Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко навідалась під час Leopolis jazz fest до ресторацій Львова та створила для читачів КиевVласти уникальний гід по найцікавішим та найсмачнішим рестораціям столиці Галичини. Цьогоріч поїздка з подружками на Leopolis jazz fest перетворилась зі смакування виключно фантастичної музики ще й на гастрономічний тур. Кожного дня ми відвідували по 3-4 заклади, не враховуючи тих, де проходили нічні джем-сейшени. Описати всі неможливо, тому я вибрала 12 найцікавіших - з точку зору локації, кухні, обслуговування і атмосфери. В другій частині нашого гіда - ще шість ресторацій Львову.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Bar Mushly”, площа Ринок, 35 Якщо ви не сильно голодні і хочете просто трошки перекусити – завітайте в цей бар. По-перше, він розташований в самому центрі Львова. По-друге, тут можна замовити свіжі устриці, які при вас відкриють і запропонують до них соуси, а також безліч інших морепродуктів на ваш смак. І звичайно тут є гарячі страви - пасти, різото, супи. Що ми замовляли: набір устриць – Mushlya Fayna, Specialna, Північна красуня, Красуня Кіберону (49, 59, 79, 89 гривень відповідно), з яких Specialna голандська сподобалась нам найбільше; щучий кав’яр з тостами (189 гривень); середнє плато морепродуктів (498 грн). “Масони” або найдорожча ресторація Галичини, площа Ринок, 14 Цей ресторан нелегко знайти, бо, як кажуть, масони завжди тримали під великою таємницею місця своїх зібрань. Тому, щоб потрапити в масонський ресторан, треба чітко знати його знаходження. Я зніму цю завісу таїни. “Масони” знаходяться над “Криївкою” - на другому поверсі.  Підходите до чорних дверей, стукаєте в них, чекаєте, коли вам відкриють. Людина, що відкриє вам, - не адміністратор, не офіціант, а вуйко у засмаленому халаті, який суворо поцікавиться, куди прямуєте. Головне - не розгубитися і сказати, що ви до масонської ложі. В ресторані завжди напівтемрява. По стінах розвішені портрети відомих людей, які належали до братства масонів. Особливо вас вразить ванна кімната - обов`язково зазирніть туди. Чому ця ресторація вважається самою дорогою? Тому що салати тут від 800 гривень, супи - від 600 гривень, а основні страви - від 1700 гривень. Але якщо ви маєте картку Local від “Холдингу емоцій Фест”, то всі ціни одразу худнуть на один нуль. Що взяти в “Масонах”: цезар із глазурованою в апельсиновому соці курячою грудкою та голубим сиром (125 гривень); суп-капучино з трьох видів грибів - білі, печериці, гливи (80 гривень); гусяча грудинка на грилі з кукурудзяним пюре та томленою у білому вині грушею (245 гривень). А ще в ресторані є окрема винна кімната, де ви можете вибрати вино з будь-якого регіону світу. “Vapiano Lviv”, вул. Гнатюка, 12 Відома в усьому світі мережа італійської кухні користується неабиякою популярністю у львів`ян. На період Leopolis jazz fest Vapiano влаштував чудові вечірки французького, американського та бразильского джазу. Особливість закладу в тому, що кухарі за 5-7 хвилин готують всі страви у присутності гостей. Ви можете взяти за основу якусь страву і доповнити її будь-яким інгредієнтом, який є в наявності. Кожен додатковий інгредієнт оплачується окремо. Раджу скуштувати і львівському Vapiano: різотто е фунгі - мікс грибів та цибулі з вершками, мускатним горіхом та сиром грана падано  (115 гривень); піцу “Дьяволо” з гострою папероні салямі, паприкою та червоною цибулею на домашньому томатному соусі з моцарелою (135 гривень); пасту “Сarbonara salmone”, до якої входять копчений лосось, цибуля, яйце, грана падано, свіжа петрушка - і все це у вершковому соусі (179 грнїивень). А ще тут смачні коктейлі за дуже прийнятною ціною. Тут багато місця, є літня тераса. І тут дуже зручна система смарт-карт – вам на вході видають карточку, на яку рахуються виключно ваші власні замовлення. “Старгород”, вул. Римлянина, 1 Якщо хочеться багато пива, веселощів, танців до упаду і поспівати – вам до “Старгороду”, найрозважальнішого ресторану у Львові. Конкурси на найшвидше випивання пива та з’їдання ковбасок, на найкраще співання українських пісень, танці на столах і таке інше чудово доповнять вашу вечерю. До речі “Старгород” - це мережа ресторанів, яка пішла з Харкова, і сьогодні також присутня в Дніпрі. Пиво в цих рестораціях не фільтрується і не пастеризується, бо вариться за чеською технологією. Контролює цей процес у Львові пивовар з Чехії Франтишек Швець. Чотири види пива, які варять в львівському “Старгороді”: “Десятка” типу Helles - має золотистий колір; “Лагер” типу Pils - світлого кольору; “Пшеничне” - світло-білого кольору; “Чорне” типу Dunkles - темного кольору. Шеф-кухар ресторану - також чех, бо страви тут переважно чеської кухні. Тому рекомендую спробувати закуски до пива, а також гуляш по-чеські в хлібі та ковбаски-гриль із сирними грінками. Втім основна страва, без якої, відвідування ресторану буде просто марним, - це запечене свиняче коліно. Воно маринується не менше двох діб, а потім запікається при різних температурах до румяної скориночки. ЦІна - 239 гривень. “Підпільний Кіндрат”, вул. Валова, 25 “Файно забавитись, добре випити, і смачно закусити за 350 грн на штири персони? Ви шо подуріли? Де таке є? У центрі Львова? У Вишуканій ресторації? Та то Фантастика! Розповідайте!”, - ось таку передмову ви побачите, коли зазирнете в меню цієї ресторації. І це буде самісінька правда! Інтер`єр ресторану -  львівська квартира аристократії початку XX сторіччя. Тут є таці з крильцями, ковбасками, сирними кульками та свиними рульками на компанію (150-999 гривень). Є похмільна зупка (49 гривень). Але основна “страва”, за якою сюди варто приходити – це настоянки. Їх навіть важко порахувати. А різноманітність цих напоїв вразить найдосвідченішого гурмана: 13 різновидів гіркої настоянки (15 гривень за 50 грамів); 26 видів настоянок на плодах та ягодах (15-18 гривень за 50 грамів); настоянки на 100 років – “Хрущі над вишнями”, “Молот каменяра”, “Лісова пісня” тощо (20 гривень за 50грамів); дев`ять настоянок на меді, травах та коріннях (18 гривень за 50 грамів); 17 гастронімчних настоянок – штрудельова, помідорка, мигдалівка тощо (15-22 гривні за 50 грамів). Крім цього - безліч бальзамів та медовух. Вам без проблем влаштують дегустацію. Але за раз ви все одно все не скуштуєте. А на виході не забудьте придбати пляшечку настоянки (175-250 гривень). Café 1, Катедральна площа, 5 Закінчу ресторацією, в якій я бувала багато разів - Café 1. Дуже люблю цей заклад! По-перше, тут чудові інтер’єр та декор. По-друге - дуже смачна кухня. По-третє - чудова літня тераса. Цього разу ми завітали до Cafe 1 на сніданок - і не прогадали. Що раджу взяти: кава фірмова з лікером та морозивом із фруктами та мигдалем (64 гривні); кава “День і ніч” з лікером Vana Tallinn (55 гривень); штрудель яблучний з фруктовою та ванільною поливкою або штрудель вишневий з морозивом (52 гривні) - обидва неймовірно смачні; фірмові млинці – шпинатні з сиром моцарела та рум’яним курячим філе (68 гривні). Ось такий вийшов тур ресторанним Львовом. Впевнена, що моя наступна подорож потягне за собою ще більш цікаві гастрономічні історії і мені буде чим вас здивувати!! Для цього вам треба просто напросто читати мою сторінку  і стежити за мною в Інстаграм: @inna_yummy. Читайте та смакуйте: Гід рестораціями Львова, частина перша (фото, відео, адреси)  Фото та відео автораKиевVласть

"Благими намірами вистелена дорога в пекло" - це можна впевнено сказати про впровадження мораторію на проведення перевірок контролюючими органами що був прийнятий ще в 2014 році та діє по теперішній час. Про це нещодавно ми спілкувалися з керівником Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Сергієм Зелінським. "В нас зараз діє мораторій на перевірки. Для того, щоб нашим інспекторам вийти на ліцензійну перевірку підприємства перевізника, потрібен відповідний дозвіл Державної регуляторної служби (ДРС). Коли ми маємо чисельні скарги на те чи інше підприємство, що часто порушує законодавство, то ми звертаємось до ДРС, а вона дає дозвіл, або не дає дозвіл на відповідну перевірку, це вже не від нас залежить" - ділиться наболілим пан Сергій, бо насправді в них "зв’язані руки". На мою скаргу на конкретних перевізників пан Сергій погоджується зробити рейд позапланової перевірки, які вони можуть виконувати не порушуючи мораторій. Перевіряти можна водіїв та наступні позиції: - дотримання водієм розкладу та маршруту руху, наявність у всіх пасажирів квитків, а у разі пільгового проїзду – наявність посвідчення, наявність інформації про перевізника та страховика, відповідність свідоцтв про реєстрацію – техталони постійної та тимчасової реєстрації.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Замовником  перевезень на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування згідно вимог чинного законодавства є Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації. З його керівником Юрієм Чередніченком я також домовилися про те, що його працівники також вийдуть на цей рейд перевірки згідно моєї скарги. Ранковий рейд 22 червня розпочався з "сюрпризу", несподіванки не вийшло, перевізники нас ждали!!! Як пільговик я першою зайшла в маршрутний автобус та нахилилася до водія, щоб пред’явити пільгове посвідчення, але в цей час він обернувся до вікна в яке протиснулась голова в кепці і швидко заговорила: - так, слухай, сьогодні береш всіх пільговиків, нікому не отказуй, провєрка. Від здивування я не могла отямитися, моя скарга стосувалася пільг, виходить хтось  попередив перевізників чітко по ній. Звісно моєму обуренню не було меж, я випалила своїм колегам: - даремно ми приїхали, що ж перевіряти, коли водії попереджені! Як на мене невідома "голова в кепці" була дуже схожа на механіка цього підприємства, але ми її не спіймали на гарячому. Хто "злив" інформацію про перевірку маємо тільки свої власні здогадки… Колеги по рейду почали мене заспокоювати, натякаючи  на те, що "сарафанне радіо" спрацювало на випередження. Згодом ми стали свідками того, що поряд з нами з’явилася диспетчер перевізника, яка почала ходити слідом за інспекторами та щось їм доводити. Після "заходу" ще в один маршрутний автобус, який явно готували до цієї перевірки все рівно виявили порушення: скарги пасажирів на відмову в пільговому перевезенні, мотивуючи, що вже мають два пільговики, довір на один маршрут, а фактична посадка на інший, табличка на лобовому склі автобуса також свідчила про це неспівпадіння. Касова книга мала пару записів, ще чорнила не висохли коли інспектори взяли її в руки, а стара як виявилося раптом закінчилася. Розголос про перевірку зробив свою справу, водії та машини були більш менш підготовлені, тому наш "вилов" цього дня складав два акта перевірки від Укртрансбезпеки та два акти від Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації. Штрафи там незначні – 1 700 грн., але справа в тому, що зараз в Постанову 1081 про проведення конкурсів внесені зміни, якщо в перевізника, що виграв конкурс в цьому році будуть скарги він не зможе отримати пролонгацію договорів на наступних п’ять років. 27 червня керівник Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Сергій Зелінський запропонував ще раз відпрацювати рейд, на що я з колегами погодилися. Дивно, але цього разу "сарафанне радіо" дало збій, нас не ждали! Цього разу перевірили вже шість маршрутних автобусів, виявили багато порушень, які зафіксували інспектори Укртрансбезпеки в шести актах, які згодом передадуть на Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації. Від себе хочу сказати, що кожна поїздка в маршрутних автобусах ще той "треш", адже кожен водій вважає себе господарем в автобусі, відповідно й алгоритм поведінки застосовує згідно своїй власній уяві про етику на транспорті, а не згідно  Правил надання послуг пасажирського транспорту, маю на увазі частину прав та обов’язків водіїв. Впевнена в тому, що їх не знають ані пасажири, ані водії, а тим паче не хочуть знать власники компаній перевізників. Зупинюсь на самих головних з моєї точки зору, як пасажирки правилах:  дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; бути охайно одягненим, чемно поводитися з пасажирами; оголошувати найменування і тривалість зупинки; надавати допомогу особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення під час посадки в автобус і висадки з нього. Водію автобуса забороняється:  починати  рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до повної зупинки автобуса; змінювати маршрут і графік руху; розмовляти з пасажирами,  їсти, пити, курити під час руху автобуса; продавати пасажирам квитки під час руху автобуса; порушувати вимоги цих Правил. Таке враження що ці правила писані, але не для них. Хто хоч раз проїхав у переповненому вщент маршрутному автобусі, зрозуміє мої намагання підняти питання якості наданих послуг з перевезення в площину кардинальних змін. Мене зрозуміють ті, хто кожного дня намагається "втиснутись" в переповнені "Богдани", "Рути" та Мерседес-спрінтери. На кожній зупинці їх "утрамбовують" так, що ти стояти можеш тільки на одній нозі, тримаючи в руці важку сумку, а в твій бік впирається накачаний торс масою не менш ніж 120 кілограмів, і ти не те що повернутись, дихнути вже не можеш. Ділити обмежений простір з купою незнайомих людей це ще не саме страшне в такому положенні, бо коли тобі прямо в обличчя направляється потік "вогняного перегару", який видихає чолов'яга, що вже добряче напідпитку ти маєш витримати  іспит і поводитися так, щоб не завдавати незручностей іншим пасажирам. Голосна музика сусіда, сморід, розбавлений дешевими парфумами змішаний з душком спітнілих тіл, ще той виклик, що нам приходиться долати щоденно, адже вибору в нас нема. Констатую те, що на жаль ми живемо у світі де все "навиворіт", я про те веду мову, що у 2015 році Постановою Кабінету Міністрів України 2015 тодішній Прем’єр Арсеній Яценюк відмінив державне регулювання на транспортні перевезення. Це значить, що ціни відпустили у вільне плавання, при цьому не впровадивши лібералізований пакет реформ щодо демонополізації ринку автомобільних перевезень, створивши проблему, яку ми по сьогоднішній день маємо. Суть конфлікту та вимог до перевізників – невідповідність вартості проїзду,  якості та безпеці обслуговування. Кабінет міністрів 14 березня прийняв постанову "Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування" та доручив Міністерству соціальної політики його доопрацювання з урахуванням всіх пропозицій. Обіцяна Прем’єром Гройсманом та міністром Ревою монетизація пільг, що мала б запрацювати з 1 червня так і не стартувала, хоча адресна соціальна допомога пільговикам цілком логічна справа, яку мали намір реалізувати. Питання розрахунку суми компенсації - це надскладна задача, поясню чому. Даний розрахунок мав би базуватися на середній ціні проїзду в комунальному транспорті в який закладається 30 поїздок. Але місяць назад я особисто була присутня на робочому засіданні транспортної комісії Київської обласної ради, слухала доповідь керівника Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації Ігора Мещана, який повідомив про те, що в Київській області є три комунальні транспортні парки у Василькові, Білій Церкві та Ржищеві і проїзд  в цих містах значно дешевший ніж в передмісті Києва, отож коректність розрахункової компенсаційної суми в 129 грн. під величезним питанням, де за основу взято 4,30 грн. за одну поїздку на 30 днів. На мою думку головна проблема провалу криється в тому, що фінансування витрат з надання переведених у готівку пільг мало б здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів, які не спроможні натепер це реалізовувати. Відтак пільговики й надалі продовжують користуватись правом на пільговий проїзд визначений с. 37 Закону України "Про транспорт". Реформування транспортної галузі в частині відмови від зношених маршруток не те що на часі, воно вже перезріло. Нещодавно революційний план повної відмови від маршруток озвучив Міністр інфраструктури Володимир Омелян. Одним з пунктів впровадження Національної транспортної стратегії України до 2030 є перехід на комфортабельні неолайнери. Після його гучної заяви щодо гіперлупа сприймати такі "ноу-хау" все важче. Перш ніж починати впроваджувати новітні технології необхідно прибрати старий, зношений "рудимент" 90-х років, що так міцно прижився в реаліях сьогодення – це маршрутні автобуси.   Цей бізнес вже давно потрібно виводити з тіні, адже не облікована готівка якою розраховуються пасажири ніким не контролюється, держава недоотримує податків. Досягти результатів можна тільки після того, як перевізники почнуть фіксувати пасажиропотік, що зробить прозорим ціноутворення. Головне, що я хочу сказати:  ми дивні люди українці, засмучуємося від заздрості, тішимося ненавистю, палко ненавидимо владу та бажаємо жити краще. Прикриваючись європейським досвідом та гаслами про добробут людей наша влада повинна припинити займатися політичними спекуляціями та врахувавши всі ризики проводити реальні реформи, а ми повинні почати змінюватися кожен із себе! Алла Збанацька, депутат Дмитрівської сільської ради, член Руху В.Наливайченка "Справедливість”KиевVласть

Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко прогулялась двома крутими фестами вуличної їжі і сформувала для читачів КиевVласти карту гурмана - де що їсти та пити на наступних фестах. Це літо переповнене смачними подіями. Я навіть не встигаю інформувати вас про всі нові гастрономічні враження. Але два останніх заходи “Вулична їжа” (Ulichnaya eda) на вул. Біломорській, 1, а також “Гастро Балкон” (фестиваль “Всі. Свої Гастрономія”) на вул. Десятинній, 12, заслуговують на особливу увагу. “Гастро Балкон” став для мене відкриттям талановитих та напрочуд якісних локальних виробників. Що я спробувала на “Всі. Свої Гастрономія” з їжі і що вам наполегливо рекомендую. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Почнемо з сиру. Український бренд Virtuoso by Lukachivka - неймовірно смачні козині сири різного строку визрівання, відповідно різної ціни (від 500 до 1200 гривень за кг). Мене частували неймовірно смачною фетою (680 гривень за кг). Також раджу їхні йогурти та молоко. Спробуйте йогурт золотий з куркумою, корицею, сиропом агави та імбирем, і йогурт зі смаком Тайської Орхідеї – жителі азіатських країн застосовують цей компонент при лікуванні багатьох захворювань та недугів. Вартість йогуртів 52 гривень 290 гр. Продовжила розганяти апетит в’яленими помідорами. Українські в’ялені помідори, вирощені в Херсоні,  не містять консервантів - і це відчувається з першого томату. Зачарували “класичні з ароматом середземноморських трав” та “пікантні з ароматом розмарину та червоного перцю”. Виробники рекомендують смакувати перші з грінками білого хлібу, моцарелою та рожевим напівсухим вином, а другі – з білими грінками, витриманим козиним сиром та червоним сухим вином.  Ціна таких помідорів 65 гривень у баночці 175 гр, та 85 гривень за 275 гр. Після перекусу ноги понесли мене до м’ясних лавок. Обов’язково скуштуйте м’ясо копчене, в’ялене та сиров’ялене у Meat&Roses. А ще у цього виробника можна замовити люля-кебаб, витримані стейки, шашлики і свіжу конину - halal. Мене особливо вразила ковбаса чорізо з телятини та конини – 600 гривень за кг, сиров’ялена ковбаса з ягняти з чорнилами каракатиці - 550 гривень за кг, ребро махан з конини – 700 гривень за кг та копчена баранина – 600 гривень за кг. Якщо більше любите рибку – вам до FishCraft. Рибу коптять на дровах та стружці фруктових дерев двома способами – гарячим та холодним. Пропонують виробники переважно морську рибу, а з прісноводних лише осетр (або ще більш вживана назва стерлядь) – 60 гривень за 100 гр та мармуровий сом холодного та гарячого копчення – 25 гривень за 100 гр. Я куштувала Атлантичну скумбрію г/к на дровах (90 гривень за 100 гр) та сріблястого лосося х/к (60 гривень за 100 гр). Такої смачної рибки я давно не куштувала! Власники коптильні ще рекомендують оселедця норвезького гарячого копчення (60 гривень за шт.) та салаку холодного копчення (15 гривень за 100 гр). Ще один продукт, без якого всі попередні іноді просто не смакують, або смакують не в тій мірі - соуси, джеми та мармелади. Ви просто мусите скуштувати продукцію від Confiture гастромайстерня. Їхні соуси The Eatles, гірчиці, джеми, варення та пасти – витвір мистецтва. Соус гострий чилі – неперевершений, підходить під будь-яку страву (75 гривень). Ще рекомендую соус ананас-імбир (85 гривень) - він ідеальний під морепродукти,  брусничний соус (75 гривень) – під м’ясо те, що треба. Конфітюри теж вражають різноманітністю вибору та смаків. Під сир найкраще взяти джем слива-горіх-вино (69 гривень). Ще я була у захваті від мармеладу апельсиново-імбирного (79 гривень), варення абрикосового бабусиного (89 гривень) і конфітюру із чорниці з м`ятою (69 гривень). А смак дитинства вам нагадають солона карамель та арахісова паста (59 гривень). Прийшла черга напоїв. Почнемо з пива. Воно було представлено чималою кількістю виробників, але я особисто рекомендую спробувати крафтове пиво від “КрапкаКома” - літературного паба в центрі Києва, який має свою пивоварню. На фестивалі вони запропонували мені American stout (“Ніч у Солохи”), Ginger Ale (“Я їду додому”) і Munich Helles (“Дід Семен так любить сонце”). А суто для дівчат я раджу “Полуничне” і “Лісову пісню” - солодкувате і не дуже міцне пиво. Все пиво коштує 44 гривень за 0,33 літра і 48 гривень за 0,5. Ще один виробник, який вартує уваги і який був представлений на фесті  - RocketBrew. Чудові дівчата пропонували два види пива (на розлив та в пляшках) - American Pale Ale з легкою гірчинкою і цитрусовими нотками, та American Stout зі смаком шоколаду і кави. На розлив коштувало 50 грн за 0,5 літра. Далі рухаємося до наливок. На перше місце, мабуть, поставлю Pushka Craft і їхню “М’ятну Смородину”! Ця настоянка має неймовірний смак і ви точно не втримаєтесь і купите її. Але оригінально смакують всі: малина, апельсимон, жгуча полуниця, лаймовий бітер і вінішко. Остання – не зовсім наливка, це купаж червоних сортів європейського винограду. Поки що ціна 150 гривень за 0,5 літра всі настоянки, вінішко -120 гривень. Ще одні наливки, які варто не оминути увагою, бо вони мають витончені і незвичні смаки - OakBridge. У них мені дуже сподобався “Солод”, “Пряний Дуб”, “Барбарис” і “Підступний банан”. 0,5 літра коштує 200 гривень, але є і пляшечки по 0,2 л за 90 гривень. Ще є чудовий дегустаційний сет по 0,2 л, де представлені майже всі шість видів настоянок за 300 гривень. А ще хлопці кажуть, що на основі їх настоянок можна зробити цілу купу смачних коктейлів і вони можуть поділитися їхніми рецептами. Наприклад, “Криваву мері” на основі “Солоду”, який ідеально підходить для приготування цього напою. Ще одні настоянки, які теж варто скуштувати - Voevodka. Їхній виробник пропонує дуже велику різноманітність смаків. З тих, які б я радила - “Копчена груша”, “Хрінівка”, “Чорнослив” і “Яєчний лікер”. Останній – хіт-продаж і точно сподобається жінкам, бо нагадує бейліз. Вартість всіх настоянок - 180 гривень за 0,5л. Також смачно поїсти можна було минулими вихідними на “Вуличній Їжі”. Деякі з фудкортів, які пропонували свої страви відвідувачам, я вже встигла відвідати під час “Кураж Базару”. Але більшість з них потрапили на мої очі вперше. Читайте: Індія на “Даринку”: смачний “Кураж Базар” (фото, відео) Почала з Midiya.Ua. Рекомендую спробувати мідії, начинені рисом із спеціями - дуже смачна закуска, я такою ласувала у Стамбулі у великій кількості. Коштують зовсім недорого – 15 гривень за штуку. Обов’язково спробуйте крокети від  Croquer. Раджу з сиром брі – 80 гривень, з моцарелою та абрикосом – 70 гривень, та із сиром чедер – 80 гривень. Ціна - за 5 шт. Але фішка – дор блю (90 гривень). Не оминіть увагою наступної “Вуличної Їжі” ресторан “Барви” – вони годували божественими варениками із щуки – 105 гривень за 5 шт. та котлетами по-київські зі шпинатним соусом – 75 гривень за 3 шт. В якості солодкого можна взяти шматок “Київського торту” за 65 гривень, який “Барви” роблять самостійно. Раптом захочете чогось гострого та пікантного. Тоді вам до “Кітаіка”. Я тут насолоджувалася немами з куркою та тофу – 1 шт. за 40 гривень. Також дуже апетитно виглядали їхні в`єтнамські шашлики (курка, креветка, сом, тофу) і рисова локшина. З морепродуктами порція 135 гривень, з куркою та овочами – 90 гривень. Якщо не наїлися і хочеться ще - вам до української їжі. Минулого разу я рекомендувала пельмені від “П.Пельмени”, а цього разу раджу зазирнути до VRNKO. Компанія пропонує величезний вибір вареників – парених і варених. Можна взяти штуку, а можна порцію. З солоних вареників на пару ліплять з мясом (30/90 гривень), капустою і томатом (25/75 гривень), картоплею та цибулею (20/60 гривень), рікотто та шпинатом (25/75 гривень). Із солодких є з вишнєю (варені) і з маком (парені). Якщо ж кортить посмакувати рибою – однозначно йдіть до Fish Market. Лосось, сібас та дорадо виглядають дуже апетитно (85 гривень 100 гр.). А ще вони пропонують макрель і червоного окуня. Я куштувала креветки на шпажці (100 гривень), приготовані на грилі. Рибою, але зовсім іншою, також можете поласувати на точці “Баркас”. Тут смажені анчоуси за 100 гр. коштують 60 гривень, а корюшка – 70 гривень. І не забудьте підсолодити своє життя - скуштуйте неймовірні Churros (чурос), іспанські пончики. Я їх вперше спробувала в Іспанії, де вони на кожному кроці. 6 шт. коштують 60 гривень, а три з різноманітними соусами – 100 гривень. З напоїв відмічу одну пивоварню, але реально дуже круту - крафтове пиво від  Alt Bier має витончені і цікаві смаки. Хлопці виробляють його у Харкові, шкода що поки що воно не представлено, крім фестивалей, у Києві. Мені найкраще смакувало French Ale (французький ель). В асортименті ще: “Кабінетне чорне”, “Golden Ale”, “Чеський Pilsner”. Ціна за 0,3 – 50 гривень, за 0,5 – 70 гривень. Для тих, хто любить коктейлі – Bar Zloi Krolik готує дуже смачні коктейлі всього на всього від 70 до 100 гривень. Мені запропонували Planters Punch – на золотистому ромі, ананасовому соці, сиропі гренадину та ангустурі. Також можна скуштувати на наступній “Вуличній Їжі” класику від Злого Кролика – це Hugo, Gin Garden, Strawberry Margarita, Vanilla Cuba. До речі наступна “Вулична їжа” відбудеться з 3 по 5 серпня як завжди на “Арт-Платформі” і відмічатиме 5 років свого існування. Обіцяють святкувати з розмахом та за участі українських фермерів і крафтових виробників Local Food Market. Наступні “Всі. Свої Гастрономія” проходитиме 4-5 серпня. А цими вихідними знову стартує “Кураж Базар”, який я звичайно планую відвідати. Цього разу він буде благодійний – весь прибуток від фесту відправиться дітям. Фуд-корти будуть представлені 50 найкращими закладами. Тож приходьте - будемо Смакувати Разом! Якщо ж не вийде – читайте мою сторінку, там точно буде вся інформація з події в деталях. Читайте: Мария Банько: “Программа по развитию гастрономического туризма в Украины - это поле неиспользованных возможностей” Фото автораKиевVласть

У Києві відбувся ХIV Український муніципальний форум. Перші враження: посол Норвегії в Україні говорить українською мовою краще ніж Київський міський голова, а Петро Олексійович живе в паралельному світі самодостатніх потьомкінських об'єднаних територіальних громад. В тих громадах немає витрат, а є тільки надходження від децентралізації! Ще один байкар-чарівник-лобіст місцевого самоврядування Володя Гройсман проводив на форумі сеанс гіпнозу міським, селищним та сільським головам, щоб переконати їх, що їм живеться добре і солодко! Він, як і його патрон Петро Олексійович, також бачить тільки збільшення маси грошей у місцевих бюджетах (збільшення маси грошей за рахунок інфляції), а збільшення видатків місцевих бюджетів не бачить! Надхненно, активно жестикулюючи, він розказував як 60% ПДФО залишаються у місцевих бюджетах, 15% - облбюджетах і тільки 25% іде в держбюджет, а місцеві голови цей податок погано адмініструють і тому багато робочих місць в "тіні"! Володя вже забув, що до їхньої з Петром Олексійовичем реформи 60% відсотків ПДФО лишалося в громадах, 15% - в районі, а 25% - в області, тобто весь податок лишався на місцях! Забув і, як вони з патроном обіцяли знизити податкове навантаження на виплату заробітної плати і що функція адміністрування податків належить ДФС! І чомусь частина акцизного збору залишається в місцевих бюджетах за розрахунками першої половини 2016 року, хоча ціни на підакцизні товари зросли в рази! Багато сказано про те як громади зараз самі керують освітою, медициною, профтехосвітою, соціальним забезпеченням, пільгами, хоча ці функції, особливо в частині фінансування, належать до функцій держави, тобто його як прем'єр-міністра та очолюваного ним уряду, а він, фактично, намагається ці соціальні і постійно проблемні функції скинути на плечі місцевої влади і місцеві бюджети!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Володя з Петром Олексійович так долоббіювали місцеве самоврядування, що закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" ветований, зміни в адмінтерустрій не внесені (таке утворення як "ОТГ" не передбачено ні Конституцією України ні іншим законодавством крім закону про добровільне об'єднання громад), землі поза межами населених пунктів вони так і не спромоглися передати в управління громади! В районах, які вже третій рік як стали ОТГ, дотепер діють РДА та райради. Їх фінансування лягає на плечі громади і, в той же час, вони створюють управлінський хаос! Обом байкарам- чарівникам-лоббістам дуже в очі колять надходження місцевих бюджетів, які тимчасово від інфляції зберігаються на депозитах, тому такі громади не отримують належних їм згідно закону стабдотацій та субвенцій на утримання мережі освіти, профтехосвіти, медицини, виплату пільг і тд. Місцеві бюджети ці кошти змушені виплачувати самотужки! Що це, як не грабунок! Під занавіс Володя сказав що в нас в Україні неефективне управління! Цікаво, кого він мав на увазі? Iгор Сабiй, голова організації ВО “Свобода” у Київськiй областiKиевVласть

Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко вигулює читачів КиевVласти найсмачнішими закладами Іспанії. Разом з Інною ви відчуєте неперевершені смаки традиційних страв та найкращих вин і коктейлів. Зважаючи на те, що українці багато подорожують, а з приходом літнього сезону, потік наших громадян за кордон буде тільки збільшуватися, вирішила інформувати вас час від часу про кухні та ресторації тих країн, де я вже побувала. Якщо ви раптом збираєтесь в Іспанію, то ця інформація саме для вас.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Тапаси Тапас - це та сама українська канапка, щоправда іноді він може бути повноцінною стравою, якою можна абсолютно спокійно наїстися. Туристи та і самі іспанці обожнюють тапас-бари, вони тут на кожному кроці. Tapa в перекладі з іспанської - кришка. Існує декілька версій, чому ці маленькі закуски назвали tapas. Але, згідно до самої найбільш схожої на правду, в XIII столітті король Кастилії та Леону Альфонсо X Мудрий видав закон, за яким власникам постоялих дворів наказувалося подавати хмільні напої виключно із закускою, щоб відвідувачі не п’яніли на голодний шлунок та не порушували порядку. Закуску, клали прямо на кружки з пивом або вином - як кришку. Згідно іншої версії “їстівними” кришками накривали напої, щоб уберегти їх від мух. Заходиш до тапас-бару, береш келих вина або сангрії - і вибираєш на свій смак закусочки. Легко, швидко, ситно і зовсім недорого - коштують тапаси від 1 до 10 євро. Наприклад, найкраще місце в Мадриді, де можна спробувати безліч різних тапасів від 1-1,5 євро за штуку - це ринок San Miguel. Я спробувала безліч тапасів: оливки фаршировані артишоками, анчоусами, хамоном та в’яленими помідорами; шматочки багету з хамоном і ковбаскою чироззо; смажені шампіньйони на шпажках; зелені маленькі перчики на грилі “пімієнтос де падрон” присипані сіллю; фрикадельки та щічки; знамениту piscato frito (риба в клярі); пульпо - восьминіга; улюблену українцями кров’янку. В Мадриді раджу вам ресторанчик ABACO Taberna, що знаходиться в самому центрі на Calle Toledo біля Plaza de Mayor. Тут дуже смачна кухня, величезний вибір тапасів, чудове обслуговування і демократичні ціни. В Севільї рекомендую відвідати мережу ресторанів  Cervezas vinos y tapas. Тут пропонують безліч тапасів (від 3,20 до 4євро). Якщо вам здасться, що одного чи двох тапасів замало - можете взяти тапас як повноцінну страву, тоді це коштуватиме близько 10 євро. Про один з тапасів, хочу розказати окремо. Спробувала я його саме в Севільї, оскільки ця страва вважається андалузькою. Думаю, всі чули про “рабо де торо”, що в перекладі на українську означає “бичачий хвіст”. В Україні цю страву не зустрічала жодного разу. Хоча не буду стверджувати, що її ніде не готують. А страва настільки смачна, що ви навіть не уявляєте! Кажуть, її рецепт з’явився в Андалузії одночасно з коридою - багато століть тому. Розділення туші бика, вбитого на арені, робили за особливими правилами - найсмачніші шматочки потрапляли на стіл місцевої знаті, а хвіст діставася прислузі. Проте сьогодні “рабо де торо” подається в найкращих ресторанах Іспанії. Основний принцип приготування: хвости мають довго тушкуватися не менше двох годин. Тоді м’ясо буде просто танути на губах. Паелья Іспанці кажуть, що це страва Валенсії, а самі валенсійці вважають її символом свого регіону. Якби там не було - паелью ви можете зустріти на кожному кроці в будь-якому іспанському місті. Існує неймовірна кількість рецептів та варіантів паельї. Я сама готую за трьома рецептами. А іспанці кажуть, що їх більше 300. Все дуже просто: основа страви - це рис, до якого додають рибу або морепродукти, або курку, або кролика, або все це разом. Іі обов’язково - овочі. Так до справжньої валенсійської паельї з м’ясом кролика та курки додають равликів, а з овочей використовують артишоки, зелену та білу квасолю і томати. Основна фішка -  рис для паельї обирають певного сорту, зерна якого мусять бути невеликого розміру та округленої форми. Він нагадує рис для різотто. В Іспанії, як правило використовують сорт “альбуфера”  - назва селища біля Валенсії, де його вирощують. Інша важлива деталь. Ррис до всіх приготованих інгредієнтів додається на сам кінець в сирому вигляді, а потім просто заливається бульйоном. Рис насичується бульйоном протягом 15 хвилин - і паелья готова. В залежності від того, готуємо паелью з морепродуктами чи крім них ще додаємо і м`ясо - отримуємо Paella de Marisco або Paella Mixta. Остання -змішана - дуже популярна в самій Іспанії і вважається класичною. З латинської мови patella перекладається як “пательня”. Тобто готується паелья і подається саме і виключно в пательні. Я люблю паелью на білому рисі, підфарбованому шафраном. Але існує паелья на чорному рисі, вона підфарбовується чорнилами каракатиці. Спробувати смачну паелью в Іспанії можна навіть в маленьких непримітних ресторанах. Коштує ця страва від 12 до 16 євро, і порцію можна спокійно розділити на двох. Раджу вам в Мадриді скуштувати паелью в Restaurante La Catedral, що знаходиться в самому центрі  на вулиці Cruz, а в Севільї в ресторані Postiguillo. В Києві ви можете поласувати паельєю в ресторанах La Paella, Arbequina, “Три Вилки” і можливо ще в якихось іспанських. Найближчим часом відправлюся на пошуки і обов’язково дам вам знати. Гаспачо Холодний ситний томатний суп - альтернатива нашої окрошки. Готується традиційний гаспачо з перетертих або сирих помідорів у вигляді пюре та інших овочів за бажанням. Ця традиційна страва іспанської кухні теж походить з Андалузїї. Існує безліч варіацій приготування томатного супу. У Хересі його роблять з кільцями сирої цибулі. На Малазі - з телячим бульйоном, виноградом і мигдалем. У Кадісі взимку сервірують гарячим. У Кордові люблять густий - з кукурудзяним борошном і вершками. Я їла севільский гаспачо, який подавався з шматочками хамону та сухариками. Смакував мій гаспачо дуже добре, тому раджу вам завітати в ресторацію Manolete, що знаходиться одразу біля головного кафедрального собору в Севільї. Тут його можна скуштувати за 4,75 євро, загалом же вартість супу від 4 до 7 євро. Іспанці чітко розділяють історію гаспачо на "до" і "після" Колумба. До відкриття Америки в Європі не було томатів і перцю, тому суп готували з хліба, часнику, оливкової олії та оцту - білий гаспачо (ajo blanco). Але світовій популярності гаспачо іспанці завдячують Колумбу та конкістадорам, які привезли томати та перець на територію сучасної Іспанії. Втім, існує безліч інших чудових та смачних іспанських страв, які я раджу вам: Калсоц (Calcots) - це сорт цибулі, який вирощують переважно в Північних регіонах Іспанії, але популярний він на всій території країни. Його смажать на вугіллях і подають з соусом на горіховій основі. Каре ягня (Patos de cordero) – дуже популярна страва. Пробувала її в різних ресторанах, але раджу завітати до мережі ресторанів El Asador de Aranda, які спеціалізуються саме на ягнятині. Лопатку ягня готують таким чином, що скоринка зверху має бути дуже хрумкою, а всередині м'ясо настільки протушковане, що тягнеться за виделкою як желе. Богаванте асуль (Bogavante azul de Galicia) - синій омар. Фактично, це звичайний омар, але плавники у нього синього кольору. Страва смакує як в запеченому вигляді, так і в тушкованому. Я скептично ставлюся до ракоподібних, бо всі вони трупоїди, але страва неймовірно смачна, і замовляють її як королі, так і звичайні іспанці. Кальдосо (Caldoso) – це щось середнє між рибним супом та паельєю, рідка паелья. Страва неймовірно смачна, особливо, якщо ви любите паелью, то вона точно стане вам до вподоби. Всі ці страви найкраще смакують із cангрією (sangría від ісп. sangre — кров). Lуже популярний алкогольний напій на основі вина (частіше — червоного) с додаванням шматочків фруктів, ягід, цукру, а також невеликої кількості бренді, якій просто л’ється на вулицях Іспанії. Ціна на неї різна, залежить від закладу. Келих від 5 євро. Але як правило, замовляють cангрію цілими глечиками – від 30 до 50 євро. Сангрію, як правило замовляють під ситний обід або вечерю, але це не означає, що ви не можете замовити її пізно увечері в одному з місцевих барів. Мадрид славиться своїми барами - їх тут просто безліч і на любий смак. Самі мадридці кажуть, що між площею Аточа і Сан-Мартін, відстань між якими близько 500 метрів, барів більше ніж в усій Норвегії. І я здатна думати, що це таки правда, бо переконалася на власному досвіді. Бари завжди заповнені відвідувачами незалежно від дня тижня. Мій візит в бар в неділю, що знаходився в Латинському кварталі, де я мешкала, нічим не відрізнявся від понеділка. І саме цікаве, що коли я зайшла на коктейль в Cafe Pavon вдруге, офіціант на барі запитався мене: “Вам як вчора - сosmopolitan?”. Виявляється, власники та офіціанти завжди запам’ятовують смаки своїх клієнтів - а якщо ви прийшли більше ніж 2-3 рази, вже на вході вас очікуватиме улюблений напій. Є також особливі бари зі своєю історією. В один з таких, я планувала свій візит ще в Києві. Коктейль-бар Museo Chіcote, що знаходиться на центральній променаді Мадриду,  вулиці Гран Віа, заснований ще в 1930 році і був першим американським баром в Іспанії. Але відомий він не цим фактом, а тим, що в свій час тут бували різні знаменитості - від Софі Лорен та Ави Гарднер до Ернста Хемінгвея. Названий він на честь колишнього власника. Періко Чікоте, який протягом декількох десятиліть був дуже популярною особою в Мадриді. Ще в 1927 році він випустив першу в Іспанії книжку про коктейлі. Але головна його заслуга в тому, що за своє життя він зібрав унікальну колекцію пляшок, перетворивши її в свого роду музей, рівного якому не було в світі. В цьому зібранні зберігалися напої, подаровані королем Альфонсо ХІІІ та Папою Римським; віскі від Хемінгвея; пляшка, розмальована Пабло Пікассо і навіть римська амфора з вином з II соліття до н.е. На жаль, після його смерті цю колекцію не вдалося зберігти. Всі коктейлі коштують 10 євро. Це звичайна класика - Cosmopolitan, Aviator, Dry Martini, Singapore Sling, Bloody Mary, Negroni. Але офіціанти та бармени кажуть, що всі вони готуються за рецептами самого Періко. Тож, якщо будете в Мадриді, рекомендую відвідати це місце і спробувати декілька. Наприклад, Daiquiri – улюблений коктейль Хемінгвея. Сподіваюсь, мій гастро-тур Іспанією прийшовся вам до вподоби і стане в нагоді, якщо ви все ж таки наважитесь поїхати до цієї смачної країни хамону, тапасів, хересу та сангрії. А я обіцяю продовжувати знайомити вас з іншими кухнями світу та Європи. Тому, Подорожуй та #СмакуйзІннаГордієнко. Читайте та смакуйте: Українське “Sho” разом з Карпою та “Титановим Джексоном” Фото та відео автораKиевVласть

2018 год – революционный в сфере жилищно-коммунального хозяйства (ЖКХ). Это и ежедневная пеня за неуплату коммунальных платежей, и абонплата, и управляющие компании. Об этом я хотел бы рассказать более детально. Пеня и качество услуг С 10 июня 2018 года все платежи за коммунальные услуги могут быть уменьшены если услуги были предоставлены некачественно, а если и вовсе не были предоставлены – платить будет не нужно. Но в это же время, законодатель нашел решение и другой болезненной для нашего государства проблемы – если оплата потребителем не была произведена в законодательно регламентированный срок, то производится начисление пени за каждый день неуплаты. Таким образом, ежедневно будет начисляться пеня в размере 0,01%, что в за год составит 3,65% от общей суммы неуплаты. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Абонплата С 10 июня 2018 года вводится обязательная абонплата за пользование коммунальными услугами. Главной особенностью является то, что абонплата будет взиматься вне зависимости от того, потребили или получили Вы коммунальную услугу или нет. Это, конечное же, способствует увеличению затрат населения на коммунальные услуги, которые в нашей стране чуть ли не самые большие в Европе. По данным Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), в Украине среди стран Европы самый высокий уровень расходов на оплату коммунальных услуг по отношению к уровню доходов, он составляет 39%. Сегодня нам, как городской власти, необходимо срочно разработать механизм уменьшения затрат населения на коммунальные услуги и одним из таких решений может быть уменьшение стоимости газа, о которой я говорил в своих статьях ранее. Читайте: Європейський обов’язок влади – “чесні ціни на газ” Коммунальные услуги Вероятнее всего, услуги по обслуживанию внутридомовых сетей теперь будут предоставляться только за счет подписания договоров между поставщиком услуг и потребителем услуг. Договора есть нескольких видов: индивидуальные (заключаются отдельно с каждым потребителем услуг), коллективные договора от имени ОСМД (заключается с объединением совладельцев многоквартирного дома как юридическим лицом), коллективные от имени управляющей компании (заключается с управляющей компанией, которая выступает от имени сособственников дома на основании подписанного между ними договора), статус-кво индивидуальный договор (в этом случае поставщик отвечает не до ввода коммунальной услуги в квартиру потребителя, как в варианте 1, а до входа в дом. Такой вариант остается по умолчанию для неактивных граждан, не осознающих еще свои ответственность и возможности). Ответственность за ремонт и состояние внутридомовых сетей фактически переложили на жильцов дома. Как дорого нам обойдется обслуживание наших внутридомовых сетей? На сегодняшний день уже есть ряд компаний, которые готовы взять на себя ответственность за их ремонт и поддержание их в удовлетворительном состоянии. Стоимость такой услуги рассчитывается из вашей фактической жилой площади и составляет в среднем 74 копейки за метр квадратный в месяц для сетей центрального отопления и 13 копеек за метр квадратный в месяц для сетей горячего водоснабжения. Если Вы считаете, что это слишком дорогое удовольствие, то за все поломки, потери в сетях и прочие проблемы с внутридомовыми сетями – отвечать придется Вам самим. Увы, но законодательно это нас ждет уже с 10 июня этого года. Многие зададутся вопросом: из чего же состоят эти 74 копейки за метр квадратный для сетей центрального отопления и 13 копеек за метр квадратный для сетей горячего водоснабжения? Себестоимость предоставления услуг включает в себя заработною плату с начислениями, а также производственные и административные затраты. Далее к ней добавляется налог на добавленную стоимость и рентабельность (которая в основном составляет от 15 до 20% себестоимости) и таким образом мы получаем справедливые 13 и 74 копейки за метр квадратный. Все эти нововведения лягут дополнительным грузом на плечи населения, но не исключено, что на эти же суммы не уменьшится стоимость коммунальных услуг. В сложившейся ситуации также возникают вопросы: “По чьей вине или бессознательности внутридомовые сети имеют столь изношенное состояние? Кто должен нести ответственность за ремонт и приведение внутридомовых сетей в удовлетворительное состояние перед делегированием ответственности за их состояние на жильцов?”. Мы должны понимать, что чем лучше состояние сетей – тем меньше потерь в сетях, тем меньше потребления Гкал тепловой энергии населением, тем меньше затрат на обслуживание внутридомовых сетей и, конечное же, тем меньшими будут размеры ежемесячных платежей за содержание внутридомовых сетей. Это могут быть уже далеко не 74 копейки за метр квадратный в месяц для сетей центрального отопления и 13 копеек за метр квадратный в месяц для сетей горячего водоснабжения. В подтверждение вышеизложенному хотелось бы привести в пример прогнозную статистику. Стоимость технического обслуживания внутридомовых сетей уже сегодня колеблется по прогнозным расчетам от 7,3 копеек до 80,5 копеек за метр квадратный для сетей центрального отопления, а вот для сетей горячего водоснабжения этот диапазон составляет соответственно 1,8 и 36,4 копеек за метр квадратный. И это при том, что стоимость материалов по техническому обследования оплачиваются отдельно. Поэтому, уже сегодня город должен прикладывать максимум усилий для восстановления внутридомовых сетей, всевозможными методами стимулировать и привлекать население к участию в коммунальных и городских социальных программах по развития и модернизации сферы ЖКХ, дабы одномоментно не взвалить на население тяжелый груз по восстановлению и содержанию внутридомовых сетей. Следует отметить, что мы уже приняли одно из важнейших решений для ЖКХ – решение о расширении сферы действия городской социальной программы “30/70” для ОСББ и ЖБК. Следующим шагом должно стать решение об увеличении финансирования городской социальной программы “30/70” по всем направлениям. Еще одним немаловажным пунктом сегодня является и своевременный ремонт сетей. Своевременный ремонт и восстановление сетей уменьшит вероятность аварийных ситуаций, а это в свою очередь – уменьшит вероятность излишних затрат населения, ведь аварийное обслуживание оплачивается отдельно и усреднено составляет 90,5 копеек за метр квадратный, а при сетях плохого качества эта сумма может быть еще выше. Местной власти уже сейчас необходимо акцентировать внимание на этих нововведения в Законе Украине “О жилищно-коммунальных услугах” и разработать краткосрочный план действий, ведь с наступлением нового отопительного сезона город, вместе с его населением, должен быть к этому готов. Именно город и городская власть должны заботиться о своих жителях и способствовать им в решении основных социальных проблем. Читайте: “Киевтеплоэнерго” готовится поднять тарифы на тепло и горячую воду для киевлян Владимир Левин, депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность" KиевVласть

Зараз головні фактори впливу на споживчу інфляцію вже можна передбачити, що дає можливість зробити прогноз по продуктах до кінця року. Головним фактором, який впливає на ціноутворення на продукти та товари цього року є курс гривні. Початок року стартував із курсу 29, який поступово знизився до 26 гривень за долар. Це суттєво вплинуло на темпи росту інфляції, перш за все продуктової. І хоча овочі борщового набору в січні ставили рекорди подорожчання, потім вони повернулися до попередніх позицій. Стабільність курсу протягом двох місяців призвела до можливості планування виробниками, імпортерами та постачальниками, що позитивно відобразилось на ціноутворенні. І хоча торгівельне сальдо України погіршується та ми маємо ризик не отримати кредит від МВФ, до кінця року запасу міцності НБУ вистачить.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Серед продуктів, вартість яких буде поступово зростати будуть не лише тільки соціальні, як усі види м’яса, окрім сала, недорогі сорти хліба, вершкове масло. До них слід додати ще й яблука, усі види фруктів та ягоди. Так вирощування ягід в країні стає популярним бізнесом саме через високу рентабельність експорту. Вона постачається як в свіжому вигляді, так і в замороженому. Тому незважаючи на те, що полуниця зараз уже коштує дешевше, ніж минулоріч, слід очікувати середньої ціни за рік вище за 2017-й.  Фактором №2, який дозволяє більш впевнено говорити про цінову стабільність – це наміри Уряду не підвищувати розмір мінімальної заробітної плати. Не відомо наскільки відкладено прийняття рішення з цього питання, але це точно не відбудеться до вересня. На осінь залишалися погані прогнози через вплив майбутніх виборів Президента та парламенту. Це традиційно супроводжується значними соціальними виплатами, що дає покращення на досить короткий період часу. Після чого купівельна спроможність українців повертається до попереднього рівня, або навіть погіршується. Але оскільки ми є свідками все більшого розколу виконавчої влади на пропрезидентську та пропрем’єрську, то це стане запобіжником такого розвитку ситуації. Стабільності додає мобільність імпортерів, які за короткий час, можуть завезти до України продукти, які на внутрішньому ринку досить часто є дорожчими, ніж за кордоном. Заливаючи за комір вітчизняним виробникам, вони дають зрозуміти, що зростання собівартості, або банальне бажання заробити, не є причиною для підвищення ціни. Таким чином посилюється конкуренція. Оскільки ціна на овочі вже вийшла на європейський рівень, то стає вигідним будувати для них сховища. І перше, і друге зробить коливання їх вартості значно меншим. Апофеозом цього, за декілька років, стане повна відмова людей від власних льохів, окрім тих хто має власний город.  Незважаючи на великий врожай агропродукції на ціни це буде мало впливати. Цього року Україна може зібрати на 20% більше яблук, фруктів та ягід, ніж минулого, оскільки погодний фактор цьому сприяє. Але ми також поставимо чергові рекорди і з експорту цієї продукції, перш за все до країн Європи. Зростання вартості продуктів слід очікувати й наступного року. І головними причинами вже будуть різниця в оподаткуванні та мала продуктивність в агросекторі та харчовій промисловості. Обладнання, яке морально застаріває за декілька років, низьке впровадження сучасних технологій, велика вартість залучення грошей, відсутність іноземних приватних інвестицій, корупційні ризики та ризики, пов’язані з війною, тощо робить українську продукцію надто дорогою. Через це доля української продукції, яка 2017 року досягла 90%, буде потрохи знижуватись, відступаючи перед імпортом. Тому 2019 року ми знов будемо бачити зростання ціни більшості продуктів більше за інфляцію. Якщо ПДВ на продукти Уряд не знизить до європейського рівня, то більшість продуктів в Україні буде коштувати на 11% дорожче за Польщу. Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мережKиевVласть

КП “Киевтеплоэнерго” начинает тратить деньги, выделенные на увеличение уставного фонда этого предприятия из городского бюджета. Расчеты, с которыми ознакомили некоторых депутатов Киевсовета, показывают, что это КП “со старта” уходит в убытки в размере 640 млн гривен, в том числе - из-за увеличения в сравнении с ПАО “Киевэнерго” себестоимости своих услуг. В связи с этим, нетрудно сделать вывод, что тариф на горячее водоснабжение и отопление в Киеве вскоре возрастет ориентировочно в полтора и два раза. Как стало известно KV, 15 мая 2018 года комиссия Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития согласовала структуру предельного объема расходов КП “Киевтеплоэнерго” (*) за счет уставного фонда на сумму 1 млрд гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  С соответствующей просьбой к комиссии письмом № 058/7/2-3670 от 04.05.2018 года обратился Департамент жилищно-коммунальной инфраструктуры (ЖКИ) КГГА. Напомним, после того как Киевсовет 22 марта 2018 года согласовал увеличение уставного фонда КП “Киевтеплоэнерго” на 1,2 млрд гривен (на текущие расходы), из городского бюджета этому КП пока выделили 1 млрд  гривен (решение Киевсовета № 800/4864 от 26.04.2018 года “О внесении изменений в решение Киевсовета № 1043/4050 от 21 декабря 2017 года “О бюджете Киева на 2018 год”). Тогда же было решено, что все свои расходы “Киевтеплоэнерго”  будет согласовывать с двумя комиссиями Киевсовета: бюджетной и по вопросам ЖКХ и ТЭК. Как стало известно KV, комиссия Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК согласовала структуру расходов “Киевтеплоэнерго” 27 апреля 2018 года на своем внеочередном заседании. Таким образом, КП “Киевтеплоэнерго” уже имеет полное право потратить 1 млрд бюджетных гривен во II и III кварталах 2018 года “для начала своей хозяйственной деятельности”. 250 млн гривен из этой суммы должны быть потрачены на выплату заработной платы то ли 5 тыс. 400 работникам, то ли 6 тыс. 926 тыс. работникам КП (в разных местах документа цифры работников разнятся). 300 млн гривен должны уйти на приобретение основных средств. Из них: 50 млн гривен - на закупку автотранспорта; 200 млн гривен - на закупку до 98 единиц специализированной техники (ориентировочно 45 аварийно-восстановительных автомобилей, 44 экскаватора и 9 грузовых авто с подъемным механизмом); 50 млн гривен - на закупку до 800 единиц компьютерного и офисного оборудования. 350 млн гривен “Киевтеплоэнерго” собирается потратить на закупку у ПАО “Киевэнерго” (**) тепловой энергии, которая производится ТЭЦ №5, ТЭЦ №6 и заводом “Энергия”. Еще 100 млн гривен вписаны в “другие производственные расходы”. Это: закупка электроэнергии на 32 млн 765,230 тыс. гривен (у ЧАО "ДТЭК Киевские электросети"); холодной воды у ЧАО “Киевводоканал” на 43 млн 50 тыс. гривен; материалов и сырья для обеспечения своей хозяйственной деятельности на 25 млн 50,565 тыс. гривен. Читайте: КП “Киевтеплоэнерго” перечислит Ахметову 382,8 млн бюджетных денег При этом, по словам директора Департамента ЖКИ КГГА Дмитрия Науменко, за май-июнь-июль 2018 года КП “Киевтеплоэнерго” наработает суммарный убыток в размере 640 млн гривен. Это, как озвучил Науменко, исходя из суммарной себестоимости КП в размере 1,2 млрд гривен. Чиновник пояснил, что выходит из самого пессимистического сценария сбора средств за услуги на уровне 50%. По такому сценарию, “Киевтеплоэнерго” в указанный период получит всего 280 млн гривен дохода. При 100% оплате потребителей за оказанные услуги это КП может получить валовый доход в 560 тыс. гривен, что, дескать, очень маловероятно. При этом, депутатам предоставлялись для ознакомления и более детальные расчеты, из которых следует, что себестоимость работы КП “Киевтеплоэнерго” почти по всем показателям превышает себестоимость ПАО “Киевэнерго”. Проанализировав такие данные, член бюджетной комиссии Киевсовета Владимир Левин (фракция “Солидарность”) пришел к очень неутешительным выводам. В ходе обсуждения вопроса он заявил, что это выльется в весьма существенное увеличение тарифа на горячее водоснабжение и теплоснабжение в Киеве. Даже без учета грядущего подорожания газа. Отметим, Левин в своем анализе опирался на предоставленные ему ранее данные о предполагаемых расходах и доходах КП “Киевтеплоэнерго” и аналогичные данные по ПАО “Киевэнерго” из открытых источников. Например: валовый доход “Киевтеплоэнерго” за три месяца рассчитан в сумме 388 млн 14,1 тыс. гривен, а у “Киевэнерго” - 451 млн 471,59 тыс. гривен; фонд оплаты труда у “Киевтеплоэнерго” - 280 млн 410,90 тыс. гривен, у “Киевэнерго” - 22 млн 554,33 тыс. гривен, “другие производственные расходы” у “Киевтеплоэнерго” - 116 млн 423,80 тыс. гривен, у “Киевэнерго” - 74 млн 633,48 тыс. гривен и пр. Получается, что затраты КП “Киевтеплоэнерго” в период с мая по июль 2018 года на 319 млн 143,87 тыс. гривен превысят затраты “Киевэнерго”. И если “Киевэнерго” завершает этот период с финансовым результатом - минус 228 млн 61,85 тыс. гривен, то “Киевтеплоэнерго” уходит в минус на 610 млн 663,21 тыс. гривен (640 млн гривен по последним данным Науменко). “Рассматривая этот проект решения, мы с вами должны задуматься о главном - о социальном аспекте. Сегодня тариф на горячее водоснабжение в Киеве составляет 80,62 гривны за куб. метр. Это не большая сумма, но даже она оказывает сильное давление на население. Декларируя увеличение затрат по тем или иным статьям расходов, которые будут включены в тариф, мы должны понимать, что эти затраты будут переложены именно на конкретного потребителя - население”,- заявил в ходе обсуждения данного вопроса Владимир Левин. По его словам, согласовывая для “Киевтеплоэнерго” такие расходы, депутаты, например, соглашаются с тем, что вскоре тариф на горячее водоснабжение в городе поднимется до 129,9 тыс. гривен. Существенно, дескать, также возрастет и тариф на отопление. “В отопительный период ситуация ухудшится, так как тариф вырастет и на услуги теплоснабжения. И при этом, сегодня мы понимаем, что цена за газ может увеличится до 8 тыс. гривен за 1 тыс. куб. метр. Тариф необходимо будет утверждать публично. Общественность не готова к таким цифрам и такому тарифу”,- заявил депутат, призвав и.о. директора КП “Киевтеплоэнерго” Вячеслава Бинда защитить перед депутатами новые тарифы. “Благодаря нашим совместным усилиям, мы сможем минимизировать структуру затрат и сформировать справедливый социальный тариф”,- обратился к Науменко Левин. Читайте: Європейський обов’язок влади – “чесні ціни на газ” Левин даже предлагал пока согласовывать только расходы “Киевтеплоэнерго” в части плановых работ и оплаты труда работников КП. Причем, последнее, мол, надо еще детально проанализировать, сравнив со штатным расписанием и регламентом работ в отопительный и неотопительный период. Ведь зарплаты персоналу начисляются, а технику для их работы еще даже не закупили. В итоге, члены бюджетной комиссии Киевсовета с подачи ее главы Андрея Странникова (фракция “Солидарность”) проголосовали только за предложение Левина вызвать на ближайшее заседание бюджетной комиссии Киевсовета и.о. директора КП “Киевтеплоэнерго” Вячеслава Бинда с тем, чтобы он презентовал там финплан предприятия. Как уже сообщала KV, киевлян фактически готовят к тому, что услуги по снабжению столицы теплом и горячей водой теперь будут осуществляться не только за счет тарифов, которые оплачивают горожане и юрлица, но и за счет постоянных траншей из городской казны. Читайте: Руководство Киева отказалось от принципов рыночной экономики в сфере теплоэнергетики Как известно, 24 апреля 2018 года Киевсовет в очередной раз пролонгировал сотрудничество с ПАО “Киевэнерго”. Компании Рината Ахметова разрешили поуправлять ТЭЦ № 5, ТЭЦ № 6 и мусоросжигающим заводом “Энергия” ориентировочно до 31 июля 2018 года. Озвученная причина - никто не знает, когда начнет работать НКРЭКУ. Читайте: Киевсовет в очередной раз продлил сотрудничество с Ахметовым Но когда эта комиссия начнет работать, ей предстоит утвердить для КП “Киевтеплоэнерго” тарифы на центральное горячее водоснабжение и отопление. Эти тарифы как раз и будут рассчитываться исходя из расходов КП, которое в столичном горсовете уже согласовали. Напомним, Департаментом жилищно-коммунальной инфраструктуры КГГА с 17 июля 2017 года руководит Дмитрий Науменко. Сферу ЖКХ в Киеве с 1 сентября 2014 года курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев (на фото). Исполнять обязанности директора КП “Киевтеплоэнерго” с 17 апреля 2018 года начал технический директор этого КП, член правления ЧАО “Киевводоканал” Вячеслав Бинд. * КП “Київтеплоенерго” (код ЄДРПОУ: 40538421) ** ПАТ “Київенерго” (код ЄДРПОУ: 00131305) Фото: коллаж KVKиевVласть

Цього року ціни на продукти в Криму будуть оновлювати рекорди. Цьому сприяють два головних фактори: засуха та відкладення запуску Керченського мосту в повному обсязі. Ціни й так на півострові завжди високі. А оскільки осадків останні півроку було небагато, то Крим не зміг забезпечити себе водою. Через що може загинути значна частина врожаю зернових. Рис, який раніше культивувався, після перекриття Україною Північно-Кримського каналу, залишився лише в пам’яті. Щодо  овочів та фруктів, то ситуація буде кращою, оскільки значна частина з них вирощується в невеликих господарствах. А от врожай яблук та винограду очікується рекордний. Ситуацію міг виправити міст, який Росія будує до Криму, перша – автомобільна частина якого повинна була запрацювати до 30 квітня цього року. Але терміни виконання держконтракту на забезпечення безпеки Кримського моста зрушені на грудень 2019 року. Хоча в квітні ще повідомлялось про можливий запуск вантажних автомобілів вагою до 3,5т уже в жовтні. Але такий транспорт не значно виправить ситуацію з постачанням. Тобто збільшити поставки продуктів та товарів цим шляхом у найближчі півтора роки не вдасться. Це однозначно відобразиться на вартості відпочинку для росіян на півострові, що негативно вплине на його популярність не тільки 2018 року, але й наступних. Вартість поїздки для них у Сочі, або Туреччині є нижчою за рівних умов сервісу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крим й так є однією з найбільш дотаційних територій, які фінансуються Росією. Але соціальна ситуація буде потребувати й надалі фінансувати його з центру, оскільки сам він не може вибратися з фінансової ями. Навесні цього року туроператори повідомляли про кількаразове падіння кількості бронювань через підняття цін на 15-20%. На кінець квітня вартість борщового набору в Сімферополі, за даними “АПК-Інформ”, була на 40% вищою за Москву та Санкт-Петербург, а набору цитрусових – на 20%. Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мережKиевVласть

З кожним днем плата за газ та опалення непомірно зростає для населення України, що створює досить потужну соціальну напругу в нашій державі. Слід звернути увагу на той факт, що з кожним днем кількість людей в Україні, що не в змозі сплачувати газ за встановленими тарифами, а також загальна сума субсидій, виділених державою, зростає. Також, завжди слід пам’ятати про євроінтеграційний напрям розвитку України. Новим приводом для соціального хвилювання стала звістка про можливе підвищення цін на газ до більш ніж 8 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Про це йдеться в чинній методиці розрахунку ціни на газ. Міністерство фінансів провело аналіз проекту фінансового плану "Нафтогазу України", у якому й зазначено те, що з квітня 2018 року блакитне паливо скоріше за все подорожчає до вищезазначеної ціни. Хвилювання щодо цієї проблеми також поділяє і Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Наприклад, 9 квітня 2018 року в ефірі одного з телеканалів він заявив, що “Уряд опрацьовує формулу ціни на газ, яка б враховувала б поточну економічну ситуацію та глибокий соціальний аспект… Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Цього опалювального сезону ціни не підвищувалися. Але на майбутні періоди ми маємо знайти формулу, яка буде запобігати необ’єктивним цінам всередині країни. Треба дивитися на соціальний аспект, соціальний фактор, який може вплинути на погіршення якості життя громадян”. Ми повинні чітко розуміти, що зростання ціни на газ призведе до рівноцінного зростання витрат державного бюджету на субвенції населенню. Збільшення ціни блакитного палива в 2017 році принесло групі підприємств НАК “Нафтогаз” за 6 місяців 23,3 млрд. гривень чистого прибутку та 29,5 млрд. гривень витрат державному бюджету у вигляді субсидій. Отже, формування справедливої національної ціни на газ є найважливішим завданням перед нашим регулятором, державною й місцевою владою. Підтвердженням цьому є Директива 2008/92/ЄС (від 2016 року - Regulation (EU) 2016/1952). Regulation (EU) 2016/1952 регулює встановлення цін на газ та електроенергію на внутрішніх національних ринках, у тому числі і при наявності декількох постачальників, де основний принцип розрахунку справедливої ціни на газ на внутрішньому національному ринку наступний: “― Ціни представлятимуть середньозважені ціни, причому за вагові фактори використовується питома вага на ринку оцінюваних підприємств, які постачають газ. Арифметичні середні ціни використовуються лише тоді, коли неможливо вирахувати середньозважені ціни. ― Питома вага на ринку повинна базуватися на кількості проданого газу постачальниками кінцевим промисловим споживачам”. У нашій європейській державі, формування ціни повинно відбуватися саме за таким принципом, особливо, беручи до уваги те, що наша держава самостійно забезпечує себе газом власного видобутку на 60% та більше. Застосування середньоарифметичного методу розрахунку ціни на газ викривляє фактичне газове становище нашої держави, штучно збільшуючи ціну на блакитне паливо. В даній ситуації також велику роль має таке явище як сезонність. Що я маю під цим на увазі? За статистичними даними, щодня наша держава видобуває близько 57 млн кубометрів газу при щоденній потребі в опалювальний період в 115 млн кубометрів. Також, всім відомо, що ціна на газ влітку є нижчою від зимової. Тож, доцільно було б здійснювати підписання договорів на поставку газу влітку та фіксувати сталу ціну, незалежно від її річних коливань, або ж – заповнювати національні сховища природнім газом влітку, коли ціна є нижчою. Як заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик: “До кінця 2018 року Україна зможе забезпечити всі потреби населення газом власного видобутку”. Ще одним підтвердженням даної думки є те, що Верховною Радою був прийнятий Закон України №3096-д, що має за мету збільшити видобуток газу через спрощення дозвільних процедур у газовидобувній галузі та сприятиме залученню інвестицій. Як заявив народний депутат України Ігор Кононенко: “Якщо енергетична незалежність України можлива лише за умови збільшення видобутку газу, то збільшення газовидобутку напряму залежить від дерегуляції та спрощення дозвільних процедур. Сьогодні парламент нарешті ухвалив законопроект №3096-д, який наблизить дозвільну систему України до кращих міжнародних стандартів та сприятиме залученню інвестицій у газовидобувну галузь. Новим законом скасовано 14 погоджень та 6 застарілих процедур, а термін проходження дозвільних процедур скоротився на 1,5 роки (до сьогодні проходження всіх процедур займало понад 3,5 роки). Шкода, що ми йшли до цього понад два роки. Але добре те, що результат є!” Також, важливо зазначити, що вартість газу на 70% є складовою тарифу на опалення. Обов’язок місцевою влади згідно чинного законодавства – вчасно та за справедливими цінами надавати якісні послуги з опалення та гарячого водопостачання. У разі порушення вищезазначеного права місцевого населення – головним завданням місцевої влади повинна стати боротьба за встановлення справедливої ціни на газ, будь то за рахунок дискусій чи у судових інстанціях. Встановлення ціни природнього газу власного видобутку на рівні 6957,9 грн/тис. м3, яка дорівнює ціні природнього газу на німецькому газовому хабі NCG, унеможливлює використання вагових коефіцієнтів для розрахунку справедливої та обґрунтованої ринкової ціни природнього газу. Це суперечить основному нормативно-правовому акту Європейського Союзу у сфері регулювання ціни на газ. При ліквідації постанови КМУ №315 від 27.04.2016 треба вважати чинною попередню редакцію, або ж імплементувати європейську директиву “Про ціну на газ”. Саме імплементація європейської директиви “Про ціну на газ” дозволить розрахувати справедливу ціну на газ для українців. Чому? Загальнодержавні потреби в споживанні природнього газу за 2016 рік складають 33,2 (17,6 - населення) млрд. куб.м. газу. У той же час, видобуток природнього газу в нашій державі складає 20,1 млрд. куб.м. газу. Таким чином, власним видобутком ми можемо забезпечити 60,5% національних потреб в природньому газі. На сьогоднішній день ціна на газ складає 6957,9 грн за кубометр. Таким чином, при розрахунку справедливої ціни на газ згідно європейських директив вона буде наступною: 6957,9*0,605 + 6957,9*0,395 = 6957,9 грн/ тис. м3 Де, 0,605 та 0,395 – частка покритих національних потреб у газі за рахунок власного та імпортованого видобування. Таким чином, втрачається сенс використання вагових коефіцієнтів при використанні середньозваженої формули, що зазначена у Рекомендаціях та Директивах Європейського Союзу. Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський стверджує, що при тарифі 3 600 грн. за тисячу кубометрів, прибуток НАК “Нафтогаз України” та “Укргазвидобування” достатній, щоб обидві компанії показували прибуткову діяльність. Проте, фактичне становище є дещо іншим. Підтвердженням цьому є інформація з офіційної (аудитованої) фінансової звітності ПАТ “Укргазвидобування” за 2016 рік, у якій чітко помітно, що собівартість газу власного видобутку в 2016 році становила 2468,17 грн/ тис. м3. Аудит було проведено ГО “Публічний аудит”, з яким можна ознайомитися за наступним посиланням. Що ж входить до кінцевої ціни на газ? Без податків витрати ПАТ “Укргазвидобування” становили 605,88 грн/тис. м3. При цьому 1862,29 грн/тис. м3 з цієї собівартості – це податки. Таким чином, держава забирає близько 75,5% собівартості газу у якості податків. Хоча, згідно Конституції України – земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.  Також, доцільно підкреслити, що база для нарахування рентної плати за користування надрами визначається суб’єктивно. Чому саме так? Згідно Статті 252.6 Податкового кодексу України (далі, - ПКУ), “Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини), для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства)”. Якою ж є ціна для газу? Згідно Статті 252.8 ПКУ, “для газу природного, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, - ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", у податковому (звітному) періоді”. Таким чином, платником рентної плати згідно ПКУ виступає ДП “Укргазвидобування”, а суб’єктом ринку природного газу – НАК “Нафтогаз”. Проте, згідно європейських норм, у даній ситуації кінцевим суб’єктом ринку газу фактично повинно бути населення. Згідно Закону України “Про ціни і ціноутворення”, а саме Статей 12 та 13 Цього Закону, держава самостійно встановлює економічно обґрунтовані ціни на товари або послуги, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. ДП “Укргазвидобування” займає монопольне становище на ринку газу, тому, згідно Статті 13 ЗУ “Про ціни і ціноутворення” слід встановити фіксовані ціни на газ і граничний норматив рентабельності. При тому, граничний норматив рентабельності не повинен перевищувати середній рівень рентабельності серед галузей в економіці. Таким чином, рівень рентабельності по видобувній галузі в нашій державі повинен зменшитися з 75,8% до максимально існуючих з посеред інших галузей – приблизно 15%. Яку справедливу ціну ми матимемо сьогодні у разі застосування вищезазначених рекомендацій? 605,88 (собівартість видобутку газу)*1,15 (норма рентабельності)* 1,2 (рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин)* 1,2 (податок на додану вартість) = 1003,34 грн/тис. м3. Використовуючи формулу розрахунку справедливої ціни на газ (згідно Regulation (EU) 2016/1952), отримаємо наступне: 1003,34*0,605 + 6957,9*0,395 = 3355,39 грн/тис. м3. Також, слід зауважити щодо намірів України збільшити видобуток газу на 25% до 2020 року. Таким чином, національний видобуток газу зросте з 20 791,4 млн. м3 у 2018 році до 25 989,25 млн. м3 у 2020 році. Це зумовить значні зміни у ціні газу в нашій державі. Чому так? Суттєво зросте відсоток забезпечення газом власного видобутку національних потреб у блакитному паливі. Виходячи з цього, при зростанні власного видобутку природнього газу, наша держава забезпечить близько 81,5% усіх національних потреб. Як результат, фактична ціна на газ становитиме: 1003,34*0,815 + 6957,9*0,185 = 2104,93 грн/тис. м3. У той же час, ціна для промисловості та бюджетних закладів повинна зберегтися на рівні ціни природнього газу на німецькому газовому хабі NCG - 6957,9 грн/ тис. м3. Саме такою повинна бути ціна за природній газ в нашій державі, адже, Уряд прикладає максимум зусиль заради повної європейської інтеграції нашої держави. Населення України повинно жити саме за європейськими стандартами та правилами. Україна – це Європа, ми повинні про це завжди пам’ятати. І на останок, я хотів би зазначити, що Уряд крокує правильним шляхом в напрямку розбудови соціальної справедливості серед громадян, що проживають в нашій державі та розвитку її промислового потенціалу. Владимир Левин, Депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"KиевVласть