ТОВ “Мрія-Інвест”, яке планує побудувати торгово-розважальний комплекс (ТРК) на березі озера Вирлиця (Дарницький район Києва), протягом двох останніх місяців виграло у столичної влади відразу два судових спори. Компанія змогла в судовому порядку остаточно довести, що не зобов'язана сплачувати до міського бюджету 112 млн гривень “за неналежне виконання договора про пайовий внесок”, а у першій інстанції – добитися поновлення договору оренди однієї з ділянок біля згаданої водойми. В Господарському суді Києва заплющили очі на те, що проти цієї забудови виступає громадськість, а столичний муніципалітет в 2021 році анонсував на даній локації створення екопарку. Ймовірно, такі успіхи “Мрії-Інвест” пов'язані з тим, що проєкт ТРК дуже сподобався столичному меру Києва Віталію Кличку, а інвестором будівництва виступають структури із орбіти екснардепа і бізнесмена Віталія Хомутинніка. Як стало відомо KВ, найближчим часом Північний апеляційний господарський суд може розглянути апеляційну скаргу Київради по справі №910/21144/21.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Станом на сьогодні вказаний суд ще не відкрив відповідне провадження. Служителі Феміди  мають намір спершу отримати матеріали справи, які зберігаються в Господарському суді Києва, зокрема – рішення цього суду від 7 липня 2022 року, яке й оскаржує столичний муніципалітет. Згідно зі вказаним судовим вердиктом, суддя Вікторія Сівакова задовольнила позов ТОВ “Мрія-Інвест” до Київради стосовно поновлення договору оренди ділянки на просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) на термін 10 років. Мова йде про ділянку площею 6,16 га з цільовим призначенням “для благоустрою прилеглої території озера” (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0036), яку вказана компанія орендувала у столичної громади з жовтня 2005 року. Свої вимоги позивач пояснив суду дуже просто – ТОВ “Мрія-Інвест” зверталося до Київради з клопотанням стосовно поновлення договору оренди, але отримало невмотивовану відмову. У свою чергу, столична міськрада безуспішно намагалася довести служителям Феміди, що ця компанія не має права на пролонгацію угоди, адже, зокрема, вона “запізнилася” із подачею вказаного клопотання – його потрібно було направити не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору, чого буцімто не було зроблено.  Проти задоволення вимог ТОВ “Мрія-Інвест” виступила і громадська організація (ГО) “Світ підтримує Україну” (в рамках цього провадження вона була третьою особою на стороні Київради). Активісти даної ГО звернули увагу суду на те, що громадськість добивається створення на цій ділянці екопарку, а наміри позивача побудувати на ній багатоповерхову будівлю унеможливлюють втілення таких планів. Проте суд не сприйняв аргументи відповідача і третьої особи як переконливі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, вказана ділянка була передана в оренду ТОВ “Мрія-Інвест” на термін 5 років на підставі рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року. Договір оренди цієї землі сторони уклали 13 жовтня 2005 року. У подальшому, рішенням №414/8698 від 1 листопада 2012 року столична міськрада поновила термін дії цього договору на 10 років. Проте, за ці десять років нова угода так і не була укладена.  При цьому, столична влада раніше повідомляла ТОВ “Мрія-Інвест” про небажання пролонгувати цей договір. Наприклад, 15 лютого 2021 року чиновники КМДА зареєстрували проєкт рішення Київради про відмову цій компанії в поновленні договору оренди згаданої землі. Підставами для “вигнання” цього ТОВ зі вказаної ділянки чиновники називали її нецільове використання та систематичну несплату орендної плати. Проте, це питання навіть не було винесено до сесійної зали Київради. Що цікаво, нещодавно ТОВ “Мрія-Інвест” виграло у столичної влади ще один судовий спір. В рамках судової справи №910/4635/21 Департамент економіки та інвестицій КМДА намагався стягнути з цієї компанії 112 млн гривень “за неналежне виконанням зобов`язань за договором про пайову участь від 18 вересня 2008 року”. Вказана сума була складена з суми пайового внеску, а також втрат міського бюджету від інфляції та пені. Проте, дві судові інстанції відмовили чиновникам у задоволенні позову, а Касаційний господарський суд навіть не став розглядати їхню скаргу і 27 липня 2022 року закрив відповідне провадження. Зазначимо, договір про пайову участь було укладено між ТОВ “Мрія -Інвест” та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА) у зв'язку з тим, що вказана компанія планувала побудувати торгово-розважальний комплекс на березі озера Вирлиця. Для реалізації цього проєкту столична влада протягом 2005-2007 років передала в оренду згаданому ТОВ три земельні ділянки загальною площею 31,72 га (у тому числі згадана ділянка площею 6,16 га). Згідно з угодою та змінами до неї, які сторони погодили протягом наступних декількох років, компанія мала сплатити до столичного бюджету пайовий внесок у розмірі 97 млн гривень (у подальшому ця сума декілька разів зменшувалася. – KВ) не пізніше 31 серпня 2017 року.  Але ТОВ “Мрія-Інвест” не зробило цього, і суд офіційно визнав “небажання” компанії виконати ці зобов'язання законним. Головною підставою для відмови КМДА у задоволенні позову стала “відсутність чинних договорів оренди ділянок, які, згідно проєкту відповідача, підлягають забудові, що унеможливлює будівництво ТРК”. Мова йде про те, що термін дії двох із трьох згаданих ділянок (їхня площа складає 23,8 га) закінчився і не був продовжений. І фактично компанія мала у своєму розпорядженні лише згадану вище ділянку площею 6,16 га (стосовно цієї ділянки хоча б було рішення Київради про поновлення договору оренди. – КВ), яка не призначена безпосередньо для проведення будівельних робіт. Протягом 2018-2021 років Департамент економіки та інвестицій КМДА і столична прокуратура в рамках двох судових справ вже намагалися стягнути з компанії пайовий внесок та нараховану внаслідок несплати пеню, але відповідні ініціативи не мали успіху. Читайте: Сквозь скандалы и разборки: фирма из орбиты Кличко планирует построить громадный ТРЦ на Осокорках Громадський спротив Як неодноразово повідомляла КВ, не дивлячись на невирішене земельне питання, ТОВ “Мрія-Інвест” не відмовляється від своїх планів щодо будівництва ТРК на березі озера Вирлиця. У кінці 2020 року компанія підготувала звіт з оцінки впливу реалізації цього проєкту на довкілля, а протягом квітня 2021 року двічі реєструвала повідомлення про початок підготовчих робіт на ділянці площею 19,72 га (обидва повідомлення Держархбудінспекція повернула на доопрацювання. – KВ). У тому ж місяці на березі озера Вирлиця, в районі зазначених трьох ділянок, була помічена будівельна техніка, що поклало початок протестам проти цієї забудови з боку громади Дарницького району.  Впродовж минулого року місцеві мешканці неодноразово зверталися до столичної влади з вимогами “вигнати” ТОВ “Мрія-Інвест” з цієї території. Громадськість вказувала на те, що будівництво ще одного ТРК у цій місцевості посилить проблеми із надмірним транспортним трафіком, підвищить рівень забруднення повітря, призведе до знищення тваринного світу узбережжя Вирлиці тощо. Також місцеві мешканці заявляли про те, що це будівництво суперечить законодавству України, яке забороняє зведення більшості видів будівель у прибережних зонах. Але Київрада і КМДА відразу зайняли позицію “двох стільців”. Зокрема, впродовж лютого-червня 2021 року в столичній міськраді було зареєстровано відразу три проєкти рішень, які мали задовольнити вимоги громади: згаданий вище проєкт рішення про відмову ТОВ “Мрія-Інвест” у поновленні договору оренди ділянки площею 6,16 га, про оголошення цієї ділянки ландшафтним заказником місцевого значення, а також про оголошення заказником безпосередньо самого озера Вирлиця (його водної гладі. – КВ). Проте, відповідні рішення так і не були прийняті.  Цілком ймовірно, що ключову роль у даній історії відіграла думка мера Києва Віталія Кличка. Так, під час одного з пленарних засідань у липні 2021 року міський голова столиці заявив, що йому дуже сподобався проєкт ТРК, презентований ТОВ “Мрія-Інвест”. Мовляв, забудовники пообіцяли облаштували рекреаційну зону біля цього об'єкта (можливо, мова йде про ділянку площею 6,16 га. – КВ), що його, як людину, яка свого часу жила на Харківському масиві, дуже порадувало. Читайте: “Пыль в глаза”: как столичные власти пытаются “защитить” берег Вырлицы от застройки Чий інтерес? За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ "Мрія-Інвест" було зареєстровано у вересні 2003 року. Керівницею цієї компанії вказано Наталію Науменко, засновником – компанію з Кіпру “Барвен Холдинг Лімітед”. Наталія Науменко, ймовірно, входить до оточення нардепа IV-VIII скликань та відомого бізнесмена Віталія Хомутинніка. На це, наприклад, натякає той факт, що у 2019 році вона була керівницею ТОВ “МІК”, яке належить вказаному діячу. При цьому, в 2020-2021 роках посадовці компаній Хомутинніка підверджували свій інтерес до будівництва вказаного ТРЦ на березі озера Вирлиця та повідомляли, що планують виступити інвесторами цього проєкту.  Не менш цікавими є й колишні керівники та співвласники ТОВ “Мрія-Інвест”. Так, до вересня 2020 року директором цієї компанії був Юрій Іонанов – шкільний друг Віталія Кличка (у 2005 році Іонанов розповідав, що разом із нинішнім мером Києва у дитинстві любили варити кисіль). За даними Youcontrol, з серпня 2003 року по вересень 2005 року Юрій Іонанов також був офіційним керівником благодійної організації "Благодійний фонд "Фонд Кличко". До речі, на цій посаді його змінила заступник голови КМДА, депутат Київради Ганна Старостенко (фракція “УДАР”), а на даний момент директоркою згаданого фонду зазначена Ангеліна Осадча. Також Юрій Іонанов з червня 2004 року до травня 2009 року був керівником ТОВ “Північна інвестиційна група”, кінцевим бенефіціаром якого наразі є брат столичного мера Володимир Кличко. До квітня 2019 року ще одним засновником ТОВ "Мрія-Інвест" значилося ТОВ "Маркет Рісерс Груп" (до вересня 2020 року ця компанія називалася ТОВ "XXI століття"). Керівником цього ТОВ до вересня 2020 року також було зазначено Юрія Іонанова. При цьому, у різні часи серед керівників ТОВ “ХХІ сторіччя” були вказані Тарас Кутовий (екс-нардеп і екс-міністр аграрної політики та продовольства України), Мераб Парцхаладзе та Жора Цагареішвілі (брати Лева Парцхаладзе – екс-депутата Київради, екс-заступника голови Київської облдержадміністрації та екс-заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ). Протягом 1999-2001 років одним із співвласників ТОВ "XXI століття" був безпосередньо сам Лев Парцхаладзе.  Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (до цього з 2 квітня 2021 року вона виконувала обов'язки керівниці цієї структури). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, даним департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та офіційно відповідальний за земельно-містобудівну сферу столиці. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі праворуч). Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

