У квітні цього року Київрада пролонгувала ПрАТ "Київспецтранс" договір на користування майном киян. Таким чином це підприємство стало до кінця 2021 року єдиним оператором полігонів, куди звозяться більше половини побутових відходів Києва. Про те, чому таке рішення було ухвалено, яка сьогодні ситуація на сміттєвому полігоні № 5 у с. Підгірці Обухівського району, які перспективи його закриття, про зміну тарифів та можливості побудови сучасного сміттєпереробного заводу для потреб столиці в інтерв'ю КиевVласть докладно розповів Голова Правління ПрАТ "Київспецтранс" Андрій Грущинський. KV: Чим Ви можете пояснити зміну позиції депутатів Київради щодо пролонгації "Київспецтрансу" договору на користування майном, термін дії якого закінчився ще у 2016 році? Андрій Грущинський: Щоб це пояснити потрібно звернутися до історії. Наше підприємство було засновано у 1971 році. На сьогодні змінилася організаційно-правова форма: з комунального підприємства воно стало акціонерним товариством, але функціонал залишився той же. 20 років тому “Київспецтранс” забезпечував вивезення та захоронення 100% відходів Києва, опікувався двома полігонами (полігон ТПВ № 5 введений у експлуатацію у 1986 році, полігон ТПВ № 6 - у 1991-1992 роках) і навіть займався відловом безпритульних собак. Сьогодні підприємство здійснює вивезення твердих, рідких, великогабаритних та будівельних відходів, а також є оператором захоронення на полігонах № 5 та 6.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Київспецтранс” має державні акти постійного землекористування на ділянки, на яких розташовано полігони. Проте на час акціонування підприємства законодавство забороняло приватизовувати такі об'єкти як полігон. Таким чином, Угода на володіння та користування майном територіальної громади міста Києва, про яку ми зараз говоримо, була способом створити нормативну базу для надання нашим підприємством безперебійних послуг у сфері поводження з відходами міста. Строк дії Угоди повинен був закінчитись 1 листопада 2016 року і “Київспецтранс”, як сторона договору, яка має переважне право на його продовження, у встановлений термін звернулося до Київської міської ради та до її виконавчого органу - Київської міськдержадміністрації (КМДА) з відповідною пропозицією. На жаль, з процедурних причин процес переукладання договору затягнувся. Це питання Київрада ні у 2016 році, ні у 2017 році не розглядала. Тільки у 2018 році почався його розгляд. А у 2019 році було ухвалено рішення про пролонгацію договору до кінця 2021 року. Якщо навіть уявити, що договір з нашим підприємством не продовжили, то сьогодні відсутній інший суб'єкт, який би міг забезпечити безперервність надання послуги з захоронення твердих побутових відходів і виконання плану заходів щодо полігону № 5. Всім відомо, що полігон № 5 є точкою соціальної напруги. Люди, які живуть у населених пунктах навколо полігону стомилися від такого сусідства. Починаючи з 2016 року “Київспецтранс”, влада Києва, громадськість, депутати сільрад населених пунктів навколо полігону почали вибудовувати дуже важкий, але все ж конструктивний діалог стосовно приведення полігону в безпечний стан та його подальшого закриття. У плані заходів, який напрацьовувався у рамках цього діалогу, всюди стороною, яка має виконати ті чи інші зобовязання, є “Київспецтранс”. KV: Поки діючого договору не було, на якій підставі “Київспецтранс” користувався майном киян? Андрій Грущинський: Підприємство вчинило всі необхідні дії для пролонгації договору. Власник майна міг відмовити нам та прийняти майно. Але аудиту щодо передачі майна не було. Майно з нашого користування не забирали. Міська рада це питання не розглядала ні позитивно, ні негативно. Ми діяли в інтересах киян та у повній відповідності до закону “Про житлово-комунальні послуги”, згідно статті 16 якого не можна припиняти надавати послугу з вивезення сміття і його захоронення на полігоні. Також є безперервними зобов'язання з обслуговування полігону. Цю роботу теж не можна в один момент просто зупинити. “Київспецтранс” весь час належним чином виконував свої зобов'язання відповідно до раніше діючого договору. Завдяки цьому вдалося не лише забезпечити безперебійність надання комунальної послуги, а й здійснювати заходи для приведення полігону у безпечний стан і його планового закриття. KV: Проте були судові процеси, які вами програні… Андрій Грущинський: Так. Ці судові процеси стосувалися рішень КМДА щодоприпинення угоди з “Київспецтрансом”. Суд тоді відмовив у позові “Київспецтрансу”, проте передача майна іншому підприємству могла вплинути на безперебійність надання послуги з вивезення і захоронення сміття, роботи полігонів. Як наслідок - і до екологічної катастрофи.  Врешті решт сьогодні наявний відповідний договір лише з “Київспецтрансом”. Читайте: В частных интересах: “Киевспецтранс” продолжит легально наживаться на имуществе и налогах киевлян KV: Договір продовжено до 2021 року. Які перспективи на потім? Андрій Грущинський: Я, перш за все, говорив би про необхідність швидкої появи альтернативи полігону, а також виконання рішень Київради, які були прийняті у 2016 і 2018 роках, щодо здійснення ряду заходів для підвищення його безпеки. Читайте: Киевсовет отсрочил закрытие полигона ТБО №5 Щоб припинити захоронення відходів на полігоні, повинен бути створений сучасний сміттєпереробний комплекс, куди має бути перенаправлено весь обсяг відходів, які утворюються Києвом. І повинна бути відповідальність громади, яка сьогодні користується цим полігоном, перед громадою, на території якої він знаходиться. В тому числі, і після його повного закриття. KV: Восени минулого року невідомі люди намагалися здійснити рейдерське захоплення полігону № 5 і вимагали його негайного закриття. Як завершився цей інцидент? Андрій Грущиніський: Так, у вересні 2018 року полігон був блокований молодиками спортивної зовнішності з підтримкою людей старшого віку, яких автобусами звозили з міста. Акція мала проплачений характер. Її метою було блокування роботи полігону і напевно дестабілізація ситуації в Києві щодо вивозу сміття. Наскільки мені відомо, порушено кримінальну справу, зараз триває розслідування. Особи тих, хто блокував діяльність полігону, встановлені. Сподіваємося, що незабаром суд оцінить їх дії, і вони понесуть відповідне покарання. Проте досі не відомо, хто був замовником цієї акції. Особливо хочу підкреслити, що ця акція не була підтримана місцевими жителями. І я дуже вдячний за таку виважену позицію. Наш діалог з місцевою громадою розпочався у 2016 року і наразі конструктивно продовжується. Читайте: “Псевдожителей” Подгорцев централизованно привозят на мусорный полигон автобусами”, - глава сельсовета KV: Яка ситуація на полігоні сьогодні? Андрій Грущинський: Виконується відпрацьований і затверджений план заходів з підвищення безпеки полігону, його планового закриття і утримання в безпечному стані після того, як перестануть надходити тверді побутові відходи на захоронення. 25 квітня цього року на полігоні здана в експлуатацію наступна черга очисних споруд з обладнанням, яке працює по технології зворотного осмосу і очищає фільтраційні води полігону. Поряд з цим здійснюються заходи по реконструкції полігону, які передбачають посилення дамб, щоб убезпечити від витоку фільтрату за межі полігону. А також ведуться проектні роботи по рекультивації першої ділянки складування полігону. Якщо на воротах полігону просто повісити замок, то це означає створити загрозу екологічної катастрофи. Адже від закриття воріт не зникне неприємний запах і накопичений фільтрат, а місце не стане безпечним. Навпаки, це місце стане об'єктом підвищеної небезпеки. У 2016 році був закритий, а реально - покинутий напризволяще полігон між селами Тарасівка і Крюківщина в Києво-Святошинському районі. Звалище було в управлінні районного комунального підприємства. Сьогодні, наскільки можна судити з публікацій у соцмережах,  там в річку тече фільтрат, і громада за свої кошти створює тимчасові дамби, щоб убезпечити річку від цього фільтрату. Щоліта там виникають великі пожежі. На сьогодні немає кому опікуватися цим місцем - проблема не знялася, а загострилась. Полігон в Трипіллі під Обуховом був закритий так само. Остання пожежа там відбулася близько місяця тому. Для підтримки безпеки на полігоні в Підгірцях потрібні суттєві кошти. Такі витрати сьогодні може понести лише бюджет столиці. По суті Київ і створив цей полігон - відходи міста завозилися на нього з 1986 року. Тому його підтримка у безпечному стані зараз і в майбутньому, коли припиниться завезення сміття - це розумний компроміс. KV: На сьогодні завдяки всім проведеним заходам можна говорити, що полігон є безпечним для мешканців оточуючих сіл? Андрій Грущинський: Є позитивна динаміка в цьому напрямі. Але сказати, що на сьогодні полігон безпечний для довкілля і його існування не відчувають місцеві жителі, буде неправдою. Я це можу стверджувати, оскільки мешкаю з сім'єю на відстані менше кілометру від полігону. Досі є питання неприємного запаху, якого можно буде уникнути, коли його перша карта буде рекультивована. Читайте: Полигон ТБО в Подгорцах закроют после завершения работ по рекультивации и строительства мусороперерабатывающего завода KV: Скільки коштів на сьогодні вкладено у підвищення безпеки полігону № 5? Андрій Грущинський: На ремонт і встановлення обладнання для очистки фільтрату в 2015 році було виділено біля 3 млн гривень (відремонтували обладнання, яке не працювало з 2011 року), у 2017 році - близько 23 млн гривень (закуплено другий модуль потужністю понад 150 кубометрів - замовником робіт було КП “Київкомунсервіс”). У минулому 2018 році замовником проекту по розширенню потужностей станції з очистки фільтрату було визнано “Київспецтранс”. Ми почали реалізовувати проект по встановленню модульної системи з трьох модулів, кожен по 200 кубів на добу. 25 квітня здали перший модуль. На ці роботи було витрачено 45,6 млн. гривень. На ліквідацію аварійних схилів за 3 роки було виділено близько 14 млн гривень. В результаті сьогодні повністю сформовані пологі і вкриті грунтом схили. На реконструкцію полігону, яка розпочалася у вересні минулого року і передбачає посилення дамб полігону, щоб не допустити витікання фільтрату і сповзання відходів, у 2018 році витрачено 25 млн гривень. На цей рік виділено 200 млн гривень. Загалом проект вартує близько 330 млн гривень. Завершити його планується до кінця 2020 року. Щодо рекультивації, то на проектні роботи витрачено 1,5 млн гривень. Загальна вартість робіт буде зрозуміла, коли проект пройде всі експертизи і КМДА його затвердить. Це буде перший проект рекультивації такої інженерної споруди в Україні. KV: Скільки коштів безпосередньо “Київспецтрансом” вкладено в полігон? Андрій Грущинський: На сьогодні у “Київспецтранс” наявна податкова заборгованість, яка виникла через невідповідність встановлених у 2010 році і діючих до 2018 року тарифів на захоронення відходів реальним витратам. До 2017 року підприємство фіксувало збитки. Тільки за результатами 2017 року, відповідно бухгалтерському обліку, було зафіксовано 1 млн гривень прибутку. А вже за результатами 2018 року прибуток склав майже 26 млн. Значна частина цього прибутку віднесена на покриття збитків попередніх періодів, формування резервного капіталу і лише 10% направлена на виплату дивідендів. При цьому “Київспецтранс”, як оператор полігону, повністю забезпечує його роботу. На підприємстві працює висококваліфікований персонал, який утримує полігон. Маємо договори з “Київобленерго” і “Південно-західної залізницею”, за якими сплачуємо за постачання електроенергії на полігон. Отримали ліцензію НКРЕКП на здійснення послуг з захоронення сміття та Спеціальний дозвіл на операції з сірчаною кислотою, яка використовується в процесі очистки фільтрату. Також ми сплачуємо кошти за користування майном громади Києва відповідно до договору. Дійсно, з 2010 по 2015 рік цей обов'язок “Київспецтрансом”, на жаль, не виконувався. Проте на сьогодні заборгованість повністю погашена. Більше того, сучасний стан “Київспецтрансу” дозволяє з упевненістю говорити, що за подовженою угодою зобов'язання по сплаті за користування майном будуть виконуватися чітко і без затримок. KV: Скільки коштів за користування майном киян “Київспецтранс” сплачує щорічно? Андрій Грушинський: 200 тис. гривень на рік. Проте зараз, відповідно до нового договору, ця сума буде збільшена щонайменше до 1 млн грн на рік. KV: Якщо буде збільшено плату за користування майном, то, відповідно, будуть зміни у вартості послуги для кінцевого споживача? Андрій Грущинський: Так, тариф буде відкориговано, але після отримання нами нового договору. KV: Який прибуток отримує “Київспецтранс” як оператор полігону? Андрій Грущинський: Полігон не засіб для отримання прибутку і не об'єкт для інвестування. Міська влада з бюджету Києва фінансує заходи для того, щоб ті відходи, які утворилися у Києві і захоронені на полігоні, мінімально шкодили довкіллю, у тому числі і Києву, який знаходиться за 25 км від полігону. А послуга з захоронення твердих побутових відходів надається відповідно до тарифу, який для “Київспецтранс” встановлено НКРЕКП з нульовою рентабельністю. Тобто тариф просто покриває витрати на захоронення сміття. Більше того, через законодавчу колізію “Київспецтранс” з 2010 року по вересень 2018 року здійснювало захоронення сміття за тарифом, який в три рази менше собівартості. Адже у НКРЕКП не було повноважень для перегляду цього тарифу. Ситуація виправилася лише у 2018 році. Відповідно з 1 вересня 2018 року і 1 квітня 2019 року почали діяти відкориговані НКРЕКП тарифи на послугу з захоронення сміття на 5 та 6 полігоні. KV: Але для населення послуга з вивезення побутових відходів коригувалася... Андрій Грущинський: Послуга з вивезення побутових відходів складається з двох частин: збирання і транспортування відходів та захоронення відходів. Тариф на захоронення відходів, встановлений НКРЕКП, з 2010 року до вересня 2018 року не змінювався. Тариф на збирання і транспортування відходів встановлюється органом місцевого самоврядування. Саме він коригувався у Києві у 2014 році, коли суттєво зросла вартість палива. До того ж транспортуванням відходів у столиці займається не тільки “Київспецтранс” - в Києві шість підприємств приватної форми власності, які вивозять тверді побутові відходи. KV: Прибуток “Київспецтрансу” отримано виключно за рахунок надання послуги зі збирання та транспортування відходів? Андрій Грущинський: Прибуток отримано як за рахунок ефективного управління, так і завдяки тому, що одна з послуг була прибутковою. По суті, до моменту підвищення тарифу із захоронення відходів, ми виключно за рахунок своєї діяльності з їх вивезення мали можливість підтримувати полігон і забезпечувати безперервність надання послуги із захоронення. KV: З 1 травня 2019 року змінюється ряд положень закону “Про житлово-комунальні послуги”. Чи варто киянам очікувати зміни вартості послуг з вивезення сміття? Андрій Грущинський: Важливих законодавчих змін є дві. З 1 травня 2019 року тариф на захоронення відходів буде встановлювати вже не НКРЕКП, а орган місцевого самоврядування. Також змінюється назва послуги. В платіжках вже не буде послуги з вивезення побутових відходів, а буде послуга з поводження з твердими побутовими відходами. Проте її вартість змінювати поки не планується. Тобто в платіжках за квітень, які кияни отримають у травні, буде незначно підвищено вартість послуги з вивезення побутових відходів через зміну з 1 квітня тарифу на захоронення великогабаритних відходів на полігоні №6. KV: Якщо зміна назви не вплине на вартість послуги, то навіщо її змінювати? Андрій Грущинський: Завдяки цьому змінюється сутність послуги. Послуга з поводження з твердими побутовими відходами буде складатися з трьох складових: вивезення, захоронення та перероблення. Поки третя складова - перероблення - законодавчо недопрацьована. Проте вона дає можливість органу місцевого самоврядування встановлювати тариф не тільки на вивезення і захоронення, а й на переробку сміття. А, отже, у містах з'явиться можливість гарантувати оплату такої послуги. Проте, скільки потрібно часу органу місцевого самоврядування для розробки методики розрахунку цього тарифу, я не знаю. KV: Для чого сьогодні потрібна ця складова? Андрій Грущинський: Для того, щоб виникла можливість побудови сміттєпереробного комплексу. Адже Києву за три роки потрібно створити альтернативу полігону. Якщо у питанні приведення полігону у порядок і підтримання його в безпечному стані після припинення захоронення відходів ми рухаємося безперешкодно, то для будівництва заводу є ряд перешкод законодавчого характеру. Вартість проекту по спорудженню заводу сягає 60-70 млн евро. Це досить значні кошти, частина з яких буде не власними коштами інвестора, а кредитними. Щоб звернутися за таким кредитом, потрібно надати ТЕО з  позитивною економічною моделлю і показати, що замовник цієї послуги - міська територіальна громада - зобов'язується надати відходи для переробки і оплатити їх переробку. А повноважень у міста взяти на себе такі зобов'язання немає. Це питання законодавства. KV: Якщо завод протягом трьох років побудовано не буде, полігон зможе працювати ще років 8? Андрій Грущинський: Ви говорите про висновки німецьких спеціалістів, які оголошені у минулому році. Вони говорили про те, скільки відходів відповідно до німецьких будівельних стандартів потрібно завезти на полігон, щоб повністю на двох картах сформувати правильної форми куполи. Проте захоронення відходів без переробки потрібно якнайшвидше припинити. Працювати ще 8 років полігон не повинен. Читайте: Киев получит европейский мусороперерабатывающий завод через два года Так, його можна буде закрити для прийому твердих побутових відходів, коли з'явиться альтернатива у вигляді сучасного заводу з перероблення твердих побутових відходів. І “Київспецтранс” готовий реалізовувати такий проект. Але проблема у відсутності галузі, яка переробляє тверді побутові відходи. Відтак в Україні відходи не переробляються, а захоронюються. І я ще раз повторю - ця ситуація зараз наявна через відсутність належного законодавства. І поки, на жаль, політичної волі народних депутатів на прийняття відповідних законодавчих змін немає. Наше суспільство досі живе в полоні міфів. Серед них є міф про те, що сміття - це певний ресурс і тому платити за його переробку не потрібно. А також міф про те, що сучасні сміттєпереробні заводи - це якісь фабрики смерті, які коптять небо і навколо яких вимирає все живе. Проте ми забуваємо, що у цивілізованій Європі такі підприємства розміщені навіть у центрі міст і не створюють жодних проблем. KV: В нас є приклад - завод “Енергія”... Андрій Грущинський: Завод “Енергія”, як і полігон № 5, є інженерною спорудою, яка дісталася нам в спадок від радянських державних будівельних норм. Казати, що полігон № 5 є сучасною точкою поводження з відходами - неправильно. Що ж стосується Заводу “Енергія”, наскільки мені відомо, місто планує у найближчий час почати його модернізацію для підвищення його безпеки. Але станом на сьогоднішній день безперебійна робота і полігону і Заводу “Енергія” є критично важливими для життєзабезпечення київського мегаполісу. KV: Де може бути побудовано сучасний сміттєпереробний завод для потреб Києва? Андрій Грущинський: Є як мінімум три ділянки для будівництва такого заводу. Але ділянки будуть остаточно визначені технічними спеціалістами. Місце повинно бути найоптимальнішим з точки зору логістики, екологічної безпеки та ефективності будівництва. Довідка KV: ПрАТ "Київспецтранс" є одним з найбільших суб'єктів господарювання у сфері поводження з побутовими відходами та є єдиним оператором полігонів ТПВ № 5 в с. Підгірці та полігону великогабаритних та будівельних відходів № 6 у Києві для потреб жителів столиці. 51% акцій підприємства належить територіальній громаді Києва. Фото: "Київспецтранс"КиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера Ірпеня Анастасією Попсуй. KV: Як просувається реформа децентралізації? Яка ситуація зі скандальним приєднанням Михайлівсько-Рубежівської, Козинцівської сільрад та інших сіл Бородянського району? Анастасія Попсуй: Процедура приєднання Михайлівсько-Рубежівської та Козинцівської сільрад пройшла успішно усі інстанції і наразі залишилось останнє рішення, яке має прийняти КОДА. Весь процес був абсолютно демократичним. Ірпінь – успішне місто, і завдяки цьому ряд населених пунктів виявив бажання мати з Ірпенем спільну громаду. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Деяким нашим опонентам здається, що децентралізація - це вдалий маніпулятивний момент, тому вони, щоб зірвати створення Ірпінської ОТГ, привозять із Києва тітушок, які кричать, що приєднання незаконне. Але коли до тітушні підходять журналісти і запитують, чому вони мітингують, то так і кажуть - нас із Києва привезли. Я особисто була на засіданнях Михайлівсько-Рубежівської сільради, особисто була на громадських слуханнях. Михайлівка-Рубежівка має чудового голову – Андрія Помазана, який дав поштовх для розвитку села. Помазан – член команди “Нові Обличчя”. Ще шведським експериментом у 1990-х роках до нас приєднали Ворзель, Гостомель і Коцюбинське. Ці селища сьогодні входять до Ірпеня. KV: Що із не менш скандальним від’єднанням Коцюбинського? Анастасія Попсуй: Коцюбинське входить до Ірпінської міської ради, там всі об‘єкти соціальної інфраструктури (школи, лікарні) саме ірпінські і фінансуються з бюджету Ірпеня. Коцюбинське ніколи не від‘єднувалося від Ірпеня. Лобісти приєднання Коцюбинського до Києва провели фейкові громадські слухання, Київрада винесла незаконне рішення, втім, у Комітету Верховної ради з питань місцевого самоврядування вистачило мудрості не виносити це незаконне рішення. Всі ми пам‘ятаємо, як одне незаконне рішення про розпуск Коцюбинської селищної ради парламент вже приймав - потім його скасував Верховний суд України як антиконституційне. Вдруге парламент не піде на порушення закону. До якої ОТГ приєднуватися Коцюбинському, має вирішити вся громада селища. Команда партії “Нові Обличчя” у Коцюбинському наразі вивчає думку громади і більшість висловлюється саме за самостійний статус Коцюбинського. Додам, що сьогодні лідер селища Сергій Даніш багато робить для мешканців: ремонтує дороги, замінює вікна, невдовзі відкриє Центр надання адміністративних послуг, розвиває благоустрій. Приємно, що команда партії “Нові Обличчя” показує результат щодня в усіх населених пунктах регіону. KV: Які ще населені пункти ви бачите у складі Ірпінської ОТГ? Анастасія Попсуй: Ми розглянемо абсолютно усі пропозиції із усіх районів. Насправді, згідно перспективного плану Ірпінська ОТГ досить велика. Ми розуміємо, що більшість сіл дотаційні і це буде додатковим навантаженням на бюджет міста. Але якщо є волевиявлення жителів якоїсь громади - ми завжди раді співпрацювати. Ми готові розглядати всі пропозиції. Навіть місто Буча можемо приєднати у разі їхнього бажання. KV: Чи вистачить інфраструктури міста для створення громади? Як вирішуєте проблему переповнених шкіл, садочків? Анастасія Попсуй: Вистачить, це підтвердили вже не одна архітектурна і містобудівна ради. Це були національні, обласні, міські організації. Ми все розраховували, тут не йдеться про якісь популістські заяви. Завдяки децентралізації майже в 40 разів зріс бюджет розвитку. Дохідна частина зросла в 4 рази. Ми можемо створювати додаткові інфраструктурні об'єкти, які будуть забезпечувати нормальне функціонування громади. Порівняти із сусідньою Бучею, де діти вже в четверту зміну підуть вчитися, то у нас залишилося лише два заклади із другою зміною. Але щороку ми добудовуємо нові корпуси шкіл, цього року відкриємо новий ліцей. З 1 вересня другої зміни не буде взагалі. Ми також почали будівництво садочку. Генпланом передбачено будівництво ще 12 садочків і 6 шкіл. І ми забезпечуємо не тільки себе, у нас живе 10 тисяч переселенців. Тільки для них потрібна велика школа на 1 200 дітей і мінімум два садочки. Але ми і над цим працюємо. Крім цього, нас турбує якість освіти. Нещодавно ми перевірили знання усіх вчителів англійської мови та знання старшокласників. Ми побачили, що їхній рівень однаковий. Часто ми відправляємо наших вчителів, лікарів та студентів на навчання за кордон, але після проведення тестування, вирішили організувати спеціальні курси для абсолютно усіх вчителів англійської мови. Вважаю, що потрібно працювати конкретно із кожним і створювати такі умови, аби був розвиток. KV: Затвердження нового генплану пройшло досить скандально. Чому? Активісти стверджують, що на громадські слухання не були допущені місцеві жителі, це справді так? Генплан передбачає масову забудову міста? Анастасія Попсуй: Це чергова маніпуляція. Найбільше там скандалив народний депутат, і кричав, що представляє інтереси громади Ірпеня. Так от, цей нардеп під час цьогорічних президентських виборів був кандидатом на пост президента, а в Ірпені за нього проголосувало 23 виборці. Ось цю громаду він певно й представляє. Всі, хто мав бажання взяти участь у громадських слуханнях, був зареєстрований, ми видали 300 мандатів, ще близько 50 осіб зайшли без реєстрації. До зали зайшло стільки людей, скільки вмістилося. Ті, хто фізично не змогли проштовхнутися, залишились у коридорі. Але знову ж таки - зайти міг будь-хто охочий. Генеральний план не передбачає масової забудови, навпаки - нам вдалося зберегти 40 га зелених насаджень. Ми узаконили 16 парків, які були роздані та розпайовані минулою владою. Тепер вони закріплені у генплані як зелені зони. У центрі міста біля приватного сектору була передбачена житлова забудова, ми її взагалі прибрали. Було ще кілька планувань масштабних забудов, які ми прибрали. Ті зони ми перевели або в рекреацію, або віддали під заклади соціальної сфери. Громада зверталась з приводу недопущення забудови заповідника “Мужеловський”, ми врахували думку і залишили його незайманим. Таких випадків було декілька. Наші опоненти оскаржили прийняття Генплану в судовому порядку, втім Київський окружний адміністративний суд відмовив їм у задоволенні позовних вимог. Це ще раз підтвердило законність прийняття змін до Генерального плану Ірпеня. KV: Горіння заплави річки Ірпінь вважають умисним підпалом і пов'язують із потенційними забудовниками, які нібито планують там будувати житло. Як можете прокоментувати? Анастасія Попсуй: Історія загоряння торфів у заплаві річки - це спір, який тягнеться з початку існування міста. Деякі території освоєні, тому там не відбувається загорянь. Виторфовування - процедура досить дорога, до того ж усі ділянки перебувають у приватній власності. Ми взагалі за законом не можемо на це впливати. Цим мають займатись правоохоронці. Умисний підпал заплави відбувається здебільшого у головах псевдоактивістів. KV: Як просувається розслідування щодо незаконного видобутку торфу із заплави річки? Хто ті невідомі, які цим займаються? Анастасія Попсуй: Це також питання правоохоронних органів, оскільки там приватна власність. За Законом України “Про надра” громадянин на своїй ділянці має право видобувати торф на глибині до двох метрів. Кілька політичних опонентів бігають з прапорами проти видобутку торфу, а всьому місту не подобається, що цей торф горить. KV: Чому затягується призначення виборів міського голови? Анастасія Попсуй: Цей процес не затягується, з'явився законопроект про проведення виборів міського голови Ірпеня 27 жовтня, у день проведення парламентських виборів. Партія “Нові Обличчя” виступила із закликом до Верховної Ради підтримати цей проект. Якщо вибори відбудуться саме 27 жовтня, то це значно зекономить кошти державного бюджету. І ще – вибори мера Ірпеня виграє кандидат від партії “Нові Обличчя”, який має вагомий кредит довіри від жителів міста. Так само, як і Карплюк виграє вибори по 95 округу. Таким чином, Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади міста. KV: Київська агломерація - за чи проти? Анастасія Попсуй: Ми більше схильні до Ірпінської агломерації. І більш того - вона вже створена. Із трьома населеними пунктами у нас створена спільна мережа закладів освіти, медицини, житлово-комунального господарства. Створена система фінансування, є перспективний план розвитку. Стосовно Київської агломерації - це філософське питання. Ми до Києва вже відправляли декілька проектів співпраці. Наприклад, зі створення канатної дороги Skybus із готовими розрахунками, ми навіть знайшли ділянки для встановлення опорних систем. Також давно мріємо про велосипедну доріжку, надсилали столиці і такий проект. Жодної відповіді не отримали. Оскільки наша громада досить активна і відстежує подібні речі, я не впевнена, що наші жителі позитивно проголосують за агломерацію із Києвом. KV: Як залучаєте на територію інвесторів? Анастасія Попсуй: Ще п'ять років тому ми створили наш перший інвестиційний паспорт. У нас дуже багато партнерів, європейських міст-побратимів. Останній великий проект ми реалізуовуємо разом із німцями - це створення пожежних дружин, нам подарували пожежну машину, дали можливість у них навчатися. Із 17 об'єктів, які Київська ОДА обрала для залучення інвесторів, 5 - Ірпінські. Рівень підготовки пропозицій і ведення співпраці у нас найвищий на Київщині. Ми завжди відкриті і готові співпрацювати. Зараз іноземні інвестори дуже обережно ставляться до політичних процесів, які відбуваються у нашій країні. На жаль, це дуже впливає на рівень залучення. Але усе можливе для розвитку інвестиційного клімату міста ми робимо. KV: Чи є проблема зі сміттям? Анастасія Попсуй: Точно менша, ніж у Києві. Ми серйозно працюємо над програмою сортування сміття. Вже багато років таке сміття вивозить приватне підприємство, мешканці за це взагалі не платять. Необхідні контейнери стоять у всіх мікрорайонах міста. Тарифи на вивезення сміття вже декілька років не змінювались, тому громада задоволена. Ми зі свого боку пояснюємо, що потрібно укладати договори на вивезення. Усе сміття везуть на полігон у Новопетрівці. Оскільки ми їхні найкращі партнери, маємо найнижчу ціну. Тому і для людей такі тарифи. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії? Анастасія Попсуй: Жодних скарг на рівень тарифів ми не отримували. Вони одні із найнижчих у Київській області. Хоча рівень надання послуг на дуже високому рівні, це оцінювали навіть колеги із Європи. У нас сучасна система прибирань, поливу газонів, центральна площа миється спеціальними засобами. Тому жителі щасливі і вдячні. Наразі ми проводимо утеплення комунальних закладів освіти, продовжуємо заміну вуличного освітлення на енергозберігаюче. Завдяки цьому ми економимо приблизно 60% коштів. Субсидію отримують близько 6 тис. жителів. Офіційно населення проживає в Ірпені близько 50 тисяч і ще 10 тисяч переселенців. Усі, хто звертаються, отримують допомогу. Скаржаться інколи тільки наші працівники управління праці, адже навантаження там шалене, намагаємось збільшувати кількість робочих одиниць. KV: Чи є проблеми із перевезеннями? Анастасія Попсуй: Зі свого боку ми робимо усе, аби надавались якісні послуги, хотілося б бачити такі намагання і з боку Києва. Нам би хотілось покращення стану електропоїздів, але це відповідальність столиці і ДП “Укрзалізниця”. Інколи приходять активісти і просять збільшити кількість міських перевізників. Ми оголошуємо конкурси, максимально намагаємось залучити усіх місцевих підприємців, але великого бажання ніхто не має. Певно, є питання щодо рентабельності перевезень. KV: Ситуація в міській раді - як миритесь із депутатами? Анастасія Попсуй: Ми не сваримося з депутатами. Очолюючи місто, Володимир Карплюк сформував дружню атмосферу в депутатському корпусі. Є в нас три депутати-опозиціонери, які систематично “сачкують”. Вони приходять на сесію, без запису на доповідь вистрибують на сцену, роблять якусь заяву і тікають з зали. Інколи таким чином у нас розпочинаються засідання, але після цього всі депутати голосують майже одноголосно. Усі питання проходять комісії, погоджувальні ради. Якщо виникають якісь питання, розглядаємо, вирішуємо. Більшість депутатів у міськраді від партії “Нові обличчя”, яку очолює Володимир Карплюк. Коли він перший рік був мером, йому вдалось здійснити стільки покращень у місті, кредит довіри громади дозволив створити таку більшість. KV: Чи має вплив на міську владу Володимир Карплюк? Анастасія Попсуй: Володимир Карплюк - дуже важлива людина для нашого міста. Він балотується у цьому році в Верховну Раду, громада його дуже підтримує. Він також є головою інвестиційної ради Ірпеня. Для нас демократичність, відкритість та співпраця із громадськими об'єднаннями були завжди важливими, питання інвестицій - у пріоритеті. Володимир Карплюк надихає громаду на розвиток. KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора? Анастасія Попсуй: Так, ми активно співпрацюємо. Олександр Терещук - прекрасний керівник, оперативно реагує на будь-які ситуації, із розумінням ставиться до різних питань. Якщо готується якийсь важливий для області захід, то губернатор завжди знає, що можна покластися на Ірпінь, бо в нас завжди чисто, все організовано і ми готові приймати гостей. Ми є обличчям області. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Чи бачите себе мером міста? Анастасія Попсуй: Я бачу себе депутатом Європейського парламенту і зараз над цим працюю. Для цього потрібно багато зробити не тільки мені, але й загалом країні. Я активно співпрацюю із Європейською асамблеєю жінок-депутатів та Європарламентом. Ми возимо туди активних жінок на навчання, розробляємо спільні проекти. Мені це дуже до душі. А у місті я буду залишатись, допоки це потрібно громаді та моїй команді. Між нами немає конкуренції чи боротьби за владу, я дуже це ціную. І від цього виграють наші громадяни. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр” Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища” Фото: KVКиевVласть

ОСББ, або об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - це на сьогодні одна з найбільш суперечливих тем для українців. Багатьом незрозуміло, наскільки складним є процес створення і чи варто взагалі об'єднуватися мешканцям будинків. З іншого боку, чимало власників квартир цікавлять подробиці: чим ОСББ краще керуючої компанії, чи впливає його створення на ЖК-тарифи, які можуть виникнути проблеми і т.д. Щоб зрозуміти і розкрити всі ці тонкощі, на базі ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” було проведено круглий стіл з головою правління столичного ОСББ “Садовий-25” (Лівий берег) Юрієм Звольським і членом правління ОСББ “Лобановського-130” Володимиром Гуцулом. Але для початку - не надто приємна для столичної влади статистика. Так, за інформацією КМДА, у 2015 році в Києві було зареєстровано 43 нових об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. 2016 рік став періодом істотного зростання цієї цифри - було створено 304 ОСББ. Проте, вже в 2017 році ініціативність громадян пішла на спад - з'явилося всього 134 нових об'єднань. У 2018 році в Києві нарахували в цілому 1 тис. 224 ОСББ, що теж критично мало - близько 73% багатоквартирних будинків столиці обслуговувалися все ще комунальними керуючими компаніями (сучасними аналогами радянських ЖЕКів). Вже по цифрах є зрозумілим, що інтерес до створення ОСББ стрімко падає. Що стало тому причиною - відсутність ініціативності та мотивації у громадян, брак актуальної інформації за даною темою, або ж бюрократичні перепони з боку держави і житлово-комунальних монополістів?Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Володимир Гуцул, член правління ОСББ “Лобановського-130”, вважає, що вимога закону про житлово-комунальні послуги вибрати форму управління спільною власністю в багатоквартирних будинках спочатку таки мотивувала мешканців активізуватися в цьому плані. Потім же люди побачили, що поспішати немає сенсу, обставини не підганяють, - і динаміка створення об'єднань сповільнилася. “У кожному будинку - свої нюанси і своя ситуація, - розповідає Володимир. - Десь керуючі компанії буквально кинули людей напризволяще і їм довелося максимально швидко взяти все в свої руки. Але в багатьох випадках мешканцям не вдається організуватися, це -- нелегко, потрібно багато роботи. І відповідальність перекидається один на одного, в результаті необхідні кроки не робляться. Основна перепона в створенні об’єднань -- людський фактор ”. На мій погляд, один із наріжних пунктів - це також недостача у мешканців знань про ОСББ. Якби люди бачили реальні переваги самостійного управління будинком, у них би з'явилася і мотивація, і ініціативність. Та й бюрократичні та інші перешкоди подолати простіше, якщо є чітка мета. Нею може стати, наприклад, прагнення знизити цифри в платіжках за ЖК-послуги. Адже в Україні тарифи підвищуються мало не кожні півроку! За словами голови правління ОСББ “Садовий-25” Юрія Звольського, створення об'єднання якраз і може вирішити цю проблему: “Якщо керуюча компанія не узгоджує тариф з місцевою владою, тоді мешканці позбавлені можливості отримувати субсидії і пільги законним шляхом. До створення ОСББ, наша, вже колишня керуюча компанія свій тариф не погоджувала з КМДА. Тобто, тариф встановлювався рішенням директора керуючої компанії. Протягом року вартість обслуговування будинку та прибудинкової території змінювалася рази чотири. І, звичайно ж, не в бік зменшення. Перший тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території, який нам встановила керуюча компанія, становив 7,50 грн. за м2. Після створення ОСББ ми тариф зменшили до 4,50 грн. і він протримався на такому рівні 13 місяців. Наш тариф апріорі не може бути вище, ОСББ - неприбуткова організація”. Відомі лише поодинокі випадки, коли тариф після реєстрації об’єднання зростав. Як правило, таке відбувається тоді, коли керівник ОСББ (як до цього керуюча компанія) втягується в корупційну схему, отримуючи при цьому “відкати”. Але ж цього главу правління мешканці можуть замінити на загальних зборах, проголосувавши за порядну і відповідальну людину. Так що нездоланної проблеми тут бути не повинно. Ще однією перевагою від створення ОСББ є те, що мешканці отримують набагато більше контролю над будинком і прибудинковою територією, які де-юре є їх спільним майном. Так, за інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, при створенні об'єднання, співвласники отримують право контролювати витрати на утримання і ремонт їх спільного будинку. Якраз в цьому і полягає істотна різниця між управлінням у форматі ОСББ і керуючої компанією, при якій власники квартир такої можливості позбавлені через певні “схеми” посередника. І ось - одна з них. На практиці, право власності на квартиру інвесторові новобудови не дають до тих пір, поки він не підпише контракт з компанією, що управляє. Керуючі ж компанії спочатку примушують мешканців підписати договір, а потім маніпулюють цим договором, змушуючи платити за необґрунтованими тарифами. У новобудовах ситуація з вимушеними підписаннями договорів ясна, забудовник не зможе здати будинок без нього. Ось тільки іноді саме через підписаний договір, мешканці не можуть проконтролювати фінанси, які вони ж і виплачують. Більше за те - господарі квартир ніяк не можуть перевірити ні обсяг, ні якість виконаних робіт: “При керуючій компанії “критерієм якості” були мами з колясками, - згадує Юрій Звольський. - Якщо на прибудинковій доріжці візок не трясеться, поруч - зелений газон, значить, будинок обслуговується гідно! Ніхто ж з них не спуститься в підвал, не буде дивитися, в якому стані труби, насоси, який тиск на датчиках, чи чистять бойлери, щоб коефіцієнт передачі температури від постачальника тепла був максимальний. Ніхто не зайде в ліфтові шахти, щоб перевірити, чи обслуговується ліфт взагалі. Газон є - тоді, мовляв, все нормально. Ось це - принцип роботи керуючої компанії від забудовника. Інше не хвилює, поки не починаються проблеми. А вони виникнуть обов'язково, якщо не виконуються технічні умови. І коли вже через пару-трійку років в будинку почнуться поломки і аварії, тоді керуюча компанія просто забере свій ноутбук з паперами і піде. Мовляв, це - ваш будинок, самі і займайтеся ”. Я згоден з думкою глави правління ОСББ і переконаний, що управління будинком повинні брати в свої руки інвестори, власники. Створення об'єднання необхідно перш за все для мешканців, для їх комфорту. Якщо має місце підписання договору з керуючою компанією, мешканці не повинні підписувати його “наосліп”, їм необхідно домагатися для себе вигідних умов і можливості контролю. Тут важливо враховувати ще один нюанс. Компанія від забудовника, як правило, будинок не обслуговує, вона наймає для цього іншу структуру, що займається, наприклад, ліфтами. Вивіз сміття, обслуговування тепломереж –так само. Керуюча компанія не має права це робити, в чому тоді її функція? Фактично ОСББ може укласти договір на вивезення сміття і інші ЖК-послуги без посередників. І це обійдеться набагато дешевше, адже керуючі компанії завжди роблять націнку. Тобто, скажімо, тариф на вивезення сміття - 10 копійок за квадратний метр, обслуговування ліфтів - 30 копійок, за електроенергію - ще 40. У результаті виходить, умовно кажучи, гривня. На цю гривню вони роблять свою націнку, наприклад, 10%. Чи вигідно для керуючої компанії, щоб ці ціни були меншими? Звичайно ж ні. 10% від 1 грн. і від 2 грн. - це різні цифри. Тому, компанія не зацікавлена, щоб послуги були дешевше. Якщо договір з керуючою компанією був нав'язаний “під тиском” і передбачає невигідні для мешканців умови - необхідно відразу створювати ОСББ і брати під свій контроль тарифи. До речі, в разі виникнення серйозних проблем, керуюча компанія може спокійно “відійти від справ” і передати управління іншій бізнес-структурі. І цей факт теж важливо враховувати. Наприклад, до створення ОСББ “Садовий-25” в будинку змінилося три керуючі компанії, які фактично самоусувалися від багатьох важливих питань - тому, дуже часто мешканці залишалися наодинці зі своїми проблемами. Для недопущення подібних ситуацій потрібно створювати ОСББ як ефективний інструмент управління. До речі, наявність такого об'єднання мешканців набагато спрощує участь в муніципальних і державних програмах співфінансування капітального ремонту і утеплення багатоквартирного будинку. Вони розраховані, в основному, на застарілі житлові будинки - там це питання є актуальним. Але в нових будинках існують свої проблеми: наприклад, спрощена і неекономна система опалення (адже забудовники максимально економлять, щоб залишити бюджетну вартість за квадратний метр). Варто зайвий раз відзначити, що після створення ОСББ можна претендувати на отримання грантів від держави або міжнародних агентств для поліпшення енергоефективності будинку. І ще один нюанс. На практиці, на жаль, існує серйозна проблема: перевести новобудову в управління мешканців досить непросто. Перешкоджати цьому може держава з її недосконалою законодавчою базою і відсутністю контролю над якістю нових будинків. Також на заваді можуть стати мешканці, які звикли до керуючої компанії і не хочуть розбиратися в перевагах ОСББ. Водночас, керуюча компанія часто йде в одній корупційній зв'язці із забудовником і не прагне віддавати владу громадянам, щоб не втратити досить вигідну “годівницю”.  Таким чином, створення ОСББ - це реальний крок до добробуту мешканців окремо взятого будинку і цілих житлових масивів. Збори учасників кондомініуму мають  виключне право призначати і звільняти керівників, затверджувати порядок витрат, контролювати виконання всіх робіт і ремонтів по дому. Головне, що ефективне управління будинком і прибудинковими територіями, порядок і облаштованість житлового середовища цілковито зосереджуються в руках мешканців. Житло ж вимагає постійної уваги і відповідальності, інакше воно буде поступово приходити в занепад і, пропорційно цьому, падати в ціні. Власність необхідно підтримувати в належному стані, знаходити на це час і сили. Важливо пам'ятати: про будинок ніхто не подбає краще, ніж його мешканці. Саме у них є власні вимоги до якості, бажаного комфорту, уявлення про необхідний рівень економії і власні фінансові можливості. Тільки з таким розумінням власності з'явиться бажання взяти на себе відповідальність. Величезне значення має тут соціальна згуртованість мешканців, їх вміння домовлятися і шукати компроміси. В таких умовах процес створення ОСББ буде проходити легше, а після його впровадження можна буде посилити мотивацію українців до поліпшення умов життя. Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть

В субботу, 20 апреля, в 10:00 в Киеве стартует масштабная весенняя толока, посвященная Дню окружающей среды. В этот день усилиями городских служб, общественных организаций, коммерческих структур планируют убрать более 30 городских локаций. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “В эту субботу в 10:00 мы приглашаем всех неравнодушных присоединиться к уборке города. Особое внимание обращаем на места стихийных свалок, популярных мест отдыха, где часто оставляют отходы, что особенно актуально перед началом сезона пикников, оставленные или заброшенные частными владельцами территории и тому подобное”, - сообщил заместитель председателя КГГА Петр Пантелеев. Как сообщается, толоки будут проходить в каждом районе столицы - в парках и скверах, на оставленных территориях, у водоемов и др. В общем насчитывается более 30 локаций. За каждой закреплено ответственное лицо, которое поможет с деталями. Все участники будут обеспечены инвентарем и перчатками. Отмечается, что что локации для уборки отбирались из обращений киевлян в социальных сетях и по телефону городского контакт-центра. Также в сообщении опубликован список локаций, где будет проходить толока: Голосеевсий район Локація Вид робіт Відповідальна особа 1 Совські ставки (просп. В. Лобановського) Санітарне очищення території (збір випадкового сміття; підмітання доріжок тощо). Санітарне очищення берегової смуги та озер від сміття, га. Шимко Едуард, 067 115 97 06 2 Полігон ТПВ № 5 (с. Підгірці, Обухівського району Київської обл.), Забезпечується трансфер Прибирання сміття на території виробничих приміщень, впорядкування в’їзної частини Малихін Олександр, 067 235 44 47. Дарницкий район Локація Вид робіт Відповідальна особа 3 Парк Партизанської Слави Висадка дерев, прибирання території Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 4 Парк “Позняки” Висадка дерев, прибирання території Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 5 Стихійне сміттєзвалище на вул. Канальній (біля Єврогазу) Прибирання сміття Горбенко Олена, 095 530 07 47 6 Екопарк “Осокорки” Прибирання і висадження зелених насаджень Горбенко Олена, 095 530 07 47 7 Озеро Вулик (вул. Драгоманова, 2-4) Прибирання сміття Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 8 Озеро Срібний Кіл (біля просп. Бажана) Прибирання сміття Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 9 Озеро Прірва (вздовж вул. Григоренка) Прибирання сміття Сердюкова Ніна, 067 232 51 78 Днепровский район Локація Вид робіт Відповідальна особа 10 Парк “Перемога” (збір Каштанова алея) Висадження дерев, прибирання території Ковшун Євген, 050 358 21 12 11 Територія загального користування навпроти будинку № 5 на вул. Вершигори Прибирання території, випадкового сміття ГО “Друге життя” – Волков Сергій 050 385 58 85 12 Труханів острів Деснянский район Локація Вид робіт Відповідальна особа 13 Урочище Лугопарк Ліквідація сміттєзвалища, прибирання випадкового сміття Очкуров Вадим 067 371 94 76 14 Парк “Муромець” Прибирання сміття, озеленення Карп Євген, 067 209 84 86 15 Маяковського, 93 Прибирання сміття 16 Вул. Пухівська, 2 (біля ТЕЦ №6) Прибирання сміття Пастухов Іван, 093 752 4646 Оболонский район Локація Вид робіт Відповідальна особа від КП УЗН, контактний телефон 17 Парк “Наталка” (біля Північного мосту) Прибирання, вивезення сміття, висадження кущів та дерев Ридзевська Катерина, 097 577 67 93 18 Парк відпочинку вул. Богатирська (на північ від затоки Верблюд) Прибирання, вивезення сміття Ридзевська Катерина, 097 577 67 93 19 Сквер на просп. Мінському, 4 (у т. ч. сквер на просп. Мінському та вул. Полярній, між ДНЗ № 190 та ДНЗ № 531 Прибирання, вивезення сміття Камінський Олександр, 067 458 01 73 20 Пуща-Водиця, вул. 14 лінія (розворот трамваю) Прибирання сміття, озеленення Обухівський Орест, 067 69 303 05 Печерский район Локація Роботи Відповідальна особа 21 Наводницький парк Прибирання сміття, вигрібання листя, обкопування дерев Хохлов Валерій, 097 642 18 19 22 Паркова дорога Прибирання сміття Кушнір Тамара, 098 409 33 46 Подольский район Локація Роботи Відповідальна особа 23 Кирилівський лісопарк Ліквідація сміттєзвалища, прибирання Пляцек Інна, 097 23 307 42 24 Схили на вул. Олени Теліги Прибирання сміття Пляцек Інна, 097 23 307 42 Святошинский район Назва об’єкта Роботи Відповідальна особа 25 Парк ім. Потапова Прибирання, впорядкування, висадження зелених насаджень Холявко Світлана, 093 356 33 71 26 Сквер на вул. Котельникова, 26-32 Прибирання території та висадження зелених насаджень Оверчук Тетяна, 093 356 32 83 27 Зона відпочинку “Біличі” Прибирання сміття Обухівський Орест, 067 693 03 05 Соломенский район Локація Роботи Відповідальна особа 28 Парк “Тампере” Прибирання від листя та сміття; Ругно Надія, 098 409 33 51 29 Парк “Супутник” (вул. Уманська) Прибирання від листя та сміття Ругно Надія, 098 409 33 51 30 Вул. Маміна-Сибіряка Прибирання від листя та сміття, розчищення схилів від порослі Ругно Надія, 098 409 33 51 Шевченковский район Локація Роботи Відповідальна особа 31 Парк на схилах Смородинського узвозу Прибирання звалища Овсійчук Петро, 093 311 07 03 32 Парк на схилах Врубелівського узвозу Прибирання звалища Овсійчук Петро, 093 311 07 03 33 Парк Нивки (західна частина) Прибирання сміття, озеленення Овдок Наталя, 093 520 88 26 34 Схили Пейзажної алеї Прибирання сміття, озеленення Морозо Ірина, 093 300 57 58 Перечень объектов КП “Плесо” Локація Роботи Відповідальна особа 35 Міст ім. Патона (територія під мостом) Прибирання сміття Лобань Світлана, 063 366 44 73 36 Зона відпочинку “Троєщина”, вул. Оноре де Бальзака   Прибирання вздовж водойми Лобань Світлана, 063 366 44 73 Отметим, что в марте этого года столичные коммунальщики уже объявляли о проведении весенней толоки. Толоки планировали провести во всех районах Киева в марте, апреле и мае. Был также опубликован график проведения толок в Киеве. Читайте: Коммунальщики позвали жителей столицы на весенние толоки (график) Фото: kiev.moygorod.uaКиевVласть

З 1 травня ц. р. повною мірою набирає чинність новий Закон України “Про житлово-комунальні послуги”. Нововведення назагал можна було би оцінити позитивно, оскільки вони нібито спрямовані на запровадження повноцінного ринку в усіх складових ЖК-послуг. Втім, успішна імплементація прогресивних положень закону може наразитися на негативні реалії вітчизняної економіки, серед яких чільне місце займають монополізм та “радянсько”-застаріла структура всього житлово-комунального господарства. До того ж, низка норм нового закону несе в собі конкретні ризики для українських споживачів. Основні з них і розглянемо в цьому матеріалі. Попередньо висловлю суттєву позицію. На мій погляд, введення законом так званого інституту управителів багатоквартирними будинками - це визнання державою власної неспроможності у реалізації чи не найважливішого компоненту житлово-комунальної реформи – масового створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. За весь період незалежності в Україні організовано до 30 тисяч ОСББ. Це – всього лише 20% із загальної кількості багатоквартирних будинків (до 155 тис.). З такою динамікою потрібно ще кілька десятиліть, щоб всі багатоквартирні будинки в країні реально керувалися співвласниками на рівні об’єднань. Водночас, у країнах ЄС – співвідношення зворотно протилежне. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Чи не означає це, що де-факто в Україні відсутня системна державна політика щодо ОСББ? Натомість, маємо низу косметичних нововведень, які особливої погоди на житлово-комунальному ринку не зроблять. Управителі – ставленики держадміністрацій? Одна з таких новацій - впровадження т. зв. інституту управителя – для тих житлових будинків, де ОСББ не створено. Основний аргумент з боку адептів нового закону полягає в тому, що цим нібито позбавляємося монополії архаїчно-радянських ЖЕКів. Оскільки споживачі матимуть змогу самостійно вибирати постачальників з усіх видів житлово-комунальних послуг. Втім, сьогодні це може стосуватися винятково обслуговування будинку та прибудинкової території – тут справді можна буде найняти компанію-управителя, яка фактично виконуватиме функцію ЖЕКу. Всі ж інші послуги - водопостачання, опалення, постачання газу та електроенергії, вивезення сміття - лишаються для українців безальтернативними! Яким чином споживач обиратиме серед постачальників, коли, наприклад, у Києві ці види послуг цілковито монополізовані олігархічним, чи комунальним (читай – чиновницьким) бізнесом – фірташовським “Київгазом”, ахметовським “Київенерго”, “Київводоканалом”, “Київтеплоенерго”, “Київкомунсервісом” тощо? Чи хтось бачить на обрії хоч яких-небудь конкурентів для цих “монстрів”? Наразі, дуже сумнівним в плані ефективності виглядає й інститут управителів, оскільки на практиці споживачі і в цьому контексті матимуть лише ілюзію вибору. Так, за новим законом, якщо протягом півроку мешканці будинку на загальних зборах не виберуть собі управителя, то цю структуру визначатиме шляхом конкурсу місцева держадміністрація (і така схема буде переважати – із-за фактичної пасивності величезної кількості громадян). Неважко здогадатися, що топ-чиновники сфери зроблять все для того, щоб, внаслідок імітації відбору, призначити “партнерську” структуру з метою подальшого отримання корупційної ренти. Хіба цього системно не відбувається в державі на численних “тендерах” - навіть в обхід “суперпрогресивної” системи “ProZorro”? Ще один суттєвий ризик для споживачів пов’язаний із формуванням ціни на послугу з утримання будинку й прибудинкової території. Як відомо, сьогодні ці тарифи визначаються місцевою владою. Згідно ж із новим законом, дана послуга більше не буде регулюватися на місцевому рівні, а визначатиметься “за угодою сторін”. І тут можна з високою ймовірністю передбачити, як “провладні” (та й інші) управителі пропонуватимуть мешканцям тарифи, від яких не можна відмовитися. Оскільки, ні держрегулювання, ні реальної конкуренції, ні вибору у споживачів не буде. Передбачаю, що у більшості випадків місцеві чиновники і надалі призначатимуть на обслуговування будинків свої “дочірні” структури, наживаючись таким чином на завищених тарифах.    Назагал, правильний ринковий механізм, що передбачає вибір постачальника, у нинішніх умовах навряд чи спрацює на благо споживачів. І ось чому. В Україні, згідно з даними Асоціації управителів житла, налічується всього 3 тисячі приватних управителів – на 120 тис. будинків (себто, одна структура на 40 будинків). Зважаючи ж на нерівномірне поширення цих компаній по всій країні, даної кількості навряд чи достатньо для ефективного обслуговування (для цього має бути принаймні вдвоє більше таких підприємств). До того ж, величезна проблема – в низькому рівні кваліфікації працівників цих структур. Про це нещодавно заявив навіть заступник столичного мера Петро Пантелеєв, наголосивши на необхідності встановлення кваліфікаційних вимог до цих фахівців, і паралельно – нових змін до закону з боку місцевої влади. І якщо навіть ЖЕКи не забезпечували адекватного обслуговування, то яку якість послуг з отримання будинків можуть забезпечити некомпетентні управителі? Таким чином, інститут управителя наразі виглядає лише квазі-замінником ЖЕКів – на практиці він виконуватиме функцію проміжної ланки між споживачем і реальним надавачем послуг. Відповідно, разом із тарифом - стягуватиме ще й додаткову плату за посередницькі “послуги” (їх він може замовляти навіть в ЖЕКу). Теоретично, цей інститут може ефективно запрацювати лише тоді, коли кваліфікацію і сертифікати управителів отримають ще кілька тисяч ФОПів або юросіб. Для цього ж необхідна розгалужена освітня мережа плюс ефективні навчальні програми – такого в Україні наразі немає. Та хіба нинішні топ-урядовці перейматимуться такими “дрібницями”? Адже, прийняли закон, поставили собі у звіті “галочку” - от вам і вся реформа! Інші декларативні й сумнівні норми Новий закон про ЖК-послуги передбачає стовідсоткове встановлення лічильників для комерційного обліку теплової енергії та води в усіх багатоквартирних будинках, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання). Це має здійснюватися за рахунок постачальників послуг. Втім, дані підприємства нарікають на неможливість виконання даної норми – із-за величезної заборгованості споживачів, що на кінець минулого року становила суму в 50,76 млрд гривень. Очевидно, що без участі уряду дану проблему не вирішити – проте, жодного притомного плану топ-чиновниками до сих пір так і не озвучено. Зі схожих причин, наприклад, провалено реалізацію Закону “Про комерційний облік газу”, виконання якого постійно відтерміновується із-за фактичного саботажу з боку облгазів. Як результат: ні газових лічильників у квартирах українців, ні економії стратегічної сировини, яку ми здебільшого імпортуємо за непритомними цінами. У той час, як для споживачів вводиться пеня за прострочку оплати за послугу (нехай і в мізерному розмірі – 0,01 % за день), для постачальників нібито так само встановлюється відповідальність - за відключення послуги без причини, ненадання послуги понад встановленого терміну, за неякісні послуги тощо. Проте, вона є вкрай розмитою, не вимірюючись конкретними розмірами штрафів чи інших зобов’язань. До речі, новим законом регламентується право постачальників відключати боржників від усіх послуг – відтепер це стосуватиметься навіть опалення й водопостачання. Якраз у цьому контексті, наші громадяни якраз і не поспішали створювати ОСББ – оскільки до нинішніх новацій було набагато простіше відключити від ЖК-послуг за борги юрособу, аніж окремого мешканця. Отже, чи усувається новим законом пострадянська нерівноправність сторін угоди, за якої постачальник – “король”, а споживач – його “слуга”? Аж ніяк. Не допоможе навіть нібито вже створене Мінрегіонбудом додаткове відомство – Житлово-комунальна інспекція. Адже, існують значні сумніви в її неупередженості: насправді, державні чиновники перевірятимуть місцево-комунальних чиновників. І буде, як у прислів’ї: ворон ворону ока не виклює. І останнє, проте не менш важливе. Законом вводиться так звана абонплата, граничний розмір якої визначається Кабміном, – це окреме нарахування за експлуатаційні витрати постачальників на підтримку робочого стану комунікацій (з опалення, водопостачання, водовідведення, газу, електроенергії). Адепти цієї новації пояснюють введення абонплати необхідністю відокремити саму послугу від витрат на обслуговування абонента та мереж, – нібито такий підхід уможливить більшу прозорість ринку. Теоретично, цей платіж мають відняти від чинного тарифу, тоді загальна сума в платіжці не зросте. Щоб зрозуміти, як це буде діяти на практиці, слід згадати відповідний проект постанови Кабміну, винесений на “громадське обговорення” ще влітку минулого року. І ось які цифри щодо абонплати були озвучені чиновниками. З кожного зареєстрованого в квартирі мешканця планується стягувати (додатково до нинішніх платіжок): 76,84 грн. (тепло й гаряча вода); 33,62 (холодна вода і водовідведення) плюс 14,40 (вивезення сміття). Таким чином, в разі затвердження постанови, сім’я з 3 осіб змушена буде платити 375 грн. Це приблизно дорівнює сумі, яку нині платять кияни за утримання будинків і прибудинкової території. Виходить, що урядові мало стрімкого підвищення ціни на газ для населення і перманентного зростання тарифів на інші види послуг? Потрібно ввести ще й додатковий комунальний оброк для українців? Отже, прогноз такий: введення прогресивних норм закону – із-за неготовності уряду й гравців ринку, деформації останнього, із-за відсутності необхідних фінансових, інфраструктурних і кадрових ресурсів – розтягнеться на тривалі роки. Водночас, набрання чинності деякими положеннями закону ймовірно спричинить зростання “середнього чеку” за житлово-комунальні послуги й ще більш погіршить права споживачів. Більше за те, без комплексного програмного бачення з боку уряду -- в контексті дієвих інструментів лібералізації й демонополізації ЖК-ринку – основний, “корисний” масив закону так і залишиться мертвим. Тепер головне, щоб ми не отримали ще п’ять найближчих років демагогії замість реальних реформ в житлово-комунальному господарстві, адже стан його – як ніколи, критичний.  Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішилаKV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера міста Українка Обухівського района Тетяною Кучер. KV: Децентралізація - яка наразі проводиться робота? Проблеми? Тетяна Кучер: У нас проводиться активна робота по децентралізації. Вже прийняті рішення щодо об'єднання Українки із селами Жуківці, Верем'я, Халеп'я, Щербанівка. Наразі ми не можемо завершити процес, оскільки Трипілля ще не прийняло відповідне рішення, а ми із ними маємо спільні межі. Однак, у них були питання до минулої міської влади з приводу поділу земельних ділянок, були також певні питання з використання землі. Наразі із ними в нас налагоджений діалог, ми співпрацюємо. Проводимо зустрічі, пояснюємо перспективи створення громади. Я думаю, що найближчим часом ми вирішимо усі питання із Трипіллям і зможемо створити об’єднану громаду. Також рішення ще не прийняло село Витачів, але це не є проблемою, оскільки і без нього ми зможемо об'єднатися. Впевнена, що коли Українська ОТГ почне працювати і покаже на практиці усі переваги децентралізації, Витачівська сільрада залюбки до нас доєднається. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Інвестиційний клімат як покращуєте? Тетяна Кучер: Ми розглядаємо питання щодо залучення інвестицій для реконструкції очисних споруд і для подальшого будівництва сміттєпереробного заводу. Ми розуміємо, що розвиток може відбуватись саме за рахунок залучення інвесторів, тому також розглядаємо багато різних варіантів співробітництва. Сьогодні за кошти Європейського Союзу ми реалізуємо проект термомодернізації будівель палацу культури “Енергетик” та державних установ. На даху будівлі ПК “Енергетик” будуть встановлені сонячні батареї. KV: Чи є "сміттєва" проблема сьогодні? Тетяна Кучер: Аби найближчим часом не зіткнутись із великими “сміттєвими” проблемами, ми провели масштабну конференцію з питання роботи з відходами. Ми залучили до неї представників полігону №5, представників відділу житлово-комунального господарства і представників КОДА, Обухівської РДА, компаній з сортування, перевезення, збирання сміття. За результатами конференції ми зробили запити, в тому числі до КОДА і полігону №5, через невідповідність показників з вивезення сміття у період 2015-2018 років із показниками зібраного містом сміття. Наразі встановлюємо причину розбіжностей і хочемо документально це підтвердити. Тривалий час вивозом відсортованого сміття займалось приватне підприємство із Бучі, яким було вигідно безкоштовно вивозити наш пластик та скло. Але завжди були нарікання на неякісне прибирання сміття. І ця компанія, ще за минулої влади міста, подала лист, у якому зазначила, що вони відмовляються вивозити сміття безкоштовно, оскільки логістично це їм стало не вигідно. Сьогодні ще поки вони надають послуги безкоштовно, але вже стоїть питання щодо компенсації витрат на перевезення. Ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і до всіх організацій, які займаються у місті та районі відсортованим сміттям, направили листи, аби ті надали свої пропозиції. Оберемо найвигіднішу і визначимо обслуговуючу компанію. KV: Скандальні забудови, вирубка вікових дубів, побиття активістів, - чи дійсно в Українці мала місце незаконна забудова? Чи це штучно створені провокації? Тетяна Кучер: Ця ситуація почалась ще у 2008 році. Тоді земельна ділянка була виділена під забудову. Ще тоді усі особи, які вважали, що там знаходяться вікові дерева, могли подати заявку, щоб ці дуби були визнані історичною пам'яткою. Взагалі ніяких питань не виникло б. Але відбулось інакше - з 2008 року забудовник сплачував орендну плату за ділянку, потім отримав дозвіл на будівництво і разом з ним дозвіл на вирубку дерев, які там знаходяться. І тільки коли вони почали обносити ділянку парканом, з'явилися активісти, які заявили про вікові дуби. Я вважаю, що в цій ситуації позиція активістів побудована неправильно, їм потрібно було раніше говорити. І усі в місті добре знали про наміри забудовника ще з часу виділення ділянки. Крім цього є інформація, що активістам за їх діяльність видавали кошти. Наразі питання вирішено. Особи, квартири яких не добудували, об'єдналися в обслуговуючий кооператив, якому була видана ця земельна ділянка під будівництво. Також рішенням сесії було вказано, що усім власникам майнових прав мають запропонувати квартири відповідно до договорів, які були укладені із особами, що не виконали своїх зобов’язань і не добудували житло вчасно. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Тетяна Кучер: На жаль, міська влада не може впливати на формування тарифів за житлово-комунальні послуги, які встановлюються енерго- та теплопостачальними компаніями. Ми робимо все можливе, аби стримувати зростання тарифів, але з іншого боку розуміємо, що підняття зарплати, інфляція у будь-якому випадку будуть впливати на ціни. Якщо, наприклад, підприємство з водопостачання не підвищить тарифи, воно стане збитковим. І тоді нам із бюджету доведеться дофінансовувати їхню діяльність за кошти, які б мали йти на благоустрій міста. Тому я вважаю, що ми маємо розуміти необхідність змін і адекватно реагувати на зростання тарифів. KV: Які стосунки із районом та вашим однопартійцем, екс-головою райради, Костянтином Шушаковим? Тетяна Кучер: Прекрасні стосунки із районом, у нас є порозуміння. Нещодавно на бюджетній комісії одноголосно підтримали виділення із районного бюджету нам коштів на придбання меблів та обладнання для школи №1, яка наразі добудовується. І також виділили кошти на ремонт глядацької зали палацу культури. В свою чергу ми надали субвенцію на заміну вікон у стоматологічній поліклініці, яка знаходиться на території міста, але підпорядкована районній раді. Із Костянтином Шушаковим ми працювали, коли він був головою райради. Зараз ситуація змінилась і ми прекрасно співпрацюємо із Олександром Кровкіним, який у свій час був його заступником, а зараз виконує обов'язки голови. KV: Сесії міськради частіше проходять скандально, ніж спокійно - у чому причина? Чому депутати поділились на два табори і налаштовані один проти іншого? Тетяна Кучер: Для деяких наших депутатів сесія міської ради - це показовий виступ. Ті люди, які хочуть привернути до себе увагу, використовують цей майданчик, щоб себе проявити. Також не будемо забувати, що наближаються вибори Президента, потім парламентські вибори. Усе дуже політизується, є особи, які хочуть показати певним чином свою владу. Але я впевнена, що головним показником є не емоційність проведення засідань, а критерій прийняття рішень. Всі рішення виносяться за ініціативи виконавчого комітету міської ради, який я зараз очолюю. І якщо ви подивитесь статистику прийняття рішень, то побачите, що усі рішення депутати голосують. Навіть ті політичні сили, які називають себе опозиційними. А якщо людина хоче показати на камеру себе - нехай, ми сприймаємо це нормально. Головне, щоб це не було на шкоду громаді. KV: На одній із недавніх сесій були присутні так звані тітушки, які не пускали до зали місцевих жителів. Тоді активісти стверджували, що їх привела місцева влада. Хто їх замовив? Чи заявили до поліції? Проводиться розслідування? Ті люди справді не місцеві? Тетяна Кучер: У цій ситуації є дуже цікавий момент. За день до проведення сесії до мене звернулися начальник Обухівського відділу поліції, начальник управління СБУ в Обухівському районі і прокурор Обухівського району. Вони мені сказали, що із електронної мережі Фейсбук та інших джерел їм стало відомо, що до нас привезуть із Києво-Святошинського району представників “Правого сектору”. Так і сталося - на так званих тітушках були шеврони “Правий сектор Києво-Святошинського району”. Вони підтримували петицію щодо проведення міжнародного аудиту земельних ділянок і всіх службових квартир. Насправді їм ще до сесії стало відомо, що я і так прийняла відповідне розпорядження про проведення аудиту та інвентаризації. У їхній петиції були незаконні вимоги, а саме: накладення мораторію на всі земельні ділянки і на здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із будівництвом та земельними ділянками. Потім з'явилася альтернативна петиція від осіб, які мають намір отримати земельні ділянки і здійснювати на них будівництво житла, у тому числі це учасники АТО. Ми пояснили двом сторонами, що ми і так зацікавлені в тому, щоб викрити усі схеми наших попередників. Тому на сесії ми ще раз підтримали моє розпорядження щодо суцільної інвентаризації. Я вважаю неприпустимим, щоб були присутні люди, які влаштовують провокації. А з якого приводу був спір - досі не зрозуміло. Ми відразу заявили до поліції, там відкрили кримінальне провадження, тривають слідчі дії. KV: Чи розпочато процес інвентаризації? Є попередні результати? Тетяна Кучер: Так, наразі я дала вказівку кожному структурному підрозділу виконкому міськради, комунальним підприємствам, інвентаризація розпочата і триватиме до кінця травня. Після цього буде проведено аудит. За попередніми результатами інвентаризації КП “Міський ринок” встановлено, що там була затверджена територія для прибирання, яка у декілька разів перевищує площу самого ринку. Тобто площа складає 7 тис. м², а за договором, укладеним минулим керівництвом міста та екс-начальником ринку, територія прибирання - майже 23 тис. м². За рахунок цього нам вдалося зменшити тарифи для підприємців ринку. KV: Виконавчий комітет міськради писав заяви, аби піти у відставку. Хто насправді покинув посади? Тетяна Кучер: До мене зараз приходять містяни і кажуть, що якби ми жили в радянські часи, то минулу міську владу вже б розстріляли за усе, що вони тут наробили. Так, вони написали заяви і не “за власним бажанням”, а “за згодою сторін”. І згідно ним минулий секретар та в.о. міського голови Катерина Проценко звільнила співробітників виконкому ще до рішення сесії, якого взагалі і не мало б бути. Потім звільнилась сама. Вони також змушували звільнитись працівників комунальних підприємств, аби створити колапс у місті. Сподівались, що тоді містяни навколішки їх будуть благати повернутися. Хотіли зробити таке собі щеплення від непокори. Але у законний спосіб депутати обрали в.о. голови мене. Колапсу, на який вони розраховували, не сталося. Ми обрали нових заступників, які вже працюють. Місто провело тендери на прибирання території, озеленення, утилізацію сміття. Керівники КП не звільнились, пішов з посади тільки керівник підприємства з обслуговування житла, на його місце прийшов інший. Життя не стоїть на місці, всі зміни тільки позитивні. KV: Також минула влада однією із причин відставки називала небажання затверджувати ДПТ, у якому нібито багато порушень. Нова влада його затвердила? Тетяна Кучер: В Українці було організовано кооператив, який би задовольнив житлові потреби соціально незахищених верств населення. Вони звернулись за виділенням ділянки, яка знаходиться на балансі міськради. Ми розглядали різні варіанти і проголосували за виділення ділянки, яка знаходиться в межах лісового господарства. Розуміючи це ми подали звернення до Кабміну для вилучення ділянки в установлений законом порядок для передачі її кооперативу. Є багато людей, які потребують поліпшення житлових умов і саме за рахунок будівництва кооперативів ми можемо уникнути комерційної надбавки. Яким має бути житло будуть погоджувати саме члени цього кооперативу і також самостійно вони будуть обирати виконавця послуг і встановлювати плату за житло. Але поки Кабмін розгляне це питання, пройде багато часу, а люди і так вже давно чекають, а там переселенці, учасники АТО, яким не виділяють земельні ділянки. Тому ми зіткнулись із ситуацією, коли з одного боку є потреба, а з іншого - відсутність навіть підходящої ділянки. Поки тривав процес, існуючий кооператив створив ще один кооператив. І його учасники знайшли ділянку, яка знаходиться у приватній власності і щоб використати її під житлову забудову, потрібно було розробити детальний план території. Минула влада займалась підготовкою, затверджувала графіки і таке інше. Але в останній момент вони змінили свою думку і відмовились його затверджувати, не тільки підвівши людей, а вони просто нівелювали їх потреби. При чому безпідставно. Наразі ми затвердили детальний план території для будівництва доступного житла. KV: Громада була негативно налаштована проти забудови набережної. Чи прислухались до їхньої думки? Тетяна Кучер: Я стояла на захисті громади міста і також виступала категорично проти забудови. Набережна - це наша окраса, насолода для очей. І її хотіли просто зруйнувати. Працювала погоджувальна комісія, членом якої я була, і ми наполягали, що набережну навпаки потрібно розвивати, створювати місця для відпочинку, спортивні майданчики. Ось на стіні висить вже 15 років проект по будівництва стадіону, який навіть не почали реалізовувати. Тільки розроблялась проектно-кошторисна документація, а по факту нічого не робили. З приводу забудови набережної - минула влада навіть не передала розробнику проекту рекомендації погоджувальної комісії. Зараз я можу сказати, що в пріоритеті винятково будівництво соціально необхідних об'єктів і ми не допустимо порушення прав жителів громади. KV: Вперше Українську міську раду очолила не місцева людина. У мережі ширились чутки щодо скандалів за вашою участю щодо підробки документів (затримання СБУ), багато містян були впевнені, що керувати містом ви будете не у їхніх інтересах. Як можете прокоментувати цю ситуацію? Тетяна Кучер: Є люди, яким дуже хочеться знайти щось таке, чого в принципі не могло бути. Можу заявити, що ніякі документи я не підробляла. Такі намагання дискредитації мене, як особистості, можуть свідчити тільки про те, що я рухаюсь у правильному напрямі. Якби у СБУ були до мене претензії, то навряд чи мене відпустили б. Мені дуже прикро, що минула влада міста, які вважали себе місцевими, керувались винятково своїми інтересами у питаннях управління містом. А я, навпаки, не буду розводити тут “кумівства” і “прощати” родичам плату за землю і надавати якісь незрозумілі привілеї. KV: Згідно реєстру, ви досі є керівником кооперативу “Лушпайник”, до того ж не припинили адвокатську діяльність, що вимагає закон у разі зайняття посади керівника містом. Чому так сталось? Тетяна Кучер: Це не відповідає дійсності, оскільки мною протягом трьох днів з моменту, як мені стало відомо, що я не можу поєднувати свою діяльність із адвокатською, було подано до Ради адвокатів регіону відповідну заяву, чого і вимагає закон. Усі зміни було внесено до Єдиного реєстру адвокатів, там чітко зазначена дата припинення моєї діяльності. Я повністю дотримала норми закону. Що стосується обслуговуючого кооперативу - це не суперечить закону, оскільки він не є прибутковою організацією і не здійснює жодної господарської діяльності. KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко? Тетяна Кучер: Він дуже допомагає нашому округу. Серед інших, за його сприяння будуть завершені ремонтні роботи дорожнього покриття траси Р-01 і дороги Українка-Трипілля-Київ. У нас була багаторічна проблема із майже відсутністю покриття. Роботи почались у минулому році, але через зміну підрядника та закінчення бюджетного року вони були припинені і найближчим часом будуть відновлені. KV: Чи є співпраця із областю? Тетяна Кучер: Так, є порозуміння із обласною радою та адміністрацією. Нещодавно ми спілкувались із Олександром Терещуком щодо тих програм, які могли б співфінансувати. КОДА дуже активно долучилася до процесу будівництва школи №1, щоб на початку нового навчального року початкові класи могли почати там навчання. KV: Чому пішов Павло Козирєв? Чи зберіг він вплив на міськраду? Часто з ним спілкуються депутати, працівники ради? Тетяна Кучер: Якби він зберіг вплив на міськраду, то, напевно, не приймалося б жодного рішення за нашою ініціативою. Сьогодні ми маємо більшість у раді, депутати розуміють, що працюють на благо громади, а не задля приватних інтересів Козирєва і його команди. На жаль, вони здатні лише на розповсюдження провокаційних листівок, інформація у яких не відповідає дійсності. Наприклад, нещодавно люди із оточення Козирєва розклеїли оголошення, що недільної ярмарки не буде. Міські жителі вийшли у неділю і побачили, що ярмарка працює. Це щонайменше смішно. Так звана опозиція міськради із Павлом Козирєвим спілкується, інші депутати не вважають за потрібне, оскільки за 15 років він не зробив майже нічого корисного для міста. Він публічно заявив, що пішов з посади, оскільки знайшов краще місце роботи. Незважаючи на те, що люди його обрали, він просто пішов. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Тетяна Кучер: Хочу втілити у місті ті проекти, на які давно чекають жителі. Вірю, що нам вдасться показати результат. Кар'єрне зростання має бути завжди, але воно має бути своєчасним. Наразі я працюю тут і роблю це не заради кар'єри, а щоб поліпшити життя містян. Думати про роботу в області чи парламенті у мене навіть немає часу, в Українці накопичилось дуже багато проблем. Як буде далі - життя покаже. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Фото KV KиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Василькова Володимиром Сабадашем. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Володимир Сабадаш: Ми надсилали запрошення тим селам та селищам, з якими об'єднання могло би бути економічно доцільним. Погодилась на об'єднання тільки одна сільська рада. Інші ради вирішили створювати громади окремо, без міста. Хоча я вважаю, що це неправильно як з економічної, так і з соціальної точки зору. Наразі місто витрачає близько 8 млн гривень на діток із району, які ходять до наших шкіл та садочків. Як би сильно населені пункти не хотіли відокремитись від міста, все одно центр усіх послуг у Василькові, тут вони набагато якісніші. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дуже сподіваюсь, що цієї осені процес буде завершено, адже вже у 2020 році об'єднання буде обов'язковим і відбуватиметься відповідно до закону. KV: Як покращувати інвестиційний клімат? Володимир Сабадаш: Ми не можемо порівнювати свій бюджет із іншими пристоличними містами. В нас дуже мало підприємств. Раніше Васильків був дуже розвинутий промислово, але за 30 років незалежності зникло декілька військових заводів, шкіряних заводів, швейних фабрик. Зараз усі ці підприємства викуплені у приватну власність і їх власники чекають нагоди, щоб або дорого продати, або здати землю в оренду. Наразі ми розглядаємо проект будівництва на 11 га багатоквартирних будинків. Для залучення інвесторів ми максимально спрощуємо формат спілкування, відкидаємо бюрократію. В нас є гарний приклад співпраці між державою та приватним підприємством - військовий завод, який останнім часом потужно запрацював. Він виготовляє військову техніку на замовлення Міністерства оборони і нещодавно на фронт відправив 45 ювілейну машину. KV: Проводите земельні аукціони? Володимир Сабадаш: Так, ми започаткували таку практику. Провели аукціон на земельну ділянку 1,2 гектари, віддали під житлову забудову. Зараз вносимо зміни у детальні плани територій і, скоріше за все, в цьому році там розпочнуть будівництво.  Взагалі із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники. На жаль, пропозиції щодо великих об'єктів, підприємств та заводів, не маємо. Взагалі я вважаю, що покращити економічну ситуацію нашого міста зможе процес створення Київської агломерації. Ми спілкуємось зі столицею щодо цього напрямку. KV: Чи актуальна "сміттєва" проблема? Володимир Сабадаш: Такої проблеми в місті немає. Нещодавно ми провели конкурс і уклали угоду з підприємством, яке співпрацює із сміттєпереробним заводом, що розташований недалеко від нас. Все сміття вивозять туди. Звісно, є проблема, пов'язана із людським фактором. Не кожен житель міста хоче заключати договір на вивезення сміття і платити за це. Тому іноді нам доводиться ліквідовувати несанкціоновані звалища. Та, на жаль, поки це питання не буде врегульоване на державному рівні, прийняттям закону щодо фіксованої ціни для квартир і приватних будинків, нічого не зміниться. KV: “Тарифні” бунти є, чи громаду у цьому розрізі все влаштовує? Володимир Сабадаш: Раніше у нас цим питанням займався комбінат комунальних послуг, але ми провели конкурс і заключили договір із двома управляючими компаніями. Зараз усі тарифи обговорюються із мешканцями кожного будинку. Звісно, є проблеми, адже люди хочуть отримувати якісні послуги без підвищення цін. Наразі у тепломережі заборгованість за опалювальний сезон складає майже 7 млн гривень. У минулому році також була заборгованість, і тоді ми компенсували кошти із міського бюджету. Але через це довелось відкласти фінансування шкіл, садочків та доріг. Громада таке рішення негативно оцінила, тому у цьому році ми пішли до суду. Потрібно розуміти, що заборгованість виникає через людей, які не сплачують за послуги вже декілька років. Я вважаю, що несправедливо, коли пенсіонери віддають останні гроші за комуналку, а дехто просто не хоче і не платить. KV: Школи - на якому етапі побудова зруйнованої школи №6? Володимир Сабадаш: Ми дуже довго виготовляли документи на цю школу, адже було порушено кримінальну справу і проводилось дуже багато експертиз. Наразі будівництво розпочато, там вже готовий фундамент. Бюджет, який ми можемо витрачати на першочергові проблеми міста, складає 40 мільйонів гривень. Враховуючи наше господарство, будувати школу за ці кошти просто неможливо. Наразі нам дуже допомагає в питанні фінансування народний депутат Ігор Кононенко. Ми маємо державну субвенцію, також допомогла область. Всього на цей рік заплановано 50 мільйонів гривень. Також ми подали документи у Державний Фонд Регіонального Розвитку для отримання грошової допомоги.   Взагалі проект будівництва розрахований на 3 роки, його вартість складає 214 мільйонів гривень. Якщо ми отримаємо кошти раніше, то, звісно, школа буде побудована швидше. KV: Як вирішуєте проблему переповнених навчальних закладів? Володимир Сабадаш: Проблема досить гостра, деякі школи навчаються в дві зміни. У дитячих садочках ми відкрили три додаткові групи, це приблизно 70 місць. Черга складає близько 100 діток. Наразі районний відділ освіти планує переїзд і ми переводимо в те приміщення свій відділ освіти, так в нас буде вільне приміщення для облаштування садочку, що дозволить повністю вирішити питання по дошкільним закладам. Крім того, в нас будується житловий комплекс, забудовник якого зобов'язався побудувати дитячий садочок. Варто відмітити, що ми ставимо обов'язкову умову усім забудовникам - якщо хочете будувати житло, маєте побудувати школу чи садок. Зруйнована школа №6 була розрахована на 600 учнів, нова школа буде мати тисячу місць. Цього буде для наших школярів достатньо. Також ми прийняли рішення міської ради про безкоштовне перевезення школярів.  Наше місто єдине в області, де є комунальне підприємство, яке займається внутрішніми перевезенням на території міста. Утримання цього підприємства обійдеться місту у 2-3 млн гривень, але школярі можуть пересуватися безкоштовно. До кінця року кошти виділені. KV: Скільки відсотків петицій, які були підписані, наразі втілено? Володимир Сабадаш: У минулому році ми вперше виділили 300 тис. гривень на громадський бюджет, у цьому році сума вже 600 тисяч. Містяни та громадські організації подають багато проектів, деякі з них вже реалізовані. Жоден не залишається без уваги. KV: Проблеми із водою у багатоквартирних будинках - яка наразі ситуація? Володимир Сабадаш: Проблема ще існує. Річ у тім, що система водопостачання у жахливому стані. В нас немає такого дня, щоб не сталось прориву. А якщо такий день і є, то ми його відмічаємо червоним на календарі. Для вирішення проблеми ми буримо нові свердловини. Завдяки допомозі Київської обласної адміністрації та народного депутата ми зробили 5 нових свердловин, у цьому році завершимо будівництво нової лінії. Отримаємо додаткову воду. Також розроблено проект на обеззалізнення води, з цим теж велика проблема. Через великий вміст заліза, більшість жителів використовують воду з кранів як технічну. Якісна вода в місті тільки в одному районі - у військовому містечку. Але знову ж таки - люди не можуть зрозуміти, що водоканал не може бути постійно збитковим, його потрібно фінансувати. Всі проти підвищення тарифів, у нас ціна найнижча в області. Наразі ми все ж таки розробили проект рішення для підвищення тарифів, але ціна все одно не буде вищою, ніж в інших містах. KV: Невідомий МАФ на центральній площі - звідки там з’явився? Його вже прибрали? Володимир Сабадаш: Це кав'ярня, яка досі стоїть на тому місці і має успіх. Люди, які намагаються здійняти навколо цього МАФу бучу, працюють у місцевого підприємця, який свого часу безкоштовно отримав від міста очисні споруди. Наразі вони в жахливому стані, запахи тут неймовірні. І переключаючи увагу громади на усілякі псевдоскандали ці активісти намагаються відвернути увагу від дійсно важливих проблем. По цьому факту ми подали до суду. Була інша ситуація: ми давали дозвіл на встановлення МАФу у військовому містечку. Йшлося про 40 квадратних метрів площі, а привезли туди споруду на 400 “квадратів”. Звісно, що жителі обурилися і ми спільно із ними її звідти прибрали і скасували дозвіл на розміщення. Всі інші ситуації штучно створені. KV: У лютому 2014 року ви склали повноваження міського голови. У чому причина? Чому повернулись на пост? Володимир Сабадаш: З 2010 року я очолював міську організацію Партії Регіонів. Після Революції Гідності склав повноваження міського голови. У 2015 році я виграв вибори.   KV: Дерибан землі - чи була правдивою історія із виділенням сотень гектарів землі Партії Регіонів? Володимир Сабадаш: У місті навіть немає стільки землі. Я точно впевнений, що такої ситуації не було. KV: Племінник Присяжнюка - так вас часто називають. Які наразі стосунки із екс-губернатором? Він для вас авторитет? Завдяки йому ви зараз міський голова? Володимир Сабадаш: Я гордий тим, що працював із Анатолієм Присяжнюком. Він дуже сильний управлінець. Я працював у Службі Безпеки України, де він був заступником голови, там ми і познайомились. У 2010 році він мене запросив  попрацювати в іншій сфері. Тоді я очолив Васильківську районну державну адміністрацію. Анатолій Присяжнюк - авторитетна особа. Зараз ми не спілкуємось. Не можна сказати, що завдяки йому я - міський голова. Я міський голова завдяки людям. KV: Політичний аспект: чи з'являлися в місті кандидати в президенти? Були факти порушень? Володимир Сабадаш: Ми працюємо згідно з чинним законодавством і жодних порушень не зафіксовано. Звісно, кандидати тут були і наразі я очолюю штаб Блока Петра Порошенко. З повною відповідальністю можу заявити, що ситуація із нібито підкупом виборців в області - це все неправда. Кажуть, нібито виборцям роздають кошти за голоси, але насправді існує програма “Турбота”, яка проголосована депутатами всіх фракцій і яка передбачає виділення коштів малозабезпеченим громадянам. KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко? Володимир Сабадаш: Ділові. Він дуже багато допомагає місту. Він прийшов до нас у минулому році і за його сприяння зроблено більше десятка вулиць, які не ремонтувались з того часу, як існує місто. Школи, садочки, освітлення - з усім цим допомагає Кононенко. Сьогодні ми освітили близько 60% міста. Найближчим часом плануємо взяти кредит, щоб повністю вирішити питання освітлення. Можу сказати, що з 2010 року ніхто не вкладав стільки сил у місто, як це робить наш народний депутат. Він знає, що в місті є три основні проблеми - це вода, школи та дороги. Так, проект по воді завершено в цьому році, питання зі школою на цей рік також майже вирішено, а стосовно доріг - ми отримаємо субвенцію і, також цього року завершимо проект реконструкції об'їзної дороги по вулиці Декабристів, там сума майже 250 млн гривень. Буде 4 полоси із сучасними зупинками, освітленням та інтернетом. KV: Чи має вплив на політикум міста Тетяна Засуха? Володимир Сабадаш: Не можу відповісти, я з нею давно не спілкувався. Але ми працювали разом у 2012 році і можу сказати, що вона дуже вольова та сильна жінка, яка змогла побудувати свій бізнес, яка допомагає людям. Звісно, кожен має свої переваги та недоліки. Але якщо ви заїдете у Ковалівку, де вона живе та працює, то будете приємно вражені рівнем розвитку цього села. KV: Чи виділяються земельні ділянки учасникам АТО? Володимир Сабадаш: Звісно виділяються, але межі міста ще не визначені, тому на отримання землі є черга. Є певні моменти із районною державною адміністрацією, яка має затвердити межі перед тим, як ми подамо їх у Верховну Раду. Тому наразі по тим землями, які маємо, розробляємо детальні плани територій та видаємо учасникам АТО.  Вже ділянки отримали приблизно 130 бійців, черга більше ніж 400 осіб. І основна проблема саме в відсутності землі. Окрім учасників АТО, в нас є молоді сім'ї та інші жителі міста, які також хочуть будуватись. Я думаю, що проблему легко може вирішити створення Васильківської ОТГ. KV: Чи відомо щось по історії з Детинцем, яким володіє фірма, близька до екс-мера Іващенка. Що з самим екс-мером? Володимир Сабадаш: Я знаю, що є таке проблемне питання і наразі ми готуємо пакет документів на подачу до суду. На жаль, в цю історію був втягнутий місцевий житель, фахівець з історії. З умислом це було зроблено чи ні -  я не знаю. Але знаю, що було роздано багато земель на валах, які представляють собою історичну цінність для міста і взагалі для України. З приводу долі самого екс-мера, нічого не можу сказати, не цікавився. KV: Що зі справою про хабар головного архітектора міста? Володимир Сабадаш: Цю справу розглядає суд. Я б не хотів говорити на цю тему, адже це людські долі. Але мені точно відомо, що людина, яка приносила хабар,  приносила його не вперше, і не в одне місто Київської області. Ця людина у незаконний спосіб будує житло і за допомогою правоохоронних органів вводить його в експлуатацію, а потім продає. Я думаю, що вся ця історія просто провокація і суд встановить справедливість.   KV: Пам’ятник Героям Небесної сотні - у багатьох містах встановлено, чому немає у Василькові? Проект готовий, підрядник є. Володимир Сабадаш: Не можемо дійти згоди із комісією щодо встановлення цього пам'ятника. Є спір з приводу того, як саме він має виглядати. Є в нас місцевий житель, скульптор, який розробив проект. І я думаю, що все ж таки його буде затверджено і сподіваюсь, що цього року пам'ятник буде встановлено, місце для нього вже визначено.  Залишилось ще знайти кошти. KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора? Володимир Сабадаш: У мене ніколи не було проблем з Олександром Горганом і, зараз немає проблем з Олександром Терещуком. Всі губернатори йдуть місту назустріч. Тому, можу тільки подякувати. На нового губернатора покладаю великі надії. В першу чергу, у найважливішому для міста питанні - відбудові шостої школи. KV: Які стосунки з районом? Володимир Сабадаш: Нормальні робочі стосунки. Є невеликі проблеми із затвердженням генерального плану, але я думаю, що поступово ми їх вирішимо. Тим паче, після створення об'єднаних громад, районна рада та РДА втрачають свої юридичні повноваження. KV: Яка ситуація в міськраді? Як миритись із депутатами? Володимир Сабадаш: Майже всі депутати переживають за проблеми міста, ніяких яскравих подій, як у Верховній Раді, в нас немає. Звісно, кожен має свої політичні інтереси, але, в цілому, є співпраця. Всі розуміють, що в іншому випадку до нас не прийдуть інвестори, в місто не будуть вкладати кошти. KV: Чи були ситуації, коли пропонували хабара? Як реагували? Володимир Сабадаш: Ні, таких ситуації не було. Можливо через те, що усім відомо, що я виходець із правоохоронної системи. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Володимир Сабадаш: Мені подобається тут працювати. Місто Васильків та у майбутньому об'єднана територіальна громада мають великі перспективи. Цей напрямок не настільки розбудований, як інші пристоличні території. А коли поблизу Білої Церкви буде збудовано міжнародний аеропорт, ми взагалі отримаємо нове дихання. І не тільки ми, а всі, хто поблизу Одеської траси. Ще одна перспектива - це велика кільцева дорога. Тож ми однозначно приречені на успіх. З приводу амбіцій - я хотів би взяти участь у виборах до ОТГ. Поки планів щодо області чи парламенту я не маю. Мені потрібно попрацювати поки що тут, адже я переконаний, що якби у Верховній Раді працювали люди, які мають досвід управління містом і володіють всіма проблемами громади, було б набагато легше їх вирішувати. KV: За час на посаді міського голови чи було вам за щось соромно? Володимир Сабадаш: Звичайно було соромно, але я не буду говорити за що. Бувало, що рішення ми приймали поганого опрацювавши їх, потім доводилося відміняти. Були різні помилки, але їх потрібно визнавати і працювати далі. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Фото: KVKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк  та прокуратура. Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра. Фінансування Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік). Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень). Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%. Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування. Громадські проекти У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка. Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб. Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта Як у 2018 році латали дірки на дорогах Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв. Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв). Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото) Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв). Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од. Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв. Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49. Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м. Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались. Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано  розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”. Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди. З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА. Розриття “Київенерго” На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах. Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва. ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень. Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов Ремонт інженерних мереж В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району. На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають: капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення. Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік. Реставрація об'єктів культурної спадщини Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській. Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини. Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года Крадіжки ліфтів В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років. У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності. Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва. Ремонт будинків Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель. Станом на 4 грудня 2018 року виконано: ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20. капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б. Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час  проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили. Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА Скарги громадян Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території. До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів. До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття. Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються. Дератизація та дезінсекція будинків КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”. Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”. Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів. З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі: Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А; Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”; Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7; Передбачене будівництво житлового комплексу  у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок); Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1. Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220. За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю. На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів. Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять. Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу. Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма Школи та садочки Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією. Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.   Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”. Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року  було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності. Печерськ спортивний З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям. Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя. Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування. У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району. Нові сквери Печерського району У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га). Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави. Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами. Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР. Безпека мешканців району Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста. Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи. У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”. Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку. Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”. Лікування у Печерському районі Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2). На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО. Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення). На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію. Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби. З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам. Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень. Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”). Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389. Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” Фото: politrada.comKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Фастова Михайлом Нетяжуком. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Михайло Нетяжук: По Фастівському району взагалі не затверджений перспективний план формування територіальних об'єднаних громад. Розглядались різні варіанти, ми обговорювали їх із Фастівською РДА, передавали до КОДА, але наш план затверджений не був. Згідно нього у Фастівському районі передбачається створення чотирьох ОТГ - Фастівської, Кожанської, Борівської і Томашівської. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Говорити про якісь контури нашої громади досить важко. Наразі ми направили листи-звернення до усіх сільрад, що межують з містом. Із семи громад дві дали негативну відповідь, це Фастівецька і Великоснітинська, а Червонянська вже увійшла до складу Ковалівської об’єднаної громади. Решта населених пунктів нам не відповіли. Якби хоч одна сільрада прийняла рішення про приєднання до Фастова, то по спрощеній процедурі ми б створили громаду, без проведення виборів. Але такого бажання у селах ми не спостерігаємо, тому мабуть на Фастівщині буде відбуватись анонсована урядом Президента так звана “примусова” децентралізація у 2020 році. KV: Інвестиційний клімат - як покращуєте? Михайло Нетяжук: Підсумовуючи 2018 рік можна сказати, що Фастів достатньо велику увагу приділяв саме стимулюванню економічного зростання. Зокрема ми стали членом ініціативи “Мери за економічне зростання”, за якої було розроблено план розвитку економіки, який отримав позитивні висновки від фахівців Єврокомісії і Світового Банку. Враховуючи їх зауваження та пропозиції, ми погодили цей план на виконкомі 28 січня. 7 лютого ми затвердимо його на засіданні міськради. Пункти цього плану сконцентровані на пріоритетних напрямках, які дозволять місту економічно зростати та створювати робочі міста. Зокрема, це промислово-логістична сфера, яка має великий потенціал, та стимулювання бізнес-активності підприємств. У нас запроваджена диференційована плата за землю - якщо підприємство економічно активне, воно має мінімальну орендну ставку, якщо неефективно використовує територію - максимальну. Є певна шкала податкових пільг. Також у співпраці із фінансовими організаціями зараз розробляється система по пільговому кредитуванню, де пільгова частина також буде залежати від того, скільки робочих місць буде створено в результаті реалізації інвестиційного проекту. KV: Чому група компаній Knauf припинила діяльність в місті? Михайло Нетяжук: На території міста було дві компанії - Knauf Insulation і Knauf Гіпс. Вони ще у 2008 році отримали дві ділянки загальною площею 35 і 15 га відповідно. У 2014 році в зв'язку із початком війни в Україні Knauf Гіпс переглянув свої інвестиційні плани і відмовились від ділянки 15 га. Зараз на базі цієї ділянки зареєстровано індустріальний парк “Фастіндастрі”, відібрано керуючу компанію, і в цьому році будуть розпочинатись роботи з реалізації проектів промислового виробництва. Інша земельна ділянка залишається за Knauf Insulation і вони справно сплачують за неї податки. Але через певну невизначену суспільно-політичну ситуацію в країні компанія поки що не розпочала будівництво заводу. Це питання вже не в межах компетенції Фастівської міської ради. KV: Чи є "сміттєва" проблема? Михайло Нетяжук: У Фастові функціонує санкціонований полігон твердих побутових відходів. На початку року відбувся конкурс на вивезення ТПВ і в результаті нього зроблені певні кроки з впорядкування системи вивозу сміття у місті. Якщо раніше це здійснювали два оператори, що не зовсім відповідає нормам законодавства, то тепер оператор у нас один. Далі плануємо працювати над побудовою системи поводження з твердими побутовими відходами, в першу чергу це запровадження сортування сміття. Наше місто не настільки велике, щоб можна було організувати повноцінний економічно ефективний сміттєпереробний завод. Організовувати невелике підприємство, яке не буде відповідати екологічним стандартам - це, я вважаю, злочин перед наступними поколіннями і ми на це не підемо. KV: Згадуючи нашумілий вибух у житловому будинку - коли постраждалі отримають компенсації? У якому розмірі? Михайло Нетяжук: За результатами експертної оцінки даного будинку, непридатними для подальшого проживання визначено 30 квартир. Рішенням міської ради кожній сім'ї  було виділено по 39 тис. гривень з розрахунком на кожну квартиру. Крім того, рішенням КОДА було виділено додатково ще по 50 тис. гривень на кожну квартиру. Але ці кошти не можна вважати компенсацією, оскільки компенсацію має виплачувати винна сторона, а слідство ще триває. Також КОДА розглянула клопотання Фастівської міської ради щодо розгляду Кабміном клопотання відносно виділення із державного бюджету України коштів резервного фонду для запобігання загострення цієї надзвичайної ситуації. Якщо зараз не відселити мешканців і не провести роботи з реконструкції цього будинку, не можна виключати подальшого його руйнування. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Михайло Нетяжук: Ви можете собі уявити що десь в Ташкенті чи в Новосибірську в 1943 році були б народні бунти через високі ціни на хліб чи через тарифи? Якщо держава знаходиться в стані війни, то абсолютно всі, починаючи від простого громадянина і закінчуючи президентом України, повинні жити по правилам військового часу і дбати в першу чергу про захист державності. Під час війни всі економіки світу підлягали інфляційними процесами. В умовах війни не можна утримувати ціни на одному рівні. Якщо планується якесь підвищення тарифів, то потрібно вчасно проводити роз'яснювальну роботу із населенням і шукати різні варіанти підтримки тих верств населення, які найбільше цього потребують. Так, населенню зараз важко, іноді навіть дуже важко, але є процес надання державних субсидій. Коли ті чи інші тарифи затверджує міська рада, ми це питання обговорюємо із громадською радою міста, а де потрібно - проводиться громадське обговорення. Всі повинні ставитися із розумінням до ситуації, яка зараз відбувається. KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами? Михайло Нетяжук: Я би не сказав що всередині міської ради є проблеми. Ідучи на вибори в 2015 році, я не дуже концентрував на цьому увагу, оскільки не ставив за мету отримати посаду. Була ситуація, коли один з народних депутатів приїхав на сесію міської ради і закликав мене йдти з посади, на що я спокійно написав заяву і віддав її на обговорення представникам громадськості, адже мене обирали не депутати, а саме місцеві жителі. І зараз в будь-який момент готовий йти на перевибори. З депутатами у нас конструктивна нормальна робота. У минулому році до Дня Соборності ми провели з'їзд депутатів усіх скликань. Таким чином старше покоління мало змогу передати молодшими свій досвід, а вони в свою чергу - розповісти про ситуацію, яка є зараз. Наразі нам спільно потрібно відпрацьовувати кодекс моральної поведінки депутатів. Проблема в тому, що зараз депутат не є взірцем для суспільства. А порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати. Ми внесли зміни в регламент міської ради і тепер в разі порушення норми моралі чи етики міська рада може прийняти рішення і обмежити участь депутата у роботі ради до 10 засідань. Поки таких випадків не було, але наявність правила вже стимулює депутатів не порушувати порядок. KV:  Як можете прокоментувати “касетний скандал” за участі двох депутатів міськради? Михайло Нетяжук: Насправді те, в якому контексті була подана ця інформація, а саме записи нібито плівки, не зовсім відповідає дійсності. Відбулося певне маніпулювання  фактами. Оскільки це так, і я не був присутнім при тих розмовах, дозвольте мені не коментувати все це. З одного боку, я розумію відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації, а з іншого - не зовсім те, що намагаються видати за біле чи чорне, є таким насправді. До того ж правоохоронні органи не знайшли ніяких підстав для притягнення до відповідальності будь-кого. KV: Кажуть у вас складні стосунки з РДА, чому, що ділите? Михайло Нетяжук: У нас чудові стосунки з РДА, з районною радою. Ми часто зустрічаємося, обговорюємо ті питання, які стосуються співпраці. У форматі обговорення, звісно, ми не на все погоджуємось, але це не говорить про складні стосунки. В деяких речах ми принципові.   У кінці 2018 року ми за принципом співфінансування придбали новий рентген апарат для центральної лікарні. За спільним зверненням із головою РДА було виділено додаткову субвенцію на зарплати медичним працівникам. Діти з району відвідують Фастівські школи та садочки і навпаки -  лікарі, які отримують зарплати з районного бюджету, обслуговують містян. KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили? Які надії на нього покладаєте? Михайло Нетяжук: Олександр Терещук після призначення на посаду одним із перших відвідав місто Фастів. Це був день відкриття пам'ятника захисникам України на площі Перемоги. Наразі ми співпрацюємо щодо ліквідації надзвичайних наслідків після вибуху у житловому будинку і спілкуємось не рідше одного разу на тиждень. Він узгоджує питання і з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим. Для нашого міста ця ситуацію є першочерговою. Але співпраця із областтю в нас була завжди. У кінці минулого року область виділила Фастову 40 млн гривень на підготовку до відзначення 100-річчя Соборності України. Ми витратили їх на капітальний ремонт Палацу культури та Соборної площі. Це свідчить про нормальний рівень співпраці. KV: Це було відкрито той пам’ятник, який громада просила встановити чотири роки? Михайло Нетяжук: Є питання містобудування і є певне бажання якихось політичних сил зробити івент. Достатньо багато уваги ми приділяємо роботі із сім'ями загиблих. По цьому пам'ятнику також в першу чергу все відпрацьовували саме з ними - обговорювали місце розташування, вигляд. Ми знайшли місце, яке всіх влаштовувало, але на тій ділянці були розміщені малі архітектурні форми, які потрібно було перенести. І після того, як проект був майже реалізований, почали з'являтися заяви, що міська рада не хоче нічого робити. Я все це пов'язую знову ж таки з політичною площиною. Хоча ми надавали громадськості всю інформацію. Але наразі пам'ятник встановлено і я не чув жодного негативного відгуку щодо нього. KV: Віддавали ви як мер якісь преференції “Фастівському хлібокомбінату”, де 7 років працювали директором? Михайло Нетяжук: “Фастівський хлібокомбінат” як юридична особа ліквідований. Коли я там працював, це підприємство входило в структуру ПАТ “Київхліб”, потім вони прийняли рішення про реорганізацію і зараз це підприємство називається ТОВ “Київхліб”. Воно зареєстровано в Києві, але, не дивлячись на це, податки на доходи фізичних осіб сплачують у міський бюджет Фастова.   З приводу преференцій - “Хлібокомбінат” ні в той час, коли я був директором, ні наразі, ніяких преференцій не отримував і не отримуватиме. Від міської ради їм нічого не потрібно. KV: Як щодо інформації, що ви через родинні зв'язки керуєте ПП “Олімвія” (виробництво хліба)? Михайло Нетяжук: Я посадова особа місцевого самоврядування і згідно чинного законодавства не маю права керувати приватними підприємствами. Ознайомлюсь із цією інформацією, мені самому цікаво. Мій батько до минулого року займався підприємницькою діяльністю у Києві, а мама працює в управлінні освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації бухгалтером. Я в них перепитаю, чи займаються вони виробництвом хліба. KV: Конфлікт з народним депутатом Русланом Сольваром - що штовхнуло на публічні з'ясування відносин? Які стосунки зараз? Михайло Нетяжук: На публічні з'ясування стосунків мене штовхнула його публічна заява. Ми з ним одногрупники по Академії при Президентові України і при особистій зустрічі, коли я запитував у чому непорозуміння, він говорив, що претензій ніяких немає. Але було два публічних випадки, коли він дозволяв собі критикувати мене як міського голову, тому я дозволив собі критикувати його як народного депутата, з яким ми повинні співпрацювати. Наразі ми спілкуємось, у нас нормальні робочі стосунки. Коли він буває в нашому місці, завжди зустрічаємось. KV: Ви були людиною Сольвара? Михайло Нетяжук: Ми з ним не обговорювали питання мого балотування на посаду міського голови та взагалі будь-що по виборам. Сольвар у Фастові з'явився після того, як я почав тут працювати, то може питання має бути навпаки - чи він людина Нетяжука? KV: Які у вас стосунки з депутатом КОР Валерієм Ксьонзенко? Він авторитет для вас? Михайло Нетяжук: Він член бюджетної комісії обласної ради і він допомагав мені як Фастівському міському голові готувати документи по підготовці рішення щодо виділення коштів на заходи по відзначенню 100-річчя соборності України. Це ті 40 млн гривень, про які я вже говорив. Я з радістю буду дослухатися до всіх порад, які мені дають. В юності я навчався в аспірантурі на науковця, а там вчать, що будь-яку точку зору обов'язково потрібно вислухати, сприйняти і проаналізувати. Але робити потрібно по-своєму. KV: Чи готові йти на ще одну каденцію? Михайло Нетяжук: Для того, щоб відповісти на це питання, нам з вами потрібно зустрітися десь через півтора роки, що я з дуже великим задоволенням зроблю. А взагалі я вважаю так - якщо нам дається влада, то значить це не просто так і до цього треба дослуховуватись. Для когось це можливість щось зробити, для когось це стає випробуванням, а для когось - навіть покаранням. Наразі мені складно робити прогнози щодо майбутнього. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Фото: KVKиевVласть

Автомобіль має бути не розкішшю, а засобом пересування. Та оскільки новенький легковик з автосалону не кожному по кишені, багато хто вирішує купувати вживаний автомобіль за кордоном. Адже немає нічого поганого в тому, що він поїздив по європейських дорогах навіть 8-10 років. Під час ввезення іномарки в Україну її потрібно розмитнити протягом 10 днів. Для цього необхідно сплатити три головних платежі: мито, акциз та ПДВ. Мито розраховується як відсоток від оціночної вартості автомобіля (тієї, за яку авто було придбано, або ж отриманої зі спеціальних каталогів). Акциз визначається за формулою (для легковиків), або має фіксований розмір (для гібридів), або ж вираховується від типу та об’єму циліндрів двигуна. ПДВ завжди становить 20% від суми (оціночна вартість ТЗ) + (мито) + (акциз). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Із серпня 2016 року діяв Закон №1389-VIII (його ще називають “3251” за номером законопроекту), яким запроваджено зниження податків на розмитнення легкових автомобілів. У результаті цього авторинок іномарок в Україні отримав нове життя. На основі “3251” протягом 2017 року з застосуванням знижених ставок акцизу було ввезено 69 535 легковиків, а за повними ставками 12 680. Зміни до Податкового кодексу діяли тимчасово до 31 грудня 2018 року. Завдяки цій ініціативі український автопарк поповнився на 192 809 легкових автомобілів із екологічним стандартом Євро-5/6, а державний бюджет отримав майже 13,4 мільярди гривень лише митними платежами, не рахуючи коштів від збору в Пенсійний фонд за першу реєстрацію ТЗ. Наявність тенденції щодо “зниження податків – підвищення доходів у бюджет” дозволила створити такі ініціативи: два законопроекти – №8487 та №8488, які 25 листопада 2018 року набули чинності. Отже, з того ж дня запрацювали нові правила розмитнення легкових автомобілів та умови в’їзду ними у режимі “транзит” і “тимчасове ввезення”. Відповідно до Закону №2611-VIII (законопроект №8487) “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів” для визначення розміру акцизу для конкретного авто до базової ставки будуть застосовувати коефіцієнти за такою формулою: Базова ставка х Коефіцієнт двигуна х Коефіцієнт віку = Сума акцизного податку. Базові ставки акцизного податку  для авто з бензиновим двигуном: - з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50 євро; - з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро; для авто на дизелі: - з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів – 75 євро; - з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро. Коефіцієнт двигуна = показник об'єму двигуна, поділений на 1000. Коефіцієнт віку – кількість повних календарних років. Приклад розрахунку акцизного податку для авто з бензиновим двигуном: об’єм двигуна: 2000 см3, рік випуску авто: 2013 (повних 5 років) – 50 (євро) х 2 (2000 см3/1000) х 5 (років) = 500 євро. Приклад розрахунку акцизного податку для авто з дизельним двигуном: об’єм двигуна:1600 см3, рік випуску авто: 2008 (повних 10 років) – 75 (євро) х 1,6 (1600 см3/1000) х 10 (років) = 1200 євро. На оформлення нерозмитнених автомобілів дається 180 робочих днів. При цьому акцизний податок зменшується на 50% для авто, які будуть розмитнені протягом перших 90 днів після вступу закону в силу, тобто до 23 лютого 2019 року. В останні 90 днів “пільгового” періоду ставки стануть повними, але штрафи за порушення термінів перебування накладатися не будуть. Закон №2612-VIII (законопроект №8488) “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України” передбачає штрафи за порушення умов тимчасового ввезення та транзиту авто. Запрацюють жорсткі санкції для водіїв за порушення терміну перебування нерозмитненого автомобіля на території України, а саме: за один день прострочення вивезення транзитного авто з порушника буде стягнуто 170 гривень, а за три дні – 850 гривень. Зайвий місяць перебування такого автомобіля на митній території України коштуватиме порушнику 170 тисяч гривень або навіть транспортного засобу, який може бути конфіскований за рішенням суду. Якщо дозволений строк перебування іномарки в Україні сплив, а машина так і не була вивезена, митник повинен повідомити інші органи про вчинення правопорушення. Отримавши повідомлення, поліцейські мають пильніше відслідковувати таке авто на автомобільних дорогах України, а прикордонники, в свою чергу, повинні не допустити перетину кордону особою, яка ввезла авто без сплати відповідних штрафів. Крім того, Національній поліції було надано право перевіряти особу водія іномарки на відповідність особі, яка його ввезла. Якщо за кермом буде будь-яка інша особа, поліцейський може накласти на водія відповідний штраф і повідомити митницю про порушення митних правил. Важливо, що протокол про порушення може бути складений митником за відсутності порушника і вручений йому під час виїзду з України. Зменшення акцизного податку, а також зняття заборони на митне оформлення та державну реєстрацію авто без обмежень за екологічними нормами – те компромісне рішення, що враховує інтереси всіх сторін: держави, офіційних автоімпортерів, сумлінних платників податків і тих, хто користується автомобілем без митного оформлення та реєстрації в Україні. Нова модель оподаткування дозволить зменшити вартість нових транспортних засобів і створить правові та економічні умови для реєстрації ввезених в Україну авто з іноземними номерами. Читайте: Сів за кермо напідпитку – плати! Робота понаднормово: які права мають українці Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Батькам на замітку Що робити, якщо у вашому багатоповерховому будинку вимкнули опалення Увага! Викрали дитину! А кредит не справжній... Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть