Український парламент рясно представлений обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своїх округах, дехто знаходиться із місцевою владою в стадії війни, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися із тим, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевВласть вирішила провести серію інтерв’ю із обранцями, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представлятиме на осуд читачеві розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом (фракція БПП) Володимиром Ар'євим.
KV: Ви біля року тому перший інформували громадськість про обшук у мера Бучі Анатолія Федорука у справі про розкрадання 900 га лісу у Київській області. Проте обрано Вас було по столичному округу № 218 (частина Оболонського та Святошинського району). З чим пов'язаний інтерес до подій у Бучі?
Володимир Ар’єв: Інформація у мене з'явилася тому, що до мене звернулися люди. До мене дуже часто приїжджають і звідти, і з Коцюбинського, і з Гостомелю, зокрема щодо незаконної вирубки лісових насаджень. Було звернення з Василькова, в якому скаржилися на роботу державних землерозпорядників. Я про це не однократно зауважував, а також казав про те, що у будівництві та відведенні землі не має нічого поганого. Погане у тому, що порушується закон, який забороняє у межах міст фривольно поводитися із зеленими насадженнями та власністю громади.
Зараз у справі мера Бучі, як відомо, досудове розслідування завершено. Проте робота продовжується, розслідування ведуться, бо є багато фактів інших зловживань і у Бучі, і у Ірпені, але дізнаватися про результаті слідства варто безпосередньо у прокуратури.
Читайте: Луценко: Досудебное расследование по разворовыванию Бучанского леса на завершающей стадии и ГПУ завершила расследование в отношении мэра Бучи Федорука
KV: З Київської області до Вас звертаються люди виключно з земельними питаннями?
Володимир Ар’єв: Переважно так, а також з питаннями щодо незаконної вирубки лісів. У мене навіть є помічник Федір Мягкін, який займається виключно питаннями незаконної вирубки лісів.
Нещодавно ми опрацьовували звернення з приводу незаконної вирубки лісу на території дитячого табору “Зоркій” в Ірпені. Там побили місцевих активістів. А згодом з’ясувалося, що питання стосується не тільки вирубки зелених насаджень на території дитячого табору і порушення вимог природоохоронного законодавства, а й переходу у власність земельної ділянки. Ми разом з колегою Ольгою Черваковою добилися того що прокуратура поновила свою участь у судовому процесі щодо повернення земелі.
По Гостомелю мої помічники від мене мають карт-бланш на захист зелених насаджень від вирубки. Останнє з чим вони працювали – це спроба збудувати котеджне містечко замість лісу на підставі незаконного виділення землі. Мені, навіть, від забудовника телефонували, намагалися домовитися. У вирішенні цього конфлікту допомогла міськрада Гостомеля, яка також була зацікавлена у вирішенні цього питання відповідно до законодавства та скасуванні незаконного рішення.
KV: До Вас зверталися кияни – Ваші виборці щодо фактів незаконного будівництва і знищення зелених насаджень?
Володимир Ар’єв: На моєму окрузі, який на 80% складається з лісу, зараз не має спроб вирізати ліс.
У минулому скликанні я вносив законопроект про заборону забудови на місті зелених насаджень, який розробив за допомогою експертів з містобудування. Проте депутати тоді не захотіли його підтримати. Хоча зараз вже введені норми, які регулюють питання захисту зелених насаджень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо фактів незаконного будівництва до мене зверталися лише відносно забудов Войцеховського, який самовільно захоплював територію. Наприклад, по вулиці Олевській, 7 у 2014 році ми не допустили появи незаконного будівництва – домоглися, щоб будівництво було зупинено, а котлован засипано. Проте будинки, які Войцеховський вже поставив, руйнувати не в моїх силах. Законного мого впливу на це бути не може. Я радив людям створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або будівельний кооператив, наймати юристів і узаконювати та добудовувати житло, в яке інвестували кошти.
Читайте: Наследство Войцеховского: список объектов, где лучше не покупать квартиры и офисы
Войцеховський вводив свої будинки у експлуатацію за допомогою рішень судів. Наприклад, по вул. Олевський був зведений тільки каркас забудови без даху та вікон. Позаминулого року ДАБІ було введено цей об'єкт в експлуатацію на підставі рішення одного з райсудів Полтавської області. Забудова немає адреси, немає землевідведення, а отже її власники не мають можливості укладати договір на підведення комунікацій – каналізації, водопостачання, тепла. І люди, які інвестували в це будівництво кошти, мають об’єднуватися, узаконювати його та добудовувати за власний кошт. Іншого шляху не має.
Також ми разом з колегою Іриною Сисоєвою врятували від незаконного будівництва двір на Прилужній, 2, а депутат Київради Владислав Турець зробив все щоб ця територія отримала статус сквера. До речі, столичний депутат-свободівець від того округу взагалі не брав участі в юридичному процесі захисту інтересів громади.
KV: Незважаючи на протести жителів столиці і порушення всіх можливих норм і правил, у Києві з червня 2016 року ведеться будівництво ТРЦ над станцією метро "Героїв Дніпра". Чи зверталися до Вас жителі Оболоні з проханням зупинити це будівництво?
Володимир Ар’єв: Ні, не зверталися. Мабуть тому, що це округ Андрія Білецького. До мого округу на Героїв Дніпра відноситься лише кілька будинків. Проте я чув про цю історію. Щодо законності будівництва треба дивитися документи, зокрема план реконструкції. Я допускаю, що рішення могли прийматися за аналогією Dream Town – двох величезних торгових центрів, які зведені над метро. Я, наприклад, мав сумніви, що Dream Town має всі гарантії безпеки від метрополітену. Мені здається, що всі дозволи дуже активний власник Dream Town здобув своєю переконливою гучністю. І за цією аналогією зараз будується і ТРЦ над станцією метро “Героїв Дніпра”. Фактично дуже важко висунути якісь претензії, і незаконність може бути лише у вигляді порушення архітектурних норм.
Читайте: От Кличко потребуют отозвать ГУО на застройку станции метро “Героев Днепра”
До того ж мешканці району можуть впливати на будівництво, якщо воно відбувається у їх дворі, а житлові будинки стоять осторонь. Отже, у даному випадку питання будівництва та дотримання всіх будівельних та архітектурних норм у компетенції ДАБІ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА та Метрополітену. Якщо є всі погодження, якщо був проведений відповідним чином конкурс щодо вибору забудовника, то у тому, що там впорядкують територію, я нічого страшного не бачу.
Погоджуюся, що може бути багато не задоволених цим будівництвом через безлад. Проте поруч ринок, де постійний безлад, але мешканці району цим не дуже переймаються.
Читайте: Киевляне высказались о строительстве на Героев Днепра (опрос, видео)
KV: Все ж таки будівельні конфлікти у Києві останнім часом стали звичайним явищем. Хто, на вашу думку, у першу чергу в цьому винен і як можна зупинити хаотичну забудову Києва?
Володимир Ар’єв: У Києві, як в інших європейських містах, повинен бути єдиний архітектурний план, який би встановлював стиль міста. Досить мислити комуністично. Якщо будівництво законне, у ньому нічого поганого не має. Наприклад, в частині Печерського району, де були похмурі сірі радянські будинки і промзона від Либідської площі до бульвару Лесі Українки, зараз гарні новобудови. Будівництво – це робочі місця. Завдяки йому місто розвивається.
Проте є проблема, що забудовники зараз не створюють об’єкти соціальної інфраструктури – школи, дитячі садки. А навантаження на існуючи навчальні заклади в районах, де активно ведеться будівництво, зростає в рази.
Читайте: Киеву критически не хватает детсадов (раскладка мест по районам)
KV: До 2012 року Ви були головою підкомітету з питань контролю над реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Влада Києва неодноразово робила гучні заяви щодо боротьби з корупцією. Декілька з них були нещодавно, коли на хабарі попалися співробітники столичних КП. Як Ви можете оцінити роботу столичної влади щодо протидії корупції?
Володимир Ар’єв: Зараз не тільки у Києві, а й взагалі по Україні прокуратура, якщо до неї звертаються громадяни або підприємці від яких вимагають хабар, досить активно відпрацьовує ці повідомлення. Проблема залишається у недореформованій судовій системі. Європа, нажаль, нам поставила вимогу не швидкого, а повільного її реформування. І зараз, в перехідний період, багато суддів чекають “жирного клієнта” для того, щоб отримати від нього свій мегахабар, розвалити справу і піти з мішком грошей з посади. Саме цей фактор і є головним гальмом для остаточних вироків – саджає не ГПУ, а суд і тільки суд.
Читайте: На столичном "Гидропарке" коммунальщики за взятки распределяли торговые места (фото) и В Киеве задержан замначальника КП за “крышевание” нелегальных МАФов (фото)
Щодо роботи столичної влади можу сказати, що мерія має не протидіяти, а запобігати корупції в межах своїх повноважень: призначати людей, які не корумповані, не захищати тих, хто попався на зловживаннях. При цьому найголовніше – почати вчити і просвіщати населення в питаннях протидії корупції.
Зараз в Україні не має освітньої програми для шкіл і ВУЗів та просвітницької кампанії для населення щодо протидії корупції. А це можна зробити не тільки за рахунок держави, а й за допомогою західних донорів, які зараз фінансують боротьбу з наслідками, а не з причинами корупції.
Для України принцип “риба гниє з голови” не працює. Це працює для авторитарних держав на кшталт Росії. У нас система не стільки вертикальна, скільки горизонтальна. Я вважаю, що підґрунтям корупції є люди, які беруть гроші за голосування під час виборів. Отже, зараз треба зменшувати сприйняття корупції у суспільстві. Це завдання номер один, а боротися з наслідками все одно що задавити кількох колорадських жуків, але не обприскати поле. Треба вчити антикорупційне законодавство і взагалі вчитися не сприймати корупцію. У світі, до речі, є такі навчальні програми.
Я як голова комітету Парламентської асамблеї ради Європи з культури, освіти та медіа дуже активно підтримую доповідь і резолюцію “Молодь проти корупції”, в якій саме освітні і просвітницькі програми будуть рекомендовані для держав з високим сприйняттям корупції. Нажаль в Україні є група тих хто називає себе антикорупціонерами, але які більше займаються політикою, ніж боротьбою з причинами корупції. Коли я кажу про цю резолюцію, вони презирливо фиркають. Зрозуміло, що їм вигідніше отримувати гранти аби боротися з наслідками корупції, щоб гарантувати собі регулярне фінансування на цю боротьбу і не чіпати причин виникнення цього ганебного явища.
Ми повинні боротися з причинами. Я роблю це на європейському рівні, бо бачу цьому протидію тут. Резолюція ПАРЄ - ось мій аргумент і це рекомендація для парламентів і урядів всіх країн, які входять в раду Європи, це рекомендація і для донорів, які сьогодні поки що не бачать, що треба боротися з витоками корупції.
KV: Зараз Ви голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин комітету ВРУ у закордонних справах. Оцініть, будь ласка, роботу влади Києва і столичної області в розвитку міжнародних відносин.
Володимир Ар’єв: Я не дуже стежу за міжнародною діяльністю Києва, але те, що я знаю, свідчить про ефективні спроби. Важливо співпрацювати з питань покращення інфраструктури, залученні інвесторів, які будуть бачити можливість проводити бізнес у Києві, створювати робочих місця.
KV: У кінці жовтня 2016 року Київрада затвердила фінансування міської цільової програми зміцнення і розвитку міжнародних зв'язків у сумі 21,1 млн гривень на 2016-2018 роки. З початку 2017 року на відрядження апарат КМДА витратив понад 600 тис. гривень. Наскільки, на Ваш погляд, виправдані такі витрати?
Володимир Ар’єв: 600 тис. гривень – це приблизно 23 тис. доларів. На відрядження однієї людини на кілька днів за кордон по діючим в Україні нормативам витрачається орієнтовно 1 тис. доларів. Отже, це не велика сума. Але якщо говорити про ефективність, то її треба буде оцінювати за підсумками року: на яку суму за наслідками міжнародної співпраці місто отримало позитив у фінансовому еквіваленті. Але не все міряється вигодою. Важливо переймати досвід. Запровадження нових європейських правил в Києві – це теж ефект від міжнародної діяльності.
KV: Столична влада неодноразово заявляла про переговори з іноземними інвесторами та бажанні їх залучити для реалізації великих проектів у Києві (будівництво Подільсько-Воскресенського моста, лікарні на Троєщині, сміттєспалювального заводу). Чому, на Ваш погляд, іноземні інвестори не поспішають вкладати свої кошти у Київ?
Володимир Ар’єв: Сьогодні дуже тяжко переконати інвесторів зайти не тільки в Київ, а й в Україну загалом. І питаннядалеко не тільки у корупції. Потужні системні інвестори працюють і в більш корумпованих країнах, ніж Україна. Питання у тому, що ми поки маємо проблеми з безпекою через агресію Росії.
Наприклад, нещодавно у мене була розмова щодо поставки в Україну систем контролю за паркуванням. Як відомо, зараз готується для ухвалення закон щодо впорядкування паркування, співавтором проекту якого я є. Якщо наш законопроект буде прийнято, то буде заборонений розрахунок за паркування готівкою, оплата буде прийматися або через паркомати, або мобільне паркування. Інвестори з Америки готові на досить вигідних умовах зайти на наш ринок паркування. Їм цікаво працювати не лише у Києві, а й по всій території України. Але зараз вони вичікують - кажуть, що танки дозволу на парковку не питають.
Читайте: С 10 августа Киев переходит на безналичную оплату парковк
Закордонні інвестори бояться, що агресія на Сході може перерости у щось значно більше. Імовірність така дійсно є, хоч вона і незначна. Тому перемовини дуже важкі.
KV: Крім цього законопроекту, якою важливою і результативною роботою у Верховній Раді саме на благо Києва і городян Ви можете похвалитися?
Володимир Ар’єв: Ми завжди боремося з Кабміном за те, щоб якомога більше грошей залишалося у бюджеті Києва.
Читайте: Омельченко интересуется, почему Кличко и Плис “потеряли” 20% НДФЛ в бюджет Киева
У цьому році ми будемо йти за відпрацьованою схемою: якщо нам будуть пропонувати 60/40 (до бюджету столиці зараховується 40% податку на доходи фізичних осіб, який сплачено на її території; решта 60% - йде у державний бюджет - KV), ми будемо домовлятися з Кабміном про виділення додаткових коштів на конкретні програми по місту. Наприклад, минулого року всі обрані по Києву депутати, яким гарантували субвенцію, спрямували кошти на будівництво нового колектора.
KV: На Вашу думку, на наступний рік на які цілі треба Києву кошти державного бюджету?
Володимир Ар’єв: Я впевнений, що кошти потрібні на дороги та міський транспорт і його інфраструктуру. Адже нам не варто чекати великих інвестицій у ці сфери. Ремонтувати дороги, будувати мостовий перехід, оновлювати рухомий склад, транспортну інфраструктуру доведеться виключно за бюджетні кошти. Не менш важливе питання – оновлення зношених комунікацій міста. Можливо, воно навіть приорітетніше.
KV: Голова фракції партії "БПП" у Верховній Раді Артур Герасимов наприкінці червня направив прем'єр-міністру Володимиру Гройсману узагальнені пропозиції членів фракції про фінансування ряду об'єктів за рахунок субвенції з державного бюджету. Ви просили виділити на потреби свого округу 10 млн гривень. Чи виділені ці кошти, і як Ви обирали об’єкти, на які потрібно їх спрямувати?
Володимир Ар’єв: Я сам обирав об’єкти виходячи з того, що вважаю за важливіше. В переліку об’єктів 7 спортмайданчиків, бо на моє переконання спорт треба зробити привабливим і доступним для всіх бажаючих, особливо для молоді. Також кошти підуть на ремонт будівлі центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Чорнобильській, 5/7, санацію школи та встановлення двох дитячих майданчиків.
Читайте: Нардепы из БПП предлагают выделить 30 млн гривен из бюджета на нужды Киева
Кошти мають бути виділені найближчим часом і засвоєні до кінця року. Тобто роботи можуть дещо затягнутися, але всі необхідні закупівлі повинні бути проведені. Цільове використання цих коштів контролює Державна аудиторська служба. Це їх повноваження. Народний депутат, навіть від округу, це більше політична фігура. Питання, пов’язані з комунальними проблемами, відповідно до розподілу повноважень належать до компетенції депутатів Київради. У мене є команда – депутати Київради в Оболонському і Святошинському районі, які контролюють у тому числі і роботи, які здійснюються на окрузі за рахунок субвенцій з державного бюджету.
KV: Хто з депутатів Київради у вашій команді?
Володимир Ар’єв: У нашій команді Георгій Ясинський та Владислав Турець. Вони дуже активно працюють, але я прошу, щоб вони діяли не тільки в межах округу, але виходили і за його межі – в інтересах громади Києва.
Читайте:
Александр Третьяков: “Я поднял планку качества работы для депутатов всех уровней. Депутаты Киевсовета тянутся за мной”
Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо”
Олександр Марченко: “Складається враження, що голову ОДА Горгана не поважають його підлеглі”
Руслан Сольвар: “Жодного стосунку до сім`ї Януковича я не маю”
Александр Онищенко: Губернатор Горган выполняет свою задачу - давить на глав районов
Віктор Романюк: “Сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу”
КиевVласть
В Білій Церкві хтось має почати відверто говорити про те, що насправді відбувається в місцевій політиці. Група активістів блокує трибуни в сесійній залі та виставляє певні вимоги до міського голови. Чому? На це все є певні причини, про які ніхто не говорить в голос.
В політиці є негласне правило – не говорити про політичний шантаж. Я хочу як сучасний політик розірвати практику негласної змови, змінити кулуарні ігри та прозоре розуміння й розкласти по полицях ситуацію, що є в місті.
Отже, невдоволення діяльністю міської влади висувають дві активні групи: частина місцевих громадських активістів та частина депутатів міської ради. Розберемо на прикладах обидві групи, їх дії, причини, та скриті мотиви, про які вони вголос не говорять.
Активісти
Останні два роки ми постійно спостерігаємо певних активістів, що ведуть активну боротьбу будь з чим в Білій Церкві. Вони знаються на всіх процесах, надають поради міській влади як вона повинна насправді діяти в усіх сфера діяльності, але чи мають вони певну технічну або економічну освіту або знання задля того, щоб надавати кваліфіковану оцінку та конструктивні поради?
Цих людей багато хто знає, адже вони активно воюють з ТОВ “Білоцерківвода” проти концесійної форми управління, в якій “Водоканал” перебуває з 01.07.2013р. При чому, боротьбу ведуть на 99 % без конструктивних пропозицій.
Приміром, нещодавно “Водоканал” запропонував місту забрати з концесії комунальне майно, яке роками не використовується за призначенням. Радянські часи давно минули, промисловість міста скоротилася в рази, тому й потужностей на обслуговування потрібно не в такому обсязі, як колись. Це, наприклад, шість га земельних ділянок, які місто може дати в оренду або на яких можна розмістити сучасні виробничі потужності, що дасть реальні гроші в міський бюджет. Також є майно, що з роками просто стало металобрухтом, за яке місто також може виручити до бюджету розвитку до 12 млн.грн.
Натомість активісти намагаються довести, ніби “Водоканал” за останні пару років зіпсував якесь майно. Це відверта брехня - коли Білоцерківська міська рада передавала майно у концесію, його стан був підтверджений відповідними актами обстеження та оцінки.
“Професійні активісти” Білої Церкви - хто ці люди самі по собі? Я прагнула розібратися в цьому, й фактично з кожним з них я зустрічалася та спілкувалася. Можу сказати відверто: місцеві активісти – звичайні шантажисти! Активісти тиснуть на міського голову з простих причин, й кінцева мета цього тиску банальна – гроші. Отримати фінансування з міського бюджету своєї нової політичної сили, яку активісти намагаються створити.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зараз група людей вимагає майже 200.000 гривень на утримання громадських об’єднань без належного пояснення, яку саме користь ці формування Білій Церкві за його ж кошти нададуть. Просто так надати сотні тисяч гривен міських коштів незрозуміло на що – нонсенс. Їх є на що витрачати.
Чому нападки йдуть саме на “Водоканал”? Таким чином тиснуть на міського голову, адже чомусь вважають, що я, як директор ТОВ “Білоцерківвода”, маю на нього вплив. Мені це незрозуміло, адже мер приймає рішення самостійно та спільно з депутатами й міськвиконкомом. Я не можу впливати на його думку. Тому хочу передати - сподівання залякати мене тиском на “Водоканал” марні. Не гайте часу.
Депутати
Частина супротивників міської влади саме з депутатського корпусу викликає найбільше здивування, а деколи й зневагу. Тут причини трохи глибші та тісно пов’язані з діяльністю депутатів обласної ради.
Одні депутати, як-то “укроповець” Володимир Бабенко, не боячись виставляти себе на постійне посміховисько, “продюсуванням” якого займається колишній директор парку ім. Шевченка Сергій Істомін, супроводжують засідання цирковими виставами та голослівними звинуваченнями.
Цьому свідками стають всі, хто відвідує сесії або спостерігає в режимі online. Вийшов депутат Бабенко, облив всіх брудом, розповів щось гучномовне, але без жодного підтвердження й пішов собі каву пити та робити розсилку смс та в фейсбуці: “Дивіться сьогоднішню сесію, я там видав!”. Й не несе за це жодної відповідальності. Або фотографує по місту люки й пише, в тому ж своєму facebook: “Білоцерківвода” не закрила люки!”. Виїжджають наші служби, адже в нас звісно що реагують на всі повідомлення такого плану від будь-кого. На місці виявляється, це люки або “Укртелекому” або “Тепломережі”. Але ж депутат Бабенко жодного разу не написав спростування: “Вибачте - помилився, не розібрався, поспішив зі “зрадою”.
В мене два варіанти з причин таких дій саме цього депутата – або звичайна дурість, або робота на кшталт “Баба-Яга проти”. Чи чув хтось за два роки від нього схвальне бодай одне слово на бік влади? Чи в місті нічого не змінилося за два роки? Ось вам й об’єктивність депутатів-обранців білоцерківців. Але відтепер буде по-іншому. За будь-яку брехню ми позиватимемося до суду. Хай там доводить серйозність своїх звинувачень.
Обласні депутати від ВО “Свобода” та їх спротив будь-якому розвиткові Білої Церкві – відверто по пунктах
Якщо коротко - це також звичайні шантажисти, які шантажують міського голову. Й в них ,як і в активістів, що блокують трибуни, є свої причини. Для чого?
Розповім один приклад. Свого часу я, як голова бюджетної комісії Київської обласної ради, почала займатися енергоефективністю та вести перемовини з іноземними компаніями щодо термомодернізації дитсадочків Білої Церкви. На одній такій зустрічі був присутній депутат Київоблради від ВО “Свобода” білоцерківець Максим Запаскін. По закінченню він особисто сказав відверто у вічі: “Ми не дамо вам цього зробити, ЯКЩО ВИ ЦЕ ЗРОБИТЕ – ЦЕ ПІДЕ В ПЛЮС МЕРУ, ПОКАЗУЮЧИ, ЩО ВІН ЩОСЬ РОБИТЬ ДЛЯ МІСТА”.
Вся діяльність депутатів від “Свободи” виходить саме з цієї мети – не дати міському голові міняти місто. Всі рішення, направленні на розвиток Білої Церкви, блокуються депутатами ВО “Свобода” на усіх рівнях в будь-який доступний засіб. Депутати міськради від “ВО “Свобода” під пильним наглядом поплічників по політичній партії з обласної ради кошмарять міську владу вже два роки. “Свободівц” з області не пропускають жодної сесії Білоцерківської міської ради, постійно з місця втручаючись в обговорення, намагаючись вплинути на думку депутатського складу.
Я не розумію, чому міський голова Геннадій Дикий не хоче про це говорити та назвати вимоги, які вони йому виставляють.
Ще однин приклад, який у всіх на слуху: в минулому, 2016, році депутати Київської обласної ради отримали можливість подавати проекти, які б вони хотіли зробити для свої виборців на своїх округах, що довірили їм право представляти свої інтереси та обрали їх в обласну раду. Наша фракція в Київоблраді “Самопоміч” об’єдналася саме для допомоги Білій Церкві, а в нас 5 депутатів з міста, й з обласного бюджету були виділені кошти на добудову дитячого садочку на Таращанському масиві й на кілька доріг, зокрема, на вул. Томилівська, де її ніколи не було.
Чи знає хтось про проекти обласних депутатів від ВО “Свобода” для Білої Церкви? Що вони роблять для міста? Що вони конкретно роблять для міста?
Ще приклад. Одна частина депутатів обласної фракції “Самопоміч” цього року подала програму “Екстреної медичної допомоги”, згідно якої, зокрема нашу міську базу станції допомоги очікує реконструкція, нове обладнання та автомобілі, а друга частина депутатів, я як голова бюджетної комісії та Наталія Боровська, “вибили” пряму субвенцію для міста на реконструкцію дороги від пр. Князя Володимира, кола “площа Волі”, до Нового мосту. На це піднявся шалений ґвалт депутатів, які проти будь-яких реальних змін.
Якщо люди скажуть, що це зробила Ольга Бабій місту, а міський голова втілив, - сучасну дорогу із велосипедною смугою, – це буде погано для “Свободи”, яка нічого для міста не робить, окрім руйнації мосту машинами “Білоцерківського кар’єру” свого головного керівника, нардепа від ВО “Свобода” О. Марченка.
“Радикальна партія Ляшко”. В нас немає жодних з ними протиріч, колеги з “РПЛ” повністю займаються Піщаним масивом, де є купа проектів, які вони втілюють за кошти обласного бюджету. Депутат Київської обласної ради Олександр Поляруш ногами вибиває кожну копійку на масив, щоб зробити своїм виборцям обіцяне їм.
Що зробили депутати Київської обласної ради ВО “Свобода” на своїх округах? Черговий раз зірвали сесію міської ради? Сесійний майданчик Білої Церкви депутати- свободівці з Київоблради використовують задля власного піару, адже ніде їх більше не побачиш. Саме з метою засвітитись, вдаючи якусь діяльність, кожна сесія Білоцерківської міської ради супроводжується виступами та коментарями присутніми в залі депутатами Київської обласної ради від “Свободи”. Але вся діяльність “на користь” Білій Церкви” зводиться до єдиного – не дати меру втілити бодай що.
В’ячеслав Хмельницький, голова комунальної комісії Київської обласної ради – може він покаже меру Білої Церкви майстер-клас з управління комунальним майном на власних здобутках? Варто лише раз йому, як авторитетній людині, що керує комісією, яка в цілій столичній області впорядковує роботу комунального майна, показати, як його комісія обліковує майно, контролює обласні комунальні підприємства. Натомість, окрім диригування руками однопартійців в міській ради жодних практичних дій від нього нема. Якщо йому не вистачає знань, я готова його проконсультувати. Неприкрите лицемірство починає відверто дратувати.
Така саме ситуація з іншим депутатом Київської обласної ради від ВО “Свобода” - Максимом Запаскіним, головою екологічної комісії Київоблради. Я не сумніваюсь, що він бореться за екологію в регіоні, але складається враження, що він бачить як можливого порушника тільки одне підприємство області - ТОВ “Білоцерківвода”. В усьому столичному регіоні немає жодних проблем з екологією, лише білоцерківський водоканал варто ретельно наглядати.
Питання: Чому забирали ліцензію в “Білоцерківського кар’єру”, а його керівник Олександр Марченко, ставши народним депутатом від ВО “Свобода”, її повернув? Чи можуть депутати-свободівці відповісти, або навпаки, треба їм самим до відома довести, - як засміченість нашої дамби пов’язана із роботою кар’єру? Чому мешканці с. Фурси постійно скаржаться на те, що в ніч спати не можна, тому що вночі працюють дробарки кар’єру? Про це роками ніхто не говорить.
Депутат Київоблради ВО “Свобода”, глава екологічної комісії області Максим Запаскін не переймається тим, що в річці Рось знову почав падати рівень води як і в минулому році. Зарегульована вся верхня частина - Сквира, Володарка, Ставище і інші. Ні, в нього є лише одне підприємство в цілому столичному регіоні, з яким він бореться – ТОВ “Білоцерківвода”.
На це є теж своя причина. Так, це правда, що він наразі відсторонений від керівництва комісією, адже Максима Запаскіна дійсно затримали на отриманні хабара. Все було зафіксовано, усі присутні в Київській обласній раді на той момент бачили операцію правоохоронців на власні очі, тому приходиться переключати увагу людей, й ситуація, яку вони роздмухують в місті – відволікання від того, що голова екологічної комісії спійманий за руку на одержанні хабара.
Злочинне запобігання розвиткові міста та праця на майбутні вибори
Я намагалася зрозуміти, чому близько півроку тому зі мною почали всі активно боротися. Все виявилося дуже просто - люди готовляться до виборів. За їх же власними попередніми оцінками я є найвірогіднішим кандидатом на перемогу по мажоритарній системі в Білій Церкві. Потенційні кандидати на майбутні вибори почали зі мною зустрічатися й питати, чи я йду на вибори, які в мене плани щодо подальшої політичної діяльності.
Люди! Агов! Ті вибори будуть в 2019-ому році! Я відверто скажу - я не живу в Білій Церкві, але мене дратує те, що люди, які як раз живуть в Білій Церкві, вбивають своє місто заради майбутні виборів.
Ладно б просто власною бездіяльністю не допомагали, так вони навмисно не дають втілювати програми розвитку та реконструкцій, аби це не пішло в плюс нинішній влади міста.
Цей тупий політичний популізм просто не поміщається інколи в голові. Депутати ВО “Свобода” готуючись до майбутніх виборів до Верховної Ради шантажують усіх, підбиваючи депутатів з інших фракцій на спротив та змови проти міського голови. В них немає бажання збудувати дорогу чи відремонтувати садочок, - є лише створення конфліктів навколо тих, хто підтримує мера та оновлену команду міської ради.
Але люди в Білій Церкві не дурні. Я постійно веду прийоми громадян та спілкуюсь с мешканцями. Люди бачать, як змінюється місто. Скільки було зроблено ремонтів по усім школам та дитсадочкам за минулий рік, ремонтуються дороги та тротуари, перекладаються труби, освітлюються вулиці. Я розумію як фінансист, що завдяки децентралізації в бюджеті розвитку з’явилися кошти, але ж і місто витрачає їх саме як господар.
Міського голову критикують за кожен крок в будь-якій сфері. “Щось не впровадив, а десь, можливо, вже звісно щось й вкрав”. Зазначу з власного досвіду: найгучніше кричать, що хтось краде ті, хто крадуть самі.
Ось тут хочу повернутися до останньої сесії та блокування трибуни. Чому активісти прийшли в міську раду? Називали дві причини:
1 . Зрізали білборди на “колах”, (вул.Київська та в районі першої міської лікарні). Це потрібно було зробити давно, адже вони не мали дозвільних документів, були встановлені самовільно та самі по собі паплюжили зовнішній вигляд Білої Церкви. Навіть політичні опоненти Геннадія Дикого заявляли в ході передвиборчої кампанії про зняття цих жахливих конструкцій як одну з виборчих обіцянок білоцерківцям.
2. Зняття незаконно встановлених МАФів. Так, в місті є такі МАФи, що встановлені на підземних комунікаційних мережах, високовольтних кабелях, або категорія, на яку найбільше приходиться невдоволення саме білоцерківців - МАФи-розливайки горілки. Величезна купа скарг щоденно йде до міської ради на діяльність подібних точок розливу спиртного, місцями пиячать й до 1.00 ночі. Звичайно, єдиною реакцією влади може бути тільки ліквідація таких розсадників.
Люди звикли, що вони наживаються на розливі горілки, а мешканці навкруги від цього страждають, але такого бути не може в цивілізованому місті. Знову таки, закриття розливайок було передвиборчою обіцянкою всіх кандидатів на посаду мера.
Тому, конфлікти під час засідання сесії щодо нібито невдоволених фактом закриття точко продажу спиртного на розлив - це банальний шантаж міської влади.
3. Зрив сесії мав за мету й не допустити передати місту те майно концесіонера “Водоканалу”, про яке я говорила на початку розмови, яким “Водоканал” не користується багато років й воно або просто гниє роками, якщо це застарілий метал, або гуляє без діла, якщо мова йде про земельні ділянки. За логікою борців за кращу долю Білої Церкви, місцевий бюджет не повинен отримати зиск з його продажу чи оренди, адже кошти, що може вилучити влада за таке майно, підуть до бюджету розвитку , а це: нові відремонтовані або збудовані об’єкти благоустрою, більше перекладених труб та все те, що міська влада й так робить останні два роки. Люди, що вже думають про наступні вибори, не можуть цього допустити - продовження реальних ДІЙ МЕРА.
Ще про активістів та їх мотиви дій проти міської влади. В мене на стіні в робочому кабінеті директора ТОВ “Білоцерківвода” висить подяка від “Азову”. На протязі двох років системно щоквартально ми підтримували “Азов”. На початку їх діяльності багато підприємців міста, й ми разом із міським головою теж долучились, склались коштами та купили їм автомобіль. Потім давали їм кошти на бронежилети та інші потреби. Але, коли почав відбуватися оцей шантаж, ми перестали звісно їм допомагати. Більш того, “Азов”, який вдає з себе рятівника від злочинної влади міста та країну в цілому, не тільки “рятує” Білу Церкву від злочинної влади, але й від російського бізнесу, того ж “Сбербанку”. Дійсно, в умовах сьогоднішніх реалій це має підстави, але чому вони не блокують власника заводу, який в Росії виробляє гальмівні колодки та вузли на КАМАЗи, російські танки та іншу військову техніку? Всім добре відомо, що Білоцерківський завод “Трібо” та “Урал-АТІ” є однією ланкою. Невже вони дійсно не розуміють, що люди бачать вибірковість їх дій спротиву проти міської влади та бізнесу в Білій Церкві?
Скільки комунальних підприємств будо передано попередньою міською владою в приватні руки за останні роки – лише самі “ШЕУ” та “Зелене господарство” в довгому переліку втрачених для міста комунальних підприємств чого варті – нікому до них нема ніякого діла. Єдине комунальне підприємство, що не дає спокійно жити професійним активістам Білої Церкви - “Водоканал”, що й так лишився в власності громади, але управлінці поставлені ззовні в рамках концесійного управління комунальним майном.
Всі ті шантажисти, що зараз в міській раді під час сесій намагаються розхитати роботу нинішньої влади, почали будувати свою політичну платформу для майбутніх виборів. Але, друзі, давайте будемо конструктивні. На минулих виборах з “Водоканалом” боролися всі хто міг. Найбільш активно воювали, створюючи “Білі канали” чи якісь сірі схеми з порушення норм дотримання зливу стічних вод саме ті, хто був спійманий на зловживаннях із очисними спорудами в себе на підприємствах, зокрема, на діяльності промислових цехів в самому центрі міста з виробництва пельменів та інших полуфабрикатів без належної системи каналізаційної очистки стоків.
Й так трапилося, що ми й виграли вибори. Чому? Тому, що люди вміють розділяти між тим, хто просто говорить й тими, хто дійсно щось робить.
Блокування трибун плюсів не додасть – йдіть та робіть благо для міста
Якщо ви хочете в нашому місті створювати політичну партію, то не йдіть шляхом блокування трибун. Йдіть в місто та займайтеся нагальними та реальними питаннями – життям інвалідів, реабілітацією учасників АТО. Створіть щось корисне в Білій Церкви, візьміть інструменти до рук та посадіть клумби або дерева.
Блокування трибуни – це проблема, висмоктана з пальця, виключно політичний шантаж задля того, щоб міська рада почала фінансувати ті два об’єднання, що зорганізували подібне - “Азов” й “Щит”. Я вважаю, що програма підтримки громадських організацій має бути на однакових засадах, але не тих, хто вдається до брудних методів та шантажує міську раду погрозами насильства та блокуванням законної роботи депутатів, обранців містян.
Наступного року має бути прийнята програма підтримки громадських організацій, відповідно до якої на конкурс прийдуть усі зареєстровані в місті ГО, які виявлять бажання, й кожен отримає кошти згідно власних потреб. Але це не повинні бути кишенькові громадські організації, які або близькі до мера, або можуть його шантажувати.
Я розумію - ці активісти усвідомлюють, що чим більше “Водоканал” буде в концесії, тим більше буде позитивних рішень, й тим менше в них буде можливостей маніпулювати цією темою на наступних виборах. Адже існуюче комунальне підприємство замість збиткового й вічно дотаційного, яке тягнуло десятки мільйонів гривен з міського бюджету на утримання та забезпечення свого функціонування, платить лише одного концесійного платежу в 2 млн. грн, не кажучи про мільйонні податки.
З одним з активістів я зустрічалася безпосередньо на водоочисних спорудах, де особисто показувала йому закінчення реконструкції фільтрів ІІ-оЇ черги. Все це можна побачити та помацати руками. Тим, хто хоче, звісно. Ми можемо навіть організувати екскурсії для невеликих груп дійсно зацікавлених мешканців Білої Церкви, охочих побачити стан тих самих очисних споруд на власні очі.
Але ж кричати, що “все погано” в інтернеті, чи тим більш на телекамери, легше, аніж вдуматися та розібратися. Тому й відбувається політичний шантаж, що ми всі спостерігаємо - від колишніх депутатів міської ради; від екс-очільників комунальних підприємств, що зі скандалом лишили свої посади; від чиновників та депутатів, спійманих на хабарах; від професійних активістів, які знайшли себе та чудово почуваються в роли “Швондерів”.
Я розумію, що в Білій Церкві формується думка про те, що винуваті у всьому два цапа-відбувайла: міський голова Геннадій Дикий та “Водоканал”, але я, як депутат Київської обласної ради та голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київоблради, хочу порадити своїм колегам по залу, депутатам обласної ради фракції ВО “Свобода”:
- Поверніться до Київоблради та займіться врешті-решт питаннями всього регіону, а не тільки місцевими сесіями в Білій Церкві та шантажем місцевої влади. Такі дії точно не допоможуть вам виграти наступні вибори в обласну та Верховні Ради й в міську раду зокрема, на які ви покладаєте великі сподівання.
- Першим питанням вам пригадають ваші ж обіцянки особисто кожного, хто йшов в Білій Церкві на вибори до місцевої та обласної рад – впорядкувати діяльність “Білоцерківського кар’єру”, директором якого є головний “свободівець” міста, нардеп Олександр Марченко.
Не забувайте своїх обіцянок перед мешканцями, колеги, - зруйнований міст з масиву Піщаний вантажівками “Білоцерківського кар’єру” здатен засипати уламками пошкоджених будинків від руху автівок з гранітом не тільки голови білоцерківців, що живуть на Заріччі, але й ваші політичні кар’єри.
Читайте: Общественники Белой Церкви проверили работу канализационных очистных сооружений города
Ольга Бабий, депутат Киевоблсовета, директор ООО “Белоцерковвода”
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися, чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Поліської районної ради Андрієм Слепченко.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Андрій Слепченко: Загальна сума бюджету, запланованого на 2017 рік, склала 5,2 млн гривень. В порівнянні із минулим роком на сьогоднішній день ми маємо збільшення надходжень у сумі 661 тис. гривень.
Враховуючи специфіку району, ці суми для нас достатньо значні. Населення Полісся складає 6,5 тис. людей. Близько 30 сіл знаходиться в Чорнобильській зоні, вони не заселені.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Підприємництво на Поліщині свого часу було знищено. Зараз із найбільших платників податків залишились “Держлісгосп”, районна центральна лікарня та відділ освіти. Можна сказати, що в нас бюджет створюється із бюджета.
KV: В районі працюють аграрії?
Андрій Слепченко: Працюють, але є проблема. Як і в більшості районів - реєструються, де їм зручно, а обробляють і засівають землю у нас. Я вважаю, що цю ситуацію має врегулювати законодавець.
KV: Районний бюджет отримує субвенції із багатших сіл?
Андрій Слепченко: Так, ми беремо у багатших сіл кошти. Зазвичай це невеликі суми у 10-15 тис. гривень, які необхідні на харчування для дітей та підвіз їх до школи.
Наразі ми відновлюємо місцеву пожежну охорону в с.Зелена Поляна також за рахунок сільських бюджетів.
KV: Якого інвестора чекає Поліський район?
Андрій Слепченко: Декілька днів тому за ініціативи народного депутата Івана Ступака була проведена перша комісія з надання прикордонному переходу “Вільча” статусу міжнародного. Зараз там можуть пропускати транспорт лише зі сполученням Україна-Білорусь. Раніше існував міжнародний шлях, частиною якого був цей перехід. Протягом десяти років ми говорили про його відновлення, і тільки зараз процедура почалася. Найголовніше, що вся придорожна інфраструктура, яка там існуватиме, буде наповнювати наш районний бюджет. Але це буде не сьогодні і не завтра, поки комісія вивчає потік автомобілів та логістику.
У відселеному смт Вільча, яке наразі не було передано в зону відчуження, є залізна дорога, що дає можливість побудувати елеватор. На сьогоднішній день в районі обробляється близько 8-10 тис. га землі, а продукцію реалізовувати ніде. Найближчий елеватор знаходиться в Овручі, це 80 кілометрів від нас. Також піднімається питання відновлення залізничної гілки до Чорнобиля.
Третє, і найскладніше, - відновлення переробки продукції на місцях.
KV: Чи були в районі випадки укладання так званих “договорів першої ночі”, коли селяни отримують кошти від певної особи і зобов'язуються в разі відміни земельного мораторію продати свою ділянку виключно їй?
Андрій Слепченко: Я знаю, що в Київській області такі випадки доволі поширені, але в нас у районі такого ще не було, і сподіваюсь, не буде. До речі, звичайний договір оренди також передбачає першочерговий викуп.
KV: Чи є в районі земельні скандали? Проблеми із видачею ділянок учасникам АТО?
Андрій Слепченко: Земельних скандалів немає. На сьогоднішній день в районі зареєстровано 52 участника АТО. Протягом 2016 - 2017 років на території району 50 чоловік отримали земельні ділянки під будівництво та особисте селянське господарство. В цьому році звернулись не всі, дехто хоче ділянки у Іванківському, Вишгородському районах.
До нас також приходять бійці з інших районів, навіть із Києва. Але тут немає “своїх” та “чужих”, якщо для отримання ділянки все юридично правильно оформлено - будь ласка.
KV: Чи варто продовжувати дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі?
Андрій Слепченко: Я вважаю, що ні. Але безперечно - земельне законодавство потрібно вдосконалювати.
Наприклад, в нас є товар - земля. Селянин, який неспроможний займатись господарством, має 2-3 паї. Сьогодні він як собака на сіні - майже нічого з них не отримує. 1-2 тисячі гривень орендної плати на рік - це хіба гроші? Якщо порівняти із європейськими цінами - 2-3 тис. євро - то це навіть не половина. Якби в нас були такі ціни, то про мораторій навіть мови б не було, ніхто не купував би ту землю.
Є стільки шляхів, якими можна обійти наше земельне законодавство. Людей просто надурять. В першу чергу має бути встановлена законом мінімальна ціна на пай. Коли ми складаємо договір купівлі-продажу на будинок, то йдемо то нотаріуса, проводимо оцінку, встановлюємо вартість. Так має бути і з землею.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Андрій Слепченко: За власні кошти ми не маємо можливості реалізовувати інфраструктурні проекти, тому в цьому році нам допомагає область. На завершальній стадії встановлення насосних станцій з частотними перетворювачами по водному господарству, заміна вуличного освітлення на енергозберігаюче у Красятичах, ремонт районної центральної лікарні. Планується також виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт будинку культури. На ці потреби планується витратити близько 10 млн гривень.
В програми співфінансування ми почали потрапляти тільки з минулого року. За “депутатські” кошти Ярослава Москаленка, за яким закріплено наш район, планується будівництво спортивних майданчиків. Поки на стадії виготовлення технічної документації.
У 2016 році було відремонтовано 6 кілометрів доріг по району, в цьому планується відремонтувати близько 9 кілометрів.
KV: Розкажіть про “маршрутні” бунти. Чи є механізми, які може впровадити район зі зниження вартості проїзду і поліпшення якості перевезень?
Андрій Слепченко: Зараз проїзд до Києва коштує 55-60 гривень. Звісно, люди не в захваті від таких цін, особливо ті, хто кожного дня їздить до столиці на роботу. Але бунтів не було.
В нас багато пільговиків - близько 1,5 тис. Нещодавно ми із райадміністрацією обговорювали нову програму, яка має врегулювати співпрацю району із перевізниками. Але про її результати можна буде говорити лише в кінці року. Поки не компенсуємо перевізникам кошти, а вони навіть і не звертаються. Розуміють, що поки можливості немає.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Андрій Слепченко: Працює, але використовує його в основному відділ освіти. Коли у райраду треба купити дві пачки паперу, то, звісно, ми це робимо без тендера.
KV: Криміногенна ситуація в районі врегульована?
Андрій Слепченко: Звісно багато безхатченків тягнуть метал із зони відчуження. В селі Млачівка працює прикордонна застава, яка ловить багато порушників. Контрабанду через кордон доволі рідко намагаються провезти. Зате в Поліський район іноді олені та зубри із Білорусі “імігрують”.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Андрій Слепченко: В межах Поліського району затверджена одна об’єднана територіальна громада. Як тільки почався процес децентралізації, декілька років тому, усі місцеві ради прийняли відповідні рішення. Але досі питання не вирішено.
На місцях люди мають досить різні думки - хтось хоче створювати громаду, хтось ні. Так само і сільські голови. Тому сказати однозначно “за” чи “проти” об’єднання Поліський район - я не берусь.
Наразі ніяких кроків у бік децентралізації в Поліському районі немає. Про вибори навіть мова не йде.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Андрій Слепченко: Так, проблеми є. Наш район планують включити до Бородянського госпітального округу, який знаходиться доволі далеко від наших сіл. До нас приїздила керівник департаменту охорони здоров'я КОДА Алла Арешкович і особисто впевнилась, що створення госпітального округу в Бородянці позбавить жителів Поліського району медичних послуг.
Враховуючи стан доріг і машин швидкої допомоги, довезти людину навіть від Красятичів до Бородянки - завдання складне. Тому ми будемо наполягати, щоб лікарню такої ж функціональності зробили і в Іванкові.
Наша РЦЛ недостатньо забезпечена медичними кадрами. Але послуги надають на нормальному рівні. Вже кілька років ми хочемо створити умови для залучення молодих працівників, але на це поки немає коштів.
KV: Чи є стабільність в роботі райради?
Андрій Слепченко: В нас представлені наступні політичні сили - “Наш край”, БПП, Радикальна партія Олега Ляшка, УКРОП і “Нова політика”. В роботі райради є різні моменти, але більшість питань голосується без конфліктів.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?
Андрій Слепченко: Співпраця є, працюємо в сусідніх кабінетах. А повноваження не ділимо, бо вони розділені законом.
KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Андрій Слепченко: Нам допомагає область, і це добре видно. Вже два роки поспіль нам виділяють кошти на програми розвитку. Можу сказати, що Поліському району приділяють велику увагу.
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Андрій Слепченко: Посада голови райради - це мій свідомий вибір. Хоча посаду мені запропонували місцеві депутати.
Найголовніша моя мета - зробити так, щоб Поліський район став повноцінним районом Київської області. Я не буду говорити, що прийшов у політику, аби працювати на благо країни. Так кажуть всі, і це не цікаво.
Конкретно в моїх планах - втілювати проекти розвитку в Поліському районі, залучати інвесторів.
KV: Ви амбітна людина?
Андрій Слепченко: Як у звичайної людини, в мене є амбіції. Але я розумію, що поки не маю того політичного досвіду, якого потребує посада навіть в області.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа”
Василь Гриша: “Районні адміністрації вже себе віджили”
Вадим Гедульянов: “Києво-Святошинський район повинен стати самостійним госпітальним округом”
Фото: Ігор Дармостук, КиевVласть
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися, чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Києво-Святошинської районної ради Вадимом Гедульяновим.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Вадим Гедульянов: Станом на 1 червня 2017 року зведений бюджет району склав 580,1 млн гривень. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то приріст склав майже 141 млн гривень або 32%, насамперед за рахунок сплати ПДФО. У нас в районі працюють такі “гіганти”, як ПрАТ “Фоззі груп”, “Автолюкс”,”Віннер”, “Венс” і т.д. Загалом, близько 40 підприємств-платників.
З іншої сторони, розмір реверсної дотації збільшився. Цього року ми віддали державі 123 млн гривень, що майже на 40 млн більше, ніж в минулому році.
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території району, але сплачують податки Києву?
Вадим Гедульянов: Така проблема, я думаю, є всюди. І це складно контролювати, бо питання не врегульовано на законодавчому рівні. Зі своєї сторони ми в районі створюємо хороші умови для роботи бізнесу.
Наприклад, в нас є одна громада, яка надала пільгу на землю підприємству, яке є головним бюджетоутворювачем. Компанія могла б собі дозволити заплатити повну суму оренди, але для громади важливо зберегти добрі стосунки з таким підприємством.
KV: Які галузі у Києво-Святошинському районі є найбільш привабливими для інвесторів?
Вадим Гедульянов: Традиційно найбільш привабливою галуззю є будівництво. Для прикладу, минулого року в районі було здано в експлуатацію майже стільки ж “квадратів” житла, як і у Києві. І багато ділянок перебувають у володінні забудовників, які ще не починали будівельні роботи, але планують.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Якщо говорити про нагальну необхідність, то район чекає інвестора, який допоможе вирішити проблему сміттєзвалища у Тарасівці і побудує сортувальну лінію. Причому, максимально безпечну для населення. Сподіваюся, це питання буде вирішено якомога швидше, хоча переговори з інвесторами досі ведуться. Зараз нам доводиться вивозити сміття на звалища в інших районах, що, знову ж таки, створює додаткове навантаження на бюджет. Крім того, є ризик, що в один прекрасний день нам у вирішенні наших сміттєвих проблем “сусіди” просто відмовлять. Тому підкреслю, сміттєпереробне підприємство в районі потрібне саме найближчим часом, а не протягом п’яти-десяти років.
KV: Що зараз із Тарасівським сміттєзвалищем?
Вадим Гедульянов: Ми там поставили охоронців, звалище засипаємо землею. Жодна вантажівка зі сміттям на територію потрапити не може. До того ж, після всіх минулорічних подій навколо цього звалища місцева громада налаштована категорично. Якщо там раптом хтось побачить сміттєвоз, думаю, мене повідомлять.
KV: Адміністративно-територіальна реформа у Києво-Святошинському районі. Які є спірні питання у створенні громад?
Вадим Гедульянов: Одними із перших було прийнято рішення про об'єднання Дмитрівської громади. Ще за минулого губернатора було напрацьовано і задокументовано бачення реформи у Києво-Святошинському районі, яке абсолютно суперечить суті цієї реформи - добровільності об’єднання. Якщо бажання громад не збігається з баченням адміністрації, то Київська ОДА не передає документи до КМУ. Від цього у представників самоврядування на місцях опускаються руки, вони не бачать сенсу своєї роботи. На найближчій сесії райради ми плануємо прийняти звернення до обладміністрації та Кабміну з цього приводу.
Ще є інша сторона медалі. Місцеві депутати подекуди не зацікавлені в об’єднанні, адже не хочуть прощатися зі своїми мандатами. Проте, слід зрозуміти: це - питання часу. Децентралізація відбудеться в будь-якому випадку. Рік, два, три… Але відбудеться.
KV: Чи варто очікувати у 2017 році виборів до рад новостворених ОТГ у Києво-Святошинському районі? Які це можуть бути громади?
Вадим Гедульянов: Щодо виборів - навряд. Наш район відрізняється від інших у цьому контексті, і навряд чи об’єднання пройде “галопом”. Києво-Святошинський район - один із найпотужніших у державі. В нас, до речі, розташоване найбагатше село в Україні - Петропавлівська Борщагівка. Сусідні райони, об’єднуючись, хочуть досягти того бюджету, який вже мають наші населені пункти. Для них це питання виживання, а для нас - розвитку.
KV: На які сфери здебільшого спрямовується бюджет розвитку в районі?
Вадим Гедульянов: В нас доволі потужний бюджет розвитку. Цьогоріч ми провели дуже цікавий бюджетний експеримент. Близько 70% бюджету розвитку ми віддали громадам у вигляді субвенцій. При чому, громад-”улюбленців” при розподілі не було - всі отримали практично однаково. Саме за допомогою такого механізму ми можемо привчати органи місцевого самоврядування до самостійного адміністрування. Здавалося б, що таке прийняти кошти та пустити їх у хід? Насправді ж це складний процес, і ми за допомогою експерименту з субвенціям відстежуємо, наскільки місцеві громади до цього готові - чи вміють самостійно проводити закупівлі, користуватися системою Prozorro. Цікаво, що на місцях здебільшого ці кошти спрямовували на асфальтування доріг та прокладання тротуарів.
KV: Система Prozorro у Києво-Святошинському районі працює повноцінно?
Вадим Гедульянов: Так, хоча вже встигла продемонструвати багато своїх недоліків. Наведу приклад. В одному з міст провели закупівлю через Prozorro якоїсь специфічної фарби для бордюрів. Визначили переможця. Коли ця компанія привезла свій продукт, виявилося, що фарба не відповідає наданим сертифікатам. Тож громада заплатила гроші і отримала не те, що замовляла. Механізму, щоб повернути покупку назад, не передбачено.
А ще ми в райраді замовили послугу охорони. Виграла компанія, яка зареєстрована далеко від Київщини. Ми порахували, що теоретично охоронець у цій фірмі отримуватиме взагалі 15 гривень за добу. Абсурд.
Є також ризик, що компанія-переможець буде шукати персонал і продукцію вже після підписання договору, що, знову ж таки, відобразиться на якості наданих послуг. Враховуючи те, що в багатьох випадках фірми часто просять передоплату, є ризик звичайного шахрайства: гроші надійдуть, а фірма просто зникне. Через Prozorro так можна і бізнес відкрити: попросити передоплату, а потім уже на ці гроші організувати процес.
Так, Prozorro має багато плюсів, але зараз система захищає виключно одного контрагента - того, хто виграє тендер. Але не замовника, не громаду.
KV: Чи практикує район систему співфінансування з бюджетами різних рівнів?
Вадим Гедульянов: Практично ні. Ми не подавали на співфінансування до області жодного проекту, хоча це не було б зайвим як мінімум задля справедливості: ми перераховуємо мільйони у бюджети вищого рівня, а звідти не отримуємо нічого. Це несправедливо. Хтось, можливо, думає, що ми і так заможний район, нам не потрібне співфінансування. Але проблем у нас також більше, ніж у інших районів. Наприклад, тема ремонту доріг. Хоча у Києво-Святошинському районі їздять перезавантажені фури з усієї України, села їх потім ремонтують за свій кошт.
KV: Є якісь нагальні потреби у районі, про які на вищому рівні не чують?
Вадим Гедульянов: Владі на вищих рівнях потрібно нарешті публічно визнати проблему: Києво-Святошинський район дуже перенаселений, і його інфраструктура далеко не завжди відповідає вимогам часу навіть при нашому колосальному бюджеті розвитку. І ми потребуємо додаткових коштів не менше, ніж так звані дотаційні райони. Всі сприймають наш район як дуже багатий і такий, що навіть не має куди витрачати свої кошти. Повірте, якби ми мали навіть у 10 разів більше, нам би не довелося довго сперечатися про те, як ці кошти реалізувати.
Наприклад, якщо “зверху” рахують медичну субвенцію по-своєму, то конкретно в нашому районі ці кошти, які надходять для зарплат медиків, не відповідають реальній ситуації. Навантаження на бюджетну сферу дуже велике, тому ми з району доплачуємо і медикам, і працівникам освіти таким чином, що зарплати у цих галузях у Києво-Святошинському районі навряд чи будуть нижчими від Києва.
KV: Які земельні скандали у Києво-Святошинському районі зараз на часі?
Вадим Гедульянов: В Києво-Святошинському районі не так багато земельних скандалів, як може здаватись на перший погляд. Найчастіше - це конфлікти між забудовниками і громадою. Останній із таких - це сутичка навколо 10,2 га землі у місті Вишневому. Близько 8 років тому ділянка була віддана забудовнику і тільки зараз він вирішив починати будівництво. Громада висловилась проти. І ми їх підтримуємо, адже коли мова йде про забудову такої великої ділянки, потрібно думати про соціальну сферу, а забудовник не передбачив ні школи, ні дитсадка, ні амбулаторії. Також у селі Петропавлівська Борщагівка скандал був навколо місцевого парку. Забудовник викупив земельну ділянку, яка є частиною лісу. Вже навіть встановив вагончик, щоб спилювати дерева. Громада стала на захист. Думаю, схожі ситуації є майже в кожному населеному пункті, хоча люди часто приходять в раду навіть тоді, коли не можуть поділити між собою кілька метрів сусідніх ділянок. Саме таких випадків у нас більшість. Назвати їх “гучними земельними скандалами” у мене язик не повертається. Знову ж таки, ці питання в компетенцію колегіального органу не входять.
Окреме питання - це соціальна відповідальність. Є дійсно порядні забудовники - вони виконують навіть більше соціальних зобов’язань, ніж обіцяли на початку будівництва. А є такі, які навіть пайові внески не платять.
KV: Раніше у Києво-Святошинському районі вже зверталися до правоохоронців з приводу невиплати забудовниками пайової участі. Силовики після цього відреагували?
Вадим Гедульянов: Так, відреагували. Після цього були відкриті конкретні кримінальні провадження. Ближче до осені ми будемо в раді створювати окрему комісію, яка буде займатися проблемами незаконних забудов. Окремо піднімемо питання по ділянці у Вишневому. Хоча сама ділянка має бути зараз під арештом, її вже починають ділити між собою зацікавлені особи. Причому, такі забудовники, які жодного дерева у своєму житті не посадили.
KV: Медична реформа у районі. Чи готова галузь охорони здоров’я в районі до створення госпітального округу?
Вадим Гедульянов: Так, ми кожного року вливаємо десятки мільйонів саме у медицину - закуповуємо сучасне обладнання, добудовуємо медичні заклади. Більше того, у нашому районі з його кількістю населення має бути створено самостійний госпітальний округ. Ми вже звернулися до Міністерства охорони здоров’я, до профільного Комітету у Раді, але, на жаль, отримали лише відписки. Але ми не будемо соромитися зайти “в гості” , якщо нам не призначать зустріч з в.о. міністра, і все-таки висловимо свою вимогу.
Окремий округ у Києво-Святошинському районі - це питання не лише кількості населення, але й фінансової справедливості. Якщо ми протягом найближчих років будемо вливати у медицину сотні мільйонів, і нами будуть керувати з іншого району, то для чого це все? Того обладнання, яке вже є у наших лікарнях, немає в інших районах. і мені б хотілося, щоб наша громада мала повне право розпоряджатися повноцінно тим, на що вона витратила стільки податків. Знову ж таки, я впевнений, у закладах нашого району не відмовлять людям з інших територій.
KV: Чи є у Києво-Святошинській райраді політична стабільність?
Вадим Гедульянов: Так, у нас стабільно “воюють” одні й ті ж, працюють одні і ті ж. Є стала більшість, куди ввійшли представники всіх фракцій. Кожне питання потрапляє в порядок денний сесії ретельно опрацьованим. Під час засідань зазвичай немає гострих суперечок щодо рішень, бо вони обговорюються не кулуарно. Я не підписую порядок денний, якщо який-небудь проект рішення недопрацьований, якщо у комісіях є питання до проекту.
KV: Ширяться чутки, що для компаній депутатів Києво-Святошинської районної ради “нарізаються” бюджетні підряди.
Вадим Гедульянов: Нісенітниця. Нагадаю, ми тільки що з вами спілкувалися про Prozorro, а ці чутки - лише один з механізмів політичної боротьби. Я не прихильник політичних баталій і не хочу переходити на особистості, публічно про когось недобре висловлюватися і опускатися до рівня своїх політичних опонентів. Гадаю, ці політичні опоненти не знаходять пояснення на свої запитання і починають давати оцінку процесам крізь призму своєї особистості.
KV: Розкажіть про скандал навколо Вашого обрання головою Києво-Святошинської райради.
Вадим Гедульянов: Я вважаю, що немає ніякого скандалу. У мене є політичні опоненти, які не вміють по-чоловічому програвати і яких я вважаю далеко не порядними людьми. Нічого скандального не бачу в цьому. Мій попередник був відправлений у відставку через корупційний скандал. Ми з депутатами прийняли рішення, що не можемо далі працювати з минулим очільником районної ради, але людина відмовилася іти з посади за власним бажанням. Коли надійшла пропозиція про відставку, він відмовилася, аргументуючи тим, що ця посада йому потрібна. Потім почалися розмови про якесь там рейдерство, чого я не розумію (а це взагалі можливо - захопити районну раду?). Навіщо такий голова, якого депутатський корпус не підтримує?
Якщо до мене завтра прийдуть голови фракцій і скажуть щось на кшталт “Вадим, вибачай, але ми більше тебе не підтримуємо”, то який сенс мені чіплятися за крісло в цьому кабінеті? Я ж у такому разі навіть депутатів у одній залі не зберу.
KV: Тим не менше, Ваше обрання залишається досі дискусійним питанням.
Вадим Гедульянов: Районна рада досі вважає своє перше рішення щодо мого обрання законним. І ми подали апеляцію та скаргу на суддю, яка знехтувала багатьма нормами права і судовою практикою. Фактично, суддя прийняла рішення, хто буде очолювати орган місцевого самоврядування. В Україні були випадки таких заяв, але всі ці заяви мали відмову. Можна сказати, що суддя, яка виносила вирок про моє законне обрання, писала історію. Такого ще в Україні не було.
KV: Чому Ви обрали для політичної кар’єри саме Києво-Святошинський район?
Вадим Гедульянов: Раніше я ще за студентських років у Одесі займався бізнесом. Певні бізнес-інтереси були пов’язані з Києвом. Це було майже чотири роки тому. Я переїхав сюди і оселився саме в Києво-Святошинському районі. Потім мені запропонували за півроку до виборів 2015 року балотуватися тут. Я тоді обходив весь свій округ і багато спілкувався з людьми, які, щоправда,були зневірені. Мовляв, молодий хлопець, і навряд чи в нього щось вийде. Я тоді справді дав багато обіцянок, які зараз продовжую виконувати на посаді голови.
KV: Ви людина амбітна щодо політики?
Вадим Гедульянов: Звичайно. Я не вірю в те, що людина в політиці може бути не амбітною, може не прагнути досягти чогось більшого. Але амбіції можуть бути різними. Хтось отримує задоволення від свого дорого облаштованого кабінету, шкіряного крісла чи запису у трудовій книзі. І це трагічно.
Мені подобається бути ефективним, і мені б хотілося бути ефективним для держави на будь-якому рівні. Знову ж таки, треба тверезо себе оцінювати. Якщо б мені запропонували посаду міністра, наприклад, я б відмовився бо просто до цього не готовий. Зараз я активно вчуся - вивчаю англійську, займаюся своєю дисертацією. Багато раджуся з людьми, які давно працюють у самоврядуванні. Звичайно, мені цікаво бути депутатом вищого рівня, але маю зараз багато проектів, які я ще маю реалізувати в районі і виконати свої обіцянки. Не бачу сенсу іти на вибори у ВР, якщо досі не виконав свої обіцянки на місцевому рівні.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа”
Василь Гриша: “Районні адміністрації вже себе віджили”
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Сквирської районної ради Василем Гришею.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Василь Гриша: За 2016 рік до зведеного районного бюджету надійшло 223,2 млн гривень, що становить 136,8% до минулого року. Перевиконання склало 52 млн. гривень. До місцевого бюджету надійшло 118 млн гривень, перевиконання - 34 млн гривень.
За січень-травень 2017 року до зведеного бюджету надійшло 108 млн гривень, що становить 200,9% до рівня минулого року, перевиконання - 43,1 млн гривень. До місцевого бюджету надійшло 49,7 млн гривень, перевиконання – 13,7 млн гривень.
Збільшення надходжень відбулось за рахунок збільшення податків на доходи фізичних осіб, що зумовлено зростанням виробництва та збільшенням робочих місць.
Так, ТДВ “Шамраївський цукровий завод” в минулому році виробило 34 тис. тонн цукру проти 15 тис. тонн цукру в 2015 році.
Значно наростили виробництво промислової продукції ТОВ Фірма “Грона”, ТОВ “Сквирський КХП”, ТОВ “Грона Партнер”, сільськогосподарські підприємства, ТОВ АФ “Колос”, ПП АФ “Розволожжя”, СГПП ім. Гагаріна. Також суттєві надходження маємо за рахунок сплати єдиного податку, плати за землю.
В лютому цього року на сесії районної ради ми відмітили 10 кращих платників податків, вручивши їм ікони Семистрільної Богородиці та Миколи Чудотворця, оздоблені бурштином.
KV: Чи “переманюєте” в район компанії з Києва, як це роблять інші?
Василь Гриша: Навпаки, в 2016 році район залишили 40 підприємств, які мали юридичну адресу в Сквирському районі. Ми більше приділяємо увагу підприємствам, які працюють на Сквирщині. Усі вони справно сплачують податки.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Василь Гриша: В нас була спроба створити Шамраївську об’єднану громаду. Але до неї вирішили долучитися лише Рудянська та Тарасівська громади. Через це питання було закрито.
В 2016 році у сіл з’явилися певні суми грошей, які вони змогли використати на зовнішнє освітлення, ремонт ФАПів, будинків культури. Тому побоюються, що цих коштів вони більше не одержать.
Ось нам кажуть - об’єднуйтесь. Але громади вже мають гіркий досвід об’єднання колгоспів, через яке бригадні села занепадали. Я неодноразово казав реформаторам - розпишіть правила об’єднання, як в проекті ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, в якому брали участь 13 громад нашого району (2008-2013 року). Там чітко визначені мета, принципи, завдання, фінансування, відповідальність сторін, етапи реалізації.
Ми просили показати позитиви реформи децентралізації на прикладі Калитянської ОТГ. Але ж цим ніхто займатись не хоче.
Незважаючи на те, що у місцевих жителів та сільських голів немає бажання об’єднуватись, я не виключаю, що у цьому році Сквирська ОТГ піде на вибори, бо такі наміри в наших органах центральної влади є.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Василь Гриша: В 2017 році маємо завершити газифікацію сіл Оріховець, Каленна, Мовчанівка. Будівництво їх було розпочато у 2012 році за кошти НАК “Нафтогаз України”. Але вибори до Верховної Ради завершились і підвідні газогони залишились незавершеними. А люди в цих селах вже проклали вуличні газогони, почали газифікацію власних будинків. Для цього з районного і сільських бюджетів цих сіл ми виділили 1,02 млн гривень.
Також плануємо завершити недобудований газогін до с. Рогізна, який розпочато в 2008 році. Там люди також провели вуличні газогони, підвели мережі до власних будинків. Зараз поновлюємо проектно-кошторисну документацію.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
12 об’єктів інфраструктури ми подали до області - вони виділять нам 23,3 млн гривень. З районного, міського та сільських бюджетів на співфінансування буде виділено 4,7 млн гривень. Це - реконструкція даху Сквирського НВК “Залальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4-дитячий садок”, капітальний ремонт Сквирського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №6 “Ромашка”, капітальний ремонт будинків культури в с. Селезенівка і Пустоварівка, капітальний ремонт доріг по вул. І.Франка в с. Руда, по вул. Залізнична в м. Сквира, по вул. Шевченка в с. Чубинці, по вул. Лісова в с. Малі Єрчики, реконструкція існуючих водопровідних мереж в с. Миньківці, реконструкція існуючого водогону в с. Руда, будівництво чотирьох свердловин в с. Шамраївка, реконструкція вуличного освітлення в с. Терешки.
В 2017 році завершуємо підключення до електромережі системи водопостачання масиву “Ярки” в м. Сквира, капітальний ремонт якого зроблено за рахунок співфінансування державного та міського бюджетів.
За рахунок районного бюджету завершуємо ремонт І поверху адмінприміщення Сквирської центральної районної лікарні, яке до цього часу не використовувалось. Також планується ремонт в НВО “Сквирський ліцей” та Сквирській ЗОШ І-ІІІ ст. №3 та ремонт приміщення Сквирського районного Будинку культури. Приміщення Сквирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 буде облаштовано під дитячий садок. В приміщенні районної ради вже замінені вікна.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Василь Гриша: В системі електронних закупівель “Прозоро” зареєстровано 92 розпорядників та отримувачів бюджетних коштів Сквирського району. Станом на 1 червня 2017 року в системі оголошено 301 закупівлю на загальну суму 49,5 млн гривень, завершено 271 закупівлю, 7 закупівель відмінено (не відбулися), в активній стадії перебуває 23 закупівлі. Результатом використання системи за звітний період є економія бюджетних коштів, що складає 866 тис. гривень.
Система працює справно, проблем із її використанням не виникало.
KV: Розкажіть про розвиток району і проблеми, які виникають на цьому шляху?
Василь Гриша: Сквирський район – це аграрний район з розвиненою промисловістю. У нас є 18 підприємств, які виробили в 2016 році продукції на суму 1,3 млрд гривень, що становить 123,1% до рівня 2015 року.
Тривалий час через неврегульованість на державному рівні не працює ДП “Тхорівський спиртзавод”, який був бюджетоутворюючим для с. Тхорівка. Не працюють також два цегельні заводи в Сквирі через невирішені питання з отримання дозволів на видобуток суглинків. Починає діяльність Сквирська філія ДП “Укрветсанзавод”, яка не працювала тривалий час через припинення газопостачання.
Також є проблема із відсутністю іноземних інвестицій. Все це суттєво додало б в розвитку району. Є в нас і земельні ділянки, де можна б розмістити промислові підприємства.
У 2008 році, до нас хотів зайти іспанський інвестор – компанія “УРСА”, яка займається теплоізоляційними матеріалами. Інвестиція – 120 млн долларів. Крім того за свої кошти інвестор мав замінити весь міський водогін. Я майже рік з ними співпрацював, але обласна рада, в особі комісій з питань земельних відносин не давала дозвіл на земельну ділянку тривалий час. Тому інвестор пішов.
KV: Які земельні скандали у Сквирському районі? Назвіть “гарячі точки”?
Василь Гриша: Земельні скандали на Сквирщині, як і загалом по Україні, з'явились після внесення змін до Земельного Кодексу України, яким право розпоряджатись землею надали Держгеокадастру. З того часу землі запасу та резерву часто віддають комусь невідомому, а не жителям району.
Так було в 2013 році, коли землю біля 800 га віддали громадянам, про яких нам було нічого не відомо. Я ініціював звернення від сільських голів, а потім від районної ради до Генеральної прокуратури України про розслідування цієї схеми.
Врешті прокуратура звернулась з позовом до суду, справа слухалась тривалий час. Під тиском громадськості ГУ Держгеокадастру скасувало свої накази про укладання договорів з громадянами Опалко та Конюшенко.
Крім того, нещодавно в с. Малі Лисовці воїнам АТО надали громадське пасовище. В цій ситуації нам також вдалось досягти взаєморозуміння.
Наша районна рада вже кілька разів зверталась до Верховної Ради України з проханням повернути право розпоряджатись землями за межами населених пунктів сільським та міським радам. 13 червня цього року нам прийшла відповідь від Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України про те, що 31 березня 2016 року народними депутатами Кулінічем О.І., Лунченком В.В., Федоруком М.Т. поданий відповідний законопроект.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Василь Гриша: Коли у лютому місцеві дізнались про цю реформу, відразу на мене посипались питання - чому я вирішив закрити ЦРЛ? Та як пояснити людям, що навіть нам, головам районних рад, ніхто не відповів на питання про долю районних лікарень і я особисто нічого закривати не буду?
Тут, як і в питанні децентралізації, ніхто не створив чітких правил, а людей лякає невідоме.
KV: Наскільки в районі подорожчав проїзд і що планує робити районна рада в цьому питанні?
Василь Гриша: “Маршрутних” бунтів на Сквирщині не було. Найдорожча ціна квитка до с. Мовчанівка – 22 гривні, до Києва - 60 гривень. Проект районної Програми щодо пільгового перевезення розробляється.
Довгий час в районі були проблеми з довозом пасажирів з райцентру до с. Пищики через с. Великополовецьке, до с. Руда через с. Безпечну, до с. Кам’яна Гребля через с. Золотуха, до с. Миньківці через с. Малі Лисовці. Райдержадміністрація довго не вирішувала це питання.
7 квітня цього року я оперативно зібрав комісію з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, яка розглянула це питання по суті, в якому рекомендувала райдержадміністрації забезпечити перевезення пасажирів за цими маршрутами з 10 квітня 2017 року.
В разі невиконання вимог комісія мала ініціювати скликання позачергової сесії районної ради для розгляду цього питання. Але з 10 квітня перевезення пасажирів за цими маршрутами поновили. Це яскравий приклад того, як районна рада може впливати на процеси в районі.
KV: На Вашу думку, районна адміністрація - важливий орган місцевої влади?
Василь Гриша: Районні адміністрації на районному рівні, я вважаю, вже себе віджили. Давно потрібно було підняти питання про те, щоб їхні повноваження перейшли до виконкомів. Люди частіше йдуть до райради і вимагають вирішення тих чи інших питань. Тому радам, крім відповідальності, треба дати засоби, якими можна вирішувати запити людей.
Я думаю, що це приведе до збалансованості в соціально-економічному та культурному розвитку території. Тоді і відповідальність буде більш персоніфікована і добір кадрів - якісніший. У нас за 7 останніх років уже 4 голови райдержадміністрації змінилось.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?
Василь Гриша: Ми працюємо разом. У стосунках з райдержадміністрацією інколи робочі конфлікти виникають. В першу чергу, це стосується якості підготовки питань, зокрема, програм для розгляду на сесіях районної ради. Ми їх повертаємо на доопрацювання. Даємо об’єктивну оцінку стану речей. Це не подобається.
Я вже називав серед проблем пасажирські перевезення. Також мають місце суперечності в пріоритетах фінансування тих чи інших галузей. Зокрема, на підвищення тарифних розрядів педагогічним працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 974 від 14.12.2016 року з 1 березня 2017 року райдержадміністрація не бажала виділяти коштів, а лише на капітальні видатки. На засіданнях комісій я переконав депутатів, що це буде несправедливо, коли вчителі будуть отримувати підвищені тарифні розряди, а решта педагогічних працівників ні. Комісії, а потім сесія проголосували за це.
Звичайно, у райдержадміністрації були незадоволені цим. Але в цілому в наших стосунках перемагає здоровий глузд. І це головне.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Василь Гриша: З самого початку, коли мене обрали, я всім сказав - у нас є одна партія - Сквирська. Більшість депутатів в районній раді люди досвідчені, мудрі. Ми працюємо в інтересах жителів району. І не має значення, від якої партії депутат.
Звісно, є декілька депутатів, які намагаються виносити політичні аспекти. Але більшість цього не сприймає.
9 червня засідала комісія з питань регламенту, законності і правопорядку, яка дала оцінку стану відвідування депутатами сесій, засідань постійних депутатських комісій. Ми підготували інформацію для комісії, яка об’єктивно висвітила цю проблему. Оприлюднили це на сайті райради та у газеті “Вісник Сквирщини”. Люди мають бачити кого обрали.
KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Василь Гриша: Співпраця є. Особливо з Департаментом капітального будівництва і ЖКГ. Як я вже казав, на співфінансуванні у нас 12 об’єктів інфраструктури в цьому році, це значний показник. Ми працюємо конструктивно.
Звісно, є проблеми, які не чують на обласному рівні. Але це - земельні питання, які вирішити може тільки Держгеокадастр.
Читайте: Досье: Гриша Василий Васильевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Василь Гриша: Я маю достатній досвід роботи у владних структурах районного рівня: 7 років працював начальником Сквирського, згодом Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області, 3,5 роки - першим заступником голови Сквирської райдержадміністрації. Також я - депутат Сквирської районної ради 7 скликань.
Я прийшов, щоб у “машині” органів місцевого самоврядування відрегулювати всі зламані механізми і поставити їх на користь жителям району, навести елементарний порядок.
Коли у листопаді 2015 року я став головою ради, то дізнався, що на жодне приміщення, в тому числі районної ради, немає свідоцтва про власність, музей 10 років не працює, бо знаходиться в аварійному приміщенні, кінотеатр в м. Сквира не працює з 1990 року, немає пристойного приміщення РАЦС, залу урочистих подій, конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”, який я запровадив у 2007 році, не проводився.
Зараз уже 10 свідоцтв в роботі. Музей через 4 місяці моєї роботи одержав інше відремонтоване приміщення. Через 2 місяці відновили конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”. В кінці 2016 року вже підвели підсумки і визначили кращих.
Я відновив також футбольну першість району. При мені вперше вшанували підприємців району. Виготовили проектно-кошторисну документацію для ремонту кінотеатру, в якому крім кінотеатру, має функціонувати зал урочистих подій, РАЦС, ЦНАП.
Підняв на порядок денний питання по газогонах, про які говорив раніше. Впритул ми зайнялись питаннями енергозбереження шкіл, медичних закладів, забезпечення населення питною водою. Допоміг інвесторам в спорудженні п’ятиповерхового житлового будинку в м. Сквира.
Моя мрія - повернути в район проект ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, з яким ми працювали в 2010-х роках, який був цікавим не лише в тому, що вирішував конкретні проблеми жителів, а й тим, що сприяв розвитку самоорганізації громад. Після того, як президентом став Віктор Янукович, я пішов з органів влади у сільське господарство. Слідом за мною “пішов” з району і проект.
Та головна моя мета - продовжувати працювати на користь людям.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа”
Фото: Ігор Дармостук, КиевVласть
КиевVласть
Як вже зазначалось, на передодні травних свят "невстановленими особами" було знищено 90 молодих дерев, які були висаджені працівниками КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" на земельній ділянці "Національного природного парку "Голосіївський" біля зупинки громадського транспорту "с. Лісники" в сторону м. Обухів.
Термін "невстановлені особи" запозичений з письмової відповіді національної поліції м. Києва, щодо не можливості встановити осіб, причетних до знищення дерев. В контексті статті термін "невстановлені особи" буду використовувати надалі для позначення осіб, зацікавлених у знищенні дерев та самовільному захоплені земельної ділянки "Національного природного парку "Голосіївський". Фото "невстановлених осіб" додаю.
Зараз на місці знищених дерев "невстановленими особами" облаштовано стихійний ринок, на якому "невстановлені особи" продають дерева, кущі, розсаду та іншу продукцію власного виробництва.
Представниками громадської організації "Громадський рух "Чернечий ліс" встановлено, що земельна ділянка на який працює стихійний ринок має свою історичну назву – це урочище "Сесьове".
На прикладі урочища "Сесьове" Голосіївського району м. Києва, хочу розповісти вам, шановні читачі, як проходить самовільний захват земельних ділянок, що розташовані на межі м. Києва та Київської області. Зауважу, що головною умовою захоплення земельних ділянок з боку сіл та міст Київської області є належність об’єкту захоплення до земель лісогосподарства.
Спочатку пропоную Вам ознайомитися з нормативно-правовою базою, яка дозволить визначити власника, користувача земельної ділянки урочища "Сесьове", про яку буде йти мова.
Урочище "Сесьове" розташоване на території Голосіївського району м. Києва на земельній ділянці з цільовим призначенням - землі лісового фонду України, входить до складу "Національного природного парку "Голосіївський". Географічно урочище межує з селом Лісники Києво-Святошинського району Київської області, представники якого досить тривалий час мають свої погляди на цю київську земельну ділянку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На підставі рішення Київської міської ради від 1957 р. балансоутримувачем вказаного урочища визначено КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа". Згідно даних Київського міського земельного кадастру урочище "Сесьове" розташовано на земельній ділянці, яка знаходиться у відділі 1 31 кварталу Конча-Заспівського лісництва КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" і входить до складу Голосіївського району.
Дані Київського міського земельного кадастру сформовані на підставі плано-картогафічних матеріалів лісовпорядкування, складених КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" у 2010 р., які в силу п. 5 прикінцевих та перехідних положень Лісового кодексу України є правовстановчими документами.
Читайте: Торгівля понад усе, або як село Лісники відбирає землю у громади Києва
З огляду на сумну практику, яка останнім часом склалася між громадою м. Києва та представниками органів місцевого самоврядування Київської області, предметом якої стали землі лісового фонду міста Києва, через відсутність у лісогосподарських підприємств м. Києва правовстановчих документів на землі лісового фонду, внаслідок чого їхні землі – біла пляма в кадастровій карті України.
Відсутність у лісогосподарських підприємств м. Києва належним чином оформлених документів з внесенням їх до кадастрової карти України, дає підстави сільським чинушам збільшувати територію власного населеного пункту за рахунок земель громади м. Києва.
Яскравий тому приклад - дії "невстановлених осіб" з с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, які поступово знищують будівельним сміттям урочище "Сесьове" в Голосіївському районі м. Києва, одночасно включаючи його до адміністративно-територіального складу села.
У "невстановлених осіб" існує своя, окрема комфортна виключно для них реальність, в якій комфортне життя забезпечується незаконною торгівлею за принципом "я - громадянка України, тому торгую де хочу". З цим "принципом" не можливо погодитися, оскільки громадянство окрім прав, передбачає певні обов’язки.
Нарешті, пропоную Вам історію облаштування "невстановленими особами" стихійного ринку в урочищі "Сесьове" Голосіївського району м. Києва.
Так зі слів одного з "невстановлених осіб", колись давно у 2004 році з "благословення" тогочасного президента України на землях лісового фонду України, а точніше на території урочища "Сесьове", яке входить до "Національного природного парку "Голосіївський" було облаштовано стихійний ринок, на якому продавали і продають рослини, дерева.
Стихійний ринок облаштовувався "невстановленими особами" поступово, непомітно, за рахунок завезення будівельного сміття в урочище уздовж Дніпропетровського шосе. Для проведення ефективної торгівлі "невстановлені особи" під керівництвом тогочасної одіозної сільської голови села Лісники та не менш одіозних соратниць почали звозити у природній рів все без винятку будівельне сміття зі всіх сіл Києво-Святошинського, Обухівського районів Київської області ...
Далі буде.
Олександр Ворона, Голова ГО "Громадянський рух "Чернечий ліс"
КиевVласть
В районі села Лісники Києво-Святошинського району Київської області уздовж Дніпропетровського шосе (Старообухівська траса) зі сторони м. Києва в сторону с. Ходосіївка системно знищують ліс. Багаторічні дерева спилюють через бажання мешканців та сільської ради с. Лісники мати вільний доступ до Дніпропетровського шосе для проведення стихійної незаконної торгівлі. Також однією із причин знищення насаджень є бажання облаштувати дорогу для членів місцевого елітного кінного клубу. Звичайно, про якісь податки до бюджету Києва, сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, не йдеться. Вигідний бізнес, ніякої звітності, ніяких норм, тільки гроші.
Між тим, ліс, що вирубується, входить до складу "Національного природного парка "Голосіївський”, та згідно земельного кадастру м. Києва закріплений за комунальним підприємством "Лісопаркове підприємство “Конча-Заспа” і входить до складу земель Голосіївського району м. Києва. Безконтрольне та безвідповідальне багаторічне знищення лісу та самовільне зайняття київських земельних ділянок з цільовим призначенням земель лісового фонду мало місце, поки мешканці с. Лісники спільно з небайдужими киянами не організували громадську організацію "Громадський рух "Чернечий ліс", метою якої є захист лісових масивів с. Лісники та Ходосіївка.
Так, з початку своєї роботи, активісти Громадського руху "Чернечий ліс" спільно з працівниками КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" встановили інформаційні таблички з даними про те, що земельні ділянки та дерева входять до складу "Національного природного парку "Голосіївський”. Окрім інформаційних таблиць уздовж Дніпропетровського шосе були виставлені межові знаки біло-зеленого кольору, які визначають межі лісу та землі лісового фонду. Спільними зусиллями рухівців та КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" у квітні 2017 р. на земельній ділянці парку "Голосіївський" на Дніпропетровському шосе біля зупинки транспорту с. Лісники було висаджено 90 молодих дерев.
Однак, напередодні травневих свят невідомі вирвали всі 90 дерев, що були висаджені біля зупинки.
Працівники КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" викликали національну поліцію м. Києва для фіксації правопорушення та проведення слідчих дій, проте працівники поліції лише прийняли заяву та пообіцяли встановити винних.
Ми думаємо, що дерева вирвали для стихійного продажу на ринку, що станом на момент звернення до поліції вже був розташований на вказаній земельній ділянці. Це - ринок, на якому продають рослини. Межові стовпчики з біло-зеленого кольору місцевими торгашами перефарбовані в кольори державного прапору, мабуть, як надія, що ці патріотичні кольори збережуть їх від чогось надзвичайного.
Одночасно сільська рада села Лісники Києво-Святошинського району Київської області на землях "Національного природного парку "Голосіївський" встановила паркан біля якого з’явилися торгові ряди, мафи, та інші тимчасові споруди, які без дозвільних документів продають товар сумнівної якості і, за традицією, без сплати жодних податків до бюджету м. Києва.
Столична влада відрядила на місце торгівлі представника департаменту земельних ресурсів м. Києва, за результатами його виїзду було складено акт з описом виявлених порушень землекористування, самовільного заняття невідомими особами земельної ділянки на який провадиться торгівля та облаштування торгових рядів, а також зазначено законного користувача об’єкта обстеження - КП "Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа”.
КП "Лісопаркове підприємство "Конча Заспа" на підставі картографічних матеріалів 2010 року, даних земельного кадастру м. Києва та п. 5. Перехідних та прикінцевих положень Лісового кодексу України є єдиним балансоутримувачем вказаної земельної ділянки, а власником – територіальна громада м. Києва.
В силу різних обставин і нормативних положень КП не може в повній мірі реагувати та припиняти порушення норм лісового законодавства України, керівництво може лише звернутися до компетентних органів з проханням встати на захист лісу та земель лісового фонду.
Лісопаркове підприємство "Конча-Заспа" неодноразово зверталося до Міністерства Екології та природних ресурсів України, до керівництва Національної поліції у м. Києві, державної екологічної інспекції у м. Києві з проханням захистити землі лісового фонду від стихійної торгівлі та очисти їх від незаконно встановлених торгівельних рядів, проте всі ці звернення поки що не принесли жодних плодів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тим часом, сільська рада села Лісники Києво-Святошинського району Київської області досить активно реалізує свої плани щодо незаконного заволодіння земельними ділянками Голосіївського району м. Києва та "Національного природного парку "Голосіївський”.
У 2014 році підписами сільського голови та сільського землевпорядника було затверджено розвиток села за рахунок земель лісового фонду м. Києва, а саме земель "Національного природного парка "Голосіївський”, як вбачається з генерального плану с. Лісники, замість лісів, сільська рада запланувала будівництво ринку, очисних споруд, та дороги для членів кінного клубу.
Київська влада поки мовчить і не може або не хоче встати на захист своїх земель.
Олександр Ворона, Голова ГО "Громадянський рух "Чернечий ліс"
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Ставищанської районної ради Віктором Малашем.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Віктор Малаш: Бюджет району у 2016 році виконаний у сумі 173,8 млн гривень, що становить 104,7% до уточнених планових показників на звітну дату. Власних коштів ми мали 36,5 млн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За I квартал 2017 року ми маємо бюджет у сумі 50,7 млн гривень, що становить 100,9% від планових показників. Власних надходжень - 7 млн гривень, це 127,6% від плану. Порівняно із аналогічним періодом минулого року ця цифра збільшилась на 3,7 млн.
Перевиконання відбулося за рахунок бонусних виплат власникам земельних паїв завдяки укладанню нових договорів оренди на паї, а також співпраці з податковими службами та керівниками підприємств та організацій, які працюють на теренах району, що дало змогу вирішити питання сплати податків.
Перевиконання бюджету - це, звісно, добре, але, враховуючи те, що медичної і освітянської державної субвенції не вистачає на утримання освіти та медицини району, ми не змогли направити ці кошти на соціальний розвиток району, адже були вимушені використати на виплату заробітної плати працівникам освітянської та медичної галузей і оплату енергоносіїв. Ставищенський район досі незабезпечений цими коштами з боку держави.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Віктор Малаш: В минулому році за рахунок співфінансування із областю ми провели заміну тепломережі у с. Іванівка та утеплили Ставищенський НВК №1. Багато населених пунктів потребують реалізації подібних проектів, над чим і працюємо спільно з депутатами Київської обласної ради.
Є велика потреба у ремонті навчальних закладів та закладів охорони здоров’я, гостра необхідність заміни вікон, дверей та систем обігріву. У 2017 році будуть реалізовані проекти з енергозбереження, а саме: заміна вікон і дверей в навчальних закладах сіл Гейсиха, Стрижавка, Бесідка, Гостра Могила та НВК №2 смт Ставище, котрі включені в програму енергозбереження (підвищення енергоефективності) Київської області на 2017-2020 роки. Також в цю програму включені дитячі садочки сіл Розкішна і Красилівка. Проекти будуть реалізовуватись за рахунок співфінансування обласного та місцевих бюджетів. На даний час вирішується питання проведення капітального ремонту (санації) поліклініки в смт Ставище та капітального ремонту (заміна вікон і дверей) Іванівського опорного навчального закладу за рахунок співфінансування з Державного фонду регіонального розвитку та місцевих бюджетів.
На території села Розкішна завершується будівництво полігону твердих побутових відходів. У минулому році область виділила на ці потреби понад 6 млн гривень, найближчим часом чекаємо ще коштів. В цьому році, завдяки включенню в програму поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки та виділенню коштів на придбання необхідного обладнання для роботи полігону, сподіваємось, що ми введемо даний полігон в експлуатацію в цьому році, що дасть змогу вирішити проблему утилізації твердих побутових відходів в Ставищенському районі.
На превеликий жаль, в районі немає Будинку культури. На його будівництво потрібно великі кошти, яких в бюджеті району немає. На сьогоднішній день питання розміщення районного будинку культури будемо вирішувати за рахунок приміщень санаторно-оздоровчого комплексу “Дружба”, який є комунальною власністю району.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Віктор Малаш: Так, працює. Найчастіше ми користуємося системою електронних закупівель у сфері освіти. Однак, в її роботі є неточності, інколи приходиться проводити повторно процедури, на що йде багато часу, іноді не встигаємо з цієї причини втілювати необхідні проекти. Думаю, систему слід вдосконалити.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Віктор Малаш: Кабміном в нас затверджено одну об’єднану територіальну громаду (ОТГ) - Ставищенську, із центром у смт Ставище, до неї мають увійти всі населенні пункти району.
Проте сьогодні ставлення до ОТГ у людей різне, сільські голови мають сумніви в ефективності цієї реформи. Я їхню позицію підтримую. Річ не в тім, що вони бояться втратити повноваження. Наші громади справді не налаштовані на об’єднання. Раніше всі сільські ради не були самодостатніми. Тільки нещодавно, завдячуючи бюджетній децентралізації, в районі почався процес відродження. Села проводять самостійно ремонти ФАПів, навчальних закладів, доріг, закладів культури. Вони починають жити. Я вважаю, що цей розвиток потрібно підтримати. А при створенні ОТГ у кожного села вже власних коштів не буде, вони будуть зосереджені в центрі.
Також багато складнощів виникає через те, що у нас реформи ініціюються не з нижньої ланки, а спускаються “зверху”. Їх не погоджують із місцевими громадами. Одначе, як покращити наше життя краще за інших знаємо ми самі.
Вважаю, що перш, ніж проводити реформи, потрібно розробити законодавчу базу. А в нашій державі роблять навпаки. Тому на вибори наша ОТГ у цьому році точно не піде.
KV: Чи є в районі земельні скандали?
Віктор Малаш: Головною проблемою нашої землі є те, що вона роздається Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області. Районна влада та органи місцевого самоврядування не мають жодного впливу на землі, які розташовані у адміністративних межах відповідних сільських рад (за межами населених пунктів).
В районі наразі назріває конфлікт стосовно земель пасовищ. Вони роздаються невідомо кому. Ми розуміємо, що люди в селі тримають худобу і виживають практично на ті кошти, які вона приносить. А в області цього не бачать.
Ось у селі Красилівка на сьогоднішній день є понад 150 голів великої рогатої худоби. За нормативами там має бути 125 га пасовищ. Після того, як більша частина земель була роздана та розібрана, залишилось 20-30 га. Така ситуація майже в кожному селі.
Неодноразово ми звертались до Головного управління Держгеокадастру Київської області, реакції - нуль. Сільські ради постійно просять передати землю в комунальну власність сільських громад. Отримують відмови. Знову ж таки, поки законодавча база не буде врегульована, питання не вирішиться.
KV: Чи є в районі проблеми із виділенням землі учасникам АТО?
Віктор Малаш: Проблема справді є, але цим питанням зайнялась постійна комісія Ставищенської районної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин, тому будемо вирішувати. Якби землі були в розпорядженні в органів місцевого самоврядування, процес видачі землі був би набагато простішим.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Віктор Малаш: Поки я двома руками проти його відміни. В нас немає ринку землі. У середньому нашу землю оцінюють у тисячу доларів за 1 га. В Євросоюзі ця цифра 10-15 тис. Всі забули, як під час Другої світової війни німці наш родючий чорнозем вагонами вивозили? Чому так дешево він оцінюється сьогодні? Я вважаю, це спекуляція.
Ринок землі з'явиться тоді, коли буде проведена адекватна оцінка її вартості. Можливо, тоді мораторій варто буде відмінити. Хоча б для тих людей, котрі мають ділянки, але не мають спадкоємців.
KV: Чи є проблема із створенням госпітального округу?
Віктор Малаш: Я не бачу в державі законодавчої бази зі створення госпітального округу. Нам мають пояснити цю реформу. Хоча б поспілкуватись із головними лікарями, громадою.
Ми маємо обслуговуватись у Білоцерківському госпітальному окрузі. Наш район віддалений від Білої Церкви. Звичайно, нам кажуть, що працюватимуть машини швидкої допомоги. Знаючи стан доріг і швидких, то це просто казки.
Вже була реформа швидкої допомоги - зробили екстрену і невідкладну. Хіба в Україні вона повноцінно працює? Я вважаю, що перш, ніж проводити нову реформу, потрібно довести до кінця раніше запроваджену.
До того ж, мене дуже вразило, коли під час презентації Білоцерківського госпітального округу серед переваг реформи на перше місце ставиться ефект від економії коштів. Наприклад, щорічна економія за рахунок оптимізації, а попросту - скорочення робочих місць, має складати 98 млн гривень. Я думаю, людське життя безцінне і не вимірюється коштами.
KV: Наскільки Ставищанський район інвестиційно привабливий?
Віктор Малаш: Відомі підприємства нашого району - ТОВ “Ропа Україна”, що займається сільськогосподарською технікою, ЗАТ “Малинове”, яке спеціалізується на виробництві курячих яєць. Також - ТОВ “Насташка” та інші.
Звісно, район аграрний. Маємо добрі врожаї. Сільське господарство на сьогодні приносить один з найвагоміших внесків в розвиток економіки нашої держави та наповнення бюджету. Не останню роль відіграє ставлення держави до аграріїв. Якщо не хочуть цю сферу розвивати, то нехай хоча б не заважають робити це сільгоспвиробникам. Враховуючи ситуацію в країні та віддаленість району від обласного центру, інвестори до нас не дуже рвуться. Хоча Ставищенський район є привабливим для вкладання інвестицій і завжди готовий йти назустріч інвесторам.
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Ставищенського району, але сплачують податки у місто?
Віктор Малаш: Така проблема є. Вважаю, що підприємство, яке працює на теренах району, має сплачувати податки саме йому. Впливу районна рада на цю ситуацію немає.
Це має бути вирішено законодавством України.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Віктор Малаш: Ми не маємо повноважень для вирішення цього питання. Але якщо люди звертаються, то ми намагаємось вести перемовини із перевізниками. До Києва вартість проїзду останнім часом підвищилась на 10%, але серйозних страйків в районі не було. Зрозуміло, що ціни на все ростуть. Це потрібно прийняти і усвідомити.
KV: Після підвищення мінімальної заробітної платні в районі скоротилась кількість ФОПів?
Віктор Малаш: Так, і я думаю така проблема є в усіх районах. ФОПам не вистачає коштів на сплату податків.
До того ж, я вважаю, що держава мала не просто підвищити “мінімалку”, але й забезпечити райони відповідними коштами, а не перекладати це на місцеві бюджети.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Віктор Малаш: В нас представлено сім політичних сил - “БПП “Солідарність”, “Свобода”, Аграрна партія, УКРОП, Радикальна партія Олега Ляшка, “Батьківщина” і “Громадянська позиція”.
Коли мене обрали головою районної ради, я відразу сказав депутатському корпусу, що на території району ділити немає чого, а грати в політичні ігри немає часу. Ми маємо працювати на благо жителів Ставищенщини.
Я дуже вдячний депутатам, що співпраця налагоджена і конфліктних ситуацій ніхто не створює. Звичайно, бувають дебати з тих чи інших питань. Але це нормальна практика.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між селищем і районом? За що?
Віктор Малаш: Повноваження ми не ділимо із адміністрацією, вони визначені законом. Бувають різні погляди на якісь ситуації. Але все вирішується, є діалог. Селищна і сільські ради ідуть на співпрацю та допомагають у вирішенні загальнорайонних проблем.
Я вважаю, що ми живемо у великій районній рідні. Сьогодні ти керівник ради чи адміністрації, а завтра - звичайний мешканець Ставища. У нас всі один одного знають, тому ми працюємо так, щоб не було соромно дивитись односельцям у вічі.
KV: Чи є у Ставищенському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Віктор Малаш: Так. Просили вирішити питання із землями пасовищ. Можливо, вони й не мають впливу на Держгеокадастр, але могли хоча б спробувати.
З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює, навіть з тими самими госпітальними округами. Поки не написали офіційне звернення із головами районів, ніхто й не поворухнувся. Провели слухання, але скоріше “для галочки”. Нічого вирішено не було.
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Віктор Малаш: Основна моя мета - працювати на благо громади. Ми, спільно з депутатами райради, хочемо зберегти якомога більше соціальних об’єктів та робочих місць. Особистих амбіцій не маю. Як застерігав колись Конфуцій - не дай вам Боже жити в епоху змін. Насправді із цими “реформами” стає працювати все тяжче. Та, звичайно, не потрібно здаватись. В час, відведений мені на роботу головою районної ради, буду робити все можливе для соціального, культурного і економічного розвитку громади Ставищенського району.
Нікуди звідси їхати я не збираюсь. Я не великий політик, скоріше - завзятий господарник.
Та й по життю оптиміст, тому вірю, що район буде розвиватись, не зважаючи ні на що, а рівень життя людей ставатиме кращим.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Фото: stavrayrada.in.ua
КиевVласть
В останні два дні виникло безліч інсинуацій навколо будівельного майданчика на вул. Заболотного. В мережевих виданнях пишуть, мовляв, нещодавно на перетині вулиць академіків Глушкова і Заболотного, недалеко від церкви "Різдва Пресвятої Богородиці", чоловіки в камуфляжі та балаклавах оточили ділянку землі й за допомогою бензопилок зрізали дерева і кущі. Пишуть і про те, що земельна ділянка, де пиляли дерева, вже давно є спірним об'єктом, а активістам і журналістам ніхто з робітників не спромігся надати пояснення, що відбувається.
Пишуть про відсутність документів у забудовника, відсутність ліцензії у генерального підрядника, незаконність дій, тітушок, і, як завжди, - про зраду.
Не будемо вдаватися до аналізу причин появи всього цього брудного зливу, що паплюжить ділову репутацію не тільки будівельних компаній, але й окремих осіб. Поговоримо про те, чому забудовник вчинив законно і які він має підстави стверджувати це.
Почнемо з того, що приватне підприємство “Верона-9” є законним землекористувачем земельної ділянки на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва.
Попри всі плітки та перекручування, ця земельна ділянка була виділена для будівництва, експлуатації житлового комплексу з об’єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом відповідно до рішення Київської міської ради № 151/2054 від 08.10.2015 року.
17 серпня 2016 року на виконання даного рішення було укладено договір оренди земельної ділянки за вищевказаною адресою терміном дії до 12.10.2022 року. Відомості про речове право підприємства внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У вересні 2016 року була отримана Декларація про початок виконання підготовчих робіт. Документ офіційно зареєстрований у відповідному реєстрі дозвільних документів ДАБI у м. Києві та є у відкритому доступі на сайті установи. Хто цікавиться - номер декларації № КВ 030162730083.
Йдемо далі. 1-го листопада 2016 року у відповідності до п. 15.1.1. Правил благоустрою м. Києва Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища була видана контрольна картка № 16010221-Гл на встановлення тимчасової огорожі на період виконання підготовчих робіт з будівництва вищевказаного об’єкту, яка також є у відкритому доступі у відповідному реєстрі.
Крім того, представниками КП “Київзеленбуд” було проведено обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню на зазначеній земельній ділянці, та 03.11.2016 складено акт , за яким визначено перелік дерев, які підлягають видаленню та суму відновної вартості, яка підлягає сплаті. Частково кошти сплачено вже, решта - пізніше, і на це є законні підстави.
Отже, 17 травня 2017 цього року, ПП “Верона-9” як замовник будівництва, маючи всі передбачені чинним законодавством дозвільні документи, розпочала підготовчі роботи. Провадило їх ТОВ “АРСАН-БУД” з яким укладено договір, та яке має відповідну ліцензію на здійснення будівельної діяльності.
Охороняло роботи ТОВ “ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО “КУПОЛ” з яким також укладено договір. В цій структурі дуже багато АТОвців, хлопців, заслуги яких перед Батьківщиною надто очевидні, щоб їхнє і’мя незаслужено паплюжили якісь продажні журналісти.
Звичайно, підприємство буде позиватися до суду, аби захистити свою ділову репутацію, та зробить все залежне, аби процес будівництва був максимально прозорим для громади і ЗМI - нам нема чого ховати і діємо ми виключно в рамках закону.
Крім цього, ми готові до конструктивної критики, відкриті до діалогу і навіть до палких суперечок, в яких ми прагнемо почути думку опонента.
Проте миритися із практикою, коли прикриваючись гаслом “за чисту забудову” хтось буде вводити в оману громаду міста, аби заробити собі якісь преференції, ми не будемо. І, аби захистити себе, використаємо весь арсенал законних способів.
PS: Нижче можна ознайомитися із документами та листами-зверненнями до медіа з обґрунтуванням позиції компанії.
Наталя Карасова, юрист за довіреністю на ПП “Верона-9”
КиевVласть
Більше року тому перше місто на Київщині в рамках децентралізації отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) додаткові містобудівні повноваження. Як зараз йде процес децентралізації системи держархбудконтролю в Україні та на Київщині, як працюють новоутворені органи ДАБІ, яких змін варто очікувати у містобудівному законодавстві та як ДАБІ протидіє незаконному будівництву, докладно розповів в інтерв’ю КиевVласть голова ДАБІ Олексій Кудрявцев.
KV: Вже більше півтора року триває процес децентралізації системи держархбудконтролю, який проводить ДАБІ. Розкажіть, які результати цієї реформи?
Олексій Кудрявцев: Сьогодні можна констатувати, що реформа децентралізації системи держархбудконтролю відбулася. Вже працює 65 новоутворених органів, з яких 19 в обласних центрах. Ефективність від передачі повноважень очевидна. Наприклад, у Луцьку – місті, яке одне з перших отримало від нас повноваження, збільшено об’єми будівництва практично на 15%. Загалом завдяки децентралізації максимально спрощуються послуги для людей, насамперед, завдяки тому що вони можуть отримати їх безпосередньо у своєму регіоні.
Зараз маємо на розгляді ще близько 25 заявок від громад на отримання містобудівних повноважень, з яких по Київщині 3 заявки. Більшість з цих громад найближчим часом отримають повноваження. Серед перших будуть Трускавець у Львівській області, Павлоград у Дніпропетровській та Кам’янець-Подільський у Хмельницькій області.
Сьогодні п’ять обласних центрів – Запоріжжя, Хмельницький, Рівне, Миколаїв, Полтава – досі не створили власні інспекції держархбудконтролю. Ми працюємо з міськими головами цих міст щодо отримання містобудівних повноважень в найближчій перспективі.
Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев: “Реформа в сфере градостроительства состоялась”
KV: Чи перевіряла ДАБІ якість роботи новоутворених органів?
Олексій Кудрявцев: Так, роботу новоутворених органів, які працюють більше півроку, перевірено. Тим, які починають працювати, надаємо максимальну консультативну та методичну допомогу.
Під час перевірок ми дивимося як працює новоутворений орган: як ним здійснюються перевірки об’єктів будівництва, як реагує на скарги та звернення громадян. В декількох містах під час перевірок ми фіксували факти необґрунтованих відмов у реєстрації дозвільної документації. Йде мова про декларації. Ми вказували на ці зловживання у приписах і разом відпрацьовували їх усунення.
ДАБІ – це не каральний орган, ми надаємо підтримку, максимально допомагаємо новоутвореним органам, щоб вони якісно запрацювали. При цьому беремо до уваги не тільки внутрішні документи новоутвореного органу, а й отримані нами на ці органи скарги. Можу сказати, що більшість новоутворених органів якісно виконує свою роботу, скарг отримуємо дуже мало.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Скільком містам на Київщині вже передані ДАБІ містобудівні повноваження? Як Ви оцінюєте їх роботу?
Олексій Кудрявцев: У Київський області 11 міст отримали повноваження. Першим було місто Ірпінь, де сьогодні робота налагоджена на належному рівні. Ефективно працює інспекція в місті Бориспіль. Поки що скарг на діяльність новоутворених органів у Київській області до нас не надходило.
№
Місто у Київській області
Дата отримання додаткових містобудівних повноважень
1
Ірпінь
31.03.2016
2
смт Макарів
14.04.2016
3
Українка
26.04.2016
4
Бровари
08.06.2016
5
Обухів
16.06.2016
6
Богуслав
27.09.2016
7
Васильків
08.11.2016
8
Тетіїв
18.11.2016
9
Вишгород
01.12.2016
10
Бориспіль
16.12.2016
11
Біла Церква
10.03.2017
На сьогодні нами вже проведено перевірки трьох новоутворених органів архбудконтролю у Київській області (Ірпінь, Бровари, Макарів). Всі вони працюють більше півроку. В ході перевірок було виявлено ряд незначних порушень, про усунення яких було вказано у приписах і які на сьогодні вже усунуті. Найбільш поширені – пов’язані з реєстрацією чи відмовою в реєстрації декларативних документів у будівництві.
KV: На передачу повноважень ДАБІ щодо здійснення контролю над будівельними процесами владі Києва знадобився практично цілий рік. Чим пояснюється такий доволі тривалий термін?
Олексій Кудрявцев: Для створення власної інспекції міська влада, перш за все, має внести зміни до структури виконавчого органу, підібрати відповідних фахівців, забезпечити новостворений орган необхідними приміщеннями, а також визначитися з керівником інспекції. Місто Київ не зовсім коректно порівнювати з іншими містами, адже на столицю припадає близько 25% від загального обсягу будівництва в країні. Тому терміни та дата передачі повноважень диктувалися великим обсягом дозвільних документів, який підлягав передачі новоутвореному органу держархбудконтролю.
Читайте: ГАСИ передала властям Киева контрольные и разрешительные функции в области строительства
KV: Оцініть, будь-ласка, якість організації та ефективність контролю над будівництвами I-IV категорій складності, який здійснює Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю Київської міськдержадміністрації.
Олексій Кудрявцев: Щоб оцінити роботу Департаменту, треба зробити перевірку. Наразі вона триває. В цілому бачимо, що новий орган запрацював, є реагування на скарги, фахівці департаменту проводять перевірки, виявляють порушення та вживають заходів щодо їх усунення.
А загалом якісно оцінити роботу інспекції міста Києва можна буде тоді, коли в столиці зменшиться кількість скандальних забудов. Київська міська влада сьогодні має всі важелі впливу на процеси у будівництві. Адже міська влада – виділяє земельну ділянку, містобудівні умови та обмеження, а тепер фактично видає і дозвільні документи на будівництво. Ще одним вагомим механізмом для боротьби з незаконним будівництвом стане Закон України №1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності”, який набере чинності з 10 червня 2017 року.
Читайте: Архитектурно-строительный контроль: Киев пасет задних
KV: Які якісні зміни в містобудуванні Ви очікуєте після 10 червня 2017 року з початком дії норм згаданого Вами Закону?
Олексій Кудрявцев: Цей закон спрямований на те, щоб звести до нуля кількість незаконних будівництв. Із вступом в дію його норм, розповсюджене сьогодні порушення – заниження категорії складності – взагалі стане неможливим.
Справа в тому, що для об’єктів ІІІ категорії складності з 2011 року працює так званий декларативний принцип. Цим користуються непорядні забудовники, які в декларацію про початок будівництва вносять недостовірні відомості і починають будувати. У підсумку на земельній ділянці, де, наприклад, не передбачено зведення багатоповерхівки, замість споруди на 4-поверхи, виростають хмарочоси.
При видачі дозволів на будівництво для споруд IV та V категорії складності такого не відбувається, бо попередньо перевіряються всі документи для початку будівництва (виділення земельної ділянки, містобудівні умови і обмеження, технічні умови; проектна документація; експертиза проектної документації).
Варто відзначити, що анулювання дозволів на будівництво відбується дуже рідко, чого не скажеш про скасування реєстрації декларацій. Тобто при будівництві на підставі дозволів ризики, що об’єкт в процесі будівництва набуде статусу незаконного, зведені до мінімуму.
З 10 червня декларативний принцип для початку виконання будівельних робіт буде скасовано. Для будівництва об’єктів класів наслідків СС-2, СС-3, а до них відносяться багатоповерхові будівлі, торговельні об’єкти, соціальні об’єкти, потрібно буде отримувати виключно дозвіл на будівництво. Тобто забудовник надаватиме завірені документи для початку будівництва. А отже дозвіл на будівництво можна буде отримати лише при наявності повного комплекту документів. А за прийняте рішення про видачу дозволу, тобто фактично за законність будівництва, відповідальність буде нести посадова особа, яка його видала.
Читайте: Новый закон заставит органы госархстройконтроля на местах нести ответственность за свои разрешения на строительство, - глава ГАСИ Кудрявцев
З іншого боку новий закон спрощує дозвільні процедури для об’єктів будівництва малого та середнього бізнесу та приватного сектору. Йде мова про об’єкти І та ІІ категорії, які належать до класу наслідків СС-1. Зараз таких об’єктів понад 80%. З 10 червня їх будівництво можна розпочинати на наступний день після подання повідомлення.
KV: Які ще, на Ваш погляд, зміни необхідно прийняти у містобудівному законодавстві?
Олексій Кудрявцев: Законотворчої роботи ще досить багато. Закон недосконалий. Тому після набуття вже прийнятих змін ми будемо аналізувати ситуацію у будівництві та вносити пропозиції для подальшого удосконалення містобудівного законодавства, в тому числі щодо правових механізмів знесення незаконних забудов.
Адже сьогодні ми можемо отримати судове рішення щодо знесення незаконної забудови, а що робити далі ніхто не знає. Тому на даний час знести незаконно збудований об’єкт практично неможливо.
Читайте: ГАСИ приказала снести ЖК "Пражский квартал-2"
KV: Нещодавно було повідомлення про те, що ДАБІ вимагає до 23 травня 2017 року знести всі зведені об'єкти житлового комплексу "Празький квартал-2" (Петропавлівська Борщагівка). Як Ви бачите виконання цієї вимоги, якщо питання знесення незаконних забудов законодавчо не врегульоване?
Олексій Кудрявцев: У ході перевірки з'ясувалося, що великий житловий комплекс будувався не як єдиний об’єкт, а кожен будинок окремо. Тобто замовник занизив категорію складності об’єкта будівництва, замість V категорії складності було визначено ІІІ, і зводив великий житловий комплекс без проведення експертизи проектної документації, а це в першу чергу безпека людей, які там проживатимуть. Така ситуація якраз і можлива внаслідок зловживання декларативним принципом.
З метою усунення виявлених правопорушень видано припис про приведення земельної ділянки до первинного стану. Якщо вимоги припису не будуть виконані до 23 травня, Держархбудінспекція звернеться з позовом до суду про знесення об’єкта. Різниця в тому, що за невиконання припису встановлюється адміністративно-господарська відповідальність, а за не виконання рішення суду – кримінальна.
Читайте: Голова Петропавловской Борщаговки построит жилой комплекс на свалке
Сьогодні в єдиному реєстрі дозвільних документів відсутня інформація щодо цього будівництва. Але у соціальному плані ситуація досить непроста, бо є мешканці, які проти цієї забудови, а є інвестори, які вже купили квартири. Тому забудовнику і міській владі потрібно шукати вихід із ситуації в правовій площині.
Читайте: Голову Петропавловской Борщаговки Кодебского обвиняют в “крышевании” незаконных строек
Зараз якраз нами, профільним комітетом Верховної Ради та Мінрегіоном, розробляється законодавчий механізм виходу з такої ситуації, щоб інвестори, які вклали гроші, не були ошукані.
Читайте: Незаконное строительство в Киеве 2017: полный список по районам
KV: Правоохоронні органи декілька разів заявляли про зупинення незаконних забудов у Києві. ДАБІ працює у цих питаннях спільно з силовими відомствами?
Олексій Кудрявцев: Правоохоронні органи працюють щодо незаконних забудов окремо від нас, однак вони можуть залучати представників Держархбудінспекції на перевірки. До нас постійно надходять звернення правоохоронних органів щодо надання інформації та копій документів щодо об’єктів будівництва, здійснення відповідних заходів архбудконтролю. Ми завжди оперативно реагуємо на подібні звернення, адже метою всіх цих заходів є боротьба з незаконним будівництвом.
Читайте: В Киеве на Подоле правоохранители остановили незаконное строительство (фото) и Прокуратура остановила незаконное строительство многоэтажки в центре Киева (фото)
KV: У 2015 році ДАБІ провела понад 20 тис. планових та позапланових перевірок, нарахувала понад 120 млн. грн штрафів. У 2016 році теж було проведено також понад 20 тис. перевірок, однак сума штрафів перевищила 270 млн грн. У зв'язку з чим сума фінансових санкцій зросла майже вдвічі?
Олексій Кудрявцев: До середини 2015 року тривав мораторій на перевірки юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому більшість перевірок у 2015 році здійснювалися щодо фізичних осіб, розміри штрафів щодо яких значно менші, ніж відносно юридичних осіб.
KV: Скільки реально штрафів було сплачено забудовниками у 2015 і 2016 роках?
Олексій Кудрявцев: Досить багато забудовників оскаржують у судах накладені штрафи. А суди достатньо часто приймають рішення про відміну цих санкцій переважно з процедурних причин. Тому працюємо над підвищенням рівня документів, які складаються за результатами контрольних заходів.
KV: Скільки перевірок проведено і на яку суму були оштрафовані в 2015-2016 рр. забудовники Київської області та Києва?
Олексій Кудрявцев: У 2015 році ДАБІ було проведено у столиці майже 2 тис. перевірок та накладено за їх результатами штрафів на загальну суму понад 35 млн гривень, таку ж суму у 2015 році сплачено з урахуванням попередніх періодів. У 2016 році у Києві було проведено також понад 2 тис. перевірок та за їх результатами накладено штрафів на загальну суму понад 36 млн гривень.
У Київський області у 2015 році було проведено майже 1 тис. перевірок, за результатами яких виписано штрафів на загальну суму 20 млн гривень. При цьому сплачено знову ж таки з урахуванням попередніх періодів було майже 17 млн. гривень. У 2016 році нами було проведено понад 800 перевірок і накладено штрафів на загальну суму 56 млн гривень.
KV: У жовтні минулого року депутати Київради Наталія Манойленко та Андрій Осадчук направили Вам депутатський запит з проханням пояснити, чому в буферній зоні Києво-Печерської лаври на вулиці Лейпцизькій, 13 зводиться висотка. Чи перевірено законність цього будівництва, наявність дозвільних документів?
Олексій Кудрявцев: Ми виходили на перевірку цього об’єкта будівництва, але не змогли її розпочати, бо не було відповідальної особи. Сьогодні, Держархбудінспекція, на жаль, не має примусового впливу на суб’єктів містобудування. Тому зараз ми вживаємо всі можливі заходи щодо забезпечення присутності представника забудовника під час перевірки.
Проте дозвільна справа по цьому будівництву є, всі документи в наявності, оформлені згідно законодавства. Дозвіл на будівництво видано без порушень. У даному випадку питання більш коректно ставити тим, хто надав цю земельну ділянку під будівництво житлового комплексу і тим, хто видав містобудівні умови та обмеження.
Читайте: Высотка в буферной зоне Киево-Печерской Лавры обезобразит вид на правый берег столицы - депутаты Киевсовета
KV: Чи може ДАБІ вплинути на будівництва, які останнім часом часто починаються в буферних зонах і ведуть до того, що історичні об'єкти Києва можуть бути виключені зі списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО?
Олексій Кудрявцев: Якщо місто надає земельну ділянку, надає містобудівні умови та обмеження і документи, оформлені без порушень, ми не можемо зупинити будівництво, якщо воно не відступає від виданих документів.
Читайте: Канули в Лету: Софию и Лавру могут исключить из списка исторического наследия ЮНЕСКО
Ми можемо впливати тільки там, де є порушення. Наприклад, на Гончара, 17-23 було здійснено корегування проекту будівництва без отримання вихідних даних на проектування. Ми зупинили це будівництво. Зараз забудовник шукає вихід із ситуації.
Читайте: ГАСИ запретила скандальную стройку на ул. Гончара, 17-23
KV: 10 квітня на сайті Київради була зареєстрована електронна петиція з вимогою зупинити будівництво житлового комплексу "Ярославів град", який зводиться на території колишнього Сінного ринку. Автор вказував на відсутність дозвільних документів у забудовника. Це дійсно так - будівництво незаконне?
Олексій Кудрявцев: Це будівництво зараз ведеться на підставі виданого дозволу на виконання будівельних робіт. Документи, необхідні для його отримання, всі в наявності. Зараз на підставі отриманого нами звернення здійснюється перевірка цього будівництва. Вже до кінця тижня отримаємо результати.
Читайте: Киевляне требуют остановить незаконную стройку на территории Сенного рынка
KV: Чи були випадки, коли ДАБІ скасовувала документи, видані місцевими органами влади, зокрема, містобудівні умови та обмеження?
Олексій Кудрявцев: Так і неодноразово! Нагадаю, півтора роки тому ДАБІ отримала можливість перевіряти роботу уповноважених органів містобудування та архітектури. Так, за результатами перевірок у 2015-2016 роках було скасовано понад 300 містобудівних умов та обмежень, а також видано близько 400 рішень щодо зупинення дії містобудівних умов та обмежень.
Можу виділити п'ять найбільш поширених порушень, які були виявлені під час таких перевірок, наприклад, у Київській області. Уповноваженими органами містобудування та архітектури не ведеться містобудівний кадастр та моніторинг; містобудівні умови і обмеження на забудову земельної ділянки видаються без затвердженого в установленому порядку плану зонування або детального плану території (ДПТ); не враховано вимоги ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”; будівельні паспорти видані на індивідуальні житлові будинки, а по факту, планується будівництво таун-хаузів; видача містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не відповідає цільовому використанню земельної ділянки.
KV: У лютому-березні цього року у ЗМІ з'явилися ряд публікацій, у яких Вас звинувачували у корупції, створенні тіньової каси та організації поборів з забудовників…
Олексій Кудрявцев: Сьогодні ДАБІ стала набагато відкритішою для громадян та забудовників. Ми робимо все можливе, щоб спростити всі дозвільні процедури та одночасно унеможливити появу незаконного будівництва. За останній рік наша структура, перш за все, її персональний склад, зазнав суттєвих змін. На сьогодні в ДАБІ працює команда професіоналів, які хочуть створити в Україні конкурентний ринок будівництва, де діють зрозумілі правила як для забудовників, так і для інвесторів, громадян. А подібні провокаційні публікації в ЗМІ – це спроба мене скомпрометувати забудовниками, які не хочуть впровадження реформ у містобудуванні та не готові прозоро працювати в межах правового поля.
Ми постійно стикаємося з протидією тому, що робимо. Чим прозорішим стає ринок будівництва, тим більший супротив від тих, хто не готовий до змін. Але процес якісних змін, запроваджених нами, вже не має зворотної дії.
Фото надано пресс-службою ДАБІ
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 08:28:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 08:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 08:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2851
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 08:28:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1290, 10
0.0019
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('55512', '2364', '55427', '55411', '55392', '2324', '2306', '55341', '2301', '55303')
0.2771
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 08:28:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)