9 березня, коли Київ перебував в напівоблозі російських окупаційних військ, Олександр Шуляк та Олексій Заремба – чоловік та брат голови “Слуги народу” Олени Шуляк (на фото) – незадекларовано вивезли до Польщі 1,3 млн доларів, колекцію ікон, шуби та годинники. Також стало відомо, що Олександр Шуляк може бути пов’язаний бізнес-інтересами з Віктором Колобовим – міністром фінансів в останньому уряді Миколи Азарова. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці бізнесмена Сеяра Куршутова, якого в деяких ЗМІ пов’язують з контрабандними схемами на митниці, а також допису на Facebook-сторінці київського журналіста та блогера Володимира Бондаренка. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За інформацією Сеяра Куршутова, 9 березня ц.р. о 23:46 в пункті пропуску “Краковець” на автомобілі Toyota Land Cruiser з номерами AA8853XK державний кордон перетнули Олександр Шуляк та Олексій Заремба – чоловік та брат голови партії “Слуга народу”, заступниці голови парламентської фракції монобільшості й заступниці комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк.  За словами Куршутова, Шуляк та Зарембо нічого не задекдарували на українській митниці, але на польській митниці вони задекларували 1,3 млн доларів, п’ять годинників, колекцію ікон та три шуби. “Тепер до 88 народних депутатів, які, здригаючись, чекають на публікацію своїх закордонних паспортів, додадуться декілька десятків парламентарів та чиновників, які скоро прочитають про вивезені ними до Польщі мільйони”, – написав бізнесмен. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В коментарях під постом ексспікер ВР Дмитро Разумков запитав, чи повернулись родичі лидера “Слуги народу” до України. На шо Сеяр Куршутов відповів, що планує розповісти про це окремо. Одночасно київській журналіст та блогер Володимир Бондаренко зазначив, що Олександр Шуляк досі може працювати на Віктора Колобова – міністра фінансів в уряді Миколи Азарова. “Він (Олександр Шуляк, – KВ) керує ТОВ “Енжіай Груп”, яким володіє Рогач Вікторія Леонідівна. За Януковича ТОВ “Енжіай Груп” заволоділо майновим комплексом в Києві на вул. Фрунзе, 25-27 (зараз Кирилівська вулиця, – КВ), де тоді ж оперативно було збудовано бізнес-центр та штаб-квартиру банка “¾” (це будівлі, що стоять встик до штаб-квартири телекомпанії “1+1”). Банк “¾” контролює Юрій Колобов (міністра фінансів в останньому уряді Миколи Азарова, – КВ). Членом спостережної ради банку “¾” був Рогач Федір Іванович, дружиною якого є Рогач Вікторія Леонідівна, яка володіє ТОВ “Енжіай Груп”, яким керує Шуляк Олександр Олександрович”, – написав журналіст. Він також нагадав про законопроєкт №5091, який активно просувала Олена Шуляк і який вже проголосовано парламентом. Залишився тільки підпис Президента Володимира Зеленського. “Суть [законопроєкта] проста – якщо забудовник почав будувати та продавати житло, жоден суд не зможе його зупинити”, – пояснив Володимир Бондаренко. Читайте: “Спеціальне майнове право”: законопроєкт 5091 не захищає права інвесторів та посилює корупцію для забудовників “У зв’язку з тим що чоловік Шуляк керує бізнесом Рогач Вікторії Леонідівни, цей закон заграв новими фарбами… Рогач володіє фірмами, які прославились скандальними забудовами в Києві”, – написав журналіст та перерахував ці фірми: ПП “Конвалія Нерухомість” – скандальна забудова на Хорива, 2, знищення пам’ятника архітектури; ТОВ “Едванс” – земельна ділянка на вул. Верхній Вал, 10 (між Замковою горою та Житнім ринком); ТОВ “Дніпроплаза” – земельна ділянка на вул. Панаса Мирного, 22; ТОВ “Агросервіс” – нежитлова будівля на вул. Петра Сагайдачного, 33-Г; ТОВ “Срібні хвилі” – дві земельні ділянки на “Золотому острові” в Козині з купою судів; 10%  в ПрАТ “ІТТ-Плаза" – забудівля на вул. Фізкультури, 23-30, вул. Короленківській, 16-20, 22 та пров. Фізкультури, 5. “У зв’язку з цим виникло питання: чи не було при лобіюванні закону (№5091, – KВВ) у Шуляк якихось корисливих умислів, аби забовольнити роботодоавця чоловіка?”, – поставив запитання Володимир Бондаренко. Крім того, на початку серпня Володимир Бондаренко нагадав, що Олена Шуляк є співвласницею ТОВ “Кріейтор”, яке володіє нежитловим будинком на вул. Сковороди 21/16 (наразі тут знаходиться офісний центр, – KВ). “Це будинок Подільського МРЕО ДАІ, яке люди в погонах вкрали та продали руссо-мільярдеру Едураду Шифріну, у якого Олена Шуляк працювала в якості бухгалтера-аудитора”, – написав журналіст. ТОВ “Кріейтор” належать 0,43 га на старому Подолі (кадастровий номер 8000000000:85:353:0002, цільове призначення якого “для будівництва … адміністративно-готельного комплексу. І, на думку Володимира Бондаренка, якщо закон №5091 набуде чинної сили, це “дозволить Шуляк спокійно збудувати ЖК попри цільове призначення землі та інші бюрократичні перепони”. Буквально на днях KВ писала, що Олена Шуляк за допомогою деяких однопартійців саботує прийняття урядового законопроєкту №7476, який автоматично позбавляє мандатів народних депутатів всіх рівнів, обраних від заборонених судом партій – “ОПЗЖ”, Шарія тощо. КВ також поставило запитання про ймовірні зв’язки Олени Шуляк з Дмитром Ісаєнком – нардепом від “ОПЗЖ”, секретарем комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також віце-президентом Конфедерації будівельників України. Читайте: Чому в ВР та місцевих радах досі сидять депутати від “ОПЗЖ”? Треба запитати у очільника “Слуги народу”Фото: Facebook Олени ШулякКиївВлада

Столична міськрада погодила зміну цільового призначення ділянки площею 1,22 га на вул. Північній, 1 (Оболонський район), яка до останнього часу використовувався в якості автостоянки і яку в громади з 2008 року орендує ТОВ “Авва-Сервіс”. Тепер ця компанія (входить до орбіти впливу керівника будівельного холдингу “МЖК “Оболонь” Олександра Антонова) може збирати дозвільні документи на зведення на даній землі свого 26-поверхового житлово-громадського комплексу. Як стало відомо KВ, найближчим часом ТОВ “Авва-Сервіс” зможе розпочати збір дозвільних документів для здійснення будівельних робіт на вул. Північній, 1. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Причина – 25 серпня 2022 року міськрада підтримала проєкт рішення №08/231-653/ПР від 20 травня 2022 року, яким передбачено зміну цільового призначення ділянки за вказаною адресою та внесення змін до договору оренди землі. Суб'єктами подачі вказаного цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА. Дану ділянку площею 1,22 га (кадастровий номер – 8000000000:78:132:013) ТОВ “Авва-Сервіс” орендує в столичної громади на підставі угоди з Київрадою, яка була укладена 24 березня 2008 року (з урахуванням пролонгації даної угоди. – КВ). Наразі вказана ділянка має цільове призначення “для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства” (“для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки”). Натомість столичний муніципалітет, відповідно до рішення від 25 серпня, встановив, що ця земля може бути використана “для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово-громадського комплексу” (“для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”).  Також Київрада виключила частину вищевказаної ділянки площею 0,35 га із меж червоних ліній. Задля того, щоб усі ці зміни набули чинності, сторонам необхідно внести зміни в договір оренди земельної ділянки, задля чого ТОВ “Авва-Сервіс” має укласти відповідну угоду з міською радою. Як повідомляється в затвердженому проєкті рішення, ділянка не входить до зеленої зони. Також в документі зазначається, що, згідно з Генеральним планом Києва, вона за функціональним призначенням належить до комунально-складських територій та частково – до територій вулиць і доріг. При цьому, відповідно до ДПТ, до якого входить вул. Північна, вказана земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території багатоповерхової житлової забудови, частково – до території громадських будівель та споруд і частково – до об'єктів інженерного забезпечення.  Яким чином функціональне призначення землі, передбачене містобудівною документацією, може настільки відрізнятися – велике питання: згідно законодавства, ДПТ не має суперечити Генеральному плану, а може лише уточнювати його. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також в документі вказано, що земельна ділянка на вул. Північній, 1 забудована – на ній знаходиться нежитлова будівля площею 246,7 кв.м., яка з 9 грудня 2021 року на праві приватної власності належить ТОВ “Авва-Сервіс”. Хто був попереднім власником даної споруди та як вона використовувалась/використовується, в затвердженому проєкті рішення на зазначається.  Як раніше повідомляла КВ, ділянка на вул. Північній,1 дійсно використовувалася і, схоже, використовується в якості автостоянки. Проте, ТОВ “Авва-Сервіс” вже не перший рік планує побудувати на цій землі 26-поверховий житловий будинок більш ніж на 1 тис. мешканців. Столична влада не проти цих планів – перший крок до легалізації даних робіт було зроблено у 2021 році при погодженні Київрадою скандально відомого Детального плану території (ДПТ) північно-західної частини Оболонського району. Цим документом було передбачено ущільнюючу забудову даної місцевості, і проти затвердження та реалізації даного ДПТ декілька років виступала столична громадськість. Нагадаємо також, ТОВ “Авва-Сервіс” входить до орбіти впливу директора будівельного холдингу МЖК “Оболонь” Олександра Антонова – брата ексочільника Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (2010-2014 роки), ексдепутата Оболонської районної в місті Києві ради (1998-2006 роки) та екскерівника того ж холдингу Василя Антонова.  Читайте: Багатоповерхівка на місці автостоянки: Київрада може “благословити” чергове скандальне будівництво на Оболоні Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: “Гугл-карти” КиївВлада

Прокуратура Бучанського району 1 серпня відкрила провадження за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах. Йдеться про ймовірне розкрадання земельних угідь Ірпеня. Є підозра, що використовуючи одну й ту саму схему, спритні ділки могли розікрасти щонайменше 10 гектарів місцевих лісів. Мерія Ірпеня стверджує, що ніколи не передавала ділянки, щодо яких ведеться розслідування, у приватну власність, тож, акти на них можуть бути підробленими. В свою чергу, серед власників цієї скандальної землі можна знайти осіб, наближених до дуже відомих місцевих забудовників.  Як стало відомо KВ, про те, що 10 гектарів землі Київщини можуть бути втрачені, повідомила керуюча партнерка АО “Право Захисту” Євгенія Ростолопа.Підписуйтесь на “КиївВладу” Адвокатська знахідка За словами Ростолопи, адвокати натрапили на схему дерибану землі на Ірпінщині під час обслуговування одного зі своїх клієнтів. Юристи помітили, що в одного з фігурантів справи останніми місяцями почали систематично з’являтись у власності нові земельні ділянки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Згідно розслідування, частину земель Київщини викрадено за підробними актами права власності 2001-2009 років. Є підозра, що це було вчинене не без втручання держпосадовців. Розкрадають землі лісового фонду області під забудову”, – говорить вона. Зокрема, юристами було виявлено земельний наділ у Ірпені площею у  0,97 гектари (кадастровий номер 3210900000:03:005:0065), що з 2005 року належала особі, яка мешкає на території Донецької області. Ділянка знаходиться віднесена до земель лісового фонду Київщини.  “З 2003 по 2009-й рік в державних актах вже зазначався кадастровий номер земельних ділянок, але через низку причин не вся інформація була внесена до Державного земельного кадастру, що може стати місцем для шахрайських маніпуляцій. На час набуття права власності на земельну ділянку громадянину було 19 років. Тепер ця земля призначається для будівництва та обслуговування багатоквартирних будинків. Коли я, як адвокат, звернулась до Ірпінської міської ради, аби виявити, чи приймала міська рада рішення про передачу цієї землі у приватну власність, виявилось, що відповідного рішення рада ніколи не приймала”, – додала Євгенія Ростолопа. На фото: відповідь Ірпінської міської ради на адвокатський запит Євгенії Ростолопи На фото: акт права власності земельної ділянки Згідно відповіді, наданій на запит адвокатки у Держгеокадастр, там теж немає другого примірника цього акту – його не було зареєстровано у книзі державних актів.  Схема За словами адвокатки, описана схема неможлива без втручання держпосадовців, бо інформацію про земельний наділ до Державного земельного кадастру має безпосередньо внести державний кадастровий реєстратор.  Відповідно до законодавства державну реєстрацію земельних ділянок здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів. Саме вони приймають рішення про державну реєстрацію земельних ділянок та вносять інформацію про них до Державного земельного кадастру. Тобто, як підозрюють юристи, кадастровий реєстратор на підставі ймовірно підробленого державного акту та копії паспорту громадянина з Донецької області за декілька днів до повномаштабного вторгнення окупаційних військ рф, вніс в Державний земельний кадастр інформацію про цю земельну ділянку. “Цей державний кадастровий реєстратор може знаходитись у будь-якому куточку країни. Також, виготовити технічну документацію для земельної ділянки може спеціальне підприємство. За відомостями юристів АО “Право Захисту”, зареєстрував цю земельну ділянку за мешканцем Донецької області відділ №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, а технічну документацію виготовило приватне підприємство “Закарпатський інститут землеустрою”, – додала Ростолопа. Цікаво, що директором вказаного нею підприємства, згідно даних сервісу “YouControl” є Дмитро Чорний. Вже на титульний сторінці адресою земельного наділу зазначається “Закарпатська область, Київська область, м. Ірпінь”.  “Я поїхала в Бучу, в відділ Держгеокадастру. Там вони відкривають реєстр і бачать технічні відомості, де написано: “Місто Ірпінь Закарпатської області”. Одразу ж після цього фахівець почав кричати своїм колегам щоб вони нам нічого не казали, бо це якась “стрьомна” земельна ділянка”, – розповіла Євгенія Ростолопа. За її словами, серія і номер фіктивних державних актів робляться так, щоб вони приблизно відповідали цьому часовому проміжку, коли набуте право власності.  “Це не випадкові номери та серії, що свідчить про те, що до дерибану землі задіяні особи, що мають відношення до зберігання державних актів Київщини та доступ до бланків суворої звітності”, – зазначає вона.  Як зазначала адвокат раніше, державний реєстратор має внести запис про право власності до реєстру речових прав.  “Неочікувано, такі відомості про цей земельний наділ вносить реєстратор у Сквирській міській раді напередодні повномасштабного вторгнення рф до України – 18 лютого. Цей державний реєстратор може й не знати що під його іменем вчиняються ймовірні злочини. Шахраї можуть просто за грошову винагороду отримувати ключі доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.  Я думаю, що цей реєстратор сам не знає що під його ключем вчиняються такі дії. Це просто його ключ знаходиться в того, хто займається незаконними реєстраціями. Державний реєстратор за те, що вносить неправдиві відомості, максимум отримає позбавлення доступу до реєстру та адміністративну відповідальність. Це дуже розв’язує руки аж до тих пір, поки Міністерство юстиції не скасує доступ до реєстру такому реєстратору. А потім, організатори схеми знаходять нового державного реєстратора. Ця схема без посадових осіб Держгеокадастру неможлива, бо вони це відслідковують. Це не якісь 10 соток землі. По нашому регіону ми вже бачимо близько 10 гектарів лісу. Кримінальні провадження відносно задіяних у схемі осіб потрібно розглядати не під кутом шахрайства, а під кутом можливої причетності цих осіб до співпраці з державними зрадниками та колаборантами. Ці схеми переважно впроваджуються з минулого року. Але в мене є чітке бачення, що вони реалізуються на території всієї України. Одна людина має список земельних наділів на 38 сторінок по всій країні, де останніми місяцями в нього постійно виникає право власності на підставі втрати державного акту, якого ніколи не було. Державний земельний кадастр це ніяк не відслідковував, бо вони у цьому зацікавлені. Так, за неправомірну вигоду посадові особи Держгеокадастру, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяють у передачі у власність земельних ділянок, відомості щодо яких не були внесені в електронну базу, третім особам. Державні акти на земельні ділянки старого зразка попередньо знищуються в архівах”, – розповіла Ростолопа. За такою схемою Київщина ризикує втратити чергову частину лісового фонду під забудову нових житлових кварталів. На фото: витяг з державного реєстру речових прав Ірпінська справа Як розповідає адвокат, історія, з якою зіштовхнулись безпосередньо ірпінчани, стосується питання отримання права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3210900000:03:005:0065.  За її словами, вигодонабувачем у цій історії став ірпінський забудовник Олексій Пєший, який проводить забудову Ірпінського мікрорайону “Фреш Сіті”. Житловий комплекс “Фреш Сіті” знаходиться на вулиці Університетська, 1 в районі водоканалу. Після отримання права власності, за інформацією, що надала юрист, новий власник вирішив продати наділ. Договір купівлі-продажу датується 14 липня поточного року – близько місяця тому. Як розповідають, новим власником землі стає Толкушов Володимир Федорович, який є рідним дідусем Олексія Пєшого та тестем забудовника та екс-депутата Ірпінської міської ради Валерія Пєшого. Нагадаємо, у 2013 році Пєшого старшого звинувачували у дерибані земель Київщини, зокрема, Біличанського лісу. У 2015 році Валерій згадувався у скандалі із побиттям кандидата у депутати міськради від партії "Сила людей" Інни Грищенко, яка виступила проти вирубування лісу. Читайте: Кандидат-“застройщик“ ударил кандидата-”активистку” с маленьким ребенком на руках (видео) “У Пєшого Олексія Валерійовича, сина Валерія Пєшого, підозрюю, є фінансові інтереси з приводу земельної ділянки на якій знаходиться за кадастровим номером 3210900000:01:175:0002, площею 0,8404 га, яка розташована у місті Ірпінь Київської області по вул. Університетській, 1. Ця земельна ділянка знаходиться в користуванні Національної поліції Київської області. З метою подальшої її забудови, компанія Пєшого Олексія продала Національній поліції Київської області іншу земельну ділянку та приміщення у якому поліція буде розташовувати новий кінологічний центр. З метою розширення свого будівництва багатоповерхових житлових будинків та великої забудови території старого кінологічного центру, Пєший Олексій влучно знайшов можливість “придбати” ще одну земельну ділянку поруч з старим кінологічним центром, яка віднесена до земель лісового фонду. Нагадаємо, деякі ЗМІ заявляли, що Пєший молодший продав земельну ділянку під кінологічний центр, правоохоронцям по ціні у 2000 гривень. Як пишуть журналісти, на наступний день після заключення цієї земельної угоди батька Олексія – Валерія Пєшого, якого звинуватили у шахрайстві, відпустили під особисті зобов'язання. На фото: будівництво ЖК “Фреш Сіті” в Ірпені Із зібраними даними юристи звернулись до правоохоронних органів, а саме до Бучанської окружної прокуратури.  Кримінальне провадження щодо цієї земельної ділянки на момент подання заяви вже було порушено – правоохоронці завели справу стосовно цього наділу 1 серпня.  Наразі триває досудове розслідування. “Для припинення прав власності на ділянку збирають докази. Але залишається відкритим питання – скільки ще земель Київщини могли пограбувати?”, – додала адвокат.На фото: відповідь прокуратури на заяву адвоката Ростолопи Експертна думка KВ поспілкувалась із Романом Титикалом – адвокатом та головою постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій.  Як розповів депутат, поле для провадження шахрайських схем з’являється тоді, коли власник земельного наділу оформлює не весь необхідний пакет документів. Ці недооформлені земельні ділянки стають проблемою й тоді, коли мова йде про відбудову зруйнованого рашистами житла.   “Такі схеми – це шахрайське заволодіння майном шляхом підробки документів. Такі дії підпадають під ознаки злочину – шахрайство ст. 190 КК України, шахрайство вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. В першу чергу зацікавлені в тому щоб не стати жертвами шахрайства самі власники землі, тому вони мають завчасно подбати про належне оформлення своїх документів.  Багато людей нажаль щось недооформили, не внесли в кадастр, не присвоїли кадастрові номери, тощо. У подальшому це створює незручності у всіх сферах. Зараз взагалі величезна проблема – ми намагаємось відновлювати людям зруйновані будинки. Наприклад, затвердили обласну програму відбудови зруйнованих будинків, а у багатьох власників немає документів на зруйновані будинки – ні на самі будівлі, ні на землю. Людина не до кінця оформила, чи не мала державного акту, в людини щось і є, але це не повний пакет документів.  Вказане створює простір  для маніпулювання шахраям. Вони привласнюють ті ділянки які в кадастр не внесені, підробляють правовстановлюючі документи саме на такі землі, що не мають кадастрового номеру чи не внесені в кадастр та реєстр речових прав”, – розповів Роман Титикало. Як раніше писала KВ, у Борщагівській громаді розгорівся скандал довкола вирубки дерев у парку-пам'ятці “Зелена брама”. Ласий шмат лісу у Софіївській Борщагівці став предметом зазіхань приватної компанії “Атлант груп юа”. ДП “Київське лісове господарство” передало останньому гектар землі під облаштування зони відпочинку. Жителі громади всіма силами намагаються зберегти ліс і шукають підтримки у місцевої влади та народних депутатів. В обласній же раді наполягають на терміновому розірванні стосунків із нищівниками пам'ятки природи. Вивчають правоохоронці і законність підписання Бучанською РДА документа про надання землі у користування 24 лютого – у час повномасштабного вторгнення рф на територію Київщини. Читайте: Грудка чорнозема: за рік на Київщині виставили на аукціони більше 10 тисяч гектарів землі Фото: колаж КВ КиївВлада

Ювенальні прокурори Оболонської окружної прокуратури Києва повідомили про підозру посадовцю за фактом замаху на заволодіння земельною ділянкою рекреаційного призначення. Зловмисник розробив схему заволодіння землею дитячого санаторію площею 4 га та вартістю 27 млн гривень у Пущі-Водиці. На території оздоровчого закладу шахраї почали будувати котеджне містечко. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Слідством встановлено, що директор одного з столичних товариств разом зі спільниками розробив злочинну схему заволодіння земельною ділянкою площею 4 га, яка розташована на території Пущі Водиці та належить до комунальної власності”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними прокуратури, шахрай використав договір оренди землі, укладений з Київрадою ще у 2007 році про реконструкцію та експлуатацію дитячого оздоровчого табору, який на ній розташований. В порушення умов цього договору підприємець замовив проектну документацію, отримав дозволи та почав будівництво на цій території клубного містечка із 34 окремими житловими котеджами, які мав намір продати. Будівництво цих котеджів дозволило б учасникам схеми заволодіти вказаною земельною ділянкою. Прокурори зруйнували наміри “хазянуватого” підприємця та  його спільників. Омріяна ними земельна ділянка та недобудовані об’єкти нерухомості передана в управління АРМА, а на вказані об’єкти накладено арешт. Дії посадовця кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб). Встановлюються інші особи, які причетні до злочину, для притягнення їх до відповідальності. Нагадаємо, на Київщині суд задовольнив позов Броварської окружної прокуратури про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо відведення у приватну власність земельної ділянки вартістю понад 2,7 млн гривень. Читайте: Двох посадовців “Київпастрансу” викрили на вимаганні хабаря у понад пів мільйона гривень Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

КМДА та Київрада збираються відмовити ТОВ “НВП “Рестін” в поновленні оренди земельної ділянки на вул. Жилянській, 96-А. Тут вказана компанія з 2009 року мріє побудувати 16-поверховий “готельно-офісно-житловий комплекс”, але наразі, за даними КМДА, на ділянці розташовано лише кілька тимчасових споруд побутового призначення, дитячий майданчик та купи сміття. Схоже, наміри забудовника також протирічать Генплану Києва та загрожують пошкодженням “сусіднім” пам'яткам історії. Примітно, що одним із власників даного ТОВ є колишній громадянин росії, банкір та інвестор Ігор Штрель (на колажі). Як стало відомо KВ, 11 серпня 2022 року в Київраді було зареєстровано проєкт рішення “Про відмову ТОВ “Науково-виробниче підприємство (НВП) “Рестін” в поновленні договору оренди земельної ділянки від 3 лютого 2011 року №79-6-00803”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  На сайті столичної міськради цей документ було опубліковано 17 серпня. Суб'єктами його подачі виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп та Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,54 га на вул. Жилянській, 96-А (Голосіївський район) з цільовим призначенням “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом” (кадастровий номер – 8000000000:72:082:0019). Термін дії договору оренди цієї землі закінчився 25 липня 2022 року. Орієнтовне розміщення участка (скріншот “Гугл-карти”) Як вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення, дана ділянка за функціональним призначенням, згідно Генплану, входить до території житлової середньо- та малоповерхової забудови, а також частково – до території вулиць та доріг. На даний момент ця земля вільна від капітальної забудови. Під час обстеження, яке було проведено Департаментом земельних ресурсів КМДА 30 травня 2022 року, було встановлено, що в межах ділянки розташовано кілька тимчасових споруд побутового призначення та дитячий майданчик, а інша частина землі не використовується. У якості причин для відмови у продовженні терміну дії договору оренди чиновники КМДА вказують відразу декілька обставин. Так, згідно з пояснювальною запискою, дана ділянка занедбана, засмічена та перетворилась на місце накопичення побутових відходів. У зв’язку з цим мешканці Голосіївського района протягом 2018-2021 років неодноразово направляли до компанії-орендаря листи з вимогою вжити заходів щодо приведення цієї землі у придатний стан. Також, за інформацією чиновників КМДА, не дивлячись на те, що на даній ділянці можна будувати споруди висотою не вище 5 поверхів, ТОВ “НВП “Рестін” планує звести там 16-поверховий “готельний комплекс”. При цьому, Департамент культури КМДА 19 липня 2022 року повідомив суб'єктам подачі проєкту рішення, що масштабне будівництво на цій землі призведе до пошкодження кількох пам’яток історії, які знаходяться на суміжних ділянках (вул. Саксаганського, 93, 93-а, 95, 97, 97-в та Жилянській, 96). Очевидно, мова йде про Музей видатних діячів української культури та будинок, у якому проживав відомий театральний діяч Панас Саксаганський. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандали і судові спори ТОВ “НВП “Рестін” стало користувачем ділянки на вул. Жилянській, 96-А на підставі рішення Господарського суду Києва від 8 грудня 2009 року по справі №44/748. Таку процедуру землевідводу компанія ініціювала у зв'язку з тим, що столична міськрада за клопотанням цього ТОВ підготувала проєкт рішення про передачу землі в оренду цій компанії, але за невідомих нині обставин не стала затверджувати цей документ та підписувати договір оренди. На той час ця земля мала цільове призначення “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями”. Цим же судовим вердиктом було затверджено орендну угоду між Київрадою і ТОВ “НВП “Рестін” на термін 5 років. 29 квітня 2010 року столична міськрада погодила внесення змін до договору оренду. У відповідності до цього рішення, зокрема, було частково змінено цільове призначення ділянки – Київрада визначила, що на цій землі можна будувати ще й паркінг. У зв'язку з такими змінами міська влада вирішила укласти з ТОВ “НВП “Рестін” новий договір оренди на той же термін – це було зроблено 3 лютого 2011 року. До слова, у подальшому, 25 липня 2017 року, термін дії орендної угоди було продовжено на 5 років. При цьому, орендарю довелося добиватися пролонгації договору також в судовому порядку. Незадовго до цього, 12 лютого 2014 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “НВП “Рестін” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва по вул. Жилянській, 96 офісно-житлового та готельного комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом.  Згідно з цим документом, в рамках першої черги будівництва було заплановано зведення готельного комплекса поверховістю 3 і 7 поверхів (загальна кількість номерів – 73), а в рамках другої черги – офісно-житлового комплексу поверховістю 6 і 16 поверхів (загальна кількість квартир – 73). При цьому, в МУО були передбачені ряд обмежень щодо будівництва. Зокрема, ТОВ “НВП “Рестін” при визначенні гранично допустимої висоти будівель повинно було “враховувати суміжну територію”, де розміщено “Музей видатних діячів української культури”. Крім того, компанія мала отримати погодження на будівництво від Міністерства культури України, Інституту археології Національної академії Наук України та інших органів – у зв'язку з тим, що ділянка проєктування знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва. У травні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція видала ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на будівництво вказаних об'єктів, а майже через три роки, у квітні 2018 року, до цього документу було внесено зміни. На даний момент ці документи відсутні у відкритому доступі, але, судячи з даних відкритих джерел, компанії дозволили будувати обєкти з “плюс-мінус” такими ж техніко-економічними показниками, які були вказані в МУО. Генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “Стандарт Констракшн”. Проти проведення цих робіт у 2018 року виступила столична громадськість та окремі депутати Київради. Зокрема, київський адвокат та правозахисник Олександр Дядюк намагався через Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) добитися скасування згаданого дозволу на виконання будівельних робіт. Свої вимоги він аргументував, зокрема, тим, що ділянка будівництва, згідно з Генпланом Києва, входить до зони забудови ІІ категорії, де не можна будувати споруди висотою більше 27 метрів, тоді як забудовник планує зведення будівлі заввишки 57 метрів. Також адвокат вказував на те, що ТОВ “НВП “Рентін” не погодило проект будівництво ні з Міністерством культури України, ні з Департаментом культури КМДА, а також станом на момент подачі позову не отримало історико-містобудівного обґрунтування.  Читайте: ООО “НПП “Рестин” хотят через суд запретить строить 57-метровое здание на Жилянской, 96 Проте, 13 вересня 2018 року ОАСК залишив цей позов без розгляду. У той же період депутатка Київради Олеся Пинзеник (у тодішньому VIII скликанні столичної міськради входила спочатку до фракції “ВО “Самопоміч”, а потім була безфракційною; у поточній IX каденції Київради входить до фракції “УДАР”) вимагала від столичної влади, Міністерства культури та ДАБІ звернути увагу на це заплановане будівництво. Вона зазначала, що проведення даних робіт може нашкодити пам'яткам культурної спадщини, які знаходяться поруч. Зокрема – згаданій вище садибі Саксаганського, впритул до якої заплановане будівництво однієї ці споруд цих комплексів. Проте, такі звернення також не мали результату. Читайте: Исторический центр Киева может быть изуродован высотками при поддержке директора департамента земресурсов КГГА Полищука У липні 2019 року ТОВ “НВП “Рентін” звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України із заявою на погодження проєктної документації по будівництву за вказаною адресо. У серпні того ж року Мінкульт відмовив компанії у такому погодженні, аргументувавши це тим, що спочатку забудовник має отримати відповідні дозволи від органів місцевої влади, які відповідальні за охорону культурної спадщини (одного з департаментів КМДА. – КВ). У ТОВ “НВП “Рентін” не були згодні з такої відповіддю. У травні 2021 року компанія подала позов до ОАСК із вимогами скасувати відмову Мінкульту, визнати проєктну документацію погодженою, зобов'язати цей орган видати ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт за вказаною адресою тощо. Свої претензії позивач пояснив відразу декількома фактами. Зокрема, тим, що станом на момент подачі її звернення до Мінкульту межі Історичного ареалу Києва не були офіційно встановлені, а тому в даному випадку ТОВ “НВП “Рестін”, мовляв, взагалі не повинен був мати обмеження щодо забудови. Нагадаємо, такі межі начебто були встановлені Мінкультом 2 серпня 2021 року, коли цей орган погодив Історико-архітектурний опорний план Києва як складову Генплану столиці. 1 лютого 2022 року ОАСК частково задовольнив позов ТОВ “НВП “Рестін”, скасувавши вказану відмову Мінкульту та зобов'язавши цей орган видати “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт. Проте, вже найближчим часом це судовий вердикт може бути оскаржений – апеляційну скаргу в рамках даної справи подав Офіс Генерального прокурора. Відповідне провадження поки що не було відкрито – 11 серпня 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд постановив витребувати матеріали цієї справи у ОАСК задля того, щоб вирішити, чи мають право правоохоронці на оскарження. Скріншот з рішення суду від 1 лютого 2022 року В головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “НВП “Рестін” (замовник будівництва) було засноване в червні 1995 року. Керівником компанії є Вадим Мельник, засновниками – АТ “ЗНВКІФ “Астера” і ТОВ “КП-Інвест”, кінцевими бенефіціарами – мешканець Києва Артем Лазня і громадянин Німеччини Ігор Штрель, який проживає у Відні.  Артем Лазня – достатньо відомий банкір: протягом багатьох років він працював на різних посадах у банку “Хрещатик” та “Індустріалбанку”. Також його прізвище фігурувало у скандальних “забудовницьких” історіях. Наприклад, Лазня є співвласником будівлі XIX століття на вул. Олеся Гончара, 71 (“садиба Родіна”, володіє нею через ТОВ “Арікс”. – KВ), на місяці якої планується будівництво ЖК бізнес-класу “Franklin Concept House”, проти чого активно протестує столична громадськість. Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва Інший співвласник ТОВ “НВП “Рестін” Ігор Штрель також пов'язаний з фінансовим сектором. Цей уродженець міста Ярцево (Смоленська область РФ) з 2007 по 2016 рік був головою правління групи російського банку “ВТБ” у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) та у Відні, а також членом правління дочірнього відділення російського “Сбєрбанку” у Відні – “Sberbank Europa AG”. Наразі він є засновником та генеральним директором австрійської інвестиційної компанії “FAME Investments AG”. В Україні Ігор Штрель також володіє компанією ТОВ “Честнат Хол”, яка є замовником будівництва житлового комплексу бізнес-класу “Fjord” (Військовий проїзд, 8, Печерський район Києва). Девелопером цього ЖК виступає компанія “Enso”, яку деякі ЗМІ пов'язують із оточенням скандально відомого Вадима Столара – народного депутата VI (“Партія регіонів”) і IX (позафракційний, “Опозиційна платформа – За життя”) скликань та бізнесмена. Примітно також, що керівником ТОВ “НВП “Рестін” з 1996 по 2011 рік значився Віталій Поліщук – дядько екс-директора Департаменту земельних ресурсів КМДА Олексія Поліщука (на цій посаді працював з 18 вересня 2014 року по 2 липня 2018 року). Крім того, з 2011 по 2019 рік офіційним директором даної компанії була особа, яка очевидно є близькою до сім'ї цього ексчиновника – Ігор Ванюшин. Останній у різні часи був керівником інших компаній, що належали або належать оточенню Поліщуків, наприклад, ПП “Білдсервіс Плюс”, ПП “Турбілд Інвест” та інші. ТОВ “Стандарт Констракшн” (заявлений генпідрядник будівництва на вул. Жилянській, 96-А) було зареєстровано у квітні 2017 року. Керівником компанії вказано Олександра Новіка, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканця Києва Андрія Руденка. Зазначимо, дане ТОВ значилося генпідрядником низки житлових комплексів у Києві, серед яких і ЖК "Svitlo Park" – скандально відомий проект компанії "Futurа Hata", яка належить оточенню сина екс-мера Києва Леоніда Черновецького Степана. Читайте: У Степана Черновецкого хотят отобрать землю под ЖК “Svitlo Park” Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Департаментом культури КМДА з 2 серпня 2022 року керує Сергій Анжияк. Роботу даної структури з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Читайте: В Киеве провалили паспортизацию памятников культурного наследия Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Міністерству культури та інформаційної політики з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екс-нардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики). Фото: колаж КВКиївВлада

Ситуація з Національним центром Олександра Довженка (Довженко-центр), а саме наказ про його реорганізацію сколихнула громадськість. На сайті Кабінету Міністрів 17 серпня розмістили петицію про скасування реорганізації Довженко-центру. 18 серпня сайті електронних петицій Президента України також з'явилась петиція з закликом зберегти Довженко-Центр,та його кіноархів. Автори петицій впевнені, що наказ про реорганізацію Довженко-Центру, який видало Державне агентство України з питань кіно, фактично означає ліквідацію національного кіноархіву.   Про це, як передає KВ, йдеться у петиції №22/160478-еп на сторінці електронних петицій Президента України та у петиції №41/004804-22еп на сторінці електронних петицій Кабінету міністрів. Підписуйтесь на “КиївВладу”   У петиції на сайті Кабінету міністрів авторка звернення, культурна діячка Єлизавета Мамона наголошує,що наказ про реорганізацію Довженко-Центру, де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією нашого кіно. За її словами, у "Науковому центрі кінематографії України", якому мають передати усі кіноархіви, основним видом діяльності зазначена "вища освіта". В результаті усю спадщину ймовірно передадуть "сплячій" установі, яка з моменту заснування у 2011 році не здійснювала жодної діяльності. У петиції на сайті президента авторка Прохоренко Ольга зауважує, що збереження "Довженко-Центр"- це збереження та повага до української культурної спадщини України в сфері кіно та мультиплікації. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Однак, ще одиним важливий фактором у ситуації довкола Довженко – центру може бути забудовник.  Як інформувала KВ, ще у 2019 році наказом Департаменту містобудування та архітектури КМДА №918, двом комунальним підприємствам Київської облради – “Київоблкіно” та “Друкар” – було видано МУО для проектування реконструкції нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс на вул. Васильківська, 3 у Голосіївському районі. Зазначені будівлі на той час здавалися в оренду, а офіційно на цій адресі знаходилося КП “Київоблкіно”, яке фактично не провадило жодної діяльності. Згідно з МУО, нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,54 га (кадастровий номер 8000000000:79:376:0017). Цільове призначення ділянки – для реконструкції з розширенням адміністративно-виробничих приміщень з розміщенням кінотеатру та фільмосховища з подальшою експлуатацією та обслуговуванням. Функціональне призначення – частково територія багатоповерхової житлової забудови, частково територія громадських будівель та споруд відповідно до детального плану території (ДПТ) у межах вул. Васильківська, просп. 40-річчя Жовтня(нині Голосіївський), затвердженого рішенням Київради від 10 липня 2018 р. №1238/5302. Як повідомляло видання “Наші гроші”, комунальники під виглядом реконструкції фактично віддали пів гектара біля метро "Голосіївська" під забудову новим ЖК. Детальним планом території функціональне призначення вказаної ділянки змінюється на житлову забудову. Висота будівлі може становити від 26,5 м до 73,5 м. Містобудівні умови та обмеження видані на зведення багатофункціонального комплексу, що в реальності означає, що збудують житловий комплекс. Поруч із цим ЖК на території ДП “Національний центр Олександра Довженка” зводиться ще один житловий комплекс (ЖК White Lines) по вул. Васильківській, 1. Як писала KВ, у червні 2020 року столичну владу та поліцію попросили перевірити законність будівництва ЖК White Lines на вул. Васильківській, 1 у Голосіївському районі.. Серед іншого будівництво здійснюється на земельних ділянках з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування установ культурно-просвітницького обслуговування. ЖК White Lines є проектом компанії А-Девелопмент.  Читайте: Столичну владу та поліцію попросили перевірити законність будівництва ЖК White Lines на вулиці Васильківській, 1 Нагадаємо, ТОВ "А-Девелопмент" зареєстрована у 2017 році. Статутний фонд – 1 тис. грн. Основний вид діяльності – будівництво житлових та нежитлових будівель. Засновники – АТ “ЗНВКІФ “Ларам Систем” (10%) та Олексій Баранов (90%, директор). У портфелі A Development – проекти у Києві, з яких ЖК Smart Plaza Obolon, ЖК Smart Plaza Polytech та A-Station реалізовані у партнерстві з компаніями, що входять до групи UFuture Василя Хмельницького та Андрія Іванова. Василь Хмельницький – бізнесмен, депутат Верховної Ради IV-VII скликань (з 1998 до 2014 року). Вперше обраний до парламенту 1998 році за списком Партії зелених України, пізніше був членом фракцій БЮТ та Партії регіонів. Закінчив парламентську діяльність у складі депутатської групи “Суверенна європейська Україна”. Читайте: У ході реставрації Микільські ворота приростають офісами та ресторанами Свого часу ЕП інформувала що, ЖК White Lines  будується спільними зусиллями Баранова, співвласника UDP Іванова та Степана Черновецького – сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. У пресслужбі A-Development підтвердили, що співінвесторами White Lines є UDP та компанія Futura Hata. За даними джерел видання, Futura Hata належить Черновецькому. Представники Черновецького повідомили виданню, що інститут спільного інвестування, бенефіціаром якого є Степан, "придбав квартири у ЖК White Lines як рітейл-клієнт, а також в якості фінансової установи надає кредитування забудовнику". Наразі, схоже, що земельна ділянка під Довженко-центром ніколи і не переставала бути предметом інтересу забудовників.  Зауважимо, у 17 лютого ц.р. прокуратура повідомила про підозру ексдиректору будівельної компанії. Підприємця звинуватили у захопленні земельної ділянки та блокуванні входу до бомбосховища по вул. Васильківській , яка на праві користування належить ДП “Національний центр Олександра Довженка”. Читайте: У Києві забудовника підозрюють у захопленні землі та блокуванні бомбосховища Нагадаємо: 17 серпня стало відомо, що Держкіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, що де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно. Директоркою Держкіно є Марина Кудерчук, яка пояснює реорганізацією Довженко-Центру у чудернацький засіб: мовляв, частина функцій Довженко-Центру буде передана структурі, в якій немає ані співробітників, ані напрацьованих проектів, крім того, цю структуру було створено в 2011 році за часів Януковича – і ця структура стояла без справи. Детально послухати Марину Кудерчук разом з розширеним компетентним коментарем щодо негативної ролі міністра культури Олександра Ткаченка в долі Довженко-Центру дивіться та слухайте на YouTube-каналі Ragulivna, . Читайте: Держкіно ліквідовує Довженко-Центр (документ) Фото: Андрій Бойко КиївВлада

Касаційний адміністративний суд може поставити крапку в питанні законності будівництва ЖК “Ліко-Град Perfect Town” (п'ять 23-поверхових житлових будинків та дитячий садок) біля столичного аеропорту “Жуляни”. Зупинити будівельні роботи та знести вже зведені споруди від ТОВ “Л-Груп” (замовник будівництва) вимагає Державіаслужба України. Свої вимоги державний орган аргументує відсутністю необхідних погоджень та тим, що забудовники, ймовірно, перевищили максимально допустиму висотність своїх об'єктів більш ніж на два десятки поверхів. Слідчі Нацполіції також вважають, що цей ЖК зводиться на непризначеній для будівництва житла землі та суперечить МУО від КМДА, які передбачали будівництво об'єкту не вище 2 поверхів. За реалізацією проєкту на вул. Максимовича, 32 стоять досить впливові особи – екснардеп Ігор Лисов та діючий народний депутат Дмитро Ісаєнко (на колажі ліворуч та праворуч відповідно). Як стало відомо KВ, Касаційний адміністративний суд може поставити крапку в питанні законності будівництва ЖК “Ліко-Град Perfect Town”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  9 серпня 2022 року цей суд залишив без руху касаційну скаргу ТОВ “Л-Груп” по справі №640/12719/19, бо не побачив документа, який підтверджує сплату касаційного збору. Але, якщо ТОВ вирішити цю проблему (на це дається 10 днів з моменту отримання такої ухвали), суд ймовірно прийме рішення щодо відкриття касаційного провадження. Таким чином, є шанс остаточно встановити, чи є законним проведення будівельних робіт на земельній ділянці на вул. Максимовича, 32 (Солом'янський та Голосіївський райони) – впритул до аеропорту “Жуляни”.  Орієнтовне розміщення об'єкта будівництва на карті В рамках цієї справи Державіаслужба України вимагає від ТОВ “Л-Груп” припинити будівельні роботи та знести будівлі, які, за інформацією держоргану, “небезпечні” для здійснення польотів. Також авіаслужба вимагає від Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) скасувати містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування цієї забудови. У свою чергу, ТОВ “Л-Груп” в рамках зустрічного позову по даному провадженню вимагає від служителів Феміди визнати незаконним та скасувати рішення Державіаслужби від 5 квітня 2019 року щодо припинення будівельних робіт. 15 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) відмовив Державіаслужбі у задоволенні її вимог та повністю задовольнив зустрічний позов ТОВ “Л-Груп”. Але 23 червня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Державіаслужби – у частині деяких її вимог до Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Саме цей судовий вердикт наразі намагається оскаржити ТОВ “Л-Груп”. KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язані взаємні претензії сторін судового спору та про яке будівництво йде мова. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Сільхоз земля для ТРК Земельну ділянку по вул. Онуфрія Трутенка, 32 (з 2016 року – вул. Максимовича) площею 4,69 га Київрада передала  на 15 років в оренду ТОВ “Л-Груп” для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу (ТРК) ще 23 грудня 2004 року. На той час ця ділянка знаходилась у постійному користуванні державного підприємства (ДП) “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та за своєю категорією відносилася до земель сільськогосподарського призначення. У відповідності до рішення столичної міськради, вказаному ДП було припинено право постійного користування цією ділянкою, землю перевели до категорії земель запасу житлової та громадської забудови.  Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як “Столиця груп” будує ЖК “Варшавський Плюс” Відомо, що 2 квітня 2009 року Київрада відмінила більш ніж три десятки своїх рішень про передачу земельних ділянок в оренду різним юридичним особам, які були затверджені в попередні роки. Офіційні причини для цього були різні, у тому числі – порушення процедури землевідводу. В даний перелік увійшло і рішення про передачу згаданої вище ділянки в оренду ТОВ “Л-Груп”.  Проте вже наступного місяця, 28 травня 2009 року, Київрада відновила дію свого рішення стосовно ділянки на вул. Онуфрія Трутенка, 32 – у “списку на відміну” її змінила інша земля та інший орендар. Відновлення даного рішення столична міськрада офіційно аргументувала “чисельними проханнями” – колективним зверненням киян та зверненням народного депутата Ігоря Лисова.  Як замість скромного ТРК почали будувати великий ЖК 17 квітня 2012 року Головне управління містобудування та архітектури КМДА видало ТОВ “Л-Груп” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва ТРК на вул. Онуфрія Трутенка, 32. Згідно з цим документом, компанії дозволили проєктувати тут лише двоповерхову будівлю з одноповерховим підземним паркінгом. Площа забудови повинна була скласти 32,3 тис. кв.м, а ще на 8,3 тис. кв.м. було заплановано розміщення автостоянок.  Вже 7 червня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Києві видала ТОВ “Л-Груп” дозвіл на будівництво даного ТРК (документ наразі відсутній у відкритому доступі. – KВ). За даними публічних джерел, цей об'єкт мав отримати назву “Happy Mall”. Проте в подальшому орендар ділянки на вул. Максимова, 32 суттєво змінив свої будівельні плани. Протягом наступних семи років у дозвіл на будівництво неодноразово вносились зміни. В результаті таких “коригувань” від 28 квітня 2017 року та 29 серпня 2019 року Держархбудінспекція (ДАБІ) дозволила компанії будувати по вул. Максимова, 32 “багатофункціональний ТРК” (приблизно в цей же період розпочалися будівельні роботи. – KВ). Згідно з цими корегуваннями ТОВ “Л-Груп” вже отримало право звести тут п'ять 23-поверхових житлових будинків та дитячий садок.  За даними порталу “Нерухомі”, підрядником робіт було визначено ТОВ “Л-Буд Компані”. У другій половині 2019 року девелоперська компанія “Ліко-Холдінг” офіційно презентувала житловий комплекс на цій території – він отримав назву “Ліко-Град Perfect Town”. Її партнером по даному проєкту виступив відомий девелопер “Perfect Group”.  Незадовго до “останнього” внесення змін у будівельний дозвіл, 5 квітня 2019 року, Державіаслужба України прийняла рішення про припинення забудови зазначеної ділянки – у зв'язку з відсутністю у забудовників попереднього погодження місця розташування і висоти об'єкта будівництва з відповідними державними органами. Зазначалося, що роботи проводяться на приаеродромній території аеропорту “Жуляни” без узгодження з цим аеропортом та безпосередньо самою Державіаслужбою.  Таким чином, забудовника закликали погодити з цими органами усі спірні питання. Та попередили, що в  іншому випадку “Державіаслужба у встановленому законом порядку вживатиме заходів для припинення будівництва та знесення самочинно збудованого об'єкта з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням та приведення ділянки у первісний стан”. Судові перепітії та увага поліції Державіаслужба України та ТОВ “Л-Груп” почали судовий спір у липні 2019 року. Державний орган вважає, що ця компанія має виконати її рішення про припинення будівництва. Забудовник такі вимоги відкидає та вказує, що він у листопаді 2019 року отримав висновок Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (“Украерорух”), згідно з яким “об`єкт будівництва не впливатиме на польоти суден за встановленими правилами на аеродроми (вертодроми).  Також у компанії повідомили суду, що будь-які претензії стосовно висотності її об'єктів є безпідставними – мовляв, МУО від КМДА не містять обмеження щодо граничної висоти будівель (очевидно йде про відсутність обмежень “у метрах”. – KВ). Крім того, ТОВ “Л-Груп” доводило суду, що насправді Головне управління містобудування та архітектури КМДА дозволило компанії проєктувати будівництво 23-поверхових споруд. Мова йде про те, що в 2012 році компанія замовила у приватних архітекторів містобудівний розрахунок, згідно з яким планувалось зведення саме споруд із вказаною поверховістю, а зазначене управління в 2013 році начебто погодило це, направивши відповідний лист на адресу ТОВ “Л-Груп”. Скріншот з рішення суду від 15 вересня 2021 року В ході розгляду цієї справи в суді, улітку 2020 року, ТОВ “Л-Груп” звернулося до Державіаслужби із клопотанням про погодження місця розташування та висоти об'єктів його “багатофункціонального ТРК” на приаеродромній території аеропорту “Жуляни”. Проте, посадовці не стали погоджувати ці роботи, направивши компанії відповідний висновок від 2 липня того ж року. У січні 2021 року ТОВ “Л-Груп” звернулося до ОАСК із позовом до Державіаслужби – компанія вимагала, зокрема, скасувати згадану відмову та зобов'язати відповідача надати “позитивний висновок”. Проте, вже у травні 2021 року ТОВ “Л-Груп” за невідомих причин відмовилось від цього позову. Читайте: Столичные власти попросили разобраться с подозрительным строительством жилого комплекса на ул. Трутенко, 32 У липні 2020 року будівництвом ЖК “Ліко-Град Perfect Town” зацікавились правоохоронці – Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження за фактами порушень при реалізації цього проєкту. Зокрема, слідчі вказували на те, що це будівництво проводиться з порушенням цільового призначення землі (як зазначалося вище, Київрада в 2004 році надавала землю в оренду під будівництво саме ТРК) та МУО (цим документом було передбачено будівництво об'єкту не вище 2 поверхів). Також правоохоронці звернули увагу на протест Державіаслужби, яка навіть планує добитися знесення одного із об'єктів.  Чи розслідується дане провадження наразі, у відкритих джерелах інформації немає, але відомо, що 30 грудня 2021 року Печерський районний суд Києва за клопотанням Нацполіції продовжив термін слідства до 10 січня 2023 року.  Впливові бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Л-Груп” (орендар земельної ділянки по вул. Максимовича, 32) було засноване в грудні 2001 року. Наразі директором компанії вказано Віктора Харченка, засновниками – ТОВ “Ф.Д.К.” та мешканця Києва Асіфа Гасімова. У свою чергу, ТОВ “Л-Буд Компані” (підрядник будівельних робіт) було зареєстроване в грудні 2014 року в Києві. Керівником компанії є Ігор Кобан, засновником та офіційним власником – Андрій Орищин. ТОВ “Л-Груп” і ТОВ “Л-Буд Компані” очевидно пов'язані зі згаданим вище Ігорем Лисовим – депутатом Київради IV скликання (2002-2006 роки), ексзаступником голови КМДА (2003-2006 роки) та народним депутатом V і VI скликань Верховної ради (обирався по спискам “Партії регіонів”). Лисов є офіційним власником ТОВ “Ліко-Холдінг”, яке в 2011-2012 роках було вказане в якості засновника ТОВ “Л-Груп”. Згаданий вище Андрій Орищин був офіційним спостерігачем від Ігоря Лисова на парламентських виборах в 2012 році. Крім того, Орищин є виконавчим директором Федерації України за стрибків у воду, президентом якої є Лисов. Ігор Лисов також виступає почесним президентом створеної в 1991 році девелоперської компанії “Ліко-Холдінг” (саме під цим брендом будується ЖК “Ліко-Град Perfect Town”). За даними сайту цієї компанії, її портфоліо налічує три житлових комплекси – крім згаданого вище, це ЖК “Ліко-Град” та ЖК “Венеція”.  Фактичним власником девелоперської компанії “Perfect Group” (партнер проєкту) є Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”). За даними порталу “ЛУН”, цей девелопер вже побудував та досі будує близько трьох десятків ЖК у Києві, Вишгороді, Борисполі, Чернігові та Одесі.  Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Державіаслужбу України з 23 березня 2016 року очолює Олександр Більчук. Діяльність цього органу спрямовується і координується Міністерством інфраструктури, яким з 20 травня 2021 року керує Олександр Кубраков. Фото: колаж КВКиївВлада

Не факт, що на вул. Волгоградській, 25 (Батиєва гора, схил Протасового Яру) незабаром не відновиться будівництво 13-поверхового житлового комплексу (ЖК). Два роки тому за сприяння прокуратури ТОВ “Вагра” було позбавлено права оренди на відповідну земельну ділянку, але забудовник знов пішов до суду. Хоча першу судову інстанцію компанія 18 липня 2022 року програла, можлива більш успішна апеляція. Місцевим мешканцям, які протестували проти цієї забудови з 2014 року й чудово пам'ятають жорсткі сутички на будівельному майданчику (навіть з застосуванням вогнепальної зброї), мабуть, розслаблятися не варто.  Як стало відомо KВ, нещодавна ТОВ “Вагра” намагалося в судовому порядку зобов'язати Київраду та Департамент земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) здійснити заходи щодо передачі йому в оренду земельної ділянки на вул. Волгоградській, 25 (Солом'янський район, Батиєва гора). 18 липня 2022 року Господарський суд Києва повністю відмовив цій компанії у задоволенні відповідного позову. Чи подало ТОВ “Вагра” апеляційну скаргу на таке рішення суду, наразі невідомо (на сайті “Судова влада України” такі дані відсутні), але це цілком ймовірно.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Орієнтовне місцезнаходження ділянки Як повідомляється в рішення столичного госпсуду від 18 липня поточного року, позивач у 2021 році клопотав перед столичною владою стосовно передачі йому в оренду  ділянки площею 0,15 газа згаданою адресою (кадастровий номер – 8000000000:72:215:0116) з цільовим призначенням “для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку”. Клопотання про землевідвід ТОВ “Вагра” обгрунтовувало тим, що на цій землі знаходиться належне йому майно – одноповерховий нежилий будинок (до недавнього часу – магазин. – KВ) площею 279 кв.м.  Проте, чиновники Департаменту земельних ресурсів КМДА тоді відмовили компанії у розробці відповідного проєкту рішення та його передачі на розгляд Київради. Зокрема – з тієї причини, що ТОВ “Вагра” планує на цій землі нове будівництво, а тому без розроблення технічної документації в даному випадку, мовляв, не обійтися. У зв'язку з отриманням відмови компанія “подалася до суду”, але суддя Оксана Гемега у ході розгляду даної справи сприйняла ці та інші аргументи чиновників КМДА як переконливі. Зважаючи на те, що раніше вказана компанія отримувала цю ділянку в користування, та беручи до уваги той факт, що заплановане нею будівництво житлового будинку було причиною тривалих гучних скандалів, КВ вирішила проаналізувати історію даного землевідводу. Бійки, погрози та суди 23 жовтня 2013 року Київрада рішенням №419/9907 передала ділянку площею 0,15 га на вул. Волгоградській, 25 для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку в оренду ТОВ “Вагра” на термін 10 років. Однією з підстав для цього став той факт, що даній компанії з 2006 року належить нежитловий будинок, розміщений на цій землі. 13 березня 2014 року між столичною міськрадою і ТОВ “Вагра” було укладено договір оренди ділянки. А вже через місяць, 15 квітня, компанія отримала від Державної архітектурно-будівельної інспекції дозвіл на будівництво за вказаною адресою житлового будинку з прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом (13 поверхів, 48 квартир). За даними відкритих джерел, цей житловий комплекс мав отримати назву “Волгоградський”. Візуалізація ЖК “Волгоградський” (фото із відкритих джерел) Проти цієї забудови фактично відразу виступили мешканці Залізничного масиву столиці. Так, громада висловлювала побоювання, що проведення цих робіт матиме сумні наслідки. Справа в тому, що ділянка на вул. Волгоградській, 25 знаходиться в межах історичної місцевості Батиєва гора (на схилі Протасового яру) та входить до зсувонебезпечної зони. Зазначалось, що будівництво багатоповерхівки на цій локації може призвести до “обвалів”. Також мешканці району були незгодні з ущільнюючою забудовою цієї місцевості. Будівництво планували розпочати фактично поряд зі стіною п'ятиповерхівки, впритул до школи та дитячого садка, перекривши ґрунтову дорогу, якою ходили люди. Також громадськість звертала увагу на те, що ТОВ “Вагра” не отримало погоджень цього землевідводу від користувачів прилягаючих ділянок.  Протягом 2014-2015 років на зазначеній ділянці сталися декілька сутичок між громадою та працівниками компанії-забудовника. Зокрема, активісти зносили встановлений ТОВ “Вагра” будівельний паркан, та намагалися зупинити вирубку дерев, які на цій території висадили місцеві мешканці. При цьому, педставники забудовника поводили себе досить агресивно. Наприклад, під час однієї з акцій протесту дісталося депутату Київради Андрію Андрєєву (у VII та VIII скликаннях обирався від “Солідарності”), який заявляв про свою підтримку вимог громади. За словами народного обранця, власник ТОВ “Вагра” Вагіф Абдуллаєв (на колажі праворуч), намагаючись виштовхати його з ділянки, наніс “удари в область нирок”. Крім того, місцеві мешканці повідомляли, що під час одного з їхніх візитів на будівельний майданчик представники ТОВ “Вагра” стріляли у натовп.  Читайте: Застройщик “Батыевой горы” угрожал выстрелом в голову сотруднику КП “Киевблагоустройство” Столична влада протягом цього “гарячого” періоду не поспішала ставати на бік громади. Наприклад, січні 2015 року, під час одного з мітингів на вул. Волгоградській, 25 мер Києва Віталій Кличко намагався запевнити протестуючих, що землевідвід законний і що людям доведеться домовлятися із забудовником. Більше того – активісти повідомляли, що під час цього заходу Бачо Корчілава (чоловік спікерки столичного мера Оксани Зінов'євої) погрожував присутньому на мітингу експерту з містобудування Віктору Глебі “переламати ноги”. Крім того, у травні 2015 років група депутатів із фракції “УДАР” (партія мера Києва) під час пленарного засідання покинула сесійну залу напередодні голосування за проєкт рішення про розірвання договору оренди вказаної ділянки. І у зв'язку з відсутністю кворуму це питання тоді не було розглянуто. Читайте: Группа Прокопива в Киевсовете отстояла интересы ООО “Вагра” Захистити інтереси мешканців Залізничного масиву в судовому порядку намагалися громадське об'єднання (ГО) “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право” та столична прокуратура. Перші намагалися в порядку адміністративного судочинства оскаржити рішенням Київради про передачу ділянки на вул. Волгоградській, 25 в оренду ТОВ “Вагра”, а правоохоронці через позов до господарського суду - добитися розірвання договору оренди. Їхні аргументи були схожі. Зокрема, у позовах вказувалося на те, що столична міськрада порушила норми законодавства України, передавши цю землю в оренду без проведення аукціону, а також на те, що проти освоєння цієї землі виступали місцеві мешканців. Читайте: Сегодня около апелляционного суда состоится пикет по вопросу застройки на Батыевой горе Успішність таких намагань була різною. У жовтні 2015 року Вищий адміністративний суд закрив провадження за позовом ГО “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право”. Проте, добитися запланованого результату вдалося прокуратурі, хоча й на це пішло близько п'яти років. 14 січня 2020 року Касаційний господарський суд задовольнив вимоги правоохоронців, постановивши визнати недійсним договір оренди ділянки на вул. Волгоградській, 25. Скріншот однієї з судових ухвал по справі, ініційованій ГО “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право” В свою чергу, у липні 2018 року ТОВ “Вагра” подало до Господарського суду Києва позов до Київради та Департаменту земельних ресурсів КМДА “про зобов'язання вчинити певні дії”. Компанія вимагала від столичної влади підготувати та затвердити проєкт рішення про продаж права оренди ділянки на вул. Волгоградській, 25 через аукціон. Це трапилося якраз під час розгляду згаданого вище позову прокуратури – після одного з рішень судів, яке було не на користь ТОВ “Вагра”. Свої вимоги у компанії пояснювали тим, що столична влада чинить перешкоди в отриманні позивачем права користування земельною ділянкою під належним йому майном. Врешті-решт, 4 листопада 2020 року Касаційний господарський суд відмовив ТОВ “Вагра” у задоволенні його вимог (відповідна судова постанова відсутня у відкритому доступі, про її “існування” згадується в інших судових справах. – KВ). Нагадаємо, Протасів Яр та суміжні локації протягом майже десяти років були епіцентром “будівельних скандалів”. Над реалізацією планів із зведення тут багатоповерхівок працювали компанії із оточення бізнесмена та народного депутата VI та IX скликань (обирався від “Партії регіонів” та “Опозиційної платформи – За життя”) Вадима Столара, бізнесмена із Дніпра Геннадія Корбана та інших впливових осіб. Проти активно виступала громадськість. Активісти намагалися переконати владу Києва, що ця місцевість має отримати захист від забудови – зважаючи на її історичну та ландшафтну цінність.  Лише в липні 2022 року столична міськрада формально пішла назустріч громаді та погодила створення ландшафтного заказника “Протасів яр” на території 20,5 га. Щоправда, таке рішення наразі викликає багато питань. Зокрема, в межі цього заказника увійшли ділянки, які знаходяться у приватній власності, і наразі незрозуміло, чи погоджуються ці землекористувачі з такою позицією Київради. Також варто зазначити, що інші "цінні" території навколо Протасового Яру, зокрема і Батиєва гора, станом на сьогодні від забудови не захищені. Читайте: Крізь роки боротьби та протестів: Київрада оголосила “Протасів яр” ландшафтним заказником Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Вагра” було засноване у вересні 1996 року. Із 2005 року власником цієї компанії є згаданий вище киянин Вагіф Абдуллаєв, який з 2006 року також є керівником цього ТОВ. Зазначимо, ця особа також є кінцевим бенефіціаром ТОВ "Н.В. Інвест" – компанії, якій КМДА у січні 2020 року видала містобудівні умови та обмеження (МУО) на проектування будівництва медичного центру по вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46-В у тому ж Солом'янському районі столиці. Отримати цей документ компанії вдалося лише з другої спроби – за два роки до цього столична влада КМДА відмовилась надавати МУО, аргументуючи це невідповідністю планів замовника цільовому призначенню ділянки. У зв'язку з цим ТОВ "Н.В.Інвест" “пішло до суду”, де й довело своє право на будівництво. Читайте: КГГА со второго раза разрешила строить медцентр на Соломенке Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен Фото: колаж КВКиївВлада

У Макарові Київської області відремонтували міст через річку Здвиж. Він був пошкоджений та частково зруйнований російськими загарбниками внаслідок прямого влучання снарядів. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні голови Київської облдержадміністрації (КОДА) Олексія Кулеби. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Очільник Київської ОВА зазначив, що міст знаходиться на автошляху Т 1019, що сполучає Вишгородський, Бучанський та Фастівський райони.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Переправа була пошкоджена снарядами окупантів. Наразі ділянка через міст повністю відкрита для руху легкового та вантажного транспорту. Нагадаємо, роботи по відновленню мосту через річку Здвиж під Макаровом розпочалися у травні ц.р. Для відновлення належного руху по ньому необхідно було замінити балки прогонової будови та влаштувати нове покриття. На час ремонту було організовано реверсне транспортне сполучення однією не пошкодженою ділянкою мосту. Читайте: Макарів: звільнена земля сильних людей Фото: Макарівська селищна радаКиївВлада