Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
23 липня 2020 г. 16:05
Раздел: Новини
В Днепре завелись медузы и морские рыбы (фото)
В Днепровских водохранилищах возле Киева завелись медузы и морские рыбы-иглы. В Ассоциации рыболовов Украины сетуют, что реку, перегородив дамбами, убили, лишив естественного течения. В каскаде Днепровских водохранилищ за все эти годы образовалась своя экосистема, отличная от речной. Появление морских обитателей в днепровских водах говорит о катастрофическом состоянии Днепра.
Об этом KV стало известно из сообщения Ассоциации рыболовов Украины. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Мы никогда не могли себе даже представить, что в Днепре смогут жить морские обитатели. Но, увы, это реалии сегодняшнего дня… И этому есть свои объяснения. Только в воспоминаниях классиков Днепр остался “широким” и “могучим”. Реку, перегородив дамбами, – убили, лишив естественного течения. В каскаде Днепровских водохранилищ за все эти годы образовалась своя экосистема, отличная от речной”, – говорит глава Ассоциации рыболовов Украины Александр Чистяков.
Фото: Александр Чистяков
По его словам, во всех бедах древнейшей реки Европы виноват человек. По берегам стоят мегаполисы, металлургические, химические гиганты со своими сливами. Земельный и Водный Кодекс четко регламентируют расстояние природоохранной прибрежной территории, на которой категорически запрещена хозяйственная деятельность, кроме рекреации, несмотря на это, поля вплотную подошли к водоемам, и после обильных дождей вся химия с них попадает в водоемы. По дренажным каналам, малым рекам она попадает в Днепровские водохранилища.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Кроме того, в Ассоциации отметили, что фактически все автомойки сбрасывают отходы своего производства в ливневки, по которым, минуя очистные сооружения, эта грязная вода, насыщенная автомобильными маслами и автохимией, а главное фосфатами, беспрепятственно попадает прямо в Днепр.
По утверждению ученых, вода в водохранилищах напоминает коктейль из всей таблицы Менделеева. Из-за всех этих факторов состав воды изменился, что и дало возможность поселиться в каскаде Днепровских водохранилищ обитателям морских лиманов.
Если три года назад рыбу-иглу и некоторые виды бычков можно было встретить только в дельте Днепра и на Каховском водохранилище, то сегодня они в изобилии встречается прямо в столичных заливах.
Что касательно мелкой медузы, то это Craspedacusta sowerbyi или амазонская пресноводная медуза из Южной Америки. Несколько лет назад можно было увидеть единичные ее экземпляры, но в этом в некоторых заливах как в киселе плаваешь. Данная медуза – пришелец. Она не свойственна нашей отечественной природе, скорее всего, попала в воды Днепра из чьего-то аквариума. Этот вид происходит родом от настоящих медуз, похож с ними по структуре, имеет щупальца, то есть это настоящая, полноценная медуза, правда несколько в уменьшенном виде от своих морских сородичей.
Появление морских обитателей в днепровских водах говорит о катастрофическом состоянии Днепра. Их можно встретить в столичной акватории прямо под “окнами” Верховной Рады, и это яркая демонстрация неподобающего отношения к величайшей реке страны.
В Ассоциации также обращают внимание, что Днепр катастрофически зарастает и мелеет. Только в столичной акватории 57 мелей, которые через 3-5 лет могут превратиться в острова, если не предпринять экстренных мер.
Как сообщала KV, недавно в ЧАО “АК “Киевводоканал” призвали поддержать петицию к президенту Украины с просьбой разработки законопроекта о запрете фосфатных моющих средств в Украине. Данная петиция была создана киевским КП "Плесо". За две недели петиция собрала чуть более 1 тысячи голосов из необходимых 25 тысяч.
Читайте: В “Киевводоканале” призвали поддержать петицию о запрете фосфатных моющих средств в Украине
Ранее KV сообщала, что в озеро Луговое, расположенное в Оболонском районе Киева, продолжается сброс мазута и фекалий. Несмотря на то, что озеро считается рекреационной зоной, купаться в нем – опасно для жизни.
Читайте: В озеро Луговое на столичной Оболони продолжается сброс опасных отходов (видео)
Фото: Ассоциация рыболовов УкраиныКиевVласть
20 липня 2020 г. 16:15
Раздел: Територія розуму
72 трагічних і героїчних дні: про що мовчать київські доти
11 липня 1941 року розпочалася героїчна оборона Києва від німецько-фашистських загарбників.
Мовчать в боях знищені ДОТи, в них кров’ю захлинулася війна. Бувають безіменними висоти, але всі солдати носять імена!.. Повинні носити, адже до тієї миті, коли смерть торкнулася до нього своїм крилом, у бійця було ім’я й прізвище. Недаремно кажуть: “Хто вистрілить у своє минуле з пістолету, тому майбутнє відгукнеться гарматою”.
Столиця України з самого початку війни стала прифронтовим містом. 22 червня, на світанку, о 3.15 вона зазнала нападу фашистських бомбардувальників – перші бомби впали на Дарницю та Святошино - та всупереч планам гітлерівського командування, місто-герой на Дніпрі відбивало атаки ворога понад 70 днів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
11 липня 1941-го німецькі війська 6-ї армії Вермахта під командуванням генерала Паулюса підійшли до північно-західної околиці Києва. На підступах до річки Ірпінь, сіл Білогородка, Буча, Ірпінь, Мостище розгорнулися жорстокі бої. Але взяти Київ з наскоку не вдалося. Ворог рушив в обхід, прориваючись до Києва через Фастів і Васильків. 30 липня противник наніс сильний удар силами трьох піхотних дивізій 29 армійського корпусу. Атаку німців повинні були стримувати зведений загін генерал-майора Мотикіна: 147 і 175 стрілецькі дивізії з частинами підсилення, спираючись на ДОТи КіУР, гарнізони яких на даній ділянці фронту складалися з бійців 28-го окремого кулеметного батальйону (опб).
Щоб захистити столицю своєї Батьківщини, 200 тис. киян влилося до лав Червоної Армії, 90 тис. – у народне ополчення і винищувальні батальйони. На заводах і фабриках вироблялася бойова техніка, боєприпаси, ремонтувалася зброя. Загони народного ополчення і винищувальні батальйони брали активну участь у боях. У тилу ворога на Київщині розгорнули боротьбу 20 партизанських загонів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У місті було створено 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 32 805 чоловік. Разом з воїнами Південно-Західного фронту вони в першій половині серпня 1941 р. зуміли зупинити ворожий наступ на Київ.
Стійкість і героїзм киян змусили гітлерівське командування відмовитись від плану швидкого захоплення міста. Втративши понад 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія призупинила наступ. На превеликий жаль, у так званому “Київському котлі” загинуло близько 700 тисяч (за неповними даними, не рахуючи мирного населення) оборонців Києва.
Оборона Києва сковувала дії противника на центральній дільниці радянсько-німецького фронту, Південно-Західний фронт загрожував правому флангу групі армій “Центр”, що рвались до Москви. У цих умовах німецько-фашистське командування нанесло удар по флангу Південно-Західного фронту, глибоко обійшовши його війська з тилу і, поступово захоплюючи один за другим українські міста, 10 вересня розпочали форсування Дніпра.
У ніч на 15 вересня німецькі війська в районі Лохвиці з’єдналися, замкнувши кільце оточення. В оточення в районі Києва потрапили 5-а, 37-а, 26-а, частина 21-ї та 38-ї армій і окремі частини фронтового підпорядкування, штаб і Військова рада Південно-Західного фронту. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. 19 вересня, після відходу радянських військ, гітлерівці зайняли Київ.
Катастрофа Південно-Західного фронту стала наслідком некомпетентного керівництва Сталіна і повністю підпорядкованій йому ставки Головнокомандування. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і віськово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас, що дало можливість евакуювати в тил багато людей, підприємств, цінного майна і виграти час для мобілізації сил. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і “блискавичне” завершення війни.
Найбільше оборонялись такі регіони Києва: Святошино, Феофанія. Голосієво, район Конча-Заспи. Та найжорстокіші бої були точилися в Голосієво аж до села Віта-Поштова (особливо на ділянці Юрівка -Гатне-Чабани) та поблизу хутора Мриги .
Київський укріпрайон
Упродовж 1929-1941 років уздовж західного кордону СРСР будувалися укріпрайони. Це смуга місцевості, обладнана системою довготривалих і польових фортифікаційних споруд, підготовлена для тривалої оборони. Укріпрайони будували вздовж кордонів, у глибині радянської території. Цей ланцюг укріплень довжиною 1200 кілометрів називався "Лінією Сталіна”.
Київський укріпрайон (скорочено КиУР) будувався впродовж 1929-1935 років. Він охоплював Київ напівколом, спираючись флангами на р. Дніпро. Його перша смуга проходила на півночі і заході від сіл Бірки і Демидів уздовж правого берега р. Ірпінь (природного протитанкового рубежу) до села Білогородка, потім повертала на південний схід до сіл Тарасівка, Юрівка, Кременище, Мриги. На півдні частина ДОТів була вписана в залишки стародавнього "Змієвого валу".
Загальна протяжність переднього краю Київського укріпрайону — 85 кілометрів, всього було побудовано 250 довготривалих вогневих (огневих) точок (дотів). Вогневі точки об'єднувалися в опорні пункти по 6-15 дотів. Проектна автономність споруд була різна. Одні могли стримувати натиск декілька днів, інші – кілька місяців. Укріпрайон мав свою електростанцію, була загальна система енергопостачання, запаси продовольства.
Вода в ДОТи надходила з артезіанських свердловин. До системи оборони також входила мережа великих і малих водойм. Понижені місцевості системою шлюзів при необхідності затоплювалися чи перетворювалися в болота. Приміром, обстрілявши ворога з флангу, бійці відходять до лісу між мінними полями під прикриття замаскованих вогневих точок. Великі частини можуть спеціально заманюватися під вогонь кількох ДОТів, – у так званий вогневий мішок. Укріпрайон – це система укріплень, залізобетонних і земляних, у комплексі. Якщо у траншеях сидить піхота, у бліндажах захована артилерія, тоді ДОТи мають значеня. А без підтримки ДОТ самостійно може вести бій усього кілька годин... Із близько 250 ДОТів, можна сказати, по-справжньому боролися, брали участь у бойових діях 52-54. Це від Конча-Заспи і не далі залізниці біля Тарасівки та Білогородка й ДОТи на березі р. Ірпінь.
Найкрупнішою і найбільш складною в інженерному плані спорудою КиУР був підземний командний пункт (далі – КП) завглибшки 65 метрів, побудований у Святошино. Цікаво, що за деякими відомостями дослідників, німці за два з гаком роки окупації Києва КП так і не знайшли.
КиУР зустрів перші фашистські бомбардування 22 червня не у найкращому стані; до його гарячкового відновлення заходилися лише на третій день війни. З 30-го червня на будівництво укріплень довкола Києва було виведено понад 50 тис. киян, а у найбільш напружені дні з 3-го по 6-те липня – близько 160 тис. Працювали у тяжких умовах, ночували на місцях робіт, під обстрілом та бомбардуванням. Таким чином було споруджено близько 750 дерево-земляних ДЗОТів, 30 км протитанкових ровів, 10 км ескарпів, встановлено 15 км мінних полів та десятки км колючих загороджень у три ряди, в т.ч. 16 км електрифікованих. Влаштовувались окопи для застарілих танків, непридатних для повноцінної участі у бойових діях. На Ірпені в районі Димерського шосе було споруджено дамбу, яка значно підняла рівень води і затопила річкову долину. Іншими словами, місцевість навколо річки стала непрохідною для німецьких танків.
Необхідно було в найкоротші терміни підготувати польові укріплення, які складалися з 3-х ліній оборони. Перша лінія оборони йшла по р. Ірпінь до села Білогородка, проходила поблизу с. Віта-Поштова, Юрівка, Тарасівка. Гатне. Чабани, Кременище, Круглик, Лісники, Мишоловка, Мриги і впиралася в р. Дніпро. Друга лінія: м. Вишгород – Пуща-Водиця – Біличі – Микільска Борщагівка – Пост-Волинский – Чоколівка – Голосіївський ліс. Третя лінія – околицею міста.
Через неузгодженість дій окремих підрозділів, відсутність оперативного зв’язку, під час підготовки оборони Києва було багато безглуздих жертв. Ось деякі з повідомлень саперів: “29.7 из 2 роты 246 ОСБ в районе ЮРОВКА подорвалось 5 человек. (Тяжело ранены). Место минного поля нигде не зафиксировано и неизвестно кем это минное поле установлено. По данным, требующим проверки, в районе ЮРОВКА минные поля устанавливал 4 участок 77 УНС. Не закончив работы, в связи с новыми формированиями Оборонительного строительства, 4 участок б.77 УНС не сдал минных полей частям обороняющим эту местность. По этому факту ведется расследование.
При заряжании деревянных мин в КиУРЕ было 3 случая взрыва с жертвами, вследствии слабой подготовки личного состава к этим работам.
Установленные деревянные противотанковые мины по образцу ТМД-40 самовзрываются вследствии деформации деревянного корпуса от коробления, что вызывает выдергивание чеки взрывателя. Коробление произошло вследствии высыхания мин после дождя. Втечении 28 и 29.7 было 4 случая самостоятельного взрыва мин ПТМ / в КиУРе”...
— Инженерное управление Юго-Западного фронта; генерал-майор инж. войск Ильин-Миткевич, Инженерная сводка с 27.07.1941 г. по 30.07.1941 г.”
Після першої невдалої спроби взяти Київ 11-13 липня фашистське командування кілька тижнів накопичувало сили і вибирало напрямок для штурму. Київ зазнавав бомбардувань, гарячково йшла евакуація.
30-31 липня під стрімкими ударами ворога, незважаючи на тилові загороджувальні загони НКВС, панічно покинули позиції виснажені й здеморалізовані оборонці сіл Ходосівки й Тарасівки.
1 серпня з ряду розрізнених частин, в т.ч. гарнізону КиУР, почалось формування 37-ї армії під орудою генерал-майора Андрія Власова, що пізніше увійшов в історію як командувач сумнозвісної антирадянської РОА (Русской освободительной армии). Згодом чисельність захисників міста сягнула близько 90 тис. бійців.
Того ж дня німці завдали нового удару на широкій дільниці Білогородка – Юрівка – Ходосівка – Мриги. На 8 серпня фашисти вже вдруге планували провести на Хрещатику парад перемоги. Проте оборона трималась стійко. Вночі у Голосіївському лісі було скинуто ворожий десант, але рота народного ополчення знищила його.
Вранці 3 серпня ворог здійснив потужну артилерійську та повітряну підготовку і завдав удару вздовж Одеського шосе. На 5 серпня першу лінію оборони було прорвано, німці захопили Чабани, Хотів, Віту-Литовську (нині – Чапаївка). Інші села по кілька разів переходили з рук у руки. 6 серпня німецький десант захопив станцію Жуляни, яку вдосвіта наступного дня відбив наш бронепоїзд.
Після війни у деяких громадян побутувала думка, мовляв, українці — зрадники, здали без бою "Матір городів руських" Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни радянськими істориками і політпрацівниками ніби нівелювались, численні жертви — применшувалися або взагалі не згадувалися. "Батько народів" у перші дні війни отримував доповіді про здачу все нових населених пунктів і захоплення німцями величезних за площею територій. Незважаючи ні на чию думку і не вірячи у великі втрати, він вимагав одного — стояти на смерть і відкинути фашистів.
На той час Південно-Західним фронтом командував генерал-полковник Кирпонос – досвідчений воєначальник, вмілі дії якого не призвели в перші місяці війни до оточення військ фронту і здачі Києва. Організована у найкоротші терміни оборона міста розладнала план блискавичної війни, розроблений німецьким командуванням. Київ героїчно бився більше двох місяців. Бійці і командири Київського укріпрайону стояли до останнього. І не їх провина, що, фанатично не бажаючи втратити Київ, Сталін віддав наказ про відведення військ за Дніпро надто пізно. Німецькі танкові частини, зняті з Московського напряму, разом із танковою групою Клейста замкнули кільце навколо частин Південно-Західного фронту. У полоні опинилися сотні тисяч (за деякими даними понад 500 тисяч) військовослужбовців, було залишено величезну кількість техніки і боєприпасів. На Лівобережній Україні практично не залишилося військових формувань, здатних стримати німецький наступ. Такої катастрофи Червона Армія ще не знала. Хто ж винен? Ярлик зрадників був навішений радянською пропагандою (і не скоро знятий) на солдатів і офіцерів, що потрапили у полон.
Перші бої для дотів почались 11 липня 1941 року на західних підступах до міста. З німецькими танками, що наступали по Житомирському шосе, билися ДОТи Центрального опорного пункту (№№ 408, 409, 410, 411, 412). Необхідно відзначити, що в той важкий час на позиціях КиУР знаходилися нечисленні штатні підрозділи укріпрайону (3 кулеметних батальйони) разом з кількома артилерійськими та протитанковими дивізіонами, курсантським артполком, полком НКВС, танковим полком без танків і кількома стрілецькими батальйонами. У другій і третій лінії оборони були розміщені слабко озброєні загони народного ополчення.
На другий день боїв німці перенесли основний удар в район села Білогородка. Танки не змогли подолати затоплену заплаву р. Ірпінь, а мотопіхота була зустрінута вогнем частин КиУР за підтримки Білгородського опорного пункту (№№ 379, 382, 384, 402, 403).
Для боротьби з ДОТами 71-а німецька дивізія задіяла важку артилерію, 1 дивізіон і 1 додаткову батарею (нім. Entgiftungsbatterie) реактивних мінометів Nebelwerfer ), самохідні установки залпового вогню Wurfrahmen-40 з запальними реактивними снарядами, штурмові групи, озброєні вогнеметами, вибухівкою і гранатами, а також штурмові гармати (Stug III). Під сильним вогнем піхота польового заповнення КіУР відступала, кидаючи напризволяще гарнізони ДОТів і ДЗОТів. Таким чином німецькі штурмові групи, використовуючи мертві простори, безкарно підбиралися до ДОТів і закидали їх гранатами та димовими шашками.
5-6 серпня 1941 року німці прорвали першу лінію оборони, і 8 серпня були вже в районі Жулян, Голосіївських висот і Лисої гори. Кадрові частини і ополченці, які постійно поповнювалися, досягли чисельності приблизно 86 тис. Вони могутнім контрнаступом відкинули німців від Києва.
Наші частини почали відходити за хутір Чабани. Місцями виникла паніка. Але радянське командування вжило енергійні заходи до відновлення положення: пошарпані роти і батальйони приводилися в порядок, вводилися резерви, організовувалися контратаки, посилилися дії радянської авіації в районі села Віта-Поштова.
5 серпня 44-а німецька кулеметна дивізія, взявши села Юрівку й Гатне, почала наступ уздовж Дніпра в районі Кременище – Хотів. До кінця дня, незважаючи на знищення 15 ДОТів і ДЗОТів, 3 танків і захоплення 550 полонених і 1 зенітної гармати, 95 пд загрузла в 1-й лінії оборони КіУР. Особливо дошкуляв німцям ДОТ № 186 на околиці Чабанів. Німці змушені були скинути темп наступу, щоб не оголяти фланги. Проте їм вдалося взяти штурмом хутір Чабани і знищити 2-й батальйон 132 танкового полку (танкісти воювали вже без своїх броньованих машин), 147-ї стрілецької дивізії. У цьому жорстокому бою радянські війська зазнали тяжких втрат ( багато вбитих і поранених, близько 200 полонених). Захисники ДОТу № 186 трималися з останніх сил. До тієї миті, поки німці не підігнали впритик до залізобетонної фортеці танк, підвівши його вихлопну трубу до амбразури ДОТу й пустивши чадний газ. Кілька останніх живих захисників довготривалої вогневої точки задихнулися. Але не здалися.
Один з найгероїчніших, котрий не дав помінятися ходу історії, особливо відзначився у обороні Києва – це 106-й ДОТ, що знаходиться на болоті поблизу хутора Мриги. За рахунок природних перешкод, та ще й ліс замінований був, цей ДОТ 6 годин стримував батальйон піхоти. Німці його все-таки взяли, але за цей час наші сили підтяглися. Підійшов загін генерала Матикіна, і з флангу в більш стійке положення стали частини 147-ї дивізії Потєхіна. Коли б не героїчний опір 106-го ДОТу, німці буквально за 5 годин могли бути біля київських мостів".
У 1941-му році маршал Жуков, намагаючись уникнути оточення, пропонував Сталіну залишити столицю України. Вождь не зрозумів командуючого. Жуков відмовився взяти на себе відповідальність за наслідки, і був звільнений за власним бажанням.
Оговтавшись від невдачі у південному секторі, німці 24 серпня досягли північних рубежів КиУР, таким чином, створивши суцільний фронт облоги укріпрайону. Вони неодноразово намагалися переправитися через Ірпінь. Атаки відбивалися дотами 161 окремого кулеметного батальйону і стрілецькими підрозділами в районі сіл Мощун, Гута-Межигірська та інших місцях.
Запеклий опір, що здійснювався 37-ою армією, до складу якої входили всі частини Київського укріпрайону і п'ять стрілецьких дивізій, змусив німецьке командування відтягти частину сил групи армій "Центр" і зробити глибокий обхід КиУР з півночі і півдня. Командувач 2-ою танковою групою генерал Гудеріан — ідеолог німецьких бронетанкових військ, категорично не бажав знімати свої танки з головного московського напряму, але рішення Гітлера направити танки в обхід Києва потрібно було беззастережно виконувати.
В середині вересня німецькі танкові групи з'єднались в районі Лохвиці (Полтавська область), внаслідок чого 4 радянських армії, зокрема 37-а, були оточені. Фашисти почали свій останній наступ на нечисленних захисників міста. Німцям вдалося форсувати на північній ділянці КиУР річку Ірпінь, внаслідок чого наступного дня були захоплені Пуща-Водиця і Вишгород. Наказ Верховного Командування про відведення від Києва військ був відданий вночі 17 вересня 1941 року. Практично ж, війська почали відводити за Дніпро лише 19 вересня – в той час, коли німці вже входили до Києва. Таким чином, героїчна оборона Києва тривала 71 день.
Пошарпані в боях, розчленовані німецькими танками на окремі групи частини Південно-Західного фронту намагалися вирватися з оточення. Без пального було покинуто техніку, закінчувалися боєприпаси. Багатьом із захисників Києва так і не судилося вирватися з Супійських та Трубіжських боліт, а тих, хто не прийняв смерть, чекав довгий німецький полон.
За підрахунками військових істориків тільки під Києвом німці втратили близько 100000 чоловік убитими і пораненими. Тривала і наполеглива оборона Києва зіграла важливу роль у зриві німецького плану "блискавичної війни" і затримала наступ фашистів на Москву.
Відмова здати Київ навряд чи мала під собою ідеологічне чи політичне підґрунтя – пересторогу проти утворення незалежного українського уряду під німецьким протекторатом. Очевидно, Сталін не міг повірити у можливість взяття Києва, як і взагалі не вірив у можливість гітлерівського нападу. Не вірив, що німці зможуть пройти укріпрайон, хоча знав про безславний кінець подібної французької Лінії Мажіно Втім, Київ був приречений державою на страждання і у разі блокади, подібно до Ленінграда. Чи робилось це навмисно? Можливо, як колись казав один дотепник, це було гірше за злочин – це була помилка.
Зі спогадів ополченки Іващенко (Мартиненко) Надії Олексіївни. Записаних юними журналістами “ІТА ЮН-ПРЕС” у 2005 році
"…У 1941 році мені було 17 років. Я працювала на Київській кондитерській фабриці ім. К. Маркса, директором якої був Слобідський Наум Наумович. Я без відриву від виробництва закінчила курси сандружинниць і готувалася вступати до медичного технікуму. 22 червня, в неділю ми збиралися зустрітися з друзями на стадіоні “Динамо”. Але на світанку Київ почали бомбити, а о 12. 00 по радіо прозвучав виступ Молотова із зверненням до радянського народу про те, що фашистська Німеччина почала війну проти Радянського Союзу. Я прийшла у понеділок на фабрику і була взята як сандружинниця на казармений стан. Нас, 10 дівчат, відправили допомагати в госпіталь на Дягтерівській, 1, куди почали привозити поранених солдатів із західних областей України. Поруч із госпіталем було танкове училище, на Дягтярівській 13/15. Усіх курсантів відправили на оборону Києва, а поранених привозили сюди. Ми з дівчатами здавали кров для поранених бійців. А через два тижні нас відправили на укріплення південних рубежів на околицю Києва в район Віти-Поштової, Китаєва, Протасового яру, Голосіївського лісу та Корчуватого. Спочатку ми тримали оборону в районі Лисої гори у складі винищувального батальйону під командуванням директора фабрики Наума Слободського та політрука Марка Котляревського. Крім усього іншого вони займалися евакуацією архівних документів району, евакуацією родин працівників фабрики. На нашій фабриці працювало 5000 людей і половина одразу пішла на оборону Києва.
Мені видали військову форму, санітарну сумку і гвинтівку. Моїм завданням було надавати першу медичну допомогу й слідкувати, де проривалися німецькі танки чи танкетки й швидко доповідати командиру. З нашого боку танків не бачила, тільки танкетки, швидкі такі, а ще – гармати, але не стільки як у німців. Нас постійно перекидали з місця на місце. Копали протитанкові рови, будували ДОТи, ДЗОТи та бліндажі. Керували цими роботами кадрові військові та вояки НКВС.
Поруч з нами оборону Києва тримали робітники заводів “Більшовик” та “Ленінська кузня”, студенти й викладачі університету, педінституту та сільльгоспінституту, багатьох інших підприємств, всі вони вливалися у ополченські батальйони, які вели запеклі бої з німцями. Також тут стояли на смерть солдати усіх національностей з усього Радянського Союзу, і частини НКВС з Києва, які брали участь у боях. Ми були озброєні гірше за німців. Трохи пізніше, коли почали підкидати сили до Києва, то почали з’являлися сильніші частини. Німці обстрілювали нас з мінометів, гармат, літаки ходили бомбити Київ.
У 20-х числах липня у напрямку Мишоловки німці прорвалися до Києва, де ми утримували оборону. Це був район Корчувате-Віта-Поштова-Голосіївський ліс. Тут зав’язався жорстокий бій, в якому брав участь і наш батальйон ополченців. Було дуже багато вбитих і поранених. Я разом з іншими санітарами повзала під кулями і кулеметним вогнем, витягала поранених і надавала допомогу. Було дуже важко і страшно. Це було моє перше бойове хрещення. Коли закінчився бій і німці були відбиті, хто лишився живий з нашого батальйону повертався у штаб, який знаходився по вул. Голосіївській, 177. Я залишилася допомагати нашим пораненим бійцям і командирам. Мене у штабі зарахували вбитою. Коли я повернулася, була і радість і сльози. Через день ми знову зайняли оборону на попередніх позиціях і утримували до кінця, 72 дні. Відходили ми, хто залишився живий, 19-го вересня. Знову опинилися на Лисій горі. Там були порохові склади, які охоронялися, склади знаходилися також біля гори та на сусідній Чорній горі. Поблизу Лисої гори жили люди в сільських будиночках, а на саму гору не дозволяли ходити. 19 вересня, коли надійшов наказ залишити Київ, ми відходили у напрямку Лисої гори до Дніпра, через міст. Навкруги все горіло. Цивільне населення і військові йшли без кінця, не зупиняючись. Ми потрапили у суцільний потік: танки, гармати, кулемети – все оте тягнули кіньми на міст, який називався пішохідний. Він був перед залізничним, оце де зараз побудований міст Патона. Бики були цегляні та бетонні, а настил був дерев’яний. І тільки ми встигли перейти, як його висадили у повітря і усі ті кулемети, підводи, гармати і всі оті люди військові та цивільні пішли у воду. Бо відступали неперервною колоною. Люди кричать і коні іржуть міст весь палає, люди кидаються у воду з мосту. Все горить, це був жах...
Ми відходили до Броварів, німці незважаючи на те що сутеніло нас постійно обстрілювали. Ми примкнули до регулярної армії і йшли з ними. Там уже всі змішалися, але багато було ополченців. Коли стемніло, німці обстрілювали нас вже з лівого берега, бо переправлялися десь в районі Василькова і Обухова. Вони брали нас у кільце, щоб не дати нам відступати. Ми дісталися до Броварів, обійшли його кільцем та під постійним німецьким обстрілом ми відходили до Борисполя. Бориспіль був вже зайнятий, то ми обійшли його охопленого боями та встигли дійти до Борщів... Дійшли до села Борщів і попали у оточення.
Пам’ятник радянським бійцям, що потрапили в оточення у с. Борщів
Тут точилися жорстокі бої і була справжня бійня. Вся земля була покрита убитими і пораненими і залита кров’ю. Там річечка була Трубіж, вона була уся залита кров’ю та переповнена трупами. Йшли бої ,наші намагалися прорватися. Мені доводилося повзати під обстрілом і витягати поранених з палаючих хат, бо німці підпалювали трасуючими кулями хати, в яких знаходилися поранені солдати і жінки з дітьми, і надавати допомогу. Це страхіття повік не забути. Я пам’ятаю все. У нас уже не було чим оборонятися, мої санітарні сумки були порожні. Чим я могла допомогти пораненим? А скрізь лежать люди і кричать: “Сестричко, допоможи!”. Я плачу, що не можу допомогти... Я просила, якщо хтось залишиться у живих, а я буду поранена, щоб мене тоді пристрелили. Наразі неподалік розірвався снаряд і мене відкинуло, і я знепритомніла. Подумали, що я вбита, так мене й залишили. А я була тяжко контужена. Тут же геройськи загинули директор нашої фабрики Наум Слободський і політрук Марк Котляревський. Я ж посеред ночі отямилася і поповзла на городи, до палаючих хат. Дорогою загубила і документи, й сумку – все згоріло. Біля дороги на мене наткнувся німецький патруль й потягли мене в колону полонених і погнали в Дарницький концтабір. Він був у лісі, оточений колючим дротом. Туди всіх зганяли. А селяни з найближчих сіл сходилися та казали, що оце мій брат чи чоловік, то їх ще відпускали. Дивом мені вдалося звідти вибратися. Одна селянка принесла мені піджачок, курточку дала, спідниця у мене була військова така синя та гімнастерка. Вона сказала, що я її донька, випросила мене у вартових. Я дійшла до Дніпра. Труханів острів був спалений, але цивільних людей, які вибиралися з оточення, переправляли човном на правий берег з Труханового острова. Я дійшла до Києва, який був вже зайнятий німцями. На КП у всіх перевіряли документи, а в мене їх не було. Далі вже була інша сторінка – життя в окупованому Києві...”
Шляхами мужності, болю і слави
Кілька років поспіль юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” брали участь у молодіжній експедиції “Шляхами героїв”, організованій Київським обласним Центром сприяння розвитку молоді Київщини.
Ми розділилися на дві групи. Одна пішла за маршрутом “Пуща-Водиця – Горенка – Мощун – Романівна — Стоянка — Білогородка”, друга вирушила південною частиною маршруту: Мриги- Конча-Заспа – Хотів – Ходосівка – Гатне – Круглик – Віта Поштова – Юрівка – Тарасівка — Білогородка.
Зустрілися групи через три дні поблизу села Білогородка.
Північна група розпочала свій шлях по ДОТах, які раніше прикривали Варшавську дорогу в районі Гостомельського моста через р. Ірпінь, а також ділянку між селами Горенка і Мощун. Перший зруйнований кулеметний ДОТ № 478 можна побачити приблизно за 400 метрів південніше Гостомеля біля Варшавської траси. Південніше від моста через р. Ірпінь, на пагорбі бовваніє великий чотириамбразурний двоповерховий командно-спостережний дот. У тильній його частині є дві амбразури для прикриття входу в споруду. На другому поверсі розміщувалися кімната для відпочинку гарнізону. На жаль, сьогодні споруда засипана сміттям, битим склом, стіни вкриває шар сажі від вогнищ. У лісі між селами Горенка і Мощун, у непролазних нетрях триамбразурний ДОТ № 502. Він повністю заріс мохом і має екзотичний, навіть таємничий вигляд. На тильній стіні час ще не стер нерозшифроване скорочення "МЮД" і римську цифру "ХVІІ".
Південна частина 1-ї лінії оборони Києва насичена оборонними спорудами КиУР, так, що пройти її всю за відведені 2-3 дні було б нереально. Розпочали подорож від напівзруйнованого ДОТу в Конча-Заспі, поблизу хутора Мриги.
Опорний пункт "Мриги" – це група з 9 ДОТів, розташованих на південних підступах до міста в історичній місцевості Конча-Заспа та навколо хутора Мриги, гарнізони яких входили до складу 5-ї роти 28-го окремого кулеметного батальйону (окб). КП – ДОТ № 107. Гарнізони взаємодіяли зі стрілецькими підрозділами генерала Матикіна, командний пункт якого знаходився в Лисогорському форті.
Це місце – одна з перших впорядкованих ділянок Поясу бойової слави Києва. Створили і доглядають за нею протягом багатьох років пошуковці київського заводу "Радар" (в минулому – "Комуніст") та жителі селища Конча-Заспа. Керівник пошукової групи О.В. Кравченко провів значну роботу по благоустрою оглядових майданчиків, викарбував на стінах ДОТів влучні назви "Непокоренный", "Упорный", "Непреклонный" та інші.
П'ять днів, з 31 липня по 4 серпня, бійці і командири зведеного загону генерала Матикіна та гарнізони ДОТів стримували наступ ворога. Атаки закінчувались рукопашними сутичками. Штурмові групи німців обходили ДОТи і просувались у глиб нашої оборони. ДОТи чинили опір і в оточенні, а гарнізони двох із них – №№ 102 і 103 – підірвали себе, не бажаючи здаватись у полон.
Підтримані вогнем артилерії Дніпровського загону кораблів, матикінці зупинили ворога, а потім і відкинули його. У результаті жорстоких боїв у загоні залишилося не більше 300 бійців і 3 гармати, самого генерала було тяжко поранено. Також успішно діяли війська на суміжних ділянках. В результаті контрнаступу 11-16 серпня 37-а армія відкинула німців за межі першої смуги оборони Києва.
Пройшовши Конча-Заспою, побувавши біля меморіалу із складених солдатських касок, братських могил і каплички з викарбуваними словами великого полководця Олександра Суворова: “Війна не закінчиться до тих пір, доки не буде поховано останнього загиблого солдата”, ми вийшли до села Кременище.
ДОТ під селом Кременище мав номер 131. На відміну від інших вогневих точок, не бетонний, а сталевий. Офіційна версія його участі в обороні Києва така. У серпні 1941-го він відбив всі атаки німців. Чотири доби гітлерівці не могли підійти до нього. Оборону в ДОТі тримали 11 чоловік з 3-й бригади ВДВ під командуванням лейтенанта Василя Якуніна. Здатися вони відмовилися. Німці зрівняли село з землею, підігнали вогнеметні танки і знову запропонували здатися. Знову – відмова. Тоді амбразури почали поливати напалмом, поки ДОТ не розжарився до червоного. Усі захисники ДОТу загинули. Поряд із ДОТом стоїть пам'ятний знак, який увічнює подвиг кулеметників, а в центрі Кременища – могила лейтенанта Якуніна, сержанта Максимова та тринадцяти невідомих воїнів.
ДОТ 131 типу "Б", одна з унікальних споруд Київського укріпрайону, він міг би боротися дуже довго, якби піхота також сиділа в окопах. Снарядами у ньому вибито бронезаслінку однієї з тилових амбразур і навіть пробито товстелезне металеве міжповерхове перекриття. Поруч, у Лісниках, знаходиться не менш героїчний і трагічний ДОТ типу "М2", але доля його оборонців на жаль, невідома.
Ось ми біля ДОТу на околиці села Гатне (там ще зберігся пам’ятник бійцям КиУР). Наступною нашою метою був ДОТ № 138, який на всіх картах пошуковців був зображений як цілий, триамбразурний. Але знайти його було нелегко. Натомість ми натрапили на віддалений ДОТ № 137, повністю зруйнований. Поряд із залишками споруди стоїть пам'ятний знак: "Тут у серпні 1941 року загинули солдати 28-го окремого кулеметного батальйону".
ДОТ № 186, який знаходиться майже в центрі села Чабани на південній околиці Києва, в серпні-вересні чорного від горя й гарі 1941-го мужньо стояв на смерть, тримаючи оборону Києва. До останнього бійця. Оперативне зведення штабу 37-ї армії на 12 серпня 1941 року: “ДОТ 186 знаходиться в оточенні. Йде запеклий бій з противником”. Бої місцевого значення… про них мало згадували, про них мало хто міг потім розповісти. 18 серпня 1941 р. радянським військам знову вдалося відбити у німців хутір Чабани і закріпитися в ДОТі № 186. Оборону цієї вогневої точки героїчно тримали аж до 19 вересня, до того моменту, коли німецькі війська взяли Київ. Захисники ДОТу № 186, бійці 28 окремого кулеметного батальйону капітана Івана Кипоренка, яким вдалося вціліти в “м’ясорубці” Київського укріпрайону, скоріш за все загинули в Баришівському “котлі”. Ні їхні імена, ні їхні долі невідомі.
Понад 70 років героїчна фортеця стояла покинутою й бездоглядною. Починаючи з 60-х років ДОТ використовувався як господарське приміщення. Завдяки цьому в ньому збереглися елементи внутрішнього обладнання, які на сьогоднішній день можна вважати поістині унікальними. Протиштурмові грати , посилені кільцями (таких в київському укріпленому районі) залишилося три; бронезаслонка зразка 1929 року з оглядовими щілинами ( їх теж одиниці залишилися); бронедвері; бронезаслонка зразка 1930 року з унікальною, яка ніде раніше не зустрічалася фахівцям рукояткою овального виду; водяна колонка (ніде більше не збереглася); та головне – частина системи охолодження кулеметів (СОХЛАЖ), яка дивом збереглася. З часом навколо нього виросли багатоповерхівки, а ДОТ, як самотній солдат, тримав оборону, зберігаючи пам'ять і останні крики своїх бійців. Оборону від людського бездушшя, від цинізму й несправедливості, від безпам’ятства.
Нарешті, на честь 69-ї річниці визволення Києва від німецько-фашистських загарбників Міжнародною асоціацією дослідників фортифікації “ЦИТАДЕЛЬ” та Чабанівською селищною радою його було відреставровано. Це третій ДОТ-музей, відкритий силами МАДФ “Цитадель” та селищними громадами Київщини . Ентузіасти будують Пояс бойової слави по рубежах Київського укріпленого району (КиУР) разом з тими, хто не байдужий до нашої історії.
Споруда ДОТу № 127 виявилася однією з наймальовничіших та найзагадковіших в усьому КиУРі. Його збудували в заплаві річки Сіверка, біля підніжжя схилу глибокої балки. У повоєнні роки тут спорудили ставок, який затопив нижню частину двоповерхової споруди, тому зараз до неї можна дістатись лише човном. Але навіть здалеку ДОТ, що височить над плесом, має вигляд гордого й величного. На схилах долини Сіверки розташовано дуже багато ДОТів. Серед них чи не найкраще зберігся 129-й двоамбразурний кулеметний капонір з п'ятикутною радянською зіркою.
Неподалік дороги що веде від села Віта Поштова до села Круглик - унікальний чотириамбразурний двоповерховий ДОТ № 178 , який зберігся до наших днів. У бойовому відділенні можна побачити кріплення під металевий кулеметний станок системи Юшина й ніші, в які вставлялися патронні коробки. Нижній поверх, на який можна спуститися по залізних "скобах", — частково затоплений.
Другий кулеметний ДОТ (№ 179 типу “Міна”) був побудований за індивідуальним проектом. Довготривала вогнева точка поблизу Одеської траси, навпроти автобусної зупинки "Круглик". Зруйнований бойовий каземат на 3 амбразури був вписаний у пагорб. Основний і запасний входи сполучалися підземними галереями завдовжки понад 100 метрів. Крім того, був колодязеподібний лаз, по якому можна було потрапити з підземного ходу на вершину пагорба, де були позиції гаубичної батареї. Галереї використовувалися не тільки як ходи сполучення — в них також влаштовувалися притулки для людей, складські приміщення, встановлювалося допоміжне устаткування. На згадку про героїчні дні війни біля доту був встановлений пам'ятник і кілька пам'ятних знаків.
У селі Круглик досить довго нам довелося шукати 152-й артилерійський дот, який став останнім у маршруті. А виною довгим пошукам стали карти, виконані пошуковцями, на яких 152-й було зображено практично в центрі Круглика, поряд з дорогою Хотів – Іванковичі. Але довготривалої споруди ми на цьому місці не виявили, причому навіть місцеві жителі стверджували, що ніякого доту тут ніколи не було. Спантеличені, ми попрямували до головного орієнтиру – "Змієвого валу", адже згідно з позначеннями на одній із карт, артилерійський дот був врізаний у це стародавнє земляне укріплення. Гарно побродивши біля валу, а потім біля Круглицьких ставків, ми вже не надіялись знайти споруду, коли раптом, попід дорогою Ходосівка – Віта Поштова, побачили табличку "Дот № 176". За нашими даними 176-й був двохамбразурним та майже повністю зруйнованим. Спочатку все вказувало на те, що це він і є, але, пройшовши трохи далі від дороги по залишкам "Змієвого валу", ми побачили напівкапонір з величезними артилерійськими амбразурами, врізаний прямо в товщу валів древнього скіфського городища.. Отже, це і був 152-й дот. Чому його назвали 176-м невідомо... Наші сучасники не надто заморочуються збереженням пам’яті: на кришці ДОТу – якась напівзруйнована цегляна будівля, яка, вочевидь, слугує для здійснення якихось сатанистських обрядів або кримінальних розбірок. Всередині ДОТу до сих пір біля амбразури стоїть артилерійський станок. А над ним – напис: “Люди! Не чіпайте пам'ять і не руйнуйте історію! Таких ДОТів більше ніде не збереглося!” Нижній поверх ДОТу затоплений. Цікава конструкція цієї фортифікаційної споруди. ДОТ відноситься до так званого типу фланкіруючого вогню. Тобто, стрільба ведеться не вперед, а в усі боки. Подібні об’єкти доставляли чимало клопотів наступаючим.
Три ДОТи, які в с. Юрівка та на околицях, входили до опорного пункту "Крим". Перший кулеметний ДОТ № 201 знаходиться на південно-східній околиці села, між хатами. До другого доту — командно-спостережного пункту 28 окремого кулеметного батальйону (командир — капітан І.Є.Некипоренко) — легко знайти дорогу, завдяки дороговказам, встановленим у селі – двоповерховий, з двома трьохамбразурними бронековпаками. До наших днів вони зберегли вм'ятини, від німецьких куль і снарядів. Третій кулеметний ДОТ № 205, лейтенанта Вєтрова, знаходиться на північній околиці Юрівки. Його ще називають "Малою фортецею". Дот побудований за індивідуальним проектом і є наймогутнішою бойовою спорудою КиУР. Під час генерального штурму КиУР, який почався 31 липня 1941 року, ДОТ Вєтрова десять днів бився в повному оточенні. Коли гарнізон ДОТу деблокували, місцевість навколо нього була майже повністю переорана ямами від німецьких снарядів і бомб.
З вершини пагорба, на якому покоїться прах полеглих в боях за Київ, в наш мирний час відкривається прекрасний краєвид на стародавню Турову долину. Звідси, через Тарасівку й Боярку ми вирушили на Білогородку.
На братській могилі встановлено меморіальний знак на честь воїнів 206-ї стрілецької дивізії, які утримували тут оборону.
Берег р. Ірпінь. ДОТ № 402 збудований за індивідуальним проектом. Єдиний триповерховий. Підземні комунікації простягнулись майже на 500 м, верхня башта – на дві амбразури для ведення фланкуючого вогню. Два одноамбразурні каземати на урвищі Ірпеня. Два зручних входи до підземелля – з протилежного боку пагорба, за футбольним полем.
На підході до шосе Київ – Житомир серед хащ руїни ДОТу № 409, відомого як "ДОТ Цимбала", командира 2-ї роти 193-го окремого кулеметного батальйону. Гарнізон ДОТу брав участь у відбитті першого наступу фашистів на Київ 11 липня 1941 р. Під мостом – кулеметний капонір. При виході на шосе Київ-Житомир праворуч – пам'ятний знак – два автомати ППШ – партизанам та народним формуванням, які брали участь в обороні. Навпроти – через дорогу – пам'ятний знак захисникам міста у вигляді викарбуваної на полірованому сірому граніті карти – схеми бойових дій у 1941 р. Перехід вздовж шосе до покажчика, до ДОТу № 417, на якому встановлена пам'ятна дошка з текстом: "На цьому місці у 1941р. на смерть стояли воїни 3-ї повітрянодесантної бригади".
Поблизу уцілілого ДОТу № 401, з підземними галереями, з виходами до річки Ірпінь ми стали табором. У лісі проводили нічні й денні тактичні військові ігри. Зустрічалися з місцевими старожилами, які, будучи підлітками, брали участь у будівництві київського укріпрайону: рили окопи, траншеї, допомагали радянським бійцям, а потім йшли в партизани. 22 червня, о 4-й годині ранку ми спустилися в ДОТ, поклали квіти й згадали тих, хто стояв до загину на цих рубежах. А вранці на галявині біля доту зібралися старенькі дідусі й бабусі – учасники оборони Києва, народні ополченці, солдатські вдови з сусідніх сіл. Лунали пісні, спогади, й були “фронтові сто грамів”. Учасник оборони Києва, колишній директор школи із с. Шпитьки Іван Опанасович Герасименко попросив нас допомогти в пошуках матеріалів про ДОТ сержанта Медвідя. Відомо, що 11 липня 1941 року бійці цього доту знищили три німецьких танки. Старого солдата й історика цікавила подальша доля бійців.
На жаль, сьогодні в Києві (та й в країні в цілому) не просто відсутня програма збереження пам’яті та історії 2-ї світової війни, а навіть свідомо знищується. Особливо, що стосується І-ї лінії оборони м. Києва, реальних місць боїв за місто. Але пам'ять – це ми!
Встановлення протитанкових “їжаків” на Брест-Литовському шосе (проспект Перемоги), навпроти заводу “Більшовик”
Піхота РККА йде на позиції КиУР, в районі Голосієва, липень-серпень 1941 (РГАКФД)
Дот №131 біля с. Кременище
Дот № 106 – опорний пункт “Мриги”
ДОТ 127
Памятний знак біля ДОТу 179
Один із входів у ДОТ 179
ДОТ 210
Наталя Плохотнюк, журналістКиевVласть
9 липня 2020 г. 16:04
Раздел: Новини
На Обуховщине задержали браконьера
В Обуховском районе Киевской области Киевский рыбоохранный патруль задержал браконьера. С помощью сетки нарушитель поймал более 5 кг рыбы на сумму почти в 3 тысячи гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения Управления Госрыбагентства в Киеве и области.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“8 июля 2020 года во время рейда Киевским рыбоохранным патрулем разоблачено грубое нарушение Правил рыболовства. Около 21:00 гражданин осуществлял вылов водных биоресурсов с помощью сетки. В результате незаконных действий ему удалось поймать 5,2 кг рыбы”, – говорится в сообщении.
Отмечается, что инцидент произошел на водоеме общего пользования в с. Красная Слободка Обуховского района Киевской области. Ущерб, нанесенный рыбному хозяйству, составляют 2 720 гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В тот же день неподалеку вышеупомянутого места главными государственными инспекторами разоблачено аналогичное нарушение. Гражданин занимался рыбалкой, используя запрещено орудия лова – “паук”. Таким способом он добыл 7 экз. карася серебристого общим весом около 1 кг. Нанесенный природе ущерб составил 119 гривен.
На всех виновных лиц оформлены протоколы по ч. 4 ст. 85 КУоАП. Запрещенные орудия лова и незаконно добытые водные биоресурсы изъяты до решения суда.
Как сообщала KV, недавно Киевский рыбоохранный патруль обнаружил замор рыбы в реке Здвиж у села Юров Макаровского района. Установлено, что загрязнение водоема и гибель рыбы начинается от с. Красная Слобода Макаровского района до дамбы в Макарове Киевской области. При этом вода в реке имеет неприятный запах и темные масляные пятна. С целью установления причин и условий гибели водных биоресурсов будут отобраны образцы воды в разных местах водоема для проведения лабораторных исследований.
Читайте: Киевский рыбоохранный патруль обнаружил замор рыбы в реке Здвиж (фото)
Фото: Управления Госрыбагентства в Киеве и областиКиевVласть
8 липня 2020 г. 13:41
Раздел: Новини
Кличко и Комарницкий за ограбление киевского бюджета должны попасть под следствие НАБУ, - нардеп
Народный депутат Александр Дубинский потребовал от Национального антикоррупционного бюро привлечь к уголовной ответственности мэра Киева Виталия Кличко и “смотрящего” Дениса Комарницкого, виновных в разворовывании средств из бюджета столицы, в том числе и в ходе строительства Подольского мостового перехода.
Об этом сообщается на сайте Александра Дубинского.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
6 июля он подал соответствующее заявление на имя директора НАБУ Артема Сытника. В этом документе приводятся факты журналистских расследований, доказывающие отмывание денег через подставные компании. В том числе через ООО “Эко-буд-трейд” (ЕГРПОУ 39532133) и ЧП “Экспрес-К” (ЕГРПОУ 24383879).
По данным парламентария, активное участие в вымывании средств городского бюджета принимали мэр Киева Виталий Кличко и бывший сопредседатель фракции “Блока Леонида Черновецкого” в Киевсовете 6 созыва Денис Комарницкий, которого в журналистских расследованиях сейчас называют “смотрящим” по Киеву.
В них же подчеркивалось, что компании, контролируемые Комарницким (участниками являются подставные лица), последние 4 года регулярно выигрывали тендеры по госзакупкам на огромные суммы.
В случае со строительством Подольского мостового перехода имели место два тендера, которые выиграло ООО “Эко-буд-трейд”, заключившее договор генподряда №11/04-1 от 11 апреля 2017 года:
участок от дамбы Русановских садов до бульвара Перова в Киеве должны были достроить за 1,77 млрд грн до конца 2019 года;
участок над Днепром — за 4,33 млрд грн до конца 2021 года.
Общая стоимость работ по двум госзакупкам изначально составляла 6,1 млрд грн. Но позже ее увеличили на 444,6 млн. грн, в связи с чем заключалось допсоглашение.
“Непосредственно ООО “Эко-буд-трейд” работы не осуществляет, потому его контракты имеют признаки фиктивности. Эта и другие подозрительные компании всплывали в “понятийных” протоколах и меморандумах, о которых писали СМИ. Потому предприятия беспрепятственно получали решения КГГА по выделению площадок, меняли их целевое назначение, и все это щедро финансировалось, что может служить подтверждением подкупа должностных лиц в органах государственной власти. Речь может идти о правонарушениях по ряду статей Уголовного кодекса”, – сообщает сайт Дубинского.
Речь идет о следующих статьях:
ст. 191 – присвоение, растрата имущества либо завладение им путем злоупотребления властью;
ст. 364 – злоупотребление властью либо служебным положением;
ст. 368 – принятие предложения, обещания или получения неправомерной выгоды служебным лицом;
ст. 369 – предложение, обещание либо предоставление неправомерной выгоды служебному лицу.
“Расследования по этим и прочим коррупционным статьям должны вестись НАБУ”, – подчеркнул Александр Дубинский.
Читайте: “Вимагаємо відставки Свистунова, Тація та Яструбенка, які являють собою уособлення корупції” – Володимир Назаренко
Фото: Коллаж KV
КиевVласть
6 липня 2020 г. 19:26
Раздел: Новини
Киевский рыбоохранный патруль обнаружил замор рыбы в реке Здвиж (фото)
Киевский рыбоохранный патруль обнаружил замор рыбы в реке Здвиж у села Юров Макаровского района. Установлено, что загрязнение водоема и гибель рыбы начинается от с. Красная Слобода Макаровского района до дамбы в Макарове Киевской области. При этом вода в реке имеет неприятный запах и темные масляные пятна. С целью установления причин и условий гибели водных биоресурсов будут отобраны образцы воды в разных местах водоема для проведения лабораторных исследований.
Об этом KV стало известно из сообщения Киевского рыбоохранного патруля. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
5 июля 2020 года благодаря обращению граждан на “горячую линию” рыбоохранный патруль Киевщины выявил массовую гибель водных биоресурсов. Так, в ходе обследования одного квадратного метра водоема было обнаружено 179 экз. погибшей рыбы, среди которых плотва, уклейка, окунь, карась и щука.
Событие зафиксировано на р. Здвиж в с. Юров Макаровского района Киевской области. Также установлено, что загрязнение водоема и гибель рыбы начинается от с. Красная Слобода Макаровского района до дамбы в Макарове Киевской области.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отмечается, что вода в реке имеет неприятный запах и темные масляные пятна. С целью установления причин и условий гибели водных биоресурсов Киевским рыбоохранным патрулем и сотрудниками ихтиопатологической лаборатории будут отобраны образцы воды в разных местах водоема для проведения лабораторных исследований.
Кроме того, готовятся для направления письма в Госэкоинспекцию Столичного округа, ГУ Госпродпотребслужбы в Киевской области, Киевской облгосадминистрации и Госрыбагентства.
Управление Госрыбагентства в Киеве и Киевской области призывает граждан при обнаружении явлений замора рыбы срочно сообщать на “горячую линию” ведомства: (099) 341-73-18.
Как сообщала KV, с 1 июля 2020 года заканчивается действие запрета на вылов рака на Киевщине. Раков разрешено добывать на водоемах общего пользования в количестве 30 штук на человека в сутки.
Читайте: С сегодняшнего дня, 1 июля, на Киевщине снимается запрет на вылов раков
Фото: Киевский рыбоохарнный патрульКиевVласть
6 липня 2020 г. 13:00
Раздел: Тексти
“Ой-ля-ля, ой-ля-ля, будем грабить короля!”: Кличко позволил освоить 11 млрд гривен фирмам, которые связывают с Комарницким
Смена власти в стране традиционно приводит к смене ключевых игроков в столице, даже если официальный ее руководитель не меняется. Как следует из обнародованных депутатом Верховной Рады Гео Леросом документов, именно так произошло в Киеве. Нардеп уверяет, что уже несколько месяцев за Кличко присматривает соратник Леонида Черновецкого Денис Комарницкий. Кроме функции соглядатая от главы Офиса Президента, его наделили возможностью обогащать за счет столичного бюджета подконтрольные фирмы. По словам парламентария, компаний, которые стали щедро кормиться на киевской казне – восемь, а чуть позже, журналисты нашли и добавили к списку еще одну. Правда, анализ их деятельности показывает, что вся эта “великолепная девятка” сидит на киевских тендерах уже пять лет.
Как KV стало известно из сообщения депутата Верховной Рады Гео Лероса (фракция “Слуга народа”) в Facebook, он передал НАБУ и проекту журналистских расследований Bihus.Info сведения, свидетельствующие об организации коррупционных схем в столице. Лерос уверяет, что их главным фигурантом является предприниматель и депутат Киевсовета VI созыва от “Блока Леонида Черновецкого” Денис Комарницкий. Переданные следователям и журналистам данные, по словам нардепа, могли находиться на компьютере из офиса Комарницкого, где в октябре прошлого года силовики проводили обыски.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Исходя их предоставленных нардепом данных следует, что Денис Комарницкий курирует в Киеве строительную, энергетическую и земельную отрасли, архитектуру, и медицину. А “работает” он через несколько фирм: ООО “Эко-Строй-Трейд”, ООО “Форма”, ООО “Скайбуд Групп”, ООО “Адамант-Инвест”, ООО “Центр развития экономики и права”, ПАО “Всеукраинский научно-исследовательский институт аналитического приборостроения”, ООО “Варда Спецстрой Монтаж” и ООО “Проектная организация “Укрбуд”. А Bihus.Info, ссылаясь на предоставленные Гео Леросом документы, указывает также на ООО “СК “Роял Хауз”, поскольку в переданных документах бывший собственник этой компании Александр Степенко обозначен как “наш”.
Основной массив переданных Леросом данных лег в основу большого расследования Bihus.Info.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Читайте: СБУ расследует коррупционные связи “смотрящего” Комарницкого с КГГА, – нардеп
KV же решила проанализировать тендеры, которые не упоминались или не так широко анализировались в расследовании Bihus.Info. Анализ – впечатлил. По данным системы анализа публичных закупок ВІ.Prozorro, девять упомянутых компаний получили по результатам публичных закупок около 11,2 млрд гривен. Почти все подряды ими были выиграны, начиная с 2015 года.
Что строят и ремонтируют в Киеве компании из обнародованного “списка Гео Лероса”:
Эко-Строй-Трейд
Самый большой “куш” из перечня компаний, которые связывают с Денисом Комарницким, сорвало ООО “Эко-Строй-Трейд” (*). Эта фирма заключила через систему Prozorro 5 договоров на 1,6 млрд гривен. При этом сумма оплаты по договорам, подписанным по результатам публичных закупок – значительно больше и составляет 7,9 млрд гривен. Это объясняется тем, что самые крупные подряды компания получила до запуска Prozorro – в 2016 году, когда информация о тендерах публиковалась на общегосударственном сайте госзакупок.
Большую часть средств – 7,2 млрд гривен – ООО “Эко-Строй-Трейд” досталось по шести договорам от КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева". Из них 6,53 млрд гривен – за строительство Подольского мостового перехода через Днепр:
4,33 млрд гривен по договору от 11 апреля 2017 года на строительство Подольского мостового перехода;
1,76 млрд гривен по договору от 12 апреля 2017 года на строительство Подольского мостового перехода от дамбы Русановских садов до бульвара Перова;
444,5 млн гривен по договору от 20 июля 2017 года на выполнение допработ по строительству левоповоротного съезда с Подольского мостового перехода и укрепления временных опор моста.
Два крупных подряда от КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева" касались масштабного строительства Большой окружной дороги на участке от ул. Маршала Рокоссовского до ул. Богатырской:
325,9 млн гривен по договору от 10 марта 2016 года на строительные работы;
354,1 млн гривен по договору от 23 апреля 2020 года на выполнение допработ на этом объекте.
Читайте: Отрезок Большой окружной дороги на столичной Оболони обещают достроить в 2021 году
Еще один договор от КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева" заключило с ООО “Эко-Строй-Трейд” 2 февраля 2016 года на реконструкцию транспортной развязки на пересечении Днепровской набережной с просп. Воссоединения, цена соглашения – 31,5 млн гривен.
Форма
ООО “Форма” (**) через систему Prozorro заключило договоров на 202,46 млн гривен. Общая суммы оплаты по договорам, подписанным в результате публичных закупок, составляет 271,02 млн гривен. Особенно щедрыми на подряды этой компании были КП “Киевпастранс” и упомянутое КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева".
Так, КП “Киевпастранс” заплатило “Форме” 139,66 млн гривен по двум договорам 2016 года на реконструкцию и строительство трамвайной линии от ул. Гната Юры в ЗАО “Кислородный завод”.
От КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева" досталось 125,94 млн гривен. Самые крупные соглашения были заключены в 2017 году: на разработку проекта реконструкции кольцевой дороги на участке от ул. Семьи Сосниных до Гостомельского шоссе в Святошинском районе – 24,29 млн гривен, на корректировку проекта реконструкции строительства транспортной развязки на примыкании проспекта Науки к Столичному шоссе в Голосеевском районе – 22,04 млн гривен. Еще один крупный договор, на 20,56 млн гривен, был заключен в мае 2020 года на разработку проекта продолжения ул. Суздальской до Воздухофлотского проспекта со строительством путепровода через железнодорожные пути.Читайте: Улицу Суздальскую в Киеве планируют продлить до Воздухофлотского проспекта
Кроме этого КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева" доверило ООО “Форме” разработку проектной и рабочей документации к строительству Подольского моста (договор на 49,98 млн гривен от 28 октября 2016 года) и технико-экономического обоснования по корректировке проекта в части правобережных подходов к мосту (договор на 7,35 млн гривен от 3 октября 2017 года).
Роял Хауз
ООО “СК “Роял Хауз” (***) через Prozorro заключило 8 договоров на 1,34 млрд гривен. Заплачено по ним 1,26 млрд гривен. Из них 38,6 млн гривен получено от КП “Инженерный центр” за капремонт помещений Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи на ул. Братиславской, 3 в Деснянском районе по договору от 28 апреля 2020 года.
Варда Спецстрой Монтаж
ООО “Варда Спецстрой Монтаж” (****) за время существования системы Prozorro заключило 33 договора на 1,59 млрд гривен. На сегодня сумма оплаты по всем публичным закупкам составляет 1,06 млрд гривен. Из них 221,92 млн гривен компании досталось по 17 договорам с КП “Инженерный центр”, 9,49 млн гривен по 1 договору с КП “Киевгорразвитие”, и 4,81 млн гривен по 1 договору с управлением образования Оболонской РГА.
Самые крупные договора с КП “Инженерный центр”:
договор от 15 июля 2016 года (цена – 110,06 млн гривен) на реконструкцию зданий Киевского перинатального центра структурного подразделения Киевского городского центра – репродуктивной и перинатальной медицины на ул. Героев Сталинграда, 16 в Оболонском районе;
договор от 24 июня 2016 года (цена – 30,64 млн гривен) на реконструкцию с усилением фундаментов зданий Детской клинической больницы № 7 Печерского района на ул. Подвысоцкого, 4-б;
договор от 28 июля 2017 года (цена – 38,21 млн гривен) на капремонт помещений Киевской городской клинической больницы скорой помощи под создание центра сердечно-сосудистой патологии на ул. Братиславская, 3 в Деснянском районе.
КП “Киевгорразвитие” заказывало у ООО в марте 2018 года за 9,49 млн гривен проведение противооползневых мероприятия в рамках реконструкции и благоустройства парка с бюветным комплексом на ул. Кадетский Гай и ул. Ивана Пулюя в Соломенском районе. А по заказу управления образования Оболонской РГА ООО за 4,81 млн гривен в 2017 году реконструкировало детсад № 585 по ул. Малиновского, 1-б.
Скайбуд Групп
ООО “Скайбуд Групп” (*****) через Prozorro заключило 10 договоров на 926,8 млн гривен. На сегодня сумма оплаты по ним составляет 760,3 млн гривен, из которых 570 млн гривен они заработали в Киеве и 191 млн гривен от мариупольского КП “Городское управление капитального строительства”.
Другие
ЧАО “Всеукраинский научно-исследовательский институт аналитического приборостроения” (******) получило через Prozorro 21 подрядов на 17,4 млн гривен. На сегодня ему заплачено 17,8 млн гривен. Из них за выполнение подрядов в столице получено 534 тыс. гривен, все – от ЧАО “АК “Киеввводоканал” по четырем договорам.
Еще два ООО из списка Комарницкого – “Центр развития экономики и права” (*******) и “Адамант-Инвест” (********) – договоров по результатам публичных закупок не получали. А об ООО “Проектная организация “Укрбуд” нет никакой информации в открытых источниках. Скорее всего, Лерос допустил ошибку,
Кому формально принадлежат эти компании
По данным аналитической системы YouControl, ООО “Эко-Строй-Трейд” основано в 2014 году. Директор – Виталий Фастовец, учредители – Максим Половко (55%) и Евгений Расторгуев (45%). Уставный капитал – 7 млн гривен. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий.
Максим Половко также числится директором и собственником ООО “Горстройальянс”, ООО “Авантаж венчурс”, ООО “Академинвестпроект”, ООО “Адамант-Инвест” и ООО “СК Девелопмент”. Эти компании специализируются на строительстве и имеют уставные капиталы от 3 до 10 млн гривен.
В расследовании Bihus.Info утверждается, что фактическим адресом проживания Половко в свое время значилась квартира супруги Дениса Комарницкого.
В 2015 году Максим Половко баллотировался в Киевсовет от “Европейской солидарности” под № 74, однако избран не был. “Честно” предположило, что Половко был техническим кандидатом.
Гео Лерос утверждает, что в 2016 году конечными бенефициарами ООО “Эко-Строй-Трейд” были Денис Комарницкий и Максим Микитась. Хотя в открытых источниках подтверждения этой информации найти не удалось.
Кроме этого, данным Гео Лероса, к управлению “Эко-Строй-Трейд” имеют отношение сестра депутата Верховной Рады Николая Тищенко (фракция “Слуга народа”) Юлия и ее муж Герман Блинов. Лерос также заявил, что “Эко-Строй-Трейд” является “прокладкой”, не имеет собственных строительных мощностей и сотрудников, а привлекает на все работы субподрядные организации с обязательным “откатом”.
Эта компания фигурирует в уголовных производствах по подозрению в растрате бюджетных средств при выполнении подрядов в столице. В частности, выполняя договор по строительству Подольского моста ООО “Эко-буд-трейд” привлекло ряд субподрядчиков, которые и выполняли договорные обязательства. Правоохранители подозревают, что при этом была допущена растрата бюджетных средств в особо крупных размерах путем завышения стоимости выполненных работ и материалов (уголовное производство №42018101020000145).
Читайте: Прокуратура подозревает строителей Подольского моста в масштабных растратах бюджетных средств
Еще одно уголовное производство (№42019100000000293) касается возможного присвоения бюджетных средств при строительстве Большой окружной дороги и развязки на ул. Богатырской. Правоохранители подозревают, что при выполнении работ в 2016 году работ должностные лица ООО “Эко-буд-трейд” присвоили бюджетные средства, в результате чего стоимость строительства и возросла до 1,25 млрд гривен.
Читайте: Нацполиция расследует миллиардные махинации на строительстве Большой Окружной дороги
ООО “Форма” зарегистрировано в 1997 году. Компания с уставным капиталом 5 млн гривен специализируется на строительстве дорог и шоссе. На данный момент учредителем значится Александр Степенко, директором – Олег Сахник.
ООО “СК Роял Хауз” зарегистрировано 4 апреля 2018 года. Директор – Роман Демин, учредитель и конечный бенефициарный собственник – Александр Шершнев. Размер уставного капитала – 1 млн гривен.
Александр Шершнев также владеет 20% уставного капитала компании ООО “Тракт групп” и еще 20% компании ООО “Легионгрупп-Т”.
Роман Демин с октября 2016 года по февраль 2019 года был директором компании ЧАО “Аэрострой”, которая имеет отношение к группе “Приват”. Владельцами крупных пакетов акций данного ЧАО являются 5 кипрских оффшорных компаний – “Ренальда Инвестментс Лимитед”, “Броалия Венчерз ЛТД”, “Сисера Инвестментс Лимитед”, “Грингрот Ентерпрайзес Лимитед”, “Формоса Инвестментс Лимитед”. Эти же компании являются учредителями ООО "ФК "Днепр”, конечным бенефициарным собственником которого является Игорь Коломойский.
ООО “Варда Спецстрой Монтаж”основано в 2014 году с уставным капиталом в 1 тыс. гривен Артемом Молчановым и Александром Кириченко. На сегодня размер уставного капитала фирмы составляет 4 млн гривен. Учредителем является Максим Кузьменко, директором – Руслан Биленко. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий.
Отметим, что сын Александра Кириченко – Дмитрий Кириченко – первооснователь ООО “Эко-Строй-Трейд”.
ООО “Скайбуд Групп” основано в 2015 году. Директор компании – Михаил Музыченко. Учредитель – Александр Степенко. Уставный капитал – 500 тыс. гривен. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий.
С 2017 по 2018 годы компанией руководил Владимир Филончук. Человек с такими же инициалами владеет одной столичной квартирой квартирой с Валерием Филончуком, который до сентября 2019 года был заместителем председателя Государственной архитектурно-строительной инспекции (декларация Валерия Филончука за 2019 год перед увольнением). Примечательно, что Владимир и Валерий вероятно приходятся друг другу братьями, поскольку родились в один день.
ООО “Адамант-Инвест” основано в 2011 году. Его владельцем и учредителем является упомянутый Максим Половко. Ранее, в 2011-2013 годах владельцем “Адамант-Инвест” была кипрская компания “Провинал Энтерпрайзис Лимитед” (Provinal Enterprises Limited). “Адамант-Инвест” фигурирует в списке фирм, на которые были незаконно отчуждены акции “Киевгорстроя” в ряде предприятий, которые компания возвращала через суд. По информации “Наші гроші”, в течение нескольких месяцев в 2015 году директором “Адамант-Инвест” был Денис Комарницкий. Однако, подтверждения этому в открытых источниках найти не удалось.
Кто же такой Денис Комарницкий
Стремительная карьера Дениса Комарницкого началась в 2008 году, когда он был избран депутатом Киевсовета VI созыва и стал сопредседателем фракции “Блока Леонида Черновецкого”.
После ухода со столичной власти “молодой команды Черновецкого” Денис Комарницкий на несколько лет ушел в “тень” и вновь появился во время парламентских выборов в 2019 году. КВ ранее сообщала, что Комарницкий вместе с депутатом Киевсовета, давней соратницей Леонида Черновецкого Аллой Шлапак были руководителями избирательного штаба Николая Тищенко, избранного в Верховную Раду по 219 мажоритарному округу (Святошино, Киев). Тогда депутат Верховной Рады VIII созыва Юрий Левченко (ВО “Свобода”) в соцсети Facebook сообщил, что избирательную кампанию Тищенко финансировал Степан Черновецкий, сын экс-мэра столицы.
Кроме этого, по данным Юрия Левченко и депутата Киевсовета VIII созыва Прохора Антоненко (внефракционный), в прошлом году киевский мэр Виталий Кличко нашел протекцию в Офисе президента в лице тогдашнего помощника президента Владимира Зеленского, Андрея Ермака. А после прихода Андрея Ермака на пост главы Офиса президента Комарницкий Денис Комарницкий и Николай Тищенко стали полноправными “смотрящими” в столице.
Левченко уверяет, что Кличко, Ермак, Тищенко и Комарницкий договорились между собой и поделили коррупционные потоки. К таким потокам эксперты относят сигаретный транзит из ОРДЛО в Западную Европу и “крышевание” незаконных киевских застроек. Эксперты прямо указывают на Комарницкого, который контролирует и “курирует” главного архитектора столицы – Александра Свистунова. Кроме этого, Дениса Комарницкого называют куратором работы КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений”.Читайте: Тищенко и Комарницкий – смотрящие по Киеву от Ермака – депутат Киевсовета Антоненко
Ранее KV сообщала, что 31 октября 2019 года следователи СБУ провели обыск в офисе Дениса Комарницкого, расположенном в Музейном переулке, 2-Б. Спецназу пришлось взламывать двери, после чего в помещении были обнаружены следы спешного уничтожения документов.
По информации депутата Киевсовета VIII созыва Святослава Кутняка (“Свобода”), причина обыска – возможная связь Комарницкого с хищениями бюджетных средств в КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений”, в частности при строительстве киевской кольцевой дороги и Подольско-Воскресенского мостового перехода, путем организации подрядов, полученных ООО “Эко-Строй-Трейд”.
По словам Лероса, на данный момент Денис Комарницкий находится под следствием СБУ.Читайте: СБУ обыскала офис бывшего соратника Черновецкого – Дениса Комарницкого
КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева” с марта 2020 года временно руководит Роман Лисневский. До него, с 12 ноября 2018 года директором КП был Михаил Харнам. Работу КП курирует Департамент транспортной инфраструктуры КГГА, который с 6 февраля 2020 года возглавляет Валентин Осипов. Сферу транспортной инфраструктуры в столице с 21 февраля 2020 года курирует замглавы КГГА Александр Густелев.
* ТОВ “Еко-Буд-Трейд” (код ЄДРПОУ: 39532133)
** ТОВ “Форма” (код ЄДРПОУ: 24733144)
*** ТОВ “БК “Роял Хауз” (код ЄДРПОУ: 42044574)
**** ТОВ “Варда Спецбуд Монтаж” (код ЄДРПОУ: 39481351)
***** ТОВ “Скайбуд Групп” (код ЄДРПОУ:39861149)
****** ПАО “Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування” (код ЄДРПОУ: 33440021)
******* ТОВ “Центр розвитку економіки і права” (код ЄДРПОУ: 33996230)
******** ТОВ “Адамант-Инвест” (код ЄДРПОУ: 37505773)
Фото: коллаж KVКиевVласть
6 липня 2020 г. 07:15
Раздел: Новини
Планові відключення електроенергії в Київській області 6 липня 2020 року (повний список населених пунктів)
Сьогодні, 6 липня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться в Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Броварському, Вишгородському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Фастівському і Яготинському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону.
Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Баришівський
с. Сезенків
вул. Шевченка, пров. Лісовий
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Баришівський
смт. Баришівка
вул. Пархоменка, Паркова
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Баришівський
с. Сезенків
вул. Центальна, Поліська, Садова, Сумська, Черемушки, Кірова, пров. Миру, Роменський
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
Томилівка Сухоліси
вул. Набережна Центральна
кап. ремонт
з 8 по 16:45 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул.Тімірязєва 16 багатоповеховий
Монтаж обліку
з 8 по 17 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул. Кошеля, Осипенка
кап. ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
Піщана
вул. Замкова
кап. ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
Піщана
вул. Замкова
кап. ремонт
з 8 по 17 год
Богуславський
м Богуслав
Польова, Маяковського, Садова, Озерна, Миколаївска, м-н Вікторія, Б.Хмельницького.
Для безпеки робіт
з 9 по 13 год
Богуславський
м Богуслав
Г. Бондарінни, Миколіївська, Коршиця, пр.Польовий
Для безпеки робіт
з 13 по 18 год
Богуславський
с.Іванівка
Леніна
заміна аварійної опори
з 8 по 14 год
Богуславський
м.Богуслав
Чумацький шлях
заміна аварійної опори
з 14 по 20 год
Бориспільський
с. Проців, с. Вороньків
Воронькiв: Київська, Красна, Київський пров., Вишнева, Миру, Миру пров., Першотравнева, Українська, Дніпровська, Дружби, Слобідська, Центральна, М. Карпенка, Ватутіна, Слобідський Процiв: Центральний, Моцака, Центральна, Савонівська, Гагаріна пров., Світанкова, Світанковий пров., Савонівський пров., Івана Кудрі, Хутірська, Кодіївська, Дружби, Шевченка, Садова, Шевченка пров., Вишнева, Кудрі пров., Панська, Софіївська, Веселкова, Пролісок, Жовтнева, Травнева, Веселковий, Галицький майдан, Гагаріна, Пасічна, Кана, Б.Хмельницького, Висока дамба, Богдана Хмельницького пров., Сагайдачного, Солов'їна, Сонячна, Городницька, Яблунева, Березова
капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Бориспільський
с. М.Олександрівка
вул. Патона, Митна
капітальний ремонт
з 8 по 18 год
Броварський
с. Семиполки
Інкубатор
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 20 год
Броварський
с. Семиполки
Військова частина , ТОВ Броварикартопля
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 20 год
Броварський
с. Заворичі
Трубіжбудівська,Суворова, Залізнична, Вокзальна
ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КТП
з 8 по 20 год
Вишгородський
Вишгород
масив Ярославичі
ремонт
з 8:30 по 19:30 год
Згурівський
с. Середовка
вул. Дідика, вул. Польова, вул. Молодіжна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Іванківський
Блідча
Ковпака, Леніна,Шишова, Кібенка
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Іванківський
Зелена Поляна
Млин
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Ірпінський
м.Ірпінь
вул, 8-го Березня, Східна, Грибоєдова
Встановлення приладів обліку
з 8 по 19 год
Ірпінський
м. Ворзель
вул. Ватутіна, Кленова
ремонт губок ПК-10
з 8 по 19 год
Ірпінський
с. Михайлівка-Рубежівка
вул, Хутірська
Заміна ізоляторів
з 8 по 19 год
Кагарлицький
м.Кагарлик
вул.Героїв Небесної Сотні, м/р, автостанція,друкарня
Кап.ремонт
з 8 до 20 год
Кагарлицький
м.Кагарлик
вул.Героїв Небесної Сотні, міська рада, автостанція,друкарня
Кап.ремонт
з 8 до 20 год
К.-Святошинський
Тарасівка
Чапаєва
Кап. ремонт ПЛ(заміна проводу)
з 9 по 20 год
Макарівський
Королівка, забуяння, Ферма, Новомирівкавсе
все село
реконструкція ПЛ-10кВ
з 8 по 16 год
Макарівський
Королівка,
Леніна
реконструкція ПЛ-0,4кВ
з 8 по 16 год
Макарівський
Липівка
Українські Печериці
встановлення обліку
з 8 по 17 год
Макарівський
Макарів
Банківська, Проектна 12,14, Клініка Адоніс, Маказин Пчелка
встановлення обліку
з 8 по 17 год
Макарівський
Березівка
Житомирська
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Миронівський
с. Зеленьки
МТФ №1
Капітальний ремонт
з 9 по 15 год
Миронівський
с.Шандра
вул.Севастопольська, школа, садочок, аптека, с/р
Капітальний ремонт
з 9 по 15 год
Миронівський
с.Тулинці
вул.Перемоги
Капітальний ремонт
з 9 по 15 год
Обухівський
с.Деремезна, с.Германівка
село
КАП.РЕМОНТ
з 8 по 19 год
Обухівський
с.Гусачівка
вул.Перемоги, Космонавтів
КАП.РЕМОНТ
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Копачів
вул.Квітуча
КАП.РЕМОНТ МД-2
з 9 по 19 год
П.-Хмельницький
Пристроми
Все село
Нове приєднання
з 9 по 17 год
Рокитнянський
Троїцьке
Бандурівка
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Сквирський
с.Пищики
вул.Гагаріна
Чистка траси
з 8 по 17 год
Сквирський
с.Тарасівка
вул.Гоголя
Чистка траси
з 8 по 17 год
Ставищанський
с.Іванівка
вул. сім"ї Клименків, .Убариська, Дачна
Кап.ремонт
з 7 по 15 год
Ставищанський
с.Іванівка
Без відключення
Огляди ТП
з 15 по 18 год
Таращанський
с.Лісовичі
вул.Молодіжна,Мала Кільцева,Баляса,Грибенка
Розчистка траси
з 9 по 18 год
Таращанський
с.Лісовичі
вул.Грибенка,Глухий Яр,Калинова,Баляса,Старе Місто,Молодіжна,Мала Кільцева,
Розчистка траси
з 8 по 20 год
Таращанський
с. Лісовичі
Перемоги
Розчистка траси
з 8 по 20 год
Фастівський
Пилипівка
Лісна; Леніна
Капремонт
з 8:30 по 11 год
Фастівський
Пилипівка
Річна
Капремонт
з 11 по 14 год
Фастівський
Пилипівка
Леніна
Капремонт
з 14 по 19 год
Фастівський
Фастів
Героїв Прикордонників
ІП-2020 підрядник Техелектро-79
з 8:30 по 18:30 год
Яготинський
м. Яготин
пров. Футбольний
Кап.Ремот
з 9 по 18 год
Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення КиевVласть повідомлятиме читачів за нагодою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда.
Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy.
Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.
Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 5 липня 2020 року (повний список населених пунктів)
Фото: phoneinf.com
КиевVласть
30 червня 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Стоимость расчистки озера в парке “Отрадный” подскочила до 75,5 млн гривен
КО “Киевзеленстрой” заключило с ООО “Строймонтажсервис 1” третий договор на расчистку и благоустройство озера в парке “Отрадный”. Хотя сметная стоимость таких мероприятий ранее утверждалась в размере 68,1 млн гривен, этому подрядчику за работы на озере ранее уже заплатили 44,84 млн гривен и до конца 2020 года должны заплатить еще 30,69 млн гривен. Это при том, что перечень работ в первом и втором договоре дублировались и нарушения при выполнении этих договоров фиксировали в том числе аудиторы КГГА. Также оба предприятия фигурируют в уголовном производстве по подозрению в присвоении и растрате имущества при выполнении работ на этом объекте.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 4 июня 2020 года КО “Киевзеленстрой” (*) заключило договор с ООО “Строймонтажсервис 1” (**) на расчистку и благоустройство озера в парке “Отрадный” в Соломенском районе Киева. Цена договора составила 11,47 млн гривен.
“Строймонтажсервис 1” до конца 2020 года должно выполнить работы по берегоукреплению с обустройством фильтров дренажей, благоустроить участок берегоукрепления, восстановить разрушенные в ходе работ пешеходные дорожки и посеять газоны. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно прикрепленному к договору экспертному отчету, который составило ООО “Стройпроектэкспертиза” в 2018 году, общая сметная стоимость расчистки и благоустройства озера в парке “Отрадный” составляет 68,1 млн гривен.
Нынешний договор – третий, заключенный между КО “Киевзеленстрой” и ООО “Строймонтажсервис 1” на выполнение работ по расчистке озера в парке “Отрадный”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Первый договор был заключен в ноябре 2018 года (цена – 42,2 млн гривен). По его условиям, до конца 2019 года подрядчик должен был выполнить подготовительные и берегоукрепительные работы (расчистка водоема, установка свай, фильтров, дренажей, изоляционного слоя, противофильтрационного экрана), обустроить дамбу из песка, ФЭМ-покрытие дорожек у озера и посеять газоны на двух участках озера. В отчете о выполнении договора указано, что подрядчику заплатили 36,76 млн гривен.
12 марта 2020 года стороны заключили второй договор на расчистку в парке “Отрадный”. За 27,3 млн гривен ООО “Строймонтажсервис 1” до конца 2020 года обязалось выполнить фактически тот же тот же перечень работ, что и по договору 2018 года.
Читайте: “Уголовное” благоустройство озера в парке “Отрадный” съест еще 27,3 млн бюджетных гривен
По данным E-data, за выполнение работ по договору от 12 марта 2020 года “Строймонтажсервис 1” уже перечислено 8,08 млн гривен.
Ранее KV сообщала, что договора, заключенные между КО “Киевзеленстрой” и ООО “Строймонтажсервис 1” по расчистке и благоустройству озера в парке “Отрадный”, стали предметом уголовного производства. Основанием для него стал отчет Департамента внутреннего финансового контроля и аудита Киевской горгосадминистрации (КГГА), которые проводили внеплановую проверку КО “Киевзеленстрой” как заказчика работ по проекту “Расчистка и благоустройство озера в парке Отрадный в Соломенском районе” и обнаружили нарушения на сумму 82,4 тыс. гривен и риск потерь 3,9 млн гривен.
Читайте: “Киевзеленстрой” уличили в “разбазаривании” бюджета при расчистке и благоустройстве озера в парке “Отрадный”
Согласно определению Шевченковского райсуда Киева от 24 октября 2019 года, по состоянию на июль 2019 года общая стоимость выполненных работ на объекте по актам приемки составляла 9,84 млн гривен. Однако по результатам проверки было подтверждено выполнение работ лишь на 5,9 млн гривен. Таким образом, завышение стоимости работ на объекте составляет 3,94 млн гривен или 40,04%.
Читайте: Благоустройство озера в парке Отрадный обернулось для КО “Киевзеленстрой” очередным уголовным производством
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Строймонтажсервис 1” зарегистрировано в 2011 году, уставный фонд – 410 тыс. гривен, основной вид деятельности - строительство жилых и нежилых зданий. Учредители и конечные бенефициарные собственники – Андрей Гандзюк (7,37%), Александр Гандзюк (7,37%) и Алла Гандзюк (85,25%). Директор – Михаил Палик.
ООО “Строймонтажсервис 1” по результатам участия в публичных закупках заключило 29 договоров на общую сумму 585,1 млн гривен (с учетом нынешнего). Самый крупный заказчик предприятия – КО “Киевзеленстрой”, с которым заключено договоров на 335,9 млн гривен (данные Zакупівлі).
Отметим, за последние 3 года компания фигурировала в 44 уголовных производствах.
КО “Киевзеленстрой” создано в 1992 году Киевсоветом. Основной вид деятельности – предоставление ландшафтных услуг. “Киевзеленстрою” подчинены 10 районных КП по содержанию зеленых насаждений, 3 лесопарковых хозяйства (Дарницкое, Святошинское и “Конча-Заспа”), Городская станция защиты зеленых насаждений и Городской декоративный рассадник “Теремки”.
На сегодня обязанности генерального директора КО “Киевзеленстрой” исполняет Алексей Король. 16 июля 2019 года он сменил на этом посту Дмитрия Зарубу, который был назначен исполняющим обязанности генерального директора со 2 июля 2019 года. До этого, с мая 2018 года обязанности генерального директора“Киевзеленстроя” исполняла Наталья Белоусова, с июля 2016 по май 2018 года КО руководил Михаил Наконечный.
КО подчинено Управлению экологии КГГА. С 15 февраля 2018 года это управление возглавлял, назначенный 20 мая 2020 года главой Государственной экологической инспекции Андрей Малеваный. На данный момент обязанности главы управления временно исполняет замглавы этого управления Александр Савченко.
Читайте: Главой Госэкоинспекции назначен начальник Управления экологии КГГА Андрей Малеваный
Вопросы использования природных ресурсов и охраны окружающей среды в КГГА курирует заместитель главы КГГА Петр Пантелеев.
* КО “Київзеленбуд” (Код ЄДРПОУ: 03362123)
** ТОВ “Будмонтажсервіс I” (код ЄДРПОУ: 35876701)
Фото: Соломенская РГА
КиевVласть
21 травня 2020 г. 07:15
Раздел: Новини
Планові відключення електроенергії в Київській області 21 травня 2020 року (повний список населених пунктів)
Сьогодні, 21 травня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться у: Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Броварському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Обухівському, Рокитнянському, Ставищанському, Таращанському та Тетіївському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону.
Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Баришівський
с.Лукаші
Калинова
Капітальний ремонт
з 10 по 14 год
Баришівський
с.Лукаші
Центральна
Капітальний ремонт
з 14 по 17 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
Київське шосе
Капітальний ремонт
з 9 по 13 год
Білоцерківський
с.Сухоліси
вул.Привокзальна, Гагаріна
Капітальний ремонт
з 9 по 13 год
Білоцерківський
м.Узин
вул.Панаса Мирного
Капітальний ремонт
з 9 по 13 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул.Митрофанова
Капітальний ремонт
з 9 по 13 год
Богуславський
с.Ісайки
госпдвір.
кап.ремонт
з 8 по 14 год
Богуславський
Богуслав
Будівельна.
кап.ремонт
з 14 по 19 год
Бориспільський
с. Вишеньки
25 квітня 2020 г. 07:15
Раздел: Новини
Планові відключення електроенергії в Київській області 25 квітня 2020 року (повний список населених пунктів)
Сьогодні, 25 квітня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться в Бориспільському, Васильківському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Ставищанському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському і Яготинському районах.
Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Бориспільський
с. Проців (дамба)
СТ "Берізка", СТ "Тополька", СТ "Жайворонок", СТ "Салют". СТ "Прибой"
Капітальний ремонт ПЛ
Протягом дня на 4год
Васильківський
с.Тростинка
вул.Комарова
Капітальний ремонт
з 8:30 по 20 год
Згурівський
с. Середовка
вул. Загребельна
Капітальний ремонт
з 8 по 12год
Іванківський
Шпилі
Леніна, Шкільна, Шевченка
Капітальний ремонт
з 8 по 20 год
Іванківський
Р.Сидорівська, М.Корма, Кропивня, Варівськ, Людвинівка, Рафалівка
Весь населений пункт
Чистка траси
з 8 по 20 год
Кагарлицький
с.Мирівка
вул. Берегова
Технічний огляд, Розчистка траси
з 8 по 12 год
Кагарлицький
с.Мирівка
вул. Берегова
Технічний огляд, Розчистка траси
з 13 по 17 год
Кагарлицький
с.Мирівка
вул. Берегова, Вишнева
Технічний огляд, Розчистка траси
з 17 по 20 год
К.-Святошинський
Крюківщина
Дружби, Мічуріна, Балукова
Кап. ремонт ТП
з 9 по 17 год
К.-Святошинський
Хотів
Садова, Яблунева
Кап. ремонт ТП
з 9 по 17 год
Макарівський
Колонщина
вул.Садова
Кап. ремонт ТП
з 9 по 21 год
Миронівський
Шандра
Садова Шевченка
заміна опор
з 8 по 20 год
Обухівський
с.Мала Вільшанка
вул.Шевченка
КАП.РЕМОНТ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ(ПЛ)
з 9 по 13 год
П.-Хмельницький
Студеники
Лісова
чистка траси
з 8:30 по 19:30 год
Сквирський
м.Сквира
вул.Кононівська
Технічне обслуговування
з 8 по 20 год
Сквирський
с.Чубенці
вул.Набережна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Ставищанський
с.Красилівка
вул.Центральна.
Чистка траси
з 8 по 20 год
Таращанський
с. Ріжки
ксп, тракторна бригада
Ремонт обладнання ТП
з 10 по 14 год
Тетіївський
с. Денихівка
вул. Космонавтів,Молодіжна,Набережна, спирт склад.
Монтаж ізолятора оп.263
з 8 по 20:45 год
Фастівський
м.Фастів
Комарова,Чернишевського; Герцена; Шмідта,К.Цеткін; пр. Герцена; пр. К.Цеткін
Технічне обслуговування
з 8:30 по 13:30 год
Фастівський
с.Клехівка
Космонавтів, Шкільна, пров.Польовий
Капітальний ремонт
з 8:30 по 13:30 год
Фастівський
с.Фастівець
Мічуріна, Тхоржевського, пров.Дачний
Капітальний ремонт
з 14:30 по 18:30 год
Яготинський
с. Лозовий Яр
Ферма
Технічний огляд, чистка траси
з 9 по 15 год
Яготинський
с. Лемешівка
ферма
Технічний огляд, чистка траси
з 14 по 19 год
Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення КиевVласть повідомлятиме читачів за нагодою.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда.
Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy.
Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.
Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 24 квітня 2020 року (повний список населених пунктів)
Фото: phoneinf.com
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій