Два года назад директор Департамента земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Оленич (на фото слева) и секретарь Киевсовета Владимир Прокопив (на фото второй слева) сделали все возможное, чтобы Киев потерял контроль над 375 га сельскохозяйственных угодий между Троещиной, Алмазным озером и ТЭЦ-6, где в июле 2020 года Киевсовет создал ландшафтный заказник “Троещинские луга”. Сегодня Прокопив остается депутатом Киевсовета от “Европейской солидарности”, Оленич вырос до замглавы КГГА, а “Троещинские луга” оказались в постоянном пользовании ООО "Новая Украина". Эта компания на т.н. "компьютере Комарницкого" (на фото в центре), а принадлежит она на равных паях депутату Броварского горсовета и дочери броварского застройщика Михаила Дударя (на фото справа) Елене Дударь (на фото вторая справа), а также аграрному предпринимателю с киевской пропиской. "Новая Украина" уже пытается через суд ликвидировать ландшафтный заповедник рядом с Алмазным озером и требует раздробить единый земельный участок. Из-за этого под угрозой могут оказаться строительство жилья для пострадавших от аферы “Элита-Центр” и создание “Киевской бизнес-гавани”. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте ОО “Антикоррупционный предпринимательский фронт” (ОО “АПФ”) и других открытых источников. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Как сообщается, ОО “АПФ” в ходе расследования коррупции в КГГА выяснили, что вопреки решению Высшего хозяйственного суда Украины (ВХСУ) должностные лица КГГА, сотрудники Департамента земельных ресурсов КГГА и Департамента архитектуры и градостроительства КГГА помогли бенефициарам сельскохозяйственного ООО “Новая Украина” при помощи частного нотариуса Киевского городского нотариального округа Надежды Каравай зарегистрировать в Госреестре вещественных прав на недвижимое имущество за собой право постоянного пользования земельными участками общей площадью более 370 га, расположенными в Деснянском районе столицы. История про совхоз и его наследие По информации ОО “АПФ”, еще во времена СССР неподалеку от Броваров существовал совхоз им. Кирова, который пользовался земельными угодьями общей площадью порядка 7584,2 га.  В том числе за совхозом было закреплено право пользования землей в Деснянском районе Киева. Эти земли были указаны в государственном акте на право пользования землей №085659.  В 1992 году совхоз им. Кирова сборами уполномоченных был реорганизован в самостоятельное коллективное сельскохозяйственное предприятие “Новая Украина”, а в начале 1994 года Фонд госимущества Украины (ФГИУ) ратифицировал своим приказом такую реорганизацию и назначил “Новую Украину” правопреемником совхоза им. Кирова. Позднее самостоятельное коллективное сельскохозяйственное предприятие “Новая Украина” было доведено до банкротства и реорганизовано уже в сельскохозяйственное ООО “Новая Украина”, которое стало претендовать на права пользования всеми землями канувшего в лету совхоза. Однако, как отмечают в ОО “АПФ”, согласно пункту 3 ст. 27 Земельного кодекса Украины от 18.12.1990 года, ликвидация юрлица совхоза им. Кирова является также основанием и для прекращения его права постоянного пользования земельными участками, в связи с чем госакт на право постоянного пользования земельным участком потерял силу и не может подтверждать любые права на землю, в том числе других юридических лиц. Это подтверждается также решением ВХСУ от 31.07.2014 в деле № 911/3588/13. Кроме того, согласно справке отдела Госземагентства от 18.04.2014 года № 05-7/3-3/686, в государственной статистической отчетности по количественному учету земель в пределах Броварского горсовета, по состоянию с момента создания отдела 09.07.1996 года и до сегодняшнего дня, земельный участок за ООО “Новая Украина” не числится, земельный участок совхоза им. Кирова на территории Броварского горсовета отсутствует. Активисты также отмечают, что совхоз им. Кирова ещё во времена УССР лишился также 565,7 га своих земель в Деснянском районе Киева, поскольку постановлением Совета министров УССР №54 от 29 января 1981 года эти земли были переданы Киевскому горисполкому под застройку жилищного массива “Троещина”.  Шустрые Прокопив и Оленич и “черный нотариус” Но, согласно сообщению, 28 марта 2019 года ООО “Новая Украина” подала в Департамент земельных ресурсов КГГА заявление на разработку проекта землеустройства и установки границ земельного участка в Деснянском районе в натуре. При этом в ООО ссылаются на еще советский государственный акт, который, как сказано выше, утратил свою силу в 1992 году, во времена реорганизации совхоза им. Кирова. Несмотря на это, уже 29 марта 2019 года секретарь Киевсовета Владимир Прокопив (сейчас – член фракции “Европейская солидарность”) поручил резолюцией № 08/6755 (№ ДОР-0479) бывшему тогда директором Департамента земельных ресурсов КГГА Петру Оленичу заняться разработкой технической документации по землеустройству для ООО “Новая Украина”.  Секретарь Киевсовета Владимир Прокопив, 2019 год, фото KV Уже 5 апреля 2019 года Департамент земельных ресурсов КГГА направил в Киевсовет документ №ЗГВ-0280, которым предоставил согласие на разработку технической документации по землеустройству для ООО “Новая Украина”. “Чудеса на виражах! Уверены, такой скорости принятия решений в аппарате КГГА просто не существует”, – отметили такую скорость принятия решения в ОО “АПФ”. Глава Департамента земельных ресурсов КГГА Петр Оленич, 2019 год, фото KV Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В дальнейшем ООО “Новая Украина” разработало документацию по землеустройству, но на рассмотрение и утверждение ее Киевсоветом не подавало. Таким образом, решение, которое требуется действующим законодательством и на основании которого можно производить регистрационные действия, отсутствует. Но частный нотариус Киевского городского нотариального округа Надежда Каравай внесла в Государственный реестр вещественных прав на недвижимое имущество данные, закрепляющие за ООО “Новая Украина”, права постоянного пользования земельными участками (кадастровые номера 8000000000:62:211:0127 и 8000000000:62:212:0008 общей площадью более 375 га сельхозземель в Деснянском районе Киева. Это подтверждается данными Государственной службы по вопросам геодезии, картографии и кадастра. Информация по участку 8000000000:62:211:0127  Информация по участку 8000000000:62:212:0008 Инвестпроекты под угрозой срыва и чиновничий саботаж В ОО “АПФ” отмечают, что такие действия чиновников КГГА и частного нотариуса повлекли за собой тяжкие последствия в виде фактической невозможности реализации инвестиционных проектов столичной власти: “Строительство жилых домов с объектами общественного назначения (в том числе для граждан, пострадавших от деятельности группы инвестиционно-строительных компаний “Элита-Центр” на ул. Милославской в ​​Деснянском районе”, принятый распоряжением КГГА №1144 от 25 июня 2019 года. В январе 2020 года в КГГА сообщили, что согласована реализация инвестпроекта по строительству жилья для пострадавших от “Элита-Центр” на участках по ул. Милославской (площадью 0,48 га на Милославской, 1-г; а также площадью 3,18 и 0,62 га), заказчик строительства (КП “Киевское инвестиционное агентство”) проводит работу по их объединению в один проект и подготовке предпроектных предложений для вынесения на инвестконкурс.  Но 9 июня 2021 года замглавы КГГА Вячеслав Непоп заявил, что с проектом есть проблемы, поскольку земельные участки под строительство жилья для пострадавших от аферы “Элита-Центр” на ул. Милославской (278,97 га и 96,2 га) “находятся в незаконном пользовании”, поэтому Департамент земельных ресурсов 22 июня подаст иск в суд, а дело расследует Деснянская окружная прокуратура. “Промышленный узел “Киевская бизнес-гавань”, который должен располагаться по ул. Милославской в Деснянском районе Киева (распоряжение КГГА №1242 от 24 июля 2013 года. Изначально под проект хотели выделить 300 га. После реанимации проекта в 2017 году под него вначале планировалось выделить 220 га, затем его площадь уменьшилась до 106,68 га, в том же году Киевсовет выделил 5 млн гривен на создание управляющей компании “Киевской бизнес-гавани”, наполнение ее уставного фонда и подготовку землеустроительной документации. Процедура землеотвода четырех участков еще не завершена.  Кроме того, действия чиновников якобы повлекли за собой расходы бюджетных средств, которые были направлены на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка в постоянное пользование по ул. Милославской. 2 марта 2020 года КП “Киевское инвестиционное агентство” направило письмо первому заместителю председателя КГГА Николаю Поворознику, в котором требовало от Департамента земельных ресурсов КГГА пояснить их действия, в результате которых у ООО “Новая Украина” появилось право постоянного пользования земельными участками в Деснянском районе. В этот раз Департамент земельных ресурсов отреагировал не столь оперативно и только к концу 2020 года было решено подать в Офис противодействия рейдерству Министерства юстиции две жалобы на действия частного нотариуса Надежды Каравай.  Как следует из официального объявления на сайте Минюста, жалобы Департамента земресурсов КГГА были отправлены 24 декабря 2020 года, а зарегистрированы в Минюсте только 4 марта 2021 года. Заседание коллегии по рассмотрению жалоб было назначено на 22 марта 2021 года. Коллегия отказала в удовлетворении жалоб Департамента земресурсов КГГА, мотивировав такое решение тем, что Департаментом не были соблюдены установленные законодательством сроки для подачи таких жалоб. Уничтожение ландшафтного заказника “Троещинские луга” Ситуация усугубляется тем, что на этих самых землях Киевсовет решением №92/9171 от 28 июля 2020 года создал ландшафтный заказник местного значения “Троещинские луга” площадью 381,8 га  и поручил его охранять и хранить его благотворительной организации “Благотворительный фонд Днепровского района Киева “Киевский эколого-культурный центр” (КЭКЦ). Отметим, в тот же день Киевсовет создал еще шесть ландшафтных заказников:  “Конча-Заспа” – 579,7 га территории острова Жуков (голосеевский район), “Багринова гора” – 16,8 га (Голосеевский район), “Урочище Церковщина” – 130 га (Голосеевский район), “Деснянские луга” – 322 га левобережной поймы Днепра (Деснянский район), “Долина реки Коноплянка” – 1,4 га на территория долины реки Коноплянка возле ул. Ветряные Горы (Подольский район), “Совская балка” – 37,23 га между улицами Колоскова и Петра Радченко (Соломенский район). “Новая Украина” оказалась недовольна созданием ландшафтного заказника “Троещинские луга” на землях, которые компания считает своими – и 22 января 2021 года Хозяйственный суд Киева открыл производство по иску ООО к Киевсовету с требованием отменить решение о создании “Троещинских лугов”. Отметим, что истец перепутал номер документа, который хочет отменить – указал 95/9171, а не 92/9171.  В феврале к участию в судебном разбирательстве третьей стороной был привлечен Департамент земельных ресурсов КГГА. В мае 2021 года третьей стороной в процесс был также привлечен КЭКЦ. КЭКЦ на своей странице в Facebook поделился деталями иска ООО “Новая Украина”. Оказалось, что в 2004 году при мэре Александре Омельченко “Новая Украина” получила право пользования земельными участками в районе будущего заказника. Через три года, в 2007 году ООО “Новая Украина” передала (или продала) эти земельные участки ОК ЖК “Застройщик” – под застройку.  Уже 1 октября 2007 года Киевсовет принял решение №354/3188 "О передаче ОК ЖК "Застройщик” земельных участков для жилой застройки по ул. Пуховской в Деснянском районе города Киева", которое, в частности, гласит: “Отнести земельные участки общей площадью 95,79 га к землям запаса жилищной и общественной застройки с исключением ее из категории земель сельскохозяйственного назначения”. После чего Главное управление земельных ресурсов КГГА предоставило ОК ЖК “Застройщик” госакты на право собственности земельными участками. Но в 2011 году Хозяйственный суд Киева удовлетворил иск заместителя генпрокурора и признал решение Киевсовета и выданные ОК ЖК “Забудовник” госакты недействительными. Позднее Апелляционный суд Киева оставил решение Хозсуда без изменения. Есть еще один иск ООО “Новая Украина” – с требованием к Департаменту земельных ресурсов КГГА дать согласие на раздел участка с кадастровым номером 8000000000:62: 211:0127 общей площадью 278,9776 га в Деснянском районе Киева. Мол, толком не обосновав отказ разделить участок (письмо Департамента №0570202/3-1226 от 28.01.2021), чиновники нарушили решение Киевсовета №241/2463 від 20.04.2017 года “Об утверждении Порядка приобретения прав на землю из земель коммунальной собственности в Киеве”. Соответствующее производство 29 марта 2021 года открыл Окружной админсуд (ОАС) Киева.  Броварской депутат – дочь застройщика По данным аналитической системы YouControl, бенефициаром сельскохозяйственного ООО “Новая Украина”, зарегистрированного 31 декабря 2003 года, является жительница Броваров Дударь Елена Михайловна – депутат Броварского горсовета (совета Броварской терробщины), избранная на повторных выборах 17 января с.г. от партии "За майбутнє". Согласно декларации Елены Дударь, ей также принадлежит “Деметра Сид инвестментс Лимитед” с Сейшелов, которая выступает соучредителем (50%) сельскохозяйственного ООО “Новая Украина”. Непосредственного упоминания ООО “Новая Украина” в декларации Елены Дударь нет. Елена Дударь – дочь известного местного застройщика Дударя Михаила Ивановича (гендиректор и владелец Броварского заводостроительного комбината (БЗБК) и ЧАО “Броварской завод строительных конструкций” (БЗСК), а также владелец Броварского завода железобетонных конструкций – БЗЖК).  Елена Дударь Елена Дударь долгое время работала на руководящих постах в компаниях отца, где в 2020 году получила более 370 тыс. гривен зарплаты. Михаил Дударь, фото: БЗБК На счету БЗСК девять сданных ЖК в Броварах, рестораны McDonald`s в Киеве, заводы и пр. Сейчас строит жилмассив “Саванна Сити” на северной окраине Броваров (ул Чубинского) рядом с лесом. Вторым соучредителем ООО "Новая Украина" (50%) выступает житель Киева Маслов Антон Александрович, который ранее также был учредителем и бенефициаром трех сельскохозяйственных ООО – "Тарасовка", "Бузовское" и агрокомбинат "Хотовский". Любопытно, что документы по ООО “Новая Украина” и, в частности, о намерении Антона Маслова в 2018 году продать свою долю в компании кандидату экономических наук и столичному предпринимателю Микаэляну Сурену Генриховичу, хранились на жестком диске компьютера, который был изъят СБУ во время обыска в офисе Дениса Комарницкого 31 октября 2019 года. Документы с “компьютера Комарницкого” выложил в открытый доступ народный депутат Гео Лерос (избран по списку “Слуги народа”, 1 сентября 2020 года был исключен из фракции “Слуга народа”). Читайте: Кличко выделил на схемы “смотрящего” Комарницкого 13 млрд гривен, – Гео Лерос Напомним, обязанности директора Департамента земельных ресурсов КГГА временно исполняет замдиректора – начальник управления землеустройства Валентина Пелих. До нее Департаментом с 27 июля 2018 года до 1 апреля 2021 года руководил замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправляющихся полномочий Петра Оленич.  На следующий день, 2 апреля с.г., Виталий Кличко перераспределил полномочия и обязанности между собой и своими заместителями, в результате чего под контроль Петра Оленича перешли вопросы градостроительства, архитектуры и земельных отношений, которые ранее курировал первый замглавы КГГА Николай Поворозник. Указанную часть Деснянского района (4 избирательный округ) в Киевсовете представляют: Александр Погребиский (фракция “Европейская солидарность”), Игорь Опадчий (фракция “УДАР”), Лилия Пашинная (фракция “Слуга народа”), Михаил Царенко (фракция “Оппозиционная платформа – За жизнь”), Алина Михайлова (фракция “Голос”) и два депутата от ВО “Батькивщина” Юрий Зубко и Елена Марченко. Читайте: Они прошли: депутаты Киевсовета IX созыва по избирательным округам Фото: коллаж KV КиевVласть

За підтримки мера Києва Віталія Кличка та його профільного зама з екології Петра Пантелеєва, на думку блогера та політичного експерта Віталія Кулика, чиновники Київської міськдержадміністрації (КМДА) за допомоги комунальників "розпиляли" 81,5 млн гривень. Наразі НАБУ це вже розслідує.  Про це KV стало відомо з блогу на сайті “Корреспондент” Віталія Кулика. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Ні дня без факапа від КМДА. Чергова історія прийшла з Русанівки. За підтримки мера Віталія Кличка та його профільного зама з екології Петра Пантелеєва, чиновники КМДА за допомоги комунальників "розпиляли" 81,5 млн гривень на будівництво берегоукріпних споруд і зони відпочинку на Русанівці”, – написал Віталій Кулик. За його словами, на сьогодні НАБУ і САП відкрили провадження щодо фактів зловживання службовим становищем окремих чиновників. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Виявилося, що в 2018-2019 роках КП “Плесо” і Управління екології та природних ресурсів КМДА, за кураторства зама Кличка – Пантелеєва, за рахунок бюджетних коштів ініціювали виконання робіт з будівництва берегоукріпних споруд і зони відпочинку вздовж Русанівської протоки. Хоча, згідно документів, виконанням цих робіт повинен був зайнятися забудовник сусіднього ЖК “Русанівська гавань” – “Дарницький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій” (ДКБМК). За свої кошти, зрозуміло”, – зазначив він.  Кулик звернув увагу на те, що заміна забудовника на комунальний бюджет була зроблена не лише щоб “розпиляти” бюджет, але і “зекономити” тому ж забудовнику його кошти, зрозуміло, за “дякую” – всім вигода, крім киян. “Ще на початку робіт, літом 2018 року, КП “Плесо” запропонувало Управлінню екології зробити КП замовником робіт з будівництва. Проте, відповіді Управління екології та природних ресурсів в матеріалах слідства немає. Ймовірно, Управління екології все ж задовольнило прохання КП, бо в жовтні 2018 року підприємство оголосило тендер на проведення робіт. У підсумку, в КП “Плесо” було укладено договір з підрядником, якому з бюджету виділили кругленьку суму.”, – повідомив Віталій Кулик. Він також зауважив, що під час перевірки внутрішнім аудитом КМДА літом 2019 року були встановлені порушення в діяльності КП “Плесо” на 41,9 млн гривень та ризики бюджетних втрат на 49,8 млн гривень. “Згідно звіту за грудень 2020 року, кошторис був трохи зменшений, угода розірвана, але підряднику все ж заплатили 81,5 млн гривень з бюджету. Справа виявилася настільки заплутаною, що НАБУ другий рік продовжує вести розслідування, але багато нюансів – ще не відомо. Проте, як кажуть інсайдери, детективи взялися за цю “мутну” схему і доведуть справу до кінця. В будь-якому випадку, очевидно, що такі великі суми бюджетних коштів не могли б виділятися без прямої вказівки Пантелеєва і погодження самого Кличка”, – констатував Віталій Кулик.  Читайте: Кличко з Густєлєвим затягують ремонт Шулявського моста, списуючи на нього мільярди з бюджету, – Віталій Кулик Фото: KV КиевVласть

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики визнав роботу керівництва Фонду державного майна України в 2019-2021 роках незадовільною. Такого висновку депутати дійшли, заслухавши 19 травня звіт голови Фонду державного майна України Дмитра Сенніченка про ситуацію з приватизацією держпідприємств аграрного сектору. Про це KV стало відомо з офіційного повідомлення на сайті комітету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” За інформацією членів комітету низка державних підприємств, зокрема, ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” продовжують накопичувати заборгованість перед бюджетами різних рівнів, а Державна аудиторська служба виявила низку фактів порушення фінансової дисципліни.Нагадаємо, у 2008-2015 роках ДП “Пуща-Водиця” уклало низку інвестиційних договорів із приватними компаніями, за якими занедбані державні землі були передані під забудову, залишивши за цим ДП право користування ними. Цими документами був визначений відсоток, який після завершення будівництва й введення будинків в експлуатацію передається державі в особі цього агрокомбінату, як результат реалізації інвестиційного договору.Йдеться про низку ділянок ДП “Пуща-Водиця” у різних районах столиці, до числа яких відноситься і ділянка площею 25 га на Мінському масиві.У березні 2021 року Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проєктне рішення щодо детального плану території (ДПТ) Мінського масиву в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова і західної сторони лісу в Оболонському районі міста Києва. Згідно з проєктом, на території нового мікрорайону територією 25 га планують звести 19 житлових будинків заввишки в 26 поверхів на 6307 квартир. Новий ДПТ Мінського масиву також передбачає будівництво в мікрорайоні трьох дитячих садочків, школи на 1440 учнів, сімейних амбулаторій, багаторівневого паркінгу, організацію нового автобусного маршруту тощо. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Натомість, Фонд державного майна України звернувся до КМДА з проханням відкласти розгляд питання затвердження ДПТ Мінського масиву до ухвалення з цього приводу відповідних рішень судовими та правоохоронними органами. Крім того, ФДМУ озвучив намір у судовому порядку оскаржити всі інвестиційні угоди, підписані між ДП “Пуща-Водиця” та групою компаній, які мали виступити забудовниками ділянок.За словами експертів, хоча у ФДМУ й аргументують своє рішення нібито збитковістю даних інвестиційних угод для держави, про жодні реальні державні інтереси тут не йдеться.