Реформа податкової проти старих кадрів Зараз, як ніколи українське суспільство відчуває потребу реального, а не фіктивного оновлення влади. Нових обличь потребує не тільки Верховна Рада, а й керівний склад чиновницького апарату, кістяк якого складають люди, що будували свою кар’єру будучи підлеглими біглих регіоналів і проросійських сил. Чого тільки вартує начальник Головного управління ДФС України в м. Києві Демченко Людмила Дмитрівна. Чиновниця з 24 річним досвідом роботи в податковій, не дивлячись на численні скандали лишається на плаву не дивлячись на революції та зміну влади. За часів Клименка, Демченко обіймала посади заступників начальників ДПІ у Шевченківському та Печерському районах столиці. Заступник – посада хороша, адже повноважень і впливу при цьому достатньо, а відповідальності жодної, так як формально несе керівник. Шевченківський та Печерський – це райони де зареєстрована найбільша кількість компаній в України. Це сприятливі місця для реєстрації сумнівних компаній. Податкова інспекція здатна провести лише обмежену кількість перевірок компаній за рік. Вона не здатна перевіряти більше чисто фізично, через обмежену кількість інспекторів. Маючи “свою людину” в податковій, можна не боятися перевірок та спокійно займатися “відмиванням” коштів та іншою протизаконною фінансовою діяльністю. Більше того, обіймаючи ці посади Демченко мала б підпадати під люстрацію, проте дивним чином цього не сталося, а вона лише пішла на підвищення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Наприкінці 2014 року Людмила Демченко стала фігурантом кримінальних проваджень за статтями “зловживання владою” та “ухилення від сплати податків”. Слідство у рамках цього провадження встановило, що Людмила Демченко та ряд інших осіб “надавали послуги з прикриття фіктивних фінансово-господарських операцій, переведення безготівкових коштів у готівку та укриття їх від податкового обліку та здійснення інших сумнівних фінансово-господарських операцій пов’язаних з легалізацією грошей здобутих злочинним шляхом.” Мова йшла про збитки державі в розмірі 11 млн. гривень та ненадходження до держбюджету податків на суму 3,5 млн. гривень. Також вона була фігурантом справи, суть якої полягає в уникненні люстрації, шляхом використання підроблених посвідчень Учасників бойових дій. Начебто в “фіскалі зі стажем” прокинулася громадянська свідомість і вона відправилася до зони проведення АТО в якості медсестри. Фіктивна участь в АТО дозволила виграти час та домовитися про закриття кримінальних справ проти Демченко в 2015 році. Очоливши київське управління ДФС Демченко відмітилася скандалом з блокуванням податкових накладних для середнього та малого бізнесу. Тоді ситуація з масовим блокуванням податкових накладних стала настільки критичною, що підприємства реального сектору економіки змушені були масово зупиняти роботу. Мова йде про майже 36% фінансових операцій. Процес автоматичної перевірки податкових накладних, що реєструються компаніями, на предмет фіктивності та законності повернення НДС перетворився на жах для підприємців та корупційну нішу для податкової. Недосконалим був не тільки процес автоматичної перевірки податкових накладних, через неправильність критеріїв встановлених Міністерством фінансів, а й процес доведення реальності фінансових операцій для бізнесу.  В умовах нечіткості критеріїв та відмов автоматичної системи підприємці відправилися до ДФС, де їх не довелося довго вмовляти під-ти на ”пришвидшення” процесу. Затримки через ”некорректну” роботу автоматизованої системи перевірки та поверненнся НДС були як ніколи вигідні Демченко, адже під час вимушеної паузи в її руках опинилася доля прибутку майже 300 тис. підприємств зареєстрованих в м. Києві. Автоматизована система приблизно дорівнювала повноцінній перевірці податкової, адже вимагала скан-копії усіх документів по всім транзакціям, навіть у випадку сумнівності однієї з них. Водночас, в 2016 році Людмила Демченко пережила ”люстрацію” в традиційний для чиновників та правоохоронців спосіб – відновившись після звільнення за рішенням суду. Окружний адміністративний суд Києва розглядав справу щодо Демченко без неї особисто та без представників ДФС, які виступали відповідачами та став на сторону позивача. Даний факт є абсурдним так як судом порушувалися чіткі критерії люстрації чиновників часів Януковича. Здивування викликає декларація про доходи Людмили Демченко. Вона є традиційною для депутатів та чиновників високого рангу – декларант не володіє майже нічим, навіть не має жодної гривні готівкових коштів, проте має успішного та багатого чоловіка. Що ж, наша радість за Людмилу Демченко, чоловік якої приносить в сім’ю майже 4 млн. гривень офіційного доходу була би щирою, якби не декілька фактів. За даними інформаційно-аналітичної системи YouControl компанія Демченко Бориса Івановича – чоловіка Людмили Демченко, ТОВ ”БДС” зареєстрована за однією адресою з ПП ”Аудиторська фірма ”Тандем”, за адресою – м. Київ, вул. Шумського 1, оф. 116. Офіційна виручка ТОВ ”БДС” Офіційна виручка ПП Аудиторська фірма Тандем Основним видом діяльності ”Тандему” є “діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту та консультування з питань оподаткування”. Дивне співпадіння, враховуючи вид діяльності компанії, професійну діяльність Людмили Демченко, повний збіг в адресі розташування, сама адреса розташування – житловий будинок на столичних Березняках, без жодного натяку на офісний центр. Цікавим є той факт, що керівник та бенефиціар ”Тандему” Людмила Князева є засновником та керівником ТОВ ”Князева девелопмент груп”, основним видом діяльності якої є будівництво житлових та нежитлових будівель.   Схема зв’язків ПП “АФ “Тандем” Компанія зареєстрована в Дніпровському районі не випадково, це відбулося саме в той час коли Демченко працювала в Дніпровській ДПІ Києва. Важливим є той факт, що основним видом діяльності компанії БДС – є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів та тому подібні речі. Тоді як аналіз зовнішньоекономічної діяльності компанії з 2005 року, показує системні фінансові операції з імпорту гальки, гравію, щебеню та піску з Австрії, Німеччини та Італії. Даний факт, більше змушує думати про виведення капіталу за кордон Демченками, ніж про закупівлю унікальних матеріалів. Чи є це випадковим збігом обставин, чи за цим ховається корупційна схема з ”вирішення питань з київським ДФС”, ще доведеться встановити.. Проте, і без цього факт перебування Людмили Демченко, недолюстрованого чиновника, підлеглої Клименко, фігуранта кримінальних справ, на посаді очільника київського ДФС є ганебним порушенням закону та неприпустимим. Далі буде… Щербина Валерій, аналітик ГО Інститут моніторингу інфраструктури  КиевVласть

Прикро констатувати, але останнім часом у столичному регіоні почастішали крадіжки електрообладнання. Зловмисників не зупиняє навіть безпосередня загроза для здоров’я та життя від такого “полювання” на кольоровий метал. А заручниками аварійних ситуацій, які виникають через пошкодження устаткування трансформаторних підстанцій та ліній електропередачі, зрештою стають добросовісні споживачі електричної енергії. Потерпає від цього і наша компанія – Оператор системи розподілу Київщини. Адже мусить спрямовувати на “латання дірок” від крадіжок обладнання підзвітні кошти, заплановані на розвиток та осучаснення мереж. І справа не тільки у багатотисячних збитках та, фактично, “подвійних витратах”. Наші енергетики ще й вимушені власними силами, в екстреному позаплановому режимі відновлювати пошкоджене обладнання, аби швидще усунути збої в електропостачанні мешканців області. Це забирає і робочий час нашого оперативно-ремонтного персоналу, і ресурси та кошти, які ми могли б спрямувати на планово-системне обслуговування електромереж та вдосконалення клієнтських сервісів компанії”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Загалом з початку нинішнього року від неправоміних дій невстановлених осіб ПрАТ “Київобленерго” зазнало збитків на суму понад 170 тис. гривень. Так, протягом січня-квітня крадіжки трансформаторної оливи та обладнання масово відбувалися у Баришівському районі – ТП-229, ТП-237, ТП-310, ТП-741 у місті Березань, ТП-505 у селі Хмельовик, ТП-687 у селі Рудницьке, ТП-436 у селі Недра. Як наслідок, без напруги залишились 458 споживачів електроенергії – домогосподарств та організацій, а компанія понесла збитки на суму близько 36 тис. гривень. Серйозні ушкодження і багатотисячні збитки нанесли злодії енергетикам та споживачам Києво-Святошинського району. У січні цього року шукачами кольорового металу на ЗТП-2836 в місті Вишневе було викрадено електрообладнання: 11 ввідних та секційних автоматів. А в лютому працівники оперативно-виїзної бригади Києво-Святошинського РП при огляді лінії Л-1 виявили крадіжку трансформатора на ЩТП №2878 у селі  Неграші. Цими діями спричинено збитків ПрАТ “Київобленерго” на суму понад 136 тис. гривень. Разом з тим, нам вдається й ефективно викривати злочинні дії розкрадачів електрообладнання. Так, 7 травня нам надійшла інформація про крадіжку засобів технічної сигналізації на ПС “Роща” 35/10 кВ, що у селі Вишеньки Бориспільського району. Виїхавши на місце події, працівники Служби захисту економіки ПрАТ “Київобленерго” виявили: окрім крадіжки засобів технічної охорони та пошкодження сітчастої огорожі ПС “Роща” невідомою особою ще викрадено близько трьох метрів силового кабелю та пошкоджено силовий кабель лінії №29 – Вишеньки. На місце пригоди ми викликали слідчо-оперативну групу Бориспільського відділу поліції та у взаємодії з сільською радою й активістами місцевої організації “Громадська варта Вишеньки” провели пошукові роботи з метою встановлення особи зловмисника. В результаті спільних дій було встановлено і затримано місцевого мешканця, раніше двічі судимого за майнові кримінальні правопорушення. Він зізнався, що вчинив крадіжку засобів технічної охорони та силового кабелю на ПС “Роща”, а також пошкодив сітчасту огорожу підстанції і силовий кабель лінії №29 – Вишеньки. За фактом учинення даної крадіжки відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 (Таємне викрадення чужого майна) Кримінального кодексу України. Ведеться досудове слідство, вирішується питання оголошення підозри затриманому громадянину та обрання йому міри запобіжного заходу. В цілому, за кожним виявленим фактом крадіжки електричного обладнання ПрАТ “Київобленерго” скеровує звернення до правоохоронних органів. Але і пильність кожного з вас, мешканців Київщини, може суттєво допомогти викрити та притягти до відповідальності крадіїв. Якщо  ви побачили сторонніх осіб, які намагаються проникнути до енергооб’єктів, або маєте якусь інформацію про крадіжки електрообладнанння – повідомляйте про це! Телефонуйте до Кол-центру ПрАТ “Київобленерго” – (044) 459-07-40 або за номером “Лінії довіри” Дирекції з питань захисту економіки ПрАТ “Київобленерго” – (044) 492-30-53. Спільними зусиллями зможемо запобігти злочинному псуванню електроенергетичної інфраструктури столичного регіону та зберегти світло в домівках! Дмитро Миколенко, директор з питань захисту економіки ПрАТ “Київобленерго” КиевVласть

У квітні цього року Київрада пролонгувала ПрАТ "Київспецтранс" договір на користування майном киян. Таким чином це підприємство стало до кінця 2021 року єдиним оператором полігонів, куди звозяться більше половини побутових відходів Києва. Про те, чому таке рішення було ухвалено, яка сьогодні ситуація на сміттєвому полігоні № 5 у с. Підгірці Обухівського району, які перспективи його закриття, про зміну тарифів та можливості побудови сучасного сміттєпереробного заводу для потреб столиці в інтерв'ю КиевVласть докладно розповів Голова Правління ПрАТ "Київспецтранс" Андрій Грущинський. KV: Чим Ви можете пояснити зміну позиції депутатів Київради щодо пролонгації "Київспецтрансу" договору на користування майном, термін дії якого закінчився ще у 2016 році? Андрій Грущинський: Щоб це пояснити потрібно звернутися до історії. Наше підприємство було засновано у 1971 році. На сьогодні змінилася організаційно-правова форма: з комунального підприємства воно стало акціонерним товариством, але функціонал залишився той же. 20 років тому “Київспецтранс” забезпечував вивезення та захоронення 100% відходів Києва, опікувався двома полігонами (полігон ТПВ № 5 введений у експлуатацію у 1986 році, полігон ТПВ № 6 - у 1991-1992 роках) і навіть займався відловом безпритульних собак. Сьогодні підприємство здійснює вивезення твердих, рідких, великогабаритних та будівельних відходів, а також є оператором захоронення на полігонах № 5 та 6.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Київспецтранс” має державні акти постійного землекористування на ділянки, на яких розташовано полігони. Проте на час акціонування підприємства законодавство забороняло приватизовувати такі об'єкти як полігон. Таким чином, Угода на володіння та користування майном територіальної громади міста Києва, про яку ми зараз говоримо, була способом створити нормативну базу для надання нашим підприємством безперебійних послуг у сфері поводження з відходами міста. Строк дії Угоди повинен був закінчитись 1 листопада 2016 року і “Київспецтранс”, як сторона договору, яка має переважне право на його продовження, у встановлений термін звернулося до Київської міської ради та до її виконавчого органу - Київської міськдержадміністрації (КМДА) з відповідною пропозицією. На жаль, з процедурних причин процес переукладання договору затягнувся. Це питання Київрада ні у 2016 році, ні у 2017 році не розглядала. Тільки у 2018 році почався його розгляд. А у 2019 році було ухвалено рішення про пролонгацію договору до кінця 2021 року. Якщо навіть уявити, що договір з нашим підприємством не продовжили, то сьогодні відсутній інший суб'єкт, який би міг забезпечити безперервність надання послуги з захоронення твердих побутових відходів і виконання плану заходів щодо полігону № 5. Всім відомо, що полігон № 5 є точкою соціальної напруги. Люди, які живуть у населених пунктах навколо полігону стомилися від такого сусідства. Починаючи з 2016 року “Київспецтранс”, влада Києва, громадськість, депутати сільрад населених пунктів навколо полігону почали вибудовувати дуже важкий, але все ж конструктивний діалог стосовно приведення полігону в безпечний стан та його подальшого закриття. У плані заходів, який напрацьовувався у рамках цього діалогу, всюди стороною, яка має виконати ті чи інші зобовязання, є “Київспецтранс”. KV: Поки діючого договору не було, на якій підставі “Київспецтранс” користувався майном киян? Андрій Грущинський: Підприємство вчинило всі необхідні дії для пролонгації договору. Власник майна міг відмовити нам та прийняти майно. Але аудиту щодо передачі майна не було. Майно з нашого користування не забирали. Міська рада це питання не розглядала ні позитивно, ні негативно. Ми діяли в інтересах киян та у повній відповідності до закону “Про житлово-комунальні послуги”, згідно статті 16 якого не можна припиняти надавати послугу з вивезення сміття і його захоронення на полігоні. Також є безперервними зобов'язання з обслуговування полігону. Цю роботу теж не можна в один момент просто зупинити. “Київспецтранс” весь час належним чином виконував свої зобов'язання відповідно до раніше діючого договору. Завдяки цьому вдалося не лише забезпечити безперебійність надання комунальної послуги, а й здійснювати заходи для приведення полігону у безпечний стан і його планового закриття. KV: Проте були судові процеси, які вами програні… Андрій Грущинський: Так. Ці судові процеси стосувалися рішень КМДА щодоприпинення угоди з “Київспецтрансом”. Суд тоді відмовив у позові “Київспецтрансу”, проте передача майна іншому підприємству могла вплинути на безперебійність надання послуги з вивезення і захоронення сміття, роботи полігонів. Як наслідок - і до екологічної катастрофи.  Врешті решт сьогодні наявний відповідний договір лише з “Київспецтрансом”. Читайте: В частных интересах: “Киевспецтранс” продолжит легально наживаться на имуществе и налогах киевлян KV: Договір продовжено до 2021 року. Які перспективи на потім? Андрій Грущинський: Я, перш за все, говорив би про необхідність швидкої появи альтернативи полігону, а також виконання рішень Київради, які були прийняті у 2016 і 2018 роках, щодо здійснення ряду заходів для підвищення його безпеки. Читайте: Киевсовет отсрочил закрытие полигона ТБО №5 Щоб припинити захоронення відходів на полігоні, повинен бути створений сучасний сміттєпереробний комплекс, куди має бути перенаправлено весь обсяг відходів, які утворюються Києвом. І повинна бути відповідальність громади, яка сьогодні користується цим полігоном, перед громадою, на території якої він знаходиться. В тому числі, і після його повного закриття. KV: Восени минулого року невідомі люди намагалися здійснити рейдерське захоплення полігону № 5 і вимагали його негайного закриття. Як завершився цей інцидент? Андрій Грущиніський: Так, у вересні 2018 року полігон був блокований молодиками спортивної зовнішності з підтримкою людей старшого віку, яких автобусами звозили з міста. Акція мала проплачений характер. Її метою було блокування роботи полігону і напевно дестабілізація ситуації в Києві щодо вивозу сміття. Наскільки мені відомо, порушено кримінальну справу, зараз триває розслідування. Особи тих, хто блокував діяльність полігону, встановлені. Сподіваємося, що незабаром суд оцінить їх дії, і вони понесуть відповідне покарання. Проте досі не відомо, хто був замовником цієї акції. Особливо хочу підкреслити, що ця акція не була підтримана місцевими жителями. І я дуже вдячний за таку виважену позицію. Наш діалог з місцевою громадою розпочався у 2016 року і наразі конструктивно продовжується. Читайте: “Псевдожителей” Подгорцев централизованно привозят на мусорный полигон автобусами”, - глава сельсовета KV: Яка ситуація на полігоні сьогодні? Андрій Грущинський: Виконується відпрацьований і затверджений план заходів з підвищення безпеки полігону, його планового закриття і утримання в безпечному стані після того, як перестануть надходити тверді побутові відходи на захоронення. 25 квітня цього року на полігоні здана в експлуатацію наступна черга очисних споруд з обладнанням, яке працює по технології зворотного осмосу і очищає фільтраційні води полігону. Поряд з цим здійснюються заходи по реконструкції полігону, які передбачають посилення дамб, щоб убезпечити від витоку фільтрату за межі полігону. А також ведуться проектні роботи по рекультивації першої ділянки складування полігону. Якщо на воротах полігону просто повісити замок, то це означає створити загрозу екологічної катастрофи. Адже від закриття воріт не зникне неприємний запах і накопичений фільтрат, а місце не стане безпечним. Навпаки, це місце стане об'єктом підвищеної небезпеки. У 2016 році був закритий, а реально - покинутий напризволяще полігон між селами Тарасівка і Крюківщина в Києво-Святошинському районі. Звалище було в управлінні районного комунального підприємства. Сьогодні, наскільки можна судити з публікацій у соцмережах,  там в річку тече фільтрат, і громада за свої кошти створює тимчасові дамби, щоб убезпечити річку від цього фільтрату. Щоліта там виникають великі пожежі. На сьогодні немає кому опікуватися цим місцем - проблема не знялася, а загострилась. Полігон в Трипіллі під Обуховом був закритий так само. Остання пожежа там відбулася близько місяця тому. Для підтримки безпеки на полігоні в Підгірцях потрібні суттєві кошти. Такі витрати сьогодні може понести лише бюджет столиці. По суті Київ і створив цей полігон - відходи міста завозилися на нього з 1986 року. Тому його підтримка у безпечному стані зараз і в майбутньому, коли припиниться завезення сміття - це розумний компроміс. KV: На сьогодні завдяки всім проведеним заходам можна говорити, що полігон є безпечним для мешканців оточуючих сіл? Андрій Грущинський: Є позитивна динаміка в цьому напрямі. Але сказати, що на сьогодні полігон безпечний для довкілля і його існування не відчувають місцеві жителі, буде неправдою. Я це можу стверджувати, оскільки мешкаю з сім'єю на відстані менше кілометру від полігону. Досі є питання неприємного запаху, якого можно буде уникнути, коли його перша карта буде рекультивована. Читайте: Полигон ТБО в Подгорцах закроют после завершения работ по рекультивации и строительства мусороперерабатывающего завода KV: Скільки коштів на сьогодні вкладено у підвищення безпеки полігону № 5? Андрій Грущинський: На ремонт і встановлення обладнання для очистки фільтрату в 2015 році було виділено біля 3 млн гривень (відремонтували обладнання, яке не працювало з 2011 року), у 2017 році - близько 23 млн гривень (закуплено другий модуль потужністю понад 150 кубометрів - замовником робіт було КП “Київкомунсервіс”). У минулому 2018 році замовником проекту по розширенню потужностей станції з очистки фільтрату було визнано “Київспецтранс”. Ми почали реалізовувати проект по встановленню модульної системи з трьох модулів, кожен по 200 кубів на добу. 25 квітня здали перший модуль. На ці роботи було витрачено 45,6 млн. гривень. На ліквідацію аварійних схилів за 3 роки було виділено близько 14 млн гривень. В результаті сьогодні повністю сформовані пологі і вкриті грунтом схили. На реконструкцію полігону, яка розпочалася у вересні минулого року і передбачає посилення дамб полігону, щоб не допустити витікання фільтрату і сповзання відходів, у 2018 році витрачено 25 млн гривень. На цей рік виділено 200 млн гривень. Загалом проект вартує близько 330 млн гривень. Завершити його планується до кінця 2020 року. Щодо рекультивації, то на проектні роботи витрачено 1,5 млн гривень. Загальна вартість робіт буде зрозуміла, коли проект пройде всі експертизи і КМДА його затвердить. Це буде перший проект рекультивації такої інженерної споруди в Україні. KV: Скільки коштів безпосередньо “Київспецтрансом” вкладено в полігон? Андрій Грущинський: На сьогодні у “Київспецтранс” наявна податкова заборгованість, яка виникла через невідповідність встановлених у 2010 році і діючих до 2018 року тарифів на захоронення відходів реальним витратам. До 2017 року підприємство фіксувало збитки. Тільки за результатами 2017 року, відповідно бухгалтерському обліку, було зафіксовано 1 млн гривень прибутку. А вже за результатами 2018 року прибуток склав майже 26 млн. Значна частина цього прибутку віднесена на покриття збитків попередніх періодів, формування резервного капіталу і лише 10% направлена на виплату дивідендів. При цьому “Київспецтранс”, як оператор полігону, повністю забезпечує його роботу. На підприємстві працює висококваліфікований персонал, який утримує полігон. Маємо договори з “Київобленерго” і “Південно-західної залізницею”, за якими сплачуємо за постачання електроенергії на полігон. Отримали ліцензію НКРЕКП на здійснення послуг з захоронення сміття та Спеціальний дозвіл на операції з сірчаною кислотою, яка використовується в процесі очистки фільтрату. Також ми сплачуємо кошти за користування майном громади Києва відповідно до договору. Дійсно, з 2010 по 2015 рік цей обов'язок “Київспецтрансом”, на жаль, не виконувався. Проте на сьогодні заборгованість повністю погашена. Більше того, сучасний стан “Київспецтрансу” дозволяє з упевненістю говорити, що за подовженою угодою зобов'язання по сплаті за користування майном будуть виконуватися чітко і без затримок. KV: Скільки коштів за користування майном киян “Київспецтранс” сплачує щорічно? Андрій Грушинський: 200 тис. гривень на рік. Проте зараз, відповідно до нового договору, ця сума буде збільшена щонайменше до 1 млн грн на рік. KV: Якщо буде збільшено плату за користування майном, то, відповідно, будуть зміни у вартості послуги для кінцевого споживача? Андрій Грущинський: Так, тариф буде відкориговано, але після отримання нами нового договору. KV: Який прибуток отримує “Київспецтранс” як оператор полігону? Андрій Грущинський: Полігон не засіб для отримання прибутку і не об'єкт для інвестування. Міська влада з бюджету Києва фінансує заходи для того, щоб ті відходи, які утворилися у Києві і захоронені на полігоні, мінімально шкодили довкіллю, у тому числі і Києву, який знаходиться за 25 км від полігону. А послуга з захоронення твердих побутових відходів надається відповідно до тарифу, який для “Київспецтранс” встановлено НКРЕКП з нульовою рентабельністю. Тобто тариф просто покриває витрати на захоронення сміття. Більше того, через законодавчу колізію “Київспецтранс” з 2010 року по вересень 2018 року здійснювало захоронення сміття за тарифом, який в три рази менше собівартості. Адже у НКРЕКП не було повноважень для перегляду цього тарифу. Ситуація виправилася лише у 2018 році. Відповідно з 1 вересня 2018 року і 1 квітня 2019 року почали діяти відкориговані НКРЕКП тарифи на послугу з захоронення сміття на 5 та 6 полігоні. KV: Але для населення послуга з вивезення побутових відходів коригувалася... Андрій Грущинський: Послуга з вивезення побутових відходів складається з двох частин: збирання і транспортування