Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
1 березня 2019 г. 14:00
Раздел: Територія розуму
Чи потрібен сектам томос
Нині існує нескінченна кількість сект та вірувань. Вони як живий організм зявлються нові, реформуються та зникають, при цьому, мають на своїй меті охопити якомога більшу аудиторію та отримати дохід. Питання постає в тому, чи має держава контролювати, обмежувати та регулювати діяльність такого виду?
Ще 23 квітня 1991 року був прийнятий Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації”, який регулює подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви. Зазначу, кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Зокрема, слід звернути увагу, що ст 5. згаданого закону передбачає що церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Закон дав право релігійним організаціям звертатись за добровільними фінансовими та іншими пожертвуваннями і одержувати їх. При чому, фінансові та майнові пожертвування, як і інші доходи релігійних організацій, не оподатковуються. Це передбачено законом ст.18 та пп. 133.4.6 Податкового Кодексу України. Це дає підстави вважати, що така правоустановча організація дуже зручна для ведення тіньового бізнесу.
Конвенція з захисту прав людини ст. 9 встановила, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії. А історичні підвалини права на свободу віросповідання закріплені і в доктрині міжнародного права ще в далекому 1648 році при укладанні Вестфальського миру. Ідея правового захисту релігійної свободи повязана з християнською цивілізацією, в результаті боротьби християнської церкви за право існування і розповсюдилась через звязки з іншими континентами та народами. Релігійна свобода і спроби покінчити з примусом віросповідання стали основними причинами формування незалежних держав.
Тепер можна вважати, що формула свободи віросповідання є важливим фактором утворення та існування самобутної держави. Саме тому, держава змушена визнавати свободу віри. При цьому, держава визнає певну релігію, надаючи їй статус офіційної.
Я не буду вдаватись до порівнянь. Цікаво, що свободу поняття совісті закували в юридичну норму та поставили поруч з віруванням. Оскільки “свобода совісті” звучить як “liberty of conscience”, тобто свобода усвідомлення.
Доведу до відома, секта від латинського sequi - рухатися за кимось, підкорятися, за іншими даними - від secare - відрізати, відокремлювати - слово, яке спочатку використовувалося для позначення окремих богословських груп та шкіл, а також у полемічній літературі ще в дохристиянську епоху. Сектами також називали деякі філософські школи.
Те, що секти не оподатковуються ми вже зрозуміли. Те, що просять пожервування, затьмарюють свідомість, часто залишають людину без майна і в таких випадках громадянин держави лишається на обочині життя без правового захисту та підтримки – ми також знаємо. Згадаємо декілька всім відомих прикладів, щоб розвіяти всі сумніви щодо даної тези. Часто ми можемо знайти багато відомих прізвищ, що повязані з такими організаціями. Чи є це випадковістю?
Секретар Ради національної безпеки і оборони України оголосив, що очолив “широке об'єднання” протестантських релігійних і громадських організацій. Він вважає, що завдяки людським і фінансовим ресурсам цей союз зможе ефективно впливати на суспільно-політичне життя країни.
Імя колишнього мера Києва Леоніда Черновецького повзане з Санжеєм Аделаджи - лідером секти, яке має назву “Посольсво Боже”. Додам, що Білорусії та РФ, де Аделаджи намагався реалізовувати свої інтереси – довелось в індивідуальному порядку екстрадувати пастора за його діяльність. В Україні Аделаджи був фігурантом у справі “King's capital”, за якою багато віруючих “Посольства Божого” закладали свої квартири в обмін на нібито щомісячні відсотки. Компанія, якій було дозволено діяти у церкві, не впоралася зі своїми фінансовими зобов'язаннями і правоохоронні органи звинуватили їх в скоєнні таких кримінальних злочинів, як шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах групою осіб; організація злочинної групи; підробка документів; використання підроблених документів; фіктивне підприємництво; відмивання грошей групою осіб в особливо великих розмірах; зловживання службовим становищем з метою заволодіння чужим майном.
Заснування Великого Білого Братства в 1990 році взагалі всколихнуло спокій українського народу. Засновниця Марія Деві Христос оголосила, що під час операції пережила клінічну смерть і в неї вселилася сутність Ісуса Христа. За декими данними, прихожан налічувалось 144 тис. Секта вирізнялась агресивно налаштованою поведінкою. Діти відрікались від своїх батьків, вчинювали самогубства, намагались захопити православну святиню Софію Київську. Проіснувало Біле братсво до 1993 року, коли дії секти перейшли межі допустимого.
Щодо масонства. На сьогоднішній день на території України діють декілька масонських та парамасонських організацій. Членство в них досить обмежене і потребує рекомендацій для новачків. Такі правила відмежовують небажаних гостей в закритій організації. Однією з таких є Орден святого Станіслава – громадська організація, заснована в 1999 році, так званим Великим пріором Павлом В'яловим. Близько 300 вищих керівників держави, починаючи від президента та його дружини, генералів СБУ, Збройних сил, митниці, прикордонних військ, міністра оборони і Генерального прокурора, не минаючи артистів ураїнської естради, на кшталт Ніни Матвієнко, які входять до масонської ложі ордена Святого Станіслава - така поведінка можновладців спонукає задуматись про існування окремих ідей та мети. Органзація така в цілому суперечить служінню українському народові, оскільки члени зобов'язуються виконувати рішення керівного органу, але це окреме питання.
Щодо організації сатаністів – гучний скандал навколо, так званого замку в Бортничах, дає підстави вважати, що дії їх ватажка Сатановського С.А. не є цілком правильними.
Не омину й кабалістів (або псевдокабалістів), які прикриваючись науковою і просвітницькою діяльністю в області науки каббала отримують на свої рахунки величезні кошти від українського народу.
В цілому такі релігійні організації - секти, які практично завжди намагаються уникатити такого визначення, наносять психологічне ураження народові. В свою чергу держава зобов'язана попереджувати такі злочини, ще до їх появи.
Тому не зайвим було б оподатковувати на загальних підставах організації хибних вірувань – для уникнення індивідуального збагачення шляхом шахрайства та психологічного запаморочення окремих верств населення, тим більше коли існує офіційно визнана державою релігія. Тобто, якщо в христинстві з ієрархиєю все зрозуміло – “Хто кому надає Томос”, то з сектами все глухо.
Послугами секти часто користуються й недобросовісні політики, оскільки розуміють, що перед ними постає ефективний електоральний інструмент. Нам зрозуміло, що завдяки модернізованим релігійним доктринам послідовними діями можна закодувати увесь народ, цілу державу до стану різкої безсвідомості та порожнечі, стану позбавленого власних думок виконавця чужої волі. Саме тому, український народ має бути обізнаним та свідомим у своїх діях щодо вірування.
Читайте: Помилка пенсійного оподаткування
Ольга Терещенко, юрист-міжнародникKиевVласть
27 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
У Голосіївського району відсутнє цільове фінансування для оформлення землекористування Голосіївського парку
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Голосіївської райдержадміністрації Олександр Настасенко, як і голова Печерської РДА, відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Голосіївської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Голосіївський район Києва з'явився на околиці столиці на базі селища Деміївка. У 1921 році район так і називався Деміївський. У 1937 р. після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. А у жовтні 2001 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району утворено вже Голосіївський район. До його складу входять Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників.
Сьогодні Голосіївський район найбільший за площею район столиці (16,06 тис. га). Він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста і є південними та південно-західними воротами Києва. Він межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами столиці, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.Фінансування
Протягом 2018 року на розвиток Голосіївського району були передбачені видатки на загальну суму 284 634,59 тис. гривень. З них видатки за рахунок бюджету Києва - 267 834,74 тис. гривень та за рахунок субвенції з державного бюджету - 16 799,85 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На що пішли кошти міського бюджету
Кошти бюджету Києва у сумі 267 254,74 тис. гривень були передбачені на:
будівництво освітніх установ та закладів: будівництво другого пускового комплексу розширення школи №151 (вул. Ліснича, 3), реконструкція ДНЗ №658 (просп. Голосіївський, 94/96), реконструкція з прибудовою гімназії № 59 імені О. Бойченка (вул. Велика Китаївська, 85), реконструкція ЗНЗ №241 (вул. Голосіївська, 12 (101 491,4 тис. гривень). Використано на початок 2019 року 95 602,4 тис. гривень;
реконструкцію ДЮСШ №15 (вул. Якубовського,7-А) - 495,2 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 493,2 тис. гривень;
капітальний ремонт дошкільних навчальних закладів – 13 536,0 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 12 582,9 тис.гривень;
капітальний ремонт загальноосвітніх навчальних закладів (27 116,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 26 677,8 тис. гривень;
капітальний ремонт шкіл-інтернатів (452,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 443,6 тис. гривень;
капітальний ремонт Будинку дитячої та юнацької творчості (940,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 932,8 тис. гривень;
капітальний ремонт приміщень Територіального центру соціального обслуговування (1 200,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 1 128,0 тис. гривень;
капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства (66 391,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 61 365,7 тис. гривень;
фінансування заходів з утримання зелених насаджень (41 458,3 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 40 196,9 тис. гривень;
на придбання обладнання і предметів довгострокового користування для закладів освіти, культури, фізичної культури та соціального захисту (8 891,7 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 8 747,2 тис. гривень;
на реалізацію громадських проектів (5 283,14 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 5 116,2 тис. гривень.
Всього на 1 січня 2019 року використано коштів бюджету Києва на загальну суму 253 286,7 тис. гривень.
Читайте: В 2017 году при проведении капремонтов Голосеевская РГА допустила финансовых нарушений на 4,7 млн гривен
У 2018 році відповідно до Програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016-2019 роки та враховуючи звернення депутата Київради Леоніда Антонєнка Голосіївському району були передбачені видатки в сумі 580 тис. гривень для заміни вікон на сходових клітинах житлового будинку на просп. Лобановського, 196. На початок 2019 року використано 483,7 тис. гривень.
Читайте: Из бюджета Киева продолжают исправно воровать
Як витрачено субвенції з держбюджету
Субвенції з державного бюджету в сумі 16 799,85 тис. гривень були передбачені на:
закупівлю сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів для забезпечення якісної освіти “Нова українська школа” (855,5 тис. гривень). Кошти використано повністю;
оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів (554,15 тис. гривень). На початок 2019 року використано - 549,6 тис. гривень;
закупівлю комп’ютерів для шкіл району (1 266,2 тис. гривень). Кошти використано повністю;
закупівлю фліпчартів для шкіл району (45,69 тис.гривень). Кошти використано повністю;
придбання обладнання для кабінетів фізики та хімії (1 462,81 тис.гривень). Кошти використано повністю;
капітальний ремонт спортивного майданчика у школі №108 по вул. Уральська, 2/10 (3 500,0 тис. гривень).
облаштування спортивного майданчику по вул. Голосіївська, 8 (500,0 тис. гривень). Кошти використано повністю.
грошову компенсацію на придбання житла для сімей загиблих осіб та осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок участі в АТО (8 615,5 тис. гривень). Придбано 5 квартир та 1 житловий будинок із земельною ділянкою, кошти використано повністю.
Всього на початок поточного року використано субвенції з державного бюджету на загальну суму 13 295,3 тис. гривень.
Громадські проекти
У 2018 році Голосіївському району було виділено кошти на реалізацію 6 проектів-переможців Громадського бюджету на загальну суму 5 283,1 тис. гривень (фінансування видатків по громадських проектах в 2018 році склали 5 130,2 тис. гривень, касові видатки – 5 116,2 тис. гривень).
Протягом минулого року реалізували всі 6 громадських проектів:
“Сита мобілка” (97,5 тис. гривень, касові видатки - 91,2 тис. гривень): в Центрі надання адміністративних послуг та управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА встановлено апарати для зарядки мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, якими можуть безкоштовно скористатися відвідувачі.
“Утеплення фасаду школи №269 (просп. Глушкова, 17А) Голосіївського району” (1 995,0 тис. гривень, касові видатки – 1983,8 тис. гривень).
“Дитячий простір на вулиці Бурмистенко” (399,84 тис. гривень, касові видатки – 397,9 тис. гривень): проведено улаштування дитячого ігрового комплексу по вул. Бурмистенко, 10, 12.
“Подаруй майданчик мрії дітям у власному дворі” (400,0 тис. гривень, касові видатки – 393,4 тис. гривень): проведено роботи по улаштуванню спортивно-ігрових дитячих майданчиків на вул. Вільямса, 15, корпус 1, вул. Вільямса, 15, корпус 3, вул. Вільямса, 17/11, корпус 1, вул. Маршала Конєва, 9.
“Голосіїв майбутнього (District of Kyiv Smart City)” (390,8 тис. гривень, касові видатки – 323,1 тис. гривень): встановлено 9 лавочок з сонячними модулями на вул. Героїв Оборони, 10а, 18, вул. Генерала Родимцева, 2, улаштовано бордюр навколо них.
“Будівництво сучасного футбольного міні-поля зі штучним покриттям на мікрорайоні “Теремки-1” (касові видатки - 1926,8 тис. гривень).
Читайте: За общественные проекты-2019 проголосовало на 20 тысяч больше киевлян, чем в прошлом году
Як латали дірки на дорогах
У минулому році, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, проведено комплекс заходів з поточного благоустрою балансової вулично-шляхової мережі: поточний (дрібний) ремонт покриття (6015,2 м.кв.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (1429 м.кв.); заливка тріщин (3472 м.п.); поточний (середній) ремонт (вул. Фестивальна – 2997 м.кв.; перехрестя вул. Будіндустрії з місцевим проїздом Наддніпрянського шосе та вул. Набережно-Печерської – 5259,3 м.кв.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (256 м.п).
Читайте: Замглавы Голосеевской РГА устроил пьяное ДТП: Кличко заявил об увольнении чиновника (фото, видео)
У 2018 році відповідно до виділеного фінансування ШЕУ Голосіївського району виконано поточний (дрібний) ремонт покриття балансових вулиць (17823,9 кв.м.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (897,5 кв.м.); заливка тріщин (31075 м.п.); облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (безбар'єрне середовище) з облаштуванням тактильною плиткою (12 од.); поточний (середній) ремонт покриття балансових вулиць (вул. Мало-Китаївська – 3 798 кв.м; вул. Теремківська – 3 016 кв.м; вул. Паньківська – 3 790 кв.м; просп. Голосіївський (Кошового) – 1 858 кв.м.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (НПО) (548 м.п.).
Як ремонтували міжквартальні проїзди
За 2018 рік, за інформацією управління ЖКГ Голосіївської РДА, виконано капітальний ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів на 6 об’єктах.
За інформацією управління будівництва та архітектури Голосіївської РДА, у 2018 році було проведено капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів на вул. Антоновича, 7-Б; вул. Антоновича, 41; вул. Велика Васильківська, 132; вул. Володимирська, 76; вул. Стельмаха, 6, пров. Задорожний, 3, корп. 3; вул.Толстого Льва, 15-А; просп. Глушкова Академіка,13, 15,17; просп. Голосіївський, 86/1; просп. Голосіївський, 91; просп.Науки, 22; просп. Лобановського Валерія, 196; ЗНЗ № 319, просп. Лобановського Валерія, 146; ЗНЗ № 112, вул. Велика Васильківська, 78.
Також, капітальним ремонтом, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, відремонтовано міжквартальні проїзди та прибудинкові території на просп. Науки, 35 – 675,3 м.кв., вул. Стратегічне шосе, 41 – 389,6 м.кв., вул. Набережно-Корчуватська, 56/66 корп.Б – 579,5 м.кв.
Для приведення території в належний стан у 2018 році Голосіївською РДА було складено поадресний перелік місць, які потребують відновлення асфальтового покриття, у тому числі після аварійних розриттів по 512 адресах на суму 690,5 млн гривень.
Зважаючи на те, що вказана сума коштів є досить значним навантаженням на місцевий бюджет, районною адміністрацією визначено 71 першочергову адресу по відновленню асфальтового розриття на суму 49 млн гривень. Роботи будуть проведені на протязі 2019 року.
Як ремонтували житлові будинки
Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності на загальну суму 60 890,54 тис. гривень. Сред виконуваних робіт: капітальний ремонт покрівель в 19 житлових будинках; вхідних груп в 5 житлових будинках; сходових клітин в 21 житловому будинку; заміна вікон на сходових клітинах у 18 житлових будинках; капітальний ремонт фасадів у 4 житлових будинках; внутрішньобудинкових інженерних мереж в 34 житлових будинках; капітальний ремонт та модернізація 45 ліфтів у 27 житлових будинках; влаштування 1 спортивного майданчика; капітальний ремонт (підсилення) фундаментів у 2 житлових будинках; капітальний ремонт 3 підпірних стін; капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів на 11 об’єктах.
Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності, серед яких реконструкція (заміна) 23 ліфтів у 22 житловому будинку; встановлення охоронних систем для збереження обладнання вузлів обліку теплової енергії та машинного приміщення у 5 житлових будинках; капітальний ремонт покрівлі в 1 житловому будинку, сходових клітин в 12 житлових будинках; заміна вікон на сходових клітинах в 4 житлових будинках; капітальний ремонт місць загального користування (заміна дверей) в 9 житлових будинках та облаштування 2 спортивних майданчиків.
Згідно адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту, у 2018 році виконані роботи в житлових будинках:
по заміні вікон (на вул. Академіка Заболотного, 60, вул. Академіка Заболотного, 72, вул. Василя Касіяна, 2-Б, вул. Лятошинського, 26-А (1-4), вул. Лятошинського, 4-А, вул. Малокитаївська, 7-А, вул. Михайла Стельмаха, 12-А, вул. Теремківська, 6, вул. Теремківська, 8, просп. Академіка Глушкова, 21, просп. Академіка Глушкова, 30, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 11, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А, просп. Науки, 25, просп. Науки, 27; вул.Васильківська, 11/11); капітальному ремонту вхідних груп (вул. Маричанська, 9; вул. Академіка Заболотного, 20, вул. Академіка Заболотного, 32, вул. Академіка Заболотного, 40, вул. Ломоносова, 24);
капітальному ремонту покрівель (вул. Велика Китаївська, 55-А, вул. Академіка Заболотного, 58, вул. Лятошинського, 26-А, вул. Лятошинського, 8, вул. Казимира Малевича, 53/30, просп. Академіка Глушкова, 22; вул. Антоновича, 12, вул. Казимира Малевича, 119, вул. Маричанська, 8, вул. Саксаганського, 65, просп. Голосіївський, 122, корп.1, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 10, просп. Науки, 20, просп. Науки, 22, просп. Науки, 24, просп. Науки, 24, корп. 2, просп. Науки, 9, вул. Генерала Родимцева, 21);
капітальному ремонту сходових клітин (вул. Академіка Заболотного, 10, вул. Академіка Заболотного, 14, вул. Академіка Заболотного, 6, вул. Бурмистенка, 6, корп. 1, вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Ломоносова, 4, вул. Маричанська, 12, корп. 1, пров. Коломийський, 5, корп. 2, просп. Голосіївський, 94, корп. 1, просп. Голосіївський, 96, вул. Малокитаївська, 7-А, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А; вул. Дмитра Луценка, 15-А, вул. Сєченова, 10, корп. 2, вул. Сєченова, 7, вул. Смолича, 4, просп. Академіка Глушкова, 25, просп. Академіка Глушкова, 27, вул. Тарасівська, 23/25, просп. Академіка Глушкова, 19);
капітальному ремонту фасадів (вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Васильківська, 21/18, вул. Велика Китаївська, 108, вул. Ломоносова, 5, корп. 2).
Як підтримують чистоту у районі
Прибирання підвалів житлових будинків проводиться два рази на рік, згідно періодичності та строків надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженою розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 09.03.2011 № 307.
Утримання підвальних приміщень у задовільному санітарному стані постійно тримається на контролі керівниками структурних підрозділів підприємства (ЖЕД).
Роботи по дератизації та дезінсекції проводяться підрядною спеціалізованою організацією згідно договору № 37 від 07.02.2018, укладеного між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва" та ТОВ "Комуналка", згідно затвердженого графіку, та підтверджуються актами виконаних робіт.
Читайте: В озере на Теремках в Киеве из-за прорыва теплосети погибла рыба и черепахи - соцсети (фото, видео)
На що скаржаться мешканці району
За 2018 рік до Голосіївської РДА через КБУ “Контактний центр міста Києва” надійшло 24 635 звернень, серед яких 12 771 питання житлового господарства. Найбільш “гарячі питання” по району: відсутність холодного та гарячого водопостачання, опалення, електропостачання, не працює ліфт, відсутність благоустрою після планових, аварійних робіт на об’єктах благоустрою.
Для забезпечення якісного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно наказу КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва”, проводиться генеральне прибирання житлових будинків, в рамках заходів “Чистий четвер”.
КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва” постійно проводяться перевірки щодо якісного надання послуг з залученням представників Голосіївської РДА та Управління житлово-комунального господарства.
Будівництво
У Голосіївському районі наявні 6 об’єктів незавершеного будівництва:
ЖК з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутового та офісного призначення на просп. Науки, 66-70.
ЖК “Мозаїка” по Стратегічному шосе, 53.
ЖК по просп. Науки, 208.
Житловий будинок на вул. Ракетна, 24.
Житловий будинок на вул. Уральська, 41/51 та вул. Листопадна, 51-Б.
Житлові комплекси на просп. Академіка Глушкова, 6.
Читайте: Строительство ЖК “Успешный квартал” в Голосеевском районе может оказаться незаконным
Голосіївською РДА в межах повноважень утворено робочу групу (розпорядження від 21.02.2019 № 98) з питань моніторингу та контролю виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Голосіївського району. Комісія регулярно розглядає і розробляє план дій по вирішенню питань по об’єктам незавершеного будівництва. В межах функцій, покладених на РДА, Голосіївська РДА співпрацює з профільними департаментами.
Як будують та ремонтують школи і садочки
У 2018 році побудовано (реконструйовано) садочок №106, просп. Науки, 65. Заклад введено у експлуатацію в березні 2018 року. Його проектна потужність - 110 місць.
Читайте: Два уголовных дела: как проходит реконструкция заброшенного детсада в Голосеевском районе
Завершуються роботи по зведенню прибудови до школи І-ІІІ ступенів № 151 на вул. Ліснича, 3 з сучасним спортивним та актовим залом, їдальнею та приміщеннями для гуртків. Її введення в експлуатацію заплановано в І кварталі 2019 року.
Завершені роботи з реконструкції загальноосвітнього навчального закладу №241 на вул. Голосіївська, 12. Було проведено утеплення фасаду.
Відремонтовано приміщення у 11 школах для відкриття додаткових 1-х класів:1) школа І-ІІІ ступенів №236 на вул. Заболотного, 144 (3 класи);2) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з вивченням англійської мови № 85 на просп. Голосіївський, 36 (3 класи);3) гімназія №179 на пр-т Голосіївський, 120-В (4 класи);4) ліцей №241 на вул. Голосіївська, 12 (2 класи);5) гімназія №59 на вул. Велика Китаївська, 85 (2 класи);6) ліцей №227 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);7) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 15 на вул. Васильківська, 12-А (1 клас);8) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 на вул. Козацька, 5 (1 клас);9) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов № 130 на вул. Велика Васильківська, 128 (1 клас);10) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 220 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);11) школа І-ІІІ ступенів № 269 на просп. Академіка Глушкова, 17-А (1 клас).
Крім цього відремонтовано приміщення для відкриття додаткової групи у закладі дошкільної освіти №198 на вул. Васильківська, 10 (1 група).
У 2018 році розпочаті роботи з реконструкції закладу дошкільної освіти №658 на просп. Голосіївський, 94/96 (потужність 90 місць); по зведенню прибудови до Гімназії № 59 ім. О. М. Бойченка на вул. Велика Китаївська, 85 (потужність 420 учнів); а також ремонт звільнених орендарем приміщень 2 груп у закладі дошкільної освіти № 341 на вул. Антоновича, 150-А.
Черга в садочки та школи
Станом на 28 грудня 2018 року у черзі в заклади дошкільної освіти перебуває 2 988 дітей. Середній показник наповнюваності закладів загальної середньої освіти в районі становить 120,2 %.
Зростання чисельності дитячого населення у районі (збільшення народжуваності, антитерористична операція на сході країни, міграційні процеси, інтенсивність будівництва житлового сектору) суттєво впливає на наповнюваність навчальних закладів. Сьогодні майже 70% закладів освіти переповнені.
Особливо гостро стоїть питання забезпечення права на освіту дітям, які мешкають у новобудовах по вул. Ломоносова, Трутенка, Вільямса, Мейтуса, Симоненка. Кількість зданих з 2000 року квартир по цьому мікрорайону складає 13 522. Будівництво продовжують ЖК “Лікоград”, ЖК “Венеція”, ЖК “Сонячна брама”, ЖК “Британський квартал”, ЖК “Власна квартира”, ЖК “Чотири сезони”, ЖК “Амурський” та ін. Соціальна інфраструктура цього мікрорайону складає 2 приватні дитячі садочки та 1 приватну школу. Жодного комунального закладу в цьому мікрорайоні немає. Існуюча мережа шкіл вже не може прийняти дітей, які мешкають по цих мікрорайонах.
Аналогічна ситуація склалася ще в чотирьох мікрорайонах:
Житловий масив Теремки-1 (будівництво житлових комплексів “Одеський”, “Метрополіс”, “Спецжитлофонд”, “Республіка”).
Житловий масив Саперно-Слобідська (будівництво житлових комплексів “Енісейська садиба”, “Мозаїка”, “Деміївський”, “Геліос”, “Панорамний”, “Голосієво”).
Житловий масив Феофанія (будівництво житлових комплексів “Кришталеві джерела”, “Казка”, “Феофанія”, “Теремки”, “Нові Теремки”).
Житловий масив Кайсарова (будівництво ЖК “Паркова долина”).
Читайте: Руководство КГГА игнорирует экологическую катастрофу в микрорайоне Теремки-2
Сьогодні є гостра потреба термінової побудови нової школи на 33 класи по вул. Симоненко, 3 та закладу дошкільної освіти по вул. Вільямса, 7(10) для задоволення потреб освітнього характеру мешканців Голосіївського району. Вирішенням зазначеної проблеми може бути також реконструкція з прибудовою закладів загальної середньої та дошкільної освіти: гімназія № 59 по вул. Велика Китаївська, 85 та гімназії № 179 по просп. Голосіївський, 120-В.
Спорт у Голосіївському районі
За Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2016 рік проведено капітальний ремонт дитячо-юнацьких спортивних клубів “Марафон” по вул. Ломоносова, 19/11 та “Наука” по просп. Науки, 96 фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”.
Цією ж Програмою на 2016 рік виділено фінансування на ремонт даху, фасаду та заміни вікон адміністративного приміщення вело-лижної бази комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 за адресою вул. Ягідна, 2 та заміну штучного покриття футбольного поля 100х60 визначеного позашкільного навчального закладу за адресою вул. Якубовського, 7а.
Для модернізації спортивної інфраструктури Голосіївського району, розвитку спорту вищих досягнень та підготовки спортсменів до участі у чергових олімпійських іграх, Голосіївською РДА по Програмі економічного та соціального розвитку Києва у 2017 році розпочато капітальний ремонт дитячо-юнацького спортивного клубу “Аеліта” на просп. Глушкова, 31а, блок Б фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”.
Станом на 22 листопада 2018 року у фізкультурно-оздоровчих та спортивних секціях у фізкультурно-оздоровчому центрі “Голосієво” займаються 755 дітей. На сьогодні у ньому функціонують гуртки та секції з таких видів спорту: городковий спорт (15 осіб), баскетбол (29 осіб), регбі (33 особи), спортивні танці (84 осіб), футболу (47 осіб), шахи (35 осіб), карате-до (58 осіб), айкідо (120 осіб), боротьба самбо (41 осіб), дзюдо (40 осіб), бокс (10 осіб), бодібілдинг (149), вільна боротьба (16 осіб), таїландський бокс (17 осіб), поліатлон (4 особи), таеквон-до (18 осіб), оздоровча фізична культура (39 осіб).
