Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
6 квітня 2020 г. 11:15
Раздел: Територія розуму
Карантин від Кабміну - гільйотина замість терапії?
Найкращий засіб проти головного болю – гільйотина. Цей старий жарт уряд Шмигаля (чи, може, все ж таки уряд Авакова?), схоже, вирішив взяти як програму дій у боротьбі з коронавірусом.
Заборонити все! Не можемо? Тоді те, що можемо. Вже заборонили? Тоді те, що не можемо без введення режиму надзвичайного стану. Підкоряйся, потім оскаржуй.
В результаті постанова Кабміну № 255 зазіхнула на права та свободи громадян, які уряд аж ніяк не мав права чіпати. А нещодавно Верховна Рада (ВР) ще й заборонила судам, у разі подання адміністративного позову до Кабміну, в порядку забезпечення такого позову зупиняти дію актів Кабіміну. Хоча, здавалося б, сумніватись в тому, яке рішення винесе “самий гуманний суд у світі”, здається, немає підстав.
Але не лише це проблема. Уряд зазіхнув на здоровий глузд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Директор інституту біохімії ім. Палладіна Сергій Комісаренко говорить, що гуляти треба. Кабмін забороняє це, крім вигулу собак.
Немає зареєстрованих випадків зараження на вулиці? Неважливо, Кабмін забороняє перебування на спортмайданчиках. А заодно і перекриває велодоріжку на Трухановому острові. Чому? Бо може.
А вишенькою на торті можна назвати заборону перебування у прибережній зоні. Весна, ранок, берег річки… і жодного рибалки! Чому? Яку загрозу для себе чи оточуючих несе людина, що приїхала відпочити наодинці з природою, ловить на одну вудку з одним гачком, не більше 3кг на добу, та іншим чином не порушує нерестові обмеження?
Відповіді на це питання ми навряд чи почуємо. Бо не вважати ж відповіддю "не положено" або "а коли ти будеш помирати, кого ти будеш звинувачувати? Владу! "
Уряд панікує. Але водночас усіма руками, і не лише ними, хапається за можливість, яку надає коронавірус.
Панікує МОЗ, котрий розуміє, що реформа необхідна, і більш жорстка, ніж запропонована попередниками, але не можна визнавати це, коли прийшов до влади зокрема і на критиці “Лікарки Смерть”. Але на хвилі боротьби з коронавірусом можна отримати фінансові потужності і використати їх, скажемо коректно, на власний розсуд.
Панікують Мінекономіки та Мінфін, котрі бачать, куди летить економіка, і розуміють, що єдиний варіант не понести за це хоча би політичну відповідальність – все списати на коронавірус.
Панікує і Аваков, котрий розуміє, що лише перетворення України на тотальну поліцейську державу гарантує йому особисту безпеку. Мрії про таке майбутнє озвучував, зокрема, радник Авакова – Іван Варченко, хоча потім цей пост і було видалено.
Втім, влада категорично не хоче робити масове тестування. На весь Київ зроблено всього кілька тисяч тестів. Фейсбук рясніє розповідями, як хворим відмовляють у тестуванні на COVID-19, бо вони не контактували з повернувшимися з-за кордону. При цьому Володимир Зеленський нещодавно звітував про сотні тисяч отриманих тестів.
Коронавірус, безперечно, існує. Від нього вмирають. Питання у показниках смертності, звісно. Але наша влада вчепилась в нього, як в ідеальне відволікання від власної незграбності і нездатності якісно керувати країною.
Не можна сказати, що карантин у виконанні Кабміну не дасть жодних результатів. Ну так і після гільйотини голова не болить.
Олександр Кравченко, журналіст КиевVластьКиевVласть
6 квітня 2020 г. 10:46
Раздел: Новини
Во время карантина техника Нацгвардии будет дезинфицировать центральные улицы Киева (фото, видео)
С 5 апреля и до окончания карантинных мероприятий трижды в неделю военнослужащие Северного оперативно-территориального объединения Нацгвардии будут помогать дезинфицировать центральные улицы Киева.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Нацгвардии Украины (НГУ). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“На трех специальных водометных автомобилях, в сопровождении техники Службы безопасности дорожного движения, гвардейцы проводят дезинфекцию центральных улиц и площадей столицы”, – говорится в сообщении.
По словам начальника службы радиационной химической и биологической защиты Северного Киевского территориального управления НГУ Андрея Боровых, опыт стран, которые борются с распространением COVID-19, показал, что проведение дезинфекции улиц является эффективным методом в борьбе с вирусными инфекциями.
По словам эпидемиолога медслужбы Леси Куприенко, специальный дезинфицирующий раствор вполне безопасен для людей и животных. Но одновременно он способен обезвредить патогенные микроорганизмы. Применяют его для антибактериальной обработки в медицине, промышленности и даже для обеззараживания воды в коммунально-бытовых хозяйствах.
Напомним, что столичные спасатели продезинфицировали подъезд одной из 16-этажек по ул. Симиренко в Святошинском районе столицы после того, как у одного из жильцов была обнаружена коронавирусная инфекция.
Читайте: После дезинфекции улиц в Святошинском районе находят погибших собак и голубей
Также KV сообщала, что в Киеве начали работать мобильные бригады, которые тестируют киевлян на COVID-19 на дому. Такие бригады выезжают к человеку с подозрением на инфицирование коронавирусом, если это считает необходимым врач, который наблюдает за состоянием пациента.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Фото: пресс-служба НГУ
КиевVласть
5 квітня 2020 г. 10:15
Раздел: Стиль
Нові навички під час карантину
На час карантину ми з батьками переїхали з Києва у село до бабусі, під Обухів. У господарстві є город, садок, кури, кіт і пес. Кіт і пес живуть мирно, але кожен своїм життям. Собаку ми періодично тренуємо для порядку. Кіт кумедний, я знімаю його приколи на відео для блогу.
Шкільні уроки під час карантину тривають, але в домашніх умовах. Часу на домашні завдання йде дуже багато, та трохи залишається для себе.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Задумали ми з мамою спекти хліб. Щоб спростити роботу, придбали електричну хлібопіч. Доставили її дуже швидко - Новою поштою, яка від нас всього за 2 км. Домашній хліб вдався, і в магазин йти не довелося! Оскільки мама дуже любить готувати, то ми не зупиняємося на досягнутому. Практикуємося ще й на еклерах із заварним кремом. Я допомагаю збивати крем і дегустувати.
У саду шліфую навички з обрізки дерев, яким мама надає досконалих форм. Висадили весняні квіти біля будинку. Те, що маємо можливість жити без сусідів та без страху підхопити вірус, гуляти на власному подвір’ї, вважаю великою перевагою і щастям. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Мій тато теж має спільні заняття зі мною. Через запуск дронів ми з ним “контролюємо” територію та ведемо спостереження, хто з нашого селища порушує карантин!
З негативного – вчитель не дає свій мобільний, і всі уточнення доводиться роботи через листування електронною поштою, а це дуже не зручно. Ми з однокласниками самостійно не можемо освоїти новий матеріал, і було б добре вести якщо не он-лайн (наживо) трансляції, то хоча б просто робити відео у записі тієї чи іншої теми. В цьому випадку я радий, що з викладачем мого гуртка з ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ ми завжди на зв’язку через Viber.
До введення карантину я займався вільною боротьбою, тому і в селі підтримую фізичну форму: відтискаюсь та качаю прес.
У нас тут великі припаси вітамінів – заморожені смородина, малина, аґрус. П’ємо трав’яні чаї. Добре, що необхідними ліками запаслися на всяк випадок заздалегідь, тому що до аптеки треба подолати 15 кілометрів! Ми вирішили, якщо треба буде, то замовлятимемо ліки Новою поштою. Так надійніше. А пов’язки мама власноруч пошила нам з марлі й окантувала красивими жовтими смугами.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"КиевVласть
4 квітня 2020 г. 16:07
Раздел: Новини
После дезинфекции улиц в Святошинском районе находят погибших собак и голубей
После проведения дезинфекции улиц жители Святошинского района Киева находят трупы собак и голубей. Главу районной райгосадминистрации попросили отчитаться о порядке проведения дезинфекции и о составе используемой смеси.
Об этом идет речь в материале KV Нечувствительные экспресс-тесты. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (23-29 марта 2020 года).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутат Александр Пабат (внефракционный) обратился к и.о. главы Святошинской РГА Андрею Трамбовецкому с вопросом – почему после дезинфекции на улицах района массово умирают собаки и голуби?
“Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, обратились жители Святошинского района по поводу систематического проведения дезинфекции на улицах в Святошинском районе. Жители жалуются, что после обработки дорог, бордюров массово умирают птицы и собаки, в социальных сетях выкладывают фото дохлых собак и голубей после дезинфекции улиц”, – говорится в депутатском обращении.
Депутат попросил главу района предоставить подробную информацию об условиях проведения дезинфекции и химическом составе смеси, используемой для этих работ.
Напомним, что 3 апреля столичные спасатели продезинфицировали подъезд одной из 16-этажек по ул. Симиренко в Святошинском районе столицы после того, как у одного из жильцов была обнаружена коронавирусная инфекция.
Читайте: Барышни по вызову: как ЖЭКи нас берегут от COVID-19
Также KV сообщала, что мэра Киева Виталия Кличко попросили вмешаться в работу жилищно-эксплуатационных учреждений Святошинского района. Причина – тотальный уход дворников и слесарей в отпуск, якобы из-за отсутствия денег на выплаты. В Управляющей компании по обслуживанию жилого фонда Святошинского района подтверждают, что финансирование действительно ограничено, но в отпуска люди идут по собственному желанию, опасаясь за свое здоровье.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Фото: пресс-служба КГГА
КиевVласть
4 квітня 2020 г. 09:28
Раздел: Новини
В Боярке на Киевщине после нападения домашнего ротвейлера умер мужчина
Полицейские Киевщины объявили подозрение владелице ротвейлера, который смертельно покусал мужчину в Боярке Киево-Святошинского района Киевской области. Собака напала на местного жителя, от полученных травм он скончался на месте.
Об этом KV стало известно из сообщения на Facebook-странице ГУ Нацполиции в Киевской области. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Тело погибшего направили на проведение судебно-медицинской экспертизы. Установлено, что смерть мужчины наступила в результате рваной раны правой голени с повреждением сосудов”, – говорится в сообщении.
Отмечается, что во время проведения досудебного расследования установлено, что 32-летняя владелица выгуливала свою собаку без поводка и намордника, несмотря на то, что указанная порода является потенциально опасной.
Женщине сообщили о подозрении в совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 119 (Убийство по неосторожности) Уголовного кодекса. Санкция статьи предусматривает ограничение свободы на срок от трех до пяти лет или лишение свободы на тот же срок. Продолжается следствие.
Напомним, что в марте 2020 года на окраине села Хотяновка Вышгородского района Киевщины местная жительница подобрала собаку, зараженную бешенством. Собака была доставлена и размещена на карантин в отдел по борьбе с бешенством животных Объединения ветеринарной медицины в Киеве. Через два дня животное умерло.
Читайте: В Вышгородском районе женщина подобрала и привезла к ветеринарам в Киев собаку с бешенством
Фото: ГУ Нацполиции в Киевской области
КиевVласть
3 квітня 2020 г. 20:00
Раздел: Тексти
Обязательное условие победы: честность, которую можно измерить
В условиях тотального информационного шума и манипуляций доверие стало фундаментальным условием выживания не только бизнеса, но и политиков, и государственного управления. Для установления доверия требуется выполнить несколько условий, первое из которых – честность, которую можно измерить, которая дает реальные результаты. Для честности, в свою очередь требуются устойчивые коммуникации и, в здоровом смысле этого слова, экспертность – политика, чиновника, предпринимателя, общественного лидера. Как заставить политика стать экспертом, как усадить за стол переговоров конфликтующие стороны и создать общий план действий “win-win”? От ответов на эти вопросы сегодня зависит будущее и каждого человека, и всей Украины.
