Київ – столиця. Київ концентрує Україну в усьому. Тому питання стратегії соціально-економічної стабілізації і розвитку Києва стоїть особливо гостро. І саме з такими програмами повинні йти особистості і партії приходити до управління столицею України. Бо проблема управління Києвом вже критична і відчутна: у міста немає керівництва, а, головне, взагалі ні у кого немає стратегії успішності міста, столиця все більше відстає у розвитку – і абсолютно, і відносно... Київ “тупо” віддано на (напів)кримінальний та лихварський аутсорсинг: від доріг – до зупинок, від комунальних підприємств – до водія трамваю. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Головна необхідність для розвитку міста – достатні доходи. І не менш головна – ефективність витрат. Бюджет визначає життя міста. На бюджет у різних міст різні погляди і різна його реалізація. Наведу видатки деяких бюджетів міст за 2019 рік (наближені дані). Міста України Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Київ 62,23 2,951 21087,8 Черкаси 3,566 0,279 12781,4 Львів 8,092 0,721 11223,3 Золотоноша 0,299 0,028 10751,5 Харків 13,8 1,419 9725,2 Деякі столиці колишніх республік СРСР Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Москва 1011,69 12,63 80102,1 Рига 27,92 0,632 44176,8 Баку 90,288 2,236 40379,2 Вильнюс 17,518 0,544 32201,3 Мінськ 58,14 1,992 29186,7 Нур Султан 28,19 1,022 27582,9 Тбілісі 7,828 1,158 6759,9 Деякі столиці  Європи Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Берлін 936,23 3,421 273671,4 Париж 271,2 2,21 122714,9 Лондон 494,4 7,83 63141,8 Варшава 101,331 1,708 59327,3 Мадрид 141,600 3,270 43302,8 Причин для різниці між доходами та видатками в різних містах/столицях дуже багато: починаючи від індустріалізації міста і рівня доходів громадян – до рівня розвиненості самоврядування та взятих столицею на себе соціально-економічних функцій, закінчуючи неефективним та безгосподарним управлінням бюджетом та комунальною власністю містян. Харків і Львів відверто гірше забезпечені бюджетом, ніж Київ. При цьому така “гіршість” в два рази не відчувається, як то кажуть в народі, “крадуть, мабуть, менше”. Київ в бюджетному плані гірше за Мінськ, Варшаву та Москву, а з Берліном і порівнювати важко. Якщо Варшава і Берлін – європейські міста з відповідним рівнем оплати праці, рівень якої є визначальним у розмірі бюджету, то Мінськ співставний з Києвом, а, навіть, мав би бути десь між Києвом та Харковом. Якщо взяти до уваги рівень інфраструктурного розвитку столиць сусідніх країн, то і тут Київ не те що у відставанні, а у повному застої – це відчувають кияни кожного дня, їдучи на роботи чи в метро чи автобусі чи у власному авто. В Києві зникає промислове виробництво – і замість підприємств виникають житлові забудови. Заміна промисловості на житло – це теж причина слабкого бюджету в порівнянні з іншими містами, де промисловість збереглася і розвивається. Це пояснює дуже малу частку (10%)  надходжень до бюджету, сформованих оподаткуванням прибутку підприємств. Порушено в київському бюджеті і ефективність розподілу видатків за бюджетними програмами. Так, видатки на реалізацію національної програми інформатизації в 2019 році стали бюджету киян майже 0,9 млрд гривень. За ці гроші могли б добре оплачувати працю 5000 лікарів цілий рік чи відремонтувати, матеріально забезпечити не одну лікарню, і почати можна було б з Олександрівської лікарні. Нераціональним виглядає і бажання вирішити запущеність в інфраструктурі транспортній галузі за рахунок бюджетних програм, “зливаючи гроші” на своїх підрядників. Оптимально оцінюючи, Київ гірший за інших. І, як наслідок, Київ стає не комфортним. Київ відданий на зовнішнє управління – в аутсорсинг. Де кожен аутсорсер є окремою історією пограбування Києва. Аутсорсинг, який представляє приватний власник, довів свою неефективність: не може приватний власник вчасно і ефективно побудувати шляхопровід або нові станції метро. А вже певним брехунам з Київської міськдержадміністрації (КМДА), які обіцяли все до “нового року”, з Нового року можуть на роботу не виходити – в КМДА потрібна ефективна  прискорена ротація кадрів. Інакше все коштує напрочуд дорого для киян. Майно киян не потрібно роздавати, комунальна власність, в тому числі, комунальні монополії – це джерело не тільки збільшення доходів бюджету, а і основа розвитку міста. Вагому частку (до 20%) доходів бюджетів міст в тій же Польщі становлять власні доходи, сформовані від комунальної власності та участі комунальної власності у виробничій діяльності. Бо в Польщі  очільник міста не говорить, що держава неефективний власник. І Варшава не єдине місто, де до комунальної власності, власності містян відносяться відповідально – самостійно і ефективно керують нею, примножують і розвивають. Це – наслідок розуміння, що тільки в такий спосіб організація самоврядування буде давати результати та зробить можливим досягнення стратегічних цілей в розвитку міста. Відсталий Київ не може формувати співставні доходи міського бюджету. Соціально-економічний механізм Києва порушено та розбалансовано, що призводить до негативних наслідків. Відсутність професійного стратегічного управління містом, його життєдіяльністю  проявляється і усьому. Наприклад, за останні шість років в Мінську побудовано 14 станцій метро, які з’єднується 17 кілометрами колій. В Москві побудована 41 станція метро, які з’єднуються 71 кілометром колій. В Києві – жодної станції. За останні шість років в Києві не побудовано жодної транспортної “розв’язки”, не говорячи вже про сучасні підземні переходи замість лежачих поліцейських та “острівців” безпеки. В Києві відсутній розвинений громадський транспорт, чому доказ -  черги в метро за “одним жетоном в одні руки”. За шість років нічого не вирішено з паркувальним простором, окрім карманів для паркування на вул. Богдана Хмельницького. Управлінці Києва не спромоглися зробити зупинки і віддали їх на аутсорсинг для торгівлі цигарками. Хоча є спеціалізовані комунальні підприємства з торгівлі, і вони могли б розвинути економічну монополію зупинок – в інтересах громади Києва. Читайте: Табачный квест: “слуга народа” Холодов обещает засудить всех, кто связывает его с продажей сигарет За останні два роки повністю скорумпована під “Прайм” зовнішня реклама в Києві. Кияни мали б бути власниками цієї монополії, а зараз недоотримують сотні мільйонів гривень. Сотні мільйонів гривень недоотримує і паркувальний простір Києва. Цей простір не тільки не управляється, але й віддається в аутсорсинг – і вже нові не комунальні паркувальники  на віджатій у киян парковці виставляють трикратну ціну, беручи “налом”, проти чого так “успішно” боровся Віталій Кличко. Цю економічну монополію теж необхідно повертати, припиняючи передачу паркувального простору в приватні корумповані руки і не боятися “живих” грошей в бюджет киян. Таких сотен мільйонів втрат можна перераховувати ще багато. Як і багато “розбазарених” грошей, втрат і втрачених можливостей. Безумовною загальною причиною застою Києва є відсутність “царя в голові” – неспроможність і небажання управлінців Києва вибудовувати ефективні стратегії і реалізовувати їх. Повернути “царя” можливо через комунальну стратегію – стратегію для киян і Києва. Києву потрібна комуналізація – консолідація власності киян. Києву необхідна Нова комунальна стратегія. Нова комунальна стратегія Києва виходить з логіки вирішення накопичених проблем, існуючих викликів та викликів майбутніх. Головною проблемою і головним викликом для Києва є втрата цілісності управління і контролю в місті, як агломерації. Перш за все, Нова комунальна стратегія Києва це: нова якість суспільного (комунального) управління: міський голова – ефективний управлінець, а не аутсорсер, як і всі виконавчі органи; зосередження процесів розвитку інфраструктури Києва під контролем і оперативним управлінням громади; зосередження природних та економічних монополій на рівні Києва під контролем і оперативним управлінні громади; реалізація самостійного оперативного управління власністю громади, особливо стратегічних її напрямів,  через комунальні підприємства. Комунальна стратегія Києва повинна сформувати у киян бачення плану позитивних структурних змін в управлінні столицею за рахунок формування потужної комунальної матеріальної бази для прискореного самостійного забезпечення будівництва, утримання та обслуговування міської інфраструктури інших об’єктів комунальної власності в інтересах громади. Ті, хто хочуть замінити діючого голову і його команду, повинні ставити за мету не заміну в кріслі, а заміну в управлінні, вірніше його відновлення і розвиток. Діючому міському голові необхідно терміново змінити і тактику і стратегію не тільки управління Києвом, а і почати виправляти помилки. Будь-якій особі, яка вирішить боротися за право отримати довіру громади, буде необхідно сформувати та подати на розгляд громаді бачення щодо самостійного оптимально ефективного управління головним об’єднуючим фактором громади – її майном, коштами, природними та економічними монополіями в інтересах киян. Це, в першу чергу, комуналізація Києва, його об’єднання в управлінні і життєдіяльності. За рахунок нової комунальної стратегії не тільки можливе, а і необхідне вирішення існуючих проблем, в тому числі інфраструктурних, більшість з яких може бути переведена з соціальної категорії в економічну. Києву необхідна свобода – звільнення від некомпетентного управління аутсорсерів. Читайте: Нова комунальна стратегія Києва Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Сегодня, 22 октября 2019 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Иванковском, Кагарлыкском, Киево-Святошинском, Макаровском, Обуховском, Рокитнянском, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Яготинском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии – ниже в таблице. Районний підрозділ Населений пункт Вулиця Роботи Час пров. робіт Білоцерківський м. Біла Церква Торгова площа Капітальний ремонт з 8 по 19 год Білоцерківський м. Біла Церква вул. Селянська, Таращанська, професора Голуба, пров. Селянський, Капітальний ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с. Трушки вул. 40-р Перемоги розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський с. Макіївка вул. Київська розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський с. Озерне вул. Паркова р-н лікарні розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський м. Біла Церква Леваневського 18,20,22 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с. Озерне вул. Леніна 27 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Богуславський с.Медвин вул.Хрещатик,Зосимівка,Богуславська,Київська,Кірова,Глинська,Набережна,Червінська,Дученці,Зарічок Капітальний ремонт з 8 по 17 год Богуславський с.Синиця Садова Нове підключення з 8 по 17 год Богуславський с.Бородані Руданського Госп двір Капітальний ремонт з 8 по 17 год Бориспільський Гора,В.Олександрівка В.Олександрівка:вул.Котляревського,Б.Хмельницького,Червоноармійська,Миру,Матросова,Ватутіна,Гагаріна. Гора:вул.Верни,Жовтнева,Франка,Мічуріна,пров.Кооперативний,пров.Ошитківський,Бориспільська,Пушкіна,Гоголя,Л.Українки чистка траси з 8 по 17 год Броварський м. Бровари Гагаріна,10,12,6,6а,10а,12а КАП. РЕМОНТ НА ТП з 8 по 17 год Броварський с. Світильня Набережна, Зарічна, Макаренка, Київська, Щорса, Обіуха, Шматка КАП. РЕМОНТ НА ТП з 8 по 17 год Броварський с. Світильня с. Світильня, Михайлівка, Гребельки, Захарівка, Тарасівка КАП.РЕМОНТ ПОВІТРНОЇ ЛІНІЇ(ПЛ) з 8 по 20 год Броварський с. Требухів Першотравнева, К. Маркса, пр. Шевченка ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Броварський м. Бровари Будівельників,Миру, Калнишевського,Воробйова,Максимовича, Авіаційна, Космонавтів,Зелена КАП. РЕМОНТ НА ТП з 8 по 17 год Васильківський с.Митниця вул.Гагаріна,1-го Травня Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський м.Васильків,с.Піски вул.Артема,Куйбишева,Радянська,Тракторна,пр.Робітничий,Дніпрельстан,пр.Польовий,Кафе,Магазин Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський с.Пшеничне вул ,Польова,Пролетарська Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський с.Березанщина вул.Науки Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський с.Барахти вул.Волошкова Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський смт.Калинівка вул.Центральна,Садова,Жовтнева,пр.Садовий. Капітальний ремонт з 8 по 17 год Вишгородський Н.Петрівці частково Нові приєднання з 8.30 по 19 год Вишгородський Сувид частково Нові приєднання з 8.30 по 19 год Вишгородський Ясногородка,Сухолуччя, Толукунь весь населений пункт Розчистка траси з 8.30 по 19 год Володарський с. Логвин Армійська чистка траси з 8 по 17 год Володарський с. Завадівка Шкільна чистка траси з 8 по 17 год Згурівський с. М. Березанка вул. Шевченка, пров. Шевченка Капітальний ремонт з 9 по 17 год Іванківський Фрузинівка, Оране, Хочева Весь населений пункт Чистка траси з 8 по 17 год Ірпінський смт Гостомель Пушкіна. Лісова. Миру Чистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький с.Черняхів вул.Шевченка ТО Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький с.Бурти вул.Берегова,Гірська,млин, ТО Заміна штир.ізол з 8 по 17 год Кагарлицький с.Очеретяне все село ТО Заміна штир.ізол з 8 по 17 год Кагарлицький с.Стрітівка вул.Колгоспна,Нагірна,Садова,Б.Хмельницького,Кошового,Нова,Польова,Підгірна ТО Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький с.Зікрачі вул.Б.Хмельницького,Франка,Незалежності,Лісова,С/Р, БВФ ГАРАНТ ТО Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький с. Гребені с. Юшки вул. Леніна Підключення Нового ТП з 8 по 17 год К.-Святошинський Дмитрівка Нова, Молодіжна, Польова, 40 р. Перемоги Кап. ремонт ПЛ (чистка траси, заміна ізоляторів) з 9 по 17 год Макарівський Андріївка (частково) Липівка (частково) Весь населений пункт Технічне обслуговування з 8 по 19 год Обухівський с.Жуківці Овдієнка, Дружби, Когута, Гагаріна, Зарічна,Білика, школа, дит.садок, кочегарка, контора,магазини, Горького Чистка траси з 8 по 17 год Обухівський с.Дмитровичі Польова ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Обухівський м.Українка стара Українка КАП.РЕМОНТ ТП з 8 по 17 год Рокитнянський Калинівка Молодіжна, Польова Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський с Каленна вулВесняна вул Гагаріна Технічне обслуговування з 8 по 17 год Ставищанський с.Гейсиха вул.Федоренка Чистка траси з 8 по 17 год Ставищанський с. Стрижавка С.Рада,ДНЗ,вул.Шкільна,Київська,Квітнева,Лісова,Садова, Ярова, провул.Вишневий Чистка траси з 8 по 17 год Таращанський м. Тараща Свободи,І.Франка,Мазепи,Перемоги,Миру,Сікевича,Довгалевського Заміна грозорозрядників з 8 по 17 год Таращанський м. Тараща Молодіжна,Пилипченка,Таращанського полку,Полуботка,Сірка Заміна грозорозрядників з 8 по 17 год Таращанський с.Лука Шевченка,Степова читска траси з 8 по 17 год Таращанський с. Косяківка вул. Польова, Перемоги Ремонт ТП з 8 по 17 год Таращанський с .Северинівка, Красюки вул. Шкільна, c. Красюки повністю читска траси з 8 по 17 год Тетіївський с. Кашперівка вул Богдана Хмельницького, Франка Технічне обслуговування з 8 по 17 год Тетіївський с. Софіполь вул Жовтнева, Шевченка,Петровського Капітальний ремонт з 8 по 17 год Тетіївський с. Високе вул Садова, Бевзюка Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Дідівщина Щорса; Чкалова Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Кожанка Комарова; Комісарова, Зубарська (Кірова), пр. Зарічний (Кірова), Шкільна. Господарство. Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Фастів Миру (Куйбишева); Косовського (Унрука); Кооперативна, Кутузова; Цьопича (Комсомольська); Молодіжна; Л.Чайкіной. Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Борова Миру; Гагаріна; Вокзальна; Вишнева Заміна опори з 8 по 17 год Фастівський Велика Снітинка Комсомольська,Гайдара Капітальний ремонт з 8 по 17 год Яготинський с.ЛОЗОВИЙ ЯР 13 ЛОЗОВИЙ ЯР Технічне обслуговування з 9 по 16 год Яготинський м.Яготин 31 АСФАЛЬТНИЙ ЗАВОД Технічне обслуговування з 9 по 16 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения KV будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" – стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО. По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy. 25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено 24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 21 октября 2019 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.com КиевVласть

Міністру охорони здоров’я України пані Зоряні Скалецькій Голові  Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування пану Михайлу Радуцькому ВІДКРИТИЙ ЛИСТ Шановні панове! Реформа вторинного і третинного рівня  закладів охорони здоров’я, яка має відбутися у наступному році, викликає значну стурбованість у зв’язку з її незадовільною підготовкою. Розуміючи, що ви добре розумієтесь у даному питанні і вами особисто робиться багато кроків для вирішення нагальних проблем, все ж таки хотілося б звернути вашу увагу на одну з принципових складових цієї реформи. Мова йде про створення при ЗОЗ вторинного і третинного рівня Спостережних рад, що визначено статтею 24 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Цей орган має дуже велике значення для контролю над ЗОЗ як у частині захисту інтересів пацієнтів, так і у частині ведення ЗОЗ господарської діяльності. Багато у чому цей орган аналогічний спостережним радам в акціонерних товариствах з тієї лише різницею, що останні представляють інтереси акціонерів, а Спостережні ради у ЗОЗ – інтереси власників ЗОЗ, тобто держави та територіальних громад. У статті 24 відповідного закону добре прописані функції Спостережних рад. При цьому хотілося би окремо відмітити, що більша частина цієї статті була виписано мною після мозкового штурму, що модерувала тодішній головний експерт з медицини Реанімаційного пакету реформ, а нині міністр МОЗ, Зоряна Скалецька. У той же час при прийнятті закону були внесені деякі корективи, які дозволяють говорити про спробу створити замість механізму контролю громади за діяльністю ЗОЗ – бюрократично-лобістський орган. Саме ці зміни надалі дозволили Кабінету міністрів у Постанові №1077 від 27.12.2017 значно звузити можливість бути обраними до Спостережних рад представників громадськості, додавши штучні вимоги до кандидатів у члени Спостережних рад. 10.10.2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов групи фізичних осіб, в числі яких був я, до Кабінету Міністрів України, видаливши з указаної Постанови пункт 6, до якого було найбільше питань. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У той же час хотілося б повністю зняти ризики створення замість системи громадського контролю над ЗОЗ бюрократично-лобістських  органів. Тому пропоную: 1. Міністерству чи профільному комітету ВРУ ініціювати зміни до статті   24 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, прибравши у абзаці 4 цієї статті всі слова після слів “представники громадськості”. 2. МОЗ ініціювати перед Кабінетом міністрів України відміну Постанови №1077 від 27.12.2017. 3. МОЗ після внесення змін у закон і відміни Постанови ініціювати широке обговорення механізмів створення Спостережних рад при ЗОЗ, на основі якого підготувати проект нової Постанови Кабінету Міністрів України. Такий механізм дозволить зняти будь-які питання щодо якості майбутніх Спостережних рад і забезпечить реальний громадський контроль над ЗОЗ вторинного і третинного рівня. З повагою, Анатолій Велімовський, Голова Громадської наглядової ради Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомогиКиевVласть

Запитання перше. Медична реформа від Супрун. Весною 2016 року, ще до вашого призначення в.о. міністра МОЗ я вивчав проекти змін до законів, щодо медичної реформи. Їх було три, два з них – досить пристойні і їх авторами були різні депутати профільного комітету ВР. Ці проекти дуже довго товклися в комітеті, але в зал не виносилися виходячи з відсутності політичної волі для їх прийняття. Можу сказати, що в них було практично все, що нині асоціюється з “медичною реформою”. І автономізація закладів охорони здоров’я, і “гроші за пацієнтом”. Можу сказати, що необхідність внесення подібних змін у законодавство розуміли практично всі члени комітету, фахівці і лікарі. Повторюю, питання було лише у відсутності політичної волі для її реалізації. Після Вашого призначення в.о. міністра Кабінет Міністрів вніс в профільний комітет ще один варіант закону, який відрізнявся від попередніх лише одним, але принциповим пунктом. Це створення Національної служби здоров’я України, яка, згідно з цим проектом бере на себе реалізацію державної політики у сфері державних гарантій медичного обслуговування населення, а де-факто – одноосібно розпоряджається колосальними коштами платників податків. У 2020 році мова буде йти про мільярди доларів США. Практично всі фахівці в один голос заявили, що створення подібного монстра несе в собі величезні корупційні ризики, а багато хто вважав, що за ідеєю створення подібної структури стоїть Сергій Березенко, депутат профільного комітету того скликання і одна з осіб, найбільш наближена до тодішнього президента. Мабуть тому, незважаючи на категоричне неприйняття більшістю членів комітету і фахівців саме цього проекту, він все ж таки був винесений у залу ВР і пройшов. Виходячи з цього формулюю перше питання: чи правильно я розумію, що “медична реформа саме від Супрун” – є створення Національної служби здоров’я України? Запитання друге. НСЗУ. Те, що нині створюється у рамках “медичної реформи від Супрун”, це далеко не велосипед. Вперше механізм державних фінансових гарантій у сфері охорони здоров’я був розроблений… Отто фон Бісмарком. Так-так, тим самим міністром-президентом Пруссії, а потім – рейхсканцлером Германської імперії. На той час це було революційним. Держава вперше гарантувала лікарям оплату за лікування будь-якого громадянина її країни. Згодом ця система була введена у Великій Британії, де працює і донині. Але є декілька але… Німеччина вже багато років назад відмовилась від бісмарковської системи прямого державного гарантування і перейшла на іншу модель – держава гарантує перелік безоплатної медичної допомоги, але делегує це право страховим компаніям. Щодо системи охорони здоров’я у Великій Британії, то… Повторюю слова одного з знавців різних систем охорони здоров’я у світі (вибачте, не можу зараз згадати його прізвище): “Громадяни всіх без винятку країн світу вважають, що їх система охорони здоров’я є поганою”. Так ось. Громадяни Великої Британії вважають, що їх система охорони здоров’я є дуже поганою. Це емоції. А ось – факт. У Великій Британії менше половини пацієнтів доживають до запланованої бюджетної операції. І це при англійських можливостях, щодо бюджетного фінансування. Фактично, альтернатива проста. Якщо тобі потрібна операція – шукай гроші на платну, або розраховуй на те, що залишишся живим, поки підійде твоя черга. Тепер можу сформувати друге питання: чому при абсолютно різних механізмах організації роботи системи охорони здоров’я в Україні було реалізовано чи не найгіршу? Чи не для того, щоб створити НСЗУ, на який можна витягнути десятки мільярдів бюджетних коштів під крики про “медичну реформу”? Запитання третє. В.о. міністра МОЗ і страхова медицина. Зрозуміло, що створення НСЗУ ніяким чином не допомагає розвитку страхової медицини. Але читати від державного службовця вашого рівня, що розвиток страхової медицини веде до “олігархізації медичної сфери” – вибачте, це якийсь сюр. Абсолютна більшість розвинутих країн світу в той чи інший спосіб розвивають саме страхову медицину. Скандальний проект Обами, де теж були державні гарантії, і який був відмінений Трампом, працював саме через страхові компанії. І відмінили його не тому, що він був поганий, а тому, що більшість американців вирішили, що їх лікування – їх власна справа. Хочеш лікуватися – сам купуй страховку чи плати кешем, але платники податків не повинні платити за тих, кому страховка не по карману. Чому ж все-таки страхові компанії? Причина банальна – гроші. Пацієнту, за якого платить держава чи НСЗУ, абсолютно все одно скільки буде коштувати його лікування. Клініка зацікавлена отримати від нього як найбільше. НСЗУ – далеко, вона просто не в змозі проконтролювати кожний випадок медичного втручання. Що отримуємо? Фактичну безконтрольність з боку деяких “бізнесменів” від медицини. Я про те, що в рахунку, який буде виставлятися на державу (в даному випадку НСЗУ), буде море дописок. Не дивлячись ні на які протоколи, які нині розробляються, точніше, перекладаються з англійської НСЗУ. А як такий варіант, як дописки пацієнтів – “мертві душі”? Чи може якась клініка дописати з десяток чи декілька сотень на рік пацієнтів, яким було діагностовано, наприклад, запалення легенів і яких ця клініка ніби вилікувала? Відповідь очевидна – дуже легко, не дивлячись на систему контролю від НСЗУ. Тому розумні держави використовують страхові компанії, говорячи їм: шановні страховики, боріться за пацієнтів, отримуйте за кожен договір з ними кошти з бюджету але гарантуйте, що лікування кожного з них буде оптимальним. А якщо лікарі щось зробили не так – звертайтеся до суду і відбивайте свої збитки. Це – сенс страхової медицини. Це те, заради чого практично всі країни, де є державні гарантії охорони здоров’я, передовіряють це право приватним страховим компаніям. Тепер можна сформулювати третє питання до пані Супрун. В Україні сотні страхових компаній, які працюють за вітчизняним законодавством і платять податки в державний бюджет. Невже пані Супрун дійсно вважає, що конкуренція між страховими компаніями за пацієнтів призведе до “олігархізації медичної галузі?” Не думаю. Пані Уляна при моїй зустрічі з нею справила враження дуже розумної і, головне, цілком адекватної людини. Тоді може питання в якійсь особистій зацікавленості пані Уляни в розвитку єдиного медичного страховика – державного? Запитання четверте. Коли стане зрозумілим, скільки буде коштувати операція по видаленню апендициту? З самого початку медичної реформи, а це 2017 рік, я задаю це питання і у блогах, і у своєму ФБ, і при приватних бесідах. І знаєте, що головне. Ще ні разу не отримав відповідь на нього. А вона (відповідь) важливіше, ніж сотні переможних фанфар про хід реформи. І зрозуміло, що апендицит – це образ. Питання ширше: скільки будуть коштувати ті чи інші медичні процедури. Ми добре знаємо, що нині в країні операція по видаленню апендициту коштує 300-400 доларів США в карман лікаря. Як і розуміємо, що ці кошти – гарантія того, що лікар не плюне на заробітну платню в 10 тисяч гривень і не поїде кудись за кордон. До речі з наступного року наших лікарів почне приймати Німеччина. А там зарплатня хірурга – 10 тисяч євро на місяць. Це не аби якого геніального. З початку медичної реформи, за два роки, МОЗ і НСЗУ тільки добралися до того, щоби перекласти на українську мову англійські протоколи дій, які застосовуються до пацієнта при тих чи інших симптомах. І це при тому, що з наступного року вступає у дію повна автономізація закладів охорони здоров’я другого рівня (лікарень) і за обслуговування кожного з пацієнтів вони мають отримати кошти. Якщо два роки пішло на те, щоб почати робити переклад, то скільки піде, щоб обрахувати бюджетні можливості, виходячи з середньої статистики тих чи інших захворювань? З початку цього року завдяки подібній же “швидкій” роботі МОЗ в країні була заблокована будь-яка трансплантація. І це при тому, що була прийнята відповідна законодавча база, а МОЗ відрапортував про ще одне “досягнення”. Але з підзаконними актами якось не вийшло. Як не вийшло з базою даних пацієнтів, які потребують трансплантації, і донорів. Пів року – це досить великий термін і, можливо, МОЗ і НСЗУ встигнуть все прорахувати, але я в це відверто не вірю. Підходжу до формування питання чотири до пані Супрун. А скажіть будь ласка, пані Уляно, чим ще займається МОЗ, крім масованого PR свого очільника? Запитання чотири з половиною. Операція по видаленню апендициту коштує кешем, умовно 10 тисяч гривень. Ми розуміємо, що це чиста зарплатня. Без податків, води і світла, в значній частині без амортизації обладнання, тощо. На заході подібна операція коштує умовно, але близько, в 10 разів більше. Питання до пані Супрун. Чи зможе державний бюджет витягнути, наприклад, 25 тисяч гривень і заплатити клініці за операцію по видаленню апендициту, щоб в цю суму увійшли всі видатки лікарні та податки на зарплатню, у Пенсійний фонд, інше? Якщо ж ця сума буде в десять разів менша, а це більш ніж можливо, то у нас або залишиться система побутового хабарництва у галузі, або операції будуть робити інтерни. І тоді вже риторичне питання. Зарахую, його за половину. Ми точно говоримо про медичну реформу в країні? Запитання п’ять. А хто смотрящі? У 2016 році я був ініціатором проведення круглого столу і декількох мозкових штурмів щодо зміни законодавства у частині громадського контролю над закладами охорони здоров’я. Розповім, чому це важливо. В існуючому нині механізмі всі без винятку рішення щодо фінансування і витрачання коштів приймає власник ЗОЗ. Точніше, його представник. У випадку з Київською лікарнею швидкої медичної допомоги, головою громадської наглядової ради якої я маю честь бути, департамент охорони здоров’я КМДА. З 2020 року ЗОЗ стають повністю незалежними. І можуть витрачати кошти так, як вважають за потрібне. В приватних клініках питанням контролю опікуються акціонери чи власник. В державних чи комунальних таким представником власника (народу України чи громади міста) має стати спостережна рада ЗОЗ. Тому, повторюсь, ми організували круглий стіл, проаналізували, як працюють подібні органи в інших країнах, а потім, дякую за допомогу Реанімаційному пакету реформ, провели кілька мозкових штурмів. Їх результатом став підготовлений мною проект змін до законодавства щодо створення Спостережних і Опікунських рад. Цей проект з деякими змінами був прийнятий. Не можу сказати, що ці зміни особисто мене сильно порадували, наприклад законотворці чомусь вирішили, що опікунська рада є фактично структурним підрозділом лікарні. Хоча світовий досвід свідчить про інше – гроші збираються на незалежні рахунки, а рішення щодо розподілу коштів опікунів і спонсорів приймається незалежною неприбутковою організацією. Але Бог з ними, не запрацюють опікунські ради – нічого страшного не буде. А от щодо спостережних рад, тут законодавці були більш уважні і допустили лише кілька правок, смішних з точки зору інших законів, але не принципових с точки зору того, що спостережні ради будуть мати дійсно серйозні механізми контролю за діяльністю ЗОЗ. Все нічого, але 27 грудня 2017 року, як це часто буває, під Новий рік, Кабмін видав Постанову про порядок формування Спостережних рад при ЗОЗ. Зрозуміло, що цю постанову готував МОЗ. Чесно кажучи, коли я вчитався в її текст, то багато чого зрозумів у “медичній реформі від Супрун”. Не буду вдаватися у подробиці. Просто наведу декілька прикладів з роботи громадської наглядової КМКЛ ШМД. Мені доводилося стикатися з ситуаціями, коли ми отримували сигнали: “Ми тут домовилися, що ці ліки в вашу лікарню буде поставляти фірма Х”, чи : “Лікарня у минулому році з’їла те обладнання, яке ми їй втюхали, з’їсть і у цьому”. Я не утрирую. Текст дослівний. Звісно, ми витримали кілька невеликих війн, в результаті яких ЛШМД закупає ліки через систему Прозоро, а обладнання в лікарню почали поставляти те, яке просили лікарі, але факт залишається фактом. Медицина – дуже великий бізнес, де гуляє дуже висока корупційна складова і величезні прибутки. Але виходячи з Постанови, яку прийняв Кабмін з подачі МОЗ, саме представники цих хлопців мають не просто можливості, а практично стовідсотково будуть контролювати спостережні ради ВСІХ закладів охорони здоров’я країни. Звісно, ми подали на Кабмін у суд і справа нині розглядається. Але тепер я хочу задати пані Супрун останнє питання, п’яте з половиною. Шановна пані Уляно. Єдине Ваше досягнення на посаді, це по розповідям людей, яким я довіряю, є те, що ви досить жорстко повели себе по відношенню до фармацевтичної мафії. Подробиць не знаю, просто не цікавився. Але якщо це правда, скажіть будь ласка. Однією рукою ви боретесь з корупцією у медицині, а іншою (мабуть іншою?) візуєте постанову Кабінету Міністрів, яка фактично вводить ту ж саму мафію у систему контролю над всіма лікарнями країни. При тому, що мені чітко відомо, Ви в курсі цієї постанови і розумієте всі можливості спостережних рад. Тоді хто Ви, шановна пані в.о. міністра? Читайте: Медичне страхування, страхова медицина чи державне фінансування: що зробить медицину доступною, якісною і безоплатноюКиевVласть

Якість та прогрес медицини – вкрай важливе питання для будь-якої держави, оскільки сприяє забезпеченню нації безпечного життя, здоров’я та розвитку. Без правильного державного регулювання медичного права якість та розвиток медицини є сумнівним. Крім того, медичне право в Україні й так дуже символічне, і першими з глобальних причин цього є відсутність належної лікарської відповідальності, страхової медицини та систематизованого медичного законодавства. Необхідність кодифікації медичного права в Україні безумовна. Зведені правила поведінки лікаря, невідкладної допомоги, диспансеру, страхової медицини, вакцинації, діагностики хвороб, профілактики здоров'я призведе до того, що на лікаря, крім клятви Гіпократа, буде покладена практична відповідальність, що буде покращувати якість надання послуг та сприяти збільшенню тривалості життя. Останній раз невдала реальна спроба кодифікувати медичне право була в 1925 році. Питання якості медицини цілком пов’язане з правом людини на життя, яке має основоположну цінність для людини. Це підтвержує Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. поєднанням статтей 3 та 25. Кожна людина має право на життя та медичний догляд, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї. Оскільки Україна ратифікувала декларацію, це означає, що законодавство України не тільки має йому не суперечити, а й відображувати в своїй юридичній діяльності. Прийняття в 1993 році Закону України про “Основи законодавства України про охорону здоров'я” регламентувало, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Нажаль, ці постулати носять декларативний характер. В Україні ганебна статистика реєстрації медичних судових спорів становить близько 600 кримінальних справ на рік. Ці справи порушені проти медичних працівників у випадках неналежного надання медичної допомоги. В більшості випадків судових рішень (80,9%) вина медичних працівників підтверджується. Щорічно в США подається приблизно 17 000 заяв про неправомірні вчинення медичних дій – це близько 5% усіх позовів про смерть та поранення, поданих по всій країні. Дослідники з лікарні Джона Хопкінса підрахували, що медичні помилки призводять до 250 000 смертей щороку. У Великобританії позови щодо неправомірної медичної діяльності подаються майже в десять разів рідше, ніж в Америці. Є декілька особливостей медичних спорів: По-перше, ні суддя, ні слідчий, ні прокурор, ні адвокати, як правило, не володіють медичними знаннями і не можуть правильно оцінити дії лікарів. По-друге, більшість інформації, що є фактами та доказами у розгяді справи, є лікарською таємницею і можуть навіть не надаватись на запит адвоката, який діє в інтересах пацієнта. Копії лікарських докуметів медики не надають і на запити самих хворих. Отримати інформацію щодо результатів діагностики, встановленого діагнозу, призначених медикаментів і загалом всього процесу лікування є практично неможливим. Так званий лікарський паркан від правоохоронних органів – це ст. 40 про лікарську таємницю ЗУ “Про охорону здоров’я” та ст. 145 про незаконне розголошення лікарської таємниці Кримінального кодексу України, за яким ховаються лікарі та бажаючі. Норми, яких не вистачає в нашому законодавстві, що є необхідні, практичні та корисні для охорони здоров’я – це порядок і процедура розгляду конфліктних ситуацій з пацієнтами, роз’яснення понять від грубої недбалості до безросудності та халатності, міри вини та відповідальності лікарів, незалежну експертизу якості медичної допомоги і послуг, можливість компенсації заподіяної шкоди в досудовому порядку, тарифи такої компенсації, налагодження правового доступу до лікарської таємниці. Приватний фармацевтичний бізнес та бажання наживи сфомували сьогодні слабкий генофонд української нації. Медицина не може буде майданчиком для експериментів та отримання вигоди зацікавлених. Метою має бути здорова людина, а не зомбі, що постійно вживає ліки чи вітаміни. Створення гуманного медичного кодексу України дасть можливість українцям бути здоровою нацією. Читайте: Забуті внутрішні емігранти

Сміх - це унікальний та безкоштовний додаток до традиційних ліків. Про цілющість сміху відомо ще здавна. Першим лікувальними властивостями сміху зацікавився американський невролог Уільям Фрай. Він довів, що від сміху в крові збільшується кількість антитіл, які підвищують опірність організму до хвороб. Гелотологія – наука, яка вивчає вплив сміху на людський організм. Її засновник – американський журналіст та викладач психології Норман Казінс. Він випробував на собі лікувальний вплив сміху. Попри марні спроби лікарів вилікувати Казінса від страшної хвороби – колагенозу (хвороба кісток та сполучних тканин), через декілька років сміхотерапії, він знову зміг рухатися. Терапію сміхом використовують з метою підтримки традиційних методів лікування, оскільки вона сприяє швидшому одужанню. Під впливом сміхотерапії підвищується імунітет,  напружуються м'язи пресу, за ними - м'язи гладкої мускулатури кишківника, покращуючи його роботу та сприяючи виходові шлаків та токсинів. Під час сміху активізується діяльність легень, що збільшує надходження кисню в кров, та покращує виведення мокроти. Сміх зміцнює серце, сприятливо впливає на кровоносні судини, знижує кров'яний тиск та зменшує ризик утворення холестеринових бляшок, покращує стан шкіри, тонізує м'язи обличчя та покращує циркуляцію крові. Сміх сприяє зменшенню головних болей та больових відчуттів в тілі. Терапія сміхом створює відчуття здоров'я через вивільнення ендорфінів і нейропептидів, зменшує стрес, покращує настрій, допомагає бути впевненішим в собі. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Діяльність докторів клоунів У країнах Західної Європи та США "лікарняні клоуни" складова частина оздоровчих програм великих лікарень вже протягом 20 років. У Німеччині створена асоціація лікарів-клоунів. У великих лікарнях Австрії та Нідерландів в штатному розкладі існують ставки лікарняних клоунів. В Чехії функціонує громадська організація "Лікарняний клоун". У Польщі "Доктор Клоун" існує вже понад 10 років. За цей час створено 19 осередків по всій країні. На даний час подібні організації існують в Канаді, Бразилії, Франції, Росії, Казахстані, Ізраїлі та Угорщині. Виявляється, в Україні теж уже близько семи-восьми років діють лікарняні клоуни. Щоправда, небайдужі творчі люди дуже давно, ще з радянських часів приходили до лікарень, аби своїми виступами, сміхом, розвагами підтримати хворих, особливо дітей. Але такого поняття, як “доктор клоун” не існувало. А зараз – є. В Києві першу громадську організацію “Лікарняні клоуни” створила й очолює Марія Гавриловська.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  А з півроку тому “Лікарняні клоуни” з’явилися при Благодійному фонді “Таблеточки”, яий захищає інтереси онкохворих дітей в Україні. Фонд надає адресну, паліативну, психологічну допомогу дітям з усіма видами онкологічних, онкогематологічних і деякими видами гематологічних захворювань і імунодефіцитів. Зустрічаємось з Юлією Ярошевич, яка є координатором групи “Лікарняні клоуни -Таблеточки”.   Юля – не лише є лікарняним клоуном, а і взагалі, активним волонтером. - З чого почалась ваша “сміхотерапія” ? - Рік тому я познайомилася з Тарасом Обоїста, відомим  лікарняним клоуном з Рівного, а він познайомив мене зі своїми колегами з різних міст. І ми почали працювати.  Лікарняні клоуни приходять у відділення, щоб змінити важку атмосферу. Налаштовуються на “хвилю” дітей, підлаштовуються під них. Вони спілкуються і це спілкування йде за “ігровими правилами”. Лікарняні клоуни повинні приходити в точно визначений час і день, для обов’язкового спілкування з дітьми. В ідеалі такі відвідини мають бути хоча б раз на тиждень – це мінімум. - Чим можна допомогти дітям в лікарнях окрім ліків? - Нас часто  запитують, яка підтримка потрібна дітлахам у відділеннях окрім коштів на лікування.  Ми зібрали можливі види допомоги, які будуть корисними для родин на складному шляху боротьби. Обирайте зручний для вас спосіб і долучайтесь! Психологічна допомога. Вона так само важлива, як ліки. Якщо мамі страшно, дитина страждає і не має сил на боротьбу. В Київському обласному онкодиспансері ми запустили психологічну службу для батьків і дітей і наразі триває набір волонтерів-психологів. Лікарняне волонтерство. Дітям хочеться бешкетувати, малювати, гратись навіть в лікарні. І волонтери допомагають їм повернутись в дитинство.  Виступи аніматорів. В дитячих відділеннях свята відбуваються регулярно всупереч усім хворобам, а дітей приходять розважати Крокодили, Пірати та інші круті герої. Якщо ви готові присвятити кілька годин хворим дітям, вдягайте костюм і даруйте малечі сміх! Лікарняна Клоунада. Усмішка лікує. А клоунам в лікарні вдається неможливе: вмовити дитину прийняти ліки, піти на процедуру, посміятись. Коробочки хоробрості. Болісні  процедури рятують дитину від раку. Але коли тобі три або п’ять рочків, складно зрозуміти, чому знову доводиться терпіти біль. У відділеннях ми встановили коробочки хоробрості з маленькими іграшками, якими діти нагороджують себе за мужність після процедур. Коробочки порожніють швидко, і кожен може долучитись до наповнення. Канцелярія, набори для творчості, книги. У відділеннях діти малюють, ліплять з пластиліну, дівчата обожнюють набори для вишивання бісером. Дітлахи відволікаються від хвороби, і за місяць витрачається багато матеріалів. Якщо ви хочете поповнити запаси, пишіть координатору Юлі Ярошевич: +380 (50) 210 01 41 (є Вайбер). Подарунки іменинникам. Щомісяця ми вітаємо  хворих діток з днем народження. І просимо благодійників здійснити дитячі мрії. Допомагати — це дарувати радість. - У вас є спеціальні критерії відбору волонтерів? - Звичайно. Бажано, щоб волонтерами були молоді люди 21-23 років. У Європі, взагалі середній вік  волонтерів – 35-45 років. Звичайно, ми проводимо співбесіди. Кандидати в лікарняні клоуни мають бути не замкнутими, з досвідом роботи з дітьми, з життєвим досвідом, які мають поняття, що таке тяжка хвороба. Звичайно, йде підготовка і розмова з психологами.  У нашій команді є люди різних професій. Дехто мав досвід роботи з дітьми, працювали вихователями, аніматорами. Але можна знайти лікарняних клоунів різних професій. - Ваша співпраця з лікарнями є офіційною? - Звичайно, є домовленість з головними лікарями. - Чи були позитивні результати від вашого лікування? - Ми не ставимо певних цілей просто розвеселити і підняти настрій, ми розуміємо, що робимо. І від настрою батьків залежить одужання дитини. Ми – маленька частинка цього процесу лікування, ми, ніби, розсуваємо стіни. Хворі діти отримують те спілкування, яке є за межами лікарні, у них звичайне дитинство, гра, казковий світ. Клоуни перевертають все навпаки – уколи, операції. Уколи – сміхотульні, операцію  робимо “свинці-торбинці” тощо. Діти перестають боятись уколів, а головне лікарів, адже клоуни теж як лікарі – в халатах. У іграх ми йдемо за дитиною. Ще одна наша перевага – клоуни дають можливість дитині сказати “ні”.  І це нормально,  якщо хворі діти себе погано почувають і кажуть, що не хочуть нікого бачити. Завоювати повагу дитини і розговорити її – це тяжка праця. У старших, а особливо у дорослих, комплексів і страхів більше, тож на контакт вони не йдуть довго. Ось такі вони – лікарняні клоуни. До кабінету зайшли три звичайні дівчини, а вийшли веселі клоуни і почали заходити до палат. Діти радо зустрічали їх, а батьки сміялися, навіть більше, ніж діти. З ким спасали клоуна Булочку, щоб та не відлетіла від укусу чарівного слона, а з ким писали любовного листа до коханого Елі… Діти веселилися, цікавилися іграшками, отримували повітряні кульки в подарунок… У палаті створювалася атмосфера свята, якої зазвичай не буває в онковідділенні. На початку літа, в  Міжнародний день захисту дітей на подвір'ї відділення онкогематології столичного “Охматдиту” весело розважалися понад 50 маленьких пацієнтів лікарні. Повітряні кульки, клоуни, артисти на ходулях, гучна музика, фокуси й малюнки на асфальті, ігри й солодощі… Організатори заходу – благодійний фонд "Таблеточки" – запевняють: піднесений емоційний стан дітей прискорює одужання. 12-річний Андрій у інвалідному візку, хоч і не може поворухнути ні руками, ні ногами, але весело “танцює” головою. Хлопчик жестом показує клоуну, що хоче йому щось сказати. Нахиляюся. “Я знову хочу грати і футбол”, – шепоче Андрій, – “І гратиму. Чотири місяці тому, коли я зірвався з даху будинку, ніхто не вірив, що я взагалі житиму. А тепер я розмовляю, можу трохи сам їсти. Я тренуюся. Тільки ви приходьте частіше!”   До речі, в "Охматдит" знову повернулися  психологи й педагоги, які працюють з маленькими пацієнтами, щоб ті, за довгий термін лікування, не втратили соціальні навички. А ще в червні фонд “Таблеточки” провів  четвертий День пам’яті. Родини, лікарі, психологи, команда фонду, волонтери зібралися разом, щоб згадати дітей, які пішли з життя через рак. До свята долучилися й відомі музиканти, серед яких  Марічка Падалко, группа СКАЙ, квартет струнних інструментів з Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського  та інші. День пам’яті — це про життя і про те, що любов і пам’ять залишаються з нами назавжди. І це надзвичайно важливий день для сімей. Ось що пишуть батьки: “Дякую, що ви є в нашому житті, за пам’ять, за емоції, за день, проведений в колі близьких за духом людей! Ви даєте новий ковток повітря після страшної втрати”. Хочете долучитися – ласкаво просимо до Товариства червоних носиків! Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”КиевVласть

Вже  півроку ми, ТОВ “Будінформ”, проводимо роботи з укріплення схилу та реконструюємо масштабну зливову каналізацію на Кловському схилі,  який розташований на земельній ділянці по вул. Мечникова, 7б, і яку орендує “Будінформ”.  За цей час процес вийшов за межі штучно створеного протистояння з жителями будинків по Мечникова і Мар’яненка – і перейшов у площину затягування робіт по укріпленню Кловського схилу через ініціювання окремими активістами численних комісій, перевірок і навіть безпідставного призупинення робіт рішенням ДАБІ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Частково ситуація, що склалася – це, мабуть, результат недостатньої комунікації між “Будінформ” і громадськістю. Тому спробую  детально пояснити, що, як і для чого ми зараз робимо на Кловському схилі. Певне, ніхто вже не візьметься заперечувати, що Кловський схил – дійсно зсувонебезпечний. Кілька експертиз авторитетних науково-дослідних установ, підтвердження СУППР, висновки ряду комісій та зсуви, які тут час від часу відбуваються – це підтверджують. Як приклад у серпні  2016 року на Кловскому схилі поблизу житлових будинків стався зсув, який вирвав дерева з корінням і зніс гаражі. Убезпечити житлові будинки, розташовані поблизу, мало б місто. Але у столичному бюджеті немає таких коштів на те, аби провести комплекс необхідних заходів з укріплення Кловського схилу. Тому столична влада залучила нас, орендарів ділянок по Мечникова – і зобов’язала провести ці роботи в межах своїх ділянок. Що треба було зробити, щоб врятувати схил Роботи, які ми за розпорядженням міської влади зобов’язані провести, можна розділити на дві складові.  Оскільки однією з причин підвищення ризику зсувів є зношеність старої зливової каналізації, яка проходить, у тому числі, і через ділянку на Мечникова, 7б – логічно, що її треба замінити. Саме це ми і почали робити з вересня 2018 року. І саме проти цього з подачі окремих громадських активістів збунтувалися люди, які мали би бути зацікавлені у зниженні ризиків. Всі роботи по реконструкції старої зливової каналізації, які вже провів і які ще має виконати “Будінформ”, – проводяться з відома і за розпорядженням міської влади: відповідно до контрольної картки, виданої Департаментом благоустрою КМДА, листа СУППР, що вимагає провести реконструкцію водостоків, протоколів Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА та однойменної місцевої комісії при Печерській РДА. І під пильним наглядом контролюючих органів. Стан зношеності старої каналізації виявився таким, що простіше прокласти поруч нову дощову каналізацію, аніж намагатися відновити стару, що ми і зробили. Труби для нової ми взяли більшого діаметру, ніж ті, що були раніше – щоб можна було забирати воду і зі схилів Кловського яру, і з Олександрівської лікарні. Це дозволить убезпечити нестабільні грунти схилу від розмивання і зсувів.  А подібні потопи із заливанням вул. Мечникова відбуваються постійно. Після зливи – через зношену зливову каналізацію, потоки води не потрапляють у зливостоки, а прямують вниз по схилу на вулицю, разом із землею і брудом.  Яскравий приклад непрацюючої  зливової каналізації під час недавньої зливи на схилі можно побачити на відео, знятому очевидцем. Загалом, очікувана вартість повної заміни дощової каналізації, яку взяв на себе зобов’язання провести “Будінформ”, складає близько 20 мільйонів гривень. Наразі виконано понад 60% запланованого обсягу робіт і витрачено близько 13 мільйонів. По завершенню робіт нова зливова каналізація буде передана на баланс КП СУППР. Інша важлива частина робіт, які необхідно провести – укріплення Кловського схилу. Ми розпочали його ще у січні цього року. Всього за розрахунками фахівців для запобігання зсуванню масиву грунту, нам треба забурити в землю 172 палі, довжина кожної – до 28 м.  Через високу зсувонебезпечність ці палі не просто забиваються у грунт, а монтуються за допомогою технології буріння – вкручуванням труб з вибурюванням землі, подальшим встановленням металевого каркасу, який заливається бетоном. Такий метод виконавці робіт обрали, аби уникнути додаткових вібрацій схилу і провокування можливих зсувів. Очікувана загальна вартість робіт – від 60 до 80 мільйонів гривень. Наразі ми змонтували 47 основних паль та 17 джет-паль. І витратили понад 20 млн грн. На монтаж ще 125 паль знадобиться щонайменше 45 млн грн. Планувалося, що до травня ми вже завершимо роботи повністю. Однак, частково через недостатньо грамотну комунікацію як міської влади, так і “Будінформу” з громадськістю, частково – через умисне нагнітання напруги серед людей окремими громадськими активістами – процес укріплення схилу місцеві жителі зустріли з острахом. Доходило до того, що, збурені чутками, люди фізично намагалися блокувати проведення робіт. Техніка простоювала, витрати на укріплення схилу зростали, строки завершення робіт їх виконавці вимушені були змістити з травня на жовтень 2019-го. Дещо уповільнили проведення робіт і постійні перевірки, ініційовані тими самими активістами.  Як перевіряли роботу з укріплення Кловського схилу За кілька місяців ситуацію, що склалася, обговорили та перевірили: - Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яка ще 13 листопада 2018 року створила робочу групу; - Робоча група земельної комісії КМДА, перше засідання якої відбулося 11 грудня минулого року, друге – 21 лютого цього року; - Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка 3 січня 2019 року склала протокол №1; - Місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол  №1 від 22 січня); - Виїзна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулася 05 березня; - Комісія з перевірки інформації щодо об'єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс на території Києва, яка почала роботу  13 березня, а 28 березня виїздила з перевіркою безпосередньо до Мечникова, 7б. Суттєвих зауважень до проведення робіт у жодної з комісій не виникло. Окремо хотів би згадати про роль у цій історії Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Внаслідок штучно створеного резонансу, ДАБІ України провела ряд громадських обговорень та перевірку будівельних робіт на місці. Було встановлено ряд порушень, допущених генпідрядником – ТОВ “Будівельна компанія Сармат” : відсутність схеми руху транспорту, недостатня кількість касок і сигнальних жилетів у робітників, слизьке покриття будівельної ділянки і відсутність частини підписів у журналі робіт. 5 березня 2019 року інспектор ДАБІ України склав відповідні протоколи та виніс приписи, в тому числі припис про зупинення будівельних та підготовчих робіт на ділянці. Відповідно ми звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного припису. 28.03.2019 року була винесена відповідна ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, та дія приписів та постанов була зупинена. ДАБІ України оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку та 16.05.2019 року її було скасовано. У зв’язку з чим роботи на об’єкті проводилися лише у період 28.03.2019  по 16.05.2019 року, а потім були знову призупинені. Так як з діями ДАБІ ми були незгодні, землекористувач ТОВ "Будінформ" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заяву до ДАБІ України про визнання протиправними та скасування постанов про штрафи та приписи, в тому числі  припису про зупинення будівельних робіт. 27.06.2019 року компанія виграла судову справу та отримала рішення суду, що постанови та приписи ДАБІ України протиправні. Суд скасував постанови та приписи. Одночасно 27.06.2019 року постановлена ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення позову, а саме зупинені дії постанов про штраф та приписів, в тому числі  дія припису ДАБІ України про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Безумовно, ДАБІ України має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, але ухвала про зупинення дії постанов про штрафи та приписи набуває чинності негайно та надає право проводити будівельні роботи на об’єкті.  Тож  роботи по укріпленню схилу відновленні у повному обсязі.  Роль ЗМІ у ситуації навколо Кловського схилу У ситуацію втрутились і окремі ЗМІ, у публікаціях яких ми вбачаємо єдину мету: сформувати у громадськості думку, що незаконними є не тільки роботи по укріпленню схилу, а й сам факт оренди ділянки на Мечникова, 7б “Будінформом”. Серед “аргументів” – згадки про намагання “віджати” ділянку у орендаря в часи Януковича. І розгін інформації про те, що містобудівні умови і обмеження, що були видані “Будінформу” ще у 2010-му році, втратили чинність, бо видавалися всього на два роки. Остання теза навіть стала предметом судового позову від ГО “Громадський контроль і порядок” (очолюваний скандальним екс-журналістом Василем Апасовим) до Департаменту архітектури та містобудування КМДА. “Будінформ” у процесі виступає третьою стороною.  Позивачі звинуватили Департамент архітектури у тому, що там, у 2015-му році, протиправно підтвердили “прострочені” МОУ. Однак Окружний адміністративний суд міста Києва, вивчивши всі обставини, документи та аргументи сторін, рішенням від 31 січня 2019 року визнав всі закиди позивача необгрунтованими. На тій підставі, що в період дії оскаржуваних МОУ відбулися зміни у законодавстві, які встановили: містобудівні умови та обмеження, отримані забудовниками, залишаються чинними до завершення будівництва. Тож жодних порушень чи обставин, які не дозволяли би “Будінформу” проводити роботи з укріплення схилу чи будувати на орендованій ділянці – просто не існує. Масованість та організованість інформаційних та судових атак на “Будінформ”, умисне нагнітання страхів у місцевих жителів наштовхують на думку: ті, хто за цим стоїть, дбають про що завгодно, крім інтересів киян. Цілком можливо, що істині причини цієї “кампанії” – у тому, що комусь дуже хочеться викинути законного орендаря і зайняти його місце. Перешкоджання діяльності по укріпленню Кловського схилу Нині зусилля “активістів” спрямовані на перешкоджання укріплення зсувонебезпечного схилу. Без його укріплення ніхто там нічого будувати не зможе. Роблять вони це руками місцевих жителів – саме тих людей, які, як ніхто, мали би бути зацікавлені у зниженні небезпеки зсувів. Бо йдеться, у тому числі, і про цілісність їхніх будинків. Тому і розпускаються чутки про нібито незаконність намірів “Будінформу” будувати на своїй ділянці – вони, до речі, вже  спростовані в судах. Але зауважимо – до початку будівництва житлового комплексу ще обов’язково передуватиме спорудження підпірної стінки та комплексу дренажів. І наостанок хочу прокоментувати плітки про те, як “Будінформ” нібито “шкодить” Олександрівській лікарні. У зв'язку з тим, що укріплення схилу та реконструкція дощової каналізації проводиться з використанням тимчасового проїзду через територію лікарні, а велика частина зливостоків взагалі знаходиться на території медзакладу, в якості компенсації за тимчасові незручності ми взяли на себе великі зобов'язання по  масштабному відновленню інфраструктури лікарні. В червні ми розпочали повну реконструкцію вхідної групи лікарні, на яку орієнтовно буде витрачено близько 3 млн грн.  В травні було відновлено асфальтне покриття центральної проїзної частини на суму  близько 5 мільйонів гривень.  Ще раніше закуплені кондиціонери, очищені зливові стоки по всій лікарні, зроблені нові сходи по частині території між лікарняними корпусами на загальну суму близько 1 млн грн. А ще весною провели генеральне прибирання всієї території Олександрівської лікарні – а це 13 лікувальних корпусів, що розташовані на території площею 13 га, на чотирьох терасах, з'єднаних між собою дорогою-серпантином, парковими стежками й сходами. І найголовніше, “Будінформ” отримав офіційні дозволи на проїзд великогабаритної техніки по території лікарні від всіх причетних до процесу  запобігання техногенної катастрофи на Кловському яру комісій та установ – комісії ТПНС при КМДА (лист від 12.07.2019 №079-Пк/88, та лист від 12.07.2019 №079-Пк/89 Департаменту охорони здоров’я КМДА, та безпосередньо від адміністрації Олександрівської лікарні. Зауважимо, що ці дозволи на проїзд  будуть діяти виключно до момента завершення укріплення схилу та відновлення зливової каналізації.  Плани “Будінформу” на майбутнє Тепер – до офіційної позиції щодо планів “Будінформу” на майбутнє. Наша компанія вже вклала десятки мільйонів гривень в укріплення схилу – і вкладе ще набагато більше. Ми маємо всі необхідні документи та дозволи, щоб на законних підставах почати будувати будинок на ділянці, яку орендуємо багато років і за яку справно сплачуємо орендні внески до столичного бюджету. І збираємося реалізувати своє законне право після того, як зробимо Кловський схил безпечним – і для майбутнього будинку на нашій ділянці, і для будинків, розташованих поблизу. На превеликий жаль, нездорова активність окремих представників “обуреної громадськості”, систематичне блокування проведення робіт, постійні “піар-акції” з плакатами про “незаконне будівництво” і їх небажання слухати і чути наші аргументи щодо необхідності укріплення схилу (яке, підкреслю ще раз, наша компанія проводить за власні кошти) змусила нас звернутися до суду. Ми подали позови до місцевої мешканки, яка проживає по вул. Мар’яненка, Ольги Малишенко, та готуються документи для аналогічного позову до іншої мешканки -  Юлії Діденко, яка проживає по тій же вулиці, які в свою чергу, особливо активно паплюжать нашу репутацію і перешкоджають роботі – і вимагаємо не тільки спростування недостовірної інформації та публікацій у соцмережі, а й сплати певної суми збитків завданих через розповсюдження неправдивої інформації щодо нашої компанії.  Якщо ж поширення наклепу і перешкоджання нормальному проведенню робіт з укріплення схилу не припиняться – ми подаватимемо аналогічні позови і до інших “активістів”. Та будемо відстоювати свої законні права і надалі. Бо розгорнута проти нас кампанія шкодить діловій репутації ТОВ “Будінформ” і спричиняє нам додаткові збитки через простій техніки, задіяної в роботах. А безпеці людей та їхніх осель насправді загрожує не новий будинок поблизу, а подальше відтягування робіт з укріплення схилу. Ігор Лук’яшів, менеджер проекту по вул. Мечникова 7БКиевVласть

З заступником головного лікаря Київського опікового центру, відомим медиком-волонтером, Вікторією Крамаренко, ми зустрілися в затишному ірпінському кафе. Лише ввечері у неї вивільнився час для бесіди. Збиралися говорити про екологічні проблеми Приірпіння, але розмова досить швидко вийшла на більш високий рівень  — безпека людей у всіх її проявах,  роль держави в її забезпеченні та плани самої Вікторії, спрямовані на їх вирішення. KV: Вікторіє, вже п’ять років поспіль ви активно займаєтесь волонтерською діяльністю. Позаду тисячі кілометрів доріг, охоплених війною, шість великих експедицій  у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова, тонни гуманітарних медичних вантажів для військових та цивільного населення, тисячі медичних оглядів. Вікторія Крамаренко: Саме волонтерська діяльність наочно показала наскільки держава неспроможна до активних дій. Та і взагалі будь-яких дій. Пам’ятаєте 14-ий рік? Там, де держава давала задній хід, піднімалися добровольці, приймаючи на себе удари, беручи тягар економічних і соціальних проблем. Час плине, та змінилося небагато. Але стало зрозумілим одне. Створити нову, успішну країну лише волонтерськими зусиллями неможливо. Це потрібно робити на системному рівні. KV: Яка, на ваш погляд, найбільша проблема країни? Вікторія Крамаренко: Знаєте, я могла б відповісти: “Професіоналізм і порядність!”. Але це було би дуже просто, хоч це і правда. Для мене найвищою цінністю завжди були людська гідність та людське життя. Навіть так – здоров’я! “Здоров’я громади — це найбільша цінність, яку може мати будь-яка держава!”, – говорив один з найвидатніших не політиків, а саме державних діячів, Уїнстон Черчіль.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Я б уточнила, що мова йде не тільки про фізичне здоров'я, а емоційне, соціальне. Страхи захопили українців. Відсутність впевненості не просто у завтрашньому дні – у сьогоднішньому теж. Останні роки багато говорять про цей фактор з воєнної чи криміногенної точки зору. І це зрозуміло для країни, що веде війну. Але все не закінчується проблемою війни. Жебрацькі зарплати і пенсії, незрозумілі тарифи на ЖКХ, відсутність роботи, корумпованість влади – все це викликає відчуття невпевненості. Знаєте, яке головне завдання держави у всіх цивілізованих країнах? KV: Яке, на ваш погляд? Вікторія Крамаренко: Забезпечити людям впевненість у їх сьогодні і завтра! А ось наша держава з цим не справляється. Ми можемо скільки завгодно говорити про шлях на Захід, але поки ми не вирішимо цю проблему – на Заході ми нікому не потрібні.   KV: Мабуть, ви праві. Але давайте повернемось на нашу землю. До того, що стосується жителів Ірпеня, Приірпіння та мабуть всіх районів, що наближені до Києва. Вікторія Крамаренко: Я дуже добре знаю цей регіон, весь Києво-Святошинський район Київської області. Тут працює наш фонд. KV: Якщо не заперечуєте, про фонд поговоримо трохи пізніше. Вікторія Крамаренко: Домовились (посміхається). Ірпінь – це моє рідне місто, тут жили мої пращури, зараз мешкають мої батьки, тут я виросла, гуляючи Чорним лісом. Що ми бачимо зараз? Щільні міські забудови багатоповерхівок, що з’являються всупереч будь-яким нормам містобудування в такій специфічній місцевості як Приірпіння. Справа в тому, що основа грунтів у нас — це торф'яники. Мій дід після війни відновлював торфозаготівельний завод. Тут його багато хто пам'ятає. Вже на той час довготривала заготівля торфів призвела до утворення великих піщаних галявин, якими просто гуляв вітер. Тому було прийнято рішення про масове насадження лісів — дубів та сосен. Саме ці насадження з часом сприяли формуванню родючих ґрунтів. Але треба пам'ятати, що торфові поклади залишилися, і вони мають здатність до легкого загоряння. Часто це відбувається глибоко під поверхнею землі, створюються тліючі пустоти. І ось на таких складних з геологічної точки зору територіях ведеться активна висотна забудова. KV: Чи є вони законними? Вікторія Крамаренко: Так, вони часто є незаконними та неузгодженими з громадою. Провали цілих земельних ділянок вже мали місце. Що буде якщо в такій зоні побудувати  багатоповерхівку? Хто буде за це відповідати? Місцева влада? Забудовники? Дедалі все більш гострим стає питання води. Висушування заболочених місцин для забудови призвело до того, що вода пішла у нижні геологічні пласти. Буває, спостерігаємо картину, коли могутні сосни просто на очах гинуть від нестачі вологи, а в глибоких колодязях у приватному секторі просто пропадає вода. Цього раніше ніколи не було. І це – небезпека для людей. KV: З чим пов’язані усі ці проблеми? Вікторія Крамаренко: Це проблема системних порушень, якими зловживають забудовники. Згідно з Конституцією  природні ресурси належать народу, але реально громада повністю позбавлена впливу на ці процеси. Це проблеми всього столичного регіону, де забудови йдуть без будь-якого урахування соціальних аспектів. Механізм – плати гроші, отримуй землю, будуй що завгодно – працює всюди. А школи, дитячі садки, поліклініки, медичні амбулаторії?! Подібні питання в повному обсязі не вирішиш на місцевому рівні. Завжди знайдеться чиновник місцевого штибу, який за хабар заплющить очі на те, що в його місті, чи селищі недостатньо місць у школі чи дитячому садочку. Хай батьки, що купили тут квартиру, самі опікуються цією проблемою. На жаль, це твориться практично всюди. KV: Так, це відома проблема. Але при чому тут безпека? Незручності – розумію. Вікторія Крамаренко: Добре. Електроенергетика і водопостачання. Воно тісно пов'язане з енергетичною проблемою регіону. Повертаємося до хаотичної, масової і дуже швидкої забудови, що прискорилась після початку війни на сході у зв'язку з великим напливом переселенців з тих районів. Це призвело до нестачі енергетичних потужностей, що не були на це розраховані. В результаті зараз ми маємо віяльні відключення від енергопостачання, як у 90-і роки. Одночасно припиняється подача води. А якщо щось станеться, якась екстремальна ситуація? Я взагалі не чула навіть про наміри влади щодо  створення стратегічних запасів води чи систем бомбосховищ у місцях щільної забудови, наприклад, задля зниження ризиків при техногенній катастрофі. Ми вже пережили Чорнобильську катастрофу, але ми як і раніше не готові до злагоджених дій при масштабних аваріях чи природних катаклізмах. А це дуже важливо. Країна веде війну. І чи не щодня “мінуються” київські лікарні та станції метро. А якщо колись мінування дійсно станеться? Система територіальної оборони так і не запрацювала належним чином. Хтось займається тренінгом людей на випадок надзвичайної ситуації? Знаєте, наприклад у Каліфорнії постійно проводяться тренінги на випадок землетрусу. Про Ізраїль я просто мовчу. А у нас? Це неприпустимі речі. KV: Але росту міської агломерації, тим більше збільшенню столичного регіону важко протидіяти. Вікторія Крамаренко: Урбанізація — це, звичайно, закономірний процес, але її треба проводити з розумом. І головне — розвиток соціальної сфери, яка залишилась старою, не розрахованою на велику кількість населення. Щільна забудова міст та містечок навколо них створюють колапс житлово-комунальної сфери: перевантажені тепло та електромережі, каналізаційні системи, транспортний колапс на дорогах унеможливлює надання невідкладної швидкої допомоги. У разі надзвичайної ситуації під‘їзди до багатоповерхівок пожежних машин, швидких та додаткових транспортних засобів для евакуації людей – заблоковані. За 20 хвилин полум'я обійме всю будову. Тому пожежні машини повинні почати пожежогасіння вже за 3-5 хвилин.  