Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
29 грудня 2021 г. 19:30
Раздел: Тексти
Елки на тротуаре. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (20-26 декабря 2021 года)
Жители Голосеевского района Киева недовольны сомнительной точкой продажи новогодних елок в пешеходной зоне возле станции метро “Теремки”. ЧАО “Фанплит” явно готовит 11 га арендованной промышленной территории в Днепровском районе под жилую застройку. Суд решил выселить безработного отца с несовершеннолетней дочерью из квартиры и те не знают, где им теперь жить. Дарницкая РГА сперва установила урны возле озера Вырлица, а затем убрала их. В 60-ти квартирах многоэтажки в Шевченковском районе из-за проблем с отоплением температура не поднимается выше 12°С. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Самый сок
Депутат Дмитрий Калиниченко (фракция “УДАР”) попросил директора Департамента городского благоустройства КГГА Тимура Ткаченко и главу Голосеевской РГА Сергея Садового проверить законность торговли новогодними елками в пешеходной зоне рядом с домом по адресу: просп. Академика Глушкова, 31 в Голосеевском районе Киева.
По словам депутата, в этом месте, возле станции метро “Теремки”, неизвестные продают елки. Количество выставленных на продажу хвойных деревьев таково, что мешает свободному проходу людей, особенно в утренние и вечерние часы “пик”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По информации Калиниченко, данная локация отсутствует в адресном перечне официальных сезонных ярмарок по продаже с 15 по 31 декабря 2021 года натуральных хвойных деревьев, новогодних украшений в Киеве.
Депутат напомнил, что с приближением новогодних и рождественских праздников учащаются случаи самовольной вырубки хвойных деревьев и их реализации и попросил столичные власти в случае выявления правонарушений привлечь нарушителей к административной ответственности.
Читайте: Госэкоинспекция обнаружила на елочных базарах в Соломенском районе Киева нарушения правил продаж новогодних елок (фото)
Громкое дело
Депутат Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”) попросил директора Департамента земельных ресурсов КГГА Валентину Пелих проверить – использует ли арендатор ЧАО “Фанплит” по целевому назначению земельный участок площадью 11,2397 га по ул. Фанерной, 1 в Днепровском районе Киева.
Депутат сообщил, что по этому адресу расположен земельный участок с кадастровым номером 8000000000:63:197:0004 и целевым назначением “для размещения и эксплуатации основных, подсобных и вспомогательных зданий и сооружений предприятий перерабатывающей, и обслуживание комплекса построек и сооружений”.
По информации Конопелько, ЧАО “Фанплит” не выполняет условия договора аренды указанного участка от 27 июня 2003 года со сроком действия до 27 июня 2028 года. Депутат отметил, что “Фанплит” явно самовольно занимает большую площадь участка, чем прописано в договоре, в том числе выходит за границы “красных линий”. А также сдает часть земельного участка в субаренду без согласования с арендодателем – Киевсоветом.
По данным депутата, арендатор расчищает территорию участка для будущего строительства многоэтажных жилых домов.
Конопелько попросил Пелих в случае выявления нецелевого использования участка инициировать расторжение договора аренды с ЧАО “Фанплит” и обратиться в правоохранительные органы для привлечения виновных к ответственности.
Читайте: В Киевсовете заступились за завод “Фанплит” и сняли вопрос о его вынесении за пределы столицы
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
ЖКХ
Глава комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК Александр Бродский (фракция “ВО “Батькивщина”) попросил генерального директора ЧАО "АК "Киевводоканал" Сергея Крушановского предоставить документы о результатах поверки счетчиков холодного и горячего водоснабжения, которая прошла в мае 2019 года в одной из квартир по ул. Северной, 50 в Оболонском районе Киева.
Депутат сообщил, что в мае 2019 года собственница квартиры подала в “Киевводоканал” заявку на поверку счетчиков (без их демонтажа). Поверку провел ФЛП Борисенко А.Ю. и предоставил акт приема-передачи выполненных работ, а свидетельство о метрологической поверке данных узлов распределительного учета – нет. На многочисленные письменные обращения собственницы квартиры "Киевводоканал" до сих пор не предоставил копии документов, подтверждающих проведение поверки.
Депутат сообщил, что “Киевводоканал” с 8 августа 2019 года сотрудничает на договорных началах с несколькими подрядными организациями, которые уполномочены проводить поверку квартирных средств учета воды. В их число, по информации “Киевводоканала”, входит и ФЛП Борисенко А.Ю.
По информации Бродского, в Министерстве экономического развития и торговли в июле 2019 года, напротив, сообщили, что ФЛП Борисенко А.Ю. не уполномочен проводить поверку счетчиков воды.
По мнению депутата, из-за отсутствия заключенных договоров на проведение работ по поверке средств учета воды между потребителем и ФЛП Борисенко А.Ю. собственница квартиры не обязана лично обращаться за документами о проведенной метрологической поверке в подрядную организацию, с которой ЧАО “АК “Киевводоканал” сотрудничает на договорных началах.
“Бездействие ЧАО “АК “Киевводоканал” как исполнителя коммунальной услуги в течение длительного времени приводит к нарушению прав и наносит материальный ущерб заявительнице, ведь она лишена возможности доказательств наличия средства учета горячей воды для проведения соответствующих корректировок начислений за услугу централизованного горячего водоснабжения”, – говорится в депутатском обращении.
В дополнение Бродский попросил гендиректора “Киевводоканала” сообщить, есть ли у ФЛП Борисенко А.Ю. полномочия на проведение поверки счетчиков воды.
Читайте: В 2022 году вырастут тарифы на воду и водоотведение в Киеве
Глава фракции “Голос” в Киевсовете Григорий Маленко попросил директора КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Дарницкого района Киева” Андрея Солодуху отремонтировать лифт в первом подъезде дома по ул. Ревуцкого, 8.
Депутат сообщил, что указанный жилой дом введен в эксплуатацию в 1992 году. На сегодня пассажирский лифт нуждается в срочном ремонте, поскольку при его движении слышны сильные шум и вибрация, а двери преждевременно захлопываются.
Маленко отметил, что жильцы дома постоянно обращаются в службу “15-51”, однако проблема до сих пор не решена. Он напомнил, что согласно Правилам устройства и безопасной эксплуатации лифтов, утвержденных 1 сентября 2008 года приказом Государственного комитета по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору, предельный срок эксплуатации лифтов составляет 25 лет.
Читайте: В ноябре столичные коммунальщики заказали ремонты лифтов в 62 домах восьми районов (адреса)
Благоустройство
В другом своем обращении Александр Бродский попросил директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Руслана Кандибора обеспечить наружное освещение от нового участка Большой Окружной дороги по ул. Семьи Кульженко до перекрестка с Минским проспектом.
По словам депутата, к нему поступают многочисленные обращения жителей Оболонского района Киева с жалобами на отсутствие внешнего освещения на этом участке. Он отметил, что здесь давно стоят опоры внешнего освещения, однако они находятся в нерабочем состоянии.
“После недавно проведенного строительства нового проезда от проспекта Маршала Рокоссовского до улицы Богатырской наружное освещение указанного участка так и не было обустроено”, – говорится в депутатском обращении.
Бродский сообщил, что из-за отсутствия освещения и активного движения транспортных средств на данном участке Большой Окружной дороги систематически происходят дорожно-транспортные происшествия.
Депутат также попросил директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА сообщить о причинах, по которым в течение длительного времени освещение на установленных опорах наружного освещения по данному адресу не работает.
Читайте: В Киеве открылся проезд по еще одному участку Большой Кольцевой дороги (фото. видео)
Депутат Наталья Берикашвили (фракция “Единство”) попросила директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Руслана Кандибора демонтировать самовольно обустроенные ограничители скорости движения возле дома №3 по ул. Бакинской в Шевченковском районе Киева.
По информации депутата, несколько местных жителей самовольно установили на проезжую часть напротив детской площадки так называемые “лежачие полицейские”. Берикашвили отметила, что ограничители не отвечают требованиям государственных строительных норм “Безопасность дорожного движения. Средства снижения скорости движения. Общие технические требования”.
По словам депутата, эти самовольно установленные средства ограничения скорости представляют угрозу для детей, поскольку расположены таким образом, что водители могут не справиться с управлением и выехать на детскую площадку.
Читайте: В Киеве определили пятерку лучших районов по результатам осеннего месячника благоустройства
В другом своем обращении Григорий Маленко попросил главу КГГА Виталия Кличко установить мусорные баки вдоль зеленой зоны вокруг озера “Вырлица” в Дарницком районе Киева.
Депутат отметил, что “озеро “Вырлица” является популярной среди местных жителей зоной отдыха с прогулочными тропами и пляжем. Маленко считает недопустимой ситуацию, когда у отдыхающих нет возможности цивилизованно выбрасывать мусор. Так, из-за отсутствия мусорных контейнеров и урн часть людей оставляет мусор прямо в местах отдыха, что негативно влияет на привлекательность этой локации для отдыха, а также приводит к засорению зеленой зоны.
По словам Маленко, в начале 2021 года Дарницкая РГА по просьбе местных жителей временно установила контейнеры, но через несколько недель их убрали.
Депутат напомнил, что согласно Правилам благоустройства Киева, на пляжах, в парках, скверах, зонах отдыха, возле торговых объектов, временных сооружений, входов в метрополитен, на остановках общественного транспорта и в других местах массового пребывания граждан должны быть установлены урны для мусора.
Маленко попросил Виталия Кличко установить мусорные контейнеры у входа на станцию метрополитена “Вырлица”, возле пешеходного перехода в сторону станции метро "Харьковская", а также 2-3 контейнера вдоль просп. Бажана между станциями метрополитена “Харьковская” и “Вырлица”.
Читайте: Киевсовет снова отказался объявлять озеро Вырлица ландшафтным заказником
С заботой о детях
Депутат Дмитрий Банас (фракция “УДАР”) попросил начальника Службы по делам детей и семьи КГГА Валерия Танцюру не допустить выселения отца с несовершеннолетней дочерью из квартиры в Шевченковском районе в зимний период.
Депутат сообщил, что к нему обратился житель одной из квартир дома по ул. Багговутовской, 34, в которой он с 2009 года проживает с несовершеннолетней дочерью. Мужчина сам воспитывает дочь, которая учится в 10 классе. В 2016 году Шевченковская РГА подала иск в суд с требованием выселить их из квартиры без предоставления другого жилого помещения и снять их с регистрации места проживания. Суд удовлетворил данный иск.
По информации Банаса, у жильцов квартиры нет другого жилья или родственников, к которым они могли бы временно переехать. Снять жилье они не могут, поскольку отец временно не работает и с ноября 2021 года находится на учете в Шевченковском филиале Киевского городского центра занятости.
По словам депутата, мужчина не отказывается выполнять решение суда и освободить помещение, но просит отсрочить выселение.
Читайте: Киевсовет согласился потратить полмиллиарда гривен на социальную поддержку детей и семей в 2022-2024 годах
Наболевшее
В еще одном обращении депутат Александр Бродский попросил директора КП “Киевтеплоэнерго” Вячеслава Бинда отремонтировать систему отопления в многоквартирном доме по ул. Руданского, 1-Б в Шевченковском районе Киева.
По словам депутата, с начала текущего отопительного периода в квартирах №1-60, расположенных с 1-го по 4-й этаж данного дома, температура воздуха составляет +12℃. Бродский отметил, что низкая температура воздуха в квартирах создает неблагоприятные условия проживания и негативно влияет на состояние здоровья их жильцов.
По предварительным данным, причиной низкой температуры в жилых помещениях являются неполадки с подачей теплоносителя от котельной.
Бродский напомнил, что согласно Закону “О жилищно-коммунальных услугах” исполнитель услуги горячего водоснабжения должен обеспечить поставку услуги непрерывно, с гарантированным уровнем безопасности, температуры и величины давления.
Депутат также попросил директора КП “Киевтеплоэнерго” произвести перерасчет стоимости коммунальной услуги за период, когда она предоставлялась ненадлежащего качества.
Читайте: Антимонопольный комитет оштрафовал “Киевтеплоэнерго” почти на 2 млн гривен
МАФиада
Депутат Вадим Сторожук (фракция “Европейская солидарность”) попросил и.о. главы Подольской РГА Виталия Волошкевича и директора Департамента городского благоустройства КГГА Тимура Ткаченко проверить законность установки МАФа по ул. Светлицкой, 23.
По словам депутата, к нему поступила жалоба жителей жилмассива Виноградарь на появившийся по указанному адресу МАФ. Сторожук отметил, что это временное сооружение размещено с грубыми нарушениями строительных норм: в метре от пешеходного перехода и в нескольких метрах от магазина.
По его словам, собственники МАФа не предоставили инспектору по благоустройству разрешительную документацию на него, после чего получили предписание с требованием устранить нарушения.
Сторожук сообщил, что временное сооружение продолжает работать и местные жители требуют демонтировать его.
Читайте: Департамент благоустройства КГГА не видит, как появляются нелегальные киоски возле “Берестейской” (видео)
Итого
За минувшую неделю лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался депутат Киевсовета Александр Бродский. За ним следуют депутаты Ярослав Федоренко (фракция “Единство”) и Вадим Сторожук. Приз редакторских симпатий получает обращение депутата Александра Бродского о сомнительных подрядчиках “Киевводоканала”, которые проводят работы по поверке квартирных средств учета воды.
Депутат
Фракция
Количество поднятых тем
Александр Бродский
ВО “Батькивщина”
31
Ярослав Федоренко
"Единство"
19
Вадим Сторожук
"Европейская солидарность"
11
Михаил Ковальчук
ВО “Батькивщина”
9
Григорий Маленко
"Голос"
6
Николай Конопелько
"Слуга народа"
5
Владимир Бондаренко
внефракционный
5
Юрий Сулыга
"Единство"
4
Ксения Семенова
"Слуга народа"
2
Владимир Гончаров
"УДАР"
2
Андрей Странников
"УДАР"
2
Игорь Шпак
"Единство"
2
Юлия Ярмоленко
"Единство"
2
Дмитрий Банас
"УДАР"
1
Владислав Трубицын
"Слуга народа"
1
Алина Михайлова
"Голос"
1
Александр Мищенко
"Европейская солидарность"
1
Вадим Васильчук
"Голос"
1
Дмитрий Калиниченко
"УДАР"
1
Михаил Ищенко
"УДАР"
1
Наталия Берикашвили
"Единство"
1
Итого
108
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации.
Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.КиевVласть
29 грудня 2021 г. 16:01
Раздел: Новини
Кадры Кабмина: свежие правительственные назначения 29 декабря 2021 года
Кабинет министров осуществил ряд новых кадровых перестановок. Они, в частности, коснулись министерств социальной политики, экономики и здравоохранения, а также Фонда государственного имущества (ФГИ), Государственного агентства по энергоэффективности и энергосбережения и Государственной службы по чрезвычайным ситуациям (ГСЧС).
Об этом KV стало известно из сообщения в Telegram-канале представителя Кабмина Дениса Шмыгаля в Верховной Раде (ВР) Тараса Мельничука.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно сообщению, Кабмин на очередном заседании 29 декабря 2021 года уволил Константина Кошеленко с должности заместителя главы ФГИ и назначил его заместителем министра соцполитики по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации.
Виктор Полищук был уволен с должности госсекретаря Кабмина и назначен заместителем главы Государственной службы статистики.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Кроме того, Инна Солодка назначена госсекретарем министерства здравоохранения.
Мария Мала назначена первым заместителем главы Госагентства по энергоэффективности и энергосбережения.
Виктор Билько назначен заместителем главы Госагентства по энергоэффективности и энергосбережения.
Дмитрий Бондарь назначен заместителем главы ГСЧС.
На сегодняшнем заседании правительства были уволены:
Ирина Новикова – с должности заместителя министра экономики;
Валерий Бушков – с должности заместителя министра соцполитики по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации;
Руслан Белошицкий – с должности заместителя главы ГСЧС.
Также Кабмин возложил временное исполнение обязанностей госсекретаря министерства экономики на Елену Бояркину.
Напомним, неделю назад назначения коснулись коснулись министерств по делам ветеранов, по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий, обороны, Госкино, Государственного агентства автомобильных дорог Украины (Укравтодор), а также ГСЧС.
Читайте: Кадры Кабмина: свежие правительственные назначения 23 декабря 2021 года
Фото: “Укринформ”
КиевVласть
29 грудня 2021 г. 15:00
Раздел: Де у Києві
Где в Киеве провести Новогоднюю Ночь 2022
В честь Нового Года рестораны и бары Киева предлагают праздничную программу и специальное меню для гостей. В рамках спецпроекта “Где в Киеве” издание КиевVласть расскажет, где в столице отпраздновать Новый Год 2022.
