Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
4 квітня 2024 г. 20:45
Раздел: Новини
Ексдиректор столичної ритуальної служби відшкодував місту 16 млн гривень, виплачених “мертвим душам"
Ексдиректор столичної ритуальної служби відшкодував 16 млн гривень, які заплатили “мертвим душам” за прибирання кладовищ. Посадовця та його спільницю у минулому році викрили на внесенні неправдивих даних щодо “прибиральників” та нарахування їм зарплати. Наразі відшкодовані кошти перераховано на рахунок Київської міської ради.
Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Київської міської прокуратури та інформації ГУ Нацполіції в Києві.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Згідно з повідомленнями, столичною поліцією та Київською міською прокуратурою вжито заходів задля реального відшкодування столичному бюджету майже 16 млн гривень збитків, завданих колишнім директором Спеціалізованого комбінату підприємств комунально-побутового обслуговування”, – йдеться в повідомленні.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Зазначається що посадовець та його спільниця протягом 2020-2023 років давали вказівки підлеглим вносити до табелів обліку робочого часу неправдиві дані щодо прибиральників. На підставі цих даних “мертвим душам” нараховували зарплату. В подальшому гроші з їх зарплатних карток знімали організатори схеми.
Як встановило слідство, за цією схемою зі столичного бюджету “прибиральникам” було сплачено майже 32 млн гривень.
Посадовцю та його спільниці було повідомлено про підозру в неодноразовому заволодінні бюджетними коштами територіальної громади столиці в особливо великих розмірах (ч.ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України).
Підозрюваний – колишній директор ритуальної служби визнав свою вину, погодився на співпрацю зі слідством та відшкодував майже 16 млн гривень завданої шкоди. Відшкодовані кошти перераховано на рахунок Київської міської ради.
Нагадаємо, у жовтні 2023 року правоохоронці повідомили про підозру у розкраданні коштів колишньому директору Спеціалізованого комбінату підприємств комунально-побутового обслуговування. Посадовцю інкримінували фіктивне працевлаштування 23 працівники та нарахування їм заробітної плати. Слідство встановило, що за такою схемою було привласнено майже 32 млн гривень. Колишня працівниця, яка допомагала знімати готівку з банківських карток "мертвих душ", також отримала підозру.
Читайте: Багатомільйонні збитки: як директор київської ритуальної служби заробляв на “мертвих душах”
Зазначимо, CКП "Спецкомбінат ПКПО" з 16 вересня 2014 року очолював Олександр Голуб. Підприємство підпорядковане Департаменту житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) КМДА, яким із 17 липня 2017 року керує Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ столиці дуже давно курирує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. 25 жовтня 2023 року мер Києва Віталій Кличко звільнив Голуба.
Читайте: Кличко нарешті звільнив фігуранта кримінальних розслідувань – керівника ритуальної служби Олександра Голуба
Фото: відкриті джерела, Київська міська прокуратура
КиївВлада
4 квітня 2024 г. 09:00
Раздел: Тексти
Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
ПрАТ “ХК “Київміськбуд” найближчим часом може пережити кардинальні зміни в своїй діяльності. Вони, вочевидь, пов’язані зі зміною керівництва компанії – нещодавно її Правління очолив Василь Олійник (на колажі крайній праворуч), який тривалий час працював у ТОВці з орбіти одіозної бізнесвумен Владислави Молчанової (на колажі в центрі праворуч). На переконання фахівців, остання наразі має проблеми із фінансуванням робіт на своїх будмайданчиках і може використати комунального забудовника в якості “донора” для цих проєктів. Попередньо йдеться про їхнє фінансування фактично за рахунок коштів міського бюджету – через схему із використанням спільних з “Київміськбудом” підрядників. Відповідно загроза недобудови десятків комплексів холдингової компанії, яка існує протягом останніх років, може стати реальнішою. Таким чином компанія, яку донедавна очолював фігурант численних корупційних скандалів Ігор Кушнір (на колажі крайній ліворуч), може повторити долю “Укрбуду”, який своїм крахом де-факто врятував її від банкрутства.
Як стало відомо KВ із джерел серед столичних забудовників, найближчим часом в роботі ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” можуть відбутися кардинальні зміни.
Вони пов'язані з кризою в фінансово-господарській діяльності цього забудовника, контрольний пакет акцій якого – 80% – знаходиться у власності територіальної громади столиці, а також з рокуванням його керівництва. Нагадаємо, наприкінці 2023 року багаторічний голова правління – президент цієї компанії Ігор Кушнір (очолював її з квітня 2012 року) на фоні численних скандалів був звільнений, а вже у лютому 2024-го на цю посаду було призначено Василя Олійника – екскерівника ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової.
Крім того, у лютому новим головою Наглядової ради “Київміськбуду” став заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Владислав Андронов. Він також є депутатом Київради діючого ІХ скликання від партії “УДАР”. На цій посаді він змінив іншого заступника Віталія Кличка – Миколу Поворозника, який виконував ці функції з грудня 2022 року.
KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язаний нинішній стан найбільшого комунального забудовника Києва і яким чином зміни в його керівництві можуть вплинути на сферу будівництва столиці.
Передісторія
“Київміськбуд” фактично веде свою історію з середини ХХ століття – його "пращуром” було Головне управління житлового і цивільного будівництва, створене в 1955 році при Київському міськвиконкомі. У 1963 році цю структуру було перейменовано в “Головкиївміськбуд”. Дане підприємство, яке обєднувало низку державних структур, зокрема, займалося виробництвом будівельних матеріалів і зведенням житлових і адміністративних будинків по всьому Києву, в тому числі – забудовувало та облаштовувало житловий масив Вигурівщина-Троєщина.
У 1992-1995 роках “Головкиївміськбуд” пережив реформу – тоді це підприємство було перетворено міською владою в комунальну холдингову компанію, до складу якої увійшло 28 суб'єктів господарювання. Серед них – ВАТ “Трест “Київміськбуд-3”, ВАТ “Будмеханізація”, ВАТ “Асфальтобетонний завод”, ВАТ “Київелектромонтаж” тощо.
Уже в XXI столітті “Київміськбуд” став одним із найбільших забудовників столиці – принаймні за об'ємами будівництва. Зокрема, за підрахунками фахівців, у 2016 та другому півріччі 2021 року компанія займала перше місце в Києві за кількістю введених в експлуатацію квадратних метрів. Що цікаво, безпосередньо сам “Київміськбуд” не займався зведенням будинків – переважно він виступав замовником будівництва, а будівельні роботи виконували приватні генеральні підрядники. При цьому, за інформацією ЗМІ, чимало таких суб'єктів господарювання були пов’язані з керівництвом комунального забудовника, зокрема – його президентом Ігорем Кушнірем (про деякі з цих компаній мова йтиме нижче. – KВ).
Більше того – у деяких випадках ПрАТ “ХК “Київміськбуд” або компанії, які входять до його складу, навіть не були замовниками будівництва ЖК. Тобто, фактично “Київміськбуд” був лише “ширмою” для приватних фірм, які використовували його бренд – не є секретом, що чимало громадян більше довіряють державним і комунальним компаніям, адже вони, мовляв, є більш “надійними”. Зокрема, таким чином будувалися ЖК на просп. Академіка Глушкова, 92б (замовник – ТОВ “Фірма Укрторг”), ЖК “Лейпцизька” (замовник – ТОВ “Мрія-Плюс”) тощо. При цьому, у другому проєкті партнером “Київміськбуду” виступав девелопер “BudCapital”, якого українські ЗМІ пов'язують із оточенням того ж Ігоря Кушніра і його бізнес-партнера Вадима Столара (народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради, обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”). Як неодноразово писала KВ, Столар має значні інтереси в сфері забудови столиці, а до 2020 року численні джерела навіть називали його “смотрящим по Києву”.
Діяльність “Київміськбуду” неодноразово викликала питання у його інвесторів – покупців квартир. Наприклад, у вересні 2015 року під стінами КМДА відбувся мітинг громадян, які звинуватили компанію в систематичному невиконанні своїх зобов'язань як за термінами введення в експлуатацію багатоквартирних будинків, так і за якістю робіт. Тоді деякі з учасників акції протесту запевняли, що чекають на свої квартири понад три роки. Крім того, обурення інвесторів викликав і стан отриманого житла: люди не могли вселитися в квартири, оскільки в будинках не було світла, води, а каналізація не працювала.
Також столична громадськість неодноразово висловлювала незадоволення окремим проєктами “Київміськбуду”. Одна з найгучніших історій мала місце в 2016 році, коли мешканці міста виступили проти будівництва ЖК у провулку Святошинському, 2. Вони зазначали, що ділянка за вказаною адресою ще 1992 році була виділена міською владою під будівництво дитсадка, але в подальшому, мовляв, була незаконно відведена “Київміськбуду”.
Під час розгорання цього конфлікту мешканці Святошина звинувачували керівництво компанії у неодноразових нападах “тітушок”, які відстоювали інтереси “Київміськбуду”. У свою чергу, у самій компанії наголошували на законності будівництва і заперечували “проплачені атаки бойовиків”. Апогею ця ситуація досягла у вересні 2016-го, коли члени “Азову”, які виступали на боці містян, заблокували офіс “Київміськбуду”, а компанія у відповідь на це заявила про “бойкот” – про зупинку робіт на всіх своїх об'єктах. Втім, надалі з різних причин забудовник відмовився від ідеї зводити житло в пров. Святошинському та відновив будівельну діяльність на інших майданчиках.
Фатальний спадок “Укрбуду”
Черговий “зірковий” етап в історії цієї корпорації розпочався близько п'яти років тому. Так, в другій половині 2019-го в кулуарах владних кабінетів та в соцмережах почали ширитися чутки, що “Київміськбуду” може бути доручено добудову якщо не всіх, то більшості житлових комплексів, будівництвом яких формально займалася Українська державна будівельна корпорація “Укрбуд”. Роботи на цих об'єктах, яких нараховувалося 26, на той час вже було заморожено. Офіційною причиною називалися фінансові проблеми цього державного забудовника, але інвестори даних ЖК – близько 13 тис. сімей – звинувачували осіб, які організовували ці роботи, у розкраданні коштів.
Серед тих, хто опинився в епіцентрі суспільної критики та уваги правоохоронних органів, був і одіозний Максим Микитась – ексочільник вказаної корпорації (2010-2016 роки), фактичний власник майже однойменного приватного ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке насправді будувало більшість цих ЖК, і екснардеп (2016-2019 роки).
Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду”
Невдовзі інформацію про участь “Київміськбуду” в добудові нерухомості “Укрбуду” було офіційно підтверджено. Зокрема, у грудні 2019 року про це заявив Президент України Володимир Зеленський, до якого, серед інших, інвестори “заморожених” ЖК зверталися за допомогою у вирішенні їхнього питання. 17 червня 2020 року, після вирішення низки організаційних та бюрократичних моментів, Кабінет Міністрів України видав розпорядження №772-р “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”.
Згідно з цим документом, уряд дозволив “Київміськбуду” добудувати ЖК, зведенням яких займався “Укрбуд” – шляхом включення до договорів на будівництво. Надалі між “Київміськбудом” та “Укрбудом” було укладено низку договорів, згідно з якими перша компанія офіційно стала замовником проєктування і будівництва цих недобудованих ЖК. Також, відповідно до цих угод, “Київміськбуду” дозволили отримувати кошти на добудову таких комплексів із Фонду фінансування цього будівництва (фонд, до якого громадяни сплачували кошти за квартири в об'єктах “Укрбуду”. – КВ), управителем якого було ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Капітал”.
Усього “Київміськбуду” було “довірено” добудову 18 житлових комплексів, серед яких – “Гармонія”, “Сонячна Рів’єра”, “Пектораль”, “Новомостицький”, “Харківський”, “Шевченківський”, “Злагода”, “Подол Град” тощо. Незважаючи на коронавірусний карантин 2020-2021 років, “Київміськбуд” до початку повномасштабної війни, до лютого 2022-го, ввів в експлуатацію 10 з цих ЖК.
Затримки по закінченню інших об'єктів у компанії в березні 2023 року пояснювали декількома причинами, серед яких – невирішенням земельних питань по ділянкам під цими комплексами (приклад – ЖК “Арт Хаус”) та фінансовими негараздами. Під останніми у “Київміськбуді” мали на увазі те, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені, і до того ж – ТОВ “ФК “Житло-Капітал” начебто не поспішало перераховувати новому забудовнику кошти, які інвестори сплачували за квартири в “колишніх” комплексах “Укрбуду”.
Читайте: “Київміськбуд” повідомив подробиці добудови житлових комплексів “Укрбуду”
Втім, не всі покупці нерухомості у цих ЖК вірили таким аргументам. Наприклад, у серпні 2023 року інвестори звернулися до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із заявою щодо розкрадання коштів посадовцями “Київміськбуду” при добудові низки “екс-укрбудівських” комплексів, у тому числі – ЖК “Отрада”. Зокрема, громадяни поскаржилися детективам НАБУ на те, що станом на грудень 2021 року готовність останнього об'єкту складала лише 50-60%, тоді як на той період він вже мав бути добудований. Також інвестори висловили думку, що “з огляду на тривалу відсутність належних заходів реагування з боку посадових осіб КМДА і депутатів Київради, наявні підстави вважати, що вони (чиновники і народні обранці. – КВ) могли бути причетні до [цих] ймовірних злочинів”.
Проте, жоден з можливих правопорушників не був притягнутий до кримінальної відповідальності, а все той же ЖК “Отрада” досі не введений в експлуатацію.
Не дивлячись на усі ці скандали, у березні 2023 року “Київміськбуд” звернувся до КМДА з проханням виділити грошові кошти в сумі 1 млрд гривень на добудову низки комплексів, серед яких – ЖК “Абрикосовий”, “Miraх”, “Урлівський-1 і “Урлівський-2”. При цьому, тоді в “Київміськбуді” зазначили, що для повного завершення усіх проектів збанкрутілого “Укрбуду” компанії не вистачає 1,7 млрд гривень – з урахуванням динаміки зростання вартості будівельних матеріалів та енергоносіїв. Також в компанії нагадали, що ще до повномасштабної війни “Київміськбуд” просив надати державні гарантії на отримання кредиту, який би допоміг збільшити темпи будівництва та розпочати нові черги будівництва в комплексах “Укрбуду”, проте всі такі розрахунки та пояснювальні записки Кабмін, мовляв, залишив без відповіді.
Але отримати кошти з міської скарбниці “Київміськбуду” не судилося, і головною причиною цього стало… журналістське розслідування. Так, 13 травня 2023 року медіа “Bihus.Info” у своєму матеріалі “Президентський люкс” оприлюднило дані, що “Київміськбуд” виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до Ігоря Кушніра. За інформацією журналістів, чотири такі ТОВки – “Укрбуд Інвест”, “Горбуд”, “Ягуар” та “Будівельно промислова компанія Ягуар” – у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника більше 3 мільярдів гривень за виконання будівельних робіт. Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуд”.
Вже 25 травня того ж року Київрада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала б проаналізувати фінансово-господарську діяльність ПрАТ "ХК "Київміськбуд", а також перевірити інформацію стосовно цієї компанії, оприлюднену у вищезгаданому журналістському розслідуванні.
При цьому, в липні 2023 року, поки вказана ТКК здійснювала свою роботу, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро. Також “Bihus.Info” повідомило, що Кушнір із дружиною у травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон через стан здоров'я – третю групу інвалідності. Як результат – 6 липня 2023-го мер Києва Віталій Кличко повідомив про відсторонення Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків керівника “Київміськбуду”.
Втім, не дивлячись на усе це, результати аналізу роботи “Київміськбуду”, яким займалася ТКК Київради, були явно не такими, якими їх очікували побачити значна частина столичної громадськості та експертів. Так, 14 грудня 2023 року столична міськрада, затвердивши звіт по діяльності вказаної комісії, фактично визнала факт відсутності будь-яких порушень в роботі цього ПрАТ. Єдине, на що спромоглася столична влада – це рекомендувати наглядовій раді “Київміськбуду” посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії та забезпечити належну діяльність підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту на цьому ПрАТ.
Разом з тим, Київрада погодилася з висновком ТКК стосовно того, що потрібно рекомендувати КМДА здійснювати закупівлю житла у “Київміськбуду” в обсягах, які “раніше в своїх висновках зазначила аудиторська компанія “Ernst & Young”, а також розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації забудовника. Коім того, ТКК рекомендувала столичній міськраді звернутись до Кабміну з вимогою щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд гривень.
Втім, менше ніж через тиждень, 20 грудня 2023 року, перший заступник голови КМДА, тодішній очільник Наглядової ради “Київміськбуду” Микола Поворозник повідомив про звільнення Ігоря Кушніра з посади голови правління – президента цього ПрАТ. Також чиновник зазначив, що виконуючому обов’язки керівника “Київміськбуду”, яким тоді було обрано Едуарда Шевчука, Наглядова рада доручила “розробити план для виходу ПрАТ на сталі показники діяльності”. Для цього, мовляв, в.о. голови Правління спільно із Правлінням, зокрема, “мають розробити стратегічний план стабілізації фінансово-економічного стану підприємства, а також налагодити роботу з інвесторами”.
Що думають фахівці
Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк зазначає, що не дивлячись на те, що 80% акцій “Київміськбуду” належать територіальній громаді Києва, ця компанія протягом трьох десятиліть свого існування фактично була безконтрольною – влада міста ніяк не впливала на її роботу. Разом з тим, за його словами, майже все, що заробляв цей забудовник, ймовірно, розкрадалося його топ-менеджментом і керівництвом Києва. При цьому, за підрахунками Олександра Дядюка, для прикладу, чиста рентабельність “Київміськбуду”, тобто співвідношення чистого фінансового результату (прибутку) до витрат, в 2018 році складала 0,9%, у 2019-ому – 1,1%, а в 2020-ому – взагалі 0,2%. На переконання фахівця, ці показники явно штучно занижені.
“Це був найбільший забудовник Києва за об'ємами [будівництва]. Але практично ця компанія офіційно працювала на межі рентабельності – близько 1-2% – та показувала мізерні прибутки. Хоча всі знають, що до 2022 року в столиці був будівельний бум. Більше того, ці прибутки майже всі виводилися. Напевно ж Кушнір, який не має власного бізнесу, за щось купив собі віллу в Монако за 20 млн євро, і я думаю, що купив не за останні гроші. На мою думку, половину він віддавав Кличку за те, що його тримали і заплющували очі на те, що він виводить гроші. При цьому “Київміськбуд” має величезні борги перед підрядниками. Ні грошей, нічого немає. І де все це поділося?” – розповів KВ Олександр Дядюк.
За його словами, існувало відразу декілька схем виведення коштів з “Київміськбуду”, для яких використовувалися його приватні підрядники. Зокрема – через завищення обсягів робіт, а також через розрахунок з цими підрядниками за допомогою квартир, які обліковувалися за заниженими неринковими цінами та які в подальшому продавалися вже за “справжніми” розцінками.
“Треба розуміти, що “Київміськбуд”, як і всі інші великі забудовники, по суті не є забудовником. Він – девелопер, який залучає гроші [від громадян на будівництво ЖК]. Я сумніваюсь, що в “Київміськбуді” є хоч одна лопата або в штаті є хоч один муляр. Скоріш за все, нема. Насправді, “Київміськбуд” навіть туалета не збудував за часи Незалежності України. Будують так звані підрядники. Гроші виводяться просто. Підрядники та субпідрядники завищують ціни та об'єми виконаних робіт. Таким чином підрядники мають гіперприбутки, гроші виводяться [через ці компанії], і за них потім купуються вілли в Монако. Також іноді з підрядниками розраховуються квартирами, якщо, наприклад, у “Київміськбуду” нема грошей. І ці квартири віддаються [підрядникам] за нижчими цінами. Таким чином “Київміськбуд” “роздягається до нитки”, – зазначив Олександр Дядюк.
Правозахисник також звернув увагу на “нестикування” фінансових показників “Київміськбуду” при завершенні добудови комплексів “Укрбуду”. Так, він нагадав, що комунальний забудовник отримав “у спадок” від державної корпорації близько 1 млрд гривень “живих грошей”, а також квартир на суму майже 3 млрд гривень. При цьому, за інформацією Дядюка, вартість цієї нерухомості, вочевидь, також була дуже заниженою, і насправді вона коштувала близько 4 млрд гривень. Фахівець, із посиланням на вищезгаданого Максима Микитася, зазначив, що “Київміськбуд” вклав у добудову будинків “Укрбуду” лише 1,2 млрд, через що ні Олександру Дядюку, ні іншим експертам незрозуміло, куди поділись ще близько 4 млрд гривень.
Виходячи з цього, Дядюк не погоджується з тезою про те, що “Київміськбуд” був “рятувальником” інвесторів “Укрбуду”, яку раніше активно “розганяли” посадовці холдингової компанії та керівництво столиці. Бо вже на той момент, коли “Київміськбуд” “заходив” на ці недобудовані об’єкти, компанія переживала не найкращі часи, а тому саме “Укрбуд”, ймовірно, і допоміг їй залишитися на плаву хоча б на деякий час.
“Київміськбуд” продавав об'єкти в будинках “Укрбуду”, але кошти вкладав не в “укрбудівські” об’єкти – вони або вкладалися в свої об'єкти, або десь виводилися. Тому це не “Київміськбуду” врятував “Укрбуд”. Площі “Укрбуду” виступили кисневою подушкою і рятувальним колом для “Київміськбуду”, який, продаючи ці активи, ще трохи протянув. Інакше вже б у 2020 році могло статися банкрутство”, – вважає експерт.
На переконання Олександра Дядюка, забудовниця Владислава Молчанова, з якою пов'язують нового президента “Київміськбуду” Василя Олійника, може використати цю холдингову компанію майже так само, як та свого часу використала “Укрбуд”. Йдеться про те, що, цілком ймовірно, ті кошти, які “Київміськбуд” в майбутньому все ж отримає з бюджету Києва на будівництво своїх об'єктів, у результаті можуть опинитися саме “в руках” компаній із орбіти “Stolitsa Group”. Інтерес Молчанової, на думку Олександра Дядюка, може бути обґрунтований в тому числі не найкращим фінансовим станом її компаній.
Для вирішення цих проблем, як вважає правозахисник, може бути використана схема зі спільними підрядниками: коли одні і ті ж компанії будуватимуть об'єкти і для “Київміськбуду”, і для “Stolitsa Group”, але використовуватимуться для цього не ті кошти, які компанії Молчанової залучили на свої проєкти від громадян, а фінансові ресурси з міської скарбниці. Тобто, ймовірно, на кошти столичних платників податків будуть зводитися будинки обох вказаних девелоперських компаній, і більш ніж очевидно, що цих коштів не вистачить для добудови об'єктів “Київміськбуду”, в результаті чого можуть постраждати інвестори цієї компанії. В якості прикладу Олександр Дядюк навів ситуацію із завершенням будівництва об'єктів збанкрутілого банку “Аркада”, яким займається саме “Stolitsa Group”.
Нагадаємо, інвестори ЖК “Патріотика на озерах” (нова назва – Н2О”) і “Еврика” (експроєкти “Аркади”) незадоволені тим, як компанії, що входять до орбіти Владислави Молчанової, виконують свої зобов'язання щодо термінів будівництва цих комплексів. Крім того, вони висловлюють обурення з приводу того, що від них начебто вимагають додатково оплачувати вже придбані квадратні метри – навіть незважаючи на те, що раніше Молчанова обіцяла добудувати ці ЖК без доплат з боку покупців квартир та навіть обіцяла взяти кредит, щоб відновити роботи. Інвестори впевнені: ті кошти, за які повинні бути добудовані “колишні” комплекси “Аркади”, були направлені на будівництво інших об'єктів “Stolitsa Group”, наприклад ЖК “Варшавський”.
Читайте: Будівництво без кінця і краю: інвестори ЖК “Патріотика на озерах” і ЖК “Еврика” вимагають розслідувати роботу “Stolitsa Group”
“Молчанова не рятує забудовників, а “висмоктує” залишки активів. Фонд гарантування вкладів перерахував 250 млн гривень, виручених з продажу будівлі банку, компанії “Гарант-Капітал” (ТОВ, яке є управителем фондів добудови об'єктів “Аркади”. – KВ), і їх вже немає. І ніхто нічого не добудовує в “Аркаді”. Вона нічого добудовувати не буде. Я думаю, що, скоріш за все, буде така схема. Якщо Київ дасть кошти на поповнення статутного капіталу [“Київміськбуду”] або на викуп збудованих ним квартир, то знову через підрядників кошти виведуть на Молчанову. Наприклад, через якусь підрядну організацію, яка може працювати і з “Київміськбудом”, і зі “Stolitsa Group ”. А потім цей підрядник може заявити про своє банкрутство. Я думаю, що Молчанова “зайшла” в “Київміськбуд”, щоб використати його як донора [для своїх проєктів], бо вона зараз бігає по банкам, і ніхто їй грошей не дає”, – резюмував Олександр Дядюк.
Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади”
Масштаби “Столиці”
Як неодноразово повідомляла KВ, “Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії із орбіти цієї групи, яку традиційно пов'язують з Владиславою Молчановою, мають у своєму розпорядженні сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проєктів нерідко супроводжується скандалами.
Наприклад, саме “Stolitsa Group” забудовує значну частину земель на столичному Виноградарі, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства (ДП) “НДВА “Пуща-Водиця” (більш відомий як агрокомбінат або радгосп “Пуща-Водиця”). Задля цього компанії із орбіти Молчанової ще на початку ХХІ століття уклали з ним низку інвестиційних договорів. Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до вказаних проєктів. Зокрема, у Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб'єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього, схоже, держпідприємству могли бути нанесені збитки – навіть попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Читайте: Держава проти "Столиці”: як “група Молчанової” забудовує землі ДП “НДВА “Пуща-Водиця”
Крім того, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний повідомляв, що вищезгаданий ЖК "Варшавський Плюс" будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, Держархбудінспекція (ДАБІ) свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний детальний план території (ДПТ). Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами, медзакладами тощо. – KВ).
Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс”
При цьому, столична влада не тільки заплющує очі на такі можливі порушення, а й всіляко потурає цим забудовникам. Зокрема, у 2022-2023 роках Київрада затвердила ДПТ Мінського масиву і частини промрайону Воскресенського, які, вочевидь, були розроблені саме в інтересах компаній Молчанової. Таким чином забудовники фактично отримають можливість і далі зводити свої житлові багатоповерхівки, ігноруючи низку державних норм. При обговоренні проєктів цих ДПТ у сесійній залі столичної міськради депутати вказували на те, що в результаті забудови цих територій їхні мешканці зіткнуться з поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури.
Читайте: “Будмайданчик Молчанової”: Київрада затвердила скандальний ДПТ промрайону Воскресенський
Фото: колаж КВКиївВлада
23 березня 2024 г. 16:02
Раздел: Новини
На Херсонщині внаслідок удару дронів по “Пункту незламності” постраждало три людини
На Херсонщині зранку суботи, 23 березня, ворог скинув вибухівку з FPV дронів на Пункт незламності в одному з сіл Новоолександрівської громади. Три людини отримали мінно-вибухові травми та контузії.
Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні Херсонської ОВА.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Окупанти продовжують завдавати удари по мирних населених пунктах Херсонщини… зранку ворог скинув вибухівку з дрона на Пункт незламності в одному з сіл Новоолександрівської громади”, – повідомили в ХОВА.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Згодом адміністрація повідомила, що внаслідок атаки двох FPV дронів по Пункту незламності у Новоолександрівської громаді постраждало три людини.
Зазначається, що до лікарні доставили 74-річну жінку із мінно-вибуховою травмою та пораненням руки. А також – 61-річну місцеву жительку з контузією.
Крім того серед потерпілих – 54-річний чоловік. В нього медики діагностували мінно-вибухову травму, поранення голови та контузію.
Нагадаємо, у ніч на 22 березня росія масовано атакувала Україну ракетами й "шахедами". Було випущено понад 60 дронів і майже 90 ракет різних типів, ціллю атаки стали здебільшого об'єкти української енергетики. Зокрема ворог вдарив по гідроспорудах і греблі на ДніпроГЕС у Запоріжжі.
Читайте: Київ допоможе Харкову та Запоріжжю, які найбільше постраждали від ракет ворога 22 березня, – Кличко
Фото: Херсонська ОВА
КиївВлада
22 березня 2024 г. 17:42
Раздел: Новини
Київ допоможе Харкову та Запоріжжю, які найбільше постраждали від ракет ворога 22 березня, - Кличко
Столиця допоможе містам, що найбільше постраждали від варварської атаки ворога минулої ночі. Зокрема, Харкову та Запоріжжю.
Про це, як стало відомо KВ, мер Києва та голова Асоціації міст України Віталій Кличко повідомив у своєму Telegram-каналі.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Київ допоможе містам, що найбільше постраждали від варварської атаки ворога минулої ночі. Зокрема, Харкову та Запоріжжю. Говорив з їхніми очільниками, запропонував допомогу. Зараз вони формулюють головні потреби, і столиця, що зможе, оперативно відправить”, – написав Віталій Кличко.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Також Кличко зазначив, що в межах Асоціації міст громади можуть консолідовано відреагувати й підтримати інші постраждалі міста й селища.
"Визначаємо, що потрібно іншим постраждалим від атаки громадам. Та те, чим можуть допомогти інші громади”, – написав Віталій Кличко.
Читайте: У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки загинула дитина: кількість постраждалих зросла до 20 осіб
Як інформувала KВ, у ніч на 22 березня росія масовано атакувала Україну ракетами й "шахедами". Було випущено понад 60 дронів і майже 90 ракет різних типів, ціллю атаки стали здебільшого об'єкти української енергетики. Зокрема ворог вдарив по гідроспорудах і греблі на ДніпроГЕС у Запоріжжі, наразі загрози прориву дамби немає.
Читайте: Відомо про двох загиблих і трьох безвісти зниклих людей внаслідок російської атаки 22 березня, – МВС
Фото: ДСНС
КиївВлада
20 березня 2024 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проблема безмежності: Коцюбинському поки що не вдалося позбавити Київ трьох тисяч гектарів лісу
Касаційний адмінсуд став на сторону столичної міськради у скандальному питанні встановлення меж селища Коцюбинське. Юристам муніципалітету Києва і представникам громадськості міста вдалося довести, що “колеги” із приміського району незаконно наділили це селище майже 3 тис. га Біличанського лісу, який номінально знаходиться у власності столичної громади. Головною підставою для задоволення вимог Київради стало те, що Бучанська райрада не отримала згоду користувачів ділянок на території НПП “Голосіївський”, до складу якого входить згаданий ліс. При цьому, у даній історії явно зарано ставити крапку. У майбутньому може мати місце ще одна спроба затвердження проєкту землеустрою щодо суттєвого розширення меж Коцюбинського, адже керівництво Києва, схоже, не здатне офіційно затвердити “чіткі кордони” столиці.
Як стало відомо KВ, 12 березня 2024 року Касаційний адмінсуд прийняв остаточне рішення по справі №640/35685/21, в рамках якої Київрада оскаржувала рішення Бучанської райради №180-11-VIII від 20 жовтня 2021 року “Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське Київської області”.
Колегія судів стала на бік столичної громади – служителі Феміди відмовили Коцюбинській селищній раді та Бучанській райраді в задоволенні їхніх касаційних скарг, залишивши в силі постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19 вересня 2023 року. У свою чергу, відповідно до цієї постанови, Київрада спільно з КП "Святошинське лісопаркове господарство (ЛПГ) та столичним адвокатом і правозахисником Олександром Дядюком (третя особа у цій справі) змогли оскаржити рішення Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) від 13 грудня 2022 року, яким столичній міськраді було відмовлено в задоволенні позову щодо про визнання протиправним та нечинним вищезгаданого рішення Бучанської райради.
Нагадаємо, згідно зі вказаним вище рішенням Бучанської райради її депутати офіційно встановили межі Коцюбинського та визначили, що його площа дорівнює 2,9 тис. га – відповідний проєкт землеустрою було розроблено державним підприємством (ДП) “Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” (НДПІ містобудування) Міністерства розвитку громад та територій України.
У Київраді офіційно виступили проти того, щоб це селище “мало такі великі розміри”. Представники столичного муніципалітету і на публічному рівні, і під час цього судового спору неодноразово заявляли, що насправді площа Коцюбинського дорівнює 87 га (така площа була зафіксована у декількох рішеннях Ірпінської міськради, до якої відноситься це селище, від 1984 року. – KВ), а уся інша територія – це землі київської громади, які Бучанська райрада незаконно “відібрала”. При цьому, в обгрунтування свого позову у Київраді вказали, зокрема, на те, що таке розширення меж може відбуватися лише за умови погодження з нею, чого в даному випадку не було.
Втім, головною причиною перемоги Київради в судах стало те, що Бучанська райрада при прийнятті оскаржуваного рішення не врахувала “інтереси власників земельних ділянок та землекористувачів, які входять до складу Національного природного парку (НПП) “Голосіївський” (це різні столичні КП, у тому числі “Святошинське ЛПГ”, а також декілька державних наукових установ. – KВ), частиною якого є Біличанський ліс. Відповідно до вимог законодавства України, це потрібно було зробити, адже такі землі відносяться до земель природно-заповідного фонду. Саме така причина для задоволення вимог міськради була зазначена колегією суддів Касаційного адмінсуду.
Скріншот постанови Касаційного адмінсуду від 12 березня 2024-го
Варто зазначити, що наразі на розгляді Київського окружного адмінсуду (КОАС) знаходиться ще одна справа, яка стосується встановлення меж селища Коцюбинського – №320/14367/23. В рамках цього провадження Бучанська окружна прокуратура вимагає визнати протиправним і скасувати рішення Коцюбинської селищної ради № 162-11-ІХ від 31 серпня 2021 “Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське Київської області” (відсутнє у відкритому доступі). Дана справа ще не розглянута по суті, а найближче засідання заплановане на 2 квітня 2024 року.
Як столиці вдалося перемогти
Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк повідомив KВ, що столичній міськраді вдалося добитися успіхів у тому числі завдяки увазі до цієї справи з боку влади і громадськості.
“Наразі перемогти вдалося завдяки тому, що на боці Київради був закон. Крім того, і я старався, як міг, і юристи Київради. Що цікаво, вперше бачив на засіданні [апеляційного] суду заступника Кличка Петра Оленича. На засідання ходила громадськість, депутати Верховної Ради і Київради. Тобто, цій справі вдалося надати суспільного резонансу, тому це запобігло якомусь незаконному впливу на суд”, – підкреслив Олександр Дядюк.
Також він звернув увагу і на важливості другої судової справи, яку ініціювала Бучанська окружна прокуратура, бо рішення по ній повинно усунути правову колізію – адже де-юре межі Коцюбинського вже скасовані в судовому порядку. На переконання Олександра Дядюка, представники влади, які дотичні до прийняття рішення по встановленню меж Коцюбинського, намагатимуться довести свою правоту всіма силами. І якщо їм вдасться перемогти, то, можливо, послідує ще одна спроба розширити межі цього селища за рахунок столичної землі, але вже, вочевидь, за іншим алгоритмом.
“Я думаю, що вони (представники влади. – KВ) хочуть спочатку узаконити рішення Коцюбинської селищної ради, “втримавши” його. Після цього вони можуть щось “спробувати хімічити”. Ви ж знаєте, де ми живемо, тому повоювати ще доведеться”, – зазначив фахівець.
Передісторія
Ще на початку 2012 року Коцюбинська селищна рада звернулася до Київради з листом стосовно погодження проєкту землеустрою щодо встановлення та зміни меж цього селища. Цим проєктом було передбачено розширення меж Коцюбинського – його площа мала б скласти 4065 га. Втім, столична міськрада 5 квітня 2012 року рішенням №403/7740 відмовила владі Коцюбинського у погодженні вказаного документу. У Київраді зауважили, що насправді площа Коцюбинського дорівнює 87 га, а заплановане селищною радою розширення хочуть зробити за рахунок земель лісогосподарського призначення, які входять в межі Києва. Йшлося про землі, закріплені на праві постійного землекористування за КП “Святошинське лісопаркове господарство”.
У Коцюбинській селищній раді не погодилися з такою відмовою – того ж року подали позов до ОАСК про скасування вказаного рішення Київради. Проте, виграти у цьому спорі селищній раді не вдалося – крапку у відповідній судовій справі ще 29 травня 2014 року поставив Вищий адмінсуд України, який повністю відмовив владі Коцюбинського у задоволенні її вимог. Служителі Феміди тоді, серед іншого, зазначили, що законодавчі норми України, які регламентують земельні правовідносини, не “передбачають обов'язку суміжного землекористувача (Київради. – KВ) погоджуватися із запропонованим іншим землекористувачем проєктом землеустрою, який передбачає зміни меж земельної ділянки”. Тобто, фактично мова йшла про те, що столична міськрада зовсім не зобов'язана погоджувати такі документи.
Після цього суперечки стосовно встановлення меж Коцюбинського на деякий час заспокоїлися. Протягом наступних декількох років на різних рівнях все частіше почали лунати меседжі про необхідність входження цього селища до складу Києва. Столична влада таку ініціативу підтримала. У вересні 2018 року за поданням тодішнього секретаря Київради Володимира Прокопіва (зараз – депутат Київради від “Євросолідарності” та заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень) депутати проголосували за звернення до Верховної Ради щодо приєднання Коцюбинського до Києва. Але надалі це питання так і не зрушило з мертвої точки. У січні 2020 року меру Києва Віталію Кличку навіть довелося знову звернутися з цього питання до ВР, а також до Кабміну – теж без вагомих результатів.
Читайте: Кличко призвал Раду присоединить Коцюбинское к Киеву
Межі без меж
Треба зазначити, що нічого вищезазначеного не відбулося б, якби керівники столиці заздалегідь подбали про офіційне оформлення меж міста Київ. Але, це питання до цього часу не вирішено.
Так, у грудні 2019 року столична міськрада у порядку невідкладності рішенням №445/8018 затвердила проект землеустрою щодо зміни меж Києва, згідно з яким площа столиці має начебто скласти 85,35 тис. га. При цьому, що цікаво, Бучанська райрада 20 жовтня 2021 року, в день прийняття рішенням про встановлення меж Коцюбинського, своїм рішенням №175-11-VІІІ відмовила Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) у погодженні вказаного проєкту землеустрою.
Надалі проєкт щодо встановлення меж Києва також не було погоджено іншими “зацікавленими сторонами” – Київоблрадою, Держгеокадастром і Верховною Радою. Однією з причин стало те, що столична влада при підготовці проекту не врахувала думку жителів населених пунктів, які він зачіпає, і фактично “одноосібно” віднесла до Києва землі низки приміських сіл і селищ площею більш ніж 2,7 тис. га.
Для вирішення проблем із погодженням цього документу Київрада у другій половині 2021 року навіть створила спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК) – цей орган мав би налагодити “результативний діалог із сусідніми громадами та Київоблрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради”. Проте наразі у відкритих джерелах відсутня інформація про конструктивні результати роботи даного органу.
Читайте: Киевсовет поручил временной контрольной комиссии ускорить процесс утверждения границ столицы
У цей же час столична міськрада ініціювала судовий спір з Держгеокадастром. Київський муніципалітет в рамках позову, який було подано до ОАСК, вимагає від цього органу “внести існуючу межу міста Київ до Державного земельного кадастру відповідно до точок координат межі міста Києва, визначених у “Каталозі координат та висот знаків міської межі Києва”, виготовленого у 1989-1990 роках Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань та зйомок. Доречі, площа Києва відповідно до каталогу – 82,7 тис. кв.м. Але поки що відповідне судове провадження офіційно “поставлене на паузу” – ОАСК вирішив розглядати цю справу після закінчення згаданого вище судового спору між Київрадою та Бучанською райрадою, а також судового спору між столичною міськрадою та Київоблрадою, про який мова йтиме нижче.
Поки міська влада Києва намагалася вирішити питання стосовно своїх “кордонів”, обласна влада столичного регіону діяла в інтересах своїх громад. Так, 9 вересня 2021 року Київоблрада рішенням №114-05-VIII затвердила Схему планування території Київської області. Згідно з цією схемою, зокрема, було розширено межі Коцюбинського, у тому числі за рахунок Національного природного парку “Голосіївський” (Біличанського лісу – земель, які столична влада вважає “своїми”. – KВ).
У столичній міськраді на прийняття такого рішення відреагували досить швидко. 23 вересня Київрада за ініціативи групи депутатів прийняла рішення звернутися до Київоблради, Офісу Генпрокурора та різних правоохоронних органів з вимогою “запобігти праправному вилученню земель територіальної громади Києва та унеможливити намагання у позаправовий спосіб змінити межі міста”.
Читайте: Кличко судится с Госгеокадастром за границы Киева
Паралельно з цим Київрада подала до ОАСК позов про оскарження вказаного рішення обласних депутатів. Свої вимоги у столичному муніципалітеті минулого року пояснили тим, що земельні ділянки, які мають увійти до складу Коцюбинського, розташовані на території Києва, а тому посадові особи Київоблради незаконне розпорядилися ними. В рамках цього позову Київрада також подала клопотання про зупинення дії цього рішення до вирішення справи по суті. Але столичний адмінсуд у листопаді 2021 року відмовив у задоволенні цього клопотання. Після цього дане провадження “стало на паузу” (ОАСК більше не проводив жодного засідання по цій справі), а Київрада подала до столичного адмінсуду новий позов з такими ж вимогами. Проте і ця справа поки що не розглянута по суті (саме після розгляду цього провадження ОАСК має розглянути судовий спір між Київрадою і Держгеокадастром. – KВ).
Читайте: Де закінчується столиця: Київрада продовжує судитися з Бучанською райрадою за тисячі гектарів Біличанського лісу
Схожі прецеденти
Як неодноразово повідомляла KВ, столична влада періодично має конфлікти з суміжними територіальними громадами стосовно приналежності деяких земель. Йдеться про те, що Київрада вважає такі ділянки територіями міста, а сільські та селищні ради – своєю територією.
Наприклад, у Київраді вважають, що Гостомельська селищна рада Бучанського району Київщини протягом 2009-2010 років незаконно ухвалила рішення про передачу у приватну власність фізособам ділянок загальною площею близько 30 га за рахунок земель столичного КП “Святошинське лісопаркове господарство”. Аналогічні неправомірні, на думку муніципалітету Києва, дії ухвалила Козинська селищна рада щодо 8 земельних ділянок. Також столична влада мала схожі суперечки з Гнідином, Козином, Гатним, Ходосівкою, Княжичами та іншими місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Читайте: Бортничи или Гнедин: Киевсовет пытается отвоевать в судах 2,7 га “потерянной” земли
Таким чином стає зрозуміло, що в ситуації відсутності офіційно встановлених меж Києва конфлікти за землю між Київрадою та суміжними місцевими радами лише набиратимуть обертів. Розраховувати на оперативне врегулювання таких суперечок у судах не доводиться. Також примітно те, що столична влада вже хоче в суді визнати межі міста, площею всього 82,8 тис. кв.м., хоча у грудні 2019 року Київрада затвердила проект землеустрою щодо зміни меж Києва, згідно з яким площа столиці має скласти 85,35 тис. га.
Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
КМДА з 25 червня 2014 року очолює Віталій Кличко, який з того ж періоду є незмінним міським головою столиці (очолює Київ вже протягом трьох підряд каденцій столичної міськради).
Коцюбинську селищну раду з 24 жовтня 2018 року очолює Сергій Даніш (на колажі ліворуч в центрі). Нагадаємо, спочатку він, будучи депутатом цього органу місцевого самоврядування, в результаті “перевороту” став виконувачем обов'язків голови даної ради, а 25 жовтня 2020 року був обраний очільником Коцюбинського вже на повноцінній основі за результатами місцевих виборів.
Бучанську райраду з серпня 2023 року на правах тимчасово виконуючого обов'язки голови очолює Владислав Хахулін (заступник голови даної райради, на колажі крайній справа). Його попередником на цій посаді був Володимир Дубас (на колажі крайній ліворуч), який керував Бучанською райрадою з липня 2021 року.
Фото: колаж КВКиївВлада
13 березня 2024 г. 16:02
Раздел: Новини
Біличанський ліс остаточно повернули громаді Києва, – Кличко
Верховний Суд залишив у силі постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, якою громаді Києва повернуто 3 тисячі га Біличанського лісу.
Про це, як передає KВ, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Юристи Департаменту земельних ресурсів КМДА, що діяли від імені Київради, забезпечили захист прав громади Києва та домоглися скасування в судах рішення Бучанської районної ради”, – йдеться у повідомленні.
За словами мера Києва, у скасованому рішенні передбачалось неправомірне збільшення Коцюбинського за рахунок території столиці, а саме Біличанського лісу, який є частиною НПП “Голосіївський”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Очільник столиці також нагадав, що у 2021 році смт Коцюбинське незаконно розширило свої території за рахунок Біличанського лісу.
“Бучанська районна рада намагалася забрати в киян ліс, щоб віддати його під забудову. Але столична влада відстояла інтереси киян у судах”, – додав Віталій Кличко.
Читайте: Де закінчується столиця: Київрада продовжує судитися з Бучанською райрадою за тисячі гектарів Біличанського лісу
Фото: з відкритих джерел
КиївВлада
13 березня 2024 г. 09:00
Раздел: Тексти
Маючи бюджет Києва, в плані укриттів ми б перевернули всі гори, - голова КОВА Руслан Кравченко
На початку розмови з головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченко він пожартував, що хотів би, аби Київ увійшов до складу області, адже Київщина – єдиний регіон країни без обласного центру. В реальності ж перед Київщиною стоять серйозні життєвоважливі виклики. Мова про пошук можливостей для відбудови під час війни, про стан фортифікації області, ВПО, екологічні проблеми та про інвесторів, які таки наважуються заходити з новим бізнесом. Детально про це, а також про свій підрозділ “таємних покупців” для контролю за відбудовчими процесами, комунікацію з Київською облрадою та громадами, найнеочікуваніший виклик на цій посаді та як у вирішенні найгостріших проблем регіону допомагає прокурорський досвід, Руслан Кравченко розповів в інтервʼю KВ.
KВ: На сьогодні одним з найбільших викликів для влади Київщини стало відновлення. Окресліть в цифрах масштаби руйнувань та пошкоджень регіону? Яких результатів станом на зараз вдалося досягти, що покроково є в найближчих та стратегічних планах? Чи є відбудова зараз найгострішою темою на Київщині?
Руслан Кравченко: Найгостріша тема – це загалом продовження війни. Але ми маємо колосальну можливість під час війни відбудовувати нашу Київську область і ми повинні це робити.
Після деокупації було встановлено, що близько 28 тисяч об’єктів пошкоджено або зруйновано. На сьогоднішній день ми маємо понад 29 тисяч пошкоджених об’єктів, більшість цих об’єктів, понад 25 тисяч – це житло. На сьогодні ми відновили повністю або частково зі збереженням життєдіяльності 17 тисяч об’єктів, серед яких 15,3 тисячі – це багатоповерхівки та приватний сектор.
Відновлюємо і досягаємо завдяки програмам, зокрема, UNITED24. Відповідно до цієї програми Київщина має можливість відновити 18 багатоквартирних будинків. Завдяки цій програмі повернемо до осель понад 4 тисячі осіб й відбудуємо дві школи. На відбудову 18 багатоквартирних будинків у 2023 році UNITED24 перерахував не всі гроші, зараз триває погодження щодо тих коштів, які не були виділені у минулому році. Також ми на стадії погодження додаткового фінансування на UNITED24, тому що коли ми почали будувати, дуже багато “виплило” робіт, які не були зазначені у проєктно-кошторисній документації. Довелось погоджувати низку нових проєктів. В рамках UNITED24 вже багато будинків перебувають на стадії готовності 70-80%.Підписуйтесь на “КиївВладу”
Велику роль грає також відбудова за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це програма Кабінету міністрів України. Планується відбудувати 97 об'єктів, у тому числі житло, соціальна інфраструктура, школи, лікарні. З цих 97 об’єктів КОВА є замовником по 56 об’єктам, інші замовляє Агенція з відновлення та органи місцевого самоврядування (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, – KВ).
Наступна програма тільки розпочинає свою дію, але за нею вже закріплені перші об’єкти, це програма Європейського інвестиційного банку. Йдеться про 14 об’єктів, це співфінансування: 20% кошти КОВА, інше – банк. Вже почали запускати перші проєкти, протягом 3-4 місяців маємо надію запустити усі 14.
Ще діють 2 програми від КОВА з відбудови приватного сектору. Перша стосується відбудови 93-х приватних будинків у 5 районах області. Будуємо на тих земельних ділянках, де у людей було зруйноване житло. Друга програма це відбудова приватного сектору навпроти ЖК “Ірпінські липки”. Це 61 приватний будинок. 31 вже відремонтований, ще 30 будуємо з нуля. Відбудовувати цей приватний сектор також допомагає УВКБ ООН, надають будівельні матеріали приблизно на 2,5 млн доларів США. Заміну вікон взяв на себе міжнародний фонд GEM. До речі, цей фонд вже виділив понад 1,5 млн доларів США на заміну вікон по всій Київщині.
Основна програма, що дає приріст відбудованого житла, це “єВідновлення”. Київщина є лідером за результатами реалізації цієї програми, в кожній громаді працює комісія. Війна досі триває, кожна громада ризикує опинитись під обстрілом, тож кожна з 69 громад має оперативно реагувати. Є три етапи. В рамках першого виділяли людям до 500 тисяч на дрібні ремонти, вже подано 14 тисяч заявок. Комісії вже задовільнили 9,5 тис. заяв на суму понад 1,1 млрд гривень. Другий етап – житлові сертифікати на придбання житла, подали заявку більше 3 тисяч родин, на сьогодні розглянуто близько тисячі Загальна сума понад 3 млрд грн. Третій етап – передбачає гроші на відбудову приватного сектору. Загалом подали 370 заявок, по 50 прийняті рішення на суму 168 млн гривень.
KВ: Як відбувається селекція об’єктів, що підпадають під UNITED24?
Руслан Кравченко: Щодо UNITED24 – є комісія, яка обирає й затверджує об’єкти. Система проста. Перше завдання кожної громади, де є пошкоджені об’єкти – це зробити проєктно-кошторисну документацію. Запускаються черги, програми, тому ці проєкти мають бути на руках, щоб оперативно їх подавати. На UNITED24 подавались всі будинки, на які була проєктно-кошторисна документація.
На сьогодні в нас на Київщині не запроєктовано 300 багатоквартирних будинків. Багато документації від громад ми вимушені перероблювати, бо вона зроблена некоректно. ЇЇ переробляє Департамент регіонального розвитку.
Бучанська громада, наприклад, завжди мала у цих програмах більше об’єктів, ніж інші, адже вони масово робили цю документацію й подавали її, якою б вона не була. І я вважаю, це буде перша громада, яка буде повністю відновлена. Також, через Департамент архітектури виділяємо кошти на проєктування тих, чи інших будинків.
KВ: Чи можна під час відбудови покращувати стан будинків? Наприклад, добудовувати поверхи, чи влаштовувати нові комунікації?
Руслан Кравченко: Відбудова з покращенням дозволяється, якщо це стосується утеплення, адже це у першу чергу енергоефективність. Якщо десь є змога збільшити поверховість, то це може розглядатись у контексті будівництва нових квартир для ВПО та військових.
Якщо будинок визнається повністю зруйнованим, то в людей зникає право власності, але після відбудови вони стають власниками своїх нових квартир. Комерційна нерухомість в цокольних поверхах також повертається власникам після відбудови.
Надлишкові квартири на добудованих поверхах – це поки ще теоретичний кейс, на практиці нам поки це не вдалося втілити. Хотіли зробити таким чином у військовому містечку в Гостомелі, але французька компанія, яка хотіла це будувати, не знайшла коштів. Зараз ми повернулись до цієї ідеї, перебуваємо на стадії переговорів, щоб добудувати поверхи у двоповерхових будинках в Ірпені, шукаємо інвестора.
Але все ж таки, треба розуміти стосовно приватної забудови, що в пріоритеті ті, в кого немає іншої вцілілої нерухомості. Хоча якщо це багатоквартирний будинок, там немає кореляції по наявності іншої нерухомості.
Наприклад, якщо ми говоримо про відновлення Мощуна, то вирішуємо питання відбудови шляхом подання будинків до урядової програми “єВідновлення”. Це робочий механізм.
По Мощуну ще є проблема, що багато будинків не входили в межі села, в багатьох людей немає документів на землю і будинок. Ми намагаємось знайти для людей необхідні юридичні підтвердження, спілкуємось з судами, збираємо народних депутатів. Вже є позитивні кейси.
KВ: Що гальмує процес відновлення станом на зараз?
Руслан Кравченко: Відсутність проєктно-кошторисної документації, відсутність повного фінансування. Важко говорити, що якась громада має прям погані показники з розробки проєктно-кошторисної документації: якщо брати до прикладу Ірпінь, то в них менше такої документації, аніж в Бучі, але й руйнувань там більше. Профільний департамент КОВА допомагає Ірпеню у цьому.
Якби було достатньо грошей і можливість розпочати відновлення всюди одночасно, ми б це зробили, але, на жаль, такої можливості немає. Зараз є ризик, що ті об’єкти, які затвердили, але на які ще не виділено фінансування, ми взагалі втратимо з програми через загальний брак фінансування. І ми не розуміємо, коли буде та чи буде взагалі наступна черга. Ми можемо втратити 5-7 об’єктів, які мали пряме фінансування з боку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, мова про спортивну школу в Ірпені. Але Президент Азербайджану поки усно затвердив, що вони будуть фінансувати відбудову цієї школи. Вони дуже люблять Ірпінь, там навіть пам’ятник матері Алієва є (Заріфа Алієва – мати чинного президента Азербайджану Ільхам Алієва, – KВ). Тож, подекуди ситуацію рятують донори. Десь втратили, десь знайшли.
KВ: Оцініть співвідношення реальних можливостей країни, області, громад в контексті відбудови Київщини до існуючої потреби?
Руслан Кравченко: Важко сформувати потребу по фінансуванню, поки по всім об’єктам немає проєктно-кошторисної документації. Також, в нас є будівельні матеріали, ціни на які в цих документах і на ринку різняться. Ми витрачаємо час на коригування, а без цього рухатись далі ми не можемо.
Ми почали укладати договори з динамічними цінами, що дало можливість спілкуватись з підрядниками іншою мовою. Вони можуть подавати кошториси з завищеними цінами, але це не означає, що ми закриємо акт виконаних робіт по цим цінам. Ми робимо власні перерахунки за ринковими цінами й платимо виключно по них. Такі кейси вже були. Ми в процесі, але попереду велика робота. По соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 90% відбудованих об’єктів
KВ: Чи задоволені ви процесом відновлення загалом, як людина і як керівник?
Руслан Кравченко: Я задоволений тим, що під час війни ми маємо можливість відновлення взагалі. Як менеджер, як очільник даної організації, я не задоволений темпами відновлення і процесом відновлення по тим об'єктам, де ми маємо можливість це робити оперативніше.
Звинувачувати когось я не буду, це спільна відповідальність, але, скажу фактами: іноді процес тормозить розробка проєктно-кошторисної документації, тендерна процедура, безвідповідальні підрядники, іноді є питання стосовно фінансування. До цієї посади я вважав, що відновлення можливе взагалі тільки після завершення війни. Але керівництво держави знаходить кошти і можливості потроху повертати людей додому вже зараз, і ми працюємо у цьому напрямі.
З позитивного, задоволений тим, що по соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 80-90% відбудованих об’єктів. Це школи, дитячі садки і медичні заклади. У нас ще багато об’єктів запроєктовано, багато перебувають в роботі, і я вважаю, що потребу по навчальним закладам ми зможемо перекрити до кінця 2024 року.
KВ: Вам доводиться як керівнику регіону втручатися в мікро-менеджмент?
Руслан Кравченко: Лише в виняткових ситуаціях. І в форматі наради, щоб розібратись в тій чи іншій ситуації комплексно. Наприклад, є скарга від журналістів або від суспільства, ознаки корупції чи взагалі будь-якого злочину. Або ж є скарги від департаменту чи підрядної організації.
А взагалі в Департаменті (Департаменті регіонального розвитку КОДА, – KВ) є спеціалісти вузького профілю, кожен з яких відповідає за свою частину – це технагляд, який перевіряє якість та об'єм виконаних робіт, ставить свій підпис відповідно до своєї професії і відповідає за те, що він прийняв й підписав. Також, є спеціалісти, які проводять тендерні процедури, і відповідно до своїх навичок і професії відповідають за це. Тому в мене нема необхідності перевіряти роботу за кожним, бо в нас працюють професіонали своєї справи.