Чим саме такі дії Фонду держмайна загрожують державі та інвесторам і які можливі варіанти розв’язання проблеми із забудовою Мінського масиву?Перший сценарій – якщо затвердження ДПТ відкладають, як це зараз фактично відбувається на Мінському масиві, а інвестиційні договори розривають, що унеможливлює забудову території. Слід зауважити, що іноземних інвесторів це навряд чи влаштує, і вони відстоюватимуть свої інтереси в судах. А це, в українських реаліях, процес доволі тривалий. За такої ситуації будь-яке будівництво на території Мінського масиву буде заморожене роками, і землі ставатимуть лише дедалі більш занедбаними.За словами експертів, для держави ця занедбана ділянка – навіть не сумнівний актив, а пасив. Адже жодних доходів вона не приносить, а витрати на охорону, сплату податку за землю – накопичуються. Вже зараз ДП “Пуща-Водиця” має 8-мільйонну заборгованість перед бюджетом. Тому реалізація такого сценарію в перспективі загрожує державному підприємству банкрутством, а Україні, як державі – багатомільйонними збитками.Профільні фахівці зазначають: така позиція державного органу управління є не лише непослідовною, а й відверто антидержавницькою. Другий сценарій – Детальний план території Мінського масиву все ж ухвалюють, інвестиційний договір продовжує діяти, і забудовник починає будівництво. За оцінкою експертів, у перспективі проєкт забудови Мінського масиву на Оболоні реально завершити протягом 4-5 років, а реалізація масштабного інвестиційного договору, що передбачає понад 6 тисяч квартир, забезпечить лише пряме збільшення ВВП у 6 млрд грн.Крім того, слід враховувати, що мільярди гривень, вкладені іноземними інвесторами, забудовник витратить на придбання бетону, арматури, цегли та інших будматеріалів переважно у вітчизняних виробників. Відповідно, виробники закуповуватимуть більше сировини у підприємств видобувної галузі, вкладатимуть кошти в транспорт, енергоносії. Кожний мільярд, вкладений у зведення будинків, фактично дає кілька мільярдів гривень суміжним галузям. Усе це – сотні мільйонів гривень податків та обов'язкових зборів до бюджетів різних рівнів.Крім того, потужний будмайданчик – це більш ніж тисяча робочих місць для кваліфікованих будівельників. Загалом, з урахуванням суміжних галузей та мультиплікаційного ефекту, реалізація інвестиційного проєкту принесе економіці країни щонайменше мільярд доларів.Цей оптимістичний сценарій яскраво може проілюструвати кейс із забудовою іншої, колись занедбаної ділянки, на Виноградарі, де Stolitsa Group реалізувала один з наймасштабніших будівельних проєктів Києва – Варшавський мікрорайон. Це комплекс із понад 20 висотних будинків з власними котельнями, паркінгом, дитячими майданчиками зведений в межах Подільського району, між проспектом Правди, вулицями Івана Виговського і Межовою. На цих землях ДП “Пуща-Водиця” свого часу теж був реалізований інвестиційний договір. Детальний план території багатофункціонального житлового району на землях Державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” на Виноградарі було ухвалено в 2013 році, і частину інвестиційної угоди на даний момент реалізовано в повному обсязі й у визначений термін.Як наслідок, громада столиці отримала новітній і комфортний житловий простір, а держава, не вклавши ані копійки бюджетних грошей, – 5% від збудованих комерційних площ на об’єкті, тобто понад, на даний момент, 25 тисяч квадратних метрів нерухомості, а планується передача загалом 98 тисяч квадратних метрів.“Державна економічна політика має базуватись на залученні інвестицій, створенні сприятливого клімату та  підтримці інвесторів. А політика згортання й заморожування інвестиційних проєктів, які вже в активній фазі реалізації – можуть зашкодити інтересам держави. Чинна позиція Фонду держмайна до іноземних інвесторів є, щонайменше, непродуманою і може мати негативні наслідки для економіки України. Це наштовхує на думку про саботаж або ж спробу шантажувати девелопера, із вимаганням неправомірної вигоди. Певні посадовці заради незаконної корупційної вигоди, “плюшек” і “шматочка великого пирога” готові ставити палиці в колеса економіці країни, позбавляючи її мільярдних надходжень до бюджету”, – наголошує Володимир Копоть, юрист, керівник проєкту Monitor.Estate.Така антидержавницька політика державних органів може коштувати Україні значної суми іноземних інвестицій, адже навряд чи хтось із представників великого міжнародного капіталу ризикне вкладати свої кошти в економіку країни, де посадовці відверто порушують права інвесторів.“Посадовці посилаються на ймовірні порушення процедури укладання договорів з боку колишнього виконувача обов’язків керівника ДП “Пуща-Водиця”. Однак, навіть якщо ці порушення дійсно мали місце, за помилки державного чиновника чомусь намагаються покарати інвесторів. А це – пересічні громадяни України, які прагнуть покращити свої житлові умови. Тим більше, що девелопер усі свої зобов’язання за інвестиційними договорами виконує в повному обсязі й готовий звести й здати об’єкти в експлуатацію у строк. Чому через недолугість держслужбовців людей хочуть позбавити надії на власне житло? Незрозуміло”, – коментує Володимир Копоть, юрист, керівник проєкту Monitor.Estate.А в самому серці європейської столиці, на Оболоні, замість нового житлового масиву, посеред занедбаного поля можуть залишитися лише руїни колишніх теплиць – як пам’ятник недолугості державних чиновників.Фото: відкриті джерелаКиевVласть  

Борщагівська сільрада, незважаючи на карантин, спромоглася затвердити більше сотні питань про надання дозволів на розробку детальних планів територій (ДПТ). “Розподіл” перспективної для забудови землі не пройшов без протестів місцевих активістів. Особливе обурення викликало погодження змін до детального плану територій на ділянці, де біля водойми поміж приватних будинків хочуть “втулити” багатоповерхівку. Резонансним стало й отримання більше 200 гектарів землі забудовниками з орбіти “Слуг Народу” та “Євросолідарності” Київщини. Скандальна сесія Як стало відомо KV, 26 квітня відбулося засідання 5-ї чергової сесії Борщагівської сільської ради VIIІ скликання.  В порядку денному більше 70 питань, окремим блоком йдуть земельні питання, яких більше 100. Надання дозволу на розробку та погодження детальних планів – 12 рішень, з них шість стосуються багатоквартирної житлової забудови. Серед них було прийняте одне рішення, яке найбільше обурило мешканців громади – “Про надання дозволу на розробку детального плану територій під розміщення багатоквартирної житлової та громадської забудови в районі вулиць Соборна та Островського в селі Петропавлівська Борщагівка”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Забудова на Островського Мова йде про 4 конкретні ділянки із наступними кадастровими номерами: 3222485901:01:045:0023 – 0.2391 га, вул. Соборна, 31; 3222485901:01:045:5087 – 0.0689 га, вулиця Островського, 30; 3222485901:01:045:5086 – 0.07 га, вул. Островського, 28; 3222485901:01:045:5441 – 0.0135 га, вул. Соборна, 29. Власником наступних земельних ділянок і замовником будівництва є Федоренко Сергій Валентинович. Про нього, у першу чергу, відомо те, що він побудував ЖК “Волошковий” в селі Софіївська Борщагівка. Мешканці Борщагівської громади впевнені: майбутня забудова на Соборній та Островського порушує державні будівельні норми (ДБН), оскільки у ДПТ вказується, що вона буде 7-поверхова. У цьому секторі, згідно ДБН, максимальна висота багатоквартирного будинку має сягати не більше 4 поверхів. Більш того, “вищевказані земельні ділянки розташовані посеред приватного сектора та дуже близько, фактично впритул (до першого будинку відстань приблизно 1 м) до індивідуальних житлових будинків”, кажуть занепокоєні мешканці, ділянки розташовані на найнебезпечнішому повороті, на виїзді з села, де дуже пожвавлений рух.  “Громада виступає категорично проти зміни цільового призначення земельних ділянок під багатоповерхову забудову. Зараз ділянки мають цільове призначення під індивідуальну житлову забудову. […] Через існуюче масштабне перевантаження перехрестя тут часто трапляються ДТП. На цьому перехресті вже зараз небезпечно переходити дорогу через обмежену видимість. А наявність додаткових багатоповерхівок на цих ділянках значно погіршить стан безпеки руху, що несе додаткові ризики для жителів села Петропавлівська Борщагівка, які виїжджають по вул. Соборній до Києва і в зворотньому напрямку” , – пише місцева небайдужа мешканка Юлія Сергієнко у фейсбуці.  Актив громади, який чинить спротив забудові, не допустили у сесійну залу 26 квітня. Туди, утім, зміг потрапити місцевий громадський активіст Володимир Покрасенко, який засвідчив, що земельні рішення на сесії узгоджувалися без обговорень.  “Уся сесія відбувалася дивно. Ставили питання, зокрема, стосовно поверховості будинків [голові департаменту архітектури] – відповідей не було. Я спостерігав за ситуацією. Громадськість на сесію не пускали. Голова каже, що всі охочі прийшли, а потім депутати без обговорень затверджували усі проєкти. Це їхнє право, звісно, але це дуже дивно. Є державні будівельні норми, що забудова у сільській місцевості не має перевищувати 30 м, або близько 4 поверхів”, – каже Покрасенко. На відміну від занепокоєних активістів, голова Борщагівської громади Олексій Кудрик проблем не бачить. Він стверджує, що рішення були прийняті із врахуванням обговорень.  “Було прийнято декілька рішень щодо детальних планів територій. Це і житлова багатоповерхова та індивідуальна забудова, будівництво магазинів, є різні ДПТ. Не йдеться про добудови, це нові будівництва. Наприклад, магазин “Новус” у нас будуватиметься. Які компанії чи приватні особи будуватимуть та тих ділянках – сказати не можу. Це приватні землі. Вони викуплені близько 10 років тому. Обговорення проводились, депутати там були присутні. Рішення ухвалювалися на сесії під камерами. Всі бачили, як відбувалось голосування. Так, є депутати, які не підтримали. І це цілком нормально”, – каже він.  30 квітня, через 4 дні після сесії, люди зібралися на будмайданчик на Соборній та Островського для збирання підписів проти ймовірного початку незаконної забудови. Будмайданчик – бо там вже був виритий котлован глибиною 3-4 метри та велися роботи, хоча на сесії розглядався дозвіл на розробку ДПТ, а не на будівництво, зауважують мешканці громади. Як виявилося, дозволу на початок робіт в забудовника немає. “Громада побачила виритий котлован і це при тому, що ніякого дозволу на будівництво немає. Є тільки дозвіл на розробку детального плану території під багатоповерхову житлову забудову від 26.04.2021. В результаті “названий” представник забудовника відчутно нервував, ніяких документів, дозволів не надав, бо їх просто немає. Показав тільки право власності на земельні ділянки. Підключили генерального прокурора Київської області. Представники забудовника явно нервували, жодного дозволу на початок будівельних робіт немає. Крім права власності на землю, нічого більше показати не могли. Техніку повинні були евакуювати, вивезти на штрафмайданчик. Але камаз з піском сам поїхав. Склали протокол у поліцію”, – пише Юлія Сергієнко, місцева небайдужа мешканка.  Збір підписів продовжився і наступного дня біля центрального фонтану ЖК Щасливий, додає активістка: “Ми наполягали, щоб техніку евакуювали та вивезли на штрафний майданчик і домоглися, щоб камаз покинув територію. Ми і далі будемо контролювати і не допустимо початку незаконної забудови біля озера в селі Петропавлівська Борщагівка. Громада готує звернення до відповідних органів”. 5 травня мешканці подавали письмове звернення до всіх депутатів ради з питань проблемної забудови на Островського, Соборної електронною поштою. Юлія Сергієнко розповіла, що не змогла дізнатися у сільраді, чи колективне звернення з підписами від громади зареєстрували належним чином.   Політичний інтерес  На засіданні ради також без обговорення прийняли зміни до ДПТ багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка в районах вулиць Соборної (проєкт 1), Будівельників, Санаторної, Фруктової, Дмитрівської (проєкт 2) та проспекту Героїв Небесної Сотні (проєкт 3). Три відповідні проєкти рішення були розроблені після розгляду заяв Імана Гулієва – це зміна до ДПТ на 183 га землі.  Борщагівська рада прийняла також два рішення про надання згоди на розробку ДПТ на два клаптики землі у Петропавлівській Борщагівці: перше – на 1 га землі в межах кварталу вулиць Херсонська, Запорізька, Зелений Гай та Одеська в селі Петропавлівська Борщагівка; друге – в районі вул. Олександра Довженка та проспекту Героїв Небесної Сотні в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області площею 38 га. Відповідні заяви направила громадянка Верес Людмила Іванівна. На ці рішення звернув увагу журналіст Дмитро Гнап: на його думку, сільрада влаштувала дерибан землі громади, віддавши “своїм” людям понад 180 га.  “183 (!) гектари "золотої" землі, що межує з Києвом, планується віддати депутату від "ЄвроСолідарності" Іману Гулієву. Але, не хвилюйтесь за "Слуг Народу", їхнього забудовника теж не образять. Сьогодні йому депутати планують віддати 39 (!) гектарів під забудову багатоповерхівками. І поки нардепи Зеленського та Порошенка несамовито поливають одне одного лайном під куполом Ради, у 30-ти хвилинах їзди від вулиці Грушевського, їхні місцеві осередки в солодкому екстазі разом дерибанять землю Борщагівської громади. Ворон ворону око не виклює, еге ж?”, – пише Гнап. 21,5 га на вул. Соборній та 12 га по проспекту Героїв Небесної сотні, до ДПТ забудови на яких внесено зміни – це, імовірно, територія ЖК “Софіївська Сфера”. Забудовник ЖК – ТОВ “Сфера Житлобуд”.  Згідно інформації на сайті (або кеш сайту), ТОВ входить до азербайджанської групи компаній Nyu Sfera. Зареєстрована ТОВ за тою ж адресою, що і компанії Імана Гулієва. За даними аналітичної системи YouControl, ці компанії пов’язані між собою: Гулієв входив до складу її засновників. Контакти забудовника та вихідні дані зі згадуванням групи компаній Nyu Sfera. Розташування ЖК Джерело: Flatfy Оскільки у цих проєктах, на що теж звернула увагу громадськість, відсутні кадастрові номери, а обговорення з громадськістю не відбувалися, зрозуміти, які саме ділянки за іншими адресами підпадатимуть під забудову, не є можливим.  Під час сесії керівниця відділу містобудування та архітектури Тетяна Резваницька пояснила необхідність прийняти таке рішення бажанням власника земель продовжити будівництво та змінами до державних будівельних норм: “Змінились ДБН, змінилося бачення людини стосовно ділянки, можливо, хоче більш осучаснити розміщення”.  Хто ці люди  За даними аналітичної системи YouControl, Федоренко Сергій Валентинович є засновником та вигодоотримувачем у ТОВ “ЖЕК “Волошковий”, має 95% частку. Балотувався у депутати Києво-Святошинської райради на місцевих виборах 2015 року від “Європейської солідарності” (колишній “Блок Петра Порошенка”, (№39 у виборчому списку, 18,9% голосів), але не пройшов. У 2019 році “Волошковий” втрапив у скандал: згідно позову Державної авіаційної служби України, забудовник був відповідачем у справі щодо невиконання ТОВ "ЖЕК "Волошковий" і особисто Федоренком рішень Державної авіаційної служби України № 48, 49 про припинення будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Волошкова, 1. У позові зазначалося, що будівництво ніби-то заважало польотам цивільної авіації, бо територію ЖК адміністрація аеропорту “Жуляни” відносить до приаеродромної.  Що ж до ЖК “Волошковий”, то як вказує сервіс Bildcontrol, “дозволу на виконання будівельних робіт на порталі ДАБІ не виявлено. У той же час представлені повідомлення і декларації про початок підготовчих робіт і початку будівництва. Замовник будівництва виступає власником тільки однієї з ділянок. Документи, що підтверджують його право на забудову інших ділянок не виявлено”. Іман Гулієв – це депутат Сумської обласної ради від фракції “Європейська солідарність”, його повне ім’я – Гулієв Іман Араз Огли. Він має нерухомість та бізнес, зареєстровані у Софіївській Борщагівці.  За даними його декларації про доходи за 2020 рік, з нерухомості в нього – 16,99 га землі, три квартири (57,3, 38,3 та 62,3 кв.м) і два приміщення (85,3 та 40 кв.м) – усі на території селища. Причому квартири та приміщення придбані у квітні 2020 року.  З бізнесів – разом із батьком тримає ТОВ “Ан-Фабер”, у повній його власності – ТОВ “Гіа-Сфера”, БФ “Благосфера” та ТОВ “Сфера Секьюріті”, має частку 89% у ТОВ “Бренд Стейк”. Усі компанії зареєстровані на одну й ту саму адресу у Софіївській Борщагівці. Цікаво, що народний депутат на 95 окрузі (Ірпінь) від “Слуги народу” Олександр Горобець станом на 2019 рік працював заступником директора у ТОВ “Сфера-житлобуд”. Згаданий у дописі Гнапа “забудовник “слуг” – це і є Людмила Верес. Вона є дружиною Віктора Вереса, який є бізнес-партнером Андрія Мартинова – забудовника і, як стверджує Гнап, фактичного “хазяїна” фракції "Слуг Народу" у Борщагівській громаді.  Подружжя Верес є партнерами з Мартиновим у різних бізнесах. Ось тут, наприклад, чоловік Верес є партнером депутата Борщагівської сільради Романа Гаха (фракція “Слуга народу”) у фірмі забудовнику. Гах – голова фракції "Слуг народу" у сільраді, у жовтні 2020 року Мартинов підтримав кандидатуру Романа Гаха, якого партія "Слуга народу" висунула кандидатом на посаду голови Борщагівської ОТГ.  Нагадаємо, Верховний суд 30 січня 2020 року остаточно визнав протиправним і скасував рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про затвердження Генерального плану села від 6 червня 2012 року. Таким чином було поставлено крапку в майже чотирирічної судовому позові місцевої громади, яка виступає проти тотальної забудови села і урочища "Вумовський ліс". При цьому, керуючись нині скасованим генпланом, забудовники встигли звести чимало житлових комплексів на непризначеній для цього землі. Найчастіше з цього приводу згадують компанію BD Holding, дружню до радника заступника керівника Офісу президента Сергія Трофимова і студії "95 Квартал".  Читайте: Петропавловскую Борщаговку застроили жильем по незаконному Генплану У квітні 2020 року столичні активісти були обурені будівництвом ЖК "Ехо Парк" (Echo Park), яке веде компанія BD Holding на території лісу заводу "Електронмаш" по вул. Велика Кільцева, 9 на Петропавлівській Борщагівці. Мера Києва Віталія Кличка просили розібратися, ким видавалися дозвільні документи на таке будівництво. Детальніше: Кличко попросили отчитаться, кто разрешил строительство ЖК “Эхо Парк” в лесу на Борщаговке (документ) Між тим, станом на 2019 рік найбільше житла було введено в експлуатацію саме в Софіївській та Петропавлівській Борщагівці. Такі показники пояснюють наближеністю населених пунктів до столиці. Читайте: Киево-Святошинский район Киевщины лидирует по количеству жилой застройки  Як писала KV, 18 грудня тодішній голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження № 735 “Про затвердження висновку Київської облдержадміністрації щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Цим розпорядженням КОДА затвердила добровільне об’єднання сіл колишнього Києво-Святошинського району (нині Бучанського), а саме: Петропавлівська Борщагівка та Чайки (Петропавлівсько-Борщагівська сільрада) та Софіївська Борщагівка (Софіївсько-Борщагівська сільрада) у Борщагівську сільську об’єднану громаду з адмінцентром у селі Петропавлівська Борщагівка. Подробиці: Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею  Фото: коллаж KVКиевVласть

У палаці культури “Дарниця” за сприяння БК  Status Group  відбулось підбиття підсумків та нагородження учасників районного фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості “6-16 FEST”. Цьогоріч  у зв’язку з карантинними обмеженнями конкурс відбувся онлайн з 22 по 26 квітня.  Про це KV повідомили у прес-службі компанії.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Соціально-відповідальний забудовник Status Group посприяв, аби молодь Дарницького району розкрила таланти в семи культурно-мистецьких жанрах. Повідомляється, що цьогоріч  у зв’язку з карантинними обмеженнями районний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості “6-16 FEST” відбувся онлайн і проходив 22 по 26 квітня.  У палаці культури “Дарниця” відбулось підбиття підсумків та нагородження учасників. Учасники демонстрували таланти у таких жанрах як: вокал, хореографія, інструментальний, театральний, цирковий, театр моди, прикладне та образотворче мистецтво. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Серед учасників конкурсу було багато дітей, які також є переможцями міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Багатьох учасників знають далеко за межами України. Найголовніший приз отримала одна з наймолодших учасниць – Анастасія – учениця художнього відділення Дитячої школи мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва. Компанія “Статус Груп” та Голова Асоціації дитячо-юнацького спорту – Андрій Стріхарський нагородив дівчинку графічним планшетом. Талановита дівчинка відзначилася новими творчими досягненнями та високими результатами. ЇЇ художня робота  “Питала зозуленьку” у техніці виконання батик отримала численні Гран-прі на всеукраїнських та міжнародних конкурсах не тільки у межах України, а й у Польщі, Китаї, Чорногорії, Германії. Анастасія стала переможницею ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості під гаслом “Об’єднаймося ж, брати мої”, присвяченої життю та творчості Т.Г.Шевченка та нагороджена грамотою від Міністра культури. Її роботу було відібрано для експозиції. Зараз ця робота виставлена у музеї Кавалерідзе, де буде знаходитися до 20 травня”, – розповіли в компанії. Також “Статус Груп” подарував членам журі еко-блокноти та ручки, а дітей нагородили медалями, кубками, статуетками за перші місця та в категорії гран-прі.  Нагадаємо, що компанія наразі будує один з найбільших стадіонів на Лівому березі на території КІІВ та права НУ ОЮА. А подібні заходи підтримує на постійній основі  Також нагадаємо, що також юні художники в холі відділу продажів соціально відповідального забудовника Status Group намалювали будинок мрії. Забудовник посприяв тому, щоб талановита молодь Києва могла проявити свою творчість у картинах крізь призму сучасних історичних місць і пам'ятників архітектури. Читайте: “Статус Групп” поздравил ветеранов войны с Днем ​​Победы Фото: прес-служба КиевVласть

Депутати Київради підтримали рішення про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між містом та забудовником ТОВ “ДЕПАТ”, чим дозволила девелоперу уникнути будівництва обіцяного жителям підземного паркінгу, залишивши для будівництва інших об’єктів соціальної інфраструктури. Забудовник ЖК The Lakes не виконав вимог щодо будівництва основних об’єктів інфраструктури, в тому числі немає підземного паркінгу, внаслідок чого на території ЖК вже виник автомобільний колапс — під'їзд пожежних, швидкої та аварійних машин неможливий. Київрада не мала б вносити зміни до договору оренди та, фактично, допомагати девелоперу уникнути відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань. Про це KV стало відомо з заяви Володимира Кравця, депутата Київради від фракції “Опозиційна платформа — За життя” та першого заступника голови Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Мешканці заселених будинків ЖК The Lakes вказують, що забудовником і досі не виконано вимог щодо будівництва основних об’єктів інфраструктури, а саме немає підземного паркінгу, внаслідок чого на території ЖК вже виник автомобільний колапс — під'їзд пожежних, швидкої та аварійних машин неможливий. Таким чином, йдучи на поступки забудовнику та залишаючи в оренді лише незабудовані земельні ділянки, ми знімаємо відповідальність із забудовника на подальше будівництво об’єктів соціальної інфраструктури”, – поділився Володимир Кравець. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Попри позицію заступника голови Комісії, депутати підтримали рішення про внесення зміни до договору оренди забудованих ділянок (13 “ЗА”, 1 “ПРОТИ”, 2 “УТРИМАЛИСЬ”), чим звільнили ТОВ “ДЕПАТ” від виконання зобов’язань по будівництву паркінгу. Тепер замість підземної парковки девелопер планує розпочати будівництво нового торгового центру з можливим забезпеченням паркувальних місць. Читайте: Володимир Кравець: девелопери зобов’язані будувати об’єкти соціальної інфраструктури, орендуючи землю у столиці Фото: KVКиевVласть

Міська влада разом із депутатами та смотрящими, на переконання представників ВО “Свобода”, продовжують дерибанити землю киян. Адже у Київраді дозволили фірмі “Наука Комфорт”, яка пов’язана зі “смотрящим” Денисом Комарницьким, побудувати у Святошинському районі новий ЖК замість спорткомплексу “Наука Спорт”. У ВО “Свобода” обіцяють цього недопустити. Про це KV стало відомо з повідомлення ВО “Свобода” в Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В повідомленні зазначено, що 22 квітня під час пленарного засідання Київради депутати підтримали проєкт рішення від 05.02.2020 року № 08/231-298/ПР “Про передачу ТОВ “Наука Комфорт” в оренду земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового комплексу з об’єктами соціального та громадського призначення (вул. Академіка Вернадського, 32)”. За даними ЗМІ, фірма-забудовник напряму пов‘язана з наближеним до мера Віталія Кличка – т.зв. “смотрящим” Денисом Комарницьким. “Рішенням про забудову спорткомплексу більшість депутатів Києва вчергове продемонстрували, що насправді вони відстоюють не інтереси громадськості, яка їх обирала, а інтереси т.зв. “смотрящого” за Києвом Комарницького”, – зазначено у повідомленні ВО “Свобода”. “Свободівці” обурені тим, що через дії столичних депутатів кияни можуть залишитися без цього спорткомплексу.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Дуже прикро, що через такі недолугі дії депутатів міськради кияни тепер дійсно можуть залишитися без величезного спортивного комплексу з тенісними кортами, спортзалом, басейном, реабілітаційним центром та футбольним полем. Адже на місці спорткомплексу може з‘явитися чергова висотна забудова, і доступ до спортивного комплексу, який забудовник обіцяє звести замість зруйнованого під час будівництва, буде мати виключно “еліта”, себто мешканці ЖК”, – розповів депутат Київради VIII скликання Володимир Назаренко. Крім того, як зазначається у повідомленні ВО “Свобода”,  6 га землі “Наука Спорт”, частину якої у 3,1 га планують забудувати, є “зеленою зоною”, тому ця територія має виконувати захисні, санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції для всіх киян. Але депутати Київради вирішили інакше. “Владі Києва разом із смотрящим, які так зухвало паплюжить нашу столицю, рано розслаблятися. “Свобода” продовжує боротьбу за збереження Києва. Ми зробимо все, щоб наша молодь, яка є майбутнім нації, мала змогу займатися спортом, тим більш у таких зелених місцях. Тому ми докладемо всіх зусиль, щоб не допустити знищення спорткомплексу “Наука Спорт” і вимагатимемо скасування відповідного рішення Київради, яким Кличко дозволив Комарницькому забудувати його”, – наголосив Володимир Назаренко. Фото: Фейсбук ВО “Свобода” КиевVласть

Наприкінці березня Бородянська селищна рада продовжила договір оренди землі на центральному ринку компанії, що належить місцевому депутату. Громада заявила, що таке рішення незаконне і має низку порушень, через що вийшла на мітинг. Тим часом влада селища відмовчується, а депутат-підприємець стверджує, що проводить реконструкцію на ринку та має на це всі дозволи. Однак, в кулуарах вже подейкують – око на землю Бородянки поклав забудовник із Ірпеня, тому ця історія може закінчитись новобудовами на місці ринку. Скандальне рішення Як стало відомо KV, 30 березня депутати Бородянської селищної ради підтримали рішення “Про розгляд листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “Бородянка” про поновлення строку дії договору оренди землі №237/19 від 1 квітня 2019 року загальною площею 0,1713 га по вулиці Центральна, 345 в смт Бородянка Київської області”.  У документі йдеться про поновлення договору оренди строком на півроку.  “Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “Бородянка” строк дії договору оренди землі №237/19 від 1 квітня 2019 року площею 0,1454 кадастровий номер 3221055100:01:001:0041; площею 0,0260 кадастровий номер 3221055100:01:001:0042 по вулиці Центральна, 345 в смт Бородянка Київської області на 6 місяців з 1.04.2021 року по 1.10.2021 року”, – зазначено там.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Рішення до порядку денного було внесено “з голосу” депутаткою від “Нових облич” Іриною Захарченко. У результаті його підтримали 18 депутатів: Наталія Никифорова, Ігор Конопацький, Діна Салахова, Ірина Захарченко, Георгій Єрко, Любов Свінтуховська, Олександр Савченко, Сергій Кулик, Володимир Тонюк, Наталія Новікова, Володимир Віннічук, Михайло Музиченко, Тетяна Пільник, Надія Бердник, Геннадій Шапаренко, Тетяна Науменко, Дмитро Науменко, Валентина Клевчук.  Головував на сесії виконуючий обов'язки голови Георгій Єрко, оскільки очільник громади Олександр Сахарук, за офіційною інформацією, у той час був у відрядженні. Раніше він переконував занепокоєних мешканців, що питання про продовження оренди у порядку денному не стоїть, а, отже, таке рішення не може бути прийняте.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Мітинг Одночасно із проведенням сесії 30 березня, в центрі Бородянки відбувся мітинг жителів селища, зокрема – власників торгових місць центрального ринку, де наразі ведуться будівельні роботи.  Протестувальники виступали проти прийняття рішення щодо продовження договору оренди ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка”. Директором підприємства є депутат селищної ради Роман Дяченко (“Нові обличчя”), представником – Наталія Бойчук, яка, за інформацією ЗМІ, є колишньою співмешканкою екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка.  Як розповів KV місцевий активіст Роман Шнуренко, починаючи із 2000-х років, майно, що розташоване на вищезгаданих ділянках, перебувало у власності декількох підприємств: спочатку належало футбольному клубу “Система”, потім – було передано СФК “Борекс” (однак, у 2018 році в судовому порядку таке право було скасовано), а далі, також у 2018 році, дивним чином воно опинилось у ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка”. За однією версією, компанія отримала майно, як правонаступник, за іншою – придбала його.  “Наразі на центральному ринку розпочато капітальне будівництво, яке видають за реконструкцію. Що саме там будують – невідомо. Проєкт будівництва дуже дивний,  жодних пояснень не надають. Підприємці, які мають торгові точки на ринку, дуже занепокоєні. У селищній раді кажуть, що не видавали містобудівні умови. За деякою інформацією, їх підробив архітектор селищної ради Міщенко. І наразі будівництво має масу порушень – ведеться забудова за червоною лінією, відсутній пожежний відступ від будівлі магазину “Фора”. Ділянка, на якій відбувається будівництво, має адресу вулиця Центральна, 347, але там взагалі ніякого майна і будівель не було, аби компанія могла отримали дозвіл на оренду землі. А в нібито дозволах вказана адреса – Центральна, 345 і йдеться про реконструкцію наявних торгівельних будівель. На тій ділянці був розташований МАФ – “шапіто”, який був розвалений Дяченком у 2018 році. Тому громада категорично була проти продовження оренди землі, яку взагалі компанія отримала незаконно, оскільки у неї не було жодного майна. У 2018 році Роман Дяченко став депутатом селищної ради. Домовився із Сахаруком щодо дозволів. У 2019 році був підписаний договір оренди на дві земельні ділянки. Але ж тоді Олександр Сахарук визнав, що він укладений за підробленими рішеннями сесії. Триває кримінальне провадження. У матеріалах є опити Сахарука та членів земельної комісії, які підтвердили, що рішення були підробленими, депутати голосували за надання дозволу на розробку проєкту землеустрою “Торговому центру “Бородянка”, а не за передачу земельної ділянки в оренду. Договір оренди закінчився 31 квітня 2020 році, за цей час там мали побудували майно ТЦ. Але ж документи оформити, враховуючи всі порушення, було неможливо. В результаті маємо – все таки будують. В ДАБІ нам відповіли, що селищна рада має повноваження зупинити будівництво. Але голова від громади ховається, депутати нас не чують. Поліція та прокуратура бездіють. Зараз Дяченко там набудує споруд і скаже – тепер я маю першочергове право викупити цю ділянку. А громада вимагає, аби цей “шанхай” знесли і побудували нормальний, сучасний критий ринок. І щоб замовником виступав орган місцевого самоврядування”, – каже він.  Він зазначив, що також викликає занепокоєння те, що Наталія Бойчук, яка є співвласницею ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка”, пов'язана із колишнім мером Ірпеня Карплюком. “Громада переконана, що напряму у цій історії замішаний Карплюк. У Дяченко коштів немає, він у боргах, бо КП УЖКГ винний 200 тисяч гривень за обслуговування території – прибирання, охорону, вивезення сміття. За генеральним планом селища вбачається, що на ділянці, де будується Дяченко, має бути універмаг. Далі – 5-6 соток ринку. А далі велика ділянка, близько 10 соток, – під багатоповерхову житлову забудову. І в кулуарах наразі говорять, що ділянку у селищній раді вже готують, аби передати Дяченку. Тоді він викупить і цю землю, матиме більшість, підприємців з ринку змусять піти. Знесе усі магазини і Карплюк будуватиме житло. Я не можу цього стверджувати, але такі розмови у кулуарах ведуться Бородянської селищної ради”, – зазначив він.  Народна депутатка від округу Ольга Василевська-Смаглюк (“Слуга народу”) на своїй сторінці у Facebook повідомила, що звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо скасування декларації про початок будівництва.  “Я, як народний депутат, категорично засуджую, та не підтримую такі дії депутатів Бородянської селищної ради. Звернулась в ДАБІ щодо скасування декларації про початок будівництва. Таким діям буде надана відповідна правова оцінка, а також досліджено законність останніх прийнятих рішень, в тому числі у судовому порядку”, – написала вона.  Альтернативна позиція Взяти коментар у голови громади Олександра Сахарука KV не вдалося. Депутат та власник ТОВ “Торгівельний дім “Бородянка” Роман Дяченко розповів, що усі дозволи для проведення робіт він має.  “На сьогодні здійснюється реконструкція Бородянського ринку. Приводимо його у відповідність європейським стандартам. Жителі Бородянки заслуговують на комфортний ринок для здійснення щоденних покупок. Подальше існування ринку у вигляді Шан-Хаю неможливе з санітарної точки зору. На сьогодні у нас є всі необхідні дозвільні документи: рішення селищної ради про продовження договору оренди ділянки, договір оренди ділянки, підписаний селищним головою, необхідні містобудівні умови. Щодо спроб політиків та професійних активістів завадити реконструкції ринку, ми вже готуємо заяву до правоохоронних органів щодо їхнього незаконного втручання у нашу господарську діяльність”, – каже він. Депутат Георгій Єрко (“За Майбутнє”), який головував на скандальній сесії, стверджує, що приводів для занепокоєння немає, адже на ринку проходить звичайна реконструкція. “Договір оренди ми продовжили на 6 місяців. ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка” придбало майно і сформована земельна ділянка, договір оренди якої було продовжено ще селищною радою минулого скликання терміном на два роки. Але поки підприємство отримувало дозволи на будівництво, вони викупили майно – вже 25 років там стояла недобудова. Тепер частина підприємців, які працюють на ринку, за реконструкцію, частина – проти. І їх не хвилює, що інше населення селища хоче мати нормальний ринок. Офіційно цей ринок був закритий ще в 2013-2014 роках через невідповідність правилам пожежної безпеки та повну антисанітарію. Але він так і працює. Там необхідно навести лад. Скасувати рішення ДАБІ ми не можемо, тільки рішенням суду. Якщо таке станеться, то будівництво буде зупинене. І у разі розірвання договору оренди земельної ділянки, селищна рада має попередити підприємство за місяць. Але ми не могли не продовжити договір, оскільки підприємство там має майно. Почалась би судова тяганина, мінімум на півроку. Нехай він собі будує торгівельні точки, гірше не робить. Скасують дозвіл, припинить будувати”, – каже він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у ніч на 18 січня в смт Бородянка Київської області виникла пожежа на території торгового ринку на вулиці Вокзальній. Для ліквідації пожежі були задіяні розрахунки рятувальників з сусідніх населених пунктів. Читайте: Депутаты Бородянской ОТО просят областные власти сделать Бородянку городом КиевVласть

У Києві черговий скандал через незавершені об’єкти банку “Аркада”. Столичний девелопер “Stolitsa Group” готовий взяти участь в реалізації меморандуму за відновлення будівництва, проте його взялись дискредитувати так звані “активісти” “Екопарку Оскорки”. З іншого боку виступають інвестори, які не втрачають надії отримати довгоочікуване житло. Про це KV повідомила пресс-служба компанії “Stolitsa Group”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Зокрема, “захисники” екопарку за участі представників Нацкорупусу провели 1 квітня у Києві акцію протесту поблизу Посольства Литовської Республіки, під час якої вимагали “не віддавати забудовникам рекреаційні зони”.  “Девелопери беруть активну участь у намаганнях забудувати зелену зону міста Києва. У тому числі й останні зелені озера північного лівобережжя, які є рекреаційними зонами Дарницького району. Ми говоримо про ті території, якими опікується громада з намірами перетворити їх на комплексний екопарк. Громада Києва докладає зусиль, аби зберегти ці території, але нам заважають зазіхання забудовників. Раніше це був банк “Аркада”, а зараз естафету перехопила “Столиця Груп”, – наголосили протестуючі. Примітно, що “активісти” вже не перший рік виступають за створення екопарку. При цьому, жодних реальних дій задля його створення вжито не було. Вони також заявляють, що проєкт має фінансуватись виключно за кошти столичного бюджету. Проте, реалізувати такий намір з юридичної точки зору фактично неможливо. Ситуацію пояснює юрист “Stolitsa Group”. “Їхня публічна позиція – це створення великого ландшафтного парку на території земельних ділянок, де запроєктовано будівництво ЖК “Патріотика на озерах” та офіційно отримано дозвіл на виконання будівельних робіт. Очевидно, це неможливо, насамперед із юридичної точки зору. На переданих Київською міською радою замовнику будівництва в оренду земельних ділянках з 2005 року існує присвоєне цільове призначення – для забудови об`єктами житлового та соціально-побутового призначення. Згодом, у 2009 році Київська міська рада своїм рішенням №695/2764 “Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва” підтвердила можливість будівництва нового мікрорайону та фактично затвердила планувальну організацію та розвиток орендованих територій. Згадане цільове призначення не дає можливості у законний спосіб створювати ландшафтний парк”, – наголосив фахівець. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Він стверджує, що наміри ГО “Екопарк” у перешкоджанні орендареві ділянок реалізовувати своє законне право може мати склад злочину у частині протидії законній господарській діяльності. “Початок активних дій ГО (подача позовних заяв про скасування дозволу на будівництво, рішення Київради 2009 року про затвердження детального плану території) збігається якраз із початком будівництва ЖК “Патріотика на озерах”, а не періодом раніше, коли встановлювалося цільове призначення ділянок (для будівництва), затвердження плану розвитку цієї території (будівництво житлового комплексу) та виникла, по суті, можливість висловити незадоволення діями Київської міської ради щодо планів створити новий житловий мікрорайон. Зазначене може свідчити, що головне їхнє бажання — не створити “Екопарк”, а не дати побудувати ЖК та не дати інвесторам отримати свої придбані квартири”, – додав юрист. Позиція інвесторів “Аркади” Тоді ж, 1-го квітня біля посольства відбувся ще один протест. Мітингували вкладники “Аркади”, які не втрачають надії отримати довгоочікуване житло.  “Ми терпимо вже другий рік поспіль. 29 травня 2020 року ми оголосили про наш безстроковий протест. Наразі триває 307 день нашого протесту. Ми хочемо, щоб наше питання було вирішене, щоб нарешті відбувся брифінг та був підписаний меморандум. Там є державні структури, які мають гарантувати нам виконання меморандуму та отримання довгоочікуваного житла. Наш протест триватиме доти, доки не буде результату і доки ми не отримаємо свої квартири”, – заявили мітингуючі.  Як розповідає засновник ГО “Об'єднання інвесторів ЖК “Патріотика” Віталій Щербаков, зупинилось будівництво 13 тисяч квартир, в які вклали кошти близько 11 тисяч українських сімей. “Це 40 тисяч людей, які хочуть побачити своє житло. Як відомо, банк “Аркада” (об’єкти зводились за допомогою залучених “Аркадою” коштів, ред.) розпочав процедуру ліквідації. І зараз ми на шляху, коли соціально-відповідальний забудовник компанія “Столиця Груп” може допомогти добудувати наші об’єкти. І відповідно має бути підписаний меморандум, яким буде передбачено забудову території “Осокорків-Центральних”. Дана земельна ділянка була активом банку “Аркада” і зараз у якості активу вона має перейти “Столиці Груп”, а в якості пасиву – зобов’язання перед інвесторам. Ніхто не матиме переплачувати за квартири, від держави теж ніхто не проситиме дотацій. Девелопер взявся самостійно вирішувати проблему. Ми зібрались тут через нечесних активістів, які під посольством почали поливати брудом представників забудовника. Ми з цим категорично не погоджуємось. Ми вважаємо, що особи, які збирались тут, влаштовували маніпулятивний мітинг. Тому й зібрались інвестори, які хочуть показати альтернативну точку зору. Показати, що насправді “Столиця Груп” – соціально-відповідальна компанія, яка має підтримку державних органів та органів місцевого самоврядування. Вся документація на будівництво на даній земельній ділянці наявна, генпланом міста Києва визначено, що будівництво на даній території МАЄ здійснюватися. І саме забудова цієї території може врятувати всіх інвесторів банку “Аркада”, – наголосив він. Фактично, псевдоактивісти створюють серйозний прецендент. Адже по факту, 20 осіб, які виступають проти будівництва, обмежують право 11 тисяч сімей на житло. Схожої думки притримується й інвесторка Наталія Новицька. “Така складна задача потребує допомоги від влади держави, у тому числі фінансової. А також допомоги міжнародної спільноти. Великою частиною вирішення проблеми залежить і від можливості здійснення забудови, що відповідає усім екологічним нормам та генплану міста. Запланований поруч з новою забудовою і “Екопарк”, що також став би перлиною міста, проте наразі потребує облаштування. Мер Києва та забудовник висловили готовність працювати у цьому напрямку. Тож нова забудова дійсно могла б стати порятунком для постраждалих інвесторів та задовольнила б також потребу киян у відпочинку”, – зазначила вона. В цілому інвестори заявляють, що екопарківці хочуть дискредитувати компанію-забудовника “Stolitsa Group”, співвласником якої є громадянин Литовської Республіки. Вони також бояться, що це може зашкодити добудувати 39 будинків колишнього банку “Аркада”.  Інвестори уже більше року мітингують, живуть у наметах та іншими акціями добиваються вирішення цього питання. Варто зазначити, що ТОВ “Stolitsa group” – столичний забудовник, відомий рядом успішним проєктів, серед яких ЖК “Варшавський”, ЖК “Seven”, ЖК “Ліпінка”. Девелопер має литовських партнерів та готовий взяти участь в реалізації меморандуму  щодо добудови 39 будинків. Наостанок інвестори банку “Аркада” також анонсували величезний мітинг в Києві в урядовому кварталі, який має відбутись уже сьогодні. Читайте: Stolitsa Group зводить новий ЖК на столичному Виноградарі: за квартирами вже стоїть черга Фото: пресс-служба “Stolitsa group”.КиевVласть

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми плануємо відвідати міста, селища та села регіону і поспілкуватися з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Сьогодні говоримо із колишнім чемпіоном світу з фрі-файту (українська версія боїв без правил) та віце-чемпіоном з джиу-джитсу, а нині очільником Коцюбинської громади Сергієм Данішем. Про спроби Києва поглинути селище, скандал навколо Біличанського лісу, просування спорту серед молоді та перспективи Коцюбинської ОТГ – читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки голови селищної ради, а наразі стали головою громади. Чи змінилось щось у вашій роботі? Сергій Даніш: В роботі майже нічого не змінилося – обов’язки, які виконував, лишилися. Збільшилося навантаження при створенні об’єднаної територіальної громади, тому що ми створили свої управління фінансів, освіти, туризму, молоді, спорту і все, що належить до цих напрямків. Зараз окремою юридичною особою створюватимемо виконавчий комітет – раніше його не було. Навантаження підвищилося, адже були стислі строки, затягнулася передвиборча кампанія, зокрема силами недоброзичливців. Складнощі були, але дякуючи нашим кадрам – сумлінним та професійним людям, яких ми підбирали – їх вдалося подолати, я поки що задоволений.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”    KV: У результаті децентралізалізації Коцюбинське не об’єдналось з жодним населеним пунктом, чому? Чи отримало переваги Коцюбинське, коли із селища стало громадою та вийшло із підпорядкування Ірпінської міської ради? Чи залишились у селища амбіції стати містом? Сергій Даніш: Усю історію довго розповідати. Деякі можновладці Києва хотіли нас поглинути, придумували різні виправдання для цього. Скільки я пам’ятаю, Коцюбинське тягнули до Києва. Громада із цим не погоджувалася, результати цих виборів тому підтвердження. Що стосується виходу з підпорядкуванню Ірпеню – по деяких напрямках ми продовжуємо співпрацю: наприклад, медицина в Ірпені є однією з найкращих в області. Наші мешканці обслуговуються, утім, там, де бажають: це передбачено медицинською реформою. Але в іншому разі звертаються у місцеві заклади або до Ірпеня. Чимало наших мешканців обслуговується там. На тлі пандемії минулого тижня там було повністю відреставроване приміщення інфекційного відділення, днями привезли нове обладнання, зараз додали 40 ліжок, але ситуація загострюється з кожним днем. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Ліжок вистачає? Сергій Даніш: Кількість заповнених підходить до критичної позначки, але поки справляємося і саме тому вжили додаткових заходів – навіть раніше за Київ. Ми провели невеличке дослідження і дійшли висновку, що обмежимо заняття у школах – адже діти є рознощиками, і вчителі почали хворіти. Ми вирішили, що поки призупинимо навчальний процес. KV: Тобто жителі Коцюбинської громади, що хворі на ковід, обслуговуються у лікарні Ірпеня. Чи допомагаєте ви фінансово? Як саме? Сергій Даніш: Звичайно, у вигляді плати за усіх мешканців, які там обслуговуються. Коли будувалося інфекційне відділення, ми брали у реконструкції активну участь, зокрема, закупили те, про що нас попросили.  KV: А що стосовно премій та надбавок лікарям, що контактують із хворими? Сергій Даніш: Я думаю, що це не стосується Ірпеня або Бучанського району. Минулого тижня на колегії КОДА ми були присутні з Олександром Маркушиним, і чули вислови, як недофінансовують лікарів, хоча в бюджеті гроші на це є. У нашому регіоні бюджет за цим напрямком повністю виконується, я думаю, лікарі не ображаються. Зі свого боку ми співпрацюємо з нашими лікарями тісно. KV: Яким чином сформована коаліція у селищній раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Сергій Даніш: Коаліція – це доволі загальне питання, яке стосується куди більше Верховної Ради. Ми – селище, і ми не потрапили у мажоритарку, яка нам більше підходить. Адже у нас трохи більше 10 тис. виборців. Кандидати у нас йшли партійні, але обирали у першу чергу обличчя, а не партії. За виключенням категорично налаштованих персон, які завжди невдоволені, у нас немає розбрату і проблем із прийняттям рішень не виникає. Виноситься, наприклад, питання про матеріальну допомогу – і ми маємо за нього проголосувати.  У всіх депутатів, у кожного з них є своя думка, і завжди була. Ми спілкуємося з кожним індивідуально, але впливати на чиюсь думку – не впливав і не збираюся. Лізти у загальнопартійні розборки також бажання у нас немає. Коли постає питання ремонту дороги, як може бути, що та партія проти, чи інша? Проти можуть бути лише заангажовані люди. Це стосується перш за все кількох професійних чорних піарщиць, які проживають у нашому селищі і для політичної боротьби використовують бренд руху “Чесно” без погодження з міжнародними донорськими організаціями, які здійснюють фінансування даного руху. KV: Повернімося до питання приєднання Коцюбинського до Києва. Як вважаєте, чи не спробує столиця знову вас приєднати до себе? Сергій Даніш: Сподіваюся, що не буде, а якщо й спробує, то правильними, законними та витриманими шляхами. Ми все життя жили в області. Після завершення децентралізації ми є самостійною громадою і вирішувати свої питання самостійно краще. Питання – у Біличанському лісі. І я сподіваюся, що вже скоро воно будет закрите, а ліс буде у державній власності. Але якщо буде діалог – я готовий піти на діалог. Я вже казав: якби Київ прийшов до нас і сказав, мовляв, якщо ви до нас приєднаєтесь, ми допоможемо добудувати школу, відремонтувати житловий фонд, комунікації – можливо, тоді я би почав переконувати громаду у тому, що це, можливо, кращий варіант. Але без лісу ми Києву не потрібні, і після приєднання за таких обставин Києву було б не до наших проблем. Коли в рішенні Київради написано, що приєднання вартуватиме 0 гривень, і розуміючи, що у столиці є амбітні плани та проєкти, зрозумілим стає, хто чим насправді буде займатися та опікуватися.  KV: До речі, про скандал навколо Біличанського лісу – багато гектарів свого часу було роздано у приватну власність, частину прокуратура повернула у державну власність. Хто там займається рейдерством? Були спроби вирубки лісу, яка ситуація із цим? Чи тривають якісь суди або розслідування прокуратури?  Сергій Даніш: Я у питання судів та прокуратури не втручаюся – це їх компетенція. Утім, від фахових людей я чую, що прокуратура не зовсім повертає ці ділянки лісу: гектари насправді просто змінюють власника, і йдуть під забудову. При цьому це територія селища, тобто ці ділянки сформовані, окреслені. На них не будується нічого, ні, і сподіваюся, що не буде. Але податок також не сплачується. Ми дійшли до того, що згідно кадастру наразі ми з вами сидимо у Києві. Школа №18, яка увесь час була селищною, наразі по кадастру знаходиться у Києві. Весь правий берег столиця піджимає під себе. Я не можу зробити проєктно-кошторисну документацію по спорудженню нових соціальних обєктів, адже комунікації та адреса – у селищі, але кадастр – київський.  KV: А що з Генпланом селища наразі? Сергій Даніш: Працюємо. Питанням довго і давно не займалися. Є проблеми із його затвердженням, але ми зараз над цим працюємо. Моїм завданням наразі є відкрити людям кадастр, адже після виборів навіть приватний сектор наразі заблоковано. Тобто, люди не можуть переоформити свої будинки, школу також через це не можемо добудувати, але найголовніше – ми втрачаємо податки, надходження до бюджету громади. Зараз готуємо звернення до правоохоронних органів, аби хтось поніс за це відповідальність і відшкодував нам недоотримані гроші – мільйони гривень, які бюджет громади не отримав. А для нас 3-5 млн гривень – це відчутні гроші.  KV: Чи можна назвати Коцюбинську громаду спроможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Сергій Даніш: Бюджет збільшився і буде збільшуватися й надалі. Я почав спілкуватися з підприємцями, з людьми, аби реєструвалися у селищі. Люди йдуть на контакт, погоджуються. Думаю, саме у діалозі ми зможемо затягнути гроші у наш бюджет. І сподіваюся, що Верховна Рада підтримає законопроєкт, згідно якого податки людина сплачуватиме за місцем проживання, а не за місцем реєстрації чи роботи. Усі громади чекають такого закону. Багато жителів нашого селища і громади працюють у столиці, але спати люди їдуть сюди, на вихідних гуляють тут, тощо. То й гроші мають бути тут. А як так буде, у нас буде більше можливостей для створення більш комфортних умов проживання. KV: Коцюбинське має дуже вигідне розташування поблизу Києва. Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору? Сергій Даніш: Зараз із цим складно. Спочатку треба владнати скандальні питання. Люди хотіли зробити ОСББ, покращити собі умови проживання. Все погодили, але оскільки кадастр київський, їм сказали звертатися до Києва. Як людям, які отримали квартири тут і все життя тут прожили, їхати до Києва за землею? Утім, я думаю, ми це владнаємо. Спілкуємося із приватними підприємцями, маємо що запропонувати інвесторам. KV: Цей Ірпінський виправний центр, який знаходиться у Коцюбинському, який виставили на продаж – бажаючих його придбати поки не знайшлось. Як громада налаштована у цьому питанні? Ваше ставлення до продажу? Чи реально це взагалі на вашу думку? Що б хотіли бачити на тому місці?  Сергій Даніш: Це буде вирішувати той, хто купить цю землю, а ми вже будемо далі дивитися. Як це буде житловий масив – тоді він має бути такий, як поряд із селищною радою, 25-поверховий, повинні бути витримані норми стосовно розміщення садочків, паркувальних місць, розважальний сектор. Якщо усе буде забезпечено – ми сприятимемо. У разі, якщо це буде виробництво – однозначно воно має бути нешкідливим. Були розмови про те, що це може стати складськими приміщеннями. У такому разі там повинні бути застосовані новітні технології, аби не виникало навантаження ні на екологію, ні на житлову сферу, ні на транспортну інфраструктуру.  KV: Передмістя Києва активно забудовується ЖК та новобудовами. Таких у вас у Коцюбинському ніби небагато. Чи приходять до вас такі забудовники? Плануєте залучати? Сергій Даніш: Поки не приходять. У нас є забудовник, який зайшов до нас ще 2014 року, чекаємо, коли він закінчить свій проєкт. Він будується, але, на мою думку, не кращим чином запроєктовані у ньому інфраструктурні моменти, наприклад, виїзди з селища. З паркомісцями у нас теж є проблема. Будемо звертатися до поліції, погоджувати, встановлювати відповідні знаки про заборону паркування в окремих місцях. Не може 10 машин заважати усім пересуватися та відпочивати. Це житломасив на 15 будинків, який будує компанія “Атлант”. Лишилося 3 чи 4 будинки їм звести. Є питання до них, зокрема, по сплаті податків: вони не зареєстровані у нас. Всі працівники, що задіяні на цьому будівництві, отримують тут зарплату, а тому податок с зарплати має надходити до бюджету. KV: У 2019 році місцеві жителі скаржились на воду із фекаліями, яка текла у них із кранів. Тоді селище планували підключити до централізованого водопостачання “Водоканалу”. Яка наразі ситуація із якістю води?  Сергій Даніш: Тут є люди, які пишуть неправду на виданні з назвою “Українська правда”. З того часу ми поставили невеликі очисні споруди, і більше нічого не змінилося. Але чомусь вода з фекаліями пропала. Якщо проаналізувати, то завжди в нас щось “трапляється” під вибори. Так само перед цими виборами приїздив губернатор, збиралися люди. Я хотів встигнути з ремонтом скважини ще до виборів, як і обіцяв, але роботи затягнулися, всі бачили, що роботи не зупинялися. Проблема дійсно була, але зачепила лише один жилмасив по вул. Меблевій. Що ж до “Водоканалу”, то ми стикнулися з тим, що депутати Коцюбинської селищної ради від партії “УДАР” не хочуть, аби ми сплатили борги перед підприємством. Нам тоді озвучили цифру у 3 млн за під’єднання до мережі, ми дали 1 млн гривень по співфінансуванню, але коли доходило до під’єднання, громада була проти: наша вода краща за київську, і проєкт подорожчав до 6 мільйонів. Ми повернули свій 1 млн, область – свої 2, і на цьому все закінчилось. Це була піар-акція, і з самого початку робити так було нерозумно й неправильно. У нас на цей рік передбачено 5 млн співфінансування з областю у розмірі 5 млн на заміну водопроводу по вул. Шевченка і проведення каналізації. Думаю, за 5 років ми вирішимо ці питання. KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура? Сергій Даніш: Пріоритети по всіх напрямках. По медицині – зустрічалися з “екстренкою” з приводу закупівлі нової автівки, яка обслуговуватиме наш регіон. Хочу зустрітися з київськими лікарями, заключити з лікарнями договори, щоб сплачувати за тих наших людей, які хочуть обслуговуватися там – знову ж таки, згідно до медреформи.  Освіта – другої зміни у нас досі немає, можливо, буде в наступному році. Я особисто коли вчився у школі, у третьому класі ходив у другу зміну. Завантаженість школи сягала 1200 діток, селище було ще доволі молодим. Школи з того часу залишилося, але селище потроху занепадало, з 4 садочків лишився один, інші розпродали, “розкуркулили”. Зараз ми думаємо над проєктом добудови школи, побудови нового корпусу на території нашого ліцею, добудовуємо та розширяємо існуючий дитсадочок, – приміщення, яке наші активісти намагалися злити, але ми у судах відстояли. Роботи там на більш ніж 70% завершені. Все за наш кошт.  Почали із співфінансуванням, а продовжуємо своїм коштом. В цьому році ще не виділяли – нам потрібно зробити буде благоустрій, купити інвентар (ліжка, тарілки, тощо). Думаю, у цьому році закінчимо. Ще один садочок у нас по вулиці Коцюбинського – виділено землю, проєкт майже готовий. Передбачений він на 70-100 місць. Далі будемо дивитися. Будемо спостерігати: якщо раніше садочок існував окремо, зараз є норма про те, що перший поверх у багатоповерхівках можно застосовувати у тому числі під щось таке.  По спорту в нас на сьогодні все непогано. Зараз плануємо та аналізуємо можливість побудови спорткомплексу на території школи №18, але проблема знову ж таки у кадастрі. Вирішимо цю проблему, і далі частину коштів спробуємо залучити до бюджету – ми з депутатами обговорювали таку можливість, в нас є бачення того, як це зробити. У селищі розвиваються секції з єдиноборств – незважаючи на спроби деяких все "спохабити", багато наших діток їздить на змагання з дзюдо, фріфайту, карате, кікбоксингу, боротьби. Футбол доволі в нас популярний. Раніше була жіноча команда, утім, зараз немає кому цим займатися. Ми створюємо умови для цього, беззаперечно.  Культура – в нас чудова музична школа, у якій займається понад 100 учнів, їздять також на обласні та районні змагання, всеукраїнські навіть, привозять нагороди. Розвиваються танці: у нас є гурток брейк-дансу, класичних танців. Ми розмовляли із директором клубу щодо можливої добудови у вигляді танцювального залу аби збільшити кількості людей. Після цього будемо думати, що ще зробити, аби забрати дітей з вулиці.  KV: За минулого скликання селищної ради Коцюбинське доволі часто потерпало від боротьби за владу. Коли усунули з посади Ольгу Матюшину, вона намагалась повернути посаду, у тому числі через суд. Розкажіть, як ви стали виконуючим обов'язки голови? У мережі писали, ніби-то це було в незаконний спосіб.  Сергій Даніш: Все прокоментував суд. Людей ввели в оману, але зараз вони все зрозуміли. Дивіться: у 2015 році Ольга Матюшина йшла від Блоку Петра Порошенка і тоді всі були в ейфорії, увесь ресурс кинули сюди, мене посунули і я начебто не виграв, хоча за підрахунками мені не вистачило 200 голосів. Вони казали, що я став виконуючим обов'язки, набравши всього 70 голосів, але їх було понад 2 тисяч. Людей, яких я презентував, зайшло 21 із 26. Іншу сторону це не влаштовувало, в них була підтримка центральної влади, і серед народних депутатів, і Генпрокуратури. У 2016 році, коли голосували за Генпрокурора і прем'єр-міністра, селищну раду розпустили і припинили її повноваження. Ми потім виграли справу у Верховному суді, але через тиск влади вибори відбулися.  Мої однодумці – люди, які реально вболівають за селище. Ми неодноразово зустрічалися із Ольгою Володимирівною, у тому числі в цьому кабінеті, я їй казав, мовляв, давайте працювати, створювати умови. Жодна домовленість не була виконана. Підтвердженням тому став випадок, коли я не проголосував за внесення питання про обрання секретаря ради. Всі дивувалися, мовляв, що ти робиш? Але я не підняв руку, тому що за 10 хвилин до початку засідання ми з нею тут домовлялися. За ці всі 3 роки, коли ми домовлялися добудовувати школу, ремонтувати дороги, жодна з цих домовленостей не дійшла до логічного завершення. Тому депутатський корпус прийняв рішення відсторонити Матюшину – згідно закону, якщо керівник робить щось не так, можна припинити його повноваження. Депутати довірили це мені.  Конфлікту не було з мого боку. Я продовжуватиму боротьбу за благоустрій мешканців селища та їх комфорт. Якщо це комусь не подобається – тоді так, маємо конфлікт.  Читайте: В Коцюбинском состоялась первая после очередного “переворота” сессия поссовета (видео)  KV: Чому пішли з “Нових облич” минулого мера Ірпеня Володимира Карплюка? Чому обрали “Слугу народу”?  Сергій Даніш: Я і далі спілкуюся з "Новими обличчями" і співпрацюю з ними. До виборів все, що тут було зроблено, стало можливим завдяки команді "Нові обличчя". У нас була підтримка Ірпінської влади, нас завжди чули. Замінили 21 ліфтову кабіну, зробили зупинки громадського транспорту, парк, дороги – все, що робилося у Коцюбинському.  Чому "Слуга народу"? Я вірив, що якщо громада довірить мені керувати селищем, то я, як головна особа тут, маю підтримувати зв'язок із головною особою держави. Так має бути. Термін 5 років для того й дається, щоб людина на своїй посаді встигла зробити заплановане і обіцяне, щоб не було такого, як це стається: 2 місяці людина лише обіймає посаду, а їй уже кажуть, що вона нічого не зробила. Чи можна за 2 місяці збудувати школу? Можливо, й можна, але є певні пріоритети.  Я вирішив співпрацювати з центральною владою та президентом. Я завжди казав: який би не був президент, він має відпрацювати, а тоді люди мають його переобрати. Держава тільки страждає, коли трапляються перевороти та революції – це одразу відкат на 5 років назад. Ці вибори відбулися чесно, толерантно. Людині треба можливість оговтатися та зрозуміти, що до чого, бо це все їй нове. Але у пана президента є стержень і є совість. Місцева влада, зі свого боку, підтримає державну, бо коли держава підтримує людей, то і ми маємо дбати про громаду – нас для цього і обрали. Сергій Даніш (зліва) та голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко (справа) – за 11 з’їзді партії. Фото: фейсбук-сторінка Сергія Даніша KV: Яких повноважень не вистачає громадам? У чому недосконалість децентралізації?  Сергій Даніш: Поки не можу сказати, назвати мінусів. Наразі у нас створена громада, ми встигли у часові рамки, які нам ставили: сформували адміністративно-територіальну одиницю, набрали співробітників, створили керуючі органи, заключаємо договори з тими, з ким співпрацюємо: соціальний напрямок, молодь та сім'ї. Коли ми відкривалися, наш ЦНАП надавав 90 послуг; сьогодні їх близько 200. Ми запланували розширювати список послуг ЦНАПУ й далі – будемо у тому числі видавати паспорти, літом, сподіваюся, буде в нас поліцейський офіцер громади – ми на це передбачили понад мільйон гривень, на ці кошти знайдемо та обладнаємо приміщення, придбаємо автівку, тобто літом, коли він у нас з'явиться, все вже буде готове, розмістимо МРЕО, аби жителі нашої громади могли реєструватися тут і не їздити нікуди.  Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін з вимогою визнати Ірпінь адмінцентром  KV: У вас з'явилося багато нових управлінь, працівників – чи були проблеми з їх розміщенням? Сергій Даніш: Є проблеми, але "в тісноті, та не в образі". Управління освіти у нас частково в приміщенні школи, частково тут, у раді. Ми зараз робимо ремонт у приміщенні старої аптеки, запущений процес. Коли зробимо ремонт, там розмістимо також управління освіти, молоді, туризму, спорту, сім'ї та соціальну сферу. Людей у раді збільшилося – було у кабінеті 2 людини, зараз – 4. Я працівників запрошую проводити наради у моєму кабінеті за потреби, сам на цей час можу походити селищем, перевірити щось. Знаходимо поки спільну мову. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Сергій Даніш: Не маю таких амбіцій. Моя єдина амбіція – працювати тут 5 років так, щоб люди сказали "Дякую". Не розглядаю на сьогодні посади у державній владі. Якщо запропонують – будемо спілкуватися. Але я думаю, що не маю права за ці 5 років кудись іти, якщо люди мені довірили головування тут. Я постійно з мешканцями на контакті, ми знаходимо спільну мову. Наші опоненти мій телефон пишуть, мовляв, дзвоніть Данішу – але не розуміють, що люди і так мені телефонують, і в мене це не викликає негативу. Дзвоніть мені, я всіх радий чути. Тільки не вночі – хіба якщо щось термінове.  Попереду 5 років, і я думаю, що за цей час ми приведемо селище до належного стану. Сподіваюся, через чотири роки ми вам саме про це і прозвітуємо.  Читайте: Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Фото: KVКиевVласть