Також задля улаштування спортивних об’єктів комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та розвитку зимових видів спорту у 2017 році проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень адміністративного корпусу КДЮСШ № 15 по вул. Ягідна, 2.
Проектом Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2019 рік частково передбачено кошти на облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 по вул. Якубовського, 7-А, капітальні ремонти внутрішніх приміщень комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та комплексної дитячо-юнацької спортивної школи “Тріумф”, дитячо-юнацьких спортивних клубів “Аеліта” по просп. Глушкова, 31-А (блок Б) та “Пауерспорт” по вул. Ломоносова, 53.
Читайте: На Теремках за 3 недели должны создать футбольное мини-поле за 1,9 млн гривен
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №15 функціонує 5 відділень з таких видів спорту як футбол (737 осіб), лижні гонки (54 особи), гірськолижний спорт (44 особи), велоспорт шосе (15 осіб) та біатлон (54 осіб), в яких займається 904 дітей.
Спортивний комплекс КДЮСШ №15 по вул. Якубовського, 7-А, що включає 2 футбольних поля, 2 майданчики зі штучним покриттям та 1 майданчик із асфальтовим покриттям для міні-футболу є однією з кращих тренувальних баз для підготовки юних футболістів у Києві. Вигідне розташування школи може використовуватись для навчально-тренувальної роботи збірних команд з літніх та зимових видів спорту, масових спортивних заходів районного, міського та державного рівнів.
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Арго” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як черліденг (78 спортсменів) та тхеквондо (156 спортсмени), де загалом навчаються 234 вихованця.
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Тріумф” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як теніс (60 осіб) та дзюдо (160 особи), де навчально-тренувальним процесом охоплено 220 дітей.
До адміністрацій спортивних шкіл надходять подяки від батьків за спортивні досягнення дітей. Скарг не надходило.
Зелені зони Голосіївського району
На утриманні КП УЗН Голосіївського району Києва знаходиться 14 парків та 49 скверів та інші об’єкти зеленого господарства району розташованих на площі 1007,6 га.
Водночас на території району є ряд територій із зеленими насадженнями, серед них є також і парки, сквери чи інші зони відпочинку, які знаходяться у віданні й інших суб’єктів господарювання. Найбільшими серед них є: адміністрація Національного природного парку “Голосіївський”, КП ЛПГ “Конча-Заспа”, КП “Плесо”, ДЗГ “Феофанія”, Київський університет ім. Тараса Шевченка, Центральний іподром, ДП “Санаторій “Конча-Заспа”, Теплоелектроцентраль №5 “Київенерго”, Інститут ядерних досліджень, санаторій “Жовтен”ь, База відпочинку КМ, районний відділ освіти, Інститут зоології ім. М. Шмальгаузена, Інститут фізики, НУБіП України, ННЦ Експоцентр України, музей “Пирогово”.
Читайте: На берегу озера на столичных Теремках, где недавно произошел мор птиц, отравился ребенок
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району” є балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих на території житлового фонду комунальної власності територіальної громади Києва в Голосіївському районі.
Протягом поточного року на замовлення КО “Київзеленбуд” проводяться роботи з капітального ремонту скверів на просп. Науки, 4-А та 4-Б; просп. Голосіївський, 108 к. 2 – 108 к. 3; вул. Ямській між будинками № 54-56; вул. Тарасівській, 23-25.
Особливу увагу щодо облаштування приділяється Голосіївському парку ім. Максима Рильського. Даний парк є природно-заповідним об'єктом, частиною екологічної мережі України та світу. Наразі на місці межі парку не встановлено. Проведення повноцінних робіт з реконструкції неможливе без оформленого землекористування. Через відсутність цільового фінансування роботи з оформлення землекористування не проводились.
Читайте: В Администрации Президента подтвердили, что Указ об установке границ НПП “Голосеевский” игнорируется уже 2 года
Наразі КП УЗН Голосіївського району Києва вже оголошено тендерну процедуру “Послуги з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Голосіївського парку імені Максима Рильського в Голосіївському районі Києва з метою оформлення права постійного користування земельною ділянкою”. 17 жовтня 2018 року укладено договір на виконання робіт, розпочато роботи. В подальшому планується розробка проектно-кошторисної документації та безпосередні роботи з реконструкції.
Читайте: Народные депутаты возмущены попыткой главного архитектора Киева застроить НПП “Голосеевский”
Благоустрій рекреаційних об’єктів району, а саме, парки, сквери чи інші зони відпочинку, постійно знаходяться на контролі у балансоутримувачів.
Безпека мешканців
Для забезпечення публічної безпеки і порядку, здійснюється своєчасне інформування Голосіївського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві та Управління патрульної поліції в у Києві щодо проведення заходів у громадських місцях на території району.
Читайте: В Киеве и.о. начальника Голосеевского отдела Нацполиции задержали за вымогательство 34 тысяч долларов взятки (фото)
З метою охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, здійснюється невідкладне інформування правоохоронних органів, відповідно до їх компетенції, про ознаки кримінальних, адміністративних правопорушень, які було виявлено в процесі опрацювання інформації, яка постійно надходить до адміністрації від фізичних та юридичних осіб.
До адміністрації щоденно надходять довідки з Голосіївського управління поліції про стан оперативної обстановки в районі за минулу добу, які доводяться до керівництва райдержадміністрації, для використання в процесі реалізації повноважень адміністрації в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян.
Керівники (представники) правоохоронних органів запрошуються для участі на засіданнях колегії та апаратних нарадах у голови райдержадміністрації.
На випадок виникнення надзвичайної ситуації чи події налагоджений зв'язок оперативного чергового Голосіївської РДА з черговою частиною Голосіївського управління поліції та Голосіївським РУ ГУ ДСНС в Києві. При отриманні інформації щодо виникнення надзвичайної ситуації чи події, оперативний черговий Голосіївської РДА невідкладно інформує керівництво адміністрації для прийняття відповідних рішень.
Читайте: В Голосеевском районе заработал электронный кабинет участкового
Крім того, у Голосіївському районі поліцейські за підтримки Голосіївської РДА впроваджують проект “Сусідська варта”.
Проект “Сусідська варта” ґрунтується на філософії community policing – успішному досвіді, який за понад 30 років добре зарекомендував себе в США, Канаді, Естонії, Молдові та ще багатьох країнах світу. В основі – взаємодія громади, влади і поліції, коли мешканці стежать за порядком спільно з поліцейськими. І про всі випадки, які викликають підозру чи непокоять, повідомляють правоохоронців.
Проект дозволяє підвищити рівень безпеки жителів будинку, двору, вулиці, району, адже в його основі лежить активна позиція сусідів та налагодження дієвої співпраці з місцевою владою та поліцією.
Читайте: В Голосеевском районе Киева планируют внедрить “Соседскую варту”
Відповідно до аналізу оперативно-службової діяльності Голосіївського управління поліції за 10 місяців 2018 року, рівень скоєних злочинів в громадських місцях зменшився на 2,5 %, зареєстровано 1670 злочинів (в 2017 році - 1713). Також спостерігається зменшення кількості злочинів в умовах вулиці: зареєстровано 754 злочинів, що на 4,1 % менше ніж в 2017 році (786).
Читайте:
Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель
Фото: Голосіївська РДА
23 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Стиль
Віват усім вам, любі мої “шураві”!
15 лютого виповнилось 30 років відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Матері не можуть забути загиблих синів, а дружини і діти - чоловіків та батьків.
У нашій пам’яті довго житимуть події цієї кривавої війни, яка тривала майже 10 років, тому що історія її написана кров’ю солдат і сльозами матерів, обелісками з жерстяними зірочками та піснями, які увірвалися в наше життя фронтовим афганським вітром.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
Уже 30 років воїни-афганці, солдатські вдови, матері, збираються в ці дні, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг у афганських ущелинах, хто повернувся з „афганським синдромом”, хто помер від ран. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями - вони свято вірили, що виконують інтернаціональний обов'язок, що несуть визволення приниженим, поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати. Генерал-полковник Борис Громов, який командував в Афганістані 40-ю армією, стверджує: "Афганська війна - це страхітливий військово-політичний прорахунок колишніх господарів "Кремля". Проте, ніщо не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі".
Пам’ять — енергія вічності
Вшановуючи пам'ять бійців, з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, в усіх містах України відбулися пам’ятні заходи.
В Києві старт вшануванням відкрив Подільський район. Біля пам’ятника подолянам-афганцям у сквері поблизу Ільїнської церкви відбувся традиційний мітинг-реквієм.
Війна…. Вона забрала десятки тисяч молодих життів. Й продовжує збирати свою криваву данину. Тим, хто став “часткою афганської тиші”, був присвячений вечір пам`яті, який відбувся у київській гімназії №34 “Либідь”.
... На сцені актового залу київської гімназії № 34 “Либідь” — зброя, військова форма, червоні гвоздики, запалені свічки й портрети, з яких дивляться загиблі і померлі від ран молоді хлопці, котрі, залишаючись вірними присязі, віддали свої життя, з честю виконавши свій інтернаціональний обов’язок. Відкриває вечір пам’яті учасник бойових дій в Афганістані, “чорнобилець”, заслужений працівник культури України, автор п’яти книг про Афганістан, полковник у відставці Володимир Павлович Красюк, голова Подільської Спілки ветеранів Афганістану Сергій Афіндуліді… На вечір завітали гості з Чернігівщини – батьківщини Віктора Миколайовича – Лариса Моцар, голова Сновського відділення Чернігівського земляцтва і Сергій Кудін, голова відділення ветеранів Другої світової війни, учасник АТО, бойових дій на території інших держав та тих, що брали участь у миротворчих операціях ООН...
В залі – матері, дружини й діти колишніх солдатів, учасники бойових в Афганістані, учні гімназії й викладачі…
12 років тому не стало колишнього сержанта, кавалера ордена “Червона зірка”, багатьох медалей, а в мирний час — викладача, доцента Київського університету будівництва та архітектури Віктора Максименка, якому цього року виповнилося б 55 років.У горах Кандагару пройшло його бойове хрещення. Дозори мотострільців, у складі яких був Віктор Миколайович, супроводжували автоколону з військовими та іншими вантажами. Поблизу кишлака Нагахан, між мостом на річці Аргандаб і “Елеватором”, вони були обстріляні душманами. Мінометна міна розірвалась на посту, де командиром був гвардії молодший сержант Максименко. Дехто з бійців навіки залишився під пекучим афганським сонцем, а до Віктора пам’ять повернулася лише через чотири місяці. Довгі митарства по госпіталях, тяжкі, найскладніші операції. Життя врятували, а от зір не вдалося. В 20 років хлопець повернувся додому повністю сліпим, інвалідом І групи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Хоча був і відчай, і розпач, та допомогли сила волі, друзі, підтримка бойових побратимів. Віктор продовжив навчання на філософському факультеті КДУ ім. Т. Шевченка. Далі — аспірантура, захист кандидатської дисертації. А з 1993 року Віктор Максименко очолював Подільську районну Спілку ветеранів Афганістану, суміщаючи це з викладацькою роботою в Київському університеті будівництва та архітектури. Окрім цього, Віктор організовував і проводив різноманітні заходи, такі як конкурс дитячих малюнків “Факел пам’яті”, присвячений ветеранам ВВВ й учасникам бойових дій на території інших держав. А ще — Фестиваль солдатської пісні “Солдати миру проти війни”, військово-патріотичну гру “Зірниця”: батьківськими шляхами”.
“Я не герой. Я звичайна людина зі своїми принципами, поглядами і переконаннями,— сказав колись Віктор Максименко.— Коли я втратив зір, мені довелося заново формувати цей світ всередині себе. Чому ж, називаючи війну в Афганістані “безглуздою, неправильною, нікому не потрібною”, замовчують про те, що радянська армія захищала і свою країну, адже кордони цієї “гарячої точки” межували з радянськими республіками: Таджикистаном, Узбекистаном і Туркменією. Таке сусідство було не просто небезпечним для країни — це була “міна сповільненої дії”.
Про це ж пише в своїх книгах колишній радник в армії ДРА, полковник Володимир Красюк. Серед героїв його книг і колишні учні київської школи № 34 (тепер — гімназія “Либідь”) Олександр Кокотун, Юрій Зозуля, Володимир Таран, Юрій Марченко, Ігор Маслюк і подоляни Віктор Максименко, Ярослав Горошко, Сергій Дорофей. Про це в своїх піснях і віршах згадували друзі Віктора Максименка, які теж пройшли через пекло Афганської війни. Среди них бард і композитор двічі кавалер ордена “Червона Зірка” гвардії капітан Вячеслав Купрієнко. Щодня, йдучи на уроки й додому, вихованці гімназії проходять повз пам’ятник загиблим воїнам-афганцям, випускникам школи.
Ще в 1984 році директор навчального закладу Лідія Серафимівна Страшна перша і єдина на той час в Україні ризикнула хоч якось увічнити пам’ять про своїх учнів, які загинули в Афганістані. Й там, де зараз стоїть пам’ятник, педагоги разом з учнями встановили пам’ятний камінь з викарбуваними на ньому прізвищами загиблих.
- Всім, хто пройшов страшні лихоліття Афганістану, низький уклін і безмежна вдячність нинішнього покоління, - каже директор гімназії Алевтина Тадеушівна Багінська, - Мені приємно бачити в цьому залі знайомі обличчя воїнів-афганців, які до нас приходять не тільки на такі урочисті свята, а й просто на зустрічі з нашими учнями, відвідати музей школи, в якому зібраний матеріал про воїнів-"афганців". Пам'ять не повинна вмерти. Пам'ять повинна жити. Історія - справа невдячна. Сьогодні історія одна, завтра її трактуватимуть по-іншому. Але ви повинні знати, що ті, хто говорить, що Афганістан - це не Іспанія, і що наших солдатів туди ніхто не посилав, то жорстокі люди.
Голова Подільської райдержадміністрації Віктор Смирнов у своєму виступі зазначив, що гідне виконання військового обов’язку перед Батьківщиною воїнами афганцями в горах Афганістану, їх активна життєва позиція у суспільстві є взірцем для сучасної молоді:“Сьогодні, коли лунають постріли на нашій землі, подвиг воїнів – афганців – це зразок дій для молодого покоління, урок хоробрості та відваги, еталон патріотизму та мужності. Будьте гідними імені героїв-афганців і послідовниками добрих справ, започаткованих Віктором Максименком, поспішайте робити добро, як робив все своє життя він”.
Під час вечора-пам’яті присутні вшанували полеглих в ДРА хвилиною мовчання, біля їх портретів запалили свічки пам’яті. Захід закінчився покладанням квітів до пам’ятника загиблим воїнам-афганцям.
Можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна в цифрах — це страшно й моторошно. Сьогодні через призму 30 років ми можемо більш спокійно говорити й думати про війну в Афганістані. Думати і говорити – так, але у тих, хто пройшов через цю страшну війну, й сьогодні болять рани, душі й серця, болить пам'ять... Всі дані про жорстоку війну тримали в секреті. І лише в останні роки на шпальти преси потрапили деякі цифри.
1 липня 1979 року — прибуття до Афганістану радянського парашутно-десантного батальйону;
25 грудня 1979 року — введення на територію Афганістану Обмеженого Контингенту Радянських військ.
Квітень 1986 — в Києві створено перший клуб воїнів-інтернаціоналістів “Шураві”.
15 лютого 1989 року – виведення Радянських військ із Афганістану.
За 9 років і 2 місяці в Афганістані побувало 641 тисяча радянських солдатів, офіцерів, генералів і 21 тисяча робітників та службовців. З них 160 тисяч — з України. Понад 15 тисяч життів наших солдат обірвалося на афганській землі, 292 чоловіки пропали безвісті, тисячі потрапили в полон, поранено, контужено — 649685 солдат і офіцерів. 15 тисяч молодих, сильних, здорових людей повернулося інвалідами. Знівечено, зруйновано ціле покоління. За офіційними даними в Афганістані загинуло 3тис. 280 українців.
У їхніх душах все ще живе війна. І часом уночі вони прокидаються від снів, у яких гримлять вибухи, свистять біля скронь кулі, палає збитий в ущелині вертоліт. І друг, з яким ділили цигарку, коротко скрикнувши, падає горілиць, поспішивши полетіти додому в “чорному тюльпані”... А до того ще й географічні умови: нестача води і гарячий пісок навкруги, або гори, в яких не пройти. Ковток води цінувався, як золото. До тих, хто дожив до кінця подій, доля була милосерднішою. Їм вона подарувала можливість жити і трудитися, любити та підняти гіркий “третій тост”. Ні, у них він не за любов, і не за жінок У колишніх афганців він за — полеглих.
Фото: Сергія Афіндуліді
KиевVласть
21 лютого 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Вишгорода Олексієм Момотом.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олексій Момот: Вишгородська міська рада тричі виносила на розгляд питання об'єднання у різних форматах. Була ініціатива щодо створення громади у складі всього району, половини району та декількох населених пунктів. Наші депутати одноголосно підтримували всі рішення, але населені пункти, які межують із містом, відмовилися об'єднуватись. Тому зараз ми не маємо фізичної можливості створити громаду.
Ми намагалися знайти компроміс шляхом переговорів, надавали їм бюджетні розрахунки, які показують переваги об'єднання, там виходила дуже гарна математика і кожне село було у виграші. Але свою думку вони не змінили. Можливо, сільські голови та депутати не хочуть втрачати повноваження. Наприклад, в Хотянівці я проводив громадські слухання особисто і за їхніми результатами більшість жителів були за об'єднання, але місцеві депутати на сесії проголосували проти.
Дотичні села мають профіцитні бюджети, вони досить багаті. Аргументувати свою відмову вони не можуть, просто голосують проти.
Наскільки мені відомо, перспективний план об'єднання громад у Київській області в КОДА вже майже готовий. Саме за цим документом у 2020 році буде відбуватись примусове об'єднання. І скоріше за все, Вишгородська об'єднана громада буде створена таким шляхом.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Олексій Момот: Ми не беремо участі у земельних аукціонах, для міста це не дуже вигідно. Ми обрали шлях, яким йде Київська міська адміністрація та інші населені пункти - проведення інвестиційних конкурсів. Ми не надаємо землю в оренду і не продаємо її, а робимо із земельної ділянки лот, оформлюємо його на міське комунальне підприємство і виставляємо на конкурс.
Наприклад, 2 гектара землі ми віддавали під будівництво будь-якого промислового об'єкту. Ділянку отримав завод, який виготовляє лічильники НІК. Ними користується майже вся країна, тому підприємству потрібно було розширюватися. Попри 10% плати від вартості будівництва за пайову участь, вони платять ще 5 мільйонів у бюджет відразу після укладання додаткової угоди, створюють робочі місця і таке інше.
Також із останніх підприємств, які почали працювати шляхом пайової участі, є компанія “Фільмотехніка”. Це дуже потужне підприємство, яке виготовляє відеокамери для відомих кінокомпаній, концертних залів. Оскільки останнім часом зросло населення міста, активно розвиваються також торгівельні мережі - наразі йде будівництво двох магазинів “Фора” та великого супермаркету “Сільпо”.
На території промзони дуже активно розвивається промисловість. Там дуже серйозні підприємства - “Лейс”, “Кемпак” “Хенкель”. Для них створюємо максимально комфортні умови.
KV: Будівництво лабораторії з вимірювання якості місцевих водойм - на якій стадії? Це допоможе вирішити проблему із Київським водосховищем?
Олексій Момот: Досить складно говорити, адже там залучені іноземні інвестиції, цим займається не місто, а держава. Проблема із Київським водосховищем досить серйозна. Я навіть не уявляю, про яку суму коштів має йтися, щоб вирішити її.
Там живе паразит, який себе прекрасно відчуває у цьому середовищі і дуже швидко розростається. Він дуже колючий, тому відлякує рибу. І найголовніше - він занесений у Червону книгу, його не можна знищувати. Коли головою районної адміністрації був ще Олександр Горган, він ініціював звернення, щоб у законі зробили виняток для Київської області, адже водосховище від цього паразита дуже страждає. Наскільки мені відомо, зміни так і не прийняли.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олексій Момот: Наразі великої проблеми немає, є, як і всюди, людський фактор. Часто доводиться ліквідовувати стихійні сміттєзвалища в ярах після людей, які роблять ремонти в новобудовах і не хочуть платити за вивіз сміття.
А взагалі вивозимо сміття на полігон у Петрівці. Останнім часом його кількість знизилась майже вдвічі завдяки тому, що ми запровадили роздільний збір. У кожному дворі стоять окремі баки для скла і пластику. Насправді ми навіть не очікували, що місцеві жителі так серйозно до цього поставляться.
Це був пілотний проект, який ми запровадили із виробниками упаковки. Провели гарну презентацію, навіть зараз проводиться навчання в школах та садочках, до цього долучаються аніматори, діткам дуже цікаво та корисно. Це стало настільки популярним, що сьогодні ми змушені купити ще одну машину для вивозу роздільного сміття. До речі, за його вивіз ми не платимо, а ще й продаємо на переробну станцію в Бучі.
Також варто відмітити, що цей проект отримав дуже солідну нагороду “Еко Оскар”. Це як “Оскар” в кінематографі, тільки цей дають в екологічній сфері.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Олексій Момот: Тарифи, за які відповідає місто, далеко не на найвищому рівні по Київській області. Ми не підвищуємо тарифи на водопостачання та обслуговування будинків. Вони ростуть тільки в разі підвищення мінімальної заробітної плати.
В нас дуже високі тарифи на тепло. Їх встановили рішенням райради. Зараз міська рада звернулася до прокуратури щодо перевірки обґрунтованості ціни, адже питання було винесено та проголосовано з голосу, без розгляду комісій.
KV: Більше року тому ви анонсували створення комунального транспорту у місті. Наразі щось зроблено? Коли його чекати?
Олексій Момот: Комунальне підприємство створено, найближчими днями забираємо два автобуси. До проведення конкурсу на перевезення у травні один автобус буде курсувати як маршрут №1 по місту, де віддалені приватні сектори, військова частина і дачні масиви. Великий автобус на 200 місць буде безкоштовним і курсуватиме із Вишгорода до метро Героїв Дніпра. На жаль, приватні перевізники, які є в місті, часто не беруть пільговиків.
Був період, коли ми приватному перевізнику компенсували кошти з бюджету. Тоді він почав трохи нахабніти і вимагати підвищення компенсації щомісяця. Водії змушували людей стояти у двох чергах - одна для тих, хто має кошти на проїзд і друга - пільговики. Спочатку запускали тих, хто платить, а потім пільговиків. Зрозуміло, що далеко не всі могли їхати.
На деякий час у Вишгороді ситуація дійсно змінилася - пільговиків везли усіх, але на Героїв Дніпра так само стояли дві черги. Ми довго намагалися знайти компроміс із перевізником, але не вдалося. Тепер ті кошти, які ми компенсували йому, будемо платити своєму комунальному підприємству.
KV: Тобто безкоштовним автобусом зможуть користуватись тільки пільговики?
Олексій Момот: Офіційно він буде пільговим і для пільговиків. Вочевидь, інші люди будуть заходити. Звісно, що їх виганяти ніхто не буде. У нас в місті просто неймовірна кількість пільговиків, особливо чорнобильці 4 категорії. Більше, ніж у Вишгороді, їх є по області тільки в Славутичі чи Іванкові.
KV: Наскільки складним був процес створення комунального транспортного підприємства?
Олексій Момот: Дуже складним та вистражданим. Є частина депутатів, які мають безпосередньо фінансовий інтерес в компанії перевізника - вклали туди кошти і поставили свої автобуси. Вони, звісно, процес створення блокували. Була й інша проблема - нелегальні перевізники, які мають свої лобі в міській раді. Також поширювалась дезінформація через пресу, соціальні мережі. Депутатів намагаються переконати, що на підприємство ми витратимо 30 мільйонів, хоча по факту нам необхідно близько 8.
Все ж таки вдалося їх переконати, що транспорт і логістика - це дуже важлива складова життєдіяльності міста. Така ж важлива, як садочки та школи. Зараз велику кількість коштів ми витрачаємо на будівництво садочків - одночасно їх будується три. Але не можна витрачати всі кошти лише на садочки, коли 80% населення працює у Києві. Треба приділяти і цьому увагу.
KV: Чи є якісь методи впливу на нелегальних перевізників?
Олексій Момот: В офіційного перевізника постійно сутички із неофіційними і навіть у самих нелегалів постійно конфлікти один з одним. У нас є громадське муніципальне формування, яка відповідає за безпеку, і разом із поліцією патрулює ситуацію.
Включати в роботу їх та транспортну інспекцію - це не складно. Проблема в тому, що у нашого перевізника недостатньо автобусів, зараз на маршрут взагалі вийшли перероблені Мерседеси-спринтери, які не мають ліцензії та права перевозити людей. Але я розумію: добре, що їздять хоч вони.
Одного разу ми боролися із нелегальними перевізниками: приїхала транспортна інспекція в центр міста, усіх розігнала. І місто стало. Два дні жителі не могли виїхати на роботу. Наш перевізник своїми автобусами просто не впорався. І в результаті, роблячи позитивну справу, ми отримали купу негативу від місцевих жителів. Людям байдуже, що нелегал немає страховки, коли потрібно їхати на роботу. Тоді я звертався до жителів і просив, щоб вони підвозили сусідів, знайомих до Києва.
Черги на автобуси були довжелезні. Я був змушений сказати інспекції “відбій”. Моментально нелегали повернулися і ситуація із транспортним колапсом вирішилась. У верхній частині міста немає зупинки, там тільки нелегальні бусики. Я розумію, що заборонити їх, не запропонувавши альтернативи, це не вихід. Люди або зійдуть до центра міста і тут буде колапс, або просто влаштують бунт.
KV: Забудова набережної Київського моря - що плануєте будувати?
Олексій Момот: Не йдеться про масову забудову. Там є велика площа, де колись хотіли збудувати житловий будинок, але ми відстояли цю територію. На ній плануємо зробити культурно-туристичний центр, центр розвитку молоді зі спортивними об'єктами. Також планується зробити співоче поле із великою сценою, де буде своє приміщення із роздягальнями, гримерками. Там зможуть виступати та тренуватись наші діти. Ще можна зробити міні-фестивальну набережну, куди будуть приїздити туристи на різні фестивалі на кілька днів.
Наразі з набережної прибрали два кафе, ландшафтні дизайнери працюють над проектом великої фотозони, де будуть альпійські гірки, штучне озеро, фонтанчик. Біля водного кордону є бетонна площадка, там буде облаштовано 4 спортивні зони - поля для футболу, баскетболу, волейболу та сквошу. Між озерами має бути ще одне футбольне поле зі штучним покриттям, невеликими трибунами, душовими та роздягальнями.
KV: Чи відбулись громадські слухання? Як налаштована громада?
Олексій Момот: Так, перша частина громадських слухань вже відбулась, там ми презентували проект. Вислухали всі пропозиції громади. Однією із пропозицій було по акваторії зробити кілька спусків для тих, хто займається там вітрильним спортом та вінсерфінгом. Але в “Укргідроенерго” сказали, що це стратегічно важливий та небезпечний об'єкт, тому нам там не можна нічого чіпати. А в цілому громада налаштована нормально. Коли людям нормально пояснюєш, вони позитивно ставляться до будь-яких змін.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Олексій Момот: Як всюди, проблем вистачає. Депутатський корпус дуже різний - представники різних професій, різного віку. В нас різні політичні партії - БПП, “Батьківщина”, “Воля”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшко, “Свобода”.
Я ніколи не ставив перед собою задачу створити більшість. Коли потрібно проголосувати стратегічні питання, які важливі для міста, тоді збираємося і спілкуємось. Стосунки складаються по-різному - інколи тяжко буває, депутати дуркують, показують характер. Я навіть не можу зараз порахувати, скільки об'єднань всередині міськради вони намагалися створити. Формували, потім перебігали з одного в інше, а в результаті всі вони розпадалися.
KV: Які стосунки з районом?
Олексій Момот: Зрідка бувають непорозуміння, але в цілому дуже прагматичний робочий процес. На нашій території вже близько 15 років нормальні стосунки міста з районом.
Був раніше міський голова, у якого були дуже конфліктні стосунки з головою РДА. Між корпусами навіть не було проходу, все заставляли шафами. А мер, який був переді мною, цей конфлікт зміг вирішити. Наразі в мене також з головою РДА та райради стосунки нормальні, кращі навіть, ніж з депутатами.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Олексій Момот: Так, вже познайомились. Обговорювали в тому числі транспортні питання. Плануємо запросити його на день добровольця у березні на відкриття Пам'ятника мужності честі та гідності. Там висічені імена загиблих героїв Небесної Сотні. Такого пам'ятнику немає більше ніде.
Також говорили з Терещуком про три об'єкти, які реалізуються за рахунок співфінансування з областю. Мені було трохи тривожно, коли прийшов новий очільник, але він запевнив, що фінансування не припиниться. А взагалі я більше спілкуюсь із директорами департаментів КОДА.
KV: Київська ОДА зробила кілька кроків для переїзду до Вишгорода. Ви були б раді такому сусідству?
Олексій Момот: Звісно, ми будемо раді. По-перше я радий, що вдалося відстояти будівлю інституту, адже були спроби бізнесменів обладнати її під житловий будинок. Вдалося зберегти її як державну, але наразі вона без опалення та електрики. Для використання зовсім непридатна.
По-друге - якщо до нас переїде більша частина управлінь області, буде простіше налагоджувати спілкування. По-третє - вони будуть сплачувати тут податки, а це більше 30 мільйонів у бюджет міста тільки з одного управління. Тому сподіваюсь, що новий губернатор не зупинить процес переїзду КОДА до Вишгороду.
KV: Кримінальна справа - чому приховали на виборах, що відбували покарання за проникнення зі зломом?
Олексій Момот: Направді я нічого не приховував і ситуація була досить гіперболізована. Місцеві жителі не розуміють навіть зараз, як все було насправді. А історія дуже проста - будучи неповнолітнім у буремні часи 90-тих я потрапив не в ту компанію, де були дорослі хлопці.
І зараз я навіть вдячний долі, що мене звідти витягла і змусила відбувати покарання. Інакше я не знаю, де був би зараз та чи був би взагалі в живих. Так буває в житті - зробив неправильний вчинок, поніс за це покарання. Я давно це пережив. Після того закінчив інститут, пішов на роботу, піднявся зі слюсаря до менеджера в компанії, потім відкрив свою справу і ось тепер я сиджу в цьому кріслі.
KV: 2016 рік - гучна справа про вимагання хабара у забудовника. Справа дійсно замовна? На якій стадії справа зараз?
Олексій Момот: Людина, яка писала листа до генпрокурора та очільника НАБУ щодо начебто вимагання мною хабаря, наразі сидить у в'язниці. Виявилось, що цей чоловік перебував у розшуку Харківського відділу поліції, мав підроблений паспорт та підозрювався у 40 фактах шахрайства.
Потім він написав іншого листа, де пояснив, що насправді ніякого хабара я не вимагав. Розповів, хто замовив цю справу та скільки грошей за це взяли. На жаль, це все було зроблено співробітниками Служби безпеки України. Складно сказати, яка в них була ціль. Можливо, там мав місце фінансовий інтерес в компанії забудовника.
А почалась історія з того, що коли я тільки став головою, у місто зайшла компанія, у якої близько десяти років перебувала земельна ділянка в оренді. Тоді вони почали будівництво, але виявилось, що на цій території було розміщено 8-9 приватних житлових будинків, на які у людей є право власності, але земля під ними не була приватизована, адже раніше законодавство це дозволяло.
Забудовника це не зупинило, техніка встигла зруйнувати три будинки. Жителі звернулися до суду і тяганина продовжується досі. Справа дуже затягується - нещодавно поміняли повністю групу із десяти прокурорів. Суд постійно переносять на 2-3 місяця.
А наразі на тій території побудовано 4 багатоквартирні будинки, де вже живуть люди. По проекту їх має бути 11. Зараз будівництво зупинено, оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд постановили розірвати договір оренди. Та справу продовжує розглядати Верховний суд.
KV: Які стосунки із головою “Батьківщини” Костянтином Бондарєвим? Він для вас авторитет? Дійсно на наступні вибори йдете від БЮТу?
Олексій Момот: Бачимось раз на рік на якихось заходах. Спілкування на рівні - “доброго дня” та “як справи”. Не можна сказати, що він для мене авторитет або ми маємо дружні стосунки. Я не знаю, хто поширив інформацію, що я йду на наступні вибори від “Батьківщини”. Це неправда. В жодному разі я не збираюся в “Батьківщину”. Я позапартійний і взагалі не бачу себе в жодній партії.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олексій Момот: Скоріше за все, йтиму на другу каденцію, але остаточно ще не вирішив. Емоційно це дуже складна робота, від цього іноді страждає моя родина. У соціальних мережах чого тільки не напишуть, а дружина потім читає це все і засмучується. Хоча мені було б цікаво попрацювати головою об'єднаної Вишгородської громади. Це новий формат, нові можливості.
Якщо відверто - декілька разів хотілось махнути на все рукою і піти. Але щоразу після вихідних, виспавшись, йду в міську раду з новими силами. Щодо амбіцій - в політиці їх немає, вище своєї посади не піду. Хоча і пропонували різні посади в області, в Верховній Раді. Але я розумію, що тут складно, а там буде ще складніше.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Фото: KVKиевVласть
20 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк та прокуратура.
Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра.
Фінансування
Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік).
Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень).
Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%.
Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА
Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування.
Громадські проекти
У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка.
Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб.
Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта
Як у 2018 році латали дірки на дорогах
Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв.
Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв).
Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото)
Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв).
Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од.
Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв.
Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори
В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49.
Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м.
Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались.
Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”.
Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди.
З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА.
Розриття “Київенерго”
На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах.
Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва.
ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень.
Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов
Ремонт інженерних мереж
В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району.
На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають:
капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення.
Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік.
Реставрація об'єктів культурної спадщини
Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській.
Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації.
Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини.
Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года
Крадіжки ліфтів
В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років.
У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності.
Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва.
Ремонт будинків
Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель.
Станом на 4 грудня 2018 року виконано:
ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20.
капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б.
Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили.
Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА
Скарги громадян
Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території.
До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів.
До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття.
Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске
Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються.
Дератизація та дезінсекція будинків
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”.
Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”.
Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів.
З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі:
Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А;
Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”;
Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7;
Передбачене будівництво житлового комплексу у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок);
Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1.
Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220.
За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю.
На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів.
Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять.
Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу.
Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма
Школи та садочки
Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією.
Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.
Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты
Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”.
Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності.
Печерськ спортивний
З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям.
Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя.
Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування.
У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району.
Нові сквери Печерського району
У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га).
Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави.
Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами.
Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР.
Безпека мешканців району
Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста.
Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи.
У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”.
Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы
З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку.
Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій.
У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”.
Лікування у Печерському районі
Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2).
На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО.
Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення).
На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію.
Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби.
З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам.
Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень.
Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”).
Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389.
Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених).
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Фото: politrada.comKиевVласть
13 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою.
Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр.
Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.
Фінансування
KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік?
Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень).
Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень).
На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень).
Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео)
Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”.
Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав.
KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік?
О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців.
Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери.
KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району?
О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій.
У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році?
О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні.
Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”.
Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета
Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика.
Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення.
KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації?
О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень.
Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”.
Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося.
Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”.
Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району?
О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші.
Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта
Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка.
Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство
Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста.
Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах.
На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська.
Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях.
Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів.
KV: Скільки планується провести таких ремонтів?
О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам.
Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”.
KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності?
О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою.
Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив.
KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році?
О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає.
Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО
KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі?
О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі.
Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника.
Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято.
Житлово-комунальне господарство
KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів?
О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору.
Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем.
Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект.
KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти?
О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років.
На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень.
Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини, з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники.
Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор
Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до:
міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”;
підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”;
міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021.
У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці.
KV: Що це за будинки?
О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська, 19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська, 52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження.
Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради.
З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками.
Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва.
KV: Скільки на території району аварійних будинків?
О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично.
KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг?
О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт.
Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ?
О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації.
Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ
KV: На що переважно скаржаться?
О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації.
Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади.
KV: Боргів за комунальні послуги багато?
О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо, оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато нового будівництва на території району?
О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16.
У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг.
Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження.
Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва.
Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським.
Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы
KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам?
О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки.
KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району?
О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру.
KV: На території району будуються соціальні об'єкти?
О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень.
З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером.
Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт”
Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі?
О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки.
Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень.
Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено.
Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75
KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені?
О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%).
Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей.
У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”.
Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки).
Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць.
У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину.
KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації?
О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами. Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень.
У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
У закладах освіти впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348.
У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати як основну систему обігріву приміщень.
У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень.
У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі Інтернет.
Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію.
У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят культуру інженерного мислення.
Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено “ІТ фестиваль”.
У 21 школі працюють Speaking Club.
У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей.
KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з міжнародними партнерами?
О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака.
Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району.
На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії.
Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти.
Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018. В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу.
Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки.
KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури?
О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний.
Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа.
В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям.
Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини.
Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт
KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен?
О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками.
Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву
KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році?
О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо.
Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році.
У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін.
KV: Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі?
О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем.
На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу.
KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців?
О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей.
У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів.
Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі.
Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Фото: KV
Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть
12 лютого 2019 г. 13:00
Раздел: Вибори
Руслан Кошулинський: “Знищити корупцію можна тільки одним шляхом - знищивши олігархат”
Два складні пост-майданні дні лютого 2014-го Руслан Кошулинський одноосібно керував Україною. Сьогодні він є кандидатом на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів. Основними пунктами його передвиборчої програми є україноцентричність та деолігархізація. Про люстрацію, державницький протекціонізм та про те, чому не варто зважати на міфи про злих націоналістів читайте в ексклюзивному інтерв'ю Кошулинського нашому виданню.
KV: Чому в президенти йде “свободівець” Кошулинський, а не “свободівець” Тягнибок?
Руслан Кошулинський: Ми орієнтувалися на те, щоб максимально залучити усі сили націоналістів. Є різні політичні сили, які сповідують цей напрямок. Але для того, щоб залучити всіх і отримати не просто підтримку ядра прихильників, а ще й кумулятивний ефект від цього, ми вирішили об’єднати зусилля з іншими націоналістичними партіями (“Свобода”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “ОУН”, “С14”, “Правий Сектор”, - KV).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щоб отримати підтримку усього середовища і унеможливити натяки на те, що один партійний лідер узурпував собі право на націоналізм, було прийнято рішення виставити фігуру, яку сприйматимуть усі. Тягнибок відсунув особисті амбіції і запропонував Кошулинського. Партнери підтримали. За таким принципом, до речі, у Польщі висували Анджея Дуду. Качинський не висувався сам, а запропонував Дуду, який і виграв вибори.
KV: А щодо особистого вибору, як ви поставилися до висування вашої кандидатури?
Руслан Кошулинський: Переспав дві ночі, потім зібрався, сказав: "Гаразд, уперед, є завдання, є можливості, будемо виконувати". Я один з керівників партії та штабу, керував виборами з 2002 року. Маю досвід лідерства, тому внутрішніх проблем зі сприйняттям себе у якості кандидата на посаду Президента не маю.
KV: Один з перших пунктів вашої програми присвячений люстраційним процесам. Чому не відбулася реальна люстрація після Революції Гідності?
Руслан Кошулинський: Після втечі Януковича у ВРУ 7 скликання залишалося максимум 180 людей із опозиції до його режиму. Для того, щоб провести результативне голосування, необхідно 226 людей. Коли вже Майдану не було і регіонали побачили, що небезпека минула, вони зрозуміли, що без них жодне питання не пройде. Тож почали активно втручалися, торгуватися, грати в брудненькі ігри.
На превеликий жаль, ті ж сили, що стояли на Майдані, також не мали спільного бачення. Люструвати колишніх керівників обкомів комсомолу чи не люструвати? Чи люструвати членів Кабінету Міністрів Азарова? Фракція "Свобода", яка налічувала 37 народних депутатів, не спромоглася би сама ухвалити такі рішення. Таким чином, отримали недо-люстрацію і недо-закон про неї.
На жаль, закон, який нині діє, кастрований. Він був компромісом до тих потуг, які мали свободівці. Але, якби люди не попривозили смітники під Раду, то може і такого кастрованного не було б.
KV: Яку люстрацію пропонуєте ви?
Руслан Кошулинський: Ми говоримо про усунення з посад людей, починаючи від депутатського корпусу, який голосував за "закони 16 січня", які спричинили вбивства на Майдані, закінчуючи агентурою КДБ СРСР і людьми, які розбудовували режим Януковича. Це великий список: керівники районних і обласних адміністрацій, депутати, Кабінет міністрів, судді, які ухвалювали судові рішення проти Майдану.
KV: Скільки людей приблизно підпаде, скількох доведеться посадити або не посадити?
Руслан Кошулинський: Люстрація передбачає різні форми: усунення від права обрання, позбавлення права балотуватися, права обіймати посади у органах влади чи місцевого самоврядування. Інша справа - це люди, які скористалися положенням для особистого збагачення. До таких, звісна річ, застосовується інші норми. Переконаний, люстраційного процесс виявить дуже багато цікавого.
KV: Кадрова реформа: які ви вбачаєте тут кроки? Адже знайти здібних управлінців і "загнати" їх працювати до районної адміністрації або ОТГ дуже важко.
Руслан Кошулинський: Не погоджуюсь із цим. Якщо об’єднана територіальна громада, в якої є великий бюджет, і є можливість забезпечити якісного, кваліфікованого працівника заробітною платою на достатньому рівні, то чому його туди не "загониш"? Тим паче, що бюджети у різних ОТГ різні. За приклад візьмемо Тернопіль, який фактично є ОТГ. Гадаю, Тернопіль зможе знайти собі чесного і вмотивованого працівника?
KV: Тернопіль зможе. А умовна сільська ОТГ, де одне бюджетоутворююче підприємство, ні. Можливо, аби території змогли поповнити викошені люстрацією кадри, слід більш прискіпливо підійти до реформи місцевого самоврядування?
Руслан Кошулинський: Певна річ, треба надати необхідні повноваження громадам. Хоча б на 5 років не змінюйте правил, джерел надходжень, які в них є. Влада досі не віддала оперування землями за межами населеного пункту, не сказала, що не буде змінювати 'пропорцій реверсної дотації (сьогодні це 50/50), і кожного року намагаються її змінити - 20/80, 30/70). Сьогодні влада цілеспрямовано перекинула дірки з держбюджету (фінансування освіти й медицини) на місцеві бюджети. Міста, як Тернопіль та Хмельницький, наприклад, мінімум 300 млн гривень будуть віддавати на це щороку..
Щодо повноважень, то просто перекинули відповідальність на органи місцевого самоврядування. Приклад: Таращанське училище профтехосвіти фінансується за рахунок обласного бюджету і ледве дихає. А якщо його передадуть в Таращанську ОТГ, яка має утворитися наступного року, ймовірність того, що воно зможе фінансуватися, стане нульова. Чому державна влада замість того, щоб взяти профтехосвіту на себе, передає на органи місцевого самоврядування? Тому, що не хоче фінансувати.
Завдання для влади щодо місцевого самоврядування: дайте можливість планувати свою діяльність, віддайте повноваження, не змінюйте правил. Сьогодні ж ми кажемо “ні" інвесторам, які могли би розташовувати виробництво на землях за межами населених пунктів. Немає інвестора - немає ПДФО, немає ПДФО - не наповнюється бюджет.
Те, що ми сьогодні бачимо - що завгодно, але ніяк не "децентралізація". Лише її видимість, як і усе, що зараз робиться в країні. Немає навіть механізму виходу з ОТГ: туди загнали насильницькими методами і не дають вийти. Механізм утворення ОТГ був створений за іншими методологіями, підійшли нещиро, створили лише для виборчої кампанії; не під ефективне управління, а під контроль та створення "голосів" для наступних виборів.
KV: У вашій програмі є пункт, яким ви пропонуєте запровадити пільгове кредитування для отримання вищої освіти. А як щодо професійно-технічної освіти у цьому ж контексті? Якщо не підняти престиж робітничих спеціальностей, Україні доведеться імпортувати лицювальників, механізаторів та зварювальників з-за кордону.
Руслан Кошулинський: Є цілий законопроект парламентаря-свободівця Олександра Марченка, який зосереджується саме на вирішенні цієї проблеми.
А проблема колосальна. Наприклад, місто Івано-Франківськ за 32 млн гривень викупило у держави в комунальну власність “Локомотиворемонтний завод” - збиткове підприємство. За перший рік роботи завод одного тільки податку до міського бюджету заплатив 15 млн гривень. Окупність - 2,5 роки. 220 робочих місць. Наразі вони шукають ще 50 людей робітничої професії і не можуть знайти, бо кваліфікованих кадрів просто немає.
Тому треба негайно реформувати освітні заклади. Сьогодні керівництво держави не спроможне ні в достатньому об’ємі фінансувати їх, ні побачити загальнонаціональну проблему кадрового ринку. Вихід - змішаний підхід, де підприємства, а не держава, формують замовлення, вкладають кошти в освітній процес, а держава надає можливість за рахунок інфраструктури училищ підготувати фахівців.
KV: Ви пропонуєте влаштувати безподатковий період для українських заробітчан, які повертаються додому і відкривають тут підприємницьку діяльність. Це дуже цікава новація, але скажіть: як впевнити заробітчанина, що на батьківщині його не чіпатиме у своїх найкращих традиціях податкова або поліція?
Руслан Кошулинський: Я не думаю, що українські заробітчани, які повертаються і вкладають зароблені там кошти у власну справу, з лякливих. Треба врахувати їхній досвід і культуру людей, які заробляють за кордоном, культуру взаємин - вона зовсім інакша. Вже ніхто не зможе з податківців прийти до такої людини і сказати: "Дай". Не вийде. До того ж тут починають працювати інші захисні механізми - ті самі асоціації підприємців.
Ми ж виступаємо за зміну філософії роботи податкових органів. Зокрема, прагнемо перетворити податківців із визискувачів та карників на аналітиків та порадників. Податкова не має карати людей за несвоєчасну сплату чи помилку в декларації, цим повинні займатися інші органи.
Тож виходимо на два напрями, які треба якнайшвидше опрацювати. Перший - зміна механізмів оподаткування та механізмів стягнення штрафів і накладення санкцій, другий - захист головного інвестора країни - заробітчан. Вони є найбільшими інвесторами країни, бо тільки у минулому році через банки ними було перераховано сюди 11 млрд гривень. І це тільки офіційні дані - скільки привезли "по кишенях", можно здогадуватися.
KV: Чому безподатковий період Ви пропонуєте тільки для заробітчан, які повертаються з-за кордону? Чому не впровадити аналогічну пільгу для підприємців, які тільки відкривають свою справу тут?
Руслан Кошулинський: Про це також ми подбали. Наприклад, IT, блокчейн. Два законопроекти вже готові. Пропонуємо ввести 5% податок без "стелі" доходу для підприємців, які цим займаються. Такий відсоток їх задовольняє, ми мали неодноразові розмови про це.
За технологіями майбутнє, а ми програємо в часі - Грузія вже давно дозволила майнінг криптовалюти, Естонія давно вже голосує блокчейново, а Україна досі сидить і дивиться, що буде з біткоїном.
Націоналісти зацікавлені в тому, щоб держава максимально захищала свого інвестора. Чому ми говоримо про заробітчан? Бо ми хочемо їх повернути, тому ми повинні створити умови.
В місті Хмельницький за минулий рік було відкрито 5200 робочих місць. В них у місті працює 33 ринки, де працюють здебільшого ФОПи. Якщо ці самі ФОПи відчувають, що не витримують податкового тиску - йдуть у тінь. І міська влада це розуміє, тож мінімізує зі свого боку податок на землю, створює сервіси для підприємців.
Крім цього, вони прорахували можливість компенсувати облікову ставку Нацбанку виробникові, який принесе бізнес-план і покаже, що він створює нові робочі місця.
І це працює. Місто таким чином заробляє на ПДФО більше, ніж віддає підприємцям. Маємо лишень у Хмельницькому три нових дитсадки, а у вересні цього року відкриється і запрацює нова школа. Плюс два нових заводи у місті. Тобто динаміка приросту населення позитивна.
Цю модель можна перенести на загальнодержавний рівень: малому бізнесу малі податки, великому - великі. Це так званий прогресивний податок.
KV: Ви виступаєте за реприватизацію - повернення великих стратегічних підприємств під контроль держави.
Руслан Кошулинський: За часи незалежності приватизовано 29 000 підприємств, залишилося 4 500. У приватній власності - стратегічні підприємства: облгази, обленерго. Сьогодні 11 з 24 обленерго взагалі належать Бабакову, віце-спікеру Держдуми РФ.
На зустрічі в водоканалі міста Березань, що на Київщині, мені розповіли, що тариф на водопостачання складає 34 гривні. У той час, як в Хмельницькому - біля 15 гривень. Чого ж така різниця? Проблема в тому, що 50% тарифу - це оплата електроенергії. Хмельницький зробив розумно: запускав три помпи для качання води уночі, коли ціна електроенергії на 50% менша, а вдень - тільки одну помпу, щоб підтримувати тиск. Таким чином вони економили на електроенергії, відповідно, знижували тариф.
У Березані спробували піти тим самим шляхом і з’ясували: Запустити помпи за “нічним” тарифом неможливо - власник обленерго не зацікавлений. До того ж, зараз відмінили і знижку 50% на оплату електроенергії вночі для комунальних підприємств.
До чого веду: монополіст у сфері енергетики, який задорого перепродає вугілля, наприклад, не зацікавлений в тому, щоб ми ощадливо ставилися до енергоносія. Для нього чим більше ми купуємо, тим краще. І в цьому йому сприяють державні органи. Інакше чому НКРЕКП зняла цю 50% знижку, цей “нічний” тариф? Кому це може сприяти, як не олігархам?
KV: Тобто держава не є ефективним власником і менеджером, якщо підіграє монополістові?
Руслан Кошулинський: Не держава, а “наймані працівники”: прем'єр-міністр, Верховна рада. Прем'єр повинен звітувати своєму працедавцеві - народу - про те, скільки нових робочих місць створено на державних підприємствах, яка збитковість або прибутковість за час його роботи у цій сфері. Натомість він звітує про те, скільки треба продати.
Приклад державного сприяння є в Південній Кореї: відома нині корпорація “Самсунг” на початку своєї діяльності була посередником: умовно кажучи, торгувала рисом. Вийшла на європейський ринок, почала просувати свою дрібну побутову техніку і конкурувати із європейськими торговими марками, такими як Грюндік та Філіпс. Що зробили європейці, аби захистити своїх? Почали одразу просувати механізм антидемпінгового законодавства. Південна Корея, у свою чергу, почала дотувати підприємство-експортера на різницю, яку “Самсунг” втрачає. Державницька позиція? Безумовно. Де тепер Грюндік і Філіпс, а де Самсунг? Розумієте.
Таке ж завдання по сприянню своїм експортерам, своєму виробникові, мало би стояти і в нас, але чомусь владі до цього немає клопоту.
KV: Тоді виникає філософське питання: чому за 25 років незалежності України не знайшлося жодного державника? Хіба ніхто не був мотивований потрапити на сторінки підручників з історії як автор українського прориву?
Руслан Кошулинський: Базове слово тут - мотивація. Патріотизм, як кажуть військові, - це коли на крик “Наших б'ють!” всі збігаються, а не розбігаються. А у нашої влади одразу виникає питання: “Наші” - це хто? Немає чіткої диференціації “свій-чужий”. Назвіть очільника країни, який чітко окреслював, де чужі, а де свої. Немає також різниці між своїм і чужим товаровиробником.
Поясню на власному прикладі. До моєї доньки, яка за освітою корейський філолог, від великого корейського підприємства надійшла бізнесова пропозиція - хотіли купувати в України кору сосни. Донька звернулася до мене із питанням: хто в Україні займається корою, щоб можна було сконтактувати їх із корейцями, бо це ж той випадок, коли можемо продати те, що для нас не має цінності. Вдалося знайти лише одну фірму, яка на цьому знається, і те вони попросили корейців посприяти їм з оплатою ліцензії. А держава пальцем об палець не вдарила. Я не уявляю, щоб подібне сталося у Китаї, коли б їм за дорого запропонували продати те, що валяється і гниє на землі.
Візьмемо Сингапур: урядовець там отримує зарплату, яка прив'язана до рівня ВВП в країні. Тому там хабарництво або протекціонізм не спрацюють. Чиновник розуміє, що він сам собі зашкодить у першу чергу. По тому ж принципу підлеглий має повне право доповісти на свого начальника, якщо той візьме хабара.
KV: Ви ж знаєте, що і у нас підлеглі активно доповідають на начальників, але це якось слабенько діє?
Руслан Кошулинський: Ми можемо сто разів говорити про наслідки корупції, і не говорити про причини, а причина - олігархічна модель економіки. Необхідно усувати олігархів від управління економікою і політикою, щоб дати українцям можливість заробляти.
Влада має робити три речі. Перша - це захист. Військові, поліцейські, служба безпеки. Я плачу гроші за свою безпеку, поки я живу в цій країні. Друга - створення умов. Я плачу за те, щоб мій посередник - депутат - створював для мене умови через закони, підзаконні акти, тощо. Третє - справедливий розподіл грошей. Батькам, дітям, хворим, армії. Під третім розуміємо державний закон "Про бюджет". Більше влада нічого не має робити. Я зароблю сам, не заважайте мені.
Починаємо дивитись, чи створено умови? Ні. Створює їх посередник. Але чи ми задоволені? Ні. І що можемо зробити? А нічого. Прямого механізму відкликання цього посередника також немає. Чи можу я його покарати, якщо він не виконує мою волю? Знов ні.
KV: Скільки вже лежить у Раді законопроект про відкликання народних депутатів?
Руслан Кошулинський: Дуже довго. Та сама історія, як і зі зняттям недоторканості. Така сама - із ухваленням закону про імпічмент Президента. Олігархам не вигідно дозволяти народові мати механізм, за яким народ може покарати обранця. Цілі фракції, групи належать тим-то й тим-то - нащо їм вкладати гроші, коли хтось незадоволений зможе позбавити мандата хапугу чи брехуна?
Нині триває боротьба серед олігархів за те, хто більше вкладеться у державний апарат, бо він наразі збільшується, в державні дозвільні органи, які дадуть змогу отримати родовища для того, щоб експортувати сировину...
Тому також потрібен закон про заборону приватних монополій та олігополій. Я не знаю жодної ліберальної економіки, яка би давала змогу підприємству утримувати в своїх руках по 15-20% ринку.
KV: Чи готові Ви пропонувати олігархам якісь пільги, щоб вони пішли на виведення коштів з офшорів та вкладення виведених коштів в українську економіку?
Руслан Кошулинський: Ми маємо готовий законопроект, де це передбачено. Ми пропонуватитемо їм справедливий поділ: 50/50, 50% нехай лишають собі на свій бізнес, ми перевіряємо їх законність і повертаємо, 50% - відразу державному бюджету. Термін повернення - 3 місяці. Але якщо олігарх не поверне кошти, то на суму, яку виведено, його власність на території України переходить до державної власності.
KV: Поговоримо про зовнішню політику. Як концепція Балто-Чорноморського союзу корелюється україноцентризмом?
Руслан Кошулинський: Сьогодні Балто-Чорноморська вісь може дуже активно працювати. Україні вигідно моделювати взаємини зокрема з країнами Прибалтики, які точно знають проблему Радянського союзу, які розуміють механізми впливу Москви на них. Вони знають цю ідеологію. Аналогічно із Польщею - країною, яка нам близька за ментальністю і за історією. Туреччина - також дуже потужний гравець сьогодні, починаючи з військової складової і закінчуючи фінансовою, плюс Босфор. Грузія також. Це дуже цікавий вектор, який дозволяє нам бачити перехід від Балтики до Середземномор’я і це все - через Україну. Наша держава - центр цього стратегічного союзу, і це розуміють наші партнери.
Але давайте поглянемо на цю історію ширше. Наприклад, Євросоюз працює за системою регіональних країн: Альпійська ініціатива, Дунайська ініціатива, Карпатська ініціатива... То чому ж Україна не може? Нам лишень треба завершити оформлення на рівні парламентських угод, за тим самим принципом як, наприклад, була узгоджена Вишеградська група.
Цей союз стратегічно необхідний. Щоправда, є питання Білорусі - “української шапки”, як її називав Юрій Липа. Цього нашого сусіда вже поглинула Росія, але життя не стоїть на місці і Білорусь ще може змінити російський вектор на Балто-Чорноморський.
KV: Окрім Білорусі, є ще питання Угорщини...
Руслан Кошулинський: Ось це питання вирішується максимально легко. Ухвалення Закону “Про громадянство” і Закону “Про національні меншини”. Чому угорці такі настирливі - тому що законодавчо в них все зроблено бездоганно. Я був автором законопроекту про нацменшини, для чого вивчив законодавче поле нацменшин практично усіх східноєвропейських країн, також країн Скандинавії. Серед них усіх найкращий закон - угорський. Ми брали саме його за приклад. У 2012-2013 році я переклав законопроект на англійську, надіслав усім послам межуючих з нами країн Східної Європи, із проханням надати характеристики та зауваження. Усі погодилися, що ми за приклад узяли найкращий варіант закону. Але його не ухвалено. Натомість, в маємо в Україні у плані діючого законодавства про нацменшини справжніий хаос. А мали б ми закон як в Угорщини - проблем не було би.
Але наші очільники, на жаль, цього не розуміють. Вони граються в лібералізм із націоналістичними урядами Угорщини та Польщі і програють, адже спосіб мислення націоналістичний - він інакший. Але повірте, ми, націоналісти, дуже швидко з ними порозуміємося і досягнемо згоди. Приклад тому - Майдан. До мене в штаб, де висіли портрети Бандери та Шухевича, приїздили депутати польського Сейму. Ми сідали за один стіл, працювали, а потім йшли разом на барикади. І все було добре.
KV: Як подати ідею україноцентризму східним регіонам країни?
Руслан Кошулинський: Дві засадничі речі є. По-перше, сьогодні ми воюємо з ворогом. Базове завдання - об’єднати людей, і ми кажемо про ту єдність суспільства "свій-чужий", де всі збігаються, коли наших б’ють. По-друге, виконання закону.
Люди, які мешкають на Сході, частково відрізняються за своєю ментальністю. Це дуже дисципліновані колективісти. Якщо влада чітко скаже "робити так і так", - вони зроблять. Але влада чомусь не дає чітких вказівок... Вона приходить і каже: ось колишній представник "Партії регіонів", тепер він в нашій партії влади.
Намагаючись загравати з місцевими елітами, влада не розуміє, що втрачає авторитет сили. І люди перестають її слухати. Бо все по-старому, тільки з новим прапором.
Якби влада точно дала зрозуміти мешканцям сходу, де свій, а де чужий, покарала б чужого, не давши йому перевзутися в нові партійні мешти, питання було б закрито. Авторитет би відновився, а решта = справа копіткої праці з розбудови економіки, інфраструктури, освіти…
Зрозумійте, не існує проблеми зі Сходом, існує проблема відсутності правил і нехтування законом. Якщо там у Києві порушуються правила, думають люди, то нам тим паче немає сенсу їх дотримуватися.
KV: Який Ваш план по поверненню Донбасу до України?
Руслан Кошулинський: Перемога у війні. Але не чисто військова. Ворог дуже потужний, формула перемоги тут дуже складна. Ворог володіє ядерною зброєю, бюджет його збройних сил понад 70 мільярдів доларів, коли бюджет наших ЗСУ - 3 мільярди.
Що потрібно для перемоги: по-перше, надпотужна високотехнологічна армія, неядерні стратегічні сили. Пункт моєї програми - на Збройні сили йтиме 5% ВВП держави.
Але є одне але. Сьогоднішня влада також декларує про ті 5%. Щоправда, ці відсотки йдуть не лише на армію, а й на силові структури. Для прикладу, сьогодні на МВС, ГПУ, і СБУ виділяється на 1,5 млрд гривень більше, ніж на ЗСУ.
І це ми не говоримо про те, що армію терміново треба переозброювати. У 1987 і 2015 роках я служив на одній і тій же гарматі, - 152-мм "Гіацинт". Все те ж саме. Один постріл з "Гіацинту" коштує тисячу доларів, але купити снаряди натівського зразка ми не можемо - в них снаряд 155 мм, а не 152 мм, як наші.
А військове кораблебудування? На всю країну один недобудований корвет стоїть і "Сагайдачний". А, ще є "москитна флотилія" - річкові катери, виготовлені в Україні. Вони за своїми тактико-технічними характеристиками не можуть стріляти за трибального шторму. І ця "москитна флотилія" нібито повинна протидіяти потужному флоту Росії.
Другий фронт - дипломатичний. Говорити треба не з бізнес-партнерами Росії, якими є ті ж Німеччина та Франція, що зараз будують для Росії "Північний потік-2", в обхід України, а із справжніми потужними світовими гравцями. Я маю на увазі США та Великобританію, що виступили гарантами української безпеки в Будапешті.
KV: Як говорити з цими гравцями, якщо ми сидимо на голці МВФ?
Руслан Кошулинський: Розумію. Але голка МВФ - це ті ж Сполучені Штати Америки, підписанти Будапештського меморандуму, і ми мусимо нагадати їм про колишні зобов'язання.
KV: Ми може і мусимо, але чогось же не слухають?
Руслан Кошулинський: Я мав розмову з представниками нової американської влади і запитав у них, чому у військовій царині Америка ставить усе на Польщу: бази НАТО, штаб НАТО, навчання альянсу, в той час коли війна іде у нас, а не в Польщі? Вони відповіли наступне: так, ви єдині, хто протистоїть Росії на суходолі, ми у вас вчимося, але поляки надійні та передбачувані, а ви - ні. Ми вводимо санкції проти московських олігархів, а вони у вас заробляють гроші - Фрідман, Ротенберг, Бабаков...
Більш того, за офіційними даними імпорт до України з Росії за минулий рік збільшився в деяких областях на 500-600%. Для прикладу: Ніжинський механічний завод нещодавно програв тендер на постачання Укрзалізниці своєї продукції московській фірмі, яка запропонувала на три гривні дешевше.
П'ятий рік продовжується дія 320 міжвідомчих угод між нами та Росією. Припинено договір про дружбу, але дипломатичні стосунки не розірвано, кордон не закрито, навіть немає візового режиму. Що сьогодні заважає встановити координати складу боєприпасів? Узяв телефон із GPS, кинув на землю й пішов. А далі прилітає коптер і скидає запальну суміш... І так "випадково" згоріли 5 складів, лишилося 2.
Отже, завдання нового президента - показати, що ми надійні партнери і сюди можно вкладатися. І лише після цього, наполегливо нагадувати про колишні зобов'язання.
KV: А навіщо Америці та Європі ще один "надійний партнер", коли є Польща?
Руслан Кошулинський: Бо цей новий партнер буде набагато потужнішим. Але, наголошую, нам треба показати, що ми варті того, аби із нами працювати. Для цього треба розірвати дипломатичні стосунки із Росією, заборонити московський бізнес, закрити кордон. Нам потрібно для перемоги не лише змінити Нормандський формат на Будапештський, а й провести низку економічних реформ. Ви запитуєте, навіщо ще один партнер? Бо це економічно вигідно. Але треби це довести, треба самим показати, що таке економічна стимуляція по-українськи. Зокрема, внести зміни до закону про оподаткування, запровадити податок з олігархів та навести лад в питаннях відповідальності влади. Я не можу пояснити хлопцям на фронті, чому під час воєнного стану депутати пішли у відпустку. Чому мер Садовий разом із російським олігархом Фрідманом проводить "Альфа Джаз" у Львові. Чому головнокомандувач поїхав на Мальдіви.
KV: Поясніть, будь-ласка, як переконати українців, що націоналізм - не лайливе слово?
Руслан Кошулинський: Я дуже люблю усіх дітей, але своїх трохи більше. Я люблю усіх жінок на світі, але свою - трохи більше. Я люблю усіх людей на землі, але українців - трохи більше. Оце і є визначення націоналізму. Націоналізм - це любов до свого, а не приниження чужого.
В мене є знайомий грузин, і коли я запитав його, чому він підтримує “Свободу”, він відповів: “Ваш народ дав мені можливість жити в Україні і заробляти тут. Я вивчаю українську. Мої діти ходять до української школи. Але вдома ми розмовляємо грузинською, щонеділі ходимо до грузинської громади. Я хочу, щоб коли мої діти виросли, у них в паспорті, в графі національність було написано “Грузин”. А ви якраз цього домагаєтесь”.
Він живе в Україні, поважає нашу мову, традиції, закони, але він не зрадив своєї крові. Батьки народили його грузином і він ним залишився. Націоналісти виступають саме за це: не зраджуй свою національну ідентичність, шанобливо стався до всіх і не давай кривдити своє.
KV: Руслан Кошулинський до війни і після - це різні люди?
Руслан Кошулинський: Після повернення зі Сходу став набагато більше цінувати час.KиевVласть
7 лютого 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Фастова Михайлом Нетяжуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Михайло Нетяжук: По Фастівському району взагалі не затверджений перспективний план формування територіальних об'єднаних громад. Розглядались різні варіанти, ми обговорювали їх із Фастівською РДА, передавали до КОДА, але наш план затверджений не був. Згідно нього у Фастівському районі передбачається створення чотирьох ОТГ - Фастівської, Кожанської, Борівської і Томашівської.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Говорити про якісь контури нашої громади досить важко. Наразі ми направили листи-звернення до усіх сільрад, що межують з містом. Із семи громад дві дали негативну відповідь, це Фастівецька і Великоснітинська, а Червонянська вже увійшла до складу Ковалівської об’єднаної громади. Решта населених пунктів нам не відповіли.
Якби хоч одна сільрада прийняла рішення про приєднання до Фастова, то по спрощеній процедурі ми б створили громаду, без проведення виборів. Але такого бажання у селах ми не спостерігаємо, тому мабуть на Фастівщині буде відбуватись анонсована урядом Президента так звана “примусова” децентралізація у 2020 році.
KV: Інвестиційний клімат - як покращуєте?
Михайло Нетяжук: Підсумовуючи 2018 рік можна сказати, що Фастів достатньо велику увагу приділяв саме стимулюванню економічного зростання. Зокрема ми стали членом ініціативи “Мери за економічне зростання”, за якої було розроблено план розвитку економіки, який отримав позитивні висновки від фахівців Єврокомісії і Світового Банку. Враховуючи їх зауваження та пропозиції, ми погодили цей план на виконкомі 28 січня. 7 лютого ми затвердимо його на засіданні міськради.
Пункти цього плану сконцентровані на пріоритетних напрямках, які дозволять місту економічно зростати та створювати робочі міста. Зокрема, це промислово-логістична сфера, яка має великий потенціал, та стимулювання бізнес-активності підприємств. У нас запроваджена диференційована плата за землю - якщо підприємство економічно активне, воно має мінімальну орендну ставку, якщо неефективно використовує територію - максимальну. Є певна шкала податкових пільг.
Також у співпраці із фінансовими організаціями зараз розробляється система по пільговому кредитуванню, де пільгова частина також буде залежати від того, скільки робочих місць буде створено в результаті реалізації інвестиційного проекту.
KV: Чому група компаній Knauf припинила діяльність в місті?
Михайло Нетяжук: На території міста було дві компанії - Knauf Insulation і Knauf Гіпс. Вони ще у 2008 році отримали дві ділянки загальною площею 35 і 15 га відповідно. У 2014 році в зв'язку із початком війни в Україні Knauf Гіпс переглянув свої інвестиційні плани і відмовились від ділянки 15 га. Зараз на базі цієї ділянки зареєстровано індустріальний парк “Фастіндастрі”, відібрано керуючу компанію, і в цьому році будуть розпочинатись роботи з реалізації проектів промислового виробництва. Інша земельна ділянка залишається за Knauf Insulation і вони справно сплачують за неї податки. Але через певну невизначену суспільно-політичну ситуацію в країні компанія поки що не розпочала будівництво заводу. Це питання вже не в межах компетенції Фастівської міської ради.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Михайло Нетяжук: У Фастові функціонує санкціонований полігон твердих побутових відходів. На початку року відбувся конкурс на вивезення ТПВ і в результаті нього зроблені певні кроки з впорядкування системи вивозу сміття у місті. Якщо раніше це здійснювали два оператори, що не зовсім відповідає нормам законодавства, то тепер оператор у нас один.
Далі плануємо працювати над побудовою системи поводження з твердими побутовими відходами, в першу чергу це запровадження сортування сміття. Наше місто не настільки велике, щоб можна було організувати повноцінний економічно ефективний сміттєпереробний завод. Організовувати невелике підприємство, яке не буде відповідати екологічним стандартам - це, я вважаю, злочин перед наступними поколіннями і ми на це не підемо.
KV: Згадуючи нашумілий вибух у житловому будинку - коли постраждалі отримають компенсації? У якому розмірі?
Михайло Нетяжук: За результатами експертної оцінки даного будинку, непридатними для подальшого проживання визначено 30 квартир. Рішенням міської ради кожній сім'ї було виділено по 39 тис. гривень з розрахунком на кожну квартиру. Крім того, рішенням КОДА було виділено додатково ще по 50 тис. гривень на кожну квартиру. Але ці кошти не можна вважати компенсацією, оскільки компенсацію має виплачувати винна сторона, а слідство ще триває.
Також КОДА розглянула клопотання Фастівської міської ради щодо розгляду Кабміном клопотання відносно виділення із державного бюджету України коштів резервного фонду для запобігання загострення цієї надзвичайної ситуації. Якщо зараз не відселити мешканців і не провести роботи з реконструкції цього будинку, не можна виключати подальшого його руйнування.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Михайло Нетяжук: Ви можете собі уявити що десь в Ташкенті чи в Новосибірську в 1943 році були б народні бунти через високі ціни на хліб чи через тарифи? Якщо держава знаходиться в стані війни, то абсолютно всі, починаючи від простого громадянина і закінчуючи президентом України, повинні жити по правилам військового часу і дбати в першу чергу про захист державності.
Під час війни всі економіки світу підлягали інфляційними процесами. В умовах війни не можна утримувати ціни на одному рівні. Якщо планується якесь підвищення тарифів, то потрібно вчасно проводити роз'яснювальну роботу із населенням і шукати різні варіанти підтримки тих верств населення, які найбільше цього потребують.
Так, населенню зараз важко, іноді навіть дуже важко, але є процес надання державних субсидій. Коли ті чи інші тарифи затверджує міська рада, ми це питання обговорюємо із громадською радою міста, а де потрібно - проводиться громадське обговорення. Всі повинні ставитися із розумінням до ситуації, яка зараз відбувається.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Михайло Нетяжук: Я би не сказав що всередині міської ради є проблеми. Ідучи на вибори в 2015 році, я не дуже концентрував на цьому увагу, оскільки не ставив за мету отримати посаду. Була ситуація, коли один з народних депутатів приїхав на сесію міської ради і закликав мене йдти з посади, на що я спокійно написав заяву і віддав її на обговорення представникам громадськості, адже мене обирали не депутати, а саме місцеві жителі. І зараз в будь-який момент готовий йти на перевибори.
З депутатами у нас конструктивна нормальна робота. У минулому році до Дня Соборності ми провели з'їзд депутатів усіх скликань. Таким чином старше покоління мало змогу передати молодшими свій досвід, а вони в свою чергу - розповісти про ситуацію, яка є зараз. Наразі нам спільно потрібно відпрацьовувати кодекс моральної поведінки депутатів. Проблема в тому, що зараз депутат не є взірцем для суспільства. А порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати.
Ми внесли зміни в регламент міської ради і тепер в разі порушення норми моралі чи етики міська рада може прийняти рішення і обмежити участь депутата у роботі ради до 10 засідань. Поки таких випадків не було, але наявність правила вже стимулює депутатів не порушувати порядок.
KV: Як можете прокоментувати “касетний скандал” за участі двох депутатів міськради?
Михайло Нетяжук: Насправді те, в якому контексті була подана ця інформація, а саме записи нібито плівки, не зовсім відповідає дійсності. Відбулося певне маніпулювання фактами. Оскільки це так, і я не був присутнім при тих розмовах, дозвольте мені не коментувати все це.
З одного боку, я розумію відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації, а з іншого - не зовсім те, що намагаються видати за біле чи чорне, є таким насправді. До того ж правоохоронні органи не знайшли ніяких підстав для притягнення до відповідальності будь-кого.
KV: Кажуть у вас складні стосунки з РДА, чому, що ділите?
Михайло Нетяжук: У нас чудові стосунки з РДА, з районною радою. Ми часто зустрічаємося, обговорюємо ті питання, які стосуються співпраці. У форматі обговорення, звісно, ми не на все погоджуємось, але це не говорить про складні стосунки. В деяких речах ми принципові.
У кінці 2018 року ми за принципом співфінансування придбали новий рентген апарат для центральної лікарні. За спільним зверненням із головою РДА було виділено додаткову субвенцію на зарплати медичним працівникам. Діти з району відвідують Фастівські школи та садочки і навпаки - лікарі, які отримують зарплати з районного бюджету, обслуговують містян.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили? Які надії на нього покладаєте?
Михайло Нетяжук: Олександр Терещук після призначення на посаду одним із перших відвідав місто Фастів. Це був день відкриття пам'ятника захисникам України на площі Перемоги. Наразі ми співпрацюємо щодо ліквідації надзвичайних наслідків після вибуху у житловому будинку і спілкуємось не рідше одного разу на тиждень. Він узгоджує питання і з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим. Для нашого міста ця ситуацію є першочерговою.
Але співпраця із областтю в нас була завжди. У кінці минулого року область виділила Фастову 40 млн гривень на підготовку до відзначення 100-річчя Соборності України. Ми витратили їх на капітальний ремонт Палацу культури та Соборної площі. Це свідчить про нормальний рівень співпраці.
KV: Це було відкрито той пам’ятник, який громада просила встановити чотири роки?
Михайло Нетяжук: Є питання містобудування і є певне бажання якихось політичних сил зробити івент. Достатньо багато уваги ми приділяємо роботі із сім'ями загиблих. По цьому пам'ятнику також в першу чергу все відпрацьовували саме з ними - обговорювали місце розташування, вигляд.
Ми знайшли місце, яке всіх влаштовувало, але на тій ділянці були розміщені малі архітектурні форми, які потрібно було перенести. І після того, як проект був майже реалізований, почали з'являтися заяви, що міська рада не хоче нічого робити. Я все це пов'язую знову ж таки з політичною площиною. Хоча ми надавали громадськості всю інформацію. Але наразі пам'ятник встановлено і я не чув жодного негативного відгуку щодо нього.
KV: Віддавали ви як мер якісь преференції “Фастівському хлібокомбінату”, де 7 років працювали директором?
Михайло Нетяжук: “Фастівський хлібокомбінат” як юридична особа ліквідований. Коли я там працював, це підприємство входило в структуру ПАТ “Київхліб”, потім вони прийняли рішення про реорганізацію і зараз це підприємство називається ТОВ “Київхліб”. Воно зареєстровано в Києві, але, не дивлячись на це, податки на доходи фізичних осіб сплачують у міський бюджет Фастова.
З приводу преференцій - “Хлібокомбінат” ні в той час, коли я був директором, ні наразі, ніяких преференцій не отримував і не отримуватиме. Від міської ради їм нічого не потрібно.
KV: Як щодо інформації, що ви через родинні зв'язки керуєте ПП “Олімвія” (виробництво хліба)?
Михайло Нетяжук: Я посадова особа місцевого самоврядування і згідно чинного законодавства не маю права керувати приватними підприємствами. Ознайомлюсь із цією інформацією, мені самому цікаво. Мій батько до минулого року займався підприємницькою діяльністю у Києві, а мама працює в управлінні освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації бухгалтером. Я в них перепитаю, чи займаються вони виробництвом хліба.
KV: Конфлікт з народним депутатом Русланом Сольваром - що штовхнуло на публічні з'ясування відносин? Які стосунки зараз?
Михайло Нетяжук: На публічні з'ясування стосунків мене штовхнула його публічна заява. Ми з ним одногрупники по Академії при Президентові України і при особистій зустрічі, коли я запитував у чому непорозуміння, він говорив, що претензій ніяких немає.
Але було два публічних випадки, коли він дозволяв собі критикувати мене як міського голову, тому я дозволив собі критикувати його як народного депутата, з яким ми повинні співпрацювати. Наразі ми спілкуємось, у нас нормальні робочі стосунки. Коли він буває в нашому місці, завжди зустрічаємось.
KV: Ви були людиною Сольвара?
Михайло Нетяжук: Ми з ним не обговорювали питання мого балотування на посаду міського голови та взагалі будь-що по виборам. Сольвар у Фастові з'явився після того, як я почав тут працювати, то може питання має бути навпаки - чи він людина Нетяжука?
KV: Які у вас стосунки з депутатом КОР Валерієм Ксьонзенко? Він авторитет для вас?
Михайло Нетяжук: Він член бюджетної комісії обласної ради і він допомагав мені як Фастівському міському голові готувати документи по підготовці рішення щодо виділення коштів на заходи по відзначенню 100-річчя соборності України. Це ті 40 млн гривень, про які я вже говорив.
Я з радістю буду дослухатися до всіх порад, які мені дають. В юності я навчався в аспірантурі на науковця, а там вчать, що будь-яку точку зору обов'язково потрібно вислухати, сприйняти і проаналізувати. Але робити потрібно по-своєму.
KV: Чи готові йти на ще одну каденцію?
Михайло Нетяжук: Для того, щоб відповісти на це питання, нам з вами потрібно зустрітися десь через півтора роки, що я з дуже великим задоволенням зроблю.
А взагалі я вважаю так - якщо нам дається влада, то значить це не просто так і до цього треба дослуховуватись. Для когось це можливість щось зробити, для когось це стає випробуванням, а для когось - навіть покаранням. Наразі мені складно робити прогнози щодо майбутнього.
Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Фото: KVKиевVласть
6 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко.
Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році.
Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки,
Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза,
Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області.
Фінансування
KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році?
Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби.
На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць.
Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках
KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району?
П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району.
Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка, Юрія Сулигу, Ганну Сандалову.
Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках.
KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів?
П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів.
При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні.
На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень.
Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району?
П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана.
Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг.
У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської, Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе.
У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів.
Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі.
Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне
KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту?
П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі.
Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00.
Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції.
Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала
KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі?
П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання.
Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту.
Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших.
Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській.
KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати?
П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році.
У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами.
Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД
KV: Як визначається черговість?
П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території.
Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах КП “Київтеплоенерго”.
Житлово-комунальне господарство
KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району?
П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт.
KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва?
П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках.
На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків.
Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності.
На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків.
У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району?
П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду.
KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду?
П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом.
Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька.
Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень.
KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ?
П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву.
На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів.
KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття?
П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна.
Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району.
Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь
KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології?
П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів.
Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео)
Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн).
З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі.
На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації.
Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице
Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону.
KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності?
П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування.
Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає.
У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків?
П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури.
Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков
На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки, житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”.
Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони.
KV: Чи багато проблемних забудов?
П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації.
Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних.
Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.
Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков
KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі?
П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній.
Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань.
KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується?
П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку.
KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів?
П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1.
Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади.
У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи.
Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі?
П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б.
Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников
Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору.
Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А.
KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району?
П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах.
Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах.
Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти.
KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти?
П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі.
По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу.
По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями.
Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему.
KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури?
П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній.
Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше.
Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії.
У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району.
Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка.
Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”.
Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району
KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову?
П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів.
Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені.
Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото)
Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами.
KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку?
П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”.
Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку.
Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео)
KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів?
П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу.
Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку.
Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине.
Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео)
KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців?
П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна.
Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”.
Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації.
Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13.
Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Фото: KV
Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть
2 лютого 2019 г. 09:00
Раздел: Стиль
Винахідники – серед нас
27 січня в ІТА “ЮН-ПРЕС” відбулася зустріч майбутніх журналістів з юними винахідниками. Щороку в січні рішенням Асамблеї ООН відзначають День дітей-винахідників або День дитячих винаходів.
Цю дату обрали не випадково, а в честь Дня народження відомого політичного діяча, вченого, дипломата, винахідника і журналіста Бенджаміна Франкліна. Цікаво, що перший свій винахід — ласти для плавання, які одягалися на руки, — Бенджамін створив ще в 12 років. Далі був блискавичний проект громовідводу, крісло-качалка та численні наукові висновки, якими послуговувалися вчені протягом багатьох десятків років.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
Друже, а ти знаєш, що об’єднує фруктове морозиво, калькулятор, водні лижі та шрифт Брайля? Виявляється, всі ці предмети винайшли діти. А ще - хутряні навушники, рукавчики без пальців, паперовий пакет з квадратним дном, батут…
А ось – досягнення юних винахідників минулого року. Це електронний медичний браслет, розумна таблиця, автономний робот-помічник з голосовим керуванням, “роборука” як пристрій автоматизації майбутнього, інтерактивна система моніторингу якості повітря на базі мікроконтролера NodeMCU, вітроенергетична установка для добування води з повітря, окуляри доповненої реальності, smart-підставка до горщика для догляду за кімнатними рослинами та інші.
Є чим похвалитися й нашим юним друзям.
Учень столичного ліцею інформаційних технологій № 79, вихованець Київського відділення МАН Вадим Глотка презентував створений ним додаток (розширення) для CMS Joomla, за допомогою якого люди з ослабленим зором матимуть змогу всі тексти переводити в голосові файли й не читати їх, а слухати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Вихованець гуртка “Юні конструктори приладів радіоелектроніки” КПДЮ Андрій Нікіфоров розробив прилад для дистанційного бездротового керування кількома об’єктами. Цей прилад може стати незамінним помічником для людей з обмеженими можливостями.
11-класниця школи № 91, переможець МАН Євгенія Іванова працює над створенням програмного засобу постобробки сигналів для створення електронних навігаційних карт. Дівчина серйозно займається розвитком безпеки річкового транспорту. До речі, цей пристрій можна буде застосовувати і в авіації.
Студент коледжу КНЕУ ім. В. Гетьмана Микола Степаненко вже кілька років працює над розробкою адаптивних веб-сайтів за допомогою “Flexbox”.
А різнобічна особистість, яка з однаковим успіхом займається музикою, спортом і наукою, учениця фізико-математичного ліцею № 142 Вікторія Помазун розробила онтологічний портал ліцею. Дівчина перенесла вчення Арістотеля про класифікацію та систематизацію предметів на електронне підґрунтя і переконана, що онтологічні портали й чітка систематизація допоможуть у будь-якій роботі і в будь-якій галузі.
Це – лише перші “ластівки”. Юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” планують розповідати про творчих ровесників, проводити з ними зустрічі, “вітальні”, - популяризувати творчість і науку юних.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій