Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області заключило чотири договори з ТОВ "Експрес-ВР" на закупівлю послуг з проведення ремонту доріг у Гатному по вулицях: Шкільна, Перемоги, Жовтнева та Лісова. За ремонт доріг заплатили 164 тис. гривень.  Про це KВ стало відомо з оголошень в електронній системі закупівель Prozorro.Підписуйтесь на “КиївВладу”  31 березня Гатненська сільська рада заключила 4 договори з ТОВ "Експрес-ВР" на закупівлю послуг з ремонту доріг у Гатному. Вартість договорів склала 164 тис. 904 гривень.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно першого договору, вартість якого склала 4229 гривень, передбачається провести ремонт дороги по вулиці Перемоги. Другий договір, передбачає проведення ремонту дороги по вулиці Жовтнева. Вартість договору склала 101 тис. 123 гривень. Третій договір, за який заплатили 112 тис. 480 гривень, передбачає проведення ремонту по вулиці Лісова. Та останній договір (вартість договору складає 63 тис. 781 гривень) передбачає провести ремонт по вулиці Шкільна.  Зазначимо, що по всім чотирьом оголошенням поки відсутні самі договори та будь-яка тендерна документація. Тому поки не зрозуміло, що саме планується відремонтувати на вулицях. Згідно даних аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Експрес-ВР” зареєстровано у 2017 році в Києві. Основний вид діяльності – будівництво інших споруд. Директор компанії – В’ячеслав Мамайсур. Власники компанії – Олександр Приймак та Олексій Комісаров.  Зазначимо, що Олександр Приймак також є власником компанії “Експрес-Т”, яка спеціалізується транспортних послугах (евакуація авто, таксі, технічна допомога в дорозі тощо).  Нагадаємо, у січні 2021 року Національна поліція та Офіс Генпрокурора розслідували  факти можливих порушень законодавства у сфері паркування столиці. Правоохоронці встановили, що муніципальні інспектори з паркування у змові з працівниками компаній, які евакуювали автомобілі з київських вулиць, налагодили справжню злочинну схему: "вигадували" підстави для евакуації автомобілів і змушували їх власників переплачувати за повернення транспортних засобів. Завдяки цьому зловмисники могли лише у січні-березні 2021 року "заробити" 7,6 млн гривень. У рамках кримінального провадження підозри вже отримали щонайменше 5 посадових осіб Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Серед підозрюваних ЗМІ називають і керівника інспекції зі паркування Дмитра Рахматуліна, який заперечує будь-які зловживання своїх підлеглих. Читайте: Нацполиция взялась за схемы столичных инспекторов по парковке и “эвакуаторщиков”  Фото: Слово і ділоКиївВлада

КП “Інформатика” без конкурсу замовило технічне обслуговування міської системи відеоспостереження на 2023 рік у ТОВ “Інженіринг-Аналітика”, яке надає підприємству такі послуги вже майже три роки. Виявилося, що один із нинішніх співзасновників цієї компанії Валерій Клебан стояв біля витоків запровадження в столиці системи відеоспостереження. В 2016 році він був заступником керівника профільного Управління інформаційно-комунікаційних систем та захисту інформації апарату КМДА. А очолював це управління тоді Юрій Назаров (на колажі праворуч), якого називали “обличчям цифровізації столиці” та пов'язували з численними корупційними схемами в цій сфері. На сьогодні, за найгрубішими підрахунками, КП “Інформатика” спрямувало на впровадження та обслуговування системи відеоспостереження столиці 476 млн гривень, з яких найбільша доля дісталася згаданому ТОВ “Інженіринг-Аналітика”. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 31 березня 2023 року КП "Інформатика" (*) уклало з ТОВ “Інженіринг-Аналітика” (**) договір на супровід та технічну підтримку комплексної системи відеоспостереження Києва. Ціна договору склала 27,99 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно з умовами договору, за ці кошти до кінця 2023 року (протягом 9 місяців) підрядник повинен здійснювати повне технічне обслуговування 4921 відеокамери, 60 кнопок звернення, 161 одиниці мережевого та каналоутворюючого обладнання, 872 км кабельних ліній, а також виконувати до 120 запитів замовника щодо вирішення різного роду проблем з системою. Вказану закупівлю КП "Інформатика" провело за спрощеною процедурою. Нагадаємо, що у разі подання для участі у такій закупівлі однієї пропозиції, вона відразу переходить на стадію розгляду цієї пропозиції, а не відміняється, як у відкритих торгах. Для участі у закупівлі на супровід та технічну підтримку комплексної системи відеоспостереження Києва пропозицію подало тільки ТОВ “Інженіринг-Аналітика”, з яким підприємство й уклало договір. Сталося так зовсім не випадково, адже ТОВ “Інженіринг-Аналітика” надає КП “Інформатика” послуги з супроводу та підтримки столичної системи відеоспостереження вже протягом останніх трьох років. З травня 2020 року по нинішній час між ними було укладено три такі договори (без врахування нинішнього) загальною вартістю 45,24 млн гривень (перший – 13,96 млн гривень, другий – 18,88 млн гривень, третій – 12,4 млн гривень). Кожен з цих договорів передбачав супровід та техпідтримку різної кількості обладнання, що унеможливлює точне порівняння розцінків ТОВ “Інженіринг-Аналітика” по роках. Подібні кількісні дані були лише у договорі, підписаному між сторонами під час війни – 7 листопада 2022 року: підрядник повинен був обслуговувати 4328 відеокамер, 60 кнопок звернення, 155 одиниць мережевого та каналоутворюючого обладнання та 747 км кабельних ліній. По факту підряднику за надання цих послуг протягом лише двох місяців сплатили 12,18 млн гривень, що за найгрубішими підрахунками вдвічі дорожче, ніж передбачено нинішнім договором. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Невипадкова компанія Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Інженіринг-Аналітика” зареєстровано в 2017 році. Статутний капітал – 1,2 млн гривень. Основний вид діяльності – електромонтажні роботи. Засновники – Олег Сохан (директор), Володимир Перепелиця та Валерій Клебан. Згідно з біографією Валерія Клебана, в 2016 році він активно будував кар'єру на Хрещатику, 36, займаючи там різні посади. Спочатку він працював в управлінні організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови, після чого був заступником начальника Управління інформаційно-комунікаційних систем та захисту інформації апарату КМДА (з 4 квітня 2016 року – інформаційно-комунікаційних технологій). Зазначимо, що саме у 2016 році у столиці розпочали запроваджувати комплексну систему відеоспостереження в рамках програми “Безпечна столиця”, що була частиною міської ініціативи Kyiv Smart City. Координатором та фактичним керівником цього проекту був Юрій Назаров, який з вересня 2015 по жовтень 2016 року очолював Управління ІКТ та захисту інформації апарату КМДА. При цьому ТОВ “Інженіринг-аналітика”, що нині належить колишньому підлеглому Назарова, позиціонує своїх працівників фахівцями якраз із реалізації муніципальних програм “Безпечне місто” та “Безпечні дороги”. За даними Clarity Project, за результатами участі у публічних закупівлях “Інженіринг-Аналітика” отримало 444 підрядів на 647,29 млн гривень. Найбільший замовник – столичне КП “Інформатика”, з яким було підписано 35 договорів майже на 196 млн гривень. Бездонна система Осягнути витрати на впровадження в Києві комплексної системи відеоспостереження важко. Адже як два роки тому КВ дізналася від голови комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції VIII скликання Олега Бондарчука (фракція “ВО “Свобода”), на певному етапі впровадження комплексної системи відеоспостереження вона була виведена із програми "Безпечна столиця" до програми "Електронна столиця" і як наслідок – його комісія вже не змогла контролювати витрати коштів на неї.  Тоді депутат зауважував, що такий “перехід” було зроблено навмисно для того, щоби безконтрольно витрачати бюджетні кошти, хоча, як він зазначав, всі розуміли, що система відеоспостереження відноситься саме до питань безпеки, а не інформатики. Читайте: КП “Информатика” заподозрили в отмывании бюджетных средств на видеонаблюдении в интересах Кличко За даними публічного модуля аналітики BI.Prozorro, КП “Інформатика” з 2016 року провело півтори сотні закупівель, які пов'язані зі створенням та обслуговуванням комплексної системи відеоспостереження Києва. За їх результатами було укладено 136 договорів на суму 476,81 млн гривень, які стосувалися закупівлі відеокамер, розробки програмного забезпечення, а також техпідтримки і супроводу системи. До слова, із вказаної суми найбільше підрядів (26 загальною ціною 139,26 млн гривень) дісталося ТОВ “Інженіринг-Аналітика”. Однак це далеко не всі витрати. Як раніше повідомляла KВ, протягом останніх шести років КП “Інформатика” займалося створенням та дооснащенням Ситуаційного центру протидії загрозам в Києві. Цей центр також дотичний до комплексної системи відеоспостереження, адже повинен буде в тому числі обробляти отримані з камер відео та зображення. КП “Інформатика” ще навіть не приступило до будівництва цього центру, при цьому з 2016 року на його створення та дооснащення укладено вже 12 договорів вартістю 293,25 млн гривень. Частина закупівель зі створення комплексної системи відеоспостереження в Києві обросли кримінальними провадженнями. Зокрема, за матеріалами провадження Нацполіції №12018100120000909 від 05.09.2018 року, у 2017 році посадові особи КП “Інформатика”, задля отримання неправомірної фінансової вигоди, порушили законодавство під час проведення закупівель на створення комплексної системи відеоспостереження у Києві – внесли неправдиві відомості до договорів із ТОВ “Інтелекшуал Констракшн”. КП “Інформатика” має кримінальний шлейф і в інших сферах своєї діяльності. Так, ще у жовтні 2019 року СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом можливого присвоєння бюджетних коштів при впровадженні системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення Києва, чим займалося КП “Інформатика”. Слідство попередньо встановило, що при реалізації цього проєкту була в тому числі завищена вартість обладнання. Також, за даними правоохоронців, таке обладнання в більшості випадків не вдавалося виявити, а його використання з метою економії коштів було просто неможливим. Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова Нагадаємо, нещодавно аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) встановили, що у 2018-2020 роках керівництво КП “Інформатика” допустило фінансових порушень на суму 75,01 млн гривень, що призвело до втрати близько 39,09 млн бюджетних гривень. Зокрема, за даними аудиторів, КП “Інформатика” допустило ряд недоліків і прорахунків при реалізації заходів зі створення та впровадження програмно-апаратного комплексу Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту та збору інформації (”ЄДЦ”) через невикористання призначеного придбаного обладнання для забезпечення його роботи. Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань, Також нагадаємо, що згідно зі звітом Департаменту ІКТ КМДА щодо виконання у 2022 році Комплексної міської цільової програми “Електронна столиця” на 2019-2022 роки, минулого року КП “Інформатика”, розвиваючи сферу відеоспостереження, придбало 182 камери та налагодило роботу 182 комплектів відеокамер на перехідних станціях метрополітену, встановлених у 2021 році. На це з бюджету було витрачено 38,4 млн гривень, тоді як програмою було передбачено 150 млн гривень. Однак це не економія на закупках, просто планувалось зробити набагато більше. Читайте: На діджиталізацію Києва у 2022 році витратили рекордно малу суму КП “Інформатика” засновано Київрадою у 2002 році. Обов'язки директора КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року тимчасово виконує Вероніка Малкова. На цій посаді вона змінила такого ж “тимчасово керівника” Миколу Пихтіна, який очолював дане підприємство у такому статусі з 9 жовтня 2017 року. КП "Інформатика" підпорядковане Департаменту ІКТ КМДА, який з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі по центру). З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цією структурою керував скандально відомий Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері.  Діяльність Департаменту ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч).  Протягом 2018-2020 років, роботу цієї структури почергово контролювали заступники голови КМДА Дмитро Давтян (звільнений з посади 29 листопада 2019 року) і Олександр Густєлєв (звільнений 1 грудня 2021 року), перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, а також безпосередньо сам голова КМДА Віталій Кличко. * КП “Інформатика” (код ЄДРПОУ: 31024875) ** ТОВ “Інженіринг-Аналітика” (код ЄДРПОУ: 41522192) Фото: колаж KВ КиївВлада

Нацполіція розслідує в Києві факти можливих порушень законодавства при будівництві житлової багатоповерхівки на вул. Лук'янівській, 22. За інформацією правоохоронців, дніпровський бізнесмен Андрій Анферов не отримав погодження на проведення таких робіт від КМДА, хоча мав це зробити, адже ділянка під будинком знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва і на заповідній території гори Щекавиці. Також слідчих зацікавив той факт, що право власності на цю будівлю було зареєстровано ще до того, коли вона була зведена. На думку юристів та активістів, це було зроблено задля того, щоб забудовники могли здійснювати роботи під виглядом реконструкції існуючого обєкта. Нещодавно в рамках кримінального провадження на землю під цим будинком було накладено арешт, але надалі такий захід було оскаржено – підставою слугував той факт, що, не дивлячись на півторарічний скандал навколо даної забудови, чиновники столичної мерії досі не визнали її самочинною. Як стало відомо KВ, правоохоронці розслідують обставини будівництва житлової багатоповерхівки на вул. Лук'янівській, 22 в Шевченківському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12021105100004116, яке було відкрито Шевченківським управлінням Нацполіції Києва ще 21 листопада 2021 року. Попередньо правоохоронці інкримінують фігурантам цього провадження скоєння злочинів, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України – ст. 356 (самоправство) і ч.1 ст. 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги). У ході слідства правоохоронцями було встановлено, що житловий будинок за вищевказаною адресою зводиться незаконно і що це призвело до пошкодження пам`ятки архітектури. При цьому, слідчі зазначають, що дані роботи проводять невстановлені ними особи. Також правоохоронці з'ясували, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (його ім'я та прізвище в судових ухвалах по цьому провадженню “засекречені”. – KВ) в порушення вимог чинного законодавства 4 лютого 2021 року здійснив реєстрацію права власності відносно згаданої будівлі – без наявності будь-яких правоустановчих документів та на підставі підробленого технічного паспорту.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ще 14 грудня 2022 року Шевченківський районний суд за клопотанням місцевої окружної прокуратури наклав арешт на ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:111:0032 площею 0,0848 га, на якій здійснюється це будівництво. Згідно з відповідною судовою ухвалою, були заборонені будь-які дії щодо відчуження та розпорядження цією землею, у тому числі заборонено проведення будівельних робіт. Ділянка на карті Втім, вже 26 січня 2023 року Київський апеляційний суд задовольнив скаргу власника ділянки (про нього мова йтиме нижче. – КВ) щодо скасування судової ухвали про накладення арешту на ділянку. Землевласнику вдалося переконати служителів Феміди, що “арештовувати” це майно можна було лише у тому випадку, якби Департамент архітектурно-будівельного контролю Київської міськдержадміністрації (ДАБК КМДА) встановив факт встановив факт самочинного будівництва, чого в даному випадку зроблено не було. Вже через тиждень, 2 лютого 2023 року, Шевченківський райсуд наклав арешт на житловий будинок на вул. Лук'янівській, 22 (загальна площа 3977, 5 кв.м., житлова площа 1831, 7 кв.м.), задовольнивши таким чином відповідне клопотання прокуратури.  Таким чином власнику будівлі було заборонено вчиняти дії щодо розпорядження та користування цим майном, у тому числі із забороною проведення будь-яких будівельних робіт. І наразі в держреєстрі судових рішень відсутня інформація щодо оскарження відповідної судової ухвали в суді апеляційної інстанції. Що саме розслідують правоохоронці Як стало відомо КВ, власником ділянки вул. Лук'янівській, 22 з 19 листопада 2020 року є Андрій Анферов. Цільове призначення цієї землі – “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”.  27 травня 2021 року Департамент ДАБК КМДА зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції житлового будинку за вказаною адресою. Замовником цих робіт виступила фізична особа (хто саме, у відкритих джерелах інформація відсутня, але найімовірніше, це був власник землі. – KВ), а підрядником було зазначено ТОВ “Укрпрогресбуд”.  Що цікаво, через декілька днів вищезгаданий департамент з якихось причин повернув це повідомлення на доопрацювання. Але забудовників це не зупинило – 8 червня 2021 року було зареєстроване повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції вже не житлового будинку, а “приміщень житлового будинку”. Підрядником цих робіт було вказано вищезгадане ТОВ “Укрпрогресбуд”.  Надалі, 4 листопада 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руслан Швець зареєстрував за Андрієм Анферовим право власності на вищезгаданий будинок загальною площею 3977, 5 кв.м. – інформація про це зазначена у витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно.  Втім, як з'ясували правоохоронці, у листопаді 2021 року, станом на початок слідства за вказаною адресою не було жодного будинку. Відповідно, у даному випадку ставиться під питання можливість здійснення реконструкції, адже, відповідно до вимог законодавства України, в рамках таких робіт “перебудовуються” існуючі споруди.  Про те, що на цій ділянці не було об'єктів нерухомості, правоохоронцям також повідомив попередній власник землі – неназвана в судових ухвалах фізична особа, яка володіла даною ділянкою у період  2008-2020 років. Крім того, 8 грудня 2021 року Нацполіція зафіксувала відсутність будь-яких будівель на вул. Лук'янівській, 22 під час огляду згаданої ділянки. У цей же період слідчі встановили, що ця земля огороджена, на ній знаходиться будівельна техніка і проводяться земляні роботи, зокрема – щодо влаштування буроін`єкційних паль.  Буквально через рік, станом на 4 грудня 2022 року, правоохоронцями вже було офіційно зафіксовано, що на цій землі “з'явився” будинок – саме того дня слідчий Нацполіції визнав його речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.  За інформацією порталу “ЛУН”, висота цього будинку – 8 поверхів. Готовність будинку станом на березень 2023 року (фото – “ЛУН”) При цьому, в рамках слідства у Нацполіції з'ясували, що забудовники не погоджували науково-проєктну та проєктну документацію щодо проведення будівельних робіт із Департаментом охорони культурної спадщини КМДА – про це правоохоронцям повідомили самі чиновники. У вказаному департаменті уточнили, що посадовці не реєстрували дозвіл на проведення земляних робіт за згаданою адресою. Хоча в даному випадку усі ці погодження були необхідні, адже вказана земельна ділянка розташована у Центральному історичному ареалі міста, в зоні охоронюваного ландшафту, на території пам`ятки археології національного значення “Культурний шар городища ІХ-ХІІІ ст. Щекавицька гора”, на території пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”.  Що стосується реєстрації права власності щодо будинку на вул. Лук'янівській, 22, то правоохоронців зацікавили відразу декілька обставин.  Зокрема, мова йде про сумнівний технічний паспорт на цю будівлю, який начебто було підготовлено ТОВ “ЕЮБ Гривна-Плюс” і на підставі якого було здійснено реєстрацію. Справа в тому, що директор вказаного ТОВ, якого було допитано в якості свідка, повідомив слідчим про те, що його компанія з 2014 року не проводить будь-якої господарської діяльності і вказаний технічний паспорт нею не створювався.  Крім того, керівник ТОВ “ЕЮБ Гривна-Плюс” зазначив, що з Андрієм Анферовим він не знайомий і ця особа не була клієнтом його компанії.  Скріншот однієї з судових ухвал по цьому кримінальному провадженню Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк повідомив KВ, що київські забудовники нерідко здійснюють реєстрації неіснуючих споруд задля легалізації будівельних робіт. Тобто, реєстратори фіксують “на папері”, що на певній ділянці знаходиться якесь нерухоме майно, і це дозволяє в подальшому реконструювати його згідно з відповідними дозволами. У даному випадку мова може йти саме про таку історію.  Схожої думки дотримуються і в ГО “Штаб оборони Києва”, яка неодноразово відвідувала будівельний майданчик на вул. Лук'янівській, 22. Зокрема, у цій громадській організації вказують на те, що замовник будівництва “якимось сумнівним шляхом зареєстрував на цій ділянці гігантський садибний будинок, якого там ніколи не було і не могло бути, адже, зокрема, радянське законодавство не дозволяло будувати садибні будинки площею понад 80 кв.м”.  При цьому, як зазначили в “Штабі оборони Києва”, крім таких будівель, на даній землі взагалі нічого не можна зводити, адже, згідно з Генеральним планом Києва, ця територія відноситься до земель садибної забудови. Передісторія Як раніше повідомляла KВ, скандали навколо будівництва будинку вул. Лук'янівській, 22 тривають вже більше півтора року, але наразі жоден з профільних органів так і не зміг зупинити проведення відповідних робіт. Так, ще у вересні 2021 року забудовники не допустили співробітників Департаменту ДАБК КМДА на об'єкт будівництва, а власник ділянки не відгукнувся на вимогу чиновників з'явитися до вказаного департаменту з пакетом дозвільних документів.  Невдовзі після цього, у жовтні того ж року, Департамент охорони культурної спадщини КМДА за результатами перевірки на вказаній ділянці видав припис на припинення підготовчих та будівельних робіт та висунув до власника землі вимогу надати всю необхідну проєктну та дозвільну документацію на містобудівні перетворення в історичній частині Києва. Однак цей припис теж виконано не було. Надалі, 12 листопада 2021 року, біля будівельного майданчика на вул. Лук'янівській, 22 відбулося виїзне засідання комісії при КМДА з перевірки інформації щодо резонансних об'єктів будівництва.  Під час цього заходу науковець Інституту археології НАН України В'ячеслав Баранов назвав дії власника ділянки “нахабним будівництвом”, оскільки перед початком земляних робіт не було проведено обов'язкових археологічних досліджень на глибину культурного шару.  Також науковець задався питанням – яким чином ця ділянка могла опинитися у приватній власності, якщо, у відповідності до законодавства України, землі пам'яток археології можуть перебувати лише у держвласності. Тоді з'ясувалося, що ділянка “перейшла до приватних рук” у далекому 2003 році і тепер для її повернення у держвласність необхідно пройти тривалу процедуру викупу землі. У свою чергу директор Центру археології Києва Інституту археології НАНУ Михайло Сагайдак під час засідання заявив, що ця ділянка є вкрай важливою для збереження пам'ятника археології національного значення. За його словами, гора Щекавиця – один із основних об'єктів київської середньовічної археології. За даними вченого, у межах ділянки на вул. Лук'янівській, 22 можуть знаходитися фундаменти середньовічної кам'яної церкви. Крім того, членам комісії стало відомо, що власник ділянки не отримав погодження проектної документації у КП “Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт”. Хоча таке погодження було обов'язковим, адже будівництво ведеться на зсувонебезпечній території та вздовж підпірної стіни схилу. 16 листопада 2021 року вищезгадана комісія розглянула скарги на це будівництво від громади Шевченківського района. Мова йшла, зокрема, про те, мешканці сусідніх будинків, які розташовані вище по схилу гори Щекавиця, побоюються зсувів, які можуть трапитися через проїзд великовантажної будівельної техніки. За результатами обговорення комісія прийняла рішення направити низку звернень щодо вказаних робіт до Інституту археології НАН України, Міністерства культури та інформаційної політики і структурних підрозділів КМДА.  Читайте: В ландшафтном заказнике “Гора Щекавица” строят неизвестный объект Нагадаємо, через дорогу, на вул. Лук'янівській, 19, розташований ще один скандальний та, ймовірно, незаконний об'єкт – клубний будинок “Podilsky”. Незважаючи на те, що роботи з його будівництва були завершені ще в 2020 році, офіційно цей об'єкт так і не було введено в експлуатацію. І можна припустити, що ніколи не буде. Справа в тому, що 16 серпня 2018 року Департамент ДАБК КМДА скасував право на початок виконання будівельних робіт за вказаною адресою. Однією із головних причин стало те, що замовник робіт – ТОВ “Скайфорт” – не отримав необхідні погодження органів охорони культурної спадщини, які б легітимізували будівництво на горі Щекавиця.  Вказана компанія намагалася оскаржити дій чиновників в судовому порядку, але 20 липня 2022 року Верховний суд України остаточно відмовив їй в задоволенні такого позову. Читайте: “Будинок-примара”: суди визнали незаконним будівництво на горі Щекавиця в Києві Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, Андрій Анферов зареєстрований у місті Дніпро. Він же є одноосібним власником ТОВ “БК “Концепт Девелопмент” (до червня 2021 року компанія мала назву “Укрпрогресбуд”) – підрядника т.зв. “реконструкції будинку на вул. Лук'янівській, 22”. Андрій Анферов також є співзасновником ТОВ “Будівельна група (БГ) “Апріорі”, яке, за інформацією видання “Мінфін”, звело комплекс малоповерхових зблокованих житлових будинків (таунхаусів) “Щасливий маєток” на вул. Олегівський в Подільському районі Києва. Також вказана особа є головою ОСББ, що обслуговує вказаний комплекс. За даними "Мінфіну", замовником будівництва таунхаусів “Щасливий маєток” була “Патріарша добродійна фундація” – товариство, яке знаходилося в управлінні Дніпропетровської єпархії Української православної церкви Київського патріархату. Ще одним засновником вищезгаданого ТОВ “БГ “Апріорі” є мешканець Дніпра Ігор Кривченко. Він до 2020 року також був керівником ТОВ “Перемога Плюс”, яке система Youcontrol відносить до неформальної “групи родини Петровських”. Ключовою особою даної групи є дніпровський бізнесмен Олександр Петровський (перше прізвище – Налекрешвілі), відомий під прізвиськом “Нарік”. Що цікаво, до вказаної групи серед іншого також входить компанія, яка має досить промовисту назву – ТОВ “Щасливий маєток”. Також Андрій Анферов є власником ТОВ “Віарон” – компанії, яка є замовником будівництва житлового комплексу “ArtHof” на вул. Січових Стрільців, 17 у Дніпрі. Реалізація цього проєкту також стала причиною скандалів. Наприклад, в лютому 2022 році ГО “Громадська антикорупційна рада” звинуватила забудовників цього ЖК в тому, що вони не отримали погодження на свої роботи від органів охорони культурної спадщини. Хоча, на думку представників громадської організації, в даному випадку це було потрібно, так як територія під вказаним комплексом входить до місцевого історичного ареалу “Центральний”. Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк (на колажі праворуч). Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”). Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович (на колажі ліворуч). На цій посаді чиновниця працює, поки офіційний директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року).  Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Фото: колаж КВКиївВлада

Управління ЖКГ Гірської сільської ради, що у Бориспільському районі, шукає підрядника для прибирання та підмітання вулиць Гірської громади у літній період. Зазначається, що послуги виконуватимуть на території сіл Ревне, Мартусівка, Гора та Затишне до кінця року. Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  24 березня управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району оголосив тендер про пошук підрядника для прибирання та підмітання вулиць у літній період. Послуги з прибирання територій оцінили у 4 млн 716 тисяч гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно оголошення, під послуги з прибирання підпадають вулиці, дороги, тротуари, парки, дитячі майданчики, громадські місця та інші об’єкти благоустрою на території Гірської сільської ради, в тому числі території с.Ревне, с Мартусівка, с. Гора, с.Затишне. Послуги повинні будуть надаватися з 8:00 до 18:00 до кінця року. Як зазначається, об’єкти благоустрою та зони зелених насаджень підлягають регулярному прибиранню. Також мають надаватися послуги з утримання систем водовідведення та видалення реклами. Хто займатиметься прибиранням території Гірської громади буде визначено на аукціоні 4 квітня. Раніше KВ повідомила, що столичне КП "Світоч" знайшло підрядника для прибирання територій після проведення ярмарків у Дарницькому районі. Договір про закупівлю було укладено без застосування відкритих торгів. Підрядником виступив КП "ШЕУ Дарницького району", засновником якого є КМДА. Читайте: Прибирання територій після ярмарків у Дарницькому районі оцінили в 1,92 млн гривень Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

Столична міськрада внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2023 рік, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку в частині фінансування на поточний рік. Зокрема, керівництво міста вирішило за рахунок бюджетних залишків на початок року виділити 1,04 млрд гривень на капітальні ремонти обладнання ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які були пошкоджені в результаті ракетних обстрілів, направити додаткові 362 млн гривень на реконструкцію та модернізацію ліфтів, передбачити 177 млн гривень на придбання охоронного обладнання для 430 київських шкіл тощо. Серед іншого, Київрада погодила збільшення обсягів фінансування будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу більш ніж в чотири рази – з 695,6 млн гривен до 2,68 млрд гривень. Вже за традицією деякі ініціативи КМДА стосовно розподілу коштів столичних платників податків “нарвалися на критику” з боку окремих депутатів, але у кінцевому результаті це нічого не змінило. Як стало відомо KВ, 23 березня 2023 року столична міськрада внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку (ПЕСР) Києва на 2021-2023 роки та до бюджету Києва на 2023 рік.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідні проєкти рішень №08/231-309/ПР (суб'єкти подання – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) і №08/231-311/ПР (суб'єкти подання – Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) були зареєстровані в Київраді 13 березня року. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 66 і 73 депутати відповідно.  Згідно з ухваленими під час засідання Київради змінами, депутати встановили, що доходи бюджету Києва у 2023 році мають становити 66,38 млрд гривень. У порівнянні з початковим варіантом бюджету, затвердженим у грудні 2022 року, цей показник збільшився на суму близько 53 млн гривень, а у порівнянні з його редакцією від 9 лютого 2023 року – на 39,9 млн гривень.  У свою чергу, видаткова частина бюджету тепер має скласти 80,98 млрд гривень, що на 15,3 млрд гривень більше, ніж було передбачено при його затвердженні, та на 14,5 млрд гривень більше, ніж прогнозувалося при коригуванні в лютому 2023-го.  Таким чином, на сьогодні дефіцит міського бюджету Києва складає близько 14,59 млрд гривень. Для порівняння, при затвердженні столичний бюджет був профіцитним – дохідна частина була більше видаткової на 700,7 млн гривень. Надалі, при коригуванні в лютому поточного року, вже було “створено” дефіцит на суму 54,9 млн гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення уточнюється, що збільшення видатків здійснюється за рахунок вільних залишків бюджету Києва на початок року. І як це буває щорічно, столична влада вирішила направити ці кошти на збільшення обсягів фінансування різних сфер життєдіяльності міста.  Так, зокрема, столична влада погодила виділення Департаменту житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) КМДА 1,04 млрд гривень на проведення аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту обладнання ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, яке було пошкоджено внаслідок агресії російської федерації. Також ця структура отримала 1,15 млрд гривень на будівництво різних об'єктів житлово-комунального господарства (ЖКГ). Достатньо серйозні об'єми додаткового фінансування було виділено і Департаменту охорони здоров'я КМДА. Зокрема, столична міськрада направила ще 904,6 млн гривень на проведення капітальних ремонтів у закладах спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги та 129,1 млн гривен на здійснення таких же робіт у закладах багатопрофільної стаціонарної медичної допомоги. Крім того, вказаний департамент спробує освоїти додаткові 300 млн гривень на придбанні медичного обладнання і 166,1 млн гривень на будівництві медичних установ та закладів тощо. Крім того, Київрада збільшила об'єми запланованого фінансування проєктів, які реалізує Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Цьому структурному підрозділу було погоджено виділення 438,1 млн гривень на придбання житла для окремих категорій населення, 220 млн гривень на будівництво житла для таких категорій осіб, а також 73,2 млн гривень на виконання відновлювальних робіт у житлових будинках, які були пошкоджені в результаті ракетних обстрілів з боку росії. У свою чергу Департамент муніципальної безпеки КМДА отримав додаткове фінансування в сумі 205,2 млн гривень на збільшення фонду оплати праців додаткового персоналу (мова йде про охоронців в школи, яких буде “набирати” КО "Муніципальна охорона") та 177 млн гривень на придбання охоронного обладнання для 430 закладів загальної середньої освіти Києва. Також цій структурі було виділено 30,5 млн гривень на ремонт і обладнання навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони і 27,6 млн гривень на придбання спецтранспорту та радіостанцій. Читайте: Столична влада хитрістю зберегла комунальну монополію на ринку охоронних послуг Серед іншого, міська влада погодила виділення коштів в сумі 270 млн гривень на капітальні ремонти об'єктів метрополітену (розпорядник – КП "Київський метрополітен"); 39,5 млн гривень – на ремонтно-реставраційні роботи в пам'ятках архітектури (Департамент охорони культурної спадщини КМДА); 26,6 млн гривень – на створення нових районних громадських просторів (Департамент суспільних комунікацій КМДА) тощо.  В рамках коригування ПЕСР на 2021-2023 роки столична влада збільшила обсяги фінансування в поточному році низки найважливіших інфраструктурних проєктів Києва – також за рахунок залишків бюджетних коштів на початок року. Усі ці зміни були відображені при коригуванні бюджету.  Усього на капітальні вкладення міська влада передбачила додаткові 5,5 млрд гривень, а на капітальні ремонти – 5,7 млрд гривень. Таким чином, загальний кошторис таких робіт на 2023 рік зріс з 7,9 млрд гривень до 19,2 млрд гривень.  Серед іншого, столична міськрада погодила виділення додаткових фінансових ресурсів на будівництво та реконструкцію декількох об'єктів транспортної інфраструктури.  Зокрема, обсяги фінансування будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу, замовником якого виступає КП “Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд”, як і минулого року, було збільшено. На цей раз – на 1,99 млрд гривень (з 695,6 млн гривен до 2,68 млрд гривень).  Читайте: Київрада “докинула грошенят” на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу Також Київрада збільшила на 600 млн гривень видатки на будівництво Великої кільцевої дороги від вул. Богатирської до просп. Оболонського, замовником якого також є вищезгадане КП – таким чином загальний кошторис цих робіт в 2023 році зріс з 220 млн гривень до 820 гривень.  Крім того, більше бюджетних коштів зможе освоїти і КК “Київавтодор”. Цій комунальній корпорації “докинули”, зокрема, 280 млн гривень на реконструкцію шляхопроводу в складі транспортної розв'язки на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка і 50 млн гривень на реконструкцію вул. Трускавецької (раніше на реалізацію цих проєктів не було передбачено фінансування. – KВ). Також столична влада збільшила обсяги видатків декількох свої проєктів у сфері ЖКГ.  Серед іншого, 362 млн гривень було виділено на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства (кошторис збільшено з 216,2 млн гривень до 578,2 млн гривень, замовник – КП "Київбудреконструкція"), 140,6 млн гривень – на реконструкцію споруд першої черги Бортницької станції аерації (БСА, раніше кошти на це в 2023 році передбачено не було, ПрАТ "АК "Київводоканал"), 120,4 млн гривень – на технічне переоснащення СП "Завод "Енергія" в частині системи очищення димових газів (збільення з 80,5 млн гривень до 201 млн гривень, КП "Київтеплоенерего") тощо.Читайте: Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго” Не обійшлося і без додаткових "вливань" у КО "Київзеленбуд". Дане комунальне об'єднання в поточному році зможе освоїти 20 млн гривень на реконструкції та благоустрої парку "Орлятко" в Соломянському районі, 17 млн гривень – на реконструкції парку "Наталка" в Оболонському районі та 1 млн гривень – на будівництві парку вздовж просп. Генерала Ватутіна в Деснянському районі. Раніше в ПЕСР на ці роботи не були передбачені видатки. Під час обговорення коригувань ПЕСР свої претензії до цього проєкту рішення висловив голова комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Вітренко (очільник фракції “Слуга народу”).  Депутат вказав на те, що представники КМДА на одному з засідань його комісії повідомили, що відповідним документом передбачено виділення фінансування на ті проєкти, які столична влада зможе реалізувати в поточному році – тобто, ті, які вже реалізуються або які можна “швидко реалізувати”. Разом з тим, за інформацією Вітренка, під такі вимоги підпадає фактично лише реконструкція БСА. Крім того, народний обранець повідомив депутатському корпусу, що представники Департаменту транспортної інфраструктури КМДА так і не надали членам бюджетної комісії відповідь стосовно термінів будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу – зокрема, чиновники не уточнили, коли проїзд цим мостом буде відкрито хоча б для спецтранспорту (пожежні машини, карети “швидкої” тощо). Усе це, мовляв, могло би вплинути на прийняття міськрадою рішень стосовно коригувань ПЕСР.  Втім, колеги Вітренка проігнорували його зауваження і врешті-решт проголосували за запропонований чиновниками документ. Як повідомляла KВ, бюджет Києва на 2022 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2021 року. Надалі, в лютому 2023-го, Київрада внесла до нього зміни, відкоригувавши його дохідну та видаткову частини і перерозподіливши фінансування між різними напрямками життєдіяльності міста. Ще під час дискусій по цьому питання в сесійній залі мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”. Справа в тому, що в порівнянні з початковими фінансовими показниками бюджета на минулий 2022 рік міська влада більш ніж на 36% скоротила видатки на реалізацію крупних інфраструктурних проєктів та на 44% – на проведення капітальних ремонтів.  При цьому, Київрада в бюджеті-2023 більш ніж у сім разів збільшила резервний фонд, що має дозволити столичній владі без зайвої бюрократичної тяганини вирішувати нагальні проблеми міста, у тому числі – реагувати на надзвичайні ситуації. Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року.  При цьому, протягом кожного конкретного року депутати також коригують цей документ – як, наприклад, це було зроблено минулого місяця. Читайте: Розподіл субвенцій і “французький подарунок”: Київрада відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку Нагадаємо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі ліворуч).  Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

Найближчим часом столична міськрада може розглянути проєкт рішення щодо поновлення простроченого договору оренди більше 2 га землі в районі Броварського проспекту для ТОВ “Будівельні технології груп”. Власницею даної компанії є Вікторія Царенко – дружина ексдиректора КО “Київзеленбуд”, діючого депутата Київради Михайла Царенка (обирався від нині забороненої “ОПЗЖ”, на колажі ліворуч). Цю землю у 2007 році, за часів мерства Леоніда Черновецького, Київрада передала згаданому ТОВ під будівництво об'єктів відпочинку з готелем та ресторанним комплексом за разунок лісових площ Дніпровського лісництва. Наразі роботи ще не розпочалися у зв'язку з “поганим інвестиційним кліматом”, але орендар вже розробляє проєктну документацію. Розгляд міською владою даного питання вже не раз ставав причиною скандалу. Наприклад, восени минулого року колеги Михайла Царенка звинуватили його в шантажі – мовляв, фракція його політичної сили погрожувала не голосувати за жодні проєкти рішень, якщо не буде погоджено питання по вказаній землі. Як стало відомо KВ, найближчим часом Київрада може розглянути питання щодо поновлення ТОВ “Будівельні технології груп” договору оренди земельної ділянки в районі Броварського проспекту.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення №08/231-242/ПР від 27 січня 2022 року було винесено на затвердження міськради під час пленарного засідання, яке відбулося 2 березня 2023 року. Але тоді депутатський корпус прийняв рішення перенести розгляд цього документу. З чим було пов'язано перенесення, не уточнювалося, але депутат Київради Ігор Кириленко (обирався від “Опозиційної платформи – За життя” (“ОПЗЖ”), наразі позафракційний) повідомив, що таке рішення було прийнято на погоджувальній раді, яка передує пленарному засіданню. Мова йде про ділянку в Дніпровському районі біля об'їзної дороги Броварів площею 2,2123 га з цільовим призначенням “для будівництва та експлуатації об'єктів відпочинку населення з готелем та ресторанним комплексом” (кадастровий номер – 8000000000:66:480:0001). Цю землю столична міськрада передала ТОВ “Будівельні технології плюс” своїм рішенням №1588/4421 від 27 грудня 2007 року в оренду на 10 років, орендна угода була укладена між Київрадою і вказаною компанією 24 квітня 2008 року. Відповідно, термін її дії закінчився 24 квітня 2018 року.  Початковим варіантом проєкту рішення, який на розгляд Київради подали заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА, було запропоновано поновити договір оренди на 5 років. Втім, ще 23 лютого 2022 року комісія міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин підтримала звернення ТОВ “Будівельні технології плюс” щодо “збільшення цього терміну” до 10 років. Відповідно, остаточне рішення стосовно того, скільки років дана компанія надалі зможе використовувати комунальну землю, має прийняти Київрада на своєму пленарному засіданні.  Як повідомляється у пояснювальній записці до проєкту рішення, будівництво на цій ділянці не розпочато "у зв'язку з поганим інвестиційним кліматом". Разом з тим, уточнюється, що наразі "розробляється відповідна проєктна документація". Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Варто зазначити, що передаючи цю ділянку ТОВ “Будівельні технології плюс” в 2007 році, столичний муніципалітет виключив її з категорії земель лісогосподарського призначення та вилучив дану ділянку з території лісів та лісопарків (на той час це були лісові площі Дніпровського лісництва комунального підприємства (КП) "Дарницьке лісопаркове господарство"). Цим же рішенням Київрада перевела дану землю до території житлової та громадської забудови. Примітно, що поруч із цією землею знаходиться ділянка площею 3,9 га (кадастровий номер – 8000000000:66:480:0002), яку в столичної громади орендує компанія зі схожою назвою – ТОВ "Будівельні технології плюс". Цю землю міськрада відводила на тому ж пленарному засідання 27 грудня 2007 року, але для “будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та об'єктів соціальної інфраструктури та комплексного обслуговування населення”. При здійсненні даного землевідводу Київрада часів Черновецького також виключила цю ділянку з лісових площ Дніпровського лісництва та із землекористування КП "Дарницьке лісопаркове господарство". Як повідомляла KВ, 10 червня 2021 року столична міськрада погодила поновлення договору оренди вказаної ділянки для ТОВ "Будівельні технології плюс" на 10 років. Тоді стало відомо, що ця земля також не забудована через “інвестиційний клімат” і що орендар розробляє відповідну проєктну документацію. Читайте: Жене депутата Киевсовета отдали под застройку почти 4 га бывшего леса За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Будівельні технології груп" і ТОВ "Будівельні технології плюс" були зареєстровані фактично за півроку до отримання в оренду вищезгаданих ділянок – у липні 2007 року. Засновницею, керівницею та одноосібною власницею обох компанії є мешканка Києва Вікторія Царенко (на колажі праворуч) – дружина депутата столичної міськради Михайла Царенка (обирався від “ОПЗЖ”, наразі позафракційний). Система Youcontrol відносить до неформальної "групи родини Царенків" близько двох десятків компаній в сфері будівництва, нерухомості, надання послуг у сфері соціальних комунікацій та туризму. Ключовими особами даної групи, крім Михайла та Вікторії Царенків, є Дмитро Царенко, який є братом вищезгаданого депутата міськради. Як неодноразово повідомляла KВ, Михайло Царенко має значний досвід роботи на керівних посадах у різних державних і комунальних структурах столиці та Київської області. При цьому, протягом усієї управлінської кар'єри цього депутата міськради переслідують різні скандали з корупційним підтекстом. Так, у 2012-2014 роках Михайло Царенко був генеральним директором КО "Київзеленбуд". Тоді, зокрема, саме з його ім'ям була пов'язана гучна історія про заміну дорогих італійських каштанів для Хрещатика на “звичайні дешеві”.  Читайте: Закупить для высадки на Крещатике лже-Бриотти главу КГГА вынудила итальянская мафия Крім того, напередодні свого звільнення Царенко лобіював перепідпорядкування “Київзеленбуду” трьох лісопаркових господарств (Дарницького, Святошинського та Конча-Заспи). Таку ідею він пояснював тим, що це дозволить заощадити кошти на утриманні апарату підприємств, які відповідають за столичні ліси. Ініціатива Царенка знайшла своє втілення в листопаді 2014 року – вже після того, як він покинув “Київзеленбуд”. Громадськість такий крок столичної влади не підтримала, звинувативши керівництво Києва в тому, що воно сприяє знищенню приміських лісів. Читайте: “Киевзеленстрою” подарили три лесопарковых хозяйства Також Михайло Царенко встиг “запам'ятатися” громадським активістам і журналістам під час своєї нетривалої роботи на посаді голови Броварської райради у 2017 році. Зокрема, ЗМІ повідомляли, що у цей період на батьків його дружини було оформлено 4 земельні ділянки на території Великодимирської сільради Броварського району загальною площею близько 2 га. Цим землевідводом ще у 2017 році зацікавилися правоохоронці, але чи здійснюється слідство по відповідному кримінальному провадженню, наразі невідомо. Ще одна скандальна ситуація мала місце у серпні 2021 року. Тоді Київрада дозволила ПП “Цавіста”, власницею якого є вищезгадана Вікторія Царенко, на 10 років поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Дану ділянку, як і землі в районі Броварського проспекту Києва, підприємству було також надано за часів “мерства” Леоніда Черновецького. При затвердженні проєкту рішення по поновленню орендної угоди стало відомо, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги, що викликало шквал критики з боку громадських активістів. Читайте: Берег Труханового острова заново отдали под застройку жене депутата Киевсовета А у жовтні 2022 року депутатка Київради Аліна Михайлова (фракція “Голос”) звинуватила Михайла Царенка в лобіюванні “незаконної забудови на Броварському проспекті на ділянці 2 га”. Вочевидь, народна обраниця мала на увазі саме землю, орендарем якої є ТОВ “Будівельні технології груп” – інших “схожих” ділянок в користуванні компаній Царенка у тій місцевості КВ знайти не вдалося. На користь даної версії говорить також той факт, що тоді в Київраді вже "лежав" проєкт рішення про поновлення орендної угоди по цій землі, а за словами Аліни Михайлової, цитуємо, “чучєло з “ОПЗЖ” буквально шантажувало Київраду, що якщо його питання не виноситимуть на сесію, “ОПЗЖ” не буде голосувати за жодні інші речі”. Також досить відомою персоною є батько Михайла Царенка – Олександр Царенко. Зокрема, українські медіа-ресурси “приписували” громадській організації "Гольф-клуб" Козин”, у якій Царенко-старший є одним із співзасновників, захоплення заповідних земель Обухівського району Київщини. На цій території було створено гольф-клуб, задля чого було засипано кілька природних водойм та вирито нові штучні. Крім того, була знищена дика лугова рослинність, а замість неї посадили газонну траву. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

У столиці завдяки сприятливій погоді дорожники відновили роботи на чотирьох об’єктах капітальних ремонтів. Також скоро поновлять ремонт Кільцевої дороги від Одеської площі до вулиці Територіальної оборони. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "На поточному тижні відновили проведення капітальних ремонтів одразу на кількох вулицях. Це все перехідні об’єкти, на яких роботи розпочались у минулі сезони", – прокоментували у КМДА. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як відомо, на вулиці Юрія Шумського розпочали ремонт кільцевої розв’язки на перетині з вулицею Березняківською.  "Нині дорожники демонтують бордюри, а також почали знімати старе асфальтове покриття. До кінця травня планують завершити весь комплекс робіт із капітального ремонту на всій протяжності вулиці Шумського", – повідомили у пресслужбі. Читайте: На вулиці Юрія Шумського у Києві до літа обмежуватимуть рух транспорту (схема) Також були відновлені роботи на проспекті Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда). Нині ремонтують кільцеву розв’язку на перетині з вулицею Олександра Архипенка. Читайте: У столиці на проспекті Володимира Івасюка на місяць частково обмежать рух, – КМДА "Розпочалась і реконструкція вулиці Ентузіастів на новій ділянці. Там прокладатимуть нову систему дощової каналізації, тож рух на частині вулиці повністю перекриють. Об’їхати можна бульваром Ігора Шамо", – розповіли у КМДА. Читайте: У Києві на частині вулиці Ентузіастів перекриють рух до кінця червня (схема) Також до кінця травня планують закінчити капітальний ремонт вулиці Льва Толстого. Зазначається, що дорожникам лишилось влаштувати верхній шар покриття, закінчити ремонт тротуарів. Читайте: На вулиці Льва Толстого у Києві частково обмежать рух із 15 березня до 31 травня Згодом капітальний ремонт відновиться і на шляхопроводі на вулиці Льва Толстого через залізницю. Також у пресслужбі додали, що невдовзі буде поновлено капітальний ремонт Кільцевої дороги (автошлях Т-10-27) від Одеської площі до вулиці Територіальної оборони (колишня вулиця Ватутіна). Раніше КВ повідомила, що столичне КП “Київавтошляхміст” розпочало ремонтні роботи на естакаді-з’їзді з Дніпровського узвозу. У зв’язку з цим на естакаді частково обмежуватимуть рух транспорту. Крім того, на частині Дніпровської набережної між вулицями Здолбунівською та Причальною буде частково обмежено рух. Обмеження діятимуть із 17 березня по 9 квітня. Читайте: На столичній Дніпровській набережній до 9 квітня частково обмежать рух транспорту (схема) Фото: КМДА  КиївВлада