відходів та захоронення відходів. Тариф на захоронення відходів, встановлений НКРЕКП, з 2010 року до вересня 2018 року не змінювався. Тариф на збирання і транспортування відходів встановлюється органом місцевого самоврядування. Саме він коригувався у Києві у 2014 році, коли суттєво зросла вартість палива. До того ж транспортуванням відходів у столиці займається не тільки “Київспецтранс” - в Києві шість підприємств приватної форми власності, які вивозять тверді побутові відходи. KV: Прибуток “Київспецтрансу” отримано виключно за рахунок надання послуги зі збирання та транспортування відходів? Андрій Грущинський: Прибуток отримано як за рахунок ефективного управління, так і завдяки тому, що одна з послуг була прибутковою. По суті, до моменту підвищення тарифу із захоронення відходів, ми виключно за рахунок своєї діяльності з їх вивезення мали можливість підтримувати полігон і забезпечувати безперервність надання послуги із захоронення. KV: З 1 травня 2019 року змінюється ряд положень закону “Про житлово-комунальні послуги”. Чи варто киянам очікувати зміни вартості послуг з вивезення сміття? Андрій Грущинський: Важливих законодавчих змін є дві. З 1 травня 2019 року тариф на захоронення відходів буде встановлювати вже не НКРЕКП, а орган місцевого самоврядування. Також змінюється назва послуги. В платіжках вже не буде послуги з вивезення побутових відходів, а буде послуга з поводження з твердими побутовими відходами. Проте її вартість змінювати поки не планується. Тобто в платіжках за квітень, які кияни отримають у травні, буде незначно підвищено вартість послуги з вивезення побутових відходів через зміну з 1 квітня тарифу на захоронення великогабаритних відходів на полігоні №6. KV: Якщо зміна назви не вплине на вартість послуги, то навіщо її змінювати? Андрій Грущинський: Завдяки цьому змінюється сутність послуги. Послуга з поводження з твердими побутовими відходами буде складатися з трьох складових: вивезення, захоронення та перероблення. Поки третя складова - перероблення - законодавчо недопрацьована. Проте вона дає можливість органу місцевого самоврядування встановлювати тариф не тільки на вивезення і захоронення, а й на переробку сміття. А, отже, у містах з'явиться можливість гарантувати оплату такої послуги. Проте, скільки потрібно часу органу місцевого самоврядування для розробки методики розрахунку цього тарифу, я не знаю. KV: Для чого сьогодні потрібна ця складова? Андрій Грущинський: Для того, щоб виникла можливість побудови сміттєпереробного комплексу. Адже Києву за три роки потрібно створити альтернативу полігону. Якщо у питанні приведення полігону у порядок і підтримання його в безпечному стані після припинення захоронення відходів ми рухаємося безперешкодно, то для будівництва заводу є ряд перешкод законодавчого характеру. Вартість проекту по спорудженню заводу сягає 60-70 млн евро. Це досить значні кошти, частина з яких буде не власними коштами інвестора, а кредитними. Щоб звернутися за таким кредитом, потрібно надати ТЕО з  позитивною економічною моделлю і показати, що замовник цієї послуги - міська територіальна громада - зобов'язується надати відходи для переробки і оплатити їх переробку. А повноважень у міста взяти на себе такі зобов'язання немає. Це питання законодавства. KV: Якщо завод протягом трьох років побудовано не буде, полігон зможе працювати ще років 8? Андрій Грущинський: Ви говорите про висновки німецьких спеціалістів, які оголошені у минулому році. Вони говорили про те, скільки відходів відповідно до німецьких будівельних стандартів потрібно завезти на полігон, щоб повністю на двох картах сформувати правильної форми куполи. Проте захоронення відходів без переробки потрібно якнайшвидше припинити. Працювати ще 8 років полігон не повинен. Читайте: Киев получит европейский мусороперерабатывающий завод через два года Так, його можна буде закрити для прийому твердих побутових відходів, коли з'явиться альтернатива у вигляді сучасного заводу з перероблення твердих побутових відходів. І “Київспецтранс” готовий реалізовувати такий проект. Але проблема у відсутності галузі, яка переробляє тверді побутові відходи. Відтак в Україні відходи не переробляються, а захоронюються. І я ще раз повторю - ця ситуація зараз наявна через відсутність належного законодавства. І поки, на жаль, політичної волі народних депутатів на прийняття відповідних законодавчих змін немає. Наше суспільство досі живе в полоні міфів. Серед них є міф про те, що сміття - це певний ресурс і тому платити за його переробку не потрібно. А також міф про те, що сучасні сміттєпереробні заводи - це якісь фабрики смерті, які коптять небо і навколо яких вимирає все живе. Проте ми забуваємо, що у цивілізованій Європі такі підприємства розміщені навіть у центрі міст і не створюють жодних проблем. KV: В нас є приклад - завод “Енергія”... Андрій Грущинський: Завод “Енергія”, як і полігон № 5, є інженерною спорудою, яка дісталася нам в спадок від радянських державних будівельних норм. Казати, що полігон № 5 є сучасною точкою поводження з відходами - неправильно. Що ж стосується Заводу “Енергія”, наскільки мені відомо, місто планує у найближчий час почати його модернізацію для підвищення його безпеки. Але станом на сьогоднішній день безперебійна робота і полігону і Заводу “Енергія” є критично важливими для життєзабезпечення київського мегаполісу. KV: Де може бути побудовано сучасний сміттєпереробний завод для потреб Києва? Андрій Грущинський: Є як мінімум три ділянки для будівництва такого заводу. Але ділянки будуть остаточно визначені технічними спеціалістами. Місце повинно бути найоптимальнішим з точки зору логістики, екологічної безпеки та ефективності будівництва. Довідка KV: ПрАТ "Київспецтранс" є одним з найбільших суб'єктів господарювання у сфері поводження з побутовими відходами та є єдиним оператором полігонів ТПВ № 5 в с. Підгірці та полігону великогабаритних та будівельних відходів № 6 у Києві для потреб жителів столиці. 51% акцій підприємства належить територіальній громаді Києва. Фото: "Київспецтранс"КиевVласть

Хто володіє інформацією – той володіє світом. Цей сталий вираз можна коментувати по різному. В буквальному розумінні – хто володіє джерелами медіа, той і олігарх. Через медіа формується громадська думка, лобіюються закони, скеровується напрямок політики держави і т.д. В іншому розумінні інформація – це все: ідеї, таємниці, бізнес, рахунки, стосунки, успіх, війни, перемир'я … це гроші, на які можна будь-що купити та продати. Чим цінніша інформація – тим менша кількість людей її знає. Аксіома, символом якої часто використовують піраміду з всебачущим оком (на грошових купюрах). В народі навіть виникло таке повір’я – що до реалізації планів слід нікому не розповідати про задумане або ж не збудеться, в яке більшість людей сумлінно вірує і слідує. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Захист інформації – одне з основних питань служб безпеки. Це і безпека держави, безпека корпоративних інтересів, індивідуальна безпека. Тому людям часто доводиться підписувати договори про конфіденційність, нерозголошення державної та корпоративної таємниці. Наприклад в часи СССР в КДБ застосовували різні рівні секретності, що покликані були забезпечувати безпеку державі. Розсекречування багатьох державних документів можливе через 75 років. Ця цифра пов'язана з декількома факторами. Через 75 років авторське право переходить від автора в загальне користування безпідставно. За 75 років проходить декілька поколінь, втрачається актуальність, цінність події, інформації, відповідальність. Закон України “Про державну таємницю” 1994 року передбачає категорію, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою - “особливої важливості”, “цілком таємно”, “таємно”. Крім цього може бути встановлено термін розсекречування. Критерії визначення ступеня секретності інформації встановлює Державний комітет України з питань державних секретів. Ми живемо в часи, коли носіями інформації стали технології. Їх розвиток відбувається набагато швидше ніж реалізовуються способи контролю та захисту від їх втручання у приватне життя, що тісно пов’язане з технологіями. Такими факторами можуть бути: - камери відеоспостереження, у тому числі з розпізнаванням обличчя, що знаходяться на вулиці, в офісах, магазинах, посольствах, аеропортах. Тільки в Києві розташовано близько 6000 камер за державною програмою і це не враховуючи приватних камер відеоспостереження. У чиїх інтересах вони працюють, коли звичайний громадянин за певних обставин не може отримати записів з них. Чи мають право ці камери знімати людей без їх згоди на це? - біометричні данні – відбиток пальця, сканування сітчатки ока; - цифрові медичні картки - аналізи, ДНК, операції, діагнози; - банківська інформація – фінансовий стан людини; - мобільний телефон – ідентифікація людини за номером телефону, по голосу, IMEI, відслідковування геолокації особи, запис телефонних розмов, смс, різних месенджерів, доступ до камер телефону; - соціальні мережі – добровільна, не завжди свідома згода на доступ до власного життя та друзів, яких можна відслідкувати за історією лайків чи коментарів, навіть якщо вони і приховані чи видалені; - відкриті державні реєстри – боржників, ПДВ, судовий, декларацій і т.д.; - існування ресурсу OPENDATA – сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру з прізвищами та назвами; - пошукові системи – проводять аналіз запитів, спрогнозовують події. Китай має свою власну пошукову систему. У Північній Кореї з 2001 року заборонено використання інтернету. - чіпування людей - відбувається в розвинутих країнах. В Швеції чіповано більше ніж 3000 людей. В Україні першу людину чіповано у 2016 році. Створення паспорту та ІНН було початком на шляху ідентифікації особи, досі існує категорія людей, які проти мати ІНН – тавро. Щоб провести оплату через інтернет, приймаючи смс, підтверджуючи оновлення в гаджеті – ми даємо згоду на обробку персональних данних, не маючи альтернативного вибору у користуванні послугою чим порушуються права людини. Санкціонований доступ чи ні – майже не важливо, оскільки з моменту дізнавання про таємницю – інформація вже може діяти проти джерела. Громадяни досить вяло реалізовують своє право захисту персональних даних. Гаджет має властивості оновлюватись частіше ніж ми його купуємо, Закон же не удосконалюється разом з надходженням нових технологічних обновлень. Держава має повноваження обмежити дозвіл на обробку персональних даних приватних технологічних компаній, бюджет котрих вже давно перевищив бюджет багатьох країн. Наприклад команія Apple має 375 млрд $ активів, кількість співробітників - 80 000 – це кількість населення таких українських міст, як Єнакієво чи Бердичів. Samsung Group має 343. 7 млрд $ активів, співробітників 344 000 - населення Севастополя. Якщоб Самсунг Груп був країною – то його ВВП займав би 35 місце в світі. Зараз Україна займає 47 місце у світі за рівнем ВВП. Персональні дані в епоху швидко розвиваючих інфорформаційних технологій в тому числі появи штучного інтелекту, клонування, роботобудівництва потребують особливої уваги і не менш стрімкого захисту корпоративної таємниці, персональних данних. Суспільство може захистити себе та свої права забороняючи зйомку себе, посилаючись на Закон України “Про зихист персональних данних”, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а саме п. 1. ст. 8 передбачає, що “кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції”. І таким чином частково стримати розвиток цивілізації доки його не дожене розум та усвідомлення. Аналогією негативного впливу науки на людство є винахід зброї, в т.ч. атомної – Хіросима і Нагасакі, вибух Чорнобилю – ціна людської помилки, створення та використання біологічної зброї – підрахувати збитки взагалі не можливо хоча існує Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, що вступила в силу в 1975 році. Форма новітньої війни – інформаційна та кібер – вірус Petya, напади компаній на країни.  Оскільки людство не має досвіду явного негативного впливу технологій - в будь-який момент ситуація може вийти з під контролю людини і ціна такої помилка буде глобальна і висока. Читайте: Кадри вирішують всеКонституційний суд дозволив не звітувати про свій перший мільйонДержавна закупівля голосівЧи потрібен сектам томосПомилка пенсійного оподаткуванняШлюбний договір заради майбутньогоЮриспруденція – терновий чи лавровий вінок для України? Ольга Терещенко, юрист-міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет сучасних знань” КиевVласть

Оскільки часу до першого туру виборів президента України залишилось вкрай мало, сьогодні я розгляну, як одразу два питання висвітлюються в програмах кандидатів у президенти. В результаті відкритої агресії Росії в Україні з'явились сотні тисяч переселенців з тимчасово окупованих територій. Держава мала б створити умови для їх адаптації на підконтрольній території та стимулювати переїзд громадян України з тимчасово окупованих територій, де їх життя та здоров'я знаходяться під загрозою як з боку кримінальних елементів, так і з боку російських окупантів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Наразі кандидати згадують в своїх програмах про адаптацію переселенців з окупованих територій наступним чином. Роман Безсмертний не згадує про переселенців з тимчасово окупованих територій. Ольга Богомолець не пише в своїй програмі про переселенців з тимчасово окупованих територій. Юрій Бойко обіцяє “відновлення належних виплат та пільг переселенців”. Олександр Вілкул обіцяє за 100 днів закінчити війну, після чого створити правові та фінансові умови для повернення вимушених переселенців додому. Про адаптацію вимушених переселенців на підконтрольній території Вілкул не згадує. Анатолій Гриценко обіцяє державну політику кредитування переселенцям житла і стимулювання створення робочих місць. Володимир Зеленський не згадує про переселенців з тимчасово окупованих територій. Руслан Кошулинський в своїй програмі не пише про переселенців з тимчасово окупованих територій. Олег Ляшко ігнорує питання підтримки переселенців з тимчасово окупованих територій. Петро Порошенко не згадує в своїй програмі про підтримку переселенців з тимчасово окупованих територій. Юлія Тимошенко нічого не пише про підтримку переселенців з тимчасово окупованих територій. Як бачимо, лише Анатолій Гриценко прямо у своїй програмі згадує про підтримку вимушених переселенців. Олександр Вілкул планує повернути їх назад на Донбас, а Юрій Бойко - відновити пільги та виплати. Інші кандидати, мабуть, вважають, що у переселенців все добре, вони не втратили майно, котре залишилось на окупованій території та не потребують особливої уваги. Таке ставлення до проблеми, м'яко кажучи, дивує, бо на підконтрольну Україні територію виїхало багато саме проукраїнськи налаштованих мешканців Донбасу, котрим допомога не завадила б, і котрі могли б надати кількасот тисяч голосів на виборах. Що ж стосується деокупації Криму та ОРДЛО, кандидати пишуть в своїх програмах таке. Роман Безсмертний пише про необхідність реінтеграції окупованих територій без надання їм особливих статусів. Ольга Богомолець обіцяє “розробити покрокову стратегію реінтеграції окупованих територій і мирного населення Донецької та Луганської областей”. Юрій Бойко  пише про необхідність “припинити збройний конфлікт виключно мирним шляхом”.  Також він обіцяє “прямі переговори з усіма сторонами конфлікту”. Олександр Вілкул хоче ввести на Донбас миротворчий контингент “дружніх країн і нейтральних держав”, якими, на його думку, є Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Фінляндія, Швеція та Австрія. Після того, за його сценарієм, мають пройти вибори “згідно зі спеціально прийнятими українськими законами за участю українських партій”. Одночасно з оголошенням результатів виборів, як планує  Вілкул, Україна має отримати контроль над кордоном. Також він планує відновити інфраструктуру Донбасу “із залученням міжнародних донорів і ресурсів відродженого Донбасу”. Анатолій Гриценко обіцяє повернути окуповані території “без “особливих статусів” дипломатичними, воєнними, економічними, санкційними засобами спільно із зарубіжними партнерами”. Володимир Зеленський обіцяє поставити перед гарантами за Будапештським меморандумом і партнерами з ЄС “питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки”. Руслан Кошулинський обіцяє “ініціювати зміну безплідних Мінських угод та Нормандського формату (Москва і її бізнес-партнери проти України) на Будапештський формат за участі США і Великої Британії (Україна і її стратегічні союзники проти агресора)”. Таким чином Кошулинський планує звільнити Крим і Донбас від окупантів. Також Кошулинський обіцяє “забезпечити захист національних прав автохтонного українського населення Криму та Донбасу після звільнення їх від окупації”. Олег Ляшко пише, що планує перемогти у війні на Донбасі. На його думку, для того необхідна сильна економіка, бо “ніхто в світі не поважає слабких”. На думку Ляшка, ніхто не зацікавлений у сильній Україні. При цьому він збирається вимагати виконання Будапештського меморандуму, а також прямої військової угоди з США. Петро Порошенко пише про продовження лінії “на відновлення територіальної цілісності України, повернення окупованих територій Донецької та Луганської областей і Криму політико-дипломатичним шляхом, забезпечуючи єдність проукраїнської коаліції у світі, використовуючи інструмент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу”. Юлія Тимошенко обіцяє “домагатися колективних заходів з примусу агресора до миру і повернення Криму та Донбасу”. Також вона пише, що планує добитись організації “справжнього переговорного процесу та відновлення миру відповідно до Будапештського Меморандуму”. Деокупацію Криму та Донбасу Тимошенко планує провести військово-дипломатичним шляхом. Ніхто з тих кандидатів, чиї програми я розглянув, не вказує на особливий статус окупованих територій після їх звільнення, хоча Юрій Бойко та Олександр Вілкул, цілком ймовірно, думають про те. Крім того, схоже, що Вілкул вірить в можливість проведення чесних виборів в ОРДЛО без їх деокупації, лише за участю миротворців. Цікаво, що Петро Порошенко пише про політико-дипломатичний шлях повернення окупованих територій, в той час як Юлія Тимошенко пише про військово-дипломатичний шлях. Читайте: Вибори президента України: жорстка позиція у відносинах із державою-агресором, зокрема візовий режим з РФ Вибори президента України: ​дерегуляція (зменшення перевірок та контролюючих органів, електронний документообіг, відкриті синхронізовані реєстри) Вибори президента України: виборча реформа Вибори президента України: медична реформа Вибори президента України: впровадження стандартів НАТО в армії Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції Вибори президента України: закон про зброю Вибори президента України: податок на виведений капітал Вибори президента України: ринок землі Чому я проголосую “за”: аналізуємо програми кандидатів в президенти Олександр Кравченко, журналіст КиевVласть KиевVласть

Стихійні природні лиха досі не в повній мірі підвладні людині. Вони завдають значних матеріальних збитків державі та громадянам, а найголовніше – це серйозна загроза для життя та здоров’я людей. 10-11 березня урагани завітали і до України. На сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій було завчасно оголошено штормове попередження другого рівня небезпеки – помаранчевий. Що це означає? Міжнародні стандарти ділять погодні умови за кольоровою шкалою. Кожному кольору відповідає певна погода і кожен колір позначає рівень небезпеки для людини (зелений, жовтий, помаранчевий і червоний). Помаранчевий рівень небезпеки – це опади у вигляді дощу, снігу, ожеледиці та досить сильні пориви вітру у потужній і тривалій формі. Вони можуть викликати пошкодження різного роду комунікацій і падіння дерев. При помаранчевій позначці бажано знаходитися в будинку і нікуди не виходити, оскільки здоров’ю може загрожувати небезпека. Ураган – вітер руйнівної сили і значної тривалості (швидкість вітру від 30 м/с і вище). Негода завдала значних збитків та шкоди по всій країні. Наприклад, у місті Хмільник суха тополя впала на голову 29-річній жінці. Врятувати потерпілу, на жаль, не вдалось. А у Вінниці дерево вбило 11-річну дівчинку, яка разом із мамою та молодшою сестрою йшла повз зупинку громадського транспорту. У Києві на вулиці Лисенка, 1, з 6-поверхового житлового будинку біля метро “Золоті ворота” вітром знесло дах. На момент падіння даху на вулиці не було перехожих, постраждали лише три автомобілі: у Skoda розбилось бокове скло, у Mitsubishi дах пробив заднє скло, а в Acura поцарапався бампер. Крім того, дах обірвав дроти. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У самій Одесі на дитячому майданчику дерево впало на тата з двома дітьми. Малечу, на щастя, не ушкодило тільки тому, що чоловік накрив їх собою. Сам тато наразі в лікарні з кількома переломами. Також в Одесі сильним вітром зривало рекламні білборди. У Чернівецькій області поблизу пункту пропуску “Порубне” потужним вітром обірвало проводи високовольтної лінії, які впали на проїжджу частину. Через це рух на ділянці міжнародної траси заблоковано. Об'їхати ділянку дороги на кордоні з Румунією наразі неможливо. У Миколаєві дерево впало на маршрутне таксі, в якому перебувало 15 людей. З травмами різного ступеню двох неповнолітніх дітей та дорослого чоловіка госпіталізовано. Стихія може спіткати людину в будь-який час і в будь-якому місці. Щонайменше, потрібно знати, як вести себе у випадку буревію: - щільно закрийте всі вікна, а предмети, які можуть випасти, приберіть із відкритих лоджій та балконів; - тримайтесь подалі від рекламних щитів, ліній електропередачі та дерев; - у разі сильного вітру ховайтесь у найближчому приміщенні або природному укритті; - не залишайте дітей без нагляду на вулиці; - не паркуйте транспорт поряд із великими деревами. При падінні дерев чи гілок, травмуванні людей тощо негайно інформуйте Службу порятунку за номером 101. Непоодинокі випадки, коли на автомобілі падають дерева, покрівлі чи рекламні щити. У таких ситуаціях слід негайно зателефонувати в поліцію та повідомити про цей факт – це Крок1. Важливо пам’ятати, що у разі, якщо дерево впало на автомобіль, який рухався, то це кваліфікуватиметься, як Дорожньо-транспортна пригода (ДТП), відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.  Зауважте, що якщо було офіційне попередження про шторм та припаркований автомобіль пошкоджений внаслідок негоди, відшкодувань від органів місцевого самоврядування не варто очікувати. В будь-якому випадку подію треба зафіксувати. Якщо ж дерево впало на припаркований автомобіль, необхідно також викликати поліцію. Працівники поліції складають протокол та акт огляду, де зазначено:  - опис пошкоджень; - кількість прихованих пошкоджень; - фото-/відеопідтвердження. Зауважте, що ДТП – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки. У такому випадку працівники поліції мають право скласти ряд документів: - протокол про адміністративне правопорушення; - акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі; - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; - схему місця ДТП. Як правило, при падінні дерева на автомобіль під час руху складається протокол за статтею 140 КУпАП –Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт. Протокол складається відносно посадової особи, яка відповідає за утримання вищевказаного зеленого насадження. Після цього даний протокол направляється до суду, який вирішує, чи притягнути цю особу до відповідальності. За наслідками розгляду протоколу суд виносить постанову. Навіть якщо посадова особа не буде притягнута до адміністративної відповідальності, це не означає, що Ви не зможете вимагати та отримати матеріальне відшкодування. Ви все одно маєте право на отримання компенсації, якщо доведете, що підприємство, яке зобов’язане утримувати зелені насадження, неналежним чином виконувало свої обов’язки. Крок 2. Після телефонного повідомлення в поліцію потрібно повідомити органи місцевого самоврядування. Якщо у Вашому місті є “гаряча лінія”, то Вам слід зателефонувати туди та повідомити про те, що сталось, і обов’язково занотувати собі номер цього звернення. Також можна зателефонувати до районної адміністрації або сільської ради. “Гаряча лінія” Києва – 1551. Крок 3. Встановлюємо відповідальну особу. Для того щоб встановити того, хто відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, яке впало, до об’єкта благоустрою. Якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає. До об’єктів благоустрою населених пунктів належать: 1. Території загального користування: -парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; - пам’ятки культурної та історичної спадщини; - майдани, площі, бульвари, проспекти; - вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; - пляжі; - кладовища; - інші території загального користування. 2. Прибудинкові території. 3. Території будівель та споруд інженерного захисту території. 4. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. Отже, для встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані падінням дерева збитки, потрібно встановити, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева). З цією метою слід написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (можна прикласти фото). Якщо аварійна ситуація сталася з дахом Вашого будинку, то ремонтом повинен займатися управитель або виконавець, з яким було підписано договір про надання житлово-комунальних послуг. Роботи з поточного ремонту та санітарно-технічного обслуговування дахів належать до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються відповідно до укладених договорів на управління багатоквартирним будинком (Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150). Стихія може прийти туди, де раніше не була помічена. Не ігноруйте повідомлення рятувальників, будьте уважні та обережні. Ваше життя та здоров’я залежать від дотримання правил безпеки. Не забувайте їх та навчайте своїх дітей. Читайте:  Небезпечні маршрутки Інформація про харчові продукти стала доступнішою Державна реєстрація смерті Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення Сів за кермо напідпитку – плати! Робота понаднормово: які права мають українці Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

Відвалився люк на ходу, випала людина під час руху, придавило ногу, розбили носа – це не сюжет із бойовика, це проїзд у громадському транспорті. В Україні почастішали аварії через зламані маршрутки. Нацполіція поділилась статистикою, і цифри жахають: лише за останній рік сталось близько трьох тисяч аварій з вини водіїв автобусів. Як діяти, коли водії-конкуренти влаштовують перегони на дорогах, щоб додатково вполювати кілька пасажирів? У такій гонитві за гривнями перевізники часто забувають про самого пасажира. Тож хто відповідає за безпеку пасажирів та куди звертатися, коли маршрутка просто розвалюється на ходу? Перш за все пам’ятайте, що найнебезпечніші місця в маршрутці – перша сходинка, де Ви можете травмуватись самим механізмом, що зачиняє двері, та біля дверей – однозначно ніколи не варто спиратися на них. Рано чи пізно якийсь механізм дасть збій, двері відкриються і Ви можете випасти прямо на вулицю. Зауважте, як тільки Ви зайшли до автобуса, оплатили проїзд, за Вашу безпеку автоматично відповідає перевізник і водій. Якщо Ви травмувались під час руху, слід одразу викликати поліцію та швидку допомогу. Також варто обмінятися контактами з іншими пасажирами. Саме вони згодом зможуть стати вашими свідками у тому, що травма сталася з вини неуважного водія. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Якщо людина травмувалася з вини водія, він повинен виплатити їй матеріальну компенсацію, скажімо, відшкодувати витрати на медичні препарати та лікування. Окрім того, можна претендувати і на відшкодування моральної шкоди. Якщо водій відмовиться платити добровільно – варто подавати до суду, і за наявності обґрунтованих аргументів він зобов'яже своїм рішенням виплатити кошти. Втім, таку компенсацію не слід плутати зі страхуванням, це зовсім різні речі. Згідно з Правилами дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмувалися люди чи завдані матеріальні збитки. Важливим є виявлення якомога більше фактів надзвичайної ситуації на дорозі, при цьому не буде зайвим самостійно провести додаткове розслідування інциденту. Оскільки на даний час у багатьох місцях здійснюється відеоспостереження, при можливості слід отримати відеозапис події. Не зайвим буде пройти тест на відсутність стану алкогольного сп’яніння з власної ініціативи. Пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України визначені обов’язки водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди. Отже, в такому випадку водій зобов’язаний: 1) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; 2) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; 3) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; 4) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я; 5) у разі неможливості виконати дії, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; 6) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; 7) вжити усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди. Дії пасажирів Пасажирам потрібно записати номер маршруту та номерні знаки несправного автобуса, чи який відхиляється від маршруту, травмує пасажирів або вчиняє інші порушення. Якщо лінію обслуговують машини, які знаходяться в комунальній власності, варто звертатись до Комунального підприємства “Київпастранс” (044) 528-30-11 – тут працює центр контролю якості пасажирських перевезень, куди кияни можуть поскаржитися або залишити свої побажання щодо роботи транспорту. З водіями буде проведена бесіда, а маршрут візьмуть на контроль. Якщо ж йдеться про приватних перевізників, варто звернутися в кол-центр мерії за телефоном 15-51 або на гарячу лінію департаменту транспортної інфраструктури КМДА (044)202-63-18. Також варто звернутися з письмовою заявою про інцидент до міського Центру пасажирських перевезень, який знаходиться за адресою: вул. Вірменська,17а. В інших регіонах України слід звертатись до міської влади, яка контролює транспортні перевезення у конкретному населеному пункті. Позов до суду Варто розуміти, що маршрутне таксі законодавець класифікує як джерело підвищеної небезпеки. Так, у статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст.1187 ЦК України). Оскільки обов'язковий техогляд транспортних засобів було скасовано ще у 2011 році, то відповідно до ст. 35 Закону України “Про дорожній рух” транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю. Зауважте, що ним передбачена повна перевірка транспортного засобу: ходової частини та іншого, що має відповідати вимогам безпеки на дорозі. Тож, навіть якщо поруччя чи сидіння неналежно прикріплено, то відповідний транспортний засіб не може вийти на маршрут. У такому випадку відповідальність за надзвичайні ситуації, які можуть статись на маршруті, повністю лежать на перевізнику. Страховик взагалі може відмовитись виплачувати кошти. Якщо Ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” та бюро безоплатної правової допомоги 0800 213 103. Тут Ви зможете отримати не тільки правову консультацію, але й безкоштовні послуги адвоката від держави для захисту порушених прав у суді. Читайте: Інформація про харчові продукти стала доступнішою Державна реєстрація смерті Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення Сів за кермо напідпитку – плати! Робота понаднормово: які права мають українці Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Батькам на замітку Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. КиєвіKиевVласть

Минуло понад 9 місяців з моменту набуття чинності Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, але у Києві досі не оголошений жодний приватизаційний аукціон на платформі Prozorro-Sale. З 350 млн гривень, які у столиці планували отримати від приватизації в 2018 році, зібрали втричі менше. Зрештою, план надходжень на минулий рік - зірвано. При цьому досі не відомо чи не повториться така ситуація уже в поточному році, адже, коли приватизацію в Києві розблокують - достеменно ніхто не знає. Не Prozorro Не таємниця, що столична влада без ентузіазму ставиться до перезапуску приватизації на ProZorro. Закон вимагав, аби кожна місцева рада ухвалила своє власне положення про діяльність приватизаційної комісії, яка розробляє окремі умови продажу для кожного об'єкту. Процес ухвалення рішення про діяльність цієї комісії перетворився в Київраді на справжній квест із багатьма невідомими. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Станом на сьогодні зареєстровано вже 3 проекти рішення про діяльність приватизаційної комісії. Перший проект подав Департамент комунальної власності, але його ухвалили лише у першому читанні. Нині він очікує розгляду у другому з певними правками. Другий проект подала комісія Київради з питань власності, яка через кілька тижнів після схвалення комісією тексту, скасувала власне рішення. Втретє “пощастило” більше - останній проект подав Київський міський голова Віталій Кличко. Його бачення роботи аукціонної комісії під кінець 2018-го було ухвалене Київрадою остаточно. Читайте: Киевсовет отдал чиновникам почти все полномочия в сфере приватизации объектов стоимостью до 250 млн гривен Здавалося б, можна розпочинати роботу. Однак, проблема в тому, що всі ініційовані владою проекти про роботу аукціонної комісії (у тому числі - поданий Київським міським головою) суперечать вже згаданому Закону України. Загалом, автори поданих проектів вирішили використати формальний привід (затвердження положення про приватизаційну комісію) для зміни тих вимог закону, які не до вподоби чиновникам КМДА. Читайте: В КГГА три года избегали электронных торгов при приватизации зданий и помещений Одночасно сателітами київської влади у парламенті подано законопроект про зміни до діючого Закону про приватизацію. Фантастичний “збіг обставин”: запропоновані зміни стосуються саме тих пунктів, які, положенням про начебто діяльність аукціонної комісії змінено мерським рішенням. Зокрема пропонують Prozorro використовувати лише для приватизації держмайна, а комунальне пропонують продавати на власних електронних майданчиках. Також хочуть повернути право чиновникам ухвалювати рішення щодо кожного об’єкта малої приватизації окремо, а для місцевих рад повернути ухвалення списків. Через що Київ недоотримує десятки мільйонів у бюджет? 20 вересня 2012 року Київрада прийняла рішення про включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації нежитлове приміщення площею 90 кв.м. за адресою Архітектора Городецького, 12/2. Станом на сьогодні це рішення досі не виконали. Тільки подумати: минуло майже 7 років, а виконавчий орган досі не оголосив приватизаційний аукціон за цим приміщенням. Цю історію розповідаю як приклад, оскільки схожа доля спіткала сотні інших об’єктів. За три роки (в період з 2016 по 2018 роки) у КМДА оголосили про проведення лише 51 аукціону (деякі з цих аукціонів визнані незаконними рішеннями Верховного суду України). Для порівняння, своїм останнім рішенням від 23 березня 2017 року Київрада додала до приватизаційного переліку 84 нових об’єкти. Це на додаток до трьох сотень інших об’єктів, які депутати включали до приватизаційного переліку раніше і які залишаються досі не проданими. Чому орган приватизації не поспішає виконувати рішення представницького органу - питання риторичне. Читайте: Руководство Департамента коммунальной собственности КГГА снова обвинили в коррупции и неэффективности Новий закон про приватизацію мав би поставити крапку в цій тяганині. Він вимагає, щоб рішення про приватизацію кожного окремого об’єкта приймав безпосередньо представницький орган місцевого самоврядування. У Києві це Київрада. Тобто, закон встановлює чіткий покроковий механізм виконання такого рішення і вимагає, щоб аукціон провели не пізніше, ніж через два місяці після того, як рада прийняла своє рішення. Завдяки цьому кожний зацікавлений покупець може заздалегідь спланувати інвестицію, а також може бути певний у тому, що не треба нікому сплачувати “додаткових платежів” для зрушення справи з місця. Читайте: Ризаненко хочет проверить законность аукционов по продаже киевского коммунального имущества Та у цій моделі виконавчий орган позбавлений права висмикувати із загального переліку той або інший об'єкт. Представницький орган більше не затверджує переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Натомість він безпосередньо приймає рішення про приватизацію. У свою чергу, виконавчий орган це рішення виконує шляхом внесення його параметрів (адреса і площа приміщення, фотографії тощо) до системи ProZorro. Начебто, все просто і зрозуміло, але у КМДА вирішили інакше. Там наполягають на тому, щоб все залишилось як було: Київрада схвалює загальний перелік, а чиновник на власний розсуд вирішує, який саме із трьох сотень об’єктів піде нарешті на приватизацію. Ще один шанс для столиці Особисто я, як і колеги з моєї депутатської групи, проти консервації старих порядків. Бо нові правила вже демонструють свою ефективність. До прикладу, приватизація за новими правилами вже принесла міському бюджету Житомира  майже 33 мільйони гривень і понад 135 мільйонів бюджету Львова (і це лише за вересень-грудень минулого року, коли приватизація запрацювала по нових правилах). Тому хотілося б, аби Київрада також дотримувалася нового закону. Та, на жаль, на Хрещатику, 36 вирішили й далі покривати корупцію чиновників. Аби не бути голослівним, зауважу, що особисто зареєстрував поправки до проекту рішення, які приводять правила приватизації у столиці у відповідність до вимог нового закону. Ці поправки розглядатимуться Київрадою вже цього тижня. Якщо їх приймуть, процес адекватної приватизації нарешті отримає зелене світло. В іншому випадку,  місто ризикує знову залишитися без вагомих надходжень. Адже незаконне рішення, ухвалене Київрадою у грудні, створює ризики скасування в судах усіх аукціонів, які будуть проводити з істотними порушеннями. А до остаточного вирішення спорів в судах, серйозні інвестори навряд будуть ризикувати власними коштами. Вони просто утримуватимуться від участі в аукціонах, аби уникнути ризиків їх оскарження. Тому зараз у мера і столичних депутатів є реальний шанс не допустити порушення законності, підтримавши вже згадані поправки. Яким буде їх рішення - скоро дізнаємося. Леонид Антоненко, глава комиссии Киевсовета по вопросам собственности (внефракционный, депутатская группа “Киевская команда”)KиевVласть

На ринках столиці сьогодні дуже багато продають риби, яка виловлена на Київщині або промисловиками, або рибалками-любителями. Але мало хто знає, яка сьогодні реальна екологічна ситуація на водоймах, чи придатна ця риба до вжитку. Про те, як сьогодні працює рибне господарство Київщини, яка якість риби у водоймах столичного регіону у другій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін. Перша частина: Володимир Мухін: “Сподіваюся, у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені в 10 разів” Рибне господарство Київщини KV: Які сьогодні здійснюються рибогосподарські види діяльності на Київщині? Володимир Мухін: Мають квоту вилову і працюють на Київському і Канівському водосховищі понад 60 промисловиків. У цьому році квота вилову по Київському водосховищі виконана на 55%, по Канівському - на 78%. У минулому році вилов риби по Київському водосховищу був понад 1,2 тис. тонн, по Канівському - до 700 тонн. 30 підприємців працюють у режимі спеціального товарно-рибного господарства (СТРГ). Вони працюють на закритих водоймах на площі 4 728,333 га. Їх держава зобов'язує вселяти і виловлювати рибу, адже основна мета створення режиму СТРГ - це підвищення рибопродуктивності  водойми і забезпечення населення вітчизняною рибою. На початок цього року загальний вилов водних біоресурсів такими підприємцями становив 189,582 т. За 10 місяців поточного року вони виловили 148,624 тонн риби. У 2017 році ними було вселено 1 469 404 екземплярів рибопосадкового матеріалу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також на закритих водоймах на каскаді малих річок водосховищ працюють підприємці в умовах аквакультури. У 2017 році на Київщині виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної риби здійснювали 255 підприємців (76 фізичних осіб-підприємців та 179 юридичних осіб). Загальна площа в аквакультурі становить 6 162,56 га (стави всіх категорій). Садки всіх категорій займають 4 659 кв. м, басейни всіх категорій – 5 034 кв. м, інші водні об’єкти (лимани, водосховище) – 363,65 га. Такими підприємцями було виловлено 737,157 тонн товарної риби, а вирощено і виловлено рибопосадкового матеріалу – 608,540 тонн. Ця діяльність також відноситься до промислового рибальства, але на таких водоймах здійснюється ще любительське і спортивне рибальство за плату. KV: На Вашу думку, треба збільшувати чи зменшувати об'єм промислового рибальства на Київщині? В.М.: Промисловий вилов на Київському і Канівському водосховищі треба обмежити і зменшити кількість промисловиків. У такому вигляді, як він зараз існує, його дуже важко контролювати. Можливо, доцільно створити рибну біржу, щоб була одна ділянка з відповідними умовами, де буде постійно знаходитися інспектор рибоохоронного патруля та санітарний лікар, який буде контролювати стан риби. Розвивати, на мій погляд, треба ставкове господарство, яке працює на закритих водоймах по принципу “що виростив, те виловив”. І потенціал для цього є великий. Сьогодні на Київщині наявні 6 тисяч ставків, з них лише 225, які працюють в аквакультурі, нам звітують. Що відбувається на інших - їх хтось орендує чи ведеться там якесь рибне господарство - невідомо. Я розумію, що не всі хочуть реально та легально працювати, бо в цей бізнес спочатку треба вкластися, а очікувати віддачу мінімум через рік-два. Щоб взяти в оренду водойму, провести науково-біологічне дослідження, закупити зарибок, корми, забезпечити охорону водойми від браконьєрів - потрібні інвестиції від 1 млн гривень. KV: Чи можна без залучення підприємців відновити іхтіофауну Київщини? В.М.: Ні, потрібні спільні зусилля. Цього року біля 1,5 млн молоді риб було вселено у водойми Київщини. Частково зариблення здійснювалося за рахунок державних коштів. І це було вперше за 10 років. Риба була вирощена на Новокаховському заводі частикових риб. Весною з цього заводу ми привезли і у гирлі річки Тетерів на Київському водосховищі вселили понад 300 тис. підрощених мальків щуки. Це місце - зона заборони для промислового і любительського рибальства. Ми його посилено охороняємо, тому вже восени спостерігаємо досить велику концентрацію дрібної щуки. У минулому році зариблення здійснювалося за кошти саме промисловиків. У цьому році ми також зобов’язуємо промисловиків проводити відновлення іхтіофауни та водних біоресурсів. Наприклад, 8 листопада було проведено зариблення Канівського водосховища за кошти вже промисловиків. Загалом цієї осені вже неоднократно проводилося зариблення Київського та Канівського водосховища рослиноїдними видами риб (короп, товстолоб, білий амур) та щука у районі міста Українка та Ржищів, села Лебедівка. Читайте: На Киевщине начат осенний сезон зарыбления Зараз водойми Київщини зариблюються рослиноїдними видами риб. Вони підходять і для промислового вилову, і є природним біомеліоратором, який покращує стан водойми. У наступному році ми будемо акцентувати увагу на вселенні, крім рослиноїдних, аборигенних та хижих видів риб - сома, щуки, судака. Зараз підприємства не вирощують ці види риб в необхідному обсязі, тому що не можуть спрогнозувати об'єми продажу, а вивести цю рибу досить дорого. Також вже третій рік поспіль за допомогою промисловиків на Київському водосховищі встановлюються штучні нерестові гнізда для покращення природного нересту риби.  Зокрема судака, який зараз один із самих найцінніших промислових видів риб. Зараз спостерігаємо тенденцію щодо збільшення його популяції. KV: Скільки цьогорічне зариблення коштувало держбюджету? В.М.: Розміру фінансування я не знаю. Ми контролюємо вселення, але фінансових потоків ми не бачимо. Досить великі витрати були на логістику - 25-30 грн коштує кілометр перевезення цієї риби. Ці кошти були залучені від громадських активістів і промисловиків Київського та Канівського водосховища. На доставку цієї риби пішло, думаю, мінімум 200 тис. гривень. Екологія водойм KV: Яка сьогодні реальна ситуація на водних об'єктах Києва та області, часто фіксується замор риби чи хвороби? В.М.: Всім відомо, що екосистема водойм Київщини кардинально змінена. Екосистему фактично вбили каскадом ГЕС та водосховищ. Дніпро залишилося лише вище Київського водосховища. В межах Києва від Київської ГЕС до греблі Канівської - все це Канівське водосховище, а не Дніпро. Мотивуючи необхідністю створення резервуару для прийняття паводкових вод, ГЕС проводять дуже різкий скид води саме в період нересту, коли ікра вже є в прибережній рослинності. Рівень води падає, ікра висихає, що завдає досить великі збитки. Цього року був скид води, через який була осушена водойма у районі Лебедівки на Київському водосховищі. Але вплив на природній нерест був незначний, більшість риб на той час вже віднерестилась і вилуплення личинок з ікри відбулося. Ми вживаємо заходи для зниження цього негативного впливу. Останні декілька років ситуація більш-менш стабільна. За час нашої роботи масової загибелі риби і критичних ситуацій не було. Загальна ситуація по Києву та Київській області наразі позитивна. Хоча риба хворіє і паразитами, і гельмінтами - проте, вони не становлять загрози для людини, якщо риба проходить термічну обробку. У минулому році була виявлена загибель риби через збудники хвороб. Були різкі перепади тиску, коливання температури, імунітет риби впав і почалося розповсюдження хвороб. У карасів було виявлено збудники дактилогірозу, у товстолоба - диплостомоз, синергазильоз і дактилогіроз. Виявлено це було на Гречано-гребельскому водосховищі у Київській області. Оскільки там діє режим спеціального товарно-рибного господарства, нами було видано припис і рекомендації щодо боротьби зі збудниками цих хвороб. Ситуація була вирівняна. KV: Часто причиною загибелі риби є задуха? В.М.: Ми з фахівцями Інституту рибного господарства НАНУ постійно робимо контрольні заміри кисню на водоймах. Нормальна концентрація кисню у воді 4-9 міліграм на літр. Нижче, вже критично. Дійсно, є види риб, які дуже чутливі до різкого зниження кисню. Задуха у минулому році була на озері Жандарка у Києві. Ми робили ополонки, в які вставляли очерет, щоб вони не замерзали і була природна аерація води. Читайте: Для спасения рыбы в озере Жандарка на Позняках установили промышленный компрессор Досить дієвий спосіб - це встановлення штучних аераторів, але по Київщині це неможливо - водойми дуже великі. У позаминулому і минулому році, коли було різке зниження кисню на водоймах Київщини, ми із залученням промисловиків та рибалок-любителів на гирлі річки Тетерів робили декілька тисяч штучних ополонок з очеретом. Ці ополонки були на декілька кілометрів. Виглядало, як поле з очерету. А завдяки течії з річки Тетерів збагачена киснем вода розповсюджувалася по Київському водосховищу. Влітку зниження кисню буває у зв'язку з термоклином. Теж можуть спричинити задуху великі паводкові води, що несуть воду з полів та боліт, яка насичена газами та сполуками з пониженим рівнем кисню. Такі ситуації особливо загрозливі на Київському водосховищі. Проте завдяки нашим заходам зниження кисню у воді до масштабної загибелі риби на Київщині не призводило. Наразі є болюче питання щодо водяного горіху - чилиму. Ним заростають тисячі гектар Київського та Канівського водосховища. Проблема у тому, що деякі види цього горіха занесені до Червоної книги України і провести його вилучення просто неможливо. Він росте на глибинах до трьох метрів і настільки вкриває шаром водну поверхню, що по ньому можна ходити деяким видам птахів. Він також дуже знижує рівень кисню. У ньому не нереститься риба. Сподіваюся, що Київська облдержадміністрація розгляне цю проблему як одну із першочергових у межах екологічної безпеки. Потрібні кошти, як нам сказали науковці, близько 200-300 тис. гривень на кожне водосховище, щоб провести наукове дослідження: дослідити який це вид, яка площа, який вплив на іхтіофауну. Потім надати Міністерству екології подання щодо виведення цієї рослини з Червоної книги і провести її біологічну меліорацію. Для перероблення цієї рослини можна будувати заводи, бо її об'єм вже тисячі тонн. Продукти переробки можуть бути використані у якості комбікормів для тварин. І якщо зараз питання не вирішити у найближчому майбутньому, то це може бути катастрофа. KV: Невже за останні роки не спостерігалася на Київщині загибелі риби через скиди підприємств? В.М.: Коли йде забруднення стічними водами або скидами промислових підприємств, то це вже повноваження Державної екологічної інспекції. Ми тільки розраховуємо збитки, пов'язані із загибеллю риби. Скарги від громадян на кольорові плями на воді були. Ми їх фіксуємо, якщо є загибель риби. Така ситуація була на річці Рось та Стугна, де була кольорова вода. В інших випадках, де ми передбачали скид забруднюючих речовин, загибелі риби не спостерігали. Проте також повідомляли про ці факти Державній екологічній інспекції та поліції. Читайте: В Белоцерковском районе Киевщины зафиксирован замор рыбы (фото) KV: На технологічних водоймах, наприклад, Бортницької станції аерації, риба придатна до споживання? В.М.: Загибелі водних біоресурсів у місці скиду Бортницької станції аерації ми не спостерігаємо. Але у цьому каналі ми часто фіксуємо браконьєрство: вилов риби сітками, павуками, ості (рос. “острогами”). Враховуючи теплу воду, дуже великий обсяг зообентосу, органічних речовин і мікроорганізмів, які є кормом для риб, риба дуже добре там росте, розвивається та нереститься. Уся риба, яка там незаконно виловлюється, потрапляє у місця стихійної торгівлі. Жодний рибалка цю рибу сам їсти не буде. Вона забруднена, в ній вміст всієї таблиці Менделєєва. Ми намагаємося ліквідувати там будь-яке рибальство. Загалом на Київщині дуже багато меліоративних каналів, які вважаються технологічними водоймами. На них правила рибальства не розповсюджуються. Варто враховувати те, що на Київщині добре розвивається сільське господарство. Але всі ми знаємо, що агропромисловий комплекс не може бути без застосування хімічних добрив, пестицидів та гербіцидів. Забруднення водойм пестицидами, гербіцидами і нітратами, які йдуть стічними, дощовими і талими водами з полів, дуже велике. Хоча риба від цього не гине, але якість цієї риби бажає бути кращою. Також велика кількість нітратів та фосфатів сприяє розвитку органіки і, безпосередньо, синьо-зелених водоростей, які в подальшому знижують рівень кисню у воді, що негативно впливає на рівень рибного запасу. Проте це питання не можна вирішити тільки у одному регіоні. Це питання державного рівня. KV: Часто на ринках Києва та області Київський рибоохоронний патруль фіксує порушення та продаж неякісних водних біоресурсів? В.М.: На ринках у поточному році нами виявлено 174 порушення. Громадяни реалізовували рибу без документів, які підтверджують законність її походження (сертифікат відповідності, ветеринарний документ та накладна щодо придбання риби). Загальна кількість вилученої риби становить понад 2,5 тонни. Цього року на ринках нами фіксується значно меньше порушень - у минулому році було зафіксовано 393 порушення і вилучено 7,7 тонн риби. Зараз на ринках щоденно працює рейдова група. Також реагування йде в режимі рейдових заходів у “рибні дні”, або як оперативна реакція на звернення громадян. KV: На яких ринках Києва та Київщини найчастіше фіксувалися порушення? В.М.: Київський рибоохоронний патруль виявляє порушення майже на всіх ринках столиці та Київщини. Порушення фіксуються на таких столичних ринках, як “Солом’янський”, “Юність”, “Шлях”, на стихійних ринках у Солом’янському, Оболонському, Дніпровському та Голосіївському районах; на трасі “Київ - Одеса”. На ринках Київщини - “Привокзальний” (м. Березань), “Вокзальний” (м. Біла Церква), на стихійних ринках у містах Рокитне, Українка, Вишневе, Фастів та ін. Кожний громадянин перед покупкою риби має право запитати у продавця документи щодо законного походження водних біоресурсів (наприклад, товарно-транспортна накладна). Якщо таких документів немає - оперативно просимо звертатися на “гарячу лінію” рибоохоронного патруля Київщини за номерами: (068) 642-80-26 або (099) 341-73-18. KV: Які санкції застосовувалися до порушників на ринках? В.М.: Це штрафи від 510 до 1 700 гривень за рішенням суду. Іноді суди виправдовують порушників, бо вони в суд приносять документи. Але склад правопорушення вважається закінченим, коли на момент перевірки були відсутні документи, навіть якщо вони є, а продавець їх забув. KV: Як використовуються вилучені водні біоресурси? В.М.: Якщо на ринку виявлена покинута риба, то складається акт виявлення безгосподарського майна. І при умові, що риба придатна до споживання, вона здається на рибоприймальний пункт користувачам водних біоресурсів, які вписують її у квоту як вилов. Якщо факт незаконної торгівлі документується, то у більшості випадків ми залишаємо рибу під розписку на відповідальне зберігання правопорушнику до рішення суду. У нас немає спеціалізованого транспорту та місця для зберігання. KV: Влада Києва та Київщини рибоохоронців столичного регіону підтримує? В.М.: Допомоги хотілося б трохи більше. У нас була налагоджена плідна співпраця з колишнім губернатором Київщини Олександром Горганом, але якогось додаткового фінансування на розвиток рибної галузі, відповідної програми не було. Натомість в інших областях такі фінансування здійснюється. Серед громадських організацій нам допомагає “Громада рибалок України”, “Рибальська сотня”, громадські організації підводних рибалок та інші. KV: Чого не вистачає Київському рибоохоронному патрулю для ефективної роботи? В.М.: Нам потрібно збільшення фінансування на паливо та мастильні матеріали хоча б в три рази, щоб ми могли працювати у режимі патрулювання. Треба закупити спеціальний одяг, який має вітро-, водо- та термозахист. Комплект сезонної форми для інспектора коштує 5-6 тисяч гривень. Тобто на ці цілі потрібно 500 тис. гривень. В десятки разів полегшили і підвищили б ефективність нашої роботи квадрокоптери. Поки я в режимі тестування використовую свій і розумію, що якщо у нас було хоча б 10 таких квадрокоптерів, то не треба було б витрачати стільки палива. Не вистачає нам тепловізорів. На всю Київщину ми маємо їх всього два. Вартість тепловізора біля 100 тис. грн. Їх варто було закупити хоча б з десяток. Зараз фінансування нашої діяльності здійснюється приблизно на 30% від потреби. У цьому році було відсутнє фінансування на оновлення матеріально технічної бази та капітальні видатки. KV: А кадрового голоду ви не відчуваєте? В.М.: У нашому штаті працює 40 інспекторів. У Києві та Київській області площа господарських водойм близько 180 тис. га. На інспектора припадає 4,5 тис. га обслуговування. Загальна протяжність середніх і малих річок у м. Києві та Київській області близько 7 тис. км, 6 тис. озер. Неможливо під кожним деревом, на кожний кілометр водойми виставити патрульного. Тому вихід один - щоб усвідомлювали, що за порушення буде покарання, і поважали. Зараз наші очі і вуха - це громадськість. Я безпосередньо веду комунікацію. Коли бачать правопорушення на воді, вони сигналізують. В день ми отримуємо до 10 повідомлень. За нашою статистикою, 70-80% не підтверджуються. Є випадки, коли нас за допомогою таких повідомлень намагаються дезорієнтувати, направити в інше місце. Для того, щоб ми раціонально використовували сили та засоби і оперативність була вищою, крім цілодобової “гарячої лінії” підключили ще мессенджери - WhatsApp, Telegram, Viber. Тепер рибалка, який бачить порушення, фотографує його, робить короткий опис та вказує точку геолокації. Ми бачимо, що повідомлення реальне і в першу чергу на нього реагуємо. Також ми просимо рибалок-любителів дочекатися нас. Це необхідно, по-перше, для того, щоб вони були свідками при оформленні документів. По-друге, рибалки можуть приходити на судові засідання, висловлювати свою громадську позицію і бути стороною апеляційного оскарження, якою ми по закону не є. Я нікого не звинувачую, але коли бачу, що в нас зібрана вся доказова база, а суд виправдовує порушника, підозрюю наявність корупційних зв'язків між порушником і суддею. А так як збитки порушником завдаються місцевій громаді, то тільки її представники можуть оскаржити рішення суду. Фото: KVKиевVласть

Фактично 2,5 роки тому наглядачем від держави за рибним господарством столичного регіону став Київський рибоохоронний патруль. Сьогодні в його віданні майже 180 тис. га водойм Київщини, на яких він повинен протидіяти браконьєрству, здійснювати нагляд за рибним промислом та сприяти відновленню іхтіофауни. Як працюється інспекторам на водоймах Києва та області, скільки вони фіксують порушень та які хабарі їм пропонують у першій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін. Порушення і порушники KV: Скільки на водоймах Києва і області Київський рибоохоронний патруль вже зафіксував порушень? Володимир Мухін: За 2,5 роки роботи нашого патруля проведено 4,5 тисячі рибоохороних рейдів і виявлено понад 9 тисяч правопорушень у сфері водних біоресурсів. Близько 2,9 тисяч протоколів складено саме по грубим порушенням, наслідком яких є масове знищення риби. За поточний рік вже проведено біля 1,9 тисяч рейдів і виявлено біля 3,3 тисяч правопорушень, з них грубих - 936. Нами було вилучено 1 460 сіток, 59 - колючих, отруйних та вибухових знарядь лову, 3 - електровудки та 3 знаряддя лову підводних мисливців. Підводне полювання прирівнюється до любительского і має певні обмеження - забороняются прилади автономного дихання та акваланги. Вилов риби у такий спосіб можна робити лише на затримці дихання. Також зберігається добова норма вилову - не більше 3 кг риби на людину.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Досить часто нам повідомляють рибалки про встановлені сітки. Але визначити чиї вони - у більшості випадків неможливо. Вони нами вилучаються по актах безгосподарського майна. Тільки з початку поточного року складено 355 таких актів, за якими вилучено 739 сіток. Також за 2018 рік затримано 222 транспортних засоби. KV: Які саме порушення Київський рибоохоронний патруль фіксує найчастіше? В.М.: Вилов риби у заборонених місцях. Наприклад, з 1 листопада введено заборону вилову риби на зимувальних ямах. Такі ж сезонні обмеження вводяться на час нересту з 1 квітня. Риболовля заборонена цілий рік у верхньому б'єфі Київської ГЕС на відстані ближче ніж 500 метрів. А також на нижньому б'єфі - на відстані 5 км вниз за течією до острова Великий, що на межі Києва та Київської області неподалік Вишгородського району. Незважаючи на заборони вилов риби все ж таки здійснюють. Це не вважається грубим порушенням. Але порушнику загрожує не тільки штраф. Він буде зобов'язаний також компенсувати нанесені ним збитки рибному господарству. Читайте: Киевский рыбоохранный патруль напомнил о запрете на ловлю рыбы в пределах зимовальных ям с 1 ноября Якщо говорити про грубі порушення, то тут найчастіше документуються порушення з використанням сіткоснастевих матеріалів. Це сітки, павук, ятір, бредень. Вони використовуються у різних умовах - на мілководді, течії. Сітки можуть бути вічком різного розміру. Наприклад, для дрібної риби використовують вічко 20-30 мм, для крупних особин, коли на течії ловлять, наприклад, товстолоба, - до 130 мм. Також часто браконьєри під час нерестового періоду або зараз на зимувальних ямах проводять вилов риби методом багріння. За допомогою, так званих, драчів з важким грузилом і впаяним в нього трійником великих розмірів вони не тільки виловлюють будь-яку рибу, включаючи ту, що заборонена до лову, а й дуже багато риби пошкоджують. Адже поки одна рибина зачепиться - драчі пошкодять, ще як мінімум, дві-три. Поранена риба потім хворіє і в подальшому гине. Крім сіток і колючих знарядь лову на Київщині неодноразово фіксувалося використання електровудки. Кількість таких фактів не дуже велика, бо досить часто електровудки скидають у воду. Цього року був безпрецедентний випадок у верхів'ї Київського водосховища. Ми помітили, що вже їдучи на рибоприймальний пункт промисловик використовував електровудку і за допомогою електроімпульсів виловлювали сома. Цю вудку порушник встиг викинути у воду. Майже десяток підводних мисливців відгукнулися на наше прохання допомогти з пошуком і фактично добу пірнали. Вудку знайшли, порушення ми задокументували, електровудку вилучили. В результаті суд зобов'язав порушника сплатити штраф і компенсувати збитки нанесені рибному господарству. Реально цифри незначні. Сума штрафу - 340 гривень. Збиток був оцінений трохи більше 11 тис.грн (ми виявили три особини сома). Додатково порушнику присуджено сплатити біля 14 тис. грн за проведені нами експертизи. Особливістю цього випадку є те, що порушником визнана фізична особа, яка безпосередньо використовувала пристрій. Але те, що ця людина є найманим працівником так званого промисловика (мав посвідчення ланкового і старшого рибалки), враховано не було. Тому ми звернулися до суду щодо анулювання дозволу цього підприємства на використання біоресурсів у зв'язку з систематичним, в тому числі грубим, порушенням правил рибальства і законодавства про охорону навколишнього середовища. Через використання електровудки багато риби гине, а іншій завдається непоправна шкода. Довгострокова дія електричного імпульсу призводить до зниження природного відтворення. При високій частоті імпульсів показник може досягати 70%. Також ці імпульси негативно впливають і на інші біоресурси. Їх вплив можна прирівняти до катастрофи локального значення у екосистемі тої чи іншої водойми. KV: Але кількість таких порушень на водоймах столиці і столичного регіону щорічно зменшується? В.М.: Щороку ми виявляємо різну кількість порушень. Динаміка йде як вверх, так і вниз. Наприклад, у цьому році, порівняно з попереднім, спостерігаємо зниження кількості порушень. Але у структурі правопорушень коливань майже не спостерігається. З року в рік біля 40% приходиться на грубі порушення. № Показник 2016 рік 2017 рік 9 міс. 2018 року 1 Всього порушень 652 3 966 3281 2 Грубі порушення 249 1 437 936 3 Порушення користувачів водних біоресурсів (промисловиків) 56 90 83 Ми хочемо бачити реальну картину, тому не женемося за показниками. Раніше вимагали статистику, а, отже, було багато надування показників. Наприклад, вилучалася  інспектором одна сітка, скажімо, розміром 100 метрів. Він її різав на 5 частин і робив 5 актів. Навіть були випадки, коли інспектор складав протоколи на мерців, а потім сам за них сплачував штраф по 170 грн. KV: Хто наносить більшу шкоду браконьєрством - промисловики чи рибалки-любителі? В.М.: Дати однозначну відповідь на це питання неможливо. По промисловикам ми бачимо статистику: скільки їх працює, скільки ними виловлюється риби, чи відповідає це науково-біологічному обґрунтуванню, бачимо сітки тощо. За 2,5 роки нашої роботи ми почали виводити промисловий вилов з тіні за рахунок щоденного жорсткого контролю звітів. Саме завдяки йому забезпечено збільшення показників вилову по деяких періодах до 40%. І це не означає, що риби стало більше. Раніше був вислів “на інспектора клює”, тобто коли приїздив на рибоприймальний пункт інспектор, то у порівнянні з попереднім тижнем або місяцем саме у цей день улов збільшувався, інколи, і у 10 разів. На жаль, незначний відсоток риби, яка виловлюється промисловиками, поки перебуває у тіні. Але цьому є дуже багато причин, які передували нашій роботі. Зокрема, у законодавстві ніде чітко не визначено, який має бути рибоприймальний пункт. Тільки зазначено, що це місце вигрузки та обліку водних біоресурсів. По факту, я бачу, що деякі рибоприймальні пункти знаходяться в очереті. До них приїзджають заробітчани, які ставлять сітки, вживають горілчані напої, а потім не можуть згадати, коли де і скільки сіток поставили. Можу сказати, що у поточному році грубих правопорушень, на які промисловики йдуть свідомо, стало менше. При цьому, не грубі, я б навіть сказав, несвідомі порушення є, і за них теж сплачують штрафи. Йде мова, наприклад, про невірний запис у журналі або роботу без посвідчення рибалки. Щодо рибалок-любителів такий аналіз провести важко. Їх реєстру немає. Ми не знаємо, скільки виловлюється ними риби. І я не здивуюся, якщо об'єми їх будуть більше промислових, адже за статистикою в Україні кожен третій рибалка-любитель. Щоб це привести у якийсь організований рух потрібні законодавчі зміни. Зараз така нормативна база опрацьовується. Ми пропонуємо, щоб всі любителі отримували посвідчення рибалки безкоштовно у електронному вигляді, а також сплачували щорічний внесок на зариблення. Сподіваюся, що найблищим часом Держрибагентство це систематизує і вийде до Міністерства аграрної політики та продовольства з ініціативою щодо законодавчих змін. Адже у країнах Європи людина немає права підійти до водойми з вудкою без посвідчення рибалки. KV: Хто частіше з любителів займається браконьєрством - молодь або люди старшого покоління? В.М.: Більшість люди старшого віку. Якщо людині 50 років, з яких 30 вона займається браконьєрством, їй важко відмовитися від цього промислу. Він нічого іншого не буде і не вміє робити. Нам якось один сказав: “поки не почнуть розстрілювати, я виловлював рибу сітками і буду виловлювати”. У цьому році ми затримали бабусю 89 років, яка самотужки на весловому човні під Московським мостом встановлювала сітку. Ми протокол навіть не складали. Провели роз'яснювальну бесіду, допомогли бабусі дістатися до берега. Вона обіцяла більше такого не робити, але до цього випадку кілька разів на місяц могла виходити. Мені здається, що це проблема держави, нашого економічного і соціального забезпечення осіб старшого віку. Читайте: Рыбоохранный патруль в Киеве задержал 89-ти летнюю нарушительницу (видео) Дуже важкий період у нас - весна, коли йдуть сезонні міграції риби у зв'язку з нерестом. У цей час браконьєри, як наркомани. Якщо почули, що десь пішла плотва з ікрою, яка майже на ціну золота, то їх нічого не зупиняє. А штрафи та вимоги компенсувати збитки, як правило, ні до чого не призводять. Коли виконавча служба за рішеннями суду накладає арешт на майно, то виявляється, що у них нічого немає. Є певна категорія людей, яких змінити неможливо. Ми вилучаємо транспортні засоби та знаряддя лову. Це їх б'є економічно та зупиняє на короткий час. Але все рівно десь щось заробив, купив сітку і знову пішов на воду. Був випадок, коли вночі на Десні ми побачили порушника. У нього були сітки, човен, мотоцикл. Проводимо затримання, виявляється дідусь понад 70 років віку з кардіо стимулятором і двома протезами. Ми сітку у нього вилучили. Але я не виключаю, що завтра він знову піде на цю річку і знову буде виловлювати сіткою. KV: Як визначаються збитки, завдані природі Київщини незаконним рибним промислом? В.М.: Якщо порушник - фізична особа, то збиток розраховується відповідно до затверджених такс за кожну незаконно виловлену рибину. Наприклад, карась оцінений в 17 гривень за рибину, плітка - 85 гривень, сом - 425 гривень, судак - 510 гривень. У нас був випадок, коли рибалка-любитель захопився і виловив 102 судака, загальною вагою 30 кг. Тобто середня маса рибини майже 300 г. Це молодь судака, яка ще не віднерестилась. Вона не представляє якихось гастрономічних і поживних цінностей. А завданий ним збиток рибному господарству становив 52 тис. гривень. Якщо збитки нанесені користувачем - юридичною особою, яка виловлює рибу офіційно сітками, має квоту на вилов риби і спеціальний дозвіл, то збитки розраховуються за методикою іхтіологічної служби. Тут враховуються видовий склад, розмір, пром.повернення. Також по каскаду Дніпровських водосховищ для кожної водойми є свій певний коефіцієнт. KV: Скільки штрафів сплатили та збитків компенсували порушники? В.М.: Якщо порушення не грубе, то інспектор має право самостійно винести постанову про сплату штрафу. Людина сплачує штраф і надає нам підтверджуючу квитанцію. Більшість таких штрафів сплачуються. Наприклад, за 2017 рік за нашими постановами було накладено штрафів на суму 196 тис. гривень. На сьогодні, за ними сплачено 137 тис. гривень. За постановами судів зовсім інша картина. Візьмемо той же 2017 рік. Було накладено штрафів на суму 324 тис. гривень, а стягнуто всього 48 тис. гривень. № Показник 2016 рік 2017 рік 9 міс. 2018 року 1 Накладено штрафів усього, грн 128 078 520 221 647 156 1.1 Штрафи, накладені за постановами судів, справ/грн 133 / 107 032 869 / 324 075 966 / 429 828 1.2 Штрафи, накладені за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн 177 / 21046 1503 / 196 146 1625 / 217 328 2 Стягнуто штрафів усього, грн 18921 185 164 286 565 2.1 Штрафи, стягнуті за постановами судів, справ/грн 2 / 850 130 / 48 025 328 / 122 957 2.2 Штрафи, стягнуті за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн 154 / 18071 1087 / 137 139 1 236 / 163 608 Така ж сама ситуація щодо компенсації завданих збитків: у 2016 році було нараховано 1 178 653,86 гривень збитків, сплачено - 4 949,8 гривень, у 2017 році нараховано 2 009 820,3 гривень збитків, сплачено - 99 887,5 гривень, у 2018 році нараховано 939 226,39 гривень збитків, сплачено - 209 646,51 гривень. Кошти за завдані збитки рибному господарству за рішенням суду перераховуються у місцеві бюджети на відповідні рахунки за класифікацією “збитки завдані навколишньому середовищу”. Коли нами були встановлені такі збитки і кошти мали надійти до місцевих бюджетів, то я стикнувся з тим, що на місцях навіть не відкриті ці рахунки. Зараз за допомогою Київської облдержадміністрації ми зобов'язали відкрити ці рахунки. KV: У Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду. Він передбачає збільшення штрафів. Чи доцільне його прийняття, якщо велика частина штрафів не сплачується? В.М.: Так, доцільно. Цей документ передбачає підвищення штрафів у 10 разів. Якщо зараз мінімальний штраф становить 170 гривень, то після прийняття цього законопроекту він буде 1 700 гривень, а максимальний - 250 000 гривень. Також за грубі порушення або способи масового знищення риби зможуть покарати позбавленням волі до трьох років. Не скажу, що всіх, але багатьох сьогоднішніх порушників такі штрафи примусять задуматися, чи варто займатися браконьєрством. Сподіваюся, найблищим часом законопроект буде розглянуто Верховною Радою і вже у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені. Хабарі та погрози KV: Підвищення штрафів не буде підставою для всплеску хабарництва серед інспекторів рибоохоронного патруля? В.М.: Навряд. Браконьєри і сьогодні часто намагаються підкупити працівників нашого патруля. Я особисто деякі, зафіксовані на відео спроби підкупу інспекторів, оприлюднював у мережі Фейсбук. При цьому жодного затримання, відкритої кримінальної справи, підозри інспектору або будь-якому нашому співробітнику за 2,5 роки не було. Нами практично від початку здійснюється фото-, відеофіксація всіх порушень. Для цього кожна група обладнана персональними відеореєстраторами. Також ми зробили закриту групу в Telegram. Я зобов'язав кожного інспектора з місця події надсилати туди фото-, відеоматеріали, короткий опис і точку геолокації, де відбулася ця подія. Це зроблено для того, щоб була змога перевірити кожний випадок, а інспектори не робили хибних документувань. KV: Скільки пропозицій хабарів задокументовано за час існування Київського рибоохоронної патруля? В.М.: Такі факти ще не документувалися. На це є декілька причин. Коли людину попереджають, що її дії протизаконні та фіксуються на відео, вона відразу відмовляється від подальшого провокування інспекторів. Крім цього, коли інспектор перебуває на воді у човні за декілька кілометрів від берега, викликати оперативно-слідчу групу та свідків для документування події, як правило, просто фізично неможливо. KV: Багато грошей пропонують інспекторам, щоб ті “не побачили” порушення? В.М.: Те, що мені доповідають інспектори та я бачу з фото-, відеофіксації розмір “пропозицій” складає, як правило, 2-3 тис. гривень. Максимально - 5 тис. гривень. KV: Якщо підкупити неможливо, то можна залякати. Часто інспектори Київського рибоохоронного патруля отримують погрози від браконьєрів? В.М.: Часто. Нещодавно був випадок, коли під час здійснення рибоохоронних заходів на рибоприймальному пункті підприємцем-користувачем Канівського водосховища, неподалік м. Переяслав-Хмельницький, були висловлені відкриті погрози щодо насильства та пошкодження майна. Було здійснено фото-, відеофіксацію цих погроз, подана відповідна заява правоохоронцям та надані докази. Наразі кримінальне провадження триває. Я сподіваюся на об'єктивне розслідування. Читайте: На Каневском водохранилище браконьеры угрожали рыбоохранному патрулю (видео) Мені особисто погрожують. Іде тиск різноманітний: починаючи із дзвінків з анонімних номерів з погрозами “зустрінемо ввечері, арматурою голову проламаємо, коліна прострілемо” - до скарг на ім'я Президента, прем'єра, міністра АПК, МВД, скаржаться до СБУ, НАБУ, прокуратури та Управління поліції Київської області. По скаргам вже неодноразово проводилися перевірки, мене викликали до слідчих органів. Однак жодна перевірка не підтвердила викладені в скаргах факти щодо зловживання службовим становищем та перевищення повноважень. KV: Від кого йдуть погрози та тиск? В.М.: Часто люди не бажають діяти від свого ім'я. Вони використовують псевдо громадські організації та громадських активістів для направлення всіляких скарг. Проте зрозуміло, що за цим стоять ті, кому довелося відмовитися від незаконного вилову риби через нашу роботу. Також допускаю, що на робітників Київського рибоохоронного патруля йде тиск від людей, які лобіюють певні інтереси у сфері рибного господарства. KV: Погрози щодо фізичної розправи, які отримували інспектори, хоч раз справдилися? В.М.: Були випадки, коли конфлікти виникали в момент документування правопорушень. Наприклад, в верхів'ях Київського водосховища (зона обслуговування Київського рибоохоронного патруля - Київське водосховище, у тому числі в адміністративно- територіальних межах Чернігівської області - KV) були нанесені тілесні ушкодження інспектору: незначне ножове поранення руки та струс мозку в результаті удару веслом. Наразі триває кримінальне провадження. Досить часто порушники “йдуть в рукопашну” у зимовий період. Через годину як рибалка вийшов на кригу він, як правило, вже перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що зразу добавляє сміливості. І коли ми документуємо правопорушення, то знаряддя для рубання льоду іноді намагаються використати як холодну зброю. Фото: KVKиевVласть