В столице наблюдается снижение заболеваемости гриппом и ОРВИ на 8,1%, которое произошло за счет взрослого и детского населения. Так, детей заболели - 8072 (снижение на 7,6%), взрослых - 4942 человек (снижение на 9%). Среди школьников заболеваемость снизилась на 11,3%. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как сообщил первый заместитель председателя КГГА Николай Поворозник, в целом интенсивность эпидемического процесса находится на уровне, характерном для этого периода года. За 7-ю неделю 2019 года зарегистрировано 13 014 больных гриппом и ОРВИ (за предыдущую неделю заболело 14166). Показатель заболеваемости гриппом и ОРВИ составляет 439,2 и ниже эпидемического порога на 48,7%. “В структуре заболеваемости дети составляют 62%, а на предыдущей неделе - 61,6%. Среди школьников заболеваемость снизилась на 11,3%: 3583 случаев, что составляет 50,1% от общего количества заболевших детей и 31,1% от общего количества лиц, обратившихся за медицинской помощью”, - рассказал Николай Поворозник. Он отметил, что в медицинские учреждения за 7-ю неделю госпитализированы 105 человек, из них 85 - дети. “С начала эпидемического сезона - с 1 октября 2018 года - в прививочных кабинетах частных клиник и коммунальных учреждений здравоохранения вакцинацией против гриппа охвачено 34957 человек, из них 9270 детей”, - добавил Николай Поворозник. Он отдельно отметил, что по информации Департамента образования и науки, сейчас в Киеве приостановлен образовательный процесс в 59 школах. Обучение приостановлено полностью в 40 учреждениях общего среднего образования (УОСО), а частично - в 19 УОСО. Так, образовательный процесс приостановлен: Голосеевский район - 3 УОСО (частично);Дарницкий район - всего 4 УОСО, из них: 3 - полностью, 1 - частично;Деснянский район - всего 4 УОСО (полностью);Днепровский район - 4 УОСО, из них: полностью - 1, частично - 3;Оболонский район - всего 8 УОСО, из них: полностью - 7, частично - 1;Печерский район - всего 4 УОСО (полностью);Подольский район - 1 УОСО (частично);Святошинский район - всего 6 УОСО, из них: 3 - полностью, 3 - частично;Соломенский район - всего 18 УОСО, из них: полностью - 13, частично - 5,Шевченковский район - всего 7 УОСО, из них: 5 - полностью, 2 - частично. Отмечается, что что руководители учебных заведений имеют право полностью или покласово приостанавливать учебный процесс при отсутствии 20% от общего количества учащихся из-за заболевания гриппом и ОРВИ. Напомним, неделей ранее в столице было зафиксировано 14 166 случаев заболевания гриппом и ОРВИ, что ниже показателей предыдущей недели на 1,6%. Читайте: В Киеве зафиксировано снижение заболеваемости гриппом и ОРВИ Ранее KV сообщала, что в ночь на 16 февраля в Киеве в реанимации инфекционного отделения Октябрьской больницы была зафиксирована первая в Киеве смерть от кори. Читайте: В Киеве зафиксирована первая смерть от кори Отметим, что Николай Поворозник, как 1-й замглавы КГГА,  имеет широкий спектр полномочий и обязанностей. В частности, он курирует сферу охраны здоровья. Фото: vchasnoua.com KиевVласть

По данным Департамента образования и науки Киевской горгосадминистрации (КГГА), в детских садах столицы насчитывается 393 свободных места для детей ясельного возраста. Эти данные получены из системы электронной записи детей в учреждения дошкольного образования. Об этом KV стало известно из сообщения УНН со ссылкой на ответ Департамента КГГА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "По состоянию на 12 февраля 2019 года в системе электронной записи детей в учреждения дошкольного образования насчитывается 393 свободных места для детей от 1 до 3 лет", - сообщили в ведомстве. Отмечается, что показатель очереди детей указанного возраста не является актуальным, поскольку мамы детей от 0 до 3 лет находятся в отпусках по уходу за ребенком. Всего в Киеве насчитывается 569 коммунальных учреждений дошкольного образования и школ-детских садов, в которых созданы 105,8 тыс. мест, из них 19,1 тыс. - для детей ясельного возраста (от 1 до 3 лет). Напомним, что с 2019 года на портале дошкольного образования Киева вводится новая функциональность с целью обеспечения приоритетного права киевлян на зачисление в детсады. Размещение заявок в списке будет осуществляться с учетом подтвержденного статуса ребенка в реестре территориальной общины Киева.   Читайте: В детсадах Днепровского района имеется 250 свободных мест Фото: Деньги.ua KиевVласть

Сегодня ночью в Киеве в реанимации инфекционного отделения Октябрьской больницы была зафиксирована первая в Киеве смерть от кори. Об этом KV стало известно из сообщения заслуженного врача Украины, заведующей кафедрой инфекционных болезней, доктора медицинских наук, профессора Ольги Голубовской на странице в сети Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как сообщила Ольга Голубовская, в Киеве от кори умерла женщина 57 лет. “Сегодня день начался с печальной новости - первый смертельный случай в нашей клинике и в Киеве от кори, женщина 57 лет, с тяжелой пневмонией и ТЕЛА (подозрение)”, - написала в сообщении заслуженный врач. В комментариях к ее сообщению профессор Национального медицинского университета им. Богомольца Елена Курик уточнила, что женщина умерла в час ночи 16 февраля в реанимации инфекционного отделения Октябрьской больницы. Ранее KV сообщала, что по состоянию на конец января с начала 2019 года 297 жителей Киевской области обратились за медицинской помощью с подозрением на корь. Из них 152 ребенка и 145 взрослых. Всего было госпитализировано 220 человек. Читайте: В Минздраве рассказали, в каких районах Киева больше всего болеют корью Фото: iz.ruKиевVласть

В ІТА “ЮН-ПРЕС” відбувся ІІ-й етап конкурсу “Журналістське розслідування/ дослідження “Київ крізь призму журналістики”. Місце, де людина народилася й живе, називають Рідним краєм. Це земля наших батьків і дідів зі славною історією, мальовничою природою й працьовитими людьми. Усі кияни люблять рідне місто й пишаються ним, однак сприймають його по-своєму.  На Київській землі народилося багато витворів людської думки, що увійшли до скарбниці вітчизняної й світової науки, літератури та мистецтва. Київ - одне з найбільших міст світу – залишається вічно молодим. Він завжди в русі й розвитку, завжди дивиться в майбутнє! А допомагаємо йому в цьому ми - юні кияни! Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV” Наш фестиваль-конкурс “Київ крізь призму журналістики” проходить уже понад 10 років. Юні журналісти разом зі своїми дорослими колегами досліджують цікаві сторінки нашого міста, його проблеми й забуті імена, досягнення й буденність. Адже місто приховує сотні тисяч загадок. Сьогодні ми зустрілися, щоб подивитися на наше місто з точки зору гри – перевірити свої знання про місто і розпочати новий етап – пригодницьку гру-квест “Місто”.  А головне – засвідчити, що 2019 рік оголошено в  Києві роком 85-річчя Київського Палацу дітей та юнацтва. Саме в травні цього року Палац святкуватиме 85-річний ювілей!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Тому й питання києвознавчої вікторини  були пов’язані з історією й сучасністю Палацу, зі славетними сторінками нашого міста, з видатними киянами та пам’ятками столиці України.  Крім того, потрібно було пантомімою зобразити пам’ятні місця Києва, наприклад, міні-скульптури  відомого проекту “Шукай!” чи, скажімо, залізничний вокзал або Михайлівський золотоверхий собор. А ще – скласти буріме (віршовані рядки) зі слів, пов’язаних з Києвом, наприклад, “літак “Мрія”, “Льодовий стадіон”, “Будинок з химерами” тощо. До фіналу гри в повному складі дійшло дві команди – вихованці гуртків “Школа основ журналістики” та “Ораторське мистецтво”. - Я навіть уявити не могла, що сучасна молодь так добре знає творчість Михайла Булгакова, розповідає про споруди, спроектовані в позаминулому столітті архітектором Ніколаєвим, - каже голова журі  конкурсу, фотожурналіст, актриса Марина Куценко. Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV” Наступним етапом конкурсу буде заочний квест містом. Приєднуйтеся! Вся інфомація – на сайті Палацу та на сайті ІТА “ЮН-ПРЕС”.KиевVласть

Перед тим, як говорити про законодавство з регулювання обігу землі та про ринок землі, необхідно визначитися, яку країну ми хочемо бачити в майбутньому: країну де власниками землі, її надр та інших ресурсів фактично стануть кілька осіб, чи країну де все це  у власності українського народу.  Бо земля - одне з основних надбань українців. Від форми земельних відносин залежить і подальший розвиток економіки країни. Сподіваюсь, усім зрозуміло, що Україна потребує зміни форми земельних відносин. Сьогодні існують дві основні форми земельних відносин: - користувальна (оренда, емфітевзис) – власник землі не є власником врожаю; - самостійна - власник самостійно обробляє землю і є власником врожаю. На початку дії земельної реформи Кучми нові землевласники (селяни) не були поінформовані і підготовлені до самостійного управління чи прийняття участі в управлінні, користуванні, володінні майном та отриманні самостійного доходу від нього. Тому землевласники (селяни) не змогли стати справжніми власниками отриманого майна і землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Зазвичай, вони цілими селами підписували договори оренди землі з майбутніми аграрними олігархами. Цілі реформи не буди досягнуті – селяни не зберегли колективні методи господарювання, не розпочали індивідуальне виробництво на своїй землі. Держава не спромоглася забезпечити процес реформування в задуманому руслі - і в країні запанувала користувальна (оренда, емфітевзис) форма земельних відносин. Селяни отримали низьку орендну плату та відсутність роботи. А в перспективі - вимушений продаж землі, легальний чи нелегальний, без будь-яких подальших перспектив у рідному селі чи селищі. Розглядати перспективу України, в якій працює виключно десяток агрохолдингів, взагалі б не хотілося. Вирішення багатовекторної проблемної (конфліктної) ситуації яка склалася, може знаходитися тільки в площині зміні форми земельних відносин, яка визначить основні засади обігу землі сільськогосподарського призначення, справедливість отримання доходів від землі її власниками і створення робочих місць з припиненням трудової міграції.   Отже, є три варіанти: 1. Залишити все так як є. 2. Виставити землю на продаж і перетворити українців в люмпенів. 3. Зробити так, щоб земля залишилася за селянами, фактично - за українським народом. Перший варіант передбачає підтримку користувальних земельних відносин через продовження заборони (мораторію) на відчуження землі. Цим самим будуть залишені джерела соціально-економічні напруги, які виникли на фоні:  - відносин власником та користувачем землі – одним плата за користування землею мала, а іншим велика; -  права розпоряджатися землею; -  відсутністю розвитку виробництва (тваринництво і переробка) на селі і, відповідно, відсутність роботи на селі; -  продовольчої небезпеки. При цьому у селян ще залишатиметься шанс “повернутися” до землі, що поступово і відбувається. Але в недостатніх обсягах та темпах і вже тільки на малу частку землі, яка залишиться після "чорних орендарів", що нелегально скуповують землю. Другий варіант передбачає створення умов для розпродажу селянами землі "новим ефективним власникам" - і подальшу поступово-швидку концентрацію землі у обмеженого кола осіб. Тобто – монополізацію власності на землю. Земля буде оброблятися, ВВП буде зростати на душу, але прибутки будуть концентруватися у того ж певного обмеженого кола осіб. Селяни перетворяться, в кращому випадку, на найманих працівників на селі, або виїдуть з села, розвиваючи і надалі люмпенізм. Третій варіант - перетворити селян на господарів на своїй землі. Залишити їх власником землі і зробити їх власниками виробництва на ній -  через об’єднання в товариства власників землі, надання фінансування, забезпечення допомоги в організаційних питаннях.  Це означає усуспільнити прибутки, зберегти землю за українським народом, зберегти країну, і, головне, означає стрімкий розвиток сільського господарства та збільшення доходів селян. Я за третій варіант, останній, як, можливо,  останній шанс для України. А ви? Читайте: Повернення ресурсів українському народу Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть

Глава Киевобладминистрации Александр Терещук продолжает вояжировать по районам столичного региона. Очередным пунктом назначения стал город Сквира. В ходе инспекции губернатор постоял в очереди в аптеку, пообещал глубже погрузиться в проблемы Сквирщины и предложил местным жителям хорошенько помозговать над вопросами децентрализации. Как стало известно KV, 8 февраля 2019 года глава Киевской облгосадминистрации (КОГА) Александр Терещук в рамках своих еженедельных выездных заседаний посетил город Сквира. Встреча губернатора с местными жителями, управленцами и активистами состоялась в местном доме культуры. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В свою очередь Перед самой встречей с жителями Терещук сходил в народ. Проверив работу Сквирской центральной районной больницы (ЦРБ) и детского сада №5, губернатор постоял в очереди в аптечном пункте ЦРБ. Проверяя таким образом наличие медикаментов, которые должны выдаваться по программе “Доступные лекарства”. “Подхожу в аптеку, там очередь, один из мужчин сказал мне, что второй день занимает место в очереди с самого утра за бесплатными лекарствами. Спрашиваю, мол, неужели дефицит? Оказывается, что бесплатные лекарства есть, но пациенты не могут их получить уже три недели, потому что у них, мол, компьютер не работает!” - возмутился Терещук. Родители воспитанников сквирского детсада №5 жаловались на плохое состояние здания. Сквирский городской голова Валерий Скочко перечислил, что садик нуждается в ремонте помещений, замене окон, ремонте устаревших систем водо- и газоснабжения. Терещук предположил, не лучше ли тогда построить новый садик с нуля. Но такой проект обойдется бюджету области в примерно 60 млн гривен. Потому рассудили, что в течение 10 дней подробнее изучат проблему. Крепкое хозяйствование Одной из проблем, первоочередно отмеченных на встрече, стала децентрализация. Сельский голова Шамраевки Валентина Левицкая пожаловалась губернатору, что в децентрализационных процессах на Сквирщине еще кот не валялся. Деньги идут мимо общины и помощь властей нужна, как никогда. “Сквирщина в данном вопросе отстает, в то время как рядом есть село Фурсы и различные ОТО, где в пять раз увеличиваются бюджеты, и эти деньги идут прямо на общественность, строятся, школы, садики и так далее. Я прошу помочь нам консультацией по этому вопросу. Нужно больше встреч и разъяснений для людей”, - сказала сельская голова. Терещук в ответ предложил депутатам райсовета и сельским главам собраться и обсудить этот вопрос подробней: “Давайте в конце мы с сельскими головами сядем и переговорим. Я приглашаю вас в конце на трибуну или тут прямо и пообщаемся. Вас выбрали люди, меня назначил президент, потому задача у нас одна”. “Самое основное: должен быть хозяин, который видел проблемы, мог бы объединить людей и видел, как можно зарабатывать на пользу общественности. Приведу пример: в вашем районе ни один водоем не сдан в аренду, в то время как в соседнем Таращанском с 3500 га водного плеса платят 7000 грн в год. У вас так и вовсе ни копейки в бюджет с водоемов не поступает. У меня два варианта: ответственные за это люди либо некомпетентные, либо воры”. Читайте: Таращу и Ставище накрыло волной проблем Транспорт Город Сквира минуют школьные автобусы. Местные жители жалуются, что хотели бы отправлять детей на обучение в столицу, но не могут. Просят поддержки властей. Глава департамента образования и науки Вера Рогова отметила, что в Сквирском районе всего 10 автобусов, но программой “Школьный автобус” почему-то не предусмотрена развозка детей из поселков и ПГТ. Терещук предложил обсудить такую перспективу развоза школьников с ЧП “Центурион-плюс”, которое выполняет пассажирские перевозки между Сквирой и Киевом. “Если он выполняет [маршрут] “Сквира-Киев”, он на себя возьмет этот маршрут. Мы прямо сейчас будем с ним общаться по этому поводу”, - заявил Терещук. Кроме того, дорога на улице Железнодорожной в городе Сквира давно нуждается в ремонте: по словам городского головы Виталия Скочко, на [ямочный] ремонт необходимо 1,4 млн гривен, все документы уже готовы. На его запрос директор департамента капитального строительства Сергей Золин ответил: деньги есть, 2 млн гривен не использованы, но для того, чтобы пустить их на ремонт дороги, необходимо дождаться проведения сессии облсовета. Имущество Село Шамраевка живет под угрозой затопления. Сельский голова Валентина Левицкая отметила, что избежать затопления населенного пункта можно, проведя реконструкцию гидротехнических сооружений. Однако соответствующая проектно-техническая документация, по словам Левицкой, лежит в Департаменте регионального развития и жилищно-коммунального хозяйства КОГА уже третий год. Осложняется проблема тем, что это сооружение числится как государственное имущество, однако ни на чьем балансе не стоит. Решено было сначала разобраться и четко выяснить, чья это собственность и кому она должна принадлежать. В самой Сквире в ремонте нуждаются устаревшие сети водоснабжения. Снова требуются деньги. “Летом город страдает от недостатка воды. В прошлом году мы построили 3 скважины, реконструировали станцию перекачки, но сложной остается ситуация с центральной частью города, где сети работают с 60-х годов. У нас готов проект, потребуется 1,5 млн гривен на прокладку новой ветки. Мы берем на себя софинансирование, но полностью самим нам не справиться”, - заявил Сквирский городской голова. Валентина Левицкая также затронула тему работы почтового отделения в их селе. Как известно, начиная с августа 2018 года, “Укрпочта” начала закрывать свои отделения в селах Украины, предложив взамен “передвижные отделения”. Как итог, персонал стационарных отделений попал под сокращение. Сельский голова Шамраевки Валентина Левицкая “Я заехал сюда и посетил ваше почтовое отделение. Проблема действительно есть. Сегодня по стране выделены деньги на это… Скажу так: за последние месяц-полтора я остановил остановку работы почт, в нашей области отделения перестали закрывать. Я подал заявку на встречу с профильным министром и премьер-министром, чтобы убедить их не только не закрывать почтовые отделения в селах, но и не ограничивать их работу искусственно: сейчас сотрудники отделений получают 0,3 ставки, работают 2-3 часа в день”, - согласился Терещук. Амбулатории Волнуют жителей Сквирщины и вопросы возведения амбулаторий общей практики семейной медицины. Особенно ждут этого в Шамраевке. По ее словам Валентины Левицкой, проектно-сметная документация на строительство амбулатории уже готова, но само строительство не сможет начаться без финансовой поддержки области. Аналогичную амбулаторию требуется создать в селе Пустоваровка - эти проекты попросил включить депутат Сквирского райсовета Николай Паламарчук. Терещук дал неделю на то, чтобы вопрос был решен: дескать, деньги есть, все можно организовать. Однако пока возникает вопрос штата будущих амбулаторий. “Я строю по области 17 амбулаторий, на данный момент из них строится 5 - три в Василькове и две в Вышгороде. Проблема в том, что как только деньги дали на места, начался бардак”, - отметил губернатор, сказав, что отчитается спустя неделю. Кинотеатр смешанного типа и дом культуры В городском совете Сквиры хотят объединить под одной крышей кинотеатр, центр предоставления административных услуг, а также здание для торжественных церемоний в единый “Муниципально-административно-культурный центр”. Был разработан соответствующий проект по реконструкции и расширении здания старого кинотеатра, однако по стоимости он затянул на сумму порядка 10 млн гривен, что для города - неподъемная сумма. “В прошлом году мы выполнили подготовительные работы, но еще предстоит масса дополнительной работы: реконструкция перекрытий, доработка проекта. Сегодня можно спасти это помещение”, - говорит мэр города Скочко, ссылаясь на то, что озвученная сумма - едва ли не половина городского бюджета. И. о. Директора градостроительного департамента КОГА Дмитрий Лыков отметил Терещуку, что если создать объединенную территориальную общину со Сквирой во главе угла, прирост к бюджету составит порядка 38%. В итоге решено было обсудить сперва вопрос создания ОТО. Напомним, первый свой выезд Терещук совершил в Переяслав-Хмельницкий 27 ноября 2018 года, где и пообещал, что эта практика будет постоянной и такие собрания будут проводиться еженедельно, поскольку в ходе инспекции и встречи он столкнулся с рядом проблем, требующих срочного вмешательства областных властей. Читайте: По душам: губернатор Терещук пообещал жестко разбираться с местными чиновниками Напомним, после Переяславщины и Обуховщины, Бориспольщина стала третьим регионом, с проблемами которого лично ознакомился новый губернатор Киевщины. Ему указали на вал проблем: экология, финансы, казнокрады и так далее. В выборе регионов оппоненты власти усмотрели некие “политические закономерности”. По их мнению, губернатор совершает инспекции только на территории, подконтрольные БПП-шным VIP-ам. Читайте: Терещук совершил очередной вояж на электоральную вотчину лидеров БПП Фото: KVKиевVласть

Как правильно, а не с потолка, поставить диагноз ишемической болезни сердца? Ишемическая болезнь сердца (ИБС)– диагноз, который всем автоматически ставят в нашей стране после 50 лет. По паспорту. Давайте разбираться, правильно ли это и как достоверно, а не с потолка, ставить этот диагноз. В прошлой статье цикла мы разобрались, что ишемия – это кислородное голодание, а причина этого голодания в атеросклеротической бляшке, которая ограничивает поступление крови. Так вот, если бляшка (или бляшки) находятся в так называемых коронарних артериях (которые несут кровь к мышце сердца), то это и называется ишемическая болезнь сердца. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Это огромная группа разных проблем, которые условно можно разделить на 2 большие группы – острая и хроническая. Острая – это инфаркт или прединфарктное состояние, и о них мы будем говорить в следующих статьях нашего цикла. Наличие одной или нескольких стабильных бляшек в коронарных артериях – это и есть стабильная, хроническая ишемическая болезнь сердца. Она может протекать по разному, давайте обсудим самые частые варианты (для всех трех вариантов сделаем статью). - стабильная стенокардия (часто диагноз можно поставить при тщательном опросе пациента, но нужно подтвердить определенными исследованиями); - безболевая, немая ишемия (нет симптомов, диагноз можно поставить только при обследовании); - разнообразные нарушения ритма и проводимости (всегда врач должен различить, что стало причиной, ишемия или другие болезни, например гипертония или проблемы со щитовидкой, поэтому всегда нужно проводить обследование). Как мы видим, во всех вариантах врач должен подтвердить свои предположения определенными исследованиями (какими, сейчас будем разбираться). Ни в коем случае ситуация не должна выглядеть так – “Сколько Вам лет?”, “60 !”, “Пишем – ИБС”. А так бывает чаще всего. Почему не стоит экономить время и деньги на точном выяснении ситуации? Потому что ИБС достаточно серьезный диагноз, и при его обнаружении врач просто обязан назначить ряд важных препаратов. Аспирин и статины – обязательно! Часто еще – бета блокаторы и другие лекарства. Все это человек будет должен принимать постоянно, всю жизнь. Значит, стоит для начала все-таки разобраться. Правильно поставить диагноз и назначить нужное лечение – да. Поставить с потолка и не лечить – нет. Заподозрить наличие бляшки в артериях, питающих сердце, можно, тщательно опросив пациента, увидев повышение “плохих” холестеринов в его крови, лишний вес, курение, повышенное давление, малоподвижный образ жизни, наличие ИБС у близких родственников. Все это важные факторы риска болезни, и, чем их больше, тем выше вероятность ИБС. Так давайте же разберем, какими исследованиями можно именно установить и подтвердить диагноз ИБС. Их всего 2 разновидности: 1. Косвенно, но с большой вероятностью, можно определить наличие атеросклеротических бляшек в артериях, питающих сердце, проведя пробы с дозированной физической нагрузкой. Это либо тредмил тест (пациент идет по беговой дорожче) либо велоэргометрия (пациент крутит педали велосипеда). Одновременно пациенту регистрируют ЭКГ, измеряют давление. Перед исследование высчитывают по специальным формулам максимальный пульс человека. Если пациент прошел нагрузку и достиг 85% этого максимального пульса, и у него на кардиограмме врач не увидел признаков ишемии, то с наибольшей вероятности бляшок нет. 2. В случаях, когда провести пробу с нагрузкой нельзя (тяжелое состояние, тромбы в венах, заболевания суставов) можно провести исследование, которое точно позволит увидеть своими глазами бляшку. Это коронарография. Коронарография – это исследование, во время которого в артерию на руке вводят тонюсенький катетер, по которому в сосуды сердца вводится контрастное вещество. Далее доктор на серии рентгеновских снимков смотрит, как контраст заполняет коронарные сосуды и видит, места, где нет контраста. Эти места и есть атеросклеротические бляшки, которые могут быть причиной инфаркта. Я так много пишу и говорю про профилактику потому, что, к сожалению, на данный момент науке неизвестны способы “растворить” уже образовавшуюся бляшку, и убрать ее можно только хирургическим путем. Поэтому не стоит проводить это исследование любопытства ради, а только, если пациент готов на дальнейшие, хирургические шаги. Вариантов полученных результатов может быть три, давайте их рассмотрим. 1. “Чистые” сосуды, бляшек нет. Тогда нужно искать другую причину симптомов, которые стали причиной проведения . 2. Есть одна или несколько бляшек в хорошо доступных местах (там, где сердечная артерия еще имеет широкий диаметр). В таких случаях можно поставить в места сужения артерии стенты – “зонтики” из специального металла, которые раскрываются в области бляшки и восстанавливают проходимость сосуда. Стенты ставятся прямо во время коронарографии – через тот же катетер в радиальную артерию. 3. Бляшек много и/или они в тех местах, куда катетер не достанет. В таких случаях атеросклероза пациента направляют на аорто-коронарное шунтирование. Это уже операция на сердце, во время которой бляшки не трогают, а вшивают обходные шунты, по которым в обход будет протекать кровь и питать сердце. Чаще всего это открытая операция на сердце, но сейчас кардиохирургия идет вперед, и совсем недавно, пару недель назад хирурги одной из столичных частных клиник сделали малоинвазивное шунтирование, без разрезания грудины, из мини-доступа. Важно понимать, что какая бы ни была стабильная бляшка, она все равно в любой момент может начать себя плохо вести и привести к инфаркту. Про специальных вредителей-короедов мы говорили в прошлой статье, они виноваты в таких случаях. Поэтому нужно обязательно принимать статины и аспирин, а в ряде случаев – и хиругическое открытие сосуда. Решить нужно или нет – поможет опытный врач, проба с физической нагрузкой и данные, увиденные при коронарографии. А в следующий раз мы поговорим про стабильную стенокардию – что беспокоит пациента и какие симптомы являются поводом пойти к грамотному кардиологу. Или пройти уже известные нам обследования. И я считаю важным каждый раз напоминать, что….. Профилактика или лечение? Делай все вовремя! Вопросы можно прислать на электронную почту [email protected]. Продолжение следует… Читайте:  Ишемическая болезнь сердца. Часть 1 Основные препараты для лечения гипертонии. Часть 5 Основные препараты для лечения гипертонии. Часть 4. Бета блокаторы Верь в себя, люби себя, заботься о близких Что может кардиология в третьем тысячелетии Основные препараты для лечения гипертонии. Часть 3 Проблемы метеочувствительности: что нужно знать Зимние советы кардиолога Основные препараты для лечения гипертонии. Часть 2 Привыкание к препаратам – когда, почему и как не перепутать Анна Солощенко, врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице KиевVласть

В ближайшее время Киевсовет может принять решение о строительстве на ул. Суздальской, 10 в Соломенском районе столицы частной школы на месте существующей коммунальной. В Киевской горгосадминистрации (КГГА) собираются привлечь к этому строительству инвестора, которому позволят снести здания старой школы и учебных мастерских общей площадью 4,7 тыс. кв.м. и вложить в строительство новой школы около 190 млн гривен, что значительно выше стоимости, рекомендованной Минрегионстроем. Как стало известно KV, на своем вчерашнем заседании комиссия Киевсовета по вопросам собственности рассмотрела и согласовала проект решения “Об имущественных вопросах, связанных со строительством средней общеобразовательной школы на ул. Суздальской, 10 в Соломенском районе”. Документ предполагает, что Соломенской районной в Киеве госадминистрации (РГА) позволят снести строения, находящиеся по адресу Суздальская, 10 (здания школы №22 и три учебных мастерских). В КП “Киевское инвестиционное агентство” подсчитали, что разумной компенсацией в городскую казну за этот демонтаж  будет 5,6 млн гривен, которые должен будет оплатить будущий инвестор после подписания инвестиционного договора. При этом КП “Киевское инвестиционное агентство” (КИА) предлагается поручить оформить земельный участок под указанной недвижимостью, а Департаменту экономики и инвестиций КГГА - провести инвестиционной конкурс по привлечению инвестора к строительству средней школы по указанному адресу. Данный проект решения подали на рассмотрение горсовета первый замглавы КГГА Николай Поворозник и директор Департамента экономики и инвестиций КГГА Наталья Мельник. Как выяснилось, КГГА распорядилось определить на конкурсе инвестора для строительства школы по ул. Суздальской, 10 своим распоряжением  № 715 еще 18 августа 2016 года.  Целесообразность такого строительства комиссия КГГА по вопросам привлечения инвесторов подтвердила своим решением 1 апреля  2016 года. Отметим, данный проект решения получил негативный отзыв  Департамента финансов КГГА и не был согласован комиссией Киевсовета по вопросам образования, науки, молодежи и спорта на заседании 6 февраля 2019 года На этом заседании члены профильной комиссии Киевсовета отмечали, что проект может быть в итоге не реализован, но будущий инвестор получит в пользование около 1,5 га территории, на части которой, наверняка, сможет в т.ч. развернуть коммерческое строительство. Замглавы комиссии Киевсовета по по вопросам образования, науки, молодежи и спорта Сергей Паладий (Фракция  “Батькивщина”) отметил, что может идти речь о “зачистке” участка под жилищное строительство, а заявленная сумма стоимости строительства школы (190 млн грн) значительно отличается от рекомендованной Минрегионстроем (100-120 млн. грн). Обеспокоила информация, что показатели проектируемого объекта практически не отличаются от существующего. Вместимость нового здания - 640 ученических мест против 600 у ныне заброшенного. Это дает основания полагать, что в реальности проект в лучшем случае может закончится реконструкцией. Также высказывались мнения о том, что рациональнее было бы восстановить  коммунальную школу, а не менять ее в данной локации на частную. Это позицию поддержал и Департамент финансов КГГА, отметив, что проект не учитывает тенденций увеличения количества учеников в прилегающих районах в 6-7 летней перспективе. Уже сегодня превышены нормативы по численности учеников в соседних школах (№№ 52, 177, 43, 173). При этом ситуация продолжает обостряться: в районе строятся или уже построены ЖК “Рідне місто”, ЖК “Микитська Слобода”, ЖК  “Family&Friends”, ЖК “Відрадний”, ЖК “Караваєві дачі”, ЖК “Комфорт сіті”, еще около двух десятков новостроек. Также выяснилось, что хотя построенное в 1955 г. здание школы №22 закрыто, само учебное заведение продолжает работу в другом помещении, и 2-й год ведутся работы по строительству для нее нового здания за счет бюджета Соломенского района. В итоге, 6 февраля, по предложению члена комиссии Киевсовета по вопросам образования  Александра Гончарова (Фракция “Солидарность”), указанный проект решения был отклонен до завершения оформления земельного участка и получения заключения о возможности восстановления эксплуатации существующего здания школы. Напомним, что комиссия КГГА по вопросам привлечения инвесторов до сих пор работает по Положению, утвержденному еще решением Киевсовета от 24.05.2007 № 528/1189 “Об утверждении Положения о порядке проведения инвестиционных конкурсов для строительства, реконструкции, реставрации объектов жилого и нежилого назначения, незавершенного строительства, инженерно-транспортной инфраструктуры города Киева”. Как уже не раз сообщала KV, этим Положением установлена непрозрачная процедуру определения инвесторов. При этом, проект решения Киевсовета №336/4400, призванный изменить такой порядок, был принят 22 февраля 2018 года столичными депутатами только за основу. Нежелание чиновников столичной горгосадминистрации сделать работу этого органа абсолютно публичной и подконтрольной депутатам не позволило утвердить этот документ в целом на заседании Киевсовета 21 июня 2018 года. Читайте: В Киевсовете не поверили, что руководство КГГА готово улучшить процедуру привлечения инвесторов. С тех пор для рассмотрения “во втором чтении” проект решения “об утверждении Положения о проведении инвестиционных конкурсов в городе Киеве” на рассмотрение горсовета не выносился. Таким образом, в Киеве продолжает действовать Положение от 2007 года, которое, по информации КГГА, уже давно не соответствует требованиям законодательства.   При обсуждении на заседании  комиссии собственности, аргументы против реализации на ул. Суздальской, 10 инвестиционного проекта не рассматривались. Но было отмечено отсутствие завершенных  проектов в данной сфере у КП “Киевское инвестиционное агентство”. Читайте: КП “Киевское инвестиционное агентство” привлекло инвестиции для строительства образовательных учреждений. В частности, по информации председателя комиссии Киевсовета по вопросам собственности Леонида Антоненко, реализация проекта строительства частной школы на Оболони (ул. Героев Сталинграда, 10-в) зашла в тупик, а инвестору, который планировал вложить в проект порядка 200 млн грн., в т.ч. 15 млн. в городской бюджет, предлагают обращаться в суд. Напомним, с 25 июня 2018 года обязанности генерального директора КП “Киевское инвестиционное  агентство” исполняет Юлия Тур. Ее предшественником, также исполняющим обязанности, был Вячеслав Госюнас. Госюносу мэр Киева доверил временно руководить КП “КИА” 14 мая 2018 года, когда уволил с этого поста Олега Мистюка (руководил КП в роли директора с августа 2014 года).   Фото: Wikimapia.org KиевVласть

Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою. Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр. Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу. Фінансування KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік? Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік  затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень). Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень). На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень). Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео) Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав. KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік? О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців. Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери. KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району? О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій. У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році? О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні. Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”. Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика. Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення. KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації? О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень. Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”. Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося. Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”. Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району? О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші. Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка. Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста. Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах. На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська. Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях. Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів. KV: Скільки планується провести таких ремонтів? О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам. Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”. KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності? О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою. Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив. KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році? О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає. Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі? О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі. Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника. Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято. Житлово-комунальне господарство KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів? О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору. Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем. Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект. KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти? О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років. На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень. Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини,  з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники. Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із  збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта. Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до: міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”; підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”; міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021. У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці. KV: Що це за будинки? О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська,  19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська,  52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження. Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради. З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками. Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва. KV: Скільки на території району аварійних будинків? О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично. KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг? О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт. Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить. Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ? О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації. Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ KV: На що переважно скаржаться? О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації. Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади. KV: Боргів за комунальні послуги багато? О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо,  оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато нового будівництва на території району? О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16. У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг. Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження. Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва. Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським. Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам? О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки. KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району? О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру. KV: На території району будуються соціальні об'єкти? О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень. З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером. Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт” Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі? О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки. Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень. Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено. Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75 KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені? О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є  школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%). Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого  вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей. У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”. Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки). Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць. У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину. KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації? О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами.  Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень. У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами. У закладах освіти  впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348. У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати  як основну систему обігріву приміщень. У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень. У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі  Інтернет. Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію. У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS  HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та  математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят  культуру інженерного мислення. Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено  “ІТ фестиваль”. У 21 школі працюють Speaking Club. У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та  “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей. KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з  міжнародними партнерами? О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно  ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака. Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник  фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району. На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії. Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти. Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018.  В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу. Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки. KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури? О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний. Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа. В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям. Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини. Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен? О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками. Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році? О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо. Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році. У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін. KV:  Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі? О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем. На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу. KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців? О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей. У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та  охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів. Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі. Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Фото: KV Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть

Тема реконструкции Киевского дома учителя, что на ул. Владимирская, 57, снова приобретает скандальные очертания. По информации руководства Национального союза писателей Украины, здание обнесли строительным забором для реализации нового проекта реконструкции, детали которого держат в тайне. Особенно подозрительно это смотрится с учетом прошлой попытки реконструкции Киевского дома учителя. Тогда руководство учреждения планировало открыть в здании ресторан, а в кабинете Михаила Грушевского - уборную. Об этом KV стало известно из обращения Национального союза писателей Украины (НСПУ) к премьер-министру Владимиру Гройсману, которое он направил для рассмотрения и реагирования в Киевскую горгосадминистрацию.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В обращении глава НСПУ Николай Сидоржевский выразил обеспокоенность по поводу ситуации, которая сложилась вокруг Киевского городского дома учителя из-за рейдерских захватов. Он пояснил, что проблемы начались в 2016 году, когда в Доме учителя состоялась смена руководства. "Новый "менеджмент" сразу же заявил о себе, как рейдерская команда с выразительной антиукраинской ориентацией. За короткое время из Дома учителя исчезла практически вся украинская жизнь, была приостановлена ​​работа кружков, творческих объединений, библиотеки", - сообщил он, добавив, что сейчас там работают только музей Украинской революции 1917-1921 годов и Педагогический музей, но и те под постоянной угрозой выселения. По словам Сидоржевского, руководство учреждения в рамках реконструкции планировало разместить в здании ресторан, а на месте сохранившегося доныне кабинета Михаила Грушевского - уборную. Глава НСПУ отметил, что усилиями общественности на некоторое время удалось замедлить реализацию этого плана, но в конце ноября 2018 года здание окружили забором. А на сегодня, по данным Сидоржевского, таинственным образом одобрен еще один "проект реконструкции", детали которого общественности абсолютно неизвестны. Кем согласован проект, он не уточнил. В связи с вышеизложенным, в НСПУ потребовали немедленно создать правительственную комиссию, которая бы дала объективную оценку проблемам, связанным с дальнейшим функционированием Киевского городского дома учителя - Дома Украинской центральной рады как целостного комплекса. Сидоржевский подчеркнул, что в состав комиссии должны войти в том числе ученые, писатели, деятели культуры. Также он попросил, чтобы Служба безопасности Украины и другие компетентные государственные структуры дали надлежащую оценку попыткам уничтожить один из символов украинского государства. Напомним, Киевский городской дом учителя на ул. Владимирская, 57 открылся в 1912 году как Педагогический музей, а в 1917-м там было открыто Украинскую академию педагогических наук. В 1917-1918 годах в его стенах находилась Центральная Рада. А в 1922 году там был основан Дом работников образования. В 2002 году Киевсоветом учреждение было реорганизовано в коммунальное комплексное внешкольное учебное заведение "Киевский городской дом учителя". Заведение подчиняется Департаменту образования и науки, молодежи и спорта Киевской горгосадминистрации (КГГА). По данным аналитической системы Youcontrol, коммунальное комплексное внешкольное учреждение “Киевский городской дом учителя” юридически основано в 1996 году. Почти 20 лет им руководила Лариса Мельник. В 2016-м на должности ее сменила Руслана Рудковская, а в ноябре 2017 года учреждение возглавил Олег Стешук. Ранее KV неоднократно писала, что различные организации регулярно обращались к властям страны и Киева по поводу сохранения целевого назначения здания после реконструкции. В феврале прошлого года стало известно, что киевские власти планируют в мае начать реставрацию Киевского городского дома учителя. В КГГА заявляли, что проект реставрации уже разработан и проходит госэкспертизу. Реставрацию планировали завершить во втором полугодии 2019 года. Власти заверяли, что после окончания работ целевое назначение дома не изменится. Читайте: Столичные власти хотят вернуть Дому учителя вид, который он имел 100 лет назад Отметим, что Департамент образования и науки КГГА, которому подчинен Киевский дом учителя, с 29 апреля 2014 года возглавляет Елена Фиданян. Курирует Департамент заместитель главы КГГА Валентин Мондриевский. * Комунальний комплексний позашкільний навчальний заклад “Київський міський будинок вчителя” (код ЄДРПОУ: 02597232) Фото: Inpress KиевVласть