Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
13 березня 2024 г. 09:00
Раздел: Тексти
Маючи бюджет Києва, в плані укриттів ми б перевернули всі гори, - голова КОВА Руслан Кравченко
На початку розмови з головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченко він пожартував, що хотів би, аби Київ увійшов до складу області, адже Київщина – єдиний регіон країни без обласного центру. В реальності ж перед Київщиною стоять серйозні життєвоважливі виклики. Мова про пошук можливостей для відбудови під час війни, про стан фортифікації області, ВПО, екологічні проблеми та про інвесторів, які таки наважуються заходити з новим бізнесом. Детально про це, а також про свій підрозділ “таємних покупців” для контролю за відбудовчими процесами, комунікацію з Київською облрадою та громадами, найнеочікуваніший виклик на цій посаді та як у вирішенні найгостріших проблем регіону допомагає прокурорський досвід, Руслан Кравченко розповів в інтервʼю KВ.
KВ: На сьогодні одним з найбільших викликів для влади Київщини стало відновлення. Окресліть в цифрах масштаби руйнувань та пошкоджень регіону? Яких результатів станом на зараз вдалося досягти, що покроково є в найближчих та стратегічних планах? Чи є відбудова зараз найгострішою темою на Київщині?
Руслан Кравченко: Найгостріша тема – це загалом продовження війни. Але ми маємо колосальну можливість під час війни відбудовувати нашу Київську область і ми повинні це робити.
Після деокупації було встановлено, що близько 28 тисяч об’єктів пошкоджено або зруйновано. На сьогоднішній день ми маємо понад 29 тисяч пошкоджених об’єктів, більшість цих об’єктів, понад 25 тисяч – це житло. На сьогодні ми відновили повністю або частково зі збереженням життєдіяльності 17 тисяч об’єктів, серед яких 15,3 тисячі – це багатоповерхівки та приватний сектор.
Відновлюємо і досягаємо завдяки програмам, зокрема, UNITED24. Відповідно до цієї програми Київщина має можливість відновити 18 багатоквартирних будинків. Завдяки цій програмі повернемо до осель понад 4 тисячі осіб й відбудуємо дві школи. На відбудову 18 багатоквартирних будинків у 2023 році UNITED24 перерахував не всі гроші, зараз триває погодження щодо тих коштів, які не були виділені у минулому році. Також ми на стадії погодження додаткового фінансування на UNITED24, тому що коли ми почали будувати, дуже багато “виплило” робіт, які не були зазначені у проєктно-кошторисній документації. Довелось погоджувати низку нових проєктів. В рамках UNITED24 вже багато будинків перебувають на стадії готовності 70-80%.Підписуйтесь на “КиївВладу”
Велику роль грає також відбудова за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це програма Кабінету міністрів України. Планується відбудувати 97 об'єктів, у тому числі житло, соціальна інфраструктура, школи, лікарні. З цих 97 об’єктів КОВА є замовником по 56 об’єктам, інші замовляє Агенція з відновлення та органи місцевого самоврядування (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, – KВ).
Наступна програма тільки розпочинає свою дію, але за нею вже закріплені перші об’єкти, це програма Європейського інвестиційного банку. Йдеться про 14 об’єктів, це співфінансування: 20% кошти КОВА, інше – банк. Вже почали запускати перші проєкти, протягом 3-4 місяців маємо надію запустити усі 14.
Ще діють 2 програми від КОВА з відбудови приватного сектору. Перша стосується відбудови 93-х приватних будинків у 5 районах області. Будуємо на тих земельних ділянках, де у людей було зруйноване житло. Друга програма це відбудова приватного сектору навпроти ЖК “Ірпінські липки”. Це 61 приватний будинок. 31 вже відремонтований, ще 30 будуємо з нуля. Відбудовувати цей приватний сектор також допомагає УВКБ ООН, надають будівельні матеріали приблизно на 2,5 млн доларів США. Заміну вікон взяв на себе міжнародний фонд GEM. До речі, цей фонд вже виділив понад 1,5 млн доларів США на заміну вікон по всій Київщині.
Основна програма, що дає приріст відбудованого житла, це “єВідновлення”. Київщина є лідером за результатами реалізації цієї програми, в кожній громаді працює комісія. Війна досі триває, кожна громада ризикує опинитись під обстрілом, тож кожна з 69 громад має оперативно реагувати. Є три етапи. В рамках першого виділяли людям до 500 тисяч на дрібні ремонти, вже подано 14 тисяч заявок. Комісії вже задовільнили 9,5 тис. заяв на суму понад 1,1 млрд гривень. Другий етап – житлові сертифікати на придбання житла, подали заявку більше 3 тисяч родин, на сьогодні розглянуто близько тисячі Загальна сума понад 3 млрд грн. Третій етап – передбачає гроші на відбудову приватного сектору. Загалом подали 370 заявок, по 50 прийняті рішення на суму 168 млн гривень.
KВ: Як відбувається селекція об’єктів, що підпадають під UNITED24?
Руслан Кравченко: Щодо UNITED24 – є комісія, яка обирає й затверджує об’єкти. Система проста. Перше завдання кожної громади, де є пошкоджені об’єкти – це зробити проєктно-кошторисну документацію. Запускаються черги, програми, тому ці проєкти мають бути на руках, щоб оперативно їх подавати. На UNITED24 подавались всі будинки, на які була проєктно-кошторисна документація.
На сьогодні в нас на Київщині не запроєктовано 300 багатоквартирних будинків. Багато документації від громад ми вимушені перероблювати, бо вона зроблена некоректно. ЇЇ переробляє Департамент регіонального розвитку.
Бучанська громада, наприклад, завжди мала у цих програмах більше об’єктів, ніж інші, адже вони масово робили цю документацію й подавали її, якою б вона не була. І я вважаю, це буде перша громада, яка буде повністю відновлена. Також, через Департамент архітектури виділяємо кошти на проєктування тих, чи інших будинків.
KВ: Чи можна під час відбудови покращувати стан будинків? Наприклад, добудовувати поверхи, чи влаштовувати нові комунікації?
Руслан Кравченко: Відбудова з покращенням дозволяється, якщо це стосується утеплення, адже це у першу чергу енергоефективність. Якщо десь є змога збільшити поверховість, то це може розглядатись у контексті будівництва нових квартир для ВПО та військових.
Якщо будинок визнається повністю зруйнованим, то в людей зникає право власності, але після відбудови вони стають власниками своїх нових квартир. Комерційна нерухомість в цокольних поверхах також повертається власникам після відбудови.
Надлишкові квартири на добудованих поверхах – це поки ще теоретичний кейс, на практиці нам поки це не вдалося втілити. Хотіли зробити таким чином у військовому містечку в Гостомелі, але французька компанія, яка хотіла це будувати, не знайшла коштів. Зараз ми повернулись до цієї ідеї, перебуваємо на стадії переговорів, щоб добудувати поверхи у двоповерхових будинках в Ірпені, шукаємо інвестора.
Але все ж таки, треба розуміти стосовно приватної забудови, що в пріоритеті ті, в кого немає іншої вцілілої нерухомості. Хоча якщо це багатоквартирний будинок, там немає кореляції по наявності іншої нерухомості.
Наприклад, якщо ми говоримо про відновлення Мощуна, то вирішуємо питання відбудови шляхом подання будинків до урядової програми “єВідновлення”. Це робочий механізм.
По Мощуну ще є проблема, що багато будинків не входили в межі села, в багатьох людей немає документів на землю і будинок. Ми намагаємось знайти для людей необхідні юридичні підтвердження, спілкуємось з судами, збираємо народних депутатів. Вже є позитивні кейси.
KВ: Що гальмує процес відновлення станом на зараз?
Руслан Кравченко: Відсутність проєктно-кошторисної документації, відсутність повного фінансування. Важко говорити, що якась громада має прям погані показники з розробки проєктно-кошторисної документації: якщо брати до прикладу Ірпінь, то в них менше такої документації, аніж в Бучі, але й руйнувань там більше. Профільний департамент КОВА допомагає Ірпеню у цьому.
Якби було достатньо грошей і можливість розпочати відновлення всюди одночасно, ми б це зробили, але, на жаль, такої можливості немає. Зараз є ризик, що ті об’єкти, які затвердили, але на які ще не виділено фінансування, ми взагалі втратимо з програми через загальний брак фінансування. І ми не розуміємо, коли буде та чи буде взагалі наступна черга. Ми можемо втратити 5-7 об’єктів, які мали пряме фінансування з боку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, мова про спортивну школу в Ірпені. Але Президент Азербайджану поки усно затвердив, що вони будуть фінансувати відбудову цієї школи. Вони дуже люблять Ірпінь, там навіть пам’ятник матері Алієва є (Заріфа Алієва – мати чинного президента Азербайджану Ільхам Алієва, – KВ). Тож, подекуди ситуацію рятують донори. Десь втратили, десь знайшли.
KВ: Оцініть співвідношення реальних можливостей країни, області, громад в контексті відбудови Київщини до існуючої потреби?
Руслан Кравченко: Важко сформувати потребу по фінансуванню, поки по всім об’єктам немає проєктно-кошторисної документації. Також, в нас є будівельні матеріали, ціни на які в цих документах і на ринку різняться. Ми витрачаємо час на коригування, а без цього рухатись далі ми не можемо.
Ми почали укладати договори з динамічними цінами, що дало можливість спілкуватись з підрядниками іншою мовою. Вони можуть подавати кошториси з завищеними цінами, але це не означає, що ми закриємо акт виконаних робіт по цим цінам. Ми робимо власні перерахунки за ринковими цінами й платимо виключно по них. Такі кейси вже були. Ми в процесі, але попереду велика робота. По соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 90% відбудованих об’єктів
KВ: Чи задоволені ви процесом відновлення загалом, як людина і як керівник?
Руслан Кравченко: Я задоволений тим, що під час війни ми маємо можливість відновлення взагалі. Як менеджер, як очільник даної організації, я не задоволений темпами відновлення і процесом відновлення по тим об'єктам, де ми маємо можливість це робити оперативніше.
Звинувачувати когось я не буду, це спільна відповідальність, але, скажу фактами: іноді процес тормозить розробка проєктно-кошторисної документації, тендерна процедура, безвідповідальні підрядники, іноді є питання стосовно фінансування. До цієї посади я вважав, що відновлення можливе взагалі тільки після завершення війни. Але керівництво держави знаходить кошти і можливості потроху повертати людей додому вже зараз, і ми працюємо у цьому напрямі.
З позитивного, задоволений тим, що по соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 80-90% відбудованих об’єктів. Це школи, дитячі садки і медичні заклади. У нас ще багато об’єктів запроєктовано, багато перебувають в роботі, і я вважаю, що потребу по навчальним закладам ми зможемо перекрити до кінця 2024 року.
KВ: Вам доводиться як керівнику регіону втручатися в мікро-менеджмент?
Руслан Кравченко: Лише в виняткових ситуаціях. І в форматі наради, щоб розібратись в тій чи іншій ситуації комплексно. Наприклад, є скарга від журналістів або від суспільства, ознаки корупції чи взагалі будь-якого злочину. Або ж є скарги від департаменту чи підрядної організації.
А взагалі в Департаменті (Департаменті регіонального розвитку КОДА, – KВ) є спеціалісти вузького профілю, кожен з яких відповідає за свою частину – це технагляд, який перевіряє якість та об'єм виконаних робіт, ставить свій підпис відповідно до своєї професії і відповідає за те, що він прийняв й підписав. Також, є спеціалісти, які проводять тендерні процедури, і відповідно до своїх навичок і професії відповідають за це. Тому в мене нема необхідності перевіряти роботу за кожним, бо в нас працюють професіонали своєї справи.
KВ: Що може покращити існуючу систему, які нововведення хотілося б запровадити і що цьому заважає?
Руслан Кравченко: Найкраща система, яка могла б задовольнити всіх, це система BIM. Там потрібна спеціальна апаратура, програми, але це дуже крутий інструмент для прозорого моніторингу й здійснення роботи. Вона працює у США та Європі. Я звертався до нардепів, щоб вони це розглянули як флагманский проєкт, що міг би запуститись на Київщині. Але поки рухів немає, адже це також потребує фінансування. Це дуже зручна, автоматизована платформа. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня
KВ: Що стало передумовою створення робочої групи “Прозорість і підзвітність” і як організована робота в її рамках?
Руслан Кравченко: Спочатку була створена спостережна рада при Київській обласній адміністрації, куди увійшли представники майже всіх антикорупційних громадських організацій, які діють в Україні. Це була моя особиста ініціатива. Жодна посадова особа до складу ради не входить. Організації, які входять до складу ради, самостійно приймають ті чи інші рішення й доповідають про них.
За кожним їх запитом надаємо всі необхідні пояснення й документи. Всі порушені питання зі сторони ради ми спільно пропрацьовуємо та виправляємо, або ж вони можуть звернутись до правоохоронних органів. Зі сторони підрядників чи адміністрації ніхто на раду не впливає. Крім того, за моїм дорученням, надаємо правоохоронним органами без ухвал слідчого судді всі необхідні документи і матеріали, які стосуються відбудови, а також тендерних процедур. Це рішення стосувалося всієї адміністрації, всіх департаментів, районів. На це орієнтуємо і громади.
Як колишній працівник правоохоронного органу розумію, що, на жаль, суспільство нам не довіряє і не вірить. Недостатньо просто говорити, що ми чесні. Це потрібно доводити. Тому я звернувся до правоохоронців з проханням регулярного контролю всіх етапів відбудови області.
Якщо бачу повідомлення ЗМІ про порушення, то і сам звертаюся до правоохоронних органів. Прошу розслідувати ситуацію, де надалі вони ставлять крапку. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня.
Посилення антикорупційних заходів – це загальнодержавна ініціатива в цілому. Є відповідне рішення Кабміну. У нас була своя спостережна рада і до цього рішення, але зараз ми працюємо в форматі групи “Прозорість і підзвітність”.
Є ще одне ноу-хау з нашого боку, воно стосується у першу чергу UNITED24, технічний нагляд якого на Київщині здійснює ПРООН. Вони взяли на себе перевірку тендерів, документації, опрацювання технічних завдань. ПРООН виступив гарантом між донорами, замовниками і виконавцями. Це об'єктивний спостерігач. І мені дуже сподобалась ця концепція. Тому попросив ПРООН здійснювати такий же нагляд за відбудовою об'єктів коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наразі вони здійснюють технічний нагляд по ще 56 об’єктам. Для мене це велика перемога, бо це збільшує довіру.
Нещодавно, був інформаційний напад на мене та мого радника щодо відбудови у Гостомелі. Начебто ми безпідставно 4 рази відміняли результати тендеру після його проведення. Таке рішення було підтримано ПРООН, бо переможці не відповідали всім умовам тендерів. Все відбулось об’єктивно.
KВ: Які результати роботи цієї групи, скільки людей притягнуто до відповідальності?
Руслан Кравченко: В адміністрації нема спецназу, слідчого органу і суду, щоб я тут відразу, затримав, притягнув до відповідальності і покарав. Є правоохоронні органи, які наділені відповідними повноваженнями. Вже притягнуто низку підрядних організацій та технагляд. Торік органи правопорядку Київщини розслідували 90 кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами під час відбудови інфраструктурних обʼєктів. Про це навiть робив розгорнуту публікацію на своїй сторінці (сторінка Руслана Кравченка в соціальній мережі Facebook, – KВ).
Робоча група – це не просто про покарання. Це майданчик для комунікації та спільних рішень, які дозволяють нам запобігати неефективному використанню коштів. Наведу лише один приклад. Нещодавно виникло резонансне питання щодо наміру міськради Вишневого реконструювати колишній кінотеатру “Промінь” під громадську будівлю для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та ЦНАПу. Робоча група після вивчення всієї документації рекомендувала відмовитися від цих планів. Бо використання 193 млн гривень бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради є недоцільним. Договор підряду за цією закупівлею розірвали.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
KВ: Розкажіть про фортифікацію, адже це питання тригерить всіх через можливу загрозу повторного наступу на Київ. Чи захищена Київщина або можливо ще продовжується будівництво?
Руслан Кравченко: На своєму рівні ми активно почали будувати ще в 2022 році одразу після деокупації. Коли я прийшов в адміністрацію в 2023 році – продовжили. Наразі продовжуємо будівництво фортифікацій відповідно до державних задач. Тому так як росіяни проходили в лютому 2022 року – це більше неможливо. Київська ОВА постійно спрацює над цим питанням спільно з військовими та Міноборони.
KВ: В Чорнобильській зоні будуєте?
Руслан Кравченко: Будуємо усюди, де це необхідно. Чорнобильська зона – важкий регіон, там дуже багато радіації. Але перед нами є завдання від керівництва держави і ми їх виконуємо.
KВ: Побудова фортифікацій покладається на державний чи на регіональний бюджет?
Руслан Кравченко: В 2023 році ми будували за свій кошт. З грошей, які ми тоді виділяли, а це 70 мільйонів гривень, у нас частина залишилася. Зараз ми будуємо за державний кошт.
KВ: Місце, де будувати, вказують військові?
Руслан Кравченко: Так. Самостійно не можемо обирати місце будівництва фортифікаційних споруд. Ми вжили максимальні заходи для безпеки нашого регіону, як прикордонної частини, так і захисту критичної інфраструктури. Робота продовжується – постійно збільшуємо захист.
KВ: Чи будуть відновлені всі мости?
Руслан Кравченко: Є мости, які використовуються для військових цілей. Їх поки не відновлюватимемо.
KВ: Чи не бракує вам військового досвіду для керування областю, що межує з країною-співагресором?
Руслан Кравченко: Я вивчав на військово-юридичному факультеті тактику та стратегію ведення військових дій, був військовослужбовцем. Досвіду проведення бойових дій у мене не було. Але є військове керівництво і Генштаб. Ми працюємо в повній синергії.
Зараз наша адміністрація є і державною, і військовою. Ми виконуємо низку завдань військового характеру, максимально допомагаємо ЗСУ. Серед іншого підтримуємо наші підшефні 72-ту та 114-ту бригади, Нацгвардію, сили ППО та інші військові частини.
Мобільним вогневим групам, у складі сил ППО, які захищають Київщину, ми передали 75 пікапів, обладнаних кулеметами, лазерами, біноклями тощо. Дякую нашим вогневим групам за ефективну роботу по ворожим цілям! Машини закуплені за кошти області, районів, громад, благодійних фондів. Долучається відповідальний бізнес. Наприклад, 41 із 75 пікапів передала компанія BMW, це абсолютно нові авто. Вдячний за таку допомогу керівнику компанії Еріку Бернінгу (гендиректор “BMW Украина”, – KВ).
KВ: Війна та її наслідки відклали екологічні проблеми на другий план. Які екологічні виклики стоять зараз перед Київською областю?
Руслан Кравченко: Екологічні проблеми області чималі. Є, наприклад, стихійні звалища відходів. Одне з таких в Ірпені. З одного боку, юридично воно легалізовано міськрадою. А на рівні області та прокуратури бачимо порушення під час тієї легалізації. Поставлять крапку правоохоронці і експертиза, але попередній виїзд встановив максимальну кількість забруднення. І це є проблема. Я хочу, щоб разом з правоохоронцями ми зафіксували її і почали перевірки всіх звалищ області.
У Бородянці є сміттєзвалище. Там здійснювалось провадження з 2016 року, була експертиза, яка не виявила порушень. Але ми знаємо про забруднення землі, яке не передбачалося відповідно до дозвільних документів. Хай правоохоронці поставлять крапку і в цій історії.
KВ: Як взагалі вирішувати питання зі сміттєзвалищами, бо у нас через війну шалена кількість будівельного сміття. Що з ним робити?
Руслан Кравченко: Будувати сміттєпереробні заводи. А також готувати майданчики, куди ми будемо звозити сміття.
KВ: А хто це повинен робити – громади чи має бути якась державна або регіональна програма?
Руслан Кравченко: Є програма на рівні Міністерства екології. Вони розробляють проєкти і шукають спонсорів та шляхи їх реалізації.
KВ: Багато іноземних партнерів надають та пропонують допомогу Київщині. А чи приходять інвестори, які попри війну, наприклад, хочуть збудувати тут сміттєпереробний завод чи почати якесь виробництво?
Руслан Кравченко: Щодо сміттєпереробного заводу є розмови, що ті чи інші зацікавлені особи шукають основного донора з Італії, Австрії. Вже готові рухатися. Я тільки “за”.
Є реальні донори, які приходять і запускають свої бізнеси. Наприклад, американська компанія з виробництва бетону відкрила новий великий термінал у Вишневому. Також вони відкривають лінію в Білій Церкві з виробництва модульних будинків.
В індустріальному парку в Білій Церкві, наприклад, також американська компанія взяла в оренду майданчик для своїх виробництв. Також в області іноземцями налагоджується виробництво мила. Одним словом, є і американські, і європейські інвестори, які зацікавлені в розміщені свого бізнесу на Київщині.
KВ: Яка увага на обласному рівні приділяється ВПО? Які програми є для їх підтримки для інтеграції в життя регіону?
Руслан Кравченко: На Київщині зареєстровано 328 тисяч ВПО. Міністерство реінтеграції проаналізувало дані і виявило, що частина ВПО у нас – це кияни і навіть люди із західних областей. Всю інформацію перевіряємо.
Також маємо велику частину внутрішніх ВПО в Київській області. Всім надаємо необхідну допомогу. У нас є компактні місця проживання, включно з модульними містечками. На сьогодні вони заповнені не повністю. Найбільшу кількість такого житла, зокрема з підвищеним комфортом, зосереджено в Ірпені. Разом з міжнародними партнерами долучаємося до покращення умов проживання. З обласного бюджету виділяємо кошти на проведення водних та енергетичних мереж.
Є обласна програма для покращення гуртожитків, які належать області. Допомагають в реконструкції і міжнародні донори.
Максимально великий внесок для підтримки ВПО робить Хансен (американский меценат Делл Лой Хансен, – KВ). Він купив багатоквартирний будинок, побудував маленьке містечко для літніх людей. Триває будівництво третьої черги “Містечка Хансена”, де крім житла буде школа та садочок. Меценат також планує виділяти по 35 тисяч доларів на приватні будинки в рамках третього етапу “єВідновлення”. Тобто держава виділила кошти по своєму коефіцієнту, а він буде відбирати ще людей – інвалідів, багатодітних – і додаватиме зі свого фонду 35 тисяч доларів на кожний будинок.
KВ: А чи є обласні програми для адаптації, працевлаштування, перепрофорієнтації ВПО, щоб дати можливість отримати нову професію чи права іншої категорії?
Руслан Кравченко: Ми максимально зацікавлені, щоб ВПО навчалися і працювали в своїх нових громадах. Активно допомагаємо тим, хто хоче змінювати професію і працювати в іншій сфері. Так, компанія “Віді” в Бориспільському районі планує будувати новий майданчик для продажу вантажівок. А це, щонайменше, 100 нових робочих місць.
KВ: Віталій Кличко нещодавно звітував, що Київ практично відновив своє населення до довоєнного рівня. Наскільки Київщина наразі заповнена, переповнена чи недоповнена в плані населення, у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення?
Руслан Кравченко: Виїхали ті, яким немає де жити, або не хочуть тимчасово жити, або планували виїхати раніше, а зараз скористалися можливістю. Є також ті, хто не хочуть, щоб їхні діти бачили війну, чули сирени тощо. Але більша частина цих людей хочуть повернутися, ті, хто втратив житло — чекають відбудови.
Були ситуації, коли ми приїздили, наприклад в Бородянку чи в інші міста, пропонували тим, хто втратив житло, обрати нове готове через програму “Нова оселя”, але в іншому районі. Люди, коли дізнавалися, що їх зруйнований будинок буде відбудований за якоюсь програмою – відмовлялися. Бо хочуть жити вдома і чекають відбудови.
Бажаючих отримати квартиру за цією програмою багато. Але є чітки вимоги. Чимало хто їм не відповідає. В першу чергу надаємо житло багатодітним, інвалідам. Є комісії в громадах, потім в області. Я туди навіть не входжу, щоб не було думки, що з мого боку можливий вплив. Якщо зменшити вимоги, тоді обʼєм людей збільшується. А у нас немає ресурсу, щоб задовольнити всі потреби.
KВ: Ви практикуєте не оголошені інспекційні виїзди на обʼєкти, що відбудовуються?
Руслан Кравченко: Так. У мене є навіть підрозділ “таємні покупці”, які інспектують укриття або інші обʼєкти.
KВ: Що у нас до речі з укриттями?
Руслан Кравченко: Були проблеми. 30% були не в робочому стані. Деякі закриті, деякі не відповідали вимогам, в деяких взагалі неможливо знаходитися. Деяких мерів навіть змушував посидіти на підлозі в такому непридатному укритті. Наприклад, в будинку є укриття, там хлам, сміття, ролики, велосипеди, але це найпростіше укриття. Почистити, помити та пофарбувати стіни – це небагато грошей потребує. Для того, щоб зручно було сидіти – купити деревяні піддони, в Youtube багато роликів, як із цих речей зробити якісь меблі.
Зараз задоволений процесом будівництва укриттів і ремонтів у навчальних закладах. За 2022-2023 рік ми побудували на відремонтували 1200 укриттів. Працювала область, громади, школи. Зараз продовжуємо роботу. Задоволений нашими результатами – 97% шкіл можуть навчати дітей офлайн. Лише 3%, в яких поки немає належних укриттів, – на дистанційці. Але це тимчасово. Працюємо, щоб і це вирішити.
Чимало укриттів робимо у співфінансуванні з громадами. Коли починали, багато з них не вірили, що вони зараз витратять 200-300 тисяч гривень (на проєктно-кошторисну документацію, – KВ) і їм дадуть кошти на будівництво укриття. Але хто повірив мені тоді на нарадах і розробили – зараз з укриттями. Кошти виділяють і з держбюджету, і обласна військова адміністрація. Минулого року ми виділили громадам 220 мільйонів гривень з обласного бюджету на будівництво укриттів.
Вважаю, що Київщина найкраща в Україні по облаштуванню укриттів. Є укриття подвійного призначення. В одному із них, в Юрівці, ми вже проводили змагання обласного рівня з настільного тенісу. Потрібно, щоб ці приміщення реально слугували потім для громад, після війни, після перемоги. Я не побоюсь цього слова, що ми найкращі. Маючи бюджет Києва, ми б перевернули всі гори.
KВ: Як у регіоні просуваються процеси цифровізації?
Руслан Кравченко: Скажу чесно, мій пріоритет – зараз організувати роботу комісій на місцях, які розглядають заяви по “єВідновленню” так, щоб вони допомагали реєструватися людям, які смартфонів не мають.
Разом з цим ми створили дашборд відновлення – це інформаційна система. Заходиш на сторінку, обираєш на карті громаду, обʼєкт, який відбудовують. Натискаєш на обєʼкт і зʼявляється інформація: хто був розпорядником коштів, який бюджет. Будь-який міжнародний партнер, спонсор зайде, подивиться – все прозоро. Ми перша область, яка це зробила.
Також ми на першому місці в Україні по кількості поданих проєктів до DREAM (цифрова платформа Мінінфраструктури про проєкти відбудови, – KВ). Ми навіть отримали відзнаку за перше місце по використанню даної програми (показує на планшетку з логотипом платформи).
KВ: Чи є у вас порозуміння з Київською обласною радою? Наприклад, в Київраді багато критики, бо є потужна опозиційна фракція “Європейська солідарність”, тому достатньо складно входять в конструктив, але входять. Чи відчуваєте ви політичні рухи на рівні громад або на рівні обласної ради, які б заважали чи можливо якимось чином уповільнювали конструктивну роботу?
Руслан Кравченко: На рівні громад неконструктив виникає, на жаль. Боротьба за владу, зняття секретарів, зняття ще когось. В умовах війни це заважає і гальмує певні процеси.
На обласному рівні… Коли я прийшов виконувати ці обовʼязки, була мета, щоб ми працювали в конструктиві, без політичної боротьби. Моє звернення стосувалося головного: давайте працювати без політики, разом, у нас дуже багато завдань – це обороноздатність, безпека області та її мешканців, допомога Збройним Силам, відбудова, розвиток економіки. Я вважаю, що разом ми цього досягли. Більш-менш проходимо цей шлях без якоїсь політичної боротьби.
KВ: Гострих кутів немає чи вони є, але вдається їх вирішувати?
Руслан Кравченко: Авжеж є питання. Все обговорюємо. Завжди у будь-якому питанні потрібно виходити порозуміння і знаходити золоту середину.
KВ: Ви говорите безпосередньо з керівництвом ради чи до вас приходять депутати?
Руслан Кравченко: Депутати приходять.
KВ: Що хочуть?
Руслан Кравченко: Фінансування на ту чи іншу програму, на допомогу тій чи іншій громаді. Загалом я можу сказати, що ми в повному конструктивні працюємо. Питання виникають, але гострі кути ми проходимо.
Важкі справи в прокуратурі дали досвід, щоб стати кризовим менеджером
KВ: Київські обласні ради достатньо активно можуть бути в опозиції до голів. Війна трошки ситуацію змінила, але війна не завадила переобрати керівництво Київської обласної ради. Яким чином ви знайшли з ними конструктив: вам вдалося знайти підхід чи вони “попустилися”?
Руслан Кравченко: Я вважаю, що ми разом знайшли цей конструктив. У мене не було досвіду роботи на посаді в адміністрації. У мене був інший досвід – 11 років роботи в органах прокуратури. Я був на різних посадах, в тому числі на керівних, і проходив тяжкі для себе життєві обставини. Це і окупація Криму, коли я виїздив на всі захоплені військові частини, фіксував, тому що я був єдиним слідчим на весь Севастопольський гарнізон. В Дебальцево я був військовим прокурором, там різні ситуації були. Потім в Генеральній прокуратурі у мене були важкі справи: “кримські справи” проти росіян, які брали участь в захопленні Криму, справа проти колишнього президента Януковича з подальшим зі сторони росії розшуком мене і заочним арештом… Потім була Буча. Після її деокупації я займався там організацією розслідування і керуванням слідчо-прокурорською групою щодо фіксування і розслідування злочинів.
Все це дало досвід, щоб стати кризовим менеджером. Я отримую задоволення, коли вирішую ту чи іншу проблему. Сам процес вирішення не дуже сильно подобається, але задоволення від результату отримую.
KВ: Вам часто доводиться кричати на підлеглих чи у вашій менеджерській структурі немає такого поняття як підвищення голосу?
Руслан Кравченко: По-різному буває (посміхається, — KВ). Але всі ми вчимось і зараз в цьому питанні я вже став інакший.
KВ: Хто вам, до речі, запропонував очолити Київську обласну військову адміністрацію?
Руслан Кравченко: Президент В нинішній час нашими викликами є вижити, перемогти, максимально допомогти
KВ: Коли ви прийшли на цю посаду і попрацювали перші сто дні, який виклик для вас виявився найнеочікуванішим?
Руслан Кравченко: Чесно кажучи, я не до кінця розумів обсяг завдань, викликів і роботи, які можуть бути на цій посаді.
KВ: Лишаєтеся тут спати?
Руслан Кравченко: Інколи. До кінця дня я точно тут. Але де б ти не знаходився, в якій точці області, або вдома – я завжди на роботі. Розслабитися неможливо. Тому що телефон завжди разом зі мною. Завжди ти на ті чи інші питання відповідаєш, щось організовуєш.
Стратегія і тактика була наступна – максимально завантажити себе інформацією. Перший місяць було важко охопити всю інформацію, але моя тактика спрацювала. Через місяць мені стало легше, пройшов другий, третій місяць – ще легше.
Я кажу людям, які займають деякі посади, по своєму прикладу: якщо хочеш зрозуміти, як воно працює, треба стати начальником відділу, працівником, який оголошує тендер чи щось, щоб прожити цю всю інформацію, а потім зрозуміти, як всі процеси відбуваються.
KВ: Зараз ця посада для вас – зона комфорту?
Руслан Кравченко: В мирний час ця посада відповідає за розвиток регіону, заведення нового бізнесу, створення нових робочих місць. А зараз інші виклики – вижити, перемогти, максимально допомогти і плюс те, про що я казав вище.
Зараз виклики йдуть один за іншим. Ти їх вирішуєш швидко і результативно. Щойно подумаєш, що все, впорався – зʼявляються нові завдання і нові виклики. В умовах війни поставити крапку просто неможливо.
Від здорової конкуренції громад, міст та сіл ростуть всі разом в тому чи іншому співвідношенні
KВ: В майбутньому ви бачите себе в силових органах, чи вам більше до душі ця нова історія з адмініструванням територій. Або можливо є політичні амбіції?
Руслан Кравченко: Політика точно не цікавить. Мені подобається бути, образно кажучи, кризовим менеджером. Великий досвід я отримав і отримую далі, завдяки керівництву держави, кожному керівнику громади, депутатам, моїм колегам – заступникам, очільникам департаментів. У мене дуже багато завдань, які ще не виконані.
Кризовий менеджмент мені більш цікавий, тому що ти більше розвиваєшся. Прокуратура – це один напрямок – нагляд за дотриманням законодавства під час здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру, здійснення державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. А тут 12 департаментів, 7 управлінь, служба у справах дітей та сім’ї та державний архів Київської області – відповідно 21 напрямок… Сніг випав – ти відповідаєш, щоб кожен громадянин безпечно доїхав від точки А до точки Б. Якщо, не дай Бог, дітки отруїлися в школі або дитячому садочку – також ти відповідаєш. І так по кожному із напрямків – відповідальність на голові області. Чим більше завдань, проблем, тим більше ти вчишся, це більш цікаво. Як я вже говорив, отримуєш задоволення від результату вирішення того чи іншого завдання чи проблеми.
Щодо амбіцій у майбутньому… У мене амбіції досягти результату тут. Для мене задоволення, щоб наша область була краща, щоб вона була прикладом для інших областей, щоб люди тут проживали в безпеці та комфорті, могли навчати своїх дітей і мати гідну роботу. Ось створили дашборд – ми є прикладом для інших областей. Здорова конкуренція між областями – це нормально. Я їжджу на наради до громад, до районів і кажу, щоб кожна громада, кожне село, кожне місто між собою конкурували. Тому що від здорової конкуренції виграють всі разом в тому чи іншому співвідношенні.
Найбільша моя зацікавленість – у досягненні конкретних результатів на цій посаді. Багато що зроблено вже, хочеться досягти ще більше конкретних результатів. Хочеться відбудувати всю Київську область, або, наприклад, всю цивільну інфраструктуру – дитячі садочки, школи. Максимально відбудувати. Ми працюємо над економічним розвитком регіону: залучаємо нові інвестиції, відкриваємо нові виробництва. Але зупинятися ще рано – попереду багато роботи.
Спілкувалися Альона Мельник, Анастасія Олійник
КиївВлада
7 березня 2024 г. 09:00
Раздел: Тексти
У Київраді обурилися наміром КМДА “відібрати” 14 соток землі у лікарні швидкої допомоги
У столичній міськраді поки що відклали вирішення питання щодо поділу ділянки площею 8,31 га на вул. Братиславській, 3, яка знаходиться в постійному користуванні муніципальної лікарні швидкої медичної допомоги. Частину цієї землі – а саме 14 соток – КМДА планує передати двом фізичним особам, які начебто мають на цій території свою нерухомість. Прийняттю відповідного рішення на засіданні Київради наприкінці лютого цього року завадила позиція відразу декількох депутатів, які не погодились із тим, щоб важливий медичний заклад втратив землю. Зокрема, народні обранці вказували на те, що вищезгадана нерухомість була побудована і оформлена на сумнівних підставах, а відповідний проєкт рішення не був належним чином підготовленим, через що його напередодні не погодила профільна комісія міськради. Найближчим часом дане питання має бути доопрацьовано, після чого, вочевидь, знову буде винесено до сесійної зали Київради.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус зняв з розгляду проєкт рішення щодо затвердження технічної документації стосовно поділу земельної ділянки на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі столиці (№08/231-834/ПР від 3 липня 2023 року).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
За це у сесійній залі проголосували 80 народних обранців. Суб'єктами подання вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Йдеться про ділянку площею 8,31 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд” (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0002), яка з листопада 2001 року знаходиться в постійному користуванні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Згідно зі вказаним проєктом рішенням, її пропонується поділити на дві ділянки з аналогічним цільовим призначенням – площею 8,16 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0091) і 0,14 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0090).
Як зазначено в документі, необхідність поділу пов'язана з тим, що на меншій частині вказаної землі розташований нежилий будинок площею 182,6 кв.м., власником якого з березня 2021 року є фізичні особи Микола Дяченко і Олександр Левик. Відповідно, надалі, після затвердження проєкту рішення, ці громадяни зможуть оформити на себе право користування цією ділянкою площею 0,14 га. Зазначимо, на більшій частині даної землі розташований саме комплекс будівель лікарні швидкої допомоги.
Матеріали аерофотозйомки землі
У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням уся ця земля відноситься до території громадських будівель та споруд і не входить до зеленої зони.
Під час пленарного засідання Київради проти затвердження цього документу виступили відразу декілька депутатів. Зокрема, члени комісії з питань охорони здоров'я, сім’ї та соціальної політики Марина Порошенко (фракція “Європейська солідарність”, голова комісії) і Наталія Берікашвілі (фракція “Єдність”) вказали на те, що даний орган не погодив цей проєкт рішення та відправив його на доопрацювання. Однією з причин вони назвали те, що документи по цьому питанню не були належним чином підготовлені. При цьому, вони висловили думку, що, цитуємо, “відчуження земельної ділянки на території лікарні є неприпустимим”.
На можливі порушення, які пов'язані з потенційним відводом ділянки в користування згаданих громадян, звернула увагу і депутатка Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”). Зокрема, вона повідомила про те, що будівля, завдяки якій фізичні особи мають право отримати цю землю в користування, була зведена і оформлена на сумнівних підставах.
“Це була територія лікарні. Потім незаконним рейдерським способом частину території лікарні забрав так званий ринок “Юність”. Потім там незаконно була побудована споруда, яка в незаконний спосіб рішенням (яким саме рішенням, Алла Шлапак не уточнила. – КВ) в Донецькій області, якраз в часи Януковича, було видано акт на власність цієї споруди. Попередній головний лікар був проти поділу земельної ділянки і приклав дуже багато зусиль для того, щоб повернути цю ділянку в користування лікарні. На жаль, на початку війни цей головний лікар був звільнений. Сьогоднішнє керівництво лікарні зайняло зовсім іншу позицію, фактично підтримуючи незаконні рішення, прийняті щодо цієї ділянки протягом останніх двадцяти років”, – підкреслила Алла Шлапак.
Схожу думку висловила і представниця фракції “Європейська солідарність” Вікторія Пташник.
“Це особливо цинічний проєкт рішення. Ця лікарня отримала земельну ділянку в постійне користування в 2001 році. Два громадяни України оформили на якийсь сарайчик право власності. До речі, є питання, яким чином вони оформлювали це право власності, не вирішивши питання по земельній ділянці. Бо питання по ділянці це істотна умова договору (схоже, йшлося про документи щодо права власності. – KВ) – нехай почитають цивільне законодавство”, – зазначила народна обраниця.
У свою чергу голова комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) закликав своїх колег підтримати цей проєкт рішення – мовляв, там усе чисто, і у вищезгаданих 14 соток залишається діюче цільове призначення.
“Право власності на майно набуте ще наприкінці 90-х років. Вся документація і всі матеріали чітко досліджувалися. І те, що зараз спекулюється на цьому питанні, виглядає досить дивно. Бо код [класифікації видів цільового призначення земель] залишається 03.03 – для закладів охорони здоров'я. Тобто, нічого в мінус для лікарні швидкої допомоги не йде”, – розповів депутат.
Врешті-решт секретар Київради Володимир Бондаренко, вочевидь помітивши відсутність підтримки цього проєкту рішення в депутатському корпусі, запропонував зняти його з розгляду та відправити на затвердження і доопрацювання комісій Київради, в тому числі – “медицинської”. Народні обранці погодилися з такою ідеєю та підтримали її.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як неодноразово повідомляла КВ, протягом останніх років через дефіцит вільної від забудови землі столична влада все активніше “роздаровує” ділянки, які знаходяться в користуванні лікарень, навчальних закладів та інших комунальних структур. Однією з найрозповсюдженіших схем є проведення інвестиційних конкурсів, завдяки яким забудовники отримують землю, а місто – грошові кошти та/або певні відсотки площ у зведених на таких територіях будівлях. При цьому нерідко реалізація таких і схожих угод ніякої вигоди столичній громаді не приносить і супроводжується скандалами.
Так, у лютому 2022 року столична міськрада зробила черговий крок для того, щоб за допомогою інвестора перетворити на паркінг на 250 машиномісць прохідну Олександрівську клінічну лікарню на вул. Шовковичній, 39/1. У КМДА тоді запевняли, що ідея прекрасна – нібито це допоможе розвантажити від надмірно запарковану транспортом вулицю Шовковичну та дозволить в'їжджати на територію медустанови автомобілям швидкої допомоги.
При цьому, низка депутатів Київради під час обговорення цього питання в сесійній залі зазначали, що це в майбутньому не дозволить збільшити потужності самої лікарні, що таке "будівництво-реконструкція" порушує вимоги містобудівного законодавства (Центральний історичний ареал Києва і навіть немає детального плану цієї території) і що на сьогодні навіть незрозуміло, скільки машиномісць отримає сама Олександрівська лікарня за підсумками реалізації такого інвестпроекту.
Читайте: Киевсовет согласовал строительство паркинга на территории старейшего медучреждения Украины
Трохи раніше, у грудні 2021-го, Київрада вирішила віддати під житлову забудову майже 3,2 га землі на вул. Миколи Краснова (Академмістечко, Святошинський район). На цій землі до 2012 року розміщувався комунальний автобусний парк №4. Компанію, яка освоїть цю ділянку, має визначити Департамент економіки та інвестицій КМДА шляхом проведення інвестиційного конкурсу. Що цікаво, депутатам міськради тоді так і не пояснили, що саме, окрім житлових “свічок”, отримає в результаті відповідного інвестдоговору міська громада.
Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем
Також нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро і Вищий антикорупційний суд мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду. Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень.
За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі містобудівних умови та обмежень, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше.
Читайте: “Крадіжка басейну”: ексголовному архітектору Києва Сергію Целовальнику загрожує в'язниця за скандальний комплекс “Укрбуду”
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (на колажі праворуч). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки”
Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги з вересня 2022 року очолює Віктор Дорош (на колажі в центрі). Його попередником на цій посаді був Олександр Ткаченко, який з перервами керував цим закладом з 2006 року. Дана лікарня знаходиться в підпорядкуванні Департаменту охорони здоров'я КМДА, директором якого з 23 жовтня 2017 року є Валентина Гінзбург (на колажі ліворуч). Діяльність Департаменту охорони здоров'я з 1 листопада 2022 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни
Фото: колаж КВКиївВлада
24 лютого 2024 г. 09:00
Раздел: Тексти
Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр”
На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Саме на захист останнього стала громада, адже він за останні роки прославив Велику Бугаївку як “туристична перлина”. Втім, місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки. Чи постраждає в результаті екологія регіону, і в якому обсязі, покаже час.
Як стало відомо KВ, 15 лютого 2024 року у Василькові відбулась чергова спроба провести громадські слухання Детального плану території (ДПТ) “Формування території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (на земельній ділянці кадастровий номер 3221480500:05:005:0073) в Великобугаївському с. о. Васильківської міської ради Обухівського р-ну Київської області” та відповідного звіту про його стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Ознайомитись з матеріалами громадських слухань можна по цьому посиланню.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Ці слухання не відбулись, бо спершу представники Великобугаївської громади наголошували на порушенні порядку проведення цього заходу, а потім почалась повітряна тривога. До цього такі слухання теж переносилися вже двічі з “організаційних причин”.
Мова йде проєкт ДПТ, розроблений ТОВ “Ідеал-Центр” на замовлення виконкому Васильківської міськради. Цей документ, по суті, направлений лише на те, щоб змінити цільове призначення зазначеної приватної земельної ділянки (площа – 3,69 га, наразі цільове призначення – “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”) на “розміщення промислових об'єктів”. Інвестором розробки відповідного ДПТ виступила громадянка Гоар Фтоян – власниця земельної ділянки, на якій планується розташувати промисловий об'єкт. СЕО розробляло ТОВ “Еко Стандарт Захід”.
Як повідомили KВ у Васильківській міській раді, до освоєння цієї землі мають намір “докласти руку” пов'язані між собою ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (Гоар Фтоян є співзасновницею і бенефіціаром цієї компанії) і ТОВ “Асфальтобетонпромбуд”, але про будівництва в районі села Велика Бугаївка асфальтно-бетонного заводу на сьогодні вже не йдеться. Мовляв, там наразі розглядається можливість будівництва лише об'єктів, які точно не матимуть негативного впливу на екологію.
Історія і сенс спротиву
Втім, мешканці села Велика Бугаївка, яке розташоване на межі ландшафтного заказника "Казковий яр", схоже, на сьогодні вже виступають категорично проти будь-якої промзони у вказаній локації.
Вони ще навесні 2023 року, коли мова точно йшла про будівництво асфальтно-бетонного заводу, проводили акцію протесту, коли на ділянці, яка належить Фтоян, було знято шар родючого грунту і була розпочата підготовка до будівництва. Люди наголошували, що на Васильківшині вистачає промзон, де можна створювати нові підприємства, а такої краси, як у “Казковому ярі”, де, до речі, Київська обласна рада (КОР) створила один з найпривабливіших туристичних маршрутів, більше ніде немає.
Головним аргументом активістів, які зацікавленні у “провалі” відповідних громадських слухань, є те, що поряд розташовані відразу два ландшафтних заказника, які треба зберігати.
Ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати”, що розташований поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі Васильківського району Київської області, було створено ще рішенням Київської обласної ради (КОР) від 2 лютого 1999 року. Заказник був створений на основі великої балки з прилеглими ярами, по днищу якої протікає річка Бугаївка, площа – 226,8 га.
У свою чергу, природну території площею 169,6472 га Київська обласна рада (КОР) оголосила Ландшафтним заказником місцевого значення "Казковий яр" 21 березня 2023 року. Ця територія дійсно казково гарна і притягує юрби туристів.
При цьому, до складу заказника “Казкового Яру” не увійшов найцінніший та найпривабливіший за своїм природним ярусно-балковим ландшафтом яр – Діденцеве провалля. Саме там знімали кліпи співачки Alyona Alyona в дуеті з KOLA на пісню “Небо хилиться”, Jerry Heil на роботу “Благословенна Земля”, Pianoбой та Джамала робили там свої “Ендорфіни”, знімали художні фільми “Толока”, “Сторожова застава”, “Захар Беркут” та “ DZIDZIO Контрабас”. Тому, за інформацією активістів, екологи ще рік тому клопотали перед обласною радою про розширення меж заказника до площі 215 га. Але поки що отримати відповідне рішення облради не вдається.
Як зазначають представники Великобугаївської громади, зазначене розширення меж заказника скоротить відстань до земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 до 300 м, що негативно вплине на туристичний потенціал “Казкового Яру” при її промисловому використанні, та матиме негативні екологічні наслідки на унікальне біорозмаїття “Казкового яру”.
Також відомо, що станом на травень 2023 року Департамент екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) підтверджував, що межі проектованої санітарно-захисної зони асфальтно-бетонного заводу (1000 м) частково накладалися на ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр” і без розширення його меж.
Крім того, Інститут археології Національної академії наук поінформував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 “найбільш ймовірно зайнята багатошаровим поселенням”, бо в 1995 році там на поверхні були знайдено матеріали доби бронзи та Черняхівської культури. Розкопки там не проводились, але в інституті вважають, що логічним використати цю територію для розвитку туризму разом з природним об’єктом. “Чудове рішення – археопарк. Так роблять в Європі. Але у нас що? Забудова. За період з 2010 по 2020 р. в області не поставили на облік жодної пам’ятки археології”, – каже представник Інституту археології НАНУ В’ячеслав Баранов.
Мешканці Великої Бугаївки розповіли KВ, що у зв'язку з вищенаведеним, громада створювала петиції про заборону будівництва заводу, подавала скарги в органи архбудконтролю, писала заяви в поліцію, зверталася до керівництва області, вимагала проведення громадських слухань в Будинку культури села Велика Бугаївка. Але, Васильківська влада, мовляв, все це ігнорує і вперто призначає громадські слухання скандальних ДПТ і СЕО.
Організатором громадських слухань виступає Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, очолюване Орестом Шамаєвим. За словами голови Громадської організації (ГО) “Казковий Яр” Світлани Бондар, останній у всіх своїх провалах звинувачує громадськість, та намагається довести, що міська влада наразі “підтримує створення лише безпечних та екологічних виробництв”. Саме ця теза і була обґрунтуванням відмови у розгляді петиції про заборону будівництва заводу навпроти “Казкового яру”.
“Влада Васильківщини заявляє, що інвестор вже остаточно відмовився від будівництва асфальтного заводу, але люди не вірять. Вони розуміють, що після зміни цільового призначення сільгоспземлі на “розміщення промзони”, функціонал цієї промзони можуть з часом зробити який завгодно. Вони бачать, як все це “проштовхується”, як голова Васильківської територіальної громади Наталія Баласинович (на колажі) підписує документи, в яких сказано, що перетинів з об’єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду немає.
Про зміст самого ДПТ та СЕО говорити складно. Там немає ні схем інженерних комунікацій, ні транспортної схеми, ні показників майбутнього об’єкту будівництва, лише припущення, які надають можливість замовнику будівництва уточнювати все в майбутніх проектних рішеннях. Про недосконалість розробленої документації вказало в своїх зауваженнях Міндовкілля і рекомендувало повернути документ державного планування на доопрацювання, але місцеву владу це не зупиняє”,- розповіла KВ Світлана Бондар.
При цьому, за її словами, влада зловживає своїми права і вперто не хоче проводити слухання саме там, де живуть люди, яких це безпосередньо зачіпає – в селі Велика Бугаївка.
“У цьому селі є будинок культури на 250 осіб з укриттям, яке Васильківська влада і відбудувала, але громадські слухання вони проводять в залі на 50 чоловік у Василькові, де немає укриття, але є можливість задіяти адмінресурс: забезпечити явку працівників Васильківських бюджетних установ, студентів з реєстрацією на період навчання, Великобугаївських вчителів, керівництво сільського будинку культури. Також люди бачили, як на такі громадські слухання автобусом привозили жителів села Яцьки на чолі зі старостою села, хоча промзону мають намір розташувати за 40 км від цього населеного пункту.
При цьому, виконком Васильківської ради не дозволив представникам суміжної, Глевахівської територіальної громади, яка знаходиться за 500 метрів від майбутнього об’єкту, навіть зареєструватися на громадські слухання, бо їхні інтереси, мовляв, не порушуються. Також влада Васильківщини, прикриваючись недосконалим галузевим законодавством, обмежує в праві голосу власників садових та індивідуальних будинків у Великій Бугаївці, та власників земельних ділянок, що на праві власності належать киянам, які використовуються ними для заміського відпочинку”,- розповідає голова ГО “Казковий Яр”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Позиція влади
Зі свого боку, директор Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Орест Шамаєв відкидає усі звинувачення у процедурних порушеннях та намаганні провести “псевдослухання”. Також він заявляє, що здивований тим, що на сьогодні хтось критикує плани і дії міської влади.
“Ситуація виглядає наступним чином. Ще у 2022 році до керівництва нашої тергромади звернулись з приводу допомоги в реалізації державної політики з релокації виробничих потужностей з територій, де підприємства знаходяться під постійним ворожим обстрілом. Підприємці з Запорізької області придбали для цього на Васильківщині у приватного власника земельну ділянку. Це було ще за рік до того, як обласною радою було прийнято рішення про створення заказнику “Казковий яр”, умовні межі якого, де факто цей заказник ще не створений, пройшли поряд.
Мова дійсно у 2022 році йшла про будівництва саме асфальтно-бетонного заводу. Переконавшись, що йдеться про екологічно безпечну технологію, умовно, такі заводи в Європі розміщуються прямо в містах, ми тоді вирішили замовити відповідні ДПТ і СЕО. Було розуміння, що для Васильківської громади нові робочі місця, додаткові надходження в бюджет та гарні перспективи покращити свою дорожню інфраструктуру – це важливо.
Але у минулому році з'ясувалося, що межі проектованої санітарно захисної зони (1000 м) такого підприємства частково накладаються на територію “Казкового яру”, а від громади до нашого управління містобудування надійшло біля 170 претензій та зауважень. Ми зрозуміли і донесли до інвестора, що людей не переконати, нічого не вийде. Тому вже влітку 2023 року нами було прийнято рішення замовити новий ДПТ і СЕО, згідно яких на згаданій приватній ділянці можна буде побудувати тільки склади та цехи з виробництва тротуарної плитки, що апріорі не несе території та її мешканцям жодних екологічних ризиків. До того ж, санітарна захисна зона такого об'єкта вже не 1000, а 300 метрів. Тобто жодних перетинів з “Казковим яром” вже точно немає. Як, до речі, і з заказником “Васильківські карпати”.
У цьому році на громадські слухання виносяться саме це ДПТ і звіт про відповідну СЕО. Тому мені щиро не зрозуміло, чому хтось з екологів чи громади села Велика Бугаївка має бути проти. Ще й враховуючи те, що поряд вже доволі давно погано пахне функціонуюча свалка з елементами сортировки сміття і з цього факту поки що ніхто у Великій Бугаївці великої проблеми не робить.
Що стосується інформації про можливе знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 об’єктів археологічної спадщини, то, дійсно, для того, щоб це мало значення, це має бути офіційно зареєстровано. В нас теж багато питань до Державного земельного кадастру і Державного реєстру культурних пам’яток, але ми маємо право спиратися тільки на офіційні дані”,- розповів KВ Орест Шамаєв.
Голова постійної комісії Київської обласної ради з питань екології, водних ресурсів, природокористування, полювання, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало в описаному конфлікті скоріше грає на стороні громадських активістів.
“Так, нове підприємство на території тергромади – це і додаткові робочі місця і податки, але екологія – це теж дуже важливо. Я вважаю, що Васильківська міськрада робить помилку, намагаючись розташувати промзону там де їй явно не місце. Мешканців Великої Бугаївки зрозуміти не складно. Вони усвідомлюють, що коли цільове призначення земельної ділянки змінять з “для сільського господарства” на “землі промисловості”, то гарантій стовідсоткової безпечності промислового об'єкту, параметри якого влада теоретично зможе згодом коригувати у любий бік, ніхто не дасть.
Не треба забувати і про обов’язки, які покладені на виконавчий комітет Васильківської міської ради рішенням Київської обласної ради від 21 березня 2023 року “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Казковий Яр”. Керівництво тергромади повинно сприяти повноцінному створенню цього заказнику, а не заважати цьому процесу. Також треба пам'ятати, що Схемою планування території Київської області передбачено створення Великобугаївської рекреаційної зони на площі 2,6 тис га.”,- заявив КВ Титикало.
Читайте: Роман Титикало: “Я адвокат чистого довкілля Київщини”
За його словами, прикро, що місцева влада не хоче враховувати думку саме тих громадян, нерухомість яких розташована поблизу майбутнього промислового об'єкту.
“Ще більш прикро, що сама можливість громадян впливати на містобудівні наміри влади в рамках громадських слухань може зникнути. Маю на увазі скандальний законопроєкт № 9627 від “Слуги народу” Дмитра Кисилевського, лобіювання якого пов’язують із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Цей закон було приянято у Верховній Раді 6 лютого 2024 року, наразі його вже направлено на підпис Президенту України”, – зауважив голова профільної комісії КОР.
Довідка
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Еко Стандарт Захід” (розробник СЕО) було зареєстроване у квітні 2016 року у Львові. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця цього ж міста Дмитра Бучка.
ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (компанія, яка має намір побудувати промислові об'єкти на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у Запоріжжі в квітні 2018 року, а з березня 2021 року “прописане” в смт Балабине Запорізької області. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії зазначено мешканку міста Марганець Дніпропетровської області Гоар Фтоян та громадянку Вірменії Аіду Погосян (зареєстрована в Запоріжжі).
Вказана ТОВка фігурує в деяких кримінальних провадженнях. Одне з них – під №12020080000000357 – було відкрито поліцейськими Запорізької області за фактами розкрадання бюджетних коштів при виконанні ремонтних робіт та експлуатаційному утриманні автошляхів на території цього регіону. Зокрема, за інформацією правоохоронців, ТОВ “Капіталінвест-Плюс” було однією з компаній, через яку організатори цієї схеми – чиновники та їхні підрядники – “обготівковували” кошти, отримані з бюджету Запорізької області. При цьому, у 2022 році слідчі вказували, що фактично вказана компанія не веде господарської діяльності, а існує лише для проведення фіктивних операцій.
ТОВ “Асфальтобетонпромбуд” (компанія, яка має намір брати участь у будівництві промислових об'єктів на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у лютому 2023 року у Василькові Київської області. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця Запоріжжя Миколу Буравченка.
Наталія Баласинович очолює Васильківську територіальну громаду з листопада 2020 року. Вона здобула перемогу на чергових місцевих виборах як безпартійна самовисуванка. Раніше, з листопада 2015-го по листопад 2020-го, вона була головою Васильківської райради, до якої була обрана від партії “Солідарність”.
Орест Шамаєв очолює Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради з жовтня 2022 року.
фото: коллаж КВКиївВлада
22 лютого 2024 г. 12:00
Раздел: Тексти
Справи насущні: скільки та на що у січні 2024-го витрачало Зазимʼя
В січні поточного року загальна сума замовлень сільради Зазимʼя, що на Броварщині, та підпорядкованих їй структур перевищила 10 млн гривень. З цієї суми майже у 6 млн гривень обійдеться будівництво нової каналізаційної станції по вулиці Київська, до якої почали готуватися ще чотири роки тому. Підрядником для цих робіт обрали столичну компанію, яку в рамках кримінального розслідування підозрюють у неякісному виконанні реконструкції насосної станції на Черкащині.
Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у січні 2024 року Зазимська сільська рада спільно з підпорядкованими їй комунальними закладами та підприємствами уклали за результатами публічних закупівель 46 договорів на 10,01 млн гривень.
Найбільші замовлення
Минулого місяця в Зазимʼї найкоштовнішим замовленням стало будівництво каналізаційної насосної станції з напірними трубопроводами в селі по вул. Київська за 5,9 млн гривень. Вказані роботи, як вказано у відповідному договорі, планується виконати до кінця лютого 2024 року. Зазначимо, що проєкт будівництва цієї станції Зазимська сільська рада замовляла ще на початку 2020 року, і з того часу проєктну документацію двічі (в 2021 та 2023 роках) коригували.
Читайте: Під Києвом за 5,9 млн гривень планують збудувати нову каналізаційну станцію
На другому місці замовлення місцевим комунальним підприємством “Добробут” капремонту найпростішого укриття в приміщенні "Релігійно-громадського центру" на вул. Деснянська, 97-А в Зазим'ї. Ці роботи обійдуться в 1,39 млн гривень, а закінчені повинні бути до кінця березня 2024 року.
Третє місце посіли продукти харчування та сільськогосподарські продукти для зазимського комунального дитсадка “Академія дитинства”, яких було замовлено на 860,29 тис. гривень. З цієї суми більша частина (понад 264 тис. гривень) пішла на мʼясо, решта, зокрема, на “молочку”, рибу, цукор, макарони, каву та чай, овочі та фрукти, а також яйця, які закупили по 6,6 гривень за штуку. В системі Prozorro опублікований тільки договір на постачання мʼяса, по закупівлі інших продуктів договорів у відкритому доступі немає, відтак дізнатися їх деталі не влалося. Підписуйтесь на “КиївВладу”
Четвертим за вартістю стало ще одне замовлення дитсадка “Академія дитинства”, цього разу на постачання електроенергії на поточний рік (75 тис. кіловат-година). Ціна відповідного договору склала 495 тис. гривень.
Заключним в пʼятірці найдорожчих замовлень Зазимʼя є договір сільради ціною 200 тис. гривень на отримання юридичних послуг. Уклали такий договір з адвокатом Максимом Заворотнюком, який надаватиме юридичну підтримку сільраді до кінця 2024 року.
Серед інших замовлень Зазимʼя в січні також обслуговування бюветів на території громади протягом 2024 року за 99,9 тис. гривень, та встановлення системи пожежної сигналізації в приміщенні по вул. Каштанова, 6-б в селі Літочки (адреса сільського відділення Укрпошти) за 69,39 тис. гривень.
Минулого місяця у Зазимʼї через Prozorro замовлення робили 4 розпорядники коштів. На найбільшу суму – майже 7 млн гривень – договорів уклала безпосередньо сільська рада. На решту коштів – дитсадок “Академія дитинства”, КП “Добробут” та сільське Управління освіти, культури, молоді та спорту.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Найбільші підрядники
Протягом січня зазимські бюджетні замовники укладали договори з 23 компаніями та підприємцями. Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ “Енергозберігаючі технології” (*), якому дістався найкоштовніший договір місяця – на будівництво каналізаційної насосної станції в Зазимʼї вул. Київська за 5,9 млн гривень.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Енергозберігаючі технології” зареєстровано в 2002 році у Києві. Засновники – Ольга та Андрій Торубари, прописані в одній столичній квартирі. Директор – Євген Юхновський.
За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Енергозберігаючі технології” уклало 691 договір на 1,17 млрд гривень.
З ухвали Придніпровського районного суду Черкас відомо, що “Енергозберігаючі технології” від січня 2020 року фігурують у кримінальному розслідуванні за підозрою у заволодінні бюджетними коштами при реконструкції водопровідної насосної станції “Родниківка” на замовлення уманського КП “Уманьводоканал” в 2018-2019 роках. За даними правоохоронців, у ході реконструкції замість визначених договором будівельних матеріалів та обладнання були використані аналоги із завищеною вартістю, а вмонтовані віконні блоки були неналежної якості.
Голова Зазимської сільської ради – Віталій Крупенко.
Читайте також інші матеріали КиївВлади про замовлення Києва, а також міських і селищних громад Київщини
* ТОВ “Енергозберігаючі технології” (код ЄДРПОУ: 31862999)
Фото: колаж KВ
КиївВлада
17 лютого 2024 г. 17:03
Раздел: Новини
На Київщині відновили вже понад 15 тисяч приватних та багатоквартирних будинків
На Київщині повністю та частково із забезпеченням життєдіяльності вже відновили майже 17 тис. обʼєктів. Основна частина, 15,3 тис. домівок, це приватні та багатоквартирні будинки.
Про це, як передає KВ, начальник Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Руслан Кравченко повідомив в інтервʼю телеканалу “Інтер”.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Російські окупанти пошкодили понад 29 тисяч обʼєктів. Із них ми вже відновили повністю та частково зі збереженням функціонального призначення майже 17 тис. об’єктів, серед яких понад 15,3 – багатоквартирні та приватні будинки”, – розповів Руслан Кравченко.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Він зазначив, що в першу чергу відбудовується житло, щоб повернути людей додому. Кожна громада, яка постраждала від російської окупації, розробляє відповідну проєктну документацію та передає до Київської ОВА, де пропозиції перевіряють та передають до уряду. В першу чергу уряд розглядає відбудову житла, шкіл, дитячих садочків та медичних закладів. Наразі роботи по відбудові найактивніше ведуться в Бородянці, Ірпені, Бучі.
“Найбільша кількість обʼєктів відновлена завдяки урядовій програмі єВідновлення. Перший етап – компенсація на поточні та капітальні ремонти – до 500 тис. грн. Ухвалено позитивних рішень по більше, ніж 9 тис. заявках. Загальна сума компенсацій – понад 1 млрд.грн”, – розповів начальник Київської ОВА.
Кравченко зазначив, що в області 18 багатоквартирних будинків відбудовують за програмою United24, ініційованою Президентом України.
Також триває відновлення коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це 97 обʼєктів. Замовником відбудови приватних будинків є сама КОВА.
Як зауважив Руслан Кравченко, коштом обласного бюджету відновлюють 93 приватні будинки у п’яти районах області, а також понад 60 приватних будинків в Ірпені навпроти ЖК “Ірпінські Липки”. Активно допомагають Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, фонд GEM.
Щодо заявок про надання сертифікатів на купівлю житла та отримання коштів на будівництво нового житла – таких подано понад 3 тисячі. Руслан Кравченко зауважив, що вже сформовані понад 960 сертифікатів на суму більше 2,8 млрд грн.
Начальник Київської ОВА також розповів про контроль за всіма етапами відбудови. “Прозорість та публічність – вимога людей та міжнародних партнерів”, – сказав Руслан Кравченко.
При КОВА створена спостережна рада з питань відбудови за участю представників міжнародних інституцій та громадських організацій, незалежних експертів для контролю на всіх рівнях. Крім того, для забезпечення прозорості ПРООН здійснює технагляд за відбудовою обʼєктів за кошти UNITED24 та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Йдеться про технічну підтримку з інженерних, фінансових та антикорупційних питань.
Крім того, нагадав Руслан Кравченко, створена робоча група “Прозорість та підзвітність” за участю представників правоохоронних органів, яка аналізує всі тендерні закупівлі. Також проводяться комісійні перевірки обʼєктів відновлення.
Нагадаємо, на Київщині вже відновили повністю та частково із забезпеченням життєдіяльності майже 17 тис. об’єктів, пошкоджених внаслідок бойових дій. Відбудова продовжується, у пріоритеті – відновлення житла.
Читайте: На Київщині в рамках єВідновлення сформовано більше 800 сертифікатів на понад 2,5 млрд гривень, – Руслан Кравченко
Фото: скриншот відео
КиївВлада
16 лютого 2024 г. 17:47
Раздел: Новини
У Гостомелі презентували проєкт будівництва п’яти багатоповерхівок замість зруйнованих внаслідок агресії рф
У Гостомелі на Київщині презентували проєкт будівництва житлових багатоповерхівок в одному з мікрорайонів замість тих, які були зруйновані внаслідок російської збройної агресії. У проєкті передбачено будівництво п’яти багатоповерхівок, укриття та благоустрій території. Крім укриття на території мікрорайону, передбачене просте коридорне укриття на кожному поверсі будинків.
Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі Київської обласної державної адміністрації (КОДА).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
У КОДА розповіли, що проєкт передбачає будівництво 5 багатоповерхівок, садочка, протирадіаційного укриття для цивільного населення та благоустрій території.
“У мікрорайоні заплановано будівництво 7-ми поверхових будинків, розрахованих загалом на 360 квартир замість 272, що були раніше. В кожній квартирі заплановані балкон та індивідуальне опалення”, – йдеться у повідомленні.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Також, на території містечка буде підземне укриття подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття.
У пресслужбі наголосили, що додатково на кожному поверсі будинків запроєктоване просте коридорне укриття.
“Будівництво буде виконане з урахуванням принципів безбарʼєрності та доступності”, – додали у пресслужбі обласної держадміністрації.
Читайте: Столиця повністю відновить 2 з 31 будинки, які отримали пошкодження конструкції внаслідок ракетної атаки 7 лютого
Фото: КОДА
КиївВлада
16 лютого 2024 г. 09:00
Раздел: Тексти
Видатки столиці на капремонти вуличного освітлення майже вдвічі перевищили довоєнний рівень
У 2023 році, як виявилося, столиця активно витрачалася на модернізацію, а саме – на капремонти мереж зовнішнього освітлення із заміною застарілих світильників та світлодіодні. Протягом минулого року на такі роботи витратили майже 422 млн гривень – що на 200 млн гривень більше, ніж спрямували на такі капремонти в довоєнному 2021 році (у 2022-му було витрачено всього 9 млн гривень). Судячи з цих цифр, можна подумати, що життя в столиці, попри війну, не лише триває, а і стрімко налагоджується. Налагоджується настільки, що дозволяє підтримати і одеський бізнес, повʼязаний з мером цього міста Геннадієм Трухановим: минулоріч одеське ТОВ “Автомагістраль-Південь” отримало майже половину всіх замовлень на капремонти мереж вуличного освітлення Києва. Таким чином замовник робіт – КП “Київміськсвітло” – перейняло естафету у столичної КК “Київавтодор”, якій воно підпорядковано, адже ТОВ “Автомагістраль-Південь” входить в трійку фірм, яким корпорація “насипає” найбільше своїх дорожніх замовлень.
Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, протягом 2023 року КП “Київміськсвітло” (*) уклало за результатами публічних закупівель 83 договори на виконання капремонтів мереж зовнішнього освітлення Києва з заміною ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Загальна ціна договорів складала 449,7 млн гривень. Три договори на 10,49 млн гривень розірвали, решта 80 договорів значаться як виконані, оплата за фактично виконані роботи по ним склала 421,94 млн гривень.
Де ремонтували
Укладені договори передбачали заміну ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні, заміну проводів, шаф управління, заземлення, а окремі договори серед іншого передбачали також заміну опор зовнішнього освітлення.
Капремонти мереж зовнішнього освітлення замовляли для всіх районів, однак дуже нерівномірно. Найбільше таких робіт проводили в Оболонському – було підписано 28 відповідних договорів, найменше в Печерському – всього 1. В Голосіївському районі таких капремонтів замовляли 10, в Шевченківському – 9, в Дарницькому – 8, в Святошинському 7, в Дніпровському – 6, в Подільському та Соломʼянському – по 4, Деснянському – 3.Частина цих замовлень супроводжувалася скаргами громадян до Держаудитслужби щодо недоцільності виконання капремонтів мереж вуличного освітлення під час війни. Так, Катерина Бритавська у своєму зверненні до аудиторів наголошувала, що такі роботи можуть почекати, а зараз ці кошти необхідно спрямувати на потреби армії. Наталія Подосіннікова назвала такі замовлення нераціональними та антидержавницькими, а Аліна Палінчук – відвертим розкраданням бюджету. Станом на 14 лютого відповіді аудиторів на ці звернення очікуються.
Читайте: “Критичні потреби”: столичне керівництво витратить чергові 300 млн гривень на сумнівну систему управління зовнішнім освітленням
В кого замовляли
Підряди КП “Київміськсвітло” на виконання капремонтів мереж зовнішнього освітлення вигравали пʼять компаній – ТОВ “Автомагістраль-Південь” (*), ТОВ “Інтернешнл Бізнес Груп”, ТОВ “Експрес Енерджі Трейд”, ТОВ “Ворскла Енерджіз” та ТОВ “Укрбудінжиніринг”. Закупівлі проводилися через відкриті торги, але конкурентна боротьба мала місце тільки в декількох з них, по решті – пропозиції подавали тільки по одній компанії, з якою і укладали договір.
З великим відривом від інших фірм договорів на найбільшу суму – понад 200 млн гривень або 47% від загальної вартості замовлень – дісталося ТОВ “Автомагістраль-Південь”.
Як було раніше
Зазначимо, що в 2022 році цілком логічно відбулося суттєве падіння видатків на капремонти мереж зовнішнього освітлення. Тоді КП “Київміськсвітло” уклало всього 6 відповідних договорів загальною ціною 10,37 млн гривень, а фактична оплата по ним склала 9,06 млн гривень. З цих коштів майже 7 млн гривень за виконані роботи дісталося ТОВ “Інтернешнл Бізнес Груп”, решта 2,13 млн гривень – ТОВ “Автомагістраль-Південь”.
В 2021 році в контексті капремонтів вуличного освітлення картина виглядає зовсім іншою. Протягом цього року було підписано 71 договір – майже, як в 2023 році, але їх ціна була значно менша – 241,93 млн гривень. З цих угод дві на 10,24 млн гривень розірвали, одна ціною 4 млн гривень досі не закрита. Фактична оплата по решті 69 договорам склала 222,14 млн гривень.
Перелік обраних підрядників в 2021 році також суттєво відрізнявся від минулорічного. Роботи виконувалися 13 компаніями, серед яких не було лідера зі значним відривом від конкурентів. ТОВ “Автомагістраль-Південь” тоді дісталося тільки одне замовлення на 3,7 млн гривень.
Про найбільшого підрядника 2023 року
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Автомагістраль-Південь” зареєстровано у 2006 році у Одесі. Статутний фонд – 40 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництві доріг та автострад. Засновник – Олександр Бойко, керівник компанії – Микола Тимофєєв.
В 2017 році Олександр Бойко був серед бенефіціарних власників ТОВ “Бетонні покриття та технології”. Разом з ним в той період серед бенефіціарів “засвітилися” Юрій Шумахер і Євген Коновалов – ключові особи групи “Ростдорстрой”. Компанії групи займаються будівництвом доріг і автомагістралей, а також працюють у сферах нерухомості та транспорту. Основні активи групи – ПП “Київшляхбуд” та ТОВ “Ростдорстрой” – дуже активні пстоличні підрядники.
Читайте: Достроково втомився: чому обвалився Дегтярівський шляхопровід та що з ним буде далі
Юрій Шумахер – депутат Одеської міської ради, член фракції "Довіряй справам". Вказана фракція представляє партію мера Одеси Геннадія Труханова, якого 4 травня минулого року було заарештовано за підозрою в розтраті при покупці адмінбудівлі заводу “Краян”. На наступний день після затримання Геннадій Труханов вийшов із СІЗО під заставу у 13,4 млн гривень, яку вніс за нього одеський депутат з тієї ж фракції "Довіряй справам" Дмитро Танцюра.
Крім версії, що контроль над ТОВ “Автомагістраль-Південь” здійснює оточення мера Одеси Геннадія Труханова, також існує припущення щодо лобіювання інтересів фірми екс-заступником голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
Читайте: Мэрское братство: Администрация Кличко отдает миллиарды компании, которую связывают с мэром Одессы Трухановым
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
ТОВ “Автомагістраль-Південь” фігурує в декількох кримінальних провадженнях. Зокрема, слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Києві розслідує кримінальне провадження (№ 42021100000000038 від 19.01.2021) за підозрою “Автомагістраль-Південь” в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. А слідчі Білгород-Дністровського районного відділу поліції в Одеській області в рамках провадження №42020161240000202 від 12.10.2020 року підозрюють посадових осіб компанії у привласненні та розтраті бюджетних коштів при проведенні ремонту автодороги Т-16-10/Н-33/ – Приморське – Жовтий Яр – Татарбунари.
За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ “Автомагістраль-Південь” уклало 671 договір на загальну суму 167,4 млрд гривень. Найбільші замовники – обласні служби відновлення та розвитку інфраструктури.
Від КП “Київміськсвітло” ця фірма за всю історію існування отримала 33 замовлення, по яким їй було сплачено 206,44 млн гривень. Як бачимо, основна фаза їх співпраці припала на минулий рік. До цього КП замовляло у компанії 5 капремонтів мереж зовнішнього освітлення на 5,93 млн гривень (одне замовлення у 2021 році, та чотири – в 2022 році).
Раніше KВ повідомляла, що ТОВ “Автомагістраль-Південь” є однією з трьох компаній, між якими столична КК “Київавтодор”, якій підпорядковано КП “Київміськсвітло”, майже порівну розподіляє свої найдорожчі замовлення (крім ТОВ “Автомагістраль-Південь” в цій трійці ПП “Київшляхбуд” та ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл”).
Від “Київавтодору” компанія “Автомагістраль-Південь” отримала 12 підрядів загальною вартістю понад 5 млрд гривень. Наприклад, у травні вже воєнного 2022 року корпорація за 1,27 млрд гривень замовила проведення капремонту вул. Богатирської (дія цього договору була призупинена в зв'язку з війною), у 2020 року майже за 805 млн гривень - капремонт просп. Героїв Сталінграда (роботи тривають), у 2018 році за 590,21 млн гривень – капремонт проспекту Степана Бандери від транспортної розв'язки Московський міст до вул. Олени Теліги (оплата відповідає ціні договору), за 318,1 млн гривень – проведення капремонт вул. Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та назад (оплата 317,38 млн гривень).
Останній договір між “Київавтодором” та “Автомагістраль-Південь” був укладений в травні минулого року на реконструкцію розв'язки на перетині вулиць Богатирської і Полярної на столичній Оболоні за 1,29 млрд гривень. У столичній владі вирішили взятися за вказану реконструкцію попри петицію киян, які просили заборонити будівництво нових розв'язок до закінчення інших транспортних довгобудів, вартість яких з роками зростає в рази.
Читайте: “Київавтодор” вкладе перші 1,3 млрд гривень у реконструкцію розв'язки на Оболоні
КП “Київміськсвітло” засноване Київрадою в 1998 році, зокрема, для обслуговування та виконання капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення столиці. На сайті підприємства вказано, що на даному етапі його розвитку заміна ртутних, натрієвих та матело галогенних світильників на світлодіодні (LED) є першочерговим завданням. Це, як зазначається, значно зменшить рівень енергоспоживання та негативний вплив на навколишнє середовище.
З кінця грудня 2022 року КП “Київміськсвітло” очолює Леонід Самохвалов. Підприємство підпорядковано КК “Київавтодор”, генеральним директором якої з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко. Він же з 19 травня 2020 року очолював цю комунальну корпорацію на правах виконувача обов'язків керівника.
Читайте: Перша підозра і встановлені збитки: Нацполіція продовжує слідство щодо корупції в “Київавтодорі”
КК “Київавтодор” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор (на колажі праворуч). Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року спрямовує особисто голова КМДА Віталій Кличко (на колажі ліворуч).
* КП “Київміськсвітло” (ЄДРПОУ: 03360905)
** ТОВ “Автомагістраль-Південь” (код ЄДРПОУ: 34252469)
*** КК “Київавтодор” (Код ЄДРПОУ: 03359026)
Фото: колаж KВ
КиївВлада
14 лютого 2024 г. 13:03
Раздел: Новини
Руслан Кравченко: Попри війну на Київщині реалізуються масштабні інвестиційні проєкти
Швеція продовжить допомагати Україні в цілому, та Київщині зокрема у відбудові житла та інфраструктури. Масштаби руйнувань та можливі проєкти відновлення Київської області обговорили під час зустрічі з Надзвичайним та Повноважним Послом Королівства Швеції в Україні Мартіном Обергом.
Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні начальника Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Руслана Кравченка.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Зазначається, що на Київщині вже реалізовано чимало проєктів з відновлення, які співфінансувалися низкою міжнародних донорів, в тому числі Швецією. Наразі йдеться про залучення до проєктів, які реалізуються структурою ООН.
"Порушив також питання щодо посилення безпеки регіону. Наше завдання – зберегти життя людей, цілісність інфраструктури, дати можливість регіону, навіть в умовах війни, розвиватися та залучати інвестиції. Тому посилення ППО та збільшення кількості мобільних вогневих груп є вкрай актуальним. Постійною є потреба в пікапах для виконання бойових завдань та у спеціальному обладнанні", – повідомив Кравченко.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Чиновники також обговорили питання щодо залучення інвестицій шведських компаній в економіку Київщини. Попри війну минулого року в області було реалізовано декілька масштабних інвестиційних проєктів.
"Наприклад, будівництво комплексу для відвантаження цементу, побудовано логістичний центр, а також офісний комплекс відомого виробника техніки. Київщина готова надавати інвесторам найсприятливіші умови для інвестицій. Адже йдеться як про економічний розвиток регіону, так і створення нових робочих місць, що є однією з умов повернення людей до України", – повідомив Кравченко.
Кравченко подякував пану Послу за безпрецедентний рівень підтримки України, як на рівні Уряду Швеції, так і на рівні звичайних громадян цієї країни.
Читайте: Руслан Кравченко: Київщина реконструює гуртожитки та нежитлові приміщення під оселі для ВПО
Фото: Руслана Кравченко
КиївВлада
13 лютого 2024 г. 16:00
Раздел: Тексти
Київрада не дала шансу садибі Родіна
Столична міськрада все ж погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 (на ній розташована садиба Осипа Родіна 1882 року будівництва) в оренду ТОВ “Арікс”. Депутатський корпус попри вимоги громадськості фактично заплющив очі на те, що власник цієї будівлі – вказане ТОВ – не має охоронного договору на неї і збирається знести цю споруду заради зведення житлового комплексу (ЖК) “Franklin Concept House”. У цьому, до слова, зацікавлені компанії із орбіти відомих бізнесменів та політиків Андрія Вавриша та Дмитра Ісаєнка (на колажі праворуч та ліворуч відповідно). Що цікаво, в минулому році забудовники остаточно програли суди щодо цієї будівлі – служителі Феміди підтвердили, що столична влада в 2020 році законно визнала її об'єктом культурної спадщини.
Як стало відомо KВ, 8 лютого 2024 року Київрада погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 в Шевченківському районі в оренду ТОВ “Арікс”.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідний проєкт рішення №08/231-1663/ПР від 20 липня 2020 року під час пленарного засідання міськради було прийнято лише з третьої спроби: двічі він не набирав необхідної кількості голосів депутатського корпусу (56 і 60 “за”), після чого все ж був затверджений 63 голосами. Суб'єктами подання цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Валентин Мондриївський і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Йдеться про ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 8000000000:88:196:0004, яку ТОВ “Арікс” отримає в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу (БФК). Згідно з прийнятим рішенням, код Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) даної ділянки – “для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку)”. За функціональним призначенням вказана ділянка відноситься до території середньо- та малоповерхової житлової забудови.
Як зазначено в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, вищезгаданий БФК – це нежитлова будівля площею 494,1 кв.м., яка належить все тому ж ТОВ “Арікс”. Йдеться про садибу Осипа Родіна, яка є об'єктом культурної спадщини столиці. При цьому, в проєкті рішення інформація про це не зазначена, адже документ було підготовлено ще до того, коли будівля офіційно отримала охоронний статус.
Проти затвердження даного документу під час пленарного засідання Київради виступала, зокрема, депутатка Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Її головним аргументом було те, що власник будівлі не уклав охоронний договір на неї з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, що в подальшому дозволить зруйнувати цей об'єкт.
“У публічній комунікації забудовник декларує, що цю садибу буде знесено в результаті нового будівництва. Це ж нескладно – укласти охоронний договір? Нехай власник будівлі це зробить. Інакше давайте не казати, що ми охороняємо культурну спадщину та історію під час війни”, – підкреслила Ксенія Семенова.
Садиба Родіна станом на 2023 рік (фото ГО “Мапа реновації”)
Втім, не дивлячись на те, що голосування по цьому питанню було двічі провалено, в результаті таких доводів депутатки все ж не вистачило, і народні обранці погодили даний землевідвід.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Передісторія
Нагадаємо, садиба на вул. Олеся Гончара, 71 була збудована у 1882 році на замовлення заможного селянина Осипа Родіна. Розробником проєкту цієї будівлі був відомий архітектор Володимир Ніколаєв. За первісним задумом це була двоповерхова будівля, проте згодом було добудовано третій поверх. Після смерті Родіна садиба неодноразово змінювала власників. Спочатку нею володіли його доньки, потім – сім'я дворянина Казимира-Альбіна Жубра. Вже за радянських часів та першого десятиріччя Незалежності України там розміщувався один із житлових кооперативів та Театр історичного портрету, яким завідував відомий драматург і режисер Ігор Шведов.
У кінці 00-х років столична влада, якій належала садиба Родіна після розпаду радянського союзу, її продала. Приватизація відбулася поступово – об'єкт було поділено на декілька груп приміщень, власниками яких стали різні юридичні особи. Проте, у подальшому ці приміщення знову були об'єднані “під одним крилом” – всі вони стали власністю ТОВ “Арікс”.
Ще у серпні 2010 році ця компанія отримала від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Києві дозвіл на будівництво адміністративно-готельного комплексу “по сусідству” з садибою Родіна – на ділянці площею 0,12 га на вул. Олеся Гончара, 69. Цей комплекс планувалося здати в експлуатацію до початку чемпіонату Європи з футболу 2012 року, який проходив на теренах України та Польщі. Проте, реалізувати ці плани забудовнику з різних причин не вдалося.
Мова йшла не про будівництво “з нуля”, а про“добудову”. Ще з 90-х років на цій ділянці був розташований “недобуд”, який на початку 00-х років викупила компанія під назвою ТОВ “Пан-Юкрейн” задля того, щоб реконструювати під адміністративно-готельний комплекс висотою до 17 поверхів. Проте, втілити свій задум ця фірма не змогла, і в 2010 році продала землю під цим об'єктом згаданому вище ТОВ “Арікс” разом з правом на проєкт реконструкції та правом забудови.
У червні 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Арікс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на коригування проєкту реконструкції незавершеного будівництва адміністративно-готельного комплексу на вул. Олеся Гончара, 69 (перша черга будівництва) та будівництво ще одного об'єкта – багатофункціонального комплексу з вбудованим паркінгом (друга черга будівництва). Згідно з документом, максимальна висота цих об'єктів має скласти 22 поверхи, загальна площа забудови – 1,5 тис. кв.м. Будівництво планувалося на двох ділянках загальною площею 0,18 га, одна з яких – згадана вище ділянка на вул. Олеся Гончара, 71, хоча ця адреса і не вказана в назві МУО.
У 2016 році ТОВ “Арікс” підготувало проєкт цього будівництва – компанія запланувала будівництво двох обєктів – 16-поверхового адміністративно-готельного комплексу (ймовірно, мається на увазі реконструкція згаданого недобуду. – КВ) та 7-поверхового багатофункціонального комплексу. Будівництво другого об'єкта було заплановане саме на місці існуючої садиби Родіна на вул. Олеся Гончара, 71. Історичну будівлю ТОВ “Арікс”, схоже, запланувало знести.
У квітні 2019 року ТОВ “Арікс” уклало з ТОВ “Концепт-Плаза” договір про спільну реалізацію вказаного проєкту, згідно з яким останній компанії було делеговано частину функцій замовника будівництва. У червні того ж року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) зареєструвала повідомлення про внесення змін до дозволу на будівництво від серпня 2010 року.
ДАБІ погодила, зокрема, зміну замовника цих робіт (ним стало ТОВ “Концепт-Плаза”). Крім того, було частково змінено вихідні дані запланованого будівництва – наприклад, замість 7-поверхової будівлі ТОВ “Концепт-Плаза” вирішило будувати 4-поверхову. Таким чином ДАБІ легалізувала будівництво на ділянках на на вул. Олеся Гончара, 69 і 71, а також на ділянці на вул. Олеся Гончара, 73 площею 0,08 га, власникої якої є все те ж ТОВ “Арікс”.
Читайте: Депутаты проверят правомерность строительства нового ЖК на ул. Олеся Гончара, 69
На початку вересня 2020 року ГО “Мапа реновації”, на основі аналізу архівів та консультацій з істориками, заявила про історичну цінність садиби Родіна і закликала столичну владу зберегти цей об'єкт. Наголошувалось на тому, що впритул до нього будується ЖК “Franklin Concept House” (девелопери – “Saga Development” і “Perfect Group”), і актуальний проєкт забудови, судячи з її рендерів, передбачає знесення садиби.
Місцезнаходження об'єкта
У відповідь на таку заяву 22 вересня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА своїм наказом №46 вніс садибу Родіна до переліку об'єктів культурної спадщини Києва. Згідно з цим документом, чиновники мали проінформувати ТОВ “Арікс” про необхідність укладення охоронного договору на цю будівлю, а комунальній установі “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій” було доручено впродовж трьох років скласти облікову документацію на цю пам'ятку.
Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах
У ТОВ “Арікс” не були згодні з таким рішенням столичної влади – компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) про визнання протиправним та скасування згаданого наказу. Відповідачем у цьому судовому спорі виступив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
28 січня 2021 року ОАСК повністю задовільнив позов ТОВ “Аікс”. Після цього Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Офіс генпрокурора та дві громадські організації ("Рух "Справедлива Україна" та "Мапа реновації") подали свої скарги до апеляційного суду. Апелянти звертали увагу на факт проєктування цього будинку відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим. Мовляв, цього достатньо для внесення будинку у перелік об'єктів культурної спадщини Києва. Крім того, вони зазначали, що будівля зберегла свою автентичність і конструкцію, а також є одним з двох збережених зразків традиційної забудови кінця ХІХ століття у кварталі вул. Олеся Гончара.
Шостий апеляційний адмінсуд такі аргументи не визнав переконливими і 4 серпня 2021 року відмовив апелянтам у задоволенні їхніх скарг. Втім, на цьому історія не завершилася. Офіс генпрокурора, спільно з вищезгаданами ГОшками та столичним адвокатом Олександром Дядюком добилися від Касаційного адмінсуду перегляду цієї справи у суді апеляційної інстанції. Врешті-решт, 5 жовтня 2022 року їхні вимоги були задоволені – все той же Шостий апеляційний адмінсуд скасував вищезгадане рішення ОАСК від 28 січня 2021 року, фактично підтвердивши необгрунтованість вимог ТОВ “Арікс”. Оскаржити такий вердикт намагалося ТОВ “Концепт-Плаза”, але 8 травня 2023 року Касаційний адмінсуд відмовив компанії в задоволенні її касаційної скарги.
Скріншот постанови апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року
Хто руйнує і забудовує
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Арікс” було зареєстроване у квітні 2004 року. Його керівником є Надія Федорова, засновниками – киянка Оксана Павлишин, ТОВ “КП-Інвест” і ТОВ “КУА “Система капітального інвестування”, кінцевими бенефіціарами – мешканці столиці України Яків Басс і Артем Лазня.
Система Youcontrol відносить ТОВ “Арікс” до т.зв. “групи родини Басс”, яка об'єднує більше трьох десятків компаній зайнятих у сферах будівництва та нерухомості. Деякі з цих фірм, за інформацією Youcontrol, працюють в рф. Ключовою особою даної групи є Яків Басс – батько Дениса Басса, який відомий як банкір (на початку 00-х років працював на керівних посадах у “Правексбанку”) і заступник голови КМДА Леоніда Черновецького (2006-2010 роки). До слова, інший співвласник ТОВ “Арікс” Артем Лазня також пов'язаний з фінансовим сектором – він працював на різних посадах у банку “Хрещатик” та “Індустріалбанку”.
ТОВ “Концепт-Плаза” було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Його керівником є Михайло Спасьонов, засновниками – вищезгадане ТОВ “КП-Інвест”, а також ТОВ “Спецбудінвест-17” і ПАТ “ЗНВКІФ “Еверест”. Кінцевими бенефіціарами “Концепт-Плази” є вищезгаданий Артем Лазня і мешканка смт Люблинець Волинської області Ольга Клецко.
Остання, за даними ЗМІ, є номінальною власницею та засновницею ряду фірм, пов'язаних з Андрієм Вавришем – ексзаступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та засновником девелоперської компанії “Saga Development”. На очевидний зв'язок “Концепт-Плази” з цим колишнім посадовцем та бізнесменом також вказує той факт, що керівником однієї з компаній-засновників цього ТОВ – ПАТ “ЗНКІФ “Еверест” – є Дмитро Овсій, якого журналісти називають юристом Вавриша і його партнером.
Читайте: Сага про Звіринецький сквер: як столична громада намагається перешкодити будівництву скандального ЖК Андрія Вавриша
Крім того, до діяльності ТОВ “Концепт-Плаза” явно має відношення і Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”) та фактичний власник девелоперської компанії “Perfect Group”. Про це, наприклад, свідчить той факт, що власниками ТОВ “Спецбудінвест-17” (один із засновників “Концепт-Плази”) є Василь Шомонка та Олег Тимошенко, яких ЗМІ раніше фіксували у якості номінальних бенефіціарів компаній із оточення Дмитра Ісаєнка.
Читайте: Сумнівні інвестиції та судові спори: чому НАБУ і САП зацікавилися забудовою Дмитра Ісаєнка
Нагадаємо, у столичних судах наразі продовжується розгляд справ, від яких залежить доля вже розпочатого будівництва ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій – проєкту відомих бізнесменів Михайла Бродського і Андрія Вавриша, а також нардепа Дмитра Ісаєнка. Фактично нове житло, завдяки позиції КМДА і ДІАМ, на незрозумілих підствах почали зводити в історичному ареалі Києва, в межах прибережно-захисної смуги Дніпра, без належного оформлення землевідводів і отримання усіх необхідних узгоджень і з ризиком для добудови Подільсько-Воскресенського мосту і однойменної лінії метро.
Читайте: “Боги київського будівництва”: доля ЖК “Новий Поділ” вирішується в судах
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”).
Фото: колаж КВКиївВлада
13 лютого 2024 г. 14:44
Раздел: Новини
У КОДА пройшов тренінг для медійників зі стресостійкості
У Київській ОДА відбувся тренінг зі стресостійкості для журналістів та комунікаційників обласних громад за участю регіональних координаторів Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” разом з фахівцями Ізраїльської коаліції по роботі із травмою. Під час заходу фахівці навчили працівників ЗМІ методам психологічної самодопомоги та підтримки під час стресових подій в умовах війни.
Як передає кореспондент KВ, тренінг, що відбувся 9 лютого, мав на меті допомогти справлятися зі стресом журналістам, які, як медики та рятувальники, перебувають на першій лінії контакту із людьми.
Підписуйтесь на “КиївВладу” “Вони перші на місці подій, перші дізнаються і пропускають через себе важкі новини. Саме тому наше завдання зараз – максимально допомогти їм бути в ресурсі, знати як опанувати себе та підтримати тих, хто поруч”, – зауважила під час заходу заступниця голови КОДА Леся Карнаух.
Разом із тренером-психологом Ізраїльської коаліції травми Наталією Давиденко журналісти та працівники пресслужб вивчали техніки дихання та протоколи саморегуляції, зокрема, протокол “4 стихії”.
“Серед їхніх базових навичок боротьби зі стресом тепер вправи із “Аптечки швидкої психологічної допомоги” та різноманітні методики підтримки себе та інших. Тренінг був побудований в максимально інтерактивному форматі із залученням кожного з учасників”, – йдеться у повідомленні.
Тренінг став одним із серії заходів програми, ініційованої першою леді Оленою Зеленською на підтримку тих верств населення, хто потребує психосоціальної допомоги.
Зокрема, регіональний координатор Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” Юлія Казакова розповіла про її основні заходи впровадження на національному та обласному рівнях.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Варто зауважити. що комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” реалізується завдяки підтримці USAID в межах проєкту “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я”. Крім того, в області діє проєкт “Ментальне здоров’я: нейромережа Київщини”, який є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Нагадаємо, що на Київщині продовжує діяти урядова програма єВідновлення, яка є одним із дієвих механізмів відбудови. Зокрема, на ремонт пошкодженого житла до 500 тис. подано понад 13,6 тис. заявок. На купівлю житла та отримання коштів на будівництво нового вже сформовані понад 800 сертифікатів на суму більше 2,5 млрд гривень.
Читайте: Французькі партнери передали для навчання дітей Київщини майже 6 тисяч планшетів
Фото: КОВА
КиївВлада
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій