Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть. Як стало відомо KВ, наразі в столичних судах остаточно вирішується доля будинку Маліна (садиби Зеленських) XIX століття будівництва на вул. Олександра Кониського (до 2023 року – вул. Тургенєвська, Шевченківський район Києва), 22, на місці якого планується зведення житлового будинку. Власники цього об'єкта – фізичні особи Єгор Сібілев та Михайло Гречко – намагаються в судовому порядку “змусити” Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видати їм містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції даної будівлі. Наразі вони мають успіхи – суди двох інстанцій були на боці Сібілева та Гречка. Втім, чиновники столичної мерії ще мають право на оскарження програшних для себе рішень служителів Феміди в суді касаційної інстанції, яким вони, вочевидь, скористаються – принаймні формально. Будинок на вул. Олександра Кониського, 22 був збудований у 1890 році. До початку ХХ століття він належав Василеві Маліну, а з 1911 по 1915 роки – сім'ї міщанина Євтима Зеленського, тому його називають як будинок Маліна, так і садиба Зеленських. Спочатку це був обкладений цеглою дерев'яний одноповерховий будинок, над яким у 1990-х роках надбудували мезонін. Вищезгадані Сібілев та Гречко володіють цією будівлею з листопада 2015 року. При цьому, у відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, чи відводила їм Київрада у власність або користування ділянку під цим будинком – вона має площу 0,06 га і цільове призначення “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку” (кадастровий номер – 8000000000:91:188:0005). Ділянка на вул. Олександра Кониського, 22 на карті МУО через суд Як з'ясувала КВ, 5 жовтня 2022 року Єгор Сібілев і Михайло Гречко звернулися до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з заявою щодо отримання МУО на проєктування реконструкції житлового будинку літера “А” на вул. Олександра Кониського, 22 без змін зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту у плані під житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями. 13 жовтня 2022 року вищезгаданий департамент своїм рішенням №697 відмовив заявникам у видачі вихідних даних на проєктування. Однією з підстав для цього було зазначено “неподання власниками будинку Маліна документів, передбачених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Крім того, що зрозуміліше, чиновники аргументували свою відмову урахуванням рішення Київради №2180/2221 “Про організаційні заходи щодо збереження об`єктів ХІХ -ХХ століть (історичних будівель) на території Києва, яким може загрожувати знищення або пошкодження” від 31 серпня 2021 року – мовляв, дана будівля потрапила до переліку старовинних об'єктів, які не мають охоронного статусу, але для яких столична влада задекларувала “додатковий захист”. Сібілев та Гречко не погодилися з такою позицією чиновників, і в лютому 2023 року подали позов до Київського окружного адміністративного суду (КОАС) щодо визнання протиправним та скасування наказу містобудівного департаменту КМДА №697 від 13 жовтня 2022 року та щодо зобов'язання видати ці МУО.  В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що посадовці КМДА у своїй відмові, зокрема, чітко не вказали, яких саме документів, передбачених законодавством, їм “не вистачило” для видачі “містобудів”. Крім того, Сібілев та Гречко звернули увагу на те, що, мовляв, саме по собі існування рішення Київради №2180/2221 від 31 серпня 2021 року не може бути підставою для відмови у погодженні проєктування – мовляв, чиновники за наявності підстав могли б “прописати” в МУО певні передбачені цим рішенням обмеження. При цьому, позивачі вказали на те, що будинок Маліна перебуває в зоні охорони пам`яток (Центральному історичному ареалі Києва та зоні регулювання забудови третьої категорії), що “передбачає відповідні та достатньо чіткі планувальні обмеження її забудови, пов`язані з охороною культурної спадщини”. У відповідь на це представники Департаменту містобудування та архітектури зазначили, що, будинок Маліна внесений у передбачений рішенням Київради №2180/2221 перелік об'єктів, яким загрожує знищення, і він має цінність історичної забудови, на яку поширюється режим використання території історичних ареалів  Києва.  Також чиновники повідомили служителям Феміди про існування на момент надання відмови у видачі МУО “судової заборони на вчинення будь-яких дій відносно земельної ділянки на вул. Олександра Кониського, 22 та розташованого на ній житлового будинку, зокрема і заборони проводити будівельні роботи та здійснювати їх реконструкцію”. Йшлося про арешт земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна в рамках кримінального провадження №12021105100003147 від 7 вересня 2021 року. 1 червня 2023 року КОАС повністю задовольнив позов Єгора Сібілева і Михайла Гречка. Надалі, 14 лютого 2024 року, Шостий апеляційний адмінсуд відмовив Департаменту містобудування та архітектури КМДА у задоволенні апеляційної скарги на вердикт суду першої інстанції. Серед іншого, служителі Феміди в обох інстанціях вказали на те, що чиновники КМДА не довели, що рішення міськради №2180/2221 від 31 серпня 2021-го має зобов`язувальний характер і що власники будівель мають обмеження стосовно їхнього користування. Судді дійшли висновку, що, дане рішення Київради носить виключно рекомендований характер, а тому не може бути перешкодою на шляху видачі МУО.  Скріншот рішення КОАС від 1 червня 2023 року Передісторія Про будинок Маліна активно заговорили в 2020-2021 роках, коли забудовники розпочали демонтажні роботи на цьому об'єкті. На фоні цього столична громадськість закликала міську владу зберегти дану будівлю від руйнування. Зокрема, кияни збирали підписи під зверненням до міського голови Віталія Кличка щодо надання будинку повноцінного охоронного статусу пам’ятки. Проте єдине, на що спромоглося керівництво Києва – це на деякий час призупинити роботи шляхом видачі відповідних приписів та внести будівлю у перелік вищезгаданого рішення міськради №2180/2221 від 31 серпня 2021 року.  Нагадаємо, згідно з цим документом столична влада “рекомендувала” – саме таке формулювання зазначено в рішенні – власникам 119 будівель XIX-XX століть “утриматись від виконання підготовчих робіт, а також будівельних робіт з реконструкції та нового будівництва до визначення їх правового статусу” (до того моменту, коли вони будуть включені до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. – KВ). КВ тоді писала, що експерти назвали такий “мораторій” популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах При цьому, 7 вересня 2021 року було відкрито кримінальне провадження №12021105100003147 за фактом самоправства при проведенні робіт на вул. Тургенєвській, 22 (ст. 356 Кримінального кодексу України). Відповідне слідство розпочало Шевченківське управління Нацполіції Києва. Під час розслідування правоохоронці встановили, що за вказаною адресою “проводяться земляні та будівельні роботи без будь-якої дозвільної документації”. У тому числі слідчим стало відомо, що такі роботи здійснюються без погодження з органами охорони культурної спадщини, хоча такі погодження були необхідні, адже ділянка на вул. Тургенєвській, 22 знаходиться в в історичному ареалі Києва. 12 липня 2022 року Шевченківський районний суд Києва за клопотанням місцевої окружної прокуратури наклав арешт на вищезгадану ділянку. Це було зроблено в тому числі задля “забезпечення збереження речових доказів” по даному провадженню. Втім, вже 1 листопада 2022 року той же суд за скаргою власників будинку Маліна скасував арешт. Одним із аргументів стало те, що правоохоронці, мовляв, чітко не зазначили, “які саме ознаки свідчать про те, що земельна ділянка та будівля були чи є об`єктами кримінального правопорушення”. На цьому, вочевидь, робота правоохоронців була де-факто завершена, адже поки що жоден з можливих фігурантів цієї справи так і не був притягнутий до відповідальності. Поки тривали ці спори, власники будинку Маліна, вочевидь, зробили спроби легалізувати проведення будівельних робіт. Так, 30 червня 2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА за їхньою заявою зареєстрував повідомлення №КВ051220624252 про початок виконання будівельних робіт на вул. Тургенєвській, 22 в Шевченківському районі. Чому цей департамент таке собі дозволив, враховуючи відсутність МУО у замовників, не зрозуміло.  Згідно з документом, йдеться саме про реконструкцію цієї будівлі. У повідомленні не вказані вихідні дані будівлі, яка має “з'явитися” за результатами реконструкції, проте зазначається, що клас наслідків цієї споруди СС1 (незначні наслідки, можлива небезпека для здоров’я і життя 20 осіб, які постійно перебувають у цій будівлі, або 50 осіб, які перебувають там періодично. – KВ). Зазначалося, що кошторисна вартість будівництва за проєктом має скласти 190 тис. гривень. Вже 6 липня 2022 року на факт видачі цього дозволу відреагувала депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Вона, зокрема, вказала на те, що насправді в даному випадку не може бути мови про клас наслідків СС1, адже в публічних джерелах ширилася інформація про те, що забудовники мають намір звести на цій території 10-поверховий будинок, в якому проживатимуть набагато більше двох десятків осіб. У зв'язку з цим та іншими фактами Ксенія Семенова закликала мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на дії Департаменту з питань ДАБК КМДА – наприклад, звільнити посадовців, які реєстрували повідомлення про початок будівельних робіт. Читайте: “КМДА геть здуріла”, – депутатка Київради звернулася до Віталія Кличка щодо скандального будівництва на вул. Тургенєвській У грудні 2023 року столичний активіст-пам'яткоохоронець Дмитро Перов повідомив про відновлення робіт в будинку Маліна. Зокрема, за його інформацією, будівельники демонтували внутрішні перекриття і дах, а також вибудовували нову суцільну стіну, на яку планують “сперти” фасад цієї споруди. Роботи продовжилися і в лютому 2024-го – за інформацією Перова, замість внутрішньої стінки там вже було натягнуто чорний брезент. Будинок Маліна станом на лютий 2024 року  Варто зазначити, що чимало громадських активістів та депутатів Київради вважають заплановане будівництво на вул. Олександра Кониського, 22 продовженням проєкту або другою чергою 11-поверхового клубного будинку (КБ) “Turgenev” на сусідній ділянці площею 0,05 га з номером 22-А. Ця будівля вже зведена, а девелопером даного проєкту, нагадаємо, виступає група компаній “Сервіт”.  Як писала КВ, ця забудова здійснювалася всупереч тому, що земля під будинком не може використовуватися для зведення житла – її цільове призначення “ "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", вид використання: "для експлуатації та обслуговування нежитлової громадської будівлі (адміністративної)". Депутат столичної міськради минулого VIII скликання Ігор Мірошниченко (фракція “Свобода”) у 2021 році повідомляв, що під час будівництва КБ “Turgenev” будівельна бригада проживала саме в будинку Маліна. Читайте: В центре Киева исторический “дом Зеленских” сносят под элитную застройку Про фігурантів Про зв'язок забудов на вул. Олександра Кониського, 22 і 22-А може свідчити, наприклад, наступний факт. Так, співвласник будинку Маліна Михайло Гречко є одним із кінцевих бенефіціарів ТОВ “Тургенєв Білд”, а номер телефону цієї компанії, який зазначався при її реєстрації, у мобільних застосунках для розпізнавання номерів підписаний у деяких абонентів як “Петя Сервіт” (“Петя” – керівник ТОВ “Тургенєв Білд” Петро Троянчук. – KВ). Що цікаво, система Youcontrol відносить ТОВ “Тургенєв Білд” до "групи родин Негрича та Голиці", яка об'єднує близько п'яти десятків компаній, зайнятих у сфері будівництва, нерухомості та сільського господарства. Ключові особи цієї групи – Михайло Голиця та Микола Негрич. Перший відомий як багаторічний начальник Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА (1996-2010 р.р.) та екс-директор “Київміськбуду” (2010-2012 р.р.), другий був депутатом Київради VII та VIII скликань (обирався від “УДАРу” ” та “Солідарності”). При цьому, Негрич одружений із дочкою Голиці – Ольгою. Контекст і відповідальні в КМДА У столиці регулярно виникають скандали на фоні знищення історичних будівель. Подібні ситуації виникають як з тими об'єктами, які вже визнані пам'ятками і мають охоронний статус, так і з тими, які міська влада ще не спромоглася включити до відповідних переліків. При цьому, громадськість Києва нерідко висуває керівництву міста претензії саме щодо історичних будівель, які офіційно не мають “історико-культурного значення”. Зазвичай у подібних випадках активісти вказують на можливе підігравання влади інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культурної спадщини. Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі У серпні 2023 року у Києві було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У серпні 2023 року цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі У лютому 2024 року столична міськрада поновила договір оренди земельної ділянки в пров. Пилипівському, 4,6, 8 для ТОВ “Динамо-Атлантик” ще на 10 років, що дозволить компанії побудувати на вказаній землі офісний центр. Відповідне рішення було прийнято депутатським корпусом попри протести громадськості. Зокрема, київські пам'яткоохоронці звертали увагу на те, що землекористувач з кінця 90-х років не вклав жодної копійки у збереження трьох розташованих на цій території будівель, які були зведені наприкінці ХІХ століття і явно мають історичну цінність. Ще однією причиною невдоволення столичних активістів стали можливі зв'язки “Динамо-Атлантика” з одіозним екснардепом, обвинуваченим в держзраді Віктором Медведчуком. Втім, останні претензії, схоже, вже втратили свою актуальність.  Читайте: Офіси на місці історичної забудови: Київрада вирішила земельне питання на користь компанії Медведчука” Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки офіційний директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (офіційно очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року.  Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Фото: колаж КВКиївВлада

Міський голова Києва Віталій Кличко (на фото праворуч) заявив, що відсторонить Віктора Брагінського (на фото ліворуч) від виконання обовʼязків директора столичного метро. Про це, як стало відомо KВ, мер Києва Віталій Кличко заявив на своїй сторінці у Telegram. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Кличко зазначив, що зробив певні висновки після оприлюднення розслідування журналістів Bihus.info щодо незадекларованого майна Віктора Брагінського. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Віктор Брагінський буде відсторонений від виконання обовʼязків директора столичного метро. Або не пручатиметься і сам напише заяву на звільнення. А далі фактами, оприлюдненими в розслідуванні журналістів Bihus info, мають займатися відповідні органи. Правоохоронні", – написав Кличко. Раніше редакція Bihus.info провела розслідування про розкрадання у столичному метрополітені. Журналісти розібрали декларації чиновника, проаналізували нове майно його рідних та з'ясували, що його мама-пенсіонерка купує дорогі квартири, сестра купує землю, колишня дружина будує дачу в Козині, а пов'язані з Брагінським люди отримували підряди від самого метрополітену. Загалом журналісти виявили у керівника метрополітену незадеклароване майно вартістю 52 мільйона гривень. Читайте: Недбалість на 13 млн гривень: топменеджеру “Київського метрополітену” загрожує відповідальність за переплату коштів росіянам Як писала KВ, 8 грудня 2023 р. було зупинено рух поїздів метро на ділянці між станціями "Теремки" – "Деміївська" з міркувань безпеки та з урахуванням технічного стану тунелів. За попередніми розрахунками, відновлювальні роботи на підтопленій ділянці метро можуть тривати до 6 місяців. Київрада створила тимчасову контрольну комісію, яка має встановити причини аварійної ситуації, що призвела до закриття 6 станцій Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену. Читайте: Винні “папєрєднікі”: КМДА оголосла причини аварії на ділянці “Деміївська”-“Либідська” Нагадаємо, Віктор Брагінський , який також є депутатом поточного IX скликання Київради (фракція “УДАР”),  очолює КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року. Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник столиці Віталій Кличко. Фото: Суспільне КиївВлада

Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена. Як стало відомо KВ, на 15 квітня 2024 року заплановано засідання Шевченківського районного суду Києва, на якому має бути розглянуто обвинувальний акт відносно екскерівниці, а нині – заступниці генерального директора КП “Інформатика” Вероніки Малкової. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ця посадовиця офіційно обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361-2 (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства) та ч. 2 ст. 361-2 (той самий злочин, скоєний за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу (КК) України. Санкції цих статей передбачають покарання в тому числі у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років. Втім, зважаючи на відсутність у Малкової судимостей, вочевидь, суд може обмежитися максимум “умовним терміном”. Що інкримінується посадовиці Слідство відносно Вероніки Малкової здійснювалося в рамках кримінального провадження №12023100000000111, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 8 лютого 2023 року. У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що Вероніка Малкова, будучи керівницею КП “Інформатика”, спільно з адміністратором комплексної системи відеоспостереження Києва (його конкретна посада та персональні дані в судових ухвалах по цій справі не уточнюються, але зазначається, що він є підлеглим Малкової. – КВ), незаконно здійснювали передачу інформації з камер відеонагляду неназваній особі чоловічої статі.  При цьому останній в подальшому незаконно використовував отриману інформацію у власних цілях, а також передавав іншим громадянам. Зокрема, слідчі з'ясували, що таким чином завдяки камерам відеоспостереження було встановлено маршрут руху по Києву автомобіля “Citroen” – його було відслідковано за допомогою державного номеру цього транспортного засобу. Про причетність вказаних осіб до такого “зливу”  правохоронцям стало відомо завдяки даним IP-адреси адміністратора системи відеоспостереження, а також інформації з месенджеру “WhatApp” одного з фігурантів цієї справи.  Так, 12 січня 2023 року він записав голосове повідомлення, у якому чітко сказав, що, цитуємо, “мне дали номер машины, я его сбросил нашей “тёте”, она поставит его на “розыск” и мы найдем его локацию”. Вочевидь, “тётей” вони називали саме Вероніку Малкову, адже інші жінки в цій справі офіційно не фігурують. Разом з тим, правоохоронці не уточнили, кому саме належить згаданий автомобіль і якою була мета його “розшуку”, а також не зазначають, чи отримували посадовці або їхні посередники грошові кошти або іншу неправомірну вигоду за надання таких послуг. Судова ухвала по цьому провадженню від 20 лютого 2023 року Серед іншого, у Нацполіції повідомили, що адміністратор системи відеоспостереження має з Веронікою Малковою, цитуємо, “тісний зв`язок”. Крім того, правоохоронці встановили, що тодішня керівниця КП “Інформатика” користувалася автомобілем “Land Rover Discovery Sport” білого кольору, який належить ТОВ “Бест Лізинг”. Що цікаво, такого транспортного засобу немає в декларації про доходи Малкової за 2021 та 2022 роки. Із цього можна зробити висновок, що або вона його просто не декларувала, або ж Малкова почала ним користуватися лише в 2023-ому, що буде відображено в її фінансово-майновій звітності за минулий рік, яка поки що не опублікована на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Реакція на справу Малкової Підозру Вероніці Малковій було вручено ще в жовтні 2023 року, і після того, як про це повідомили правоохоронці, відповідна інформація набула значного суспільного резонансу. Так, 30 жовтня 2023 року в Київській міській прокуратурі уточнили, що підозрювана “на прохання свого знайомого посадовиця через мобільний месенджер передавала останньому дані щодо схеми маршрутів пересування конкретних транспортних засобів по Києву, а також місць їх фіксацій засобами комплексної системи відеоспостереження столиці”. Того ж дня на це повідомлення відреагували в КМДА – її пресслужба повідомила, що Вероніка Малкова ще в березні 2023-го (невдовзі після початку слідства. – КВ) була відсторонена від посади, а в КП “Інформатика” було “проведено необхідні внутрішні безпекові заходи”. При цьому, в столичній міськдержадміністрації зазначили, що “система відеоспостереження працює у штатному режимі, втручань не було”. Вручення підозри Малковій та інші дії правоохоронців в рамках цього провадження (фото столичної прокуратури) У свою чергу, депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція "Слуга народу") заявила про ініціативу створення Тимчасової контрольної комісії (ТКК) щодо безпеки даних в Києві – щоб перевірити хто отримував цю інформацію, з якою метою і як цього не допустити в майбутньому. Зокрема, народна обраниця припустила, що, на фоні таких повідомлень, завдяки столичним камерам відеоспостереження, наприклад, спецслужби рф могли отримувати дані про пересування військового і політичного керівництва держави. Вже наступного дня, 31 жовтня, Семенова зареєструвала проєкт рішення №08/231-1364/ПР щодо створення такої комісії, яка мала б займатися “питаннями перевірки інформації, оприлюдненої у ЗМІ, щодо несанкціонованого використання даних “Комплексної системи відеоспостереження Києва”.  Читайте: Посадовиця столичного КП “Інформатика” підозрюється у розповсюдженні інформації з відеосистеми “Безпечне місто” Згідно з цим документом, ТКК повинна займатися перевіркою даних стосовно того, чи дійсно посадовці КП "Інформатика" розповсюджували інформацію щодо маршрутів пересування транспортних засобів по Києву та місць їх фіксацій відеокамерами, встановленням осіб, які причетні до несанкціонованого використання даних системи відеоспостерження, розробкою рекомендацій щодо унеможливлення незаконного поширення інформації з “вуличних камер” тощо. Втім, станом на сьогодні даний проєкт рішення так і не було затверджено міськрадою. Як працює КП “Інформатика” Як раніше неодноразово повідомляла KВ, запровадження в столиці системи відеоспостереження відбувається на тлі постійної критики з боку депутатського корпусу Київради та розглядів, ініційованих правоохоронними органами.  Наприклад, ще у серпні 2020 року голова антикорупційної комісії міськради минулого VIII скликання Олег Бондарчук (входив до складу фракції “ВО “Свобода”) вказував на те, що столична влада “збудувала” систему, яка дозволяє безконтрольно збільшувати витрати на цей напрямок, щоб “перекачувати” бюджетні кошти до кишень заздалегідь визначених підрядників. А його колега, депутат Олександр Пабат (тоді – позафракційний, раніше входив до фракції “Солідарність”), у цей же період висловлював припущення, що частину фактично вкрадених у платників податків коштів у результаті буде витрачено заради перемоги Віталія Кличка на виборах мера Києва, які відбулися восени 2020-го. Читайте: КП “Информатика” заподозрили в отмывании бюджетных средств на видеонаблюдении в интересах Кличко Національне антикорупційне бюро (НАБУ) в 2021 році розслідувало факти можливих бюджетних розпилів при закупівлях систем відеоспостереження. Попередньо йшлося про завдання міськбюджету збитків на суму 30 млн гривень – саме такі цифри нарахував Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Його фахівці, зокрема, встановили, що обладнання, яке КП “Інформатика” закуповувало в 2016-2017 роках, до цього кілька разів “купувалося та перепродавалося” різними суб'єктами господарської діяльності – з відповідним зростанням вартості товару. Втім, слідство в рамках відповідного провадження ні до чого не призвело – жоден фігурант не отримав обвинувального вироку суду. Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика” Вистачає в діяльності КП “Інформатика” й інших сумнівних моментів, які зацікавили правоохоронців. Наприклад, наразі Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує факти можливого заволодіння бюджетними коштами посадовцями цього підприємства у 2021-2023 роках при закупівлі різної програмної продукції та товарно-матеріальних цінностей. За попередніми підрахунками детективів, столичному бюджету були нанесені збитки на суму від 8,7 млн до 21 млн гривень (точні цифри стануть відомі після результатів відповідної судової експертизи). Слідчі вважають, що розкрадати кошти “комунальникам” допомагали посадовці семи компаній, у тому числі ТОВ “Українські інфосистеми”, яке освоювало бюджет на створенні т.зв. “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”.  Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика” Нагадаємо, Вероніка Малкова виконувала обов'язки гендиректорки КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року. До цього вона певний час працювала заступницею керівника цього підприємства з інформаційних технологій. При цьому, у відкритих джерелах відсутня інформація, коли її було призначено на цю посаду “вперше” і коли вона зайняла її після відсторонення.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Попередником Вероніки Малкової на посту очільника даного КП був Микола Пихтін, який керував ним з жовтня 2017 року. Після відсторонення Малкової від посади керівника “Інформатики” це підприємство на правах виконуючої обов'язки гендиректора спочатку очолила Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), а потім – Микола Жандоров (з 8 лютого 2024 року, також в якості в.о.). КП “Інформатика” знаходиться в підпорядкуванні Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик. Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада

На початку розмови з головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченко він пожартував, що хотів би, аби Київ увійшов до складу області, адже Київщина – єдиний регіон країни без обласного центру. В реальності ж перед Київщиною стоять серйозні життєвоважливі виклики. Мова про пошук можливостей для відбудови під час війни, про стан фортифікації області, ВПО, екологічні проблеми та про інвесторів, які таки наважуються заходити з новим бізнесом. Детально про це, а також про свій підрозділ “таємних покупців” для контролю за відбудовчими процесами, комунікацію з Київською облрадою та громадами, найнеочікуваніший виклик на цій посаді та як у вирішенні найгостріших проблем регіону допомагає прокурорський досвід, Руслан Кравченко розповів в інтервʼю KВ. KВ: На сьогодні одним з найбільших викликів для влади Київщини стало відновлення. Окресліть в цифрах масштаби руйнувань та пошкоджень регіону? Яких результатів станом на зараз вдалося досягти, що покроково є в найближчих та стратегічних планах? Чи є відбудова зараз найгострішою темою на Київщині? Руслан Кравченко: Найгостріша тема – це загалом продовження війни. Але ми маємо колосальну можливість під час війни відбудовувати нашу Київську область і ми повинні це робити. Після деокупації було встановлено, що близько 28 тисяч об’єктів пошкоджено або зруйновано. На сьогоднішній день ми маємо понад 29 тисяч пошкоджених об’єктів, більшість цих об’єктів, понад 25 тисяч – це житло. На сьогодні ми відновили повністю або частково зі збереженням життєдіяльності 17 тисяч об’єктів, серед яких 15,3 тисячі – це багатоповерхівки та приватний сектор. Відновлюємо і досягаємо завдяки програмам, зокрема, UNITED24. Відповідно до цієї програми Київщина має можливість відновити 18 багатоквартирних будинків. Завдяки цій програмі повернемо до осель понад 4 тисячі осіб й відбудуємо дві школи. На відбудову 18 багатоквартирних будинків у 2023 році UNITED24 перерахував не всі гроші, зараз триває погодження щодо тих коштів, які не були виділені у минулому році. Також ми на стадії погодження додаткового фінансування на UNITED24, тому що коли ми почали будувати, дуже багато “виплило” робіт, які не були зазначені у проєктно-кошторисній документації. Довелось погоджувати низку нових проєктів. В рамках UNITED24 вже багато будинків перебувають на стадії готовності 70-80%.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Велику роль грає також відбудова за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це програма Кабінету міністрів України. Планується відбудувати 97 об'єктів, у тому числі житло, соціальна інфраструктура, школи, лікарні. З цих 97 об’єктів КОВА є замовником по 56 об’єктам, інші замовляє Агенція з відновлення та органи місцевого самоврядування (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, – KВ). Наступна програма тільки розпочинає свою дію, але за нею вже закріплені перші об’єкти, це програма Європейського інвестиційного банку. Йдеться про 14 об’єктів, це співфінансування: 20% кошти КОВА, інше – банк. Вже почали запускати перші проєкти, протягом 3-4 місяців маємо надію запустити усі 14. Ще діють 2 програми від КОВА з відбудови приватного сектору. Перша стосується відбудови 93-х приватних будинків у 5 районах області. Будуємо на тих земельних ділянках, де у людей було зруйноване житло. Друга програма це відбудова приватного сектору навпроти ЖК “Ірпінські липки”. Це 61 приватний будинок. 31 вже відремонтований, ще 30 будуємо з нуля. Відбудовувати цей приватний сектор також допомагає УВКБ ООН, надають будівельні матеріали приблизно на 2,5 млн доларів США. Заміну вікон взяв на себе міжнародний фонд GEM. До речі, цей фонд вже виділив понад 1,5 млн доларів США на заміну вікон по всій Київщині.  Основна програма, що дає приріст відбудованого житла, це “єВідновлення”. Київщина є лідером за результатами реалізації цієї програми, в кожній громаді працює комісія. Війна досі триває, кожна громада ризикує опинитись під обстрілом, тож кожна з 69 громад має оперативно реагувати. Є три етапи. В рамках першого виділяли людям до 500 тисяч на дрібні ремонти, вже подано 14 тисяч заявок. Комісії вже задовільнили 9,5 тис. заяв на суму понад 1,1 млрд гривень. Другий етап – житлові сертифікати на придбання житла, подали заявку більше 3 тисяч родин, на сьогодні розглянуто близько тисячі Загальна сума понад 3 млрд грн. Третій етап – передбачає гроші на відбудову приватного сектору. Загалом подали 370 заявок, по 50 прийняті рішення на суму 168 млн гривень. KВ: Як відбувається селекція об’єктів, що підпадають під UNITED24? Руслан Кравченко: Щодо UNITED24 – є комісія, яка обирає й затверджує об’єкти. Система проста. Перше завдання кожної громади, де є пошкоджені об’єкти – це зробити проєктно-кошторисну документацію. Запускаються черги, програми, тому ці проєкти мають бути на руках, щоб оперативно їх подавати. На UNITED24 подавались всі будинки, на які була проєктно-кошторисна документація. На сьогодні в нас на Київщині не запроєктовано 300 багатоквартирних будинків. Багато документації від громад ми вимушені перероблювати, бо вона зроблена некоректно. ЇЇ переробляє Департамент регіонального розвитку. Бучанська громада, наприклад, завжди мала у цих програмах більше об’єктів, ніж інші, адже вони масово робили цю документацію й подавали її, якою б вона не була. І я вважаю, це буде перша громада, яка буде повністю відновлена. Також, через Департамент архітектури виділяємо кошти на проєктування тих, чи інших будинків.  KВ: Чи можна під час відбудови покращувати стан будинків? Наприклад, добудовувати поверхи, чи влаштовувати нові комунікації? Руслан Кравченко: Відбудова з покращенням дозволяється, якщо це стосується утеплення, адже це у першу чергу енергоефективність. Якщо десь є змога збільшити поверховість, то це може розглядатись у контексті будівництва нових квартир для ВПО та військових. Якщо будинок визнається повністю зруйнованим, то в людей зникає право власності, але після відбудови вони стають власниками своїх нових квартир. Комерційна нерухомість в цокольних поверхах також повертається власникам після відбудови. Надлишкові квартири на добудованих поверхах – це поки ще теоретичний кейс, на практиці нам поки це не вдалося втілити. Хотіли зробити таким чином у військовому містечку в Гостомелі, але французька компанія, яка хотіла це будувати, не знайшла коштів. Зараз ми повернулись до цієї ідеї, перебуваємо на стадії переговорів, щоб добудувати поверхи у двоповерхових будинках в Ірпені, шукаємо інвестора.  Але все ж таки, треба розуміти стосовно приватної забудови, що в пріоритеті ті, в кого немає іншої вцілілої нерухомості. Хоча якщо це багатоквартирний будинок, там немає кореляції по наявності іншої нерухомості. Наприклад, якщо ми говоримо про відновлення Мощуна, то вирішуємо питання відбудови шляхом подання будинків до урядової програми “єВідновлення”. Це робочий механізм.  По Мощуну ще є проблема, що багато будинків не входили в межі села, в багатьох людей немає документів на землю і будинок. Ми намагаємось знайти для людей необхідні юридичні підтвердження, спілкуємось з судами, збираємо народних депутатів. Вже є позитивні кейси. KВ: Що гальмує процес відновлення станом на зараз?  Руслан Кравченко: Відсутність проєктно-кошторисної документації, відсутність повного фінансування. Важко говорити, що якась громада має прям погані показники з розробки проєктно-кошторисної документації: якщо брати до прикладу Ірпінь, то в них менше такої документації, аніж в Бучі, але й руйнувань там більше. Профільний департамент КОВА допомагає Ірпеню у цьому. Якби було достатньо грошей і можливість розпочати відновлення всюди одночасно, ми б це зробили, але, на жаль, такої можливості немає. Зараз є ризик, що ті об’єкти, які затвердили, але на які ще не виділено фінансування, ми взагалі втратимо з програми через загальний брак фінансування. І ми не розуміємо, коли буде та чи буде взагалі наступна черга. Ми можемо втратити 5-7 об’єктів, які мали пряме фінансування з боку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, мова про спортивну школу в Ірпені. Але Президент Азербайджану поки усно затвердив, що вони будуть фінансувати відбудову цієї школи. Вони дуже люблять Ірпінь, там навіть пам’ятник матері Алієва є (Заріфа Алієва – мати чинного президента Азербайджану Ільхам Алієва, – KВ). Тож, подекуди ситуацію рятують донори. Десь втратили, десь знайшли. KВ: Оцініть співвідношення реальних можливостей країни, області, громад в контексті відбудови Київщини до існуючої потреби? Руслан Кравченко: Важко сформувати потребу по фінансуванню, поки по всім об’єктам немає проєктно-кошторисної документації. Також, в нас є будівельні матеріали, ціни на які в цих документах і на ринку різняться. Ми витрачаємо час на коригування, а без цього рухатись далі ми не можемо. Ми почали укладати договори з динамічними цінами, що дало можливість спілкуватись з підрядниками іншою мовою. Вони можуть подавати кошториси з завищеними цінами, але це не означає, що ми закриємо акт виконаних робіт по цим цінам. Ми робимо власні перерахунки за ринковими цінами й платимо виключно по них. Такі кейси вже були. Ми в процесі, але попереду велика робота. По соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 90% відбудованих об’єктів KВ: Чи задоволені ви процесом відновлення загалом, як людина і як керівник? Руслан Кравченко: Я задоволений тим, що під час війни ми маємо можливість відновлення взагалі. Як менеджер, як очільник даної організації, я не задоволений темпами відновлення і процесом відновлення по тим об'єктам, де ми маємо можливість це робити оперативніше. Звинувачувати когось я не буду, це спільна відповідальність, але, скажу фактами: іноді процес тормозить розробка проєктно-кошторисної документації, тендерна процедура, безвідповідальні підрядники, іноді є питання стосовно фінансування. До цієї посади я вважав, що відновлення можливе взагалі тільки після завершення війни. Але керівництво держави знаходить кошти і можливості потроху повертати людей додому вже зараз, і ми працюємо у цьому напрямі. З позитивного, задоволений тим, що по соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 80-90% відбудованих об’єктів. Це школи, дитячі садки і медичні заклади. У нас ще багато об’єктів запроєктовано, багато перебувають в роботі, і я вважаю, що потребу по навчальним закладам ми зможемо перекрити до кінця 2024 року. KВ: Вам доводиться як керівнику регіону втручатися в мікро-менеджмент? Руслан Кравченко: Лише в виняткових ситуаціях. І в форматі наради, щоб розібратись в тій чи іншій ситуації комплексно. Наприклад, є скарга від журналістів або від суспільства, ознаки корупції чи взагалі будь-якого злочину. Або ж є скарги від департаменту чи підрядної організації. А взагалі в Департаменті (Департаменті регіонального розвитку КОДА, – KВ) є спеціалісти вузького профілю, кожен з яких відповідає за свою частину – це технагляд, який перевіряє якість та об'єм виконаних робіт, ставить свій підпис відповідно до своєї професії і відповідає за те, що він прийняв й підписав. Також, є спеціалісти, які проводять тендерні процедури, і відповідно до своїх навичок і професії відповідають за це. Тому в мене нема необхідності перевіряти роботу за кожним, бо в нас працюють професіонали своєї справи. KВ: Що може покращити існуючу систему, які нововведення хотілося б запровадити і що цьому заважає? Руслан Кравченко: Найкраща система, яка могла б задовольнити всіх, це система BIM. Там потрібна спеціальна апаратура, програми, але це дуже крутий інструмент для прозорого моніторингу й здійснення роботи. Вона працює у США та Європі. Я звертався до нардепів, щоб вони це розглянули як флагманский проєкт, що міг би запуститись на Київщині. Але поки рухів немає, адже це також потребує фінансування. Це дуже зручна, автоматизована платформа.  Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня KВ: Що стало передумовою створення робочої групи “Прозорість і підзвітність” і як організована робота в її рамках? Руслан Кравченко: Спочатку була створена спостережна рада при Київській обласній адміністрації, куди увійшли представники майже всіх антикорупційних громадських організацій, які діють в Україні. Це була моя особиста ініціатива. Жодна посадова особа до складу ради не входить. Організації, які входять до складу ради, самостійно приймають ті чи інші рішення й доповідають про них. За кожним їх запитом надаємо всі необхідні пояснення й документи. Всі порушені питання зі сторони ради ми спільно пропрацьовуємо та виправляємо, або ж вони можуть звернутись до правоохоронних органів. Зі сторони підрядників чи адміністрації ніхто на раду не впливає. Крім того, за моїм дорученням, надаємо правоохоронним органами без ухвал слідчого судді всі необхідні документи і матеріали, які стосуються відбудови, а також тендерних процедур. Це рішення стосувалося всієї адміністрації, всіх департаментів, районів. На це орієнтуємо і громади.  Як колишній працівник правоохоронного органу розумію, що, на жаль, суспільство нам не довіряє і не вірить. Недостатньо просто говорити, що ми чесні. Це потрібно доводити. Тому я звернувся до правоохоронців з проханням регулярного контролю всіх етапів відбудови області. Якщо бачу повідомлення ЗМІ про порушення, то і сам звертаюся до правоохоронних органів. Прошу розслідувати ситуацію, де надалі вони ставлять крапку. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня.  Посилення антикорупційних заходів – це загальнодержавна ініціатива в цілому. Є відповідне рішення Кабміну. У нас була своя спостережна рада і до цього рішення, але зараз ми працюємо в форматі групи “Прозорість і підзвітність”. Є ще одне ноу-хау з нашого боку, воно стосується у першу чергу UNITED24, технічний нагляд якого на Київщині здійснює ПРООН. Вони взяли на себе перевірку тендерів, документації, опрацювання технічних завдань. ПРООН виступив гарантом між донорами, замовниками і виконавцями. Це об'єктивний спостерігач. І мені дуже сподобалась ця концепція. Тому попросив ПРООН здійснювати такий же нагляд за відбудовою об'єктів коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наразі вони здійснюють технічний нагляд по ще 56 об’єктам. Для мене це велика перемога, бо це збільшує довіру.  Нещодавно, був інформаційний напад на мене та мого радника щодо відбудови у Гостомелі. Начебто ми безпідставно 4 рази відміняли результати тендеру після його проведення. Таке рішення було підтримано ПРООН, бо переможці не відповідали всім умовам тендерів. Все відбулось об’єктивно. KВ: Які результати роботи цієї групи, скільки людей притягнуто до відповідальності? Руслан Кравченко: В адміністрації нема спецназу, слідчого органу і суду, щоб я тут відразу, затримав, притягнув до відповідальності і покарав. Є правоохоронні органи, які наділені відповідними повноваженнями. Вже притягнуто низку підрядних організацій та технагляд. Торік органи правопорядку Київщини розслідували 90 кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами під час відбудови інфраструктурних обʼєктів. Про це навiть робив розгорнуту публікацію на своїй сторінці (сторінка Руслана Кравченка в соціальній мережі Facebook, – KВ). Робоча група – це не просто про покарання. Це майданчик для комунікації та спільних рішень, які дозволяють нам запобігати неефективному використанню коштів. Наведу лише один приклад. Нещодавно виникло резонансне питання щодо наміру міськради Вишневого реконструювати колишній кінотеатру “Промінь” під громадську будівлю для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та ЦНАПу. Робоча група після вивчення всієї документації рекомендувала відмовитися від цих планів. Бо використання 193 млн гривень бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради є недоцільним. Договор підряду за цією закупівлею розірвали. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Розкажіть про фортифікацію, адже це питання тригерить всіх через можливу загрозу повторного наступу на Київ. Чи захищена Київщина або можливо ще продовжується будівництво? Руслан Кравченко: На своєму рівні ми активно почали будувати ще в 2022 році одразу після деокупації. Коли я прийшов в адміністрацію в 2023 році – продовжили. Наразі продовжуємо будівництво фортифікацій відповідно до державних задач. Тому так як росіяни проходили в лютому 2022 року – це більше неможливо. Київська ОВА постійно спрацює над цим питанням спільно з військовими та Міноборони.  KВ: В Чорнобильській зоні будуєте? Руслан Кравченко: Будуємо усюди, де це необхідно. Чорнобильська зона – важкий регіон, там дуже багато радіації. Але перед нами є завдання від керівництва держави і ми їх виконуємо.  KВ: Побудова фортифікацій покладається на державний чи на регіональний бюджет? Руслан Кравченко: В 2023 році ми будували за свій кошт. З грошей, які ми тоді виділяли, а це 70 мільйонів гривень, у нас частина залишилася. Зараз ми будуємо за державний кошт. KВ: Місце, де будувати, вказують військові? Руслан Кравченко: Так. Самостійно не можемо обирати місце будівництва фортифікаційних споруд. Ми вжили максимальні заходи для безпеки нашого регіону, як прикордонної частини, так і захисту критичної інфраструктури. Робота продовжується – постійно збільшуємо захист. KВ: Чи будуть відновлені всі мости? Руслан Кравченко: Є мости, які використовуються для військових цілей. Їх поки не відновлюватимемо. KВ: Чи не бракує вам військового досвіду для керування областю, що межує з країною-співагресором? Руслан Кравченко: Я вивчав на військово-юридичному факультеті тактику та стратегію ведення військових дій, був військовослужбовцем. Досвіду проведення бойових дій у мене не було. Але є військове керівництво і Генштаб. Ми працюємо в повній синергії. Зараз наша адміністрація є і державною, і військовою. Ми виконуємо низку завдань військового характеру, максимально допомагаємо ЗСУ. Серед іншого підтримуємо наші підшефні 72-ту та 114-ту бригади, Нацгвардію, сили ППО та інші військові частини. Мобільним вогневим групам, у складі сил ППО, які захищають Київщину, ми передали 75 пікапів, обладнаних кулеметами, лазерами, біноклями тощо. Дякую нашим вогневим групам за ефективну роботу по ворожим цілям! Машини закуплені за кошти області, районів, громад, благодійних фондів. Долучається відповідальний бізнес. Наприклад, 41 із 75 пікапів передала компанія BMW, це абсолютно нові авто. Вдячний за таку допомогу керівнику компанії Еріку Бернінгу (гендиректор “BMW Украина”, – KВ). KВ: Війна та її наслідки відклали екологічні проблеми на другий план. Які екологічні виклики стоять зараз перед Київською областю? Руслан Кравченко: Екологічні проблеми області чималі. Є, наприклад, стихійні звалища відходів. Одне з таких в Ірпені. З одного боку, юридично воно легалізовано міськрадою. А на рівні області та прокуратури бачимо порушення під час тієї легалізації. Поставлять крапку правоохоронці і експертиза, але попередній виїзд встановив максимальну кількість забруднення. І це є проблема. Я хочу, щоб разом з правоохоронцями ми зафіксували її і почали перевірки всіх звалищ області. У Бородянці є сміттєзвалище. Там здійснювалось провадження з 2016 року, була експертиза, яка не виявила порушень. Але ми знаємо про забруднення землі, яке не передбачалося відповідно до дозвільних документів. Хай правоохоронці поставлять крапку і в цій історії. KВ: Як взагалі вирішувати питання зі сміттєзвалищами, бо у нас через війну шалена кількість будівельного сміття. Що з ним робити? Руслан Кравченко: Будувати сміттєпереробні заводи. А також готувати майданчики, куди ми будемо звозити сміття. KВ: А хто це повинен робити – громади чи має бути якась державна або регіональна програма? Руслан Кравченко: Є програма на рівні Міністерства екології. Вони розробляють проєкти і шукають спонсорів та шляхи їх реалізації. KВ: Багато іноземних партнерів надають та пропонують допомогу Київщині. А чи приходять інвестори, які попри війну, наприклад, хочуть збудувати тут сміттєпереробний завод чи почати якесь виробництво? Руслан Кравченко: Щодо сміттєпереробного заводу є розмови, що ті чи інші зацікавлені особи шукають основного донора з Італії, Австрії. Вже готові рухатися. Я тільки “за”. Є реальні донори, які приходять і запускають свої бізнеси. Наприклад, американська компанія з виробництва бетону відкрила новий великий термінал у Вишневому. Також вони відкривають лінію в Білій Церкві з виробництва модульних будинків. В індустріальному парку в Білій Церкві, наприклад, також американська компанія взяла в оренду майданчик для своїх виробництв. Також в області іноземцями налагоджується виробництво мила. Одним словом, є і американські, і європейські інвестори, які зацікавлені в розміщені свого бізнесу на Київщині.  KВ: Яка увага на обласному рівні приділяється ВПО? Які програми є для їх підтримки для інтеграції в життя регіону? Руслан Кравченко: На Київщині зареєстровано 328 тисяч ВПО. Міністерство реінтеграції проаналізувало дані і виявило, що частина ВПО у нас – це кияни і навіть люди із західних областей. Всю інформацію перевіряємо. Також маємо велику частину внутрішніх ВПО в Київській області. Всім надаємо необхідну допомогу. У нас є компактні місця проживання, включно з модульними містечками. На сьогодні вони заповнені не повністю. Найбільшу кількість такого житла, зокрема з підвищеним комфортом, зосереджено в Ірпені. Разом з міжнародними партнерами долучаємося до покращення умов проживання. З обласного бюджету виділяємо кошти на проведення водних та енергетичних мереж.  Є обласна програма для покращення гуртожитків, які належать області. Допомагають в реконструкції і міжнародні донори. Максимально великий внесок для підтримки ВПО робить Хансен (американский меценат Делл Лой Хансен, – KВ). Він купив багатоквартирний будинок, побудував маленьке містечко для літніх людей. Триває будівництво третьої черги “Містечка Хансена”, де крім житла буде школа та садочок. Меценат також планує виділяти по 35 тисяч доларів на приватні будинки в рамках третього етапу “єВідновлення”. Тобто держава виділила кошти по своєму коефіцієнту, а він буде відбирати ще людей – інвалідів, багатодітних – і додаватиме зі свого фонду 35 тисяч доларів на кожний будинок. KВ: А чи є обласні програми для адаптації, працевлаштування, перепрофорієнтації ВПО, щоб дати можливість отримати нову професію чи права іншої категорії? Руслан Кравченко: Ми максимально зацікавлені, щоб ВПО навчалися і працювали в своїх нових громадах. Активно допомагаємо тим, хто хоче змінювати професію і працювати в іншій сфері. Так, компанія “Віді” в Бориспільському районі планує будувати новий майданчик для продажу вантажівок. А це, щонайменше, 100 нових робочих місць.  KВ: Віталій Кличко нещодавно звітував, що Київ практично відновив своє населення до довоєнного рівня. Наскільки Київщина наразі заповнена, переповнена чи недоповнена в плані населення, у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення? Руслан Кравченко: Виїхали ті, яким немає де жити, або не хочуть тимчасово жити, або планували виїхати раніше, а зараз скористалися можливістю. Є також ті, хто не хочуть, щоб їхні діти бачили війну, чули сирени тощо. Але більша частина цих людей хочуть повернутися, ті, хто втратив житло — чекають відбудови.  Були ситуації, коли ми приїздили, наприклад в Бородянку чи в інші міста, пропонували тим, хто втратив житло, обрати нове готове через програму “Нова оселя”, але в іншому районі. Люди, коли дізнавалися, що їх зруйнований будинок буде відбудований за якоюсь програмою – відмовлялися. Бо хочуть жити вдома і чекають відбудови.  Бажаючих отримати квартиру за цією програмою багато. Але є чітки вимоги. Чимало хто їм не відповідає. В першу чергу надаємо житло багатодітним, інвалідам. Є комісії в громадах, потім в області. Я туди навіть не входжу, щоб не було думки, що з мого боку можливий вплив. Якщо зменшити вимоги, тоді обʼєм людей збільшується. А у нас немає ресурсу, щоб задовольнити всі потреби. KВ: Ви практикуєте не оголошені інспекційні виїзди на обʼєкти, що відбудовуються? Руслан Кравченко: Так. У мене є навіть підрозділ “таємні покупці”, які інспектують укриття або інші обʼєкти. KВ: Що у нас до речі з укриттями? Руслан Кравченко: Були проблеми. 