Бучанська влада за 5,5 млн гривень замовила капітальний ремонт перехрестя вулиць Вокзальної та Яблунської, які зазнали найбільших руйнувань під час окупації міста путінськими найманцями. Відповідний договір уклали з ТОВ "СБМУ "Підряд", при цьому переліку та об'ємів робіт, які буде виконувати підрядник, у відкритому доступі немає. Співвласницею вказаної фірми є дочка екс-гендиректора КК “Київавтодор” Володимира Жукова, який свого часу і сам входив до складу засновників. ТОВ "СБМУ "Підряд" відомо ще і тим, що у рамках кримінального провадження спільно з “Київавтодором”, від якого з завидною частотою отримує підряди, підозрюється у розтраті бюджетних коштів при ремонті столичних доріг. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 9 березня 2023 року  КП “Бучасервіс” (*) без конкурсу уклало з ТОВ "СБМУ "Підряд" (**) договір на капремонт перехрестя доріг комунальної власності між вулицями Яблунська та Вокзальна в Бучі Київської області. Ціна договору склала 5,5 млн гривень.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з договором, капремонт повинен бути закінчений підрядником до кінця грудня 2023 року. Які саме роботи він буде виконувати, в опублікованій документації не вказано, при цьому зазначено, що гарантія на них повинна становити два роки від дати прийняття замовником. Хто стоїть за компанією-підрядником Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "СБМУ "Підряд" зареєстровано в 1997 році у Вишневому Київської області. Статутний капітал – 175,18 тис. гривень. Основний вид діяльності – виробництво бетонних розчинів, готових для використання. Засновники – Григорій Жабский (40%, директор), Тетяна Казнодій (20%), Андрій Сороченко (20%), Юлія Татаринова (10%) и Ганна Скіценко (10%). Відомо, що Ганна Скіценко – дочка екс-гендиректора КК “Київавтодор” (з 1998 до 2007 року, та з 2014 по 2015 рік) Володимира Жукова. В 2002-2005 роках Жуков і сам входив до складу засновників ТОВ “СБМУ “Підряд”. У 2014 році аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) з'ясували, що за Володимира Жукова тендери КК “Київавтодор” із завидною популярністю вигравало ТОВ “СБМУ “Підряд”. Виходячи із таких результатів перевірки, в депутати Київради пропонували звільнити Жукова з посади гендиректора корпорації. У підсумку, навесні 2015 року, після ще кількох перевірок, Жуков звільнився за власним бажанням. Читайте: Столичные дороги отремонтирует дочь главы Киевавтодора и С искоренением коррупции в КК “Киевавтодор” решили повременить За даними Сlarity-project, в результаті участі у публічних закупівлях ТОВ "СБМУ "Підряд" уклало 419 договорів на суму 1,10 млрд гривень. З КП “Бучасервіс” нинішній договір є другим досвідом співпраці. В грудні 2021 року сторони укладали договір ціною 12,79 млн гривень на проведення капремонту дороги по вул. Вокзальна (від вул. Нове Шосе до вул. Яблунська) із влаштуванням кільцевої розв’язки на вул. Жовтнева. Вказані роботи підрядник повинен був завершити за два тижні, однак сторони кілька разів узгоджували перенесення термінів. Наразі чинною є додаткова угода, згідно з якою роботи триватимуть до кінця 2023 року. Раніше KВ повідомляла, що найбільшим замовником ТОВ "СБМУ "Підряд" є КК “Київавтодор”, яка віддала йому 56 підрядів на понад 315 млн гривень. Найбільшими замовлення корпорації були на капремонти столичних доріг – вулиці Урлівської за 111,66 млн гривень та вул. Академіка Вернадського за 68,27 млн гривень. Крім цього, ТОВ "СБМУ "Підряд" для “Київавтодору” є одним з трьох головних постачальників асфальту та асфальтобетонних сумішей. Читайте: У кого закупают асфальт для ремонта киевских дорог ТОВ "СБМУ "Підряд" та КК “Київавтодор” є фігурантами одного кримінального провадження Нацполіції по статті “привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем” (провадження № 42020100000000257 від 26.06.2020 року). Згідно з матеріалами справи, службові особи корпорації спільно з підрядником підозрюються в розтраті бюджетних коштів під час проведення ремонтів автошляхів столиці протягом 2019 року. Зокрема, мова йде про договір між ТОВ "СБМУ "Підряд" та КК “Київавтодор” від 2019 року на проведення капремонту внутрішньоквартальних проїздів Вигурівського бульвару та прилеглих територій. Криваве перехрестя 17 лютого мер Бучі Анатолій Федорук заявив, що вулиця Вокзальна в Бучі стала символом стійкості й незламності міста, тому її відбудова є особливо важливою. Станом на лютий, за його словами, на цій вулиці почали одночасно відбудовувати понад вісім десятків будинків. Над відновлювальними роботами, за його словами, працюють одночасно майже 200 осіб. Читайте: У Бучі розпочалася комплексна відбудова вулиці Вокзальна Нагадаємо, частина Бучі, де пролягають вулиця Яблунська та Вокзальна, є однією з найбільш постраждалих під час окупації. На перехресті вулиць Яблунської та Вокзальної, яка з’єднує Бучу з Ірпенем, українські воїни знищили першу російську колону 27-го лютого. Вранці цього дня ворожа техніка опинилася на вузькій вулиці Вокзальній і стала ціллю для байрактарів. Ударом турецьких безпілотників вдалося вивести зі строю головну та останню машини з колони. Відтак, основна частина колони виявилися затиснена з обох сторін. Почався запеклий бій, який тривав близько години, в результаті колону окупантів було розбито. Після деокупації міста вул. Вокзальна була всіяна розбитою військовою технікою, а від прилеглих будинків залишилися лише почорнілі завали. На фото: вулиця Вокзальна після деокупації Бучі  Вулиця Яблунська в окупованій Бучі майже місяць була лінією фронту під Києвом – з 3 до 31 березня 2022 року. Протягом цих тижнів російські штурмові частини десантників намагалися звідси прорватися в Ірпінь і далі вийти до Києва. Кадрові російські військові розстріляли на цій вулиці більше 60 цивільних, а також вбили полонених тероборонівців. Як свідчать знімки супутника та безпілотників окупанти десятками вбивали перехожих, а їх тіла лежали на дорозі по декілька тижнів – аж поки місто не було деокоповане. Зокрема, 22 мешканці Бучі, які намагалися виїхати у бік Києва, було захоплені орками та розстріляні в спини із зав'язаними руками. Також задокументована страта російськими солдатами восьми полонених українців біля будівлі по вул. Яблунській, 144. Тіло громадянки України вбитої російськими військовими у Бучі. Березень 2022  Тіла розстріляних рашистами тероборонівців * КП “Бучасервіс” (код ЄДРПОУ: 25689882)  ** ТОВ "СБМУ "Підряд" (код ЄДРПОУ: 25298093) Фото: колаж KВ КиївВлада

У Києві на проспекті Володимира Івасюка (колишній проспект Героїв Сталінграда) частково обмежать рух із 15 березня до 15 квітня. Про це KВстало відомо з повідомлення пресслужби КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як відомо, на проспекті відновлюють капітальний ремонт.  "На першому етапі покриття замінюватимуть на кільцевій розв'язці з перетином вулиці О. Архипенка", – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також зазначається, що роботи на цій ділянці триватимуть близько місяця.  "Рух під час ремонту буде частково обмежено. Перепрошуємо за тимчасові незручності", – додали у пресслужбі. Читайте: На Бориспільщині за 1,4 млн гривень відремонтують 500 м. дороги Фото: КМДА  КиївВлада

Київрада розпочала 2023 рік з ухвалення бюджету, який ризикує залишитися невиконаним в жорстких умовах війни. Економічний стан столиці оцінюють, як непростий. Владі доведеться докласти зусиль, щоб він залишався при цьому контрольованим. Чи допоможе місто бізнесу, звідки очікувати “велику хвилю” переселень, а також про війну, гендер та підприємливість КиївВладі розповіла депутатка міськради від ВО “Батьківщина”, волонтерка і громадський діяч Алла Шлапак. День довжиною в рік KВ: Згадаємо рік, що минув. Як для вас розпочалася війна? Алла Шлапак: Я до останнього не вірила у те, що вона можлива. Про російське вторгнення дізналась, як і більшість із нас, з телефонного дзвінка. Телефонувала моя донька, о 4:45 ранку. Сказала: “Мамо, війна”. Підписуйтесь на “КиївВладу”   KВ: Як сталося, що на початку війни ви почали волонтерити в Охматдиті? Алла Шлапак: Лихо заскочило кожного з нас у різних місцях, 24 лютого о сьомій ранку мою племінницю шпиталізували до Охматдиту, у відділення онкогематології. Я була з нею. Як і інші, усвідомила, що не можу сидіти, склавши руки, мушу допомагати. Познайомилася із завідувачкою відділення, долучилася до допомоги. У ті години ми приймали рішення з огляду на ситуацію, що постійно змінювалася. Так, вже вдень 24 лютого дітей з відділення було переведено до бомбосховища, для них ми обрали постійне перебування там. Пам'ятаю, як різали пакети, щоб застелити підлогу, носили матраци, мили й спускали усе необхідне. Перший вечір був дуже важким, моїй дитині ставало все гірше. Ближче до ночі ми видихнули, у сховищі вже було організовано все необхідне, навіть медпункт. Десь знайшлася пляшка коньяку, одеського... Цей день закарбувався у пам’яті на все життя. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Тож ви продовжили допомагати лікарні й надалі в ці дні. Алла Шлапак: Вже 25 лютого багато лікарів не змогли прийти на роботу. Стало зрозуміло, що ті, хто лишились у лікарні, будуть працювати беззмінно. 26 лютого оголосили дводобову комендантську годину, і тут почалися проблеми. Ніхто не розраховував на це. Постало гостре питання з їжею для медиків і батьків. У неділю мені подзвонив головний лікар – за допомогою з вивозом сміття, накопичення якого загрожувало епідеміологічній ситуації в закладі. Охматдит не встиг провести тендер на вивіз сміття, він мав відбутись 1-го березня. Вони потрапили в “коридор”, коли не було до кого звернутись. Не зважаючи на комендантську годину, довелося заново вибудувати комунікацію з містом. Я вдячна профільному заступнику КМДА Петру Пантелеєву, який постійно був на зв’язку у цей час, допомагав вирішувати питання з водою та сміттям. Пам’ятаю день, коли виявилося, що в лікарні закінчились необхідні для малюків ліки. Для дітей це було питання життя і смерті. Нам допомогли мої друзі з Тернополя, дівчата, які зараз стали до лав ЗСУ. Вони знайшли потрібні ліки, потім був важкий процес передачі, у якому підтримали грузинські журналісти — привезли ліки з Європи на Західну Україну, звідти — на Київщину, і потім від Василькова пішки несли нам цей пакунок з медпрепаратами.  З часом допомога збільшилася, йшла вже машинами. Лише у перші тижні для Охматдиту небайдужі люди з Європи перерахували 30 тисяч євро, багато банківських питань довелося вирішувати терміново.  Згадую, що попри тривоги і обстріли, нам дуже допомагав “Київхліб”, коли не було їжі. Що ми, жінки, тоді узяли на себе чималий тягар з розвантаження гуманітарки – чоловіків було мало, більшість пішла до тероборони.  Згадую, що в перші дні війни аж під воротами лікарні розстріляли ДРГ,  були поранені працівники Охматдиту... Я у той час стала ніби містком між лікарнею та міською владою. Станом на середину березня, це була одна з найзабезпеченіших лікарень міста. Я дуже вдячна керівництву лікарні, яке завжди йшло на контакт. Ми перерозподіляли допомогу на інші медзаклади, якщо до Охматдиту надходило те, в чому не було потреби. Продовжувались й фінансові транші. Треба відзначити мережу супермаркетів Novus, власники якої дозволили відкрити супермаркет у Шевченківському районі і брати все, що необхідно лікарні. Залізна дівчина з кульбабою "Коли лікарі почали хвилюватись, що росіяни все ж таки зайдуть до Києва, ми всі писали оголошення: “русский солдат, стой, тут больные дети”. На території Охматдиту є така скульптура: залізна дівчина з кульбабою. І у цій темряві вона стала символом надії для нас" KВ: Як люди та лікарі адаптувались до нової реальності? Алла Шлапак: Ми просто почали повертатись до життя. У важкохворих дітей теж були дні народження, і ми не могли відібрати в них це свято. Ось в цьому було життя: в спільних вечерях, привітаннях. Коли лікарі почали хвилюватись, що росіяни все ж таки зайдуть до Києва, ми всі писали оголошення: “русский солдат, стой, тут больные дети”. На території Охматдиту є така скульптура: залізна дівчина з кульбабою. І у цій темряві вона стала символом надії для нас. На фото: Залізна дівчина, символ надії. Вона підтримувала, коли було боляче дивитися, як хвора дитина з Конотопу дізнається, що її рідне місто оточене росіянами, і я не знала, чим допомогти. Коли ми поставали перед фактом, що маленьких хворих дітей, які мають особливе значення, неможливо вивозити з Києва. Коли підтримували дітей, чиї батьки перебували на Одещині, майже на кордоні з Придністров’ям. Було все, як у всіх. І ніхто нікуди не тікав.  KВ: У певний час почали з’являтись новини про евакуацію дітей з Охматдиту. Як це було? Алла Шлапак: Охматдиту дозволили брати окремий вагон для перевезення дітей, але не всі діти підлягають транспортуванню. Шукати місця для евакуації допомогло керівництво КМДА і партійне керівництво. Тимошенко Юлія Володимирівна також займалась евакуацією дітей з Охматдиту. Цих діток перевозили в спеціальних умовах. Вони боялись залишатися без лікарів, вони не могли їхати, як усі, бо потребували лікування, все це було справжнім викликом. Моїй дитині лікарі сказали, що транспортування можливе, але лише одній, в окремому купе, в спеціальних умовах. І в створенні таких умов нам відмовили всі. Я дуже вдячна лікарці, Ользі Михайлівні, завідувачеві відділення гематології, яка 3 березня сказала мені що ми можемо їхати, якщо дитина буде лежати в машині. Використовуючи купу медикаментів, тільки біля великих міст, але залишатись не можна. На наступний день ми виїхали в бік європейського кордону, а через 10 днів я повернулась до Києва. У відділенні вже не було жодної дитини – всіх змогли вивезти. KВ: У Вас не було думки лишитись у Європі? Алла Шлапак: В мене взагалі не було такої думки. Мій друг — іноземець, і я з величезним скандалом сказала, що не можу залишитись в Європі. Коли я вже зрозуміла, що діти мають меддопомогу і влаштовані, я повернулась в Україну. Цей день я також запам’ятаю назавжди. Приймальня депутата під час війни KВ: Чи змінилися запити людей, які звертаються за допомогою до громадської приймальні Алли Шлапак? Алла Шлапак: Зараз найчастіше питання – матеріальна допомога. В минулому році нам надходила гуманітарна допомога з Європи, але давали її тільки тим, в чиїй доброчесності ми були впевнені. Спочатку я думала, що необхідно направляти всю допомогу до гуманітарного штабу, адже я вважаю себе людиною команди, де моя команда – це місто. Але в певний момент я так і не змогла отримати від штабу інформацію, хто ж став отримувачем допомоги? Це змінило підхід. З 1 квітня громадська приймальня Алли Шлапак почала реагувати на запити: просили гігієнічні засоби, продукти. Потім з Кропивницького надійшов запит: просили допомогти центру, що опікувався біженцями з Херсону. Ми обережно відреагували, адже не були впевнені, що це не шахраї. Фідбек не змусив на себе чекати: до нас почали приходити люди з Херсону, яким в Кропивницькому розповіли про нашу діяльність. Тоді стало зрозуміло, що допомога дійшла. Можу сказати, що за останній рік на Печерську з’явилося дуже багато нових людей. Позаштатно приймальня допомагала військовим, майже щодня відправляли допомогу на різні напрямки фронту. Особливий біль був — Маріуполь. За допомоги замголови КМДА Марини Хонди ми зв'язалися з центром біженців з Маріуполя у Києві. Коли читали заяви маріупольців по допомогу – ридали. Це — 140 пронизливих історій, 140 життів, скалічених війною, які ми прожили також.  Протягом року також завдяки допомозі з Німеччини ми забезпечували військових аптечками, здебільшого це — мешканці Печерська. Боляче стало з грудня, коли багато з’явилося повідомлень про потрапляння в полон. Зараз я, як депутат, контролюю питання обміну цих полонених, стежу, щоб їх не втратили.  Приходять й ті, в кого загинули рідні. Ця приймальня існує з 2006 року, й бачила вже стільки сліз, радості, перемог й падінь, що не перелічити.  Але нікуди не ділось й щоденне життя, коли в когось тече дах, або продувають вікна, і цим теж треба опікуватись. І це видно в моїх зверненнях і пропозиціях до програм соціально-економічного розвитку. Актуальними залишаються й протистояння  забудовникам. На жаль, законодавство не допомагає людям захищати їхні права. Але, знову ж таки, цей парламент, і минулий парламент обирали люди. Найбільше запитують з тих, кого видно. А як правило, тих, хто приймають містогвалтівні закони, навпаки, – не видно.  Київ, ВПО та питання гендеру “Переселенців не 300 тисяч, як говорять на офіційних каналах. Багато хто просто не отримав довідку ВПО. Я думаю, що їх за мільйон”. KВ:  Ви – співавторка ідеї створення Координаційної ради з питань підтримки ВПО, для чого цей орган? Алла Шлапак: Утворилась ця рада у 2021 році. Ідея її створення народилась завдяки переселенцям, членам організації “Донбас-це Україна”. Вони попросили створити єдиний міжвідомчий орган, який би надавав допомогу ВПО. Було важко проводити це рішення через Київраду, бо мені казали, що це не на часі, треба опікуватись справами киян. Але голосування відбулося. Біда в тому, що ця рада досі нормально не функціонує. Координаційні ради вже почали по районах з'являтись, а Київрада досі не запустила роботу власної. Останній привід був в тому, що проект недоопрацьований. Ми об’єднались з Володимиром Бондаренком, з юристами Київради, і вже робимо кроки, щоб нарешті запустити роботу ради. Переселенців не 300 тисяч, як говорять на офіційних каналах. Багато хто просто не отримав довідку ВПО. Я думаю, що їх за мільйон. Це видно по мобільних операторах і влада могла б вже сказати реальну цифру. Це як 210 колясочників за даними департаменту МОЗ, але ми всі розуміємо, що їх набагато більше. Це дає розуміння того, як чиновники вміють маніпулювати цифрами. Я думаю що нас зараз 50 на 50 – киян і переселенців в місті. KВ: Чи готова столиця прийняти ще переселенців? Алла Шлапак: Київ не може ставити перед собою питання, готовий він, чи ні. У будь-якому випадку столиця прийматиме біженців. Навіть при оптимістичному сценарії, коли ми вийдемо на кордони 2014 року, всі великі міста мають бути готові до ще однієї хвилі ВПО у зв’язку з економічними проблемами, які виникнуть і поглибляться після звільнення територій, навколо яких ведуться бойові дії. Отут ми маємо розуміти, що якщо не буде прийнято правильних рішень на державному рівні, міста не впораються Повернуться й ті, хто поїхав до Європи, адже держави припинять надання соціальних допомог. Жодна територіальна громада не впорається з цим без допомоги держави. Має бути зрозуміла програма зайнятості населення, соціального захисту, й поки, на жаль, я таких не бачу.  KВ: На які соціальні гарантії в столиці можуть розраховувати переселенці у 2023 році? Алла Шлапак: На 2023 рік соціальний бюджет не було зменшено, але він має все ж таки орієнтацію на киян, адже за їхні податки формується бюджет. Кияни матимуть пріоритетне право на отримання всіх пільг. ВПО також отримує допомогу – ми надаємо матеріальну допомогу через Департамент соціальної політики. Те, що стосується надання освітніх й медичних послуг, це все теж залишиться. І я вірю, що ми зможемо впоратись з якісним наданням цих послуг. Це стосується й громадян з інвалідністю. Багато киян з цієї категорії виїхали, але на їхнє місце прибули переселенці з гарячих точок. Таким чином, система фактично наповнена й ми не зменшували об’єм фінансування ні на копійку. KВ: Чи задоволені ви роботою МФО “Київ за рівні можливості”, які є досягнення за минулий рік? Алла Шлапак: Це МФО діє 3 останні скликання, і я є його членом. Але це перше скликання, де МФО набуло реально відчутні результати діяльності, конкретні рішення. Нас підтримав Уряд Канади, який фінансує секретаріат цього МФО. Наш звіт був феєричним: за допомогою 5 найактивніших членів МФО ми розповіли про свою роботу, кодекс етики, регламент, гендерно-чутливі фактори, протидію насильству та інші заходи, втілені в життя за цей рік. І завершили все це подякою членам МФО. Багато хто з присутніх депутатів теж захотів бути дотичними. До речі, в нас найбільше об’єднання, в нас рівна кількість чоловік і жінок. Ми плануємо в березні місяці продовжити акцію “Не мовчи про насильство – говори”, спільно з Національною поліцією і КМДА, де є гарячі лінії психологічної допомоги. Це інформаційна кампанія. Те, що ми робимо КМДА і Київраду більш гендерно-чутливою, теж не менш важливо. Хочеться більшого, але я пам’ятаю, з чого починала, коли слово “гендер” не вміли навіть вимовити правильно. Тепер всі розуміють що гендер — це не тільки чоловіки і жінки, відомо й що таке гендерне бюджетування, як важливо подолати насильство. Я розумію молодих депутатів і депутаток, які працюють перше скликання і кажуть, що можна було б зробити ще більше. Так, можна, долучайтесь і ми разом подолаємо цей шлях. Тут дуже важливе дієве партнерство, і нам також допомагали іноземні друзі. Сподіваємось, що ця допомога знайде продовження й у післявоєнній відбудові. KВ: Чому гендерне питання важливе під час війни? Алла Шлапак: Хоча й кажуть, що на війні і в політиці немає чоловіків і жінок, якраз на основі розмежування можливо врахувати індивідуальні потреби кожної людини. Людина має право почуватися комфортно, і це стосується всього: від наявності елементарних гігієнічних засобів до власної гідності. Тому важливо про це говорити. Інколи мені прикро, що є місце певній штучності, коли у соцмережах показують військових дівчат з макіяжем та манікюром. Має бути й місце їм справжнім, їм непросто, так само, як і хлопцям. Чим більше правди покажуть, тим менше треба буде руйнувати штучні бар’єри в наших головах. Образ нафарбованої голівудської дівчини з автоматом не є правдивим. І я дякую дівчатам-журналісткам, які показують цих героїнь такими, які вони є. Правда дає силу, якою б вона не була. Треба не боятись про це говорити. Крім того, хлопці на фронті захищають саме життя, і це наша принципова різниця з ворогом. Вони захищають нас, яким теж боляче, але ми руйнуємо цей біль своїм життям. Це дуже непросто, але треба жити. KВ: Які заходи, спрямовані на забезпечення гендерної рівності, заплановані на 2023 рік? Алла Шлапак: Це, по-перше, інформаційні акції. Маємо велике бажання провести семінар з сімейними лікарями, щодо генедерної чутливості і насильства. У минулому році ми включили в цю тему сферу освіти, адже булінг – це одна з форм насильства. Ми змусили їх подивитись на цю проблему по-іншому. Майже всю весну ми присвятимо інформаційній кампанії. Крім цього, кожна програма зараз піддається гендерному аналізу, ми вводимо нові гендерні показники. Бо показник у стилі “30% киян” не є достатньо інформативним для формування, наприклад, гендерно-чутливого бюджету. Дуже важко комунікувати з виконавчим органом, руйнувати синдром “нічого не можу”. Важко підштовхнути чиновника подивитись на щось з іншого боку. Часто ми намагаємось шукати шляхи до змін, а чуємо що “це неможливо”. Міська влада: сьогодні і завтра KВ: Які рішення, прийняті Київрадою на початку війни, були найважливішими? Алла Шлапак: Найважливіше, що ми взагалі мали можливість приймати рішення. Запам’яталося, що постійно змінювали бюджет. Це була важка робота для бюджетної комісії, однак всі розуміли, що треба зберегти баланс, не втратити в соціальній та освітній сферах. Хоч поодинокі голоси в залі й пропонували нам зменшити їхнє фінансування, аргументуючи тим, що дітей немає і всі поїхали. Дуже важливо було зберегти турботу про людей і продовжувати виконувати завдання, які виникали щоденно. Зрозуміло, що вже ніхто нічого не будував, а треба було відновлювати будинки, які зруйнували, допомагати родинам, які залишились без рідних…  Страшною стала ця осінь, коли почались обстріли енергетичної інфраструктури. Мені так боліло за працівників тих підприємств, хто підтримував місто у цей темний час, що хотілось усю допомогу спрямувати саме туди. До речі, саме тому ми з дівчатами-помічниками вирішили виплатити допомогу з депутатського фонду працівникам керуючої компанії на Печерську. Бо працювали під обстрілами не тільки Yasno і ДТЕК, а й величезна кількість людей, про яких забули. І ми знали, що на вулицях було чисто, ми мали опалення, завдяки роботі прибиральників, сантехніків тощо. Їхню роботу бачили всі кияни, окрім тих, хто “зверху”. Наче невидимий фронт. І це не тільки про ЖКГ, це про всіх, кого потрібно пам’ятати і бути їм вдячними. І, звичайно, знижувати рівень психологічного навантаження. Оце — бюджетні рішення. Не хвалюся їми, бо взагалі вважаю, що хвалитись нічим під час війни. Це були просто оперативні рішення, деякі — ухвалені з запізненням, на мою думку.  Наприклад, рішення стосовно підтримки малого та середнього бізнесу ми мали приймати ще в квітні, а не в травні, серпні, а потім в грудні. Те ж стосується й звільнення від орендної плати за землю.  Навколо цих рішень довго відбувались маніпуляції, але, на щастя, вони прийняті. Не знаю наскільки це допомогло, дуже цікаво було б почути думку підприємців. Ми зараз, до речі, з проектом “Київ Цифровий” опрацьовуємо анкету, і я закликаю якомога більше підприємців узяти участь у майбутньому опитуванні. Це дасть нам зрозуміти важливість і дієвість нашої допомоги в їхньому житті.  Звичайно, варто відмітити окрему епопею з генераторами. Чекаємо на ще одне рішення щодо співфінансування закупівлі генераторів, бо не факт, що наступної зими в нас не будуть ті ж проблеми. У питанні енергетичної безпеки міста ми плануємо взагалі подбати про стратегічну програму енергетичної безпеки. Де будуть передбачені і резервні джерела, і ефективне використання наявних джерел. KВ: Ви виступили з критикою міської програми сприяння розвитку підприємництва, що з нею не так?  Алла Шлапак: Мова тоді йшла про фінансово-кредитну підтримку малого та середнього підприємництва. Ці недоробітки вже змінили. Департамент чомусь вирішив, що це питання неактуальне, реальні проблеми бізнесу не помічали. Існує відчуття, що цей Департамент не взаємодіє з бізнесом. На паперах є все, але реальність інакша, треба будувати механізм зворотнього зв’язку, томи ми й працюємо над анкетою в “Києві Цифровому”, щоб почути максимум корисної інформації. Завдання міської ради — створити мікроклімат для розвитку бізнесу, а не контролювати податки. Для цього треба розуміти запит. Сподіваюсь, що в нинішньому році ми вийдемо на інший рівень комунікації. Як економіст, скажу, що зараз ми маємо зосередити всі зусилля навколо внутрішнього інвестиційного потенціалу. Має бути прийнята низка важливих рішень на державному рівні, що вплине на забезпечення громадян легальною роботою, незалежно від віку і професійного профілю. Бо й ринок праці чекає на великі зміни. KВ: Як місто виконує рішення Київради про закупівлю сигнальних жилетів для школярів столиці і як іде фінансування соціальних ініціатив, підтриманих депутатським корпусом? Алла Шлапак: Станом на 1 січня вони ніяк не закуповуються. В програмі гроші закладені. В березні я почну робити запити, аби дізнатись, чи були зроблені закупівлі. Як правило, в січні робляться відповідні розпорядження, а в лютому йдуть торги. На папері, і в цифрах – гроші є. Але реальність інша. До прикладу: люди з обмеженими можливостями пересування поскаржилися нам, що їм не закупили засобів гігієни. Ми запитуємо Департамент МОЗ: чому? Відповідь – ніхто не відгукнувся під час проведення торгів. Тобто ми, як депутати, гадали, що своїм рішенням забезпечили ці категорії населення усім необхідним, а виявляється, що це не так. І ось тут — стіна. Якщо Департамент шість разів не зміг провести торги, то навіщо ми виділили кошти? Віддайте тоді гроші людям у вигляді матеріальної допомоги, нехай вони самі куплять собі усе необхідне. Відразу відбувається паніка, бо треба ж якось виправдовувати дармоїдів, які готують папери для непроведених торгів.  До соціального блоку я підходжу дуже критично. Як депутат, я заслухаю усі звіти у березні і виокремлю неосвоєні заходи. Тоді будемо шукати інші шляхи, аби люди змогли отримати все необхідне, незважаючи на цю чиновницьку стіну.  KВ: Чи є вже ідеї, які зміни варто внести у соціальний блок у 2023 році? Алла Шлапак: Всі подібні закупівлі мають бути перенесені до програми “Турбота” й надходити до людей у вигляді адресної матеріальної допомоги. Не треба департаментам закуповувати такі засоби. Вони мають купувати те, що людина не може купити особисто, як то: обладнання, рідкісні ліки. Решта має відбуватися так: отримав гроші – купив собі усе необхідне. Але дуже важко забрати у чиновників цю “паперово-тендерну” функцію через яку вони неефективно використовують кошти.  KВ: Бюджет столиці в 2022 році не виконали через війну. Дайте прогноз виконання дохідної частини в цьому році, а також розкажіть навколо яких видаткових статей точаться найбільші суперечки на профільній комісії? Алла Шлапак: Я не вірю, що бюджет буде виконаний. Депутати на останній стадії прийняття підняли дохідну частину за рахунок надходжень від оренди й продажу землі, але сумнівно, що в цьому році почнуть купувати землю. І це суттєва стаття, біля мільярду гривень. Також не вірю у виконання програми приватизації. І сподіваюсь, що це невиконання не вплине на соціальні програми і заробітні плати, але те, що це стане штучним гальмуванням програм розвитку – факт. Я оптимістично розглядаю прогнози з підтримки іноземних партнерів, але і її теж не перебільшую. Нам дуже необхідна підтримка у сфері енергетики на державному рівні, що зменшить й навантаження на місцевий бюджет. Треба розуміти, що 2023 рік — не про розвиток, а про вирішення поточних питань, які нам готує війна. KВ: Як і чому на початку війни був написаний та прийнятий проект рішення про заборону продажу алкоголю? Чи вважаєте ви тепер його доречним? Алла Шлапак: Вважаю доречним. За останній рік я практично не бачила людей напідпитку на вулицях. Це — результат обмежень. Звичайно, що крім обмежень мають бути й стимули вести здоровий спосіб життя, інформаційні програми, створення умов для занять спортом, але це все — післявоєнні питання. Послаблення алкогольної заборони в якийсь момент мало економічне обгрунтування. З людської точки зору треба працювати над тим, щоб люди більше виходили на вулиці, спілкувались, стимулювали один одного, відвідували концерти і театри. І не треба боятись ділитись своїми маленькими перемогами, бо когось це може надихнути вводити в своє життя корисні звички. Ваше життя може врятувати інше життя. KВ: Що Ви хочете обов’язково зробити у 2023 році? Алла Шлапак: Наплакатися на Майдані Незалежності, коли вся країна радітиме перемозі. Обійняти рідних, зустріти всіх дорогих серцю людей. А якщо про Київраду: хочеться, щоб усі прийняті рішення працювали належним чином, бачити менше сліз у приймальні, радіти з дітьми на спортивних майданчиках і бачити перед собою щасливих українців. Читайте: Володимир Бондаренко: про війну, наступ з Білорусі, ОПЗЖ і плани столиці на рік Фото: Євген Лоюк КиївВлада