24-30 листопада в столиці відбудеться фінал Другого всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА. Другий всеукраїнський театральний фестиваль-премія ГРА (Great Real Art), який минулого року  заснувала Національна спілка театральних діячів України, визначив 12 фіналістів, які змагатимуться за звання кращої вистави. Проект реалізовується за підтримки Міністерства культури України та Департаменту культури КМДА. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" - Друга “ГРА” стартувала на початку нинішнього року, зібравши для розгляду театральні прем’єри 2018-го. Заявки надходили з різних регіонів України від різних за формою власності і форматом роботи театральних колективів, – зазначила експерт фестивалю, театрознавець, доцент Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва, кандидат мистецтвознавства Анна Липківська, - Минулого року на конкурс було подано 70 заявок, цього – 84. Далі експертна рада фестивалю, що складається з відомих і компетентних театральних критиків, театро- і музикознавців, вибрала 30 кращих вистав. Саме вони потрапили до лонг-листа і продовжили змагання за право бути найкращими. Із березня по червень експерти подорожували містами України і переглядали ці три десятки вистав. В липні відбулася головна театральна подія літа: організатори фестивалю оприлюднили шорт-лист із 12-ти вистав, які пройшли до фінальної частини. Фінальний етап стартуватиме у столиці 24 листопада, і вже міжнародне журі оцінюватиме 12 вистав-номінантів. Саме з цієї дюжини міжнародне журі визначить переможців в 6 загальних та 6 індивідуальних номінаціях. Хто саме і за що отримає український театральний Оскар, стане відомо під час Церемонії нагородження 30 листопада в Національному театрі ім. Івана Франка. У театралів  протягом останнього тижня листопада буде можливість подивитися вистави-фіналісти з різних міст в Києві на різних театральних майданчиках. І не просто подивитися, а й оцінити творчі роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Враховуючи масштаб і резонанс проекту, НСТД розширила перелік номінацій. Як і минулого року, від експертів ГРИ дізнаємося про найкращу драматичну виставу; дитячу; музичну у жанрі опери/оперети/мюзиклу; хореографічну/балетну/пластичну; виставу камерної сцени (до 150 глядачів); пошуково-експериментальну постановку (на перетині театральних / мистецьких жанрів). Як зазначила пані Анна Липківська, цього року ще будуть переможці у шести індивідуальних номінаціях: за найкращі жіночу та чоловічу ролі; режисерську роботу; сценографію; хореографію та музичне рішення вистави. 24 листопада о 16:00 в Київському театрі на Подолі відбудеться урочисте відкриття  фестивалю-премії. Оцінювати вистави-номінанти та визначати переможців буде міжнародне журі: журналіст, музикознавець і музикант Дітер Топп (голова журі, Кельн, Німеччина); історик, педагог та громадський діяч Адам Бала (Варшава, Польща); генеральна директорка Національного театру "Іон Дачіан" в Бухаресті Б’янка Іонеску-Балло (Румунія); драматург, публіцист, театральний критик Томас Ірмер (Берлін). - Чому саме “ГРА”?  Тому, що в самій назві Фестивалю організатори намагалися поєднати ігрову природу театру – умовні форми, складні стосунки з реальністю. Або, як воно звучить у абревіатурі латиницею – “велике справжнє мистецтво”, – пояснює театрознавець, експерт Фестивалю Анна Липківська, – І це справді так, бо фестиваль охоплює всю країну: від Маріуполя й Сєвєродонецька до Мукачево й Берегово, від Сум і Чернігова до Одеси й Миколаєва. Ми чекаємо на театральні відкриття. Наприклад, цього року прекрасно прозвучав Одеський театр ім. Василька, який веде запеклу боротьбу проти рейдерського захоплення театру. Вразили нестандартним рішенням постановок вистави “Коріолан” Національного драматичного театру ім. І. Франка, “Орфей і Еврідіка” Одеського національного академічного театру опери та балету, “Фрекен Юлія” від столичного театру “Золоті ворота”, “Шостий поверх” – “Погані дороги” Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької, “Баби Бабеля” Одеського театру ляльок і “Пливе човен, казок повен” від рівненських лялькарів. Цікаві й інші вистави. А тепер слово – за глядачами! ШОРТ-ЛИСТ ІІ Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії “ГРА” Номінація “За найкращу драматичну виставу”: 1. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, ГО “Інститут дослідження театру “Шостий поверх” – “Погані дороги”; 2. Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка – “Коріолан”; Номінація “За найкращу виставу камерної сцени”: 1. Київський академічний театр на Печерську, ГО “АРС МАГНА” – “Бог різанини”; 2. Київський академічний театр “Золоті ворота” – “Фрекен Юлія”; Номінація “За найкращу виставу для дітей”: 1. Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва – “Король Дроздобород”; 2. Рівненський академічний обласний театр ляльок – “Пливе човен, казок повен”. Номінація “За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу”: 1. Київський національний академічний театр оперети – “Скрипаль на даху”; 2. Одеський національний академічний театр опери та балету – “Орфей і Еврідіка”. Номінація “За найкращу хореографічну/балетну/пластичну виставу”: 1. Академічний театр “Київ Модерн-балет” – “Спляча красуня”; 2. Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької – “Правда під маскою”: “Пульчинелла”, “Весна священна”; Номінація “За найкращу пошуково-експериментальну виставу”: 1. Київський академічний театр на Печерську – “Світ у горіховій шкаралупі”; 2. Одеський академічний обласний театр ляльок – “Баби Бабеля”. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"КиевVласть

В Києві представили екскурсійний тур по місцями зйомок скандального серіалу. “Увага, Увага! У зв'язку з аварією на Чорнобильській атомній електростанції в місті Прип'яті складається несприятлива радіаційна обстановка… Виникає необхідність провести тимчасову евакуацію мешканців міста…” Таке повідомлення почули мешканці міста Прип’ять за півтори доби після вибуху на ЧАЕС. А в п’ятницю, 12 липня, кияни і гості столиці були вражені, почувши таку інформацію з радіоприймача на Хрещатику. До того ж, побачивши, як старий автобус ЛАЗ “Турист” ретельно обробляє чоловік у костюмі хімзахисту. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Саме так починається  інтерактивна екскурсія “Локації зйомок міні-серіалу “Chernobyl”,  організована Управлінням туризму та промоцій КМДА, Асоціацією чорнобильських туроператорів “Чорнобиль-тур” і Гільдією  гідів України, спільнотами “Цікавий Київ” і “Київський КОД”.   Після шаленого  успіху серіалу про Чорнобиль від компанії HBO до зони відчуження стрімко збільшився потік туристів. І не завжди – “цивілізовних”, чимало серед з них таку званих “сталкерів”. Саме тому столична влада вирішила не зволікати і менш ніж за 2 місяці розробила  цей  екскурсійний маршрут.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  – Ця екскурсія буде не лише місцями зйомок серіалу, це буде екскурсія про Київ, яким він був 33 роки тому. Про людей, про катастрофу, про події тих часів, –  наголосив  начальник Управління туризму та промоцій КМДА Антон Тараненко. – Ми хочемо направити цей ажіотаж  у правильне русло. Для нас важливо нагадати, що це – не розважальна історія, це була справжня катастрофа, і як люди це переживали. Хочемо зберегти пам’ять про людей, які врятували і Україну, й світ від  ядерної загрози.  До речі, ліквідатори аварії на ЧАЕС консультували гідів при створенні цієї екскурсії”. - Для мене це – не просто екскурсія. Це – нагадування про людей, які втратили своє здоров’я, рятуючи нас з вами від атомного лиха, – зазначає заступниця голови КМДА Марина Хонда, -  У Києві налічується близько 30 тисяч чорнобильців, з яких 13 тисяч – ліквідатори. Але з початком подій на Сході тема Чорнобиля, на жаль, відійшла на другий план. Тому я дуже вдячна творцям серіалу, тому що він надав можливість ще раз підняти це питання. На ретро-автобусі радянських часів з Хрещатика група вирушатиме до першої точки – Національного музею “Чорнобиль”. Під час поїздки екскурсоводи розповідають про перші дні після аварії й показують, яким маршрутом їхали тоді  автобуси до Прип’яті та з неї. Екскурсовод з дозиметром через плече  запрошує  туристів, видає їм респіратори для захисту органів дихання від радіоактивного пилу. А журналісти ще й отримали повістки,  майже точні копії повісток, які в 1986 році отримували ліквідатори аварії на ЧАЕС. Дорога в музей “Чорнобиль”. 76 дорожніх показників населених пунктів, яких “мирний атом” стер з лиця землі. - Ще на етапі створення серіалу найбільший інтерес у сценаристів викликала історія, так званих, “водолазів”. Тому нам доводилося розвінчувати міфи і про захисні костюми, і про їхню “смерть”. Також у фінальній серії вони використали макет реактора, який знаходиться в експозиції нашого музею, – розповіла заступник директора музею “Чорнобиль”  Анна Королевська, - До речі, працівники столичного музею особисто консультували автора серіалу Крейга Мезіна та знімальну групу.  Ліквідатор аварії на ЧАЕС,  старший науковий співробітник Національного музею “Чорнобиль”,  полковник запасу Сергій Михайлович Бабаков, на той час – командир батальйону хімічного захисту, проводить екскурсію музеєм. Він стверджує, що знайшов 122 невідповідності дійсності в новому серіалі. “Є три найбільші правди у фільмі: катастрофа була; вона сталася в Прип’яті; аварію ліквідовано ціною неймовірних зусиль неймовірної кількості людей! Все! Головне, що фільм привертає увагу до події! Але з чим я не можу змиритися, так це з тим, що в серіалі перекручені прізвища реальних людей!” Сергій Михайлович розповідає  унікальні факти про життя й подвиг ліквідаторів аварії, про злочин тодішньої влади перед народом, найбільшим з яких він вважає відсутність інформації.  Дізнаємося й про те, як в Україні проходить ліквідація наслідків катастрофи на ЧАЭС від моменту вибуху реактора до наших днів. - Як тільки в якійсь країні (або в сусідній) починають чи планують будувати АЕС, до музею “Чорнобиль” збільшується наплив туристів. На жаль, з часом люди забувають про атомну небезпеку. І навіть не всі кияни знають, що в Києві на проспекті Науки є діючий атомний реактор, а в Пирогово – звалище радіоактивних відходів, – каже ліквідатор аварії, який не за чутками знає про можливу небезпеку “мирного атому”. Після музею група вирушає до центру міста на Першотравневу демонстрацію.  Таку, якою вона була  33 роки тому. Саме того дня  в місті різко підскочив рівень радіації — напередодні змінився напрямок вітру, і радіонукліди понесло в  бік Києва. Колона рушає вулицею Богдана Хмельницького на Хрещатик. У серіалі  ряд  епізодів знімався на вулиці Богдана Хмельницкого, а також від Пушкінської до Володимирської. До речі,  для того, щоб відтворити 1986 рік в Україні, під час зйомок змінили вивіски на деяких закладах  і магазинах. Наприклад, табличку на будівлі. Де "Укрінформ" поміняли на "Музична школа № 32", а поруч поставили кіоск з вивіскою "Табак". Також можна помітити узбережжя Київського моря й Інститут гідробіології  на проспекті Героїв Сталінграду і  локація  на Троєщині. Але, у зв’язку з обмеженим часом і київськими заторами, їх у маршруті не передбачено. Зате на екрані гіди показують фрагменти серіалу, які були зняті у столиці. Автобусні розповіді гідів переважно засновані на розповідях очевидців та ліквідаторів. — Ми вже місяць возимо екскурсії в зону відчуження, місцями, де знімали серіал “Чорнобиль”, — розповідає керівник Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко. — Тепер таку екскурсію будемо проводити і в Києві. Замовити екскурсію можна буде вже з наступного тижня. Вона буде доступна українською, російською, англійською та німецькою мовами. Загалом екскурсія триватиме до 4 годин, перша половина якої автобусна, друга – пішохідна.– Разом з усім реквізитом вартість туру по Києву стартуватиме від 30 євро з людини. Ціни розраховували, порівнюючи з цінами у Європі.  Недешево. Не для українських туристів. Але, можливо, щось придумають і для звичайних людей. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”КиевVласть

Вже  півроку ми, ТОВ “Будінформ”, проводимо роботи з укріплення схилу та реконструюємо масштабну зливову каналізацію на Кловському схилі,  який розташований на земельній ділянці по вул. Мечникова, 7б, і яку орендує “Будінформ”.  За цей час процес вийшов за межі штучно створеного протистояння з жителями будинків по Мечникова і Мар’яненка – і перейшов у площину затягування робіт по укріпленню Кловського схилу через ініціювання окремими активістами численних комісій, перевірок і навіть безпідставного призупинення робіт рішенням ДАБІ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Частково ситуація, що склалася – це, мабуть, результат недостатньої комунікації між “Будінформ” і громадськістю. Тому спробую  детально пояснити, що, як і для чого ми зараз робимо на Кловському схилі. Певне, ніхто вже не візьметься заперечувати, що Кловський схил – дійсно зсувонебезпечний. Кілька експертиз авторитетних науково-дослідних установ, підтвердження СУППР, висновки ряду комісій та зсуви, які тут час від часу відбуваються – це підтверджують. Як приклад у серпні  2016 року на Кловскому схилі поблизу житлових будинків стався зсув, який вирвав дерева з корінням і зніс гаражі. Убезпечити житлові будинки, розташовані поблизу, мало б місто. Але у столичному бюджеті немає таких коштів на те, аби провести комплекс необхідних заходів з укріплення Кловського схилу. Тому столична влада залучила нас, орендарів ділянок по Мечникова – і зобов’язала провести ці роботи в межах своїх ділянок. Що треба було зробити, щоб врятувати схил Роботи, які ми за розпорядженням міської влади зобов’язані провести, можна розділити на дві складові.  Оскільки однією з причин підвищення ризику зсувів є зношеність старої зливової каналізації, яка проходить, у тому числі, і через ділянку на Мечникова, 7б – логічно, що її треба замінити. Саме це ми і почали робити з вересня 2018 року. І саме проти цього з подачі окремих громадських активістів збунтувалися люди, які мали би бути зацікавлені у зниженні ризиків. Всі роботи по реконструкції старої зливової каналізації, які вже провів і які ще має виконати “Будінформ”, – проводяться з відома і за розпорядженням міської влади: відповідно до контрольної картки, виданої Департаментом благоустрою КМДА, листа СУППР, що вимагає провести реконструкцію водостоків, протоколів Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА та однойменної місцевої комісії при Печерській РДА. І під пильним наглядом контролюючих органів. Стан зношеності старої каналізації виявився таким, що простіше прокласти поруч нову дощову каналізацію, аніж намагатися відновити стару, що ми і зробили. Труби для нової ми взяли більшого діаметру, ніж ті, що були раніше – щоб можна було забирати воду і зі схилів Кловського яру, і з Олександрівської лікарні. Це дозволить убезпечити нестабільні грунти схилу від розмивання і зсувів.  А подібні потопи із заливанням вул. Мечникова відбуваються постійно. Після зливи – через зношену зливову каналізацію, потоки води не потрапляють у зливостоки, а прямують вниз по схилу на вулицю, разом із землею і брудом.  Яскравий приклад непрацюючої  зливової каналізації під час недавньої зливи на схилі можно побачити на відео, знятому очевидцем. Загалом, очікувана вартість повної заміни дощової каналізації, яку взяв на себе зобов’язання провести “Будінформ”, складає близько 20 мільйонів гривень. Наразі виконано понад 60% запланованого обсягу робіт і витрачено близько 13 мільйонів. По завершенню робіт нова зливова каналізація буде передана на баланс КП СУППР. Інша важлива частина робіт, які необхідно провести – укріплення Кловського схилу. Ми розпочали його ще у січні цього року. Всього за розрахунками фахівців для запобігання зсуванню масиву грунту, нам треба забурити в землю 172 палі, довжина кожної – до 28 м.  Через високу зсувонебезпечність ці палі не просто забиваються у грунт, а монтуються за допомогою технології буріння – вкручуванням труб з вибурюванням землі, подальшим встановленням металевого каркасу, який заливається бетоном. Такий метод виконавці робіт обрали, аби уникнути додаткових вібрацій схилу і провокування можливих зсувів. Очікувана загальна вартість робіт – від 60 до 80 мільйонів гривень. Наразі ми змонтували 47 основних паль та 17 джет-паль. І витратили понад 20 млн грн. На монтаж ще 125 паль знадобиться щонайменше 45 млн грн. Планувалося, що до травня ми вже завершимо роботи повністю. Однак, частково через недостатньо грамотну комунікацію як міської влади, так і “Будінформу” з громадськістю, частково – через умисне нагнітання напруги серед людей окремими громадськими активістами – процес укріплення схилу місцеві жителі зустріли з острахом. Доходило до того, що, збурені чутками, люди фізично намагалися блокувати проведення робіт. Техніка простоювала, витрати на укріплення схилу зростали, строки завершення робіт їх виконавці вимушені були змістити з травня на жовтень 2019-го. Дещо уповільнили проведення робіт і постійні перевірки, ініційовані тими самими активістами.  Як перевіряли роботу з укріплення Кловського схилу За кілька місяців ситуацію, що склалася, обговорили та перевірили: - Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яка ще 13 листопада 2018 року створила робочу групу; - Робоча група земельної комісії КМДА, перше засідання якої відбулося 11 грудня минулого року, друге – 21 лютого цього року; - Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка 3 січня 2019 року склала протокол №1; - Місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол  №1 від 22 січня); - Виїзна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулася 05 березня; - Комісія з перевірки інформації щодо об'єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс на території Києва, яка почала роботу  13 березня, а 28 березня виїздила з перевіркою безпосередньо до Мечникова, 7б. Суттєвих зауважень до проведення робіт у жодної з комісій не виникло. Окремо хотів би згадати про роль у цій історії Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Внаслідок штучно створеного резонансу, ДАБІ України провела ряд громадських обговорень та перевірку будівельних робіт на місці. Було встановлено ряд порушень, допущених генпідрядником – ТОВ “Будівельна компанія Сармат” : відсутність схеми руху транспорту, недостатня кількість касок і сигнальних жилетів у робітників, слизьке покриття будівельної ділянки і відсутність частини підписів у журналі робіт. 5 березня 2019 року інспектор ДАБІ України склав відповідні протоколи та виніс приписи, в тому числі припис про зупинення будівельних та підготовчих робіт на ділянці. Відповідно ми звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного припису. 28.03.2019 року була винесена відповідна ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, та дія приписів та постанов була зупинена. ДАБІ України оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку та 16.05.2019 року її було скасовано. У зв’язку з чим роботи на об’єкті проводилися лише у період 28.03.2019  по 16.05.2019 року, а потім були знову призупинені. Так як з діями ДАБІ ми були незгодні, землекористувач ТОВ "Будінформ" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заяву до ДАБІ України про визнання протиправними та скасування постанов про штрафи та приписи, в тому числі  припису про зупинення будівельних робіт. 27.06.2019 року компанія виграла судову справу та отримала рішення суду, що постанови та приписи ДАБІ України протиправні. Суд скасував постанови та приписи. Одночасно 27.06.2019 року постановлена ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення позову, а саме зупинені дії постанов про штраф та приписів, в тому числі  дія припису ДАБІ України про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Безумовно, ДАБІ України має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, але ухвала про зупинення дії постанов про штрафи та приписи набуває чинності негайно та надає право проводити будівельні роботи на об’єкті.  Тож  роботи по укріпленню схилу відновленні у повному обсязі.  Роль ЗМІ у ситуації навколо Кловського схилу У ситуацію втрутились і окремі ЗМІ, у публікаціях яких ми вбачаємо єдину мету: сформувати у громадськості думку, що незаконними є не тільки роботи по укріпленню схилу, а й сам факт оренди ділянки на Мечникова, 7б “Будінформом”. Серед “аргументів” – згадки про намагання “віджати” ділянку у орендаря в часи Януковича. І розгін інформації про те, що містобудівні умови і обмеження, що були видані “Будінформу” ще у 2010-му році, втратили чинність, бо видавалися всього на два роки. Остання теза навіть стала предметом судового позову від ГО “Громадський контроль і порядок” (очолюваний скандальним екс-журналістом Василем Апасовим) до Департаменту архітектури та містобудування КМДА. “Будінформ” у процесі виступає третьою стороною.  Позивачі звинуватили Департамент архітектури у тому, що там, у 2015-му році, протиправно підтвердили “прострочені” МОУ. Однак Окружний адміністративний суд міста Києва, вивчивши всі обставини, документи та аргументи сторін, рішенням від 31 січня 2019 року визнав всі закиди позивача необгрунтованими. На тій підставі, що в період дії оскаржуваних МОУ відбулися зміни у законодавстві, які встановили: містобудівні умови та обмеження, отримані забудовниками, залишаються чинними до завершення будівництва. Тож жодних порушень чи обставин, які не дозволяли би “Будінформу” проводити роботи з укріплення схилу чи будувати на орендованій ділянці – просто не існує. Масованість та організованість інформаційних та судових атак на “Будінформ”, умисне нагнітання страхів у місцевих жителів наштовхують на думку: ті, хто за цим стоїть, дбають про що завгодно, крім інтересів киян. Цілком можливо, що істині причини цієї “кампанії” – у тому, що комусь дуже хочеться викинути законного орендаря і зайняти його місце. Перешкоджання діяльності по укріпленню Кловського схилу Нині зусилля “активістів” спрямовані на перешкоджання укріплення зсувонебезпечного схилу. Без його укріплення ніхто там нічого будувати не зможе. Роблять вони це руками місцевих жителів – саме тих людей, які, як ніхто, мали би бути зацікавлені у зниженні небезпеки зсувів. Бо йдеться, у тому числі, і про цілісність їхніх будинків. Тому і розпускаються чутки про нібито незаконність намірів “Будінформу” будувати на своїй ділянці – вони, до речі, вже  спростовані в судах. Але зауважимо – до початку будівництва житлового комплексу ще обов’язково передуватиме спорудження підпірної стінки та комплексу дренажів. І наостанок хочу прокоментувати плітки про те, як “Будінформ” нібито “шкодить” Олександрівській лікарні. У зв'язку з тим, що укріплення схилу та реконструкція дощової каналізації проводиться з використанням тимчасового проїзду через територію лікарні, а велика частина зливостоків взагалі знаходиться на території медзакладу, в якості компенсації за тимчасові незручності ми взяли на себе великі зобов'язання по  масштабному відновленню інфраструктури лікарні. В червні ми розпочали повну реконструкцію вхідної групи лікарні, на яку орієнтовно буде витрачено близько 3 млн грн.  В травні було відновлено асфальтне покриття центральної проїзної частини на суму  близько 5 мільйонів гривень.  Ще раніше закуплені кондиціонери, очищені зливові стоки по всій лікарні, зроблені нові сходи по частині території між лікарняними корпусами на загальну суму близько 1 млн грн. А ще весною провели генеральне прибирання всієї території Олександрівської лікарні – а це 13 лікувальних корпусів, що розташовані на території площею 13 га, на чотирьох терасах, з'єднаних між собою дорогою-серпантином, парковими стежками й сходами. І найголовніше, “Будінформ” отримав офіційні дозволи на проїзд великогабаритної техніки по території лікарні від всіх причетних до процесу  запобігання техногенної катастрофи на Кловському яру комісій та установ – комісії ТПНС при КМДА (лист від 12.07.2019 №079-Пк/88, та лист від 12.07.2019 №079-Пк/89 Департаменту охорони здоров’я КМДА, та безпосередньо від адміністрації Олександрівської лікарні. Зауважимо, що ці дозволи на проїзд  будуть діяти виключно до момента завершення укріплення схилу та відновлення зливової каналізації.  Плани “Будінформу” на майбутнє Тепер – до офіційної позиції щодо планів “Будінформу” на майбутнє. Наша компанія вже вклала десятки мільйонів гривень в укріплення схилу – і вкладе ще набагато більше. Ми маємо всі необхідні документи та дозволи, щоб на законних підставах почати будувати будинок на ділянці, яку орендуємо багато років і за яку справно сплачуємо орендні внески до столичного бюджету. І збираємося реалізувати своє законне право після того, як зробимо Кловський схил безпечним – і для майбутнього будинку на нашій ділянці, і для будинків, розташованих поблизу. На превеликий жаль, нездорова активність окремих представників “обуреної громадськості”, систематичне блокування проведення робіт, постійні “піар-акції” з плакатами про “незаконне будівництво” і їх небажання слухати і чути наші аргументи щодо необхідності укріплення схилу (яке, підкреслю ще раз, наша компанія проводить за власні кошти) змусила нас звернутися до суду. Ми подали позови до місцевої мешканки, яка проживає по вул. Мар’яненка, Ольги Малишенко, та готуються документи для аналогічного позову до іншої мешканки -  Юлії Діденко, яка проживає по тій же вулиці, які в свою чергу, особливо активно паплюжать нашу репутацію і перешкоджають роботі – і вимагаємо не тільки спростування недостовірної інформації та публікацій у соцмережі, а й сплати певної суми збитків завданих через розповсюдження неправдивої інформації щодо нашої компанії.  Якщо ж поширення наклепу і перешкоджання нормальному проведенню робіт з укріплення схилу не припиняться – ми подаватимемо аналогічні позови і до інших “активістів”. Та будемо відстоювати свої законні права і надалі. Бо розгорнута проти нас кампанія шкодить діловій репутації ТОВ “Будінформ” і спричиняє нам додаткові збитки через простій техніки, задіяної в роботах. А безпеці людей та їхніх осель насправді загрожує не новий будинок поблизу, а подальше відтягування робіт з укріплення схилу. Ігор Лук’яшів, менеджер проекту по вул. Мечникова 7БКиевVласть

Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить безліч відгуків від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез. Інші навпаки, дуже критично сприймають їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх боків та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Допомогти у цьому нам взялися лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Вишгород із співзасновником та керівником громадської організації “Рідне місто” Владиславом Дулапчім. KV: Наскільки нам відомо, наразі продовжується судовий процес, де фігурує міський голова Олексій Момот. Що це за справа? Як проходять засідання? Владислав Дулапчій: Нещодавно мало відбутися чергове судове засідання, але через відсутність прокурора, його перенесли на 1 серпня. Ця тяганина продовжується вже три роки, суд постійно переноситься на три місяці. Суть справи полягає у наступному: Момота та місцевих жителів Аркадія Маджанова, Дмитра Грищенка підозрюють у спробі отримання хабаря сумою 200 тис. євро за сприяння забудовнику. Це декілька багатоповерхівок по провулку Прожекторному у Вишгороді. Дуже скандальна історія, там досі є приватні будинки, мешканці яких відмовились віддавати житло під знесення в обмін на квартири. Один із них - Грищенко, сім'я яких прописала у своїй хатці 35 людей і вимагає квартири кожному.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Земля під тими будинками вже віддана забудовнику в оренду. Насправді цю ситуацію неможливо вирішити. Багатоповерхівки там вже заселені. А на місці хат заплановані дитячі майданчики чи якась зелена зона. Тому забудовнику не дуже вони й заважають. KV: Чому, на вашу думку, затягується судовий процес? Владислав Дулапчій: Я впевнений у тому, що отримання хабаря - це правда. Але наші реформовані правоохоронні органи далекі від ідеальної роботи. Коли розробляли операцію з затримання, правоохоронці, грубо кажучи, налажали. НАЗК, НАБУ, Київська обласна прокуратура дуже довго вирішували, хто має займатись цією справою, кожен хотів попіаритись на “цікавій темі”. У результаті слідство вела обласна прокуратура. І тепер захисники Момота апелюють тим, що справу мало вести НАБУ, оскільки йдеться про посадову особу і значну суму хабаря. І тільки на цих процесуальних порушеннях вони можуть витягнути Момота. KV: Як у місті проводяться держзакупівлі? Владислав Дулапчій: У міській раді взагалі не знають, що таке тендер. Більшість закупок здійснюється через укладання договорів без залучання у системі Прозоро відкритого аукціону, відповідно до цього відсутня будь-яка конкуренція. Бюджет розпилюється на декілька ФОПів - місцевих депутатів, друзів міського голови. Друг дитинства Момота Борис Матко встановлює у місті світлофори, дорожні знаки, ремонтує дороги, під'їзди, вивозить сміття і таке інше. Є ще два ФОПи - брати Рублівські, які за каденцію Момота отримали близько 20 млн гривень. Вони залишились у спадок від минулої влади і займаються благоустроєм міста. Також є ФОП Вязовцева, яка разом із братами Рублівськими протягом всієї теплої пори року займається обслуговуванням та ремонтом систем поливу, за каденцію Момота вони наремонтували вже більше ніж на 2 мільйони гривень. Це шалені кошти для нашого міста, які виділяються частинами по допороговим сумам. Я багато разів приходив на сесії, виконком і задавав питання - який порядок набору підрядників? Якщо я теж ФОП і хочу встановлювати парканчики, де мені отримати інформацію? Ніхто не дає чіткої відповіді, кажуть, що закон не порушують. Таким чином сотні мільйонів розпилюються серед наближених до головного розпорядника бюджетних коштів – мера міста. KV: Чи проводяться по цим фактами розслідування? Владислав Дулапчій: Я подав вже близько 50 заяв в поліцію щодо порушень. Відкриті кримінальні справи. Нещодавно була ще одна ситуація - у дворі мого будинку почали встановлювати дитячий майданчик за 1 млн 388 тис. гривень. Привезли плитку, на ній етикетки. Я зайшов на “Edata”, знайшов цю закупівлю, відправив запит на додатки до цього договору, бо Момот не вважає за потрібне оприлюднювати всю документацію, побачив суму та кількість закуплених матеріалів. Потім зателефонував виробнику, який вказаний на етикетці. Мені назвали майже у 2 рази нижчу ціну, враховуючи доставку у Вишгород. Тут навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань, достатньо зробити один дзвінок. Так само закуповував ноутбуки у міську раду ФОП Новоселецький, який займається заправкою картриджів, закупкою паперу, стаканчиків, прибиранням снігу, стихійних сміттєзвалищ і багато чим ще. Якщо подивитись вартість цього ноутбуку у найдорожчому інтернет-магазині, то все одно виходить дешевше, ніж виділена із бюджету сума. У під'їздах багатоповерхових будинків наразі проводиться заміна вікон, чим міська влада дуже пишається. Але і тут дивний збіг - виконавцем цих робіт став сусід начальника фінансового управління міськради ФОП Супрун. Правоохоронці вже вручили обвинувальні акти, у липні відбудеться перше судове засідання. Таких прикладів дуже багато. KV: У місті велика кількість нелегальних перевізників. Через що склалась така ситуація? Владислав Дулапчій: Це надзвичайна проблема і корінь її в тому, що прикриває нелегалів сам міський голова і його заступник Трохим Іванов. Взагалі у Вишгороді був один перевізник - ТОВ “Автолайн”, який їздить по 397 маршруту. У нього було близько 8 одиниць техніки, він возив усіх, в тому числі пільговиків безкоштовно. Кожного місяця згідно договору із міського бюджету він отримував 150 тис. гривень компенсації за міжміський і ще майже 50 тис. за міський маршрут №1. Але цей перевізник із іншої політичної групи і у Момота до нього давнішня особиста неприязнь. Влітку минулого року замголови Трохим Іванов запропонував створити новий маршрут, на який хотів завести свого товариша з ТОВ “Європастранс”. Вони вигадали таке поняття, як “накатка маршруту”. Коли вводиться новий маршрут, дійсно автобус виїжджає з комісією, вивчається кількість пасажирів, інтервал руху, але це все безкоштовно. Вони ж запустили десяток спринтерів, які почали заробляти кошти. Це було незаконно, ми неодноразово викликали поліцію, одного разу спіймали водія у стані наркотичного сп'яніння. В решті решт нам вдалось документально довести, що вони не мають права перевозити людей і ті просто зникли. Є в нас житловий масив “Ярославичі”. Більше трьох років там існує група нелегалів, зараз це близько 20 автомобілів. У них є “наглядач”, який збирає дань - 750 гривень за право нелегально їздити. Щодня це 15 тис. гривень, щомісяця - 450 тис. Організував це все депутат міськради Віталій Сардак за благословення Олексія Момота. KV: Як щодо створення комунального транспортного підприємства? Владислав Дулапчій: Коли ми почали докопуватись до цих схем, Трохим Іванов якимось чином зміг вмовити депутатів та мера створити КП “Вишгородпастранс”. Без розрахунків, пообіцявши депутатам землю, кіоски, вони його створили. Спочатку вони хотіли закупити 6 автобусів приблизно за 32 млн гривень. При тому, що у нас недобудовані садочки, школи, є величезні проблеми з комунікаціями. Тоді Момот почав розповідати, що із міського бюджету виділять 3 млн, далі КП почне працювати за власні кошти. Депутати повелись, проголосували за створення КП та придбали два автобуси у лізинг. Але ми намагались пояснити, що місцевим жителям тоді буде простіше поїхати із нелегалами, ніж великим автобусом, який зупиняється на кожній зупинці. Ніхто не прислухався. Маленький автобус пустили по місту, великий - до Києва. Крім того, почали планувати новий маршрут №396 із Вишгорода до Почайної (Петрівки). Аби податись на конкурс, потрібно мати більше 6 одиниць техніки. У створеного КП їх немає. Відповідно до цього, КП не має можливості заробляти кошти своєю діяльністю та просто дотується та буде дотуватись бюджетом допоки не з’явиться необхідний за умовами проведення міжміського конкурсу рухомий склад. В результаті перевізником було обрано ТОВ “АТН”, славнозвісне угруповання, яке пов’язують із зятем екс-міністра МВС Сергія Чеботаря. Вони обіцяли гарні нові автобуси, але зараз по місту їздять старенькі “Богдани”, які до того ж курсують по маршруту 397 автобусу на Героїв Дніпра, тому що на Почайну (Петрівку), як обіцяв мер, возити їм не вигідно. Крім того, цей маршрут не підписали у КМДА, але затвердив начальник транспортного управління КОР Володимир Чередніченко. Я запитав у нього, як можна було підписати, коли немає погодження, каже - “це моя зона відповідальності, я так вирішив, йдіть в суд”. Тому маємо офіційний маршрут 397 Вишгород-Київ (Героїв Дніпра) і 396, який просто заліз зверху, і маємо групу нелегалів. Між ними постійно виникають конфлікти, доходить до бійок. Автобуси КП їздять напівлегально, оскільки тиждень тому “Укртрансбезпека” проводила рейд і виписала купу актів через відсутність дозволів. Надзвичайні кошти на це витрачаються, вже майже 6 мільйонів, у місті повний хаос, тому ми готуємо чергову заяву до правоохоронних органів. KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної? Владислав Дулапчій: Той попередній проект, який ми маємо сьогодні, більш менш громаду влаштовує. Там не буде забудови багатоповерхівками, планується пару футбольних полів, баскетбольне поле, декілька кафе. Але фінальної картини ніхто поки не має. Багато спротиву на громадських слуханнях було, коли почали розповідати про будівництво центру розвитку для громадських організації, гуртків. Але місцеві жителі сказали, що на тому місці хочуть бачити тільки траву та дерева. До сьогодні не зрозуміло, чи будуть його будувати. Роки три тому мільйон вже виділявся спільно із КОДА для проектної компанії, яка на даний момент розробляє також генплан міста. Тоді отримали 8 аркушів із незрозумілими картинками, почався скандал, але він якось затих. KV: Як щодо скандальної забудови житлового масиву Ярославичі? Владислав Дулапчій: Зараз вже з'явилися “Ярославичи-2”, будівництвом там займається компанія героя України Петра Шилюка "ДБК-Житлобуд". На місці історико-культурного заповідника “виросло” чотири величезні 25-ти поверхові будинки. Нещодавно ми були на нараді у губернатора Олександра Терещука, де народний депутат Ярослав Москаленко запевнив, що будівництво припинено. Але жителі сусідніх будинків стверджують, що там досі працює техніка. І на тій нараді було надано розпорядження розібратися. Тоді виконуючий обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов запевнив, що провів перевірку і знайшов факти порушень. Абсурдно, але саме він і підписав дозволи, завдяки яким почалось будівництво. Наразі у забудовника забрали дозвіл на будівництво, скасували ряд актів. Але не дивлячись на це будувати продовжують, квартири продають. KV: Чи має вплив на прийняття рішень міськрадою Ярослав Москаленко? Владислав Дулапчій: Багато людей пов'язує Олексія Момота із Ярославом Москаленко. Але це не зовсім так. Принаймні так було на початку каденції Момота. Історія мера Момота починалася так: у 2008 я переїхав із Києва у Вишгород, де почав шукати однодумців. Знайшов таких депутатів як Олексій Момот і Максим Макаренко. Вони на той момент не розуміли навіть, як складати проекти рішень, в чому суть депутатської діяльності. У мене було в цьому трохи досвіду, я працював із Верховною Радою, Київрадою. Ми почали тісно спілкуватись і стали в жорстку опозицію до нині покійного міського голови Віктора Решетняка. Тоді було багато незаконних схем, про які ми почали заявляти. І разом з Момотом та Макаренком ми заснували організацію та газету “Рідне місто”. Втрьох ми йшли до того, щоб змінити минулу “злочинну” владу та зробити місто-сад. Макаренко більше бізнесмен, ніж політик, я - юрист, мені була більш до душі громадська діяльність, а Момот був звичайним підприємцем, який займався заправкою картриджів для принтерів, але мав великі амбіції та дуже захотів йти в мери. Ми його підтримали, у результаті чого на позачергових виборах він фактично “заскочив” у крісло голови із відривом від другого кандидата у 80 голосів. За декілька днів до виборів по місту розповсюдили інформацію про його судимість. І тоді ми змусили людей не повірити, прокоментували як провокацію, а у довідці написали гарно - “непогашених судимостей не має”. Ми не обманули, але погашених судимостей було аж дві. Було у нас дуже багато планів, ми дійсно хотіли показати, як можна розвинути місто. Перший місяць, поки Момот із усіма знайомився, ми домовились, що його не будемо турбувати. Тоді він зник і не повернувся до сих пір. Третій товариш, Максим Макаренко, тоді став депутатом, але незабаром через розчарування відмовився співпрацювати із Момотом і склав мандат. Але ми з Максимом продовжуємо йти до своєї мети і хтось із нас однозначно буде балотуватись на голову ОТГ. KV: То Москаленко у місті нічого не вирішує? Владислав Дулапчій: Тут залишилось багато управлінців, які були за минулої влади і які влаштовують на цих посадах Москаленка. Він усіх їх добре знає. Москаленко - дуже пластична людина, він завжди знає, куди подує “вітер змін” і вміє швидко реагувати на ці зміни. Але на той час ми розуміли, що залежність від такої людини нам не потрібна. В ніч, коли рахували голоси на виборах мера, він приходив із своїми заступникам, але мені здається, що вони до останньої миті не вірили, що Момот стане мером. На даний час вони спілкуються з тих або інших питань міста. Звісно, що будь-який адекватний мер буде спілкуватись із народним депутатом його округу. KV: Навіщо вам посада голови Вишгородської ОТГ? Владислав Дулапчій: Вишгород має унікальне розташування, територія усього району дуже потужна. Але з кожною каденцію все складніше зберегти те, що було колись. За останні роки населення міста зросло приблизно на 10-12 тисяч людей. При цьому шкіл не вистачає, у садочки черга на запис близько 1,5 тисяч дітей. Комунікації тріщать через новобудови. Дорогами також ніхто не займається, із місцевого бюджету виділяють кошти на ті дороги, які мали ремонтувати забудовники. Пайову участь віддають квартирами чи хабарями. Потрібна зміна пріоритетів розвитку міста, якщо далі буде продовжуватись хаотична забудова, розповсюдження МАФів та беззаконня – життя жителів міста Вишгород дуже скоро стане нестерпним. І цілі у нас відповідні, такі, як і були на минулих виборах мера – показати, як потрібно працювати задля майбутнього наших дітей. Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть

Наприкінці 2017 року київська влада своїм рішенням ініціювала створення Київської агломерації, яка б об’єднала столицю з містами-супутниками та навколишніми селами. Йшлося про 10 міст і більше 50 сіл Київської області, що розташовані у радіусі 20-25 км від столиці. З тих пір минуло майже півтора року, і ця ініціатива, схоже, зійшла нанівець. Переважна більшість населених пунктів не підтримало ідею такого об’єднання. Проте, чи рано ховати перспективу створення Київської агломерації? Адже, мало хто сумнівається в тому, що років через 10 (а може й раніше) такі міста, як Ірпінь, Обухів чи Бровари стануть околицями Києва, як у свій час стали ними Борщагівка чи Троєщина. І чим раніше Київ та міста-супутники розпочнуть підготовку до такої інтеграції, тим менше потім буде адміністративних, соціальних, економічних, а головне – інфраструктурних проблем. Передбачуваний “фальстарт” Нагадаю, що столичною владою планувалося об’єднання у форматі Київської агломерації 11-ти міст (Київ, Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), 8 селищ (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка у Броварському районі та Калинівка у Васильківському районі, Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 прилеглих до столиці сіл. Тоді зовсім не йшлося про поглинання Києвом цих населених пунктів в адміністративному сенсі. Власне, передбачалося створити добровільне об’єднання місцевих рад для координації й впровадження спільних соціально-економічних та інфраструктурних проектів. А правовим підгрунтям Київської агломерації називався Закон “Про асоціації органів місцевого самоврядування”. До речі, ця ініціатива не мала нічого спільного зі створенням об’єднаної територіальної громади, оскільки це регулюється зовсім іншим законом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тож, на початку 2018 року київський мер Віталій Кличко надіслав відповідне звернення до місцевих органів влади вищезгаданих міст, селищ і сіл – із закликом щодо створення відповідної асоціації органів місцевого самоврядування. І що? На сьогодні бажання об’єднуватися висловили лише Бориспіль, Обухів та Нові Петрівці. Решта або обмежилися консультаціями з керівництвом КМДА, або взагалі відмовилися від ідеї, мотивуючи тим, що нині залучені до процесу створення об’єднаних територіальних громад. Ясна річ, навіщо входити у мега-об’єднання на чолі з Києвом, якщо всією країною поширюється потужна хвиля децентралізації? Думаю, “фальстарт” цієї ідеї стався ще й тому, що київська влада не пояснила аргументовано колегам з інших місцевих рад, як саме агломерація корелюється з ОТГ. Водночас, висловлювався додатковий аргумент “проти”: навіщо створювати ще одну, столичну асоціацію, якщо практично всі місцеві органи влади входять до всеукраїнського об’єднання, а саме - до Асоціації міст України, очолювану тим же таки мером Києва В. Кличком? Власне, до цієї ситуації із “холостим пострілом” з боку КМДА, скоріше за все, призвела значна поспішність столичних керманичів. Оскільки, жодного конкретного концепту, з яким можна було йти до мерів міст і селищних голів, столична влада так і не запропонувала. Вже не кажу про відсутність глибокого економічного обгрунтування  та широкої інформаційної й роз’яснювальної кампанії. На жаль, київські керманичі хотіли проштовхнути ідею з “коліс”. До того ж, багато хто із суб’єктів процесу та з експертного середовища сприйняли Київську агломерацію як одну з піар-“фішок” мера Кличка у контексті місцевих виборів-2020, які вже не за горами. Та й у чистоту задуму мало хто вірив: адже, багатьма висловлювалися припущення, нібито за фасадом Київською агломерації, столичні чиновники банально перебрали би під свій контроль нинішній активний “дерибан” дорогих ірпінських, бучанських та інших зовсім не дешевих земель. Тож, фальстарт з агломерацією можна було спрогнозувати заздалегідь Агломерація - неминуча? Поза тим, можна стверджувати, що де-факто Київська агломерація і так існує – як економіко-географічна категорія. Тож, на мою думку, рано, чи пізно і в тому, чи іншому форматі агломерація буде актуалізована. Адже всеохопні процеси урбанізації сьогодні прискорилися, як ніколи. Передбачаю, що йдеться про недалеку перспективу у 3-4 роки. І ось чому. По-перше, щодня з міст-супутників до столиці приїжджають на роботу 560 тисяч осіб (32 % Київської області!). Зокрема, кожного дня до Києва їздять 41% мешканців Броварів та 43% населення Ірпіня. Ці люди створюють у столиці додаткову вартість, користуються вдень столичною соціальною та транспортною інфраструктурою. До того ж, значна частина мешканців прилеглих міст приїжджають до столиці автомобілями – здебільшого, із-за відсутності сучасного й зручного муніципального чи державного транспорту. Водночас, дорогою до Києва жителі Броварів, Українки чи Вишгорода у години пік застряють на декілька годин у заторах. Причому, і на вулицях Києва їхні авто значною мірою спричиняють 10-бальні корки. Вже не кажу про те, що цей транспорт розбиває дороги приміського сполучення – їхній ремонт лягає тягарем на бюджет Київської області, який і без того не можна назвати задовільним і достатнім. Ці проблеми могли б бути значною мірою подолані в рамках Київської агломерації – у сенсі більш потужних фінансових можливостей, координації й розподілу обов’язків між окремими місцевими радами, реалізації спільних інфраструктурних проектів, а головне – кращих умов для залучення приватних інвестицій для ремонту і будівництва доріг.  По-друге, міста-супутники Києва використовують саме столичну інфраструктуру з водовідведення і каналізації. Адже, ПАТ “Київводоканал”, Головний каналізаційний колектор Києва і Бортницька станція аерації приймають стічні води не лише столиці, а й прилеглих міст та приміських підприємств Бучі, Ворзеля, Ірпеня, Вишгорода, Вишневого та ін. До того ж, саме столичний бюджет сьогодні несе значні витрати, щоб закінчити будівництво дублюючої гілки водовідведення з міст-супутників. Вочевидь, тісна інтеграція цих населених пунктів до інженерних та інфраструктурних мереж і до житлово-комунального комплексу Києва наштовхує на думку, що обслуговування цього комплексу є спільною справою як київської спільноти, так і прилеглих до столиці місцевих громад. А то цікаво виходить: Київ за свої кошти інвестує й обслуговує ЖК-інфраструктуру, а міста-супутники користуються нею, не платячи ні копійки з місцевих бюджетів! З іншого боку, обопільними проблемами як для Києва, так і міст-супутників та прилеглих територій є, наприклад, утилізація і переробка побутових відходів, а також – очистка “комунальної” води до якості питної і безпечної для здоров’я споживачів. Відтак, формат Київською агломерації на перших порах уможливив би більш збалансоване й краще фінансування проектів, спрямованих на високотехнологічне й інноваційне переоснащення спільного житлово-комунального комплексу столиці й прилеглих міст. По-третє, жителі міст-супутників мають величезні проблеми з дитячими садками і школами, відтак дуже багато батьків возять своїх дітей до Києва. Річ у тім, що у прилеглих до столиці населених пунктах активно ведеться житлове будівництво, але при цьому девелоперів чомусь (скоріше за все, з корупційних мотивів) місцева влада не зобов’язує розбудовувати соціальну інфраструктуру. Тому, навіть у таких відносно великих містах як Бровари, Бориспіль і Буча наповненість шкіл наразі вже становить 100%, а чисельність дітей у групах в дошкільних навчальних закладах перевищує встановлені норми на 19-29%!  Наприклад, в Ірпені у черзі на дитсадок перебуває 5 000 мешканців, а школярі молодших класів займаються у другу зміну у переповнених класах! Все це зумовлює колосальне додаткове навантаження на інженерно-транспортну та соціальну інфраструктуру столиці, яке, в разі відсутності належного спільного планування, неминуче призведе до колапсу. Так само, є очевидним, що місцева влада невеликих міст здебільшого не здатна самостійно реалізувати крупні інфраструктурні проекти “з нуля”, що призводить до хронічного браку нових шкіл, дитсадків, поліклінік та лікарень. Проте, чому саме київська громада має вирішувати за когось ці проблеми? Власне, це і  є найважливішими аргументами, чому об’єднання міст Київського регіону в потужну агломерацію є раціонально-виправданим та критично-необхідним. Водночас, існує тисяча і одна дрібніших причин. Як приклад: для іноземних інвесторів зручніше мати справу з Києвом, де адміністративні й сервісні можливості  -- більш швидкі, якісні та набагато ширші, ніж у невеликих містечках. То чому ж тоді міста-супутники не поспішають об’єднуватися в асоціацію зі столицею, зважаючи на очевидні вигоди для їхніх громад і мешканців?  Як на мене, головна причина в тому, що створенню Київської агломерації чиниться опір з боку місцевих “князьків”, котрі кревно зацікавлені у збереженні власних сфер впливу і корупційних схем, зокрема, - пов’язаних із сумнівним виділенням земель для зведення нових житлових комплексів. Власне, незаконні рішення місцевих рад цих міст вже стали звичною буденністю і “притчею во язицех”. Якраз ці містечкові сатрапи і остерігаються того, що в рамках Київської агломерації їхнім корупційним діянням будуть жорстко запобігати з “центру”, чого наразі немає. І тоді вікно для злочинного “дерибану” місцевих ресурсів і земель безповоротно закриється. З іншого боку, навіть у доброчесних місцевих керманичів мимоволі виникає страх того, що Київ просто-таки “поглине” невеличкі населені пункти, і в них залишиться мінімум повноважень. Втім, слід зазначити: у нинішніх реаліях ефективний перерозподіл коштів і субвенцій в рамках обласного бюджету штучно гальмується конфліктом між Київською ОДА й обласною радою. За таких умов апріорі не може йтися про реалізацію інфраструктурних проектів на місцевому рівні, не кажучи вже про серйозне залучення інвестицій, яке б набагато краще здійснювалося в форматі Київської агломерації. І знову-таки: не можна навіть порівнювати бюджетні можливості столиці і міст-супутників. Та й залучення ними коштів на будівництво об’єктів соціальної інфраструктури й на реалізацію програм із енергозбереження та ін. – наприклад, із Державного фонду регіонального розвитку чи міжнародних донорських програм – здійснювалося б у рази ефективніше в умовах Київської агломерації. Водночас, можливі негативні мотивації щодо її створення з боку столичного мера (наприклад, елемент передвиборчої технології, чи бажання контролю над коштовними землями місцевих громад) будуть надійно нейтралізовані, якщо агломерацією керуватиме колективний орган на кшталт ради мерів, повноваження якої будуть чітко виписані в установчих документах. Адже, гуртом і батька легше бити, чи не так? І останнє, проте, не менш важливе. Мій прогноз, можливо, на десятиліття: “супутникові” адміністративні одиниці в не такій уже й далекій перспективі стануть повноцінними районами Києва. Власне, це підтверджується європейським досвідом: у свій час, наприклад, мегаполіси Париж або Лондон також спочатку утворили агломерацію, а пізніше – міста-супутники і прилеглі території інтегрувалися до столиць і адміністративно. Відтак, переконаний, що об’єднання околиць із Києвом уможливить чітке управління цілісною інфраструктурою, ефективну координацію багатьох процесів, які де-факто є спільними. Тому, якщо відбудеться приєднання міст-супутників та навколишніх територій до Києва, то це стане найоптимальнішим рішенням — і для мешканців столиці і для прилеглих громад. Перехідною ж формою до такого інкорпорування якраз і має стати Київська агломерація. Втім, для цього уряд в особі Мінрегіонрозвитку повинен ініціювати розробку і прийняття – за участю представників місцевих рад, громадянського суспільства та експертного середовища - Закону України “Про міську агломерацію”. В ньому мають чітко регламентувалися управлінська ієрархія, бюджетні засади, повноваження і взаємовідносини суб’єктів такого об’єднання. А головною мотивацією повинні стати конкретні інфраструктурні та соціальні вигоди для місцевих громад та кожного конкретного мешканця. Втім, без широкої інформаційної, якщо хочете, піар-кампанії з боку столичної влади Київська агломерація так і залишиться пустопорожньою футурологією. Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть

Київ на початку року подав заявки на участь у впливових міжнародних інвестиційних рейтингах. Для цього КМДА направила заявки про включення української столиці до переліку інвестиційно привабливих міст. Пріоритетними для участі Києва визначено рейтинги “CEE Investment Report” та “Global Cities report”. Високі місця у цих рейтингах сприяють  інвестиційній привабливості світових міст. Проте варто звернути увагу на останній гучний скандал з пішохідним мостом, який повинен з'єднати Володимирську гірку з аркою Дружби народів . Це найгучніший будівельний проект адміністрації Віталія Кличка, проти будівництва якого виступило ЮНЕСКО. Та ситуація з спробами київської влади розірвати договори оренди землі з найбільшим приватним забудовником Києва банком “Аркада”, внаслідок якого можуть залишитися без проінвестованого житла тисячі мешканців міста та сотні молодих сімей, викликають великі сумніви, чи зможе Київ зайняти привабливі позиції у даних рейтингах. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Для киян не секрет, що Віталій Кличко, який очолює Київську міську раду та Київську міську державну адміністрацію, сконцентрував у своїх руках всю владу у місті, що дозволяє йому безконтрольно впливати на всі процеси в столиці. Така кількість повноважень, зосереджена в руках однієї людини, не могла не призвести до зловживання владою. Так, за словами учасників будівельного  ринку, Віталій Кличко в ручному режимі управляє системою  видачі дозвільної документації на будівництво.  Про це свідчать чисельні розслідування журналістів, де  підтверджуються брудні схеми Кличка І його оточення – найбільших забудовників столиці. Журналісти стверджують, що відкати досягають 5% від вартості будівництва тих чи інших інфраструктурних  проектів. Крім того, у Києві одночасно діють два генеральні плани розвитку, що призводить до певної невизначенності й дозволяє КМДА, маніпулюючи фактами, підлаштовувати ситуацію в будівельній сфері під свої меркантильні інтереси. Ситуація навколо будівництва Ж/М “Патріотика на озерах”, що зводиться за інвестиції громадян через банк "Аркада" – яскраве цьому підтвердження. Інвестори були змушені 12.04.2019 провести мирну акцію протесту під стінами Верховної Ради, щоб Андрій Парубій та депутати парламенту взяли це питання під особистий контроль. На захист прав майбутніх жителів Ж/М “Патріотика на озерах” стали експерти та громадські активісти. Владислав Дзівідзінський, член українського інституту аналізу та менеджменту політики, заявив: “Люди вийшли на акцію протесту, бо їх реальні поточні проблеми замовчуються, а київська влада нерідко реалізує власні інтереси, ігноруючи запити населення”. Також Віктор Галасюк, Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва  Верховної Ради України, наголосив, що : “Це удар по інвестклімату держави в цілому”,- і звернувся до Володимира Гройсмана та Арсена Авакова з закликами взяти під особистий контроль та зайнятися розслідуваннями очевидного зловживання міської адміністрації. На сьогоднішній день, через зловживання владної верхівки Києва, більше 500 сімей можуть залишитися без проінвестованого житла у спальному районі міста. Міською адміністрацією Києва протягом року здійснюється тиск на різних рівнях на забудовника "Патріотики на озерах" та його фінансового партнера банк "АРКАДА". Незважаючи на Ухвалу Господарського суду від 25.05.2018р. у справі № 910/2902/18, якою встановлено заборону вчиняти будь-які дії щодо розірвання договорів оренди, за особистою вказівкою Віталія Кличка 31.01.2019р. на пленарному засіданні Київської міської ради було прийняте рішення №3/6659 про розірвання договорів оренди земельних ділянок у Дарницькому районі м. Києва, укладених між Київрадою та товариством “КОНТАКТБУДСЕРВІС” - забудовником Ж/М “Патріотика на озерах”. Аби зупити це будівництво, керівництво столиці йде навіть на порушення закону.  Маючи всю повноту влади в Києві, Кличко дозволяє собі давати вказівки та доручення підконтрольним структурам і службам задля досягнення потрібного особисто йому результату. Нещодавно за ініціативою мера,  Дарницькою районою державною адміністрацією, Департаментом  міського благоустрою, Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчих  органів Київради, у вандальний спосіб було здійснено демонтаж збудованого шляхопроводу, що пролягав над центральним колектором.  Приводом стала лише інформація керівника ПрАТ "КИЇВВОДОКАНАЛ" про нібито існуючу загрозу для стратегічно важливої каналізаційної труби. Хоча жодних експертиз з цього приводу не проводилося. А от сама мостова переправа пройшла низку експертиз, узгоджень та відповідного проектування,  з розрахунку аби захистити міський колектор і переправа могла б ще десятки років слугувати киянам. Забудовник спроектував цей міст так, аби спочатку він забезпечував доступ до будмайданчика, а пізніше міг би стати частиною транспортної розв'язки в районі вулиць Колекторної та п. Григоренка. Основною метою керівництва Києва було не допустити техніку на будівельний майданчик. Вся абсурдність ситуації в тому, що нинішній мер не побудував і не відремонтував ще жодного моста, але один уже умудрився зруйнувати.  І це при тому, що на момент здійснення цього вандалізму була чинною ухвала  господарського суду від 08.02.2019р. У справі № 910/1424/19, якою встановлено заборону будь-кому чинити перешкоди чи здійснювати демонтаж тимчасових під’їзних доріг та споруд, влаштованих для забезпечення заїзду на земельні ділянки будівельної техніки ТОВ “КОНТАКТБУДСЕРВІС”. Особливо цинічним є те, що у своїх меркантильних справах мер міста використовує, крім адміністративного ресурсу, ще і громадський рух, тим самим, дискредитуючи його. На прикладі конфлікту навколо будівництва Ж/М "Патріотика на озерах"  чітко простежується, що ГО "Екопарк Осокорки"-  це група  із 10-15 осіб, яка є частиною схеми. Вони є постійними фігурантами всіх скандальних епізодів, і саме  їхні вимоги не лише чують в КМДА, а й безапеляційно виконують. Чомусь дивним чином так співпали пропозиції громадськості й керівництва Києва. Але при цьому інтереси киян, що вклали кошти в будівництво власного житла, повністю ігноруються. Більше того, майже кожна ініціатива підконтрольних псевдо активістів підтримується мером і знаходить підтвердження у владних кабінетах Києва.  Так, у протистоянні за земельні ділянки, на засіданні Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики 3 квітня 2019 року, була підтримана ініціатива щодо створення парку відпочинку “Екопарк Осокорки”. І це на  території, що  призначена для житлової забудови згідно генерального плану розвитку міста. Цим відкрилася справжня мета цього будівельного протистояння: очільники столиці вирішили створити умови для особистого прибутку, побудувавши комерційний проект парку дозвілля з атракціонами, забравши у людей мрію жити у власній квартирі. Також раніше псевдоактивісти ГО “Екопарк Осокорки”, під виглядом акції захисту екології, влаштовували погроми, руйнували  огорожу будівельного майданчика, знищували майно, палили техніку забудовника і жорстоко били охоронців та будівельників, які стали їм на заваді.  Численні звернення забудовника до поліції із заявами про злочини активістів ГО “Екопарк Осокорки” не дали жодних результатів, кримінальні справи не порушуються, а вже порушені – фактично не розслідуються, жодної так і не передано до суду. Раніше, а саме 07.11.2018 року, Окружний адміністративний суд м. Києва підтвердив законність будівництва шляхом винесення рішення у справі №826/1975/18, в якому докладно описав, що будь-які права ГО “Екопарк Осокорки” не порушуються внаслідок будівництва Ж/М “Патріотика на озерах”, оскільки жодних рішень щодо створення на цій території ландшафтного заказника місцевою владою не приймалося. Тобто керівництво столиці, плануючи цю рейдерську операцію, забули потурбуватися про створення правового підгрунтя для своїх планів. А тепер діють в обхід закону, сподіваючись, що все їм зійде з рук. Навіть при побіжному аналізі ситуації стає зрозуміло, що ніякого екопарку з тваринами, рослинами і птахами, за який нібито так борються псевдоактивісти, там і не планувалось керівництвом Києва. Це були звичайні рейдерські атаки за ласий шматок землі, де друзі мера хочуть побудувати парк розваг (атракціони, алкоголь, сміття, зони для швартування дорогих плавзасобів, парковки авто, казино, кемпінги тощо). І це все, потрібно зауважити, в спокійному спальному районі  Києва, де інвестори мріяли отримати житло в чудовому куточку природи, де й жити було б комфортно і відпочити в задоволення, зокрема біля озера Небреж. А будівництво шкіл, садочків, стадіонів, медичного центру та інших інфраструктурних проектів, що запроектував тут забудовник ЖМ "Патріотика на озерах", дозволять майбутнім мешканцям отримати повний набір послуг. Повне нехтування з боку Кличка інтересами громади, яка вже придбала квартири в новому мікрорайоні столиці та інтересами одного з провідних забудовників, що будує доступне житло вже понад 25 років – це проекція загальної картини привабливості міста.  Підтвердженням цьому є позиція Києва у рейтингах найкомфортніших міст для проживання - Global Liveability Index, де Київ у 2018 році посів 118-те місце, а у рейтингу найдорожчих міст світу - Worldwide Cost of Living, піднявся на 14 позицій і опинився на 4 місці за темпами подорожчання серед 133 мегаполісів. Андрій Кучер, політичний експерт, громадський активіст KV планує надалі активно відслідковувати дану тему та готова надати право на відповідь усім згаданим у цій колонці персонам та організаціям.  КиевVласть

Будувати упритул до школи та дитячого садка і порушувати усі ДБНи можна, а зводити законний житловий комплекс - ні? Два будівництва і дві різні позиції київської влади. КМДА виступила замовником сканадального будівництва у Платонівському провулку. 23 поверховий будинок зводять упритул до навчальних закладів, діти перебувають під постійною загрозою життю та здоров’ю, батьки б‘ють на сполох, а столичні чиновники проблему ігнорують.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Місцеві жителі неодноразово скаржилися на будівельне свавілля до КМДА, проводили акції протесту і лише після звернення активістів до правоохоронних органів за фактом незаконного будівництва розпочали кримінальне провадження. Паралельно на Осокорках законне будівництво, на яке у компанії-забудовника є усі дозвільні документи, блокують і щоразу у мерії вигадуть нові способи зупинити зведення житлового комплексу “Патріотика на озерах”. У Кличка ігнорують рішення суду на користь забудовника, сам міський голова агітував депутатів Київради проголосувати за розірвання договору-оренди із компанією і на цьому не зупинився - кілька тижнів тому на Осокорках демонтували міст, який вів до будівництва і був під‘їздною дорогою для будтехніки.  Свої інтереси забудовник і інвестори успішно відстоювали у судах. Тяганина триває й досі. На розгляді - більше 10 позовів проти незаконних дій владної верхівки столиці. Після понад року боротьби інвесторів за законне право на житло, на захист людей став парламент. 12 квітня інвестори провели мирну акцію протесту та закликали нардепів звернути увагу на свавілля столичних керманичів. До організаторів вийшли нардепи від "Радикальної партії". У політсилі розробили проект постанови про "Захист законних інтересів громадян України та суб'єктів підприємницької діяльності при здійсненні житлового будівництва "Осокорки-Центральні". "Я добиватимуся, щоб парламент його розглянув. Тому що, коли для влади люди - це ніщо, для нас - це головний пріоритет. Більше 500 сімей вклали свої гроші. За кожною із цих сімей - діти, батьки і ті, хто хочуть отримати житло. Ми будемо Вас захищати!", - наголосив Олег Ляшко, народний депутат, лідер "Радикальної партії". Про незаконні дії київської влади нардепи говорили під час години запитань до уряду. "Київська влада незаконно забирає у будівельника ділянку, яка відведена, є всі дозволи. Просимо дати доручення всім силовим структурам розібратися з цією незаконною ситуацією. Припинити рейдерство! Легальне будівництво має бути завершено! Громадяни мають отримати своє законне житло!", - заявив Віктор Галасюк, народний депутат, "Радикальна партія". У результаті акції інвесторів та зверення народних депутатів з політсили голова уряду Володимир Гройсман пообіцяв взяти ситуацію щодо будівництва ЖК “Патріотика на озерах” на київських Осокорках під особистий контроль.  Дії київських чиновників, які блокують будівництво, за дорученням прем'єр-міністра України вивчатимуть силовики. Стельмах Сергій, експерт Інституту демократії та розвитку "PolitA"КиевVласть

Відвалився люк на ходу, випала людина під час руху, придавило ногу, розбили носа – це не сюжет із бойовика, це проїзд у громадському транспорті. В Україні почастішали аварії через зламані маршрутки. Нацполіція поділилась статистикою, і цифри жахають: лише за останній рік сталось близько трьох тисяч аварій з вини водіїв автобусів. Як діяти, коли водії-конкуренти влаштовують перегони на дорогах, щоб додатково вполювати кілька пасажирів? У такій гонитві за гривнями перевізники часто забувають про самого пасажира. Тож хто відповідає за безпеку пасажирів та куди звертатися, коли маршрутка просто розвалюється на ходу? Перш за все пам’ятайте, що найнебезпечніші місця в маршрутці – перша сходинка, де Ви можете травмуватись самим механізмом, що зачиняє двері, та біля дверей – однозначно ніколи не варто спиратися на них. Рано чи пізно якийсь механізм дасть збій, двері відкриються і Ви можете випасти прямо на вулицю. Зауважте, як тільки Ви зайшли до автобуса, оплатили проїзд, за Вашу безпеку автоматично відповідає перевізник і водій. Якщо Ви травмувались під час руху, слід одразу викликати поліцію та швидку допомогу. Також варто обмінятися контактами з іншими пасажирами. Саме вони згодом зможуть стати вашими свідками у тому, що травма сталася з вини неуважного водія. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Якщо людина травмувалася з вини водія, він повинен виплатити їй матеріальну компенсацію, скажімо, відшкодувати витрати на медичні препарати та лікування. Окрім того, можна претендувати і на відшкодування моральної шкоди. Якщо водій відмовиться платити добровільно – варто подавати до суду, і за наявності обґрунтованих аргументів він зобов'яже своїм рішенням виплатити кошти. Втім, таку компенсацію не слід плутати зі страхуванням, це зовсім різні речі. Згідно з Правилами дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмувалися люди чи завдані матеріальні збитки. Важливим є виявлення якомога більше фактів надзвичайної ситуації на дорозі, при цьому не буде зайвим самостійно провести додаткове розслідування інциденту. Оскільки на даний час у багатьох місцях здійснюється відеоспостереження, при можливості слід отримати відеозапис події. Не зайвим буде пройти тест на відсутність стану алкогольного сп’яніння з власної ініціативи. Пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України визначені обов’язки водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди. Отже, в такому випадку водій зобов’язаний: 1) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; 2) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; 3) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; 4) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я; 5) у разі неможливості виконати дії, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; 6) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; 7) вжити усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди. Дії пасажирів Пасажирам потрібно записати номер маршруту та номерні знаки несправного автобуса, чи який відхиляється від маршруту, травмує пасажирів або вчиняє інші порушення. Якщо лінію обслуговують машини, які знаходяться в комунальній власності, варто звертатись до Комунального підприємства “Київпастранс” (044) 528-30-11 – тут працює центр контролю якості пасажирських перевезень, куди кияни можуть поскаржитися або залишити свої побажання щодо роботи транспорту. З водіями буде проведена бесіда, а маршрут візьмуть на контроль. Якщо ж йдеться про приватних перевізників, варто звернутися в кол-центр мерії за телефоном 15-51 або на гарячу лінію департаменту транспортної інфраструктури КМДА (044)202-63-18. Також варто звернутися з письмовою заявою про інцидент до міського Центру пасажирських перевезень, який знаходиться за адресою: вул. Вірменська,17а. В інших регіонах України слід звертатись до міської влади, яка контролює транспортні перевезення у конкретному населеному пункті. Позов до суду Варто розуміти, що маршрутне таксі законодавець класифікує як джерело підвищеної небезпеки. Так, у статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст.1187 ЦК України). Оскільки обов'язковий техогляд транспортних засобів було скасовано ще у 2011 році, то відповідно до ст. 35 Закону України “Про дорожній рух” транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю. Зауважте, що ним передбачена повна перевірка транспортного засобу: ходової частини та іншого, що має відповідати вимогам безпеки на дорозі. Тож, навіть якщо поруччя чи сидіння неналежно прикріплено, то відповідний транспортний засіб не може вийти на маршрут. У такому випадку відповідальність за надзвичайні ситуації, які можуть статись на маршруті, повністю лежать на перевізнику. Страховик взагалі може відмовитись виплачувати кошти. Якщо Ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” та бюро безоплатної правової допомоги 0800 213 103. Тут Ви зможете отримати не тільки правову консультацію, але й безкоштовні послуги адвоката від держави для захисту порушених прав у суді. Читайте: Інформація про харчові продукти стала доступнішою Державна реєстрація смерті Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення Сів за кермо напідпитку – плати! Робота понаднормово: які права мають українці Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Батькам на замітку Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. КиєвіKиевVласть

Тендерный комитет КП “Киевский метрополитен” сегодня, 21 февраля, принял решение отменить тендер на проектные работы по строительству Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена. Официальная причина отмены - сокращение расходов на закупку работ. Изначально на ТЭО планировали потратить 148,5 млн гривен, а получить готовые документы рассчитывали до конца текущего года. Впрочем, Программа экономического и социального развития на текущий год изначально не предусматривала финансирования этого проекта из городского бюджета. Как  стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 21 февраля 2019 года тендерный комитет КП “Киевский метрополитен” (*) опубликовал протокол своего заседания, согласно которому тендер на проектные работы по строительству Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена (от Кольцевой дороги на жилой массив Выгуровщина - Троещина с двумя электродепо) - отменили.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Решение вопроса о признании открытых торгов на закупку "Строительство Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена от Кольцевой дороги на жилой массив Выгуровщина-Троещина с двумя электродепо (проектные работы. Стадия "ТЭО") такими, что не состоялись", - сообщается в протоколе. Отмечается, что тендерный комитет получил письмо от дирекции метрополитена, датированное 19 февраля 2019 года, о том, что закупка данного ТЭО была предусмотрена распоряжением КГГА № 1882 от 19 октября 2018 года (**) и Программой экономического и социального развития Киева на 2018-2020 годы. Однако, как сообщается в протоколе, Программой экономического и социального развития от 13.12.2018 года №416/6467 на 2019 год финансирование вышеуказанных работ бюджетом Киева не предусмотрено. В связи с этим тендер на закупку ТЭО троещинского метро отменили из-за “сокращения расходов на осуществление закупки товаров, работ и услуг”. Напомним, тендер на проектные работы по строительству Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена был объявлен КП “Киевский метрополитен” в октябре 2018 года. Техдокументация должна была обойтись бюджету Киева в 148 млн гривен. Если бы тендер прошел вовремя, изготовить ее должны были до конца 2019 года. Подробнее: Киевский метрополитен заплатит почти 150 млн гривен за ТЭО строительства метро на Троещину Впрочем, после объявления упомянутого тендера нардеп Борислав Береза возмутился таким неэффективным расходованием бюджетных средств. По его словам, предварительное ТЭО метро на Троещину уже разработано китайской компанией China Railway International Group. Читайте: ТЭО строительства метро на Троещину было разработано еще месяц назад – нардеп Напомним, что в ноябре 2017 года глава КГГА Виталий Кличко подписал соглашение о сотрудничестве по реализации проекта по строительству четвертой линии метро в Киеве между КГГА и китайским консорциумом, в который входят компании China Railway International Group Co., Ltd. и China Pacific Construction Group with China Railway International Group Co., Ltd. Тогда стоимость строительства оценивали в 2 млрд долларов. 85% от прогнозируемой стоимости проекта должно быть  обеспечено за счет китайских кредитов под государственные гарантии Украины на 15-20 лет. Процентную ставку планировали определить в процессе переговоров. Читайте: Кличко подписал с китайским консорциумом соглашение о строительстве в Киеве 4-й ветки метро 8 ноября 2018 года стало известно, что Киев получил от China Railway International Group официальное письмо-подтверждение о завершении предварительного технико-экономического обоснования (ТЭО) проекта строительства метро на Троещину. Вскоре его обещали представить в столице. Отметим, что с 17 июля 2014 года КП “Киевский метрополитен” руководит Виктор Брагинский. Контроль за выполнением работ по разработке ТЭО строительства метро на Троещину возложен на заместителя главы КГГА Дмитрия Давтяна. * КП “Київський метрополітен” (Код ЄДРПОУ: 03328913) ** Розпорядження КМДА від 19.10.2018 року №1882 “Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20 липня 2004 року №1312 “Про відновлення робіт із проектування та спорудження Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітені від станції “Вокзальна” до житлового масиву Вигурівщина-Троєщина з електродепо” Фото: Українська правда KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк  та прокуратура. Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра. Фінансування Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік). Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень). Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%. Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування. Громадські проекти У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка. Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб. Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта Як у 2018 році латали дірки на дорогах Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв. Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв). Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото) Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв). Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од. Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв. Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49. Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м. Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались. Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано  розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”. Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди. З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА. Розриття “Київенерго” На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах. Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва. ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень. Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов Ремонт інженерних мереж В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району. На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають: капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення. Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік. Реставрація об'єктів культурної спадщини Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській. Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини. Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года Крадіжки ліфтів В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років. У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності. Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва. Ремонт будинків Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель. Станом на 4 грудня 2018 року виконано: ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20. капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б. Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час  проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили. Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА Скарги громадян Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території. До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів. До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття. Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються. Дератизація та дезінсекція будинків КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”. Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”. Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів. З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі: Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А; Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”; Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7; Передбачене будівництво житлового комплексу  у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок); Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1. Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220. За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю. На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів. Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять. Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу. Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма Школи та садочки Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією. Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.   Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”. Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року  було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності. Печерськ спортивний З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям. Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя. Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування. У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району. Нові сквери Печерського району У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га). Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави. Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами. Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР. Безпека мешканців району Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста. Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи. У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”. Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку. Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”. Лікування у Печерському районі Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2). На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО. Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення). На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію. Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби. З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам. Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень. Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”). Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389. Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” Фото: politrada.comKиевVласть