Компанія KBD.estate анонсує масштабний для України проєкт будівництва першого приватного міста. Фактично, це пілотний проєкт населеного пункту повністю під приватним управлінням, що вже має світову практику у різних аспектах економічної ефективності. На території таких міст діють спеціальні економічні зони, які створюють комфортні умови для розвитку бізнесу і, зрештою, перетворюють такі міста на мегаполіси. Перший крок до реалізації такого проєкту зробив київський забудовник Євген Леськів (на фото), засновник та власник компанії KBD.estate, який у подробицях розповів KВ про функціонування подібного міста, як про найближчу перспективу, та став першим в Україні девелопером, який вже будує приватне місто.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Євген Леськів: Як часто можна чути від друзів, які живуть у передмісті, що їх дітям не вистачає місць у дитячому садку? Чи, наприклад, про численні проблеми із доступом до медичної допомоги, коли швидка допомога зовсім не швидка? Або про бюрократію, коли для оформленням документів потрібно їздити до іншого населеного пункту. Всі ці речі говорять про те, що швидко будувати житло у нас давно навчилися, а організувати якість життя – ні. І це явище – проблема у кожному регіоні України, а не лише у Київській області. Саме тому ми впевнені, що будівництво першого приватного міста в Україні покаже, як можна керувати територією, якщо це управління замкнуте у вертикально інтегрований цикл у приватній компанії. KВ: Тобто ви пропонуєте будувати житловий комплекс одночасно з інфраструктурою? Євген Леськів: Не просто паралельно будувати, а на етапі проєктування прораховувати, скільки місць у дитсадках буде потрібно, де мають бути розміщені школи, які дороги та комунікації туди прокласти, щоб забезпечити всім необхідним, як організувати транспорт. Зараз ми спроєктували великий населений пункт з низькоповерховою забудовою в межах села Глібівка Вишгородського району Київської області. На 130 гектарах землі будуються 925 тис. кв. метрів житла, тобто у 16 ​​тис. квартир ми зможемо розселити понад 28 тис. людей. Проект нового міста в Глібівці, вид згори Це означає, що ми спочатку маємо закласти зручне розташування амбулаторій для медобслуговування населення та зручну логістику роботи швидкої допомоги, пожежної частини та організувати безпеку – починаючи від освітлення та тривожних кнопок у всіх зонах доступності до будівництва нової поліцейської ділянки. KВ: За фактом, ви прискорюєте процеси, закладені у функції держави – забезпечити соціальні потреби людей, які проживають на території? Євген Леськів: Саме так. Грубо кажучи, після будівництва житлового комплексу в передмісті зараз потрібно чекати державних субвенцій та бюджетування, щоб розпочалося будівництво поліклініки чи дитячого садка. Це розтягується на роки та викликає колапс у соціальній системі, що вже існує. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться З урахуванням нинішньої кількості внутрішніх переселенців, я не бачу іншого способу вийти з цієї проблеми, окрім як включатися у будівництво соціальних об'єктів та не сидіти в очікуванні допомоги. KВ: Наскільки можлива організація такого міста у правовому полі в нинішній ситуації? Євген Леськів: Органи місцевого самоврядування у нас законодавчо мають достатню самостійність для прийняття таких рішень. Крім цього, до можливостей створення приватних міст можна знайти посилання ще в Європейській хартії місцевого самоврядування – базовому документі, який з 1985 року затвердив принципи самоврядування на практиці. Проектні рішення нового міста в Глібівці Україна ратифікувала Хартію у 1997 році та увійшла до сім'ї європейських країн, які сповідують правило надавати більшу свободу враховувати місцеві умови при здійсненні повноважень органами місцевого самоврядування. У цьому канцелярському формулюванні вшитий важливий принцип – люди мають право обирати умови, в яких хочуть жити у своїй громаді. KВ: Чи є успішні світові приклади? Євген Леськів: У динаміці цікавий Дубай, де уряд постійно працює над законами, відмінними від шаріату. Привабливість сьогоднішніх спеціальних зон, як мінімум, у тому, що там нижчі податки, а законодавство настільки гнучке, що носить швидше захисний, ніж обмежувальний характер. Усе це природно стимулює розвиток бізнесу. Проектні рішення нового міста в Глібівці Для нас також є пріоритетом стимулювання бізнесу на цій території. Для цього в нашій країні відкриті широкі можливості, насамперед, з урахуванням існування вільних економічних зон та регулюючого законодавства для них. Необхідне лише калібрування деяких нормативно-правових актів під поточні реалії. KВ: Які терміни реалізації вашого проєкту, наскільки оперативно можна заселити людей за умови, що в країні воєнний стан та всі забудовники мають зараз збитки? Євген Леськів: Ми були одними з перших, хто відкрив свої продажі у травні поточного року, тому що розуміємо, що не можна заморожувати будівельний бізнес зараз. Як і у всього бізнесу, у першому кварталі ми зазнали багатомільйонних збитків, але при цьому у нас не стояло питання про те, як використовувати наявні ресурси, коли проти нашої країни розпочалася військова агресія. Тому ми першими передали нашій армії на потреби оборони будівельні матеріали та допомогу на будівництво укріплень на суму понад 40 млн гривень. Ми маємо повне розуміння, що зараз не можна міркувати категоріями прибутку та кон'юнктури ринку, наші зусилля мають бути зосереджені на допомозі, корисності та роботі, яка дасть можливість людям вкладати гроші у власне житло. Життя триває та інвестиції у будівництво необхідні, щоб була можливість зупинити від'їзд людей із країни. Проектні рішення нового міста в Глібівці Окрім того, я впевнений, що багато з тих, хто виїхав, повертатимуться в Україну, і для цього потрібно дивитися на кілька кроків вперед – необхідно створювати умови гідного життя та роботи. У Глібівку на Київщині ми плануємо заселити перші сім'ї вже на початку 2023 року. Фото: надані KBD.estateКиївВлада

Мешканці житлового комплексу (ЖК) “Welcome Home на Ревуцького” (Дарницький район Києва) вже більше двох років намагаються добитися справедливих і законних цін на електроенергію. Через невиконання забудовниками технічних умов від “енергетиків” люди вимушені сплачувати “за світло” за комерційними тарифами, які втричі перевищують тарифи для населення. Наразі численні звернення та попередження про проведення акцій протесту ні до чого не призвели – навіть в нинішніх умовах, коли багато хто втратив роботу, мешканцям цього ЖК доводиться сплачувати за електрику до 6 тис. гривень на місяць. Цілком можливо, що таке ігнорування проблем інвесторів цього комплексу пов'язано з впливовістю власників компанії-забудовника, яка входить до орбіти групи “Фундамент”: як відомо, на головних ролях у ній знаходиться оточення нардепа Андрія Пузійчука (фракція “ВО “Батьківщина, на колажі праворуч) та заступника голови КМДА Вячеслава Непопа (на колажі в центрі). Як повідомили KВ мешканці ЖК “Welcome Home на Ревуцького”, наразі вони активно добиваються вирішення проблеми “космічних” тарифів на електроенергію в своїх будинках. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Так, у їхньому зверненні до редакції нашого видання повідомляється, що два будинки цього комплексу на вул. Вишняківській, 2 і 4 були введені в експлуатацію 24 вересня 2019 року (сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) №ІУ163192600835, документ наразі відсутній у відкритому доступі. – KВ). Однак, при введенні в експлуатацію замовником будівництва – ТОВ “Артігас” – були порушені ряд норм будівельного законодавства, внаслідок чого мешканці не мають можливості укласти прямі договори на постачання та розподіл електричної енергії за тарифом для населення. Серед іншого, як повідомляється в зверненні, забудовник не виконав технічні умови постачальника послуг ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі”. За інформацією мешканців ЖК “Welcome Home на Ревуцького”, результатом таких порушень стало те, що при заселенні власники будинків були вимушені укласти не прямі договори споживачів про надання послуг з розподілу електричної енергії із ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі”, а договори на тимчасове компенсування витрат на електричну енергію із управителем будинків – ТОВ “Фундамент Сервіс”. Як наслідок – мешканці близько пяти сотень заселених квартир зобов'язалися компенсувати вартість спожитої електричної енергії не за тарифами для населенням (1,44 грн та 1,68 грн за кВт/год. відповідно), а за комерційними тарифами (близько 5 грн за кВт/год. до початку активної фази війни в Україні, 3,95 грн за кВт/год. на даний час), за якими “Фундамент Сервіс” отримує ці послуги. При цьому, у зверненні уточнюється, що вказана компанія стала управителем против волі мешканців. “Такі витрати стали великим тягарем для мешканців, особливо за тієї умови, що у будинках відсутні газ та гаряче водопостачання, вони повністю електрифіковані, а у квартирах встановлені електроплити, електричні сушарки та бойлери. Крім того, постачання води йде через насоси, які такоє живляться електричною енергією, а в кожній із секцій працюють по 3 ліфтові кабіни. Мешканці будинків у зимовий період вимушені сплачувати ТОВ “Фундамент Сервіс” за електричну енергію суми у середньому від 2 тис. грн до 6 тис. грн на місяць, що стає вже непосильним тягарем, особливо в умовах воєнного стану”, – повідомляється в зверненні. Також мешканці ЖК “Welcome Home на Ревуцького” повідомили про те, що, незважаючи на проблеми із знеструмленням, у них відсутні юридичні підстави для виклику спеціалістів в екстрених або аварійних випадках. Це пов'язано з тим, що у ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” даний комплекс обліковується як “будівельний майданчик”. При цьому, за даними мешканців будинків на вул. Вишняківській, 2 і 4, їхні постійні звернення до управляючої компанії ТОВ “Фундамент Сервіс” та замовника будівництва ТОВ “Артігас” не дають позитивних результатів. “Воєнний стан для багатьох громадян нашої країни став фінансовим випробуванням. Багато людей були позбавлені роботи та відповідних прибутків, вимушені економити на продуктах харчування та не можуть сплачувати комунальні платежі – особливо в настільки великих розмірах за комерційними тарифами. Несплата комунальних послуг призводить до накопичення боргів, що вкрай невигідно всім учасникам цього конфлікту. Соціальна напруга щодо вказаного питання настільки висока, що всі мешканці готові до проведення безстрокових акцій протестів та перекриття вулиць. Протест у вигляді перекриття вулиці планувався на 1 березня 2022 року, але його не було проведено через початок активної фази війни в України та заборону проведення масових зібрань. Проте, після перемоги України одними протестами ми не обмежимося”, – повідомили мешканці ЖК “Welcome Home на Ревуцького”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія 23 липня 2015 року Київрада рішенням №884/1748 передала ТОВ “Артігас” в оренду на 20 років дві земельні земельні ділянки на вул. Ревуцького (перетин з вул. Вишняківською) загальною площею 0,77 га. Так, ділянка площею 0,6255 га (кадастровий номер 8000000000:90:292:0111) була передана столичною владою для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру, а ділянку площею 0,1507 га (кадастровий номер 8000000000:90:292:0176) було надано компанії з тим же цільовим призначенням, але з уточненням, що вона має використовуватися для влаштування виїздів та під'їздів. Відзначимо, на той час обидві ділянки знаходились в користуванні у обслуговуючого кооперативу “Гаражно-будівельний кооператив "Союз молоді”, і на підставі згаданого вище рішення депутати Київради позбавили цей кооператив права на цю землю. Через два місяці після схвалення цього землевідводу, 25 вересня 2015 року, між ТОВ “Артігас” і столичною міськрадою було укладено два договори оренди зазначених ділянок. У подальшому, 31 березня 2016 року, Київрада рішенням №271/271 змінила вид використання ділянки площею 0,6255 га, встановивши, що вона може бути використана для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового та торговельного комплексу. За даними інтернет-сайта про нерухомість “ЛУН”, впродовж 2016-2017 роках ТОВ “Артігас” отримала дозвіл на проведення будівельних робіт від ДАБІ та погодила с держархбудінспекцією внесення змін до них. Вказані документи наразі відсутні у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) на час воєнного стану в Україні заблоковано для громадськості. Проте, за даними “ЛУН”, згідно з дозволами ТОВ “Артігас” отримало право будувати два 27-поверхових будинки на 641 квартиру, а генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “КЖБК БМУ-1”. Будівельні роботи тривали близько двох з половиною років. Врешті-решт забудовники отримали від ДАБІ згаданий вище сертифікат №ІУ163192600835 від 24 вересня 2019 року про введення будинків у експлуатацію. Надалі, коли інвестори будівництва з'ясували, що їм доведеться переплачувати за електроенергію, вони почали свою боротьбу. Вони зверталися до різних органів та інстанцій (у тому числі – до Офісу Президента України і комітета Верховної ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг) з вимогами вирішити цю проблему. Проте віз і нині там. Своє роз'яснення даної ситуації мешканцям ЖК “Welcome Home на Ревуцького” нещодавно надали в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Так, 3 червня 2022 року цей орган повідомив скаржникам, що для вирішення усіх питань забудовники мають виконати всі свої проєктні рішення, забезпечити перевірку “ДТЕКом” змонтованої схеми електричних мереж, в тому числі – вузлів обліку та струмообмежуючих пристроїв на їхню відповідність проєктних рішень, розробити проєкт внутрішнього електропостачання із розбивкою дозволеної до використання потужності на загальнобудинкові потреби та по кожній окремій квартирі, укласти договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка витрачається на технічні цілі, тощо. “Фундаментальні” бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Артігас” було засноване в лютому 2014 року. Керівником компанії вказана Валентина Костюк, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканка смт Гостомель Бучанського району Київської області Олена Марчук. Відзначимо, ТОВ “Артігас” фігурує у кримінальному провадженні за фактом можливих зловживань, які були допущені секретарем комісії Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури VIII скликання Сергієм Кримчаком (депутат Київради VI-IX скликань, у поточній каденції обраний від “Єдності”) при передачі комунальної землі своїм родичам. У матеріалах слідства немає даних щодо незаконності відведення згаданих вище ділянок зазначеній компанії, проте правоохоронці прямо вказують, що цим ТОВ володіють особи із оточення Кримчака. Читайте: Коронавирус в помощь: суд третий год не может вынести приговор депутату Сергею Крымчаку Київське ТОВ “КЖБК БМУ-1” було зареєстроване в грудні 2011 року. Керівником цієї компанії вказано Юрія Салогуба, засновником – мешканця Києва Володимира Тельовича, кінцевим бенефіціаром – киянина Євгена Борисенка. Раніше, з моменту заснування ТОВ “КЖБК БМУ-1” і до березня 2019 року, засновниками цієї компанії було вказано ТОВ “Фундамент БМУ-1” і ТОВ “Фундамент Девелопмент”. Столичне ТОВ “Фундамент Сервіс” було засноване у вересні 2016 року. Керівником компанії вказана Олена Таран, засовником – згадане вище ТОВ “Фундамент БМУ-1”, кінцевим бенефіціаром – мешканець міста Павлоград Дніпропетровської області Олексій Ведмедєв (на колажі ліворуч). Система Youcontrol відносить ТОВ “Фундамент БМУ-1”, ТОВ “Фундамент Девелопмент” і ТОВ “Фундамент Сервіс” до так званої “групи Фундамент”. Вказана група спеціалізується на будівництві об'єктів житлового, соціального та адміністративного призначення тощо, а до її складу входить близько чотирьох десятків компаній, які забезпечують повний цикл виробництва та обслуговування нерухомості. Ключовими особами цієї групи є її генеральний директор, згаданий вище підприємець Олексій Ведмедєв і народний депутат України діючого IX скликання Андрій Пузійчук (фракція “ВО “Батьківщина”).  Читайте: Помочь и наказать: инвесторы ЖК “Отрадный-2” просят руководство столицы разобраться со строительством их дома Як раніше повідомляла KВ, вказана група тісно пов'язана із одіозним заступником голови КМДА та екскерівником КП “Житлоінвестбуд-УКБ” Вячеславом Непопом. Так, цей чиновник у середині 00-х років був головою наглядової ради ПрАТ “Фундамент”, яке входить до цієї групи. Також протягом останніх років компанії “Фундамента” неодноразово за сумнівних підстав отримували бюджетні будівельні “підряди” від структур КМДА (у тому числі – від “Житлоінвестбуда-УКБ”), що звертало на себе увагу правоохоронних органів. Крім того, донька Непопа Марія станом на 2018 рік працювала економістом в одній із компаній цієї “бізнес–імперії”. Читайте: Миллиарды Непопа: Нацполиция расследует сомнительные закупки КП “Житлоинвестбуд-УКБ” Відзначимо, з 2018 року Вячеслав Непоп як заступник голови КМДА курує в столиці усі питання, пов'язані з будівництвом – він офіційно контролює діяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва КМДА. Також до цієї сфери дотичний заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року контролює діяльність Департаменту земельних ресурсів КМДА та Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Сферу столичного житлово-комунального господарства через профільний департамент КМДА з 2014 року контролює заступник очільника столичної міськдержадміністрації Петро Пантелеєв. Він же за розподілом обов'язків заступників голови КМДА комунікує з ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” та усіма іншими енергетичними компаніями. Фото: колаж КВ КиївВлада

Директор Департаменту продажу і маркетингу ПрАТ “ХК “Київміськбуд” Тетяна Маркова розповіла, чи готові будівельники змінювати свої стратегії продажу і переорієнтоваватися з продажів квадратних метрів на ранніх етапах будівництва на продажі вже готового житла. Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби ХК “Київміськбуд”. Підписуйтесь на “КиївВладу” За даними аналізу, який здійснюється в межах проєкту “Росія заплатить” командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки), станом на 19 травня 2022 р. в Україні внаслідок бойових дій було зруйновано 38,6 млн кв. м житла. Країна вкрай потребує великої кількості вже готових квартир та будинків. Видання Property Times запитало у забудовників, чи готові вони змінювати свої стратегії продажу і переорієнтоваватися з продажів квадратних метрів на ранніх етапах будівництва на продажі вже готового житла, і як це може позначитися на їхній роботі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Тетяна Маркова, директор Департаменту продажу і маркетингу ПрАТ “ХК “Київміськбуд” розповіла, що для того, щоб будівельники могли змінити стратегію продажу і продавати готові квартири, потрібно фінансування держави або дотації.  “Наприклад, держава надає дешеві кредити будівельникам, які повертають кошти після введення будинків та продажу квартир покупцям. Люди мають змогу одразу купувати і жити. Своєю чергою, забудовник має змогу працювати і створювати робочі місця. Тоді такий механізм був би дієвий і спрацював. Також це можуть бути не лише дешеві кредити, а і цільові кошти, цільові програми, за допомогою яких “збудував – продав – віддав”, – прокоментувала Тетяна Маркова. Читайте: “Київміськбуд” ввів в експлуатацію паркінг у ЖК “Шевченківський” Фото: ХК “Київміськбуд”.КиївВлада

Найближчим часом тернопільський забудовник “Креатор-Буд” може розпочати реалізацію свого нового столичного проєкту – житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Задля цього планується освоїти територію площею більш ніж 18 га, на якій чверть століття тому функціонував державний готель “Пролісок”. Проти проведення цих робіт активно виступає громада Святошинського району. Місцеві мешканці звертають увагу на те, що будівництво житла заплановане на землі, яка не призначена для цього, будівельні роботи зашкодять розташованому поруч нацпарку “Голосіївський” і зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості. Втім, наразі профільні державні органи ніяк не реагують на відповідні звернення громадян. Можливо, через те, що компанія-забудовник пов'язана з оточенням впливового нардепа від ВО “Батьківщина” Михайлом Цимбалюком (на колажі ліворуч). Як стало відомо KВ, громада Святошинського району наразі активно виступає проти будівництва ЖК “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139 (проєкт забудовника “Креатор-Буд”).Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами мешканки вказаного району Марини Антощук, новий комплекс має з'явитися на місці колишнього готелю “Пролісок”, який вже багато років не функціонує і територія якого станом на сьогоднішній день перебуває в захаращеному стані. Про заплановані будівельні роботи громада дізналася у серпні минулого року: тоді в Святошинському районі спочатку з'явилися вивіски з рекламою цього ЖК, а вже через короткий проміжок часу територія готелю була огороджена і на неї почали звозити будівельну техніку. Протягом наступних декількох місяців активні роботи у вказаній локації не проводились, але близько трьох тижнів тому на цю територію знову почала заїжджати важка техніка. Тоді ж мешканці району помітили, що будівельники почали розбирати будівлі готелю. Розташування майбутнього ЖК на карті Марина Антощук вказує на те, що головними причинами невдоволення громади Святошинського району є невідповідність цільового призначення землі під майбутнім ЖК та можливий негативний вплив цих робіт на екосистеми національного природного парку (НПП) “Голосіївський”. За її словами, земельна ділянка під санаторієм площею більше 18 га фактично оточена нацпарком. Тому, на думку мешканців Святошинського району, і безпосередньо самі будівельні роботи, і майбутнє “заселення” цієї території можуть нести загрозу для нацпарку, який може втратити своє рекреаційне призначення. Ба більше – Марина Антощук з'ясувала, що забудовники на рендерах ЖК “Gravity Park” “намалювали” парковку на частині кварталу №119 цього нацпарку, хоча конкретно дана земля не відведена в їхнє користування.  За словами Марини Антощук, в листопаді 2021 року мешканці Святошинського району подали клопотання до різних державних інституцій стосовно розширення меж НПП “Голосіївський” із включенням до його складу ділянки під готелем “Пролісок”. І хоча таке розширення передбачено діючим законодавством України, жоден з держорганів станом на сьогоднішній день навіть не відповів, чи планується здійснення відповідних заходів. “Ми не проти того, щоб на цій території здійснювалися заходи з рекреації – якби там будували щось на кшталт санаторію, то ніхто, мабуть, і слова не сказав би. Але вони хочуть спочатку побудувати там 12 будинків, а в перспективі – 30 будинків. Ці роботи наражають на пряму небезпеку нацпарк “Голосіївський”. Ми вважаємо, що його просто буде знищено, адже така кількість людей – це не про відпочинок. Також є питання щодо екології: наприклад, наразі незрозуміло, яким чином будуть прокладатися каналізаційні труби від цього ЖК – мабуть, через озеро Верховина. Так, воно непридатне для купання, але все рівно це важливий рекреаційний об'єкт. Крім того, ми прогнозуємо справжній транспортний колапс в цій місцевості – уже сьогодні в'їзд в Київ та виїзд з міста займає до трьох годин, а що буде після будівництва ще декількох десятків будинків? Під шумок, поки йде війна, вони (забудовники. – *КВ) вивісили білборди з надписом “Відбудуємо країну разом”. Тобто, цей ЖК начебто будується для людей, які втратили своє житло, але зрозуміло, що ці люди не мають змоги придбати такі квартири”, – зазначила Марина Антощук. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ вирішила проаналізувати ситуацію навколо цього ЖК, а також вже відправила ПП “Креатор-Буд” питання, відповіді на які найбільше цікавлять мешканців Святошинського району столиці.  Передісторія 27 січня 1998 року КМДА розпорядженням №124 погодила оформлення права постійного користування земельною ділянкою  площею 18,05 га на пр-ті Перемоги, 139 для ВАТ "Туристичний комплекс (ТК) "Пролісок” (кадастровий номер – 8000000000:75:186:0001). Тоді столична влада визначила, що ця земля може бути використана для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд вказаного товариства. 24 червня 1998 року ВАТ “ТК “Пролісок” отримало державний акт на право постійного користування цією ділянкою. 24 грудня 1998 року КМДА своїм розпорядженням №1770 дозволила згаданій компанії проектування та реконструкцію існуючих будівель та споруд на просп. Перемоги, 139 з будівництвом готельного комплексу з інфраструктурою. Вказаним документом було передбачено, що надалі ВАТ “ТК “Пролісок” має отримати вихідні дані на проектування об'єкта, а також – розробити та затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію. Тобто, цей дозвіл був проміжним і не фіксував жодних характеристик “відреконструйованного” об'єкта.  Варто зазначити, що власником ключового пакету акцій ВАТ “ТК “Пролісок” на той час і впродовж наступних двох десятків років була ДАК “Україна туристична” (також ця компанія існувала у формі ВАТ). У свою чергу, остання компанія протягом більшої частини періоду незалежності нашої країни знаходилась у власності держави – Фонду державного майна України, держкомітету по туризму та інших структур. Протягом тривалого часу ВАТ “ТК “Пролісок” фактично не здійснювало жодних заходів з реконструкції, але врешті ситуація змінилася. В кінці 2019 року Фонд державного майна продав державний пакет акцій ВАТ “Україна туристична” новим власникам – ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – за 60,5 млн гривен. Відповідно, готель “Пролісок” також отримав нових власників, які й почали займатися питаннями освоєння 18 га землі біля НПП “Голосіївський”. Так, 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №508 затвердив для АТ “ТК “Пролісок” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції цього комплексу в готельно-туристичний комплекс. Згідно з документом, вказана компанія отримала право проєктувати реконструкцію своїх будівель на пр-ті Перемоги, 139 площею 9,6 тис. кв.м. У КМДА вирішили, що у результаті цієї реконструкції висота вказаних будівель не повинна перевищувати 45 метрів (близько 15 поверхів. – *КВ). В МУО уточнювалось, що об'єкт проєктування розташований в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим АТ “ТК “Пролісок” має виконати інженерну підготовку і захист даної території у відповідності до державних будівельних норм (ДБН). Також в документі вказано, що ділянка проєктування потрапляє в зону обмежень забудови за умови безпеки польотів, що вимагає від АТ “ТК “Пролісок” врахування відповідних вимог Повітряного кодексу України. Інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, кількість будівель, які підлягають реконструкції, кількість машиномісць, які мають з'явитися на цій території, тощо – в МУО зазначені не були. 11 вересня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала АТ “ТК “Пролісок” дозвіл №ІУ013210906546 на проведення 1-ої черги будівельних робіт з реконструкції готельно-житлового комплексу "Пролісок" в готельно-туристичний комплекс. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ПП “Креатор-Буд”. В документі зазначається, що загальна площа забудови території на пр-ті Перемоги, 139 повинна скласти трохи більше 7 тис. кв.м., а загальна площа цього комплексу має скласти 50,1 тис. кв.м. (у тому числі паркінг площею 1 тис. кв.м.). Згідно з дозволом, даний комплекс може складатися з 9-поверхових будівель, кількість яких в документі не зазначається. При цьому в дозволі вказано, що за результатами реконструкції в готельно-туристичному комплексі “Пролісок” планується створити 496 апартаментів – тобто, приміщень для проживання, в яких неможливо оформити “прописку” та в яких комунальні послуги потрібно сплачувати за більш високими ніж в квартирах тарифами. Читайте: ГАСИ разрешила застраивать жилыми девятиэтажками 18 га земли в Святошино Відзначимо, що на сайті нерухомості “ЛУН” повідомляється, що ЖК “Gravity Park”, буде складатися з 13 будинків (а не 12, як повідомляють мешканців Святошинського району), а кількість апартаментів у цьому комплексі дорівнюватиме 406. Інформацію щодо будівництва 30 будинків (вочевидь, в рамках наступних черг), про що повідомляє громада Святошинського району, у відкритих джерелах KВ знайти не вдалося. У жовтні 2021 року будівельний майданчик на просп. Перемоги, 139 на прохання мешканців Святошинського району відвідали активісти об'єднання “Штаб оборони Києва”. Тоді вони знесли огорожу цієї території, явно натякнувши на те, що не допустять будівництва. Але, врешті-решт, на реалізацію планів забудовників такі дії громадськості не надто вплинули. 26 листопада 2021 року народний депутат України Дмитро Гурін направив звернення до НПП “Голосіївський” з приводу можливого впливу запланованих будівельних робіт пр-ті Перемоги, 139 на екологічну обстановку в цій місцевості. У відповідь на це 9 грудня 2021 року нацпарк повідомив, що процес будівництва багатоповерхівок на вказаній території та їх подальша експлуатація, додаткове проведення та використання підземних комунікацій, світлове та шумове навантаження незворотньо вплинуть на стан довкілля, в першу чергу – на природні екосистеми прилеглої частини НПП “Голосіївський”. Проте адміністрація нацпарку не запропонувала жодних дієвих механізмів недопущення зазначеного негативного впливу на екологію – лише висловила занепокоєння та “на словах” підтримала вимоги громади Святошинського району щодо зупинення будівельних робіт. Як неодноразово повідомляла KВ, проблема забудови прилеглої до НПП “Голосіївський” території, так званої “буферної зони”, не є новою. Вона пов'язана з тим, що протягом останніх півтора десятка років, з моменту створення нацпарку в 2007 році, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об'єкту, не встановили та не внесли межі  тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише на папері, а забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель в безпосередній близькості до нацпарка. На необхідності вирішення цього питання неодноразово звертали увагу і депутати Київради, і представники центральних органів влади, але віз і нині там.  У якості альтернативи громадськість пропонувала міській владі своїм рішенням встановити мораторій на забудову 500-метрової буферної зони НПП “Голосіївський”, проте і такий варіант не знайшов практичного втілення. Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Хто в головних ролях? За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “ТК “Пролісок” (до 2010 року – ВАТ, замовник будівництва) було зареєстровано в Києві у 1994 році. Керівником компанії вказано Юрія Сухова, власником найбільшого пакету акцій (81,02%) зазначено АТ “Україна туристична”.  У свою чергу, 100% акцій останнього АТ, як зазначалося вище, володіє ТОВ “Будівельний союз “Моноліт”. Кінцевий бенефіціар АТ “ТК “Пролісок”, АТ “Україна туристична” і ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – мешканець міста Тернопіль Ігор Гуда (на колажі праворуч). ПП “Креатор-Буд” (генпідрядник будівництва) було зареєстровано у 2006 році у Тернополі. Керівником підприємства зазначено Олега Лахіту, засновниками – АТ “Компанія з управління активами “Національний резерв” та згаданого вище Ігоря Гуду, який також є кінцевим бенефіціаром цього ПП. Система Youcontrol відносить АТ “ТК “Пролісок” і ПП “Креатор-Буд” до групи сімей Гуди та Цимбалюк. Основними напрямками діяльності компаній цієї групи є будівництво, нерухомість, медична практика та торгівля медичними виробами. Ключові особи групи – підприємець і власник будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда та сестра його дружини Анна Цимбалюк. До речі, її свекр – екс-голова Львівської та Тернопольскої облдержадміністрацій і народний депутат IX скликання від ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк (член політичної ради вказаної партії). Забудовник “Креатор-Буд” має в своєму портфоліо майже три десятки житлових комплексів у Києві, Львові та Тернополі – як реалізованих, так і тих, що наразі будуються. Читайте: ГАСИ без проблем разрешила строить ЖК “Creator City” на Лукьяновке Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Господарський суд Києва сьогодні продовжить вирішувати долю 375 га землі в Деснянському районі столиці, яка оцінюється на суму близько 10 млрд гривень. Цю землю сільськогосподарське ТОВ “Нова Україна” зареєструвало на себе на праві постійного користування в 2020 році – без рішення столичного муніципалітету та завдяки приватному нотаріусу. Формально зараз цю землю намагається повернути до комунальної власності Київрада, але громадські діячі підозрюють муніципальних юристів в тому, що вони підігрують “Новій Україні”, оформивши відверто слабкий позов та ігноруючи судові засідання. Цікаво, що частина цієї землі номінально увійшла до складу створеного в 2020 році Київрадою заказника "Троєщинські луки". Відповідно, доля існування цього природоохоронного об'єкта наразі під питанням. Як стало відомо KВ, сьогодні, 14 червня 2022 року, має відбутися засідання Господарського суду міста Києва по справі №910/11761/21. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках даного провадження Київрада вимагає визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Надії Каравай про державну реєстрацію за СТОВ “Нова Україна” права постійного користування на дві земельні ділянки в Деснянському районі Києва загальною площею 375,18 га (кадастрові номери – 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127). Цільове призначення ділянок – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також міськрада вимагає припинити цій компанії право постійного користування на цю землю. Відповідачами у цій справі вказано СТОВ “Нова Україна” та нотаріуса Надію Каравай.  Третьою особою на стороні позивача виступає благодійна організацію (БО) "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр". Представник третьої особи в суді, відомий столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, розповів KВ про те, чому нотаріус не мала права реєструвати для цієї компанії право постійного користування вказаною землею. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У “Нової України” був акт на право користування землею радгоспа ім. Кірова, який було видано в 1981 році. Але в 2004 році це право було втрачено, адже тоді на прохання “Нової України” Київрада передала їй цю землю в оренду. Не може одночасно бути і право оренди, і право постійного користування. Згодом вони відмовились і від оренди. Не треба забувати і про те, що, згідно з діючим Земельним кодексом України, право постійного користування земельними ділянками можуть отримувати лише державні та комунальні структури. Ніяких прав на землю у  “Нової України” немає. Це – звичайна афера”, – пояснив Олександр Дядюк. За його словами, спочатку до суду з аналогічними вимогами щодо цієї землі звернулася столична прокуратура, а вже потім “прокинулась” і Київрада. У зв'язку з тим, що предмет цих двох позовів був однаковим, суд закрив провадження за позовом правоохоронців. При цьому, за словами Олександра Дядюка, позов прокуратури був складений більш грамотно і мав більше шансів на задоволення судом. На думку адвоката, не надто професійне оформлення позову столичної міськради та поведінка її юристів під час судових засідань свідчать про те, що влада Києва, як мінімум, не надто зацікавлена у поверненні ласого шматку землі до комунальної власності, а як максимум – відверто підігрує "Новій Україні". “Це – найбільш “дорога” справа в усіх київських судах. Такий висновок я зробив, виходячи з того, скільки коштує ця земля. Тут йде мова про 10 мільярдів гривень. Проте, на останнє судове засідання юристи Київради не прийшли, направивши “папірець” про те, що у них немає людей, які могли б відвідати суд. Невже це настільки “дріб`язкова” та “малозначна” справа? У міста забирають майно, але на це не звертають увагу! Тому я маю певні перестороги щодо цієї судової справи. По-перше, за всіма рейтингами Україна – найбільш корумпована держава Європи, тому можна очікувати будь-якого розвитку ситуації в даному провадженні. По-друге – позов Київради написаний погано. І я впевнений, що це зроблено навмисно. Я неодноразово звертався до [міського голови Києва Віталія] Кличка та [секретаря Київради Володимира] Бондаренка: просив їх щось зробити з цим позовом, щоб він не виглядав настільки слабо, та навіть повідомляв, які докази можна додати. Але їм як горохом об стіну”, – розповів Олександр Дядюк. KВ вирішила проаналізувати цю ситуацію. Земельні перипетії 21 жовтня 2004 року Київрада рішенням №655/2065 передала СТОВ “Нова Україна” 11 земельних ділянок в межах Деснянського району Києва загальною площею 486,5 га в оренду на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний землевідвід відбувся за рахунок частини земель, закріплених раніше за радгоспом ім. Кірова (відповідно до згаданого вище державного акту на право користування землею від 1981 року).  Але надалі плани СТОВ “Нова Україна” щодо освоєння цієї землі, схоже, змінилися. У 2004-2008 роках ця компанія поступо відмовлялася від цих ділянок, у зв'язку з чим Київрада декількома рішеннями передала їх іншим юридичним особам. Більшу частину цієї землі – близько 323,2 га – у той період столичні депутати безкоштовно передали у власність трьом обслуговуючим житловим кооперативам (ОКЖК) – “Забудовник”, “Містобудівник” та “Приладобудівник”.  При цьому, цільове призначення частини ділянок, які отримали кооперативи, було змінено – міська влада дозволила використовувати їх “для житлової забудови”. Проте, забудувати цю землю ОКЖК “Забудовник”, “Містобудівник” та “Приладобудівник” не змогли. За словами Олександра Дядюка, впродовж наступних п'яти років прокуратура Києва, подавши позови до столичного господарського суду, повернула ці ділянки до комунальної власності Києва.  Аналіз однієї з таких справ показує, що служителі Феміди дослухались до аргументів прокурорів стосовно того, що столична влада не мала права безкоштовно віддавати землю кооперативам через те, що його члени не довели необхідність покращення своїх житлових умов за рахунок вказаних ділянок, як це передбачено українським законодавством. Протягом наступного десятиріччя вказана земля ніяк та ніким не використовувалася. У 2017-2020 роках ходили розмови, що частина цієї території може бути використана столичною владою під будівництво житла для постраждалих від афери “Еліта-Центру” або для створення т.зв. промислового вузла “Київська бізнес-гавань”. Промисловий вузол “Київська бізнес-гавань” – чимала окрема історія. Цей проект стартував в 2013 році, його ініціатором та партнером виступав нинішній очільник Мінрегіону Олексій Чернишов, на цю програму витрачались мільйони з бюджету Києва, був і скандал з натяком на корупцію. В червні 2021 року ще навіть не була завершена процедура відведення чотирьох ділянок площею 106,68 га, що залишись внаслідок двох рішень Київради від більш ніж 300 га, що планувались на початку під “Київську бізнес-гавань”. Читайте: Троещинские луга: команда Кличко помогла броварским застройщикам украсть у киевлян 375 га земли Тобто, далі дискусій питання землі не дуже рухалась. І на землю з'явилися інші претенденти -  включно зі СТОВ “Нова Україна”. Так, 28 березня 2019 року дана компанії подала до Департаменту земельних ресурсів КМДА заяву на розробку проекту землеустрою для встановлення меж величезної земельної ділянки в Деснянському районі в натурі. У “Новій Україна” посилалися на згаданий вище держакт від 1981 року. Наступного дня, 29 березня, секретар Київради тодішнього VIII скликання Володимир Прокопів (зараз – депутат Київради від “Європейської солідарності” та заступник голови КМДА) доручив резолюцією тодішньому директору Департаменту земельних ресурсів КМДА Петру Оленичу зайнятися цим питанням. Внаслідок цього вже 5 квітня 2019 року Департамент земельних ресурсів КМДА направив до Київради документ №ЗГВ-0280, яким надав згоду на розробку технічної документації із землеустрою для СТОВ “Нова Україна”. Тут варто нагадати, що 28 липня 2020 року Київрада добре пропіарилась: депутати рішенням №92/9171 оголосили частину території Деснянського району орієнтовною площею 381,8 га ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки". Згідно з рішенням, до цієї території було включено комунальні земельні ділянки, які не були надані у власність чи користування. Проте, як виявилось у подальшому, до складу заказника була включена у тому числі й земля, на яку “поклало око” СТОВ “Нова Україна. Відповідно до згаданого рішення Київради, охорона зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання була покладена на БО "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" – організацію, яка на даний час виступає третьою особою в згаданому судовому спорі.  Як повідомляла KВ, не дивлячись на те, що частина землі, на яку претендувало СТОВ “Нова Україна”, опинилася в складі заказника, згадана компанія не мала наміру здаватися. Вона розробила документацію із землеустрою, але на розгляд та затвердження її Київрадою, як це передбачено діючим законодавством, подавати не стала. Таким чином, “Нова Україна” “не має на руках” рішення органу місцевого самоврядування про відведення цієї землі у користування. Незважаючи на це, 30 вересня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Надія Каравай внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про те, що за СТОВ "Нова Україна" закріплено право постійного користування двома земельними ділянками у Деснянському районі Києва загальною площею 375,18 га (кадастрові номери – 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). 24 грудня 2020 року, Департамент земельних ресурсів КМДА подав дві скарги на дії приватного нотаріуса Надії Каравай за вказаними вище фактами до Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції. 22 березня 2021 року колегія з розгляду скарг відмовила Департаменту земресурсів КМДА у їх задоволенні, мотивувавши таке рішення тим, що Департаментом не було дотримано встановлених законодавством термінів для подання таких скарг. Вже після цього, протягом 2021 року, “змагання” за столичну землю розпочали прокуратура Києва та безпосередньо Київрада. Забудовники: Хмельницький, Комарницький і броварський власник будівельних заводів За даними аналітичної системи Youcontrol, СТОВ “Нова Україна” було засноване в грудні 2003 року в селі Зазим'я Броварського району Київської області. Керівником компанії вказано Сергія Шевченко, засновниками – мешканця Києва Антона Маслова та компанію “Деметра Сід Інвестментс Лімітед” (Сейшельські острови), кінцевими бенефіціарами – того ж Антона Маслова та мешканку міста Бровари Олену Дудар. Остання є депутатом Броварської міськради (ради Броварської територіальної громади) від партії "За Майбутнє". Її батько, Михайло Дудар є гендиректором та власником Броварського заводобудівного комбінату (БЗБК) та ПрАТ “Броварський завод будівельних конструкцій”, а також власником Броварського заводу залізобетонних конструкцій. БЗБК протягом останніх років активно займається забудовою Броварів. На рахунку цієї компанії 9 зданих в експлуатацію житлових комплексів у цьому місті. Наразі БЗБК також реалізує ще один досить масштабний проєкт в Броварах – житловий масив “Саванна сіті” на вулиці Чубинського в Броварах, який буде складатися з 15 будинків. У свою чергу, згаданий вище Антон Маслов у 2017-2018 роках він значився засновником як мінімум трьох ТОВ (“Агрокомбінат “Хотівський”, “Бузівське” і “Тарасівка”). Ці компанії система Youcontrol відносить до групи “UFuture”, її головними активами є відомий девелопер і забудовник UDP, міжнародний аеропорт "Київ" ім. І. Сікорського (Жуляни), національний оператор зовнішньої реклами "РТМ-Україна" тощо. Ключовою особою та засновником групи “UFuture” є Василь Хмельницький – народний депутат України IV-VII скликань, відомий підприємець, який за часів мерів Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького мав пряме відношення до монополій Києва – “Київгазу”, “Київхлібу”, банку “Хрещатик”. Варто зазначити, що СТОВ “Агрокомбінат “Хотівський” фігурував у схожому з “Троєщинськими луками” скандалі – ця компанія за сумнівних обставин заявляла або навіть досі заявляє про свої претензії на 1 тис. га столичної землі в районі парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”. Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках Відзначимо також, що СТОВ “Нова Україна” фігурувала у так званих “понятійках Комарницького” – у документах, які правоохоронці знайшли у комп'ютері бізнесмена Дениса Комарницького (на колажі ліворуч), якого раніше громадськість та політики неодноразово називали “смотрящім” по Києву. У “понятійках” повідомлялось, що вищезгаданий Антон Маслов у 2018 році мав намір продати свою частку в згаданій компанії кандидату економічних наук та столичному підприємцю Сурену Мікаеляну. Читайте: Кличко выделил на схемы “смотрящего” Комарницкого 13 млрд гривен, – Гео Лерос Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. У голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

ТОВ “Агрофірма “Зодіак” продовжує доводити в суді своє право на 74,4 га землі на Осокорках (Дарницький район Києва). Компанія, одним із бенефіціарів якої до 2018 року був відомий бізнесмен та забудовник Василь Хмельницький (на колажі праворуч), намагається оскаржити дії Київради, КМДА та накази Міністерства юстиції та Держгеокадастру, які восени минулого року скасували сумнівні реєстраційні дії щодо цієї землі. Експерти наголошують – ТОВ “Агрофірма “Зодіак” не має жодного відношення до зазначеної ділянки сільгосппризначення біля озера Тягле, для її реєстрації, ймовірно, були використані підроблені документи, а у випадку перемоги компанії в судах ця земля може бути забудована. Столична влада притримується більш-менш чіткої позиції, доводячи незаконність претензій скаржника, останнє слово залишається за служителями Феміди. Як стало відомо KВ, найближчим часом у Господарському суді Києва мають відбутися засідання, які можуть вирішити долю земельної ділянки в районі озера Тягле на столичних Осокорках площею 74,4 га (кадастровий номер – 8000000000:96:001:0040), яку ТОВ “Агрофірма “Зодіак” планує отримати на праві постійного користування. Так, на 23 червня 2022 року заплановане засідання по справі №910/18193/21, в рамках якої вказана компанія оскаржує скасування рішення приватного нотаріуса про право постійного користування на вказану землю. Відповідачами у цій справі виступають Міністерство юстиції України, Київрада та КМДА. Крім того, 29 червня поточного року столичний госпсуд має розглядати справу №910/21353/21, в рамках якої ТОВ “Агрофірма “Зодіак” оскаржує скасування рішення про державну реєстрацію цієї землі. Відповідачами в даному випадку вказані Держгеокадастр, Київрада і Київська міськдержадміністрація (КМДА). Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, який відслідковує цю ситуацію і відвідував судові засідання по справі №910/21353/21, коротко описав історію, яка склалася навколо цієї землі. За його словами, ТОВ “Агрофірма “Зодіак” змогло в 2021 році на основі сумнівних документів зареєструвати через нотаріуса право постійного користування на вказану ділянку, проте Мін'юст і Держгеокадастр “знесли” відповідні дані в реєстрах. Компанію це не зупинило – її представники пішли до суду.  “Підробили державний акт на право постійного користування [земельною ділянкою], який начебто був виданий у 1946 році колгоспу “Шпитівський”. Де “Шпитівський”, а де – Осокорки? Шпитьки знаходяться на житомирській трасі, на правому березі Дніпра, за 50 км від річки. Осокорки – лівий берег Дніпра. Виходить, що колгосп займав половину Київської області? У 1946 році колгоспи були дуже маленькими – в деяких селах навіть було по 2-3 колгоспи. Лише в 50-х роках Хрущов зробив укрупнення, згідно з яким в одному селі міг бути лише один колгосп. При цьому, зазначається, що держакт на цю ділянку був виданий Києво-Святошинською радою депутатів трудящих, тоді як межі  Києво-Святошинського района ніколи “не виходили” на лівобережжя Дніпра. Тобто, ця рада ніяк не могла розпоряджатися ділянками у тій місцевості. Я розказав і показав це судді Вадиму Босому (суддя в рамках провадження №910/21353/21. – KВ), і він сам здивувався!”, – повідомив KВ Олександр Дядюк. На його думку, на відміну від деяких схожих ситуацій, в даному випадку столична влада дійсно намагається захистити інтереси громади, яка може втратити землю. При цьому, як вважає Олександр Дядюк, виходячи з норм діючого законодавства, у ТОВ “Агрофірма “Зодіак” немає перспектив на перемогу в судах – принаймні у першій інстанції. “Афера дуже тупа й примітивна, але вони все рівно подали позови до суду. Вони, ймовірно, намагаються “вернуть все честно украденное”. При цьому, я не можу сказати, що міська влада підігрує “Агрофірмі “Зодіак” по цій земельній ділянці – судячи з того, що я бачу, вони дійсно проти таких дій. Представниця КМДА намагається активно працювати. Позиція Київради також нормальна. До них у мене немає претензій. Суддя Босий поки поводить себе “рівно” – здається, він сам усе розуміє. Я сподіваюсь, що суд першої інстанції відмовить [у задоволенні позову], тому що тут немає за що зачепитися. А далі побачимо”, – відзначив адвокат. На думку Олександра Дядюка, ТОВ “Агрофірма Зодіак” не має намірів використовувати цю ділянку за призначенням (“для ведення товарного сільського господарства”), і у разі, якщо суди стануть на сторону позивача, вказану землю очікує звична доля – забудова котеджами аба багатоквартирними будинками. “74 га – це величезна ділянка: у довоєнні часи вона б коштувала десятки мільйонів доларів. Зрозуміло, що ніхто в межах Києва кукурузу сіяти не буде, тому, скоріш за все, її розглядають як територію під забудову”, – підкреслив Олександр Дядюк. KВ вирішила проаналізувати, як саме склалася така ситуація, та встановити, хто може бути причетним до цієї історії. Сумнівна реєстрація 10 вересня 2021 року державний реєстратор – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мар'яна Бутько – зареєстрував за ТОВ “Агрофірма “Зодіак” право постійного користування земельною ділянкою на Осокорках площею 74,4 га з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ” (кадастровий номер -  8000000000:96:001:0040). Відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Офіційною підставою для реєстрації права користування – державний акт на цю ділянку, який начебто був виданий Виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної Ради депутатів трудящих ще від 24 лютого 1946 року. У цей же період (точна дата у відкритих джерелах не повідомляється. – KВ) Державний кадастровий реєстратор відділу Обухівського району Головного управління (ГУ)  Держгеокадастру у Київській області здійснив державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки. Відзначимо, однією з підстав для таких реєстраційних дій було вказано той факт, що ТОВ “Агрофірма “Зодіак” є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) “Шпитьківське”, за яким вказана ділянка начебто обліковувалась станом на початок 00-х років. Земельна ділянка на кадастровій карті України (скріншот видання “Наші гроші”) Міська влада Києва протягом майже двох місяців не помічала, що у ділянки, яка знаходиться в межах столиці, з'явився новий користувач. Проте, в листопаді 2021 року КМДА нарешті відреагувала на такий факт, заявивши, що вищезазначене рішення державного реєстратора незаконне і підлягає скасуванню.  Так, у КМДА повідомили, що ТОВ “Агрофірма Зодіак” не належить до суб’єктів, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою (таким правом можуть скористатися лише різноманітні державні органи та комунальні установи, тоді як інші юридичні особи можуть розраховувати лише на право оренди. – KВ). Також чиновники вказали на те, що Київрада, як власник та розпорядник земель комунальної власності на території столиці, не приймала жодних рішень щодо передачі згаданої ділянки у власність або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам. За інформацією столичної влади, документація із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки навіть не надходила до Департаменту земельних ресурсів КМДА. Також КМДА звинуватило ГУ Держгеокадастру у Київській області в перевищенні владних повноважень його посадовими особами та незаконному розпорядженню земельними ділянками, що належать територіальній громаді Києва. У зв'язку з цим столична міськдержадміністрація пообіцяла звернутися до Міністерства юстиції України та Держгеокадастру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та рішення приватного нотаріуса про право постійного користування на земельну ділянку за ТОВ “Агрофірма Зодіак”. Крім того, чиновники заявили про те, що вони будуть звертатися до територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) у місті Києві щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення за вищезазначеними фактами. Врешті-решт, 4 листопада 2021 року Міністерство юстиції України своїм наказом №3964/5 задовольнило скаргу Департаменту земельних ресурсів КМДА і скасувало запис про зареєстроване право постійного користування на вищезазначену земельну ділянку, який було здійснено нотаріусом Мар'яною Бутько (наказ відсутній у відкритому доступі. – KВ). Через три з половиною тижні, 30 листопада, Держгеокадастр,  у відповідь на скаргу Департаменту земельних ресурсів КМДА, наказом №556 скасував рішення про державну реєстрацію цієї землі. Читайте: Власти Киева обжаловали решение о госрегистрации 74,4 гектара земли на Осокорках У відповідь, ТОВ “Агрофірма “Зодіак” вирішило відстоювати своє “право” на вказану ділянку. Впродовж листопада-грудня 2021 року компанія подала два вищезазначених позова до Господарського суду міста Києва про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції та Держгеокадастру. Розгляд цих проваджень триває. При цьому, в рамках спору з Мін'юстом ТОВ “Агрофірма “Зодіак” ще 19 листопада 2021 року змогло добитися від столичного госпсуду накладення арешту на зазначену землю в рамках заходів забезпечення позову – задля того, щоб столична влада до закінчення розгляду цієї справи не мала змоги будь-яким чином розпоряджатися даною землею.  Відзначимо, на сьогоднішній день у відкритих джерелах немає відомостей щодо початку слідства за вказаним земельним питанням, яке обіцяла ініціювати КМДА. Варіантів декілька: або столична влада не направила відповідну інформацію до ДБР, або держбюро відмовило у відкритті кримінального провадження, або такі дані не публікувалися в різноматнітних реєстрах, у звязку з чим їх наразі неможливо знайти. Хто хоче відібрати у киян 74,4 га землі  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Агрофірма “Зодіак” було зареєстроване у квітні 2000 року в селі Шпитьки Бучанського (до 2020 року – Києво-Святошинського) району Київської області. Керівником компанії вказано Анатолія Артемюка, засновниками – мешканця смт Гостомель Бучанського району Київщини Максима Гришка та мешканця села Вишеньки Бориспільського району Київської області Михайла Твердохліба. Примітно, що з травня 2016 року по вересень 2018 року кінцевим бенефіціаром ТОВ “Агрофірма “Зодіак” було зазначено Василя Хмельницького – народного депутата України IV-VII скликань та засновника холдингової компанії “UFuture”, яка об'єднує активи у різних галузях – нерухомість, інфраструктура, відновлювана енергетика, фармацевтика тощо. Серед головних активів “UFuture” – девелоперська компанія UDP, міжнародний аеропорт "Київ" ім. І. Сікорського (Жуляни), національний оператор зовнішньої реклами "РТМ-Україна" тощо. Відзначимо, у відкритих джерелах немає підтверджень або спростувань того, що Василь Хмельницький станом на сьогоднішній день має відношення до ТОВ “Агрофірма “Зодіак”. Проте, деякі компанії з його оточення вже фігурували у скандалах з ймовірно незаконною реєстрацією прав на землю в столиці. Яскравий приклад – ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”, яке мало або досі має “апетити” щодо приблизно 1 тис. га столичної землі в районі парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”. Читайте: Как окружение Василия Хмельницкого борется с прокуратурой за землю в столичной “Феофании” Крім того, ТОВ “Агрофірма “Зодіак”, ймовірно, має відношення й до інших відомих осіб. У той же період, з травня 2016 року по вересень 2018 року, співзасновником даної компанії виступало ТОВ “Аскіо Груп” (до грудня 2021 року – ТОВ “Стоїк Груп”). У свою чергу, серед засновників та кінцевих бенефіціарів останнього ТОВ протягом тривалого часу були зазначені особи з оточення Віктора Пилипишина – екс-голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (2006—2010 роки), депутата Верховної Ради VI та VII скликань та відомого бізнесмена.  Наприклад, у 2006-2007 роках засновниками ТОВ “Аскіо Груп” були вказані його жінка Людмила та дочка Олена. Остання, до речі, є офіційною дружиною депутата Київради VII і VIII скликань (входив до складу фракції “Єдність”) Костянтина Ялового. Крім того, з 2020 року засновницею ТОВ “Аскіо Груп” є Людмила Потушинська, яка займає аналогічні посади відразу в декількох компаніях, які система Youcontrol відносить до так званої “групи сім'ї Пилипишиних”. Читайте: Возле Лыбедской площади застроят высотками 5 гектаров земли Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) під час війни з московитами видала сертифікат про введення в експлуатацію будинку №16 в ЖК “Патріотика” – проєкту скандально відомого банку “Аркада”, який минулого року дозволили реалізовувати компанії “Stolitsa Group”. Цю подію сміливо можна назвати історичною – вона фактично задекларувала, що “Stolitsa Group” (компанію зв'язують з Владою Молчановою, ключовим фінансовим донором столичної організації ВО “Батьківщина” та “смотрящим” Денисом Комарницьким) отримала “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках відповідно до сумнівного меморандуму. Схоже, це повністю перекреслює надії місцевих мешканців та екоактивістів на створення в цій локації ландшафтного природного парку (екопарк “Осокорки”). Те, що таке будівництво суперечить чинному Генплану Києва, владу не хвилює – у Верховній Раді легалізацію житлового будинку назвали ледве не “перемогою”. Про введення 17 травня 2022 року в експлуатацію будинку ЖК “Патріотика” KВ дізналася з допису  в Telegram-каналі заступниці голови комітету Верховної Ради (ВР) України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк (№13 виборчого списку партії “Слуга народу”, голова цієї політичної сили, на колажі ліворуч). Підписуйтесь на “КиївВладу”  “ДІАМ видала сертифікат про введення в експлуатацію одного з 40-ка довгобудів “Аркади” — ЖК “Патріотика”. Ось так під час війни. Без хабарів. Без корупції. Все чесно і для людей. Попереду — наша реформа містобудування, де цифровізація всіх процесів, висока відповідальність за порушення… і нарешті адекватне будівництво у наших містах і селах (що надважливо в контексті відбудови країни). Війна закінчиться нашою перемогою і ми будемо будувати за новими стандартами і правилами. ДІАМ вже сьогодні показує свою ефективність. Далі — більше”, – оптимистично заявила Олена Шуляк. Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко на своєму Telegram-каналі уточнив, що мова йде про введення в експлуатацію будинку №16. За його словами, ця гарна подія є результатом підписання 7 квітня 2021 року Меморандуму про добудову об'єктів банка "Аркада", де залишилися вільні квартири, які в майбутньому можуть бути використані для розселення сімей, які втратили житло через війну. “Згідно з Меморандумом, будівельна компанія “Stolitsa Group” погодилася допомогти добудувати об'єкти “Аркади” з правом компанії побудувати нові об'єкти на землях, які були в оренді компаній “Аркади”. Вітаю інвесторів “Аркади”, це історичний момент для них та яскраве свідчення, що наша нація непереможна!” – заявив Антон Геращенко. Оптимізм Антона Геращенка можна пояснити тим, що одним з підписантів Меморандуму є МВС в особі тоді ще міністра Арсена Авакова. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як відомо, на час війни Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), у якій публікуються дозволи на будівництво та введення в експлуатацію, не працює у звичному для себе форматі – забудовники можуть отримувати необхідні документи, але вони не публікуються у відкритому доступі. Тому наразі подібні процеси не можуть похвалитися прозорістю, яку ще у вересні 2021 року громадськості обіцяла новостворена ДІАМ на фоні реформи сфери містобудування. Читайте: Осторожная надежда: верит ли рынок в успех реформы ГАСИ Зважаючи на це, а також беручи до уваги скандальний бекграунд навколо забудови природи столичних Осокорків, KВ вирішила проаналізувати історію щодо продовження реалізації проєктів банка “Аркада” відомим столичним забудовником “Stolitsa Group”. Предтеча скандалу Банк “Аркада” був заснований комунальним холдингом “Київміськбуд” в 1993 році, і деякий час фактично був його структурою, через яку збиралися кошти на реалізацію будівельних проєктів. На початку XXI століття, після декількох років скандалів у владній верхівці столичного муніципалітету та тодішнього керівництва “Київміськбуду”, “Аркада” пішла “у вільне плавання”, і почала самостійно займатися будівництвом.  Буквально впродовж десятиріччя потому банк встиг побудувати більш ніж півтисячі будинків на 80 тис. квартир (переважно в Києві, але були проєкти і в інших містах, – КВ). Серед найбільш відомих столичних “продуктів “Аркади” – житлові комплекси “Дім на Шулявці”, “Гранд”, Молодіжний квартал”, “Касіопея” тощо. Довгий час цей банк користувався довірою клієнтів, у тому числі завдяки “демократичним цінам на житло” – не в останню чергу це було повязано з тим, що “Аркада” будувала панельні будинки із недорогих матеріалів. Через все це значну частину квартир інвестори “розбирали” ще на етапі риття котлованів майбутніх будинків. Але так тривало недовго – “будівельний монстр” не зміг втримати реноме надійного забудовника. Упродовж 2005 року Київрада передала в оренду структурам, які пов'язані з банком “Аркада”, 7 земельних ділянок в житловому масиві Осокорки (Дарницький район) загальною площею більш ніж 221,5 га. Так, ТОВ “Консультаційне бюро НТТ” отримало дві земельні ділянки – між вул. Гмирі на вул. Колекторною (площа – 20,41 га, термін оренди – 15 років) та на перетині вул. Гмирі та просп. Петра Григоренка (площа – 15,1 га, термін оренди – 25 років).  У свою чергу, компанії ТОВ “Контактбудсервіс” було передано 5 земельних ділянок у 1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайонах Осокорків загальною площею 176 га в оренду на 15 років. Саме тут розташоване озеро Небреж. Через декілька років стали відомі назви майбутніх масштабних проєктів, які “Аркада” забажала реалізувати в тому числі на заливних луках – ЖК “Патріотика” та ЖК “Патріотика на озерах” відповідно. 27 листопада 2009 року Київрада рішенням №695/2764 затвердила Детальний план території (ДПТ) жилмасиву Осокорки. Замовником розробки цього ДПТ офіційно виступило ТОВ “Контактбудсервіс”. Головною причиною для затвердження цього ДПТ стала необхідність легалізації майбутнього будівництва ЖК “Патріотика на озерах” (північна частина Осокорків, де планувалося будівництво ЖК “Патріотика”, на той час вже “обростала” житловими будинками, – KВ). Справа в тому, що “Аркада” мала намір забудувати заливні луки на орендованій ділянці площею 176 га, задля чого необхідно було здійснити намив грунту. Тому в ДПТ, серед іншого, було передбачено можливість здійснювати такі заходи. Фактично цей документ був по-своєму “епохальним” – саме навколо нього та його “постулатів” будуть тривати майбутні дискусії щодо законності “Патріотики на озерах” зокрема та подальшої долі жилмасиву Осокорки взагалі. Протягом чотирьох років, з 2014-го по 2018-й, компанії “Аркади” збирали документацію, необхідну для будівництва – Містобудівні умови та обмеження (МУО) від Департаменту містобудування та архітектури КМДА, дозволи на проведення будівельних робіт від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) тощо. Тоді офіційно стало відомо, що у складі ЖК “Патріотика” планується будівництво аж 33 будинків з максимальною поверховістю 26 поверхів, а у складі ЖК “Патріотика на озерах” – 43 будинки з максимальною поверховістю до 27 поверхів. “Аркада” досить активно взялась за будівництво цих житлових комплексів. Але надалі у банка почалися серйозні проблеми з різних причин – про них мова йтиме далі. Як наслідок, інвестори “Аркади” спочатку зіткнулися із затримками у введенні будинків в експлуатацію, а потім – із “заморожуванням” будівництва. Згідно даних порталу про нерухомість “ЛУН”, до кінця 2018 року було введено в експлуатацію 23 будинки ЖМ “Патріотика”, а в сусідній “Патріотиці на озерах”, де роботи почалися дещо пізніше, і взагалі не було узаконено жодного будинку. Розпочалася багаторічна боротьба інвесторів, громадськості Осокорків, забудовників та різних ешелонів влади, яка триває й досі. Протести і “смерть” Аркади Ще 18 листопада 2015 року на сайті Київради була зареєстрована петиція “Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків”. Вимоги авторів петиції були, на перший погляд, простими: вони вимагали внести зміни до Генплану Києва та облаштувати на 571 га землі в Осокорках (у тому числі на ділянках, орендованих ТОВ “Контактбудсервіс”, – KВ) ландшафтний природний парк з розвиненою інфраструктурою для еко-туризму, активного водного відпочинку, біговими та велодоріжками. Все це, на думку екоавтивістів, повинно було стати альтернативою забудови даного жилмасиву.  Читайте: Комиссии Киевсовета рассмотрят петицию о создании парка вместо высоток на Осокорках Петиція швидко набрала необхідні для її розгляду Київрадою 10 тис. підписів. У лютому 2016 року комісія Київради з питань екологічної політики підтримала її та створила робочу групу, яка мала опрацювати це питання. Але надалі міська влада зробила все, аби процес створення цього природоохоронного об'єкта було нівельовано: дане питання десятки разів обговорювалося в стінах Київради та КМДА, чиновники міськдержадміністрації публічно погоджувалися з тим, що цей екопарк потрібен, але вказували на те, що вони нічого не можуть зробити, адже забудовники, мовляв, мають всі необхідні документи для реалізації своїх планів.  Читайте: В КГГА приняли от активистов концепцию по созданию парка на Осокорках, но ничего не гарантируют У зв'язку з цим активісти з ГО “Екопарк “Осокорки” обрали інший шлях боротьби – через суди. Так, у березні 2018 року вони звернулися до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) з позовом про скасування одного з дозволів на проведення будівельних робіт – документу, який стосується забудови найбільшої з ділянок, орендованої ТОВ “Контактбудсервіс” площею 90,6 га. Свої вимоги активісти обгрунтовували у тому числі й тим, що вказана ділянка знаходиться в зоні охоронюваного природного ландшафту, де не дозволяється будь-яке будівництво.  Читайте: Строительство ЖК “Патриотика” на Осокорках грозит Киеву эпидемиологической катастрофой Проте, громадській організації досі не вдалося добитися свого – відповідне судове провадження досі розглядається служителями Феміди, “по десятому колу”. У цей же період запланованим будівництвом ЖК “Патріотика на озерах” зацікавилися правоохоронні органи. Так, 2 листопада 2018 року Головне управління СБУ у Києві та Київській області відкрило кримінальне провадження за ст. 236 КК України – порушення правил екологічної безпеки, порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування та інших робіт, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій чи інші тяжкі наслідки.  Тоді правоохоронці, серед іншого, встановили, що ДПТ Осокорків, на базі якого було підготовлено будівельну документацію ЖК “Патріотика на озерах”, був розроблений на основі проєкту Генплану-2025, який не було затверджено Київрадою ні на той момент, ні наразі. Також, СБУ стало відомо що проєкт ДПТ перед затвердженням міськими депутатами не пройшов обов'язкову процедуру громадських слухань.  Читайте: СБУ считает, что строительство ЖК “Патриотика на озерах” нужно остановить Надалі столична влада вирішила дещо “заспокоїти” активістів та здійснила крок, який мав стабілізувати конфлікт. Проте насправді він суттєво не вплинув на дану ситуацію. Так, 31 січня 2019 року Київрада рішенням №3/6659 розірвала договори оренди ділянок на Осокорках загальною площею 176 га, які було укладено з ТОВ “Контактбудсервіс”. Відповідну ініціативу запропонував міський голова Києва Віталій Кличко, який в пояснювальній записці до проєкту рішення зазначив, що компанія має борги перед міським бюджетом з оплати орендної плати у розмірі більше 73 млн гривень, і до того ж – не забудував вказану землю у певний термін (в документі не зазначалося, у який, але “стандартним” є термін 3 роки, – KВ). Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков Втім, компанія-орендар вирішила захищати своє право на земельні ділянки в судах, і мала в цьому успіх – 11 листопада 2020 року Верховний суд остаточно визнав рішення Київради незаконним. Варто зазначити, що на той час термін дії договорів закінчився. Проте “Контактбудсервісу”, схоже, потрібно було в судовому порядку довести, що порушень він не допускав – саме цей аргумент компанії фактично і був зафіксований в судових рішеннях. У липні 2020 року, банк “Аркада” руками ТОВ “Контактбудсервіс” подала п'ять позовів до Господарського суду Києва про поновлення договорів оренди усіх п'яти земельних ділянок на Осокорках площею 176 га. Компанія навела цілий перелік аргументів на користь своїх вимог, у тому числі – відсутність будь-яких порушень з її боку при виконання вказаних договорів, що буцімто було доведено судами при розгляді інших справ (наприклад, у справі по оскарженню розірвання цих угод, про яку мова йшла вище, – *КВ). Офіційно розгляд усіх відповідних проваджень ще триває, але “Контактбудсервісу” вже вдалося виграти по деяким справам як мінімум дві судових інстанції – першу та апеляційну. На той час банк “Аркада” вже почав “вмирати з середини”. ЗМІ повідомляли, що кошти інвесторів виводились із фондів фінансування будівництва посадовими особами банку. Тому, наприклад, друга черга ЖМ “Патріотика” вже будувалася за рахунок коштів, отриманих від інвесторів іншого комплексу, забудовником якого виступала “Аркада” – ЖК “Еврика” (вул. Академіка Глушкова, 6, Голосіївський район). Тобто, мова йшла про типову “фінансову піраміду” на зразок відомої афери з “будинками Войцеховського”.  Крім того, банк з різних причин почав втрачати капітал. Через це 24 вересня 2020 року НБУ відкликав його ліцензію, а наступного дня, 25 вересня, Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) запустив трирічну ліквідацію “Аркади” – до 24 вересня 2023-го.  Наслідком усього цього стало те, що близько 13 тис. інвесторів фактично втратили надію отримати вже профінансоване ними житло – деяким людям взагалі доводиться і досі витрачати кошти на погашення кредитів, які вони взяли на купівлю квартир у комплексах “Аркади”. І саме в цей період безвиході на авансцені з'являється відомий київський забудовник “Stolitsa Group”. Нові забудовники Наприкінці 2020 року у відкритих джерелах активно почала поширюватися інформація про те, що добудувати об'єкти “Аркади” має намір “Stolitsa Group”. Таку ідею почала активно підтримувати і столична влада: наприклад, у січні 2021 року міський голова Києва Віталій Кличко анонсував підписання такого собі “меморандуму”, який допоможе “інвесторам отримали житло”. Врешті решт, укладання “Меморандуму про вирішення соціальних питань добудови та передачі квартир інвесторам житлових комплексів “Еврика”, “Патріотика” і “Патріотика на озерах”  відбулося 7 квітня 2021 року. Його підписантами стали аж 12 сторін: Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку громад та територій, СБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Київська міськдержадміністрація (КМДА), ТОВ “Столиця груп”, представники інвесторів тощо. Вказаний документ на 12 сторінках та в 24 пунктах описує права та обов'язки представників влади, нових забудовників, інвесторів тощо. Проте, насправді суть його проста. Вона зводиться до того, що ТОВ “Столиця Груп” має добудувати будинки в ЖК “Еврика” та ЖК “Патріотика” і передати квартири в них постраждалим інвесторам. Згідно меморандуму, одним із джерел фінансування цих робіт, поряд з державним кредитуванням та коштами з рахунків структур “Аркади”, має стати освоєння новим забудовником 176 га землі, які орендовані ТОВ “Контактбудсервіс” – тобто, за рахунок будівництва ЖК “Патріотика на озерах”, у якому квартири встигли купити лише декілька сотень сімей.  До речі, в документі відразу було зазначено, що “Патріотика на озерах” може змінити назву. Врешті так і сталося: влітку 2021 року стало відомо, що “Stolitsa Group” має намір побудувати на його місці ЖК “H20”. При цьому, за повідомленнями ЗМІ, кількість будинків у “новому-старому” комплексі може зрости у порівнянні з “Патріотикою на озерах” – з 43 до 48.  У свою чергу, відповідно до меморандуму, міська влада в особі КМДА взяла на себе обов'язок щодо фінансування будівництва об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури під цей ЖК. Крім того, згідно з цим документом, міськдержадміністрація має розглянути питання щодо встановлення мінімальної орендної плати за ділянки під ЖК “Патріотика” та ЖК “Патріотика на озерах” (ЖК “H20”) до повного завершення будівництва, вжити заходів щодо продовження оренди ділянок загальною площею 176 га, а також, серед іншого, опрацювати питання створення  екопарку на прилеглих до ЖК “Патріотика на озерах” територіях за рахунок міського бюджету. Надалі, 7 грудня 2021 року, група депутатів Київради підготувала проєкт рішення “Про вирішення соціальних питань добудови та передачі квартир інвесторам житлових комплексів “Еврика”, “Патріотика” і “Патріотика на озерах” згідно Меморандуму від 7 квітня 2021 року” (№08/231-4403/ПР). Згідно з документом, міськрада мала взяти цей меморандум до відома, а також відмовитися від своїх апеляційних та касаційних скарг у судових справах щодо продовження з ТОВ “Контактбудсервіс” договорів землі площею 176 га.  Київрада, з огляду на суспільний резонанс, так і не затвердила вказаний проєкт. Втім вже в кінці 2021 року офіційний сайт “Stolitsa Group” фактично підтвердив, що необхідності прийняття такого рішення більше немає, адже на той час Верховний суд України продовжив їм договори оренди двох ділянок загальною площею аж 112 га. У зв'язку з цим компанія заявила про початок робіт над будівництвом ЖК “H20”.  Ситуація навколо вказаного меморандуму в Києві викликала переважно негативний ефект – в першу чергу серед екоактивістів та експертів з містобудування.  Так, в ГО “Екопарк “Осокорки” і досі продовжують протестувати проти будівництва жилих багатоповерхівок на Осокорках – у тому числі через те, що заради них доведеться частково засипати озеро Небреж. При цьому, активісти прямо звинувачують міську владу в тому, що вона віддала під забудову настільки масштабну територію через бажання отримувати “відкати”.  У свою чергу, експерт з містобудування Георгій Могильний вважає згаданий вище меморандум “юридично нікчемним”. Він звернув увагу, що серед підписантів цього документу немає ТОВ “Контактбудсервіс”, тому власники цієї компанії не мають жодних обов'язків перед постраждалими інвесторами "Аркади". Також Могильний вказував на те, що Київрада “злила в судах” справи про продовження оренди землі для вищевказаного ТОВ. Мова йде про те, що під час розгляду провадження Київрада клопотала про відкладення розгляду справи, посилаючись на меморандум, хоча до цього документу не має жодного відношення – його підписантом, нагадаємо, є КМДА. Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, кінцевим бенефіціаром ТОВ “Контактбудсервіс” (орендар землі під ЖК “Патріотика на озерах”, з березня 2018 року знаходиться в стані банкрутства) з березня 2021 року офіційно є мешканка Києва Юлія Харченко. Вона, як повідомляла KВ, входить до оточення Влади Молчанової (на колажі в центрі ліворуч) – співвласниці “Stolitsa Group” і мережі магазинів Novus. Молчанову назвали ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. ТОВ “Столиця груп”, яка є одним із офіційних підписантів вищевказаного меморандуму, за інформацією Youcontrol, має відношення саме до неформальної групи Влади Молчанової. Читайте: Подарок или взятка? Мост с Оболонской набережной на одноименный остров строится в условиях строгой секретности У свою чергу склад керівництва та власників ТОВ “Консультаційне бюро НТТ” (орендувало в інтересах “Аркади” більше 35 га землі на Осокорках під будівництво ЖК “Патріотика”) за останні декілька років суттєво не змінився. Банк “Аркада” інвесторам та громадськості відомий в першу чергу через Костянтина Паливоду (на колажі праворуч) – екс-голову його правління. У квітні 2021 року Офіс Генпрокурора повідомив про завершення розслідування справи щодо присвоєння коштів фондів фінансування будівництва ЖК “Еврика” і ЖМ “Патріотика”, у якій підозрюваним був Паливода. Тобто, наразі слово залишилося за судом. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. ДІАМ де-юре було створено у грудні 2020 року, проте свою роботу цей орган (на нього держава поклала низку функцій у сфері будівництва) розпочав лише 15 вересня 2021 року. Вказана структура фактично замінила ДАБІ, яка у вересні 2021 року офіційно припинила своє існування. Керівником ДІАМ з 19 травня 2021 року є Семен Кривонос (на колажі в центрі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

Київрада може вже 9 червня погодити передачу земельної ділянки на вул. Солом'янській, 17-А в оренду ТОВ "Марго" для добудови ЖК "Aston Park" (будівництво було розпочато іншим забудовником у 2007 році та заморожено у 2008 році). Передати землю новому забудовнику, схоже, планують без вирішення проблем інвесторів, які раніше оплатили, але не отримали квартири в цьому ЖК. Представники останніх кажуть, що ТОВ "Марго" не хоче їм нічого гарантувати, а на Хрещатику, 36, попри гучні обіцянки, так і не спромоглися вирішити цю проблему. Таку ситуацію в т.ч. пов'язують з корупційними мотивами окремих депутатів Київради, серед яких – голова земельно-містобудівної комісії Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”, на колажі праворуч). Як стало відомо KВ, 9 червня 2022 року Київрада може розглянути у другому читанні проєкт рішення про передачу земельної ділянки по вул. Солом'янській, 17-А (Солом'янський район Києва) в оренду ТОВ "Марго" (№08/231-2937/ПР від 5 серпня 2021 року). Про це редакції повідомив Всеволод Кліщ – інвестор недобудованого ЖК “Aston Park”, який розташований на вказаній землі.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Нагадаємо, ТОВ “Марго” мріє отримати вищезазначену ділянку площею 0,4647 га в оренду на 5 років. Дана земля може бути використана для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративно-соціального призначення та підземним паркінгом з благоустроєм прилеглої території (кадастровий номер – 8000000000:72:0186:0065). У проєкті рішення Київради уточнюється, що вказаний землевідвід необхідний для того, щоб ТОВ “Марго” завершило будівництво недобудованого житлового будинку готовністю 9,5%, який належить цій компанії (згаданий вище ЖК “Aston Park”, до якого вказана компанія юридично не має відношення, про що мова буде йти нижче. – KВ).  Київрада вже неодноразово розглядала вказане питання. Так, 23 вересня 2021 року депутати не підтримали цей проєкт рішення через скандальний бекграунд недобудованого ЖК та невдоволення інвесторів даного комплексу, перед якими попередній забудовник ділянки не виконав свої зобов'язання. Незабаром Київська міськдержадміністрація (КМДА) в особі заступника її очільника Петра Оленича (на колажі ліворуч) і Департаменту земельних ресурсів знову запропонувала столичний міськраді затвердити зазначений документ. Як наслідок – 7 жовтня 2021 року депутати прийняли його в першому читанні та пообіцяли “більш комплексно пропрацювати цей землевідвід”, створивши спеціальну робочу групу “на базі” комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Цей орган повинен був усунути протиріччя між інвесторами ЖК “Aston Park” та потенційним орендарем/новим забудовником. Читайте: Вопрос достройки ЖК по ул. Соломенской, 17-А повис в воздухе За словами Всеволода Кліща, незважаючи на всі обіцянки, діяльність вказаної робочої групи не виправдала сподівань інвесторів, яких наразі нараховується 5 родин (насправді їх більше, але свої претензії висунули далеко не всі. – KВ).  Так, адвокатка ТОВ “Марго” – жінка на імя Роза – ще на старті роботи зазначеного органу заявляла про те, що компанія не визнає інвесторів та вимагала, щоб останні довели сплату коштів за квадратні метри в недобудованому будинку. Коли інвестори зробили це, почалися певні “торги”. Спочатку ТОВ “Марго” пропонувало інвесторам, що надасть їм у майбутньому ЖК половину із оплачених людьми “квадратних метрів”. Потім компанія повідомила, що може надати інвесторам по 30 кв.м. у цьому будинку з можливістю придбати більші квартири за умови сплати 1 тис. доларів за кожен квадратний метр. Кінцева пропозиція ТОВ “Марго” була більш щедрою: інвесторам запропонували по 80 кв.м. у цьому ж будинку. Люди погодились. Але коли інвестори повідомили ТОВ “Марго”, що хочуть підписати хоча б якийсь документ, котрий буде засвідчувати зобов'язання нового забудовника перед ними, у компанії відмовилися.  Всеволод Кліщ вказує на те, що допомогти інвесторам намагалися депутати Вадим Васильчук (фракція “Голос”) та Леонід Ємець (фракція “Євросолідарність”). Вони запропонували наступний механізм: Київрада має надати ділянку в оренду на термін 3 місяці, впродовж цього часу ТОВ “Марго” має укласти з інвесторами договори обміну їхніх цінних паперів (колишній забудовник продавав квартири за процедурою реалізації цінних паперів. – KВ) на майнові права в цьому об'єкті будівництва, і якщо це буде зроблено, Департамент земельних ресурсів КМДА має право продовжити оренду на 5 років. Проте, земельно-містобудівна комісія Київради не підтримала відповідну правку до проєкту рішення. Натомість, за пропозицією секретаря Київради Володимира Бондаренка, вказана комісія знайшла свій “шлях” вирішення проблемного питання – до проєкту рішення було включено пункт, згідно з яким впродовж місяця після передачі ділянки в оренду “майнові питання інвесторів мають бути вирішені на договірних засадах”. На думку Всеволода Кліща, у такому формулюванні криється небезпека, адже воно не надто конкретне і не фіксує конкретну процедуру компенсації. Всеволод Кліщ припускає, що у даній ситуації деякими депутатами Київради рухає корупційний мотив. Серед таких народних обранців, на думку інвестора, може бути і голова комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайло Терентьєв. Наразі громадськість очікує, яким буде кінцевий вердикт міської влади, і вже відштовхуючись від нього, інвестори будуть планувати свої наступні кроки для вирішення своїх проблем. “Це був такий фарс – зробити вигляд, що щось відбувається. Терентьєв і публічно, і кулуарно декларував, що поки не буде вирішено питання з інвесторами, цей проєкт рішення на сесію не піде. Таке враження, що Терентьєв – найголовніший у цій справі. І до речі, він напряму спілкується з власниками ТОВ “Марго”, хоча депутати неодноразово задавали питання, чому вони (власники. – KВ) не відвідують засідання. Терентьєв нас вмовляв, крутив “різні конструкції”. Але ми і так зменшили свої вимоги більше ніж на половину. Мені здавалося, що війна змінила майже все. Але ці люди, я не можу підібрати слів щодо них, намагаються реалізувати корупційні схеми. Серед нас, інвесторів, є жінки, які вимушені були тікати від війни за кордон. Серед нас є інвестор, який просидів декілька тижнів у Бучі під час окупації. З якої позиції нам треба донести цю інформацію? Як ще донести, що не можна думати лише про корупційні доходи?”, – розповів KВ Всеволод Кліщ. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, будівництво ЖК “Aston Park” розпочалося у 2007 році. Даний комплекс повинен був складатися з одного 25-поверхового будинку. Замовником цього будівництва виступало ВАТ "АК "Київреконструкція", а його "партнером" в рамках даного проєкту, на підставі договору про спільну діяльність, було ТОВ "Марго Інвестбуд". Протягом року житло в комплексі, що на той час будувався, придбали близько трьох десятків сімей. Втім, у 2008 році роботи були заморожені (нібито через брак коштів), у 2009 році у ВАТ “АК “Київреконструкція” закінчився термін оренди землі, а у 2011 році право власності на недобудований будинок через рішення суду отримало ТОВ “Марго”. На думку деяких юристів, перехід права власності на об'єкт до нової юрособи був необхідний, серед іншого, щоб усунути від справ інвесторів будівництва (людей, які купили, але так і не отримали квартири). Ще з 2015 року Нацполіція розслідує кримінальне провадження за фактом можливого шахрайського заволодіння грошима інвесторів цього ЖК – на момент початку слідства йшлося про суму 12,6 млн. гривень. Читайте: Впритык к Соломенскому парку могут реанимировать “уголовную” стройку За даними аналітичної системи Youcontrol, ВАТ “АК “Київреконструкція” (первісний замовник будівництва ЖК “Aston Park”, екс-орендар землі) було засновано у Києві у квітні 1995 року (з 26 липня 2017 року компанія офіційно перебуває у стані припинення у зв'язку з банкрутством). Останнім офіційним керівником компанії було зазначено Валерія Запорожця. Система Youcontrol відносить ВАТ “АК “Київреконструкція” до групи родини Крючкових, яка об'єднує 105 компаній, зайнятих у сфері логістики, нерухомості та будівництва. Ключові особи даної групи – брати Дмитро (народний депутат V скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” (“БЮТ”)) та Леонід (депутат Київради V скликання від “БЮТ”) Крючкові, а також дружина останнього Антоніна Сліпченко (нотаріуска, засновниця дитячої освітньої платформи “EDUKIDS”). Столичне ТОВ "Марго Інвестбуд" ("партнер" замовника будівництва) було зареєстроване у січні 2003 року. На даний момент керівником даного ТОВ вказано Сергія Тарінського, засновником – компанію “Ленікс Сервісіз Лімітед” (Лондон, Великобританія), кінцевим бенефіціаром – мешканку міста Дніпро Ірину Расліну.  Київське ТОВ "Марго" (власник недобудованого будинку ЖК "Aston Park", потенційний орендар ділянки) було засноване у вересні 2002 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є житель столиці України Олександр Калашніков. Ця людина у 2016 році значилася підписантом ТОВ "Ірпінь-Будпроект-Плюс". На даний момент система Youcontrol відносить останнє ТОВ до групи "Драгон Капітал" – інвестиційної компанії, генеральним директором якої є громадянин Чехії Томаш Фіала, бізнес-партнер американського трейдера та інвестора Джорджа Сороса. До речі, у 2016-2017 роках одним із засновників ТОВ “Ірпінь-Будпроект-Плюс” була згадана вище компанія “Ленікс Сервісіз Лімітед”. Крім того, Олександр Калашніков наразі є одним із засновників громадської організації “Люстрація та чесність” – разом з нардепом VII скликання від “ВО “Свобода” Михайлом Блавацьким. ТОВ "Марго Інвестбуд" та ТОВ "Марго" явно пов'язані між собою. Так, ТОВ "Марго" значиться засновником ще однієї компанії зі схожою назвою – ТОВ "Марго Плюс Інвестиції". Керівником останнього ТОВ є Олександр Бортняк, він же з 2014 року по 2019 рік був зазначений як керівник ТОВ “Марго Інвестбуд”. Олександр Бортняк свого часу працював помічником народного депутата V-VI скликань від Партії регіонів Олександра Касянюка (№215 у списку). Олександр Касянюк раніше керував міським осередком “Партії регіонів” у Донецьку та фракцією цієї політсили у Донецькій облраді. Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Михайло Терентьєв від фракції "УДАР" очолює комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року.  Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж KВ

23 травня в Польщі відбулася конференція Baltic Business Forum, в рамках якої голова Інвестради Ірпеня, забудовник Володимир Карплюк разом з мером міста Маркушиним звернувся до учасників з проханням допомогти знайти меценатів для відбудови зруйнованих шкіл та дитсадків міста.Про це, як передає KВ, Маркушин і Карплюк повідомили у своїх телеграм-каналах.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Попросив поширити у своїх громадах презентацію, які підготувала Інвестрада про заклади освіти Ірпеня, що були зруйновані окупантами і таким чином допомогти нам знайти меценатів, які допоможуть нам їх відновити”, – йдеться у повідомленні.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Карплюк заявив, що Ірпінь був одним із найбагатших населених пунктів Київщини.  “Ми ніколи нічого ні в кого не просили. Ми будували інфраструктурні об’єкти за кошти з міського бюджету. У нас було 13 тисяч підприємців, які успішно вели тут свій бізнес. У нас народжувалося найбільше діток в Україні у співвідношенні щодо кількості населення. Але війна сьогодні змушує звертатися нас за допомогою. Ми прекрасно розуміємо, що без допомоги європейської спільноти, на жаль, не зможемо швидко відновити наш Ірпінь. Також передали презентацію представникам польських міст та великих будівельних підприємств. Адже уже за три місяці – новий навчальний рік, а якісна освіта і розвиток дітей – це один із головних пріоритетів для нас”, – додав він. Нагадаємо, 23 травня, Солом’янський райсуд Києва завершив розгляд справи військового рф щодо вбивства мирного жителя Сумщини. Суд призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі для росіянина. Це перший суд над рашистом, обвинуваченим у вбивстві беззбройного цивільного. Читайте: У Києві суд призначив довічне військовому рф Шишимаріну за вбивство мирного мешканця фото: архів КиївВлада

До початку повномасштабної війни росії проти України киянка Наталія Носова (на фото) мала власний бізнес з пошиву весільних суконь. Але 24 лютого для неї, як і всіх українців, історія змінилась – вона разом з однодумцями-волонтерами почала виробляти розвантажувальні жилети, плитоноси та бронежилети для сил Територіальної оборони (ТрО), а згодом і для Збройних Сил України (ЗСУ). Ця робота, як і у всіх волонтерів, відбувалась на добровільних засадах та за пожертви. Оскільки роботи ставало все більше, в травні Наталія Носова відкрила благодійний фонд для збору коштів на виготовлення бронежилетів та іншої амуніції для наших сил оборони. Наразі для розширення роботи потрібні не дуже великі кошти – для закупівлі нових швацьких машин треба всього 15 тис. доларів. Про це в інтерв`ю KВ розповіла Наталія Носова, фундатор та керівник благодійної організації “Благодійний фонд Носової”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: Коли було створено ваш фонд? Наталія Носова: Фонд ми відкрили 2 травня. А роботу почали ще 27 лютого – зібрали дівчат і друзів, почали в'язати сітки. А потім зрозуміли, що хлопці в ТрО стоять без належного забезпечення. Так, держава забезпечує, але кількість призову значно перевищувала можливості держави із забезпечення. Ми почали шити розвантажувальні жилети. Після чого зателефонував друг і сказав, що у нього є плити, але немає плитоносок, то ж давай шити бронежилети. Ми, мирні громадяни, звичайно не знали, як їх шити. Взяли фабричний зразок і по ньому почали виготовляти плитоноски. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Наразі ми виготовили 2300 плитоносок та понад 450 розвантажувальних жилетів. Все це роздавали безкоштовно. Всі кошти, що нам заходили, йшли на купівлю тканини, а перші плити ми купували за власний кошт в Польщі. Це було дорого, зараз цінова політика пом`якшала, бо в Україні багато людей виготовляють якісні сертифіковані плити. Тільки в Дарницьку ТрО тоді віддали 18 комплектів бронежилетів. KВ: Тобто, ви співпрацюєте саме з ТрО? Наталія Носова: Спочатку саме так і було – для Дарницької ТрО. Гроші заходили від друзів та знайомих, які мешкають в Дарницькому районі. Потім до нас звертались частини ЗСУ, різні батальйони – і зараз ми відправляємо в різні регіоні. Відправляли в Авдіївку, в Суми, в Харків, в Маріуполь. KВ: Скільки зараз з вами працює людей? Наталія Носова: Максимально було 47 швачок. Зараз дівчат поменшало. Але ми створили фонд, і моя задача – знайти дівчатам якусь мінімальну заробітну плату, бо дівчата шили безкоштовно, на ентузіазмі. Зараз ми знайшли благодійні фонди, які готові нам трошки платити за роботу. Наша мрія – знайти інвестора чи благодійника, який допоможе грошима, щоб ми шили та віддавали безкоштовно, а дівчата могли отримувати за свою роботу зарплату, щоб існувати та якось утримувати свої родини. Реквізити благодійного фонду для допомоги: [email protected] PayPal БО БФ НОСОВОЇ UA393052990000026005016231797 KВ: Яка наразі потреба в фінансах, мінімальна та максимальна? Наталія Носова: Треба наразі десь 15 тис. доларів, щоб купити десять нових професійних швацьких машин. Ми вже купили чотири нові машини, але оскільки 40 дівчат, то й машин треба 40. Це полегшить роботу, збільшить кількість і якість наших виробів. KВ: Оскiльки ви вже виробляєте бронежилети для ЗСУ, чи були якісь комунікації з Генштабом чи Міноборони? Наталія Носова: Я намагалась домовитись з Міноборони про зустріч, щоб робити саме під їхнє замовлення. Але наразі це питання відкрите. Ми хочемо співпрацювати, та я розумію, що нам треба трошки підрости, удосконалити нашу плитоноску, аби вона повністю відповідала всім вимогам та стандартам. KВ: Це серйозно. Що саме не відповідає вимогам та стандартам? Наталія Носова: Наразі наша плитоноска ідеальна, але трохи спрощена, тому що побутові швацькі машини беруть не всі шви, тобто – є технічні нюанси. KВ: Всі, хто зараз шиють розвантажувальні жилети, плитоноси тощо, скаржаться на дефіцит тканини, ниток та фурнітури. Як ви вирішуєте це питання? Наталія Носова: Був великий дефіцит тканини. Але все вирішується дивним чином, коли стукаєш в десятки дверей, а зранку тобі вже пишуть: “Ми веземо тобі тканину”. Ми знайшли людей, які продають цю тканину. Те ж стосується ниток та фурнітури. Ціни бувають різні: інколи купуємо по гарним оптовим цінам, а буває в 5 разів дорожче, коли десь щось не доїхало, а зупинятись не можна. Втім, все вирішується. KВ: Наскільки відомо, в Києві декілька таких волонтерських об'єднань, як у вас. Чи є між вами якась комунікація та взаємодія, бо це може суттєво покращити алгоритми закупівлі та збору коштів? Наталія Носова: Я знаю в Києві багато волонтерських рухів, які займаються цим. Ми обмінюємось інформацією та досвідом. Але ж у Києві є не тільки волонтери, є й приватні підприємства, які відшивають на велику кількість людей. На більш щільну співпрацю в мене не вистачає часу, хоча це гарна ідея. KВ: Оскільки ви починали працювати саме з ТрО, які у вас стосунки з керівництвом ТрО Києва? Наталія Носова: Ми для всіх відкриті, з усіма у нас добрі стосунки, всі питання вирішуються дуже швидко. Є допомога і на рівні району, і на рівні міста. Допомогли навіть в питання створення благодійного фонду, бо в мене ніколи його не було і я мала багато запитань, як це правильно зробити. Керівництво району та друзі дуже допомогли зі створенням фонду. KВ: Чи є допомога від депутатів Київради від Дарниці? Наталія Носова: Так. Були моменти, коли ми звертались із різними питаннями – і була допомога. У 20 дверей стукаєш – одні відкриваються. Хтось не може допомогти з одним питанням, але може допомогти з іншим. Так це і відбувається. Реквізити благодійного фонду для допомоги: [email protected] PayPal БО БФ НОСОВОЇ UA393052990000026005016231797 Політичні примітки KВ Депутатами Київради поточного (IX) скликання від Дарницького району є:  - від “Європейської солідарності” Петра Порошенка: Леонід Ємець (народний депутат Верховної Ради і 2021-2019 рр), Ігор Баленко (екс-власник мережі супермаркетів “Фуршет” та екс-забудовник столиці), Андрій Задерейко (близький до Ігоря Баленка) Олександр Супрун та Ольга Чайка; - від “УДАРУ” Віталія Кличка: Володимир Гончаров та Олександр Гончаров (обидва пов`язані з мережею гіпермаркетів “Епіцентр” подружжя Герег) та Максим Макаренко; - від “Єдності” нині вже покійного Олександра Омельченка: Віталий Павлик,  Юрій Сулига, Сергій Кримчак (всі троє вважаються афілійованими з братами Олександром Супруненко та В'ячеславом Супруненко – нині фактичними власниками “Київхліба” і не тільки) та Юлія Ярмоленко; - від “Слуги народу” (фактично – Володимира Зеленського): Микола Конопелько та Юрій Федоренко; - від ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко: керівник столичної парторганізації Віталій Нестор (близький до будівельної компанії “Столиця Груп”) та Володимир Слончак (за інформацією КВ, був близьким до “смотрящєго” Вадима Столара, а також відомий тим, що Кличко звільнив його в 2020 році з посади свого заступника за напад на поліцейського); - від “Голосу” (раніше Томаша Фіали): Вадим Васильчук та Григорий Маленко; - від призупиненої на час воєнного стану проросійської “Опозиційної платформи – За життя” Віктора Медведчука, Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна та Вадима Рабіновича: Михайло Наконечний (екс-гендиректор КО “Київзеленбуд”, до війни вважався наближеним до Вадима Столара). В.о. голови Дарницької райдержадміністрації з 27 січня 2022 року є Микола Калашник. Читайте: Київ гуманітарний: хто, де та як в умовах воєнного стану допомагає в столиці нужденним Фото: KВКиївВлада