Новогодняя ночь в оранжерее Hendrick's bar
В Новогоднюю ночь Hendrick's bar будет работать в оранжерее на ВДНГ. В программу вечера входят праздничный стол и выступления ди-джея. В новогодний вечер бар будет работать с 22:00. Входной билет в Оранжерею — 80 грн, средства будут направлены на ее восстановление. В новогоднее меню входят два коктейля и сет закусок (хамон, брезаола, мартаделла, несколько видов сыров, вяленые томаты, оливки и хлеб). С 23:00 и до утра в Hendrick's будет играть ди-джей. Забронировать стол можно по телефону 099 320 7772.
Место: оранжерея ВДНГ (пр. Академика Глушкова, 1)
Время: 31 декабря с 22:00
Вход: 1500 грн.
Источник: facebook.comПодписывайтесь на новости “КиевVласть”
New Year's Eve Party Fairmont Grand Hotel
Новогодняя ночь в Fairmont Grand Hotel Kyiv пройдет в музыкальном сопровождении Тины Кароль, музыкальным прорывом года – Wellboy и Marko Kvitka. За музыкальное наполнение вечеринки после полуночи отвечает Dj Maslow. Ведущий вечера – Тимур Мирошниченко. В программу вечера также входит праздничные закуски и напитки.
Место: Fairmont Grand Hotel (ул. Набережно Крещатицкая, 1)
Время: 31 декабря с 22:00
Вход: от 3000 грн.
Источник: facebook.comNew Year Party. Moulin Rouge
В PM HALL гостей ждет вечеринка в стиле самого известного парижского кабаре Moulin Rouge. Танцевальные шоу, перья, блеск, фанфары – все это создаст настоящую, уникальную и роскошную атмосферу. Гости смогут насладиться таинственным выступлением иллюзиониста. Сопровождение вечера: танцевальный коллектив – Art Inside Show, вокал – Лиза Байрак. Ведущий – Дмитрий Сидоров, участник Лиги Смеха. А шеф-повар Иштван Андрела разработал для праздничного стола специальное новогоднее меню.
Место: PM Hall (ул. Парковая дорога, 16А)
Время: 31 декабря с 22:00
Вход: 6500 грн с человека (2000 грн – концертная программа и обслуживание, 4500 грн – свободная сумма для заказа по меню. Кальяны в отдельном счете)
Источник: facebook.com
Новогодняя ночь в стиле the Great Gatsby
Организаторы праздника обещают перенести гостей в 20-е года прошлого века с джазовыми композициями и громкими вечеринками. В программе – New Year Menu от шефа, праздничная программа, DJ, развлекательная программа для детей. Dresscode: 20-е годы. Подробности и бронирование: 096-889-09-09.
Место: Сыто-Пьяно Italiano (пр. Отрадный, 103)
Время: 31 декабря с 22:00
Вход: 2000 – 2500 грн
Источник: facebook.com
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Casino “Маяк” New Year Party
Casino “Маяк” New Year Party – это сочетание шоу-программы и праздничного меню. Гостей ожидают: ведущие вечера Калифман Андрей и Владимир Кульчицкий, живая музыка: Андрей Подкалюк & Alletana и дуэт Forever Young, DJ Teez, выступление шоу-балета Face Factory, тематическая фотозона и фотограф, розыгрыш двух Iphone 13, отдельная детская программа. Dress code: Black Tie. Детали и билеты по номеру: +38 (050) 414 55 40.
Место: ресторан “Маяк” (Днепровская набережная, 2)
Время: 31 декабря с 21:00
Вход: от 2500 грн.
Источник: facebook.com
INKI Theatre. Bohemia
В программе вечеринки – 3D шоу с интеграцией в архитектуру колонного зала; 9 лож-танцполов с видом на главную сцену; два дополнительных танцпола с различными саундсистемами; сцена-пирамида с бэкстейджем на 360°; VIP зона; пиротехника и бенгальские огни. Гостей встречают и развлекают рыцари и вельможи, живые статуи, канатоходцы и маги. В программе запланирован балет, Man’s high heels show и Drag queen show.
Место: станет известно ближе к событию
Время: 31 декабря с 22:00
Вход: от 2500 грн.
Источник: facebook.com
Новый Rock
Новый Rock – первая новогодняя вечеринка в Pepper's Club. Основные составляющие вечеринки "Новый Rock": живая музыка, горячие rock-blues-rocknroll хиты, дружеская компания и особое застолье. Программа вечера: блюз-трио “Хороший. Плохой. Злой”, электро-поп группа Kadnay, Live-band TOKIO, DJ Soul. Ведущий вечеринки – юморист и стендапер – Сергей Алексеич. Бронь столиков по номеру +380670111107.
Место: Pepper's Club (ул. Московская, 8)
Время: 31 декабря с 22:00
Вход: от 1900 грн.
Источник: facebook.com
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
New Year 2022 в Osocor Residence
Гостей Новогоднего вечера ждут блестящие декорации, праздничные огни, впечатляющие костюмированные перфомансы, и вкусные коктейли. Саундтрек в новогоднюю ночь обеспечит кавер группа Sparks Band. В роли Деда Мороза выступит Денис Христоф.
Место: Osocor Residence (ул. Виноградная, 2)
Время: 31 декабря с 22:00
Вход: от 1500 грн.
Источник: facebook.com
Заглавное фото: wallpapers13.comКиевVласть
29 грудня 2021 г. 13:51
Раздел: Новини
Главу Дарницкой РГА просят решить вопрос с ремонтом асфальта на улице Оросительной
Главу Дарницкой райгосадминистрации (РГА) Ярослава Лагуту (на фото) просят решить вопрос с ремонтом асфальта на улице Оросительной. В 2020 году в процессе строительства водопровода было снято покрытие проезжей части ул. Оросительной, однако до сих пор асфальт не восстановлен и дорога фактически не пригодна для эксплуатации.
Об этом идет речь в материале KV "Голодом по Ковиду. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (13-19 декабря 2021 года)".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутат Киевсовета Юрий Сулыга попросил главу Дарницкой РГА Ярослава Лагуту отремонтировать асфальтовое покрытие дороги по ул. Оросительной.
Депутат напомнил, что после многочисленных обращений жителей Дарницкого района в 2020 году был построен водопровод для подключения жилых домов и СК ДЮСШ “Атлет” на улице Оросительной, 3-Б, 4, 4-А, 10 и 14. Соответствующие средства были предусмотрены Программой социального и экономического развития Киева на 2020 год.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Сулыга отметил, что в процессе строительства водопровода было снято покрытие проезжей части ул. Оросительной, однако до сих пор асфальт не восстановлен и дорога фактически не пригодна для эксплуатации.
Депутат сообщил, что транспортные средства не могут свободно передвигаться по указанной улице, после попадания в глубокие ямы терпят значительные механические повреждения, постоянно создавая аварийные ситуации.
Читайте: В центре Киева провалился асфальт, под которым оказалась археологическая находка
Фото: zhitomir.lifeКиевVласть
29 грудня 2021 г. 12:00
Раздел: Тексти
Откуда не ждали: рост аренды земли под жилую застройку поднимет цены на жилье в Киеве
Столичный градоначальник Виталий Кличко на заседании Киевсовета в конце года дал структурным подразделениям КГГА поручение подготовить проект решения об увеличении в Киеве с 3% до 12% ставки арендной платы для земельных участков под многоквартирную жилую застройку. Как повышение арендной ставки повлияет на рынок жилья и насколько вырастут цены, узнавала КиевVласть.
Эксперты отмечают, что повышение стоимости аренды земельных участков под многоквартирную жилую застройку скажется и на стоимости нового жилья для конечного потребителя.
Принцип прост: любое увеличение затрат девелопера так или иначе приводит к росту стоимости “квадрата”.
“За последний год себестоимость строительства и так значительно выросла, что, естественно, отразилось на ценах на квадратные метры, – уточняет Анна Лаевская, коммерческий директор “Интергал-Буд”. – С точки зрения инвесторов такие инициативы городских депутатов, конечно же, являются негативными. В 2021 году в среднем стоимость квадратного метра в столице и так выросла на 40%. Ценовой скачок уже отразился на спросе. Стимулирование дальнейшего роста стоимости в конечном итоге приведет к тому, что еще меньшее количество киевлян смогут позволить себе улучшить жилищные условия, приобретая квартиры в новых, более комфортных домах”.
По ее мнению, калькуляция, которую в качестве аргументов привел инициатор данного изменения, не является корректной. Не учтены расходы компаний-застройщиков. А это огромные суммы, которые девелоперы тратят, в том числе на модернизацию городских инженерных сетей.
“Логично, что желая сохранить рентабельность проектов, девелоперы и застройщики будут закладывать эти расходы в себестоимость метра, – отмечает эксперт по маркетингу недвижимости Ольга Момчилович. А это неизбежно повлечет за собой рост цены для конечного потребителя, которая по результатам 2021 года уже показала рост под 25-30%”. Прогнозирует рост цены “квадрата” для потребителя и Алексей Коваль, руководитель проектов Perfect Group.
“Из расчетов депутатов, которые поддерживают решение повысить арендную ставку в четыре раза, с 3 до 12% от нормативной оценки земли, получаются дополнительные поступления в бюджет на уровне 6 миллиардов гривен в год. При вводе в эксплуатацию 30-40 тысяч квартир ежегодно, выходит, что в бюджет дополнительно попадет 170 тысяч гривен с каждой квартиры. Конечно, это повлечет за собой подорожание недвижимости на первичном рынке”.В случае принятия решения о повышении арендной ставки, по прогнозам Русланы Грабко, директора по продажам группы компаний DIM, все новые договоры аренды будут предполагать четырехкратное увеличение налога на землю для девелопера. С учетом реальной маржинальности, растущей себестоимости строительства и других издержек при реализации жилого проекта, подобный скачок естественным образом повлияет и на конечную цену квадратного метра.
“Земля в Киеве всегда была и остается дорогим ресурсом по двум причинам: ограниченное количество свободных участков под застройку в черте города и установленные цены на нее, поэтому подавляющее большинство участков под застройку находятся как раз в долгосрочной аренде у землепользователя или непосредственно у девелопера, – поясняет она. – Поднятие ставки аренды до 12% сделает землю еще дороже и этот рост вместе с растущей себестоимостью строительства, к сожалению, так или иначе ляжет на плечи покупателя”.
Впрочем, некоторые девелоперы не торопятся связывать рост арендных ставок и цены “квадрата” – как минимум, в краткосрочной перспективе, в случае повышения арендных ставок. Ангелина Деревлева, директор по маркетингу и продажам Строительной компании "Миськжитлобуд", поясняет:
“Во-первых, на рынке будут представлены проекты с договорами на землю, заключенными ранее. Также на рынке Киева цена в обусловлена спросом на недвижимость. В "плохие времена" она приближается к себестоимости проекта, как это было в 2016 году, в "хорошие" формирует значительную дельту – как сейчас”. “Ценообразование на украинском рынке недвижимости еще никогда не было по формуле: затраты + планируемый доход, – продолжает Олег Приходько, генеральный директор девелоперской компании GREENOL. – К тому же, почти все застройщики до момента ввода дома в эксплуатацию не знают окончательной себестоимости строительства. А дополнительные “минус” $90 000 настолько слабы, чтобы стать причиной корректировки конечной цены продаваемого квадратного метра, что никто даже не удосужится именно по этой причине поднимать свои расценки”.
Рост рынка, рыночные механизмы и конкурентные преимущества объектов, считает эксперт, и без этого дают возможности для роста стоимости жилья.
Вопрос рентабельности
Здесь девелоперы рассматривают несколько вариантов развития ситуации. Так, Алексей Коваль отмечает, что сегодня девелоперы все еще находится в ситуации, когда спрос превышает предложение. Поэтому девелоперы, скорее всего, смогут переложить большую часть увеличенной арендной ставки земли на покупателей. С другой стороны, если ситуация поменяется, и застройщики начнут конкурировать “ценой”, произойдет серьезное снижение рентабельности.
“В первую очередь это ударит по небольшим девелоперам, не имеющим финансовой подушки, и их проектам”, – прогнозирует он.
Олег Приходько рассматривает вопрос рентабельности проектов и арендных ставок сугубо между математикой и коррупцией.
“Давайте посчитаем вместе, – предлагает он. – Если сегодня при 3% аренде КГГА получает около $800 000 и при этом в городе около 370 новостроек, то это значит, что с одной новостройки город получает около $30 000, что в свою очередь даже менее стоимости 1-комнатной квартиры. Если в доме 100 квартир, то застройщик на благо города перечисляет менее 1% от проданных квартир. Сложно представить систему исчисления, в которой бы такие пропорции назывались бы большими с точки зрения арендных ставок”.
Эксперт предполагает, что ни один девелопер или застройщик столицы не почувствует четырехкратного увеличения арендной стоимости – ведь $120 000 – это все еще мизер в общей смете затрат на создание любого нового объекта высотной жилой застройки города.
Впрочем, изменение ставок вполне вероятно скажется на подходах девелоперов к форме собственности на земельные участки. Ангелина Деревлева прогнозирует, что застройщики еще больше будут стремиться приобретать землю в собственность.
“А если в аренду, то только на период строительства. Земельные участки с новыми ставками аренды и длительным сроком аренды станут дешевле, – отмечает она. - Так как в последнем случае новые арендные ставки будут увеличивать себестоимость проекта в значительной мере. Ведь после окончания строительства нет механизма отказа от земельного участка, а ОСББ не слишком стремятся переоформлять землю на себя”.
Эксперт также задается вопросом, как возможное новшество КГГА коснется ОСББ – будут ли они платить те же 12% и смогут ли их “потянуть”? Или для них будут льготы?
Руслана Грабко обращает внимание на еще один важный момент: затратная часть на прокладывание инженерных коммуникаций и подготовку участка под строительство весьма ощутима для девелопера.
“Сегодня компании получают землю с изношенными на 80-90% инженерными коммуникациями, а потом вынуждены за свои деньги заниматься вопросами канализации, водоснабжения, электросетей, но при этом еще и заплатить в четыре раза больше, чем прежде”.
Но год для просчетов и пересмотра финмоделей проектов, вероятно, у столичных девелоперов все же есть – Ольга Момчилович считает, такое существенное изменение ставки аренды на земельные участки если и будет принято к реализации на 2022 год, то коснется тех договоров, которые будут заключаться уже в 2022 году, поэтому в краткосрочной перспективе влияние на рынок мы вряд ли ощутим.
“Дополнительно возникнет вопрос с теми договорами аренды, которые будут пролонгироваться в 2022 году и как это урегулировать, да и в целом возникает большое количество вопросов, поэтому есть сомнения, что в бюджет 2022 года будут внесены правки без предварительных детальных просчетов и обсуждений”, – уточняет эксперт.
Если в краткосрочной перспективе рост аренды в 4 раза может и не сказаться на рентабельности, то далее девелоперы могут пересмотреть экономические показатели проектов.
Доступное жилье – все?
Как бы не отличались прогнозы девелоперов, эксперты считают, что в долгосрочной перспективе рост арендной ставки – не самый прогрессивный фактор развития рынка.
“Такие новшества влияют непосредственно на всю отрасль и основных стейкхолдеров, а это, напомним, не только девелоперы, застройщики, но и покупатели, поэтому они должны приниматься не в спешке, а проходить все процедурные этапы: изучение экономического влияния, анализ экономической целесообразности и предложенного механизма увеличения, экспертное и общественное обсуждение, – говорит Руслана Грабко. – Без просчета экономической целесообразности такие нововведения могут привести к неприятным последствиям: росту стоимости недвижимости и уменьшению количества качественных новых проектов жилья, что с учетом сокращения объемов в предыдущий период из-за последствий пандемии, вызывает опасения”.
Это, по ее мнению, может сказаться и на качестве реализуемых проектов, если некоторые игроки с неустойчивой финансовой моделью захотят компенсировать свои издержки, скажем, за счет экономии на прокладке инженерных сетей, благоустройства или инфраструктуры.
Алексей Коваль акцентирует, что такими действиями муниципальных властей практически полностью убивается сегмент доступного жилья, ведь именно здесь относительный рост цен будет самым значительным.
“Также получится эффект снежного кома для проектов от небольших застройщиков, которые привлекают инвестиции не так быстро, как это могут делать девелоперы с сильными брендами на рынке. Сегодня при продажах ниже плана небольшие девелоперы могут растянуть проект на полгода-год, но продолжать работать на объекте. Однако при росте арендной ставке будет парадокс: снижение темпов работ может обходиться в общей смете проекта примерно так же дорого, как и продолжение строительства высокими темпами, – уточняет он. – Соответственно, если застройщик будет вынужден приостанавливаться, вырастут риски, что этот проект совсем “заглохнет”. Так как девелопер просто не сможет погасить долги перед бюджетом и дофинансировать непосредственно строительство”.
Конечно, речь про индивидуальные кейсы, однако именно они будут формировать общий информационный фон и настроения на рынке.
Читайте: Обложили: новые налоги могут сократить объемы оптовых продаж на рынке жилья
Фото: коллаж KVКиевVласть
29 грудня 2021 г. 09:26
Раздел: Новини
“Укрзализныця” запустила прямые поезда из Василькова в Киев (расписание)
АО “Укрзалізниця” завершило реконструкцию участка Васильков – Васильков-2. Теперь пригородные поезда будут курсировать непосредственно в центр города Васильков. Этот маршрут – часть проекта Kyiv City Express.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы АО “Укрзализныця”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “11 километров – именно столько железнодорожных путей нужно было электрифицировать и отремонтировать для того, чтобы соединить столицу с одним из ключевых городов в многомиллионной киевской агломерации. Мы начали воплощать этот проект летом – в максимально короткие сроки наладили все необходимые процессы – и уже сегодня жители Василькова наконец-то получили комфортную альтернативу автомобильному транспорту. Мы ожидаем, что в будни пассажиропоток на маршруте будет достигать отметки 5-7 тысяч пассажиров в сутки. Киевщине нужны такие проекты, как Kyiv City Express, Киевская обходная дорога. Они помогут разгрузить Киев от крупнейших в Европе пробок. Помогут пассажирам наконец-то начать планировать собственное время путешествия. Столичный регион слишком долго страдал от несистемного инфраструктурного развития и многолетнего умножения долгостроев. Президентская программа “Большая стройка” наконец-то исправляет эти ошибки” — заявил министр инфраструктуры Александр Кубраков.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Последний железнодорожный инфраструктурный проект, реализованный для пассажиров, — экспресс в Борисполь. До этого за десятки лет было построено ровно 0 км новой инфраструктуры для пассажиров. Благодаря программе “Большая стройка” нам удалось возобновить развитие пассажирских направлений и обновление поездов. Это первый проект, который мы уже завершили, который улучшит качество перевозки пассажиров”, — рассказал председатель правления АО “Укрзализныця” Александр Камышин.
Сообщается, что всего в рамках реконструкции участка Васильков-Васильков-2 было установлено 258 опор и электрифицировано 11 км путей, модернизировано 4 железнодорожных переезда, капитально отремонтировано более 10 км путей, уложено почти 9 км плит бесстыкового пути и расчищена полоса отвода от деревьев и другой растительности. Также на участке внедрена современная микропроцессорная система стрелок и сигналов.
Кроме того, в рамках реализации проекта построена новая пассажирская платформа в городе Васильков. Новая пассажирская платформа расположена непосредственно в центре города Васильков. Теперь именно сюда будут курсировать все пригородные поезда из Киева. Ранее они прибывали на станцию Васильков 1, которая, как ни странно, находится в поселке Калиновка, что в 10 километрах от Василькова. То есть жители города Васильков тратили дополнительные время и средства, чтобы доехать до железнодорожной станции. Новая платформа имеет систему звукового оповещения пассажиров, установлена система видеонаблюдения и информационные табло.
Согласно сообщению, в общем, между Киевом и Васильковом-2 будет ежедневно курсировать 18 рейсов пригородных электропоездов. Утренние электропоезда №6042 и №6046 Васильков-2 – Киев будут доезжать в столицу через 37 минут.
Напомним, в связи с повышенным спросом в период новогодних праздников АО “Укрзализниця” назначила шесть дополнительных поездов.
Читайте: “Укрзализныця” назначила дополнительные поезда к новогодним праздникам
Фото: В городеКиевVласть
29 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року
Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV.
У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій.
Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ліквідація районів
Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.
Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах.
В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зміни до Конституції
Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.
Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.
Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.
Київська агломерація
Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.
Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.
Спроможність
Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.
Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.
На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.
ПДФО
Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат.
Старости
Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.
Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.
Законодавчі новели
Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали в Славутицькій, Фастівській громадах.
Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету.
Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів.
На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів.
Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади.
Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови.
Земельна децентралізація
У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro.
Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.
Стратегія розвитку
Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади.
Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.
Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.
Цифрова трансформація
Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.
Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ.
Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу.
Статус
Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.
Експерт року
До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.
До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ.
У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини.
KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними.
“Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук.
Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення.
За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та утримати позитивні тенденції розвитку.
“З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.
Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету.
“На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук.
Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Фото: колаж KVКиевVласть
28 грудня 2021 г. 19:44
Раздел: Новини
За 69 млн гривен в Киеве должны капитально отремонтировать улицу Татарскую
Коммунальная корпорация “Киевавтодор” заказала за 69 млн гривен капремонт улицы Татарской в Шевченковском районе столицы. Работы будет выполнять ООО "Современная транспортная инфраструктура", с которым “Киевавтодор” напрямую сотрудничает впервые. Однако фирма известна как субподрядчик скандального строительства Подольско-Воскресенского моста.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro, 22 декабря 2021 года КК “Киевавтодор” (*) заключила с ООО "Современная транспортная инфраструктура" (**) договор на выполнение капитального ремонта ул. Татарской в Шевченковском районе Киева. Цена договора составила 69 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” В договоре четкие сроки выполнения ООО "Современная транспортная инфраструктура" работ не указаны, а нормативный срок выполнения работ составляет на 6 месяцев. При этом календарный план, который является дополнением к договору, указывает, что основной объем работ будет выполняться на протяжении 2022 года.
Согласно техническому заданию к тендеру, подрядчику необходимо переложить коммуникации, обустроить подпорные стенки, выполнить работы по внешнему освещению, уложить новое асфальтобетонное покрытие проезжей части, покрытие тротуаров из ФЭМ-плитки, установить автобусную остановку “Париж”, дорожные знаки, нанести дорожную разметку, установить лавочки и урны (по 8 штук), высадить газоны.
Гарантия на покрытие из брусчатки, бортовой камень, опоры внешнего освещения должна составить 15 лет; основу дорожной одежды, люки, опорные плиты под них и ливнеприемные решетки – 10 лет, водопропускные трубы – 6 лет, асфальтобетонное покрытие, ФЭМ-плитку – 5 лет, дорожную разметку – 1 год.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО "Современная транспортная инфраструктура" зарегистрировано в 2018 году. Основной вид деятельности – строительство дорог и автострад. Уставный фонд – 2,37 млн гривен. Учредители – Александр Приступов (20%) и Валерий Сыровацкий (80%). Директор – Валентин Гончаренко.
По информации Bihus.info, ООО "Современная транспортная инфраструктура” с 2019 года является субподрядчиком скандального строительства Подольско-Воскресенского моста, а Валерий Сыровацкий – кум и многолетний партнер Александра Рувина – директора Киевского научно-исследовательского института судебных экспертиз (КНИИСЭ). Отмечается, что именно это ООО пролоббировало изменения в проект строительства Подольско-Воскресенского моста. Тогда фирма заявляла, что уложенное предыдущими подрядчиками асфальтовое покрытие моста является некачественным, его надо снести и дальше фирма положит другой асфальт, свой.
Читайте: Кличко помог сохранить должность Рувину, чьи родственники задействованы в схемах Подольского моста, – СМИ (видео)
По результатам участия в публичных закупках ООО "Современная транспортная инфраструктура” заключила 78 договоров на 450 млн гривен. С КК “Киевавтодор” эта фирма сотрудничает впервые (данные Сlarity-project)
Ранее KV сообщала, что в 2020 году “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева" за 27 млн гривен заказывало у ООО "Современная транспортная инфраструктура” продолжение реконструкции транспортной развязки на пересечении Днепровской набережной и просп. Соборности в Днепровском районе столицы (работы по договору выполнены и оплачены).
Читайте: На реконструкцию развязки на пересечении Днепровской набережной и проспекта Соборности в Киеве потратят еще 27 млн гривен
КК “Киевавтодор” основана Киевсоветом в 2002 году. Обязанности генерального директора КК “Киевавтодор” с 19 мая 2020 года исполняет замгендиректора по развитию производства корпорации Александр Федоренко. КК “Киевавтодор” подчиняется Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА, который с 1 сентября 2021 года возглавляет Руслан Кандибор. Деятельность указанного департамента с 9 ноября 2021 года направляет лично глава КГГА Виталий Кличко.
Длина улицы Татарская составляет 1,09 км. Она пролегает от ул. Глубочицкой до ул. Нагорной. К ней примыкают ул. Подгорная, Отто Шмидта и Татарский переулок.
* КК “Київавтодор” (Код ЄДРПОУ: 03359026)
** ТОВ “Сучасна транспортна інфраструктура” (Код ЄДРПОУ: 42229523)
Фото: Википедия
КиевVласть
28 грудня 2021 г. 19:30
Раздел: Тексти
Бюджет Київщини на 2022 рік проголосують у січні, - Василь Володін
2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні?
Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.
Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.
І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет, депутати мають об'єднуватись.
Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась
KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія?
Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.
Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.
KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?
Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення.
Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.
Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.
KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям?
Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.
KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація?
Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.
KV: Свіжий скандал - між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?
Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.
На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені.
KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва?
Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.
Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.
Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища
KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.
Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.
KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?
Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.
KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?
Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.
Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.
KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.
Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.
KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки?
Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.
Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.
KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна?
Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.
KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році?
Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.
KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад?
Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД.
У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.
KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.
Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.
KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там?
Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.
Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.
Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.
KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань?
Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.
KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому?
Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.
Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам. Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.
Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.
Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.
KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її?
Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.
KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ?
Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.
Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.
Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.
KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад?
Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.
РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.
По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.
Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.
KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить?
Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.
Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.
Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.
KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які?
Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.
На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.
KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік?
Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.
Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться.
Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу
Фото: KVКиевVласть
28 грудня 2021 г. 18:46
Раздел: Новини
Кабмин увеличил штрафы за браконьерство и вредительство в заповедниках (таблицы такс)
Кабинет министров Дениса Шмыгаля принял новые таксы штрафов, полагающихся за нарушения природоохранного законодательства в природных заповедниках. Речь идет о наказаниях за незаконную ловлю рыбы, охоту, рубку деревьев и кустарников, нелегальный отбор торфа и песка и другое нанесение вреда флоре и фауне заповедников. Размер такс для расчета штрафов, исходя из единиц объектов, которым нанесен ущерб, колеблется от нескольких гривен до нескольких миллионов гривен.
Об этом KV стало известно из соответствующего проекта постановления Кабинета министров Дениса Шмыгаля, принятого 23 декабря 2021 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Принятым Проектом постановления утверждены специальные таксы для вычисления размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в границах территорий и объектов природно-заповедного фонда. Речь о незаконной рубке деревьев и растительности, их повреждении, незаконной охоте и т.п. (подробно все таксы в соответствии с приложением к проекту постановления см. ниже).
В пояснительной записке к проекту постановления сказано, что пришло время проиндексировать таксы, поскольку принятые в 2013 году – минимум втрое меньше, чем размер ущерба, наносимого лесному хозяйству за то или иное нарушение. "В предложенном проекте постановления учтен индекс инфляции с 2013 по 2020 год", – говорится в записке.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Устанавливаем новый подход для исчисления ущерба, который могут причинить природно-заповедному фонду Украины. По формуле расчета размер ущерба увеличивается в 10 раз и ежегодно будет индексироваться. Такие мероприятия помогут охранять эти территории и сохранить их биоразнообразие”, – прокомментировал принятие документа и.о. министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Руслан Стрелец.
Ниже приводим полный перечень новых такс по разным категориям объектов и нарушений.
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие незаконной рубки или повреждения деревьев и растений, которые имеют одревесневший стебель, до степени прекращения роста
Диаметр дерева
в коре около шейки корня,
сантиметров
Такса, гривен
степная зона
другие зоны
За каждое дерево, срубленное или поврежденное до степени прекращения роста
до 10
257
227
10,1-14
442
395
14,1-18
1124
1033
18,1-22
2292
2098
22,1-26
4040
3690
26,1-30
6363
5833
30,1-34
8520
7820
34,1-38
10844
9947
38,1-42
13318
12212
42,1-46
15796
14490
46,1-50
18287
16752
За каждый сантиметр диаметра свыше 50 сантиметров
608
530
За каждый куст, лиану
683
578
За каждый кустик, полукусник
273
227
Уточняется, что за незаконную рубку или повреждение молодых хвойных и вечнозеленых деревьев (возрастом до 41 года) в декабре-январе размер возмещения ущерба нужно считать втрое или вчетверо большим таксы, указанной в таблице (если дерево растет вне населенных пунктов или в населенном пункте, соответственно).
За ущерб, нанесенный ботаническим памятникам природы, также придется заплатить три таксы. Но за присвоение поваленных ветром деревьев и самовольную рубку сухостоя такса будет вдвое меньшей.
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие повреждения деревьев и растений, имеющих одревесневший стебель, до степени непрекращения роста
Диаметр дерева
в коре около шейки корня,
сантиметров
Такса, гривен
степная зона
другие зоны
За каждое дерево, срубленное или поврежденное до степени непрекращения роста
до 10
75
61
10,1-14
152
139
14,1-18
348
317
18,1-22
746
685
22,1-26
1276
1168
26,1-30
1867
1701
30,1-34
2521
2309
34,1-38
3267
2994
38,1-42
4027
3692
42,1-46
4647
4269
46,1-50
5272
4857
За каждый сантиметр диаметра свыше 50 сантиметров
166
152
За каждый куст, лиану
166
152
За каждый кустик, полукусник
75
61
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате уничтожения или повреждения лесных культур, природного подроста и самосева, сеянцев и саженцев
Объекты растительного мира
Единица измерения
Такса, гривен
степная зона
другие зоны
уничтоженные
возрастом до 5 лет (включит.)
за 1 гектар
227824
182259
возрастом от 6 до 10 лет
273389
227824
в рассадниках
сеянцы
за 1 гектар
102216
саженцы основных лесных пород возрастом до 3 лет (включит.)
за 1000 экз.
3980
саженцы плодовых, декоративных, интродуцированных и технических пород
за 1 экз.
183
на плантациях
саженцы элитных семенных
за 1 экз.
578
все остальные саженцы
171
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате уничтожения или повреждения газонов и цветников
Объект растительного мира
Единица измерения
Такса, гривен
газон
партерный
за 1 кв. м
320
обычный
259
луговой
198
цветник
пион, георгин
за 1 куст
168
оранжерейный (горшечный)
за 1 куст
или
за 1 клубень
139
луковичный или клубнелуковый
108
другие цветы, которые зимуют или не зимуют в грунте
91
Под газоном в данном случае имеется в виду земельный участок с травяным покровом, который создается посевом и выращиванием дернообразующих трав или одерновкой. Цветник – участок с посаженными однолетними или многолетними цветочными растениями.
Размер ущерба за самовольное срезание цветов начисляется десятикратной таксой.
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате самовольного заготовления сена или выпаса скота
Вид нарушения
Единица измерения
Такса, гривен
самовольная заготовка сена
на сенокосах, пастбищах
сеяные травы
за 1 гектар
11361
природные травы
16708
травы вне сенокосов и пастбищ
50122
самовольный выпас скота
на сенокосах, пастбищах
большой рогатый скот (БРС), кони
за 1 голову
503
молодняк БРС и коней, мелкий скот
251
вне сенокосов и пастбищ
большой рогатый скот (БРС), кони
за 1 голову
754
молодняк БРС и коней, мелкий скот
368
козы
386
В примечании указывается, что если при самовольной заготовке сена или выпаса скота были уничтожены или повреждены лесные культуры, это тоже будет учтено (согласно предыдущей таблице).
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате незаконного сбора или уничтожения дикорастущих травянистых растений, лесной подстилки, лекарственных растений, дикорастущих плодов, орехов, грибов, ягод, второстепенных лесных материалов
Объекты растительного мира
Единица измерения
Такса, гривен
Водоросли (филлофора, цистозора, грацилярия)
за 1 кг сырой массы
227
Другие виды водорослей (бентосные)
за 1 кг сырой массы
415
Лишайники, мхи
за 1 кв. дм
135
Плауноподобные
за 1 растение
135
Хвощеподобные
61
Папоротечные (кроме орляка обыкновенного)
135
Орляк обыкновенный
30
Цветочные травянистые растения (наземные)
122
Цветочные травянистые растения (водные)
152
Заготовка камыша
за 0,01 гектара
378
Выжигание сухой водно-болотистой растительности:
на площади до 10 гектаров
за 1 гектар
7595
на площади от 10,1 до 100 гектаров
4557
на площади более 100,1 гектаров
1519
Грибы (плодовое тело)
за 1 экз.
75
Сбор (заготовка) дикорастущих:
цветов
за 1 одиночный цветок или соцветие
30
ягод в полукустиках и травянистых ягодниках
за 1 кг
378
других плодов, в т.ч. орехов
1154
Сбор (заготовка) лекарственного сырья:
цветков, почек
за 1 кг сырья природной влажности
759
коры
1138
листьев
456
побегов
456
плодов
408
наростов
456
Заготовка технического сырья
1289
Заготовка лесной подстилки
за 1 кв. м
152
Заготовка второстепенных лесных материалов (пней, луба, коры, древесной зелени, хвойной лапки)
по действующей закупочной цене, увеличенной в 7 раз
Под незаконным сбором (уничтожением) растений в данном случае следует понимать сбор растений (их частей, плодов) и грибов без разрешения на специальное использование природных ресурсов в пределах территорий и объектов природно-заповедного фонда (или при наличии такого разрешения, но не тех видов, не на тех площадях, не в том количестве или не в те сроки, которые предусмотрены разрешением).
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате незаконной добычи или уничтожения объектов животного мира, повреждения или уничтожения их жилищ, мест нахождения и размножения
Объекты животного мира
Такса, гривен
Звери, за 1 особь
кулан туркменский
55230
олень европейский
45565
кабан, олень пятнистый, лань
30377
косуля, муфлон
24301
бобер, барсук
7898
лисица, енотовидная собака
7194
волк
2762
куница лесная и каменная, ласка, норка американская
7483
ондатра, нутрия
5037
заяц-русак, дикий кролик
2590
еж обыкновенный, крот
718
другие насекомоядные
71
белка
1367
волчок орешниковый
1439
другие волчки
1093
слепыш обыкновенный
1439
крыса черная
503
полевка водяная
71
курганчиковая мышь, степная мышь, мышь-малютка
71
другие виды (кроме одичавших собак и кошек, гибридов собак и волков, серой крысы, домашней мыши)
71
Птицы, за 1 особь
гагара
1295
пирникоза, норец
1295
буревестник малый
691
баклан большой
691
щегол большой и малый, цапля белая большая и малая
10065
цапля серая и рыжая
4778
квак, бугай, бугайчи
2734
аист белый
8202
египетская цапля, фламинго
7337
лебедь-шипун, лебедь-кликун
7337
гуси
2590
галагаз
2590
другие утиные
1295
осоед
41003
ястреб большой
13670
ястреб малый
8202
зимняк
5467
канюк обыкновенный
6834
лунь болотный
3452
пустельга обыкновенная
5467
подсоколик малый (дербник), кобчик, подсоколик большой (чеглок)
13670
кречет
41003
орлан-долгохвост
8285
баранцевые
1369
седочные
1369
куропатка белая
2594
куропатка серая, кельц
2594
фазан обыкновенный
2594
перепел
1295
лоска, курочка водяная, пастушок
1295
коростель
5467
курочка малая, курочка-малютка
937
поморник
4098
мартин
691
крячок, крячка
691
рябка
2734
голубь
1293
кукушка обыкновенная
1093
кукушка хохлатая, кукушка-глухарь
4098
сова белая
7194
сова ястребиная
3424
сова серая
3424
сова ушастая
4098
сыч домашний
2057
дремлюга
1008
серпокрылец
691
пчелоедка
1367
рыболовка
2157
одуд
2157
желвака черная
6834
крутиголовка
1093
другие дятловые
1640
жаворонковые
691
ласточковые
967
пленочные
691
сорокопудные
1367
омелюх
691
пронурок, оляпка
691
воловий глазок, крапивник
692
тиновочные
867
дроздовые
967
крапивничковые, славковые
691
мухоловочные
691
золотомушка желточебая, королек желтоголовый
718
синица усатая
1367
синица долгохвостая
1367
ремез
1439
другие синичковые
691
ползок
967
подкоришниковые
691
стенолаз
4098
костогриз
1439
другие овсянковые, вьюрковые
820
воробей черногрудый, вьюрок снежный
820
другие воробьиные
71
скворец обычный
691
иволга
2734
сойка, галка
691
ворон
2877
ореховка
1367
Пресмыкающиеся, за 1 особь
черепаха болотная
967
веретельница
2016
ящерица разноцветная
1439
ящерица крымская и скалистая
1367
другие ящерицы
400
гадюка обыкновенная
2016
уж обыкновенный, уж водяной
273
за изъятое яйцо пресмыкающихся (за 1 экз.)
100% размера таксы за соответствующий вид
Земноводные, за 1 особь
тритон
71
кумка краснопузая
44
чесночница
71
ропуха
130
квакша
71
жабы озерная и гибриды
14
другие жабы
27
икра земноводных (за одну кладку)
71
уничтожение (разорение) гнезда, норы, других жилищ животных, бобровых плотин
двукратный размер таксы за данный вид животных
за уничтоженный эмбрион в незаконно добытом животном (млекопитающем), за один экземпляр
200% размера таксы за соответствующий вид животных
за изъятое яйцо (птицы)
100% размера таксы за соответствующий вид птиц
уничтожение или повреждение биотехнических сооружений (искусственных гнездовий, солонцов, кормушек), изъятие кормов
по фактической стоимости, увеличенной в 3,5 раза
рыбы, за 1 экз.
гибриды осетровых рыб
12462
акула, скат, пеламида, угорь морской
4059
сом
2077
камбала-калкан
4183
форель речная
1671
судак
2494
щука
1662
луфар
2494
белый амур
1245
толстолобик
1245
скумбрия
2077
лещ
832
линь
580
вязь
666
ставрида
83
барабулька
415
вьюн
86
чехоня
666
карась серебристый
83
форель радужная, сазан, белизна, кефали (кроме пеленгаса), сардина европейская, черный амур
1662
камбала-глосса, морской язык, мерлан, пеленгас
4154
сельдь
400
плитка (тарань), кутум, синец
415
плоскирка, окунь обыкновенный, ерш обыкновенный, красноперка
390
тюлька, килька (шпрот), хамса (за 1 кг)
83
атерина (за 1 кг)
17
верховодка (за 1 кг)
83
другие виды (за 1 кг)
83
заготовка икры рыб
стоимость продукции, изготовленной из 1 кг сырья по действующим розничным рыночным ценам региона на момент проведения расчета ущерба, увеличенная вдвое
насекомые, за 1 экз.
бабочки
зорька, желтушка золотистая
36
желтушка шафрановая, степная, полевая, пестрянка
22
мирмидона
61
лигея, семела, павлиний глаз, перламутровка
44
дриада, цирцея
49
траурница, адмирал
71
другие бабочки (кроме массовых вредителей сельского хозяйства)
17
бабка
36
богомол
58
поющая цикада
58
жуки
жужелица (турун)
89
прыгунец
22
жук-гнойник (настоящий), бронзовка
22
скарабей
71
носорог
71
златка
27
усычи (кроме вредителей)
34
другие жуки (кроме вредителей)
12
сетчатокрылые, перепончатокрылые
златоглазки
17
муравьиный лев
44
пчелиные
27
сколии
58
роющая оса
27
другие перепончатокрылые
5
мухи: ктыри, дырчалки, тахины
22
долгоусые: личинки комара хаобора, личинки хирономид (мотыль) – за 1 кг живого веса
1149
другие насекомые (кроме вредителей)
3
уничтожение или повреждение муравейников, за 1 муравейник
диаметром до 1 м
1077
от 1,1 до 1,5 м
1811
от 1,6 до 2 м
2949
от 2,1 м и больше
4432
паукоподобные, ракоподобные
скорпион, псевдоскорпион, сенокос, паук (за 1 экз.)
22
многоножки (за 1 экз.)
8
артемия салина (рачки) (за 1 кг живого веса)
2201
артемия салина (яйца) (за 1 кг живого веса)
2911
дафния, моина, циклоп (за 1 кг живого веса)
603
мизида, бокоплав (за 1 кг живого веса)
603
щитные (кроме взрослых) (за 1 экз.)
17
креветка (за 1 экз.)
3
речной рак, рак-отшельник (за 1 экз.)
124
краб (за 1 экз.)
832
омар (за 1 экз.)
4308
морские пауки, моллюски (за 1 єкз.)
моховатка, форонид
22
хитоны, лопатоногие
14
двустворчатые
56
улитка рода Helix (за 1 тонну живого веса)
6904
другие наземные моллюски (за 1 экз.)
12
другие брюхоногие (кроме рапанов) (за 1 экз.)
