Протягом останніх чотирьох місяців в Київській облдержадміністрації (КОДА) замовили відбудову 93 зруйнованих внаслідок бойових дій приватних будинків. Спрямувати на ці роботи планують майже 395 млн гривень. На перший погляд може здатися, що ці цифри досить вагомі і майже сотня сімей до кінця року може отримати нові оселі. Однак ця кількість будинків становить трохи більше 2% від усіх приватних осель, які рашисти зрівняли з землею на Київщині, а до кінця наступного року планується відбудувати 3,6%. Але щоб досягти навіть таких показників необхідно, щоб фінансування надходило вчасно, а також, щоб ці кошти не пішли повз відбудову. Останній аспект особливо хвилюючий, адже компанії, які в КОДА залучили до будівництва, в рамках спільного кримінального провадження підозрюються в привласненні бюджетних коштів на виконанні поточних ремонтів пошкоджених війною будівель столичного регіону. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, в травні-серпні 2023 року Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (ДРР КОДА) уклав договори на нове будівництво 93 приватних будинків регіону на місці тих, що були зруйновані російською армією. Загальна ціна вказаних договорів склала 394,54 млн гривень. Куди прийдуть з відбудовою За умовами всіх укладених угод, підрядники повинні будуть розчистити ділянки від зруйнованих будівель, виконати всі загальнобудівельні роботи, прокласти внутрішні та зовнішні інженерні мережі, облаштувати покрівлю та огорожу. Всі 93 договори, незалежно від дати підписання, передбачають завершення будівництва до кінця 2023 року. Зазначимо, що виконання внутрішніх оздоблювальних робіт, постачання обладнання та меблів, судячи з календарних планів, цими підрядами не передбачено.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно із договорами, зводити 93 будинки будуть в 34 населених пунктах шести районів Київщини. Найбільше таких робіт замовлено в Бучанському районі (43 будинки), найменше – в Обухівському, де збираються відбудувати тільки два об'єкти у Василькові. У Вишгородському районі в КОДА замовили відновлення 22 осель, у Броварському – 17 та у Фастівському – 9. Приблизно у такому ж співвідношенні розподілені і суми, на які замовлена відбудова по районам. В розрізі міст і по кількості будинків, що підлягають відновленню згідно з укладеними договорами, і за загальною вартістю робіт – найбільша увага приділена місту Ірпінь. Там замовили будівництво 12 осель, яке сумарно оцінене у 55,9 млн гривень (14% від загальної суми). Після Ірпеня на другій сходинці по цим показникам центр однойменного району Буча, де за майже за 40 млн гривень збираються відбудувати 8 будинків. До слова, в надзвичайно пошкодженому окупантом селищі Бородянка цієї ж Бучанської громади замовлено будівництво лише трьох будинків за 11,7 млн гривень, всі вони знаходяться на багатостраждальний вулиці Центральній, по якій пересувалася багатокілометрова колона російської військової техніки. Найдорожче серед усіх – 6,48 млн гривень – обійдеться будівництво будинку по вул. Шевченка, 2-А в селищі Калинівка на Фастівщині. Найскромніші за вартістю будинки планують звести у Василькові на вулиці Патріотичній, 32 та 32-А – по 3,14 млн гривень за кожен. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, що в ході написання цього матеріалу сім договорів на виконання нового будівництва приватних будівель було розірвано за згодою замовника та підрядника з нульовою оплатою, всі вони стосуються Вишгородського району (селище Іванків, вул. Розважівська, 106, село Сукачі вул. Франка, 21 та 22, село Жерева, вул. Жеревська, 52 та 91, село Тетерівське, вул. Лісова, 40 та Центральна, 21). 14 вересня ДРР КОДА оголосив новий тендер відбудову за цими адресами, пропозиції для участі в ньому компанії можуть подати до 22 вересня 2023 року. Кому довірили “велику” відбудову ДРР КОДА замовив відбудову знищених окупантами 93 будинків у 12 компаній, серед яких трьом дісталася найбільша кількість підрядів і на найбільші суми. Так, лідером по отриманню таких замовлень стало криворізьке ТОВ “СК “Магнат” (*), якому довірили відбудову 18 будинків за 77,61 млн гривень, переважно на Броварщині. Срібло у столичного ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” (**) з 16 замовленнями на 71,78 млн гривень, а бронза у ПП “Автомагістраль” (***) з такою ж кількістю підрядів на 63,37 млн гривень. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “СК Магнат” зареєстровано в 2010 році у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Директором значиться – Іван Недолуга, а засновником – криворізький підприємець Сергій Кулик, який заробляє на відновленні Київщині ще через одну свою компанію – ТОВ “Нью Буд” (до червня 2022 року – ТОВ “Статістік Прайм”****). Так, минулого року “Нью Буд” в тандемі з “СК Магнат” без конкурсів отримувало від ДРР КОДА замовлення на виконання поточних ремонтів будинків в селі Мощун на Бучанщині. Через публічні закупівлі “Нью Буд” отримало від обласного ДРР ще 14 замовлень на ремонтні роботи після деокупації столичного регіону майже на 12 млн гривень. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Гостомелі та Мощуні ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” зареєстровано в 2013 році в Києві. Компанія належить  Олександру Лук'янцю (69,86%), Олегу Волинцеву (19,96%) і Віталію Жуківському (10,18%, директор). В 2018 році ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” було співзасновником АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Флеш”. На сьогодні співвласницею цього товариства є Наталія Гордієнко – дружина депутата колишнього “регіонала”, депутата Верховної Ради VII та VIII скликань Володимира Кацуби (на колажі другий зліва). Сини подружжя Коцуб теж доволі відомі люди – старший Сергій Кацуба був депутатом ВР VII скликання від “‎Партії регіонів” та депутатом Київської облради VI скликання, а молодший Олександр Кацуба в 2012-2014 роках працював заступником голови правління НАК “‎Нафтогаз України”. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "СК Магнат" уклало 133 договори на 303,78 млн гривень, а ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” 318 на 1,61 млрд ​​гривень. Найбільшим замовником обох компаній є ДРР КОДА, ці компанії входять в п'ятірку фірм, яким цей департамент віддає найбільше своїх замовлень. До слова “СК Магнат” минулого місяця отримало від обласного ДРР Київщини найдорожчий підряд за всю історію існування – це договір на будівництво дитсадку в селі Бишів на Фастівщині за 128,81 млн гривень. Читайте: Дитсадок в Бишеві будуватиме компанія-підозрювана у привласненні коштів при відбудові деокупованої Київщини Крім цього, як раніше повідомляла KВ, ТОВ "СК Магнат" та ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" минулого року рясно отримували від ДРР КОДА замовлення на виконання поточних робіт в пошкоджених війною оселях мешканців Київщини також поза ProZorro, що було дозволено розпорядженням Кабміну від 28.02.2022 року №169. Так, ТОВ "СК Магнат" виконувало ремонтні роботи в Загальцях, Мощуні, Пісківці та Гостомелі, а ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" – в Бучі, Ірпені, Ворзелі, Блиставиці, Луб’янці та Гаврилівці Бучанського району. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Бучі ПП "Автомагістраль" зареєстровано в 2001 році в Києві. Зараз фірма “прописана”  в селі Синяк Вишгородського району. Засновник, кінцевий бенефіціар і директор – Микола Скоростецький (на колажі третій зліва), який у 2005-2007 роках був начальником Служби автомобільних доріг у Київській області. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП "Автомагістраль" уклало 834 договірів на 15,84 млрд гривень. Серед найбільших замовників – Служба автомобільних доріг у Київській області, ДРР КОВА, а також столичне КП “Київавтошляхміст” та районні Києва шляхово-експлуатаційні управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них. Читайте: Утримання автодоріг Київщини за рік подорожчало майже вдвічі ТОВ “СК “Магнат”, ТОВ “І. Б. К. Девелопмент‎” та ПП “Автомагістраль” разом з ДРР КОДА об'єднують не тільки відбудовчі процеси на Київщині, а ще і спільне кримінальне провадження (№ 42023100000000131 від 03.03.2023 року) ГУ Нацполіції у Києві за підозрою в привласненні бюджетних коштів на цих роботах. За матеріалами справи, ці фірми в числі інших підрядників департаменту завищували ціни на роботи з ліквідації наслідків бойових дій, які в деяких випадках не проводились взагалі, та на будматеріали, які мешканці пошкодженого житла фактично купували за власний рахунок. Зазначимо, що в списку компаній, залучених до відновлення пошкоджених будівель Київщини та які зараз підозрюються в привласненні коштів на цих роботах, “засвітилося” ще одне добре відоме на Київщині та в столиці ТОВ “Нідком” (****), якій дісталося ще і два підряди на нове будівництво будинків. Раніше KВ повідомляла, що цю фірму пов'язують з родиною першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника (на колажі праворуч), який з екс-очільником КОДА Олексієм Кулебою в 2020-2022 роках одночасно обіймали посади перших заступників Віталія Кличка. Сам Микола Поворозник будь-яку причетність своєї родини до цієї фірми заперечує та мав намір через суд домогтися спростування начебто неправдивої інформації, однак майже через рік після його такої заяви виявилося, що жодного позову з цього приводу не існує. Читайте: Микола Поворозник зблефував, що позивався на Максима Бахматова за поширення дезінформації Нерайдужні перспективи В ДРР КОДА у відповідь на інформаційний запит KВ розповіли, що в Київській області внаслідок бойових дій повністю зруйновано 4374 приватних будинки, тож вказані 93 садиби жителів столичного регіону складають всього 2,13 % від реальної потреби. В департаменті зауважили, що відношення до відбору цих 93 об'єктів із загальної кількості зруйнованих не мають, адже отримали від громад готові списки, які складалися “з урахуванням пріоритетних категорій громадян, які мають бути в першу чергу забезпечені житлом”. Мова про сім’ї загиблих та/або поранених внаслідок збройної агресії рф, учасників бойових дій, багатодітні сім’ї, сім’ї з дітьми, пенсіонерів, вагітних, осіб з інвалідністю з числа тих, що втратили житло. В ДРР КОДА уточнили, що всі ці правила прописані в Програмі відновлення приватних будинків, зруйнованих внаслідок бойових дій на території Київської області на 2022-2024 роки. І саме чинна версія цього документу, як наголосили в облдержадміністрації передбачає, що цьогоріч замовляють відновлення саме 93 приватних будинків. Нагадаємо, що згідно з чинною редакцією згаданої вище програми, яка затверджена рішенням Київоблради від 9.06.2023 року № 549-18-VIII, загальне фінансування на вказані цілі протягом трьох років становить 1,55 млрд гривень. З цієї суми найбільший внесок планується з обласного бюджету – 779 млн гривень, решта майже порівну з місцевих бюджетів – 270 млн гривень, з небюджетних джерел – 260 млн гривень та держбюджету – 250 млн гривень. Якщо все піде по плану і заплановане фінансування надходитиме вчасно, до кінця 2024 року відбудувати повинні 172 будинки (включно з 93 оселями, по яким вже укладені договори), що становить 3,64% від загальної кількості будинків, які рашисти зрівняли з землею на Київщині. При цьому кількість зруйнованих приватних осель в програмі різниться від наданих підрахунків ДРР КОВА та становить 4345. Зазначимо, що першочергова версія вказаної програми (затверджена рішенням Київської облради від 23.06.2022 року № 258-11-VIII), яка спочатку була розрахована на 2022-2023 роки, містить значно вищий показник зруйнованих вщент будинків – 4674. Однак найбільш тривожними є інше: показник результативності, який становив 560 будинків протягом двох років, та загальне фінансування по програмі – 1,7 млрд гривень. Тобто за рік реалізації вказаної програми в Київоблраді поширили її дію на 2024 рік, при цьому зменшивши фінансування на 150 млн гривень та кількість будинків, що планують відбудувати, більше ніж втричі. Нагадаємо, після прийняття цієї програми тодішній очільник КОВА Олексій Кулеба (на колажі ліворуч) пояснював, що показник запланованих до відбудови осель був сформований виходячи не від потреби, а виключно виходячи з фінансування, яке може бути реально виділено. Але в даному разі скорочення показників програми відбулося дуже непропорційно. Читайте: Перші 200 мільйонів гривень або Як проходить відновлення приватного житла на Київщині ДРР КОДА очолює Сергій Марищен. Голова КОДА з 10 квітня 2023 року – Руслан Кравченко. Ця публікація була підготовлена ​​в рамках стипендійного конкурсу від ГО “Інтерньюз-Україна” на створення матеріалів про життя під час війни.  * ТОВ “СК Магнат” (код ЄДРПОУ: 37065126) *** ТОВ "І. Б. К. Девелопмент" (код ЄДРПОУ: 38831585) *** ПП “Автомагістраль” (код ЄДРПОУ: 31481658) **** ТОВ "Нью Буд" (код ЄДРПОУ: 44639064) ***** ТОВ “Нідком” (код ЄДРПОУ: 41564138) Фото: колаж KВ КиївВладаШеф-редактор - Ігор ДармостукАвтор - Альона Момот

Протягом серпня Славутицька міська влада спільно зі своїми комунальними підприємствами підписали через Prozorro договорів на 19 млн гривень. Майже 70% цієї суми спрямували на капремонт ліцею на вулиці Героїв Дніпра, який запланували утеплити, обладнати геліосистемою для нагріву води та підйомним механізмом для маломобільних груп. Ремонт, який здійснюється за грантові кошти, без конкурсу довірили місцевому ТОВ “Діоро”. Ця фірма кількома місяцями раніше на замовлення славутицького виконкому “під себе” розробило проєкт вказаного капремонту, а паралельно ще і здійснює нагляд за своїми ж роботами. Що ще закуповували та замовляли минулого місяця у Славутичі Вишгородського району – в сорок пятій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у серпні 2023 року Славутицька міська рада та підпорядковані їй комунальні підприємства уклали за результатами публічних закупівель 184 договори на 19,1 млн гривень. Найбільші видатки Майже 70% від загальної суми замовлень Славутича минулого місяця склав договір виконкому на виконання за 13,18 млн гривень капремонту будівлі ліцею на вул. Героїв Дніпра, 6. Вказаний договір передбачає, що до кінця березня 2024 році будівлю навчального закладу утеплять, виконають в ній електромонтажні роботи, відремонтують мережу опалення, встановлять геліосистему (пристрій для нагріву води від сонця. – KВ), а також облаштують підйомний механізм та туалет для маломобільних груп.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Серед інших серпневих замовлень Славутича також: 72 тонни технічної солі для зимового утримання доріг за 450 тис. гривень; 40 керамічних бронепластин за 330 тис. гривень; проєкт обладнання житлових будинків міста лічильниками води за 160 тис. гривень; 6,5 тисяч цибулин тюльпанів, гіацинтів та нарцисів майже на 100 тис. гривень; 60 тарілок та 150 стаканів для укриття славутицької гімназії “КрОКус” за 7,3 тис. гривень. Читайте: У Славутичі побудують нове кладовище Однак повернемося до замовлення капремонту Славутицького ліцею на вул. Героїв Дніпра, 6. Замовили його без конкурсу у ТОВ “Діоро” (*). Бажаючих позмагатися за вказаний підряд, крім цієї фірми не було, а оскільки закупівлю провели через “відкриті торги з особливостями”, з цим підрядником і уклали договір. Нагадаємо, що у разі подання для участі у такій закупівлі однієї пропозиції, ця закупівля одразу переходить на стадію розгляду цієї пропозиції, а не відміняється, як у відкритих торгах. Договір уклали 10 серпня, а вже наприкінці місяця Держаудитслужба розпочала перевірку вказаної закупівлі “через виявлені ознаки порушень законодавства”. За результатами моніторингу аудитори запросили у замовника надати документи, якими обгрунтована очікувана вартість вказаної закупівлі, а також технічні, кількісні та якісні характеристики капремонту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У відповідь виконком Славутицької міськради доповів, що вказаний капремонт проводиться на виконання умов грантової угоди з Німецьким товариством з міжнародного співробітництва GIZ GmbH в рамках проєкту “Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні”. Проєкт капремонту, як зазначили у виконкомі, із загальною кошторисною вартістю 14,09 млн гривень був затверджений рішенням Славутицької міськради від 27.06.2023 року №191. Цікаво, що проєкт капремонту ліцею розробляло це саме ТОВ “Діоро”. Це замовлення виконком Славутицької міськради віддав цій фірмі також без конкурсу. Відповідний договір було укладено 3 березня 2023 року, оплата по ньому становить 233 тис. гривень. Крім цього, у ТОВ “Діоро” замовляли також авторський нагляд за цим капремонтом майже за 80 тис. гривень. Читайте: Славутицький ліцей готують до капітального ремонту Найбільший підрядник Протягом минулого місяця славутицькі бюджетні замовники укладали договори з 103 компаніями та підприємцями. Однак беззаперечне лідерство належить ТОВ “Діоро”, якому дістався найдорожчий договір серпня на виконання капремонту в Славутському ліцею, а також два дрібніших замовлення: на виконання авторського нагляду за цим ремонтом за 79 тис. гривень та проведення ремонту покрівлі "Центру професійного розвитку" за 44 тис. гривень.  Перші 20 компаній та підприємців, які отримали в серпні у Славутичі замовлень на найбільші суми Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Діоро” зареєстровано в 1995 році в Славутичі. Розмір статутного капіталу – 50 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновники – Володимир Павленко (директор) та Олег Панасюк. Володимир Павленко на місцевих виборах 2020 року балотувався до Славутицької міськради та Вишгородського районної ради від партії “Сила і честь”, яку очолює екс-голова СБУ Ігор Смешко. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Діоро” уклало 148 договорів на 160 млн гривень. Головним замовником цієї фірми виступає Державне спеціалізоване підприємство з Управління капітальним будівництвом зони відчуження. Виконком Славутицької міськради також серед найбільших замовників. Міський голова Славутича – Юрій Фомічев (на колажі). Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка * ТОВ “Діоро” (код ЄДРПОУ: 22960999) Фото: колаж KВ КиївВлада

Комунальний заклад (КЗ) “Муніципальний центр безпеки” заключив договір з ТОВ “Служба охорони "КОМКОН", згідно якого, компанія до кінця року має встановити системи оповіщення у місцях масового скупчення громадян у 10 населених пунктах Великодимерської селищної територіальної громади.  Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  30 серпня КЗ “Муніципальний центр безпеки” заключив договір з ТОВ “Служба охорони "КОМКОН" на закупівлю послуг з встановлення гучномовців системи оповіщення у місцях масового скупчення громадян в населених пунктах Великодимерської селищної територіальної громади.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно договору, вартість якого склала 1 млн 415 тис. 623 гривень, гучномовці встановлять у наступних селах:  село Бобрик по вул. Ентузіастів, 2; село Шевченкове по вул. Шкільна, 23, вул. Польова, 26-а; смт. Велика Димерка по вул. Заліська, 3, вул. Броварська, 77-а; село Рудня по вул. Шкільна, 15; село Гоголів по вул. Київська, 167, вул Шевченка, 13; село Плоске по вул. Київська, 2; село Богданівка по вул. Богдана Хмельницького, 177; село Русанів по вул. Київська, 105; село Світильня по вул. Макаренка, 16-а; село Тарасівка, вул. 9 Січня, 1.  Системи оповіщення хочуть встановити до 31 грудня.  Нагадаємо, Державна служба України з надзвичайних ситуацій провела тендер на будівництво до кінця 2024 року нового пожежно-рятувального посту. Його мають звести на вулиці ім. Соломії Крушельницької, що у Дарницькому районі столиці.  Читайте: На Позняках за 64 млн гривень збудують новий пожежно-рятувальний пост   Фото: відкриті джерела КиївВлада

НАБУ і ВАКС мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду (на колажі в центрі та ліворуч відповідно). Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень. За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі МУО, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше. Яким буде закінчення цієї історії, прогнозувати важко. Разом з тим, вже достеменно відомо, що один із ймовірних вигодонабувачів цієї забудови, одіозний екскерівник держкорпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на колажі праворуч), у даній ситуації вийшов сухим із води. Як стало відомо KВ, на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) наразі знаходиться обвинувальний акт щодо ексдиректора Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Сергія Целовальника і екскерівника ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вони є обвинуваченими в рамках кримінального провадження №12014100010009784, яке було відкрито ще 30 жовтня 2014 року. Дану справу розпочинало розслідувати Головне слідче управління Служби безпеки України (СБУ), але в подальшому вона була передана Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Обвинувальні акти були підготовлені Офісом Генерального прокурора України, а на розгляд ВАКС вони були передані 16 вересня 2020 року. Що інкримінується обвинуваченим Сергій Целовальник офіційно обвинувачується у “зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб” (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України). У свою чергу Олегу Майбороді інкримінується “організація зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб” (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Максимальне покарання за вказаними статтями – до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В епіцентрі уваги правоохоронців дані особи опинилися в результаті виявлених порушень при будівництві житлового будинку на вул. Антоновича, 131. Йдеться про те, що замість басейну для “сусідньої” спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №130 (вул. Велика Васильківська, 128) на цій землі було побудовано паркінг. Як встановили слідчі, в результаті дій директора ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та інших невстановлених осіб територіальній громаді Голосіївського району в особі школи №130 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди в сумі 9,3 млн гривень. Читайте: НАБУ расследует дело о строительстве паркинга вместо бассейна на территории школы в центре Киева Так, на переконання слідства, провина Сергія Целовальника заключається у тому, що саме він видав містобудівні умови та обмеження (МУО) №13390/0/12/009-13 від 30 липня 2013 року (відсутні у відкритому доступі. – KВ), відповідно до яких забудовники – ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” – отримали можливість зводити на вказаній території саме будівлю для зберігання автомобілів замість об'єкта для оздоровлення дітей. При цьому, як зазначають правоохоронці, будівництво басейну було передбачено цільовим призначенням земельної ділянки, на якій зводили житлову багатоповерхівку, а також спеціальним договором, укладеним між компанією “Невірос”, навчальним закладом і столичною владою. Разом з тим, за версією сторони обвинувачення, саме Олег Майборода залучив тодішнього очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії до цього злочину. Зокрема, тепер вже ексдиректор ТОВ “Укрбуд Девелопмент” надав до вказаного структурного підрозділу містобудівний розрахунок на таку забудову, уклав договір підряду на проведення проєктних робіт, отримав проектну документацію, контролював роботи на будівельному майданчику, і в завдяки цим та іншим діям його компанія отримала прибуток. Скріншот ухвали ВАКС по цьому провадженню від 11 серпня 2023 року Примітно, що у серпні 2023 року Целовальник і Майборода подали до ВАКС клопотання щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та щодо закриття у зв`язку з цим даного кримінального провадження. Свої вимоги обвинувачені пояснювали тим, що з моменту видачі вищезгаданих МУО минуло більше 10 років, протягом яких їх, мовляв, можна було судити. Втім, 11 серпня 2023 року ВАКС відмовив їм у задоволенні таких клопотань. Таким чином колегія судів погодилася з версією сторони обвинувачення, що протиправні дії тривали до 25 листопада 2014 року (до моменту введення будинку в експлуатацію. – KВ), а тому станом на теперішній час встановлений законом десятирічний строк давності ще не сплив. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як діти “втратили” басейн  24 жовтня 2002 року Київрада рішенням №67/227 погодила передачу двох земельних ділянок на вул. Антоновича, 131 – площею 0,54 га та 0,4 га – в оренду ТОВ “Невірос” для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення.  “Більшу” ділянку столична влада вирішила передати в оренду на 49 років (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0007), “меншу” – на 3 роки (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0008). Відповідні орендні угоди між міськрадою та вказаною компанією були підписані у 2002-2003 роках (будівництво здійснювалося на ділянці площею 0,54 га, стосовно ділянки площею 0,4 га у КВ відсутня інформація щодо пролонгації договору оренди. – KВ). Зазначимо, офіційною підставою для цього землевідводу стало те, що до ТОВ “Невірос” перейшло право власності на недобудовану багатоповерхівку на цій землі. Дану будівлю зводив попередній орендар вказаних ділянок – ТОВ “Підприємство Антарес ЛТД”. Ця ж компанія ще в 1998 році взяла на себе відповідальність забезпечити “соціальну складову” майбутнього житлового комплексу – тобто, фактично ділянка їй була передана в обмін на те, що вона побудує басейн для вищезгаданого навчального закладу. Відповідно, столична влада “перекинула” це зобов'язання на нового "орендаря-забудовника". 29 грудня 2005 року між школою №130, Голосіївською в Києві районною радою і ТОВ “Невірос” було укладено “договір про співробітництво в реалізації інвестиційного проєкту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями у житловому будинку з об'єктами соціально-культурного призначення” на  вул. Антоновича, 131. Цією угодою було передбачено, що ТОВ “Невірос” до листопада 2007 року, в рамках свого проєкту із забудови вказаної землі, мало побудувати басейн для навчального закладу і передати його на баланс Голосіївської райради. Втім, виконати своє зобов'язання у заявлені терміни компанія не змогла, адже лише у вересні 2007 року на замовлення ТОВ “Невірос” було розроблено проєкт будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном на вул. Антоновича, 131. І у цей же період забудовник отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи. Згідно з проєктом площа басейну мала скласти 1182 кв.м. У 2007-2008 роках ТОВ “Невірос” розпочало будівельні роботи (була зведена “коробка” житлового будинку і нежитлові приміщення на першому поверсі), але завершити їх компанії не судилося – однією з причин у відкритих джерелах називали економічну кризу в країні. Надалі, 29 березня 2013 року, між ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було укладено інвестиційний договір на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення на вул. Антоновича, 131. Відповідно до цієї угоди, саме “Укрбуд Девелопмент” мало виступити інвестором цієї забудови і здати усі об'єкти в експлуатацію. На початку липня 2013 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент” і ТОВ “Невірос” подали до Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівний розрахунок щодо забудови на вул. Антоновича, 131. У даному документі вже не було жодного слова про басейн для школи №130. Надалі, 30 липня того ж року, на підставі цього розрахунку Департамент містобудування та архітектури КМДА видав вищезгадані МУО на проєктування завершення будівництва житлового будинку за вказаною адресою з об'єктами соціально-культурного призначення. Цими “містобудами” не було передбачено будівництво басейну – на його місці вже передбачалося зведення паркінгу. Як зазначалося вище, дані МУО наразі відсутні у публічному доступі, а тому встановити усі погоджені параметри для проєктування вказаного будівництва проблематично. Більше того – у відкритих джерелах навіть немає інформації, хто був заявником їхньої видачі. Але можна припустити, що МУО були видані для ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент”.  Схожа ситуація і з дозволами на проведення будівельних робіт. KВ не вдалося знайти повні версії таких документів – лише перше погодження, яке ТОВ “Невірос” отримало від Інспекції державного архбудконтролю Києва ще в 2008 році та в якому немає жодних подробиць стосовно того, що саме було дозволено будувати на вказаній території. Втім, зважаючи на те, що у відкритих джерелах немає даних щодо претензій правоохоронців або інших контролюючих органів до таких дозволів, можна припустити, що з ними плюс-мінус було “все добре”, принаймні “на папері”. Разом з тим, деякі деталі щодо запланованої забудови наявні у експертному звіті щодо розгляду проєктної документації із забудови за вказаною адресою, замовником якого виступило ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. На цю інформацію можна більш-менш “покластися”, адже у звіті зазначалося, що проєкт “відповідає вихідним даним на проєктування”. Так, відповідно до проєкту, йшлося про будівництво житлового будинку висотою 14-16 поверхів, у якому планувалося облаштувати 161 квартиру загальною площею 19,8 тис. кв.м. Крім того, в рамках цього ЖК, який отримав назву “Парк-хол “Горький”, забудовники хотіли побудувати коктейль-бар, ресторан, магазини, офіси, творчі майстерні, а також підземний паркінг на 99 машино-місць площею 1,6 тис. кв.м. Будівництво відбувалося доволі швидко – вже 20 листопада 2014 року ТОВ “Невірос” подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката про готовність цього об'єкта. Невдовзі після цього, 25 листопада того ж року, ДАБІ видала компанії такий сертифікат. ЖК “Парк-хол “Горький” на карті Ще у 2014 році навколо забудови на вул. Антоновича, 131 виник гучний скандал. Тоді очільниця школи №130 Марина Пищалковська вказувала на те, що будівництво паркінгу на цій території є небезпечним та несанкціонованим, адже “за початковим проєктом це мав би бути басейн для школярів”. Мовляв, забудовникам дозволили будувати “собі будинок, який вони потім в комерційних цілях використовують, а для школи вони будують прибудований басейн”. Також очільниця навчального закладу повідомляла, що вона надіслала запит до ДАБІ, і ще у вересні 2014 року інспекція їй повідомила, що будівництво басейну зовсім не передбачено, адже проєкт був змінений на прохання замовника будівництва. Очевидно, що “дотиснути” цю історію директорка школи №130 не змогла. У свою чергу голова ради директорів державної корпорації “Укрбуд” Юрій Пелих (під брендом цієї корпорації зводився ЖК “Парк-хол “Горький”) у цей же період повідомляв ЗМІ, що “басейн там нема куди технічно втулить”, а паркінг насправді було зведено не для заробітку коштів – мовляв, паркомісця не є вигідними з точки зору рентабельності. При цьому, він звертав увагу на те, що коли проєктувався басейн і коли будувався будинок, якісь “люди розуміли, що басейна цього там ніколи не буде”. Також Пелих апелював тим, що “Парк-хол “Горький” – це елітний будинок, мешканці якого не дозволять, щоб там був прохідний двір. При цьому, він називав ТОВ “Невірос” шахраями, які хотіли обдурити людей і з якими вже немає зв'язку. Чим відомі обвинувачені За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ніверос” було засноване у червні 2001 року в Києві, але з 2016 року компанія має харківську “прописку”. Керівницею цієї ТОВки з 2019 року є Ірина Ніконова, її попередниками на цій посаді були Сергій Кузьмін, Іван Чуйко та Олексій Орловський. Власником даної компанії з 2016 року є громадянин Узбекистану Анвал Алімов, а засновником – фірма з Об'єднаних арабських еміратів “Самум Інвест Інк”, яка у 2012-2016 роках була зазначена як власник ТОВ “Ніверос”. Раніше, до 2012 року, кінцевим бенефіціаром вказаної ТОВки був вищезгаданий Сергій Кузьмін. Столичне ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було зареєстроване у червні 2004 року. Із вересня 2022 року керівником цієї компанії є Сергій Касапський, який з того ж періоду значиться її власником. До нього, в 2013-2022 роках, даною ТОВкою керував вищезгаданий Олег Майборода. Що цікаво, саме з вересня минулого року “Укрбуд Девелопмент” знаходиться в стані банкрутства. Як неодноразово повідомляла KВ, вказана компанія довгий час знаходилася в орбіті впливу одіозного Максима Микитася. Останній найбільше відомий як голова вищезгаданої державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки). Саме “під прапорами” цієї структури у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, але по факту більшість з них зводили приватні суб'єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Інвесторам ЖК “Парк-хол “Горький” відносно пощастило, адже їхній будинок був введений в експлуатацію у період розквіту “державно-приватного Укрбуду”. Справа в тому, що через п'ять років, у 2019-ому, через фінансові проблеми були заморожені роботи на всіх його будівельних майданчиках, а добудову житлових комплексів взяли на себе інші девелопери. У цей же період на ТОВ “Укрбуд Девелопмент” виник корпоративний скандал, у ході якого Максим Микитась звинувачував своїх “бізнес-компаньйонів” у “віджимі” компанії. Зокрема, він вказував на те, що до рейдерської атаки причетний його кум – вищезгаданий Олег Майборода. У вересні 2022 року Максим Микитась повідомив, що після серії судових спорів йому було повернуто контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. При цьому, він пообіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати раніше “заморожені” житлові комплекси. Втім, наразі здійснити свої “наполеонівські плани” Микитась так і не зміг. І можна припустити, що однією з причин стали його проблеми з правоохоронними органами. Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що вищезгадане ТОВ “Укрбуд Девелопмент” в 2016-2017 передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.  Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася Достатньо скандальною є і персона Сергія Целовальника, який очолював Департамент містобудування та архітектури КМДА з серпня 2010 року по жовтень 2015 року. Журналісти, громадськість та експерти неодноразово звинувачували його у різних порушеннях, які, схоже, були скоєні “з корупційною метою”. Найбільше Целовальнику “діставалося” за розробку проєкту “нового” Генерального плану Києва. Основними претензіями громадськості до цього документу були “конфлікт багатьох його положень з інтересами міста та зміна цільового призначення земельних ділянок виключно для забудовників”. Також тодішнього посадовця регулярно критикували за затвердження детальних планів територій (ДПТ), які мали б лише уточнювати положення існуючого Генплану міста, а по факту їх порушували – легалізували сумнівну житлову забудову промислових та лісових територій (наприклад, у Святошинському та Деснянському районах).  Вистачало й інших гучних інцидентів. Наприклад, у 2015 році стало відомо, що Сергій Целовальник та тодішній директор КО “Інститут генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький фактично налагодили жваву торгівлю довідками, необхідними для оформлення права власності на земельні ділянки. Документи, які кияни мали отримувати безкоштовно, за фактом обходилися прохачам у середньому по 1700 грн за штуку. Навіть ексмер Києва, нині покійний Олександр Омельченко заявляв, що вважає головного архітектора столиці Сергія Целовальника винним у хаотичній та непродуманій забудові міста і пропонував позбавити його диплома архітектора. Читайте: В хаотичной застройке города виновен Главный архитектор Киева Целовальник – Омельченко Звільнившись з КМДА, Cергій Целовальник надовго зник з публічного простору. Остання згадка цієї особи датована минулим 2022 роком – тоді ЗМІ писали, що ексчиновник разом зі своїм сином, архітектором Антоном Целовальником, із початку повномасштабного вторгнення проходять службу в Силах оборони України. Наступниками Сергія Целовальника на посаді очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії були Ганна Бондар (нині – народна депутатка діючого IX скликання Верховної Ради від “Слуги народу”) та Юрій Тацій, які керували вказаним підрозділом на правах “в.о. директорів” протягом близько одного року. Надалі, 1 листопада 2016 року, на цю посаду вже на постійній основі було призначено Олександра Свистунова, який очолює Департамент містобудування та архітектури КМДА і досі. Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО Фото: колаж КВКиївВлада

Президент України Володимир Зеленський заявив про розвиток в Україні оборонно-промислового комплексу та анонсував проведення military-tech-форуму, який пройде вже у жовтні. Також Зеленський зазначив, що  деякі західні підприємства розпочали будувати свої оборонні заводи в Україні, й держава підтримує їх всіма можливими способами.  Про це KВ стало відомо з інтерв’ю Володимира Зеленського журналістці Наталії Мосейчук.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як сказав Володимир Зеленський, Україна має великі можливості – від технологій до агропромислового комплексу, та за його словами новий напрямок у якому Україна номер один – це безпековий напрямок.  “Мало хто знає, що ми робимо, які лінії відродили оборонно-промислового комплексу, що ми тут спробували робити, які люди, які фахівці. Це велике має значення, що ми є випробувачем, таким піонером, у гарному сенсі цього слова, початку і застосування багатьох напрямків сучасної амуніції. Сучасних. Для багатьох бізнесменів світу це великий приклад. Я думаю, в цьому напрямі – military-tech, у діджитал – ми в цьому напрямі будемо номер один. Принаймні на Європейському континенті”, – повідомив Зеленський.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У жовтні, мали такий меседж від партнерів, зробимо такий military-tech-форум в Україні, приїдуть дуже багато підприємств із дуже багатьох країн світу із різних континентів”, – додав Президент. Також Зеленський зазначив, що західні підприємці зможуть вільно зайняти свою “нішу”, до того ж отримати "велику допомогу" від держави. Крім того, за його словами, деякі підприємства розпочали будувати свої заводи в Україні, й держава підтримує їх всіма можливими способами, виділяючи землю, забезпечуючи безпеку та надаючи необхідні ресурси. Зеленський зазначив, що деякі підприємства будуть будуватися під землею , щоб забезпечити додатковий захист. Нагадаємо, в минулому році стало відомо, що турецька компанія "Байкар" побудує в Україні завод із виробництва ударних безпілотників “Байрактар”. Тоді було створено компанію й придбано земельну ділянку під будівництво заводу. Читайте: Безпілотники “Байрактар” будуть виробляти в Україні  Фото: скріншот інтерв’юКиївВлада

Засновник аналітичного центру “Клуб експертів” Максим Уракін надав свій аналіз щодо макроекономічних показників України та стану глобальної економіки в першому півріччі 2023 року. Про це KВ довідалась з публікації Клубу. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Говорячи про демографічний фактор розвитку української економіки, експерт навів дані порталу Опендатабот, які свідчать про те, що рівень народжуваності в країні продовжує знижуватися. Згідно з цими даними, у першій половині 2023 року народилося близько 97 тисяч дітей, що на 28% менше порівняно з аналогічним періодом 2021 року. “Народжуваність зменшується щороку приблизно на 7% починаючи з 2013 року. Однак повномасштабна війна погіршила ситуацію, спричинивши найбільшу кризу в природному прирості населення Демографія нашої країни продовжує зазнавати пресингу через обставини, що склалися”, – зазначив е Максим Уракін. За його словами, у першому півріччі 2023 року кількість укладених шлюбів упала на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як кількість розлучень збільшилася на третину, особливо в Києві. Переходячи до макроекономічної сфери, економіст підкреслив, що українська економіка почала показувати ознаки відновлення. “За даними НБУ, економіка України в другому кварталі зросла на 18,3% відносно того ж періоду минулого року. Це зростання відбувається відносно періоду найбільшого спаду на початку війни”, – заявив засновник клубу експертів. Проте Максим Уракін висловив побоювання щодо довгострокової перспективи. “Незважаючи на поточний позитивний тренд, основний ризик для економіки України продовжує бути пов’язаний з тривалістю та інтенсивністю війни. Це може ускладнити відновлення, а також спричинити проблеми з інфляцією та курсом валюти”, – зазначив Уракін. За його словами, основними негативними факторами, що впливають на економічну активність, є зниження або нестабільність міжнародної допомоги, а також можливі подальші руйнування енергоінфраструктури та проблеми з електропостачанням в осінньо-зимовий період. Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відзначається з початку війни. “Негативне сальдо зовнішньої торгівлі країни продовжує зростати, досягаючи, за оцінками Держстату, 9 млрд доларів за перші п’ять місяців цього року. Це говорить про те, що Україна витрачає більше валюти на імпорт товарів, ніж заробляє від їхнього експорту. Ми бачимо різке падіння експорту мінеральних продуктів на 39,3%, чорних і кольорових металів на 21,4%, деревини та товарів з неї на 17,7%, продукції машинобудування на 18,2%, хімічної промисловості на 21,4% та інших промислових товарів на 4,1%”, – наголосив кандидат економічних наук. Однак не всі новини в цій сфері були песимістичними. Уракін наголосив на зростанні експорту продовольчих товарів на 9,9%, що свідчить про потенціал українського агропромислового комплексу, який, можливо, стане одним з основних рушіїв відновлення економіки країни в найближчі роки. Щодо сальдо зовнішньої торгівлі послугами, то, хоча воно все ще від’ємне, темпи його зменшення дали деякі підстави для оптимізму. “Ми бачимо, що дефіцит зовнішньої торгівлі послугами скорочується, що може вказувати на поступове відновлення деяких секторів послуг в Україні”, – підсумував експерт. Однак не менш важливими аспектами економіки, за словами експерта, є держборг, міжнародні резерви та інфляція. “Державний борг країни продовжує нарощувати свій обсяг. До середини 2023 року він України наблизився до позначки в 140 млрд доларів. Водночас Міжнародний валютний фонд (МВФ) скоригував свої прогнози щодо рівня держборгу країни, знизивши його з 98,3% ВВП до 88,1% ВВП. Незважаючи на цей “позитивний” реалістичний перегляд, такий рівень боргу є значним тягарем для національної економіки”, – повідомив Максим Уракін. Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою. “Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він. Проте, міжнародні резерви країни показали позитивну динаміку. “До серпня поточного року міжнародні резерви України досягли рекордних $41,72 млрд, що на 6,9% вище, ніж попередній рекорд. Цей приріст, ймовірно, є результатом активної зовнішньої фінансової підтримки”, – заявив аналітик. Що стосується інфляції, то вона показала уповільнення. “Після рекордних 27% інфляції у 2022 році, цей показник впав до наближених 4% у липні поточного року”, – зазначив Уракін. Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує залишатися складною та багатогранною, потребуючи уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В останніх презентованих дослідженнях “Клубу експертів” активно розглядалася економічна ситуація в Україні, однак, за словами Максима Уракіна, динаміка світової економіки також має значний вплив на нашу країну. За останніми даними, світова економіка показує стабільні ознаки зростання, але також існують і певні ризики. “МВФ нещодавно надав свої прогнози щодо глобального економічного зростання. На 2023 рік прогнозується зростання у 3%, і такий самий показник очікується і у 2024 році. Рішення, ухвалені США щодо врегулювання питань, пов’язаних із рівнем державного боргу, а також активні дії в банківському секторі США та Швейцарії, сприяли зменшенню безпосередніх ризиків кризи на світовому фінансовому ринку. Однак, як підкреслили в МВФ, “баланс ризиків, як і раніше, нахилений у бік можливого погіршення економічної ситуації на глобальному рівні”, – пояснив економіст. Інфляція продовжує залишатися в центрі уваги експертів. Хоча МВФ знизив прогноз інфляції для поточного року до 6,8%, очікування на 2024 рік було скориговано в більший бік. Ґрунтуючись на цій інформації, Максим Уракін робить висновок, що світова економіка перебуває на шляху до стабілізації, але ситуація залишається неоднозначною через низку невизначених факторів. Для країн та їхніх економік, що взаємодіють на світовому ринку, важливо моніторити зміни та готуватися до можливих викликів. На думку засновника “Клубу експертів”, світова економіка у 2023 році демонструє змішані результати. Тоді як деякі країни долають наслідки пандемії та перебувають на шляху до стабільного зростання, інші стикаються з викликами, пов’язаними з внутрішніми та зовнішніми чинниками. “Економіка США перевищила очікування, показавши зростання вище прогнозних значень. При цьому споживчі витрати і державні витрати також показали стійке зростання, проте інвестиції в житлове будівництво продовжують знижуватися. Китай, що перебуває на шляху відновлення після пандемії, демонструє впевнене економічне зростання, хоча будівельна галузь продовжує переживати кризу. Єврозона показала помірне зростання, водночас найбільша економіка регіону – Німеччина – зустрічає рецесію. Водночас Велика Британія та Японія мають позитивні коригування прогнозів свого ВВП. Індія продовжує зміцнювати своє економічне становище, показуючи динамічне зростання. Тим часом Бразилія, хоч і показує зростання в поточному році, очікує зниження показників до 2024 року”, – резюмував експерт. Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням: Читайте: Клуб експертів та Клуб експортерів проаналізували основні експортні ризики у 2023 роціФото: Клубу експертівКиївВлада

Протягом липня Кагарлицька міська рада спільно з підпорядкованими їй комунальними підприємствами зробили замовлень на 9,64 млн гривень. На більше третини цієї суми замовили виконання ремонтів доріг на семи вулицях громади. Підрядником “дорожніх тендерів” без конкуренції або відхиляючи вигідніші пропозиції обрали ПП “Ріалбуд”, яке належить депутату Київської облради “порошенківцю” Арташесу Татояну (на фото праворуч). На що ще спрямовував кошти Кагарлик в липні 2023 року – в сорок третій частині циклу КиївВлади “Справи Насущні.  Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у липні 2023 року Кагарлицька міська рада спільно з підпорядкованими їх комунальними підприємствами уклали за результатами публічних закупівель 453 договори на 9,64 млн гривень. Найбільші видатків Минулого місяця в Кагарлику на найбільшу суму – 3,73 млн гривень – назамовляли виконання ремонтів покриттів семи вулиць громади на замовленням КП “Міськрембудсервіс” (*). З цієї суми найдорожчим (2,65 млн гривень) є капремонт по вул. Аркадія Демиденка (від №21 до вулиці Героїв Крут) у Кагарлику, кошти за який вже перераховані в повному обсязі. На решту 1 млн гривень замовили влаштування дорожнього покриття по вул. Підлісна в селі Слобода, а також проведення поточних ремонтів по вул. Перемоги в селі Іванівка, вул. Берегова в селі Мирівка, вул. Центральна в селі Горохуватка, вул. Поповича та вул. Шевченка в селі Шпендівка. Роботи по всім договорам повинні завершені до кінця поточного року, виняток тільки договір по Слободі, де терміном вказано 30 червня при тому що сам договір підписано лише 7 липня. Читайте: У Кагарлику за 6,8 млн гривень хочуть відремонтувати покриття двох вулиць На другому місці зі значним відставанням від першого видатки Кагарлицької міськради на паливо в розмірі 728,16 тис. гривень. За ці кошти до кінця поточного року підрядник повинен отримати 8,8 тис. літрів бензину А-95, 5 тис. літрів дизеля та 3 тис. літрів скрапленого газу на АЗС VST. Однак договір містить уточнення, що обсяг палива може бути зменшений в залежності від фінансових видатків та виробничою необхідністю покупця.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Третє місце серед липневих замовлень Кагарлика посіли два договори Відділу освіти Кагарлицької міськради загальною ціною 623,66 тис. гривень на розробку проєктів будівництва транспортабельних модульних котелень кагарлицьких ліцеїв №1 та №3. Документація повинна бути готова до кінця серпня поточного року.Серед інших замовлень Кагарлика минулого місяця також: висвітлення діяльності Кагарлицької міськради до кінця року у місцевій газеті майже за 200 тис. гривень; 16 путівок для оздоровлення дітей в закладі відпочинку “Зоряний” в селі Карапиші Обухівського району за 190,4 тис. гривень;  поточний ремонт вуличного освітлення по вул. Народна в селі Мирівка за 150,88 тис. гривень;  вимощення тротуарної плитки на території дитсадку "Зірочка" в селі Стави за 150 тис. гривень;  поточний ремонт електропроводки в будинку культури в селі Бурти за 120,65 тис. гривень;  дитяча гірка, дві каруселі та три тренажери для спортмайданчика 153 тис. гривень; холодильник, жарочна камера, дві морозилки, електром’ясорізка,  електросковорідка, кухонний комбайн, Smart TV-приставка на замовлення міського Відділу освіти за 215 тис. гривень; місток для переходу з вул. Східна на вул. Ковпака за 35,5 тис. гривень; бюст Тараса Шевченка за 24 тис. гривень. Найбільші підрядники Минулого місяця Кагарлицька міськрада зі своїми відділами і підприємствами  замовляли товари, роботи та послуги у 103 компаній та підприємців. При цьому одна – ПП “Ріалбуд” (**) – має значний відрив від інших підрядників. Ця фірма отримала 6 замовлень на 3,61 млн гривень (38% від усіх липневих замовлень Кагарлика через Prozorro), це майже всі дорожні підряди липня, крім влаштування дорожнього покриття по вул. Підлісна в селі Слобода. До слова, за найдорожчий підряд на капремонт покриття по вул. Аркадія Демиденка (від №21 до вулиці Героїв Крут) у Кагарлику за 2,65 млн гривень, крім “Ріалбуду” змагалися ще девять компаній, з них три запропонували вигіднішу ціну, однак їх пропозиції відхилили по різним причинам через невідповідність тендерним вимогам. Решта чотири підряди ПП “Ріалбуд” дісталися без конкуренції. 20 компаній та підприємців, які в липні отримали в Кагарлику замовлення на найбільші суми  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП "Ріалбуд" (до квітня 2021 року – ПП “Татоян”) зареєстровано в 2009 році в Богуславі Обухівського району Київської області. Статутний капітал – 150 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг і автострад. Засновник та кінцевий бенефіціар – прописаний в Богуславі Арташес Татоян. Директор – Олексій Горбач. Арташес Татоян – депутат Київської обласної ради від партії “Європейська солідарність”. Входить до складу комісії з питань капітального будівництва, регіонального розвитку, містобудування, транспорту, цивільного захисту, відновлення житлових та інфраструктурних об’єктів. Читайте: Вони пройшли: список депутатів Київської обласної ради від “Європейської Солідарності” На місцевих виборах 2015 року (партія “Рідне місто”) та 2019 року (Аграрна партія України) Арташес Татоян обирався в Богуславську міську раду. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП "Ріалбуд" уклало 683 договори на 493,18 млн гривень. Найбільший замовник – Управління будівництва Голосіївської РДА, від якої отримано 93 підряди на 134,55 млн гривень.  Читайте: Обрані підрядники: компанія депутата Київської облради за 18 млн гривень відремонтує чотири прибудинкові території Голосіївського району ПП "Ріалбуд" фігурує в декількох кримінальних провадженнях. Зокрема, з квітня 2020 року правоохоронці розслідують розкрадання коштів на дорожніх підрядах у Кагарлицькому, Миронівському та Богуславському районах (провадження від 03.04.2020 року № 12020110000000213), які ПП "Ріалбуд" виконувало впродовж 2016-2019 років. За інформацією поліції, розтрата відбувалась “шляхом неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт”. Безпосередньо Арташеса Татояна підозрюють в організації схеми розкрадання бюджетних коштів. Раніше KВ повідомляла, що в 2019 році жителі будинку №6 вулиці Феодосівської Голосіївського району були незадоволені якістю виконання на той час ПП “Татоян” капремонту асфальтового покриття у їх дворі. Вони скаржилися, що протягом виконання робіт для жителів не облаштували тимчасові проходи і вони змушені були ходити по пилу та бруду. Читайте: Жители ул. Феодосийской в Киеве возмущены ремонтом асфальта без обустройства временных проходов (фото) Кагарлицьку міську раду очолює Олександр Панюта. * КП “Міськрембудсервіс” (код ЄДРПОУ: 03330815) ** ПП "Ріалбуд" (код ЄДРПОУ: 36432040) Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Фото: колаж KВ КиївВлада

Будівельний ринок міг би стати потужним драйвером для відновлення економіки Києва та всієї країни. Одним зі стимулів будівельного буму обіцяла стати державна іпотечна програма “єОселя”, яка з 1 серпня є доступною для всіх українців, що мають потребу у покращенні житлових умов. Однак вже сьогодні будівельники наголошують на низці недоліків програми, що можуть суттєво зменшити її вплив та масштаб. Напередодні 20-ти ліття будівельної компанії “Інтергал-Буд”, системного і потужного гравця на ринку нерухомості України, про підводні камені “єОселі”, стан і перспективи ринку первинного житла КВ розповіла комерційний директор компанії Анна Лаєвська. KВ: Кабмін розширив програму "єОселя" з 1 серпня. Хто і як тепер може взяти пільгову іпотеку? Анна Лаєвська: Раніше, до 1 серпня, програма “єОселя” була доступною лише для чотирьох пільгових категорій. Це були медики, військові, вчителі та науковці. Тобто, скористатися програмою можна було, якщо людина належала до однієї з таких категорій співробітників і працювала саме в державному секторі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  З 1 серпня програма доступна для всіх громадян України, у яких немає власного житла або є, але площа менше, ніж 52,5 метри на одну особу. Якщо це, наприклад, родина з двох осіб, то вже можна розраховувати на 72 кв.м і по аналогії вже з більшою кількістю членів родини або дітей. Відповідно, зараз кількість запитів збільшується в рази, як і кількість відвідувань відділів продажів забудовників. Це саме ті люди, які сподіваються придбати житло по пільговій іпотечній програмі “єОселя” під 7% кредиту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Якщо програма тепер більш доступна і лояльна, наскільки може збільшитись попит на таке житло? Анна Лаєвська: За програмою строк виплат триває 20 років у гривні без жодних курсових індексацій з невеликим щомісячним платежем. Програма є дуже доступною та посильною для мільйонів наших громадян. Якщо говорити про статистику, то за програмою було профінансовано видачу кредитів майже на 3 млрд гривень. До прикладу, наша компанія продала вже понад 80 квартир за “єОселею” – це приблизно 20-25% в загальній структурі продажів. Та, якщо говорити про масштаби продажів на ринку нерухомості в цілому, то кількість виданих кредитів невелика. На первинному ринку було видано всього лише близько 300 кредитів за весь період дії програми. KВ: А з чим пов'язана така незначна кількість продажів кредитів саме на первинному ринку? Анна Лаєвська: Тут можна виділити декілька проблем. По-перше, раніше участь у програмі могли брати тільки готові об'єкти, багатоквартирні будинки. В таких об’єктах непроданих квартир вкрай мало. Питання навіть не в тому, що ці об'єкти дорожчі. Квартир дійсно дуже мала кількість. До війни забудовники до моменту введення об’єкту в експлуатацію продавали 90-95% квартир. У нас, наприклад, залишилася певна кількість будинків, які ми планували виставляти на продаж вже саме на високій стадії готовності об'єкта. Та по ринку загалом було вкрай мало таких пропозицій. По-друге, були перебої з фінансуванням програми зі сторони “Укрфінжитло”. А в нас вже було більше 10 тис. заявок. Просто раптово чотири місяці поспіль не видавалися кредити. Ми спостерігали помітний негатив від покупців, які не розуміли, чому, маючи позитивне рішення банку, кредитного комітету, вони не можуть підписати документи на одержання квартири та забрати ключі. Цей момент вирішився й фінансування відновили. І наразі темпи нарощуються щомісяця. KВ: У цьому сегменті житла держава теж анонсувала певні зміни, в чому вони полягають? Анна Лаєвська: Так, наразі уряд розставив основні акценти, що у фокусі програми має бути саме первинний сектор. Крім того, тепер дозволяється акредитувати і продавати квартиру за цією програмою в будинках, які перебувають на етапі будівництва. Тобто, є можливості значно розширити базу пропозицій, щоб програма запрацювала. Є і “але”. Це – три досить важливих і ключових чинники, які вже 90% забудовників відсіяли від участі в цій програмі. Перший чинник – це обмеження переліку дозволених схем фінансування. Поки що маємо постанову, що це будуть тільки Фонди фінансування будівництва (ФФБ) або ж продаж майнових прав. Проте великі забудовники наразі не працюють за ФФБ. Раніше це були “Аркада” та “Укрбуд”, і ми знаємо результат їхньої роботи. Це – не гарантія, в жодному випадку. Другий чинник – майнові права. Але майнові права – це одразу плюс необґрунтований ПДВ до вартості квартир, який вже закладено у вартість матеріалів та послуг. Ми розуміємо, що додаткова оплата перекладається на кінцевого споживача – на позичальника. На тих людей, які мають купувати житло за пільговими умовами. Тож довгий час наша компанія вела розмови з урядовцями щодо цього, ми наводили аргументи. Під час прийняття закону №2518 щодо майбутніх об'єктів нерухомості  навіть урядовці все ж дослухалися до аргументів щодо ПДВ саме на первинному ринку. Зрештою, погодили редакцію, яку пропонувала будівельна спільнота. Тобто таку, яка враховує й інтереси держави, й інтереси будівельного сектору. Третій нюанс стосується того, що ми не можемо працювати відповідно до закону №2518 за поточними об'єктами. Тому наразі дуже сподіваємося, що буде прийнято поправки до відповідної постанови Кабінету міністрів, які дозволять вносити до реєстру спеціальних майнових прав та продавати за новою схемою фінансування об’єкти, дозволи на будівництво яких отримані до приняття 2518. Наразі ж запропоновані до участі в єОселя механізми фінансування можуть призвести до абсолютно несправедливого здорожчання квартир та нарахування ПДВ для кінцевих споживачів. Коли я спілкувалися з робочою групою, то пояснювала так: якщо у відділ продажу прийде людина з останніми коштами, але своїми, для неї вартість квартири буде одна, без ПДВ. І це – правильно. А для людини, яка прийде за програмою “єОселя”, вартість буде збільшена на 15 чи 20%. Це — ненормальна ситуація. Читайте: В “Інтергал-Буд” розповіли про нові акційні умови розтермінування до 5% KВ: А яка ситуація із виділенням коштів на програму? Анна Лаєвська: Можливості фінансування державою програми – ще одне питання, яке також турбує і забудовників. Ми розуміємо, що буде шалений попит. До нас вже надходить дуже багато дзвінків і ми проводимо багато консультацій щодо купівлі житла саме під 7%. Адже будь-яка людина, яка не могла собі дозволити житло, тепер може придбати квартиру з платежем в 10-15 тис. гривень на місяць. Це матиме позитивні наслідки, в умовах війни стимулюватиме будівництво, а будівельна галузь є найбільшим драйвером економіки, що підсилює ВВП, наповнює державні та місцеві бюджети. Іншого такого потужного стимулу, як кредитна програма, для будівельного ринку, напевно, немає наразі. Та питання в тому, наскільки вистачить грошей, ресурсу в “Укрфінжитла” і фондах, які фінансують цю програму? І чи не вийде, що зараз дуже масштабно стартували, а потім отримали негатив, оскільки за перші пару місяців надійде 100 тис. заявок і держава неспроможна буде їх обробити? Тож, так, є певні побоювання стосовно цього моменту, що фінансування вистачить не на весь об'єм потенційного попиту, і вже зараз треба максимально залучати і додаткові кошти. Гравці будівельного ринку зі свого боку дуже сподіваються на цю програму. Наразі попит відновився у межах 20-30% довоєнного рівня. Це вже хороший результат, але тих, хто готовий за власний кошт сьогодні будувати житло, мало. Хоча за логікою, забудовники мають вже сьогодні починати будувати нові проєкти, щоби було що потім продавати. У нас зруйновано 35 мільйонів кв.м. житлової нерухомості, – це все необхідно відновлювати, будувати нове житло, аби забезпечити й переселенців, й тих, хто постраждав внаслідок бойових дій. “Інтергал-Буд” має 3644 квартири, які можна запропонувати до програми з доступною іпотекою. Це – більше ніж 256 тис. квадратних метрів житла. Але ми поки не можемо це зробити – забудовників зараз дуже сильно обмежили. KВ: Чи є комунікація у Мецгера з будівельним ринком? Хтось радить їм? Анна Лаєвська: Так. В цьому є декілька проблемних питань на порядку денному. По-перше, уряд займає жорстку позицію щодо будівельного сектору, який ніби-то максимально намагається уникати оподаткувань. Ми мільйон разів наводили статистику, дані щодо того, скільки сплачується коштів, ПДВ, податків з фонду заробітних плат, скільки різних надходжень іншого характеру тощо. Є й такий камінь спотикання, як первинка, що будується. Перші питання, які ставить уряд, це: “Який ризик недобуду?”, “Що робити з ним?”, “Ми державна програма, а ви – приватний бізнес. Ми не знаємо вашу внутрішню кухню” тощо. Будівельників часто збирають разом і задають питання: “Розкажіть нам, як це працює?”. Ризик недобуду для них – це найбільш болюче питання, особливо після скандалів із “Аркадою” та “Укрбудом”. Хоча ми роз’яснюємо, що назва в договорі нічого не гарантує. Чи там вказано ФФБ, чи майнові права. Чи там взагалі попередній договір, який, до речі, навіть банки знають, як перевірити, що у забудовника немає подвійних продажів. Бо є один особовий рахунок, закріплений за квартирою, і по рахунках видно, яка фізособа за неї сплачує. Тож ми пропонуємо урядові оцінювати ризики компаній по-іншому. Наприклад, опиратися на репутаційно кваліфікаційні критерії до забудовників, що матимуть участь у програмі, як це робиться, до речі, у банківській сфері. Якщо оцінювати мінімальний об'єм капіталу, обороти за рік, кількість персоналу, наявність матеріально-технічної бази, відсутність недобудов у портфелі, динаміку поточних будівництв, відсутність кримінальних справ за керівниками компанії, відсутність шахрайських дій тощо, дивитися на компанію з точки зору солідності і який вона має бекграунд, то це значно полегшить справи. Ба більше, ми пропонували уряду узяти з тих гравців ринку, хто хоче брати участь у доступній іпотеці, гроші під банківську гарантію. Забудовник міг би покласти 15-20 млн гривень на банківський рахунок для гарантії. І багато хто пішов би на цей крок з системних гравців. Могли б закласти під іпотеку і якийсь готовий об'єкт нерухомості, і щоб банк був поручителем, а забудовник взяв участь у держпрограмі, акредитовуючи всю компанію, а не конкретний ЖК. От такий підхід був би оптимальним. Всім було б спокійно та комфортно працювати. Однак ми знову стикаємося з упередженим ставленням, що забудовники обдурять і не добудують, а і так вже тисячі вкладників збурені попередніми кейсами, як от “Укрбуд” та “Аркада”. Наступне питання – ескроу-рахунки. Будівельникам закидають те, що держава не впевнена, що вони ті гроші використовують за цільовим призначенням, що правильно фінансують своє будівництво. На що ми відповідаємо, що якби ми працювали, як “Укрбуд” та “Аркада”, особливо під час війни, коли немає продажів, ми вже, напевно, всі нічого не будували б. Бо упродовж першого року року продажі були нульові. Але ми виконували свої зобов’язання і добудовували свої ЖК. Однак наразі держава бачить вихід в ескроу-рахунках для “єОселі”. Аргументують, що так будуть впевнені, що кошти, які надійшли від позичальника, пішли відразу на будівництво, і забудовник не займається кросфінансуванням. В ідеалі це мало б працювати за схемою: кошти виділив “Укрфінжитло”, банк прокредитував, і є сюрвейер, який перевіряє графіки будівництва, відсотки виконання, закупівлі забудовника, а потім через час випускає ці кошти на оплату роботи підрядників. Однак тут ми маємо роз’яснити, що аби сьогодні на будмайданчику клали цеглу, за дев'ять місяців до того треба проавансувати підрядника, купити цю цеглу, привести та заскладувати. І так само з іншими матеріалами. А акти на будівництві підписуються, подекуди, через декілька місяців після фактичного виконання робіт. Тож не можна платити за роботи по факту. Можна робити теоретично, якщо ми, наприклад, подали до банку, який контролює роботи, свій графік будівництва, фінансування, і показали, що нам потрібно наперед. Тому що ліфти ми авансуємо за рік, вікна та металоконструкціями – інколи за півтора року. Ще один момент. Наприклад, сюрвейер три тижні щось перевіряв. А ліфти у нас були з Італії або Німеччини, а вікна -  з Польщі. Хто буде відповідати за валютні фінансові ризики, якщо забудовник отримає підвищені ціни на товар, поки ці процеси триватимуть? Читайте: “Інтергал-Буд” поновив будівництво ще 4 будинків в столиці І наостанок. Чому це працює в Європі? Бо там дешеве кредитування. Під 8 чи 10%, залежно від країни. Є ескроу-рахунки, які контролюють банки та нотаріуси, на яких накопичуються кошти саме фізосіб. Але в будівельника є страхова компанія, яка дає гарантії і виплати разом з банком, який його прокредитував. Наприклад, в Німеччині чи Польщі ще простіший механізм. Банк повністю кредитує в національній валюті будівництво, кошти від фізосіб – на ескроу-рахунку і виділяються забудовнику по мірі зростання будівельних потужностей, закриваючи його кредит разом з відсотками. І вже десь під кінець будівництва він отримує свій прибуток. В Україні будсегмент працює так, що будівельник не має компенсатора, кредитного плеча. Якби ми мали доступні кредити в гривні на будівництво для будівельників, то не заперечували б, щоб кошти фізосіб перебували у держави на рахунках. Будівельний бізнес хоче мати можливість своїми грошима оперативно все фінансувати та максимально швидко добудовувати. Держава, надаючи кредит, хоче нас контролювати, хоче прозорості для фізосіб, гарантію того, що не обдурять і гроші не вкрадуть. Проте у відповідь вони не пропонують бізнесу реального працюючого механізму, який не доб’є будівельну галузь, а навпаки дасть можливості розвитку. Тож виникає тоді питання, що таке “єОселя”? Це показова акція, бо грошей немає, і тому ми отримуємо такі умови та не отримуємо механізмів для впровадження її?  Чи не хоче насправді влада, щоб програма не розкрутилася, бо боїться, що за місяць фінансування буде вичерпаним? Чи є розуміння, що наповненість фінансуванням наразі не така, щоб охопити реальні масштабу попиту? Якби програма запрацювала на повну, ринок будівництва був би в рази більше, ніж до війни. До війни в нас цільова аудиторія була 5% населення, а з “єОселею” — це вже більше 50% населення, які можуть придбати собі квартиру. І це для економіки сьогодні вкрай важливо. Але ми бачимо лише активність окремих фігур щодо “єОселі”, але не бачимо справжньої організації та результату, це розчаровує як забудовників, так і людей взагалі. Бо якщо не вийде погодити роботу з майбутніми об'єктами нерухомості, то будемо змушені продавати майнові права з нашого фонду або перераховувати ціну, шукаючи компроміс. Ідея програми насправді дуже класна, але наразі її задумка – дати просте рішення вже сьогодні. Ми подавали від забудовників бізнес-план щодо доступної іпотеки до Мінекономіки, Кабміну. В чому полягала пропозиція: не треба за програмою виділяти на 100% суми кредиту, виділяйте кошти тільки на компенсацію ставки комерційного чи державного банку. Вони ж займаються тим, що перерозподіляють бюджет. А цього робити не потрібно. Є у банка втрата відсотків – їх і компенсуйте. Так за 3 млрд гривень можна було оформити не 300 квартир, а куди більше. Це логічно і з тої точки зору, що багато людей виїхало. Ще більше залишились без житла і є загроза, що і вони поїдуть в Європу і не повернуться. Виїхала найбільш трудова та активна частина населення з дітьми. Навіщо їм повертатися в Україну, якщо їм нема де жити? Єдине, чим зараз можна втримати людей тут – це дати їм квартиру з розтермінуванням на 20 років. Інакше матимемо через 10-20 років провал по народжуваності з переважаючим насленням пенсійного віку. КВ: Наразі маємо проблему не лише з демографічною ситуацією, а й кризу з кадровим потенціалом. Багато хто з забудовників вже розглядає можливість після перемоги залучати працівників робітничих професій з Центральної Азії або Узбекистану. Як і чим ви тримаєте персонал? Анна Лаєвська: Ми налаштовані, аби працевлаштовувати наших співвітчизників. Так, можливо, їх просто фізично не вистачатиме і буде кадровий дефіцит. Коли розпочалася повномасштабна війна, була досить невизначена ситуація. Багато людей робітничих спеціальностей виїхали з регіону чи за кордон. Наші генпідрядники говорили про втрату до 40% свого робітничого штату навесні-влітку минулого року. До того ж, в Міноборони вважають, що ми не є стратегічною галуззю і нам відмовили в наданні бронювання на наших будівельників. Офісний персонал керівництво компанії підтримувало від початку вторгнення, сплачуючи мінімальні оклади. У травні 2022 року ми відновили будівництво і потім нарощували темпи. І за цей час повернули вже більше половини штату. Ми втратили буквально одиниці осіб з колективу офісного персоналу. Щодо будівництва, то відновили вже 80% особового складу за літо-осінь минулого року, запрошуючи на роботу і працівників із інших регіонів. Цього року на їхню кількість дуже вплинула мобілізація. Так, сьогодні є дефіцит, особливо з-поміж оздоблювальників, слюсарів, електриків та техпрацівників. Але поки вдається відшукати тих, кого можна залучити до будівництва. Можливість залучати робітників з інших країн ми не розглядали. Хоча нам пропонували і робітників з Турції тощо. Як варіант, краще розглянути облаштування спеціальних навчальних центрів для молоді. Адже сьогодні є брак дійсно кваліфікованих працівників. KВ: Як змінюється собівартість будівництва під час війни? Чи треба диверсифікувати закупівлі матеріалів? Як це робиться і які були проблеми? Анна Лаєвська: Вартість квадратного метру для населення зросла на 30-50%, залежно від стадії будівництва об’єкту через зростання ціни на будматеріали. За деякими позиціями (вікна, арматура, імпортні матеріали, оздоблювальні матеріали) вона збільшилась вдвічі, а то і втричі. Адже змінилася і логістика і все це надходить в обмеженій кількості. Дуже багато позицій надходило з білорусії, Польщі, багато відмов через війну, або зростали розцінки на матеріали. Це – ліфти, матеріали для фасадів. Плюс виросли в ціні і багато і вітчизняних матеріалів, наприклад, газоблок. Багато заводів зруйновано чи призупинили діяльність, тож виник дефіцит матеріалу. А ще – скорочення виробництва і заводи наразі просто не можуть забезпечити будівельників на 100%. Тож наразі ми просто зменшуємо маржу забудовника, тому що і підвищити суттєво ціну на квадратні метри не можемо. Попит обмежений, а будувати необхідно. KВ: Наразі у вас вже всі будмайданчики працюють? Анна Лаєвська: Ми не відновили будівництво лише на одному майданчику, це — флагманський проєкт Intergal Сіту. Не відновили виключно через брак робітників — дуже значні об’єми будівництва. Також проєкт передбачає використання імпортних матеріалів — ми все це збираємо, бронюємо та завозимо в Україну. Будівництво ще одного ЖК, яке поки на паузі, “Лук’янівський каскад” буде відновлено у вересні. KВ: На ринку почастішали скандали через виплати з розтермінуванням. Чи не виникає труднощів у цій царині і як компанія працює із заборгованістю за договорами розтермінування? Анна Лаєвська: Наша позиція: необхідно запропонувати компромісні варіанти розстрочникам. Зізнаюся, ми дещо побоювалися негативної реакції з цього питання. Однак по факту такого не відбулося, із сотень розстрочників більшість спокійно сприйняли вимогу початку виплат, з червня місяця ті, хто має необхідність переглянути строки виплат, вже працюють з відділами продажів. Ми запропонували декілька варіантів – продовження терміну розстрочки, можливість змінити ЖК, можливість змінити квадратуру квартири. 80% з розстрочників обрали для себе подовження розстрочки. Багато хто зупинився на продовженні декількох місяців, чи плюс рік, чи два роки. Декілька людей обрали перейти на інший об’єкт, з бізнес-класу на комфорт-клас, ще декілька — обрали меншу квадратуру. З майже 400 розстрочників розірвали угоду з поверненням коштів покупцеві лише в одному випадку. Тож, підсумовуючи, виявилось, що покупці можуть закривати борги, я вважаю, що це — справедливо. Бо ми будуємо і свої зобов’язання виконуємо. У відповідь й покупці мають робити так. KВ: Чи цей досвід військового часу змінив майбутні договори з клієнтами, саму угоду? Анна Лаєвська: Ми змінили шаблон нових договорів на квартири, що купувалися під час війни. В нас тоді були особливо лояльні умови розстрочки і спеціальна вартість. Однак ми зіштовхнулися з тим, що необхідно додавати до договору пункт “Ознайомлений з дією форс-мажору та наявністю військового стану, підтверджую готовність сплачувати згідно з графіком”. KВ: Нові покупці очікують, що ви будуватимете свої ЖК адаптовано до умов війни, наприклад, проектувати бомбосховища? Анна Лаєвська: Питання бомбосховища вирішуються за рахунок паркінгів. У нас зараз змінюються ДБНи і буде передбачено інше навантаження на перекриття паркінгу, щоб вони витримували падіння уламків та снарядів. Проєкти “Інтергал-Буд” також переважно мають або підземний паркінг, або цокольний поверх з коморами. Під час обстрілів обслуговуюча компанія відкриває комори, і вони слугують, як нормальні укриття. Так само несуть цю функцію і паркінги, де є вода, туалети два виходи, все те, що необхідно для сховища. Тож наразі ми змінюємо конструктивні особливості та навантаження по паркінгам і вони будуть загальнодоступними сховищами на випадок тривог. Стосовно автономності ЖК, то є в нас комплекси з автономним газовим опаленням. Додатково, на зиму, що буде, ми ухвалили рішення підключати будинки до мегапотужних генераторів, що працюють у нас на будівництвах, і таким чином  мешканці наших ЖК матимуть воду, опалення, будуть адаптованими до нових нестандартних умов. KВ: Цьогоріч “Інтергал-Буд” виповнюється 20 років. Що за ці роки вдалось втілити,  назвіть п'ять основних цілей, які компанія ставить перед собою на найближчі роки? Анна Лаєвська: 20 років роботи на ринку — для нас дуже серйозна дата, “Інтергал-буд” святкуватиме ювілей в середині серпня-місяця. Ми пишаємося тим, що є найбільшим забудовником в сегменті якісного і доступного житла, що відповідає на запит широкої цільової аудиторії. Зараз, на жаль, багато гравців у цьому сегменті, крупних і масових, вибули з ринку, і ми залишилися з великим об’ємом будівництва на самоті. Однак ми пишаємося й тим, що обрана фінансова стратегія та правила роботи компанії є правильними і дають свій результат. Другим нашим досягненням є наш персонал. Є люди, які працюють в “Інтергал-Буд” від дня заснування компанії. Це прекрасна команда. Пишаємось і тим, що з нами вже 25 тисяч родин, це власники збудованих нами, заселених квартир. Ми наближаємося до цифри 5 млн квадратних метрів збудованої нерухомості. В українську інфраструктуру: дороги, комунальні мережі, садочки, школи, реконструкції і ремонти — ми вклали на сьогодні 800 млн гривень. До війни “Інтергал-Буд” могла поставити собі в досягнення 1 млн м. кв нерухомості, яка будується одночасно. Наразі ми майже вийшли на цей довоєнний показник – компанія будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Це рекордний показник для України, адже немає забудовника, який одномоментно може проводити будівельні роботи на такій кількості будмайданчиків. У нас є свій парк будівельної техніки, великий парк обладнання, тож на сьогодні ми не залежимо в цьому плані від підрядників. В нас є внутрішні генпідрядні організації, які теж дають нам певну автономність. І також досягненням я вважаю є те, що за час війни 200 тис кв. метрів житла ми ввели в експлуатацію, передали ключі власникам і цього року також плануємо ввести в експлуатацію 200 тис. кв. м житла. Серед п’яти речей, яких би нам хотілося досягти, перше — це отримати працюючу іпотеку. Це мрія всіх співробітників нашої компанії, велике сподівання будівельного ринку. Маємо на меті й втримати перше місце в категорії найбільш масового забудовника, який працює в комфорт-сегменті, що дає оптимальне співвідношення ціна-якість. Хочемо зрештою, щоб сто відсотків квартир продавалися вже з ремонтами, і до цього ми йдемо планомірно з року в рік, так це робиться в Європі. Сьогодні ми бачимо, що практично всі покупці  обирають для себе вже квартиру з ремонтом. Тож маємо плани працювати над подальшим розширенням дизайнерських рішень для квартир та розширювати базу контрагентів на цьому напрямі. Четверта мета, якої ми б хотіли досягти — це розширення нашої діяльності і вивід нових проєктів на ринок. Вже є запланований проєктформату “мега міста”, зовсім нове рішення на ринку, це буде комплекс з оздоровчою і спортивною інфраструктурою. Старт роботи над цим, знаковим для нас проєктом, анонсуємо додатково. І п'яте – ми плануємо вийти на довоєнні об'єми будівництва та перевершити їх, стимулюючи відновлення попиту. Окрім того, що в нас працюють державні іпотечні програми, в “Інтергал-Буд” є й своя внутрішня політика, працюють свої програми і інструменти, і ми бачимо досить великий прогрес у цьому навіть без підтримки “єОселі”. Ми працюємо з банками стосовно партнерських іпотек і в цілому в нас є мрія, щоб запрацювала доступна іпотека від “Інтергал-Буду”, ми рухаємося в напрямку створення ефективного механізму роботи з банками, в якому ми, як забудовник, будемо давати гарантії і кредитування дозволить пересічним громадянам купувати житло. Бо зрештою, як і багато українців, ми мріємо, щоби будь-яка родина в нашій країні мала змогу придбати собі затишне та якісне житло. Читайте: “Інтергал-Буд” вчергове прозвітувала про хід будівництва на своїх об’єктах Фото: Євген Лоюк

Ярославська, 13-Б. Давайте розберемося. Ми з Вами бачимо страшні наслідки — знесення будівлі першої половини ХІХ століття нахабним адвокатом під виглядом реконструкції. Про це багато хто висловився, але пропоную дослідити причини. Де-факто забудовник на Ярославській — злочинець проти історії міста і культури, але де-юре — ні. Якщо йому щось впаяють (наприклад, 850 гривень штрафу за самоуправство: не-демонтаж паркану відповідно до скасування картки про порушення благоустрою) — то це буде “перемогою” (в суді). Чому так? Система прийняття рішень стосовно цінної (в тому числі рядової історичної) забудови протирічить здоровому глузду. Адже ці рішення має приймати місто. А їх не приймає ніхто. Я не кажу про пам’ятки. Рішеннями щодо статусу і вимог до пам’яток опікується держава — управління охорони культурної спадщини при ОДА (КМДА), Експертна рада при Мінкульті і далі по тексту закону “Про охорону культурної спадщини”. Я кажу про цінну забудову, яка не має статусу в законі, але має статус у громади. Це може бути стара, або не стара забудова, але однозначно знакова: дуже гарна з точки зору містян і фахівців; або така, що надихає, і поруч з нею постійно фоткаються; або така, з якою пов’язані важливі події міста. Державою такі будинки не захищені. Тому що не пам’ятки. І тому, що сьогодні в Україні найчастіше не власник майна робить реконструкцію з метою покращити своє майно, а чужа для цієї місцевості людина бере у міста в оренду під забудову ділянку (це в принципі нонсенс, землю треба купувати і ставати її власником) і робить все для отримання найбільшого прибутку. І чхать він хотів на genius loci. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В політиці Європейського Союзу, до якого ми прагнемо, є “Рамкова директива щодо відходів (2008/98/EC)52”. Вона має за мету до 2020 року досягти 70% переробки відходів будівництва та демонтажу, та пропонує спочатку збільшити термін служби будівель, а потім збільшити повторне використання та переробку матеріалів. Збільшити термін служби будівель. Власник завжди хоче збільшити термін служби будівлі. Яничар — знищити і вичавити з ділянки якомога більше грошей. У будинку на Ярославській, 13-Б, термін експлуатації не сплив. Він міг працювати і далі. Але закон дозволив його знищити. До речі, якщо власник утримував будівлю з 2009 року, то чому він довів її до стану “непридатності конструкцій”? Га? То що ж не так із загальною системою? 1. Цінна історична забудова не захищена. Міста не мають права встановлювати особливі вимоги щодо експлуатації або реконструкції цінної забудови власникам. Міста не мають права складати переліки таких будівель. Міста не мають права визначати цінну забудову — цінною. Те саме стосується міських ландшафтів. 2. Відбувається постійна підміна понять: реконструкція – нове будівництво. До 2011 року (якщо я не помиляюся) в ДБН у визначенні реконструкції було вказано, що має зберігатися конструктивна схема будівлі. В 2011 році це вимарали (ми знаємо, хто це зробив, але і в наступні роки міністерство це не виправило). В законі немає визначення терміну “реконструкція”. 3. Дозвіл на будівництво і дозвіл на встановлення паркану навколо будівництва в багатьох випадках надають різні установи (державний ДІАМ, міський ДАБК). Ніхто ні з ким не комунікує. Мала би бути одна установа – місто. Хочеш будувати – один дозвіл на всі роботи (підготовчі, будівельні, паркан), як це є у цивілізованому світі. 4. Погодження проєкту реконструкції (історичний ареал) відбувається не в місті, а в міністерстві. Міський департамент (в даному випадку Департамент захисту культурної спадщини КМДА, – KВ) нічого про це не знає. Громадськість і фахова спільнота нічого про це не знає. Міністерство не може знати специфіку кожного з 401 історичного місця. Ми всі взнаємо що сталося, коли будівлю вже знесли. 5. Місто не моніторить і не виявляє потенційні пам’ятки, а якщо моніторить і виявляє — переважна більшість заявок “вмирає” в міністерстві. Будинок на Ярославській мав шанс стати пам’яткою – місто за 11 років “не встигло” (а може, не схотіло) дійти до Мінкульту. До речі, скільки співробітників працює в КНМЦ (Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій)? Пам’ятаю, були розрахунки, що на розробку охоронних договорів пам’яток з вже присвоєним статусом при такій малій кількості співробітників знадобиться 60 років. Інституту громадських інспекторів й досі немає. 6. Комісія з охорони культурної спадщини в Київраді налічує дві особи (де-юре три, але заступник голови КМДА та депутат Київради від “Європейської солідарності” Костянтин Усов поїхав рік тому навчатися до Гарварду і, поза законні норми, досі не повернувся, – KВ). За моєю інформацією жодного разу не збиралася (постійна комісія Київради з питань збереження та захисту культурної спадщини збиралась аж двічі: 6 жовтня та 18 листопада 2021 року, – KВ). 7. Консультативна рада при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА не веде промоційної роботи, не є публічною, не має сторінки в соцмережах, сайту, не публікує анонси засідань і протоколи. Привіт травневому рішенню Констультативної ради про збільшення висотності на Подолі. Звернення вже написали, опублікуємо. 8. В Міністерстві культури занадто багато вакантних посад. Працювати нема кому. У відділі, який надає погодження проектної документації реально працюють дві особи — це на всю країну. 9. В Києві шість інспекторів з охорони культурної спадщини. При цьому на одному Старому Подолі сконцентровано близько 3,5 тис. пам’яток. 10. Забудовник не реагує на скасування дозволу на встановлення паркану. Йому все одно нічого не буде. Навіть якщо буде суд, і щось йому присудить — виконавча служба не працює. Приклад — Хрещатик, 25, де після суду, який заборонив будівництво та позапланових перевірок ДІАМ за нашими зверненнями із приписами, забудовник продовжує будувати, і, навіть, не по ночах, а серед білого дня — за фотографіями мешканців. 11. Штраф за незняття паркану для забудовника — 850 гривень. Можна продовжувати. Система тяжко хвора. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що ми пропонували в свій час? 1. Розширити права місцевого самоврядування і надати можливість надавати статус цінної забудови органам місцевого самоврядування (законопроект №2143-3). Статті відхилив комітет ВР [з питань питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування] при повторному другому читанні. 2. Ввести термін “реконструкція” в законодавство, визначивши, що збереження існуючої конструктивної схеми будівлі при реконструкції є обов’язковим. Якщо не збережена конструктивна схема — інший титул “нове будівництво”. Правка подана до законопроекту №5655 на друге читання наприкінці 2021 року. Відхилена профільним комітетом. Детальніше: Містогвалтівний законопроєкт №5655: Президент Зеленський може ветувати або “загубити” цей законопроєкт Це, звісно, лише окремі кроки. Але і вони поки не підтримуються. Я маю велику надію, що ми повернемося до здорового і професійного глузду. Разом із спеціалістами, які працюють над проектом Містобудівний Кодекс України. І впевнена, що провідну роль в місті має місто, яке не можна обмежувати у збереженні свого genius loci. Але місто має працювати. Подивіться Адмінкодекс міста Нью-Йорк, до прикладу. Структуру міської адміністрації. Наявність районних рад, наявність квартальних комітетів. Київ цим похвалитися не може. Треба повертати реальне місцеве самоврядування в столицю (яке відсутнє в Києві з 1996 року, –KВ). Оригінального будинку, на жаль, не повернути. Чи можна зобов’язати забудовника його відновити? Не впевнена. І чи потрібно відновлення втраченої спадщини? Про це точаться суперечки. Мер Віталій Кличко заявив, що розірвав договір оренди землі під будинком. Божечки, там ще і не його земля була! Чим це допоможе (якщо рішення не скасується в суді)? Тим, що власник будівлі мав нерухомість, а тепер – не має. Сам себе обдурив. Але містянам від того не легше. Мораторій [на знесення історичних будівель] теж малоефективний (насправді, взагалі неефективний, – KВ). Примусити власників йти на містобудівну раду зміг тільки мер Львова Андрій Садовий. Закон це прямо забороняє. Привіт всім, хто був дотичний до створення закону №3038 та всіх його подальших ітерацій. Погодження головним архітектором не має під собою процедури і воно безсанкційне. Обидві правки, що я подавала, зала прийняла, але заради того, щоби остання не вступила в силу (або конкурс, або погодження у головного архітектора в історичному ареалі) похоронили цілий закон (заблокований проєктом постанови). Будинків першої половини ХІХ століття в Києві майже не залишилося. Їх можна порахувати на пальцях: будинок Іпсіланті на Лаврській, Будинок Браунеса на Січових Стрільців, будинок на розі Костянтинівської і Хоривої, ще може десяток по місту (поправте мене, пам’яткоохоронці). Чому їх так мало? Бо це – не прибуткові будинки, а особняки. В ХІХ столітті (до періоду будівельного буму) Київ був забудований особняками. На зламі ХІХ і ХХ століття власники земельних ділянок зносили власні особняки і будували прибуткові будинки для здачі квартир в оренду для отримання прибутку. Прибуткові будинки замінили особняки, але власники залишалися ті самі, вони проживали в своїх будинках разом із квартирантами. Вони були власниками і землі, і нерухомості на ній. Якість (в тому числі естетична) цих будинків є високою, адже сьогодні ці прибуткові будинки – основна за кількістю частина культурної спадщини Києва. Тож особняків майже не залишилося. Це означає, що будинок на Ярославській був дуже цінний. Він один з небагатьох, який не був знесений в період будівельного буму зламу ХІХ-ХХ ст., не був зруйнований під час Другої світової, не був знесений під час повоєнної відбудови Києва 1950-х років (та під час перебудови Старого Подолу в 1970-80 рр, – KВ), не був зруйнований під час будівельного буму початку ХХІ століття. Ви скажете: так і цей, адвокат, теж планував збудувати житловий клубний будинок, може він там теж проживати планує. Чим він відрізняється від власників ХІХ століття?  Контекстом. Київ періоду війни у ХХІ столітті відрізняється контекстом. ХХ століття корінним образом змінило відношення цивілізованих людей до історії своїх міст. На жаль, яничарам це не під силу зрозуміти. Треба кардинально міняти закон. P.S. Вчора (13 серпня, – KВ) ще один історичний будинок на Подолі обнесли парканом і почали знімати покрівлю з даху. Звернення, звісно, написали. Інформацію опублікую. Наміри власника, мені здається, цілком зрозумілі. Ганна Бондар, народний депутат IX скликання ВР, 220 округ, Поділ Джерело публікаціїКиївВлада

Ірпінська громада – одна із тих, хто зазнав найбільшої руйнації на Київщині, внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Рашистами зруйновано понад 76% інфраструктури, із них 53% – соціальні об’єкти.  Збитки сягали в 1 млрд доларів. Після деокупації регіону влада розробила план відбудови та засновано фонд відновлення Ірпеня. Наразі відновлено критичну інфраструктуру, заклади освіти та тривають капітальні ремонти житлового сектору із залученням допомоги від міжнародних фондів та держави. Функціонують модульні містечки, а вісім ірпінських родин вже мають нові квартири. Про етапи відбудови втраченого, підготовку в умовах війни до нового опалювального сезону та інвестиційне майбутнє міста в інтерв’ю KВ розповів перший заступник голови Ірпінської міської громади Андрій Кравчук. Андрій Кравчук після деокупації Київщини фактично став “заступником із відбудови” Ірпеня. Координував співпрацю з UNICEF з відбудови зруйнованого Ірпінського ліцею №3, а наразі, за дорученням голови КОВА Руслана Кравченка, особисто координує відбудову приватного сектору по вулиці Багірова.Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: До війни Ірпінь був одним із найуспішніших міст Київщини. Скільки об’єктів інфраструктури було зруйновано на території міста в результаті бойових дій в Приірпінні? Андрій Кравчук: До повномасштабного вторгнення Ірпінь показував найшвидші темпи розвитку та був найбагатшим із малих міст Київщини. За п’ять років бюджет розвитку громади зріс у 40 разів. За рейтингом “Forbes Ukraine”, місто входило в десятку кращих за темпами розвитку і посідало сьоме місце за привабливістю ведення бізнесу.  2022 рік зупинив наш стрімкий розвиток, приніс багато горя, руйнувань, збитків. Внаслідок російського військового вторгнення та активних бойових дій на території нашої громади зруйновано 76% інфраструктури. Місто зазнало чи не найбільшої руйнації житлового сектору та цивільної інфраструктури серед населених пунктів Київщини: пошкоджено та зруйновано 7204 об’єктів інфраструктури, у тому числі – понад 3247 житлових об’єктів, з яких 1483 зруйновано повністю. Серед багатоповерхових житлових будинків: 515 пошкоджено частково, 80 потребують капітального ремонту, 39 підлягали демонтажу, але в результаті інструментальних досліджень, їх цифра впала до 25 (відповідно зросла кількість будинків під капітальний ремонт). 16358 ірпінців залишилися без даху над головою. При цьому різною мірою постраждали будинки 60635 жителів. У місті пошкоджено або зруйновано 22 будівлі освітніх установ, 11 закладів медицини, 6 міських водонасосних станцій, 5 каналізаційно-насосних станцій, 35 котелень, повністю знищено 43 одиниці комунальної спецтехніки та 2 міські котельні. Сьогодні Ірпінська міська рада спільно з Фондом відновлення Ірпеня вже працює над створенням карти руйнувань в реальному часі для оптимізації процесу відновлення та роботи з донорами. КВ:  Як вирішується питання демонтажу тих об’єктів, які не підлягають відновленню? Андрій Кравчук: Більшу частину багатоповерхових будинків вже демонтовано. У цьому нам допомогла Київська обласна військова адміністрація, яка тільки у 2022 році виділила 25 млн грн на демонтаж зруйнованих багатоповерхівок. По приватному сектору – 145 будинків демонтовано в рамках меморандуму про співпрацю Ірпінської міської ради з ПРООН. Крім того, на ці потреби виділялися кошти і з місцевого бюджету. Зараз демонтажні роботи у зруйнованому приватному секторі проводить комунальне підприємство “УЖКГ “Ірпінь””. В цьому допомагає техніка, яку передав нам уряд Японії за підтримки компанії “JICA”.  До речі, важливим є не лише сам демонтаж, але й правильна екологічна переробка будівельних відходів, і подальше їх використання при будівництві. Для цього створюється мобільний майданчик із переробки і сортування будівельних відходів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Які збитки понесла громада в цілому? Скільки ресурсів знадобиться на повноцінне відновлення? Андрій Кравчук: Після деокупації міста, за попередніми оцінками експертів Інвестиційної ради Ірпеня, на його відновлення потрібно було 1 мільярд доларів. Проведений аналіз компанією KSE Institute підтвердив збитки на суму 25,3 мільярда гривень (близько 922 мільйонів доларів). Найбільша частка в загальній сумі збитків належить житловому фонду – 17,7 мільярда гривень, з них 11,6 мільярда – через руйнування багатоквартирних будинків. Унаслідок війни пошкоджено 53% соціальних об’єктів громади. Це призвело до збитків на суму 3,7 мільярда гривень, із яких 1,3 мільярда – заклади освіти та 236 мільйонів – медицина.  Збитки дуже великі. Тому залучення ресурсів для відновлення міста є для нас надважливим завданням, над вирішенням якого ми працюємо без вихідних. І мова  йде не лише про фінансування.  Будматеріали, техніка та самі роботи – це також вагомий внесок у відновлення міста. Велику допомогу з будівельними матеріалами надає Фонд відновлення Ірпеня. Він веде перемовини і залучає до співпраці десятки приватних компаній, які погоджуються надати будматеріали на відбудову соціальних об’єктів громади та приватних осель. КВ: Чи є вже чіткий план відновлення міста? І що мало би бути втілено за ним першочергово? Андрій Кравчук: Наша управлінська команда спільно із Фондом відновлення Ірпеня та платформою “Irpin Reconstruction summit” розробили та вже презентували План відновлення Ірпеня. Він передбачає декілька напрямів: ліквідація наслідків, відновлення житлового фонду, створення соціального житла, створення нових інфраструктурних об’єктів, реконструкція соціальної та критичної інфраструктури, реалізація інвестиційних проєктів та проєктів розвитку. Ми почали відновлення з об’єктів критичної інфраструктури, аби  забезпечити безперебійну життєдіяльність міста. Станом на сьогодні критичну інфраструктуру Ірпеня повністю відновлено.  KВ: Місцевий бюджет не зможе покрити всі збитки, нанесені агресором, чи залучалося додаткове фінансування за рахунок міжнародних фондів чи програм? Як саме? Андрій Кравчук: Враховуючи те, що всі бюджетоутворюючі підприємства міста зазнали серйозних руйнувань, місцевий бюджет у 2022 році виконувався на рівні 50%. Та навіть при 100% виконанні бюджету, власних ресурсів громади недостатньо на покриття тих величезних збитків, про які ми говоримо. Тому Ірпінська міська рада та Фонд відновлення Ірпеня активно співпрацюють в залученні фінансування з боку міжнародних фондів та держави. У минулому році почали заміну вікон і вхідних дверей, а зараз виділяються кошти на капітальні ремонти багатоквартирних житлових будинків за програмою фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Одразу 7 багатоквартирних будинків в Ірпені відновлюються завдяки ініціативі Президента України – платформі UNITED24. Відбудову “з нуля” багатоквартирного будинку, який на початку березня 2022 року першим в Ірпені постраждав від ворожого авіанальоту, погодилася фінансувати Міжнародна організація з міграції (IOM Ukraine). Вона ж допоможе зробити ремонт 2 частково пошкоджених багатоповерхівок. Завдяки співпраці проєкту “Irpin Reconstruction Summit” та італійського фонду “Terre des Hommes Italy” відновлено 4 багатоповерхівки. Також маємо потужну підтримку нідерландської громадської організації “Open Door Ukraine” (ODU). Вона вже профінансувала відновлення 4 пошкоджених багатоквартирних будинків. Ведеться активна співпраця з Благодійним фондом “Леруа Мерлен Солідарність”, який допомагає у відбудові 11 багатоповерхівок. Одна з них вже капітально відремонтована. Також мешканці повністю знищених квартир отримали допомогу у вигляді будівельних матеріалів у рамках проєкту  ПРООН.  Читайте: КОВА розглядає можливість ремонту гуртожитків, які перебувають у комунальній власності, для проживання ВПО Вже другий рік поспіль у громаді активно працює Міжнародний комітет Червоного хреста, який після звільнення Київщини від окупантів у короткий термін допоміг відновити водопостачання у місто, відновити каналізаційну мережу, а зараз сприяє будівництву нового резервуару для чистої води для КП “Ірпіньводоканал”. Вагомою підтримкою нашій громаді стане і вклад NEFCO в модернізацію системи водопостачання та теплопостачання громади.  Мова йде про  7,7 млн євро на модернізацію і заміну мереж.  Крім того, завдяки міжнародній підтримці, і зокрема міст-побратимів Ірпеня, відбудовуємо освітні заклади, оснащуємо медичні установи. І щиро дякуємо всім за допомогу. KВ: Які саме об’єкти відновлюються виключно за підтримки держпрограм? Андрій Кравчук: Наша головна мета сьогодні – повернути мешканців громади в свої оселі. За обласною програмою “Відбудова приватного сектору” в Ірпені відбудовується 12 будинків (всього програма охоплює 93 об’єкти в Київській області). Також за державного фінансування відбудовуються багатоквартирні будинки.  Ми розуміємо, що всі проблемні питання держава одномоментно вирішити не може, тому що війна триває, і всі кошти максимально спрямовані на війну. Тому й було створено Фонд відновлення Ірпеня, щоб не втрачати час і, доки триває війна, залучати допомогу для відновлення та розвитку міста. Якщо комусь здається, що на кожне наше звернення ми отримуємо позитивну відповідь та фінансування – то ви дуже-дуже помиляєтеся. За кожною реалізованою історією стоять сотні листів, зустрічей, перемовин, узгоджень і багато місяців ретельної праці багатьох людей. KВ: На території громади активно діяв волонтерський проєкт “Добробат”, який допомагав привести до ладу будівлі, пошкоджені військами рф. На яких саме об’єктах працювали добробатівці? Андрій Кравчук: Переважно це був приватний сектор. Міська рада та Фонд відновлення Ірпеня надавали будівельні матеріали, а волонтери з “Добробату” робили нові покрівлі. Також “Добробат” здійснював ручний демонтаж будинків, розбирав згарища, а ми надавали нашу комунальну техніку для вивозу будівельного сміття. Так допомогу у вивозі завалів отримали близько 50 домогосподарств, а на 20 приватних будинках вдалося відремонтувати покрівлі.  KВ: Як реалізується в Ірпені обласна програма “Нова оселя”. Чи розпочався процес закупівлі нового житла і на якому він етапі? Скільки сімей може розраховувати на нове житло у її рамках? Андрій Кравчук: За цією програмою було сформовано списки та подано їх на обласну комісію. В результаті вже 8 ірпінських родин отримали нові квартири, 7 з яких в Ірпені та 1 – в Броварах. Зараз готуємося до другого етапу реалізації програми. KВ: У  темі відбудови Київщини зараз піднялося багато проблемних питань, працюють журналісти-розслідувачі. За яким принципом підбираються підрядники для відбудови Ірпеня? Андрій Кравчук: Більшість термінових робіт у минулому році ми з КОВА проводили невідкладно, без застосування процедури закупівель, тому що дійсно не було часу чекати: наближалися осінь і зима, а обсяг робіт був надзвичайно великим. Тому залучалися всі компанії, які могли в той нелегкий час охопити певний обсяг робіт, виконати його швидко та якісно. Ви повинні розуміти, що авансів ніхто не платив. Підрядник робив за свої гроші, а потім, після робіт і їх перевірки компетентними організаціями, відбувалися оплати, які дуже часто треба було довго чекати, бо то були не першочергові видатки. Був період, коли ми використовували всі наявні можливості. Щодо міжнародного фінансування, то тут все просто – місто виступає в процесі відновлення третьою стороною, що забезпечує контроль. Підрядників обирають або надають самі донори. Проте складні бюрократичні процеси інколи лякають донорів і забирають багато часу. Саме тому для цієї роботи було створено Фонд відновлення Ірпеня, який забезпечує цю комунікацію і слугує свого роду містком між донором, мешканцями та містом. Читайте: Ірпінь витратить 79 млн гривень на нове будівництво житла (адреси) KВ: Чи закриті наразі всі потреби у тимчасовому житлі та облаштуванні модульних містечок в Ірпені? Андрій Кравчук: Станом на зараз черга на поселення в модульні містечка в нашій громаді – біля 1000 людей. Це – переважно ірпінці, які втратили своє житло. Кількість постійно змінюється. Хтось знаходить інший варіант житла, а хтось тільки приїздить в Ірпінь у статусі ВПО. До речі, починаючи із 2014 року до нас переїхало вже 22 000 переселенців. На території громади функціонує два модульні містечка. Їх нам надали партнери з Польщі та Фінляндії.  Містечка розташовані в рекреаційних зонах Ірпеня. На території санаторію “Дубки” проживає понад 500 людей, з них більше 80 – діти. Містечко практично повністю заселене. А на території санаторію “Ластівка” зараз мешкає понад 110 і буде заселено ще майже 1000 людей, орієнтовно 240 сімей. Реалізовувати наступні черги містечок поки не плануємо. Станом на зараз цього достатньо. Модульні містечка  – не дешеве задоволення, навіть за умови безкоштовного отримання самих модулів. Всі комунікації місто проводить і підключає самостійно. Вода, каналізування, світло, облаштування території – все це нині коштує дорого. Сподіваємося реалізувати останні черги за підтримки КОВА. KВ: Як отримати альтернативне тимчасове житло ірпінцям? Андрій Кравчук: Написати відповідну заяву у Центрі надання адміністративних послуг або в Управлінні праці та соціального захисту населення. Сімʼю чи людину ставлять на чергу на поселення, якщо відповідає певним критеріям. Працівники соцзахисту завжди на контакті з людьми, як тільки з’являються місця чи можливість – відразу повідомляють людей. Також забезпечують гуманітарною допомогою нових мешканців. KВ: На якому етапі відновлення соціальної інфраструктури? І як у таких умовах відбувається підготовка до нового навчального року? Андрій Кравчук:  Дякуючи друзям і партнерам, ми не стоїмо на місці. За минулий рік відремонтували майже всі заклади освіти. Завдяки підтримці міста-побратима Ірпеня Кашкайш (Португалія) плануємо незабаром відкрити добудований дитсадочок “Червона калина”. 1 вересня відкриваємо дитсадочок “Рута”, майже 4 млн євро на його відбудову  виділила Литва. У вересні плануємо відкрити також ліцей №3 – завдяки фінансовій підтримці з боку UNICEF, з яким я особисто координував взаємодію по відбудові. Ще UNICEF обладнав у 10 освітніх закладах громади безпечні укриття. Компанія SOCAR допомогла відремонтувати ліцей “Лінгвіст” (раніше школа №12). До відбудови також долучилося ірпінське підприємство з австрійськими інвестиціями – компанія Ecosoft. Люксембурзький Червоний Хрест допоміг нам відновити амбулаторії, дитячу лікарню, будівлю нового медцентру. Амбітний план будівництва такого закладу ми почали ще у 2018 році. Будували виключно за кошти громади. Тепер до кінця року плануємо закінчити всі роботи спільно з державою та міжнародними партнерами. 120 мільйонів гривень на добудову медцентру погодився виділити Світовий банк.  KВ: Уряд та енергетичні компанії наразі наголошують, що наступна зима буде не менш складною за попередню і радить мешканцям готуватися до важкої зими. Як громада готується до нового опалювального сезону і можливих блекаутів? Андрій Кравчук: Почну  з головного. Опалювальний сезон в Ірпінській громаді розпочнеться вчасно. Ми на 100 % будемо готові до 15 жовтня. Далі все залежатиме вже не від нас, а від ситуації в державі. Що стосується наших повноважень і можливостей, то комунальне підприємство “Теплоенергопостач” постійно здійснює заміну застарілих мереж.  Кожна з міських котелень забезпечена альтернативним джерелом енергії – генератором. Також ми надали в тимчасове користування генератори приватним теплопостачальним компаніям. Крім того, потужними генераторами забезпечені всі об’єкти критичної та соціальної  інфраструктури. Зокрема, амбулаторії, школи і садочки. KВ: Чи є наразі у громади проєкти, що потребують інвестицій? Андрій Кравчук: Звісно є. У листопаді 2022 року розпочалася наша співпраця із всесвітньо відомою американською архітектурною компанією Gensler, яка займається розробкою майстер-плану розвитку Ірпінської громади. На основі опитування мешканців громади Gensler оприлюднив своє розуміння і бачення розвитку Ірпеня як “міста-саду із розумним серцем”. Цей план передбачає, що навколишнє середовище, економіка та технології стануть пріоритетами для створення міста, яке має перспективи швидкого відновлення та економічного зростання. І тут відкривається широке поле для інвесторів. Паралельно з розробкою фундаментальної стратегії розвитку на багато років уперед, триває реконструкція і відбудова об'єктів соціальної інфраструктури, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Розпочато проєктування реконструкції Центрального будинку культури та Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи. Триває проєктування Центру дитячої творчості, який буде збудований на вулиці 74-ї Стрілецької дивізії, та виставкового центру на вулиці Слов’янській. Окремо ведеться робота над проєктуванням об’єктів, створених архітекторами та дизайнерами Irpin Reconsruction Summit. Серед них – площа Свободи, осучаснення приміщень міських музею та бібліотеки, будинок культури в Романівці та інші проєкти. Ці об’єкти стануть свого роду магнітами, що будуть забезпечувати економічний розвиток громади та регіону. І перед нашою командою та Фондом відновлення Ірпеня стоїть важливе завдання пошуку ресурсів та залучення інвесторів для  реалізації цих проєктів. KВ: Ще кілька слів про міжнародне співробітництво. Як досягали нинішніх результатів?  Андрій Кравчук: Міжнародне співробітництво – один із пріоритетних і стратегічних напрямків роботи нашої команди. Ми багато працюємо з містами-побратимами в Європі та США. В перші дні війни місто Мілвокі в США оголосило про збір коштів для Ірпеня, місто Борна в Німеччині прийняло та розселило 130 родин ірпінців, передало місту буржуйки для опалення на суму 50 000 EUR, генератори, техніку для комунальників і ще багато іншого. У 2022 році в Ірпеня з'явилося 5 нових міст-побратимів. Одним із них стало португальське місто Кашкайш, яке виділило 500 000 EUR на відбудову дитячого садочка “Віночок”, та місто Маямі, що надало конфісковану зброю для Нацполіції та ірпінського ДФТГ. Крім того, відразу після деокупації Київщини був створений проєкт міжнародної співпраці “Irpin Reconstruction Summit”. Він об’єднав локальних і міжнародних спеціалістів, які  розробили десять ескізних проєктів реконструкції об’єктів соціальної та критичної інфраструктури. Наразі місто співпрацює з провідними архітектурними компаніями США, Італії, Чилі та Нідерландів. До проєктування та відновлення громади залучені світові експерти та архітектори, такі як Марко Марі, Стефано Боері, Крістіан Віттіг, Хірокі Мацура та Герхард Хаузер. Цей досвід однозначно можна назвати успішним. На прикладі Ірпеня ми напрацювали модель відновлення українських міст і вже неодноразово презентували її на національних та міжнародних форумах.  Але ми не зупиняємося. Активно розвиваємо українсько-італійську співпрацю у сфері фінансових союзів спільно з Торгово-промисловою палатою Італії в Україні, українським Клубом мерів та італійським містом Монца. А Фонд відновлення Ірпеня продовжує активну роботу над залученням міжнародних компаній та донорів для відновлення інфраструктури міста і реалізації проєктів розвитку Ірпінської громади. Ми прагнемо створити відкриті, взаємовигідні та довготривалі економічні союзи, оскільки розуміємо, що це допоможе відновити дахи над головами містян та забезпечити нові робочі місця.  КиївВлада