інформацією слідчих, ця група осіб за попередньою змовою вирішила впровадити механізм приватизації земельних ділянок на території гребня лівобережної захисної греблі “Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС” з метою їх подальшого продажу зацікавленим заможним особам – навіть незважаючи на те, що це заборонено законодавством України. Тоді слідство з'ясувало, що при здійсненні цих землевідводів не було отримано погодження щодо вилучення ділянок від їхнього користувачів – ПАТ “Укргідроенерго” та його філії “Каскад Київських ГЕС і ГАЕС”, у яких ця земля знаходилася на праві постійного користування. Більше того – це сталося без відома вказаних держструктур. Також слідчі вказували на те, що при співставленні картографічних матеріалів заборонених і контрольованих зон Київської ГЕС та меж вказаних ділянок, переданих у приватну власність, було встановлено, що ці ділянки входять до території контрольованої зони даної гідроелектростанції та розміщені саме на гребні лівобережної захисної греблі між руслом Дніпра та дренажним каналом. У зв'язку з цим станом на серпень минулого року розслідування здійснювалося за вищезгаданою ст. 209, а також ще чотирма статтями КК України, а саме:  ч. 4 ст. 190 – шахрайство, вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; ч. 3 ст. 362 – несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;  ч. 2 ст. 364 – зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки; ч. 2 ст. 364-1 – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, яке спричинило тяжкі наслідки. Надалі, у кінці 2023 року, правоохоронці почали розслідувати іншу версію щодо механізму заволодіння землями у Вишгородському районі, і при цьому згадували інші котеджні містечка, які на них будувалися.  Так, за інформацією ДБР, організатору цієї схеми (його ім'я та прізвище, як і особисті дані інших фігурантів, у судових ухвалах по цій справі засекречені через “презумпцію невинуватості”. – KВ) спала на думку ідея щодо будівництва на цих територіях котеджних містечок з елітним житлом, яке можна вигідно продавати за ринковими цінами зацікавленим особам. І через те, що реалізація такого плану потребувала значного фінансування, а також робочих і матеріальних ресурсів, він залучив свого компаньйона по бізнесу. Як з'ясували слідчі, надалі ці особи спільно розробили концепцію будівництва елітного житла “на узбережжі Київського водосховища посеред первозданної природи”, знайшли інвесторів забудови, а також вклали власні кошти в сумі 400 тис. доларів США, залучили провідних спеціалістів у сфері планування територій та архітектурних бюро, які виготовили необхідні проектні матеріали, спеціалістів у галузі будівництва тощо.  При цьому фігуранти даного провадження розуміли, що реалізація цих планів неможлива без отримання права власності на ділянки та усвідомлювали, що законної процедури їхнього отримання не існує, адже ця земля фактично є частиною гідротехнічної споруди “Земляні плотини і дамби” Київської ГЕС, яка виконує функцію підпору води та водосховища для захисту територій від затоплення чи підтоплення. Задля цього, за інформацією правоохоронців, вони розробили спеціальний план – використати передбачену законодавством можливість безоплатної приватизації фізичними особами ділянок сільськогосподарського призначення. За їхньою ідеєю, необхідно було здійснити пошук громадян України, які за винагороду мали використати своє право на безоплатну приватизацію (так званих “підставних осіб”), а також ще низку довірених осіб, які б сприяли в реалізації даного плану. Після цього фігуранти справи планували отримати від “підставних осіб” нотаріально посвідчені довіреності на право представництва їхніх інтересів, звернутися від їх імені до органів Держгеокадастру, які уповноважені приймати рішення про виділення ділянок у приватну власність, розробити необхідну документацію із землеустрою, пройти процедуру її погодження і затвердження, внести відомості про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за конкретними особами тощо.  Врешті-решт так і було зроблено. При цьому, за інформацією ДБР, близько п'яти десятків “підставних осіб” отримували за свої послуги – фактично лише за надання паспортних даних – одноразову матеріальну винагороду в сумі від 500 до 2000 гривень. При цьому, як вважають правоохоронці, один із фігурантів цього провадження, завдяки своїм корупційним зв'язкам, зміг вплинути на посадовців Головного управління Держгеокадастру в Київській області. Зокрема, йдеться про одного із заступників начальника цієї структури, який відповідальний за додержання земельного законодавства, використання та охорону земель усіх категорій та форм власності тощо, а також державного кадастрового реєстратора цього ж управління, який вносив до Державного земельного кадастру відомості про те, що потрібні фігурантам справи ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Після отримання фактичного контролю над земельними ділянками, оформлених на “підставних осіб”, організатори ції схеми вирішили “провести” їх через низку цивільно-правових угод щодо їх купівлі-продажу, внесення до статутного фонду підконтрольних юридичних осіб, об`єднання в одну земельну ділянку та поділу нової ділянки на окремі частини, що призводило до зміни кадастрового номеру.  Це було зроблено задля того, щоб у покупців дорогого елітного житла, яке продається разом із землею, не було сумнівів “у законності попереднього отримання цього майна”. У цьому випадку ділянки, серед іншого, оформлювалися на близьких до фігурантів даної справи осіб. Скріншот ухвали Печерського районного суду по цій справі від 27 грудня 2023 року За інформацією ДБР, за такою схемою, зокрема, у період із серпня 2020 року по квітень 2021 року ця “злочинна організація” заволоділа ділянками на території Лебедівської сільради Вишгородського району загальною площею 5,67 га, ринкова вартість яких становить 15 млн гривень. На цій землі будувалося клубне КМ преміум класу “Riviera Village”. При цьому, за інформацією “Української правди”, у справі фігурують ще низка котеджних містечок у цій же місцевості, зокрема “Shelest”, “GoldFish”, “Good River” та інші. Про претензії правоохоронців щодо реалізації цих проєктів свідчить також їхня згадка у вищезазначеній візуалізації даної схеми від ДБР. Територія КМ “Riviera Village” (скріншот карти порталу “ЛУН”) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Чим відомий Мазепа “Concorde Capital” була заснована Ігорем Мазепою у 2004 році. Вона займається надання інвестиційних та брокерських послуг, а також послуг з реструктуризації боргів. За даними офіційного сайту компанії, вона допомогла українським юрособам залучити більше ніж 4 млрд доларів для розвитку свого бізнесу в сферах автомобілебудування, металургії, нерухомості, а також нафтогазовому, хімічному, фармацевтичному і сільськогосподарському секторах. Крім того, “Concorde Capital” володіє 21,5% в медичній мережі "Добробут", стартапом з продажу сільгоспземель KupiPay, заводом "Хайдельбергцемент Україна", компанією "Центр "Сонячне ремесло" з видобутку бурштину, часткою в платформі MakeUp, має ліцензію на видобуток газу на Львівщині тощо. Щодо Ігоря Мазепи, який також є генеральним директором “Concorde Capital”, то він безпосередньо є інвестором низки проєктів. Серед них – вищезгадані КМ “Shelest” і “GoodLife Park”, компанії, котра займається постачанням теплової енергії, а також реконструкцією старих та встановленням нових модульних котелень (група компаній “Енергозбереження”), тощо. Раніше, впродовж 2014 – 2018 років, він входив до складу наглядової ради російського ПАТ "Альфа-Банк", "Укрексімбанку" та "Укрсоцбанку", а також у 2008-2016 роках очолював біржову раду ВАТ "Українська біржа". У 2014 році бізнесмен балотувався до Верховної Ради України від партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", але безуспішно. Також за часів президентства Петра Порошенка, коли його адміністрацією керував Борис Ложкін, Ігор Мазепа був його радником. Фото: колаж КВКиївВлада

В останній місяць 2023 року столиця зробила замовлень на загальну суму 4,44 млрд гривень. Більше чверті цих грошей спрямували на забезпечення міста електрикою та паливом протягом нового року, зокрема, для освітлення вулиць та руху громадського транспорту. Вагомими були видатки міста через КП “Київтеплоенерго” – на ліквідацію наслідків ракетних обстрілів по енергетичним обʼєктам та відновлення дорожнього покриття і газонів після аварій на тепломережах. Серед іншого столиця закупила 33 “швидких” у компанії сім'ї донецького хірурга Еміля Фісталя, який співпрацює з окупаційною владою. Водночас найбільшим підрядником грудня став комунальний концерн “Центр комунального сервісу”, у якого вже восьмий рік столичні підприємства безальтернативно зобовʼязані замовляти обслуговування своїх споживачів.  Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у грудні 2023 року розпорядники бюджетних коштів столиці уклали за результатами публічних закупівель 6 471 договір на 4,44 млрд гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Найбільші видатки Найбільша частка грудневих замовлень столиці припала на статтю “паливо, електрична та теплова енергія”, на закупівлю яких було укладено договорів загальною ціною 1,26 млрд гривень. З цієї суми на 678,5 млн гривень замовили електрики та тепла, на решту 591 млн гривень – палива та мастил. На чверть мільярда гривень електроенергії замовило КП “Київміськсвітло” для освітлення вулиць. Відповідні договори були укладені підприємством наприкінці грудня та передбачають постачання електрики протягом 2024-го року. Палива минулого місяця найбільше замовило КП “Київпастранс” – 8 тис. літрів дизеля на 355,75 млн гривень (в середньому по 44,46 гривень за літр), яким на підприємстві заправлятимуть транспорт вже в новому році. На другому місці з загальною ціною замовлень 1,04 млрд гривень опинилися будівельні та ремонтні роботи, які у всіх попередніх аналізах КиївВлади щодо витрат столиці були на першому місці. Минулого місяця бюджетні замовники Києва утрималися від замовлень дороговартісних капремонтів доріг, реконструкцій розв'язок та шляхопроводів. Найдорожчим договором по цій статті видатків став договір КП “Київтеплоенерго” (*) ціною 126,67 млн гривень на виконання капремонту котла №5 СТ-1. Власне цей номер котла – все, що відомо про об'єкт ремонту, договір з адресою та будь-якими іншими подробицями робіт в системі Prozorro не опублікували, ймовірно для убезпечення його від можливих обстрілів рашистів. Другий за ціною “ремонтний” договір (ціна – 93,15 млн гривень) було укладено КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Оболонського району Києва на реконструкцію нежитлової будівлі центру на просп. Мінському, 6 без зміни функціонального призначення, яка за планом триватиме до вересня 2025 року. До статті будівельних та ремонтних робіт віднесені в тому числі замовлення КП “Київтеплоенерго” на відновлення асфальту, бруківки та газонів після усунення пошкоджень на тепломережах. Таких договорів за грудень підприємство уклало майже два десятки на загальну суму 85,43 млн гривень. Крім цього “Київтеплоенерго” довелося спрямувати чималу суму – понад 50 млн гривень – на ліквідацію пошкоджень обʼєктів (зокрема, будівель на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6) внаслідок ракетних обстрілів. Адреси в цілях безпеки приховані, договори не опубліковані. Третє місце серед статей видатків столиці, до якої минулого місяця була найбільша увага, у медобладнання, ліків та засобів гігієни. Всього їх було замовлено майже на 594 млн гривень, з яких левову частку договорів (на 515,22 млн гривень) підписав Департамент охорони здоров'я КМДА, решта – комунальні медзаклали столиці. Найдорожчими медичними покупками стали 18 лапароскопічних систем за 167,75 млн гривень та майже півтори тисячі ампул протипухлинного засобу “Пембролізумаб” на 107,25 млн гривень, які замовив департамент. Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни Пристойними були витрати міста й на такі собі “послуги у сфері управління даними”, які із загальною ціною договорів 342,5 млн гривень посіли четверту сходинку у ТОП-5 найбільших грудневих видатків Києва. Під цими послугами насамперед мається на увазі обслуговування споживачів комунальних установ за принципом “єдиного вікна” (актуалізація баз даних споживачів, формування, друк та доставка рахунків на оплату послуг). На найбільшу суму таких послуг замовили КП “Київтеплоенерго” (195,56 млн гривень) та КП “Київкомунсервіс” (79,87 млн гривень), відповідні договори передбачають обслуговування їх клієнтів протягом всього 2024 року. У добрячу копійчину – понад 130 млн гривень – обійшлося місту також приймання платежів від споживачів та обробка їх із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення на замовлення КП “Київтеплоенерго”. Це замовлення стало єдиним по статті “банківські та інвестиційні послуги” столиці в грудні та саме воно закриває п'ятірку найбільших видатків столиці за грудень 2023 року. Також серед значних замовлень Києва минулого місяця варто виділити покупку КО “Київмедспецтранс” автомобілів швидкої медичної допомоги. Відповідний договір передбачав постачання для комунальної організації 8 “швидких” типу С та 30 – типу В за 92,8 млн гривень. Однак невдовзі після оформлення угоди кількість авто типу В зменшили до 25, а ціну договору – до 80,8 млн гривень. Коли КО повинно отримати авто – достеменно невідомо, адже договір діяв до кінця минулого року, а терміном поставки вказано 31 серпня 2023 року (можливо допущена технічна помилка). Постачальником авто обрали ТОВ “Автоспецпром”, що належить сім'ї Еміля Фісталя – донецького хірурга, який співпрацює з владою в так званій “ДНР” та веде наукову діяльність у рф. Нагадаємо, що крайній раз “Київмедспецтранс” замовляв “швидкі” в листопаді 2022 року також у цієї ж компанії, однак тодішній договір ціною 143,1 млн гривень розірвали з нульовою оплатою.Читайте: Три чверті з 200 млн гривень за “швидкі” для киян “Київмедспецтранс” сплатив сепаратисту Фісталю Минулого місяця у Києві через Prozorro замовлення робили 428 розпорядників коштів. На найбільшу суму договорів підписало КП “Київтеплоенерго”, яке, зокрема, провело більшість найдорожчих закупівель грудня. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Підрядники Освоювали столичні бюджетні замовники 4,44 млрд гривень спільно з 2,55 тисячами компаніями та підприємцями. Найбільшим підрядником останнього місяця 2023-го став комунальний концерн “Центр комунального сервісу” (*), з яким було укладено 12 договорів на загальну суму 323 млн гривень. У нього замовляли обслуговування за принципом “єдиного вікна” комунальні підприємства “Київтеплоенерго” та “Київкомунсервіс”, а також керуючі компанії з обслуговування житлових фондів десяти районів. Згідно з договорами, підрядник повинен, зокрема, актуалізувати бази даних споживачів цих підприємств, дистанційно обслуговувати споживачів через call-center, формувати, друкувати та доставляти рахунки на оплату компослуг. Всі договори з концерном були підписані без конкурсів через “відсутність конкуренції на ринку”. Нагадаємо, що монополістом "Центр комунального сервісу" став на підставі розпорядженням Київської міськдержадміністрації (КМДА) від 8 грудня 2016 року № 1244, згідно з яким на базі концерну організовано роботу єдиної міської служби для комплексного обслуговування споживачів житлово-комунальних послуг за принципом "єдиного вікна". Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, КК “Центр комунального сервісу” (найбільший підрядник грудня) засновано Київрадою у 2015 році. Із 2018 року ним керує Андрій Щербина. Концерн має мережу відділень по всьому Києву, де споживачі комунальних послуг можуть отримати консультацію, уточнити тариф, провести звірку розрахунків, реструктуризувати заборгованість, укласти договори з постачальниками компослуг. За даними Clarity-project, в результаті участі у публічних закупівлях концерн отримав 168 підрядів майже на 2,39 млрд гривень. Найбільші замовники – КП “Київтеплоенерго”, ПАТ “Київводоканал” та КП “Київкомунсервіс”. КП “Київтеплоенерго” (найбільший замовник грудня) було засноване Київрадою у червні 2016 року. Це підприємство стало основним постачальником киянам тепла та гарячої води у травні 2018 року, після завершення дії договору між містом та ПАТ “Київенерго”. З 22 грудня 2018 року КП “Київтеплоенерго” керує В'ячеслав Бінд. Читайте: Київрада збільшила статутний капітал “Київтеплоенерго” до 5,3 млрд гривень КК "Центр комунального сервісу" та КП “Київтеплоенерго” підпорядковані Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, який з 17 липня 2017 року очолює Дмитро Науменко. За роботу цього департаменту відповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Нагадаємо, що у листопаді 2023-го витрати столиці пройшли під знаком будівельних та ремонтних робіт – на них спрямували понад 60% від загальної ціни укладених тоді договорів (усього було укладено 5 641 договір на сумму 3,48 млрд гривень). Найдорожчою серед листопадових замовлень була угода вартістю 692 млн гривень на капремонт в Київському центрі нефрології та діалізу, куди після реорганізації планують “переселити” Центр трансплантації кісткового мозку. Також серед замовлень були ноутбуки та принтери для Київради на 3 млн гривень, саджанці дерев та кущів на понад 2 млн гривень, досить неочікуване для зимового часу встановлення поливних систем у парку Відрадний та на Дніпровській набережній за 1,8 млн гривень тощо.  Читайте: Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2023-го витрачав Київ * КП “Київтеплоенерго” (код ЄДРПОУ: 40538421) ** КК “Центр комунального сервісу” (код ЄДРПОУ: 39946227) Фото: колаж KВ КиївВлада

В столичних судах вирішується доля майбутньої забудови трьох земельних ділянок загальною площею 5,68 га на вул. Антоновича в Голосіївському районі. Мова йде про землю, що знаходиться в постійному користуванні Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України і яку науковці передали для забудови ТОВ “Інвест-Проект Будівництво”, яке, ймовірно, зв'язане з скандально відомим девелопером “КСМ-Груп”. Наразі вказане ТОВ  намагається “змусити” Департамент містобудування та архітектури КМДА “переписати” МУО на проєктування будівництва. Зокрема, компанія вимагає, щоб замість адміністративно-побутових та наукових будівель на цій території можна було б проєктувати зведення багатофункціонального комплексу (БФК) з житловою частиною; щоб його висота складала більше 100 метрів, а не 27 метрів; щоб забудову не потрібно було погоджувати з органами охорони культурної спадщини тощо. Наразі спрогнозувати долю відповідної судової справи досить важко.  Як стало відомо KВ, найближчим часом Київський окружний адміністративний суд розпочне розгляд справи №640/10893/22. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках цього провадження ТОВ "Інвест-Проект Будівництво" вимагає визнати протиправними та скасувати окремі положення трьох містобудівних умов та обмежень (МУО), які були видані Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) 14 лютого 2022 року. Вказані “містобуди” стосуються проєктування забудови трьох межуючих одна з одною земельних ділянок на вул. Антоновича в Голосіївському районі загальною площею 5,68 га. Крім, вищезгаданого департаменту, відповідачами у цій справі виступають Державна інспекція містобудування та архітектури (ДІАМ) і державне підприємство (ДП) “Дія”. Варто зазначити, що ця справа розглядається судами вже по другому колу. Так, ще 25 жовтня 2022 року Окружний адмінсуд Києва (ОАСК, нині ліквідований) частково задовольнив позов ТОВ "Інвест-Проект Будівництво", скасувавши заявлені позивачем положення МУО, але відмовивши у задоволенні вимог до ДІАМ та ДП “Дія” (про причини мова йтиме нижче. – KВ). Надалі, 29 березня 2023 року, Шостий апеляційний адмінсуд дещо переглянув цей судовий вердикт – служителі Феміди частково задовольнили апеляційну скаргу чиновників КМДА, залишивши в силі деякі раніше скасовані пункти “містобудів”, і при цьому відмовивши вищезгаданій компанії у повному задоволенні позову. А наприкінці минулого року, 12 грудня 2023-го, Касаційний адмінсуд, за скаргою Департаменту містобудування та архітектури КМДА, скасував рішення судів попередніх інстанцій та відправив це провадження на новий розгляд. Через що судиться забудовник 27 жовтня 2017 року Бюро Президії Національної академії наук (НАН) України своєю постановою №280 (KВ не вдалося знайти її в публічному доступі) рекомендувало установам НАН України вирішувати питання забезпечення житлом своїх працівників та покращення матеріально-технічної бази шляхом будівництва (реконструкції) житла та низки інших об'єктів. Забудову передбачалося здійснювати на земельних ділянках, що знаходяться у постійному користуванні цих установ – із залученням приватних компаній на підставі спеціальних договорів. Надалі, 22 квітня 2020 року, між ТОВ "Інвест-Проект Будівництво" та Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України було укладено договір щодо будівництва житлових будинків та інших будівель на земельних ділянках на вул. Антоновича, 58, 66 та 69 (кадастрові номери – 8000000000:79:019:0001, 8000000000:79:021:0001, 8000000000:79:023:0001, площа – 3,36 га, 1,13 га та 1,19 га відповідно, цільове призначення – “для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки”, які знаходяться в постійному користування вищезгаданого інституту). Як зазначалося вище, 14 лютого 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав три МУО на проєктування забудови цих ділянок. Наразі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) відсутні повні версії цих документів. Але окремі положення цих “містобудів” та, відповідно, вимоги ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” щодо їхньої “зміни” прописані в матеріалах вищезгаданої судової справи. Так, усі три МУО видавалися на проєктування будівництва адміністративно-побутових та наукових будівель за вказаними адресами. У свою чергу, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” вимагає через суд, щоб у назві “містобудів” було чітко зазначено, що на вказаних ділянках можна проєктувати будівництво БФК – при цьому, з т.зв. “житловою частиною”.  Орієнтовна “пляма” забудови Також компанія планує добитися, щоб в МУО було вказано, що гранично допустима висота об'єктів проектування має становити більше 100 м, а “рекомендована поверховість житлової забудови [на цих ділянках має складати] від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно”. Разом з тим, наразі там зазначена максимальна висота 27 метрів (близько 9 поверхів). Позивач вважає таке обмеження щодо висотності незаконним і таким, що завдасть “шкоди та значних збитків проєкту будівництва та пов'язаним із ним особам, у тому числі Державі Україна”. Крім того, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” висунуло вимогу щодо скасування розділу МУО, в якому прописано, що вищезгадані ділянки знаходяться в межах центральної планувальної зони, Центрального історичного ареалу Києва та в зоні регулювання забудови другої категорії. Завдяки цьому компанії, серед іншого, не доведеться погоджувати в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень на цій території.  Свої вимоги позивач пояснює, зокрема, тим, що на момент видачі МУО, науково-проєктної документація щодо меж та режимів використання історичних ареалів Києва не була затверджена органами Кабінету Міністрів України. Крім того, у компанії вказують на відсутність відомостей щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу Генерального плану міста Києва, “на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини та його затвердження останнім”. Що цікаво, якщо ОАСК задовольнив вимоги щодо скасування цих пунктів, то апеляційний суд залишив їх у силі. Також позивач вимагає “прибрати” з “містобудів” згадку про те, що на ділянці на вул. Антоновича, 69 розташований меморіальний будинок (за даними відкритих джерел, побудований в 1903-1904 роках. – КВ), в якому протягом 1929-1953 pоків працював Євген Патон – відомий радянський інженер та механік, батько покійного очільника НАН України Бориса Патона. Справа в тому, що, як прописано в МУО, ця будівля є пам'яткою історії місцевого значення, а тому, згідно зі спірними “містобудами”, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” має забезпечити її збереження, як під час виконання будівельних робіт, так і при подальшій експлуатації. У компанії зазначають, що в реєстрі пам`яток місцевого значення станом на дату звернення до суду серед 929 об'єктів по Києву відсутня пам`ятка історії місцевого значення за вищезгаданою адресою. Скріншот рішення ОАСК по цій справі від 25 жовтня 2022 року Варто зазначити, що ДІАМ та ДП “Дія” були зазначені відповідачами у цій справі недарма – на переконання представників компанії-позивача, саме ці держструктури повинні внести зміни до МУО на порталі ЄДЕССБ. Втім, служителі Феміди в рамках цієї справи вказали на те, що, мовляв, спочатку ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” має виграти суд, а вже потім вимагати від ДІАМ та ДП “Дія” реєструвати відповідні зміни в МУО, а тому в задоволенні вимог до них позивачу було відмовлено. Примітно також, що 12 травня 2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повернув на доопрацювання три подані ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” повідомлення про початок підготовчих робіт за вказаними адресами задля подальшого будівництва адміністративно-побутових та наукових будівель - КВ020220221650, КВ020220221408 та КВ020220221570. Генеральним підрядником цих робіт компанія вказала ТОВ “КСМ-Груп”, а відповідальним за технічний нагляд було зазначено Григорія Редька. Підстави для повернення на доопрацювання повідомлень в документах детально не розписані, але там зазначено, що забудовнику “необхідно уточнити назви об'єктів будівництва, враховуючи цільове призначення ділянок”.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хто планує масштабну забудову За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” було зареєстроване у квітні 2020 року – за два тижні до укладання договору з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії зазначено мешканця села Піщана Білоцерківського району Київської області Володимира Крижанівського.  ТОВ "КСМ-Груп" (заявлений генпідрядник підготовчих робіт) було засноване у Києві листопаді 2007 року. Керівником компанії вказана Валентина Сєрая, засновниками – киянка Наталія Возна, а також мешканки Білої Церкви Ольга та Тетяна Черненко (двоє останніх також є кінцевими бенефіціарами цього ТОВ). Система Youcontrol відносить ТОВ "КСМ-ГРУП" до однойменної групи “КСМ-Груп”, яка об'єднує близько шести десятків компаній, зайнятих у сферах проектування та будівництва житлових масивів, інфраструктурних об'єктів, мостів, доріг тощо. Ключові особи цієї групи – Микола Копистира, його сини Арсеній (на колажі ліворуч) та Сергій Копистири, а також згадані вище Тетяна Черненко і Наталія Возна. За даними відкритих джерел, Арсеній Копистира є зятем Михайла Вербенського – генерала-полковника міліції, діючого очільника Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, екскерівника Головного штабу МВС (у 2005-2007 та 2014-2015 роках) та ексчлена Центральної виборчої комісії (2018 рік). Сам Арсеній Копистира як мінімум до 2020 року викладав у Київському національному інституті ім. Т.Г. Шевченка.  Відомою є і персона його брата Сергія Копистири. Так, за інформацією порталу “Наші гроші”, він був помічником нардепа V скликання Верховної Ради Юрія Каракая (обирався від “Партії регіонів”). Сергій Копистира наразі є підозрюваним у спробі підкупу віцепремʼєр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова.  Так, за інформацією слідства, він нібито запропонував посадовцю 2% від площі житлового комплексу на вул. Тираспільській, 43 (5257 кв. м або 170 млн гривень) в обмін на те, що держава не розірве договір на забудову цієї землі, який було укладено між ТОВ “Сітігазсервіс”, бенефіціаром якого правоохоронці вважають Сергія Копистиру, та ДП “Укркомунобслуговування”. За даними правоохоронців, у період з вересня по листопад 2023 року Копистира надав частину хабаря, оформивши на довірену особу Кубракова майнові права на 15 квартир загальною площею 785 кв. м на вулиці Академіка Заболотного, 148 (ЖК “Кришталеві джерела” від девелопера “КСМ-Груп”. – КВ). 24 листопада 2023 року Вищий антикорупційний суд заарештував Сергія Копистиру, але невдовзі він вийшов на волю під заставу в розмірі 100 млн гривень. Як неодноразово повідомляла КВ, забудовники з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть забудову земель Києва, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур. Зокрема, йдеться про територію в районі місцевості Феофанія (Голосіївський район столиці) – саме там наразі будуються 4 із 5 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”. Реалізація забудовниками цих проєктів супроводжується скандалами, а також судовими розглядами, і протестами з боку громадськості. Серед останніх прикладів – у січні 2022 року близькі до “КСМ-Груп” компанії задля будівництва багатоповерхівок знесли гуртожиток НАН України на вул. Метрологічній (Голосіївський район), де все ще мешкають люди. Під час однієї з акцій протесту проти цієї забудови відбулося силове протистоянням між місцевими мешканцями та деякими людьми, яких громадські активісти назвали “тітушками”.  Читайте: Апелляционный суд решит судьбу застройки Академгородка новым высотным жильем Крім того, ще нещодавно ТОВ “Юг-Проект” (компанія із орбіти “КСМ-Груп”) намагалося через суд “змусити” Департамент містобудування та архітектури КМДА відкоригувати окремі пункти МУО щодо проєктування забудови земельної ділянки НАН України на просп. Академіка Глушкова, 65. Ця компанія вимагала, щоб “містобудами” було дозволено проєктувати на вказаній території БФК висотою більше 100 м – на противагу 44,9 м, які були погоджені при видачі МУО. Також вказане ТОВ планувало оскаржити окремі обмеження “містобудів” щодо забудови, які були встановлені чиновниками КМДА через те, що ділянка знаходиться в межах території Нацпарку “Голосіївський”. Це, зокрема, дозволить розробляти проєктну документацію будівництва без урахування положень Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. В результаті “Юг-Проект” фактично виграв дві судові інстанції. У березні 2023 року цю справу почав розглядати Касаційний адмінсуд, до якого з відповідною скаргою звернувся Департамент містобудування та архітектури КМДА, але станом на сьогодні жодного рішення ним не було прийнято. Читайте: Компанія із орбіти “КСМ-Груп” готується будувати 100-метрові висотки впритул до НПП “Голосіївський” Зазначимо, на зв'язок потенційної забудови ділянок на вул. Антоновича з “КСМ-Груп” також натякає той факт, що вищезгаданий інженер технічного нагляду Григорій Редько виконував або має виконувати такі функції при будівництві низки ЖК від цього девелопера. Зокрема – вищезгаданого ЖК “Кришталеві джерела”, а також “Феофанія City” (вул.  Академіка Заболотного, 152) та “перспективного” ЖК на просп. Академіка Глушкова, 65. Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона з серпня 2020 року очолює Ігор Крівцун. На цій посаді він змінив Бориса Патона, який керував вказаним закладом з 1953 року до своєї смерті в серпні 2020 року. Даний інститут знаходиться в підпорядкуванні НАН України, яку з жовтня 2020 року очолює Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року, президентом академії був Борис Патон. Фото: колаж КВКиївВлада

У столиці тривають судові спори щодо ЖК “Cascade house” на вул. Великій Китаївській, 71. Наразі його забудовник – ТОВ “Асторія Девелопмент Груп” (“АДГ”) – намагається в судовому порядку “відмазатися” від необхідності сплачувати до міського бюджету Києва пайовий внесок за це будівництво в сумі 729,6 тис. гривень. При цьому, ще влітку 2023 року суди нарешті поставили крапку у справі щодо законності зведення даного комплексу, встановивши, що Департамент з питань ДАБК при КМДА правомірно скасував право на проведення будівельних робіт. Таким чином було доведено, що “АДГ” не мала права розпочинати будівництво цього ЖК, зокрема, без погодження з органами охорони культурної спадщини. Щоправда, наразі залишається відкритим питання стосовно долі кримінального провадження, в рамках якого правоохоронцям навіть вдалося добитися арешту на землю і сам будинок – жоден із його фігурантів так і не був притягнутий до відповідальності. Як стало відомо KВ, нещодавно Північний апеляційний господарський суд відмовив забудовнику житлового комплексу (ЖК) “Cascade house” (вул. Великій Китаївській, 71 в Голосіївському районі) – ТОВ “АДГ” – у перегляді справи №910/1890/22 за нововиявленими обставинами. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне рішення було прийняте 19 грудня 2023 року, його повний текст було оприлюднено в Держреєстрі судових рішень 10 січня 2024 року. В рамках даної справи Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА) в судовому порядку добився того, щоб ТОВ “АДГ” заплатило до міського бюджету пайовий внесок у розвиток інфраструктури у зв'язку з будівництвом вищевказаного ЖК в сумі 729,6 тис. гривень. Кінцеве рішення було прийнято все тим же апеляційним судом 30 листопада 2022 року, а касаційний госпсуд 2 лютого 2023 року відмовив забудовнику у відкритті касаційного провадження. Служителі Феміди погодилися з позицією міських чиновників, які наполягали, що ТОВ “АДГ” повинно було звернутися до столичної мерії із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, підписати розрахунок цього внеску та сплатити його, чого зроблено не було. Департамент економіки та інвестицій КМДА двічі – у травні та листопаді 2021 року – звертався до забудовника з цього приводу, але безрезультатно. Більше того – у листопаді того ж 2021-го ТОВ “АДГ” повідомило КМДА, що, мовляв, “в межах законодавчих актів у сфері регулювання містобудівного законодавства не вбачається за можливе підписати розрахунок та сплатити пайову участь”. ЖК “Cascade house” карті порталу “ЛУН” Необхідність перегляду цієї справи за нововиявленими обставинами у ТОВ “АДГ” пояснювали наступним чином. Так, у компанії вказали на те, що Департамент економіки та інвестицій КМДА неправомірно здійснив розрахунок розміру пайової участі на підставі листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №7/15.3/10900-18 від 17.10.2018, який, на переконання юристів забудовника, “не є нормативно-правовим актом, має лише інформаційний характер і не встановлює правових норм”.  При цьому, у ТОВ “АДГ” зазначили, що не знали про те, що розрахунок здійснювався саме відповідно до вказаного листа, адже у позовній заяві чиновників КМДА було відсутнє посилання на даний документ, і про таку обставину компанії стало відомо лише 27 квітня 2023 року. Тобто, вже після розгляду цієї судової справи. Втім, колегія судів апеляційного суду звернула увагу на те, що насправді посилання на цей лист було в таблиці розрахунку пайової участі, яку Департамент економіки та інвестицій КМДА направляв до ТОВ “АДГ” і на яку компанія надавала свою відповідь. А тому, мовляв, в даному випадку не можна сказати, що про цей лист забудовнику нічого не було відомо. У зв'язку з тим, що раніше будівництво цього комплексу супроводжувалося різними скандалами, KВ вирішила проаналізувати його історію. Як будується “Cascade house” Земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер – 8000000000:82:243:0082) на вул. Великій Китаївській має цільове призначення “для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва”. Вона знаходиться у приватній власності ТОВ “АДГ” з 25 липня 2016 року. Хто був її попереднім власником, у відкритих джерела інформація відсутня.  25 липня 2017 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) в Києві зареєстрував повідомлення ТОВ “АДГ” №КВ 010172061189 про початок підготовчих робіт з будівництва житлового будинку на вул. Великій Китаївській, 71. Надалі, 15 вересня 2017 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “АДГ” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва за вказаною адресою. Даний документ відсутній у публічному доступі, а тому встановити, що саме дозволили проєктувати компанії, наразі проблематично.  19 жовтня 2017 року, ТОВ “АДГ” зареєструвало в Департаменті з питань Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК при КМДА) повідомлення №КВ061172922048 про початок робіт з будівництва житлового будинку за вищевказаною адресою. Генпідрядником цих робіт було зазначено ТОВ “ЕкоМаксБуд”. Заявлені характеристики цього будинку у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) не уточнюється – окрім того, що вказаний заявлений клас будівництва СС1 (незначні наслідки, будинки до 4 поверхів). Разом з тим, із відкритих джерел відомо, що забудовники вирішили зводити там один чотириповерховий будинок на 15 квартир. Протягом березня-квітня 2018 року Департамент з питань ДАБК при КМДА здійснив позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при зведенні ЖК “Cascade house”. За результатами перевірки, 23 квітня того ж року, інспектори столичної мерії винесли приписи про усунення порушень та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, згідно з яким будівництво повинно було бути зупинено вже наступного дня до усунення допущених порушень. Зокрема, “ревізори” встановили факт порушень Державних будівельних норм (ДБН) щодо будівництва в умовах ущільненої забудови. За інформацією інспекторів, будівництво було розпочато без здійснення моніторингу сусідніх будинків та прилеглої забудови території, хоча це було потрібно зробити задля того, щоб мінімізувати або виключити негативний вплив на споруди, що знаходяться поруч. Також в Департаменті з питань ДАБК при КМДА з'ясували, що забудовник порушив вимоги МУО стосовно необхідності отримання висновку щодо проектної документації від органів охорони культурної спадщини та стосовно отримання дозволу на виконання робіт в Департаменті культури КМДА. Крім того, під час перевірки ТОВ “АДГ” не надало інспекторам повний пакет документів, серед яких – проєктну документацію, технічні умови, виконавчу документацію тощо. У ТОВ “АДГ” не погодились з таким вердиктом інспекторів, у зв'язку з чим на початку 2019 року компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) щодо визнання протиправним та скасування приписів. В обґрунтування своїх вимог представники забудовника зазначили, що при затвердженні проєктної документації ним були враховані всі вимоги містобудівного законодавства, в тому числі Закону України “Про охорону культурної спадщини”. При цьому в компанії вказали на те, що земельна ділянка по вул. Великій Китаївській, 71 не є об'єктом культурної спадщини у відповідності до вимог вищезазначеного закону. Серед іншого, у ТОВ “АДГ” заявили, що у них не було необхідності отримання погоджень від органів охорони культурної спадщини через відсутність відповідного Порядку надання таких дозволів, який був би встановлений Кабінетом Міністрів України. Суди всіх трьох інстанцій були на стороні компанії-забудовника – кінцеве рішення по цій справі 10 листопада 2020 року прийняв Верховний Суд. Втім, навряд чи у ТОВ “АДГ” надто раділи цьому, адже до претензій чиновників додалася ще й зацікавленість до цієї забудови з боку правоохоронних органів. Так, восени на цю забудову звернули увагу в Головному управлінні Нацполіції Києва. Правоохоронці почали вивчати факти можливих порушень при будівництві на вул. Великій Китаївській, 71 в рамках кримінального провадження №12018100000000252, яке було відкрито 7 березня того ж року і в рамках якого правоохоронці розслідували різні “гріхи” при будівництві низки столичних житлових комплексів. Конкретно ЖК “Cascade house” “потрапив під роздачу” саме після винесення вищезгаданих приписів, а тому більшість обставин, встановлених правоохоронцями, фактично “дублюють” ті факти, які зафіксували інспектори Департаменту з питань ДАБК при КМДА. Ухвала суду по цьому провадженню від 3 січня 2019 року 4 жовтня 2018 року і 3 січня 2019 року Голосіївський районний суд двічі накладав арешти на земельну ділянку на вул. Великій Китаївській, 71 і недобудований будинок на ній, а також забороняв проведення будівельних робіт на цій території. І якщо “перший” арешт ТОВ “АДГ” змогло оскаржити в суді апеляційної інстанції, то в другому випадку компанію чекала невдача – 28 березня 2019 року Київський апеляційний суд відмовив їй у скасуванні ухвали про накладення арешту. Якою є доля цього кримінального провадження, наразі інформації у відкритих джерелах немає, але достовірно відомо, що жоден з фігурантів даної справи так і не отримав обвинувальний вирок суду. Читайте: Суд арестовал ЖК “Cascade house” в исторической части Киева При цьому, незадовго до “програшного” рішення апеляційного суду, 25 січня 2019 року, Департамент з питань ДАБК при КМДА своїм наказом №32 скасував право на початок будівельних робіт, яке ТОВ “АДГ” набуло на підставі повідомлення №КВ 061172922048 від 19 жовтня 2017 року. Причини для цього були фактично такі ж, як і при винесенні припису. Так, зокрема, у жовтні та листопаді 2018 року Міністерство культури України повідомило вищезгаданому департаменту про те, що воно не погоджувало історико-містобудівні обґрунтування, проєкти будівництва, реконструкцій або дозволи на проведення будь-яких робіт на вул. Великій Китаївській, 71. Хоча, мовляв, у даному випадку забудовники повинні були отримати такі погодження, адже відповідна ділянка розташована Центральному історичному ареалі Києва. Крім того, однією з підстав для скасування права на проведення будівельних робіт у Департаменті з питань ДАБК при КМДА назвали вищезгадане кримінальне провадження за фактами можливих порушень при здійсненні цієї забудови. У квітні 2019 року ТОВ “АДГ” звернулося до ОАСК з позовом щодо визнання протиправним та скасування вищезгаданого наказу Департаменту з питань ДАБК при КМДА. Одним із головних аргументів компанії стала “виграшна” справа щодо скасування припису про зупинення робіт – мовляв, в рамках неї було юридично доведено, що забудовник діє в рамках законодавства. Суди першої та апеляційної інстанції знову були на боці ТОВ “АДГ”. Але з ніг на голову цю справу “перевернув” Верховний Суд, до якого Департамент з питань ДАБК при КМДА звернувся з касаційною скаргою – 23 серпня 2023 року він скасував рішення судів попередніх інстанцій та повністю відмовив компанії в задоволенні її вимог. Зокрема, служителі Феміди вказали на те, що компанія так і не довела факт отримання дозволу на виконання земляних і будівельних робіт за вказаною адресою від Міністерства культури України. При цьому, вже під час цього судового спору, 20 серпня 2020 року, Департамент з питань ДАБК при КМДА зареєстрував декларацію №КВ101200820250 про готовність будинку на вул. Великій Китаївській, 71 до експлуатації. Що цікаво, де-факто цей будинок, схоже, ще недобудований. Про це свідчать ті факти, що, за інформацією порталу “ЛУН”, роботи в ЖК “Cascade house” заморожені і що станом на жовтень 2023 року в будинку навіть були споруджені не всі зовнішні стіни. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться ЖК “Cascade house” станом на жовтень 2023 року (фото – “ЛУН”) Хто будує За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “АДГ” (замовник будівництва) було зареєстроване у червні 2010 року. Його керівником вказано Михайла Ткаченка, засновниками – ТОВ “Юкко” та киян Олексія Ішутіна і Костянтина Марчука, кінцевим бенефіціаром – ще одного мешканця столиці Романа Сіренка. ТОВ “ЕкоМаксБуд” (генпідрядник будівництва) було зареєстроване у Києві в березні 2015 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є мешканка столиці Марина Марчук. Як раніше повідомляла KВ, у Києві вистачає житлових комплексів, які були зведені на сумнівних підставах і проти будівництва яких офіційно виступали контролюючі органи. І при цьому існують прецеденти, коли Департамент з питань ДАБК при КМДА дійсно бореться проти таких забудов – принаймні на рівні скасування дозволів. Наприклад, влітку 2022 року суди поставили крапку в питанні правомірності будівництва клубного будинку (КД) “Podilsky” на на вул. Лук'янівській, 19. Служителі Феміди підтвердили, що Департамент ДАБК КМДА на законних підставах скасував видані забудовникам дозволи на будівництво та введення об'єкта в експлуатацію. Одна із головних причин – замовник робіт – ТОВ “Скайфорт” – не отримав необхідні погодження органів охорони культурної спадщини, які б легітимізували це будівництво на горі Щекавиця. Таким чином, в столиці з'явився черговий “сірий” житловий комплекс – його побудовано, в ньому вже розпродані всі квартири, але офіційно його не існує. Читайте: “Будинок-примара”: суди визнали незаконним будівництво на горі Щекавиця в Києві Крім того, столичні правоохоронці продовжують слідство щодо можливих порушень при будівництві скандального ЖК “Praga-2” в Деснянському районі. Зокрема, у Нацполіції попередньо встановили, що ТОВ “Гарант Житло Буд” (компанією володіє бізнесмен Андрій Довгаль, який очевидно має зв'язки зі владою і партією “ВО “Батьківщина”) замість заявленої реконструкції існуючих будівель, фактично проводило нове будівництво. Крім того, слідчі вважають, що посадовці компанії-забудовника вчинили замах на заволодіння коштами інвесторів, адже квартири в комплексі продавалися навіть після анулювання дозволів на проведення робіт. Що цікаво, восени 2022 року Департамент Держархбудконтролю при КМДА в судовому порядку добився, щоб “Гарант Житло Буд” демонтував вже зведену будівлю. Але наразі в компанії заявляють про неможливість виконання цього рішення суду, адже воно, мовляв, потягне за собою невиконання іншого рішення суду, яким на цей об'єкт було накладено арешт. Читайте: Скандальний “самобуд”: чому ЖК “Praga-2” на столичній Троєщині не було знесено Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович (на колажі праворуч). На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі ліворуч). Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

2023 став роком певного відновлення й адаптації до нових умов столичного ринку нерухомості. Чимало київських будкомпаній поновили роботи на об’єктах та очікують, що іпотечні програми стануть драйвером продажів. БК “Інтергал-буд” – серед тих, хто відновив роботи майже на всіх своїх майданчиках і запустив партнерську іпотечну програму. Які прогнози для ринку на 2024 рік та чи очікувати киянам на дефіцит збудованого житла, KВ розповіла комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська. KВ: Ви запустили партнерську іпотечну програму: як вона діє зараз і чи є плани розширення програми у новому році? Анна Лаєвська: Ми дійсно запустили в цьому році партнерську програму з “Ощадбанком”, як доповнення або альтернативу до державної програми “єОселя” для тих людей, які не можуть скористатися останньою програмою, але все ще хочуть вигідно купити житло. Ця програма є доцільною на сьогоднішній момент, оскільки попит на гривневі довгострокові кредити є дуже дуже високим. Якщо порівняти це з розтермінуванням від забудовника, то ми знаємо, що розтермінування завжди має валютну індексацію, воно прив'язано до зміни курсу. А кредити від банку — це на 100% гарантована гривня. В умовах війни і нинішньої економічної ситуації це величезна перевага. Крім того, коли людина бере помешкання в кредит на 10 чи 20 років, то розмір щомісячного платежу стає дуже помірним і доступним, це вже не 40-50 тисяч гривень, а 10-20 тисяч на місяць, що по суті еквівалентно вартості оренди. Наступного року ми плануємо розширити перелік банків-партнерів та представити ще декілька подібних програм.Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: З якими саме банками ви хочете розширити партнерство і загалом скільки це займає часу? Анна Лаєвська: Ми зараз ведемо перемовини з “Глобус Банком” і “Скай банком”. З “Глобус банком” ми працювали ще до війни, у нас були досить хороші результати, було багато угод і ми фіксували значний попит. Також, продовжуємо процес акредитації первинки. На сьогоднішній момент ми вже маємо позитивно-налаштований діалог з усіма основними учасниками банківського ринку, які готові з нами працювати. Ми бачимо, що процес рухається, і навіть ті державні банки, які раніше вбачали ризик в кредитуванні первинки, почали активно брати участь в акредитації та роботі в “єОселі”. Ми плануємо збільшувати коло банків, з якими ми співпрацюємо щодо такої партнерської іпотеки. Також у нас планується перегляд програм лояльності щодо розтермінування від забудовника. Якщо будемо бачити, що недостатньо взаємодії з банками, то можливо ще будемо давати розтермінування на більші періоди. Саме від компанії, з меншим внеском при підписанні угоди. Але все ж таки ставку робимо на іпотечні ініціативи і програми. А стосовно інших умов роботи компанії, у нас завжди діють програми лояльності та дисконти. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Як загалом ви оцінюєте ситуацію на ринку нерухомості зараз і як на неї вплинув минулий рік? Анна Лаєвська: Продажів практично не було до осені 2022 року. Ринок стояв. Продажі суттєво впали через те, що населення було перелякане, було незрозуміло, що взагалі буде далі. І точно не було в пріоритеті людей витрачати кошти на нерухомість. Пожвавлення почалося вже десь з серпня-вересня. Це було орієнтовно 5-10% від довоєнних обсягів продажів та попиту. Зимою обстріли знову погіршили ситуацію. А вже з весни, десь з березня-квітня 2023 року, у нас іде постійний помітний приріст. Збільшилась кількість дзвінків, візитів у відділи продажів. Але є особливості. По-перше, зараз активно будують тільки ті компанії, які працюють за рахунок власного фінансового ресурсу. Тобто, за рахунок прибутків минулих періодів і фінансових резервів. Бо розраховувати на обсяги продажів не варто. Ми розробили графік завершення будівництва і йдемо за цим графіком. Адже в нас є зобов'язання перед покупцями і нам необхідно передати людям ключі від їхніх помешкань. До війни десь 40% угод — це були так звані “спекулятивні угоди”. Тобто, купівлі під оренду, або з метою майбутнього перепродажу. Зараз ситуація інша: майже 90% угод — це купівля житла для себе. Спекулятивний попит скоротився. Якщо говорити про готовність об'єктів, то раніше понад 50% продажів — це були об'єкти на початковій стадії будівництва. А сьогодні це всього лише 11% продажів. Переважна більшість покупців хочуть готове житло, в яке залишилось тільки перевезти речі, дуже тяжко сьогодні продавати об'єкти з терміном здачі 1,5-2 роки. Тим не менш, і там продажі також є. Сьогодні будівельний ринок живе в умовах низької прибутковості та необхідності інвестувати великий обсяг власного капіталу. Також зараз посилився попит на комерційну нерухомість. Купують маленькі приміщення під кав'ярні, магазинчики, ресторанчики в житлових комплексах. Це більше про відновлення віри в майбутнє. Минулий рік таких угод майже не було. А на наступний рік, я думаю, що тренд стосовно попиту на готове житло продовжиться, як і тенденція до зменшення спекулянтів на ринку. Наступного року, точно знаю, що у нас і в колег по ринку вже заплановане будівництво нових комплексів, ціни будуть зростати. Ми розуміємо, що після перемоги, на яку ми дуже скоро очікуємо, попит на житло буде шаленим. На жаль, величезна кількість людей залишилася без житла, значна кількість об'єктів зруйновані. Відповідно, для того, щоб мати готове житло, яке підійде під державні програми й іпотеку, його треба будувати вже сьогодні. Є момент, що на ринку зараз стало важче працювати через стрімке зростання вартості матеріалів і нестачу робочої сили. Не хочуть в нас урядовці визнавати будівельну галузь критичною інфраструктурою. Тому, відповідно, в нас автобусами робітників відправляють на фронт. І це дуже суттєва проблема. Дефіцит робочих рук складає десь 30%. І якщо ще є деякі професії, де ми вже жінок почали навчати і набирати, то є певні спеціальності, де чоловіків замінити важче. Ми запрошуємо людей з інших регіонів, привозимо, але проблема така сама. Працюють, потім їдуть. Зараз багато компаній розглядають варіанти везти робочу силу з-за кордону, або автоматизувати деякі процеси. Це довгострокова тенденція. KВ: Чи можна прогнозувати збільшення цін на житло? Анна Лаєвська: Ціни на житло будуть зростати, бо вартість будівельних матеріалів виросла на 40%. І ми бачимо, що є перспектива для подальшого зростання ціни. Якщо подивитись на останній рік, з осені 2022 до осені 2023 року, то ціни виросли приблизно на на 20-25%. Найбільш відчутно в економ- та комфорт-сегменті. В наступному році, я думаю, що ціна зросте ще щонайменше на 10%. KВ: Ви казали, що плануєте розпочати будівництво абсолютно нових проєктів. Можна детальніше про ці нові столичні ЖК? Анна Лаєвська: Стосовно Києва, це переважно комфорт-клас, який є найбільш популярним зараз. Найперший об'єкт, який ми хочемо запустити, це комплекс по вулиці Причальна в Дарницькому районі. Це дуже амбітний проєкт, комплексна забудова, з власною прибудинковою територією, інфраструктурою та видами на Дніпро. Квартири будуть як і у класичному плануванні, так і з терасами. Розпочинаємо будівництво з лютого-березня місяця. Цей проєкт має має дуже гарну локацію, поруч усе необхідне для комфортного життя. Оскільки це новий мікрорайон, там передбачено і парки, і місця для відпочинку населення, і соціальні об'єкти. Гарантовано будуть школи і садочки. Коли він добудується повністю, то буде одним з найбільш комфортних районів для проживання в Києві. KВ: Яка буде поверховість, як буде виглядати комплекс? Анна Лаєвська: Китайські стіни по 25 поверхів вже не подобаються покупцям, за це люди не готові голосувати грошима. Поверховість в нас буде змінна, від 2-5 поверхів до 21-23. Реалізуємо будинок красивим каскадом з терасами. Таким чином, візуально, це створюватиме враження, що будинок більш “легкий”. В принципі, всі нові об'єкти зараз проєктуємо з такими підходами. На Оболонській набережній плануємо будівництво клубного будинку преміального класу. Це об'єкт з дуже малою кількістю квартир, що будуть мати чудові видові характеристики. Наразі займаємося отриманням дозвільної документації. Такий проєкт буде користуватись попитом навіть у поточних умовах. Ми сповнені оптимізму його збудувати. Локація  дуже приваблива, з видами на Дніпро. Також, плануємо проєкт в Святошинському районі Києва. Це буде комплекс комфорт-класу з секційною забудовою. Буде власна школа, супермаркет, медичні установи, приміщення для кафе, кав'ярень, сфери послуг. Це ті об'єкти, які точно маємо розпочати. В нас в портфелі є ще десь 3-4 проєкти, які готуються до реалізації в кінці року та на початку 2025. Ми вже придбали землю, це ділянки в Святошинському, Шевченківському, Подільському та Голосіївському районі. Нам не цікаво тримати проєкти “на поличці” – ми хочемо їх будувати. Ми не прив'язуємось до конкретного району, але нам важливо, щоб поруч з майбутнім об’єктом були зони відпочинку та розвинена інфраструктура. Віддаємо перевагу великим земельним ділянкам, на яких є можливість облаштувати власну прибудинкову територію і розгорнути комерційну та соціальну складову. KВ: У вашому ЖК “Озерний гай” в Гатному є власна гілка каналізації та водопостачання, яка протягнута з Києва. Як було прийняте таке рішення? Анна Лаєвська: Вона не просто з'єднана з Києвом, це нова гілка протягнута з Києва. Будівництво таких масштабних мереж в умовах Києва – це цілий квест, який став цікавим кейсом для нашої компанії. Виявилось, що, навіть маючи всі дозвільні документи, не з 1 спроби ти можеш побудувати таку мережу. “Озерний гай” – це дуже великий комплекс, що вміщуватиме в себе 10 тисяч мешканців. До слова, до нашої розбудови в Гатному усього жили 3000 людей. Комплекс передбачає житлову та комерційну складову, 2 школи, 2 дитсадка, пожежне депо, супермаркет, паркінг. Тому наявність централізованих інженерних мереж необхідної потужності була критично важливою. Переважна більшість забудовників роблять очисні споруди, але це підходить для маленьких проєктів. Глобально, це може становити екологічну загрозу. Тому питання облаштування централізованої каналізації було неминуче. Спочатку в нас був один погоджений містом маршрут, за яким ми почали будувати. Будівництво проходило по вулиці Теремківській в Києві, але втрутились місцеві мешканці, які були категорично проти проведення робіт. Їм не сподобалось, що розкопують їх вулицю та порушують благоустрій, попри те, що в зобов’язання забудовника входило повне відновлення після завершення будівництва мереж. Перемовини з місцевою владою, з мешканцями, на жаль, не допомогли. І це дуже серйозна проблема нашої держави, що в нас немає ніякого захисту інвестора. В тебе можуть бути всі дозволи, але це все одно не гарантія. Другий маршрут зачіпав інтереси іншого інвестора, третій був зав’язаний на камері водопостачання, яку мав збудувати наш колега по ринку. Але, на жаль, в них не дуже сприятлива фінансова ситуація і незрозуміло, коли б вони облаштували цю камеру. Таким чином, збудували ми цей водогін лише з 4 спороби. Зайняло це майже 6 років, бо ви розумієте, за кожною спробою стоїть перепроєктування мережі, нові дозвільні документи, підписи, погодження. Це було нелегко, але це був корисний досвід, і ми все ще вважаємо, що обрали правильний шлях. Мешканців обурювало, що ми будували каналізацію так довго, але це дійсно залежало не в повній мірі від нас. В майбутньому будемо детальніше аналізувати маршрути та інакше підходити до процедури, щоб пришвидшити процес. KВ: Влітку держава неохоче йшла на поступки забудовникам. Чи змінилася ситуація зараз? Анна Лаєвська: Ситуація покращилась, ми маємо доволі конструктивний діалог. Це стосується, до прикладу, запуску державних іпотечних програм та боротьби з корупцією в сфері будівництва, тобто оцифровування процесу видачі документів. На сьогоднішній момент ми дуже вдячні, що будинки дійсно вводяться в експлуатацію без жодних корупційних складових. Раніше міг прийти інспектор, який майже прямим текстом вимагає хабарі – тут йому перила не ті, і стіни не такі. Але це вже в минулому. Проте, не у всіх моментах все ідеально: позиція податкової і наших державних фінансистів по відношенню до будівельного сектора в основі своїй неправильна. Постійно лунають закиди, що забудовники не сплачують податки і отримують якісь надприбутки, потрібні додаткові обтяження. Будівельний сектор досить активний, живий, і це створює враження, що все тут добре, і можна збільшувати оподаткування. Вже декілька таких спроб було. Будівельна спільнота налаштована конструктивно. Діалог триває. Через профільні організації, передусім КБУ, ми завжди надаємо пропозиції до законопроєктів, подаємо листи з аналізом нормативних актів, часто до наших ініціатив прислухаються. Хочемо, щоб нам дали можливість працювати, адже чим більше ми будуємо проєктів, тим більше піде податків у бюджет. Цей діалог вигідний усім і це треба розуміти, а не воювати один з одним. Багато успіхів є у діючої влади, це необхідно відмітити, зокрема, у дозвільній системі. KВ: Яка проблема, що “тормозить” розвиток ринку залишається ще не вирішеною?  Анна Лаєвська: Було б чудово впорядкувати процеси погоджень Міністерством культури. Вони роками тримають в себе документи і не погоджують, через що з ними також “бореться” влада. Так відбувається, бо немає чіткого впорядкування питання історичних ареалів, поверховості й обмежень. Цей бардак зупиняє будівництво років на 2-3 в кращому випадку. KВ: Як змінилися запити покупця за останній рік?  Анна Лаєвська: Люди більше звертають увагу на розміщення квартири на поверсі й саму поверховість. Відмовляються від панорамних вікон. Якщо раніше в тренді були видові квартири на високих поверхах, то тепер люди не хочуть у випадку блекауту підніматися 25 поверхів вверх з пакетами з супермаркету. Є й фактор району: звичайно, там, де прилітало, беруть не так охоче. Наявність укриття також дуже хвилює мешканців, підземний паркінг, який може виконувати цю функцію. Питають, чи буде вода та тепло у випадку відключення світла. Ми встановили генератори на своїх об’єктах, які хоч і не зможуть забезпечити повну автономність комплексу, але зможуть підтримати її на деякий час. Це вирішує питання ліфтів, зокрема, але є проблема з опаленням. З більш буденних речей, звичайно, мешканців цікавить соціальна інфраструктура, школи, дитсадки поруч з домом. Проговорюють наявність супермаркетів, паркомісць. В цілому, люди довіряють новобудовам у плані безпеки: це монолітно-каркасна конструкція, тому навіть при найгіршому сценарії будинок не “завалиться” як панелька. Сучасний будинок витримає навіть пряме влучення снаряду. Тому покупці досить лояльно ставляться до нових проєктів. KВ: Які бачите досягнення вашої компанії у 2023 році?  Анна Лаєвська: Однозначно, це кількість введеного в експлуатацію житла. Вдалось досягти показника в 120 000 квадратних метрів житлової площі у 2023 році. Ще 180 000 — планується до завершення вже у першому кварталі 2024. В нинішніх обмежених умовах — це дуже хороший результат. Також своїм досягненням вважаємо те, що цього року долучилися до програми доступного житла “єОселя” на первинному ринку, по тих об'єктах, які перебувають на етапі будівництва. Наша місія – щоб кожен українець мав змогу придбати власне нове житло і щоб ми залишалися провідним девелопером масового та якісного житла. Також ми збільшили кількість квартир з ремонтом під ключ в цих проєктах. Є дуже великий попит і це в першу чергу ті люди, які купують квартиру за допомогою державних іпотечних програм. Їм потрібне вже готове до заселення житло, в них немає ні ресурсу, ні коштів самостійно займатися цим оздобленням. KВ: Які ще плани на найближчий час? Анна Лаєвська: Плануємо відновити будівництво флагманського проєкту INTERGAL CITY.  До речі, вже досить скоро: у лютому або березні. Плануємо в Києві 4 нових ЖК і ще 2 у Львові. Також будемо стартувати продажі за новим механізмом фінансування – майбутніми об’єктами нерухомості. Робота з реєстром спеціальних майнових прав виявилась не такою простою, як могло здаватися на перший погляд. Наразі ми внесли один з наших проєктів і це заняло досить довгий проміжок часу. Однак вже бачимо позитивні зрушення щодо роботи системи та кількості зареєстрованих об’єктів. KВ: В чому особливість цієї системи? Анна Лаєвська: Особливість цього механізму в тому, що покупець житла одразу набуває майнових прав на житло, навіть до завершення будівництва. Людина одразу набуває так званих спеціальних майнових прав на цей незавершений об'єкт будівництва. Незавершена квартира може бути об'єктом застави, стає об'єктом гарантування банківських ризиків, іпотеки. При введенні в експлуатацію процедура набуття повноцінного права власності буде відбуватися в автоматичному режимі, тобто, як тільки будинок отримав сертифікат та поштову адресу, людина через цей реєстр одразу стає власником свого помешкання, не потрібно укладати ніяких додаткових договорів. Крім того, цей закон передбачає новий формат шаблону договору з фізичними особами, який враховує інтереси таких осіб. Це по суті гарантії будівельників, гарантія термінів готовності об'єкта, порядок прийому приміщення/квартири від забудовника. Це захист потенційного покупця. Не всі забудовники ставляться відповідально: до договору не завжди прикріплюють детальний опис робіт та планування, що може потім перерости в неприємні випадковості для клієнта. Ми завжди працювали за іншими принципами: до кожного договору має бути точний технічний опис квартири, планування, інші параметри та характеристики. Цей закон не тільки захищає покупця, а й створює рівні умови для всіх сторін угоди та гравців ринку загалом. Зареєструвати майнові права забудовник може тільки якщо має усю дозвільну документацію, що унеможливлює будь-які маніпуляції. Тобто, забудовник не зможе “випадково” збудувати якісь там додаткові квартири чи приміщення. KВ: Скільки часу приблизно знадобиться, щоб перевести весь ринок нерухомості на цю оновлену систему? Анна Лаєвська: Тут важко сказати чітко: об'єкти, які мають нові дозволи на будівництво, видані після того, як закон набув сили, мають продаватися вже за оновленою системою. Об'єктів з новими дозволами не так багато, як і нових об’єктів загалом. Не всі девелопери досі поновили роботу. Є сподівання, що перехід завершиться до другого кварталу наступного року. Але є бажання провідних девелоперів і старі об'єкти перевести на нову систему. Для забудовника це суттєво полегшує акредитацію до участі в державних програмах, і до того ж, є гарним репутаційним кроком. Наша мета наразі — це вихід на ринок нових об'єктів, співпраця з банками-партнерами щодо іпотечних програм, продовження діалогу з нашим урядом, державними структурами стосовно нарощування обсягів доступної іпотеки і збільшення кількості наших акредитованих об'єктів саме на первинці. Але загалом хочеться сказати, що бажання і мета усіх українців зараз, щоб війна скоріше закінчилася нашою перемогою. Тільки вона закінчиться, ми розуміємо, що перспектива для України дуже велика. Приплив інвестицій з-за кордону буде дуже і дуже суттєвим. А поки нам необхідно міцно триматись, консолідувати зусилля для скорішого завершення бойових дій, вірити й обов’язково підтримувати наших захисників. Як раніше писала KВ, наприкінці жовтня один з провідних гравців будівельного ринку, компанія “Інтергал-Буд”, оголосила про старт альтернативної іпотечної програми з державним “Ощадбанком”. Програмою передбачено придбання житла під 7% річних, а щомісячний кредитний платіж дорівнює середній вартості оренди однокімнатної квартири у Києві. Очікується, що ця ініційована бізнесом іпотека стане альтернативою “єОселі” для тих людей, хто не підпадає під критерії держпрограми. Читайте: “Альтернатива дешевої іпотеки “єОселя” від девелопера не має обмежень і працюватиме швидше”, — комерційна директорка “Інтергал-Буд” Лаєвська Фото: KВ КиївВлада