Власти города, похоже, вместо решения проблем решили их “не замечать”. Людей выбрасывают на улицу из пансионата, который пять лет назад украли из городской собственности - молчок. Выделяют земельные участки под усадебную застройку, а вместо двухэтажного дома вырастают “свечки” - никому нет дела. Обманутые инвесторы пытаются получить свои оплаченные квадраты - ноль на массу. Подрядчики на ремонтах халтурят безбожно - никого не волнует. Об этом и многом другом - в очередном недельном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Скандал
Депутат Киевсовета Анна Сандалова (Объединение “Самопомощь”) написала председателю КГГА Виталию Кличко о невыносимых условиях в которых пребывают обитатели пансионата “Джерело” в Пуще-Водице - вынужденные переселенцы из Донецкой и Луганской областей.
183 человека, среди которых 69 детей и 8 младенцев, живут без отопления, а с недавних пор - и без электричества. У них нет возможности даже приготовить пищу или вскипятить воду. Температура в помещении не превышает 8 градусов, люди постоянно болеют. Об этом сообщили волонтеры, которые занимаются проблемами вынужденных переселенцев.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сандалова потребовала принять все необходимые меры для возобновления энергоснабжения пансионата и улучшения условий пребывания беженцев.
Кроме того из сообщений ряда СМИ KV стало известно, что 20 марта, в понедельник, нанятые владельцем пансионата "Джерело" в Пуще Водице люди с применением огнестрельного оружия пытались выселить “непрошенных гостей”. По словам волонтера, "титушки" открыли огонь в воздух, чтобы напугать людей. Также они били окна, при том, что рядом в колясках спали дети. Всего нападавших было около 20 человек.
Троих из нападавших, в том числе, их главаря, людям собственными силами удалось задержать. Как уверяет волонтер, пойманный налетчик признался, что их нанял хозяин лагеря Вячеслав Гомонай. Официально они - работники, которые должны расчистить пансионат для будущих строительных работ.
Ранее KV сообщала, что что в 2012 году пансионат “Джерело”, который состоял на балансе КП “Киевводоканал”, был мошенническим способом отчужден в интересах так называемой “Семьи”. После начала боевых действий на Донбассе, в 2014 году, в пансионате появились переселенцы.
“Возможно, это поселение было незаконным с точки зрения документации, но чиновники также помогали активистам, занимались переселенцами, которые проживают в этом пансионате, таким образом фактически подтверждая, что люди там находятся законно”, - заявлял тогда народный депутат Александр Бригинец, вставший на защиту людей, бежавших от войны.
КГГА тогда ограничилась официальным ответом, что в перечень объектов для поселения переселенцев пансионат “Джерело” не входит.
Читайте: Власти “попросят” беженцев из пансионата в Пуще-Водице
Самый сок
Депутат Киевсовета Святослав Кутняк (фракция ВО “Свобода”) призвал председателя КГГА Виталия Кличко разобраться с помещениями, которые занимают ветеранские организации. По его словам, коммунальное имущество используют в своих интересах люди, весьма опосредованно относящиеся к людям, воевавшим против немецко-фашистских захватчиков во Второю мировую войну.
Дворец ветеранов на ул. Бастионной, 11
Кутняк отметил, что с начала войны прошло уже почти 75 лет, большинства ее участников уже нет в живых. Остальные - люди пожилого возраста, которые уже не могут активно заниматься общественной работой.
“Отдельные общественные объединения ветеранских организаций используют бывшие коммунистические деятели, такие как Цыбенко П.О. (председатель Совета ветеранов Украины), его многолетний помощник в Верховной Раде Мартынов М. Е. (председатель Совета ветеранов г. Киева), Коропов С. О. (председатель Совета ветеранов Голосеевского района) и другие, которым по 70-80 лет и они не являются ветеранами, и используют Закон Украины “О статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты” для захвата и использования коммунального имущества громады города Киева”, - сказано в обращении.
Читайте: Коммунальщики Киева чаще всего нарушают законодательство об аренде
К примеру, ОО “Организация ветеранов Украины”, которую возглавляет Цибенко, занимает 271, 93 кв. м. в здании на Липской, 16-А. ОО “Совет ветеранов г. Киева”, которую возглавляет Мартынов, занимает 190, 8 кв.м на ул. Терещенской, 13 и 180,3 кв.м. на Крещатике, 25.
По словам Кутняка, эти помещения, расположенные в самом центре города, в домах, являющимися памятниками культурного наследия, либо стоят пустые, либо используются для хозяйственной деятельности людьми, далекими от ветеранского движения.
Также в городе имеются Дом ветеранов на ул. Васильковской, 27 (416, 2 кв.м.) и Дворец ветеранов на ул. Бастионной, 11 (2452 кв.м.), специально построенные для деятельности ветеранских организаций. Кроме того, в каждом из 10 районов города выделены помещения для первичных ветеранских организаций. Как сказано в письме, по назначению они используются от силы пару часов в неделю.
По городской целевой программе “Социальное партнерство” на оплату коммунальных услуг и другие нужды этих “ветеранских” организаций выделяются немалые деньги. Но за последние годы, по словам Кутняка, никто не удосужился проверить, как используется имущество, выделенное советам ветеранов. По его мнению, имеет место ни что иное, как неэффективное управление коммунальным имуществом.
Кутняк предложил создать специальную группу из представителей власти и общественности, в том числе - участников боевых действий разных времен, которая проверит, как организациями ветеранов Второй мировой используются предоставленные помещения и выделенные из городского бюджета деньги. По результатам проверки следует провести общественные слушания для усовершенствования работы ветеранского движения в Киеве, считает он.
Градостроительство
Депутат Киевсовета Владимир Прокопив (фракция “Солидарность”) обратился к директору Департамента земельных ресурсов КГГА Алексею Полищуку с просьбой рассмотреть возможность предоставления УПЦ Киевского патриархата земельного участка в Голосеевском районе для строительства храма памяти погибших воинов АТО и участников революции Достоинства.
К своему письму Прокопив приложил обращение диакона Юрия Мигаля, руководителя религиозной общины парафии Святой Великомученицы Параскови-Пятницы, который просит выделить землю под церковь. Кроме того, священнослужитель отметил, что в Голосеевском районе в настоящее время нет ни одного храма, относящегося к УПЦ Киевского патриархата.
Читайте: Свистунов запустил греко-католиков по большому кругу
Депутат Киевсовета Вадим Пышняк (фракция “Солидарность”) попросил директора Департамента культуры Диану Попову и других должностных лиц остановить произвол застройщика в исторической части города на ул. Ольшанской, 12-б.
На этом месте хотят построить многоэтажку ориентировочной площадью 3 000 кв. м тогда как участок выделялся под частное усадебное строительство.
По сведениям Пышняка, собственник участка только сейчас обратился за разработкой градостроительных условий и ограничений, тогда как строительство ведется уже по полной программе.
Выяснилось также, что под участком, где возводят многоэтажку, проходит Сырецко-Печерская линия метрополитена, которой при отсутствии у застройщика градостроительных условий и ограничений грозят самые непредвиденные сюрпризы.
“Территория, на которой началось строительство, находится в историческом ареале города Киева и относится к самым ценной, Древнекиевской, части, согласно с Генеральным планом города на период до 2020 года. Поэтому вследствие таких незаконных строительных работ и бездействия государственных органов будет нанесен урон культурному наследию, природному ландшафту и традиционному характеру окружающей среды”, - отметил также депутат.
Собственником земельного участка на ул. Ольшанской, 12-Б является некое ООО “Бритико”.
Депутат Киевсовета Владимир Бохняк (фракция ВО “Свобода”) разбирался, каким образом земельный участок между Южным мостом, ул. Малоземельной и пляжем оказался в частной собственности. Свое обращение он адресовал председателю КГГА Виталию Кличко.
“Пропажа” коммунальных земель обнаружилась, когда местные жители захотели оборудовать на этой территории, которая занимает приблизительно 2,5 га, сквер. Оказалось, что половина этой земли - собственность городской общины, а 1,1319 га принадлежит некой гражданке Саватеевой. Об этом сообщили из Департамента земельных ресурсов КГГА. В то же время в Департаменте отметили, что по представлению Департамента Киевсовет не принимал решение о передаче участка в пользование или в собственность, а в ведомстве отсутствуют документы, подтверждающие право пользования или собственности на эту землю.
“Также жители сообщают, что участок запланирован на инвестиционный конкурс для привлечения средств на строительство на этом участке”, - отметил Бохняк.
Он попросил объяснить все противоречия и сообщить выставлялся ли участок на земельные торги.
Читайте: Киевские чиновники потеряли проекты прибрежных защитных полос Днепра
Напомним, в декабре Ольга Балицкая (фракция “Самопомощь”) требовала от директора Департамента городского благоустройства и сохранения окружающей среды КГГА Андрея Фищука пресечь действия по самозахвату территории и захаращиванию прибрежной зоны Днепра.
“Представители общественности утверждают, что по ул. Малоземельная, 98 в Дарницком районе города Киева, в границах прибрежной защитной зоны происходит захват побережья речки Днепр и захаращивание прибрежной защитной полосы строительным и другим мусором, что является грубым нарушением норм действующего законодательства”, - сообщила Балицкая, снабдив свое письмо фото, подтверждающими факт правонарушения
Ранее KV сообщала, что проекты прибрежных защитных полос четырех районов Киева (Оболонском, Подольском, Деснянском и Днепровском) “утеряны”. Столичные чиновники по землеустроению и благоустройству спокойно работают без этих документов - и ничего не делают для восстановления утраченного. В Киевсовете обеспокоены тем, что тысячи бесценных гектаров приднепровских земель вскоре могут “под шумок” застроить ресторанами, высотками и виллами в рамках реализации на площади 9500 гектаров проекта “Днепровская жемчужина”.
Депутат Киевсовета Татьяна Мелихова (фракция ВО “Батькивщина”) обратилась к заместителю председателя КГГА Александру Спасибко с просьбой изложить свое видение решение проблемы со сдачей в эксплуатацию жилищного комплекса “Три богатыря”, что возле Индустриального моста.
Его строительство компания “Киевреконструкция” начала еще в 2005 году, 12 лет назад. Инвестирование велось через Фонд финансирования строительства, управителем которого выбрали “Западинкомбанк”. Сдачу в эксплуатацию объекта планировали на 2008 год. Однако в 2008 году строительство остановилось, а в начале 2009 года в “Западинкомбанк” ввели временную администрацию.
Чтобы достроить дома, в 2009 году создали ЖСК “Наш дом”. С 2008 по 2013 год инвесторы передали в кооператив 8 млн. гривен, но “богатырей” так и не сдали в эксплуатацию.
Читайте: Банк, воровавший депозиты клиентов, замечен в строительных аферах в столице
“Сейчас строительство трех “свечек” возле Индустриального моста является одной из самых резонансных историй про долгострои, жертвами которой стали десятки людей. По словам инвесторов, диалог со столичной властью не принес результатов. Осенью 2014 года создали рабочую группу, которая должна была заниматься поиском путей решения проблемы, но по итогам четырех ее заседаний не было сделано никаких конкретных предложений”, - сказано в обращении.
В приложенном к депутатскому обращению письме членов общественной организации “Объединение инвесторов Борщаговская, 182-В” предполагается, что инвесторы стали жертвами преступной схемы, когда без согласия доверителей управитель “Западинвестбанк” передал оплаченное инвесторами имущество ЖСК “Наш дом”, учредителями которого являются только три человека. После ликвидации в 2014 году ПАО “Западинвестбанк” кооператив стал единым собственником недостроя. А поскольку с ним у инвесторов нет никаких юридических соглашений, то, получается, что и на оплаченные квадратные метры они прав уже не имеют.
По их словам, председатель ЖСК “Наш дом” на заседания рабочей группы, созданной при Соломенской РГА, не появляется, никакие документы не предоставляет, на адвокатские запросы не отвечает.
Инициативы
Депутат Киевсовета Юрий Сиротюк (фракция ВО “Свобода”) настаивает на том, чтобы проспект Ватутина был переименован в проспект Романа Шухевича. Он обратился к мэру Виталию Кличко с просьбой повторно вынести этот вопрос на голосование Киевсовета.
“На общественных слушаниях 28.03.2016 - 28.05.2016 киевляне выразили свою поддержку переименования в столице проспекта Генерала Ватутина на проспект Романа Шухевича”, - отметил он.
Однако, по словам Сиротюка, проигнорировав волеизъявление киевлян, депутаты не поддержали соответствующий проект. По его мнению, следуя законам “О присвоении юридическим лицам и объектам городского подчинения имен (псевдонимов) физических лиц, юбилейных и праздничных дат, названий и дат исторических событий”, “Об осуждении коммунистического и национал-социалистического (нацистского) тоталитарных режимов в Украине и запрете пропаганды их символики”, следует еще раз проголосовать за переименование проспекта Ватутина.
Читайте: Киевсовет не переименовал проспект Генерала Ватутина в проспект Романа Шухевича
Сиротюк считает, что фигура Шухевича является одной из ключевых в национально-освободительной борьбе украинского народа, поэтому достойна увековечения в названии проспекта.
Справка Украинского института национальной памяти:
“Роман Шухевич (1907-1950) - генерал-хорунжий, главный командир Украинской повстанческой армии, глава секретариата Украинской главной освободительной рады (подпольного парламента воюющей Украины). Шухевич создал единую сеть военного и гражданского антикоммунистического подполья, руководил повстанческой армией 6,5 лет - больше других командиров освободительных движений стран Центральной и Восточной Европы. Через УПА прошло более 100 тысяч вояков, она действовала на территории более 150 тыс. кв.км с населением 15 миллионов человек. Генерал Шухевич убит коммунистическими спецслужбами”.
Наболевшее
Депутат Киевсовета Андрей Осадчук (Объединение “Самопомощь”) обратил внимание председателя Печерской РГА Сергея Мартынчука и руководства правоохранительных органов на систематическое нарушение общественного порядка на главной улице столицы - Крещатике.
“Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, часто поступают жалобы киевлян, в частности - жителей домов по непарной стороне ул. Крещатик на нарушение общественного порядка, торговлю с рук в неустановленных местах, предоставление развлекательных услуг, нарушение законодательства о защите населения от вредного воздействия шума”, - написал депутат.
Не смотря на то, что упомянутые нарушения имеют массовый и постоянный характер, со стороны властей не наблюдается никаких действий по их пресечению, отмечает Осадчук. Хотя законодательством предусмотрена ответственность и за торговлю в неположенных местах, и за организованные без разрешения азартные игры (карты, рулетку, “наперстки”), и за превышение уровня шума в местах проживания людей.
Депутат попросил отчитаться, что делается уполномоченными органами для наведения порядка.
Депутат Киевсовета Наталья Приходько (фракция “Солидарность”) попросила директора Департамента здравоохранения КГГА Дмитрия Турчака изыскать возможность для проведения ультразвукового исследования в медучреждениях города бесплатно и без очередей.
Поводом для такого обращения стало заявление одного из жителей Оболонского района, который перенес сложную операцию в Национальном институте хирургии и трансплантологии им. Шалимова и теперь нуждается в регулярном наблюдении и своевременной диагностике. Так вот, когда он обратился в Центральную поликлинику Оболонского района за направлением на бесплатное прохождение УЗИ, то получил отказ.
“Работники медицинского учреждения объяснили, что получают только два талона-направления на УЗИ в месяц, из-за чего образовалась большая очередь нуждающихся в ультразвуковой диагностике. Такая ситуация вызывает социальное напряжение среди граждан, которые не в состоянии оплатить процедуру самостоятельно”, - написала Приходько.
Депутат Киевсовета Наталья Маслова (фракция “Солидарность”) сообщила председателю Подольской РГА Валентину Мондриевскому, что жители прилегающих к территории бывшего завода “Эсмаш” на ул. Светлицкого, 35 домов жалуются на то, что им нечем дышать из-за вредных выбросов в атмосферу.
“Как отмечается в обращении, на территории бывшего завода постоянно проводятся работы, загрязняющие окружающую среду. Арендаторы ухудшают атмосферный воздух, которым дышат жители близлежащих домов. Они отмечают, что черный дым и запах гари последние четыре месяца отравляют спокойную жизнь жилмассива”, - написала Маслова.
Читайте: На экологическое благополучие столицы до 2018 года выделят 3,3 млрд грн
Она попросила дать поручение уполномоченным органам провести проверку изложенных фактов и прекратить незаконную деятельность арендаторов помещений бывшего завода, связанную с загрязнением воздуха.
ЖКХ
Депутат Киевсовета Игорь Галайчук (фракция ВО “Батькивщина) сообщил председателю КГГА Виталию Кличко, что представители ОСМД и ЖСК жалуются на то, что не состоянии платить растущий налог на землю.
Читайте: Странная политика: столичным ОСМД и ЖСК могут уменьшить земельный налог
Он отметил, что еще в 2015 году была проведена переоценка городских земель и начали применять ежегодные коэффициенты платы за земельные участки возле домов ОСМД и ЖСК.
“Пока это были небольшие начисления, не бьющие по карману жильцов, они мирились и изготовляли необходимые документы. Но заявители утверждают, что в 2017 году с них снова требуют брать справку о новой денежной оценке земельных участков, на которых расположены дома и придомовая территория ОСМД и ЖСК. Это приведет к дальнейшему увеличению земельного налога и обнищанию их некоммерческих организаций”, - написал Галайчук.
Он попросил всесторонне рассмотреть вопрос и найти возможность для применения нулевой ставки земельного налога для ОСМД и ЖСК.
Депутат Киевсовета Вадим Иванченко (фракция “Единство”) потребовал от генерального директора ПАО “Киевэнерго” Александра Фоменко наладить нормальное электроснабжение микрорайона Пирогово.
Так получилось, что электричество в этот столичный микрорайон подается с перебоями, из-за чего выходят из строя электроприборы, люди вынуждены испытывать дискомфорт и нести убытки.
ОСН “Комитет микрорайона Пирогово” неоднократно обращался в ПАО “Киевэнерго” - балансодержателю сетей и поставщику услуг, но это ни к чему не привело. Разве что из СВП “Киевские электрические сети” РЭС “Южный” прислали ответ с подробным перечнем работ, которые необходимо сделать для того, чтобы наладить бесперебойную подачу электричества.
Иванченко поинтересовался, когда в “Киевэнерго” начнут выполнять намеченные планы.
С заботой о детях
Депутат Киевсовета Анна Свириденко (фракция ВО “Батькивщина”) просила директора Департамента образования и науки, молодежи и спорта Елену Фиданян не отдавать часть помещений детского сада №341, что в Голосеевском районе, частному учебному заведению.
“За последние 20 лет в центральной части Голосеевского района, в частности на ул. Антоновича, не построен ни один детский сад. В этой части города 64 дома, также построено еще около 20 новых. На весь большой микрорайон только три детских дошкольных учреждения, очередь в которые состоит из 1294 детей”, - сообщила депутат.
В 90-е годы, когда был демографический кризис, 250 кв.м. помещений детского сдали в аренду ООО “ДЦ “Плекалья”, которое занимается подготовкой детей к школе на коммерческой основе. С тех пор ситуация изменилась. Теперь родители добиваются возвращения назад площади, где обосновалась “Плекальня”. Они жалуются, что вынуждены сидеть дома, поскольку некуда отдать детей - садиков поблизости нет. Некоторые отвозят малышей на Теремки или на Печерск.
Общественность считает, что возвращение части помещений детсада смогли бы хоть немного разгрузить очередь. К тому же, по их словам, от “Плекальни” толку никакого - арендная плата неизвестно куда идет, поскольку в основном помещении родители делают ремонты и покупают необходимое оборудование за свой счет. Частное учебное заведение захватило еще и детскую площадку, прилегающую к помещению.
В то же время, невзирая на многочисленные обращения граждан, которые они шлют во все инстанции в течение последних 10 лет, власти продолжают сдавать часть детсада в аренду.
Свириденко потребовала:
расторгнуть договор аренды с ООО “ДЦ “Плекальня”;
обеспечить возобновление работы детского сада №341 на площади 250 кв.м. и вернуть помещения балансодержателю - управлению образования Голосеевского района;
разработать механизм информирования жителей Голосеевского района о передаче в аренду помещений всех коммунальных детских заведений;
обеспечить эффективное использование всего коммунального имущества Голосеевского района, что позволит увеличить финансирование не только детских заведений, но и других социальных проектов.
Депутат Киевсовета Алла Шлапак (фракция “Единство”) обратилась к директору Департамента коммунальной собственности Андрею Гудзю с просьбой прояснить ситуацию с арендой нежилых помещений коммунальной собственности на Лесном проспекте, 39 (лит. А).
На втором этаже здания работает общеобразовательное частное учебное заведение “Хореографическая гимназия “Кияночка”. А вот на первом этаже - полная разруха. Разбитые окна, нет отопления, что, безусловно, вредит всему зданию. На стенах - грибок, система отопления разбалансирована. По словам директора гимназии Дмитрия Кайгородова, из-за этого дети болеют.
Алла Шлапак еще год назад выясняла в КГГА, кто заведует заброшенной коммунальной собственностью и является виновником разведенной там бесхозяйственности. Из Департамента коммунальной собственности ответили, что помещение на балансе КП “Киевжитлоспецэксплуатация”, которое когда-то отдало его в аренду общественной организации “София”, потом договор расторгли. И, по словам чиновников, они собираются отдать 1-й этаж дома на Лесном проспекте, 39 (лит. А) новому арендатору, о чем в самом ближайшем времени дадут объявление в газете “Хрещатик”.
Учитывая намерения властей и желая расширить площадь гимназии, руководство учебного заведения подало все необходимые документы на аренду. Прошел год. Но никаких решений ни КГГА, ни балансодержатель здания так и не приняли. По крайней мере, руководству гимназии о них ничего не известно. Дети болеют, по зданию гуляют ветра, из администрации - никаких вестей.
Алла Шлапак поинтересовалась на какой стадии находится рассмотрение “Кияночки” на аренду.
На контроле
Депутат Киевсовета Юрий Дидовец (фракция ВО “Батькивщина”) выяснял в Департаменте образования и науки, молодежи и спорта КГГА, кто два года назад делал ремонт в специализированной школе №193 на ул. Светлицкого, 22.
В рамках ремонта в помещении библиотеки был смонтирован подвесной потолок. Однако не прошло и двух лет, как он стал протекать, как сито. В дождливую погоду вода льется прямо на головы детям, стекает по стенам, а помещение библиотеки заставлено ведрами.
Читайте: Столичная прокуратура начала уголовное производство по факту некачественного ремонта в трех школах Киева
Диденко попросил предоставить информацию, с кем был заключен договор на проведение ремонтных работ, кто подписывал акт выполненных работ и сколько стоил городскому бюджету дырявый подвесной потолок в библиотеке школы №193.
Читайте: Петровец требует провести расследование по факту хищений при ремонте киевской школы
Итого
Лидером рейтинга активности депутатов Киевсовета по итогам прошедшей недели стал Александр Бродский (“Единство”). За ним следует Игорь Баленко (“Солидарность”). Третьим стал Павел Тесленко (“Единство”).
Депутат
Фракция
Количество запросов
Александр Бродский
“Единство”
53
Игорь Баленко
“Солидарность”
46
Павел Тесленко
“Единство”
32
Наталья Маслова
“Солидарность”
29
Александр Пабат
“Солидарность”
27
Константин Яловой
"Единство"
25
Юлия Ярмоленко
“Солидарность”
15
Алла Шлапак
"Единство"
15
Лариса Дегтярева
“Солидарность”
12
Людмила Костенко
“Солидарность”
12
Николай Негрич
“Солидарность”
11
Анна Сандалова
Объединение “Самопомощь”
10
Святослав Кутняк
ВО “Свобода”
9
Роман Марченко
Объединение “Самопомощь”
9
Владимир Гончаров
“Солидарность”
8
Игорь Мирошниченко
ВО “Свобода”
8
Наталья Приходько
“Солидарность”
8
Ольга Балицкая
Объединение “Самопомощь”
7
Дмитрий Банас
“Солидарность”
7
Юрий Вахель
Объединение “Самопомощь”
7
Олесь Маляревич
“Солидарность”
7
Олеся Пинзенык
Объединение “Самопомощь”
7
Михаил Будилов
ВО “Свобода”
6
Юрий Сулыга
“Солидарность”
6
Владимир Бохняк
ВО “Свобода”
5
Вадим Иванченко
“Единство”
5
Олег Петровец
“Солидарность”
5
Ярослав Диденко
“Солидарность”
4
Юрий Дидовец
ВО “Батькивщина”
4
Владислав Михайленко
“Солидарность”
4
Денис Москаль
ВО “Батькивщина”
4
Андрей Андреев
“Солидарность”
3
Прохор Антоненко
ВО “Свобода”
3
Татьяна Мелихова
ВО “Батькивщина”
3
Виктория Муха
“Солидарность”
3
Вадим Пышняк
“Солидарность”
3
Денис Попов
ВО “Свобода”
3
Владимир Старовойт
ВО “Батькивщина”
3
Людмила Березницкая
Объединение “Самопомощь”
2
Вадим Васильчук
Объединение “Самопомощь”
2
Ольга Веремеенко
ВО “Батькивщина”
2
Виктор Грушко
“Солидарность”
2
Сергей Гусовский
Объединение “Самопомощь”
2
Владимир Левин
“Солидарность”
2
Андрей Осадчук
Объединение “Самопомощь”
2
Александр Поживанов
ВО “Батькивщина”
2
Владимир Прокопив
“Солидарность”
2
Виталий Росляков
“Солидарность”
2
Владислав Турец
“Солидарность”
2
Олег Чернецкий
ВО “Свобода”
2
Анатолий Шаповал
ВО “Батькивщина”
2
Леонид Антоненко
Объединение “Самопомощь”
1
Александр Березников
ВО “Батькивщина”
1
Вячеслав Бродский
“Единство”
1
Игорь Галайчук
ВО “Батькивщина”
1
Антон Дрепин
“Солидарность”
1
Андрей Задерейко
“Единство”
1
Юрий Зубко
“Солидарность”
1
Михаил Ищенко
“Солидарность”
1
Дмитрий Калиниченко
“Единство”
1
Иван Картавый
ВО “Свобода”
1
Олег Костюшко
“Солидарность”
1
Сергей Крымчак
“Единство”
1
Наталья Манойленко
Объединение “Самопомощь”
1
Владимир Назаренко
ВО “Свобода”
1
Ирина Никорак
“Солидарность”
1
Алексей Новиков
“Единство”
1
Вадим Онуфрийчук
“Солидарность”
1
Виталий Павлик
“Единство”
1
Сергей Паладий
ВО “Батькивщина”
1
Сергей Пилипенко
“Солидарность”
1
Анна Свириденко
ВО “Батькивщина”
1
Юрий Сиротюк
ВО “Свобода”
1
Вадим Сторожук
“Солидарность”
1
Андрей Странников
“Солидарность”
1
Дмитрий Стрижов
Объединение “Самопомощь”
1
Анатолий Шаповал
ВО “Батькивщина”
1
Владимир Шарий
“Солидарность”
1
Георгий Ясинский
“Солидарность”
1
Всего:
450
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, опубликованных в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений, не понятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и ответы на них на адрес [email protected] до 12:00 понедельника.
КиевVласть
Будучи директором коммерческого предприятия, мужчина обязался организовать работы по берегоукреплению урочища “Черторой”. Но, как уверяет прокуратура, параллельно решился “разжиться” песочком с речки Десенка. За 2 года “берегоукрепляющих” работ предприниматель “намыл” себе песка на 16 млн грн.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы прокуратуры Киева.
Киевской местной прокуратурой № 3 совместно с работниками управления защиты экономики (УЗЭ) Киева и следственного отдела Деснянского управления столичного главка полиции задержан бывший директор частной компании, который наладил незаконный бизнес по намыву песка из реки Десенка в промышленных масштабах. Предпринимателя задержали на территории г. Тернополь.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Установлено, что задержанный, будучи руководителем коммерческой структуры, в 2013-2014 годах под предлогом проведения работ по берегоукреплению и восстановлению урочища “Черторой” во Всеукраинском парке памяти борцов за свободу и независимость Украины в Деснянском районе г. Киева совершил незаконный намыв и дальнейшую реализацию песка в р. Десенка. Общий объем намытого песка составил более 80 тыс кубометров, стоимостью более 16 млн грн.
Сейчас задержанному вручено уведомление о подозрении по ч. 5 ст. 191 (Присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением), ч. 1 ст. 239-2 (Незаконное завладение землями водного фонда в особо крупных размерах) УК Украины.
Решается вопрос об избрании подозреваемому меры пресечения.
Напомним, в ноябре 2016 года экс-начальнику коммунального предприятия предъявили обвинение в незаконной добыче песка в Бородянском районе.
Читайте: Золотой песок Киевщины: тайны нелегальной добычи
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Баришівської районної ради Володимиром Гуменюком.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Баришівського району за 2016-2017 рік.
Володимир Гуменюк: У 2016 році зведений бюджет Баришівського району склав 246,443 млн гривень, із яких 44,540 млн - це власні надходження. Це - 115,6% від плану. Цьогоріч у бюджеті заклали 256,126 млн гривень, а власні надходження плануємо збільшити до 49,3. Збільшення може відбутися завдяки інвестиційним перспективам у цьому році.
KV: Про які перспективи йде мова?
Володимир Гуменюк: Сподіваємося, що незабаром у нас відкриється нове виробництво -ТОВ “Метало-гальваніка Україна” відкриває у селі Коржі завод з виробництва опор для електромереж. Сума інвестицій - 10 млн євро. Новий завод забезпечить 250 нових робочих місць у районі. Для Баришівського району це важливо ще й тому, що у нас головний бюджетоутворювач - це ПДФО. Також цього року СТОВ ім.Леся Сердюка планує відкрити у селі Бзів біогазову установку для переробки органічних відходів з отриманням біогазу. - вартість проекту 12 млн. гривень.
Модернізація підприємства з виробництва м'ясо-кісткового борошна ТОВ “РВ Транс”- вартість проекту 5,1 млн.грн.
Велика проблема для наших сіл - це незареєстровані підприємства, які обробляють тут землю і сплачують винятково за оренду земельних паїв. Ми з ними системно ведемо діалог, але нас не завжди розуміють. Наприклад, СТОВ Старинська птахофабрика із села Мирне Бориспільського району. Керівництво вирішило розширювати потужності на Баришивщині, розпочало будівництво 4 майданчиків з вирощування птиці в нашому селі Веселинівка, але на прохання зареєструвати у нас філію - відмовили.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Баришівський район має вигідне географічне положення - розташований на трасі “Київ-Харків”. Наскільки відчутним для бюджетів сіл у 2016 році став акциз?
Володимир Гуменюк: Так, акциз у нас минулого року становив 9,391 млн гривень при плані 7, 723 млн грн.,(121,6%). У деяких селах і в райцентрі (Перемозька, Бзівська сільради, Баришівська селищна рада) це стало суттєвим надходженням. Є, щоправда, такі села, які отримали багато надходжень, але не змогли використати їх раціонально. Наприклад, в середньому сільська рада має річний фонд оплати праці 348 тис. гривень на 4,5 одиниці з посадовим окладом в 83 тис. грн., а преміювання становить 165 тисяч. Саме так склалося у Подільській сільраді. Звичайно, можна використати хороший бюджет для преміювання апарату, а можна зробити, наприклад, вуличне освітлення, ямковий ремонт доріг для села. Так, зарплати держслужбовців залишають бажати кращого, але преміювати треба за якісь досягнення: спочатку зробіть щось хороше, а потім роздавайте премії.
KV: Які інвестиційні проекти в районі планується розпочати у 2017 році? Які будуть завершені?
Володимир Гуменюк: Цього року будемо розпочинати реконструкцію шкільних майстерень під розміщення дитячого навчального закладу НВК на базі Яблуневої ЗОШ І-ІІІ ступенів для Яблунівської сільської ради Вартість проекту- 4, 1 млн. грн.. До неї входить чотири села, в яких досі немає дитячого садочка. Батьки 173 дітей з нетерпінням чекають на дитсадок. Зараз це питання вирішили з Березанською міською радою. Здійснюється підвезення дітей для того, щоб хоч якось їх підготувати до школи. Така ж ситуація в Семенівській сільраді.
Крім дитячого садочка, планується завершення будівництва каналізаційних очисних споруд потужністю 2 тис. куб.м/добу, вартість завершення - 12 млн гривень. Цей об’єкт будував Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної Ради України. Для нас він є стратегічно важливим. Крім того, що у нас в Баришівці працює ТОВ “ Торговий дім Райсінг” шкіркомбінат, для якого хороші очисні споруди просто необхідні, то і для майбутнього інвестора це також потрібно: щоб отримати вливання в економіку, треба спочатку запропонувати гідні умови для роботи.
KV: Чи скористалися на Баришівщині депутатським фондом свого депутата-мажоритарника?
Володимир Гуменюк: За сприяння народного депутата України - Павла Різаненка Баришівський район отримав з державного буджету субвенції соцекономрозвитку близько 9 млн. грн. Після жвавого обговорення в районі вирішили, що першочергових вкладень потребує медицина. Придбали коштовне обладнання на суму 881 тис. грн, зокрема, холтер, діагноститчний комбайн кардіоплюс, біохімічний аналізатор крові, кардіографи, електрохірургічний ніж, пересувну рентген-установку для стоматології, компресор стоматологічний, оксигінатори кисню, електролампи хірургічні, дистилятор та центрифуга лабораторні для ЦРЛ. З місцевого бюджету це все закупити не вдавалось протягом багатьох років. Для закладів освіти було придбано обладнання на суму 942 тис. грн., для закладів культури- 87 тис. грн. для Баришівського територіального центру соціального обслуговування - 50 тис. грн.На капітальне будівництво об'єктів інфраструктури району було витрачено - 5,3 млн. грн.
KV: В Баришівському районі користуються системою Prozorro?
Володимир Гуменюк: Закупівлі проводяться. Система Prozorro необхідна тому, що вона дисциплінує. Фінансово-господарська діяльність має бути абсолютно відкритою. На основі ринкових відносин повинен перемагати найкращий. Один нюанс - компанія-переможець не завжди може надати нам якісні послуги.
Є сільські голови, які навчилися економити в новій системі. Одне із сіл замовило будівництво дороги за 2,4 млн гривень і змогло зекономити 150 тис. гривень. Ці кошти спрямували на виготовлення генплану. Інше питання, коли саме зекономлені кошти повертаються в бюджет і коли будується дорога. У нас, як і в багатьох районах, це робилося взимку.
Ми на районному рівні намагалися провести семінар з детальними роз’ясненнями, як працює система, але окремі слухачі ігнорували лектора і не ставили йому ніяких запитань. Вони спілкувалися між собою в мікрогрупах про те, яким чином можна обійти систему. Тому, коли йде мова про асфальтування доріг, то в “деякі” умільці чомусь визначають виконавця робіт не проходячи через систему Prozorro. Чому? Якою б досконалою не була реформа, завжди є суб’єктивний фактор.
KV: Вам відомо про факти лобіювання бізнес-інтересів на рівні Баришівської районної ради? Наприклад, у багатьох районах Київщини говорять про те, що депутатам для політичної стабільності “роздаються” підряди.
Володимир Гуменюк: У Баришівській районній раді ніхто нічиїх інтересів не лобіює, тим паче - представників депутатського корпусу. З 34 депутатів у нас працює лише 6 народних обранців минулого скликання. 90% - це представники сільських місцевостей. Бізнесменів немає. Здебільшого - вчителі, лікарі, працівники бюджетної сфери в меншості аграрії.
KV: Нардеп Павло Різаненко має вплив на прийняття рішень у Баришівській районній раді?
Володимир Гуменюк: Ні. Він жодного разу не відстоював якісь інтереси і ніколи не лобіював проектів рішень. Важливо, що сам Павло Різаненко особисто бере участь в пленарних засідання ради де може висловити особисте ставлення до питань порядку денного.
Читайте: Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо”
KV: На одному з минулих засідань сесії Баришівська районна рада висловила недовіру начальнику районного відділу поліції Роману Шутенку. Чим це зумовлено?
Володимир Гуменюк: Пан Шутенко у наш район переїхав з Дніпра. Працював у нас рік. Зараз обов’язки головного поліцейського виконує заступник - Віктор Петренко. Роман Шутенко не зобов’язаний був реагувати на вимоги депутатського корпусу, але відразу написав рапорт. Рада прийняла рішення про висловлення недовіри через його бездіяльність та невиконання посадових функцій.
Останнім часом криміногенна ситуація у нас дуже загострилася.Збільшився наркообіг. Були резонансні питання щодо землерийних робіт і пошкодження меліоративної системи, яка свого часу належала колишньому свинокомплексу ЗАТ “Коржівске”. Зараз ситуацію вдалося врегулювати.
Особливо гостро стоїть питання ігрового бізнесу.
KV: Колишній голова райвідділу “кришував” цей бізнес?
Володимир Гуменюк: Можна й так сказати. Взагалі, громадськість зараз дуже збентежена. Буквально за березень у нас було декілька підпалів: підпалили автомобіль судді Баришівського міжрайонного суду, авто голови фракції БПП, голови районного ФСТ “Колос” АПК України Сергія Шинкарука (хоча ми не пов’язуємо це з політичними мотивами), а також, підпал декількох магазинів. Не берусь давати оцінок, кому це вигідно, але цими питаннями повинні терміново зайнятися правоохоронці.
KV: Ви знаєте, що зараз із минулим головою РДР Миколою Стельмахом, який був затриманий з хабарем?
Володимир Гуменюк: Сам пан Стельмах на волі. Фігурує в судових справах. Його заступник Микола Титов - аналогічно. Цікаво, що після цього випадку в районній раді ми запропонували обмежити одноосібне прийняття рішень та підписання документів головою РДА. В райдержадміністрації навіть видихнули з полегшенням, адже хтось захотів також взяти на себе відповідальність.
KV: Які громади будуть створені у Баришівському районі в рамках децентралізації?
Володимир Гуменюк: Планується 2 громади - Баришівська і Березанська. З Березанською громадою була ціла епопея завдяки статусу Березані, як міста обласного значення. Зараз уже прийняли закон №5520, згідно з яким міста обалсного значення можуть об’єднуватися із селами. До Березанської громади ввійдуть 7 сільрад: Пилипчанська, Ярешківська, Лехнівська, Садівська, Недрянська, Семенівська і Яблунівська.
Після того, як утвердили цю громаду, мене навіть почали називати “розвідником” і “шпигуном”, адже моє село Лехнівка приєднується саме до Березанської громади. Але час все розставив на свої місця. Працюємо далі...
Читайте: В Киевской области появится Березанская объединенная территориальная община
Володимир Гуменюк: До Баришівської громади відходить 19 сільрад. Ми в районній раді створили зараз робочу групу, яка активізує процес, щоб у травні вийти на другий етап формування громади. Зокрема, будемо спонукати до роботи селищного голову Баришівки Олександра Вареніченка. Поки що він просто збирає негативний досвід громад і доносить його до депутатського корпусу замість того, щоб робити реальну експертну оцінку.
KV: Можна очікувати осінню виборів у Березанській об’єднаній громаді?
Володимир Гуменюк: Так, Березань уже готова до виборів. Принаймні, міський голова Володимир Тимченко дуже активно готується до них.
Я думаю, Баришівська громада не повинна відставати в цьому питанні, але успішність реформи залежить багато в чому від виконавців на місцях. Розумію, що є людський фактор, - ніхто із сільських голів не хоче прощатися з владою і стати звичайним старостою, але на все свій час. Рано чи пізно це має відбутися, і краще, щоб ніхто нікого не виносив із кабінету.
KV: Які проблеми у Баришівському районі не вирішуються роками?
Володимир Гуменюк: Одне з таких питань - це земля. Ще в 1995 році розпорядженням голови Київської облдержадміністрації було надано дозвіл на виділення 5 га для полігону твердих побутових відходів на території Коржівської сільради. Потім у 2014 році тодішнє Держземагентство виділило трьом людям (підозрюю, що це підставні персонажі) ділянки для особистого селянського господарства чітко в межах полігону. Сюди почали звозити сміття звідусіль - з Березані, Переяслав-Хмельницького. Міський голова Березані вирішив чомусь, що це “його” сміттєзвалище, адже саме село Коржі межує з містом. Договорів з КП на це сміття немає, лімітів також. Сміття незрозумілого походження постійно підпалюють, страшенний сморід розлітається по всьому району. На місце приїжджала поліція, але справа не може вирішитися шляхом складання адмінпротоколів. Єдиний шлях - це судовий процес задля скасування наказів Держземагентства 2014 року. Зараз туди просто звозять сміття, ніхто нікому вже й не платить. Зате ми постійно витрачаємо кошти району для упорядкування цих відходів, щоб вони як мінімум не виходили за межі звалища на паї.
KV: У вас отримують землю учасники антитерористичної операції?
Володимир Гуменюк: Так, у нас на обліку 181 учасник АТО. Землю отримують не лише місцеві. Є проблема з виділенням ділянок під забудову, адже генеральних планів сіл немає. Лише Селичівська сільська рада у 2016 році стала “першопрохідцем” у цьому питанні. Наздоганяють Яблунівська сільська рада , Волошнівська, Перемозька. Гостролуцька,Семенівська, Лукашівська. Решта населених пунктів не мають.
KV: На Баришівщині планується увіковічнити пам’ять вашого земляка Миколи Миколайовича Семеняки?
Володимир Гуменюк: На минулій сесії Коржівської сільської ради вирішено назвати площу в Коржах на його честь. Також вирішили за спільний кошт звести гранітний пам’ятник у Коржах. Хочемо, щоб це робилося не на кошт якогось одного бізнесмена, а спільними силами - хто скільки може. Також коли стояло питання обрання кандидатури почесного громадянина Баришівського району, одноголосно було вирішено щодо Миколи Миколайовича.
Читайте: Николай Семеняка: “Януковича выгоняли палками, Порошенко будут гнать автоматами”
KV: Що Вас спонукало прийти до влади?
Володимир Гуменюк: Мені було цікаво, чи можу я як молода людина без протеже і лобістів завдяки своїм знанням та авторитету реалізувати себе в політиці. Цікаво, наскільки я можу виправдати сподівання тих, хто мене обрав. А це - мої друзі, мої учні (я раніше працював вчителем історії). Я знаю, мої учні навіть чинили тиск на своїх батьків, щоб ті голосували за вчителя їх дітей, і це для мене дуже важливо. Після того, як я попрацював 5 років сільським головою Лехнівки і вирішив піти в районну раду, на урядову гарячу лінію надійшла “скарга” на мене з переліком моїх робіт. “Скаржник” просив не відпускати мене з села в район.
Читайте: Досье: Гуменюк Владимир Антонович
KV: Ви амбітна людина? Ким себе бачите через 20 років?
Володимир Гуменюк: Так, амбітна. Я хочу розвиватися і хочу сприяти розвитку нової України. Пам’ятаю, коли я закінчував школу, однокласники казали “слава Богу”, хоча зараз вчителі мені презентують мою анкету зі шкільних років, і там написано “Хочу бути президентом своєї країни”. Можливо, це голослівно, але чому б через 20 років у кабінетах урядовців не з’явитися новій фотографії?
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
КиевVласть
25 марта в селе Заборье Киево-Святошинского района общественники провели для местной общины ознакомительную встречу, посвященную актуальным вопросам реформы децентрализации власти. Мероприятие было организовано по инициативе общественной организации “Рух территориальных громад” и при поддержке ведущих специалистов, экспертов и аналитиков.
Как стало известно KV, целью мероприятия было проинформировать общественность о реформе децентрализации, пояснив преимущества объединения и совместного развития.
Как отметили организаторы мероприятия, на сегодняшний день в Украине существует 367 объединенных территориальных общин, 50 из них - городские, 113 - поселковые и 204 - сельские.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В результате реформы ожидается образование около 1,5 тыс. общин, имеющих достаточный ресурсный потенциал, высокий уровень и качество жизни общины, предоставляющих большее количество услуг как местного самоуправления, так и от государственной власти”, - рассказала одна из организаторов мероприятия, Надежда Карпенко.
Среди преимуществ реформы многие спикеры мероприятия отметили возможность общины самостоятельно распоряжаться своим бюджетом:
Александр Тигов, председатель организации “Рух территориальных громад”:
Децентрализация - это процесс, который уже запущен. Вопрос только в блокировании его чиновниками разных мастей. Как известно, реформа децентрализации предусматривает прекращение деятельности районных администраций. А на сегодняшний день в каждой районной администрации работает порядка 100-150 человек, средняя зарплата которых - 4 тыс. гривен (общие затраты РГА составляют 400-600 тыс. в месяц). Естественно, что никто не хочет быть уволенным или отрываться от “кормушки”, и процесс тормозят.
Ведь если община будет сама решать вопросы о том, куда вложить деньги и что построить в районе - коррупции станет в разы меньше, а работа общины выйдет на совершенно иной уровень эффективности.
Кроме того, СМИ сегодня часто упоминают децентрализацию, но никто не рассказывает о ее сути. В результате, как только начинается процесс объединения, передачи полномочий, расформирования органов исполнительной власти, на местах возникают недоразумения.
Задача общественной организации “Рух территориальных громад” - донести людям информацию о том, что децентрализация дает большие экономические и стратегические преимущества. Кроме того, на Майдане мы сломали вертикаль власти, но не побороли коррупцию.
Децентрализация - это один из путей такой борьбы.
Председатель правления Экспертной группы “СОВА” Михаил Савва:
Основная идея объединения территориальных общин состоит в том, чтобы они стали самодостаточными и крупными.
Уже на следующий день после принятия решения об объединении, жители общин получат дополнительные ресурсы. В первую очередь это - бюджетные средства.
По статистике ОТО в Украине увеличили свои бюджеты в среднем в 7 раз. Происходит это за счет того, что в бюджетный кодекс Украины были внесены изменения, в результате которых и общины получают не 25% налога на доходы физических лиц, как раньше, а 60%. Учитывая то, что минимальная зарплата увеличена до 3200 гривен, это - большие деньги. Кроме того, 5% получают ОТО с акцизных товаров, главный из которых - бензин и прочее.
Иными словами, центральная власть для терробщин создала льготные условия - они получают больше средств.
Есть еще одно важное преимущество - объединенные общины работают напрямую с бюджетом Украины, без посредников в лице района и области. Это обеспечивает не только более быстрое принятие решений, но и большую свободы во всем, что касается распоряжения бюджетными средствами.
Также ОТО получают из центрального бюджета субвенции - инфраструктурные, медицинские и образовательные. В этом вопросе главное условие - чтобы деньги потратили вовремя и по назначению. Так, в октябре прошлого года президент Петр Порошенко анализировал бюджетную статистику по ОТО. Выяснилось, что профицит бюджетов составил 32 млрд гривен. Основной проблемой этих средств стало то, что их не могли потратить, так как ОТО не выработали конкретных планов на тот момент.
Представитель Министерства регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины Виталий Ключник:
Почему-то говоря о реформе децентрализации всегда забывают назвать последнее слово - это децентрализация власти.
Власть страны - за то, чтобы реформа работала, все подзаконные акты о добровольном объединении территориальных общин утверждены правильно.
25 лет Независимости Украины не дали практического результата в системе управления, основные социальные показатели упали, ухудшилась демографическая ситуация. Люди уезжают за границу, а предоставлять лучшие административные услуги старые органы государственной власти и местного самоуправления не могут. Поэтому важным вопросом в проведении реформы является проявление лидерства на местах. Общественность должна брать все под свой контроль, чтобы создавались новые агентства развития. Было бы хорошо, если бы это происходило в партнерстве с депутатами разного уровня.
Заместитель директора Ассоциации сельских, поселковых советов и объединенных общин Украины Наталья Ключник:
Я не буду рассказывать о преимуществах децентрализации, я хочу рассказать о том, что такое самоуправление. Это фактически право управлять своей территорией - когда у вас есть полномочия и ресурсы для их исполнения.
В 1991 году мы получили независимость, нам разделили землю на паи, дали возможность поучаствовать в управлении заводов и фабрик… Как мы этим имуществом распорядились? Никак. Не потому, что мы плохие, а потому, что мы просто не знали, как это сделать. Мы не знали, что акции не нужно было продавать за две гривны олигарху, который получает сверхприбыль. Мы не знали, что такое самоуправление. Кроме того, мы привыкли, что как в районе или области сказали - так и надо делать.
Что такое децентрализация? Это когда ресурсы не отбирают у общины. Например, в Тернопольской области Великогаевская община имела бюджет при объединении 5 млн гривен, на сегодняшний день имеет 60 млн гривен. Эти деньги нужны общинам для развития, строительства, улучшения качества жизни.
Исполнительный директор “Revival Institute” Вероника Кобзистая:
В условиях проведения реформы децентрализации есть возможность существенно улучшить работу сферы здравоохранения.
Так, бюджет, выделенный на охрану здоровья в Украине в 2016 году составил 58 млрд гривен.
Из 246 гривен, выделенных на одного пациента, 60 гривен сегодня возвращаются в бюджет в виде налога, 110 - идут на административные затраты, 76 - на самого пациента и 19 гривен - на зарплату врача.
Ситуацию могла бы изменить новая система семейных врачей, подобная опробованной ранее в Канаде и принесшей позитивный результат.
Согласно нашим анализам, мотивацией для семейного врача может стать жилье, достойная зарплата (12-20 тыс. гривен), транспорт и условия работы. Необходимо также построить согласно новым технологиям амбулатории, что позволит оптимизировать количество медсестер и врачей, укомплектовать районы специалистами до 95%, уменьшив при этом на 60% расходы на третичное и вторичное звено. И деньги будут оставаться на местах.
Современный же медик, помимо своих основных обязанностей, должен будет коммуницировать с пациентами, подписывать с ними контракты, сотрудничать с органами объединенных территориальных общин.
Директор по аналитической работе Международного Центра Перспективных Исследований Анатолий Октисюк:
Чрезвычайно актуальными нам видятся вопросы обеспечения устойчивого развития на местном территориальном уровне. Опираясь на опыт Центра, могу сказать, что развитием чаще занимаются молодые амбициозные люди, которые имеют свои проекты и видят пути их реализации. Таких людей можно назвать двигателями изменений.
Говоря о децентрализации, хочу отметить необходимость привлечения общинами дополнительных средств в свои бюджеты. Ведь, чтобы распоряжаться деньгами, для начала необходимо их иметь.
На повышение экономической состоятельности объединенных общин направлен, например, наш проект. В Украине сейчас реализовывается швейцарская программа поддержки децентрализации и местного самоуправления.
Уверен, укрепление общин позволит эффективнее решать вопросы местного развития, повышать их конкурентоспособность, бороться с коррупцией и качественнее обеспечивать благосостояние местного населения.
Напомним, как ранее сообщала KV, по словам Александра Тигова, один из самых богатых районов Киевской области - Киево-Святошинский, с населением более 200 тыс. жителей и бюджетом около 1 миллиарда гривен, пока не имеет дальнейшего плана децентрализации. Местные чиновники и региональные "князьки" блокируют процесс объединения территориальных общин из-за заинтересованности в денежных потоках.
Читайте: Децентрализация поможет в разы уменьшить количество районных, сельских, поселковых депутатов, - эксперт
КиевVласть
Лошадь из конной полиции испугалась собаки и сбила женщину, которая гуляла с дочерью в лесной зоне Русановки в Киеве. Пострадавшая отделалась испугом.
Об этом KV узнала из сообщения портала dtp.kiev.ua в соцсети Фейсбук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По словам женщины, которая гуляла в лесной зоне Русановки с дочкой, ее на полном ходу сбила лошадь. Пострадавшая упала и проехалась по земле и корням.
"Было очень страшно, потому что я боялась, что вторая лошадь, которая была сзади, побежит по мне или собьет моего ребенка", – рассказала киевлянка Мария Азарова.
ЧП случилось потому, что лошадь испугалась бегущей собаки и начала резко убегать, а девушка-полицейская, которая была верхом на лошади, не могла с ней справиться, сообщила киевлянка.
По ее словам, полицейские предложили вызвать "скорую", однако от этого предложения она отказалась.
Патрульные успокоили женщину и обменялись с ней контактами.
"Они сказали, что лошади боятся собак, но они в этом направлении работают", – добавила Мария.
Напомним, как сообщалось, участки лесопарковой части Русановской набережной, где нельзя проехать на автомобиле, выйдет патрулировать конная полиция. Также инициаторы собирались проверить, как воспримут местные жители такое нововведение.
Подробнее: Русановскую набережную в Киеве будет патрулировать конная полиция
КиевVласть
Український парламент рясно представлений обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своїх округах, дехто знаходиться із місцевою владою в стадії війни, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися із тим, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевВласть вирішила провести серію інтерв’ю із обранцями, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представлятиме на осуд читачеві розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом від Київщини Павлом Різаненко (член депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка").
KV: Які з проблем Київської області, на Вашу думку, є найбільш актуальними? Які з них не вирішуються протягом десятиліть через специфічні особливості пристоличного регіону?
Павло Різаненко: Найперше - це нерівномірний розвиток регіону. Бізнес приходить у ті населені пункти, які розташовані ближче до Києва. Це я спостерігаю і в своєму окрузі - в Броварському та Баришівському районах зовсім різна ситуація в плані розвитку. Так, у Броварському районі є суттєва трудова міграція ( тільки у Броварах за різними підрахунками до 50% населення працює та навчається в Києві), Броварський район завдяки безпосередній близькості до столиці є більш привабливим для інвесторів, ніж Баришівський. Відповідно, тут більша присутність бізнесу і відповідно більш розвинена інфраструктура.
Крім того, Київська область дуже приваблива з економічної точки зору. Це, з одного боку, - позитив, а з іншого - ледь не прокляття. Саме через економічну привабливість боротьба за вплив на розподіл ресурсів тут більш жорстка.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Через це область дуже заполітизована. На рівні сільських, міських, районних та обласної ради депутати намагаються вирішувати питання щодо зовнішнього вектора або обороноздатності країни, призначення на державні посади і т.д. Це образно…
Читайте: Досье: Ризаненко Павел Александрович
KV: Як саме ця заполітизованість сьогодні впливає на управлінські процеси?
Павло Різаненко: Політичні баталії відбуваються на фоні утворення об’єднаних територіальних громад, де система управління значно різниться. Через надмірну заполітизованість Київщина значно відстає від інших областей у процесі формування об’єднаних громад.У районах є представницький та виконавчий органи влади - райрада та райдержадміністрація. Об’єктивно, сфера повноважень ОТР приблизно, як у районної ради, але виконком обирається на місці, а не формується “з центру” як в районі. По-суті, люди на місцях - власники своєї долі.
KV: Яке Ваше ставлення до адміністративно-територіального реформування?
Павло Різаненко: Однозначно, позитивне. Це - серйозна фінансова децентралізація повноважень. Якщо раніше рішення приймали службовці центральної виконавчої влади та представники на регіональному рівні, то тепер це будуть робити обранці в ОТР та виконкоми. Умовно кажучи, це так званий принцип субсидіарності, коли вирішення проблеми наближується до рівня самої проблеми. Ми постійно говоримо, що “йдемо в Європу”, але говоримо абстрактними поняттями. Сама ж Європа - не абстрактна. Вона проявляється у конкретних поняттях. Одне з них - принцип субсидіарності, при якому ресурси і повноваження повинні бути максимально наближені до рівня проблеми. З огляду на це, думаю, з часом адміністрації взагалі будуть ліквідовані. Рано чи пізно, ми прийдемо до повноцінного самоврядування.
KV: Тобто РДА можуть бути ліквідовані саме через нестачу повноважень? Після створення виконкомів ОТР у них взагалі залишаться якісь функції?
Павло Різаненко: Питання існування адміністрації після того, як будуть створені ОТР, відпаде саме по собі, адже справді серед повноважень можуть лишитися хіба що рапортування та статистична звітність.
Очевидно, найближчим часом виникне необхідність змінити Закон щодо адміністрацій, тобто, їх ліквідація відбудеться природним шляхом. Одна з функцій, яка реально може залишитися - це контрольна функція делегованих повноважень, але, знову ж таки, ця функція може бути передана іншій структурі.
Раніше у прокуратури була функція загального нагляду. Вона не відповідала вимогам демократії та ринкової економіки в частині нагляду за взаємовідносинами об’єктів господарювання, але була цілком доречною в контексті органів державної влади та місцевого самоврядування. Роль “наглядачів” виконують активісти, які, знову ж таки, не мають ніяких для того повноважень. Тому я відстоюю позицію, що функція загального нагляду за органами державної влади та місцевого самоврядування все ж повинна бути повернута прокуратурі.
KV: Районні ради та адміністрації належать до різних гілок влади, але часто ведуть однакову риторику: для повноцінної роботи обом структурам не вистачає повноважень. У якої з цих структур зосереджені реальні важелі впливу?
Павло Різаненко: Не можу погодитися з цим твердженням. Все залежить від конкретної ситуації на місцях. Повертаючись до минулого питання, у адміністрацій є така функція, як перевірка виконання делегованих повноважень. Це серйозний важіль впливу, яким потрібно вміти користуватися, що залежить від керівника - голови адміністрації. Від того, наскільки добре він уміє налагодити процес. Центр прийняття рішень знаходиться у його руках, як і сама відповідальність за їхнє виконання. Можемо помітити і на прикладі Київської області: там, де є сильний очільник, ситуація стабільна.
Насправді мене дуже дивує ця політична боротьба на рівні сіл, селищ, районів. У когось - мета ідеалістична, у когось - власний інтерес.
У будь-якому випадку політична боротьба точиться саме навколо прийняття рішень щодо розподілу ресурсів.
KV: Тобто, політика у Київській області - це і є розподіл ресурсів?
Павло Різаненко: Здебільшого, саме так. Для прикладу, керівництво Броварського району виступає категорично проти Prozorro, пропагує, що гроші, які є в районному бюджеті, повинні винятково освоюватись місцевими підрядниками. Коли починаєш вивчати ситуацію і дізнаватися, хто ж ці підрядники, то виявляється, що роботи виконуються юридичними особами, які пов’язані з кількома депутатами районної ради. Ця ідея красиво подана, але я прихильник того, що гроші повинні витрачатися за принципом прозорості, змагальності та конкурентності . Розподілятися рівномірно, а не ділитися між чотирма підрядниками. Процес має бути інклюзивним.
KV: Між Вами та броварським міським головою давній конфлікт. Чи впливають стосунки з міським головою на Вашу роботу в окрузі?
Павло Різаненко: Завжди намагаюся якомога більше комунікувати з владою на місцях. Від цього залежить результат для громади. Лише маючи контакт і спілкування, можна щось реалізувати. Десь це виходить активніше, десь не дуже успішно. Впливають і політичні, і особистісні фактори. Це також одна зі сторін життя, в якій дуже багато суб’єктивного... І якщо між людьми є особиста недовіра, то з цього нічого не вийде.
У минулому в мене не дуже виходило співпрацювати з броварським міським головою. Для мене це важливе питання. За кількістю населення Бровари - це 45% всіх моїх виборців. Стосунки з мером міста- це давня історія, яка психологічно створює бар’єри, компроміси досі знаходити дуже важко але необхідно в інтересах громади. Наше бачення розвитку міста часто не збігається, але я не вважаю, що це особистісний конфлікт.
KV: З якими проблемами до Вас приходять виборці?
Павло Різаненко: Виборці приходять з проблемами, 95% яких взагалі не стосуються депутатської діяльності - удосконалення законодавства. Багато з них звертаються із наріканнями про невиконання законодавства або недостатнє забезпечення виконання. Люди думають, що народний депутат повинен вирішувати матеріальні проблеми округу, хоч згідно закону це не зовсім так, адже він - це законотворець а не розпорядник бюджетних коштів. Навіть прийоми громадян він повинен проводити з метою вивчення потреб населення для змін законодавства. Якщо людей цікавить ремонт дороги або якісь поточні роботи, то це явно не у компетенції народного депутата, а розпорядника бюджетних коштів.
Але все одно я не можу ці звернення ігнорувати і направляю їх до органів місцевого самоврядування. Так само і коли відбувається розподіл коштів у державному бюджеті, то разом із представниками місцевого самоврядування я як народний депутат беру участь у лобіюванні інтересів округу. Така практика є у всьому світі, зокрема, і в тих же Сполучених Штатах.
KV: Ви подавали документи для участі в конкурсі на посаду голови Київської обласної державної адміністрації. Чи була у вас на той час власна візія подальшого розвитку Київщини та своя команда для її реалізації?
Павло Різаненко: В конкурсі я участь не брав, лише подав документи. Якраз у той час у мене була поїздка з “Укроборонпромом” до США. Я проводив певні консультації з колегами-депутатами та керівництвом фракції, адже це не є одноосібна робота, а командна. Потрібно було чітко зрозуміти, яка буде координація по роботі з правоохоронними органами та Кабміном. Звичайно, у нас в області корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо. Саме тому я робив тоді особливу ставку на співпрацю з правоохоронцями. Важливо також, які є ресурси для роботи і хто готовий за це взятися. Ні для кого не секрет, що державна служба - це не високооплачувана робота. Залучити сюди фахових спеціалістів дуже складно, матеріальної мотивації висококваліфіковані кадри не мають.
Після перемовин із соратниками я зробив певні висновки і все-таки не пішов на конкурс, а поїхав у відрядження. Вважаю свою роботу в Верховній Раді та в окрузі більш важливою, ніж потенційно на посаді голови облдержадміністрації.
KV: Тобто державна служба на президентській вертикалі є завідомо збитковою?
Павло Різаненко: Так, і тому професійні, люди не дуже хочуть іти на державну службу. Є також певна категорія, яка рветься до посад, але якщо проаналізувати біографію цих людей, то їхні “пориви” (старання) стають зрозумілими.
Я помітив, що серед десятків кандидатів на різноманітні конкурси одиниці мають знання і досвід організаційно-адміністративної роботи, а також фінансову незалежність для того, щоб ці знання і досвід спрямувати на благі цілі, а не особисте збагачення. Дуже мало людей ідуть з якоюсь вищою мотивацією - послужити країні. Таких приходиться ледь не вмовляти. На конкурс голови РДА, наприклад, днем з вогнем не знайдеш таку людину.
KV: Ця проблема досі актуальна через недоліки законодавства?
Павло Різаненко: Закон про державну службу, який недавно прийняли, має досить непогану теоретичну базу. Але грошового ресурсу для забезпечення виконання закону немає. Тобто, певного рівня заробітних плат, щоб це було привабливо для якісних спеціалістів. Щоб чиновник зміг чесно жити, виконувати свої обов’язки, забезпечувати сім’ю і не турбувати ся про те, де б узяти хабаря чи щось вкрасти.
До речі, це не тільки питання держслужби, але й поліції, прокуратури і всієї бюджетної сфери. Логічно, що коли людина іде на державну службу на зарплату, на яку вона не може прожити, то виникає питання - чому вона туди йде? Одна справа, якщо в декларації кандидат показує великі статки, зароблені у бізнесі. Інша - це людина, яка ніколи не була в бізнесі, не має статків, а лише стаж на тій самій держслужбі або в органах місцевого самоврядування. При цьому, має дорогі автомобілі та будинки. Не хочеться нікого ні в чому звинувачувати, але в мене виникає просте запитання: звідки?
KV: В такому разі справедливо було б торгнутися Вашої діяльності до депутатства, тим паче, про Ваші статки та мільйони ходять легенди. Наприклад, про те, що Ви з дуже багатої сім’ї. За рахунок чого Ви збагатилися?
Павло Різаненко: Історія про багатих батьків - це чиїсь вигадки. Мої батьки зараз - пенсіонери. Мама все життя працювала зубним техніком у Броварській стоматологічній поліклініці. Рідний батько помер у 1985 році, коли мені було 10. Вітчим у 1991 році пішов на пенсію. Раптом знайдете якийсь бізнес у моїх батьків - розповісте. Але саме з батьками мені дуже пощастило, бо вони завжди турбувалися про мою освіту і вчили інвестувати насамперед в знання.
Я знаю, що є чесні та нечесні методи політичної боротьби, люди завжди придумують все нові й нові деталі. І ці методи працюють у країні, де люди звикли до того, що якщо ти - матеріально забезпечена людина, то вкрав. Мабуть, 80-90% у наші державі, яка переживає період первинного накопичення капіталу, це відповідає дійсності. Але в мене дуже простий шлях. Я закінчив школу у Броварах. Пішов вчитися у торгово-економічний інститут у Києві за спеціальністю “Зовнішньоекономічна діяльність”, в 1994 році виграв конкурс Уряду США на навчання в Грейсленд Коледжі. Там отримав освіту по спеціальностях “Економіка” та “Бізнес-адміністрування” (окремі галузі). В 1996 році повернувся додому, працював у міжнародній компанії “Ернст енд Янг” (аудит, консалтинг). Працював у Москві в міжнародних інвестиційних компаніях. В 2007 році повернувся в України.
Матеріально незалежним я став сам. В інвестиційному банкінгу принаймні до кризи 2008 року можна було заробляти великі гроші. Це високооплачувана професія, де люди на керівних ролях на рівні керівників отримують не лише заробітну плату, яка вимірюється сотнями тисяч доларів, але й частину прибутку. Це не дивина, що в цьому бізнесі в 30-40 років можна стати досить забезпеченою людиною. Особливо, якщо ти здібний і в позитивному розумінні агресивний. Тому для України ця історія нестандартна, а от для заходу - цілком.
KV: Побутує думка, начебто, Київщина розвивається лише за рахунок своєї землі, і саме земля є найперспективнішим ресурсом регіону. Наскільки це твердження, на Вашу думку, відповідає дійсності?
Павло Різаненко: Я не погоджуюся з думкою про те, що Київська область живе завдяки своїм багатим земельним ресурсам. Скоріш за все, наявність цього високовартісного активу лише загострює боротьбу за владу. І ця боротьба стане менш гострою лише тоді, коли завершиться приватизація. Важливо, щоб відбулося це якомога швидше. Саме державна власність у випадку з Київщиною є “яблуком розбрату”, джерелом корупції.
Якщо проаналізувати, як сільські ради розпоряджаються цією землею, то вони не максимізують доходи. Максимізувати - це виставляти на аукціон право оренди чи власності по ринковій ціні. А в реальності часто боротьба точиться лише за те, щоб купити дешевше, якомога менше заплатити або отримати взагалі за безцінь чи безоплатно.
Так, неформально, наші корупціонери живуть саме завдяки землі в Київські області, яка для них разом із розподілом бюджетних коштів - головне джерело збагачення. Це ціла мафія, яка має стосунки вже півтора десятка років. Уявіть, коли ця вся земля буде продана... Тоді саме корупціонерам не буде, за що жити. Але не громаді. Основний наповнювач бюджету для громади у всьому цивілізованому світі - це податок на нерухоме майно (землю та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). Ми рано чи пізно також до цього прийдемо.
KV: Тобто, повна приватизація землі - це в ідеалі?
Павло Різаненко: Навіть у наших політичних реаліях це - питання часу. Приватизація відбудеться або швидше, або повільніше. А ще питання в тому, що отримає в цьому процесі громада.
KV: Якщо вигідний варіант подальшого розвитку земельного ринку настільки очевидний, то чому обласна рада вже кілька разів звертається до центральних органів влади щодо неприпустимості відміну мораторію на продаж землі?
Павло Різаненко: Такі звернення мають лише політичну основу. Не варто забувати, що керівництво облради представлено партією ВО “Батьківщина”, яка на центральному рівні виступає проти ринку землі. А взагалі, в контексті Київської області, мова йде швидше не про землі сільськогосподарського використання, а промислові. З Києва виносяться та будуть виноситися за межі міста підприємства (наприклад, “Київгума” у мене на окрузі, яка раніше працювала у столиці). А це - робочі місця і податки. І саме приватизація дасть можливості розкрити потенціал землі.
KV: В публічному полі часто звучать думки про те, що вплив колишнього голови КОДА Анатолія Присяжнюка після його відставки залишився. Ви погоджуєтеся з такою версією?
Павло Різаненко: Так. Вплив екс-голови Присяжнюка, незважаючи на те, що він вже давно за кордоном, простежується й досі.
Якщо повернутися в минуле, то Анатолій Присяжнюк був призначений завдяки протекції тодішнього керівника НАК “Нафтогаз” Юрія Бойка (сам Присяжнюк свого часу очолював “Чорноморнафтогаз”). Вважалося, що і вся Київська область перейшла під вплив “газовиків”. Це підтверджує і список Партії регіонів у Верховну Раду в 2012 році - Кацуба, Онищенко, Чудновський, Бадаєв- люди з орбіти пана Бойка. На рівні обласної ради певні політичні важелі мають люди, у яких були хороші стосунки з Присяжнюком - це і Олександр Качний, і Володимир Майбоженко, і Костянтин Бондарєв. Представники політичної еліти, незважаючи на зміни орієнтирів центру, на місцях не змінилися. Між цими елітами як була, так і є жорстка конкуренція.
KV: Тобто, проблема кланів, яка була характерна для Київської області протягом десятиліть, нікуди не зникла?
Павло Різаненко: Так. Зрештою, це універсальна проблема для всієї держави. Там, де обласні ради знайшли спільну мову з адміністраціями, ситуація більш-менш стабільна. Там, де цього не відбулося, - постійна політична боротьба. Київська область, на жаль, серед таких. І від цього страждають, насамперед, громади. Для прикладу - бюджетні залишки з минулого року в обласній казні близько половини мільярда. Виникає питання як до адміністрації, так і до ради, які повинні в цьому напрямку працювати в унісон: невже в області все так прекрасно? Невже немає проблем, на вирішення яких не потрібні гроші? Очевидно, що це не так.
KV: Що може в цьому контексті змінити ситуацію? Як подолати проблему кланів?
Павло Різаненко: Це - проблема не лише для області, але й для країни. Питання зводиться до законності та невідворотності покарання. Я думаю, ми повільно, але рухаємося в цьому плані. Ми бачимо це на прикладі голови ДФС Романа Насірова. Немає недоторканних, уникнути покарання неможливо. І саме це в подальшому буде впливати на модель поведінки високопосадовців.
Зараз ми бачимо трансформацію суспільства. Після революції ми всі захотіли прокинутися одного дня у державі з законослухняними громадянами, але такого не буває. Ми й не там, де були раніше! Сьогодні спостерігаємо багато розрізнених випадків корупції, але зараз вже немає чіткої корупційної вертикалі та систематизованої піраміди в якій все покривається зверху, як це було до 2014 року. Якщо тебе спіймали - сідай.
КиевVласть
Сельсовет Кагарлицкого района Киевской области передал двум частникам земельные участки лесного фонда общей площадью около 1 га для строительства жилого дома и "сопутствующих" построек. Впрочем, позже эти участки отошли третьему лицу.
Об этом KV узнала из сообщения пресс-службы областной прокуратуры.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На основании решения одного из сельских советов Кагарлицкого района двум физическим лицам было передано в частную собственность земельные участки площадью почти 1 га и стоимостью 225 тысяч гривен для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений.
В дальнейшем, указанные земли отчуждены в пользу третьего лица.
Однако, как подчеркивают в ведомстве, передача земельных участков в частную собственность произошла с нарушением требований Земельного кодекса Украины, поскольку указанные земли находятся в постоянном пользовании госпредприятия "Ржищевское лесное хозяйство" и относятся к землям лесного фонда, которые не подлежат изъятию в частную собственность.
Сообщается, что Кагарлицкой прокуратурой предъявлен иск о признании недействительным вышеуказанного решения и истребовании земельного участка из чужого незаконного владения в пользу государства.
Читайте: В Яготине на Киевщине в госсобственность вернули земли ПТУ
КиевVласть
Сегодня, 24 марта, на заседании постоянной комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики депутаты согласовали проект решения "О мерах направленных на сохранение территорий зеленых зон города Киева".
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевсовета.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что основная цель документа - не допустить уменьшения зеленых зон столицы и исключить изъятие земель из коммунальной собственности, где расположены объекты благоустройства зеленого хозяйства.
Читайте: Администрация Кличко продолжает пускать Голосеевский парк под застройку
Проект решения предусматривает закрепление за коммунальным объединением "Киевзеленстрой" объектов благоустройства, находящихся на содержании коммунальных предприятий, входящих в состав "Киевзеленстроя".
Сегодня, по словам автора представления, председателя экологической комиссии Константина Ялового, парки, скверы и зеленые зоны не имеют четко определенных территориальных границ. При таких обстоятельствах отсутствует юридический механизм защиты зеленых территорий от захвата.
"Учитывая, что на сегодняшний день отсутствуют на законодательном уровне акты, которые бы защищали зеленые зоны от уменьшения, единственным путем сохранения зеленых зон остается оформление права постоянного пользования земельными участками объектов благоустройства зеленого хозяйства коммунальной собственности территориальной общины города Киева с соответствующим внесением в государственный земельный кадастр", - отметил Константин Яловой.
КО "Киевзеленстрой" является специализированным предприятием по вопросам защиты и развития зеленого хозяйства города, поэтому именно оно, согласно проекту решения, определяется субъектом права постоянного пользования земельными участками объектов благоустройства. При этом указанные участки не выбывают из коммунальной собственности.
Читайте: В 2015-2016 годах в КО “Киевзеленстрой” украли на закупках около 25 миллионов гривен
Соответствующий проект решения, по данным пресс-службы, должны также рассмотреть постоянные комиссии Киевсовета по вопросам собственности и по вопросам градостроительства.
КиевVласть
Святошинский районный суд Киева перенес заседание по делу о смене власти в Киево-Святошинском районном совете. Предствители ответчика, нынешнего главы коллегиального органа района Вадима Гедульянова, не явились в зал суда.
Как передает корреспондент KV, слушание по делу состоялось в Святошинском районном суде города Киева 24 марта 2017 года.
На заседании присутствовали представители истца, экс-главы Киево-Святошинского райсовета, главы ОО “Рух территориальных громад” Александра Тигова (на фото). Представители ответчика - Вадима Гедульянова, напротив, проигнорировали судебное заседание.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Суд, выслушав сторону истца, перенес заседание суда на 10 апреля.
Как ранее уже писала KV, 20 марта 2017 года с подачи прокуратуры Киевской области Печерский суд Киева озаботился тем, что депутат Вадим Гедульянов, ставший 27 сентября 2016 года председателем Киево-Святошинского райсовета, изготовил поддельную печать и заверил ею несколько решений сессий местного коллегиального органа. Также суд установил, что ряд депутатов, поддержавших отставку предшественника Гедульянова Александра Тигова получили за свои действия “подарки” в виде земельных наделов под Киевом. По настоянию обвинителей на эту землю наложен арест.
Подробнее: Суд арестовал земли, выданные депутатам Киево-Святошинского райсовета за отставку Тигова
“Депутат Вадим Гедульянов 27 сентября 2016 года в ходе нелегитимной тринадцатой сессии стал председателем Киево-Святошинского районного совета. Уже утром следующего дня он имел поддельную печать и закрепил ею несколько решений сессий местного коллегиального органа. Также суд установил, что ряд депутатов, которые поддержали мою отставку, получили за свои действия так называемые “подарки” в виде земельных наделов под Киевом. Постановлением № 757/4352/17-к суд наложил арест на указанные земельные участки, которые рассматриваются в качестве вещественного доказательства, а также для предотвращения попыток их отчуждения с целью уклонения от возмещения ущерба, причиненного в результате уголовного преступления. Это решение доказывает, что произошел рейдерский захват, а человек, который подрабатывает печать и документы, должен отвечать за свои решения, сидеть в тюрьме, а не в районном совете”, - отметил KV Александр Тигов.
KV также пыталась связаться с Вадимом Гедульяновым, дабы выяснить позицию действующего главы Киево-Святошинского районного совета относительно подделки печати, раздачи земли, а также его позиции по нынешнему заседанию Святошинского районного суда города Киева. Пока, однако, ни на звонок, ни на SMS ;журналистов глава коллегиального органа Киево-Святошинского района не ответил.
Глава ОО “Рух территориальных громад” также отметил, что работа в нынешнем совете Киево-Святошинского района построена на взяточничестве и “договорняках”, в которых он не хочет принимать участия, а тем более потакать им.
“Землю, которая должна принадлежать людям, раздают депутатам за голоса, создаются коммунальные предприятия, руководителями которых назначаются кумовья, братья и т.д., часто КП предоставляют услуги через подрядчиков, которых отбирают без тендеров, опять же, из числа своих друзей или политических партнеров. Таким образом предприятия общины становятся инструментом для коррупции, с их помощью оплачивают так называемые “правильные” голосования и так далее. Сейчас мы ждем следующего заседания суда, оппоненты всячески затягивают дело, но победа - не за горами”, - резюмировал Тигов.
Судебное заседание фиксировалось съемочной группой телеканала ZIK.
Читайте также: Александр Тигов: “Когда “присоски” в виде областных и районных администраций будут упразднены, народу станет легче дышать”
КиевVласть
В четверг, 23 марта, школьник полез на дерево за мячом и застрял там. Для освобождения мальчика пришлось обращаться за помощью к спасателям.
Об этом KV узнала из сообщения пресс-службы областных спасателей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В четверг в оперативную службу поступило сообщение о том, что в Белой Церкви на улице Я. Мудрого мальчик сидит на дереве и не может самостоятельно слезть на землю.
Спасатели, прибывшие на место вызова, обнаружили, что 11-летний мальчик залез на дерево, чтобы достать застрявший в ветвях мяч, где и "засел" сам.
Сообщается, что мальчик был снят с дерева с помощью выдвижной лестницы.
Читайте: Спасатели столичного региона помогли застрявшим бабушке и маленькому мальчику (фото)
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0010
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-08 03:18:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-08 03:18:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-08 03:18:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-08 03:18:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.8950
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-08 03:18:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 6580, 10
0.0020
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('55250', '46804', '55248', '55247', '46761', '55246', '46727', '46712', '46708', '46679')
1.4703
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-08 03:18:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)