Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
20 березня 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Василь Новицький: “Жодній державі світу не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців”
Полювання є досить поширеним хобі серед українців. Втім навколо нього існує багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів Верховної Ради (ВР), котрі нещодавно запропонували низку законопроєктів, які, на думку мисливської спільноти, зруйнують цілу галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити прийняття шкідливих, на їх думку, законодавчих ініціатив. Про це в інтерв’ю KV розповів голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю “Екологія” Василь Новицький (на фото).
Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), як розповів Василь Новицький, на сьогодні має 24 регіональні представництва, а також жіночий підрозділ "Діана-Магнум", об'єднує понад сотню користувачів мисливських угідь та декілька сотень фізичних осіб-членів Асоціації.
Асоціація не має своїх мисливських угідь, натомість займається об’єднанням їх користувачів, виступає як комунікатор, в тому числі на парламентських слуханнях та в міністерствах. Асоціація також займається законотворчою діяльністю, наприклад, подає законопроекти про внесення змін до різних законів, зокрема про жорстоке поводження з тваринами, про мисливське господарство та полювання, про тваринний світ, кримінальний та адміністративний кодекси.
Серед членів Асоціації багато вчених-екологів, лісівників, спеціалістів у галузі мисливства. Партнерами Асоціації є Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР), Товариство лісівників України, Федерація мисливського собаківництва України.
Головною метою Асоціації є створення нової та удосконалення діючої нормативно-правової бази з питань ведення мисливського господарства, формування об’єктивної громадської думки про мисливське господарство та позитивного образу мисливця як людини, котра дбає про довкілля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В інтерв’ю KV Василь Новицький розповів про те, як запропоновані до розгляду у Верховній Раді (ВР) законопроєкти можуть знищити мисливську галузь та призвести до спалаху сказу, чому заборона полювання на лося не призведе до збільшення його поголів’я, та досвід Білорусі у збільшенні поголів'я зубрів в той час, коли в Україні вони майже зникли.
KV: Розкажіть про законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як запропоновані законопроєкти №2448 (автор законопроєкту – депутат Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) написав заяву про відкликання після інтерв’ю), №2351, №0870 та №2232 вплинуть на мисливську галузь в Україні?
Василь Новицький: На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них прийняті в першому читанні, два зареєстровані.
Законопроєкт №0870 перейшов ще з переднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише долі відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.
В цьому законопроєкті піднімається питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас прийнята із застереженнями якраз по цьому виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.
Також перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, в радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 гектарів. Дві-три рослини, пару гнізд, і на території лісгоспу можна заборонити полювання і лісокористування.
Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження з тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, всіх забійних комбінатів.
Також цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак в містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в “ареал перебування”.
KV: Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки.
Василь Новицький: Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки несуть найменшу загрозу, в плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно діючому законодавству про жорстоке поводження з тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках.
KV: А що з приводу двох інших законопроєктів?
Василь Новицький: Сумновідомий законопроєкт №2232 містить в собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравки мисливських собак.
На жаль, наші зоозахисники при написанні законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактної притравки. В ЄС контактна притравка є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактну притравку, котра є в кожній європейській країні, хоч вона і неефективна! Франція свого часу залишала контактну притравку, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротись.
Щодо гуманності цього законопроєкту теж виникають питання. Це вибіркова гуманність. Сьогодні на десятку притравочних станцій є близько 100 лисиць. Припустимо, зоозахисники рятують тих 100 лисиць від жорстокого поводження. Натомість в поле випускають десятки тисяч норних собак, абсолютно не підготовлених до контакту зі звіром. В результаті отримаємо тисячі покалічених лисиць, тому що собаки не навчені. Вони будуть помирати в природі, переносити коросту, сказ. Також отримаємо тисячі покалічених собак! Де гуманність?
Другий блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах.
Але ж при цьому не пропонується жодна альтернатива! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття.
В Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.
Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин.
Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку це має бути досить динамічна і непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження в природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали порядку 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо близько мільйону бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося.
Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнот уссурійський, більш відомий як єнотовидний собака, з 9 місяців на рік – до 3 місяців. В результаті в Україні може бути спалах захворюваності на сказ.
KV: А що пропонують з приводу переобліків тварин?
Василь Новицький: Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин в мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має відношення, згідно статутній діяльності, до природоохорони чи екології. В 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації (ГО) мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство, і провести переоблік. Це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутністю снігового покриву, буде неможливо.
За моїми даними, ще декілька подібних законопроєктів знаходяться на стадії розгляду та реєстрації.
Останні два законопроєкти за авторством депутата Качури, котрий має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мій погляд, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали.
KV: Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики?
Василь Новицький: Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Він мав би бути направлений на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.
Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує.
Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів здається чотири громадських активіста і троє вчених, котрі працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі,в ПЗФах України обліки взагалі ніхто не контролює і вони як прави і не проводяться), при цьому немає жодного спеціаліста із мисливського господарства.
Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.
Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. В законопроекті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока чоловік утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати?
За чий рахунок проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться за рахунок господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не піде на такий переоблік. А три людини походять по лісу на підборах, і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, котрий навіть не зобов'язані погодити з користувачем.
KV: А яку вагу буде мати цей акт? Таку ж як облік, чи вище?
Василь Новицький: Вище, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватись другим актом.
KV: Тобто, потім можно актом переобліку шантажувати користувача угідь?
Василь Новицький: На кожному кроці можна шантажувати. Можна надіслати “гонця”, котрий скаже, що приїдуть з переобліками і давайте щось думати. Потім можна приїхати, провести переоблік і сказати, що у нас от такий акт, давайте цей акт викупіть. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів попадали лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші господарства, а не голі заповідники, сьогодні і відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні!
Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні.
KV: З якою метою?
Василь Новицький: Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, котрі передбачають закриття полювання.
Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, в якій договора оренди землі на строк від 15 до 49 років. І ще ж є плани як уряду Гройсмана, так і теперішнього (уряду Олексія Гончарука, який відправлено у відставку, – KV) про лісову концесію.
І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу, і сказати що такі законопроєкти при них не пройдуть.
KV: Які дії ви плануєте, щоб зупинити ці законопроєкти?
Василь Новицький: Буде мирний марш (після інтерв’ю у зв'язку із всеукраїнським карантином стало відомо про перенесення маршу, – KV), щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід з двома простими вимогами.
Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні, і публічні звинувачення, котрі навіть з уст народних депутатів сипляться на мисливців.
Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємось в аспекті розвитку мисливської галузі?
KV: Ви маєте якесь представництво ВР? Можливо, ви внесли якісь зустрічні законопроєкти?
Василь Новицький: На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”) та Сергій Шахов (депутатська група “Довіра”), а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що близько 40 депутатів звернулись до міністра екології Олексія Оржеля (був міністром на момент інтерв’ю, – KV) з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.
KV: Можете прокоментувати звинувачення, що мисливці лише беруть від природи, і нічого їй не дають, нічого не створюють?
Василь Новицький: Треба визнати вину в дезінформованості гомадян і мисливської спільноти, бо наші спілки активно почали створюватись лише в 2014-2015 роках, в той час як антимисливське лобі весь час працювало. І необізнаність населення ми маємо з двох причин.
По-перше – дезінформація від антимисливців, наприклад, що немає різниці між мисливцем та браконьєром, бо і один і другий – “вбивці”.
Але і ми, мисливці, також винні, бо наша мисливська культура подекуди далека від європейської і бажає бути кращою. В цьому аспекті нам є над чим працювати, бо інколи ми самі собі створюємо антипіар поведінкою на полюванні, і це бачать пересічні мешканці.
Людям треба пояснювати, що мисливська галузь була, є і буде. І, якщо побороти мисливство, на його місце негайно прийде тотальне браконьєрство. В жодній країні світу державі не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців. Для цього треба тримати за бюджетні гроші мільйонні армії єгерів.
Мисливська галузь серед іншого регулює кількість тварин.
Наприклад, в США щороку відстрілюють понад мільйон голів оленів. Якщо цього не робити, що буде з екосистемами? Є прецеденти, коли дикими тваринами знищуються цілі ліси й поля. На жаль, зараз для України це не актуально. Але хто, крім мисливців, буде регулювати кількість лисиць, вовків, єнотів уссурійських, котрі розносять сказ? Хто буде охороняти тварин від браконьєрів? Це можуть зробити лише мисливські господарства, котрі зацікавлені в тому економічно.
KV: Наскільки значна роль мисливців у зменшенні природного різноманіття?
Василь Новицький: На початку століття львівські вчені провели дослідження, які показали, що в лісостепу України у 62% смертності диких тварин винні сільгоспвиробники, через порушення процесів механізації та використання хімії. У смерті понад 15% диких тварин винні браконьєри. Близько 12% вилучення тварин – це мисливці, решта – ДТП і так далі.
KV: Як можна боротись із браконьєрами?
Василь Новицький: З 2015 року ми бились головою об стіну, вимагаючи кримінальної відповідальності за незаконне видобування ліцензійних видів. На рівні Мінюсту ці рішення завжди блокувались. Чому? Бо система не може себе перезавантажити, ми ж знаємо, хто основні браконьєри сьогодні – судді, прокурори, поліція.
Але ми добились з 2015 до 2017 року хоча б підняття такс за відшкодування. Відшкодування за браконьєрське видобування зайця до 2017 року складало здається 200 гривень, а зараз коштує 8 тис. гривень.
В проєкті нового закону, який ми подаємо до ВР, ми знижуємо планку для кримінальної відповідальності до приблизно 10 тис. гривень. Якщо не в’язниця, то великий штраф та умовний строк. Тільки так можна побороти браконьєрство, і саме таким шляхом пішла свого часу сусідня Білорусь.
Сьогодні влада хоче передати всі природоохоронні функції, як по мисливству, так і по рибалці, екологічній інспекції. Таким чином цей орган стане монопольним, і це лякає. Хочуть ліквідувати рибоохоронний патруль, за зразком якого ми і планували створити державну мисливську варту, хочуть ліквідувати лісову охорону.
Останнім часом на рік складалось 3-4 тис. протоколів за незаконне полювання. Це дуже мало. З них всього 9% складалось екологами, решта – єгерські служби. Але досі єгерська служба користувача угідь позбавлена права затримувати порушника. Вони можуть лише затримати на своїх угіддях підозрюваного у порушенні до приїзду поліції, але це якщо їм не чинять спротив.
Якщо в Екоінспекції будуть підрозділи по охороні тваринного світу, по охороні лісових ресурсів, по охороні водних ресурсів, тоді можна працювати. Але якщо це буде одна велика структура, і на область дадуть 5 чи 10 інспекторів, котрі будуть займатись всім, це буде катастрофою.
KV: Розкажіть більше про ситуацію з полюванням на Київщині.
Василь Новицький: Київська область має свою специфіку. В першу чергу тим, що це область з великою кількістю користувачів мисливських угідь. Київщина має посилений мисливський прес на територію. Тому для Київщини дуже важливо розподіляти мисливське навантаження рівномірно по області, наприклад, працювати над тим, щоб полювання на качку було не лише по руслу Дніпра.
Важливо вести боротьбу з браконьєрством, бо там де багато населення, багато не лише мисливців, але й браконьєрів. Наприклад, в 2017 році на Київщині було складено 227 протоколів на порушників правил полювання на суму майже 60 тис. гривень.
На території Київської області також активно проводиться боротьба із хижими та шкідливими тваринами. В тому ж 2017 році було відстріляно 1 754 лисиці, 35 вовків, 147 єнотовидних собак.
Єнотовидний собака це інвазивний вид для України. Колись, за часів радянського режиму він був завезений до України, і він живе здебільшого по руслах великих річок, оскільки любить воду.
Також в 2017 році на Київщині відстріляли 1137 бродячих собак та 419 бродячих котів.
KV: Кілька років тому був скандал із забороною полюванням на лося в Україні. Можете пояснити, що тоді відбувалось?
Василь Новицький: Ситуацію з лосем я знаю досконально. Лось став жертвою дешевого політичного піару. Напади зоозахисників на полювання на цей вид були давно, був введений 10-річний мораторій на добування лося – з 1996 до 2006 року. До мораторію було 8,4 тис. голів лося, тоді казали, що цього мало, хоча не було жодного наукового висновку про оптимальну кількість лосів в угіддях України. Як фахівець, можу сказати, що для України, як південної межі ареалу лося, оптимальна кількість не перевищує 9 тис. голів. За 10 років дії мораторію в Україні залишилось 4,1 тис. голів лося.
KV: Як таке могло статись? В цьому вина браконьєрів?
Василь Новицький: Коли користувачі мисливських угідь економічно вмотивовані, вони охороняють вид. Коли вони з цього нічого не мають, вид стає нецікавим. Жоден зоозахисник не може запропонувати кращих природоохоронних інструментів, ніж економічні. Тому за 10 років мораторію ми втратили більше половини популяції лося. Другий мораторій був з 2009 до 2012 року – приросту поголів'я лосів не було.
KV: А коли мораторію не було, між 2006 і 2009 роками, як змінилась ситуація?
Василь Новицький: Приріст був дуже малий, здається 3-4%. Під час влади Януковича, коли при владі було багато мисливців, на лося відкрили полювання. З 2012 до 2017 року чисельність лося виросла на 46% – офіційно їх було 6,3 тис. Потім окремі зоорадикали зайшли до тодішнього міністра екології Остапа Семерака, і він виписав “царський указ” про заборону полювання на лося на 25 років. Цей указ заблокували Мінюст і Мінагрополітики. На цьому Семерак не зупинився, пішов на принцип, і вирішив провести заборону через Червону книгу України (ЧКУ). З'явилося “експертне заключення” яке можна кваліфікувати як “липове”, що лося в Україні не більше 1-2 тис. Потім суд першої інстанції здається визнав його оціночним судженням.
Вони прикрились цим папірцем, визнання котрого ми потім добились в суді недійсним. В результаті ми виграли суд першої інстанції.
Семерак тоді обіцяв, що проведуть всеукраїнський облік кількості лося, розроблять програму порятунку виду. Тому що ми апелювали, що в ЧКУ є вже зубр, ведмідь та рись, котрі у ній тихо здихають. Не можна просто заборонити полювання на мисливські види, які можуть бути жертвами браконьєрства. ЧКУ і закон для браконьєра не аргумент, на відміну від покарання – штрафа та в’язниці.
Міністерство екології подало апеляцію, провели комісію по ЧКУ, де не фахівці з лося проголосували за внесення його туди. Це при тому, що був звіт Інституту зоології від 2009 року про те, що занесення лося до ЧКУ при чисельності більше 5 тис. осіб є неефективним.
В апеляції суддя послався на суспільний резонанс справи, мовляв зоозахисників багато, а мисливців на суд прийшло мало. За моєю неперевіреною інформацією, була пряма вказівка з Банкової (на вул. Банковій знаходиться Офіс президента, – KV), не розгойдувати ситуацію, щоб мисливці суд програли.
Читайте: Суд вернул лося в Красную книгу Украины
Проте Семераком не було проведено ані всеукраїнського обліку, ані розроблено програму відтворення лося.
KV: Чи є статистика по кількості лося зараз?
Василь Новицький: За моїми оцінками, через браконьєрів ми вже втратили близько 2 тис. голів лося. І його може очікувати доля зубра, також занесеного в Червону книгу.
KV: Що ви маєте на увазі?
Василь Новицький: В 1991 році в Україні було десь 650 зубрів, а в Білорусі 120. Ми одразу занесли зубра в ЧКУ, а в Білорусі йому надали подвійного статусу. Це дуже проста, але дієва схема. Якщо в заповіднику добули зубра, то браконьєр сідає до в'язниці. Але мисливське господарство може купити собі зубрів і розвести їх для комерційного полювання, котре сьогодні в Білорусі коштує 20 тис. євро. В такому випадку для зубра діє статус суворо охоронюваного вида з лімітованим добуванням. Для полювання часто обирають старого зубра, котрому скоро вмирати, і його вже добуває іноземець. За 20 тис. євро у нас можна купити кормів на рік для стада в 50 голів зубрів.
Станом на минулий рік в Білорусі налічувалось 1,8 тис. зубрів, в той час як в Україні – 220. Ми втратили дві третини популяції, а білоруси наростили в 15 разів. От вам приклад дбайливого господарювання.
Я був свідком того, як відмовили у добуванні старого лежачого зубра, котрий не відходив від годівниці та майже весь час лежав. І в той час лісівники бідкались, що немає грошей на корми, бо влада вчасно не перерахувала кошти. Тоді єгер розповідав, що в Харкові є німець, бізнесмен, який хотів би добути зубра. Були б ми у Білорусі, він заплатив би гроші, і було б за що купити корми.
Але тоді зоозахисники сказали: “Хай здохне, ми приїдемо та поставимо йому хрест”. Той зубр загинув давно. Був я недавно у Конотопі, де все це відбувалось, і ніякого хреста не бачив. Прикро констатувати, але в Україні сучасний так званий “зоозахист” більше про здирництво аніж вкладення в довкілля.
Ситуація з поголів’ям лося взагалі не залежить за великим рахунком від внутрішньої обстановки в Україні. У нас живе маргінальна частина популяції, основна – у Фінляндії, Швеції, на півночі Росії. Чисельність лося в Україні залежить від чисельності саме в основному ареалі. Коли йде ріст чисельності на півночі, за пару років відбувається витіснення поголів’я на периферію ареалу, і чисельність зростає.
Після Другої світової війни в Україні було кілька сотень лосів. В 1960-ті роки полювання на нього заборонили, лося було кілька тисяч. А за 5 років – порядка 20 тис. Таке збільшення не могла статись за 5 років за рахунок народжуваності. Це була міграційна хвиля. Є дрібні хвилі в 11 років, і велика хвиля періодичністю в 70-90 років.
KV: Яка ситуація зі звірами зараз у Чорнобильській зоні?
Василь Новицький: Регулювання чисельності тварин як такого там не відбувається, час від часу туди заходять браконьєри. На сьогодні Чорнобильська зона – замкнута самодостатня екосистема, яка здатна займатись саморегуляцією.
Але переносити ті дані на територію всієї України, де лісів всього 15%, землі розорані, буде неправильно.
Відсутність полювання в Україні не призведе до таких самих наслідків, як відсутність полювання у Чорнобильській зоні. А гарантовано – навпаки!
KV: А вовки, чи інші види тварин, виходять з Чорнобильської зони, як з такого собі розплідника?
Василь Новицький: Насправді сьогодні вона є резерватом для розмноження вовка. Але точного обліку тварин там нема.
Наприклад, працівники Чорнобильської зони кажуть, що в них живе близько 1,5 тис. лося. Тому можна підрахувати, що до занесення до ЧКУ лося було не 6 тис., а близько 8 тис.
Згідно з положенням Мінекології (зараз – Мінекоенерго), саме вони мають вести моніторинг чисельності фауни, в тому числі мисливської. Але вони того не роблять, і нахабно користуються даними користувачів мисливських угідь.
Хочеться запитати в міністра екології – чому й досі ми не знаємо, скільки тварин, зокрема лосів, у Чорнобильському заповіднику, скільки їх у інших заповідниках? Чому у відповіді на наші запити щодо чисельності лося в окремих об'єктах природозаповідного фонду (ПЗФ) ми отримували відповідь “від одного до десяти”?
Коли ми співставили площі всіх об’єктів ПЗФ, а їх сьогодні 10% від площі мисливських угідь, зі всією чисельністю лося, у нас вийшло, що в цих 10% площі ПЗФ живе всього 3% лосів.
А це територія з найкращими умовами, де не ведеться полювання! Чому ж така ситуація? Чому ж тоді в ПЗФах лосей втричі менше, ніж в середньостатистичному мисливському господарстві?
А відповідь проста. На сьогодні середній об’єкт ПЗФ – зоологічна пустеля в порівнянні з нормальним середнім мисливським господарством, де є нормальна охорона. А якщо приїхати до об’єкта ПЗФ, буде стояти браконьєрська канонада.
KV: Як Україна може заробляти на мисливській галузі?
Василь Новицький: Сьогодні окупність галузі тримається на рівні 46-48%. Україна з досить посередніми зоогеографічними умовами, де немає трофейних лосів чи оленів, могла б завдяки весняному полюванню зробити цю галузь рентабельною, як в Росії чи Білорусі.
Весняне полювання можна вести на гусака, який у нас не живе, чи на самця крижня. Самець крижня, котрий не знайшов самку, руйнує перші кладки, а другі вже не життєздатні. Більш того, якщо він спарувався, а потім знайшов гніздо, він його знову зруйнує, щоб знову паруватись. Він заважає жити самкам та виводкам до відкриття полювання. Це дуже негативно б’є по приросту качки.
Чому б під час весняного полювання не відстріляти самця крижня, у присутності єгеря, все офіційно, по ліцензії?
Весняне полювання заборонили о 2004 році, яке було відкрите три сезони. Воно було заборонено, як я вважаю, з подачі східних сусідів, які таким чином усунули конкуренцію, щоб європейці їздили до них, а не до нас.
Також можна зайнятись зубром і скласти конкуренцію Білорусі, розводити інших копитних.
Для того, щоб привабити європейського мисливця, можна запровадити вольєрне полювання.
KV: Але, вибачте, де тут спортивний елемент, якщо тварина у вольєрі?
Василь Новицький: Зараз у нас є вольєри на кілька тисяч гектар. Чому це не спортивно? Ви можете день ходити і сітки не побачити. Але точно знаєте, що тварина там є, трофейна, яку ви вже замовили на сайті. Багато кому це цікаво.
Ми нікуди від цього не дінемось, якщо мова йде про заробляння грошей.
KV: Що має зробити влада для розвитку полювання як галузі економіки?
Василь Новицький: Для початку треба, щоб влада припинила займатись популізмом, і зрозуміла, що підтримка мисливської галузі має не лише прямі фінансові вигоди, вона є запобіжником від екологічних збитків, які можуть бути в принципі.
Як приклад, після Великої депресії в США майже не залишилось дикої качки та індички. Там сьогодні стоять пам'ятники мисливцям, які відновили фауну. Держава зрозуміла, що сама не може цього зробити, і почала допомагати мисливцям субсидіями.
В Чехії міністерство сільського господарства накладає значний податок на аграріїв, щоб передати його мисливцям на відновлення фауни.
Німеччина добуває козулі та оленя в кілька разів більше, ніж усього обліковується в Україні.
Треба законодавчо вивести мисливських користувачів із залежності від основного користувача земельної ділянки. Такого становища, як у нас, немає в жодній країні з нормальним законодавством. Не має аграрій вирішувати, який мисливський користувач буде там хазяйнувати.
Зараз УТМР не може звинуватити аграрія в потруєних тваринах, бо завтра той аграрій відкличе своє погодження на користування угіддями. Треба робити як у Австрії, Словаччині, Німеччині, де мисливець практично не залежить від сільгоспкористувача. В Німеччині взагалі сільгоспкористувач не має права не займатись мисливським господарством. Хочеш – займайся безпосередньо, хочеш – передавай в користування. Не вести галузь ти не маєш права. Держава не буде боротись зі шкідниками, регулювати кількість тварин, охороняти від браконьєрів за свій рахунок тільки тому, що хтось там чогось не хоче.
Якщо ми зараз відкриємо ринок землі при діючому законодавстві, агрохолдинги легко заблокують ведення галузі.
KV: А у випадку мисливських угідь в лісі яка ситуація?
Василь Новицький: Там хочуть запровадити лісову концесію. Тоді теж користувачі там заборонять мисливство.
Тому перше – це вивести новими законодавчими поправками, і ми це вже робимо, мисливського користувача від прямої юридичної залежності від основного користувача земельної ділянки.
KV: Тобто буде паралельне користування?
Василь Новицький: Воно і зараз паралельне. Одні сіють та жнуть, інші зайця добувають. Але це галузі антагоністи, вони мають бути зрівноважені. Якщо ми захищаємо зайців від пестицидів, не треба екологічні інспектори, ми перші перевіримо, хто зайців потруїв.
А зараз сільгоспкористувачі можуть відізвати погодження на користування мисливцям.
KV: Що заважає функціонувати Асоціації?
Василь Новицький: Головне – це байдужість мисливської спільноти. Багато мисливців не цінують роботу, яку ми проводимо із владою, із населенням, законотворчу роботу. Мисливці цінують більш практичні речі, а фінансувати організацію, котра не проводить сама полювання, не має своїх угідь, вони не хочуть.
