Київ знову випередив область за показниками смертності наприкінці року. Тим часом ресурси столичних кладовищ давно вичерпані. Сьогодні відкритими для киян залишаються лише два цвинтарі області, у передмісті землю виділяють лише для “своїх”. Рятувати ситуацію столична влада планує через створення електронного реєстру вільних місць для поховань. Натомість Київщина у пошуках землі для мертвих вже дійшла до Кабміну і почала потроху вводити заборону на поховання киян.
Сумна статистика
Як стало відомо KV, за даними Головного управління статистики у Київській області, за січень-листопад на Київщині померло 26 164 людей, при цьому кількість народжених склала 13 211 осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільша кількість померлих зареєстрована у Києво-Святошинському районі – 2 418 осіб.
Майже удвічі менше смертей було у Вишгородському (1073 осіб), Броварському (1062 осіб), Білоцерківському (1024 осіб), Васильківському (1009 осіб) районах.
За статистикою, трохи менше тисячі померлих у Бородянському (901 особа), Бориспільському (830 осіб), Макарівському (832 особи) районах. Близько 600 осіб померло у Баришівському, Богуславському, Іванківському, Кагарлицькому, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському, Яготинському районах.
Менша кількість смертей у Рокитнянському (494 особи), Ставищенському (392 особи), Згурівському (342 особи), Володарському (316 осіб) районах і найменша по області у Іванківському районі – 110 осіб.
Серед міст обласного значення найбільше померлих у Білій Церкві – 1998 осіб, Броварах – 1222 особи, Ірпінському регіоні – 1090 осіб. Майже 700 померлих у Борисполі та Фастові. Більше півтисячі – у Василькові.
Місто Буча втратило 481 жителя, Переяслав – 408, Обухів – 364, Березань – 214, Славутич – 197, Ржищів – 127.
Варто відмітити, що за даними Головного управління статистики у м.Києві, за січень-листопад минулого року в столиці померло більше жителів, ніж у області – 30 288 осіб.
За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, у Києві не залишилось відкритих кладовищ.
Із існуючих 28 кладовищ, три закриті. Для підпоховання відкрито 23 кладовища на території міста.
І лише два кладовища відкриті для киян – Південне та Північне, – знаходяться на території Київської області у Києво-Святошинському та Броварському районах.
Переповнено
Як вдалося з'ясувати KV, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих цвинтарів майже вичерпані, їх потрібно розширювати.
Намагаються вирішити ситуацію як у Київській міській раді, так і у населених пунктах області.
Так, за даними депутата Київради Людмили Костенко, у столиці планують створити єдиний реєстр кладовищ, де має міститись інформація про плани кладовищ, а саме: сектори, ряди і місця поховання. Таким для киян обіцяють спростити пошук вільних місць для поховань, а значить, скоротити процедуру у часі.
Тим часом, за словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси.
“Цим питанням займаються органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані кладовища. Проводити будь-які екологічні заходи там неможливо з релігійної точки зору. Та найбільше забруднюють екологію штучні квіти. Величезну кількість викидають на кладовищах”, – говорить вона.
Голови місцевого самоврядування у коментарі KV розповіли, що у цьому році питання розширення територій кладовищ дійшло до Кабінету Міністрів.
Також у боротьбі за місця подекуди голови місцевих рад змушені не давати дозволи на поховання померлих, що були зареєстровані у столиці, оскільки збільшення меж цвинтарів – процедура тривала, а території вже майже вичерпано.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
У місті Боярка не вистачає кладовищ. Одне із достатньо нових на 10 га вже вичерпало свій ресурс. Залишився максимум рік, щоб мати можливість хоронити там боярчан. До кладовища прилягає ліс і від лісовиків ми вже отримали дозвіл, щоб 10 га цієї території ввести до міського кладовища. Зараз процесс на останній стадії вирішення. Залишилося, щоб КОДА подала до Кабміну наш пакет документів. А Кабмін вже має дати розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою під кладовище, яке додасть нам впевненості ще на 15-20 років. Зараз намагаємося зрушити це питання, бо іншого виходу із ситуації не маємо. Є ще два кладовища, але вони вже закриті. На одному із них залишилися лише заброньовані місця для поховань.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
На території міста розміщено багато цвинтарів, але діюче залишилося лише одне. Ресурси цього цвинтаря поступово вичерпуються. І в перспективі цю проблему потрібно буде вирішувати, розширюючи його межі. На даний момент це питання ще вивчається. Для цих потреб земельні ділянки є, але вони допоможуть вирішити ситуацію лише на певний період, приблизно на три роки. На старих кладовищах можливе захоронення, але лише там, де раніше була зарезервована територія. Поки що ситуація все ж стабільна.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
У рамках об'єднаної територіальної громади на території усіх населених пунктів є 8 кладовищ. У місті три кладовища, два із них закриті, там можливе лише підзахоронення. Велике центральне кладовище ще діюче. Для жителів громади це питання поки не стоїть гостро. Але на перспективу для громади це є актуальним. Наприклад, Ворзельська селищна рада, яка йде в об'єднання, має велику проблему. Кладовище за межами населеного пункту потребує розширення. Тут вже ми будемо зобов'язані викупати території приватної власності, які розташовані поряд із кладовищем. Така само процедура має бути і по іншим населеним пунктам об'єднаної громади, будемо викупати землі.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
У місті є два кладовища – одне закрите, друге – діюче. Але і воно майже вичерпало свої ресурси, ми вже підготували проект його розширення. Отримали нотаріальну згоду від лісопаркового господарства і направили до Кабінету Міністрів на погодження, щоб відвели ще 10 га землі. Поки все не так погано. Також у генеральному плані передбачено ще одне велике кладовище, контактуємо із Київською міською адміністрацією, щоб реалізувати спільний проєкт, оскільки у столиці є велика проблема. Згідно із законодавством ми не можемо обмежувати поховання, тому декілька разів на місяць приїздять ховати людей із найближчих районів Києва.
Голова Калинівської об’єднаної громади Броварського району Вадим Булкот:
Складно відразу відповісти на це питання, оскільки громада створена нещодавно і я не встиг вивчити ситуацію по всім селам. Якщо говорити про Калинівську селищну раду, то ресурси цвинтарів майже вичерпані. Небагато місць залишилось у Калинівці, територія для розширення меж теж невелика. Трохи місць є у селі Квітневе. У селах Скибин та Перемога цвинтарі майже переповнені. Усі землі там роздані. Через декілька років проблема буде дуже гострою.
Кияни звертаються не дуже часто, але для них є обмеження. Даємо дозвіл на поховання тільки місцевих.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олексій Кодебський:
Ця проблема актуальна не тільки для нашого населеного пункту, але й для багатьох інших. Земля не гумова, а місця закінчуються. Років 4-5 тому ми відвели через радгосп “Пуще-Водиця” 5 гектарів під кладовище. Працюємо над тим, щоб зробити спеціально відведене місце під поховання урн після кремації. Старе кладовище закрите, там лише підзахоронення. Намагаємось робити деякі обмеження на поховання людей із Києва. Якби дозволяли усім, вже б давно місць не було. Кожного тижня звертається по 5 чоловік. Але можемо робити вийнятки, якщо людина проживала на нашій територій, але була зареєстована у Києві.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олесь Кудрик:
Центральне кладовище вже давно закрите, там заборонені поховання. Є ще одне, нове кладовище, там поки вистачає місць для наших людей, аби довше жили. Тому найближчим часом не має виникнути проблем. Є також території, які можна буде виділити згодом.
Не дозволяємо ховати із Києва людей. Якби давали дозвіл, уже б все село закопали. Тільки якщо родичі наших жителів завертаються, робимо вийняток.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
На території міста Васильків знаходиться багато кладовищ, а саме – 16. Із загальної кількості обліковане лише одне, решта – ні за ким не закріплені. Тому офіційні поховання відбуваються тільки на одному кладовищі. Кладовище нове і достатньо велике. Тому за додаткові ресурси чи пошук нової ділянки, ще зарано говорити. Нагадаємо, як раніше писала KV, Києву і області скоро не буде де ховати померлих. Практично всі кладовища переповнені, а заходи щодо їх розширення владою регіону проводяться вкрай мляво. У той же час, столиця в рамках програми, покликаної вирішити проблему з похованнями, планує прибрати до рук території області та розширити площі міських цвинтарів. Хто і як буде регулювати ритуальні переділи не ясно. Єдине комунальне підприємство, на яке покладався контроль за станом кладовищ Київщини, саме "пішло на спочинок" через відсутність фінансування.
Читайте: Ограждение Байкового кладбища в Киеве планируют разобрать и заменить клинкерной плиткойКиевVласть
Новая редакция перспективного плана формирования теробщин в Киевской области, которую должен утвердить Кабинет Министров, предполагает создание в Васильковском районе пяти ОТО.
Об этом KV стало известно по результатам ІІІ съезда глав райсоветов Киевской области, который состоялся 24 января 2020 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В ходе съезда экс-директор Киевского центра развития местного самоуправления Олег Любимов представил изменения в перспективный план формирования общин Киевской области, который был утвержден распоряжением Кабинета Министров от 18.11.2015 года №1206 г.
Так, по информации Любимова, в Васильковском районе планируется создать 5 общин — Васильковскую, Калиновскую, Глевацкую, Ковалевскую, Гребенковскую.
По этим территориям было много обсуждений в Киевской облгосадминистрации, а также Минрегионстрое.
Отмечается, что ранее планировалось создание больших Васильковской и Гребенковской общин, но благодаря настойчивости глав райсовета и РГА, появились другие общины. Одно село Васильковского района выразило желание присоединиться к городу Боярка.
Читайте: Проєкт змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об'єднаних громад
Фото: KV
КиевVласть
Согласно новой редакции перспективного плана формирования теробщин в Киевской области, которую должен утвердить Кабинет Министров, наибольшее количество ОТО предусмотрено в Киево-Святошинском районе, включая Ирпенский регион и город Буча.
Об этом KV стало известно в ходе ІІІ съезда председателей районных советов Киевской области, где экс-директор Киевского центра развития местного самоуправления Олег Любимов представил изменения в перспективный план формирования общин Киевской области, который был утвержден распоряжением Кабинета Министров от 18.11.2015 года №1206 г.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно информации Любимова, лидером по количеству потенциальных объединенных общин является Киево-Святошинский район, Ирпенский регион и город Буча.
Кроме созданной Бучанского ОТО, на этой территории могут появиться Дмитриевская, Белгородская, Борщаговская, Чабановская, Феодосиевская, Боярская, Вишневая, Коцюбинская, Ирпенская, Гатненская, Гостомельская общины.
Территории считаются одними из самых дискуссионных и скандальных, поскольку жители населенных пунктов яростно борются за свои общины, а руководители не могут поделить зоны влияния.
Напомним, как ранее писала KV, утвержденный в 2015 году перспективный план формирования территорий Киевской области планируют обновить. Проект изменений предусматривает создание еще 46 общин, которых нет в предыдущей редакции плана.
Читайте: Проєкт змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об’єднаних громад
Фото: из открытых источников
КиевVласть
Сільська рада Гатного Києво-Святошинського району Київщини вирішила відремонтувати своє приміщення та замовити послуги з сервісного обслуговування систем відеоспостереження. Виконання цих робіт довірили підприємцям Сергію Іванчуку та Миколі Фролову.
Як стало відомо KV з оголошень електронної системи державних закупівель ProZorro, 29 січня 2020 року Гатненська сільрада замовила проведення поточного ремонту приміщення сільської ради (вул. Франка 4) і сервісне обслуговування обладнання систем відеоспостереження.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Договір на проведення поточного ремонту приміщення сільради (ціна – 193,26 тис. гривень) уклали з ФОП “Фролов Микола Олександрович” (*).
В договорі не вказані види робіт, які буде виконувати підрядник. Термін виконання робіт – 100 днів.
Договір на сервісне обслуговування систем відеоспостереження (ціна – 129 тис. гривень) протягом 2020 року Гатненська сільрада підписала з ФОП “Іванчук Сергій Миколайович” (**).
За умовами угоди, підрядник повинен щомісячно очищати корпуси і оптичні частини відеокамер від пилу, перевіряти цілісність кабелів, наявність відеосигналу і працездатність системи, заміняти прилади, що вийшли з ладу. Щоквартально він повинен буде перевіряти працездатність програмного забезпечення системи.
Обидві закупівлі проходили без відкритих торгів, в системі лише опубліковані звіти про укладення договорів.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ФОП “Фролов Микола Олександрович” зареєстрований в 2005 році в Києві. Основний вид діяльності – діяльність з виробництва кіно, відеофільмів і телевізійних програм.
Згідно з інформацією Zaкупівлі, Микола Фролов бере участь в публічних закупівлях з лютого 2019 року. За цей час він отримав 2 підряди вартістю понад 200 тис. гривень (без урахування нинішнього).
ФОП “Іванчук Сергій Миколайович” зареєстрований в 2007 році в селі Юрівка Києво-Святошинського району. Основний вид діяльності – послуги з розміщення та переробці даних і інші послуги.
Сергій Іванчук Миколайович бере участь в публічних закупівлях з вересня 2016 року. За цей період він підписав 19 договорів на понад 2,6 млн гривень (без урахування нинішнього).
Нагадаємо, в грудні 2019 року Гатненська сільська рада уклала з ТОВ "Проектно-будівельний альянс" третій договір на будівництво дитячого садка на 280 місць на вул. Космонавтів. Будівництво цього навчального закладу почалося в березні 2018 року. Сумарно по трьох договорах підряднику повинні заплатити 192,7 млн гривень.
Читайте: На будівництво дитсадка в Гатному витратять майже 193 млн гривень
Сільський голова Гатне – Броніслав Корицький.
* ФОП “Фролов Микола Олександрович” (код ІПН 2842406795)
** ФОП “Іванчук Сергій Миколайович” (код ІПН 3155719458)
Фото: Где в Киеве жить хорошо
КиевVласть
Уряд запустив механізм примусової децентралізації. Тепер об’єднання громад відбуватиметься тільки за Перспективним планом, в тому числі і тих, що просто не встигли через відмову місцевих адміністрацій. З критикою проти цього вже виступила Асоціація об’єднаних тергромад. Кажуть, це нехтування волею українців. До того ж, існує думка, що на Київщині невтішні вердикти очікують на більшу частину потенційних громад.
Як стало відомо KV, 15 січня Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація об’єднаних територіальних громад” звернулася із відкритим листом до Прем’єр-міністра, Мінрозвитку громад та територій та голів обласних державних адміністрацій з проханням врахувати їхні пропозиції при формуванні остаточного варіанту перспективного плану об’єднання громад областей.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Значна кількість ОДА врахували пропозиції Асоціації ОТГ – завершити формування громад в кожній області, підсилюючи вже існуючі, успішно функціонуючі об’єднані громади. Але є низка обласних державних адміністрацій, що безпідставно та нехтуючи чинним законодавством і позицією мешканців, примусово приєднують вже успішно функціонуючі ОТГ до інших, часом навіть не об’єднаних громад”, – йдеться в документі.
В Асоціації наголосили, що підставами для примусового приєднання утворених громад можуть бути лише невідповідні показники спроможності, що визначені в чинному законодавстві. Також недопустимим є приєднання існуючих ОТГ до міст обласного значення без згоди громад лише на підставі створення можливостей розвитку цих міст.
В Листі відзначається, що Асоціація буде наполягати і відстоювати право громад, які пройшли шлях добровільного об’єднання, вибори та перші кроки становлення, на подальший розвиток.
“Громади не повинні бути примусово приєднані до інших (лише за їхньою згодою), не можна дискредитувати добровільний процес об’єднання, як визначальну цінність демократичного суспільства в Україні. Об’єднані територіальні громади готові до рішучих протестів з метою захисту свого законного права на існування та самостійного забезпечення життєдіяльності!”, – йдеться в звернені.
Експертна думка
Як розповіла KV керівниця Київського регіонального офісу Програми “U-LEAD з Європою” Олена Іванченко, уряд взяв курс на завершення процесу добровільності. З 20 грудня 2019 року вступили у силу зміни до ЗУ “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Для громад це означає, що відтепер добровільно об’єднатись можна тільки відповідно до перспективного плану.
“Схвалено законопроект “Про засади адміністративно-територіального устрою України”, у першому читанні прийнято законопроект №2653 про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Усі ці кроки говорять про завершення реформи. Децентралізація фінансових ресурсів та повноважень, на нашу думку, буде продовжуватись. У цій сфері ще є над чим працювати. Нині процеси добровільного об’єднання відбуваються у тих громадах, які розташовані у “сірій” зоні, яка не затверджена Перспективним планом від 2015 року. Наприклад, Феодосіївська у приміській зоні Києва, Борівська Фастівського району. Але допоки перспективний план не затверджений, доти ці громади не мають законних підстав отримати позитивний висновок. І не забуваємо про чергові місцеві вибори у 2020 році, які мають відбутись на новій адмінтероснові. Так що прискорення процесу реформування відбувається, відповідно до нових вимог законодавства природнім шляхом”, - зазначила вона.
Як відзначив керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко, сьогодні головне завдання – завершити роботу над проєктом змін до перспективного плану формування тергромад і передати через два тижні до Кабміну на затвердження.
“Нам вдалося переконати Мінрозвиток громад, що Київщина – складний регіон, який виводить на об’єктивні показники спроможних 69 -71 ОТГ. На Київщині в усіх громадах триває диспут, до Департаменту містобудування та архітектури приїздять цілі делегації – активність величезна. Я думаю, цей позитивний рух наближає завершення реформи, яка має відбутися вже в новій адмінтерсистемі. Сьогодні потрібно дотримуватися виключно законів і методики формування спроможних тергромад. Наприклад, Шкарівська громада з урахуванням всіх критеріїв має бути приєднана до Білої Церкви. Закон про добровільне об’єднання ніхто не відміняв: громада є об’єднаною, якщо отримує висновок і приймає остаточні рішення. З урахуванням прийнятих змін, КОДА не може видавати висновок громадам, де є протиріччя. А протиріччя залишаються у селі Жуківка, де громада села, враховуючи наявну інфраструктура і послуги, “за” приєднання до Березанської ОТГ і не підтримує Згурівську громаду. Є проблеми зі створенням Козинської селищної ОТГ, де одні “за” приєднання до Обухова, інші – до Козина. Більш менш розв’язана ситуація з Гатненською ОТГ, яка встигла направити документи до ЦВК. А так це могли бути Боярська та Вишнівська ОТГ. З урахуванням цього є проблеми по Чабанівській ОТГ, яка по всім показникам має бути адмінцентром. А ще – в Баришівському районі, де Семенівська і Яблунівська сільради мають увійти до Березані, але частина жителів “за” Студениківську ОТГ. Але сьогодні мають враховуватися інтереси виключно мешканців і де вони зможуть отримувати високий рівень послуг”, – розповів KV Удовиченко.
Не так сталося, як гадалося
KV вдалося з'ясувати, які громади можуть бути об'єднані примусово за новими змінами до перспективного плану. Планують не включати до перспективного плану Шкарівську громаду Білоцерківського району, Гайшинську громаду Переяслав-Хмельницького району, Мирненську громаду Бориспільського району. Читайте: Проєкт змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об’єднаних громад
Як розповів голова Острівської сільради Леонід Пилипець, потенційну Острівську громаду Рокитнянського району не погоджує Київська ОДА. Сільрада надавала області фінансовий звіт і розрахунки, згідно з якими вони будуть спроможною громадою. Але там категорично наполягають на тому, що громада має бути створена на базі смт Рокитне.
“Нам повідомили, що у громади недостатня кількість населення і нерозвинена інфраструктура. Із трьох сільрад громада матиме 4,5 тис. населення. А за методичними рекомендаціями має бути 5 тисяч, хоча по Україні є громади і 2,5- 3 тис. населення. Та ми маємо необхідні медичні та сучасні навчальні заклади, працює добровільна пожежна дружина, бюджетонаповнюючі підприємства, розвивається потужне фермерське господарство, агропромисловий комплекс, кар’єр. Якщо ПДФО залишатиметься на місцях, ми матимемо близько 2 млн гривень прибутку. В цьому році у нас запланований бюджет у розмірі 7 млн гривень. Ми зверталися і до Офісу президента, але нас перенаправляли до КОДА, де нам знову наголошували на існуванні перспективного плану і на цьому все закінчується. В Рокитному інфраструктура налагоджена, але підприємств немає, селище дотаційне. До Рокитного жителі не хочуть приєднуватися, всі за те, щоб зробити свою громаду. Ми і дороги перекривали разом із Шкарівською громадою, але реакціі ніякої”, – говорить він.
Так, у Фастівському районі планується створення лише трьох громад і внесення Борівської громади до перспективного плану також не передбачено.
“Ми подали документи до КОДА, нам надали зауваження і зараз ми працюємо над цим питанням, щоб направити документи повторно. Громаду не бачили в перспективному плані, тому вирішили пройти через процедуру добровільності, щоб отримати висновок і надати аргументувати, щоб нас таки внесли в план. Ми зверталися з цим питанням і до народного депутата Олега Дунди, який також підтримує створення громади. Однозначно, що ми плануємо відстоювати свою громаду і позицію мешканців, адже ми пройшли усю відповідну процедуру до цього етапу. Ми будемо звертатися і до Мінрегіону, і до профільного комітету. Я впевнений, що ми прийдемо до необхідного результату. Взагалі були різні варіанти об’єднання громад в районі. Наразі створена лише Томашівська, а планувалася ще Кожанська, Фастівська і Борівська. Потім були варіанти створення виключно Фастівської ОТГ. Наразі невідомо, яким бачать остаточний варіант об’єднання”, – розповів KV голова Борівської селищної ради Дмитро Босой.
Як зазначила голова Колонщинської сільради Юлія Пелешок, в Департаменті містобудування та архітектури повідомили, що в Макарівському районі планують затвердити лише Макарівську і Бишівську ОТГ. І створення Березівської громади залежить тільки від рішення депутатів Копіливської сільради і прийняття ними позитивного рішення.
“Перспективний план ще не затверджений Кабміном. У відповідях Департаменту містобудування та архітектури, народних депутатів на наші звернення зазначалося, що зміни не передбачені. І тому ми дуже здивовані такою новиною. Ми маємо всі необхідні погодження, висновок, провели найбільшу кількість зібрань, були одними із найперших в області, хто розпочав процедуру реформування. Ми плануємо знову звертатися до обласної влади, Мінрозвитку громад. Дуже багато було докладено зусиль і неприємно, що Березівську громаду за новими змінами до перспективного плану планують включити до Макарова”, – зазначила вона.
В Броварському районі потенційну Гоголівську громаду вирішили включити до Великодимерської ОТГ. Як зазначив голова Гоголівської сільради Петро Примак, вони також очікують відповіді від КОДА.
“Все тепер залежить від Кабміну. Наразі нас можуть розподілити до Великої Димерки чи навіть до Броварів. Це територіальна реформа, яку завтра підпише президент і приєднають, вже не питаючи про добровільність. Сьогодні ми навіть не можемо чітко сказати про своє майбутнє. Ми маємо своє бачення об’єднання, а в Уряді – своє. Але, думаю, що все ж таки необхідно прислухатися до того, що хочуть жителі, а вони хочуть, щоб була створена Гоголівська громада. Для цього є всі необхідні перспективи розвитку. Сьогодні розрахунки одні, завтра – інші. Ми знаємо, що стається с селами, коли їх таким чином приєднують до міста. У свій час Гоголів мав Магдебурзьке право, це історична територія, але на все це не звертається увага. Сьогодні є інформація, що навіть Калинівська вже об’єднана громада може бути приєднана до іншої. Тому незрозуміло, чого можна очікувати і що думати відносно децентралізації. Поки що відомо, що в районі може залишитися лише три громади”, – додав він.
Депутат Києво-Святошинської райради Анатолій Коструба також повідомив KV, що село Забір'я все ж таки хочуть приєднати до Боярської ОТГ.
“Суди продовжуються уже третій рік. Стільки ж років поліція та прокуратура ведуть розслідування. Ми перед новим роком знову подали на апеляцію. Коли справу повернули на розгляд до першої інстанції, суддя прийняв рішення про укладання мирової угоди. Сільська рада надала згоду, а я – ні. Більше 200 осіб дали мені доручення представляти і відстоювати їхні інтереси. Адже протоколи громадських слухань підроблені. Так само не змінилася ситуація і в селі з виконанням сільської голови її обов'язків. Нас би вже давно об'єднали, якби ми не продовжували боротися, не зверталися до ЦВК, КОДА. Жителі були готові і дороги перекривати, а зараз вже просто не бачать перспективи – населення зневірилось у теперішній владі. Та опускати руки не збираємося, боротьба продовжується”, – говорить він.
Як повідомила голова Княжицької селищної ради Олена Шинкаренко, фактично ситуація не змінилася і щодо їхньої громади, яку також хочуть приєднати до Боярки.
“Наскільки відомо, закон про добровільне об'єднання втрачає силу, а буде діяти об'єднання лише за перспективним планом. І за цим новим планом нас планують приєднати до Боярки. Це все, що наразі відомо. Так, ми планували створити Княжицьку громаду, але коли у сусідніх сел думки інші, то дуже важко щось організувати. Жителі були налаштовані створити сільську громаду. Але є державна програма, прийнятий закон, який повинен виконуватися. Як показує практика, надалі перспектива буде за великими громадами”, – говорить Шинкаренко.
Як розповів голова Семенівської сільради Баришівського району Микола Кочерга, думку громади щодо приєднання саме до Студеників, а не Березані, поки що так і не врахували.
“У селі нещодавно проходили громадські слухання, на яких зареєструвалося близько 280 чоловік і 179 проголосувало "за" Студениківську ОТГ. Ми подали всі необхідні документи до КОДА та Студеників. Термін добровільності Мінрозвитком було продовжено до лютого. Та тепер за законом приєднатися до ОТГ має та громада, яка за перспективним планом належить до цієї ОТГ. Але ж Березань і Баришівка також не були передбачені перспективним планом. Ми рік спостерігали за розвитком двох громад і зробили свій вибір на користь Студеників. Ми все виконали згідно закону. Тож не зрозуміло, навіщо було говорити про добровільність і розпочинати ці процеси, якщо можна було одразу всіх розділити таким чином”, – резюмував він.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громадФото: колаж KVКиевVласть
Законопроект Кабинета министров об административно-территориальном устройстве, автором которого является премьер Алексей Гончарук (на фото), дает правительству право создавать и ликвидировать государственные администрации, которые на уровне областей и районов почти полностью заменяют собой органы самоуправления. Кабмину предоставляется исключительное право самостоятельно определять общины и их границы. Все эти изменения влекут за собой внеочередные местные выборы (советов, мэров, сельских и поселковых голов) в отдельных административно-территориальных единицах или, возможно, во всей Украине.
Об этом KV стал известно из законопроекта №2804 "Об основах административно-территориального устройства Украины", который был инициирован премьер-министром Алексеем Гончаруком и зарегистрирован в Верховной Раде (ВР) 24 января с.г. Но на парламентском сайте текст законопроекта появился только поздно вечером 30 января.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Вопреки ожиданиям, в законопроекте нет ни слова про объединенные территориальные общины (ОТО), создание которых является одним из ключевых элементов децентрализации Кабминов Владимира Гройсмана и Алексея Гончарука. Отметим, что после окончания первого этапа админтерреформы ОТО будут переименованы в общины.Но отсутствие даже упоминания термина "ОТО" превращает их в не до конца регламентированные образования, которые впоследствии, с высокой степенью вероятности, будут конфликтовать, например, с районами, которые остаются элементом административно-территориального устройства Украины.
Читайте: Проект змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об’єднаних громад
Также в законопроекте нет ничего об агломерации - даже на уровне понятия. Из чего следует, что все усилия местных властей по созданию агломераций (Киевской, Одесской и пр.) по-прежнему будут тщетными. И этот путь развития территорий (горизонтальная кооперация общин) будет заблокирован на долгие годы.
Отметим, отсутствие понятия “агломерация” в проекте ключевого закона никак не увязывается с законопроектом №2637 (авторы – нардепы от “Слуги народа”), которым вводится термин “агломерация” и регламентируется создание агломераций под контролем Кабмина.
Подробнее: Вновь агломерация: не менее 200 тысяч граждан и под контролем Кабмина
Кроме того, законопроектом Алексея Гончарука на органы местного самоуправления (ОМС) возлагаются обязанности контролировать трудовое законодательство и штрафовать за его нарушения. Эта норма, особенно в связи с возможностью принятия законопроекта министра экономики Тимофея Милованова “О труде” (№2708), существенно увеличит нагрузку на ОМС и потребует передачи из госбюджета соответствующих средств на местные уровни, как это требует Бюджетный кодекс.
Читайте: Труд по Милованову: отмена профсоюзов и всеобщее право на забастовки
При этом небывало усиливается роль Кабмина в управлении государственными администрациями, общинами, районами и областями. А роль местного самоуправления на уровне областей и районов превращается, по сути, в фикцию.
Базовые понятия: АТУ, АТЕ, АЦ и прочие
Понятийный аппарат законопроекта включает в себя шесть ключевых терминов:
Административный центр (АЦ) района или области – населенный пункт, на территории которого расположены местные органы исполнительной власти, территориальные органы министерств и других центральных органов исполнительной власти (ЦОИВ), а также органы местного самоуправления района или области.
Административно-территориальная единица (АТЕ) – компактная часть единой территории Украины с определенными пределами, которая является пространственной основой для организации и деятельности органов государственной власти и/или органов местного самоуправления. АТЕ населяет “территориальная община”.
Административно-территориальное устройство (АТУ) – обусловленная географическими, историческими, экономическими, социальными, культурными и другими факторами внутренняя территориальная организация государства с разграничением ее территории на АТЕ. Систему АТУ составляют АРК Крым, области, районы, районы в городах, а также города, поселки и села, на основе которых формируются АТЕ. АТУ подразумевает шесть основных принципов:
единства и целостности государственной территории;
унитарности, сочетания централизации и децентрализации в осуществлении государственной власти;
целостности территории АТЕ;
сбалансированности и социально-экономического развития регионов, с учетом их исторических, экономических, экологических, географических и демографических особенностей, а также этнических и культурных традиций;
повсеместности юрисдикции органов государственной власти и ОМС, кроме случаев, "предусмотренных законом";
доступности для жителей, проживающих в пределах тех или иных АТЕ услуг, предоставляемых органами государственной власти и ОМС.
Граница АТЕ – условно замкнутая линия на поверхности земли (или водной поверхности), которая отделяет ее территорию от территорий других АТЕ того же уровня АТУ. Сведения о границах АТЕ вносятся в Государственный земельный кадастр. Земли и земельные участки госсобственности, включенные в границы населенного пункта (кроме земель, которые не могут передаваться в коммунальную собственность), переходят в собственность территориальной общины.
Населенный пункт (НП) – компактно заселенное место жительства людей, которое образовалось в результате исторических традиций, хозяйственной и иной деятельности, и которое имеет постоянный состав населения, собственное наименование и обособленную территорию со своими пределами (как они определяются, прописано далее в законопроекте).
Поселение – компактное место проживания людей за пределами НП, которое не имеет постоянного состава населения и которому не присвоена какая-либо категория населенного пункта.
АТУ Украины может изменяться, когда образовываются новые или упраздняются старые АТЕ, а также в случае изменений/уточнений границ существующих АТЕ, например, когда часть одной АТЕ включается в состав другой. Такие изменения должны иметь историческое обоснование и учитывать:
влияние на условия жизни населения;
влияние на состояние социально-культурной инфраструктуры;
влияние на качество и доступность предоставления административных и других услуг;
влияние на эффективность управления территорией;
демографическую ситуацию;
влияние на изменение транспортной доступности и коммуникации;
влияние на предпринимательство;
влияние на состояние образования и здравоохранения.
АТЕ образовываются, если при этом обеспечивается неразрывность ее территории, инфраструктурная и финансовая возможность органов власти осуществлять свои полномочия на территории АТЕ, и если на этой территории существует социально-культурная инфраструктура.
Законопроектом создается еще один госреестр - Государственный реестр АТЕ и НП. Ответственным за этот госреестр назначается центральный орган исполнительной власти, “реализующий государственную политику в сфере развития местного самоуправления, территориальной организации власти и АТУ". На данный момент – это Министерство развития общин и территорий (бывшее Министерство регионального развития, строительства и ЖКХ).
Данные Госреестра АТЕ и НП должны быть открытыми. Эти данные должны содержать:
название АТЕ и НП;
перечень АТЕ и НП;
границы и площадь территории АТЕ и НП;
численность населения АТЕ и НП по состоянию на 1 января текущего года;
"другие сведения, определенные законодательством".
Обязательные районы в областях и необязательные районы в городах
Предлагается установить четыре уровня АТЕ:
Регионального уровня – закреплённые в Конституции области и Крым. АРК Крым является неотъемлемой составной частью Украины, статус которой определяется Конституцией и законами Украины. Область состоит из районов. АЦ области определяется с учетом исторических особенностей, географического расположения, наличия инфраструктуры для размещения местных органов исполнительной власти, территориальных органов министерств и других ЦОИВ, а также ОМС области.
Субрегионального уровня – районы в областях и Крыму. Район состоит из общин, общая численность населения которых составляет не менее 150 тыс. жителей. При этом, в горной местности или на территориях с плотностью населения менее средней плотности населения соответствующей области, общая численность населения района не должна составлять менее 100 тыс. жителей, если площадь такого района превышает среднюю площадь района по области. АЦ района определяется с учетом исторических особенностей, географического расположения, наличия инфраструктуры для местных органов исполнительной власти, территориальных органов министерств и других ЦОИВ, а также ОМС района.
Базового уровня – общины, которые образовываются на основе НП (городов, поселков и сел). Общину составляет один или несколько НП (пожалуй, это единственная норма законопроекта, намекающая на возможность существования ОТО или агломерации, – KV). Община должна создаваться на базе НП, один из которых, как правило, расположен ближе к ее географическому центру и при этом является для жителей окрестных мест экономическим или культурным центром. Община является пространственной основой для осуществления местного самоуправления территориальными общинами – непосредственно и через ОМС. АЦ общины является НП в ее пределах, в котором расположен сельский, поселковый или городской совет и его исполнительные органы. В зависимости от статуса НП, который является АЦ общины, общины делятся на сельские, поселковые и городские.
Основой для образования общин являются:
а) города – НП с преимущественно компактной застройкой, общей численностью населения не менее 20 тыс. жителей, на территории которого расположены промышленные и перерабатывающие предприятия, предприятия коммунального хозяйства, жилищный фонд, с развитой социальной, коммунальной и транспортной инфраструктурой;
б) поселки – НП общей численностью населения не менее 5 тыс. жителей, образования и развитие которого связано с расположением на его территории предприятий, железнодорожных узлов, гидротехнических и других сооружений и объектов, с социальной, коммунальной и транспортной инфраструктурой;
в) села – НП общей численностью населения менее 5 тыс. жителей, с социальной, коммунальной и транспортной инфраструктурой. Минимальную численность и площадь сельской общины определяет исключительно Кабмин, в законопроекте эта процедура никак не регламентируется.
Соответственно, города принадлежат к категории городских НП, а села и поселки – к категории сельских и поселковых НП. Законопроект отдельно описывает критерии, по которым то или иное поселение может быть отнесено к той или иной категории (об этом – ниже).
Вспомогательного уровня – районы в городах. Не являются обязательным элементом АТУ. Район в городе может быть образован (ликвидирован) по решению городского совета "с целью оптимизации управления", надлежащего осуществления полномочий ОМС и предоставления соответствующих услуг населению. Создание районов разрешается только городам, население которых превышает 300 тыс. человек. Соответственно, численность населения городского района не может быть меньше 150 тыс. жителей.
Киев и Севастополь наделяются специальным статусом, согласно которому "особенности осуществления государственной власти и местного самоуправления на территории которых определяются отдельными законами".
Кстати, по информации KV, законопроект №2431-3 “О городе Киеве – столице Украины” авторства ”слуг народа” во главе с Александром Ткаченко, Анной Бондарь (220 округ, Подол) и Дмитрием Гуриным (218 округ, часть Оболони и Святошино) практически готов к рассмотрению в профильном комитете и дальнейшего внесения в повестку дня ВР – для принятия во втором чтении.
Подробнее: “40 страниц сатанизма”: почему нельзя принимать закон “Слуги народа” о Киеве
Насколько известно, ко второму чтению законопроект о районных ратушах, городской магистратуре и амбассадоре Киева не претерпел существенных изменений. В первом чтении и за основу этот законопроект был принят 3 октября 2019 года.
Госадминистрации и общины – Кабмину
Согласно законопроекту, фактическая власть на уровне областей и районов концентрируется в руках областных госадминистраций (ОГА) и райгосадминистраций (РГА): правительство само себя хочет наделить полномочиями создавать, реорганизовывать и ликвидировать, давать названия местным госадминистрациям и переименовывать их (изменения в закон "О Кабинете министров Украины").
Также в законопроекте нет ни слова про областные советы и их исполкомы, но акцентируется роль ОГА. По сути, именно ОГА, как юрлица, будут распоряжаться имуществом областных территориальных общин. Кроме того, у райсоветов не будет своих исполкомов, но в районах остаются РГА. То есть именно РГА становятся юрлицами, командующими имуществом районных территориальных общин.
Это в корне противоречит тому, что обещала министр развития общин и территорий Алена Бабак в рамках “часа правительства в ВР” 1 ноября 2019 года: создать при облсоветах исполкомы и со временем ликвидировать райсоветы, поскольку функции районов на себе заберут ОТО.
Подробнее: Минрегион хочет упразднить райсоветы и госадминистрации, а облсоветы наделить исполкомами – Алена Бабак
Вероятно, планы Алены Бабак были нарушены по двум причинам:
“Законопроект о префектах” Владимира Зеленского был отозван из ВР после протестов местных властей.
Сама Алена Бабак скоро уйдет в отставку.
Таким образом, в случае принятия законопроекта Гончарука, влияние президента на госадминистрации ослабнет, а Кабмина – возрастет. Также колоссально возрастает роль правительства в процессе управления общинами, городами и районами.
Общины
Правом создавать и ликвидировать общины, определять их границы и АЦ наделяется исключительно Кабмин – в соответствии с порядком, который он сам же и устанавливает. В законопроекте эти процедуры вообще никак не регламентируются, оговаривается только, что эти процессы должны осуществлять "с учетом обоснованной позиции ОМС, которые представляют интересы жителей соответствующих населенных пунктов".
При этом, право инициировать какие-либо изменения в территориальной общине может и местный ОМС. В таком случае, весь процесс оплачивается из местного бюджета. Если изменения инициирует правительство – они оплачиваются из госбюджета.
Проект закона не обходит стороной и финансовую сторону вопроса: если описанные выше процессы инициировало правительство, образование или изменение границ теробщин финансируются из госбюджета, а если это происходит по инициативе ОМС – тогда процесс оплачивается из местного бюджета.
Районы
ОМС района может инициировать изменения по своей АТЕ. При этом в законопроекте не сказано ничего о том, должен ли один районный ОМС перед подачей соответствующего обращения в Кабмин согласовывать такую инициативу со смежными районными АТЕ. Соответствующий проект решения с поступления заявки от райсовета готовит Кабмин – и вносит его в ВР.
Если обращение райсовета касается смены АЦ, Кабмин должен (если все в порядке) за три месяца внести соответствующий проект в ВР. Если речь идет о создании или ликвидации района, изменении его границ, Кабмин должен подготовить соответствующий проект решения на протяжении полугода. Правом создавать и ликвидировать районы, изменять их границы и АТ наделяется ВР.
Города
Законопроект не содержит статей, регламентирующих образование или ликвидацию городов, но расписывает только порядок установления и изменений городских границ. Эти изменения инициирует соответствующий горсовет после консультаций со смежными общинами, вносит его в Кабмин, а Кабмин за шесть месяцев вносит проект решения в ВР.
Представление горсовета в Кабмин об установлении или изменении границ города должно сопровождаться:
обоснованием целесообразности изменения границ города;
результатами общественного обсуждения этого вопроса в городе, а также в окрестных населённых пунктах, если изменения городских границ затрагивают интересы их жителей;
проект землеустройства по установлению (изменению) границ города.
Границы должны быть указаны на предоставленной топографической карте в масштабе 1:50000 (карты правительство хочет видеть и во всех остальных случаях изменения границ АТЕ или населенных пунктов, когда КМУ согласовывает такие изменения).
Если изменение границ города требует изменения границ общины, вопрос об изменении границ города рассматривается после изменения границ общины, образованной в порядке, определенном Кабмином.
Эта норма ставит вопрос о том, имеет ли право правительство инициировать изменения границ города, если они совпадают с границами общины – так как инициировать изменения границ общины может и местная власть, и Кабмин (это вытекает из нормы, устанавливающей источник финансирования осуществления таких изменений исходя из того, кто их инициирует).
Вместе с тем, в законопроекте четко сказано: "Расходы, связанные с установлением (изменением) границ городов, финансируются за счет средств соответствующих местных бюджетов".
Поселки и села
Изменения границ сел и поселков инициирует местный голова или местный совет. Они же принимают соответствующее решение, но после согласования с облгосадминистрацией (ОГА) или Совмин Крыма, у которых есть два месяца после поступления запроса от сельского/поселкового руководства, чтобы дать согласие или отказать в изменении границ села/поселка. Если за два месяца ОГА или Совмин Крыма не ответили, запрос считается согласованным.
Для изменения границ села или поселка так же, как в случае с городами, необходимо предварительно провести общественные слушания по месту предлагаемых местным самоуправлением изменений – как в самом населенном пункте, так и в окрестных (если затрагиваются их интересы).
Если изменение границ поселка или села нуждается в изменении границ общины, вопрос об изменении границ населенного пункта рассматривается после изменения границ общины, осуществленного в порядке, определенном Кабмином. Финансировать установление (изменение) границ поселков и сел должны соответствующие местные власти за счет своего бюджета.
Досрочные местные выборы – реальны
Также на протяжении года после вступления в силу закона Кабмин, в виде исключения, сможет вносить на рассмотрение Рады проекты законодательных актов об установлении (изменении) границ районов, об отнесении населенных пунктов к категории городов, поселков и сел без представлений соответствующих сельских, поселковых, городских и районных советов. В этот же период установление и изменение границ районов и общин не потребует проектов землеустройства.
Это означает, что правительство сможет на протяжении года устраивать внеочередные выборы где захочет, или сразу во всей Украине. Потому что закон "О местном самоуправлении" дополняется положением: полномочия сельского, поселкового, городского, районного в городе, районного и областного совета могут быть прекращены в случае изменения АТУ.
В этом случае, на протяжении 15 рабочих дней со дня получения соответствующего решения ВР или Кабмина, правительство должно обратиться в Центральную избирательную комиссию (ЦИК), чтобы она назначила первые выборы депутатов сельского, поселкового, городского, районного совета и сельского, поселкового, городского головы.
ЦИК, в свою очередь, будет должна после вступления в силу закона (на следующий день после его публикации) "обеспечить формирование избирательных округов и проведения местных выборов на основе территорий общин, образованных Кабинетом Министров Украины".
Теоретически все это дает основания для досрочного проведения местных выборов по всей Украине. Такую возможность, среди прочих, в январе с.г. обсуждали на Банковой. По информации KV, рассматривалась возможность проведения досрочных местных выборов весной, а не осенью с.г., чтобы успеть воспользоваться пока еще высокими рейтингами “Слуги народа”.
Впрочем, Кабмину после вступления закона в силу потребуется еще три месяца, чтобы принять нормативно-правовые акты, необходимые для его реализации. Еще полгода дается правительству на то, чтобы успеть подготовить и подать в ВР необходимые проекты законодательных изменений и привести в соответствие с нормами нового закона акты органов исполнительной власти. А еще за год Кабмин будет должен обеспечить создание и наполнение Госреестра АТЕ.
Хотя в условиях “турборежима” все эти задачи можно выполнить формально или задним числом.
Читайте: Избирательный кодекс: мэр Киева дороже президента Украины
Фото: коллаж KVКиевVласть
Затверджений у 2015 році перспективний план формування територій Київської області планують оновити. Проєкт змін передбачає створення ще 46 громад, яких немає у попередній редакції плану. Найбільша кількість ОТГ передбачена у Києво-Святошинському, Броварському, Бориспільському, Васильківському, Переяслав-Хмельницькому районах. Спірним залишається питання щодо Славутицької громади, яка може стати частиною Чернігівської області.
Як планувалося
Як передає кореспондент KV, 24 січня в Обухові відбувся ІІІ з’їзд голів районних рад Київської області, в ході якого ексдиректор Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олег Любімов презентував зміни до перспективного плану формування громад Київської області, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 18.11.2015 року №1206 р.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У попередній редакції перспективний план передбачав створення 29 об'єднаних громад на території Київщини: Бишівську, Богуславську, Бучанську, Великодимерську, Володарську, Вороньківську, Гостомельську, Гребінківську, Димерську, Згурівську, Іванківську, Кагарлицьку, Калитянську, Медвинську, Мирненську, Миронівську, Обухівську, Пірнівську, Пісківську, Поліську, Ржищівську, Рожнівську, Рокитнянську, Ставищенську, Таращанську, Тетіївську, Узинську, Українську та Яготинську.
Наразі в області створено 24 ОТГ: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів.
Остаточні рішення щодо об'єднання не прийняли такі потенційні громади: Боярська, Вишнева, Гостомельська, Гребінківська, Золочівська, Кожанська, Гатненська, Гірська, Пристолична, Петрівська.
При цьому голова Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олена Іванченко стверджує KV, що перелічені потенційні ОТГ вже очікують призначення перших виборів і згідно ЗУ “Про добровільне об’єднання територіальних громад” можуть вважатись створеними з дня набрання чинності рішень усіх рад, які приймали участь у процесі.
У проєкті змін до перспективного плану передбачено 69 громад, у тому числі 23 ОТГ, що затверджені Кабміном у 2015 році, та 46 ОТГ, що можуть з'явитися після внесення змін. Варто відмітити, що затверджувати проєкт буде Кабінет Міністрів і до нього ще можуть бути внесені зміни.
Найбільше громад
Лідером за кількістю потенційних об'єднаних громад є Києво-Святошинський район, Ірпінський регіон на місто Буча.