KВ: Що може покращити існуючу систему, які нововведення хотілося б запровадити і що цьому заважає?
Руслан Кравченко: Найкраща система, яка могла б задовольнити всіх, це система BIM. Там потрібна спеціальна апаратура, програми, але це дуже крутий інструмент для прозорого моніторингу й здійснення роботи. Вона працює у США та Європі. Я звертався до нардепів, щоб вони це розглянули як флагманский проєкт, що міг би запуститись на Київщині. Але поки рухів немає, адже це також потребує фінансування. Це дуже зручна, автоматизована платформа. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня
KВ: Що стало передумовою створення робочої групи “Прозорість і підзвітність” і як організована робота в її рамках?
Руслан Кравченко: Спочатку була створена спостережна рада при Київській обласній адміністрації, куди увійшли представники майже всіх антикорупційних громадських організацій, які діють в Україні. Це була моя особиста ініціатива. Жодна посадова особа до складу ради не входить. Організації, які входять до складу ради, самостійно приймають ті чи інші рішення й доповідають про них.
За кожним їх запитом надаємо всі необхідні пояснення й документи. Всі порушені питання зі сторони ради ми спільно пропрацьовуємо та виправляємо, або ж вони можуть звернутись до правоохоронних органів. Зі сторони підрядників чи адміністрації ніхто на раду не впливає. Крім того, за моїм дорученням, надаємо правоохоронним органами без ухвал слідчого судді всі необхідні документи і матеріали, які стосуються відбудови, а також тендерних процедур. Це рішення стосувалося всієї адміністрації, всіх департаментів, районів. На це орієнтуємо і громади.
Як колишній працівник правоохоронного органу розумію, що, на жаль, суспільство нам не довіряє і не вірить. Недостатньо просто говорити, що ми чесні. Це потрібно доводити. Тому я звернувся до правоохоронців з проханням регулярного контролю всіх етапів відбудови області.
Якщо бачу повідомлення ЗМІ про порушення, то і сам звертаюся до правоохоронних органів. Прошу розслідувати ситуацію, де надалі вони ставлять крапку. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня.
Посилення антикорупційних заходів – це загальнодержавна ініціатива в цілому. Є відповідне рішення Кабміну. У нас була своя спостережна рада і до цього рішення, але зараз ми працюємо в форматі групи “Прозорість і підзвітність”.
Є ще одне ноу-хау з нашого боку, воно стосується у першу чергу UNITED24, технічний нагляд якого на Київщині здійснює ПРООН. Вони взяли на себе перевірку тендерів, документації, опрацювання технічних завдань. ПРООН виступив гарантом між донорами, замовниками і виконавцями. Це об'єктивний спостерігач. І мені дуже сподобалась ця концепція. Тому попросив ПРООН здійснювати такий же нагляд за відбудовою об'єктів коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наразі вони здійснюють технічний нагляд по ще 56 об’єктам. Для мене це велика перемога, бо це збільшує довіру.
Нещодавно, був інформаційний напад на мене та мого радника щодо відбудови у Гостомелі. Начебто ми безпідставно 4 рази відміняли результати тендеру після його проведення. Таке рішення було підтримано ПРООН, бо переможці не відповідали всім умовам тендерів. Все відбулось об’єктивно.
KВ: Які результати роботи цієї групи, скільки людей притягнуто до відповідальності?
Руслан Кравченко: В адміністрації нема спецназу, слідчого органу і суду, щоб я тут відразу, затримав, притягнув до відповідальності і покарав. Є правоохоронні органи, які наділені відповідними повноваженнями. Вже притягнуто низку підрядних організацій та технагляд. Торік органи правопорядку Київщини розслідували 90 кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами під час відбудови інфраструктурних обʼєктів. Про це навiть робив розгорнуту публікацію на своїй сторінці (сторінка Руслана Кравченка в соціальній мережі Facebook, – KВ).
Робоча група – це не просто про покарання. Це майданчик для комунікації та спільних рішень, які дозволяють нам запобігати неефективному використанню коштів. Наведу лише один приклад. Нещодавно виникло резонансне питання щодо наміру міськради Вишневого реконструювати колишній кінотеатру “Промінь” під громадську будівлю для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та ЦНАПу. Робоча група після вивчення всієї документації рекомендувала відмовитися від цих планів. Бо використання 193 млн гривень бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради є недоцільним. Договор підряду за цією закупівлею розірвали.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
KВ: Розкажіть про фортифікацію, адже це питання тригерить всіх через можливу загрозу повторного наступу на Київ. Чи захищена Київщина або можливо ще продовжується будівництво?
Руслан Кравченко: На своєму рівні ми активно почали будувати ще в 2022 році одразу після деокупації. Коли я прийшов в адміністрацію в 2023 році – продовжили. Наразі продовжуємо будівництво фортифікацій відповідно до державних задач. Тому так як росіяни проходили в лютому 2022 року – це більше неможливо. Київська ОВА постійно спрацює над цим питанням спільно з військовими та Міноборони.
KВ: В Чорнобильській зоні будуєте?
Руслан Кравченко: Будуємо усюди, де це необхідно. Чорнобильська зона – важкий регіон, там дуже багато радіації. Але перед нами є завдання від керівництва держави і ми їх виконуємо.
KВ: Побудова фортифікацій покладається на державний чи на регіональний бюджет?
Руслан Кравченко: В 2023 році ми будували за свій кошт. З грошей, які ми тоді виділяли, а це 70 мільйонів гривень, у нас частина залишилася. Зараз ми будуємо за державний кошт.
KВ: Місце, де будувати, вказують військові?
Руслан Кравченко: Так. Самостійно не можемо обирати місце будівництва фортифікаційних споруд. Ми вжили максимальні заходи для безпеки нашого регіону, як прикордонної частини, так і захисту критичної інфраструктури. Робота продовжується – постійно збільшуємо захист.
KВ: Чи будуть відновлені всі мости?
Руслан Кравченко: Є мости, які використовуються для військових цілей. Їх поки не відновлюватимемо.
KВ: Чи не бракує вам військового досвіду для керування областю, що межує з країною-співагресором?
Руслан Кравченко: Я вивчав на військово-юридичному факультеті тактику та стратегію ведення військових дій, був військовослужбовцем. Досвіду проведення бойових дій у мене не було. Але є військове керівництво і Генштаб. Ми працюємо в повній синергії.
Зараз наша адміністрація є і державною, і військовою. Ми виконуємо низку завдань військового характеру, максимально допомагаємо ЗСУ. Серед іншого підтримуємо наші підшефні 72-ту та 114-ту бригади, Нацгвардію, сили ППО та інші військові частини.
Мобільним вогневим групам, у складі сил ППО, які захищають Київщину, ми передали 75 пікапів, обладнаних кулеметами, лазерами, біноклями тощо. Дякую нашим вогневим групам за ефективну роботу по ворожим цілям! Машини закуплені за кошти області, районів, громад, благодійних фондів. Долучається відповідальний бізнес. Наприклад, 41 із 75 пікапів передала компанія BMW, це абсолютно нові авто. Вдячний за таку допомогу керівнику компанії Еріку Бернінгу (гендиректор “BMW Украина”, – KВ).
KВ: Війна та її наслідки відклали екологічні проблеми на другий план. Які екологічні виклики стоять зараз перед Київською областю?
Руслан Кравченко: Екологічні проблеми області чималі. Є, наприклад, стихійні звалища відходів. Одне з таких в Ірпені. З одного боку, юридично воно легалізовано міськрадою. А на рівні області та прокуратури бачимо порушення під час тієї легалізації. Поставлять крапку правоохоронці і експертиза, але попередній виїзд встановив максимальну кількість забруднення. І це є проблема. Я хочу, щоб разом з правоохоронцями ми зафіксували її і почали перевірки всіх звалищ області.
У Бородянці є сміттєзвалище. Там здійснювалось провадження з 2016 року, була експертиза, яка не виявила порушень. Але ми знаємо про забруднення землі, яке не передбачалося відповідно до дозвільних документів. Хай правоохоронці поставлять крапку і в цій історії.
KВ: Як взагалі вирішувати питання зі сміттєзвалищами, бо у нас через війну шалена кількість будівельного сміття. Що з ним робити?
Руслан Кравченко: Будувати сміттєпереробні заводи. А також готувати майданчики, куди ми будемо звозити сміття.
KВ: А хто це повинен робити – громади чи має бути якась державна або регіональна програма?
Руслан Кравченко: Є програма на рівні Міністерства екології. Вони розробляють проєкти і шукають спонсорів та шляхи їх реалізації.
KВ: Багато іноземних партнерів надають та пропонують допомогу Київщині. А чи приходять інвестори, які попри війну, наприклад, хочуть збудувати тут сміттєпереробний завод чи почати якесь виробництво?
Руслан Кравченко: Щодо сміттєпереробного заводу є розмови, що ті чи інші зацікавлені особи шукають основного донора з Італії, Австрії. Вже готові рухатися. Я тільки “за”.
Є реальні донори, які приходять і запускають свої бізнеси. Наприклад, американська компанія з виробництва бетону відкрила новий великий термінал у Вишневому. Також вони відкривають лінію в Білій Церкві з виробництва модульних будинків.
В індустріальному парку в Білій Церкві, наприклад, також американська компанія взяла в оренду майданчик для своїх виробництв. Також в області іноземцями налагоджується виробництво мила. Одним словом, є і американські, і європейські інвестори, які зацікавлені в розміщені свого бізнесу на Київщині.
KВ: Яка увага на обласному рівні приділяється ВПО? Які програми є для їх підтримки для інтеграції в життя регіону?
Руслан Кравченко: На Київщині зареєстровано 328 тисяч ВПО. Міністерство реінтеграції проаналізувало дані і виявило, що частина ВПО у нас – це кияни і навіть люди із західних областей. Всю інформацію перевіряємо.
Також маємо велику частину внутрішніх ВПО в Київській області. Всім надаємо необхідну допомогу. У нас є компактні місця проживання, включно з модульними містечками. На сьогодні вони заповнені не повністю. Найбільшу кількість такого житла, зокрема з підвищеним комфортом, зосереджено в Ірпені. Разом з міжнародними партнерами долучаємося до покращення умов проживання. З обласного бюджету виділяємо кошти на проведення водних та енергетичних мереж.
Є обласна програма для покращення гуртожитків, які належать області. Допомагають в реконструкції і міжнародні донори.
Максимально великий внесок для підтримки ВПО робить Хансен (американский меценат Делл Лой Хансен, – KВ). Він купив багатоквартирний будинок, побудував маленьке містечко для літніх людей. Триває будівництво третьої черги “Містечка Хансена”, де крім житла буде школа та садочок. Меценат також планує виділяти по 35 тисяч доларів на приватні будинки в рамках третього етапу “єВідновлення”. Тобто держава виділила кошти по своєму коефіцієнту, а він буде відбирати ще людей – інвалідів, багатодітних – і додаватиме зі свого фонду 35 тисяч доларів на кожний будинок.
KВ: А чи є обласні програми для адаптації, працевлаштування, перепрофорієнтації ВПО, щоб дати можливість отримати нову професію чи права іншої категорії?
Руслан Кравченко: Ми максимально зацікавлені, щоб ВПО навчалися і працювали в своїх нових громадах. Активно допомагаємо тим, хто хоче змінювати професію і працювати в іншій сфері. Так, компанія “Віді” в Бориспільському районі планує будувати новий майданчик для продажу вантажівок. А це, щонайменше, 100 нових робочих місць.
KВ: Віталій Кличко нещодавно звітував, що Київ практично відновив своє населення до довоєнного рівня. Наскільки Київщина наразі заповнена, переповнена чи недоповнена в плані населення, у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення?
Руслан Кравченко: Виїхали ті, яким немає де жити, або не хочуть тимчасово жити, або планували виїхати раніше, а зараз скористалися можливістю. Є також ті, хто не хочуть, щоб їхні діти бачили війну, чули сирени тощо. Але більша частина цих людей хочуть повернутися, ті, хто втратив житло — чекають відбудови.
Були ситуації, коли ми приїздили, наприклад в Бородянку чи в інші міста, пропонували тим, хто втратив житло, обрати нове готове через програму “Нова оселя”, але в іншому районі. Люди, коли дізнавалися, що їх зруйнований будинок буде відбудований за якоюсь програмою – відмовлялися. Бо хочуть жити вдома і чекають відбудови.
Бажаючих отримати квартиру за цією програмою багато. Але є чітки вимоги. Чимало хто їм не відповідає. В першу чергу надаємо житло багатодітним, інвалідам. Є комісії в громадах, потім в області. Я туди навіть не входжу, щоб не було думки, що з мого боку можливий вплив. Якщо зменшити вимоги, тоді обʼєм людей збільшується. А у нас немає ресурсу, щоб задовольнити всі потреби.
KВ: Ви практикуєте не оголошені інспекційні виїзди на обʼєкти, що відбудовуються?
Руслан Кравченко: Так. У мене є навіть підрозділ “таємні покупці”, які інспектують укриття або інші обʼєкти.
KВ: Що у нас до речі з укриттями?
Руслан Кравченко: Були проблеми. 30% були не в робочому стані. Деякі закриті, деякі не відповідали вимогам, в деяких взагалі неможливо знаходитися. Деяких мерів навіть змушував посидіти на підлозі в такому непридатному укритті. Наприклад, в будинку є укриття, там хлам, сміття, ролики, велосипеди, але це найпростіше укриття. Почистити, помити та пофарбувати стіни – це небагато грошей потребує. Для того, щоб зручно було сидіти – купити деревяні піддони, в Youtube багато роликів, як із цих речей зробити якісь меблі.
Зараз задоволений процесом будівництва укриттів і ремонтів у навчальних закладах. За 2022-2023 рік ми побудували на відремонтували 1200 укриттів. Працювала область, громади, школи. Зараз продовжуємо роботу. Задоволений нашими результатами – 97% шкіл можуть навчати дітей офлайн. Лише 3%, в яких поки немає належних укриттів, – на дистанційці. Але це тимчасово. Працюємо, щоб і це вирішити.
Чимало укриттів робимо у співфінансуванні з громадами. Коли починали, багато з них не вірили, що вони зараз витратять 200-300 тисяч гривень (на проєктно-кошторисну документацію, – KВ) і їм дадуть кошти на будівництво укриття. Але хто повірив мені тоді на нарадах і розробили – зараз з укриттями. Кошти виділяють і з держбюджету, і обласна військова адміністрація. Минулого року ми виділили громадам 220 мільйонів гривень з обласного бюджету на будівництво укриттів.
Вважаю, що Київщина найкраща в Україні по облаштуванню укриттів. Є укриття подвійного призначення. В одному із них, в Юрівці, ми вже проводили змагання обласного рівня з настільного тенісу. Потрібно, щоб ці приміщення реально слугували потім для громад, після війни, після перемоги. Я не побоюсь цього слова, що ми найкращі. Маючи бюджет Києва, ми б перевернули всі гори.
KВ: Як у регіоні просуваються процеси цифровізації?
Руслан Кравченко: Скажу чесно, мій пріоритет – зараз організувати роботу комісій на місцях, які розглядають заяви по “єВідновленню” так, щоб вони допомагали реєструватися людям, які смартфонів не мають.
Разом з цим ми створили дашборд відновлення – це інформаційна система. Заходиш на сторінку, обираєш на карті громаду, обʼєкт, який відбудовують. Натискаєш на обєʼкт і зʼявляється інформація: хто був розпорядником коштів, який бюджет. Будь-який міжнародний партнер, спонсор зайде, подивиться – все прозоро. Ми перша область, яка це зробила.
Також ми на першому місці в Україні по кількості поданих проєктів до DREAM (цифрова платформа Мінінфраструктури про проєкти відбудови, – KВ). Ми навіть отримали відзнаку за перше місце по використанню даної програми (показує на планшетку з логотипом платформи).
KВ: Чи є у вас порозуміння з Київською обласною радою? Наприклад, в Київраді багато критики, бо є потужна опозиційна фракція “Європейська солідарність”, тому достатньо складно входять в конструктив, але входять. Чи відчуваєте ви політичні рухи на рівні громад або на рівні обласної ради, які б заважали чи можливо якимось чином уповільнювали конструктивну роботу?
Руслан Кравченко: На рівні громад неконструктив виникає, на жаль. Боротьба за владу, зняття секретарів, зняття ще когось. В умовах війни це заважає і гальмує певні процеси.
На обласному рівні… Коли я прийшов виконувати ці обовʼязки, була мета, щоб ми працювали в конструктиві, без політичної боротьби. Моє звернення стосувалося головного: давайте працювати без політики, разом, у нас дуже багато завдань – це обороноздатність, безпека області та її мешканців, допомога Збройним Силам, відбудова, розвиток економіки. Я вважаю, що разом ми цього досягли. Більш-менш проходимо цей шлях без якоїсь політичної боротьби.
KВ: Гострих кутів немає чи вони є, але вдається їх вирішувати?
Руслан Кравченко: Авжеж є питання. Все обговорюємо. Завжди у будь-якому питанні потрібно виходити порозуміння і знаходити золоту середину.
KВ: Ви говорите безпосередньо з керівництвом ради чи до вас приходять депутати?
Руслан Кравченко: Депутати приходять.
KВ: Що хочуть?
Руслан Кравченко: Фінансування на ту чи іншу програму, на допомогу тій чи іншій громаді. Загалом я можу сказати, що ми в повному конструктивні працюємо. Питання виникають, але гострі кути ми проходимо.
Важкі справи в прокуратурі дали досвід, щоб стати кризовим менеджером
KВ: Київські обласні ради достатньо активно можуть бути в опозиції до голів. Війна трошки ситуацію змінила, але війна не завадила переобрати керівництво Київської обласної ради. Яким чином ви знайшли з ними конструктив: вам вдалося знайти підхід чи вони “попустилися”?
Руслан Кравченко: Я вважаю, що ми разом знайшли цей конструктив. У мене не було досвіду роботи на посаді в адміністрації. У мене був інший досвід – 11 років роботи в органах прокуратури. Я був на різних посадах, в тому числі на керівних, і проходив тяжкі для себе життєві обставини. Це і окупація Криму, коли я виїздив на всі захоплені військові частини, фіксував, тому що я був єдиним слідчим на весь Севастопольський гарнізон. В Дебальцево я був військовим прокурором, там різні ситуації були. Потім в Генеральній прокуратурі у мене були важкі справи: “кримські справи” проти росіян, які брали участь в захопленні Криму, справа проти колишнього президента Януковича з подальшим зі сторони росії розшуком мене і заочним арештом… Потім була Буча. Після її деокупації я займався там організацією розслідування і керуванням слідчо-прокурорською групою щодо фіксування і розслідування злочинів.
Все це дало досвід, щоб стати кризовим менеджером. Я отримую задоволення, коли вирішую ту чи іншу проблему. Сам процес вирішення не дуже сильно подобається, але задоволення від результату отримую.
KВ: Вам часто доводиться кричати на підлеглих чи у вашій менеджерській структурі немає такого поняття як підвищення голосу?
Руслан Кравченко: По-різному буває (посміхається, — KВ). Але всі ми вчимось і зараз в цьому питанні я вже став інакший.
KВ: Хто вам, до речі, запропонував очолити Київську обласну військову адміністрацію?
Руслан Кравченко: Президент В нинішній час нашими викликами є вижити, перемогти, максимально допомогти
KВ: Коли ви прийшли на цю посаду і попрацювали перші сто дні, який виклик для вас виявився найнеочікуванішим?
Руслан Кравченко: Чесно кажучи, я не до кінця розумів обсяг завдань, викликів і роботи, які можуть бути на цій посаді.
KВ: Лишаєтеся тут спати?
Руслан Кравченко: Інколи. До кінця дня я точно тут. Але де б ти не знаходився, в якій точці області, або вдома – я завжди на роботі. Розслабитися неможливо. Тому що телефон завжди разом зі мною. Завжди ти на ті чи інші питання відповідаєш, щось організовуєш.
Стратегія і тактика була наступна – максимально завантажити себе інформацією. Перший місяць було важко охопити всю інформацію, але моя тактика спрацювала. Через місяць мені стало легше, пройшов другий, третій місяць – ще легше.
Я кажу людям, які займають деякі посади, по своєму прикладу: якщо хочеш зрозуміти, як воно працює, треба стати начальником відділу, працівником, який оголошує тендер чи щось, щоб прожити цю всю інформацію, а потім зрозуміти, як всі процеси відбуваються.
KВ: Зараз ця посада для вас – зона комфорту?
Руслан Кравченко: В мирний час ця посада відповідає за розвиток регіону, заведення нового бізнесу, створення нових робочих місць. А зараз інші виклики – вижити, перемогти, максимально допомогти і плюс те, про що я казав вище.
Зараз виклики йдуть один за іншим. Ти їх вирішуєш швидко і результативно. Щойно подумаєш, що все, впорався – зʼявляються нові завдання і нові виклики. В умовах війни поставити крапку просто неможливо.
Від здорової конкуренції громад, міст та сіл ростуть всі разом в тому чи іншому співвідношенні
KВ: В майбутньому ви бачите себе в силових органах, чи вам більше до душі ця нова історія з адмініструванням територій. Або можливо є політичні амбіції?
Руслан Кравченко: Політика точно не цікавить. Мені подобається бути, образно кажучи, кризовим менеджером. Великий досвід я отримав і отримую далі, завдяки керівництву держави, кожному керівнику громади, депутатам, моїм колегам – заступникам, очільникам департаментів. У мене дуже багато завдань, які ще не виконані.
Кризовий менеджмент мені більш цікавий, тому що ти більше розвиваєшся. Прокуратура – це один напрямок – нагляд за дотриманням законодавства під час здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру, здійснення державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. А тут 12 департаментів, 7 управлінь, служба у справах дітей та сім’ї та державний архів Київської області – відповідно 21 напрямок… Сніг випав – ти відповідаєш, щоб кожен громадянин безпечно доїхав від точки А до точки Б. Якщо, не дай Бог, дітки отруїлися в школі або дитячому садочку – також ти відповідаєш. І так по кожному із напрямків – відповідальність на голові області. Чим більше завдань, проблем, тим більше ти вчишся, це більш цікаво. Як я вже говорив, отримуєш задоволення від результату вирішення того чи іншого завдання чи проблеми.
Щодо амбіцій у майбутньому… У мене амбіції досягти результату тут. Для мене задоволення, щоб наша область була краща, щоб вона була прикладом для інших областей, щоб люди тут проживали в безпеці та комфорті, могли навчати своїх дітей і мати гідну роботу. Ось створили дашборд – ми є прикладом для інших областей. Здорова конкуренція між областями – це нормально. Я їжджу на наради до громад, до районів і кажу, щоб кожна громада, кожне село, кожне місто між собою конкурували. Тому що від здорової конкуренції виграють всі разом в тому чи іншому співвідношенні.
Найбільша моя зацікавленість – у досягненні конкретних результатів на цій посаді. Багато що зроблено вже, хочеться досягти ще більше конкретних результатів. Хочеться відбудувати всю Київську область, або, наприклад, всю цивільну інфраструктуру – дитячі садочки, школи. Максимально відбудувати. Ми працюємо над економічним розвитком регіону: залучаємо нові інвестиції, відкриваємо нові виробництва. Але зупинятися ще рано – попереду багато роботи.
Спілкувалися Альона Мельник, Анастасія Олійник
КиївВлада
7 березня 2024 г. 15:43
Раздел: Новини
Ще майже 500 БпЛА вирушили на Донбас до Захисників 112-ї бригади ТрО міста Києва, – Кличко
Київ передав чергову партію з майже 500 БпЛА різних типів на схід України до бійців 112-ї бригади територіальної оборони (ТрО) міста Києва.
Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Київської міської державної адміністрації (КМДА).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Громада Києва продовжує допомагати нашим Захисникам. Чергова партія такого необхідного обладнання – майже 500 БпЛА різних типів, закуплених за кошти столиці, вирушили на Донбас до бійців 112-ї бригади ТрО міста Києва”, – розповів мер Києва Віталій Кличко.
Він також зазначив, що минулого року місто спрямувало за запитами 112-ї бригади на її оснащення понад 236 млн гривень.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Загалом за кошти громади бригада придбала вже понад 2000 БпЛА. Зокрема, 1850 FPV-дронів, 4 важких ударних бомбери, 235 розвідувальних БпЛА.
“Бійці зазначають, що цей вид озброєння допомагає нищити ворога більш ефективно і зберігати життя Захисників”, – підкреслив мер Києва.
Він також додав, що на кошти, виділені столицею, військові 112-ї бригади, зокрема, обладнали полігон для підготовки бійців до виконання бойових завдань, ремонтують автомобілі та транспорт спецпризначення.
Раніше KВ писала, що столична міськрада вчора збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” на 2024 рік більш ніж удвічі – з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Додаткові кошти керівництво Києва планує (обіцяє) направити будівництво та реконструкцію укриттів у навчальних закладах, придбання БПЛА, підготовку операторів дронів та матеріально-технічне забезпечення сил оборони. Разом з тим, це не означає, що Департамент муніципальної безпеки КМДА та інші розпорядники бюджетних коштів точно отримають це фінансування, адже в бюджеті міста 29 лютого 2024 року на це заклали лише близько 1 млрд гривень. До того ж, передбачити гроші в бюджеті і реально їх в повному обсязі ефективно використати на поставлені завдання – зовсім різні речі. Претензії до того, як столична мерія та РДА витрачають бюджетні кошти в умовах війни – в першу чергу це стосується якраз облаштування захисних споруд – залишаються.
Читайте: Передали ще один автомобіль для відокремленого батальйону піхоти, – Сапожко
Фото: КМДА
КиївВлада
29 лютого 2024 г. 16:42
Раздел: Новини
Київрада розпочала процес відведення ділянки в центрі столиці в оренду компанії Кличка-молодшого
Столична міськрада надала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо надання ділянки на вул. Б. Хмельницького, 34, літ. Б, Б' в оренду ТОВ “ВІТ-Плюс”, бенефіціаром якого є брат очільника Києва Володимир Кличко. Надалі Київрада зможе здійснити відповідний землевідвід, а вказана компанія отримає можливість побудувати там адміністративний або офісний будинок. Таким чином, депутатський корпус заплющив очі на багаторічні скандали щодо цієї адреси: саме там знаходиться будівля, яка свого часу знаходилася в комунальній власності, яка, ймовірно, неправомірно використовувалася готелем Кличка-молодшого “11 Mirrors” і яка на сумнівних підставах опинилася в його власності.
Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання столична міськрада погодила проєкт рішення №08/231-887/ПР від 14 липня 2023 року щодо надання ТОВ “ВІТ-Плюс” дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на вул. Б. Хмельницького, 34, літ. Б, Б' у Шевченківському районі Києва.Підписуйтесь на “КиївВладу”
Суб'єктами подання цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА. У сесійній залі за затвердження вказаного проєкту рішення проголосували 63 депутати.
Йдеться про ділянку площею 0,11 га з обліковим номером 76:013:0204. ТОВ “ВІТ-Плюс” планує отримати цю землю “для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку”. Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту рішення, на цій ділянці розташований нежитловий будинок загальною площею 1419,3 кв.м, який належить вищезгаданій компанії. Також уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, ця земля за функціональним призначенням належить до території громадських будівель і споруд (існуючі).
Матеріали аерофотозйомки цієї ділянки
Варто зазначити, що, як повідомив під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко, міський голова Києва Віталій Кличко заявив про конфлікт інтересів при розгляді даного питання. Відповідно, якби очільник столиці був присутній на засіданні, він не мав би права голосувати за цей проєкт рішення і брати участь в його обговоренні.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як повідомляла KВ, вищезгадана будівля тривалий час знаходилась у комунальній власності, а її орендарем до 2019 року було ТОВ “Альтернатива” – компанія із орбіти Сергія Алєксєєва та Сергія Боярчукова, які є близькими товаришами Віталія Кличка. При цьому, в Київраді неодноразово піднімалося питання щодо нецільового використання даного об'єкту нерухомості. Так, замість розміщення там музею та бібліотеки, як це було передбачено відповідним договором оренди, укладеним з КМДА, ця будівля використовувалася готелем “11 Mirrors”, який належить брату очільника міста – відомому в минулому боксеру та готельєру Володимиру Кличку. У зв'язку з цим, зокрема, деякі депутати міськради закликали столичну міськдержадміністрацію застосовувати штрафні санкції до орендаря або "виселити" його. Втім, жодного результату такі заяви не мали.
Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева
Надалі, наприкінці 2019 року, власником даної споруди стало вищезгадане ТОВ “ВІТ-Плюс”, власником якого є все той же Кличко-молодший. При цьому, і порушення умов орендної угоди, і приватизація вказаної будівлі ще влітку 2019 року зацікавили правоохоронців – відповідне кримінальне провадження було відкрито Державним бюро розслідувань (ДБР). Зокрема, слідчі припускали, що посадові особи КМДА “за попередньою змовою з невстановленими особами вчинили дії, спрямовані на заволодіння майном територіальної громади Києва”.
Читайте: Новогодний подарок: “отель Владимира Кличко” вновь попал под арест
Станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів відповідного слідства не був притягнутий до відповідальності.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Читайте: Засідання Київради 29.02.2024 року: онлайн-трансляція та порядок денний
Фото: з відкритих джерел
КиївВлада
22 лютого 2024 г. 21:12
Раздел: Тексти
Х-мародери: на острові Муромець гендир “Київводоканалу” та радник мера столиці привласнюють десятки заповідних гектарів
Під час розслідування Державного бюро розслідувань (ДБР) земельних махінацій в Х-парку на київському острові Муромець з’ясувалось, що земельні ділянки, які безкоштовно використовуються оточенням Віталія Кличка, були розділені на частки, а сусідні з ними – самочинно захоплені. Департамент земельних ресурсів КМДА підтвердив наявність земельної афери, але тепер намагається її приховати.
Як стало відомо КиївВладі, минулого року Департамент земельних ресурсів КМДА (ДепЗем) проводив перевірку законності використання комунальних земель на острові Муромець, який знаходиться між Оболонню та Троєщиною. Джерала в ДепЗемі розповіли, що сьогодні акт цієї перевірки, з яким ми встигли ознайомитись, відмінено, на робітників, які його складали, чиниться тиск, а зазначені в акті факти намагаються приховати.
Втім, це вже глухий номер, бо ці ж дані частково є в Держгеокадастрі, а також постанові Печерського райсуду по справі №757/24774/23-к від 15 червня 2023 року, якою було накладено арешт на земельні ділянки острову Муромець в рамках кримінального провадження №42022100000000366. Ця ж інформація є в ДБР Києва, яке веде це кримінальне розслідування з 13 липня 2023 року.
Викрити земельну аферу вдалося завдяки тому, що минулого року правоохоронці залучили представників ДепЗему до огляду місця події в Х-парку. Після чого геодезисти підвідомчого ДепЗему КП “Київський інститут земельних відносин” склали “Технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною…” (згадка поо звіт міститься в постанові Печерського райсуду), в якому вказали, що вбачають факти самовільного захоплення більше десятка земельних ділянок, прилеглих до земель, що передані ТОВ “Інноваційний спортивний парк” під створення “спортивного парку”.
По слідах цього звіту ДепЗем вже самостійно провів власну перевірку, про яку йдеться на початку тексту, та виявив, що одна земельна ділянка “всохла” з майже 6 гектарів до 430 квадратних метрів та “переїхала” в іншу – віддалену частину острову Муромець, а друга – взагалі зникла. І, відповідно, ніякого “спортивного парку” на них немає.
Кримінальна передісторія
Все почалося 1,5 роки тому, коли КиївВлада опублікувала журналістське розслідування щодо Х-парку (частина перша та частина друга). Тоді ми детально розповіли, як за мерства Віталія Кличка 36 га земель острову Муромець без будь-якої орендної плати за Інвестиційним договором №050-13/і/155 від 30.10.2015 року “для створення спортивного парку” було віддано ТОВ “Інноваційний спортивний парк”.
Цю компанію було засновано спецально під створення Х-парку наближеними до мера особами:
- радником мера Києва та колишнім бізнес-партнером брата мера Юрієм Зозулею;
- Олегом Лисюком, який з минулого року займає посаду гендиректора ПрАТ АК "Київводоканал", до цього обіймав посаду відповідального за реконструкцію Бортницької станції аерації (БСА). До Революції Гідності Олег Лисюк був депутатом Донецької міської ради від Партії регіонів, очолював будівництво гелікоптерного майданчика на Парковому узвозі для президента-втікача Віктора Януковича та був наближений до сина президента-втікача Олександра Януковича.
Підкреслимо: з 2015 року ці люди використовували землю острову Муромець безкоштовно. Бо в бюджет міста вони зробили лише одноразовий платіж у розмірі 1,2 млн гривень за 15 років, що означає 6,6 тис. гривень на місяць. Отримати в заповідному центрі столиці 36 гекатрів за таку символічну плату, вочевидь, можуть тільки дуже наближені до влади ділки.
Від компанії-інвестора вимагалось створити на острові спортивний парк із збірно-розбірних конструкцій, вкласти в це свої чи залучені гроші, але не будувати нічого капітального (тобто без фундаментів), щоб всі споруди за добу можна було розібрати та привести ділянку в первісний стан. Так вимагає діюче законодавство.
КиївВлада зацікавились ситуацією, коли ми отримали Акт перевірки, проведеної восени 2021 року Департаментом культури КМДА (ДепКульт), якому підвідомчі 26 га Х-парку. На той час ДепКульт очолила Яна Барінова, а до того ним протягом 7 років керувала Діана Попова (сьогодні директор Музею історії міста Києва).
Команда Барінової (яка протрималась недовго, бо після початку повномасштабного вторгнення рф Яна з донькою виїхала за кордон) вдалось викрити незаконну схему, яку попередники ховали шість років. Перевіряючі побачили, що на комунальних землях острову поза проектом побудовано 80 об’єктів із зовсім іншим цільовим призначенням: не про спорт, а про випити, поїсти та перепочити. В ході журналістського розслідування ми також з’ясували, що побудовані ресторани, готелі та альтанки мають ознаки капітальних споруд, а ще на острові виявились незаконно вириті нові водойми, і куди подівся пісок з їх дна – невідомо.
В результаті, 13 липня 2022 року за матеріалами нашого розслідування київське ДБР розпочало згадуване кримінальне провадження. Від самого початку правоохоронцям ставили палки в колеса:
- то судипо пів року не підписували постанови про огляд місця події;
- то слідчий “погорів” на допиті одного з заступників голови КМДА (після чого поміняли слідчого, а не чиновника);
- то кримінальне провадження забрали та відправили в Оболонське районне управління ГУ Нацполіції в Києві, а поки везли, щось не довезли.
Тільки завдяки втручанню громадськості та депутатського корпусу в 2022 році цю резонансну справу вдалося повернути для розслідування в ДБР в Києві. Саме тоді директор ДБР в Києві Сергій Корень пообіцяв взяти її під особистий контроль, і нарешті розпочались реальні слідчі дії, у тому числі, огляд місця події із залученням представників ДепЗему, про який ми згадали на початку.
Читайте: Кримінальне провадження по X-Park: ДБР проводить виїмку документів в Департаменті культури та Департаменті економіки та інвестицій КМДА
Але водночас з боку співзасновника “Інноваційного спортивного парку” Юрія Зозулі, понеслась брудна інформаційна кампанія про тиск на бізнес та спорт зі сторони “поганих” правоохоронців, перевіряючих з ДепКульту, громадськості та журналістів. Під час цієї кампанії пан Зозуля не нехтував нічим: огульні вкиди про нібито вимогу хабара від перевіряючих (заяв в поліцію Зозуля не робив), перехід на особистості та брудні емоційні висловлювання в мережі і навіть в деяких “змі” (приміщення яких розташовані на території Х-парку), переслідування викривачів та розслідувачів, у тому числі – дзвінки якихось нібито “працівників СБУ” і “попередженнями”.
Брудна боротьба не є якимось дивом для Х-парку. В 2015 році, коли на Муромці розпочиналась забудова і закладались перші фундаменти (що, нагадаємо, заборонено і є прямою ознакою капітальної забудови) під альтанки “Ріно парку”, проти цього активно виступив Валерій Кухар, останній де-факто діючий директор комунального парку “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, на території якого і будували Х-парк. Після того, як він дав інтерв’ю програмі “Люстратор 7.62” телеканалу “2+2”, його звільнили, а потім ще й відкрили кримінальне провадження, і як директор парку підозрює, справа була замовною, і в цьому не обійшлось без Юрія Зозулі.
Судячи із історії Муромцю, всіх, хто колись намагався донести інформацію про те, що на Муромці наближені до мера люди фактично торгують комунальною землею для своїх (керівників різних спортивних організацій, яким теж треба їсти), переслідували та поливали брудом. Принципові люди йшли, а друзі мера продовжували безкарно шматувати острів.А нещодавно Юрій Зозуля добіг до Президента в складі Маніфест-42 (який захищає Ігоря Мазепу, підозрюваного у привласненні замлі біля Київської ГЕС, – KВ), де видає себе за звичайного підприємця та жаліється. Це виглядає лицемірно, але мета Зозулі проста – створити шумову завісу.
Тим часом його партнер та гендиректор ПрАТ АК “Київводоканал” Олег Лисюк, використовуючи наявний в нього адмінресурс, намагається вирішити проблему. Зокрема, судячи з аудіо-запису, який є в розпорядженні КиївВлади, на робочих нарадах в ДепКульті, куди він приходить із юристом Романом, Олег Лисюк домовляється, як легалізувати незаконні капітальні споруди в заповіднику та на землях Водного фонду, щоб залишити землю собі. Викрита земельна афера вочевидь була частиною цієї задачі.
Махінації з землею на Муромці
Під створення Х-парку з 2015 по 2021 рік загалом потрапила територія площею 36 га. Найбільша її частина (26 га) – це землі “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України” (кадастровий номер ділянки 8000000000:62:206:0085, далі – ділянка 85).
Ще дві великі земельні ділянки були надані ТОВ “Інноваційний спортивний парк” шість років потому – третього березня 2021 року, коли до Інвестиційного договору було підписано додаткову угоду №5. Перша ділянка (обліковий номер :62:206:0019, далі – ділянка 19) підвідомча КК “Київавтодор”, мала площу 5,77 га. Друга ділянка (обліковий номер :62:206:0086, далі – ділянка 86) відносилась до земель КП УЗН Деснянського району КО “Київзеленбуд” і мала площу 3, 99 гектара.
Земельна оборудка стосується саме цих двох ділянок.
Ось 36 гектарів, переданих за Інвестиційним договором ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (за даними 2021 року):
- зелений контур (ділянка 85) – 26 га ДепКульту;
- жовтий контур (ділянка 19) – 5,77 га КК “Київавтодор”;
- червоний контур (ділянка 86)- 3,99 га КП УЗН Деснянського району КО “Київзеленбуд”.
Якщо сьогодні ви зайдете на портал https://kadastr-service.com.ua (дублює дані тимчасово закритої Публічної кадастрової мапи України) і пошукаєте ділянку 19 на острові Муромець, то побачите, що її площа складає усього 430 кв метрів і вона тепер знаходиться в іншій його частині, а великої ділянки 86, підпорядкованої КО “Київзеленбуд” не існує взагалі.
Натомість на місцевості, де були 19 та 86 ділянки, з’явились вісім інших.
Ділянка 19, підвідомча КК “Київавтодор” та передана під створення “спортивного парку” ТОВ “Інноваційний спортивний парк”: помаранчевим – межі ділянки у 2021 році, рожева крапка – 430 кв. метрів – площа та розташування ділянки після нової реєстрації в Держгеокадастрі
Замість ділянки 19 розташовані (далі для спрощення даємо тільки дві останні цифри кадастрового номеру 8000000000:62:206:00ХХ):
1. Ділянка 50 площею 2,58 га (для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами).
2. Ділянка 56 площею 2,27 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей).
3. Ділянка 45 площею 0,18 га (для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель).
4. Ділянка 44 площею 0,035 га (для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі).
5. Ділянка 03 площею 0,153 га (для експлуатації та обслуговування нежилих будівель).
6. Ділянка 52 площею 0,972 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей).
7. Ділянка 36 площею 0,156 га (землі загального користування).
А ділянка 86, якою опікувався КО“Київзеленбуд”, перетворилась на ділянку 54 трохи меншого розміру – площею 3,672 га (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей).
Коли ми отримали інформацію про те, що близько 10 га земель, переданих Х-парку в 2021 році, вже розпилено на частки, які зареєстровано в системі Держгеокадастру, то звернулись з офіційними запитами в цей орган та ДепЗем, а також неофіційно поспілкувались з їхніми співробітниками.
З’ясувалось, що ділянки 19 та 86 поділили заздалегідь – ще у 2019-2020 роках, але зареєстрували в Держгеокадастрі лише після того, як їх передали під створення Х-парку, оскільки на те нібито з’явилася “політична воля”.
Щоб поділити острів, на ділянках 19 та 86 провели “інвентаризацію земель”. Робили її два різних виконавця, і замовляли, як підозрюємо, дві різні групи зацікавлених осіб. Першу групу назвемо умовно “сусіди”, а другу – “зозулі парку”.
“Сусіди” почали першими, і ще в 2019 році від ділянки 19 КК “Київавтодор” відрізали три шматки, на яких вже була капітальна забудова (самочинна, звісно), на яку невідомо як оформлено право власності.
По-перше, це “заклад громадського харчування площею 341 кв метр”, який тепер знаходиться на новій ділянці 45. Право власності на заклад належить ТОВ "СТІГЛ – ОАВ", засновником якого є Осман Асхабов, в минулому член президії ГО "Федерація греко-римської боротьби України".
По-друге, це нежитлова будівля, яка належить особисто пану Асхабову і знаходиться поруч із “закладом громадського харчування”. Тепер під нею сформована нова ділянка 44.
По-третє, це бетонний майданчик (!), який сьогодні розташований на ділянці 03 та на який оформив право власності громадянин Кравченко Олексій Петрович. До речі, теж, можливо, гарний спортсмен і чудова людина.
На підставі права власності на існуючу нерухомість (а бетонний майданчик теж нерухомий, погодьтесь) та заяви її власників ТОВ “Геодезична компанія “Геомакс” розробила матеріали “технічної інвентаризації”, які дозволили зареєструвати ділянки в системі Держгеокадастру. Також вона прихопила земельну ділянку 52, яка знаходиться між забудовою та урізом води річки Дніпро, сподіваємось, не як майбутню прибудинкову територію чи-то приватний пляж.
ВІДПОВІДЬ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ
“Зозулі парку” підключились до “розпайовки” острову у 2020 році. Вони замовили розробку “технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель” на решту ділянки 19 (її західну частину – ближче до центрального входу в парк) та на всю 86.
Підкреслимо, що в цьому випадку інвентаризацію проводила не якесь ТОВ, а комунальне підприємство – “Київський інститут земельних відносин” ДепЗему. Судячи з відповіді Держгеокадастру, експертами КП було сформовано нові земельні ділянки: 50, 56 та 54 – це територія, на якій розташовано різні споруди Х-парку. Більш того, КП “Київський інститут земельних відносин” розробило і документацію на нову земельну ділянку 19, якій надали 430 кв метрів та заховали в іншому місці на Муромці.
Співробітник ДепЗему на правах анонімності пояснив, що ця “гра в наперстки” з ділянкою 19 була необхідна для того, щоб не підставляти посадових осіб КК “Київавтодор”, у віданні якого вона знаходилась. “Хай буде хоч у якомусь вигляді на тій же території. З ділянкою 86 такої проблеми не було, наскільки мені відомо КП УЗН Деснянського району не брав її на баланс, хоч і обслуговував, таке в них часто буває, а тому там просто немає відповідальних” – пояснив чиновник.
ВІДПОВІДЬ ДЕПЗЕМУ
В 2021 році під час реєстрації в Держгеокадастрі новій ділянці 19 дали адресу: Урочище Чорторий, парк Муромець. А от інші нові ділянки отримали адреси, які більш підходять під забудову, наприклад: Деснянський район, проспект Романа Шухевича (нібито і не на острові, і не в заповіднику взагалі). Більш того, нові земельні ділянки тепер мають інше цільове призначення – під громадську чи житлову забудову, а не рекреація чи землі загального користування.
Оскільки запахло паленим, ДепЗем в своїй відповіді написав, що не погоджував матеріали технічної інвентаризації, розробленої КП “Київський інститут земельних відносин” для реєстрації нових земельних ділянок на острові Муромець, а навпаки - відправив їх на доопрацювання виконавцю.
В самому ж КП нас запевнили (під час телефонної розмови із спеціалістом юридичного відділу), що проводили інвентаризацію не на чиєсь замовлення, а виключно на виконання міської цільової програми по інвентаризації земель (тобто ще й бюджетні кошти на цю оборутку витратили), а відправляли матеріали по всім земельним ділянкам на реєстрацію в Держгеокадастр з повного благословення ДепЗему. І в КП взагалі ні сном, ні духом про те, що ділянки 19 та 86 вже передані під створення якогось “спортивного парку”.
А нову земельну ділянку 19 площею 430 кв. метрів, як слідує з офіційної відповіді КП, вони розробили та зареєстрували в Держгеокадастрі зовсім не для того, щоб приховати сліди махінації від зменшення старої ділянки 19 площею 5,77 га, а виключно з любові до мистецтва.
ВІДПОВІДЬ КП "КИЇВСКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМВІДНОСИН"
Виходить, що сьогодні, перекидаючи одне на одного стрілки, ДепЗем та підвідомче йому КП дають прямо протилежні свідчення.
Втім, це не дивно, якщо згадати, що ДепЗем намагається сховати результати перевірки, а саме співробітники КП “Київський інститут земельних відносин” разом із ДБР в Києві проводили огляд місця події в Х-парку, склали “Технічний звіт…” і виявили на його території купу нових, а, відповідно, не переданих по Інвестдоговору, а самовільно захоплених земельних ділянок.
Влітку 2023 року на нові земельні ділянки Х-парку, де розташовані забудови, встановлювали нормативну грошову оцінку. Експерти кажуть, що це пряма ознака того, що ці ділянки збираються передавати у власність чи користування. А ще натякають, що розпил земель Х- парку скоро може перекинутись і на головну його ділянку 85 (землі “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”), оскільки там теж вже є капітальна забудова, на яку може бути оформлено право власності.
Віктор Кобилянський, адвокат, керівник Центру земельного права Вищої школи адвокатури НААУ, підкреслює, що інвестиційні договори – це спосіб обійти законну процедуру отримання земельних ділянок через земельні торги. “На відміну від торгів інвестиційний конкурс легко провести під конкретну компанію. Інвестиційний договір дозволяє компанії зайти на ділянку, побудуватись, а потім на цій підставі отримати землю вже без земельних торгів. Коли ж ділянка опиниться у власності, то колишній інвестор може знести побудовану споруду і поставити, наприклад, багатоповерхівку”, – каже адвокат.
Розпил та забудова острову на фрагменті сучасної аерофотозйомки з межами земельних ділянок
Зелений колір – межі ділянки 85; жовтий колір – межі ділянки 19 (входять ділянки 50, 56, 45, 44, 03, 52); синій колір – межі ділянки 86 (входять 54, та, 56, 52, 03); червоний колір – межі ділянок за територією “спортивного парку”, які використовуються без дозволу:
Мішки з $ – на ділянці є забудова, можливо, капітальна, за матеріалами постанови Печерського райсуду Києва про накладання арешту;
Смайлики – ділянки, для яких технічну документацію розробляло КП;
Поросячі носи – ділянки, для яких технічну документацію розробляло ТОВ, цільове призначення ділянки змінено на забудову, все оформлено право власності на об’єкти нерухомості;
Блакитна крапля – місця, де самочинно вириті водойми.
Самочинне захоплення земельних ділянок
Дізнавшись про земельну аферу, правоохоронці вирішили, що в Інвестиційному договорі вказані лише три земельні ділянки під спортивний парк: 85, 86 та 19, а все інше, як то кажуть, від лукавого – і заарештували землі парку. Крім нових та забудованих ділянок під арешт потрапили сусідні землі, захоплені “спортивним парком”:
- на в’їзді на територію, де стоїть шлагбаум Х-парку і функціонує платний проїзд на територію, де де-юре все ще розташований “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”;
- вздовж берега Десенки та Дніпра, де працюють міні-готелі, зокрема, наприклад, так званий клуб риболовлі та дайвінгу Fisherman, в якого 13 готельних споруд – домівок на березі;
- всі, обведені на останньому малюнку червоним контуром.
Загалом, згідно постанові Печерського райсуду Києва від 15 червня 2023 року по справі №757/24774/23-к, було заарештовано 16 земельних ділянок. В рішенні суду вказано, що на більшості з них існує забудова, яка, скоріше за все, є капітальною, що заборонено робити в заповіднику, на землях Водного фонду та й умовами самого Інвестиційного договору.
Але ж ми знаємо, що “інвестори” робили фундаменти під альтанки, не стидаючись, від початку будівництва “спортивного парку”.
Водночас і арештом землі того ж літа 2023 року, за наявною в нас інформацією, Київська міська прокуратура отримала все підстави для того, щоб в кримінальному провадженні №42022100000000366 за матеріалами ДБР в Києві за порушення ст.197-1 Кримінального кодексу “самовільне зайняття земельної ділянки” пред’явити підозри трьом особам, а саме: двом співвласникам ТОВ “Інноваційний спортивний парк” та директору цієї компанії Юрію Зозулі, Олегу та Вячеславу Лисюкам.
Однак за минулі пів року цього так і не було зроблено, більш того, прокурор не з’явився на апеляційне оскарження постанови Печерського райсуду про накладання арешту на земельні ділянки. В результаті, 3 жовтня Київський апеляційний суд прийняв сторону “інвестора спортивного парку” і своєю ухвалою по справі №757/24774/23-к дозволив йому користуватись та розпоряджатись 7 земельними ділянками, повний арешт залишився для 9 земельних ділянок, заборона відчуження – для усіх.
Коментар Київської міської прокуратури (з Facebook-сторінки Аннабелли Моріної):
- Щодо опублікованої вами інформації хочемо повідомити: досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо правомірності діяльності ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (“X-Park”) здійснюється слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, а процесуальне керівництво – Київською міською прокуратурою.
За час проведення досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій.
Прокурором забезпечено отримання ухвали суду, що надало можливість провести масштабний огляд території парку із залученням 30 фахівців різних галузей.
Вилучено значний обсяг документації в структурних підрозділах КМДА щодо укладення інвестиційного договору з ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, його виконання та здійснення контролю за діяльністю інвестора з боку службових осіб міської адміністрації.
За клопотанням прокурора накладено арешт на земельні ділянки, на території яких парк розташовано. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки, які є обʼєктом інвестиційного договору, залишаються у власності Територіальної громади міста Києва.
Стороною обвинувачення призначено комплексну судову експертизу, на розгляд якої поставлені питання щодо відповідності дій інвестора умовам договору, наявності порушень тощо. Наразі проведення експертизи триває.
За її результатами будуть невідкладно вирішені питання про достатність підстав для повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, а також щодо пред’явлення відповідних позовних заяв поза межами кримінального провадження.
До речі, під час апеляції представник ТОВ “Інноваційний спортивний парк” боровся за зняття арешту саме з тих нових земельних ділянок, створенням яких займалось КП “Інститут земельних відносин”, інакше кажучи – “зозулі парку”. Що ж до інших земель, якими переймались “сусіди”, то представники “інвестора спортивного парку” на суді розвели руками, мовляв, не розуміємо взагалі, хто там веде діяльність, то не ми, а ДБР в нас чомусь не запитувало.
Таким чином “інвестор” намагається відмовився від відповідальності за забудову земель, які були передані йому під створення “спортивного парку” в 2021 році, а в результаті поділені на нові ділянки, які тепер можуть відійти забудовникам. Аналогічним чином “інвестор” робить вигляд, що не має жодного відношення до забудови берегів Десенки біля ділянки 85. Дивна позиція: як брати гроші з братів-спортсменів фактично за “суборенду” землі, так всі разом, а як дах в мерії не спрацював і піймали на гарячому, то кожен сам по собі.
Зз цього приводу цікава історія клубу риболовлі та дайвінгу Fisherman, відкритого Олександром Гроною, президентом оболонської ГО "Дитячо-юнацький футбольний клуб "Зміна-Богдар".
З 13.07.2021 року самовільне захоплення земельної ділянки цим клубом в рамках кримінального провадження №42021102030000136 розслідує СВ Деснянського УП ГУНП у Києві. Правоохоронці з’ясували, що 22.04.2020 року ТОВ “Інноваційний спортивний парк” підписало договір співінвестування №1/с/1 з ПП “Автосервіс”, а те, в свою чергу, – договір оренди з ТОВ “Сто Пудів” (Олександр Грона – засновник обох компаній), що, цитуємо“призвело до неприхованого захоплення части вказаної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, шляхом спорудження об'єктів готельного призначення”.
На землях, переданих під облаштування “спортивного парку”, ці “інвестори” поставили 13 міні-готелів, а також забудували берегову смугу. Готельні будиночки починали ставити на ділянці 85, але потім прихопили і сусідню – із кадастровим номером 8000000000:62:206:0043. І якщо перша, згідно Інвестиційного договору, передавалась під створення “спортивного парку”, то друга – точно ні.
Після того, як це неподобство викрили, “інвестори”, звісно, почали називати готельний комплекс “збірно-розбірними конструкціями” і розповідати про спортивний клуб риболовлі, на який хтось тисне та ображає. Але слідчі зафіксували, що 13 споруд на березі Десенки використовуються, як готельний комплекс, і наполягають, що “зведенні із цією метою споруди, повинні пройти експертне дослідження, та введені у експлуатацію, як об`єкти житлового фонду, що наділяє їх ознаками нерухомого майна”. Але ж таке будівництво заборонено Водним кодексом України, йому не місце на березі водойми, під який би спорт його не ховали.
Правоохоронці певні, що в Х-парку були порушені умови Інвестиційного договору, згідно з яким метою землекористувача – Департаменту культури КМДА – було залучення інвестицій в облаштування спортивного парку для проведення соціальних та культурно-спортивних заходів. Але на сьогодні ця мета зведена у реалізацію готельного бізнесу, суб'єктами господарювання, які не є стороною інвестиційного договору.
Замість висновку
Історія Х-парку про те, як можна звести на ніщо гарну ідею, а ще дати на копійку і вкрасти на мільйон. Інвестиційний договір на спорудження спортивного парку по факту сьогодні є договором безкоштовної оренди та негласним дозволом на порушення законодавства для друзів Віталія Кличко. І в результаті сьогодні на Муромцю немає “спортивного парку”, а є купа генделів, отелів, ресторанів і трохи бізнесу на спорті, який треба підтримувати, але ж не таким же чином. Бізнес на спорті і навіть “проведення соціальних та культурно-спортивних заходів” не можуть бути індульгенцією на забудову берега, крадіжку піска, безконтрольне створення нових водойм та житлову і нежитлову забудову.
Взагалі з цього приводу варто згадати ч. 2 с. 4 закону “Про інвестиційну діяльність”, якою забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає екологічним та іншим нормам законодавства України, а також порушує охоронювані законом права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Однак за півтора роки після нашого розслідування користувачі земельних ділянок, переданих під створення Х-парку, не зробили нічого, щоб захистити інтереси містян і міста.
Через земельну оборудку Київ вже майже втратив гектарів землі на острові Муромець, підвідомчих КК “Київавтодор” та КО “Київзеленбуд”, бо навряд чи хтось буде зносити забудову, на яку зареєстровано право власності. На черзі вочевидь землі ДепКульт, куди влітку 2022 року на керівні посади повернулись колишній заступник Діани Попової Сергій Анжияк (сьогодні директор) та Микола Шуляк (сьогодні його заступник).
За цей час вони не зробили нічого, ні щоб реанімувати підвідомчий комунальний “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, ані щоб забезпечити дотримання земельного та природоохоронного законодавства на підвідомчих йому територіях.
З нашої точки зору, повернути законність можна не завдяки земельним маніпуляціям, а шляхом припинення “інвестиційного договору” та встановлення ринкової орендної плати для частини вже існуючої забудови, яка знаходиться поза межами земель Водного фонду. Було б бажання жити чесно та любити це місто.
Детальніше: Гніздо зозулі та “Х-парк”. Пріквел
Фото: колаж KВ
КиївВлада
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій