Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
14 серпня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад з фермерами”
ВО “Свобода” продовжує відстоювати права українців в абсолютно різних сферах діяльності. Багато уваги активні “свободівці” приділяють і фермерам та аграріям, які без підтримки держави в умовах карантину опинились в скрутному становищі. Про те, які механізми підтримки сільгосппідприємців мають бути на місцевому та державному рівні, а також про децентралізацію і проблеми на Бориспільщині в інтерв'ю KV розповів депутат Бориспільської райради, екс-голова РДА Віталій Гордієнко.
KV: З якими проблемами до вас, як депутата районної ради, найчастіше звертаються мешканці?
Віталій Гордієнко: Зазвичай, люди очікують участі депутата будь-якого рівня у вирішенні якихось особистих, персональних питань, найчастіше пов’язаних зі скрутним становищем або проблемами з подолання бюрократичних перешкод. Кожен раз, зустрічаючись з мешканцями з приводу виникнення у них подібних питань, наголошую, що вирішення такого штибу питань, це надзвичайно малоефективний спосіб полегшення життя. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сьогодні вирішимо одну проблему – завтра з’явиться декілька нових. Основне спрямування спільних зусиль має бути зосереджено на зміні системи взаємин громадян і влади. Лише системний підхід може сприяти суттєвому покращенню умов проживання. Депутат не повинен бути благодійником і помічником, він має створювати умови, за яких більшість подібних проблем у людей навіть не виникнуть. Та все ж, в окремих випадках, депутат має долучатися і до вирішення особистих проблем мешканців, що надали йому повноваження представляти їх інтереси. Це поза сумнівом.
KV: Які основні проблеми є у Бориспільському районі? Як їх вирішити?
Віталій Гордієнко: Проблеми Бориспільського району не є унікальними. Здебільшого це проблеми більшості районів України. Сміття, стоки, а отже пов’язані з цим екологічні проблеми, медицина, освіта, електропостачання, проблеми громадського транспорту та багато інших, всім відомих, проблем. Владі давно належало б їх систематизувати і запропонувати комплексну програму вирішення таких проблем в масштабах країни.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Всеукраїнське об’єднання “Свобода” готове запропонувати ефективні заходи вирішення проблем на рівні держави та місцевого самоврядування. Як доказ, маємо незаперечно успішний досвід міських голів від ВО “Свобода” в містах обласних центрах – Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому. Там, за останні роки, докорінно змінено інфраструктуру, запущено муніципальний транспорт, вирішено проблеми пільгових перевезень, побудовано з нуля чимало садочків, шкіл, спортивних об’єктів, доріг, паркових зон, залучено інвестиції та безліч іншого. А якби ще допомога держави!? “Свободівцям” лише заважають. А все, щоб не дати можливості своєю діяльністю проявити свою державницьку спроможність. Адже ми не лише політична альтернатива нікчемним безідейним політпроєктам, а ще й господарницька.
Та все ж, якщо зауважити на “найсвіжіших” проблемах, то показовим є нещодавнє звернення мешканців села Гнідин Бориспільського району та мікрорайону Бортничі, Дарницького району міста Києва з приводу видобутку піску та пов’язаної з цим безперервної роботи земснаряду лише за 200 метрів від житлових будинків. Люди змушені жити як у якійсь “промзоні”. А ще руйнування будинків, доріг, знищується озеро в зоні відпочинку, затоплюються багаторічні насадження. Для вирішення таких питань багато не треба. Просто припинити цей руйнівний та грабіжницький бізнес з видобутку піску з-під будинків людей. Хіба це так важко!? Але влада дуже часто пов’язана з цими “горе-бізнесменами” корупційними взаєминами. Тому подібні проблеми не вирішуються десятками років.
KV: Чи вирішено проблему зі сміттям? Ще у 2018 році місто та район сперечались щодо будівництва сміттєпереробного заводу, вдалося знайти компроміс?
Віталій Гордієнко: Звичайно, що ні. Складається враження, що існуюча ситуація або влаштовує владу, або хтось впливовий заробляє на цьому, а найвірогідніше одне й друге. Хоча, задля справедливості, зазначу, що питання утилізації сміття – складна проблема. Адже жителі і району і міста, хотіли б вирішення “сміттєвих питань”, але місцезнаходження майбутнього підприємства – це камінь спотикання. Проте, маючи бажання можна дійти компромісного рішення, вирішити всі організаційні питання та вивівши проблему у ряд пріоритетних, зрештою, покінчити з перетворенням місцевості у величезний смітник.
KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі?
Віталій Гордієнко: Запропонований новою владою сценарій позбавлення українців основного, стратегічного, фундаментального ресурсу, не має нічого спільного зі “свободівським” баченням обігу сільськогосподарських земель в Україні. ВО “Свобода” пропонувала і пропонує систему забезпечення прав землевласників розпоряджатися своєю власністю, продавати її за справедливою ціною з одночасним забезпеченням державного володіння земельними ресурсами, збереження української землі дітям та створення умов для розвитку дрібного та середнього фермерства, що дасть поштовх до розвитку і збереження села, яке завжди мало вирішальний та сакральний вплив на всі процеси державотворення в Україні, в усі часи.
Та при владі випадково опинилися особи, яких абсолютно не цікавить майбутнє наших дітей, адже майбутнє своїх нащадків, вони аж ніяк не пов’язують з Україною. Для них українська земля – це товар, який вони хочуть вигідно продати іноземцям та місцевим олігархам. На жаль, це так.
KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині?
Віталій Гордієнко: “Свобода” має величезний досвід захисту прав українців та напрацьований, дієвий “інструментарій” поєднання правових, публічних, та протестних заходів, а при виникненні необхідності – то і силового захисту від свавілля. Отже, ми використовуватимемо всі доступні засоби для забезпечення інтересів, насамперед малих і середніх аграрних підприємств, перебуватимемо у постійному зв’язку з аграріями. Останнім часом між “Свободою” та аграріями налагоджено ефективну співпрацю, не в останню чергу “завдяки” загрозам, що влада створила фермерам.
KV: Через карантинні обмеження овочівники Київщини понесли великі збитки, зокрема тони моркви довелось викинути на смітник. На вашу думку подібні проблеми можна вирішувати на місцевому рівні?
Віталій Гордієнко: Виникнення цієї проблеми ми прогнозували. Та й не лише ми. Проблеми реалізації сільськогосподарської продукції стали цілковитою несподіванкою хіба лише для влади. Що говорити про овочі. Навіть, доволі легко прогнозована потреба в медичних масках та дезінфекторах не була забезпечена.
Уникнення проблем з реалізацією овочевої продукції та підтримка фермерів мали б відбутися на державному рівні за рахунок прогнозів об’ємів реалізації та аналізу доступних ринків для збуту в умовах карантинних обмежень. Це могло бути і часткове заміщення імпортованої овочевої продукції на вітчизняну та створення додаткових механізмів сприяння фермерам щодо логістики їхньої продукції та часткова компенсація цінових та транспортних втрат. Але ми не про це. На це, поки що, ми можемо сподіватися лише уві сні.
Щодо місцевого вирішення подібних проблем – безперечно. Можна і треба вирішувати. Та все ж, я вважаю, без зловживань не обійшлося б, допоки у владі бізнесмени. Бізнесмени у владі дозволяють собі наживатися навіть на нещасті людей. Міф про те, що лише бізнесмен, створивши власний бізнес, є ефективним державним, публічним управлінцем – повна маячня. У владі мають бути кваліфіковані державники. Націоналісти. Чому? Тому що для них держава – це найефективніший механізм забезпечення розвитку нації, а не механізм власного збагачення. Ідея – основа ефективності.
KV: Яку підтримку для фермерів та аграріїв можна забезпечити на місцевому рівні?
Віталій Гордієнко: Сприяння фермерам та аграріям має відбуватися постійно і на всіх рівнях. Місцева влада має можливості створити середовище комфортного розвитку малих та середніх сільськогосподарських підприємств. Але зараз найгостріше стоїть питання ставлення влади до аграріїв. Для них це “донор”, що може долучитися до вирішення гострих соціальних проблем, а з другого боку, влада всіма силами створює образ “негідника-фермера”, що визискує селян-землевласників. Отже зараз – хоч би не заважали. Прийде до влади “Свобода” – буде підтримка.
KV: Аграрій для села – це постійний спонсор. Чи є у “Свободи” алгоритм роботи, який можна запропонувати громадам, що хочуть співпрацювати із фермерами, а не лише випрошувати у них допомогу.
Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад з фермерами. Це і першочергове надання фермерам, а не агрохолдингам, земель, що є у розпорядженні місцевої влади, одним із можливих варіантів співпраці, “Свобода” розглядала забезпечення громадам права купівлі земельних паїв з подальшим наданням цих паїв у володіння місцевим фермерам. Варіантів безліч і їх важко переоцінити, адже перспектива наша полягає у розвитку аграрного сектору та фермерських господарств. Ми є аграрна країна. Але слід враховувати, що аграрні корпорації не дають можливості розвиватися селам. Для них ці села нічого не значать. Для них – це посівні площі. Натомість фермер, що тут живе і працює, дбає про людей і село. Це його середовище. Він створює робочі місця і допомагає у вирішенні соціальних проблем. Тому завдання місцевої влади – сприяння, а фермер вже дасть собі раду.
KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації?
Віталій Гордієнко: Дуже часто зміну адміністративно-територіального устрою подають як децентралізацію. Але це зовсім різні понятійні категорії. Децентралізація – надання повноважень, ресурсів і відповідальності, а адміністративно-територіальний устрій – це про інше.
На цю тему відбуваються деякі маніпуляції цифрами. Щоразу озвучуються лише абсолютні суми збільшення фактичних надходжень до місцевих бюджетів. Та рівень децентралізації слід вимірювати у відсотках, що відображатимуть залежність місцевих бюджетів від державного бюджету і частку доходів місцевих бюджетів у сукупному бюджеті країни. Тоді ситуація виглядатиме реалістичніше.
Проте, підсумовуючи, слід зауважити, що децентралізація є одним із можливих напрямків забезпечення самодостатності місцевого самоврядування, що є традиційним для України, а адміністративно-територіальний устрій “совєцьких” часів давно потребує наповнення питомим українським змістом. На жаль, нинішня влада не має прив’язки до української ідентичності. Отже, зміна влади на справжню, українську, безперечно дала б позитивний результат.
KV: Що думаєте з приводу поділу Бориспільського району на десять громад? Чи усі вони будуть спроможними.
Віталій Гордієнко: Взагалі зміна адміністративно-територіального поділу в Україні є абсолютно життєздатним питанням, розумне вирішення якого могло б створити умови для природного, автентичного та гармонійного розвитку держави. Проте методики, використані для проведення цієї зміни в нашій країні можуть спричинити суттєві загрози не лише розвитку, а й існуванню багатьох населених пунктів. Перш за все турбує порушення принципу добровільності. Підлаштування конфігурацій майбутніх громад приватним баченням осіб, що можуть вплинути на процес та мають свої комерційні, виборчі та будь-які інші недержавницькі інтереси може призвести до створення цілком підконтрольних цим особам “вотчин”. І це не лише про Бориспільщину.
Щодо спроможності. Так, деякі громади, за прогнозами, можуть бути неспроможними. На те є об’єктивні причини.
KV: Як можете прокоментувати протистояння населених пунктів за звання адміністративного центру? Чи справедливим, на вашу думку, є затвердження Бориспільського району?
Віталій Гордієнко: Не думаю, що статус адміністративного центру може бути аж надто важливим. Взагалі не вважаю поділ на райони обґрунтованим. Це нав’язана окупаційним режимом адміністративна одиниця, яку, чомусь, намагаються зберегти. Впевнений, з часом вдасться це змінити. А щодо нинішнього стану, то найкраще розвинену інфраструктуру слід вважати достатньою підставою для визначення статусу центру. Все залежатиме від спроможності влади забезпечити зв’язок і сполучення між суміжними та суттєво віддаленими територіями, а також забезпечення можливості отримання повного переліку послуг за місцем проживання.
KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою?
Віталій Гордієнко: Хід терреформи “Свобода” розцінює, щонайменше, як суперечливий та переважно позбавлений логіки процес. Підготовка до проведення цієї реформи була заслабка. Адже такі масштабні зміни мали б переконливо обґрунтовуватися та популяризуватися. Натомість ми отримали доволі кволі спроби зацікавити громади до об’єднання. Навіть дотепер, більшість населених пунктів не бачить потреби та перспективи в об’єднанні.
Осінні вибори “Свобода” сприймає, як звичний процес. Наша політична сила має майже тридцятирічний виборчий досвід. “Свободу” мало чим можна здивувати. Прогнилій та закорумпованій системі, аж надто важливо не допустити “Свободу” до влади, адже це означатиме для неї суттєві проблеми. А громадяни, які на час виборів стають виборцями, мають відчути шанс змінити все на свою користь. Це наше спільне завдання.
KV: У 2014 році ви за власним бажанням звільнились з посади голови Бориспільської РДА. У чому була причина?
Віталій Гордієнко: “Свободівці” ніколи не трималися за крісла. Це було наше спільне рішення про складання повноважень націоналістами-членами Кабінету Міністрів України, головами обласних і районних державних адміністрацій у зв’язку з оголошенням результатів позачергових парламентських виборів та формуванням нової коаліції.
В складний період ми взяли на себе спільну відповідальність за долю країни, увійшовши до складу уряду та до виконавчих органів влади, оскільки Україна опинилася на межі існування. На той час ми виконали свою місію, втримали ситуацію. Але за результатами позачергових парламентських виборів уся відповідальність за політичну та соціально-економічну ситуацію в державі лягла на учасників нової парламентської коаліції. За логікою ми мали піти, що, зрештою, й зробили. Все як завжди в “Свободі” – по-чесному, по-свободівськи.
KV: Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад?
Віталій Гордієнко: Нове виборче законодавство, як і все ініційоване цими “турбопсевдополітиками” є “недороблене”. Не знаю, чи навмисно, чи з огляду на профнепридатність. “Свобода” вже давно запропонувала варіант виборчого кодексу, де все логічно та послідовно. Але ж ні. Видумують свій велосипед з квадратними колесами.
Щодо повноважень, то вони мали б розподілятися за принципом субсидіарності, тобто “знизу вгору”. Всі проблеми, що можуть бути вирішені на місцях, мають вирішуватись якнайближче до людей. Та все ж, основним фактором, на мою думку, будуть не лише повноваження, а й бажання використати їх задля стрімкого та невпинного розвитку територій і держави.
KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону?
Віталій Гордієнко: Ми захищали мову завжди. Прикро, що в Україні знаходяться йолопи, які досі намагаються проштовхнути ідейки “рускава міра”. Та ми розуміємо причини. Це спроби Росії зберегти тут свій вплив.
“Свобода” захищала мову на Мовному майдані влітку 2012-го року, в українському Парламенті, в Конституційному Суді – захистимо й тепер. “Свобода” – захистить!”
KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори?
Віталій Гордієнко: “Свобода” – це ідеологічна партія, яка протягом майже тридцяти років не поступилася своїми принципами, жодного разу не діяла всупереч своїй програмі, ніколи не залишалася осторонь в часи, коли загрожувала небезпека українцям і Україні.
Окрім цього, “свободівці” – це досвідчені політики, успішні управлінці, кваліфіковані спеціалісти в різних галузях. Доведено на практиці.
Як завжди, “Свобода” пропонує звільнення усіх державних органів від корупції та залежності, залучення мешканців громад до визначення пріоритетів розвитку, забезпечення контролю за витратами бюджетних коштів та активну участь громадян в управлінні спільним майном.
Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”
КиевVласть
30 липня 2020 г. 16:02
Раздел: Новини
Очільник Київщини зустрівся з громадами Ставищенського, Тетіївського та Володарського районів
Вчора, 29 липня, голова Київської облдержадміністрації (КОДА) Василь Володін (на фото) відвідав з робочим візитом Ставищенський, Тетіївський та Володарський райони Київщини. Щотижня очільник області відвідує декілька районів, де напряму комунікує з громадами та вивчає проблемні питання життєдіяльності районів для їх ефективного вирішення.Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Теми, що обговорювали – модернізація лікарень, шкіл, дитячих садків, та спортивних об‘єктів. Реконструкція ряду об‘єктів інфраструктури реалізується в рамках програми Президента України “Велике будівництво”. В Тетіївському районі – це реконструкція трибун стадіону “Колос”. Інші проєкти реалізуються коштом обласного бюджету.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Розповів очільник області мешканцям районів про капітальний ремонт приймальних відділень, що наразі відбувається в медичних закладах області. “Нарешті люди отримають гідні умови при зверненні до лікарні, а це далеко не в останню чергу впливає на самопочуття пацієнтів”, – зазначив Василь Володін. Він в цілому одним з основних напрямків своєї роботи вважає створення гідних умов для життя людей в регіоні.
З мешканцями та представниками місцевої влади Ставищенського району обговорили стан місцевих доріг та нове районування. Очільник КОДА запевнив присутніх, що за новим районним розподілом люди не мають відчути незручностей. Школи, лікарні, надання послуг, як і раніше надаватиметься на місцях. В центрах районів працюватимуть представники центральної влади – префекти (можливо, вони називатимуться інакше, назва посади ще обговорюється).
Аграріїв районів очільник КОДА закликав долучатися до держпрограми підтримки. За нею сільгоспвиробникам відшкодовується компенсація частини вартості сільгосптехніки та обладнання, тощо.
Під час зустрічей з місцевими мешканцями Василя Володіна супроводжували заступник начальника Головного управління СБУ Микола Яблонський, прокурор Київської області Максим Киричук та начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов.
Також приймали питання та пропозиції населення заступники голови Київської ОДА, начальники профільних департаментів. Всі питання, що були у мешканців прийняті до виконання відповідними підрозділами.
“Впродовж попередніх подорожей я переконався, що пряма взаємодія з населенням – дуже корисний формат роботи. Представники обласної влади мають можливість досконало вивчити проблеми, якими переймаються люди на місцях. Крім того, представники громад обговорюють актуальні питання безпосередньо з керівниками різних державних органів. Робота виходить плідною й дає швидкий результат, сподіваюся так буде і надалі”, – відзначив очільник області Василь Володін, звертаючись до учасників зустрічей.
Читайте: Київщина розвиває інфраструктуру для логістики та переробки агропродукції
Фото: прес-служба КОДА
КиевVласть
14 липня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Мінрозвитку громад підготував низку приємних законодавчих новел. Оновлений податковий кодекс, як обіцяє влада, має додати грошей у бюджети ОТГ. Тут вам і реєстрація підприємств за місцем діяльності, і право на регулювання частини місцевих податків, щорічна індексація оцінки землі. На Київщині між тим ініціативи можновладців зустрічають з обережністю. Приводом для скептицизму стали існуючі куці бюджети замість обіцяного достатку.
Як стало відомо KV, 6 липня Мінрозвитку громад та територій представив на розгляд громадськості законопроєкт із пропозиціями змін до податкового законодавства.
В ньому описують 5 кроків до зростання бюджетів ОТГ, яке обіцяють у міністерстві.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Мова про зарахування ПДФО за місцем розташування філій юросіб, полегшення регулювання податків та розширення повноваження щодо їхнього контролю, відновлення щорічної земельної індексації та скасування пільг гірничодобувним підприємствам.
Нагадаємо, ПДФО в розмірі 60 % – основний бюджетоутворюючий податок для громад. Сьогодні платники податків, які мають відокремлені філії та відділення на території ОТГ, сплачують ПДФО не за місцем їхнього розташування, а за місцем реєстрації. Зміни ж до Податкового кодексу мають врегулювати це питання. Доповниться перелік усіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання на іншій території й буде встановлена відповідальність за незарахування ПДФО до місцевих бюджетів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
По-друге, можновладці обіцяють полегшити регуляторні процедури для встановлення місцевих податків і зборів. Це зменшить витрати ресурсів.
По-третє, розширять повноваження органам місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів. Повноваження контролю мають одержати органи місцевого самоврядування. Очікується, що проблему вирішить закріплений за ОТГ працівник податкових органів, який би здійснював фіскальні функції місцевої скарбниці.
По-четверте, гірничодобувним підприємствам скасують надання 25 % пільги щодо сплати за земельні ділянки, отримані для видобування корисних копалин та розробки родовищ. Вважається, що до змін такі підприємства одержували необґрунтовані фінансово-економічні преференції – 75% пільг.
По-п’яте, відновлять щорічну індексацію нормативно-грошової оцінки землі. Сьогодні для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується коефіцієнт індексації зі значенням у 100%. Але попередніми законами було встановлено, що на період 2017–2023 років індексація здійснюється один раз на 7 років. Тож існування такого коефіцієнта призводить до значних фінансових втрат.
Позиція
KV вирішила обговорити запропоновані зміни з керівниками громад і дізнатись, чи дійсно вони сприятимуть збільшенню фінансових надходжень на місцях. Загалом у громадах зміни сприймають позитивно. Але сумніваються, що вони можуть запрацювати в дійсності. Адже питання перереєстрації підприємств за місцем реалізації їхньої діяльності піднімається не вперше. Та й потужні міста також не готові попрощатися з податковими надходженнями.
На думку очільників ОТГ, куди ліпше дозволить покращити фінансове становище передача контролю за місцевими податками в повноваження громад.
Виконуюча обов’язки голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
Громада має філії підприємств, хоч і не масштабних, але які розташовані на території міста, а зареєстровані, наприклад, у Києві. Але вони однаково користуються нашою інфраструктурою, дорогами. Тож, якби ці кошти надходили все ж до громади, було би правильно. Щорічна нормативна-грошова оцінка землі – це добре. Але питання, за чий рахунок це буде здійснюватися? Так, у деяких населених пунктах ми маємо таку потребу. Адже у всіх договорах оренди землі зазначається не фіксована сума, а відсоток. Але наразі в громади бракує вільних коштів на ці процеси. Податківці більше зацікавлені в зборі державних податків, а ми – у місцевих, бо з них складається наш бюджет. Але місцеве самоврядування не має відповідних повноважень щодо важелів впливу на підприємства-боржники. Тож краще, якби цю функцію контролю за сплату місцевих податків передали врешті громадам. Впевнена, з цими повноваженням на місцях впоралися куди краще, ніж у податковій, де є брак відповідних кадрів. Щодо спрощення регуляторних процесів, то в громади з цим питань не виникало, адже заздалегідь готуємо всі документи.
Голова Студениківської ОТГ Марія Лях:
Ми зацікавлені в тому, щоби податки залишалися там, де підприємства працюють. Це дуже проблемне питання. Адже є такі підприємства на території, які збільшують свої потужності, а сплачують на рік усього півмільйона гривень. Обіцяють перезареєструватися, але все марно. Село не ставлять у рівні права. У той час, коли зареєстроване в громаді господарство “Нива Переяславщини” за 2019 рік сплатило майже 34 млн гривень. Це не лише бюджет громади, а й гарант безпеки у надзвичайних ситуаціях. Урешті – компенсація за перевантажену інфраструктуру. Однозначно потрібна й щорічна індексація земельних ділянок, тому що щороку розмір податку просто падає. Чиновники разом із депутатами в цьому питанні лобіюють не інтереси громад, а непрозорих бізнес-структур.
Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:
Звісно, якщо ПДФО надходитиме саме за місцем діяльності підприємств чи проживання особи, то це збільшить бюджет ОТГ. Нам це вигідно. У рік ми б одержували додатково приблизно 2 млн гривень надходжень, більшу частину з них склав би податок від філії “Південно-Західної залізниці”. Але великі міста цього не дозволять. Це питання обговорюється ще з 2005 року. А от щорічна індексація землі, не думаю, що суттєво вплине на фінансове зростання. Земельний податок складає 3% і навряд чи його буде змінено. Податок на землі ОСГ (особисте селянське господарство – від. ред.) планувався в розмірі тисячі гривень за гектар. Взагалі контроль за місцевими податками потрібно передати на місця. Один працівник податкової інспекції фізично не зможе контролювати всі напрямки. Тому ми розпочали співпрацю із керівництвом ДПС у Київській області, зробили аналіз землі та нерухомості: хто сплатив податки, а хто – ні. Власноруч зробили розрахунки, а податкова тепер перевіряє. Це допомогло громаді віднайти декілька мільйонів гривень, які ОТГ недоотримала за останні три роки. І після підтвердження зможемо звернутися з цим боргом до прокуратури. Громада мала би більше надходжень, якби маленькі комунальні підприємства з обігом до 7 млн гривень працювали за спрощеною процедурою оподаткування, як і підприємці. Тоді би знизилися й тарифи на 15%.
Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:
Багато підприємств зареєстровані в Києві, а працюють в області на периферії. На території ОТГ також є такі. І тут діє принцип: комусь пощастило, а комусь – ні. Я за систему, яка працює в Польщі. Якщо особа живе в одному місці, а працює в іншому, то податки повертаються за місцем її реєстрації. Таку ідею свого часу просував екснардеп Павло Різаненко. Але в тій битві перемогли великі міста. Тому що Києву не вигідно віддавати свої податки. Ще в податковому законодавстві є пункт, що без згоди платника не надається жодна інформація. Податок на нерухомість є суто місцевим, але громада робила декілька запитів щодо отримання декларацій із площею чи кількістю приміщень введених в експлуатацію, щоби дізнатися, чи здійснює підприємство законну діяльність. І все марно. Навіщо нам працівник податкових органів? Чому для громад не зробити систему із відкритим реєстром бази даних місцевих податків? Як із комунальними підприємствами, коли можна переглянути технічні паспорти, останню інвентаризацію. Але ж ні, ми й досі занотовуємо в книжках, зареєстроване право власності на ділянку чи будинок, щоби знати, хто має сплатити податок.
Голова Циблівської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Олександр Палагута:
Усі ці зміни, якщо їх затвердять і вони запрацюють, однозначно передбачають значний позитив для громад. Нове законодавство дозволить посилити контроль на місцях і позбутися непрозорої діяльності підприємств. Взагалі ПДФО потрібно залишати за місцем знаходження об’єкта – це було би правильно. У нашій громаді є земельні ділянки, якими користуються особи, зареєстровані в іншій громаді. Ми навіть хотіли писати листа на податкову, щоби вона формувала надходження саме за місцем знаходження юридичних осіб. Також до цього індексація грошової оцінки земель здійснювалася раз на сім років, що створювало значні незручності в роботі. Ми досі не маємо прямих міжбюджетних відносин із державою. І коли ми нарешті отримаємо обіцяне фінансування, то 60% ПДФО, а це дуже велика сума, буде надходити в ОТГ, а не до району.
Нагадаємо, що в рамках адміністративно-територіальної реформи уряд та парламент нині працюють над низкою змін до законодавчої бази України Так, уже розглядаються зміни до Конституції України, Бюджетного кодексу, оновлено Земельний кодекс.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Фото: колаж KVКиевVласть
17 лютого 2020 г. 12:44
Раздел: Новини
Олексій Чернишов та Юлія Соколовська обговорили соціальні проєкти, що будуть реалізовуватись на Київщині
Голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов зустрівся з Міністром соціальної політики України Юлією Соколовською. У ході зустрічі обговорили соціальні проєкти, що будуть реалізуватися на території області.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як повідомив Олексій Чернишов, серед ініціатив – створення Сервісного центру з надання реабілітаційних та соціальних послуг дітям з інвалідністю та створення на базі територіальних центрів соціального обслуговування “Клубу дозвілля” для одиноких непрацездатних громадян.
Зокрема, створення Сервісного центру передбачається на базі Білоцерківського дитячого будинку-інтернату. Тут буде відкрито відділення денного перебування, відділення “вихідного дня”, “персональний помічник дитини”, відділення тимчасового відпочинку батьків дітей з інвалідністю, відділення паліативного догляду та підтриманого проживання, відділення транзитного перебування молоді тощо.
“Ця пропозиція буде логічним продовженням реформи інтернатів, що впроваджується спільно з Міністерством соціальної політики України та Київською обласною державною адміністрацією за підтримки Світового банку”, – підкреслив очільник Київської ОДА.
Тут же, на базі Білоцерківського міського територіального центру соціального обслуговування, заплановано відкриття “Клубу дозвілля” для пенсіонерів. Тут вони зможуть творчо розвиватися, навчитися працювати на комп’ютері, планшеті чи смартфоні, спілкування між собою.
Крім того, Олексій Чернишов обговорив з Міністром соціальної політики ініціативу проведення в Київській області апробації монетизації пільг щодо забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації.
У ході спілкування Міністр підтримала ініціативи очільника Київщини. Водночас, Юлія Соколовська запропонувала області долучитися до ініціативи Міністерства по впровадженню програмного забезпечення “Соціальна громада” для організації надання населенню соціальних виплат і послуг через фронт-офіси (виконавчі органи ОТГ) та бек-офіси (управління соціального захисту населення).
Зокрема, у цьому році відомством буде виділено 150 млн грн для запровадження грошової компенсації за надані посадовими особами ОТГ сервіси із прийому документів на призначення соціальних виплат, що фінансуються з державного бюджету із застосування вказаного програмного забезпечення. Така компенсація буде сприяти завершенню реформ щодо децентралізації влади та адміністративно-територіального устрою.
За результатами зустрічі було досягнуто домовленостей про взаємодію та подільшу співпрацю з метою покращення соціальних послуг та соціального захисту населення Київської області.
Читайте: У Вишневому відкрили новий корпус школи (фото)
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
10 січня 2020 г. 17:00
Раздел: Територія розуму
Соціальна інфраструктура – пріоритет планування житлового будівництва ж/к “Аркада”
Доволі часто доводиться чути заяви, що темпи житлового будівництва в Києві значно перевищують темпи будівництва соціальної інфраструктури і про те, що столиця відчуває дефіцит місць у садочках і школах. Таку тенденцію можна пояснити, виходячи й з досвіду діяльності будівельного альянсу “Аркада”. Як відповідальний забудовник, ми з розумінням ставимося до того, що Київ – як глобальна столиця – має розвивати свою соціальну інфраструктуру. При проектуванні наших забудов будівельний альянс "Аркада" враховує розвиток інфраструктури, і закладає у плани будівництво шкіл та дитсадків. І, здавалося б, столичні чиновники, які весь час декларують про потребу будівництва нових шкіл та садочків, не завжди готові приймати на баланс міста такі навчально-виховні заклади, хоча соціальні об'єкти, що ми будуємо, відповідають найвищим критеріям якості. Останнім часом навіть рекомендують забудовнику займатися пошуками приватного власника, що фактично може зробити такі навчально-виховні заклади дорогими і не зовсім доступними для киян, які не мають на це грошей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Втім це не зовсім правильно стосовно житлових комплексів, що будуються при фінансовій участі банку “Аркада”.
