Президент Володимир Зеленський та керівництво Кабінету міністрів узгодили нову концепцію будови уряду, згідно якої в Україні планують скоротити кількість міністерств – з 20 до 14. Незмінними залишаться міністерства енергетики, фінансів, юстиції, внутрішніх справ, оборони, освіти і науки та охорони здоров'я. Крім того, планується скоротити граничну чисельність штату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, причому подекуди вона зменшиться більш ніж у два рази. Про це KВ стало відомо з матеріалу видання ZN.UA.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Президент Володимир Зеленський провів нараду, у якій on та off-line взяли участь прем’єр-міністр (Денис Шмигаль – KВ), віце-прем’єри та кілька членів уряду. На нараді була узгоджена чергова концепція побудови Кабінету міністрів України”, – пише видання.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  За даними видання, у новій структурі уряду буде, вірогідніше за все, 14 міністерств замість поточних 20, і вона матиме такий вигляд: Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство інфраструктури і Урядовий офіс з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій планують об'єднати між собою у Міністерство розвитку інфраструктури і територій; Міністерство культури та інформаційної політики додасть питання європейської та євроатлантичної інтеграції – у Міністерство Євроінтеграції, культури та інформаційної політики; Міністерство економіки, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (частково) і Міністерство аграрної політики та продовольства – у Міністерство економічного розвитку; Міністерство цифрової трансформації, Національне агентство України з питань державної служби (державну службу) і Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (частково) – у Міністерство цифрової трансформації; Міністерство у справах ветеранів і Міністерство соціальної політики – у Міністерство у справах ветеранів і соціальної політики; Міністерство екології – змінює назву на Міністерство екології та природних ресурсів. Зазначається, що без змін залишаються: Міністерство енергетики, Міністерство закордонних справ, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я. Також, як пише видання, планується скорочення граничної чисельності штату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ):  у центральних апаратах міністерств – з 9 200 до 2 800 співробітників; у територіальних органах міністерств – із 17 тис. до понад 7 тис. співробітників; у центральних апаратах інших ЦОВВ – із 13 тис. до 4 300 співробітників; у терорганах інших ЦОВВ – із близько 80 тис. до понад 40 тисяч співробітників. “Крім того, змінюється структура управління. Координацією стратегій й програм займатиметься Центр уряду, безпосередньо підпорядкований прем’єр-міністру”, – зазначає видання.  Нагадаємо, чутки про об'єднання міністерств з'явилися ще тиждень тому, коли Верховна Рада (ВР) схвалила звільнення з посади міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова. Тоді відзначалося, що ВР планує об’єднати Міністерство інфраструктури і Міністерство розвитку громад та територій під керівництвом Олександра Кубракова.  Читайте: Парламент планує об’єднати Мінрегіон з Міністерством інфраструктури, та зробити Кубракова “суперміністром”, – нардеп Железняк  Після звільнення Чернишова Мінрегіон тимчасово очолює Василь Лозинський, а Чернишова було призначено головою правління НАК “Нафтогаз України”.  Читайте: Кабмін призначив Олексія Чернишова головою правління НАК “Нафтогаз України” – ЗМІ Фото: Урядовий порталКиївВлада

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) в Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів (відзначається 2 листопада) оприлюднила верифіковані дані стосовно загиблих під час війни журналістів. Частина з колег загинула під час виконання службових обов’язків в умовах війни, частина як цивільні жертви, а більшість – на фронті у лавах ЗСУ. Про це KВ стало відомо з повідомлення НСЖУ.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За верифікованими даними НСЖУ, серед загиблих – вісім журналістів, які виконували професійні обов'язки, 13 співробітників медіа стали цивільними жертвами, а також 22 представники ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України. Як наголошується у повідомленні, 2 листопада відзначається Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.  Принагідно НСЖУ закликає міжнародне співтовариство притягнути РФ до відповідальності за воєнні злочини, кровопролиття та загибель десятків тисяч людей, зокрема журналістів та інших співробітників ЗМІ, спричинених вторгненням на територію України. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться НСЖУ також подає коротку інформацію про те, хто ці люди – медійники, що загинули під час російсько-української війни. Цивільні журналісти, які загинули під час виконання професійних обов’язків Сакун Євгеній, український фотокореспондент видання "LIVE" та кореспондент EFE, загинув у результаті ракетного обстрілу Київської телевежі 1 березня 2022 року. Рено Брент Ентоні, американський журналіст, колишній кореспондент "The New York Times", репортер "Time", документаліст, лауреат премії Пібоді, застрелений російськими солдатами на блокпосту в Ірпені 13 березня 2022 року. Закжевскі П’єр, ірландський фотожурналіст "Fox News", загинув 14 березня 2022 року разом із Олександрою Кувшиновою, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл у с. Горенка Київської області. Кувшинова Олександра, українська журналістка, фіксерка, продюсерка "Fox News", загинула 14 березня 2022 року разом із П’єром Закжевскі, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл у с. Горенка Київської області. Бауліна Оксана, російська журналістка видання "The Insider", активістка Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, загинула 23 березня 2022 року під російським обстрілом Києва. Левін Максим, український фотожурналіст, кореспондент LB.ua та інших видань, зник безвісти 13 березня 2022 року, знайдений мертвим біля с. Гута-Межигірська Київської області 1 квітня 2022 року. Розслідування "Репортерів без кордонів" показало, що його катували і стратили. Кведаравічюс Мантас, литовський режисер та документаліст, убитий 2 квітня 2022 року під час спроби покинути місто Маріуполь, життя якого він документував упродовж багатьох років. Леклерк-Імхофф Фредерік, французький журналіст телеканалу BFMTV, загинув від осколкового поранення 30 травня 2022 року внаслідок російського обстрілу, коли висвітлював евакуацію мирного населення із м. Сєвєродонецьк (Луганщина). Журналісти, які загинули не під час виконання професійних обов’язків Шакіров Ділєрбек, український журналіст інформаційного щотижневика "Навколо тебе", член Благодійного фонду "Дім надії", розстріляний із автоматичної зброї 26 лютого в Зеленівці Херсонської області. Гуденко Ігор, український фотограф, відеоблогер, зник у Харкові 26 лютого 2022 року під час обстрілу, його тіло знайдено 27 лютого 2022 року. Відповідно до висновку лікарів, його смерть не є насильницькою. Лі Павло, український актор, ведучий телеканалу "Дом", волонтер, застрелений 6 березня 2022 року в Ірпені Київської області російськими військовими. Дєдов Віктор, український оператор телеканалу "Сігма", загинув 11 березня 2022 року в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку. Гайдар Оксана ("Руда Пані"), українська журналістка, блогерка, загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня 2022 року. Гумянова Лілія, українська журналістка, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості, загинула 19 березня 2022 року внаслідок російських обстрілів Маріуполя. Харакоз Наталя, українська журналістка, письменниця грецькою та російською мовами, загинула внаслідок російських бомбардувань Маріуполя 29 березня 2022 року. Баль Євген, український журналіст, письменник, ветеран радянського підводного флоту, волонтер, помер 2 квітня 2022 року після катувань від російських військових у Маріуполі. Нежиборець Роман, український медійник, відеоінженер чернігівського каналу "Дитинець", убитий в с. Ягідне біля Чернігова на початку квітня 2022 року. Замойський Зореслав, український журналіст видань "Громада Приірпіння" та "Інформаційний портал", його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня 2022 року в Бучі Київської області. Глодан Валерія, випускниця факультету журналістики Одеського національного університету ім. Мечникова, перебувала в декретній відпустці, загинула разом із матір’ю і 3-місячною донькою 23 квітня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу Одеси. Гирич Віра, українська журналістка, продюсерка "Радіо Свобода", загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня 2022 року. Даценко Володимир, український громадський діяч, волонтер, військовослужбовець "Айдару", журналіст видання "Дорожній контроль Вінниця", загинув 14 липня 2022 року під час ракетного обстрілу Вінниці. Журналісти, які загинули під час військової служби Пущенко Сергій, український художник, культуролог, журналіст, військовослужбовець, загинув 2 березня 2022 року в бою в м. Васильків Київської області разом із побратимами з тероборони. Дудар Віктор, український військовий журналіст, боєць 80-ої десантно-штурмової бригади, загинув 6 березня 2022 року під час оборони міста Миколаїв. Литкін Олександр, український журналіст "КNК Медіа", загинув 13 березня в населеному пункті Романівка біля Ірпеня Київської області внаслідок російського обстрілу військовосліжбовцями. Якунін Олег, український журналіст, редактор запорізького сайту misto.zp.ua, військовослужбовець, загинув 18 березня 2022 року. Коцуконь Олександр, український журналіст, працівник військової пресслужби, боєць полку "Азов", студент кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, загинув 22 березня 2022 року під час оборони Маріуполя. Олійник Юрій, український оператор і фотограф 24 каналу, військовослужбовець, загинув 23 березня 2022 року у боях біля Попасної Луганської області. Заїковський Сергій, український історик, перекладач, публіцист, військовослужбовець Збройних сил України, загинув 24 березня 2022 року під Києвом. Котенко Денис, український журналіст, співробітник пресслужби Міністерства у справах ветеранів, загинув 24 березня 2022 року у бою з російськими окупантами під Києвом. Махов Олександр, український журналіст телеканалів "Україна", "Україна24", "Дом", ветеран війни на Донбасі, військовослужбовець, загинув у бою поблизу Ізюма Харківської області 4 травня 2022 року. Мединський Максим, український журналіст, працівник пресслужби Міністерства інфраструктури України, лейтенант Збройних сил України, загинув 29 квітня 2022 року біля Харкова внаслідок артилерійського обстрілу окупантів. Старинець Євген, український медійник, менеджер телерадіокомпанії "Суспільне Черкаси", фундатор "Суспільного" на Черкащині, загинув 30 квітня 2022 року у бою за Попасну. Кіц Костянтин, український фотограф, відеооператор луцького каналу "Аверс", боєць Збройних сил України, загинув на Донеччині 17 травня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу. Жук Роман, український фотограф, відеограф із Мукачевого, один із засновників волонтерського проєкту "Chysto.de", військовослужбовець Збройних сил України, загинув 26 травня 2022 року. Дерех Віталій, український журналіст, кореспондент тернопільських видань, молодший сержант, командир протитанкого відділення 1 ОБрСпп ім. Івана Богуна Збройних сил України, загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської области внаслідок авіаційного удару. Чубашев Олексій, український журналіст, воєнний кореспондент, автор та ведучий програми для військових "Рекрут.UA", екскерівник Армія FM, загинув на фронті 10 червня 2022 року під час оборони Сєвєродонецька. Гуламов Абдулкарім (Карім), український журналіст, телеведучий каналу М2, військовослужбовець, загинув 17 липня 2022 року, ймовірно, під обстрілом. Рачок Микола, український журналіст, автор матеріалів та редактор новин видання "InfoCar", загинув 21 липня 2022 року в бою з вагнерівцями. Юрченко Олексій, український журналіст, оператор телеканалу "Прямий", військовослужбовець ЗСУ, загинув 8 вересня 2022 року піл час звільнення Балаклії Харківської області. Шиповський Дмитро, український теле- і кінооператор, в останні роки співпрацював із "Приват ТБ: Харків" й телеканалом "Аль Джазіра", військовослужбовець ЗСУ, загинув 21 вересня 2022 року під мінометним обстрілом російських окупантів поблизу села Дружба Донецької області. Лелявський Юрій, український журналіст, телевізійник, капітан ЗСУ, начальник служби зв’язків з громадськістю 80-ої окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ, загинув 28 вересня 2022 року в бою з російськими окупантами. Силкін Сергій, український медійник, колишній звукорежисер "Суспільного Івано-Франківськ", боєць 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади, загинув 17 жовтня 2022 року в бою поблизу Бахмута Донецької області. Яворський Василь, режисер телеканалів "Перший Західний" і "Еспресо", військовослужбовець 103-ої окремої бригади Сил ТРО ЗСУ, загинув 21 жовтня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу. Читайте: У Всесвітній день свободи преси в Україні запустили Фонд пам’яті загиблих журналістів Фото: НСЖУ КиївВлада