KV: Співпраця з органами державної влади якимось чином ведеться?
Василь Новицький: Наразі чіткої співпраці нема, міністерство не виявляє бажання співпрацювати. З Держлісагенством працюємо.
Але ми вдячні, зокрема, комітету ВР з питань екології та природокористування, за те що більшість депутатів на чолі з головою комітету паном Олегом Бондаренком (фракція “Слуга народу”) абсолютно прагматично підходять до вирішення питань та проблем мисливської галузі. Ми були свідками того, як ці люди ставали жертвами кібербулінгу з боку екорадикалів за підтримку раціональних діалогів з мисливцями, або навіть за те, що просто давали нам слово сказати.
Щоправда, наша подяка не стосується депутатів Олександра Фельдмана (фракція “Опозиційна платформа – За життя”) та Антона Яценка (депутатська група "За майбутнє" ), які дозволяли собі, на наш погляд, ксенофобські висловлювання в бік мисливців.
KV: Ви якось співпрацюєте з Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)?
Василь Новицький: Ми недавно познайомились з паном Учайкіним (Георгій Учайкін – голова наглядової ради УАВЗ, – KV), і у нас є пряма зацікавленість у співпраці, бо нас об'єднують спільні інтереси.
Ми домовились про координацію дій в плані проведення мітингу. Щодо закону про зброю, я не готовий коментувати, бо недостатньо знайомий з законопроєктами.
KV: Чи намагались ви якось співпрацювати з екологічними організаціями?
Василь Новицький: Звичайно. Ще в 2016 році я розробив Проєкт постанови Кабміну про запобігання загибелі об'єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт. Подібна постанова навіть в РФ була введена ще в 1996 році. Вона вводила прості правила, наприклад що при збиранні врожаю треба рухатись з центру до краю польового контуру, щоб тварини мали можливість на порятунок. Якщо молотьба йде від дороги до лісу, то добре, якщо навпаки – погано, бо тварини будуть боятись авто. Я звернувся тоді в добрий десяток громадських екологічних організацій, які не виявили зацікавленості, або пообіцяли що зв’яжуться з цього приводу, і мовчать.
На жаль, в нас майже немає ідейного екологічного активізму.
Але я з великою повагою відношусь, наприклад, до WWF Україна (Всесвітній фонд дикої природи, – KV), котрий хоча б не говорить, що полювання має зникнути, і в той час робить багато корисних практичних справ.
Наприклад, по законопроєкту №2232 їх представники казали, що вони проти нього, бо не можна залишити в природі бродячих котів та собак. Домашнім тваринам місце вдома, диким у лісі, і одні іншим не мають заважати жити. Але на цьому круглому столі у них не було можливості висловитись.
Ми запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці в законодавчій площині, в справі охорони тваринного світу від браконьєрства, від шкідливого впливу промислового та іншого виробництва.
KV: Який досвід іноземних мисливських організацій ви хотіли б застосувати в Україні?
Василь Новицький: В Європі є така організація, як FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу). Її представники є в Європарламенті, Єврокомісії, органах місцевих влад. Вона об’єднує 7 млн європейських мисливців.
В Європі мисливці та природозахисники мають спільну організацію! Там люди розуміють, що мисливці не є злом, адже саме в них є ті гроші та ресурс, який можуть піти на захист природи.
А у нас міністр говорив, що в Європі немає полювання, і воно – середньовіччя.
Ще є Міжнародна рада з полювання та охорони тваринного світу (СІС), котра налічує 188 країн-членів. І знову, як видно з назви, вона поєднує мисливців та охорону тварин.
Ми плануємо бути на їх з'їзді у травні в Ризі, хочемо набути членства в цій організації. Щодо FACE, плани на співпрацю маємо, але поки що є проблеми із фінансуванням.
Ми готові співпрацювати з іноземними колегами у моніторингу рідкісних мисливських видів тощо.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Фото: надано Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідьКиевVласть
18 березня 2020 г. 10:30
Раздел: Територія розуму
Епідемія та колапс, як шанс на виправдання Зеленського перед народом
З 18 березня президентом Володимиром Зеленським по всій території країни впроваджується колапс. Дуже хочу вірити, що повна паралізація всієї країни це ефективний крок для запобігання поширення інфекції.
Але, на мій хлопський розум, що відразу кинулось у вічі? Завзяття, з яким найрейтинговіший канал країни (який, до речі, із Зеленського зробив президента) останні тижні відверто та активно сіяв паніку та коронавірусну істерію, не добираючи слів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Головна тема – Італія. Таке враження, що для каналу інших країн ані в Європі, ані в світі не існує. Ну і, звичайно, широко висвітлювались думки тенденційно підібраних "експертів", які авторитетно жахали обивателя коронавірусним апокаліпсисом.
Коли інформаційна накачка досягла необхідного рівня і народ змів з полиць туалетний папір, на розігріту сцену перед підготовленою публікою вийшов Зеленський з переліком заходів з протидії коронавірусній інфекції, в числі яких: заборона залізничного, авіа- та автобусного міжміського та міжобласного пасажирського перевезення, зупинка метро, обмеження кількості пасажирів у громадському транспорті.
Наскільки відповідають ситуації заходи, які запровадив Зеленський в масштабах цілої країни? Заходи безпрецедентні, як і їх економічні наслідки. Жодні країни, навіть ті, де значна кількість хворих та померлих від вірусу, в таких масштабах нічого подібного не застосовували. В багатостраждальному Мілані метро не закривали. А Україна не Мілан, та й на 40 млн населення хворих менше десятка (вчора ввечері МОЗ повідомив, що в Україні лабораторно підтверджені 14 випадків, два з яких летальні, – KV).
Подробнее: Коронавирус в Украине: Зеленский инициирует закрытие метро и междугороднего сообщения (видео)
Виникають питання.
Якщо вірус становить таку серйозну загрозу то чому влада не використала такий метод запобігання проникнення інфекції в країну, як обсервація прибуваючих із закордону і обмежилась лише “новосанжарським шоу”?
Чому у прибуваючих в Україну лише міряли температуру, а не проводили експрес-тести на наявність коронавірусу?
Чому в країні з'явився дефіцит елементарних засобів профілактики та захисту від вірусу, адже було достатньо часу зіграти на випередження і забезпечити попит?
Чому тести, найдієвіший спосіб виявлення інфікованих, влада доставить в країну тільки 23 березня?
Чому, зважаючи на такий ризик епідемії як нам розповідають, [голова Офісу президента] Андрій Єрмак збирав фракцію "Слуг народу" – через лист, який підписали деякі члени фракції СН проти його домовленостей у Мінську, а питання коронавірусу перед фракцією не підіймалося ніким взагалі? Це такі у влади пріоритети чи...?
Чому під шумок коронавірусної паніки Зеленський так переймався питанням продажу землі, що навіть зібрав вчора свою фракцію де педалював це питання?
Чому Зеленський враз ініціював термінове відновлення співпраці з МВФ?
Чому Зеленський вчора наполягав на продовженні роботи парламенту задля продовження земельної, трудової та податкової реформи бо "без них – економічна кома", а сьогодні парламент, де керівництво та більшість "зелені", через кілька годин засідання пішов на карантин і президента це не обурило?
Читайте: Рада может проголосовать закон о “рынке земли” в условиях карантина и изоляции страны – источники
Щоб розуміти процеси, треба бачити ситуацію в цілому. Для цього варто повернутись до червня 2019 року, коли було зафіксовано падіння обсягів промислового виробництва, яке наразі набуло катастрофічний характер і триває вже десятий місяць.
Перший уряд Зеленського відпрацював мовчазним статистом – жодних кроків для виправлення ситуації "юниє дарованія" запропонувати не змогли.
Другий уряд Зеленського на тому ж рівні – дати воду в Крим – одна з найперших пропозицій нового прем'єра. Важливішого питання для Дениса Шмигаля не знайшлося.
Не треба бути особливо обдарованим, щоб розуміти, що країна, навіть без зовнішніх викликів, котиться у економічну та соціальну прірву на максимальних обертах "зеленого" двигуна. Вчора, виступаючи на зустрічі президента із великим бізнесом, Шмигаль заявив, що виконання бюджету за перший квартал провалено повністю, як мінімум бюджет недоотримає 20% запланованих надходжень.
Пригадаємо, що, як і у попереднього уряду, у нового немає плану порятунку української промисловості. Пригадаємо "економічну кому" яка прозвучала з вуст президента. Згадаємо раптове тестування реакції суспільства на таке слово як "дефолт".
А тепер погляньте на курс гривні та пригадайте, що Україні у поточному році треба виплатити близько 11 млрд доларів за зовнішніми та внутрішніми зобов'язаннями (за даними НБУ – понад 17 млрд доларів,- KV).
Не забуваймо про набираючу обертів глобальну економічну кризу, яку ми не зможемо пережити без серйозних втрат, та додамо до цього супчику тотально некомпетентного президента, тотально не компетентну "зелену" монобільшість у ВР і "уряд Гончарука-2".
Чи не здається, що, як казав класик, "крадеться вже пі@дєц з своєю усмішкою хижой"? Я особисто впевнений, що, якщо це комусь із пересічних і не здається, то "у Зеленського" у цьому абсолютно впевнені і жодних ілюзій не мають.
Читайте: Украинцы продолжают разочаровываться в Зеленском и его окружении – результаты соцопросов
Звісно, що умисно запроваджена паралізація країни суттєво погіршить ситуацію, бо потужно вдарить по залишками економічної активності з усіма витікаючими наслідками. Тут виникає справедливе питання: а навіщо владі при тверезій пам'яті, умисно, ще більше погіршувати ситуацію в країні?
А це, шановні, для Зеленського страховка.
У США, під час Великої Депресії, збанкрутілі фермери, коли розуміли, що їх ферми нічого, крім збитків, не приносять, умисно палили їх заради страхових виплат. Тільки для Зеленського це страховка не фінансова, а політична.
На коронавірус тепер спишуть всі його особисті провали і провали всієї парламентсько-урядової "зеленої" влади. А потім, коли прийде час пояснити народу, чому країна опинилася в такій глибокій дупі, Вова запише черговий відосик і пояснить народу із скорботним виразом обличчя та трагічною хриплістю в голосі:
- Так, ми змушені були піти на ці кроки заради порятунку ваших життів! Довелось вибирати чи ваше життя, чи процвітання країни. Я вибрав ваше життя!
Піпл заплаче – і дасть Вові ще один шанс.
Читайте: Зеленский не исключает введения чрезвычайного положения на территории всей страны из-за коронавируса (видео)
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"
Источник публикации
КиевVласть
17 березня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
В Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами. Одні взялися відстоювати ліквідацію районного рівня, інші, навпаки, конституційні права громадян.
Як стало відомо KV, 5 березня в Мінрозвитку громад та територій за ініціативи Центру політико-правових реформ відбувся круглий стіл “Реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України: можливі та оптимальні варіанти”.
Зазначається, що в рамках заходу презентували чергові варіанти адмінтерустрою субрегіонального рівня 24 областей. Концепція була напрацьована за результатами експертних обговорень на круглих столах, що відбулися 2019 року у кожній області, в тому числі і Київській.
Карта Київщини
Нагадаємо, уже в жовтні реформа децентралізації має завершиться проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі місцевого самоврядування. Нині вивчається проєкт нового адміністративно-територіального устрою, який передбачає укрупнення районів у так звані округи.
У рамках заходу були представлені на розгляд дві карти нового районного поділу Київщини відносно кількості адмінтеродиниць субрегіонального рівня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зазначається, що методологія розподілу субрегіонального рівня включала чотири основні критерії: чисельність населення (не менше 150 тис. населення); наявність міста, яке виконає функцію центру повіту; компактність території та врахування транспортної доступності; кількість громад, які охоплять новий округ.
Відповідно, до напрацювань Центру політико-правових реформ, перший формат передбачає розподіл Київщини на шість округів з відповідними центрами в Ірпені, куди увійде 8 ОТГ, у Фастові – 3 ОТГ, у Білій Церкві – 7 ОТГ, в Обухові – 6 ОТГ, в Борисполі – 7 ОТГ і в Переяславі – 5 ОТГ.
