Після завершення реформи децентралізації Києво-Святошинський район зникне з мапи Київщини. Населені пункти району утворять об'єднані громади та житимуть за новим адміністративно-територіальним устроєм. Про те, які проблеми громадам доведеться вирішувати після виборів, чим може закінчитись відкриття ринку землі та як район переживає карантинні обмеження у інтерв'ю KV розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, голова фракції ВО “Свобода” у районній раді Олександр Однороманенко.
KV: Вже четвертий рік ви є заступником голови Києво-Святошинської райради. З якими проблемами до вас найчастіше звертаються мешканці?
Олександр Однороманенко: Найчастіше мешканці звертаються з проблемами, які можна назвати особистими. Люди приходять за матеріальною допомогою, потреба у якій виникла через життєві обставини – тяжка хвороба, проблеми у сім'ї. Із земельними проблемами – іноді родичі між собою не можуть поділити спадщину, земельні гектари. Буває, учасники АТО звертаються за допомогою у вирішення питань із виділенням землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
З 2015 року почався процес децентралізації і багато функцій були передані органам місцевого самоврядування. Але жителі району цього не розуміють і продовжують звертатись у районну раду. Вони звикли, що це вищий орган влади і тут вирішуються усі питання.
Якщо розумію, що не маю повноважень, аби допомогти у вирішення питання, то направляю депутатське звернення із описом проблеми органу місцевого самоврядування, на території якого проживає людина.
KV: Наскільки складним цей рік є для Києво-Святошинського району? Яка ситуація із бюджетними надходженнями?
Олександр Однороманенко: На щастя, районний бюджет не дуже постраждав через карантинні обмеження. Основні податки району – це ПДФО. Великі підприємства, які наповнюють більшу частину бюджету, не припиняли свою діяльність.
Нам вистачає коштів на виплату заробітних плат у повному обсязі, це захищені статті витрат. Плануємо у кінці року мінімальне виконання бюджету.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Політичну ситуацію у районній раді наразі можна назвати стабільною?
Олександр Однороманенко: Я вважаю, що зараз політичну ситуацію у районній раді можна вважати стабільною. Після зміни голови районної ради є депутатська більшість, взаємопорозуміння. Думаю, що без політичної кризи Києво-Святошинська районна рада VII скликання допрацює до кінця своєї каденції.
KV: А які основні проблеми є у Києво-Святошинському районі? Як їх вирішити?
Олександр Однороманенко: Основною проблемою залишається вивезення твердих побутових відходів. У 2016 році було закрито сміттєвий полігон у Тарасівці і тепер району нікуди вивозити сміття. Кожен орган місцевого самоврядування самостійно домовляється із полігонами у Васильківському, Бородянському районах. Через це збільшився тариф на вивезення, до того ж полігони не готові приймати весь об'єм сміття, який продукує наш район. А кількість жителів продовжує зростати, будуються нові багатоповерхові будинки.
Побудова сміттєпереробного заводу європейського рівня вирішила б проблему. Але ми розуміємо, як громади ставляться до таких заводів, коли йдеться про будівництво на їхній території.
Ми проводили роботу з інвесторами, і головна вимога – достатній об'єм сміття. Окремо кожна громада цю вимогу виконати не зможе, якщо голова ОТГ буде підписувати контракт на ввезення сміття з інших громад на свою територію – виникне конфлікт. Тому потрібно вирішувати сміттєву проблему відразу для всього району. Внаслідок реформи децентралізації район, скоріше за все, зникне з мапи Київської області. Тому цей виклик стоятиме перед Київською обласною радою наступного скликання та перед державою.
KV: Є проблеми із дорогами?
Олександр Однороманенко: У районі є транспортна проблема. Будуються нові житлові комплекси, збільшується населення, але дороги залишаються старими. Їх ремонтують, вони у гарному стані, але вони вузькі для виїзду у столицю, через це постійні затори. Наприклад, дорога через Бишівську трасу веде у історичну частину села Софіївська Борщагівка. У тій частині розширити дорогу не можна, бо навколо житлові будинки.
Є проєкт побудови дороги по проспекту Небесної сотні, яка має вийти до Житомирської траси. Це частково розгрузить вузький виїзд із Софіївської Борщагівки на Окружну дорогу.
Також є проблема із громадським транспортом. Проведенням конкурсів на перевізників займається Київська ОДА. І часто буває, що подаються перевізники, які обіцяють сучасний транспорт, який відповідає всім вимогам. Після того, як перевізник заходить на маршрут, перший місяць дійсно їздять комфортні нові автобуси. Але потім знову з'являються старі несправні маршрутки. Звісно, що люди не хочуть користуватись таким транспортом. Хто має власне авто – користується ним. Звідси також з'являється проблема заторів. Тому, я вважаю, умови для перевізників мають прописуватись на весь період обслуговування маршруту і їх дотримання мають постійно контролювати.
KV: Будівництво сміттєсортувальної станції у Боярці дійшло вже до суду. Що думаєте з цього приводу?
Олександр Однороманенко: Я не можу оцінювати, наскільки сміттєсортувальна станція відповідатиме європейським стандартам, але вважаю, що в цілому така ініціатива є правильною. Проблема в тому, що вона з'явилася перед місцевими виборами. Якби Боярська влада почала це робити у перший рік каденції, а не в останній – їм би вдалося.
Думаю, до 25 жовтня це будівництво буде у процесі протестів та судів. Одна сторона, яка претендує на голову ОТГ, за будівництво, інша сторона, яка також претендує бути головою, – проти.
KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте.
Олександр Однороманенко: “Свобода” була і є проти відкриття ринку землі. Ми вважаємо, що українці мають право на продаж своїх паїв. Але тільки державі. Якщо закон почне працювати у тій редакції, яка є зараз, іноземці почнуть скуповувати нашу землю за бесцінь.
Крім того, партія “Слуга народу” пропонує ввести податок у 6 тисяч гривень за один пай. Це знищить фермерство, невеликих аграріїв та одноосібників які заробляють, аби годувати родину. На мою думку, це ще один спосіб змусити людей продавати свою землю.
KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв, яких у районі досить небагато?
Олександр Однороманенко: Уся земля, яка є в районі, знаходиться у приватній власності. Тут немає великих господарств, які б обробляли землю. Уся сільськогосподарська земля наразі знаходиться під житловими будинками. На місці сьогоднішніх ЖК декілька десятків років тому були огороди і там вирощували овочі.
KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації?
Олександр Однороманенко: Ефективність реформи ми побачимо тоді, коли вона запрацює. Але в цілому я вважаю, що децентралізація була нам потрібна. Укрупнення – це позитивні зміни. Якщо говорити про Києво-Святошинський район, то тут є проблема, оскільки 90% населених пунктів є самодостатніми і могли б бути центрами громад, або продовжувати працювати самостійно.
Та в Україні є села, де населення 300-500 людей. І при цьому там є сільський голова, апарат сільської ради, депутати. Податки жителів витрачаються на заробітні плати. І часто, окрім землі, у таких селах нічого немає, тому їм складно розвиватись. Укрупнення у таких ситуаціях – це вирішення проблеми.
Але я вважаю, що деякі райони Київської області не варто було ділити на декілька громад. Наприклад, Переяслав-Хмельницький район було б доцільніше об’єднати в одну громаду. Для порівняння – Циблівська громада має населення трохи більше 6 тисяч людей, а на території однієї Софіївсько-Борщагівської сільради проживає більше 14 тисяч.
KV: Що думаєте з приводу майбутнього поділу населених пунктів Києво-Святошинського району на різні райони?
Олександр Однороманенко: Наш район не має міста обласного значення. У нас лише два міста районного значення – Вишневе та Боярка. За методикою ні одне, ні інше місто не може бути адміністративним центром. Ми, як депутати, звертались до Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо збереження цілісності Києво-Святошинського району. Щоб, наприклад, центр був у місті Бучі або Ірпені. На превеликий жаль, за існуючим проєктом населені пункти району розділили між трьома районами.
Я вважаю, що у майбутньому адміністративному-територіальному устрої взагалі не має бути такого поняття, як район. Але для цього потрібно провести Конституційну реформу. Та моно більшість Ради або не може, або не хоче.
KV: Чи усі об'єднані громади району, затверджені перспективним планом, можуть бути спроможними? Де ситуація найбільш складна? Громади намагались відстоювати склад ОТГ у судах?
Олександр Однороманенко: На мою думку, усі затверджені громади району будуть спроможними. Найбільшими будуть міські громади – Боярська та Вишнівська, там близько 50 тисяч виборців. Трохи менша, 40 тисяч, Борщагівська громада.
Є і маленькі громади, наприклад, Гатненська – до 10 тисяч. Такі громади мають села, розташовані на трассах державного значення і можуть розвиватись на рахунок податків на акциз.
Деякі громади у процесі об'єднання подавали до судів. Але у районі процес добровільного об'єднання був доволі кволим. Тому це поодинокі випадки.
KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою?
Олександр Однороманенко: “Свобода” однозначно буде йти на вибори. Чекаємо остаточно варіанту закону і тоді представлятимемо своїх кандидатів. Проте ми ніколи не втрачаємо зв’язку із нашими виборцями, адже “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню, а без контакту із людьми – ефективними бути не можна.
KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад?
Олександр Однороманенко: Закон про депутатів місцевих та обласних рад не змінюється. Депутатам місцевих рад додаються повноваження, які раніше вирішували депутати районних рад. Говорити про зміну повноважень, я думаю, немає сенсу, оскільки законодавець не може затвердити остаточні умови на вибори. Змінювати повноваження вже немає часу.
