Київські митники під час перевірки міжнародного поштового відправлення виявили автентичні зразки оправи холодної зброї часів другої половини XVII-XVIII сторіч. Артефакти, що прямували з Запоріжжя до США, відправниця задекларувала як запчастини до сільгосптехніки. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської митниці. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зазначається, що шість старовинних предметів з металу відправниця задекларувала як запчастини до сільгосптехніки вартістю 10 доларів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ймовірно, зауважили митники, виявлена знахідка – здобич “чорних археологів”.  Експерти Національного музею історії України визначили, що виявлене митниками це ковані та литі залізні хрестовина, навершя руків’я та наконечники піхов до шабель, а також декоративна накладка для верхнього одягу військових. Ці предмети були розповсюджені у Східній Європі в часи пізнього середньовіччя. Всі вони є археологічного походження, адже мають ознаки тривалого перебування в землі. Артефакти мають історичну і культурну цінність. “Оскільки пересилання культурних цінностей за межі України у міжнародних поштових відправленнях заборонено, всі предмети правопорушення Київською митницею вилучено до рішення суду за протоколом про порушення митних правил (ст. 473 Митного кодексу України)”, – повідомили митники. Нагадаємо, навесні ц.р. у поштовому листі до Німеччини було виявлено 89 предметів, подібних до скіфських металевих наконечників для стріл та 6 старовинних монет. Артефакти намагались переправити без декларування та дозвільних документів. Наконечники та монети митниками було вилучено митниками, так як вони можуть мати історичну чи культурну цінність. Читайте: З України за підробленими документами намагалися вивезти 10 старовинних ікон, – Київська митниця (фото) Фото: Київська митниця КиївВлада

Найближчим часом по вул. Богдана Хмельницького, 16-22, на місці вже знесеної під виглядом реконструкції будівлі легендарного інституту “Київпроект”, може розпочатися будівництво БФК “KYЇVPROEKT City Space”. Звести в історичному центрі столиці висотні будівлі з житловими апартаментами хочуть девелопери “Perfect Group” і “Saga Development”, якими володіють скандально відомі Андрій Вавриш і секретар комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Ісаєнко (на колажі ліворуч та праворуч відповідно). Пов'язані з цими людьми компанії нещодавно відбилися в судах від претензій Мінкультури, примудрившись довести, що в Києві на час отримання дозволу на цю “реконструкцію” фактично був відсутній Центральний історичний ареал. Наразі єдиним, хто може покласти край цій забудові, є голова ДІАМ Семен Кривонос (на колажі в центрі). Проте, на думку архітектора Віктора Глеби, цей посадовець має свій інтерес, обумовлений корупційною складовою. Як стало відомо KВ, девелопери “Perfect Group” і “Saga Development” готуються приступити до будівництва багатофункціонального комплексу (БФК) “KYЇVPROEKT City Space” по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 (Шевченківський район Києва, Центральний історичний ареал Києва). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Даний БФК офіційно планується звести за результатами дозволеної реконструкції будівель “Київпроекту”, які займають ділянку площею 0,77 га (кадастровий номер -  8000000000:76:023:0005). Фактично ж, як нещодавно зазначив в дописі на своїй сторінці в Facebook член-кореспондент Української академії архітектури, експерт з питань містобудування Віктор Глеба, “не побачити знесення міцної капітальної будівлі Київпроекту під виглядом "реконструкції" можна лише замиленими  очима реформаторської корупції”. За словами Глеби, проведення цих робіт супроводжується шаленими порушеннями і кричущим ігноруванням Державних будівельних норм (ДБН) та законодавства України. Головним є те, що забудовники планують передбачити у цьому БФК житлову складову, чого в даному випадку робити не можна. Також, як повідомив KВ експерт, забудовники під час здійснення своєї “реконструкції” зайняли ділянки, які не були відведені їм у власність чи користування – наприклад, мова йде про частину землі, яка знаходиться під школою №53, та про проїзд між “Укргазбанком” і однією з будівель “Київпроекта”. “Згідно з Земельним кодексом, не можна будувати житлові комплекси на землях громадської забудови. Згідно з Генпланом Києва, там не може бути житлової забудови. При цьому, згідно з ДБН, коли будується житло, повинні бути дотримані норми по благоустрою: 12 кв.м. на озеленення, 6 кв.м. на майданчики тощо. Де там майданчики? Дозвіл на будівництво за технічними характеристиками не відповідає показникам, які були затверджені Містобудівними умовами та обмеженнями (МУО). В МУО нічого не було сказано про житловий комплекс. Крім того, було знесено капітальну споруду “Київпроекту” – з великими труднощами, оскільки ця будівля “не піддавалася” демонтажному крану. Її розривали по шматкам, “робили аборт”. То яка це реконструкція? Це є тотальне знищення майна і це є будівництво ”, – розповів KВ Віктор Глеба. На думку експерта, головною причиною ігнорування забудовниками вимог законодавства є корупція у Державній інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ).  Так, за його словами, голова цього органу Семен Кривонос повідомив Державному бюро розслідувань (ДБР), що забудовники не допустили “жодних гріхів” при проведенні цих робіт, і ці його покази послугували причиною для закриття кримінального провадження за фактами порушень при здійсненні даного будівництва. Віктор Глеба вважає, що Семена Кривоноса могли підкупити, адже раніше вже був прецедент, коли представник “Perfect Group” пропонував цьому посадовцю грошові кошти за введення в експлуатацію іншого комплексу цього девелопера – ЖК “Terracotta”. Щоправда, голова ДІАМ тоді відмовився.  Читайте: Гроші за сертифікат: НАБУ завершило слідство щодо особи із оточення нардепа Ісаєнка, який дав хабара голові ДІАМ За словами Віктора Глеби, він також давав покази в рамках вказаного кримінального провадження, озвучивши прокурорам факти підробки документів та недостовірних відомостей в них, що мало б послугувати причиною для скасування дозволу на будівництво БФК “KYЇVPROEKT City Space”. Проте, його свідчення за невідомих обставин не були оприлюднені правоохоронцями в суді. “Тобто, в одному випадку Семен Кривонос не бере гроші у “Perfect Group” за прийняття в експлуатацію з порушеннями. А в іншому випадку… Як пояснити позицію Кривоноса по “Київпроекту”? Як пояснити, що на місці його будівель фактично відбувається нове будівництво житлового комплексу? Я звинувачую не тільки Семена Кривоноса – я звинувачую усю прокуратуру та ДІАМ, які в змові з забудовником дозволили будувати те, чого по закону будувати не можна”, – підкреслив Віктор Глеба. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ вирішила проаналізувати історію цієї забудови. Бо, не дивлячись на активний піар проєкту з боку “Saga Development”, проти будівництва на місці відомої будівлі “Київпроєкту” активно виступають громадські активісти, експерти та правоохоронці.  Як гартувався скандал Легендарний інститут “Київпроект” було засновано в 1937 році на базі декількох архітектурних майстерень. Тоді ця організація базувалася в приміщеннях на вул. Хрещатик, допоки в 1981 році не переїхала в щойно збудований комплекс будівель на вул. Богдана Хмельницького, 16-22. За часів радянського союзу “Київпроект” функціонував у формі науково-дослідницького інституту, який займався, серед іншого, проєктуванням більшості столичних соціально-культурних та інженерно-транспортних споруд. Протягом першого десятиріччя Незалежності України ця установа продовжувала свою діяльність – зокрема, саме фахівці “Київпроекту” є авторами чинного Генерального плану Києва, який було затверджено в 2002 році.  Саме у ці часи даний інститут було приватизовано, як і його будівлі. Як повідомляла KВ, підготовка до скандального будівництва в центрі Києва здійснювалась не без участі представників команди Леоніда Черновецького.  Читайте: “Киевпроект” может “приказать долго жить” вместе с бесценными архивами 14 липня 2005 року Київрада рішенням №746/3321 погодила передачу ВАТ “Київпроект” (тоді ця установа функціонувала у формі відкритого акціонерного товариства. – KВ) земельної ділянки площею 0,77 га на вул. Богдана Хмельницького, 16-22, в оренду на 25 років для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу. Згідно з прийнятим рішенням, до складу цієї ділянки увійшла земля, яку столична влада передала в користування "Київпроекту" під будівництво інституту ще в 1969 році (0,71 га), частина землі, яку Київрада в 1981 році відводила столичному метрополітену для будівництва станції "Золоті ворота" (0,02 га), а також комунальна земля, яка не була раніше передана у власність чи користування (0,04 га). 13 грудня 2006 року між Київрадою і ВАТ “Київпроект” було укладено договір оренди цієї ділянки, і 18 січня 2007 року ця угода була зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) у книзі записів державної реєстрації договорів. Протягом більш ніж десяти років потому неодноразово ходили чутки, що на місці “Київпроекта” буде збудовано "щось нове". Але довгий час така інформація не мала підтвердження.  11 грудня 2017 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ПАТ “Київпроект” МУО на проєктування реконструкції майнового комплексу – Будівлі “Київпроект” на вул. Богдана Хмельницького, 16-22, під БФК. Повна версія даного документу відсутня у відкритому доступі, проте, за інформацією Віктора Глеби, в ньому точно нічого не сказано про можливість будівництва житла на вказаній території. 1 квітня 2019 року між ПАТ “Київпроект” і ТОВ “Концепт-Плаза” було укладено договір про реалізацію проекту “Реконструкція майнового комплексу – Будівлі “Київпроект” під БФК на вул. Богдана Хмельницького, 16-22”. Згідно з цим договором, сторони погодили організувати фінансування, проектування, реконструкцію та прийняття цього об'єкта в експлуатацію (на яких саме умовах, наразі невідомо, оскільки угода відсутня у відкритому доступі, – KВ). Також, серед іншого, відповідно до умов цього договору, ПАТ “Київпроект” делегував ТОВ “Концепт-Плаза” частину функцій замовника реконструкції. 12 вересня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ПАТ “Київпроект” дозвіл №ІУ113192621755 на виконання робіт з реконструкції майнового комплексу – будівлі "Київпроект" на вул. Богдана Хмельницького, 16-22 під БФК. Генеральним підрядником цих робіт було зазначено ТОВ "Ніка ЛТД". Читайте: Компания экс-чиновника времен Черновецкого планирует возвести высотку в центре Киева вопреки Генплану Вихідні дані цього дозволу наразі у відкритому доступі відсутні – через воєнний стан усі профільні “будівельні реєстри” для громадськості недоступні. Втім, характеристики цього БФК були зафіксовані в експертному звіті щодо розгляду проєктної документації по реконструкції даного комплексу. Зокрема, у звіті уточнюється, що площа будівлі “Київпроекта” в результаті реконструкції зросте з 30,3 тис. кв.м. до 79,7 тис. кв.м., а поверховість – з 16 до 24 поверхів (заплановано також будівництво 8-поверхових секцій, – КВ). При цьому, площу озеленення та благоустрою планувалося зменшити з 3,6 тис. кв.м. до 580 кв.м. Згідно зі звітом, в цьому БФК планувалося облаштування 272 однокімнатних квартир загальною площею 23,3 тис. кв.м., а також паркінгу на 210 машиномісць.  У лютому 2020 року оскаржити законність запланованої забудови вирішила громадська організація (ГО) “Народ проти корупції”. Ця організація подала позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із вимогою визнати протиправним і скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт на вул. Богдана Хмельницького, 16-22. Свої претензії у ГО пояснили зокрема тим, що використання відповідної земельної ділянки під будівництво БФК, а також включення до його складу житлової функції не відповідають цільовому призначенню даної землі. Також позивачі вказали на те, що забудовники, серед іншого, при проєктуванні не врахували обмеження щодо поверховості майбутнього БФК та особливості будівництва, що зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу Києва. Втім, служителі Феміди не підтримали такі доводи позивачів. 25 травня 2020 року ОАСК відмовив ГО “Народ проти корупції” в задоволенні її позову, а 21 жовтня того ж року це рішення суду першої інстанції залишив у силі Шостий апеляційний адміністративний суд.  Під час розгляду цієї справи судді зокрема звернули увагу на те, що функціональне призначення земельної ділянки (територія громадських будівель та споруд і частково – територія житлової середньо- та малоповерхової забудови) дозволяє будувати на ній БФК без обмеження часток житлових та громадських площ. Також служителі Феміди вказали на те, що межі Центрального історичного ареалу Києва на той час не були затверджені Кабінетом Міністрів, як того вимагає законодавство, а тому про порушення у даному випадку мова буцімто не йде. До речі, можна припустити, що насправді ГО “Народ проти корупції” намагалася… допомогти забудовникам “легалізувати” їхній БФК. Така практика є досить поширеною в Києві – це робиться для того, щоб у випадку, коли хтось матиме наміри оскаржити законність певного “забудовницького проєкту”, у девелоперів на руках були рішення судів про те, що все “чисто і прозоро”. За даними журналістів, “Perfect Group” і “Saga Development” вже практикували схожі судові спори через підконтрольні громадські організації, серед яких  – ГО “Європейський закон і порядок”. При цьому, останню організацію і ГО “Народ проти корупції” об'єднують дві важливі риси – вони судилися лише проти згаданих вище двох девелоперських компаній і завжди програвали. Надалі проведенням будівельних робіт на території “Київпроекта” зацікавилися правоохоронні органи. 13 жовтня 2021 року Територіальне управління ДБР в Києві відкрило кримінальне провадження №12021105100003650 за фактами можливих порушень закону при будівництві на вул. Богдана Хмельницького, 16-22. Це – те саме слідство, про яке згадував Віктор Глеба. Розслідування було розпочато за ст. 356 КК України (самоправство), але надалі правоохоронці перекваліфікували дії фігурантів провадження за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки) і ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) КК України. В рамках кримінального провадження правоохоронці вирішили перевірити, на яких підставах службові особи КМДА, ДАБІ, Державної авіаційної служби України та інших органів влади та управління видали дозвільні документи на згадане будівництво. Такий інтерес був обумовлений тим, що, за попередніми даними правоохоронців, ці погодження суперечать діючому містобудівному та земельному законодавству, внаслідок чого державним інтересам були спричинені тяжкі наслідки. Так, під час слідства ДБР попередньо встановило, що, незважаючи на цільове призначення ділянки на вул. Богдана Хмельницького, 16-22, за вказаною адресою здійснюється будівництво багатоповерхового житлового комплексу “KYЇVPROEKT City Space” висотою понад 100 метрів (понад 24 поверхи) на 272 квартири. При цьому, за даними правоохоронців, проведення цих робіт не було погоджено з Мінкультом, хоча вказана ділянка знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії. Крім того, як встановили в ДБР, проведення цих робіт може призвести до руйнування пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення “Будинок прибутковий, 1883-1884 рр” (вул. Богдана Хмельницького, 12-14), яка примикає до згаданої ділянки. Одна з ухвал по кримінальному провадженню 20 грудня 2021 року Печерський районний суд Києва за клопотанням ДБР наклав арешт на земельну ділянку на вул. Богдана Хмельницького, 16-22, а також на групу приміщень будівлі “Київпроекту” площею 26,7 тис. кв.м. Це було мотивовано “необхідністю забезпечити збереження майна як речового доказу у кримінальному провадженні”. Втім, 16 лютого 2022 року Київський апеляційний суд за скаргою директора ПАТ “Київпроект” скасував цей арешт.  Серед іншого, колегія суддів погодилася з аргументами керівника цього акціонерного товариства стосовно того, що слідчий ДБР не довів наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення “кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який є підставою для застосування арешту”. При цьому, за словами Віктора Глеби, представник “Perfect Group” на суді повідомив, що насправді його компанія планує здійснити консервацію будівель – тобто, зберегти їх. Вже під час вказаного слідства, 19 жовтня 2021 року, Міністерство культури та інформаційної політики України провело обстеження ділянки на вул. Богдана Хмельницького, 16-22, на фоні скандалів навколо її забудови. Через два тижні, 1 листопада 2021 року, Мінкульт виніс два приписа на адресу ПАТ “Київпроект” і ТОВ “Ніка ЛТД” про припинення цих будівельних робіт.  Офіційною причиною для цього стало те, що дані роботи виконувались без відповідних дозволів органів охорони культурної спадщини – мовляв, такі погодження в даному випадку повинні були бути, адже ділянка будівництва знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, межі якого вже було затверджено наказом Мінкульту №599 від 2 серпня 2021 року. Протягом місяця вказані ПАТ і ТОВ підготували позови до ОАСК про визнання протиправним і скасування вищевказаних приписів. А вже у грудні 2021 суд об'єднав їхні позови в одне провадження.  Під час розгляду цієї справи позивачі вказали зокрема на те, що межі історичного ареалу міста Києва “належним чином затверджені”, а тому відсутні правові підстави вважати, що об'єкт будівництва точно знаходиться в межах історичного ареалу. Про це, мовляв, свідчить той факт, що наказ №599, на який посилався Мінкульт, насправді стосується незатвердженого проєкту Генерального плану Києва. Крім того, у якості аргументу ПАТ “Київпроект” і ТОВ “Ніка ЛТД” звернули увагу служителів Феміди на те, що суди, в рамках згаданої вище судової справи за позовом ГО “Народ проти корупції”, підтвердили законність дозволу на будівельні роботи.  Врешті-решт, 1 листопада 2022 року ОАСК задовольнив позови ПАТ “Київпроект” і ТОВ “Ніка ЛТД”. Інформації про подачу Мінкультом апеляційної скарги на сайті “Судової влади України” поки що немає. Серед іншого, в ОАСК визнали переконливими аргументи позивачів стосовно згаданого вище наказу №599 від 2 серпня 2021 року. Зокрема, суддя Ігор Качур вказав на те, що цей наказ було прийнято з урахуванням протоколу засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Мінкульті від 14 липня 2021 року, в якому є підтвердження цьому. Мовляв, цим протоколом зазначена рада рекомендувала Мінкульту погодити науково-проектну документацію “Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико- архітектурний опорний план Києва”, який є частиною саме проєкту Генерального плану столиці.  Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, ПАТ “Київпроект” де-юре було зареєстроване у січні 1994 року, хоча де-факто ця структура функціонувала з радянських часів. Наразі керівником цього акціонерного товариства вказано Павла Гуцала, кінцевими бенефіціарами – мешканця міста Ковель Волинської області Дмитра Райчука, мешканця міста Стрий Львівської області Василя Шомонку та киянина Олега Тимошенка. Власниками найбільших пакетів акцій “Київпроекта” наразі є ТОВ “Спецрентфінанс” і ТОВ “Джемп” (по 47,24%). Зазначимо, більшу частину цих акцій дані ТОВ у 2020 році викупили у кіпрської компанії “Трейлор Венчерз Лімітед” (володіла 98,7% акцій).  За даними ЗМІ, згадані вище Шомонка і Тимошенко входять до близького оточення Дмитра Ісаєнка – секретаря комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (обраний від “ОПЗЖ”, нині забороненої проросійської партії) та фактичного власника групи девелоперських компаній “Perfect Group”. Крім того, Дмитро Ісаєнко є віце-президентом Конфедерації будівельників України – лобістської структури, що об’єднує великих забудовників. А раніше Ісаєнко був заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), звідки пішов тільки через скандал з нібито фальшивою посвідкою учасника АТО. До того Дмитро Ісаєнко працював на будівельних посадах в Міністерстві оборони. Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” У свою чергу, ключовим співвласником компанії “Трейлор Венчерз Лімітед”, яка до 2020 року володіла найбільшим пакетом акцій “Київпроекта”, протягом тривалого часу був  Василь Хмельницький – народний депутат України IV-VII скликань та засновник холдингової компанії “UFuture” (займається нерухомістю, відновлюваною енергетикою, фармацевтикою тощо). У 2017 році він продав свою частку у вказаній компанії Денису Бассу –  ексзаступнику голови КМДА Леоніда Черновецького (2006-2010 роки). Саме Басса тривалий час називали фактичним власником ПАТ “Київпроект”. Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва Столичне ТОВ “Ніка ЛТД” (генпідрядник будівництва) було засноване в січні 1992 року. Його керівником вказано Анатолія Савчука, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця смт Коцюбинське Київської області Олексія Старовойтова. Дана компанія також входить до орбіти “Perfect Group”. Наприклад, вона була замовником будівництва ЖК “Лебединий” (вул. Ревуцького, 40, Дарницький район Києва), який зводився “під прапорами” цього девелопера. Крім того, з 2007 по 2011 рік одним із співзасновників ТОВ “Ніка ЛТД” була дружина Дмитра Ісаєнка Наталія. ТОВ “Концепт-Плаза” (співзамовник будівництва) було зареєстроване в Києві у грудні 2018 року. Керівником цієї компанії вказано Даніїла Мукогоренка, засновниками – ТОВ “КП-Інвест”, ТОВ “Спецбудінвест-17” і ПАТ “ЗНВКІФ “Еверест”, кінцевими бенефіціарами – киянина Артема Лазню і мешканку смт Люблинець Волинської області Ольгу Клецко. Остання, за даними ЗМІ, є номінальною власницею та засновницею ряду фірм, пов'язаних з Андрієм Вавришем – ексзаступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА (2010-2015 роки) та засновником девелоперської компанії “Saga Development”. На очевидний зв'язок “Концепт-Плази” з цим колишнім посадовцем та бізнесменом також вказує той факт, що керівником однієї з компаній-засновників цього ТОВ, ПАТ “ЗНКІФ “Еверест”, є Дмитро Овсій, якого називають юристом Вавриша і його партнером. Читайте: У Києві планують освоїти на обстеженні старих житлових будинків півмільярда бюджетних гривень Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Міністерство культури та інформаційної політики з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екс-нардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики). ДІАМ де-юре було створено у грудні 2020 року, проте свою роботу цей орган (на нього держава поклала низку функцій у сфері будівництва) розпочав лише 15 вересня 2021 року. Вказана структура фактично замінила ДАБІ, яка у вересні 2021 року офіційно припинила своє існування. Семен Кривонос є першим керівником ДІАМ в її історії – він очолює дану структуру з 19 травня 2021 року. Фото: колаж КВКиївВлада

Розпочалась двісті п’ятдесят сьома доба героїчного протистояння Української нації російському широкомасштабному вторгненню. Противник зосереджує зусилля на стримуванні дій Сил оборони України на окремих напрямках та намагається утримати тимчасово захоплені території. Веде наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби Генерального штабу Збройних сил України. Підписуйтесь на “КиївВладу” Як розповіли у Генштабі ЗСУ, за минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Ямпіль, Андріївка, Красногорівка, Мар’їнка, Павлівка, Водяне, Новомихайлівка Донецької області та Білогорівка на Луганщині. Протягом минулої доби противник завдав 4 ракетних та 24 авіаційних удари, здійснив понад 55 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Ворожих ударів зазнали райони 30 населених пунктів Запорізької, Донецької, Луганської, Миколаївської, Сумської та Херсонської областей. На Волинському та Поліському напрямках обстановка без суттєвих змін. На інших напрямках ворог здійснював обстріли: на Сіверському напрямку – з мінометів, ствольної та реактивної артилерії, в районах населених пунктів Гай Чернігівської області та Стукалівка, Попівка і Ворожба Сумської області. Окрім того окупанти задіяли ударні БпЛА; на Слобожанському напрямку – з танків та всього спектру артилерії в районах населених пунктів Новоселівське, М’ясожарівка, Вовчанськ, Стельмахівка, Берестове, Огірцеве та Стрілеча; на Куп’янському та Лиманському напрямках – з артилерії різних типів, в районах населених пунктів Серебрянка, Невське, Макіївка, Білогорівка, Площанка, Спірне та Верхньокам’янське; на Бахмутському напрямку – з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії, в районах населених пунктів Андріївка, Соледар, Яковлівка, Бахмут, Бахмутське, Опитне, Майорськ, Часів Яр, Кліщіївка та Зеленопілля; на Авдіївському напрямку – з танків та різнокаліберної артилерії, в районах населених пунктів Авдіївка, Первомайське, Невельське, Мар’їнка, Новомихайлівка, Вугледар та Опитне; на Новопавлівському та Запорізькому напрямках – з мінометів, ствольної та реактивної артилерії, в районах населених пунктів Гуляйполе, Гуляйпільське, Ольгівське, Дорожнянка, Новопіль, Щербаки, Новоданилівка, Времівка та Павлівка; на Південнобузькому напрямку – з танків та артилерії різних типів, у районах населених пунктів Благодатне, Давидів Брід, Дудчани, Мирне, Нова Кам’янка та Правдине.  Крім того, ворог продовжував вести повітряну розвідку, активно застосовуючи БпЛА. Здійснив понад 20 вильотів. Російські окупаційні війська продовжують грубо порушувати закони та звичаї ведення війни стосовно цивільного населення. У населеному пункті Каховка Херсонській області тривають пошуки диверсійних груп та коригувальників вогню. Затриманих вивозять до Горностаївки і під тортурами “вибивають” покази. Аналогічні заходи проходять у населених пунктах Луганської області Борівське та Щедрищеве: масові обшуки, вилучення мобільних телефонів, викрадення людей, яких вивозять у невідомому напрямку. В Херсоні окупанти, перевдягнуті у цивільний одяг, займають приміщення мирних громадян та укріплюють всередині позиції для ведення вуличних боїв. Одночасно російські пропагандистські журналісти планують у місті зйомки відеоматеріалів на тему начебто знищення мирного населення Силами оборони України. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За уточненою інформацією, підтверджено ураження противника за попередні дні. Так, у населеному пункті Горлівка Донецької області, завдано удару по району зосередження техніки ворога. Знищено 5 бойових машин, ще 4 – отримали ушкодження. В районі населеного пункту Майорськ щоденні втрати ворога складають до 30 осіб вбитими та понад 120 – пораненими різного ступеня тяжкості. В населеному пункті Лисичанськ завдано ураження по підрозділу батальйону “ахмат”. Втрати окупантів склали понад 30 вбитими та до 15 осіб пораненими. Реальна кількість загиблих ретельно приховується ворогом. Авіація Сил оборони України протягом минулої доби завдала по ворогу 22 удари. Під ураження потрапили 20 районів зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також 2 позиції засобів протиповітряної оборони противника. Наші підрозділи протиповітряної оборони збили 5 ворожих БпЛА. Воїни українських ракетних військ і артилерії за минулу добу уразили 2 пункти управління, 8 районів зосередження живої сили, озброєння і військової техніки, склад боєприпасів, станцію радіоелектронної боротьби та інші важливі військові об’єкти противника. Читайте: Довкіллю України внаслідок агресії рф завдано збитків на понад 1,35 трильйона гривень Фото: Генштаб ЗСУ.КиївВлада

Кабінет міністрів звільнив з посади голови Державної аудиторської служби Геннадія Пліса (на фото ліворуч). Замість нього уряд призначив Аллу Басалаєву (на фото праворуч). Пліс колись був першим заступником голови КМДА Віталія Кличка, а Басалаєва свого часу працювала в Дарницькому райсуді столиці і була членом Центрвиборчкому  – завдяки близьком стосункам з Андрієм Портновим, ексзаступником голови адміністрації (Сергія Льовочкіна) президента-втікача Віктора Януковича. Про кадрову перестановку KВ стало відомо з повідомлення постійного представника уряду в парламенті Тараса Мельничука за підсумками засідання Кабміну під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 4 листопада 2022 року. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Призначено (...) Басалаєву Аллу Валентинівну Головою Державної аудиторської служби України (...) . Звільнено Пліса Геннадія Володимировича з посади Голови Державної аудиторської служби України”, – йдеться у повідомленні. З відкритих джерел відомо, що Алла Басалаєва – колишня суддя Дарницького районного суду м. Києва (2012-2018 рр.). Також вона працювала членом Центральної виборчої комісії (2018-2019 рр).Як зазначив київський журналіст і блогер Володимир Бондаренко у дописі на Facebook-сторінці, в 2012 році в Дарницький райсуд Києва Басалаєву фактично призначив Андрій Портнов, на той момент – заступник голови адміністрації президента-втікача Віктора Януковича. Головю адміністрації президента на той момент був Сергій Львочкін, який зараз є нардепом від "ОПЗЖ" та ексспівголовою цієї забороненою проросійської партії. "....  в 2018 році вона (Алла Басалаєва, - KВ) стала членом ЦВК за квотою портновського ну дуже близького друга Валерія Писаренка", - нагадав Володимир Бондаренко. Перший заступник голови комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренка (фракція ВО “Батьківщина”) у своєму дописі на Facebook-сторінці також повідомив, що Кабмін “раптово звільнив” голову Держаудитслужби Геннадія Пліса, який “мав п’ятирічний контракт на цю посаду після перемоги на конкурсі в 2021 році” і нещодавно “провів перевірку” НАК “Нафтогаз України” за 2018-2019 рр (період керівництва Андрія Коболєва) і, згідно з законом” готувався до перевірки “Нафтогазу” за 2020-2022 рр – період керівництва Юрія Вітренка. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Напередодні, 3 листопада, Кабмін звільнив з посади голови правління НАК (розпорядження №969-р), призначивши замість нього ексміністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова (розпорядження №983-р). Водночас Кабмін вніс зміни до уставу “Нафтогазу” (постанова №1233), які усунули юридичні перешкоди для призначення Чернишова на посаду голови правління НАК. Сам Геннадій Пліс на своїй Facebook-сторінці написав, що він звільнився за власним бажанням, тому не треба "шукати в моєму звільненні якоїсь “зради” чи “заколоту”. Крім того, за словами Пліса, Держаудитслужба під його керівництвом зробила і півтора рази більше, ніж за попередні півтора десятки років. "Майже кожна з наших перевірок закінчувалась кримінальними справами. Саме тому яскраві результати нашої роботи в більшості своїй покриті тайною слідства. І я, як вже колишній керівник, хотів би наголосити, що все це стало можливим лише завдяки повній підтримці та сприяння з боку керівництва держави, Уряду, Міністерства фінансів, Верховної Ради України та правоохоронних органів... ", – написав ексочільник Держаудитслужби. Нагадаємо, що з політичного життя Києва Геннадій Пліс зник в грудні 2017 року, так само раптово, як і зараз, покинувши посаду першого заступника голови КМДА Віталія Кличка, чому передували баталії з урядом, який не погоджував кандидатуру Пліса на призначення. Читайте: Геннадий Плис: “Мы сразу не планируем большую доходную часть бюджета, чтобы Киев не погряз в долгах” Геннадий Плис: “Банк “Хрещатик” “лег” по причине наличия в портфеле дыры в размере 5 млрд гривен” Втім це не завадило Плісу з КМДА перейти на роботу в той самий уряд Володимира Гройсмана – на посаду директора Департаменту з питань регіональної політики Секретаріату Кабміна, потім в.о. держсекретаря і заступником держсекретаря. В уряді Олексія Гончарука Геннадія Пліса було призначено заступником міністра фінансів (Оксани Маркарової), де він займався питаннями фінансування оборони, правоохоронних органів і державної безпеки, а також питаннями місцевих бюджетів. 29 квітня 2020 року Кабінет міністрів Дениса Шмигаля розпорядженням №466-р призначив Геннадія Пліса головою Держаудитслужби. Відповідним чином, шлях Пліса в Кабінет міністрів та на посаду голови Держаудитслужби розпочався в КМДА, куди він прийшов в 2006 році за часів мера Леоніда Черновецького і очолив Головне управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту (аналогічну посаду Пліс обіймав і за Кличка – перед призначенням першим заступником голови КМДА).  В 2012-2014 рр Геннадій Пліс очолював наглядову раду та департамент внутрішнього аудиту та аналізів ризиків ПАТ “ДПЗКУ”. Ця компанія цілком загрузла в кримільних справах, пов’язаних з розкраданням майна та кредитних коштів, проте Пліс, за інформацією KВ, не проходить по жодній з цих справ. Саме робота в “ДПЗКУ” примушує сприймати всерйоз версію про тодішню близкість Пліса з Юрієм Іванющенком (“Юра Єнакієвський” – “смотрящій” часів президента-втікача Віктора Януковича) і Олександром Януковичем – старшим сином експрезидента. Також Геннадій Пліса довгий час пов’язували з Вадимом Столаром – нинішнім нардепом від “ОПЗЖ”, екс”смотрящім” за Києвом при Віталії Кличко. Джерела KВ в 2017 році казали, що будь-які стосунки між Плісом і Столаром, якщо такі й були, припинились через те, що саме Вадим Столар витиснув Геннадія Пліса з КМДА. Крім того, Геннадія Пліса і тоді ж, і пізніше згадували в контексті схематозів Дениса Комарницького (співголова фракції “Блока Леоніда Черновецького” в Київраді VI скликання), який витіснив Вадима Столара з позиції “смотрящєго” за Київом від керівника Офісу Президента, на той час і донині – Андрія Єрмака. Геннадію Плісу 55 років. Він народився в Луганську й до приходув КМДА мав великий досвід роботи на вугільних підприємствах, через що його часто згадували у зв’язку з екскерівником Луганської обласної організації “Партії регіонів”, екслідером парламентської фракції ПР Олександром Єфремовим, “вугільною королевою Луганська” Наталією Королевською (нині нардеп від “ОПЗЖ”, перебуває поза межами України), ексмііністром вугільної промисловості Віктором Тополовим тощо. Нібито звідти тяглось і знайомство Пліса з Іванющенко. Втім, контакти Геннадія Пліса широкі і різних звинувачень на його адресу звучало багато. Що стало причиною його звільнення з посади голови Держаудитслужби – KВ намагається з’ясувати найближчим часом. Фото: коллаж KВ КиївВлада

Найближчими місяцями Київрада може затвердити Програму державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря столичної агломерації. Відповідним проєктом рішення передбачено продовження заходів зі створення “Міської системи програмно-апаратних засобів збору та обробки даних про стан довкілля”. В рамках цієї системи, яку столична влада впроваджує вже більше двох років, зокрема, планується збільшити кількість пунктів спостереження за станом атмосферного повітря, що встановлюються профільним управлінням КМДА, з 5 до 22. На ці та інші заходи чиновники міськдержадміністрації планують до 2025 року витратити 240 млн гривень зі столичного та державного бюджетів. Кінцевим результатом, за задумом розробників документу, має стати можливість виявляти райони з найбільшим забрудненням повітря, впроваджувати плани поліпшення його якості тощо. Як стало відомо KВ, наразі столична міськрада готується до затвердження Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря агломерації Києва.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення № 08/231-780/ПР від 24 червня 2022 року було підтримано Київрадою в першому читанні під час пленарного засідання, яке відбулося 27 жовтня 2022 року. У сесійній залі таке рішення підтримали 65 депутатів. Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв (на колажі праворуч) і управління екології та природних ресурсів КМДА.  Зважаючи на вимоги регламента Київради, на підготовку цього проєкту рішення до затвердження у другому читанні має піти близько місяця-півтора – документ має розглянути і допрацювати комісія міськради з питань екологічної політики, погодити управління правового забезпечення діяльності Київради тощо. Проте на практиці столична влада дуже рідко дотримується вимог щодо таких термінів. Тому, на затвердження Програми в цілому може піти й значно більше часу. Під час пленарного засідання проти прийняття цієї програми виступила депутатка Київради, членкиня комісії з питань екологічної політики Юлія Лимар (фракція “УДАР”). Вона запропонувала відправити відповідний проєкт рішення на доопрацювання до управління екології та природних ресурсів КМДА, навіть не приймаючи його в першому читанні — саме через те, що перед столичною владою встановлюються часові обмеження щодо підготовки і винесення до сесійної зали міськради кінцевого варіанту цього документу. “У нас з цією програмою є певні проблеми. Зокрема, зараз Міндовкілля (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.– KВ) взялося розробляти єдину базу даних про стан атмосферного повітря. І наче навіть розпочалася робота з технічними регламентами щодо закупівлі обладнання для вимірювання якості повітря. Тому нам треба час для того, щоб ця програма була збалансованою, і повністю відповідала іншим нормативно-правовим актам”, – зазначила Юлія Лимар. Але за результатами обговорення цього питання депутатський корпус Київради не підтримав такі заклики своєї колеги. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про що програма? Запропонована до затвердження програма, зокрема, визначає місця розміщення в столиці стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря – спеціального обладнання, яке вимірює вміст у повітрі діоксида сірки, оксида вуглецю, фтористого водню, важких металів тощо (мова йде як про затвердження місць діючих постів, так і про визначення місць для встановлення нових. – KВ). Дані локації було визначено спеціальною комісією, створеною для такої мети при управлінні екології та природних ресурсів КМДА, після чого ці місця були погоджені з Міндовкілля. У проєкті рішення передбачено, що термін дії нової програми має становити 5 років, проте її фінансування, про яке мова буде йти далі, чомусь розраховане на 4 роки.  В управлінні екології та природних ресурсів КМДА вважають, що затвердження цього документу дозволить забезпечити збирання, оброблення, збереження та проведення аналізу про якість атмосферного повітря, оцінювати та прогнозувати зміну цієї якості та ступінь небезпеки для довкілля, виявити райони/місця забруднення повітря, розробити та впровадити місцеві плани поліпшення якості повітря тощо. Як повідомляється в проєкті рішення, станом на 1 січня 2022 року в столиці нараховувався 21 пункт спостереження за станом атмосферного повітря. Більшість з них — 16 — належать Центральній геофізичній обсерваторії ім. Б. Срезневського (заклад, що знаходиться в підпорядкуванні Державної служби надзвичайних ситуацій. – KВ) та були введені в експлуатацію ще за часів радянського союзу. Мова йде про напівавтоматизовані пости, в яких дані збираються різних видів аналізу та періодично передаються до вказаної обсерваторії.  Ще 5 пунктів належать столичній громаді та були введені в експлуатацію управлінням екології та природних ресурсів КМДА протягом 2020-2021 років. Мова йде про так звані “референтні (високоточні) пункти спостереження” – спеціальні стаціонарні пости, в яких встановлене обладнання для автоматичного вимірювання якості повітря, регулярної передачі цих даних до спеціальної системи та подальшого оприлюднення такої інформації (зокрема, на спеціальному веб-порталі). Один зі стаціонарних постів моніторингу якості повітря, встановлених управлінням екології та природних ресурсів КМДА (фото пресслужби столичної міськдержадміністраціяї) В рамках виконання нової програми чиновники КМДА планують встановити ще 17 таких пунктів у всіх районах столиці, крім Подільського. Проєктом рішення передбачено, що на виконання цієї програми протягом чотирьох років, 2022-2025 років, планується витратити 240 млн гривень (по 60 млн щорічно). Більшість цього фінансування — 160 млн гривень — чиновники мають намір отримати зі столичного бюджету, ще 80 млн гривень планується залучити з державного бюджету. На ці кошти управління екології та природних ресурсів КМДА збирається займатися створенням “Міської системи програмно-апаратних засобів збору та обробки даних про стан довкілля”, в рамках якої планується придбання і встановлення “стаціонарних постів (пунктів спостережень) автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря”.  При цьому, у розділі проєкту програми щодо об'ємів її фінансування зазначено, що протягом 2022-2025 років планується встановлення не 17, а 12 пунктів спостереження. Чому їхня кількість у різних розділах документа відрізняється, в проєкті рішення не уточнюється. Проте загальна запланована проєктом програми кількість таких постів у 22 одиниці (5 вже встановлених і 17 “перспективних”) співпадає з тією кількістю, яка обговорювалася у Київраді раніше. Читайте: Киевлянам предстоит потратиться на новую систему мониторинга качества воздуха Зазначимо, у проєкті програми вказано, що станом на 2020 рік, коли КМДА почала розробляти цей документ, у столиці нараховувалося 101,2 тис. підприємств, що здійснюють викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря. При цьому, їхня кількість, у порівнянні з минулими роками, збільшилася – для прикладу, в 2016 році їх нараховувалося 76,2 тис. Загальний обсяг викидів забруднювальних речовин у повітря станом на 2020 рік становила 251,3 тис. тон (у 2016 році – 182,3 тис. тон). Ще 225,8 тис. тон таких речовин станом на 2020 рік у повітрі "опинялися" від пересувних джерел (автомобілі тощо). Для порівняння, у 2016 році цей показник становив 148 тис. тон.  Передісторія Як раніше повідомляла KВ, у столиці створюються відразу дві системи моніторингу повітря. Перша називається “Система отримання вимірювальних параметрів про стан навколишнього та внутрішнього середовища у рамках концепції “інтернет речей”. Вона створюється КП “Інформатика” в рамках міської цільової програми “Електронна столиця на 2019-2022 роки”, і за 4 роки на неї заплановано витратити зі столичного бюджету 130 млн гривень. За інформацією Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, у рамках цієї системи встановлюються якісь сенсори для контролю якості повітря за базовими показниками всередині якихось приміщень (яких саме, чиновники не уточнювали). Достеменно встановити, як у результаті функціонуватиме ця система, і який ефект дають ці бюджетні вливання KВ не вдалося. Друга система моніторингу київського повітря – це згадана вище "Міська система програмно-апаратних засобів збору та обробки даних про стан навколишнього середовища Києва". Вона впроваджується управлінням екології та природних ресурсів КМДА в рамках міської цільової програми “Екологічне благополуччя” (попередня програма діяла у 2019-2021 роках, діюча розрахована на період 2022-2025 років). Усього на її впровадження з 2020 по 2025 роки було передбачено витратити 340 млн гривень (240 млн з міського бюджету і 100 млн з державного, без урахування витрат на обслуговування та експлуатацію обладнання. – KВ). Саме в рамках створення цієї системи моніторингу в столиці, серед іншого, було обладнано 5 згаданих вище пунктів спостереження. Читайте: Зачем в Киеве тратят сотни миллионов гривен на две системы мониторинга воздуха Депутати Київради, громадські активісти та експерти неодноразово звертали увагу на те, що якість повітря в столиці останніми роками значно погіршилася. Вони вказували на те, що жителі періодично страждають від смогу, місто все частіше потрапляє у світові антирейтинги через забрудненість атмосфери. Причини такої ситуації “на поверхні” – величезна кількість транспорту, необладнаний сучасними системами очищення газів сміттєспалювальний завод “Енергія”, ряд небезпечних виробництв, столичні ТЕЦ тощо. Читайте: “Где деньги и чем пахнет”: в Киевсовете создали временную контрольную комиссию по проверке работы завода “Энергия” Нагадаємо також, що управління екології та природних ресурсів КМДА не надто вдало справляється із реалізацією Програми екологічного благополуччя, незважаючи на те, що на відповідні заходи чиновники отримають багатомільярдне фінансування. Наприклад, протягом 2020 року на виконанні вказаної програми профільне управління КМДА освоїло 1,85 млрд бюджетних гривень, завдяки чому вдалося виконати 88,3% запланованих заходів. Проте, реалізовані заходи мають мало спільного з розвитком сфери екології – це в основному звичне утримання пляжів, парків, очисних споруд, придбання посадкових матеріалів. При цьому, протягом позаминулого року чиновники так і не розробили проєкт організації ландшафтного парку “Партизанська слава”, не збудували комплекс з переробки і утилізації рослинних відходів та систему аерації озера Лебедине, а на реконструкцію та благоустрій парку “Кіото” та Долобецького острова гроші в бюджеті навіть не були закладені кошти. Читайте: На грани провала: как подчиненные Петра Пантелеева занимаются столичной экологией в 2021 году Зазначимо, правління екології та природних ресурсів КМДА з 11 лютого 2021 року очолює Олександр Возний (на колажі ліворуч). Роботу цієї структури протягом більше семи років контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Комісію Київради з питань екологічної політики очолює депутат Денис Москаль (фракція “ВО “Батьківщина”). Крім нього до складу цього органу входять ще четверо народних обранців. Фото: колаж КВКиївВлада

Правоохоронці повідомили про підозру за антиукраїнську діяльність доньці ексміністра оборони України часів Януковича. Встановлено, що вона є власницею підприємств, які постачала товари та обладнання для оборонно-промислового комплексу рф. Про це, як передає KВ йдеться у повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно повідомлення, їй інкриміновано “організацію фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ч. 3 ст. 27 ст. 110-2 КК України)”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними слідства підозрювана – донька колишнього міністра оборони України ( 2012-2014 р.р.), який наразі перебуває у розшуку за державну зраду, є кінцевим бенефіціарним власником ряду українських підприємств. Одне них через підприємства, зареєстровані на території держави-агресора постачало обладнання для оборонно-промислового комплексу рф. Правоохоронці наразі встановлюють місцезнаходження підозрюваної. Також накладено арешт на інше майно цієї фінансово-промислової групи підприємств та їх власників, а саме заарештовано 30 земельних ділянок, 30 об‘єктів нерухомості, у тому числі 6 цілісних майнових комплексів та корпоративні права 22 суб‘єктів господарювання. Зазначимо, у повідомленні не вказують імені міністра, та в 2012-2014 роки посаду міністра оборони обіймав Павло Лебедєв. Чиновник під час подій Євромайдану зник з України і переховується від слідства. Згідно інформації ЗМІ мова йде про доньку ексміністра Альону Лебедєву. За даним Youcontrol, вона є власницею промислово-інвестиційної групи Aurum Group, яка виробляє та експлуатує вантажні вагони, насоси тощо. Нагадаємо, у червні ц.р. Київська міська прокуратура передала в управління Національному агентству з розшуку та управління активами, отриманими злочинним шляхом (АРМА)  645 залізничних вагонів. Майно належало родині ексміністра оборони України, якого підозрюють у держзраді. Читайте: Столична прокуратура передала в управління АРМА майно колишнього міністра оборони на 650 мільйонів гривень Як інформувала KВ, 12 жовтня ц.р. президент Зеленський підписав указ, яким передбачається блокування активів колишнього міністра оборони України Павла Лебедєва, колишнього президента України Віктора Януковича, бізнесмена Сергія Курченка та російського підприємця Олега Дерипаски. Читайте: В Україні заблокували активи Януковича, Курченка, Дерипаски та Лебедєва Фото: відкриті джерела КиївВлада

Ворог не полишає спроб ведення наступальних дій на Бахмутському та Авдіївському напрямках. За минулу добу, 28 жовтня, українські військові відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Водяне, Кам’янка та Невельське Донецької області. В районі Майорська напередодні знищено близько 300 окупантів, які готувались до чергового нападу. В селищі Червонопопівка на Луганщині знищено до 20 військовослужбовців противника. Про це, як передає KВ, йдеться повідомленні Генерального штабу ЗСУ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У Генштабі повідомили, що протягом минулої доби противник завдав 4 ракетних та до 25 авіаційних ударів, здійснив понад 70 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Ударів зазнали райони більш ніж 35 населених пунктів. Серед них – Сіверськ і Пречистівка Донецької області; Малі Щербаки Запорізької області; Давидів Брід і Мала Сейдеминуха на Херсонщині та Кобзарці Миколаївської області. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що на Волинському та Поліському напрямках обстановка без суттєвих змін. На інших напрямках ворог здійснював обстріли: на Сіверському напрямку – з мінометів та ствольної артилерії, в районах населених пунктів Гай, Хрінівка та Леонівка Чернігівської області; на Слобожанському напрямку – з використанням артилерії різних типів, в районах населених пунктів Ветеринарне, Дворічна, Стариця, Стрілеча та Чугунівка; на Куп’янському та Лиманському напрямках – з мінометів, ствольної та реактивної артилерії, в районах населених пунктів Берестове, Невське, Спірне, Ольгівка та Новоєгорівка; на Бахмутському напрямку – з танків та різнокаліберної артилерії, в районах населених пунктів Бахмут, Бахмутське, Білогорівка, Часів Яр, Кліщіївка, Соледар, Зеленопілля та Яковлівка; на Авдіївському напрямку – з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії, в районах населених пунктів Авдіївка, Водяне, Мар’їнка, Новомихайлівка та Первомайське. На Новопавлівському та Запорізькому напрямках противник завдав обстрілів по позиціях Сил оборони та цивільній інфраструктурі у районах Великої Новосілки, Времівки, Гуляйполя, Залізничного та Павлівки. На Південнобузькому напрямку вогневого ураження зазнали райони понад 20 населених пунктів вздовж лінії зіткнення. Для ведення повітряної розвідки ворог здійснив близько 20 вильотів БпЛА різних типів. У зв’язку з нестабільною роботою санітарної авіації, неготовністю медичної інфраструктури Бєлгородської області, стовідсотковим завантаженням лікарень, противник змушений евакуйовувати поранених автобусами до сусіднього Воронежа.  У Бериславі на Херсонщині окупанти масово переодягаються у цивільний одяг та заселяються у приватні помешкання. Продовжується так звана “евакуація” окупантів з тимчасово зайнятої території Херсонської області, зокрема і медичних закладів. З лікарень Херсона вивозиться все обладнання та медикаменти. "В результаті точкових ударів підрозділів Сил оборони України, в районі населеного пункту Майорськ напередодні знищено близько 300 окупантів, які готувались до чергового нападу. Ще близько 60 легкопоранених було доставлено наступного дня до медичних закладів міста Горлівка", – повідомили у зведенні. Також в селищі Червонопопівка Луганської області знищено до 20 військовослужбовців противника, а близько 30 окупантів отримало поранення. Крім цього, українська авіація протягом минулої доби завдала 24 удари по районах зосередження озброєння та військової техніки, а також позиціях комплексів ППО противника. На різних напрямках наші підрозділи протиповітряної оборони збили два штурмовики Су-25, один гелікоптер Мі-8 та один БПЛА ворога. Воїни ракетних військ і артилерії  за поточну добу уразили позиції батареї самохідних артилерійських установок та інші важливі військові об’єкти противника. Нагадаємо, станом на ранок 28 жовтня силами ЗСУ було знищено близько 69700 окупантів. На нашій землі залишилось 2640 танків, 5378 бойових броньованих машин, 251 гелікоптер та 272 літаки. Читайте: ФРН передала Україні п'ять РСЗВ MARS II та 14 артустановок Panzerhaubitze 2000 Фото: Генштаб ЗСУ КиївВлада

Сьогодні, 27 жовтня, депутати Київради на її засіданні можуть затвердити щонайменше шість скандальних і корупційних земельних рішень: будівництво в охоронній зоні Київської фортеці, легалізація незаконного ресторану на Броварському проспекті депутата від “ОПЗЖ”, забудову стадіона Каблукова, передача у приватну власність музейної ділянки на Воскресенській, 25, будівництво на Малопідвальній в зоні ЮНЕСКО тощо. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці київського нардепа-мажоритарника Романа Грищука (222 округ, Солом’янка). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зараз проходить чергове засідання Київради, яка “має всі шанси стати найзашкварнішим за всі часи”, написав Роман Грищук і перерахував корупційні та скандальні проєкти рішень. “1. Будівництво в охоронній зоні Київської фортеці на Печерську. Зводитимуть 25-поверховий будинок. Пляма забудови залазить на територію, де за законом не можна будувати взагалі”, – написав парламентар. Київська фортеця, фото “УП” За даними головної редакторки сайту “Чесно” Ірини Федорів, рішення про забудову охоронної зони Київської фортеці (національна пам’ятка "Вали та Рови Васильківського укріплення Київської Фортеці" на Печерську (Фортечний тупик)) в інтересах ТОВ “Расмус” просувають депутати Сергій Кримчак (фракція “Єдність”) та Юрій Зубко (фракція ВО “Батьківщина”) “Тут є серйозні питання і до Мінкульту (який очолює Олександр Ткаченко, – КВ), що до цього часу не спромігся завершити розробку документації з визначення меж та режимів використання території та зон охорони пам’ятки, і до київської влади, що вже віддала під забудову значні її частини. Згідно з Листом Міністерства від 13 жовтня 2022 року, триває робота із створення історико-архітектурного заповідника на базі Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця", а визначення меж та режимів охорони перебуває на завершальній стадії. Тобто, вікно можливостей для забудовників незабаром може зачинитись, що спонукає їх до особливо нахабного та агресивного проштовхування своїх інтересів через відомих "рішал", на кшталт Кримчака”, – написала Ірина Федорів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “2. Два гектари лісу на Броварському проспекті. Там самочинно збудував собі ресторан депутат від “ОПЗЖ” Михайло Царенко, близька людина до Віктора Медведчука. Це рішення легалізовує його самочинне будівництво і дає всім майбутнім баригам зелене світло на таку схему”, – написав Роман Грищук. Зазначимо, що в Київраді поточного скликання екскерівник КО “Київзеленбуд” Михайло Царенко з’явився завдяки його щільній співпраці з народним депутатом від “ОПЗЖ”, київським забудовником і екс”смотрящим” Вадимом Столаром. В червні 2020 року Київрада відновила право оренди 3,9 га землі на околиці Києва біля Броварів для будівництва та обслуговування житлових будинків для ТОВ “Будівельні технології плюс”, якою керує Вікторія Царенко – дружина Михайла Царенка. Цю землю у 2007 році за мера Леоніда Черновецького передали в оренду зазначеному ТОВ, вилучивши її з лісових площ Дніпровського лісництва. На суміжній ділянці площею 2 га, про яку сьогодні може проголосувати Київрада, фірма дружини Царенка має намір побудувати готель із ресторанним комплексом. Читайте: Жене депутата Киевсовета отдали под застройку почти 4 га бывшего леса “3. Забудова стадіону на Каблукова в Солом‘янському районі. Забудовник обіцяв піти на компроміс і залишити стадіон. Але в плані забудови стадіону нема і по факту не буде. Крім того, будівництво планують у червоних лініях залізниці (привіт питання нацбезпеки і росії) і над магістральним газопроводом (привіт ризик терактів)”, – повідомив нардеп. Мова йде про стадіон “Металіст” (вул. Академіка Каблукова, 26, житловий масив Відрадний, Солом'янський район), який мають намір забудувати брати Ігор та Григорій Суркіси. Заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА (очолює Валентина Пелих) ще 13 квітня 2021 року внесли проєкт рішення №08/231-1267/ПР про передачу цієї ділянки в оренду в оренду ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” братів Суркісів. Схоже, це схема, в яку щільно втягнуто футбольний клуб “Динамо”, який належить Григорію Суркісу. Читайте: Київрада збирається передати Суркісам землю під стадіоном “Металіст” для будівництва житлової багатоповерхівки “4. Вознесенський, 25. Зміна цільового призначення. На території ділянки – печери часів Київської Русі, 12 століття. Ділянка відведена під музей. Фірма незаконно оформила право власності на будинок, який тут демонтували ще в 1980 році. Проєктом рішення ділянка віддається цій фірмі під будівництво”, – написав Роман Грищук. Залишки будинка на вул. Вознесенська, 25, фото: Facebook Ксенії Семенової Про цей проєкт рішення написала на своїй Facebook-сторінці депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). “Компанія, що вже знесла мозаїку “Океан” у Львові (ТОВ “Компанія Ріел-Естейт Груп”, – КВ), незаконним шляхом реєструє право власності на будинок номер 25. Хоча будинку немає з 80-их ні по факту, ні юридично. Київрада збирається змінити цільове призначення. Закрити очі на печери часів Київської Русі. Сказати, що нічого тут ніколи не було. І віддати ділянку формально під обслуговування неіснуючого будинку, а насправді під будівництво. Фірмі, яка не могла жодним чином отримати цей будинок у власність законним шляхом. Жодного слово про дослідження і експозицію печер немає. Ми просто будемо робити вигляд, що тут не було міста у 12 столітті”, – повідомила Ксенія Семенова. Підземні споруди часів Київської Русі, фото: Facebook Ксенії Семенової “5. Будівництво на вул. Малопідвальній у буферній зоні пам‘ятки ЮНЕСКО. Якщо Київрада прийме це рішення без попереднього погодження з ЮНЕСКО, це буде порушенням міжнародних угод. Зважаючи, що це не перший такий випадок, ми ризикуємо втратити статус Софії”, – написав Роман Грищук. Ймовірно, мова йде про передачу ТОВ “Фірма Смарт-Лтд” “в оренду для експлуатації та обслуговування нежилого будинку на вул. Малопідвальна, 4-Б”. Вул. Малопідвальна, 4-Б, фото: Wikimedia “6. Садиба Осипа Родіна. Віддаємо ділянку забудовнику, який у суді оскаржує статус пам‘ятки садиби 19 століття”, – повідомив парламентар. Мова йде про садибу Осипа Родіна на вул. Олеся Гончара, 71. 27 липня ц.р. Касаційний адміністративний суд направив на повторний розгляд апеляційного суду справу щодо правомірності включення цього об'єкту до переліку об'єктів культурної спадщини столиці – за це борються столичні чиновники, громадська організація (ГО) “Мапа реновації” та Офіс Генерального прокурора. Завадити їм намагається власник історичної споруди – ТОВ “Арікс”, пов'язане з Денисом Бассом (на колажі внизу праворуч), ексзаступником голови КМДА Леонідом Черновецьким. Садиба Осипа Родіна, фото: Мапа реновації KВ писала, що ця фірма спільно з компаніями із орбіти одіозних забудовників Андрія Вавриша (“Saga Development”, на колажі внизу ліворуч) та його “старшого товариша” Дмитра Ісаєнка (фактичний власник групи компаній “Perfect Group”, віце-президент Конфедерації будівельників України, нардеп від “ОПЗЖ”, секретар комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на колажі внизу в центрі), попри невирішеність земельного питання, планує знести садибу Осипа Родині і збудувати на його місці висотний ЖК бізнес-класу “Franklin Concept House”. Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва Роман Грищук наголосив, що по всім цим проєктам рішень є детальні висновки юристів Київради, “які кажуть не голосувати за ці проєкти”. “Я не хочу вже писати, що в країні війна, пасіонарії та активісти в ЗСУ, вони боронять країну, і їм не до цих питань. Але це просто знущання і нищення Києва”, – резюмував народний депутат. Зазначимо, що історії з земельними махінаціями в Києві не припиняються. Щотижня KВ пише про старі та нові історії з намаганням забудовників вкрасти київську землю – за підтримки депутатів Київради та чиновників КМДА. Земельні питання курує, як зазначалося, заступник голови КМДА Петро Оленич. Департаментом містобудування та архітектури керує Олександр Свистунов. Від 24 жовтня головною фігурою в Києві є генерал-полковник Сергій Попко, який очолив Київську міську військову адміністрацію. Голова КМДА Віталій Кличко є його заступником. Читайте: Столичні активісти вимагають зупинити будівництво багатоповерхівок впритул до НПП “Голосіївський” Фото: колаж KВКиївВлада

Уже найближчим часом столична міськрада може затвердити нове Положення про інвестиційні конкурси. Згідно з проєктом рішення, який на розгляд депутатів подав Департамент економіки та інвестицій КМДА, процеси залучення інвесторів до будівництва та реконструкції об'єктів комунальної власності хочуть суттєво переформатувати. Зокрема, чиновники пропонують не допускати до участі в інвестконкурсах компанії, які пов'язані з рф, дозволити потенційним інвесторам самостійно знаходити інвестпроєкти і подавати їх на розгляд  влади, створити спеціальний орган, який буде моніторити інвестиційні процеси тощо. Крім того, що дуже важливо, у КМДА обіцяють нарешті організовувати онлайн-трансляції засідань інвесткомісії та почати публікувати усі інвестугоди. Втім, деякі норми цього документу наразі викликають питання. Наприклад, у столичній міськдержадміністрації хочуть скасувати загальні критерії вибору переможців конкурсів – розробляти такі вимоги окремо для кожного проєкту. Як стало відомо KВ, найближчим часом Київрада може затвердити нове Положення про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо об’єктів комунальної власності територіальної громади столиці (далі – Положення про інвестиційні конкурси).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення №08/231-1351/ПР було зареєстровано в столичній міськраді ще 29 вересня 2022 року. Суб'єктом подачі цього документу виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У разі його затвердження, діюче Положення про інвестиційні конкурси (затверджено рішенням Київради №528/1189 від 24 травня 2007 року зі змінами, внесеними міськрадою протягом 2011-2013 років) буде визнано таким, що втратило чинність. Минулого тижня, 18 жовтня 2022 року, цей проєкт рішення було підтримано постійною комісією Київради з питань власності. Перед винесенням даного документу в сесійний зал столичної міськради його мають розглянути ще низка комісій, у тому числі – з питань бюджету і соціально-економічного розвитку. Згідно із запропонованим до розгляду документом, столична влада планує суттєво змінити окремі процедури інвестиційних процесів, щоб створити “сприятливі умови для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку Києва”. Зокрема, проєктом рішення передбачено розширення переліку об'єктів інвестування – тих об'єктів комунальної власності громади Києва, для розвитку або “для відродження” яких можливе залучення інвестицій від фізичних та юридичних осіб. У документі вказано, що, крім можливості вкладення коштів у будівництво і реконструкцію житлових будинків та інших будівель і споруд, яка існує наразі, планується дозволити компаніям інвестувати кошти у розвиток рухомого майна, що перебуває в комунальній власності, науково-технічну продукцію, майнові права тощо.  При цьому столична влада планує “звузити” коло потенційних інвесторів, заборонивши окремим категоріям юридичних осіб брати участь у відповідних конкурсах. Зокрема, Департамент економіки та інвестицій КМДА пропонує не допускати до участі в конкурсах юридичних осіб, пов'язаних з державою-агресором (російською федерацією. – KВ) – якщо їхні власники є резидентами цієї країни, якщо такі компанії зареєстровані в даній державі тощо. Разом з тим, деякі обмеження щодо можливості участі в інвестконкурсах пропонується зняти. Наприклад, у проєкті нового Положення відсутня вимога стосовно того, що майно або частина майна потенційного інвестора не може перебувати в податковій заставі або знаходитись під арештом, як це було передбачено діючим Положенням.  Усі інші обмеження щодо потенційних інвесторів столична влада планує зберегти. Серед таких – що до конкурсів не можна допускати компанії-банкрутів; компанії, які не виконали або неналежним чином виконали інші інвестиційні договори; компанії, які не надали документи, що підтверджують їх фінансові можливості щодо забезпечення виконання умов інвестконкурсів тощо. Також столична влада планує дещо змінити процес відбору об'єктів, на які можна залучати інвестиції. Для цього проєктом рішення пропонується ввести таке поняття як “ініціатор інвестиційного конкурсу”. Мова йде про тих юридичних та фізичних осіб, які можуть надавати КМДА свої “пропозиції щодо реалізації тих чи інших інвестиційних проєктів”. Серед ініціаторів конкурсів, за пропозицією Департаменту економіки та інвестицій КМДА, можуть бути структурні підрозділи столичної міськдержадміністрації та різні установи і підприємства, що знаходяться в комунальній власності Києва. Проте, цей перелік не є вичерпним. Вочевидь, мова йде також про приватні компанії, адже проєктом Положення передбачено, що ініціатор інвестконкурсу може брати участь у цьому конкурсі. Тобто, потенційні інвестори зможуть самі обирати об'єкти для інвестицій (т.зв. “інвестиційні ініціативи”), попередньо погоджувати їх з чиновниками, після чого – боротися за право інвестувати у такі проєкти з іншими компаніями.  Цікавий факт. Проєктом нового Положення передбачено, що “у разі, якщо різними ініціаторами конкурсу подані заяви про інвестиційну ініціативу, одночасна реалізація інвестпроєктів за якими неможлива, розглядається заява про інвестиційну ініціативу, що надійшла та була зареєстрована раніше”. Фактично чиновники мають на увазі наступне: якщо декілька потенційних інвесторів запропонують вкласти кошти у один і той самий об'єкт, але їхні пропозиції стосовно того, що має бути побудовано на його місці, будуть відрізнятися, на конкурс з високою ймовірністю буде виноситися ініціатива саме тієї компанії, яка першою внесла свою пропозицію.  Можна припустити, що запропонована норма може мати скандальні наслідки, адже столична влада фактично введе принцип “хто перший встав, того і тапки”. Наприклад, якщо декілька потенційних інвесторів запропонують реконструювати покинуту будівлю комунальної школи, є вірогідність, що на конкурс буде винесена ініціатива, подана першою. Навіть якщо ця пропозиція буде передбачати будівництво чергового житлового комплексу, а усі інші ініціативи будуть стосуватися саме створення на базі покинутої будівлі нового навчального закладу, яких столиці, як відомо, не вистачає. Читайте: Миллиардный кризис в гуманитарной сфере Киева: из-за активного строительства в столице катастрофически не хватает детсадов и школ Згідно з проєктом Положення, основна роль у процесах відбору інвесторів, як і наразі, буде відведена інвестиційній комісії при КМДА – колегіальному органу, який створюється столичною міськдержадміністрацією. Згідно з проєктом Положення, до складу цієї комісії повинно входити 18 осіб – 9 депутатів Київради, директора КП “Київське інвестиційне агентство” (КП “КІА”), керівники 7 структурних підрозділів КМДА, а також перший заступник голови КМДА, який традиційно стає головою цієї комісії (наразі це Микола Поворозник, на колажі ліворуч. – KВ). У діючому Положенні не врегульовано питання щодо загальної кількості членів цієї комісії – лише вказано, що вона формується за принципом “50% – депутати Київради, 50% – чиновники КМДА” (без уточнення посад).  Сама процедура проведення інвестиційних конкурсів суттєво не зміниться. Згідно із запропонованим проєктом рішення, у випадку його затвердження, цей алгоритм буде виглядати наступним чином. Ініціатори конкурсів повинні звертатися до КП “КІА” з заявою про “інвестиційну ініціативу”, до якої повинні бути додані наявні у них документи та матеріали щодо інвестиційного проєкту. Після цього вказане КП здійснює аналіз поданих документів та у випадку відсутності своїх зауважень – подає їх на попереднє погодження профільних структурних підрозділів КМДА. Отримавши дані погодження, КП “КІА” повинно подати ці пакети документів на розгляд до Департаменту економіки та інвестицій КМДА, який у свою чергу має подати їх на розгляд інвестиційної комісії КМДА. Саме цей орган визначає, чи потрібно залучення інвестицій у кожному конкретному випадку. Якщо комісія приймає позитивне рішення, Департамент економіки та інвестицій КМДА готує проєкт розпорядження Київського міського голови про підготовку та проведення інвестконкурсу.  Після цього починається період т.зв. “передінвестиційних робіт”, які має виконувати КП “КІА” за погодженням профільними структурними підрозділами КМДА. Серед таких робіт – визначення замовника реалізації інвестпроєкта (це може бути КП “КІА”, інші столичні КП або структурні підрозділи КМДА тощо), розроблення пропозицій щодо умов інвестконкурсу, розроблення проєкту інвестдоговору тощо. Після завершення цих робіт інвестиційна комісія приймає рішення про проведення конкурсу, затверджує текст оголошення про його проведення, визначає строк подання пакетів документів для участі в ньому тощо. Отримавши заявки від потенційних інвесторів, вказана комісія вчергове збирається та колегіальним рішенням обирає переможця, після чого його має затвердити міський голова Києва своїм розпорядженням. Надалі між переможцем, замовником інвестконкурсу і Департаментом економіки та інвестицій КМДА укладається відповідний інвестиційний договір. Примітно, що у КМДА пропонують скасувати конкретні критерії, за якими інвестиційна комісія має визначати переможців вказаних конкурсів. Мовляв, вони будуть встановлюватися окремо для кожного інвестиційного проєкту. Для прикладу, в діючому Положенні було передбачено сім основних критеріїв (плюс “інші критерії, встановлені членами комісії”), зокрема – “найкращі пропозиції, спрямовані на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури”, “найвища ціна 1 кв. м від грошової оцінки вартості майна (по об'єктах, які підлягають реконструкції, реставрації), “найкращі умови використання об'єкта інвестиції для надання послуг щодо задоволення громадських потреб” тощо. Чи не буде використовуватися інвестиційною комісією така “розмитість” формулювань при визначенні переможців, покаже час. З високою ймовірністю можна припустити, що буде. Читайте: Монополия и преференции: как власти Киева отдают инвесторам остановки общественного транспорта Також в Департаменті економіки та інвестицій КМДА вирішили зробити процедуру проведення інвестконкурсів більш відкритою та прозорою. Принаймні, така “обіцянка” зафіксована в проєкті нового Положення. Зокрема, столична влада має наміри організовувати онлайн-трансляції засідань інвестиційної комісії на офіційному сайті КМДА, а також оприлюднювати протоколи цих засідань (впродовж трьох днів з моменту їхнього проведення) і навіть нарешті почати публікувати повні тексти інвестиційних договорів (протягом п'яти днів з моменту укладення) на тому ж веб-порталі.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Таку ініціативу дійсно можна назвати революційною, адже столична громадськість та журналісти завжди жорстко критикували столичну владу за “утаємничення” процесів визначення інвесторів. Нагадаємо, діючим Положенням передбачена лише публікація інформаційних оголошень про проведення таких конкурсів, а у якості “жеста доброї волі” Департамент економіки та інвестицій КМДА лише іноді оприлюднював новини про рішення, прийняті інвестиційною комісією (без публікації протоколів цих засідань. – KВ). Про онлайн-трансляції засідань та публікацію інвестдоговорів мова взагалі не йшла. У випадку зі вказаними угодами чиновники пояснювали “секретність” тим, що вони, мовляв, “містять конфіденційну інформацію та комерційну таємницю”. Через це, до речі, чиновники в окремих випадках навіть показувати дані документи депутатам Київради. Читайте: Протеже Плиса скрывает от депутатов Киевсовета инвестиционные договора Варто зазначити, що наразі невідомо, чи планують чиновники в умовах воєнного стану виконувати норму запропонованого Положення щодо організації онлайн-трансляцій. Адже саме з безпекових причин, наприклад, Київрада наразі не транслює свої пленарні засідання в “прямому ефірі”. Цілком можливо, що при затвердженні даного проєкту рішення депутати столичного муніципалітету пропишуть в ньому “поправку” стосовно того, щоб відеотрансляції оприлюднювались не в режимі реального часу, а в записі. Існує й інший варіант: КМДА просто не буде організовувати “прямі ефіри” з засідань інвестиційної комісії, посилаючись на те, що чиновники і депутати бояться ракетних обстрілів. Тим самим представники влади порушать норми Положення, але їх це навряд чи збентежить. Ще одним нововведенням, які Департамент економіки та інвестицій КМДА пропонує до затвердження, є можливість створення спеціального “консультативно-дорадчого органу”, який повинен моніторити, як учасники інвестиційного процесу (діючі та потенційні інвестори, представники міської влади тощо) “дотримуються вимог законодавства”. Заплановано, що можливість створення такого органу буде покладена на міського голову.  Згідно з проєктом Положення, до складу даного органу можуть бути включені, зокрема, “незалежні експерти, іноземні спеціалісти, представники громадськості”, а його головна функція – аналіз документації по інвестконкурсах, надання інвестиційній комісії рекомендацій щодо усунення зауважень по вказаній документації тощо. На інвестиційну комісію КМДА планується покласти зобов'язання щодо обов'язкового розгляду цих зауважень, проте ця комісія сама зможе вирішувати, чи сприймати їх, чи ні. Під час розгляду цього проєкту рішення на засіданні комісії Київради з питань власності 18 жовтня 2020 року директорка Департаменту економіки та інвестицій Наталія Мельник (на колажі праворуч) повідомила, що при розробці даного документу “було враховано рекомендації антикорупційної ради при Київському міському голові, експертів з "ACC Transparency International" та представників громадськості”. Вочевидь, цей факт настільки вразив депутатів, що вони не виразили жодного зауваження до запропонованого документу.  Єдиним виключенням стала репліка голови комісія Михайла Присяжнюка (фракція “Слуга народу”) стосовно того, що міській владі потрібно попрацювати над тим, щоб автоматизувати процеси організації інвестконкурсів, наприклад – проводячи їх на певних електронних платформах. Втім, Наталія Мельник відповіла йому, що наразі можливості для цього відсутні, тому що в Україні немає сервісів, за допомогою яких можна було б організувати такий процес. Як неодноразово повідомляла KВ, процедури визначення інвесторів в столиці ніколи не відрізнялися відкритістю, завдяки чому міська влада має можливість організовувати роботу з інвесторами "в ручному режимі" і не звітуючи перед громадськістю. Як наслідок – наразі у відкритому доступі повністю відсутня інформація про кількість укладених інвестиційних договорів, ступінь їхнього виконання, суми грошових коштів, які міській громаді приносить реалізація таких угод тощо. Більше того – багато хто, у тому числі й депутати Київради, взагалі не знають, за якою процедурою проводяться інвестиційні конкурси, які права та обов'язки при цьому мають інвестори і столична влада і т.д. Журналісти і експерти неодноразово критикували діюче Положення про інвестиційні конкурси, які міська влада затвердила ще за часів мера Леоніда Черновецького. Хоча столична міськрада до 2013 року вносила до відповідного рішення низку змін, більшість недоліків цього документу не було усунуто. У 2015 році КМДА розпочала підготовку до затвердження нового Положення про інвестиційні конкурси. Тоді в Київраді було зареєстровано проєкт рішення, який мав суттєво переформатувати інвестиційні процеси в столиці. Зокрема, вказаним документом пропонувалося введення поняття “ініціатор інвестконкурсу” – саме те, що столична влада пропонує наразі. Також цим проєктом КМДА планувала розширити і уточнити перелік об'єктів, до яких можуть бути залучені інвестиційні ресурси.  22 лютого 2018 року столична міськрада затвердила цей документ у першому читанні, пообіцявши надалі допрацювати його та винести на остаточне затвердження.  Читайте: Администрация Кличко начнет назначать инвесторов по закону Тоді перший заступник голови КМДА Микола Поворозник заявляв, що процедуру треба швидко міняти, бо вона давно не відповідає вимогам законодавства. При цьому, у другому читанні даний проєкт рішення так і не було затверджено саме через позицію керівництва КМДА, яке наполегливо не бажало гарантувати прозорість роботи інвесткомісії та публікувати укладені інвестиційні договори. Читайте: Публичность не для инвестиций: в администрации Кличко предпочитают работать по схемам времен Черновецкого Як результат, в КМДА до сьогоднішнього дня можуть собі дозволити проявляти надмірну “щедрість” до ряда потенційних інвесторів, а деякі інвестиційні конкурси явно направлені на “розбазарювання” майна територіальної громади. Один приклад. 2 грудня 2021 року столична міськрада розглядала проєкт рішення, згідно з яким керівництво КМДА запропонувало погодити знесення будівель автобусного парку №4 на вул. Миколи Краснова, 25 (Святошинський район), який знаходиться на балансі КП “Київпастранс” та на місці якого Департамент економіки та інвестицій КМДА запропонував побудувати багатофункціональний житловий комплекс шляхом проведення інвестконкурсу. Під час обговорення цього питання в сесійні залі міськради окремі депутати висловлювали думки стосовно того, що в даному випадку інвестконкурс – це своєрідне “прикриття”, щоб якась компанія на невстановлених умовах отримала у своє користування під комерційні інтереси 3,2 га землі. Ці та інші претензії не мали жодного результату, і документ все ж було затверджено. Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем Нагадаємо, Наталія Мельник очолює Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

Сьогодні, 25 жовтня, мало відбутись засідання комітету Верховної Ради (ВР) з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на якому планувався розгляд законопроєктів щодо позбавлення мандатів депутатів всіх рівнів, яких було обрано від заборонених судом партій. Також планувався розгляд законопроєкту авторства членів цього комітету про внормування місцевого самоврядування. Засідання було зірвано через відсутність кворуму, його проігнорували, зокрема, голова комітету Андрій Клочко (фракція “Слуга народу”, на фото ліворуч), секретар комітету Дмитро Ісаєнко (обраний від “ОПЗЖ”, на фото в центрі), заступниця голови комітету й лідер партії “Слуга народу” Олена Шуляк (на фото праворуч) та інші. Про це KВ стало відомо з онлайн-трансляції засідання комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Підписуйтесь на “КиївВладу”   З 26 членів комітету зареєструвались тільки 12 нардепів: Олег Дунда, фастівський мажоритарник, 91 округ (фракція “Слуга народу”). Дмитро Гурін, оболонський мажоритарник, 218 округ (фракція “Слуга народу”). Ганна Бондар, подільська мажоритарниця, 220 округ (фракція “Слуга народу”). Олександр Аліксійчук, дубенський мажоритарник, 154 округ (фракція “Слуга народу”). Віталій Войцехівський, золотонський мажоритарник, 197 округ (фракція “Слуга народу”). Дмитро Микиша, харківський мажоритарник, 181 округ (фракція “Слуга народу”). В’ячеслав Рубльов, волинський мажоритарник, 20 округ (фракція “Слуга народу”). Віктор Балога, закарпатський мажоритарник, 69 округ (депутатська група “За майбутнє”). Ігор Гузь, волинський мажоритарник, 19 округ (депутатська група “За майбутнє”). Віктор М’ялик, рівненський мажоритарник, 155 округ (депутатська група “За майбутнє”). Максим Саврасов (фракція “Європейська солідарність”). Роман Лозинський (фракція “Голос”), перший заступник голови комітету. Таким чином, засідання комітету проігнорували 14 його членів: голова комітету Андрій Клочко (фракція “Слуга народу”), який цілеспрямовано зриває роботу комітету, коли питання стосується позбавлення мандатів депутатів всіх рівнів, обраних від “ОПЗЖ” і інших заборонених партій; заступниця голови комітету, очільник партії “Слуга народу” Олена Шуляк, яка систематично лобіє інтереси забудовників, всупереч інтересам громад, приватних інвесторів і професійних суспільств. Наразі в Шуляк поважна причина – вона перебуває в США у складі делегації на чолі з міністром інфраструктури Олександром Кубраковим; секретар комітету Дмитро Ісаєнко (обраний від “ОПЗЖ”), який є фактичним куратором Олени Шуляк, а також віце-президентом Конфедерації будівельників України та фактичним власником групи будівельних компаній “Perfect Group”; заступниця голови комітету Аліна Загоруйко (була обрана за списком “Слуги народу”, згодом стала членом міжфракційного об’єднання “Розумна політика” експікера ВР Дмитра Разумкова). Цікаво, що вона є серед підписантів листа з вимогою про проведення комітету; заступник голови комітету Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) (після публікації матеріалу із KВ зв'язався помічник Качури, який зазначив – дослівно: що "він (Качура, - KВ) був присутнім, але комітет не відбувся". Віталій Безгін (фракція “Слуга народу”), який належить до т.зв. “групи Шуляк”, бо в парламент прийшов разом з нею з BRDO, де вони разом до виборів працювали зі вже експрем’єр-міністром Олексієм Гончаруком; Лариса Білозір, вінницька мажоритарниця, 15 округ (зараз – членкиня депутатської групи “Довіра”); Володимир Іванов, херсонський мажоритарник, 185 округ (фракція “Слуга народу”), сумнозвісний тим, що навіть на засіданнях комітету за нього голосують невідомі люди; Олександр Літвінов, харківський мажоритарник, 178 округ (фракція “Слуга народу”); Андрій Стрихарський, черкаський мажоритарник, 196 округ (фракція “Слуга народу”), забудовник; Дмитро Чорний, жовтоводський мажоритарник, 34 округ (фракція “Слуга народу”); Володимир Кальцев (обраний за списком “ОПЗЖ”), відомий “регіональний” діяч із Запоріжжя; Тетяна Плачкова (обрана за списком “ОПЗЖ”), ексспівробітниця ДАБІ від ще одного нардепа-забудовника Вадима Столара та сумнозвісних братів Горових, яких поєднують родинні зв’язки з екслідером “ОПЗЖ” Юрієм Бойко. Тетяна Плачкова займала великі щаблі у внутрішній ієрархії “ОПЗЖ”; Антон Яценко, уманський мажоритарник, 200 округ (з 18 травня 2021 року – член фракції ВО “Батьківщина”), один з авторів т.зв. “тендерної мафії” часів Ющенка-Януковича. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться На засіданні комітету планувалось розглянути: законопроєкт Кабміну №7476 “Про внесення змін до деяких законів України щодо наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад”: у разі судової заборони політичної партії, депутати усіх рівнів, обрані від такої партії, позбавляються мандатів; якщо внаслідок цього в місцевій раді залишається менше 50% від депутатського складу, то рада розпускається, а на території, де діє така рада, утворюється військово-цивільна або військова адміністрація. Саме цей законопроєкт вперто гальмує голова комітету Андрій Клочко; альтернативний законопроєкт №7476-1 народного депутата Григорія Мамки (обраний від ОПЗЖ”); альтернативний законопроєкт №7476-2 народного депутата Олександра Літвінова (фракція “Слуга народу”); альтернативний законопроєкт №7476-3 нардепів від “ОПЗЖ” Тетяни Плачкової, Дмитра Ісаєнка, Олександра Лукашева, Володимира Мороза та за компанію з ними позафракційного “батьківщинівця” Євгена Яковенка. Також планувалось розглянути законопроєкт №7283 “Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування”, авторами якого є члени профільного комітету, включаючи Андрія Клочка. Читайте: Чому в ВР та місцевих радах досі сидять депутати від “ОПЗЖ”? Треба запитати у очільника “Слуги народу” Фото: колаж KВ КиївВлада