Ми будуємо житло економ класу і наші покупці наших квартир, як правило, – родини з середнім рівнем достатку. Не можна ж позбавити їх можливості влаштувати дітей в садочок або школу, що відповідає їхньому сімейному бюджету й розташована неподалік від будинку. Тому для нас принципово важливо розрахувати не лише кількість мешканців, які проживатимуть у нових мікрорайонах, а й комплекс послуг, що вони зможуть там отримати. Відповідно, обов’язковою складовою проектів наших забудов є соціально-інфраструктурні об’єкти, а також інженерні мережі, транспортні розв’язки, торговельні та розважальні заклади.
Стосовно ж соціальних об’єктів, що були побудовані будівельним альянсом “Аркада” й передані громаді Києва протягом останніх 5-ти років, то загальна вартість відповідних інвестицій за цей період склала 116,2 млн грн.
Наше правило – здавати в експлуатацію дитячі садочки та школи в стані повної готовності – фактично “під ключ”. Забудовник бере на себе зобов’язання забезпечити такі об’єкти всім необхідним, аби одразу після відкриття вони могли повноцінно функціонувати. Мова йде не лише про меблі, штори та оздоблення, але й про обладнання, комп’ютерну та інтерактивну техніку.
Власне, в Дарницькому районі столиці “Аркада” побудувала й передала в комунальну власність кілька таких об’єктів. Зокрема, школа першого ступеню №333 у Ж/М “Молодіжний квартал” на 360 місць загальною площею – 5170 кв.м. Також в “Молодіжному кварталі” працює дитячий садочок №445 на 160 місць загальною площею у 3291 кв.м.
Загалом, будівництво соціальних об’єктів ми здійснюємо одночасно зі спорудженням житлових будинків, аби мешканці, які поетапно заселяються в наші квартири, а це, як правило, молоді сім’ї, мали можливість влаштувати своїх дітей у комфортабельні навчально-виховні заклади поблизу місця проживання.
Для прикладу, на жилмасиві “Патріотика”, будівництво будівництво якого ще не завершено, а дитячий садочок № 370 на 120 місць загальною площею у 2505 кв.м в цьому мікрорайоні функціонує ще з 2017 року. Варто зазначити, що на урочистому відкритті цього садочка був присутній Київський міський голова Віталій Кличко.
Крім цього, в ж/м “Патріотика” уже фактично побудований іще один дитячий садочок №57, розрахований на 260 місць. Наразі там ведуться оздоблювальні роботи. Такий же ступінь готовності дитячого садочка №32 в ж\м “Еврика”, що в Голосіївському районі столиці. Цей заклад розрахований на 110 дітей. Загалом, за генеральним планом житлового комплексу “Еврика” передбачено будівництво ще двох садочків на 110 і 270 місць та 2-х шкіл на 1080 місць кожна.
Варто зазначити, що будівництво соціальної інфраструктури тісно переплітається з питаннями сплати забудовником пайових внесків. Згідно закону, якщо забудовник будує такі об’єкти, йому не повинні нараховуватися податки щодо участі в розвитку соціальної інфраструктури міста. Не дивлячись на це, будівельні організації, що співпрацюють з АКБ “Аркада” й виконують замовлення міста у створенні й розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, змушують сплачувати ще й пайові внески аби мати можливість вводити в експлуатацію будинки. Так, протягом лише останніх 5-ти років за договорами про пайову участь до бюджету Києва нами було перераховано 153 млн 836 тис. 377 грн.
Ми здійснюємо комплексну забудову на земельних ділянках, де, крім житлових будинків, передбачено й будівництво системи соціальних та інженерних об’єктів для забезпечення повноцінної життєдіяльності столиці. І для таких забудовників, згідно з абзацом 6 частини четвертої статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачено не залучати їх до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки вони вже беруть участь у її розвитку, будуючи такі важливі об’єкти для міста. Втім, цю, здавалося б, пряму норму закону, на жаль, доводиться підтверджувати в судовому порядку”, – наголошують у забудовника. Хоча ми впевнені, що судова практика вирішення подібних питань має відійти в минуле, оскільки це негативно впливає на репутацію забудовника, затягує строки будівництва та здачі в експлуатацію об’єктів, а це збільшує соціальну напругу в столиці й від цього, насамперед, страждають люди, які інвестували власні кошти.
ТОВ “Будеволюція” неодноразово зверталося до Київської міської державної адміністрації (КМДА) щодо звільнення від сплати пайової участі з підстав спорудження об'єктів соціальної сфери. Але ці звернення поки що залишаються без уваги. Тому для того, аби мати можливість здавати в експлуатацію завершені житлові будинки й віддавати людям ключі від квартир, забудовник змушений укладати договори пайової участі й сплачувати пайової внески. А далі, вже через суд доводимо свою позицію й право на відшкодування коштів від пайової участі.
Слід ще раз звернути увагу на те, що в силу положень абзацу 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, якщо забудовник забезпечив будівництво одночасно з іншими об'єктами в складі об'єкта будівництва об'єктів соціальної сфери, він виконав свій обов'язок щодо участі у розвитку соціальної інфраструктури міста, а тому не повинен залучатись до сплати пайової участі. Або ж забудовнику мають відшкодувати витрачені кошти на їхнє будівництво. Адже планувати й замовляти спорудження шкіл і садочків – це завдання місцевої влади. Тому саме вона повинна сплатити забудовнику кошти з міського бюджету за виконанні роботи. А так фактично за це платять ті, хто купує квартири.
Будівельні партнери вже мають досвід таких відшкодувань, внаслідок рішень суду. Для прикладу, забудовнику ТОВ “Будеволюція” під час судового розгляду справи №910/19020/17 вдалося довести, що він відноситься категорії тих, хто будує соціальну інфраструктуру для столиці. Так, Господарським судом міста Києва 06.12.2017р. по справі №910/19020/17 за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення стягнути на користь ТОВ “Будеволюція” 62 млн 974 тис. 504, 02 гривень сплачених пайових внесків. І в 2018 році це рішення суду було виконано.
На сьогоднішній день в судах розглядається дві справи — №910/10794/19, №910/9641/19 — за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської держадміністрації (КМДА) про визнання недійсними договорів про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
ТОВ “Будеволюція” намагається довести в суді, що воно не повинно в силу закону залучатись до сплати пайової участі, оскільки він відноситься до категорії замовників будівництва, визначених абзацом 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Хоча компанія не полишає надії, що надалі подібні спірні питання вдасться врегульовувати в рамках прямого діалогу з містом, а не в залі суду.
В разі задоволення позовів, ТОВ “Будеволюція” буде звільнено від сплати пайової участі на суму орієнтовно 26 млн гривень.
Надія лише на суди залишається й у вирішенні інших проблемних питань, що перебувають в контексті стосунків між забудовником і місцевою владою. Нещодавно суд першої інстанції підтвердив законність компенсації з міського бюджету будівельному альянсу “Аркада” 365 млн грн. за будівництво котельної на Лівому березі столиці та системи комунікаційних мереж. Ці роботи, насамперед, виконувалися за гроші, які люди вклали в будівництво власного житла. Така компенсація дозволить пришвидшити спорудження їхніх квартир. Окрім цього, вже готові судові позови на відшкодування ще 132 млн грн.
Але насправді ми не є прихильниками вирішення спірних питань, що виникають стосунках з міською владо в залі суду. Ми – за конструктивне обговорення проблем за столом переговорів. Переконані, що лише такий спосіб дозволить налагодити системний та взаємовигідний діалог з містом.
Судові рішення, на жаль, не гарантують повного захисту прав забудовників при вирішенні питань щодо незалучення їх до сплати пайової участі. Насамперед тому, що не створюють правового прецеденту й не стають запобіжником від системних зловживань з боку міських чиновників.
А відтак важко назвати ефективним механізмом окреме судове рішення, щодо скасування конкретного договору про пайову участь, якщо кожен подібний договір доводиться повторно оскаржувати в суді.
Також складно вважати ефективним і сам механізм відшкодування сплачених коштів пайової участі, що, мають повернути забудовнику, який бере участь у розвитку інфраструктури. Оскільки, на законодавчому рівні чітко не визначено порядок такого відшкодування. Зокрема, незрозуміло за рахунок яких бюджетних статей місто має проводити списання таких видатків з міського кошторису. Відповідна прогалина в законодавстві суттєво затягує процес виконання зазначених судових рішень.
На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов'язковість сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зокрема, в розмірі 4% від вартості житлового будівництва. І хоча з цього року таку ставку буде знижено до 2%, – все одно для житлового будівництва економ класу – це суттєві витрати, адже фактичним платником цього податку є ті, хто купують квартири. У нашому випадку, - це родини не з великими статками. Тому, для будівельного альянсу “Аркада” скасування пайового внеску матиме важливе значення, оскільки дозволить акумулювати кошти на саме будівництво, не витягуючи їх на пайові внески.
Разом з цим, як стверджують експерти, механізм пайового внеску є застарілим та корупційним. Навіть за даними дослідження Мінрегіону, що було проведено у 2019 році, – насправді кошти від пайової участі або не витрачаються на інфраструктуру, або складно відстежити їх цільове спрямування. Власне, й за сумами, що надійшли до бюджету міста, такий податок становить всього 1% від загальних надходжень.
Тому вважаємо, що запровадження закону щодо скасування пайової участі, який нещодавно ухвалила ВР, допоможе відійти від суб’єктивізму та матиме важливе значення для встановлення чітких правил у розвитку будівельної галузі й поліпшить інвестиційний клімат вцілому.
Отже, виходить, що скасування такого податку, зменшить навантаження на учасників будівельного ринку та дозволить залучити нові інвестиції в будівництво.
Але питання скасування пайового внеску – це поки що локальна перемога, а не системна. Залишаються ще питання прозорого механізму виділення землі під будівництво та процесу введення об'єкта в експлуатацію, а також створення відкритого реєстру забудовників, що отримали дозвіл на будівництво. І тут ще є над чим працювати нашим законодавцям.
Ще кілька тез щодо Генерального плану розвитку столиці, який нещодавно було презентовано в Києві. Там передбачається, що у 2040 році населення Києва має зрости до 3,8 мільйона осіб. Щоб задовольнити попит на житло, заплановано побудувати понад 28,6 мільйонів квадратних метрів нових квартир. Задекларовано також, що середня житлова площа на одну особу має становити не менш 29 квадратних метрів.
Якщо закладати в основу саме такі дані та враховувати фактор, що нові помешкання, як правило, потрібні молодим родинам з дітьми, то для них потрібно забезпечити й необхідну кількість місць у закладах шкільної та дошкільної освіти.
Згідно з ДБН, на 1000 жителів потрібно 135 місць у школах та 38 місць у дитячих садках. Навіть якщо теоретично співставляти ці цифри та робити розрахунки, то для нових мешканців столиці потрібно буде ще додатково побудувати соціальні об’єкти аби збільшити на 133 тис місць у школах та на 37, 5 тис. – у дитячих садочках.
А враховуючи існуючий дефіцит місць в школах та дитячих садках, ці показники можуть бути значно вищі.
Власне, якщо загалом аналізувати новий Генплан Києва, то варто розуміти, що столиця має розвиватися не лише за рахунок будівництва житла або шкіл та садочків. Адже зростання кількості мешканців міста тягне за собою й збільшення навантаження на міську інфраструктуру. Тому для комфорту й зручності киян необхідно передбачати й будівництво інших інфраструктурних проектів, доріг, транспортних артерій та розв’язок і, як мінімум, хоча б ще одного шляхопроводу через Дніпро.
Горіцька Людмила, начальник служби зв’язків із громадськістю АТ АКБ “Аркада”
КиевVласть
18 липня 2019 г. 14:00
Раздел: Територія розуму
Новий трудовий кодекс України. Муляж адаптації українських відпусток до європейського законодавства
В 2019 році Україна досі живе по трудовому законодавству радянських норм 1971 року. Розробка нового Трудового кодексу має перш за все ґрунтуватись на міжнародних конвенціях та брати до уваги норми з країн Європейського союзу, оскільки Україна стоїть на шляху Євроінтерграції.
Міжнародна організація праці, прийнявши Конвенцію про оплачувані відпустки, встановила, що відпустка ні в якому разі не може становити менше трьох робочих тижнів за один рік роботи.
Стаття 75 Кодексу законів про працю України передбачає, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. В новій редакції Трудового кодексу тривалість щорічної відпустки збільшиться до 28 календарних днів – така собі трудова “гуманність” обчислення відпусток в календарних днях.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В Ірландії, Бельгії, Болгарії, Кіпрі, Греції, Румунії, Словаччині, Німеччині, Угорщині, Італії тривалість щорічної оплачуваної відпустки становить 20 робочих днів – 4 тижні. У Великобританії до 28 робочих днів, у Франції, Іспанії 30 робочих днів.
Деякі країни під час визнaчення тривaлості відпустки враховують вік людини. Наприклад, в Угорщині працівникам передпенсійного віку щорічна основна відпустка збільшується до 30 днів. Такі норми трудового правa передбачають соціальний захист осіб передпенсійного віку та зaохочення досвідчених працівників до трудової діяльності.
В країнах, де тривaлість відпустки складає 5–6 тижнів, законодавство передбачає особливий порядок її використaння. Так, у Фінляндії п’ятий тиждень відпустки працівник може використати лише в осінньо-зимовий період, між 30 вересня та 2 травня. У Швеції п’ятий тиждень відпустки за бажанням працівника може накопичуватися протягом п’яти років.
Щодо строку використання відпустки. Стаття 9 Конвенції вказує, що безперервна частина щорічної оплачуваної відпустки, надається і використовується не пізніше, як протягом одного року, і залишок щорічної оплачуваної відпустки не пізніше вісімнадцяти місяців, рахуючи з кінця того року, за який надавалася відпустка.
Крім того, що це положення Конвенції було проігноровано в старому Кодексі законів про працю України, нова редакція була подана з європейським стандартом – 18 місяців, але на жаль в поправках першого читання одіозні депутати Каплін С.М., Вілкул О.Ю., Королевська Н.Ю., Шипко А.Ф., Величкович М.Р., Солод Ю.В. обмежили більш-менш европейську норму, залишивши радянську в 12 місяців. При чому тепер українцю потрібно спланувати графік всіх своїх відпусток за трудовий рік та обов’язкво подати до 15 січня.
Також Конвенція передбачає розбивку щорічної оплачуваної відпустки на частини, якщо одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів. Українське законодавство цього положення дотримується частково – стаття 79 КЗпП вказує, що поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Нова редакція Трудового кодексу залишила кількість днів безперервної відпустки, але додала більш “демократизовану” умову її надання – за погодженням між працівником і роботодавцем.
Колізійність міжнародного права з національним законодавством України полягає і в питанні грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки.
Імперативна норма cтатті 12 Конвенції визнає недійсними та забороняє компенсацію за відмову від невикористаної щорічної відпустки в той час як статтею 24 Закону України про відпустки дозволялась така компенсація, а з 01 січня 2015 року обмежили категорієї осіб, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Що також не вирішило колізійності імперативної норми Конвенції.
Бувають і випадки, коли працівник повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то ці дні мають враховуватись до стажу роботи.
В очікуванні нового Трудового кодексу Україна готується увійти у шквал нових трудових спорів та сотень поправок до нього, адже трудовий кодекс – це ознака демократичності та цивілізованності суспільства. З огляду на новий проект кодексу в частині відпусток – в адаптації до Європейського законодавства ще далеко.
Читайте: Винахід – супер інвестиція
Ольга Терещенко, юрист-міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет Сучасних знань”
КиевVласть
1 червня 2019 г. 16:30
Раздел: Стиль
Житомир взяв курс на відновлювану енергетику, щоб позбутися енергозалежності
Україна й українці б’ють на сполох і мало не в набат: “Газ і електроенергія стрімко дорожчають! Вугілля купуємо в сусідній країні за скажені кошти! Ми - за крок від енергозалежності й мало не “енергокабали!”. А, може, варто спробувати шукати якісь альтернативні види енергетики, наприклад, використовуючи енергію вітра, сонця, води, а то й рослин? Поодинокі спроби є. І в Миколаєві, і в Житомирі, й іще в чотирьох містах України. До речі, 55 країн світу офіційно заявили про цілі повного заміщення вугільної та атомної енергетики.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Команда Української Кліматичної Мережі та 350.org-Україна разом із журналістами відправилися у тур до Житомира — першого українського міста, що офіційно планує перейти на 100 % відновлюваної енергії до 2050 року. Керівництво міста публічно заявило про це майже рік тому.
- Шлях до модернізації міста і його енергосистеми почався з Плану Дій Сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР), - розповідає міський голова Житомира Сергій Сухомлин, - Тоді аби обліковувати кількість енергії, що споживає місто, запровадили одну із перших систем енергомоніторингу в комунальних закладах. І в усіх дитячих садочках і школах міста проводять комплексну модернізацію, переважно за рахунок грантових та кредитних коштів. Паралельно вже проходять перемовини з німецьким банком про залучення 12,5 млн євро додаткового фінансування для завершення комплексного утеплення всіх будівель шкіл і дитсадків Житомира. А при плануванні бюджету міської ради на наступний рік, враховуємо температурний режим закладів освіти й медицини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сергій Сухомлин зазначив, що місто взяло зобов’язання по скороченню викидів СО2. Тому тут активно розвивається електротранспорт. Вже зараз відкривається тендер на закупівлю 49 нових тролейбусів, адже кожен новий такий засіб споживає на 30—40 % менше електроенергії. Цього року відкрили 2 додаткових тролейбусних маршрутів і ще дві лінії плануються, аби поступово заміщувати транспорт на бензині. “Це ефективно, безпечно, зручно й екологічно Ми добре розуміємо, що екологія – важлива економія коштів міста й людей. Які в ньому мешкають”, - зазначає Сухомлин.
Від модернізації міського підприємства водоканалу прогнозують через 2 роки споживання електроенергії на 30% менше, ніж зараз. За словами пана Сергія, через зношене старе обладнання очисних споруд в Україні втрачається в середньому до 30% питної води. В Житомирі ж ці втрати сягали 55% .
За словами очільника міста, одна з найбільших “родзинок” в енергетичній модернізації міста —будівництво нової ТЕС на альтернативному паливі, що починається з вересня 2019-го. Очікується, що ТЕС вироблятиме теплову енергію за рахунок ВДЕ, і це зменшить тариф на тепло для житомирян. Це має бути дешевше, ніж використання імпортованого газу. “Це дозволить зменшити споживання газу в енергобалансі міста приблизно на 40 %”, - стверджує міський голова.
Центр Полісся може похвалитися й активним будівництвом сонячних електростанцій (як малих, приватних, так і великих). Одна з них, потужністю 11 МВт електричної енергії, яку буде зведено на комунальній установі, зможе повністю задовольнити потреби в електроенергії “Теплокомуненерго” та “Міськводоканал”. Для її будівництва місто виграло грант 3 млн євро від Республіки Словенія. Крім того місто виграло міжнародний тендер на заміну вуличного освітлення – вже майже всі ліхтарі перейшли на світлодіоди.
На полігоні відходів вже кілька років спалюють метан, виробляючи біогаз, який трансформують в електроенергію й навіть продають. До того ж, це дозволило на 50 % зменшити кількість викидів метану на полігоні.
Але все ж таки частка відновлюваної енергії у галузі електроенергетики Житомира все ще зовсім невелика, менше ніж 0,5 %. Та міський голова переконує: про 100 % ВДЕ зарано говорити зараз, попереду ще велика робота зі зменшення споживання електроенергії великими промисловими підприємствами. Коли значної економії енергоресурсів буде досягнуто, Житомир почне стрімко нарощувати кількість об’єктів ВДЕ в балансі міста.
Навчальні заклади Житомира використовують біопаливо для опалення
Ще одним кроком для переходу міста на відновлювану енергетику є розвиток потенціалу біопалива. Кілька навчальних закладів міста вже 4 роки використовують замість газу солом’яні пелети у твердопаливних котельнях. Прикладом є загальноосвітня школа №1.
У 2015 році в рамках проекту “Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні” в ЗОШ №1 Житомира було встановлено два твердопаливні котли, що працюють на альтернативному виді палива. Ще 2 такі твердопаливні котли у ДНЗ №10 та в агроекологічному коледжі. Сировину для котельні закуповують аж в сусідній області. Щоправда, постачає її та ж компанія, що й збудувала котельню. Як то кажуть — послуга “під ключ”.
Директор школи, Микола Мельник згадує, що коли прийшов на посаду ще до модернізації, траплялися випадки замерзання води у трубах. Зараз котли гріють не лише батареї, а й воду для побутових потреб. Головне, як зазначає керівник закладу, є суттєва економія на платіжках, та незалежність від викопного палива. Щорічно заміщується 138,9 тис. м³ природного газу. Котельне обладнання надане місту Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН) як технічну допомогу (вартість котлів 450,0 тис. дол. США). Частка місцевого співфінансування – 500,0 тис. грн була спрямована на підготовку відповідних будівельних майданчиків та оплату будівельно-монтажних робіт.
