Аудитори столичної мерії продовжують перевірки на підприємствах, підпорядкованих Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА. Так, нещодавно “ревізори” відзвітувалися про аудит діяльності СКП “Київтелесервіс” при закупівлях антивірусних програм у 2019-2022 роках. В рамках цієї перевірки було встановлено факти неефективного використання бюджетних коштів на суму орієнтовно 5 млн гривень. Більшу частину цих фінансових ресурсів становить завищення цін на програмне забезпечення – подекуди “Київтелесервіс” переплачував за це більше 31%. Серед іншого, грошові кошти витрачалися на антивіруси, які вже через рік не працювали або й зовсім ніде не встановлювалися, через що низка структурних підрозділів КМДА і київських КП залишилися без “кіберзахисту”. За результатами аудиту керівництву підприємства було надано 22 рекомендації, але за пару місяців лише половина з них були враховані. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати планового аудиту діяльності спеціалізованого комунального підприємства (СКП) “Київтелесервіс”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний аудиторський звіт №070-6-1-07/33 датований 11 липня 2023 року. На сайті вищезгаданого департаменту його було опубліковано лише цього тижня – коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів були враховані керівництвом СКП “Київтелесервіс”, а на які посадовці даного підприємства заплющили очі. В рамках даного аудиту фахівці перевіряли, наскільки ефективно “Київтелесервіс” виконує Комплексну міську цільову програму “Електронна столиця” на 2019-2022 роки в частині закупівлі антивірусного програмного забезпечення (АПЗ). Перевіркою був охоплений період діяльності підприємства з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року, тривав аудит з 1 грудня 2022 року по 3 травня 2023 року. У результаті аудитори КМДА встановили та підтвердили низку ризиків при закупівлі АПЗ. Зокрема – щодо неефективного, нераціонального і зайвого використання бюджетних коштів через неналежне планування потреби в антивірусних програмах та їхній кількості, щодо відсутності внутрішнього контролю за процесами закупівель цього програмного забезпечення, щодо завищення вартості АПЗ через недотримання принципів здійснення публічних закупівель, щодо незадоволення потреб різних структурних підрозділів столичної мерії в АПЗ через недостатній рівень координації між ними та “Київтелесервісом” тощо. Крім того, “ревізори” встановили факти фінансових порушень з боку посадовців СКП “Київтелесервіс” при закупівлі вказаного програмного забезпечення. Їхня загальна сума в документі не зазначена, але в результаті аналізу згаданих порушень та підрахунку наведених ними сум можна стверджувати, що йдеться про неефективне використання бюджетних коштів на суму орієнтовно 5 млн гривень. Крім того, аудиторами було встановлено ризик недофінансування закупівель на суму 3,3 млн гривень. Деталі порушень Як зазначено в аудиторському звіті, програмою “Електронна столиця на 2019-2022 роки” (затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року, у минулому році термін її дії було продовжено на 2023 рік) було передбачено освоєння 28,4 млн гривень на закупівлях АПЗ. За ці кошти міська влада до поточного року включено планувала придбати 66,4 тис. примірників такого програмного забезпечення. Разом з тим, в бюджеті Києва на ці п'ять років на вказані цілі було закладено 21 млн гривень, а по факту на закупівлю АПЗ було витрачено 16,9 млн гривень.  Виконання вказаного заходу було покладено саме на СКП “Київтелесервіс”, і більш ніж очевидним є те, що зі своєю задачею підприємство впоралося не надто вдало. Так, в рамках договору з ТОВ "Амріта комплексні рішення" від 28 грудня 2018 року СКП "Київтелесервіс" закупив АПЗ на загальну суму 2,7 млн гривень. Цією угодою в тому числі було передбачено постачання програмного забезпечення "Panzor Anti-virus" (термін його використання – 3 роки, передбачено встановлення на 900 робочих станціях) на суму 712,8 млн гривень. Разом з тим, СКП "Київтелесервіс" не надало аудиторам КМДА сертифікат ліцензійності або аналогічний документ на право встановлення та використання цього АПЗ, а також не надало документального підтвердження використання даного антивірусу підрозділами столичної мерії, підпорядкованими їй КП та іншими "бюджетними" структурами. Виключенням стало тестування цього АПЗ комунальним концерном "Центр комунального сервісу" у квітні 2019 року, але до повноцінного використання справа не дійшла, адже "Київтелесервіс" не підписав акт встановлення програмного забезпечення.  При цьому, в зазначеному концерні повідомили аудиторам, що з 5 січня 2020 року це програмне забезпечення не функціонує та не підтримується, тобто – фактично припинило своє існування. Зважаючи на цю обставину, а також враховуючи факт відсутності в Україні офіційного дистриб'ютора компанії "Panzor", аудитори припустили, що це АПЗ не оновлювалося в 2020-2021 роках. А тому, відповідно, "Київтелесервіс" ніяк не міг його використовувати протягом трьох років, як це передбачено договором на постачання даного антивірусу. На переконання "ревізорів", через те, що вказане СКП не провело претензійну роботу з ТОВ "Амріта комплексні рішення", було неефективно використано бюджетні кошти на суму 712,8 млн гривень.  Також в рамках аудиту було встановлено факти придбання “зайвих” одиниць АПЗ. Наприклад, у 2020 році СКП “Київтелесервіс” закупило у ТОВ “Софтнет Груп” за 5,9 млн гривень низку програмних продуктів компанії “ESET”, у тому числі 2,3 тис. одиниць “ESET Enterprise Inspector” (використовується для протидії кібератакам). Разом з тим, за інформацією "ревізорів", лише 1278 одиниць цього програмного продукту було встановлено в 11 "бюджетних" структурах Києва. Тобто, в цьому випадку надлишкове придбання програмного забезпечення призвело до неефективного використання бюджетних коштів на суму 922 тис. гривень. "Ревізори” мали й інші претензії до закупівлі АПЗ “ESET Enterprise Inspector”. Йдеться про те, що даний програмний продукт за своєю класифікацією не є антивірусом, а є засобом моніторингу та контролю кіберпезпеки. У зв'язку з цим, на переконання аудиторів, СКП "Київтелесервіс" мало фінансувати його придбання в рамках іншого заходу програми "Електронна столиця" – "Створення та впровадження центру моніторингу та кібербезпеки міських сервісів, закупівля програмного забезпечення для підвищення рівня кіберзахисту інформаційних систем”.  Усього на закупівлю цього програмного забезпечення у 2019-2020 роках було витрачено 3,3 млн гривень – крім вищезгаданих 2,3 тис. одиниць, було придбано 1,6 тис. екземплярів даного продукту. Через це, як вважають “ревізори”, було створено ризик недофінансування закупівель АПЗ – ймовірно, йдеться про те, що на ці кошти можна було придбати більше антивірусів для столичних “бюджетників”. Крім того, аудитори встановили факти завищення вартості закупівель АПЗ в 2019-2022 роках на загальну суму 2,8 млн гривень, що призвело до неефективного використання цих коштів. За даними "ревізорів", це сталося через те, що при визначенні очікуваної вартості закупівель СКП "Київтелесервіс" не здійснювало аналізу ринку, тобто – не запитували ціни на антивіруси у виробників та офіційних дистриб'юторів та не вивчали аналогічні тендери на "Prozorro". Зокрема, за інформацією аудиторів, у 2020 році "Київтелесервіс" переплатив близько 21% за придбання програмного забезпечення "ESET Endpoint Protection Advanced" – підприємство закуповувало його по 267,9 гривень за одиницю, тоді як, наприклад, ДП "НАЕК "Енергоатом" платило за це 221,1 гривень. А в 2022 році вказане СКП заплатило 307,9 гривень за одиницю АПЗ "ESET Protect Entry", тоді як середня ціна на на цей продукт на ринку складала близько 234,1 гривень, через що "Київтелесервіс" міг переплатити орієнтовно 31,5%. Крім того, “ревізорам” стало відомо, що частина  АПЗ “ESET Protect Entry”, придбаного “Київтелесервісом” у вересні 2022 року, не була розподілена між “бюджетниками” та не використовувалось. За інформацією аудиторів, це призвело до неефективного використання бюджетних коштів на орієнтовну суму 355,9 тис. гривень. І при цьому, дана обставина призвела до того, що Київрада, низка структурних підрозділів КМДА та Оболонська районна в Києві державна адміністрація (РДА) не були забезпечені антивірусним програмним забезпеченням. Також під час перевірки було встановлено низку організаційних проблем у роботі СКП “Київтелесервіс”. Наприклад, аудитори з'ясували, що повноваження цього підприємства щодо виконання функції адміністратора антивірусного захисту робочих місць чиновників та комунальників на визначено відповідними розпорядчими документами. Тобто, потрібен певний "папірець", яким би було передбачено, як фахівці цього підприємства обслуговують антивірусне програмне забезпечення в "бюджетних" структурах.  На думку аудиторів, це призводить до ризику несанкціонованого доступу до інформації або втрати даних "бюджетниками" через неефективну організацію антивірусного захисту, а також до ризику несанкціонованого втручання працівників "Київтелесервісу" в діяльність структурних підрозділів КМДА і столичних КП. Фахівці аудиторського підрозділу дійшли висновків, що усі зазначені вище проблеми та недоліки є наслідком неефективних управлінських рішень керівництва СКП “Київтелесервіс”, а також відсутності контролю за виконанням заходів програми “Електронна столиця”, у тому числі з боку Департаменту ІКТ КМДА, якому підпорядковане вказане підприємство. За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав СКП “Київтелесервіс” 22 рекомендації щодо усунення виявлених порушень та їхнього недопущення в майбутньому. Станом на сьогодні половина з цих зауважень – 11 – були враховані посадовцями вказаного підприємства, 6 рекомендацій – враховано частково, решта 5 – не враховані. Зокрема, керівництво “Київтелесервісу” не виконало рекомендацію щодо притягнення до відповідальності підлеглих, які не поінформували їх та Департамент ІКТ КМДА про неможливість використання вищезгаданого “Рanzor Anti-virus” з 2020 року. При цьому, підприємство частково виконало рекомендацію щодо проведення претензійно-позовної роботи з постачальником вищезазначеного АПЗ – у серпні 2023 року “Київтелесервіс” направив до ТОВ “Амріта комплексні рішення” вимогу щодо відшкодування збитків на суму 475,2 тис. гривень. Серед виконаних рекомендацій – СКП “Київтелесервіс” своїм наказом визначив посадовця, який буде відповідальним за визначення очікуваної вартості закупівель. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандальний бекграунд Як повідомляла KВ, діяльність СКП “Київтелесервіс” неодноразово звертала на себе увагу різних контролюючих органів через факти можливих корупційних правопорушень. Так, у жовтні 2019 року Головне управління Служби безпеки України у Києві та Київській області розпочало слідство за фактами можливого присвоєння бюджетних коштів під час закупівель цим підприємством різного обладнання та програмного забезпечення за завищеними цінами. Тоді правоохоронців зацікавили договори на загальну суму 693 млн гривень, які “Київтелесервіс” протягом 2017-2019 років укладало з двома підрядниками – ТОВ “ВМ Констракшн Україна” і ТОВ “Білінтех Україна” (тієї компанії, офіс якої поліцейські обшукували в рамках вищеописаного провадження. – KВ).  Читайте: СБУ заинтересовалась “бюджетными распилами” в СКП “Киевтелесервис” Втім, станом на сьогодні СБУ, схоже, не проводить активних дій по цьому слідству – остання судова ухвала по відповідному кримінальному провадженню датована 24 вересня 2021 року. Крім того, з грудня 2022 року Голосіївське управління Нацполіції розслідує факти можливого нанесення збитків “Київтелесервісу” на суму близько 14 млн гривень. Саме стільки грошових коштів, на думку правоохоронців, посадовці цього СКП переплатили ТОВ “Софтнет Груп” у 2021 році при розбудові безпроводової мережі LoRaWan. За інформацією слідства, вказана компанія, якою володіє ексголова Оболонської РДА Микола Тихонов, продала “Київтелесервісу” апаратні маршрутизатори майже втричі дорожче ринкових цін. Що цікаво, претензії до співпраці СКП і цієї ТОВки раніше також мали фахівці Держаудитслужби, через що сторонам навіть довелося судитися. Читайте: Як заробити 14 млн гривень: Нацполіція розслідує “бюджетні розпили” в СКП “Київтелесервіс” Зазначимо, що “цифровізація та діджиталізація” столиці, за яку відповідає Департамент ІКТ КМДА, обходиться міському бюджету у мільярди гривень, які не ефективно витрачаються на багатьох напрямках. Наприклад, у минулому році аудитори столичної мерії встановили, що три КП, які підпорядковані вказаному департаменту (вищезгадані “Інформатика” і “Київтелесервіс”, а також “ГІОЦ”) у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, “ревізори” з'ясували, що ці підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.  За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але станом на лютий 2023 року лише дві з них були повністю враховані. У Департаменті ІКТ КМДА, наприклад, проігнорували вимоги аудиторів щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності осіб, винних у фінансових порушеннях. Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань Обов'язки директора СКП “Київтелесервіс” з 11 лютого 2021 року тимчасово виконує заступник керівника цього підприємства з юридичних питань Павло Черніков. Протягом 2019-2021 років на цьому підприємстві чотири рази змінювалося керівництво – його почергово очолювали Сергій Бондаренко (на посаді директора працював найдовше – з березня 2008 року по червень 2019 року), Олег Бакаєв, Андрій Приступа і Олег Ващенок. Департамент ІКТ КМДА, у підпорядкуванні якого знаходиться “Київтелесервіс”, з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі ліворуч). З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цією структурою керував Юрій Назаров , який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик. Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі праворуч).  Фото: колаж КВ

Департамент культури Київської міської державної адміністрації (КМДА) анонсував дайджест мистецьких заходів у столиці з 25 вересня по 1 жовтня. Добірка подій культури столиці наступного тижня містить заходи київських театрів, музеїв та бібліотек.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Департаменту культури КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”  ТЕАТРИ Київський національний академічний театр оперети - https://www.facebook.com/operetta.kiev1 27 вересня – “Звана вечеря з італійцями” 28 вересня – “Розмова, якої не було” 29, 30 вересня – “Сімейка Аддамсів” Київський академічний театр ляльок - https://www.facebook.com/tvzkkatl 28 вересня – “Пітер Пен” 29 вересня – “Кіт у чоботях” 29 вересня – “Енеїда” 30 вересня – “Котик та Півник” 30 вересня – “Солом’яний бичок” 30 вересня – “Труфальдіно” Київський національний академічний Молодий театр - https://www.facebook.com/molodyytheatre 26 вересня – танцювальний спектакль “Шафа” 26 вересня – іронічна містерія на 2 дії “Саломея” 27 вересня – комедія на 2 дії “Сватання на Гончарівці” 27 вересня – вистава без антракту “Неймовірна історія кохання” 28 вересня – вистава для дорослих на 2 дії “Підступність і кохання” 28 вересня – подорож до себе без антракту “Жага моря” 29 вересня – музична вистава “Шинель” 29 вересня – архітектора стосунків “Вона жила в Парижі” 30 вересня – сучасні українські оповідання “Гагарін і Барселона” 30 вересня – подружні баталії без антракту “Зашнурована пара” 30 вересня – психологічна драма “Ніч Гельвера. Сволота” 1 жовтня – казка “Цап-ка-цап” 1 жовтня – американська комедія з антрактом “Однорукий” 1 жовтня – фатальна подорож “Момент”Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра 26 вересня – вистава "Батько". Спроба згадати життя на 2 дії. 27 вересня – вистава "Моменти/Momenti" 28 вересня – вистава "Сімейний альбом / Album di Famiglia" – трагікомедія про вареники та 90-ті від італійського режисера Маттео Спіацці 28 вересня – вистава "13 перших правил" – некомедія про кохання, з цілим набором почуттів, які змінюються з такою швидкістю, що може знести дах 29 вересня – вистава "37 листівок" – драмеді, тепла та душевна історія про сім'ю та те, що, незважаючи на обставини, ти завжди можеш повернутися в дім тих, хто тебе любить 29 вересня – вистава "Намалюй мені літак" 30 вересня – вистава "Корсиканка" 30 вересня, 1 жовтня – вистава "Дім", колективне сновидіння. 1 жовтня – вистава "Альбатроси" Київський муніципальний академічний театр ляльок на лівому березі Дніпра 30 вересня – романтична комедія ПРО ВЕРЕДЛИВУ ГУСЕНИЦЮ ТА ЗАКОХАНОГО ЧЕРВ’ЯКА 1 жовтня – жартівлива опера ПАН КОЦЬКИЙ Дитячий простір У СВІТІ КАЗОК 27 вересня – музична казка БУЛА У ЗАЙЧИКА ХАТИНКА… Київський академічний театр "Колесо" - https://www.facebook.com/kievkolesoteatr 26, 27 вересня – детектив “Мишоловка” 29 вересня – комедія на 2 дії “Блаженний острів” 30 вересня, 1 жовтня – інтерактивна вистава “Одеса. Шалене кохання” 30 вересня, 1 жовтня – бродвейська комедія “Примадонни” 30 вересня – вистава актора Петра Миронова “Маестро Азнавур. Une vie d`amour” Київський академічний театр українського фольклору "Берегиня" - https://www.facebook.com/folkberehynya 29,30 вересня – “Янгол щастя”. Прем’єра Театр на Печерську 27-28 вересня – “Salida Cruzada – 8 кроків танго”, романтична комедія 29 вересня – “Легені”, соціально-романтична мелодрама 30 вересня – “Мистецтво домовлятися”, комедійний соціальний мюзикл 1 жовтня – “Піноккіо, або Історія про те, як стати людиною”, казка-притча для дітей та дорослих Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва 29 вересня – Концерт хору театру “Магія Мішеля Леграна”  (СЦЕНА-УКРИТТЯ) 30 вересня – Балет на 2 дії “Дюймовочка” 30 вересня – Концертна програма спільно з Національним будинком музики (ART-СЦЕНА театру) 1 жовтня – Концертна програма "З янголом на плечі" ЗАХОДИ Київськоий муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва 27 вересня – Концертна програма “Оберіг твого роду”. Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль "Калина" КП "Київський культурний кластер" 30 вересня – безкоштовний показ документального фільму “Вовк. Страху нема” в кінотеатрі “Ліра” Київський Будинок вчених НАН України 1 жовтня – Хорова вистава "Народжена вільною". Чоловіча хорова капела України імені Л. М. Ревуцького Культурно-мистецький комплекс "Співоче поле" 1 жовтня – Мистецька програма до Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва МУЗЕЇ Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського 27 вересня – "Пам’ять серця. Мистецькі хроники". "Повернення Батерфляй". Документальний фільм про творчість Народної артистки України Г.А. Циполи. Представяє режисер Ж. Бебешко Музей видатних діячів української культури На замовлення – Екскурсія з чаюванням Ольги Ковалевської "Гостини. Історія старого подвір’я" 12 вересня – 31 жовтня – "[Не]знищен[н]і". Виставка про репресії української інтелігенції (Будинок-музей Лесі Українки) 1 вересня – 31 грудня – "Сальон Проні Прокоповни" (Будинок-музей Михайла Старицького) 30 вересня – Лекція з чаюванням  “Лисенки неофіційні” Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе 1 – 29 вересня – виставка скульптури Дмитра Чернобая (м.Маріуполь) "Війна ще триває" (за організацією та кураторства режисера, сценариста, бійця ЗСУ Андрія Хохолкіна Культурно-мистецький комплекс “Співоче поле” 24 вересня – 1 жовтня – Проєкт “Поле слави на Співочому полі” — виставка 500-та українських прапорів із побажаннями та словами підтримки українським героям, які було передано від української діаспори США (м. Блумінгдейл, Іллінойс, США) Музей театрального, музичного та кіномистецтва України - https://www.tmf-museum.com/ https://www.facebook.com/MuzejTeatralnogoMuzicnogotaKinomistectvaUkraini постійна виставка – "Живії струни України" українських народних музичних інструментів 26 вересня – Дискусія “Про основні засади майбутньої експозиції Театрального музею” 7 вересня – 2 жовтня – виставка "Україна та Празьке квадрієнале". На виставці представлені інсталяції українських сценографів з Українського павільйону на Празькому квадрієнале 2023, та роботи з фондів МТМКУ, які приймали участь у пройдешніх фестивалях Будинок-музей М. Заньковецької 30 серпня – 30 вересня – "МИТЬ і вічність" виставка пам’яті художника, письменника, педагога Василя Березового 22 вересня – 5 жовтня – До Дня пам’яті жертв Бабиного яру. Виставка картин Іви Ергарової Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" 1 – 15 жовтня – Фотовиставка “Козацька слава невмируща” спільно з Київською організацією Національної спілки фотохудожників України 19 вересня – 15 жовтня – Мультидисциплінарний інклюзивний арт-проект “Образ воїна” спільно з компанією DocNoteFilms за підтримки Українського культурного Фонду в Національному історико- архітектурному музеї "Київська фортеця" Музейно-виставковий центр "Музей Києва" - https://www.facebook.com/kyivhistorymuseum/ до 15 жовтня — виставка живопису “KYIV FOREVER” (із колекції Музею історії міста Києва) до 5 листопада — виставковий проєкт “Моя історія. 32 роки Незалежності” до 15 жовтня — виставковий проєкт “Невимовна крихкість життя” відомого українського скульптора Ігоря Гречаника 1 жовтня — каліграфічний майстер-клас із українського скоропису постійна виставка одного експоната “Київські традиції, що оживають: кавування” протягом місяця — віртуальна екскурсія “Бабин Яр. Віртуальний спогад” протягом місяця — віртуальна екскурсія “Хрещатик 1913 року” протягом місяця — віртуальна екскурсія “Ціна свободи” Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського 1 вересня – 1 жовтня — виставка “СВОЇ/ЧУЖІ: люди, спомини, речі Паньківської, 9” 29 вересня — екскурсія з кінопереглядом виставкою-виставою “СВОЇ/ЧУЖІ: люди, спомини, речі Паньківської, 9” 1 вересня – 1 жовтня — виставка “In memoria dell`Italia” 30 вересня  —  пішохідна екскурсія “Великий тандем: Михайло Грушевський і Василь Кричевський” 30 вересня  —  пішохідна екскурсія “Володимирський шлях Михайла Грушевського” Музей шістдесятництва 1 вересня – 1 жовтня — виставка "Український Донбас шістдесятників"(родина Світличних, І.Дзюба, В.Стус, О.Тихий, М.Руденко, А.Горська) 1 вересня – 1 жовтня — виставка "Світ колажів Любові Панченко" 1-30 вересня — виставка малярських і декоративно-прикладних робіт шістдесятника Миколи Кабалюка "Розмова з самим собою мовою етюдів" 1 вересня – 1 жовтня — виставка робіт художника-аматора, шістдесятника Григорія Давидюка з 1 жовтня — фотовиставка "Герої — діти героїв" (нащадки шістдесятників на фронті) Музей української діаспори 1 вересня – 1 жовтня — виставка "Наш Сікорський" 1 вересня – 1 жовтня — виставка "Кричевський. Саєнко. Майстер і учень" Музей окупації Києва 1 вересня – 1 жовтня — виставка "Прапори його усмішок, сліз та перемог", присвячена громадському активісту, викладачу корейської мови КНУ ім.Т.Шевченка, лейтенанту 95-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Денису Антіпову протягом місяця — віртуальна екскурсія "Бабин Яр. Віртуальний спогад" протягом місяця — історичний лекторій "Голокост та терор в окупованому Києві" (на замовлення) протягом місяця — історичний лекторій "Повсякденне життя в окупованому Києві періоду Другої світової війни" (на замовлення) Літературно-меморіальний музей М. Булгакова 1 вересня – 1 жовтня — виставка "Історія садиби. Від і до" 6-30 вересня — міжнародний виставковий проєкт, який є виставкою-сателітом бієнале NonobjectArt (Гренобль, Франція), спільно з "Альянс-22" та "KNO" на підтримку художника організатора бієнале NonobjectArt Роланда Орепюка Музей Шолом-Алейхема 28 вересня – 20 жовтня — виставка світлин фотографа Віктора Марущенка до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру 29 вересня – 30 жовтня — виставка авторської ляльки Олени Попової 1 жовтня — літературно-музичний концерт "Вірші, прочитані в окопах" Музей "Садиба на Кудрявці" 1 вересня – 1 жовтня — виставка "Сімейний портрет в інтер`єрі" 30 вересня — літературна вечірка з Анрієм Кокотюхою. Презентація книг, дія яких розгортається в Києві кін.ХІХ-поч. ХХ ст. 1 жовтня — благодійний майстер-клас для дітей 6-10 років "Оберіг для воїна" Національний музей українського народного декоративного мистецтва – https://www.facebook.com/DecArtMuseum До 30 вересня триває виставка "Марія Примаченко. Початок", що презентує твори художниці 1936–1937 років (з колекції музею) До 08 жовтня триває виставка творів живопису та графіки народного художника України Марфи Тимченко "Марфа Тимченко. Спогади життя" (з приватної колекції родини мисткині) 30 вересня – екскурсія-гра по виставці "Марія Примаченко. Початок" Інфоцентр Музею Майдану щочетверга та щовівторка – Екскурсія експозицією "Назустріч Свободі" Трапезна палата Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Виставка "...Але будуть відроджені у славі і силі" Музей Гетьманства 1-30 жовтня виставка покровських ікон з фондів музею "Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво!" 1 жовтня о 14.00 – лекція к.і.н. Панченка В.О. "Козацька Берегиня" З 1 по 14 жовтня – пізнавальна гра-змагання для шкільних груп "Козацький герць" Музей Богдана та Варвари Ханенків субота та неділя – працює музейний дворик щосереди та щочетверга – оглядові тури домом Ханенків щоп'ятниці – Азійська колекція. Історія щосуботи та щонеділі – Історія Музею Ханенків. Екскурсія вулицею БІБЛІОТЕКИ Міська спеціалізована молодіжна бібліотека - https://www.facebook.com/MSMB.lib 26 вересня – заняття з практичної психології з Наталією Дзюбою 26 вересня – 14.00 стрим-бесіда "Бібліотека – найкращий шлях до читання" з Іриною Писанчин, яка організувала Клуб шанувальників читання 27 вересня – 12.00 два заняття "Школи мобільної грамотності" 27 вересня – огляд нових надходжень "Книжковий калейдоскоп" 28 вересня – заняття з української мови "Яке прекрасне рідне слово" 28 вересня – 13.00 До дня захисників і захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці Стрим-бесіда з Олександром Вербою, головою правління тактично-медичного центру "Континент", військовим капеланом "В Україну я вірю та в Бога!" https://www.facebook.com/MSMB.lib 29 вересня – засідання розмовного клубу української мови "Спілкуймося українською впевнено!" Центральна бібліотека "Печерська” - https://www.facebook.com/CRBPecherska 28 вересня о 15.00 – Кінозал запрошує на перегляд романтичної комедії "Опівночі в Парижі" 25 вересня – 1 жовтня – Триває виставка картин сучасних українських художниць Олени Смаль та Тетяни Золотухіної "Українські кольори", присвячена Дню захисників та захисниць України Бібліотека ім. О. Вишні - https://www.facebook.com/profile.php?id=100067865499466 1 жовтня – Курси фінансової грамотності з волонтерами ГО "Ротарі Клуб Київ Інтернаціонал". (https://bit.ly/42hNXlh) Бібліотека естетичного виховання - https://www.facebook.com/bibestet 28 вересня – Заняття студії малювання для дорослих. 25 вересня – 1 жовтня – Триває виставка живопису Лариси Пуханової "Пори року" Центральна районна бібліотека ім. П. Г. Тичини - https://www.facebook.com/biblioteka.pavla.tychyny 25 вересня -1 жовтня Виставка картин ‘Квітне Україна’ художниць Ольги Галагуз, Елен Орро та Ольги Костюченко 25 вересня – Гурток з образотворчого мистецтва "Фантазія без меж" 28 вересня – Історичний портрет "Минуле для прийдешнього" (до Дня народження Івана Карпенко-Карого) 1 жовтня – Розмовний клуб української мови "Єдині" 1 жовтня – Патріотична година "Славні сини України" (до Дня захисника та захисниць України) 1 жовтня – Спільнота настільних ігор LEFT DUNGEO Бібліотека ім. В. Яна - https://www.facebook.com/profile.php?id=100004682807385 26 вересня Засідання мовного практикуму "Українська мова на щодень" Бібліотека ім. П. Усенка для дітей -https://www.facebook.com/bibusenko2/ 26 вересня  – Літературно-музична вітальня з Русланою Лоцман (заслужена артистка України, виконавиця українського фольклору та авторських пісень, громадська діячка), презентація книжки Бібліотека ім. К.Симонова - https://www.facebook.com/profile.phpid=100050981453901&lst=100050981453901%3A100050981453 30 вересня – Релакс-шоу "Таланти серед нас" (виступ співачки Світлани Клочкової-Коваленко) 28 вересня – Мовне спілкування "25 зустрічей з українською" Бібліотека ім. А. Малишка https://www.facebook.com/Бібліотека-онлайн-100806448237591/ 26 вересня – Відкриття виставки Дмитра Титули "Сакральна геометрія – закономірності простору" Читайте: Вийшли два перші сюжети документального фільму про поразки російської Імперії (відео)  Фото: КМДА КиївВлада

Голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Ольга Піщанська (на фото ліворуч) подала до Верховної Ради (ВР) заяву про звільнення. На посаду голови АМКУ планується призначити голову Донецької обласної військової адміністрації (ДОВА) Павла Кириленка (на фото праворуч). Крім того, Піщанську планувалося призначити головою Фонду державного майна України (ФДМУ) замість Рустема Умерова, якого планується призначити новим міністром оборони, однак, вона відмовилася зайняти посаду голови ФДМУ.  Про це KВ стало відомо з повідомлення в телеграм-каналі голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Зміни до порядку денного роботи ВР в кадрових питаннях. Вчора КМУ встиг опрацювати всі необхідні документи, тому додаємо ще одне питання: надійшла заява про звільнення голови (Ольги Піщанської – KВ) АМКУ, опрацьовуємо на комітеті та виносимо до зали; наступного дня опрацьовуємо та призначаємо Павла Кириленко (голова Донецької ОВА – KВ) на посаду голови АМКУ”, – написав Арахамія.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також він зазначив, що посада голови голови ФДМУ поки залишається без призначення. Нардеп Ярослав Железняк (фракція “Голос”) повідомив, що за інформацією з декількох джерел, Ольга Піщанська відмовилася переходити на голову ФДМУ.  “Зараз розглядають вже інші кандидатури на голову ФДМУ, але 100% затвердженої немає, тому поки відкладається на пару тижнів”, – додав Железняк.  Як інформувала KВ, у липні 2020 року Верховна Рада призначила головою АМКУ Ольгу Піщанську. До Піщанської головою АМКУ був Юрій Терентєв.  Читайте: Ольга Пищанская назначена Радой председателем АМКУ Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський заявив, що цього тижня парламенту буде запропоновано замінити міністра оборони України. Замість Олексія Резнікова очолити міністерство має Рустем Умеров. Читайте: Зеленський анонсував заміну міністра оборони України Вчора, 4 вересня, міністр оборони Резніков подав до Верховної Ради та президенту України Володимиру Зеленському заяву про свою відставку. Також голова ФДМУ Рустем Умеров подав до Верховної Ради заяву про звільнення. Читайте: Голова Фонду держмайна України Рустем Умєров подав у відставку  Фото: Колаж KВКиївВлада

Майже тисяча димерчан просять місцеву владу не звільняти з посади очільницю місцевої центральної лікарні. Відбувся конкурс на зайняття вакантної посади директора і димерці запевняють: він проходив під тиском влади та з низкою порушень. На їхню думку рішення є упередженим, адже при голосуванні кандидатур вирішальним став голос секретаря ради, як голови комісії, а ще конкурс відбувся без обговорення і залучення громадськості. Активісти Димера запевняють – таким чином влада просуває на керівні посади громади “своїх” людей. Незгоду із рішенням конкурсу, у свою чергу, голова громади порадив жителям оскаржувати вже в суді.  Як стало відомо KВ, мешканці Димерської селищної громади звернулися із колективним зверненням до голови ТГ Володимира Підкурганного. Вимога – залишити на посаді директора місцевої Димерської лікарні попереднього її очільника. Ситуація Як зауважено у листі, 11 липня відбувся конкурс на зайняття вакантної посади директора КНП “Димерська центральна селищна лікарня” за участі двох кандидатів – т.в.о. директора Тетяни Давиденко та Марії Нехаєнко, яку конкурсна комісія, шляхом таємного голосування, і визначила переможцем конкурсу. Відповідне рішення із відеотрансляцією перебігу проведення конкурсу із заслуховуванням пропозицій та проведенням співбесід із конкурсантами згодом було опубліковане і на офіційному сайті громади із біографічною довідкою про нового директора закладу.  “Проте ми, мешканці Димерської об’єднаної територіальної громади, вважаємо, що проведений конкурс був нечесним та непрозорим, а результат конкурсу не об’єктивним, і таким, що суперечить громадській думці мешканців щодо керівника даного медичного закладу”, – йдеться у зверненні.  Зокрема, у зверненні зауважують на низку допущених порушень, а саме – недотримання постанови №1094 Кабміну “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я”, на основі якої і був розроблений владою громади Порядок проведення відповідного конкурсу.  Так, під час проведення конкурсу та підрахунку голосів до складу комісії не було включено у рівній кількості представників органу управління, трудового колективу, галузевих профспілок, громадських об’єднань у сфері охорони здоров’я чи експертів (пункт 11 постанови КМУ). Як і не дотримано кількісного складу членів конкурсної комісії у складі дев'яти осіб (пункт 13). Крім того, рішення конкурсної комісії мали би прийматися шляхом відкритого поіменного голосування і більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні (п.п. 22, 23). І найголовніше – конкурс відбувся без залучення до участі представників тергромади. Обурення з приводу такого рішення мешканці висловили і під постом громади у Facebook. У коментарях більшість димерців наголошували, що проведення конкурсу відбувалося під тиском влади. І лише низка коментарів підтримували відповідне рішення, аргументуючи свою позицію необхідністю впровадження змін для розвитку лікарні. За словами місцевого активіста Димера Євгена Чепкова, вже із викладених відео на офіційному сайті про результати конкурс, зрозуміло, що конкурс був непрозорим і проводився під тиском.  “Усе відбувалося в турборежимі. Громада обурена, бо не була поінформована і не залучена до обговорень, як і громадські організації. Згідно з Положенням, інформацію про конкурс мали оголосити публічно, аби більше мешканців мали змогу взяти участь у його проведенні. Ні в соцмережі, ані в місцевій районній газеті, цього не відбулося. У результаті від громадськості був один представник, як він сам себе окреслив. Хоча громада ці повноваження йому не делегувала. І, з рештою, висловлював не думку громади, а свої особисті якісь образи. Складається враження, що конкурс хотіли провести тишком-нишком, аби просунути “свого” представника. У Положенні про конкурс чітко прописано, що не повинно бути рівної кількості голосів. На конкурсі ж були лише представники від ради: секретар, секретар виконкому і ще одна особа. Голоси розділилися три на три. За рівною кількістю визначальним став голос секретаря ради, який був за кандидата від ради, а не лікарні. Це говорить про заангажованість конкурсу. Адже не зрозуміло, як обиралися і члени комісії і на яких підставах секретар ради стала головою комісії”, – розповів він у коментарі KВ. І додав, згодом мала відбутися сесія ради, де на порядку денному стояло одне питання – представлення нового головного лікаря. Проте за чотири години до сесії, переможця вже представили творчому колективу. Не відбулося жодного обговорення і на сесії, не почули і побажання громади, яка завітала на засідання із колективним зверненням. “Після конкурсу, коли громада з рештою дізналася про нього, на підтримку Давиденко було адресовано звернення до голови та депутатів ради. Громада наголошувала, що процедура відбулася непрозоро і просила скасувати конкурс. Під зверненням підписалось більше 800 осіб не лише з Димеру, а й інших сіл, які обслуговуються в лікарні. Звернення мала би попередньо розглянути регламентна комісія і далі на сесії запропонувати раді рішення. Саму ж сесію планували провести в кабінеті голови. Обурені мешканці почали збиратися біля ради, тож зрештою сесію перенесли на 2 години, а місце проведення – до клубу. Рада нервувала, чи буде кворум, бо багато депутатів просто не прийшли, розуміючи, який порядок денний, до якого додали згодом ще одне питання”, – говорить активіст. За його словами, Тетяна Давиденко пропрацювала у місцевій лікарні 30 років. У період окупації Димера, залишилася на своєму робочому місці, організовувала робочий процес під тиском рашистів, які мали блокпост поруч з лікарнею. Незважаючи на все, продовжувала лікувати поранених, приймати роди, нікому не відмовляючи. І тут така резонансна ситуація, яка не могла не викликати обурення з-поміж громадськості. “Під час сесії Підкурганний прикривався, що це не його рішення. Хоча всі  розуміють, що без докладання його рук нічого в громаді не відбувається. Він говорить, конкурс і призначення відбулося, не до вподоби – до суду. На змогла відповісти на запитання і секретар, чому у неї виникло саме таке бачення, що лікарню має очолити цей кандидат. А на питання, чи розуміє, що її дії є незаконними, скерувала до правоохоронних органів”, – резюмував він.  На відео: трансляція 27 позачергової сесії Димерської громади від 18 липня Позиція  Як розповіла KВ ексочільниця КНП “Димерська центральна селищна лікарня” Тетяна Давиденко, тимчасові обов'язки директора вона виконувала з грудня 2021 року до моменту проведення конкурсу. За її словами, причиною для проведення конкурсу стали озвучені на словах голови, скарги від працівників та населення.  “Якщо надходять скарги, їх має розглянути керівник і надати відповідь. Таких скарг я не одержувала. І на прохання озвучити причину скарги, голова наголошував – мені телефонували. Сам конкурс теж проводився із порушеннями. По-перше, рада створила своє положення, яке не відповідає затвердженому Кабміном №1094 від 17 грудня 2017 року. До складу конкурсної комісії мали входити в рівній кількості представники громадськості, спеціалісти у сфері охорони здоров'я, представники від влади і лікувального закладу. Конкурсна комісія була сформована “три на три”: представники від органу управління і лікарні. Дата і час проведення конкурсу оприлюднені не були. До суду звертатись не планую, тому що це не дасть жодного результату. Голова громади у минулому – суддя Вишгородського районного суду, люстрований. Тож це – абсолютно програшний варіант”, – розповіла лікарка. Ще із однією із причин “усунення” з посади, на її думку є те, що як керівник, вона не замовчувала і відстоювала проблеми колективу. “Колективний договір, який дає право виплат заробітної плати і додаткових надбавок, відпусток пролежав у раді рік і так і не був розглянутий виконкомом. Це неповага, перш за все, до людей, які там працюють. Раніше у нас був дружній співпрацюючий колектив. За 32 роки своєї діяльності вперше бачу таку нездорову атмосферу. При жодному голові Димера ще не було такої плинності кадрів, як зараз. Люди просто щомісяця звільняються. В його команді залишаються ті, хто як і він, плете інтриги. Зараз під питанням посада директора однієї із Димерських шкіл. Аналогічна історія: начебто, є колективне звернення – скарга від батьків та учнів. Та скарги цієї ніхто і не бачив. Складається враження, що він прибирає з дороги тих, хто залишався в громаді працювати під час повномасштабного вторгнення. Адже сам голова на зв'язок не виходив, з’явився лише пару разів, а потім знову десь переховувався. Із представників селищної ради залишилася лише я. Відповідно, люди йшли до мене з усіма питаннями. Але ж пам'ять людську не зітреш”, – зауважила вона.  Громада KВ намагалася дізнатися позицію голови громади Володимира Підкурганного (“Слуга народу”) щодо цієї ситуації, проте на телефонні дзвінки очільник громади не відповідав.  У свою чергу, секретар ради та депутат від “Слуги народу” Людмила Іванова, яка очолювала відповідну конкурсну комісію, зауважила виданню, що це питання голова обговорював із ініціативною групою, колективне звернення розглядалося, а мешканці мали змогу поспілкуватися з керманичем з приводу ситуації.  “Ініціативній групі голова порадив, якщо вас щось не влаштовує, якщо ви вважаєте, що конкурс було проведено неправильно і були порушені чиїсь права, подавайте до суду. Звертайтеся, подавайте всі докази. На це кожний має право. Це все було оприлюднено офіційно й обговорено на сесії, на якій були присутні мешканці”, – розповіла Іванова.  Точка зору Ексдепутатка Димерської громади Ірина Побідаш ("Громадянський рух "Хвиля"): “З приводу цього конкурсу хочу зауважити, що під час прямої трансляції на цій сесії були присутніми не всі депутати. Та і з-поміж них залишилися одні “шістки”, які завжди “лягають” під владу, коли необхідно проголосувати якісь необхідні питання. Я склала депутатські повноваження разом зі своїми колегами на знак протесту, що мешканці прийняли назад владу, яка втекла під час окупації. Після цього у раді не залишилося жодної опозиції. Проблема ще в тому, що мешканці взагалі не цікавляться тим, як виписуються документи, як голосуються питання, які приймаються положення, як і щодо цього конкурсу. А Підкурганний всі ці положення хитро-гарно робить під себе і я не думаю, що там вдасться віднайти якісь порушення, крім морально-етичних. Якщо голоси розподіляються порівну, то голос голови конкурсної комісії є вирішальним. А голоси розділилися порівну і голос секретаря ради все визначив”.  Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, у серпні 2022 року у громаді розгорівся скандал: троє депутатів від партії "Громадянський рух "Хвиля" заявили про складання повноважень, неприйняття чинної влади та її дій. Також обранці громади звинуватили її голову у боягузстві та втечі перед загрозою окупації. Читайте: У Димері при обладнанні дитячого майданчика привласнили понад 980 тисяч гривень Фото: колаж КВ  КиївВлада

Будівельний ринок міг би стати потужним драйвером для відновлення економіки Києва та всієї країни. Одним зі стимулів будівельного буму обіцяла стати державна іпотечна програма “єОселя”, яка з 1 серпня є доступною для всіх українців, що мають потребу у покращенні житлових умов. Однак вже сьогодні будівельники наголошують на низці недоліків програми, що можуть суттєво зменшити її вплив та масштаб. Напередодні 20-ти ліття будівельної компанії “Інтергал-Буд”, системного і потужного гравця на ринку нерухомості України, про підводні камені “єОселі”, стан і перспективи ринку первинного житла КВ розповіла комерційний директор компанії Анна Лаєвська. KВ: Кабмін розширив програму "єОселя" з 1 серпня. Хто і як тепер може взяти пільгову іпотеку? Анна Лаєвська: Раніше, до 1 серпня, програма “єОселя” була доступною лише для чотирьох пільгових категорій. Це були медики, військові, вчителі та науковці. Тобто, скористатися програмою можна було, якщо людина належала до однієї з таких категорій співробітників і працювала саме в державному секторі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  З 1 серпня програма доступна для всіх громадян України, у яких немає власного житла або є, але площа менше, ніж 52,5 метри на одну особу. Якщо це, наприклад, родина з двох осіб, то вже можна розраховувати на 72 кв.м і по аналогії вже з більшою кількістю членів родини або дітей. Відповідно, зараз кількість запитів збільшується в рази, як і кількість відвідувань відділів продажів забудовників. Це саме ті люди, які сподіваються придбати житло по пільговій іпотечній програмі “єОселя” під 7% кредиту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Якщо програма тепер більш доступна і лояльна, наскільки може збільшитись попит на таке житло? Анна Лаєвська: За програмою строк виплат триває 20 років у гривні без жодних курсових індексацій з невеликим щомісячним платежем. Програма є дуже доступною та посильною для мільйонів наших громадян. Якщо говорити про статистику, то за програмою було профінансовано видачу кредитів майже на 3 млрд гривень. До прикладу, наша компанія продала вже понад 80 квартир за “єОселею” – це приблизно 20-25% в загальній структурі продажів. Та, якщо говорити про масштаби продажів на ринку нерухомості в цілому, то кількість виданих кредитів невелика. На первинному ринку було видано всього лише близько 300 кредитів за весь період дії програми. KВ: А з чим пов'язана така незначна кількість продажів кредитів саме на первинному ринку? Анна Лаєвська: Тут можна виділити декілька проблем. По-перше, раніше участь у програмі могли брати тільки готові об'єкти, багатоквартирні будинки. В таких об’єктах непроданих квартир вкрай мало. Питання навіть не в тому, що ці об'єкти дорожчі. Квартир дійсно дуже мала кількість. До війни забудовники до моменту введення об’єкту в експлуатацію продавали 90-95% квартир. У нас, наприклад, залишилася певна кількість будинків, які ми планували виставляти на продаж вже саме на високій стадії готовності об'єкта. Та по ринку загалом було вкрай мало таких пропозицій. По-друге, були перебої з фінансуванням програми зі сторони “Укрфінжитло”. А в нас вже було більше 10 тис. заявок. Просто раптово чотири місяці поспіль не видавалися кредити. Ми спостерігали помітний негатив від покупців, які не розуміли, чому, маючи позитивне рішення банку, кредитного комітету, вони не можуть підписати документи на одержання квартири та забрати ключі. Цей момент вирішився й фінансування відновили. І наразі темпи нарощуються щомісяця. KВ: У цьому сегменті житла держава теж анонсувала певні зміни, в чому вони полягають? Анна Лаєвська: Так, наразі уряд розставив основні акценти, що у фокусі програми має бути саме первинний сектор. Крім того, тепер дозволяється акредитувати і продавати квартиру за цією програмою в будинках, які перебувають на етапі будівництва. Тобто, є можливості значно розширити базу пропозицій, щоб програма запрацювала. Є і “але”. Це – три досить важливих і ключових чинники, які вже 90% забудовників відсіяли від участі в цій програмі. Перший чинник – це обмеження переліку дозволених схем фінансування. Поки що маємо постанову, що це будуть тільки Фонди фінансування будівництва (ФФБ) або ж продаж майнових прав. Проте великі забудовники наразі не працюють за ФФБ. Раніше це були “Аркада” та “Укрбуд”, і ми знаємо результат їхньої роботи. Це – не гарантія, в жодному випадку. Другий чинник – майнові права. Але майнові права – це одразу плюс необґрунтований ПДВ до вартості квартир, який вже закладено у вартість матеріалів та послуг. Ми розуміємо, що додаткова оплата перекладається на кінцевого споживача – на позичальника. На тих людей, які мають купувати житло за пільговими умовами. Тож довгий час наша компанія вела розмови з урядовцями щодо цього, ми наводили аргументи. Під час прийняття закону №2518 щодо майбутніх об'єктів нерухомості  навіть урядовці все ж дослухалися до аргументів щодо ПДВ саме на первинному ринку. Зрештою, погодили редакцію, яку пропонувала будівельна спільнота. Тобто таку, яка враховує й інтереси держави, й інтереси будівельного сектору. Третій нюанс стосується того, що ми не можемо працювати відповідно до закону №2518 за поточними об'єктами. Тому наразі дуже сподіваємося, що буде прийнято поправки до відповідної постанови Кабінету міністрів, які дозволять вносити до реєстру спеціальних майнових прав та продавати за новою схемою фінансування об’єкти, дозволи на будівництво яких отримані до приняття 2518. Наразі ж запропоновані до участі в єОселя механізми фінансування можуть призвести до абсолютно несправедливого здорожчання квартир та нарахування ПДВ для кінцевих споживачів. Коли я спілкувалися з робочою групою, то пояснювала так: якщо у відділ продажу прийде людина з останніми коштами, але своїми, для неї вартість квартири буде одна, без ПДВ. І це – правильно. А для людини, яка прийде за програмою “єОселя”, вартість буде збільшена на 15 чи 20%. Це — ненормальна ситуація. Читайте: В “Інтергал-Буд” розповіли про нові акційні умови розтермінування до 5% KВ: А яка ситуація із виділенням коштів на програму? Анна Лаєвська: Можливості фінансування державою програми – ще одне питання, яке також турбує і забудовників. Ми розуміємо, що буде шалений попит. До нас вже надходить дуже багато дзвінків і ми проводимо багато консультацій щодо купівлі житла саме під 7%. Адже будь-яка людина, яка не могла собі дозволити житло, тепер може придбати квартиру з платежем в 10-15 тис. гривень на місяць. Це матиме позитивні наслідки, в умовах війни стимулюватиме будівництво, а будівельна галузь є найбільшим драйвером економіки, що підсилює ВВП, наповнює державні та місцеві бюджети. Іншого такого потужного стимулу, як кредитна програма, для будівельного ринку, напевно, немає наразі. Та питання в тому, наскільки вистачить грошей, ресурсу в “Укрфінжитла” і фондах, які фінансують цю програму? І чи не вийде, що зараз дуже масштабно стартували, а потім отримали негатив, оскільки за перші пару місяців надійде 100 тис. заявок і держава неспроможна буде їх обробити? Тож, так, є певні побоювання стосовно цього моменту, що фінансування вистачить не на весь об'єм потенційного попиту, і вже зараз треба максимально залучати і додаткові кошти. Гравці будівельного ринку зі свого боку дуже сподіваються на цю програму. Наразі попит відновився у межах 20-30% довоєнного рівня. Це вже хороший результат, але тих, хто готовий за власний кошт сьогодні будувати житло, мало. Хоча за логікою, забудовники мають вже сьогодні починати будувати нові проєкти, щоби було що потім продавати. У нас зруйновано 35 мільйонів кв.м. житлової нерухомості, – це все необхідно відновлювати, будувати нове житло, аби забезпечити й переселенців, й тих, хто постраждав внаслідок бойових дій. “Інтергал-Буд” має 3644 квартири, які можна запропонувати до програми з доступною іпотекою. Це – більше ніж 256 тис. квадратних метрів житла. Але ми поки не можемо це зробити – забудовників зараз дуже сильно обмежили. KВ: Чи є комунікація у Мецгера з будівельним ринком? Хтось радить їм? Анна Лаєвська: Так. В цьому є декілька проблемних питань на порядку денному. По-перше, уряд займає жорстку позицію щодо будівельного сектору, який ніби-то максимально намагається уникати оподаткувань. Ми мільйон разів наводили статистику, дані щодо того, скільки сплачується коштів, ПДВ, податків з фонду заробітних плат, скільки різних надходжень іншого характеру тощо. Є й такий камінь спотикання, як первинка, що будується. Перші питання, які ставить уряд, це: “Який ризик недобуду?”, “Що робити з ним?”, “Ми державна програма, а ви – приватний бізнес. Ми не знаємо вашу внутрішню кухню” тощо. Будівельників часто збирають разом і задають питання: “Розкажіть нам, як це працює?”. Ризик недобуду для них – це найбільш болюче питання, особливо після скандалів із “Аркадою” та “Укрбудом”. Хоча ми роз’яснюємо, що назва в договорі нічого не гарантує. Чи там вказано ФФБ, чи майнові права. Чи там взагалі попередній договір, який, до речі, навіть банки знають, як перевірити, що у забудовника немає подвійних продажів. Бо є один особовий рахунок, закріплений за квартирою, і по рахунках видно, яка фізособа за неї сплачує. Тож ми пропонуємо урядові оцінювати ризики компаній по-іншому. Наприклад, опиратися на репутаційно кваліфікаційні критерії до забудовників, що матимуть участь у програмі, як це робиться, до речі, у банківській сфері. Якщо оцінювати мінімальний об'єм капіталу, обороти за рік, кількість персоналу, наявність матеріально-технічної бази, відсутність недобудов у портфелі, динаміку поточних будівництв, відсутність кримінальних справ за керівниками компанії, відсутність шахрайських дій тощо, дивитися на компанію з точки зору солідності і який вона має бекграунд, то це значно полегшить справи. Ба більше, ми пропонували уряду узяти з тих гравців ринку, хто хоче брати участь у доступній іпотеці, гроші під банківську гарантію. Забудовник міг би покласти 15-20 млн гривень на банківський рахунок для гарантії. І багато хто пішов би на цей крок з системних гравців. Могли б закласти під іпотеку і якийсь готовий об'єкт нерухомості, і щоб банк був поручителем, а забудовник взяв участь у держпрограмі, акредитовуючи всю компанію, а не конкретний ЖК. От такий підхід був би оптимальним. Всім було б спокійно та комфортно працювати. Однак ми знову стикаємося з упередженим ставленням, що забудовники обдурять і не добудують, а і так вже тисячі вкладників збурені попередніми кейсами, як от “Укрбуд” та “Аркада”. Наступне питання – ескроу-рахунки. Будівельникам закидають те, що держава не впевнена, що вони ті гроші використовують за цільовим призначенням, що правильно фінансують своє будівництво. На що ми відповідаємо, що якби ми працювали, як “Укрбуд” та “Аркада”, особливо під час війни, коли немає продажів, ми вже, напевно, всі нічого не будували б. Бо упродовж першого року року продажі були нульові. Але ми виконували свої зобов’язання і добудовували свої ЖК. Однак наразі держава бачить вихід в ескроу-рахунках для “єОселі”. Аргументують, що так будуть впевнені, що кошти, які надійшли від позичальника, пішли відразу на будівництво, і забудовник не займається кросфінансуванням. В ідеалі це мало б працювати за схемою: кошти виділив “Укрфінжитло”, банк прокредитував, і є сюрвейер, який перевіряє графіки будівництва, відсотки виконання, закупівлі забудовника, а потім через час випускає ці кошти на оплату роботи підрядників. Однак тут ми маємо роз’яснити, що аби сьогодні на будмайданчику клали цеглу, за дев'ять місяців до того треба проавансувати підрядника, купити цю цеглу, привести та заскладувати. І так само з іншими матеріалами. А акти на будівництві підписуються, подекуди, через декілька місяців після фактичного виконання робіт. Тож не можна платити за роботи по факту. Можна робити теоретично, якщо ми, наприклад, подали до банку, який контролює роботи, свій графік будівництва, фінансування, і показали, що нам потрібно наперед. Тому що ліфти ми авансуємо за рік, вікна та металоконструкціями – інколи за півтора року. Ще один момент. Наприклад, сюрвейер три тижні щось перевіряв. А ліфти у нас були з Італії або Німеччини, а вікна -  з Польщі. Хто буде відповідати за валютні фінансові ризики, якщо забудовник отримає підвищені ціни на товар, поки ці процеси триватимуть? Читайте: “Інтергал-Буд” поновив будівництво ще 4 будинків в столиці І наостанок. Чому це працює в Європі? Бо там дешеве кредитування. Під 8 чи 10%, залежно від країни. Є ескроу-рахунки, які контролюють банки та нотаріуси, на яких накопичуються кошти саме фізосіб. Але в будівельника є страхова компанія, яка дає гарантії і виплати разом з банком, який його прокредитував. Наприклад, в Німеччині чи Польщі ще простіший механізм. Банк повністю кредитує в національній валюті будівництво, кошти від фізосіб – на ескроу-рахунку і виділяються забудовнику по мірі зростання будівельних потужностей, закриваючи його кредит разом з відсотками. І вже десь під кінець будівництва він отримує свій прибуток. В Україні будсегмент працює так, що будівельник не має компенсатора, кредитного плеча. Якби ми мали доступні кредити в гривні на будівництво для будівельників, то не заперечували б, щоб кошти фізосіб перебували у держави на рахунках. Будівельний бізнес хоче мати можливість своїми грошима оперативно все фінансувати та максимально швидко добудовувати. Держава, надаючи кредит, хоче нас контролювати, хоче прозорості для фізосіб, гарантію того, що не обдурять і гроші не вкрадуть. Проте у відповідь вони не пропонують бізнесу реального працюючого механізму, який не доб’є будівельну галузь, а навпаки дасть можливості розвитку. Тож виникає тоді питання, що таке “єОселя”? Це показова акція, бо грошей немає, і тому ми отримуємо такі умови та не отримуємо механізмів для впровадження її?  Чи не хоче насправді влада, щоб програма не розкрутилася, бо боїться, що за місяць фінансування буде вичерпаним? Чи є розуміння, що наповненість фінансуванням наразі не така, щоб охопити реальні масштабу попиту? Якби програма запрацювала на повну, ринок будівництва був би в рази більше, ніж до війни. До війни в нас цільова аудиторія була 5% населення, а з “єОселею” — це вже більше 50% населення, які можуть придбати собі квартиру. І це для економіки сьогодні вкрай важливо. Але ми бачимо лише активність окремих фігур щодо “єОселі”, але не бачимо справжньої організації та результату, це розчаровує як забудовників, так і людей взагалі. Бо якщо не вийде погодити роботу з майбутніми об'єктами нерухомості, то будемо змушені продавати майнові права з нашого фонду або перераховувати ціну, шукаючи компроміс. Ідея програми насправді дуже класна, але наразі її задумка – дати просте рішення вже сьогодні. Ми подавали від забудовників бізнес-план щодо доступної іпотеки до Мінекономіки, Кабміну. В чому полягала пропозиція: не треба за програмою виділяти на 100% суми кредиту, виділяйте кошти тільки на компенсацію ставки комерційного чи державного банку. Вони ж займаються тим, що перерозподіляють бюджет. А цього робити не потрібно. Є у банка втрата відсотків – їх і компенсуйте. Так за 3 млрд гривень можна було оформити не 300 квартир, а куди більше. Це логічно і з тої точки зору, що багато людей виїхало. Ще більше залишились без житла і є загроза, що і вони поїдуть в Європу і не повернуться. Виїхала найбільш трудова та активна частина населення з дітьми. Навіщо їм повертатися в Україну, якщо їм нема де жити? Єдине, чим зараз можна втримати людей тут – це дати їм квартиру з розтермінуванням на 20 років. Інакше матимемо через 10-20 років провал по народжуваності з переважаючим насленням пенсійного віку. КВ: Наразі маємо проблему не лише з демографічною ситуацією, а й кризу з кадровим потенціалом. Багато хто з забудовників вже розглядає можливість після перемоги залучати працівників робітничих професій з Центральної Азії або Узбекистану. Як і чим ви тримаєте персонал? Анна Лаєвська: Ми налаштовані, аби працевлаштовувати наших співвітчизників. Так, можливо, їх просто фізично не вистачатиме і буде кадровий дефіцит. Коли розпочалася повномасштабна війна, була досить невизначена ситуація. Багато людей робітничих спеціальностей виїхали з регіону чи за кордон. Наші генпідрядники говорили про втрату до 40% свого робітничого штату навесні-влітку минулого року. До того ж, в Міноборони вважають, що ми не є стратегічною галуззю і нам відмовили в наданні бронювання на наших будівельників. Офісний персонал керівництво компанії підтримувало від початку вторгнення, сплачуючи мінімальні оклади. У травні 2022 року ми відновили будівництво і потім нарощували темпи. І за цей час повернули вже більше половини штату. Ми втратили буквально одиниці осіб з колективу офісного персоналу. Щодо будівництва, то відновили вже 80% особового складу за літо-осінь минулого року, запрошуючи на роботу і працівників із інших регіонів. Цього року на їхню кількість дуже вплинула мобілізація. Так, сьогодні є дефіцит, особливо з-поміж оздоблювальників, слюсарів, електриків та техпрацівників. Але поки вдається відшукати тих, кого можна залучити до будівництва. Можливість залучати робітників з інших країн ми не розглядали. Хоча нам пропонували і робітників з Турції тощо. Як варіант, краще розглянути облаштування спеціальних навчальних центрів для молоді. Адже сьогодні є брак дійсно кваліфікованих працівників. KВ: Як змінюється собівартість будівництва під час війни? Чи треба диверсифікувати закупівлі матеріалів? Як це робиться і які були проблеми? Анна Лаєвська: Вартість квадратного метру для населення зросла на 30-50%, залежно від стадії будівництва об’єкту через зростання ціни на будматеріали. За деякими позиціями (вікна, арматура, імпортні матеріали, оздоблювальні матеріали) вона збільшилась вдвічі, а то і втричі. Адже змінилася і логістика і все це надходить в обмеженій кількості. Дуже багато позицій надходило з білорусії, Польщі, багато відмов через війну, або зростали розцінки на матеріали. Це – ліфти, матеріали для фасадів. Плюс виросли в ціні і багато і вітчизняних матеріалів, наприклад, газоблок. Багато заводів зруйновано чи призупинили діяльність, тож виник дефіцит матеріалу. А ще – скорочення виробництва і заводи наразі просто не можуть забезпечити будівельників на 100%. Тож наразі ми просто зменшуємо маржу забудовника, тому що і підвищити суттєво ціну на квадратні метри не можемо. Попит обмежений, а будувати необхідно. KВ: Наразі у вас вже всі будмайданчики працюють? Анна Лаєвська: Ми не відновили будівництво лише на одному майданчику, це — флагманський проєкт Intergal Сіту. Не відновили виключно через брак робітників — дуже значні об’єми будівництва. Також проєкт передбачає використання імпортних матеріалів — ми все це збираємо, бронюємо та завозимо в Україну. Будівництво ще одного ЖК, яке поки на паузі, “Лук’янівський каскад” буде відновлено у вересні. KВ: На ринку почастішали скандали через виплати з розтермінуванням. Чи не виникає труднощів у цій царині і як компанія працює із заборгованістю за договорами розтермінування? Анна Лаєвська: Наша позиція: необхідно запропонувати компромісні варіанти розстрочникам. Зізнаюся, ми дещо побоювалися негативної реакції з цього питання. Однак по факту такого не відбулося, із сотень розстрочників більшість спокійно сприйняли вимогу початку виплат, з червня місяця ті, хто має необхідність переглянути строки виплат, вже працюють з відділами продажів. Ми запропонували декілька варіантів – продовження терміну розстрочки, можливість змінити ЖК, можливість змінити квадратуру квартири. 80% з розстрочників обрали для себе подовження розстрочки. Багато хто зупинився на продовженні декількох місяців, чи плюс рік, чи два роки. Декілька людей обрали перейти на інший об’єкт, з бізнес-класу на комфорт-клас, ще декілька — обрали меншу квадратуру. З майже 400 розстрочників розірвали угоду з поверненням коштів покупцеві лише в одному випадку. Тож, підсумовуючи, виявилось, що покупці можуть закривати борги, я вважаю, що це — справедливо. Бо ми будуємо і свої зобов’язання виконуємо. У відповідь й покупці мають робити так. KВ: Чи цей досвід військового часу змінив майбутні договори з клієнтами, саму угоду? Анна Лаєвська: Ми змінили шаблон нових договорів на квартири, що купувалися під час війни. В нас тоді були особливо лояльні умови розстрочки і спеціальна вартість. Однак ми зіштовхнулися з тим, що необхідно додавати до договору пункт “Ознайомлений з дією форс-мажору та наявністю військового стану, підтверджую готовність сплачувати згідно з графіком”. KВ: Нові покупці очікують, що ви будуватимете свої ЖК адаптовано до умов війни, наприклад, проектувати бомбосховища? Анна Лаєвська: Питання бомбосховища вирішуються за рахунок паркінгів. У нас зараз змінюються ДБНи і буде передбачено інше навантаження на перекриття паркінгу, щоб вони витримували падіння уламків та снарядів. Проєкти “Інтергал-Буд” також переважно мають або підземний паркінг, або цокольний поверх з коморами. Під час обстрілів обслуговуюча компанія відкриває комори, і вони слугують, як нормальні укриття. Так само несуть цю функцію і паркінги, де є вода, туалети два виходи, все те, що необхідно для сховища. Тож наразі ми змінюємо конструктивні особливості та навантаження по паркінгам і вони будуть загальнодоступними сховищами на випадок тривог. Стосовно автономності ЖК, то є в нас комплекси з автономним газовим опаленням. Додатково, на зиму, що буде, ми ухвалили рішення підключати будинки до мегапотужних генераторів, що працюють у нас на будівництвах, і таким чином  мешканці наших ЖК матимуть воду, опалення, будуть адаптованими до нових нестандартних умов. KВ: Цьогоріч “Інтергал-Буд” виповнюється 20 років. Що за ці роки вдалось втілити,  назвіть п'ять основних цілей, які компанія ставить перед собою на найближчі роки? Анна Лаєвська: 20 років роботи на ринку — для нас дуже серйозна дата, “Інтергал-буд” святкуватиме ювілей в середині серпня-місяця. Ми пишаємося тим, що є найбільшим забудовником в сегменті якісного і доступного житла, що відповідає на запит широкої цільової аудиторії. Зараз, на жаль, багато гравців у цьому сегменті, крупних і масових, вибули з ринку, і ми залишилися з великим об’ємом будівництва на самоті. Однак ми пишаємося й тим, що обрана фінансова стратегія та правила роботи компанії є правильними і дають свій результат. Другим нашим досягненням є наш персонал. Є люди, які працюють в “Інтергал-Буд” від дня заснування компанії. Це прекрасна команда. Пишаємось і тим, що з нами вже 25 тисяч родин, це власники збудованих нами, заселених квартир. Ми наближаємося до цифри 5 млн квадратних метрів збудованої нерухомості. В українську інфраструктуру: дороги, комунальні мережі, садочки, школи, реконструкції і ремонти — ми вклали на сьогодні 800 млн гривень. До війни “Інтергал-Буд” могла поставити собі в досягнення 1 млн м. кв нерухомості, яка будується одночасно. Наразі ми майже вийшли на цей довоєнний показник – компанія будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Це рекордний показник для України, адже немає забудовника, який одномоментно може проводити будівельні роботи на такій кількості будмайданчиків. У нас є свій парк будівельної техніки, великий парк обладнання, тож на сьогодні ми не залежимо в цьому плані від підрядників. В нас є внутрішні генпідрядні організації, які теж дають нам певну автономність. І також досягненням я вважаю є те, що за час війни 200 тис кв. метрів житла ми ввели в експлуатацію, передали ключі власникам і цього року також плануємо ввести в експлуатацію 200 тис. кв. м житла. Серед п’яти речей, яких би нам хотілося досягти, перше — це отримати працюючу іпотеку. Це мрія всіх співробітників нашої компанії, велике сподівання будівельного ринку. Маємо на меті й втримати перше місце в категорії найбільш масового забудовника, який працює в комфорт-сегменті, що дає оптимальне співвідношення ціна-якість. Хочемо зрештою, щоб сто відсотків квартир продавалися вже з ремонтами, і до цього ми йдемо планомірно з року в рік, так це робиться в Європі. Сьогодні ми бачимо, що практично всі покупці  обирають для себе вже квартиру з ремонтом. Тож маємо плани працювати над подальшим розширенням дизайнерських рішень для квартир та розширювати базу контрагентів на цьому напрямі. Четверта мета, якої ми б хотіли досягти — це розширення нашої діяльності і вивід нових проєктів на ринок. Вже є запланований проєктформату “мега міста”, зовсім нове рішення на ринку, це буде комплекс з оздоровчою і спортивною інфраструктурою. Старт роботи над цим, знаковим для нас проєктом, анонсуємо додатково. І п'яте – ми плануємо вийти на довоєнні об'єми будівництва та перевершити їх, стимулюючи відновлення попиту. Окрім того, що в нас працюють державні іпотечні програми, в “Інтергал-Буд” є й своя внутрішня політика, працюють свої програми і інструменти, і ми бачимо досить великий прогрес у цьому навіть без підтримки “єОселі”. Ми працюємо з банками стосовно партнерських іпотек і в цілому в нас є мрія, щоб запрацювала доступна іпотека від “Інтергал-Буду”, ми рухаємося в напрямку створення ефективного механізму роботи з банками, в якому ми, як забудовник, будемо давати гарантії і кредитування дозволить пересічним громадянам купувати житло. Бо зрештою, як і багато українців, ми мріємо, щоби будь-яка родина в нашій країні мала змогу придбати собі затишне та якісне житло. Читайте: “Інтергал-Буд” вчергове прозвітувала про хід будівництва на своїх об’єктах Фото: Євген Лоюк

Польська залізниця з 8 вересня розпочинає заплановані ремонти інфраструктури у Перемишлі. Внаслідок цього деякі поїзди з Києва, Харкова, Одеси та Запоріжжя до міст Польщі будуть скасовані. Натомість буде призначено новий поїзд з Києва до Хелму. Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі акціонерного товариства (АТ) "Укрзалізниця". Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Ремонтні роботи могли б означати скасування всіх рейсів у напрямку до Перемишля, але спільно з польськими колегами ми мінімізували вплив ремонтних робіт", – запевнили у компанії "Укрзалізниця". Проте наголосили, що тимчасові зміни будуть. Зокрема, з 7 вересня до 6 жовтня поїзди №89/90 Київ — Перемишль та №73/74 Харків — Перемишль (відправленням з Києва та Харкова) будуть скасовані.  "Натомість вже з 3 вересня ми призначаємо новий поїзд №119/120 Київ — Хелм", – зазначили у пресслужбі. Також пояснили, що це денний поїзд, який вирушатиме з Києва о 06:28, прибуття до Хелма о 17:27 (зручна стиковка з польським поїздом IC 21100 Хелм 18:12 — Варшава Всходня 21:02). Зворотно відправлення з Хелма о 10:23 (пересадка з поїзда IC12100 Варшава Всходня 06:05 — Хелм 08:42), прибуття до Києва о 22:45.  "Іншими словами, цей рейс зручний для тих, у кого вильоти з варшавського аеропорту ім. Фредеріка Шопена після 23:00 або рано вранці (Каїр, Острава, Мюнхен, Париж, Франкфурт, Відень)", – додали у компанії "Укрзалізниця". Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, по пʼятницях та суботах протягом "місяця ремонтів" у Польщі (тобто відправленням із Києва 7-8, 14-15, 21-22 вересня) збережеться курсування лише двох поїздів Інтерсіті+: діючого №705/706 Київ — Перемишль та нового №707/708 Київ — Перемишль (відправлення з Києва 22:17, Перемишль 06:23, зворотно з Перемишля об 11:15, прибуття до Києва о 20:41).  "У зазначені 6 днів поїзди №53/54 Київ — Перемишль, №89/90 Київ — Перемишль, №31/32 Запоріжжя — Перемишль, №35/36 Одеса — Перемишль, №73/74 Харків — Перемишль, №715/716 Київ — Перемишль будуть скасовані", – розповіли в УЗ. Крім того, графік ремонтів у вересні "зачепить" і розкладу руху поїздів №54 та №36: №54 Перемишль — Київ відправлятиметься з Перемишля о 13:45 (замість 20:28) та прибуватиме до Києва о 05:34 (замість 09:00). №36 Перемишль — Одеса відправлятиметься о 13:45 (замість 20:28) та прибуватиме до Одеси о 08:10 ранку.  "Незважаючи на ремонти поблизу Перемишля, кількість запропонованих залізницею місць на Польщу у вересні навіть зросте на близько 100 завдяки новому рейсу на Хелм (окрім 3 пар вихідних). А по завершенні ремонтних робіт у жовтні в разі підтвердження популярності третього рейсу на Хелм і його подальшого узгодження, кількість "польських" квитків зросте одразу на 10%", – прокоментували в "Укрзалізниці". Нагадаємо, “Укрзалізниця” розширила перелік рейсів, квитки на які будуть доступні у продажу виключно онлайн. З 26 липня до таких маршрутів додано поїзди до/з найбільш популярних міжнародних хабів – Перемишля та Хелма. Раніше KВ повідомила, що "Укрзалізниця" призначила додаткові рейси поїзда №191/192 Київ-Львів на пікові дати 21 та 23 серпня. Читайте: Укрзалізниця призначила додаткові рейси поїзда Київ – Львів на 21 та 23 серпня Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

На 18-й саміт глав держав і урядів G20 у Нью-Делі (Індія), який пройде 9-10 вересня, не запросили України, проте запросили росію на чолі з її президентом володимиром путіним. Раніше міністр закордонних справ Індії заявляв, що Нью-Делі не планує запрошувати Україну на саміт, аргументувавши це тим, що вона не є членом G20.  Про запрошення російського диктатора путіна, KВстало відомо зі списку запрошених лідерів країн на саміт G20. Підписуйтесь на “КиївВладу” “18-й саміт глав держав і урядів G20 у Нью-Делі стане кульмінацією всіх процесів і зустрічей G20, що проводяться протягом року між міністрами, високопосадовцями та громадянським суспільством. На завершення саміту в Нью-Делі буде прийнято Декларацію лідерів G20, яка зазначає прихильність лідерів до пріоритетів, обговорених і узгоджених під час відповідних зустрічей міністрів і робочих груп”, – йдеться в повідомленні заходу.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Серед постійних представників G20 на саміт запрошені: президент Аргентини Альберто Фернандес, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз, президент Бразилії Лулу Да Сілва, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, президент Китаю Сі Цзіньпін, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Індонезії Джоко Відодо, прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, прем’єр-міністр Японії Фуміо Кусіда, президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор, король Саудівської Аравії Салман бін Абдулазіз Аль Сауд, президент ПАР Сиріл Рамафоса, президент Туреччини Раджеп Ердоган, прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, президент США Джо Байден, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, голова Євроради Шарль Мішель, а також президент рф володимир путін. Варто зазначити, що України немає у списках запрошених країн на саміт G20. Міністр закордонних справ Індії Субрахманьям Джайшанкар ще на початку червня заявив, що Нью-Делі не планує запрошувати Україну на саміт, аргументувавши це тим, що вона не є членом G20. "G20 — це економічний форум, а не форум для геополітичних дискусій", – пояснив тоді він, додавши, що на саміті можуть обговорити економічні наслідки конфлікту, але не шляхи його вирішення. Нагадаємо, у листопаді минулого року Верховна Рада закликала G20 виключити росію зі свого складу. За відповідну постанову №8203 проголосувало 310 депутатів.Читайте: Верховна Рада закликала G20 виключити росію зі свого складу за геноцид та тероризм українського народу  Фото: відкриті джерела КиївВлада

19 серпня, на Спаса, Національна опера України розпочинає свій 156-й театральний сезон перлиною українського оперного мистецтва – оперою Миколи Лисенка “Наталка Полтавка”. Також у фінальний місяць літа на шанувальників класичного балетного та оперного мистецтва, крім традиційних вистав з поточного репертуару театру, чекає Гала-концерт з нагоди Дня Незалежності України та прем’єрний показ опери Амількаре Понк’єллі “Литовці” у концертному виконанні. Про це KВ розповіли у театрі.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Новий театральний сезон Нацопери 19 серпня (субота) о 15:00 відкриває перлина українського оперного мистецтва – опера Миколи Лисенка “Наталка Полтавка”. Це сповнена гумору, танців та фольклору історія кохання. Ця опера Миколи Лисенка належить до визначних творів української музичної культури. Композитора привабив сюжет “Наталки Полтавки” Івана Котляревського щирим розкриттям життя простого народу, реалістичним відображенням народного побуту. Але навіть в класичні твори час вносить свої корегування – так у виставу зайшов відомий мем про паляницю… Музична редакція опери “Наталка Полтавка” Мирослава Скорика, сценічна редакція – Анатолія Солов’яненка. У ролях: Анастасія Поважна (Наталка Полтавка), Анжеліна Швачка (Горпина Терпелиха, її мати), Сергій Скочеляс (Петро, коханий Наталчин), Володимир Тишков (Виборний Макогоненко), Сергій Пащук (Возний Тетерваковський, жених Наталчин), Олександр Бойко (Микола, далекий родич Терпилихи). Диригент – Микола Дядюра. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться 20 серпня (неділя) о 15:00 на сцені театру відбудеться прем’єрний показ опери Амількаре Понк’єллі “Литовці” (концертне виконання). Прем’єра опери “Литовці” відбулася в знаменитому міланському театрі “Ла Скала” у 1874 році. Твір, який розповідає про героїзм литовців під час воєн з хрестоносцями, мав великий успіх і став символом боротьби за свободу. В основі сюжету опери італійського композитора лежить історична поема Адама Міцкевича “Конрад Валленрод”, де описуються патріоти-литовці, що б’ються з головним своїм ворогом — Тевтонським орденом. Оперу “Литовці” або “Литвини” італійського композитора Амількаре Понк’єллі колектив Національної опери України представив у Вільнюсі у день державності Литви. Гастролі колективу з великим успіхом відбулися 6 липня в межах почесної культурної місії, присвяченої відзначенню Дня Державності у Литві напередодні саміту НАТО. Виступ транслювали наживо в етері литовських телеканалів. Ця опера виконується досить рідко, однак цей виступ став знаковою подією для митців і щирою подякою Литві за неймовірну підтримку і всебічну допомогу, котрі Україна відчуває з початку повномасштабного російського вторгнення. Показово, що під час святкування Дня державності Литви у 2022 році на сцені ІІ Міжнародного фестивалю Литовського національного театру опери та балету “Литвинами” диригував український маестро, головний диригент Національної опери України - Микола Дядюра, але тоді твір виковувався колективом литовської опери, а цьогоріч оперу “Литовці” виконали уже наші артисти. Головні партії опери “Литовці”, як і на литовській прем’єрі, виконають провідні солісти Національної опери України: Вікторія Ченська (Альдона), Геннадій Ващенко (Арнольдо, литовський принц), Сергій Магера (Альбано), Дмитро Кузьмін (Вальтер, Конрад Валленрод) та Володимир Тишков (Вітольдо) під керівництвом головного диригента театру Миколи Дядюри. 24 серпня (четвер) о 17:00 Нацопера запрошує на Гала-концерт з нагоди Дня Незалежності України. В програму концерту, що традиційно завершиться “Молитвою за Україну” Миколи Лисенка, увійшли кращі твори світової та української класики у виконанні провідних солістів, хору та оркестру Національної опери України.  25 серпня (п’ятниця) о 17:00 прихильників балетного мистецтва чекають на балет Михайла Скорульського “Лісова пісня”. Цк лірико-драматична історія кохання за мотивами твору Лесі Українки. Композитора полонив сюжет прекрасної поетичної драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” – одного з найвидатніших творів української літератури, що захоплює своїм гуманізмом, високим етичним пафосом, пройнятий палкою вірою у поезію життя і невмирущим пориванням людини до прекрасного. В головних ролях  найромантичніша балетна пара – Тетяна Льозова (Мавка) та Ярослав Ткачук (Лукаш). Диригент – Сергій Голубничий. В останні вихідні літа Нацопера порадує своїх гостей одними з найкращих постановок театру. Так, 26 серпня (субота) о 15:00 гостей чекають на оперу Джузеппе Верді “Травіата” в осучасненій постановці Анатолія Солов’яненка. Прем’єра вистави відбулася у жовтні 2022 року. Сучасні сукні, мініспідниці, модні ф’южн інтер’єри, селфі на сцені, нічні клуби, дим від кальянів, SMS-ки замість листів на папері… Оригінальна, авангардна постановка видатного класичного шедевра транслює головний меседж - мистецтво поза часом. У головних ролях: Лілія Гревцова (Віолетта Валері), Дмитро Кузьмін (Альфред Жермон), Геннадій Ващенко (Жорж Жермон, його батько), Анжеліна Швачка (Флора Бервуа) та ін.  27 серпня (неділя) о 15:00 на сцені театру витончено-романтичний балет “Жізель” Адольфа Адана. За сюжетом твору, граф Альберт закохався в просту селянську дівчину Жізель. Однак він вже заручений зі заможною аристократкою Батильдою, тож змушений удавати з себе селянина. Дівчину також кохає лісник Ганс, який розкриває їй правду про графа. Не витримавши жахливої зради коханого, Жізель божеволіє і помирає. Альберт не може її забути, тож він таємно відвідує цвинтар. Там його чекає остання зустріч з духом коханої, що рятує його від смерті. Вистава була вперше представлена ще у 1841 році та не втрачає своєї популярності й в наш час.  У ролях: Ольга Голиця (Жізель), Ян Ваня (Альберт), Михайло Дробот (Ганс), Олеся Воротнюк (Батільда), Ксенія Іваненко (Берта) та ін. Диригент – Герман Макаренко. Нагадаємо, у випадку повітряної тривоги глядачів буде запрошено до тимчасового укриття у приміщенні гардероба, розташованого поверхом нижче під фоє партеру. Квитки на вистави (459 місць) надходять у продаж поступово – зазвичай за 2 тижні до вистави. Придбати їх можна виключно онлайн. Детальну інформацію щодо складу виконавців (можливі зміни) та продажу квитків дивіться на офіційному сайті театру.Фото: НацопераКиївВлада

У столиці правоохоронці ліквідували схему торгівлі немовлятами під прикриттям сурогатного материнства. Двоє власників приватних клінік з поплічниками підбирали жінок у скрутному матеріальному становищі та пропонували народити дітей від анонімних донорів. Організатори отримували до 70 тис. євро за немовля, з них сурогатним матерям обіцяли близько 12 тис. євро. Наступні 15-ть років спільники можуть провести за гратами. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби ГУ Нацполіції в Києві та інформації ДПС. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно з повідомленням правоохоронців, злочинну схему організували двоє власників приватних клінік у Києві та Харкові, які залучили до “бізнесу” ще десятьох спільників – адвоката, перекладача, менеджера та медперсонал. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Так, підшукавши кандидатури майбутніх сурогатних матерів, вони організовували штучне запліднення за допомогою послуг анонімного донора. Після виписки з клініки жінка у супроводі кількох фігурантів йшла до РАЦСу, де вказувала іноземця-замовника як батька, тим самим вносячи недостовірні відомості в офіційні документи, та надавала дозвіл на виїзд дитини за кордон. У разі відмови, фігуранти залякували та погрожували жінкам”, – йдеться в повідомленні. Вартість “послуг” для іноземців становила від 50 до 70 тис. євро. Натомість породіллям обіцяли 12 тис. євро, але в більшості випадків їх не виплачували. Поліцейські затримали у Харкові замовника – іноземця під час спроби вивезти новонароджену дівчинку.  “Нам відомо про щонайменше 9 немовлят, яких незаконно вивезли за межі нашої держави. Зараз у співпраці з іноземними колегами ми встановлюємо подальшу долю цих діток”, – повідомили в поліції. Як повідомили у Київській міській прокуратурі, перевіряється інформація щодо близько 40 фактів переміщення новонароджених дітей з України за кордон в порушення чинного законодавства.  Згодом у столичній прокуратурі повідомили, що одним з організаторів схеми незаконного переправлення немовлят за кордон виявився колишній працівник правоохоронного органу. За розподілом обов'язків у 2010-2013 роках відповідав за боротьбу з організованою злочинністю та торгівлею людьми. Слідчі Оболонського управління поліції розпочали кримінальне провадження. За процесуального керівництва органів Київської міської прокуратури 12 учасникам злочинної організації повідомлено про підозру у торгівлі людьми (ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149, ч. 1 ч. 2 ст. 255 КК України). Нагадаємо, у Києві правоохоронці викрили іноземця, який організував міжнародний канал торгівлі людьми. Чоловік вербував та відправляв жінок за кордон для сексуальної експлуатації з метою власного збагачення. Затримали зловмисника на прикордонному пропускному пункті під час спроби переправити двох завербованих дівчат. Читайте: Понад три десятки епізодів насильства: на Броварщині за знущання над дітьми судитимуть пару співмешканців Фото: ГУ Нацполіції в Києві, Київська міська прокуратура КиївВлада

Саудівська Аравія 5-6 серпня у Джидді проведе міжнародну конференцію з мирних переговорів про припинення війни в Україні, на яку запрошено лідерів 30 країн, включаючи Індію, Південну Африку та Бразилію. росія із заходу виключена. Про це, як стало відомо KВ, написало видання The Wall Street Journal. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Серед учасників – 30 держав, включаючи і так званий “глобальний Південь” – Індонезія, Єгипет, Мексика, Бразилія, Чилі, Замбія та інші країни. Крім того, Великобританія, ПАР, Польща та ЄС також підтвердили свою участь. Згідно зі статтею, Україна й союзники очікують, що кульмінацією цих зусиль стане проведення наприкінці року глобального саміту миру, на якому лідери підпишуть документ із загальними принципами врегулювання війни в Україні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Офіс президента розмістив інформацію, що незабаром у Саудівській Аравії відбудеться зустріч щодо мирного плану Володимира Зеленського.  Голова Офісу президента України Андрій Єрмак акцентував, що з метою реалізації Формули миру українська сторона використовує трифазну структуру. Перша фаза – це зустрічі з послами, акредитованими в Україні, які присвячені докладному розгляду кожного з пунктів Формули. Друга фаза – Україна ініціює зустрічі радників із національної безпеки з метою пошуку оптимальних формулювань і механізмів імплементації українського мирного плану. “Першу таку зустріч ми організували в партнерстві з данськими колегами. Вона відбулася в Копенгагені в червні. Наступна зустріч відбудеться незабаром. Її прийматиме саудівське місто. Ми дякуємо обом королівствам за лідерство й рішучу підтримку українських ініціатив”, – сказав керівник ОП. Третім етапом узгодження Формули миру, за словами керівника Офісу Президента, стане установчий глобальний саміт на рівні лідерів держав, який міг би відбутися до кінця року. Нагадаємо, у червні на закритій зустрічі в Копенгагені представники України обговорювали “формулу миру” президента Володимира Зеленського, що складається із 10 пунктів. Читайте:  Країни G7 проведуть двосторонні переговори з Україною про формалізацію підтримки, – Спільна декларація Фото: радіо Свобода КиївВлада