Окрім створеної Бучанської ОТГ, на цій території можуть з'явитися Дмитрівська, Білогородська, Борщагівська, Чабанівська, Феодосіївська, Боярська, Вишнева, Коцюбинська, Ірпінська, Гатненська, Гостомельська громади.
Території вважаються одними із найбільш дискусійних та скандальних, оскільки мешканці населених пунктів борються за власні громади, а керманичі не можуть поділити зони впливу. Крім того, це найменша територія, де передбачено найбільше громад.
На меншу кількість ОТГ можуть поділити Бориспільський та Броварський райони – тут передбачено по 5 громад. Це Бориспільська, Золочівська, Вороньківська, Гірська, Пристолична та Броварська, Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська ОТГ.
Багато дискусій було у Бориспільському районі через податки та міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Села Гора, Велика Олександрівка, Гнідин та Вишеньки активно виступали проти приєднання до Борисполя, тому було вирішено не робити одну велику Бориспільську ОТГ, а розділити район на декілька. Перспективним планом 2015 року була передбачена ще Мирненська ОТГ, але у цій редакції її включили у Вороньківську громаду.
У Броварському районі вже створено 4 громади – Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська. Оскільки потенційна Гоголівська громада не була дуже активною щодо створення, її включили до складу Великодимерської громади. Місто Бровари пропонується об'єднати із селами Требухів і Княжичі.
Так само 5 громад планується у Васильківському районі – Васильківська, Калинівська, Глевахівська, Ковалівська, Гребінківська. Щодо цих територій було багато обговорень у Київській облдержадміністрації, а також Мінрегіонбуді. Раніше планувалось створення великої Васильківської громади і Гребінківської, але завдяки наполегливості голів райради і РДА, з'явилися інші громади. Одне село Васильківського району висловило бажання приєднатись до міста Боярка.
Також 5 ОТГ може бути у Переяслав-Хмельницькому районі – Переяславська і вже створені Циблівська, Дівичківська, Студениківська та Ташанська. Минулого року багато сільрад заявило про бажання створити власні громади, але було вирішено приєднати їх до міста Переяслава.
Інші райони
У великому Білоцерківському районі передбачено 4 громади – Білоцерківська, Терезинська та дві вже створені – Фурсівська та Узинська. Таке рішення було прийнято після довгих обговорень. Цей варіант не враховує Шкарівську ОТГ, яка з 2017 року чекала позитивного висновку.
Читайте: Білоцерківська ОТО має намір поглинути 12 сіл
Ще 4 громади можуть бути у Вишгородському районі. Це Вишгородська, Нижчедубечанська, Димерська, Петрівська ОТГ. У перспективному плані 2015 року не було передбачено Петрівської громади, тут вона з'явилася завдяки наполегливості сіл Нові та Старі Петрівці. Гаврилівська сільрада Вишгородського району увійшла до Бучанської ОТГ через зручнішу логістику.
На три громади мають розділити Фастівський район – Фастівську, Томашівську, Кожанську. Проблемними ці території є через те, що район вважається дотаційним, а основне економічне зростання відбувається тільки у місті. Але через політичні чвари між районом та містом території не проявляли особливого інтересу до об'єднання.
Завдяки жителям сіл вдалось створити невелику Томашівську громаду, яка вже почала розвиватись. Частина Фастівського району увійшла до Ковалівської ОТГ Васильківського району.
Також три громади може бути в Обухівському районі – Обухівська, Українська та Козинська. Остання з'явилася у новій редакції перспективного плану, оскільки мешканці та керівництво Козину висловило бажання бути центром ОТГ. З ними мають об'єднатися Підгірці, Дмитровичі та Безрадичі.
Однак, жителі Безрадичів категорично проти Козинської громади і наполягають на приєднанні до Обухова.
Також три громади має бути у Бородянському районі – Бородянська, Микулицька і створена Пісківська. Враховуючи побажання жителів, частина району відійшла до Бучанської ОТГ.
На дві громади поділено Баришівський район – Баришівську і Березанську. Обидві вони вже створені. Ці громади вважаються доволі перспективними та спроможними.
Дві громади передбачено і у Макарівському районі – Макарівська та Бишівська. Потенційна Бишівська ОТГ більше двох років тому отримала позитивний висновок КОДА, після чого припинила будь-які дії щодо об'єднання.
Аналогічна ситуація у Макаровській громаді – отримавши позитивний висновок, місто і села почали політичні чвари, через що процес зупинився.
Одна велика Сквирська ОТГ може бути створена на базі Сквирського району. При цьому частина району відійде до Фурсівської ОТГ, частина – до Білоцерківської ОТГ.
Вже котрий рік невизначеною залишається доля міста Славутич. Можливо, громада буде включена у межі Чернігівської області.
Що таке ефективність громади та як її вираховують
Також Олег Любімов розповів про зміни критеріїв у формуванні Методики спроможних громад, що будуть враховуватися при розробленні чи внесенні змін до перспективних планів.
Так, 24 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад”.
У новій редакції Методики акцент зроблений на порядку розроблення перспективних планів та формуванні спроможних громад.
Встановлені критерії, які дають можливість оцінити рівень спроможності громади, серед яких: чисельність населення, що постійно проживає на території громади; чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх її навчальних закладах; площа; індекс податкоспроможності бюджету; частка місцевих податків та зборів у доходах громади.
Рівень спроможності визначається за сумою вказаних вище критеріїв і може бути низьким, середнім та високим.
При цьому, кількість громад з низьким рівнем спроможності не може перевищувати 10% від загальної кількості спроможних громад області.
Також відтепер при формуванні спроможних територіальних громад мають братися до уваги ще й оптимальні мережі соціальної інфраструктури та доступність публічних послуг.
У постанові Уряду також йдеться, що облдержадміністрації у двотижневий термін мають внести на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції щодо приведення перспективних планів формування територій громад у відповідність до цієї постанови.
Нагадаємо, як раніше писала KV, економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
КиевVласть
Для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць. Чого чекати регіону в нинішньому році на освітянській ниві і де чекати добрих звісток – досліджувала KV.
Переповнені школи — одна з болючіших проблем обласних і районних центрів Київщини. За даними прес-служби Київської облдержадміністрації, в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області сьогодні налічується 702 школи, з них 34 – приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На тлі невпинного зростання кількості діток в регіоні і особливо – у пристоличній зоні, зі школами мало не щомісяця трапляються скандали. Головна проблема навчального процесу – брак власне закладів. Ті, що є – часто застаріли або не вміщують охочих, ті, що будуються – перетворюються на довгобудови, на ті, що лишень у планах місцевої влади, часто не вистачає коштів.
Навчання у другу зміну для шкіл Київщини вже давно стало нормою.
Васильків
Нагадаємо, KV вже розповідала про те, як 11 жовтня 2016 року під час уроку в середній школі № 6 Василькова Київської області впали три поверхи. Тоді ця резонансна подія привернула небувалу увагу як громадськості, так і влади всіх рівнів. Розслідуванням обвалу школи зайнялася спеціальна комісія. Після чого вирішили не ремонтувати будівлю, а побудувати нову школу. Незважаючи на те, що надзвичайну подію назвали "найбільшою трагедією в історії міста", а свою допомогу обіцяв направити навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, процес будівництва затягнувся на цілих півтора роки.
Весь цей час місцеві жителі всіма силами намагалися домогтися початку будівництва, але в мерії стверджували, що грошей немає і розраховувати варто на допомогу області. Тодішній губернатор Київщини Олександр Горган, в свою чергу, говорив, що допомоги від нього чекати не варто. Такі "перекладання" обов'язків остаточно розлютили васильківчан і в квітні 2018 року вони тимчасово перекривали трасу на Київ, вимагаючи від влади, щоб вона, нарешті, виділила кошти на будівництво нової школи.
Читайте: Школьный бунт. Второй год в Василькове не могут отстроить разрушенную школу
Зрештою, відділ освіти Васильківської міської ради Київської області 1 листопада 2018 року за результатами тендеру замовив у ТОВ "Хозхімсервіс" будівництво школи за 207,35 млн гривень. Відбудовувати будуть Васильківську школу №6 по вул. Гетьмана Сагайдачного, 34. 19 листопада 2018 року на апаратній нараді при міському голові Василькова Володимирі Сабадаші було оголошено про початок будівельних робіт, а у грудні вже залили фундамент.
16 січня 2019 року в Василькові відбулося урочисте закладання "капсули часу" в фундамент майбутньої загальноосвітньої школи (ЗОШ) №6 з "зверненням сьогоднішніх школярів до майбутніх поколінь". Тодішній народний депутат Ігор Кононенко брав участь в заході як почесний гість, який доклав свої кошти до будівництва даного об'єкту (у розмірі приблизно 10 млн гривень). За його словами, "загальний бюджет школи дуже великий" і складає "близько 240 млн гривень", а це "дуже великі гроші для держави".
Вишневе
Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Школа №1 в Вишневому (Києво-Святошинський район, Київська обл.) була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
В кінці 2018 року директор школи №1 Володимир Плахотнюк розповів, що навчальний заклад відвідують 1396 учнів, тобто майже в шість разів більше норми. Будівництво нового корпусу тривало більше 10 років.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дня перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми зі школою №1. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Члени громадської організації "Діти Вишневого" звинуватили обласну владу в бюрократії. Олександр Горган, який на той момент був головою Київської ОДА, тоді запевнив активістів, що будівництво йде повільно тільки тому, що всі хочуть зробити довговічно, правильно і красиво.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що здачу об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року. Про це заявив голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов. За його словами, зараз будівельні роботи закінчено, а Держархбудінспекція м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти.
Тим не менш, жителі Вишневого 13 січня виходили на акцію протесту. Напередодні 11 січня чиновники з Київської облдержадміністрації приїжджали до школи з виїзною нарадою та запевняли, що до відкриття навчального закладу залишилось почекати ще кілька тижнів.
Бориспіль
KV писала про те, як знову затягнулося будівництво дитсадку у Борисполі на вул. Володимира Момота через скаргу до Антимонопольного комітету України, яка надійшла від учасника тендеру ТОВ "Провідні технології виробництва" у січні 2020 року. До того була інша скарга: 16 грудня 2019 року від іншого учасника, ТОВ "Альтіс-Констракшн", з приводу дискримінаційних вимог. За словами міського голови Анатолія Федорчука, бориспільська влада прописала в тендерних документах “європейську” умову про те, що майбутній виконавець робіт повинен мати досвід будівництва не менше двох об'єктів освіти.
Влітку 2018 року KV писала про "перспективний довгобуд" у Великій Олександрівці Бориспільського району. Там більше 10 років ніяк не добудують Школу мистецтв. Замовником будівництва також є Департамент регіонального розвитку КОДА, а підрядники постійно змінюються.
Що стосується шкіл, то тут Бориспільський район може похизуватися: 25 вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА уклало договір з ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (*) на будівництво середньої загальноосвітньої школи I-III ст. на 24 класи (600 учнів) по вул. Центральна, 3 в селі Гора Бориспільського району Київської області. Вартість робіт — 162,84 млн гривень. Роботи мають бути завершені до кінця грудня 2020 року. У 2019 році будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році — інші 152,96 млн гривень.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Буча
У Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи — при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів.
Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, — хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Висловлювалися побоювання, що навіть якщо гімназія буде добудована, то це лише частково вирішить питання перевантаженості школи №4. “Будуються нові мікрорайони. Бажано, щоб в новому мікрорайоні будувалася і нова школа”, – зазначала директор Бучанської навчально-виховного комплексу (НВК) спеціалізованої загальноосвітньої школи (СЗОШ) I-III ступенів №4 Алла Літкевич.
Ірпінь
У квітні 2018 року тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк звернувся до господарів земельних ділянок в проханням поділитися землею, щоб за найближчі десять років побудувати дві нові школи. Зокрема, вів переговори з землевласниками, “щоб дали близько 3 га або, хоча б мінімум 2,2 га, щоб могла вийти повноцінна школа, щоб ми могли отримати з того боку шматок землі для будівництва школи".
Але у листопаді 2018 року ірпінці замість шкіл побачили початок будівництва багатоповерхівок: причому на той час Карплюк вже не займав посаду голови міської ради. При цьому в Ірпені станом на листопад 2018 року і так не вистачало навчальних місць для 4 тис. дітей. А нові багатоквартирні будинку в місті з'являються часто, йшлося в сюжеті “Подробиць”.
У 2019 році, утім, були гарні новини: з вересня в місті почав працювати муніципальний навчальний заклад для старшокласників — академічний ліцей. Його відкрили на базі приміщення економічного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою вулиця Гагаріна, 9. Такої домовленості досягли Ірпінська міська рада та керівництво Університету. Голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк уточнював, що новий ліцей планує прийняти 600 учнів 9-11 класів, із можливістю відкриття 7-8 класів, якщо буде такий запит.
Бровари
У Броварах в мережі установ загальної середньої освіти міста налічується 10 шкіл, Броварське навчально-виховне об'єднання (Буво), на базі якого діє загальноосвітня школа I-III ступенів, ліцей технологічного профілю та вечірня школа; приватна школа "Фортуна", ТОВ "Навчально-реабілітаційний центр "Мозаїка" і центр корекції та розвитку дитини "Сіал". Середня наповнюваність класів у 2017 році в більшості шкіл досягала 30, а в деяких — 33.
У 2018 році влада Броварів, щоб вирішити проблему переповнених шкіл, запропонувала з наступного року брати плату з "приїжджих" дітей з району. На думку мерії, це допоможе вирішити питання браку місць за партами. Однак деякі депутати міськради не погодилися з цією пропозицією, запропонувавши будувати нові навчальні заклади, вказавши, що гроші на будівництво в бюджеті є.
Читайте: Цена знаний. Мэрия Броваров намерена брать плату за обучение “чужих” детей
6 травня 2019 року Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури і транспорту Броварської міськради Київської області (Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськраді Київської області) (Управління будівництва та житлово-комунального господарства) уклало договір з ТОВ "Хозхімсервіс" (ТОВ "Хозхімсервіс ") на будівництво загальноосвітньої школи I ступеня по вул. Симона Петлюри (Черняховського), 17-Б, в Броварах. Вартість угоди склала 130 млн гривень. Згідно з угодою, підрядник повинен побудувати нову будівлю загальною площею 14,85 тис. кв.м, різної поверховості і з двома ліфтами.
Згідно з проектом, нова школа передбачає загальне зонування поряд зі школою № 10 в Броварах. Загальна територія – 3,9 га, територія нової забудови – 1,9 га. Проїзди, заміна комунікацій, облаштування майданчиків і тротуарів, а також і озеленення передбачається як на території школи № 10, так і на території нової школи. Нове будівництво, згідно з проектом, має бути складної форми і складатися з кількох окремих блоків, з багатосвітловим простором, розділене по функціональності. У ньому планують розмістити 32 класи початкової школи, проектна потужність – 960 учнів.
Роботи повинні бути завершені до червня 2020 року. Гарантійний термін експлуатації об'єкта, згідно договору, повинен скласти 10 років.
Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя
Вишгород
У грудні 2018 року Департамент регіонального розвитку КОДА без проведення конкурсу уклав договір з ТОВ "Моноліт-БудСіті" вартістю 9 млн гривень на реконструкцію Вишгородського дитсадка "Чебурашка". У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
У 2019 році Вишгородська загальноосвітня школа №1, що на проспекті Мазепи, 7-А, замовила капремонт своєї будівлі за 10,2 млн гривень у ТОВ "АМК РЕМ-БУД". Ця компанія, що належить депутату Синяківської сільради Андрію Куковенко і повинна буде виконати загальнобудівельні роботи і облаштувати в приміщенні системи водопроводу, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації. На виконання такого переліку робіт фірмі відвели майже чотири роки.
Читайте: Капремонт школы в Вышгороде растянут на четыре года
З перших вуст
KV опитала голів міських рад ю, чи очікується цього навчального року перенавантаження шкіл та дитсадків у їхніх містах, а також яких позитивних новин очікувати Київщині.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
“У місті критичної ситуації із школами та садочками немає, навчається приблизно 11 тис. дітей. Для дітей від трьох років та більше садочків вистачає, а щоб влаштовувати малечу в два роки, з цим є проблеми. Тому цього року, 29 вересня, якщо Антимонопольний комітет нам зніме обмеження, ми зможемо провести тендер, є виділені кошти і будемо будувати садок на 160 місць. Цокольний поверх за міські кошти вже збудований. Крім цього, плануємо проєкт реконструкції ще одного дитсадка, приміщення якого ми повернули із користування Нацполіції. Ці дитсадки в планах на найближчі рік-два. По вул. Європейській будується ЖК і там планується будівництво приватного дитсадка. Сьогодні у місті є вже три приватних дитсадка, тому альтернатива є. Завдяки підтримці Мінрозвитку місто залучило безповоротну допомогу від Європейського інвестбанку у розмірі 5 млн євро, додаємо свої кошти і добудовуємо школу № 5 із реконструкцією. Звичайно, практично в усіх школах, крім двох, діти навчаються в другу зміну. Але і цю проблему вирішуємо. На жаль, в місті немає вільних земельних ділянок під будівництво. Зазвичай, забудовники йдуть шляхом реконструкції, купуючи у населення ділянку в приватному секторі. Та змушувати їх будувати школу чи дитсадок, місто не має правових підстав”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“У Боярці найменш заповнені школи з усього Києво-Святошинського району. Якщо брати наш ліцей-гімназію, то половина діток взагалі не з міста, а з сусідніх сіл. У районі є території, які щільно забудовуються, а соціальна інфраструктура не розвивається. Пів района навчається в Боярських навчальних закладах. Враховуючи це, у місті немає критичної ситуації з переповненням шкіл. Усі боярчани потрапляють до дитсадків. До цього у нас були великі черги на три роки вперед. Із ситуації ми вийшли таким чином: спочатку в садочки йдуть боярчани, а потім ще дві черги – діти, які не живуть в Боярці. Звичайно, якщо брати нормативи, під які будувалися ці об'єкти, то вони переповнені і по всій Україні, там, де є центри розвитку. Ми маємо проєкт добудови школи №1, в історичній частині міста. На жаль, він поки що не фінансується обласною владою і не підтримується районом. Із районної адміністрації нам цей проєкт передали лише півтора місяці тому. Плануємо його відновити, перерахувати кошторис і знову подавати на фінансування до вищого рівня. Маємо також проєкт дитсадка, який в цьому році РДА розглядає на фінансування”.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
“Мережа як дошкільних, так і загальноосвітніх закладів у нас розширена. Звичайно, виходячи із природного приросту населення та міграційних процесів, потреба існує. У милому році ми добудували корпус школи №3, запустили 27 навчальних класів. У поточному році до березня-квітня завершимо будівництво загальноосвітньої школи-гімназії на 1100 учнів. Також оголосили тендер на будівництво загальноосвітньої школи №1. Це нова школа, яка будуватиметься за підтримки міжнародної програми “Підтримка України”. Нам вдалось вибороти перемогу і одержати 160 млн гривень. Поки є дві школи, які працюють у дві зміни. Будуємо дошкільний навчальний заклад, усього у місті їх стане 8. Але потреба все одно залишається”.
Голова Васильківської міськради Володимир Сабадаш:
“До мережі освітніх закладів міста Василькова входить вісім шкіл та десять дитсадків. Але їх недостатньо. На сьогоднішній день школи переповнені. В одній школі діти вчаться в дві зміни. Після того, як обвалилася будівля школи №6, дітей довелося розподілити між трьома навчальними закладами, і тому вони нині переповнені. Активно продовжується будівництво нової шостої школи. У місті будується лише один новий житловий масив. На території запроєктовано будівництво школи, але її зведення ще не розпочиналось. Є певні проблеми із дитсадками, наразі один із них закритий на ремонт. Тому діти були переведені до трьох інших садочків. На черзі до дитсадків у місті близько 200 дітей”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, у комунальній власності міста є вісім садочків, в яких виховується 2224 дитини. Та загальна проєктна потужність ДНЗ становить 1320 місць. Для розвантаження груп у 2018 році після реконструкції запрацював ДНЗ “Колобок”. Нині на реконструкції ДНЗ “Яблунька”. Окрім капітального ремонту старого корпусу, поруч збудований новий. Після відкриття у 2020 році — це буде найбільший садочок міста: 8 груп в старому корпусі та 6 — в новому. Тривалий час міська влада судилися з Пенсійним фондом за приміщення ДНЗ “Намистинка”, де фонд займає половину будівлі. Сторони дійшли мирової угоди і цьогоріч ПФУ звільняє приміщення. В дитсадку проведуть реконструкцію, після чого кількість груп може збільшиться вдвічі.
На території Вишневого такоє діє чотири загальноосвітні школи. Загальна кількість учнів – 5548 осіб. В школі №1 навчається 1400 учнів з проєктною потужністю 360, в №2 – 1135 (600), №3 – 1515 (1200), №4 – 1498 (1700). Таким чином, 1,2 і 3 школи змушені працювати у дві зміни. В лютому відкривається новий корпус школи №1, що зменшить навантаження, але не дозволить відмовитися від другої зміни.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
“Проблема переповнених шкіл та садочків є, я думаю, у кожному місті-сателіті. У нас є три школи, усі вони працюють в дві зміни. Наразі ми будуємо новий корпус на 22 класи, вдасться трохи зняти завантаженість. Але поки не можу говорити про строки, оскільки ми працюємо в співфінансуванні із обласною держадміністрацією. Ситуація із фінансуванням дуже нестабільна, то дають кошти, то — ні. Із садочками ситуація трохи простіша. Ми наразі будуємо відразу три садочки. Один із них має бути запущений восени і там навіть буде запас по місцях. Відносно інших пристоличних міст, у нас немає великої кількості нових житлових комплексів. Вони не критично впливають на заповненість навчальних закладів. Ця проблема виникла у місті не вчора, більше 40 років не будувались нові школи та садочки”.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
“Щодо шкіл проблем не маємо, по садочкам певні питання вже вирішено, але на даний момент є переповнені групи. Відповідно до цього в перспективі потрібно будувати додаткові дошкільні заклади. Також в третьому мікрорайоні міста заплановано будівництво нової школи. Проєкт вже розроблений і проходить експертизу, тож цього року вже будуть починатися роботи”.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський:
“У нашому населеному пункті кількість дітей збільшується не днями, а годинами. За рахунок нових житлових комплексів. І є велика потреба у навчальних закладах. Пайова участь забудовників мізерна, за ці кошти школу або садочок побудувати неможливо. І навіть цей внесок хочуть скасувати. Усе навантаження лягає на органи місцевого самоврядування. Нещодавно ми відкрили новий ліцей, стало легше. Загалом є три школи комунальної власності. Поки працюємо в одну зміну. Плануємо реконструкцію старої школи, виготовляємо проєкт. На масиві “Чайка” хочемо збільшити до 1000 школярів. Але сільрада не може реалізувати все це самостійно. Бюджет села — це не бюджет міста. Значної допомоги із району та області не отримуємо.
За останні 5 років ми побудували 5 садочків, але черга все одно є. Хоча за нормативами на 1000 жителів має бути 30 місць у садочках. Якщо порахувати, то мали б бути і зайві ліжка. Але нам не вистачає, бо багато хто живе без реєстрації. Це при тому, що є багато приватних шкіл та садочків”.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Олесь Кудрик:
“24 січня відкрили першу чергу нової школи на 600 місць, учні почнуть вчитися в одну зміну. Тепер у нас є дві комунальні і три приватні школи. Аналогічна кількість садочків. Звісно, що місць не вистачає, причина у великій кількості забудов. Усі приватні навчальні заклади створювали забудовники”.
Фото: колаж KVКиевVласть
Днями в Обухові пройшов ІІІ з’їзд голів районних рад Київської області. Офіційно зібралися, аби покпинити новий виборчий Кодекс. Чому? А власне тому, що будь-які передвиборчі новації страшенно лякають усіх, хто вирішив випробувати долю і піти по мандат до людей. Ще більше ляку переживають від новацій вже обрані пани та панянки, що заходилися лагодити кампанії на майбутні каденції. Це природньо, це зрозуміло. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Пригадайте лишень скільки списів ламалося навколо новацій у Закон про місцеві вибори, за яким обиралися ради 2015-2020. Власне, через ці новації значна кількість округів столиці та області – просто не мають своїх представників у колегіальних органах.
Читайте: Київщина очікує навали маніпуляцій через новий Виборчий кодекс
Новітня редакція – також не квіточка. Проте, вона таки позитивна. Правда, позитив її криється не в статтях. Позитив особисто я вбачаю в тому, що місцеві депутати до холєри перелякавшись “турборежиму” врешті вилізли з провінційного піддуп’я і спробували висловити рішуче “НІ”. Це прикольно і такого ще не було. Бо всі попередні роки Незалежності місцеві дядьки й тітоньки збиралися до широкого гурту лишень задля офіційного “одобрямсу” якоїсь дуже важливої прутні, переданої згори до низового затвердження.
Так, я згоден із запопадливими адептами “Слуг” та ЗЕ, що вже встигли пореготати, мовляв форма зборів депутатів місцевих рад – “тупо совок”, а всі, хто наввипередки волає про зраду – це здебільшого представники переможеного політичного класу з “БПП”... Ну, як із цим сперечатись? А – ніяк! Але нагадаю панам “слугам” слова непопулярного і вже мертвого російського діяча Черномирдіна про постсовкову реальність: “яку партію не будуй – все одно КПРС виходить”. І я дуже зрадію, якщо з їх політпроекту вийде щось інше. Та менше з тим.
Сьогодні маємо першу, кумедну і незграбну, але таки офіційну спробу омандаченої Київщини сказати тихесеньке “НІ” владним новаціям. Можливо ця спроба – перша і остання, а можливо ми станемо свідками, як кволий голос гучнішатиме. Хто зна. Будемо спостерігати.
Ігор Дармостук, шеф-редактор КиевВластиКиевVласть
22 січня очільник Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов звільнив начальника служби у справах дітей та сім’ї КОДА Наталію Онопрієнко-Капустіну (на фото). Тимчасово виконувати обов'язки начальника буде її заступник Петро Ткач.
Про це KV стало відомо із розпорядження голови КОДА Олексія Чернишова “Про звільнення Онопрієнко-Капустіної Н.В.”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Пішла з посади Наталія Онопрієнко-Капустіна за згодою сторін, із квітня минулого року вона перебувала у декретній відпустці.
“Звільнити Онопрієнко-Капустіну Наталію Василівну, начальника служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації, із займаної посади 22.01.2020 року за угодою сторін, пункт 3 частини 1 статті 83, стаття 86 Закону України “Про державну службу”, пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України”, – йдеться у розпорядженні.
23 січня в.о. голови КОДА Олександр Скляров підписав розпорядження “Про тимчасове покладання виконання обов’язків начальника служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації на Ткача П.Р.”.
“Покласти тимчасово на Ткача Петра Романовича, заступника начальника служби – начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації, виконання обов’язків начальника служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації у зв’язку з вакантною посадою до призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації з 23.01.2020 року”, – зазначено у документі.
Нагадаємо, Наталія Онопрієнко-Капустіна займала посаду із 1 серпня 2017 року.
Як раніше писала KV, у квітні 2019 року на період декретної відпустки Онопрієнко-Капустіної службу у справах дітей та сім’ї очолив Дмитро Вітов. При цьому він керував благодійними організаціями, засновники яких – заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе і депутат Київоблради Георгій Цагарєїшвілі.
У вересні минулого року Дмитра Вітова змінив на посаді вищезгаданий Петро Ткач. Він керував до 14 грудня, поки не повернулась із декретної відпустки нині звільнена Онопрієнко-Капустіна.
Читайте: Хто і за що відповідає в адміністрації губернатора Київщини Чернишова (документ)
Виктория Билоус
Фото: koda.gov.ua
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 09:12:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 09:12:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 09:12:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.8591
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 09:12:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 5000, 10
0.0026
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('87654', '87647', '87641', '87608', '87605', '87571', '87477', '87427', '87413', '87400')
0.8189
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 09:12:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)