Микола Васильович запевняє, перехід від газу на пелети — це надійно, вигідно і комфортно.
На Житомирщині встановлюють домашні станції за підтримки обласної влади
Тренди відновлюваної енергетики підхоплює обласна влада. В Житомирській області діє друга в Україні обласна програма підтримки домашніх сонячних станцій, за якою господарство, що встановило собі СЕС, може компенсувати до 30 % її вартості з обласного бюджету. Компенсація діє як на кредитні кошти, так і на власні вкладення.
Ідея цієї програми належить місцевому підприємцю Андрію Карташову.
На сьогодні можливостями Програми скористалися близько 100 господарств в області, з них до 45 - у Житомирі. Подібна програма вже працює на Вінничині, Рівненщині, Херсонщині.
“Раніше я вивчав інвестування в відновлювану енергетику, розраховуючи можливий бізнес для себе, - розповідає власник 30-ти кіловатної домашньої станції та ініціатор програми Андрій Карташов, - подивившись на ці батареї в Європі, я порахував і зрозумів, що встановлення домашньої СЕС для майбутнього прибутку поки дорого навіть для мене, доволі таки не бідної людини, а тим паче для українця середнього достатку. Я пішов до губернатора області з аргументами, що Житомирська область у цьому питанні “пасе задніх”. Зараз область одна із перших за кількістю малих сонячних станцій в країні. За цей рік було встановлено 39 СЕС , - розповідає підприємець.
Андрій зазначає, механізм дії Програми майже універсальний для будь-якої області України. Головне — мотивація місцевих депутатів та їх готовність проголосувати за виділення коштів на Програму з обласного бюджету.
Зараз бізнесмен сам встановлює сонячні станції по області та Україні, і запевняє, що зі здешевленням обладнання дешевшає і вартість встановлення. “Якщо ми хочемо в економічному й, насамперед, в енергетичному плані відійти від Росії, то ми маємо розвивати альтернативну енергетику”, - переконаний місцевий капіталіст (так він сам себе називає).
Міскантус як замінник газу?
У Житомирському інституті сільського господарства Полісся збереглася одна з небагатьох ділянок енергетичної культури — міскантусу гігантського. Ще у 2004 році український науковець, доцент Житомирського агроекологічного університету Олександр Зінченко, відкрив потенціал цієї культури в Україні. Зараз міскантус вважається однією із найефективніших енергетичних культур, що може заміщувати газ. Але, попри це, науковець зазначає, для подальшого розвитку енергетичних культур не вистачає інвестицій та державної підтримки. Наукові та експериментальні розробки припинено, вирощуванням міскантусу займаються лише приватні господарства.
За словами науковця, в Україні 4 млн га малородючих земель. Вони не придатні для землеробства – деградовані, надто кислі, заболочені чи забруднені. Але на них можуть рости так звані енергетичні культури. Потенційно такі рослини в Україні можуть замінити близько 20 млрд куб. м природного газу, це дві третини потреб українців. Вартість їхнього вирощування в кілька разів нижча, ніж купівля традиційного пального.
Олександр Зінченко зазначив, що біогаз можна добувати з соломи зернових культур, стебела кукурудзи, навіть з навозу, стічних вод і побутових відходів. А також із енергетичних культур: верби, тополі й міскантуса, який попри своє афро-азіатське походження, добре акліматизувався в Україні. Корені рослини сягають глибини понад 2 м – тобто вона може добувати воду з глибоких шарів і рости навіть у посушливих регіонах. У біоенергетиці використовують гібриди, які дають велику кількість біомаси. Розмножуються вони частинами кореневищ – ризомами. Механізувати посадку нескладно – для цього пристосовують картоплесаджалки. Росте міскантус на будь-яких ґрунтах, навіть дуже бідних. Єдине серйозне випробування – безсніжна холодна зима. Особливо небезпечні перші два роки, а далі рослина досить непогано переносить навіть двадцятиградусні морози. Вже з другого року починають отримувати промисловий урожай: 12–17 т/га, на третій рік – 25 т/га. Перероблений силосними комбайнами на щепу, міскантус є вже готовим паливом для промислових котелень. При спалюванні врожаю з одного гектара виділяється стільки ж тепла, скільки б дали 15-22 тис. кубометрів газу або 18- 28 т вугілля.
Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність приблизно однакова. Але ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га. А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 т. Тобто, продуктивність цієї трави вища у чотири-п’ять разів. Міскантус має ще одну, надзвичайно корисну властивість - рослина здатна зменшувати радіаційне забруднення ґрунту. Він забирає з грунту цезій і стронцій. Із землі радіація зникає, а в рослині не накопичується. Але тут виникає інша проблема: куди потім подіти такі активні маси сировини? Так що вченим ще є над чим працювати! Це має величезне значення, якщо враховувати, що Житомирщина – найбільш забруднений від радіації регіон України.
На жаль, проект з висадженням міскантусу в промислових масштабах поки що терпить поразку. Хоча його активно культивують в Шепетівці й на Київщині. За словами Олександра Зінченка, “це значна капіталізація коштів! А повернути вкладені кошти можна буде лише на 6-й рік. Який бізнесмен на таке піде, тим паче у державі з нестабільною економічною й політичною ситуацією?” .
Та головне – почати діяти, й бажано, за підтримки держави!
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
КиевVласть
18 квітня 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із мером Славутича Юрієм Фомічевим.
KV: Децентралізація - які плани? Чи плануєте ви об'єднуватися із селами Чернігівської області? Яка проводиться робота?
Юрій Фомічев: Ми б із задоволенням об'єдналися із селами Чернігівської області та тими населеними пунктами, що розташовані навколо Славутича. Однак, законодавство не дозволяє створити громаду із двох областей. Тому, ми із процесу децентралізації випадаємо взагалі. Коли процес тільки починався, прийняли рішення щодо визнання Славутича громадою, оскільки ми абсолютно спроможні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Як залучуєте на територію інвесторів?
Юрій Фомічев: Ми не є супутником мегаполісу, тому маємо нерівні конкурентні умови. Із інвесторами у нас проблема, як і у багатьох невеликих міст. Свого часу, при закритті ЧАЕС, у нас була створена Спеціальна економічна зона, яка давала можливість залучати інвесторів. Це преференції, які вирівнювали наші можливості у порівнянні із іншими. Наразі законом України про державний бюджет ці умови скасовано, ми постійно працюємо над тим, аби їх повернути. Позиція Міністерства фінансів у цій ситуації досить стримана, оскільки вони вважають наші преференції втратами у держбюджет. Але ми намагаємось довести, что нуль від нуля все одно дорівнює нуль, а 50% від наших інвестицій - це набагато більше.
Взагалі для інвесторів маємо ряд переваг. Це, наприклад, кваліфікована робоча сила. Але існує також проблема через нестабільну ситуацію в країні, що стримує інвесторів.
Ми створили проект “Сонячне місто”, на його базі - “Муніципальний енергетичний кооператив”. Плануємо встановити сонячну електростанцію на даху комунальних будівель. Але інвесторами в цьому будівництві будуть виступати пересічні громадяни. Кооператив дає можливість стати інвестором із низьким порогом входу, один пай буде коштувати 400-500 доларів, їх можна придбати необмежену кількість. Тоді людина стає співвласником електростанції і буде отримувати прибуток із “зеленого” тарифу. Зараз триває пільговий період, коли вкластись можуть лише жителі Славутича, але інші громадяни вже також активно реєструються на відповідному сайті.
Наші жителі - люди із активною громадянською позицією. Місто взагалі унікальне - із 25 тисяч населення тут проживає 50 національностей. Фактично ми створили його самостійно. І вважаю, що нетрадиційний підхід навіть до питання інвестицій - це наш великий плюс.
KV: Чи багато місцевих жителів працюють на Чорнобильській АЕС? Чому були проблеми із заробітною платою?
Юрій Фомічев: Там налічується 2 500 робочих місць, ще близько 800 працівників обслуговують ЧАЕС, інші працюють у міжнародних проектах. Всього приблизно 4 тис. славутичан працюють у Зоні відчуження, середня зарплата по місту - 14 тис. гривень.
Затримка виплат зарплати була більше через бюрократичну причину, ніж політичну. Від управлінців початок року завжди вимагає напруженої роботи. На якомусь етапі адміністрація того чи іншого відомства не спрацювала, кошти не були підготовлені вчасно. Через це ми звернулись до голови КОДА і нашого народного депутата і тоді персонал Чорнобильської АЕС отримав виплату. Інколи така ситуація повторюється саме на початку року. На жаль, держава поки не налагодила систему, яка б не давала збоїв.
KV: Наскільки місто залежить від цього підприємства?
Юрій Фомічев: Воно формує 30% міського бюджету. У 2000 році це було 98%. Ми провели диференціацію економіки, залучили інвесторів. Сьогодні до нас прийшов інвестор, який буде впроваджувати сучасні технології, а саме виготовлення базальтової нитки, що використовується в тому числі у авіабудуванні. За 2-3 роки обіцяють створити 300 високооплачуваних робочих місць.
KV: Який відсоток місцевих жителів отримують субсидії?
Юрій Фомічев: У минулому році отримували близько 2,5 тис. жителів. У цьому році менше 1,5 тис. жителів. Так вийшло, що у нас живуть найбагатші пенсіонери в Україні. Близько 1000 чоловік мають пенсію більше 10 тис. гривень. Ми іноді дискутуємо із керівником Пенсійного фонду області, він каже - у Славутичі зависокі пенсії. А ми відповідаємо - ні, це в Україні вони занизькі.
KV: У Іванківському і Поліському районах кажуть про зростання рівня онкологічних захворювань. Яка ситуація у Славутичі?
Юрій Фомічев: У нас є такі проблеми, але вони пов'язані із різними факторами, не можна сказати, що причина тут тільки в аварії на ЧАЕС і ліквідації наслідків. Середній вік людей змінюється. Колись він у нас становив до 30 років. Тепер - 38 років.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Юрій Фомічев: Існує проблема у системі збору та переробки сміття, із вивезенням проблему вирішуємо. Є у нас полігон твердих побутових відходів, він підтримується у якісному стані, хоча я вважаю, що можна було б і краще. Але експерти, які до нас приїздять, стверджують, що наш полігон - один з кращих у країні.
Інколи жителі вивозять сміття у ліс. Поки не зміниться свідомість людей, нічого не зміниться. Я вважаю, що в Україні дуже не вистачає такої структури як муніципальна поліція для контролю таких дій. А кардинально змінити ситуацію може тільки досвід Німеччини у 30-ті роки - якщо побачив, що сусід скинув сміття і не сказав, то відповідаєте за це обоє.
Хоча у Славутичі громада дуже свідома. Ми поставили декілька баків для роздільного сміття і люди з одного мікрорайону несуть сміття в інший, щоб розкласти по класифікації. Потім ми це веземо на полігон, на сортувальну лінію.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Юрій Фомічев: Як член громади можу сказати, що тарифи високі. Працювати із тарифами потрібно в двох напрямках - ефективність виробництва послуги та споживання. В нас запущений процес переходу з газу на тріску. Плануємо на опалювальний сезон 2020-2021 років повністю перейти на альтернативне джерело. Тариф на опалення у нас становить 1620 гривень за гігакалорію, це близько 40 гривень за квадратний метр без лічильника. Два роки тому ми встановили лічильники абсолютно у всі багатоквартирні будинки. По-перше, на 15% знизилось споживання тепла. Вплинуло те, що жителі встановили енергозберігаючі вікна та двері, утеплились ззовні. Ну і звісно почали економити. У будинках, де мешканці добросовісно ставляться до споживання, середній тариф становив 20-25 гривень за кв. м.
Тому питання не в тарифах, а в споживанні. Кожен хоче гарно заробляти. І кочегари, і сантехники, і працівники ЖКГ теж хочуть.
KV: Як з приводу боржників? Вже почали відключати воду?
Юрій Фомічев: Це політика справедливості. Законодавство України занадто ліберальне до тих, хто може і не сплачує за комунальні послуги. Це несправедливо у відношенні до тих, кому набагато важче, але вони платять. Ні для кого не секрет, що найкращі платники - пенсіонери. У них залишається 300 гривень, щоб дожити до пенсії, але вони не мають боргів. А є ті, хто не платить і каже - а що ви мені зробите? Для таких людей застосовуємо такі важелі впливу як припинення подачі послуг. Ми маємо партнерські стосунки із найближчим обласним містом Черніговом, їх водоканал має необхідне обладнання. Вони приїжджають і без доступу в квартиру перекривають воду боржникам. Ми таку практику застосовуємо не вперше і повірте - кошти знаходяться у всіх.
KV: У 2017 році місто “відрізали” від постачання газу. Чому виникла така заборгованість та як вирішили ситуацію?
Юрій Фомічев: Нас вчать жити у сучасному капіталістичному світі. За послуги потрібно платити. Ситуація в наступному - при зупинці ЧАЕС ми втратили 8,5 тисяч робочих місць. Це дуже суттєвий ресурс. Коли місто будувалось, воно розраховувалось на більше 50 тис. населення і вся інфраструктура відповідно. Чого в нас тільки немає - басейни, спортивні комплекси, Палац дітей та молоді, Школа мистецтв, Кіноконцертний комплекс, Будинок культури і ще багато чого, навіть кінно-спортивна база і яхт-клуб. Майже все у пішій доступності. В Україні, та і навіть у Європі, важко знайти таке місто.
Коли зупиняли ЧАЕС у Законі про зняття з експлуатації було прописано, що Славутич має отримувати із держбюджету дотацію на утримання інфраструктури. З 2009 до 2019 роки ця сума залишалась незмінною. У цьому році виникла проблема. Дотація 10 млн гривень сьогодні і тоді (в 2009 році) - це різні суми. Я розумію, що боргів не має бути. Але ж має бути справедливість. Перед “Нафтогазом” у нас виникла велика заборгованість. А там політика проста - є гроші, є газ. Тому, нам його і відключили.
Звісно ми шукали різні важелі впливу, залучали міжнародних партнерів, але система вже так не працює. Незважаючи на те, що мені довелось тоді пережити, я радий, що такі зміни відбулися. Повернення назад вже не буде.
Завдяки одному із інвесторів, у якого приватна котельня, нам вдалось забезпечити 25% міста. Довелось зняти із усіх запланованих місцевих програм кошти і віддати їх за газ. Ми ледь витягнули, щоб виплатити зарплати бюджетникам. Наразі укладено договір реструктуризації боргу, ми його виконуємо. Також добудовується друга черга котельної з ТЕЦ і майже збудована ще одна приватна котельна. Ми будемо мати більше половини заміщення газу, а коли добудується ТЕЦ, то зможемо працювати взагалі без газоспоживання. Звісно, газ потрібен, адже це енергобезпека. Тому більше таких проблем не має виникати, до того ж цього року нам збільшили дотацію до 30 млн гривень, її теж не вистачає, але вже краще.
KV: Тоді Геннадій Зубко закликав вас піти з посади, ви відмовились. Як можете прокоментувати?
Юрій Фомічев: На наступний день після його заяви я провів громадські обговорення із жителями міста, повідомив про таку пропозицію. Я був готовий скласти повноваження і піти. Але люди сказали “ні”. Їм потрібна була не відставка, а тепло.
KV: Як громада була налаштована щодо будівництва сховища ядерного палива?
Юрій Фомічев: Мабуть ми єдине місто в Україні, де громада нормально сприйняла таку перспективу. У цьому дійсно унікальність Славутича. Просто ми розуміємо, про що йдеться. Відпрацьоване ядерне паливо - це не ядерні відходи, а стратегічний продукт. Дуже багато спекуляцій було - гадючник, могильник… Україна не може відмовитись від ядерної енергетики. Ми можемо декларативно заявляти будь-що, але 65% споживання електроенергії в країні забезпечує атомна енергетика. Сьогодні Україна зберігає відпрацьоване ядерне паливо у Російській Федерації. Коли таке рішення приймалось у 2008 році, ніхто не міг передбачити ситуацію, яка є зараз. Але рахували економічну складову - 200 млн доларів в рік за зберігання з обов'язковим поверненням. У нас є об'єктивна територія - Чорнобильська зона. Вона буде непридатна для проживання людей ще багато тисяч років. У розумінні людини це назавжди. Неможливо спрогнозувати, яким буде світ. А вже сьогодні такі шкідливі технології застосовуються. І Славутич був готовий до будівництва сховища. Якщо хтось скаже, що Іванків ближче до нього буде знаходитись, то нагадаю - 4,5 тисячі наших жителів працюють у тій зоні щодня.
Ми розуміли, що це відповідальність за майбутнє. Наприклад, два роки тому проводили громадські слухання щодо будівництва заводу простроченого добрива для сільського господарства. Так, це шкідливо, але сучасні технології дозволяють зробити його більш нейтральним. І Славутич погодився на такий завод. Питання, які задавали інвестору - які механізми, як проходитиме очищення, яким чином будете проводитися транспортування? На жаль, юридично нам не вдалося такого інвестора залучити. Але слухання пройшли позитивно. У нас фахові люди, які розуміють, що таке безпека і як її гарантувати.
KV: Найбільше коштів, розподілених КОДА на інфраструктурні об'єкти за рахунок ЦСВЯП, має отримати Славутич. На що плануєте витратити кошти?
Юрій Фомічев: Майже рік визначалась процедура розподілення цих коштів, адже така практика у нашій країні застосовується вперше. Потім з'явилася трьохстороння угода між НАК “Енергоатом”, Адміністрацією зони відчуження та Київською ОДА щодо механізмів реалізації коштів. Ці механізми вимагають розробки проектно-кошторисної документації та проведення експертизи органом місцевого самоврядування. Так вийшло, що Славутич першим виготовив документацію. Це далеко не всі кошти, навіть не третина їх. І інколи у політичній площині використовують той факт, що Славутичу дали більше. Якби Іванківський та Поліський райони подали більше проектів - їм би дали більше.
Ми зібрали депутатів та громадськість і сказали - у нас є гроші, пропонуйте, на що їх витрачати. Але не потрібно думати, що вони впали з неба. Це лише маленька компенсація за ті умови, в які ми потрапляємо. Зрозуміло, що треба розпочати з “латання дірок ” - дороги, заміна вуличного освітлення та інші дрібниці. Але це до 30% наших потреб. Далі - масштабні проекти. Наприклад, минулого року ми отримали величезний медичний комплекс, який потрібно перетворювати у сучасну лікарню. Також хочемо збудувати власну котельню на відновлювальному паливі, щоб впливати на тарифи. Плануємо побудувати сучасну початкову школу, щоб перевести туди всіх дітей 1-4 класів, аби зменшити їх спілкування із старшокласниками і вберегти від дорослого життя.
Тому ті проекти, які мали фінансувати за рахунок міста, ми відразу подали до КОДА. Навіщо коштам пропадати? Все ж таки не забуваємо про борг перед “Нафтогазом”.
KV: Що за ситуація була із захопленням підприємства “Атомремонтсервіс”?
Юрій Фомічев: Це підрозділ державної компанії НАК “Енергоатом”, але на тій території ще є приватна компанія, якій вони здають приміщення в оренду. І була спроба рейдерського захоплення саме тієї компанії. Там декілька разів відбувалась зміна власника. І на хлопців, які приїхали забрати владу, вплинув той факт, що АРС - це ядерний об'єкт. Їх попередили, що якщо через 10 хвилин вони не підуть, то будуть серйозні наслідки. Після цього відбувались слідчі дії. Це внутрішня проблема, вони самостійно розбираються. Для нас важливо, щоб податки сплачувались і люди могли там спокійно працювати.
KV: Ситуація в міській раді - як миритесь із депутатами?
Юрій Фомічев: У нас представлено 9 політичних сил серед 26 депутатів. Але за час роботи міськради жодної фракції не було створено. У кінці минулого року була створена депутатська група, але я не можу назвати їх опозицією. Там є частина депутатів із різних політсил, вони зайняли позицію критики і це добре. Є дискомфортна ситуація, яка змушує більш ретельно пильнувати за тим, які рішення приймаються.
Взагалі, у нас повна співпраця, у сесійні дні сидимо до вечора, дискутуємо більшу частину часу. Але не про політику, а про дійсно важливі для міста питання. Кожен хоче зробити місто кращим, але має власне бачення щодо цього. Та завжди ми приходимо до одного - місто має розвиватись.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Юрій Фомічев: Ми розуміємо, що Славутич - такий собі острівець на іншій землі. Але із обласною радою та адміністрацією співпрацюємо, навіть ситуація із зарплатами працівникам ЧАЕС - гарний тому приклад. Голова до нас ще не приїздив, але ми спілкуємось. Сподіваюсь, що й надалі у нас будуть гарні стосунки.
KV: Раніше ви керували рядом підприємств, які переважно пов'язані із нерухомістю та зареєстровані у Славутичі. Чи надавали ви, як міський голова, якісь привілеї хоч одному із них?
Юрій Фомічев: Мої компанії працювали у напрямку будівництва і я принципово цю діяльність припинив. Залишилась тільки діяльність у напрямку обслуговування нерухомості, але там співпраця із міжнародними проектами, тому до міста вони не мають жодного відношення.
KV: Як можете прокоментувати інформацію, що компанії, зареєстровані на вашу дружину, у 2016-2017 роках отримували підряди від управлінь міськради?
Юрій Фомічев: Так, це було, але, повторюсь, сьогодні це припинено. Ті управління, які працювали із компаніями, розуміли якість та гарантії. Жодних проблем не виникало. Попит на ці компанії був, але політична складова вирішила інакше. Зараз підрядами займаються інші компанії, там працюють ті самі люди, робота не зупинилась.
KV: Які стосунки із Ярославом Москаленко? Дає поради з управління містом?
Юрій Фомічев: Чудові робочі стосунки. Можу сказати, що такого народного депутата у Славутичі не було ніколи. Інколи я прошу у нього підтримки у вирішенні питань, які вище місцевих. Але якщо не питати, то порад не дає. З місцевих питань радимось із командою. Звісно, ми хочемо, щоб він приїздив до нас щодня. Але такої можливості немає. Особливо молодь любить з ним спілкуватись.
KV: Наскільки глибоко введено у курс справ міста Володимира Удовиченка?
Юрій Фомічев: Він обласний депутат від Славутича і має розуміти, чим живе місто. Його син є активним депутатом міської ради. Тому він у курсі справ настільки, наскільки йому дозволяє час. Від того, що він перестав бути міським головою, справ у нього не поменшало. Безперечно ми спілкуємось, я іноді запитую у нього поради відносно минулих подій. Але останнім часом у місті він буває рідко.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Юрій Фомічев: У мене немає в планах залишати місто. Сьогодні я тут, бо обожнюю Славутич. Закохався у нього ще у 1993 році, коли вперше приїхав у гості до товариша. У 1996 році переїхав сюди жити, бо тут зустрів майбутню дружину.
Я був у Європейських країнах і за межами Європи. Кращого міста ніде не бачив. І я готовий віддати йому усе життя. Можливо,не на посаді мера, морально дуже тяжко, коли вночі сняться дороги і труби. Та я точно тут буду корисним, знайду собі заняття. Але на ще одну каденцію обов'язково піду.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
КиевVласть
21 лютого 2019 г. 18:00
Раздел: Територія розуму
Конкретні кроки, як можна знизити ціни на ліки
Ціни на ліки невпинно ростуть, і далеко не кожний може їх придбати. Найгірше, що з кожним роком зростання тільки пришвидшується. За три роки середня вартість упаковки в українських аптеках піднялася на 54,5%, при цьому за 2018 рік на 18,6% (за 2017 тільки 14,7%). Інфляція ж за останній рік склала лише 9,8%, а зростання реальних доходів населення - ще менше.
Фармацевти стверджують, що через велику конкуренцію аптеки працюють собі в збиток, а середня торговельна націнка на ліки становить лише 6-7%. На диво, це менше, ніж ті обмежування в націнці, які вже існують для ліків з Національного переліку (25%), ліків, які купуються за державні кошти (10%) і ліків, які беруть участь у проекті “Доступні ліки” (15%). Останні існують спеціально для регулювання і зниження цін до максимально дозволеного рівня. Однак вони не спрацювали.
Як же тоді можна знизити ціни на ліки? Щоб відповісти на це запитання, пропоную спершу розібратись – як же влаштований ринок лікарняних засобів.
Найпростіший механізм регулювання цін на ліки – регулювання торгових націнок – не апогей. По-перше, дільці від фарми давно навчилися обходити обмеження на торгові націнки – з додатковим контрактом на продаж ліків. Укладаючи так звані “маркетингові угоди”, продавець додатково виплачує аптечній мережі послуги із забезпечення пільгових умов для продажу ліків. Тобто аптекар за додаткові гроші розташує ліки в зоні огляду пацієнта (зробить його помітнішим серед сотень ліків на аптечній полиці), запропонує його першим серед інших аналогів і так далі. Вартість таких “маркетингових” послуг в аптечних мережах може піднімати вартість ліків і на 30, і на 70%.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По-друге, вартість медпрепарату залежить не настільки від торгової націнки, скільки від того, за якою ціною він входить на ринок – ціни виробника чи ціни імпортера. При цьому для фарми рівень матеріальних витрат при виробництві ніколи не перевищує і 30%, а для оригінальних препаратів, які недавно вийшли на ринок, може становити навіть не десятки, а 1-3%. Решта - це компенсація інвестицій в розробку і виведення препарату на ринок, роялті і витрати на просування препарату на ринку (промоцію, в тому числі і описані вище “маркетингові угоди” і рекламу).
Реклама в ЗМІ, до слова, займає не останнє місце в формуванні ціни ліків: рекламні бюджети фармкомпаній складають основу рекламних надходжень наших провідних ЗМІ. Витрати на рекламу постійно зростають. Уявіть: за підсумками 2018 року, вкладення в рекламу ліків “аптечного кошика” збільшилися більш ніж на 60% в доларовому вираженні в порівнянні з 2017 роком. Вони склали майже 23 млрд грн! А це значить, що в ціні кожної проданої в аптеці упаковки ліків, навіть і тих, що не рекламувалися, в середньому близько 26% складають витрати на рекламу!
Реальні кроки зі зниження ціни на ліки в Україні будуть наступними
Щоб реально знизити ціни на ліки потрібно почати регулювати не торговельні націнки, а ціну входу ліків на ринок - ціну у внутрішнього виробника і ціну імпорту ліків. Низка країн світу доказала: зробити це реально.
Для регулювання цін входу на ринок для імпортних препаратів потрібно застосувати метод референтних або порівняльних цін. Тобто ціна імпорту препарату не може перевищувати ціну, за якою він ввозиться в інші, референтні країни.
Для регулювання цін на ліки, вироблені в Україні, на додаток до методики референтних цін, має застосовуватися і підхід щодо обмеження рентабельності виробництва медпрепарату.
Цим заходи не обмежуються - бізнес завжди знайде лазівки в будь-якій системі регулювання. Тому, для забезпечення значного стійкого зниження цін на ліки потрібно заборонити або істотно обмежити те, що формує основні невиробничі витрати в структурі ціни на ліки - рекламу ліків у ЗМІ і маркетингові угоди при роздрібному продажу ліків в аптеках. Тільки це дасть можливість знизити ціни на ліки майже вдвічі.
Для того, щоб лікування за допомогою ліків - фармакотерапія - стало по-справжньому доступним для всіх пацієнтів, незалежно від їхнього соціального статусу, необхідно, щоб держава брала активну участь на фармацевтичному ринку. Вона має взяти на себе основну частину витрат на придбання пацієнтами ліків через систему реімбурсації - часткової або повної компенсації вартості пацієнтам препарату за рахунок бюджету.
Та зробити це потрібно не для “галочки” або піару, як зараз реалізується урядовий проект “Доступні ліки” (1 млрд грн на рік на цей проект це реальна крапля в морі аптечного ринку обсягом в 89 млрд). Реальний обсяг участі держави в ринку “аптечних продажів” і обсяг програми реімбурсації для того, щоб не на папері, а дійсно зробити лікування ліками доступним і це відчули всі пацієнти повинен становити не один, а 20 млрд грн.
При існуючій бюджетній моделі фінансування медицини це зробити нереально. Можливо тільки при впровадженні обов'язкового медичного страхування.
Чинна влада за свої роки правління показала: вона не буде робити нічого, щоб захистити своїх громадян. Тому цю формулу зниження вартості ліків в Україні ми розпочнемо впроваджувати одразу після президентських виборів.
Читайте: Україна попереду: як “медреформа” зробила нас лідером захворюваності на кір в Європі
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
13 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою.
Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр.
Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.
Фінансування
KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік?
Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень).
Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень).
На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень).
Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео)
Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”.
Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав.
KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік?
О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців.
Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери.
KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району?
О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій.
У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році?
О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні.
Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”.
Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета
Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика.
Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення.
KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації?
О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень.
Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”.
Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося.
Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”.
Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району?
О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші.
Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта
Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка.
Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство
Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста.
Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах.
На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська.
Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях.
Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів.
KV: Скільки планується провести таких ремонтів?
О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам.
Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”.
KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності?
О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою.
Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив.
KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році?
О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає.
Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО
KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі?
О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі.
Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника.
Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято.
Житлово-комунальне господарство
KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів?
О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору.
Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем.
Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект.
KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти?
О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років.
На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень.
Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини, з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники.
Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор
Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до:
міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”;
підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”;
міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021.
У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці.
KV: Що це за будинки?
О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська, 19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська, 52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження.
Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради.
З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками.
Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва.
KV: Скільки на території району аварійних будинків?
О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично.
KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг?
О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт.
Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ?
О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації.
Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ
KV: На що переважно скаржаться?
О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації.
Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади.
KV: Боргів за комунальні послуги багато?
О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо, оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато нового будівництва на території району?
О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16.
У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг.
Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження.
Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва.
Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським.
Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы
KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам?
О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки.
KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району?
О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру.
KV: На території району будуються соціальні об'єкти?
О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень.
З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером.
Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт”
Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі?
О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки.
Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень.
Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено.
Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75
KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені?
О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%).
Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей.
У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”.
Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки).
Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць.
У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину.
KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації?
О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами. Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень.
У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
У закладах освіти впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348.
У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати як основну систему обігріву приміщень.
У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень.
У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі Інтернет.
Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію.
У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят культуру інженерного мислення.
Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено “ІТ фестиваль”.
У 21 школі працюють Speaking Club.
У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей.
KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з міжнародними партнерами?
О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака.
Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району.
На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії.
Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти.
Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018. В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу.
Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки.
KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури?
О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний.
Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа.
В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям.
Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини.
Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт
KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен?
О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками.
Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву
KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році?
О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо.
Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році.
У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін.
KV: Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі?
О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем.
На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу.
KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців?
О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей.
У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів.
Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі.
Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Фото: KV
Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій