До кінця 2020 року в селі Дружня на Київщині повинні реконструювати дитячий садок на вул. Бондаревського. Відповідний договір Київська облдержадміністрація (КОДА) підписала з ТОВ “С.В.С. Груп”. Майже за 5 млн гривень підрядник зведе прибудову до навчального закладу, оновить комунікації та виконає роботи з благоустрою території. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 26 серпня 2020 року Департамент регіонального розвитку КОДА уклав договір з ТОВ “С.В.С. Груп” (*) на проведення реконструкції дитячого садка з надбудовою одноповерхової частини на вул. Бондаревського, 3 в селі Дружня Бородянського району Київської області. Ціна договору склала 4,9 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “С.В.С. Груп” до 31 грудня 2020 року повинно виконати загальнобудівельні роботи, придбати та встановити обладнання систем вентиляції, каналізації, теплопостачання, блискавкозахисту, обладнати пральню, облаштувати зовнішні мережі водопостачання, каналізації та освітленню, тротуари, доріжки та майданчики, озеленити територію та  встановити тіньові навіси. В Департаменті регіонального розвитку Київської ОДА пояснили, що реконструкція дитячого садочку в селі Дружня на Київщині нагальна потреба, адже зараз черга до садочку становить 70 дітей.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Сьогодні там працюють 2 групи по 30 дітей, планується ще 5 груп на 75 місць. Крім того, проект передбачає спортзал, актовий зал, медичний кабінет з ізолятором, кабінет логопеда тощо. Реконструкція цього закладу вирішить проблему доступу дітей до навчання і розвитку”, – повідомили КВ у Департаменті. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “С.В.С. Груп” зареєстровано у 2010 році. Статутний капітал – 3,6 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновники – Сергій Роздобудько (диреткор) та Віктор Карпенко. В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “С.В.С. Груп” отримало 43 підряди на 76,6 млн гривень (без урахування нинішнього). Найбільший замовник – Департамент регіонального розвитку КОДА, з яким підписано 13 договорів на 37,8 млн гривен (дані Zaкупівлі). Раніше KV повідомляла, що 20 серпня 2020 року Департамент регіонального розвитку КОДА замовив продовження будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу у Миронівці. Читайте: На будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у Миронівці додатково направили 20,9 млн гривень Департамент регіонального розвитку КОДА тимчасово очолює Валерій Кравчук. З 17 червня 2020 року посаду голови КОДА обіймає Василь Володін. * ТОВ “С.В.С. Груп” (Код ЄДРПОУ: 37165039) Фото: Громадське Черкаси КиевVласть

У жовтні Згурівський сільськогосподарський район об’єднають в єдину тергромаду. Єдиним центром прийняття рішень стане ОТГ і селянам обіцяють дати шанс на розвиток.  На Згурівщині ВО “Свобода” заручилася вагомою підтримкою та високим рівнем довіри від громади. Тож про наболілі проблеми району та земельні питання на часі хвилюючих реформаторських змін – у інтерв’ю KV розповів депутат обласної ради від ВО "Свобода", ексголова комісії з питань земельних відносин та агропромислового комплексу Євген Чубук. KV: У 2014–2015 роках Ви очолювали Згурівську райраду: які завдання ставили перед собою й що вдалося реалізувати за такий короткий проміжок часу? Євген Чубук: Після Революції Гідності депутатський корпус районної ради VI скликання обрав мене головою. З першого дня роботи окреслив для себе основне завдання – забезпечити стабільну й ефективну роботу ради, налагодити співпрацю з виконавчою владою. А саме: забезпечити лад та спокій у районі, стабільне функціонування закладів освіти та медицини Згурівщини, безперебійну виплату заробітної плати та раціональне використання бюджету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крім того, тоді у розпалі була війна на Сході країни. Хлопці зі Згурівщини із першого дня боронили Україну. Тож тоді одне із головних завдань було – надати адресну й персональну допомогу нашим воїнам. Адже без перебільшення, тоді вони були голі та босі, без бронежилетів та найнеобхіднішого спорядження. А ще – їжі, а подекуди, навіть, і води. Це були часи, коли вони потребували реальної підтримки з рідного краю. І завдяки потужному патріотичному піднесенню на Згурівщині, небайдужості та дружності її жителів, підприємців, фермерів нам вдалося передати захисникам не просто найнеобхідніше, а й тепло рідного дому. Гостинці від рідних, листи та малюнки дітей з рідної школи, смаколики – все це посилювало бойовий дух на передовій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вважаю, ми впоралися. Індикатором була оцінка земляків на місцевих виборах у 2015 році, коли від “Свободи” до Згурівської райради обрали п’ять депутатів. До прикладу, у 2010 році я був єдиним свободівцем, який пройшов до ради. KV: З якими проблемами звертаються до Вас виборці з вашого 25-го округу (Згурівський район) сьогодні? Євген Чубук: Із тими проблемами, які не можуть вирішити самостійно або на які взагалі не реагує виконавча влада, правоохоронні органи. Це і звернення щодо матеріальної допомоги: на лікування тяжких захворювань чи дороговартісне оперування, протезування, реабілітацію. Звичайно, це допомога тим, хто опинився у важких життєвих умовах. Особисто розглянув кожне звернення й жодне не проігнорував. Люди часто звертаються тоді, коли відчувають – їх більше немає кому захистити. Поліція не виконує належно свою роботу, нахабно відбирається земля, порушуються права, а місцева влада ігнорує. Крім того, є одноосібні та колективні звернення допомогти вирішити інфраструктурні питання населених пунктів. KV: Які основні проблеми є в Згурівському районі і як їх вирішити? Євген Чубук: Згурівський район, передусім, сільськогосподарський регіон. Тож і проблеми, відповідні. Це – відсутність доріг, безробіття, порушення земельного законодавства, злочинність, брак належної уваги до проблем сільського населення та села загалом. Виконавчій владі байдуже до розвитку сільських територій. Вона не думає, як створити робочі місця, затримати молодь у селі, як зберегти інфраструктуру і наповнити її життям. Ви не повірите, але й донині, і це в ХХІ столітті, у деяких селах Згурівщини немає водопостачання. Воду беруть із колодязів. Але цьогоріч, у зв’язку із посухою, пересохли й вони. До прикладу, село Щасливе. Жителі вже п’ять років просять селищну раду провести воду, але їхня проблема просто ігнорується. І це при наявності артезіанських свердловин під селом. Це вже є показником того, як деякі “господарі” будуть дбати про села в ОТГ. Як на мене, за майже 30 років не відбулося жодного руху вперед. Влада була в руках як сільських, районних та обласних рад, так і адміністрацій, але ніхто ні за що не відповідав. Нині ми одержали реальний шанс на зміни. Коли створиться ОТГ – за все, що є на території, відповідатиме голова громади та рада. Більше ніхто не зможе зняти відповідальність із себе та перекласти на когось, ганяти людей із кабінета в кабінет. Єдиним центром прийняття рішень буде ОТГ. Крапка. Громади зможуть нарешті обирати. Рухатися вперед, обравши справжніх господарів, чи тупцювати на місці й занепадати далі разом із корупціонерами та місцевими князьками, для яких село та земля – особистий ресурс, а не інструмент для будівництва та процвітання. KV: Чи вдалося вирішити “земельні війни" на Згурівщині та повернути ділянки учасникам АТО? Євген Чубук: Так, після майже п’ятирічної боротьби в судах усіх інстанцій Згурівській громаді повернуто стратегічну землю за межами населеного пункту. Землю, яку цинічно, без конкурсу та в незаконний спосіб, обласне земельне відомство передало на 49 років (фактично пожиттєво) в оренду жителю Черкаської області. Чому цинічно, бо місцева влада ще у 2014 році зарезервувала її для учасників АТО. Навіть цей факт не зупинив земельних махінаторів. За всі ці роки було направлено десятки особистих звернень, від Згурівської райради та РДА, обласної ради, були залучені народні депутати, ЗМІ. Потрачено сотні годин особистого часу на чисельні судові засідання, особисті прийоми у високих кабінетах Держгеокадастру. Але хто стукає, тому відчиняють. Ми – гупали! Користуючись нагодою, дякую всім небайдужим, хто долучився до боротьби. Сьогодні, як результат, обома земельними ділянками загальною площею майже 70 га розпоряджається місцева влада – Згурівська селищна рада. KV: Загалом незаконна передача земельних ділянок на Київщині – це часте явище? Євген Чубук: Так, земельні оборудки та махінації – це суттєва проблема на Київщині. Втім, як і по всій Україні. Але пристолична область, звичайно ж, має більший градус напруги в цьому питанні. Нині багатьох нечесних на руку бізнесменів зацікавила земля, а корумповані чиновники радо готові їх обслуговувати. Тому ті, хто роками жив і працював на землі та для села, створював робочі місця, справно сплачував податки, забезпечував продовольчу безпеку держави – відчувають себе незахищеними. Їх не бажає захищати держава, місцева влада, поліція. І це – нонсенс та непорозуміння, яке має бути виправлено найближчим часом. Зміни починаються знизу! KV: Як голові комісії агропромислового комплексу, які проблеми доводилося піднімати на комісіях найчастіше? Євген Чубук: Найчастіше – це питання створення й реалізації дієвих програм підтримки агропромислового комплексу Київщини. А особливо – малих та сімейних фермерських господарств. Крім того, постійно розглядалися звернення щодо порушення законодавства у сфері земельних відносин, мисливського господарства та полювання. Велика увага приділялася детальному розгляду пакетів документів щодо виділення мисливських угідь облрадою. У цьому питанні комісією було розроблено та затверджено спеціальний Порядок. Кожне угіддя розглядалося “під мікроскопом” щодо вимог до букви Закону та процедури. KV: Чи підтримує ВО “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте Євген Чубук: “Свобода” категорично не підтримувала й не підтримує той “дикий” ринок землі, нав’язаний українському народу новою владою. Наша позиція перегукується із думкою більшості фермерів і селян. З 2015 року “Свобода” запропонувала реальну альтернативу тому, що назвали “ринок землі”. Ще у Верховній Раді минулого скликання народними депутатами-свободівцями був зареєстрований законопроєкт, згідно до якого єдиним покупцем землі може бути лише держава. Найцінніший національний ресурс мусить залишитися саме у власності держави.  До речі, за мого головування Згурівська райрада була першою в Україні, що підтримала цей законопроєкт та звернулася до парламенту із закликом розглянути та прийняти його. Таке ж звернення пізніше за поданням фракції ВО “Свобода” зробила Київська обласна рада. KV: Як на Вашу думку вплине відкриття ринку землі на аграріїв загалом і сільськогосподарську галузь Згурівського району, зокрема? Євген Чубук: Фермер не зможе конкурувати на так званому “ринку землі” із великим капіталом, а особливо – іноземним. Тому з його відкриттям, без дієвої підтримки держави, багато фермерських господарств просто не витримають нездорової конкуренції і перестануть існувати. Загинуть і тисячі потенційних ФГ. Адже за останні роки значно збільшилася кількість фермерів-одноосібників, які конкурують на ринку оренди землі із малим та середнім бізнесом. Сьогодні саме вони інтенсивно розвивають овочівництво, ягідництво, оріхівництво та ін. Тому держава мала би, передусім, думати про те, як простимулювати їх сплачувати податки та працювати офіційно. Ринок землі, а за ним і прогнозоване нами ще рік тому збільшення земельного податку, призведе до того, що робота малого товаровиробника стане збитковою. Тому той, хто бажає працювати на своїй землі – буде просто змушений її продати. Держава створює нереальні умови господарювання для фермера та простого землевласника. Звичайно, це зачепить і Згурівський район. Скоротиться кількість дрібних фермерських господарств, робочих місць, а відтак, – і надходжень до бюджету. Перекроїться і сама карта агропідприємств району. Можливо, в район увійдуть нові гравці із серйозним капіталом, які, звичайно ж, вестимуть агресивну політику. Та найгірше, що все це в результаті, безумовно, призведе до напруги, протистоянь та серйозних конфліктів. KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині? Євген Чубук: За останні роки ми не словом, а ділом довели: вміємо та можемо захищати підприємців, фермерів, вчителів, військових та інші соціальні групи. І на вулиці, і в судах, і в органах влади і місцевого самоврядування. Ми пам’ятаємо активну підтримку “Свободи” у акціях “Save ФОП” під час протестів щодо запровадження ринку землі.  На Київщині протягом останніх п’яти років використовуємо широкий та потужний спектр інструментів захисту прав та інтересів аграріїв. Активно співпрацюємо з обласною Асоціацією фермерів та приватних землевласників України, представляємо інтереси аграріїв на різних рівнях влади, захищаємо, як депутати місцевих рад. Будучи головою обласної комісії з питань АПК, значну увагу приділяв кожному зверненню сільгоспвиробників, аби комісія надала виважені висновки та рекомендації. Безумовно, аграрії все це знають та цінують. Відтак продовжимо роботу в цьому напрямку. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації та хід террформи? Євген Чубук: Як і п’ять років тому не вважаю це реформою децентралізації, а скоріше – централізації. До прикладу Згурівський район, із більше ніж 20 центрів прийняття рішень залишається один. Раніше з усіма проблемами селяни йшли до сільського голови. Тепер же мають їхати за 30 кілометрів до голови ОТГ, у підпорядкуванні якого буде десятки сіл. Це буде вже менш мобільний орган влади. Аби зняти прапор зі сільської ради – багато часу та розуму не треба. Але, чи піде це на користь селу? Побачимо. Єдиним позитивним моментом від реформи є значна економія бюджету, який раніше йшов на утримання голів сільради та апарату. Плюси від фінансової децентралізації вичерпалися тоді, коли на плечі ОТГ переклали утримання об’єктів, які раніше фінансувалися з держбюджету. Стосовно терреформ. На мою думку, це взагалі провал. Райони ділили за абсолютно незрозумілим принципом без урахування думки громад. Якщо взяти Броварський район, то з деяких населених пунктів Згурівщини відстань до райцентру понад 100 км. Сполучення громадським транспортом немає. Хіба це прийнятно? Для кого й під кого робилася ця реформа – велике питання. Але точно не для людей та ефективного функціонування громад. KV: Згурівщину із 21 сільради об’єднають в одну велику ОТГ. Чи спроможною буде така громада? Чи можливо район необхідно було розділити на декілька ОТГ? Євген Чубук: Однозначно правильно, що громада залишилася в межах району. Це найбільш прийнятний варіант із погляду фінансової спроможності та історії. Будь-який інший поділ, без сумніву, створив би гірші можливості для об’єднаної громади та окремого населеного пункту, зокрема. KV: Чи висуватиме “Свобода” свого кандидата на пост Згурівської ОТГ? І якого, на Вашу думку, громада потребує очільника? Євген Чубук: Високий рівень довіри жителів Згурівщини до місцевої організації ВО “Свобода” зобов’язує нас висунути гідного кандидата на пост голови ОТГ та команду депутатів. Як і будь-коли, на вибори ми йдемо не для участі, а для перемоги. Наша команда сформована і маємо чітке розуміння, які завдання та проблеми необхідно розв’язувати в об’єднаній громаді. На мою думку, майбутня Згурівська ОТГ потребує господаря, а не чергового царя чи корупціонера. Очолити ОТГ має людина із високими моральними принципами, позитивним досвідом роботи, чітким розумінням проблематики кожного населеного пункту Згурівщини та надійною командою однодумців. Це мусить бути людина, яка не має за собою корупційного шлейфу, яка йде працювати й розвивати Згурівщину, а не робити бізнес на бюджеті. Майбутній голова має притримуватися передусім принципу рівності. Він повинен дбати не лише про розвиток Згурівки, а й кожного села. KV: Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Найбільше суперечок було навколо партизації. Ваше ставлення до цього? Євген Чубук: Виборче законодавство є дуже недосконалим і далеким від запиту суспільства. Зрозуміло, всі ці зміни для того, аби місцеві лідери думок не змогли самостійно піти на вибори і продовжити працювати на благо громади. А були змушені обрати партію чи ще гірше – черговий політичний проєкт. Є ціла армія політичних пристосуванців, яким однаково, з ким і під яким прапором йти на вибори. Цілком вірогідно, поза виборчим процесом залишаться більшість тих, хто не знайшов  політичну силу, з ким вони готові йти на вибори. “Свобода” ж Згурівщини має міцну команду ідейників, яка постійно збільшується і поповнює ряди молоддю, сільською інтелігенцією, підприємцями, фермерами. Тому розбудована за 29 років партійна структура “Свободи”, навіть у цих умовах дозволяє брати участь у виборах тим, хто дійсно хоче працювати. Багато питань і щодо грошової застави для участі у виборах. Це робилося не для реальних лідерів думок, а старих-нових політпроєктів олігархів, які куплені та фінансуються місцевими князями. Грошові застави та й загалом фінансові витрати на передвиборчу кампанію для когось тягар, а для когось – чергова можливість “купити” владу. Тому беззаперечно: нинішнє виборче законодавство гірше за минуле. KV: На цих місцевих виборах плануєте знову балотуватися депутатом в обласну раду чи, можливо, і до Згурівської громади? Євген Чубук: Суспільний запит, позитивний досвід, оцінка роботи й підтримка з боку земляків стимулюють мене й надалі брати активну участь у суспільно-політичному житті Згурівщини та Київщини. Тому планую балотуватися й до Київської обласної ради, і йти з командою однодумців у Згурівську ОТГ. Такі наміри повністю підтримує ВО “Свобода”. KV: Із чим йдете на вибори, які Ваші програмні засади? Євген Чубук: Моя програма абсолютно перегукується із засадами “Свободи” – Програмою захисту українців. Якщо її розглядати через призму роботи місцевих органів влади Згурівщини, то це, передусім, захист і підтримка малого підприємництва та фермерства, якісне будівництво. А також: ремонт та реконструкція доріг, залучення інвестицій, створення нових виробничих потужностей, робочих місць, інфраструктурних умов, аби молоді було цікаво жити та працювати в селі. Село – колиска нації, яка має квітнути та розвиватися. Глибоко переконаний, що будинки культури мають трансформуватися під вимоги часу. Жителям сіл має бути цікаво ходити в такі заклади: на кінопокази, зустрічі, творчі вечори художньої самодіяльності. У всіх сільських бібліотеках має бути інтернет із солідною базою електронних та аудіокнижок. Є дуже багато цікавих ідей та планів, які, сподіваюсь, реалізуємо найближчим часом. KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Євген Чубук: Виборці знають, що свободівці – передбачувані, послідовні, державники. Ми залишаємося собою вже багато років і не перефарбовуємося під вибори. Не змінюємо партії, не зраджуємо, не продаємо та не купуємо виборців. Згадайте, скільки політичних титаників лежить на дні української історії. “Свободі” – 29 років, а вона залишилася собою, бо не продалася. Українці це цінують та поважають. Стабільність та порядок – це те, до чого тяжіє народ. І “Свобода” відповідає цим критеріям, має потужну партійну структуру, фахівців, які знають, як із руїни зробити окрасу, навести лад на місцях. Візьмемо до прикладу свободівців, які вже декілька каденцій є головами таких міст обласного значення, як Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький. Сьогодні – це найуспішніші міста в Україні. Мери-свободівці мають найвищий рівень довіри. Але це результат копіткої та чесної праці їхніх команд. Секрет простий: не красти та самовіддано працювати. Вони довели, що місто може бути сучасним, цікавим, розвиненим та комфортним. Читайте:  Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава” Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню” Вячеслав Хмельницький: “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси й людей на вулицях” Олег Береговий: “У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад” Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад із фермерами” Олександр Кириченко: “За підтримки “Свободи” змагатимусь на виборах голови Борщагівської ОТГ” Олександр Головня: ВО “Свобода” гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджету” Фото: з особистого архіву Євгена Чубука КиевVласть

Забудова Києво-Святошинського району розпочалась у 2012 році, коли було створено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ) і районна влада втратила важелі впливу у питаннях будівництва. Це призвело до хаотичної забудови та збільшення населення. Про це в інтерв'ю KV розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Хаотична забудова – “головний біль” для усіх населених пунктів, розташованих поблизу столиці. Адже бездумне будівництво виснажує існуючу інфраструктуру. Районна влада нічого не може з цим подіяти, адже наразі відсутні важелі впливу на забудовників. Місцева ж влада у населених пунктах мовчазно підтримує такий стан речей. Так сталося, що зі створенням ДАБІ у 2012 році район не має відношення до будівництва. З того моменту і розпочалася тотальна та хаотична забудова Києво-Святошинського району”, – каже він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Гусятинський зазначив, що за цей час така забудова призвела до збільшення населення з 200 до більш ніж 500 тисяч.  “Відповідно, збільшилося навантаження на соціальну, транспортну, інженерну інфраструктуру району, водопостачання, водовідведення та енергопостачання. Зросло також навантаження на школи та садочки. Але точка неповернення ще не пройдена. І у громади є шанс змінити ситуацію в кращий та новий бік”, – закінчив він. Нагадаємо, як раніше писала KV, у селі Софіївська Борщагівка за сприяння голови Києво-Святошинської районної ради Дмитра Гусятинського відбувся форум “Нова Борщагівська громада”. Під час заходу відомі експерти розповіли про реформу децентралізації та майбутні перспективи Борщагівської громади. А Дмитро Гусятинський ініціював розробку стратегії розвитку Борщагівської ОТГ. Читайте: Хаотична забудова у Києво-Святошинському районі Київщини збільшила навантаження на інфраструктуру до критичного рівня Фото: Києво-Святошинська райрада КиевVласть

Вже у жовтні дотаційна Ржищівська ОТГ розширить межі за рахунок приєднання шести сільрад Миронівського та Кагарлицького районів. Частина сіл щодо цього і досі протестує по судах. Керівники цих районів впевнені, який би план економічного розвитку не затвердила громада, села багато втратять від такого об’єднання. Наразі ОТГ планує розвивати інвестиційну привабливість за рахунок промисловості та студентів. Як стало відомо KV, 26 липня 2019 року Ржищівська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2030 року.  Як розповіла KV в.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька, до Ржищівської ОТГ увійшли не всі села, згідно до Перспективного плану, лише дев’ять. Тому Стратегію розвитку розробляли з розрахунком лише на ці села та Ржищев. Тож документ допрацюють вже наступного року. Адже восени до ОТГ приєднають ще території і громада складатиметься вже із 23 сіл.  “Загальні напрямки ми розробили, але допрацюємо Стратегію, коли до громади приєднається решта сіл. Минулого року ми також розробили Стратегію просторового планування наявних територій. Щоб наочно розуміти, де і що найраціональніше розмістити. Наприклад, транспортне сполучення: відстань, зупинки, де можуть теоретично прокладатися туристичні маршрути, проблемні ділянки тощо. Підтримку у розробці цього проєкту ми виграли в конкурсі від “U-LEAD з Європою”. Тож нам було зручно, що паралельно розроблялися обидва проєкти, адже вони взаємопов‘язані між собою”, – каже вона.  Також вона додала, що до розробки Стратегії були залучені представники з різних галузей. Спочатку проводилися дослідження, вивчалися думки експертів, жителів, платників податків. Загалом розробка документу тривала більше, ніж півроку.  “У залежності від того, яка команда переможе на цих виборах, буде залежати і  реалізація Стратегії. Якщо це буде сьогоднішня команда, то ми стояли біля витоків зародження цієї Стратегії, тож розуміємо, що необхідно робити і маємо для цього чіткий план. Якщо будуть зміни в команді, то реалізація Стратегії або продовжиться, або будуть намічені зовсім інші плани. Адже громаду представлятимуть не лише депутати від міста, а й сіл, у яких, я думаю, теж є своє бачення та ситуації. Коли створювалася Стратегія, також був затверджений і склад комітету, який контролює реалізацію цього документу. І наприкінці року вони вже мають відзвітувати: що зроблено, що ні, чому”, – зауважила в.о. голови Ржищівської ОТГ. Читайте: Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Дорожня карта ОТГ До складу Ржищівської ОТГ входять села Балико-Щучинка, Уляники, Півці, Онацьки, Гребені, Юшки, Яблунівка Кагарлицького району, а також Пії і Липовий Ріг Миронівського району. В одну громаду території були об’єднанні ще у серпні 2018 року. Читайте: Оставили на осень. Три готовые к выборам ОТО Киевщины готовы ждать Також за Перспективним планом до тергромади восени приєднається ще Кузьминецька, Великопріцьківська, Стайківська, Стрітівська сільради Кагарлицького району, Грушівська і Малобукринська сільради Миронівського району. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Всього в раді ОТГ нині 26 депутатів, які представляють такі політичні партії як “Третя сила”, “Батьківщина”, “Солідарність”, Укроп” та “Нові обличчя”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Опозиційний блок”, “Наш край”. Загальна територія ОТГ охоплює площу в 19 683,004 тис. га з населенням більше 10 тис. осіб. Найбільшу площу охоплює Балико-Щучинський старостинський округ. У той час як саме місто займає всього 3557 га. До соціальної інфраструктури громади входить сім шкіл (713 учнів) та дитсадків (267 дітей), будинок дитячої юнацької творчості та ДЮСШа. Має ОТГ і розгалужену мережу спортивної інфраструктури. Також у Ржищеві розташовані чотири вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, в яких фахову освіту щороку здобувають до тисячі студентів. Медпослуги населення одержує в Ржищівській міській лікарні зі стаціонаром, а в поліклініці ведеться прийом хворих із 14 спеціальностей. Первинна ланка медицини представлена Центром ПМСД та двома амбулаторіями, трьома ФАПами. Ржищів – це центр зародження Трипільської культури. Тож тут зберігся один із історико-культурних центрів Київщини із розгалуженою мережею закладів культури, як в місті, так і в селах ОТГ. У громаді працює Центр надання адмінпослуг. Крім того, функціонують унікальні підприємства, що займаються виробництвом металевих човнів, вирощуванням полуниці, розфасовкою чорної ікри. Є у громади і брендовий продукт – Ржищівське печиво. Великі плани За словами очільниці громади, сьогодні жителів ОТГ турбують такі ключові питання як рівень безробіття, надання медичних послуг та заходи безпеки.  “У першу чергу, плануємо розвивати галузь підприємництва. Адже розуміємо: громаді треба мати більше можливостей для заробітку. А для цього потрібно створювати робочі місця та залучати підприємців. Оскільки ми відносимося більше до зони рекреаційного напрямку, то для себе чітко визначили, що на території не можуть працювати важкі промислові підприємства. Наприклад, як асфальтний чи гумовий заводи. Все ж схиляємося більше до легкої промисловості, садівництва, туризму, переробки сільгосппродукції”, – говорить вона. Крім того, вона додала, що територія всієї громади розміщується на березі Дніпра і сьогодні цей ресурс на повну потужність не використовується. “Цей водний ресурс можна вивести на новий рівень, як річкові перевезення, промислова рибалка, видобування піску тощо. Також ми маємо території з ярами, пагорбами. Для фермерів ця земля не цікава, але її можна розглядати як зону для розвитку однієї із галузей тваринництва, як вівчарство. У міста є потреба у зведені нового багатоповерхового житла, але на сьогоднішній день немає пропозицій від інвесторів щодо такого будівництва. Родзинкою нашої громади є те, що Ржищів – освітянське місто. Тут велике скупчення навчальних закладів, тож це і студентське місто. І нам би хотілося ці заклади зберегти на території, адже сьогодні по всіх навчальних закладах є недобори. Тому, можливо, вже час змінити формат роботи цих закладів, розвивати ще якісь напрямки”, – зауважила вона.  Крім того, громада розробила карту інвестиційних пропозицій з нежитловими об’єктами та територіями для потенційного розвитку.  Реалізувати ж Стратегію у громаді планують у чотири етапи. Перший етап передбачає план заходів на 2019-2021 роки. Так, 520 тис гривень в ОТГ планують витратити на створення системи підтримки та надання послуг для бізнесу, 1,4 млн гривень на розробку бренду, генеральних планів, бази даних для залучення нових інвесторів, 780 тис гривень – на створення фермерського ринку та його підтримку. На енергоефективні заходи та програми безпеки (водопостачання, освітлення, утеплення, камери спостереження, утилізація відходів тощо) громада спрямує 27,7 млн гривень. На покращення надання публічних послуг, розвиток освітнього та культурного простору, покращення медпослуг,  на заходи із оздоровлення тощо ОТГ витратить більше 8 млн гривень, а на туристичний розвиток – 1,5 млн гривень.  Так, у 2019 році громада вже відремонтувала дороги на 10 об’єктах, придбала дорожній снігоочисний автомобіль за рахунок інфраструктурної субвенції (1,7 млн гривень) та співфінансування з місцевого бюджету (1,2 млн гривень). Також ОТГ ремонтувала вуличне освітлення, оновлювала матеріальну базу освітніх та медзакладів, а в Піївській амбулаторії переобладнала систему опалення з газового палива на дров’яне за 60 тис. гривень тощо. Затверджені два проєкти з реконструкції водопостачання у місті.  Крім власного бюджету, для реалізації проєктів планують використовувати кошти міського бюджету, Державного фонду регіонального розвитку, кошти міжнародної технічної допомоги, ВУЗів, гранти тощо.  Економічна складова Основним джерелом доходів бюджету громади є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 64%. Місцеві ж податки та збори складають лише 25%. На території також  працює 421 ФОП та 306 юридичних осіб. Основні напрями діяльності – торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Є і фермерські господарства.  Та більше всього населення громади зайняте в промисловості – 33% та освіті – 27%. Станом на 2019 рік, у середньому тут заробляли трохи більше 6 тис. гривень. Обсяг реалізованої промислової продукції у 2018 році складав 113,7 млн гривень, а капітальні інвестиції сягали 9 млн гривень. До найбільших промислових підприємств ОТГ належить ТОВ “Технокрафт” (виробництво побутових приладів, кухонні витяжки під логотипом “Піраміда”), ТОВ “Новопак СВ” (виробництво одноразової тари для упаковки продуктів харчування), ТОВ “ДІЛ” (випуск продуктів харчування швидкого приготування, спецій та приправ – 200 найменувань готової продукції із 300 видів сировини). Так, у 2018 році бюджету Ржищева складав із міжбюджетними трансфертами більше 71 млн гривень, з них власні доходи сягають всього 22 млн гривень.  Точка зору KV також поцікавилась у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. Голова Кагарлицької райради Іван Семцов: Як таких проблем у селах, які ще мають приєднатися до ОТГ, немає. Через що ми і не хочемо їх віддавати, адже вклали у їхній розвиток великі кошти. Якщо взяти Стайки, то за останні п’ять років – більше 6 млн гривень, і це, не беручи до уваги субвенції. Нещодавно збудували мініфутбольне поле зі штучним покриттям, села освітлені, дороги – відремонтовані. Тож громада забирає готові оснащені села. Та і саме населення досі воює в судах і не бажає приєднуватися до Ржищева. Адже розуміє, на їхні села більше не виділять і копійки із Ржищівської бідної скарбниці. Хіба що місто постійно будуть дотувати, адже ОТГ не самодостатня і не має бюджету розвитку. Якщо взяти суміжні з ними села Кузьминці та Панікарча, то там у дитсадочку також замінено дах, відремонтовано дороги і будинок культури, є вуличне освітлення, непогано обладнана школа. ФАП утримується також за рахунок райради. Все це громада самостійно не потягне.  Щодо тих сіл, що вже від’єдналися від району, то в громаді вони не розвиваються. Зараз розвивається лише Ржищів. На території цих сіл немає великих бюджетоутворюючих підприємств, крім села Балико-Щучинка, лише фермерські господарства. Із району і досі виділяється більше мільйону на утримання меморіального комплексу “Букринський плацдарм” в селі Балико-Щучинка. Адже у громади не було коштів, щоб забрати його на свій баланс. Зараз піднімається питання передачі комплексу на баланс області. Голова Миронівської районної ради Валентина Усик: Чекаємо на затвердження законопроєкту №3651, щоб зрозуміти, як врешті ми будемо передавати в ОТГ комунальне майно, який буде механізм роботи опорних лікарень. Але це одне питання, а як надалі утримувати та розвивати – інше, адже району, де-юре вже немає. Але перспективи великі, адже Миронівщина – це аграрний та промисловий район з великою кількістю підприємств. І в пріоритеті мають залишатися будівництво доріг, програми соціального захисту, питної води, збереження шкіл та садочків, транспортне сполучення, будівництво сміттєпереробних заводів. Мають залучатися інвестиції для розвитку економіки, створення нових робочих місць. Хочеться ж зберегти всі галузі, але все буде залежати від того, які податки відраховуватимуть до ОТГ. Тож необхідно буде налагодити контроль над усіма податками та надходженнями.  У селах, які відходять до Ржищівської громади, була колись потужна промислова зона. Наприклад, до неї входило і село Пії, що першим відійшло до ОТГ. Там і нині працює завод з переробки кісткового борошна. На території є і залишки торфу, корисних копалин. А ще – водні та лісові ресурси, які також не варто випускати з уваги. Адже це перспективи для розвитку зеленого туризму. Ми мали намір розвивати там кінний спорт. Сьогодні Ржищівська ОТГ дотаційна, тож важко говорити про її розвиток. І це один із мінусів для сіл, які відійшли і увійдуть до громади. Реформування – це добре, але мав би дотримуватися принцип добровільності та економічної спроможності. Думку ж населення Миронівського району, яке не хотіло приєднуватися до Ржищівської ОТГ, не взяли до уваги, як і решти сіл.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Фото: колаж KVКиевVласть

Незабаром Києво-Святошинський район зникне з мапи Київської області. Цьому передувало рішення Верховної Ради. Так, 17 липня 2020 року парламент ухвалив постанову “Про утворення та ліквідацію районів”, якою більше ніж утричі скорочена кількість районів в Україні та суттєво збільшені їхні розміри. Територіальні громади Києво-Святошинського району тепер увійдуть до складу новостворених Бучанського, Обухівського та Фастівського районів. Зокрема, Софіївська Борщагівка, Петропавлівська Борщагівка та Чайка тепер стануть частиною новоствореного Бучанського району. Про те, як вплине реформа децентралізації та що очікувати мешканцям Софіївської Борщагівки, Петропавлівської Борщагівки та Чайки розповів голова Києво-Святошинської районної ради Дмитро Гусятинський. KV: Що Вас пов’язує з Борщагівською громадою? Дмитро Гусятинський: Я народився у Києво-Святошинському районі Київщини, разом із своєю родиною, як і мої батьки,  давно проживаю на території Борщагівської громади. Ми переїхали у Софіївську Борщагівку з Бучі у далекому 1999 році. За ці 20 з гаком років я був свідком розвитку цього населеного пункту. Але, на жаль, цей розвиток не завжди відповідав потребам жителів громади. Сьогодні я щодня зіштовхуюся з тими ж проблемами, як і тисячі жителів ОТГ. Я, так само, як і всі, щодня втрачаю час у заторах, їдучи на роботу та повертаючись назад. Я батько двох школярів. І мої діти змушені їздити на навчання у Вишневе, оскільки у школах Борщагівської громади недостатньо місць.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відповідно, я відчуваю і знаю всі проблеми громади. Але найголовніше – я маю бачення, як їх можливо вирішити. Я розумію, яким чином працює державний апарат та місцеве самоврядування, оскільки маю відповідний досвід. Тому коли нинішні місцеві чиновники кажуть громадянам, що щось зробити не-можливо, не вистачає коштів, не вистачає часу або підтримки держави – це неправда. Не вистачає у когось лише бажання. І я відверто про це можу казати. Читайте: Дмитро Гусятинський: “Новий перспективний план формування територій громад Києво-Святошинського району є логічним та збалансованим” KV: Ви вже майже рік займаєте посаду голови Києво-Святошинської районної ради. Чи можете розповісти, які на сьогодні є досягнення та проблеми у вашому районі загалом та у Борщагівській громаді зокрема? Дмитро Гусятинський: Ми виділили найбільш важливі сфери для комфортного життя людей та максимально намагаємось їх покращити. Зокрема, на сьогодні населення нашого району має повний доступ до послуг первинної медичної допомоги. І це приклад для всієї України. Ми досягли цього завдяки затвердженню наприкінці 2019 року Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району з фінансуванням більшим, ніж це передбачалося медичною реформою.  Завдяки прийняттю програми, населення району має повний доступ до послуг первинної медичної допомоги. Не всі готові до медичної реформи, і потрібно підтримати людей в їх праві на медицину. Читайте: Києво-Святошинська райрада підтримала програми розвитку та фінансової підтримки медичних закладів району Також в районі за бюджетні кошти була побудована нова школа у Петропавлівській Борщагівці. А у Вишневому нарешті відкрили школу, котра була довгобудом. Збудовано новий корпус школи і в Софіївській Борщагівці. Продовжують споруджувати  школи у Крюківщині та Чабанах. Всі ці школи будуються за кошти різних бюджетів. Але саме районна влада започаткувала цю тенденцію. Реалізація проекту будівництва однієї школи потребує від 100 млн гривень і вище, в залежності від чисельності учнів. І ми намагаємося віднайти фінансові ресурси, де це можливо. Читайте: Дмитро Гусятинський допоміг Українському товариству глухих придбати техніку для реалізації проекту “Сервіс УТОГ” KV: А які головні проблеми району? Дмитро Гусятинський: Хаотична забудова – “головний біль” для усіх населених пунктів, розташованих поблизу столиці. Адже бездумне будівництво  виснажує існуючу інфраструктуру. KV: Чому ж місцева або районна влада нічого з цим не робить? Дмитро Гусятинський: Районна влада нічого не може з цим подіяти, адже наразі відсутні важелі впливу на забудовників. Місцева ж влада у населених пунктах мовчазно підтримує такий стан речей. Так сталося, що зі створенням ДАБІ у 2012 році район не має відношення до будівництва. З того моменту і розпочалася тотальна та хаотична забудова Києво-Святошинського району.  За цей час така забудова призвела до збільшення населення з 200 до більш ніж 500 тисяч. Відповідно, збільшилося навантаження на соціальну, транспортну, інженерну інфраструктуру району, водопостачання, водовідведення та енергопостачання. Зросло також навантаження на школи та садочки. Читайте: Хаотична забудова у Києво-Святошинському районі Київщини збільшила навантаження на інфраструктуру до критичного рівня Але точка неповернення ще не пройдена. І у громади є шанс змінити ситуацію в кращий та новий бік. KV: З дорожньою інфраструктурою теж виникають проблеми? Дмитро Гусятинський: Так, і це логічно. Хоч кількість людей і транспорту збільшилася у рази, кількість доріг не збільшилася. Найбільша проблема – саме в населених пунктах Борщагівської громади. Люди потрапляють у затор, лише вийшовши зі своїх будинків та сівши до авто. Громадський транспорт теж працює неефективно. На жаль, проблема запровадження комунальних громадських перевезень полягає у тому, що Києво-Святошинська адміністрація може відкривати маршрути лише в межах району, а місцева влада – лише в межах свого населеного пункту. Решта – повноваження обласної адміністрації при погодженні зі столичною владою. Проте я вважаю, що для Борщагівської громади було б доцільним впровадження роботи саме комунального транспорту. Читайте: У Петропавлівській Борщагівці заклали наріжний камінь під будівництво храму ПЦУ KV: Нещодавно Ви закликали представників громади долучитися до розробки стратегії розвитку Борщагівської ОТГ. Що в собі несе стратегія розвитку Борщагівської громади? Дмитро Гусятинський: Так, нам потрібно розробити стратегію розвитку Борщагівської громади як спільне бачення того, яких результатів ми очікуємо від наступного голови Борщагівської ОТГ. Читайте: Дмитро Гусятинський ініціював розробку стратегії розвитку Борщагівки Люди втомились від того, що з року в рік, крім нових будинків, не з’являється більше нічого. Вже десятиліттями ми бачимо одні й ті ж самі обличчя у керма наших населених пунктів. І впливу на них не маємо. Це я вам зараз кажу навіть як голова Києво-Святошинської районної ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Але це неправильно. На моє переконання, саме громада є “роботодавцем”, яка шляхом голосування бере собі на роботу менеджера з розвитку територій, яким мав би стати її голова. І, як справжній роботодавець, громада має ставити завдання своєму найманому працівнику. Я ініціював розробку стратегії розвитку Борщагівської громади. Адже після виборів, гадаю, ніхто її не розроблятиме і, крім того, після виборів ніхто ні за що не відповідатиме, як це і відбувається останні роки. Тому важливо, щоб ми разом розробили стратегію розвитку громади і поставили завдання наступному голові, хто б ним не став, реалізовувати її. KV: На 25 жовтня призначені вибори до місцевих рад. Чи будете Ви висувати свою кандидатуру? Дмитро Гусятинський: Перш за все, як нинішньому голові Києво-Святошинської районної ради, мені не байдуже, хто прийде до влади та керуватиме громадами в районі. І в першу чергу Борщагівською громадою, оскільки по вже зазначеним причинам вона мені близька. У мене особисто є дуже багато планів та напрацювань, які ще не були реалізовані. Є ідеї, які я готовий запропонувати мешканцям Борщагівської громади. А ось з приводу 25 жовтня – все залежить від рішення громади. Фото: Києво-Святошинська райрадаКиевVласть

Одна із найпотужніших ОТГ Київщини – Студениківська. Заради об'єднання з нею деякі села обивали високі пороги упродовж року, ба, навіть билися по судах. Бюджет громади нині сягає за 50 млн гривень. Про те, куди наступні сім років ОТГ планує вкладати свої кошти, а також чому в Студениках заговорили про власний банк землі, читайте у матеріалі KV про стратегії розвитку громад. Як стало відомо KV, 5 листопада 2019 року Студениківська ОТГ затвердила стратегію розвитку громади на 2019-2026 роки.  За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, розробка відбувалася у декілька етапів за підтримки і в рамках європейського проєкту "Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах північної, центральної і західної України". Над її втіленням громада активно працювала упродовж року. Всього ж на всі ці процеси знадобилося більше 1,5 року. Стратегія вибудовувалося відповідно до пропозицій, які надавалися від населення, депутатського корпусу та виконкому кожної сільради ОТГ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Дорожня карта нашого розвитку – реальна. Ми розробили лише ті проєкти, які зможемо втілити. На жаль, хотілося, щоб у цих процесах брало більш активну участь і населення. Та ми намагалися створити таку Стратегію, яка б передбачала всі запити громадськості. Думаю, їх реалізація допоможе населенню переконатися у дієвості влади та викликати довіру до органів місцевого самоврядування. І не уявляю, як би відбулися вибори цьогоріч, не маючи громада цього документу. Ми сільська ОТГ, тож сьогодні нас найбільш турбує демографічна ситуація. У Стратегії чітко розписано, як цю проблему викорінити. Над цим зараз і працюємо і сподіваємося, що нова рада, яка зайде восени, цей напрямок продовжить. Сільську територію необхідно правильно використовувати, щоб вона стала цікавою для інвесторів”, – розповіла Лях. Читайте: Села Барышевского района против присоединения к Березанской ОТО Дорожня карта ОТГ Як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами. Восени ж до ОТГ мають приєднати ще дві території: Пристромську та Строківську сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівську -  Баришівського району.  Читайте: Суд по скандальному присоединению сел Барышевского района к Студениковской ОТО перенесли на конец мая Всього в раді ОТГ 22 депутати, серед яких крім БПП, є самовисуванці, представники "Аграрної партії", "Укропа", "Батьківщини" і "Свободи". Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В Стратегії зауважено, що в ОТГ зберігається тенденція щорічного зменшення чисельності населення через погану народжуваність. Наразі загальна територія ОТГ охоплює площу в 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Найбільша кількість населення проживає у адмінцентрі ОТГ – селі Студениках, найменша – 55 осіб – в селі Соснівка. Кількість же працездатного віку становить 2332 осіб, а це більше половини відсотків від загальної кількості жителів.  Головними роботодавцями на території є бюджетна сфера і приватні сільськогосппідприємства. Громада має розгалужену інфраструктуру. До освітньої мережі входить пять шкільних (385 учнів) і дошкільних (131 дитина) навчальних закладів. Медпослуги населення одержує в трьох амбулаторіях та трьох фельдшерських пунктах, які утримуються за рахунок коштів медсубвенції та коштів місцевого бюджету. Є заклади культури (БК, сільські клуби, бібліотеки) та духовності. Діють футбольні клуби. Необхідними комунальними послугами громаду забезпечує власне КП “Господар”.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Великі плани Громада наразі працює над створенням власного Центру надання адмінпослуг. У розробці – генеральні плани сіл Козлів, Сомкова Долина, Соснівка та Соснова. При плануванні Стратегії мешканці здебільшого жалілися на погані дороги та транспортне сполучення, неякісне водопостачання, брак робочих місць та стихійні сміттєзвалища. А також самозахоплення земельних ділянок та погану екологію. Пріоритетними напрямками розвитку мешканці відзначали послуги медицини та освіти. І як розповіла KV керівниця громади, більшість проблемних моментів їм вже вдалося усунути, над деякими робота продовжується. І нещодавно на засіданні виконкому, громада вже встигла прозвітували про хід виконання окреслених планів за останній період.  “Проєктів реалізовано вже чимало. Один із вагомих – будівництво нової школи у селі Переяславське. Цей проєкт вдалося реалізувати, але з великими потугами. Тут же завершується будівництво амбулаторії. Щоб надавати якісні медпослуги, створена власна ланка первинної медицини. Маємо договори про співпрацю щодо надання й екстреної та невідкладної меддопомоги. Центр безпеки охоплює послугами майже всі села: встановлено 33 камери відеоспостереження. Наразі працюємо над проєктом “Поліцейський громади” і вже 19 вересня завершується навчання нашого поліцейського офіцера. На сьогодні ми вже маємо для цих потреб автомобіль. Також реалізовуємо проєкт “Питна вода”. У Переяславському вже встановлена скважина з артезіанською водою, завершуються роботи у селі Козлів. У цьому селі якість води рівноцінна мінеральній Лужанській. Тож думаю, ми піднімемо питання надання цій воді відповідного статусу й організуємо для населення її підвіз. Наступного року якісною питною водою маємо охопити всі села”, – зауважила Лях.  Серед великих планів, залучення інвестицій до 15 мільйонів на рік та збільшення кількості робочих місць, виробництва за рахунок підтримки бізнесу та місцевих підприємців, створення кооперації та навчання бізнесу.  Приваблювати інвесторів та одержувати додаткові кошти громаді має допомогти електронна база даних, інвентаризація активів та землі, розробка інвестиційного паспорту громади. У Стратегії прописали і меморандуми про співпрацю з установами та навчальними базами, які будуть підвищувати кваліфікацію мешканців. Допоможуть зробити населення соціально активним молодіжні центри, інформаційні кампанії та навчально-тренувальні літні табори. Демографічну ж ситуацію покращуватимуть з допомогою програм та грутків підтримки сім’ї і батьківства. Цього року також громада має провести ремонт даху Студениківського опорного навчального закладу. А також ремонт будівлі дитсадка та реконструкцію їдальні, БК у Переяславському. У майбутніх планах – ремонт дитсадка “Малятко”, будинку культури в селі Студеники, та інших закладів культури та встановлення системи опалення.  До 2023 року мають відремонтувати фельдшерські пункти і відкрити аптеку. Крім того, поновити матеріальну базу медзакладів та придбати автомобіль для сімейних лікарів. Планують закупити і автомобілі для потреб пожежної, аварійно-рятувальної служб ОТГ. Прописаний у Стратегії і детальний план капітального ремонту доріг із велодоріжками та оновлення транспортної інфраструктури ОТГ. Боротимуться в громаді і зі сміттям та його переробкою.  Планують розвивати у громаді туристичні маршрути, екотуризм та спорт. Розпочинали з реконструкції наявних та створенню нових парків відпочинку, скверів із фонтанами, будівництва спортивних майданчиків зі штучним покриттям на територіях сіл. Із вагомих планів – будівництво 25-метрового басейну в Студениках.  Читайте: Студениковская ОТО стала самой прибыльной на Киевщине за минувший год Економічна складова І найголовніше – це фінансове наповнення громади, яке має допомогти у реалізації всіх цих поставлених цілей.  “Зараз керівництво працює над тим, щоб закрити всі старі реєстри щодо діяльності колишніх колгоспів і вивільнити ділянки для створення банку землі. І в такий спосіб залучати до громади майбутніх інвесторів. Це копіткий процес. Адже в усьому простежуються чиновницькі інтереси. Ми ж розпочали працювати прозоро та відкрито, маємо намір продовжувати так і надалі”, – говорить голова ОТГ. Так, у Стратегії основними джерелами фінансування всіх сфер громада визначила власні доходи. Розраховує ОТГ і на зовнішні джерела. У тому числі: цільові субвенції, гранти, кредити, які вони можуть одержати через  урядові програми, державний та обласний бюджети ( інфраструктурні субвенції, кошти ДФРР).  Крім того, на території ОТГ працюють більше 30 підприємств малого та середнього бізнесу. З них найбільші платники податків – СП ТОВ “Нива Переяславщини” (65% від всього бюджету), ПП “Соснова”, ФГ “Світ ланів”, норкова ферма “Пелском”. Студениківське лісництво – територія Студениківської ОТГ включає більше 270 га лісу та ТОВ “БРСМ Нафта” та інші. В основному, це сільськогосподарські підприємства, адже родючі чорноземи на території займають майже 100% ріллі. У цій галузі і задіяна найбільша кількість населення. Наприклад, “Нива Переяславщини” забезпечує робочими місцями більше тисячі осіб.  Так, в аналогічний період минулого року, середня заробітна плата по громаді складала 11,7 тис. гривень. Для порівняння – середня зарплата в Переяслав-Хмельницькому районі – 7 035 тис. гривень, в місті Переяслав – 8 228 тис. гривень, в Київській області – 8 854 тис. гривень. Загалом у 2018 році бюджет громади сягав 52 млн гривень. Найбільше надходжень громада одержує за рахунок надходжень від ПДФО, податків та зборів, податку на нерухоме майно та акцизу.  Читайте: Бюджет Студениковской ОТО увеличился с 5 до 53 млн гривен Точка зору Районна влада, які ніхто, знає можливості і мінуси своїх території, які вже увійшли або увійдуть до складу тергромад. Тож KV вирішила поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі. Чи, навпаки, Студеникам необхідно запастися грошима, щоб відновити інфраструктуру в  цих населених пунктах.  Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко: Коли прораховувалася спроможність громад району, то вони відповідали фінансовому забезпеченню, яке було би необхідне в першу чергу. Це – освіта, медицина, культура, соцзахист та адміністративні питання. Та у будь-якому випадку ОТГ потрібно залучати інвестора і створювати інвестиційний клімат. Особливо у сільській місцевості, адже це аграрні території. Студениківська ОТГ має потужне підприємство СП ТОВ “Нива Переяславщини”, яке займається не лише вирощуванням, але й переробкою врожаю. Тому і надходжень громада отримує більше. До Студениківської ОТГ входить село Переяславське, яке має промислові потужності: нафтобаза, залізнична станція, переробний комбінат. Це одна із найпотужніших громад у нашому районі і вона має значні можливості для розвитку. Є перспективи розвитку і в зеленому туризмі. Проте дуже складно пояснити населенню, що фінансову підтримку можна одержувати не лише від вирощування овочів. Можна розвивати і зелену енергетику. Багато буде залежати від виборів і майбутньої кадрової політики. На мою думку, будуть  проблеми і з медициною, які найбільш постануть у віддалених селах. Якщо не буде зроблено кардинальних кроків.  Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк: Одна із глобальних проблем сьогодні – відсутність сімейного лікаря в умовах реформування первинної медицини. З районного бюджету змушені дотувати молодший та середній медперсонал, щоб охоплювали послугами Семенівську та Яблунівську сільради. Решту територій обслуговує Березанська ОТГ. Надалі питання можуть виникнути і з вторинною ланкою – Студениківська ОТГ не надає послуги вторинної медицини. І нині жителів, які не в Березанській ОТГ, приймають в лікарні лише на платній основі. Виникнуть питання і в утриманні інфраструктури в цілому. Крім того, відсутнє пряме транспортне сполучення Семенівки із Студениками. Сільськогосподарські угіддя є основою для наповнення бюджету в районі. Тож громаді необхідно звернути увагу на те, щоб всі землі оброблялися і сплачувалися податки. У перспективі, крім агробізнесу, розглядати вторинну переробку сільгосппродукції. Студениківська ОТГ є однією із найбагатших громад, у якої налагоджене співробітництво з основним платником податків “Нивою Переяславщини”. Але є дуже ризикованим базувати розвиток економіки на основі одного монобізнесу. Є багато прикладів, коли підприємства банкрутували, а з ними падала і вся інфраструктура, яку цей бізнес утримував. Тому необхідно розвивати ще й малий та середній бізнеси. Наразі влада Семенівської сільради не налаштована на діалоги про співробітництво. Тож все залежить від місцевих виборів: хто очолить громаду, який сформується депутатський корпус і який стратегічний план розвитку визначить нова влада на найближчі 5-7 років. Чи матиме громада лише бюджет проїдання через нарахування заробітних плат апарату та надання комунальних послуг. Чи це будуть інвестиційні проєкти та співпраця з міжнародними грантодавцями та фондами.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Фото: колаж KV КиевVласть

Київщина за три місяці уклала договорів на трохи більше ніж мільярд бюджетних гривень (близько 37 млн доларів) на ремонти обласних лікарень. Тендери на будівництва, реконструкції, поточні та капітальні ремонти та вишукування проєктно-кошторисної документації оголошували як самі лікарні, так і районні та обласна державна адміністрації. Хоча у більшості випадків закупівлі пройшли гладенько, до деяких підрядників питання вже є зараз, а ще деякі через свої сумнівні бекграунди ризикують викликати їх згодом. Як стало відомо KV, за період з квітня по червень цього року на майданчику публічних закупівель “ПроЗорро” було опубліковано низку тендерів на закупівлю послуг та обладнання для медичних закладів Київщини. Замовниками виступили Київська облдержадміністрація, районні держадміністрації та самі заклади охорони здоров’я. KV спробувала проаналізувати та з’ясувати, чи немає у цих закупівлях білих плям та корупційних складових.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  КОДА За квітень-травень 2020 року Київська ОДА виступила замовником п’яти тендерів. Наприклад, у квітні були проведені тендери на ремонти та визначено переможців для трьох закладів охорони здоров’я, найдорожчий – реконструкція існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” за 16 млн 890 тис. 560 гривень (переможець – Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В"), 13 квітня 2020 року. Серед інших: капітальний ремонт коридору терапевтичного корпусу Комунального некомерційного підприємства (КНП) “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 926 тис. 283,60 гривень (переможець – ПП “Союз Регіон”), 15 квітня 2020 року; капітальний ремонт хірургічного відділення хірургічного корпусу КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 1 млн 899 тис. 440 гривень (переможцем 7 липня 2020 року визначено ПП “Союз Регіон”); капітальний ремонт огорожі та сходів центрального входу будівлі КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” Шпитьківська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини за 970 тис. 288,8 гривень, переможець – ТОВ “Євробуд-Груп”, 17 квітня 2020 року. У травні – лише один: на капітальний ремонт частини лівого крила лікувального комплексу КНП КРР “Кагарлицька центральна районна лікарня”, переможець – ТОВ СтарБудКонтракт, вартість – 3 млн 936 тис. гривень  при очікуваній вартості у 3 млн 941 тис. 24 гривні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться РДА У квітні 2020 року управління регіонального розвитку Бориспільської РДА оголосило три тендери на підготовку документації на ремонт приміщень Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (КНП ББЛІЛ), а саме: виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (операційний блок)”, дата оприлюднення – 15 квітня, очікувана вартість – 480 тис. гривень, переможець – ФОП Кулик Є.С. (455 тис. 664 гривні); виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (реанімаційне відділення)”, очікувана вартість – 270 тис. гривень, переможець – ФОП Хлань Віктор Васильович (255 тис. 790,5 гривень); капітальний ремонт фасаду лікувального корпусу і поліклінічного відділення КНП, очікувана вартість – 1 млн 820 тис. 82 гривні, переможець – ТОВ “Ремонтна компанія “ІЗОЛ” (1 млн 820 тис. 81 гривня). Ще один тендер управління розвитку оголосило для ББЛІЛ у травні: благоустрій території очікуваною вартістю у 4 млн 505 тис. 820 грн. Тендер з трьох компаній виграло комунальне підприємство Бориспільської Райради “Благоустрій”, запропонувавши 3,7 млн гривень за роботи. Договір укладений 3 липня. У червні оголошено ще один тендер для цієї лікарні на коригування кошторису капремонту приміщень лікувального корпусу. Підрядником ще у 2019 році стало ТОВ “Атіс+1”, яке при очікуваній вартості у 19 млн 855 тис. 366,6 гривень запропонувало 15,8 млн гривень. У травні 2020 очікувана вартість капремонту склала 7 млн 846 тис. 76,07 гривень.  Згадали і про Бориспільську ЦРЛ: там також виникла така ж “необхідність” коригування кошторису. Тендер на капремонт будівлі інфекційного відділення у липні 2019 року виграло це ж ТОВ, запропонувавши ціну 15 млн 689 тис. 969,5 гривень при очікуваній вартості у 16 млн 227 тис. 797 гривень. Дофінансування складе 6 млн 192 тис. 367,9 гривень. Виконавець – також ТОВ “Атіс+1”. Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео) Лікарні: проєкти Подекуди самі лікарні виступали замовниками робіт з підготовки проєктних робіт, або виконання проєктно-кошторисної документації абощо. У квітні 2020 року КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” виступила замовником “Проектних робіт “Реконструкція мереж 0,4 кВ” очікуваною вартістю у 106 тис. 678,76 гривень. Переможець – ФОП Бабаханов Сергій Араратович. Комунальне некомерційне підприємство “Вишгородська центральна районна лікарня” замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт рентген кабінету та кабінету комп’ютерної томографії приймального відділення лікарні вартістю у 190 тис. гривень. Переможець – ТОВ “Грін Маєток”. Комунальне некомерційне підприємство Обухівської районної ради "Обухівська центральна районна лікарня" за 195 тис. гривень замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт приміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні, переможець – ТОВ “Укрархбуд”. У червні 2020 року КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (КНП ББЛІЛ) виступила замовником двох тендерів на виконання проєктно-кошторисної документації (ПКД), які виграло ТОВ “Енергосервіс Смарт”: виконання ПКД на капітальний ремонт водогону холодного та гарячого водопостачання стаціонарних відділень (вул. Котляревського, 1 у місті Бориспіль) за 34 604 гривні; виконання ПКД на капітальний ремонт внутрішньої теплової мережі та теплового вузла в будівлі поліклініки КНП ББЛІЛ за 18 958 гривень. Чотири тендери на виготовлення ПКД для капітального ремонту відділень КНП ББЛІЛ на вул. Котляревського, 1, виграв ФОП Атаманчук Андрій Богданович: капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення за 49 900 гривень; капітальний ремонт приміщення рентгенологічного кабінету (влаштування біологічного захисту) за 35 000 гривень; капітальний ремонт теплокамери біля інфекційного відділення, вартість – 35 000 гривень; капітальний ремонт зовнішньої мережі водопостачання інфекційного відділення, 49 900 гривень. Також серед оголошених лікарнею тендерів: внесення змін у ПКД в стоматологічному відділенні (м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 24), вартість –  5 592 гривень, переможець – ТОВ “Світ-Тепла”; проведення експертизи кошторисної частини проєкту “Капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення” (Бориспіль, вул. Котляревського, 1) за ціною у 3 623 гривні, переможець – ТОВ “Рембудконсалтінг”  Броварська багатопрофільна клінічна лікарня (Бровари, вул. Шевченка, 14) замовила у квітні проєктну роботу для ремонту хірургічного відділення корпусу лікарні вартістю у 33 840 гривень. Договір укладений з ТОВ “Струмбуд Монтаж” 16 квітня 2020 року. Із цим же підрядником у травні та червні лікарня підписала контракт на розробку таких проєктів: проєктна робота на капітальний ремонт приміщень ангіоневрологічного відділення хірургічного корпусу 1-гоповерху за 33 840 гривень, договір укладено 29 травня 2020 року; послугу з інженерного проєктування на капітальний ремонт відділення екстреної невідкладної спеціалізованої допомоги за 48 999 гривень, договір укладено 25 червня. У червні мали відбутися торги на роботи з розробки ПКД по об’єкту: “Реконструкція діючого приймального відділення та травмпункту” КНП БМР “Білоцерківська міська лікарня №2” очікуваною вартістю. Свої пропозиції подали такі фірми:  ТОВ "Проектно-виробнича компанія “Базис”, 188 тис. 750 гривень;  ПП “САБІ”, 189 тис. 500 гривень;  Житомирський філіал інститут “НДІпроектреконструкція”, 199 тис. 45 гривень;  КП БМР “Архітектурно-планувальне бюро”, 200 тис. гривень.  Утім, торги було скасовано через “відсутність пропозицій”. Лікарні: будівництво та капремонт Тут слід почати з найдорожчих робіт і закінчити найдешевшими.  19 червня Фастівська ЦРЛ оголосила найдорожчий тендер з усіх за період квітень-липень 2020 року – це реконструкція лікувального корпусу лікарні з добудовою приймального відділення, очікуваною вартістю у 10 млн 872 тис. 532 гривень. Свої пропозиції подало два підприємства: ТОВ “Буд Пром Лайн” – 10 млн 90 тис. 6 гривень, та ТОВ “Фастгідроресурс” – 10 млн 462 тис. 536 гривень, яке попередньо визнане переможцем.  Але “Буд Пром Лайн” направило скаргу до адмінколегії Антимонопольного комітету, де вони зазначають, що у конкурента немає відповідної ліцензії, статут “Фастгідроресурс” не є актуальної редакції, немає грошового покриття від банку, інформації про чисельність персоналу та їх підготовки, трудових книжок, тощо. Скаргу прийнято до розгляду і станом на сьогодні учасники очікують рішення від АМКУ. Білоцерківський міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 17 квітня вивісив оголошення про капітальний ремонт амбулаторії по вул. Некрасова, 80, за 2 млн 746 тис. 327 гривень. Тут участь взяли три підприємства, які не знижували своїх пропозицій: ТОВ “Інтерхолд-Груп” – 2 млн 500 тис. 988 гривень, пропозицію відхилено; ТОВ “Білоцерківрозоптторг” – 2 млн 706 тис. 877 гривень, переможець; ТОВ “Інтел-Буд” – 2 млн 736,5 тис. гривень, вибув. КНП “Вишгородська центральна районна лікарня” крім проєктних робіт також замовила у червні дві роботи з ремонту: заміну ліфта для забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Роботу за класифікацією “Будівельні роботи та поточний ремонт” оцінили у 1 млн 749 тис. 197 гривень, переможець – ТОВ "Карат-Ліфткомплект" із пропозицією 1 млн 737 тис. гривень; поточний ремонт та налагоджування медичного обладнання за 6 990 гривень, переможець – ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”. Ірпінська центральна міська лікарня замовила лише одні роботи, у квітні – а саме капітальний ремонт покрівлі будівлі інфекційного відділення за 1 млн 452,17 тис. гривень, переможець – ТОВ “Тіваг”. Білоцерківська міська лікарня №1 уклала договір із ТОВ “Білоцерківрозоптторг” на капітальний ремонт поліклініки на суму 1 млн 396 тис. 750 гривень. КНП ББЛІЛ, крім замовлення перерахованих вище ПКД, оголосила кілька тендерів на виконання ремонтів, а саме: у квітні – капітальний ремонт внутрішніх мереж опалення стаціонарних відділень за 741 тис. 114 гривень, переможець – ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11); у травні – поточний ремонт системи газозабезпечення в неврологічному відділенні за 122 тис. гривень, переможець – ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, яка запропонувала 121 тис. 380 гривень; у червні – поточний ремонт приміщень під карантинну зону за 190 тис. гривень, переможець – ТОВ "Віалок Білд" із пропозицією 162 тис. 909,80 гривень. Серед найдорожчих робіт – роботи з капремонту коридору та приміщень 1 поверху інфекційного відділення вартістю 1 млн 327 тис. 287 гривень, які у квітні замовляла Броварська багатопрофільна клінічна лікарня. Переможець – ПП “Союз Регіон” (1). Є ще два тендери цієї лікарні, оголошені у квітні: Капітальний ремонт холу у лікарняному корпусі центру "Дитяча лікарня", переможець – ТОВ “Максігранд”, сума договору – 601 тис. 570 гривень; Поточний ремонт – прокладання кисневої магістралі в інфекційному відділенні центру "Дитяча лікарня", переможець – ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, сума договору – 118 тис. 95 гривень. Цікаво, що дана особа є керівником ТОВ “Максігранд”. Тендер від 6 травня 2020 року на капітальний ремонт окремих приміщень відділення неврології в КНП "Березанська міська лікарня Березанської міської ради" очікуваною вартістю у 498 тис. 250 гривень серед чотирьох претендентів виграв ФОП Григорович Олександр Юрійович, який запропонував ціну 415 тис. гривень. Паралельно було відхилено пропозицію ФОП Залозний Андрій Васильович у 414 тис. 998 гривень. Білоцерківська міська лікарня №2 оголосила у квітні два тендери: капітальний ремонт вхідної групи лікарняного закладу з улаштуванням пандусу за 261 тис. 871 гривень, та капітальний ремонт сходів за 36,094 тис. гривень. Переможець обох – ТОВ “Білоцерківрозоптторг”. КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” у квітні замовила ряд робіт: поточний ремонт внутрішнього протипожежного водопроводу за 199,5 тис. гривень; ремонт системи пожежної сигналізації за 596 тис. 857 гривень; встановлення системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у відділенні жіночої консультації, за 163 тис. 33 гривні. Підрядником по всіх трьох визначено ТОВ “Вимпел-45”. Читайте: Центральна райлікарня Києво-Святошинського району за 4,3 млн гривень купила ультразвукове обладнання КНП ВРР “Васильківська ЦРЛ” оголосила два тендери: перший – у квітні, “завершальні будівельні роботи (поточний ремонт другого поверху стаціонарного корпусу)” за 197 тис. 35 гривень, другий – у травні, капремонт стаціонарного корпусу лікарні за 190 тис. гривень. В обох перемогла ФОП Совко Алла Борисівна. Сума першого договору не змінилася, у другому вона запропонувала спочатку 185 тис 333 гривні, потім знизила до 155 тис. гривень і виграла у ТОВ “Профіт Будцентр” (первинна пропозиція – 171 тис., остаточна – 154 тис. 999 гривень). КНП ОРР “Обухівська ЦРЛ” оцінила у 144 тис. 208 гривень поточний ремонт системи лікувального киснезабезпечення в терапевтичному корпусі. Перемогло ТОВ “Фірма Кріогенсервіс”, запропонувавши 120 тис. 869 гривень. Читайте: Обухів та район не можуть поділити центральну лікарню Фастівська лікарня також оголосила у червні тендер на поточний ремонт пологового відділення за 49 тис. 998 гривень, виконувати які буде ФОП Яковець Лілія Андріївна. Баришівська ЦРЛ замовила поточний ремонт конференц-залу за 49 тис. 572 гривні у ФОП Бишовець Андрій Віталійович. Раніше він вже проводив поточні ремонти інших приміщень лікарні. КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” у червні оголосила тендер на послуги з ремонту і тех. обслуговування охолоджувальних установ ціною у 41 950 гривень, договір укладено з ФОП Ковдра Олександр Степанович. У Білій Церкві у квітні міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1 замовив роботи з реконструкції, а саме улаштування ліфтової шахти в приміщенні лікарні та встановлення ліфта за 34 тис. 727 гривень, а у червні – поточний ремонт приміщень за 10 500 гривень. Переможець – ФОП Ільченко Тетяна Василівна. Білоцерківська міська лікарня №1 у травні уклала договір про послуги з ремонту і технічного обслуговування медичного та хірургічного обладнання за 48 930 гривень. У червні – ще одне оголошення: за спрощеною процедурою за ціною 19 тис. 740 гривень договір на послуги з ремонту (ремонт рентгенівського діагностичного медичного обладнання). Підрядник обох – ПП “Хелпік”. Скромні запити у Вишнівської ЦРЛ: у червні вона замовила роботи зі штукатурки стін за 17 тис. гривень, монтажу розеток за 12 тис. гривень, та інші монтажні роботи за 34 700 гривень. Усі буде виконувати ФОП Дячук Віталій Миколайович.  Найдешевший тендер охоплюваного періоду квітень-червень: послуги з ремонту рентген апарата для Сквирської ЦРЛ обійдуться у 1 411 гривень, підрядник – ТОВ “Підприємство “Медтехніка”. Переможці: тендери КОДА За даними аналітичної системи YouControl, приватне підприємство (ПП) “Союз Регіон” (1) засноване у 2012 році за адресою м. Київ, вул. Дяченка, 20-в, кв. 66, із статутним капіталом у 100 гривень. Основний профіль його діяльності – “діяльність приватних охоронних служб”. Його засновник та керівник – уродженець Житомирщини Володимир Віталійович Москаленко. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Альтернатива-В” (2) засноване у 2006 році за адресою Київ, вул. Жмеринська, буд 22А, із статутним капіталом у 40 тис. гривень. Засновник – киянка Мукомол Ольга Миколаївна. Товариство фігурувало у двох кримінальних справах, в останньому з яких ТОВ у змові з КП “УМГ” заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а у подальшому, використовуючи ланку підприємств-транзитерів, безготівкові кошти перевели в готівку та у такий спосіб заволоділи бюджетними грошовими коштами на загальну суму 36 млн 845 тис. 731 гривня. ТОВ “Євробуд” (3) засноване у липні 2016 року із статутним капіталом у 10 тис. гривень за адресою Вишгородський район, село Нові Петрівці, пров. 1 травня, буд. 30. Його засновник та директор – депутат Гаврилівської сільської ради Олександр Юрійович Смик.  Переможці: тендери РДА Кулик Євген Сергійович (4) був зареєстрований як фізична особа-підприємець у квітні 2017 року, у Борисполі за адресою вул. Либідська, 19. Його основна сфера діяльності – архітектура, серед інших – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. За 2018-2020 виграв тендерів на суму понад 2 млн гривень. Хлань Віктор Васильович (5) має статус фізичної особи-підприємця з лютого 2013 року, зареєстрований за адресою село Радовель Олевського району Житомирської області, основна сфера діяльності – архітектура, інші – будівництво інших споруд, знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику. Бере участь у закупівлях з 2018 року, виграв тендерів за два роки на понад мільйон гривень. У 2007 році він або його повний тезка був одним з засновників ТОВ “Мехтрансбуд-1”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “Ізол” (6) засноване у червні 1996 року за адресою Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9. Засновник та керівник товариства – Кушнірук Олександра Олексіївна. Згідно з даними сайту Zакупівлі, з 2015 року ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” уклало 640 договорів з розпорядниками бюджетних коштів на загальну суму 312,2 млн гривень. Велика частина підрядів була отримана від: КП "Київбудреконструкція" (100,2 млн гривень), КП "Київжитлоспецексплуатація" (63 млн гривень), Управління ЖКГ Деснянської РДА (40,5 млн гривень ), КП "УЖФ Дніпровського району" (34,6 млн гривень). Відзначимо, що на якість виконаних робіт ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” раніше були зафіксовані скарги.  Читайте: Фасади двох корпусів бориспільської лікарні оновлять за 17,7 млн гривень ТОВ “Атіс+1” (7) засноване 21 квітня 2015 року за адресою Київська область, місто Бориспіль, вул. Бежівка, 35. Засновник та кінцевий бенефіціар – Бігун Василь Володимирович, який також проживає в Борисполі, керівник – Литвиненко Надія Григорівна. Статутний капітал – 10 тис. гривень. Судилося з АМКУ стосовно тендеру на будівництво будівель у Черкасах, утім, позов програло. Стосовно участі в тендерах: лише за минулий рік “Атіс+1” стало переможцем 7 тендерів, замовником 4 з яких було управління регіонального розвитку Бориспільської РДА, на загальну суму у 37 млн 161 тис. 584 гривні. Нагадаємо, за останні чотири роки в лікарні проводився капремонт в чотирьох відділеннях Бориспільської центральної районної лікарні. У 2016 році ремонтували травматологічне і дитяче відділення, в 2017-2018 роках – замінили віконні блоки в поліклінічному і приймальному відділеннях. На початку вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА замовило проведення капремонту приміщень реєстратури поліклінічного відділення. Вартість робіт становила 1,4 млн гривень. Підрядником без конкурсу визначили ТОВ "Атіс+1". Читайте: Лечебный корпус больницы в Борисполе намерены отремонтировать за 16 млн гривен Переможці: проєктні роботи За даними аналітичної системи YouControl, ФОП Бабаханов Сергій Араратович (8) зареєстрований 4 вересня 2019 року за адресою Києво-Святошинський район, село Нове, вул. Боярська, 8; основний вид діяльності – інжиніринг, геодезія та геологія, техконсультування. У 2020 році виграв 5 тендерів на виконання проектних робіт на сукупну суму пропозицій у 307 тис. 832 гривні. Судових справ по ФОП немає. Сергій Бабаханов є засновником та керівником ПП “Боярка-ЕТЛ”, що займається ремонтом та ТО техустаткування; він має ліцензії Держархбудінспекції на створення об’єктів архітектури та також бере участь у закупівлях. ТОВ “Грін Маєток” (9) засноване у червні 2016 року по вул. Леся Курбаса, 3, в селі Глибоке Бориспільського району. Засновник та керівник – уродженець Одещини (місто Білгород-Дністровський) Красенко Павло Вікторович, статутний фонд підприємства – 50 тис. гривень. Лише за 2020 рік взяв участь у 9 лотах, переможних – 5, сукупна сума усіх – майже 90 млн гривень. Виконує однаково роботи з капремонту та виготовлення ПКД. Судової історії не має.  Утім, “Наші гроші” писали про те, як філія “Управління “Укргазтехзв’язок” ПАТ “Укртрансгаз” опублікувала 8 серпня 2016 року повідомлення про намір укласти угоду з ТОВ “Грін Маєток” на ремонт свого офісу у Боярці вартістю 4,20 млн грн. Зазначалося, що адреси, на якій зареєстровано ТОВ, не існує на карті, а саме ТОВ з’явилося за місяць до цих торгів і не знижувало ціну пропозиції. ТОВ “Укрархбуд” (10) засноване 11 лютого 2020 року за адресою вул. Земська, 54/1, Прилуки, Чернігівська область, зі статутним капіталом у 1000 гривень, і займається діяльністю у сфері архітектури. Засновник та керівник ТОВ – Попенко Сергій Олександрович, який сам з серпня 2017 року є фізичною особою-підприємцем, що також займається діяльністю у сфері архітектури. ТОВ за цей рік стало переможцем 6 закупівель загальною сумою у 1,9 млн гривень. Ні фірма, ні ФОП не мають за плечима судових проваджень. За цими ПІБ можна знайти лиш згадки про отримання Сергієм Попенко відповідних галузевих сертифікату та кваліфікаційного рівня фахівця І категорії.  ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11) засноване 20 вересня 2018 року по вул. Броварській у селі Проліски Бориспільського району. Статутний фонд ТОВ –  50 тис. гривень, ТОВ займається електромонтажними роботами, будує споруди електропостачання та комунікацій, надає послуги технічного консультування у сфері інжинірингу, геології та геодезії. Засновники – Земляков Володимир Валентинович (Київ), Новіков Нікіта Михайлович (Кропивницький, Кіровоградська область) та Степовик Ірина Юріївна (Київ), яка і керує підприємством. Судової історії ТОВ “Енергосервіс Смарт” не має, а за даними Антикорупційного монітору (АКМ) закупівлі, де ТОВ є переможцем, не викликають підозр. Утім, у квітні-червні 2020 року майже єдиним замовником робіт у підприємства є КНП ББЛІЛ. Ірина Степовик також зареєстрована як ФОП та є засновником підприємства “Господарсько-соціальний оператор” та громадської організації “Ефективність та безпека українських перевезень”, керує яким згаданий вище Нікіта Новіков. Цікаво, що Ірина Степовик була або і досі є начальником кредитного відділу ПАТ “ІНГ Банк Україна” – яке позивається до неї по справі про стягнення заборгованості за договором іпотечного кредиту.  ФОП Атаманчук Андрій Богданович (12) зареєстрований 24 березня 2017 року за адресою вул. Стасюка, 28, місто Бориспіль. Проваджує діяльність у сферах архітектури, права, інжинірингу, геології та геодезії.  На сайті Бориспільської міської ради можна знайти низку рішень, де фізособа-підприємець з такими ж ПІБ отримала 1500 гривень адресної допомоги на лікування у лютому 2018 року, у травні того ж року та пізніше – у березні 2020 року увійшла до складу архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури БМР, у листопаді 2018 року отримала Почесну грамоту у якості волонтера, тощо. Ба більше: у 2011 році Атаманчук Андрій Богданович – начальник віддлу проектування та технічного нагляду управління капітального будівництва, заступник голови комітету з конкурсних торгів БМР. Тендери: лише за 2020 рік виграв у 76 конкурсах, загальна сума (очікувана вартість) – 5 млн 42 тис. гривень. ТОВ “Світ-тепла” (13) зареєстроване 15 червня 2011 року за адресою місто Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, із статутним капіталом у 23 тис. гривень. Його засновник – Олександр Віталійович Бондарець, який разом із Вікторією Вікторівною Бондарець і керує підприємством. До того був засновником підприємства “Планета Тепла ЮА”, але у вересні 2011 року вибув зі складу таких. КНП ББЛІЛ – частий замовник робіт у цього підприємства, про що свідчать дані порталу “Закупівлі”. ТОВ “Рембудконсалтінг” (14) засноване 25 квітня 2019 року за адресою Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, Тайкачем Ігорем Петровичем (уродженець Чернігівщини) та нинішнім керівником фірми Яблоновським Андрієм Анатолієвичем (уродженець Донеччини). Серед видів діяльності компанії – архітектура, розведення інших тварин і також технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Судової історії немає. Згідно даних Антикорупційного монітору, лише за травень-червень 2020 року більше десятка разів перемагало у тендерах від управління ЖКГ Бориспільської міської ради.  ТОВ “Струмбуд Монтаж” (15) зареєстроване у 3 квітня 2019 року у Броварах, вул. Блока, 19/3. Єдиний засновник та діючий керівник підприємства – броварчанка Нагаєва Інна Миколаївна, яка внесла до статутного фонду 5000 гривень. Найбільші замовники робіт за період 12 місяців, згідно даним Zакупівлі – управління ЖКГ Броварської міської ради (6 угод на суму 5,63 млн гривень) та виконком Великодимерської селищної ради (6 угод, 3,86 млн гривень).  Переможці: капремонти та ремонти За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Буд Пром Лайн” (16) зареєстроване 26 квітня 2019 року із статутним капіталом 1000 гривень, за адресою місто Біла Церква, бул. Олександрійський, 106; засновник – Трищев Вадим Ігорович, керівник – Кисіль Андрій Андрійович. Профіль діяльності фірми – будівництво житлових і нежитлових будівель.  За 2020 рік брало участь у понад 200 тендерах, з них перемогло у 29 на сукупну суму 20,1 млн гривень, по 52 – дискваліфіковано. Неодноразово позивалося до конкурентів по закупівлях, замовників та АМКУ з однієї і тієї ж причини: порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Переважна частина справ про те, як “Буд Пром Лайн” вважає, що воно мало перемогти у тих чи інших тендерах. За рік уклало 21 угоду сумою у 14,13 млн гривень, найчастіше замовником виступала Калинівська селищна рада, свідчать дані порталу Закупівлі. ТОВ “Фастгідроресурс” (17) зареєстроване 31 січня 2011 року за адресою Фастів, вул. Білоцерківська, 1, із статутним капіталом у 10 тисяч гривень, займається будівництвом водних споруд, житлових та нежитлових будівель. Засновники – Богатирчук Світлана Леонідівна та нинішній керівник фірми Висоцький Ігор Вікторович. Згідно даних Bi.Prozorro, за 2020 рік ця фірма виграла два тендери сукупною сумою у 11 млн 72 тис. гривень.  У грудні 2019 року ЗМІ переповідали заяву правоохоронців Полтавщини, згідно якої колишній начальник комунального підприємства та ексдиректор одного зі столичних товариств – вірогідно, що саме ТОВ "Фастгідроресурс" – зловживали своїм службовим становищем. Суть – КП перерахувало підрядній фірмі чималу суму коштів за роботи, що не були виконані. Інша історія: регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Держводагентства у березні 2019 року оголосив тендер на розчистку русла річки Оріль за 98,12 млн грн. ТОВ “Фастгідроресурс” запропонувало найнижчу ціну в 70,75 млн грн – нижче за ринкову. Однак цю пропозицію було відхилено через відсутність у фірми банківської гарантії, договірної ціни в .imd, антикорупційної програми, дозволу на небезпечні роботи та інших документів, тощо. ТОВ “Білоцерківрозоптторг” (18) засноване 7 жовтня 2002 року за адресою місто Біла Церква, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 5/7. Статутний капітал – 150 тис. гривень. Основний профіль діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, має ліцензії на торгівлю тютюновими та алкогольними виробами. Засновники – Павленко Сергій Іванович та діючий керівник Павленко Іван Феодосійович.  Участь у тендерах: 32 угоди за останні 12 місяців на суму майже 30 млн. Але оголошений у червні Департаментом ЖКГ БЦМР тендер на реконструкцію тротуарної частини по вул. Ярослава Мудрого вартістю 11,8 млн почала перевіряти Державна аудиторська служба і виявила, що фірма не надала список техніки, необхідної для виконання робіт, але замовник все одно допустив її до торгів. Боротьба триває. За даними активістів "Під контролем", писала KV у 2016 році, компанія ТОВ "Білоцерківрозоптторг" була пов’язана з представниками влади Білої Церкви, а її директор Іван Павленко напередодні місцевих виборів засвітився в рядах партії "Опозиційний блок". ТОВ “Карат-Ліфткомплект” (19) зареєстроване 26 лютого 2002 року із статутним капіталом 3 млн 603 тис. 50 гривень. Засновники фірми: закрите акціонерне товариство “Трансспор”, Воробей Валерій Якович, та Горішній Сергій Іванович, який зараз очолює ТОВ. За адресою реєстрації ТОВ – Вишгород, вул. Шолуденка, 19 – були також зареєстровані ДП “Ліфткомплект” ВАТ “Карат” (припинено), та публічне акціонерне товариство “Карат” (в стані припинення). Діяльність усіх перерахованих підприємств – Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання. Останнє судове провадження – адмінпорушення в частині ведення бухгалтерського обліку, а саме відсутність такого.  За даними аналітичної системи YouControl, за останні 12 місяців компанія провела 5-10 операцій з “офшорами”. Співпрацювало у 2017 році із білоруським підприємством “Могилівліфтмаш”. На офіційному YouTube-каналі лідера “Радикальної партії” Олега Ляшко є відео із закликом “Купуй українське, плати українцям”, головний “герой” якого – дане товариство. Згідно перевірки порталу “Антикорупційний монітор”, підприємство має ознаки сумнівної якості та неефективної господарської діяльності. ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс” (20) засноване 31 травня 2011 року із статутним капіталом у розмірі 20 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Північно-Сирецька, 3. Має п’ятеро засновників/бенефіціарів: кияни Потирайло Ольга Анатоліївна, Руденко Андрій Євгенович та керівник фірми Сидоров Олександр Михайлович, та жителі Київської області – Потирайло Владислав Олександрович та Аракелян Ірина Вартанівна. Участь у тендерах – 105 перемог лише за 2020 рік, 13 виконаних договорів. Судової історії не має. ТОВ “Тіваг” (21) зареєстроване у Києві, вул. Бориспільська, 7, 26 лютого 2014 року. Його засновники – ТОВ “МКМ Груп”, уродженець Горлівки Морозов Антон Юрійович та його нинішній керівник Кізілов Олексій Вікторович. Зокрема, до Морозова або його повного тезки, за даними YouControl, застосовані санкції у вигляді блокування активів та заборони виведення капіталів за межі України згідно указу Президента № 82/2019 від 20 березня 2019 року, оскільки він – уродженець Москви, громадянин РФ, депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ VII скликання, член фракції ЛДПР (Ліберально-демократичної партії Росії).  За 12 місяців “Тіваг” уклала 3 договори на суму 3,89 млн, два з них – із КП “Бучанське управління ЖКГ Бучанської міської ради”, з яким виключно працювало з квітня 2018 року. Судової історії у ТОВ немає. Антикорупційний монітор дав незадовільну оцінку діяльності компанії. ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс” (22) засноване 29 жовтня 1993 року у селі Петрівське, вул. Київська, 29-к, зі статутним капіталом 16,2 млн гривень. Його засновники – Зуб Микола Васильович, Защенкова Ганна Сергіївна та Защенков Сергій Григорович, який є кінцевим бенефіціаром та керівником фірми. Сама фірма займається виробництвом промислових газів та фармацевтичних продуктів. Зокрема, у квітні 2020 року займалася встановленням кисневих балонів за 407 тис. гривень для Яготинської ЦРЛ. Є фігурантом низки кримінальних справ, одна з останніх (2019 рік) про те, що замість медичного кисню фірма, можливо, постачає технічний, а також ухиляється від сплати податків. ТОВ "Віалок Білд" (23) зареєстроване за адресою Київ, пров. Геофізиків, 12, 30 жовтня 2008 року із статутним капіталом 58 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Єдиний засновник, бенефіціар та керівник – Лижин Георгій Володимирович. Виграло у квітні тендер на капремонт харчоблоку Бориспільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3, запропонувавши 1 млн 680 тис. 55 гривень. Але, як писала *KV, роботи затягнулися. Було фігурантом кримінальної судової справи як таке, що вступило в змову із керівництвом та бухгалтером Великоолександрівської сільради для розкрадання бюджетних коштів. У справі, до речі, фігурувало й ТОВ “Атіс+1”. Закупівлю у КНП ББЛІЛ Антикорупційний монітор вважає ненадійною, а рейтинг ТОВ – незадовільним.  Читайте: На ремонт больницы в Борисполе нашли почти 90 млн гривен ТОВ “Максігранд” (24) засноване 30 січня 2019 року із статутним капіталом у 30 тисяч гривень, за адресою Київ, вул. Ямська, 41. Єдиний засновник та керівник – Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, який проживає у Броварах. За 2019-2020 рік його чи не єдиним замовником було КНП Броварська БКЛ – 4 угоди загальною вартістю 2,38 млн гривень., і ще одна із КНП “Київська обласна лікарня” на суму 18,8 млн гривень. Керівник підприємства Бабаджан Бабаджанян (25) зареєстрований окремо як ФОП, і також бере участь у тендерах. КНП Броварська БКЛ виступає єдиним його замовником упродовж трьох років (32 угоди, 3,4 млн гривень сукупно). ТОВ судової історії не має, за ФОП – адміністративне порушення (порушення ПДД) 4-річної давнини. Утім, його дружина Бабаджанян Ганна Робертівна – держслужбовець у Верховному Суді, згідно її декларації про доходи. ФОП Григорович Олександр Юрійович (26) зареєстрований у лютому цього року у місті Березань, вул. Цегельна, 20; займається будівництвом житлових і нежитлових будівель, малярними роботами, виготовленням металевих конструкцій. Попередній виграний ним тендер – капремонт частини приміщення господарського блоку Березанської міської лікарні за 460,3 тис. гривень. Судової історії не має.  ТОВ “Вимпел-45” (27) засноване 29 листопада 2006 року із статутним капіталом у 42,5 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А. Займається електромонтажними роботами. Засновники та кінцеві бенефіціари – кияни Підмогильна Оксана Іванівна та Радкевич Вадим Віталійович. Керівниця – уродженка Чернігівщини Висоцька Наталія Валеріївна, яка раніше була ФОП та торгувала одягом. Вони не вперше співпрацюють з Києво-Святошинською лікарнею, за даними Закупівлі та АКМ, і взагалі брали участь в тендерах по всій Україні – 95 укладених угод за останні 12 місяців на майже 9 млн гривень сукупно. ФОП Совко Алла Борисівна (28) зареєстрована 5 березня 2020 року, за адресою село Трушки Білоцерківського району, вул. Миру, 14; її основний вид діяльності – роздрібна торгівля, будівельно-монтажні роботи. Тендери, які вона виграла у Васильківської ЦРЛ, поки єдині у її історії.  Читайте: Васильківська ЦРЛ просить Кабмін включити її до “чортової дюжини” опорних лікарень Київщини ФОП Яковець Лілія Андріївна (29) зареєстрована 6 грудня 2017 року у Фастові, пров. Поштовий, 8-А. Займається штукатурними, покрівельними та іншими будівельно-монтажними роботами. Яковець уперше взяла тендер від лікарні: до того вона виконувала роботи, замовниками яких переважно виступали відділ освіти Фастівської РДА, управління освіти виконкому та відділ фізкультури і спорту  Фастівської міськради. ФОП Бишовець Андрій Віталійович (30) існує з 8 квітня 2015 року за адресою село Перемога Баришівського району, вул. Нарзаренка, 11. Займається організацією будівництва будівель, підготовчими роботами, також серед видів діяльності – виробництво хліба і кондитерських виробів. За всі роки існування переміг у 36 закупівлях на загальну суму 4,42 млн гривень.  ФОП Ковдра Олександр Степанович (31) заснований 2 березня 2010 років, займається монтажем водопровідних систем та систем опалення і кондиціонування. Адреса реєстрації – Київ, просп. Комарова, 4-А. Є засновником ТОВ “Аковетр”. Крім ЦПМСД Києво-Святошинської райради, з якою він також працював у 2019 році, був підрядником для Національного інституту раку та філії держустанови “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Києві. ФОП Ільченко Тетяна Василівна (32) – з 8 вересня 2010 року існує як фізособа-підприємець в Узині Білоцерківського району, вул. Гоголя, 48. Основний вид діяльності – роботи із завершення будівництва. Закупівлі від лікарні – новий досвід для ФОП, до того вона співпрацювала з Білоцерківським гумпедколеджем та відділом освіти Фастівської РДА. ПП “Хелпік” (33) засноване киянином Ткаченко Сергієм Миколайовичем 22 листопада 2005 року за адресою Київ, просп. Героїв Сталінграда, 32. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, комп’ютерів та периферії, серед інших – діяльність у сфері права. Судова історія – невелика суперечка з банком у 2015 році. За оцінкою АКМ “Хелпік” має ознаки збитковості та низької рентабельності. Був неодноразовим підрядником Вишгородської ЦРЛ, Броварської БКЛ та кількох інших лікарень, всього укладено за 12 місяців 36 угод. ФОП Дячук Віталій Миколайович (34) зареєстрований 10 вересня 2018 року, адреса реєстрації – Макарівський район, село Рожів, вул. Щорса, 6. Займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, роздрібною торгівлею, ремонтом апаратури, тощо. Він, за даними АКМ, улюблений підрядник Вишнівської міської лікарні. Останні на сьогодні тендери закладу, які він “забрав” – монтаж кондиціонера за 11 300 гривень, і ремонт, заправка та чистка кондиціонерів за 14 300 гривень. Ці договори укладені наприкінці липня.  ТОВ “Підприємство “Медтехніка” (35) зареєстроване  у Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 114, оф. 67, дата реєстрації – 18 жовтня 2011 року. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання. Засновники та бенефіціари – винничани Дзюбак Валерій Васильович та Бідлевич Юрій Володимирович, який є керівником фірми. У 2016 році були фігурантами кримінального провадження, згідно якого ТОВ завищувало ціну на товари свого виробництва. ПП “Союз Регіон”, код ЄДРПОУ: 38374954 ТОВ “Альтернатива-В”, код ЄДРПОУ: 34760641 ТОВ “Євробуд”, код ЄДРПОУ: 40658777 ФОП Кулик Євген Сергійович ФОП Хлань Віктор Васильович ТОВ “Ремонтна компанія “Ізол”, код ЄДРПОУ: 24257784 ТОВ “Атіс+1”, код ЄДРПОУ: 39757481 ФОП Бабаханов Сергій Араратович ТОВ “Грін Маєток”, код ЄДРПОУ: 40579122 ТОВ “Укрархбуд”, код ЄДРПОУ: 43503454 ТОВ “Енергосервіс Смарт”, код ЄДРПОУ: 42487751 ФОП Атаманчук Андрій Богданович ТОВ “Світ-тепла”, код ЄДРПОУ: 37747560 ТОВ “Рембудконсалтінг”, код ЄДРПОУ: 42974592 ТОВ “Струмбуд Монтаж”, код ЄДРПОУ: 42928035 ТОВ “Буд Пром Лайн”, код ЄДРПОУ: 42977983 ТОВ “Білоцерківрозоптторг”, код ЄДРПОУ: 19426256 ТОВ "Карат-Ліфткомплект", код ЄДРПОУ: 31801847 ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”, код ЄДРПОУ: 37730206 ТОВ “Тіваг”, код ЄДРПОУ: 39113663 ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, код ЄДРПОУ: 21543199 ТОВ "Віалок Білд", код ЄДРПОУ: 36214797 ТОВ “Максігранд”, код ЄДРПОУ: 42781713 ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович ФОП Григорович Олександр Юрійович ТОВ “Вимпел-45”, код ЄДРПОУ: 34710779 ФОП Совко Алла Борисівна ФОП Яковець Лілія Андріївна  ФОП Бишовець Андрій Віталійович  ФОП Ковдра Олександр Степанович  ФОП Ільченко Тетяна Василівна  ПП “Хелпік”, код ЄДРПОУ: 33783448 ФОП Дячук Віталій Миколайович ТОВ “Підприємство “Медтехніка”, код ЄДРПОУ: 37898423 Фото: колаж KVКиевVласть

ВО "Свобода" має активне представництво в столичному регіоні – 43 партійних районних та міських організацій. Також фракція ВО "Свобода" активно працює у Білоцерківській міській раді. Про основні проблеми Білої Церкви, врегулювання конфлікту на Сході країни та процеси реформування регіону в інтерв’ю KV розповів депутат обласної ради від ВО "Свобода", член комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій Вячеслав Хмельницький.  KV: З якими проблемами звертаються до Вас виборці з 56-го округу (Біла Церква)?  Вячеслав Хмельницький: У жовтні буде 10 років, як працює моя депутатська приймальня. З 2010 по 2015 рік я був депутатом Білоцерківської міськради. Ще тоді вирішив: не зважаючи на те, з якого округу звертаються – вислухати кожного. Тож і сьогодні до мене йдуть виборці не лише з мого округу, а зі всієї Білої Церкви. Здебільшого звернення стосуються вирішення житлово-побутових питань. Особливо, у приватному секторі, де капітальний ремонт не здійснювався протягом 30–40 років.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На балансі облради є КЗ КОР “Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр”. У 2016 році його керівництво звернулося з питанням реконструкції стадіону, який не ремонтувався з часів створення закладу й перебував у жахливому стані. Через постійну ротацію голів Київської ОДА, яка є розпорядником коштів, це питання не вдавалося зрушити до останнього часу. Кошти виділено і, сподіваюся, що до кінця року відкриється стадіон, який відповідатиме вже міжнародним стандартам. Білоцерківці звертаються й за матеріальною допомогою за станом здоров’я. Для цих потреб існує депутатський фонд. Кошти в ньому передбачені бюджетом Київоблради. KV: Які основні проблеми є в міста Біла Церква? Як їх вирішити? Вячеслав Хмельницький: У Білій Церкві є декілька основних проблем. Перша – житлово-комунальне господарство. Після реформування ЖКГ, громадяни одержали право брати активну участь в обслуговуванні будівель. У результаті – створені ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків – прим. ред.). Вони і стали заручниками ситуації, яка не дає їм скористатися можливістю поліпшувати свій матеріально-технічний стан за рахунок бюджетних коштів. Згідно з законодавством, ми не маємо права витрачати з бюджету кошти навіть на облаштування дитмайданчиків, прибудинкових територій. Це – соціальна несправедливість. Адже ОСББ також платники податків і мають право на відшкодування. Вирішать цю ситуацію лише зміни в законодавстві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Не менш актуальним є питання екології. Сьогодні водою з-під крану можна хіба що посуд вимити. Проблема в зарегульованості русла річки Рось, цвітінні води та зливанні в неї стічних вод. Усе це критично впливає на гідрологічний та екологічний стан річки. Без підтримки держави не обійтись. Фінансові витрати досить великі. Парк Олександрія – перлина України та легені Білої Церкви. Сьогодні він належить Національній академії наук і недофінансовується. Крім захищених статей, держава не надає жодної допомоги. Це стримує розвиток парку, а від цього втрачає й наука, і туристична сфера міста. Має ж існувати підтримка на всіх рівнях. Із болючих фактів – Біла Церква є одним із лідерів із захворюваності на рак по Україні. Основним запобіжником має стати своєчасне діагностування. На останній сесії до облради звернувся Білоцерківський онкодиспансер щодо надання відповідної апаратури. Врешті виділено 13 млн гривень і має відбутися закупівля вкрай необхідного обладнання. KV: Чи є в місті проблеми з транспортом? Вячеслав Хмельницький: Транспортна реформа в місті так і не запрацювала. Тролейбусний парк потребує технічного поповнення та оновлення. Містян позбавляють права на дешевий проїзд. Необхідно вже думати і про майбутнє громади, як якісно забезпечити населення транспортними послугами. Також до перевантаження на дорогах, як наслідок, збільшення забруднюючих викидів, призводить відсутність автовокзалу. Врешті, це й безпека пішоходів і руйнація доріг. У 2010 році міська влада вирішила, що такий інфраструктурний об’єкт, як автовокзал, непотрібний і продала. Це була стратегічна помилка. Сьогодні ж будівництво нового обійдеться платникам податків у значну суму. Доведеться віднайти й ділянку під ці потреби. KV: Як щодо боротьби зі сміттям? Вячеслав Хмельницький: Сьогодні сміттєве питання є кричущим. У Білій Церкві назріває проблема збору та захоронення твердих побутових відходів – спливає термін експлуатації полігону. Білоцерківська ОТГ об’єднає 11 населених пунктів, тож доведеться комплексно вирішувати питання, у зв’язку зі збільшенням населення. Аби уникнути екологічного лиха, необхідно дуже швидко шукати земельну ділянку, яка відповідатиме санітарним нормам, робити проєкт і розпочинати будівництво. В ідеалі, на мою думку, мав би бути сучасний завод із переробки вторинної сировини, як активно впроваджують наші сусіди-поляки. KV: Свого часу в Білій Церкві були проблеми і з теплопостачанням. У чому була причина? Вячеслав Хмельницький: Так, у місті вже багато років існує проблема опалення третьої частини міста в межах масиву Леваневського. Причина – стан мереж у критичний. У 2017 році під час опалювального сезону місто вже стикалося з проблемою, коли мешканці залишилися без опалення після пориву труби. Ситуацію вирішили, але глобальну проблему – ні. Теплова труба потребує заміни. Або необхідно будувати сучасні котельні, які дозволять мешканцям безперебійно одержувати гаряче водопостачання та опалення. KV: Між Білоцерківською та Фурсівською громадами тривав дворічний судовий конфлікт за земельну межу в районі жилого масиву Гайок. Чи вдалося досягти перемир’я? Вячеслав Хмельницький: Ця проблема з тривалим історичним фактажем. Свого часу Кабмін і Міноборони передали місту в межах Гайок на баланс майно й інфраструктурні об’єкти. Але чомусь забули передати землю. У 2016 році Фурсівська ОТГ почала встановлювати свої межі, вважаючи, що земля належить їм. Межі ж мають погоджуватися із сусідніми населеними пунктами та згоди в міста так і не запитали. Сьогодні судові процеси продовжуються вже в третій інстанції. Біла Церква виграла першу і другу. На мою думку, до питання треба підійти об’єктивно – сісти за стіл переговорів. Можливо, у перспективі буде агломерація, і це питання взагалі вичерпається. KV: Назвіть основні проблеми управління комунальною власністю області? Облрада – ефективний власник? Вячеслав Хмельницький: Питання – в ефективному менеджменті, і з цим є проблеми. Управлінці, яким ввірені КП, не завжди відповідальні керівники. За той час, як облрада стала розпорядником комунального майна, кардинальні зміни не відбулися. До 2016 року це майно підпорядковувалося КОДА. Майно експлуатували, а базу не поліпшували, відповідно, довівши до критичного стану. Скажу відверто, облрада ще не навчилася бути ефективним власником. Цей процес триває. KV: Впровадження енергозберігаючих технології на Київщині – це міф чи реальність? Вячеслав Хмельницький: Реальність, яка рухається надто повільно й несистемно. Держава співпрацює з Київщиною в частині відшкодування теплових кредитів на утеплення фасадів, заміну вікон, котлів та облаштування теплопунктів. Проте за браком коштів нерідко відсутній комплексний підхід і роботи з модернізації одночасно всього будинку зробити нереально. Це більше стосується багатоповерхівок. Немає стратегії розвитку держави в цьому напрямку. Київоблрада має власну програму з енергоефективності, передбачені кошти на компенсацію і для ОСББ. Тож витрачатися їм не потрібно, вони можуть одержати кошти на відшкодування. На прикладі Білої Церкви – це працює. KV: Як бачить врегулювання конфлікту на Донбасі “Свобода”? Які дії має вжити влада, щоби війна на Сході врешті завершилася? Вячеслав Хмельницький: 20 грудня 1994 року нашими партнерами в підписанні договору про нерозповсюдження ядерної зброї стали США та Великобританія. Саме вони мають сидіти за столом із нашого боку. Загалом їхнє втручання мало бути вже після появи “зелених чоловічків” в Україні. Та в той час ніхто не згадав, що вони давали нам гарантії безпеки. Сьогодні ж ми залишилися з цим один на один. Через міжнародних партнерів необхідно тиснути на запровадження санкцій, вести інформаційну політику, піднімати економіку в країні, яку бачитимуть окуповані території, і та ж Росія. Передусім, необхідно захотіти завершити війну. Усе починається з правильно поставлених завдань. Сьогодні світ ненавидить тероризм і нещадно з ним бореться. Бачення “Свободи” – нам треба довести міжнародним партнерам, що Кремль є терористом № 1 у світі. Це неважко. На озброєнні армії є обладнання, яке може фіксувати всі дії прописані в Мінських угодах. Будь-який постріл з окупованої території фіксується, надходить спостерігачам. Чим більше фактів, тим більше розуміння, що Кремль 100% порушує угоди. Й у світової спільноти вже буде інша реакція, яка спонукатиме до реальних дій проти агресора. На фото: Вячеслав Хмельницький у Широкіному в липні 2015 року KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Вячеслав Хмельницький: Мораторій на землю, на наш погляд, мав би зніматися не в такий спосіб. Усе, що відбувалося з так званими “слугами” у ВРУ під час розблокування закону, для “Свободи” є неприйнятним. Взагалі це не їхнє питання, а українського народу. Виключно через референдум необхідно було запитати в українців: чи хочуть вони, щоби земля сільгосппризначення стала товаром. Якби населення погодилося, то мали запрацювати зовсім інші інструменти. Насамперед – створення державного земельного банку, як регулятора процесів. KV: Як “Свобода” оцінює ефективність децентралізації та хід територіального реформування в країні? Вячеслав Хмельницький: Реформа децентралізації далека від ідеалу. Напрям правильний, але спосіб реалізації – ні. Не можна і закон про добровільне об’єднання ОТГ назвати добровільним. Оскільки усунення обласних рад від затвердження перспективних планів нівелювало повноваження депутата, як представника для обстоювання інтересів громад. Такі чиновницькі рішення далекі від реальної проблематики. Залишається багато розбіжностей закону із Конституцією. Незрозумілий і поділ Київщини на сім районів. Особливо, їхні повноваження і функції, які вони матимуть відносини з ОТГ і областю. Так, залишається безліч питань із районним майном. Кабмін та органи державної влади не домоглися розгляду та передачі майна в громади. Тож, напевно, для цієї функції і збережуть райради до певного часу. Можливо, райони будуть створені винятково під структуру префектів, яку проповідує нова політична сила. У Швеції й досі відбуваються процеси децентралізації – вони повільно удосконалюють своє життя. У нас же вирішили все поспіхом. Планувалося одне, у результаті одержали зовсім інший склад районів. Адже гроші міжнародних партнерів, виділені на децентралізацію, давно витрачені, а результату немає. KV: Чи підтримуєте остаточний розподіл Білоцерківщини на тергромади? Є громади, які так і не потрапили до Перспективного плану (Шкарівська та Терезинська ОТГ), а склад Білоцерківської ОТГ взагалі урізали. Вячеслав Хмельницький: Ідеальним варіантом було би створення двох громад на БІлоцерківщині – Узинської, яка вже існує, і Білоцерківської. Формат вкладався у фінансово-соціальну складову. Але вирішили по-іншому. Мені, здається, що з часом усе ж буде агломерація з навколишніми територіями, що надасть їм можливість інвестиційно та економічно збагачуватися. Тобто є безпосередня вісь Біла Церква, а всі малі супутники мають обертатися навколо. Від цього виграють усі. KV: Що “Свобода” думає щодо нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласних рад? Вячеслав Хмельницький: “Свобода” завжди була “за” пропорційну систему виборів. До цього часу процес не відображав абсолютну рівність виборчих змагань. На мою думку, якщо в нас існують партії, то вони й мають нести політичну відповідальність за життя виборців. Тож ми задоволені, що вибори відбуватимуться за принципом: до 10 тисяч населення – мажоритарна система, решта – пропорційна. Це правильний демократичний крок. Має бути чітка і прозора процедура відкликання депутата, у разі невиконання ним своїх обов’язків. Законом передбачаються обширні повноваження депутата. Не думаю, що їх можна наділити ще чимось більшим. Я б розглянув питання утримання депутатів, як на постійній роботі із відповідною оплатою праці. Сьогодні ми спостерігаємо безвідповідальність із боку депутатів, які не залучені в комісіях і не відвідують сесії. Маючи заробітну плату, діяв би і принцип, якщо депутати не працюють, то за простою процедурою можна було би відкликати симулянтів. KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Внесення змін до закону: причини та які можуть бути наслідки? Вячеслав Хмельницький: Країна перебуває в передвиборчому процесі. То, на мою думку, і відбувається маніпуляція із заграванням до своїх виборців кандидата на посаду голови міста Дніпро Максима Бужанського. У Дніпрі переважно спілкуються російською. І він вважає це гарним аргументом, аби вибори для нього стали переможними. Відміна навчання в російських школах учнів 5–11 класів українській – спекуляція. У Конституції України чітко визначено ст.10 розвиток державної мови, а мова національних меншин не принижується, а навпаки, підтримується державою. Тож наша політична сила висловила свій протест. Упродовж двох днів ми були під стінами ВРУ з іншими політсилами та організаціями. І нам вдалося досягти результату – зміни до закону на пленарному засіданні не розглядали. Тут варто згадати слова Ліни Костенко, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову. KV: Чому на майбутніх місцевих виборах мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Вячеслав Хмельницький: Насамперед, на вибори ми йдемо з однопартійцями, які доводять вірність партії вже не один рік. З тими, хто був і залишається господарем свого слова й на своїй землі. Це ті, хто пройшов майдан, війну не лише на передовій, а й у тилу. “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю. Ми йдемо з досвідом і розумінням, як покращити ситуацію в тій чи іншій площині життя. І, власне, зі здобутками, які партія досягла за попередні роки на всіх рівнях. Ще у 2015 році урядом був запроваджений митний експеримент, який надав місцевим бюджетам додаткові кошти для ремонту дорожньої інфраструктури. Київська область не входила до переліку цих 4 областей. Фракція звернулася зі зверненням до Кабміну щодо участі Київщини в цьому проєкті. Наше звернення підтримали всі депутати облради. У результаті в область спрямували сотні мільйонів державних видатків на капітальний ремонт доріг. Є значні досягнення нашої фракції й у Білоцерківській міськраді. Наприклад, звернення від громади щодо незаконного будівництва на прибудинковій території ОСББ офісного приміщення. У результаті фракція одержала перемогу в суді, яка дозволила мешканцям розпоряджатися своєю землею. KV: Ви відвідували форпост у Широкіному в липні 2015 року. Доправляли спорядження та продукти харчування Нацгвардійцям. З якими враженнями повернулися? “Свобода” і далі підтримує бійців? Вячеслав Хмельницький: До цього у 2014 році був ще Слов’янськ. На той час там була непроста напружена ситуація. Але приємно було бачити, що місцеві жителі підтримують цілісність України: збиралися на мітинги, віче, ходу. Наших хлопців зустрічали із розумінням, що вони мають тут бути задля їхньої ж безпеки. У Широкіному відвідував батальйон “Донбас”. Там мої друзі проходили службу і стояли обличчям до ворога. Наживо довелося побачити всі ті жахливі наслідки бойових дій. Та наші воїни не зробили і кроку назад. Сьогодні всіх, хто звертається, ми, звичайно, підтримуємо, надаємо допомогу. Постійно співпрацюємо з усіма волонтерами. KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні? Вячеслав Хмельницький: Тут мають поєднуватися декілька складових. Перше – політичне довголіття. Мінюстом сьогодні зареєстровано 349 політичних партій. Більшість із них створені під вибори. Вони не мають осередків, діючих приймалень. На відміну від них, ВО “Свобода” існує із 13 жовтня 1991 року, має 24 обласні організації. Тільки на Київщині 43 партійних районних та міських організацій, за якими стоять реально діючі члени. По-друге, постійне представництво партії в органах місцевого самоврядування – це запорука довіри від виборця. І третя складова – ідеологічна й політична програма партії. Сьогодні партій із такою ідеологією майже не лишилося, а яка вона може бути в тої, яка створюється за півроку до виборів? Читайте: Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава” Читайте: Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню” Фото: із особистого архіву Вячеслава ХмельницькогоКиевVласть

Жителі міста Васильків в черговий раз поскаржились на проблеми із водопостачанням. У кранах багатоквартирних будинків води майже немає і вона непридатна для споживання. Через великий вміст у ній заліза постійно ламаються сантехнічні прилади. Остаточно розлютило містян рішення водоканалу про підвищення тарифів. Міському голові після відвертої бесіди з васильківчанами довелось навіть скасувати скандальне рішення.  Де вода? Як стало відомо KV, мешканці Василькова масово жаліються у соціальних мережах на відсутність води у кранах.  “Володимир Сабадаш , мені на все літо підлаштовуватися під графік водопостачання 3/2? За два дні зробити всю роботу вдома, попрати, приготувати їжу, в душ піти 2 рази на тиждень в спеку, а потім 3 дні чекати? 3 рази на тиждень змінювати фільтр, бо після підключення вода як помаранчева цегла, а потім ремонтувати колонку за чималі кошти? Чи як? Дістало”, – пише Аліна Войцеховська.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Незважаючи на те, що води у кранах немає, підвіз води не організовано. Обурені жителі пропонували йти по воду до міського голови додому.  Можливою причиною відсутності води у кранах, містяни вважають роботу фонтанів.  Також мешканці міста нарікають на якість води.  Підвищення тарифів Крім відсутності води у жителів Василькова виникли питання щодо підвищення тарифів. Вони зазначають, що вартість водопостачання мали підвищити у два рази.  Як підкреслив міський голова Володимир Сабадаш, для підвищення тарифу було декілька причин.  По-перше – теперішні тарифи на водопостачання та водовідведення було встановлено у 2017 році і хоча закон дозволяв переглядати тариф один раз на півроку, тариф залишався незмінним. По-друге, з огляду на існуючі тарифи, плата населення складала 80% від економічно обґрунтованих, 20% відшкодовувалось за рахунок міського бюджету. Третя причина – на міський бюджет було покладено незаплановані витрати, а саме: більше 6 млн гривень на боротьбу з COVID-19 було виділено медичним закладам Василькова, підприємці були звільнені від сплати єдиного податку, через що міський бюджет недоотримував 1,5 млн гривень надходжень до міського бюджету щомісяця. Внаслідок цього коштів на покриття різниці між економічно обґрунтованими тарифами та фактичними тарифами зараз катастрофічно не вистачає. Однак, 8 липня підняття тарифу/ціни на водопостачання та водовідведення зупинено рішенням міського голови після зустрічі з мешканцями військового містечка, які донесли свою позицію до мера.  “Я мав зустріч з жителями Військового містечка, які пояснили мені, що внаслідок останніх подій в Україні вони мають фінансові складнощі і підвищення тарифів на воду буде дуже відчутним для них. Звичайно, я не можу заганяти васильківчан у фінансовий зашморг, тому тарифи на воду не будуть змінюватися відповідно до запропонованого рішення водоканалу. На сьогоднішній день я зупиняю це рішення. Дане рішення є нелегким, оскільки тягне за собою необхідність перепланування (у сторону зменшення) бюджетних видатків за іншими напрямами”, – зазначив Сабадаш.  Глобальна проблема Як розповів у коментарі KV депутат Микола Неділько, величезні проблеми з водою у місті з'явилися близько семи років тому. “По-перше, зовсім відсутня гаряча вода. По-друге – вода неякісна, в ній великий вміст заліза і вона непридатна для споживання. До споживача вода подається через неякісні системи, очищення майже немає. Це призводить до постійної поломки техніки, забиваються труби. Особисто у мене стоять вдома системи очистки, але пральна машина все одно ламається. Починаючи з весни вода у місті майже зникає. Починається сезон поливів, а ми маємо велику кількість незаконних врізок у міський водогон, на які колись ЖКГ надавало незаконні дозволи. Але найголовніша проблема в тому, що в ремонт водогону останні п'ять років не вкладаються кошти. Екс-нардеп Віктор Романюк “вибив” для міста близько 10 млн гривень на цей ремонт. Ці гроші просто вкрали. На моє переконання, міська влада не вкладала у водогон кошти, бо було не вигідно. Відразу видно – якщо кошти реалізували, то вода з'явилася. А на будівництві школи, наприклад, складніше відслідкувати, скільки вкрали”, – зазначив він. Неділько розповів, що на позачерговій сесії 13 липня було прийнято декілька проєктів будівництва і реконструкцій мереж водовідведення. “За сто днів до виборчих перегонів міський голова і його команда вирішили профінансувати частину робіт з ремонту систем водовідведення. Але це скоріше піар, оскільки кошти могли виділити раніше, вони були, а мер має депутатську більшість. Ми могли отримати співфінансування від області. Насправді містяни зневірились у якихось змінах. Відсутність води – це лише частина наших проблем. Взимку у нас проблеми із опаленням. Весь рік місто потопає у смітті. І знаєте, яке рішення знайшов мер? Прибрав сміттєві контейнери. Тепер усі, в тому числі мешканці багатоквартирних будинків, мають чекати машину і виносити туди сміття. Якщо не встиг – твої проблеми. Благоустрою ніякого не відбувається, дахи на будинках та під'їзди давно потребують ремонту. Відкрито купу кримінальних проваджень. Питання підвищення тарифів на воду відклали, тому що скоро вибори. У іншому – маємо надзвичайно високі тарифи, на опалення – найвищі в Україні”, – завершив він. За словами міського голови Володимира Сабадаша, станом на 14 липня проблема із відсутністю води в місті була вирішена.  “Проблема із водою виникає, коли жителі приватного сектору поливають городи. Зараз проблема вирішена. Ми обмежили водопостачання. Також буде прийнято рішення про подачу води у приватні сектори погодинно. Програма модернізації мереж є, але її не вистачає”, – розповів він KV.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у 2018 році мешканці Василькова двічі грозились перекривати трасу Київ-Одеса. Причиною протесту стали тотальні перебої з водою в центральній частині міста. Васильківчани запевняли, що ситі по горло самовільними врізками "дачників і городників" до місцевого водопроводу і обіцяли особисто запитати у влади міста, чому комунальники ніяк цьому не перешкоджають. У минулому році мер Володимир Сабадаш повідомив про рішення Київського окружного адмінсуду про скасування тарифів на послуги з очищення стічних вод, встановлених колективним підприємством "Васильківська шкіряна фірма". За словами міського голови, тарифи були знижені вдвічі і приведені до рівня 2017 року. Крім того, повідомлялося, що міськрада має намір боротися за повернення "Васильківської шкіряної фірми" у власність міської громади. Читайте: Цены не сложат: по области прокатилась волна повышения тарифов на коммунальные услуги Фото: колаж KV КиевVласть

Київська облдержадміністрація вкотре переглянула перелік об'єктів для фінансування за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива. Традиційно збільшилося фінансування для Славутича, зменшили розмір коштів для Іванківського району. Поліському – залишили без змін. На місцях говорять: навіть за наявності фінансування із реалізацією робіт є проблеми.  Як стало відомо KV, 10 червня голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження №260 “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Урізали кошти Згідно з документом, з переліку будівництв Іванківського району було виключено реконструкцію об'єктів водопостачання Комунального підприємства Іванківської районної ради “Іванківводоканал” зі встановленням станцій автоматичного керування з частотними перетворювачами та заміною насосних агрегатів артезіанських свердловин №15,16,20. Вартість робіт – 1 млн 335 тис. 246 гривень.  Відтак Іванківщина має освоїти 25 млн 523 тис. 113 гривень. У переліку об'єктів для фінансування залишились реконструкція системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 у селищі Іванків (4 млн 297 тис. 672 гривень), реконструкція Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране (2 млн 567 тис. 953 гривень), реконструкція корпусу харчоблоку КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” у Іванкові (18 млн 657 тис. 488 гривень).  Як розповів KV голова Іванківської райради Валерій Потієнко, затверджені три проєкти не реалізуються через відсутність фінансування. “Підрядникам потрібно давати передплату, а фінансування не виділяється, тому роботи не розпочаті. Крім того, нам довелось переробляти купу проєктів, бо виявилось, що не можна подавати капітальні ремонти та будівництва, лише реконструкції. Реконструкцію об'єктів водопостачання “Іванківводоканалу” нам виключили з переліку, бо була проблема із підрядниками і нам довелось заплатити за роботу коштами району. Загалом проєктів ще дуже багато. Є непорозуміння щодо того, які варто подавати на фінансування. Я наполягаю, що це мають бути об'єкти не лише Іванкова, а усього району. До того ж, ми йдемо до створення громади і маємо думати про села”, – каже він.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Збільшили фінансування Місту Славутичу, навпаки, збільшили перелік об'єктів та фінансування. Додалась реконструкція зовнішніх мереж електропостачання (10 кВт,0,4 кВт) на території дорожньо-експлуатаційної дільниці по вул. Військових будівельників. Вартість – 3 млн 205 тис. 628 гривень. Без змін залишились раніше затверджені 24 об'єкти – будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкція І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкція будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкція спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).  Також у переліку об'єктів реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Бєлгородського кварталу міста (1,2 млн).  Ще Славутичу профінансують реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн), реконструкцію димової труби центральної міської котельні (3,2 млн). Загальна вартість усіх об'єктів наразі складає 180 млн 19 тис. 728 гривень.  Як розповів KV перший заммера Славутича Віктор Шевченко, роботи з реалізації об'єктів проводяться кволо. “Проведенням тендерів займається департамент Київської ОДА, а не міська рада. Вони працюють з підрядниками. Ми тільки можемо спостерігати, як виконуються роботи. Звісно, що хотілося б швидшого виконання нагальних проєктів”, – говорить він.  Залишили без змін Поліський район досі має затверджених 13 проєктів загальною вартістю 73 млн 982 тис. 993 гривні.  Нагадаємо, у смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).  В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн). У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).  В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).  Також затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн) Як зазначив у коментарі KV голова Поліської РДА Андрій Лещенко, район дотаційний і не має коштів для виготовлення проєктної документації для подання в КОДА.  “Зміни по нашому району не вносять, оскільки ми не подаємо проєкти. Нещодавно вдалось виготовити проєктно-кошторисну документацію на пожежні сигналізації, днями будемо подавали на область. По затверджених проєктах тільки завершились тендерні процедури. Скоро розпочнуться роботи на двох об'єктах – реконструкція Володарського сільського клубу і реконструкція системи вуличного освітлення у Романівці”, – говорить він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, до переліку об'єктів інфраструктури Іванківського, Поліського районів і міста Славутич, які фінансуються за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), в черговий раз було внесено зміни 7 квітня. За ці гроші передумали ремонтувати Іванківську школу №2, а Славутичу, навпаки, збільшили суми на раніше затверджені ремонти майже в два рази. Читайте: Гроші з могильника: наближеним до Чорнобильської зони територіям розподілили ще 231 млн гривеньКиевVласть