Чи можливо це? Чи здатні люди поводити себе адекватно у подібних ситуаціях чи проводяться відповідні тренування? І знову – школи, дитячі садки. Населення міст та містечок зростає у рази, а чи часто ви чуєте про відкриття нових доступних шкіл чи дитячих садків?! KV: Так, не часто. Це більш ніж питання для регіону. Вікторія Крамаренко: У тому і річ. Додам. Є питання  щодо безпеки на дитячих майданчиках, які будують часто без сертифікатів безпеки, і безпечні умови на них ніхто не може гарантувати. Адже є багато випадків травмування дітей на таких майданчиках. Ніяких контролюючих чи сертификаційних функцій держава в цій сфері не виконує. І знову це проблема, яке має вирішуватися на законодавчому рівні. Далі. Система освіти, частково зплагійована із зарубіжних стандартів, залишається з присмаком радянщини, недолугою і такою, що не сприяє розвитку особистості дитини. Доступні, розвиваючі дитячі таланти заклади, – недосяжна мрія для батьків. Величезна проблема – інклюзивна освіта дітей з особливими потребами. KV: Ця тема вам особливо близька, адже ваш БФ “Крила перемоги” вже не перший рік опікується такими дітьми Києво-Святошинського району. Як ви дійшли до цієї думки? Вікторія Крамаренко: Колись давно моя сім'я активно спілкувалася з дитиною з особливими потребами та її мамою. Так от, після того, як ця дитина захворіла, то практично опинилася за зачиненими дверима, ізольованою від світу. І школа практично викреслила її з життя, їм було так легше, зручніше. Це величезна проблема нашого суспільства, яке не готово сприймати таких людей, не готове йти на контакт з ними. Ми в своїй Веселковій кімнаті в Коцюбинському створили осередок для спілкування таких дітей та їх мам. У невеличкому Коцюбинському мешкає 45 таких діток. Це дітки з ДЦП, аутисти, “сонячні дітки”. Для мене цей напрямок дуже важливий і я впевнена, що його потрібно розвинути на всю країну. KV: Зараз ви балотуєтесь кандидатом у депутати Верховної Ради по 95 виборчому округу. Поспілкувавшись з вами я, здається, зрозумів, чому ви це робите. В якому комітеті бачите свою роботу найбільш корисною? Вікторія Крамаренко: Звісно, в комітеті з питань охорони здоров’я. KV: А скажіть чесно, вірите у перемогу на виборах, адже вам протистоять великі гроші. Вікторія Крамаренко: Знаєте, скажу так. Головною проблемою моїх конкурентів є не я, а їх особисте минуле. З моїм минулим – все гаразд. Тому і у майбутньому має бути все добре! Фото надане прес-службоюКиевVласть

Неприємно здивувала звістка про те, яким чином Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України скликав позачергове засідання 4 червня та ухвалював рішення про перенесення дати впровадження ринку електричної енергії з 1 липня. Засідання відбувалось за зачиненими зсередини дверима, а журналістів взагалі відправили в інше місце, ввівши в оману. Цей комітет завжди славився прозорістю і передбачуваністю у своїй діяльності. Але не останнім часом і не з питання ринку електроенергії. Це вже третє позачергове засідання, на якому намагаються ухвалити рішення про підтримку законопроекту, яким відтерміновується впровадження ринку електричної енергії з 1 липня. І якщо перші два проводилися у формі фахової дискусії, то останнє - у формі ГКЧП. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Така наполегливість роботи Комітету говорить лише про одне - відтермінування впровадження ринку електроенергії дуже комусь потрібно. І це точно не населення, дитячі садочки і лікарні, якими недолуго намагається прикритися представник Президента Андрій Герус. Відтермінування точно потрібне одному споживачу - феросплавному заводу Ігоря Коломойського, чиї інтереси насправді лобіює Герус. Але нічого не вийде! Навіть те, що вдалося протиснути рішення у Комітеті, не говорить про те, що законопроект, яким відтермінують ринок на 3 місяці, буде проголосовано у залі Парламенту. Залишився лише один пленарний тиждень, а законопроект так і не включений в порядок денний сесії, і голосів за це немає. Тому феросплавним заводам Ігоря Валерійовича необхідно вже враховувати у своїх фінансових планах ринкову вартість електроенергії, а його лобістам - переключитися на просування законів, які необхідні для галузі електроенергетики і країни, а не тільки бізнесовим структурам олігарха! Читайте: Як представник Зеленського в уряді лобіює інтереси Коломойського Александр Трохимец, управляющий партнер правовой группы “Трохимец и партнеры” КиевVласть

Не дивлячись на адмінресурс та державні субвенції, Петру Порошенку не вдалося перемогти Володимира Зеленського в Києві, від команди якого в столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку лише на SMM у соцмережах. Про це KV стало відомо з дослідження Громадського руху “ЧЕСНО”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Команді Зеленського вдалося найбільше наростити підтримку на Оболоні, а Порошенку – у Голосієві. При цьому в Зеленського зізнаються, що в полі у столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку на SMM у соцмережах. Найгірші показники зростання підтримки у Володимира Зеленського – на Солом'янці, де роками працює команда нардепа від "БПП" Дмитра Андрієвського, а в Петра Порошенка – на Печерську. Штаби кандидатів боролися за голоси киян, аби збільшити кількість своїх прихильників, маючи від початку неоднакові ресурси. У Порошенка були свої голови РДА, столичні мажоритарники від "БПП", які одержують на свої округи державні субвенції, інші нардепи, що мешкають переважно в Києві, депутати Київради й бюджет столиці. Але водночас Порошенко, за результатами різних соцопитувань, мав найвищий антирейтинг з-поміж кандидатів. Окрім того, "Блок Петра Порошенка" як парламентська політична партія отримує кошти з держбюджету, які мав би використовувати для розвитку своїх регіональних осередків. Найбільше Порошенка підтримав Голосіїв Якщо на Київщині в першому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному з 9-ти округів, то в столиці він переміг на 4-х із 13-ти виборчих округах. Найкращий показник у нього був на Печерську (округ №221), де народним депутатом є "нарфронтівець" Леонід Ємець. Саме цей округ в 2018 році потрапив до ТОП-3 округів, котрі отримали найбільшу суму субвенцій у столиці. Після першого туру Леонід Ємець наголосив, що мери Харкова й Одеси мали б "учинити сепуку" та що результати виборів є свідченням "феноменального кідалова". Сам же нардеп не писав активно в соцмережі постів на підтримку жодного з кандидатів у Президенти й іронізував із дзвінка, коли голосом Петра Порошенка його запросили на дебати. Помітнішими в його стрічці є дописи про очільника МВС Арсена Авакова, чию роботу критикують і журналісти, і громадський сектор. Ємець зауважує, що зараз чимало депутатів готові співпрацювати з новообраним президентом Зеленським, і пояснює, чому Порошенко не переміг на Печерську: "Я з владою Печерська маю негативні стосунки. Керівник адміністрації Печерська був у "Партії регіонів". Печерськ і Солом'янка завжди були місцями, де чиновники знаходять квартири. Вони є прихильниками чинної влади. На Новопечерські Липки хтось приноситиме гречку? Там навіть двері ніхто не відчинить. Важливо, щоб люди вірили в те, що каже політик. І це основна причина програшу Порошенка". Те, що в першому турі Порошенко зміг перемогти в 4-х округах Києва, зокрема й на Печерську, "Зе!команда" пов'язує із застосуванням адмінресурсу. "Відбулася заміна деяких голів РДА, впливали на бюджетників. Була задіяна програма "Турбота". Була схема, як у Дніпрі та Харкові, зі списками малозабезпечених. Хто не потрапляв до програми "Турбота", того за потреби заносили до програми району. Але тут слід додати, що в Києві є значна кількість електорату Порошенка, яка його справді підтримує. Подивіться на акцію "Дякую" під Адміністрацією Президента. Це свідчить про те, що вони кинули клич через соцмережу й зібрали оперативно 3-4 тисячі прихильників. Ми цю акцію оцінюємо як органічну. Що стосується Печерська, де в Порошенка була найбільша підтримка, то там багато електорату, пов'язаного із владою, зокрема й ті, хто прописаний у "Царському селі"". Про те, що на результати першого туру мали вплив виплати бюджетникам, каже депутат Київради від ВО "Свобода" Прохор Антоненко: "Пам'ятаєте 1,8 млд бюджетних коштів, розподілених перед першим туром виборів? То 903 млн грн спрямували для бюджетників різних сфер, переважно робітничих професій. По суті їм підвищили зарплату, але оскільки це зробили саме напередодні першого туру, це могло вплинути на результати виборів. Порошенко як чинний Президент має міського голову – Кличка, який очолює його партію й більшість у раді, тобто контролює бюджет. Якби не використовували адмінресурс, то не відомо, чи потрапив би Порошенко до другого туру". Чому давали гроші бюджетникам, пояснює секретар Київради Володимир Прокопів: "Ці доплати бюджетникам існують десь останні 5 років. Просто раніше Київ отримував для них субвенцію й не витрачав коштів з місцевого бюджету. А зараз триває процес децентралізації. Бюджетники, яким у столиці складніше вижити, ніж, скажімо, в інших обласних центрах, могли вийти на пікет. Були реальні передумови. І тоді ніхто не звинувачував би Президента. Усі звинуватили б мера та депутатів ради. Це не разова виплата, а сума, яка розбивається рівномірно на 12 місяців. Але держбюджет теж допомагав столиці – давав гроші на метро й інші потреби. Тому я сказав би, що тут зберігся баланс". У другому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному зі столичних виборчих округів. Ба більше, на Печерську (округ №221), де він мав найкращий результат, "зона зростання" була найменшою. Це можна пояснити тим, що на Печерську в першому турі в Порошенка були найвищі показники, тому наростити підтримку в другому турі за меншої явки виборців було складніше. Аналогічна взаємозалежність результатів у двох турах була на Київщині. У другому турі за Порошенка проголосувало більше виборців у Дніпровському (округ №214) та Голосіївському (округ №211) районах. Не виключено, що від Голосієва на прийдешніх парламентських виборах балотуватиметься секретар Київради Володимир Прокопів. Крім того, саме в цьому окрузі перед виборами Порошенко замінив голову РДА на Олександра Настасенка, якого журналісти називають "касиром" кума Олександра Януковича та який був заступником міністра екології – "свободівця" Андрія Мохника. Секретар Київради по суті був VIP-агітатором Петра Порошенка в столиці. Він був присутній на "Народній зустрічі з Порошенком", яка відбулася перед першим туром, і навіть після поразки чинного Президента далі активно підтримує його у Facebook: "Дійсно, якщо брати результати виборів, то результат першого туру можна пов'язати з роботою штабів на місцях, роботою депутатів Київради. Одразу видно, хто як працював на окрузі, бо люди бачать, як проходить благоустрій, що готують відкриття садка, і хочуть, щоб ці речі були зроблені й не зупинялися, якщо влада зміниться. Що стосується ІІ туру, то тут ніякої залежності між тим, як працювали штаби й депутати місцевих рад, нема. Якщо є, то вона мінімальна. Тут відбулося перетікання виборців Смешка, Тимошенко до різних кандидатів. Велику роль відіграло телебачення. Ті, хто каже, що застосовували адмінресурс, подивіться, як голосували тюрми, лікарні, армія. Таких демократичних виборів ще не було". Перед виборами зміни в керівному складі РДА відбулися на Подолі (округ №220) та Солом'янці (округ №222). Однак показники приросту голосів виборців там посередні. Хоча в Зеленського зауважують, що Дмитро Андрієвський зі "своїми" міськими депутатами роками веде системну роботу в Солом'янському районі й має в Київраді найбільшу команду. До речі, у межах округу №222 розташовані гуртожитки КПІ. Громадський рух ЧЕСНО вирішив дізнатися в нардепа Андрієвського, чому за таких ресурсів Петрові Порошенку не вдалося перемогти в цьому районі у другому турі: "Ви звертаєтеся до мене з питаннями, з якими треба звертатися до політтехнологів. Я народний депутат. Як я можу пов'язати ті чи інші процеси з виборами? Я ніяких замірів не проводжу. Робити соцзаміри, опитування, розробляти стратегії виборчих кампаній - це робота політтехнологів. Я буду балотуватися на окрузі, бо відчуваю підтримку людей. На сьогодні не зрозуміло, у якому вигляді буде "БПП", як буде йти на вибори. Є позиція Віталія Кличка. Те, що я буду представником цих політичних сил, найімовірніше, що так. Буде з'їзд. Далі ухвалюватимуть рішення", - сказав Андрієвський. Так само середній приріст голосів за кандидата Порошенка спостерігався у Святошинському районі (округ №219), де нардепом є Олександр Третьяков з фракції "БПП". 2017 року цьому округу дали найбільше субвенцій, проте 2018-го, за рік до парламентських виборів, округ Третьякова одержав лише дещо більш ніж 13 млн гривень. Це доволі посередня сума. Для порівняння: найбільше отримав округ Олександра Супруненка з "Волі народу" – близько 30 млн гривень. Також Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував "гречкосійство" на окрузі №219. А на новорічні свята дітей запрошували на виставу під підпис батьків. На своїй Facebook-сторінці Третьяков не агітував за Порошенка. Там є лише дописи, які посилюють особисті позиції нардепа на окрузі. Хоча він і був на агітаційному заході кандидата Порошенка, але, на відміну від секретаря Київради Прокопіва, не згадує про це в соцмережі. "Я проводил социологию до выборов: насколько повлияет на ваш выбор Президента агитация нардепа от вашего округа? 2% сказали, что повлияет. Люди строго разделяют работу депутата и Президента. Нагнетание панических настроений никак не повлияет. Ничего нельзя сделать. У меня на округе, на Святошино, доверие – порядка 40%, а у Петра Алексеевича было порядка 15-17% – в этом вся разница. Я не понимаю многих действий как народный депутат. Но поскольку есть какая-то этика, я четырежды был депутатом парламента и не был тушкой. Свой протест я мог проявлять исключительно путем голосования. Я не мог выйти и сказать, что все земляные червяки, а я самый такой хороший. Это плохая этика", - писал Третьяков. А от помічниця Третьякова, депутатка Київради Вікторія Муха, яка, імовірно, балотуватиметься до парламенту в сусідньому окрузі, свою позицію демонструвала активніше. Олександр Корнієнко, координатор "Зе!команди" так казав: "Я живу в цьому окрузі (де нардепом є Третьяков – ред.). Він там не дуже комунікує, що є людиною з команди Порошенка. По суті він є відокремленою фігурою. Святошинський район – це район, де більшість людей не має високого достатку, тому й така підтримка. Щодо його помічниці Мухи, то, загалом, у мажоритарному окрузі вона маловідома". Якщо Третьяков був малоефективним агітатором за Порошенка, то нардеп із сусіднього округу Володимир Ар'єв, нардеп від "БПП", який очолює парламентську делегацію України в ПАРЄ, брав активну участь в агітаційній кампанії. Проте він наголошує, що пов'язувати депутатів-мажоритарників з результатами виборів не варто: "Я агітував не тільки у своєму окрузі. У Дніпропетровській області було дуже багато зроблено, щоб люди отримали купу інновативних речей аж до сільського рівня. І дороги було відремонтовано. Усе одно мешканці віддали великий відсоток за Зеленського. Це була технологічна робота з фактичного знищення Порошенка через медіаресурси, через об'єднання олігархічних сил і можливостей російських пропагандистів. Людям вбили в голову певні речі, які часто не відповідають дійсності. Ірраціональна ненависть. Питаєш у людей: "У чому справа?" Але вони часто не можуть пояснити, у чому ж справа. Коли починаєш їх розкодовувати, вони починають думати. Але нам, на жаль, не вдалося розкодувати масово. Занадто сильним було кодування". Зазначимо, що під час першого туру довіреними особами Порошенка в Києві були досить відомі люди. Але вони не вели окремої кампанії на своїх округах, а радше підтримували Президента на загальнонаціональному рівні. Тому їхній вплив на результати в округах не міг бути визначальним. До того ж напередодні голосування в першому турі їх замінили на юристів, чиї компетенції були потрібніші в ОВК під час підрахунку голосів. Другий тур: найкращі показники в Зеленського на Оболоні, найгірші – на Солом'янці У першому турі Володимир Зеленський найбільшу підтримку здобув у Дніпровському та Дарницькому районах (округ №216). Там за нього віддали голоси понад 30% виборців. Олександр Корнієнко, координатор "Зе!команди" так сказав: "У нас не було наметів. У нас був виключно SMM. Ми шукали цільові аудиторії, робили адресний таргетинг. Ми не робили таргетингу за районами, але зробили його на підприємців, до яких доносили меседж, що не варто боятися Зеленського. Малий бізнес не буде скривджено. Я не виключаю, що це могло дати такий результат на Оболоні. Це "спальник", але житло там дорожчого класу, тому може бути більше саме цієї аудиторії із середнім достатком". Зауважимо, що, коли Рух ЧЕСНО аналізував, хто з партійців "БПП" може піти в нардепи від цього округу, жодне прізвище не називалося. З огляду на те, що народним депутатом там є представник депутатської групи "Воля народу", то позиції "БПП" на цьому окрузі не були міцними. Саме округу Олександра Супруненка 2018 року виділили найбільшу суму субвенцій – близько 30 млн грн. Але, як і субвенції на Київщині, де понад 105 млн гривень одержав округ, на якому, можливо, балотуватиметься керівник обласного осередку "БПП" Ігор Кононенко, цей чинник не мав визначального впливу на президентських виборах і, найпевніше, може позначитися на парламентських, якщо залишиться мажоритарна система. На місцевих виборах до Київради 2018 року лівий берег столиці підтримував "Самопоміч" і "Свободу" більше, ніж мешканці правобережної частини Києва. Знаково, що в першому турі президентських виборів найслабші позиції в Зеленського були в Шевченківському районі (округ №223). Там кандидат одержав менш ніж 25% голосів, і це був один з 4-х округів у Києві, де Зеленський програв Порошенку. У "Зе!команді" припускають, що під час першого туру саме в Шевченківському районі порівняно з іншими районами столиці літні люди активніше брали участь у голосуванні. Але для визначення цього потрібні результати соцопитувань. Саме цей київський округ є одним з найскандальніших під час парламентських виборів. Там постійно змагаються команда екс-нардепа Віктора Пилипишина, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, та "свободівець" Юрій Левченко. Цікаво, що між першим і другим турами виборів депутати Київради з фракції "Батьківщина" наклеїли на свої телефони "Зе!наліпки", попри те, що лідерка партії Юлія Тимошенко чітко дала зрозуміти, що жодного з тих, хто вийшов до другого туру, вона не підтримує. Після опублікування фото та інформації про те, що "Батьківщина" в Київраді позеленіла, депутатка Тетяна Меліхова, яка в сесійній залі твердила, що це її особиста позиція, у своєму пості заявила, що наліпки на телефонах членів фракції – то якась провокація. У другому турі найгірші показники приросту виборців Зеленський мав у Солом'янському районі (округ №222), де нардепом є представник "БПП" Дмитро Андрієвський. Він, до речі, на відміну від Третьякова, у соцмережі свою позицію декларував неодноразово. Депутати Київради з фракції "Батьківщина" з наліпками "Зе!команда" А от зоною пікового зростання підтримки переможця виборів Володимира Зеленського став Оболонський район, де вона збільшилась у 2,3 раза. Це округ одного з найзатятіших прогульників засідань парламенту – нардепа Андрія Білецького, на противагу якому "БПП" вже має потенційну кандидатуру – депутатки Київради Людмили Костенко. Перед президентськими виборами вона казала, що її рішення залежить від їхнього результату. Що стосується довірених осіб Зеленського в Києві, то вони були маловідомими людьми, і, на відміну від довірених осіб Порошенка, не могли б істотно вплинути на зростання підтримки ані на національному, ані на місцевому рівнях. Стосовно планів на парламентські вибори в команді Зеленського твердять, що відбудуться своєрідні праймеріз і партія "Слуга народу" зважатиме на думку місцевої громади, як вона оцінює того чи іншого претендента на округ. Щодо планів "БПП", то керівництво партії такої інформації не надало Наразі пасивна діяльність осередків "БПП", який одержує на свій розвиток державне фінансування (у 2016-2018 роках – майже 300 млн грн, з яких 160 млн витратили на регіональні парторганізації, а столичний осередок за ці роки отримав 5,3 млн грн), свідчить про те, що партійне будівництво навіть за наявності коштів провадиться неефективно. Якщо партії не переглянуть механізмів роботи й не усвідомлять, що застарілі інструменти, такі як субвенції, адмінресурс, представництво в місцевих радах тощо, не здатні забезпечити 100%-й результат для перемоги, то на парламентських виборах їхні показники можуть значно погіршитися. Читайте: Смерть коалиции: “Народный фронт” спасает Раду от внеочередных выборов (видео) Инаугурация новоизбранного президента Владимира Зеленского состоится 20 мая. Действующий президент Петр Порошенко подписал указ о создании комитета для организации церемонии инаугурации. За Владимира Зеленского во втором туре выборов проголосовали 73,22% всех, кто пришел на избирательные участки (13 млн 541 тыс. 530 голосов). За действующего президента Петра Порошенко (шел на второй срок как самовыдвиженец) проголосовали 24,45% избирателей (или 4 млн 522 тыс. 320 голосов). В первом туре выборов президента Украины, который состоялся 31 марта, приняли участие 39 кандидатов. Владимир Зеленский набрал 30,24% (5 млн 713 тыс. 825 голосов), а Петр Порошенко - (3 млн 14 тыс. 538 голосов). Выборы президента обойдутся налогоплательщикам в 2 млрд 354 млн 880 тыс. гривен. Читайте: Игорь Коломойский вернулся в Украину Фото: BukNews КиевVласть