Незрозуміло, за якою системою обиратимуться депутати – мажоритарною чи за партійними списками. Я вважаю, що у громадах до 10 тисяч виборців має бути мажоритарна система. Щодо партійної системи може бути багато варіантів – відкриті, закриті списки. Продовжуються дискусії, від якої кількості виборців мають бути партійні списки. Комітет Ради рекомендує від 10 тисяч, в основному законі – від 90 тисяч, а асоціації міст та сіл і громадські організації підписали відкритий лист до Президента та Верховної Ради щодо 50 тисяч. Я думаю, що ця шкала має бути не менше 30 тисяч виборців, максимум – 50.
KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону?
Олександр Однороманенко: Ми категорично проти і вважаємо, що державна мова в Україні має бути одна – українська. В офіційних установах, державних структурах ми маємо спілкуватись державною мовою. Навчання має бути українською мовою. Якою мовою спілкуватись вдома із родиною – особиста справа кожного.
Внесення змін до закону про мову призведе до русифікації. Часто кажуть – де була українська мова, там не з'явилися ЛНР та ДНР. Але ж нікого не обмежують у мові спілкування. Навіть якщо ви звернетесь до офіціанта чи продавця російською – вам нададуть відповідь російською. Погано – якщо ви звернетеся українською, а вам відповідатимуть російською.
KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори?
Олександр Однороманенко: “Свобода” йде на вибори з відповідальними кандидатами. Депутати від “Свободи” є дисциплінованими, самовідповідальними. Обрані від партії міські голови Хмельницького, Тернопілю та Івано-Франківську є кращими в Україні за різними показниками. За цю каденцію ми довели, що “Свобода” може не тільки протестувати, ходити із прапорами та маршами, але й ефективно працювати в органах місцевого самоврядування.
KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні?
Олександр Однороманенко: Це доволі філософське питання. Я думаю, що мірило успішності для партії в Україні – це довіра людей на виборах.
Читайте: Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава”КиевVласть
7 июля комитет Верховной Рады по вопросам организации государственной власти относительно административно-территориального устройства не поддержал создание Переяславского района. Поэтому города Переяслав и Ирпень инициировали совместную петицию, где просят Президента Владимира Зеленского пересмотреть районирование Киевщины и сделать их районными центрами.
Об этом KV стало известно из сообщения мэра Переяслава Тараса Костина на странице в Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Состоялось заседание комитета ВРУ. Один из вопросов, который озвучил министр развития общин и территорий Украины Алексей Чернышов, а именно вопрос о создании Переяславского района, к сожалению, не был поддержан депутатами. Обращаюсь к жителям Переяславщины с предложением использовать еще одну возможность исправить ситуацию в нашу пользу. Поддержать совместную с городом-побратимом Ирпенем петицию к Президенту Украины – гаранту наших прав и свобод. 25 тысяч подписей нам нужно собрать как можно быстрее, желательно в течение пяти дней”, – написал он.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В тексте петиции Владимира Зеленского просят пересмотреть утвержденный Кабинетом Министров проект постановления №3650 “Об образовании и ликвидации районов”, а именно – создание Бучанского района и ликвидацию Переяслав-Хмельницкого района.
Там отмечается, что вместо Бучи центром целесообразнее сделать город Ирпень, а вместо Борисполя – Переяслав.
Также и.о. мэра Ирпеня Андрей Литвинов попросил горожан поддержать петицию.
“Обращаюсь к каждому жителю нашего города с просьбой отдать свой голос за петицию “О пересмотре проекта Постановления Кабинета Министров №3650 “Об образовании и ликвидации районов”. Мы должны отстоять законное право Ирпеня – стать административным центром вновь созданного района! Также обращаюсь к представителям всех украинских общин – поддержите эту инициативу! Вместе мы сможем заставить власть считаться с мнением народа!”, – отметил он.
Напомним, как ранее писала KV, на прошлой неделе Комитет Верховной Рады по вопросам организации государственной власти относительно административно-территориального устройства утвердил вместо Переяславского района – Бориспольский. Переяславский городской совет уже обратился к Президенту, председателю и депутатам Верховной Рады, Министру развития общин и территорий относительно сохранения Переяслава районным центром. Аргументируют это тем, что город имеет ряд преимуществ перед Борисполем. В Борисполе же считают, что идеальным вариантом было бы оставить все три района – Бориспольский, Броварской и Переяславский.
Также сообщалось, что 10 июня представители сразу нескольких общин Киевщины (Ирпеня, Гостомеля, Ворзеля, Коцюбинского, Козинцы, Михайловки-Рубежовки, Забучья, Бородянки, Вышгорода, Бучи) собирались на пикет Кабинета Министров Украины с требованием предоставить городу Ирпень статус административного центра субрегионального уровня.
Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін з вимогою визнати Ірпінь адмінцентром
КиевVласть
У Київській області наприкінці червня стартують заходи з охорони врожаю зернових та кормів від пожеж. На захисті від вогню стануть цілодобова охорона складів, перевірка усієї сільгосптехніки та впровадження деяких обмежень для автотранспорту. Керівники районів кажуть, що в першу чергу у збереженні врожаю зацікавлені сільгосппідприємства, тому і роблять усе для охорони свого прибутку.
Суть документу
Як стало відомо KV, голова КОДА Василь Володін 25 червня підписав розпорядження №300 “Про забезпечення охорони урожаю зернових культур та грубих кормів від пожеж в області у 2020 році”.
Так, у документі зазначається, що структурним підрозділам Київської облдержадміністрації, територіальним органам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області та райдержадміністраціям у встановлені терміни необхідно виконати план заходів щодо охорони врожаю зернових культур та грубих кормів від пожеж. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А райдержадміністраціям спільно з територіальними підрозділами Головного управління Національної поліції в Київській області необхідно вирішити питання, на період настання воскової стиглості зерна і до кінця жнив, про заборону руху автотранспорту, не задіяного у збиранні врожаю, на внутрішньогосподарських дорогах поблизу хлібних масивів без спеціально встановлених справних іскрогасників та не обладнаному первинними засобами пожежогасіння.
Контролювати виконання розпорядження має перший заступник голови Київської облдержадміністрації Олександр Скляров.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
План заходів
Відповідальними за організацію та виконання плану заходів є департамент агропромислового розвитку КОДА, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, райдержадміністрації, Головне управління Нацполіції у Київській області, департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи КОДА. Кожне відомство може бути відповідальним за декілька напрямків.
Так, планом заходів передбачено, що до 12 липня мають бути очищенні території сільськогосподарських підприємств від сторонніх предметів, горючих матеріалів та виконано ремонт під’їзних шляхів, проїздів до водних джерел, складів. До настання воскової стиглості зерна має здійснюватись контроль за виготовленням та встановленням знаків пожежної безпеки про заборону паління і використання відкритого вогню біля хлібних масивів, що прилягають до доріг. Має контролюватись обладнання, справність іскрогасників та первинних засобів пожежогасіння усіх транспортних засобів та механізмів, що будуть працювати поблизу хлібних масивів.
До 17 липня силами пожежно-технічних комісій будуть здійснюватись перевірки протипожежного стану будівель та споруд на галузевих підприємствах, усі недоліки мають усунути. Має бути перевірений технічний стан усієї автотракторної техніки та складено відповідні документи.
Члени невоєнізованих протипожежних формувань, добровільних пожежних дружин (команд) цілодобово чергуватимуть у пожежних депо, також мають бути забезпечені охороною місця складування грубих кормів.
До 31 липня передбачено контроль за проведенням обкосів (із прибиранням скошеного) і оборювання хлібних полів у місцях їх прилягання до лісових і торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць.
На постійній основі має бути організована робота з контролю за виконанням вимог пожежної та техногенної безпеки керівниками сільськогосподарських підприємств, пов’язаних із збиранням, зберіганням та переробкою зернопродукції, належним використанням пожежної техніки та інвентарю за цільовим призначенням.
Також мають бути вжиті заходи щодо включення до збирально-транспортних загонів спеціалізованих автомобілів з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристроями для гасіння пожеж зернових на корню.
Під час проведення вогневих та зварювальних робіт мають бути дотримані вимоги правил пожежної безпеки, і проводити такі роботи можна лише з дозволу адміністрації підприємства із встановленням пожежного поста.
Місця проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт мають забезпечити первинними засобами пожежогасіння, безпосередньо на хлібних масивах їх проводити заборонено.
У межах смуги відчуження автошляхів під час проведення ремонтних робіт заборонено розпалювання багать.
Не допускається випалювання сухої трав’яної рослинності та післяжнивних залишків на сільськогосподарських угіддях, вздовж доріг, пустирищах та на інших землях. Відомства мають забезпечувати постійний контроль за експлуатацією зерносушарень, агрегатів вітамінного борошна із дотриманням температурних режимів.
Із місць
KV поцікавилась у голів районних рад, чи допомагають затверджені заходи охорони уникнути пожеж.
Голова Броварської райради Сергій Гришко:
Заходи, спрямовані на запобігання пожежам, завжди під контролем райради та адміністрації. Проводимо роботу безпосередньо з кожним землевласником і фермерським господарством, що обробляють землю. Співпрацюємо як з службою надзвичайних ситуацій, так і з пожежною охороною. Навіть коли техніка виходить на поля, чергують пожежні машини. У нас випадків загорянь не було і, думаю, у цьому та наступному році не буде. Робота налагоджена на високому рівні.
Голова Миронівської райради Валентина Усик:
Кожен керівник сільгосппідприємства в першу чергу зацікавлений у збереженні урожаю. Вони співпрацюють з пожежною безпекою. Кожного року ми проговорюємо усі норми для збереження безпеки. Є пожежна інспекція, яка укладає договори із кожним сільгосппідприємством. Проводиться огляд техніки, щоб не виникало загорянь через непридатність. Декілька років тому була ситуація, коли загорівся комбайн. Наразі майже вся техніка оновлена.
Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:
Раніше були випадки, коли на полях траплялись пожежі, займались ліквідацією. Останнім часом таких випадків не траплялось. Але у будь-якому випадку наші пожежні готові до таких ситуацій. Також аграрії роблять усе, аби пожеж не траплялось. Я думаю, що заходи безпеки допоможуть нам їх уникнути.
Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:
Наші пожежники працюють та готові до можливих загорянь. У разі необхідності, сільгосппідприємства можуть надати транспорт. Але всюди поля зорені, таке може статись лише через умисний підпал або через необережність. Минулого року люди у приватному будинку спалювали стерню, але тоді вогонь до поля не дійшов. Більше таких випадків не було.
Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:
У нас, на щастя, випадків пожеж не було. На підприємствах проводяться заходи разом із МЧС. Ми, в свою чергу, виконуємо розпорядження обласної ради та адміністрації щодо необхідних заходів.
Нагадаємо, як раніше писала KV, протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.
Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій
Фото: колаж KVКиевVласть
Київщина знову підбиває щотижневі підсумки. Незважаючи на карантин, регіон планово долучився до програми великого будівництва. Динаміка захворюваності на коронавірус знижується, і не в останню чергу завдяки зусиллям місцевих громад. Гострим залишається питання районування Київщини, у якому останнє слово – за Кабміном та ВР.
Як стало відомо KV, 8 липня 2020 року голова Київської ОДА Василь Володін провів брифінг за участі регіональних ЗМІ.
Епідемситуація
За період з 14.03.2020 всього до Київського обласного лабораторного центру надійшло 6291 підозр на COVID-19. За останню добу отримано 30 повідомлень про підозру.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Головна тема останніх чотирьох місяців – протидія епідемії коронавірусу; інфекція стала викликом не тільки для України – для всього світу. На сьогодні можемо впевнено сказати, що область завдяки вчасно вжитим, хоч і не завжди популярним заходам, гідно витримала цей виклик. Ми не допустили у нас європейського розмаху поширення хвороби”, – заявив Володін.
На сьогодні відомо про 55 жертв коронавірусу за період з часу, коли був оголошений карантин – це менше 2% від усіх хворих на COVID-19 в Україні. Аналогічний показник становить 2,6% від усіх хворих. З моменту епідемії в області лабораторно підтверджено 2853 випадки і більшість з них, 2278, лікується на самоізоляції під медичним спостереженням.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зараз є 825 ліжок для стаціонарного лікування, вони готові до прийому хворих, якщо в них будуть ускладнення. Тут перебуває 125 осіб, одужало 1623 особи. Медичне спостереження встановлено за майже 11 тис. контактних людей.
Економіка
Рівень промислового виробництва на сьогодні на рівні 89%, причини його зниження — призупинення діяльності підприємств через запровадження в Україні карантину, скорочення поставок сировини для харчової промисловості, зниження попиту на окремі види продукції та довготривалість процесів реконструкції та технічного переоснащення виробничих потужностей.
Разом з тим майже на дві третини зросли обсяги виробництва у видобувній промисловості і розроблянні кар'єрів; зростання демонструє виготовлення виробів з деревини і паперу та поліграфічної продукції, вказує Володін. Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств зменшився на 1,2% і склав понад 4,8 млрд гривень — це третій результат в Україні.
За обсягами виробництва сільгосппродукції із розрахунку на одну особу частка Київщини в загальному сільгоспвиробництві в Україні — 8,7%.
Підприємства регіону виконали будівельних робіт більш як на 3,3 млрд гривень по Україні — це шосте місце, майже на 17% більше від минулорічного показника.
Обсяг виробництва інженерних споруд збільшився на 47,4%; тим часом стали менше зводити нежитлові будівлі — на 9,2%, та більше житлових – 6,1%.
“Ми треті в Україні і за розміром середньомісячної номінальної зарплати: вона складає 11123 грн – це на 8,3% більше за попередній період та у 5,3 рази вище рівня прожиткового мінімуму на одну працездатну особу”, — зазначив голова КОДА Володін.
Середній розмір пенсії зріс на 16,6% і складає 3425 грн.
Основні джерела наповнення місцевих бюджетів – це податок, збір на доходи фізичних осіб, питома вага якого в доходах загального фонду місцевих бюджетів становить 59,9%. У цифрах за 5 місяців це склало майже 4 млрд гривень, або на 8% більше порівняно з вищезгаданим періодом.
Читайте: Голова КОДА розповів про розвиток економіки Київщини
Обласні програми
Володін також вказує, що Київська облдержадміністрація розробила план заходів з реалізації у 2021-2023 роках “Стратегії розвитку Київської області на шестирічний період (2021-2027 роки)”. Цей план заходів був затверджений на минулій сесії Київської обласної ради 22 червня 2020 року.
За словами Володіна, в КОДА підготували зміни до 20 цільових програм Київщини, додатковий ресурс склав приблизно 603 млн гривень. У червні майже половина цих коштів — 254,3 мільйонів гривень — пішли на комплексну програму “Здоров'я Київщини”. Ці кошти були виділені на фінансову підтримку закладів охорони здоров'я — це фінансова підтримка, яка пов'язана також із впровадженням другого етапу медичної реформи; друга частина цих коштів пішла на закупівлю медичного обладнання.
“Знову ж таки, це питання пов’язане з медичною реформою — щоб наші обласні лікарні мали можливість протестувати і укладати договір з НСЗУ на пакети на відповідне фінансування. Воно також пов'язане із наявністю відповідного обладнання, тому ці кошти передбачені на обладнання в лікарні. З наступного року заклади ОЗ зможуть підсилитися з фінансової точки зору й отримувати кошти з бюджету”, — зазначив Володін.
35 мільйонів гривень виділено на придбання обладнання для харчоблоків освітніх закладів. 28,9 млн гривень виділено на забезпечення населення області якісною питною водою, централізованим водопостачанням та водовідведенням.
Програма енергозбереження на 2018-2020 роки: в цьому році дія програми завершується, в КОДА працюють над тим, щоб або її продовжити, або розробити нову програму. На наступний рік на розробку або продовження програми передбачено 22 млн гривень.
Програма будівництва — виділено 174 млн гривень. Серед об’єктів будівництва — садочки, школи, дороги, об'єкти соціальної інфраструктури і тд.
Екологічні програми — 37,3 мільйони гривень: це в тому числі і заходи з ліквідації стихійних сміттєзвалищ.
“Це те, що для нашої області є, на моє переконання, великою проблемою і ми спеціально почали виконувати за програмою ці заходи, щоб ліквідувати стихійні сміттєзвалища”, — додав Володін.
На обласну цільову комплексну програму “Безпечна Київщина” виділено майже 10 мільйонів гривень на модернізацію інтегрованої комплексної системи відеоспостереження. Це питання відділу аналітики та встановлених на дорогах камер – є конкретні результати, завдяки камерам та відділу аналітики підвищується рівень розкриття злочинів.
Читайте: Київська обласна рада переформатувала бюджет-2020
Велике будівництво
У березні в Україні стартувала програма президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”, частка Київської області в цьому проекті – 18 об'єктів, ступінь будівельної готовності об'єктів на сьогодні — 55%.
“Загальноосвітні навчальні заклади готові на 55%, дошкільні навчальні заклади – на 66%, стадіони – на 45%. До кінця року всі об‘єкти плануємо завершити. Це один з найвищих показників в Україні”, – зазначив очільник області.
Читайте: У березні на Київщині стартує національна програма “Велике будівництво”
Також він повідомив, що в рамках “Великого будівництва” планується реалізація 13 проектів з модернізації та облаштування приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я.
Також в рамках проекту “Велике будівництво” заплановано фінансування 29 об'єктів дорожнього господарства: з них 6 – перехідні об'єкти з попереднього року, 23 запланованих на будівництво в цьому році. Всі об'єкти мають бути завершені до середини цього року, зазначив Володін. Об’єкти у переліку визначалися за кількома критеріями: 1. Нагальна необхідність для населення; 2. Об’єкт не має стати “довгобудом”, 3. Можливість співфінансування з місцевого бюджету; 4. Наявна проектно-кошторисна документація. Повний перелік об’єктів було опубліковано на сайті КОДА, зазначив голова адміністрації.
Читайте: Готовність об'єктів “Великого будівництва” на Київщині – 55%, що є одним з найвищих показників в Україні
Закупівля ШВЛ
В червні заклади охорони здоров'я області І-ІІ хвилі отримали 13 аналізаторів газів крові з аналізом електролітів. Приладдя закуплене за кошти обласного бюджету. Також придбано 11 апаратів штучної вентиляції легень середнього класу, лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим на covid-19 у повному обсязі згідно тих потреб, які виставляли самі лікарні.
Всього в області на сьогодні є 249 апаратів штучної вентиляції легень. Потреба в цих апаратах є низькою — на них перебуває не більше п'яти осіб одночасно.
Читайте: Голова КОДА ініціював розслідування неправомірних дій щодо зриву поставки ШВЛ та привласнення понад 10 млн гривень
Заходи з попередження “ковіду”
Губернатор зазначив, що КОДА щоденно моніторить показники динаміки випадків інфікування covid-19, оперативно вживає відповідних заходів. Зокрема, 25 червня, на позачерговому засіданні комісії ТЕБ та НС ухвалили низку рішень щодо посилення протиепідемічних заходів – а саме заборону проведення заходів на більше ніж 50 чоловік. Також діє заборона роботи розважальних закладів після 22 години.
“Тут ми говоримо про нічні клуби. Статистика в інших регіонах України підтверджує, що якщо туди попадає хвора особа, люди між собою контактують і відбувається поширення і спалах хвороби по області”, – заявив голова КОДА.
За рішенням органів місцевої влади створено постійні мобільні групи із залученням громадських формувань з охорони громадського порядку та муніципальних патрулів для нагляду за дотриманням на об'єктах торгівлі протиепідемічних заходів. До патрулювання залучені працівники ГУНП, головного управління Держпродспоживслужби та інші відповідні контролюючі органи.
Перевірили 22 об'єкти з масовим перебуванням людей та 3360 суб'єктів господарювання, виявлено 1123 правопорушення, складено 85 адміністративних протоколів; поліція задокументувала 523 факти порушення.
“Спільні заходи дають очікуваний результат: на сьогодні ситуація з епідемією в області у нас – ми вважаємо і переконані в цьому – стабілізувалася. Це ми бачимо, в першу чергу по статистиці. Так, 19 червня показник завантаженості ліжок становив 25,21% – сьогодні, 8 липня, він знизився до 15,15%, тобто, фактично на 10% впав показник завантаженості ліжок”, – коментує голова КОДА.
Щодо тестування, то тут, за словами Володіна, охоплення складає 38,97% за останні 7 днів на 100 тисяч населення; за нормою має бути понад 24%. Відсоток виявлення – 6,45%, має бути менше 11%. Динаміка захворюваності на сьогодні – 0,52%, норма – менше 10%, практично немає спалахів.
Читайте: На Київщині послаблено карантин: відновлюють роботу транспорт та дітсадки- Василь Володін
Спорт, ЗНО, соцдопомога
За словами Володіна, триває розбудова спортивної інфраструктури Київщини: проведені публічні закупівлі спортивного обладнання та інвентарю для облаштування спортивних майданчиків зі штучним покриттям, тренажерним обладнанням майже на 19 млн грн. Всього область отримає 22 спортмайданчики. Практично кожен тиждень, додає Володін, 1-2 майданчики відкриваються на Київщині.
До кінця липня планується відкрити ще 15 спортивних майданчиків зі штучним покриттям.
Очільник адміністрації каже, що приділяє увагу і сам особисто інспектує пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання. За його словами, наразі негативів стосовно його проведення немає, а підвіз абітурієнтів працює на 100%. Не стовідсоткове відвідування зовнішнього незалежного оцінювання пов'язане з небажанням майбутніх студентів, які попередньо записалися, приходити на тестування.
З початку року надано грошову допомогу учасникам АТО та членам їх сімей, родинам героїв Небесної сотні та учасникам Революції гідності у розмірі приблизно 10 млн гривень; за місяць придбано чотири квартири дітям-сиротам, за планом до кінця року – придбати всього 95 таких квартир. Допомогу надано 20,5 тис. інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам всього на 42 мільйони гривень.
Житлові субсидії: станом на 1 липня нараховано житлових субсидій 94,1% господарств, з них 93,9% отримують субсидію готівкою, 200 домогосподарств — безготівково. Всього пільгами житлово-комунальних послуг охоплено 201,7 тис. мешканців Київщини.
Реформа децентралізації – на завершальному етапі
Наразі у регіоні утворено 24 об'єднаних територіальних громад, які чекають на призначення перших виборів; це 19,8% відсотка від загальної чисельності населення Київщини. Лідерами щодо охоплення об'єднаними територіальними громадами є Баришівський, Тетіївський, Переяслав-Хмельницький та Броварський райони.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об'єднання в суді
Щодо перспективного плану формування територій громад – Кабмін ще 20 травня затвердив перспективний план, який передбачає створення 69 об'єднаних територіальних громад середнього та високого рівня спроможності. Всі 33 ОТГ, які пройшли шлях добровільного об'єднання, включені до перспективного плану формування територій громад Київської області.
“Якщо громади ухвалювали рішення про добровільне об'єднання, оформили і належним чином подали ці документи, то ми зі свого боку, навіть отримавши таке право по закону, не змінювали їхню конфігурацію, так і залишили у перспективному плані. Тим громадам, які за об'єктивними і суб'єктивними причинами не змогли цього зробити, ми проводили відповідну оцінку їхньої спроможності, максимально враховуючи їх побажання, але наскільки це було можливо – тому що часто в громадах не було повного консенсусу”, – додає Володін.
Читайте: Переяславщина просить нардепів залишити у спокої район
Питання районування
Від Київської облдержадміністрації у Міністерство розвитку громад та територій України було подано 2 варіанти, один з них – проект із шістьма районами: Бучанський, Фастівський, Обухівський, Білоцерківський, Бориспільський та Переяславський.
“За місяць ми провели шість нарад з представниками органів місцевого самоврядування щодо визначення центрів районів, результати цих зустрічей передані на розгляд комітету Верховної Ради та профільним міністерствам. Це пов'язано з тим, що наразі у комітеті Верховної Ради розглядається це питання і ВР прийматиме остаточне рішення щодо конфігурації районів і районних центрів, рішення очікується вже найближчим часом”, — заявив очільник КОДА.
Він також додав, що при поділі на 6 районів у КОДА враховували як методику мінрозвитку громад, так і бажання громад.
“Але за методикою на 100% виконати їх було неможливо, оскільки багато міст-кандидатів на роль райцентру розташовані занадто близько до Києва, усі великі міста обласного значення сконцентровані навколо столиці. Щодо лівого берегу, то адміністрація подавала пропозиції щодо створення Броварського та Переяславського районів, велися консультації”.
Наразі, запевняє очільник КОДА, відбувається певна зміна конфігурації на рівні комітетів ВР, є ініціативні групи, гостро постають політичні питання.
“Але моя позиція така — область має лишатися в нинішніх межах. Місцева інфраструктура буде відповідальністю ОТГ, а коли в районному центрі буде префект, районні центри перейдуть під відповідальність державної влади”, — зазначає керівник КОДА.
Читайте: В КОДА обговорили принципи нового районування Київщини
Різне
Наприкінці брифінгу Василь Володін відповідав на питання журналістів.
Зокрема, що стосується призначень людей на посади голів райдержадміністрацій, Володін пояснив: кандидатури має право подавати лише голова КОДА, а на посаді саме голови, а не виконуючого обов’язки, він нещодавно. Деякі кандидатури вже подано на затвердження, це питання він вважає першочерговим.
Питання підвозу школярів шкільними автобусами: наразі кошти, які йшли на фінансування роботи цієї програми, були перерозподілені на боротьбу з коронавірусом. За першої можливості кошти повернуть знову на виконання цієї програми.
Хіба не щодня — чимало займань на території області через підпал сухої трави, каже Володін. Що ж до Чорнобильскої зони, до гасіння пожеж на цій території вимушені були залучати більш ніж 1000 людей особового складу ДСНС, очільник КОДА особисто виїжджав на місце.
“Є величезне питання, чому не відбувалося належних заходів з превенції у Зоні Відчуження. Питання також пов’язано з тим, що Зоною опікується спеціальне Державне агентство, яке управляє усіма процесами. Я звертався до РДА, щоб вони за змоги виділяли техніку, тощо. Була проведена велика робота з запобігання поширення загорянь. Ми готові до того, що вони можуть траплятися, але повинні бути проведені певні превентивні заходи, аби вогонь не охопив десятки га”, — відповів Володін.
Нагадаємо, як писала KV, столичному регіону поки вдалося уникнути посилення карантину. Навіть враховуючи новий спалах інфекції, область не перетнула граничної межі. На тлі цих новин поліція посилить контроль за маршрутниками. А також розслідуватиме обставини скандальної закупівлі областю апаратів ШВЛ.
Читайте: Коронавірус на Київщині: влада розслідує закупівлю апаратів ШВЛ, новий спалах інфекції у Бородянці
фото: KV
КиевVласть
На Київщині в січні-травні 2020 року у порівнянні з минулим роком обсяги випуску підприємств добувної промисловості збільшилися на 57,3%.
Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Майже на дві третини зросли обсяги виробництва у видобувній промисловості і розроблення кар’єрів, – зазначив очільник Київської ОДА. – Зростання, хоч і невелике, демонструє виготовлення виробів із деревини, паперу та поліграфічної діяльності”, – повідомив сьогодні, 8 липня, голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.
Індекс промислового виробництва знаходиться на рівні 89%. Це відбувається через призупинення діяльності підприємств у зв’язку із запровадженням на території України карантину, скорочення поставок сировини для харчової промисловості; зниження попиту на окремі види продукції, які виробляють провідні підприємства області та довготривалість процесів реконструкції та технічного переоснащення виробничих потужностей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств Київської області зменшився на 1,1%. Він склав понад 4,8 млрд грн. Це третій результат в країні. Третя область і за обсягами виробництва сільгосппродукції із розрахунку на одну особу.
Підприємства Київщини виконали будівельних робіт більш як на 3,3 млрд. грн, що майже на 17% більше від минулорічного показника. Обсяг будівництва інженерних споруд збільшився на 47,4%. Тим часом, стали менше зводити нежитлові будівлі – на 9,2% та більше житлових – на 6,1%.
“Ми треті в країні і за розміром середньомісячної номінальної зарплати. В Київській області вона складає 11123 грн. Це на 8,3% більше за попередній період та у 5,3 рази вище рівня прожиткового мінімуму на одну працездатну особу”, – повідомив Василь Володін.
Читайте: Готовність об’єктів “Великого будівництва” на Київщині – 55%, що є одним з найвищих показників в Україні
Фото: прес-служба КОДАКиевVласть
На Київщині триває реалізація соціальних програм для підтримки незахищених верств населення. Протягом року планується придбати 95 квартир дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа. З початку року придбано 40 квартир. В червні було придбано 4 квартири. До кінця року планується придбати всі решту.
Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Протягом року планується придбати 95 квартир дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа. З початку року придбано 40 квартир. В червні було придбано 4 квартири. До кінця року планується придбати всі решту”, – повідомив сьогодні під час прес-конференції голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Також очільник КОДА повідомив, що протягом 6 місяців 2020 року відповідно до Київської обласної комплексної програми соціальної підтримки учасників АТО та членів їх сімей, родин Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності сплачено майже 10 млн. грн грошової допомоги.
Допомогли також 20,5 тисячам інвалідів з дитинства та дітям-інвалідам всього майже на 42 млн. грн.
Станом на 01 липня 2020 року нараховано житлових субсидій 94,1 тис домогосподарствам. З них 93,9 тисячі отримують субсидію готівкою; 200 домогосподарств безготівковою. Всього пільгами по сплаті житлово-комунальних послуг охоплено 201 тисячу 700 мешканців Київщини.
Читайте: Готовність об’єктів “Великого будівництва” на Київщині – 55%, що є одним з найвищих показників в Україні
Фото: прес-служба КОДАКиевVласть
Минулого тижня Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади щодо адміністративно-територіального устрою затвердив замість Переяславського району – Бориспільський. Переяславська міська рада вже звернулась до Президента, голови та депутатів Верховної Ради, Міністра розвитку громад та територій щодо збереження Переяслава районним центром. Аргументують це тим, що місто має ряд переваг перед Борисполем. У Борисполі ж вважають, що ідеальним варіантом було б залишити усі три райони – Бориспільський, Броварський та Переяславський.
Звернення
Як стало відомо KV, 2 липня депутати Переяславської міської ради прийняли рішення “Про звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, депутатів Верховної Ради України, Міністра розвитку громад та територій, голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної ради України щодо створення Переяславського району”.
Там зазначається, що Міністерством розвитку громад та територій розроблено та оприлюднено проєкт адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Київської області на основі пропозицій обласних державних адміністрацій та тривалих консультацій з асоціаціями і експертним середовищем, яким запропоновано створення 6-ти одиниць субрегіонального рівня, в тому числі і з адміністративним центром у місті Переяслав.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“З метою проведення комплексної реформи децентралізації, сприяння місцевому та регіональному розвитку, збалансуванню загальнодержавних потреб з інтересами територіальних громад, Переяславська міська рада звертається до вас із проханням підтримати створення 6-ти одиниць субрегіонального рівня, в тому числі і з адміністративним центром у місті Переяславі. Такий варіант поділу на райони відповідає методичним рекомендаціям щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня та враховує інтереси мешканців віддалених сіл Київщини”, – йдеться у зверненні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Альтернативний законопроєкт, який був затверджений 30 червня на засіданні комітету Верховної Ради України, передбачає замість адмінцентрів у Переяславі та Борисполі, адмінцентри у Борисполі та Броварах.
Читайте: В комитете ВР изменили кабминовское районирование Киевщины по решению лидеров местных общин
Аргументи
У зверненні депутати наполягають, що Переяслав має статус міста обласного значення, розташований рівновіддалено від населених пунктів району та має всю необхідну інфраструктуру.
Зокрема – якісну медичну інфраструктуру, оскільки Переяслав-Хмельницьку ЦРЛ включено до закладів охорони здоров’я Київської області, які перепрофільовані для надання медичної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою. Хворі мешканці з Березані, Баришівки, Яготина та Борисполя лікуються від COVID-19 саме в Переяславі.
Освітню інфраструктуру – університет Григорія Сковороди, Державний професійно-технічний навчальний заклад “Центр професійно-технічної освіти”, гімназію, 7 шкіл, 5 садочків та Комунальний заклад Київської обласної ради ліцей-інтернат “Патріот” з посиленою військово-патріотичною підготовкою, дитячу музичну школу імені Павла Сениці і дитячу художню школу.
У Переяславі є міськрайонний суд, прокуратура, служба безпеки України, міськрайонне відділення поліції, що обслуговує Баришівку, Згурівку, Березань, Яготин, Переяслав та Переяслав-Хмельницький район, податкова інспекція, пенсійний фонд, казначейська служба, сервісний центр МВС України, філія газового господарства, відділення “Укртелекому”, Центр надання адміністративних послуг.
Через місто проходить автомагістраль Бориспіль-Дніпро Н 08. За 27 кілометрів від Переяслава є залізнична станція.
Місцева влада
Мер Переяслава Тарас Костін розповів, що вони сподіваються на перегляд рішення комітету Верховної Ради.
“На наше звернення поки ніхто не відреагував, чекаємо відповіді. Таке рішення комітету Верховної Ради стало для нас неочікуваним. До засідання і Міністр громад, і КОДА висловлювались за Переяславський район. Голова підкомітету аргументував рішення тим, що ніби-то на зустрічі громад голосування було проти Переяслава. Але ми вважаємо те голосування нерепрезентативним, воно не відображає реальної ситуації. І вважаємо це порушенням. Зараз спілкуємось з головою комітету і від нього залежить, чи буде перегляд рішення”, – каже він.
У районі позицію міста підтримують і також мають намір обстоювати збереження історичного Переяславського краю.
Як розповів KV заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко, депутати минулого тижня збиралися на позачергову сесію і обговорювали ситуацію, що виникла. Район дуже негативно сприйняв цю новину. У результаті були підготовлені звернення до голови Верховної Ради та відповідного комітету, Президента.
“У листах наголошується, що з історичної точки зору, розташування та всіх параметрів визначеної методики Мінрозвитку громад, Переяслав якнайкраще підходить під визначення адмінцентру нового районування. Але це питання було вирішено, скоріш за все, кулуарно. Зауважу, що саме Мінрозвитку громад запропонувало створення Переяславського району і цю позицію підтримав Кабмін відповідним розпорядженням. Верховна ж Рада спирається на те, що на зібранні у КОДА сільські голови Згурівки, Березані, Баришівки, Яготина висловили думку щодо приєднання до Борисполя та Броварів. Голова підкомітету зауважив, що лише двоє висловилися “за” Переяслав. Проте це неправда, Переяслав підтримали шість осіб – чотири голови ОТГ нашого району і мер Переяслава разом із заступником. Зустрічалися ми і з головою комітету місцевого самоврядування Андрієм Клочко, який зауважив, що консультації з приводу визначення Переяслава адмінцентром ще тривають”, – говорить він.
Позиція Борисполя
У коментарі KV голова Бориспільської міської ради Анатолій Федорчук розповів, що вони однозначно “за” створення Бориспільського району. У цьому питанні з містом солідарне і керівництво районної ради, яке також обстоює принципову позицію – зберегти Бориспільщину.
“Все ж таки на території Борисполю розташований міжнародний аеропорт, це пристоличний регіон. Те, що це не буде зручно переяславцям – це факт, але нерозумно і Борисполю йти до Переяслава. Не хотів би вдаватися у коріння цього питання, тому що кожне з міст було засноване у різні часи. Це все неправильний підхід. Методику розробив Кабмін, Мінрозвитку громад, згідно якої було спочатку утворено Бориспільський та Переяславський райони. Згодом громада Броварів постала проти такого розподілу, що і призвело до розгляду на карті Київщини вже Броварького та Бориспільського районів. Кожен буде обстоювати свій район – і це зрозуміло. Та найголовніша проблема у цій ситуації – це те, що ми досі не знаємо, які функції виконуватимуть райони і які вони матимуть повноваження. Можливо, ми даремно боремося? Ідеальний варіант, якщо суспільство настільки вже розбурхане, це залишити всі три райони”, – додав мер.
Думка
У коментарі KV керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко зауважив, що області з Мінрозвитком громад практично вдалося погодити варіант розподілу області за районами. Наразі же спостерігаються кардинальні зміни щодо адмінцентрів.
За його словами, Ірпінський район таки замінено на Бучанський, що попередньо викликало низку невдоволень з боку місцевої влади Ірпеня. Разом з тим буде створено Обухівський район і частина Васильківського району увійде до нього, а решта – до Фастівського району. Проте активісти і влада Васильківського району також розпочали боротьбу й обстоюють збереження свого району. І на Лівобережжі Київщини у результаті виникла проблема щодо розподілу між Броварським, Бориспільським та Переяславським районами.
“Є відпрацьований проєкт постанови Кабміном, у якому була врахована думка саме Київської області щодо утворення Переяславського району. У форматі, який пропонувало міністерство розвитку громад також передбачався Броварський та Переяславський райони. На превеликий жаль, наразі цей район виключили із переліку шести районів субрегіонального рівня. З урахуванням усіх розглядів, враховуючи методичні рекомендації і думки влади Бориспільського району, об’єднаних громад, комітет прийняв рішення щодо утворення Бориспільського та Броварського районів. Зауважу, це лише проєкт, який має ще підтримати Верховна Рада. Депутати ж та влада Переяславської міської ради наразі ведуть переговори, готують свої аргументи із врахуванням історичної цінності Переяславщини. Для того, щоб все-таки комітет розглянув ще раз додатково питання збереження Переяславського району. Дебати продовжуються. За планом, узгодити новий адмінтерподіл країни мають встигнути до середини липня”, – каже він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, затверджений Кабміном проєкт адміністративно-територіального устрою Київської області передбачав шість районів – Білоцерківський, Бориспільський, Бучанський, Обухівський, Переяславський, Фастівський. Спочатку районування виглядало так:
Таке районування області спричинило мітинги, розбірки у соціальних мережах та звернення місцевих рад до уряду. Тому були проведені додаткові обговорення із громадами у Київській ОДА та на засіданнях комітету Верховної Ради. Остаточний варіант районування області мають затвердити депутати Верховної Ради.
Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін із вимогою визнати Ірпінь адмінцентром
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Обурення громад Київщини новим Перспективним планом області набирає обертів. Території, чию думку Кабмін при розподілі громад проігнорував, припинили мітингувати і пішли до судів. Своє право на добровільність у Феміди планують виборювати села Миронівського та Кагарлицького районів. А Бориспільщина просить підтримки в Зеленського. Кажуть, об’єднання залишить їх без грошей.
Так, Грушівська сільрада Миронівського району вже отримала рекомендацію від Миронівської райради зробити подання до Київської окружного адмінсуду з вимогою включити їхню територію в Перспективному плані формування тергромад області до Миронівської ОТГ.
Про це кореспонденту KV розповіла голова районної ради Валентина Усик.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За її словами, від Миронівського району від’єднали дві сільські ради, Грушівську і Малобукринську, і планують примусово приєднати до Ржищівської ОТГ. Населення же категорично проти приєднання до депресивного та дотаційного міста, якому навіть не вистачає коштів на виплати заробітної плати бюджетним організаціям. І неодноразово заявляло про своє бажання увійти до складу Миронівської ОТГ. Районна рада також направляла численні звернення до Кабміну, адміністрації Президента, КОДА, щоб села врешті залишили при громаді Миронівського району. Та думку району ігнорують.
“На зустрічах жителі району попереджали владу, що так просто це питання не залишать. Районна рада надала юридичну підтримку сільрадам. Населення налаштоване агресивно і готове у разі чергової відмови блокувати Верховну Раду. Уряд констатує, що, перш за все, має бути принцип добровільності при об'єднанні. А яким чином цей принцип збережно? Це не децентралізація – це гіперцентралізація. Я, думаю, що це взагалі неправильна політика. Політика, яка йде на упередження. Має враховуватися економічний потенціал, і те ж саме транспортне сполучення. Практично ж ніхто і не розуміє, як надалі будуть функціонувати та співіснувати райони та громади. Змін до законодавства не внесено. На чому ґрунтуються всі ці рішення? Щоб створювати якісь закони і вносити зміни до Конституції, то потрібно розпочинати вивчати питання із низів, а не нав'язувати чиюсь думку зверху”, – говорить вона. Проте, як розповів KV депутат Київської облради Руслан Кузьменко, Грушівська сільрада поки що не збирається виконувати рекомендацію районної ради.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Кагарлицький район
Під час чергової сесії Кагарлицької районної ради 29 травня розкритикував Перспективний план Київщини і голова Кагарлицької райдержадміністрації Ігор Будюк. Адже згідно з цим планом Стайки, Стрітівка, Великі Пріцьки та Кузьминці Кагарлицького району повинні відійти до Ржищівської ОТГ всупереч волі жителів цих населених пунктів. І це незважаючи на те, що головним гаслом реформи є добровільне об’єднання.
“Свого часу на сесіях сільських рад цих населених пунктів були ухвалені рішення про бажання увійти до складу територіальної об’єднаної громади з центром у Кагарлику. Тож, оскільки жителі цих сіл бачать своє майбутнє з нами, ми, в свою чергу, повинні відреагувати належним чином, звернувшись до Кабінету Міністрів України, аби голос цей був почутим і остаточне рішення було ухвалене на користь людей, як цього й вимагає Конституція України”, – говорить Ігор Будюк.
У свою чергу, сільські ради Кагарлицького району налаштовані рішуче і готові судитися аби не бути примусово приєднаними до Ржищівської ОТГ.
Як розповів KV голова Кагарлицької районної ради Іван Сємцов, конфлікт між чотирьма спірними територіями та Ржищевом триває вже більше двох років. Однак до суду щодо порушення прав добровільності сільради ще не подавали. Але тема ця не закрита, документи з позовною заявою вже підготовлені.
“Наразі села вивчають подібну судову практику по Україні. Районні ради та адміністрації від цих процесів відсторонені. Тож поки що ми вирішили спробувати звернутися з відповідними листами до Президента, Верховної Ради, Кабміну. Відповідей на звернення ще не отримували. Минулого тижня також звернулися до губернатора, який обіцяв надати підтримку. До цього нам роз’яснювали, що першочергово села мають приєднуватися до міст обласного значення. Проте як можна прирівнювати Ржищев до таких міст обласного значення, як Бровари, Біла Церква, коли там всього 5 тис. населення. І про яку самодостатню громаду можна говорити, коли місто дотаційне. Третього липня на черговій сесії районної ради знову піднімалася ця проблема. Депутати зібрали підписи населення, яке заявляє про бажання бути саме у Кагарлицькій громаді, де інфраструктура набагато краще, є повноцінна лікарня. Кагарлик є ідеальним доступним центром для навколишніх сіл, у той час, коли до Ржищева потрібно подолати ще 20 км”, – додав він.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Бориспільщина
Незадоволені затвердженим Перспективним планом і в Бориспільському районі.
На думку районного керівництва, формування перспективного плану проходило без урахування позицій району, розрахунків фінансової спроможності громад. А це у свою чергу ставить під загрозу соціально-економічний розвиток одного із пристоличних районів області.
Читайте: Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
З приводу вирішення цієї ситуації районна та міська ради неодноразово зверталися до Мінрозвитку громад, Президента, в область.
“Формування потужних та спроможних громад Бориспільського району та міста Борисполя повинно відбуватися навколо основного бюджетоутворюючого підприємства – міжнародного аеропорту “Бориспіль”, який розташований на землях Бориспільської міської та Гірської‚ Мартусівської, Глибоцької‚ Дударківської сільських рад. Важливо не розірвати, а об'єднати ці населені пункти, а навколо них інші села Бориспільського району”, – йдеться у зверненнях.
Проте, всі звернення району залишають без уваги.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
За словами голови районної ради Владислава Байчаса, сильний Бориспільський район розділили на декілька громад: Золочівську, Пристоличну, Бориспільську, Вороньківську та Гірську. І дві з них неспроможні.
“Всі відповіді спускають “на низ”. А відповідь така: область прийняла рішення і нічого вдіяти вже не можна. Ми пропонували на території району зробити дві спроможні громади, а зробили п'ять. І дві із них не спроможні – Вороньківська та Золочівська ОТГ. Наприклад, на території Золочівської громади є дві великі школи, дві амбулаторії і необхідно побудувати дитсадок. Витрати великі, а надходжень недостатньо. А ОТГ матимуть вже зовсім інші надходження. І ця громада не матиме бюджету розвитку, щоб навіть відремонтувати ці школи. Аналогічна ситуація й у Вороньківської громади. У той час, коли поряд буде розташована Гірська громада з прибутком у розмірі 200 млн гривень. Це ж який фінансовий перекос!”, – розповів Байчас.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Фото: колаж KV
КиевVласть
Згурівщина – сільськогосподарський район і тут кожен селянин обстоює право бути вільним господарем на своїй землі. Сьогодні ж країна потрапила в складний період на часі впровадження низки кардинальних реформ. Про болючі проблеми селян напередодні відкриття ринку землі, про життя району в умовах об’єднання громад і нового адмінтерустрою та про те з чим націоналісти йдуть на місцеві вибори в інтерв’ю KV розповів голова Згурівської райради, член ВО “Свобода” Степан Кузьмич.
KV: Ви не так давно очолили райраду: як змінився ритм життя?
Степан Кузьмич: До обов’язків голови райради я приступив два місяці тому. Цей період, можливо, здається вагомим. Але система влади так побудована, що натрапляєш на постійні бюрократичні перепони. І це створює багато незручностей у роботі, відбирає час. Через що складно вирішувати, навіть, банальні проблеми. Ти маєш постійно думати, як зрушити процеси з місця.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сьогодні на місцях залишається більше коштів. У 2014 році, коли я був головою РДА, бюджет був нульовий, не виплачувалися зарплати, робітники звільнялися. Але сьогодні, через багато років, проблем не стало менше, а лише додалось.
Так, загалом ритм життя дуже змінився, зважаючи на складний період у країні. Із сьомої години я вже на роботі, щоби сконцентруватися на денному плані. До ради, особисто, прийшов не з вулиці. Я – фермер. Займаюся фермерським та тепличним господарствами. Тож про проблеми селян знаю з власного досвіду.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Які завдання ви особисто поставили собі як голові, яке завдання від партійного керівництва?
Степан Кузьмич: Курс “Свободи” всім відомий – послідовність у діях і обстоювання інтересів громади, вільного селянина. Я ж до роботи завжди ставився з відповідальністю і приділяю їй левову частину часу. І беручись до обов’язків, обіцяв приділяти району не менше. Будуть створені громади й моє головне завдання – не дозволити втратити село.
Політика президента націлена на те, щоби дрібний бізнес отримав підтримку, кредити під 5–10 %. Але про які кредити можна говорити, якщо спадкоємці не можуть одержати земельні ділянки через те, що вона вважається відумерлою спадщиною. Цю спадщину виставляють на аукціон, який у результаті виграє багатомільйонний агрохолдинг, за плечима якого тисячі гектарів. І це основна проблема, яка сьогодні не дає розвиватися сільським підприємцям.
Приблизно 15 років тому, у районі було 18 тис. виборців. Сьогодні немає і 15 – села вимирають. І це – столичний регіон. Селяни масово виїздять за кордон через брак роботи, умов для ведення бізнесу. Молодь не може стати господарем на своїй землі, адже дідівський пай передано в оренду на 25 років, а то й більше.
Це вже не проблема – це трагедія. З цим питанням планую звертатися до народної депутатки від ВО “Свободи” Оксани Савчук. Мета – зареєструвати законопроєкт, який би відкрив доступ селянину до землі, яка перебуває в оренді. При умові створення юридичної особи фермерського господарства чи сімейної ферми, законодавець має за 2–3 роки розірвати договір оренди. Звичайно, потрібні запобіжники, але селянин мусить одержати можливість працювати на своїй же землі. Лише тоді село відродиться.
KV: Назвіть три найбільші проблеми Згурівського району, як їх вирішити?
Степан Кузьмич: Перша, і вона турбує не лише Згурівку, – це проблема замкнутого трикутника “поліція-прокуратура-суд”. Ця система мали би працювати, як годинник. Але цей бюрактичний ланцюг змушує розбиратися в багатьох питаннях роками. Як, наприклад, із ситуацією із виділенням землі для АТОвців.
Ще одне болюче питання – брак лікарів. Разом із депутатами плануємо звернутися до Мінохорони здоров‘я з вимогою терміново надати району медичні кадри. Піврайону не змогли підписати декларації із сімейними лікарями – їх просто не вистачало на всіх. Район уже побудував і житло для медиків. Це проблема селянина, Згурівки? Чи все ж зобов’язання МОЗ? Кожен сплачує податки, за рахунок яких студенти одержують державні стипендії. Щороку випускається тисячі медиків і жоден лікар не приїхав працювати в Згурівку.
Крім того, у районі багато років у занедбаному стані комунальне господарства. На його балансі перебувають житлові будинки. А там, де втрачено контроль, обов’язково виникатимуть проблеми. Одна із них – протікання дахів, зокрема, черговий будинок у районі цукрового заводу, де проживають 50 сімей. Там є проблеми і з водовідведенням. Створена комісія, яка наразі займається оцінкою стану будівлі. В одному будинку дах уже відремонтовано. Не можна чекати виборів до громад, коли в будинку тече дах. Найбільша складність – це неактивність населення, яка й доводить ситуації до такого стану. Там, де є тиск – буде й поступка.
На фото: Степан Кузьмич з однопартійцями
KV: Як у районі з ремонтами доріг? Нещодавно жителі жалілись на якість робіт від ТОВ “Спец Комплект Постач”.
Степан Кузьмич: З депутатами райради плануємо обстежити ділянку ямкового ремонту між селами Нова Олександрівка та Згурівкою. І, якщо там дійсно роботи виконані неналежним чином і виконавець робіт не прислухався до зауважень керівництва РДА. То будемо вимагати анулювати ту роботу і привести дорожнє покриття до належного стану.
Узагалі цей ямковий ремонт мав би бути безкоштовним. На ці роботи можна спрямовувати кошти, зекономлені на розчищенні снігу цьогоріч взимку. Проте, на жаль, ніякої системної роботи в цьому напрямку немає. Так, дороги ремонтуються. Але на їхній ремонт із держави та області виділяється недостатньо коштів. У багатьох селах, як у Щасливому на вулиці Прилуцький, взагалі немає дорожнього покриття.
KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте.
Степан Кузьмич: Буде земля – буде держава. Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава. А вже потім вона має передати через громади її в оренду землевласнику зі підтримки асоціацій аграріїв. Сьогодні ж досі немає механізму передачі землі. Якщо є юридична особа – це вже потенційний іноземець. Не можна допустити до української землі “офшорників” та агрохолдинги, лише тому, що вони заплатять більше коштів. Що таке гроші, у порівнянні з нашою родючою землею?
KV: Як вплине зняття мораторію на сільськогосподарський район Згурівщини й паї селян?
Степан Кузьмич: Поки що жодним чином, якщо не будуть обнулені договори оренди. Купуй не купуй, а земля ще 25 років перебуватиме в оренді. Землю купуватиме частинами той, хто її орендує. Тож вільного ринку не буде. Та й думаю, масово продавати землю селяни не будуть. Той хто хотів продати, підписав договір на 49 років і отримав відповідні виплати. Якщо ж таки орендні договори анулюють, відбудеться різке зростання сільських господарств й рівня життя на селі. Відкрився би вільний доступ до спадкових земель, а одноосібники одержати шанс розвивати свій бізнес. Але це питання на законодавчому рівні лобіюють таким чином, щоб усе залишити в руках агрохолдингів.
KV: Як вирішився конфлікт із селянами щодо передачі ексголовою РДА Мозговим розпайованих спірних ділянок в аренду фермерам? Справу вивчала прокуратура.
Степан Кузьмич: Я знайомий із цією ситуацією. Особисто брав участь у вирішенні цього питання. Наразі ця справа вже як два роки тягнеться в суді. Активісти Згурівського району тримають його хід на контролі, відвідують засідання, які час від часу переносяться.
KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації?
Степан Кузьмич: Сьогодні багато є прикладів успішних громад, ефективного використання коштів на місцях. Також усі розуміють, що 25 жовтня відбудуться місцеві вибори в ОТГ. І за владу при громадах, які стануть розпорядниками коштів і одержать доступ до земель, скоро розпочнеться справжній бій. Уже навіть проглядаються деякі виборчі штаби. Так, реформа позитивна, а наскільки вона буде дієвою й наскільки громада зможе вирішувати самостійно проблеми – побачимо. Питання в тому, як бюрократична коса буде працювати після об’єднання.
KV: Чи готова сьогодні Згурівщина об’єднатися в єдину тергромаду?
Степан Кузьмич: На території району неодноразово проводилися слухання щодо створення громади. Але населення й досі аморфне до всіх цих реформ і отримання місцевою владою переваг чи коштів на утримання шкіл тощо. Їх більше хвилює питання зручності послуг, які вони звикли отримувати в сільраді. І, напевно, бюрократія, прописана на рівні законів, не скоро зникне, щоби селянину не треба було їздити до адмінцентру. Об’єднання громад – це добре, є й перспектива. Але для малих віддалених сіл це може стати погибеллю. Якщо не буде змінено законодавство й не нададуть селянам доступу до землі. Залишається питання й щодо спроможності Згурівської громади. Можливо, будуть вирішуватися лише більш суттєві й нагальніші проблеми центру громади. А де немає школи, садочка, лікарні, сільради село розвиватися також не буде.
KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою?
Степан Кузьмич: Об’єднання громад, адмінтерреформа мали би відбуватися в комплексі, одночасно змінюватися земельне законодавство тощо. Але однаково до громад обиратимуться депутати і “Свобода” братиме активну участь у виборах.
Ще не відомо, які зміни внесуть у виборче законодавство. Чи будуть ради утворюватися за партійною чи все ж мажоритарною системою. На це буде впливати шкала із кількості населення. Якщо вибори відбуватимуться за системою: вище 15 тис. населення – партійна, менше 15 тис. – мажоритарна. То ми одержимо дуже малий коридор проходження. Адже район невеликий за кількістю виборців – усього 14 тис. 811 осіб. У будь-якому випадку партійна система для районних рад запроваджується вперше, а селяни звикли обирати депутатів з огляду на особистість.
KV: Чи підтримуєте ви розподіл Київщини на шість округів?
Степан Кузьмич: Шість районів замість двох десятків – це, мабуть, привальний крок. Це дозволить скоротити і зменшити навантаження на державний бюджет. Звичайно, через географічну складову, кожен район хоче бути адмінцентром. Головне, щоби роботу адмінцентру організували так, щоб населенню не потрібно було до нього добиратися, щоби вирішити якесь питання.
KV: Згурівщину включають до адмінцентру в Переяславі. Наскільки доречним є таке приєднання на Вашу думку?
Степан Кузьмич: Переяслав територіально незручний для віддаленої Згурівки. У цій ситуації Яготин є найбільш прийнятним варіантом. Та й частина Згурівки раніше була в складі Яготинського району. Але цей варіант взагалі не розглядався. І якщо брати до розгляду Бровари, Бориспіль, з якими маємо сполучення, то за рейтингом Переяслав також буде на останньому місці.
KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону?
Степан Кузьмич: Цей законопроєкт спрямований на руйнування та обмеження української мови. І це – початок руйнації національної єдності, чергова спроба поділити українців на різні сорти. І це дежавю ми вже проходили у 2014 році. Усі ці українофобні партії налаштовані проти України. Але я не думаю, що вони зможуть досягти бажаного.
Свободівці однозначно за недопустимість перегляду закону про мову. Згурівська районна рада з подання “Свободи”, але за підтримки всіх партій, також звернулася до Президента України, Верховної Ради, Прем’єр-міністра щодо цієї ситуації.
KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори?
Степан Кузьмич: “Свобода” має багаж досвіду довжиною у 25 років існування партії й послідовна у своїх діях. Свободівці мають значні результати роботи при владі. Хто десь схибив чи зрадив? Ні. Свободівці завжди готові на самопожертву заради України. Тож не бачу причин, щоби за неї не голосувати.
Ми обстоюємо права селян, їхнє право на землю. Згурівський район селом розпочинається й ним закінчується. І сьогодні завдання “Свободи” – зберегти дрібні села і викорінити ситуацію, коли пан – спроможний, а село – ні. Де дітей возять до сусідніх сел, бо закрили школу. Так, громади – це крок уперед, вони стануть розпорядниками коштів. Але, якщо не буде доступу до землі – не буде розвитку і в громаді.
Степан Кузьмич у зоні АТО, Донеччина, 2015 рік. Фото: Євген Чубук, Згурівська Правда
KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні?
Степан Кузьмич: Кожна політична партія може говорити про важливі завдання й давати обіцянки. Але успішна вона лише тоді, коли має свою історію. Коли послідовна в діях із року в рік, у трактуванні своїх бачень, може продемонструвати результати своєї роботи. Це і є складові успішності. І цей досвід красномовніший за всі ті обіцянки.
Читайте: Згурівська райрада перейшла під керівництво націоналістів і порошенківцівКиевVласть
Київська обласна рада затвердила цілу низку змін до бюджету регіону на 2020 рік. Зокрема депутати додали по 100 мільйонів гривень на зарплати та обладнання медикам та близько 70 млн для потреб освіти. Між тим, бюджет області лишається дефіцитним. Тож, на такі важливі програми як “профілактика ВІЛ/СНІД” чи “поліпшення якості питної води” кошти в цьому році не виділятимуть. А ось на дороги, розбудова яких є основним трендом в діяльності офісу Володимира Зеленського та уряду, хочуть витратити понад 1 млрд гривень.
Як стало відомо KV, на черговому засіданні Київоблради 22 червня 2020 року депутати прийняли зміни до обласного бюджету, згідно з відповідним проєктом рішення.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Базові показники
Зміни стосуються, перш за все, дохідної та витратної частини бюджету – їх обсяги збільшилися.
Згідно з додатком до рішення КОР, доходи бюджету збільшилися з 5 млрд 215 млн 160 тис. 971 гривні до 5 млрд 501 млн 62 тис. 582 гривень. Зокрема, доходи загального фонду – з 3 млрд 943 млн 431 тис. 700 гривень до 3 млрд 943 млн 431,7 тис. гривень, спеціального – з 1 млрд 442 млн 287 тис. 71 гривні до 1 млрд 557 млн 630 тис. 882,38 гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Видатки обласного бюджету зросли на цілий мільярд гривень: з 5 млрд 218 млн 175 тис. 426,00 гривень до 6 млрд 283 млн 728 тис. 451,77 гривень. В іноземній валюті за актуальним курсом цифри вище виглядають наступним чином: доходи – 206 млн 155 тис. 845 доларів США, видатки – 235 млн 486 тис. 750 доларів.
Тим самим видаткова частина облбюджету на 782,6 млн гривень, або 29,33 млн доларів, перевищує дохідну.
При цьому, резервний фонд обласного бюджету значно схуднув – з 263 млн 876 тис. 682 гривень до 9 млн 874 тис. 917 гривень.
Читайте: Київщині додали 20 млн гривень на будівництво інфраструктури
Основна частина доходу бюджету – субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, яка складає 2 млрд 28 млн 866,4 тис. гривень.
Ця субвенція адресна. Наприклад, 1,070 млрд гривень спрямовується на фінансування будівництва, реконструкції, ремонт і утримання автомобільних доріг місцевого значення та вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. На освітній проєкт “Нова українська школа” – 53 млн 695,5 тис. гривень. Медична субвенція – 347 млн 839,1 тис. гривень. Освітня – 233 млн 233 тис. Гривень.
Видатки
Утримання влади
53 млн 243,3 тис. гривень витратять на діяльність Київоблради (в тому числі, на оплату праці працівників апарату ради витратять 36 млн 962,7 тис. гривень). На апарат Київської ОДА – 5 млн 538 тис. 569 гривень, з яких 3 млн 318,7 тис. – на зарплати працівників. Ще 197 тис. гривень записані як видатки розвитку.
Освіта
Департамент науки та освіти КОДА отримає 1 млрд 112 млн 111 тис. 662 гривні. Наприклад, 424 млн 817 тис. 937 гривень піде на підготовку кадрів закладами профтехосвіти.
Медицина
Департамент охорони здоров’я отримає 1 млрд 149 млн 244 тис. 437 гривень. Основні видатки – це виконання програми “Здоров’я Київщини” (364 млн 255 тис. 880 гривень), багатопрофільна (175 млн 774 тис. 439,16 гривень) та спеціалізована (167 млн 729 тис. 17,40 гривень) стаціонарна меддопомога населенню. На “екстренку” виділили 83 млн 200 тис. 516 гривень. А от на профілактику ВІЛ/СНІД та лікування хворих на цукровий діабет в бюджеті – нуль.
Культура
118 млн 312,9 тис. гривень отримає управління культури КОДА, з них на підготовку кадрів в бюджеті закладено 34 млн гривень, на фінансову підтримку театрів (принаймні, одного – театру ім. Саксаганського) – 24 млн гривень.
ЖКХ
Департамент ЖКХ отримав 217 млн 768 тис. 917 гривень. Більша частина видатків – заходи з енергозбереження (153 млн 20 тис. 857 гривень). На природоохоронні заходи – 14,1 млн гривень, а ось на заходи, “пов’язані з поліпшенням питної води” – нуль.
Дороги
Департамент регіонального розвитку отримав чи не найбільше за усіх – 1 млрд 856 млн 863 тис. 856 гривень. Основна стаття витрат – утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури. На ці заходи планують витратити 1 млрд 209 млн 304 тис. 439 гривень.
Перехідні залишки
Член бюджетної комісії Київоблради Юрій Опенько (фракція “Об’єднання Самопоміч”) розповів KV, що область нарешті вирішила ділему з перехідними залишками бюджету. Нагадаємо кілька років поспіль з різних причин на казначейських рахунках області накопичувались залишки невикористаних коштів. Суми сягали 2 млрд гривень. Проте ідея класти ці кошти на депозит відлякувала губернаторів, і гроші просто зависали без діла.
Стосовно перехідних залишків – почнемо з того, чому взагалі була така ініціатива. З початку нашої каденції з року в рік мінімум 40% – 400-600 млн гривень – були перехідними залишками, а сесії проводилися раз на квартал у кращому випадку. Тоді з’явилася ініціатива, мовляв, покласти це на депозитні рахунки. На сьогоднішній день уперше за нашу каденцію бюджет-2020 був проголосований у грудні 2019 року, і адміністрація почала виконувати його вже у січні. Зараз у нас є результати року, першого кварталу, є розуміння обсягів перехідного залишку – а вони такі, які вже класти на рахунки не має сенсу”.
Читайте: Миллиардные бюджетные остатки смутили Киевщину
Виконання програм у 2019-му
Згідно з рішенням КОР “Про затвердження звіту про виконання обласного бюджету Київської області за 2019 рік”, доходи бюджету у минулому році склали 10 млрд 92 млн 772 тис. 136,68 гривень (загальний фонд – 8 млрд 820 млн 523,41 тис. гривень, спеціальний – 1 млрд 272 млн 249, 95 тис. гривень). Видатки та кредитування – 9 млрд 988 млн 505,77 тис. гривень, з перевищенням доходів над видатками у сумі 104 млн 267,59 тис. гривень.
Що стосується виконання програм, то успіхами адміністрації в облраді не задоволені. Станом на 5 червня 2020 року обсяги виконання багатьох обласних цільових програм у цьому році – на нулі або просто нижче 5%. Зокрема, нулі – по програмах агропромрозвитку, системи освіти (0,44%), екології (0%), захист від природних та техногенних катастроф (5,18%), містобудування та архітектура (0%).
Читайте: Умеючи долго: Киевская область опять с опозданием начнет финансирование целевых программ
Високий обсяг виконання – у програми “Здоров’я Київщини” (47,89%), та Програми підтримки і розвитку театрального та музичного мистецтва (93,97%). Задовільні показники виконання – “Молодь Київщини” (39,12%), програма соцпідтримки сімей учасників АТО/ООС та Революції Гідності (16,31%), програма будівництва та реконструкції об’єктів інфраструктури (19,13%) та програма Київоблради по відзначенню свят (16,29%).
Загальний середній рівень виконання обласних програм за з 1 січня по 5 червня 2020 року сягає 19,17%. Різниця між обсягом, визначеним програмою, та обласним бюджетом на 2020 рік – 888 тис 889 гривень. Обсяг фактичного фінансування з облбюджету – 222 тис. 682 гривні.
Як зазначає депутат КОР Юрій Опенько (фракція “Об’єднання Самопоміч”) , є програми, які без фінансування лишалися роками поспіль, хоча були прийняті та схвалені.
“Є певні програми, по яких нульове фінансування вже протягом трьох років. Зокрема, програма проведення інвентаризації та нормативної грошової оцінки земель області, програма створення геоінформаційної системи ведення містобудівного кадастру – нуль. Причому вони нагальні, важливі – зокрема, друга програма взагалі є ініціативою “Самопомочі”, завдяки якій можна було б знати, кому належить те чи інше майно на вулиці, які мережі та чиї, будівлі, тощо, і до всього цього був доступ у електронному вигляді. Це не питання сьогоднішньої адміністрації, бо програма ще 2017 року; це проблема комплексна”.
Напередодні засідання КОР у грудні 2019 року, де був затверджений обласний бюджет-2020, *KV писала, що показники доходів і видатків порівняно з 2019-м зменшилися наполовину.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Фото: коллаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 02:18:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 02:18:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 02:18:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.8036
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 02:18:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4820, 10
0.0039
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('93546', '93536', '93500', '93499', '93481', '93479', '93457', '93409', '93307', '93273')
0.6496
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 02:18:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)