У Яготині підбивають підсумки першого півріччя 2022 року. Так, за цей період у Яготинської міської ради прийнято 7518 заяви на призначення всіх видів допомог та виплат соціально незахищених верствам населення. Про це KВ дізналась з повідомлення прес-служби Яготинської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як зазначається у повідомленні, 3221 особам надано допомогу у рамках програмного комплексу “Соціальна громада”  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, було надано 48 допомог у зв’язку з вагітністю та пологами; 105 допомог при народженні дитини; 96 допомог на дітей одиноким матерям; 9 допомог на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 17 допомог на дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях; 137 державних соціальних допомог малозабезпеченим сім’ям; 14 державних соціальних допомог особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; До Програми грошової допомоги “Спільно” від ЮНІСЕФ зареєстровано 32 багатодітні сім’ї на території громади. Також у міській раді прийняли 78 заяви на грошову компенсацію вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, 164 заяви на житлові субсидії, 784 заяв для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та сформували 1769 довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Усього прийнято 4297 заяв для формування довідок внутрішньо переміщеним особам. Нагадаємо, як раніше писала KВ, допомогу вимушено переселеним особам продовжують надавати й у столиці. Сьогодні, 20 липня, у приміщенні бібліотеки Печерського району Києва відкрився Консультативний центр для вимушено переміщених осіб. Центр прийматиме своїх відвідувачів щосереди в першій половині дня. Читайте: На Київщині 50 тимчасових майданчиків будуть приймати будівельні відходи, що утворилися внаслідок руйнувань Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

З початку 2022 року 2500 роботодавців звернулись до Київської обласної служби зайнятості. Статус безробітного станом на 1 червня 2022 року в обласних філіях та базових центрах Київського ОЦЗ отримали 14 200 осіб. Крім того, Київський обласний центр зайнятості продовжує підтримувати малий та середній бізнес Київщини. Служба зайнятості реалізує програми по частковому безробіттю і компенсації витрат роботодавцю єдиного внеску, компенсації оплати праці на працевлаштування ВПО. Хто може отримати статус безробітного? Якщо Вам від 15 до 70 років, ви не маєте заробітку через відсутність роботи, готові та здатні приступити до роботи.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Також мають таку можливість: - особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку та отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”; - особи, молодші 16-річного віку, які працювали і були звільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням  штату працівників. Такий статус надається з першого дня реєстрації її у центрі зайнятості за особистою заявою пошукача роботи : ·        під час безпосереднього відвідування; ·        в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія), у тому числі мобільного додатку Порталу Дія; ·        або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Після реєстрації наші клієнти індивідуально співпрацюють з  кар’єрним радником. Цей фахівець спочатку самостійно опрацьовує базу вакансій служби зайнятості, а також пропозиції роботи з інших джерел, аби під час прийому з клієнтом обговорювати й обирати прийнятні варіанти. Кар’єрні радники є індивідуальними консультантами осіб, які шукають роботу, та зареєстрованих безробітних у пошуку роботи, плануванні кар’єри та підвищенні конкурентоспроможності на ринку праці, зокрема через залучення до професійного навчання. Вони забезпечують супровід безробітних від дня звернення до центру зайнятості до факту працевлаштування. Кар’єрний радник разом із зареєстрованим безробітним розробляє індивідуальний план працевлаштування. Зареєстрований безробітний протягом трьох робочих днів підписує запропонований індивідуальний план працевлаштування. Індивідуальний план працевлаштування може коригуватись  у разі зміни обставин, які впливають на можливості працевлаштування безробітного. Не можуть бути визнані безробітними: громадяни, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або досягли встановленого законом пенсійного віку. Отже, пенсіонер може бути зареєстрований у державній службі зайнятості за місцем постійного проживання як такий, що шукає роботу, але права на отримання допомоги по безробіттю не має. Особи, які отримують пенсію на пільгових умовах, мають право на отримання в Державній службі зайнятості інформаційно-консультаційних послуг, пов’язаних з працевлаштуванням.Чому можуть відмовити в наданні статусу безробітного? 1. Якщо встановлено факт зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи 2. Якщо безробітна особа не відвідує роботодавця та не подає в установлений строк без поважних причин письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування.  За новим Законом про безробіття, в умовах війни, виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого візиту до центру зайнятості, за умови підтвердження безробітним наміру перебувати у статусі безробітного не рідше, ніж 1 раз на 30 днів будь-якими засобами комунікації. 3. Якщо на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного відсутні необхідні для прийняття такого рішення документи. ВПО та особи, які перебувають на території, де ведуться бойові дії, які не мають документів, що підтверджують періоди трудової діяльності, страхового стажу, заробітну плату, можуть отримати статус безробітного та соціальні виплати без зазначених документів. Визначення розміру допомоги буде здійснюватися на підставі відомостей, які містяться в реєстрах. 4. Якщо ви не відповідаєте наступним критеріям: вік від 15 до 70 років, через відсутність роботи не маєте заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування. 5. Якщо ви вже маєте статус безробітного. 6. Якщо ви відмовились від пропозиції підходящої роботи в письмовій формі. 7. Якщо ви не повернули кошти, отримані за період попередньої реєстрації, яка була припинена з наступних причин: - встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), в тому числі:   - догляду за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, в разі отримання допомоги, компенсації  та/або надбавки відповідно до законодавства;   – батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства - особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи  - припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин; - відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності) – відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації) У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного ви  можете  повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення. З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення можна ознайомитись під час відвідування вашого кар’єрного радника. Які права і обов’язки має особа в статусі безробітного? Права та обов’язки зареєстрованих безробітних визначені статтею 44 Закону України “Про зайнятість населення”. Зареєстровані безробітні мають право на: – безоплатне одержання послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії); –  матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги –       збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах; – оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи. Зареєстровані безробітні зобов’язані: – самостійно або за сприяння центрів зайнятості здійснювати активний пошук роботи, зокрема  це участь у конкурсних доборах роботодавців, відвідування ярмарків вакансій, тощо – відвідувати центри зайнятості, в якому вони зареєстровані, у визначений і погоджений з ними час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; – дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій кар`єрного радника щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; – інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації. Відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо  реєстрації/перереєстрації безробітного та призначення/поновлення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. У разі невиконання зареєстрованим безробітним своїх обов’язків та зловживання ними, з нього може бути стягнено сума виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг. Чи можна відмовитись від запропонованої центром зайнятості роботи, якщо до підприємства відсутнє сполучення громадським транспортом? Підходящою для безробітного не може вважатися робота, якщо: - місце роботи розташовано за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради; - умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (в тому числі якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати); - умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров'я громадянина, підтвердженому медичною довідкою. Тож, без згоди громадянина йому не може пропонуватися робота, яка потребує зміни місця проживання. Які умови та розмір виплат у зв’язку з безробіттям? Якщо перед реєстрацією страховий стаж  протягом року становить 6 і більше місяців, допомога у зв’язку з безробіттям призначається так: Маєте страховий стаж до двох років – 50% від середньої заробітної плати; від двох до шести років – 55% від середньої заробітної плати; від шести до десяти – 60% від середньої заробітної плати; понад десять років – 70% від середньої заробітної плати. Мінімальний розмір допомоги для застрахованих осіб становить 1 800 грн, а максимальний розмір допомоги у зв’язку з безробіттям наразі не може перевищувати 150 відсотків мінімальної зарплати, тобто 9 750 гривень. Також розмір виплати залежить від строку її отримання, а саме: перші 90 календарних днів допомога виплачується в повному розмірі, протягом наступних 90 днів – 80% від призначеного розміру, надалі – 70% від призначеного розміру. Внутрішньо переміщені особи та особи, які знаходяться на території бойових дій, які втратили необхідні документи (трудова книжка, документ про освіту тощо), теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади. Якщо безробітний перебуває за кордоном України  більше ніж 30 днів, то виплата допомоги припиняється. Якщо Ви внутрішньо переміщена особа або перебуваєте у зоні бойових дій та  не маєте можливості звільнитись і забрати свою трудову книжку, можете припинити трудові відносини дистанційно – подавши заяву на ім’я роботодавця до центру зайнятості. Надалі маєте можливість також отримати статус безробітного та оформити допомогу. Як припинити трудові відносини  якщо немає можливості зв’язатися з роботодавцем? Ця норма передбачена лише для Внутрішньо переміщених осіб та громадян, які перебувають на територіях, де ведуться бойові дії.  Для припинення трудових відносин з роботодавцем подайте до обраного Вами центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за формою, визначеною Державним центром зайнятості. Форму заяви можна скачати за посиланням: https://www.dcz.gov.ua/storinka/reyestraciya-bezrobitnyh-2022.  Центр зайнятості бере на себе обов’язок повідомити роботодавця про припинення трудових відносин особою в односторонньому порядку, а також повідомляє Пенсійний фонд України та податкову службу. Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви, статус безробітного може бути наданий особі з наступного дня після припинення трудового договору. Наприклад: особа подала заяву 10.07.2022 про припинення трудових відносин. Трудовий договір відповідно вважається припиненим з 11.07.2022, отже статус безробітного особі може бути наданий не раніше ніж з 12.07.2022. Отримати онлайн консультацію за допомогою телеграм-каналу Київського обласного центру зайнятості можна за посиланням.КиївВлада

Верховна Рада (ВР) ухвалила зміни до закону про державний бюджет на 2022 рік. Депутати скоригували видатки на різні, головно військові потреби – на них виділяється додатково майже 250 млрд гривень за рахунок зовнішніх запозичень. Парламент також збільшив видатки держбюджету на прикордонників, правоохоронців, спецслужбу й на виплату пенсій та допомоги переселенцям. Про це KВ стало відомо з повідомлень за підсумками чергового пленарного засідання ВР 31 травня 2022 року і картки відповідного законопроекту.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Проект закону №7413 “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" за основу та в цілому підтримали 299 народних депутатів.  Згідно ухвалених бюджетних змін, видатки загального фонду держбюджету за рахунок зовнішніх позик збільшується до 2,08 трлн гривень (плюс 287 млрд гривень), зокрема військові видатки збільшуються на 247,77 млрд гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Видатки на Міністерство оборони законопроєктом підвищено на 166 млрд гривень – до 383 млрд гривень, зокрема на 102,5 млрд гривень підвищується фінансування Збройних сил України – до 202 млрд гривень. Ще на 76 млрд гривень законопроєкт передбачає підвищення видатків на Міністерство внутрішніх справ – до 182,3 млрд гривень. Зміни до держбюджету також піднімають видатки на Нацгвардію на 25 млрд гривень – до 39,16 млрд гривень та на фінансування адміністрації Державної прикордонної служби – на 7,9 млрд гривень, до 22,77 млрд гривень, Державної служби з надзвичайних ситуацій – на 13 млрд гривень, до 30 млрд гривень, Нацполіції – на 28,5 млрд гривень, до 65,26 млрд гривень. Крім цього, законопроєкт передбачає підвищення видатків на СБУ на 2,78 млрд гривень, до 18,9 млрд гривень, а саме на Центральне управління СБУ. Згідно з документом, пропонується поповнити резервний фонд на 1,5 млрд гривень, надання допомоги в рамках програми "єПідтримка" – на 5,8 млрд гривень, фінансування пенсій та дефіциту Пенсійного фонду – більш ніж на 20 млрд гривень. Крім цього, законопроєктом передбачено у держбюджеті на 2022 рік надання адресної допомоги внутрішнім переселенцям на 12,5 млрд гривень. Отже, законопроєкт збільшує видаткову частину держбюджету на 2022 рік до 2,08 трлн гривень. (із 1,79 трлн гривень), зокрема видатків загального фонду до 1,859 трлн гривень (із 1,572 трлн гривень), а граничний дефіцит держбюджету на цей рік – до 743,5 млрд гривень (із 456,36 млрд гривень), дефіцит загального фонду – до 647,35 млрд гривень (із 360,26 млрд гривень). Читайте: Кабмін заради резервного фонду скоротив фінансування низки держпрограм на 50,8 млрд гривень Фото:  АрміяInform КиївВлада

Сьогодні увага суспільства справедливо зосереджена на відновленні та новому житлі для українців, які втратили свої домівки. Але маємо ще і девелоперський бізнес, який може як брати участь у відновленні, так і має добудувати розпочаті ЖК, запустити заплановані проєкти, а значить, платити податки, створювати робочі місця, розвивати економіку країни. КиївВлада дізналася у столичних девелоперів, коли відновиться столичний ринок житла. А заразом – як ітиме процес і що потрібно від нашої влади для відновлення ринку. Станом на 31 березня  в сервісі державних послуг “ДІЯ” було подано 25 тис. 491 заяву на відшкодування пошкодженого/зруйнованого житла. За підрахунками влади, кількість мешканців у цих будинках і квартирах, які були зруйновані – 63 тис. 471 людина.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Що в Києві?  За інформацією Ольги Момчилович, експертки з нерухомості, станом на 21 квітня у Києві є близько 10 будівель, які не підлягають реконструкції та відновленню, а також близько 100 будівель, які відновити можливо. Тож пошкодження є відносно невеликими, і терміни відновлення такого житла в залежності від рівня пошкоджень може становити від півроку до року. Об’єм житла, необхідного для розселення/компенсації мешканцям, чиї помешкання були повністю зруйновані, не настільки значний відносно річних обсягів будівництва столиці. “Можу припустити, що власники зруйнованого у Києві житла матимуть можливість отримати від держави компенсації при придбанні житла у існуючих новобудовах. Це зможе позитивно вплинути та прискорити пожвавлення на ринку, адже створюватимуться робочі місця, галузь працюватиме. Тут важливими стануть строки, які знадобляться державі для розробки працюючого механізму компенсації, – коментує Ольга Момчилович. – Тому, на мій погляд, в першу чергу зусилля забудовників будуть зосереджені на добудові розпочатих проєктів Києва, а ті проєкти, що не встигли запуститися до продажу, будуть поки що на паузі до більш зрозумілих з точки зору економічної ситуації в країні обставин”. За даними RED Community, спільноти девелоперів житла, деякі девелопери вже відновили роботу на проєктах в тому чи іншому форматі. Це – Perfect Group, Royal House, Status Group, Альянс Новобуд, Caspian Service.  Ще ряд девелоперів поновили продажі – ЛУН серед інших (в т.ч. згаданих вище)  зазначає KAN Development, UDP, KSM-GROUP, ДБК-Житлобуд. Є певний позитив і в роботі фінустанов.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У Західних регіонах вже повернулись до роботи фонди фінансування будівництва – певний попит є, – зауважує  Вікторія Волковська, генеральний директор Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA). – Вже сьогодні, там де це можливо, управителі ФФБ приступають до аудитів об’єктів, будівництво яких розпочато до війни, проводять внутрішній аудит реєстрів довірителів (фізичних та юридичних осіб, які інвестували свої кошти у будівництво), разом із замовниками та забудовниками починають робити перерахунки коштів, необхідних для завершення будівництва, коригують строки будівництва, розуміючи, при тому, що є необхідність добудувати об’єкти як скоріше та знайти компромісні ціни по кожному об’єкту житлового будівництва”. Оптимістичний сценарій Що кажуть безпосередньо девелопери про поновлення саме комерційної складової ринку житла?  “За оптимістичним сценарієм  на відновлення знадобиться приблизно півроку, при цьому  об’єми скоротяться десь на 2/3, може навіть  на 50%. Комерційний попит також може впасти  десь на 50%, але може бути на достатньому рівні у зв’язку з вимушено переміщеними особами, які вже й будуть формувати новий рівень попиту на житло”, – прогнозує Олексій Коваль, керівник проектів Perfect Group. На думку девелопера, в питанні завершення початих проектів: соціальний та комфорт клас буде завершуватись, як тільки буде можна розблокувати будівництво, та коли розблокують роботу ІСІ. Але конкретний графік завершення проєктів можна буде зробити після остаточної перемоги України. “Щодо об’єктів бізнес класу – ситуація складніше, багато з них будується за рахунок інвестицій від фізичних осіб, зараз ми маємо запас власних коштів на якийсь термін, але якщо не буде комерційного попиту на такі проекти, то ми розуміємо, що вони будуть затягнуті до вводу в експлуатацію десь на рік-два”, – уточнює Олексій Коваль щодо більш дорогих класів житла. Прогнозує зменшення обсягів нового житлового будівництва для продажу і Ірина Міхальова, директорка з маркетингу DIM Group: “Безумовно, драматичні події, що відбуваються, радикальним чином вплинуть на будівельний ринок як житлової, так і комерційної нерухомості. Навіть за оптимістичним сценарієм, коли ми матимемо швидке завершення активних бойових дій, обсяги будівництва – зданих об'єктів цього року навряд чи будуть навіть в тому ж обсязі, як, наприклад, у 2001 “ковідний” рік. Часткове відновлення будівництва та роботи офісів продажів житла, за даними експертки, вже відбувається в деяких західних регіонах та в Одесі, поодинокі об'єкти оживають навіть у Києві. Проте, реальне поновлення будівництва великими операторами ринку, швидше за все, буде дуже поступовим. “Найраніше – з другої половини травня почнуть активізувати роботу офіси забудовників та перші рухи будуть спостерігатись на будівельних площадках у Києві. Умовний “бум” можна очікувати не раніше осені, коли запрацюють програми відновлення житла, а реальний ринок і споживачі трохи заспокояться”, – прогнозує Ірина Міхальова.  На її фахову думку, зараз, насамперед, будуть продаватися готові чи майже готові квартири. Особливим попитом будуть користуватися квартири з готовим ремонтом. Багато переселенців, які не готові повертатись у східні регіони цього року, захочуть отримати дах над головою ще до зими в центрі та на заході України, в столиці. “В нашій компанії є пул таких квартир у 4-х ЖК, і ми вже маємо запити на такі квартири”, – додає пані Ірина.  Важливе зауваження надає Анна Лаєвська, комерційна директорка “Інтергал-Буд”:  “Оптимістичний сценарій відновлення столичного ринку нерухомості передбачає залучення коштів з боку міжнародних інституцій та української держави. Ці фінанси можуть бути використані як для придбання в забудовників квадратних метрів у вже завершених проєктах, так і для фінансування нового будівництва, яке має задовольнити попит на житло, сформований втратою українцями квартир внаслідок воєнної агресії. Якщо кошти будуть виділені, можемо говорити про швидке відновлення ринку та вихід на довоєнні показники протягом півроку. Але цьому має передувати припинення бойових дій та затвердження програм, які забезпечать фінансування будівництва на державному рівні. Наприклад, анонсоване відшкодування втраченого житла. Наразі йде напрацювання такого механізму”. Важливо, що реалізація цього сценарію дасть поштовх для розвитку всієї української економіки, поверне робочі місця та забезпечить бюджетні надходження, резюмує експертка. Але навіть за оптимістичного сценарію, на думку Ангеліни Деревльової, заступниці директора в напрмямку марктеингу Будівельної Компанії "Міськжитлобуд", стрімке "одужання" ринку нерухомості в Києві неможливе. “Нагадаю, – каже пані Ангеліна, – що після початку війни з Росією ринок почав відновлюватися наприкінці 2016 року. Навіть, якщо Україна отримає "план Маршалла", багато українців обере для життя умовно безпечні західні регіони. Наприклад, Тернопільська область вже підняла ціни на 15-20%. І це при тому, що реєстри не працюють”. На її думку, протягом цього року в Києві ціни будуть знижені на 30-35%. Цей спад відбудеться поступово, бо продавці на вторинному ринку не будуть готові знижувати вартість і будуть чекати. Первинний ринок, як завжди,  відреагує швидше. Справедливо підсумовує прогнози Ольга Момчилович: “Загалом, відновлення попиту та темпи цього відновлення зараз важко прогнозувати, адже це залежить від того, скільки триватиме війна, яка щомісяця значно знижує платоспроможність населення країни”. Чим швидше запанує мир і ми матимемо змогу стати до відбудови країни – тим менше постраждає платоспроможний попит.  Можливо, саме через нестрімкі темпи відновлення ринки суспільство та бізнес в підсумку отримають зростання якості житла. Крім того, запит на безпекові функції в ЖК буде стабільно високим. “На часі будуть проєкти з підвищеним рівнем безпеки, з підземними укріпленими паркінгами, – каже Олексій Коваль. – Передбачаємо, що у новому будівництві будуть проектуватись бомбосховища. Також буде користуватись попитом котеджне будівництво з укріпленими підвальними приміщеннями, які будуть створюватись за окремими проєктами”.  “Споживачі ще більше звертатимуть увагу на наявність паркінгів та підземних приміщень, які можна використати як укриття, в разі необхідності, – доповнює колегу Ірина Міхальова. – Наприклад, в ЖК Lacky Land, який будує наша компанія, вже зараз передбачено велику кількість таких приміщень. Є паркінги та приміщення укриття навіть у майже готових будинках”. Як наголошує експертка, в наступних проєктах такі нові вимоги мають бути враховані цільовим чином й іншими учасниками ринку. Вже неодноразово, за словами пані Волковської, ми чули порівняння України із Ізраїлем, який у стані війни знаходиться практично з перших днів свого існування. “Я чимало разів була в Ізраїлі і, мешкаючи у друзів, на власні очі бачила ізраїльські бомбосховища та укриття. Це сумно, але слід визнати, що в українських новобудовах відтепер також слід передбачати укриття та бомбосховища з постачанням в них води, тепла та повітря”, – розповідає вона. На думку експертки, переглядати слід і поверховість будинків і щільність забудови, особливо у спальних районах Києва.  Песимістичний сценарій Девелопери в своїй роботі враховують і песимістичний сценарій розвитку подій – в принципі, в плануванні повноцінного відновлення девелопменту проєктів фахівці відштовхуються від кінця бойових дій, нашої остаточної перемоги.  “Після перемоги відновлення по песимістичному сценарію може бути десь через 1,5 – 2 роки. Це пов’язано з тим, що в багатьох міжнародних фондах поки навіть немає статей витрат для фінансової допомоги у житловому секторі. Потреби, які  зараз виникають у житлі для тимчасово переміщених осіб складають цифри десь приблизно 73 000 (те, що було офіційно зареєстровано через додаток “Дія” з пошкодженого майна), я вважаю, що ці потреби можна буде погасити за рахунок готового первинного житла, а також житла, яке існує на вторинному ринку”, – коментує Олексій Коваль. Також, як слушно зауважує експерт, багато переміщених осіб виїхало з нашої країни і зараз складно прогнозувати, яка кількість людей буде повертатись. Таким чином, дефіциту житла може й не бути. В такому разі, нове будівництво проста не буде закладатись. Це, на його думку,  призведе до того, що на 1,5 – 2 роки сектор житлового будівництва проста “відкотиться” назад десь до рівня докризового 2008 року. Тобто, будівельні крани на майданчиках проста будуть стояти, будуть будуватись тільки соціальні проекти, за рахунок бюджетних коштів, цільових програм, під які будуть виділятись кошти.  Ще один важливий параметр успішного поновлення ринку – платоспроможний попит за рахунок інвестицій у нерухомість з боку фізичних осіб. Він, на думку Анни Лаєвської, буде нешвидким. “По-перше, багато наших співвітчизників покинули Україну, частина з них або залишиться закордоном, або повернеться нескоро. По-друге, ті, хто залишився та має кошти, достатні для придбання квартири, не поспішатимуть, вичікуючи припинення гарячої фази війни та стабілізації економіки. По-третє, наявний попит на житло з боку українців, які втратили свої помешкання, не може бути реалізовано без підтримки держави та міжнародної спільноти. У таких умовах забудовники будуть змушені завершувати комплекси, будівництво яких було розпочато ще до війни (здебільшого власним коштом), і відмовлятись від нових проєктів та нарощення об’ємів”, – пояснює вона. На думку експертки, ще одним загрозливим фактором є фінансування тимчасових модульних комплексів замість будівництва якісного житла. На перспективу такі проєкти не вирішують проблеми розселення в комфортні для проживання квадратні метри, адже все це з часом потрібно буде розбирати, зносити, перебудовувати. Залишені як є ці поселення перетворяться в гетто. Окрім того, буде втрачено момент для запуску економіки. Знекровлена війною вона потребує розвитку галузі будівництва. Плюс, старт “буму” на ринку може відтермінувати не лише суто військовий фактор, а й втрати виробничих потужностей ключовими поставщиками, складнощі з поверненням ключових спеціалістів на робочі місця, – це слушне зауваження Ірини Міхальової. Експертка підкреслює, що без державних програм відбудови зруйнованого житла, компенсацій людям, що втратили домівки, програми пільгового кредитування поставщиків та будівельників, спрощення програми доступної іпотеки самотужки ринок буде відновлюватися не кілька місяців, а кілька років. Від держави просять спрощення “бюрократії” і дієвих програм підтримки Для початку, держава має вирішити проблему людей, які втратили свої домівки, внутрішньо переміщених осіб (ВПО). “Держава має напрацювати ефективний механізм для забезпечення тимчасовим та постійним житлом осіб, які втратили свої домівки внаслідок воєнних дій. Це може бути часткове або повне відшкодування оренди у якості тимчасового рішення. І будівництво нового житлового фонду, нехай навіть невеликої поверховості, однак воно має бути якісним та комфортним, здатним забезпечити гідні умови проживання на довготривалий період. З цією метою необхідно вже зараз шукати джерела фінансування на відбудову помешкань. Наразі жодної інформації щодо затверджених програм та бюджетів озвучено не було”, – зазначає Анна Лаєвська. Експертка слушно зауважує, що такі програми є надмірним навантаженням на бюджет України, що потерпає від війни. “Тому логічним було б залучення міжнародних інституцій та урядів, які б допомогли вирішити ці завдання. Однак тут постає інше питання, чи зможемо ми знайти відповідне фінансування в умовах активних бойових дій або нестійкого миру”, – підсумовує пані Анна. Якщо зосередитись на столичному ринку: за інформацією від аналітиків житлової нерухомості, саме в Києві налічується більше 5 млн квадратних метрів вже відбудованого, але не проданого житла. “Чому не проданого? Десь будинок не знайшов попиту за причини невдалого місця розташування, когось не задовольняла вартість житла, – коментує Вікторія Волковська. – І мені здається, що держава може попрацювати із забудовниками таких об’єктів і знайти компромісні рішення щодо викупу та використання цього житла для тих, хто сьогодні цього найбільш потребує. Наскільки мені відомо, Мінрегіон вже займається такими питаннями і вже працює з забудовниками таких об’єктів”. Також експертка зазначає: завершити початі до війни проекти потрібно якомога швидше. Але поки що є певні перепони і чимало обґрунтованих обмежень. “Так, поки що діяльність більшості управителів ФФБ і не тільки управителів, в усіх регіонах, окрім західного регіону, призупинена. Проте, очікуючи розблокування, вже сьогодні дуже потрібно оновлення реєстру компаній забудовників”.  Окремим блоком роботи від держави мають стати дієві і ретельно прораховані зміни в  законодавство. Ангеліна Деревльова  виокремлює такі задачі: “Для відбудови міст та будівництва житла для ВПО потрібна чітка нормативна база та алгоритми. Як будуть виділені ділянки для будівництва, на яких умовах? Києву, наприклад, потрібно проаналізувати весь земельний фонд міста і чітко визначитися з Генеральним планом забудови (наприклад стара промзона повинна мати плани комплексної забудови). Неможна допустити будівництва "гетто" без соціальної, торгівельної, транспортної інфраструктури, забезпечення робочих місць”. Олексій Коваль зазначає найактуальніше для відновлення столичного ринку: “Спрощений прозорий механізм виділення земельних ділянок, швидке прийняття генерального плану Києва з чітким переглядом та визначенням цільового використання земельних ділянок. Цей документ має народитись в найкоротші терміни. Після того мають бути розроблені програми державні на базі або тих, що вже існували (Доступного житла, Державної іпотечної установи, молодіжного фонду тощо), які можна було б фінансувати, або потрібна розробка альтернативних програм, які будуть направлені на те, щоб будувалось багато якісного, але соціально доступного житла. Вже зараз існують перші пропозиції від архітекторів, які пропонують своє бачення відбудови такого класу житла, серед яких зустрічаються доволі непогані концепції”. Окрім того, на думку фахівця, якщо б під такі проекти держава мала змогу зробити фінансування, це було б великим плюсом. По друге – доступні кредити для забудовників та для покупців. Все це могло б привести до відновлення житлового сектору будівництва. Ірина Міхальова слушно доповнює: “Дієвими заходами від держави можуть бути: Якісне покращення та спрощення доступу до програм доступної державної іпотеки; Доступ до програм пільгового кредитування для будівельних компаній та постачальників; А головне, каже експертка, не заважати ринку відновлюватись. Варто врахувати і досвід відбудови світових успішних кейсів. Наприклад, на думку Ангеліни Деревльової, для відбудови міст є чудовий досвід Дубай (не без місцевих особливостей і проблем). Ключове: спочатку місто було сплановане, поділене між великими державними компаніями, які будували транспортну інфраструктуру, прокладали мережі, а інші компанії могли придбати ділянку і будувати там нерухомість, маючи чітке цільове призначення, висоту будівлі та межі забудови.  Крім того, акцентує експертка, не можна допустити недобросовісної конкуренції між забудовниками: хтось отримає замовлення від держави, а хтось примусово повинен буде виділити житло для ВПО. І щє один момент, який лишається, на думку пані Ангеліни, поза межами уваги. Наразі ми маємо дефіцит будівельних матеріалів. Після початку війни з Росією (14-й рік), забудовники пів року змінювали мережу постачальників, щоб закрити дефіцит металу, гіпсу, тощо. Наразі ми маємо ще гіршу ситуацію. Потрібно вивчати нові технології, змінювати ДБН. Сьогодні, акцентує Вікторія Волковська, знадобиться оновити або заново вирішувати питання, пов’язані із з виготовленням, вартістю та постачанням будматеріалів. І наводить приклад: більшість залізобетонних конструкцій для будівництва жилих об’єктів вироблялися в Маріуполі на заводі Ілліча, а скло для вікон – в Білорусії.  Ще одна проблема, за спостереженнями експертки,  повернення безпосередньо будівельників, робочих до будівництва – хтось виїхав додому, хтось пішов ЗСУ чи Тероборону.  Не можна не привести думку Ольги Момчилович щодо термінових заходів від держави: ситуація  з житлом у області, де є здебільшого або повністю зруйновані населені пункти – в першу чергу це Бородянка, Ірпінь, Буча, Гостомель. Відбудова житла у цих регіонах – надзвичайно важливе питання, у якому держава має максимально посприяти забудовникам, щоб вони мали змогу розпочати будівництво у мінімально можливі терміни – наприклад, спрощення та скорочення процедур отримання дозвільної документації на будівництво на цих територіях. Важливим моментом є надання можливості громадянам, які отримують компенсацію на придбання житла, самостійно обирати об’єкти для здійснення покупки. Це дозволить відновитися ринковій конкуренції, а також втримати певний рівень якості проєктів.  Читайте: За тиждень в Києві зареєструвалося більше 9 тисяч біженцівКиївВлада

Кабмін прийняв розроблену Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) постанову, яка дозволяє продовжити дію інвалідності особам, у яких строк інвалідності закінчився у період воєнного стану. При цьому повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану. Про це KВ стало відомо з повідомлення МОЗ.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Таким чином, як пояснили у відомстві, діти та дорослі з інвалідністю мають можливість отримувати, відповідно до індивідуальної програми реабілітації, без проходження повторного огляду лікарсько-консультативною комісією чи медико-соціальної експертизи: соціальні виплати;реабілітаційні послуги та допоміжні вироби (милиці, ходунки, крісла колісні, засоби інконтиненції, наприклад, памперси, катетери тощо;освітні послуги;відповідні пільги. Раніше KВ повідомляла, що українцям надали рекомендації, як отримати “доступні ліки” в умовах воєнного стану, знайти аптеку з “доступними ліками” та отримати ліки проти розладів психіки і поведінки, а також епілепсії. Читайте: Українцям пояснили, як отримати ліки по програмі “Доступні ліки” в умовах воєнного стану Фото: МОЗ КиївВлада

Країни-донори та одержувачі Міжнародної асоціації розвитку (IDA), що є частиною Світового банку схвалили виділення Україні 1 млрд доларів через вторгнення росії. Про це KВ стало відомо з повідомлення ІА "Інтерфакс Україна" з посиланням на президента Світового банка Девіда Малпасса. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Я радий повідомити сьогодні, що Світовий банк наразі готує операцію майже на 1,5 млрд доларів для України, щоб підтримати продовження основних державних послуг під час війни. Цьому сприяло вчорашнє схвалення підтримки IDA19...", – сказав Малпасс. Малпасс наголосив, що його глибоко вразило і жахнуло вторгнення Росії в Україну, а також звірства, вчинені проти цивільного населення та втрата коштів для існування для мільйонів українців. "Напади на людей та об'єкти інфраструктури завдають величезних страждань, загрожують міжнародному миру та безпеці й ставлять під загрозу основні соціальні та економічні потреби людей у всьому світі", – зазначив президент банку. Він нагадав, що після вторгнення група Світового банку надала Україні оперативну фінансову підтримку, щоб допомогти уряду надавати критично важливі послуги населенню, зокрема заробітну плату працівникам лікарень, пенсії для людей похилого віку та соціальні програми для вразливих верств населення. Читайте: Прем'єр-міністр Великобританії Джонсон анонсував більше санкцій та військову допомогу Україні Фото: відкриті джерела КиївВлада

Кабінет Міністрів вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Серед іншого, зміни визначають деякі питання щодо перетинання кордону в період дії на території України надзвичайного або воєнного стану. Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби Державної прикордонної служби України. Підписуйтесь на “КиївВладу” Як повідомляється, нововведення, зокрема, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 р. № 383 та від 01 квітня 2022 р. № 399. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з цими Постановами, особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності таких документів: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність). Перетин державного кордону може здійснюватися: особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду,— у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, — у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, — у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання крім певних, визначений постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, — у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду. Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено категорію “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та/або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки. При цьому виїзд за межі України визначених постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування. Супровід дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)”. Уряд також визначив, що особи з інвалідністю І групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб. Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю). Нагадаємо, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, за деякими виключеннями заборонено виїзд за межі країни чоловіків віком від 18 до 60 років. Крім виключень, зазначених вище, зазначені обмеження, не застосовуються до таких осіб: які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час);які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку.на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років.усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Також перетнути державний кордон на виїзд з України можуть громадяни України, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено українськими дипустановами та здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі). Крім того, перетнути кордон на виїзд з України згідно з вимогами Постанови Уряду № 194 від 3.03.202, можуть особи, які здійснюють перевезення для потреб Сил оборони України, перевезення медичних, гуманітарних вантажів, а також військовозобов’язані працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці. Варто зазначити, що постановою № 399 норма щодо можливості перетину державного кордону під час дії воєнного стану військовозобов’язаним, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, не поширюється на осіб, визначених в абзацах 2-8 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Окремо зазначається, що всі громадяни, які підпадають під виключення, що мають право на перетинання кордону, повинні мати необхідні документи для підтвердження. При цьому у ході заходів прикордонного контролю перевірятиметься їх дійсність і факт видачі відповідними органами. Читайте: Відсьогодні українські перевізники зможуть слідувати через Румунію без міжнародних дозволів Фото: slovoidilo.uaКиївВлада

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми відвідуємо міста, селища та села і спілкуємося з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Цього разу – діалог із Михайлом Нетяжуком, який вже понад 6 років очолював “місто контрастів” Фастів, а сьогодні йому довірили керувати Фастівською громадою, до якої доєдналося 16 сіл та 1 селище. Про підводні камені адмінтеррерформи, обтяження бюджету ОТГ, боротьбу за “електрички” з Укрзалізницею та багато чого не менш цікавого з життя громади читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки міського голови, а наразі стали головою громади. Що змінилось у вашій роботі? Голова Фастівської міської територіальної громади Михайло Нетяжук: Фастівська міська рада досі є органом місцевого самоврядування, вона не зазнала змін чи трансформацій. Єдине, що в результаті адміністративно-територіальної реформи сферу управління міськради суттєво збільшили: місто Фастів об'єднано з 8 сільськими і 1 селищною радою, відповідно, набагато зросла територія і кількість мешканців. Це спричинило збільшення кількості питань, що потребують вирішення. Кількість годин у добі не збільшилася. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   KV: Які нові повноваження з'явилися у громад? Михайло Нетяжук: Місто обласного значення до проведення реформи мало абсолютно всі повноваження, які надавалися громадам. Тому ніяких додаткових прав у Фастівської міської ради не з'явилося. Зате з'явилося більше відповідальності за території, які приєдналися. KV: Чи створювали ви нові структурні одиниці – управління, департаменти – унаслідок "розширення"? Михайло Нетяжук: Функціонально ті департаменти, які передбачені Законом "Про самоврядування", вже існували в міськраді. Утім, рада створила два управління, яка займається безпосередньо сільськими територіями, аби у старост були не тільки обов'язки, але й ресурси для вирішення питань. Не зовсім правильно, якби заміна лампочки, наприклад, вирішувалася центрально і старости їхали б за цим до міського голови. Ми розробили механізм, за яким з'являється розпорядник коштів, в рамках якого старости приймають рішення на місцях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Співпраця зі старостами має бути. Моїм принципом є хоча б намагатися не міняти людей, які хочуть працювати. Міськрада узгодила позицію, що для старост перший рік роботи стане випробувальним терміном: мит надаємо можливість старостам працювати, проявити себе. Староста – це не сільський голова, відповідальність більша. З 9 старост двоє вже відмовилися працювати, склали повноваження, і Фастівська міська рада була змушена затверджувати інші кандидатури на посади. Я не можу сказати, що бути старостою – велике щастя; це велика відповідальність, у першу чергу, і кожен сам визначається, чи готовий він працювати. KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Які є складнощі в роботі голови? У чому недосконалість децентралізації?  Михайло Нетяжук: Давайте розмежуємо два поняття: децентралізація і адміністративно-територіальна реформа. У нас два процеси відбувалися синхронно. У рамках децентралізації відбувалася передача повноважень і ресурсів на місця, а в рамках адмінтерреформи – зміна устрою. 25 жовтня 2020 року відбулися вибори за новою системою адмінтерустрою, і це не стільки децентралізація, скільки саме реформа. В її рамках ліквідовували райони, сільради, тощо, відбувалося укрупнення. Звісно, є не врегульовані досі моменти: абсолютно не виписаний розподіл повноважень між ОТГ і районами з РДА. Не зовсім зрозуміло, хто за що відповідає. Не врегульований момент передачі майна. Закон є, не всі міськради ще його виконали, незрозумілим залишається фінансове наповнення районних рад і зона відповідальності. Міські тергромади прийняли на себе соціальні об'єкти, які обслуговують не лише населення однієї громади, але й іншої. У колишньому Фастівському районі є громади, які прийняли Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування, який колись працював на весь Фастівський район. Зараз одна громада повинна утримувати цей об'єкт, враховуючи те, що сільським та селищним громадам це дуже важко, бо вони невеликі. З іншого боку, мій робочий день розпочався з виїзної наради стосовно будівництва відділень Фастівської ЦРЛ, і тут так само: є Фастівська громада, яка отримала "в подарунок" цю райлікарню, що обслуговує населення чотирьох чи навіть п'яти громад. Утримувати цей об'єкт за рахунок міських коштів дуже непросто, а якщо врахувати, скільки коштів треба вкласти в реконструкцію та ремонт, то питання ще більш тяжке. Чіткий розподіл повноважень та фінансових ресурсів – це основний виклик для місцевого самоврядування. KV: У 2020 році зчинився галас навколо готовності Фастівської ЦРЛ приймати ковідних хворих. Тоді лікарня була на балансі району. Яка ситуація із лікарнею зараз? Чи забезпечені лікарні громади проти ковіду, чи вистачає місць? Михайло Нетяжук: Ми пам'ятаємо, що у минулому році були вибори, і цей так званий "скандал" відбувся у суто політичній площині, бо цей блогер намагався чинити безлад. Минулого року Фастівський міський голова і міськрада не були ніяким чином причетними до Фастівської ЦРЛ, адже вона перебувала у сфері управління Фастівської РДА. Але перед виборами потрібно було зробити певний шум. Лише у лютому місяці міськрада прийняла ЦРЛ до своєї сфери управління, і саме тому з лютого місяця я дуже багато часу та уваги приділяю райлікарні. Я не тільки маю право, але й зобов'язаний за неї відповідати. Читайте: Передвиборче: Фастівська ЦРЛ втрапила у скандал через другу хвилю пандемії  Якщо ми говоримо про систему надання медичної допомоги ковід-інфікованим, система не формується на рівні окремого міста чи тергромади, а департаментом охорони здоров'я Київської ОДА. Визначено перелік лікарень, які повинні приймати ковідних хворих – у першу, другу та третю чергу. Фастівська ЦРЛ належить до третьочергових, адже вона зараз надає екстрену меддопомогу мешканцям тих районів, лікарні у яких переведено на допомогу хворим на коронавірус. Макарівська ЦРЛ визначена як опорна, що значить, що мешканців Фастівщини, хворих на ковід, везуть до Макарова. Але хворих на інсульти, наприклад, мають перевозити до Фастова, адже згідно системи охорони здоров'я визначено, що в одному закладі не можуть одночасно лікуватися такі хворі та хворі на ковід.  Читайте: Фастовский горсовет хочет взять на баланс райбольницу, но не хочет ее финансировать (видео)  Ситуація з коронавірусом у Фастові, на моє переконання, контрольована – станом на 22 березня 13 хворих потребувало госпіталізації з 65 тис. населення. Однак зараз очікується загострення ситуації із захворюваністю, і зараз ДОЗ КОДА поставив Фастівській ЦРЛ завдання готуватися до прийому хворих на ковід. Вся система охорони здоров'я Київщини готується 100% приймати на всі ліжка саме ковідних хворих. Коли задіюється третя черга, це означає, що заклади 1-ї та 2-ї черг вичерпали свої ресурси, і очікується серйозний спалах. У нас близько 40 ліжок готові приймати ковідних хворих, але вони стоять поки що у резерві; ми очікуємо офіційного рішення облДОЗ, і паралельно готуємо ліжка, аби повністю виконати поставлене державою завдання.  Частково лікарні забезпечені і апаратами ШВЛ, і засобами ІЗ, частково вони забезпечуються облДОЗом, централізовано, як і лікарні, що перепрофільовані під ковід – там відбуваються централізовані поставки. Звісно, що одразу лікарні забезпечуються і відповідними медикаментами після перепрофілювання, бо у медикаментів є термін придатності, і тримати їх на зберіганні у непрофільних лікарнях до часу немає сенсу.  Щодо приймального відділення, це не реконструкція, а саме будівництво. Минулого року у жовтні, коли лікарня була в управлінні РДА, розпочалася реалізація проєкту будівництва відділення невідкладних станів. На превеликий жаль, будівництво взимку не може довго тривати через морози, тому цей об'єкт минулого року не було завершено. Наразі відбуваються регулярні наради, аби знайти способи пришвидшити реалізацію цього проєкту.  Станом на сьогодні розпочинаються внутрішні роботи, аби фастівчани могли отримувати якісні послуги. Проєктом передбачено, що на першому поверсі розміститься відділення невідкладних станів – об'єкт, який реалізується відповідно до програми "Велике будівництво". Другий поверх – інсультний блок з неврологічним відділенням, щоб пацієнти, які потребуються такого лікування, могли отримувати його в ЦРЛ. Те, що було виділено райдержадміністрацією на будівництво, не було використано в повному обсязі; зокрема, близько 8 млн гривень наприкінці року повернуто до міського бюджету, і допоки не врегульовано питання повернення цих коштів на завершення реалізації цього проєкту.  Спільно з головами територіальних громад ми підготували звернення до керівництва новоутвореного Фастівського району і до в.о. голови РДА щодо того, щоб були передбачені кошти з районного бюджету на дофінансування завершення будівництва. Цей об'єкт буде надавати послуги не лише мешканцям однієї громади, але й половині району, і всі дуже очікують його завершення. KV: Які проєкти наразі реалізуються у сферах освіти, культури, спорту, медицини? Які пріоритети?  Михайло Нетяжук: 2020 рік я визначив роком, коли нам потрібно зберегти соціальну сферу – адже у зв'язку з приєднанням сфера збільшилася. Ми маємо зберегти її, упорядкувати, розробити чіткий план розвитку. Є унікальні об'єкти, що перейшли до Фастівської ОТГ унаслідок реформи. У селі Оленівка, наприклад, є парк ім. Варвари Ханенко, в наступному році – 180 річниця її народження. Село Веприк має унікальну садибу Кирила Стеценка – українського громадського діяча та композитора. У наступному році – 140 років від його народження. Є й інші об'єкти, і нам потрібно все це зараз підготувати до "обробки", як готують до обробки алмази. Питання медицини є в нас основним, всі зусилля направлені на реалізацію питань у сфері невідкладної меддопомоги. Ми поставили собі завдання капітально відремонтувати головний корпус Фастівської ЦРЛ, тому зараз розробляється проєктно-кошторисна документація. І, враховуючи переддень 30-ї річниці Незалежності України, Фастівська міськрада виступила з ініціативою створення суспільно-культурного комплексу "Національна платформа "Єднання України". У місті Фастові у 1918 році, нагадаю, підписано договір про злуку УНР/ЗУНР, і зараз є усі історичні передумови для створення такого центру, що стане майданчиком для суспільного діалогу представників усіх регіонів України і всіх верств населення.  З приводу садочків та шкіл – цей рік став особливим у зв'язку з карантином. Основні зусилля у сфері освіти спрямовані на площину безпеки дітей. На цей рік ми не планували ніяких будівництв; відкоригували ПКД на добудову загальноосвітньої школи №12, яка знаходиться на балансі ДРР КОДА і будується майже 20 років. Спільно з КОДА шукаємо джерела фінансування, аби завершити цей довгобуд та розгорнути на базі цієї школи заклад з підготовки спортсменів. У нас біля школи є потужний стадіон, що дає можливість для створення навчально-підготовчого комплексу.  KV: Чи можна назвати Фастівську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Михайло Нетяжук: Бюджет міста Фастова у 2020 році був сильніший, ніж в середньому по містах України згідно висновків Мінфіну; з міського бюджету забирали 7 мільйонів гривень. Мінфін, дивлячись на надходження сіл, сказав, що вони є фінансово неспроможними, і аби вивести їх на якийсь достатній рівень послуг, їм виділяли 15 млн гривень дотацій. На 2021 рік після доєднання цих сіл до Фастова, з держбюджету дають нуль. Держава зекономила на нас близько 8 млн гривень. При розрахунку освітньої субвенції змінили форму, і зараз на сільські школи у старостинських округах кошти виділяють за формулою для міського населеного пункту, якою передбачаються порівняно менше коштів на дитину, ніж за сільською. Ми недоотримали кошти на освіту. Крім того, зменшено обсяг дотації вирівнювання, яка спрямовувалася на покриття видатків на енергоносії. Зовнішніх коштів цьогоріч ми отримали суттєво менше. Натомість, розуміючи, що потрібно утримувати соціальну сферу, і порахувавши, скільки ці території забезпечують податків до міського бюджету, передбачено біля 25 млн на сільські території для утримання соціальної сфери. 25 млн — ось вам ціна децентралізації. Не фінанси передали на місця, а повноваження, і за рахунок незначного бюджету, який був, потрібно додатково утримувати дотаційні території.  Вже жартували про "децентралізацію дефолту", але ми розуміємо, що зараз українське суспільство і держава опинилися в скрутних умовах, і Фастівська міськрада та виконком все одно йдуть на те, аби утримувати соцсферу та підтримувати жителів сільських територій, аби наша тергромада забезпечувала якісні послуги. Ми активно працюємо над розвитком економічного базису. Соціальні послуги можуть надаватися лише у тому випадку, коли є підґрунтя та ресурс. Зокрема, напрацювання Фастова минулих років дають свій результат цього року та спонукають сільські території підтягуватися до міст.  Згідно до плану місцевого економічного розвитку, який було погоджено з фахівцями Єврокомісії та Світового банку, ми створюємо промислово-логістичний кластер. Цього року заплановано ряд інвестпроєктів, серед них – відкриття логістичного контейнерного терміналу, аби приймати вантажі з-за кордону та щоб наші товаровиробники могли відвантажуватися на експорт.  Крім цього, у 2021 році продовжує розвиватися Фастівський індустріальний парк "Фастіндастрі", зараз ряд промислових підприємств міста здійснюють реорганізацію, щонайменше на двох будуть реалізовуватися інвестиційні проєкти. З надією дивимось в майбутнє і сподіваємося, що навіть у цей непростий час Фастівська ОТГ стала заможною. KV: Що на сьогодні можете запропонувати потенційному інвестору? Михайло Нетяжук: Ми пропонуємо інвестору входити в громаду у рамках промислово-логістичного кластеру, надаємо можливість, яка їх влаштовує – розміщення на території індустріального парку чи інших підприємств, вільні земельні ділянки, на яких вони зможуть будувати свої виробництва. KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували спіпрацю із депутатами? Чи є проблеми із прийняттям рішень? Михайло Нетяжук: Місто Фастів не має ані коаліції, ані опозиції. Оскільки ми претендуємо на те, щоб показувати українцям приклад єднання і говоримо, що Фастів – національна платформа єднання в Україні, то Фастівська міська рада за європейськими принципами місцевої демократії публічно визначала сфери відповідальності кожної політичної сили, що зайшла до ради. За участі народних депутатів, представників профільного комітету з питань місцевого самоврядування Верховної Ради відбувся круглий стіл, в рамках якого кожна політична сила за певною методологією публічно брала відповідальність за певними напрямами. За результатами цього зібрання Фастівська міська рада затвердила розподіл керівних посад. Зараз ми працюємо над тим, щоб у результаті такого розподілу міськрада та ОТГ працювали злагоджено.  Якщо рішення, що приймаються, чітко опрацьовані та проговорені, всі розуміють, що рішення є оптимальним, звісно, що таке рішення підтримується одностайно. Вочевидь, відбуваються подекуди дискусії, висловлюються думки, пропозиції, але лише у форматі компромісу та спільної відповідальності ми здатні працювати у цей нелегкий час. Якщо зовнішні навіть сили прагнуть розсварити Україну, то ми як патріоти нашої землі та держави маємо триматися разом. Фастівська міська рада має бути прикладом об'єднання для усієї ОТГ.  KV: Місяць тому фастівчани жалілися на якість пасажирських перевезень. Чи є зміни? Чи продовжуються скарги? Михайло Нетяжук: Станом на сьогодні є певний дефіцит перевізників у місті. Користуючись нагодою, запрошую усіх, хто має досвід перевезень – у нас є низка вільних маршрутів, тож у разі зацікавленості контактуйте з фахівцями або зі мною безпосередньо, і ми запросимо вас до Фастова. Є щонайменше три маршрути, на які до проведення конкурсу ми можемо укладати тимчасові договори. Ми готові всіляко сприяти тому, щоб перевізники здійснювали в нас перевезення.  KV: Через що бракує перевізників, куди пішли ті, що були? Михайло Нетяжук: Різні причини – проблеми з водіями, незадовільний технічний стан транспорту. Причин вдосталь. KV: Розкажіть про скасування двох електричок за напрямком Фастів-Київ, через що наприкінці лютого люди виходили мітингувати. Минув майже місяць – чи є зрушення? Ви зверталися до УЗ чи Кабміну?  Михайло Нетяжук: Ми зверталися до УЗ, але те, що наразі відбувається у площині залізничних пасажирських перевезень, наштовхує мене на думку, що УЗ системно ліквідовує приміські перевезення. Чому в мене такі висновки: засновником УЗ є Кабмін, він є й органом управління. У ст. 9 Закону "Про залізничний транспорт" зазначено, що орган, який приймав рішення про надання пільг, повинен компенсувати збитки від їх надання. Враховуючи, що зараз пільги надаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою, відповідно до ст. 9 Рада та Кабмін повинні компенсувати ці збитки УЗ. Натомість УЗ до Кабміну по даному питанню не зверталася – ми отримали письмове підтвердження цьому від Укрзалізниці. Разом з тим всупереч цьому Закону, а також Закону "Про місцеве самоврядування" УЗ намагається шантажувати органи місцевого самоврядування і стягувати кошти саме з них. Розуміючи важливість залізничних перевезень, ми зверталися не лише до УЗ, бо бачимо, що там не має бажання врегульовувати це питання.  Наразі виконком ФМР прийняв рішення звернутися до Кабміну, ФМР на найближчому засіданні розгляне звернення до ВР, і ми ініціюємо процес звернень міськрад до ВР та Кабміну по всій Україні, адже допустити знищення системи приміських електропоїздів ми не маємо права. Я розумію, що УЗ йде в реструктуризацію з можливою майбутньою приватизацією, але ту систему транспортного забезпечення, яка формувалася, ми не маємо права знищити, тим паче що зараз йде процес створення Київської агломерації і питання транспортного сполучення від населених пунктів, що до неї входитимуть до її центру, є нагальним. Ми вже спілкувалися по даному питанню із мером Києва Віталієм Кличком. KV: У Фастова у 2020 році був намір внести зміни до Генплану, у 2021 році виконком замовив у “Діпромісто” зміни до зонування території. Яка мета цих змін і що це дасть? Михайло Нетяжук: Національна академія аграрних наук передала Фастову 30 га землі для розподілу її між учасниками АТО/ООС. Отримавши цю землю, ми мали внести зміни до Генплану. Зміни були зроблені, зараз іде внесення змін до плану зонування, аби цей процес можливо було здійснити. Це основні причини, які підштовхнули нас до коригування планом. Зараз на порядку денному стоїть інше питання – затвердження Генпланів населених пунктів, які стали частиною ОТГ у рамках реформи.  KV: У 2018 році люди жалілися на викиди з боку елеватора. Яка нині у місті екологічна ситуація? Михайло Нетяжук: З приводу Фастівського хлібоприймального підприємства – ми неодноразово зверталися до керівництва підприємства, в рамках звернень у 2020 році частково вдалося поліпшити ситуацію. Підприємство зробило реконструкцію вузла прийому. Однак, за підсумками 2020 року видно, що питання врегульовано не повністю, на 2021 рік підприємство також поставило собі мету модернізувати систему фільтрації, аби фастівчани не відчували викидів. Але дані роботи будуть виконані, якщо буде контроль з боку природоохоронних органів. Але хоч ми і говоримо про реформу децентралізації, інспектуючих функцій органи місцевого самоврядування не мають. Так, ми самі не маємо права проводити інспекції та перевірки. Тому і звертаємося до відповідних державних інституцій. Читайте: Жители Фастова возмущены экологически вредной деятельностью местного элеватора (видео)  Декілька років тому така ж проблема була з підприємством із китайськими інвестиціями "Еко-Втор" – Фастівська міська рада в рамках договору з даним підприємством, залученням представників українсько-китайської Торгово-промислової палати визначили та узгодили план дій стосовно цього виробництва. і підприємство крок за кроком, але поліпшує організацію свої процесів і приводить до чинних українських та європейських стандартів. Звісно, що питання екології є нагальним, але працюємо.  Читайте: Депутаты Фастовского горсовета грозятся отстранить от власти мэра города  KV: Щодо “Бюджету участі”. Хоча прийом заявок досі триває, скільки вже проєктів розглянуто та підтримано/планується підтримати міськрадою? Михайло Нетяжук: Відповідно до Порядку, ми не маємо права порушувати процедуру. Нею визначено, що спочатку йде повністю подача усіх пропозицій. Більш того, фахівці ФМР радо консультують, допомагають при формуванні пропозицій. Користуючись нагодою, запрошую всіх мешканців Фастівської ОТГ долучатися до процесу і пропонувати свої проєкти, які можуть бути підтримані. Це можуть бути проєкти у загальних сферах (благоустрій, культура, все, що цікаво жителям), освітні проєкти, і окремо ми визначили, що у нас будуть проєкти сільських територій для населених пунктів, що доєдналися. Ми розуміємо, що це для них буде новинкою, тому ця категорія стоятиме окремо.  KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Михайло Нетяжук: Відверто кажучи, після того, як збільшилася відповідальність після приєднання сіл, про кар'єрні амбіції мова не йде. Головне зараз – якісно робити свою роботу сьогодні і виконувати завдання, які громада ставить перед міським головою. Часу шукати собі зайві пригоди немає. Я був би щасливий, аби мав можливість планувати бодай на три роки наперед. Виклики сьогодення вимагають, аби ми впоралися з ними сьогодні і зараз.  Читайте:Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Сергій Даніш: “Коцюбинське без Біличанського лісу столиці не потрібне” Фото: KVКиевVласть

За програмою “Велике будівництво” в столичному регіоні цьогоріч на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Також обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю із європейськими компаніями. У рамках меморандуму з турецьким холдінгом відремонтують два міжнародні автошляхи, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об’єкти. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської облдержадміністрації Андрія Лісовика. Андрій Лісовик, зокрема, розповів, що, 6 квтіня голова КОДА Василь Володін провів дві зустрічі, що мають надважливе значення для розвитку економіки та соціальної сфери регіону. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Турецький меморандум "Ми підписали меморандум із турецькою компанію Özaltın Holding, який передбачає співпрацю у реалізації проєкту з будівництва дороги в Бучанському районі. Таким чином, ми дали старт масштабній ініціативі: автошлях довжиною 16,5 км сполучатиме між собою два міжнародні автошляхи М-06 Київ-Чоп та М-05 Київ-Одеса. Будівництво цієї дороги дасть змогу розвантажити кільцеву в Києві, а ще забезпечити розбудову інфраструктури в Київській агломерації". – розповів він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, шлях проходитиме через три громади, а саме: Борщагівську, Вишневу та Чабанівську і забезпечить відповідні транспортні розв'язки між цими територіями. І зауважив, що вздовж усієї дороги буде передбачена відповідна інфраструктура. У першу чергу – облаштування інженерного коридора з якісними мережами водопостачання та водовідведення. Попередня вартість проєкту складає 3 млрд гривень інвестицій. "З боку обласної влади будемо сприяти, щоб проєкт було виконано якнайшвидше, а головне – якісно. Бо важливість цього шляху дуже важко переоцінити", – додав Лісовик. Читайте: Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі Кредитна програма  Крім того, губернатор зустрівся із керівником Надзвичайної кредитної програми від Європейського інвестиційного банку. Київщина, зокрема, вже є учасником кредитної програми банку. І мова йде про три проєкти, які будуть реалізовані на території регіону.  Це – реконструкція дошкільного навчального закладу "Зірочка" в місті Бровари, реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів в місті Буча та реконструкція Хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів в селі Хотянівка Вишгородського району. Загальна сума проєктів складає понад 276 мільйонів гривень. "Сьогодні ми вже отримали надходження від Європейського інвестиційного банку, уклали договори підряду по всім трьом проєктам. По одному з них вже розпочато роботи. Під час нашої зустрічі представники банку відзначили високу якість наших проєктів. А ще ми обговорили участь Київщини у наступній фазі програми банку. Маємо ще низку об'єктів соціальної інфраструктури, серед яких медичні, спортивні та дошкільні навчальні заклади, що потребують модернізації або реконструкції. Мешканці нашого регіону мають одержати гідні умови навчання, лікування, життя, тож обласна влада, зі свого боку, докладає максимум зусиль для реалізації планів з відновлення нашої інфраструктури. Люди чекали цього досить довго – настав час забезпечити їх гідним рівнем життя", – зауважив Лісовик. Читайте: Голова КОДА Василь Володін провів зустріч з представниками Європейського інвестиційного банку Велике будівництво Крім того, заступник голови КОДА розповів, що в області триває реалізація програми президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво".  Так, у регіоні на 2021 рік заплановано до реалізації 52 об'єкти дорожнього господарства на загальну суму понад мільярд гривень. 175 мільйонів гривень із цих коштів, зауважив Лісовик, за рахунок залишку субвенції 2020 року.  Зокрема на Київщині планують реалізувати 47 капітальних ремонтів 29 доріг загального користування місцевого значення та 18 вулиць і доріг комунальної власності. А ще – три поточних середніх ремонта доріг загального користування місцевого значення та реконструкцію однієї дороги загального користування місцевого значення. І ще заплановане будівництво нової дороги комунальної власності.  "Загалом у 2021 році на території Київської області планується прокласти близько 50 км дорожнього покриття на дорогах загального користування місцевого значення та близько 60 тис. кв. м покриття вулиць і доріг комунальної власності. Також вже оголошені та тривають тендерні процедури по 23 об'єктам дорожнього господарства", – говорить Лісовик.  І додав, що цьогоріч планують завершити і 17 об'єктів, розпочатих ще у 2020 році. КОДА вже замовила виготовити 33 проєкти для подальшого будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг. Це – 26 проєктів доріг на загальну вартість 2,5 мільярди гривень та протяжністю 135 км і 7 проєктів мостових споруд протяжністю 360 погонних метрів. "За 2020 рік відремонтовано 158 об'єктів дорожнього господарства Київської області на загальну суму 1 млрд 33 мільйони гривень. А саме: 11 доріг загального користування місцевого значення повністю відремонтовано, 16 доріг загального користування місцевого значення – відремонтовано в межах запланованих обсягів на 2020 рік, 131 дорога і вулиця комунальної власності відремонтована в повному обсязі. Загальна протяжність прокладеного нового асфальтного покриття у 2020 році склала 116 км", – резюмував він.  Нагадаємо, що у Київській ОДА відзвітували про реалізацію програми президента "Велике будівництво” у 2020 році та розповіли про найближчі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури в регіоні.  У 2021 році у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми "Велике будівництво" на Київщині Фото: коллаж KVКиевVласть

Депутати Боярської міської громади визначилися, хто представлятиме інтереси жителів десяти сіл у виконавчому органі. На території тергромади були створені старостинські округи, на яких заправлятимуть віднині сім старост. Їхні повноваження виконуватимуть як сільські голови, так і секретарі виконкомів, громадські та соціальні діячі.  Як стало відомо KV, 4 грудня відбулося друге пленарне засідання позачергової другої сесії Боярської міської громади VІІІ скликання Фастівського району.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У ході засідання депутати затвердили регламент міської ради та Положення про постійні депутатські комісії. Узгодили структуру апарату ради, її виконавчих органів та затвердили положення про роботу цих структурних підрозділів. З-поміж низки важливих питань розглянуто і реорганізацію сільських рад, шляхом їхнього приєднання до Боярської міської громади. Також депутати схвалили кандидатури на посаду старост в 10 селах громади. Тож було створено сім старостинських округів в яких керуватимуть: в селі Забір’я Олеся Бондаренко, в Жорнівці – Олена Гришутіна, у Новосілках – Вікторія Савчин, в Дзвінковому та Перевозі – Любов Пазюра, в Тарасівці та Новому – Вікторія Бесарабець, а також Олексій Третяков в селі Княжичі та Тетяна Якимчук – в Малютянці та Іванкові. Вікторія Савчин – соціальний працівник Новосілківської сільради.  Народилася вона 13 червня 1981 року на Хмельниччині. Закінчила Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського за спеціальностостями  "Соціолог" та "Соціальний працівник". У 2003-2012 роках працювала заступником начальника відділу профорієнтаційної роботи в Святошинському районному центрі зайнятості (Київ). Після чого до 2014 року була соціальним працівником у Макарівському районному Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Ще три роки очолювала будинок культури в селі Новосілки, а також за сумісництвом працювала головним бухгалтером СОК "Аква-Сервіс" з 2014 по 2019 рік. З 2018 року – соцпрацівник Новосілківської сільради. На посаді старости обіцяє продовжувати дбати про соціальний захист малозабезпечених сімей та людей похилого віку, поетапно вирішувати питання капітального ремонту водомережі, освітлення вулиць, встановлення дитячого майданчика та дбати про благоустрій території. Серед вагомих питань виокремлю ще і транспортне сполучення села з центром громади, ремонт доріг і домогтися проведення капітального ремонту школи, дитячого садка та адмінприміщення. Як посадова особа вона вже подала декларацію за 2019 рік, в якій вказала, що має три ділянки загальною площею 0,26 кв.м і будинок на 135 кв.м у селі Новосілки, а її чоловік ділянку на 0,10 кв.м. Із транспортних засобів вона має Chevrolet Aveo 2018 року випуску. Її дохід склав понад 68 тис. гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вікторія Бесарабець - депутат та секретар Тарасівської сільської ради VII скликання (обрана як самовисуванка). Народилася вона 18 червня 1985 року в селі Тарасівка. Вищу освіту здобула в Міжрегіональній Академії управління персоналом, одержавши кваліфікацію магістра з обліку та аудиту, та в Національному університеті біоресурсів та природокористування України, де здобула ступінь магістра за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування". Також пройшла у 2016 році навчальний курс в Міжнародному інституті менеджменту за програмою "Школа Мерів". Після чого в рамках цієї програми переймала досвід в муніципалітетах Польщі, Румунії та Угорщини. До обрання депутатом працювала бухгалеторов в приватній фінансово-будівельній компанії  "РА-Груп".  У 2019 році сума її доходів склала понад 301 тис. гривень, родини – понад 95 тис. гривень. Вона задекларувала будинок чоловіка на 397 кв.м та ділянку на 400 кв.м у Вишневому.  Тетяна Якимчук – контролер відділу контролю ЗАТ "Оболонь". Народилася вона 20 липня 1972 року у селі Малютянка. Закінчила Національний університеті харчових технологій. З 1994 по 2000 роки обіймала посаду інженера по устаткуванню Київського державного заводу дитячого харчування. З 2003 року працює контролером у ЗАТ "Оболонь".  Якимчук має намір зробити життя у селах Малютянка та Іванків  більш комфортним. Для цього вона вбачає вирішення таких  актуальних питань, як відсутність дитячого садочка, якісного електропостачання, медичного обслуговування та лікарів амбулаторії. Потребує вирішення і питання водозабезпечення, вивіз побутового сміття. У своїй декларації вона вказала, що має землю на 1195 кв.м та користується будинком на 58,7 кв.м у Малютянці, а її чоловік квартиру в столиці на 54 кв.м, ділянку на 1200 кв.м в Києво-Святошинському районі. чоловік їздить на Hyundai Tucson 2007 року випуску, а вона – на Kia Rio 2012 року випуску. Дохід її чоловіка у 2019 році склав 287 256 тис. гривень і зберігає готівкою він ще 15 тис. доларів, 100 тис. гривень, та позичив третім особам – 15 тис. гривень. Олексій Третяков - громадський діяч сіл Княжичі та Жорнівка. У 2010-2015 роки – депутат-самовисуванець Княжицької сільської ради. Народився він 9 березня 1971 року в Княжичах, має ІІ групу інвалідності. Закінчив Харківський обліково-економічний технікум, де здобув кваліфікацію бухгалтера-економіста. Працював у 90-х  диспетчером автогаража в радгоспі "Княжичі", у 2002-2007роки  – різноробочим у ТОВ "Плеяда". У 2007-2010 року був завідуючим складу в СФГ "Плай" та займався виготовленням залізобетонних виробів. У 2015-2018 роках працював оператор АЗС. З 2014 р. займається організацією та доставкою гуманітарної допомоги воїнам АТО.  "Моє бачення розвитку села передбачає вирішення найбільших проблем. Зокрема, ремонт аварійних об’єктів (дахи, водопровід); облаштування ділянок для роздільного збору побутового сміття, налагодження вивозу сміття на постійній основі; благоустрій кладовища з кронуванням аварійних дерев", – процитовано Третякова у його біографічній довідці на офіційному сайті Боярки.  З-поміж цього він впевнений, що необхідно працювати над збільшенням кількості місць у дитсадку, ремонтом навчальних закладів, запровадженням спортивних секцій та гуртків, облаштуванням вуличного освітлення. А також необхідний ремонт амбулаторії в Жорнівці, налагодження роботи аптеки тощо. У його декларації старости вказано, що він має квартиру на 42,3 кв.м та дві ділянки на 1 660 кв.м  у Княжичах. Його дружина володіє ділянкою на 1540 кв.м у Новосілках. Також він задекларував у спільній власності (30%) квартиру на 43,28 кв.м у Житомирі.  У 2019 році він одержав пенсію 36 880 тис. гривень, така ж сума пенсії і у його дружини та зарплата у розмірі 3169 тис. гривень.  Олена Гришутіна – очолювала Громадську раду при Княжицькій сільраді. Їй – 46 років, проживає в селі Жорнівка, закінчила Український республіканський технікум Мінсільгосппроду України, за фахом – агроном. У 1990-1998 роки вона працювала секретарем-машиністкою в "Укртурзабезпечення". З 1998 року і донині працює в сімейному приватному господарстві. Вона є активною волонтеркою і у 2019 році брала участь у проєкті Інституту громадянського суспільства "Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ". На її думку, майбутній розвиток її старостинського Жорнівського округу пов’язаний із вирішенням багаторічної проблеми щодо покращення стану об’єктів соціальної інфраструктури. Серед проблем і вуличне освітлення, поводження із побутовими відходами тощо.  У декларації вже як посадової особи, старости, вона вказала, що її чоловік має квартиру в столиці на 56 кв.м, будинок на 287.4 кв.м та дві ділянки загальною площею на 4 524 кв.м у Жорнівці. А також дві легкові автівки Peugeot 208 2019 року випуску за 360 тис. гривень та Шкоду Фаворит 1993 року випуску, сільгосптехніку та вантажний причіп. Від підприємницької діяльності у 2019 році вона заробила 25 038 тис. гривень, а її чоловік одержав 18 366 тис. пенсії. Крім того, чоловік зберігає і готівкові кошти у розмірі 300 тис. гривень.  Любов Пазюра – секретар Дзвінківської сільської ради Васильківського району VII скликання. Народилась вона 14 листопада 1980 року в селищі Бородянка. Закінчила Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю "Право". У 2004-2011 роки працювала в ДП "Києво-Святошинське УЕГГ ВАТ "Київоблгаз". З 2011 року – секретар Дзвінківської сільради, у 2015 пройшла до ради як самовисуванка.  У 2019 році сума її доходів склала понад 326 тис. гривень, а її родини – 307 тис. гривень. Вона задекларувала ділянку на 2 тис. кв.м та будинок на 198,2 кв.м, та недобудований об’єктна 37,2 кв.м у селі Дзвінкове, три ділянки чоловіка загальною площею понад 11 тис. кв.м і будинок на 89 кв.м також у Дзвінкове. Також вона користується квартирою у Боярці на 46,2 кв.м, а її чоловік гаражем. У її безоплатному користуванні перебуває автівка Citroen Berlingo 2012 року випуску. Її чоловік їздить на легкових автівках Landwind X6 2008 року випуску та BAЗ 2121 1992 року випуску, а ще має ватажівку, напівпричіп лісовоз та легковий причіп. Олеся Бондаренко – голова Забірської сільради VIІ скликання (обрана як самовисуванка). Народилася вона 24 травня 1983 року в селі Забір’я. Випускниця Київського медколеджу ім. П.І. Гаврося, де здобула кваліфікацію "Фельдшер". Закінчила Національний університет державної податкової служби України та здобула кваліфікацію магістра з фінансів. У 2005-2006 роках працювала акушеркою в Забірській медамбулаторії. У 2006 році обрана депутатом Забірської сільради, а згодом і секретарем ради V скликання. У 2010 році була переобрана депутатом та секретарем ради шляхом самовисування.  На посаді старости планує працювати над розвитком старостинського округу села Забір’я. А саме – обіцяє взаємодіяти із мешканцями села щодо вирішення їх соціально-побутових питань, сприяти розвитку освіти, культури та спорту, а також наданню якісних медпослуг, а ще вдосконалити інфраструктуру та благоустрій території. У 2019 році її дохід, як сільського голови, склав понад 351 тис. гривень, а родини – понад 27 тис. гривень. Вона має три ділянки загальною площею 3 516 кв.м у Забір’ї, а її мати дві на 3 473 кв.м. У спільній власності вона задекларувала будинок у цьому ж населеному пункті на 95,5 кв.м  Як раніше повідомляла KV у 2017 році Забірська сільрада підтримала пропозицію Боярської міської ради про створення Боярської ОТГ, що викликало неабияку хвилю обурення та протестів з боку місцевої громадськості. Упродовж трьох років жителі намагалися оскаржити рішення сільського голови щодо протиправного об'єднання із Бояркою і довести, що не надавали згоди на подібне злиття в громаду. Жителі, як запевняла активна частина забірчан, бачили своє село в складі не міської, а саме сільської ОТГ – Княжицької. Активісти стверджували, що протокол громадських слухань підробили.  Активісти провели мітинг, на якому затвердили ініціативну групу, що займалася питанням про притягнення до кримінальної відповідальності членів сільради за підробку документів і незаконне голосування. Читайте: “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Вони направили позов про скасування рішення сільради про об'єднання з Бояркою. А після судового засідання в Київському окружному суді щодо оскарження рішення Заборскої сільради провели пікет під Центрвиборчкомом і Київською ОДА. Пікетувальники вимагали від влади не призначати дату виборів. Читайте: Жители села Заборье провели пикет под ЦИК и КОГА В результаті Феміді знадобилося п'ять місяців на розгляд справи. 25 травня 2018 Київський окружний адміністративний суд вирішив задовольнити позов, вважаючи рішення незаконним. А 12 вересня Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним рішення Забірської сільради "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Читайте: Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке У свою чергу, сільрада цю справу також не залишила і подала відповідну касаційну скаргу. Читайте: “Дело об объединении Боярки и Заборья рассматривает кассационный суд”, – мэр Зарубин Забір’я виграло суди перших двох інстанцій. Та згодом Верховний суд повернув справу на довивчення в першу інстанцію. Як запевняли тоді активісти, сільрада підробила документи громадських слухань, адже жителі виступали "проти" Боярської громади.  Також жителі подали позов до суду на КОДА, вимагаючи скасувати розпорядження адміністрації, яка погодила об'єднання Боярки, надавши ОТГ позитивний висновок. Однак, Київський окружний адмінсуд призупинив справу № 826/2137/18 до винесення рішення за вищевказаною адміністративною справою. Читайте: Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново У жовтні 2019 року потенційній Боярській громаді не вдалося одержати підтримки в КОДА. Вибори, яких громада чекала, не відбулися через постійні судові процеси. Крім того, влада столичного регіону визначила більш вигідну для цієї території конфігурацію.  Читайте: Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Так, за новим Перспективним планом до складу Боярської ОТГ зараховують Дзвінківську (Васильківський район), Княжицьку, Малютянську, Тарасівську, Новосілківську (Макарівський район), а також Забірську сільські ради. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини У липні цього року жителі Забір'я вчергове програли в суді, а за Перспективним планом їх таки віднесли до громади міста.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Варто зауважити, що Боярська міська тергромада утворилася 25 жовтня цього року шляхом приєднання до неї 10 сіл у складі Дзвінківськівської, Забірської, Княжицької, Малютянської, Тарасівської та Новосілківської сільрад Києво-Святошинського району. Боярська ОТГ включена до Фастівського району і займає територію площею 208 кв. км з 52 539 тис. населенням.  Читайте: У Ржищеві обрали старост доєднаних до громади сіл Фото: колаж KVКиевVласть