В період з 7 до 9 ранку Повітряні сили України збили 44 крилаті ракети Х-101/Х-555, які були запущені по України окупантами з півночі Каспійського моря та з Ростовської області. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Міністерства оборони. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “О 07.00 31 жовтня російські окупанти здійснили кілька хвиль ракетних атак по об’єктах критичної інфраструктури України. Із літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95/Ту-160 було випущено понад 50 крилатих ракет Х-101/Х-555 з півночі Каспійського моря та з району Волгодонська (Ростовська область)”, – йдеться в повідомленні.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що 44 крилаті ракети було знищено силами та засобами Повітряних Сил у зонах відповідальності повітряного командування “Центр” – 18, повітряного командування “Південь” – 12, повітряне командування “Схід” – 9, повітряного командування “Захід” – 5.  Нагадаємо, сьогодні, 31 жовтня, окупанти зранку почали масований ракетний обстріл території України. Зафіксовані влечання ракет на Київщині. Частина столиці знеструмлена.  Читайте: Через ракетний обстріл частина Києва знеструмлена  Фото: LB.UAКиївВлада

У неділю, 30 жовтня, в Україні скасовується дія літнього часу. О 4 годині ранку стрілки годинників переводять на 1 (одну) годину назад.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Міністерства економіки України. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У міністерстві нагадали, що 30 жовтня (в ніч з суботи на неділю) о 4:00 за київським часом Україна переходить на зимовий час. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що перехід на зимовий і літній час відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 13.05.1996 року "Про порядок обчислення часу на території України". Щорічно в останню неділю березня о 3 годині годинникова стрілка переводиться на 1 годину вперед, в останню неділю жовтня – о 4 годині на 1 годину назад. Нагадаємо, 27 жовтня ц.р. росія знову атакувала об’єкти енергетичної інфраструктури України. З ладу виведена низка критично важливих об’єктів країни. Внаслідок цього в Києві та області виник дефіцит потужності в розмірі 30% споживання. НЕК “Укренерго” запровадила більш тривалі екстрені відключення світла у Києві та області. Як інформувала KВ, Верховна Рада у березні 2021 року відправила на доопрацювання в комітет законопроект який пропонує скасувати сезонні переведення годинників. Читайте: Законопроект про час “завис” у Раді, переведення стрілок годинника у березні – під питанням Фото: УП КиївВлада

Столична влада збирається передати урочище “Лиса гора” під облаштування Національного військового меморіального кладовища – об'єкта, який за кошти державного бюджету має створити Міністерство у справах ветеранів України. Уже найближчим часом Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) планує замовити розробку проєкту відповідного Детального плану території (ДПТ) загальною площею 140 га землі. Проти такої ініціативи виступають громадські активісти і науковці, які вже звернулися до органів державної влади з проханням знайти для реалізації цієї ідеї інше місце. Зокрема, вказується на те, що Лиса гора є регіональним ландшафтним парком, у якому зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин (тому цю територію треба захищати від будь-яких будівництв), а навантаження на рельєф парку призведе до зсувів ґрунтів, що може стати причиною руйнації будівель майбутнього меморіалу.  Як стало відомо KВ, столична влада планує передати урочище “Лиса гора” (Голосіївський район Києва) орієнтовною площею 140 га під облаштування Національного військового меморіального кладовища. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Проти такої ініціативи КМДА вже виступили окремі науковці та громадські активісти. Вони вказують на те, що дана територія має виключне історичне та природоохоронне значення, і для розташування меморіального об'єкта треба знайти інше місце. Зважаючи на резонанс, який викликала ідея посадовців, КВ вирішила проаналізувати дану історію. Як розвивався скандал 31 травня 2022 року Верховна Рада України підтримала ініціативу Міністерства у справах ветеранів України про створення Національного військового меморіального кладовища. Тоді нардепи визначили, що це – “розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці об’ємно-просторовий об'єкт, що включає військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов'язків та присяги на вірність народу України".  Замовником будівництва меморіального об'єкта, яке має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету України, було визначено Мінветеранів. Верховна Рада прямо не передбачила місце розташування кладовища, в її рішенні уточнювалося, що така локація має бути визначена з “урахуванням громадських інтересів”. При цьому, ще навесні 2021 року, коли це питання лише обговорювалося “у високих владних кабінетах”, попередньо мова йшла про певну територію в Київській області. 3 жовтня 2022 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич (на колажі праворуч) спільно з Департаментом містобудування та архітектури КМДА зареєстрували в столичній міськрада проєкт рішення №08/231-1375/ПР “Про розроблення проєкту ДПТ для розташування Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора” Голосіївського району Києва”. У документі було зазначено, що його було розроблено на виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля (на колажі ліворуч) від 1 вересня 2022 року. Проєктом рішення передбачено, що Київрада доручить Департаменту містобудування та архітектури КМДА замовити розробку цього ДПТ, а визначення суб'єкта, який буде готувати цей детальний план, повинно відбуватися через закупівлю відповідних послуг (їхня орієнтовна вартість – 5 млн гривень). Зазначимо, що проєкт ДПТ, перед його затвердженням столичною міськрадою, повинен пройти низку погоджень, у тому числі – обговорення на громадських слуханнях. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляється в проєкті рішення, розробка цього ДПТ дозволить визначити планувальну організацію та розвиток території орієнтовною площею 140 га, на якій буде розміщено Національне військове меморіальне кладовище. Це, у свою чергу, надасть змогу уповноваженим органам державної влади вжити заходи щодо облаштування цього меморіального об'єкта.  “Через повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України 24 лютого 2022 року питання гідного вшанування та проведення почесних поховань загиблих захисників нашої країни на Національному військовому меморіальному кладовищі у столиці України є беззаперечним, нагальним та актуальним”, – вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення Київради. 4 жовтня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1115 погодив створення державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”. На цю установу, яку уряд підпорядкував Мінветеранів, були покладені обов'язки з утримання меморіального кладовища в належному стані, його охорони тощо. Того ж дня в пресслужбі Кабміну повідомили, що в проєкті держбюджету на 2023 рік на будівництво і утримання Національного військового меморіального кладовища передбачено майже 65 млн грн. А вже 12 жовтня поточного року ідею щодо облаштування військового меморіального кладовища на Лисій горі розкритикувала громадська організація “Українська природоохоронна група” (ГО “УПГ”). У публікації на своєму офіційному сайті активісти повідомили, що вказаний вище проєкт рішення “очевидно підготовлений не з державницькою позицією і суттєво порушує чинне законодавство України”, у зв'язку з чим ГО “УПГ” звернулася  до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля та Генерального прокурора України Андрія Костіна з проханням зупинити прийняття протизаконного рішення. Так, у ГО нагадали, що Лиса гора з 1994 року є територією природно-заповідного фонду – регіональним ландшафтним парком (РЛП). Згідно з Положенням про цей парк, у ньому заборонено будь-яке будівництво, зміна меж, пошкодження дерев і чагарників, трав’яного покриву, проїзд всіх видів транспорту, порушення форм рельєфу та будь-яка інша діяльність, що може нашкодити природним комплексам території. ГО “УПГ” повідомили, що порушення встановленого законодавством режиму території тягне відповідальність згідно зі ст. 252 Кримінального кодексу (КК) України (умисне знищення або пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, максимальне покарання – до 12 років позбавлення волі. – KВ). “Переважна частина урочища “Лиса гора” представлена крутими схилами, на яких збереглися навіть 400-річні дуби. Серед сотень вікових лисогірських дубів три з них отримали індивідуальний статус природно-заповідного фонду − “Дуб Тотлебена”, “Ополченський дуб” та “Дуб-відун”. Також окремою територією природно-заповідного фонду є “Природне русло річки Либідь” (пам'ятка природи місцевого значення. – КВ) біля підніжжя Лисої гори. Тут зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, зокрема вечірниця руда, нетопир білосмугий, лилик двоколірний, жук-олень тощо”, – повідомили в ГО “УПГ”. Дуб Тотлебена (фото – “Мислене древо”) Також, як вказують у ГО “УПГ”, саме на цій локації розташований Лисогірський форт – найбільший земляний форт Європи 1871–1875 років, яким опікується музей “Київська фортеця” і межі якого винесені в натуру. Також, за даними ГО “УПГ”, на Лисій горі є давні городища та капища часів Київської Русі. У зв'язку з вищевикладеним, як вважають громадські активісти, Лиса гора є територією, що становить археологічну цінність, тому її пошкодження є порушенням законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 298 КК України (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини, максимальне покарання – до 8 років позбавлення волі. – KВ). Лисогірський форт (фото “Клуб корінного киянина”) Читайте: Лысогорский форт, где захоронено огромное количество боеприпасов всех времен, смертельно опасен (фото, видео) Крім того, в громадській організації повідомили, що переважна частина місцевості Лисої гори представлена крутими схилами, на яких відбуваються "стрімкі еродуючі процеси" (ймовірно, мова йде про розмивання порід схилів. – KВ). У ГО “УПГ” вважають, що будь-яке будівництво призведе до додаткового навантаження на рельєф РЛП, в результаті чого відбудеться зсув ґрунтів та руйнування як самого рельєфу, так і будівлі [меморіального кладовища]. Громадські активісти вказали на те, що єдине рівне місце на Лисій горі, де хоча б теоретично можна облаштувати поховання − це степова ділянка на західних схилах загальною площею 11 гектарів. Але ця ділянка також є особливою, адже саме на ній зростають два види рослин, занесених до Червоної книги України.  “Для запобігання еродуючих процесів на Лисій горі природозахисники дбають про збереження ландшафту шляхом укріплення схилів. Для цього необхідне висадження відповідних видів рослин, коренева система яких дозволить укріпити схил. З іншого боку, необхідно запобігати будь-якій антропогенній діяльності, яка може порушити цілісність рельєфу на даній території. Отже, спорудження будь-яких комплексів на території РЛП “Лиса гора” є недоцільним з точки зору природно-територіальних особливостей даного парку, що взято за основу при наданні території природоохоронного статусу”, – вказали в ГО “УПГ”. Читайте: Еколого-сакральна стежка в регіональному ландшафтному парку “Лиса гора” Також в організації вважають, що місце для розміщення Національного військового меморіального кладовища повинне відповідати низці критеріїв, і при цьому не повинно бути суперечностей з законодавством по захисту природоохоронних об’єктів. “Ми докладаємо чимало зусиль для допомоги ЗСУ, утім, не можемо погодитись з пропозицією зробити із заповідної території місце поховань. Вшанування пам’яті героїв-захисників є актуальною проблемою. Водночас проблема захисту об’єктів природно-заповідного фонду не є другорядною, адже збереження об’єктів ПЗФ є умовою благополуччя населення України. Для гідного вшанування пам’яті загиблих воїнів необхідно передусім обрати територію переважно рівнинного характеру, що унеможливить ризики зсуву ґрунтів і руйнування меморіального комплексу. По-друге, місце для меморіалу має розташовуватися в межах транспортної доступності для всіх охочих вшанувати пам’ять героїв. Крім того, досить важливою є наявність інфраструктури поблизу меморіального комплексу”, – підкреслили в ГО “УПГ”.  У свою чергу, доктор біологічних наук і завідувач відділом біології і екології Національного антарктичного центру Міністерства освіти і науки України Іван Парнікоза на своїй сторінці у Facebook виразив думку, що Київрада (ймовірно, мається на увазі столична влада, адже проєкт рішення ще не затверджено. – KВ) наносить удар “по надзвичайно цінному з точки зору охорони пам’яток та найбільш цінному з природничої точки зору об’єкту столиці”. Серед іншого, він вказав на те, що ландшафт Лисої гори, зокрема поєднання лісових масивів з лучно-степовою рослинністю, а також близькість житлової забудови, визначає розмаїття тварин-мешканців цього київського урочища. За словами науковця, багатство фауни зумовлює також той факт, що в тутешніх лісах, на відміну від експлуатованих лісгоспами, збереглося ще багато старих дуплистих дерев, що дають прихисток цілому ряду істот – тхору лісовому, горностаю тощо. “Ідея створення кладовища на Лисій горі є абсолютно несумісна ані з правовим статусом території, яка захищається статусом регіонального ландшафтного парку, ані з пам’яткоохооронним статусом, адже тут ступінь охорони ще вищий – пам’ятка національного значення. На території об’єкту немає місць, освоєння яких не призвело б до руйнування його природного і історичного комплексів. Сама ідея знищення найбільш унікального природно-культурного об’єкту видається нам неприйнятною, не має нічого спільного ані з патріотизмом, ані з здоровим глуздом, і має бути відкликана”,- зазначив Іван Парнікоза. За даними аналітичної системи Youcontrol, ГО “УПГ” була заснована у березні 2018 року. Ця організація офіційно зареєстрована у місті Васильків Київської області. Її керівником та одним із співзасновників є український еколог і зоолог Олексій Василюк, який також є відомим як співзасновник і автор декількох пісень музичного гурту “Тінь Сонця” та помічник народної депутатки поточного IX скликання Верховної Ради Юлії Овчинникової (обрана за списком партії “Слуга народу” під №84). Крім Василюка співзасновниками ГО “УПГ” вказано ще 8 осіб, серед яких відомий науковець-ботанік Іван Мойсієнко (Херсон) та директор Національного природного парку “Бузький Гард” Владислав Артамонов (село Мигія Миколаївської області). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Петро Оленич. Міністерство у справах ветеранів було створено в 2018 році шляхом реорганізації Державної служби України у справах ветеранів. Із 18 грудня 2020 року його очолює Юлія Лапутіна. Кабінет Міністрів України з 4 березня 2020 року очолює Денис Шмигаль. Фото: колаж КВКиївВлада

Міністр енергетики України Герман Галущенко провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Мацудою Кунінорі. В ході зустрічі окрему увагу було приділено готовності японської сторони допомогти з відновленням пошкоджених або зруйнованих бойовими діями об’єктів критичної інфраструктури України. Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби Міністерства енергетики України Підписуйтесь на “КиївВладу” Як розповіли у міністерстві, на зустрічи Герман Галущенко поінформував пана посла про систематичні атаки, які здійснюються російськими військами на об’єкти української енергетичної інфраструктури та наслідки руйнувань. “Сьогодні знову знеструмлена і працює на дизель-генераторах Запорізька атомна електростанція. Це сталося внаслідок пошкодження підстанції, з якої живилась єдина лінія, що поєднує ЗАЕС з українською енергосистемою”, – повідомив він. Міністр наголосив, що ЗАЕС має велике значення для енергетичної безпеки України і підкреслив необхідність її деокупації, демілітаризації та передачі під повний контроль легітимного українського оператора. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Повідомляється, що сторони також обговорили напрямки взаємодії для допомоги у забезпеченні України енергоносіями під час проходження опалювального сезону. Зазначається, що окрему увагу на зустрічі було приділено готовності японської сторони допомогти з відновленням пошкоджених або зруйнованих бойовими діями об’єктів критичної інфраструктури України, зокрема, шляхом надання необхідного обладнання та устаткування. Відповідні енергетичні проєкти будуть здійснюватися у співпраці з японським агентством міжнародного співробітництва JICA. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що після російських атак на українську енергетику, що призвело до жертв, руйнувань і масових відключень електрики по всій країні, “місця для переговорів з путінським режимом не залишилось”. За його словами, з 10 жовтня 30% електростанцій України були зруйновані. Читайте: Зеленський: за кілька днів росіяни зруйнували 30% українських електростанцій Фото: пресслужба Міністерства енергетики України.КиївВлада

У Чорнобильській зоні свіжий скандал: держпідприємство “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”, що відповідає за забезпечення візитів у Чорнобиль, йде на ліквідацію. Робітники тим часом погрожують припинити роботу у зоні вже зараз, скаржаться на скандали із керівництвом та затримку виплат, а також заявляють, що ліквідація старого підприємства і створення на його місці нового призведе лише до бюджетних розтрат. За їх словами, ліквідації піддають ще 2 підприємства.  Всі підконтрольні ДАЗВ – Державному агентству України з управління зоною відчуження. До редакції KВ з проханням про допомогу звернулися працівники підприємства. У відповідному листі робітники виголосили побоювання, що питання стосується не тільки одного підприємства, а дещо ширше. Суть 25 липня цього року Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) випустило наказ про ліквідацію Державного підприємства “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”, яке займалося супроводом громадян та гостей країни до Зони відчуження.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Припинити Державне підприємство “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”, код ЄДРПОУ 38770852 (далі – ДП “ЦОТІЗ”), шляхом ліквідації”, – йдеться у наказі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Планується поетапно ліквідувати підприємство, а додатком до наказу затверджено склад ліквідаційної комісії. На місці ЦОТІЗ хочуть зробити нове підприємство – ДСП ЦСП. Державне підприємство “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження” було створене ще у 2014 році шляхом реорганізації ДСП “Чорнобильський спецкомбінат”.  ДП ЦОТІЗ належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження, і саме тому воно видавало наказ про ліквідацію. В зоні відчуження, окрім об’єктів ДСП “Чорнобильська АЕС”, підприємство було єдиним організатором прийому офіційних та технічних делегацій, представників вітчизняних та іноземних ЗМІ, громадських організацій та їх представників, юридичних осіб та окремих громадян, організовуючи супровід зоною відчуження.  У документі підґрунтя до ліквідації не вказане. Уповноважений управляючий орган ДАЗВ, як вказують працівники, не визначає правонаступника, що понесе за собою неможливість передачі функцій та майна ЦОТІЗ іншому підприємству. Окрім цього, у зв’язку з ліквідацією, наголошують скаржники, підприємство втратить усі дозвільні документи та ліцензію, які буде майже неможливо переоформити. “Важливо зазначити, що у зв’язку з ліквідацією, ДП ЦОТІЗ втратить дозвільні документи, що були видані підприємству для здійснення його господарської діяльності. В тому числі буде анульована ліцензія, що була отримана ДП ЦОТІЗ за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно постанови від 13 жовтня 2020 р. No 1904. Такі дії передбачені ч. 6 ст. 111 ЦКУ відповідно до якої, ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором). Отже, враховуючи специфіку отримання такого виду дозвільного документу, подальше її переоформлення (отримання) новим підприємством буде практично неможливо з огляду на втрату певних документів, необхідних для отримання ліцензії внаслідок збройної агресії росії”, – йдеться у листі колективу. Операція ліквідація Усього до складу ліквідаційної комісії ввійшло 12 чоловік. Головою комісії обрано Олега Котляренко, екс-начальника комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” Київської міськдержадміністрації.  Нове підприємство “Центральне сервісне підприємство з експлуатації, відновлення та безпеки”, яке створене 15 липня поточного року, теж очолює Олег Котляренко. Основний вид діяльності згідно даних ресурсу Opendatabot – комплексне обслуговування об'єктів (81.10). Незгодні До редакції звернувся колектив, який стверджує, що окрім ДП ЦОТІЗ ліквідації підлягають ще кілька підприємств Зони відчуження –  з них Держспец підприємство “Північна пуща”, що доглядає Чорнобильські ліси, та Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами, що займається поводженням, переробкою та захороненням радіоактивних відходів (далі РАВ), а також тимчасовим та довготривалим зберіганням РАВ та відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, котрі раніше використовувались в наукових дослідженнях, медицині, металургії та інших галузях. Ліквідаторами виступають одні й ті ж особи у випадку усіх трьох підприємств.  “Також, команда Котляренка О.О. разом з очільниками ДАЗВ розпочали кампанію у втручання в діяльність інших підприємств зони відчуження, проводячи дії з ліквідації або реорганізації підприємств. До таких підприємств наразі належить: ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ЦЕНТРАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО З ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ” (далі – ДСП “ЦППРВ”) (основний вид діяльності – 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів), ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПІВНІЧНА ПУЩА” (далі – ДСП “Північна пуща”) (02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві). Основним видом діяльності нашого підприємства є 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, також підприємство займається організацією відвідування зони відчуження з ознайомчою метою. На балансі ДСП “ЦППРВ” перебуває полігон твердих побутових відходів “Лелів”, ДСП “Північна пуща” займається заготівлею лісу а ДП “ЦОТІЗ” – організацією відвідування зони відчуження”, – зазначається у зверненні. Також працівники підприємства, які незгодні з даним рішенням, звернулися до профспілкового комітету і поскаржились про те, що на них безпідставно складають акти про відсутність на роботі та роблять усе можливе, щоб змусити звільнитися. Скарги летять у бік голови ліквідаційної комісії підприємства. За словами працівників підприємства, ліквідація не вигідна державі. Єдиний вигодонабувач, кажуть невдоволені, ймовірно, керівник нового підприємства з аналогічними функціями. “В свою чергу, 15.07.2022 ДАЗВ створює нове підприємство, основний вид діяльності якого – 81.10 комплексне обслуговування об’єктів, а саме – Державне спеціалізоване підприємство “Центральне сервісне підприємство з експлуатації, відновлення та безпеки” (далі – ДСП “ЦСП”), керівником якого  призначають Котляренка Олега Олеговича”, – йдеться у зверненні працівників підприємства". Більше того, працівники у своєму зверненні заявляють, що рішення про ліквідацію ДП ЦОТІЗ було видано близько двох місяців тому є фінансово необґрунтованим, і, розуміючи тяжке фінансове положення підприємства, Олег Котляренко навмисного змушує працівників звільнятись. “Слід звернути увагу, що рішення про ліквідацію підприємства булоприйнято без проведення фінансового аналізу та прогнозованого прорахунку коштів, необхідних для цього, тому фінансове підґрунтя відсутнє. Для  ліквідації підприємства згідно чинного законодавства та з урахуванням положень Колективного договору потрібно близько 20 млн. грн. На  сьогоднішній день до кінця року потрібно фінансування в розмірі близько 5 млн. грн., при умові розробки певних заходів з економії фонду оплати праці, на які колектив підприємства готовий погодитись, що дозволить не залучати додаткове фінансування, необхідне для виплат звільненим працівникам в процесі ліквідації. В зв’язку з відсутністю коштів на виплати працівникам в процедурі ліквідації підприємства, Голова ліквідаційної комісії застосовує неправомірні та беззаконні дії, змушуючи людей звільнятись за власним бажанням, шляхом створення несприятливих умови для працівників”, – йдеться у зверненні. Окрім цього, у документі є й інші закиди на сторону ліквідатора. “Всупереч Законів України “Про автомобільний транспорт”, “Про охорону праці” а також Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550, без внесення відповідних змін до наказу по підприємству “Про надання права керування транспортними засобами”, члени ліквідаційної комісії використовують автомобілі, при чому облік та списання палива (що передбачено внутрішніми нормативними документами підприємства)автотранспортною дільницею підприємства не здійснюється. Слід додати, що за вказівкою голови ліквідаційної комісії, при катастрофічній заборгованості по заробітній платі, яка на сьогоднішній день орієнтовно складає 4,4 млн. та заборгованості по надбавці за роботу вахтовим методом – орієнтовно 120,00 тис. грн., було здійснено закупівлю бензину, дизельного палива, газу нафтового скрапленого (в талонах), який по сьогоднішній день не оприбутковано та не поставлено на облік, відповідно до всіх чинних процедур”, – додає у зверненні трудовий колектив. Також, працівники скаржаться на порушення колективного договору з боку підприємства та відсутність виплати заробітної плати.  “На сьогоднішній день немає ніякої конкретики. Наше підприємство ліквідують, а ті самі функції переносять на інше. Коштів для нас немає, а для нового підприємства гроші чомусь є. Функції забирають, а людей ні. Існує колективний договір, він не виконується і виплати по ньому не враховуються. Кажучи про себе, керівництво створює несприятливі для роботи умови. Мені навмисно призначили графік 4/3 без наявності всякого трансферу до зони відчуження, коли раніше в мене був графік 15/15. Коли я запитала як я маю добратись до робочого місця, мені казали що це мої проблеми. Але інші працівники працювали 15/15. Щодо заробітної плати, хочу зазначити, що у серпні місяці ми отримали усього 10% окладу. Це 1000-1500 гривен за два місяці. Кажуть, грошей немає і коли вони будуть теж невідомо. Ми були в окупації, а як тільки вийшли дізнались що вже готують наказ про ліквідацію”, – розповіла KВ член профспілкового комітету ДП ЦОТІЗ, що побажала залишитися інкогніто.  Інший працівник був звільнений через те, що не зміг отримати відпустку по догляду за дитиною. “Коли я написав заяву на відпустку по догляду за дитиною, то отримав три акти про прогули і наказ про звільнення. Спілкування з Олегом Котляренко відбувалося через співробітника відділу кадрів.  Вони просили довідку  про те, що мати не перебуває у декреті. Однак наразі ця довідка не є обов’язково. Тому я отримав відмову. Я консультувався з юристами, вивчав цю справу самостійно, цю довідку мають вимагати тільки у разі, коли відпустку хочуть отримати інші родичі, дідусь, тітка, або ще хтось. Я б наголосив, що профспілковий лідер – виконуючи свої обов’язки, висловлює позицію усього колективу, а не лише свою, як намагається викрутити ситуацію Олег Котляренко. А колектив, якраз, сподівається на захист профспілки”, – розповів екс-помічник директора ДП ЦОТІЗ Кирило Гарник.  Позиція проти Власне Олег Котляренко, який зараз фактично керує підприємством, не поділяє думки скаржників про недоцільність ліквідації, відкидає та спростовує звинувачення і стверджує, що обурення надходить лише від кількох осіб, що знаходились на керівних посадах раніше.  “Підприємство ліквідується відповідно до рішення власника з метою підвищення ефективності управління державним майном, фінансовими, трудовими та матеріальними ресурсами, наказ від 25.07.2022 №73-22. Інформація щодо обурення робочого колективу стосовно необґрунтованості ліквідації підприємства у ліквідаційної комісії відсутня. Звертаємо увагу, що всі звернення щодо недоцільності ліквідації підприємства надходять виключно від декількох осіб, які займають керівні посади та керівника профспілки ДП ЦОТІЗ без обговорення з трудовим колективом, перебуваючи у простої або на дистанційній роботі та отримуючи кошти не виконуючи посадові обов’язки. Звільнення працівників відбувається за різними статтями КЗоТ, відповідно до поданих заяв. При звільненні співробітників відсутня інформація про порушення колективного договору щодо невиплати вихідної допомоги. На даний час виплата заробітної плати здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, тому її виплата проводиться в порядку черговості відповідно до законодавства України та наявності коштів у бюджеті країни. Працівнику Кирилу Гарнику було відмовлено у відпустці у зв’язку з відсутністю підтвердження поважності причин, які перешкоджають його виходу на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Усього було звільнено 22 особи. Звинувачення робочого колективу ДП ЦОТІЗ керівництва підприємства у навмисному створенні неприйнятних робочих умов націлених на стимулювання звільнення працівників є необгрунтованим, оскільки дані звинувачення виникли після того, як працівників ДП ЦОТІЗ, після оплачуваного п’ятимісячного простою, стали викликати на роботу для виконання функціональних обов’язків на робочому місці”, – розповів KВ Олег Котляренко. Комунальна влада На посаду помічника керівника підприємства  новоствореного ДСП “ЦСП” призначено Ярослава Мусієнка, який з 2014 до 2020 року займав посаду керівника КП “Київбудреконструкція” КП “Київбудреконструкція” неодноразово виявлявся замішаним у скандалах, пов'язаних із розкраданням коштів. Ще у 2016 році KВ повідомляла, що підприємство уклало договір із ТОВ “Плутон-С” на капітальний ремонт спортивних залів та допоміжних приміщень у середній школі № 302 Дарницького району Києва. Вартість угоди становила 2 млн 490 тис. гривень. У травні 2017 року батьки учнів школи №29 звинуватили ТОВ “Плутон-С” у розкраданні 1 млн 500 тис. гривень, отриманих від КП “Київбудреконструкція” на ремонт двох спортзалів.  Читайте: КП “Киевстройреконструкция” отремонтирует спортзал в Дарницком районе Киева за 2,5 млн гривен Під час укладання контрактів КП “Київбудреконструкція” під керівництвом Ярослава Мусієнка нерідко обирала підрядників, які фігурують у кримінальних справах, пов'язаних із розкраданням бюджетних коштів, незважаючи на їх дорогі пропозиції. У листопаді 2019 року співробітники прокуратури Києва та СБУ оголосили Ярославу Мусієнку про підозру у розтраті шляхом службової підробки 1 млн гривень, виділених на ремонт школи та дитячого садка. 20 травня 2020 року прокуратура направила обвинувальний акт про розтрату мільйона до суду. Обвинуваченому Ярославу Мусієнку загрожувало до 12 років позбавлення волі. Фінансовий план КП “Київбудреконструкція” на 2020 рік передбачав освоєння 868 тис. 859 грн. капітальних інвестицій, у тому числі 867 тис. 459 грн. – з міського бюджету. Олег Котляренко з 2001 по 2014 рік  обіймав посаду начальника відділу підприємства “Київжитлоспецексплуатація” Київської міськдержадміністрації, а вже з 2014 по 2020 р.р. – керівника усього підприємства.  КП "КЖСПЕ" є найбільшим власником об'єктів історичної спадщини в Києві, у тому числі пам'ятників місцевого значення, проте кияни подейкують, що відверто погано справляється з покладеною на нього функцією з  укладання  охоронних договорів. Причина нібито криється в недостатньому фінансуванні, проте КП дозволено залишати у себе 75% орендної плати, що збирається з орендарів, що, наприклад, в 2016 році повинно було скласти близько 40 млн грн. Перелік функцій цього КП широкий і різноманітний: і здача в оренду комунальних приміщень, і обслуговування димовентиляційних каналів, і контроль за розміщенням, а також використанням телекомунікаційних мереж, а ще підготовка кадрів для підприємств ЖКГ і багато що інше. У 2015 році КП входило в п'ятірку самих прибуткових комунальних підприємств Києва. За підсумками 2019 року підприємство отримало 182 млн 785 тис. гривен чистого доходу (у 2018-му – 171 млн 255 тис. гривен). Однак, у 2020 році підприємство вже було дотаційним.  За часів Котляренка підприємство встигло потрапити у безліч скандалів: у 2015 році КП КЖСПЕ під керівництвом Олега Котляренка, як повідомляло ЗМІ, спробувало відібрати одну з двоповерхових будівель на вул. Сиваській. Будівля перебувала на балансі КП КЖСПЕ, проте експлуатувалась Комунальною соціальною установою "Київський реабілітаційний комплекс змішаного типу для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень", підпорядкованому Департаменту соцполітики КМДА. Приводом, як повідомляється, стала необхідність наповнення міського бюджету, проте найімовірніша причина – активна забудова мікрорайону. 27 листопада 2017 року депутат Київради того часу Дмитро Стрижов (“Самопоміч”) повідомив, що вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація" щодо закупівлі систем охоронної сигналізації для теплопунктів та ліфтових кімнат на 10 млн гривень змогла виконати лише одна компанія, що може свідчити про корупційну складову в дії КП. З 29 січня 2019 року поліція Голосіївського району розслідує кримінальне провадження за фактом можливого присвоєння бюджетних коштів посадовими особами КП “Київжитлоспецексплуатація”. Правоохоронці вважають, що “комунальники” спільно із фірмами-підрядниками розробили злочинну схему розкрадання грошей під час виконання ремонтних робіт.  Подібні справи тягнуться за підприємством з 2011 року.  До 1 серпня поточного року Олег Олегович Котляренко, згідно даних аналітичної системти Youcontrol, займав посаду керівника ТОВ "Укрбудтехконсалт", яке займається будівництвом, монтажом, ландшафтними та правовими послугами.  Читайте: Робота Калитянської громади заблокована через скандали між керівництвом та депутатами Фото: колаж КВ КиївВлада

Столичні правоохоронці затримали трьох осіб, які організовували незаконний перетин кордону чоловікам призовного віку. Діяли зловмисники у змові з керівником громадської організації, який готував документи, що давали можливість призовнику перетнути кордон. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “У серпні 2022 року, один з учасників групи за грошову винагороду у розмірі 3 тис. доларів запропонував військовозобов’язаному сприяння  у переправленні через державний кордон України шляхом включення його до системи “Шлях”, а саме до переліку водіїв, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану, начебто з метою купівлі автотранспортних засобів за кордоном для потреб Збройних сил України”, – повідомили в пресслужбі.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Після отримання “передплати” у розмірі 1 тис. доларів, до роботи долучився інший учасник групи, а саме керівник громадської організації (ГО). Він підготував від імені ГО пакет документів до Міністерства інфраструктури України. В ньому пропонували включити військовозобов’язаного до переліку водіїв, яким надається відстрочка від призову на військову службу для безперешкодного виїзду останнього за кордон. Після включення військовозобов’язаного до системи “Шлях”, один з учасників групи повідомив про необхідність сплати наступної частини коштів в сумі 2 тис. доларів, яку необхідно буде передати довіреній особі. 11 жовтня 2022 року після одержання від військовозобов’язаного 2 тис. доларів посередника, а також ще двох учасників схеми затримали. Під час обшуків у фігурантів провадження правоохоронці вилучили документи та носії інформації, які відображають протиправну діяльність даної групи. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 2 ст. 332 ( Незаконне переправлення осіб через державний кордон України) КК України. Досудове розслідування триває. Нагадаємо, у серпні ц.р. правоохоронці викрили незаконну схему переправлення чоловіків через кордон під видом "польських студентів". Організував "трансфери" доцент кафедри місцевого університету, колишній науковець Національної академії наук (НАН) України.  Читайте: “Білий квиток” за 3 тисячі доларів: у Києві викрили чергову схему переправлення чоловіків за кордон Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

Близько 30 гектарів на острові Муромець дістались Х-Park Юрія Зозулі задарма: 102 тис. гривень на рік, ніякої оренди, а земельний податок сплачує місто, тобто – кияни зі спільного міського бюджету. Перевірка в 2021 році встановила, що Х-Park споруджено лише на 27%, а поза проєктом побудовано 80 об’єктів, серед яких багато ресторанів, кафе, альтанок. Департамент культури Київської міськдержадміністрації (КМДА) запропонував інвесторам знести побудоване поза проєктом і забути про інвестиційний договір 2015 року. Але Юрія Зозуля категорично проти та звинувачує перевіряльників у заангажованості, хабарях, брехні, злитті державної та комерційної таємниці й,  головне, у  “конфлікті з Кличко”. В той же час по столиці гуляють гучні чутки, що Х-Park – особиста вотчина мера Києва Віталія Кличка. Про це йдеться в статті Аннабелли Моріної для KВ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ще раз нагадаємо, що раніше територія Х-Park мала назви парк “Дружби народів” та парк “Муромець”. Але офіційно вона має ще одну “паркову” назву. Землі комунального парку Згідно Інвестиційному договору №050-13/і/155 між Департаментом економіки та інвестицій КМДА (директор на той час – Микола Поворозник), Департаментом культури КМДА (директорка на той час – Діана Попова) та ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (співвласники – Юрій Зозуля й Олег Лисюк, який зараз працює заступником гендиректора по капітальному будівництву та інвестиціям ПрАТ “АК “Київводоканал”), спортивний парк було створено на землях Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України в Києві. Цей комунальний парк було засновано 26.02.2010 року рішенням Київради №417/3855 та підпорядковано Департаменту культури КМДА. Київрада відвела новому парку 37,77 га на острові Муромець за рахунок земель парку “Дружби народів” та надала їх в постійне користування Департаменту культури КМДА, який, в свою чергу, мав передати землю підвідомчому йому комунальному підприємству "ВППБЗСНУ у м.Києві". Хоча це підприємство й було створено 15 серпня 2011 року, чиновники так і не передали землю комунальникам, парк не розвивали – і сьогодні його комунальне підприємство парку виглядає фіктивним. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нам не вдалося зв’язатись із в.о. директора комунальному парку Володимиром Ткаченко. За офіційними мобільними номерами телефонів парку відповіли, що нічого не знають ні про нього, ні про сам парк.  За даними аналітичної системи Youcontrol, один із номерів парку належить обслуговуючому кооперативу садово-дачного товариства "Барвінок", співзасновником та директором якого досі фігурує експомічник народного депутата від Партії регіонів Артема Синиці V та VI скликань Верховної Ради (2006-2021 рр), експрацівник апарату МВС Микола Петрович Столбовий, який помер 21 січня 2020 року. Капітальні чи тимчасові споруди? Ми вирішили самостійно переконатися, чи відповідають будівлі, які розташовані на території X-Park, вимогам тимчасових споруд. Разом із фахівцем у сфері нагляду за будівництвом ми відвідали парк і побачили: значна частина будівель у X-Park – це капітальні споруди, будівництво яких на берегах водойм заборонено Водним та Земельним кодексом. “Головною відмінністю капітальної споруди від тимчасової (до яких відносяться збірно-розбірні конструкції) є фундамент, – розповів сертифікований інженер з технічного нагляду за будівництвом Володимир Голубничий. – Але він може бути різний”. Журналісти попросили Володимира оцінити стан споруд у парку. В одній із на вигляд “тимчасових” будівель експерт після кількох хвилин копання саперною лопаткою виявив край фундаменту. У споруді навпроти (одна з будівель ресторанного комплексу) ситуація схожа – Володимир виявив ознаки фундаменту навіть без лопатки. Окремо розташований монолітний фундамент прямокутного перерізу Експерт назвав ознаки, які можуть свідчити про наявність фундаменту: “Металеві палі, каркас, стійка, будь-яка металева конструкція, яка йде під землю, потребує закріплення, конструкції, що буде передавати зосереджені зусилля на основу, а це у 99% – бетонний фундамент. В парку це використовується на багатьох спорудах”. Бетонний стрічковий монолітний фундамент Тому альтанки, які побудовані на відкритих металевих палях над водою у відповідності до закону “Про регулювання містобудівної діяльності”, не підпадають під визначення тимчасової не капітальної споруди. Під таку стійку обов'язково має бути фундамент. Металеву трубу забетонували у фундамент або приварили до металевої закладної фундаменту Камін в деяких з альтанок також є ознакою наявності фундаменту. Більш за те, це вказує на проблеми із пожежною безпекою. За словами Володимира Голубничого, камінна труба в “зимових альтанках” закоротка, не видно "іскрогасника", а покрівля виконана із горючого матеріалу. Металевий каркас, враховуючи прольоти будівлі, не може забезпечити стійкість без належних фундаментів, тобто ця будівля точно не тимчасова: колони обклеєні утеплювачем, неможливо встановити реальний рівень вогнезахисту металевих несучих конструкцій, але за звуком дуже схоже, що використовують пінопласт або екструдований пінополістирол Є й проблеми з пожежною безпекою в електрощитових – щонайменше у двох місцях ми виявили, що вони відкриті, що теж є порушенням правил пожежної безпеки.  Висота труби має бути від 700 мм вище покрівлі й тут може бути цей розмір, однак за умов використання дров у топках, обов'язково треба ставити "іскрогасники" на трубі, якщо поруч покрівля із легкозаймистих матеріалів. Візуально матеріал покрівлі дуже схожий на бітумну черепицю Нагадаємо, що Всередині лютого 2022 року в новинах повідомляли про пожежу в спорткомплексі. Загорання сталося у дерев’яних будівлях готельно-ресторанного комплексу "Байдики Бити". Металева стійка має передавати навантаження від покрівлі, обов'язково повинен бути фундамент неглибокого закладання Ще одне згарище журналісти виявили поруч із штучним озером, яке з’явилось нещодавно і є кар’єром із видобутку піску. Згарище на території Х-Park: залишки великого навісу, повітропровіду, зонта на грильницю або барбекю Відкрита щитова на “рятувальному посту”: стіни із горючих матеріалів, в 3-5 метрах вже вода і люди стрибають на дошки для плавання Ліві вишки мобільних операторів В Акті перевірки Департаменту культури КМДА (документ є в розпорядженні КВ) зазначено, що на землях Департаменту за погодження інвестора встановлено дві вишки мобільних операторів, за які бюджет не отримує кошти. Вишки мобільних операторів, встановлені без погодження з Департаментом культури КМДА Ми так і не змогли дізнатись, на яких підставах інвестор встановив ці вишки без погодження з Департаментом культури КМДА. В ДП “Український державний центр радіочастот” пояснили, що не володіють інформацією щодо контрагента оператора стільникового радіозв’язку, який здійснював роботи по встановленню радіообладнання, а також не мають копій правовстановлюючих документів на відповідну земельну ділянку і об’єкт інфраструктури, оскільки їм не зобов’язані надавати такі документи. В той же час, відповідно до відомостей з Автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром УДЦР станом на 18.08.2022 року операторам стільникового зв’язку здійснено наступні присвоєння радіочастот (із статусом задіяні) у парку “Муромець” в Києві. Номер присвоєння радіочастоти (номер дозволу на експлуатацію) Дата присвоєння статусу (дата видачі документу) ТН1800-0615-80-0582756 30.08.2019 БС2600-0615-80-0688334 07.05.2021 ТН1800-0875-80-0573310 31.05.2019 БС1800-0816-80-0710628 08.12.2021 LTE1800-0976-80-0706657 04.11.2021 Незаконний видобуток піску Під час дослідження парку ми неочікувано виявили невелике штучне озеро з крутими схилами, яке виглядає як карʼєр із незаконного видобутку піску. Це штучне озеро знаходиться за межами земельної ділянки, наданої ТОВ “Інноваційний спортивний парк” інвестиційним договором. Проте на цій ділянці встановлені вишки та натягнута канатна дорога для занять вейкбордінгом. На головній сторінці сайту X-Park рекламується “унікальна штучна водойма”, на якій у 2019 році розміщено нову канатну дорогу За даними наших джерел у Департаменті культури КМДА, це штучне озеро виникло в останні два роки, а з минулої осені збільшилось вдвічі. Взагалі, як з’ясувалось, на Чорториї “несподіване” виникнення штучних озер – це зовсім не рідкість. Наприклад, 19 вересня на пресконференції в “Укрінформ”, де було озвучено інформацію про системну корупцію в сфері столичної культури, представник парку звернув увагу на ще одне “унікальне” штучне озеро Х-Park, де в 2019 році було облаштовано канатну дорогу №7 для вейкбордингу. Штучне озеро, на якому встановлено канатну дорогу №7 Але цього озера раніше не існувало. Це видно навіть на гугл-мапах та мапах Інвестиційного договору, додаткових угод та проєкту парку. В проєкті на цьому місці зазначений вейк, а на водних лижах по суші не їздять. Крім того, на гугл-мапі немає деяких каналів та проток. Ділянка парку на гугл-мапі – обох озер на ній немає Із питанням “що необхідно для законного створення нових водойм та чи можливо це для ситуації Х-Park?”, ми звернулись до експерта. Експертка Комітету з питань контролю дотримання природоохоронного законодавства при Громадській раді Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Борисова підкреслила, що законний шлях зазначений у ст. 82 Водного кодексу України (“Регулювання стоку річок, створення штучних водойм”). Якщо б ці озера та протоки створювались відповідно до вимог законодавства, для цього необхідно було б отримувати відповідне рішення Київради із дозволом на створення водойми, а також дозвіл Міндокілля, Держгеонадра, Агентства водних ресурсів, Мінрегіонбуду та інших організацій. Але відповідних рішень Київради нам не вдалося знайти. Натомість експерт звернула увагу на формування берегів під кутом майже 90 градусів, яке характерне для видобутку піску. І, як з'ясувалося, незаконний видобуток піску на Муромці – це вже така традиція. Ще одна “унікальна штучна водойма” – незаконний кар'єр із видобування піску: 1 – сформована водна поверхня,  2 – різкий укіс берега,  3 – канатна дорога для вейкбордінгу Започаткувалась традиція незаконного видобутку піска на Муромці ще в 2012 році, коли, відповідно до розпорядженню КМДА №1103, на цій території за рахунок інвесторів повинні були зробити благоустрій, берегоукріплення та відновлення заплави, а на місці існуючого озера – облаштувати резервний водний стадіон для щорічного проведення міжнародних водних змагань. Замовником цих робіт було Головне управління культури та мистецтв КМДА (сьогодні Департамент культури КМДА), яке підписало договір № 020712/1 від 02.07.2012 року з ТОВ “Українська гідромеханіка” (виконавець робіт, співвласником якого є забудовник Софіївської Борщагівки Сергій Одарич) та ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон” (інвестор, власником якого є господар X-Park Юрій Зозуля – голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України, радник з питань інформаційних технологій та масових заходів мера Києва Віталія Кличка. Однак, згідно Аудиторському звіту Департаменту фінансів КМДА №054-8-1-04/03 від 30.01.2014 року (документ є в розпорядженні КВ), інвестор нічого не платив підряднику, а підрядник, замість відновлення заплави, незаконно намивав з водойми пісок у промислових масштабах. У 2012-2013 роках Державна екологічна інспекція Києва зупинила цей процес та виставила підряднику претензію на суму 343 тис. гривень, а пізніше взагалі заборонила вести діяльность. Директора ТОВ “Українська гідромеханіка” Валерія Кухаря було звинувачено у незаконному заволодінні землями Водного фонду в особливо великих розмірах. Тут цікавим є те, що цей самий Кухар був водночас керівником комунального Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України в Києві, а також росіянином, який отримав громадянство України, але постійно проживав у країнах Балтії. В 2015 році в Інвестиційний договір на облаштування спортивного парку також увійшла норма про необхідність проведення “благоустрою, берегоукріплення та відновлення заплави” за рахунок інвесторів. А вже в грудні 2016 року Дніпровське районне управління поліції у столиці зареєструвало кримінальне провадження №12016100040016939, в якому знову фігурував видобуток піску під виглядом робіт із благоустрою території на тій же земельній ділянці біля Чорторию, балансоутримувачем  якої є Департамент культури КМДА. Фігурантом цієї справи було ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Екосервіс", засноване батьком відомого у Києві видобувача піску Валентина Рака. Зараз засновником цього ТОВ значиться Надія Прялова. Читайте: Обвиняемое в “крышевании” незаконной добычи песка ГП “Укрводсервис” получило подряд на восстановление каскадов трех водоемов на Киевщине В 2016 році, відповідно до інвестиційного договору між Агентством водних ресурсів та ТОВ “Науково-виробниче підприємство Екосервіс”, було розроблено проект на роботи з розчистки ділянки протоки річки Десенка (в урочищі Чорторий) та двох її заток. Але цей проєкт не стосувався створення нових водойм. Як ми вже сказали, на це потрібно рішення – дозвіл Київради. За даними наших джерел в КМДА, в ті часи Юрія Зозулю та Валентина Рака не раз бачили разом. З часом Валентин Рак підпав під підозру, деякий час був у розшуку, а видобуток піску на Муромці на якийсь час припинився. Неспортивна історія Треба підкреслити, що ідея створення спортивного парку дуже затребувана в Києві, а самі спортсмени заздалегідь поставлені у ситуацію, коли їх підштовхують грати за правилами, що нав’язує існуюча корупційна система. Історія Х-Park, на жаль, є нагальною ілюстрацією цієї ситуації, яка не змінюється в залежності від імені мера. Вейкбордінг започаткувався на острові Муромець майже 20 років тому, а 15 років тому, за даними xpark.kyiv.ua, на цій території вже було реалізовано першу кільцеву канатну дорогу в Україні X-traction та засновано клуб “Екстремальна тяга”, а пізніше встановлено й лінійну дорогу. В ті роки спортсмени знаходились у підвішеному стані, їх будь-якої миті на законних підставах могли попросити звільнити цю ділянку. Наприклад, у 2010 році, створюючи комунальний парк, Київрада погрожувала розірвати договори оренди, якщо орендарі будуть використовуватимуть береги не за цільовим призначенням. В 2012 році Федерація вейкбордінгу та воднолижного спорту України вперше (до речі, без будь-якого конкурсу) отримала виключне право на встановлення тимчасових спортивних та допоміжних споруд на території частини парку на острові Муромець.  Згідно розпорядженню голови КМДА Олександра Попова №873 від 25.05.2012 року, спортсменам гарантували погодження та підтримку зі сторони різних міських структур. Інакше кажучи, вони отримали офіційне “прикриття”. До речі, інвестиційний конкурс на створення спортивного парку ТОВ “Інноваційний спортивний парк” вперше виграло ще в 2013 році, але тоді інвестиційний договір не було підписано. Новий інвестиційний конкурс провели вже в 2015 році. “У вейкбордистів завжди проблеми із розташуванням своїх локацій в місті, – пояснює Олександра Борисова. – Спорядження для вейкбордінгу потребує встановлення спеціальних вишок біля лінії води, між якими натягується канатна дорога. Металеві вишки встановлюються не на один рік та потребують вбивання металевих паль у землю, що вважається порушенням правил благоустрою та навіть є ознакою будівництва капітальної споруди, а відповідно, заборонено Водним кодексом. Дехто легалізує вишки, як нібито гідротехнічні споруди, але це незаконно”. Та проблема насправді полягає й у недосконалості чинного законодавства. Адже ніяких винятків для водного спорту Водний кодекс не має, як не має ї прозорої системи відносин між спортсменами та землевласником – містом. Тому спортсмени змушені домовлятися неофіційно та шукати шляхи легалізації діяльності, яка несе й соціальне навантаження. “Сьогодні місто пропонує у такому випадку підписувати інвестиційну угоду та отримувати земельну ділянку, де тебе більше ніколи не будуть “кошмарити” перевіряльники, – розповів на умовах анонімності вейкбордист Сергій (ім’я змінено). – Але це дуже дорого – і офіційно, і неофіційно, тому якщо ти на це йдеш, то треба бути готовим займатись не спортом, а бізнесом, грати в чорну та заводити на територію торгівельні точки і багато. На це готові не всі”. Тому існування Х-Park в існуючому “неспортивному” вигляді цілком зрозуміло. Як, безумовно, є позитивом і те, що цю територію використовують спортсмени та волонтери. Але це аж ніяк не відміняє порушення законодавства, спроб прикриття кумівством та необхідності створення прозорої і цивілізованої системи відносин між владою та бізнесом. Кримінальне розслідування та депутатські обіцянки Зрештою порушення, які допустили у Х-Park під час виконання інвестдоговору, стали приводом для розслідування, яке сьогодні в рамках кримінального провадження №42022100000000366 від 13 липня 2022 року здійснює ДБР в Києві. Депутати Київради від “Слуги народу” Ксенія Семенова, Владислав Трубіцин, Георгій Зантарія та Євгенія Кулеба, які були присутні 19 вересня на прес-конференції заступника директора Департаменту культури КМДА Геннадія Яворовського, пообіцяли взяти ситуацію під контроль. А заступник голови постійної комісії Київради, позафракційний Костянтин Богатов сказав, що винесе ці проблеми на обговорення найближчого засідання комісії. То ж, чим закінчиться історія із “раєм для вейкбордистів” – ми ще дізнаємось. Першу частину розслідування читайте тут: X-Park і замурований ЧорторийФото: колаж KВКиївВлада

Радник мера Києва Віталія Кличка – Юрій Зозуля (на фото згори ліворуч) – забудував своїм X-Park частину острова Муромець і не сплатив до бюджету майже 140 млн гривень. Сам Зозуля відхрещується від звинувачень. Але давня дружба власника X-Park з Кличком (на фото внизу праворуч в образі діда Мороза) наводить на думки про ймовірну корупцію на найвищому міському рівні. Про це йдеться в статті журналістки Аннабелли Моріної для KВ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  19 вересня на пресконференції в Укрінформі заступник директора Департаменту культури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Геннадій Яворовський розповів про схеми, які існують в підконтрольних Департаменту закладах культури та інші схематози. В тому числі – про приватний X-Park, який створено на базі колишнього парку “Дружби народів”. Читайте: Столичний Департамент культури штормить: розпочаті розслідування по нових кримінальних справах та внутрішні службові розслідування Це викликало неабияку реакцію керівництва та власників {-Park. Так директор X-Park Олександр Дуброва звинуватив колишнього директора Департаменту культури КМДА Яну Барінову та Геннадія Яворовського у вимаганні хабара в розмірі 600 тис. гривень на рік “за невтручання в роботу парку”. А засновник X-Park Юрій Зозуля повторив ці звинувачення й додатково звинуватив всіх причетних до пресконференції у низці порушень: викритті державної та комерційної таємниці, переслідуванні “вітчизняного інвестора” та тиску на бізнес під час війни. Більш того, Зозуля закликав френдстрічку “знищити та покарати” кривдників, яких нагородив усіма можливими негативними епітетами. Френдстрічка жваво відгукнулась та пообіцяла “п#здити”, “карати на місці за законом воєнного часу” та, щонайменше, “надавати тумаків” усім, на кого вказав інвестор Х-Park. Реакція інвестора цілком зрозуміла. В нього дійсно підгорає. Читайте чому. Чия територія Якщо їхати Північним мостом з Оболоні на Троєщину, вийти на середині та пройти на північ, ви попадете на острів Муромець (північна частина Труханова острова), де знаходиться однойменний великий парк. До лютого 2018 року він мав назву “Дружба народів”, але був перейменований Київрадою, у зв’язку із декомунізацією. Частина цієї території більш відома, як приватний X-Park. Територія та водойми Х-парку на гугл-мапі Тут біля затоки Чорторий розташувалися десятки різних спортивних локацій, яких немає у інших столичних міських парках: вейкбординг, прогулянки на всюдиходах та квадроциклах та інші розваги. Х-парк – улюблене місце спорту багатьох киян, та останнім часом він відомий не цим. В парку є багато ресторанів, гриль-зон із купою альтанок по під берегом, бані, кемпінги та майданчики для багать. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазвичай це все заборонено на природоохоронній території, якою є парки. Втім, Х-парк зміг створити такий майданчик для відпочинку. І, як з’ясувалось, все можливо, якщо жити не по законам, а по поняттям, та хизуватись дружбою із головним спортсменом міста. Земля на 100 тис. гривень Сім років тому місто вирішило облаштувати на території острова Муромець спортивний парк, а тому провело інвестиційний конкурс. Його виграло ТОВ “Інноваційний спортивний парк”. Одним співзасновником цього товариства є Юрій Зозуля, голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України та радник з питань інформаційних технологій та масових заходів мера Києва Віталія Кличка. Другим співзасновником ТОВ “Інноваційний спортивний парк” є Олег Лисюк, який з 2014 року займає посаду директора дирекції по реконструкції Бортницької станції аерації (БСА), а з червня минулого року – заступника гендиректора по капітальному будівництву та інвестиціям ПрАТ “АК “Київводоканал”. Нагадаємо, в травні 2021 року посаду гендиректора “Київводоканалу” обійняв Сергій Крушановський. Директором ТОВ “Інноваційний спортивний парк” є син Олега Лисюка – Владислав Лисюк. В розпорядженні автора статті опинились Інвестиційний договір “на будівництво спортивного парку” від 30 жовтня 2015 року, підписаний між ТОВ “Інноваційний спортивний парк” та Департаментом культури і Департаментом економіки та інвестицій КМДА, а також 5 додаткових угод до нього, підписаних з 2016 року до початку 2021 року. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДОГОВІР №050-13/i/155 ВІД 30 ЖОВТНЯ 2015 РОКУ З ДОДАТКАМИ Підкреслимо, раніше ці документи вважалися конфіденційними, але, завдяки рішенню Київради N10/9089 від 7.07.2020 року, були “розсекречені”, як і інші аналогічні договори між структурними підрозділами КМДА та приватним бізнесом. Умови цього інвестиційного договору були сприятливими для бізнесу та не надто вигідними для міста. Спочатку інвестор отримав від Департаменту культури КМДА 14,5 га найкращих київських земель: острів, річка, поруч – зупинка громадського транспорту та під’їзд на авто. Згідно з проєктом, інвестор зобов’язався облаштувати спортивний парк та витратити на це 19,7 млн гривень. Тут мали з’явитися багато спортивних локацій та рекреаційна зона. До 2021 року площа ділянки майбутнього спортивного парку збільшилась до 28 га, з яких 18 га надав Департамент культури,  а ще 10 гектарів –  “Київзеленбуд” та “Київавтодор”. Збільшилась також водна площа — на 8 гектарів. Зросла й кількість інвестицій — до майже 149 млн гривень. 14, 5 гектар парку у 2015 році                                  28+ 8 гектар парку у 2021 році Та договір обмежував будівництво на прибережній смузі Дніпра, адже він не міг суперечити чинному водному та земельному законодавству.  Тож обмеження торкнулися 17 гектарів території парку, тобто 85% від його загальної площі.  Як виняток, спортивному парку дозволили розташувати на таких ділянках тимчасові споруди. Наприклад, дерев’яні трибуни для спостереження за спортивними змаганнями на воді, які можна було б у будь-який момент розібрати та вивезти. Отримання території під парк коштувало інвесторам біля 1,2 млн гривень. Трохи більше 197 тис. гривень із цієї суми вони сплатили за проведення інвестиційного конкурсу, решта ж пішла на розвиток інфраструктури міста. При укладанні інвестдоговору такі платежі — обовʼязкові, і складають близько 5% від суми інвестицій. Втім, виплатив інвестор ці кошти, виходячи із початкової суми 2015 року. Й більше до бюджету підприємці не сплачували нічого. Зокрема, земельний податок. Справа в тому, що договір не передбачав орендної плати для приватників взагалі. “Умовами інвестиційного договору не передбачено сплату інвестором коштів на оплату орендної плати чи відшкодування податку на землю”, — пояснив заступник директора Департаменту культури КМДА Геннадій Яворовський. Податок за ділянку на Муромці все ж платять. Тільки робить це Департамент культури КМДА, який перераховує близько 100 тис. гривень щорічно за користування цими землями. Натомість підприємці мали організовувати спортивні заходи із участю мистецьких колективів із КМДА та сплачувати їм 102 тис. гривень на рік. В перерахунку на місяць ця сума складає 8,5 тис. гривень, що дешевше, навіть ніж місячний абонемент на вейкбордінг в Х-Park у 10,5 тис. гривень, та майже дорівнює добовій вартості оренди “теплої альтанки” на території парку у вихідні дні. Чи справедлива така оцінка для земельної ділянки? Наприклад, інша компанія, засновником якої також є Юрій Зозуля (ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”), орендує на тому ж острові три невеликі ділянки загальною площею у 1,9 га. Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0069, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 0.4307. Нормативна грошова оцінка 2 100 656 гривень Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0068, землі рекреаційного призначення. для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 0.0225. Нормативна грошова оцінка 84 656 гривень   Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0067, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 1.4561. Нормативна грошова оцінка 7 101 849 гривень За даними джерел у Департаменті земельних ресурсів КМДА, в 2020 році оренда цих ділянок обійшлася фірмам Зозулі майже у 9,3 млн гривень. Але якщо б ТОВ “Інноваційний спортивний парк” на тих самих умовах орендував 28 га паркових земель на острові Муромець, то бюджет Києва щорічно отримував би додаткових 136 млн гривень. Зараз вони дістались йому майже безкоштовно. До речі, сам Зозуля у наданому коментарі взагалі заперечував відсутність орендної плати за землі на острові посеред Дніпра, які місто надало йому за інвестиційним договором, але доказів сплати цієї оренди так і не надав. Довіряти та перевіряти Як землевласник, Департамент культури КМДА був зобов’язаний відслідковувати процес створення спортивного парку за інвестиційним договором. Але довгий час керівництво Департаменту, схоже, не звертало уваги на те, що відбувалося на острові Муромець. А у 2019 та 2021 році чиновники підписали додаткові угоди до інвестиційного договору з тією ж компанією й вдвічі збільшили площу ділянки, переданої інвестору, без проведення будь-якого додаткового конкурсу. До речі, останнє таке рішення підписав Микола Шуляк, який був першим заступником директора Департаменту та й сьогодні займає аналогічну посаду. У 2021 році в Департаменті культури відбулася повна зміна керівної команди, і його очолила Яна Барінова. Восени 2021 року вперше за шість років парк відвідали перевіряльники з Департаменту культури. В інвестиційному договорі остаточний строк створення спортивного парку спочатку був призначений на кінець 2020 року, потім (після значного збільшення площі) його перенесли на 1 березня 2022 року. “Та, згідно з даними експертного звіту до проєктної документації, строк спорудження спортивного парку завершився восени минулого року. Це й стало підставою перевірки Департаментом виконання умов інвестиційного договору”, — розповідає Геннадій Яворовський, який очолював групу перевіряльників Х-Park від КМДА. Зрештою, перевіряльники побачили зовсім не ту картину, на яку очікували. Журналісти отримали від своїх джерел у КМДА копію Акту перевірки виконання умов Інвестиційного договору “на будівництво спортивного парку”. Cхоже, результат перевірки, яка закінчилася 8 лютого, виявився невтішним: у Акті зазначено, що спортивний парк на острові Муромець створено всього на 27%. В грошах це 93,7 млн гривень недоотриманих інвестицій. Ба більше – комісія знайшла у парку 80 об’єктів без дозвільної документації. “З них 57 об’єктів взагалі не передбачені проєктно-кошторисною документацією, а 23 об’єкти після початку будівництва незаконно змінили цільове призначення”, — йдеться в документі. Мова про десяток ресторанів, кафе та барів, яких взагалі не було в проєкті, та безліч альтанок: на одному місці замість однієї запроєктованої альтанки сьогодні побудовано двадцять. Водночас інвестор не збудував адміністративні та господарські приміщення дитячої спортивної школи та школи боксу, майданчик йоги та єдиноборств і приміщення для стартового судді. А, наприклад, рятувальний пост не тільки змінив місце розташування (порівняно з проєктом парку), але й поповнився кальяном та баром. Більш того, як зазначили перевіряльники, у парку з’явились дві незаконні вишки мобільних операторів, про які в Департаменті ні слухом, ні духом, хоча місячна оренда землі під дві вишки коштує близько 80 тис. гривень, і ці гроші мали попадати б в бюджет міста. У Акті перевіряльники зазначили — підприємці порушили умови інвестдоговору на створення спортивного парку, тому необхідно звернутись до керівництва КМДА, щоб припинити його дію, а також звільнити територію від незаконно побудованих об’єктів, повернути в бюджет коштів від розміщення вишок мобільних операторів та звернутись до правоохоронних органів. Відповідні документи є в розпорядженні KВ. В середині лютого тодішня директорка Департаменту культури Яна Барінова отримала Акт перевірки та доповіла з цього приводу профільному заступнику голови КМДА Валентину Мондріївському. Але зрештою Акт повернувся у Департамент ні з чим. 24 лютого ц.р. росія повномасштабно вторглася в Україну. Яна Барінова виїхала за кордон з неповнолітньою донькою. Віталій Кличко звільнив її - за поданням Мондриївського, яке наразі ніхто не бачив. Барінова подала позов до суду, але згодом звільнилась з посади за згодою сторін. Та це вже окрема історія. Спроба зам’яти справу Влітку цього року результатами перевірки зацікавилося ДБР в Києві. В нашому розпорядженні опинився лист директора ДБР в місті Києві, який звернувся до заступника голови КМДА Валентина Мондриївського з вимогою надати інформацію щодо виконання умов інвестиційного договору по створенню спортивного  парку на острові Муромець та відповідної перевірки, проведеної Департаментом культури КМДА. Після отримання цього листа в Департаменті культури КМДА відбулася відповідна нарада, на якій головував Микола Шуляк, були присутні члени комісії із перевірки, у тому числі – Геннадій Яворовський. Інтереси інвестора представляв заступник гендиректора ПрАТ “АК “Київводоканал” Олег Лисюк. На аудіозаписі цієї наради, який також є в нашому нашому розпорядженні, Олег Лисюк запевняє, що не вбачає нічого страшного в тому, що у парку з’явились не затверджені проєктом кафе та ресторани, оскільки має досвід будівництва за бюджетні кошти та поза затвердженим проєктом. А Микола Шуляк запропонував продумати механізми, як “затягнути у проектну документацію” вже збудовані у парку будівлі з невідповідним цільовим призначенням. Щоправда інші присутні на цій нараді не погодились із пропозицією, тому й розійшлись ні з чим. Війна зашкодила? Чи могло статися так, що проєкт парку справді змінювався, й інвестор ані на крок не відступав від нього? Саме у цьому запевнив співвласник компанії-інвестора: мовляв, о зміни до проєкту спортивного парку були та проводяться, просто в КМДА довго узгоджують будь-які зміни до проєкту через інертність самої структури. “Може бути таке, що вони (Департамент культури КМДА, – авт.) провели перевірку по попередньому проєкту, а треба було по останньому”, – каже Юрій Зозуля. У КМДА відкидають таку можливість, посилаючись на те, що існує єдиний затверджений у 2019 році проєкт парку. По іншим, не затвердженим проєктам, будувати зарано. Тим більш, коли мова йде не про збірно-розбірні конструкції якихось спортивних локацій, а звичайні споруди ресторанів та кафе. "Легалізувати вже побудовані споруди кафе та ресторанів шляхом внесення змін у проєктну документацію у законний спосіб неможливо, – впевнена експертка Комітету з питань контролю дотримання природоохоронного законодавства при Громадській раді Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Борисова. – Хоч би тому,  що доведеться проводити інвесткомісію, отримувати експертизу проєкту та проводити стратегічну екологічну оцінку, яка передбачає громадське обговорення. І все це заднім числом". Оскільки в нас виникли підозри, що більшість ресторанів, кафе Х-парку – це не збірно-розбірні конструкції, а капітальні споруди, ми вийшли на місцевість разом із сертифікованим інженером технагляду у будівництві. В результаті, крім іншого знайшли незаконний кар’єр із видобутку піску. Як з’ясувалось, це взагалі кримінальна традиція на Чорториї. До чого тут Х-парк – буде в наступній частині розслідування. Коментарі сторін Юрій Зозуля, голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України, засновник ТОВ “Спортивно- оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”(інвестор із 2012 року) та ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (інвестор із 2015 року) Аннабелла Моріна: Нам надали матеріали перевірки будівництва спортивного парку, яку в минулому році проводив Департамент культури КМДА, та згідно з якими на території Х-парку побудовано 80 об’єктів, не передбачених проєктом, у тому числі бари-ресторани, вишки мобільних операторів. Чи бачили ви результати перевірки та що будете з цим робити? Юрій Зозуля: Що стосується результатів перевірки, то нам їх не доводили. Тобто в нас були з Департаменту культури – стара ще директриса. Наскільки я знаю, у них там конфлікт з Кличком дуже якийсь великий, думаю, може із-за цього вона хоче привести якісь аргументи. По-перше, у нас кількість видів спорту і площадок перевищує те, що є в проєкті. Ніяких у нас там забудов не має. Якщо хтось це робить, то це упереджено. Я можу провести екскурсію та показати. І хто проводив цю перевірку? Аннабелла Моріна: В документах зазначено комісію з декількох співробітників від Департаменту культури КМДА під головуванням діючого заступника директора Департаменту – Геннадія Яворовського. До Акту додано порівняльну таблицю, в якій зазначено, що повинно було бути побудовано та замість цього: одна альтанка в проєкті і 20 стоять по факту. Юрій Зозуля: Були, є та йдуть зміни до проєкту. В нас є узгоджений проєкт, в якому нанесені всі майданчики, та потім були і йдуть зараз зміни до проєкту. Аннабелла Моріна: Коли були погоджені зміни? Юрій Зозуля: Є основні документи. Перше – землевідвід. На базі виграного інвестконкурсу ми отримали землю (за інвестиційним договором земельна ділянка не передавалась інвестору, – авт.). Потім зробили проєкт. КМДА його дуже довго узгоджувала – 5 років. Поки узгодила цей проєкт, в нас прошли зміни до проєкту. Нові майданчики, види спорту зайшли. Проєкт узгоджений існує і є зміни до цього проєкту. Мало того, в нас зайшли ще нові види спорту і ми знову змінимо проєкт. Зараз зайшли ще військові, і ми знову все зміним. Зайшла військова інклюзія, це поранені військові, вони теж собі майданчик роблять, і це ще одні зміни до проєкту. В нас КМДА інертна структура, яка довго узгоджує проєкти, а потім довго узгоджує зміни до проєкту. Може бути таке, що вони провели перевірку по попередньому проєкту, а надо було по останньому (в Департаменті вважають, що провели перевірку по єдиному погодженому проєкту). Аннабелла Моріна: Ви сказали, що після інвестконкурсу вам надали землю. А як вам її надали: в оренду, в постійне користування? Юрій Зозуля: За інвестконкурсом. В 2015 році ми виграли цей інвестконкурс, заплатили пайові. Не пам’ятаю, там, по-моєму, 20 мільйонів (офіційно лише 1 млн гривень пайових, – авт.) за виграш у цьому інвестконкурсі, і зобов’язались ще на 20 мільйонів зробить інвестицій, і почали робити проєкт, щоб зробити ці інвестиції. Це прописана державою система отримання інвестиційних проєктів, ми виступаємо, як внутрішній інвестор. Аннабелла Моріна: Якщо ви отримали землю, то ви, мабуть, і земельний податок за неї сплачуєте? Юрій Зозуля: Конєчно, ми ще платимо оренду, як платять бензозаправки, хоч створюємо спортивний парк. Ми думали, що нам льготи дадуть, а нам льгот не дали, а дали, як під торговий центр (компанія Зозулі сплачує орендну плату за інші земельні ділянки, загальною площею 1,9 га, кадастрові номери: 8000000000:62:206:0069, 8000000000:62:206:0068, 8000000000:62:206:0067, – авт.). Аннабелла Моріна: Яка вартість оренди? Юрій Зозуля: Дайте запит на Київзем. Якщо ми місяць не платимо оренди, то в нас йдуть штрафні санкції та пеня. Я зрозумів, то замовна якась штука до вас прийшла, тому що які тут ресторани – я не знаю. Шо вони там понаписували. Нам цей акт перевірки не давали. Ви маєте дуже хибну інформацію. Мало того, інформацію, яка компрометує нашу організацію. Якщо кажуть, що ми не платили оренду, то точно злопихатель, який хоче щось нам навредить. Аннабелла Моріна: За нашими даними, навіть земельний податок сплачує Департамент, тому що земельна ділянка не передана ні в оренду, ні в користування. Юрій Зозуля: Ну, тоді розбирайтесь. Хтось там мутить воду. Ми кожен місяць, точніше, наперед на півроку платимо оренду. Більш того, у нас на тій локації працює 400 працівників. Це і тренера і різні ФОПи, які надаюутьспортивні услуги. У нас дуже багато працевлаштовано людей тут, і всі ці люди платять налоги. Ця територія, окрім оренди, приносить налоги людей, які працюють. Досить велика кількість працівників. Аннабелла Моріна: Згідно умов інвестиційного договору та додатків, у вас не оренда, а зобов’язані проводити спортивні заходи на відповідну суму. Ви можете мені якийсь документ надіслати, який підтверджує виплату оренди? Прим. авт.: документ не надано. Геннадій Яворовський, заступник директора Департаменту культури, начальник управління економіки і фінансів Аннабелла Моріна: На яких умовах з 2015 року по сьогодні інвестор здійснює користування земельною ділянкою в Х-парку? Чи виставляє Департамент культури КМДА інвестору рахунки за користування земельною ділянкою та на яку суму?  Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” використовує зазначену вами земельну ділянку на підставі інвестиційного договору від 30.10.2015 року, укладеного між Департаментом економіки КМДА, Департаментом культури КМДА та власне інвестором. Умовами зазначеного договору не передбачено сплату інвестором коштів на оплату орендної плати чи відшкодування податку на землю.  Аннабелла Моріна: Яка організація з 2015 року по сьогодні платить податок на землю щодо земельної ділянки, на якій, згідно умов Інвестиційного договору, створюється спортивний парк? Геннадій Яворовський: Оплату земельного податку за використання території парку в тому числі, тою земельною ділянкою, яка є предметом інвестиційного договору,з 2015 року здійснює департамент культури КМДА.  Аннабелла Моріна: Коли було затверджено проект спортивного парку, передбачений Інвестиційним договором, та чи вносились зміни в проектно-кошторисну документацію, починаючи із з 2015 року? Геннадій Яворовський: Слід зазначити, що згідно пункту 1 Додаткової угоди № 2до Інвестиційного договору, датованої листопадом 2018 року, встановлено термін затвердження проектної документації: 01.12.18 року. Вказана документація була розроблено та 03.12.18 року по ній було отримано позитивний експертний звіт з терміном будівництва 30 місяців. В Департаменті культури проєктно-кошторисна документація була затверджена в 2019 році. З того часу до Департаменту культури не надходили пропозиції з коригування ПКД.  Аннабелла Моріна: Чи надавав Департамент культури КМДА нове завдання на проектування парку із урахуванням змін в проекті та будівництвом не передбачених раніше в парку ресторанно-готельних комплексів? Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” не звертався до Департаменту культури з питання погодження завдання на проектування, а саме коригуванню існуючої ПКД.  Аннабелла Моріна: Чи надавав Департамент погодження на встановлення вишок мобільних операторів на території Х-парку? Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” не звертався до Департаменту культури КМДА з питання встановлення вишок мобільних операторів. Дозволів на встановлення вишок Департамент не надавав. Аннабелла Моріна: Чи відомо Департаменту культури КМДА, яка організація та в яких цілях створила нове штучне озеро біля території Х- Park та встановила на ньому спорядження для вейкбордінгу? Геннадій Яворовський: Інформація по питанню відсутня.  Аннабелла Моріна: Ви були головою комісії із перевірки виконання вимог Інвестиційного договору. Які ваші дії були по результатам перевірки? Геннадій Яворовський: За результатами перевірки було складено Акт, в якому детально описано наявні порушення інвестиційного договору та запропоновано здійснити комплекс заходів направлених на усунення вказаних порушень. Яна Барінова, директорка Департаменту культури КМДА (2021 рік) Департамент культури – найбільший балансоутримувач муніципальної власності. Перші півроку на посаді директора я займалася тим, що об'їжджала об'єкти, що перебувають на його балансі. У деяких випадках безпосереднє знайомство з об'єктом лише посилювало подив з приводу того, яке саме ставлення до культури він має. Так було й із Х-Park. Наскільки я зрозуміла, це територія, де культивуються різні види спорту, зокрема вейкборд, вейксерф та інше. Вже багато років. І кияни знають, що всі ці роки найчастішим гостем Х-Park був Віталій Кличко. Дід Мороз – Віталій Кличко, Снігуронька – Юрій Зозуля, 2016 рік, X-Park Свої враження від відвідування парку я сформулювала так: на цій території треба створювати ще щось, що стосується міської культури більшою мірою, ніж канатка. 24 лютого ми мали їхати на Муромець разом із Оленою Гудковою – її дуже зацікавила моя пропозиція продовжити там “Кураж базар”. Але на жаль. Перевірку виконання вимог Інвестиційного договору на будівництво спортивного парку я й ініціювала. Її результати ми отримали у лютому 2022 року. Якби не війна, за її результатами ми, зрозуміло, запустили б процес розслідування тих порушень, які вона виявила. Порушення, виявлені перевіркою, відбувалися задовго до мого призначення на посаду директора Департаменту. І повірте, проблемних об'єктів у Департаменті – десятки. Виправити за півроку те, що робилося роками, якщо не десятиліттями – вище за людські можливості. Особливо, якщо ти не маєш слідчих функцій, як у правоохоронних органів. Тому я була зосереджена на запуску нових проектів, які сформували б новий імідж Києва, як культурної столиці Європи. Читайте: Неякісний асфальт і “золоті стовпчики”: Нацполіція розслідує зловживання посадовців “Київавтодору” Фото: колаж KВКиївВлада