В рамках військово-технічної допомоги Україні, котра веде переможну війну з ордами нахабних московитів, Словаччина вирішила допомогти нашим збройним силам системами ППО.  Про це KV стало відомо із допису Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За інформацією ЦСКІБ, Нідерланди та Німеччина згодились на прохання НАТО передати Словаччині американські зенітні ракетні комплекси Patriot у замін на систем ППО С-300  –  їх Словаччина передасть Україні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Німеччина та Нідерланди розмістять системи ППО Patriot у районі авіабази Сліач у центральній Словаччині. Комплекси Patriot встануть на чергування з середини квітня”, – цитує ЦСКІБ повідомлення Міноборони Нідерландів. Згідно із даними Вікіпедії, С-300 (за кодифікацією НАТО — SA-10 Grumble, SA-12 Giant/Gladiator, SA-20 Gargoyle) — сімейство радянських зенітно-ракетних систем середнього радіуса дії. Серійне виробництво системи під індексом С-300ПТ було розпочато в 1975 році. В 1978 році були завершені випробування системи, а в 1979 році перший полк С-300 став на бойове чергування. В залежності від конкретного типу установки і ракет-перехоплювачів, максимальна дальність може сягати 150, 200, 300 кілометрів. Важливою якістю всіх комплексів сімейства С-300 є здатність працювати в різних поєднаннях всередині однієї модифікації в межах одного комплексу, між модифікаціями (обмежено), а також через різні мобільні вищі командні пункти вибудовувати в батареї з будь-якого складу, кількості, модифікацій, місця розташування, у тому числі з впровадженням інших комплексів ППО в єдину для всіх батарею. Використовується, для оборони великих промислових і адміністративних об'єктів, військових баз і пунктів управління від ударів засобів повітряно-космічного нападу супротивника. Здатна вражати балістичні і аеродинамічні цілі. Стала першою багатоканальної зенітною ракетною системою, здатною супроводжувати кожним комплексом (ЗРК) до 6 цілей і наводити за ним до 12 ракет.  Фото: відкриті джерелаКиевVласть

На сьогодні роль аграрного виробництва стає не лише більш важливою, а навіть й стратегічною. Багато галузей зменшать обсяги виробництва, багато українців втратять роботу – структура економіки вже змінилась й буде змінюватись. Аграрне виробництво – первинна ланка економіки. Без забезпечення продовольчої безпеки будь-яка країна постає перед загрозами й викликами. Разом з цим аграрна галузь залишається не контрольованою та антисуспільною. Всі прибутки від землі та аграрного виробництва належать не Українському народу та державі, а орендарям та олігархам. Власники землі та Український народ усунутий від володіння та користування найціннішим, усунутий від прибутків та позбавлений роботи. В аграрній галузі ми маємо повну деструктивність – процеси, які зруйнували й руйнують аграрну галузь, руйнують країну та її суспільно-економічний потенціал. Орендні відносини знищили тваринництво, переробку – сотні тисяч українців втратили роботу. В Україні практично не виробляється сільгосптехніка. Причина такій ситуації проста – відсутність державної політики в інтересах власників землі й наявність політики направленої на концентрацію землі й прибутків в “одних  руках”. Прибутки орендарів затьмарили очі орендарям та владі  - прибутки понад усе, а не Україна!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Замість того, щоб прибутки від землі усуспільнювались, йшли на покращення добробуту Українського народу й Держави та на посилення обороноздатності Держави, прибутки від землі спрямовувалися на збагачення орендарів та олігархів… джипи, яхти, вілли, вертольоти, свої футбольні команди та безліч розкоші, яка підривала обороноздатність держави. Рішення розпродати українську землю також ніяким чином позитивно не вплинуло на обороноздатність та економічну ситуацію в країні й було продиктоване орендарями з метою остаточного узаконення віджатої у селян через оренду землі. Олігархи постійно крали сотні мільярдів в Українського народу, а зараз дають копійки на каски й піаряться на інших копійчаних допомогах. А після того, як все закінчиться, олігархи будуть здирати з безробітних Українців-переможців борги за комуналку й за кредитами, а також забирати житло й землю. Події в країні вимагають термінових змін економічних процесів в аграрному секторі економіки, мобілізації аграрного сектору. Для вирішення питання продовольчої безпеки державі необхідно взяти під контроль всю аграрну галузь (рослинництво, тваринництво, переробку), забезпечити проведення аграрних робіт та усуспільнити результати діяльності. Самостійне господарювання на землі є найефективнішою формою господарювання. Самостійне господарювання, засноване на об’єднавчих принципах, відповідає вимогам мобілізаційної економіки та забезпечить умови реалізації мобілізаційної економіки. Без формування українця-власника землі в українця власника землі й власника аграрного виробництва країна приречена. В основі нового аграрного устрою країни повинні бути об’єднання (кооперація) власників землі у вигляді Товариств Власників Землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Товариства власників землі – запорука розширеного відновлення та розвитку тваринництва та переробки на селі. Це, також, сотні тисяч нових робочих  місць, створених самими ж власниками землі! Прибуток власника землі від участі у Товаристві Власників Землі в 3-7 разів вище, ніж орендна плата! Але це не порівняти з тим, що кожне створене робоче місце даватиме стабільну роботу з високим рівнем оплати! Отже, основою аграрного сектору повинні стати усуспільнюючі процеси, які передбачать: - визнання власника землі основою й власником аграрного устрою країни; - усуспільнення (розподіл) прибутків в аграрному секторі між власниками землі; - плановість та організованість для максимізації прибутків; - основою мобілізованої аграрної економіки є власники землі, які мають бути співвласниками аграрного виробництва; - припинення орендних відносин; - перехід до самостійного господарювання на землі, заснованого на об’єднавчих принципах (кооперації власників землі та мобілізованих державою ресурсів); - становлення власників землі співвласниками нових аграрних підприємств; - заміну в аграрному виробництві орендарів новими аграрними підприємствами; - Товариства Власників Землі – нові аграрні підприємства, створені на об’єднанні (кооперації) власників землі; - розвиток на базі Товариств Власників землі тваринництва та переробки; - державне фінансування та забезпечення діяльності Товариств Власників Землі на особливих умовах як підприємств, що мають ознаку суспільної значимості за рахунок кредитної політики прямого державного кредитування (фінансування); - отримання власникам землі прибутків від діяльності Товариств Власників Землі; - проведення націоналізації підприємств з доробки, зберігання та переробки продукції рослинництва; - проведення націоналізації підприємств тваринництва та переробки тваринництва; - проведення націоналізації транспортної логістики. Що дасть Українському народу мобілізація аграрної галузі: - забезпечення продовольчої безпеки країни; - ефективне управління економічними процесами в аграрній галузі; - розширене відтворення та розвиток аграрної галузі; - створення нових високооплачуваних робочих місць самими ж власниками землі; - збільшення доходів та добробуту українців; - потужний поштовх для розвитку інших галузей економіки країни; - збільшення доходів бюджетів всіх рівнів. Для мобілізації аграрної галузі необхідно вжити ряд заходів правового, інформаційного, організаційного, економічного та фінансово-кредитного характеру. Зокрема необхідно: 1. Прийняти Закон про прогресивні земельні відносини, яким: - надати право розривати договір оренди за власним волевиявленням власника землі (це стосується й громад); - визначити правила обігу прав на землю; - визначити засади самостійного господарювання. 2. Визначити статус Товариств Власників Землі, визначити й забезпечити можливості для організації та розвитку Товариств. 3. Сформувати й активно реалізовувати державну політику сприяння організації та діяльності самостійного господарювання власників землі через об’єднання (кооперацію) в товариства власників землі. 4. Надати й забезпечити можливості самостійного господарювання власників землі через інформаційні, організаційні, економічні, фінансово-кредитні та фіскальні механізми. 5. Провести оптимальну мобілізаційну націоналізацію підприємств аграрної галузі. Мова йде про підприємства з доробки та зберігання продукції рослинництва, тваринницькі підприємства та підприємства з  переробки. Якщо раніше я говорив про націоналізацію продиктовану необхідністю суспільно-економічного розвитку, то на сьогоднішньому етапі та на майбутніх етапах діяльності країни необхідність націоналізації продиктована економічною доцільністю, не­об­хідністю укріплення обороноздатності країни, її продовольчої та національної безпеки.  Важливо для ознайомлення та використання у управлінні державою: Для уряду та офісу Президента: Мобілізаційна економіка – загальні положення та механізми Мобілізаційна економіка під час війни Роман Головін, голова Всеукраїнського об`єднання власників землі КиевVласть

Міністерство закордонних справ України оприлюднило оперативну інформацію на дипломатичному фронті. Світ продовжує активно надавати гуманітарну допомогу і посилювати санкції. Про це KV стало відомо з публікації на сторінці Міністерства закордонних справ України у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, японська компанія Ricoh, яка спеціалізується на виробництві принтерів і фотоапаратів, заявила про призупинення поставок до РФ. Японська влада наказала криптобіржам не обробляти транзакції, пов'язані з криптоактивами, які підпадають під санкції щодо заморожування активів громадян Росії та Білорусі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Найбільший у світі виробник шин Bridgestone також зупиняє виробництво в Росії. Компанія відзиває інвестиції та поставки до країни-агресора Виробник комп’ютерної електроніки ASUS приєднується до цифрової блокади- компанія заявила,що покидає ринок Росії. Окрім ізоляції, потерпають дипломатичні взаємовідносини РФ. Міністерство закордонних справ Словаччини висилає трьох російських дипломатів – вони повинні залишити країну протягом 72 годин. Натомість, світ активно підтримує Україну і надає гуманітарну допомогу. Голови урядів України, Республіки Польща та Литовської Республіки ухвалили спільну декларацію, у якій засудили безпрецедентне, жорстоке, неспровоковане військове вторгнення Росії до України. Сторони закликали міжнародну спільноту і надалі нарощувати тиск на РФ, зокрема, шляхом подальшого посилення жорсткої, послідовної та довготривалої санкційної політики.  Парламент Естонії ухвалив звернення до парламентів країн-членів ЄС та НАТО, а також інших країн світу про посилення санкційного режиму проти РФ та Білорусі та закриття неба над Україною.  Міністр Великої Британії з питань транспорту Грант Шаппс заявив, що готовий прийняти у себе вдома українців, які були змушені тікати від збройної агресії Росії. Велика Британія передасть 500 портативних генераторів електроенергії, яких вистачить для живлення 20 000 будівель. Міністр з питань житлово-комунального господарства Франції Еммануель Варгон оголосила, що французи, які бажають прийняти українських біженців, повідомили про наявність 30 000 одиниць житла через платформу “Я відданий Україні”: 11 000 місць – запропоновано місцевою владою, державними або приватними структурами, а 20 000 місць –  приватними особами. Діячі культури також надають допомогу нашій державі- у галереї Канадсько-української мистецької фундації відкрилася благодійна виставка оригінальних творів канадських художників “Митці стоять з Україною”. Зібрані кошти підуть на допомогу українському народу і армії. Нагадаємо, як раніше писала KV, від початку війни окупанти вбили в Україні 90 дітей, 100 дітей було поранено. Внаслідок активних бойових дій фактичну кількість загиблих і поранених дітей встановити неможливо. Україна потребує негайної реакції світової спільноти для зупинки рашистської агресії. Читайте: Чергову групу мародерів затримали в Ірпені на Київщині Фото: Facebook Міністерства закордонних справ КиевVласть

На Київщині у приміщенні Миронівської школи мистецтв запрацював цілодобовий пункт невідкладної медичної допомоги. Її надаватимуть всім, хто перебуватиме на території Миронівської громади. Про це KV стало відомо із повідомлення Миронівської міської ради у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Для зручності мешканців і всіх, хто перебуває на території Миронівщини, відкрито пункт невідкладної медичної допомоги в приміщенні Миронівської школи мистецтв", – йдеться у повідомленні. У Миронівській громаді інформують, що пункт працюватиме цілодобово за адресою: місто Миронівка, вул Соборності, 67 (за пам’ятником Мирону Зеленому). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також зауважено, що у разі необхідності тут буде надаватися медична допомога всім,  хто знаходиться на території Миронівської громади і того потребуватиме.  Нагадаємо, в Київській області російський окупант продовжує накопичувати бойові сили та техніку і обстрілювати мирні населені пункти. В Макарові, Ірпені, Гостомелі, Бородянці та інших містах тривають бої. Читайте: У Кагарлицькій громаді взялися за виробництво бронежилетів Фото: FacebookКиевVласть

У Кагарлицькій громаді 8 березня відбулося чергове засідання оперативного штабу. Громада виділила кошти на забезпечення потреб інфраструктури. На території вже відновлено постачання продуктів харчування. А також розпочали виготовляти бронежилети для українських захисників.  Про це KV cтало відомо із повідомлення на офіційному сайті Кагарлицької міської ради.  Повідомляється, що присутні обговорили поточну ситуацію в громаді в умовах воєнного стану, яка, зауважено, в цілому нині стабільна. Так, працюють банки, казначейство, виплачуються аванси працівникам бюджетної сфери. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На останньому сесійному засіданні депутати прийняли рішення виділити додаткове фінансування для потреб комунальних підприємств, які забезпечують повноцінне функціонування інфраструктури.  Крім того, поліпшується і ситуація з постачанням продуктів у торговельні точки. На території налагоджено виробництво круп та випічки хліба.  Налагодили у громаді і виробництво бронежилетів для українських захисників. Одержує територія і гуманітарну допомогу, яка першочергово спрямовується для потреб лікарні, соціально незахищених верств населення та блокпостів.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Варто додати, що нині облаштовується додаткове укриття на випадок повітряної тривоги в підвальному приміщенні колишньої санстанції. І вивчається можливість облаштування кімнати для пологів в укритті під приміщенням поліклініки. Нагадаємо, у ніч на 8 березня російські окупанти здійснили черговий артобстріл Бучі. Мешканці громади продовжують перебувати в заручниках під блокадою російських військ.  Читайте: Москаленко: евакуація мешканців Вищгородщини триває успішно Фото: Кагарлицька міськрада  КиевVласть

Сьогодні Верховна Рада підтримала проєкт закону, який ослабить вимоги до бізнесу щодо податкових перевірок та ліцензій у період дії воєнного стану.  Про це KV стало відомо із повідомлення на офіційному веб-порталу парламенту України.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану (реєстр.№ 7125)", – йдеться у повідомленні. Закону передбачає звільнення від відповідальності платників у разі неможливості виконання своїх обовʼязків; податкові перевірки не розпочинатимуться, а розпочаті призупиняться. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування. Враховуватиметься у складі витрат у повному обсязі коштів та майна, що передається ЗСУ та іншим підрозділам. Крім того, сума відшкодування вартості пального, витраченого для забезпечення потреб ЗСУ та підрозділів тероборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги. Буде подовжена дія ліцензій на виробництво підакцизної продукції та встановлені особливості виробництва та імпорту тютюнових виробів. Нагадаємо, у Верховній Раді України сьогодні відбулося пленарне засідання, під час якого прийнято 14 законів та одну постанову. З-поміж них проголосовано Указ Президента України "Про загальну мобілізацію".  Читайте: Рада підтримала Указ Президента про загальну мобілізацію Верховна Рада проголосувала за впровадження кримінальної відповідальність за колабораціонізм з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією.  Закон також обмежить можливість для винних осіб обіймати державні посади протягом 15 років. Читайте: Введена кримінальна відповідальність за колаборацію із державою-агресором Фото: rada.gov.ua

У 2020 році до Сквирської громади увійшли майже всі населені пункти колишнього Сквирського району. За рік існування ця об’єднана територія встигла розробити стратегічний курс розвитку до 2027 року. У 2022 році у її планах – реконструкція мереж водогонів та капітальні ремонти доріг, закладів освіти, культури і медицини. Як стало відомо KV із відповіді голови Сквирської міської ради Валентини Левицької на інформаційний запит редакції, Стратегія розвитку тергромади на 2021 -2027 роки була затверджена рішенням міськради від 30 вересня 2021 року. "Робота над розробкою Стратегії розвитку Сквирської міської територіальної громади на 2021-2027 роки була розпочата із затвердження робочої групи розпорядженням міського голови від 28.05.2021 № 75-ОД та тривала протягом чотирьох місяців. Головна мета Стратегії – запровадження нового способу планування розвитку громади за умов підвищення якості життя, що досягається через зміни в управлінні, підвищенні конкурентоздатності економіки громади", – йдеться у відповіді на запит. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зауважують в громаді, їхня Стратегія визначає цілі та пріоритети розвитку на період до 2027 року. Всі завдання та проєкти, спрямовані на структурні зміни в економіці й соцсфері, поступове розв'язання наявних проблем. Для цього ж необхідно було враховувати всі думки та пропозиції бачення розвитку громади всіх верств населення. Тож  і була створена робоча група, до складу якої увійшли соціально активні  представники громадськості, місцевої влади та бізнесу. "При обговореннях громаду найбільше турбували проблеми, пов’язані з капітальним та поточним ремонтом доріг, нове будівництво доріг та тротуарів з твердим покриттям, надання якісних послуг з перевезення громадян, реконструкція та ремонт мереж водопостачання та водовідведення та інші", – пояснюють в громаді етапи розробки Стратегії.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Великі плани У результаті таких дискусій були сформульовані основні стратегічні та операційні цілі. Перша ціль – економічна спроможність Сквирської громади на рівні першої десятки серед малих міст в Київській області.  Для досягнення цієї мети громада має намір працювати над створенням сприятливого інвестиційного бізнес-клімату, реалізувати інвестиційну політику та підвищувати привабливість громади, сформувати та просувати локальні туристичні продукти на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку. Також громада має на меті створити для населення послуги за європейськими стандартами. Ця операція включатиме оптимізацію роботи комунальних підприємств, підвищення рівня безпеки в громаді, надавати якісні та доступні муніципальні та освітні послуги. А ще – покращити стандарти медобслуговування населення та підвищити якість надання культурних послуг. І третя основна ціль – це створення сучасної і функціональної інфраструктури. Цей напрям, звичайно, включатиме модернізацію наявної  інфраструктури, покращення транспортного сполучення і стану доріг, а також покращення та створення нових зон відпочинку тощо. Так, у 2022 рік громада запланувала провести капітальні ремонти доріг, реконструкцію мереж водогонів в місті Сквира та капітальний ремонт закладів освіти, культури, медицини. Крім того, з метою розширення бази оподаткування та залучення додаткових надходжень до бюджету громади планується посилити роботу щодо попередження та виявлення порушень законодавства у сфері земельних відносин. "Проведення інвентаризації земельних ділянок; своєчасно проводити перегляд діючих договорів оренди земельних ділянок, зокрема, у разі змін відповідних норм Податкового кодексу,  розглядати питання щодо припинення права користування земельними ділянками у випадку систематичної несплати земельного податку або орендної плати за землю з метою передачі їх у користування платоспроможним суб’єктам господарювання;  забезпечити контроль за виконанням умов купівлі-продажу земельних ділянок, своєчасним та в повному обсязі надходженням коштів до бюджету громади", – йдеться у відповіді на запит. У ці заходи входить і впорядкування реєстру договорів оренди комунального майна та контроль за сплатою орендної плати.  Громада попрацює і над посиленням роботи щодо скорочення заборгованості по платежах до бюджету і проведе заходи спрямовані на легалізацію виплати заробітної плати, та встановить контроль за її виплатою. Хоче громада і посилити співпрацю із Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області. У майбутніх планах – і реконструкція вуличного освітлення, запуск соціального таксі, долучитися до проєкту "Поліцейський офіцер громади", будівництво "Дія Центру" тощо.  Економічна складова Як повідомили в адміністрації громади, для реалізації планів Стратегії будуть залучатися кошти місцевого та державного бюджетів. Так, загальний обсяг доходів Сквирської міської територіальної громади на 2022 рік встановлений в сумі понад 293 млн  гривень, в тому числі загального фонду – 291,3 млн гривень, та спецфонду – 1,6 млн гривень. Сумарний же розрахунковий обсяг доходів загального фонду бюджету громади (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 2022 рік розрахований в сумі 187,8 млн  гривень. Для тергромади основними бюджетоформуючими джерелами доходів загального фонду є податок на доходи фізичних осіб – 64,6%. Вагомим же джерелом формування доходів є також єдиний податок – 18,7%, плата за землю займає – 10,1%. Питома вага зазначених платежів в загальному обсязі надходжень до загального фонду бюджету міської тергромади на 2022 рік складає 93,3%.  Економічний же потенціал ТГ складають саме підприємства. Найбільшими бюджетоутворюючими платниками податків тут є ТОВ "Грона", відділ освіти сквирської міської ради, ТДВ "Шамраївський цукровий завод", ТОВ "Сквирський КХП", ТОВ "Агрофірма "Колос", ТОВ "Шамраївський цукор". СГ ПП ім. Гагаріна, ПП "Агрофірма "Розволожжя". Точка зору KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.  Ексголова Сквирської районної ради, депутат Сквирської міської громади VІІІ скликання Василь Гриша ("За Майбутнє"): Із проблем, у першу чергу, водопостачання. Якщо ще років десять назад це питання було на другому-третьому місці, то зараз фактично воно стало пешим на порядку денному по всім населеним пунктам. Також необхідно завершити газифікацію територій. У селах Рогізна, Краснянка прокладається газопровід і для завершення робіт необхідно ще декілька мільйонів коштів додатково. Коли я займав посаду голови райради було завершено всі три підвідні газопроводи до сіл, Каленна, Мовчановка та Оріховець. До двох останніх сіл газ пустити встигли, а ось питання Каленни без кінця доводиться піднімати в громаді. Для пуску газу у цьому селі залишилося виділити приблизно 60 тис. гривень. Є питання щодо вивезення хімічних відходів, які залишилися на території ще з часів Радянського Союзу. Під Сквирою залишився від підприємства хімсклад, його замурували по типу саркофагу. Було 100 тонн, основну масу вивезли, а залишається ще 10 тонн відходів. Серед проблемних питань – сміттєзвалище, необхідно займатися його переробкою. Звичайно, що турбують громади і дороги, не лише населені пункти, а в тому числі і Сквиру. А для того, щоб все це виконати, необхідно залучати інвестиції, мають працювати міжнародні проєкти. Найбільшим платником податків на території є підприємство "Грона", яке виробляє печиво, у том числі і на експорт. Він забезпечує 500 робочих місць. Поруч працює комбінат із хлібопродуктів, цукрозавод. Та зменшується сільгоспвиробництво. А буде виробництво – будуть надходити і податки, а громада розвиватися.  Є у громади і перспективи щодо розвитку туристичного напряму, наприклад, на території села Буки. Начальник відділу освіти, депутат Сквирської міської ради VІІІ скликання Олександр Заболотний ("Слуга народу"): Насамперед потрібно створювати робочі місця. На території громади є вільні землі, де дійсно можна організувати технопарки для виробництва. Є гарні сільськогосподарські угіддя, з якими також можна працювати і залучити інвесторів. Є значна кількість будівель колишніх підприємств, які сьогодні простоюють порожніми. Це – великі майданчики для організації будь-якого виробництва. Зрозуміло, що для цього необхідно шукати інвесторів. Тож першочергово необхідно залучати інвестиції для того, щоб мешканці залишалися в громаді. Якщо промоніторити сільські населені пункти, то в громаді стрімко зменшується кількість сільського населення: пустують села, є багато порожніх будинків, значно зменшилася кількість учнів у закладах освіти саме сільської місцевості. Це говорить фактично про те, що сьогодні сільське населення вимирає, у селах залишаються лише люди старшого віку. Тож потрібно думати, як використати ці землі, щоб повернути на них людей.  Дорожня карта  Як міська громада, з адмінцентром у місті Сквира, була створена у 2020 році шляхом об'єднання Сквирської міської ради та Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам'яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тарасівської, Тхорівської, Чубинецької, Шамраївської, Шаліївської, Шапіївської сільрад.  Загалом до громади увійшло 44 населених пункти (1 місто та 43 села). Це майже всі території, що входили до Сквирського району. Крім, Великополовецької та Пищиківської сільради, які відійшли до Фурсівської громади.  На минулих місцевих виборах 25 жовтня у 2020 році, перших виборах до громади, до Сквирської міськради пройшли 26 депутатів від восьми політичних партій: ВО "Батьківщина", “Європейська Солідарність”, "Слуга народу", "За майбутнє", "Сила і Честь",  “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”, ОПЗЖ та "Наш край". Читайте: Вони пройшли: список депутатів Сквирської міської ради на місцевих виборах 2020 Сквира – колишній районний центр Сквирського району, після адмінтерреформи громаду приєднали до укрупненого Білоцерківського району. І ця громада є однією з найбільших тергромад у Київській області, адже займає площу в 87353,7 га. Станом на січень 2021 року в громаді зареєстровано 32,48 тис. осіб населення. В освітній системі тергромади функціонує 22 заклади загальної середньої освіти (6 міських закладів та 16 сільських), 8 дитсадків та 2 заклади позашкільної освіти, дитячий будинок для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 3 класи заочної форми навчання працюють при Сквирській загальноосвітній школі №1 та Сквирський районний інклюзивно-ресурсний центр. Загалом у школах навчається 3267 учнів, дошкільною освітою охоплено 894 дитини. Мешканці громади можуть одержати первинну та невідкладну медичну допомогу в  Сквирський МЦ ПМСД та Сквирській центральній міській лікарні. У структурі закладів сімейної медицини працює вісім амбулаторій, 28 фельдшерських пунктів, 3 ФАПи-ФП,  сім пунктів здоров’я. Також на території налічується 35 клубних закладів культури, 37 бібліотек, міський народний краєзнавчий музей та Сквирська дитяча школа мистецтв. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)  Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері Проєкт “Децентралізація”: Богуславська громада хоче розвиватися за рахунок інвесторів та туристів  Фото: колаж KVКиевVласть

Київщина ризикує втратити частину молочної галузі: більшість переробників та виробників сировини вже заявили про проблеми з рентабельністю виробництва через ціни на газ та політику торгових мереж. Скорочення виробництва та закриття заводів у столичному регіоні вдарить не лише по споживачеві, а й по економіці всієї області. Молочарі твердять: якщо за півроку влада не організується для підтримки агропромислового сектору, українське молоко зникне як явище. Молочна криза З початку року виробники та переробники молочної продукції заявляють про загрозу зупинки виробництва. Як стало відомо KV, причиною називають високу ціну на газ, що поглибила й так кризове становище галузі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За рік, що минув в цілому ціни на газ зросли у 10 разів: з 6-7 гривень за кубометр у січні 2021 року до 60-70 гривень за кубометр у грудні.  Через різке підвищення цін на блакитне паливо, напередодні нового року закупівельна ціна на молокосировину знизилась на 10%.  Крім цього, зросли інші витрати, як виробничих, так і переробних підприємств: мінеральні добрива для вирощування кормів подорожчали у 4-5 разів, ветеринарні препарати – на 30%, виросло у ціні технічне обладнання.  Через те, що 2020 рік був доволі посушливим, фермери не змогли заготовити достатньої кількості кормів або вони були поганої якості. Тому з'явилися додаткові витрати на білкові корми, які також подорожчали у 2-3 рази.  Експерти наголошують: оскільки Київщина входить до топ-5 областей України за обсягом надходження промислового молока на переробку, ситуація критична: лише за минулий рік відсоток виробництва молочно-товарними фермами знизився на майже 20% і становив 144,4 тис. тонн молока. Молочарні ферми населення виробили 13 тис. тонн молока, що на 11,8% менше, ніж у 2020 році.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Загалом Київська область минулоріч виробила 225,9 тис. тонн молока (-1% проти показників 2020 року) від МТФ та 142,5 тис. тонн (-8,5%) від господарств населення.  Цікаво, що за минулий рік також збільшився відсоток великої рогатої худоби, що надійшла на переробні підприємства. Так, на забій було відправлено 2113 корів. Як розповіла у коментарі KV генеральна директорка “Асоціації молочарів України” Ганна Лавренюк, найбільше скорочення обсягів молока відбувається від присадибного сектору. Йдеться про виробництво молока від селян, що тримають одну-дві корови та здають молоко у пункти прийому, яке також потрапляє до переробників. Наразі це близько 20% всього молока, інше – від МТФ. Ще п'ять років назад таке співвідношення було приблизно 30 на 70, що свідчить про стрімкий рух до підвищення частки промислового сектору у ринку молочної продукції.  “Це пов'язано з урбанізацією, відтоком молоді із села, підвищенням собівартості виробництва молока, новими ветеринарними вимогами та інше. Таким чином єдині, хто може забезпечити стале виробництво молока – великі товарні ферми. Однак, оскільки виробництво молока в Україні скорочується за рахунок виходу з ринку присадибного сектору, промисловий сектор не встигає компенсувати такі втрати. І його також останні три роки сильно лихоманить. У інвесторів та власників товарних ферм немає впевненості у надійності аграрної політики стосовно молочної галузі. Наша галузь вимагає інвестицій близько 6 тис. доларів на одну корову, а термін окупності коштів – 8-10 років. Із урахуванням сьогоднішніх здорожчань – 14-15 років. Багато інвесторів задумались, чи варто йти у такий дорогий та ризикований бізнес”, – каже вона.  На межі На початку січня ЗМІ повідомляли про лист від "Яготинського маслозаводу" до партнерів, де повідомлялося про припинення виробництва через значне подорожчання газу.  Пізніше ГК “Молочний альянс” повідомив, що лист був направлений партнерам з метою інформування про критичну ситуацію не лише у їхніх підприємств, а й у всій галузі, і поки підприємство працює за графіком.  Однак, заводи Київщини підтвердили, що ситуація із виробництвом наразі змушує бажати кращого. Так, наприклад директор ПрАТ “КАГМА” (Кагарлик) Вадим Мірошник розповів KV, що у перелік, за яким було встановлено фіксовану ціну на газ для бюджетних установ, завод не потрапив, тому немає пільгової ціни на газ. “Наше підприємство продовжує свою роботу. Ми подали заявку на отримання газу власного видобутку, але як буде далі поки невідомо. Подавали заявку на отримання пільгових тарифів на газ протягом двох місяців (січень-лютий), але її було відхилено. На якій підставі це сталось – не знає ні Мінагрополітики, ні Мінекономіки, ні Комітет з біржових торгівель. Висувають припущення, що заявка могла бути неправильно оформлена чи потрапила до спаму, проте точних причин ніхто не назвав”, – каже він.  За словами директора ПП “Сімол” Михайло Сіренко (Рокитнянський маслозавод), у них ситуація із виробництвом продукції вкрай критична.  “На сьогоднішній день маємо такі умови, в яких неможливо працювати. Обсяги виробництва, звісно, зменшились. Ще залишилось карантинним обмеженням внести свої зміни і тоді взагалі не знаю, як бути. Люди й так обідніли настільки, що далі немає куди. Зараз не можу сказати, що підприємство на межі закриття. Поки працюємо на тих ресурсах, які були напрацьовані роками. Що буде далі – не знаю”, – зазначив він.  Голова Згурівської громади і засновник ТМ “Зінка” (виробництво продукції з козячого молоко) Василь Цвик розповів KV, що ситуація із переробкою стабільна, оскільки вони використовують власну сировину. ”Зінка” не використовує газ, хоча з електрикою та іншим проблеми є, як і всюди. Наше підприємство працює за рахунок власного виробництва. У кого основний вид діяльності – виробництво молока, тому держава знизила ціни на газ до 18 гривень. Я не вірю, що у підприємств є проблеми із цим. Так, все дорожчає – корм, упаковка та інші розхідні матеріали. Звісно, що це впливає на обсяги виробництва. І кожного дня щось змінюється. А проблема в тому, що супермаркети ціни не піднімають. Відсутній симбіоз. Нам простіше, бо маємо своє молоко. А ті підприємства, які його купують, хочуть перекласти відповідальність на виробників. Виробники – на молокозаводи. Мережі як мали свої ціни, так і мають. Ці конфлікти на їхню сталу вартість ніяк не впливають. Те, чого не вистачає у цій ситуації – діалогу”, – сказав він.  На журналістський запит KV до Сквирської міської ради відповіли, що на її території переробкою молока, виробництвом масла та сиру займається лише одне підприємство – ТОВ “Сквирський завод продтоварів”. Там через підвищення тарифів на газ проблем немає, оскільки вони користуються альтернативними видами палива. Тимчасова знижка До жовтня 2021 року молоковиробничі підприємства працювали “в нуль” або із від'ємним прибутком. Лише наприкінці року вони почали отримувати певні доходи, поки стрімко не зросла ціна на газ. Тоді певним медіатором у ситуації між виробниками та переробниками виступило Міністерство аграрної політики. Пізніше до обговорень доєдналося Міністерство економіки.  5 січня Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило список суб'єктів господарювання, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість та зможуть отримувати для своєї роботи природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25 відсотків. Очікувалось, що цей наказ дасть змогу виробникам не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти. Однак, в Асоціації газовидобувних компаній України відразу заявили, що державний контроль цін на газ – це не ринковий механізм, і таке рішення призведе до ще більшої імпортозалежності. Там не виключають, що якщо “думка газовидобувників буде проігнорована, компанії будуть змушені відстоювати свої законні інтереси у встановленому законодавством порядку”, тобто – йти до суду. Крім цього було внесено зміни до постанови Кабміну стосовно заходів протидії епідемії коронавірусу щодо соціально значущих продуктів. У молочній галузі це ті підприємства, які мають основний вид діяльності – переробка молока та виробництво сиру. За словами Ганни Лавренюк, на лютий вартість газу для таких підприємств була встановлена на рівні 11,7 гривень за кубометр. Однак, не всі підприємства мають цей вид діяльності, як основний, до того ж, пільговий газ надається лише на пастеризоване молоко. Також є низка заводів, яка виробляє тільки сир і не може претендувати на пільгу.  Таким чином, проблема частково була вирішена лише на період до кінця лютого. Оскільки тариф встановлюється кожного місяця, як виробники, так і переробники молока, не мають жодних гарантій, що у березні ціна знову не підвищиться у 10 разів.  У пошуках виходу В Асоціації молочарів України запевнили KV, що вихід є – необхідно шукати інструменти впливу на розбалансованість розподілу витрат та заробітків у ланцюжку від виробника до торгової мережі, через яку реалізується 80% всієї продукції.  “Є доведені факти, коли торгівельні мережі затримують розрахунок постачальникам швидкопсувної продукції, яка реалізується за 2 тижні, на 90-120 днів. Тобто кредитуються за рахунок постачальників”, – кажуть в Асоціації. При цьому, додали експерти, більшість торговельних мереж активно беруть продукцію з імпорту або самі виступають імпортерами. І якщо на вітчизняну продукцію діє відстрочка, яка може сягати 120 днів, то на імпорт – передплата або розрахунок по факту поставки. Таким чином за рахунок вітчизняної харчової промисловості торгові мережі фінансують імпорт, що, за думкою Асоціації, не є справедливим.  Одночасно спостерігається скорочення експорту української продукції. Відсоток імпорту значно переважає відсоток експорту, що негативно впливає на розвиток галузі в Україні.  “Для покращення ситуації на зовнішньому ринку необхідно мати чітку позицію Мінагрополітики і Мінекономіки. Впродовж найближчих 6 місяців необхідно вжити стрімких заходів, аби зупинити нарощення кризи у молочній галузі. У нас немає часу чекати ще рік”, – підкреслили в Асоціації.  Молочарі вимагають прийняття змін до ЗУ “Про внутрішню торгівлю” у частині встановлення справедливих розрахунків за харчову продукцію, обмеження додаткових послуг, які прописуються торговими мережами (відомі факти, що крім торгової націнки 15-20% у договорі постачання мережі прописують додаткові послуги, які можуть досягати 40% від вартості товару).  Також розраховують на держпідтримку вітчизняних виробників.  “Ця боротьба буде непростою, але вона необхідна, щоб дати нашій галузі шанс на розвиток. Молочна галузь одна з найбільш ємних галузей і її втрата означатиме втрату стабільності загалом по Україні. Цього неможливо допустити. Один робітник на молочно-товарній фермі дає роботу ще 9 працівникам у суміжних галузях. Молочна галузь забезпечує велику частину податкових відрахувань як у місцеві, так і в державний бюджети”, – каже Ганна Лавренюк.  Варто зазначити, що Міністерство економічного розвитку на звернення низки переробних заводів, молочарних асоціацій ініціювало розслідування стосовно неконкурентного імпорту. Зареєстровано у справі величезну кількість дотичних сторін – це і посольства, і торгові мережі, і переробні підприємства.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Кабінет Міністрів вирішив матеріально підтримати сільгоспвиробників, які вирощують культури із застосуванням гідротехнічної меліорації. Сума підтримки не змінилася, але додалася обов'язкова умова для отримання допомоги від держави – використання вітчизняної техніки. Читайте: Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини КиевVласть

Богуславська громада позиціонує себе як інвестиційно та туристично привабливу. Запевняють: територія багата історико-культурною спадщиною, має розвинену промисловість та великі перспективи в сільському господарстві. Як планують тут розвиватися наступні шість років та якою є стратегія розвитку Богуславської громади – читайте у матеріалі KV.  Як стало відомо KV, 20 грудня 2021 року депутати Богуславської міської громади затвердили Стратегію розвитку на 2022-2027 роки. Як розповів KV начальник відділу економіки фінансового управління Богуславської міської ради Павло Павліченко, попередня влада громади також розробляла Стратегію розвитку, але її в результаті так і не затвердили. На заваді, ймовірно, стали політичні питання. Тож у 2020 році, коли до Богуслава доєдналися ще населені пункти, нова влада взялась за розробку нового плану розвитку, який враховував би всі території, що увійшли до складу тергромади. Загалом робота над Стратегією тривала приблизно пів року. Взялися за її розробку ще у липні минулого року, у серпні була створена робоча, а вже в грудні вдалося затвердити і сам проєкт.  "На першому етапі ми збирали інформацію про громаду і складали її характеристику, на другому ми провели соціологічне дослідження. Опитували населення, підприємців з приводу тих питань і проблем, які їх цікавлять, і які ключові напрямки розвитку громади вони вбачають. Проаналізувавши всі питання, що найбільше хвилюють село і місто, виявляли болючі сфери, яким варто приділити більше уваги. Визначилися і з перспективними сферами для розвитку. І третій етап вже включав саме стратегічне планування. Тут вже визначали ключові напрямки для громади. У жовтні ми зібрали всіх громадських активістів, керівників служб і провели загальне обговорення Стратегії. Його розділили на три блоки: проблеми громади, перспективи і саме обговорення, де кожен міг подискутувати. Варто зауважити, що всі озвучені питання були закладені у план розвитку громади. Оскільки зараз бюджетне фінансування йде по три роки, то таким чином було вирішено і розбити реалізацію Стратегії на дві частини, кожна по три роки – 2022-2024 та 2025-2027 роки", – розповів Павло Павліченко. Він зауважив, що як у населення, так і у підприємців, були схожі проблеми та бачення розвитку тергромади.  "У першу чергу турбували дороги, медицина, висловлювали побажання наявності при владі креативних та ініціативних представників. Богуслав – туристичне містечко з красивою природою, тож хотіли, щоб на території розвивалася і туристична інфраструктура. Серед проблем те, що багато мешканців через безробіття вимушені їздити на заробітки, працюють у столиці", – говорить він. І додав, що у результаті порушувалося питання створення нових робочих місць. Тож у плані розвитку виокремили туристичний напрямок і розвиток сільського господарства. А ще – створення нових видів підприємницької діяльності. Наразі із основних громада має лише торгівлю та харчову промисловість.  "У нас дуже активні активісти та мешканці. Вони водночас хочуть, щоб було екологічно чисте місто, але щоб була і працююча промисловість, яка б сплачувала до бюджету податки. Звичайно, важко поєднати такі ідеалістичні моделі та принципи", – зауважив начальник відділу.  Великі плани Як зауважив начальник економічного відділу, втілення масштабних проєктів поки що громада собі за мету не ставила. Першочергово планують працювати над залученням інвестицій за кількома напрямами. "По-перше – це участь та співпраця із міжнародними організаціями, залучення інвестицій для створення нових підприємств та об’єктів, оскільки у нас на території є підприємства, діяльність яких зупинилась. Цього року на один об’єкт, завод продається, вже заходить новий інвестор, з яким у кінці березня має бути підписана угода. Інвестор займатиметься переробкою пластика та вивезенням сировини на експорт. Залишаються ще три подібних підприємства і наразі вони є найбільш перспективними інвестиційними об’єктами, щоб привернути увагу інвесторів", – говорить Павліченко.  Наприклад, щодо перспектив нового будівництва, то він розповів, що наразі цим громаді не дозволяє займатися старий генеральний план.  "Усі питання упираються в цей план. Інвестори хочуть зайти і взяти землю, і землю саме під будівництво їм виділити не можемо. У старому генплані передбачено лише будівництво житлових будинків, таунхаусів. Та і самої землі на території немає. Сільська територія розподілена на паї. Будувати на території можливо лише на колишніх підприємницьких об’єктах. Тому вже зараз розробляється новий генеральний комплексний план, для цього в бюджет було закладено 2,5 млн гривень. Плануємо перепланування для того, щоб мати можливість змінити модель співпраці із бізнесом та відділом архітектури. І без цих дозволів ми не можемо розпочати щось нове", – говорить керівник відділу. Крім того, зауважив він, у громаді готується ще окремо стратегія із розвитку саме туризму, до якої вже залучили відповідного спеціаліста. Її презентація запланована на початок березня. Вона включатиме екотуризм по сільській і міській місцевостях, залучаючи історичний та природній потенціали (приберегові території, ліс), дитячі бази відпочинку, санаторій тощо.  У планах є проєкт із вирощування лікарських рослин із залученням до цих процесів місцевих жителів та підприємців, фермерів. Це відбуватиметься  у рамках такого стратегічного напрямку, як кооперація на селі. Це, у першу чергу, має дати поштовх розвитку саме сільським територіям.  "Ми знайшли експерта із 35-річним досвідом у цій справі, об’їздили всю громаду і пропонували місцевим долучатися до реалізації вирощуванням лікарських рослин, як одного із альтернативного розвитку сільського господарства. Хочемо, щоб мешканці відкрили для себе цікаву та перспективну галузь, яку підтримує громада якісним насінням, збутом, технологіями, експертами та консультантами", – розповів він. Крім, економічного, із залученням інвестицій, та туристичного розвитку громади, в Стратегії відобразили і такі проєктні ідеї як благоустрій території. В планах капітальні ремонти доріг (орієнтовна вартість 10 млн гривень) та водопостачання, покращення мережі освітлення, налагодження утилізації сміття. Працюватимуть і над покращенням екологічного стану громади – ліквідація стихійних звалищ, очищення русла річки Рось та водойм. Упродовж 2022-2027 займатимуться і модернізацією системи освіти та культури, медицини. Це – в більшості термомодернізація, у школах – заміна теплового обладнання, облаштування ресурсних кімнат, в медицині – капітальний ремонт полікліничного та педіатричного відділень (орієнтовно 25 млн гривень). Реконструкція дістанеться і спортивного закладу "Колос" (5,6 млн гривень), модернізацують сільські стадіони та побудують дитячі та спортивні майданчики, зони відпочинку і велодоріжки.  Загалом Стратегія включає 32 завдання. Економічна складова За словами Павла Павліченка, на території є і бюджетоутворюючі підприємства. Це – "Богуславська сільгосптехніка", "Богуславський завод продтоварів" (виробляє зефірні вироби, печиво і т.п), який входить до мережі "Фора", "Богуславський гранітний кар'єр". "Розробляємо самостійно IT-програму, з допомогою якої ми зможемо бачити кожного платника податків у розрізі земля, майно, ПДФО, Єдиний податок. Над програмою працюємо вже шість місяців. Це необхідно для того, щоб розуміти чітко, хто і як сплачує в громаді. Також на підприємстві "ХеппіМілк" змінилося керівництво і наразі вони хочуть зробити кооперацію із місцевими тваринниками, приєднавшись до канадської програми із розвитку тваринництва і реалізувати її у нас на території.  Об’єднання у громаду дало новий поштовх для того, щоб розпочати працювати по-новому. Ця медаль управління краща, аніж попередня. Але для того, щоб запустити великі проєкти – необхідний час. Наприклад, щодо нового інвестора. Для того, щоб він міг викупити територію, пішло три місяці. Вивчалась заборгованість, інфраструктура, виробничі потужності старого підприємства. Скільки їм необхідно буде коштів для його модернізації", – каже начальник відділу.  Згідно зі Стратегією, на території представлений й аграрний сектор економіки громади – фермерські та сільськогосподарські товариствами, близко 12 підприємств. Цей сектор спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових культур та  олійних, розвивається виробництво овочів, коренеплодів. Розвивається і галузь тваринництва. Із промислових великих підприємств можна ще виокремити ПП "Ярослав", ДП "Богуславське лісове господарство",  Філія ТОВ СП "Агропромінвест Богуславка", ТОВ "Богуславський завод залізобетонних конструкцій".  Основним джерелом власних надходжень тут є податок з доходів фізичних осіб, він становить 32,8%, також значні надходження коштів громада одержує від єдиного податку, податку на майно, акцизного податку. Так, дохідна частина бюджету на 2021 становила 203,6 млн гривень. Власні надходження бюджету становлять 55%, трансферти – 45%. Точка зору KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.  Депутатка Богуславської міської громади Наталія Ковальова (ПП "Голос"): Не брала особистої участі у розробці Стратегії, та як депутат звернула би увагу на те, де є проблематика, а це соціальна сфера. Паралельно я працюю директором Центру із надання соціальних послуг. Тож хочу акцентувати увагу на соціально незахищених верствах населення. Цей напрям необхідно розвивати. У кожній громаді є великою проблемою допомога безпритульним жителям, людям похилого віку, якими немає кому опікуватися, це і люди, які потрапили у складні життєві обставини. Цей напрям завжди залишався поза увагою, бо є більш вагомі проблеми: розбиті дороги, недосконале освітлення, не працює благоустрій тощо. Я є розробником програми щодо допомоги дітям-інвалідам, що дозволить опікуватися ними або допомогти матеріально. Ми забуваємо про молодь, у якої є також бачення розвитку майбутнього громади. У такий важкий період наші виборці звертаються до нас із проханнями організації дозвілля: танцювального майданчику для людей похилого віку, створення дозвіллєвого будинку для спілкування. Не завадило б розробити проєкт встановлення пандусів на дорогах, переходах. Цей проєкт можно включити і до Громадського бюджету. Зараз стоїть гостро проблема роботи ресурсно-інклюзивних центрів, враховуючи, що кількість такого населення зростає. І для них також повинні створюватися відповідні умови.  Депутатка Богуславської міської громади Мороз Оксана (ПП "Європейська Солідарність"): Однією із болючих проблем, на мою думку, є вирішення питання розвитку галузі культури. Заклади потребують осучаснення, забезпечення оргматеріалами. Сюди можна віднести і забезпечення школи мистецтв музичними інструментами. Місцеві артисти та викладачі також потребують підтримки. Так, звісно, вже будучи громадою, на місцях сприяють і намагаються вирішувати ці проблеми. Та хотілося, щоб цій сфері, яку раніше все ж більш оминали фінансуванням, сьогодні приділяли більше уваги. Враховуючи, що місцевість зі своєю історію, то зараз треба трохи вкласти кошти саме у розвиток історичного Богуслава, збереження культурних пам’яток. Звичайно турбують і дороги, необхідно вкладати кошти у розвиток інфраструктури. Дорожня карта  Як міська громада, з адмінцентром у місті Богуслав, була створена у червні 2019 року. На першому етапі до Богуслава приєдналися чотири сільські ради – Біївецька, Киданівська, Розкопанецька та Хохітвянська. За результатами виборів в жовтні 2020 року, відтепер Богуславська громада складається із 12 старостинських округів. Це – Біївецький старостинський округ,  Вільховецький (села Вільховець, Семигори, Калинівка і Половецьке), Дибинецький (села Дибинці, Бородані, Синиця), Ісайківський (села Ісайки і Яцюки), Киданівський, Мисайлівський (села Мисайлівка і Чайки), Москаленківський, Розкопанецький, Саварський (села Саварка і Лютарі), Тептіївський (села Тептіївка, Дешки), Хохітвянський (села Хохітва, Івки і Поташня) та Шупиківський (села Шупики, Карандинці і Туники). Крім того, ще дві сільради, Іванівська та Михайлівська, відійшли до Миронівської громади. Раніше всі ці території входили до Богуславського району, нині ж це єдиний укрупнений Обухівський район.  Всього в раду громади після місцевих виборів 2002 року увійшло 26 депутатів від дев’яти політичних партій: "Європейська Солідарність", "Наш край", Во "Батьківщина", "Українська православна асамблея", "За Майбутнє",  "Слуга Народу", "Пропозиція", "Голос" та "Громадський рух Миколи Томенка "Рідна країна". Населення Богуславської громади становить 25 719 осіб, площа – 492 кв. км. На території діє розширена освітня мережа, яка налічує 16 дошкільних закладів та закладів загальної середньої освіти. Крім того, діти можуть навчатися у Богуславському академічному ліцеї №1, Навчально-виховному об'єднанні "Ліцей №3 – Мала академія наук" та ще шести гімназіях. Цьогоріч в закладах загальної середньої освіти навчається 2636 учнів, в дитсадках – 585 дітей.  Крім того, працюють ДЮСШа, Інклюзивно-ресурсний центр. Медична галузь включає Центр первинної медико-санітарної допомоги та Богуславську центральну лікарню. До базової мережі закладів культури входять БК, Публічна бібліотека, Музей історії Богуславщини та Богуславська школа мистецтв. Робить акцент громада і на розвитку фізичної культури та спорту, сфері послуг тощо.  Богуслав розташований за 120 км від обласного центру міста Києва. Значна частина адмінцентру громади  – це історична зона. Тут знаходиться Регіональний ландшафтний парк "Богуславль".  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)  Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері Фото: колаж KV КиевVласть

Київська ОДА видала ліцензії восьми комунальним та двом приватним закладам у сфері освіти у Бориспільському, Фастівському, Броварському й Обухівському районах. Ліцензували діяльність не лише загальноосвітнім школам за трирівневою системою освіти, а й закладам позашкільної освіти та спортивного виховання. Як стало відомо KV, у грудні-січні голова Київської ОДА Василь Володін підписав низку розпоряджень щодо впровадження загальної середньої освіти на Київщині комунальним та приватним навчальним закладам.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Комунальні заклади Зокрема, Київська ОДА погодила ліцензію у сфері повної середньої освіти для "Навчально-реабілітаційного центру-гімназії "Зростання" Броварської міської громади. Навчальний заклад впроваджуватиме початкову світу з ліцензованим обсягом на 40 осіб. Центр-гімназія розташована у Броварському районі, у місті Бровари по вулиці Гагаріна, 8-А.  За даними YouControl, заклад заснований нещодавно – у листопаді минулого року. І тимчасово, до оголошення конкурсу на посаду директора, керує цієї установю Наталія Сердюк. Так, на сайті місцевого видання до відкриття розповідали, що навчатимуться тут саме діти з особливими освітніми потребами. Планували створити 9 класів – початкової школи та гімназії, де кожному класі навчатиметься 4-6 учнів. Центр "Зростання" облаштували на базі міського центру комплексної реабілітації дітей із інвалідністю. Цей Центр діє в Броварах 17 років і надавав медичну, психолого-педагогічну та консультативну допомогу, з січня 2022 року його реформували у центр-гімназію "Зростання". Утримуватися заклад буде як за рахунок місцевих коштів, так і субвенції із держбюджету.  На фото: новий заклад у Броварах – "Навчально-реабілітаційного центру-гімназії "Зростання"  Серед ліцензіатів опинилися і навчальний заклад у Бориспільському районі. Так, без проходження процедури ліцензування ліцензії на трирівневу систему освіту одержала Семенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У документі погодили такі обсяги: за рівнем початкової освіти – 100 осіб, базової – 180 та профільної 40 осіб. Школа базується на території села Семенівка по вулиці Центральна, 1 (нині у складі Студениківської сільської громади) і була побудована ще в 1987 році. На сайті закладу інформують, що минулому навчальному році тут навчалося 124 учні у 11 класах. Процес навчання тут забезпечують  під керівництвом директора Олени Шендрик 21 педагог. Діти можуть навчатися як в поглиблених класах, так і профільних, діють гуртки.  Ліцензії одержали й заклади Борисполя, що надають послуги у сфері позашкільної освіти. Це – Бориспільський міський центр туризму та краєзнавства, Центр технічної творчості “Евріка” та Бориспільський будинок дитячої та юнацької творчості “Дивоцвіт”.  Про Бориспільський міський центр туризму та краєзнавства учнівської молоді відомо, що він був заснований при управлінні освіти і науки виконавчого комітету Бориспільської міськради шляхом відокремлення від Центру технічної творчості "Еврика" ще у 2007 році. До цього, з 1997 року, він накопичував свій досвід як відділу туризму та краєзнавства. Робота тут вибудована за трьома напрямами: краєзнавчим, спортивно-туристичним й військово-патріотичним. За кожним із них закріплені свої гуртки, в який діти займаються по 4-6 годин на тиждень. Заклад же був зареєстрований у 2006 році і зараз ним керує Тетяна Рахуба. Розташований він по вулиці Київський шлях 108. Центр технічної творчості “Евріка” був створений у 1981 році на базі старої школи № 6 спочатку як станція юних техніків. Це був перший позашкільний заклад у місті і налічував він шість гуртків: фототехнічний, автоконструкторний, радіотехнічний, радіомодельний, гурток технічного моделювання й гурток художнього конструювання. На сьогодні до них додались ще гуртки радіоаматорів, авіамодельний, судномодельний, гурток кіностудії, технічного моделювання, конструювання одягу і гурток картингу. У Центр заклад було перейменовано вже 1991 році. З 2019 року який очолює Юрій Братусь. Навчання ведеться тут українською мовою і на безоплатній основі. Знайти заклад можна по вулиці Київський шлях, 87.  Бориспільський будинок дитячої та юнацької творчості “Дивоцвіт” працює не менше своїх попередників – 38 років і у минулому більш відомий для містян як Бориспільський будинок піонерів. Заклад налічує 1958 вихованців від 4 до 22 років, з якими займається 48 педагогів. А ще – 32 гуртки і 130 груп, при яких існують творчі хореографічні, вокальні та образотворчі колективи. Працюють гуртки за п'ятьма напрямками: художньо-естетичним, соціально-реабілітаційним, дослідно-експериментальним, еколого-натуралістичним та гуманітарним. На сьогодні директором будинку є Наталія Тименко, яка 10 років очолювала посаду заступника директора БДЮТ. Заклад розташований за адресою вул. Старокиївська 1. Надаються тут і платні послуги у низці хореографічних та образотворчих гуртках. Вартість занять коливалась у 2020-2021 роках від 500 до 700 гривень щомісяця. Декілька ліцензій у сфері позашкільної освіти відійшли і до Фастівського району, а саме - Фастівської міської громади. Так, у Фастові одержала ліцензію місцева Дитячо-юнацька спортивна школа, яка утримується на балансі Фастівської міської ради і працює за адресою: вул. Шевченко, 39. Юридично школа існує майже 30 років і зараз функціонує під керівництвом Бориса Свириденка. Заклад виховує спортсменів за шістьма видами спорту: баскетбол, бокс, футбол, кульова стрільба, легка атлетика і дзюдо.  Також одержала ліцензію Фастівська станція юних натуралістів. У закладі функціонують такі гуртки як “Юні екологи”, “Юні кактусоводи”, “Рослини-символ України”, “Я пізнаю світ”, “Людина і довкілля”, “Природознавство для дошкільників”. Вихованці пізнають науку й через творчість: вивчають бісероплетіння, екодизайн, фітодизайн й елементи флористики. Також юні природознавці слідкують за живим куточком.  Загалом Станція була заснована ще у 1981 році та розміщувалася на території ботанічного саду, нині – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва “Молодіжний”. Заклад функціонує у місті Фастів по вулиці Капітана Строкова 18. А зареєстрований він у 1992році. Наразі її керівником є Ольга Сіляк. Ще одним творчим закладом, одержавшим ліцензію, став Ржищівський будинок дитячої та юнацької творчості, що розташований у Ржищеві по вулиці Ярмаркова, 24-А (Ржищівська громада). Це вже територія Обухівського району.  Заклад позиціонує себе, як багатопрофільний позашкільний навчально-виховний заклад, що забезпечує здобуття позашкільної освіти. Адже у цьому будинку творчості вихованці мають змогу вивчати образотворче і декоративно-прикладне мистецтво, вокал і шахи Також вихованці можуть вступити до військово-патріотичного гуртка, або до місцевого учнівського самоврядування, чи спробувати свої сили, навчаючись на гуртку журналістики. Станом на січень 2021 року, тут навчалося понад 300 гуртківців.  Заклад зареєстрований у 2003 році, а працює він під керівництвом Надії Терещенко, яка займає посаду в.о. директора закладу із серпня 2020 року.  Приватні заклади П’ять ліцензій КОДА надала приватному закладу "Вишеньківський міжнародний ліцей "Золоче". Це ліцензії на базову трирівневу загальну середню освіту та позашкільну.  Так, тут зможуть виховуватися 45 дітей, а навчатися загалом 175 учнів (початковий рівень – 60, базовий – 75, профільний – 40). Локалізується він на території  Бориспільського району у селі Вишеньки (вулиця Набережна, 28-А, територія Золочівської громади) із загальною потужністю будівлі на 250 осіб. Та перед цим губернатор Володін анулював на підставі заяви ліцензіата ліцензію цьому ТОВ у сфері дошкілля, видану ще червні 2016 року. Ймовірно, аналювання пов’язане із перейменувнїанням закладу із НВК в міжнародний ліцей.  Про ліцей відомо, що він має столичну реєстрацію за адресою: Київ, вулиця Драгоманова, 1-М. І надає свої послуги вже понад 10 років, починаючи з травня 2011 року. Керує ліцеєм Софіко Ровінська, а належить двом бенефіціарам, ймовірним родичам, Коржевським – киянинам Юрію Володимировичу і Наталії Юріївні, та Тетяні Володимирівні, яка зареєстрована у Вишеньках.  Крім того, Юрій і Наталія Коржевські є власниками обслуговуючого кооперативу Садово-будівельний кооператив "Золоче 3", що спеціалізується на будівництві житлових та нежитлових будівель з 2015 року, зі статутним каптівлом в понад 4 млн гривень компанії з оренди та управління нерухомістю ТОВ "Рів’єра Золоче". Остання також зареєстрована як ФОП з 2006 року, діяльність якого пов'язана зі сферою освіти. Також Наталія Коржевська є співвласницею ще декількох компаній: ТОВ "Золоче Сервіс" – комплексне обслуговування об'єктів та "УБА "Інше Місто" – купівля та продаж нерухомості. Коржевський також займається підприємницькою діяльністю ще з 2003 року у сфері вантажного автомобільного транспорту. У його досьє також є низка компаній, де він рахується як співвласник. Це – ТОВ "Укрінвестхолдінг" (будівництво житлових та нежитлових будівель), компанії із двохмільйонним капіталом ТОВ "Уба-Транс" (вантажні перевезення автомобільним транспортом) тощо.  На сайті ліцею зауважено, що заклад розташований на території котеджного містечка "Золоче". У дитсадку тут працюють три групи для дітей від 3 до 6 років, де вивчають поглиблену англійську за міжнародною програмою Cambridge Pre-Primary. Вартість навчання у такому дитсадку складає від 560 до 1150 доларів за місяць (близко 16 – 33 тис. гривень ). У міжнародній школі ж пропонують навчання за білінгвальною програмою вартістю від 1,5 до 2 тис. доларів на місяць (близько 43-57 тис. гривень). Тут використовують методику навчання дітей англійської мови з раннього віку.  "Першу половину дня наші учні проводять з сертифікованими викладачами Cambridge Primary and Secondary, вивчаючи Міжнародний блок програми. У другій половині дня досвідчені педагоги викладають предмети відповідно до державних стандартів України", – йдеться на сайті.  На фото: "Вишеньківський міжнародний ліцей "Золоче" У Фастівському районі ліцензію має і приватна підприємиця Юлія Плосконній. Свою діяльність вона планує здійснювати у сфері позашкільної освіти у місті Васильків по вулиці Соборна, 66 (територія Васильківської громади). Як ФОП, вона була зареєстрована у грудні 2014 року. Крім освітньої сфери, у досьє прописані таки види діяльності як виробництво дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, металевих конструкцій, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням тощо. Також КОДА анулювала на підставі заяви ліцензіата ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти ще одній фізичній особі-підприємцю – Оксані Макаровій. Ліцензію ж вона одержувала нещодавно, у червні 2021 року у сфері дошкільної освіти і планувала працювати в місті Ірпінь по вулиці Давидчука, 28. Нині ж діяльність її ФОП припинена. І згідно із даними Єдиного державного реєстру, займалася вона підприємницькою діяльністю всього два роки.    Нагадаємо, що на Київщині продовжує розширюватися мережа ліцензованих закладів освіти. У листопаді Київська ОДА затвердила ліцензії освітнім закладам у Фастівському, Бучанському, Бориспільському, Вишгородському та Броварському районах у сфері дошкільної освіти. Серед одержувачів документів – комунальна школа та ще чотири приватні дитячі садки. Останні належать бізнесменам, діяльність більшості яких раніше не була пов'язана з вихованням дітей. Загалом в установах хотіли охопити вихованням 185 дітей пристоличного регіону. Читайте: Теплое место: Киевская ОГА раздала лицензии детсадам пяти районов Киевщины На початку жотвня Київська ОДА погодила шість ліцензій для провадження освітньої діяльності в Бучанському та Фастівському районах. Серед ліцензіатів на Київщині лише нові навчальні заклади. Це – комунальні дитсадок і початкова школа та ще три приватних дитсадка з гімназією. Та за декількома новачками все ж стоять власники розширеної мережі як дошкільних, так і закладів середньої освіти в області.  Читайте: На старті: на Київщині ліцензували діяльність шести нових шкіл та дитсадків Ще пізніше жадані документи одержали ще два комунальних та п’ять приватних закладів з Обухівського, Броварського та Бучанського районів.  Читайте:  Дошкільний бум: влада столичного регіону роздала ліцензії приватним дитсадкам У серпні Київська ОДА надала жадані ліцензії п’ятьом та поновила документи ще двом закладам освіти. Це – ліцеї та гімназії, що надаватимуть як базову трирівневу середню освіту, так і працюватимуть у сфері дошкілля. Загалом ліцензії відійшли у громади Фастівського та Білоцерківського районів. Найбільша же кількість із них дісталася саме громадам Бучанського району.  Читайте: У трьох районах Київщини відкрилися нові приватні ліцеї та гімназії Крім того у червні-липні Київська ОДА видала близько 80 освітніх ліцензій комунальним навчальним закладам. Це – базові та початкові школи, дитсадки, а також центри позашкільної освіти в семи громадах Бучанського, Броварського та Фастівського, Обухівського районів. Досить популярною на Київщині залишається дошкільна сфера. Так, КОДА продовжує видавати значну кількість ліцензій приватним дитсадкам з мережею від 35 до 100 вихованців.  Читайте: На Київщині розширюється мережа приватного дошкілля  *Семенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Студениківської сільської ради (код ЄДРПОУ: 20619693). ** Бориспільському міському центру туризму та краєзнавства учнівської молоді (код ЄДРПОУ: 34783234). *** КЗ "Бориспільський міський центр технічної творчості "Евріка" Бориспільської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ: 25299000).  **** Будинку дитячої та юнацької творчості "Дивоцвіт" Бориспільської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ: 19407483). ***** КЗ Фастівської міської ради "Дитячо-юнацька спортивна школа" (код ЄДРПОУ: 25301330). ****** Ржищівський будинок дитячої та юнацької творчості (код ЄДРПОУ: 26376694). ******* Комунальна організація (установа, заклад) "Навчально-реабілітаційний центр-гімназія "Зростання" Броварської міської ради Броварського району Київської області" (код ЄДРПОУ: 44621916). ******** ТОВ "Вишеньківський міжнародний ліцей "Золоче" (код ЄДРПОУ: 37689436).  ********* ФОП Плосконній Юлії Олександрівні (реєстраційний номер облікової картки 2953616441). ********** ФОП Макарова Оксана Василівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків 3103400269). Фото: колаж KVКиевVласть