Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк  та прокуратура. Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра. Фінансування Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік). Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень). Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%. Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування. Громадські проекти У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка. Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб. Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта Як у 2018 році латали дірки на дорогах Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв. Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв). Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото) Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв). Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од. Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв. Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49. Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м. Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались. Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано  розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”. Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди. З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА. Розриття “Київенерго” На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах. Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва. ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень. Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов Ремонт інженерних мереж В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району. На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають: капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення. Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік. Реставрація об'єктів культурної спадщини Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській. Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини. Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года Крадіжки ліфтів В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років. У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності. Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва. Ремонт будинків Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель. Станом на 4 грудня 2018 року виконано: ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20. капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б. Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час  проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили. Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА Скарги громадян Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території. До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів. До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття. Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються. Дератизація та дезінсекція будинків КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”. Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”. Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів. З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі: Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А; Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”; Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7; Передбачене будівництво житлового комплексу  у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок); Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1. Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220. За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю. На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів. Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять. Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу. Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма Школи та садочки Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією. Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.   Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”. Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року  було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності. Печерськ спортивний З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям. Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя. Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування. У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району. Нові сквери Печерського району У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га). Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави. Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами. Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР. Безпека мешканців району Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста. Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи. У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”. Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку. Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”. Лікування у Печерському районі Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2). На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО. Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення). На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію. Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби. З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам. Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень. Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”). Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389. Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” Фото: politrada.comKиевVласть

Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою. Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр. Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу. Фінансування KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік? Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік  затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень). Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень). На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень). Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео) Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав. KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік? О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців. Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери. KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району? О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій. У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році? О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні. Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”. Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика. Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення. KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації? О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень. Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”. Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося. Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”. Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району? О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші. Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка. Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста. Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах. На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська. Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях. Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів. KV: Скільки планується провести таких ремонтів? О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам. Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”. KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності? О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою. Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив. KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році? О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає. Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі? О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі. Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника. Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято. Житлово-комунальне господарство KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів? О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору. Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем. Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект. KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти? О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років. На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень. Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини,  з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники. Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із  збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта. Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до: міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”; підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”; міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021. У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці. KV: Що це за будинки? О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська,  19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська,  52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження. Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради. З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками. Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва. KV: Скільки на території району аварійних будинків? О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично. KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг? О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт. Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить. Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ? О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації. Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ KV: На що переважно скаржаться? О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації. Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади. KV: Боргів за комунальні послуги багато? О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо,  оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато нового будівництва на території району? О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16. У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг. Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження. Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва. Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським. Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам? О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки. KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району? О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру. KV: На території району будуються соціальні об'єкти? О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень. З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером. Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт” Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі? О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки. Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень. Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено. Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75 KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені? О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є  школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%). Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого  вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей. У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”. Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки). Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць. У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину. KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації? О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами.  Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень. У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами. У закладах освіти  впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348. У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати  як основну систему обігріву приміщень. У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень. У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі  Інтернет. Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію. У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS  HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та  математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят  культуру інженерного мислення. Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено  “ІТ фестиваль”. У 21 школі працюють Speaking Club. У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та  “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей. KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з  міжнародними партнерами? О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно  ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака. Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник  фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району. На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії. Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти. Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018.  В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу. Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки. KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури? О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний. Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа. В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям. Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини. Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен? О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками. Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році? О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо. Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році. У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін. KV:  Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі? О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем. На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу. KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців? О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей. У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та  охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів. Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі. Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Фото: KV Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

За державною статистикою у Києві понад 95 тисяч безробітних. Деякі з них свідомо відмовляються від допомоги держави у пошуку роботи. Люди розраховують на власні сили, зв'язки, розкручені сайти з пошуку роботи. Чи варто це робити, чим реально можуть допомогти у центрі зайнятості, які розміри виплат по безробіттю, чи є реальні можливості навчання та працевлаштування докладно в інтерв’ю КиевVласть розповів директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич. KV: З 26 листопада у десяти областях України введено воєнний стан. Чи був інструктаж щодо роботи Київського міського центру зайнятості у разі оголошення  воєнного стану по всій території України? Віктор Білич: Інструктажу не було. Міністр соціальної політики Андрій Рева публічно заявив, що жодних соціальних виплат держава не затримає. Для безробітних сьогодні виплати здійснюються тричі на місяць. І затримок, на моїй пам'яті, не було. Крім того, безробітні, за їх бажанням, можуть отримати додаткову матеріальну підтримку від участі у громадських роботах. Громадські роботи виконуються в інтересах громади Києва та організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми щорічно залучаємо до громадських робіт безробітних, за свою роботу вони отримують відповідно платню. Так, платня невелика, але вона є додатковим джерелом доходу  для безробітних громадян. KV: Багато людей зараз погоджуються на такі громадські роботи? В.Б.: У цьому році майже 2,5 тисяч безробітних прийняли участь у громадських роботах. Фінансування громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. З початку року на оплату цих робіт витрачено майже 600 тис. гривень, із яких кошти Фонду близько 300 тис. гривень і стільки ж коштів надано з бюджету столиці. Громадські роботи в основному виконувалися за такими суспільно-корисними видами робіт: прибирання скверів, парків, прилеглих до пам'ятників культури і архітектури територій; благоустрій, озеленення та поліпшення санітарного стану територій міста; супровід інвалідів по зору; упорядження меморіалів, пам'ятників, братських могил та інших місць поховання загиблих захисників Вітчизни. KV: Скільки сьогодні у Києві офіційно зареєстровано безробітних? В.Б.: На початок грудня поточного року  перебувало на обліку в районних філіях міської служби зайнятості 8,7 тис. безробітних, з яких 291 учасник АТО. Взагалі, упродовж січня-листопада 2018 року мали статус безробітного понад  27 тис. громадян. За останні три роки кількість офіційно зареєстрованих безробітних зменшується. Так, протягом одинадцяти місяців поточного року, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, чисельність безробітних зменшилась на 9%. А якщо порівнювати з даними за одинадцять місяців 2016 року, то взагалі на 40%. На мій погляд, таке зменшення пов'язано, насамперед, з тим, що значна частина наших співвітчизників їдуть на заробітки за кордон. Адже в Україні людина і її праця недооцінені. Середній рівень заробітної плати, яка пропонується роботодавцями шукачам роботи в столичній службі зайнятості, становить близько 6,3 тис. гривень. Що в 2 рази менше, ніж середня заробітна плата у Києві. За офіційними даними у жовтні  поточного року у столиці середня заробітна плата становила 13 850 гривень. KV: В які роки у Києві були спалахи безробіття? В.Б.: За останніми даними органів державної служби статистики, в столиці понад 95 тис. безробітних у віці від 15 до 70 років розрахованих за методологією Міжнародної організації праці (МОП). За останні 15 років по Києву найбільша чисельність безробітних, за методологією МОП, спостерігалась у 2000 році - 115 тис. осіб,  у наступні роки відбулось зменшення до 45 тис. безробітних у 2007 році. У 2008-2009 роках Україна відчувала негативні наслідки світової фінансової кризи, що призвело до збільшення чисельності безробітних у місті до 96,5 тис. осіб. Починаючи з 2014 року складна політична та економічна ситуація в країні загострила негативні процеси на ринку праці, і в 2015 році в столиці вже нараховувалось 102,6 тис. безробітних за методологією МОП. KV: Багато людей відмічають, що досить складно отримати статус безробітного. Це правда? В.Б.: Статус безробітного надається відповідно до закону “Про зайнятість населення” особам працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готові та здатні приступити до роботи. Хочу підкреслити, готові приступити до роботи. Статус безробітного надається з дня подачі заяви у разі відсутності підходящої роботи. Рішення про надання статусу безробітного приймається центрами зайнятості протягом 7 днів. І маю зазначити, що значна кількість із працевлаштованих за сприяння служби зайнятості, а саме майже 35%, - це  люди, які працевлаштовані протягом цих 7 днів, тобто до набуття статусу безробітного. Це люди, які реально шукали роботу, а не розраховували на отримання соціальної допомоги. Читайте: Более 11 тысяч выпускников вузов в Киеве в этом году не смогли найти работу Упродовж 11 місяців поточного року у нас налічувалося майже 66 тисяч вакансій. На сьогодні у загальноміській базі даних наявно близько 12 тис. вакансій. Серед них – понад 60% для робітників та представників найпростіших професій, але ті, хто хоче працювати, можуть для себе знайти роботу. KV: Яких робітників сьогодні шукають роботодавці? В.Б.: Найбільший попит роботодавців спостерігається на представників найпростіших професій (прибиральники, двірники, вантажники, підсобні робітники), фахівців (бухгалтерів,  лікарів, сестер медичних, вихователів). Серед кваліфікованих робітників з інструментом затребувані слюсарі-сантехніки, слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, малярі, швачки. Високий попит на працівників сфери торгівлі та послуг (охоронники, продавці, кухарі, помічники вихователя). У поточному році до нас звернулися понад 38 тис. громадян. Майже 30% з них - ті, які приходили отримати консультацію, наприклад, щодо складання резюме, профтестування або ознайомитися з наявними вакансіями, подивитися, яку заробітну плату пропонують. Реєстрація та облік громадян державною службою зайнятості здійснюється незалежно від реєстрації місця проживання чи перебування. Ми нікому не відмовляємо, в столичній службі зайнятості реєструються громадяни не за місцем проживання, в тому числі мешканці інших регіонів. Читайте: За два года Киевский центр занятости помог создать безработным около 600 видеорезюме Крім того, що ми допомагаємо знайти роботу, ми намагаємося допомогти роботодавцям із укомплектуванням наявних вакансій. Здавалося б, що проблеми не існує, адже ми маємо на обліку достатню кількість безробітних. Проте існує величезний дисбаланс між професійно-кваліфікаційним складом безробітних, та поданими вакансіями. І далеко не всі вакансії можна укомплектувати за рахунок наявних безробітних. Тому більше року ми працюємо і на засадах рекрутингу. В кожній районній філії працюють фахівці з рекрутингу. Завдяки їх роботі укомплектовані понад 1,2 тис. вакансій. Частина з них - безробітними, які перебували на обліку в міській службі зайнятості. Але майже половина - тими, яких ми знайшли своїми силами на вільному ринку праці, у тому числі через резюме на сайтах з пошуку роботи. Дуже велику увагу ми приділяємо профорієнтаційній роботі. І не лише з безробітними, а й зі шкільною молоддю. Майже 46% профорієнтаційних послуг надано саме школярам. Адже правильний вибір професії забезпечить у майбутньому і гідну заробітну плату, і можливість самореалізації. У цьому році ми провели велику професіографічну екскурсію для учнів на Київський бронетанковий завод, де їх детально ознайомили з процесом виробництва. KV: Скільки коштів отримується Київським міським центром зайнятості на виплати по безробіттю і скільки сплачено допомоги безробітним? В.Б.: Відрахування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття здійснюється в межах єдиного соціального внеску, який повністю адмініструє Державна фіскальна служба та Пенсійний фонд. Розмір відсотків відрахувань до Фонду встановлює Уряд  і його розмір кожного року зменшується. За 11 місяців поточного року по Києву зібрано близько 32 млрд гривень єдиного соціального внеску. З них 1,6 млрд гривень направлено у Фонд соціального страхування на випадок безробіття. На виплату допомоги по безробіттю у Києві використано за одинадцять місяців поточного року майже 425 млн гривень, у 2017 році - 464 млн, у 2016 році - 502 млн гривень. KV: Який зараз середній розмір допомоги по безробіттю у Києві? В.Б.: Майже вдвічі більше ніж по Україні. Середній розмір допомоги по безробіттю у Києві -  5354 гривні, а по Україні - 2670 гривень. Це обумовлено тим, що на обліку в столичній службі перебуває майже 40% безробітних, які отримують допомогу по безробіттю в максимальному розмірі - 7 684 гривні або чотири прожиткових мінімуми для працездатних осіб (з 1 грудня 2018 року прожитковий мінімум становить  1921 гривню - KV). KV: Скільки киян працевлаштовані за допомогою столичного центру зайнятості, а скільки просто зняті з обліку? В.Б.: З початку року за сприяння столичної служби зайнятості забезпечено роботою 17 543 особи, що на понад 300 осіб більше, ніж за відповідний період минулого року. Серед працевлаштованих у 2018 році 210 учасників АТО. Найпоширенішими причинами зняття з обліку безробітних, крім працевлаштування, є  подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості та невідвідування центру зайнятості без поважних причин більше 30 календарних днів. Тобто, безробітний може працевлаштуватись або покинути місце проживання, але не вважає за потрібне повідомити про це службу зайнятості, тому через 30 днів, відповідно до діючого законодавства, його знімають з обліку. Взагалі частка знятих з обліку без працевлаштування зменшується. Так, наприклад, протягом 2016 року вона склала 31% (12 175 осіб), у 2017 році - 27%  (8 278 осіб), а у січні-листопаді 2018 року зменшилась до 25% (6 716 осіб). Читайте: Столичные власти планируют трудоустраивать более 10 тысяч безработных ежегодно KV: За якими спеціальностями частіш за все працевлаштовуються за допомогою столичного центру зайнятості? В.Б.: Серед безробітних, які перебувають на обліку, 88% осіб з вищою освітою. За професійними групами, переважають законодавці, державні службовці, керівники (44%), професіонали (22%) та фахівці (18%). Тому найчастіше безробітні працевлаштовуються за такими професіями та спеціальностям як: фахівець, бухгалтер, економіст, директор, менеджер, продавець-консультант, інженер тощо. KV: У Центрі зайнятості зазвичай наявні пропозиції щодо контрактної служби у лавах збройних сил. Багато людей відгукуються на ці пропозиції? В.Б.: Ми тісно співпрацюємо з військовими комісаріатами та військовими підрозділами з метою залучення громадян до військової служби за контрактом. Їх представники беруть участь у семінарах, де інформують громадян, які шукають роботу, про умови проходження військової служби за контрактом, наявні у них вакансії. Крім того, неодноразово до нас зверталися за допомогою в підборі кадрів і з Нацгвардії та Нацполіції. Звичайно, що для них найбажаніші кандидати - учасники АТО, колишні військовослужбовці,  тобто люди, які мають відповідний досвід. Проте, ажіотажу такі пропозиції не викликають. З початку року тільки 19 учасників АТО підписали контракт на проходження служби у Збройних силах України. KV: Скільки учасників АТО загалом було зареєстровано в службі зайнятості та скільки з них працевлаштовано? В.Б.: З початку Антитерористичної операції до Київського міського центру зайнятості звернулось 3 409 учасників АТО, з них мали статус безробітного 3 130 осіб. Забезпечено роботою 1 179 осіб (у 2015 році – 55, 2016 році - 412, 2017 році - 502 учасника АТО). Упродовж січня-листопада поточного року нашими послугами скористалися 929  військовослужбовців із зони АТО. Забезпечені роботою 210 осіб, з яких 35 відкрили власну справу. Також учасники АТО мали можливість пройти професійне навчання. Загалом таких осіб було 367, з них у поточному році 54 особи. На сьогодні продовжується пошук роботи для 291 безробітного учасника  АТО. KV: Всі учасники АТО, які зараз знаходяться на обліку в столичному центрі зайнятості отримують допомогу по безробіттю? Який її середній розмір? В.Б.: Станом на початок грудня допомогу по безробіттю отримали 268 колишніх бійців АТО. Її середній розмір становив 5 597 гривень. KV: Чи користуються попитом пропозиції щодо проходження навчання за допомогою Київського центру зайнятості? В.Б.: Можливість отримати нову професію або підвищити свою кваліфікацію відповідно до сучасних вимог ринку праці - це чи не найважливіший шанс вирішення проблеми працевлаштування для багатьох людей. У поточному році підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за направленням Київського міського центру зайнятості безробітні могли пройти за 84 напрямками у 12 навчальних закладах. Цією можливістю скористалися 1 299 осіб. Найбільшим попитом користувалися ІТ-сфера та бухгалтерські напрями, основи підприємницької діяльності та складання бізнес-плану, а серед робітничих спеціальностей - кравець, кухар, водій трамваю або тролейбусу. Майже 80% осіб після проходження навчання працевлаштовуються. Читайте: Почти 88 тысяч киевлян прошли профориентацию с начала года На навчання безробітних використано з коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття майже 5 млн гривень. Проблемою щодо залучення безробітних до професійного навчання стало суттєве подорожчання в Києві проїзду у громадському транспорті, адже зараз проїзд для безробітних, які проходять професійне навчання, не відшкодовується. KV: Ви зазначили, що 35 учасників  АТО, які обліковувалися в Київському міському  центрі зайнятості, відкрили свій бізнес. Чи багато безробітних загалом відважуються на відкриття своєї справи? В.Б.:  Служба зайнятості сприяє залученню безробітних до підприємницької діяльності. У 2016 році скористалися своїм правом та отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи 284 особи, у 2017 році - 136 осіб.  Протягом січня-листопада поточного року 113 безробітних отримали від служби зайнятості фінансову допомогу для започаткування власної справи в сумі майже 4,4 млн гривень. В середньому розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю склав 39 тис. гривень (від 13 тис. до 76 тис. гривень). Нагадаю, що законодавством про зайнятість визначено, що безробітним, які зареєстровані у службі зайнятості, призначена допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності. Таку виплату можуть отримати безробітні, якщо вони не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв'язку з відсутністю для них на ринку праці підходящої роботи. Розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, підстави припинення трудових відносин та розміру заробітної плати, яку громадянин отримував перед звільненням. KV: Чи багатьом внутрішньо переміщеним особам допоміг Київський міський центр зайнятості? В.Б.: З початку березня 2014 року по теперішній час отримали послуги служби зайнятості міста Києва 8,5 тис. внутрішньо переміщених осіб. Столична служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 2 690 таких громадян, 140 осіб отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю на відкриття власної справи. За направленням служби зайнятості професійне навчання проходив 821 безробітний з числа ВПО, у громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 214 переселенців. Можу сказати більше, зараз роботодавці зацікавлені приймати на роботу саме цю категорію громадян. З вересня 2015 року діє постанова Кабінету Міністрів № 696, яка затвердила порядок здійснення заходів сприяння зайнятості для внутрішньо переміщених осіб. З цього часу у разі працевлаштування таких осіб за направленням служби зайнятості, на умовах строкових трудових договорів, роботодавець отримує протягом одного року за кожен непарний місяць компенсацію у розмірі суми заробітної плати внутрішньо переміщеної особи. З початку дії Порядку укладено 168 договорів на працевлаштування громадян з компенсацією роботодавцю витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб. На виплату допомоги по безробіттю для внутрішньо переміщених осіб у поточному році вже використано 16,7 млн гривень, у 2017 році - 17,5 млн гривень, у 2016 році - 16 млн гривень. Середній розмір  допомоги по безробіттю, у поточному році, становив 5,2 тис. гривень. На сьогоднішній день продовжують отримувати послуги столичної служби зайнятості 476 переселенців. Фото: KV KиевVласть

Секретарь Киевсовета Владимир Прокопив (на фото) решил сомнительным образом расширить свои полномочия, переложив ответственность за это на Киевсовет. Он подал на рассмотрение депутатам проект решения, которым хочет зафиксировать свое право давать поручения КО "Киевзеленстрой" в части распоряжения бюджетными средствами на озеленение. Между тем в регламентной комиссии Киевсовета считают, что таким образом Прокопив будет нарушать действующее законодательство, в том числе Конституцию. Фракции "Объединение "Самопомощь", "ВО "Свобода" и "Единство" отказались голосовать за такой документ, но по Регламенту Киевсовета у Прокопива еще есть шанс попытаться "пропихнуть" его повторно. Как стало известно KV, на ближайшем заседании столичного горсовета будет повторно рассматриваться проект решения "Об озеленении города Киева" (*). В ходе заседания Киевсовета 21.11.2017 депутаты не поддержали этот документ во втором чтении. Проектом решения предполагается, что КО "Киевзеленстрой" по запросу жителей многоквартирных домов будет высаживать деревья и прочую зелень на их придомовых территориях. В документе прописана следующая процедура. В первую очередь управляющая организация или сами жители многоквартирного дома должны через балансодержателя придомовой территории обратиться в Киевсовет с заявлением о том, что ее нужно озеленить. После этого секретарь Киевсовета единолично дает соответствующее поручение КО "Киевзеленстрой", которое потом передает высаженные деревья для содержания и ухода балансодержателю придомовой территории.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Киевзеленстрою" поручается в связи с поручением Прокопива подавать бюджетные запросы на финансирование предусмотренных проектом решения работ, а КГГА должна предусмотреть источники финансирования. Читайте: Киевлянам хотят оплатить высадку деревьев во дворах Комиссия Киевсовета по вопросам экологической политики при подготовке этого проекта решения ко второму чтению приняла ряд правок, указанных в сравнительной таблице. В частности, члены этой комиссии предложили, чтобы жители обращались с заявлением не в Киевсовет, а непосредственно в КО "Киевзеленстрой". Кроме того, депутаты захотели, чтобы их профильная комиссия сперва утверждала списки требующих озеленения придомовых территорий. Автор проекта решения, заместитель городского головы, секретарь Киевсовета Владимир Прокопив  правками экологической комиссии остался недоволен. В ходе минувшего заседания горсовета он заявил, что у документа были две цели: дать возможность жителям самостоятельно принимать решение, где на их придомовой территории должна быть зеленая зона, и максимально упростить эту процедуру. Предложенные же комиссией правки, дескать, делают невозможным достижение второй цели, так как приводят к бюрократизации процесса. Прокопив уверял, что это приведет к оттягиванию воплощения инициативы на срок от 6 до 9 месяцев и просил депутатский корпус поддержать проект решения в исходном виде, без правок. Однако в ходе обсуждения выяснилось, что исходная редакция проекта решения, нарушая действующее законодательство, необоснованно расширяет полномочия Прокопива. Глава комиссии Киевсовета по вопросам регламента и депутатской этики Олег Макаров (фракция "Объединение "Самопомощь") отметил, что в полномочия секретаря Киевсовета не входит хозяйственная деятельность и он не имеет права давать поручения коммунальной организации, находящейся в подчинении Киевской горгосадминистрации (КГГА). Макаров подчеркнул, что это будет явным нарушением Конституции: решением Киевсовета Прокопив хочет предоставить себе сомнительное право через поручения "Киевзеленстрою" распоряжаться средствами городского бюджета. Читайте: Киевсовет намерен упростить процедуру озеленение придомовой территории В ходе голосования правки профильной комиссии не набрали нужного количества голосов, но без них нужного количества голосов не набрал и сам проект решения. Фракция "Объединение "Самопомощь" 21 ноября отказалась поддерживать документ без правок комиссии. Исходную редакцию документа не поддержала также фракция "ВО "Свобода". Ни одного голоса "за" не отдала и фракция "Единство", хотя ее члены свое отношение к проекту решения не озвучивали. Поддержали документ только фракция "Солидарность" и считающаяся оппозиционной фракция "ВО "Батькивщина", которую в последнее время обвиняют в присоединении к "провластному большинству". Читайте: Кличко и Прокопив не способны назначить новую дату заседания Киевсовета Отметим также, что, в соответствии с Регламентом Киевсовета, Прокопив может вынести данный проект решения на рассмотрение Киевсовета во втором чтении повторно. Напомним, до того, как Владимир Прокопив стал секретарем Киевсовета, он возглавлял его градостроительно-земельную комиссию. Тогда киевляне обвиняли нынешнего заместителя столичного мэра в том, что он тоже проявлял “заинтересованность в зелени”, но наоборот: вступал в преступный сговор с руководством ООО "ЖенСан", помогая этой фирме незаконно застраивать часть парка “Киото” около станции метро “Лесная”. Читайте: Благодаря Прокопиву ООО "ЖенСан" залило бетоном часть леса около станции метро "Лесная" * Про озеленення міста Києва. (Від 21.04.2017 №08/231-1025/ПР) Фото: https://112.uaKиевVласть

В 2016 году Киевская городская государственная администрация рассмотрела 5 147 запросов на информацию. Это в 1,3 раза больше, чем в 2015 году. Всего с начала действия закона "О доступе к публичной информации", количество запросов в горгосадминстрацию (КГГА), выросло в 3,5 раза. При этом, в 2016 году КГГА ответила на 99,3% запросов, а в 2015 году этот показатель был на уровне 94,7%.  Об этом узнала KV из сообщения пресс-службы КГГА.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Как сообщил руководитель аппарата КГГА Владимир Бондаренко (на фото), в прошлом году уменьшилась доля запросов от физических лиц: в 2016 году от физлиц поступило 65% от общего количества запросов, а в 2015 году этот показатель был на уровне 70%.    Однако, в 3 раза увеличилась активность юридических лиц - 27% от общего количества в 2016 относительно 13% в 2015 году.  Доля запросов от объединений граждан без статуса юридического лица уменьшилась с 17% в 2015 до 8% в 2016.  Владимир Бондаренко подчеркнул, что речь идет именно об информационных запросах, ибо журналистские запросы регистрируются отдельно, которых в 2016 году мэрия получила аж 4022.  Львиную долю запросов на публичную информацию (52%) в 2016 году администрация получила по электронной почте (в 2015 году - 62%). Уменьшился удельный вес запросов, полученных в письмах через почтовые отправления (22% от общего количества в 2016 году, 12% - в 2015 году), телефоном (0,7% в 2016, 0,85% в 2015 году) и по факсу (0, % в 2016, 0,52% в 2015 году).    Читайте также: В КГГА все плохо с публичной информацией Однако увеличилось количество запросов, полученных лично или от других органов власти - 35% в 2016 году по сравнению с 15% в 2015 году.  По словам Бондаренко, если в 2015 году заявители больше спрашивали информацию справочного и научно-технического характера, то в 2016 году большинство запросов было подано по статистической информации, информации правового характера и информации о личности.  Также 65% запросов были направлены на получение копий документов и информации по вопросам жилищно-коммунального хозяйства.  Наиболее популярными в прошлом году были запросы по таким темам: Кількість отриманих запитів Основні теми     935 Перелік вільних земельних ділянок, оренда земельних ділянок, земля для учасників антитерористичної операції, витяги із земельного кадастру, копії розпоряджень/рішень про виділення земельних ділянок   669 Розміщення тимчасових споруд, майданчиків для харчування, витяги із містобудівного кадастру, дозволи на виконання будівельних робіт, копії розпоряджень про перейменування вулиць, присвоєння поштової адреси, пайові внески, питання реклами   259 Охорона культурної спадщини, перелік пам’яток, перелік закладів культури, проведення культурно-масових заходів   285 Порушення благоустрою, видача контрольної картки, демонтаж тимчасових споруд, утилізація побутових відходів, озеленення, робота пляжів   232 Проведення ремонтних робіт, житловий фонд, комунальне господарство, гуртожитки, створення ОСББ, надання житлово-комунальних послуг, тарифи на житлово-комунальних послуг   229 Оренда приміщень комунальної власності, нерухомого майна, що належить територіальній громаді (кінотеатри, ринки), приватизація   183 Копії рішень Київради, робота комісій Київради   165 Паспорти маршрутів громадського транспорту, облаштування зупиночних комплексів, робота громадського транспорту, розміщення реклами в транспорті, утримання доріг у належному стані, встановлення дорожніх знаків   142 Забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, пільги внутрішньо переміщених осіб, пільги для інвалідів/малозабезпечених, “Картка киянина”, субсидії на оплату житлово-комунальних послуг   134 Тарифи на житлово-комунальні послуги, копії розпоряджень про становлення тарифів на житлово-комунальні послуги, копії інвестдоговорів, пайові внески   134 Фінансування закладів освіти та дитячих навчальних закладів, проведення ремонтних робіт, забезпечення методичною літературою   126 Забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, учасників антитерористичної операції, квартирний облік   121 Копії розпоряджень про перейменування вулиць (декомунізація), протоколи засідань комісій про перейменування вулиць, декомунізація, створення ОСН, публікації нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у комунальних ЗМІ   Вместе с увеличением общего количества запросов, несколько возросло и количество жалоб по их обработке. Так, в 2016 году в КГГА поступили 259 жалоб, а в 2015 году их было 242. Читайте: Опрос KV: в Киевсовете считают прозрачность власти фикцией КиевVласть

В кінці минулого року якось непомітно прослизнула новина повз політичний бомонд Київщини про кримінальні справи в міських радах. Генеральна прокуратура повідомила одразу про три кримінальні справи проти політиків за тендерний дерибан в Бучі та Білій Церкві. При чому в справах замішані не махрові регіонали, а свіженькі післямайданні політики. Новини дійсно революційні для невеликих міст області, які звикли ховатися в медійній тіні столиці. У Бучі прокурори перевіряють тендер тамтешньої міської ради на озеленення міста за півтора мільйони гривень. У березні минулого року на відкритих торгах контракт отримав підприємець Андрій Великодний. Він же є депутатом та членом комісії Бучанської міськради з питань містобудування. Представляє провладну партію у місті “Нові обличчя”. На перший погляд здається все цивільно. Прозорий тендер, конкурсні торги. Проте, диявол криється в деталях. Депутат Великодний переміг на тендері ціле Бучанське управління житлово-комунального господарства. Останнє запропонувало вищу ціну в 1,6 мільйонів гривень. Великодний – 1,35 мільйони гривень. А угоду міська рада підписала з депутатом на 1,44 мільйони. Чиновникам міської ради інкримінують зловживання владою, що тягне на ув`язнення до трьох років. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   На зловживання владою перевіряються “слуги народу” в Білоцерківській міські раді. Там тендерна історія ще більш заплутана. В грудні 2015 року управління житлово-комунального господарства без тендеру уклало угоду із підприємством “Будмаркет” на будівництво сміттєвих майданчиків загальною вартістю понад 428 тисяч гривень. Ця компанія належала на той час дружині щойно обраного мера від “Самопомічі” Геннадія Дикого. Місто навіть сколихнув невеличкий скандал у соціальних мережах. Свідомі платники податків обурилися таким діям команди голови міста, який  прийшов до влади на лозунгах боротьби з корупцією.  Втім, оточення Дикого, виправдовується версію благодійності. Мовляв, майданчики збудовані ще влітку 2015 року за кошт “Будмаркету”, а в грудні гроші провели, щоб відшкодувати частину майданчиків. Кілька майданчиків, наче місту подарованого безоплатно. Ще одна кримінальна справа в Білій Церкві стосується бюджетних витрат на ремонти шкіл. Протягом минулого року підприємство “Мебітар” отримало без будь-яких тендерів від міської ради понад шістсот тисяч гривень на ремонти вікон по різним навчальним закладам. Директор даного підприємства – Анатолій Гончар. Він же депутат міської ради від тамтешньої провладної партії “Самопоміч”.   Активісти звернулися до прокуратури з питанням, чи все законно в таких підрядах. Прокурори з державними аудиторами виявили неякісні та неповні роботи. Триває слідство. Наведені кримінальні справи є дуже важливими у вихованні нових регіональних політиків. Всі вони прийшли до влади на останніх місцевих виборах 15-го року. Звичайно обіцяли трендові прозорі закупівлі та безкомпромісну боротьбу з корупцією. Але, як вчить народна мудрість, довіряй та перевіряй. Тож свідомі платники податків отримали гарний мотивуючий сигнал, політиків можна і треба контролювати. Особливо під час освоєння бюджетів.       Гліб Канєвський, координатор Руху “Під контролем” КиевVласть

Ко Дню Киева в городе презентуют 15 отремонтированных парков и скверов. Первым облагородят сквер на Андреевском спуске, 34Б. Об этом KV стало известно из сообщения директора КО “Киевзеленстрой” Сергея Симонова на его странице в сети Фейсбук. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook     “По плану, Киевзеленстрой ко Дню Киева представит более 15 парков и скверов, 8 из которых совершенно новые объекты, которые в 2015 году получили статус сквера (сквер по проспекту Тропинина, 3-5 и Леся Курбаса, 1А, на ул. Героев Днепра 40А и 42Б, сквер на ул. Теодора Драйзера, 34, на ул. Вершигоры 9Г и т.д.)”, - написал он. (function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = "//connect.facebook.net/ru_RU/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3"; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, 'script', 'facebook-jssdk')); До дня Києва ми презентуємо 15 відремонтованих парків та скверів!Робота з озеленення та капітального ремонту об’єктів ... Опубликовано Sergey Symonov 10 апреля 2016 г. По словам Симонова, зеленстроевцы будут презентовать проекты работ всех вышеупомянутых объектов до их воплощения в жизнь. “Знакомьтесь с первым - сквер на Андреевском спуске, 34Б. Это абсолютно новый сквер, который мы отремонтируем уже этой весной”, - написал директор КО. Он отметил, что зеленстроевцы устроят на этом земельном участке дорожки с ФЭМ, установят скамейки и урны, поставят металлическое ограждение, восстановят более 500 м2 газона, высадят живую изгородь, деревья и кусты. Читайте также: В Киеве планируют отремонтировать дороги на 44-х улицах Фото взято из открытых источников КиевVласть

Недавно коммунальщики высадили на клумбе в Печерском районе Киева карликовые сосны. Не прошло недели, как неизвестные выкопали деревья на клумбе на ул. Кутузова. Об этом KV стало известно из сообщения ландшафтного дизайнера КП СЗН Печерского района Аллы Филипповой в социальной сети Facebook. “Всего неделю продержалась целостность озеленения по улице Кутузова! Люди, опомнитесь! Какая же это европейская столица, когда в центре города откровенно "тырят" то, что создает для вас комфортабельное и привлекательное пространство”, – написала она.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook     (function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = "//connect.facebook.net/uk_UA/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3"; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, 'script', 'facebook-jssdk')); Як Вам таке "БУЛО-СТАЛО"!???Лише тиждень протрималась цілісність озеленення по вулиці Кутузова! :(Люди, схаменіться! Я... Опубліковано Аллою Филипповою 5 квітня 2016 р. Напомним, в Киеве продолжается двухмесячник по благоустройству города, коммунальные предприятия уже высадили 13 тыс. деревьев из 20 тыс. запланированных. Читайте: В Киеве демонтировали пристройку, ради которой срубили деревья Фото взято отсюда КиевVласть

По инициативе председателя КГГА Виталия Кличко, в столице введена ежемесячная оценка деятельности районных в городе Киеве государственных администраций по отдельным показателям. Таким образом, данный открытый рейтинг должен продемонстрировать результаты и эффективность деятельности руководителей районов. Об этом KV стало известно из сообщения на сайте муниципальной газеты "Крещатик". Для объективной оценки будут применяться следующие 20 критериев: - Уровень освоения капитальных вложений за счет средств бюджета г.Киева; - Уровень выполнения работ по капитальному ремонту; - Количество предоставленных административных услуг через районные центры предоставления административных услуг на 10 тысяч человек населения; - Индекс удовлетворенности выполнения обращений граждан районными администрациями по вопросам потребительского рынка; - Качество и уровень организации ярмарок; - Индекс удовлетворенности выполнения обращений граждан по вопросам жилищно-коммунального хозяйства; - Количество остановок лифтов; - Уровень восстановления благоустройства в местах аварийных разрытий; - Процент обращений граждан по вопросам обеспечения благоустройства города, поступивших в Контактный центр (15-51), выполнение которых было подтверждено и не возвращено на доработку; - Отремонтировано твердое покрытие дорог и тротуаров (при наличии финансирования), состояние озеленения районов и другое.   Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook  По результатам последнего месяца победителем стал Святошинский район, аутсайдер - Голосеевский. По мнению городских властей, рейтинг внесет здоровый дух соревнования между районами, станет своеобразным стимулом к ​​активной и результативной работе. А открытость оценивания повлечет более серьезное отношение к своим должностным обязанностям руководителями РГА. Отмечается, что по результатам рейтинга власть будет принимать кадровые решения. КиевVласть