Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
14 лютого 2019 г. 11:30
Раздел: Тексти
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Переяслав-Хмельницького Тарасом Костіним.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Тарас Костін: Робота з децентралізації проводиться з 2015 року. Ми проводимо багато зустрічей із навколишніми селами, навіть їздили у віддалені села. Спершу планували об'єднати місто і весь район, але така ідея не спрацювала - віддалені населені пункти відмовились об'єднуватися з містом, тому ми пішли по іншому формату - об'єднатися із прилеглими населеними пунктами. Але і вони відмовились. Причина в першу чергу в небажанні сільських голів, вони бояться, що місто забере землю та всі кошти. До того ж не хочуть втрачати посаду, через що проводять роботу з депутатами, аби ті не приймали позитивних рішень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тому наразі реформа децентралізації в нас не просувається. Я намагався вплинути методом переговорів та круглих столів, навіть працювали “індивідуально” - і чарку пили, але навіть це не спрацювало. Я думаю, що об'єднання в нас буде примусовим у 2020 році. Чекаємо цього моменту.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Тарас Костін: Ми беремо участь у різноманітних форумах та програмах, где популяризуємо наше місто. Робимо акцент на екологічно чистих виробництвах. Зокрема, зараз почався процес оформлення ділянки для облаштування сонячної електростанції. Також співпрацюємо з потужною компанією Aptiv у питанні будівництва великого заводу зі збирання деталей автомобілів. Вони можуть створити в місті 2000 робочих місць. Наразі вони ведуть переговори із нами та із Білоцерківською міською радою. Дуже сподіваємось на рішення на нашу користь.
Також рік тому ми розпочали роботу із земельними аукціонами, нам це вдалося не без проблем. Частина депутатів не підтримувала таку пропозицію в сесійній залі. Вже минулого року ми провели перший аукціон і зараз майже готові документи на ще декілька ділянок для проведення відкритих торгів.
KV: Яка наразі ситуація зі скандальним будівництвом ТЕЦ?
Тарас Костін: Справді була дуже складна ситуація з інвестором. Я вважаю: він погано попрацював із громадою. Наразі з цього питання продовжуються судові тяганини, але ТЕЦ вже працює. Компанія подала всі необхідні документи і отримала дозволи на викиди. Певна шкода для екології є, але за документами все в нормі. Звісно, частина містян цим незадоволена.
Ми намагалися примирити громадськість та інвестора, але не вдалося. На жаль, ми не видаємо жодних дозволів, крім права оренди. Більше користі від підприємства чи шкоди - покаже час. У будь-якому випадку ми не маємо повноважень припинити його діяльність.
KV: Чи були ситуації, коли громада все ж таки “виганяла” інвесторів з території?
Тарас Костін: В нас була така ситуація декілька років тому. Компанія METALEX, яка працювала на базі заводу “Точмаш”, займалася виплавкою алюмінію. Через це екологічний стан в мікрорайоні заводу дуже погіршився, громада звернулася до міської ради і ми вирішили ситуацію, підприємство пішло з міста.
KV: Туризм - як розвиваєте? Чи багато туристів приїздить? Місто на цьому заробляє?
Тарас Костін: В місті працює 24 музеї, для розвитку туризму створено окрему програму. Намагаємося розвивати зелений туризм, водний та екологічний. Можливо, попрацюємо навіть над спортивним туризмом, адже в місті є веломаршрути. Відновлюємо інфраструктуру міста - тротуари, парки, сквери. Це все робиться поступово, але, звісно, хотілось б скоріше. Також запрошуємо інвесторів, які могли б побудувати готельні комплекси. До речі, одна із ділянок, яка буде подаватися на аукціон, призначена саме під готель.
За нашими даними місто приймає близько 300 тисяч туристів щорічно. На мою думку це недостатньо, в інших містах ця цифра сягає півтора мільйона. Звісно, місто отримує від цього прибуток, туристичний збір, але він досить невеликий.
KV: Туалет в заповіднику за 780 тис. гривень - не завелика сума?
Тарас Костін: Ні, це досить нормальна сума. Туалет встановлювала міська рада за кошти місцевого бюджету і це дійсно його ринкова ціна. Там не просто “будка”, там, можна сказати, невелика хатинка. Є там людина, яка все контролює. Також створені умови для людей з особливими потребами.
KV: Парламент схвалив рішення повернення історичної назви міста. Чи були проблеми із цим?
Тарас Костін: Питання знаходиться на розгляді парламенту, воно декілька разів виносилося на розгляд, але у кінці порядку денного, тому проголосувати його постійно не встигають.
На громадських слуханнях це питання було обговорено, 70% жителів підтримали повернення історичної назви, також обласна рада затвердила це питання. Комітет Верховної Ради також підтримав. І ось вже рік чекаємо рішення народних депутатів. але є питання, важливіші, ніж наше.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Тарас Костін: Є санкціонований полігон, який знаходиться на землі Великокаратульської сільської ради. На даний момент він обслуговує місто та власне село. Протягом трьох років була проблема - селяни не пускали нашу техніку, щоб ми возили до них своє сміття. Причина в тому, що близько п'яти років назад сталося загоряння і місцеві жителі вважали, що це через нас. До того ж казали, що через це звалище вони часто хворіють. Але зараз є певна домовленістю і поки проблем не виникає. Місця на полігоні достатньо.
Також ми запровадили в місті систему сортування. Є сортувальна лінія, на полігон ми вивозимо тільки органічні рештки. Була ідея щодо будівництва сміттєпереробного заводу, але у районі її сприйняли без великого ентузіазму. Спілкувалися із міським головою Борисполя Анатолієм Федорчуком. Він повідомив, що вони вже виділили ділянку під будівництво сміттєпереробного заводу. Якщо його збудують, ми будемо возити сміття туди.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Тарас Костін: Є певна напруженість громади щодо тарифів - газ дуже дорогий, вода та водовідведення. Декілька місяців тому ми були вимушені підняти ряд тарифів, але масового обурення немає.
Тариф на проїзд стабільний - складає 5 гривень. Якщо економічні розрахунки будуть підказувати, що його слід піднімати, то нам доведеться приймати такі непопулярні рішення.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Тарас Костін: Проблем достатньо, намагаємось вирішувати за круглим столом. Проекти, програми на сесіях приймаються. Бюджет також затвердили. Цей рік оголошено роком спорту та фізкультури. Також рішенням депутатів була виділена земельна ділянка під будівництво притулку для тварин, адже в нас є велика проблема із безпритульними тваринами. Тепер громадська організація буде шукати спонсорів, які можуть надати кошти для будівництва цього притулку.
KV: Як можете прокоментувати ситуацію, коли вашого заступника спіймали на хабарі?
Тарас Костін: Дуже неприємна ситуація, зганьбилися на всю країну. Ситуація полягає в тому, що коли ми почали проводити аукціони, велись переговори з одним із інвесторів. Цей інвестор захотів “порішати”, прийшов до мене, але я його відразу “відправив”.
Першому заступнику я повноважень для спілкування із ним не надавав. Але так сталося, що його спіймали на хабарі і зараз він перебуває під слідством, відсторонений від роботи. Остаточного рішення по справі не прийнято, але я вже запропонував йому після суду написати заяву про звільнення.
KV: Перед 1111 днем народження міста ви посварились із депутатами через виділення коштів: вони хотіли на дороги, а ви - на парки та тротуари. Чому так сталось? На що в результаті виділили?
Тарас Костін: Кричали тоді не всі депутати, а декілька, які хотіли на своїх округах зробити ремонт доріг. Я наполягав, що потрібно відновлювати центральну інфраструктуру міста, вкладати кошти в енергозберігаючі технології шкіл та садочків, а потім вже рухатись на окраїни міста. Була жвава дискусія.
Кошти ми тоді виділили на утеплення шкіл, тротуари у центральній частині, готуємо проект на ремонтні роботи Борисоглібської площі. Все ж-таки відновлюємо туристичний потенціал. Працюємо на окраїнах - в минулому році залучили близько 10 млн гривень обласного бюджету на облаштування об'їзної дороги по вул. Грушевського і вул. Борисівське Поле.
KV: Чому дороги в такому жахливому стані?
Тарас Костін: Як сніг почав танути, то дійсно їх стан погіршився. Але останніми роками ми маємо суттєве перевиконання бюджету, тому багато коштів залучаємо на ремонт тротуарів та доріг. Раніше ситуація була ще гірша.
KV Які стосунки з районом?
Тарас Костін: В нас є об'єкти, які фінансуємо спільно, про це говоримо за круглим столом. На цей рік ми забронювали 1 мільйон гривень у міському бюджеті для Центральної районної лікарні, щоб купити важливе обладнання. А так нам з районом немає чого ділити, в нас різні повноваження та території.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Тарас Костін: Один із перших візитів губернатора був саме до Переяслав-Хмельницького. Просили врегулювати питання перевезень до Києва. Є в нас багато нелегальних перевізників, які незаконно перевозять жителів без будь-яких документів. Просили також дофінансувати проекти, які були початі у минулому році - це дві дороги та свердловина для видобутку води.
На Олександра Терещука покладаємо великі надії, я особисто сподіваюсь на співпрацю. Також сподіваюсь, що після виборів президента Терещук продовжить працювати і ми зможемо втілити все заплановане.
Співпраця була і з попереднім губернатором. За мою каденцію більше ніж Горган (екс-губернатор Київської області Олександр Горган, - KV) жоден губернатор для міста не зробив. Будемо сподіватися, що Терещук також не байдужий до Переяславщини.
KV: Які стосунки із Віталієм Кличко? Він як міський голова дає поради з управління містом? Прислуховуєтесь?
Тарас Костін: Я був членом партії “Удар”, балотувався від неї у мери у 2014 році. Із Віталієм Кличко нас пов'язує спорт, якийсь час займались в одній залі. Ми з ним добре знайомі, у цьому році він запрошував мене на Водохреща із іншими міськими головами. Як голова “Асоціації міст України”, залучає мене до співпраці, до участі в різноманітних форумах, де я отримую багато інформації, корисної для міста.
Також радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом. Він приїздив до нас на день міста, виступав на центральній сцені. Я йому показував наші парки, він дав багато порад, пообіцяв допомогти. Ми також відвідували столичні парки, спілкувались із їх директорами. Будемо впроваджувати думки Віталія Володимировича у нашому місті. Історично так сказалось, что Переяслав-Київ-Чернігів як своєрідний трикутник, де завжди були дружні стосунки.
KV: До призначення міським головою ви досить активно займались бізнесом. Чому вирішили змінити діяльність? Кому передали справи?
Тарас Костін: Основна моя діяльність була - продовження бізнесу, який залишив після смерті мій батько. Він пішов із життя у 2002 році, тоді я повернувся із Києва у Переяслав-Хмельницький і продовжив його справу. Це виготовлення меблів, будівництво спортивних майданчиків, різні ремонтні роботи. Потім Віталій Кличкоf і Артур Палатний (народний депутат від БПП, - KV) мене запросили в партію “Удар”, з того часу я почав займатись політичною діяльністю. Очолював міські штаби Кличка, потім місцевий осередок партії. Хоча я зараз не є членом партії, ми залишаємось однією командою. На виборах у 2014 році ми підтримали Петра Порошенка, в 2015 я пішов на вибори від БПП. Підтримуємо його і зараз.
Справи бізнесу я передав людям, які дуже багато допомагали мені в житті і погодились стати засновниками бізнесу, я зі складу компанії вийшов.
KV: Чи віддавали ви як міський голова якісь преференції компанії “Кобзар”, де раніше були керівником?
Тарас Костін: Над жодним об'єктом ТОВ “Кобзар” за мою каденцію у місті не працював.
KV: Ви були помічником Артура Палатного. Які стосунки зараз? Він авторитет для вас?
Тарас Костін: Дружні стосунки. Він дуже допомагає місту, опікується Переяславщиною. У минулому році він допоміг отримати нам 5 млн гривен із державного бюджету, подарував 6 комп'ютерних класів, допомагає у вирішенні питань із областю, також допомагає у розвитку спорту. Він дуже зайнята людина, тому бачимось нечасто, декілька разів на місяць. Найближчим часом він має приїхати до міста, щоб подарувати черговий комп'ютерний клас в школу №1.
Обов'язково дослуховуюсь до його порад, обговорюємо проблеми не тільки міста, але й загальнодержавні.
KV: Чи часто отримуєте дзвінки із проханням “вирішити” ті чи інші питання? Що робите в таких ситуаціях?
Тарас Костін: Були такі нестандартні ситуації, коли дзвонили і “просили”. Хабарі не тільки пропонували, але й підкладали. З такими людьми я відразу рвав усі зв'язки. Це частіше за все нечисті на руку бізнесмени і іноді місцеві жителі.
KV: Чи може чиясь думка чи порада вплинути на ваше рішення як міського голови?
Тарас Костін: Може, якщо думка конструктива і допоможе вирішити ту чи іншу проблему. Я прислухаюсь також до критики. Є в нас і так звані “дикі” активісти, які намагаються зірвати засідання. Не всі сприймають демократію як закон, для декого це вседозволеність і безкарність.
KV: Відомий український скульптор Микола Шматько у свої 74 роки разом зі своєю дружиною та сином вже 5 років змушені жити в підвалі однієї зі шкіл Переяслав-Хмельницького. Чому так сталось? Чому не вирішуєте?
Тарас Костін: Микола Шматько приїхав у місто десь у 2013 році разом із двома фурами своїх робіт, його тимчасово поселив у підвал минулий голова міста, але я впевнений, що він хотів як краще.
Я пропонував Шматько декілька варіантів вирішення проблеми - будинок культури, який наразі не діючий, щоб він там розмістив свої роботи та жив із сім'єю, та земельну ділянку, щоб він побудувався. Він відмовився, адже хоче готове житло. А я не можу витрачати кошти громади неефективно чи індивідуально під когось, хоч він і відомий скульптор. Тому зараз він досі живе у підвалі.
KV: Чи готові на ще одну каденцію? Виховуєте наступника?
Тарас Костін: Зараз зарано про це говорити. Побачимо, чи буде здоров'я, чи будуть мої проекти у місті працювати. Наступника не готую. Амбіцій щодо кар’єрного зросту не маю, потрібно ще розвивати місто.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”Фото: KVKиевVласть
13 лютого 2019 г. 16:32
Раздел: Вибори
Руслан Кошулинський провів зустрічі у Володарці, Тетієві та Ставищі
8 лютого відбулося чотири зустрічі єдиного кандидата від націоналістичних сил на посаду Президента України свободівця Руслана Кошулинського з громадами Київщини: у Володарці націоналіст спілкувався з медиками та громадою, зустрівся з працівниками Тетіївської районної лікарні та мешканцями Ставища.
Про це KV стало відомо з повідомлення на сайті ВО "Свобода".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зустрічі відбувалися за участи голови Київської обласної організації ВО “Свобода”, керівника свободівської фракції в Київській облраді Ігоря Сабія, голів місцевих районних організацій “Свободи”.
Кандидат-націоналіст представив свою президентську “Програму докорінних перетворень” та відповів на запитання. Найбільше місцевих жителів, як і загалом усіх українців, хвилюють проблеми, пов’язані з медичною реформою, освітою, власністю на землю.
“В Україні залишилися всього 26% земель сільськогосподарського призначення в державній власності. В жодному разі не можемо допустити розпродажу цих земель. В розвинених країнах, наприклад у Канаді, 80% землі належить державі, в Ізраїлі – 100%. Таких чорноземів, як у нас, немає в жодній країні, а ціна за гектар – одна з найнижчих. Планета стоїть перед продовольчою проблемою. Всі розуміють, чому теперішня влада виступає за продаж українських земель сільськогосподарського призначення. Тому вкрай необхідно, щоб українці, які мають паї, або мали можливість передавати цю землю у спадок, або мали змогу продати їх лише державному земельному банку”, – наголосив Руслан Кошулинський.
Читайте: Руслан Кошулинський побував на підприємствах Згурівки
Фото: прес-служба ВО "Свобода"
KиевVласть
13 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою.
Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр.
Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.
Фінансування
KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік?
Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень).
Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень).
На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень).
Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео)
Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”.
Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав.
KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік?
О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців.
Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери.
KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району?
О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій.
У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році?
О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні.
Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”.
Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета
Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика.
Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення.
KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації?
О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень.
Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”.
Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося.
Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”.
Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району?
О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші.
Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта
Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка.
Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство
Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста.
Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах.
На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська.
Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях.
Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів.
KV: Скільки планується провести таких ремонтів?
О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам.
Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”.
KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності?
О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою.
Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив.
KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році?
О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає.
Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО
KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі?
О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі.
Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника.
Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято.
Житлово-комунальне господарство
KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів?
О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору.
Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем.
Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект.
KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти?
О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років.
На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень.
Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини, з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники.
Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор
Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до:
міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”;
підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”;
міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021.
У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці.
KV: Що це за будинки?
О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська, 19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська, 52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження.
Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради.
З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками.
Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва.
KV: Скільки на території району аварійних будинків?
О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично.
KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг?
О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт.
Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ?
О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації.
Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ
KV: На що переважно скаржаться?
О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації.
Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади.
KV: Боргів за комунальні послуги багато?
О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо, оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато нового будівництва на території району?
О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16.
У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг.
Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження.
Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва.
Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським.
Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы
KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам?
О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки.
KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району?
О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру.
KV: На території району будуються соціальні об'єкти?
О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень.
З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером.
Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт”
Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі?
О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки.
Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень.
Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено.
Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75
KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені?
О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%).
Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей.
У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”.
Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки).
Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць.
У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину.
KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації?
О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами. Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень.
У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
У закладах освіти впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348.
У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати як основну систему обігріву приміщень.
У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень.
У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі Інтернет.
Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію.
У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят культуру інженерного мислення.
Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено “ІТ фестиваль”.
У 21 школі працюють Speaking Club.
У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей.
KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з міжнародними партнерами?
О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака.
Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району.
На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії.
Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти.
Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018. В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу.
Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки.
KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури?
О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний.
Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа.
В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям.
Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини.
Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт
KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен?
О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками.
Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву
KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році?
О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо.
Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році.
У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін.
KV: Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі?
О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем.
На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу.
KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців?
О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей.
У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів.
Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі.
Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Фото: KV
Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть
8 лютого 2019 г. 17:51
Раздел: Вибори
Руслан Кошулинський побував на підприємствах Згурівки
7 лютого 2019 року єдиний кандидат від націоналістичних сил на посаду Президента України свободівець Руслан Кошулинський вівдвідав селище міського типу Згурівку, що на Київщині, та провів три зустрічі: з працівниками ТОВ “Прушиньскі”, що спеціялізується на виготовленні продукції для дахового покриття, з медиками Згурівської центральної районної лікарні та з громадою селища в районному будинку культури.
Про це KV стало відомо з повідомлення на сайті ВО "Свобода".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Перед зустрічами кандидат-націоналіст разом з очільником Київської обласної організації ВО “Свобода”, головою фракції “Свободи” в Київській облраді Ігорем Сабієм та активістами Згурівської районної “Свободи” вшанував пам’ять героїв Майдану та жертв Голодомору покладанням квітів до пам’ятних знаків.
Під час спілкування з колективами підприємств і громадою Руслан Кошулинський представив виборчу “Програму докорінних перетворень”, без втілення якої, на його переконання, неможливі реальні позитивні зміни в країні.
Згурівців цікавили бачення кандидатом від націоналістів економічного, безпекового майбутнього країни, подолання корупції, проблем медицини й освіти. Також громадяни запитували, як уникнути махінацій під час виборчого процесу.
“Освіта в Україні має бути національною, аж ніяк не “громадянською”. Поєднуючи предмети між собою – українську літературу з зарубіжною, українську історію з зарубіжною – сучасні “реформатори” забирають в учнів можливість соціялізуватися саме в українському суспільстві. Теперішня влада максимально не зацікавлена ні в якісній освіті українців, ні в тому, щоб вони залишалися працювати в Україні”, – зауважив Руслан Кошулинський.
Читайте: Руслан Кошулинський провів зустрічі у Таращі та Білій Церкві
Фото: сайт ВО "Свобода"
KиевVласть
7 лютого 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Фастова Михайлом Нетяжуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Михайло Нетяжук: По Фастівському району взагалі не затверджений перспективний план формування територіальних об'єднаних громад. Розглядались різні варіанти, ми обговорювали їх із Фастівською РДА, передавали до КОДА, але наш план затверджений не був. Згідно нього у Фастівському районі передбачається створення чотирьох ОТГ - Фастівської, Кожанської, Борівської і Томашівської.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Говорити про якісь контури нашої громади досить важко. Наразі ми направили листи-звернення до усіх сільрад, що межують з містом. Із семи громад дві дали негативну відповідь, це Фастівецька і Великоснітинська, а Червонянська вже увійшла до складу Ковалівської об’єднаної громади. Решта населених пунктів нам не відповіли.
Якби хоч одна сільрада прийняла рішення про приєднання до Фастова, то по спрощеній процедурі ми б створили громаду, без проведення виборів. Але такого бажання у селах ми не спостерігаємо, тому мабуть на Фастівщині буде відбуватись анонсована урядом Президента так звана “примусова” децентралізація у 2020 році.
KV: Інвестиційний клімат - як покращуєте?
Михайло Нетяжук: Підсумовуючи 2018 рік можна сказати, що Фастів достатньо велику увагу приділяв саме стимулюванню економічного зростання. Зокрема ми стали членом ініціативи “Мери за економічне зростання”, за якої було розроблено план розвитку економіки, який отримав позитивні висновки від фахівців Єврокомісії і Світового Банку. Враховуючи їх зауваження та пропозиції, ми погодили цей план на виконкомі 28 січня. 7 лютого ми затвердимо його на засіданні міськради.
Пункти цього плану сконцентровані на пріоритетних напрямках, які дозволять місту економічно зростати та створювати робочі міста. Зокрема, це промислово-логістична сфера, яка має великий потенціал, та стимулювання бізнес-активності підприємств. У нас запроваджена диференційована плата за землю - якщо підприємство економічно активне, воно має мінімальну орендну ставку, якщо неефективно використовує територію - максимальну. Є певна шкала податкових пільг.
Також у співпраці із фінансовими організаціями зараз розробляється система по пільговому кредитуванню, де пільгова частина також буде залежати від того, скільки робочих місць буде створено в результаті реалізації інвестиційного проекту.
KV: Чому група компаній Knauf припинила діяльність в місті?
Михайло Нетяжук: На території міста було дві компанії - Knauf Insulation і Knauf Гіпс. Вони ще у 2008 році отримали дві ділянки загальною площею 35 і 15 га відповідно. У 2014 році в зв'язку із початком війни в Україні Knauf Гіпс переглянув свої інвестиційні плани і відмовились від ділянки 15 га. Зараз на базі цієї ділянки зареєстровано індустріальний парк “Фастіндастрі”, відібрано керуючу компанію, і в цьому році будуть розпочинатись роботи з реалізації проектів промислового виробництва. Інша земельна ділянка залишається за Knauf Insulation і вони справно сплачують за неї податки. Але через певну невизначену суспільно-політичну ситуацію в країні компанія поки що не розпочала будівництво заводу. Це питання вже не в межах компетенції Фастівської міської ради.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Михайло Нетяжук: У Фастові функціонує санкціонований полігон твердих побутових відходів. На початку року відбувся конкурс на вивезення ТПВ і в результаті нього зроблені певні кроки з впорядкування системи вивозу сміття у місті. Якщо раніше це здійснювали два оператори, що не зовсім відповідає нормам законодавства, то тепер оператор у нас один.
Далі плануємо працювати над побудовою системи поводження з твердими побутовими відходами, в першу чергу це запровадження сортування сміття. Наше місто не настільки велике, щоб можна було організувати повноцінний економічно ефективний сміттєпереробний завод. Організовувати невелике підприємство, яке не буде відповідати екологічним стандартам - це, я вважаю, злочин перед наступними поколіннями і ми на це не підемо.
KV: Згадуючи нашумілий вибух у житловому будинку - коли постраждалі отримають компенсації? У якому розмірі?
Михайло Нетяжук: За результатами експертної оцінки даного будинку, непридатними для подальшого проживання визначено 30 квартир. Рішенням міської ради кожній сім'ї було виділено по 39 тис. гривень з розрахунком на кожну квартиру. Крім того, рішенням КОДА було виділено додатково ще по 50 тис. гривень на кожну квартиру. Але ці кошти не можна вважати компенсацією, оскільки компенсацію має виплачувати винна сторона, а слідство ще триває.
Також КОДА розглянула клопотання Фастівської міської ради щодо розгляду Кабміном клопотання відносно виділення із державного бюджету України коштів резервного фонду для запобігання загострення цієї надзвичайної ситуації. Якщо зараз не відселити мешканців і не провести роботи з реконструкції цього будинку, не можна виключати подальшого його руйнування.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Михайло Нетяжук: Ви можете собі уявити що десь в Ташкенті чи в Новосибірську в 1943 році були б народні бунти через високі ціни на хліб чи через тарифи? Якщо держава знаходиться в стані війни, то абсолютно всі, починаючи від простого громадянина і закінчуючи президентом України, повинні жити по правилам військового часу і дбати в першу чергу про захист державності.
Під час війни всі економіки світу підлягали інфляційними процесами. В умовах війни не можна утримувати ціни на одному рівні. Якщо планується якесь підвищення тарифів, то потрібно вчасно проводити роз'яснювальну роботу із населенням і шукати різні варіанти підтримки тих верств населення, які найбільше цього потребують.
Так, населенню зараз важко, іноді навіть дуже важко, але є процес надання державних субсидій. Коли ті чи інші тарифи затверджує міська рада, ми це питання обговорюємо із громадською радою міста, а де потрібно - проводиться громадське обговорення. Всі повинні ставитися із розумінням до ситуації, яка зараз відбувається.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Михайло Нетяжук: Я би не сказав що всередині міської ради є проблеми. Ідучи на вибори в 2015 році, я не дуже концентрував на цьому увагу, оскільки не ставив за мету отримати посаду. Була ситуація, коли один з народних депутатів приїхав на сесію міської ради і закликав мене йдти з посади, на що я спокійно написав заяву і віддав її на обговорення представникам громадськості, адже мене обирали не депутати, а саме місцеві жителі. І зараз в будь-який момент готовий йти на перевибори.
З депутатами у нас конструктивна нормальна робота. У минулому році до Дня Соборності ми провели з'їзд депутатів усіх скликань. Таким чином старше покоління мало змогу передати молодшими свій досвід, а вони в свою чергу - розповісти про ситуацію, яка є зараз. Наразі нам спільно потрібно відпрацьовувати кодекс моральної поведінки депутатів. Проблема в тому, що зараз депутат не є взірцем для суспільства. А порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати.
Ми внесли зміни в регламент міської ради і тепер в разі порушення норми моралі чи етики міська рада може прийняти рішення і обмежити участь депутата у роботі ради до 10 засідань. Поки таких випадків не було, але наявність правила вже стимулює депутатів не порушувати порядок.
KV: Як можете прокоментувати “касетний скандал” за участі двох депутатів міськради?
Михайло Нетяжук: Насправді те, в якому контексті була подана ця інформація, а саме записи нібито плівки, не зовсім відповідає дійсності. Відбулося певне маніпулювання фактами. Оскільки це так, і я не був присутнім при тих розмовах, дозвольте мені не коментувати все це.
З одного боку, я розумію відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації, а з іншого - не зовсім те, що намагаються видати за біле чи чорне, є таким насправді. До того ж правоохоронні органи не знайшли ніяких підстав для притягнення до відповідальності будь-кого.
KV: Кажуть у вас складні стосунки з РДА, чому, що ділите?
Михайло Нетяжук: У нас чудові стосунки з РДА, з районною радою. Ми часто зустрічаємося, обговорюємо ті питання, які стосуються співпраці. У форматі обговорення, звісно, ми не на все погоджуємось, але це не говорить про складні стосунки. В деяких речах ми принципові.
У кінці 2018 року ми за принципом співфінансування придбали новий рентген апарат для центральної лікарні. За спільним зверненням із головою РДА було виділено додаткову субвенцію на зарплати медичним працівникам. Діти з району відвідують Фастівські школи та садочки і навпаки - лікарі, які отримують зарплати з районного бюджету, обслуговують містян.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили? Які надії на нього покладаєте?
Михайло Нетяжук: Олександр Терещук після призначення на посаду одним із перших відвідав місто Фастів. Це був день відкриття пам'ятника захисникам України на площі Перемоги. Наразі ми співпрацюємо щодо ліквідації надзвичайних наслідків після вибуху у житловому будинку і спілкуємось не рідше одного разу на тиждень. Він узгоджує питання і з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим. Для нашого міста ця ситуацію є першочерговою.
Але співпраця із областтю в нас була завжди. У кінці минулого року область виділила Фастову 40 млн гривень на підготовку до відзначення 100-річчя Соборності України. Ми витратили їх на капітальний ремонт Палацу культури та Соборної площі. Це свідчить про нормальний рівень співпраці.
KV: Це було відкрито той пам’ятник, який громада просила встановити чотири роки?
Михайло Нетяжук: Є питання містобудування і є певне бажання якихось політичних сил зробити івент. Достатньо багато уваги ми приділяємо роботі із сім'ями загиблих. По цьому пам'ятнику також в першу чергу все відпрацьовували саме з ними - обговорювали місце розташування, вигляд.
Ми знайшли місце, яке всіх влаштовувало, але на тій ділянці були розміщені малі архітектурні форми, які потрібно було перенести. І після того, як проект був майже реалізований, почали з'являтися заяви, що міська рада не хоче нічого робити. Я все це пов'язую знову ж таки з політичною площиною. Хоча ми надавали громадськості всю інформацію. Але наразі пам'ятник встановлено і я не чув жодного негативного відгуку щодо нього.
KV: Віддавали ви як мер якісь преференції “Фастівському хлібокомбінату”, де 7 років працювали директором?
Михайло Нетяжук: “Фастівський хлібокомбінат” як юридична особа ліквідований. Коли я там працював, це підприємство входило в структуру ПАТ “Київхліб”, потім вони прийняли рішення про реорганізацію і зараз це підприємство називається ТОВ “Київхліб”. Воно зареєстровано в Києві, але, не дивлячись на це, податки на доходи фізичних осіб сплачують у міський бюджет Фастова.
З приводу преференцій - “Хлібокомбінат” ні в той час, коли я був директором, ні наразі, ніяких преференцій не отримував і не отримуватиме. Від міської ради їм нічого не потрібно.
KV: Як щодо інформації, що ви через родинні зв'язки керуєте ПП “Олімвія” (виробництво хліба)?
Михайло Нетяжук: Я посадова особа місцевого самоврядування і згідно чинного законодавства не маю права керувати приватними підприємствами. Ознайомлюсь із цією інформацією, мені самому цікаво. Мій батько до минулого року займався підприємницькою діяльністю у Києві, а мама працює в управлінні освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації бухгалтером. Я в них перепитаю, чи займаються вони виробництвом хліба.
KV: Конфлікт з народним депутатом Русланом Сольваром - що штовхнуло на публічні з'ясування відносин? Які стосунки зараз?
Михайло Нетяжук: На публічні з'ясування стосунків мене штовхнула його публічна заява. Ми з ним одногрупники по Академії при Президентові України і при особистій зустрічі, коли я запитував у чому непорозуміння, він говорив, що претензій ніяких немає.
Але було два публічних випадки, коли він дозволяв собі критикувати мене як міського голову, тому я дозволив собі критикувати його як народного депутата, з яким ми повинні співпрацювати. Наразі ми спілкуємось, у нас нормальні робочі стосунки. Коли він буває в нашому місці, завжди зустрічаємось.
KV: Ви були людиною Сольвара?
Михайло Нетяжук: Ми з ним не обговорювали питання мого балотування на посаду міського голови та взагалі будь-що по виборам. Сольвар у Фастові з'явився після того, як я почав тут працювати, то може питання має бути навпаки - чи він людина Нетяжука?
KV: Які у вас стосунки з депутатом КОР Валерієм Ксьонзенко? Він авторитет для вас?
Михайло Нетяжук: Він член бюджетної комісії обласної ради і він допомагав мені як Фастівському міському голові готувати документи по підготовці рішення щодо виділення коштів на заходи по відзначенню 100-річчя соборності України. Це ті 40 млн гривень, про які я вже говорив.
Я з радістю буду дослухатися до всіх порад, які мені дають. В юності я навчався в аспірантурі на науковця, а там вчать, що будь-яку точку зору обов'язково потрібно вислухати, сприйняти і проаналізувати. Але робити потрібно по-своєму.
KV: Чи готові йти на ще одну каденцію?
Михайло Нетяжук: Для того, щоб відповісти на це питання, нам з вами потрібно зустрітися десь через півтора роки, що я з дуже великим задоволенням зроблю.
А взагалі я вважаю так - якщо нам дається влада, то значить це не просто так і до цього треба дослуховуватись. Для когось це можливість щось зробити, для когось це стає випробуванням, а для когось - навіть покаранням. Наразі мені складно робити прогнози щодо майбутнього.
Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Фото: KVKиевVласть
4 лютого 2019 г. 14:30
Раздел: Територія розуму
Через “медреформу” у лікарнях не вистачає місць хворим на грип
Пік епідемії грипу очікується у середині лютого, а терапевтичні й інфекційні відділення лікарень на моїй рідній Чернігівщині вже переповнені вдвічі. Схожа ситуація – по всій Україні. Проблема не лише у ліжко-місцях, а й у нестачі ліків.
Уряд і МОЗ запевняють – в Україні найбільша кількість лікарняних ліжок в Європі, Україна на четвертому місці в світі за кількістю лікарняних ліжок, зайва кількість лікарняних ліжок у нашій країні - один з основних чинників неефективності системи охорони здоров'я. Тому одне з першочергових завдань “медреформи” від влади - скорочення лікарняних ліжок (“фінансуємо НЕ ліжка, а лікування пацієнтів”). Воно, як переконують її лобісти, дозволить вивільнити бюджетні гроші для лікування пацієнтів.
МОЗ вже багато років говорить, що лікарняних ліжок забагато – у той же час практикуючі медики говорять про зворотнє. Принаймні, під час сезонного піку захворюваності їх катастрофічно не вистачає. То чи допоможе “медреформа” від влади у переповненні відділень лікарень? Давайте аналізувати.
Кількості ліжко-місць у терапевтичних й інфекційних відділеннях насправді не вистачає
10 років тому кількість ліжок у нас була дійсно надлишковою: на 2008 рік - 437 тис. ліжок. За цей час їхня кількість скоротилася на понад 40%. Це не набагато більше показників Польщі (6,5 ліжок), Словаччини (5,8 ліжок) або середнього по країнах ЄС показника в 5,7 ліжок на 1000 населення.
Врахуємо декілька факторів. Перший. 75% з тих ліжок мають надзвичайно низьку пропускну потужність - вони розташовані в невеликих медичних установах. Другий - їх незадовільний стан. Деякі з них напівзруйновані. Третє. У результаті тотального і не завжди продуманого скорочення, структура ліжкового фонду вже зовсім не відповідає ні структурі захворюваності, ні географічним і демографічним показникам територій. Тому ми й маємо у відділеннях за деякими напрямками реальний дефіцит ліжок.
Наприклад, терапевтичні й інфекційні відділення, куди госпіталізують при пневмоніях, ГРВІ та грипі. Так ось їх в Україні якраз набагато менше, ніж в Європі.
Терапевтичні відділення українських лікарень мають тільки 36 тис. ліжок або 0,9 ліжок на 1000 населення. При цьому у країнах Європейського регіону ВООЗ, у середньому маємо 2,6 терапевтичних ліжок на 1000 населення, а у країнах ЄС - 2,2 ліжка. Навіть якщо до них ще додати 16 тис. ліжок в інфекційних відділеннях і лікарнях для дорослих і дітей, це буде удвічі менше, ніж в європейських країнах. Саме через це наші лікарні зараз у 2-3 рази переповнені.
Ліжка продовжують скорочувати разом із скороченням фінансування (про це я писав у попередніх блогах). Тільки за останні 3 роки їх поменшало ще на 10%. А в 2018 році, зі стартом “реформи” і автономізації медичних установ, темпи скорочення ліжок тільки збільшились.
У Європі ліжка також скорочували. Тільки в інший спосіб
З розвитком медицини, змінюється й важливість різних ланок медицини. Сьогодні, авжеж, перевагу віддають попередженню хвороби при амбулаторній діагностиці, бо при тривалому лікуванні в лікарні людина витрачає набагато більше ресурсів, і в першу чергу – власного організму.
Тому всі країни Європи вже скоротили кількість лікарняних ліжок у стаціонарах. Тільки це було набагато раніше - у 90-х роках минулого століття.
Найістотніші скорочення були в Фінляндії і Швеції (на 47 і 45% ліжок відповідно). В інших країнах Західної Європи - у середньому на 10-20%. Країни Європи не уникли помилок на цьому шляху, відверто “перестаралися” зі скороченням числа лікарняних ліжок і тепер відчувають їхню нестачу. Наприклад, Ірландія, Данія, Великобританія зіткнулися зі зростаючими чергами на госпіталізацію, а в Польщі черги стали серйозною проблемою і приводом для жартів крізь сльози поляків.
Українська “медреформа” від влади – непродумана і хаотична, тому Україна наступила на ці ж граблі. Вийти з цієї ситуації нам буде набагато складніше, адже наша країна навіть близько не може зрівнятися з інвестиційними можливостями Європи, і ми точно не зможемо, як європейські країни, за декілька років побудувати нові лікарні замість скорочених.
Читайте: З 1 січня ви можете придбати неякісні ліки в аптеці завдяки нововведенням МОЗуЧому скорочують дефіцитні ліжко-місця терапевтичних й інфекційних відділень
При досить великій загальній кількості лікарняних ліжок, лікарні та відділення одного профілю простоюють напівпорожні, а інші під час піку захворюваності стають переповненими. Причина – спотворений МОЗом принцип “гроші йдуть за пацієнтом”. Точніше, “гроші приходять з пацієнтом”.
Через хронічне недофінансування галузі, у нас панують неформальні економічні відносини. Нагадаю, за даними нацрахунків, українська медицина фінансується на 60% з кишень пацієнтів (і на 40% - з них же, тільки у вигляді податків). Це ті суми “благодійних внесків”, які медзаклади вимушені збирати з пацієнтів, щоб забезпечити своє виживання і процес лікування самих пацієнтів.
Неформально, у державній медицині існують ліжка “дохідні”, за лікування на яких пацієнти платять чималі суми, і “не дохідні” - за які взяти істотні “благодійні внески” неможливо. Наприклад, ліжка в кардіології, гінекології, пологових будинках та інших - дохідні, а терапія, паліативна допомога, загальна хірургія тощо - “ні”.
Зрозуміло, що при спущеному зверху плану зі зменшення лікарняних ліжок, місцева влада та керівники медустанов часто керувалися не інтересами пацієнтів, а бажанням збереження саме цих “дохідних” ліжок.
Тобто, є дві причини нестачі ліжок під час епідемії - хронічна нестача фінансування і сформовані неформальні економічні відносини в медицині.
Чи вирішить провладна “медреформа” проблему
Відповідь однозначна. Ні.
По-перше, “медреформа” залишає єдине джерело фінансування української медицини – держбюджет. А він не зможе її профінансувати на гідному рівні, особливо якщо говорити про стаціонарне лікування.
Пропонована владою концепція медреформи з єдиним фінансовим джерелом - бюджетом, не дозволяє забезпечити необхідний рівень фінансування. А особливо якщо говорити про потреби одного з найбільш витратних рівнів - стаціонарного лікування за допомогою спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Самі порівняйте: загальна потреба для української медицини – понад 250 млрд грн, це в 2,5 разу менше, ніж зараз. Тож українці й далі доплачуватимуть 60% з власної кишені за принципом “гроші йдуть з пацієнтом”. А це означає і підвищення ролі принципу “дохідних” і “не дохідних” ліжок. Таким чином автономізовані медустанови збережуть себе від розорення. Тільки от піклуватися про забезпечення комплексного медичного обслуговування своїх пацієнтів вони не будуть.
По-друге, впровадження так розрекламованого МОЗом принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, тобто за оплату конкретно наданих пацієнту послуг, теж не дозволить утримувати додаткові, резервні ліжка, щоб лікувати пацієнтів у період сезонних піків захворювань та інфекційних спалахів. Логіка така: якщо ти отримуєш гроші за конкретний обсяг наданих послуг, то навіщо тобі утримувати “зайві” ліжка, які будуть зайняті тільки кілька місяців у році в період сезонних піків захворюваності або в період інфекційних спалахів?
Якщо ми будемо фінансувати подібну медичну допомогу тільки через принцип “гроші йдуть за пацієнтом”, то черг при госпіталізації і хронічного переповнення лікарень в період піку захворюваності ми не позбудемося ніколи.
Коли і чи чекати на зміни
Щоб це змінити, потрібна політична воля. Треба впровадити бюджетно-страхову модель фінансування охорони здоров'я.
Обов’язкове медичне страхування разом зі збереженням прямого бюджетного фінансування забезпечить необхідний рівень фінансування медицини. А комбіноване фінансування медичних установ і за фактично надані медичні послуги через систему страхування, і додаткове базове бюджетне фінансування на утримання резерву ліжкового фонду (держзамовлення), який необхідний для того, щоб мати резерв пропускної здатності лікарень у період піку захворюваності або епідемій, дозволить повністю вирішити питання пікового переповнення лікарень і черг на госпіталізацію.
У Верховній Раді вже зареєстровані необхідні законопроекти. І після зміни влади ми зробимо все, щоб за них проголосували якнайшвидше.
Читайте: “Кототерапія” від МОЗу призводить до збільшення хронічних хворих
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
20 січня 2019 г. 09:00
Раздел: Стиль
Ангели, які творять дива
Вона хотіла знову побачити сніг. М’який, пухнастий і білий, такий як її сукня крижинки, у якій вона вперше вийшла на сцену Палацу. На неї дивились сотні захоплених дитячих очей, а вона кружляла, неначе справжня сніжинка. Це була її перша новорічна вистава у Київському Палаці дітей та юнацтва. А сьогодні її сценарій – це лікарняна палата онковідділення, нестерпний біль та відчай. І очі мами, які не втрачають надії…
Так було доти, доки не з’явився він. З ним вона ділилася теплом своїх долонь, душевним болем та мріями. Так, саме мріями, бо з ним вона вірила в диво.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
Його принесли з того ж Палацу, де вона була такою щасливою… Глиняного ангела зліпили маленькі дитячі рученятка вихованців гуртка “Авторська лялька” під керівництвом Олени Рум’янцевої, педагога відділу народної творчості. П'ятнадцять таких ангелів розійшлися по палатах онковідділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” до маленьких пацієнтів з дорослим поглядом, які колись принесла мама вихованки.
“У сучасному світі багато агресії і бракує доброти, тоді як Ангел – це надія на щось добре, світле. Діти виготовляють їх за власними кресленнями (макетами). Спочатку ляльки народжуються у мріях, потім вони переносять свою мрію на папір, роблять викрійки та переносять на тканину”, – говорить Олена Анатоліївна. Кожна іграшка, створена юними майстрами, виконує свою надзвичайну місію: надихає, стає кращим другом, улюбленою іграшкою чи просто несе радість.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нещодавно цикл дитячих робіт став частиною нового рекорду України – за кількістю зібраних і одному місці ляльок-ангелів. Ви зможете їх побачити у дзвіниці Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, де проходить виставка, “Ангели, які завжди поруч”, яка триває до 31 січня 2019 року. На виставці зібрано понад тисяча авторських робіт, серед них витвори вихованців Палацу. Виставка увійшла у книгу рекордів України. Юні майстри готувалися до неї майже рік. Усі зроблені ангели унікальні, не має жодних схожих одне на одного.
Амалія Білецька, вихованка гуртка “Авторська лялька”. “Я займаюсь у гуртку вже 5 років. Вперше потрапила на заняття у 2-му класі. А в 7 уже пошила свою першу іграшку: маленьку сову –символ розуму та мудрості. Відтоді минуло багато часу. Спочатку я займалась малюванням, брала участь у художніх виставках, робила ілюстрації до книг”, - згадує Амалія. – А потім мені захотілось зробити, щось таке, що дарувало б радість, несло позитив, тобто внести свою частинку душі, таланту, творчості, щоб світ став кращим. Ангел – це щось неземне, він немає статі. Це щось високе, духовне, те, що тобі допомагає, дає надію, натхнення. Коли мені було страшно засинати вночі, мама мені розповідала, що боятися не варто, бо ангели мене охороняють. Мій ангел теж охоронець. Він позитивний, світлий, легкий, чистий... У нього кучеряве волосся, кругле обличчя, блискуче вбрання. Він чимось схожий на мене. Коли я його шила у мене був гарний настрій, все вдавалось, хотілося літати. Я робила його для себе, але коли з’явилась ідея зліпити ангелів для хворих діток, я дуже зраділа. Це ж моя мрія, так я можу комусь подарувати радість, надію, віру в чудеса. Я знаю дива трапляються. І я вірю, що мої ангели охоронятимуть своїх маленьких господарів, бо вони створені з любов’ю.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”KиевVласть
8 січня 2019 г. 18:15
Раздел: Територія розуму
У 2019 році хворим пацієнтам доведеться забути про виклик лікаря додому
Новий рік розпочався із піку захворювань на грип і ОРВІ. Останній одразу здійняв хвилю скарг серед українців. Люди жаліються на наслідки “медреформи” і нові правила роботи сімейних лікарів.
Батьки дітей обурені – лікарі перестали їздити на виклики до маленьких пацієнтів навіть із високою температурою. І вони вимушені винаймати таксі, приїжджати у поліклініку чи амбулаторію і вистоювати багатогодинні черги серед таких самих інфікованих пацієнтів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Коли ж грошей на таксі немає, лікар обмежується телефонними рекомендаціями без огляду. Нерідко встановлення дистанційного діагнозу для пацієнта означає ускладнення – пневмонію чи бронхіт. За ними слідує госпіталізація до стаціонару.
Обурені й лікарі. Очікуючи у черзі, відвідувачі можуть захворіти, адже вірусні захворювання найнебезпечніші у початковій стадії. Попередити їхнє поширення можна лише обмеживши контакт із хворим – тому навіть т.в.о. Міністра Уляна Супрун, яка цю реформу лобіює, рекомендує хворим на грип залишатися вдома. Як виконати ці рекомендації, коли лікарі не приїжджають?
Залишається вибір: або “лікування” вдома без реального обстеження і коректного діагнозу і визначеної схеми, або поїздка до лікаря і поширення хвороби.
“Телефонне” лікування небезпечне
Авжеж, МОЗ не забороняв сімейним лікарям виїжджати до пацієнтів додому. Так само, як і не дозволяв проводити консультації, встановлювати діагноз і призначати лікування дистанційно телефоном. Навпаки, у наказі МОЗа №504, яким визначений порядок надання первинної медичної допомоги, чітко визначено: “ПМД надається безпосередньо лікарем з надання ПМД”; “ПМД надається під час особистого прийому пацієнта за місцем надання ПМД”; “Лікар з надання ПМД може прийняти рішення про надання окремих послуг ПМД за місцем проживання (перебування) пацієнта”. У тому ж документі говориться й про те, що “надання послуг з ПМД ґрунтується на принципах: доступності, що передбачає мінімальну втрату часу для її отримання; безпечності, що полягає у наданні послуг з ПМД у спосіб, що мінімізує ризики завдання шкоди пацієнтові, у тому числі тієї, якій можна запобігти, а також зменшує можливість медичних помилок”. Цьому принципу зовсім не відповідає “лікування” в телефонному режимі.
Сімейні лікарі виконувати ці вимоги фізично не можуть через “медреформу” влади. Зміни у фінансово-правовому механізмі їхньої роботи і різке підвищення навантаження на кожного лікаря призводять до того, що або лікарі, або керівники медзакладів змушують/стимулюють медиків до максимального скорочення часу на обслуговування одного пацієнта.
“Медреформа” призвела до того, що вони змушені думати про те, як отримати гроші від НСЗУ та як вдасться “обслугувати” 2-3 тисячі пацієнтів! І це навантаження набагато вище, аніж було до реформи – про це ми вже писали. Згідно із дослідженням, яке замовляло МОЗ у компанії Делойд, у 2017 році навантаження на лікаря було тільки 1351 пацієнт. Що вже казати, якщо порівняти й інші країни!
Звідси і нові “норми” – на обстеження в амбулаторному режимі одного пацієнта за смішні 15 хвилин, хоча ще в минулому році на одного пацієнта сімейний лікар витрачав 1 годину 35 хвилин, з яких 40 хвилин в амбулаторії. Лікарі просто не встигають виїжджати на виклики до пацієнтів, хоча минулоріч мінімум 22% пацієнтів отримували первинну меддопомогу вдома. Вони йдуть на ризик – встановити діагноз і лікування у телефонному режимі.
Через нововведення МОЗу, потік пацієнтів дедалі зростає, а лікарів на первинному рівні хронічно не вистачає.
Читайте: Українці бояться йти до лікаря, бо не мають грошей на лікування
Лікар для пацієнта став “єдиним вікном” для отримання меддопомоги
Прибічники політики чинної команди МОЗу відзначать, що дефіцит був, є і буде. А за останній рік їх менше не стало. То ж звідки взялось додаткове навантаження?
У нас дійсно не вистачає лікарів, і вирішити цю проблему протягом одного-двох років неможливо. Нам потрібно 26-28 тис лікарів загальної практики, нині ж дефіцит – 6,5 тис. І ще додайте 43% працюючих лікарів пенсійного і передпенсійного віку.
Раніше лікарів загальної практики дійсно більш-менш вистачало – тоді значення і функції у них були інші. До “реформи” звичайний районний центр первинної медико-санітарної допомоги обслуговував 20-25% всіх звернень жителів району, а 65-70% - напряму зверталися до районної лікарні. У великих містах люди вже давно знайшли собі спеціалістів, яким довіряють, і зверталися до них напряму, а не через терапевта. Тому на кожного сімейного лікаря середнє навантаження було на європейському рівні – 1300 пацієнтів.
Тепер лікар загальної практики – це “єдине вікно” для пацієнта. Кожен українець має супроводжуватися своїм сімейним лікарем, направлятися на госпіталізацію, лабораторні обстеження і до спеціалістів, отримувати рецепти на ліки і лікарняні листки. А ще – зареєструватися у системі меддопомоги, виписати електронну карту і отримувати запис в реєстрі пацієнтів можна тільки через свого сімейного лікаря. Тож тепер до нього звернеться в рази більше людей – звідси й збільшився в рази дефіцит.
Окремо відзначу додаткове навантаження через формування і ведення реєстру пацієнтів. Це надвелика паперова бюрократична робота – навіть при заповненні реєстру в електронному вигляді її вистачає. Додає роботи і виписка рецептів за програмою “Доступні ліки” - лікарі акцентують, що багато часу йде на пояснення пацієнтам що з тим рецептом робити.
Такі перші результати “медреформи” від влади. А сьогодні лише половина пацієнтів підписали декларації з вибору лікаря (точніше, медзакладу, про це ми вже писали). Система вже захлинається від потоку пацієнтів! Чого чекати, коли декларації підпишуть 70 чи 80%? Яке тоді реальне навантаження буде на сімейного лікаря і які будуть черги і якість його роботи?
Читайте: Влада не змогла “реформувати” сільську медицину або куди зникли мільярди бюджетних коштів
Навіщо потрібна “подушка безпеки”
Відзначу, проблема не лише на первинці. Первинний, вторинний, третинний й інші – це лише моделі. Насправді рівнів меддопомоги не існує – є єдиний медичний простір. Проблеми в одному його сегменті одразу відображаються на інших.
Раніше я вже писав, що саме екстрена меддопомога приймає на себе навантаження, коли інші рівні працюють неефективно. Влада не створила “подушку безпеки” для реалізації своєї “медреформи”, не підкріпила функціонування екстреної меддопомоги. І останнім часом кількість непрофільних викликів “екстренки” досягає 80%. Приїзд бригади через перевантаженість чекають годинами!
Чому кількість викликів зросла? Це прямий результат “медреформи” на первинці. Отримав ускладнення пацієнт через “телефонне лікування” грипу – стан погіршився – викликав “швидку” – госпіталізували. Відмовився сімейний лікар їхати до дитини чи хворого у віці, у якого висока температура, призначив лікування телефоном, температура не падає, викликають “швидку”. І таких сценаріїв можна десятками перераховувати!
Читайте: З 1 січня трансплантації в Україні зупиняться через МОЗ
“Медреформа” у сьогоднішньому вигляді має бути скасована
Вирішити одразу декілька проблем – якість лікування на первинному рівні і забезпечити увагу пацієнту зможе тільки обов’язкове медичне страхування. Нині всі фінансові витрати через невірний “телефонний діагноз” несе пацієнт або держава. Відповідальності ж не несе ніхто. У страховій же медицині фінансову відповідальність за витрати і ускладнення неякісного лікування має лікар і медзаклад. Точніше – страхова компанія, яка застрахувала професійні ризики лікаря і медзакладу. Рівень їхніх страхових платежів буде тим меншим, чим менше буде страхових випадків. Лікар, який працюватиме неякісно, платитиме такі страхові платежі, що йому легше буде змінити професію.
По-друге – реформу потрібно проводити системно і покроково. Перед реформою “первинки” потрібно було закінчити розпочату ще у 2012 році реформу екстреної меддопомоги.
І насамкінець – кожен крок реформи має бути підготовлений, мати фінансове підґрунтя і достатній час для його реалізації. Розширюючи функції сімейних лікарів потрібно було завчасно підготувати кадровий резерв на випадок їхнього дефіциту. А розвиток системи первинної меддопомоги потрібно було зовсім не за рахунок перерозподілу мізерних ресурсів з інших, не менш важливих компонентів єдиного медичного простору. Це треба було зробити за рахунок нових сформованих джерел фінансування – коштів системи обов’язкового медичного страхування.
Читайте: Безоплатна первинна меддопомога – тільки у фантазіях чиновників МОЗу
Валерий Дубиль, Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
1 січня 2019 г. 15:04
Раздел: Новини
Губернатор Київщини Олександр Терещук привітав з Новим 2019-м роком
Голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Терещук привітав співвітчизників з Новим роком.
Про це KV стало відомо з повідомлення на його сторінці в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Друзі! Щиро вітаю вас із Новим 2019 роком!
Минулий рік залишив помітний відбиток у житті кожного з нас. Він був сповнений плідної праці та звершень.
Спільними зусиллями ми розбудовували Україну - оновлювали та оснащували лікарні, школи, дитячі садочки, будували нові дороги, створювали підприємства. Працювали над тим, щоб кожен громадянин був соціально захищений та відчував підтримку і турботу держави.
Переконаний, що 2018 рік залишиться у наших спогадах, як рік знаменних подій та добрих справ.
Дякую кожному з вас за розуміння та наполегливу працю на благо нашої країни.
Нехай сьогоднішнє свято стане початком нового успішного року, який буде для нас також щедрим на добрі справи та здобутки. Маю надію, що 2019 рік принесе нам мир, злагоду і підкорення нових вершин.
Від усієї душі зичу вам та вашим рідним міцного здоров’я, щастя, успіхів у всіх починаннях, родинного тепла, достатку та благополуччя.
Щасливого Нового року!", - пишуть в повідомленні.
Читайте: Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав співвітчизників з Новим роком і Різдвом Христовим (відео)
Фото: сторінка в Facebook Олександр ТарещукаKиевVласть
29 грудня 2018 г. 15:00
Раздел: Територія розуму
Українці бояться йти до лікаря, бо не мають грошей на лікування
“Реформатори” МОЗу святкують одну за другою перемогу поспіль у впровадженні “медреформи”. У цей же час черги до лікарів зростають, а українці займаються самолікуванням. 17% з тих, хто захворів, не звернулися до лікаря, бо очікували високу вартість лікування. Це – дані дослідження “Індекс здоров’я. Україна”, яке проводили у червні-липні цього року.
Все могло б бути інакше, якби Міністерство, що відповідає за здоров’я і життя мільйонів, очолювали професіонали. Бо чинна команда МОЗу не може навіть при виділеному бюджеті використати шанс і впровадити зміни у медичній царині.
9 млрд грн могли піти на лікування українців
Скажу фактами. За 11 місяців МОЗ своєчасно не використав майже 9 млрд грн із виділених йому коштів платників податків. Це – майже третина від усього фінансування галузі. Значить, за грудень МОЗ мав витратити і заплановане поточне фінансування, і ці мільярди.
Уявіть, це 9 млрд грн, на які впродовж року своєчасно не придбали ліки, не оплатили лікування, не дали заробітні плати медикам, не придбали нове обладнання.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А тепер без тендерів МОЗ екстрено “під ялинку” “зливає” сотні мільйонів бюджетних коштів за незрозумілими напрямками та непрозорими процедурами – це вже аналізували наші експерти.
Із запланованих 8 млрд грн, за 5 місяців “реформи”, на первинну ланку медицини (сімейні лікарі) МОЗ витратив тільки 2,5 млрд грн. Чому черги у лікарнях? Бо або комп’ютер один на декілька кабінетів, без якого не можна укласти угоду з медзакладом, або дві черги – за записом і “жива”. Про те, що лікарів ніхто не навчав працювати з комп’ютером (на первинці лікарів пенсійного віку у нас 33%, з яких 5% віком більше 70 років, та ще 10% - передпенсійного віку) – можу й не нагадувати: люди самі бачать.
Щоб зробити повноцінний первинний огляд одного пацієнта, наприклад, пенсійного віку (пенсіонери у нас, на жаль, найчастіші візитери лікарів), підписати з ним декларацію, потрібно мінімум півгодини. Це ще якщо лікар чи медсестра не будуть пояснювати, де дивитись смс з підтвердженням. У МОЗі ж сидять люди, яким це невідомо, тому вони і штампують то збільшення нормативу для сімейних лікарів, то розповідають про платні огляди вузькоспеціалізованими лікарями, якщо немає направлення від сімейного лікаря.
МОЗ не освоїв кошти, і тому українці вимушені оплачувати лікування з власних кишень
МОЗ не зробив нічого для того, щоб медицина стала дійсно доступною. Робота команди “реформаторів” призвела тільки до скорочення фінансування лікарень – бо гроші кинули на первинний рівень, “забувши” про решту.
Тому лікарні у нас вимушені виживати. “Дірки” у їхніх бюджетах частково закривають пацієнти з власної кишені.
9 із 10 громадян мали заплатити за власне лікування з кишені, і це аж ніяк не покращувало умови їхнього перебування у стаціонарі. У середньому – 5 тисяч гривень. У минулому році – вдвічі менше. Це – дані того ж дослідження, про яке я згадував на початку. І результат концентрації грошей на первинному рівні.
Добре, якби у людей ще було чим платити. А тут виходить так: держава не може забезпечити безкоштовною медициною (бо чиновники займаються бозна-чим), а пацієнти вимушені позичати гроші, щоб оплатити собі лікування. Уявіть, згідно із тим же дослідженням, у цьому році витрати з кишені на госпіталізацію у окремих верств населення становили 110% доходів домогосподарств! Як тут не боятися звернутися до лікаря, коли не маєш таких коштів! У минулому році хоча й ненабагато ситуація відрізнялась, та за лікування люди платили в середньому половину місячного доходу своєї родини.
Найпроблематичніше у стаціонарі – забезпеченість ліками. Більша частина українців оцінюють її як погану. Ви вразитесь, якщо дізнаєтесь, що і на ліки кошти держава виділила. Тільки МОЗ їх не змогло використати.
Міністерство не оплатило міжнародним організаціям закупівлю ліків на майже 4 млрд грн (із виділених йому 6 млрд цьогоріч) – немає в Україні безкоштовних ліків. Гроші наче у держави є, а скористатися ними люди не можуть – бо МОЗ не розуміє, що треба для цього зробити. Тому українці дістають гаманці і йдуть до аптеки.
Страх візиту до лікаря через брак коштів поборе страхова медицина
Своїми діями МОЗ підриває довіру до всієї царини: за іншим дослідженням – вже групи Рейтинг – 82% українців невдоволені станом справ у медицині!
Може, у МОЗу не треба вимагати налагоджувати роботу системи, бо завдання перед його командою стоїть інше? Цифри ж показують, на що насправді спрямована його діяльність.
Переконаний, що професійна команда, яка скоро прийде до влади, ситуацію нарешті змінить. Ми зможемо зняти питання критичних витрат домогосподарств. І допоможе нам у цьому тільки обов’язкове медичне страхування. Відповідні законопроекти вже подані мною разом з іншими депутатами і будуть проголосовані одразу після зміни чинної влади.
Схема проста і відкрита для кожного. Нині ми маємо бюджетну модель фінансування української медицини і дефіцитний на неї бюджет. Так, 40% за меддопомогу оплачується з держбюджету, 60% складають прямі платежі домогосподарств. І тому коли діло доходить до, наприклад, операції, родина просто не здатна потягнути її оплату. Коли ми проголосуємо необхідні законопроекти, ці платежі знизяться і не будуть перевищувати 15%.
Ще 25% складуть кошти державного бюджету та кошти фондів соціального страхування, 10% - кошти місцевих бюджетів, 50% - кошти загальнообов'язкового медичного страхування, коли за працюючого страховий внесок оплатить роботодавець, за непрацюючого – держава. Пацієнт буде захищений і не думатиме, у кого позичити гроші і чим потім віддавати. Найголовніше – він вже не побоїться звернутися до лікаря.
Читайте: Влада не змогла “реформувати” сільську медицину або куди зникли мільярди бюджетних коштів
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій