Всього 5 підрядників отримали можливість проводити ремонти в сотнях постраждалих будинків Ірпеня за державний кошт. Серед допущених до робіт компаній – улюбленці Держмитслужби та Департаменту регіонального розвитку Київської обладміністрації, які роками вигравали у цих установ тендери на сотні мільйонів гривень. Наразі підрядникам, які, до слова, отримали право працювати в Ірпені поза конкурсом, вже перераховано авансів на суму понад 30 млн гривень. Поки частина ірпінців натякає на корупцію, інша – радіє, що держава почала, бодай якісь роботи в місті. Історія з понівеченого Ірпеня – це друга частина циклу КиївВлади “Поранена Київщина”. Як стало відомо KВ, 31 травня та протягом червня 2022 року Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (ДРР КОВА) здійснив авансові платежі на загальну суму 30,66 млн гривень пяти підрядникам за виконання поточних ремонтів 99 житлових будинків у місті Ірпінь Бучанського району Київщини. Сухі цифри: де і за скільки збираються виконувати поточні ремонти Згідно зі звітів про виплати, левова частка вказаної суми авансів – 3,04 млн гривень – переказана за поточні ремонти багатоквартирних будинків, яких у списку 87. Найбільші аванси переказано за поточні ремонти за адресами вул. Котляревського, 52-А (2,96 млн гривень), вул. Северинівська, 105-М (2,81 млн гривень), вул. Університетська, 1-Ш (2,8 млн гривень) та 1-Ч (2,46 млн гривень). На фото: будинок №52-А по вул. Котляревського На фото: будинок №105-М по вул. Северинівській  На фото: вул. Університетська, 1-Ш та 1-Ч 7,17 млн гривень від загальної суми авансів припадає на 34 багатоповерхівок по вулиці Білокур (ЖК “Грін Ярд”). На фото: ЖК “Грін Ярд” Найменші аванси заплачено за поточний ремонт будинку 4/3 по вул. Авіаконструктора Антонова – 1,93 тис. гривень, №5-Б по вул. Рильського, 5б – 3,18 тис. гривень, а також будинку №12-3 по вулиці Єрощенка, де за 3,42 тис. гривень запланований ремонт 6 вікон. Решта 176,52 тис. гривень від загальної суми авансів переказано за поточні ремонти 12 приватних житлових будинків. Більше 100 млн цих коштів пішло авансами за ремонтні роботи в чотирьох садибах – по вул. Єрощенка, 16 (34,2 тис. гривень), вул. Щаслива, 16-Б (29,32 млн гривень), вул. Степанівська, 23 (24,52 тис. гривень) та вул. 6 лінія, 24/2 (21,69 тис. гривень). Найменші суми переказано за роботи на вул. Рильського, 7 (2,37 тис. гривень) та вул. Героїв, 56 (2,66 тис. гривен). Підписуйтесь на “КиївВладу” Хто ремонтуватиме Підрядників на вказані ремонти ДРР КОВА обрав без тендерів, користуючись розпорядженням Кабміну від 10 квітня 2022 року № 280-р, згідно до якого адміністраціям дозволено укладати договори для першочергових робіт з відновлення об’єктів без застосування публічних закупівель. Отже, обраними підрядниками стали столичні ТОВ "Агро Констракшн" (*), ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" (**), ТОВ "Будівельна компанія Біг Буд Інвест" (***), та ірпінські ФОПи Федоренко Ігор Володимирович і Росстальний Сергій Валерійович. Із 98 житлових будинків, які підлягають поточним ремонтам, майже в половині (45 багатоквартирних та 1 приватному) роботи проводитиме ТОВ "Агро Констракшн". Загальна сума перерахованих цій компанії авансів становить 12,83 млн гривень. Зокрема, саме в цієї фірми замовлено ремонти у 34 багатоповерхівках ЖК “Грін Ярд”. Ремонти в 30 будинках – 24 багатоквартирних та 6 приватних – довірили ТОВ "Будівельна компанія Біг Буд Інвест". За ці роботи компанії вже перераховано 3,4 млн авансових платежів. Поточними ремонтами в девяти житлових будинках, серед яких всі багатоквартирні, займатиметься ТОВ "І.Б.К.Девелопмент". Загальний розмір авансових платежів, перерахованих цій компанії, становить 9,16 млн гривень. На рахунки саме цієї компанії пішов найбільш аванс – за ремонт по вул. Котляревського, 52-А. Підприємцю Ігорю Федоренко дісталося 12 підрядів на проведення ремонтів в 8 багатоквартирних та 4 приватних будинках, за які йому вже переказано 5,16 млн гривень. Решта 49,48 тис. гривень від загальної суми авансів отримав підприємець Сергій Росстальний за поточні ремонти в одній багатоповерхівці та одному приватному будинку. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Офіційна позиція міста Голова Ірпінської міської ради Олександр Маркушин в коментарі KВ розповів, що на громаду Ірпеня спрямовано трохи більше 190 мільйонів гривень з 400 млн гривень, виділених із резервного фонду держбюджету для відновлення інфраструктури населених пунктів Київщини. “На сьогодні замінені вікна, двері і, де потрібно, відремонтовано дах, у 12 багатоповерхівках та 13 приватних будинках.  Однак, як всі знають, Ірпінь має значно більші потреби! Лише на поточний ремонт пошкоджених житлових будинків, дитсадків, шкіл та інших соціальних приміщень першої категорії аварійності нам потрібно ще 850 мільйонів гривень! Кошториси на цю суму ми вже передали на перевірку до департаменту регіонального розвитку КОВА. Звісно, ми активно працюємо з благодійними фондами, організаціями, будівельними компаніями та містами-побратимами щодо залучення фінансування на відбудову Ірпеня. Але й ми дуже сподіваємося що вже невдовзі отримаємо наступний, так би мовити, транш від держави та області, щоб мати змогу продовжити відновлення міста”, – розповів Олександр Маркушин. Хід виконання робіт Підрядники підтвердили KВ, що робота по проведенню поточних ремонтів в Ірпені триває і на сьогодні вже є низка завершених об'єктів. Проте, за їх словами, за деякими адресами процес виконання ремонтів ускладнюється з одного боку, відсутністю самих мешканців, 40% яких наразі перебуває за межами громади, а з іншого боку – бюрократією. Вони відмічають, що якби договори проводилися через систему ProZorro, то початок робіт міг би затягнутися взагалі до осені.  “По Ірпеню у нас всі об’єкти в процесі, відновлювальні роботи розпочаті. Житловий комплекс “Новатор” маємо завершити цього місяця, а ЖК “Грін Ярд” – у серпні. Ми там займаємося виключно заміною вікон та вхідних дверей.  Деякі договори були підписані ще в кінці травня, проте через формальності фактично ми стартували свою роботу в червні. Якби всі ці процедури пропустили через “Прозоро”, то це б зайняло додатково, як мінімум, ще 2-3 місяці. Тоді підписати договори ми змогли б лише восени і люди б зустрічали зиму без вікон та дверей. Дуже велика проблема ще є і з доступом до помешкань, адже більшість мешканців відсутня. Щоб одержати доступ до кожної квартири, треба пройти певну процедуру. До деяких приміщень, на жаль, ми і досі не маємо доступу. Ми формуємо відповідний перелік таких об’єктів і передаєму його замовнику, а вони вже вирішуватимуть по термінам, як бути з такими помешканнями”, – розповів керівник ТОВ "Агро Констракшн" Артур Стасюк. На бюрократичні складності та відсутність власників житла, що унеможливлює початок відновлювальних робіт, поскаржився також підприємець Ігор Федоренко. “З відповідними документами про готовність виконання ремонтних робіт в Ірпені я почав їздити до обласної адміністрації ще з квітня. Паперової роботи більше, ніж реальної на місцях, яку потрібно було б давно вже виконувати. Це при тому, що тендери не проводяться і все мало виконуватися за спрощеною процедурою. А в реальності – від подачі документів і до перерахування, хоч якихось коштів та підписання договору у результаті проходить три місяці. А якщо зараз запустять систему ProZorro, то ці процеси взагалі затягнуться на півроку. Ще один проблемний момент – половина мешканців наразі взагалі перебуває за межами громади. Ми мали змогу потрапити на 60% від всіх будинків та квартир, в решту 40% – жителі ще не поверталися додому взагалі. І це дуже ускладнює нашу роботу. Адже без власника, навіть при присутності депутата чи поліції, ми не маємо права заходити до помешкань, навіть, якщо там все зруйновано. Більш того, ми маємо додатково переконатися документально, що людина має право власності на ці квартиру чи будинок”, – розповів Ігор Федоренко. Водночас, за його словами, роботи ідуть активними темпами, наскільки це можливо в нинішніх умовах. “Ми вже завершили поточні ремонтні роботи в приватних будинках, там були незначні обсяги, кому вікно, а кому склопакет треба було змінити. Більш складні роботи були на об’єкті по вул. Лермонтова, 2 – це ОСББ, там вже замінили вікна та склопакети і мешканці вже мають доступ до своїх помешкань. Зараз тривають роботи на стадії вирішальних замірів і з 12-13 липня розпочинаємо масовий монтаж вікон по Ярославській, 3 – там п'ятиповерховий будинок на вісім під’їздів. Цей об’єкт по термінам будемо намагатися завершити максимум за три тижні, бо будинок дуже пошкоджений. Також до кінця місяця маємо завершити роботи у будинках по Ярославській, 14 та 10”, – розповів підприємець Ігор Федоренко. Деякі ірпінчани розповіли KВ, що замінили вікна у своїх помешканнях за власні кошти, не чекаючи допомоги від держави. При цьому, за їх даними, підрядні організації закуповують вікна по 3600-3900 гривень за штуку, в місті подібні вікна можна купити за 3000-3200 гривень. “Чому місцевим будівельним компаніям, або управляючим конторам житлових комплексів не дозволили проводити всі ремонти – це питання, яке багато кого в Ірпені цікавить. Пліток навколо цієї теми багато – одна з найпоширеніших – корупція і відкати. Містом навіть гуляє сума відкату в 10% від загальної вартості виконаних робіт, котру підрядник повинен заплатити на область. Але заради об’єктивності скажу, що в місті дійсно дуже багато будівельного бізнесу і підприємців, які хотіли, але в силу різних причин, не отримали ці державні підряди. Тож, можливо саме ті, хто не отримав кошти, а хотів і поширюють плітки. А зрада – улюблена тема українців і дуже гарно заходить. Тому для кожної людини по цій історії є дві тези на вибір: диму без вогню не буває і спростовано поки офіційно не доведено”, – розповів KВ представник будівельного бізнесу міста, який погодився говорити з редакцію на умовах анонімності. Про підрядників Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Агро Констракшн" зареєстровано в 2016 році в Києві. Статутний капітал – 10 тис. гривень. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Засновники та бенефіціари – харків'яни Артур Стасюк (директор) та Денис Погребняк. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "Агро Констракшн" уклало 14 договорів на 407,66 млн гривень. Найбільший замовник – Державна митна служба України, від якої отримала 4 підряди на 358,56 млн гривень. Підрядів на проведення робіт в Київській області та столиці ТОВ "Агро Констракшн" не отримувало. ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” зареєстровано в 2013 році в Києві. Статутний капітал – 500 тис. гривень. Основний вид діяльності  – будівництво житлових і нежитлових приміщень. Засновники – Олександр Лук'янець (69,86%), Олег Волинцев (19,96%) і Віталій Жуківський (10,18%, директор). За підсумками участі в публічних закупівлях ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” отримало 182 підрядів загальною вартістю 1,39 млрд ​​гривень. Найбільший замовник – ДРР КОВА, з яким укладено 10 договорів на 404,35 млн гривень. Зокрема, департамент замовляв у ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” за 136,33 млн гривень будівництво пологового та лікувального відділення у Борисполі, за 85,62 млн гривень реконструкцію будівлі школи в селі Проців Бориспільського району. Чимало підрядів ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” отримувало від місцевих органів влади по всій Київщині. Так, у 2022 році Пристолична сільська рада уклала з компанією договір ціною 214,9 млн гривень на будівництво школи в селі Чубинське Бориспільщини, в 2021 році Бориспільська міська рада – договір ціною 10,69 млн гривень на реконструкцію будівлі Рогозівської медичної амбулаторії в селі Рогозів, Броварська міська рада договір – ціною 41,84 млн гривень на реконструкцію дитсадку в Броварах. ТОВ "Будівельна компанія Біг Буд Інвест" зареєстровано в 2020 році в Києві, з березня минулого року має ірпінську реєстрацію. Статутний капітал – 10 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових приміщень. Засновник – Ольга Пінчук, директор – Єгор Ярмолич. Ольга Пінчук також є засновником ТОВ “Гідроспецбуд”, ТОВ “Інжмонтажсервіс”, а також співзасновником ТОВ “Архітектурно-проектна майстерня “Капітель”.  За підсумками участі в публічних закупівлях ТОВ "Будівельна компанія Біг Буд Інвест" уклало 3 договори на 87,65 млн гривень. Два з договорів на 87,63 млн гривень підписано з управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради на реконструкцію дитсадка “Віночок” в Ірпені. ФОП Федоренко Ігор Володимирович зареєстрований в 2004 році в Ірпені. Основний вид діяльності – виробництво будівельних виробів із пластмас. За підсумками участі в публічних закупівлях Ігор Федоренко уклав 71 договір на 5,82 млн гривень. 58 підрядів на 5,2 млн гривень підприємець отримав на проведення робіт в Ірпені від міськради та підпорядкованих їх КП. Ігор Федоренко також є засновником та директором ТОВ “Вікна Ірпеня”, яке досвіду участі у публічних закупках не має. При цьому, як зафіксував кореспондент KВ, вантажівка саме цього ТОВ завозила в місто склопакети. ФОП Росстальний Сергій Валерійович зареєстрований в 2020 році в Ірпені. Основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Людина з таким самим ПІБ була помічником депутатів Верховної Ради V скликання Антона Ружицького (“Наша Україна”) та VI скликання Нестора Шуфрича (Партія регіонів). За результатами участі у публічних закупівлях підприємець отримав два підряди на 350 тис. гривень – від КНП "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" на аварійний ремонт інженерних мереж та будівель.Джерела KВ у владі Ірпеня кажуть, що цей ФОП перебуває у дружніх стосунках із керівництвом міської громади.  Нагадаємо, що російська техніка зайшла в Ірпінь з перших днів війни. Рашисти прагнули контролювати це місто в рамках наступу на Київ, щоб оточити українську столицю із заходу. Біля місяця в місті тривали вуличні бої, також воно потерпало від авіаударів. 28 березня 2022 року ірпінський міський голова Олександр Маркушин офіційно заявив про звільнення міста від окупантів. Через кілька тижнів він повідомив, що Ірпінь є одним із найбільш зруйнованих населених пунктів Київщини. Читайте: Незавойований: Ірпінь відроджується після боїв із ворогом На сьогодні Ірпінь, якому в кінці березня було присвоєно звання “місто-герой”, потроху оживає від рашистської навали. Містяни поволі повертаються додому, наповнюючи Ірпінь життям. Частина ірпіньчан, житло яких повністю зруйноване, поселилися в містечко із залізничних вагонів. В знак підтримки жителям понівеченого Ірпеня місто відвідало багато відомих людей. Зокрема, наслідки російського вторгнення на власні очі в Ірпені побачили президент Франції Еммануель Макрон, федеральний канцлер Нiмеччини Олаф Шольц, президент Індонезії Джоко Відодо, прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, прем'єр-міністр Люксембургу Ксав'є Бетель, премʼєр-міністр Ірландії Міхал Мартін та інші політичні лідери. Крім цього, в місто приїздили актори Бен Стіллер та Шон Пенн. Відмітимо, що згідно із звітом КОВА про стан ліквідації наслідків збройної агресії рф, в регіоні пошкоджено 25 710 об'єктів пошкоджено, серед яких 5 414 повністю зруйнованих. У вказаній кількості пошкоджених об'єктів житло складає 70,5%. Під поточний ремонт підпадає 14 870 об’єктів. Департамент регіонального розвитку КОВА очолює Алла Бондар. Голова КОВА – Олексій Кулеба. * Департамент регіонального розвитку КОВА (код ЄДРПОУ: 21467647)  ** ТОВ "Агро Констракшн" (код ЄДРПОУ: 40288634)  ** ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" (код ЄДРПОУ: 38831585)  *** ТОВ "Будівельна компанія Біг Буд Інвест" (код ЄДРПОУ: 43468483)  Фото: колаж KВ КиївВлада

Столична влада вирішила заплющити очі на знесення історичної будівлі на вул. Лабораторній, 9-Б (Садиби, яку було збудовано в XIX столітті). Так, незважаючи на обіцянки розібратись з порушником, Київська міськдержадміністрація (КМДА) не змогла в судовому порядку довести законність внесення цього об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В свою чергу, Київрада минулого четверга ще й погодила його власнику – ТОВ “Скайпроджект” (входить до групи “Альтіс-Холдинг”) – поновлення договору оренди суміжного “клаптика землі”. Вочевидь, все це робиться для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс (БФК) преміум-класу “Metropole” з перевищенням допустимої поверховості. Цікаво, що донька власника компанії-забудовника Катерина Глімбовська (на колажі лвіоруч) менше місяця тому прийняла повноваження депутатки Київради. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада на своєму засіданні погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Лабораторній, 9-Б для ТОВ “Скайпроджект” на 5 років. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідний проєкт рішення №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року в сесійній залі столичної міськради підтримали 66 депутатів. Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич на Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,0095 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами” (кадастровий номер – 8000000000:79:031:0040). Цю землю ТОВ “Скайпроджект” орендує у столичної громади на підставі договору оренди від 2 лютого 2011 року (з урахуванням раніше укладених додаткової угоди про зміну сторін договору, про які мова йтиме далі, та з урахуванням угоди поновлення договору на новий термін. – KВ). У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови та використовується в якості будівельного майданчика житлового комплексу (ЖК) "Metropole", який будується на трьох суміжних ділянках. В документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Лабораторній, 9-Б відноситься до території житлової забудови та не відноситься до територій зелених насаджень. Як повідомила KВ депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”), зазначена ділянка фактично є заїздом/виїздом на територію вказаного ЖК та примикає до ділянки за цією ж адресою, на якій раніше знаходилась нерухома пам'ятка України – так звана “Садиба”. Як відомо, в 2019 році дану будівлю було знесено, що викликало значний суспільний резонанс. Ксенія Семенова підтвердила, що її колеги не мали жодних претензій до цього проєкту рішення, і голосування по вказаному документу, як і по багатьом іншим скандальним земельним питанням, пройшло швидко. Однією з причин таких “мовчання" та "швидкості” народна обраниця назвала відсутність прямих трансляцій пленарних засідань Київради (міська влада посилається на воєнний стан та необхідність збереження життів депутатів від ракетних обстрілів. – KВ), проти чого вона наразі регулярно виступає. Читайте: Київрада на повну працює в закритому режимі Історія знищення історії Упродовж 2004-2009 років Київрада чотирма рішеннями передала ТОВ “Ковчег” сім суміжних ділянок загальною площею майже 1,15 га у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською (нинішня назва – Велика Васильківська), Предславинською та Ульянових (нинішня назва – Лабораторна). Чотири земельних ділянки загальною площею 0,32 га столична влада передала вказаній компанії оренду на різний термін (одна з них – згадана вище ділянка площею 0,0095 га), три інших ділянки площею 0,83 га ТОВ “Ковчег” отримало у приватну власність. Згідно з прийнятими рішеннями, уся ця земля мала використовуватися для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу”. Однією з підстав для цього землевідводу у зазначених рішеннях було вказано наявність на цій землі будівель та споруд, які на той час належали ТОВ “Ковчег”. Зазначимо, однією з будівель, якими на той час володіла вказана компанія, була садиба площею 276,4 кв. м. на вул. Лабораторній, 9-Б (на ділянці площею 0,15 га. – KВ). Дана будівля була побудована наприкінці XIX століття. 15 вересня 2010 року наказом Міністерства культури і туризму України №706/0/16-10 цей об'єкт було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за критерієм місцевого значення. За даними порталу “Наші гроші”, у першому десятиріччі 00-х років згадана компанія отримали дозволи на реконструкції своїх будівель та забудову вказаної території (наприклад, дозвіл на виконання будівельних робіт №2008-Пч/Т від 18 травня 2010 року, який у відкритому доступі відсутній. – KВ), після чого розпочала роботи. Проте, через кілька років вони були зупинені, і плани ТОВ “Ковчег”, схоже, змінилися. Так, не дивлячись на наявність дозволу на виконання будівельних робіт, 25 червня 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ Ковчег” містобудівні умови та обмеження (МУО) №76/14/12/009-14 на будівництво житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових.  Згідно з документом, вказана компанія могла проєктувати будівництво трьох 25-поверхових будинків на вказаних 7 ділянках. Загальна площа комплексу мала скласти 112,9 тис. кв.м., кількість квартир – 374 (їхня площа – 43,1 тис. кв.м.), кількість паркомісць – 489. В МУО повідомлялося, що забудовники мали розробити заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд в тому числі будинку по вул. Предславинська, 24 від руйнації, забезпечити їх стійкість при будівництві. Також в документі уточнювалося, що територія майбутньої забудови знаходиться в межах Центрального історичного ареалу та в зонах охорони пам'яток археології та археологічних об'єктів, які були затверджені міською владою Києва та Міністерством культури і туризму. У звязку з цим забудовники мали отримати погодження Інститута археології Національної академії наук України, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та інших органів. За інформацією порталу “Нерухомі”, надалі ТОВ “Ковчег” впродовж двох років через органи Державної архітектурно-будівельної інспекції внесло зміни до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Але в 2017 році “вектор освоєння” цієї території знову було змінено. Справа в тому, що ТОВ “Ковчег” продало належні йому будівлі на згаданих ділянках, а також безпосередньо самі ділянки площею 0,83 га – власником цього майна стало саме ТОВ “Скайпроджект”. Також у даний період ТОВ “Ковчег” передало цій компанії в суборенду чотири згаданих вище ділянки площею 0,32 га, а вже після цього міська влада і ТОВ “Скайпроджект” уклали угоди, відповідно до яких в орендних договорах було змінено орендаря, а термін оренди цих чотирьох ділянок було продовжено.  У зв'язку з цими змінами, ТОВ “Скайпроджект” стало офіційним замовником будівництва житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових. Приблизно тоді ж ЖК “Предславинська”, як цей комплекс називався раніше, отримав нову назву – багатофункціональний комплекс (БФК) “Metropole”. У цьому комплексу, за інформацією “Нерухомі”, мають бути побудовані три 25-поверхових будинки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Восени 2018 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування згаданого вище наказу цього відомства №706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року (провадження №826/16077/18). У якості доводів компанія вказувала, серед іншого, на те, що садиба на вул. Лабораторній, 9-Б не відповідає критерію автентичності, за яким цю будівлю можна було б вважати нерухомою пам'яткою. При цьому позивач звертав увагу на те, що охоронний статус цього об'єкта не дозволяє компанії використати її право продати цю будівлю. Проте, найімовірніше, головною причиною цього судового спору був той факт, що ТОВ “Скайпроджект” планувало побудувати на землі під цим об'єктом паркінг для своего БФК “Metropole”. Читайте: Компания тестя Насирова намерена построить паркинг на месте памятника архитектуры в центре Киева Вказане провадження розглядалось судами усіх трьох інстанцій декілька разів. Так, 31 липня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд став на бік ТОВ “Скайпроджект”, фактично скасувавши зазначений наказ. Не дочекавшись рішень судів наступних інстанцій, 9 листопада 2019 року власник будівлі зніс її. Уже через два місяця, 9 січня 2020 року, Касаційний адмінсуд за скаргами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА і Міністерства культури України направив цю справу на новий розгляд. 25 січня 2022 року, Шостий апеляційний адмінсуд знову став на бік вказаної компанії. І на даний момент у відкритих джерелах відсутня інформація про те, чи подавали профільні органи касаційну скаргу. Скріншот із матеріалів справи Варто зазначити, що позиція КМДА під час цього судового спору неодноразово викликала незадоволення як у експертів, так і представників вищих ешелонів влади. Наприклад, у лютому 2019 року народний депутат тодішнього VIII скликання Верховної Ради Наталія Новак (фракція “Блок Петра Порошенко”) звернулась до Департаменту культури КМДА із вимогою надання роз'яснень стосовно того, чому чиновники столичної міськдержадміністрації на той момент навіть не спромоглися подати відзив на позовну заяву ТОВ “Скайпроджект”. Яким чином свою бездіяльність пояснили у вказаному департаменті, у відкритих джерелах інформації немає. Надалі, у листопаді 2021 року, через кілька днів після знесення садиби, прес-служба КМДА повідомила про те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА готує звернення до поліції та Міністерства культури України стосовно вказаного факту. Проте, такі “обіцянки” та “зусилля” очевидно не мали жодного ефекту. Читайте: В Киеве застройщик несмотря на предписание и до решения суда снес старинную усадьбу на улице Лабораторной Упродовж 2019-2020 років ТОВ “Скайпроджект” двічі направляло до ДАБІ заяви про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Серед іншого, компанія вимагала збільшити поверховість будинків, які вона планує побудувати, до 37 поверхів. Проте, архбудінспекція двічі відмовляла ТОВ “Скайпроджект” у задоволенні таких заяв. Серед аргументів ДАБІ – заявлена поверховість об'єкта будівництва перевищує встановлені Генпланом Києва обмеження, згідно з якими у Центральній планувальній зоні заборонено нове будівництво понад 27 м від поверхні землі (тобто не вище 9 поверхів). У липні 2020 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до ОАСК з позовом щодо визнання протиправною діяльності ДАБІ в частині її відмов і зобов'язання внести зміни до дозволу на будівництво. Відповідачем виступала саме ДАБІ. Врешті-решт 7 вересня 2020 року ОАСК задовольнив позов ТОВ “Скайпроджект”, а 9 жовтня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд, розглянувши апеляційну скаргу ДАБІ, залишив рішення суду першої інстанції без змін. Чи було внесено відповідні зміни до дозволу на проведення будівельних робіт та чи планує забудовник використати можливість збільшити поверховість свого БФК “Metropole”, у відкритих джерелах наразі інформації немає. Хто у головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, київське ТОВ “Ковчег” було зареєстроване в липні 2001 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця столиці Владислава Шевченка. Зазначимо, Владислав Шевченко з вересня 2019 року по січень 2021 року був офіційним власником АТ “ЗНВКІФ “Асборн”, яке система Youcontrol відносить до групи компаній “Мандарин Плаза Груп”. У портфель цієї групи входять торговий центр (ТЦ) "Мандарин Плаза", торгово-розважальний "Lavina Mall" та ін. Ключовою особою цієї групи є відомий бізнесмен Вагіф Алієв. Останній неодноразово входив до сотні найбагатших людей України (22 місце у рейтингу “Форбс” у 2021 році зі статком у розмірі 460 млн доларів). Також примітно, що до 2016 року згадане ТОВ “Ковчег” було зареєстровано у ТЦ “Мандарин-Плаза”. Столичне ТОВ “Скайпроджект” було засноване в травні 2016 року. Керівником компанії вказано Максима Забігайла, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканців смт Козин Обухівського району Київської області Олександра і Станіслава Глімбовських. Система Youcontrol відносить ТОВ “Скайпроджект” до групи “Альтіс-Холдинг”, яка об'єднує сім десятків компаній, занятих переважно у сфері будівництва і супроводжуючих робіт. Ключовою особою даної групи є бізнесмен Олександр Глімбовський (на колажі праворуч).  Зазначимо, його дочка Катерина Глімбовська наразі є депутаткою діючого IX скликання Київради (обрана від “ВО “Батьківщина”). Народною обраницею вона офіційно стала лише на початку червня 2022 року – у зв'язку з тим, що її колега Михайло Ковальчук припинив свої повноваження депутата. Катерина Глімбовська є також є дотичною “до сімейних бізнесових справ” – вона є офіційною співвласницею декількох компаній, які система Youcontrol відносить до групи “Альтіс-Холдинг” (наприклад, ТОВ “Фонд будівельних ресурсів України”). Також вона є дружиною фігуранта декількох корупційних скандалів Романа Насірова (на колажі по центру) – ексголови Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народного депутата VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”. Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Нацполіція розслідує факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній (житловий масив Осокорки, Дарницький район Києва). Правоохоронці встановили, що забудовники перевищили максимально допустиму поверховість зведених будинків (збудували до 10-ти поверхів замість 4-ох) і за сумнівних підстав “надбудувати” в одному із них приміщення житлово-комерційного призначення. Чи буде мати розслідування якийсь практичний результат – велике питання. В 2016-2017 роках правоохоронці вже бралися доводити, що при будівництві вказаного комплексу за допомогою посадовців Київської міськдержадміністрації (КМДА) грубо порушувалось законодавство, але все “зійшло нанівець”. Можливо, тому що компанії-забудовники пов'язані з народним депутатом від фракції “Слуга народу” Андрієм Стріхарським (на колажі). Як стало відомо KВ, наразі правоохоронні органи проводять слідство за фактом можливих порушень при будівництва ЖК “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про кримінальне провадження №4202110207000020, яке було відкрито Дарницьким управлінням Нацполіції Києва 3 вересня 2021 року. Попередня правова кваліфікація скоєних фігурантами справи злочинів – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. У ході слідства правоохоронці встановили, що посадові особи ТОВ “БК “Буд” та інших суб'єктів господарювання, здійснили забудову житлових будинків загальною поверховістю 10 поверхів на вул. Центральній, 19, 21, 21-а, вул. Малоземельній, 75, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г, 75-д – не дивлячись на те, що Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування передбачали максимальну поверховість 4 поверхи. При цьому, за даними слідства, вказані особи перебували у змові з чиновниками різних структурних підрозділів Київської міськдержадміністрації (КМДА).  Скріншот із судової ухвали за вказаним провадженням Також в Нацполіції з'ясували, що посадові особи ТОВ “БК “Буд”, зловживаючи своїм службовим становищем, розпочали незаконне будівництво будівлі житлово-комерційного призначення загальною площею 3,2 тис. кв.м. на вул. Центральна, 21-Б. Очевидно, йдеться про добудову чотирьох поверхів на вже збудованому житловому будинку. ЖК “Рів'єра” на карті Впродовж січня-лютого 2022 року Подільський районний суд Києва за клопотанням правоохоронців наклав арешт на вказані добудовані поверхи – щоб їхній власник не міг будь-яким чином розпоряджатися цим майном (у тому числі – продати його) до закінчення слідства. Проте, 28 квітня 2022 року Дарницький районний суд Києва за скаргою ТОВ “БК “Буд” зняв арешт з цих приміщень. Офіційною причиною для цього стало те, що при накладенні арешту правоохоронці вказали неправильний код ЄДРПОУ власника цього майна – того-таки ТОВ “БК “Буд”.  KВ вирішила проаналізувати історію цього комплексу та встановити фігурантів цього провадження. Будівельні скандали 27 травня 2010 року Київрада дев'ятьма рішеннями передала 9 земельних ділянок на вул. Центральній та вул. Малоземельній загальною площею 0,9 га у приватну власність девятьом фізичним особам. Тоді столична влада вирішила, що вся ця земля має бути використана “для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд” (індивідуальне будівництво.- KВ). Протягом квітня-травня 2011 року ці громадяни отримали державні акти на право власності на вказані ділянки. За даними групи “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” у Facebook, упродовж наступних п'яти років усі ці ділянки були декілька разів перепродані іншим фізичним особам. Одним із “проміжних” власників цієї землі (або її частини) у листопаді 2015 року стала Раїса Стріхарська – це прізвище надалі треба запам'ятати. Крім того, схоже, вказані ділянки у цей же період були об'єднані та поділені на нові ділянки.  Як повідомляє вказана вище група, надалі, впродовж грудня 2015 року – березня 2016 року, ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозволи на проведення підготовчих робіт для подальшого будівництва багатоквартирних житлових будинків на вул. Малоземельній, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г та 75-д, а також на вул. Центральній, 19, 21 та 21-а. Тоді ж стало відомо, що цей проєкт буде мати назву ЖК “Рів'єра”. На яких підставах вказана компанія розпоряджалася земельними ділянками, у відкритих джерелах інформації немає – схоже, або ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” було ще одним “проміжним” землевласником”, або отримало право забудовувати цю землю за договором суперфіція. У березні 2016 року новим власником цієї землі стало ТОВ “БК “Буд”, і надалі ця компанія почала “заново” збирати усі дозволи, необхідні для будівництва ЖК. Проте, цьому передувала пильна увага правоохоронців. Так, 15 травня 2016 року Головне слідче управлінням Генеральної прокуратури України (ГПУ) відкрило кримінальне провадження №12016100090005628 за фактом різноманітних порушень при будівництві ЖК “Рів'єра”. Тоді правоохоронці припустили, що посадові особи різних держорганів, які видавали дозволи на проведенні робіт на вказаній території, могли скоїти злочини, передбачені різноманітними статтями Кримінального кодексу України. У тому числі – зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України). При цьому, правоохоронці вважали, що це було зроблено з метою одержання неправомірної вигоди. Тоді ГПУ не надто активно розслідувала цю справу, і більш-менш конструктивні кроки мали місце вже після отримання забудовниками нових дозволів. У червні 2016 року згадана вище група “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” повідомляла, що роботи на вказаній території вже проводяться – незважаючи на те, що забудовники не мали “на руках” усіх необхідних “папірців”. Зокрема – МУО на проєктування забудови і дозволу на саме будівництво. Також у відповідному пості вказувалось, що ділянки в районі вул. Малоземельної–Центральної, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням відносяться до зони зелених насаджень загального користування. У зв'язку з цим, на думку активістів, Київрада взагалі не мала права віддавати їх у приватну власність під будівництво житлових будинків. Крім того, активісти повідомляли, що ця земля знаходиться в зоні підтоплювальних територій (затопленість території становить 1% повністю).  Читайте: Возле строительства ЖК “Ривьера-3” киевляне обнаружили сужение русла озера Подборная в 3 раза За даними матеріалів кримінальних проваджень,19 липня 2016 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “БК “Буд” МУО №611/16/12/009-16 на проєктування будівництва зблокованих житлових будинків за адресою вул. Центральна, 19, 21, 21-А та вул. Малоземельна, 75, 75-А, 75-Б, 75-В, 75-Г, 75-Д. Якими були основні вихідні дані цього документу, у відкритих джерелах наразі інформації немає – реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, запрацював лише в середині 2017 року. Проте, як вказано в судових ухвалах, КМДА дозволила планувати проєктування на вказаній території 4-поверхових будинків. За інформацією порталу “Нерухомі”, протягом грудня 2016 року – червня 2017 року ДАБІ видала 9 дозволів на будівництво вказаних будинків, а також зареєструвала зміни до них. Згідно з цими дозволами, будівництво планувалося в девять черг. Замовником і генеральним підрядником цих робіт виступило ТОВ “Статус Буд-Плюс” – знову ж таки, схоже, на підставі договору суперфіція. У червні 2017 року ДАБІ видала забудовникам декларації про готовність до експлуатації будинків перших восьми черг – схоже, така швидкість була пов'язана з тим, що більша частина робіт на момент отримання дозволів була виконана. За даними порталу “ЛУН”, мова йде про 4 будинки поверховістю в 6 та 10 поверхів. Читайте: Уже построив высотку на Осокорках, застройщик озаботился оформлением под нее земельных документов (фото) Паралельно з цим правоохоронці продовжували слідство в рамках згаданого вище провадження №12016100090005628 від 15 травня 2016 року. Навесні 2017 року слідчі ГПУ встановили, що будівництво ЖК “Рів'єра” відбувається на ділянках, які не призначені для таких робіт. Крім того, правоохоронцям стало відомо, що забудовники зводять не 4-поверхові будинки, як це було передбачено МУО, а 10-поверхові. 26 травня 2017 року Печерський районний суд Києва за клопотанням ГПУ наклав арешт на ділянки під будівництвом – для того, щоб їхній власник не зміг ними розпоряджатися до закінчення слідства. Проте, вже 14 червня 2017 року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу ТОВ “БК “Буд” щодо зняття арешту – служителі Феміди дослухались до аргументів компанії щодо неправомірності вжиття таких заходів у відношенні до її майна. На цьому активність правоохоронців закінчилась – жодного обвинувального вироку фігуранти вказаного провадження не отримали. Після цього на деякий час скандали навколо ЖК “Рів'єра” дещо вщухли, а забудовники цього ЖК продовжили свої роботи. За даними порталу Clarity-Project, восени 2021 року ТОВ “БК “Буд” отримало від ДАБІ декілька декларацій про готовність відреконструйованих нежитлових приміщень комерційного призначення на вул. Центральній, 21-Б – схоже, мова йшла саме про згадані добудовані поверхи. Що стосується останніх, то вперше громадськість почала активно говорити про них за місяць до того – у серпні 2021 року. Тоді киянин Володимир Гуцул у себе в Facebook написав, що забудовники зводять додаткові поверхи в одному з уже зведених будинків у вказаному комплексі – на той час “добудованих поверхів нараховувалося три. Володимир Гоцул назвав це “небезпечним експериментом” і спрогнозував, що вказаний будинок може почати “тріщати й розвалюватись”. Також він вказав на те, що надбудовні роботи проходять з повним ігноруванням будь-яких правил безпеки, адже під будинком є тротуар, де постійно ходять люди, а поруч з будівлею – дорога з інтенсивним рухом автотранспорту, в тому числі пасажирського. Вочевидь, інформація саме з цього посту і стала приводом для відкриття у вересні 2021 року нового кримінального провадження, про яке згадувалося вище. Впливові бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “БК “Буд” (власник землі під ЖК “Рів'єра”) було зареєстроване в березні 2015 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказано мешканців Києва Петра Задорожнього та Сергія Дубовчука, який також є офіційним керівником даного ТОВ. ТОВ “Статус Буд-Плюс” (замовник та генпідрядник будівництва) було створено у травні 2016 року в Києві.  Станом на січень 2019 року діяльність цієї компанії було офіційно припинено. Останнім керівником та засновником ТОВ “Статус Буд-Плюс” було зазначено киянина Максима Роглєва. Київське ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” (колишній забудовник ЖК “Рів'єра”) було засноване в грудні 2005 року, а в жовтні 2017 року діяльність компанії була офіційно припинена. Останнім засновником та керівником даного ТОВ було вказано мешканця Києва Євгенія Самойленка. Реалізацію проєкту ЖК “Рів'єра” та дотичні до цього компанії можна чітко пов'язати з персоною Андрія Стріхарського – народного депутата діючого IX скликання Верховної Ради (обраний по 196 округу (Черкаська область) від партії “Слуга народу”). Примітно, що він є членом Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції в органах державного  архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яка була утворена ВР України 15 вересня 2020 року. Також Стіхарський в квітні 2022 року став головою Робочої групи Комітету ВР з питань організації державної влади з розробки актів з питань житлової політики та забезпечення громадян житлом, в т.ч. тих, які втратили його внаслідок збройної агресії російської федерації. За даними ЗМІ, згадана вище Раїса Стріхарська була “прописана” з ним за однією адресою, а також була кінцевим бенефіціаром ТОВ “БК “Буд” в 2016-2017 роках. Сам Андрій Стріхарський був засновником ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” у 2005-2016 роках. Крім того, колишній кінцевий бенефіціар ТОВ “Статус Буд-Плюс” Юрій Барщевський наразі є керівником ТОВ “БК Маркет”, а офіційним власником останньої компанії є згаданий вище Петро Задорожній. Девелоперську компанію “Статус Груп”, під брендом якої будувався ЖК “Рів'єра”, також повязують із Стріхарським – він був або досі є головою її наглядової ради. Вказаний девелопер має в своєму портфоліо 7 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, що наразі будуються. Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

У Верховній Раді (ВР) зареєстровано і опрацьовується у профільному комітеті законопроєкт про “замороження” виплат чи списання по кредиту за зруйновану внаслідок війни нерухомість і автомобілі. Той чи інший варіант буде застосовуватись не безумовно, а залежно від певних обставин. Прощати кредити будуть за рахунок держави, тобто платників податків.  Про це KВ стало відомо з законопроєкту №7441-1 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Законопроєкт стосується фізичних осіб, які взяли були кредит на купівлю квартири чи машини, але втратили їх через бойові дії чи окупацію. При цьому, прописується два різні варіанти: призупинення виплат по кредиту та його списання (прощення). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Призупиняти виплати по кредиту можна буде у разі, якщо автівка чи нерухомість позичальника через війну опинились на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій. Те саме стосується випадку, якщо майно пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій. Але в будь-якому разі отримати у кредитора призупинення платежів по кредиту иожна буде тільки при наявності підтверджуючих документів. “Замороження” кредиту (виплата основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) триватиме до моменту отримання позичальником державної компенсації за майно. Що ж до списання (прощення) кредиту, то на списання заборгованості матимуть право позичальники, у яких загальна площа знищеного майна, на яке взято кредит, не перевищує для квартири 140 кв. м, а для житлового будинку – 250 кв. м. І це, тільки якщо квартира чи будинок – єдине житло для проживання позичальника та його сім’ї. Стосовно авто – робочий об’єм двигуна не повинен перевищувати 2500 куб. см, і ця автівка теж має бути єдиною у власності позичальника. Ще одна умова: станом на 23 лютого 2022 року відсутня прострочена заборгованість за договором отримання кредиту на придбання, реконструкція чи будівництво нерухомого майна або купівлі авто. Кредитор у такому випадку списання отримує право на компенсацію від держави. Тобто – за гроші платників податків.  Згідно законопроєкту, термін для подачі заявок – період дії в Україні воєнного стану і ще три місяці після нього. Автори документу – голова профільного комітету ВР (з питань фінансів, податкової та митної політики) Данило Гетманцев, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та інші народні депутати.  Сьогодні, 15 червня, документ опрацьовувався у згаданому парламентському комітеті. На момент виходу цієї новини підсумки комітету ще не були відомі. Як інформувала KВ, Кабінет міністрів затвердив єдину форму, що фіксуватиме завдані російським вторгненням збитки житлу українців. Подані раніше довідки будуть оцифровані. Раніше така довідка складалась у довільній формі, через що виникла, по слову прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, “велика кількість непорозумінь”. Читайте: Уряд переймається як фіксувати збитки, завдані житлу українців військами рф Фото: “Фокус” КиївВлада

Міністерство розвитку громад та територій (Мінрегіон) заблокувало доступ громадськості до порталу Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва (ЄДЕССБ), хоча продовжує “зі скрипом” видавати дозвільні документи забудовникам в онлайн-режимі через ЄДЕССБ. Це викликає підозри в можливій корупції, яка породжується будь-якою закритістю. Тим більш, що особи в партії “Слуга народу”, відповідальні за розвиток будівельної галузі, не хочуть нічого коментувати. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці експерта з аналізу конфліктних забудов Георгія Могильного. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Будівництво різноманітних ЖК в країні поновлюється, але звичайні громадяни навіть теоретично не мають можливості перевірити законність будівництва – доступ до публічного порталу заблокував Мінрегіон. Сама ЄДЕССБ працює, дозвільні документи видаються, але доступ до інформації мають лише забудовники та профільні чиновники. То може міністр Олексій Чернишов (на фото в центрі, – KВ) або його профільна заступниця Наталія Козловська (на фото праворуч, – KВ), або головний будівельний реформатор (заступник голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудівництва, фронтвумен монобільшості в реформах будівельної галузі, – КВ) Олена Шуляк (на фото ліворуч, – KВ) можуть пояснити, чому закрили публічний портал, але залишили працювати онлайн саму ЄДЕССБ?”, – написав Георгій Могильний. Він зазначив, що, якщо електронна система підключена до Інтернету, то блокування можливості лише перегляду інформації (публічний портал дозволяв лише перегляд, працюючи із власним дзеркалом бази даних ЄДЕССБ) жодним чином не направлене на захист самої ЄДЕССБ від незаконного втручання. “То може портал заблокували, щоб сховати інформацію від росії? Також не підходить, бо занадто велика кількість чиновників має доступ і там ніякого режиму секретності немає… в ЄДЕССБ теоретично НЕМАЄ ніякої інформації, що становить державну таємницю”, – наголосив експерт, процитувавши закон “Про регулювання містобудівної діяльності” ( ч. 9 ст. 22-1, ч. 2 ст. 22-2, ч. 2 і 3 ст. 26-1). “Інформації, що становить державну таємницю, там немає, але там просто море інформації про НЕзаконне будівництво і корупцію як вже ліквідованого ДАБІ, так і працюючих ДАБК при місцевому самоврядування, та, зрозуміло, наскрізь корумпованої Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) під керівництвом Семена Кривоноса, що тупо кришує НЕзаконне будівництво і обслуговує будівельну мафію під безпосереднім керівництвом Мінрегіону. Влада не хоче ніяких реформ і прозорості в державному управлінні, тому під прикриттям війни закрила доступ до ПУБЛІЧНОЇ інформації, що не становить інтерес для агресора, але заважає самій владі спокійно займатися корупцією в сфері будівництва під час війни, знищуючи тим самим Україну зсередини”, – наголосив Георгій Могильний. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В своємиу наступному дописі на Facebook-сторінці він навів скріни публічної переписки з Оленою Шуляк, яка не відповіла на жодне запитання, опустившись до звинувачень Георгія Могильного в тому, що він не в лавах ЗСУ. При цьому коментатори запиали у самої Шуляк: чому її чоловік досі не в лавах ЗСУ? Джерела КВ на будівельному ринку анонімно підтвердили, що видача дозволів через ЄДЕССБ здійснюється – “зі скрипом, в особистому порядку та дуже довго”. Про вимагання хабарів та інші ймовірні корупційні вчинки чиновників забудовники нічого не сказали. Нагадаємо, що після того, як Київщину та інші північні регіоні України було звільнено від російських окупантів, зокрема, в Мінрегіоні почались дивні рухи, які вказують на реанімацію корупційних схем в сфері відновлення житла та створення житла для внутрішньо переміщених осіб. Читайте: За рахунок громад і без фахових спеціалістів: корупційні міни законопроекту про компенсацію за пошкоджене та зруйноване московитами житло українців Урядовий корупційний схематоз для забудовників під виглядом “житла для переселенців” Згодом секретар комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудівництва Дмитро Ісаєнко (обраний за списком ОПЗЖ) в статті для “Дзеркала тижня” розповів про поновлення будівництва житлових комплексів.“Серед київських забудовників, які відновили роботи на більшості своїх об’єктів, у тому числі у нових комплексах, що стартували лише 2021-го, першою була компанія Perfect Group. За словами її керівництва, активні роботи ведуться в ЖК RIVERDALE, KYЇVPROECT і Standford, клубному будинку La Manche, частково відновлені — у ЖК “Новий Поділ”, Rybalsky та FRANKLIN, продовжується будівництво комплексу Terracotta”, – написав Дмитро Ісаєнко який також є одним з фактичних співвласників Perfect Group та одним з віце-президентів Конфедерації будівельників України.  Читайте:  Забудувати нове чи викупити наявне: в Ірпені розгорівся скандал навколо будівництва житла для потерпілих від війни Завдяки Держгеокадастру та Мінагрополитики: місцеві ради знову можуть дерибанити землі громад Фото: колаж KВКиївВлада

На третій день після повномасштабного вторгнення до України російськи окупанти знищили в Гостомелі найбільший у світі літак Ан-225 (“Мрія”) та майже половину авіапарку підприємства держпідприємства “Антонов”, які не було переміщено з зони бойових дій на безпечні аеродроми, зокрема – в Лейпциг (Німеччина). Це сталося через службоу недбалість, вважає командир Ан-225 “Мрія” Дмитро Антонов (на фото). Про це KВ стало відомо з інтерв`ю командира Ан-225 “Мрія” Дмитра Антонова виданню Главком. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зазначається, що Дмитро Антонов ще 18 березня на своєму Youtube-каналі заявив, що “Мрію” можна було врятувати, але безвідповідальність керівництва ДП “Антонов” завадила цьому.  На що концерн “Укроборонпром”, до якого входить ДП “Антонов”, заявив, що висловлювання Дмитра Антонова є його особистою точкою зору. Але 29 березня “Укроборонпром” повідомив про відсторонення гендиректора “Антонова” Сергія Бичкова і проведення службового розслідування. А 4 квітня керівник “Укроборонпрому” Юрій Гусєв видав наказ про звільнення Бичкова з посади. Крім того, Дмитро Антонов розповів, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення керівники держпідприємства втекли до німецького офісу і не займалися питаннями збереження парку літаків, що залишався в Україні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “26 січня аеропорт у Лейпцигу запропонував свої стоянки для усього парку наших літаків. Для їх переміщення потрібно було ухвалити рішення… пропозиція німців одразу не була прийнята українською стороною, продовжувалися якісь переговори. Наші літаки могли вилетіти з Гостомеля будь-якої миті, бо нас були готові приймати. Окрім Ан-225, на якому замінювали двигун (і це не було великою проблемою для того, щоби він злетів на п’яти двигунах), були ще повністю справні Ан-26 і Ан-74”, – розповів в інтерв`ю Дмитро Антонов. Він наголосив, що не знає деталей переговорів про переміщення літаків між “Укроборонпромом” та ДП “Антонов”. “Можу лише сказати, що було чимало непрямих доказів того, що перемістити наші літаки з Гостомеля слід якнайшвидше. Наприклад, інші авіакомпанії починали вивозити свої літаки зі стоянок в Україні, починаючи з 15-17 лютого. Ще один доказ – дії страхових компаній. З початку лютого нас почали страхувати лише на два дні, а починаючи десь із 16 лютого страхували лише на один день”, – пояснив командир “Мрії”. Він підкреслив, що для вильоту літака була потрібна лише команда гендиректора “Антонова” (Сергія Бичкова, – КВ). “На некомерційні перельоти саме він дає команду. А це був би саме технічний рейс. А от на комерційний рейс Ан-124, який відбувся 23 лютого, за п’ять годин до початку повномасштабного вторгнення, давав команду директор авіакомпанії”, – сказав Дмитро Антонов. Сергій Бичков, фото “Мілітарний” Antonov Logistics Salis, підприємство-посередник між країнами НАТО і держпідприємством “Антонов”, було створено у 2005 році для використання країнами Альянсу українських літаків. “... перед початком повномасштабної війни керівники “Авіалінії Антонова” і деякі співробітники поїхали до Німеччини, аби, по суті, захопити Antonov Logistics Salis. Але у підсумку більшість з них звільнили з роботи. Щоправда продовжують керувати Antonov Logistics Salis дві людини, які тоді приїхали з України. Зокрема, це керівник “Авіаліній Антонова” Михайло Харченко, який до Києва і не повернувся. А також новий директор Antonov Logistics Salis Андрій Чернявський, якого Сергій Бичков призначив за тиждень до початку повномасштабної війни… У цих керівників були всі можливості донести інформацію про необхідність перевезення літаків. Але ніхто цього не зробив”, – пояснив Дмитро Антонов. Командир “Мрії” повідомив, що в березні “Укроборонпром” завершив власне розслідування щодо бездіяльності керівництва ДП “Антонов”, але результати цього розслідування невідомі. Так само невідомі матеріали слідства, яке відбувається зараз. “Можу лише сказати, що відповідальність за неухвалене рішення перемістити літаки лежить на керівництві, я його розцінюю як службову недбалість”, – підкреслив Дмитро Антонов. Відомо, що 23 лютого було розповсюджено листа за підписом гендиректора “Укроборонпрому” Юрія Гусева, що не треба нагнітати паніку і підприємства мають працювати. Проте командир “Мрії” сказав, що не бачив цього листа, оскільки перебував на лікарняному. Лист гендиректор “Укроборонпрому” Юрі Гусева від 23 лютого про те, що не треба реагувати на гібридну війну з росією, фото Главком “Я не намагаюся вести якесь власне розслідування. У мене душа болить за літаки, знищено майже половину парку нашого підприємства. Цей парк приносив нам основний дохід, у нас працювали 12 тис. осіб. Це Ан-24, Ан-26, Ан-225 – “Мрія”, Ан-22 і Ан-124. Крайні два літаки дуже сильно пошкоджені. Ще Ан-132, але це не комерційний літак. Тобто загалом шість літаків знищено, або сильно пошкоджено. Кажуть, можна буде відновити Ан-124, але невідомо коли”, – повідомив Дмитро Антонов. Він розповів, що потрапив до Гостомеля тільки 1 квітня – за добу після виходу звідти московитів. “Там на мене чекало дуже сумне видовище. Я, якщо чесно, сподівався, що стан “Мрії” буде трохи кращий. Та коли побачив все на власні очі, зрозумів, що саме цей літак вже ніколи нікуди не полетить”, – сказав Дмитро Антонов. Літак “Мрія”, знищений російськими окупантами в Гостомел, фото: t.me/dobriyranokkyiv  “Питання про “Мрію-2” – поки лише на сторінках ЗМІ. Вартість будівництва називають від 800 млн до 3 млрд доларів. Чому така велика різниця в оцінках? Тому що досі не існує жодного проєкту того, як “Мрія” відроджуватиметься, хто її будуватиме. Я розумію, що будуватиме Україна, але за участю кого? Я поки не чув про жодного партнера, з яким ведуться переговори про участь у цьому будівництві, про згоду партнерів доєднатися. Весь цивілізований авіаційний світ, якщо ми домовимось і буде така воля, може зробити свій внесок у будівництво нашої “Мрії”… для будівництва з нуля у нас абсолютно ніяких можливостей немає, його вартість буде не у десять разів, а значно більшою. Тут лише розмова про використання “Мрії-2” як основи для відновлення “Мрії”. Причому будівництво має відбутися лише в Україні”, – впевнений Дмитро Антонов. На його думку, відновлення “Мрії” не зможе стати комерційним проектом. “Якщо говорити про економічну складову, то більше потрібні літаки Ан-124, “Руслани”. Вони дуже добре вписуються у логістику аеропортів і до номенклатури будь-якої країни щодо вантажних перевезень. Великий перелік військової техніки країн НАТО поміщається у цей літак. Його, зокрема, дуже хвалили фахівці організації, що дістає з глибин затоплені субмарини… Але і “Руслан” сьогодні створити – величезна проблема, величезна світова кооперація. І тут постає питання – чи потрібні ми світу зі своїми літаками? Питання риторичне. Вже минуло три місяці з того, що трапилося з нашими літаками у Гостомелі. Хотілося б отримати інформацію, що вдалося зберегти зі знищеного літака, до яких висновків дійшли спеціалісти. Керівник підприємства Сергій Бичков, якого було звільнено, зараз і керує цим процесом (вивчення стану, у якому опинився Ан-225, – КВ)”, – резюмував командир “Мрії”. Вчора Гостомель відвідала Надзвичайний та Повноважний Посол США в Україні Бріджит Брінк. "Моя перша поїздка за межі Києва була на аеродром Гостомель, де українські захисники билися і виграли одну з перших великих битв у війні. Мої думки – на Донбасі, де наразі триває вирішальна битва", – написала Брінк в своєму Twitter. Нагадаємо, уламки літака “Мрія”, знищеного російськими окупантами, вивезли з Гостомеля 26 травня. Літак відправили на утилізацію. Читайте: З Гостомеля на Київщині вивезли уламки “Мрії” Головне фото: “Факти” КиївВлада

Депутати Київради – Олесь Маляревич (на фото в ліворуч), Юрій Федоренко (на фото праворуч від Віталій Кличка) та Вадим Васильчук (на фото праворуч) – воюють з російськими окупантами під Харковом у складі однієї роти (підрозділу територіальної оборони – ТрО). Командиром цієї роти Юрій Федоренко. Про це KВ стало відомо з публікації на “Армія Інформ”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Під Харковом з рашистами воює рота ТрО, якою командує секретар постійної комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Юрій Федоренко (фракція “Слуга народу”). “Він вже воював спецпризначенцем у районі проведення АТО у 2014-2015 роках. Будучи радником оборонного комітету Верховної Ради, під час опрацювання закону про ТрО домігся з однодумцями прийняття суттєвих правок у його тексті, які дозволили структурам ТрО за військової потреби бути переміщеними всередині країни на загрозливі напрямки. Що, власне, нині й сталося”, – сказано в публікації. В 2015 році Федоренко було звільнено в запас – через контузію в 2015 році. Але він все одно став членом ТрО за місяць до початку повномасштабного нападу росії на Україну. “Для офіцера ця фаза розпочалася з оборони київського летовища “Чайка” та бойових зіткнень із ворожими диверсійними групами”, – пояснюється в статті. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Під началом Юрія Федоренко служить перший заступник голови Дніпровської райдержадміністрації (РДА) столиці, секретар постійної комісії Київради з питань транспорту, зв`язку та реклами Олесь Маляревич (фракція “УДАР”). “... обіймаючи у лютому 2022 року посаду заступника голови Дніпровської РДА у Києві (Маляревич і зараз перебуває на цій посаді, – KВ), Маляревич відповідав за організацію ТрО. 16 лютого, вже відчуваючи дихання війни в потилицю, сам став до лав захисників. В одному з новостворених батальйонів на той момент було всього-на-всього 20 “штиків”. Олесь знайшов приміщення під його штаб, коли столицю вже покидали іноземні посольства. Батальйон готувався до боїв ще в ході свого формування. Приміром, снайперській, саперній, стрілецькій справам глибоко цивільних людей навчали запрошені до нього ветерани війни з росіянами – спецпризначенці”,- сказанов  публікації. Юрій Федоренко та Олесь Маляревич “Чи є від депутатства горезвісний матеріальний зиск? Звичайно, є, але він не горезвісний, і – не ДЛЯ депутатів, а ВІД них. Користуючись набутими знайомствами, ми співпрацюємо з масою серйозних благодійних та інших фондів, приватними меценатами. Велика кількість волонтерів київської Русанівки підтримує безперебійне постачання нам дефіцитного провіанту… буквально у ці дні мій давній друг, громадянин Америки українського походження, доктор наук, онколог Геннадій Брацлавський переправляє нам 11 дизельно-газових генераторів для живлення усіх наших фронтових об’єктів та службових гаджетів. Перед тим він забезпечив кілька формувань ТрО унікальними польовими медичними аптечками. Протигази нам поставив, які дають захист легеням навіть від радіоактивного мікропилу”, – розповіві Олесь Маляревич виданню про свою роботу у складі ТрО. Він також сказав, що Геннадій Брацлавський зібрав в США вже другу партію дефіцитних медикаментів для українських шпиталів вартістю більш ніж на 50 млн євро, але в нього вже не вистачило коштів на його переправлення в Європу військовим вантажним літаком “Геркулес”. “На наше прохання Володимир Кличко познайомив Брацлавського зі своїм американським другом Амідом, який цю проблему розв’язав”, – розповів секретар постійної комісії Київради з питань транспорту, зв`язку та реклами. В цьому підрозділі ТрО командиром взводу також служить голова постійної комісії Київради з питань освіти і науки, сім'ї, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”. Він увійшов до лав ТрО тероборони до початку великої війни з росією, пише видання. Вадим Васильчук, Олесь Маляревич, Юрій Федоренко “Вранці 24 лютого під час бомбардувань він відправив дружину із трьома своїми дітьми до батьків, а сам рушив до пункту збору отримувати зброю. Перші три тижні навали Вадим обороняв Святошинський район Києва. Через досвід в менеджменті та військову кафедру у виші за плечима абсолютно нову для себе посаду освоїв доволі швидко. Й тепер оркам “гикається” коли взвод передає їм свої “привіти””, – сказано в статті. Наразі невідомо, наскільки активно ці депутати приймають участь в роботі Київради та її комісій. Бо, наприклад, 25 травня комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, секретарем якої є Юрій Федоренко, узгодила два скандальних рішення: про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,4 га на вул. Метрологічній, 13, 13-а, 15, 15-а (в охоронній зоні парку “Феофанія”, Голосіївський район) з “індивідуального будівництва” на будівництво багатоповерхівки, раніше з-за цієї історії “стирчали вуха” екс-секретаря Київради з “молодої команди Черновецького” Олеся Довгого, який другу каденцію поспіль відсиджується з мандатом нардепа у Верховній Раді ; про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 1,22 га на вул. Північній, 1 (Оболонський район), під багатоповерхове будівництво, що протирічить Генплану Києва, але фактично легалізоване скандальним Детальним планом територій (ДПТ) Оболонського району. В той же час, KВ щиро вітає участь депутатів Київради участі у війні в лавах ТрО, яка зараз перебуває в фазі активного розвитку та становлення Читайте: Бійці Київської територіальної оборони поділились досвідом використання мережецентричної моделі ведення бою (відео) Фото: Армія ІнформКиївВлада

Перелік тих, хто може подати інформацію про своє зруйноване або пошкоджене майно, розширили. Відтепер подати заявку можуть не тільки фізичні особи, але і юридичні, або ж їхні спадкоємці чи правонаступники. Про це KВ дізналася з повідомлення голови політичної партії “Слуга Народу” Олена Шуляк. “Відтепер подати заявку можуть не тільки фізичні особи, але і юридичні, або ж їхні спадкоємці чи правонаступники. Тобто не лише фактичні господарі нерухомості, але й потенційні власники – ті, хто не встиг оформити право на нерухомість або ж тільки інвестував кошти у будівництво”, – пояснила Олена Шуляк.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За її словами, про пошкодження або руйнацію можуть повідомляти власники нерухомості або замовники будівництва. Також це стосується членів житлово-будівельних кооперативів, які викупили житло, але ще не оформили право власності на нього. Крім того повідомлення можуть подавати й спадкоємці всіх категорій заявників. “На сьогодні понад 424 тис. людей втратили житло або ж потребують допомоги у ремонті, втім заявки на компенсацію все ще надходять. Ми знайдемо можливість допомогти кожному”, – запевнила вона. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Олена Шуляк нагадала, що парламент у першому читання затвердив законопроєкт № 7198, який впроваджує компенсацію власникам зруйнованого або пошкодженого житла. Триває робота над правками й після того, як законопроєкт остаточно ухвалять, програма компенсацій почне діяти. Нагадаємо, 20 травня координатор програми “Велике будівництво” Юрій Голик повідомив, що держава почне відновлювати зруйноване через російське військове вторгнення житло українців ще до закінчення війни. Зараз тривають першочергові відновлювальні роботи і розробка планів основної відбудови на післявоєнний час. Читайте: Відновлення зруйнованого житлового фонду відбуватиметься у два етапи – Голик Фото: відкриті джерела КиївВлада

Київська міськдержадміністрація (КМДА) запропонувала Київраді змінити цільове призначення ділянки площею 1,22 га на вул. Північній, 1, профільна комісія міськради вже погодила відповідний проєкт. Таким чином орендар цієї землі – ТОВ “Авва-Сервіс” (компанія із орбіти забудовника “МЖК “Оболонь”) – зможе побудувати на ній 26-поверховий житловий будинок. Вірогідно, що процес даної забудови вже не зупинити, адже ці роботи були фактично легалізовані при затвердженні скандально відомого Детального плану території (ДПТ) північно-західної частини Оболонського району. При цьому, столична влада, схоже, вирішила проігнорувати той факт, що заплановане будівництво суперечить Генеральному плану Києва, згідно з яким дана земля відноситься до комунально-складських територій. Як стало відомо KВ, 25 травня 2022 року постійна комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проєкт рішення “Про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ “Авва-Сервіс”, на вул. Північній, 1 в Оболонському районі Києва та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24 березня 2008 року” (№08/231-653/ПР від 20 травня 2022 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це нашому виданню повідомив заступник голови вказаної комісії Микола Конопелько (фракція “Слуга народу”). Нагадаємо, що столичний муніципалітет на період воєнного стану не здійснює відеотрансляції засідань комісій та пленарних засідань Київради, а також не публікує всі супровідні документи таких засідань (порядок денний, протокол тощо). Читайте: Київрада на повну працює в закритому режимі Суб'єктами подачі вказаного проєкту рішення виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі в центрі) та Департамент земельних ресурсів КМДА. Як зазначено в документі, ТОВ “Авва-Сервіс” орендує вищезазначену ділянку площею 1,22 га (кадастровий номер – 8000000000:78:132:013) на підставі угоди з Київрадою, яка була укладена 24 березня 2008 року (з урахування пролонгації даної угоди. – KВ). Наразі вказана ділянка має цільове призначення “для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства” (“для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки”). Натомість столичний муніципалітет планує встановити, що ця земля може бути використана “для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово-громадського комплексу” (“для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”).  Також проєктом рішення запропоновано виключити частину вищевказаної ділянки площею 0,35 га із меж червоних ліній. Всі ці зміни, як вказується в документі, необхідно внести в договір оренди цієї ділянки, задля чого ТОВ “Авва-Сервіс” має укласти відповідну угоду з міською владою. У проєкті рішення вказано, що зазначена земельна ділянка не входить до зеленої зони. Також в документі зазначається, що, згідно з Генеральним планом Києва, дана ділянка за функціональним призначенням належить до комунально-складських територій та частково – до територій вулиць і доріг. При цьому, відповідно до ДПТ, до якого входить вул. Північна (про це ДПТ мова йтиме нижче. – KВ), вказана ділянка за функціональним призначенням відноситься до території багатоповерхової житлової забудови, частково – до території громадських будівель та споруд і частково – до об'єктів інженерного забезпечення. Яким чином функціональне призначення землі, передбачене містобудівною документацією, може настільки відрізнятися – велике питання: згідно законодавства, ДПТ не має суперечити Генеральному плану, а може лише уточнювати його. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також в проєкті рішення повідомляється, що земельна ділянка на вул. Північній, 1 забудована – на ній знаходиться нежитлова будівля площею 246,7 кв.м., яка з 9 грудня 2021 року на праві приватної власності належить ТОВ “Авва-Сервіс”. Хто був попереднім власником даної споруди та як вона використовувалась/використовується, в проєкті рішення на зазначається. Разом з тим, у документі вказано, що клопотання про зміну цільового призначення землі орендар направив до Департаменту земельних ресурсів КМДА 14 лютого 2022 року. Земельно-містобудівні перипетії 15 березня 2007 року Київрада рішенням №318/979 передала ТОВ “Авва-Сервіс” земельну ділянку на вул. Північній, 1 площею 1,22 га в оренду на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки. Відповідним рішенням було передбачено, що частина цієї землі площею 0,35 га знаходиться в межах червоних ліній. 24 березня 2008 року між вищевказаним ТОВ і Київрадою було укладено договір оренди вказаної ділянки. Надалі столична міськрада двічі поновлювала термін дії вищезазначеної угоди. Так, у відповідності до рішення Київради №48/913 від 23 січня 2015 року, договір було поновлено на 5 років. Після завершення терміну його дії, 13 травня 2021 року, Київрада рішенням №1235/1276 поновила його ще на 10 років. 15 листопада 2021 року між орендарем та столичною владою було підписано відповідну угода про поновлення договору – наразі він розрахований на термін до 15 листопада 2031 року.  Згідно даних відкритих джерел та публічних карт, ділянка на вул. Північній,1 дійсно використовувалася і, схоже, використовується в якості автостоянки. Проте орендар цієї землі явно мав інші плани щодо неї ще декілька років тому. Столична влада підтримала ідею ТОВ “Авва-Сервіс”, і восени 2018 року почалася підготовка до легалізації намірів орендаря. Так, 11 жовтня 2018 року в Київраді було зареєстровано проєкт рішення “Про затвердження ДПТ у межах вул. Північної, просп. Оболонського, вул. Прирічної, просп. Героїв Сталінграда, Маршала Малиновського в Оболонському районі Києва” (№08/231-3539/ПР). Суб'єктами подачі цього проєкту виступили тодішній заступник голови КМДА Олександр Спасибко і Департамент містобудування та архітектури КМДА. Проєкт цього детального плану був розроблений на замовлення КП “Спецжитлофонд”.  Одним із пунктів даного ДПТ було закріплення намірів ТОВ “Авва-Сервіс” щодо зміни цільового призначення орендованої ним земельної ділянки на вул. Північній, 1. У документі було передбачено, що компанія має намір побудувати там житлово-громадський комплекс на 26 поверхів (загальна площа забудови має скласти 2,3 тис. кв.м., загальна площа 570 квартир у цьому комплексі – 36,7 тис. кв.м). У проєкті ДПТ було вказано, що у майбутньому житлово-громадському комплексі будуть проживати 1076 мешканців, які зможуть розраховувати на 228 машиномісць. При цьому в документі зазначалося, що вказані техніко-економічні показники є орієнтовними та будуть уточнюватися на подальших стадіях розробки проєктної документації для майбутнього будівництва. Задля всього цього і було запропоновано змінити функціональне призначення зазначеної вище ділянки. Столична влада протягом більш ніж двох років не могла затвердити проєкт вказаного ДПТ. Це було повязано зі вже звичними претензіями громадськості та окремих депутатів міськради до різних “постулатів” цього документу.  Читайте: В Киевсовете поддержали абсурдные планы Свистунова по застройке Оболони В першу чергу це стосувалося передбаченої проєктом ДПТ ущільнюючої забудови, яка, на думку активістів та представників столичного політикуму, може призвести до посилення навантаження на соціальну інфраструктуру та навіть руйнації окремих будівель. У зв'язку з цим протягом кількох років на адресу директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова (на колажі праворуч) лунала жорстка критика. Більше того, у січні 2019 році на проєкт цього ДПТ звернули увагу в Головному управлінні Нацполіції Києва – тоді правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом можливої підробки документів при підготовці цього ДПТ до затвердження. Серед іншого, за даними Нацполіції, замість підпису першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника в проєкті рішення був підпис іншого заступника – Петра Пантелєєва. Читайте: Нацполиция расследует факт возможной подделки документов чиновниками КГГА при попытке утверждения скандального ДПТ Врешті-решт вказаний ДПТ було затверджено рішенням Київради №2242/2283 від 31 серпня 2021 року з мінімальними змінами у порівнянні з початковим варіантом. Ці зміни не стосувалися ідеї освоєння ділянки на вул. Північній, 1, у зв'язку з чим ТОВ “Авва-Сервіс” офіційно отримало можливість планувати забудову вказаної території. Читайте: Киевсовет утвердил ДПТ в границах ул. Северной и Приречной, просп. Оболонского, Героев Сталинграда и Маршала Малиновского на Оболони Хто планує будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Авва-Сервіс” було зареєстроване в Києві у жовтні 1995 року. Керівницею компанії вказана Наталія Головченко, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканці Києва Алла Бородавка, Володимир Коломєєць та Людмила Оскрет. Відзначимо, ТОВ “Авва-Сервіс” є орендарем земельних ділянок в Оболонському районі, де в 2019 році було введено в експлуатацію житловий комплекс (ЖК) “ObolonSky”. Даний комплекс будувався під “прапорами” будівельного холдингу “МЖК “Оболонь”. У 2020 році громадські активісти активно критикували “бенефіціарів” цього ЖК. Серед іншого, на думку активістів, забудовники “захопили” берег Кирилівського озера, чим завадили реалізації міського проєкту благоустрою даної водойми та зробили неможливим доступ до озера мешканців району. Директором холдингу МЖК “Оболонь”, згідно даних його офіційного сайту, є Олександр Антонов. Він – брат ексочільника Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (2010-2014 роки) та ексдепутата Оболонської районної в місті Києві ради (1998-2006 роки) Василя Антонова (на колажі ліворуч). Останній керував “МЖК “Оболонь” з 1992 по 2010 роки. Зв'язок ТОВ “Авва-Сервіс” з цим забудовником більш ніж очевидний. Наприклад, Василь Антонов спільно зі згаданою вище Аллою Бородавкою є кінцевими бенефіціарами ТОВ “МЖК Девелопмент”, а одним із засновників “останнього” ТОВ вказано все того ж Олександра Антонова.  Відзначимо, що народний депутат Гео Лерос (позафракційний) у 2020 році повідомляв, що Василь Антонов має близькі стосунки з одіозним бізнесменом Денисом Комарницьким, якого громадськість називає “смотрящим по Києву”. Відзначимо, компанія із орбіти братів Антонових – ТОВ “МЖК “Оболонь” – фігурувала у скандалі з потенційною забудовою території біля Чкалівського скверу. Проти будівництва на цій землі житлового будинку виступила столична громадськість та окремі депутати Київради. Всі вони звертали увагу, що дана територія входить до Центрального історичного ареалу Києва та примикає до різноманітних пам'ятників архітектури, у зв'язку з чим, на їхню думку, міськрада має розірвати договори оренди ділянок, укладені з вищевказаним ТОВ. Проте такі протести не мали результату – згадана компанія змогла в судовому порядку добитися поновлення орендних угод. Читайте: Суд оставил решение о возобновлении застройщику договора аренды земли в Чкаловском сквере без изменений Нагадаємо, Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року очолює представник фракції “УДАР”, директор КП “Інженерний центр” Михайло Терентьєв. Дана комісія є другою за чисельністю після комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку – до її складу входять 24 депутати, більшість в комісії у “УДАРа” та “Європейської солідарності”. Фото: колаж КВ КиївВлада

В суді по другому колу починається розгляд справи про стягнення з бюджету Києва 24,46 млн доларів США (671,5 млн. гривень) на користь екс-інвестора реконструкції Харківської площі. Мова йде про ТОВ “Київ Термінал” (компанія відомого грузинсько-російського бізнесмена Тамаза Сомхішвілі), яке не встигло приступити до реконструкції: підписаний в 2007 році інвестдоговір було розірвано в 2013 році, але фірма начебто понесла значні збитки. Черговий раунд судових розглядів може бути поганим знаком для столичної громади: у “Київ терміналі” за невідомих обставин погодились зменшити розмір своїх претензій та не побоялись заплатити солідний судовий збір. На думку фахівців, це може свідчити про певні домовленості на “найвищому рівні”. При цьому, для громадськості можуть ускладнити участь у судовому процесі через воєнний стан. Як стало відомо KВ із даних аналітичної системи Youcontrol, на 21 червня 2022 року заплановане засідання Північного апеляційного господарського суду в рамках справи №910/17647/18.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Нагадаємо, позивачем у вказаному судовому провадженні виступає ТОВ “Київ Термінал”, відповідачами – Департамент економіки та інвестицій КМДА, безпосередньо сама КМДА і Київрада. В рамках цієї справи “Київ Термінал” намагається стягнути зі столичного бюджету збитки, які він нібито зазнав внаслідок розірвання у 2013 році інвестиційного договору на реконструкцію Харківської площі, укладеного зі столичною владою ще в 2007 році. Претензії даної компанії достатньо серйозні – вона має намір отримати 98,6 млн доларів (в цю суму увійшли заявлені позивачем прямі збитки на суму 24,46 млн доларів США та упущена вигода на суму 74,04 млн доларів США. – KВ).  23 грудня 2019 року Господарський суд Києва частково задовольнив позов компанії, підтвердивши її вимоги на суму 24,4 млн доларів (прямі збитки без урахування упущеної вигоди. – KВ). 27 травня 2021 року, Північний апеляційний господарський суд Києва, за скаргою Департаменту економіки та інвестицій КМДА, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив ТОВ “Київ Термінал” у задоволенні позову. Компанія натомість звернулася до Касаційного господарського суду з вимогою скасувати цю постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 13 жовтня 2021 року Касаційний господарський суд частково задовольнив відповідну скаргу, відправивши справу на новий перегляд в апеляційному суді. KВ вирішила проаналізувати останні перипетії цього судового спору, адже він триває вже майже три роки і викликав значний суспільний резонанс. Думка експерта Столичний правозахисник та адвокат Олександр Дядюк (разом з громадськими активістами брав активну участь у захисті інтересів столичного бюджету в рамках даної справи.- KВ) вважає, що Касаційний господарський суд не мав підстав для задоволення скарги ТОВ “Київ Термінал”. На думку експерта, таке рішення може свідчити про певні “підкилимні домовленості”. “На мою особисту думку [касаційний] суд був мотивованим. Але так як на засідання суду приходила громадськість, він побоявся відверто прийняти рішення на користь “хароших таваріщей” (“Київ Терміналу”. – KВ), тому прийняв “соломонове рішення” – “ні вашим, ні нашим”. Я не бачив підстав для цього – я вважав, що рішення апеляційного суду [від 27 травня 2021 року] цілком законне”, – розповів KВ Олександр Дядюк.  За його словами, з точки зору законодавства у ТОВ “Київ Термінал” не має шансів виграти апеляційну інстанцію. Проте, як вважає Олександр Дядюк, окремі нюанси цієї ситуації вказують на те, що компанія таки зможе добитися свого. Так, за словами правозахисника, “Київ Термінал” вже погодився зменшити суму свої претензій – наразі компанія бореться лише за 24,4 млн доларів та фактично відмовилась від компенсації упущеної вигоди. Крім того, Олександра Дядюка насторожує те, що компанія заплатила досить солідний касаційний збір перед засіданням 13 жовтня 2021 року – вочевидь, у “Київ Терміналі” впевнені в своїй перемозі.  “На мою думку, підстав для задоволення апеляції немає. Але я боюсь, що зараз, під “шумок” військового часу, деякі люди можуть провернути все так, що потім не знайдеш крайнього. Мені здається, що у цій історії мова може йти про якісь “договірняки”, адже ніхто не став би викидати гроші на вітер. Треба розуміти, що судовий збір в касації дорівнює 2 млн гривень – вони (”Київ Термінал”. – KВ) не стали б платити його, якби хтось не дав їм якісь гарантії. На сьогодні мене ця ситуація лякає, честно кажучи”, – відзначив Олександр Дядюк. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також адвокат нагадав, що міська влада, у випадку програшу в апеляційній інстанції, зможе оскаржити таке рішення в касації. Проте, чи принесуть такі дії позитивний для громади результат – велике питання. Крім того, Олександр Дядюк прогнозує, що громадськість не зможе потрапити до залів найближчих судових засідань, що також може вплинути на перебіг справи. “Не факт, що у нас, громадськості, буде можливість потрапити на засідання 21 червня. Цілком можливо, що нам відмовлять у цьому пославшись на воєнний стан. Не секрет, що на сьогоднішній день пересічним громадянам не дозволяють відвідувати багато заходів та отримувати певні документи – начебто через війну в країні. Хоча я впевнений, що в даному випадку війна не може бути виправданням”, – наголосив Олександр Дядюк. Читайте: Суд отстранил общественность от отстаивания интересов городского бюджета Киева Історія примарного боргу Як раніше повідомляла KВ, 18 травня 2007 року між Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА (зараз – Департамент економіки та інвестицій КМДА), ТОВ “Київ Термінал”, КК “Київавтодор” та КП “Київський метрополітен” було укладено договір №049-13/і/20 на комплексну реконструкцію Харківської площі з будівництвом транспортної розв'язки у різних рівнях Харківської площі у зв'язці зі станцією метрополітену, розміщенням автовокзалу, торгових комплексів та автостоянок. Відповідно до умов угоди, реконструкція площі та будівництво зазначених об'єктів інвестування мали здійснюватися на землі в межах внутрішнього кільця транспортної розв'язки на Харківській площі та прилеглій до неї території, обмеженої вулицями Колекторна та Світла. Загальна орієнтовна площа вказаної ділянки становила 4,6 га. Цю землю, відповідно до інвестдоговору, Київрада мала передати ТОВ “Київ Термінал” в оренду на 25 років. Скільки коштів інвестор повинен був вкласти в ці роботи, у відкритих джерелах не повідомляється. Проте, у квітні 2007 року міська влада заявила про те, що орієнтовна вартість інвестиційного проекту складає 830 млн. гривень. Отримати землю для реалізації свої намірів ТОВ “Київ Термінал” змогло не відразу. Київрада з різних причин не здійснила таке землевідведення, тому інвестору довелося впродовж 2008 року добиватися укладення договорів оренди ділянок площею 7,74 га (компанії "додали" землі, яка могла використовуватися для проїзду спецтехніки, складування будматеріалів тощо. – *КВ) через суд. Проте, вже у жовтні 2013 року Київрада розірвала відповідні орендні угоди з інвестором. Підставою для цього стала необхідність вилучення більшої частини орендованої компанією землі (площа – 5,18 га) для її подальшого “використання у суспільних потребах”. Під таким формулюванням малося на увазі, що столична влада вирішила здійснити реконструкцію Харківської площі самотужки і за кошти бюджету Києва. 5 грудня 2013 року між Департаментом економіки та інвестицій КМДА, ТОВ “Київ Термінал”, КК “Київавтодор” та КП “Київський метрополітен” було укладено угоду про розірвання інвестиційного договору №049-13/і/20 від 18 травня 2007 року. Якими були умови розірвання, у відкритих джерелах KВ знайти інформацію не вдалося. Проте вже через два тижні після цього, 19 грудня 2013 року, сторони уклали додаткову угоду до угоди про розірвання. І цей документ за своєю суттю визначив подальші взаємини між тепер уже екс-інвестором та столичною владою. Справа в тому, що ця угода підтвердила, що інвестор поніс витрати на реалізацію інвестдоговору, і столична влада повинна їх відшкодувати. При цьому порядок, терміни та спосіб відшкодування збитків мали бути визначені сторонами шляхом укладання “спеціальної” угоди про врегулювання питань, пов'язаних із розірванням інвестиційного договору. Для укладання такої "угоди" інвестор повинен був попередньо надати Департаменту економіки та інвестицій КМДА висновок про вартість завданих збитків, підготовлених оцінювачем (“спеціальною” фірмою, яка займається фінансовою оцінкою. – KВ). 12 грудня 2016 року ТОВ "Київ Термінал" отримало від оціночної компанії – ДП "Бейкер Тіллі Україна Консалтинг" – звіт про оцінку вартості збитків. Цей документ "підтвердив", що "нездійснена" реконструкція Харківської площі завдала інвестору прямих збитків у сумі 24,46 млн. доларів США. У свою чергу, втрачена вигода інвестора склала – 74,04 млн. доларів. 16 грудня 2016 року ТОВ “Київ Термінал” звернулося до Департаменту економіки та інвестицій КМДА з листом про укладення договору про врегулювання питань, пов'язаних із розірванням інвестдоговору. До цього листа було додано зазначений звіт про оцінку вартості збитків. 18 січня 2017 року Департамент економіки та інвестицій КМДА відмовив ТОВ “Київ Термінал” в укладанні угоди про врегулювання питань, пов'язаних із розірванням інвестдоговору. Підставою для цього стало кілька факторів, у тому числі зауваження чиновників до “цифр” у згаданому оціночному звіті. Натомість профільний департамент запропонував екс-інвестору провести зі столичною владою наради з питань розміру “збитків” та визначення механізму їх відшкодування. Зрештою екс-інвестор та столична влада не змогли врегулювати питання компенсації “збитків” шляхом переговорів, у зв'язку з чим наприкінці 2018 року ТОВ “Київ Термінал” звернувся з позовом до Господарського суду Києва. Вказаний судовий спір триває, як бачимо, досі. Читайте: Победа или пиар: чем закончится для столицы скандал с “мнимой” реконструкцией Харьковской площади Хто претендує на компенсацію За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Київ Термінал” було зареєстровано в лютому 2006 року. Керівником компанії наразі зазначений Ігор Дмитрук. Засновником цього ТОВ виступає компанія "Тондан Інвестмент Лімітед" (Британські Віргінські острови). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Київ Термінал” є Тамаз Сомхішвілі. Тамаз Сомхішвілі – відомий грузинський та російський бізнесмен. У 90-х роках він був генеральним директором російських компаній "Лукойл", "Лукойл Маркетс" та "Роснефтекспорт". Крім того, Сомхішвілі є засновником інвестиційної та девелоперської бізнес-групи "ТС Холдинг", яка об'єднує більше десятка грузинських компаній. У 2013 році він входив до списку найбагатших людей Грузії. При цьому відомо, що з моменту реєстрації ТОВ “Київ Термінал” та до березня 2012 року серед засновників цієї фірми було зазначено одеське ТОВ “Міський центр стратегічних розробок”. У різні часи засновниками вищезгаданого ТОВ значилися брати Олександр та Юрій Бугеда, які, за даними ЗМІ, є бізнес-партнерами мера Одеси Геннадія Труханова. У 2007 році газета “Хрещатик” повідомляла, що “ТОВ “Київ Термінал” входило до групи будівельних компаній ТОВ “Інвестиційна група “Рост”. Як раніше повідомляла KВ, директором та співвласником цієї групи протягом тривалого часу був Юрій Шумахер – депутат Одеської міськради від партії “Довіряй справам” (політичної сили одеського градоначальника Геннадія Труханова). Нагадаємо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі праворуч від Кличко). Роботу цього департаменту з 2017 року курує перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  * ТОВ "Київ Термінал" (код ЄДРПОУ: 34188582) Фото: колаж KВ