30% були не в робочому стані. Деякі закриті, деякі не відповідали вимогам, в деяких взагалі неможливо знаходитися. Деяких мерів навіть змушував посидіти на підлозі в такому непридатному укритті. Наприклад, в будинку є укриття, там хлам, сміття, ролики, велосипеди, але це найпростіше укриття. Почистити, помити та пофарбувати стіни – це небагато грошей потребує. Для того, щоб зручно було сидіти – купити деревяні піддони, в Youtube багато роликів, як із цих речей зробити якісь меблі. Зараз задоволений процесом будівництва укриттів і ремонтів у навчальних закладах. За 2022-2023 рік ми побудували на відремонтували 1200 укриттів. Працювала область, громади, школи. Зараз продовжуємо роботу. Задоволений нашими результатами – 97% шкіл можуть навчати дітей офлайн. Лише 3%, в яких поки немає належних укриттів, – на дистанційці. Але це тимчасово. Працюємо, щоб і це вирішити. Чимало укриттів робимо у співфінансуванні з громадами. Коли починали, багато з них не вірили, що вони зараз витратять 200-300 тисяч гривень (на проєктно-кошторисну документацію, – KВ) і їм дадуть кошти на будівництво укриття. Але хто повірив мені тоді на нарадах і розробили – зараз з укриттями. Кошти виділяють і з держбюджету, і обласна військова адміністрація. Минулого року ми виділили громадам 220 мільйонів гривень з обласного бюджету на будівництво укриттів. Вважаю, що Київщина найкраща в Україні по облаштуванню укриттів. Є укриття подвійного призначення. В одному із них, в Юрівці, ми вже проводили змагання обласного рівня з настільного тенісу. Потрібно, щоб ці приміщення реально слугували потім для громад, після війни, після перемоги. Я не побоюсь цього слова, що ми найкращі. Маючи бюджет Києва, ми б перевернули всі гори. KВ: Як у регіоні просуваються процеси цифровізації? Руслан Кравченко: Скажу чесно, мій пріоритет – зараз організувати роботу комісій на місцях, які розглядають заяви по “єВідновленню” так, щоб вони допомагали реєструватися людям, які смартфонів не мають.  Разом з цим ми створили дашборд відновлення – це інформаційна система. Заходиш на сторінку, обираєш на карті громаду, обʼєкт, який відбудовують. Натискаєш на обєʼкт і зʼявляється інформація: хто був розпорядником коштів, який бюджет. Будь-який міжнародний партнер, спонсор зайде, подивиться – все прозоро. Ми перша область, яка це зробила.  Також ми на першому місці в Україні по кількості поданих проєктів до DREAM (цифрова платформа Мінінфраструктури про проєкти відбудови, – KВ). Ми навіть отримали відзнаку за перше місце по використанню даної програми (показує на планшетку з логотипом платформи). KВ: Чи є у вас порозуміння з Київською обласною радою? Наприклад, в Київраді багато критики, бо є потужна опозиційна фракція “Європейська солідарність”, тому достатньо складно входять в конструктив, але входять. Чи відчуваєте ви політичні рухи на рівні громад або на рівні обласної ради, які б заважали чи можливо якимось чином уповільнювали конструктивну роботу? Руслан Кравченко: На рівні громад неконструктив виникає, на жаль. Боротьба за владу, зняття секретарів, зняття ще когось. В умовах війни це заважає і гальмує певні процеси. На обласному рівні… Коли я прийшов виконувати ці обовʼязки, була мета, щоб ми працювали в конструктиві, без політичної боротьби. Моє звернення стосувалося головного: давайте працювати без політики, разом, у нас дуже багато завдань – це обороноздатність, безпека області та її мешканців, допомога Збройним Силам, відбудова, розвиток економіки. Я вважаю, що разом ми цього досягли. Більш-менш проходимо цей шлях без якоїсь політичної боротьби. KВ: Гострих кутів немає чи вони є, але вдається їх вирішувати? Руслан Кравченко: Авжеж є питання. Все обговорюємо. Завжди у будь-якому питанні потрібно виходити порозуміння і знаходити золоту середину. KВ: Ви говорите безпосередньо з керівництвом ради чи до вас приходять депутати? Руслан Кравченко: Депутати приходять. KВ: Що хочуть? Руслан Кравченко: Фінансування на ту чи іншу програму, на допомогу тій чи іншій громаді. Загалом я можу сказати, що ми в повному конструктивні працюємо. Питання виникають, але гострі кути ми проходимо. Важкі справи в прокуратурі дали досвід, щоб стати кризовим менеджером KВ: Київські обласні ради достатньо активно можуть бути в опозиції до голів. Війна трошки ситуацію змінила, але війна не завадила переобрати керівництво Київської обласної ради. Яким чином ви знайшли з ними конструктив: вам вдалося знайти підхід чи вони “попустилися”? Руслан Кравченко: Я вважаю, що ми разом знайшли цей конструктив. У мене не було досвіду роботи на посаді в адміністрації. У мене був інший досвід – 11 років роботи в органах прокуратури. Я був на різних посадах, в тому числі на керівних, і проходив тяжкі для себе життєві обставини. Це і окупація Криму, коли я виїздив на всі захоплені військові частини, фіксував, тому що я був єдиним слідчим на весь Севастопольський гарнізон. В Дебальцево я був військовим прокурором, там різні ситуації були. Потім в Генеральній прокуратурі у мене були важкі справи: “кримські справи” проти росіян, які брали участь в захопленні Криму, справа проти колишнього президента Януковича з подальшим зі сторони росії розшуком мене і заочним арештом… Потім була Буча. Після її деокупації я займався там організацією розслідування і керуванням слідчо-прокурорською групою щодо фіксування і розслідування злочинів. Все це дало досвід, щоб стати кризовим менеджером. Я отримую задоволення, коли вирішую ту чи іншу проблему. Сам процес вирішення не дуже сильно подобається, але задоволення від результату отримую. KВ: Вам часто доводиться кричати на підлеглих чи у вашій менеджерській структурі немає такого поняття як підвищення голосу? Руслан Кравченко: По-різному буває (посміхається, — KВ). Але всі ми вчимось і зараз в цьому питанні я вже став інакший. KВ: Хто вам, до речі, запропонував очолити Київську обласну військову адміністрацію? Руслан Кравченко: Президент В нинішній час нашими викликами є вижити, перемогти, максимально допомогти KВ: Коли ви прийшли на цю посаду і попрацювали перші сто дні, який виклик для вас виявився найнеочікуванішим? Руслан Кравченко: Чесно кажучи, я не до кінця розумів обсяг завдань, викликів і роботи, які можуть бути на цій посаді. KВ: Лишаєтеся тут спати? Руслан Кравченко: Інколи. До кінця дня я точно тут. Але де б ти не знаходився, в якій точці області, або вдома – я завжди на роботі. Розслабитися неможливо. Тому що телефон завжди разом зі мною. Завжди ти на ті чи інші питання відповідаєш, щось організовуєш.  Стратегія і тактика була наступна – максимально завантажити себе інформацією. Перший місяць було важко охопити всю інформацію, але моя тактика спрацювала. Через місяць мені стало легше, пройшов другий, третій місяць – ще легше. Я кажу людям, які займають деякі посади, по своєму прикладу: якщо хочеш зрозуміти, як воно працює, треба стати начальником відділу, працівником, який оголошує тендер чи щось, щоб прожити цю всю інформацію, а потім зрозуміти, як всі процеси відбуваються. KВ: Зараз ця посада для вас – зона комфорту? Руслан Кравченко: В мирний час ця посада відповідає за розвиток регіону, заведення нового бізнесу, створення нових робочих місць. А зараз інші виклики – вижити, перемогти, максимально допомогти і плюс те, про що я казав вище. Зараз виклики йдуть один за іншим. Ти їх вирішуєш швидко і результативно. Щойно подумаєш, що все, впорався – зʼявляються нові завдання і нові виклики. В умовах війни поставити крапку просто неможливо. Від здорової конкуренції громад, міст та сіл ростуть всі разом в тому чи іншому співвідношенні KВ: В майбутньому ви бачите себе в силових органах, чи вам більше до душі ця нова історія з адмініструванням територій. Або можливо є політичні амбіції? Руслан Кравченко: Політика точно не цікавить. Мені подобається бути, образно кажучи, кризовим менеджером. Великий досвід я отримав і отримую далі, завдяки керівництву держави, кожному керівнику громади, депутатам, моїм колегам – заступникам, очільникам департаментів. У мене дуже багато завдань, які ще не виконані. Кризовий менеджмент мені більш цікавий, тому що ти більше розвиваєшся. Прокуратура – це один напрямок – нагляд за дотриманням законодавства під час здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру, здійснення державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. А тут 12 департаментів, 7 управлінь, служба у справах дітей та сім’ї та державний архів Київської області – відповідно 21 напрямок… Сніг випав – ти відповідаєш, щоб кожен громадянин безпечно доїхав від точки А до точки Б. Якщо, не дай Бог, дітки отруїлися в школі або дитячому садочку – також ти відповідаєш. І так по кожному із напрямків – відповідальність на голові області. Чим більше завдань, проблем, тим більше ти вчишся, це більш цікаво. Як я вже говорив, отримуєш задоволення від результату вирішення того чи іншого завдання чи проблеми. Щодо амбіцій у майбутньому… У мене амбіції досягти результату тут. Для мене задоволення, щоб наша область була краща, щоб вона була прикладом для інших областей, щоб люди тут проживали в безпеці та комфорті, могли навчати своїх дітей і мати гідну роботу. Ось створили дашборд – ми є прикладом для інших областей. Здорова конкуренція між областями – це нормально. Я їжджу на наради до громад, до районів і кажу, щоб кожна громада, кожне село, кожне місто між собою конкурували. Тому що від здорової конкуренції виграють всі разом в тому чи іншому співвідношенні. Найбільша моя зацікавленість – у досягненні конкретних результатів на цій посаді. Багато що зроблено вже, хочеться досягти ще більше конкретних результатів. Хочеться відбудувати всю Київську область, або, наприклад, всю цивільну інфраструктуру – дитячі садочки, школи. Максимально відбудувати. Ми працюємо над економічним розвитком регіону: залучаємо нові інвестиції, відкриваємо нові виробництва. Але зупинятися ще рано – попереду багато роботи. Спілкувалися Альона Мельник, Анастасія Олійник  КиївВлада

На мікрорайоні Виноградар у Києві майже висохло озеро "Синє". Світлини з висохлим дном озера розповсюджують у соцмережах місцеві активісти. Про це KВ стало відомо з повідомлення на стоорінці групи "Виноградар". Підписуйтесь на “КиївВладу”   Тим часом місцеві мешканці вже збираються пікетувати КМДА з метою прискорити фінансування розчистки джерел, які живили водойму. "Шановна громадо! УВАГА всім, кому небайдужа доля озера Синього! Напишіть у коментарях, хто готовий взяти участь у пікеті в підтримку прискорення фінансування розчистки під стінами КМДА у будній день. Ситуація з озером з кожним днем стає все критичнішою", – йдеться у дописі у групі Виноградар. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, У 2018 році КП "Плесо" планувало розробити проєкт розчистки та благоустрою Синього озера. Кошти на це обсягом 850 тисяч гривень, як відомо, було закладено в межах Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища на 2018 рік. Проте у 2020 році жителі Подільського району продовжували скаржитися на стан озера.  При цьому, як зазначалося, балансоутримувач озера КП "Плесо" ніяк не міг провести очищення озера, хоча гроші на це було виділено. У липні 2020 року депутат Київради Юрій Дідовець (фракція “Батьківщина”) висловив незадоволення відповіддю “Київводоканалу” щодо причин припинення наповнення водою озера Синє у Подільському районі. У свою чергу мешканці житлового масиву Виноградар досі були стурбовані  бездіяльністю КП "Плесо". У жовтні 2021 року столична міськрада затвердила програму екологічного благополуччя Києва на 2022-2025 роки, до якої таки потрапила умова про розчищення та благоустрій озера Синє, що в Подільському районі. Читайте: Влада Києва так і не дотримала обіцянку з порятунку озера Синє (фото) Як писала KВ, у лютому 2024 року Київська міська рада (КМР) підтримала перелік природоохоронних заходів, що фінансуватимуться з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2024 році. Перелік, зокрема, включає роботи з відновлення озера Синє, обстеження та розчистку русла річки Либідь та заходи з утилізації ламп розжарювання, отриманих у межах програми обміну.  Читайте: Київрада визначилась з цьогорічними пріоритетами в охороні міського довкілля Фото: Святослав Шеремет, група Віноградар КиївВлада

У столичній міськраді поки що відклали вирішення питання щодо поділу ділянки площею 8,31 га на вул. Братиславській, 3, яка знаходиться в постійному користуванні муніципальної лікарні швидкої медичної допомоги. Частину цієї землі – а саме 14 соток – КМДА планує передати двом фізичним особам, які начебто мають на цій території свою нерухомість. Прийняттю відповідного рішення на засіданні Київради наприкінці лютого цього року завадила позиція відразу декількох депутатів, які не погодились із тим, щоб важливий медичний заклад втратив землю. Зокрема, народні обранці вказували на те, що вищезгадана нерухомість була побудована і оформлена на сумнівних підставах, а відповідний проєкт рішення не був належним чином підготовленим, через що його напередодні не погодила профільна комісія міськради. Найближчим часом дане питання має бути доопрацьовано, після чого, вочевидь, знову буде винесено до сесійної зали Київради. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус зняв з розгляду проєкт рішення щодо затвердження технічної документації стосовно поділу земельної ділянки на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі столиці (№08/231-834/ПР від 3 липня 2023 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  За це у сесійній залі проголосували 80 народних обранців. Суб'єктами подання вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. Йдеться про ділянку площею 8,31 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд” (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0002), яка з листопада 2001 року знаходиться в постійному користуванні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Згідно зі вказаним проєктом рішенням, її пропонується поділити на дві ділянки з аналогічним цільовим призначенням – площею 8,16 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0091) і 0,14 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0090). Як зазначено в документі, необхідність поділу пов'язана з тим, що на меншій частині вказаної землі розташований нежилий будинок площею 182,6 кв.м., власником якого з березня 2021 року є фізичні особи Микола Дяченко і Олександр Левик. Відповідно, надалі, після затвердження проєкту рішення, ці громадяни зможуть оформити на себе право користування цією ділянкою площею 0,14 га. Зазначимо, на більшій частині даної землі розташований саме комплекс будівель лікарні швидкої допомоги. Матеріали аерофотозйомки землі У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням уся ця земля відноситься до території громадських будівель та споруд і не входить до зеленої зони. Під час пленарного засідання Київради проти затвердження цього документу виступили відразу декілька депутатів. Зокрема, члени комісії з питань охорони здоров'я, сім’ї та соціальної політики Марина Порошенко (фракція “Європейська солідарність”, голова комісії) і Наталія Берікашвілі (фракція “Єдність”) вказали на те, що даний орган не погодив цей проєкт рішення та відправив його на доопрацювання. Однією з причин вони назвали те, що документи по цьому питанню не були належним чином підготовлені. При цьому, вони висловили думку, що, цитуємо, “відчуження земельної ділянки на території лікарні є неприпустимим”. На можливі порушення, які пов'язані з потенційним відводом ділянки в користування згаданих громадян, звернула увагу і депутатка Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”). Зокрема, вона повідомила про те, що будівля, завдяки якій фізичні особи мають право отримати цю землю в користування, була зведена і оформлена на сумнівних підставах.  “Це була територія лікарні. Потім незаконним рейдерським способом частину території лікарні забрав так званий ринок “Юність”. Потім там незаконно була побудована споруда, яка в незаконний спосіб рішенням (яким саме рішенням, Алла Шлапак не уточнила. – КВ) в Донецькій області, якраз в часи Януковича, було видано акт на власність цієї споруди. Попередній головний лікар був проти поділу земельної ділянки і приклав дуже багато зусиль для того, щоб повернути цю ділянку в користування лікарні. На жаль, на початку війни цей головний лікар був звільнений. Сьогоднішнє керівництво лікарні зайняло зовсім іншу позицію, фактично підтримуючи незаконні рішення, прийняті щодо цієї ділянки протягом останніх двадцяти років”, – підкреслила Алла Шлапак. Схожу думку висловила і представниця фракції “Європейська солідарність” Вікторія Пташник.  “Це особливо цинічний проєкт рішення. Ця лікарня отримала земельну ділянку в постійне користування в 2001 році. Два громадяни України оформили на якийсь сарайчик право власності. До речі, є питання, яким чином вони оформлювали це право власності, не вирішивши питання по земельній ділянці. Бо питання по ділянці це істотна умова договору (схоже, йшлося про документи щодо права власності. – KВ) – нехай почитають цивільне законодавство”, – зазначила народна обраниця. У свою чергу голова комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) закликав своїх колег підтримати цей проєкт рішення – мовляв, там усе чисто, і у вищезгаданих 14 соток залишається діюче цільове призначення. “Право власності на майно набуте ще наприкінці 90-х років. Вся документація і всі матеріали чітко досліджувалися. І те, що зараз спекулюється на цьому питанні, виглядає досить дивно. Бо код [класифікації видів цільового призначення земель] залишається 03.03 – для закладів охорони здоров'я. Тобто, нічого в мінус для лікарні швидкої допомоги не йде”, – розповів депутат. Врешті-решт секретар Київради Володимир Бондаренко, вочевидь помітивши відсутність підтримки цього проєкту рішення в депутатському корпусі, запропонував зняти його з розгляду та відправити на затвердження і доопрацювання комісій Київради, в тому числі – “медицинської”. Народні обранці погодилися з такою ідеєю та підтримали її. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як неодноразово повідомляла КВ, протягом останніх років через дефіцит вільної від забудови землі столична влада все активніше “роздаровує” ділянки, які знаходяться в користуванні лікарень, навчальних закладів та інших комунальних структур. Однією з найрозповсюдженіших схем є проведення інвестиційних конкурсів, завдяки яким забудовники отримують землю, а місто – грошові кошти та/або певні відсотки площ у зведених на таких територіях будівлях. При цьому нерідко реалізація таких і схожих угод ніякої вигоди столичній громаді не приносить і супроводжується скандалами. Так, у лютому 2022 року столична міськрада зробила черговий крок для того, щоб за допомогою інвестора перетворити на паркінг на 250 машиномісць прохідну Олександрівську клінічну лікарню на вул. Шовковичній, 39/1. У КМДА тоді запевняли, що ідея прекрасна – нібито це допоможе розвантажити від надмірно запарковану транспортом вулицю Шовковичну та дозволить в'їжджати на територію медустанови автомобілям швидкої допомоги.  При цьому, низка депутатів Київради під час обговорення цього питання в сесійній залі зазначали, що це в майбутньому не дозволить збільшити потужності самої лікарні, що таке "будівництво-реконструкція" порушує вимоги містобудівного законодавства (Центральний історичний ареал Києва і навіть немає детального плану цієї території) і що на сьогодні навіть незрозуміло, скільки машиномісць отримає сама Олександрівська лікарня за підсумками реалізації такого інвестпроекту. Читайте: Киевсовет согласовал строительство паркинга на территории старейшего медучреждения Украины Трохи раніше, у грудні 2021-го, Київрада вирішила віддати під житлову забудову майже 3,2 га землі на вул. Миколи Краснова (Академмістечко, Святошинський район). На цій землі до 2012 року розміщувався комунальний автобусний парк №4. Компанію, яка освоїть цю ділянку, має визначити Департамент економіки та інвестицій КМДА шляхом проведення інвестиційного конкурсу. Що цікаво, депутатам міськради тоді так і не пояснили, що саме, окрім житлових “свічок”, отримає в результаті відповідного інвестдоговору міська громада. Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем Також нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро і Вищий антикорупційний суд мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду. Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень.  За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі містобудівних умови та обмежень, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше. Читайте: “Крадіжка басейну”: ексголовному архітектору Києва Сергію Целовальнику загрожує в'язниця за скандальний комплекс “Укрбуду” Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (на колажі праворуч). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги з вересня 2022 року очолює Віктор Дорош (на колажі в центрі). Його попередником на цій посаді був Олександр Ткаченко, який з перервами керував цим закладом з 2006 року. Дана лікарня знаходиться в підпорядкуванні Департаменту охорони здоров'я КМДА, директором якого з 23 жовтня 2017 року є Валентина Гінзбург (на колажі ліворуч). Діяльність Департаменту охорони здоров'я з 1 листопада 2022 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.  Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни Фото: колаж КВКиївВлада

Секретар Обухівської міської ради Сергій Клочко написав заяву на звільнення. Так, заява має бути розглянута депутатами у четвер, 7 березня. Про це KВ стало відомо з публікації “Хроніки Обухова”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, як пише депутат Обухівської міської ради Богдан Яцун (фракція “Голос”), заяву Клочко написав після засідання, яке, по суті, не відбулось – у раді не зібрали кворум.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Сьогодні на пленарному засіданні Обухівської міської ради, яке не відбулося через відсутність кворуму, бійці та дружини бійців 135 батальйону Сил ТрО та інших підрозділів ЗСУ, депутати міської ради звернулися до секретаря та во голови Обухівської міської ради Сергія Клочка з вимогою: або виконати рішення депутатів міської ради від 25 січня та провести закупівлі технічних засобів на суму 14 млн грн (а саме дронів Mavic T3, тепловізійних прицілів, приладів нічного бачення, FPV-дронів, та комплектуючих до FPV-дронів для складання обухівськими волонтерами), або подати у відставку із займаної посади. Секретар міської ради обрав друге і прямо на сесії написав заяву з проханням розглянути його відставку”, – пише Яцун.  Фото: Богдан Яцун Депутати вже замислилися, хто може стати новим секретарем Обухівської міської ради, поідомляєтьс, що серед депкорпусу вже є охочі обійняти цю посаду. “Хто може стати новим секретарем міськради та виконуючим обов’язки міського голови? По закону, – кожен з депутатів міської ради, за кого проголосує більшість депутатів від складу ради”, – додає Яцун.  Як раніше писала KВ, на Київщині виконавчий комітет Обухівської міської ради визначився з постачальником послуг з розробки та розміщення інформаційно-рекламної продукції, а саме 45 бордів та 10 сітілайтів. За результатами тендеру вже укладено договір вартістю понад 96 тис. гривень. Читайте: Обухів замовив зовнішню рекламу на бордах Фото: Київщина 24/7КиївВлада

Парламентська опозиція звинуватила “монобільшість” у тому, що керівництво Верховної Ради (ВР) з подачі “слуг народу” скасувало цього тижня пленарні засідання, на яких мали розглядатись чимало важливих законопроектів, у тому числі євроінтеграційних та “мобілізаційний”. У партії влади пояснили, мовляв, депутати отримали термінове (але втаємничене) завдання відвідати передову фронту. В опозиції натомість вважають, що у “слуг” банально забракло голосів для прийняття рішень. Адже багато з “партнерів” несамодостатньої з точки зору наявності мінімально необхідної для прийняття рішень кількості голосів “коаліції” (членів груп мажоритарників та уламків “ОПЗЖ”) виїхали за кордон у “відрядження”, але вчасно не повернулись (а значить – і мінімально необхідних 226 “за” у Партії Президента зараз в Раді просто немає). Про це KВ дізналася з повідомлень народних депутатів. Ярослава Железняка.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Сьогодні коаліція відміняє 3 дня голосування. Фактично Рада не буде засідати місяць”, – запостив у Telegram Ярослав Железняк (фракція “Голос”), маючи на увазі раніше заплановані на 6, 7 та 8 березня 2024 року засідання парламенту. Ще минулого тижня в політичних колах ширилось припущення, що 6 березня Рада може розпочати розгляд у другому читанні законопроекту №10449 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, внесеного у ВР Кабінетом міністрів наприкінці січня 2024 року на заміну проекту, який Рада раніше “завернула” в КМУ на доопрацювання. До законопроекту, прийняття якого сподівається Генштаб задля посилення мобілізації та санкцій за ухилянство, народними депутатами подано більше 4000 поправок. “Вчора на погоджувальній раді з фракціями були 4-и міністра, які просили не відкладати їх закони і швидко проголосувати”, – додав Железняк до свого допису в соцмережі, але не уточним – чи був серед міністрів очільник оборонного відомства. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У той же час нардеп пояснив непублічну причину скасування пленарних засідань цього тижня – брак голосів “партнерів” так званої “монобільшості”, без чиїх голосів “слуги народу” ще до повномасштабного вторгнення не мали змоги гарантовано мати 226 голосів для прийняття законів, а тепер і поготів залежать від голосів депутатських груп, у тому числі – утворених на уламках колишньої фракції “ОПЗЖ”. А чимало депутатів, без яких збиратися на голосування не має сенсу, наразі – за кордоном. “Зрозуміло, що без голосів “союзників” з груп (які тимчасово стали закордонними) то всякі “хотелкі” ОП (Офісу Президента – КВ) не пройшли б…. Але там по порядку денному купу важливих інших законів були: соціальні, освітні, військові…. Як мінімум ратифікацій штук 10-ть було у порядку денному. АЛЕ відсутність “хотелок” одразу інтерпретували як “нічого важливого” і відмінили всі засідання”, – пише Железняк. Він каже, що офіційна причина відтермінування “пленарки” – “терміново потреба зробити комплексний звіт для Сенату США” (“Ну а реально: вони ж тих, хто голосував за БЕБ повідпускали закордон. Особливо ОПЗЖ та групи. Хтось по відрядженням, хтось іншим шляхом. І тут сюрприз-сюрприз, багато з “союзників” по голосуванню не повертаються вчасно на цей тиждень”). Читайте: Посли G7 застерегли українську владу від саботажу реформи БЕБ Співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко про це пише: “Це позорище! Слуги, замість пленарного засідання , де б мали вирішувати питання московської церкви і розбудови фортифікаційних споруд, будуть імітувати бурхливу діяльність для наших партнерів. Замість засідання ВР вони зараз формують три групи по 10 депутатів тільки від Слуг, аби гнати їх на військові позиції і робити звіт по фортифікаціям. Ось інфо з чату Слуг: “ в нас термінова потреба зробити комплексний звіт для Сенату США по поїздці депутатів на позиції військових, у звʼязки з чим зараз формуються групи (...) Виїзд завтра. У звʼязку з цим, засідання на 6-8 переноситься!” Читайте: Влада з причин “для службового користування” не випустила Порошенка за кордон Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія вже після дописів Железняка і Геращенко заявив: “Ми неодноразово говорили про те, що за аналогією роботи на округах депутати будуть більше працювати з військовими – на передовій, в навчальних центрах, в пунктах постійної дислокації. Зараз у цьому напрямку для наших депутатів є термінове і важливе завдання, яке напряму впливає на допомогу партнерів. Коли воно буде виконане – вони повернуться до роботи в сесійній залі. Такі речі не можуть і не повинні анонсуватися з питань безпеки”. Арахамія також прокоментував щодо планів опозиції на найближчий час: “Хтось з них збирається на партійні з’їзди в Румунію. Хтось у відрядження, які вибивалися в Європарламенті. Інші хотіли зайнятися правкотероризмом, ще одні – виступами і трансляціями в ТікТок. Це явно не те, чого чекають наші військові, і наші партнери. І це точно не те, що наближає Перемогу”. Читайте: Керівник “монобільшості” Арахамія законно та безпечно “побирається штиками ОПЗЖ” Фото: з відкритих джерел | ZN  КиївВлада

Столична міськрада поновила договір оренди земельної ділянки в пров. Пилипівському, 4,6, 8 для ТОВ “Динамо-Атлантик” ще на 10 років, що дозволить компанії побудувати на вказаній землі офісний центр. Відповідне рішення було прийнято депутатським корпусом попри протести громадськості. Зокрема, київські пам'яткоохоронці звертали увагу на те, що землекористувач з кінця 90-х років не вклав жодної копійки у збереження трьох розташованих на цій території будівель, які були зведені наприкінці ХІХ століття і явно мають історичну цінність. Ще однією причиною невдоволення столичних активістів стали можливі зв'язки “Динамо-Атлантика” з одіозним екснардепом, обвинуваченим в держзраді Віктором Медведчуком (на колажі ліворуч). При цьому в самій компаній зв'язок з кумом Путіна заперечують, наголошуючи, що бенефіціарами компанії є два громадяни України – Дмитро Мармуляк і Олексій Прокопенко. Як стало відомо KВ, 29 лютого 2024 року, депутатський корпус Київради підтримав поновлення права тимчасового користування ділянкою в пров. Пилипівському, 4,6, 8 (Шевченківський район) для ТОВ “Динамо-Атлантик”. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-1574/ПР від 8 грудня 2023 року виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 64 депутати. Йдеться про земельну ділянку площею 0,28 га (кадастровий номер – 8000000000:91:154:0017) з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку (для експлуатації та обслуговування адміністративно-службових приміщень)”. ТОВ “Динамо-Атлантик” є користувачем даної землі з 28 серпня 1998 року на підставі укладеного з міськрадою договору на право тимчасового користування на термін 25 років. Відповідно, депутатський корпус поновив вказане право – “Динамо-Атлантик” має укласти з Київрадою орендну угоду на 10 років (річна орендна плата має бути на “рівні мінімальних розмірів”). Матеріали аерофотозйомки ділянки в пров. Пилипівському, 4,6, 8 Як зазначається в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, на цій ділянці, яка огороджена металевим парканом, розміщуються дві двоповерхові будівлі, а також одна триповерхова будівля в напівзруйнованому стані (загальна площа цих споруд – 1509 кв.м.). Їхніми власниками є все те ж ТОВ “Динамо-Атлантик”. Також в документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ця земля відноситься до житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі). Під час обговорення цього документу в сесійній залі Київради проти його погодження виступив засновник громадської ініціативи “Спадщина” Дмитро Перов – столичний пам'яткоохоронець, якого у серпні минулого року збирались призначити заступником директора Департаменту захисту культурної спадщини КМДА (на сайті цієї структури на цій посаді він наразі не значиться.- KВ). Свою позицію він пояснив історичною цінністю вищезгаданих будівель, а також звязками ТОВ “Динамо-Атлантик” з одіозним Віктором Медведчуком – екснардепом та одним з керівників нині забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя”, який наразі обвинувачується в державній зраді та перебуває на території рф. Зазначимо, днем раніше, 28 лютого, Дмитро Перов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що Медведчук планує “збудувати [на цій земельній ділянці] офісний центр, тоді коли Київ нарешті “денацифікують”…”. “Вони (будівлі. – KВ) є цінною історичною забудовою – збудовані наприкінці ХІХ століття. В 1999 році ці будівлі були приватизовані ТОВ “Динамо-Атлантик”, яке пов'язують з Віктором Медведчуком. Надалі була оформлена земельна ділянка. Із 1999 року у відновлення цих історичних будівель не було вкладено жодної гривні. На сьогоднішній день дві будівлі стоять в аварійному стані, одна – продовжує руйнуватися. Тому прохання від громадськості – не поновлювати договір недобросовісному користувачу, який не вкладає гроші в збереження історичної спадщини та має сумнівні зв'язки з тими людьми, які є зрадниками України”, – розповів під час пленарного засідання Дмитро Перов. Представник ТОВ “Динамо-Атлантик” у свою чергу не став конкретно пояснювати депутатам, яким чином компанія надалі планує використовувати орендовану землю. У сесійній залі він лише повідомив, що там “буде здійснюватися містобудівна діяльність з дотриманням вимог законодавства” і що якщо там є будівлі, які відносяться до архітектурної спадщини, то вони, цитуємо, “нікуди не дінуться”. При цьому він заперечив зв'язки “Динамо-Атлантика” з Віктором Медведчуком. До слова, ініціатором виступу цієї особи був депутат Київради Сергій Кримчак (фракція “Єдність”). Читайте: Зайві поверхи та борги перед бюджетом: правоохоронці зацікавилися “депутатським ЖК” в Оболонському районі Києва “Я хотів би уточнити стосовно того, що підприємство пов’язано з такими одіозними прізвищами. Як видно із загальнодоступної інформації, власники підприємства змінилися в серпні-вересні 2022 року. І на сьогоднішній день бенефіціарами є два громадяни України – Дмитро Мармуляк і Олексій Прокопенко, які проживають в Києві, ніде не зникли. І в принципі, кожен з ними може поспілкуватися, якщо є таке бажання. Тому вважаю, що це спекуляція – щодо зв'язків підприємства з ворогами України, скажімо так”, – підкреслив представник ТОВ “Динамо-Атлантик”. Вочевидь, таких аргументів депутатам Київради більш ніж вистачило для прийняття рішення по цьому питанню. Як повідомляє ГО “Мапа Реновацієї” із посиланням на ЗМІ, будинки в Пилипівському провулку продали “Динамо-Атлантику” ще в 90-х – можливо, це могло відбутися в обхід офіційних рішень Київради. Протягом останніх двох десятиріч один із цих будинків функціонував як офісний, остання згадка про нього в мережі датована 2017 роком. Тоді громадськість скаржилася, що за цією адресою базується нечиста на руку фірма. У ГО “Мапа Реновації” зробили висновок, що, у зв'язку з вищезгаданим, закинутою ця будівля стала відносно недавно, і тоді ж була затягнута будівельною сіткою, яка приховує поступову руйнацію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Динамо-Атлантик” було зареєстроване у січні 1994 року. Наразі його керівником є Надія Засенко, а засновниками та кінцевими бенефіціарами, як повідомлялося вище, зазначено Олексія Прокопенка (зареєстрований у столиці) та Дмитра Мармуляка (зареєстрований у місті Кременчук Полтавської області). Останнього ЗМІ ще декілька років тому відносили до орбіти Вадима Столара – нардепа чинного IX скликання Верховної Ради, обраного від “ОПЗЖ”. За даними Youcontrol, Мармуляк був історично дотичний до компаній, які були пов'язані із батьком Вадима Столара Михайлом та бізнес-партнером нардепа Сергієм Турчиновим. На прохання KВ, пояснити хто такий пан Мармуляк для родини Столарів і яким чином він з'являвся у комапніях, пов'язаних із родиною та її підтвердженими бізнес-партнерами, пресслужба напдепа відповіла наступне: "Вадим Столар не має жодного відношення до ТОВ “Динамо-Атлантика” і це зафіксовано в реєстрах, що можна перевірити через YouControl, OpenDataBot чи подібні інструменти. Також ця компанія не значиться у е-деклараціях, які регулярно, згідно з законом, подає Вадим Столар, та в яких можна побачити всі компанії, в яких він є засновником або бенефіціарним власником. Отже припущення щодо можливих зв’язків Вадима Столара із засновниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ “Динамо-Атлантика” Дмитром Мармуляком та Олексєм Прокопенко нічим не обґрунтовується та є помилковим". Читайте: Прозріння ДІАМ і “правильні” судді: як оточення Столара будує офісний центр на столичному Печерську Зазначимо, що Віктора Медведчука або його близьких родичів дійсно ніколи не було в переліку засновників або власників ТОВ “Динамо-Атлантик”. Разом з тим, серед таких до жовтня 2022 року значилися деякі особи, які пов'язують з оточенням цього проросійського політика.  Зокрема, йдеться про Олександра Красницького, Олену Жигадло, Андрія Зюзю, Павла Коваленка та інших осіб. Усі вони наразі є засновниками ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" – компанії, яка разом з ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" є власниками двох ділянок на березі річки Стугна в Обухівському районі Київщини площею більш ніж 34 га, на яких розташований маєток Віктора Медведчука. До слова, наразі Київська обласна прокуратура намагається в судовому порядку повернути цю землю до державної власності. Читайте: Прокуратура судится за 35 га на берегу Стугны под Киевом, где продается особняк Медведчука Крім того, ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" є одним із засновників ТОВ "ФК "Динамо” Київ", кінцевим бенефіціаром якого є Ігор Суркіс – президент однойменного футбольного клубу, відомий бізнесмен і молодший брат ексголови Федерації футболу України, нардепа трьох скликань (у поточному IX скликанні обраний від тієї ж “ОПЗЖ”) Григорія Суркіса. За інформацією ЗМІ, брати Суркіси є бізнес-партнерами Віктора Медведчука у різних проєктах. Більше того – Ігор Суркіс у 1998-2002 роках був офіційним керівником ТОВ “Динамо-Атлантик”. Як неодноразово повідомляла KВ, у столиці регулярно виникають скандали на фоні знищення історичних будівель. Подібні ситуації виникають як з тими об'єктами, які вже визнані пам'ятками і мають охоронний статус, так і з тими, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. При цьому, громадськість Києва нерідко висуває керівництву міста претензії саме щодо історичних будівель, які офіційно не мають “історико-культурного значення”. Зазвичай у подібних випадках активісти вказують на можливе підігравання влади інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини. Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі Наприклад, у серпні 2023 року у Києві було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У серпні 2023 року цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі Крім того, у лютому поточного року столична міськрада все ж погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 (на ній розташована садиба Осипа Родіна 1882 року будівництва) в оренду ТОВ “Арікс”. Депутатський корпус попри вимоги громадськості фактично заплющив очі на те, що власник цієї будівлі – вказане ТОВ – не має охоронного договору на неї і збирається знести цю споруду заради зведення житлового комплексу (ЖК) “Franklin Concept House”. У цьому, до слова, зацікавлені компанії із орбіти відомих бізнесменів та політиків Андрія Вавриша та Дмитра Ісаєнка. Що цікаво, передачу землі міськрада погодила, незважаючи на те, що в минулому році забудовники остаточно програли суди щодо цієї будівлі – служителі Феміди підтвердили, що столична влада в 2020 році законно визнала її об'єктом культурної спадщини. Читайте: Київрада не дала шансу садибі Родіна Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора з 10 червня 2023 року. З 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року цей департамент очолював Олександр Никоряк.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Фото: колаж КВ КиївВлада

Столична міськрада вчора збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” на 2024 рік більш ніж удвічі – з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Додаткові кошти керівництво Києва планує (обіцяє) направити будівництво та реконструкцію укриттів у навчальних закладах, придбання БПЛА, підготовку операторів дронів та матеріально-технічне забезпечення сил оборони. Разом з тим, це не означає, що Департамент муніципальної безпеки КМДА та інші розпорядники бюджетних коштів точно отримають це фінансування, адже в бюджеті міста 29 лютого 2024 року на це заклали лише близько 1 млрд гривень. До того ж, передбачити гроші в бюджеті і реально їх в повному обсязі ефективно використати на поставлені завдання – зовсім різні речі. Претензії до того, як столична мерія та РДА витрачають бюджетні кошти в умовах війни – в першу чергу це стосується якраз облаштування захисних споруд – залишаються.  Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус погодив виділення додаткових фінансових ресурсів з міського бюджету столиці на підтримку обороноздатності столиці та України. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Йдеться про затвердження двох відповідних проєктів рішень: “Про внесення змін до міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у Києві “Захисник Києва” на 2022‒2024 роки” (№08/231-274/ПР від 23 лютого 20024 року, суб'єкт подання – секретар Київради Володимир Бондаренко); “Про внесення змін до бюджету Києва на 2024 рік” (№08/231-279/ПР від 26 лютого 2024 року, суб'єкти подання – міський голова Віталій Кличко та Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА)). Так, згідно з першим рішенням, столична міськрада збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” у поточному році з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Ці грошові кошти міська влада планує виділити з бюджету Києва. Відповідно, загальні обсяги виконання цієї програми на три роки зросли з 8,1 млрд до 11 млрд гривень. Хоча, як не раз повідомляла KВ, реально на виконання заходів цієї програми у 2022 -2023 роках  6 млрд гривень КМДА, звісно ж, не витратила. Додаткове фінансування столична влада обіцяє направити як на реалізацію поточних заходів програми, так і на виконання нових проєктів.  Так, зокрема, “на папері” було удвічі збільшено витрати на придбання, виготовлення і ремонт безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів захисту військової техніки від ураження – з 200 млн до 400 млн гривень. Також Київрада передбачила кошти на матеріально-технічне забезпечення підготовки операторів БПЛА – раніше в програмі на поточний рік не були “прописані” кошти на реалізацію даного заходу, тепер на це планується витратити 68,8 млн гривень. Серед іншого, керівництво Києва заклало в програму більше фінансування на матеріально-технічне забезпечення розміщення, підготовки виконання завдань підрозділів сил оборони та безпеки – кошторис цього заходу на 2024-ий зріс з 1 млрд до 1,8 млрд гривень. Найбільше “додаткових” коштів – 1,5 млрд гривень – планується направити на новий захід цієї програми – будівництво та реконструкцію споруд цивільного захисту. У свою чергу, змінами до бюджету Києва-2024 передбачено виділення додаткових коштів на реалізацію програми “Захисник Києва”. Усього на це в міській скарбниці тепер закладено “додаткові” 997 млн гривень. З тими 13 млн гривень, яки були передбачені в цьому документі при його затвердженні в минулому році, тепер там фігурує цифра – 1 млрд гривень. Це фінансування, зокрема, передбачене на матеріально-технічне забезпечення сил територіальної оборони Києва, матеріально-технічне забезпечення підготовки операторів БПЛА тощо.  Дані кошти були виділені за рахунок вільних залишків міської скарбниці станом на початок 2024 року, а також шляхом перерозподілу частини коштів – 50 млн гривень – з міської цільової програми "Підтримка киян – Захисників та Захисниць України". Відповідно, тепер видаткова частина бюджету збільшена з 86,2 млрд до 87,2 млрд гривень, дохідна залишилася незмінною – 71,7 млрд гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Варто зазначити, що усі вищезгадані суми є орієнтовними, адже обидва документи затверджувалися депутатами в закритому режимі. Справа в тому, що ці питання стосуються обороноздатності, а тому Київрада “вимикала” онлайн-трансляцію пленарного засідання – відповідно, достеменно встановити, скільки коштів і на які саме напрямки буде виділено, буде можливо лише після публікації цих документів. Разом з тим, частина обговорення по програмі “Захисник Києва” відбувалася у сесійній залі публічно, а тому деякі зауваження депутатів до цього документу все ж були зафіксовані. Так, зокрема, голова комісії міськради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”) зазначив, що запропоновані до затвердження зміни стосуються у тому числі й освітньої галузі, а тому, на переконання народного обранця, відповідний проєкт рішення повинен був бути розглянутий його комісією. Йшлося про те, що Київрада планує направити кошти на облаштування укриттів в навчальних закладах і на підготовку операторів БПЛА на базі комунального некомерційного підприємства “Освітня агенція Києва”, яке підпорядковане Департаменту освіти та науки КМДА. Але претензія Васильчука не була задоволена. У свою чергу, голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) поставив під сумнів достовірність суми, передбаченої на будівництво укриттів у школах і дитячих садках. Він зазначив, що, за інформацією заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, лише 12 столичних шкіл не облаштовані укриттями, а тому, мовляв, 1,5 млрд гривень, закладених у проєкті рішення, може бути забагато. У зв'язку з цим Вітренко висунув вимогу щодо надання адресного переліку “майбутніх” укриттів та проєктно-кошторисної документації на їхнє створення. У відповідь на це Валентин Мондриївський повідомив, що за вищезгадані кошти в сумі 1,5 млрд гривень в тому числі планується збільшення місткості існуючих укриттів у навчальних закладах, але не уточнив їхню кількість та локації.  Свої претензії до того, як окремі розпорядники бюджетних коштів витрачають їх на облаштування укриттів, висловив і депутат Леонід Ємець (фракція “Європейська солідарність”). Він зазначив, що державна влада повинна відзвітуватися перед столичною по цьому питанню.  “Розпорядниками бюджетних коштів є державні адміністрації (йдеться про районні в Києві державні адміністрації, керівники яких призначаються президентом та урядом, – KВ). Тобто, їхні представники відповідають за якість укриттів і за те, куди будуть витрачені кошти, які виділить міськрада. Якість укриттів кияни можуть оцінити не зі звітів міністерств, а кожного разу, коли вони спускаються під час повітряних тривог в укриття і бачать їхній недостатній стан облаштування. Тому, шановні колеги, хотілось би отримати відповідь від відповідних міністерств, чи понесли відповідальність ті, хто “тирили” на овочерізках, на барабанах, на всіх цих мільйонних тендерах”, – підкреслив Леонід Ємець. Читайте: Нацполіція Києва розслідує низку справ щодо бюджетних розпилів при облаштуванні укриттів  Як повідомляла КВ, програма “Захисник Києва на 2022-2024 роки” була затверджена рішенням столичної міськради №4175/4216 від 20 січня 2022 року. Тоді депутати вирішили, що кошторис її виконання на 3 роки повинен становити 110,1 млн гривень.  Читайте: Київрада затвердила програму "Захисник Києва" на 2022-2024 роки Втім, вже в жовтні обсяги фінансування її заходів у 2022 році було збільшено на 700 млн гривень. В цілому Київрада 15 разів вносила зміни до цієї програми, поступово збільшивши обсяги її фінансування у 69 разів – до 8,1 млрд гривень. Читайте: 500 млн гривень на безпілотники: столична міськрада внесла чергові зміни до програми “Захисник Києва” Разом з тим, при затвердженні бюджету Києва-2024 міська влада заклала на виконання цієї програми лише 13 млн гривень. На думку низки депутатів Київради, це просто смішно – на відповідні заходи в цьому році треба витратити не менше 5 млрд гривень і нарешті почати постачати для ЗСУ хоча б давно обіцяні FPV-дрони. Втім, як з'ясовується, в минулому році влада Києва теж успішно займалася оборонними питаннями лише на словах -  за 9 місяців 2023 року на виконання заходів програми “Захисник Києва” було виділено з міської скарбниці тільки 1,5 млрд гривень (при річному плані у 5,1 млрд гривень), з яких по факту було освоєно лише близько 600 млн гривень. Читайте: Захистити столицю: У Київраді шоковані обсягами фінансування на 2024 рік та шукають гроші на оборону При цьому, під час того ж пленарного засідання від 29 лютого Київрада доручила КМДА зняти не менше 1 млрд гривень з проєкту Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва і направити ці кошти на реалізацію програми “Захисник Києва”. Таке рішення було прийнято столичним муніципалітетом за ініціативи фракції “Євросолідарність”. Така ідея викликала певний спротив у сесійній залі – представники фракції “Слуга народу” назвали дане рішення популістичним і таким, яке майже точно не буде виконано. За їх словами, під час затвердження бюджету Києва-2024 не потрібно було заявляти, що “міста повинні жити своїм життям”, як це зробив один із лідерів “Євросолідарності” Володимир Прокопів. Читайте: Київрада доручила КМДА направити на підтримку ЗСУ не менше 1 млрд грн з “транспортної програми” Розробником та відповідальним виконавцем програми “захисник Києва” є Департамент муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук. Цей посадовець нині знаходиться під підозрою як мінімум у трьох кримінальних провадженнях щодо неналежного функціонування укриттів у столиці та за фактами можливих розтрат бюджетних коштів при здійсненні різних закупівель. Читайте: Директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА інкримінується розтрата коштів при модернізації системи оповіщення Діяльність цього департаменту з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко, який наразі проходить військову службу в Національній гвардії України. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Діяльність цієї структури вже не перший рік контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж KВ КиївВлада