Об этом КиевVласть говорила с соучредителями агентства POBEDA.marketing Михаилом Зеленко (на фото слева) и Романом Захаровым (на фото справа).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Вы, как коммуникационщики, как оцениваете ситуацию с эпидемией в Украине и в мире? Что бы рекомендовали делать людям и властям?
Михаил Зеленко: Игнорировать или преуменьшать опасность, связанную со распространением COVID-19 и его последствиями, как минимум, глупо. При этом, сеять панику, невротизировать по этому поводу родных и впадать в отчаяние – такая же вредная для здоровья крайность.
На мой взгляд, сейчас будет правильно собрать всю имеющуюся информацию по поводу COVID-19, попробовать самостоятельно разобраться в ситуации, предпринять ряд предосторожностей, следовать рекомендациям и на военный манер подготовиться к самому худшему, развитию событий, независимо от того, каким оно будет на самом деле будет. Ну, и конечно, самоизолироваться и отпустить по домам тех, кто на вас работает.
И, как минимум, пора искать точки пересечения реальности, в которой живет власть и народ, и начать общение. Например, по поводу места реального нахождения ИВЛ в Киеве, которых категорический дефицит, чтобы люди хотя бы знали, куда обращаться. Но ситуация с ИВЛ – частность, завтра это будет что-то другое.
Роман Захаров: На мой взгляд, коронавирус провоцирует человечество ответить на несколько вопросов, которые давно повисли в воздухе, но не было стимула на них ответить.
Первый, чисто мировоззренческий: готовы ли мы пытаться спасать всех, умирать, беднеть, но быть людьми в гуманистическом смысле этого слова? Либо мы говорим, что здоровье вида важнее здоровья индивида – и становимся людьми в более дарвиновском, эволюционном понимании. Честный ответ необходим для каждого лично, для государств и мира в целом.
Второй вопрос: кто отвечает за свои слова? В последнее время во всем мире люди наобещали друг другу многое, чего не собирались выполнять. Форс-мажор, конечно, немного освободил всех от обязательств. Но в условиях настоящей, а не выдуманной проблемы, сразу видно, кто на что способен, насколько слова соответствуют действиям в подходящей для реальных дел ситуации. Это тут случай, когда популизм стоит конкретных жизней, а в наше время этого не спрятать, все прозрачно. Весна показала: кто, где, что. Вывод – только смелость и компетентность могут спасти и Украину, и мир.
Ну и третье, для меня самое важное – в условиях неопределенности выживает только то, что строится на доверии, искренности. Сейчас, как никогда, нужно доверять людям, и это двусторонний процесс, никто не должен стоять в стороне, нужно делать шаги навстречу друг другу. В условиях кризиса и карантина люди как никогда близки к другу перед лицом общей проблемы, и у нас сейчас получше шансы услышать друг друга.
Об опричниках, пузырях восприятия и устойчивых коммуникациях
KV: До начала интервью мы говорили о честности, которую можно измерить, как ключевом элементе новых отношений. Эпидемия вскрыла глубокую неготовность многих людей, принимающих решения (ЛПР), и не только в Украине, не только к честности, но и к экспертности, в хорошем смысле этого слова. Почему реальные эксперты с таким трудом получают влияние на властно-распорядительные полномочия?
Роман Захаров: Властно-распорядительные лица (или ЛПР), как правило, находятся в некоем непробиваемом вакууме, в котором толпа опричников поддерживает мнения и смыслы, генерируемые этими ЛПР, надувает пузырь. ЛПР в какой-то мере доверяют опричникам, потому что уверены, что у них есть общие интересы. И не доверяют больше никому, потому что с доверием у нас в обществе вообще большие проблемы, – все всех кидают. Когда ЛПР хочет что-то изменить в мире, он использует опричника как сенсор, чтобы узнать что-то о реальности там, где он сам не эксперт. Опричник же, как правило, не заинтересован в изменениях, потому что может оказаться, что ему не хватило благ, или он не так компетентен.
Это одна из причин, почему эксперта не слышат или не слушают. Поэтому наша задача показать, что эксперт – действительно эксперт, и у него нет мотивации врать, более того, у него есть общие интересы с обществом и/или определенными целевыми аудиториями (ЦА).
Предельная доступность коммуникационных инструментов позволяет абсолютно всем и каждому кричать о том, что они эксперты. Коммуникация превратилась в одномоментное высказывание. Голос реального эксперта не слышен, потому что понимание сложных вещей требует хотя бы двух-трех-четырех итераций: знакомство с базовыми вещами, формулировка постулатов на их основе и уже потом – разговора по сути.
Ещё часто бывает, что эксперт в своей области занимается исключительно своим доменом, со своими специфическими формами коммуникации, в виде статей, отчетов или в другой детальной, не предназначенной для широкой публики, форме. Нет понимания, что надо обучать как тупых, громко, последовательно, ничего не ожидая быстро. На это мало кто способен.
Коммуникация вообще сильно изменилась со времен агоры (цензы образованности и связи с реальностью тогда как раз были), – усложнились концепции, очень сузились экспертные группы в силу узкой спецификации в развитых обществах. То есть мы стали очень кластеризованные, и связь между кластерами совсем не налажена. Ко всему этому еще и кризис доверия в нашей стране – то есть полное нежелание даже слушать другого, не то что слышать.
Потому мы ищем людей, у которых по какой-то причине нет голоса, но которым есть что сказать по сути и которые стремятся к преобразованию общества, измеряемому в материальных показателях. Только то, что можно потрогать руками, может вернуть доверие.
Михаил Зеленко: Да, ситуацию с политиками можно описать как потерю связи с реальностью. Мировоззрение опричников и, соответственно, ЛПР основано на страхе потерять устойчивость системы, целостность пузыря. А эксперт из реального мира не вписывается в эту целостность или подрывает ее – в глазах опричника и ЛПР. Потому – сложность в коммуникации.
Мы призваны объединить одних со вторыми, а если понадобится и третьих с четвертыми, поиском изящных решений взаимной выгоды, основанных на искомых, настоящих потребностях каждого участника. Настоящая коммуникация происходит тогда, когда она может опереться на честность. Которой сейчас, увы, исчезающе мало.
Честную и искреннюю коммуникацию невозможно измерить линейкой, но можно ощутить. Например, вы решили сложную задачу путем достижения соглашения после длительных прений – и в итоге не потеряли своего и не ущемили интерес оппонента, но, скорее всего, стали хорошими партнерами в будущем. В реальной жизни на такие упражнения может не хватать времени и практики, поэтому мы всегда рядом и готовы помочь.
К тому же, категория “вертикальной коммуникация” в современном украинском обществе в полной мере дискредитирована. Потому что лица, обладающие какой-либо властью, воспринимаются в большей мере негативно. Возможно, так сложилось исторически, но власть имущие защищают исключительно собственные интересы под видом идеологии общего блага – в виде приказов, которые они опускают своим “подчиненным”. Абсолютно одностороннее движение. Доверие в такой системе возникнуть не может, да и сама система стремится к коллапсу.
KV: Двустороннее движение – это диалог. Когда есть набор глубоких привычек к одностороннему движению, а люди уже привыкли или привыкают жить без государства и власти, как построить диалог?
Михаил Зеленко: Диалог строится на поиске общих интересов. Они всегда (или почти всегда) есть. Поиск общих интересов является предпосылкой к возникновению доверия, а доверие – основой для устойчивой коммуникации. Поддержание и продолжительность коммуникации зависят от того, можно ли ее результаты пощупать руками.
Миссия выполнима, если заниматься не только лайками в соцсетях, но прямым влиянием на ситуацию, которое ведет к качественным и количественным изменениям. Мы выполняем функцию медиатора, который инициирует диалог и учитывает интересы сторон ровно настолько, чтобы выстроилась устойчивая коммуникация – двустороннее, как минимум, движение.
Мы здраво оцениваем риски связанные с искажением термина “эксперт”. Очень часто это ангажированные фигуры, по сути лоббисты, или популисты – мнимые эксперты, не имеющие никакой связи с реальностью и способные забивать эфир разговором ни о чем по любому поводу и на любую тему. И те, и другие декларируют общие интересы, но не блюдут их. Потому что лоббисты работают по контракту, а популисты вообще не понимают, что такое общие интересы.
Мы, как агентство, своим примером уже начали подрывную деятельность в отношении ложной экспертности и пустых деклараций общего блага. Присоединяйтесь, друзья.
Роман Захаров: Когда мы говорим о политиках и уровне их экспертности, то должны понимать, что уровень экспертности политика зависит от того, насколько на него давят, чтобы он узнал об этом. Поэтому мы переходим к позиции: а кто должен давить? Это вопрос об ответственности. Ответственным может быть человек, который компетентен в том или ином аспекте – неважно чего.
Кто должен говорить: тот, у кого властные полномочия, или тот, кто понимает? Конечно тот, кто понимает. И понятно, что надо привлекать людей, которые являются лидерами общественных мнений (ЛОМы), то есть крупными хабами передачи информации.
KV: Часто ЛОМы не компетентнее политиков.
Роман Захаров: Я бы поставил знак “равно” между ответственностью и экспертностью. Если человек компетентен, то есть является экспертом и ответственным человеком, он может донести свое видение через доступные ему каналы коммуникации – научное сообщество, через обращения к власти, в соцсетях.
Но если эти каналы не срабатывают, ты передаешь эту информацию более прямым образом – повыше. Если на этом уровне информация не проходит, то нужен ЛОМ, которого надо обучить, разъяснить проблему, чтобы это было критически осмыслено им и не вещалась какая-то лабуда. Мы, конечно, не можем гарантировать, что ЛОМ не брякнет какую-то ерунду. Но мы берем на себя ответственность, что информация через ЛОМа будет идти экспертная.
Обучающая часть коммуникации очень важна – в условиях фейков, кризиса доверия и бесконечного количества информации. Обучив человека концепции, нарративу, истории, в которую он сможет складывать и связывать новостные выкрики, ты даришь ему это умение навсегда.
Но конечным итогом должны стать изменения, которые можно пощупать и измерить. Эта метрика становится общей и для нас, как агентства, и для человека, который готов разделить ответственность за результат.
Наши услуги нужны людям, которые хотят что-то вокруг себя изменить. Потому что этот человек понимает ситуацию, чувствует какую-то свою ответственность и готов вложить в изменения некоторый ресурс – медийный, человеческий, интеллектуальный, денежный и пр.
О целенаправленном давлении, прозрачности и общем интересе
KV: Давайте на конкретном примере – Киевский метрополитен. Например, есть городская легенда, что трудовые династии метрополитена, эдакие “касты”, все настолько крепко держат в своих руках, что никакие серьезные изменения там в принципе невозможны. Как, в здоровом смысле слова, реформировать такой метрополитен, чтобы благодарные киевляне не подняли на вилы новоявленных реформаторов?
Роман Захаров: Это история про Город. Здесь конечные выгодополучатели от изменений – киевляне, которые ездят в метро, а не на машинах, то есть – это не люди с властными полномочиями. Потому под решение такой задачи потребуется лет, наверное, десять – для сбора некой политической силы или группы депутатов Киевсовета, что попросту невозможно.
Следовательно, такую проблему из метрополитена можно только выдавить. Если мы знаем этих представителей “каст” и причастных поименно, то можно устроить давление на них. То есть, когда что-то случается в метрополитене, все софиты направляются на этих людей, выстраивается система коллективного шейминга, слежения за ними.
Михаил Зеленко: Интересная задача. Можно поразмышлять под таким углом: чем упомянутые серьезные изменения могут быть выгодны тем же кастам, а не только киевлянам?
Например, создаем кейс “туалет в метро”. Это роскошь или необходимость? Считаем проходимость, затраты на реализацию, затраты на обслуживание, выбираем правильные технические средства для коммуникации, доносим таким образом мысль к общественности, а потом ищем возможность попасть на прием к представителям касты.
Да, в корне это не решает проблему, но это уже попытка установить отношения с возможностью их продолжить. Бейби степс.
KV: То есть давление. Кто будет его устраивать?
Роман Захаров: Отдельный, но единственный пример – ютьюберы. Есть большое движение ютьюберов, которые ходят по заброшенным домам, стройкам, лазят в канализацию, чтобы узнать – не живут ли там бомжи, нет ли технических проблем, чтобы сообщить об этом в социальные службы и соответствующие органы. И вот таких людей вполне можно сфокусировать на определенной задаче.
Михаил Зеленко: Сто процентов – их можно подтянуть. Но у меня остаются два вопроса.
Первый: какую конкретную задачу или их перечень необходимо решить в том же метро? Отталкиваясь от конкретного списка задач можно прикинуть компанию людей с деньгами и возможностями, которой гипотетически это может быть интересно.
Второй: кому конкретно необходимо это решение? Говорить о том, что это необходимо всем людям, даже если это по большому счету так, маловато. Они то может и не осознают, чего хотят, а кто этот герой, который осознает и даже ощущает, что эти или иные новшества сделают жизнь людей менее травматичной и даже более комфортной?
Вот я бы с этого парня и начинал.
KV: Пока что этого парня нет. Есть давление с помощью ютьюберов и обученных ЛОМов. Поднять хайп можно так, что об этом будут говорить на совещаниях президента с первыми лицами и олигархами. Но что дальше? Скандал и давление – не самоцель, речь то о конкретных изменениях, которые можно пощупать руками.
Роман Захаров: Цель зависит от заказчика. Какая у нас здесь цель – шкурная или аристократическая?
Михаил Зеленко: Ты прав относительно хайпа. Гораздо интереснее создать историю с продолжением, которая будет приносить реальные дивиденды.
Но необходимо доопределить задачу. Рома поступает профессионально и в лучших традициях POBEDA.marketing – проводит дополнительный бриф и уточняет, тут о деньгах или о чести?
KV: Допустим, цель – вернуть метрополитену звание “быстрого и удобного вида транспорта” по доступной цене. Хотя избежать корысти здесь сложно: рекламные площади, участники закупок, туалетный кейс – неплохо, и пр. Но, в любом случае, правильное использование ресурса должно вести к удешевлению/не подорожанию поездки не в ущерб качеству или с получением сопутствующих сервисов.
Роман Захаров: Тогда начнем с первой цели: прозрачность отчетности, в которой каждый киевлянин при желании сможет разобраться и понять, как распределяются деньги.
KV: Очень в тему вспомнил старый разговор с бывшим сотрудником (по финансовой части) киевского метрополитена. Он убеждал, что нет никакого смысла публиковать всю документацию метрополитена, потому что там сам черт ногу сломит. Кстати, он считает себя продвинутым и реформатором.
Роман Захаров: Во-первых, это о воле довести дело до конца. Во-вторых, это о разбиении задачи на подзадачи.
Вокруг задачи “каждый знает все о деньгах метрополитена” строится комьюнити. Здесь потребуется ресурс ответственного (экспертного) человека, который стремится изменить ситуацию. Что-то можно покрыть за счет краудфандинга или прочих пожертвований.
Нужно давления на “касты”, чтобы им было тяжелее воровать и принимать закрытые решения. Либо давление на проверяющие/карающие органы.
В первом случае конкретным давящим действием является постинг обличающих фото-видео документов, подтверждающих злоупотребления и вызывающий образ жизни. Ведь здесь важен не юридический аспект, а невыносимость такой жизни в целом. Мы должны атаковать то, что им ценно – показное богатство, неуважение к людям, ощущение безнаказанности и т.д.
Таким образом, нам нужно что-то вроде журналисткой площадки, в которую люди сливают все, что нашли. Это модерируется, по возможности проверяется, и отправляется в общественные Facebook и Telegram-группы, как наши собственные, так и партнерские, для которых это профильный контент. И разгоняем это до состояния, чтобы это видели все – из каждого угла.
Для юридического давления нужно упростить подачу заявлений о нарушениях, или заявлений о проверках до уровня Telegram-бота, с финальной проверкой юристом на зарплате. И бомбардировать запросами соответствующие структуры, а в медиа разгонять информацию о бездействии прокуратуры или иных органов.
Чтобы поднять “массы” на такие поступки, им нужно разъяснить их мотивацию и показать предельно понятно нарушения. Потому, в частности, надо тщательно выбрать статьи расходов метрополитена, понятные многим, и обратить на это внимание групп, имеющих в этом экспертизу. Кстати, такие группы могут и финансировать аудит.
В эти воронки внимания мы добавляем по мере необходимости экспертность. Градус экспертности может быть любым. Это первый шаг.
Второй шаг, чтобы это не превращалось в тупое увеличение количества комментариев, сделать так, чтобы к управлению ресурсами метрополитена максимально широкий доступ получили эксперты – реальные специалисты и ответственные люди.
Михаил Зеленко: А они (реальные специалисты и ответственные люди), в свою очередь, могут создавать давление посредствам вкидывания реальных бизнес-кейсов в массы, популярно объясняя на их примере, что повысить прибыльность метрополитена можно не только за счет увеличения цены на жетон, а и за счет увеличения перечня новых услуг, которых по “какой-то” причине до сих пор нет. И таким образом решить две задачи – цена и дополнительные удобства.
Формат бизнес-кейсов может быть разным – статьи, презентации, видеоролики, анимация. Всё зависит от того, к какой конкретно аудитории нам необходимо обратиться.
KV: Уже есть система ProZorro, где, пожалуйста, участвуй. Но она не решила эти задачи, потому что система доступа и правила доступа – это разные вещи.
Роман Захаров: Значит, здесь есть еще одна подзадача, вокруг которой следует создать зону давления. Ключевой инструмент и наша, как агентства, задача – создать концентрацию выгодополучаталей, в данном случае киевлян, на те точки давления, где они могут реально что-то изменить.
Это общий принцип. Но в каждом случае, чтобы не строить ненужных гипотез, нужен эксперт, который понимает, что происходит, и у которого, если повезет, есть рабочие идеи по решению задачи – лучше, чем у тебя или у меня. Для эффективной стратегии необходимо понимать, что конкретно и почему происходит именно вот таким образом.
И если у эксперта нет конкретной цели, пусть даже очень большой, а только абстрактное “сделать хорошо”, то такая задача едва ли может считаться выполнимой в понимании честности, которую можно измерить.
В метро KPI можно завязать на конкретные деньги – стоимость проезда и/или дополнительные сервисы. Должна быть понятная и прозрачная методика расчета честности, и когда она покажет результат – давление городской общественности усилится как бы само собой. Потому что станет понятна выгода, повторяющийся результат.
Михаил Зеленко: Давайте попробуем поискать общие интересы и, кроме давления со стороны городской общественности, рассмотреть конкретный интерес вышеупомянутых “каст”, в том числе. Эта понятная выгода и повторяющийся результат не должен быть понятен только людям и быть чем-то, что должно проломить “кастовое сознание”. Как по мне, это длинный путь, который, ко всему прочему, может вызвать естественную агрессию в ответ.
Я же вижу это в формате работы по двум направлениям, где общественность создает давление, чтобы владельцы метрополитена увидели, какие реальные возможности они упускают. Это, возможно, и есть та связь с реальностью, которая у них отсутствует, и очарование которой необходимо показать. Как по мне, быстрее и эффективней эту задачу не решить.
О “золотых рыбках”, честности, кейсах и реальной власти
KV: Должен вернуться к инструменту создания давления вокруг конкретных персон и возразить: феномен “память, как у золотых рыбок”. Даже когда мы вдолбим в головы этих “золотых рыбок” кто эти конкретные люди, которые несут ответственность за поломанные эскалаторы и неработающие турникеты, мы, скорее всего, вступим в сумеречную зону бездействия “знаю, осуждаю, пофиг”. И неизбежно придется вовлекать людей с властными полномочиями (депутатов Киевсовета, парламентских мажоритарщиков и пр.), чтобы сдвинуть процесс в сторону решения задачи. То есть мы включим классические лоббистские инструменты. Без которых, с моей точки зрения, ничего здесь толком сделать не получится.
Роман Захаров: В случае с людьми, у которых есть властные полномочия, тут тоже не все просто. Если у нас есть постоянное давление (поток “золотых рыбок”, каждая из которых забывает, но давление продолжается), то тот, кто давление контролирует, обладает рычагом влияния, что помогает либо договориться с власть имеющими, либо привести своего кандидата к власти. Тема с тем же метрополитеном – нешуточная, на ней можно въехать в Киевсовет. А может и выше.
И непонятно – классические это лоббистские инструменты или нет. Отличие, пожалуй, в том, что давление “золотых рыбок” иссякнет, если их обмануть. И наоборот, относительно легко поддерживать это давление, если “рыбки” чувствуют/понимают, что о них пекутся.
Здесь есть, как минимум, один подход, который хорошо работает в других областях: рывкового количества внимания должно хватить для минимального, атомарного действия. В данном случае – написать смс или комментарий, зарегистрировать петицию, сделать пару звонков.
Вода камень точит, тут главное терпение, а в самой стратегии я уверен. Процитирую Сунь Цзы: “Стратегия без тактики — это самый медленный путь к победе. Тактика без стратегии — это просто суета перед поражением”.
Можно сделать прокладку-интегратор, где человек сможет внести свои данные, а от его имени будет оформлен и подан юридический запрос. Или коллективный иск в суд.
То есть все, что в рамках закона позволит организовать ddos-атаку. В случае гражданских проектов – это абсолютно рабочая тема. Нужна правильная геймификация для “золотой рыбки”, чтобы ей хватило запаса памяти допрыгать до конечной точки: где-то похвалить – добавить дофамина, где-то припугнуть и дать истерики, и т.д.
Если эти многие давления-укусы достаточно сфокусировать, то оно, как солнечный луч, будет прожигать ситуацию. Это безусловно.
Михаил Зеленко: Да, я тоже за ковровые бомбардировки – с разных наиболее подходящих для этого сторон, разными нарративами. Не просто “красные против белых”, а чтобы в понедельник это была одна история, во вторник – другая, и так – на каждый день, что-то новое, неожиданное и в то же время не вызывающее изжогу, а удерживающее интерес к повестке.
Это немного романтично, но я считаю, что среди множества этих людей есть те, которым надо рассказать что-то особенное. Когда люди благодаря тебе приходят к одной и той же мысли, но с разных сторон – это здорово и это заслуживает их внимания.
Более того, правильно рассказанная история вовлекает людей в процесс, они становятся носителями и даже владельцами новых смыслов, которые формируют их отношение к происходящему, собственную позицию. И, если наша история попала в точку, возникает желание нести свою позицию на более высокий уровень, более конструктивным путем и через людей со схожими мотивами. И получить в итоге желаемый результат.
Роман Захаров: В этом аспекте наше влияние также опирается на честность – как результат, который можно пощупать. Потому что в нашем исполнении коммуникация – это конкретные материальные дела. Само название нашего агентства “Победа” – это про влияние, про конкретные достижения.
KV: Среди людей, которые обладают ресурсом в нашей стране и в Киеве, не так много тех, для кого честность сама по себе является не какой-то ценностью или контрценностью, а чем-то непонятным. Это, полагаю, сужает поле вашей работы?
Роман Захаров: Это сужает бизнес-поле. Но, пообщавшись полгода с разными людьми, в том числе, которые могут вложить в коммуникацию 5-10-15 тыс. долларов в месяц, мы нашли потенциальных клиентов, которым нравится наш подход, или зажигает наша харизма, или попробовать ради эксперимента. Поскольку никто не имеет даже среднесрочного планирования, речь идет о быстрых результатах – за три месяца, в исключительных случаях – за шесть.
KV: 5-10-15 тыс. долларов в месяц – это минимальные ставки вашей работы?
Роман Захаров: Если речь о Киеве, то меньше этой суммы не получится никакого шевеления и смысла. Не больше 15 тыс. в месяц – потому что больше такие люди не воруют.
KV: Воруют и честность – это как?
Роман Захаров: К сожалению, у нас даже те, кто ведут честный бизнес, не могут его вести абсолютно честно. Экономическая структура, иерархия распределения благ в нашей стране устроены таким образом, что невозможно быть конкурентным и выполнять все "официальные" правила. Честность предполагает озвучивание настоящих правил игры, и не притворство, что законы работают.
Михаил Зеленко: Мы чужие деньги не считаем и не нюхаем. Но если предположить, что человек ведёт свой бизнес нечестно и при этом у него есть намерение сделать что-то крутое, на порядок выше того, что он делал раньше – почему нет? Это приемлемо.
Роман Захаров: Некоторые проекты мы делаем сами по своей инициативе. есть проект с солдатами и еще один проект на стадии зарождения. Это один из путей подтверждения жизнеспособности метода – на примере успешных кейсов. Они уже есть, но небольшие.
Нам нравится вести бизнес именно так – на честности. Мы попытаемся продать сам метод и посмотреть: сколько из бизнес-поля воспримет его? Это эксперимент, цель которого – создать рынок, основанный на таких ценностях.
Это, конечно, где-то gonzo (безумие, – KV) с нашей стороны, но где-то – наша надежда на изменения и наш вклад в новый общий стандарт.
Михаил Зеленко: Нашими личными проектами мы подтверждает нашу честность, искренность в этом отношении. Важны цели и проекты, где есть или должна пробиться жизнь.
Роман Захаров: Часто выспренно говорят про заботу о стране. А мне интересно, кто из говорящих ОСМД у себя создал или подъезд починил.
KV: Если мы про ОСМД, то смею заверить, что подавляющее количество населения в принципе не знает, что это.
Михаил Зеленко (смеется): Ларек дьявола на земле.
Роман Захаров: Да бог с ним, с ОСМД. Ты сам подъезд покрась, без ОСМД. Мы про конкретные истории.
KV: Например, убрать за своей собакой?
Роман Захаров (смеется): Да! Делаем сетку людей, которые фотографируют собачье г...но, публикуют в соцсетях и все, кто живут в подъезде, в доме, во дворе – его видят. А мы еще придумаем что-нибудь. Например, у многих людей в подъезде стоит камера и есть общий чат подъезда. Собаку на изображении определить легче легкого, соответственно, можно вести журнал кто входил и выходил с собакой в какое время. Разумеется, с согласия всего подъезда. А распознавание и отправку сообщения в чат можно запустить прямо на камере, настолько там сейчас мощные процессоры.
Михаил Зеленко (смеется): ... не надо много денег и нарративов, даже без виртуального человека с какающей собакой обойдемся...
Роман Захаров: … потому что это наш подъезд, наш дом, наш двор - и мы хотим, чтобы здесь было чисто. То есть наша экспертность в чистоте и порядке требует нашей ответственности за ситуацию в подъезде. Такое объединение технократического аспекта коммуникации и общей ответственности за свой подъезд – для начала.
KV: Согласен, но давайте выйдем из подъезда. Михаил, ты отвечаешь за коммуникации, то есть ты расшиваешь смыслы в некие понятные для ЦА образы и слова, которые для разных ЦА могут быть совершенно разными. В твоей практике, сколько за раз удавалось синхронизировать действия разных ЦА, чтобы они сообща что-то сделали?
Михаил Зеленко: Была задача объединить три группы, которые сложно уживаются в нашей стране. Почему они сложно уживаются – это отдельная тема, которой посвящена целая серия статей, которые мы готовили совместно с Дмитрием Шестаковым, экспертом по инновациям.
Но, если вкратце, правительство не предоставляет правовых гарантий или каких-либо льгот объединениям или организациям, которые занимаются инновационными разработками в нашей стране, в которых мы в нынешней ситуации нуждаемся. И это все на фоне надвигающегося социального кризиса, повсеместного утекания мозгов за границу, где условия для молодых и талантливых уже есть.
Были синхронизированы конструкторы-изобретатели, частный бизнес или инвесторы и государство. Задача, на первый взгляд, неподъемная – создать инновационный продукт военного или гражданского назначения.
Конструкторы-изобретатели готовы сжигать собственные изобретения, не доверяя никому, или они уже нашли средства и людей – и делают что-то своё самостоятельно.
Частный бизнес или инвесторы готовы вкладывать средства и усилия в краткосрочные проекты, а во что-то долгосрочное, чем является создание инновационного проекта – нет.
Государство, которое может быть потенциальным заказчиком и одновременно является владельцем производственных мощностей, силами которых возможна реализация проектов любого масштаба, не всегда видит преимущества и возможности в подобных инициативах.
Несмотря на все сложности, были реализованы четыре проекта с разными командами. И приблизительно столько же было в стадии разработки на тот момент, когда я принимал в этом участие.
Или другой пример. Частный предприниматель решил основать бизнес, который призван предоставлять качественные финансовые услуги для IT. Его аудитория – это собственники, частные предприниматели, топ-менеджеры, финансовые менеджеры владеющие или возглавляющие IT-компании или работающие в них. Каждая из ролей в той или иной мере заинтересована получать качественные финансовые услуги от нашего клиента, но, например, уровень ответственности и возможность принимать решения у всех разные.
Задача – донести ценность того, что предлагает наш клиент всем участникам таким образом, чтобы лицо принимающее решения обратило и заинтересовалось предложением.
Мы справились с этой задачей, сделав уникальный коммуникационный проект, прозрачный и чистый, где у каждого есть свой бенефит. Бенефит основан на честном желании предпринимателя менять мир финансов других людей к лучшему. А в мире IT-шников безусловно есть те, кто примет такие дары с распростертыми объятиями. Мы же погрузились в новую сферу, провели много интересной работы, получили крутой опыт.
Я, наверное, к тому, что хочу менять ситуацию вместе с людьми, которые этого тоже хотят. И наши баннера “Зеленский на бодрячке”- это услышанный нами голос недовольных его ошибками, его состояние “инфузории в туфельке” – никому не на пользу.
KV: Вы назвали проекты с государством, бизнесом и общественными движениями. Различие в мотивациях этих групп какие-то коррективы в работу вносило?
Роман Захаров: Тут важна метрика “уровень мещанства и аристократизма” и положение клиента на этой шкале.
KV: Но в государственных историях не так просто замерить честность, если мы используем вашу методу.
Роман Захаров: Речь всегда о конкретном индивидууме, который хочет каких-то изменений и что-то делает в этом направлении, оставаясь в своей социальной роли в рамках закона. Это его ответственность.
KV: Но система, в которой он работает, может умножить на ноль все его желания и действия. Например, президент Владимир Зеленский вызывал на ковер тогда еще премьер-министра Алексея Гончарука и ставил ему задачу снизить тарифы. Премьер отчитывался, что тарифы снижены. А в платежках – совсем другое. Где честность президента, который ставил задачу?
Михаил Зеленко: Раз уж мы об этом всём говорим, то начнем с того, что PR-менеджер Зеленского со своими задачами не справляется. Ему такие вопросы не задают и в этом тоже есть проблема. Это то, что мы выше назвали - отсутствие связи с реальностью!
Роман Захаров: Тут есть две важных вещи. Даже если он искренен, у него нет понимания, как донести до аудитории так, чтобы ему поверили. И у него нет реальной власти.
KV: У президента есть власть.
Роман Захаров: Уточняю. Власти у индивидуума столько, насколько он:
Уделяет этому личное внимание.
Умеет систематизировать и анализировать.
Умеет строить и контролировать институты.
Последние два пункта, на мой взгляд, пока у Зеленского вызывают сложности. Остается только внимание. Таким образом власть может принадлежать кому угодно, кто сумеет направить должным образом общественное (и какое угодно) внимание.
Но жизнь – это не про власть, а про эволюцию, которая есть бесконечное усложнение через конкретные дела.
Читайте: Олесь Манюк: “Психоанализ – невозможная профессия, обойтись без которой будет нельзя”
Фото: POBEDA.marketingКиевVласть
31 березня 2020 г. 19:30
Раздел: Тексти
Нечувствительные экспресс-тесты. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (23-29 марта 2020 года)
Работники амбулатории на столичном Подоле пожаловались на отсутствие средств индивидуальной защиты в условиях возможного заражения коронавирусом. Данные “Киевпастранса” о закупках подвижного состава общественного транспорта в разы отличаются от данных из отчета Киевской горгосадминистрации (КГГА). Активисты возмущены строительством ЖК “Ехо Парк”, которое ведет компания BD Holding на территории Вумивского леса по ул. Большая Кольцевая, 9. В доме №3 по бул. Дружбы народов пообещали возобновить отключенное из-за долгов горячее водоснабжение, ссылаясь на мораторий на отключение комуслуг во время карантина. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Самый сок
Депутат Киевсовета Александр Пабат (внефракционный) обратился к главе Киевской горгосадминистрации (КГГА) Виталию Кличко, чтобы выяснить, на каких условиях были получены 5 тысяч экспресс-тестов на коронавирус из Китая, в каком количестве и сколько денег из городского бюджета на это пошло.
“Из средств массовой информации мне, как депутату Киевского городского совета, стало известно, что полученные Киевом 10 марта текущего года быстрые тесты для диагностики коронавируса имеют чувствительность 30%. Необходимая же для диагностики коронавируса чувствительность минимум 80%”, – говорится в обращении депутата.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Пабат подчеркнул, что, по информации посольства Китая в Испании, компания-производитель этих тестов не получила в Китае лицензию на продажу своей продукции. “Директор Центра координации систем здравоохранения и чрезвычайных ситуаций Министерства здравоохранения Испании Фернандо Симон отметил, что тесты "не соответствуют сертификатам качества СЕ". Испанское министерство здравоохранения отказалось от этих тестов и вернуло всю партию Китаю”, – написал депутат.
В связи с этим Пабат попросил Виталия Кличко сообщить, проверяла ли КГГА наличие у компании-производителя лицензии на продажу указанных экспресс-тестов и соответствие сертификатам качества СЕ, а также проверялась ли чувствительность полученных экспресс-тестов.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Громкое дело
Депутат Киевсовета Михаил Будилов (фракция ВО “Свобода”) попросил главу постоянной комиссии Киевсовета по вопросам соблюдения законности, правопорядка и предотвращения коррупции Олега Бондарчука (фракция ВО “Свобода”) рассмотреть вопрос раскрытой правоохранителями финансовой махинации по закупке искусственного покрытия для 66 футбольных полей.
Депутат ссылается на данные единого портала органов системы МВД Украины, согласно которым в результате закупки стоимость искусственного покрытия была завышена на 30%.
“Следователи установили, что закупка искусственного покрытия для 66 футбольных полей осуществлялась только у одного предприятия и по завышенным ценам. Государственному бюджету и бюджету Киева нанесен ущерб на 9,4 млн гривен. Средства на финансирование бюджетной программы “Строительство футбольных полей с искусственным покрытием” были выделены в 2017 году”, – говорится в депутатском обращении.
Будилов попросил главу профильной комиссии Киевсовета рассмотреть вопрос о раскрытии данной финансовой махинации с привлечением представителей Департамента образования и науки КГГА и Коммунального предприятия по эксплуатации и ремонту жилищного фонда – КП "Житло-сервис”.
Читайте: Школьные футбольные поля в Киеве строились с нарушениями проектов
Депутат Александр Пабат также обратился к и.о. главы Святошинской РГА Андрея Трамбовецкого с вопросом – почему после дезинфекции на улицах района массово умирают собаки и голуби?
“Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, обратились жители Святошинского района по поводу систематического проведения дезинфекции на улицах в Святошинском районе. Жители жалуются, что после обработки дорог, бордюров массово умирают птицы и собаки, в социальных сетях выкладывают фото дохлых собак и голубей после дезинфекции улиц”, – говорится в депутатском обращении.
Депутат попросил главу района предоставить подробную информацию об условиях проведения дезинфекции и химическом составе смеси, используемой для этих работ.
Читайте: Барышни по вызову: как ЖЭКи нас берегут от COVID-19
Инициатива
Депутат Юрий Дидовец (фракция “Батькивщина”) потребовал от директора Департамента здравоохранения КГГА Валентины Гинзбург обеспечить работников Центра первичной медико-санитарной помощи №2” Подольского района Киева средствами индивидуальной защиты: масками, костюмами, респираторами, а также лекарствами и оборудованием для приема пациентов в условиях возможного заражения коронавирусом.
“На целую амбулаторию предоставили только один респиратор и один защитный костюм, маски вообще отсутствуют. Прием пациентов проходит в незащищенной среде, где медицинский персонал может не только заразиться, но и стать источником передачи нового коронавируса СОVID-19, что создает большую опасность распространения вируса”, – говорится в депутатском обращении.Читайте: Валентину Гинзбург раскритиковали за борьбу с коронавирусом в Киеве
Скандал
Депутат Александр Пабат потребовал от гендиректора КП “Киевпастранс” Дмитрия Левченко отчитаться о причинах невыполнения Городской целевой программы развития транспортной инфраструктуры на 2019-2023 годы в части обновления подвижного состава.
По словам депутата, в КП “Киевпастранс” ему сообщили, что в рамках выполнения данной программы в 2019 году было приобретено 13 троллейбусов “Богдан”, 7 автобусов и один трамвай. А в 2020 году планируется купить 2 трамвайных вагона и 24 троллейбуса. Закупка электробусов, по информации “Киевпастранса”, на текущий год не предусмотрена.
При этом Пабат подчеркнул, что данные “Киевпастранса” противоречат отчету КГГА, в котором говорится о приобретении в 2019 году 121 троллейбуса, 63 трамвая и 100 автобусов.
“Согласно вышеуказанному, “Киевпастранс” не выполняет Городскую целевую программу развития транспортной инфраструктуры на 2019-2023 годы”, – пишет депутат.
Далее Пабат сообщил, что Программой развития транспортной инфраструктуры в 2019 году планировалось потратить 160 млн гривен на приобретение трамвайных вагонов и 148 млн гривен – на приобретение троллейбусов. В 2020 году Программой запланирована покупка трамвайных вагонов на 680 млн гривен, троллейбусов – на 1,23 млрд гривен, электробусов – на 50 млн гривен.
Депутат поинтересовался у гендиректора “Киевпастранса”, почему данные его предприятия о закупке общественного электротранспорта в 2019 году отличаются от данных из отчета КГГА. А также спросил, сколько было предусмотрено средств городского бюджета на обновление подвижного состава электротранспорта в 2019 – 2020 годах и предусмотрено ли приобретение в 2020 году электробусов.
Читайте: Киев отказался от приоритета электротранспорта и отечественных производителей
ЖКХ
Глава фракции Киевсовета “Самопомощь” Наталья Манойленко попросила и.о. главы Печерской РГА Павла Бабия восстановить горячее водоснабжение и отопление в доме №3 по бул. Дружбы народов в Печерском районе Киева.
“В доме из-за задолженности некоторых жителей полностью отключено горячее водоснабжение и частично отопление. Жители постоянно вынуждены нагревать воду в кастрюлях, что создает дополнительные неудобства, учитывая состояние карантина”, – говорится в обращении депутата.
В ответе Печерской РГА на данное депутатское обращение значится, что указанный жилой дом находится на эксплуатационном обслуживании ОСМД “Университет-3”, председатель правления которого в своем письме обязался оплатить задолженность за полученные услуги по теплоснабжению в кратчайшие сроки.
“С целью решения сложившейся ситуации Печерская районная в городе Киеве государственная администрация обратилась письмом от 19.03.2020 года № 105/01-1539/1 в КП “Киевтеплоэнерго” с просьбой рассмотреть вопрос о возобновлении горячего водоснабжения и возможности реструктуризации задолженности за полученные услуги по теплоснабжению”, – говорится в ответе райгосадминистрации.
Также в Печерской РГА напомнили, что, согласно закону “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на предупреждение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19)” от 17 марта 2020 года №530-ІХ, на период действия карантина запрещается “прекращение/приостановка предоставления жилищно-коммунальных услуг гражданам Украины в случае их неуплаты или уплаты не в полном объеме”.
Читайте: Парламент временно запретил начислять пеню за неуплату комуслуг и лишать должников жилья
Наболевшее
Глава постоянной комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования Александр Мищенко (фракция “Солидарность”) попросил заместителя главы КГГА Вячеслава Непопа поспособствовать назначению КП “Житлоинвест-УКБ” и “Спецжилфонд” заказчиками достройки ЖК “Флагман” по пер. Лобачевского, 7 и ЖК “Родинний затишок” по бул. Гашека, 20 в Киеве. Строительство этих домов было начато еще в 2015 году скандально известным застройщиком Анатолием Войцеховским.
“Согласно подпункту 11 пункта “А” части первой статьи 31 Закона Украины “О местном самоуправлении” осуществлять контроль за соблюдением договорных обязательств застройщиками, деятельность которых связана с привлечением средств физических лиц в строительство многоквартирных жилых домов, организация работы, связанной с завершением строительства многоквартирных жилых домов в случае несостоятельности застройщиков продолжать строительство, возлагается на местное самоуправление, в данном случае – на КГГА”, – говорится в депутатском обращении.
Мищенко попросил Пабата изучить все технические, финансовые аспекты помощи инвесторам проблемных ЖК “Флагман” и “Родинний затишок” и привлечь КГГА к выполнению функций заказчика по их достройке.
Читайте: КГГА узаконила строительство ЖК “Жемчужина Троещины”
Александр Пабат (внефракционный) попросил столичного мэра разобраться, почему на территории Вумивского леса по ул. Большая Кольцевая, 9 компанией BD Holding ведется строительство ЖК “Ехо Парк”.
“По словам активистов, выступающих против застройки территории Вумивского леса, согласно новому Генеральному плану на месте ЖК “Эхо Парк” должны быть зеленые насаждения. А компания-застройщик BD Holding начинает продажу квартир второй очереди жилого комплекса “Эхо Парк” в Петропавловской Борщаговке”, – говорится в депутатском обращении.
По информации Пабата, для первого дома ЖК “Эхо Парк” по Большой Кольцевой, 9 аннулированы все разрешительные документы. А более 300 инвесторов не получили прав собственности на квартиры. Также депутат сообщил, что располагает информацией о начале продажи квартир в новом ЖК, которая началась 2 марта 2020 года.
Исходя из вышеизложенного, Пабат попросил Кличко предоставить информацию о том, кем и когда были выданы разрешительные документы на строительство ЖК “Эко Парк” и о целевом назначение земли, на который идет строительство данного жилого комплекса.
Читайте: На сайте “Киевгенплана” опубликовали материалы по проекту нового Генплана Киева
Градостроительство
Депутат Игорь Мирошниченко (фракция ВО “Свобода”) обратился в Государственную архитектурно-строительную инспекцию Украины с просьбой проверить законность строительства на ул. Сагайдачного, 18 в Подольском районе Киева.
“Как мне стало известно, земельный участок с кадастровым номером 8000000000:85:378:0101 общей площадью 0,0773 га (целевое назначение – 03.09 Для строительства и обслуживания зданий кредитно-финансовых учреждений для реконструкции незавершенного строительством кинотеатра “Иллюзион” под деловой банковский центр с надстройкой и дальнейшей его эксплуатации) используется не по целевому назначению. Так, на указанном земельном участке строится жилой комплекс “Saga City Space”, - говорится в депутатском обращении.
Мирошниченко попросил во время проверки обратить внимание на наличие законных оснований для использования земельного участка заказчиком строительства, а также на определение заказчиком строительства и проектной организацией категорий сложности объекта. В дополнение Мирошниченко попросил в кратчайшие сроки провести государственный архитектурно-строительный надзор за деятельностью органа архитектуры и градостроительства Киева во время выдачи градостроительных условий и ограничений на застройку земельного участка по адресу: ул. Петра Сагайдачного, 18. А в случае выявления нарушений – привлечь виновных к ответственности.
Читайте: Компания скандального застройщика Ваврыша без разрешения выкопала траншею во дворе жилого дома на Подоле (фото)
Благоустройство
Депутат Юрий Дидовец (фракция “Батькивщина”) попросил КК “Киевавтодор” внести изменения в схему дорожной разметки по ул. Натальи Ужвий в Подольском районе Киева.
По словам депутата, в прошлом году на улице Натальи Ужвий был проведен капитальный ремонт дорожного покрытия, после которого была нанесена дорожная разметка в виде сплошной двойной полосы от перекрестка просп. Свободы с просп. Правды до перекрестка улицы Натальи Ужвий с улицей Мостицкой. При этом дорожная разметка не позволяет осуществлять заезды/выезды во дворы, тогда как до капремонта такая возможность была предусмотрена.
“В настоящее время разворот возможен на светофорах, но это создает аварийную ситуацию, особенно в утреннее и вечернее время, учитывая повышенный трафик”, – сообщил депутат.
Читайте: Коллекция уголовных дел: Нацполиция заинтересовалась сотрудничеством “Киевавтодора” с группой подрядчиков
МАФиада
Депутат Игорь Мирошниченко призвал директора Департамента городского благоустройства КГГА Алексея Кулебу и и.о. главы Дарницкой РГА Ярослава Лагуту демонтировать установленные после введения карантина вдоль просп. Бажана в Дарницком районе столицы МАФы.
“28 марта 2020 года перед выходом из подземного перехода на проспект Бажана установлено несколько временных сооружений. Несмотря на то, что в столице и по всей Украине введен карантин и принимаются меры, направленные на предупреждение возникновения и распространения коронавирусной болезни (СОVID-19), недобросовестные предприниматели, пренебрегая установленными запретами, устанавливают временные сооружения и осуществляют предпринимательскую деятельность”, – говорится в тексте депутатского обращения.
Мирошниченко призвал немедленно принять меры по проверке законности размещения этих временных сооружений, а в случае выявления нарушений – демонтировать их и привести территорию в надлежащее состояние.
Читайте: В Киеве ввели обязательную изоляцию прибывших из-за границы и запретили работу церквей и кофе-киосков
Итого
На минувшей неделе лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался депутат Александр Пабат. За ним следуют депутаты Киевсовета Александр Бродский и Игорь Мирошниченко. Приз редакторских симпатий получает депутат Александр Пабат, поднявший вопрос целесообразности использования прибывших из Китая экспресс-тестов на коронавирус с низкой чувствительностью.
Депутат
Фракция
Количество поднятых тем
Александр Пабат
внефракционный
149
Александр Бродский
"Единство"
50
Игорь Мирошниченко
ВО "Свобода"
31
Олег Петровец
внефракционный
20
Михаил Будилов
ВО "Свобода"
15
Вадим Сторожук
"Солидарность"
14
Юрий Дидовец
ВО “Батькивщина”
12
Роман Марченко
внефракционный
5
Наталья Манойленко
"Самопомощь"
3
Александр Гончаров
"Солидарность"
1
Юрий Сулыга
"Солидарность"
1
Илья Сагайдак
"Солидарность"
1
Владимир Назаренко
ВО "Свобода"
1
Александр Мищенко
"Солидарность"
1
Олесь Маляревич
"Солидарность"
1
Олеся Пинзеник
внефракционный
1
Анна Старостенко
"Солидарность"
1
Итого
307
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации.
Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.
КиевVласть
20 березня 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Василь Новицький: “Жодній державі світу не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців”
Полювання є досить поширеним хобі серед українців. Втім навколо нього існує багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів Верховної Ради (ВР), котрі нещодавно запропонували низку законопроєктів, які, на думку мисливської спільноти, зруйнують цілу галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити прийняття шкідливих, на їх думку, законодавчих ініціатив. Про це в інтерв’ю KV розповів голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю “Екологія” Василь Новицький (на фото).
Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), як розповів Василь Новицький, на сьогодні має 24 регіональні представництва, а також жіночий підрозділ "Діана-Магнум", об'єднує понад сотню користувачів мисливських угідь та декілька сотень фізичних осіб-членів Асоціації.
Асоціація не має своїх мисливських угідь, натомість займається об’єднанням їх користувачів, виступає як комунікатор, в тому числі на парламентських слуханнях та в міністерствах. Асоціація також займається законотворчою діяльністю, наприклад, подає законопроекти про внесення змін до різних законів, зокрема про жорстоке поводження з тваринами, про мисливське господарство та полювання, про тваринний світ, кримінальний та адміністративний кодекси.
Серед членів Асоціації багато вчених-екологів, лісівників, спеціалістів у галузі мисливства. Партнерами Асоціації є Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР), Товариство лісівників України, Федерація мисливського собаківництва України.
Головною метою Асоціації є створення нової та удосконалення діючої нормативно-правової бази з питань ведення мисливського господарства, формування об’єктивної громадської думки про мисливське господарство та позитивного образу мисливця як людини, котра дбає про довкілля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В інтерв’ю KV Василь Новицький розповів про те, як запропоновані до розгляду у Верховній Раді (ВР) законопроєкти можуть знищити мисливську галузь та призвести до спалаху сказу, чому заборона полювання на лося не призведе до збільшення його поголів’я, та досвід Білорусі у збільшенні поголів'я зубрів в той час, коли в Україні вони майже зникли.
KV: Розкажіть про законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як запропоновані законопроєкти №2448 (автор законопроєкту – депутат Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) написав заяву про відкликання після інтерв’ю), №2351, №0870 та №2232 вплинуть на мисливську галузь в Україні?
Василь Новицький: На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них прийняті в першому читанні, два зареєстровані.
Законопроєкт №0870 перейшов ще з переднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише долі відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.
В цьому законопроєкті піднімається питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас прийнята із застереженнями якраз по цьому виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.
Також перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, в радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 гектарів. Дві-три рослини, пару гнізд, і на території лісгоспу можна заборонити полювання і лісокористування.
Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження з тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, всіх забійних комбінатів.
Також цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак в містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в “ареал перебування”.
KV: Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки.
Василь Новицький: Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки несуть найменшу загрозу, в плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно діючому законодавству про жорстоке поводження з тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках.
KV: А що з приводу двох інших законопроєктів?
Василь Новицький: Сумновідомий законопроєкт №2232 містить в собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравки мисливських собак.
На жаль, наші зоозахисники при написанні законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактної притравки. В ЄС контактна притравка є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактну притравку, котра є в кожній європейській країні, хоч вона і неефективна! Франція свого часу залишала контактну притравку, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротись.
Щодо гуманності цього законопроєкту теж виникають питання. Це вибіркова гуманність. Сьогодні на десятку притравочних станцій є близько 100 лисиць. Припустимо, зоозахисники рятують тих 100 лисиць від жорстокого поводження. Натомість в поле випускають десятки тисяч норних собак, абсолютно не підготовлених до контакту зі звіром. В результаті отримаємо тисячі покалічених лисиць, тому що собаки не навчені. Вони будуть помирати в природі, переносити коросту, сказ. Також отримаємо тисячі покалічених собак! Де гуманність?
Другий блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах.
Але ж при цьому не пропонується жодна альтернатива! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття.
В Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.
Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин.
Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку це має бути досить динамічна і непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження в природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали порядку 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо близько мільйону бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося.
Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнот уссурійський, більш відомий як єнотовидний собака, з 9 місяців на рік – до 3 місяців. В результаті в Україні може бути спалах захворюваності на сказ.
KV: А що пропонують з приводу переобліків тварин?
Василь Новицький: Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин в мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має відношення, згідно статутній діяльності, до природоохорони чи екології. В 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації (ГО) мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство, і провести переоблік. Це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутністю снігового покриву, буде неможливо.
За моїми даними, ще декілька подібних законопроєктів знаходяться на стадії розгляду та реєстрації.
Останні два законопроєкти за авторством депутата Качури, котрий має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мій погляд, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали.
KV: Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики?
Василь Новицький: Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Він мав би бути направлений на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.
Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує.
Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів здається чотири громадських активіста і троє вчених, котрі працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі,в ПЗФах України обліки взагалі ніхто не контролює і вони як прави і не проводяться), при цьому немає жодного спеціаліста із мисливського господарства.
Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.
Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. В законопроекті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока чоловік утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати?
За чий рахунок проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться за рахунок господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не піде на такий переоблік. А три людини походять по лісу на підборах, і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, котрий навіть не зобов'язані погодити з користувачем.
KV: А яку вагу буде мати цей акт? Таку ж як облік, чи вище?
Василь Новицький: Вище, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватись другим актом.
KV: Тобто, потім можно актом переобліку шантажувати користувача угідь?
Василь Новицький: На кожному кроці можна шантажувати. Можна надіслати “гонця”, котрий скаже, що приїдуть з переобліками і давайте щось думати. Потім можна приїхати, провести переоблік і сказати, що у нас от такий акт, давайте цей акт викупіть. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів попадали лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші господарства, а не голі заповідники, сьогодні і відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні!
Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні.
KV: З якою метою?
Василь Новицький: Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, котрі передбачають закриття полювання.
Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, в якій договора оренди землі на строк від 15 до 49 років. І ще ж є плани як уряду Гройсмана, так і теперішнього (уряду Олексія Гончарука, який відправлено у відставку, – KV) про лісову концесію.
І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу, і сказати що такі законопроєкти при них не пройдуть.
KV: Які дії ви плануєте, щоб зупинити ці законопроєкти?
Василь Новицький: Буде мирний марш (після інтерв’ю у зв'язку із всеукраїнським карантином стало відомо про перенесення маршу, – KV), щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід з двома простими вимогами.
Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні, і публічні звинувачення, котрі навіть з уст народних депутатів сипляться на мисливців.
Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємось в аспекті розвитку мисливської галузі?
KV: Ви маєте якесь представництво ВР? Можливо, ви внесли якісь зустрічні законопроєкти?
Василь Новицький: На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”) та Сергій Шахов (депутатська група “Довіра”), а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що близько 40 депутатів звернулись до міністра екології Олексія Оржеля (був міністром на момент інтерв’ю, – KV) з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.
KV: Можете прокоментувати звинувачення, що мисливці лише беруть від природи, і нічого їй не дають, нічого не створюють?
Василь Новицький: Треба визнати вину в дезінформованості гомадян і мисливської спільноти, бо наші спілки активно почали створюватись лише в 2014-2015 роках, в той час як антимисливське лобі весь час працювало. І необізнаність населення ми маємо з двох причин.
По-перше – дезінформація від антимисливців, наприклад, що немає різниці між мисливцем та браконьєром, бо і один і другий – “вбивці”.
Але і ми, мисливці, також винні, бо наша мисливська культура подекуди далека від європейської і бажає бути кращою. В цьому аспекті нам є над чим працювати, бо інколи ми самі собі створюємо антипіар поведінкою на полюванні, і це бачать пересічні мешканці.
Людям треба пояснювати, що мисливська галузь була, є і буде. І, якщо побороти мисливство, на його місце негайно прийде тотальне браконьєрство. В жодній країні світу державі не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців. Для цього треба тримати за бюджетні гроші мільйонні армії єгерів.
Мисливська галузь серед іншого регулює кількість тварин.
Наприклад, в США щороку відстрілюють понад мільйон голів оленів. Якщо цього не робити, що буде з екосистемами? Є прецеденти, коли дикими тваринами знищуються цілі ліси й поля. На жаль, зараз для України це не актуально. Але хто, крім мисливців, буде регулювати кількість лисиць, вовків, єнотів уссурійських, котрі розносять сказ? Хто буде охороняти тварин від браконьєрів? Це можуть зробити лише мисливські господарства, котрі зацікавлені в тому економічно.
KV: Наскільки значна роль мисливців у зменшенні природного різноманіття?
Василь Новицький: На початку століття львівські вчені провели дослідження, які показали, що в лісостепу України у 62% смертності диких тварин винні сільгоспвиробники, через порушення процесів механізації та використання хімії. У смерті понад 15% диких тварин винні браконьєри. Близько 12% вилучення тварин – це мисливці, решта – ДТП і так далі.
KV: Як можна боротись із браконьєрами?
Василь Новицький: З 2015 року ми бились головою об стіну, вимагаючи кримінальної відповідальності за незаконне видобування ліцензійних видів. На рівні Мінюсту ці рішення завжди блокувались. Чому? Бо система не може себе перезавантажити, ми ж знаємо, хто основні браконьєри сьогодні – судді, прокурори, поліція.
Але ми добились з 2015 до 2017 року хоча б підняття такс за відшкодування. Відшкодування за браконьєрське видобування зайця до 2017 року складало здається 200 гривень, а зараз коштує 8 тис. гривень.
В проєкті нового закону, який ми подаємо до ВР, ми знижуємо планку для кримінальної відповідальності до приблизно 10 тис. гривень. Якщо не в’язниця, то великий штраф та умовний строк. Тільки так можна побороти браконьєрство, і саме таким шляхом пішла свого часу сусідня Білорусь.
Сьогодні влада хоче передати всі природоохоронні функції, як по мисливству, так і по рибалці, екологічній інспекції. Таким чином цей орган стане монопольним, і це лякає. Хочуть ліквідувати рибоохоронний патруль, за зразком якого ми і планували створити державну мисливську варту, хочуть ліквідувати лісову охорону.
Останнім часом на рік складалось 3-4 тис. протоколів за незаконне полювання. Це дуже мало. З них всього 9% складалось екологами, решта – єгерські служби. Але досі єгерська служба користувача угідь позбавлена права затримувати порушника. Вони можуть лише затримати на своїх угіддях підозрюваного у порушенні до приїзду поліції, але це якщо їм не чинять спротив.
Якщо в Екоінспекції будуть підрозділи по охороні тваринного світу, по охороні лісових ресурсів, по охороні водних ресурсів, тоді можна працювати. Але якщо це буде одна велика структура, і на область дадуть 5 чи 10 інспекторів, котрі будуть займатись всім, це буде катастрофою.
KV: Розкажіть більше про ситуацію з полюванням на Київщині.
Василь Новицький: Київська область має свою специфіку. В першу чергу тим, що це область з великою кількістю користувачів мисливських угідь. Київщина має посилений мисливський прес на територію. Тому для Київщини дуже важливо розподіляти мисливське навантаження рівномірно по області, наприклад, працювати над тим, щоб полювання на качку було не лише по руслу Дніпра.
Важливо вести боротьбу з браконьєрством, бо там де багато населення, багато не лише мисливців, але й браконьєрів. Наприклад, в 2017 році на Київщині було складено 227 протоколів на порушників правил полювання на суму майже 60 тис. гривень.
На території Київської області також активно проводиться боротьба із хижими та шкідливими тваринами. В тому ж 2017 році було відстріляно 1 754 лисиці, 35 вовків, 147 єнотовидних собак.
Єнотовидний собака це інвазивний вид для України. Колись, за часів радянського режиму він був завезений до України, і він живе здебільшого по руслах великих річок, оскільки любить воду.
Також в 2017 році на Київщині відстріляли 1137 бродячих собак та 419 бродячих котів.
KV: Кілька років тому був скандал із забороною полюванням на лося в Україні. Можете пояснити, що тоді відбувалось?
Василь Новицький: Ситуацію з лосем я знаю досконально. Лось став жертвою дешевого політичного піару. Напади зоозахисників на полювання на цей вид були давно, був введений 10-річний мораторій на добування лося – з 1996 до 2006 року. До мораторію було 8,4 тис. голів лося, тоді казали, що цього мало, хоча не було жодного наукового висновку про оптимальну кількість лосів в угіддях України. Як фахівець, можу сказати, що для України, як південної межі ареалу лося, оптимальна кількість не перевищує 9 тис. голів. За 10 років дії мораторію в Україні залишилось 4,1 тис. голів лося.
KV: Як таке могло статись? В цьому вина браконьєрів?
Василь Новицький: Коли користувачі мисливських угідь економічно вмотивовані, вони охороняють вид. Коли вони з цього нічого не мають, вид стає нецікавим. Жоден зоозахисник не може запропонувати кращих природоохоронних інструментів, ніж економічні. Тому за 10 років мораторію ми втратили більше половини популяції лося. Другий мораторій був з 2009 до 2012 року – приросту поголів'я лосів не було.
KV: А коли мораторію не було, між 2006 і 2009 роками, як змінилась ситуація?
Василь Новицький: Приріст був дуже малий, здається 3-4%. Під час влади Януковича, коли при владі було багато мисливців, на лося відкрили полювання. З 2012 до 2017 року чисельність лося виросла на 46% – офіційно їх було 6,3 тис. Потім окремі зоорадикали зайшли до тодішнього міністра екології Остапа Семерака, і він виписав “царський указ” про заборону полювання на лося на 25 років. Цей указ заблокували Мінюст і Мінагрополітики. На цьому Семерак не зупинився, пішов на принцип, і вирішив провести заборону через Червону книгу України (ЧКУ). З'явилося “експертне заключення” яке можна кваліфікувати як “липове”, що лося в Україні не більше 1-2 тис. Потім суд першої інстанції здається визнав його оціночним судженням.
Вони прикрились цим папірцем, визнання котрого ми потім добились в суді недійсним. В результаті ми виграли суд першої інстанції.
Семерак тоді обіцяв, що проведуть всеукраїнський облік кількості лося, розроблять програму порятунку виду. Тому що ми апелювали, що в ЧКУ є вже зубр, ведмідь та рись, котрі у ній тихо здихають. Не можна просто заборонити полювання на мисливські види, які можуть бути жертвами браконьєрства. ЧКУ і закон для браконьєра не аргумент, на відміну від покарання – штрафа та в’язниці.
Міністерство екології подало апеляцію, провели комісію по ЧКУ, де не фахівці з лося проголосували за внесення його туди. Це при тому, що був звіт Інституту зоології від 2009 року про те, що занесення лося до ЧКУ при чисельності більше 5 тис. осіб є неефективним.
В апеляції суддя послався на суспільний резонанс справи, мовляв зоозахисників багато, а мисливців на суд прийшло мало. За моєю неперевіреною інформацією, була пряма вказівка з Банкової (на вул. Банковій знаходиться Офіс президента, – KV), не розгойдувати ситуацію, щоб мисливці суд програли.
Читайте: Суд вернул лося в Красную книгу Украины
Проте Семераком не було проведено ані всеукраїнського обліку, ані розроблено програму відтворення лося.
KV: Чи є статистика по кількості лося зараз?
Василь Новицький: За моїми оцінками, через браконьєрів ми вже втратили близько 2 тис. голів лося. І його може очікувати доля зубра, також занесеного в Червону книгу.
KV: Що ви маєте на увазі?
Василь Новицький: В 1991 році в Україні було десь 650 зубрів, а в Білорусі 120. Ми одразу занесли зубра в ЧКУ, а в Білорусі йому надали подвійного статусу. Це дуже проста, але дієва схема. Якщо в заповіднику добули зубра, то браконьєр сідає до в'язниці. Але мисливське господарство може купити собі зубрів і розвести їх для комерційного полювання, котре сьогодні в Білорусі коштує 20 тис. євро. В такому випадку для зубра діє статус суворо охоронюваного вида з лімітованим добуванням. Для полювання часто обирають старого зубра, котрому скоро вмирати, і його вже добуває іноземець. За 20 тис. євро у нас можна купити кормів на рік для стада в 50 голів зубрів.
Станом на минулий рік в Білорусі налічувалось 1,8 тис. зубрів, в той час як в Україні – 220. Ми втратили дві третини популяції, а білоруси наростили в 15 разів. От вам приклад дбайливого господарювання.
Я був свідком того, як відмовили у добуванні старого лежачого зубра, котрий не відходив від годівниці та майже весь час лежав. І в той час лісівники бідкались, що немає грошей на корми, бо влада вчасно не перерахувала кошти. Тоді єгер розповідав, що в Харкові є німець, бізнесмен, який хотів би добути зубра. Були б ми у Білорусі, він заплатив би гроші, і було б за що купити корми.
Але тоді зоозахисники сказали: “Хай здохне, ми приїдемо та поставимо йому хрест”. Той зубр загинув давно. Був я недавно у Конотопі, де все це відбувалось, і ніякого хреста не бачив. Прикро констатувати, але в Україні сучасний так званий “зоозахист” більше про здирництво аніж вкладення в довкілля.
Ситуація з поголів’ям лося взагалі не залежить за великим рахунком від внутрішньої обстановки в Україні. У нас живе маргінальна частина популяції, основна – у Фінляндії, Швеції, на півночі Росії. Чисельність лося в Україні залежить від чисельності саме в основному ареалі. Коли йде ріст чисельності на півночі, за пару років відбувається витіснення поголів’я на периферію ареалу, і чисельність зростає.
Після Другої світової війни в Україні було кілька сотень лосів. В 1960-ті роки полювання на нього заборонили, лося було кілька тисяч. А за 5 років – порядка 20 тис. Таке збільшення не могла статись за 5 років за рахунок народжуваності. Це була міграційна хвиля. Є дрібні хвилі в 11 років, і велика хвиля періодичністю в 70-90 років.
KV: Яка ситуація зі звірами зараз у Чорнобильській зоні?
Василь Новицький: Регулювання чисельності тварин як такого там не відбувається, час від часу туди заходять браконьєри. На сьогодні Чорнобильська зона – замкнута самодостатня екосистема, яка здатна займатись саморегуляцією.
Але переносити ті дані на територію всієї України, де лісів всього 15%, землі розорані, буде неправильно.
Відсутність полювання в Україні не призведе до таких самих наслідків, як відсутність полювання у Чорнобильській зоні. А гарантовано – навпаки!
KV: А вовки, чи інші види тварин, виходять з Чорнобильської зони, як з такого собі розплідника?
Василь Новицький: Насправді сьогодні вона є резерватом для розмноження вовка. Але точного обліку тварин там нема.
Наприклад, працівники Чорнобильської зони кажуть, що в них живе близько 1,5 тис. лося. Тому можна підрахувати, що до занесення до ЧКУ лося було не 6 тис., а близько 8 тис.
Згідно з положенням Мінекології (зараз – Мінекоенерго), саме вони мають вести моніторинг чисельності фауни, в тому числі мисливської. Але вони того не роблять, і нахабно користуються даними користувачів мисливських угідь.
Хочеться запитати в міністра екології – чому й досі ми не знаємо, скільки тварин, зокрема лосів, у Чорнобильському заповіднику, скільки їх у інших заповідниках? Чому у відповіді на наші запити щодо чисельності лося в окремих об'єктах природозаповідного фонду (ПЗФ) ми отримували відповідь “від одного до десяти”?
Коли ми співставили площі всіх об’єктів ПЗФ, а їх сьогодні 10% від площі мисливських угідь, зі всією чисельністю лося, у нас вийшло, що в цих 10% площі ПЗФ живе всього 3% лосів.
А це територія з найкращими умовами, де не ведеться полювання! Чому ж така ситуація? Чому ж тоді в ПЗФах лосей втричі менше, ніж в середньостатистичному мисливському господарстві?
А відповідь проста. На сьогодні середній об’єкт ПЗФ – зоологічна пустеля в порівнянні з нормальним середнім мисливським господарством, де є нормальна охорона. А якщо приїхати до об’єкта ПЗФ, буде стояти браконьєрська канонада.
KV: Як Україна може заробляти на мисливській галузі?
Василь Новицький: Сьогодні окупність галузі тримається на рівні 46-48%. Україна з досить посередніми зоогеографічними умовами, де немає трофейних лосів чи оленів, могла б завдяки весняному полюванню зробити цю галузь рентабельною, як в Росії чи Білорусі.
Весняне полювання можна вести на гусака, який у нас не живе, чи на самця крижня. Самець крижня, котрий не знайшов самку, руйнує перші кладки, а другі вже не життєздатні. Більш того, якщо він спарувався, а потім знайшов гніздо, він його знову зруйнує, щоб знову паруватись. Він заважає жити самкам та виводкам до відкриття полювання. Це дуже негативно б’є по приросту качки.
Чому б під час весняного полювання не відстріляти самця крижня, у присутності єгеря, все офіційно, по ліцензії?
Весняне полювання заборонили о 2004 році, яке було відкрите три сезони. Воно було заборонено, як я вважаю, з подачі східних сусідів, які таким чином усунули конкуренцію, щоб європейці їздили до них, а не до нас.
Також можна зайнятись зубром і скласти конкуренцію Білорусі, розводити інших копитних.
Для того, щоб привабити європейського мисливця, можна запровадити вольєрне полювання.
KV: Але, вибачте, де тут спортивний елемент, якщо тварина у вольєрі?
Василь Новицький: Зараз у нас є вольєри на кілька тисяч гектар. Чому це не спортивно? Ви можете день ходити і сітки не побачити. Але точно знаєте, що тварина там є, трофейна, яку ви вже замовили на сайті. Багато кому це цікаво.
Ми нікуди від цього не дінемось, якщо мова йде про заробляння грошей.
KV: Що має зробити влада для розвитку полювання як галузі економіки?
Василь Новицький: Для початку треба, щоб влада припинила займатись популізмом, і зрозуміла, що підтримка мисливської галузі має не лише прямі фінансові вигоди, вона є запобіжником від екологічних збитків, які можуть бути в принципі.
Як приклад, після Великої депресії в США майже не залишилось дикої качки та індички. Там сьогодні стоять пам'ятники мисливцям, які відновили фауну. Держава зрозуміла, що сама не може цього зробити, і почала допомагати мисливцям субсидіями.
В Чехії міністерство сільського господарства накладає значний податок на аграріїв, щоб передати його мисливцям на відновлення фауни.
Німеччина добуває козулі та оленя в кілька разів більше, ніж усього обліковується в Україні.
Треба законодавчо вивести мисливських користувачів із залежності від основного користувача земельної ділянки. Такого становища, як у нас, немає в жодній країні з нормальним законодавством. Не має аграрій вирішувати, який мисливський користувач буде там хазяйнувати.
Зараз УТМР не може звинуватити аграрія в потруєних тваринах, бо завтра той аграрій відкличе своє погодження на користування угіддями. Треба робити як у Австрії, Словаччині, Німеччині, де мисливець практично не залежить від сільгоспкористувача. В Німеччині взагалі сільгоспкористувач не має права не займатись мисливським господарством. Хочеш – займайся безпосередньо, хочеш – передавай в користування. Не вести галузь ти не маєш права. Держава не буде боротись зі шкідниками, регулювати кількість тварин, охороняти від браконьєрів за свій рахунок тільки тому, що хтось там чогось не хоче.
Якщо ми зараз відкриємо ринок землі при діючому законодавстві, агрохолдинги легко заблокують ведення галузі.
KV: А у випадку мисливських угідь в лісі яка ситуація?
Василь Новицький: Там хочуть запровадити лісову концесію. Тоді теж користувачі там заборонять мисливство.
Тому перше – це вивести новими законодавчими поправками, і ми це вже робимо, мисливського користувача від прямої юридичної залежності від основного користувача земельної ділянки.
KV: Тобто буде паралельне користування?
Василь Новицький: Воно і зараз паралельне. Одні сіють та жнуть, інші зайця добувають. Але це галузі антагоністи, вони мають бути зрівноважені. Якщо ми захищаємо зайців від пестицидів, не треба екологічні інспектори, ми перші перевіримо, хто зайців потруїв.
А зараз сільгоспкористувачі можуть відізвати погодження на користування мисливцям.
KV: Що заважає функціонувати Асоціації?
Василь Новицький: Головне – це байдужість мисливської спільноти. Багато мисливців не цінують роботу, яку ми проводимо із владою, із населенням, законотворчу роботу. Мисливці цінують більш практичні речі, а фінансувати організацію, котра не проводить сама полювання, не має своїх угідь, вони не хочуть.
KV: Співпраця з органами державної влади якимось чином ведеться?
Василь Новицький: Наразі чіткої співпраці нема, міністерство не виявляє бажання співпрацювати. З Держлісагенством працюємо.
Але ми вдячні, зокрема, комітету ВР з питань екології та природокористування, за те що більшість депутатів на чолі з головою комітету паном Олегом Бондаренком (фракція “Слуга народу”) абсолютно прагматично підходять до вирішення питань та проблем мисливської галузі. Ми були свідками того, як ці люди ставали жертвами кібербулінгу з боку екорадикалів за підтримку раціональних діалогів з мисливцями, або навіть за те, що просто давали нам слово сказати.
Щоправда, наша подяка не стосується депутатів Олександра Фельдмана (фракція “Опозиційна платформа – За життя”) та Антона Яценка (депутатська група "За майбутнє" ), які дозволяли собі, на наш погляд, ксенофобські висловлювання в бік мисливців.
KV: Ви якось співпрацюєте з Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)?
Василь Новицький: Ми недавно познайомились з паном Учайкіним (Георгій Учайкін – голова наглядової ради УАВЗ, – KV), і у нас є пряма зацікавленість у співпраці, бо нас об'єднують спільні інтереси.
Ми домовились про координацію дій в плані проведення мітингу. Щодо закону про зброю, я не готовий коментувати, бо недостатньо знайомий з законопроєктами.
KV: Чи намагались ви якось співпрацювати з екологічними організаціями?
Василь Новицький: Звичайно. Ще в 2016 році я розробив Проєкт постанови Кабміну про запобігання загибелі об'єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт. Подібна постанова навіть в РФ була введена ще в 1996 році. Вона вводила прості правила, наприклад що при збиранні врожаю треба рухатись з центру до краю польового контуру, щоб тварини мали можливість на порятунок. Якщо молотьба йде від дороги до лісу, то добре, якщо навпаки – погано, бо тварини будуть боятись авто. Я звернувся тоді в добрий десяток громадських екологічних організацій, які не виявили зацікавленості, або пообіцяли що зв’яжуться з цього приводу, і мовчать.
На жаль, в нас майже немає ідейного екологічного активізму.
Але я з великою повагою відношусь, наприклад, до WWF Україна (Всесвітній фонд дикої природи, – KV), котрий хоча б не говорить, що полювання має зникнути, і в той час робить багато корисних практичних справ.
Наприклад, по законопроєкту №2232 їх представники казали, що вони проти нього, бо не можна залишити в природі бродячих котів та собак. Домашнім тваринам місце вдома, диким у лісі, і одні іншим не мають заважати жити. Але на цьому круглому столі у них не було можливості висловитись.
Ми запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці в законодавчій площині, в справі охорони тваринного світу від браконьєрства, від шкідливого впливу промислового та іншого виробництва.
KV: Який досвід іноземних мисливських організацій ви хотіли б застосувати в Україні?
Василь Новицький: В Європі є така організація, як FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу). Її представники є в Європарламенті, Єврокомісії, органах місцевих влад. Вона об’єднує 7 млн європейських мисливців.
В Європі мисливці та природозахисники мають спільну організацію! Там люди розуміють, що мисливці не є злом, адже саме в них є ті гроші та ресурс, який можуть піти на захист природи.
А у нас міністр говорив, що в Європі немає полювання, і воно – середньовіччя.
Ще є Міжнародна рада з полювання та охорони тваринного світу (СІС), котра налічує 188 країн-членів. І знову, як видно з назви, вона поєднує мисливців та охорону тварин.
Ми плануємо бути на їх з'їзді у травні в Ризі, хочемо набути членства в цій організації. Щодо FACE, плани на співпрацю маємо, але поки що є проблеми із фінансуванням.
Ми готові співпрацювати з іноземними колегами у моніторингу рідкісних мисливських видів тощо.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Фото: надано Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідьКиевVласть
18 березня 2020 г. 11:07
Раздел: Новини
Благотворительный фонд “Жизнелюб” рассказал как можно помочь людям почтенного возраста во время карантина
Благотворительный фонд “Жизнелюб” подготовил рекомендации касательно помощи пожилым людям во время пандемии коронавируса. Также в “Жизнелюбе” действует линия помощи на время карантина в Украине.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы БФ “Жизнелюб”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В каждом доме живет бабушка или дедушка, которым нельзя выходить из дома, потому что именно они являются наиболее уязвимой аудиторией для коронавируса, ведь чем старше человек, тем опаснее могут быть последствия заболевания.”, – сказано в сообщении.
Для минимизации рисков людям почтенного возраста благотворительный фонд “Жизнелюб” рекомендовал сократить социальные контакты и оставаться дома.
Кроме того, в БФ “Жизнелюб” пояснили, что значительно облегчить жизнь людям почтенного возраста можно сходив в магазин за продуктами или в аптеку за лекарствами для бабушки или дедушки. Или, например, выгулять их собаку или настроить скайп, чтобы они могли общаться с родными.
Кроме того, благотворительный фонд “Жизнелюб” подготовил плакат помощи, который можно распечатать самостоятельно и повесить в своем подъезде или в лифте. На нем нужно указать свое имя и контактный телефон, чтобы пожилые люди знали, к кому можно обратиться за помощью.
Скачать и распечатать плакат можно по ссылке.
Также сообщается, что в “Жизнелюбе” действует линия помощи на время карантина в Украине. Если вы проживаете в Киеве и знаете людей почтенного возраста, которые оказались в сложной жизненной ситуации и нуждающихся в помощи в связи с карантином – напишите в фонд.
Почта фонда для связи: [email protected]. В теме письма нужно написать “Нужна помощь”
Как сообщается, сотрудники фонда тщательно прочтут каждую историю и сделают все возможное, чтобы проблема решилась. Если же вы и есть тот самый человек, которому нужна поддержка также пишите на ту же почту.
Справка: Благотворительный фонд “Жизнелюб” – это проект, направленный на организацию досуга людей почтенного возраста и оказания им необходимой адресной помощи.
Напомним, по данным Министерства здравоохранения Украины, по состоянию на 20:00 17 марта в Украине лабораторно подтверждено 14 случаев COVID-19, из них 2 летальных.
Читайте: Количество заразившихся коронавирусом в Украине выросло до 14 человек, два человека умерли
Ранее KV сообщала, что Кабинет министров Украины принял решение ввести запрет на железнодорожное, авиа- и автобусное междугороднее и межобластное пассажирское сообщение, прекратить работу метрополитенов. Также введено ограничение на регулярные пассажирские перевозки на внутригородских маршрутах. Кроме того, запрещается проведение массовых мероприятий с участием более 10 человек. Заведения общественного питания смогут предоставлять услуги только с адресной доставкой. Медицинские учреждения должны приостановить проведение плановых операций кроме неотложных и перепрофилироваться для приема и лечения инфицированных больных в тяжелых состояниях.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Фото: БФ “Жизнелюб”.КиевVласть
17 березня 2020 г. 13:26
Раздел: Новини
При ликвидации пожара в Деснянском районе Киева нашли тела двух человек
Утром 17 марта 2020 года столичным спасателям поступило сообщение о пожаре на территории недействующей базы отдыха, которая находится на ул. Хотяновской в Деснянском районе столицы. При разборке строительных конструкций были обнаружены тела двух человек.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ ГСЧС в Киеве.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Пожар произошел на первом этаже недействующего 2-этажного здания. Разбирая строительные конструкции, спасатели обнаружили тела мужчины и женщины.
Ликвидацией пожара занимались 18 человек личного состава ГУ ГСЧС в Киеве и 4 единицы техники.
Причина возникновения пожара и обстоятельства смерти людей выясняются.
Ранее KV сообщала, что 16 марта в 11:55 поступило сообщение о пожаре, который возник в заброшенном здании по ул. Гончара, 32 в Шевченковском районе столицы. При его ликвидации были спасены мужчина и его собака.
Читайте: Киевлян призывают не сжигать сухую траву
Фото: пресс-служба ГУ ГСЧС в Киеве
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій