Жители Киева с 4 по 25 апреля получат возможность бесплатно обследоваться на передвижном флюорографе. После обследования все желающие смогут получить справку с результатами обследования и квалифицированную консультацию врача-фтизиатра. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Благодаря таким обследованиям, которые мы начали в прошлом году, врачи своевременно обнаруживают патологии и при необходимости отправляют пациентов на дообследование в профильные медучреждения столицы. Ведь, как известно, туберкулез - очень опасное и распространенное во всем мире заболевание. И, по свидетельству медиков, именно своевременная диагностика - это один из основных критериев успешного лечения и предупреждения, распространение этой опасной болезни”, - отметил первый заместитель председателя КГГА Николай Поворозник. Уточняется, что передвижной цифровой флюорограф будет работать с 10:00 до 17:00 (технический перерыв с 13:30 до 14:00). Общее время обследования и консультации занимает максимум 15 минут. ГРАФІКроботи пересувного флюорографа на квітень 2018 року   Дата проведення   Район   Місце проведення   Адреса 04.04.2018 Голосіївський ТМО “ФТИЗІАТРІЯ” вул. Васильківська, 35 05.04.2018 Дніпровський Управління праці та соціального захисту населення вул. Курнатовського, 7-А 06.04.2018 Солом’янський Амбулаторія № 4 КНП ЦПМСД № 2 просп. Лобановського, 2-Б 10.04.2018 Голосіївський Амбулаторія № 5 КНП ЦПМСД № 1 вул. Заболотного, 48-А 11.04.2018 Шевченківський НМАПО ім. Шупика (співробітники) вул. Дорогожицька, 9 12.04.2018 Дарницький Амбулаторія ЦПМСД № 2 вул. Дяченка, 12 13.04.2018 Печерський Амбулаторія № 4 КНП ЦПМСД вул. Цитадельна, 5/9 16.04.2018 Дарницький КМТЛ № 1 з ДВ вул. Харківське шосе, 121/3 17.04.2018 Подільський Управління праці та соціального захисту населення вул. Ярославська, 31-Б 18.04.2018 Голосіївський ТМО “ФТИЗІАТРІЯ” вул. Васильківська, 35 19.04.2018 Дніпровський Амбулаторія КНП ЦПМСД № 4 вул. Новаторів, 4 20.04.2018 Деснянський Амбулаторія № 6 КНП ЦПМСД № 2 вул. Бальзака, 22 23.04.2018 Дарницький КМТЛ № 1 з ДВ вул. Харківське шосе, 121/3 24.04.2018 Оболонський Амбулаторія КНП ЦПМСД № 2 селище ДВС, вул. Дніпроводська, 13/1 25.04.2018 Голосіївський ТМО “ФТИЗІАТРІЯ” вул. Васильківська, 35 Напомним, в Киеве за 13-ю неделю эпидсезона зарегистрировано 16 106 больных гриппом и ОРВИ. По сравнению с прошлой неделей наблюдается снижение уровня заболеваемости на 18,3%. Показатель заболеваемости составил 550,5, что ниже эпидемического порога на 35,8%. Читайте: Сегодня в Киеве начинается национальная кампания “Врач для каждой семьи” Фото: sq.com.ua KиевVласть

Влітку 2015 року під Києвом трапилась одна з найбільших в країні аварій на сховищі нафтопродуктів, через яку загинули шість людей, близько 20 були поранені. Полум’я вирувало вісім днів, чорний дим підіймався на кілька кілометрів, розміри шкоди нанесеної навколишньому середовищу важко уявити. Масштаби цієї аварії та її наслідки є найкращим та показовим прикладом реальної ефективності державної політики у сфері запобігання виникненню промислових та техногенних аварій на об’єктах підвищеної небезпеки, до яких з 2011 року відносяться не тільки великі нафтосховища, а й АЗС і навіть невеликі автогазозаправні пункти (АГЗП). Загалом, основний контроль за додержанням норм безпеки на об’єктах, де зберігається чи реалізується автомобільне пальне, здійснюють дві державні структури - Державна служба України з надзвичайних ситуацій  (ДСНС) та Державна служба України з питань праці (Держпраці). Цим держструктурам надано широкі права та повноваження з перевірки дотримання норм безпеки на підприємствах чи потенційно небезпечних об’єктах, по всій країні працюють тисячі їх фахівців. Без їх погоджень неможливо побудувати чи експлуатувати жоден об’єкт з продажу чи зберігання пального. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Крім цього, накопичена значна нормативно-правова база у вигляді жорстких норм, правил, стандартів, які регламентують розміщення, будівництво та безпечну експлуатацію подібних об’єктів. Держава створила надпотужний апарат з контролю, створила правову базу, проводить регулярні перевірки суб’єктів господарювання та інші комплексні заходи з питань безпеки. Процедури погоджень для введення в експлуатацію об’єктів є складними, вони займають роки та складаються з кубометрів документів. Але чи можемо ми впевнено сказати, що всі ці заходи справді гарантують чи хоча б впливають на рівень безпечності роботи об’єктів з продажу автомобільного пального? Повернемось до пожежі на нафтосховищі. В результаті розслідування в рамках кримінального провадження було встановлено, що за місяць до трагедії цю нафтобазу перевіряла ДСНС та зафіксувала  52(!!!) порушення, про що було складено відповідний акт. І все. Мавр свою справу зробив, мавр пішов “перевіряти” інші об’єкти. Звичайно, таку дивну поблажливість до 52 порушень можна списати на корупцію, яка цілком імовірно і мала місце. Але що саме дозволило перевіряючим просто зафіксувати порушення і не вжити заходів для їх усунення? Очевидно те, чого не вистачає всій системі державного контролю - відповідальності. Читайте: В КГГА скрывают информацию о законности размещения каждой АЗС в столице Відсутність відповідальності посадових осіб державних контролюючих органів робить цю систему безплідною. Існуюча система постійно вимагає все більших прав і повноважень. Ця система лобіює впровадження все більш жорстких регуляторних норм, кількість та вимоги яких вже знаходяться за рамками здорового глузду. Система міцно тримає у своїх руках важелі впливу на підприємців, але без відповідальності. Крім корупційного тиску ця система генерувати нічого не може. Не може бути ефективною будь-яка система, де відсутня відповідальність. Тим більше,  якщо розробка правил та контроль за їх виконанням знаходяться у одних руках. Це головна причина того, чому вся державна політика щодо контролю за безпекою на об’єктах з продажу чи зберігання пального перетворилася на ринок з продажу дозвільних документів. Наджорсткі вимоги до розміщення та експлуатації автомобільних газозаправних пунктів взагалі вражають. Газовий модуль, через який відбувається заправка автомобілів, виготовляється цілісним виробом в заводських умовах. Його встановлення не потребує будівельних робіт, фундаменту, розробки грунту, додаткових монтажів на території заправки. Ризики аварій тут не більші, ніж при використанні звичайної побутової газової плити. Такі ж самі модулі, які вільно працюють в Європі, США, Канаді і в інших країнах світу,  в нашій країні віднесено до категорії об’єктів підвищеної небезпеки найвищої складності - на АЕС. Що практично унеможливило процедуру проходження всіх дозвільних етапів для введення їх у експлуатацію малим та середнім бізнесом. Хто це пролобіював? Звичайно - державні контролюючі органи. Більше того. Україна зобов’язалась імплементувати Європейську директиву 2012/18/ЄС, в якій прямо вказано, що до об’єктів підвищеної небезпеки  відносяться лише ті об’єкти де маса небезпечної речовини (в нашому випадку - скрапленого газу), перевищує 50 тонн. Наразі ж в нашому законодавстві закріплена небезпечна порогова маса на рівні  0,5 тонн. І будь-які спроби її підвищити натикаються на шалений опір чиновників. Це не тільки стримує роздрібний ринок автомобільного скрапленого газу, а й  унеможливлює розвиток автономного забезпечення скрапленим газом приватних будівель. Звичайно, небажання приведення вітчизняного законодавства до європейських стандартів пояснюється турботою про безпеку. Читайте: Еще одного топливного оператора обвиняют в незаконном строительстве АЗС на Позняках Очевидно, що існуюча система державного контролю з питань техногенної та промислової безпеки в сфері реалізації автомобільного палива працює сама на себе, гальмує розвиток цієї галузі, містить значні корупційні ризики та потребує зміни принципових підходів. Реальні позитивні зміни  можна здійснити шляхом монетизації відповідальності через обов’язкове страхування. Замість купи дозволів та погоджень - один страховий поліс, виданий компанією, в штаті якої є фахівці з питань промислової та пожежної безпеки. Первірка стану об’єкта на відповідність вимогам безпеки та оцінка ризиків мають повністю перейти до страхових компаній. Страхові компанії не будуть ризикувати власними коштами. І вони або відмовляться страхувати об’єкти з грубими порушеннями, або ж будуть застосовувати завищені страхові ставки, стимулюючи власників заправок усувати порушення. За державою залишиться лише право на розробку та прийняття регуляторної нормативно-правової бази. В той же час, відповідальність за порушення правил безпеки експлуатації об’єктів з продажу пального в разі виникнення аварій, які призвели до людських жертв чи значних матеріальних збитків, повинна бути невідворотньою для керівництва підприємств, згідно чинного законодавства. Звичайно, аварії на автозаправних об’єктах час від часу відбуваються по всьому світу. Сучасне життя та науково-технічний прогрес, крім полегшення життя, приносить і ризики. Але в розвинених країнах набагато ліберальніші підходи до регулювання діяльності АЗС чи АГЗП, оскільки там давно зрозуміли, що надмірний державний контроль рівень безпеки навпаки знижує. А доки існуюча вітчизняна  система не буде переглянута та суттєво змінена, з новин не зникнуть ось такі повідомлення: “Прокуратура міста Києва і СБУ 15 лютого 2018 року викрили у хабарництві головного державного інспектора Головного управління Держпраці України у Київській області. Як повідомляє прес-служба прокуратури, посадовець вимагав від представника приватного підприємства хабар у сумі 112 тис. гривень за видачу дозвільних документів на функціонування восьми газових заправок на території міста Києва та Київської області”. Читайте: Монополізація паливного ринку руками чиновників триває. Київщині приготуватись Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців" KиевVласть

Занепад ринку київської нерухомості спричинили одразу кілька динамічних обставин. Серед них, прогресуюча інтелектуальна та культурна ницість кількох генерацій столичної влади, ... навіть не є головною. Для пояснення зробимо необхідний відступ. Урбанізація являє собою глобальний світовий тренд – люди переселяються у міста, бо для виробництва їжі треба дедалі менше робочих рук. Концентрація населення, капіталів та інфраструктур на компактних територіях перетворюють Землю на планету міст. Україна цілковито вписується у цей цивілізаційний тренд – за останні 20 років у нас офіційно перестали існувати близько півтисячі сіл. Київська Агломерація на тлі загальної депопуляції України утримує перше місце за приростом населення. У середньому за останні десять років на цій території він складав 23 тисячі осіб щороку. І це не лише за рахунок міграції, але і завдяки переважанню народжуваності над смертністю, бо тут кращі умови життя, ніж в Україні загалом, а також населення є відносно молодшим. Чому ж тоді зупинився ринок столичної нерухомості? Поверхнева відповідь очевидна: причина у хронічній соціальній депресії – тривалій стагнації споживчого ринку, наростаючій міграції платоспроможних та економічно активних людей за межі України... З іншого боку, об'єктивним також є той і факт, що до Києва та прилеглих населених пунктів переселяються не лише колишні селяни, а і мешканці продуктивного віку з обласних центрів та з інших великих міст. Столиця і надалі без упину відбиратиме людський ресурс з усієї України. Такою є соціальна даність, яка досі дозволяє зберігати за Києвом перше місце в Україні за вартістю та обсягом продажів нерухомості. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Це унікальний ресурс для міської, та й центральної, влади. Відтак стратегічний розвиток і універсальна спеціалізація Київської Агломерації мали б стати предметом їхньої першорядної, точніше, стратегічної турботи. Не стали. Бо головним чинником урбаністичного розвитку столиці і прилеглих територій, ще з середини 90-х років виступала корупція у сфері земельних відносин. Отож про планомірний і збалансований розвитку інфраструктури Києва та прилеглих до нього населених пунктів годі й говорити. Місто послідовно втрачає позиції у всіх рейтингах зручності і безпеки. Кияни біднішають, а міграція, яка тепер додатково спричинена ще і війною, не покриває надлишкової пропозиції житлової і комерційної, переважно низькоякісної нерухомості. Під якістю слід розуміти не лише ґатунок проектів, будівельних матеріалів та робіт, але тією ж самою мірою – зручність та безпечність середовища проживання, доступність освітніх та медичних закладів, вартість та безперебійність комунальних і транспортних послуг, рекреацію тощо. Перспективи безрадісні. До прикладу: у сукупності такі мікрорайони, як Позняки, Осокорки та Харківський масив являють собою найщільніше заселену територію у Європі. Цю урбаністичну трагедію спричинило... прокладення туди гілки метрополітену. Троєщині з Вигурівщиною приготуватися! Читайте: Новая стратегия для Киева. От популизма к реальности Тому, що, коли, всупереч зусиллям, вже згаданих кількох генерацій міської влади, туди таки дістанеться метро, то єдине, що врятує ці масиви від апетитів забудовників – відсутність достатнього попиту вже навіть і на смарт-житло від них. Знову відступ. Цього разу ретроспективний. Своїм ментальним корінням земельний волюнтаризм у Києві сягає ще пізнього радянського періоду, коли у сімдесятих на мапі столиці з'явився престижний мікрорайон, що дістав влучну народну назву "Дворянське гніздо" – кілька житлових будинків для радянської бюрократії на колишньому полі Київського іподрому та на еспланаді Печерської фортеці по тодішній вулиці Суворова. Сама по собі ця забудова ще не являла собою "архітектурного злочину". Споруди тактовно вписали у ландшафт не порушуючи силуету ансамблю Лаври. Також було виконано вимоги щодо комплексного забезпечення мікрорайону місцями у школах, дитсадках, поліклініках і т.п. За таким саме принципом тоді забудовувалося усе місто на обох берегах Дніпра, згідно Генерального плану, затвердженого 1966 року. Однак "Дворянське гніздо" розбудило апетит комуністичного чиновництва до престижного житла на Печерську. Вже наступний масштабний номенклатурний мікрорайон, під народною назвою "Царське село", за рішенням Володимира Щербицького, радянського намісника України, спорудили поблизу "Дворянського гнізда" у Старонаводницькій балці, де за Генпланом мав розміститися міський дендрарій. Задля спорудження мікрорайону знищили частину історичної стіни Київської фортеці та чимало приватних садиб, цю забудову дедалі ущільнювали, значно збільшивши – до некомфортних показників – чисельність його населення. "Царське село" стало "спусковим гачком" наруги над ландшафтним та історичним середовищем Києва. Його ментальними породженнями вже були: спорудження потворних хмарочосів на вулицях Грушевського, Банковій, Дарвіна, площі Слави, Кловському узвозі, забудови урочища Гончарі-Кожум'яки, узбережжя Дніпра на Оболоні і Лівобережній, далі всюди – від Подолу до Теремків і Голосієва та від Дарниці до Пущі-Водиці і Водогону... Так зароджувався феномен київського будівельного хаосу. На його тлі, вже сьогоденна передсмертна булімія монополістів на ринку комунальних послуг у Києві та захланність забудовників додатково охолоджує ринок нерухомості. Задля корупційних надприбутків, монополісти, у гармонійному союзі з владою, експлуатаційно добивають залишки ще радянської комунальної інфраструктури. При цьому навіть не планують розвивати її до необхідного рівня забезпечення потреб зрослого житлового фонду, створюючи тим загрозу лавиноподібного виведення з експлуатації сотень багатоквартирних будинків. Це в умовах не підйомної для половини домогосподарств міста комунальної платні, зростання цін на транспортні послуги, (за сумнівності їхньої якості), а також загального падіння платоспроможного попиту населення. Читайте: Чтобы прекратить застройку вокруг киевского ботсада им. Гришко, нужно вынести в натуру границы 200-метровой зоны вокруг ботсада - депутат Киевсовета (видео) Звідки вже тут взятися зростанню, чи бодай збереженню попиту на житло? У Києві стоять не проданими більше, ніж 60 000 новозбудованих квартир. Щоб їх реалізувати, за нинішніх темпів збуту, знадобиться понад 25 років. Глухий кут? Безумовно. При цьому стан ринку нерухомості є лише одним із симптомів втратою містом перспектив розвитку, точніше – дуже вірогідного стрімкого занепаду. Вихід – у кардинальній переорганізації київського і довкола київського територіального простору, у його переосмисленні перед усім з проектно-урбаністичної точки зору, а відтак у сукупностях з – адміністративної, інфраструктурної, комерційної, інформаційної тощо. Перед усім Київ потребує розширення своїх адміністративних меж. Здавалося б, що його площа, яка становить 847 кв. км, об'єктивно є цілком достатньою для проживання на цій території близько трьох мільйонів людей. Однак ландшафт та геологія міської території, недостатня сполученість між лівим і правим берегами Дніпра, відсутність повноцінних об'їзних шляхів, хаотичне планування забудови, надто в останні десятиліття, інфраструктурна виснаженість та інші природні та техногенні причини роблять місто дедалі менш комфортним хоч і для такої кількості мешканців, не згадуючи вже про перспективи їхнього. Розвиток столиці потребуватиме нових площ. Отримати їх можна лише за рахунок прилеглих до міста територіальних громад, які входять до Київської Агломерації – Великого Києва. "Прилеглим" така ідея зовсім не подобається. Мова не про самих мешканців цих населених пунктів, а про їхнє місцеве начальство – обране і призначуване. Ті мешканці працездатного віку заробляють собі на життя переважно у Києві, а от містечкове начальство утилізує ресурси громад безпосередньо на місцях і поступатися цим правом начальникам із Києва, нехай хоч і з "Великого", не збирається. Відтак своє слово має сказати законодавець – у конституційній системі адміністративно-територіального устрою України (ст.132 чинної Конституції) має з'явитися нова адміністративна одиниця – "Великий Київ". Порядок його утворення так функціонування слід унормувати у новій редакції закону про столицю. До складу Великого Києва доречно включити населені пункти в межах годинної транспортної доступності до нинішньої межі столичної міської забудови, з прилеглими землями. Приблизна площа агломерації складе 13 534 кв. км. Це у 16 разів більше за територію столиці сьогодні. Однак чисельність населення не збільшиться навіть у двічі. Читайте: Оксана Сироїд: “В законі про Київ ми чітко розмежовуємо функції громади, столиці та регіону” Створення Великого Києва відкриє нові горизонти планування розвитку інфраструктури життєзабезпечення, дасть можливість зменшити антропогенне навантаження на середмістя та на місто загалом, зберігши залишки його історичних пам'яток та рекреаційних ресурсів, а також – спроектувати та збудувати нові інноваційні житлові та виробничі квартали, привабливі для локалізації там сучасних видів життєдіяльності людини. Технічні завдання на Генеральний план Великого Києва мають готуватися виходячи саме з перспектив адміністративного утворення агломерації. Головною перепоною на цьому шляху, окрім складності формування конституційної більшості у Верховній Раді для ухвалення відповідного законодавства, неодмінно стане позиція керівництва місцевої влади на територіях, які мають увійти до Великого Києва. Аргументи проти ідеї агломерації легко спрогнозувати: "прийдуть ласі до землі корумповані хлищі з Хрещатика і заберуть наші "ставки, млинки і вишневії садки", перенесуть до нас шкідливі підприємства, сміттєві звалища, кладовища, ... а ще – корову ніде буде пасти". У новому законі про столицю, як і у статуті Великого Києва, слід буде передбачити збереження самоврядного статусу населених пунктів – від власних рад та місцевих голів до статутів і гербів. Зацікавленість місцевих громад у перебуванні в складі нової адміністративної одиниці має забезпечуватися інфраструктурними перевагами – кращим рівнем якості і вартості життя, мобільністю, ліпшими умовами ринку праці, освітніми, медичними, рекреаційними, культурно-інформаційними та безпековими послугами світового рівня. Це все на основі прямої участі в управлінні спільними ресурсами агломерації за допомогою сучасних засобів цифрової комунікації. Утопія? В сучасній Україні – безумовно так. У своїй більшості поточні носії влади мислять територію країни так само, як навіжені старателі часів золотої лихоманки у долині Клондайку. У "цих диких нетрях" вони набивають кишені, а корупційні капітали витрачають, за прикладом свої посадових попередників, переважно на Заході, чи, кому не поталанило, у Москві або у Грузії. Навіщо ж їм перейматися перспективним розвитком "золотого родовища"? Читайте: Вадим Жежерин: “Киев мог быть другим. Выход на сегодня один – Киевская агломерация” Утворення столичної агломерації та її інноваційний Генеральний план - то вже предмет турботи так само інноваційних наступних генерацій влади в Україні. Втім, як і весь набір реальних і неминучих суспільних трансформацій. Це не "віддалені перспективи", а об'єктивна даність сьогодення. Для розуміння невідворотності її настання наведемо три події, які сталися цього місяця. Здається, що вони зовсім далеко від нас і не мають жодного стосунку до реформи територіальної організації влади в Україні. Проте визначайте самі. - Корпорацією Ілона Маска виведено перші два супутники для безкоштовної роздачі інтернету людству; - Відбувся перший телефонний дзвінок у стандарті 5G; - Уряд Берліну оголосив про підготовку технічного завдання для проекту переведення муніципального транспорту міста на безоплатний проїзд. Доступність, швидкість та обсяги цифрової взаємодії вже забезпечують революцію управлінських технологій, трансформують ринок праці та самі поняття робочого місця і "спального району", міняють та спрощують алгоритми безпеки, отримання медичної допомоги, освіти, диспечерезації транспорту та енергозбереження. Великі агломерації вже являють собою цілком природне середовище застосування таких технічних і соціальних інновацій. Відповідно тамтешній ринок нерухомості почувається у належному динамічному здоров'ї. І чому б Великому Києву не бути належним до спільноти таких світових агломерацій? Невже лише через неуцтво та жадібність нинішньої генерації влади? Читайте: Оксана Сироїд: “Мета - повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова” Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу  “Гардарика”, письменник Источник публикации - блог на УП KиевVласть

2017 рік став для України роком прийняття Верховною радою інноваційних законів, що дали старт двом визначним реформам – освітньої та медичної. Ці дві реформи передбачають повне перезавантаження даних галузей, але треба пам’ятати, що майже 90% медичних та освітніх закладів знаходяться саме в містах, селах та районах, а не зосереджені в великих містах та столиці. Це важливо й я зараз розповім чому. Як провести реформи, де взяти на них кошті? Всім добре відомо, що за Конституцією України освіта та медицина в країні є безкоштовними. Це державна відповідальність - фінансування видатків медичної та освітньої сфер за рахунок державного бюджету. Стаття 49: “…Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена….”  Стаття 53: “…Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах…” Останні два роки представники вищих органів виконавчої влади вголос кричать про децентралізацію та передачу повноважень місцевим радам, але жоден зі спікерів бодай слово не сказав, які шалені видатки делегувала центральна влада на місцевим бюджетам. Підкреслю видатки з тих, які повинна фінансувати вища влада з держбюджету. Я неодноразово за це писала останні 2 роки – це й проблема галузі професійно-технічної освіти, й перекладання на місця оплати комунальних рахунків медичних та освітніх установ. В лікарнях та школах працюють не тільки спеціалісти за фахом, а й технічний персонал, без праці яких життєдіяльність закладів просто неможлива. Та заробітна плата некваліфікованого персоналу, простою мовою нелікарів та непедагогів – то теж є вже проблемою місцевих бюджетів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Але як бути владі на місцях, якщо в невеликому населеному пункті розташоване ПТУ, що є єдиним та унікальним? Наприклад, в місті Стрий Львівської області є ПТУ №35, яке готує нафтовиків, а в смт. Головине Житомирської області розташоване єдине в країні ПТУ з підготовки обробників природного каменю. Чи спроможні місцеві бюджети справитися з цими видатками?  7 грудня 2017 року працівники медичної та освітньої сфер Воловецького району Закарпатської області блокували трасу Київ-Чоп, протестуючи проти заборгованості по зарплаті за останні 2-3 місяці. До якого відчаю ще потрібно довести пересічних людей в регіонах? Фото: mukachevo.net 07.12.2017р. Перекриття траси на Закарпатті працівниками медичної та освітньої сфер. Фото: mukachevo.net 07.12.2017р. Перекриття траси на Закарпатті працівниками медичної та освітньої сфер. Годі вже тільки балакати за реформи! Навіть на тих делегованих повноваженнях, які є зараз, місцеві бюджети не можуть справитися із видатками та утриманням мережі освіти та медицини, що існує сьогодні. Поки що існує. Ряд міністрів та Міністерство фінансів з щедрої руки надало субвенцію на розвиток та компенсацію витрат по делегованих повноваженнях в освіті та медицині. Але з розрахунків, наведених в таблицях, які я надавала в минулих матеріалах, ми бачимо, що в Київській області субвенцією з держбюджету потреба покривається лише наполовину. На другу половину потреб центральною владою передбачається витягування коштів з місцевих бюджетів. То в нас децентралізація чи псевдодецентралізація? Можна кожного дня переконувати громаду та весь світ, що Україною крокує децентралізація, але цифри на приклади однієї області доводять, що це псевдодецентралізація, тому що дана система фінансування державного реформування галузей призводить до вимивання коштів з міських бюджетів. В 2018 році з місцевих бюджетів заплановано забрати  на реформи освіти та медицини понад 1 мільярд гривень. Загальна потреба коштів додаткової дотації для місцевих бюджетів Київській області складає 1 032 385,6  тис. грн. Дотація Київщині з держави на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я в сумі 613 707,6 тис. грн. Решту місцеві бюджети повинні відшукати в себе, обділивши фінансування своїх власних потреб задля того, щоб забезпечити ті витрати, які повинні покривати державний бюджет. Однією рукою центральна влада передає повноваження на місця та каже: “Управляйте!”. Другою рукою законодавець, Верховна Рада України приймає дві реформи, які потребують значного фінансового наповнення. Й я не знаю -  чи то рукою, чи то ногою, чи то більш звичною для всіх частиною тіла влада забирає кошти, говорячи: “Ми вам не дамо кошти на делеговані повноваження, крутіться як схочете, урізайте в себе що прийдеться!” І все це – в умовах кардинального реформування галузей, медичної та освітньої сфер. Медична й освітня реформи передбачають величезні капіталовкладення. Чи відбудуться ці реформи без фінансового наповнення? Звичайно, ні. Якщо місцеві бюджети не можуть утримувати вже зараз діючу мережу закладів освіти та медицини, то про який розвиток можна мріяти та говорити? Якщо говорити про медичну сферу, то розвиток тут - це придбання нового сучасного електронного обладнання та комп’ютерної техніки, приєднання до нових баз, що проваджує МОЗ України. Та ми вже зараз бачимо, що на подібний розвиток у місцевих бюджетів коштів не буде. В освітній сфері так само – якщо освітяни разом із владою на місцях не в змозі утримувати свої поточні видатки, то про який розвиток, закупівлю нових книг, підручників, меблів, сучасного устаткування та оновлення навчальних програм можна взагалі говорити. В моєму депутатському зверненні до Кабінету Міністрів Україні та голови Верховної Ради, яке вже сьогодні, 1 березня, буде винесене на засідання чергової сесії Київської обласної ради міститься вимога терміново переглянути та забезпечити додатково субвенції з державного бюджету видатки на делеговані повноваження місцевим бюджетам з освіти та медицини. Наведені мною ифри з потреб по коштах додатковими дотаціями на місцеві бюджети, аби забезпечити належне функціонування закладів освітньої та медичної сфер, шокують. Народні депутати Верховної Ради як головні законодавці країни повинні зрозуміти: без фінансового наповнення всі реформи, що проголосовані ними в сесійному залі Ради в 2017 році, а саме освітня та медична реформи, потерплять фіаско, тому що реформа без фінансового наповнення – це просто пустий намір та профанація. Читайте: Про долю програми підтримки онкохворих Київщини KиевVласть

За статистикою, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть в результаті домашнього насильства. Якщо Ви стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, звертайтеся до поліції! Ваша небайдужість може врятувати чиєсь життя. Як виявити домашнє насильство? Насильство може бути: - фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті); - сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи); - психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю); -економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися). Хто несе відповідальність за домашнє насильство? - подружжя, - особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю Їх родичі,  - опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі. Нові суб'єкти: - колишнє подружжя, - наречені, - особи, які мають спілних дітей, - батьки або діти одного з подружжя (колишнього подружжя). Зауважте, що з 07 січня 2018 року набрав чинності новий Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, який запровадив нові механізми захисту дітей та жінок від домашнього насильства. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Що робити у разі домашнього насильства? Одразу викликати поліцію - 102. Звернутися за безкоштовною правовою допомогою: 0800-213-103 (Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги – цілодобово та безкоштовно у межах України) Важливо! Не мовчи! Повідом про будь-які випадки насильства! Ти маєш право на безпеку і захист! Проект Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” покликаний надати дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному. Держава гарантує захист від кривдника За ініціативою поліції або за заявою постраждалої особи до кривдника може бути застосовано терміновий заборонний припис, що передбачає: - зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; - заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;  - заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою. За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт. Термін дії припису - до 10 діб. На більш тривалий термін видається обмежувальний припис. Підстава: заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування. Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд. Передбачає: - заборону перебувати у в місці спільного проживання (перебування), - усунення перешкод у користування майном потерпілою особою, - обмеження спілкування з постраждалою дитиною, - заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування пострждалої особи, - заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею, - заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою. Термін застосування - до шести місяців. Де і як отримати допомогу? Цілодобово безкоштовно національна “гаряча лінія” 116-123 Особам, що стали жертвами домашнього насильства, надається безкоштовна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів). Адреси центрів: Перший київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Київ, бульвар Верховної Ради 33/1 Другий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Київ, вул. Ділова, 14 б Третій київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Київ, Сімферопольська, 5/1 Четвертий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2 а Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги: 0800-213-103 Не будь байдужим! Домашнє насильство має бути припинено! Читайте: 6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів У мін`юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році Чи законно не пускати дітей до школи через те, що вони не щеплені? Поліцейські на дорогах: як відстояти свої права? Новації парламентарів. Як заживе український бізнес? Юридична освіта має бути стаціонарною Свобода в інтернеті, або як захистити торгову марку Як отримати спадщину: юридична консультація Легальні документи для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях Онлайн-сервіси Мін’юсту. Як онлайн зареєструвати чи ліквідувати ФОП в Україні? Кожна дитина має право на якісне харчування МАФи Vs Київ Нове дихання судової системи України Безкоштовна земля. Як отримати свої гектари? Насильство в школі. Захист від психологічних та фізичних знущань П'ять основних фактів, які слід знати про право поліції на огляд приватних речей Як громадянин може отримати допомогу з депутатського фонду Рейдери не зможуть забрати квартиру, занесену до реєстру Чому українці мають не менше право на спокійний сон, ніж жителі інших країн Європи Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

Сегодня, 19 февраля 2018 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Барышевском, Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Бородянском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Иванковском, Киево-Святошинском, Кагарлыцком, Макаровском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Рокитнянском, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Яготинском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте Киевоблэнерго. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице. Районний підрозділ Населенний пункт Вулиця Відкл.уст. Роботи Час 19.02 Баришівський РП смт. Баришівка вул. Червона ТП-411 Л-1 Технічне обслуговування з 9 по 17 год Баришівський РП с. Ярешки МТФ, пров. Луговий ТП-168 Л-2 Технічне обслуговування з 9 по 17 год Баришівський РП с. Хмельовик вул. Гагаріна, Кірова, Черемушки, Колективна ТП-198 Л-1 Технічне обслуговування з 9 по 17 год Баришівський РП м. Березань вул. Будівельників, Волошкова, Медична, Жовтнева, Молодіжна, Поліська, Сумська, пров. Поліський, Озеряний, Сумський ТП-473 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Білоцерківський РП Чупира вул. Гагаріна, Першотравнева, Новосельська. ПЛ-10кВ Северинівка Ремонт ТП-389 з 8 по 17 год Білоцерківський РП с. Сорокотяги вул. Котовського, Травнева ТП-206 Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський РП Потіївка вул. Зелена ТП-389 Ремонт ТП з 8 по 17 год Білоцерківський РП м. Біла Церква вул. Січневого прориву 23, 27, 29 ТП-158 р-н Січневий пров. 27, 23, 29 Розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський РП м. Біла Церква вул. Січневого прориву 19, 21, 23 ТП-158 р-н Січневий пров. 19-21 Розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський РП с. Піщана вул. Замкова ТП-285 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський РП Коженики вул. Колгоспна, Нагірна, Провальна, Набережна ТП-299 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський РП Блощенці вул. Г. України ТП-59 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський РП Блощенці вул. Г. України ТП-59 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Богуславський РП с. Яцюки вул. Центральна Залужжя ТП-400 Заміна РВО-10 з 8 по 17 год Богуславський РП с. Половецьке вул. Корсунська ТП-309, Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Богуславський РП с. Дібрівка Зарічна Центральна. Горянська. Подолянська. ТП-46 Заміна РВО-10 з 8 по 17 год Богуславський РП с. Бране Поле вул. Леніна ТП-343, Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год Бориспільський РП Населений ? весь населений пункт Л-30 Розчистка траси з 8 по 17 год Бородянський РП Вабля Вабля ПЛ-0, 4 кВ №1, 2, 3 від ТП-70 Розчистка траси з 9 по 17 год Броварський РП с. Требухів Шевченка, Крайова K06-L004-TS0764/M02 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Літки пров. Дарницький, Б. Хмельницького, Харченка K06-L004-TS0598/M01 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Літки Харченка K06-L004-TS0149/M01 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Гоголів Чехова, Артема K06-L004-TS1166/M02 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Гоголів Щорса, Артема K06-L004-TS1166/M01 Л-1 (вул. Щорса) Розчистка траси з 8 по 17 год Васильківський РП х. Березанщина вул. Пархоменка, вул. Народна ТП-640 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Васильківський РП смт. Гребінки вул. Пушкіна ТП-726 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Васильківський РП с. В Вільшанка вул. Київська ТП-519 Л-3 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Вишгородський РП с. Н. Петрівці вул. Ново-Київська ПЛ 0, 4 кВ Л-2, 4 від КТП-34 Розчистка траси з 8 по 17 год Вишгородський РП с. Н. Петрівці вул. Пушкіна, Лермонтова, Св. -Покровська ПЛ 0, 4 кВ Л-1, 2, 3 від КТП-1239 Розчистка траси з 8 по 18 год Володарський РП смт. Володарка Квітнева, Поліська, Підгірна Л-1 ЗТП-29 Розчистка траси з 8 по 17 год Володарський РП с. Руде Село Шкільна Л-1 ТП-120 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Іванківський РП Шпилі, Ліспром, Лісхоз Весь населений пункт ПЛ-10 кВ №20 Асфальтний завод Капітальний ремонт з 8 по 17 год Іванківський РП Термахівка Воровського Л-2 від ТП-54 Розчистка траси з 8 по 17 год Іванківський РП Ст. Соколи, Потока Весь населений пункт ПЛ-10 кВ №21 Потока Капітальний ремонт з 8 по 17 год Іванківський РП Заруддя Партизанська, Лісна, пров. Шкільний Л-1 від ТП-293 Розчистка траси з 8 по 17 год Ірпінський РП м. Ірпінь вул. Рильського, Чехова, Пушкінська ПЛ-0, 4кВ Л-1, 2, 3, 4, 5, 6, 9 РП-106 Розчистка траси з 8 по 17 год Ірпінський РП м. Буча вул. Пушкінська, Шевченка ПЛ-0, 4кВ Л-1, 2, 3 від ТП92 Розчистка траси з 8 по 17 год К.Святошинський РП Петропалівська Борщагівка Леніна, Пушкіна, Шевченка, В. Окружна Л-ТП-679-ІІ Чистка траси з 9 по 17 год Кагарлицький РП с. Стрітовка вул. Берегова Л-1 ТП № 503 Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький РП с. Стави вул. Польова Л-4 ТП № 349 Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький РП м. Кагарлик вул. 1 травня, Городецька, Гагаріна Л-2 ТП № 249 Розчистка траси з 8 по 17 год Макарівський РП с. Лишня вул. Набережна КТП-244 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Макарівський РП с. Весела Слобода вул. Кірова, Щорса КТП-227 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 19 год Обухівський РП смт. Козин Київська K17-L004-TS0316/M03 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Обухівський РП м. Обухів Франка K17-L004-TS0237/M03 Розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський РП c. Гусачівка Космонавтів K17-L004-TS0252/M02 Розчистка траси з 8 по 17 год П-Хмельницький РП с. Хоцьки Перемоги. Партезанська. І. Колота. ТП-512 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год П-Хмельницький РП Помоклі Радянська ТП-187 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год П-Хмельницький РП Дівички Перемоги ТП-103 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Рокитнянський РП Рокитне Освіти, Короленка, Ентузіастів, Незалежності ЗТП-613 Л-3, 4, 5 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський РП с. Чубинці вулСоборна КТП-199 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Сквирський РП с. Тарасівка вул. Миру, школа КТП-292 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Сквирський РП с. Руда Госп. двір, вул. Заводська, Ювілейна, пр. Заводський Польова Будівельна ПЛ-10 кВ Л-Відгодівельник Технічне обслуговування з 8 по 17 год Сквирський РП м. Сквира вул. Ольшевського , Співоча, ватутіна, Франка КТП-13 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Ставищенський РП с. Іванівка вул. Клименків, Березницького, Хортицька Л-2 КТП-205 Розчистка траси з 8 по 17 год Ставищенський РП с. Антонівка вул. Космодемянської, Лесі Українки, Лісова, Матросова, Набережна, Перемоги, Шкільна. ТП-20, 138, 19, 86 Демонтаж ТП-160 з 8 по 17 год Таращанський РП с. Плоске вул. Центральна ТП-193 Л-2 Розчистка траси. з 8 по 17 год Таращанський РП с. Лук*янівка вул. Перемоги, Річкова. ТП-37 Л-4 Розчистка траси з 8 по 17 год Тетіївський РП с. Черепинка вул Лісова, Радянська, Комсомольська, Мічуріна, Гагаріна, Польова, Заводська ПЛ-10кВ"Черепин" ТП-30, 211 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Тетіївський РП с. Черепин р-н "Солодке", вул. Ювілейна, Коротка, Некрасова, Петровського, Перемоги, Першотравнева, Лісова, Шевченка, Перемоги, Чкалова ПЛ-10кВ"Черепин" ТП-74, 12, 398, 92 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Тетіївський РП с. Степове вул Шевченко ТП-308 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Тетіївський РП м. Тетіїв вул Менделєєва, Праці, Вінницька ТП-80 Л-3 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський РП Фастів Ювфлейна, Журавлина, Сонячна ТП-452 Заміна тр-ра з 8 по 17 год Фастівський РП Фастів Соборна ТП-41 РУ-0, 4КВ Перекл.КЛ-0,4КВ з 12 по 14 год Фастівський РП Дмитрівка Радянська ТП-142 Л-4 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський РП Дмитрівка Ч. Армійська ТП-142 Л-3 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський РП Дмитрівка Радянська ТП-142 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський РП Велика Мотовилівка Фрунзе ТП-231 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Яготинський РП Лемешівка ГРП, центральна ТП-190 Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год Яготинський РП Кайнари по селу ТП-199 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения KV будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. Более 89% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежит компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являются собственностью российской компании VS Energy. Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 18 февраля 2018 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.com KиевVласть

Діяльність або  бездіяльність Київської облдержадміністрації? Частина ІІ: “Ефективне розміщення вільних залишків бюджетних коштів” Уявіть, що ви розпланували свій сімейний бюджет на рік та виявилося, що ваша родина володіє значною сумою вільних на даний час коштів. Ці гроші ви плануєте витратити за півроку на сімейну відпустку або взагалі ще не визначилися, де найкраще їх застосувати. Що роблять дбалі господарі в такому разі? Ці кошти можна тимчасово розміщати в банках на депозитних рахунках. Відсотки зі збереження коштів, які ви не плануєте витрачати найближчим часом, стануть приємною відзнакою вашій дбайливості та практичності. Коли в гарного господаря, будь то проста людина чи приватне підприємство чи орган управління, є вільні кошти, він може їх розмістити на депозитному рахунку, аби гроші заробляли “лежачі”. Так само можуть та повинні робити й державні адміністрації, що розпоряджаються фінансами громади. Аналізуючи залишки вільних коштів обласного бюджету Київщини, розпорядником якого є Київська обласна державна адміністрація, ми бачимо, що кошти ефективно не використовуються й просто висять на рахунках. Гаразд, якщо обласна влада не може вже дати ради цим коштам й вони лишаються неосвоєними, немає програм та порозуміння з громадами в регіоні стосовно їх потреб, якщо сотні мільйонів гривень платників податків, призначених мешканцям Київщини,  тануть на рахунках як сніг на сонці внаслідок інфляції – давайте хоча б їх розміщати на депозитних рахунках, щоб обласний бюджет поповнювався відсотками від їх зберігання! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Звичайно, й мови не йдеться про комерційні установи. В України є три державні банки, кожен з яких надав привабливі пропозиції Київській обласній раді. (Є вони вже й на 2018 рік, дивиться фото нижче). Але й тут Київська ОДА не впоралася, не змогла розібратися із ситуацією. Невеликий ліричний відступ: Влітку 2017 року я проводила навчальний семінар в одному з обласних центрів. Після закінчення до мене підійшов незнайомий чоловік, привітався та висловив подяку за мої статті, які, за його словами, дозволили людям безпосередньо впливати на місцеву владу. У відповідь на моє здивування чоловік розповів – навесні він прочитав мій матеріал від 20.03.2017р. “Трилогія: Фінанси Київщини, частина ІІІ. Гроші з повітря”, в якому я детально описувала схему розміщення розпорядниками бюджетних коштів вільних залишків на депозитних рахунках. Чолов'яга роздрукував мою статтю, прийшов із нею до влади свого невеликого міста та домігся від них конкретних дій, а саме – розміщення вільних на той час коштів місцевого бюджету на депозиті. Після чого приїхав на зустріч зі мною та подякував. Читайте: Недбалість вартістю в тисячі життів Минув рік, наразі середина лютого 2018 року, й вже зрозуміло, що Київську обласну державну адміністрацію та разом з нею всіх нас чекає повторення - мати навчання.  Протягом 2017 року я як голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради неодноразово наголошувала на можливості заробити мільйони гривень в обласний бюджет шляхом розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках. З прикладу наведеного вище бачимо, що люди по Україні скористалися моїми порадами. Та як власне Київська обласна державна адміністрація реагувала на всі численні заклики Київської обласної ради? В кінці грудня 2016 року Київська обласна рада своїм рішенням надала право Київській обласній державній адміністрації здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів обласного бюджету на депозитних рахунках. Минуло півроку. 23 серпня 2017 року департамент фінансів КОДА наказом №156 створив комісію із розміщення залишків вільних коштів у банках. Згідно постанови Кабінету міністрів України від 12.01.2011р. окрім представників департаменту фінансів ОДА в комісію повинні входити представники Державної казначейської служби та структурного підрозділу Національного банку України. За два тижні, 6 вересня 2017 року Нацбанк повідомив про неможливість надати свого представника внаслідок “трансформації Нацбанку та його територіальних управлінь в областях”. На цьому Київська обласна державна адміністрація “вмила руки”. Все, гроші як висіли мертвим каменем, так вони й перейшли вже на 2018 рік. Як їх з’їдала інфляція тогоріч, так Київська область й продовжує їх втрачати вже в нинішньому році. Якщо подивитися інформацію від Київської ОДА про тимчасово вільні кошти обласного бюджету за 2017 рік, що зберігаються на рахунках з місяця в місяць (див. фото № 1), то будь-яка людина з розумом усвідомлює, що цими коштами можна було б спокійно заробляти обласному бюджетові додаткові мільйони гривень у вигляді відсотків, зберігаючи їх всього-на-всього  на депозитних рахунках у державних банках із привабливою відсотковою ставкою. Коли ми аналізуємо цю табличку, то бачимо – вільні залишки обласного бюджету, які могли абсолютно спокійно розміщуватися на депозитних рахунках, можливо синхронно у всіх трьох державних банках (“Приватбанк”, “Укргазбанк” “Ошадбанк”), а можливо в одному з них - це в середньому за рік 900 млн. гривень (900 000 000 грн.). Середній відсоток в 9% річних дає змогу заробити з 900 млн. грн – 81 млн. грн. в рік. Таку суму недоотримав обласний бюджет, якби розпорядник коштів, Київська облдержадміністрація проявила жвавість та обачливість й своєчасно розмістила вільні кошти на депозитних рахунках. Якщо припустити, що вільні кошти обласного бюджету, яким не змогли дати ради, з’явилися з травня 2017 року, то Київська область втрачала 6,8 млн. гривень в місяць із розрахунку 9% річних, які пропонували державні банки. Таким чином, лише за 7 місяців 2017 року, якщо брати розрахунки із травня, обласний бюджет Київщини втратив понад 47 млн. гривень ( 47 250 000 грн.). Зазначу, що відповідно до пропозицій державних банків станом на кінець 2017р. - початок 2018р. відсоток річних становить 9 – 10% (див. фото 2, 3, 4), та протягом минулого року в деякі місяці ставка сягала й 11% річних. Ось за яких умов державним адміністраціям - розпорядникам коштів пропонують заробляти державні банки. “Укргазбанк”: “Приватбанк”: “Ощадбанк”: Коли ми говоримо про ситуацію з загальним фондом обласного бюджету, там абсолютна така сама ситуація. Бюджет Київської області в 2017 році постійно мав 450 млн. грн. вільних коштів. Ставка в 9% дозволила би заробити ефективним керівникам в обласний бюджет з цієї суми додатково 40,5 млн. грн. за рік, підкреслюю - просто зберігаючи вільні бюджетні кошти на депозитних рахунках в державних банках. Більш того, виявляється, що в Київській області влада на місцях краще розуміється на тому, як із користю для громади зберігати кошти, поки ті чекають своєї черги на фінансування. Мені приємно відзначити, що місцеві ради виявилися спритнішими за обласне керівництво та розмістили вільні бюджетні кошти на депозитних рахунках. Громади мають час спокійно розробити цільові програми із забезпечення своєї життєдіяльності, а тим часом їхні гроші заробляють їм відсотки. Станом на 1 лютого 2018 року всі місцеві бюджети показали свою довіру державним банкам та розмістили на депозитних рахунках тимчасово вільні кошти. А в минулому році за попередніми розрахунками місцеві бюджети Київщини через своєчасне розміщення коштів заробили близько 100 млн. гривень, спрямувавши їх на благо своїх районів, міст, сіл та селищ. Це свідчить про те, що керівники на місцях є більш розумнішими та ефективнішими управлінцями ніж, ті що зараз розпоряджаються коштами Київської області. Підводячи підсумок року, що минув, маючі всі матеріали на руках, я як голова бюджетної комісії Київської обласної ради мушу зазначити: столична область втратила через недбале розміщення - не те що використання, а нерозміщення вільних залишків бюджетних коштів в державних банках на депозитних рахунках близько 85 000 000 гривень в мінімальному розрахунку. Які могли б бути зароблені для області просто на рівному місці у вигляді відсотків за депозитом й в подальшому використані на добрі страви та гарні цілі. Те, що Київська обласна державна адміністрація не розміщає вільні кошти обласного бюджету на депозитах в державних банках, може свідчити про три речі: • Або вони не довіряють державним банкам; • Або вони не вміють розпоряджатися грошима; • Або не зацікавлені в ефективній праці. Керівництво обласної державної адміністрації не говорить: “Ми не хочемо розміщати кошти на депозитах в банках та заробляти відсотки на зберіганні від сотен мільйонів гривень”. Київська ОДА просто нічого не робить задля отримання результату. Певно, це є втіленням поняття “злочинна бездіяльність”, адже хіба то не злочин перед своїм народом - мешканцями регіону? Читайте: В 2017 году от налогоплательщиков Киевщины поступило 18 млрд гривен платежей Ольга Бабій, голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної радиKиевVласть

Як відомо, пострадянська система освіти, що досі діє в загальноосвітніх навчальних закладах вщент перевантажена різноманітними "факультативними" заходами, такими як ігри розуму, олімпіади та конкурси. Деякі з цих заходів проходять у добровільному порядку, а школярі (та їхні батьки) самостійно визначають мотивацію для участі. Деякі проходять у добровільно-примусовому форматі. В даному випадку йдеться про конкурси, що носять всеукраїнський статус (ред. — мають гриф МОН) та проходять за підтримки Міністерства освіти і науки України (ред. — супроводжуються офіційними наказами та листами МОН). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За словами освітнього експерта, заслуженого вчителя України Віктора Громового, на адресу вітчизняних навчальних закладів щомісяця надходять сотні пропозицій щодо участі в подіях різних напрямів та рівнів. Здебільшого ініціатори таких ігор розуму  — приватні компанії. Інколи в якості партнерів МОН по конкурсам  виступають і державні структури, такі як Укрпошта (Літературний конкурс “Уявіть себе деревом, що росте в лісі...” та Міжнародний контрактовий ярмарок (“KYIV FASHION KIDS” . Педагог Громовий журиться, що інколи школярам настільки набридають безкінечні “змагання”, що діти починають відповідати нісенитницею, аби тільки від них відчепилися. Крім того, деякі з конкурсів спантиличують не тільки школярів та батьків, але й навіть "бувалих" педагогів. Йдеться про свіжу інновацію - всейкраїнську релігійну олімпіаду для учнів 1- 11 класів  “Юні знавці Біблії” .... З метою уявлення масштабів вітчизняної конкурсоманії створимо умовний ТОП-10 добровільно-примусових заходів (ред. — загалом перелік подібних заходів може розгягнутися на сотні позицій) 1. Всеукраїнська гра “Соняшник-учитель”. 2. Міжнародна природнича гра “ГЕЛІАНТУС — природознавство для дорослих” (9—11 класи). 3. Всеукраїнська українознавча гра “СОНЯШНИК” (1—11 класи). 4. Всеукраїнський конкурс з англійської мови “ГРИНВІЧ” (2—11 класи). 5. Всеукраїнський Конкурс дитячого малюнка “Охорона праці очима дітей”. 6. Щорічний Всеукраїнський конкурс “Вчимося заповідувати”. 7. Міжнародний конкурс з інформатики та комп’ютерної грамотності “БОБЕР” (5—11 класи). 8. Всеукраїнський історичний конкурс “ЛЕЛЕКА” (5—11класи). 9. Міжнародний математичний конкурс “КЕНГУРУ” (2—11 класи). 10. Всеукраїнський учнівський фізичний конкурс “Левеня” (7—11 класи). Для довідки: Упровадження конкурсів, що проходять під патронатом МОН, контролює Інститут модернізації змісту освіти. Далі листи та накази МОН по вертикалі спускаються до рівня освітянських чиновників в містах та селищах країни. Ці чиновники контролюють впровадження конкурсів в підконтрольних навчальних закладах. Кошти за участь в зазначених подіях збирають ініціатори (приватні структури). Вартість участі для одного школяра коливається від 15 до 50 грн за подію. Найпотужнішим з організаторів платних добровільно-примусових конкурсів для українських школярів є Творче об’єднання “Соняшник". Це об'єднання декілька разів на рік проводить всеукраїнську гру “Соняшник”, міжнародну гру “Геліантус”  — окремо для вчителів та учнів і ще низку інших конкурсів-ігор-фестивалів, що проходять під виглядом “тренувальних” ЗНО. Цікаво, що запустив у школи цей проект екс-міністр освіти Дмитро Табачник, добре відомий своєю корупційною діяльністю та українофобською ідеологією. У “табачниківський період” за наказом Міносвіти від 12.10.2012 № 1101 було розроблено та затверджено положення “Про Всеукраїнську українознавчу гру “Соняшник”, Всеукраїнський конкурс фахової майстерності для вчителів-україністів “Соняшник-учитель” та Міжнародну природознавчу гру “Геліантус””. Міжнародний статус конкурсу “Геліантус” надала Росія. Українська версія гри була повністю скопійована з тієї, що вже існувала в сусідній країні. Власник російського “Геліантусу”, за пітримки Дмитра Табачника, відкрив свою філію в Україні та отримав держфінансування. А російське об'єднання "Подосолнух" перетворилося на українське ТО "Сонячник". Неймовірно, але навіть сьогодні організатори українського конкурсу “Геліантус” продовжують повністю копіювати росіян. Хоча це й не дивно, адже незмінним керівником українського “Соняшника” залишається заслужений учитель України Руслан Шаламов. Шаламов, починаючи з 2008 року, керував “Всероссийским турниром юних биологов”, а також був головою методичної комісії міжнародної гри “Геліантус” у Росії. Баннери Міжнародної гри “Геліантус” 2017 року в українській і російській версіях Відкриваючи державне фінансування для проектів ТО “Соняшник”, Табачник у своєму наказі спирався на Постанову Кабміну Миколи Азарова від 13 квітня 2011 р. № 561 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року”.  Але іншою постановою Кабміну № 71 “Деякі питання оптимізації державних цільових програм і національних проектів, економії бюджетних коштів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України”,  у 2014 році фінансування було припинено. При цьому не було скасовано обов’язковість конкурсів, яку забезпечувало партнерство з Міносвіти. Фінансування проектів “Соняшника” стало прерогативою батьків українських школярів. А це зовсім не малі кошти. Якщо зважити на те, що в конкурсах ТО щороку задіяно 2,5 мільйони школярів від 1 до 11 класів із 24 областей України, організатори подій сьогодні отримують надходження в розмірі щонайменше 35 млн грн за один “соняшниковий” сезон. Для довідки: російський "Подсолнух" в цей період проводить гру "Русский межвежонок"  - языкознание для всех. За часів Табачника ця гра проходила і в Україні. Але, з 2014 її відмінили. Повертаючись до суті, припустимо, що надходжень від "конкурсних батьківських зборів" має вистачити на подовження "співпраці" з чиновниками, які забезпечують підтримку МОН, а крім того — на те, щоб закрити всі очі на “тіньову економіку” “Соняшника” від продажу друкованих матеріалів, що супроводжують реалізацію конкурсів та ігор (ред. — детальніше про них ми розповімо в наступному матеріалі). До речі, брошурки “Соняшника” є копіями російського "Подсолнуха". Але це, знов-таки, окреме питання, вирішення якого належить до компетенції вже не тільки МОН.   Російська та українська версії брошурок до гри “Геліантус” Зважаючи на все вищенаведене, автор матеріалу звертається із запитаннями до керівництва Міністерства освіти і науки України, яке вже кілька років намагається впровадити реформу загальноосвітньої школи та розповідає про європейський шлях розвитку освіти: Яким чином державна інновація співіснує із традицією поширення в Україні насіння соняшника, вирощеного на ворожому ґрунті “русского мира” селекціонером Табачником? Та врешті, коли чиновники МОН планують зайнятися люстрацією старих добровільно-примусових проектів, що належать їх партнерам, а за одно колегам одіозного екс-міністра? Далі буде. Читайте: Профільне навчання у школі ІІІ ступеня? Чи реально забезпечити? Іван Сердюк, журналіст, активіст, голова ГІ "Громадський омбудсмен" KиевVласть

Чому не йдуть інвестиції в Україну й не підуть за сьогоднішніх реалій? Чому я вважаю, що потрібно боротися перш за все із радянським менталітетом у головах громадян задля успішності нашої України? Про це і багато іншого нижче. Минає ще один рік. Наприкінці кожного року всі ми підводимо певні підсумки життя та професійної діяльності кожного з нас. Тепер на власному прикладі я можу твердо запевнити всіх, що фахівцям своєї справи сумно спостерігати за тим, як Україна пливе за течією.  Немає змін. Немає стратегій. По-новому не склалося. Тому про позитивне. Люди повинна оцінювати себе й роботу свого колективу по результатах. В нашому випадку вони насправді є. До вашої уваги невеликий перелік результатів роботи концесійного підприємства “Білоцерківвода” всього-навсього за три роки після того, як на підприємстві запрацював менеджмент згідно концесійних умов: • Виготовлено електронну карту мереж міста. В результаті чого чітко визначена довжина  трубопроводів водопостачання та водовідведення, яка належить місту, та виявлено  120 км безгосподарних мереж (мережі, які нікому не належать та на які відсутня документація), які Біла Церква зараз має взяти на баланс. • Повністю замінено насоси для подачі регентів на водоочисних спорудах, що дозволило заощадити 30% регентів на обробку води. • Вперше в Україні впроваджено в технології очистки води реагент “перманганат натрію”. Впровадження його дозволило в літній період заощадити 15 % реагентів на очистку води, оптимізувати в воді присмак та запах річки. • Проведено комплектацію лабораторії питної води шляхом придбання нового сучасного обладнання для проведення аналізів води як в технології, так й при транспортуванні містом. Це дозволило попереджати погіршення води в мережах та своєчасно вживати заходи на випередження. Результат – майже в 10 разів зменшилась кількість скарг на якість води.   • Замінено 15 км мереж водопостачання. Відновлено і відремонтовано всю запірну арматуру в місті. • Проведено повну  реконструкцію  фільтрувальної станції на водоочисних спорудах, що дозволить економити в місяць 45 000 м. куб. питної води, яка використовувалась для щодобової промивки фільтрів, та 15% електроенергії для експлуатації.   • Впровадили нову білінгову систему  обслуговування абонентів та електронний кабінет, що дозволило вже 15 000 споживачів із 65 000 передавати показники лічильника через цю систему та проводити оплату через електронні платіжні сервіси. • Впровадили систему єдиного вікна щодо обслуговування абонентів, що дозволило вирішувати питання технічного характеру до 7 діб з моменту звернення, а загального характеру - до доби з моменту звернення. Дана система дозволила подолати побутову корупцію, яка була притаманна комунальному підприємству. • Відкрили новітній  сall-центр, який в 5 разів оптимізував роботу абонентського відділу в частині своєчасності надання відповідей на запитання споживачів та проведення звірок з абонентами. • Відкрили чотири відокремлених відділення в місті в зручних для людей місцях  для швидкого та якісного обслуговування споживачів. Вже 10 000 абонентів скористалися послугою нових відділень. • Скоротили час усунення аварій з 48 годин до 12-16. • Завдяки розробленому графіку планових ремонтних робіт скоротилась в 3 рази кількість аварій. • Провели реконструкцію технологічної лабораторії каналізаційних очисних споруд, що дозволило своєчасно реагувати на зміну якості стічних вод, що приходять на підприємство та оптимізувати на очистку стоків 15% електроенергії. • Реконструйовано каналізаційну насосну станцію №5, що дозволить економити 15% електроенергії та не витрачати кошти на утримання наземних споруд. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   УВАГА! Це лише малий перелік реальних досягнень, отриманих перемог значно більше. Попереду в підприємства ще дуже багато роботи. Перш за все, це продовження заміни зношених мереж водогону, подальша реконструкція очисних споруд та системна заміна каналізаційних насосів. Вже точно можна сказати, що підприємство “Білоцерківвода” провело реорганізацію діяльності на 100% успішно, й накрайще цьому підтвердження: сертифікат ISO 9001. Цей сертифікат не можна купити за гроші! ISO, International Organization for Standardization, - це міжнародні стандарти, що описують вимоги до системи менеджменту якості організацій та підприємств. Стандарти ISO 9001 прийняті більш ніж 190 країнами світу. Отримати його може тільки той, хто відповідає стандарту не на папері, а фактично. І все ніби нічого . Успіхи! Успіхи! Успіхи! Зовні картинка досить гарна, але якою ціною?  Для того, що треба саме так, чи якось в інший спосіб?   Відповідь знайшла зовсім недавно. Часом  я отримала чергову нагороду в стінах Верховної Ради  “Нова Україна”. Як керівник ТОВ “БІлоцерківвода”, як  жінка-підприємець, що другий рік поспіль отримує галузеве визнання – Керівник року. Мене те все чомусь не радувало. Й нагороди ті вже не радують давно. Вони якісь терпкі й гіркі.  Вперше я відчула, що не хочу поділитися цим черговим успіхом. Чому? Тому, що всі успіхи не для того, що треба, що так має бути. Всі результати – всупереч. Всупереч всьому: державній політиці, галузевій відсталості, місцевим особливостям, протистоянням. Всупереч всьому. Всупереч самій собі. Взавтра я вже не є керівником ТОВ “Білоцерківвода”, та я чітко впевнена, що цю нелюдську естафету “всупереч” продовжить мій заступник з фінансових питань Бойко Тетяна Юріївна. Всі ми розвивалися із нашим підприємством, росли, вчились, стали професіоналами, і сьогодні Тетяна Юріївна Бойко стала його директором тому, що всі ці роки була поряд і всупереч всьому.  Вона повністю здатна керувати цим підприємством, адже ми всі разом створювали цю історію успіху. Вона має потужний колектив, який здатний реалізувати всі цілі й задачі до кінця. З понеділка, 18 грудня, я вже не приїду на роботу в ролі директора “Білоцерківводи”, але я зможу вільно спілкуватися з ними як Голова наглядової ради власника ТОВ “Білоцерківвода”, венчурного фонду “Титан”. Це типу – піти і зразу повернутися. Якщо повернутись до “Всупереч”, то останні місяці були важкими для мене тому, що я змушена була прощатися зсередини себе з тим, що я створила. Це найскладніше, що є для людини – відпустити свою дитину в самостійне життя, й водночас останніми місяцями в мене з’явилося відчуття, що я перестала пишатися як своїми нагородами, так й відзнаками роботи всього колективу “Білоцерківводи”. Тому, що всупереч! Кожного ранку в мене трапляється когнітивний дисонанс, коли заходжу до свого кабінету й бачу на стіні “Меморіал покладених зусиль” у вигляді дипломів, медалей та нагород найвищого ступеню в своїй галузі. Два тижні тому тобі надійшов черговий Золотий рейтинг підприємства в Україні. Але радощів вже не відчуваю, адже все, що зроблене задля досягнення цих визнань, зроблене ВСУПЕРЕЧ. Всупереч цій системі, яка немов іржа проїла все, а найсумніше - оселилася у свідомості наших громадян. Я  спробую пояснити, чому ми, пересічні українці, в більшості своїй самі на даємо розвиватися власній країні. Чому всупереч? Все просто. Я проаналізувала недавно кількість запитів та звернень, на які ми дали відповідь останнім часом всім органам. Це без десятка пройдених перевірок. Із приходом мене у політику, коли я стала депутатом Київської обласної ради та головою постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради, кількість офіційних запитів від різноманітних установ та громадських активістів до підприємства, яке я очолюю, зросла у кілька разів. В листопаді 2017 року ми проаналізували всі запити, що надійшли за 4 роки діяльності підприємства. Переважна кількість їх була направлена від силових та правоохоронних органів. Станом на листопад 2017 року “Білоцерківвода” надала повноцінні відповіді на 93 запити. Мова не йде про розслідування якихось справ, більшість запитів надіслані з метою “Про надання інформації”. Перелік дійсно вражає. Це так в нашій державі впроваджується боротьба із втручанням силовиків у діяльність підприємств, про яку постійно розповідає найвище керівництво країни?  Служба безпеки України, прокуратура й поліція різних рівнів підпорядкування– на кожен такий запит нашими співробітниками готувалися пакети документів. На це витрачалися папери, час, сили та нерви працівників. Запити, звернення. Вони були нескінченні. В якийсь момент ми перестали емоційно на все це реагувати та надавали відповіді. Продукуючи стоси паперів. Витрачаючи свій час не на те, щоб створювати щось нове, а на те, щоб вгамувати цікавість. Бо ніяк інше я це назвати не можу. Половина запитань у запитах до “Білоцерківводи”  – політичні, значна частина із серії: “просто хочу знати”. Наше підприємство вже надає та публікує звіти будь-кому та будь де.  Влітку цього року ми провели громадські слухання із ціноутворення тарифів, постійно йде роз’яснювальна робота в усіх медіа та засобах сучасного спілкування – групи в соціальних мережах та на сайті підприємства, постійно поширюється інфографіка із деталізацією роботи “Білоцерківводи”, але попри все  підприємство продовжують завалювати нескінченими запитами, на які витрачається час та кошти. Проаналізувавши ці дані, я зрозуміла глибину тієї катастрофи, в якій наразі знаходиться галузь ЖКХ в Україні й ось чому. Можна кричати з усіх телеканалів й місцевим депутатам, й представникам Кабінету міністрів Україні про те, що ми створюємо на всіх рівнях сприятливий інвестиційний клімат та надаємо преференції живим грошам. Та, коли я відкриваю власний реєстр запитів, на майже сотню яких відповіло за 3 роки праці лише одне наше підприємство “Білоцерківвода”, то розумію, що жоден український інвестор, а іноземець й поготів, не прийде в цю країну на таких умовах. Чому не йдуть іноземні інвестиції в Україну? Всі іноземні компанії, які виходять на транснаціональний ринок, вони вже є апріорі успішними. Досягнувши на своєму внутрішньому ринку усіх висот, іноземні компанії прагнуть розвиватися й розширюють сфери своєї діяльності. Але повірте - жоден інвестор з інших країн не стане фінансувати роботу юристів й витрати на папір, витрачати робочий час працівників для складання десятків типових однакових відповідей на запити безлічі перевіряючих контролюючих органів та силових структур! Ніхто з іноземних інвесторів, який керуватиме подібним підприємством, не здатен витримати подібну паперову тяганину та найголовніше – зрозуміти, навіщо так ускладнювати життя тим, хто прийшов в цю країну його полегшити? Чому не йдуть вітчизняні довгострокові інвестиції в Україну? Тому, що ступінь захищеності інвесторів  не те, що іноземних, а й вітчизняних, вкрай низька. Вона залежна від впливу силових структур та місцевих політичних течій. Я часто чую від представників місцевих політичних еліт: - Ми розірвемо з вами договір концесії! - Та розривайте, - впевнено відповідаю я. - Візьміть на себе таку відповідальність. Скажіть, а для чого вам його розривати? - Як для чого, щоб самим очолити! Відповідь проста та зрозуміла. Ми чекаємо після такого довгострокових інвестицій в галузь? Кожні п’ять років буде з’являтися той новий, хто захоче очолити. І це для всіх в наш час зрозуміліше, ніж ризик вкладання коштів в реконструкцію об’єкту з окупністю три – п’ять років. Тому я вважаю, що концесія - це можливість на сьогодні не втрачаючи комунальне майно відновити галузь ЖКХ країни шляхом додання гарантій.   Певно, вже всі переконалися, що українська влада не просто неспроможна наладити ефективне управління підприємствами, а й всіляко ухиляється від впровадження реально дієвих реформ, спрямованих не тільки на стратегічний розвиток, а хоча б на те, щоб не втратити те, що ще працює на кінці свого строку існування. В нашої країни з таким підходом немає майбутнього! Замислиться –за майже 30 років ми проїли все, що лишилося у спадок після радянських часів, а самі власним розумом розробити та втілити ефективний менеджмент тієї ж комунальної сфери не в змозі. Натомість ті підприємства, до яких заходить інвестор та реорганізує роботу відповідно до сучасного рівня, ми вичавлюємо з ринку послуг нескінченними запитами, скаргами або претензіями без жодного обґрунтування. Затягнути перешкодити, загальмувати, не дати досягти результатів. Ми, українці, не любимо успішних, ми їх вбиваємо. Ми боремося із пам’ятниками епохи радянських часів, але водночас не помітили, що ми не намагаємось побороти залишений у спадок радянський менталітет з вірою в те, що капіталісти, люди із грішми, – це погане та причина усіх проблем країни. Якщо ми демонструємо намір держави залучити іноземних інвесторів у галузь житлово-комунального господарства в умовах страшенної стагнації, то за тієї регуляторній політиці в України, що наразі є в галузі, та тих умовах праці і жахливого бюрократичного та силового тиску - не буде нам щастя у власній країні ніколи. Зараз потрібно всім терміново включити голову й приймати рішення: або ми десь дістаємо необхідні 30 мільярдів доларів та реформуємо те, що прожерли за 30 років в системі ЖКГ, або ми змінюємо правила гри та кажемо: “Люди, прийдіть! Вкладіть гроші, дайте коштів та врятуйте нас від неминучою катастрофи”. Кажемо всім! Іноземним та вітчизняним інвесторам. За останніми оцінками люди тримають законсервованих велику кількість грошових коштів, які не інвестують через високі ризики втрати. Якщо лишити ситуацію такою, якою вона є зараз й існує усі роки незалежності, то в найближчому майбутньому за все заплатять наші діти екологічними катастрофами та божевільними грошима. Якщо в нас в країні продовжиться існуюче ставлення влади з принципу “життя одним днем”, то незабаром капіталізація в інфраструктуру  буде блискавичною й зовсім не на сприятливих умовах залучення коштів. І це буде не  концесійне управління комунальним майном, а розпродаж за копійки. (Нагадаю - при концесії все майно залишається у власності громади, натомість інвестор вводить менеджмент, що впроваджує сучасне управління підприємством). Тарифи зростатимуть як тільки заманеться, а в держави не буде іншого виходу та контролю за ситуацією. Якщо влада не може зробити зручними правила роботи та ведення бізнесу, то врешті-решт вона змушена буде прийняти їх нав’язані ззовні, як ми всі зараз бачимо на прикладі Міжнародного валютного фонду, який виставляє все нові й нові умови задля отримання чергових кредитів. Наразі в Україні немає ані державної програми реформування, ані державної стратегії. Відповідно, й місцеві бюджети не в змозі поодинокими випадками успішності діяльності комунальних підприємств, що спромоглися залучити інвесторів, протистояти тотальному небажанню державної машини СИСТЕМИ реформувати галузь житлово-комунального господарства. 27-ий рік Україна знаходиться у керуванні власної влади. Як нам підіймати країну на ноги? Бо в нас вже немає часу. За 30 років труби та мережі самі себе не оновили, нові сучасні системи з повітря без капіталовкладень не побудувалися. За майже 30 років ми на популізмі зжерли майбутнє свої дітей. В нас є єдиний шанс – змінити правила, прибрати цю ганебну вбивчу систему ненависті до грошей в когось іншого,а не в нас особисто. Повірте - й в самій Україні лишилися люди, що прагнуть втілити стратегічні реформи, нікуди не їдуть та намагаються пробити цю стіну, за якою зручно жити владі одним днем, не замислюючись про те, що чекає наших дітей вже за 5-10 років. Ми зараз маємо закладений в проекті Держбюджету на 2018 рік рівень зростання ВВП на рівні 3%. Якщо ми будемо рухатися такими темпами, то нам треба 25 років, хоча б як Польщі, щоб відновити все. В нас їх просто не має.  Ми вже втратили 3 роки. І надалі будемо втрачати. Потрібно негайно переосмислювати ставлення до грошей, інвестицій та розвитку, сприяти реальним реформам та вимагати впровадження радикальних стратегічних змін. Особисто я переосмислила своє ставлення до себе, до роботи, до співробітників, до системи та загалом до нашої країни.  Я чітко розумію, що без жорсткого реформування та прийняття всіма гравцями ринку правил – нічого не станеться. І головне!  Під час всіх реформ варто думати насамперед про людей. Бо ми часом за лісом дерев не бачимо. Треба все змінювати зараз. Або вже вчора. Іншого виходу з того особисто я не бачу. Я не збираюся зупинятися в виконання своїх планів. Кожний мій крок на новій посаді буде спрямований на те, щоб ТОВ “Білоцерківвода” ставало ще успішнішим й ефективнішим, комфортним для своїх споживачів та працівників. Щоб більше підприємств в країні переходило на нові форми управління. Що б більше гарних прикладів з’являлось в нашій країні. І поки це все буде всупереч. Я не вірю, що так швидко все стане – тому що так має бути. Але щодня і щогодини варто працювати над тим, щоб дожити до того моменту, коли все стане так, як має бути. Ольга Бабій, голова наглядової ради Фонду "Титан", депутат Київської обласної радиKиевVласть

Або роздуми про те, хто і що становить загрозу національній безпеці України у житлокомунальній сфері. Українська людина впродовж відпущеного їй часу натикається на мури нерозв’язаних  життєво важливих питань. Особливо останні роки, і серед інших, у житлово-комунальній сфері. Одна з нинішніх нагальних проблем для громадян – непрацюючі, старі ліфти, деякі з яких усе частіше починають…падати. Є жертви і покалічені. Приблизно 6-7 тисяч ліфтів в столиці України потребують заміни чи капітального ремонту. Люди страждають, ходять пішки, нервуються, проклинають високих і малих начальників, виявляють інші форми протестів чи невдоволення. А у відповідь чують одне й теж: не вистачає фінансування на ці програми. Роками така стандартно-бюрократична відповідь, яка прикриває безгосподарність, безпорадність, стале порушення законів. Проте, премії "за натхненну й копітку працю" чиновникам місцевих адміністрацій нараховуються весь час. І немалі. Від цього страждають і платники комунальних послуг, і держава, рейтинги мерів та інших високопосадовців. Люди наче загнані у глухий кут. Вони не у захваті від такої влади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Інформація до роздумів.  Щорічно в Україні від серцево-судинних захворювань помирає 350-370 тисяч людей, а майже два мільйони стають пацієнтами психіатричних лікарень. Чи можна вважати, що держава робить усе для поліпшення цього катастрофічного становища? А хто гарантує, що від таких стресів з непрацюючими ліфтами, рівень серцевих нападів і смертей, психічних захворювань ще не піднімиться більше вгору? Інформація до роздумів.  Ст.3 Конституції України: "людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю". Виникає запитання: чи можна вважати, що у нас чиновниками місцевого рівня виконуються положення Конституції і Закону України "Про місцеві державні адміністрації"? Питання здається риторичне, а відповідь зрозуміла. Ще про один  приклад. В Деснянському районі Києва  у 16-ти поверховому будинку по вулиці Драйзера 14/33 (другий під’їзд), де серед інших  проживають 9 інвалідів, 35% пенсіонерів, ветеранів праці і 8 малих дітей (їх всіх долею закинуло жити з 7 по 16 поверхи) не працюють ані вантажний, ані пасажирський ліфти, яким вже по 32 роки. Мешканці зверталися з цього приводу на гарячу телефонну лінію Кабінету Міністрів і Київської  міської держадміністрації, писали листи у мерію столиці, у Кабінет Міністрів і Адміністрацію Президента, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У відповідь йдуть відписки чи далекоглядні, немотивовані  обіцянки. Причому, по відношенню до громадян  скрізь порушується Конституція і Закони України. Як ви гадаєте, чи будуть задоволені такою владою усі ті мешканці міст чи містечок, які звертаються у високопосадові інстанції зі своїми тривогами, проблемами, сподіваються на допомогу, а у відповідь їм йдуть знущальні відписки чи взагалі на це ніхто не звертає уваги ? Інформація до роздумів . Закон України "Про національну безпеку" (розділ – загрози національним інтересам і національній безпеці,ст.7, внутрішньо-політична сфера) "порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування конституції і законів, прав і свобод громадянина"). Тобто, те що відбувається з ліфтами нині у Києві та в інших містах країни, становить загрозу національній безпеці України. За це чиновників потрібно не тільки відсторонювати зі своїх посад, а й судити. Уявимо ситуацію метафорично з бджолярством.  Де є ще вулики, а де вже немає, бджоли гинуть чи інертно спостерігають за своїм  безрадісним життям. Державний наш вулик теж подекуди видається живим: літають бджоли, пахне медом. Але, здається, це тільки видимість життя. І мед не той, і бджоли літають не так, як мають літати: відсутній "життєвий звук", "тепло повноти". З медовим ароматом зливається запах гнилизни і порожнечі. Немає "трепету праці", а тільки "шум безладу". Замість енергійних робочих бджіл існують чорні бджоли-грабіжниці. Те, що мало б наповнювати вулик – виноситься з нього. Сам вулик – суціль руїна, де поряд з мертвими бджолами повзають напівживі, які за інерцією щось намагаються робити, пробують навіть захищатися і нападати, але марно. Усе запаскуджено і запущено. На сотах, які колись ретельно оберігалися як "вищі таємниці рідної справи", тепер сотні безрадісних, понурих і конаючих бджіл. Святині більше не існує. Щезла "свідомість життя". Олександр Борщевський, громадський активіст, член Національної спілки журналістів України, головний редактор журналу "Світ єдиноборств"KиевVласть