14
кольчатые черви (трубочник) (за 1 кг живого веса)
1660
другие кольчатые черви (за 1 кг живого веса)
718
коловратки (за 1 кг живого веса)
832
губки “сидячих” видов (за 1 экз.)
5
кишечнополостные (за 1 экз.)
5
извлечение из природной среды части диких животных (черепа, кости, рога, клыки) – за 1 единицу
по рыночной цене, увеличенной вдвое
извлечение из природной среды продуктов жизнедеятельности диких животных (мед, воск) – за 1 кг
по рыночной цене, увеличенной вдвое
Отдельно оговаривается, что “за уничтожение или незаконное изъятие животных, находящихся в зоологических коллекциях зоопарков, зоосадов, океанариумов, других учреждений и объектов природно-заповедного фонда, созданных с целью организации образовательно-воспитательной работы и содержания животных, а также за жестокое обращение с животными, приведшее к их гибели, размер ущерба определяется трехкратной суммой расходов на приобретение животных соответствующих видов для обновления коллекций”.
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие повреждения карстово-спелеологических, геологических и гидрологических объектов
Вид объекта
Единица измерения
Такса, гривен
карстово-спелеологические объекты
повреждение и вынос на поверхность
Сталактиты, сталагмиты, сталагнаты, кораллиты, пизолиты
за 1 см длины
431
натечные коры
за 1 кв. дециметр площади
359
водно-карбонатные образования
за 1 куб. дециметр объема
215
гипсовые кристаллы и другие аналогичные образования
гипсовые кристаллы и другие аналогичные образования
за 1 см длины
503
щетки и другие образования
за 1 кв. дециметр площади
359
монокристаллы гипса, кальцита, других минералов
за 1 куб. дециметр объема
288
глинисто-полиминеральные сталактиты гипсовых пещер
за 1 см длины
215
глинисто-натечные коры
за 1 кв. дециметр площади
288
глинисто-минеральные отложения
за 1 кв. дециметр площади
215
повреждение стен, потолка (надписи, царапины и т.п.)
за 1 кв. дециметр площади
288
загрязнение пещер
механическое загрязнение
за каждый час работающего источника выбросов
30
за каждую выкуренную сигарету или другой вид табачных изделий
44
за выброшенную вещь, банку, бутылку, синтетическую тару и т.п.
за 1 ед.
44
за посторонний инертный материал
за 1 куб. дециметр объема
22
другие загрязнения
за брошенные в открытом виде химические реактивы
за 100 г вещества
113
биологическое (органическое, бактериальное)
за 100 г вещества
144
термальное: за каждый следующий градус по Цельсию (в сторону увеличения или уменьшения) от обычного для данного температурного уровня
за 100 куб. метров подземного воздуха
36
радиационное: за каждую единицу сверх предельно допустимой дозы
718
Поверхностные карстово-спелеологические образования
повреждение первично- и вторично-кристаллических форм
за 1 кв. дециметр площади
71
засыпание понижений, воронок, поноров, колодцев, шахт
за 1 кв. метр площади
431
загрязнение понижений, воронок, поноров, колодцев, шахт
за 1 куб. метр загрязнителя
574
Геологические и палеонтологические объекты
повреждение геологических обнажений, разрезов
за 1 кв. метр площади
431
повреждение геоморфологических образований
за 1 кв. дециметр площади
718
изъятие или повреждение частей (останков, отпечатков) ископаемых животных и растений
за 1 см длины
431
Гидрологические объекты (водные объекты в границах территорий природно-заповедного фонда)
повреждение водопадов
за 0,5 м высоты или 1 м ширины
2877
создание запруд (плотин) на водных объектах
за 1 кв. м площади
288
повреждение водного объекта, болота:
выпрямление, углубление русла, смена конфигурации береговой линии
за 0,1 гектара
14387
выбирание грунта (гравия, песка, ила) из водоемов, прорытие каналов
за 1 куб. м объема
2877
сброс балластных вод
за 1 куб. м объема
2762
уничтожение донной растительности
за 1 гектар
745605
загрязнение поверхностных, морских и подземных вод
полуторакратный размер ущерба, начисленного по Методике расчета убытков, причиненных государству из-за нарушения законодательства об охране и рациональном использовании водных ресурсов
засыпание водных объектов
за 0,1 гектара
244586
уничтожение болот
уничтожение растений древесного и травянистого ярусов верхового олиготрофного болота
за 0,1 гектара
27491
уничтожение растений древесного и травянистого ярусов низинного эвтрофного болота
за 01, гектара
145917
собирание торфа
на площади 0,1 гектара на глубину 1 м
3204762
Уничтожение (повреждение) подземного источника
мощностью до 1 куб. метра в сутки
69038
от 1,1 до 3 куб. м в сутки
138075
от 3,1 до 10 куб. м в сутки
690375
более 10,1 куб. м в сутки
за каждый кубометр сверх – сумма возмещения увеличивается на 50 тыс. гривен
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие проезда транспорта, пролета и посадки летательных аппаратов
Вид транспорта, нарушение
Такса, гривен
Проезд единицы транспортного средства (за каждые 100 м)
мопеда, мотоцикла, моторолера
359
легкового автомобиля, микроавтобуса, пикапа
574
автобуса, грузового автомобиля
790
специальной тяжелой транспортной техники, квадроциклов
1008
техники на гусеничном ходу
1223
проезд велосипеда, гужевого транспорта
144
проход постороннего лица через территорию заповедника
144
Проезд малотоннажного плавсредства с двигателем:
длиной до 7 м, в т.ч. скутера
288
длиной от 7 до 15 м
431
длиной от 15 м
718
проезд весельной лодки
144
причаливание плавсредства к берегу в границах территорий и объектов природно-заповедного фонда
243
Пролет самолета ниже 2 км, преодоление им звукового барьера над природным заповедником
14387
посадка вертолета и малого летательного аппарата на территорию природного заповедника
28775
В то же время уточняется, что приведенные в этой таблице таксы не применяются в случае аварийных посадок и спасения людей.
Такса для расчета ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие самовольного занятия земельных участков, неисполнения условий снятия, сохранения и нанесения плодородного слоя почвы, загрязнения и засорения их территорий
Вид нарушения
Единица измерения
Такса, гривен / основание для начисления
Самовольное занятие земельного участка, снятие плодородного слоя земли
начисляется по Методике определения ущерба, нанесенного вследствие самовольного занятия земельных участков, использования земельных участков не за целевым назначением, снятия почвенного покрова (плодородного слоя земли) без специального разрешения
загрязнение земель химическими веществами, загрязненными промышленными, бытовыми и иными отходами
начисляется по Методике определения размера вреда, обусловленного загрязнением и засорением земельных ресурсов вследствие нарушения природоохранного законодательства
бытовое засорение территории: за брошенную вещь, банку, бутылку, тару и т.п.
за 1 ед.
44
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие уничтожения или повреждения информационно-охранных и иных знаков
Вид знака
Единица измерения
Такса, гривен
информационно-охранныймежевой знак, информационный щит
за один знак
5611
столб межевой, квартальный, визирный, лесохозяйственный знак
5385
шлагбаум, межевой знак
16547
монументальный знак-памятник
трехкратный размер расходов на восстановление
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде из-за уничтожения или повреждения осушительных канав, дренажных и противоэрозийных систем, дорог и других объектов
Вид объекта
Единица измерения
Такса, гривен
Осушительная канава и дренажная система
осушительная
за 1 погонный метр
2507
собиральная
4228
магистральная
6531
противоэрозийный вал, лоток, канавы
за 1 погонный метр
пятикратный размер расходов на восстановление
Дорога:
асфальтированная
за 1 кв. метр
3159
цементобетонная
2673
со щебеневым покрытием
2187
с покрытием из гравия
1945
грунтовая улучшенная
1458
грунтовая
972
ограждение
за 1 погонный метр
пятикратный размер расходов на восстановление
Помимо приведенных приложений, в которых содержатся конкретные таксы, правительство утвердило и порядок индексации этих такс с учетом индекса потребительских цен (то есть инфляции). С учетом коэффициентовособой природоохранной ценности тех или иных объектов, начиная с 1 января 2022 года таксы будут рассчитываться по определенной формуле, учитывающей оба фактора.
Но в документе прописано: "В случае, если индекс потребительских цен (индекс инфляции) за предыдущий год не превышает 100 процентов, индексация такс не проводится".
Читайте: Кабмин увеличил в десятки и сотни раз штрафы за незаконный вылов рыбы
Фото: правительственный портал
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій