Один из законов знаменитого историка Сирила Паркинсона гласит что:
"Любая область социальной организации , которая не контролируется, имеет тенденцию изменятся от плохой к худшей, от худшей к еще более худшей"
Наша власть никогда не контролировалась обществом, так как украинцы не имели ни таких традиций , ни такого опыта.
Поэтому :
- при Кравчуке наша власть была просто тупой чиновничьей
- при Кучме она стала откровенно воровитой
- при Ющенко - цинично -коррупционной
- при Януковиче - криминальной
-при Порошенко- ? боюсь даже думать
Если ничего не будет меняться , то наша власть неизбежно трансформируется в мафиозную диктатуру, за которой последует социальный взрыв с непредсказуемыми последствиями для страны.
Процессы деградации подчиняются закону Паркинсона., который ,заметьте, все претензии предъявлял не власти , а... правильно! Обществу.
Украинцам надо не Майданы устраивать каждые 10 лет, а научиться выстраивать системы контроля власти через разделение властей, создания независимого суда и независимой прессы, интересоваться бюджетами своего города, района и сельсовета. Другими словам - становиться гражданами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Медики не рекомендуют купаться на трех столичных пляжах – Вербный, Пуща-Водица и Тельбин.
Об этом сообщил и.о. председателя Государственной санитарно-эпидемиологической службы Александр Кравчук, передает пресс-служба Министерства здравоохранения.
- Ни один пляж, который не соответствует санитарным нормам, не получит соответствующего паспорта, дающего право на полноценное функционирование зоны отдыха возле водоема. А те пляжи, которые уже открыты, находятся на контроле санэпидслужбы, - сказал он.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
По его словам, на пляжах Вербный и Пуща-Водица специалистами СЭС были обнаружены загрязнения воды, а пляж Тельбин еще не получил официального разрешения на открытие.
- В Киеве из 11 пляжей и зон отдыха, расположенных на Днепре, имеют санитарные паспорта 10 пляжей. Это - Детский, Золотой, Венеция - в Гидропарке, Предместная слободка, Центральный, Молодежный, Радуга - в Днепровском районе, Водоворот - в парке Дружбы народов Деснянского района. Пляжи Вербный на озере Вербное и Пуща-Водица на г. Горенка в Оболонском районе, хотя имеют соответствующие разрешения, однако купаться на них запрещено из-за загрязненности воды. Пляж Тельбин в Днепровском районе в настоящее время еще не имеет официального разрешения на открытие, - говорит он.
Читайте: В Киеве начался купальный сезон
В Верховной Раде прошла церемония инаугурации новоизбранного Президента Украины Петра Порошенко.
На церемонию собрались делегации из более 50 стран, в том числе США и России. В частности, американскую делегацию возглавляет вице-президент Джо Байден, а российскую - вернувшийся на днях посол РФ в Украине Михаил Зурабов.
На инаугурацию также прибыли три бывших президента Украины: Леонид Кравчук, Леонид Кучма и Виктор Ющенко.
Петр Порошенко принял присягу Президента Украины. Стоя за трибуной Верховной Рады и держа руку на Конституции Украины Порошенко зачитал текст присяги Президента Украины.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Затем он скрепил текст присяги своей подписью и зачитал обращение к украинскому народу.
Таким образом, Порошенко стал пятым президентом Украины.
Напомним, 25 мая в Украине прошли выборы Президента Украины, по результатам которых Петр Порошенко набрал 54,7% голосов.
фото скриншот 1tv.com.ua
“Первый канал” утверждает, что лидер “Правого сектора” Дмитрий Ярош набрал 37%. ВГТРК в момент подсчета голосов крутит “Бесов” по Достоевскому. Если судить по телеканалам, то настоящая Россия теперь на Украине – соотношение эфирного времени явно не в пользу новостей из федерации. Когда-то такое было с российскими выборами – за ними следили во всех уголках бывшей единой и неделимой. А теперь прайм-тайм отжала Украина – в нее опасливо вглядываются, как в трендмейкера. Вроде все понятно по рейтингам, но что конкретно она имеет в виду?
Средняя явка – 60%. По экзит-поллам, у Порошенко – 56%, у Юлии Тимошенко – 13%, у Олега Ляшко – 8%. В нулевые было полное ощущение, что Киев плетется в фарватере России. Затем случился первый Майдан, и ощущение изменилось. Потом победил Янукович, и Украину вновь стали воспринимать как вагон постсоветского поезда. А теперь уже даже и непонятно. То ли славянская Прибалтика, то ли протоевропейская Россия. А на самом деле ни то ни другое. Украина будет Украиной. Вопрос лишь в том, какой именно.
Праздник непослушания
Мальчика даже жаль. Он так долго кричал “волки”, что никто бы не удивился, если бы они и правда его съели. Только они не пришли. Дмитрий Ярош – глава “Правого сектора” – по данным экзит-поллов, набрал 1,8%. Олег Тягнибок – лидер “Свободы” – 1,4%. Их обоих обогнал бизнесмен Вадим Рабинович с результатом 2,1%. По логике вещей Москва теперь должна вступиться за украинских националистов – она слишком долго их раскручивала, чтобы теперь признать маргиналами.
Если на Украине и есть массовый национализм, то не этнический, а политический. Данные экзит-поллов неумолимы – за кандидатов с проевропейскими программами проголосовало 85% избирателей. При этом впервые за 23 года основная борьба шла не между прозападным и пророссийским кандидатами – Юлия Тимошенко и Петр Порошенко одинаково смотрят в страны заходящего солнца. Киев должен сказать спасибо Москве – весна 2014 года похоронила мечту об СССР 2.0. Даже если восток уйдет с Украины, даже если донбасские процессы повторятся в Николаеве, Херсоне, Одессе и Запорожье, оставшаяся страна – не уступающая по площади Франции – будет от России сбегать. Дрейфа не будет. На мачтах висят пусть штопаные и ветхие – но паруса.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Да, в украинских результатах нет Крыма и почти нет Донбасса, но общей картины это не меняет. Выборы в один тур нужны были для того, чтобы заткнуть правовую лакуну – расколотая Украина доказала самой себе свою остаточную цельность. До этого победить в первом туре удавалось только Леониду Кравчуку в 1991-м. Пресс-конференции Виктора Януковича теперь будут интересны для журналистов, пишущих об эмиграции.
Зато в списке маленьких сенсаций прочно обосновался Олег Ляшко. Бывший парламентский корреспондент, запомнившийся разоблачительными видеопризнаниями, внезапно оказался на третьем месте с результатом 8%. Украину можно поздравить – теперь у нее есть свой собственный Жириновский с фрикативным “г” и мягким выговором.
Старый мир до основанья, а затем
Впрочем, еще один вывод украинских выборов в том, что пространство старых политиков сжимается на глазах. Юлия Тимошенко – еще три года назад бывшая фигурой номер два (после Виктора Януковича) – постепенно уходит в политическое небытие со своими 13%. Не помогло тюремное заключение, проникновенные речи и даже новая прическа “бабетта”: политическое время еще неумолимее биологического.
Петра Порошенко тоже сложно назвать новым лицом – он создавал Партию регионов, сотрудничал с Ющенко и Януковичем, но все это время в сознании большинства оставался отдельной личностью, а не частью системы. Собственной политической силы, размывающей рейтинг, у него так и не случилось, поэтому он оказался более пригоден для того, чтобы стать компромиссной фигурой. Значит ли это, что он будет новым лицом старых трендов? Нет, не значит. Просто потому, что Майдан и ситуация с Крымом и Донбассом сформировали новые запросы. Если он будет им отвечать – значит, останется. Не будет – значит, возможно, мы увидим после февральской революции еще и октябрьскую.
На Украине часто можно услышать, что страна выбирала промежуточного президента промежуточной страны. Речь о том, что революция – это смена правил игры, по которым живет страна. Пока что ее не произошло – олигархи, офшоры, некачественный госаппарат остались на местах. Но изменилась повестка. Украинская реальность находится в начале преобразований – ситуация наподобие мая 1917 года. Выборы не ставят точку в истории второго Майдана – это лишь запятая.
Часто говорят, что Майдан стрелял в Януковича, а попал в государство. Это правда, но вопрос в приоритетах. Если государство служит не инструментом развития собственного населения, а инструментом его деградации, то такую госмашину не грех и пересобрать. Пример АТО, в рамках которой одну из ключевых ролей играют добровольческая нацгвардия и закупка обмундирования по принципу “с миру по нитке” – это свидетельство низовой мобилизации. Украина перестраивается от нисходящих коммуникаций на восходящие и горизонтальные.
Время дачников
Украинская ситуация доказывает главное: политика – это почти как огород. Надо либо следить за ним постоянно, либо не стоит и браться. Полоть сорняки и перекапывать придется регулярно – первый Майдан стал тому иллюстрацией. Тогда многие решили, что история завершилась и что бурьян в лице старой элиты побежден навсегда. Этот вопрос не снят и теперь, однако новая реальность отягощена войной – Крым и восточные области для Украины стали тем же, чем Абхазия и Южная Осетия – для Грузии. Пространство для локальных договоренностей между двумя странами есть. А вот вариантов для стратегического сближения – уже нет.
Кремль переделал президентскую должность на Украине из персональной в институциональную – рамки дозволенного для первого лица теперь очерчены более чем четко. Вопрос не в том, ху из мистер Порошенко, а в том, президентом какой именно страны он отныне является. Четкого ответа на этот вопрос нет ни у кого – просто потому, что все только начинается. Можете даже не переключать каналы – на всех кнопках теперь будет Украина. Непонятная и неизвестная.
Останні вибори до Київради пройшли ще у 2008 році. Відтоді спливло багато води, країна пережила обрання і вигнання президента, революцію і окупацію Криму, а столицею в Київраді продовжують керувати ті ж самі люди, що й шість років тому. Вони вже давно не представляють інтересів виборців, бо повноваження цього органу вже добігли кінця. Та попередня влада робила все можливе аби законсервувати таке становище в столиці. Київ був чи не єдиною європейською столицею без мера і міською радою, термін придатності якої давно сплив.
Отож не дивно, що довгождана виборча кампанія у столиці викликала ажіотаж. За 120 депутатських мандатів боротимуться в прямому сенсі тисячі кандидатів. Зокрема понад 1,5 тис. з них йдуть по мажоритарці - це в середньому по 25 кандидатів на мажоритарний округ, яких 60. Ще стільки ж мандатів поділять між собою партії, які спроможуться подолати виборчий бар’єр (3%), тому тут теж намічається серйозна боротьба.
Серед партій, що беруть участь у виборчих перегонах, є кілька абсолютно нових (або тих, що видаються новими, бо практично невідомі виборцям, або ж позабуті ними). Серед цих політичних брендів є декілька, які дуже активно вступили у кампанію. Їх реклама заполонила вулиці і ЗМІ. Питання лише в тому, хто ховається за красивими білбордами та гучними роликами на радіо та ТВ.
Проведений “Главкомом” аналіз показує, що часто за новою вивіскою ховаються люди, які вже колись керували столицею. Робили вони це не дуже вдало, тому нині докладають титанічних зусиль, аби виборці їх не впізнали і знову доручили представляти їх інтереси в столичному парламенті. “Главком” обрав з усього розмаїття п’ять партій, які відзначаються підвищеною активністю і принаймні номінально є новими для київського виборця, або ж добре забутими старими.
Партія зелених України
На виборах до Київради це, фактично, партія однієї людини. Діючий депутат Київради Денис Москаль балотується від ПЗУ у 45-му окрузі. Окрім нього за мажоритарними округами йде кілька маловідомих кандидатів.
Одночасно Москаль очолює і партійний список ПЗУ. Окрім нього у першій п’ятірці – політики і чиновники часів ще Леоніда Кучми, у яких спритний Москаль, очевидно, орендував партію і відомий бренд. Тут колишні очільники партії Віталій Кононов, Сергій Курикін (екс-міністр екології) та Тетяна Кондратюк (екс-заступник міністра Мінсім’їмолодьспорту, тричі безуспішно балотувалася до ВР), а також “зелений” миколаївського розливу Сергій Літвак, відомий своїм скандальним відкритим листом про те, що заснування національного парку на Кінбурнській косі зашкодить екології.
Сам Москаль – живе нагадування “Батьківщині” про те, що буває, коли до партійного списку потрапляють люди сумнівних моральних якостей. У 2008 році Денис Москаль став депутатом Київради саме за партійним списком Блоку Юлії Тимошенко. В той час він вважався креатурою головного юриста БЮТ Андрія Портнова, який після перемоги Януковича на президентських виборах 2010 р. перейшов працювати в Адміністрацію нового президента.
Але Денис Москаль встиг “засвітитися” і поза політикою. До 2008 року він був директором будівельної компанії “Каштанове місто”, відомої кількома скандальними забудовами (на вул. Костьольній та Шамрило) та рейдерськими атаками (наприклад, на готель ТОВ “Знання”, що біля Ботанічного саду). Його бізнес був пов'язаний з відомим забудовником і олігархом Василем Хмельницьким, який, в свою чергу, через свого партнера Ігоря Пукшина (заступника голови Секретаріату президента Віктора Ющенка) підтримував команду Леоніда Черновецького. Іншим діловим партнером Москаля, за словами депутата Київради Тетяни Меліхової, є заступник голови президентської адміністрації Віктора Януковича Андрій Кравець.
У 2010 р., за іронією долі, Денис Москаль зіграв роль кармічної відплати для БЮТ, за списками якого потрапив до політики. 31 серпня він влаштував рейдерське захоплення фракції БЮТ у Київраді, призначивши себе новим головою фракції. Тетяна Меліхова, яка очолювала фракцію до того, заявила, що жодного голосування за призначення Москаля не було, підписів ніхто не збирав. Однак це не завадило секретарю Київради Олесю Довгому визнати “новопризначеного” лідера БЮТ. Сама Тимошенко прокоментувала це так: “Це приклад того, як діє сьогодні Адміністрація Президента: один депутат нашої фракції в Київраді оголосив про самозатвердження на посаді. При цьому він посилається на неіснуючу підтримку достатньої кількості депутатів”.
Щоправда, після розколу виявилося, що на бік Москаля справді стало більше половини фракції – 18 з 32. БЮТ оскаржив дії політичних рейдерів у суді. На початку листопада 2010 р. Москаль разом з кількома депутатами вийшов з фракції БЮТ і створив нову групу в Київраді.
Цікавий факт: на окрузі №45 Денису Москалю протистоятиме депутат Київради від “Батьківщини” Дмитро Нікульшин, який є зятем діючого голови КМДА Володимира Бондаренка.
Демократична партія України
Ця політична сила – тінь тієї ДемПУ, яка колись була частиною Народного руху України В’ячеслава Чорновола, а потім перекинулася на бік Леоніда Кравчука. Сьогодні ДемПУ виконує роль цукеркової обгортки, під якою на виборця чекає далеко не політичний шоколад. У Київраді нинішні члени ДемПУ слухняно допомагали дерибанити Київ, зокрема підтримували крадіжку Гостинного двору. Партія веде до Київради чи не найбільше діячів одіозної команди Леоніда Черновецького.
Вочевидь, саме через це виборчий список ДемПУ – річ майже секретна. Знайти його вельми проблематично: ані на офіційному сайті партії, ані у відкритому доступі у ЗМІ. І навіть коли “Главком” зв’язався з прес-службою партії, то мусив чекати, доки хтось із партійних лідерів дасть санкцію розкрити першу п’ятірку списку – телефоном.
Фінансування вельми дорогої виборчої кампанії, за словами лідерів, здійснюють члени партії. “Джерелом фінансування Демократичної партії України є виключно членські внески. Демократична партія є однією із найстаріших в Україні - наступного року будемо відзначати 25 років її заснування. Тому система внутрішньопартійної роботи працює налагоджено та ефективно, членські внески сплачуються регулярно - тож і маємо певний ресурс. Разом із тим, він не є надто великим, і ми намагаємося використовувати його максимально ефективно. Через це в цій кампанії і немає широкої реклами, інформацію про себе поширюємо самі, силами партійців та наших прихильників”, - повідомив “Главкому” голова Київської міської регіональної організації Демократичної партії України Віталій Павлик.
Саме Віталій Павлик очолює список партії. Він діючий депутат Київради, куди у 2008 році обирався під дахом Блоку Леоніда Черновецького. У команді “космічного” мера Павлик відповідав за юридичні питання. Сьогодні Павлик, окрім партійного списку, для перестраховки балотується і в мажоритарному окрузі №9 на Дарниці. Він позиціонує себе як правозахисника, але при цьому не гребує винайденим Леонідом Черновецьким засобом виборчої боротьби – гречкою. Його агітатори роздавали паски на Великдень і робили обхід квартир виборців, роздаючи продовольчі набори.
Другий номер списку ДемПУ Світлана Костюк на сьогодні теж є депутатом Київради. До 2011 року Костюк була депутатом все того ж блоку Черновецького, але коли справи Леоніда Михайловича пішли не дуже добре, вона разом з кількома колегами увійшла до ДемПУ.
Костюк за прикладом Павлика балотується не лише за партійним списком, але і й по округу №40. Вона слабо знайома пересічному виборцю, але у контексті співпраці Костюк з Черновецьким це може вважатися і позитивом. Шанси перемогти на окрузі у Костюк є: тут очікується серйозна війна на взаємознищення між кандидатами від “Удару” та “Батьківщини”, які можуть банально роздробити спільне електоральне поле, давши шанси членам легендарної молодої команди Черновецького.
Третім у списку ДемПУ йде гендиректор ВАТ “Київхліб” Володимир Череда, який, подібно до інших “списочників” з першої п’ятірки, одночасно балотується і у мажоритарному окрузі №38, де протистоятиме відомому видавцю Дмитру Гордону. Череда веде з собою команду: в інших округах від партії балотуються голова наглядової ради ВАТ Андрій Коломийченко та директор з виробництва Юрій Дученко.
№4 у виборчому списку – депутат Київради Борис Гавриленко. Отримав депутатський мандат в Київраді у 2008 році. Одночасно за списком блоку Леоніда Черновецького до Київради пройшов його рідний брат Олександр Гавриленко. До Київради Гавриленко балотується не лише за списком, але і окрузі №50.
Замикає першу п’ятірку ДемПУ Сергій Кримчак, про якого “Главком” вже згадував раніше. Наймолодший депутат Київради (отримав мандат у 19 років), Кримчак посідав місце секретаря комісії з питань земельних відносин, міського будівництва та архітектури. У контексті підвищеного “інтересу” Черновецького та його поплічників до земельних оборудок, таке призначення – знак високої довіри одіозного мера. Юний Кримчак голосував за дерибан Жукового острова, парку Малишка, урочища Покал, схилів Дніпра під вертолітний майданчик Януковича, за знищення Гостинного двору, фонтану на Львівській площі та багато інших скандальних рішень Київради за часів Черновецького. Тепер Кримчак заявляє, що його залякували.
Окрім партійного списку, ДемПУ веде одіозних кандидатів і у мажоритарних округах. Наприклад, В’ячеслав Топчій – екс-голова наглядової ради “Київміськбуду”, який обирався до Київради за списком блоку Черновецького. Топчій має причетність до однієї з найскандальніших і найграндіозніших оборудок у Києві – виведення “Київміськбуду” з власності столичної громади. На Голосіївці балотується інший депутат від блоку Черновецького Ігор Шпак, а у Дніпровському районі – Владислав Теплюк.
“Права воля України”
Маловідома партія, яка несподівано виринула з глибин українського політичного маргінесу і почала рясно всівати столичні виборчі округи дорогою агітпродукцією, та, як розповідають кияни, грошима. Секрет простий: “Права воля” стала потягом, у вагонах якого до Київради їдуть представники колишнього Громадського активу Києва – партії, що практично увесь час свого перебування у Київраді була сателітом команди Черновецького. Однак лідер ГАКу Олександр Пабат балотується у мажоритарному окрузі як самовисуванець – вочевидь, розуміючи, що публічність і одіозність його фігури може “зарубати” увесь список команди начебто нових політиків.
“Права воля” - це повний брат-близнюк скандального ГАКу, що проник в Київраду в 2008 році. Партія збудована і розкручена за тими ж технологіями: багато красивої і пафосної реклами, щедрі обіцянки, неконкретні програмні засади.
Список “Правої волі” очолює Олег Лащук – колишній директор футбольного клубу “Львів”, а нині керівник ВГО “Федерація розвитку франчайзингу, гостинності та інфраструктури”. Також Лащук був радником голови Національного агентства з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
На другому місці у списку – екс-нардеп двох скликань (від Партії зелених України та від блоку Литвина) Олег Поліщук. Своєї другої депутатської каденції він не добув до кінця, оскільки восени 2011 року сам склав мандат без пояснення причин. У кулуарах парламенту ходили чутки, що причиною цього був конфлікт з кимось із впливових регіоналів. Поліщук – колишній чоловік телеведучої Каті Осадчої, успішний бізнесмен (Fashion TV , ТРЦ Ocean Plaza в Києві, ТРК Meganom в Криму).
Олександр Лойфенфельд – перший істинний ГАКівець у списку “Правої волі”. Він обирався до Київради у складі команди Олександра Пабата, проте сьогодні у автобіографії на офіційному сайті називає себе безпартійним. У 2012 р. журнал “Фокус” вніс Лойфенфельда до списку 200 найбагатших людей України – 147 місце з 55 млн дол. Бізнес-партнер одіозного олігарха Вадима Рабиновича, з яким на паритетних началах володів ФК “Арсенал” (Київ) – успішний менеджмент привів клуб до розформування у 2013 р. Лойфенфельду належать ТЦ “Глобус”, банк “Синтез”, будівельні компанії “Меджестік” та ВАТ “МЗБК”, міноритарні долі в ЗАТ “Завод ім. Патона” та ВАТ “НПП “Сатурн”, і т.д.
Лойфенфельд замішаний у кількох скандалах. Зокрема йому належить замок барона Штейнгеля по вул. Ярославів Вал,1 – громадські активісти довго добивалися гарантій його збереження, оскільки історична будівля була внесена до списку на знесення. У 2013 році Лойфенфельду вдалося “вибити” ділянку землі у Пущі-Водиці для своєї доньки – “безвозмездно, то есть даром”, як казав один із персонажів мультфільму про Вінні-Пуха. Також Лойфенфельд разом з Леонідом Черновецьким та Олексієм Азаровим стоять за операцією з відбору у столичної громади стадіону “Старт” . Апетити Лойфенфельда сягають і київського Будинку актора.
У 2006 році Лойфенфельда звинувачували навіть у тому, що він був засновником фінансової “піраміди” , гроші від якої виводив через свій банк “Синтез”.
Четвертим номером “Правої волі” йде ще один колишній ГАКівець Юрій Бондар. У списку кандидатів у депутати на офіційному сайті партії його немає, як, зрештою, і самого офіційного виборчого списку. З березня 2013 р. Бондар очолював Святошинську РДА. Існує інформація, що на цю посаду мав піти працювати сам Олександр Пабат, але невдалий запуск феєрверку, через який Пабат втратив зір, не дав цим планам здійснитися. Бондаря звільнила вже нова влада навесні 2014 р., але той повернувся до депутатської діяльності, оскільки мандат так і не склав.
Замикає п’ятірку “Правої волі” екс-нардеп Володимир Герасимчук, який обирався до парламенту у 2007 році за списком блоку Литвина. До депутатства Герасимчук працював начальником Управління міжнародних зв’язків КМДА, а пізніше помічником одіозного мільярдера Андрія Іванова. Іванов разом зі своїм партнером Василем Хмельницьким контролює ряд важливих підприємств у столиці, зокрема “Київенергохолдинг” (пакети в “Київенерго”, “Київводоканалі” і “Київгазі”), “Хліб Києва” (управляє “Київхлібом” і “Київмлином”). Тому можна припустити, що Іванов і Хмельницький вирішили інвестувати у “Праву волю” з тим, щоб отримати лобістське крило у новій Київраді.
Окрім цих достойників у списку “Правої волі” - депутат Київради від блоку Черновецького та забудовник Олексій Засенко, Андрій Светлицький з відділу організаційно-аналітичного забезпечення Святошинської РДА (креатура Юрія Бондаря), Володимир Долгополов, який працював в головному управлінні земельних ресурсів КМДА, та інші. За мажоритарними округами від партії балотуються екс-керівник Голосіївської РДА Юрій Курінний (людина Хмельницького), забудовник Володимир Казьмін, колишній гендиректор ВАТ “Хліб Києва” Олександр Худолей (людина Іванова і Хмельницького), ГАКівський депутат Юрій Стретович, колишній гендиректор аеропорту “Київ”, а нині депутат Київради від ГАКу Денис Костржевський, ГАКівець Микола Гоцький та ін.
Партія “Нове життя”
Політичний проект народного депутата Лесі Оробець, яка балотується у мери Києва. Вона ж очолює першу п’ятірку партійного списку. Оробець, яка відзначалася активністю впродовж революції, не отримала у новій владі ані посад, ані принаймні перспектив.
Більше того, 12 травня її зняли з виборів. Причиною стало те, що Оробець балотується в мери як самовисуванець, а на виборах до Київради очолює партійний список. Оробець звинуватила в усьому Віталія Кличка, троє представників якого у ТВК підтримали рішення про її зняття з виборів. Кличко усі звинувачення відкинув. Після цього Окружний адміністративний суд Києва все ж скасував рішення ТВК і поновив Оробець у виборчих перегонах.
Другим номером у списку партії Оробець іде Ігор Федоренко – офіційний голова “Нового життя”. Про нього відомо лише те, що він сам вказав у офіційній біографії – займався підприємницькою діяльністю до 2011 року, коли була заснована партія. Сьогодні суміщає партійну діяльність з посадою президента Міжнародної громадської організації “Міжнародна асоціація бізнесу та економіки”. З початку виборчої кампанії Федоренко встиг потрапити під звинувачення у плагіаті – нібито програма його партії “здерта” з програми “Народно-трудового союзу України” (лівацька партія, дружня до “Українського вибору” Віктора Медведчука) та рефератів з екології.
“Якщо подивитися на усі програми прогресивних політичних партій ви не знайдете там нічого нового, про що не писали б інші партії раніше. Хіба унікально, на вашу думку, писати про боротьбу з корупцією? Очевидно, що одвічні основні проблеми та шляхи їх вирішення зазвичай повторюються. Якщо покопатися в програмах інших політичних партій таким же чином, то, без сумніву, знайдуться ідеї і напрямки, які вже неоднократно висловлювали інші люди чи які використовувалися в програмах інших партій. Тобто колесо ніхто в наш час вже не видумує. Головне не в тому, як написана програма, а в тому як її виконують. Є купа партій з прекрасними програмами, але про ці партії майже ніхто нічого не знає і про їх справи ніхто нічого не чув. Отже, тут більше питання в тому, хто націлений на роздмухування таких нікчемних, “жовтеньких” тем, а не на реальне вирішення проблем суспільства”, - пояснив “Главкому” кандидат у депутати Київради від партії “Нове життя” Олег Петровець.
Третє та четверте місця у списку “Нового життя” отримали помічники Лесі Оробець Олег Петровець та Олена Галушка. Перший – правник. Друга – керує штабом Оробець.
Замикає першу п’ятірку відомий журналіст, викладач та історик Вахтанг Кіпіані. Головний редактор інтернет-видання “Історична правда” та ведучий авторської програми на телеканалі “ZIK”. У 1996 році Кіпіані балотувався до ВР у мажоритарному окрузі на Миколаївщині, але не пройшов.
Офіційно Оробець, чоловік якої активно займається бізнесом (минула влада звинувачувала його у порушенні податкового законодавства), проводить свою кампанію за пожертви, начебто зібрані до виборчого фонду, та зусиллями волонтерів. Однак, ймовірно, не випадково у окрузі №9 від “Нового життя” балотується Родіон Ксьонзенко, син бізнесмена Валерія Ксьонзенка, якому належить “Банк регіонального розвитку”, будівельна компанія “Місто” та ін. Компанія “Нафта-К” Валерія Ксьонзенка, за даними слідчої комісії, була найбільшим боржником скандального банку “Україна”, але сам бізнесмен ці звинувачення відкидає.
А ще у мажоритарному окрузі №10 за брендом Оробець ховається діючий депутат Дарницької райради від блоку Черновецького Дмитро Баканьов. Щоправда, Олег Петровець повідомив “Главкому” про те, що Баканьов більше не кандидат в депутати. “Оскільки Дмитро Баканьов написав заяву про добровільну відмову бути кандидатом у депутати Київської міської ради від Київської міської організації політичної партії “Нове життя” і про виключення його з виборчого списку кандидатів у депутати партії “Нове життя” - питання вже вичерпано”, - заявив Петровець.
“Демократи”
Політичний проект стартував на київських виборах на чолі з автогонщиком, телеведучим і журналістом Олексієм Мочановим, який очолює партійний список і водночас балотується в мери столиці. Але це лише ширма для партії, за якою стоять більш одіозні персони – народні депутати Андрій Павелко та Володимир Полочанінов, які в жовтні 2013 року написали критичного листа до тодішнього лідера “Батьківщини” Арсенія Яценюка, обізвавши партію, яка завела їх до парламенту, “болотом”. Внаслідок скандалу Павелко залишив фракцію, а Полочанінов хоч і лишився в рядах “Батьківщини”, проте разом з колегою анонсував створення нового політичного проекту під назвою “Демократи”. Названі політики хоч і обіцяли створити політичну силу не лідерського типу, однак натомість створили класичний проект з добре впізнаваним першим обличчям, який везе вагони маловідомих кандидатів.
Другим у списку – депутат Чернігівської облради від “Фронту змін” Ярослав Демченков. Він належить до тих “фронтовиків”, які лишилися у орбіті Павелка і Полочанінова після їх демаршу. Третю і четверту позицію списку “Демократів” займають маловідомі правник Оксана Макаренко і акушер-гінеколог Олег Маланчук. Закриває першу п’ятірку головний архітектор Київської області Наталія Мошинська.
Проте є у списку “Демократів” і цікаві персоналії. Наприклад, Віталій Голіков, який працює менеджером проектів управління змінами та інтеграцією у банку ПУМБ, що належить Ринату Ахметову. Або Олександр Корінь – заступник голови фінансового департаменту КМДА. Медійний сектор роботи закривають Віталій Усенко та Юрій Вишневський – перший є засновником, а другий головним редактором безкоштовної газети “Метро Плюс”. На Солом’янці балотується генеральний директор ТОВ “Центр досліджень: енергетика та політика” Олександр Харченко. На круглих столах, організованих компанією Харченка, майже незмінним гостем є Володимир Полочанінов. Балотується від “Демократів” і заступник Харченка Дмитро Васильєв.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
фото facebook.com/Chyzhyshyn Oksana
Главком
В Крыму идет процесс мирного строительства: последний украинский кораблик закидали светошумовыми гранатами. Украинские войска уходят, оставляя Крым оккупантам. Как в октябре 1917 года, когда Москву защищали одни юнкера, главной опорой Крыма остались военные лицеисты, которые отказались присягать России и спели гимн Украины. Дети не понимают расчетов и выкладок взрослых. Король Матиуш Первый из книги Януша Корчака Крым бы не сдал. Он же довоевался со своей армией детей против взрослых чуть ли не до расстрела. Заменили в последнюю минуту ссылкой на необитаемый остров.
Хорошо бы найти необитаемую планету и сослать на нее всех злодеев Земли, включая нас. Не щадить неправедных и злых - этого еще Державин требовал. Доколь? Украина, хочется верить, еще вернет себе Крым, если кары земные и небесные постигнут Россию. А вот мы индульгенцию нашу себе не вернем. Крым был такой индульгенцией, букетом цветов, что мы возложили в знак своего раскаяния на могилу загубленного в наших лагерях великого украинского поэта, которого сравнивают с Рильке, - Василя Стуса, и на безымянные холмики, под которые легли миллионы украинских крестьян - жертв Голодомора. Что там Никита Сергеевич! Крым отдавали русские интеллигенты, отдавали украинцам и многострадальным крымским татарам, отдавали с радостью, просили взять. Наше же поколение повторило этот жест после Беловежской пущи. Ни Ельцину, ни Гайдару, ни Бурбулису не пришло в голову требовать Крым у Кравчука, как научает нас идеолог злодеев Алексей Пушков. Потому что эти трое извергами не были. И все эти годы Крым грел нам душу летом и зимой. Хоть с Украиной мы расплатились за наши грехи, хоть здесь у нас была индульгенция.
Ведь больше мы никогда и никому не могли ничего возместить: ни Латвии, Эстонии и Литве, ни Молдове, ни Польше. И вот наше единственное искупление у нас отнято. Мы не защитили, не остановили, не смогли. Мы знали своего Дракона, но не сразили его, и он обрушился на Украину.
Мое поколение в 1968 году не спасло Чехословакию. Ну да, семерка. Ну да, я села в тюрьму в 19 лет, в том числе и за листовки в защиту Чехословакии. Но мы не остановили. И они вернули себе свободу только через 20 лет. Даже 21 год. Сколько чехов и словаков не дожили? Ян Палах не захотел ждать. А если кто-нибудь сделает это в Крыму?
И вот через 46 лет мы опять не остановили. А до этого не спасли Чечню и не сумели помешать фактической аннексии Абхазии и Южной Осетии, которая Самачабло... На что же мы годимся и должна ли существовать такая страна? Ведь сейчас Жириновский, оказавшийся не безобидным шутом, а злым троллем, предлагает поделить Украину, как в XVIII веке Россия, Австрия и Пруссия делили Польшу. Кусок - Румынии, кусок - Венгрии, кусок - Польше, кусок - России. С Киевом кусочек! Жириновский всегда был таким, он готовил страну к фашизму, только его штурмовики и речи по текстам “Фелькишер беобахтер” наряжались в яркие цирковые костюмы, катались на арене, приклеивали длинные носы. Чтобы не было так страшно, чтобы мы привыкали постепенно, чтобы подумали, что покупаем билет не в концлагерь, а в цирк.
Когда-то сын юриста, не имеющий никакого представления о праве, судился с главредом “Столицы” Андреем Мальгиным из-за своего профиля пополам с гитлеровским на обложке еще в середине 90-х. Жириновский (Жириком такое страшное явление уже не назовешь) доказывал, что он не фашист. Он обиделся. Он выиграл суд с формулировкой, что он не фашист, потому что не был осужден на Нюрнбергском процессе. Сегодня никто в суд не пойдет. Все руководство страны - фашисты. Все 91 (или 80%, ведь у наших социологов кошка всегда с хвостом) поддержавших аннексию Крыма - фашисты. И никто не осужден на Нюрнбергском процессе! Даже немцев, оравших “Хайль Гитлер”, членов НСДАП, рядовых наци, домохозяек с портретами фюрера - и то не судили, хотя они были бенефициарами и соучастниками преступного режима. А что до нас, то не знали судьи Нюрнберга, даже американский судья, что судить за фашизм надо не только сталинское правительство и сталинское поколение, но и впрок, авансом.
А ведь когда Жириновский выступал перед студентами-математиками, они пожаловались на маленькие стипендии. Жириновский хлопнул в ладоши, внесли мешок с деньгами - и он лично стал раздавать всем по 500 рублей, и они потом даже не превратились в этикетки от нарзана. Нынче дьяволы честно работают, в отличие от Воланда, который покарал жадных обывателей. И никто не отказался, все взяли! Эти ребятки и бегали потом под фейерверками, празднуя с колорадско-жучиными ленточками чужую беду.
Может, осудим себя сами? Мы люди грамотные. Когда-то в Германии Карл Ясперс написал книгу “Немецкая вина”. По этой книге невиновных в гитлеровской Германии не было. Даже антифашисты были виновны (кроме узников концлагерей), потому что выжили и не смогли помешать. Пора и нам писать такую книгу. Мы отвечаем за все. Мы читали книгу Юрия Германа с таким названием. Вон в фильме его сына, “Трудно быть богом”, дон Румата, землянин Антон, решил ответить за чужую планету. А мы не хотим отвечать за собственную страну...
Мы почитали себя за Атлантов, мы пели Городницкого: “Атланты держат небо на каменных руках”. Не удержали, небо с грохотом обрушилось на Украину. Так пусть же упадет и на нас.
Мы выпустили крыс из нашего чумного барака, в который власть превратила страну (по обоюдному согласию). Значит, давайте просить для себя о казнях египетских. От первой до последней. Пусть утонет не только войско фараона, он сам и его флот. Мы обязаны делить ответственность. Раз Россия – “Титаник” с ядерными ракетами, давайте тонуть вместе. Где санкции, где реальные санкции? Чтобы все западные посольства прекратили выдачу виз, даже нам, ходившим на шествие и митинг 15 марта. И никаких нам культурных обменов, никаких гастролей, никаких международных выставок. Вы не бойкотировали Олимпиаду - так отдыхайте в Сочи.
Крым для порядочных людей закрыт - раз Украина его лишилась, значит, и мы не будем пользоваться. А непорядочные пусть съездят и отдохнут без воды, без света и без еды. Пусть Путин им дает сухой паек. Предавшие Украину крымчане, решившие прибарахлиться российской пенсией, пусть жарят ее на керогазе, потому что больше жарить скоро будет нечего. Пусть Черноморский флот ловит им бычков.
А пенсия-то не российская. Обещать не вредно. И зарплат, умноженных на 4, тоже не будет. Привыкайте: вы же в Россию, то есть в СССР вернулись. Коммунизма через 20 месяцев Путин вам не обещал?
А что до нас, то пусть Россию вернут экономически в 1990 год. Чтобы вареная колбаса была в одной Москве, чтобы масло было по карточкам (200 граммов в месяц), чтобы ни устриц, ни бутиков, ни айфонов, ни модных кафе, ни иномарок. 90 (или 80%) поддержавших Путина выбрали Советский Союз. Пусть узнают вновь, что это такое: очередь за костями, всеобщий дефицит, железный занавес. Мы все это безропотно разделим. Мы знаем, за что.
Мы наложим санкции и на наших былых кумиров, на тех, кто обязан был блюсти нашу совесть, а вместо этого поддержал Путина, на деятелей искусства. Юрий Бондарев! Мы больше не купим ни одной вашей книги: вы выступили против героев вашей “Тишины” Кости, Сергея, Аси, доцента Морозова, арестованного отца Сергея. Вы перешли на сторону НКВД и доносчика Быкова.
И кому нужна распутинская экология, если подпись под гадким письмом уничтожает в писателе человека?
Фантаст Лукьяненко, предавший в “Постскриптуме” Украину! Мы больше не будем покупать ваших превосходных книг, потому что все это вранье. Ваш договор с “Дневным дозором” зашел слишком далеко, вы хуже Завулона, у вас чувства и логика негуманоидной цивилизации из “Конкурентов”. Как только я узнаю, где вы живете, я притащу к дверям вашей квартиры дюжину ваших книг, которые стоят у меня в книжном шкафу, и призову поступить так и других. Так когда-то читатели карали в Норвегии Кнута Гамсуна за сотрудничество с прогитлеровским квислинговским режимом.
Юрий Кара! Вы больше никогда ничего не поставите: это проклятие от Лидии Чуковской, которая когда-то так прокляла Шолохова за его предложение расстрелять Даниэля и Синявского. Вы сели за сталинский стол на его “Валтасаровом пиру” из вашего же фильма и повторили поступок Понтия Пилата из вашего же “Мастера и Маргариты”.
И пусть не будет ни одного приличного зрителя в Мариинке у Гергиева и МХТ у Олега Табакова. Пусть туда ходят “колорадские жуки” с ленточками, или пусть залы стоят пустые. Живите на путинских дотациях. Посмотрел бы Олег Ефремов на своего любимого артиста! Что, Олег Павлович, решили славить голого короля? Михаил Боярский! Вы хотите стать капитаном гвардейцев кардинала? Должность лейтенанта у вас давно есть.
Белла Ахмадулина сказала: “Нерасторжимы словесность и совесть”. Мы не простим вас никогда. Ваши книги, ваши роли, ваши спектакли вы стерли. И Мастеру с Маргаритой больше никто не поможет, потому что Воланд-Гафт теперь перешел на сторону ГПУ.
Подпишитесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Громадська рада оголосила недовіру керівництву міської влади за бездіяльність під час суспільно-політичного протистояння щодо захисту життя і здоров’я громадян
Інформація про діяльність Громадської ради при КМДА за 2013 рік – лютий 2014 р. на днях буде оприлюднена на офіційному порталі КМДА. Насамперед в цей час члени ради безоплатно працювали над тим, щоб чиновники КМДА нічого не приховували від киян, завжди враховували думку громадськості, почали надавати городянам кращі транспортні послуги, облегшили життя інвалідам, та запропонували керівництву КМДА реалізувати ряд проектів, які зможуть значно підвищити якісь життя у столиці.
Інформація про діяльність цієї ради за 2013 рік – лютий 2014 р. зараз оприлюднена на особистому сайті голови Громадської ради при КМДА Марини Бурмаки. За іі словами, ця інформація невдовзі буде оприлюднена й на сайті КМДА, бо підзвітність перед громадянами “є найголовнішим принципом всіх без виключення демократичних інституцій”.
Далі саме звіт
Громадська рада при Київській міській державній адміністрації розпочала свою роботу з березня 2013 року.
Громадська рада – це міні-зріз нашого міста, колектив людей, з різними думками, різними вподобаннями, різними професіями і досвідом, які, здебільшого, до цього не були навіть знайомі між собою. Але всіх об’єднало велике бажання працювати для киян.
Крім митців Віталія Капранова та Богдана Бенюка, у Громадській раді – представники афганських організацій, освітяни, медики, київські інваліди, спортсмени, малий і середній бізнес
За час роботи Громадська рада здійснила певні кроки щодо формування місцевої демократії, які можна узальнити за кількома напрямками:
1. ФОРМУВАННЯ КАНАЛІВ ЗВ’ЯЗКУ КИЯН З МІСЬКОЮ ВЛАДОЮ.
Надання якісних послуг громадянам владними структурами можливе лише при тісному зв’язку з жителями міста.
За ініціативи Громадської ради підписано Розпорядження КМДА № 477 від 08.04.2013 р., яке зобов’язало керівників структурних підрозділів у своїх графіках роботи щовівторка передбачити зустрічі з представниками громадськості та обговорювати з ними нагальні питання міста.
Громадською радою спільно з Департаментами КМДА підготовлена тристороння Угода про партнерство між КМДА (Голова − О. Попов), Громадянським форумом Києва (Голова − Л. Кравчук) і Громадською радою при КМДА (Голова − М. Бурмака) та напрацьований План спільних дій з наступних розділів: 1) громадське управління містом; 2) налагодження системи впровадження громадських ініціатив; 3) проведення консультацій з громадськістю; 4) громадський моніторинг та громадська експертиза. Угода укладена 27-го травня 2013 р.
Ефективність громадського впливу потребувала подальших нормативних напрацювань, без яких неможливий розвиток місцевого самоврядування. Робочою групою Громадської ради напрацьовані та передані Голові КМДА зміни до Регламенту Київської міської державної адміністрації у частині врахування громадської думки при прийнятті управлінських рішень та громадського контролю за діяльністю міською влади, відповідно до чинного законодавства. У жовтні 2013 р. КМДА доповнила Регламент розділом “Взаємодія з громадськістю”, проте не в повній мірі врахувала пропозиції Громадської ради щодо громадської експертизи проектів розпорядження КМДА, які мають суспільно важливе значення. Робота продовжується.
За перший рік діяльності Громадська рада добилася доступу киян до чиновників КМДА, спростивши для жителів міста можливості вирішувати свої проблеми
Громадською радою спільно з Інформаційно-аналітичним центром “Ексор” запропоновано керівництву КМДА постійно діючу аналітичну Інтернет-платформу “Майдан для киян”. Вона дозволить кожному бажаючому в оперативному порядку висловлювати свою думку щодо актуальних проблем міста, не чекаючи соціологічних досліджень, а кожному посадовцю − щохвилинно знати проблеми, настрої та ініціативи жителів міста для оперативного реагування.
Під особливу увагу Громадської ради були взяті “Контактний центр м. Києва” та Управління з питань звернень громадян, як найбільш доступний та оперативний зв’язок громадян з владою.
Громадська рада розпочала роботу щодо налагодження системи контролю за своєчасністю та повнотою усунення проблем, висловлених у зверненнях громадян. Службою 15-51 раз на місяць надається Громадській Раді зведена інформація щодо першочергових проблем киян у розрізі відповідних департаментів КМДА. Це дає можливість членам Громадської ради відпрацьовувати з керівниками столичних департаментів покрокові дії та терміни вирішення проблем.
Питання, на яких зосереджувала увагу більшість киян у зверненнях до “Контакного центру м. Кива”, покладені в основу плану засідань Громадської ради.
Заступник Голови КМДА М.Костюк – один з небагатьох чиновників, які відкриті до громадськості.
Так, зокрема, 08-го жовтня 2013 р. на засіданні Громадської ради заслухано Департамент з питань транспортної інфраструктури за участю Заступника Голови КМДА М. Костюка та керівників зазначеного Департаменту, а також КП “Київпастранс”, Комунальної служби перевезень. На основі обговорення створена Програма “10 кроків до покращення якості транспортних послуг, які надають киянам перевізники у маршрутному транспорті”. Реалізація програми розпочата у лютому 2014 року під контролем Громадської ради та Заступника Голови КМДА М. Костюка.
На розширеному засіданні Громадської ради 20-го листопада 2013 р. презентована “Комплексна схема розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві” за участю першого заступника Голови КМДА А. Голубченка, директора Департаменту містобудування та архітектури А. Вавриша, директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Л. Денисюк, заступника директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва – начальника управління торгівлі та побуту С. Голубова, директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища С. Садового.
Громадська рада жорстко розкритикувала схему розміщення МАФів і її ідеолога – А. Вавриша
Громадська рада визнала зазначену схему необгрунотованою та звернула увагу міської влади на термінове вирішення проблемних питань, що створюють умови та тенденції до постійного збільшення МАФів у м. Києві; необхідність проведення чіткої загальноміської політики по створенню цивілізованих умов ведення бізнесу для підприємців щодо європейських стандартів якості обслуговування громадян. В порядку громадського контролю зазначене питання заплановане до розгляду у І-му кварталі поточного року.
28-го листопада 2013 р. заслухано звіт Департаменту культури КМДА про його роботу.
Протягом вересня-листопада 2013 р. Громадською радою проведені обговорення та напрацьовані конкрентні рекомендації з наступних тем:
1) покращення системи роботи Департаменту з питань транспортної інфраструктури КМДА зі зверненнями громадян;
2) розвиток спортивної інфраструктури м. Києва, створення умов для занять фізичною культурою та популяризації здорового способу життя;
3) діяльність міської влади щодо вдосконалення системи паркування транспортних засобів у м. Києві (проведено Комітетом Громадської ради при КМДА з питань транспорту).
4) діяльність міської влади при виконанні рішення Київради від 22.05.2013 р. № 340/9397 “Про деякі заходи щодо впорядкування руху вантажних автомобілів у м. Києві”. З метою проведення підготовчої роботи щодо обмеження заїзду вантажних автомобілів у місто за пропозицією Комітету Розпорядженням КМДА створено Робочу групу та розроблені Заходи організації руху вантажного транспорту в столиці.
Директору департаменту культури С.Зоріній Громадська рада оголосила недовіру та звернулася у прокуратуру щодо перевірки її діяльності
Актуальні для киян питання були підняті під час круглих столів, організованих Громадською радою при КМДА за участю представників міської влади, громадськості, профільних фахівців:
− “Малий і середній бізнес в м. Києві: проблеми та перспективи” (15.11.2013 р.);
− “Доступ громадян до єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення: проблеми, перешкоди, перспективи” (10.10.2013 р.);
− “Безбар’єрний доступ інвалідів до адміністративних споруд та місць громадського користування, та створення місць для паркування автотранспорту людей з інвалідністю у зазначених місцях” (20.11.2013 р.).
Прийняті рішення із зазначених питань знаходяться на контролі у Громадської ради.
Перший рік для Громадської ради був дуже складним, адже наша влада не звикла враховувати думку киян при прийнятті управлінських рішень
2. ГРОМАДСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МІСТОМ.
Громадською радою спільно з представниками перевізників, громадськими організаціями інвалідів різних нозологій, відповідними структурними підрозділами КМДА напрацьовано 2 Програми, реалізація яких запланована на 2014 рік:
1. Програма “10 кроків до покращення якості транспортних послуг, які надають киянам перевізники у маршрутному транспорті”, що складається з розділів:
1) Впорядкування та оптимізація маршрутної мережі громадського транспорту.
2) Стан та безпека рухомого складу.
3) Контроль за дотриманням розкладу руху транспорту.
4) Водії маршрутного транспорту.
5) Культура обслуговування пасажирів.
6) Перевезення пільгових категорій громадян.
7) Перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями.
8) Проведення конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
9) Впровадження єдиного квитка на громадському транспорті.
10) Реформування системи управління комунального транспорту міста.
На підставі даної Програми напрацьовано та подано зміни до “Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва”, який укладається між КМДА та приватними перевізниками.
Колишньому заступнику голови КМДА М.Кучуку діставалося за бездіяльність по створенню умов доступності для інвалідів
2. Програма “10 кроків до створення безбар’єрного середовища у м.Києві”, що складається з розділів:
1) Перегляд складу Міського Комітету доступності та посилення його взаємодії з громадськістю.
2) Розробка та затвердження норм щодо облаштовувати зупинок громадського транспорту елементами архітектурної доступності.
3) Включення в умови видачі дозвільних документів і ліцензій суб’єктів господарської діяльності вимогу про обов’язкову наявність умов доступності для людей з інвалідністю.
4) Розробка та внесення в інструкції для водіїв усіх видів громадського транспорту розділу щодо обов’язкових вимог для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями.
5) Розробка та впровадження системи контролю за дотриманням водіями вищевказаної інструкції.
6) Включення до бюджету м. Києва на 2014 рік необхідних коштів на оздоровлення, медичне обслуговування інвалідв тощо.
7) Надання умов для створення в суміжних районах міста пільгових майстерень для людей з інвалідністю по ремонту одягу та взуття.
8) Адаптація обладнання зовнішнього озвучення міського пасажирського транспорту до вимог людей з особлими потребами.
9) Збільшення обсягу інформаційних та пізнавальних програм із сурдоперекладом у комунальних засобах масової інформації.
10) Створення єдиного міського веб-порталу з інформацією для людей з інвалідністю.
У лютому цього року директори департаментів КМДА почали зізнаватися Голові Громадської ради Марині Бурмаці, що найближче оточення Попова забороняло їм співпрацювати з Громадською радою
3. ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО МОНІТОРИНГУ.
Громадська рада при КМДА розпочала впровадження громадського моніторингу діяльності міської влади з подальшим напрацюванням пропозицій щодо виправлення недоліків. Так, відповідними Комітетами Громадської ради було проведено моніторинг:
1. Стану реформування системи надання адміністративних послуг на виконання вимог Закону України “Про адміністративні послуги” в м. Києві. Результати оприлюднені у широкий доступ на офіційному веб-сайті КМДА.
2. Стану функціонування бюветів у м. Києві, регулярності перевірок якості води та наявності інформації про результати перевірок на кожному бюветі. Оприлюднено в Інформаційному бюлетені Громадської ради, розміщеному на офіційному веб-сайті КМДА.
3. Стану виконання програми “Забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів”. Результати оприлюднені у широкий доступ на офіційному веб-сайті КМДА.
4. Якості надання медичних послуг учасникам бойових дій у лікувальних закладах комунальної форми власності м. Києва. Результати оприлюднені у широкий доступ на офіційному веб-сайті КМДА.
5. Робота амбулаторно-поліклінічних закладів Шевченківського району м. Києва. Оприлюднено в Інформаційному бюлетені Громадської ради, розміщеному на офіційному веб-сайті КМДА.
6. Вивчення стану реконструкції Національного Музею Тараса Шевченка у м. Києві. Оприлюднено на веб-сайтах lb.ua, timeua.com, polskaua.com, kp.ua, obozrevatel.com та ін.
Колишньому першому заступнику голови КМДА А.Голубченку рідко вдавалося уникнути відповідей на відверті запитання членів Громадської ради
4. ВПРОВАДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ.
Громадська рада оперативно відреагувала на невідворотну проблему, що загрожує життю і безпеці громадян - зсуви грунту на території міста внаслідок інтенсивної забудови, екстремальних погодних умов:
1) за запитом Громадської ради у червні 2013 р. від КП “СУППР” отримано перелік із 139-ти небезпечних місць у Києві;
2) створено ініціативну групу програмістів, якою на основі офіційних даних розроблено інтерактивну карту зсувів Києва та розміщено її у відкритий Інтернет-доступ для широкого користування громадян (на сайті http://timeua.com);
3) Голові КМДА О.Попову направлено звернення щодо виділення бюджетних коштів на термінові протизсувні роботи;
4) за ініціативою та за участю Громадської ради (сценарист, режисер) створено документальний фільм “Ті, хто рятує Київ” про 100-річну роботу столичних комунальників щодо зменшення ризику руйнування міських схилів та проведення протизсувних робіт. Презентація фільму відбудеться у Будинку кіно 20.03.2014 р.
Громадська рада ініціювала захист від знищення природної пам’ятки історичного значення − однієї з виток річки Либідь у Відрадненському парку Солом’янського р-ну м. Києва. Зважаючи, що Либідь є однією з приток Дніпра, проблема її замулення стає ще більш гострою й актуальною з екологічної точки зору.
20.04.2013 р. члени Громадської ради за підтримки Солом’янського району провели прибирання паркової зони, прилеглої до витоки. Завдяки наполегливим зверненням Громадської ради до Міністра екології та природних ресурсів України, Голови КМДА, Голови РДА Солом’янського р-ну та постійному громадському моніторингу ситуації, у червні 2013 р. було проведено перше очищення витоки річки Либідь. Громадський моніторинг зазначеного питання продовжується.
Громадська рада домоглася, щоб витоку легендарної річки Либідь у Відрадненському парку вперше за останні роки почали очищувати.
З огляду на відсутність взаємодії КМДА з громадськими організаціями, що діють на териториторії м. Києва, Громадською радою розроблено та направлено до Департаменту суспільних комунікацій КМДА пропозиції щодо:
1) Створення Довідника громадських організацій м. Києва;
2) Проведення щорічного Дня громадських організацій у м. Києві;
3) Проведення конкурсу “Успішні практики ефективного вирішення місцевих проблем” і відзначення кращих громадських організацій та об’єднань, діяльність яких допомогла ефективно вирішити проблеми столиці.
5. ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОЇ ДЕМОКРАТІЇ У М. КИЄВІ.
Громадською радою при КМДА у взаємодії з Громадськими радами при РДА напрацьовано критерії оцінки роботи структурних підрозділів КМДА та РДА Києва щодо взаємодії влади з громадськістю.
Оціночні показники згруповані у 7 категорій:
1. Сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства.
2. Створення каналів зв’язку влади і громадськості та їх ефективність.
3. Вплив громадян на прийняття та виконання рішень влади.
4. Формування іміджу органу виконавчої влади та державних службовців щодо взаємодії з громадськістю.
5. Системність проведення консультацій з громадськістю.
6. Взаємодія з Громадською Радою при органі виконавчої влади та сприяння її діяльності.
7. Сприяння проведенню громадського контролю та антикорупційної експертизи.
У листопаді 2013 р. до КМДА направлена пропозиція щодо включення вищезазначених показників до переліку основних критеріїв рейтингу районів міста та запровадження щоквартального оцінювання структурних підроздів міської адміністрації за даним напрямом.
На засідання Громадської ради можуть приходити всі бажаючі кияни
Протягом 2013 року напрацьовані та подані до КМДА пропозиції щодо громадських консультативно-дорадчих органів:
− створення координаційної Транспортної ради з проблемних питань функціонування та розвитку транспортного комплексу при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міськдержадміністрації);
− включення представників громадськості до складу оргкомітетів з підготовки та проведення міських свят;
− координації діяльності Громадських рад при КМДА та РДА;
− перегляд та затвердження нового складу Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при КМДА;
− перегляд складу Міського Комітету доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури та включення до його складу представників громадськості.
6. ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРОТЯГОМ ГРУДНЯ 2013 Р. – ПОЧАТКУ БЕРЕЗНЯ 2014 Р.
Євромайдан по-різному вплинув на членів Громадської ради, як і вцілому на всю Україну. Переважна більшість Громадської ради, сповідуючи свободу і людську гідність, всіма можливими способами підтримували демократичний протестний рух. Серед членів Громадської ради − і безпосередні учасники подій Майдану.
Серед членів Громадської ради – безпосередні учасники Майдану
1-го грудня 2013 року Громадська Рада у відкритому листі до Голови КМДА О.Попова засудила антинародні дії влади, та вимагала від посадовців всебічного й об’єктивного розслідування дій структурних підрозділів міської адміністрації, які причетні до провокування конфліктів, та унеможливлення у майбутньому злочинів проти людського життя.
Громадська рада неодноразово виступала ініціатором проведення діалогу між київською владою та учасниками Майдану щодо ефективного забезпечення столичною владою виконання своїх функцій по вирішенню комунальних питань на території, зайнятій учасниками демократичного протестного руху.
Під час сесій загальнонаціонального круглого столу, зініційованого першим Президентом України Л.Кравчуком у грудні 2013 р., Громадська рада категорично висунула свої вимоги щодо припинення спроб силового розгону Майдану та звільнення арештованих учасників мирних протестів.
На засіданні 24-го лютого 2014 р. Громадська рада оголосила недовіру керівництву міської влади за бездіяльність під час суспільно-політичного протистояння протягом грудня 2013 р. – лютого 2014 р. щодо захисту життя і здоров’я громадян.
Основне завдання Громадської ради у даний час – оперативно реагувати на нагальні запити киян. У лютому 2014 р. Громадською радою підготовлена та розповсюджена довідкова інформація:
− телефони оперативних штабів в райвідділах міліції м. Києва для термінових звернень громадян;
− телефони координаторів самооборони по мікрорайонах міста;
− контакти діючих лікувальних закладів столиці (адреси, телефони, e-mail, ПІБ керівників).
Дана інформація оприлюднена у широкий доступ у мережі Інтернет.
Здійснюється координація волонтерів щодо участі в охороні громадського порядку у районах м. Києва.
З початку грудня громадська рада підтримала протестувальників, які знаходилися у будівлі КМДА
У лютому 2014 року Громадською радою напрацьовано перелік вимог до керівництва міської влади щодо оприлюднення розпоряджень КМДА, виданих під час суспільно-політичного протистояння; звітів розпорядників бюджетних коштів за минулий рік; обов’язковості проведення громадської експертизи та громадського обговорення проектів розпоряджень КМДА, що мають суспільну значимість.
Зважаючи на непрозорість кадрових рішень, які приймалися і приймаються в КМДА після зміни влади в Україні, Громадська рада 07-го березня 2014 р. звернулася до керівництва міської влади з відкритим листом, категорично вимагаючи демократичності кадрових призначень, оприлюднення біографічних довідок осіб, прийнятих на державну службу в КМДА, та декларацій про їх доходи.
Марина Бурмака, Голова Громадської ради при КМДА: “На сьогодні Громадська рада − це згуртований колектив представників об’єднань, до яких входять тисячі киян. Так, Координаційна рада громадських організацій інвалідів, яка делегувала Василя Назаренка, налічує 35 тисяч осіб, а член Громадської ради Микола Гончаренко представляє інтереси 12,5 тисяч столичних афганців. Серед активістів Громадської ради – письменник і видавець Віталій Капранов, доктор медичних наук, багаторічний керівник однієї з київських поліклінік Ольга Горбунова, директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка Михайло Войцехівський, перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець, перший заступник голови Ради Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) Володимир Гриненко, член всеукраїнського громадського об’єднання “Союз юристів України”, адвокат Наталія Гнатюк та багато інших.”
Громадська рада на сьогодні складається з киян, які готові на громадських засадах у вільний від основної роботи час слугувати громаді міста, і запрошує до співучасті всіх бажаючих.
Сповідуючи людську свободу і гідність, члени Громадської ради підтримали демократичний протестний рух
Війна на порозі. Те, що могло ще раніше видаватися страшним сном та маячнею на вустах діячів не кшталт Жиріновського, стало реальною загрозою. Тривожне очікування охопило світ та, в першу чергу, Україну.
Російські військові фактично контролюють Крим, неспокійно в південних та східних областях. 150-тисячна армія РФ в очікуванні наказу розгорнулася на наших кордонах. Від непоправної біди нас відділяє мить.
Як таке могло статися? Прийде час, будуть дані оцінки. Кравчуку за здачу ядерної зброї та незабезпечення чітко прописаних механізмів гарантій цілісності нашої держав та недоторканості її кордонів з боку підписантів будапештської угоди. Кучмі за його багатовекторну шарпанину. Ющенку — за вузьколобість. Про Януковича промовчу. Слів не вистачає. Вони мають відповісти на суді історії за те, що привели наш народ до небаченої політичної кризи та віддали владу до рук свої політичних дітей та онуків, які виявилися нездатними цю високу місію здійснювати, прогавили такий варіант розвитку подій.
Мені, людині, яка з початку дев’яностих розбудовувала державу, та внесла у цю велику справу свій скромний внесок, боляче дивитися, що з нею зробили і до чого довели. Чому не займалися Кримом? Пам’ятаю, як я усіх в середині 90-х закликав їхати в Севастополь, допомагати морякам, нести туди нашу культуру. Не почули. Ми за півроку побудували 50 квартир для наших військовослужбовців, взяли шефство над містами та військовими частинами, постійно возили творчі колективи та відомих виконавців. Нас радо зустрічали. Але наш приклад ніхто не наслідував та заклики не почув. А наші так звані націонал-демократи та квасні патріоти ще й нападали на мене за те. що начебто не туди витрачаю кошти. Ось і маємо результат.
Брат пішов на брата? Мій покійний батько звільняв Крим від фашистів. Поранений під Севастополем. Він та його бойові побратими, серед яких було чимало росіян, хотіли того, що зараз коїться на півострові? Заради цього вони тоді проливали кров?
Але про це потім. Зараз не час. Нині потрібно зробити усе, аби зупинити падіння у прірву, відвернути катастрофічну для нас і Росії, між іншим, війну. Зберігати витримку. Діяти розсудливо та виважено. Добре, що сьогодні не транслювали засіданні ВР. Правильно, що партії перестали випускати на трибуну “безбашених” та “безмозглих” політиків, які не можуть володіти своїми емоціями та язиком, і розбурхують й так наелектризоване суспільство.
Хіба не розумів В.Кириленко, вносячи свій законопроект про скасування “мовного закону”, до чого це призведе? Навіщо було провокувати людей? Як й очікувалося, його прийняття різко загострило ситуацію в регіонах, викликало негативну реакцію світу. Він має понести політичну відповідальність, як і ті , хто бездумно підтримав цю ініціативу. Обіцянки, що Турчинов його заветує, виявилися вже запізнілими.
Ще не втрачено шанс вирішити усе мирним шляхом, зупинити падіння в прірву. І маємо використати для цього будь-який шанс. Інакше наші нащадки нам цього не пробачать.
Друга частина інтерв’ю з Головою Громадської ради при КМДА Мариною Бурмакою вийшла по-різдвяному зворушливою. Ми спілкувалися, здебільшого, на особисті теми – про родину, життєві цінності і курйози. Першу частину інтерв’ю читайте ТУТ:
Професійні секрети не лежать у площині статі
KV: Прекрасної статі у нашому політикумі не так уже й багато. А Ви – яскрава молода жінка, ефективний керівник і активний громадський діяч. Чи є у Вас якісь секрети успіху?
Марина Бурмака: Професійні секрети навряд чи лежать у площині статі. Але моя сім’я виховала в мені сильний характер і важливі якості, що дозволяють впевнено йти по життю.
Перше – це висока працездатність з користю для людей. У нашій сім’ї всі завжди були зайняті якоюсь корисною працею − від 90-річної прабабусі до нас, маленьких дітей. Життя усіх предків мого роду було присвячено служінню людям. Наш тато нам говорив: “Людина, яка лягає спати у 9 годин вечора, нічого в житті не досягне”.
Мій день починається у 4 години ранку, я спішу жити і спішу робити хороші справи. У мене практично немає вільного часу, щоб я просто відпочивала і нічим не була зайнята. Автор відомої книги “Генії і аутсайдери” доводить, що бути геніальним може кожен. Просто треба дуже-дуже багато працювати.
Друга якість − це цілеспрямованість та наполегливість. Я поїхала з дому у 17 років і відтоді відповідаю за своє життя тільки сама. А в Київ вперше приїхала після інституту, і головним моїм багатством був диплом економіста. Вийшла з 612-го поїзда “Полтава-Київ”, купила газету “Авізо”, карточку і з телефона-автомата на вокзалі почала дзвонити, шукати роботу.
Так от, наполегливість і дала можливість упевнено йти вперед, отримати ще 2 освіти, захистити дві дисертації – з соціології і політології. За всі 17 років життя у Києві я й не пам’ятаю, щоб працювала лише на одній роботі – зазвичай, на двох чи трьох. А зараз я працюю і спілкуюся з найдивовижнішими людьми нашого часу! І коли минулого року першого Президента України Л.М. Кравчука запитали про найяскравіше враження від 2012 року, він сказав, що це “знайомство і робота з Мариною Бурмакою”.
Третє − це совість і порядність. У наш час великих спокус людям дуже складно зберегти ці якості. Однак, на мою думку, у будь-якій ситуації можна залишатися чесною і порядною людиною. Мені з дитинства розставили дуже чіткі “червоні прапорці”: що таке добре, і що таке погано. Тому для мене важливо жити і діяти у злагоді з самою собою, а це значить – з прадавніми правилами моїх предків про правду і гідність. У нас казали, якщо не знаєш, як вчинити, роби так, як велить тобі твоя совість. Так і живу.
KV: Я б назвав ще однією Вашою рисою - патріотизм. Ви згодні?
Марина Бурмака: Любити свою країну і своє місто – це для мене так же природно, як жити. Я навіть не уявляю, що може бути інакше. У нашому домі жовто-блакитний прапор України з’явився ще за чотири роки до проголошення незалежності України.
Тоді в суспільстві уже почали відбуватися, скажімо так, незалежницькі процеси, були серйозні конфлікти у прибалтійських республіках щодо виходу з СРСР, починалася війна у Карабасі, вперше відкрито заговорили про голодомор 1932-1933 рр.
Ми з братиком удвох поїхали на Сорочинський ярмарок. Батьки дали нам гроші, щоб ми купили у школу різні дрібниці: зошити, пенали, кеди, ну і на морозиво. А ми все те добро виміняли в якоїсь циганки на жовто-блакитний прапор. Приїхали додому горді і щасливі. Мама була в шоці, і нам би добре влетіло, але тато нас захистив. Сказав, що діти зробили правильний вибір і він виховав достойних людей.
“Люди прекрасні, земля, мов казка…”
KV: Хоча Ви сказали, що у Вас немає вільного часу, але чи маєте якесь хобі, якісь інтереси, окрім роботи?
Марина Бурмака: Ой, я люблю людей, вони мене дивують і захоплюють. Збираю дивовижні історії про своїх цікавих і неординарних земляків. Я про це можу говорити годинами. Наприклад, про полтавця Юрія Кондратюка − геніального інженера, одного з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів; його теоретичні розробки були використані у програмі першого польоту американського космічного корабля “Аполлон” на Місяць у 1969 р. На знак великої поваги і вдячності до нашого земляка американські астронавти назвали один з кратерів Місяця іменем Кондратюка. А між тим, він півжиття мусив носити чуже ім’я, і мав дуже складну долю.
Про Івана Котляревського, якого ми знаємо як основоположника української літературної мови. А він був учасником таємних товариств, їздив на перемовини з Наполеоном, щоб французькі війська йшли на Росію через українські землі і допомогли нашим людям позбутися російського гніту, який був особливо жорстоким після того, як центральна Україна підтримала Мазепу.
Про полтавчанку Варвару Прозоровську, дружину легендарного полководця Олександра Суворова, яка, за твердженням сучасників, була справжнім генералісимусом у їхній сім’ї. До речі, Суворов неймовірно любив свою доньку, хотів їй дати хороше виховання подалі від розпутної північної столиці, і для цієї справи вибрав місто Полтаву.
А Ви знаєте, кому Пушкін присвятив один зі своїх найвідоміших віршів “Я помню чудное мгновенье...”? Полтавчанці Анні Полторацькій, у заміжжі – Керн, доньці предводителя Лубенського дворянства. З Пушкіном вони зустрілися у маєтку її тітоньки, у Тригорському. Анна пережила поета на 42 роки. Говорять, що коли її везли до місця поховання, труна зустрілася з пам’ятником Пушкіну, який везли в Москву до Тверських воріт.
І таких історій я Вам можу розповідати безкінечно. У моїй родині також є просто фантастичні історії про моїх предків, але то вже при іншій зустрічі. “Люди прекрасні, земля, мов казка…”, - писав мій улюблений поет Василь Симоненко.
KV: Ви так трепетно говорите про свою сім’ю…
Марина Бурмака: У нас була велика матріархальна родина, всі гуртувалися навколо прабабусі Насті – без їхнього слова нічого не робилося. У війні вони втратили чоловіка, загинув при форсуванні Дніпра під час визволення Києва. Її троє дітей, хоч і виросли, обзавелися сім’ями − та жили дворами поруч, господарство і кухня були спільними. Ви уявляєте, коли вся сім’я, душ 15, сходиться вечерять? А коли всі разом виходять на грядки – це ж сила! Такої мудрої, світлої і доброї людини, як наша прабабуся, на всьому білому світі не має. Проте, коли була війна, і німецькі танки їхали вулицею, руйнували хати, бабуся Настя в рішучості самі вийшли проти танка з вилами. Він зупинився, кілька хвилин постояв, розвернувся, й об’їхав нашу хату.
Мій Ангел бабусенька Поля. Її любов і зараз мене оберігає
У нас в роду, по татовій лінії - в основному, сини й невістки. З дівчаток - тільки моя бабуся Поля і я. Бабуся працювала на тракторі у колгоспі, після війни її поставили перед вибором: або їхати на Донбас, або лишатися вдома, але на тракторі. Вона у нас була заслуженою передовичкою, її фото - на всіх дошках пошани, постійно у газетах. У бабусі було багато медалей, по вечорах вона нам з братиком розповідала багато цікавих історій, як вони жили в окупацію, як тяжко працювалось людям після війни. Нас учили жити у повазі до людської праці і гідності.
Я б сказала, що в устрої життя переважало звичаєве право. У фразі: “Ти ж дівчинка” вміщалася вся багатовікова мудрість народу щодо важливості ролі Жінки у Всесвіті, чітка і зрозуміла модель поведінки, спосіб життя і мислення.
Взагалі, середовище, у якому ми з братиком виросли, − дивовижне. Нас виховували Ангели, але по-справжньому ми це зрозуміли тільки, коли вони пішли на небо. Це був абсолютно гармонійний спосіб життя у великій любові до оточуючого світу – до живої природи, людей, до своєї країни. Так що любов до людей – це найбільш комфортний мій стан.
KV: Це, напевно, найбільше відповідає православним традиціям.
Марина Бурмака: Коли мова заходить про віру наших людей, я згадую прекрасне оповідання Льва Толстого про місіонерів, які припливли на віддалений острів навертати у християнську віру місцевих жителів. Навчили, як треба правильно молитися “Отче наш…”, показали, як складати пальці для хресного знамення, читали їм про Адама і Єву, про Мойсея і т.п. Через певний час місіонери сіли на корабель і попливли додому. Одначе, вночі вони з подивом побачили, як до них по воді наближаються якісь вогники. Зупинили корабель, дивляться, а ті вогники – то старці з острова, біжать з факелами по воді. Підняли їх на корабель, а вони й говорять: “Ви знаєте, ми такі нерозумні, поки Ви нас учили “Отче наш…”, ми пам’ятали, а як ви поїхали – то ми й забули. Як же ми тепер без правильної молитви будемо?”.
Коли вже в незалежність до нас у село прислали Отця Івана, десь із західних областей – доброзичливого і смішливого, − його люди гарно прийняли і полюбили. Батюшка зі своїм кадилом гармонійно вписався у сільське середовище. Коли, наприклад, у якоїсь молодиці його застигав чоловік, і батюшка, піднявши рясу, тікав додому через буряки − люди співчували не чоловіку, а саме батюшці. А на свята, коли, скажімо так, при особливо гарному настрої, отець Іван вилазив на дзвіницю і грав там на гармонії – то люди з розумінням до цього ставилися, ніхто його за це не засуджував.
У моїй родині є багато фантастичних історій про моїх предків
Я ж народилося у тих місцях, що й Микола Гоголь. Там все спокійно вживається - і світле, і потойбічне, там чарівниця Солоха – майже в кожному дворі. У нас, взагалі, говорять, що після того, як Полтавщина, здебільшого, підтримала Мазепу, то Петро Перший цього не міг вибачити нашому люду. Тоді він наказав зібрати відьом по всьому Московському царстві, і заселити ними центральну Україну. Тож відомі Вам оповідки, про які пише Гоголь – то все не випадкові фантазії.
Я виросла у великій любові до оточуючого світу - до живої природи, до людей, до своєї країни
Мене хрестили у тій же церкві в Сорочинцях, що і Гоголя, правда робили це потайки, бо в ті часи такі речі були суворо заборонені. Та церква – дивовижна, вона збудована соратником Мазепи Данилом Апостолом. Наші люди кажуть, що у фундаменті церкви якраз і заховані легендарні мазепинські скарби.
До речі, Ви знаєте, що рідний племінник Гоголя, теж Микола, свого часу оженився на внучці Пушкіна, з’єднавши у родстві два великих імені? Ця подружня пара проживала і похована у Полтаві. Там і зараз проживають їхні нащадки.
З людьми, які творять добро, можуть статися найнесподіваніші чудеса
KV: Ви дуже тепло кілька разів згадали про свого брата. Чим він зараз займається?
Марина Бурмака: Він науковець, достатньо успішний, живе у Харкові, займається дослідженням космосу, кандидат фізико-математичних наук. Він менший мене на 5 років.
Але у мене багато двоюрідних братів, серед них мені і довелося виростати. Розбишакуваті хлопці − дуже суворе конкурентне середовище для зростання. Ну от як Ви вважаєте, хто був німцем, коли грали у війнушку? Отож. Я думала, коли виросту, стану червоним командиром, на коні і з шаблюкою. І не тому, що це красиво, а тому, що зможу сама себе захищати. Доводилося ні в чому не відставати, і я, пам’ятаю, навіть поспорила з хлопцями на 10 радянських рублів, що мене, у винятковому порядку, приймуть у суворовське училище. Але такі мрії були до певного часу.
Мені не було ще й п’яти років, коли тато навчив мене читати, і відтоді я це заняття полюбила на все життя. А в нас не те, що наші хлопці не читали – ніхто з дітей на всій вулиці цього не вмів. І от, пам’ятається, вийшла я за двір, сіла на лавочку, розгорнула газету, і почала вголос читати. Ніколи, мабуть, не забуду, як хлопці у мовчазному ступорі поставали навколо, і тихесенько-тихесенько слухали − аж не дихали. Десь тоді й почало з’являтися розуміння, що на світі існують речі, посильніше шаблюки і коня.
KV: А якусь Різдвяну історію можете нам розповісти?
Марина Бурмака: У нас у родині часто згадували про мою прабабусю по маминій лінії, яка була знахаркою, добре зналася на лікарських травах, заговорах. Вона завжди допомагала людям, і часто чомусь говорила: “Я допоможу людині зараз, а в скрутну хвилину Бог допоможе моїй дитині”. І коли з початком війни прийшли німці, її сина забрали у полон.
Вели, як він розповідав, тисячі поранених, голодних полонених лісовою дорогою – з усіх сторін конвой, та ще й з собаками. А він ішов всередині шеренги. І от, як у мареві він бачить перед собою на землі білу хлібину, наче щойно з печі. За всіма законами фізики такого просто не могло бути: спереду пройшли тисячі людей, і її б або забрали, або затоптали. Не вірячи своїм очам, він нагнувся, підняв ту хлібину, і заховав під одяг. Що то було, він до кінця життя так і не зміг пояснити, але завдяки цьому хлібчику він з товаришами і вижив. Так що з людьми, які творять добро, можуть статися найнесподіваніші чудеса.
KV: Що б Ви побажали читачам нашого сайту і всім киянам у Новому році?
Марина Бурмака: Щоб рік, який минає, лишився у нашій пам’яті періодом, коли ми не опускали руки і демонстрували людську гідність. Щоб у 2014-му орієнтиром для нас були шляхетність, високі етичні і професійні цінності. Щоб непохитною була віра киян у власні сили, а любов близьких і рідних людей додавала натхнення! Київ − найкраще місто, у ньому живуть дивовижні люди, і так буде завжди…
Спілкувалась Валерія Самаркіна
Першу частину інтерв’ю читайте ТУТ: Марина Бурмака: “Після засідань Громадської ради мені дзвонили директора департаментів КМДА з погрозами”
Голова Громадської ради при КМДА Марина Бурмака розповіла KV про себе та особливості діяльності ради. Але при умові, що інтерв’ю буде українською мовою. Людина з кількома вищими освітами, лідер дієвих громадських об’єднань, кандидат політичних наук – про серйозні речі Марина Бурмака уміє говорити легко і з гумором.
Громадська рада у ці дні є активним учасником суспільного життя
KV: Чому така принциповість щодо мови?
Марина Бурмака: Просто бажання говорити у своїй країні своєю мовою. Суспільство зараз визначається, куди нам іти: до Росії чи до Європи. А цікаві ми будемо світу тільки тоді, коли станемо сильною і самодостатньою країною, яка, у першу чергу, дбає про свої інтереси і про своїх громадян. Тому, з поваги до своєї держави, до нашої історії, зрештою, до себе самої і до свого роду, хочу говорити рідною мовою. У її звуках я себе почуваю самою собою.
KV: Чим займаєтеся Ви і Громадська рада останніми днями? З міською владою якийсь діалог ведеться стосовно подій у сьогоднішніх реаліях?
Марина Бурмака: Спільно з колегами ми вирішили, що у цій ситуації Громадська рада повинна здійснювати оперативний моніторинг ситуації, яка відбувається у місті Києві, та своєчасно звертати увагу міської влади на проблемні питання громадян України, що в даний час беруть участь у громадських акціях у столиці. Ми прийняли спільне рішення, що Громадська рада повинна бути чесною, об’єктивною і бути поруч з людьми. Ця позиція якраз і є квінтесенцією нашої діяльності у цей час.
Ми намагаємося зменшувати напругу між двома протилежними учасниками процесу (Майданом і Антимайданом). У пошуках компромісу ми підтримуємо діалог з усіма сторонами, у тому числі з лідерами опозиційних партій та представниками міської влади. Наступного дня після силового розгону мирних протестувальників у ніч на 30-те листопада ми опублікували відкритого листа – за погодженням усіх членів ради і з підписами усіх членів Правління, в якому засудили такі дії влади. А також з вимогами до керівництва міста вжити невідкладних заходів щодо захисту життя і здоров’я громадян у столиці, їх прав і свобод, та унеможливлення у майбутньому подібних злочинів.
Ми, безперечно, відслідковуємо те, що відбувається у будівлі міської адміністрації. Висловилися на підтримку того, що в умовах перебування такої великої кількості людей, будівлі необхідна професійна державна охорона. Зрештою, з управлінням держохорони укладена угода.
Наша позиція доносилася і до керівництва держави − я брала участь у двох засіданнях загальнонаціонального круглого столу за участю чотирьох Президентів.
Тобто, у ці дні Громадська рада є активним учасником суспільного життя і вкотре доводить на практиці свою спроможність до посередницьких функцій у розв’язанні конфліктів, ефективність у налагодженні суспільного діалогу з різними групами інтересів на рівні міста.
Марина Бурмака: “Я дуже ціную унікальну можливість радитися с першим Президентом Л.М. Кравчуком”
KV: З ким конкретно із керівництва КМДА Ви змогли зустрітися і обговорити вихід з політичної кризи?
Марина Бурмака: Громадська рада є позапартійною і є політично нейтральною. Власне, наша політика – це інтереси киян. У цьому напрямку і працюємо. А вихід з кризи знаходиться не в стінах КМДА.
Тому ми спілкувалися з в.о. голови КМДА – першим заступником Анатолієм Голубченком – щодо забезпечення життєдіяльності міста, а також про можливості вирішення комунальних проблем на території Майдану спільно з учасниками демократичного протестного руху. Розмова із заступником голови КМДА Михайлом Костюком стосувалася підвищення цін на проїзд у громадському транспорті і відкритого обговорення з киянами цього питання. Незважаючи на суспільні події, з 1-го лютого ціни підвищать, і жителі міста повинні знати, що їх чекає.
Оскільки КМДА визначила Олександра Мазурчака керівником групи переговорників з громадянами, що зараз перебувають у будівлі міськадміністрації, ми також зустрічалися з ним, обговорювали варіанти приміщень, які влада запропонувала мітингувальникам. На мій погляд, це хороші варіанти: Молодий театр на Прорізній, Будинок учителя на Володимирській, Будинок культури заводу “Арсенал” та будівля на Бессарабській площі.
Проте, вочевидь, КМДА для громадян має символічне значення. Але ж треба розуміти, що перебування у будівлі не означає контролю за діями влади. Громадський контроль – це серйозна інтелектуальна праця, і хотілось би, щоб такі активні громадяни долучилися саме до неї.
Марина Бурмака про Громадську раду: “Я з великою повагою ставлюся до своїх колег”
Обписані стіни у КМДА – це хуліганство, а корупційні скандали у міській владі – це неподобство зовсім іншого виміру
KV: А в самій раді з Вами згодні? Громадська рада теж, мабуть, ділиться на фракції?
Марина Бурмака: По-перше, щоб було розуміння у Вас і Ваших читачів – я вже 14-ий рік у громадському русі, очолюю кілька громадських організацій. До того ж я - головний редактор всеукраїнської газети, в якій працює чудовий колектив. Тому у мене є роками напрацьована звичка і досвід погоджувати і врівноважувати різні інтереси − перед тим, як їх озвучувати.
По-друге, я з великою повагою ставлюся до своїх колег - надзвичайно мудрих, виважених і конструктивних. У нас чесні і демократичні взаємостосунки. Ми спілкуємося кожного дня, і позиція, яку я висловлюю – це позиція більшості Громадської ради.
По-третє, висловлюючись про нинішні події, я обов’язково говорю про учасників і Майдану, і так званого Антимайдану. Це все – наші громадяни, це – кияни, і вимоги обох сторін повинні бути почуті і враховані владою. Ми розуміли і пишалися тим, що Громадська рада представляє суспільний зріз мешканців міста – з різними професіями, інтересами, політичними симпатіями.
Протягом року наша увага і наша діяльність були спрямовані на досягнення спільного результату – налагодження системи відкритої взаємодії влади з громадянами, вирішення ряду проблемних питань для киян. Тому ця різність не була помітною, у нас ніколи не було навіть натяків на конфлікти на цьому ґрунті.
А зараз ми стали перед фактом, що чимала частина Громради підтримує Майдан, ще одна частина – була на акціях біля Маріїнського, а деякі громадські діячі сидять у фейсбуці і пишуть пасквілі на обидві сторони. Тому своїм першочерговим завданням вбачаю збереження нашого унікального колективу. І я сподіваюся, коли відновиться робота Громадської ради, ми знову будемо спільно працювати для киян.
KV: Ви так позитивно все описуєте. А як Вам тоді безлад у центрі міста? Зірвані лавочки?
Марина Бурмака: Ні, я проти безладу. Причому, категорично. І це проявляється не лише в особистій поведінці, а й у наполегливих вимогах до міської влади не створювати умов для МАФів, навести порядок з паркуванням автомобілів у місті, відремонтувати переходи і т.п.
Проте, нагадаю Вам, що у преамбулі Загальної декларації прав людини, яка є складовою частиною української правової системи, вказано: “…необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися, як до останнього засобу, до повстання проти тиранії і гноблення”.
Так що барикади у центрі – це змушений захід самозахисту громадян. Чесно кажучи, дивлюся я на них зі щемом у серці – це наші людочки позводили ці огорожі, щоб захистити себе від влади. Від тієї влади, яку сам же народ годує, вдягає, дає їй усілякі блага, від тієї влади, яка нас не чує і не бачить, а коли люди намагаються звернути увагу на свої проблеми – спричинені, до речі, незаконними діями або бездіяльністю цієї ж влади – то на них кидають озброєний “Беркут”.
А от обписані стіни у КМДА і зірвані ручки – це вже хуліганство. І Леніна даремно завалили. Але, вибачте, численні корупційні скандали у міській владі – славнозвісні “італійські каштани”, мільйонні зловживання у метрополітені, а що у Києві робиться з рекламою і т.д. – це ж теж неподобство, але вже зовсім іншого виміру. Я за те, щоб порядок був наведений у всьому.
Чомусь запитання чиновникам щодо їх роботи вони сприймають як замовлення їх “бомбить”
Марина Бурмака: “Про рівні партнерські взаємостосунки чиновників з жителями міста говорити ще зарано”
KV: Наскільки легко Вам вдається організовувати роботу таких різних людей у Громадській раді, і ще й спілкуватися з чиновниками КМДА?
Марина Бурмака: У Громадській раді є надзвичайно потужні фахівці, досвідчені і мудрі люди, працювати з якими − велике задоволення: Володимир Гріненко, який був 4 скликання депутатом Київради, 45 років працює у транспортній сфері; Любов Блінда − одна з найкращих фахівців в Україні з теорії і практики громадянського суспільства, кандидат наук; Надія Вернигора − багаторічний керівник управління Пенсійного фонду України у м. Києві; Михайло Войцехівський − директор Інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат наук; Ольга Горбунова − завідуюча однієї з київських поліклінік, доктор медичних наук; Вячеслав Биковець − один з найавторитетніших захисників інтересів малого і середнього бізнесу в нашій країні; Віталій Капранов − письменник і видавець, патріот і активний громадський діяч і багато інших.
У нас чітка і зрозуміла структура, розподілені обов’язки. Хтось працює активніше, хтось менш активно − на них і орієнтуюся. Хтось просто піариться. Ну що ж, і такі люди бувають.
З чиновниками так же. Є такі, що аж ніяк не хочуть виконувати ні закони, ні постанови Кабміну, у т.ч. ті, які їх зобов’язують взаємодіяти з Громадською радою, обговорювати проекти розпоряджень перед підписанням, звітувати перед громадянами за витрачені бюджетні кошти і т.д. З ними важче.
Були випадки, коли після засідань Громадської ради мені дзвонили директори департаментів з погрозами і якимись несусвітніми претензіями.
Розумієте, наші чиновники зовсім не звикли до якогось діалогу з людьми. У них модель взаємовідносин така: чиновник прийшов на зустріч (як правило, запізнився), щось розповів людям – те, що людям потрібно, чи не те – розвернувся і пішов. Ви ж знаєте, навіть деякі заступники голови КМДА так роблять.
А коли люди починають задавати питання – у чиновника, взагалі, розрив шаблону, він лякається. Наприклад, на круглому столі кілька учасників, і не лише члени Громадської ради, по черзі задають директору департаменту питання, чому не надаються відповіді на звернення громадян. Ну так співпало. Чиновник починає мене допитувати: “Хто Вам дав замовлення мене бомбить?”. Потім днями дзвонить мені, запитує, хто формував раду, кому ми підпорядковуємося, хто наш начальник і так далі. Але відповіді на звернення громадян так і не надає – нікому, ні Громадській раді, ні іншим киянам - я спеціально запитувала. Ну як Ви думаєте, це правильно чи ні?
KV: Ви можете назвати прізвища, про кого саме Ви говорите?
Марина Бурмака: От з наступного року так і робитиму – зразу ж надаватиму Вам інформацію з усіма прізвищами і прямою мовою. Але, щоб було зрозуміло, Громадська рада з самого початку діяльності заявила про нашу основну мету – налагодження партнерських взаємостосунків з владою, щоб питання розвитку Києва вирішувалися для киян і разом з киянами. Партнерських – не значить, що ми все погоджуємо. Це значить, що усі сторони – однаково рівні, мають однакові права і є однаково важливими у процесі взаємодії.
З посадовцями, які бачать нашу конструктивну й об’єктивну позицію, прагнення принести користь своєму місту, ми знаходимо порозуміння. Напрацьовуємо зараз дві великі програми, які ми планували покласти в основу нашої роботи на 2014 рік − це “10 кроків до покращення якості обслуговування киян у приватному маршрутному транспорті” − спільно з заступником голови КМДА Михайлом Костюком, і “10 кроків до безбар’єрного середовища у м. Києві” − спільно з заступником голови КМДА Кучуком.
Згідно розпорядження КМДА №477, за кожним департаментом закріплений один із членів Громадської ради, щовівторка проводяться зустрічі щодо актуальних питань для міста. Можемо говорити про розуміння і відкритість до громади директора Контактного центру м. Києва Стефановича, директора департаменту суспільних комунікацій Хонди, директора департаменту освіти Добровольської та ряду інших.
Ми почали вибудовувати абсолютно інший, цивілізований, рівень взаємодії влади з громадянами. Хоча не всі представники влади готові до таких взаємостосунків – ніде правди діти, однак, результати є, і досягнуті вони не марнославством, не прагненням до особистої користі, а системною, фаховою і кропіткою роботою членів Громадської ради − від складання документів, до системності зустрічей з чиновниками.
Спілкувалась Валерія Самаркіна
Другу частину інтерв’ю читайте за кілька днів
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-18 12:19:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-18 12:19:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-18 12:19:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1548
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(кравчук кравчука кравчуку кравчуком кравчуке кравчуки кравчуков кравчукам кравчуками кравчуках)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-18 12:19:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(кравчук кравчука кравчуку кравчуком кравчуке кравчуки кравчуков кравчукам кравчуками кравчуках)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 350, 10
0.0015
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('1570', '17007', '16805', '1495', '53758', '1487', '53669', '1446', '53577', '53570')
0.0586
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-18 12:19:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(кравчук кравчука кравчуку кравчуком кравчуке кравчуки кравчуков кравчукам кравчуками кравчуках)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)