Другий варіант передбачає також Ірпінський (10 ОТГ), Білоцерківський (7 ОТГ), Обухівський (6 ОТГ), Бориспільський (7 ОТГ), Переяслав-Хмельницький (5 ОТГ) округи, але замість Фастівського передбачено Васильківський (5 ОТГ). Наявні зміни і в кількісному складі як ОТГ, так і населення.
Фото: варіант 1
Фото: варіант 2
Вже найближчим часом Мінрозвиток громад планує створити спеціальну робочу групу, яка згодом і проведе фінальне обговорення всіх напрацьованих проєктів вже за круглим столом у парламенті. Орієнтовно, це має відбутися вже в квітні.
Експертна дискусія
Та на думку експертів ГО “Єдина громада”, презентована розробка – приклад найбільш неправильного юридичного рішення. Адже після завершення децентралізації функції районів завершують свою дію і в часі, і в юридичних правах. Їхня пропозиція – внести зміни до Концепції та замість трьох залишити два рівні адміністративно-територіального устрою: базовий (адмінтеродиниці – громади) та регіональний (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
“Децентралізація завершиться, а що ж з районами? Виникає питання – а чи є сенс відтепер в районах, якщо країна тримається чіткого (хоч і не завжди вдалого) курсу на завершення децентралізації?”, – говориться у дописі ГО “Єдина громада” в Facebook.
KV також поцікавилась у голів громад, мерів, експертів щодо доцільності розподілу територій громад за округами, який функціонал вони мають виконувати. Чи, можливо, вони також притримуються думки відносно ліквідації районного рівня.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Спершу я підтримував польський досвід: відмовитися від районного поділу через відсутність повноважень. Потім почали формувати медичні округи і прив'язувати до них субрегіональний рівень. Таким чином, округ отримав одне із повноважень – управління спільною власністю. Та якщо це спільна власність, то необхідно дивитися, яким чином буде створена ця рада. Якщо прямим голосуванням, то депутатські корпуси будуть сформовані за пропорційною системою. У результаті – вони зможуть вести власну політику і не узгоджувати її із ОТГ. Необхідна така система, яка б була заснована на делегуванні рівних представників від громад. На мій погляд, від окружного рівня можна відмовитися, а функції спільної власності управління передати на обласний рівень. Обласні ради матимуть виконкоми там і потрібно зосередити всю владу з управління спільною власністю ОТГ. Та найкращий варіант, у рамках компромісу, окружні ради утворити на один перехідний виборчий термін. І тоді на практиці ми побачимо, що вони не будуть мати повноважень і необхідності в подальшому існуванні. Головне сьогодні – це сформувати загальну думку щодо кількісного складу округів. Залишаються питання щодо формування вторинного рівня медицини, освіти. Вже сьогодні необхідно розпочати обговорювати повноваження, які можуть бути передані на рівень округів.
Депутат Київської облради, голова комісії з питань соціально-економічного розвитку Сергій Кармазін:
Функціонал багатьох повноважень держава зараз передає на ОТГ, як першу інстанцію базового рівня адмінтерустрою. Сьогодні формування ОТГ по кількісному складу і спроможності відбувається не дуже рівномірно. На базі району була сформована інфраструктура, а ОТГ всі функції району з утримання соціальної мережі взяти на себе не зможе, доведеться співпрацювати з районом. Відповідно, нам потрібна середня ланка: створення ОТГ в межах якоїсь однієї адмінодиниці. Можливо, це будуть делегати від ОТГ, які будуть виконувати функцію і виконавчої влади, і розподілу питань з інфраструктури, благоустрою, екології, соціальними питаннями. Є питання, які вирішуються винятково на регіональному рівні. Ми в будь-якому випадку виходимо на трирівневу систему. Разом з тим в Конституцію потрібно внести питання делегованих повноважень РДА, які не скасовані. ОТГ, які існують сьогодні як окрема одиниця, не можуть виконувати, відповідно до закону, також багато функцій. Реформу адмінтерустрою обов’язково треба проводити – і чим швидше, тим краще. Округи мають взяти на себе повноваження, які не зможуть здійснювати ОТГ. Це, наприклад, утримання закладів освіти всіх рівнів, вторинна медицина, соціальні відділи при РДА, дороги районного значення, лісосмуги, полігони та очисні споруди тощо. Надалі, можливо, необхідно буде вдатися й до укрупнення громад.
Координатор ради місцевих ініціатив Конституційних територіальних громад Київщини, юрист Леонід Ковальчук:
Адмінтерустрій має здійснюватися за правилами Європейської Хартії місцевого самоврядування. В Україні не створено жодної тергромади, яка б мала публічну правову здатність, тобто зареєстрований Мінюстом статут. Стаття 143 Конституції гарантує, що лише юридично заснована громада може скористатися правом і бути власником рухомого і нерухомого майна, бюджету, активів, надр і водних ресурсів. Вся так звана адмінреформа і реформа колективізації (мається на увазі децентралізації, – прим. ред.) зводиться до того, щоб тергромада ніколи не стала власником комунального майна. Форсований режим земельної реформи проводиться для того, щоб ті землі, які мають бути в комунвласності громад, перейшли у приватну. Європейська Хартія передбачає, що зміни меж адмітеродиниць відбуваються виключно за референдумом. У нас закону про місцевий референдум немає. Ми будуємо європейську систему самоврядування і в той же час намагаємося запровадити адмінтермодель характерну до авторитарного режиму. Не було ніякого добровільного об’єднання, була політична маніпуляція. В Україні зберігається жорстка вертикальна влада у режимі “згори – донизу”. Я не почув жодної відповіді, яка б пояснювала економічну чи історичну потребу в адмінреформі. Все робиться для спрощення управління, запровадження принципу одержавлення влади. Польщі знадобилося 14 років для відновлення місцевого самоврядування на першій ланці. Всі ці реформи, які робилися в країні останні п'ять років, здійснювалися поза Конституцією. Триває війна, а під час війни Конституцію не змінюють.
Експерт з питань реформування органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади Олександр Даниленко:
Щоб закріпити реформу місцевого самоврядування територіальної організації влади, необхідні зміни до Конституції. А внести зміни в такі стислі терміни, на мій погляд, нереально. Якщо зміни до Конституції не вносяться, то про який адмінтерподіл ми говоримо на базі діючої Конституції? Це лише в повноваженнях Верховної Ради. Укрупнення округів однозначно необхідне, тому що без цього місцеві вибори провести якісно та ефективно буде неможливо. ОТГ утворилися на базі одного чи декількох районів. Тож як проводити вибори без укрупнення районів? Чинна Конституція зобов’язує проводити вибори до районних рад. Щодо питання управління, то лише одиниці об’єднаних громад мали можливість взяти на себе утримання районних лікарень. Деякі опоненти говорять про передачу цих повноважень на обласну раду. Але і це питання дискусійне. Адже ОТГ мають пам’ятати, що тоді у них потрібно буде забирати і частину відповідного ПДФО. Це стосується й утримання інших закладів. Навіть, якщо розглядати дворівневу модель, то без внесення змін до Конституції це теж неможливо. Кількість округів, так, це принципова дискусія, і це необхідно обговорювати, тому що йдеться про повноваження влади. Укрупнення районів буде відбуватися на базі затверджених перспективних планів. Ми взяли вектор на Євросоюз, Рада Європи прийняла трирівневу систему класифікації, а це також стосується Європейської Хартії місцевого самоврядування. Питання рад це одне, а ось субрегіональний рівень однозначно буде.
Думка громади
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Моя особиста думка збігається з позицією Асоціації міст України. Ми за дворівневу модель місцевого самоврядування. Де базовий рівень – ОТГ і регіональний або обласний рівень – обласні ради. Інше місцеве самоврядування, виходячи із практики цивілізованих країн, впроваджувати недоречно. Інша річ, мова йде про виконавчу гілку влади, яка може мати районний устрій. Хоча і це питання дискусійне щодо термінології і назви. Але тут важливо розуміти, які функції і яка компетенція буде в цієї районної ланки. На мою думку, має бути лише виконавча ланка, без звичних районних рад. В рамках децентралізації ми вже маємо базовий рівень, ОТГ має прямі відносини з Мінфіном і прирівнюється до моделі міст обласного значення. Тож, яку функцію має виконувати районний рівень, коли ОТГ наділена компетенцією на вирішення самоврядних і делегованих державою повноважень? Ми не бачимо сенсу у створені ще однієї надбудови між обласним рівнем і базовим. Мешканці мають отримувати послуги у населених пунктах своєї громади. А якщо ми говоримо про районну форму, таку, як префектури, то це більше функція контролю за координацією дій. Це – суди, прокуратури, поліція, фіскальна служба та інші підрозділи виконавчої гілки влади, взаємодія між ними. Обласний рівень, відповідно, організовує і координує роботу в межах області. Районна ланка – це пережиток радянської доби і від неї необхідно просто відійти.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Мене насправді більше непокоїть питання, якщо буде трьохрівнева система, то де в цій моделі будуть міста обласного значення? Адже зараз вони взаємодіють з державним бюджетом, а також із обласними адміністраціями. Після проведення реформи, статус цих міст прирівнюється до ОТГ, які підпорядковуватимуться субрегіональному рівню. В таком випадку відбудеться звуження повноважень місцевого самоврядування саме на рівні міст обласного значення. Які функції можуть бути передані районам – теж питання. Ці функції має визначати законодавець. Наприклад, охорона здоров’я. Якщо її утримання залишиться на базовому рівні, то можуть виникнути певні питання по фінансовій спроможності лікарень. Тому ефективніше це питання вивести на районний, або навіть на обласний рівень. Освіта залишиться на базовому рівні чи буде передана на регіональний рівень? Питань більше, ніж відповідей, триває дискусія. Не зовсім розумію, як буде здійснюватися адміністрування в межах області, в якій півсотні ОТГ. Як, наприклад, вчасно забезпечити безпеку громадян? Держава знаходиться в стані війни, то, можливо, передчасною є і сама ліквідація субрегіонального рівня, можливо, необхідний перехідний період. Та укрупнення районів все ж відбудеться. І тут наша позиція однозначна: найкраще для населення буде створити шість округів, щоб максимально наблизити послуги до громадян, Враховуючи, що область не має обласного центру і населення розподілене нерівномірно, ми відстоюємо саме такий варіант: Білоцерківський, Ірпінський, Броварський, Переяславський, Обухівський і Фастівський округи.
Голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк:
Адмінтерреформу потрібно було провести давно. Сьогодні існування адміністрацій, районних рад в громадах, де на 75-90% об’єднався район, є нелогічним, адже відбувається дублювання тих чи інших повноважень. Я за те, щоб реформа відбулася, але щоб ці укрупнені округи були виключно територіальними. Громади повинні бути самостійними, напряму співпрацювати з обласними адміністраціями та радами, міністерствами. З одного боку, було б правильно передати округам в повноваження вторинну медицину, а з іншого – на місцях все ж видніше, як зробити ці послуги якіснішими. Як показує практика, те, що йде зверху, не завжди сприймається населенням на низах. Так, це буде додаткове фінансове навантаження. Але у громаді має бути первинна і вторинна медицина, якщо ця громада спроможна і потужна. Вважаю, що завершити реформу в жовтні реально. Вибори в органи місцевого самоврядування мають відбутися на одному рівні. Повинно бути розуміння: у кого яке підпорядкування, до якого району відноситься та чи інша громада, і як їм працювати. Немає сенсу проводити вибори, якщо не закінчена реформа адмінтерустрою. Так і планувалося, але чомусь ці процеси затягуються.
Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:
Зараз триває масове обговорення змін до Конституції. Ми переходимо на трьохрівневий адмінтерустрій. Ця модель відповідає Європейській Хартії. Райони – надумана проміжна ланка і вся Європа і світ від цього відійшли. Треба максимально наблизити надання послуг населенню. В Україні утвориться більше 1,4 тисячі ОТГ. Таким чином, районна ланка втрачає свою актуальність, повноваження передаються з району в ОТГ. Як такого адмінподілу ще немає, але реформу розпочали зарано. Спочатку треба було зробити адмінреформу, а потім освітянську, медичну, закріпити повноваження поліції. Наприклад, на базовому рівні буде первинна медична ланка та в уряді поспішили відпрацьовувати госпітальні округи, не врахувавши, яка буде адміністративна ситуація. Сьогодні ці питання дуже болючі. Зараз міста-мільйонери також хочуть довести свою автономію. І все це має бути занесено до Конституції.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Міністерство з розвитку громад і територій має намір ліквідувати 25 районів Київщини та створити на їхній базі більш спроможні та ефективні округи. Верховна Рада обіцяла затвердити законопроєкт нового адміністративно-територіального устрою країни: громада-округ-регіон, вже цієї осені.
Згідно з проєктом адмінподілу, Мінрозвиток планував залишити області лише чотири укрупнені райони, прив’язавши їх до госпітальних округів. А саме: Білоцерківський, Броварський, Васильківський і Ірпінський і в їхньому складі 45 тергромад.
Київська ОДА, у свою чергу, категорично не погодджувалася з такими напрацюваннями і запропонувала своє бачення устрою області: 69 ОТГ та п’ять районів, куди до зазначених мали включити ще і Переяслав-Хмельницький.
Ще менш задоволеними проєктом і новими адмінцентрами залишалися влада на місцях, райони які планували розірвати за округами. Так, депутати Фастівської міськради прохали Зеленського залишити їхнє місто районним центром. Адже на їхню думку Фастів перевершує Васильків за багатьма показниками. Яготин, у свою чергу, не хотів входити до складу Переяслав-Хмельницького району і просив Київоблраду створити Яготинський район з центром в Яготині.
Читайте: Без Обуховщины и Яготинщины: 25 районов Киевской области перестанут существовать
У 2019 році область продовжувала займається питанням удосконалення проєкту формування районів. І як результат, в листопаді було схвалено конфігурацію з шести округів з центрами в Ірпені, Броварах, Переяславі, Фастові, Білій Церкві та Обухові.
Читайте: Киевщина поборется за 6 округов вместо 25 районов
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний планФото: коллаж KV
КиевVласть
12 березня 2020 г. 15:30
Раздел: Новини
Українська делегація у рамках “Діалогу про майбутнє: Україна-США" зустрілася з журналістими та представниками міжнародної організації “Репортери без кордонів”
У рамках “Діалогу про майбутнє: Україна-США” відбулася зустріч української делегації з представниками міжнародної організації “Репортери без кордонів”. Під час зустрічі були обговорені шляхи відновлення довіри до українських ЗМІ.
Про це KV стало відомо з повідомлення організаторів “Діалогу про майбутнє: Україна-США”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Репортери без кордонів” – це міжнародна недержавна організація, яка займається захистом прав людини та свободи слова в усіх країнах. Одними з головних завдань організації є боротьба з цензурою та допомога незаконно ув’язненним журналістам.
Модератором зустрічі виступила Катерина Одарченко – керівник української делегації, політичний експерт, президент Інституту демократії та розвитку “Polita”. Також Катерина є ініціатором створення політичної партії “Національна платформа”, яка наразі зібрала і подала до Міністерства юстицій України 14 тисяч підписів громадян України на свою підтримку.
Українська делегація ініціювала інформативну та предметну дискусію з представниками “Репортерів без кордонів” стосовно наявної ситуації з українськими медіа. Ірина Копаниця, партнер проектів в галузі медіа та культури, член наглядової ради Фонду “Біла Стрічка”, наголосила на тому, що в Україні дійсно існує багато незалежних інтернет-медіа. На її думку, вони мають певні переваги над телевізійними ЗМІ, оскільки їх розвиток є більш ліберальним та відкритим.
Депутат міської ради Кривого Рогу минулого скликання, засновник міжнародної асоціації Сергій Смєлий порівняв українські та американські ЗМІ та розпочав дискусію щодо питання свободи українських ЗМІ. Зокрема, він зазначив, що олігархи в Україні негативно впливають на українські ЗМІ, оскільки вони, в першу чергу, захищають свої фінансові інтереси.
Представники організації вважають, що для того, щоб зменшити вплив олігархів на ЗМІ, необхідно створювати та підтримувати маленькі медіа, наприклад, блогерів чи незалежні видання.
Катерина Одарченко, яка є очільницею української делегації, виголосила промову з теми розслідування злочинів проти журналістів та активістів. Як приклад, вона навела резонансі справи вбивства засновника “ Української правди” Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета. Вона наголосила, що правоохоронні органи мають знайти винних та завершити розслідування цих справ, оскільки в іншому випадку журналістська спільнота та українське суспільство втратить довіру до влади та правоохорних органів.
Ще однією важливою темою стало питання очищення репутації України на міжнародній арені від статусу корумпованої держави. Депутат Київської обласної ради, засновник і керівник ГО “Антикорупційний рух “Стоп Корупція” Олег Кищук підкреслив, що не дивлячись на існування корупції всередині країні, варто не забувати про потенціал нашої країни щодо боротьби з корупцією. На його думку, рушійною силою країни є талановиті українці, які створюють нові економічні рішення, тим самим докладають зусилля до створення нового іміджу України, як прогресивної та розвинутої країни.
Нагадаємо, що “Діалог про майбутнє: Україна-США” – це двосторонній українсько-американський експертний неурядовий форум, який впродовж 01-05 березня проходить у США під егідою Інституту демократії та розвитку “Polita” http://polita.org.ua/, а також консалтингової компанії SIC GroupUkraine http://sic-group.com.ua/.
Офіційним партнером заходу єBaseCapitalManagement https://www.facebook.com/basecapitalM/, офіційнимперевізником – МіжнародніавіалініїУкраїни (UkraineInternationalAirlines) https://www.flyuia.com/ua/ru/home.
Читайте: Світовий Банк готовий допомогти Україні в економічному розвитку (фото)
Фото: надане організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США”КиевVласть
11 березня 2020 г. 07:15
Раздел: Новини
Планові відключення електроенергії в Київській області 11 березня 2020 року (повний список населених пунктів)
Сьогодні, 11 березня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться у: Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищанському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському та Яготинському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону.
Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Баришівський
смт.Баришівка
вул.Ярова
Капітальний ремонт
з 9 до 16:30 год
Баришівський
с.Рудницьке
Школа
Капітальний ремонт
з 9 до 16:30 год
Баришівський
м.Березань
вул.Шевченків шлях
технічне обслуговування
з 9 до 16:30 год
Баришівський
с.Масківці
вул.Мисливців
технічне обслуговування
з 9 до 16:30 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул.Коцюбинського, вул.2 Коцюбинського
Капітальний ремонт ПЛ
з 8 до 17 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
пров.Клубний, вул.Курбаса, вул.Гординського
Реконструкція ТП
з 8 до 17 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул.Театрального, Гординського, Торгова площа
Розчитска траси ПЛ
з 8 до 17 год
Білоцерківський
с. Піщана
вул. Замкова
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Білоцерківський
с. Шкарівка
вул. Тополина, пров. Весняний
чистка траси
з 8 до 17 год
Білоцерківський
м. Узин
вул. П. Мирного
чистка траси
з 8 до 17 год
Білоцерківський
с. Бакали
вул. Ступича, Лісова
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Білоцерківський
м. Узин
вул. П. Мирного
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Білоцерківський
с. Піщана
вул. Замкова
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Білоцерківський
с. Шкарівка
вул. Тополина, пров. Весняний
чистка траси
з 8 до 17 год
Білоцерківський
с. Бакали
вул. Ступича, Лісова
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Богуславський
с.Щербашенці
Вул.9-го Травня, Контора ,АТС, ФАП
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Богуславський
с.Бородані
вул.Корольова
розчистка траси
з 8 до 17 год
Богуславський
с.Іванівка
с.Іванівка
розчистка траси
з 8 до 17 год
Бориспільський
м. Бориспіль:(част)
Бориспіль: Привокзальна, Старовокзальна, Вокзальна, Шевченка, пров. Старовокзальний
Звалювання аварийних дерев
з 10 по 17 год
Бориспільський
с. Іванків: (част)
вул. Бориспільський, Комарова пров., Джерельна, Федора Петруся, Братуся, Гагаріна, Петруся, Бродівська, Федора Петруся пров., Бориспільська, Шевченка пров., Шевченка, Кобзаря, Фрунзе, Остапа Вишні, Лозова, Польова, Зоряна, Джерельний пров., Нахімова, Невизначена, Харківська
Для безпеки робіт на ТП-611
з 08 по 18 год
Бориспільський
м.Бориспіль (част):
вул. Привокзальна, Мистецька, Мечникова, Харківська, Нечуя Левицького пров., Н.Левицького, Фізкультурний пров., Голосіївська, М.Залізняка, Максима Залізняка пров., Запорізька, Богдана Ступки пров., Айвазовського, Збанацького, Козацька, Деснянська, Приозерна, Галицька, Паторжинського, Фізкультурна, Ганни Каленченко
Відновлення пошкодженої ділянки
з 09 по 17 год
Броварський
Гоголів
Гоголів(частково):Молодіжна,Жовтнева,Рибокоптильний цех
КАП. РЕМОНТ НА п\с Гоголів 35/10кВ
з 8 до 17 год
Броварський
Богданівка
Польова, Шевченка, Б.Хмельницького
КАП. РЕМОНТ НА ТП
з 8 до 17 год
Броварський
Скибин
Квітнева, Козацька, Володимирська
КАП. РЕМОНТ НА ТП
з 8 до 17 год
Броварський
Гоголів
Київська
КАП. РЕМОНТ НА ТП
з 8 до 17 год
Броварський
с. Требухів
пр. Амбулаторний, Ватутіна, Шевченка, Ларіонова, Броварська, Шкільна, Покровська, Старий Шлях, пр. Шкільний
Нові приєднання,установка АВ-0,4кВ
з 8 до 17 год
Васильківський
с.Плисецьке
Одеська
чистка траси
з 8 до 17год
Васильківський
с.Тростинка
Жовтнева
чистка траси
з 8 до 17год
Васильківський
Васильків, Березанщина, Кобці, Крячки, Путрівка
Березанщина:Бузкова, Васильеівська, Весняна, Київська, Ковшевацького, Кривова, Лісова, Львівська, пр.Львівський, Миру, Набережна, Народна, Науки, пр..Озерний, Пархоменка, Радгоспна, Сонячна, Трипільська, Щаслива, Яблунева Кобці:Зелена, Ковшевацького, Лісова, Спортивна Крячки: Авіаторів,Березанська, Енергетиків, Кленова, Кривова, Матросова, Межова, Паркова, Прорізна, Центральна, пр.Центральний Путрівка:Ковшевацького, Короленка, Коцюбинського, Механізаторів, Підлісний, Польова, Путрівська Васильків:В/М 11, Волошкова, пр..Волошковий, Декабристів, Комарова, пр..Комарова, Космонавтів, Маяковського, Миколи Бурки, Польова
Для безпечного виконня робіт
з 8 до 17год
Вишгородський
Вишгород
Кургузова 1 А
Капітальний ремонт
з 8:30 до 19 год
Вишгородський
Вишгород
Шолуденка 15 Б
Капітальний ремонт
з 8:30 до 19 год
Володарський
смт. Володарка
Яблунева, Ярослава Мудрого
чистка траси
з 8 до 17 год
Володарський
с. Лобачів
Шевченка
чистка траси
з 8 до 17 год
Згурівський
с. Войтове
вул. Генерала Опанасенка
Капітальний ремонт
з 8 до 18 год
Іванківський
Сукачі, Пироговичі, Прибірськ, Хочева
Весь населений пункт
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Іванківський
Обуховичі
Ганни Верес
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Ірпінський
смт. Гостомель
вул. Остромирська, Некрасова, Молодіжна
Чистка траси
з 8 до 17 год
Ірпінський
смтВорзель
вул Л.Українки. Будівельна.Ватутіна.Садова.Курортна.Молодіжна.Квіткова.Ворзельська.Окружна.
Включення нового ТП
з 8 до 17 год
Ірпінський
м. Буча
вул. Центральна, Водопровідна
Чистка траси
з 8 до 17 год
Кагарлицький
с.Слобода
вул. Кулініченка
Капітальний ремонт, Заміна опори
з 8 до 17 год
Кагарлицький
м. Ржищів
вул. Шевченка, Лісна, Будівельників, Б. Хмельницького
Установка опори
з 8 до 17 год
Кагарлицький
с.Бурти
Електроцех
Технічне обслуговування, Розчистка траси
з 8 до 12 год
Кагарлицький
с.Бурти
Електроцех
Технічне обслуговування, Розчистка траси
з 13 до 17 год
К.-Святошинський
Боярка
Б. Хмельницького, Московська
Кап. ремонт ПЛ
з 8 по 17 год
Макарівський
Ч. Слобода
вул.Набережна
технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Макарівський
Королівка
олекс. Кравченка
технічне обслуговування
з 8 по 19 год
Миронівський
м.Миронівка
вул.Яблунева,Шевченка, Лісова,Кондратовича.
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Миронівський
с.Зеленьки
тракторна бригада№4,Агромарс
технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Миронівський
с.Зеленьки
вул.Лесі Українки,Новосілки
технічне обслуговування
з 8 по 17 год
Миронівський
с.Зеленьки
катодний захист
технічне обслуговування
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
В.Каратуль
Леніна.
чистка траси
з 8:30 по 13 год
П.-Хмельницький
В.Каратуль
Леніна.
чистка траси
з 13 до 16 год
П.-Хмельницький
В.Каратуль
Набережна.
чистка траси
з 16 по 19 год
П.-Хмельницький
П-Вергуни
Жовтнева.
чистка траси
з 8:30 по 18 год
Рокитнянський
Ольшаниця
Рогозянська, Чоповського
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Рокитнянський
Бирюки
Шевченка
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Сквирський
с.В.Єрчики
вул.Центральна,Молодіжна,Вишнева,Коноплястого,Б.Хмельницького,господарство.
Нове приєднення
з 8 по 15 год
Ставищанський
с.Розкішна
вул.Клубна
Чистка траси
з 8 по 17 год
Ставищанський
с.Любча
вул.Крамнична.Каштанова.Шевченка
Чистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
м. Тараща
Б.Хмельницького, Пролетарська, Софіївська
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Северинівка
Все село
Ремонт Р-10 КТП-77
з 8 по 17 год
Тетіївський
м. Тетіїв
школа №1, вул.Центральна,пров.Кочубея,Іскри,Юрія Марценюка,Толстого, Журавлина.
Капітальний ремонт
з 8 до 17 год
Фастівський
Мотовилівська Слобідка
Леніна
технічне обслуговування
з 8:30 до 17 год
Фастівський
Мотовилівська Слобідка
Леніна
технічне обслуговування
з 8:30 до 17 год
Фастівський
Малополовецьке
Леніна; Механізаторів
технічне обслуговування
з 8:30 до 17 год
Фастівський
Борова
1 Травня; Залізнична
Капітальний ремонт
з 8:30 до 17 год
Яготинський
с. Добраничівка
По селу
Технічне обслуговування,чистка траси
з 8 по 17 год
Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення KV повідомлятиме читачів за нагодою.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда.
Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy.
Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.
Також KV повідомляла, що 7 листопада 2017 року ПрАТ "Київобленерго" очолив Володимир Чернявський, колишній керівник КП "Полтаваобленерго". Він замінив в "Київобленерго" Івана Полив`яного, який був убитий у себе вдома 24 вересня 2017 року.
Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 10 березня 2020 року (повний список населених пунктів)
КиевVласть
28 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Вишневе проти бетону: жителі Київщини виганяють зі своєї території чергове цементне підприємство
У Вишневому готовий спалахнути скандал. Приводом стали наміри компанії "Подільський цемент" розгорнути тут будівництво комплексу з відвантаження цементу. Протестувальники вказують, що на території міста, у близькій до житлової забудови промзоні, вже діє два бетонні заводи. Інші критики наголошують на небезпеці для здоров’я, яку несе цементний пил. У компанії ж запевняють, що комплекс буде цілковито безпечним для здоров’я.
У місті Вишневому Києво-Святошинського району планується будівництво комплексу з відвантаження цементу АТ “Подільський цемент”.
Як стало відомо KV, загальна потужність комплексу становитиме 450 тис. тонн на рік, а відвантаження цементу – 660 тис. тонн на рік. Ділянка будівництва цементного терміналу буде розташовуватися у промисловій зоні міста по вулиці Київська, 13 і займатиме площу розміром 7,585 га.
Найближча забудова від об’єкта розташована на відстані 190 метрів, а санітарно-захисна зона становить 100 метрів.
Чутки про новий промисловий об’єкт у межах міста викликали неабияке обурення у містян. Адже відстань від відвантажувального комплексу до найближчих ЖК та приватного сектору сіл складатиме від 1 до 3 км.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про це на сторінках “Вишневе активна громада”, “Громадська рада Крюківщини” у Facebook написала голова ГО "Захист майбутнього" Людмила Мартиненко. За її словами нове виробництво буде розміщуватися поряд з аналогічними існуючими заводами з виробництва бетону й бетонних сумішей – ТМ “Бетон від Ковальської”, виробнича потужність якого дозволяє випускати 240 тисяч куб. м бетонних сумішей в рік, та ТМ “Промбудцентр”, з виробничою потужністю – 2400 куб. м в зміну.
“...Як можна взагалі давати дозвіл на розміщення таких заводів у межах густонаселених міст? [...] Дихайте цементом, шановні мешканці Вишневого, Крюківщини, Святопетрівського!”, – говориться у дописі Мартиненко.
Місце розташування комплексу
Схема розташування комплексу
Як розповіла кореспонденту KV Мартиненко, це вже буде третій завод у межах міста по вул. Київській.
“Друга черга будівництва передбачає виготовлення та зберігання сухої меленої гранульованої суміші шлаку, який буде додаватися до цементу. Так ось виробництво цього шлаку є дуже брудним і шкідливим для навколишнього середовища. Реакція населення і тих, хто розуміє що це за виробництво, на можливе сусідство з комплексом і перспективу дихати в результаті пилюкою, була досить негативною. Особисто я також негативно до цього відношусь. Подібні шкідливі комплекси мають бути за межами міста. І до кого можна звертатися з цією проблемою, якщо депутати міськради про це виробництво знають, адже погоджували АТ земельну ділянку, в КОДА також в курсі – Департамент екології надавав висновок? І це тоді, коли місто є майже спальним районом столиці. За даними Міністерства охорони здоров’я 70% всіх хвороб виникають саме від забрудненого повітря”, – відмітила вона.
За словами голови Софіївсько-Борщагівської сільради Олеся Кудрика, з діяльністю даного комплексу він ознайомився нещодавно, але якщо і виникнуть проблеми, то впевнений, що вони зачеплять більше саме вишнівчан.
“У Вишневому працювало подібне виробництво – це промислова зона міста, яка знаходиться на деякій відстані від нашого населеного пункту. Тут більше зачіпаються інтереси саме Вишневого. Для села це виробництво не має якоїсь додаткової нагрузки у вигляді шкідливого пилу, забруднень тощо”, – говорить він
Секретар Святопетрівської сільради Галина Малихіна розповіла, що свого часу на території району підіймалося питання будівництва міні сміттєпереробного заводу і громадськість виступила “проти” і така позиція сьогодні переросла у досить болюче питання зі стихійними сміттєзвалищами.
“Щодо діяльності цього комплексу мені інформація невідома. Цемент – шкідливий, адже він розлітається в повітрі. На території Вишневого є виробництво “Бетон від Ковальської” і на Вишнівську станцію цемент доставляється критими вагонами. Тож, якщо це виробництво буде екологічно безпечним, згідно законодавства дотримуватися всіх вимог – це одне питання. Друге – місце розташування, адже ми не в Ізраїлі, де заводи розміщуються за 70 км від міста. Наше село розбудоване і знаходиться від Вишневого на відстані близько 1,5 км", – відмітила секретар.
Слово підприємцям
Як вдалося дізнатися KV, 16 грудня 2019 року у приміщенні Вишневої міськради відбулися громадські слухання. Причиною для скликання громадськості став звіт АТ “Подільський цемент”. Містяни мали оцінити безпечність будівництва комплексу з відвантаження цементу. Та повідомляється, що на слуханнях від громадськості було зареєстровано чотири особи.
Представник компанії повідомив, що будівництво комплексу відбуватиметься в дві черги. Так, перша черга передбачає реконструкцію існуючої колійної мережі для отримання готового цементу, із застосуванням нових споруд та обладнання для зберігання цементу, лінії пакування цементу та відвантаження насипом та в тарі на автомобільний транспорт.
Друга черга стосуватиметься вже саме будівництва споруд та обладнання для отримання та зберігання сухого меленого гранульованого доменного шлаку з подальшим його дозуванням до цементу.
Громадські слухання
Повідомляється, що протягом строку громадського обговорення до Департаменту екології зауваження не надійшли. Тож 10 лютого на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля був оприлюднений висновок Департаменту екології від 6.02.2020 року про те, що планова діяльність АТ “Подільський цемент”* і ймовірний вплив на довкілля є екологічно допустимими.
Як розповіла KV директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторія Киреєва, оцінка впливу на довкілля – це оцінка планової діяльності – абсолютно прозора процедура, яка відбувається з обов'язковими слуханнями на місцях і повідомленнями про висвітлення діяльності у місцевих ЗМІ, а також містить всю інформацію про діяльність та звіти.
“Згідно даного звіту вміщеного у ЗМІ, розташування комплексу буде у межах санітарно-захисної зони. Але на місцях його порівнюють з підприємствами з трохи іншим видом діяльності. І мені дивно, що населення, яке активно слідкує за життям міста, не чуло про проведення громадських слухань, анонсування якого обов’язково розміщується на дошках оголошень місцевих рад. У висновку оцінки впливу на довкілля обов’язково зазначається, якщо будь-яке підприємство не дотримується умов провадження своєї діяльності, то він анулюється. А чи відкриється у майбутньому виробництво, цією інформацією ми вже не володіємо” – говорить вона.
Як повідомили KV в адміністрації Вишневої міськради, АТ "Подільський цемент" пройшло всю відповідну процедуру: з отримання земельної ділянки, проведення громадських слухань і повідомляли, що жодної екологічної загрози їхній вид діяльності, запуск лінії фасовки цементу та відгрузки, не несе.
KV також направила офіційний запит представникам компанії АТ “Подільський цемент”, але наразі відповідь ще очікується.
Про компанію
Інвестором виробництва є міжнародна компанія CRH (Cement Roadstone Holdings) – друга за величиною в світі компанія в сфері будівельних матеріалів. В 32 країнах працює 3700 підприємств компанії. Також група CRH посідає 397 місце у списку Fortune Global 500, рейтингу 500 найбільших компаній у світі.
Компанія CRH на цементному ринку в України представлена трьома заводами: ТОВ “Цемент” (м. Одеса), ПрАТ “Миколаївцемент” (м. Миколаїв) та АТ “Подільський цемент”.
“Подільський цемент” – цементний завод із сухим способом виробництва клінкеру, розташований на відстані близько 8 км від міста Кам'янець-Подільський, неподалік від села Гуменці. У червні 2019 року було змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне.
Компанія займається виробництвом цементу, щебеню, товарного бетону і залізобетонних виробів. Цемент підприємства використовували при спорудженні Запорізької і Хмельницької АЕС, Дністровського каскаду ГЕС, об'єкту “Саркофаг” Чорнобильської АЕС, Київського метрополітену тощо.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, 100% власником акцій АТ, заснованого у 1970 році з уставним фондом розмірі більше 900 млн гривень, є саме акціонери групи CRH.
З 2017 року головою правління АТ є 40-річний ірландець Кевін Маккеон з 13-річним загальним стажем роботи. Маккеон приєднався до представництва CRH в Україні у 2009 році. Займав керівні посади на різних виробництвах компанії.
Також акції АТ належать екссудді Вищого адміністративного суду України, киянину Володимиру Степановичу Зайцю та його дружині Тамарі Євремівні, у власності яких до 10 земельних участків в Хмельницькій області, декілька автомобілів та житлових квартир. Також Володимир Заяць отримує довічне грошове утримання судді у розмірі 95 683 тис. гривень.
Пакетом акцій володіє і киянка Ірина Дмитрівна Кондратова. Свого часу вона займалася адвокатською діяльністю. Нині працює суддею у Вищому господарському суді України. У її власності зареєстрована нерухомість у Києво-Святошинському, Іванківському, Броварському районах та Києві, кілька автівок, частина з них записані на її чоловіка.
У 2015 році управління підприємством належало директорці Донецького заводу мостових конструкцій Анні Сергіївні Хромовій. Раніше KV повідомляла, що за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України "Подільському цементу" належить близько 80% акцій Білоцерківського заводу ЗБК. У ЗМІ Донецький завод мостових конструкцій разом з Білоцерківським заводом ЗБК, Миронівським заводом ЗБК і згадується як бізнес-дітище екс-нардепа попередніх трьох скликань від Партії регіонів Ігоря Шкірі ЗАТ "Бетон Нова".
Також у досьє компанії нараховується більше ста судових тяганин різних форм судочинства. Частина з них стосується боргових звинувачень. Є у підприємства і ліцензія на придбання, зберігання, використання прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.Читайте: Белоцерковский завод помогает сепаратистам строить новый мост в Луганске (видео)
Експертна думка
Депутат Київської облради, член комісії з питань екології, водних ресурсів, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Максим Запаскін:
Якщо це нове виробництво, вони мають отримати оцінку впливу на довкілля (ОВД), провести громадські слухання і отримати відповідну експертизу щодо дотримання вимог виробництва. Міністерство екології надає дозвіл на ОВД, вони запускаються, сплачують податки за викиди, а вони обов’язково будуть. Департамент екології КОДА є терорганом, якому Міністерство доручає проведення процедур отримання ОВД, Нещодавно Мінекології затвердило нові порядки отримання дозволів на викиди і саме Департамент контролює ці викиди і надходження коштів за них.
Ймовірно, що “Подільський цемент” робить перевалочну базу. Доцільності її створення саме у Вишневому, особисто я, не бачу. Вишневе має щільно забудовуватися – це передмістя столиці з дешевим житлом. Але занадто великої проблеми в цьому також немає. Цемент зберігається у спеціальних тимчасових ємностях, після чого фасується і відвантажується спеціальними хопер-вагонами. Це не виробництво цементу сухого помолу, коли дійсно речовини потрапляють в атмосферу і коли підприємство працює на теплових установках. Видобуток цементу не вважається “чистим” виробництвом, оскільки має досить багато дрібних шкідливих часток і випаровування шкідливих газів. Але саме передувка із бункерів в спеціальні силоси, відвантаження, якщо дійсно дотримуватися технологій, загрози не несе. На сучасних підприємствах на таких силосах завжди встановлюються фільтри. Проблема може бути лише в культурі виробництва, адже підприємства не завжди дотримуються технологій. У мешканців вже просто недовіра до подібних виробництв і в апріорі завжди говорять, що їм доведеться дихати шкідливим пилом.
Депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань охорони здоров'я Наталія Бігарі:
Я не можу надати об'єктивну оцінку, не володію інформацією, на якому рівні буде будуватися дане виробництво. Якщо враховувати всі сучасні технології, то це виробництво має бути закритим і екологічного лиха не робити, і, відповідно, не впливати на стан здоров’я населення. Якщо це виробництво рівня пострадянських стандартів, тоді, звичайно, треба бити на сполох і піднімати цю проблему. Треба оцінювати два критерії: населення хоче добре жити і мати місце роботи. А для цього необхідно запускати потужні виробництва, але у першу чергу дбати про екологію і захищати здоров’я нації. Якщо враховувати європейські стандарти, ті виробництва, які були раніше вкрай небезпечні, то сьогодні вони жодної загрози вже не несуть. Не може економіка країни зростати винятково на діяльності супермаркетів тощо.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, війна проти об'єктів промисловості на Київщині не вщухає. Протягом літа-осені 2019 року вирував скандал навколо видобутку титанових руд на Тарасівському родовищі. Мітингувальники перекривали дороги, боючись, що їхні території можуть стати новим Чорнобилем через відновлення видобутку титану і цирконію на відомому родовищі.
Депутати також зверталися в усі інстанції. У документах йшлося про загрозу забруднення ґрунтів і річки Рось і вимагали заборонити видобуток радіоактивних руд на Київщині ТОВ "РІКО". Сама ж компанія звинувачення і побоювання спростовувала, мовляв, видобуток буде вестися сучасним методом і в рамках законодавства.
Читайте:Зловещие рудники: страх перед “радиоактивным” карьером вывел сотни жителей Киевщины на пикеты и митинги
Алюминиевые огурцы. Завод по переработке цветмета взбудоражил Васильковский район
Закон большого бизнеса: жители Васильковщины ополчились на очередной алюминиевый завод
Асфальтный завод под Ворзелем пал жертвой народного гнева
При проверке агрохолдинга “Комплекс Агромарс” обнаружено 230 тонн отходов животного происхождения на асфальте
Лопнуло терпение. Деятельность сахарного завода в Узине довела общину до ГройсманаБориспольский район поскандалил с городом из-за мусораОбремененные российским бизнесом американцы займутся мусором в Борисполе
* АТ “Подільський цемент” (код ЄДРПОУ: 00293091)
Фото: колаж KVКиевVласть
14 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Мінрегіон профінансує третину схвалених інвестиційних проєктів Київщини
Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.
Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.
Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки.
Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.
Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.
“Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.
П’ять проєктів
Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.
Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому.
“Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він.
Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.
За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.
У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами.
На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.
У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.
“Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.
Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році.
Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.
Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення).
Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.
За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.
“На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.
Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.
Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.
За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.
“Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.
Затвердив Мінрегіон
У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.
Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.
Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.
Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.
У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень.
У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.
Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.
Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні.
Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана.
До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.
У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету.
Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана.
Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
Фото: коллаж KV
КиевVласть
13 лютого 2020 г. 18:00
Раздел: Тексти
Спікер парламенту Разумков проїхався селами Київщини
Спікер парламенту Дмитро Разумков здійснив робочий візит Київською областю. В рамках заходу ним були відвідані будівництво модернової школи у селі Гора на Бориспільщині, підприємство Kostal, що виробляє автозапчастини на експорт, та Циблівський реабілітаційний центр, де на лікуванні перебувають ветерани війни на Сході України.
Як стало відомо KV, 12 лютого спікер Верховної Ради Дмитро Разумков здійснив візит Бориспільським і Переяслав-Хмельницьким районами Київщини.
Делегація у складі голови Київської ОДА Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка проінспектувала будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Гора Бориспільського району на Київщині, а також виробничі потужності підприємства “Костал Україна”, відвідали Український державний медико-соціальний центр в с. Циблі у Переяслав-Хмельницькому районі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Школа
Будівництво школи у селі Гора розплановано на два роки, ймовірна дата здачі в експлуатацію — IV квартал 2021 року. Загальна площа складатиме 13,8 тис кВ м, із них площа забудови — 3,9 тис кв м. Всього на будівництво школи планують витратити 162 млн 844 тис. 193,44 гривень. Будівельники кажуть, що ще два місяці тому на місці, де зараз закладають фундамент будівлі, розрахованої на 600 учнів, був пустир.
Оглядаючи будівництво, Разумков зауважив, що через розбудову Києва збільшується і потреба в освітніх закладах – садочках та школах.
“З Києва важко побачити, де потрібно в районі провести ремонт чи прокласти нову дорогу. Набагато краще такі питання розумієш, коли щодня ходиш цими дорогами. Тому реформа децентралізації є дуже важливою для України. […] Кошти на це будівництво на 2020 рік передбачені, сподіваємось, що і в бюджеті на 2021 рік ця тенденція збережеться. Але тут багато залежить і від роботи місцевої громади та влади. Населені пункти завдяки реформі децентралізації отримують більше повноважень та можливостей, адже більше коштів залишається на місцях. На будівництві школи ми мали змогу порівняти те, що є і те, що, я сподіваюсь, буде в кінці 2021 року”, — зауважив Голова ВР.
Як писала KV, цю школу планували до цього здати у 2020 році: у 2019 будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році – ще на 152,96 млн гривень. Компанія-підрядник, яка виграла тендер, заснована братами-депутатами Бориспільської міськради Володимиром та Ігорем Шалімовими.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Місцеві жителі та активісти зустріли делегацію та подякували Разумкову і Чернишову за підтримку Гірської ОТГ і будівництва школи. Попросили також сприяти будівництву через співфінансування, адже коштів однієї громади не вистачить, аби покрити видатки.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
“Обласна адміністрація тримає хід будівництва школи під постійним контролем. Мешканці села Гора також долучаються до цього процесу, бо вони зацікавлені, щоб школу збудували якісно. Я впевнений, що завдяки спільному контролю ми не лише відкриємо цей освітній заклад, а й реалізуємо проєкт, на який рівнятиметься система освіти області”, – зазначив голова КОДА Олексій Чернишов.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
“Костал”
Також у програмі спікера було ознайомлення з роботою підприємства ТОВ “Костал Україна” у м. Переяслав. Генеральний директор підприємства Радослав Шкуп розповів Голові Парламенту про проєкт будівництва нового заводу на території Бориспільського району Київської області, яке має розпочатися вже в травні цього року.
Зокрема, він зазначив, що реалізація проєкту вимагає залучення 13 мільйонів євро інвестицій для будівництва заводу і ще 26 мільйонів – для його оснащення необхідною технікою. Новий завод дозволить створити 900 робочих місць в області.
“Це підприємство працює з 2006 року, забезпечує 1000 робочих місць, мінімальна заробітна плата після вирахування податків — 10 тисяч гривень, що є непогано на сьогодні і для області. Інвестування зараз йде близько 24-26 млн євро. Це гарний приклад того, коли ми дійсно є конкурентоспроможними, тому що те, що виробляється на цьому підприємстві, ми бачимо в європейських автомобілях. Треба в рамках діючого законодавства допомагати таким підприємствам, і позиція голови КОДА абсолютно конструктивна — вони готові допомагати, щоб було і інвестору комфортно, і щоб не з'явилося людини, яка забажає нажитися на цьому. Щодо Верховної Ради, то ми зробимо все від нас залежне, щоб створити умови для залучення додаткових інвестицій в Україну”, – наголосив Дмитро Разумков.
Центр реабілітації
В Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни у с. Циблі, у якому станом на 10 лютого 2020 року проходять реабілітацію 185 учасників АТО, спікер парламенту поспілкувався з персоналом закладу та учасниками АТО/ООС. Він подякував ветеранам за службу і запевнив у готовності Верховної Ради України зробити все можливе для припинення війни на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України.
“Госпіталь є дуже важливим. Дуже багато людей повертається з війни, і сьогодні для нормальної реабілітації люди, які пройшли АТО/ООС, мають повернутися до нормального емоційного та психологічного стану і, на жаль, подекуди фізичного”, – підкреслив Дмитро Разумков.
Читайте: На Киевщине планируется развивать два реабилитационных центра для военных
Дмитро Разумков, нагадаємо, – син засновника Українського центру економічних і політичних досліджень (зараз – Центр імені Разумкова), екс-заступника секретаря РНБО Олександра Разумкова, нині покійного. Був політичним керівником штабу Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 р. До обрання нардепом був керуючим партнером і директором "Ukrainian Politconsulting Group".
Читайте: Председателем ВР IX созыва избран Разумков, его заместителями Стефанчук и Кондратюк
На початку лютого 2020 року стало відомо, що Дмитро Разумков обмежив доступ в кулуари парламенту колишнім його членам. Тепер для них відведено одне місце, де вони зможуть перебувати в адміністративній будівлі Ради – гостьова ложа. Бути присутнім в популярних для роздачі коментарів пресі кулуарах на першому, другому і третьому поверсі будівлі ВР на столичній вулиці Грушевського вони тепер не зможуть – на відміну від помічників діючих нардепів і журналістів.
Читайте: Бывших нардепов не будут больше пускать в кулуары парламента
Фото: KV, Переяслав-Хмельницька міська рада КиевVласть
8 лютого 2020 г. 14:09
Раздел: Новини
В Вашингтоні відбудеться “Діалог про майбутнє: Україна-США”
На початку березня в Вашингтоні відбудеться “Діалог про майбутнє: Україна-США” – декілька фахових зустрічей української делегації з політиками та політичними й медійними фахівцями з Капітолійських пагорбів. Організатори зустрічі запрошують до участі у діалозі всіх бажаючих.
Про це KV стало відомо з релізу організаторів “Діалогу про майбутнє: Україна-США”, який має відбутись з 29 лютого по 6 березня.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Протягом 1-5 березня у Вашингтоні українська делегація зустрінеться з наступними представниками вашингтонського істеблішменту.
Бенджамін Кардін
Сенатор від Демократичної партії. До Сенату обирався тричі – в 2006, 2012 та 2018 роках. Демократ з пятдесятирічним досвідом, який не програв жодних виборів за свою кар’єру. 1979-1986 рр – член Палати представників Меріленду. 1987-2007 рр – член Палати представників США. Автор “Закону Магнітського” (обмежувальні санкції щодо російських чиновників, пов’язаних зі справою компанії “Hermitage Capital Management” та загибеллю Сергія Магнітського). Доктор юридичних наук. Майкл Капуто
Радник із питань комунікацій у президента США Дональда Трампа в 2015-2016 рр. Працював в адміністрації президента США Рональда Рейгана. Був керівником медіа-служби президента США Джорджа Буша-старшого. Працював менеджером кампанії Карла Паладіно на посаді губернатора Нью-Йорку. Політичний консультант з питань комунікацій і ЗМІ, політичний діяч Республіканської партії.Прасана Лал Дас
Провідний спеціаліст Світового банку, що працює над стратегією обробки даних в глобальній практиці “Торгівля і конкурентоспроможність”. Також Прасана керує розробкою відкритої платформи даних про торгівлю і конкурентоспроможність Світового банку. Він вивчає роль IoT для надання державних послуг і роль “Big Data” в виробничо-збутових ланцюжках. Прасана багато працював в приватному секторі, допомагаючи компаніям розробляти стратегії використання інформації в якості конкурентного активу бізнесу.Томас Опель
Віце-президент Американської ради з питань сталого бізнесу (ASBC), членський склад якої становить понад 250 тис. підприємств в широкому спектрі галузей. ASBC охороняє в державній політиці інтереси відповідальних компаній, їх клієнтів та інших зацікавлених сторін. Заснована в 2009 році.Діна Елліс Рочкінд
Юрист і топ-лобіст. З 1995 року працювала у комітеті з банкінгу, а також у комітеті Конгресу США з фінансових послуг. У 2001 році долучилася до роботи в команді Джорджа Буша-молодшого. З 2011 році – старший радник з фінансових послуг. Більший час свого професійного досвіду фактично брала участь у керуванні найбільшим бюджетом у світі.Джордан Ліберман
П’ять років був видавцем журналу “Campaigns & Elections”. Брав участь у кампанії кандидата в президенти України Віктора Ющенка в 2004 році та інших кампаніях в США та світі. Застосовував технології Big Data. Бакалавр університету Пенсільванії та MPA у Колумбійському університеті. Читав лекції в Прінстоні, Пенсільванському університеті та Університеті Джорджа Вашингтона. Виступав аналітиком CNN, Fox та MSNBC.Алан Каллісон
Відомий журналіст, публіцист, автор ряду викривальних статей. Провідний оглядач “The Wall Street Journal”, що висвітлює питання національної безпеки з Вашингтону, має понад 20 років досвіду роботи в цьому журналі. Також працював на керівних посадах в інформаційних агентствах Associated Press і Dow Jones. Був керівником Московського бюро AP/Dow Jones.Також відбудуться зустрічі з:
представником офісу Френсіса Руні – Джо Барлетом, керівником відділу міжнародної політики;
Френсіс Руні (на фото) – представляє 19-й округ Флориди в Конгресі. У 2005-2008 роках був послом США у Ватикані. В 1984 році Руні та його родина створили Rooney Holdings, Inc., диверсифіковану групу компаній у сфері будівництва, розвитку нерухомості, фінансів та виробництво електроніки. Основними пріоритетами конгресмена Руні є розширення мораторію на буріння на березі моря в Східній Мексиканській затоці та повне фінансування проектів, що містяться в Комплексному плані відновлення еверглейдів (CERP) для захисту та відновлення вододілу озера Окічобі.представником офісу Мерсі Каптур – Ольгою Онішко, фахівцем налагодження взаємозв’язків з представниками України;
Марсі Каптур (на фото) представляє 9-й округ штату Огайо в Палаті представників від Демократичної партії. Співголова Українського кокусу в Конгресі США. Службовець із найбільшим стажем роботи в Палаті представників США (від 1983 року). Пропрацювавши 15 років планувальником міста та регіону, насамперед у Толедо та Чикаго, вона прийняла призначення на посаду радника з внутрішньої політики президента Джиммі Картера. Під час його Адміністрації вона сприяла ухваленню 17 законопроектів щодо реновації житла застарілих мікрорайонів. Вона є першою жінкою, яка очолила підкомітет з питань енергетики та розвитку водних ресурсів підкомітету з питань домогосподарств. Аавтор книги “Жінки в Конгресі: Одісея двадцятого століття” (1996 р.в.).представниками Міжнародної організації “Репортери без кордонів”.
Під час зустрічей будуть обговорюватись:
економічна співпраця (що передбачає обговорення конкретних можливостей співпраці за окремими галузями);
суспільна дипломатія та робота над позитивним сприйняттям країн у суспільстві;
розвиток демократії, партійне будівництво та еволюція внутрішньої політики в Україні;
механізми змін щодо розвитку: досвід США для України;
внутрішньополітичний аспект України: європейська перспектива, російська агресія, допомога США, взаємовідносини та криза;
розвиток громадянського суспільства: реальні кроки;
підписання Меморандумів про співпрацю та взаємопідтримку.
“Ми запрошуємо до участі в такому діалозі представників політичних кіл, аналітичних центрів, передових аналітиків і представників прогресивного українського бізнесу, громадських діячів та всіх зацікавлених. Приєднуйтесь до зустрічі з політичним істеблішментом США. Такий візит буде вкрай актуальним, оскільки відбудеться напередодні виборів президента США, на початку виборчої кампанії”, – сказано в релізі.
Також зазначається, що “Діалог про майбутнє: Україна-США” буде цікавим політичним та громадським діячам, представникам бізнесу та медіаспільноти.
Для уточнення подробиць щодо вартості поїздки організатори посять звертатить за телефонами +38-095-436-55-44 та +38-044-227-94-20.
Організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США” виступають Institute for democracy and development PolitA, SIC Group International. Ukrainian Assotiation of Government Relations Professionals and Lpbbyists.
Фото: надані організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США”
КиевVласть
4 лютого 2020 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Я розіслав усім депутатам Верховної Ради розроблений мною проєкт Закону України “Про припинення дискримінації власників сільськогосподарської землі, підтримку самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності та ефективний обмін правами на землю (Про прогресивні земельні відносини)”.
До проєкту Закону додано:
- пояснювальну записку, в якій обґрунтовано необхідність Закону для регулювання земельних відносин;
- порівняльну таблицю до проекту Закону, в якій наведені необхідні зміни до діючих Законів України.
Основні тези проєкту Закону “Про прогресивні земельні відносини”:
- підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
- надати селянам-власникам землі право розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
- фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
- обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
- кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних.
- кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
- кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
- допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі).
- формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі.
- набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно:
- фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше максимального розміру земельної ділянки, отриманої в результаті розпаювання;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені українського народу, – в межах, визначених Конституцією України.
Формування основних тез законопроекту відбувалося, зважаючи на ситуацію, яка склалася, на основі бажань та мотивацій власників землі сільськогосподарського призначення, розуміння ситуації громадянами України, забезпечення національної і продовольчої безпеки, практичності реалізації законопроекту.
Мої пропозиції не ідеальні, але суть їх проста. Хочемо ринкових відносин – давайте звільнимо селян з кріпацтва і дамо право розривати договори оренди, про що так мріють селяни-власники землі. Хочемо інвестицій – давайте зробимо об’єкти для інвестування у вигляді товариств власників землі і проінвестуємо об’єднання власників землі і кожного селянина окремо. Хочемо повернення українців додому – давайте робити їх реальними власниками, і почнемо цей процес із земельних відносин, зробивши власників землі власниками аграрних виробництв. Давайте робити все самі, а не чекати, що хтось зробить за нас, робімо все самі: від дітей до економічного розвитку країни – навіщо підміняти себе у своїй сім’ї незрозумілими сусідами.
Ми можемо разом дискутувати, змінювати і покращувати запропонований мною текст законопроекту та його назву, виправляти граматичні помилки, вносити законопроект разом чи об’єднано з іншими депутатами, вносити пропозиції і поправки – покращення в інтересах українців не має меж, але суть повинна залишитися: законопроект повинен бути в інтересах українців і української держави, а не в інтересах бізнесу, орендарів, латифундистів, транснаціонального капіталу, агресорів та інших ворогів.
Основними позитивними наслідками законопроєкту стане:
- припинення дискримінація власників землі її користувачами (орендарями);
- припинення дії необґрунтованих перепон у володінні та розпорядженні землею її власниками;
- отримання країною ефективного власника землі в результаті ефективного обміну землею без втрати суб’єктності права власності на землі;
- формування і впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
- зростання доходів власників землі від землі, що їм належить;
- об’єднання власників землі з метою повноцінного розвитку аграрного виробництва на території територіальної громади (громад);
- справедливе усуспільнення результатів діяльності підприємства між усіма учасниками утворення відповідно до внеску учасника чи виконуваної роботи;
- формування умов для переходу до самостійного господарювання на землі її власниками;
- формування сприятливих інвестиційних умов для розвитку аграрної галузі;
- унеможливлення будь-якої концентрації землі як негативного чинника для соціально-економічного розвитку країни;
- початок зростання цінності землі;
- унеможливлення загрози національній та продовольчій безпеці країни від формування ірраціональних земельних відносин;
- унеможливлення політичних і соціальних конфліктів на грунті земельних відносин.
У зв’язку з важливістю питання земельних відносин я не став очікувати законодавство про “народовладдя”, щоб ним скористатися для реалізації своєї ініціативи з впровадження прогресивних форм земельних відносин. Зараз законодавство про “народовладдя” не потрібне для тих, хто задумав розпродати, віддати в концесію, продати, приватизувати, втратити, знищити все, що стосується українців і їхньої держави, а після – воно не потрібно народу, бо не буде над чим в законний спосіб встановлювати народовладдя.
Запропонована мною форма законодавчої ініціативи в певній мірі є проявом народовладдя. Вона зумовлена тим, що необхідного Закону про земельні відносини в інтересах українців, України, власників землі і тих громадян України, які хочуть стати власниками землі, ще не було ініційовано.
Народовладдя можемо творити вже зараз без удаваної більшості, творити розумом і розумінням беззаперечної необхідності діяти в інтересах людей – в суспільних інтересах. Сподіваюся, що мій приклад наслідуватимуть й інші громадяни України.
Сподіваюся, що народовладдя живе в душі кожного депутата та реалізується в обов’язках зробити життя кожного громадянина України кращим.
Народний депутат – носій законодавчої ініціативи, яка реалізується у формі внесення до Верховної Ради Законопроекту, і саме тому я звернувся з пропозицією до депутатів внести запропонований мною проект Закону “Про прогресивні земельні відносини”.
Я не маю відношення до жодної політичної партії. Запропонований мною проект Закону відображає моє особисте бачення, але з урахуванням наявних обставин і оптимально-необхідних результатів. Сподіваюся, моє особисте бачення буде відповідати баченню більшості громадян України.
Антинародні законопроекти про так званий обіг земель чи так званий ринок земель, які є на розгляді у Верховної Ради (законопроекти №2178-10, №2194), не несуть ніяких позитивних змін для українців, а прописані в інтересах суто обмеженого кола осіб, в який ви, шановний депутате, навряд чи попадаєте. Ці законопроекти не про ринок в земельних відносинах, ці закони про монополію на землю – безправне право селян продати землю заздалегідь визначеним особам. Ці законопроекти не про перетворення селянина на власника аграрного виробництва і не про збільшення доходів власників від землі. Ці законопроекти не про створення робочих місць і не європейський рівень оплати праці. Ці законопроекти не про усуспільнення прибутку і не соціальну спрямованість економіки, як визначає Конституція України. Ці законопроекти проти селян-власників землі і проти українського народу в цілому.
Окрім того, що неможливо допустити, щоб законопроекти №2178-10 та №2194 були проголосовані, необхідно вже визначатися з національно-орієнтованим законодавством з земельних відносин, яке забезпечить ефективне відновлення та зростання аграрної галузі в інтересах українців.
P.S.
Хтось може сказати, що закон з такими принципами не буде прийнятий, бо не має зараз в Раді національно-орієнтованої більшості і не має смислу займатися цим законопроектом. Але законопроект не для більшості у Верховній Раді, законопроект для українців. Всі повинні знати, яким могло бути чи може бути національно-орієнтоване законодавство з земельних відносин. Тому обговорюємо, думаємо, вирішуємо.
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій