Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.
Як стало відомо KВ, на 15 квітня 2024 року заплановано засідання Шевченківського районного суду Києва, на якому має бути розглянуто обвинувальний акт відносно екскерівниці, а нині – заступниці генерального директора КП “Інформатика” Вероніки Малкової.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Ця посадовиця офіційно обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361-2 (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства) та ч. 2 ст. 361-2 (той самий злочин, скоєний за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу (КК) України. Санкції цих статей передбачають покарання в тому числі у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років. Втім, зважаючи на відсутність у Малкової судимостей, вочевидь, суд може обмежитися максимум “умовним терміном”.
Що інкримінується посадовиці
Слідство відносно Вероніки Малкової здійснювалося в рамках кримінального провадження №12023100000000111, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 8 лютого 2023 року. У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що Вероніка Малкова, будучи керівницею КП “Інформатика”, спільно з адміністратором комплексної системи відеоспостереження Києва (його конкретна посада та персональні дані в судових ухвалах по цій справі не уточнюються, але зазначається, що він є підлеглим Малкової. – КВ), незаконно здійснювали передачу інформації з камер відеонагляду неназваній особі чоловічої статі.
При цьому останній в подальшому незаконно використовував отриману інформацію у власних цілях, а також передавав іншим громадянам. Зокрема, слідчі з'ясували, що таким чином завдяки камерам відеоспостереження було встановлено маршрут руху по Києву автомобіля “Citroen” – його було відслідковано за допомогою державного номеру цього транспортного засобу. Про причетність вказаних осіб до такого “зливу” правохоронцям стало відомо завдяки даним IP-адреси адміністратора системи відеоспостереження, а також інформації з месенджеру “WhatApp” одного з фігурантів цієї справи.
Так, 12 січня 2023 року він записав голосове повідомлення, у якому чітко сказав, що, цитуємо, “мне дали номер машины, я его сбросил нашей “тёте”, она поставит его на “розыск” и мы найдем его локацию”. Вочевидь, “тётей” вони називали саме Вероніку Малкову, адже інші жінки в цій справі офіційно не фігурують. Разом з тим, правоохоронці не уточнили, кому саме належить згаданий автомобіль і якою була мета його “розшуку”, а також не зазначають, чи отримували посадовці або їхні посередники грошові кошти або іншу неправомірну вигоду за надання таких послуг.
Судова ухвала по цьому провадженню від 20 лютого 2023 року
Серед іншого, у Нацполіції повідомили, що адміністратор системи відеоспостереження має з Веронікою Малковою, цитуємо, “тісний зв`язок”. Крім того, правоохоронці встановили, що тодішня керівниця КП “Інформатика” користувалася автомобілем “Land Rover Discovery Sport” білого кольору, який належить ТОВ “Бест Лізинг”. Що цікаво, такого транспортного засобу немає в декларації про доходи Малкової за 2021 та 2022 роки. Із цього можна зробити висновок, що або вона його просто не декларувала, або ж Малкова почала ним користуватися лише в 2023-ому, що буде відображено в її фінансово-майновій звітності за минулий рік, яка поки що не опублікована на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Реакція на справу Малкової
Підозру Вероніці Малковій було вручено ще в жовтні 2023 року, і після того, як про це повідомили правоохоронці, відповідна інформація набула значного суспільного резонансу.
Так, 30 жовтня 2023 року в Київській міській прокуратурі уточнили, що підозрювана “на прохання свого знайомого посадовиця через мобільний месенджер передавала останньому дані щодо схеми маршрутів пересування конкретних транспортних засобів по Києву, а також місць їх фіксацій засобами комплексної системи відеоспостереження столиці”. Того ж дня на це повідомлення відреагували в КМДА – її пресслужба повідомила, що Вероніка Малкова ще в березні 2023-го (невдовзі після початку слідства. – КВ) була відсторонена від посади, а в КП “Інформатика” було “проведено необхідні внутрішні безпекові заходи”. При цьому, в столичній міськдержадміністрації зазначили, що “система відеоспостереження працює у штатному режимі, втручань не було”.
Вручення підозри Малковій та інші дії правоохоронців в рамках цього провадження (фото столичної прокуратури)
У свою чергу, депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція "Слуга народу") заявила про ініціативу створення Тимчасової контрольної комісії (ТКК) щодо безпеки даних в Києві – щоб перевірити хто отримував цю інформацію, з якою метою і як цього не допустити в майбутньому. Зокрема, народна обраниця припустила, що, на фоні таких повідомлень, завдяки столичним камерам відеоспостереження, наприклад, спецслужби рф могли отримувати дані про пересування військового і політичного керівництва держави. Вже наступного дня, 31 жовтня, Семенова зареєструвала проєкт рішення №08/231-1364/ПР щодо створення такої комісії, яка мала б займатися “питаннями перевірки інформації, оприлюдненої у ЗМІ, щодо несанкціонованого використання даних “Комплексної системи відеоспостереження Києва”.
Читайте: Посадовиця столичного КП “Інформатика” підозрюється у розповсюдженні інформації з відеосистеми “Безпечне місто”
Згідно з цим документом, ТКК повинна займатися перевіркою даних стосовно того, чи дійсно посадовці КП "Інформатика" розповсюджували інформацію щодо маршрутів пересування транспортних засобів по Києву та місць їх фіксацій відеокамерами, встановленням осіб, які причетні до несанкціонованого використання даних системи відеоспостерження, розробкою рекомендацій щодо унеможливлення незаконного поширення інформації з “вуличних камер” тощо. Втім, станом на сьогодні даний проєкт рішення так і не було затверджено міськрадою.
Як працює КП “Інформатика”
Як раніше неодноразово повідомляла KВ, запровадження в столиці системи відеоспостереження відбувається на тлі постійної критики з боку депутатського корпусу Київради та розглядів, ініційованих правоохоронними органами.
Наприклад, ще у серпні 2020 року голова антикорупційної комісії міськради минулого VIII скликання Олег Бондарчук (входив до складу фракції “ВО “Свобода”) вказував на те, що столична влада “збудувала” систему, яка дозволяє безконтрольно збільшувати витрати на цей напрямок, щоб “перекачувати” бюджетні кошти до кишень заздалегідь визначених підрядників. А його колега, депутат Олександр Пабат (тоді – позафракційний, раніше входив до фракції “Солідарність”), у цей же період висловлював припущення, що частину фактично вкрадених у платників податків коштів у результаті буде витрачено заради перемоги Віталія Кличка на виборах мера Києва, які відбулися восени 2020-го.
Читайте: КП “Информатика” заподозрили в отмывании бюджетных средств на видеонаблюдении в интересах Кличко
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) в 2021 році розслідувало факти можливих бюджетних розпилів при закупівлях систем відеоспостереження. Попередньо йшлося про завдання міськбюджету збитків на суму 30 млн гривень – саме такі цифри нарахував Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Його фахівці, зокрема, встановили, що обладнання, яке КП “Інформатика” закуповувало в 2016-2017 роках, до цього кілька разів “купувалося та перепродавалося” різними суб'єктами господарської діяльності – з відповідним зростанням вартості товару. Втім, слідство в рамках відповідного провадження ні до чого не призвело – жоден фігурант не отримав обвинувального вироку суду.
Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика”
Вистачає в діяльності КП “Інформатика” й інших сумнівних моментів, які зацікавили правоохоронців. Наприклад, наразі Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує факти можливого заволодіння бюджетними коштами посадовцями цього підприємства у 2021-2023 роках при закупівлі різної програмної продукції та товарно-матеріальних цінностей. За попередніми підрахунками детективів, столичному бюджету були нанесені збитки на суму від 8,7 млн до 21 млн гривень (точні цифри стануть відомі після результатів відповідної судової експертизи). Слідчі вважають, що розкрадати кошти “комунальникам” допомагали посадовці семи компаній, у тому числі ТОВ “Українські інфосистеми”, яке освоювало бюджет на створенні т.зв. “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”.
Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика”
Нагадаємо, Вероніка Малкова виконувала обов'язки гендиректорки КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року. До цього вона певний час працювала заступницею керівника цього підприємства з інформаційних технологій. При цьому, у відкритих джерелах відсутня інформація, коли її було призначено на цю посаду “вперше” і коли вона зайняла її після відсторонення.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Попередником Вероніки Малкової на посту очільника даного КП був Микола Пихтін, який керував ним з жовтня 2017 року. Після відсторонення Малкової від посади керівника “Інформатики” це підприємство на правах виконуючої обов'язки гендиректора спочатку очолила Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), а потім – Микола Жандоров (з 8 лютого 2024 року, також в якості в.о.).
КП “Інформатика” знаходиться в підпорядкуванні Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.
Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки”
Фото: колаж КВКиївВлада
На початку розмови з головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченко він пожартував, що хотів би, аби Київ увійшов до складу області, адже Київщина – єдиний регіон країни без обласного центру. В реальності ж перед Київщиною стоять серйозні життєвоважливі виклики. Мова про пошук можливостей для відбудови під час війни, про стан фортифікації області, ВПО, екологічні проблеми та про інвесторів, які таки наважуються заходити з новим бізнесом. Детально про це, а також про свій підрозділ “таємних покупців” для контролю за відбудовчими процесами, комунікацію з Київською облрадою та громадами, найнеочікуваніший виклик на цій посаді та як у вирішенні найгостріших проблем регіону допомагає прокурорський досвід, Руслан Кравченко розповів в інтервʼю KВ.
KВ: На сьогодні одним з найбільших викликів для влади Київщини стало відновлення. Окресліть в цифрах масштаби руйнувань та пошкоджень регіону? Яких результатів станом на зараз вдалося досягти, що покроково є в найближчих та стратегічних планах? Чи є відбудова зараз найгострішою темою на Київщині?
Руслан Кравченко: Найгостріша тема – це загалом продовження війни. Але ми маємо колосальну можливість під час війни відбудовувати нашу Київську область і ми повинні це робити.
Після деокупації було встановлено, що близько 28 тисяч об’єктів пошкоджено або зруйновано. На сьогоднішній день ми маємо понад 29 тисяч пошкоджених об’єктів, більшість цих об’єктів, понад 25 тисяч – це житло. На сьогодні ми відновили повністю або частково зі збереженням життєдіяльності 17 тисяч об’єктів, серед яких 15,3 тисячі – це багатоповерхівки та приватний сектор.
Відновлюємо і досягаємо завдяки програмам, зокрема, UNITED24. Відповідно до цієї програми Київщина має можливість відновити 18 багатоквартирних будинків. Завдяки цій програмі повернемо до осель понад 4 тисячі осіб й відбудуємо дві школи. На відбудову 18 багатоквартирних будинків у 2023 році UNITED24 перерахував не всі гроші, зараз триває погодження щодо тих коштів, які не були виділені у минулому році. Також ми на стадії погодження додаткового фінансування на UNITED24, тому що коли ми почали будувати, дуже багато “виплило” робіт, які не були зазначені у проєктно-кошторисній документації. Довелось погоджувати низку нових проєктів. В рамках UNITED24 вже багато будинків перебувають на стадії готовності 70-80%.Підписуйтесь на “КиївВладу”
Велику роль грає також відбудова за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це програма Кабінету міністрів України. Планується відбудувати 97 об'єктів, у тому числі житло, соціальна інфраструктура, школи, лікарні. З цих 97 об’єктів КОВА є замовником по 56 об’єктам, інші замовляє Агенція з відновлення та органи місцевого самоврядування (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, – KВ).
Наступна програма тільки розпочинає свою дію, але за нею вже закріплені перші об’єкти, це програма Європейського інвестиційного банку. Йдеться про 14 об’єктів, це співфінансування: 20% кошти КОВА, інше – банк. Вже почали запускати перші проєкти, протягом 3-4 місяців маємо надію запустити усі 14.
Ще діють 2 програми від КОВА з відбудови приватного сектору. Перша стосується відбудови 93-х приватних будинків у 5 районах області. Будуємо на тих земельних ділянках, де у людей було зруйноване житло. Друга програма це відбудова приватного сектору навпроти ЖК “Ірпінські липки”. Це 61 приватний будинок. 31 вже відремонтований, ще 30 будуємо з нуля. Відбудовувати цей приватний сектор також допомагає УВКБ ООН, надають будівельні матеріали приблизно на 2,5 млн доларів США. Заміну вікон взяв на себе міжнародний фонд GEM. До речі, цей фонд вже виділив понад 1,5 млн доларів США на заміну вікон по всій Київщині.
Основна програма, що дає приріст відбудованого житла, це “єВідновлення”. Київщина є лідером за результатами реалізації цієї програми, в кожній громаді працює комісія. Війна досі триває, кожна громада ризикує опинитись під обстрілом, тож кожна з 69 громад має оперативно реагувати. Є три етапи. В рамках першого виділяли людям до 500 тисяч на дрібні ремонти, вже подано 14 тисяч заявок. Комісії вже задовільнили 9,5 тис. заяв на суму понад 1,1 млрд гривень. Другий етап – житлові сертифікати на придбання житла, подали заявку більше 3 тисяч родин, на сьогодні розглянуто близько тисячі Загальна сума понад 3 млрд грн. Третій етап – передбачає гроші на відбудову приватного сектору. Загалом подали 370 заявок, по 50 прийняті рішення на суму 168 млн гривень.
KВ: Як відбувається селекція об’єктів, що підпадають під UNITED24?
Руслан Кравченко: Щодо UNITED24 – є комісія, яка обирає й затверджує об’єкти. Система проста. Перше завдання кожної громади, де є пошкоджені об’єкти – це зробити проєктно-кошторисну документацію. Запускаються черги, програми, тому ці проєкти мають бути на руках, щоб оперативно їх подавати. На UNITED24 подавались всі будинки, на які була проєктно-кошторисна документація.
На сьогодні в нас на Київщині не запроєктовано 300 багатоквартирних будинків. Багато документації від громад ми вимушені перероблювати, бо вона зроблена некоректно. ЇЇ переробляє Департамент регіонального розвитку.
Бучанська громада, наприклад, завжди мала у цих програмах більше об’єктів, ніж інші, адже вони масово робили цю документацію й подавали її, якою б вона не була. І я вважаю, це буде перша громада, яка буде повністю відновлена. Також, через Департамент архітектури виділяємо кошти на проєктування тих, чи інших будинків.
KВ: Чи можна під час відбудови покращувати стан будинків? Наприклад, добудовувати поверхи, чи влаштовувати нові комунікації?
Руслан Кравченко: Відбудова з покращенням дозволяється, якщо це стосується утеплення, адже це у першу чергу енергоефективність. Якщо десь є змога збільшити поверховість, то це може розглядатись у контексті будівництва нових квартир для ВПО та військових.
Якщо будинок визнається повністю зруйнованим, то в людей зникає право власності, але після відбудови вони стають власниками своїх нових квартир. Комерційна нерухомість в цокольних поверхах також повертається власникам після відбудови.
Надлишкові квартири на добудованих поверхах – це поки ще теоретичний кейс, на практиці нам поки це не вдалося втілити. Хотіли зробити таким чином у військовому містечку в Гостомелі, але французька компанія, яка хотіла це будувати, не знайшла коштів. Зараз ми повернулись до цієї ідеї, перебуваємо на стадії переговорів, щоб добудувати поверхи у двоповерхових будинках в Ірпені, шукаємо інвестора.
Але все ж таки, треба розуміти стосовно приватної забудови, що в пріоритеті ті, в кого немає іншої вцілілої нерухомості. Хоча якщо це багатоквартирний будинок, там немає кореляції по наявності іншої нерухомості.
Наприклад, якщо ми говоримо про відновлення Мощуна, то вирішуємо питання відбудови шляхом подання будинків до урядової програми “єВідновлення”. Це робочий механізм.
По Мощуну ще є проблема, що багато будинків не входили в межі села, в багатьох людей немає документів на землю і будинок. Ми намагаємось знайти для людей необхідні юридичні підтвердження, спілкуємось з судами, збираємо народних депутатів. Вже є позитивні кейси.
KВ: Що гальмує процес відновлення станом на зараз?
Руслан Кравченко: Відсутність проєктно-кошторисної документації, відсутність повного фінансування. Важко говорити, що якась громада має прям погані показники з розробки проєктно-кошторисної документації: якщо брати до прикладу Ірпінь, то в них менше такої документації, аніж в Бучі, але й руйнувань там більше. Профільний департамент КОВА допомагає Ірпеню у цьому.
Якби було достатньо грошей і можливість розпочати відновлення всюди одночасно, ми б це зробили, але, на жаль, такої можливості немає. Зараз є ризик, що ті об’єкти, які затвердили, але на які ще не виділено фінансування, ми взагалі втратимо з програми через загальний брак фінансування. І ми не розуміємо, коли буде та чи буде взагалі наступна черга. Ми можемо втратити 5-7 об’єктів, які мали пряме фінансування з боку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, мова про спортивну школу в Ірпені. Але Президент Азербайджану поки усно затвердив, що вони будуть фінансувати відбудову цієї школи. Вони дуже люблять Ірпінь, там навіть пам’ятник матері Алієва є (Заріфа Алієва – мати чинного президента Азербайджану Ільхам Алієва, – KВ). Тож, подекуди ситуацію рятують донори. Десь втратили, десь знайшли.
KВ: Оцініть співвідношення реальних можливостей країни, області, громад в контексті відбудови Київщини до існуючої потреби?
Руслан Кравченко: Важко сформувати потребу по фінансуванню, поки по всім об’єктам немає проєктно-кошторисної документації. Також, в нас є будівельні матеріали, ціни на які в цих документах і на ринку різняться. Ми витрачаємо час на коригування, а без цього рухатись далі ми не можемо.
Ми почали укладати договори з динамічними цінами, що дало можливість спілкуватись з підрядниками іншою мовою. Вони можуть подавати кошториси з завищеними цінами, але це не означає, що ми закриємо акт виконаних робіт по цим цінам. Ми робимо власні перерахунки за ринковими цінами й платимо виключно по них. Такі кейси вже були. Ми в процесі, але попереду велика робота. По соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 90% відбудованих об’єктів
KВ: Чи задоволені ви процесом відновлення загалом, як людина і як керівник?
Руслан Кравченко: Я задоволений тим, що під час війни ми маємо можливість відновлення взагалі. Як менеджер, як очільник даної організації, я не задоволений темпами відновлення і процесом відновлення по тим об'єктам, де ми маємо можливість це робити оперативніше.
Звинувачувати когось я не буду, це спільна відповідальність, але, скажу фактами: іноді процес тормозить розробка проєктно-кошторисної документації, тендерна процедура, безвідповідальні підрядники, іноді є питання стосовно фінансування. До цієї посади я вважав, що відновлення можливе взагалі тільки після завершення війни. Але керівництво держави знаходить кошти і можливості потроху повертати людей додому вже зараз, і ми працюємо у цьому напрямі.
З позитивного, задоволений тим, що по соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 80-90% відбудованих об’єктів. Це школи, дитячі садки і медичні заклади. У нас ще багато об’єктів запроєктовано, багато перебувають в роботі, і я вважаю, що потребу по навчальним закладам ми зможемо перекрити до кінця 2024 року.
KВ: Вам доводиться як керівнику регіону втручатися в мікро-менеджмент?
Руслан Кравченко: Лише в виняткових ситуаціях. І в форматі наради, щоб розібратись в тій чи іншій ситуації комплексно. Наприклад, є скарга від журналістів або від суспільства, ознаки корупції чи взагалі будь-якого злочину. Або ж є скарги від департаменту чи підрядної організації.
А взагалі в Департаменті (Департаменті регіонального розвитку КОДА, – KВ) є спеціалісти вузького профілю, кожен з яких відповідає за свою частину – це технагляд, який перевіряє якість та об'єм виконаних робіт, ставить свій підпис відповідно до своєї професії і відповідає за те, що він прийняв й підписав. Також, є спеціалісти, які проводять тендерні процедури, і відповідно до своїх навичок і професії відповідають за це. Тому в мене нема необхідності перевіряти роботу за кожним, бо в нас працюють професіонали своєї справи.
KВ: Що може покращити існуючу систему, які нововведення хотілося б запровадити і що цьому заважає?
Руслан Кравченко: Найкраща система, яка могла б задовольнити всіх, це система BIM. Там потрібна спеціальна апаратура, програми, але це дуже крутий інструмент для прозорого моніторингу й здійснення роботи. Вона працює у США та Європі. Я звертався до нардепів, щоб вони це розглянули як флагманский проєкт, що міг би запуститись на Київщині. Але поки рухів немає, адже це також потребує фінансування. Це дуже зручна, автоматизована платформа. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня
KВ: Що стало передумовою створення робочої групи “Прозорість і підзвітність” і як організована робота в її рамках?
Руслан Кравченко: Спочатку була створена спостережна рада при Київській обласній адміністрації, куди увійшли представники майже всіх антикорупційних громадських організацій, які діють в Україні. Це була моя особиста ініціатива. Жодна посадова особа до складу ради не входить. Організації, які входять до складу ради, самостійно приймають ті чи інші рішення й доповідають про них.
За кожним їх запитом надаємо всі необхідні пояснення й документи. Всі порушені питання зі сторони ради ми спільно пропрацьовуємо та виправляємо, або ж вони можуть звернутись до правоохоронних органів. Зі сторони підрядників чи адміністрації ніхто на раду не впливає. Крім того, за моїм дорученням, надаємо правоохоронним органами без ухвал слідчого судді всі необхідні документи і матеріали, які стосуються відбудови, а також тендерних процедур. Це рішення стосувалося всієї адміністрації, всіх департаментів, районів. На це орієнтуємо і громади.
Як колишній працівник правоохоронного органу розумію, що, на жаль, суспільство нам не довіряє і не вірить. Недостатньо просто говорити, що ми чесні. Це потрібно доводити. Тому я звернувся до правоохоронців з проханням регулярного контролю всіх етапів відбудови області.
Якщо бачу повідомлення ЗМІ про порушення, то і сам звертаюся до правоохоронних органів. Прошу розслідувати ситуацію, де надалі вони ставлять крапку. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня.
Посилення антикорупційних заходів – це загальнодержавна ініціатива в цілому. Є відповідне рішення Кабміну. У нас була своя спостережна рада і до цього рішення, але зараз ми працюємо в форматі групи “Прозорість і підзвітність”.
Є ще одне ноу-хау з нашого боку, воно стосується у першу чергу UNITED24, технічний нагляд якого на Київщині здійснює ПРООН. Вони взяли на себе перевірку тендерів, документації, опрацювання технічних завдань. ПРООН виступив гарантом між донорами, замовниками і виконавцями. Це об'єктивний спостерігач. І мені дуже сподобалась ця концепція. Тому попросив ПРООН здійснювати такий же нагляд за відбудовою об'єктів коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наразі вони здійснюють технічний нагляд по ще 56 об’єктам. Для мене це велика перемога, бо це збільшує довіру.
Нещодавно, був інформаційний напад на мене та мого радника щодо відбудови у Гостомелі. Начебто ми безпідставно 4 рази відміняли результати тендеру після його проведення. Таке рішення було підтримано ПРООН, бо переможці не відповідали всім умовам тендерів. Все відбулось об’єктивно.
KВ: Які результати роботи цієї групи, скільки людей притягнуто до відповідальності?
Руслан Кравченко: В адміністрації нема спецназу, слідчого органу і суду, щоб я тут відразу, затримав, притягнув до відповідальності і покарав. Є правоохоронні органи, які наділені відповідними повноваженнями. Вже притягнуто низку підрядних організацій та технагляд. Торік органи правопорядку Київщини розслідували 90 кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами під час відбудови інфраструктурних обʼєктів. Про це навiть робив розгорнуту публікацію на своїй сторінці (сторінка Руслана Кравченка в соціальній мережі Facebook, – KВ).
Робоча група – це не просто про покарання. Це майданчик для комунікації та спільних рішень, які дозволяють нам запобігати неефективному використанню коштів. Наведу лише один приклад. Нещодавно виникло резонансне питання щодо наміру міськради Вишневого реконструювати колишній кінотеатру “Промінь” під громадську будівлю для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та ЦНАПу. Робоча група після вивчення всієї документації рекомендувала відмовитися від цих планів. Бо використання 193 млн гривень бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради є недоцільним. Договор підряду за цією закупівлею розірвали.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
KВ: Розкажіть про фортифікацію, адже це питання тригерить всіх через можливу загрозу повторного наступу на Київ. Чи захищена Київщина або можливо ще продовжується будівництво?
Руслан Кравченко: На своєму рівні ми активно почали будувати ще в 2022 році одразу після деокупації. Коли я прийшов в адміністрацію в 2023 році – продовжили. Наразі продовжуємо будівництво фортифікацій відповідно до державних задач. Тому так як росіяни проходили в лютому 2022 року – це більше неможливо. Київська ОВА постійно спрацює над цим питанням спільно з військовими та Міноборони.
KВ: В Чорнобильській зоні будуєте?
Руслан Кравченко: Будуємо усюди, де це необхідно. Чорнобильська зона – важкий регіон, там дуже багато радіації. Але перед нами є завдання від керівництва держави і ми їх виконуємо.
KВ: Побудова фортифікацій покладається на державний чи на регіональний бюджет?
Руслан Кравченко: В 2023 році ми будували за свій кошт. З грошей, які ми тоді виділяли, а це 70 мільйонів гривень, у нас частина залишилася. Зараз ми будуємо за державний кошт.
KВ: Місце, де будувати, вказують військові?
Руслан Кравченко: Так. Самостійно не можемо обирати місце будівництва фортифікаційних споруд. Ми вжили максимальні заходи для безпеки нашого регіону, як прикордонної частини, так і захисту критичної інфраструктури. Робота продовжується – постійно збільшуємо захист.
KВ: Чи будуть відновлені всі мости?
Руслан Кравченко: Є мости, які використовуються для військових цілей. Їх поки не відновлюватимемо.
KВ: Чи не бракує вам військового досвіду для керування областю, що межує з країною-співагресором?
Руслан Кравченко: Я вивчав на військово-юридичному факультеті тактику та стратегію ведення військових дій, був військовослужбовцем. Досвіду проведення бойових дій у мене не було. Але є військове керівництво і Генштаб. Ми працюємо в повній синергії.
Зараз наша адміністрація є і державною, і військовою. Ми виконуємо низку завдань військового характеру, максимально допомагаємо ЗСУ. Серед іншого підтримуємо наші підшефні 72-ту та 114-ту бригади, Нацгвардію, сили ППО та інші військові частини.
Мобільним вогневим групам, у складі сил ППО, які захищають Київщину, ми передали 75 пікапів, обладнаних кулеметами, лазерами, біноклями тощо. Дякую нашим вогневим групам за ефективну роботу по ворожим цілям! Машини закуплені за кошти області, районів, громад, благодійних фондів. Долучається відповідальний бізнес. Наприклад, 41 із 75 пікапів передала компанія BMW, це абсолютно нові авто. Вдячний за таку допомогу керівнику компанії Еріку Бернінгу (гендиректор “BMW Украина”, – KВ).
KВ: Війна та її наслідки відклали екологічні проблеми на другий план. Які екологічні виклики стоять зараз перед Київською областю?
Руслан Кравченко: Екологічні проблеми області чималі. Є, наприклад, стихійні звалища відходів. Одне з таких в Ірпені. З одного боку, юридично воно легалізовано міськрадою. А на рівні області та прокуратури бачимо порушення під час тієї легалізації. Поставлять крапку правоохоронці і експертиза, але попередній виїзд встановив максимальну кількість забруднення. І це є проблема. Я хочу, щоб разом з правоохоронцями ми зафіксували її і почали перевірки всіх звалищ області.
У Бородянці є сміттєзвалище. Там здійснювалось провадження з 2016 року, була експертиза, яка не виявила порушень. Але ми знаємо про забруднення землі, яке не передбачалося відповідно до дозвільних документів. Хай правоохоронці поставлять крапку і в цій історії.
KВ: Як взагалі вирішувати питання зі сміттєзвалищами, бо у нас через війну шалена кількість будівельного сміття. Що з ним робити?
Руслан Кравченко: Будувати сміттєпереробні заводи. А також готувати майданчики, куди ми будемо звозити сміття.
KВ: А хто це повинен робити – громади чи має бути якась державна або регіональна програма?
Руслан Кравченко: Є програма на рівні Міністерства екології. Вони розробляють проєкти і шукають спонсорів та шляхи їх реалізації.
KВ: Багато іноземних партнерів надають та пропонують допомогу Київщині. А чи приходять інвестори, які попри війну, наприклад, хочуть збудувати тут сміттєпереробний завод чи почати якесь виробництво?
Руслан Кравченко: Щодо сміттєпереробного заводу є розмови, що ті чи інші зацікавлені особи шукають основного донора з Італії, Австрії. Вже готові рухатися. Я тільки “за”.
Є реальні донори, які приходять і запускають свої бізнеси. Наприклад, американська компанія з виробництва бетону відкрила новий великий термінал у Вишневому. Також вони відкривають лінію в Білій Церкві з виробництва модульних будинків.
В індустріальному парку в Білій Церкві, наприклад, також американська компанія взяла в оренду майданчик для своїх виробництв. Також в області іноземцями налагоджується виробництво мила. Одним словом, є і американські, і європейські інвестори, які зацікавлені в розміщені свого бізнесу на Київщині.
KВ: Яка увага на обласному рівні приділяється ВПО? Які програми є для їх підтримки для інтеграції в життя регіону?
Руслан Кравченко: На Київщині зареєстровано 328 тисяч ВПО. Міністерство реінтеграції проаналізувало дані і виявило, що частина ВПО у нас – це кияни і навіть люди із західних областей. Всю інформацію перевіряємо.
Також маємо велику частину внутрішніх ВПО в Київській області. Всім надаємо необхідну допомогу. У нас є компактні місця проживання, включно з модульними містечками. На сьогодні вони заповнені не повністю. Найбільшу кількість такого житла, зокрема з підвищеним комфортом, зосереджено в Ірпені. Разом з міжнародними партнерами долучаємося до покращення умов проживання. З обласного бюджету виділяємо кошти на проведення водних та енергетичних мереж.
Є обласна програма для покращення гуртожитків, які належать області. Допомагають в реконструкції і міжнародні донори.
Максимально великий внесок для підтримки ВПО робить Хансен (американский меценат Делл Лой Хансен, – KВ). Він купив багатоквартирний будинок, побудував маленьке містечко для літніх людей. Триває будівництво третьої черги “Містечка Хансена”, де крім житла буде школа та садочок. Меценат також планує виділяти по 35 тисяч доларів на приватні будинки в рамках третього етапу “єВідновлення”. Тобто держава виділила кошти по своєму коефіцієнту, а він буде відбирати ще людей – інвалідів, багатодітних – і додаватиме зі свого фонду 35 тисяч доларів на кожний будинок.
KВ: А чи є обласні програми для адаптації, працевлаштування, перепрофорієнтації ВПО, щоб дати можливість отримати нову професію чи права іншої категорії?
Руслан Кравченко: Ми максимально зацікавлені, щоб ВПО навчалися і працювали в своїх нових громадах. Активно допомагаємо тим, хто хоче змінювати професію і працювати в іншій сфері. Так, компанія “Віді” в Бориспільському районі планує будувати новий майданчик для продажу вантажівок. А це, щонайменше, 100 нових робочих місць.
KВ: Віталій Кличко нещодавно звітував, що Київ практично відновив своє населення до довоєнного рівня. Наскільки Київщина наразі заповнена, переповнена чи недоповнена в плані населення, у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення?
Руслан Кравченко: Виїхали ті, яким немає де жити, або не хочуть тимчасово жити, або планували виїхати раніше, а зараз скористалися можливістю. Є також ті, хто не хочуть, щоб їхні діти бачили війну, чули сирени тощо. Але більша частина цих людей хочуть повернутися, ті, хто втратив житло — чекають відбудови.
Були ситуації, коли ми приїздили, наприклад в Бородянку чи в інші міста, пропонували тим, хто втратив житло, обрати нове готове через програму “Нова оселя”, але в іншому районі. Люди, коли дізнавалися, що їх зруйнований будинок буде відбудований за якоюсь програмою – відмовлялися. Бо хочуть жити вдома і чекають відбудови.
Бажаючих отримати квартиру за цією програмою багато. Але є чітки вимоги. Чимало хто їм не відповідає. В першу чергу надаємо житло багатодітним, інвалідам. Є комісії в громадах, потім в області. Я туди навіть не входжу, щоб не було думки, що з мого боку можливий вплив. Якщо зменшити вимоги, тоді обʼєм людей збільшується. А у нас немає ресурсу, щоб задовольнити всі потреби.
KВ: Ви практикуєте не оголошені інспекційні виїзди на обʼєкти, що відбудовуються?
Руслан Кравченко: Так. У мене є навіть підрозділ “таємні покупці”, які інспектують укриття або інші обʼєкти.
KВ: Що у нас до речі з укриттями?
Руслан Кравченко: Були проблеми. 30% були не в робочому стані. Деякі закриті, деякі не відповідали вимогам, в деяких взагалі неможливо знаходитися. Деяких мерів навіть змушував посидіти на підлозі в такому непридатному укритті. Наприклад, в будинку є укриття, там хлам, сміття, ролики, велосипеди, але це найпростіше укриття. Почистити, помити та пофарбувати стіни – це небагато грошей потребує. Для того, щоб зручно було сидіти – купити деревяні піддони, в Youtube багато роликів, як із цих речей зробити якісь меблі.
Зараз задоволений процесом будівництва укриттів і ремонтів у навчальних закладах. За 2022-2023 рік ми побудували на відремонтували 1200 укриттів. Працювала область, громади, школи. Зараз продовжуємо роботу. Задоволений нашими результатами – 97% шкіл можуть навчати дітей офлайн. Лише 3%, в яких поки немає належних укриттів, – на дистанційці. Але це тимчасово. Працюємо, щоб і це вирішити.
Чимало укриттів робимо у співфінансуванні з громадами. Коли починали, багато з них не вірили, що вони зараз витратять 200-300 тисяч гривень (на проєктно-кошторисну документацію, – KВ) і їм дадуть кошти на будівництво укриття. Але хто повірив мені тоді на нарадах і розробили – зараз з укриттями. Кошти виділяють і з держбюджету, і обласна військова адміністрація. Минулого року ми виділили громадам 220 мільйонів гривень з обласного бюджету на будівництво укриттів.
Вважаю, що Київщина найкраща в Україні по облаштуванню укриттів. Є укриття подвійного призначення. В одному із них, в Юрівці, ми вже проводили змагання обласного рівня з настільного тенісу. Потрібно, щоб ці приміщення реально слугували потім для громад, після війни, після перемоги. Я не побоюсь цього слова, що ми найкращі. Маючи бюджет Києва, ми б перевернули всі гори.
KВ: Як у регіоні просуваються процеси цифровізації?
Руслан Кравченко: Скажу чесно, мій пріоритет – зараз організувати роботу комісій на місцях, які розглядають заяви по “єВідновленню” так, щоб вони допомагали реєструватися людям, які смартфонів не мають.
Разом з цим ми створили дашборд відновлення – це інформаційна система. Заходиш на сторінку, обираєш на карті громаду, обʼєкт, який відбудовують. Натискаєш на обєʼкт і зʼявляється інформація: хто був розпорядником коштів, який бюджет. Будь-який міжнародний партнер, спонсор зайде, подивиться – все прозоро. Ми перша область, яка це зробила.
Також ми на першому місці в Україні по кількості поданих проєктів до DREAM (цифрова платформа Мінінфраструктури про проєкти відбудови, – KВ). Ми навіть отримали відзнаку за перше місце по використанню даної програми (показує на планшетку з логотипом платформи).
KВ: Чи є у вас порозуміння з Київською обласною радою? Наприклад, в Київраді багато критики, бо є потужна опозиційна фракція “Європейська солідарність”, тому достатньо складно входять в конструктив, але входять. Чи відчуваєте ви політичні рухи на рівні громад або на рівні обласної ради, які б заважали чи можливо якимось чином уповільнювали конструктивну роботу?
Руслан Кравченко: На рівні громад неконструктив виникає, на жаль. Боротьба за владу, зняття секретарів, зняття ще когось. В умовах війни це заважає і гальмує певні процеси.
На обласному рівні… Коли я прийшов виконувати ці обовʼязки, була мета, щоб ми працювали в конструктиві, без політичної боротьби. Моє звернення стосувалося головного: давайте працювати без політики, разом, у нас дуже багато завдань – це обороноздатність, безпека області та її мешканців, допомога Збройним Силам, відбудова, розвиток економіки. Я вважаю, що разом ми цього досягли. Більш-менш проходимо цей шлях без якоїсь політичної боротьби.
KВ: Гострих кутів немає чи вони є, але вдається їх вирішувати?
Руслан Кравченко: Авжеж є питання. Все обговорюємо. Завжди у будь-якому питанні потрібно виходити порозуміння і знаходити золоту середину.
KВ: Ви говорите безпосередньо з керівництвом ради чи до вас приходять депутати?
Руслан Кравченко: Депутати приходять.
KВ: Що хочуть?
Руслан Кравченко: Фінансування на ту чи іншу програму, на допомогу тій чи іншій громаді. Загалом я можу сказати, що ми в повному конструктивні працюємо. Питання виникають, але гострі кути ми проходимо.
Важкі справи в прокуратурі дали досвід, щоб стати кризовим менеджером
KВ: Київські обласні ради достатньо активно можуть бути в опозиції до голів. Війна трошки ситуацію змінила, але війна не завадила переобрати керівництво Київської обласної ради. Яким чином ви знайшли з ними конструктив: вам вдалося знайти підхід чи вони “попустилися”?
Руслан Кравченко: Я вважаю, що ми разом знайшли цей конструктив. У мене не було досвіду роботи на посаді в адміністрації. У мене був інший досвід – 11 років роботи в органах прокуратури. Я був на різних посадах, в тому числі на керівних, і проходив тяжкі для себе життєві обставини. Це і окупація Криму, коли я виїздив на всі захоплені військові частини, фіксував, тому що я був єдиним слідчим на весь Севастопольський гарнізон. В Дебальцево я був військовим прокурором, там різні ситуації були. Потім в Генеральній прокуратурі у мене були важкі справи: “кримські справи” проти росіян, які брали участь в захопленні Криму, справа проти колишнього президента Януковича з подальшим зі сторони росії розшуком мене і заочним арештом… Потім була Буча. Після її деокупації я займався там організацією розслідування і керуванням слідчо-прокурорською групою щодо фіксування і розслідування злочинів.
Все це дало досвід, щоб стати кризовим менеджером. Я отримую задоволення, коли вирішую ту чи іншу проблему. Сам процес вирішення не дуже сильно подобається, але задоволення від результату отримую.
KВ: Вам часто доводиться кричати на підлеглих чи у вашій менеджерській структурі немає такого поняття як підвищення голосу?
Руслан Кравченко: По-різному буває (посміхається, — KВ). Але всі ми вчимось і зараз в цьому питанні я вже став інакший.
KВ: Хто вам, до речі, запропонував очолити Київську обласну військову адміністрацію?
Руслан Кравченко: Президент В нинішній час нашими викликами є вижити, перемогти, максимально допомогти
KВ: Коли ви прийшли на цю посаду і попрацювали перші сто дні, який виклик для вас виявився найнеочікуванішим?
Руслан Кравченко: Чесно кажучи, я не до кінця розумів обсяг завдань, викликів і роботи, які можуть бути на цій посаді.
KВ: Лишаєтеся тут спати?
Руслан Кравченко: Інколи. До кінця дня я точно тут. Але де б ти не знаходився, в якій точці області, або вдома – я завжди на роботі. Розслабитися неможливо. Тому що телефон завжди разом зі мною. Завжди ти на ті чи інші питання відповідаєш, щось організовуєш.
Стратегія і тактика була наступна – максимально завантажити себе інформацією. Перший місяць було важко охопити всю інформацію, але моя тактика спрацювала. Через місяць мені стало легше, пройшов другий, третій місяць – ще легше.
Я кажу людям, які займають деякі посади, по своєму прикладу: якщо хочеш зрозуміти, як воно працює, треба стати начальником відділу, працівником, який оголошує тендер чи щось, щоб прожити цю всю інформацію, а потім зрозуміти, як всі процеси відбуваються.
KВ: Зараз ця посада для вас – зона комфорту?
Руслан Кравченко: В мирний час ця посада відповідає за розвиток регіону, заведення нового бізнесу, створення нових робочих місць. А зараз інші виклики – вижити, перемогти, максимально допомогти і плюс те, про що я казав вище.
Зараз виклики йдуть один за іншим. Ти їх вирішуєш швидко і результативно. Щойно подумаєш, що все, впорався – зʼявляються нові завдання і нові виклики. В умовах війни поставити крапку просто неможливо.
Від здорової конкуренції громад, міст та сіл ростуть всі разом в тому чи іншому співвідношенні
KВ: В майбутньому ви бачите себе в силових органах, чи вам більше до душі ця нова історія з адмініструванням територій. Або можливо є політичні амбіції?
Руслан Кравченко: Політика точно не цікавить. Мені подобається бути, образно кажучи, кризовим менеджером. Великий досвід я отримав і отримую далі, завдяки керівництву держави, кожному керівнику громади, депутатам, моїм колегам – заступникам, очільникам департаментів. У мене дуже багато завдань, які ще не виконані.
Кризовий менеджмент мені більш цікавий, тому що ти більше розвиваєшся. Прокуратура – це один напрямок – нагляд за дотриманням законодавства під час здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру, здійснення державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. А тут 12 департаментів, 7 управлінь, служба у справах дітей та сім’ї та державний архів Київської області – відповідно 21 напрямок… Сніг випав – ти відповідаєш, щоб кожен громадянин безпечно доїхав від точки А до точки Б. Якщо, не дай Бог, дітки отруїлися в школі або дитячому садочку – також ти відповідаєш. І так по кожному із напрямків – відповідальність на голові області. Чим більше завдань, проблем, тим більше ти вчишся, це більш цікаво. Як я вже говорив, отримуєш задоволення від результату вирішення того чи іншого завдання чи проблеми.
Щодо амбіцій у майбутньому… У мене амбіції досягти результату тут. Для мене задоволення, щоб наша область була краща, щоб вона була прикладом для інших областей, щоб люди тут проживали в безпеці та комфорті, могли навчати своїх дітей і мати гідну роботу. Ось створили дашборд – ми є прикладом для інших областей. Здорова конкуренція між областями – це нормально. Я їжджу на наради до громад, до районів і кажу, щоб кожна громада, кожне село, кожне місто між собою конкурували. Тому що від здорової конкуренції виграють всі разом в тому чи іншому співвідношенні.
Найбільша моя зацікавленість – у досягненні конкретних результатів на цій посаді. Багато що зроблено вже, хочеться досягти ще більше конкретних результатів. Хочеться відбудувати всю Київську область, або, наприклад, всю цивільну інфраструктуру – дитячі садочки, школи. Максимально відбудувати. Ми працюємо над економічним розвитком регіону: залучаємо нові інвестиції, відкриваємо нові виробництва. Але зупинятися ще рано – попереду багато роботи.
Спілкувалися Альона Мельник, Анастасія Олійник
КиївВлада
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про заборону передачі у власність та використання земель, які займало Каховське водосховище. Рішення ухвалене на період воєнного стану та протягом п’яти років після його припинення.
Про це, як стало відомо KВ, повідомляє представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
"Заборонено, з метою запобігання нецільовому використанню земель, які займало Каховське водосховище, та створення умов для подальшого відновлення Каховського водосховища, яке тимчасово спрацьоване внаслідок збройної агресії РФ проти України, на період воєнного стану та протягом п’яти років після його припинення чи скасування формування, передачу у власність або користування та зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище, крім передачі у користування, зміни цільового призначення земельних ділянок з метою подальшого відновлення Каховського водосховища та будівництва гідротехнічних споруд", – написав Мельничук.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Крім того, Держгеокадастру доручено внести до Державного земельного кадастру відомості про землі, які займало Каховське водосховище, а також землі, на яких розташовані об’єкти, необхідні для забезпечення функціонування водосховища.
Читайте: Кабмін хоче заборонити використовувати землі Каховської ГЕС не за цільовим призначенням
Нагадаємо, 6 червня російськими окупаційними військами здійснено підрив Каховської ГЕС. Згодом стало відомо, що Каховська ГЕС після її підриву не підлягає відновленню.
Читайте: Каховська ГЕС після її підриву не підлягає відновленню, – Укргідроенерго
Фото: відкриті джерела
КиївВлада
Сьогодні, 12 березня, у Вишгородському районі Київщини може бути гучно. Сапери проводитимуть планові роботи.
Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Київської обласної військової адміністрації (КОВА).
Підписуйтесь на “КиївВладу” “На території Вишгородського району сьогодні, 12 березня, проводяться роботи з ліквідації вибухонебезпечних предметів”, – йдеться у повідомленні.
Через це в деяких громадах області може бути гучно.
В КОВА закликали місцевих мешканців зберігати спокій та бути обачними.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Читайте: На Обухівщині за дві доби вогнем знищено більше 30 га земель (фото, відео)
Фото: КОВАКиївВлада
За дві доби в Обухівському районі Київщини пожежи в екосистемах знищили більше 30 га землі знищено. Головною причиною пожеж в екосистемах рятувальники називають паліїв.
Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби ГУ ДСНС в Київській області.
Підписуйтесь на “КиївВладу” За даними ДСНС, всього за дві доби вогнем було знищено більше 30 га земель в Обухівському районі. Як зазначають рятувальники, після пожежі земля перетворюється на мертву зону, де не залишилось нічого і нікого живого.
Під час пожеж в екосистемах, рятувальники намагаються перешкодити вітру і вогню, відвоювати і врятувати життя. Але рахунок йде на хвилини, за які вигорають тисячі квадратних метрів нашої землі.
“Наш головний ворог – палії. І, на жаль, поки ми програємо цю боротьбу з паліями”, – зазначають в ДСНС.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як повідомляє пресслужба ДСНС, 10 березня о 12:38 до оперативно-диспетчерської служби Обухівського району надійшло повідомлення про пожежу в с. Велика Бугаївка, за межами населеного пункту.
По прибуттю рятувальників на місьце виклику було встановлено, що горить трав’яний настил.
Пожежу ліквідовано о 21:40 на площі 2,9 га. До гасіння пожежі було залучено 4 одиниці техніки та 13 чоловік особового складу.
В ДСНС також зазначили, що тільки впродовж двох минулих вихідних днів рятувальники області ліквідували 136 осередків пожеж в екосистемах на загальній площі 67 га.
Рятувальники попереджають, що горіння сухої рослинності – процес некерований. Досить швидко незначне займання може перерости у масштабну пожежу. Тож, якщо ви раптом помітили вогонь, не зволікайте та терміново телефонуйте до Служби порятунку за номером “101”!
Раніше KВ повідомляла, що у неділю, 10 березня, невідомі підпалили в декількох місцях ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр”, що на території Васильківської громади Обухівського району. Адвокат Роман Титикало припустив, що заказник підпалили з метою помсти.
Читайте: На Київщині невідомі підпалили ландшафтний заказник “Казковий яр”
Фото: ДСНСКиївВлада
У неділю, 10 березня, невідомі підпалили в декількох місцях ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр”, що на території Васильківської громади Обухівського району. Адвокат Роман Титикало припускає, що заказник підпалили з метою помсти.
Про це, як передає KВ, повідомив адвокат Роман Титикало.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – але мабуть з метою помсти вчора підпалили заказник!”, – йдеться у повідомленні Романа Титикала.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Адвокат повідомив, що у неділю, 10 березня, ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр” підпалили одразу в декількох місцях.
Роман Титикало зазначив, що природну території площею 169,6472 га Київська обласна рада (КОР) оголосила ландшафтним заказником місцевого значення "Казковий яр" 21 березня 2023 року.
Як раніше писала KВ, на Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки.
Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр”
Крім того, Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду за останні три роки. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.
Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
Фото: Роман Титикало
КиївВлада
У п’ятницю, 8 березня, на території Миронівської громади Київщини пройдуть вибухові роботи на Карапишівському родовищі гранітів. Роботи триватимуть до 18:00, місцеві жителі можуть чути звуки вибухів.
Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Миронівської міської ради.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Сьогодні (8 березня – KВ) з 08:30 до 18:00 на Карапишівському родовищі гранітів заплановане проведення вибухових робіт, що є частиною технологічного процесу виробництва щебневої продукції підприємством ТОВ "Дорожник”, – йдеться в повідомленні.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Зазначається, що вибухові роботи будуть проводитися підрядною організацією ТОВ "Екобласт". У випадку оголошення сигналу "Повітряної тривоги", вибухи будуть здійснюватися після відбою повітряної небезпеки.
Громадян закликають з розумінням сприйняти ситуацію та зберігати спокій.
Нагадаємо, в Україні у минулому році замінованими були 174 тис. кв. кілометрів території. Наразі небезпечну площу вдалося скоротити до 156 тис. кв. кілометрів. Водночас близько 25 % земель все ще може бути забруднені вибухонебезпечними предметами.
Читайте: Держгеонадра оголосили аукціон з продажу родовища граніту в Київській області
Фото: відкриті джерела
КиївВлада
Державне бюро розслідувань (ДБР) долучило матеріали журналістського розслідування КиївВлади про розкрадання землі на острові Муромець до досудового розслідування. За два з половиною роки розслідування ДБР досі не вручило підозру ані гендиректору “Київводоканалу” Олегу Лисюку, ані раднику мера Києва Юрію Зозулі, ані чиновникам КМДА.
Про це KВ стало відомо з листа ДБР в Києві.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“... надані Вами матеріали журналістського розслідування долучено [до матеріалів досудового розслідування”, – сказано в листі.
ДБР Києва зазначило, що “повідомлення про підозру наразі жодній особі у кримінальному провадженні не вручалося”.
Відповідно до листа, Перший слідчий відділ ТУ ДБР в м. Києві здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42021102030000136, внесене до ЄРДР ще 12 липня 2021 року. Кримінальним провадженням передбачається порушення ч.2. ст. 364 та чч 2 і 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Ч. 2 ст. 364 ККУ – умисне зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, яке також спричинило тяжкі наслідки. Покарання – позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ч. 2 і 3 ст. 197-1 ККУ – самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель. Карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.
Ч. 3 ст. 197-1 ККУ – самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті. Карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Нагадаємо, в розкраданні землі на острові Муромець під виглядом створення Х-парку, відповідно до матеріалів KВ, мають безпосередє відношення радник мера Києва Віталія Кличка Юрій Зозуля та гендиректор ПрАТ АК "Київводоканал" Олег Лисюк – ексдепутат Донецькї міської ради від Партії регіонів, будівельник гелікоптерного майданчика (КВЦ “Парковий”) для президента-втікача Віктора Януковича. До схеми розкрадання земель вочевидь мають стосунок чинні та колишні чиновники Департаменту культури КМДА і не тільки.
Детальніше: Х-мародери: на острові Муромець гендир “Київводоканалу” та радник мера столиці привласнюють десятки заповідних гектарів
Фото: колаж KВКиївВлада
Сумнозвісно відомий київський забудовник Андрій Стріхарський (Status Group), він же народний депутат від “Слуги народу” та член профільного містобудівного комітету Верховної Ради (ВР), біля станції метро “Славутич” під виглядом реконструкції ресторана “Козачок” збудував 10-поверховий житловий будинок і не перший рік шантажує власників навколишніх будинків, маючи в планах забудувати все навколо своїми ЖК. В цьому йому відверто підіграють київські комунальні установи, а правоохоронці дивляться на все це широко заплющеними очима. Ба більше, замість “багатофункціонального храмового комплексу” над станцією метро “Славутич” нардеп. який в парламенті опікується містобудуванням, зводить спортивний комплекс SportCity.
Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) збирається провести позапланову перевірку на будівельному майданчику біля станції метро “Славутич” на березі мальовничого озера, сформованого на руслі річки Підбірна. Тут за адресою вул. Центральна, 11, в ході реконструкції ресторану “Козачок” раптово з’явилась 10-поверхівка на 170 квартир.
Перевірка ДІАМ, якщо така відбудеться, покаже, чи вдасться забудовнику-нардепу знову обставити закон, а ми побачимо, чи готова ДІАМ, свого часу широко розрекламована лобісткою містоґвалтівного законопроєкту №5655 Оленою Шуляк, виконати свої функції з відновлення законності в сфері будівництва.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Про перевірку незаконного будівництва на Славутичі КиївВладі стало відомо з листа ДІАМ від 27.02.2024 року, підписаного головою цієї інспекції Олександром Новицьким та скерованого ГО “Сварожичі”. Саме ця ГО "Сварожичі" на початку лютого цього року ініціювала розгляд даного питання в ДІАМ на комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності і отримала позитивний висновок.
ЛИСТ ДІАМ
Громадськість вкрай схвильована тим, що під час війни незаконне будівництво ведеться з особливим цинізмом та порушенням усіх можливих вимог законодавства. А розслідування, проведене активістами, вказує на те, що за цією махінацією стоїть народний депутат України від партії “Слуга народу” Андрій Стріхарський, який на Славутичі вже кілька років сумновідомий у зв’язку із іншою незаконною, але вже частково легалізованою забудовою на вулицях Малоземельна та Центральна. Місцеві мешканці навіть надали нардепу-”слузі” прізвисько “гопник-забудовник” за те, що він спочатку будує без будь-яких документів, продає, а потім вже легалізує набудоване та продане.
Схема захоплення землі
Багато років поспіль ресторан “Козачок” на березі озера Підбірна був відомий завдяки кухні та чудовому краєвиду, а також через його власника – одного з київських “крадіїв в законі”.
З 2004 року земельна ділянка, на якій розташовувався ресторан, перебувала в оренді у громадянина Джери Сергія Петровича. В 2016 році, коли розпочалась незаконна забудова району біля станції метро “Славутич”, Сергій Джера заснував ТОВ “Козачок Осокорки”, до якого увійшли ще четверо громадян: Кірімов А.І., Кірімова Т.Л., Корнейко А.В., Ніколаєва Л.М. В 2018 році ТОВ “Козачок Осокорки” та Сергій Джера звернулися до Київради з клопотанням переукласти договір оренди земельної ділянки під рестораном, змінивши при цьому орендаря з Сергія Джери на ТОВ “Козачок Осокорки”.
Формально в тому не було нічого підозрілого, оскільки орендар входив до складу співвласників ТОВ, і головний КВЕД “Козачок Осокорки” на той був “56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування”. То ж, 18 жовтня 2018 року Київрада своїм рішенням №08/231-3661/ПР уклала з ТОВ “Козачок Осокорки” договір оренди земельної ділянки “для експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку (кафе з літнім майданчиком)”.
Проте, майже миттєво після цього співвласники ТОВ потікали зі співзасновників, залишилася тільки Кірімова Т.Л. А 17 лютого 2020 року ця пані передала всі права на ТОВ новому власнику – Погосяну Артаку Айказовичу. Водночас було змінено основний КВЕД підприємства на “41.10 Організація будівництва будівель”.
19 січня 202й року “Козачок Осокорки” отримав містобудівні умови та обмеження (МУО, MU01:9681-6040-8803-9269 №373) від Департаменту містобудування та архітектури КМДА (очолює Олександр Свистунов) на будівельні роботи на земельній ділянці біля озера.
МІСТОБУДІВНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ
11 вересня 2021 року, згідно з інформацією порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, ТОВ “Статус буд-2” отримало від ДІАМ дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210906684. Підкреслимо, що всі зазначені документи були надані на реконструкцію закладу громадського харчування за адресою: м. Київ, вул. Центральна, 11. І більш нічого.
ДОЗВІЛ ДІАМ НА БУДІВНИЦТВО
Так звана “реконструкція” ресторану почалась влітку 2022 року, через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Роботи просувались космічними темпами – і від ресторану “Козачок” не залишилось нічого, а на його місці зведено нову будову, за периметром вдвічі більшу за знесений, а не реконструйований, ресторан.За згадками місцевих мешканців, до червня 2023 року на паркані будівельного майданчику розміщувався паспорт об’єкта, на якому було зазначено, що ведеться реконструкція наявного закладу громадського харчування, а роботи здійснює ТОВ “Статус буд-2”.
Паспорт об'єкту, який вже прибрано з незаконного будівництваПравдивість цього вже тоді викликала підозру, тому місцеві мешканці подали до Дарницької районної поліції про самочинне будівництво та введення контролюючих органів в оману. Після чого ресторанний паспорт об’єкта зник з паркану, і відтоді ніякого паспорту взагалі немає.
Ба більше. ТОВ “Статус буд-2” 27 вересня 2022 року припинив своє існування. І, за даними громадян,будівництво на ділянці здійснює ТОВ “Компанія Статус групп” (StatusGroup). Але, згідно з інформацією порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, ця компанія, як і жодна інша, не отримувала ніякого дозвільного документу на будівництво на земельній ділянці біля Підбірної.
Тобто, вже мертва компанія чужими руками “реконструювала” ресторан, внаслідок чого замість ресторана з’явилась житлова багатоповерхівка.
Це не житлова новобудова, це - реконструйований ресторан "Козачок"Мешканці мікрорайону біля станції метро “Славутич” зазначають, що забудовник-”реконструктор” зайняв під будівлю 90% земельної ділянки, через що не залишилось ані прибудинкової території, ані місця для паркінгу (ні для своїх, ні для гостей), ані нормального виїзду з нового “житлового багатоповерхового ресторану”.
Зрозуміло, що забудовник вирішує цю проблему за рахунок сусідніх будинків. Сьогодні виїзд з незаконної багатоповерхівки блокує вихід з сусіднього будинку за адресою вул. Центральна, 11-А, та можливість під’їзду будь-якого транспорту до домоволодінь по вул. Садовій, 74. Тому що виїзд з будівлі перекриває єдиний проїзд автотранспорту та пішохідний прохід з вулиці.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Місцеві мешканці наголошують, що це може бути тільки початком великих транспортних проблем на мікрорайоні, бо незаконна багатоповерхівка збудована прямо над єдиною магістральною дорогою, якою курсує громадський транспорт. Ця дорога є єдиним сполученням величезного дачно-садибного масиву зі станцією “Славутич” та містом в цілому. Якщо в незаконну новобудову заселяться близько 300 чоловік з власним транспортом, тут буде транспортний колапс і жителі дачно-садибного масиву потраплять в пастку.
КОЛЕКТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ МЕШКАНЦІВ МІКРОРАЙОНУ
Мешканці мікрорайону підозрюють, що забудовника є знесення сусідніх будівель – і він цього навіть не приховує. Зокрема, в соцмережах обговорюють проєкт забудови району, який нібито був на сайті StatusGroup, але зник. Згідно ньому, на місці п’яти сусідніх сусідніх будинків на вулицях Центральна та Садова має відбутись багатоповерхова забудова. А за адресою вул. Садова, 74, замість будинку має з’явитись міст на інший берег Підбірної, де будівництво продовжиться.
Наявна низка ознак “гоп-забудови”:
· В містобудівних умовах та обмеженнях, дозволі на будівництво – реконструкція ресторану, а в реалі – нова багатоповерхівка.
· Цільове призначення землі “Для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування – для будівництва експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку (кафе з літнім майданчиком)”, а в реалі – житлова багатоповерхова та багатоквартирна забудова
· Замість 3 поверхів ресторану побудовано 10 поверхів житла.
· Дозвіл на будівництво видано ТОВ “Статус буд-2”, яке було ліквідовано в 2022 році.
· Немає паспорту об’єкту будівництва.
· Дім розташований в 5 метрів від води! Забудовано прибережно-захисну смугу
водойми та суттєво звужено (засипано) водне дзеркало озеро Підбірна
· Забудовано 90% земельної ділянки замість законних 35%, відповідно, озеро Підбірна та сусідні домоволодіння стають придомовою територією новобудови.
· Щільність забудови, як в консерви: замість 12 кв. метрів на людину мешканці отримують 8, а парковок немає взагалі.
· Захоплення чужої території: виїзд з дому перекриває вихід з сусідньої будівлі та єдиний виїзд з провулку, де розташовано п’ять садибних домоволодінь, а відстань від межі сусідніх ділянок та стін найближчих садибних будівель вдвоє менше законної (10 метрів за рахунок сусідів).
· В цій частині мікрорайону відсутня централізована каналізація, адже при садибній забудові достатньо мати септики і вигрібні ями у дворах, а от куди будуть діватися фекалії мешканців багатоквартирного будинку – цікаве питання, враховуючи, що будівлю зведено прямо на березі озера Підбірна.
Закошмарити сусідів
Найближчий до незаконної десятиповерхівки (чи “реконструйованого ресторану”) будинок – відомі “Олексіївські лазні”, затишна та історична місцина за адресою вул. Центральна, 11-А, звідки був підземний хід до озера Підбірна та тимчасових літніх споруди на березі, які були облаштовані багато років тому членами садового кооперативу для відпочинку місцевих мешканців.
Власник лазень Олексій Матвєєв розповідає, що з 2020 року почався замовний терор його бізнесу, в якому терористи-загарбники використовували і комунальні служби Києва, і правоохоронні органи.
“Спочатку мені почали дзвонити різні перевіряючі, вимагаючи демонтувати літні дерев’яні споруди на березі, які багато років безкоштовно використовували місцеві мешканці для літнього відпочинку. Потім підключились правоохоронці і завели сфабриковане кримінальне провадження нібито за підробку дозволів на облаштування берегу”, – згадує Матвєєв.
Після цього до власника лазень вперше звернулися представники StatusGroup із пропозицією продати будинок. Але Матвєєв категорично відмовив, бо це його родовий маєток.
18 лютого 2021 року в будівлі, де розташовані лазні, раптом сталася пожежа (за сукупним збігом обставин – найулюбленіший засіб київських забудовників “вирішувати проблеми”). Частина будинку, зокрема ресторан, згоріла вщент. Після чого, каже Олексій Матвєєв, до нього особисто звернувся нардеп від “Слуги народу” Андрій Стріхарський і запропонував “вигідну угоду” – купити домоволодіння по ринковій вартості землі, без врахування будівель. Але розрахуватись нардеп запропонував не грошима, а квартирою в майбутній висотці, яку він планує побудувати на місці двох приватних будинків.
Андрій Стріхарський, фото з його Facebook-сторінки“Депутат казав, що то дуже вигідна пропозиція, бо відновлення старої будівлі потребує великих вкладень та сил після пожежі, а тут мовляв буде новенька квартира. Але я знову відмовився продавати”, – наголосив власник “Олексіївської лазні”.
З літа 2022 року до власника лазень знов почали звертатись представники КП “Плесо”, щоб знести побудовані на березі тимчасові дерев’яні споруди, а влітку 2023 року їх майже повністю знесли працівники “Київблагоустрою”. 4 серпня 2022 року на берег навпроти лазень прибула будівельна техніка, яка зачистила берегову зону між лазнями та Підбірною.
А вже наступного дня, 5 серпня, це безчинство продовжив забудовник – StatusGroup. Місцеві мешканці розповідають, як працівники компанії цієї під керівництвом начальника будівництва зносили конструкції укріплення берегу, місточки та понтон, пояснюючи, що вони будуть облаштовувати берег під потреби новозведеної будівлі.
Демонтаж за участі техніки забудовника СтріхарськогоЗупинити цей процес громадськості вдалося лише після виклику поліції.
За словами власника лазень, після цього випадку йому знову зателефонували представники StatusGroup та запропонували викупити у нього землю без будівель (ті їх не цікавлять). І знову отримали відмову.
Забудовник-нардеп Стріхарський
Народний депутат від “Слуги народу” Андрій Стріхарський, який також є членом профільного містобудівного комітету ВР, не випадково дзвонив власнику лазень, пропонуючи угоду. Бо цей нардеп навіть не намагається приховати свою участь в забудові району та в цій конкретній історії: майже щосуботи об 11 ранку він з’являється на будмайданчику та керує процесом.
Під час однієї з акцій протесту на цій території прораб прямо сказав громадянам, що головний в ситуації – народний депутат Стріхарський.
Також відомо, що громадянин Погосян А.А., якому було передано ТОВ “Козачок Осокорки” – не випадкова людина. Андрій Стріхарський народився в місті Олександрія (Кіровоградська обл.). Погосян А.А. є власником ТОВ “Метпрофторг”, яке розташовується саме в Олександрійському районі Кіровоградської області. Більш за те, Погосян є співзасновником ГО “АДЮСУ”, якераніше очолював Андрій Стріхарський.
Та головне, що Стріхарский є засновником ТОВ “Компанія Статус Груп” і до обрання в ВР очолював цю компанію. На сайті компанії його називають “другом і меценатом”.
"Друг і меценат" Андрій Стріхарський, фото з сайту StatusGroup
Що робити
Громадськість має наміри добитися знесення незаконної житлової будівлі до того, як почався продаж квартир. Подібні прецеденти в України вже є. Наприклад, Верховний Суд у своїх постановах від 09.12.2019 року та від 14.06.2023 року у справі №828/22842/15 зобов’язав ДІАМ звернутися до суду з позовом про знесення подібних об’єктів самочинного будівництва в Обухові (Київська обл.) – і це було зроблено. Аналогічні історії є у Львові.
Саме тому місцева громадськість, крім ДІАМ, вже звернулась до Київради з вимогою негайного розірвання відповідного договору оренди комунальної землі та знесення об’єкту самочинного будівництва з відшкодуванням збитків державі. А також – з цією ж вимогою – до Офісу Генпрокурора, який повинен зробити це в судовому порядку.
Крім того, правоохоронні органи мають врешті розслідувати варварську забудову біля станції метро “Славутич” і притягнуть до кримінальної відповідальності винних посадовців, чиновників, працівників правоохоронних органів, народного депутата та самого забудовника.
Бо злочинна бездіяльність призводить до поширення незаконних забудов. Так, за словами активних громадян, той самий StatusGroup (Андрій Стріхарський) за тією ж схемою безпосередньо над станцією метро “Славутич” замість “багатофункціонального храмового комплексу” на вул. Зарічній, 45, будує спортивний комплекс SportCity. Тут вже зведено чотири поверхи, будується п’ятий.
Агов, ДІАМ! Агов, Олена Шуляк, що очолює профільний комітет ВР з питань будівництва, до якого входить і Андрій Стріхарський. Агов, правоохоронці!
Агов, віце прем’єр з відновлення Олександр Кубраков та всі пілурядна вам містобудівна чиновнича вертикаль!
І, звісно, агов, мер Києва – голова КМДА Віталій Кличко та його безпосередній шеф – начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко!
Фото: колаж KВ, надані місцевими мешканцями, з відкритих джерелКиївВлада
У столичній міськраді поки що відклали вирішення питання щодо поділу ділянки площею 8,31 га на вул. Братиславській, 3, яка знаходиться в постійному користуванні муніципальної лікарні швидкої медичної допомоги. Частину цієї землі – а саме 14 соток – КМДА планує передати двом фізичним особам, які начебто мають на цій території свою нерухомість. Прийняттю відповідного рішення на засіданні Київради наприкінці лютого цього року завадила позиція відразу декількох депутатів, які не погодились із тим, щоб важливий медичний заклад втратив землю. Зокрема, народні обранці вказували на те, що вищезгадана нерухомість була побудована і оформлена на сумнівних підставах, а відповідний проєкт рішення не був належним чином підготовленим, через що його напередодні не погодила профільна комісія міськради. Найближчим часом дане питання має бути доопрацьовано, після чого, вочевидь, знову буде винесено до сесійної зали Київради.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус зняв з розгляду проєкт рішення щодо затвердження технічної документації стосовно поділу земельної ділянки на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі столиці (№08/231-834/ПР від 3 липня 2023 року).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
За це у сесійній залі проголосували 80 народних обранців. Суб'єктами подання вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Йдеться про ділянку площею 8,31 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд” (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0002), яка з листопада 2001 року знаходиться в постійному користуванні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Згідно зі вказаним проєктом рішенням, її пропонується поділити на дві ділянки з аналогічним цільовим призначенням – площею 8,16 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0091) і 0,14 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0090).
Як зазначено в документі, необхідність поділу пов'язана з тим, що на меншій частині вказаної землі розташований нежилий будинок площею 182,6 кв.м., власником якого з березня 2021 року є фізичні особи Микола Дяченко і Олександр Левик. Відповідно, надалі, після затвердження проєкту рішення, ці громадяни зможуть оформити на себе право користування цією ділянкою площею 0,14 га. Зазначимо, на більшій частині даної землі розташований саме комплекс будівель лікарні швидкої допомоги.
Матеріали аерофотозйомки землі
У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням уся ця земля відноситься до території громадських будівель та споруд і не входить до зеленої зони.
Під час пленарного засідання Київради проти затвердження цього документу виступили відразу декілька депутатів. Зокрема, члени комісії з питань охорони здоров'я, сім’ї та соціальної політики Марина Порошенко (фракція “Європейська солідарність”, голова комісії) і Наталія Берікашвілі (фракція “Єдність”) вказали на те, що даний орган не погодив цей проєкт рішення та відправив його на доопрацювання. Однією з причин вони назвали те, що документи по цьому питанню не були належним чином підготовлені. При цьому, вони висловили думку, що, цитуємо, “відчуження земельної ділянки на території лікарні є неприпустимим”.
На можливі порушення, які пов'язані з потенційним відводом ділянки в користування згаданих громадян, звернула увагу і депутатка Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”). Зокрема, вона повідомила про те, що будівля, завдяки якій фізичні особи мають право отримати цю землю в користування, була зведена і оформлена на сумнівних підставах.
“Це була територія лікарні. Потім незаконним рейдерським способом частину території лікарні забрав так званий ринок “Юність”. Потім там незаконно була побудована споруда, яка в незаконний спосіб рішенням (яким саме рішенням, Алла Шлапак не уточнила. – КВ) в Донецькій області, якраз в часи Януковича, було видано акт на власність цієї споруди. Попередній головний лікар був проти поділу земельної ділянки і приклав дуже багато зусиль для того, щоб повернути цю ділянку в користування лікарні. На жаль, на початку війни цей головний лікар був звільнений. Сьогоднішнє керівництво лікарні зайняло зовсім іншу позицію, фактично підтримуючи незаконні рішення, прийняті щодо цієї ділянки протягом останніх двадцяти років”, – підкреслила Алла Шлапак.
Схожу думку висловила і представниця фракції “Європейська солідарність” Вікторія Пташник.
“Це особливо цинічний проєкт рішення. Ця лікарня отримала земельну ділянку в постійне користування в 2001 році. Два громадяни України оформили на якийсь сарайчик право власності. До речі, є питання, яким чином вони оформлювали це право власності, не вирішивши питання по земельній ділянці. Бо питання по ділянці це істотна умова договору (схоже, йшлося про документи щодо права власності. – KВ) – нехай почитають цивільне законодавство”, – зазначила народна обраниця.
У свою чергу голова комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) закликав своїх колег підтримати цей проєкт рішення – мовляв, там усе чисто, і у вищезгаданих 14 соток залишається діюче цільове призначення.
“Право власності на майно набуте ще наприкінці 90-х років. Вся документація і всі матеріали чітко досліджувалися. І те, що зараз спекулюється на цьому питанні, виглядає досить дивно. Бо код [класифікації видів цільового призначення земель] залишається 03.03 – для закладів охорони здоров'я. Тобто, нічого в мінус для лікарні швидкої допомоги не йде”, – розповів депутат.
Врешті-решт секретар Київради Володимир Бондаренко, вочевидь помітивши відсутність підтримки цього проєкту рішення в депутатському корпусі, запропонував зняти його з розгляду та відправити на затвердження і доопрацювання комісій Київради, в тому числі – “медицинської”. Народні обранці погодилися з такою ідеєю та підтримали її.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як неодноразово повідомляла КВ, протягом останніх років через дефіцит вільної від забудови землі столична влада все активніше “роздаровує” ділянки, які знаходяться в користуванні лікарень, навчальних закладів та інших комунальних структур. Однією з найрозповсюдженіших схем є проведення інвестиційних конкурсів, завдяки яким забудовники отримують землю, а місто – грошові кошти та/або певні відсотки площ у зведених на таких територіях будівлях. При цьому нерідко реалізація таких і схожих угод ніякої вигоди столичній громаді не приносить і супроводжується скандалами.
Так, у лютому 2022 року столична міськрада зробила черговий крок для того, щоб за допомогою інвестора перетворити на паркінг на 250 машиномісць прохідну Олександрівську клінічну лікарню на вул. Шовковичній, 39/1. У КМДА тоді запевняли, що ідея прекрасна – нібито це допоможе розвантажити від надмірно запарковану транспортом вулицю Шовковичну та дозволить в'їжджати на територію медустанови автомобілям швидкої допомоги.
При цьому, низка депутатів Київради під час обговорення цього питання в сесійній залі зазначали, що це в майбутньому не дозволить збільшити потужності самої лікарні, що таке "будівництво-реконструкція" порушує вимоги містобудівного законодавства (Центральний історичний ареал Києва і навіть немає детального плану цієї території) і що на сьогодні навіть незрозуміло, скільки машиномісць отримає сама Олександрівська лікарня за підсумками реалізації такого інвестпроекту.
Читайте: Киевсовет согласовал строительство паркинга на территории старейшего медучреждения Украины
Трохи раніше, у грудні 2021-го, Київрада вирішила віддати під житлову забудову майже 3,2 га землі на вул. Миколи Краснова (Академмістечко, Святошинський район). На цій землі до 2012 року розміщувався комунальний автобусний парк №4. Компанію, яка освоїть цю ділянку, має визначити Департамент економіки та інвестицій КМДА шляхом проведення інвестиційного конкурсу. Що цікаво, депутатам міськради тоді так і не пояснили, що саме, окрім житлових “свічок”, отримає в результаті відповідного інвестдоговору міська громада.
Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем
Також нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро і Вищий антикорупційний суд мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду. Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень.
За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі містобудівних умови та обмежень, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше.
Читайте: “Крадіжка басейну”: ексголовному архітектору Києва Сергію Целовальнику загрожує в'язниця за скандальний комплекс “Укрбуду”
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (на колажі праворуч). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки”
Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги з вересня 2022 року очолює Віктор Дорош (на колажі в центрі). Його попередником на цій посаді був Олександр Ткаченко, який з перервами керував цим закладом з 2006 року. Дана лікарня знаходиться в підпорядкуванні Департаменту охорони здоров'я КМДА, директором якого з 23 жовтня 2017 року є Валентина Гінзбург (на колажі ліворуч). Діяльність Департаменту охорони здоров'я з 1 листопада 2022 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни
Фото: колаж КВКиївВлада
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-18 17:15:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-18 17:15:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-18 17:15:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.5425
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-18 17:15:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 40, 10
0.0042
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('144279', '144205', '144275', '144254', '144249', '144219', '144156', '144141', '144140', '144084')
1.4354
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-18 17:15:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)