ПрАТ “Імпекс-Проект” ще має надію в судовому порядку змусити Київраду пролонгувати договір оренди ділянки площею 1,69 га на Старонаводницькій, 6 (Печерський район). Цю землю компанія в 2009 році отримала від столичної громади для будівництва житлових будинків, але свої зобов'язання не виконала, через що столична міськрада землю й “забрала”. Наразі акціонерне товариство не має успіхів у судах. Однією з причин стали тенісні корти, які розташовані на цій ділянці та використовуються мешканцями Печерська. Служителі Феміди вважають, що реєстрація компанією права власності на ці спортивні об'єкти свідчить про нецільове використання землі. “Імпекс-Проект” входить до орбіти Олександра Лойфенфельда – ексдепутата Київради та “мультидоларового” бізнесмена. Як стало відомо KВ, на 16 листопада 2022 року заплановане засідання Касаційного господарського суду по справі №910/17024/21. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках даного провадження приватне акціонерне товариство (ПрАТ) “Імпекс-Проект” (до 2011 року мало організаційно-правову форму ЗАТ – закрите акціонерне товариство) намагається “змусити” Київраду поновити договір оренди земельної ділянки на вул. Старонаводницькій, 6 площею 1,69 га (кадастровий номер – 8000000000:82:068:0120), яку ця компанія орендувала у столичної громади з 2009 по 2021 рік. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили цьому ПрАТ у задоволенні його позову, тому компанія ініціювала касаційне оскарження таких вердиктів служителів Феміди. Читайте: Киевсовет с опозданием отказался возобновлять договор аренды 1,6 га земли на столичном Печерске KВ вирішила проаналізувати цей судовий спір зокрема та історію взаємовідносин ПрАТ “Імпекс-Проект“ зі столичною владою взагалі. Неперервні спори 14 червня 2007 року Київрада рішенням №819/1480 погодила передачу ділянки на вул. Старонаводницькій, 6 площею 1,69 га в оренду ЗАТ “Імпекс-Проект” для будівництва житлового комплексу з приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та підземними паркінгами. Термін оренди мав скласти 5 років. Незабаром після цього, 1 жовтня 2007 року, столична міськрада рішенням №502/3336 внесла зміни до вказаного рішення про землевідвід. Згідно з ними, було змінено цільове призначення ділянки – влада Києва дозволила використовувати її для “будівництва комплексу житлових будинків з приміщеннями громадського, офісного, торговельного, сервісно-побутового та спортивно-оздоровчого призначення та з підземним паркінгом”. Після цього "Імпекс-Проект" подав до Головного управління земельних ресурсів КМДА документи для укладання договору оренди, проте ні згоди укласти таку году, ні причин відмови компанія не отримала. Через це акціонерне товариство подало позов до суду з вимогою зобов'язати згадане управління укласти договір оренди. Під час розгляду справи в Господарському суді Києва чиновники з КМДА повідомили, що не укладали угоду, бо не були погоджені певні істотні умови договору. Ці аргументи не мали результату – 5 вересня 2008 року столичний госпсуд зобов'язав Управління земресурсів КМДА укласти договір оренди з "Імпекс-Проект". 4 березня 2009 року ця угода була укладена. У подальшому, 4 серпня 2016 року, договір оренди вказаної ділянки було поновлено ще на 5 років (до 4 серпня 2021 року) – саме тоді в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно було перереєстровано право оренди ПрАТ “Імпекс-Проект” на дану землю. Ця пролонгація відбулася також відповідно до рішень судів. Справа в тому, що орендар протягом 2013-2014 років декілька разів звертався до Київради із заявами про продовження орендної угоди, проте столична влада без пояснення причин не стала задовольняти такі звернення. Через це “Імпекс-Проект” знов ініціював судовий спір, який врешті-решт компанією було виграно. 21 квітня 2021 року Департамент земельних ресурсів КМДА здійснив обстеження вказаної ділянки. Було встановлено, що земля не використовується за цільовим призначенням: чиновники зафіксували, що частину ділянки займають тенісні корти та зелені насадження, а решта використовується як землі загального користування (проїзди та тротуари).  Вже через тиждень після цього, 28 квітня, ПрАТ “Імпекс-Проект” направив до Київради лист-повідомлення про поновлення договору оренди ділянки на вул. Старонаводницькій, 6, до якого було додано проєкт відповідної додаткової угоди. Столична влада ніяк не відреагувала на це звернення, натомість ініціювала “вигнання” цієї компанії зі вказаної ділянки – 30 червня 2021 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич (на колажі ліворуч) спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення 08/231-2258/ПР про відмову ПрАТ “Імпекс-Проект” у поновленні орендної угоди. Офіційною причиною для цього стало нецільове використання землі. Читайте: Как нерасторопность Киевсовета поспособствовала застройке 1,6 га Печерска 31 серпня 2021 року Київрада рішенням №2243/2284 погодила вказану ініціативу чиновників. Відповідним рішенням депутати доручили Департаменту земельних ресурсів КМДА проінформувати компанію про даний вердикт та зобов'язали “Імпекс-Проект” звільнити земельну ділянку, привівши її у “стан, придатний для подальшого використання”. 5 листопада минулого року Департамент земельних ресурсів КМДА повідомив вказаній компанії про те, що столична влада відмовила їй у пролонгації орендної угоди. Незадовго до цього, у жовтні 2021 року, ПрАТ “Імпекс-Проект” звернулося до Господарського суду Києва із позовом щодо поновлення договору оренди ділянки на вул. Старонаводницькій, 6. А вже після того, коли суд прийняв цю справу на розгляд, у грудні минулого року, позивач додав до переліку своїх вимог також визнання недійсним та скасування згаданого вище рішення №2243/2284 від 31 серпня 2021 року.  В обґрунтуванні позову адвокати ПрАТ “Імпекс-Проект” вказали, що столична влада незаконно використала формулювання “використання ділянки не за цільовим призначенням” задля відмови компанії в пролонгації орендної угоди. На думку позивача, насправді мова йде про “невикористання земельної ділянки за призначенням”. Мовляв, це не настільки серйозне порушення, адже мова йде не про те, що ділянку використовують “якось не так”, а про те, що її не використовують. При цьому, у ПрАТ “Імпекс-Проект” звернули увагу, що умовами договору оренди не було встановлено строку, протягом якого компанія була зобов`язана забудувати орендовану ділянку. Втім, суди двох інстанцій не погодились з такими доводами позивача. Зокрема, вони визнали, що ПрАТ “Імпекс-Проект” дійсно не використовувало цю землю за цільовим призначенням. На думку служителів Феміди, про це, наприклад, свідчить той факт, що 29 липня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Олена Донченко внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості щодо реєстрації за ПрАТ “Імпекс-Проект” права власності на 4 тенісних майданчики (включають в себе тенісні корти, роздягальні тощо), які розташовані на даній ділянці. У зв'язку з вищевикладеним, 23 лютого 2022 року Господарський суд Києва повністю відмовив компанії в задоволенні її позову. А 6 вересня поточного року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін вердикт суду першої інстанції.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скріншот рішення столичного госпсуду від 23 лютого 2022 року Варто зазначити, що саме згадані вище тенісні корти змусили мешканців Печерського району влітку минулого року протестувати проти поновлення договору оренди землі з ПрАТ “Імпекс-Проект”. 27 червня 2021 року “Асоціація об'єднань власників багатоквартирних будинків Печерського району” звернулася до комісії Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин з проханням не пролонгувати цю орендну угоду. У відповідному листі повідомлялось, що дані тенісні корти – єдине місце, де мешканці Печерську можуть безкоштовно займатися вказаним видом спорту і що громадський актив утримує їх за рахунок власних коштів (добровільних внесків). При цьому, скаржники повідомили, що вони бажають створення на цій локацій дитячої тенісної академії Печерського району. У зверненні було вказано, що дані тенісні корти були збудовані в 1995 році. Хто їх будував та хто був першим власником, у документі не повідомлялось, проте уточнювалося, що в 1998 році столична міськрада погодила рішення про прийняття цих спортивних об'єктів до комунальної власності Києва. Разом з тим, у судових матеріалах по діючому провадженню вказується, що право власності на тенісні корти було визнано за ПрАТ “Імпекс-Проект” на підставі рішення Господарського суду Києва від 21 грудня 2009 року. А на момент розгляду цього спору власником даних об'єктів було ТОВ “Град-Капітал”.  Сам судовий спір було ініційовано “Імпекс-Проектом” через те, що між ним та згаданим вище “Град-Капіталом” було укладено протокол про наміри укласти Попередній договір купівлі-продажу об’єктів вказаного майна, але потім “продавець” відмовився від підписання угоди. При цьому, ПрАТ “Імпекс-Проект” за невідомих причин зареєструвало за собою право власності на ці корти лише через 12 років. У зв'язку з вищевикладеним можна зробити припущення, що або рішення Київради про прийняття тенісних кортів до власності столичної громади не було виконано, або ці спортивні об'єкти деякий час все ж знаходились у комунальній власності, після чого декілька разів переходили “у приватні руки”. У будь-якому разі, не дивлячись на те, що наміри громади Печерського району щодо облаштування тенісної академії на цій локації виглядають достатньо “соціально мотивованими”, схоже, ні місцеві мешканці, ні столична влада не мають ніяких повноважень реалізувати таку ідею – наразі у кортів є офіційний власник. Тому заяви представників столичної влади щодо “збереження кортів для мешканців Печерська” виглядають достатньо популістичними. Читайте: Михаил Терентьев: теннисные корты на улице Старонаводницкой сохранены для жителей Печерского района Також цікавим є той факт, що, згідно з даними держреєстру судових справ, з 2012 по 2016 роки земельна ділянка на вул. Старонаводницькій знаходилась під арештом в рамках певного кримінального провадження. Відомо, що його розслідуванням займалися столична прокуратура та Служба безпеки України, але з чим було пов'язано це слідство, наразі невідомо – КВ не вдалося знайти відповідні дані у відкритих джерелах. Втім, можна припустити, що це було пов'язано саме з тенісними кортами та зміною їх власників. Не дивлячись на те, що ділянка не використовувалася за цільовим призначенням, відсутність дій щодо її забудови навряд чи підштовхнула б охоронців закону до відкриття кримінального провадження. Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ "Імпекс-Проект" було засновано у вересні 2006 року. Його керівником вказано Володимира Шелеста, а засновницею, кінцевим бенефіціаром та власницею усіх 100% акцій – мешканку Києва Інну Лойфенфельд. Система Youcontrol, відносить цю компанію до групи родини Лойфенфельд, яка об'єднує близько п'ять десятків суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері будівництва та нерухомості. Ключовими особами даної групи є підприємець, депутат Київради VI скликання (обирався вії партії “Громадський актив Києва”) та член Наглядової ради Єврейської конфедерації України Олександр Лойфенфельд (на колажі праворуч), а також його дочка – згадана вище Інна Лойфенфельд. Читайте: Киевраду подталкивают нарезать земли семейству Лойфенфельдов Олександр Лойфенфельд неодноразово потрапляв до рейтингів найбагатших людей України. Так, у 2007 році журнал “Фокус” оцінював його статки в 195 млн доларів (76 місце в Україні), а в 2013 році – у 50,4 млн доларів (164 місце). Його бізнес-інтереси досить широкі: свого часу Лойфенфельд був співвласником нині ліквідованого банку “Синтез”, інвестував кошти в столичну нерухомість та землю тощо. Серед його партнерів по різним проєктам ЗМІ називали міністра освіти України часів президента Віктора Януковича Дмитра Табачника, народного депутата декількох скликань Вадима Рабіновича (у діючому IX скликанні обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”), а також бізнесменів Василя Хмельницького (був нардепом кількох скликань) та Андрія Іванова. Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року очолює депутат від партії “УДАР”, директор КП “Інженерний центр” Михайло Терентьєв. До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА.  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична влада збирається передати урочище “Лиса гора” під облаштування Національного військового меморіального кладовища – об'єкта, який за кошти державного бюджету має створити Міністерство у справах ветеранів України. Уже найближчим часом Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) планує замовити розробку проєкту відповідного Детального плану території (ДПТ) загальною площею 140 га землі. Проти такої ініціативи виступають громадські активісти і науковці, які вже звернулися до органів державної влади з проханням знайти для реалізації цієї ідеї інше місце. Зокрема, вказується на те, що Лиса гора є регіональним ландшафтним парком, у якому зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин (тому цю територію треба захищати від будь-яких будівництв), а навантаження на рельєф парку призведе до зсувів ґрунтів, що може стати причиною руйнації будівель майбутнього меморіалу.  Як стало відомо KВ, столична влада планує передати урочище “Лиса гора” (Голосіївський район Києва) орієнтовною площею 140 га під облаштування Національного військового меморіального кладовища. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Проти такої ініціативи КМДА вже виступили окремі науковці та громадські активісти. Вони вказують на те, що дана територія має виключне історичне та природоохоронне значення, і для розташування меморіального об'єкта треба знайти інше місце. Зважаючи на резонанс, який викликала ідея посадовців, КВ вирішила проаналізувати дану історію. Як розвивався скандал 31 травня 2022 року Верховна Рада України підтримала ініціативу Міністерства у справах ветеранів України про створення Національного військового меморіального кладовища. Тоді нардепи визначили, що це – “розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці об’ємно-просторовий об'єкт, що включає військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов'язків та присяги на вірність народу України".  Замовником будівництва меморіального об'єкта, яке має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету України, було визначено Мінветеранів. Верховна Рада прямо не передбачила місце розташування кладовища, в її рішенні уточнювалося, що така локація має бути визначена з “урахуванням громадських інтересів”. При цьому, ще навесні 2021 року, коли це питання лише обговорювалося “у високих владних кабінетах”, попередньо мова йшла про певну територію в Київській області. 3 жовтня 2022 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич (на колажі праворуч) спільно з Департаментом містобудування та архітектури КМДА зареєстрували в столичній міськрада проєкт рішення №08/231-1375/ПР “Про розроблення проєкту ДПТ для розташування Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора” Голосіївського району Києва”. У документі було зазначено, що його було розроблено на виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля (на колажі ліворуч) від 1 вересня 2022 року. Проєктом рішення передбачено, що Київрада доручить Департаменту містобудування та архітектури КМДА замовити розробку цього ДПТ, а визначення суб'єкта, який буде готувати цей детальний план, повинно відбуватися через закупівлю відповідних послуг (їхня орієнтовна вартість – 5 млн гривень). Зазначимо, що проєкт ДПТ, перед його затвердженням столичною міськрадою, повинен пройти низку погоджень, у тому числі – обговорення на громадських слуханнях. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляється в проєкті рішення, розробка цього ДПТ дозволить визначити планувальну організацію та розвиток території орієнтовною площею 140 га, на якій буде розміщено Національне військове меморіальне кладовище. Це, у свою чергу, надасть змогу уповноваженим органам державної влади вжити заходи щодо облаштування цього меморіального об'єкта.  “Через повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України 24 лютого 2022 року питання гідного вшанування та проведення почесних поховань загиблих захисників нашої країни на Національному військовому меморіальному кладовищі у столиці України є беззаперечним, нагальним та актуальним”, – вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення Київради. 4 жовтня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1115 погодив створення державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”. На цю установу, яку уряд підпорядкував Мінветеранів, були покладені обов'язки з утримання меморіального кладовища в належному стані, його охорони тощо. Того ж дня в пресслужбі Кабміну повідомили, що в проєкті держбюджету на 2023 рік на будівництво і утримання Національного військового меморіального кладовища передбачено майже 65 млн грн. А вже 12 жовтня поточного року ідею щодо облаштування військового меморіального кладовища на Лисій горі розкритикувала громадська організація “Українська природоохоронна група” (ГО “УПГ”). У публікації на своєму офіційному сайті активісти повідомили, що вказаний вище проєкт рішення “очевидно підготовлений не з державницькою позицією і суттєво порушує чинне законодавство України”, у зв'язку з чим ГО “УПГ” звернулася  до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля та Генерального прокурора України Андрія Костіна з проханням зупинити прийняття протизаконного рішення. Так, у ГО нагадали, що Лиса гора з 1994 року є територією природно-заповідного фонду – регіональним ландшафтним парком (РЛП). Згідно з Положенням про цей парк, у ньому заборонено будь-яке будівництво, зміна меж, пошкодження дерев і чагарників, трав’яного покриву, проїзд всіх видів транспорту, порушення форм рельєфу та будь-яка інша діяльність, що може нашкодити природним комплексам території. ГО “УПГ” повідомили, що порушення встановленого законодавством режиму території тягне відповідальність згідно зі ст. 252 Кримінального кодексу (КК) України (умисне знищення або пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, максимальне покарання – до 12 років позбавлення волі. – KВ). “Переважна частина урочища “Лиса гора” представлена крутими схилами, на яких збереглися навіть 400-річні дуби. Серед сотень вікових лисогірських дубів три з них отримали індивідуальний статус природно-заповідного фонду − “Дуб Тотлебена”, “Ополченський дуб” та “Дуб-відун”. Також окремою територією природно-заповідного фонду є “Природне русло річки Либідь” (пам'ятка природи місцевого значення. – КВ) біля підніжжя Лисої гори. Тут зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, зокрема вечірниця руда, нетопир білосмугий, лилик двоколірний, жук-олень тощо”, – повідомили в ГО “УПГ”. Дуб Тотлебена (фото – “Мислене древо”) Також, як вказують у ГО “УПГ”, саме на цій локації розташований Лисогірський форт – найбільший земляний форт Європи 1871–1875 років, яким опікується музей “Київська фортеця” і межі якого винесені в натуру. Також, за даними ГО “УПГ”, на Лисій горі є давні городища та капища часів Київської Русі. У зв'язку з вищевикладеним, як вважають громадські активісти, Лиса гора є територією, що становить археологічну цінність, тому її пошкодження є порушенням законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 298 КК України (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини, максимальне покарання – до 8 років позбавлення волі. – KВ). Лисогірський форт (фото “Клуб корінного киянина”) Читайте: Лысогорский форт, где захоронено огромное количество боеприпасов всех времен, смертельно опасен (фото, видео) Крім того, в громадській організації повідомили, що переважна частина місцевості Лисої гори представлена крутими схилами, на яких відбуваються "стрімкі еродуючі процеси" (ймовірно, мова йде про розмивання порід схилів. – KВ). У ГО “УПГ” вважають, що будь-яке будівництво призведе до додаткового навантаження на рельєф РЛП, в результаті чого відбудеться зсув ґрунтів та руйнування як самого рельєфу, так і будівлі [меморіального кладовища]. Громадські активісти вказали на те, що єдине рівне місце на Лисій горі, де хоча б теоретично можна облаштувати поховання − це степова ділянка на західних схилах загальною площею 11 гектарів. Але ця ділянка також є особливою, адже саме на ній зростають два види рослин, занесених до Червоної книги України.  “Для запобігання еродуючих процесів на Лисій горі природозахисники дбають про збереження ландшафту шляхом укріплення схилів. Для цього необхідне висадження відповідних видів рослин, коренева система яких дозволить укріпити схил. З іншого боку, необхідно запобігати будь-якій антропогенній діяльності, яка може порушити цілісність рельєфу на даній території. Отже, спорудження будь-яких комплексів на території РЛП “Лиса гора” є недоцільним з точки зору природно-територіальних особливостей даного парку, що взято за основу при наданні території природоохоронного статусу”, – вказали в ГО “УПГ”. Читайте: Еколого-сакральна стежка в регіональному ландшафтному парку “Лиса гора” Також в організації вважають, що місце для розміщення Національного військового меморіального кладовища повинне відповідати низці критеріїв, і при цьому не повинно бути суперечностей з законодавством по захисту природоохоронних об’єктів. “Ми докладаємо чимало зусиль для допомоги ЗСУ, утім, не можемо погодитись з пропозицією зробити із заповідної території місце поховань. Вшанування пам’яті героїв-захисників є актуальною проблемою. Водночас проблема захисту об’єктів природно-заповідного фонду не є другорядною, адже збереження об’єктів ПЗФ є умовою благополуччя населення України. Для гідного вшанування пам’яті загиблих воїнів необхідно передусім обрати територію переважно рівнинного характеру, що унеможливить ризики зсуву ґрунтів і руйнування меморіального комплексу. По-друге, місце для меморіалу має розташовуватися в межах транспортної доступності для всіх охочих вшанувати пам’ять героїв. Крім того, досить важливою є наявність інфраструктури поблизу меморіального комплексу”, – підкреслили в ГО “УПГ”.  У свою чергу, доктор біологічних наук і завідувач відділом біології і екології Національного антарктичного центру Міністерства освіти і науки України Іван Парнікоза на своїй сторінці у Facebook виразив думку, що Київрада (ймовірно, мається на увазі столична влада, адже проєкт рішення ще не затверджено. – KВ) наносить удар “по надзвичайно цінному з точки зору охорони пам’яток та найбільш цінному з природничої точки зору об’єкту столиці”. Серед іншого, він вказав на те, що ландшафт Лисої гори, зокрема поєднання лісових масивів з лучно-степовою рослинністю, а також близькість житлової забудови, визначає розмаїття тварин-мешканців цього київського урочища. За словами науковця, багатство фауни зумовлює також той факт, що в тутешніх лісах, на відміну від експлуатованих лісгоспами, збереглося ще багато старих дуплистих дерев, що дають прихисток цілому ряду істот – тхору лісовому, горностаю тощо. “Ідея створення кладовища на Лисій горі є абсолютно несумісна ані з правовим статусом території, яка захищається статусом регіонального ландшафтного парку, ані з пам’яткоохооронним статусом, адже тут ступінь охорони ще вищий – пам’ятка національного значення. На території об’єкту немає місць, освоєння яких не призвело б до руйнування його природного і історичного комплексів. Сама ідея знищення найбільш унікального природно-культурного об’єкту видається нам неприйнятною, не має нічого спільного ані з патріотизмом, ані з здоровим глуздом, і має бути відкликана”,- зазначив Іван Парнікоза. За даними аналітичної системи Youcontrol, ГО “УПГ” була заснована у березні 2018 року. Ця організація офіційно зареєстрована у місті Васильків Київської області. Її керівником та одним із співзасновників є український еколог і зоолог Олексій Василюк, який також є відомим як співзасновник і автор декількох пісень музичного гурту “Тінь Сонця” та помічник народної депутатки поточного IX скликання Верховної Ради Юлії Овчинникової (обрана за списком партії “Слуга народу” під №84). Крім Василюка співзасновниками ГО “УПГ” вказано ще 8 осіб, серед яких відомий науковець-ботанік Іван Мойсієнко (Херсон) та директор Національного природного парку “Бузький Гард” Владислав Артамонов (село Мигія Миколаївської області). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Петро Оленич. Міністерство у справах ветеранів було створено в 2018 році шляхом реорганізації Державної служби України у справах ветеранів. Із 18 грудня 2020 року його очолює Юлія Лапутіна. Кабінет Міністрів України з 4 березня 2020 року очолює Денис Шмигаль. Фото: колаж КВКиївВлада

Екснардеп і колишніій власник корпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на фото в центрі) витратив десятки мільйонів доларів на підкуп чиновників та депутатів різних, включаючи сьогоднішніх нардепів Андрія Холодова (фракція “Слуга народу”, на фото ліворуч) та Вадима Столара (обраний від ОПЗЖ, депутатська група “Відновлення України”, на фото праворуч). Про це KВ стало відомо з інтерв’ю інтернет-виданню Цензор генерального директор “Укрбуд Девелопмент” (компанія входить до складу “Укрбуд”) Олега Майбороди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Він (Максим Микитась, – KВ) передав [Андрію] Холодову на компанію "Слуг народу" 1 млн 200 тис. доларів, "Батьківщині" передав 500 тис. доларів. Також іншим майбутнім представникам влади передавались незначні суми (до 100000 доларів), про що також маю документальне підтвердження”, – сказав Олег Майборода. Він наголосив, що Микитась завжди шукав виходи на корумпованих чиновників, яких би він застосовував для свого збагачення: “Починаючи з [експрем’єр-міністра Миколи] Азарова, [Андрія] Кравця та [Сергія] Льовочкіна часів [президента-утікача Віктора] Януковича, [Ігоря] Кононенка, [Сергія] Березенка часів [п’ятого Президента України Петра] Порошенка”. “Його (Максима Микитася, – KВ) дії з підкупу депутатів Київради, а саме фінансування їхньої передвиборчої кампанії та щомісячні виплати як "своїм" депутатам, так і членам земельної комісії Київради, давали змогу набувати прав на забудову тих чи інших проблемних ділянок. Так, на корумпування ДАБІ, яку контролював [Вадим] Столар, для отримання містобудівних умов і обмежень, дозволів на будівництво, сертифікатів готовності будівництва Микитась витратив понад 9 млн доларів”, – наголосив гендиректор “Укрбуд Девелопмент”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За словами Майбороди, за тісного спілкування Максима Микитася з Ігорем Кононенком було безкоштовно відремонтовано офіс “Блока Петра Порошенка” на вул. Лаврській вартістю 3 млн доларів, “що принесло Микитасю контракти на будівництво військових складів на 1 млрд гривень”. Також Максим Микитась активно працював на Чорнобильській АЕС, “при цьому корумпуючи як ексдиректора АЕС Ігоря Грамоткіна, так і заступника директора НАЕК “Енергоатом” Ігоря Орлова, “якому Микитась передав три квартири та грошові кошти (розслідувало НАБУ та направлено до Вищого антикорупційного суду”, наголосив Олег Майборода. “У мережі "Інтернет" можна знайти відео наради в НАЕК Енергоатом із запуску ядерного сховища на Чорнобильській АЕС – про це була програма "Схеми" – на якій генеральний директор "Атомпроектінжиніринг" [Микола] Божко звинувачує підрядників будівництва у викраданні державних коштів – сотні мільйонів доларів. Вартість будівництва завищується та левова частина дістається Микитасю. Наразі ці державні кошти Микитась витрачає на корумпування правоохоронних органів задля помсти мені особисто та підтримки його історії про "рейдерський захват" його компанії”, – підкреслив гендиректор “Укрбуд Девелопмент”. В цьому ж інтерв’ю Олег Майборода повідомив, що заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров (колишній співробітник “Укрбуду”) досі прикриває Максима Микитася, захищаючи його від кримінальних переслідувань. Читайте: Заступник керівника ОП Татаров захищає Микитася – гендиректор “Укрбуд Девелопмент” Майборода Нагадаємо, вчора співробітники НАБУ затримали Максима Микитася на спробі дати хабара меру Дніпра Борису Філатову. Микитась пропонував міському голові Дніпра 22 млн євро за контракт на майбутнє будівництво метрополітену в Дніпрі. "Кошти обіцяв надавати частинами впродовж дії проєкту – до 2027 року. “Лояльність” мера екснардеп оцінив у 10% від вартості проєкту (220 млн євро), що становить відповідно 22 млн євро. Фінансування за проєктом здійснюється коштом кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку", – повідомили в НАБУ. Читайте: Екснардепа Микитася викрили на спробі підкупу мера Дніпра: пропонував 22 млн євро за контракт на будівництво метро До цього Максим Микитась повернув собі юридичний контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. Після більш ніж двох років корпоративних спорів йому вдалося оскаржити перереєстрацію 100-відсоткової частки статутного капіталу даної компанії на “номіналів”: свого кума Олега Майбороди та ресторатора Дмитра Федотенкова.  Після цього Микитась декларував “наполеонівські плани”, критикував керівництво “Київміськбуда”, обіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати житлові комплекси, які ця компанія до 2019 року зводила під брендом майже однойменної держкорпорації “Укрбуд”. Всі ці заяви тоді викликали сумніви, оскільки нещодавно Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ “Укрбуд Девелопмент” через його багатомільйонні борги. А після затримання на хабарі, схоже, Микитасю доведеться надовго забути про його т.зв. бізнес. Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Відзначимо, що нардеп від “Слуги народу” та власник мережі табачних кіосків в Києві Андрій Холодов переважно перебуває в Відні. А нардеп від “ОПЗЖ” Вадим Столар, який, за інформацією KВ, дуже старається повернутись до справ в Києві, перед початком повномасштабного вторгнення росії в Україну поїхав до Європи і перебуває на своїй віллі в Сан-Жан-Кап-Ферра під Ніццею (Франція). KВ повідомляла, що між “Слугою народу” та екс”ОПЗЖ” існує тісний зв’язок на грунті лобізму будівельних схем в інтересах великих забудовників. Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” Фото: колаж КВКиївВлада

Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через демонтаж активістами бюста Олександру Пушкіна в центрі Києва. Активіст Андрій Савчук зазначає, що кримінальне провадження відкрито через заяву до поліції, яка була подана ректором Національного транспортного університету (НТУ) Миколою Дмитриченком.  Про це KВ стало відомо з допису в Facebook активіста Андрія Савчука.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як повідомив Андрій Савчук, через знесений памятник Пушкіна та заяву одіозного ректора НТУ поліція Києва почала переслідувати громадських активістів “Вранці 14 жовтня, на Покрову, через демонтаж бюста Пушкіна та заяву одіозного ректора НТУ до мене додому приходили оперуповноважені Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві. А вчора (17 жовтня) я у супроводі адвоката вже був на допиті у слідчого”, – написав Савчук.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Через демонтаж бюста Пушкіна, який є відомим символом “русского міра”, поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, тобто “Хуліганство”.  “Нагадую, що згідно з нормами кодексу, хуліганство – це “грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.”, – зазначає Савчук.  За словами Савчука, кримінальне провадження відкрито через заяву до поліції, яка була подана ректором Національного транспортного університету Дмитриченком Миколою Федоровичем. Тобто, столичний університет відкрито став на захист російської ідентичності та Алєксандра Пушкіна. Микола Дмитриченко відомий репресіями проти студентів та співробітників за часів режиму Віктора Януковича. У 2010-2013 році за його вказівкою старости груп організовували студентів на “проплачені мітинги” на підтримку Партії регіонів та міністра освіти Дмитра Табачника – для створення картинки протидії громадській “АнтиТабачній кампанії”. 24 серпня 2013 року Віктор Янукович взагалі нагородив Миколу Дмитриченка орденом “За заслуги” І ступеня (Указ Президента України №448/2013). А під час подій Революції Гідності 2013-2014 році за вказівкою одіозного ректора здійснювався моніторинг соціальних мереж студентів та працівників для подальшого відрахування прихильників Євромайдану. “Тобто замість того, щоб самостійно ініціювати демонтаж пам’ятника Алєксандру Пушкіну на дев'ятому році війни з російськими окупантами, Микола Дмитриченко вирішив захищати “русскій мір”. Хоча у столиці є гарні приклади як мінімум двох університетів – КНУ імені Тараса Шевченка та НМУ імені О.О. Богомольця, які самостійно прибрали меморіальні дошки українофобу Міхаїлу Булгакову зі своїх фасадів”, – додає Савчук.  Читайте: З фасаду КНУ ім. Шевченка зняли меморіальну дошку російському письменнику Булгакову Крім того, Савчук висловлює свою думку чому пам’ятникам Олександру Пушкіну не місце в Україні.  За його словами:  “Пушкін є символом російського імперіалізму, уособленням "вєлікого могучєго русского язика", маркером “русского міра” та ідентичності;  у своїх творах Пушкін відверто пропагував ненависть до українців та поляків, презирливо ставився до гетьмана Івана Мазепи, підтримував геноцид народів Кавказу; Пушкін заперечував державність України – називав Україну "малоросією" і дорікав за прагнення незалежності. Нагадаємо, 12 жовтня ц.р. у центрі Києва демонтували пам'ятник символу "русского мира" поету Олександру Пушкіну. Погруддя було розміщене біля входу до приміщення Національного транспортного університету. Читайте: У середмісті Києва демонтували пам’ятник Пушкіну (фото) Фото: відкриті джерела КиївВлада

У Чорнобильській зоні свіжий скандал: держпідприємство “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”, що відповідає за забезпечення візитів у Чорнобиль, йде на ліквідацію. Робітники тим часом погрожують припинити роботу у зоні вже зараз, скаржаться на скандали із керівництвом та затримку виплат, а також заявляють, що ліквідація старого підприємства і створення на його місці нового призведе лише до бюджетних розтрат. За їх словами, ліквідації піддають ще 2 підприємства.  Всі підконтрольні ДАЗВ – Державному агентству України з управління зоною відчуження. До редакції KВ з проханням про допомогу звернулися працівники підприємства. У відповідному листі робітники виголосили побоювання, що питання стосується не тільки одного підприємства, а дещо ширше. Суть 25 липня цього року Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) випустило наказ про ліквідацію Державного підприємства “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”, яке займалося супроводом громадян та гостей країни до Зони відчуження.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Припинити Державне підприємство “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”, код ЄДРПОУ 38770852 (далі – ДП “ЦОТІЗ”), шляхом ліквідації”, – йдеться у наказі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Планується поетапно ліквідувати підприємство, а додатком до наказу затверджено склад ліквідаційної комісії. На місці ЦОТІЗ хочуть зробити нове підприємство – ДСП ЦСП. Державне підприємство “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження” було створене ще у 2014 році шляхом реорганізації ДСП “Чорнобильський спецкомбінат”.  ДП ЦОТІЗ належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження, і саме тому воно видавало наказ про ліквідацію. В зоні відчуження, окрім об’єктів ДСП “Чорнобильська АЕС”, підприємство було єдиним організатором прийому офіційних та технічних делегацій, представників вітчизняних та іноземних ЗМІ, громадських організацій та їх представників, юридичних осіб та окремих громадян, організовуючи супровід зоною відчуження.  У документі підґрунтя до ліквідації не вказане. Уповноважений управляючий орган ДАЗВ, як вказують працівники, не визначає правонаступника, що понесе за собою неможливість передачі функцій та майна ЦОТІЗ іншому підприємству. Окрім цього, у зв’язку з ліквідацією, наголошують скаржники, підприємство втратить усі дозвільні документи та ліцензію, які буде майже неможливо переоформити. “Важливо зазначити, що у зв’язку з ліквідацією, ДП ЦОТІЗ втратить дозвільні документи, що були видані підприємству для здійснення його господарської діяльності. В тому числі буде анульована ліцензія, що була отримана ДП ЦОТІЗ за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно постанови від 13 жовтня 2020 р. No 1904. Такі дії передбачені ч. 6 ст. 111 ЦКУ відповідно до якої, ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором). Отже, враховуючи специфіку отримання такого виду дозвільного документу, подальше її переоформлення (отримання) новим підприємством буде практично неможливо з огляду на втрату певних документів, необхідних для отримання ліцензії внаслідок збройної агресії росії”, – йдеться у листі колективу. Операція ліквідація Усього до складу ліквідаційної комісії ввійшло 12 чоловік. Головою комісії обрано Олега Котляренко, екс-начальника комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” Київської міськдержадміністрації.  Нове підприємство “Центральне сервісне підприємство з експлуатації, відновлення та безпеки”, яке створене 15 липня поточного року, теж очолює Олег Котляренко. Основний вид діяльності згідно даних ресурсу Opendatabot – комплексне обслуговування об'єктів (81.10). Незгодні До редакції звернувся колектив, який стверджує, що окрім ДП ЦОТІЗ ліквідації підлягають ще кілька підприємств Зони відчуження –  з них Держспец підприємство “Північна пуща”, що доглядає Чорнобильські ліси, та Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами, що займається поводженням, переробкою та захороненням радіоактивних відходів (далі РАВ), а також тимчасовим та довготривалим зберіганням РАВ та відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, котрі раніше використовувались в наукових дослідженнях, медицині, металургії та інших галузях. Ліквідаторами виступають одні й ті ж особи у випадку усіх трьох підприємств.  “Також, команда Котляренка О.О. разом з очільниками ДАЗВ розпочали кампанію у втручання в діяльність інших підприємств зони відчуження, проводячи дії з ліквідації або реорганізації підприємств. До таких підприємств наразі належить: ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЦЕНТРАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО З ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ” (далі – ДСП “ЦППРВ”) (основний вид діяльності – 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів), ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПІВНІЧНА ПУЩА” (далі – ДСП “Північна пуща”) (02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві). Основним видом діяльності нашого підприємства є 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, також підприємство займається організацією відвідування зони відчуження з ознайомчою метою. На балансі ДСП “ЦППРВ” перебуває полігон твердих побутових відходів “Лелів”, ДСП “Північна пуща” займається заготівлею лісу а ДП “ЦОТІЗ” – організацією відвідування зони відчуження”, – зазначається у зверненні. Також працівники підприємства, які незгодні з даним рішенням, звернулися до профспілкового комітету і поскаржились про те, що на них безпідставно складають акти про відсутність на роботі та роблять усе можливе, щоб змусити звільнитися. Скарги летять у бік голови ліквідаційної комісії підприємства. За словами працівників підприємства, ліквідація не вигідна державі. Єдиний вигодонабувач, кажуть невдоволені, ймовірно, керівник нового підприємства з аналогічними функціями. “В свою чергу, 15.07.2022 ДАЗВ створює нове підприємство, основний вид діяльності якого – 81.10 комплексне обслуговування об’єктів, а саме – Державне спеціалізоване підприємство “Центральне сервісне підприємство з експлуатації, відновлення та безпеки” (далі – ДСП “ЦСП”), керівником якого  призначають Котляренка Олега Олеговича”, – йдеться у зверненні працівників підприємства". Більше того, працівники у своєму зверненні заявляють, що рішення про ліквідацію ДП ЦОТІЗ було видано близько двох місяців тому є фінансово необґрунтованим, і, розуміючи тяжке фінансове положення підприємства, Олег Котляренко навмисного змушує працівників звільнятись. “Слід звернути увагу, що рішення про ліквідацію підприємства булоприйнято без проведення фінансового аналізу та прогнозованого прорахунку коштів, необхідних для цього, тому фінансове підґрунтя відсутнє. Для  ліквідації підприємства згідно чинного законодавства та з урахуванням положень Колективного договору потрібно близько 20 млн. грн. На  сьогоднішній день до кінця року потрібно фінансування в розмірі близько 5 млн. грн., при умові розробки певних заходів з економії фонду оплати праці, на які колектив підприємства готовий погодитись, що дозволить не залучати додаткове фінансування, необхідне для виплат звільненим працівникам в процесі ліквідації. В зв’язку з відсутністю коштів на виплати працівникам в процедурі ліквідації підприємства, Голова ліквідаційної комісії застосовує неправомірні та беззаконні дії, змушуючи людей звільнятись за власним бажанням, шляхом створення несприятливих умови для працівників”, – йдеться у зверненні. Окрім цього, у документі є й інші закиди на сторону ліквідатора. “Всупереч Законів України “Про автомобільний транспорт”, “Про охорону праці” а також Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550, без внесення відповідних змін до наказу по підприємству “Про надання права керування транспортними засобами”, члени ліквідаційної комісії використовують автомобілі, при чому облік та списання палива (що передбачено внутрішніми нормативними документами підприємства)автотранспортною дільницею підприємства не здійснюється. Слід додати, що за вказівкою голови ліквідаційної комісії, при катастрофічній заборгованості по заробітній платі, яка на сьогоднішній день орієнтовно складає 4,4 млн. та заборгованості по надбавці за роботу вахтовим методом – орієнтовно 120,00 тис. грн., було здійснено закупівлю бензину, дизельного палива, газу нафтового скрапленого (в талонах), який по сьогоднішній день не оприбутковано та не поставлено на облік, відповідно до всіх чинних процедур”, – додає у зверненні трудовий колектив. Також, працівники скаржаться на порушення колективного договору з боку підприємства та відсутність виплати заробітної плати.  “На сьогоднішній день немає ніякої конкретики. Наше підприємство ліквідують, а ті самі функції переносять на інше. Коштів для нас немає, а для нового підприємства гроші чомусь є. Функції забирають, а людей ні. Існує колективний договір, він не виконується і виплати по ньому не враховуються. Кажучи про себе, керівництво створює несприятливі для роботи умови. Мені навмисно призначили графік 4/3 без наявності всякого трансферу до зони відчуження, коли раніше в мене був графік 15/15. Коли я запитала як я маю добратись до робочого місця, мені казали що це мої проблеми. Але інші працівники працювали 15/15. Щодо заробітної плати, хочу зазначити, що у серпні місяці ми отримали усього 10% окладу. Це 1000-1500 гривен за два місяці. Кажуть, грошей немає і коли вони будуть теж невідомо. Ми були в окупації, а як тільки вийшли дізнались що вже готують наказ про ліквідацію”, – розповіла KВ член профспілкового комітету ДП ЦОТІЗ, що побажала залишитися інкогніто.  Інший працівник був звільнений через те, що не зміг отримати відпустку по догляду за дитиною. “Коли я написав заяву на відпустку по догляду за дитиною, то отримав три акти про прогули і наказ про звільнення. Спілкування з Олегом Котляренко відбувалося через співробітника відділу кадрів.  Вони просили довідку  про те, що мати не перебуває у декреті. Однак наразі ця довідка не є обов’язково. Тому я отримав відмову. Я консультувався з юристами, вивчав цю справу самостійно, цю довідку мають вимагати тільки у разі, коли відпустку хочуть отримати інші родичі, дідусь, тітка, або ще хтось. Я б наголосив, що профспілковий лідер – виконуючи свої обов’язки, висловлює позицію усього колективу, а не лише свою, як намагається викрутити ситуацію Олег Котляренко. А колектив, якраз, сподівається на захист профспілки”, – розповів екс-помічник директора ДП ЦОТІЗ Кирило Гарник.  Позиція проти Власне Олег Котляренко, який зараз фактично керує підприємством, не поділяє думки скаржників про недоцільність ліквідації, відкидає та спростовує звинувачення і стверджує, що обурення надходить лише від кількох осіб, що знаходились на керівних посадах раніше.  “Підприємство ліквідується відповідно до рішення власника з метою підвищення ефективності управління державним майном, фінансовими, трудовими та матеріальними ресурсами, наказ від 25.07.2022 №73-22. Інформація щодо обурення робочого колективу стосовно необґрунтованості ліквідації підприємства у ліквідаційної комісії відсутня. Звертаємо увагу, що всі звернення щодо недоцільності ліквідації підприємства надходять виключно від декількох осіб, які займають керівні посади та керівника профспілки ДП ЦОТІЗ без обговорення з трудовим колективом, перебуваючи у простої або на дистанційній роботі та отримуючи кошти не виконуючи посадові обов’язки. Звільнення працівників відбувається за різними статтями КЗоТ, відповідно до поданих заяв. При звільненні співробітників відсутня інформація про порушення колективного договору щодо невиплати вихідної допомоги. На даний час виплата заробітної плати здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, тому її виплата проводиться в порядку черговості відповідно до законодавства України та наявності коштів у бюджеті країни. Працівнику Кирилу Гарнику було відмовлено у відпустці у зв’язку з відсутністю підтвердження поважності причин, які перешкоджають його виходу на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Усього було звільнено 22 особи. Звинувачення робочого колективу ДП ЦОТІЗ керівництва підприємства у навмисному створенні неприйнятних робочих умов націлених на стимулювання звільнення працівників є необгрунтованим, оскільки дані звинувачення виникли після того, як працівників ДП ЦОТІЗ, після оплачуваного п’ятимісячного простою, стали викликати на роботу для виконання функціональних обов’язків на робочому місці”, – розповів KВ Олег Котляренко. Комунальна влада На посаду помічника керівника підприємства  новоствореного ДСП “ЦСП” призначено Ярослава Мусієнка, який з 2014 до 2020 року займав посаду керівника КП “Київбудреконструкція” КП “Київбудреконструкція” неодноразово виявлявся замішаним у скандалах, пов'язаних із розкраданням коштів. Ще у 2016 році KВ повідомляла, що підприємство уклало договір із ТОВ “Плутон-С” на капітальний ремонт спортивних залів та допоміжних приміщень у середній школі № 302 Дарницького району Києва. Вартість угоди становила 2 млн 490 тис. гривень. У травні 2017 року батьки учнів школи №29 звинуватили ТОВ “Плутон-С” у розкраданні 1 млн 500 тис. гривень, отриманих від КП “Київбудреконструкція” на ремонт двох спортзалів.  Читайте: КП “Киевстройреконструкция” отремонтирует спортзал в Дарницком районе Киева за 2,5 млн гривен Під час укладання контрактів КП “Київбудреконструкція” під керівництвом Ярослава Мусієнка нерідко обирала підрядників, які фігурують у кримінальних справах, пов'язаних із розкраданням бюджетних коштів, незважаючи на їх дорогі пропозиції. У листопаді 2019 року співробітники прокуратури Києва та СБУ оголосили Ярославу Мусієнку про підозру у розтраті шляхом службової підробки 1 млн гривень, виділених на ремонт школи та дитячого садка. 20 травня 2020 року прокуратура направила обвинувальний акт про розтрату мільйона до суду. Обвинуваченому Ярославу Мусієнку загрожувало до 12 років позбавлення волі. Фінансовий план КП “Київбудреконструкція” на 2020 рік передбачав освоєння 868 тис. 859 грн. капітальних інвестицій, у тому числі 867 тис. 459 грн. – з міського бюджету. Олег Котляренко з 2001 по 2014 рік  обіймав посаду начальника відділу підприємства “Київжитлоспецексплуатація” Київської міськдержадміністрації, а вже з 2014 по 2020 р.р. – керівника усього підприємства.  КП "КЖСПЕ" є найбільшим власником об'єктів історичної спадщини в Києві, у тому числі пам'ятників місцевого значення, проте кияни подейкують, що відверто погано справляється з покладеною на нього функцією з  укладання  охоронних договорів. Причина нібито криється в недостатньому фінансуванні, проте КП дозволено залишати у себе 75% орендної плати, що збирається з орендарів, що, наприклад, в 2016 році повинно було скласти близько 40 млн грн. Перелік функцій цього КП широкий і різноманітний: і здача в оренду комунальних приміщень, і обслуговування димовентиляційних каналів, і контроль за розміщенням, а також використанням телекомунікаційних мереж, а ще підготовка кадрів для підприємств ЖКГ і багато що інше. У 2015 році КП входило в п'ятірку самих прибуткових комунальних підприємств Києва. За підсумками 2019 року підприємство отримало 182 млн 785 тис. гривен чистого доходу (у 2018-му – 171 млн 255 тис. гривен). Однак, у 2020 році підприємство вже було дотаційним.  За часів Котляренка підприємство встигло потрапити у безліч скандалів: у 2015 році КП КЖСПЕ під керівництвом Олега Котляренка, як повідомляло ЗМІ, спробувало відібрати одну з двоповерхових будівель на вул. Сиваській. Будівля перебувала на балансі КП КЖСПЕ, проте експлуатувалась Комунальною соціальною установою "Київський реабілітаційний комплекс змішаного типу для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень", підпорядкованому Департаменту соцполітики КМДА. Приводом, як повідомляється, стала необхідність наповнення міського бюджету, проте найімовірніша причина – активна забудова мікрорайону. 27 листопада 2017 року депутат Київради того часу Дмитро Стрижов (“Самопоміч”) повідомив, що вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація" щодо закупівлі систем охоронної сигналізації для теплопунктів та ліфтових кімнат на 10 млн гривень змогла виконати лише одна компанія, що може свідчити про корупційну складову в дії КП. З 29 січня 2019 року поліція Голосіївського району розслідує кримінальне провадження за фактом можливого присвоєння бюджетних коштів посадовими особами КП “Київжитлоспецексплуатація”. Правоохоронці вважають, що “комунальники” спільно із фірмами-підрядниками розробили злочинну схему розкрадання грошей під час виконання ремонтних робіт.  Подібні справи тягнуться за підприємством з 2011 року.  До 1 серпня поточного року Олег Олегович Котляренко, згідно даних аналітичної системти Youcontrol, займав посаду керівника ТОВ "Укрбудтехконсалт", яке займається будівництвом, монтажом, ландшафтними та правовими послугами.  Читайте: Робота Калитянської громади заблокована через скандали між керівництвом та депутатами Фото: колаж КВ КиївВлада

Міністр оборони України Олексій Резніков (на фото) поінформував, що невдовзі Україна отримає довгоочікувані системи протиповітряної оборони (ППО) NASAMS. Більше того, ведеться про організацію трирівневої системи, що включатиме в себе ППО і протиракетну оборону (ПРО). Про це KВ стало відомо з повідомлення міністра оборони України Олексія Резнікова 17 жовтня 2022 року. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Невдовзі очікуємо постачання перших систем ППО NASAMS, наші воїни закінчують опанування техніки. Крім цього тисячі наших бійців пройшли підготовку, а десятки тисяч готуються до навчань у країнах-партнерах”, – запостив Резніков у Facebook. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Міністр оборони також поінформував, що “є й інші трансформації” за півроку співпраці із західними партнерами України у військовій сфері. “Ми впроваджуємо натівську систему LOGFAS для забезпечення обліку та логістики. За моїм рішенням відбувається реформа системи оборонних закупівель за принципами НАТО. Ми опанували понад 300 стандартів НАТО тощо. Ми здійснюємо одну з наймасштабніших трансформацій сил оборони з часів Другої світової війни, до того ж – під час активної фази бойових дій”, – повідомив Резніков. Він зауважив: “На тлі усього вказаного стає все менше аргументів не надавати Україні літаки і танки. Впевнений, що ці аргументи скоро закінчаться”. Очільник оборонного відомства також відзначив, що масовані російські обстріли мирних міст “були грубою помилкою Кремля, яка гірше, ніж злочин”, а НАТО як військовий альянс “міг би рішуче відповісти на ці дії, продемонструвавши свою готовність без подальших зволікань виконати рішення Бухарестського саміту 2008 року щодо майбутнього членства України”.Читайте: Міністр оборони Резніков нагадав росіянам про математику війни При цьому, Олексій Резніков констатував, що брутальна російська атака на цивільну інфраструктуру підштовхнула західні країни “до політичних зрушень, які на технічному рівні українська команда опрацьовувала з серпня”: “Ми піднімали питання організації трирівневої системи ПВО/ПРО в України і в листуванні, і під час телефонних розмов, і на “Рамштайні-5”. Тому партнерам вистачило буквально кілька діб для формулювання конкретики”. За словами Резнікова, одразу за підсумками “Рамштайну-6” “великі друзі України – міністр оборони США Ллойд Остін та голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі публічно визначили основним пріоритетом надання допомоги у створенні інтегрованої протиповітряної та протиракетної системи захисту українського неба. Це потужний сигнал, який отримали понад 50 країн, які зараз розглядають варіанти участі у цій роботі на практичному рівні”. Йдеться, зокрема, про небезпеку іранських дронів-”мопедів”, які становлять загрозу не тільки Україні.  “За даними нашої розвідки, тиждень тому їх було близько 300, але загальний контракт з росіянами – на 2400 гтук. Якщо не буде жорсткої мпільної відповіді, практика терористичних атак з допомогою дронів, які здатні долати сотні кілометрів, може поширитися і становитиме пряму небезпеку усім країнам вільного світу. Тому ми очікуємо більш активного залучення до протидії цьому типу загроз навіть тих країн, які досі ухилялися від чіткої підтримки України”, – заявив міністр оборони України. Читайте: Внаслідок обстрілу російськими дронами Києва загинуло 3 людини, рятувальні роботи тривають Фото: Getty Images КиївВлада

Тарас Шевченко залишається першим номером серед найвидатніших українців усіх часів. А більшість наших сучасників у своїй самооцінці – щасливі люди. Вони цінують історію, але на її повторення на прикладі СРСР не погоджуються. Про це KВ стало відомо з результатів кількох соціологічних опитувань, проведених соціологами у вересні та жовтні 2022 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Йдеться про такі опитування: “Народний ТОП: Найвидатніші українці всіх часів” (8-9 жовтня ц.р.; “Група “Рейтинг” (*)); “Самооцінка щастя населенням України” (7-13 вересня; Київський міський інститут соціології (КМІС) (**)); “Динаміка оцінки діяльності ОУН-УПА у часи Другої світової війни” (7-13 вересня; КМІС); “Як трансформується ставлення українців до декомунізації, УПЦ МП та націоналізму під час війни з Росією” (5-12 серпня; Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (***) із соціологічною службою Центру Разумкова (****)). Опитування були проведені в телефонному режимі з використанням комп’ютерних технологій (САТІ). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В релізі “Групи “Рейтинг” вказані результати “відкритих питань” стосовно того, кого українці вважають найвідомішими співвітчизниками сучасності й минулого.  За допомогою відкритого питання учасники дослідження, не отримуючи жодних списків чи підказок, називали імена відомих особистостей, котрих вони вважають достойними цього рейтингу.  Народний ТОП Лідером рейтингу “Народний ТОП” став Тарас Шевченко (63,9%).  До першої п’ятірки найвидатніших українців також увійшли Володимир Зеленський (29,8%), Леся Українка (19,6%), Богдан Хмельницький (17,3%) та Степан Бандера (12,8%).  Також в десятці Михайло Грушевський (11,6%), Iван Франко (10,1%), Iван Мазепа (8,8%), В’ячеслав Чорновіл (8,7%) та Валерій Залужний (7,7%).  До другої десятки увійшли Григорій Сковорода (6,7%), Василь Стус (3,4%), Володимир Великий (2,6%), Ярослав Мудрий (2,5%), Леонід Кравчук (2,5%), Іван Сірко (2,4%), Віталій Кличко (2,2%), Олександр Усик (2,2%), Андрій Шевченко (1,8%) та Петро Сагайдачний (1,8%).  В третій десятці: Роман Шухевич (1,7%), Леонід Кучма (1,5%), Тарас Бульба (1,5%), Іван Котляревський (1,4%), Ліна Костенко (1,3%), Ігор Сікорський (1,2%), Петро Порошенко (1,2%), Михайло Коцюбинський (1,1%), Микола Амосов (0,9%) та Павло Скоропадський (0,9%). В перелік найвидатніших українців нижче 30-ї сходинки потрапили з результатом від 0,8% до 0,1% такі відомі постаті сучасності й минулого як Віктор Юющенко, Сергій Бубка, Микола Гоголь, Юлія Тимошенко, Данило Галицький, Симон Петлюра, Левко Лук'яненко, Михайло Подоляк, Володимир Щербицький, Ада Роговцева, Леонід Брежнєв, Анна Ярославна, Володимир Винниченко, Богдан Ступка, Валерій Лобановський, Адррій Кузьменко ("Кузьма Скрябін"), Леонід Биков, Віктор Янукович, Сергій Притула, Микола Лисенко, княгиня Ольга, Кий, Андрій Шептицький, Рінат Азметов, Кирило Розумовський, Людмила Гурченко, Володимир Вернадський, Марія Приймаченко, Іван Гонта, Олександр Довженко, Георгій Гонгадзе, Михайло Драгоманов, Лесь Курбас, Олег Блохін, Панас Мирний. Всього респонденти вказали 148 імен (повний список соціологи у своєму релізі не наводять). Але 8% опитаних не змогли назвати жодного видатного українця.  Якщо подивитись на віковий та гендерний зріз, то можна побачити: соціологічно значущо жінки частіше, ніж чоловіки відзначають Володимира Зеленського, Лесю Українку, Леоніда Кравчука. А чоловіки більше зауважують на таких постатях як Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський, Іван Мазепа, Андрій Шевченко (як видно з релізу, жодна жінка відомого футболіста не згадала серед "топових" українців). Видно, що і з віком люди "фанатіють" за різними фігурами історії та сучасності по-різному. Зеленський, Усик – кумири молоді (18-35 років); Тарас Шевченко, Грушевський, Чорновіл – фаворити старших людей (36+). При цьому, кожна п'ята молода людина (12%) не спромоглася назвати когось з українського "пантеону", хто був би особисто значимий для неї (пам'ятаємо, що загалом таких українців – 8%). Різняться герої нашого і минулого часу й зважаючи на географію проживання респондентів. Бандера, Грушевський, Франко, Мазепа, Чорновіл, Шухевич – герої переважно західної та центральної України.  На півдні та сході більше називають Хмельницького, Сковороду, Кравчука або вагаються назвати когось конкретно. Оцінка феномуну ОУН-УПА Історичні дискусії не вщухають в Україні з моменту відновлення незалежності. Одне з таких питань – ставлення до ОУН-УПА. У 2013 році КМІС ставив респондентам запитання щодо сприйняття діяльності ОУН-УПА у часи Другої світової війни. Зараз, у вересні 2022 року, соціологи повторно поставили це запитання респондентам. Виявилось, що з 2013 року у більше, ніж у 5 разів стало менше тих, хто негативно оцінює діяльність ОУН-УПА – з 42% до 8%.  Водночас з 22% до 43% зросла частка тих, хто позитивно оцінює діяльність ОУН-УПА.  Також з 27% до 37% стало більше тих, хто обрав варіант “важко сказати напевно, негативно чи позитивно”. “У регіональному вимірі в 2013 році у всіх регіонах крім Заходу було більше тих, хто негативно оцінював діяльність ОУН-УПА, порівняно з тими, хто оцінював позитивно. У 2022 році у всіх регіонах частка тих, хто оцінює позитивно, переважає частку тих, хто оцінює негативно. Водночас зберігається тенденція, що чим далі на Захід, тим більш виразні позитивні оцінки. Так, на Заході 57% оцінюють позитивно проти 4%, які оцінюють негативно. У Центрі співвідношення вже 43% проти 6%, на Півдні – 37% проти 11%, на Сході – 27% проти 16%. Важливо звернути увагу, що на Півдні і Сході більшість фактично або обирали варіант “важко сказати напевно, позитивно чи негативно” чи (рідше) “не знаю”. Подібні зміни мають місце і у розрізі віку. У всіх вікових категоріях простежується покращення ставлення до ОУН-УПА і зараз серед усіх вікових категорій частка тих, хто оцінює позитивно, переважає частку тих, хто оцінює негативно”, – говориться в релізі соціологів КМІС. Їх колеги з Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова додають дані про оцінку українцями до декомунізації.  У своєму релізі вони починають з того, що 67% опитаних громадян позитивно оцінюють розпад Радянського Союзу. Позитивно розпад СРСР оцінює абсолютна більшість респондентів у всіх вікових категоріях. Найбільше задоволених розпадом Радянського Союзу серед громадян, які не жили у ті часи чи застали кінець СРСР у юному віці. Серед них позитивно оцінили розпад Союзу 70–72% опитаних. Найменше тих, хто позитивно оцінив розпад СРСР, серед громадян, яким за 60 років. Українці, котрі народилися після 1991 р., найменше ностальгують за Радянським Союзом та не бажають його відновлення. 59% українців підтримують рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму. Негативно до такого рішення органів центральної влади ставиться лише 13% опитаних. 15% респондентів повідомили, що їм байдуже, і 14% – не змогли відповісти на запитання. Майже 57% опитаних підтримують ідею перейменування вулиць та площ, пов’язаних з РФ, Російською імперією та Радянським Союзом. Так, більшість українців прихильно ставляться до ініціатив органів місцевої влади щодо перейменування топонімів, пов’язані з росією. “Негативне ставлення до перейменування переважає лише у південних областях країни: 42% висловилися проти перейменування, 27% підтримало перейменування, 18% зазначили, що їм байдуже і 13% не змогли відповісти на питання. У східних областях, які не перебувають зараз під окупацією, більшість (44%) підтримує декомунізацію та дерусифікацію вулиць, проти виступає вдвічі менше респондентів (24%). У центральних та західних регіонах абсолютна більшість теж висловлюється за перейменування топонімів”, – сказано  релізі. Майже 50% населення України позитивно оцінюють постать Степана Бандери. Негативно про роль Степана Бандери у становленні української державності відгукнулися 11% опитаних. Ще 19% зазначили, що ставляться до діяльності Степана Бандери як позитивно, так і негативно, близько 18% не змогли відповісти на це запитання. При цьому лише 2% опитаних респондентів сказали, що не чули про такого українського політичного діяча. Самооцінка щастя КМІС понад 20 років ставить українцям запитання “Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?”.  “Востаннє ми ставили його у грудні 2021 року, за 2 місяці до повномасштабного російського вторгнення. Тоді, у грудні 2021 року, 71% українців вважали себе щасливими, а 15%, навпаки, не вважали себе такими. – Соціологи не припинили досліджувати самооцінку щастя українців і тепер. – Зараз, попри понад пів року повномасштабної війни, показники практично не змінилися. Станом на вересень 2022 року 68% українців вважали себе щасливими, не вважали себе щасливими – 13%”. Відомий соціолог Володимир Паніотто, що керує КМІСом, каже, що ці результати виглядають несподіваними. Мовляв, як люди можуть бути щасливими, коли йде жахлива війна?  “Є декілька міркувань з цього приводу. По-перше, механізм формування щастя не є  простим і лінійним. Наприклад, зростання достатку не завжди призводить до зростання рівня щастя. В США з 1985 до 2005 реальний дохід населення зріс вдвічі, а рівень щастя не змінився. Справа в тому, що умовно рівень щастя можна представити як дріб, у чисельнику якого є рівень досягнень в широкому сенсі (рівень матеріальної забезпеченості, творча робота, кохана людина тощо), а у знаменнику рівень посягань (наприклад, який рівень матеріальної забезпеченості людина вважає достатнім). Сам же рівень посягань формується в залежності від рівня досягнень референтної групи респондента”, – говорить Паніотто. І веде далі: “Як писав американський дослідник щастя Р. Лейард, люди не стають щасливішими, коли багатшим стає все їхнє суспільство, люди стають щасливішими, коли стають більш багатими, ніж їхні сусіди. В умовах війни, коли страждають мільйони людей, рівень посягань (знаменник формули щастя) значно знижується, і це компенсує негаразди, які переживають люди. Зрозуміло, що ті, хто знаходиться у зоні бойових дій, стають нещасними, але вони складають лише декілька відсотків”. “По-друге, – міркує соціолог, – на рівень щастя впливають багато факторів, наприклад,  поведінка дітей, інтимні стосунки, стосунки з друзями тощо. І хоча матеріальні умови життя значно погіршилися і багато людей потерпають від розлуки зі своїми сім’ями, але є фактори, що підвищують рівень щастя. Значно зросла згуртованість нашого суспільства, зменшилися регіональні розбіжності, зросла цінність держави для населення України, зросла взаємопідтримка, покращився соціально-психологічний клімат. Все це підвищує рівень щастя українців”. * “Соціологічна група “Рейтинг” опитала методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (САТІ) 8-9 жовтня 2022 року 1000 респондентів віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%. За даними аналітичної системи YouControl, Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Соціологічна група “Рейтинг” було засноване 24 жовтня 2008 року (13 років 9 місяців тому). Співзасновником і керівником згаданого ТОВ є львів'янин  Олексій Георгійович Антипович (49%). Ігорю Івановичу Тищенко належить більша частка ТОВ (51%).  КМІС провів дослідження з 7 по 13 вересня 2022 року за допомогою методу комп'ютерної системи телефонних опитувань (CATI). Було опитано 1025 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%. За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" (*) зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником та співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталія Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) та Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелька зареєстровані за тією ж адресою. Соціологічне опитування Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова було проведене з 5 по 12 серпня 2022 року методом face-to-face. Опитування проводилося у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських). Опитано 2024 респонденти віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фонд “Демократичні ініціативи”, за даними аналітичної системи YouControl, був заснований 4 вересня 2000 року (21 рік 11 місяців тому). Зараз керівником є Світлана Борисівна Барбелюк.  Громадська організація (ГО) “Український центр економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (“Центр Разумкова”) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Засновником центру був перший помічник другого президента України Леоніда Кучма – Олександр Разумков (помер 29 жовтня 1999 року), батько екс-спікера ВР Дмитра Разумкова. З 4 липня 2020 року керівником ГО є Павло Пинзеник – нардеп ВР VIII скликання (2014-2019 рр., фракція “Народний фронт”), який до того працював першим заступником завідувача секретаріату парламентської фракції ВО “Батьківщина”, від якої він балував у ВР за №126 партійного виборчого списку. Читайте: Більшість киян непокоять ціни на харчування та пальне – результати соцдослідження * ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282) ** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906) *** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ 20062078)  **** ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) Фото: “Група “Рейтинг” КиївВлада

Міністр оборони України Олексій Резніков привітав захисників і захисниць України зі святом. Він зауважив, що раніше цей день був джерелом сили, якою українці підживлювалися зі славних традицій але цього року свято особливе. Про це, як передає KВ, йдеться у зверненні міністра оборони України Олексія Резнікова, опублікованому на сайті Міністерства оборони України. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Вітаю захисників і захисниць України зі святом! Цього року воно особливе. З моменту відновлення Незалежності чи не вперше так глибоко усвідомили – Україна житиме тільки тоді, якщо її буде кому захищати.Понад усе. Зі зброєю, ціною власного життя, віддаючи найдорожче”, – наголосив Резніков. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Він зауважив, що раніше цей день був джерелом сили, якою ми підживлювалися зі славних традицій. Покрова як заступництво вищих сил, козацька звитяга, самовідданість вояків УПА. “Сьогодні усі, хто захищає Україну, довели – ми більше не “славних прадідів великих правнуки погані”. Ті, хто дають відсіч страшному ворогу, тепер в одному ряду з найславетнішими українцями усіх часів”, – впевнений Резніков. Міністр зазначив, що  відкрито нову сторінку літопису. Він не перерветься, доки українці будуть в єдності боронити свою землю заради пам’яті мертвих, щастя живих, найкращої долі для ненароджених. “Схиляю голову на пошану тих, хто загинув у цій боротьбі. Пишаюся тисячами чоловіків і жінок, які вже змінили світ”, – написав очільник Міноборони України. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський привітав українців з Днем захисників і захисниць України, зі святом Покрови Пресвятої Богородиці і з Днем Українського козацтва. Він подякував всім, хто бився за Україну в минулому і всім, хто б’ється за неї тепер. Читайте: “Століття тому Україна шанувала цей день. І століття після нас шануватиме”, – Зеленський (відео) Фото: МОУ КиївВлада

Розпочалася двісті тридцять третя доба героїчного протистояння Української нації російському широкомасштабному вторгненню. Агресор продовжує зосереджувати зусилля на спробах реалізації своїх планів з виходу на адміністративний кордон Донецької області, а також утриманні захоплених районів Херсонської, Харківської, Запорізької та Миколаївської областей. Противник обстрілює позиції наших військ вздовж усієї лінії зіткнення, здійснює інженерне обладнання позицій на окремих напрямках та веде повітряну розвідку, підтягує резерви, проводить мобілізацію, вербує найманців. Про це KВ дізналась з повідомлення пресслужби Генерального штабу Збройних сил України. Підписуйтесь на “КиївВладу” Як розповіди у Генштабі ЗСУ, ворог не припиняє завдавати ударів по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах нашої країни. Протягом минулої доби постраждали об’єкти та мирні громадяни населених пунктів Броди, Наливайківка Київської області, Миколаїв та Нікополь. Для завдання ударів противник використав крилаті, авіаційні, зенітні керовані ракети та ударні безпілотні літальні апарати іранського виробництва. Загалом, за минулу добу, окупанти завдали 2 ракетних та 16 авіаційних ударів, здійснили понад 70 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. На Волинському та Поліському напрямках обстановка без суттєвих змін. На інших напрямках противник здійснював обстріли: на Сіверському напрямку – з мінометів і ствольної артилерії, в районах населених пунктів Українське, Атинське, Велика Рибиця Сумської області та Миколаївка Чернігівської області; на Слобожанському напрямку – з мінометів, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Стрілеча, Огірцеве, Стариця, Гатище, Дворічна та Гряниківка; на Краматорському напрямку – з артилерії різних типів, в районах населених пунктів Спірне, Терни, Зарічне, Надія, Ольгівка, Торське, Білогорівка, Ямполівка та Травневе; на Бахмутському напрямку – з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії вздовж всієї лінії зіткнення.  Зокрема, в районах населених пунктів Білогорівка, Яковлівка, Бахмутське, Бахмут, Іванград, Зеленопілля, Соледар, Майорськ, Часів Яр та Опитне; на Авдіївському напрямку – з танків та різнокаліберної  артилерії, в районах населених пунктів Авдіївка, Красногорівка, Водяне, Мар’їнка, Новомихайлівка, Невельське, Первомайське, Золота Нива. На Новопавлівському та Запорізькому напрямках обстріляно райони населених пунктів Вугледар, Новоукраїнка, Времівка, Новоандріївка, Новоданилівка, Дорожнянка, Гуляйполе та Комишуваха. На Південнобузькому напрямку вогневого ураження зазнали райони населених пунктів, що неподалік лінії зіткнення. Безпосередньо від вогню окупантів постраждали Нікополь та Вищетарасівка. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В місті Енергодар, 10-11 жовтня, було відзначено збільшення особового складу російських окупаційних військ на території атомної електростанції. За наявною інформацією, окупанти використовують станцію, як базу для розміщення особового складу, в зв’язку з тим, що об’єкт не обстрілюється. Противник посилює режимні заходи. На блокпостах навколо Мелітополя, для проведення ретельних обшуків, разом із звичайними військовослужбовцями перебувають представники фсб. Для поповнення втрат у живій силі російське військове керівництво не припиняє практику вербування найманців.  Зокрема, і громадян інших країн. Стало відомо про прибуття 9 жовтня цього року, на тимчасово окуповану територію АР Крим, близько чотирьохсот бойовиків-іноземців. У подальшому  їх планують залучити до бойових дій на території України. Крім того, у Приморсько-Ахтарську Краснодарського краю, призупинено відправку відмобілізованих до навчальних центрів збройних сил російської федерації до 1 листопада. Все тому, що ці установи не готові до розміщення, підготовки та всебічного забезпечення великої кількості особового складу. За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки противника у напрямках населених пунктів Терни, Опитне, Веселе, Невельське, Одрадівка, Іванград, Бахмут, Нова Кам’янка та Сухий ставок. Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала 25 ударів. Підтверджено ураження більш як 19 районів зосередження озброєння та військової техніки, а також 6 зенітних ракетних комплексів противника. Крім того, наші підрозділи протиповітряної оборони збили 5 крилатих ракет та 9 БпЛА. Ракетні війська і артилерія за добу уразили 3 пункти управління, 5 районів зосередження живої сили, озброєння та військової техніки, 2 склади боєприпасів. В зону вогневого ураження також потрапила ворожа станція радіоелектронної боротьби. Читайте: Сили ППО знищили 5 крилатих ворожих ракет Фото: Генштаб ЗСУ.КиївВлада

Розпочалась двісті тридцята доба героїчного протистояння Української нації російському широкомасштабному вторгненню. Не досягаючи успіху, ворог завдає ракетних ударів та активно застосовує ударні БпЛА для ураження критичної інфраструктури та густонаселених міст нашої країни. Противник не здатен зупинити успішний контрнаступ Сил оборони на Харківському та Херсонському напрямках, тому намагається залякати та посіяти паніку серед населення України. Мобілізація та перекидання противником резервів, також не дають можливості здолати супротив захисників і захисниць нашої країни. Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби Генерального штабу ЗСУ. Підписуйтесь на “КиївВладу” Як повідомили у Генштабі ЗСУ, протягом попередньої доби окупанти завдали понад 61 ракетний та 32 авіаційних удари, здійснили близько 92 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. 73 повітряні цілі було знищено підрозділами протиповітряної оборони на різних напрямках, з них – 46 крилатих ракет та 27 безпілотних літальних апаратів. Внаслідок масованого ракетного удару за минулу добу постраждала інфраструктура більш ніж 30 населених пунктів. Це, зокрема, Київ, Львів, Рівне, Житомир, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Вінниця, Прилуки, Ніжин, Конотоп, Харків, Кременчук, Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя, Миколаїв, Одеса. Загинули та були поранені мирні громадяни України. Загроза завдання ворогом ракетних ударів по критичній інфраструктурі та мирних кварталах залишається. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, окупанти не полишають спроб утримати тимчасово захоплені території, обстрілюють позиції наших військ, зосереджують зусилля на спробах зриву контрнаступальних дій підрозділів Сил оборони, намагаються вести наступальні дії на окремих напрямках. На Волинському та Поліському напрямках обстановка без суттєвих змін. За наявною інформацією, керівництво республіки білорусь продовжує надавати підтримку російській федерації у війні проти України, надаючи російській федерації можливості використовувати повітряний простір та аеродромну мережу для завдання авіаударів по території України. На зазначених напрямках підрозділи Сил оборони України контролюють ситуацію, ознак формування наступальних угруповань на території республіки білорусь та пересування військ, станом на 06.00 11 жовтня поточного року, не спостерігається. На інших напрямках противник здійснював обстріли: на Сіверському напрямку – з мінометів, ствольної та реактивної артилерії, в районах населених пунктів Янжулівка, Тимоновичі, Михальчина Слобода Чернігівської області  та Білопілля і Миропілля Сумської області; на Слобожанському напрямку – з артилерії та танків, в районах населених пунктів Івашки, Стрілеча, Гурівка, Кам’янка, Дворічна, Стельмахівка, Борщова, Сотницький Козачок, Гур’їв Козачок, Козача Лопань, Вільхуватка та Чугунівка; на Краматорському напрямку – з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії, вздовж всієї лінії зіткнення. Зокрема, в районах населених пунктів Білогорівка, Греківка, Новоєгорівка, Райгородок, Першотравневе, Новолюбівка, Макіївка, Нове, Зарічне, Терни, Серебрянка та Григорівка; на Бахмутському напрямку противник завдав вогневого ураження по районах населених пунктів Сіверськ, Соледар, Бахмут, Бахмутське, Майорськ, Курдюмівка, Нью-Йорк, Красна Гора, Часів Яр, Яковлівка, Зеленопілля та Одрадівка. На Авдіївському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках противник наступальних дій не проводив. Обстрілів з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії зазнали Авдіївка, Первомайське, Водяне, Красногорівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Вугледар, Невельське, Залізничне, Білогірʼя, Времівка, Зелене Поле, Новосілка, Щербаки, Новопіль, Новомиколаївка, Гуляйпільське, Дорожнянка, Темирівка та Червоне. На Південнобузькому напрямку противник посилив обстріли з танків  та артилерії різних типів. Вогневого впливу зазнали райони населених пунктів Вищетарасівка, Новокиївка, Правдине, Мирне, Тернові Поди, Любомирівка, Широке, Киселівка, Червона Долина, Благодатівка, Давидів Брід та Нова Кам’янка. За минулу добу підрозділи Сил оборони України відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Бахмут, Бахмутське, Майорськ, Соледар та Первомайське. Противник продовжує зазнавати втрат. Так, 9 жовтня поточного року в районі населеного пункту Білозерка Херсонської області, наші воїни знищили близько 15 одиниць ворожої військової техніки. 10 жовтня, в районі населеного пункту Берислав, було уражено ангар з військовою технікою противника, втрати уточнюються. Викладачам вузів Херсону, які співпрацюють з окупаційною владою, загарбники рекомендують переїжджати на територію Криму. Також відомо, що в разі “ускладнення” ситуації на тимчасово окупованій території українського Криму окупаційна влада має плани щодо евакуації родин представників керівництва силових структур, які проходять службу на зазначеній території. У місті Старобільськ Луганської області окупанти проводять пошуки українських патріотів, затримання членів родин та друзів військовослужбовців, а також співробітників правоохоронних органів. Крім того, за наявною інформацією, у Луганській області, під виглядом пошуку українських диверсантів, загарбники розшукують своїх дезертирів. Авіація Сил оборони протягом минулої доби завдала 6 ударів. Підтверджено ураження 4 місць зосередження озброєння та військової техніки, а також 2 зенітних ракетних комплексів противника. Крім того, підрозділи протиповітряної оборони знищили ворожий літак Су-25. Ракетні війська і артилерія за попередню добу уразили пункт управління, чотири райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки, один зенітний ракетний комплекс С-300 противника та один склад з боєприпасами. Читайте: В Києві внаслідок ракетного обстрілу москалів загинули шість людей Фото: Генштаб ЗСУ.КиївВлада