З травня ринок новобудов Києва та Київщини пожвавився. Вже наприкінці весни-початку літа забудовники почали відновлювати роботу. Але ситуація досі для них залишається непростою. Що відбувається на ринку, чи зростає зацікавленість покупців, яким стали попит на квартири та продажі нерухомості – КиївВлада дізнавалася у провідних девелоперів столичного регіону. Наскільки потенційний інвестор зацікавлений в новобудовах, вимірюється переважно в кількості лідів (якщо коротко, контакту потенційного клієнта з відділом продажу після того, як він побачив пропозицію в тому чи іншому рекламному каналі), конверсії цих лідів у візит у відділ продажів/перегляд нерухомості і нарешті конверсії в угоду.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Від початку війни забудовники по-різному відновлювати свою роботу взагалі, і маркетингову активність (рекламу та просування) та роботу відділів продажів – зокрема.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хтось розпочав досить оперативно, ще в квітні, хтось – в травні, на початку чи в середині літа. KВ розпитала девелоперів, що відбувалось з цими показниками в період з квітня по травень.  Загалом лідогенерація надавала девелоперам оптимізму. В період з квітня по липень включно, за даними Ірини Міхальової, директорки з маркетингу будівельної компанії Аlliance Novobud, у компанії динаміка лідів була позитивною.  “Ми одні з перших відновили роботу на будмайданчиках. Потенційних покупців це стимулювало чи не найкраще, – каже експертка. -  Наприклад, з броварським проєктом Krona Park II ми вийшли з рекламною кампанією у Фейсбуці в травні. За цей місяць ми отримали майже 130 лідів, що не погано в рамках невеликого бюджету. У травні конкуренти ще не були настільки активні, тож і вартість ліда була нижчою, ніж зараз. Уже з червня ми почали рекламувати всі наші житлові комплекси. Липень був достатньо активний — зросла не лише пропозиція, а й, відповідно, вартість ліда та кліка”. Зараз в компанії спостерігають за деякою стабілізацією ситуації і готуються до нового бізнес-сезону, який має розпочатись у вересні.  Ще один девелопер, який оперативно відновив роботу – Royal House.  “Ми – перший столичний забудовник, який відновив будівництво: пауза в будівництві тривала п'ять тижнів від початку війни. З відновленням будівництва відділ продажу також поступово відновив онлайн консультацію, пізніше відкрив свої двері з 1 травня, – розказує Анна Щербань, директорка з маркетингу Royal House. - За період роботи відділу продажу (з початку відновлення роботи) – у квітні було найменше цільових звернень. У нашому випадку це пов’язане із тим (упустимо голову причину – воєнний стан), що ми тільки почали відновлювати рекламну кампанію, заново налаштовували віддалену роботу менеджерів, був мінімальним бюджет і ми дуже обережно вибудовували рекламну кампанію. На той час ми діяли майже навпомацки, оскільки алгоритми не працювали, ми не ставили собі жодних планів і результатів”. Починаючи з травня, коли компанія повноцінно відновила консультації й збільшила рекламний бюджет,  помітно збільшилась кількість цільових лідів. “У червні, збільшивши бюджет на 25% у порівнянні з травнем і додавши маркетинг-мікс, нам вдалось збільшити кількість цільових лідів удвічі порівняно з травнем, – ділиться досвідом Анна Щербань. – Починаючи з червня ми тримаємося одного бюджету та маркетинг-мікса, але у липні, кількість лідів збільшилася приблизно на 15%, у серпні ми очікуємо рівень липня, хоча на зменшення лідогенерації може вплинути сезонність”.  Один з наймасштабніших забудовників – “Інтергал-Буд” в столичному регіоні діяв інакше.  “Якщо говорити про динаміку лідогенерації, то часткове просування наших проєктів саме у Києві ми відновили лише у липні, – розповідає Анна Лаєвська, комерційна директорка “Інтергал-Буд”. – Кількість лідів зросла. Пожвавлення припало на початок місяця, до корекції обмінного курсу Національним банком України. Зараз ми очікуємо період адаптації попиту до нового офіційного курсу”. Керівник компанії, яка будує в київському регіоні, говорить про нелінійну динаміку поновлення лідогенерації:  “Спираюсь на наші внутрішні спостереження, відмічу: попит почав повертатися з середини травня, і це співпало з поверненням на будівельні майданчики частини забудовників у Києві та області. Й тут досить важко відповісти на питання, шо було первинне – відновлення попиту чи відновлення будівництва, – каже Сергій Распутний, СЕО Caspian Service UA. - Ми вважаємо, що це було обобічне прагнення компаній та покупців до стабілізації та повернення до звичного мирного ритму та укладу життя – перше обережне тестування, перша спроба. Ми теж почали відновлювати будівельні роботи у травні, і теж відчули зацікавленість покупців до нашого об’єкту. Наступного місяця ця динаміка попиту значно зменшилася, та повернулася вже у липні з вектором на посилення”. На осінь, за прогнозами Ірини Міхальової, на ринок повернуться практично всі українські забудовники, тож ситуація з лідами стабілізується, а їхня вартість сягне довоєнних показників.  Як люди навідувались у відділи продажів і купували? За даними Анни Лаєвської, з моменту початку повномасштабного вторгнення ринок втратив близько 90% угод.  “Певне пожвавлення, якщо говорити про роботу відділів продажів, настало лише в червні-липні, коли вщухла хвиля негативних очікувань щодо можливого повторного наступу на Київ, – коментує експертка. – Проте кількість людей, що приїжджають на консультацію, все ще порівняно низька. Також ми фіксуємо зниження платоспроможності і зміну фокуса у бік найдешевшого житла. Зараз ринок ледь-ледь розвивається, роблячи перші кроки до відновлення”. За словами Анни Лаєвської, і  конверсія у продаж досі залишається на низькому рівні через воєнні дії.  Хоча, за спостереженнями Ірини Міхальовї, до столиці і столичного регіону потроху повертаються покупці, які планували покупку нерухомості до війни, цікавляться квартирами люди, які хочуть переїхати жити у столицю з обласних центрів сходу та півдня.  Офіс продажу Royal House відкрився  1 травня – а візити і продажі відновилися у другій половині травня.  “І саме у травні відбулася найбільша кількість угод. За нашими спостереженнями більшість угод – це відкладений попит”, – каже Анна Щербань. У червні кількість угод, за її даними, зменшилася, але збільшилася кількість лідів. Цікаво, що у липні у девелопера збільшилися продажі комор та паркомісць, продаж квартир залишився на тому ж рівні. Ця ситуація була і в деяких інших крупних і середніх девелоперів Києва, з якими спілкувалася KВ. “Саме у липні було відчутно, як бойові дії впливають на рішення інвестувати навіть у квартири з найближчою здачею, – продовжує Анна Щербань. – Ще досі тримається низький показник візитів і все більше зростає кількість онлайн консультацій. Це в більшості своїй пов’язано з тим, що люди знаходяться на заході України або за кордоном, але покупку нерухомості розглядають. Узагальнену картину по продажам саме по всій Україні у певній мірі може дати опитування від ЛУН, яке щомісяця проводиться серед девелоперів у закритому телеграм-каналі. Так, за результатами червневого опитування ЛУН, в якому взяли участь 196 девелоперів: - 98 компаній – 50% опитаних – з відкритими продажами разом продали у червні 330-480 квартир/будинків; - 57 компаній – 29% учасників опитування -  з відкритими продажами не мали продажів:  - 41 компанія – 21% – не відкривала продажі. Опитування за результатами липня ще триває, і за нагоди КВ повернеться із запитом до найбільшого пошуковика нерухомості в Україні за оновленими даними. Що зараз купують? Зараз інвестори надають перевагу вже завершеним об'єктам, каже Анна Лаєвська. І ключовий фактор вибору для них — готовність будинку.  Також і за спостереженнями  Сергія Распутного, попит зараз зосереджений переважно на готових та введених в експлуатацію об’єктах, та об’єктах, які демонструють активність будівництва, і перебувають на завершальних етапах будівництва – у межах 3-6 місяців. “Крім того, дуже вагому роль безперечно грає надійність забудовника, якість самого проекту, та виправдана ціна – тобто все ті ж ключові фактори, що забезпечували успіх проекту у мирний час”, – додає експерт.  Ірина Міхальова зазначає: “Купують як квартири, так і комори, паркомісця. Сьогодні особливо популярні невеликі лоти однокімнатних квартир. Є попит й на готові квартири з документами. Придбанням комор та паркомісць активно цікавляться чинні інвестори. Ті, у кого є вільна гривня, все ж розглядають можливість інвестиції у нерухомість”.  Оскільки вартість нерухомості, на жаль, буде зростати й надалі, пояснює експертка, вони намагаються вкласти саме зараз, надаючи перевагу об’єктам з продуманою концепцією та з високим ступенем готовності — 60% і вище.  Цікаві дані надає Анна Щербань: 90% продажів – це 1-к квартири та квартири студії. Стосовно запитів, то, за її даними, 70% припадає на готове житло, або житло з найближчою здачею. 30% клієнтів готові чекати до 2023 року. І важливий нюанс для девелоперів від експертки: всі продажі, здійснені у червні та липні – були на умовах розтермінування. А що з виплатами розтермінувань? За що ж зараз працювати девелоперам: купувати будматеріали, платити підрядникам та співробітникам, за рекламу? Адже власного фінансового плеча явно недостатньо. Одне із джерел – виплата інвесторами розтермінувань. За даними Сергія Распутного, по проекту компанії BASA City навіть у березні та квітні оплачували поточні платежі близько 15-20% інвесторів, хоч девелопер і попередив інвесторів, що не очікує цих виплат, бо будівництво зупинено, а загальна ситуація в країні вкрай непевна та небезпечна.  “Ці 20% виплат нас дуже дивували та надихали такою неймовірною вірою людей, наших інвесторів, в наш проект, в нашу компанію, та в нашу перемогу! – каже керівник компанії. – Це було дуже емоційно, та дуже надихало нашу команду та власників Caspian Service”. З травня, за даними Сергія Распутного, об’єм виплат по договорах за розтермінуваннями почав збільшуватися, за липень компанія вже отримує близько 70% планового об’єму виплат від своїх інвесторів. Окремо експерт зазначає, що на такі показники вагомо вплинув зафіксований курс НБУ, до якого прив’язані виплати в угодах за розтермінуваннями.  “І це у травні-червні було вигідно не лише інвесторам, а й забудовникам, що відновлювали будівництво, бо на першому етапі відновлення робіт дозволяло оперативно акумулювати частину обігових коштів до відновлення фінансування проекту з резервів нашої материнської компанії з Азербайджану”, – додає він.  Хороший показник виплат і в “Інтергал-Буд” – за даними Анни Лаєвської, близько 80% інвесторів продовжує сплачувати внески за нерухомість, придбану на виплат, відповідно договорам та зафіксованим графікам.  “І це попри те, що компанія тимчасово призупинила вимоги за договорами розтермінування, – зауважує вона. – Більшість клієнтів надає перевагу інвестуванню гривні в квадратні метри, що зрозуміло, враховуючи інфляцію і решту негативних економічних наслідків війни. Тому проблем з невиплатою за існуючими договорами компанія не відчуває”.  В Royal House, за інформаціє Анни Щербань, так само на початку масштабного вторгнення одразу повідомили інвесторам, що вимоги по виплаті відтермінування відкладені до кінця травня. І попри це – у березні надходили оплати. “Зросли виплати по розстрочці у квітні, коли ми повідомили про відновлення будівельних робіт, – розповідає експертка. – Втім, якщо в березні платежів дійсно було мало – не більше 15%, то у квітні, а потім у травні та червні вони склали біля 50%. Наприкінці липня Нацбанк на 25% підвищив офіційний курс долара, що спонукало багатьох інвесторів погасити виплати за розтермінуванням, адже до кінця липня ми анонсували фіксацію курсу долара по 29.25 грн/$, тому у липні виплати різко зросли. Загалом є помітна тенденція до зростання виплат по розстрочці”.  Зрозуміло, що девелопери намагаються знайти індивідуальний підхід до кожного клієнта, який уклав угоду розтермінування. “Розуміючи ситуацію з падінням доходів та ростом курсу валюти, ми намагаємося пропонувати клієнтам оптимальні умови виплат. Більшість з них пристають на нові умови й проводять оплати регулярно. Ми вдячні цим покупцям й плануємо надалі не вводити жодних штрафних санкцій за несплату”, – обіцяє Ірина Міхальова. Лояльність і розуміння Сьогодні найпопулярнішою акцією у забудовників, за даними директора з маркетингу ЛУН Дениса Суділковського,  є продаж по старому курсу долара США. Плюс, компанії надають різноманітні знижки, пільгові умови і т.д. Так, “Інтергал-Буд”, як інформує Анна Лаєвська, пропонує клієнтам цілий ряд знижок та вигідних умов, зокрема, знижку при достроковій виплаті квадратних метрів, придбаних на умовах розтермінування, знижку при повній оплаті вартості житла, пільгові умови придбання нерухомості на виплат та більш вигідну програму іпотечного кредитування, яку компанія запустила спільно з банком-партнером.  “Ми вивчаємо запити клієнтів і на основі цього формуємо пропозицію. Зараз основний запит – це розтермінування або кредит. Навіть, якщо у клієнта є вся сума на квартиру – він не готовий її виплатити одразу, – розказує про стратегію лояльності в Royal House Анна Щербань. – Тому ми постійно розробляємо варіанти розтермінування, в залежності від запитів клієнтів. На серпень ми зробили акційну розстрочку – без здорожчання з першим внеском – від 30%. Великою зацікавленістю користується розтермінування 50/50 – за умови першого внеску від 50% – надаються знижки, як при повній оплаті. В  Alliance Novobud на осінь розглядають можливість запуску програм лояльності для різних класів покупців. Наразі вже пропонуть вигідні умови розтермінування: ще до підвищення курсу валюти запропонували клієнтам броварських проєктів компанії розтермінування на 5 років з першим внеском від 10%. 28 липня оголосили про старт програми зі спеціальними умовами придбання житла в комплексах у Києві та Броварах.  “Головна мета програми — підтримка українців, які хочуть залишитися жити й працювати в Україні, – каже Ірина Міхальова. – В програмі задекларовані: мінімальна ціна на квартири в житлових комплексах компанії — від 890 $ за м2 (в еквіваленті гривні за курсом НБУ на дату оплати); розтермінування до 5 років за умови внеску від 10% вартості квартири; покриття оренди житла для проживання сім’ї на термін до моменту здачі квартири”.⠀ Прогноз на осінь  Більшість компаній дуже сподіваються на пожвавлення ринку осінню. Хоча слід зазначити, що ринок інвестицій в новобудови продовжує відновлення. Да даними Дениса  Суділковського, заснованими на моніторингу ЛУН, 824 житлові комплекси з 1330 по всій Україні відновили свою роботу. "В західній частині кількість відновлених будівництв сягає 90%. Плюс, є точкові житлові комплекси у західних регіонах, що повернулись майже до довоєнних показників продажів. Проте, відкладається запуск нових черг будівництв, що створить певний дефіцит на ринку нового житла”, – зазначає експерт. “Ми сподіваємось, що восени ринок пожвавиться, а кількість реальних угод з кожним місяцем потроху зростатиме”, – говорить Анна Лаєвська.  Прогнозує ріст попиту восени Сергій Распутний, особливо — на завершених об’єктах, де вже можливо розпочинати ремонти та заселятися до кінця року. Але так само експерт зауважує, що цей тренд безпосередньо залежить від загальної ситуації в економіці та на фронті – чи будуть взагалі покупці розглядати перспективи свого майбутнього в Україні, чи будуть акумулювати кошти для виїзду з країни.  Крім того, за його словами, ринок житлової нерухомості дуже очікує на державні програми забезпечення житлом – це ключовий фактор, що дозволить рухати первинний ринок, підтримувати забудовників, і найбільш ефективно виводити із стагнації економіку країни взагалі. Вплив цього фактору важко переоцінити, він буде найголовнішим у найближчі роки. Прогнозує зміни в структурі гравців ринку Анна Щербань: “Збільшилися запити на готове житло або на об'єкти з високою стадією готовності, тому тільки великі забудовники, або ж ті компанії, що мають надійну фінансову подушку, зможуть утриматися на ринку і будувати за власні кошти, щоб продавати готові квартири. Конкуренція між компаніями посилюватиметься — адже кількість покупців, готових інвестувати в об'єкт нерухомості на стадії фундаменту – скоротилася”.  На її думку, хоча ринок повністю залежить від ситуації на фронті, продажі повільно йтимуть. “За умови стабільної воєнної ситуації (наскільки про це можна говорити) – на осінь продажі незначно, але зростуть. А от ті клієнти, які очікують зниження ціни – змушені будуть розчаруватися, адже собівартість квадратного метра зросла мінімум на 15%, тому зниження ціни не буде”, – прогнозує експертка. Великим позитивним моментом для покупців, на її думку, буде те, що відділи продажу пропонують все більше ліквідних квартир, й клієнти можуть скористатися можливістю обрати краще планування та поверх. Оптимістично налаштована Ірина Міхальова: “Вірю, що незабаром на фронті відбудеться злам на нашу користь, тож економічна ситуація почне відновлюватися. Це призведе до успішного старту нового бізнес-сезону й активізацію відкладеного попиту на нерухомість. А він на сьогодні колосальний! Тисячі родин втратили житло в ході військової агресії росіян, тож всі вони потребують нових квартир”. Так само експертка має очікування щодо державних програм з викупу готових квартир.  Загалом, як слушно зазначає Анна Лаєвська, робити будь-які прогнози зараз — справа невдячна. Все залежатиме від перебігу воєнних дій та ситуації на лінії зіткнення з ворогом. Але навіть за оптимістичними прогнозами щодо воєнних перемог, на бум інвестування очікувати дуже рано. Доходи населення впали, долучитись до держпрограм потребує термінів і відповідності вимогам держави. Тому девелопери будуть і надалі будуть впроваджувати різноманітні програми лояльності та намагатись продовжити роботу.  Читайте: Раша гудбай: Забудовники остаточно попрощаються з російським софтом через півроку КиївВлада

Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) ввела в експлуатацію скандально відомий довгобуд – житловий комплекс (ЖК) “Будинок на Будівельників” (вул. Будівельників, 30, Дніпровський район Києва). Окремі народні депутати називають цю подію ледве не історичною, адже таким чином 130 інвесторів зможуть заселитися у свої квартири. Проте, окремі експерти вказують на те, що громада Соцмістечка, де знаходиться даний ЖК, активно виступала проти зведення цих багатоповерхівок, Верховна рада дозволяла використовувати свій “бренд” для заманювання інвесторів (генпідрядником було підпорядковане парламенту підприємство), а столична і державна влада зробили все для легалізації порушень, які допустили забудовники. Не менш цікавим є той факт, що офіційний ексвласник ТОВ “Юга-Групп” (орендар землі під цим комплексом) В'ячеслав Юткін довгий час працював у структурах російського олігарха Олександра Лебедєва. Як стало відомо KВ, нещодавно ДІАМ ввела в експлуатацію скандально відомий ЖК “Будинок на Будівельників” у столичному Соцмістечку.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Наразі невідомо, коли саме це сталося – у зв'язку з воєнним станом будівельні реєстри України не працюють у режимі відкритого доступу. Сама новина про введення в експлуатацію цього комплексу з'явилася 30 липня поточного року – саме тоді народна депутатка України від партії “Слуга народу” та голова цієї політичної сили Олена Шуляк опублікувала на своїй сторінці у Facebook відповідний допис. У ньому вона, зокрема, подякувала голові ДІАМ Семену Кривоносу (на колажі ліворуч) за те, що тепер 130 інвесторів цього будинку нарешті отримають своє житло, і розкритикувала столичну владу, в тому числі й мера Києва Віталія Кличка, в ігноруванні проблем ошуканих інверсторів та питання довгобудів загалом. ЖК “Будинок на будівельників” на карті Того ж дня заяву Олени Шуляк у своєму Facebook розкритикував експерт з містобудування Георгій Могильний. За його словами, цей комплекс було побудовано із порушеннями, а влада різних рівнів не зробила нічого, щоб їх усунути. “Корумпований ДІАМ ввів в експлуатацію старий скандальний довгобуд. Так, все одно його ніхто би не зносив і не перебудовував – в незалежності від наявних порушень. Що пише Шуляк? Як верхівка міського керівництва Києва (і Кличко особисто) ігнорує проблеми ошуканих інвесторів. По-перше, корупціонер Кличко зі своїми підлеглими доклав масу зусиль, щоб легалізувати це незаконне будівництво. По-друге, аферист-забудовник заманював інвесторів у будівництво, проти якого з самого початку протестували місцеві мешканці, своїм генпідрядником – державним підприємством “Державний будівельний комбінат Управління справами апарату Верховної Ради України” (далі – ДП “Державний будівельний комбінат”. – KВ). ДП із сфери управління Верховної Ради допомагало аферистам втягувати людей в проблемне будівництво, а депутат Верховної Ради тепер розповідає, як місцева влада не вирішувала проблему постраждалих!” – зазначив Георгій Могильний. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як будувався ЖК Реалізація проєкту ЖК “Будинок на Будівельників” стартувала на початку 00-х років. Упродовж 2005 року ТОВ “Юга-Групп” отримало від Київської міськдержадміністрації (КМДА) дозвіл на реконструкцію гуртожитку на вул. Будівельників, 30, який належав цій компанії, під житловий будинок та прибудову до нього ще одного будинку. Від управління Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) в Києві це ТОВ отримало дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції приміщень гуртожитку під житло з надбудовою додаткових поверхів. У червні 2006 року була готова перша черга цього комплексу – в результаті реконструкції згаданого гуртожитку було введено в експлуатацію трьохсекційний 7-8-поверховий житловий будинок.  У подальшому ТОВ “Юга-Групп” розпочало підготовку для будівництва другої черги ЖК “Будинок на Будівельників”. В рамках цієї черги компанія планувала прибудувати до “реконструйованого гуртожитку” 10-поверховий житловий будинок, у якому на першому поверсі мали б розміщуватися офісні приміщення та магазин. Для цього ТОВ “Юга-Групп” у 2005 році отримало від Київради право оренди ділянки площею 0,8 га біля згаданого гуртожитку на вул. Будівельників, 30. Термін оренди мав скласти 3 роки, але в 2008 році компанія через суд добилася внесення змін до договору оренди, відповідно до яких її термін мав скласти 6 років. У 2008 році було отримано відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт від Інспекції ДАБК в Києві. Проте здійснити свої плани компанії не вдалося, зведення цього будинку було відтерміновано майже на десятиріччя. Наразі у відкритих джерелах немає точних даних стосовно того, з якої причини ТОВ “Юга-Групп” не змогло у стислі терміни реалізувати задумане. Проте, можна припустити, що це повязано з фінансовими проблемами компанії. Так, протягом майже восьми років Головне управління економіки та інвестицій КМДА в судовому порядку намагалося примусити ТОВ “Юга-Групп” сплатити пайовий внесок у розмірі близько 3 млн гривень – компанія за невказаних у матеріалах справи обставин не стала добровільно виконувати свої зобов'язання перед столичним бюджетом. Але, тим не менш, служителі Феміди врешті-решт стали на бік чиновників. А у 2014 році ПАО “Дочірній банк Сбербанку росії” подав до Господарського суду Києва заяву про порушення справи про банкрутство вказаної компанії – через те, що вона не може погасити свою заборгованість перед цією фінустановою (розмір боргів у матеріалах судового спору не вказується). Проте, варто зазначити, що банкрутом ТОВ “Юга-Групп” врешті-решт офіційно так і не стало – схоже, проблеми з банком все ж таки були вирішені. Читайте: КГГА победила в восьмилетней тяжбе за 3 млн грн с ООО “Юга-групп” Вже у наступному році підготовка до будівництва була відновлена. У березні 2015 року ТОВ “Юга-Групп” передало функції замовника будівництва прибудови ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія (ІБК) “КДС-Інвест”. Відповідний договір відсутній у відкритому доступі, але, можна припустити, що новий замовник погодився фінансувати будівельні роботи в обмін на певний відсоток прибутків від продажу квартир. 4 серпні 2016 року Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА видав ТОВ “Юга-Групп” контрольну картку на порушення благоустрою у зв'язку із проведенням будівельних робіт на вул. Будівельників, 30. Незабаром після цього, 31 серпня 2016 року, між Київрадою і ТОВ “Юга-Групп” було укладено договір про поновлення договору оренди ділянки за вказаною адресою ще на 6 років – цю пролонгацію у червні 2016 року погодила комісія столичної міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин.  Як повідомлялося вище, генпідрядником робіт із будівництва другої черги ЖК “Будинок на Будівельників” було визначено ДП “Державний будівельний комбінат”. При цьому, за даними блогу “Где в Киеве жить хорошо”, у відділі продажів даного ЖК потенційним інвесторам вказували на те, що попередні договори купівлі житла вони мають укладати саме з цим ДП, а не із замовником будівництва, як це найчастіше буває при купівлі квартир у столичних новобудовах. Крім того, інвесторам начебто повідомляли, що частину майбутніх квартир станом на 2015 рік уже було “передано до Верховної Ради”, тож покупці “можуть не переживати щодо того, що з будівництвом будуть проблеми”.  Будівництво другої черги ЖК “Будинок на Будівельників” із самого початку супроводжувалося скандалами. Так, впродовж 2016 року мешканці сусідніх будинків неодноразово скаржились столичній владі, що зведення цього комплексу може призвести до руйнування їхніх будинків – мовляв, скандальна багатоповерхівка фактично “втиснута” у дворовий простір навколишніх будинків. У свою чергу, депутат Київради Олексій Новіков (фракція “Єдність”) у цей же період звертав увагу КМДА на те, що забудовники зводять не 10-поверховий будинок, як це передбачено дозвільними документами, а 13-поверховий. Але столична влада, як це буває у більшості схожих випадків, нічого не зробила для того, щоб зупинити ці роботи. Крім того, на будівництво даного ЖК звертали увагу і правоохоронні органи. 10 квітня 2018 року Київська міська прокуратура №4 (зараз – Дніпровська окружна прокуратура) відкрила кримінальне провадження за фактами порушення вимог земельного та містобудівного законодавства України при проведенні будівельних робіт на вул. Будівельників, 30. Зокрема, прокурорів зацікавило те, що проведення цих робіт суперечить Генплану Києва (на території, де можна будувати об'єкти до 5 поверхів, зводиться 13-поверховий будинок) і що поновлення договору оренди було здійснено без відповідного рішення Київради (нагадаємо, пролонгацію угоди погодила профільна постійна комісія). Проте, і реакція прокуратури не призвела до жодних результатів – остання ухвала по цьому провадженню датована 10 квітня 2019 року. Скріншот однієї з ухвал по вказаному кримінальному провадженню Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Юга-Групп” було зареєстроване в листопаді 2012 року. Керівником компанії вказано Юрія Потапова, засновниками – ТОВ “Готельний комплекс “Глорія” і ПрАТ “Мост-Інвест”. За інформацією Youcontrol, кінцевий власник ТОВ “Юга-Груп” невідомий. Зазначимо, офіційним власником згаданого вище ТОВ “Готельний комплекс “Глорія” у 2008-2009 роках був В'ячеслав Юткін – ексспівробітник органів Служби безпеки України (до 1996 року), ексбанкір (працював на різних керівних посадах у декількох фінустановах, у тому числі – в “Промінвестбанку”) та готельєр. У різні часи ЗМІ називали його власником бутік-готелю "Яремче-клуб" (місто Яремче Івано-Франківської області), "Конгрес-готелю "Пуща" (Пуща-Водиця, Київ) тощо. Наразі, схоже, він зберігає свій вплив на ТОВ “Готельний комплекс “Глорія”: офіційною співласницею цього ТОВ вказано Юлію Матвієнко, яка є бізнес-партнером В'ячеслава Юткіна по декільком компаніям. При цьому, 30 липня 2022 року столичний блогер Володимир Бондаренко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що 50% долі ТОВ “Юга-Групп” належить Олександру Лебедєву – колишньому співробітнику КГБ, ексдепутату російської держдуми, олігарху (власник крупної корпорації “Национальная резервная корпорация”(“НРК”)) та медіамагнату (власник британського онлайн-видання Independent, найбільший приватний акціонер та інвестор російського видання “Нова газета)”. Прямого підтвердження оприлюдненої блогером інформації у відкритих джерелах немає. Проте, можна припустити, що Бондаренко натякнув на тісні бізнес-зв'язки між цим олігархом та згаданим вище В'ячеславом Юткіним. Зокрема, Лебедєву належить “Промінвестбанк”, у якому працював Юткін, до того ж останній протягом деякого часу керував готелями, які належали “НРК” (серед них – київський готель "Україна"). ТОВ “ІБК “КДС-Інвест” було створено в Києві в серпні 2012 року. Керівником цієї компанії вказано Максима Бикова, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканців села Рудьківка Ніжинського району Чернігівської області Сергія Вернигора. Читайте: Строительством ЖК “Премиаль” по ул. Малышко, 9-А заинтересовалась прокуратура ДП “Державний будівельний комбінат” було створено в 1994 році. Керівником цього підприємства з травня 2022 року є Максим Кільницький. Управління справами апарату Верховної Ради, якому підпорядковане дане ДП, з червня 2022 року очолює Юрій Ханік. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен ДІАМ де-юре було створено у грудні 2020 року, проте свою роботу цей орган (на нього держава поклала низку функцій у сфері будівництва) розпочав лише 15 вересня 2021 року. Вказана структура фактично замінила Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ), яка у вересні 2021 року офіційно припинила своє існування. Керівником ДІАМ з 19 травня 2021 року є згаданий вище Семен Кривонос. Фото: колаж КВКиївВлада

У Борщагівській громаді розгорівся скандал довкола вирубки дерев у парку-пам'ятці “Зелена брама”. Ласий шмат лісу у Софіївській Борщагівці став предметом зазіхань приватної компанії “Атлант груп юа”. ДП “Київське лісове господарство” передало останньому гектар землі під облаштування зони відпочинку. Жителі громади всіма силами намагаються зберегти ліс і шукають підтримки у місцевої влади та народних депутатів. В обласній же раді наполягають на терміновому розірванні стосунків із нищівниками пам'ятки природи. Вивчають правоохоронці і законність підписання Бучанською РДА документа про надання землі у користування 24 лютого – у час повномасштабного вторгнення рф на територію Київщини.  Як стало відомо KВ, на території Борщагівської сільської громади Бучанського району, а саме в селі Софіївська Борщагівка, ДП “Київське лісове господарство” було зафіксовано самовільну вирубку півсотні дерев у парку-пам'ятці “Зелена Брама”. Відповідний Акт огляду місця вчинення правопорушення лісовим господарством було складено 14 липня.Підписуйтесь на “КиївВладу” Ситуація  Про надзвичайний інцидент повідомив депутат обласної ради Роман Титикало на своїй сторінці у Facebook. “Коли вся країна бореться з ворогом, в Бучанському районі передали частину Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зеле́на Бра́ма” в селі Софіївська Борщагівка для організації розважальних заходів в довгострокове користування і “підприємець” вже приступив до зрізання дерев в пам’ятці природи! Кому війна , а кому …”, – написав депутат Титикало. На фото: місце вирубки дерев на території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зелена Брама” Так, згідно із розпорядженням Бучанської РДА, яке підписав вже ексочільник районної адміністрації Микола Ляшенко саме 24 лютого 2022 року, адміністрація виділила в довгострокове тимчасове користування лісову ділянку загальною площею 1,00 га терміном на 49 років для культурно-оздоровчих, спортивних, освітньо-виховних та рекреаційних цілей в межах села Софіївська Боршагівка Бучанського району ТОВ “Атлант груп юа”.  Відомо, що ця територія знаходяться в постійному користуванні держпідприємства “Київське лісове господарство” (Ірпінське лісництво ДП “Київліс” квартал 54, виділи 4,5,7). І як зауважено в документі, цей гектар землі виділили без вилучення її у постійного користувача та без зміни цільового призначення. І, відповідно до розпорядження, приватна кампанія мала укласти укласти з лісгоспом договір щодо користування лісовою ділянкою. Так, 16 червня 2022 року мiж ДП та “Атлант груп юа” було укладено Договiр №6 про довгострокове тимчасове користування лiсовою дiлянкою. Відповідний Акт приймання-передачі ділянок, відповідно до договору про платне довгострокове користування, ДП “Київське лісове господарство” з тимчасовим лісокористувачем ТОВ “Атлант груп юа” підписало також 16 червня. Читайте: Зеленський звільнив голів Фастівської і Бучанської райдержадміністрацій Заповідний ліс Відома мешканцям Бучанського району лісова територія “Зелена Брама, а її загальна площа сягає 30 гектарів, визнана парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні і нині перебуває у віданні ДП “Київське лісове господарство”.Нагадаємо, що відповідне рішення про створення нового парку-пам’ятки “Зелена брама” депутати Київської облради підтримали ще 22 червня 2020 року на пленарному засіданні 35-ї сесії.  Тоді у КОДА ще наголошували, що “даний лісовий масив є єдиною зеленою зоною а території села Софіївська Борщагівка. Тому цей об’єкт такий важливий для збереження біорізноманіття, очищення повітря, поліпшення мікроклімату, сприяння збереженню здоров’я населення та забезпечення активного відпочинку мешканців”.  Як розповів у коментарі KВ депутат Київської обласної ради Роман Титикало (“Європейська Солідарність”), враховуючи, що ця територія є пам'яткою природи, вона охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення i використання. Тож тут діє заборона на будь-яку експлуатацію цієї земельної ділянки чи її використання під будівництво тощо.  “На території Борщагівської громад всі зелені зони, в тому числі Вумівський ліс був знищений забудовниками. Зелена Брама – фактично єдина зелена зона, яка збереглася. Земля під лісом є державною власністю та перебуває у користуванні ДП “Київське лісове господарство”. Нам стало відомо, що в день початку повномасштабної війни, 24 лютого, Бучанська райдержадміністрація надала дозвіл на передачу частини території цієї пам'ятки природи у користування комерційній структури. Виходячи із спілкування із останньою, вона сприймає цей дозвіл як документ, що дозволяє їм вчиняти будь-які дії. Варто зауважити, що дозвіл на користування надали на 49 років. Розпочалася вирубка дерев: викликали поліцію, лісників, які склали акт про порушення. Я написав депутатське звернення до Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства з проханням перевірити правомірність укладання такого договору на дострокове користування та вжити заходів щодо його розірвання. Також є відповідне звернення до прокуратури та поліції з приводу порушення кримінальної справи за фактом підробки офіційних документів. Нехай правоохоронні органи розберуться, яким чином було підписано розпорядження 24 лютого, коли до Бучі вже увірвалися танки рф”, – розповів Роман Титикало.  Крім того, як депутат КОР, Титикало спрямував звернення і до Бучанської РДА, з проханням підтвердити чи спростувати факт видання відповідного розпорядження та надати належним чином завірену копію цього документа.  А також звернувся до керівництва Борщагівської громади з проханням ініціювати укладання договору щодо вільних ділянок, що входять до складу “Зеленої Брами”, з метою належного їх майбутнього обслуговування. Зокрема, у розмові Титикало уточнив, що враховуючи, що ця територія лісу є державною власністю, на баланс до комунальної власності Борщагівської громади її не передавали. Проте місцева влада неодноразово ініціювала підписання подібного договору на користування.  “Сільська рада зверталася з відповідними листами, щоб укласти договір з лісгоспом на користування, щоб місцева громада мала змогу організувати там туристичні маршрути, і відповідно, доглядати за територією. Але лісники відмовляли сільраді, і, натомість, передали комерційній структурі. Конкретна мета з якою планують використовувати цю територію і яку діяльність хочуть здійснювати компанія на природоохоронній території, не відомо. Це рекреаційна зона і чіпати будь-які дерева без дозволу там заборонено”, – говорить депутат.  Громада – проти Ситуація із вирубкою дерев в єдиній зеленій зоні громади швидко набула гучного розголосу серед місцевого населення. У місцевій групі “Врятуємо наш ліс”, звичайно, першим припущенням, яке озвучували місцеві це те, що районна влада, проштовхуючи таке розпорядження на початку війни, планувала “по-тихому” передати територію лісу під чергову забудову. Турбувало мешканців і те, що у воєнний період, цю ситуацію можуть легко спустити на задвірки.Під час фіксації вирубки у присутності представника компанії, з’ясували мешканці і те, що жодних документів на вирубку дерев ТОВ не мала. І коли населення почало вимагати пояснень, представник почав виправдовувався тим, що вирубка дерев здійснювалася на потреби тероборони. Загалом громада виступає проти облаштування паркової зони, висловлюючи налаштування щодо збереження повноцінного лісу. Звернулася громадськість за підтримкою і до народного депутата Олександра Горобця від “Слуг народу”, який закріплений на Київщині по 95 округу.Так, 18 липня у сільській раді відбулася ініціативна зустріч між місцевими активістами та представниками ТОВ "Атлант груп юа" за участі керівництва громади щодо ситуації та подальшого збереження лісової пам’ятки. Про це, зокрема, у коментарі КВ розповів голова Борщагівської сільської громади Олесь Кудрик. “Люди прийшли незадоволені, вони живуть поруч і помітили, що в лісі почали вирізати кущі та дерева. На зустрічі з орендарем домовилися, що всі свої дії надалі вони узгоджуватимуть з громадою та сільською радою, обіцяють намалювати відповідний план. Люди хочуть розуміти і бачити, що там планують робити надалі. Наразі це все на рівні розмов, будь-які дії мають там призупинити. Вони може і хотіли багато чого там зробити, та по закону саме на цій території діє багато обмежень. Та, як бачимо, можна сказати одне, а зробити інше. Громада, у свою чергу, звернулася з відповідним листом про порушення у природоохоронні органи. Населенню, відповідно, пообіцяли контролювати цей процес”, – розповів Олесь Кудрик.  За його словами, їхні громада також зверталася до Київського лісгоспу щодо укладання договору, який би дозволив розвивати на території туристичну сферу. За договором же згадувана компанія взяла 1 га лісу в платне користування і сплачуватиме у рік 100 тис. гривень. Громада ж  зверталися в лісгосп з пропозицією передати у постійне комунальне користування ці 30 га землі зі збереженням цільового призначення, адже ліс розташований на нашій землі, в межах населеного пункту як паркова зона для відпочинку.  “Нам відмовили і нарахували орендну плату в 3 мільйони. Для громади це велика сума на рік. Враховуючи, що додатково фінансувати ще вивіз сміття, косіння трави та догляд за туристичними доріжками тощо. І на рік громаді все це буде вже обходитися, як мінімум, в 5-7 млн гривень. Звичайно, якби нам передали територію, то ми б хотіли підключити на утримання парку й обласні кошти.  Можливо, з часом на законодавчому рівні приймуть рішення і пропрацюють процедуру передачі подібних територій державної власності у власність громад. Для громади це був би плюс, ми вкладали б кошти у розвиток лісової зони та її утримання. Населення в лісі проводить активне дозвілля, дотримується порядку, самотужки проводить там толоки. Громада, у свою чергу, надає відповідний транспорт для сміття та інвентар. Тому всі сподіваються, що ця єдина зелена зона буде збережена”, – резюмував він.  Позиція адміністрації У свою чергу, начальник юридичного відділу Бучанської РДА Юлія Таракан розповіла KВ, що розпорядження про передачі землі у користування було видане на підставі отриманих документів і підстав для відмови не було. І зауважила, що сам документ розпорядження готувався заздалегідь, а сама компанія з приводу одержання ділянки у користування звернулася ще в січні. “Сам документ був підготовлений і, більш того, він був переданий на підпис керівнику раніше. Керівник підписує документи ввечері і вони кладуться в папку. 24 лютого працівники були в адміністрації і це може підтвердити дуже багато людей. І саме зареєстрований документ був 24 числа, але підписаний заздалегідь – це виключно реєстраційний момент”, – розповіла Юлія Таракан.  І додала, що компанії не надавався дозвіл на вирубку чи на будь-які незаконні дії – адміністрації діяли виключно в межах чинного законодавства.  “Ще має бути розроблена відповідна документація зі сторони нового тимчасового користувача землею. І, наскільки мені відомо, у Боращагівській сільській громаді відбулася нарада за участі цієї організації, представників громадськості та органів місцевого самоврядування. У результаті зустрічі вони дійшли до висновку про необхідність продовження робіт саме після надання додаткової документації щодо того, що саме буде розміщено на тій ділянці”, – розповіла Юлія Таракан. За її словами, адміністрація слідкує за ситуацію, і наголошує, що приводу для хвилювань у мешканців громади немає. Адже ніякої вирубки дерев чи будівництво на тій території не буде. І що це – рекреаційна зона, де відпочиватимуть громадяни та родини із сім’ями, і що виключно з такою метою і надавалася ділянка у користування.  “Планується мотузковий парк та зона відпочинку для родин з дітьми. Ніякої забудови чи будівництво там не планується. Це буде звичайна зона для відпочинку громадян і саме з такою метою і заявлялися щодо одержання цієї ділянки”, – резюмувала вона.  Чи розірвуть договір Як повідомили KВ в ДП “Київське лісове господарство”, вони вже одержали запит від Департаменту екології та природних ресурсів КОДА щодо фіксації ситуації і на місці події вже виїжджали лісничі.  “Є таке поняття як тимчасове дострокове користування. Надається ділянка на 49 років лише за однієї умови – для надання культурних, освітніх чи оздоровчих цілей. Це передбачає певну процедуру. Спочатку до нас звертається фізособа із заявою, паспортними даними або зі своїм статутом для юросіб, картографією, де саме вони хочуть одержати ділянку, з її мапу. Ми ж, у свою чергу, переглядаємо за власними лісничими реквізитами чи ця ділянка підходить для тих чи інших цілей, чи ні. У разі погодження особа йде в область, і далі – в держлісагентство, яке і приймає рішення і на основі якого ми і надаємо остаточне погодження. Після цього видається відповідне  розпорядження керівником району, якщо ділянка перебуває в межах населеного пункту, а якщо за – губернатором області. Ця компанія пройшла цю процедуру за рік і в червні принесла нам розпорядження голови РДА. І на підставі цього ми з ними склали договір. На те, що вони там вже встигли накоїти, ми зреагували. Наші лісники все порахували, викликали поліцію, склали на основі цього акт обстеження і нарахували нанесення шкоди на суму у розмірі 48 тис. гривень. Окремим листом ми також повідомили поліцію, що в наших лісових насадженнях відбувся такий інцидент”, – розповів KВ у розмові головний лісничий ДП Петро Лось. За його словами, ніяких дозволів на вирубку дерев чи очистку території лісгосп не надавав. “Обговорювалося те, що підприємство облаштує там альтанки та маршрутні доріжки без пошкодження кущів та лісового масиву. Нам давалися проектні фотографії як би воно мало бути. Та в результаті все зробили на власний розсуд. Наразі ця ситуація ще не закрита. До нас звертається населення, телефонують з громади, що без обговорення та нахабно були вчиненні такі дії. В умовах користування передбачається пункт розірвання договору, і скоріш за все, його дія буде припинена”, – наголосив лісничий.  Хто такий забудовник  Крім того, KВ намагалися зв’язатися із керівництвом ТОВ "Атлант груп юа". Компанія обіцяла надати роз’яснення щодо ситуації, але надалі вже не виходила на зв’язок із журналістами KВ.  Засновниками ж "Атлант груп юа" (ЄДРПОУ: 43552276), за даними аналітичної системи Youcontrol, у рівних долях, є киянин Євген Черноморенко, він же зазначений і як керівник компанії, та житель Сумської області Євген Барабаш.  Саме ТОВ зареєстроване в столиці 5 березня у 2020 році зі статутним капіталом у розмірі 200 тис. гривень. Цікаво, що діяльність компанії пов’язана в основному із технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів. Та з-поміж переліку діяльності ТОВ фігурує ще і будівництво житлових і нежитлових будівель, споруд, оптова торгівля тощо. Зокрема, Черноморенко упродовж 18 років займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів і є власником відповідного ПП “Невада”. Також про нього відомо, що у 2020 році він балотувався у депутати Білогородської сільської ради від партії “За Майбутнє”, проте не пройшов.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, в Гостомелі на Київщині продовжує зростати невдоволення. Місцеві розлючені і стривожені: у зруйнованих оселях немає світла, газу, води, стверджують, що затримується відбудова, немає грошових відшкодувань. 17 липня біля будинку культури селища про хід відновлювальних робіт звітував голова місцевої військової адміністрації Тарас Думенко. У результаті керманич отримав від громади догану, а Зеленський днями отримає детальний опис усіх лих, яких не може позбутися багатостраждальний Гостомель. Читайте: Заповідні котеджі: навколо Чернечого лісу розгорівся будівельний скандал Фото: колаж KВКиївВлада

Кількість сімей на Київщині, житло яких зруйнувала війна, сягає понад 11,3 тисячі. Для них обласна влада обіцяє викупити за два роки у забудовників готове житло. Наразі говорять лише про 2-3 тисячі нових квартир, за які мають намір викласти понад 2,8 млрд бюджетних коштів. Планувалось, що купуватимуть квартири за рекомендованою ціною в 24 тис. гривень за кв.м. Та забудовники наполягають: ця цифра замала і вже натякають на збільшення до 30 тисяч. Та поки вартість переглядають, громади не ловлять гав та активно формують реєстри постраждалих сімей. Для них – шанс одержати хоч якусь фінансову допомогу. Як стало відомо KВ, Київська ОДА презентувала “Звіт про стан ліквідації наслідків  збройної агресії російської федерації проти України”.  Операція – житло У презентації зауважують, що обласна влада вже оговорила із забудовниками, які здійснюють свою діяльність на території області, можливість викупу державою житла  з метою подальшої передачі його особам, які втратили житло внаслідок російської агресії саме на Київщині.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Так, для викупу погоджено 3 056 квартир за рекомендованою ціною 24 тис. гривень за кв.м. Із них – 731 квартира вже введена в експлуатацію (площа 38 469 кв.м), 129 – обіцяли ввести в експлуатацію до 1 липня (площа 10 242,56 кв.м) та ще 2 196, на площі в 111 338,54 кв.м, будуть введені в експлуатацію вже після 1 липня. За результатами моніторингу ринку нерухомості Київської області, в КОДА повідомляли, що на сьогодні є можливість придбання квартир у Бучі, Ірпені, Броварах, Богуславі, Білій Церкві, Обухові, Березані, а також – Миронівці, Гостомелі, Білогородці, Глевасі, Чабанах, Тарасівці та Погребах. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Всі ці заходи, зауважено, будуть втілюватися на Київщині за відповідною розробленою КОДА обласною програмою. Читайте: Для розселення людей, що втратили житло влада Київщини буде викупати готові квартири у забудовників Нова оселя 23 червня під час позачергової сесії Київської облради депутати прийняли рішення №259-11-VIII про затвердження Програми “Нова оселя” на 2022-2023 роки. У коментарі KВ заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова (“Європейська Солідарність”) розповіла, що прийняті дві програми на 2022-2023 роки щодо багатоквартирних будинків, де передбачена купівля 2 тис. квартир та щодо індивідуального житла – на відновлення 560 будинків.  “Ми вирішили не чекати, поки держава розпочне справу з відновлення чи будівництва житла, тому що в нашій географічній зоні у вересні вже розпочинається сезон холодів. А в нас сьогодні просто величезна кількість мешканців залишилися без житла. Тому, вважаю, це рішення дуже нагальне для початку, а там вже будемо сподіватися, що надійдуть кошти і з держави”, – розповіла Семенова.  Також KВ звернулася із інформаційним запитом до Київської ОВА, як розробника Програми. У відповідь на інфозапит KВ роз'яснили, що Програму було розроблено з метою забезпечення житлом осіб, житло яких було знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених військовою агресією рф. Загалом мова йде про будинки, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції або є економічно недоцільним. Механізм же забезпечення житлом сімей, які його втратили, визначено Порядком використання коштів, передбачених в обласному бюджеті, відповідно до Програми (Додаток 4). “Згідно з Порядком, реєстри сімей, які потребують забезпечення житлом, формуються органами місцевого самоврядування, затверджуються відповідними виконавчими комітетами та передаються Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації”, – йдеться у відповіді на запит.  Департамент передає отримані реєстри Комісії для формування та затвердження на їх основі єдиного реєстру сімей. Реєстр житла, намічений до викупу, формується Департаментом містобудування та архітектури КОДА. Для включення житла до реєстру забудовник (власник житла) має надати певний перелік документів. Сюди входить перелік квартир на продаж із зазначенням її адреси розташування, загальної та житлової площі тощо. Департамент має опрацювати ці документи, і як результат, або включити квартири до реєстру, або відхилити пропозицію. Також зауважено, що вартість 1 кв.м загальної площі квартири буде визначатися за показником опосередкованої вартості спорудженого житла за регіонами України, затвердженого наказом Мінрозвитку громад (на дату придбання квартири). “Визначення площі квартири буде здійснюватися Комісією, відповідно до площі зруйнованого чи пошкодженого житла з врахуванням вимог Житлового кодексу України. Програмою передбачено, що житло передається у власність, шляхом укладання договору купівлі-продажу між особою, яка втратила житло та забудовником, (власником житла)”, – йдеться у відповіді на запит.  Також комісією при КОДА розглядається питання щодо виплати коштів для придбання житла особі, яка його втратила. У разі погодження, заявник зможе звернутися до банку із заявою про відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання. Кошти із зазначеного рахунка, можуть бути використані лише на придбання житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках. За час дії Програми, обласна влада планує купити для постраждалих мешканців Київщини  2 тис. квартир орієнтовною площею 117 тис. кв.м: першу тисячу квартир у 2022 році, іншу – в 2023 році. Передбачається, що на їхню закупівлю витратять понад 2,8 млрд гривень. Із них: кошти державного бюджету складуть 1 млрд гривень, обласного бюджету – 605 млн гривень, місцевого бюджету – 200 млн гривень. Та ще 1 млрд гривень планують залучити із інших джерел, що не заборонені законом. Цього року і впродовж наступного, цю суму планують розділити порівну по 1,4 млрд гривень на кожен рік.  Так, попередньо планувалось, що квартири купуватимуть за рекомендованою ціною – 24 тис. гривень за кв.м.  Проте, за даними джерел КВ, наразі ніхто із забудовників на таку суму не погоджується, тож цю цифру, вірогідно, будуть переглядати у бік збільшення – до 30 тисяч гривень за кв.м.  На місцях Також KВ поцікавилася у керівників громад Київщини, скільки на території громади зруйновано житлового фонду і скільки сімей потребує нового житла. І чи почала формувати громада реєстр списків в область, щоб вони мали змогу одержати житло за цією Програмою. Як розповів у коментарі KВ голова Ірпінської міської ради Олександр Маркушин, обласна влада вже почала перераховувати кошти на відновлення понівеченого Ірпеня. Проте зауважує, що загалом ці суми для громади мізер, адже в Ірпені знищено повністю дуже багато житлового фонду. “Наше місто прийняло на себе основний удар збройної агресії росії на Київщині. Перемога і стримування рашистів дались нам страшною ціною. За висновками експертних звітів щонайменше 25 багатоквартирних будинків підлягають знесенню, 129 – потребують демонтажу або серйозного капітального ремонту, ще 634 багатоквартирних будинків – дуже пошкоджено та пошкоджено або зовсім зруйновано – 2613 приватних будинків”, – говорить він. За його словами, загалом на території міста зазнали ушкоджень різного рівня 3200 будівель. “Дуже добре, що облрада затвердила програму “Нова оселя”, яка передбачає викуп у забудовників Київщини квартир, для тих, хто втратив дах над головою. Відповідно до цієї програми, реєстри формуються тільки з тих сімей, які втратили квартиру в багатоквартирному житловому будинку, який потребує повного або часткового демонтажу.  Зараз ми формуємо список громадян за даною програмою. Пріоритетне та першочергове право одержуватимуть сім’ї наших загиблих захисників, багатодітні сім’ї, сім’ї військовослужбовців, учасників бойових дій, добровольців добровольчого формування територіальної оборони”, – каже Маркушин.  І зауважив, що громада наразі використовує всі можливості, аби одержати фінансування на відновлення міста. Зокрема, розроблені презентації про всі зруйновані та пошкоджені об’єкти для благодійних фондів, підготовлені відеоролики різними мовами для міжнародних партнерів та європейських меценатів тощо.  У коментарі KВ т.в.о. голови Бородянської селищної ради Георгій Єрко (“За Майбутнє") розповів, що за програмою “Нова оселя” для мешканців громади будуть закуповувати будинки та квартири, які втратили власне житло. При наданні нового житла враховуватиметься саме першочерговість в його одержанні.  “На сесії обласної ради затвердили кошторис програми, і коли відбуватиметься закупка житла, то його буде розподілено між постраждалими громадами. Я вважаю, що пропозиції переселитися в той чи інший населений пункт одерждать і мешканці нашої громади. Житло надаватимуть першочергово, враховуючи  у першу чергу соціальні верств населення, багатодітні родини тощо. Вірогідно нам запропонують певну кількість будинків, які буде надано на район. І вже потім ми підготуємо список на область, кого необхідно буде забезпечити житлом. І вже далі йтиме співпраця із обласною адміністрацією”, – говорить Єрко. Однак, за словами нардепа 8-го скликання та голови ГО “Маємо Право!” Віталія Купрія, не всі громади мають змогу отримати житло. "Є унікальна ситуація, яка стосується однієї громади Київщини. У Гостомельській ОТГ наразі не функціонують органи місцевого самоврядування, а діє військова адміністрація з прямим підпорядкуванням Президенту України. У мешканців міста-героя Гостомеля, а також навколишніх сіл, які входять в громаду є велике занепокоєння що вони не потраплять у програму "Нова оселя". Адже завдяки повільній і неефективній роботі адміністрації абсолютна більшість пошкодженого внаслідок агресії житла на теперешній час навіть не обстежена", – прокоментував Віталій Купрій. Як одержати нову квартиру Щоб одержати нове житло, власник знищеного житла має подати заяву до органів місцевого самоврядування своєї громади. Із заявою також додаються: копія заяви про пошкоджене та знищене нерухоме майно, документи, що посвідчують особу та громадянство України, завірені копії документів на право власності на майно, а також копії – ідентифікаційного коду, документів, що підтверджують підстави пріоритетності в отриманні коштів, для придбання житла, звіт за результатами обстеження, у якому зазначено, що будинок (квартира) підлягає повному або частковому демонтажу.  Потім такого заявника мають внести в реєстр і заводиться облікова справа, якій присвоюється номер, за яким здійснюється її ідентифікація. Як зауважують в КОДА, скористатися програмою зможуть жителі Київщини, які втратили свої домівки через ворожі обстріли. Пріоритетне ж право надається сім’ям загиблих внаслідок збройної агресії рф, багатодітним сім’ям, особам, які втратили працездатність, людям пенсійного віку та людям з інвалідністю. Довідка KВ: Загалом внаслідок воєнної агресії російської федерації проти України та ведення активних бойових дій на території Київської області зазнали значних руйнувань об’єкти житлової інфраструктури.  За офіційною інформацією отриманою від тергромад Київщини на території області пошкоджено 13 292 об’єкти житлового фонду та повністю зруйновано 4835 об’єктів, що становить понад 70% від загальних руйнувань. Кількість сімей, що потребує житла становить 11 319. Зокрема на території Київської області внаслідок бойових дій найбільш постраждалими є райони: Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський та Фастівський.  Нагадаємо, що майже 8 мільйонів гривень авансом отримала фірма родини депутатів Бородянської селищної ради на відновлення постраждалих від війни будинків. У тому, що саме цій компанії без тендеру довірили ремонт у 29 багатоповерхівках Бородянки, обранці не вбачають конфлікту інтересів і запевняють: пріоритет – зарплата і робота для місцевих. А поки будівельники освоюють аванс і закуповують матеріали, в деяких будинках, що стоять в переліку ремонтів, вже обвалилися стіни.  Читайте: Чиновники і дороги: Влада Київщини не втомлюється сплачувати мільйони гривень улюбленому підряднику усіх голів ОДА Фото: колаж КВ КиївВлада

Найближчим часом в Оболонському районі Києва може розпочатися чергове скандальне будівництво. Компанії із орбіти девелопера “Спільнота” планує реконструювати чотири нежитлові будівлі на просп. Степана Бандери, 32-А під 22-поверховий багатофункціональний комплекс (БФК). Експерти прямо вказують на те, що реалізація даного проєкту суперечить законодавству України: забудовники планують створити в цьому комплексі близько двох сотень квартир, хоча житлове будівництво на цій території заборонено. Ба більше – ще пів року тому такого ж погляду дотримувалися й посадовці Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) – у січня поточного року вони відмовили забудовникам у видачі необхідного їм дозволу на реконструкцію. На думку експертів, “передумати” чиновникам допомогла вже звична корупція, якій сприяє відсутність у громадськості доступу до будівельних реєстрів.  Як стало відомо KВ із допису експерта з містобудування Георгія Могильного на його сторінці у Facebook, 5 липня 2022 року ДІАМ видала дозвіл № ІУ013220623224 на реконструкцію чотирьох будівель на просп. Степана Бандери, 32-А під багатофункціональний комплекс.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами експерта, посадовці держінспекції з архітектури та містобудування порушили закон, погодивши проведення цих робіт. Відповідальність за це Георгій Могильний покладає на голову вказаного органу – Семена Кривоноса. “Корупціонери Кривоноса в ДІАМ видали дозвіл на незаконний житловий комплекс в Києві, який приховують за багатофункціональним із апартаментами. Чому мова саме про аферу забудовника і корупцію в ДІАМ? У січні ДІАМ відмовив у видачі дозволу на це будівництво, як незаконне. Аргумент – в тому місці не можна будувати житло. Що зробив забудовник? Він тупо перейменував квартири в апартаменти. І ось, під час війни, той самий інспектор ДІАМ Віктор Шевченко, що в січні дав відмову, видає дозвіл на той самий проект. Чи розумів він, що має справу із аферою та грою словами? Так, адже саме він розглядав попередню заявку і мав відразу помітити, що поданий той самий проект ЖК, але з заміною "квартир" на "апартаменти". Але він підмахнув папери і дозволив будувати де-факто житловий комплекс там, де це заборонено”, – повідомив Георгій Могильний. При цьому, експерт прямо вказує на те, що закриття доступу громадськості до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) дозволяє чиновникам “провертати різні схеми”. Нагадаємо, вказана система була закрита на час воєнного стану, доступ до неї мають лише посадовці “архітектурно-містобудівних органів” та забудовники. “Тепер ви розумієте, чому без жодних на те причин наказом Олексія Чернишова (міністр розвитку громад і територій. – *КВ) заблоковано роботу публічного порталу ЄДЕССБ? У ЄДЕССБ за визначенням немає жодної секретної інформації, сама ЄДЕССБ працює для чиновників і забудовників. І лише громадськість позбавили права дивитися, чим корупціонери-чиновники та аферисти-забудовники займаються під прикриттям війни…”, – підкреслив Георгій Могильний. Читайте: Мінрегіон закрив для громадян доступ до порталу ЄДЕССБ, який продовжує видавати дозвільні документи забудовникам Зазначимо, станом на сьогоднішній день доступ до згаданого дозволу № ІУ013220623224 відсутній – Георгію Могильному вдалося відшукати цей документ у той короткочасний період, коли ЄДЕССБ за невідомих обставин пропрацювала в публічному форматі. У зв'язку з цим, усі вихідні дані реконструкції на просп. Степана Бандери, 32-А встановити достатньо проблематично. Проте, деяка інформація стосовно "майбутнього" будинку на вказаній локації зафіксована у скріншотах дозволу та експертизи проекту, які Георгій Могильний опублікував на своїй сторінці у Facebook. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з цими документами, замовниками реконструкції виступають ТОВ “Неоцентробуд” і ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент”. Вказані компанії планують, що в результаті цих робіт на місці чотирьох розташованих там споруд буде зведено один двосекційний будинок (перша секція – 18 поверхів, друга – 22 поверхи), об'єднаний 4-поверховим стилобатом. Перші чотири поверхи вказаних споруд займатимуть комерційні приміщення (магазини, кафе і офіси), а всі інші – апартаменти (де-факто – житлові приміщення. – *КВ). Їхня кількість у скріншотах не зафіксована, але, за інформацією порталу “Нерухомі”, мова йде про 289 апартаментів. У скріншотах експертизи проєкту вказано, що, за планами забудовників, під цим будинком буде розташований підземний паркінг на 123 машиномісця. Хто буде генеральним підрядником, у скріншотах також не зафіксовано, проте у коментарях до свого допису Георгій Могильний вказав, що такі функції виконуватиме, цитуємо, “Фундамент (Пузійчук)” (про цю компанію та її співвласника мова йтиме нижче. – KВ). За даними відкритих джерел, на вказаній локації планується звести БФК "Світогляд" – проєкт девелоперської компанії "Спільнота". KВ вирішила проаналізувати передісторію цієї "реконструкції" та встановити її "бенефіціарів". Читайте: Компании из окружения Хмельницкого и Иванова разрешили строиться на проспекте Бандеры Шлях до легалізації 12 грудня 2019 року Київрада рішенням №371/7944 передала ПП “Технопроектбудсервіс” земельну ділянку площею 0,52 га на просп. Степана Бандери, 34-А в оренду на 15 років для реконструкції існуючих будівель під багатофункціональний комплекс громадського призначення з під'їздами до нього (функціональне призначення за Генпланом Києва – території громадських будівель і споруд та частково території вулиць та доріг). Під “існуючими будівлями” малися на увазу чотири нежитлові споруди загальною площею 109 кв.м., власником яких ПП “Технопроектбудсервіс” стало в липні 2018 року. Згідно зі вказаним рішенням столична міськрада змінила цільове призначення даної ділянки – на той час вона могла використовуватися лише “для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури”. При цьому, станом на той період земля мала офіційного користувача – з 2015 року дану ділянку в столичної громади орендувало ПП “Укрзернопром”, і договір оренди був розрахований на термін до березня 2020 року. Схоже, у зазначеного підприємства знайшлися мотиви добровільно відмовитися від такого активу. 3 вересня 2020 року між Київрадою та ПП “Технопроектбудсервіс” було укладено договір оренди ділянки на просп. Степана Бандери, 34-А. Через два місяці, 4 листопада 2020 року, підприємство-орендар передало цю землю в суборенду ТОВ “Неоцентробуд”. Термін дії угоди про суборенду – до 3 вересня 2035 року (до завершення терміну дії орендної угоди зі столичною міськрадою). 5 січня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА своїм наказом №3 видал ТОВ “Неоцентробуд” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції будівель на просп. Степана Бандери, 34-А під багатофункціональний комплекс. Через те, що доступ до ЄДЕССБ закрито для громадськості, основні вихідні дані вказаного документу наразі встановити проблематично. Проте, за даними відкритих джерел, дозволили замовнику проєктувати будівлю висотою не більше 45 метрів (близько 15-16 поверхів). 7 жовтня 2021 року між ТОВ “Неоцентробуд” і ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” було укладено договір про делегування функцій замовника. Згідно з цією угодою перша компанія передала другій право виступати замовником будівництва на просп. Степана Бандери, 34-А в обмін на те, що ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” профінансує підготовчі, проєктні будівельні та інші роботи на вказаній локації. Договором було передбачено, що за таке делегування функцій ТОВ “Неоцентробуд” отримає 10% корисних площ і паркомісць у майбутньому комплексі.  19 січня 2022 року ДІАМ відмовила ТОВ “Неоцентробуд” і ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” у видачі дозволу на проведення будівельних робіт з реконструкції будівель на просп. Степана Бандери, 34-А під багатофункціональний комплекс  (відмова № ІУ013220106477). Причиной для цього стала невідповідність намірів забудови цільовому та функціональному призначенню ділянки, на якій вона запланована: держінспекція прямо вказала, що будувати БФК з квартирами, як це заплановано проєктом реконструкції, на цій землі не можна. Як повідомляв Георгій Могильний, надалі слово “квартири” просто було змінено на “апартаменти”. Головна різниця між цими видами приміщень – власники “апартаментів” не мають права реєструвати в них місце проживання та мають сплачувати “комуналку” за комерційними тарифами. При цьому, на той час, на початку зими 2022 року, забудовники планували що друга секція цього будинку мала бути дещо вищою – 23 поверхи, а не 22. 8 лютого 2022 року ДІАМ видала ТОВ “Неоцентробуд” дозвіл №КВ020220201441 на виконання підготовчих робіт для подальшої реконструкції будівель на просп. Степана Бандери, 34-А під багатофункціональний комплекс. Цей документ також відсутній у відкритому доступі. При цьому, за даними порталу “Нерухомі”, генпідрядником виконання таких робіт було вказано ПрАТ “Фундамент”. Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПП “Технопроектбудсервіс” (орендар ділянки на просп. Степана Бандери, 32-А) було зареєстроване в червні 2018 року. Керівником цього підприємства є Віталій Чубатий, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець села Миролюбівка Піщанського району Вінницької області Володимир Непомнющий. ТОВ “Неоцентробуд” (суборендар вказаної вище ділянки та співзамовник реконструкції) було засноване в Києві в жовтні 2020 року. Керівницею, засновницею та власницею даної компанії вказано мешканку Києва Олену Клюкову. Столичне ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” (співзамовник та інвестор реконструкції на просп. Степана Бандери, 32-А) було створено у вересні 2021 року. Засновниками даної компанії є мешканець смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області Ігор Райков (також він є офіційним керівником даного ТОВ, на колажі в центрі), мешканець Вінниці Віктор Іщенко та киянка Юлія Максимова. Останні двоє також вказані кінцевими бенефіціарами цього ТОВ. Зазначимо, Юлія Максимова є адвокатом в юридичній фірмі “Тотум”. Примітно також, що вона зареєстрована за однією адресою в Києві зі згаданою вище Оленою Клюковою. Ігор Райков – колишній топ-менеджер забудовника “SAGA Development”, власником якого є скандально відомий ексзаступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА (у 2010-2015 роках) Андрій Вавриш. Наразі Райков називає себе засновником Школи професійного девелопменту “UrbanLand. PM” та девелопера “Спільнота”, під прапорами якого будується БФК “Світогляд” на просп. Степана Бандери, 34-А. Примітно, що цей комплекс є першим офіційним проєктом вказаного девелопера. Столичне ПрАТ “Фірма “Фундамент” (генпідрядник підготовчих робіт та, схоже, генпідрядник реконструкції) було створено листопаді 1993 року. Засновниками та власниками великих пакетів акцій цього ПрАТ вказані кияни Дмитро Алексєєв (45,8% акцій станом на І квартал 2021 року) та Олександр Ярош (46,3% акцій станом на III квартал 2021 року, керівник компанії). Система Youcontrol відносить цю компанію до так званої “групи Фундамент”. Вказана група спеціалізується на будівництві об'єктів житлового, соціального та адміністративного призначення тощо, а до її складу входить близько чотирьох десятків компаній, які забезпечують повний цикл виробництва та обслуговування нерухомості. Ключовими особами цієї групи наразі є її генеральний директор, підприємець Олексій Ведмедєв і народний депутат України діючого IX скликання Андрій Пузійчук (фракція “ВО “Батьківщина”).  Читайте: Помочь и наказать: инвесторы ЖК “Отрадный-2” просят руководство столицы разобраться со строительством их дома Як раніше повідомляла KВ, вказана група тісно пов'язана із одіозним заступником голови КМДА та екскерівником КП “Житлоінвестбуд-УКБ” Вячеславом Непопом. Відомо, що цей чиновник у середині 00-х років був головою наглядової ради згаданого вище ПрАТ “Фірма “Фундамент”. Також протягом останніх років компанії “Фундамента” неодноразово за сумнівних підстав отримували від структур КМДА (у тому числі – від “Житлоінвестбуда-УКБ”) бюджетні будівельні “підряди” на величезні суми, що звертало на себе увагу правоохоронних органів. Крім того, донька Непопа Марія станом на 2018 рік працювала економістом в одній із компаній цієї “бізнес–імперії”. Читайте: Миллиарды Непопа: Нацполиция расследует сомнительные закупки КП “Житлоинвестбуд-УКБ” Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі ліворуч). Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Варто зазначити, що з 2018 року згаданий вище Вячеслав Непоп як заступник голови КМДА курує в столиці усі питання, пов'язані з будівництвом – він офіційно контролює діяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва КМДА. ДІАМ де-юре було створено у грудні 2020 року, проте свою роботу цей орган (на нього держава поклала низку функцій у сфері будівництва) розпочав лише 15 вересня 2021 року. Вказана структура фактично замінила Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ), яка у вересні 2021 року офіційно припинила своє існування. Керівником ДІАМ з 19 травня 2021 року є Семен Кривонос (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

У Києві назріває черговий будівельний скандал. Мешканці Солом'янського району незадоволені тим, що ТОВ “Юнкорд”, яке орендує ділянку на просп. Перемоги, 41-А, ймовірно, неправомірно встановило паркан на “сусідній” зеленій зоні. Схожа ситуація мала місце і в 2019 році, але тоді втіленню планів щодо такого “привласнення” столичної землі завадив один із депутатів Київради. Примітно, що офіційним власником компанії-орендаря є Олександр Луценко (на колажі ліворуч) – син ексміністра внутрішніх справ, ексгенпрокурора та нардепа трьох скликань Юрія Луценка (на колажі праворуч), який наразі проходить військову службу на півдні України.  Як стало відомо KВ із поста депутатки Київради Ксенії Семенової (фракція “Слуга народу”) у Facebook, конфлікт навколо ділянки на просп. Перемоги, 41-А, почався сьогодні вранці.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ця територія входить до її округу.  “Ділянка в оренді власника будівлі. Але крім самої будівлі там ще чималий шматок зеленої зони. Місцеві, звісно, цією зеленою зоною користуються, тому вони проти паркану. В 2019 році вони вже відбили спробу встановити там паркан. Тоді їм допомагав Володимир Назаренко (депутат Київради минулого VIII скликання від “ВО “Свобода”, – KВ). Тепер Назаренко на фронті, і власник будівлі чогось вирішив, що тепер можна. Дозволу від “благоустрою”, звичайно, немає. Дякую поліції і [директору Департаменту міського благоустрою Київської міськдержадміністрації] Тимуру Ткаченку за швидку реакцію і роботу в інтересах громади. Ну і варто додати, що цей конфлікт був неминучим. Коли Київрада давала цю ділянку в оренду, треба було виключити з неї сквер”, – написала Ксенія Семенова. Ділянки на карті (скріншот зі сторінки Ксенії Симонової в Facebook) Столичний журналіст і блогер Володимир Бондаренко в свою чергу уточнив, що огороджено було не лише згадану ділянку, а й безпосередньо сквер навколо неї (кадастровий номер ділянки під сквером – 8000000000:69:024:0021), до якого користувач ділянки на просп. Перемоги, 41-А не має жодного відношення. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, ділянка площею 0,217 га на просп. Перемоги, 41-А (кадастровий номер – 8000000000:69:024:0020) є комунальною власністю громади Києва, а її орендарем виступає ТОВ “Юнкорд” – у відповідності до рішення столичної міськради №2078/2119 від 8 липня 2021 року. Її цільове призначення – “для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності). Підставою для цього землевідводу столична влада називала наявність на вказаній землі нежилого будинку площею 900 кв.м., який з 2015 року належить ТОВ “Юнкорд”. За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Юнкорд” було зареєстроване в серпні 2015 року. Керівником цієї компанії вказано Олександра Черевка. Засновником та кінцевим бенефіціаром цього ТОВ є Олександр Луценко – син ексміністра внутрішніх справ України, ексгенпрокурора України та народного депутата трьох скликань (IV, VI та VIII) Юрія Луценко. Зазначимо, що з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України Луценко-старший підписав контракт на військову службу – станом на травень 2022 року він був військовослужбовцем територіальної оборони в Миколаївській області. Система Youcontrol відносить ТОВ “Юнкорд” до групи родини Луценко, яка об'єднує 13 компаній, зайнятих у сфері нерухомості, лісозаготовлі та сільського господарства. Як повідомляла KВ, після того, як російські війська покинули Київську область і ситуація в столиці відносно стабілізувалась, забудовники взялись за свою звичну справу – освоєння земель. При цьому, реалізація планів щодо забудови столиці часто відбувається зі скандалами. Наприклад, найближчим часом тернопільський забудовник “Креатор-Буд” може розпочати реалізацію свого нового столичного проєкту – житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Задля цього планується освоїти територію площею більш ніж 18 га, на якій чверть століття тому функціонував державний готель “Пролісок”. Проти проведення цих робіт активно виступає громада Святошинського району. Місцеві мешканці звертають увагу на те, що будівництво житла заплановане на землі, яка не призначена для цього, будівельні роботи зашкодять розташованому поруч нацпарку “Голосіївський” і зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості. Втім, наразі профільні державні органи ніяк не реагують на відповідні звернення громадян.  Читайте: Житло під виглядом готелю: як тернопільські забудовники хочуть освоїти 18 га землі в Святошинському районі Києва Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВ

Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) нещодавно відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому в задоволенні його позову до Київради про скасування скандально відомого Детального плану території (ДПТ) Мінського масиву. Суддю Павла Григоровича не переконали аргументи стосовно того, що столична влада, схвалюючи цей документ, допустила численні порушення: основні положення ДПТ суперечать діючому Генплану Києва та профільному законодавству України, а його реалізація призведе до колапсу соціальної та транспортної інфраструктури Оболонського району. Позивач обіцяє продовжити боротися за відміну вказаного ДПТ, але це явно буде не просто. У тому, щоб цей ДПТ “працював” дуже зацікавлена компанія із орбіти потужного забудовника “Stolitsa Group”. Вже під час судового спору забудовники навіть змогли отримати від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування тотальної забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця”.  Як стало відомо KВ, 30 червня 2022 року ОАСК відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому у задоволенні його позову до Київради про скасування її рішення №1455/1496 від 10 червня 2021 року, яким було затверджено ДПТ Мінського масиву (справа №640/25171/21).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це позивач повідомив на своїй сторінці у Facebook, уточнивши, що четкі обставини відмови йому поки що невідомі, бо рішення суду ще не опубліковане. При цьому, за словами Олександра Кучерявого, суддя по цій справі Павло Григорович в судовій залі вибачився перед громадою за таке рішення. Також юрист пообіцяв, що буде оспорювати цей судовий вердикт в суді апеляційної інстанції. Причини оскарження У позові, який було подано наприкінці літа минулого року і який є в розпорядженні KВ, Олександр Кучерявий вказує на низку порушень, які були допущені столичною владою при підготовці та затвердженні вказаного ДПТ. Позивач впевнений, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок. Річ у тому, що земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані), має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). У цьому випадку, як вважає юрист, не має підстав вважати, що ДПТ уточнює Генплан, як цього вимагає законодавство України.  Також Олександр Кучерявий у своєму позові вказав на те, що облаштування буферного парку “Берізка-Шевченко”, яке було передбачено даним ДПТ, також є грубим порушенням, адже українське законодавство забороняє зміну територій, на яких розташовані ліси, сквери та парки. Очевидно, мова йде про те, що не можна просто так взяти території КП “Святошинське лісопаркове господарство” і зробити з них парк.  Крім того, юрист зазначив, що при розробці цього ДПТ міська влада не мала підстав використовувати положення проєкту Генерального плану Києва до 2025 року – документу, який не затверджено. В ДПТ Мінського масиву дійсно є посилання на вказаний проєкт.  Також Олександр Кучерявий вказав на те, що столична громада жодного разу не схвалила проєкт даного ДПТ ні на одному з громадських слухань та зборів з цього питання.  Не менш важливим, на думку позивача, є і той факт, що затвердження цього ДПТ суперечить державним інтересам. Мова йде про те, що Фонд державного майна України (ФДМУ) ще до прийняття цього рішення, 13 травня 2021 року, своїм листом попрохав міського голову Києва Віталія Кличка не розглядати цей детальний план, адже в результаті його затвердження може понести збитки агрокомбінат “Пуща-Водиця” – це держпідприємство має у користуванні земельні ділянки, які увійшли в цей ДПТ. Як повідомив KВ Олександр Кучерявий, представники Київради під час судових засідань стверджували, що порушень при затвердженні вказаного ДПТ немає. При цьому, на думку юриста, його колеги із столичної міськради часто демонстрували непідготовленість до судового процесу і намагалися переконати суддю, що позивач не має права звертатися до суду. Мовляв, його права та інтереси при затвердженні цього ДПТ ніяким чином не були порушені. У свою чергу, представники Департаменту містобудування та архітектури КМДА (третя особа на стороні відповідача. – KВ), який подавав проєкт цього ДПТ на розгляд Київради, і зовсім не були присутніми на жодному судовому засіданні в рамках згаданого провадження. “Реалізація цього ДПТ спричинить суцільний колапс соціальної інфраструктури Мінського масиву та Оболонського району, де переповнені дитячі садочки, школи, поліклініки, дороги, парковки, громадський транспорт тощо. Вона перетворить здоровий лісовий квартал на “парк”. Вона може знищити гаражний кооператив “Мінський”, де розміщено приблизно 400 гаражів, власники яких здебільшого мають оформлене право власності та виступали категорично проти прийняття цього ДПТ. Цей ДПТ демонструє вседозволеність з плюндруванням норм законодавства, зокрема в сфері містобудування, та "безцінність" громадської думки для влади. Громада провела десятки акцій протесту проти цього незаконного ДПТ, але міська влада так і не почула киян”, – вважає Олександр Кучерявий. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Для кого розробляли ДПТ Мінського масиву 29 листопада 2011 року між ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” і ТОВ “Датоліт” було укладено інвестиційний договір №2911-1-ід/11 на житлову забудову території в Оболонському районі Києва з об'єктами соціально-побутового призначення та інженерно-транспортною інфраструктурою (5 березня 2013 року цей договір було переукладено в новій редакції. – KВ).  Згідно з цією угодою, вказане ТОВ отримало можливість забудовувати землю площею 31,7 га (дві ділянки: площею 29,7 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010 та площею 2 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0005) на півночі Мінського масиву, яка знаходиться в постійному користуванні зазначеного держпідприємства. В обмін на це ТОВ “Датоліт” пообіцяло передати ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” певний відсоток житлових площ в побудованих на цій території будинках. У зв'язку з тим, що цей договір відсутній у відкритому доступі, встановити точний розмір узгодженої “компенсації” наразі проблематично. Проте, відомо, що у той період це держпідприємство передавало землі під забудову різним компаніям під зобов'язання надати йому близько 4-5% площ або компенсацію вартості таких площ. ТОВ “Датоліт” почало підготовку до освоєння цієї землі не відразу. Лише в 2019 році компанія проінвестувала кошти у розробку Департаментом містобудування і архітектури КМДА згаданого вище ДПТ Мінського масиву. Наприкінці того ж року вказаний департамент розпочав “розгляд цього документу та врахування пропозицій громадськості до нього”.  Через півтора року, 12 березня 2021 року, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник спільно з Департаментом містобудування і архітектури КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення №08/231-935/ПР про затвердження цього ДПТ. У документі вказувалося, що прийняття цього рішення пов'язане з необхідністю ефективного використання вказаної території, розв'язанням проблеми транспортного обслуговування на ній, формування на цій території нових житлових та громадських комплексів, а також з необхідністю створення на Мінському масиві розвиненої соціальної інфраструктури. Як приймали скандальний ДПТ Протягом першого півріччя 2021 року згаданий проєкт рішення декілька разів виносився на розгляд депутатів Київради, проте народні обранці не поспішали його затверджувати – у тому числі через протести громадськості, яка виступала й виступає проти тотальної забудови північної частини Мінського масиву. Також лунали заяви про те, що цей документ хочуть прийняти виключно в інтересах Влади Молчанової та  "Stolitsa Group". Врешті-решт, 10 червня 2021 року вищезгаданим рішенням №1455/1496 цей ДПТ зі скандалом було затверджено столичною міськрадою.  Для того, щоб це стало можливим, дуже постаралися депутати від фракції “УДАР”. Вони активно закликали колег до компромісу та пропонували до ДПТ багато правок, які стосувались збільшення кількості на відповідній території машиномісць та потужностей дитсадків та шкіл. Опоненти зауважували, що це не має значення, бо забудовник буде зосереджений саме на створенні великого об'єму нового житла, а соціальна та транспортна інфраструктура традиційно будується за кошти міського бюджету, що дуже проблематично. В результаті, як водиться, перемогла та більшість депутатського корпусу, яка традиційно лобіює інтереси забудовників.  Так і був затверджений ДПТ у межах вулиць Кондратюка, Майорова, північного та західного кордону лісу в Оболонському районі Києва. Вказаний документ охопив територію загальною площею 94,45 га. Як повідомляється в ДПТ, більшу частину цієї території становлять лісові квартали КП “Святошинське лісопаркове господарство”, ділянки непрацюючого тепличного господарства ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” (земля сільськогосподарського призначення. – KВ) тощо.  У підсумку, даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови впродовж найближчих семи років більш ніж у 200 разів – з 0,11 га до 24,8 га. Мова йшла саме про заплановану забудову ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010, яку ТОВ “Датоліт” має право освоювати на підставі вищезгаданого інвестдоговору з ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. У документі уточнюється, що на цій землі планується будівництво 19 багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище 16 поверхів загальною площею 366,2 тис. кв.м. (6,3 тис. квартир). Внаслідок цього, кількість населення на даній території має збільшитися з “нуля” до 11,4 тис. осіб. По факту в цій місцевості поки що розташований лише один недобудований приватний будинок, у якому ніхто не проживає.  Зазначимо, що у запропонованій Київраді редакції ДПТ повідомлялося, що для усіх мешканців нового житлового масиву детальним планом території також передбачено створення 2940 місць для зберігання транспорту в багатоповерхових надземних і напівзаглиблених паркінгах. Частину цих місць – 1190 машиномісць – було заплановано створити в межах нових житлових кварталів, а іншу частину -  на території існуючих гаражних боксів, які експлуатує гаражно-будівельний кооператив (ГБК)  “Мінський” (на ділянці площею 2 га, яку було передано під забудову ТОВ “Датоліт”. – KВ). При цьому, в початковій редакції ДПТ повідомлялось, що 540 місць планується передати вказаному кооперативу в якості компенсації за “ліквідовані бокси”.  Такі вихідні дані ДПТ стали причиною суперечок серед депутатів Київради, які вказували на недостатню кількість машиномісць та на порушення інтересів власників гаражів у ГБК “Мінський”. У зв'язку з цим, у рішення про затвердження цього детального плану, на вимогу членів фракції “УДАР”, були внесені норми про те, що при видачі дозволів, спрямованих на реалізацію даного ДПТ, повинно бути враховано, що частина ділянки, де розташовані гаражні бокси ГБК "Мінський", має бути передана в користування згаданого кооперативу, а майнові права власників цих гаражних боксів "мають бути дотримані".  Крім того, за ініціативою депутатів-”ударівців” у рішенні було прописано, що при видачі тих же дозволів має враховуватися норма, за якою забудовники мають створити на цій території більше машиномісць – 3160 місць для постійного зберігання транспорту і 900 місць для тимчасового зберігання автомобілів. У початковій редакції ДПТ було вказано, що потреба мешканців нового житлового масиву в закладах дошкільної освіти повинна бути забезпечена шляхом будівництва окремо розташованого дитячого садку на 240 місць та двох вбудовано-прибудованих закладів на 80 та 100 місць. Тобто, усього мова йшла про 420 місць. Також у документі було вказано, що на цій території планується будівництво комплексу об’єднаних закладів загальної середньої освіти з закладом професійної освіти, розрахованого на 1500 учнів.  Втім, при розгляді цього питання в сесійній залі було погоджено, що при видачі подальших дозволів має враховуватися норма стосовно того, що кількість місць у дитячих садках має складати 600 дітей, а в згаданому закладі загальної середньої освіти -  1800 учнів.  В запропонованій для розгляду редакції ДПТ повідомлялося, що будівництво нових лікарень на цій території не планується, а потреби мешканців у закладах охорони здоров'я мають бути забезпечені за рахунок тих установ, які наразі функціонують на Мінському масиві. Цю норму депутати столичної міськради вирішили не змінювати.  Особливий акцент у ДПТ було зроблено на розвитку рекреаційних територій. У документі вказувалося, що в рамках його реалізації заплановано створення буферного парку “Берізка-Шевченко”, який має розташовуватися в межах земельної ділянки площею 31,67 га (лісовий квартал №114, за який відповідає КП “Святошинське лісопаркове господарство”). При цьому в ДПТ повідомлялось, що розміри цього парку будуть "перевищувати нормативні вимоги у 3 рази". Читайте: В Оболонском районе Киева может появиться парк площадью больше 30 гектаров Старт новій забудові Вже 13 січня 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №45 видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлового комплексу з об’єктами соціального (дошкільні навчальні заклади, комплекс об’єднаних закладів загальної середньої освіти), побутового, торговельного призначення та гаражами на вул. Вишгородській, 150 в Оболонському районі Києва. Цим документом міська влада дала старт реалізації згаданого ДПТ та майбутній забудові даної місцевості.  Наразі вказані МУО відсутні у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), в якому публікуються відповідні дозволи, на час воєнного стану заблоковано для громадськості. Проте, більшість вихідних даних майбутніх об'єктів будівництва, передбачених згаданим документом, зафіксовані в інших публічних джерелах. Так, в МУО повідомлялося, що забудові підлягають дві земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та які ТОВ "Датоліт" має право забудовувати на підставі вищезгаданого інвестдоговору – площею 29,7 га і 2 га відповідно. Згідно з документом, на першій ділянці планується будівництво житла та соціальної інфраструктури (школа, дитсадки тощо), а на другій, де знаходяться гаражні бокси ГБК “Мінський” – багатоповерхові гаражі. Згідно з МУО, максимальна висота будівель та споруд, які можуть бути побудовані на цій землі, не має перевищувати 73,5 метрів (близько 25-26 поверхів. – KВ). При цьому, не дивлячись на вимоги рішення про затвердження ДПТ, в МУО було передбачено, що кількість місць в дитсадках на цій території має скласти 420 місць, у школі – 1500 місць, а кількість місць для зберігання транспорту має дорівнювати 3270. Кримінальні провадження і судові спори Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу “співпрацю” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ "Датоліт". Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців держпідприємства та керівників компанії-забудовника так і “не дочекалася” обвинувального вироку. Так, в рамках кримінального провадження яке було відкрите Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України, правоохоронці розслідували факти можливого незаконного відчуження земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальники” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен. Серед компаній, які отримали від держпідприємства землю на, ймовірно, сумнівних підставах, згадувалося і ТОВ “Датоліт”. Крім того, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів на право забудови земель, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови. І в даному випадку  слідчих також зацікавила угода ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” з ТОВ “Датоліт”. При цьому, незважаючи на відсутність результатів при розслідуванні кримінальних проваджень, суперечки щодо використання земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, не припинилися. Так, у жовтні 2021 року вказане держпідприємство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Датоліт" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2911-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 5 березня 2013 року (справа №910/16929/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано ФДМУ, у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП.  Наразі цей позов ще не розглянуто по суті, тому в матеріалах справи поки немає подробиць стосовно того, на яких підставах та у зв'язку з чим вказані угоди, на думку держпідприємства, повинні бути розірвані. Втім, можна припустити, що у ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” вказують на те, що ці договори не були погоджені Кабінетом Міністрів України, як того вимагає законодаство, а передбачена ними компенсація за право забудови землі “занадто мала” – саме такі аргументи держпідприємство наводило у схожих судових провадженнях. Головні герої За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Датоліт” було зареєстроване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Наталію Угрин, засновниками – кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Датоліт”  офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ “Датоліт” до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії "Stolitsa Group" також є Влада Молчанова (на колажі праворуч). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Примітно, що дружиною члена фракції “ВО “Батьківщина” у Київраді Віталія Нестора є Яна Нестор (Коровченко) – сестра Сергія Коровченка, якого ЗМІ називали цивільним чоловіком Молчанової. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон”, ЖК “Варшавський-2” та ЖК “Варшавський Плюс”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. При цьому, будівництво останнього також супроводжується скандалами та судовими спорами. Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як “Столиця груп” будує ЖК “Варшавський Плюс” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична влада вирішила заплющити очі на знесення історичної будівлі на вул. Лабораторній, 9-Б (Садиби, яку було збудовано в XIX столітті). Так, незважаючи на обіцянки розібратись з порушником, Київська міськдержадміністрація (КМДА) не змогла в судовому порядку довести законність внесення цього об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В свою чергу, Київрада минулого четверга ще й погодила його власнику – ТОВ “Скайпроджект” (входить до групи “Альтіс-Холдинг”) – поновлення договору оренди суміжного “клаптика землі”. Вочевидь, все це робиться для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс (БФК) преміум-класу “Metropole” з перевищенням допустимої поверховості. Цікаво, що донька власника компанії-забудовника Катерина Глімбовська (на колажі лвіоруч) менше місяця тому прийняла повноваження депутатки Київради. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада на своєму засіданні погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Лабораторній, 9-Б для ТОВ “Скайпроджект” на 5 років. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідний проєкт рішення №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року в сесійній залі столичної міськради підтримали 66 депутатів. Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич на Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,0095 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами” (кадастровий номер – 8000000000:79:031:0040). Цю землю ТОВ “Скайпроджект” орендує у столичної громади на підставі договору оренди від 2 лютого 2011 року (з урахуванням раніше укладених додаткової угоди про зміну сторін договору, про які мова йтиме далі, та з урахуванням угоди поновлення договору на новий термін. – KВ). У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови та використовується в якості будівельного майданчика житлового комплексу (ЖК) "Metropole", який будується на трьох суміжних ділянках. В документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Лабораторній, 9-Б відноситься до території житлової забудови та не відноситься до територій зелених насаджень. Як повідомила KВ депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”), зазначена ділянка фактично є заїздом/виїздом на територію вказаного ЖК та примикає до ділянки за цією ж адресою, на якій раніше знаходилась нерухома пам'ятка України – так звана “Садиба”. Як відомо, в 2019 році дану будівлю було знесено, що викликало значний суспільний резонанс. Ксенія Семенова підтвердила, що її колеги не мали жодних претензій до цього проєкту рішення, і голосування по вказаному документу, як і по багатьом іншим скандальним земельним питанням, пройшло швидко. Однією з причин таких “мовчання" та "швидкості” народна обраниця назвала відсутність прямих трансляцій пленарних засідань Київради (міська влада посилається на воєнний стан та необхідність збереження життів депутатів від ракетних обстрілів. – KВ), проти чого вона наразі регулярно виступає. Читайте: Київрада на повну працює в закритому режимі Історія знищення історії Упродовж 2004-2009 років Київрада чотирма рішеннями передала ТОВ “Ковчег” сім суміжних ділянок загальною площею майже 1,15 га у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською (нинішня назва – Велика Васильківська), Предславинською та Ульянових (нинішня назва – Лабораторна). Чотири земельних ділянки загальною площею 0,32 га столична влада передала вказаній компанії оренду на різний термін (одна з них – згадана вище ділянка площею 0,0095 га), три інших ділянки площею 0,83 га ТОВ “Ковчег” отримало у приватну власність. Згідно з прийнятими рішеннями, уся ця земля мала використовуватися для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу”. Однією з підстав для цього землевідводу у зазначених рішеннях було вказано наявність на цій землі будівель та споруд, які на той час належали ТОВ “Ковчег”. Зазначимо, однією з будівель, якими на той час володіла вказана компанія, була садиба площею 276,4 кв. м. на вул. Лабораторній, 9-Б (на ділянці площею 0,15 га. – KВ). Дана будівля була побудована наприкінці XIX століття. 15 вересня 2010 року наказом Міністерства культури і туризму України №706/0/16-10 цей об'єкт було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за критерієм місцевого значення. За даними порталу “Наші гроші”, у першому десятиріччі 00-х років згадана компанія отримали дозволи на реконструкції своїх будівель та забудову вказаної території (наприклад, дозвіл на виконання будівельних робіт №2008-Пч/Т від 18 травня 2010 року, який у відкритому доступі відсутній. – KВ), після чого розпочала роботи. Проте, через кілька років вони були зупинені, і плани ТОВ “Ковчег”, схоже, змінилися. Так, не дивлячись на наявність дозволу на виконання будівельних робіт, 25 червня 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ Ковчег” містобудівні умови та обмеження (МУО) №76/14/12/009-14 на будівництво житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових.  Згідно з документом, вказана компанія могла проєктувати будівництво трьох 25-поверхових будинків на вказаних 7 ділянках. Загальна площа комплексу мала скласти 112,9 тис. кв.м., кількість квартир – 374 (їхня площа – 43,1 тис. кв.м.), кількість паркомісць – 489. В МУО повідомлялося, що забудовники мали розробити заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд в тому числі будинку по вул. Предславинська, 24 від руйнації, забезпечити їх стійкість при будівництві. Також в документі уточнювалося, що територія майбутньої забудови знаходиться в межах Центрального історичного ареалу та в зонах охорони пам'яток археології та археологічних об'єктів, які були затверджені міською владою Києва та Міністерством культури і туризму. У звязку з цим забудовники мали отримати погодження Інститута археології Національної академії наук України, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та інших органів. За інформацією порталу “Нерухомі”, надалі ТОВ “Ковчег” впродовж двох років через органи Державної архітектурно-будівельної інспекції внесло зміни до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Але в 2017 році “вектор освоєння” цієї території знову було змінено. Справа в тому, що ТОВ “Ковчег” продало належні йому будівлі на згаданих ділянках, а також безпосередньо самі ділянки площею 0,83 га – власником цього майна стало саме ТОВ “Скайпроджект”. Також у даний період ТОВ “Ковчег” передало цій компанії в суборенду чотири згаданих вище ділянки площею 0,32 га, а вже після цього міська влада і ТОВ “Скайпроджект” уклали угоди, відповідно до яких в орендних договорах було змінено орендаря, а термін оренди цих чотирьох ділянок було продовжено.  У зв'язку з цими змінами, ТОВ “Скайпроджект” стало офіційним замовником будівництва житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових. Приблизно тоді ж ЖК “Предславинська”, як цей комплекс називався раніше, отримав нову назву – багатофункціональний комплекс (БФК) “Metropole”. У цьому комплексу, за інформацією “Нерухомі”, мають бути побудовані три 25-поверхових будинки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Восени 2018 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування згаданого вище наказу цього відомства №706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року (провадження №826/16077/18). У якості доводів компанія вказувала, серед іншого, на те, що садиба на вул. Лабораторній, 9-Б не відповідає критерію автентичності, за яким цю будівлю можна було б вважати нерухомою пам'яткою. При цьому позивач звертав увагу на те, що охоронний статус цього об'єкта не дозволяє компанії використати її право продати цю будівлю. Проте, найімовірніше, головною причиною цього судового спору був той факт, що ТОВ “Скайпроджект” планувало побудувати на землі під цим об'єктом паркінг для своего БФК “Metropole”. Читайте: Компания тестя Насирова намерена построить паркинг на месте памятника архитектуры в центре Киева Вказане провадження розглядалось судами усіх трьох інстанцій декілька разів. Так, 31 липня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд став на бік ТОВ “Скайпроджект”, фактично скасувавши зазначений наказ. Не дочекавшись рішень судів наступних інстанцій, 9 листопада 2019 року власник будівлі зніс її. Уже через два місяця, 9 січня 2020 року, Касаційний адмінсуд за скаргами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА і Міністерства культури України направив цю справу на новий розгляд. 25 січня 2022 року, Шостий апеляційний адмінсуд знову став на бік вказаної компанії. І на даний момент у відкритих джерелах відсутня інформація про те, чи подавали профільні органи касаційну скаргу. Скріншот із матеріалів справи Варто зазначити, що позиція КМДА під час цього судового спору неодноразово викликала незадоволення як у експертів, так і представників вищих ешелонів влади. Наприклад, у лютому 2019 року народний депутат тодішнього VIII скликання Верховної Ради Наталія Новак (фракція “Блок Петра Порошенко”) звернулась до Департаменту культури КМДА із вимогою надання роз'яснень стосовно того, чому чиновники столичної міськдержадміністрації на той момент навіть не спромоглися подати відзив на позовну заяву ТОВ “Скайпроджект”. Яким чином свою бездіяльність пояснили у вказаному департаменті, у відкритих джерелах інформації немає. Надалі, у листопаді 2021 року, через кілька днів після знесення садиби, прес-служба КМДА повідомила про те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА готує звернення до поліції та Міністерства культури України стосовно вказаного факту. Проте, такі “обіцянки” та “зусилля” очевидно не мали жодного ефекту. Читайте: В Киеве застройщик несмотря на предписание и до решения суда снес старинную усадьбу на улице Лабораторной Упродовж 2019-2020 років ТОВ “Скайпроджект” двічі направляло до ДАБІ заяви про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Серед іншого, компанія вимагала збільшити поверховість будинків, які вона планує побудувати, до 37 поверхів. Проте, архбудінспекція двічі відмовляла ТОВ “Скайпроджект” у задоволенні таких заяв. Серед аргументів ДАБІ – заявлена поверховість об'єкта будівництва перевищує встановлені Генпланом Києва обмеження, згідно з якими у Центральній планувальній зоні заборонено нове будівництво понад 27 м від поверхні землі (тобто не вище 9 поверхів). У липні 2020 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до ОАСК з позовом щодо визнання протиправною діяльності ДАБІ в частині її відмов і зобов'язання внести зміни до дозволу на будівництво. Відповідачем виступала саме ДАБІ. Врешті-решт 7 вересня 2020 року ОАСК задовольнив позов ТОВ “Скайпроджект”, а 9 жовтня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд, розглянувши апеляційну скаргу ДАБІ, залишив рішення суду першої інстанції без змін. Чи було внесено відповідні зміни до дозволу на проведення будівельних робіт та чи планує забудовник використати можливість збільшити поверховість свого БФК “Metropole”, у відкритих джерелах наразі інформації немає. Хто у головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, київське ТОВ “Ковчег” було зареєстроване в липні 2001 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця столиці Владислава Шевченка. Зазначимо, Владислав Шевченко з вересня 2019 року по січень 2021 року був офіційним власником АТ “ЗНВКІФ “Асборн”, яке система Youcontrol відносить до групи компаній “Мандарин Плаза Груп”. У портфель цієї групи входять торговий центр (ТЦ) "Мандарин Плаза", торгово-розважальний "Lavina Mall" та ін. Ключовою особою цієї групи є відомий бізнесмен Вагіф Алієв. Останній неодноразово входив до сотні найбагатших людей України (22 місце у рейтингу “Форбс” у 2021 році зі статком у розмірі 460 млн доларів). Також примітно, що до 2016 року згадане ТОВ “Ковчег” було зареєстровано у ТЦ “Мандарин-Плаза”. Столичне ТОВ “Скайпроджект” було засноване в травні 2016 року. Керівником компанії вказано Максима Забігайла, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканців смт Козин Обухівського району Київської області Олександра і Станіслава Глімбовських. Система Youcontrol відносить ТОВ “Скайпроджект” до групи “Альтіс-Холдинг”, яка об'єднує сім десятків компаній, занятих переважно у сфері будівництва і супроводжуючих робіт. Ключовою особою даної групи є бізнесмен Олександр Глімбовський (на колажі праворуч).  Зазначимо, його дочка Катерина Глімбовська наразі є депутаткою діючого IX скликання Київради (обрана від “ВО “Батьківщина”). Народною обраницею вона офіційно стала лише на початку червня 2022 року – у зв'язку з тим, що її колега Михайло Ковальчук припинив свої повноваження депутата. Катерина Глімбовська є також є дотичною “до сімейних бізнесових справ” – вона є офіційною співвласницею декількох компаній, які система Youcontrol відносить до групи “Альтіс-Холдинг” (наприклад, ТОВ “Фонд будівельних ресурсів України”). Також вона є дружиною фігуранта декількох корупційних скандалів Романа Насірова (на колажі по центру) – ексголови Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народного депутата VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”. Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Компанії з орбіти забудовника "Stolitsa Group" продовжують реалізовувати на землях бувшого радгоспу “Пуща-Водиця” в Подільському районі Києва проєкт житлового комплексу (ЖК) “Варшавський Плюс”: на черзі – отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків. Заради цієї забудови столична влада, затвердивши ДПТ, суттєво “ущільнила” житловий масив Виноградар, але ДАБІ пішла ще далі – дозволила поселити в ЖК ще близько 12 тис. “наднормативних” мешканців, що створює дуже суттєвий дефіцит соціальної інфраструктури. Фонд держмайна України продовжує домагатися в суді розірвання інвестиційної угоди, згідно з якою землі радгоспу почали забудовувати житлом. Експерти натякають на корупцію та закликають відреагувати Посольство Литви, громадяни якої виступають засновниками "Stolitsa Group". Як стало відомо KВ, 21 червня 2022 року експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook звернувся до Посольства Литви в Україні стосовно діяльності компанії "Stolitsa Group", яка належить громадянам вказаної держави.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Таким чином він відреагував на новину цієї компанії щодо видачі ключів інвесторам ЖК “Варшавський Плюс” (просп. Правди, житловий масив Виноградар, Подільський район Києва) та підготовки до отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків у даному комплексі. Георгій Могильний звернув увагу Посольства Литви на чисельні порушення при будівництві вказаного ЖК. “Незаконно отримана в часи Януковича земля, завдяки зв'язкам із керівництвом державного підприємства-землекористувача, використання корупції в судах і правоохоронних органах, щоб в часи Порошенка і Зеленського утримати незаконно отриману під забудову землю; незаконне будівництво із шаленими порушеннями містобудівної документації; незаконно отриманий дозвіл на будівництво завдяки партнерству із двома нардепами, що зайшли у Верховну Раду від ОПЗЖ (Дмитро Ісаєнко та Вадим Столар); корупційних дах у новоствореній Державній інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ), що незаконно відмовила в проведенні перевірки; шалені витрати бюджету Києва, бо литовські бізнесмени перевищили щільність житлової забудови у 2,2 рази. І для всього цього десь треба буде знайти і гроші, і землю, щоб побудувати необхідну соціальну інфраструктуру”, – заявив експерт. На його думку, така діяльність компанії “Stolitsa Group” може мати негативні наслідки для всієї країни. “Як ви відноситесь до того, що компанія литовських громадян Stolitsa Group використовує корупційні зв'язки в Україні навіть під час відкритого вторгнення росії і намагається легалізувати незаконне будівництво житлового комплексу в Києві? Це вони так розважаються, щоб продемонструвати тотальну корумпованість України навіть в умовах війни і зменшити шанси нашої країни на підтримку цивілізованого світу?” – задався питання Георгій Могильний. KВ вирішила проаналізувати, які саме порушення “інкримінуються” забудовникам, та з'ясувати, хто причетний до скандального будівництва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Радгоспна земля та інвестиційний договір За часів Радянського союзу та першого десятиріччя Незалежності України на території Києва та Київської області функціонував так званий “радгосп Пуща-Водиця”. Він займався вирощуванням сільськогосподарських культур, розведенням тварин та науковою діяльністю в аграрній сфері. Проте, вічно тривати це не могло: в умовах переходу на ринкову економіку та на фоні кризи 90-х років цей радгосп почав занепадати, а на його майно поклали око різні посадовці та бізнесмени. Головним активом цього радгоспу була земля – тисячі гектарів у межах Київської області та самого Києва. У зв'язку з тим, що сільське господарство не надто цікаве “ділкам” зі столичного регіону, значну частину земель цього радгоспу чекала звична доля – житлова та комерційна забудова. Головним інструментом для освоєння земель, які знаходились у постійному користуванні радгоспу, стали інвестиційні договори на забудову ділянок – в першу чергу тих, які знаходяться в межах Києва. Лише в 2008-2012 роках між радгоспом та різними компаніями було заключено десятки таких договорів, згідно з якими забудовники отримали можливість використовувати близько чотирьох сотень гектарів землі в Подільському та Оболонському районах столиці. За право освоєння ділянок в межах Києва забудовники розплачувалися різними способами, але найбільш “популярним” механізмом компенсації стали зобов'язання передати ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” (саме таку назву мав згаданий радгосп станом на початок 00-х років. – KВ) певні відсотки площ у об'єктах, збудованих на землях вказаного ДП. Одним із “щасливчиків”, отримавших в користування землі колишнього радгоспу, стало ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. 28 листопада 2011 року між цією компанією та ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” було укладено інвестиційний договір №2811-1-ід/11 на право забудови території на перетині просп. Правди та вул. Маршала Гречка в Подільському районі столицы. Дана угода відсутня у відкритому доступі, тому деталі щодо домовленостей сторін наразі встановити проблематично. Але у даному випадку це і не потрібно, адже 28 жовтня 2014 року між зазначеними ДП і ТОВ була укладена нова редакція цього інвестдоговору, яка хоча й не опублікована ніде, але інформації щодо якої у відкритих джерелах достатньо. Так, згідно з цим договором ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" отримало можливість забудовувати житлом територію площею 80,2 га в обмін на передачу у власність ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” 4% житлових площ, які повинні були використовуватися вказаним держпідприємством у тому числі для поліпшення житлових умов своїх працівників. При цьому, угодою було передбачено, що інвестор може не передавати вказаному ДП ніякі квартири, а заплатити за них грошові кошти (у відповідності до експертної оцінки цих квартир). Будівельна передісторія Ще після укладення першопочаткової редакції зазначеної угоди почалася підготовка до забудови вказаної місцевості. Так, 25 грудня 2012 року Київрада рішенням №714/8998 доручила Головному управлінню містобудування та архітектури КМДА почати підготовку до затвердження Детального плану території (ДПТ) багатофункціонального житлового району на землях ДП "НД ВА "Пуща-Водиця", що прилягають до вул. Маршала Гречка та просп. Правди. Вже через півроку, 22 травня 2013 року, столична міськрада рішенням №398/9455 затвердила ДПТ вказаної місцевості. Вказаний детальний план охопив територію загальною площею 388,5 га, більша частина якої – площею 335,6 га – на той час знаходилась у користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови майже в 10 разів – з 17,4 га до 164,7 га. Для цього у ДПТ була закріплена норма про зміну цільового призначення більшої частини земель сільськогосподарського призначення і фактичному зменшення її площі – з 326,2 га до 83,9 га. Документом було передбачено, що кількість населення цієї місцевості має зрости с 1,2 тис. чоловік до 62,9 тис. чоловік. Також у детальному плані було вказано, що вся ця територія повинна бути поділена на 16 мікрорайонів (включно з двома існуючими на той час. – KВ) з різною поверховістю – від 12 до 23 поверхів (будинки в “старих” мікрорайонах мали максимальну поверховість 10 поверхів. – KВ). Зазначимо, заявленими цілями розробки та затвердження цього ДПТ були масштабна реорганізація земель сільськогосподарського призначення, а також “створення багатофункціонального житлового району з доступним житлом (переважно з 1-2 кімнатними квартирами), який повинен відповідати сучасним тенденціям вітчизняного і світового містобудування і мати високу комерційну привабливість”. 22 травня 2015 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) №314/15/12-3/009-15 на проєктування комплексної забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з просп. Василя Порика). Наразі цей документ відсутній у публічному доступі, адже реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, було відкрито “для сторонніх очей” лише влітку 2017 року. Проте, 28 серпня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА на замовлення все тих же ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” своїм наказом №849 вніс коригування у вищезгадані МУО. І цей документ доступний для громадськості. Згідно з коригуваннями МУО, замовники проєктування мали намір освоїти земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:066:0097 площею 80,2 га, яка знаходиться у постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та має цільове призначення “для будівництва та обслуговування інших будівель суспільної забудови” (із уточнення виду використання – “для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови з об'єктами побутового призначення, інженерно-транспортною інфраструктурою та створенням озеленених територій загального користування”). В документі вказано, що, згідно зі згаданим вище ДПТ даної місцевості, ділянка проєктування за функціональним призначенням входить відразу до декількох типів територій: територія багатоповерхової житлової забудови, територія громадських будівель та споруд, територія зелених насаджень загального користування, територія захисної зони і територія вулиць та доріг. У коригуваннях МУО було зазначено, що на цій землі можна проєктувати будівництво будівель висотою не вище 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). У документі уточнювалося, що у разі намірів побудувати об'єкти висотою понад 50 метрів, замовники повинні узгодити свої проєктні рішення у частині визначення максимальної відмітки висоти будівель з "Украерорухом" та Державіаслужбою України. При цьому варто зазначити, що більшість важливих та цікавих вихідних даних майбутніх житлових кварталів – наприклад, кількість запланованих для будівництва будинків, кількість машиномісць у паркінгах, кількість дитячих майданчиків тощо – в документі не вказувалася. Чиновники лише натякнули на те, що усі ці та інші показники повинні відповідати вимогам столичної містобудівельної документації та Державним будівельним нормам (ДБН). 15 грудня 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” дозвіл №ІУ113173490196 на проведення будівельних робіт з комплексної забудови мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з проспектом Василя Порика). Генеральним підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Протягом 2017-2020 років ДАБІ чотири рази вносила зміни до вказаного дозволу, а саме будівництво розпочалося у третьому кварталі 2018 року.  ЖК “Варшавський Плюс” на карті Варто уточнити, що на сьогоднішній день на цій території проходить будівництво відразу двох житлових комплексів. Це відбувається в рамках одного дозволу на будівництво, обидва ЖК мають одного замовника (ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”), проте їхнім зведенням займаються різні генпідрядники. Мова йде про ЖК “Варшавський Плюс” (його генпідрядником є згадане вище ТОВ “Моноліт Будсервіс”) від девелоперської компанії “Stolitsa Group” та ЖК “7 Квартал” від девелоперської компанії “Perfect Group” (компанія пов'язана з Дмитром Ісаєнко).  У даному випадку акцент варто зробити на першому комплексі: компанії з орбіти “Stolitsa Group” досить активно будувалися та будуються й на інших ділянках ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, до того ж ЖК “Варшавський Плюс” є більш масштабним комплексом – наразі відомо про будівництво 10 будинків поверховістю 23-26 поверхів. У відкритих джерелах не повідомляється загальна кількість квартир у будинках цього ЖК, але у 6 перших “висотках” заплановано 2292 квартир. Станом на сьогоднішній день в експлуатацію введено три будинки. Читайте: Соратницу Юлии Тимошенко обвиняют в незаконном строительстве многоэтажки на Виноградаре Незатухаючі скандали Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” розпоряджається своїми землями.  Так, ще 17 жовтня 2013 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого незаконного відчуження земель  загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальників” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен.  Схожі факти розслідували слідчі Подільського управління Нацполіції в рамках провадження від 30 березня 2018 року. Вони також вказували на те, що ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” передавало ділянки конкретним юридичним особам (в судових ухвалах уточнюється, що ці особи афілійовані із так званою асоціацією “Столиця Груп”), внаслідок чого створюються передумови до повної втрати державою контролю над вказаним держпідприємством та доведення його до банкрутства.  У свою чергу, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови.  Скріншот однієї з судових увал в рамках “останнього” провадження Відзначимо, фігурантом усіх цих справ було і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та керівників компаній-забудовників так і “не дочекалася” обвинувального вироку.  Але на цьому скандали навколо даної забудови не закінчились. У травні 2021 року ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2811-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 28 жовтня 2014 року (справа №910/7980/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано Фондом державного майна України (ФДМУ), у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП. Серед головних підстав для розірвання угоди ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” називало той факт, що її не погодив Кабінет Міністрів України. Також у держпідприємстві поскаржились на те, що за передачу права забудувати 80,2 га землі це підприємство отримає лише 17,4 млн гривень.  1 жовтня 2021 року столичний госпсуд відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Через місяць, у листопаді 2021 року, керівництво ФДМУ заявило про врегулювання цієї конфліктної ситуації, повідомивши про те, що “держава матиме додатково 60 тис. кв.м нерухомості, що еквівалентно 2 млрд грн або 1200 квартирам”. Також тоді повідомлялося, що забудовник компенсує сплачені держпідприємством кошти податку за землю та витрати на оформлення дозвільної документації на суму понад 65 млн грн. Проте, не дивлячись на такі заяви, судовий спір все ж продовжився. 15 лютого 2022 року Північний апеляційний господарський суд відмовив ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та ФДМУ в задоволенні їхніх апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції від 1 жовтня 2021 року. Після цього Фонд держмайна подав касаційну скаргу до Касаційного господарського суду, але станом на сьогоднішній день вона поки не розглядались по суті. Крім того, у експертів викликало запитання і законність безпосередньо самих будівельних робіт на зазначеній землі. Для прикладу, 13 січня 2022 року згаданий вище Георгій Могильний звернувся до ДІАМ з прохання здійснити перевірку вказаного будівництва щодо його відповідності вимогам ДПТ. У своєму зверненні експерт звернув увагу, що, відповідно до проектних рішень ДПТ, на вказаній території передбачено будівництво житлових будинків на 10,3 тис. квартир сумарною площею 604,5 тис. кв. м. Проте, згідно техніко-економічних показників дозволу на будівництво №ІУ113173490196, по факту на цій землі відбувається будівництво житлових будинків на 17,9 тис. квартир сумарною площею 925,3 тис. кв. м. Таким чином, на думку Георгія Могильного, суб'єктами містобудування було перевищено встановлену у ДПТ кількість квартир на 74%, а загальну площу квартир — на 53%. Також експерт вказав на порушення ДПТ у частині висотності будинків, які зводяться на цій території. “Орієнтовна надлишкова кількість населення, що не врахована проектними рішеннями ДПТ, буде становити близько 12 тис. [чоловік]. Для зазначених 12 тис. мешканців буде неможливо забезпечити гарантований законодавством та нормативами рівень соціального обслуговування у зв'язку із відсутністю резерву територій для будівництва потрібної соціальної інфраструктури. Навіть у разі відчуження земельних ділянок у інших землекористувачів в радіусі обслуговування, непередбачувані додаткові витрати бюджету внаслідок порушень законодавства суб'єктами містобудування на ділянці 8000000000:21:066:0097 складуть близько [1] мільярда (!) гривень на будівництво лише потрібних ДНЗ (дошкільний навчальний заклад. – *КВ) та загальноосвітніх шкіл”, – зазначив Георгій Могильний. Проте, судячи з усього, результату такий аналіз забудови не мав. Як зазначалося вище, експерт у своєму зверненні до Посольства Литви, вказав, що у проведенні перевірки йому було відмовлено. Литовсько-українська дружба За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” було засноване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Захара Іоничева, засновниками – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ "Конкорд-ДС-Плюс" до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії Stolitsa Group також є Влада Молчанова (на колажі). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон” та ЖК “Варшавський-2”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. Крім того, наразі Stolitsa Group займається добудовою трьох ЖК скандально відомого банка “Аркада”. Як повідомляла *КВ, за це компанія фактично отримала від столичної влади “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках, проти чого активно виступає місцева громадськість. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” ТОВ “Моноліт Будсервіс” було зареєстроване в травні 2015 року в Києві. Керівником цієї компанії зазначено Сергія Степанова, засновниками – ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”  і мешканця міста Луцьк Василя Олійника, який також є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Вказана компанія також очевидно пов'язана з оточенням Влади Молчанової. Так, один із її засновників, згадане вище ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”, також є одним із засновників ТОВ “Столиця груп”. У свою чергу, співвласником останнього ТОВ є син Влади Молчанової Іван Молчанов. ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує ще з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Нацполіція розслідує факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній (житловий масив Осокорки, Дарницький район Києва). Правоохоронці встановили, що забудовники перевищили максимально допустиму поверховість зведених будинків (збудували до 10-ти поверхів замість 4-ох) і за сумнівних підстав “надбудувати” в одному із них приміщення житлово-комерційного призначення. Чи буде мати розслідування якийсь практичний результат – велике питання. В 2016-2017 роках правоохоронці вже бралися доводити, що при будівництві вказаного комплексу за допомогою посадовців Київської міськдержадміністрації (КМДА) грубо порушувалось законодавство, але все “зійшло нанівець”. Можливо, тому що компанії-забудовники пов'язані з народним депутатом від фракції “Слуга народу” Андрієм Стріхарським (на колажі). Як стало відомо KВ, наразі правоохоронні органи проводять слідство за фактом можливих порушень при будівництва ЖК “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про кримінальне провадження №4202110207000020, яке було відкрито Дарницьким управлінням Нацполіції Києва 3 вересня 2021 року. Попередня правова кваліфікація скоєних фігурантами справи злочинів – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. У ході слідства правоохоронці встановили, що посадові особи ТОВ “БК “Буд” та інших суб'єктів господарювання, здійснили забудову житлових будинків загальною поверховістю 10 поверхів на вул. Центральній, 19, 21, 21-а, вул. Малоземельній, 75, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г, 75-д – не дивлячись на те, що Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування передбачали максимальну поверховість 4 поверхи. При цьому, за даними слідства, вказані особи перебували у змові з чиновниками різних структурних підрозділів Київської міськдержадміністрації (КМДА).  Скріншот із судової ухвали за вказаним провадженням Також в Нацполіції з'ясували, що посадові особи ТОВ “БК “Буд”, зловживаючи своїм службовим становищем, розпочали незаконне будівництво будівлі житлово-комерційного призначення загальною площею 3,2 тис. кв.м. на вул. Центральна, 21-Б. Очевидно, йдеться про добудову чотирьох поверхів на вже збудованому житловому будинку. ЖК “Рів'єра” на карті Впродовж січня-лютого 2022 року Подільський районний суд Києва за клопотанням правоохоронців наклав арешт на вказані добудовані поверхи – щоб їхній власник не міг будь-яким чином розпоряджатися цим майном (у тому числі – продати його) до закінчення слідства. Проте, 28 квітня 2022 року Дарницький районний суд Києва за скаргою ТОВ “БК “Буд” зняв арешт з цих приміщень. Офіційною причиною для цього стало те, що при накладенні арешту правоохоронці вказали неправильний код ЄДРПОУ власника цього майна – того-таки ТОВ “БК “Буд”.  KВ вирішила проаналізувати історію цього комплексу та встановити фігурантів цього провадження. Будівельні скандали 27 травня 2010 року Київрада дев'ятьма рішеннями передала 9 земельних ділянок на вул. Центральній та вул. Малоземельній загальною площею 0,9 га у приватну власність девятьом фізичним особам. Тоді столична влада вирішила, що вся ця земля має бути використана “для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд” (індивідуальне будівництво.- KВ). Протягом квітня-травня 2011 року ці громадяни отримали державні акти на право власності на вказані ділянки. За даними групи “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” у Facebook, упродовж наступних п'яти років усі ці ділянки були декілька разів перепродані іншим фізичним особам. Одним із “проміжних” власників цієї землі (або її частини) у листопаді 2015 року стала Раїса Стріхарська – це прізвище надалі треба запам'ятати. Крім того, схоже, вказані ділянки у цей же період були об'єднані та поділені на нові ділянки.  Як повідомляє вказана вище група, надалі, впродовж грудня 2015 року – березня 2016 року, ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозволи на проведення підготовчих робіт для подальшого будівництва багатоквартирних житлових будинків на вул. Малоземельній, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г та 75-д, а також на вул. Центральній, 19, 21 та 21-а. Тоді ж стало відомо, що цей проєкт буде мати назву ЖК “Рів'єра”. На яких підставах вказана компанія розпоряджалася земельними ділянками, у відкритих джерелах інформації немає – схоже, або ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” було ще одним “проміжним” землевласником”, або отримало право забудовувати цю землю за договором суперфіція. У березні 2016 року новим власником цієї землі стало ТОВ “БК “Буд”, і надалі ця компанія почала “заново” збирати усі дозволи, необхідні для будівництва ЖК. Проте, цьому передувала пильна увага правоохоронців. Так, 15 травня 2016 року Головне слідче управлінням Генеральної прокуратури України (ГПУ) відкрило кримінальне провадження №12016100090005628 за фактом різноманітних порушень при будівництві ЖК “Рів'єра”. Тоді правоохоронці припустили, що посадові особи різних держорганів, які видавали дозволи на проведенні робіт на вказаній території, могли скоїти злочини, передбачені різноманітними статтями Кримінального кодексу України. У тому числі – зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України). При цьому, правоохоронці вважали, що це було зроблено з метою одержання неправомірної вигоди. Тоді ГПУ не надто активно розслідувала цю справу, і більш-менш конструктивні кроки мали місце вже після отримання забудовниками нових дозволів. У червні 2016 року згадана вище група “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” повідомляла, що роботи на вказаній території вже проводяться – незважаючи на те, що забудовники не мали “на руках” усіх необхідних “папірців”. Зокрема – МУО на проєктування забудови і дозволу на саме будівництво. Також у відповідному пості вказувалось, що ділянки в районі вул. Малоземельної–Центральної, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням відносяться до зони зелених насаджень загального користування. У зв'язку з цим, на думку активістів, Київрада взагалі не мала права віддавати їх у приватну власність під будівництво житлових будинків. Крім того, активісти повідомляли, що ця земля знаходиться в зоні підтоплювальних територій (затопленість території становить 1% повністю).  Читайте: Возле строительства ЖК “Ривьера-3” киевляне обнаружили сужение русла озера Подборная в 3 раза За даними матеріалів кримінальних проваджень,19 липня 2016 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “БК “Буд” МУО №611/16/12/009-16 на проєктування будівництва зблокованих житлових будинків за адресою вул. Центральна, 19, 21, 21-А та вул. Малоземельна, 75, 75-А, 75-Б, 75-В, 75-Г, 75-Д. Якими були основні вихідні дані цього документу, у відкритих джерелах наразі інформації немає – реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, запрацював лише в середині 2017 року. Проте, як вказано в судових ухвалах, КМДА дозволила планувати проєктування на вказаній території 4-поверхових будинків. За інформацією порталу “Нерухомі”, протягом грудня 2016 року – червня 2017 року ДАБІ видала 9 дозволів на будівництво вказаних будинків, а також зареєструвала зміни до них. Згідно з цими дозволами, будівництво планувалося в девять черг. Замовником і генеральним підрядником цих робіт виступило ТОВ “Статус Буд-Плюс” – знову ж таки, схоже, на підставі договору суперфіція. У червні 2017 року ДАБІ видала забудовникам декларації про готовність до експлуатації будинків перших восьми черг – схоже, така швидкість була пов'язана з тим, що більша частина робіт на момент отримання дозволів була виконана. За даними порталу “ЛУН”, мова йде про 4 будинки поверховістю в 6 та 10 поверхів. Читайте: Уже построив высотку на Осокорках, застройщик озаботился оформлением под нее земельных документов (фото) Паралельно з цим правоохоронці продовжували слідство в рамках згаданого вище провадження №12016100090005628 від 15 травня 2016 року. Навесні 2017 року слідчі ГПУ встановили, що будівництво ЖК “Рів'єра” відбувається на ділянках, які не призначені для таких робіт. Крім того, правоохоронцям стало відомо, що забудовники зводять не 4-поверхові будинки, як це було передбачено МУО, а 10-поверхові. 26 травня 2017 року Печерський районний суд Києва за клопотанням ГПУ наклав арешт на ділянки під будівництвом – для того, щоб їхній власник не зміг ними розпоряджатися до закінчення слідства. Проте, вже 14 червня 2017 року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу ТОВ “БК “Буд” щодо зняття арешту – служителі Феміди дослухались до аргументів компанії щодо неправомірності вжиття таких заходів у відношенні до її майна. На цьому активність правоохоронців закінчилась – жодного обвинувального вироку фігуранти вказаного провадження не отримали. Після цього на деякий час скандали навколо ЖК “Рів'єра” дещо вщухли, а забудовники цього ЖК продовжили свої роботи. За даними порталу Clarity-Project, восени 2021 року ТОВ “БК “Буд” отримало від ДАБІ декілька декларацій про готовність відреконструйованих нежитлових приміщень комерційного призначення на вул. Центральній, 21-Б – схоже, мова йшла саме про згадані добудовані поверхи. Що стосується останніх, то вперше громадськість почала активно говорити про них за місяць до того – у серпні 2021 року. Тоді киянин Володимир Гуцул у себе в Facebook написав, що забудовники зводять додаткові поверхи в одному з уже зведених будинків у вказаному комплексі – на той час “добудованих поверхів нараховувалося три. Володимир Гоцул назвав це “небезпечним експериментом” і спрогнозував, що вказаний будинок може почати “тріщати й розвалюватись”. Також він вказав на те, що надбудовні роботи проходять з повним ігноруванням будь-яких правил безпеки, адже під будинком є тротуар, де постійно ходять люди, а поруч з будівлею – дорога з інтенсивним рухом автотранспорту, в тому числі пасажирського. Вочевидь, інформація саме з цього посту і стала приводом для відкриття у вересні 2021 року нового кримінального провадження, про яке згадувалося вище. Впливові бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “БК “Буд” (власник землі під ЖК “Рів'єра”) було зареєстроване в березні 2015 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказано мешканців Києва Петра Задорожнього та Сергія Дубовчука, який також є офіційним керівником даного ТОВ. ТОВ “Статус Буд-Плюс” (замовник та генпідрядник будівництва) було створено у травні 2016 року в Києві.  Станом на січень 2019 року діяльність цієї компанії було офіційно припинено. Останнім керівником та засновником ТОВ “Статус Буд-Плюс” було зазначено киянина Максима Роглєва. Київське ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” (колишній забудовник ЖК “Рів'єра”) було засноване в грудні 2005 року, а в жовтні 2017 року діяльність компанії була офіційно припинена. Останнім засновником та керівником даного ТОВ було вказано мешканця Києва Євгенія Самойленка. Реалізацію проєкту ЖК “Рів'єра” та дотичні до цього компанії можна чітко пов'язати з персоною Андрія Стріхарського – народного депутата діючого IX скликання Верховної Ради (обраний по 196 округу (Черкаська область) від партії “Слуга народу”). Примітно, що він є членом Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції в органах державного  архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яка була утворена ВР України 15 вересня 2020 року. Також Стіхарський в квітні 2022 року став головою Робочої групи Комітету ВР з питань організації державної влади з розробки актів з питань житлової політики та забезпечення громадян житлом, в т.ч. тих, які втратили його внаслідок збройної агресії російської федерації. За даними ЗМІ, згадана вище Раїса Стріхарська була “прописана” з ним за однією адресою, а також була кінцевим бенефіціаром ТОВ “БК “Буд” в 2016-2017 роках. Сам Андрій Стріхарський був засновником ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” у 2005-2016 роках. Крім того, колишній кінцевий бенефіціар ТОВ “Статус Буд-Плюс” Юрій Барщевський наразі є керівником ТОВ “БК Маркет”, а офіційним власником останньої компанії є згаданий вище Петро Задорожній. Девелоперську компанію “Статус Груп”, під брендом якої будувався ЖК “Рів'єра”, також повязують із Стріхарським – він був або досі є головою її наглядової ради. Вказаний девелопер має в своєму портфоліо 7 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, що наразі будуються. Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада