Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Сухі цифри Як стало відомо KV, станом на 1 квітня 2020 року, за даними Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, в області налічується 30410 медичних працівників. З них лікарів — 5741, у тому числі 268 анестезіологів, 643 сімейних лікарів, 5 епідеміологів, 7 бактеріологів та 83 інфекціоністи.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Крім того, кількість медсестер — 10081 особа (плюс 839 медсестри екстреної медичної допомоги), молодших медсестер — 5979 (і 103 медсестри ЕМД). Таким чином, у відсотках укомплектованість штату в області складає 78,1%, середнім медперсоналом (медсестри) — 82,4%, молодшим медперсоналом — 91%.  За даними Національної служби здоров’я, утім, станом на 1 квітня в області налічується 144 лікарі-інфекціоністи та 82 анестезіолога (дитячих та дорослих). Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло каже — конкретно у них дефіцит кадрів відчувається гостро:  “Є велика напруга і з кадрами, маємо всього три дієвих анестезіологів, недостатньо медсестер. Персонал має вже достатній вік, а молодь не поспішає влаштовуватися на роботу. А техніка і персонал — це дві складові, які мають бути на першому плані в забезпеченні лікарні”.  Просять залишитися Як зазначає директор департаменту ОЗ КОДА Максим Іонов, ситуація з кадрами станом на сьогодні, як і у всій країні, складна — це м’яко кажучи. І вона із приходом епідемії не покращилася.  “Питання залишається актуальним, дефіцит присутній. Очікуємо на заохочення — так, був прийнятий закон, але поки жодних механізмів заохочення на місцях не бачимо. Я знаю, що медпрацівники сьогодні-завтра отримають розрахунки по заробітній платні і будуть неприємно вражені. На місцях ніхто не розробляв питання 200-300%-ї надбавки, як це визначено в колишніх наказах МОЗ, чи в прийнятому на днях Законі. Поки процес дофінансування не відбувається.  Був старий наказ Мінпраці, який визначав роботу медпрацівників в умовах епідемії, йому 7 чи 8 років. Він передбачав 200-300% до посадового окладу для осіб, які працюють у контакті з інфікованими у період епідемії. Але як зараз забезпечити його реалізацію, невідомо. Потрібен реєстр медпрацівників, контактних осіб, немедичних працівників — водіїв, санітарок. Це треба враховувати. Ми маємо передбачати допомогу людям — її все одно треба надавати”, — вважає Іонов.  Мова йде про те, що 30 березня 2020 року Верховна Рада на своєму засіданні доручила Кабміну 300%-ву доплату до зарплати медиків, які беруть участь у ліквідації захворювання на коронавірусну інфекцію.  За прийняття законопроєкту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” в цілому проголосували 312 депутатів при мінімально необхідних 226.  Крім доплат, у документі передбачено звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону. Передбачено там і тимчасове скасування обов’язкової реєстрації виробниками антисептиків продукції в Міністерстві охорони здоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію.  Як повідомила пресслужба президента України 31 березня за підсумками щоденної селекторної наради Володимира Зеленського з представниками уряду та державних відомств, які залучені до запобігання поширенню коронавірусної хвороби, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з квітня медикам збільшать оплату праці. Про які конкретно суми йдеться, голова уряду не уточнив. "Нам ніколи чекати, медики вже працюють на передовій, і оплата їхньої праці має бути відповідною вже зараз, а не через тиждень чи через місяць", – зазначив Зеленський. Додатково було порушено питання фінансування лікарень та медиків, особливо тих, хто залучений до догляду за хворими на COVID-19. “Оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України, то вони отримають звідти повне фінансування. До того ж, ми розробили механізми додаткового фінансування лікарів – до 300% тим, хто задіяний у лікуванні коронавірусу, та до 200% – іншим. Лікарі зараз на передовій. Вони борються за життя українців”, – наголосив Президент. Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі каже: медики за крок від того, щоб полишати свої місця. Є надія на парламент, який ухвалить збільшення зарплат, премій та інших надбавок в умовах нинішньої ситуації. “Нестача медсестер складає близько 25%. Заяви [на звільнення] пишуться, але керівники стараються вмовити людей лишитися. Що стосується зарплати, премій, доплат — на засіданні парламенту мають прийняти законопроєкт про додаткову зарплату медикам. Я гадаю, що парламент в таких умовах стовідсотково його підтримає. Ці кошти у разі прийняття будуть виділені з держбюджету.  Я хочу сказати, що якби сьогодні міста, райони не виділили свої кошти і не організували роботу, а чекали, коли щось прийде зверху, то коронавірус накрив би усю країну вже давно. І витягувати всі кошти з місцевих бюджетів неправильно. Утім, не всі райони та міста в області виділяли кошти — гроші, перш за все, якщо й пішли, то на засоби індзахисту та обладнання.  Я за те, щоб медикам платили, але щоб не перекладали це на місцеві бюджети. Нехай Кабмін з парламентом покажуть свою роботу і знайдуть кошти на медицину. Що ж до процедури, зазвичай місцеві органи самоврядування повинні збирати сесію і розподіляти субвенцію, але у таких умовах, згідно регламенту, кошти можна проводити рішенням бюджетної комісії. Можливо, парламент прийме спрощену процедуру виділення та використання медичної субвенції. У них іншого шляху немає”, — каже Бігарі. “Є поодинокі випадки звільнення, але масових випадків я не бачив. Утім, така загроза існує, оскільки такого масового сприяння медпрацівникам засвідчити не можу. Так, є окремі організації та особи, які допомагають медикам, — розповідає директор департаменту ОЗ КОДА Іонов. — Але нещодавно я чув про те, що починають боятися підвозити медиків через те, що вони контактують із інфікованими і "розносять заразу". Чув про проблеми в Укрзалізниці із підвозом медпрацівників через таку ж причину. Зокрема, такі випадки, я чув, були у Ніжині Чернігівської області — залізниця висадила медиків; і в нашій області — мені телефонували з одного з київських медзакладів і говорили про конфлікти їх обласних працівників із залізницею: їм відмовили у посадці на електричку. Цей прикрий факт може перерости у загальнодержавний скандал. Такі речі треба передбачати і терміново вирішувати на рівні держави”, — каже Максим Іонов. На місцях  Можновладці на місцях запевняють: у багатьох районах поки не спостерігають масових фактів написання заяв на звільнення. Наприклад, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк запевнив журналістів, що у їхньому районі ситуація з медичними кадрами стабільна. “Таких випадків, щоб хтось мав наразі бажання звільнитися, немає. Щоденно особисто спілкуюся з персоналом. Засоби індивідуального захисту закуповуємо як з місцевого бюджету, так і за допомогою меценатів. Селищна рада виділила на боротьбу з коронавірусом 400 тис. гривень. На позачерговій сесії плануємо виділити ще додаткові кошти на засоби захисту, харчування. За рахунок власних ресурсів наразі шиємо захисні костюми багаторазового і одноразового використання, для цього купили спеціальну медичну тканину. Наші медики забезпечені, плануємо стимулювати і матеріально. Якщо у когось і виникають такі ситуації, то, можливо, якраз через непорозуміння і відсутність належних засобів захисту. Якщо у нас і виникне подібне, то головні лікарі будуть особисто проводити роз'яснювальні бесіди. Наші головні лікарі на своїх місцях: як керівник налаштує команду, так вона і буде працювати. Все залежить від керівного складу, який і контролює психоемоційний стан своїх працівників, не доводячи до паніки”, — говорить він.  Фото:  В Баришівському районі власноруч виготовляють захисні костюми Також поки що ситуація стабільна і в Броварському районі, центральна лікарня якого визначена однією із опорних в області.  “У центральній районній лікарні немає проблеми масового звільнення, лише одна працівниця пішла у декретну відпустку. Мобілізували медперсонал, який працював у школах та дитячих садочках. Організували пропускний режим, проводимо дезінфекцію, у тому числі кварцовими лампами. Роздільний вхід та вихід для лікарів і пацієнтів, у інфекційному відділенні також окремо. Машини екстреної допомоги, які привозять пацієнтів у інфекційне відділення, також обробляємо. Все організовано”, — розповів голова Броварської райради Сергій Гришко.  Запевняють, що стримують ситуацію, і у Києво-Святошинському районі. Там медики опорної центральної лікарні та первинної ланки отримують щомісячні премії.  “Відповідно до інформації від керівництва ЦРЛ та закладів надання первинної медичної допомоги, жодних звільнень та масових відпусток через епідемію коронавірусу серед медичних працівників у Києво-Святошинському районі не було. Що стосується заохочень для медиків, то у Києво-Святошинському районі діє Програма “Місцевих стимулів для медичних працівників, які надають первинну медико-санітарну допомогу”, яка дає можливість запобігти відтоку кадрів у медичних закладах району. Відповідно до Програми, медики з місцевого бюджету щомісяця отримують премію, розмір якої складає 140% від посадових окладів без урахування усіх надбавок до них.  Окрім того, завдяки прийняттю районною радою Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, у Києво-Святошинському районі вдалося зберегти функціонування відділення невідкладної медичної допомоги, що, відповідно, зберегло робочі місця для медиків. Бюджет програми – близько 11 млн гривень, який при потребі буде збільшений”, — розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський.  У деяких районах медики все ж почали писати заяви на звільнення, в інших поки вдається стримувати ситуацію, але через низькі зарплати та недостатню кількість засобів захисту, представники самоврядування не виключають, що спеціалісти почнуть йти. А от у Васильківському районі медичні працівники масово писали заяви на звільнення, оскільки не хотіли ризикувати життям.  “До головного лікаря центральної лікарні надходять заяви на звільнення від працівників — лікарів, медсестер, санітарок. Їх не можна засуджувати, ми розуміємо, що зарплатня маленька, не кожен готовий ризикувати. У деяких родини наполягають на звільненні. Особливо ті, хто у високій групі ризику. Я думаю, така проблема актуальна для всієї України. Але намагаємось вмовляти не звільнятися, шукатимемо кошти для надбавки. Сподіваємось, що все буде добре. Поки не йдеться про сотні таких випадків, але десятки — так. Декому на період складної ситуації надаємо відпустки. Але у лікарні є “костяк” персоналу, які сказали, що до останнього будуть стояти і лікувати пацієнтів. Ми спілкуємось, контролюємо ситуацію”, — говорить голова Васильківської райради Наталія Баласинович.  За словами голови Кагарлицької райради Івана Семцова, їхні районну та Переяславську лікарні МОЗ визначив як спеціалізовані заклади на Правобережжі і ЛІвобережжі, які будуть здатні прийняти інфікованих пацієнтів із супутніми хворобами та ускладненнями під час другої хвилі COVID-19. В лікарні є інфекційні бокси на 20 осіб – таке мають лише дві лікарні в області. Вони робилися ще за радянськими стандартами з окремими входами на кожну палату. Наразі лікарня не забезпечена належною кількістю захисних засобів і новина про прийняття значної кількості хворих, на 150 ліжок, викликала хвилю занепокоєння серед медичного складу лікарні. Є вже і перші добровольці на звільнення.  “Ми отримали 20 захисних костюмів на первинку і 40 – на вторинну медицину. Цього вистачить днів на 4-5. Наразі повноцінне забезпечення ми ще не отримали, але поставлені в чергу, очікуємо. Медики дуже схвильовані цією ситуацією, панікують, адже не хочуть наражати себе на небезпеку. Дві санітарки пенсійного віку, які перебувають в зоні ризику, вже написали заяву на звільнення. Є і лікарі, особливо молодь, які також мали намір написати заяви. Медиків намагаємося вмовляти, проводимо необхідну роботу, попереджаємо, що вони приймали присягу і є військовозобов'язаними. Заспокоюємо, що виділено кошти на закупівлю необхідного захисту, матеріальну допомогу. Наразі знімаємо кошти із захищених статей і направляємо також на лікарню. Місто виділило 140 тис. гривень. Уряд пообіцяв збільшити фінансування на медицину. Але наскільки це буде ефективним, наразі важко сказати”, – зазначив він. Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко розповів, що вони шукають способи збільшити фінансування для підвищення зарплат, аби уникнути звільнень.  “Наразі ми думаємо, яким чином підвищити медпрацівникам зарплати, аби вони залишались працювати. Запитуємо, скільки лікарі хочуть і будемо дивитись, на скільки зможемо підняти виплати. Велика проблема у тому, що працівники первинної ланки отримують 15-20 тисяч гривень, а вторинної — 4 тисячі. Тому багато спеціалістів перейшло на “первинку”. Щодо звільнень розмови йдуть вже півтора року. Хоча ми і так їм доплачуємо”, — резюмував він. За словами Олександра Поляруша, заммера Білої Церкви, де розташовані дві опорні лікарні та пологовий будинок, медичні працівники йдуть у відпустки за власний рахунок, особливо молоді спеціалісти.  “У місті проблеми з кадрами, як і у більшості інших, і не лише з медичними. Всі переживають за власне здоров'я. Ті, у кого є діти, хочуть на цей час бути вдома, молоді спеціалісти відстоюють права і йдуть у відпустки на 15 днів, не дивлячись на всю цю ситуацію. Так, масового звільнення немає, але є такі, що прагнуть цього. На сьогоднішній день, якщо в медзакладах немає хворих, всі тримаються своїх робочих місць, а як тільки з’являються хворі, то бажання працювати немає. Кожен захищає себе, як може, підстраховує. А щоб не виникали такі ситуації, держава має бути зацікавлена у вирішенні таких нагальних проблем як, наприклад, надати подвійну чи потрійну оплату праці. Але цього немає, а санітарка отримує всього 4 тисячі. А це перша незахищена категорія. У лікарнях навіть немає тієї необхідної кількості захисних костюмів. Міська рада виділяла кошти на засоби захисту, але ж місто не може повністю закрити всі прогалини, саме держава має піднімати економіку”, — говорить він. Як зазначив голова Фастівської районної ради Геннадій Сиваненко, у районі жодний лікар не відмовився працювати, але є поодинокі проблеми з технічним персоналом. “Не зважаючи на те, у яких умовах лікарі працюють, як волонтери, з мізерною заробітною платнею у розмірі близько 5 тис. гривень, жоден не відмовився працювати. Всі консолідувалися. Так, є питання у середовищі технічних працівників, середнього медичного персоналу, де є значна загроза звільнень і які писали заяви чи пішли у відпустку за свій рахунок. Але це поодинокі і поточні процеси. Масових звільнень лікарів немає і це заслуга головного лікаря, який правильно проводить роботу з колективом, який розуміє складність цієї ситуації. Також забезпечуємо лікарню засобами захисту, відгукнулися на допомогу у цьому напрямку і місцеві підприємці”, — зазначив він. За словами голови Миронівської райради Валентини Усик, забезпечивши медперсонал засобами захисту, звільнень вдалось поки уникнути. “Лікарі були налякані, коли не мали необхідних засобів захисту. Наразі ми забезпечили їх усім необхідним, тому поки не було заяв на звільнення. Є 40 захисних костюмів, замовили ще 50 багаторазових. До того ж, хворих у районі немає. В усіх, хто повернувся з-за кордону, взяли мазки і відправили на обстеження, інфікованих не виявлено. Якщо ситуація погіршиться, ми підготували 25 ліжок у боксованому відділені і 10 — у відділенні невідкладної медичної допомоги. Наявні 9 апаратів ШВЛ, чекаємо на додатковий. Тому ситуація контрольована, але усі стурбовані”, — говорить вона.  Як зазначив голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк, поки проблеми зі звільненнями немає, але не виключено, що медпрацівники задумаються про це.  “Центр первинної медико-санітарної допомоги працює у нормальному режимі. Про масові звільнення у центральній лікарні поки не йдеться. На перший час вони забезпечені усіма необхідними засобами захисту. Допомагають підприємці, співпрацюємо. Але я не виключаю, що медпрацівники можуть почати звільнятися”, — сказав він.  Ситуація в країні Проблема навантаження на медичну сферу – одна з найтяжчих в період пандемії. Київщина у цьому плані не є винятком. Відомі випадки звільнень на Харківщині, у Кременчуці, Львові. У Тернопільській області у Монастириському районі кілька працівників серед сестринського персоналу написали заяви на звільнення після того, як в районі 25 медиків інфікувалися коронавірусом SARS-CoV-2. Про це розповів заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.  У самому Тернополі з інфекційного відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги  звільнилися 8 лікарів. 30 березня 2020 року о 10-й годині ранку працівники інфекційного відділення Житомирської міської лікарні №1 виклали фото у фейсбуці з підписом (орфографія збережена): "Весь колектив інфекційного відділення міста Житомир пише заяви на звільнення в зв'язку з несправедливим звинуваченням в корупції та поборах працівників відділення і з неможливістю виконувати свої функціональні обов'язки!” У багатьох лікарнях, пишуть в мережі, вже з'явилися попередження "про зміну умов оплати праці" з 1 квітня цього року. Лікарям не можуть передбачити зарплатню, а обіцяти можуть – тільки “мінімалку”, тобто, 4,7 тисячі гривень на місяць.  Причина, на яку посилаються керівники клінік, які оголосили про зниження зарплат, — початок другого етапу медреформи з 1 квітня цього року, пишуть ЗМІ. Головне нововведення — зміна схеми фінансування. Зараз лікарні отримують медичну субвенцію, яка в тому числі, покриває витрати на комуналку і зарплати. Але з 1 квітня субвенції не стане (залишать тільки 60% від минулорічного показника) і почнуть платити за кожен пролікований випадок за спеціальними тарифами, нещодавно затвердженими Кабміном. Самі медики називають ці тарифи явно заниженими. "У законі про Медгарант зазначено, що в розрахунок вартості тарифів повинна закладатися зарплата лікаря на рівні в 250% від середньої по країні за попередній рік, тобто, близько 27 тисяч гривень", — пояснив голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.  На первинці, яку реформували в минулому році, зарплати багатьох сімейних лікарів зросли до 18-20 тисяч гривень. За словами аналітика в сфері охорони здоров'я Асоціації міст України Світлани Осташко, на 2-3 тисячі гривень збільшилися також зарплати полтавських лікарів (пілотний проєкт по новій схемі фінансування там уже йде). Заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що все може виявитися ще гірше — деякі лікарні не зможуть платити навіть мінімалку, тому будуть змушені переводити докторів на часткову зайнятість і скорочувати "зайвий" медперсонал:  Експерти вже лякають наслідками: лікарі стануть масово звільнятися, а лікарні — закриватися. Пацієнтам доведеться ж платити за лікування зі своєї кишені ще більше, ніж зараз. Хоча влада, навпаки, обіцяє що з початком другого етапу медреформи усі послуги для громадян стануть безкоштовними.  Нагадаємо, на засіданні уряду 18 березня 2020 року було прийнято постанову про введення режиму надзвичайної ситуації в Київській області. Воно засноване на прийнятому раніше рішенні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)  Пізніше Міністерство охорони здоров'я визначило перелік 240 опорних лікарень для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією. У Київській області приймати хворих з COVID-19 готові дев'ять обласних і районних лікарень в Білій Церкві, Броварах, а також Васильківському, Яготинському і Києво-Святошинському районах. Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19 Станом на ранок 31 березня в Київській області офіційно підтверджено 57 випадки захворювання на коронавірус. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби Фото: коллаж KV КиевVласть

У процесі формування госпітальних округів на Київщині до переліку опорних медзакладів потрапило лише тринадцять лікарень. Отримати бажаний статус, від якого залежить і фінансування, могли лиш ті заклади, що відповідали критеріям Кабміну. Медики столичного регіону подекуди обурені вибором. Кажуть, якщо одні райлікарні просто не встигли оновити обладнання, то інші не потрапили без адекватних приводів. Як стало відомо KV, колектив комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради (КНП ВРР) "Васильківська центральна районна лікарня" (*) зібрав підписи під зверненням до Кабміну з проханням включили їх до переліку опорних медзакладів Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про це повідомляється на facebook-сторінці медзакладу. Про збір підписів було оголошено 8 лютого, закінчено збір 13 лютого. Не ввійшли до списку опорних лікарень також лікарні в Бородянці та Яготині. І, хоч протести тут не стали явними, влада на місцях наголошує: для включення були можливості і є вагоме обґрунтування. Сам список №23-р “Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року” затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 року і включає 13 медзакладів Київщини. Чим загрожує відсутність у списку “опорних” З поширенням інформації про Васильківську ЦРЛ в районі почали ширитися страшні чутки: нібито лікарню і зовсім закриють. Або ж перенесуть до Фастова. У відповідь керівництво лікарні вирішило зробити офіційну заяву: питання про закриття КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не стоїть! Ми розуміємо, що підґрунтям таких чуток є те, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів [...] КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не включено до переліку опорних закладів охорони здоров’я”. Також у документі зазначено, що лікарня звернулася до Департаменту охорони здоров’я КОДА, губернатора Чернишова та народного депутата України Олександра Дубінського. Просять переглянути зміни до Розпорядження Кабміну від 15.01.2020 року №23-р в частині включення КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" до переліку опорних лікарень.  Зазначається, що “матеріально-технічна база лікарні та кваліфікація лікарів відповідає вимогам до опорних лікарень”. “Зараз ми приготували звернення до Кабінету Міністрів України з цього ж питання і запрошуємо всіх жителів міста та району, кому не байдужа майбутня доля лікарні, підтримати КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" і підписати таке звернення”, – говориться у повідомленні.  Відзначимо, що KV не надали у лікарні інформації про кількість підписів, які вдалося зібрати. Голова Васильківської райради Наталія Баласинович у коментарі KV також висловила занепокоєння фактом того, що лікарню не включили до переліку.  “У КОДА відбулася нарада за участі Міністра охорони здоров'я. На запитання, хто входив до робочої групи, яка формувала опорні заклади і за якими критеріями їх визначали, на жаль, чіткої відповіді я не отримала. Як відповіла Міністр, дані подавала КОДА. Адміністрація стверджує, що для затвердження була задіяна консалтингова компанія, яка на рівні Міністерства і рекомендувала ці заклади. Єдиним критерієм, за яким визначали ці заклади – 50-кілометрова доступність. Відсутність Васильківської ЦРЛ в списку стала величезною несподіванкою. Тому що попередні п’ять років роботи були присвячені реконструкції лікарні, щоб зробити її опорною. Нерідко ми жертвували іншими питаннями заради того, щоб вивести лікарню на зразковий рівень. Побудували нові два відділення, корпус, закуповували обладнання, набирали інтернів.  Раніше область була умовно поділена на госпітальні округи і був Васильківський округ, до якого входили Васильківський, Фастівський, Обухівський, Макарівський і Києво-Святошинський райони з центром у Василькові. Обіцяють, що обласна госпітальна рада ще має цей список переглянути, але вже є постанова Кабміну. У мешканців району ця новина викликала велике обурення. Вони вже звернулися по допомогу до народного депутата Дубінського. Але, на мою думку, найбільш важливим питанням зараз є те, хто утримуватиме районні лікарні вже з жовтня ц.р., коли перестануть існувати райради, на балансі яких вони утримуються. Ні одна з громад не зможе повноцінно утримувати ці заклади”, – каже Баласинович.  Питання про Васильківську ЦРЛ було піднято на зустрічі представників МОЗ з керівниками закладів охорони здоров'я 10 лютого.  Зокрема, міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька не могла дати чіткої відповіді, чому Васильківська лікарня не увійшла до переліку опорних закладів. На її думку, опорна лікарня нічим не відрізняється від звичайної: ні фінансуванням, ні наповненням. Більш того, список опорних лікарень, за її словами, складався консалтинговою компанією, котра лише порадила, які лікарні можуть стати опорними, зважаючи на відстань до 60 км для сполучення екстрених лікарень. Тож, за словами Зоряни Скалецької, цей список опорних лікарень ще не остаточний. Які лікарні Київщини будуть опорними, вирішить госпітальна рада, яка незабаром буде сформована. До її складу увійде керівництво Васильківського району. Знайшлися ті, хто поставився критично до цього розголосу – через те, що нібито адміністрація лікарні, на їх думку, не поставилася серйозно до підняття статусу закладу до необхідного рівня, аби заклад включили до переліку.  “Проблема з лікарнею виникла не сьогодні. Ще кілька років тому районна рада захотіла повністю підпорядкувати ЦРЛ собі, в т.ч .призначати головного лікаря. Місто було проти, так як згідно статуту є співзасновниками ЦРЛ. Кошти всі на ремонти ЦРЛ виділяв район, з міста – нуль, хоча я сама постійно говорила і писала про те, що місто не просто має держсубвенцію передавати, а і на ремонти. Тому поки виясняли хто кому винен та перманентно були зайняті виборами та політикою, пропустили цей важливий момент – з опорною лікарнею. Лікарня, звичайно, не закривається, але якщо заклад не буде опорним, то зменшиться держфінансування, що призведе до закриття відділень і скорочення персоналу”, – пише користувачка соцмережі Тетяна Омельченко. Що таке опорна лікарня: позиція Кабміну Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №194-р "Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області" було затверджено чотири госпітальні округи: Білоцерківський, Васильківський, Лівобережний та Бородянський. За визначенням КМУ, госпітальний округ не буде окремою юридичною особою або окремим рівнем територіальної організації влади, а відіграватиме роль механізму координації та спільного прийняття рішень представниками місцевих органів влади, території яких він охоплюватиме.  “Межі і склад кожного округу запропоновано Київською обласною державною адміністрацією, виходячи з критеріїв формування округу, встановлених Порядком створення госпітальних округів. Госпітальні округи створюються як "функціональні об'єднання лікарень, розташованих на визначеній території".  Взагалі до списку опорних закладів Київщини, згідно відповідного розпорядження КМУ, включено 13 закладів: “Білоцерківська міська лікарня № 2”; “Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”; “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня”; “Вишгородська центральна районна лікарня”; “Іванківська центральна районна лікарня”; “Ірпінська центральна міська лікарня”; “Макарівська центральна районна лікарня”; “Миронівська центральна районна лікарня”; “Обухівська центральна районна лікарня”; “Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня”; “Комунальне некомерційне підприємство Тетіївська центральна районна лікарня”; “Фастівська центральна районна лікарня”; “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради”. Саме поняття опорного медзакладу має на увазі низку вимог, які висуваються до закладу. Аби стати головним на госпітальному окрузі, такий заклад має забезпечити: доступність для пацієнта – шлях до нього має займати не більше години; безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини; своєчасність доступу до медичної допомоги; економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів. В інших районах KV опитала голів районних та місцевих рад стосовно включення або невключення їхніх лікарень до переліку, і що було або не було зроблено у цьому напрямку.  Голова Миронівської райради Валентина Усик: Щоб потрапити до опорних закладів, необхідно було виконати вимоги. Перша вимога – це дислокація. Миронівка може охоплювати в радіусі 60 км медпослугами Богуславський, Кагарлицький, Рокитнянський райони, має розгалужену транспортну розв’язку. Друга – забезпеченість фахівцями, а також – наявність приймального відділення і невідкладної медичної допомоги з операційними, палатами, сучасним обладнанням. І після того, як ми реформували у 2018 році ЦРЛ у комунальний некомерційний заклад, ми все це виконали. Ми зробили ремонт у пологовому відділені, намагаємося оновлювати обладнання, зберегли 160 ліжок стаціонару, завершуємо комп'ютеризацію.  Свого часу з районного бюджету в лікарню ми вклали близько 8 млн гривень. Зараз більше 3 млн гривень виділяє Миронівська ОТГ на рентгенівський апарат, фінансує необхідні медикаменти. Плануємо докупити функціональні ліжка у дитяче відділення, до пологового – апарат штучного дихання. Все це дало нам можливість створити потужну матеріальну базу. Всі необхідні тарифи, які мають запрацювати з 1 квітня, ми затвердили ще у грудні 2019 року. 31 січня лікарню включили до реєстру Національної служби здоров’я України, яка має буде надавати гарантовану суму фінансування вже з квітня. Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук: Фастівська міськрада сподівається на фінансову підтримку обласної ради з ремонту палат стаціонарних відділень Фастівської центральної районної лікарні по вулиці Київська. Ми подали проєкт до обласної ради і цей об'єкт необхідно зробити у першу чергу. Адже, враховуючи реформу вторинної ланки медицини, дуже важливо, щоб медзаклади області були готові до надання медпослуг за стандартами Національної служби здоров'я в Україні. Особливо, враховуючи те, що Фастівська ЦРЛ визначена в переліку 13 опорних закладів охорони здоров'я Киівщини, який було затверджено розпорядженням №23 Кабміну від 15.01.2020 року. Зараз їх потрібно привести до такого стану, щоб вони мали можливість надавати якісні медичні послуги.  Голова Броварської райради Сергій Гришко: Броварська районна лікарня – одна із найкращих і потужних, відповідає всім вимогам. Наявність кадрів, наповнюваність апаратурою, врегулювання електронної черги – це питання, які зробила для нас викликом сама реформа. Лікарню очолює Заслужений лікар України, депутат обласної ради, Почесний мешканець району Валентин Багнюк. Наразі в лікарні проводяться ремонти, утеплення, внутрішні роботи, замінюється дах. Адже перший корпус лікарні збудований був ще на початку 70-х років. Практично завершена комп'ютеризація закладу.  Лікарня є спільною власністю району та міста. З 1 квітня лікарня заключає договори з НЗСУ, а також в роботу будуть задіяні 11 апаратів геомедалізу, цю кількість маємо намір збільшити до кінця року. Броварський район – це приміська зона і в купальний та літній сезон район приймає близько 25-30 тис. відпочивальників. Тож надання екстреної меддопомоги лягає на районну лікарню. Орієнтовно заклад охоплюватиме послугами частину населення Бориспільського, Баришівського району, а також сусідньої області. На жаль, ліжкомісць недостатньо. Необхідно, можливо, передбачити окремі підрозділи в сусідніх ОТГ.  Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:  Опорні заклади обиралися з-поміж інших з урахуванням наявності корпусів, персоналу і наша районна лікарня є однією з кращих в області. Міська, районна і ради громад є співзасновниками закладу і здійснюють її фінансування. Основні базові питання в районній лікарні вирішені. Заклад комп'ютеризований, на це кошти виділила міська рада. Плануємо ще закупити й оновити деяке обладнання, зробити комфортні зони для очікування і відремонтувати палати. А також модернізувати систему опалення і задіяти енергозаощаджувальні технології: заміна вікон, утеплення. Районна лікарня зможе охопити медпослугами Згурівський, Яготинський, Баришівський район і навколишні ОТГ, фахівців вистачає. У кожному місті є підрозділи зі швидкими й основний базовий офіс розташований в Переяславі.  В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька: Ми розпочинаємо проводити інформаційні зустрічі із жителями, тож всі переваги та недоліки, як це все буде працювати, вони зможуть оцінити вже з 1 квітня. Наша лікарня не в змозі надати якісні ургентні послуги. Ми маємо фахових працівників, але сучасне обладнання, лабораторії, реанімаційної палати, на жаль, лікарня немає. Зараз, щоб надати ці послуги, ми сплачуємо кошти за контрактом іншій лікарні. Думаю, це досить зручно, що визначено опорний заклад, де мешканцям 100% зможуть надати якісну і безкоштовну допомогу. Ми не маємо можливості підвищити рівень лікарні.  Коли Ржищів був містом районного значення, то районна лікарня була на 140 ліжок, але її розформували до 40. Щоб підготувати заклад такого рівня потрібно вкласти великі кошти і мати значну кількість населення, яка обслуговуватиметься в цьому закладі. Реформа дозволяє жителям самостійно обрати заклад для лікування: Кагарлик, Миронівка, багато мешканців їздять до Обухова. Умови надання екстреної допомоги витримані. Голова Яготинської міськради Наталія Дзюба: На сесії районної ради було прийнято одноголосне рішення – звернутися до облради, КОДА, Кабміну, Департаменту охорони здоров'я, народних депутатів різних фракцій щодо збереження лікарні інтенсивного лікування саме на території міста. Всі листи вже направлено, нам пообіцяли розглянути це питання на черговому засіданні облради. Якщо проаналізувати саму методику створення трьох ЛІЛів (від ред: лікарні інтенсивного лікування) на території Лівобережжя, то вона йде врозріз з наданням якісних послуг для населення. Ми не за те, щоб закрили Переяслав-Хмельницький опорний заклад, а за те, щоб було створено ще один ЛІЛ і саме на базі Яготинськоі ЦРЛ. Лікарня має зручне розташування, інфраструктура і транспортне сполучення міста дозволяє швидко доїхати жителям з інших районів, є кадровий потенціал і відповідна база – на території діє Чорнобильський медичний коледж. А ще – пункт біженців, в якому також потребують відповідної меддопомоги.  У минулому ЦРЛ була на другому місці по області серед клінічних закладів. В лікарні функціонують необхідні відділення, є екстрена медична допомога. Ми взаємодіємо з усіма гілками влади, щоб забезпечувати лікарню всім обладнанням. Але стоїть питання не лише у забезпеченні, а й в цінності людського життя – екстрено, швидко і доступно. І поки в кризовій ситуації пацієнта довезуть через 50 км до Переяслава, може бути запізно. Має бути не оптимізація, а розширення мережі. Кожен центр ОТГ має мати свою опорну лікарню. Ми будемо робити все можливе, щоб 20 тис. населення міста мали змогу одержувати якісні медпослуги.   Голова Бородянської райради Георгій Єрко: У нас мав бути і опорний медичний заклад, але чомусь так сталось, що він не потрапив до переліку. Виявляється, що Міністерство охорони здоров'я заключило договір з однією фірмою і саме вона за використанням системи транспортування, лише за одним показником визначила, де мають знаходитися ЛІЛи. Днями відбулася сесія райради і депутати прийняли рішення підготувати листа-звернення до Кабміну. Можливо, нас помилково не додали до списку. Адже наскільки нам було відомо, Бородянка мала стати центром госпітального округу. Район має розгалужену транспортну гілку – залізниця, аеродром, міжнародна траса Київ-Чоп. Ми розташовані в центрі, і найбільш вигідно проїхати до нас буде із Макарова і Іванкова, чим навпаки. У Макарівському районі проживає 37 тис. населення, а в Бородянському – 50. У районній лікарні є всі необхідні відділення, пологовий будинок займає п'яте місце по області за народжуваністю. Тож ми були досить здивовані, коли не виявили лікарню у списку опорних закладів.  Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:  Ми сподіваємося, що всю необхідну медичну допомогу мешканці зможуть отримувати й у своїй лікарні. Центральну районну лікарню ми збережемо і вона буде працювати – інших варіантів ми навіть не розглядаємо і зробимо все необхідно, щоб туди надходило необхідне фінансування. В останні роки ми намагалися оновлювати медичне обладнання, здійснювали ремонти, щоб підвищити її рівень. З місцевого бюджету виділили кошти, щоб мати свою невідкладну швидку допомогу, зберегли всі ФАПи, щоб якісна медична допомога для мешканців району була доступна. Не вистачає в лікарні, звичайно, спеціалістів, є відтік кадрів до столиці. Також у районі переважає населення більш пенсійного віку і всім відомого, яку сьогодні вони мають пенсію, і наскільки для них важливі умови доїзду. До цього у нас був визначений Білоцерківський госпітальний округ. Опорні заклади визначало Міністерство охорони здоров'я, яке ні з ким не радилося. Як я розумію, на ці заклади і фінансування спрямовуватимуть більше, і обладнання закуповуватимуть. Але поки що все це в теорії.  Нагадаємо, як писала KV, на згаданій зустрічі з керівниками медзакладів у КОДА 10 лютого за участі, зокрема, міністерки МОЗ проходив лікбез: головним лікарям закладів Київщини пояснювали, що віднині лікарні мають статус комунальних некомерційних підприємств, і тому починають працювати за новими правилами. Експерти детально розповідали про те, як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет. Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині  Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.  Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103". Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.  Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства  Фото: колаж KVКиевVласть

5 лютого минуло 100 днів, як голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов зайняв посаду. Відмітивши ювілей, він розповів журналістам про виконану роботу та сфери життя Київщини, де плануються зміни. На регіон чекає апгрейт проєкту Великої кільцевої, нове летовище з міжнародним статусом, 5 сміттєпереробних заводів і сила-силенна новацій в інженерній та соціально-інфраструктурній царинах. Крім цього, вже навесні можна очікувати повного оновлення ОДА. KV зібрала найяскравіші цитати з більш ніж двогодинної прес-конференції Олексія Чернишова.  Як передає кореспондент KV, 13 січня у Київській облдержадміністрації відбулась  пресконференція, присвячена 100 дням на посаді голови КОДА Олексія Чернишова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Реформування ОДА “За цей час було частково реформовано адмінсистему на Київщині – призначено 8 нових голів РДА. Ми працюємо над зміною структури ОДА. Я впевнений, що 740 працівників – це неефективно, незручно і це не про управління. Це про бюрократію. Якщо ми хочемо забезпечувати ортодоксальну бюрократію, то нам потрібно 700 людей. Якщо ми хочемо надавати населенню послуги і робити його життя комфортним – нам потрібно набагато менше, але нам потрібні фахівці. Їх потрібно запрошувати, мотивувати та розвивати. І ми цим займаємось.  Нова структура передбачатиме меншу кількість департаментів, управлінь та іншого. Але йдеться про людей, їх потрібно поважати і думати про їхнє майбутнє. Скорочення – це драматичний етап. З одного боку я розумію, що неефективно – тримати стільки працівників, а з іншого – ми маємо думати, як їх у майбутньому працевлаштувати.  В лютому плануємо завершити опрацювання версії нової структури. Представимо її навесні”.  Кільцева дорога “Будівництво Великої автомобільної кільцевої дороги – це не регіональний проєкт. Але я візьму на себе сміливість і доповім по проєкту в цілому. Я вважаю, що у цьому році ми маємо переробити концепцію реалізації проєкту та оновити проєктну документацію. А також вирішити питання з наданням земельних ділянок, якими проходитиме дорога. Багато із них були надані приватним користувачам. В траєкторії пролягання дороги вже багато чого збудовано. Нам потрібно буде вирішувати це точково і, можливо, десь змінити цю траєкторію. Проєкт був розроблений у 2006 році, він потребує оновлення.  Щодо реалізації проєкту – він дуже великий. Передбачається будівництво та облаштування 214 км автодороги. Ми будемо пропонувати уряду реалізувати перший етап, який зв'яже траси М-05 та М-06. Це Житомирська та Одеська траси, найбільш завантажені”.  Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш Міжнародний аеропорт у Білій Церкві "Є відома європейська практика розташування аеропортів на невеликій відстані від столиці, які обслуговують лоукости. Наш перший аеропорт "Біла Церква" отримає статус міжнародного і залучить нові авіакомпанії. Вже цього року ми розробляємо відповідну документацію, а також плануємо прискорити перетворення цього аеропорту на міжнародний. Поруч із аеропортом – залізниця, це створить унікальний комфортний транспортний хаб для перевізників. Ми очікуємо, що це позитивно вплине на розвиток туризму та економіки України". Антикорупційна діяльність “Було оновлено Антикорупційну програму з урахуванням рекомендації від НАЗК. Продовжується наведення ладу у роботі АЗС. Наразі в області закрито 173 незаконні автозаправки. Переглядаються сумнівні тендери. Вже було скасовано закупівлю автомобілів на суму 5 млн гривень, ініційовану попереднім керівництвом КОДА.  Читайте: Киевоблсовет не без скандала пополнил автопарк Змінені умови придбання лінійного прискорювача для променевої терапії для Київського обласного онкологічного диспансеру з економією бюджету 13,5 млн гривень”.  Читайте: Дубинский заподозрил Бно-Айрияна в махинациях с медицинскими деньгами Інвестиції “Було впроваджено план підтримки державної кредитної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Для підприємців-початківців це можливість пройти безкоштовне навчання, щоб підвищити свої бізнес-компетенції та покращити перспективу створення успішного бізнес-проєкту.  Ми створюємо всі передумови, щоб Київщину сприймали не лише як адміністративний центр країни, а і як інвестиційну вітрину держави. Принаймні ті проєкти, над якими ми працюємо, підсилять це сприйняття дуже скоро. Залучення інвестицій приведе до створення нових робочих місць. Наша задача – зробити життя на Київщині комфортним та безпечним”. Школи “В області більше 700 середніх шкіл, 222 тисячі учнів. Шкіл не вистачає, але ми приділяємо цьому велику увагу та взагалі освіті і піклуванню про дітей. На цей рік заплановано реконструкцію та будівництво декількох шкіл. Наприклад, школа №1 у Вишневому – яскравий приклад безглуздого ставлення влади до реалізації такого проєкту. Розбудова була розпочата у 2006 році, пройшло майже 15 років. Необхідно було попрацювати із ДАБІ та ввести школу в експлуатацію. Ми готові відкрити цей корпус у найближчі дні. Процесс трохи затягується через карантин.  Також у І кварталі цього року ми плануємо відкрити школу №1 в місті Українка. Вводимо її в експлуатацію в березні. Ще у цьому році буде відкрита школа в місті Буча, Софіївська Борщагівка та декілька інших шкіл”.  Здорове харчування дітей “Приділяємо велику увагу здоровому харчуванню дітей. Плануємо зробити капітальні ремонти та замінити обладнання в майже 50 харчоблоках. Це необхідно, оскільки здорове харчування у школі – це майбутнє здоров'я людини. У багатьох школах плануємо запровадити електронне меню та організувати харчування за методом “шведського столу” у шести закладах освіти, кейтеринг – у 10 закладах. Також запровадити уроки здорового харчування. Цей проєкт реалізується спільно із Оленою Зеленською та є дуже амбітним”.  Децентралізація “Децентралізація – наразі дуже популярна тема. Коли я прийшов на посаду 28 жовтня минулого року, це питання, відверто кажучи, було в занепаді. Нам потрібно було терміново займатись питанням створення нових об’єднаних територіальних громад. Формувати перспективний план розвитку та подавати до Кабінету Міністрів. Ми змінили підхід, завдяки чому Київська область першою в Україні подала Кабміну на затвердження Перспективний план області”. Сміттєве питання “Велику кількість сміття продукує як Київ, так і Київська область. Це тонни відходів. Є лише один шлях вирішення проблеми. Це побудова екологічного сучасного підприємства європейського рівня. А краще – підприємств. Кожного дня ми працюємо у цьому напрямку. Вже підписали відповідний документ із Київською міською держадміністрацією щодо ситуації, яка відбувається на полігоні №5. У багатьох розвинених країнах сміття в екологічний спосіб переробляють в енергію. Ми працюємо із європейськими компаніями щодо реалізації концепції поводження з відходами у Київській області. Ми розуміємо, що не досягнемо успіху без великих інвестицій.  Чи буде великий опір від мешканців окремих районів, де буде заплановане будівництво сміттєпереробного комплексу чи полігону? Якщо ми говоримо про полігон – звичайно, буде. І я цей спротив підтримаю. Тому, що сьогодні полігони не відповідають жодним стандартам. Якщо говорити про сучасний екологічний сміттєпереробний комплекс – то це робочі місця, фахівці та інвестиції, це правильне поводження з відходами. Я особисто був би радий, якби поруч з моїм будинком був побудований такий об'єкт”.  Кошти від ядерного “могильника” в Чорнобилі “У цьому році ми плануємо реалізацію 43 об'єктів за кошти від будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Кошти будуть спрямовані  на реалізацію проєктів соціального призначення – освіти, спорту, будівництво доріг і таке інше. Вони будуть розподілені між Іванківським, Поліським районами та містом Славутич. Ми приділяємо цьому велику увагу. Ви побачите все на власні очі цього року.  Це дуже важливе питання, оскільки Іванківський, Поліський райони та місто Славутич мають об'єктивні обмеження у плані розвитку. І розраховувати тільки на ці кошти, які дуже швидко закінчаться, не варто. Я запропонував керівництву розглянути інший підхід – інвестувати ці кошти в економічний розвиток, а не тільки в інфраструктуру. Створити індустріальні парки, робочі місця, утворити туристичну галузь. Вони мають заробляти, тому що гроші мають властивість дуже швидко закінчуватись”.  Нагадаємо, як раніше писала KV, голова Київоблдержадміністрації (КОДА) Олексій Чернишов визначив фронт робіт для себе і розподілив обов'язки між заступниками. Підсумковий склад команди губернатора налічує п'ять осіб, включно з першим заступником голови Олександром Скляровим. Читайте: Спікер парламенту Разумков проїхався селами КиївщиниКиевVласть

Голова Київської ОДА Олексій Чернишов виступив з ініціативою модернізувати приміську залізницю та зробити перевезення максимально комфортними для пасажирів. В майбутньому це дозволить не лише покращити інфраструктуру, а й залучити інвесторів, що, у свою чергу, позитивно вплине на економіку всієї області. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Аби обговорити шляхи покращення залізничних перевезень в області та напрацювати план спільних дій, Олексій Чернишов зустрівся з керівником регіональної філії “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” Григорієм Бевзом. “Наша мета — зробити з Київської області вітрину всієї України, залучити до нас інвесторів, створити нові робочі місця. Для цього потрібна сучасна інфраструктура та логістика. Київська агломерація єдина в Україні, що постійно розширюється. Десятки тисяч мешканців області кожного ранку приїздять до столиці на роботу. Щодня вони багато часу проводять у некомфортному транспорті. Хочемо змінити це. Наша ціль зробити залізничні пасажирські перевезення зручними, безпечними та швидкісними. Проєкт якісного міжміського залізничного сполучення має стати національним”, – заявив під час зустрічі Олексій Чернишов. Залізничні перевезення мають стати більш конкурентоспроможними по відношенню до маршрутних таксі та автобусів. Це дозволить розвантажити дороги області, особливо у час пік, коли мешканці Київщини добираються в столицю на роботу та повертаються додому. Тому розробка і реалізація пілотного проєкту зі створення приміських електропоїздів підвищеного комфорту для пасажирів Київської області – в пріоритеті. Для реалізації проєкту на цьому етапі розглядається 3 основних напрямки: Київ – Фастів, Київ – Біла Церква, Київ – Миронівка. Проєкт передбачає заміну рухомого складу приміських поїздів. Старі вагони мають замінити комфортні електропоїзди з сучасним кондиціонуванням та опаленням, м’якими місцями для сидіння, пристосовані для людей з обмеженими можливостями. Наразі ведеться підготовча робота. Готується програма, що буде презентована в Міністерстві фінансів та Міністерстві інфраструктури. Читайте: Олексій Чернишов: новий корпус школи, який будували понад 10 років, прийме учнів вже у лютому (фото) Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть

Киевские власти приняли решение, которым фактически разрешили застроить проблемный земельный участок в Киеве, по ул. Николая Закревского, 22. Компания, получившая это решение, связана с окружением Павла Лебедева (на фото, министр обороны времен президента Януковича, сбежал из Украины в 2014 году), незаконно захватила помещение на этом участке и почти 4 года не платит Киеву ни налог на землю, ни арендную плату. Об этом KV стало известно из решения Киевского городского совета №664/3671 от 28 ноября 2017 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Решение №664/3671 было принято и подписано Виталием Кличко еще 28 ноября 2017 года. Согласно документу, Киевсовет изменил свое решение от 6 ноября 2016 года №235/1239 “Про передачу ООО “Иновейшин Груп” земельного участка для эксплуатации и обслуживания нежилого помещения на ул. Николая Закревского, 22 в Деснянском районе Киева”. А именно, слова “категория земель – земли промышленности, транспорта, связи, энергетики, обороны и прочего назначения” были заменены словами “категория земель – земли жилой и общественной застройки”. Интересно, что между оформлением проекта решения и принятием решения прошло более полугода. Так, проект появился в феврале 2017 года. Как известно, изменение категории земельного участка первый шаг на пути к застройке участка в соответствии с категорией. KV уже писала, что на участке по адресу ул. Николая Закревского, 22 находится помещение площадью свыше 4 тыс кв м, которое незаконно захватили люди, связанные с беглым министром обороны времен президента Виктора Януковича Павлом Лебедевым. Компания-владелец помещения ООО “Базис-Авто” была доведена до банкротства, и чтобы не платить по долгам, Андрей Стефанишин и Николай Кужавский организовали схему незаконной продажи помещения на компанию Николая Кужавского ООО “Иновейшин Груп”. Деньги впоследствии, вместо выплаты кредиторами, были обналичены, в частности, Андреем Стефанишиным. Связь Лебедева с Кужавским и Стефанишиным – более чем очевидна.  В 2015 году Андрей Стефанишин был директором ООО "Стандарт Чистоты", владелицей которого являлась Алена Шутова, дочь Павла Лебедева.  Николай Кужавский в свое время был официальным помощником Павла Лебедева, когда тот был народным депутатом Верховной Рады от Партии регионов. Таким образом, схему разработали и реализовали, по сути, люди Павла Лебедева. Исходя из этого, можно предположить, что оба персонажа фронтируют в Украине деньги беглого Лебедева.  К слову, сегодня Кужавский возглавляет региональный филиал “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”. Что не мешает ему получать круглые суммы от ООО “Иновейшин Груп”. Например, в 2018 году он получил от ООО “Иновейшин Груп” 2,17 млн гривен. Сделку по выводу помещения на Закревского, 22, с ООО “Базис-Авто ” на ООО “ИновейшинГруп” Хозсуд Киева признал недействительной 10 апреля 2017 года, а 22 мая 2019 года это решение подтвердил апелляционный суд. Тем самым, помещение было фактически признано незаконно захваченным все то время, сколько им незаконно пользуется ООО “Иновейшин Груп”. Сегодня ООО “Иновейшин Груп” незаконно (не имея на это права, так как не является владельцем) сдает помещение на ул. Николая Закревского, 22 в аренду, получая за это миллионы гривен (3,7 млн грн за 2018 и первую половину 2019 гг.) Бюджет Киева не получил от ООО “Иновейшин Груп” от 1 до 2,1 млн гривен налога на землю или за аренду земельного участка, договор про аренду не был заключен (в год нужно было платить более 714 тыс. грн) Также напомним, что вольно или невольно, но определенную роль в удержании людьми Лебедева контроля над незаконно захваченным помещением на Закревского, 22, играют сотрудники ГФС. Они фактически заблокировали процедуру банкротства ООО “Базис-Авто”. Целью этой процедуры является расчет с кредиторами ООО “Базис-Авто”, для чего нужно продать на открытых торгах помещение на Закревского, 22. Сегодня такая продажа заблокирована по инициативе сотрудников ГФС. 23 мая 2019 года, то есть на следующий день после апелляции, подтвердившей незаконность продажи помещения на ул. Закревского, 22, фискалы признали это помещение вещественным доказательством и приобщили к уголовному производству, открытому 6 марта 2017 года.  И еще через 5 дней, 28 мая, следователь по особо важным делам третьего следственного отдела расследования уголовных производств СУФР ГУ ГФС в Киеве Татьяна Васюта обратилась в Деснянский районный суд Киева с ходатайством, чтобы наложить арест на помещение по адресу Закревского, 22. Суд ходатайство удовлетворил.  В итоге своими действиями сотрудники ГФС помогли людям Лебедева сохранить контроль над незаконно захваченным объектом коммерческой недвижимости. Все, кому было должно ООО “Базис-Авто", остаются ни с чем, а люди Лебедева – с помещением и чужими деньгами. А теперь, когда стало известно про решение Киевсовета про изменение категории земельного участка на Николая Закревского, 22, получается, что можно незаконно захватить помещение, не платить в казну города ни налог, ни арендную плату, и все равно получить право застроить участок. Читайте: Люди беглого министра обороны Лебедева потрошат украинский бизнес и бюджет Киева Фото: censor.net.uaКиевVласть

Друзья министра обороны времен Януковича Павла Лебедева (на фото) организовали в Киеве преступную схему присвоения чужих средств и незаконно захватили помещение на столичной Троещине. Бюджет Киева терпит миллионные убытки, а налоговики, вольно или невольно, поддерживают схемщиков. Было ваше, станет – их По такому нехитрому принципу выстроили схему присвоение чужих денежных средств группа лиц в Киеве. “Приманка” – здание, на первый взгляд, идеально подходящее для организации автосалона или станции технического обслуживания. Помещение на ул. Закревского, 22, именно такое – просторные витрины, высокие потолки, удобная парковка. 5 декабря 2014 года ООО “Европа-Авто” заключила долгосрочный договор аренды с владельцем помещения, чтобы разместить в здании дилерский автоцентр - автосалон и СТО. ООО “Европа-Авто” перечислило исполнителю 650 тыс. гривен авансовых платежей. Но не получило ни салона, ни денег – и обратилось в Хозяйственный суд Киев, который 9 июля 2015 года вынес решение взыскать сумму долга по невыполненному контракту.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Владельцы помещения поняли, что, если кредитор проявит настойчивость, у должника заберут здание, чтобы рассчитаться с долгами. И, чтобы выиграть время у кредитора, должник оспорил решение суда в апелляции – и пока в исполнительной службе не успели открыть исполнительное производство (чтобы обратить взыскание на все имущество должника), помещение было продано 16 октября 2015 года. А компания, которая купила помещение,похоже, была создана специально с целью покупки актива 1 сентября 2015 года. Все полученные от продажи деньги были выведены на учредителей компании-должника в октябре-ноябре 2015 года. Наглость и беспредел у них в крови Итак, помещение на Закревского, 22, на момент заключения контрактов с “Европа-Авто” принадлежало ООО “Базис-Авто”. Ее учредителями – по 50% – на момент заключения сделки числились граждане Украины Андрей Стефанишин и Дмитрий Шамрай. И у Стефанишина, и у Шамрая богатая деловая история, о чем свидетельствуют данные аналитической системы Youcontrol. Но в данной истории критично важен один момент. Чтобы не платить по долгам, 16 октября 2015 года ООО “Базис-Авто” продало помещение ООО “Иновейшин Груп”.Напомним, ООО “Иновейшин Груп” была зарегистрирована 1 сентября 2015 года, вероятно, специально для выкупа помещения на ул. Закревского, 22. Основателем и директором компании был Николай Кужавский, который позже вышел из состава учредителей и с поста директора. У Кужавского и Стефанишина есть общий знаменатель– экс-министр обороны Украины российского происхождения Павел Лебедев. Сегодня он в розыске и в бегах, по одним данным, в Российской Федерации, по другим – в оккупированном Крыму. В Украине подозревается в разрушении обороноспособности нашего государства. Связь Лебедева с Кужавским и Стефанишиным, как и связь Кужавского и Стефанишина между собой – более чем очевидны. В 2015 году Андрей Стефанишин был директором ООО "Стандарт Чистоты", владелицей которого являлась Алена Шутова, дочь Павла Лебедева. Николай Кужавский в свое время был официальным помощником Павла Лебедева, когда тот был народным депутатом Верховной Рады от Партии регионов. Таким образом, схему разработали и реализовали, по сути, люди Павла Лебедева. Исходя из этого, можно предположить, что оба персонажа фронтируют в Украине деньги беглого Лебедева. К слову, сегодня Кужавский возглавляет региональный филиал “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”. Что не мешает ему получать круглые суммы от ООО “Иновейшин Груп”. Например, в 2018 году он получил от ООО “Иновейшин Груп” 2,17 млн гривен. Кинули не только заказчиков, но и бюджет Киева 2,17 млн гривен, полученные Кужавским от ООО “ИновейшинГруп”, могли и должны были пойти не в карман железнодорожника, а в бюджет Киева. Потому что почти четыре года, которые ООО “Иновейшин Груп” являлось собственником помещения по Закревского, 22, оно должно было бы платить налог на землю, но не платило. Вот как это произошло. Получив в собственность (незаконно, но об этом позже) помещение, ООО “Иновейшин Груп” стало пользователем земельного участка, на котором стоит здание. Из материалов судебного дела про спор между Государственной налоговой инспекции ГУ ГФС в Деснянском районе Киева и ООО “Иновейшин Груп” следует, что в среднем по году сумма неоплаченного налога на землю составляет около 300 тыс. гривен. Таким образом, за годы незаконного пользования объектом, ООО “Иновейшин Груп” не доплатила в киевский бюджет порядка 1 млн гривен. В этой связи важное значение имеет не только не уплата ООО “Иновейшин Груп” налога на землю, но и неисполнение обязательств перед общиной Киева. Так, после незаконной покупки помещения на Закревского, 22, ООО “Иновейшин Груп” получило в пользование земельный участок площадью 0,4102 га. Соответствующее решение Киевсовет принял, а Киевский городской голова Виталий Кличко подписал 18 августа 2016 года. Согласно документу, ООО “Иновейшин Груп” должно было заключить с Киевсоветом договор аренды земельного участка. И платить за аренду более 714 тыс. гривен в год. Судя по тому, что в Государственном реестре прав на недвижимое имущество и Реестра прав собственности на недвижимое имущество, владельцем данного земельного участка в июне 2019 года значится ООО “Базис-Авто”, договор между ООО “Иновейшин Груп” и Киевсоветом про аренду земельного участка на Закревского, 22, заключен не был. Следовательно, сумма недополученных Киевом денег за 3 года уже превышает 2,1 млн гривен. При этом, согласно инсайду из налоговой, только за 2018 год и первое полугодие 2019 года ООО “Иновейшин Груп” получило за аренду помещения на Закревского, 22, свыше 3,7 млн гривен. То есть деньги на оплату за пользование землей у компании есть. Но бюджет Киева их не получает. Еще одна уголовная статья Присвоение средств ООО “Европа-Авто”, не уплата 1 млн гривен налога на землю (или свыше 2,1 млн гривен за три года, если бы был заключен договор аренды) в бюджет Киева – неполный набор действий с признаками преступлений, совершенных людьми Павла Лебедева. Финансовые документы, с которыми нам удалось ознакомиться, дают основания считать, что Андрей Стефанишин может быть привлечен к уголовной ответственности за умышленное доведение ООО “Базис-Авто” до банкротства (ст. 219 УК Украины, уголовное дело открыто еще в марте 2017 года и расследуется). Напомним, в октябре-ноябре 2015 года все деньги, полученные ООО “Базис-Авто” от продажи помещения на Закревского, 22, были выведены учредителями “Базис-Авто”. Источники утверждают, что деньги в кассе банка получал лично Андрей Стефанишин. Отметим, что кроме Стефанишина, по этой же статье на скамью подсудимых может сесть и Дмитрий Шамрай. Поскольку, по данным источников, он также имел отношение к обналичиванию денег от продажи помещения на ул. Закревского, 22. Как налоговая помогает людям Лебедева удерживать контроль над незаконно захваченным помещением Сегодня ООО “Базис-Авто” пребывает в процедуре банкротства (дело открыто 22 августа 2016 года). Сделку по выводу помещения на Закревского, 22, на ООО “ИновейшинГруп” Хозсуд Киева признал недействительной 10 апреля 2017 года, а 22 мая 2019 года это решение подтвердил апелляционный суд. Тем самым, помещение было фактически признано незаконно захваченным все то время, сколько им незаконно пользуется ООО “Иновейшин Груп”. Решение суда было выполнено отчасти: сегодня в реестре собственником помещения на Закревского, 22 значится не ООО “Иновейшин Груп”, а ООО “Базис-Авто”. Но фактически помещение продолжают контролировать захватчики, сдавшие его в аренду и получающие хороший доход на незаконно захваченном объекте. Так как “Базис-Авто” в банкротстве, его имущество должно быть продано на открытых торгах, а полученные деньги – распределиться между кредиторами в соответствии и очередностью. Чтобы это произошло, остается выставить лот на торги – и продать его. Но вмешалось следственное управление финансовых расследований (СУФР) ГУ ГФС в Киеве. 23 мая 2019 года, то есть на следующий день после апелляции, подтвердившей незаконность продажи помещения на ул. Закревского, 22, фискалы признали это помещение вещественным доказательством и приобщили к уголовному производству, открытому 6 марта 2017 года. И еще через 5 дней, 28 мая, следователь по особо важным делам третьего следственного отдела расследования уголовных производств СУФР ГУ ГФС в Киеве Татьяна Васюта обратилась в Деснянский районный суд Киева с ходатайством, чтобы наложить арест на помещение по адресу Закревского, 22. Суд ходатайство удовлетворил. В итоге своими действиями сотрудников ГФС помогли людям Лебедева сохранить контроль над незаконно захваченным объектом коммерческой недвижимости. Потому что после наложения такого ареста продать имущество должника-банкрота не представляется возможным. И все, кому было должно ООО “Базис-Авто", остаются ни с чем, а люди Лебедева – с помещением и чужими деньгами. Отметим, что арест наложен в рамках уголовного производства, открытого по заявлению ликвидатора ООО “Базис-Авто”. Цель этого уголовного производства – установить и наказать виновных в доведении компании-должника до банкротства, тем самым обеспечив прозрачность и законность процедуры ликвидации ООО “Базис-Авто” и расчета с кредиторами компании. Но получилось наоборот. У нас нет веских оснований считать, что руководство ГУ ГФС в Киеве каким-то образом мотивировано прикрывать Стефанишина, Шамрая и Кужавского. Фискалов могли просто ввести в заблуждение, предоставив недостоверную информацию, в частности, исказив характер и цели процедуры банкротства. Подведем итоги Ключевую роль в доведении до банкротства ООО “Базис-Авто” сыграли учредители компании, которые вместо того, чтоб рассчитаться с долгами, вывели единственный ликвидный актив должника (помещение на Закревского, 22) на подставного покупателя, а полученные деньги обналичили и разложили по своим же карманам. Сегодня ООО “Иновейшин Груп” незаконно (не имея на это права, так как не является владельцем) сдает помещение в аренду, получая за это миллионы гривен. Бюджет Киева не получил от ООО “Иновейшин Груп” от 1 до 2,1 млн гривен налога на землю или за аренду земельного участка, договор про аренду не был заключен. ООО “Иновейшин Груп” продолжает “кормить” миллионами гривен Николая Кужавского, сыгравшего ключевую роль в незаконной продаже имущества должника, что привело к признанию должника банкротом. И Андрей Стефанишин, и Николай Кужавский по праву могут считаться людьми экс-министра обороны Павла Лебедева, обвиняемого в разрушении украинской обороноспособности и сбежавшего из Украины. Вольно или невольно, но определенную роль в удержании людьми Лебедева контроля над незаконно захваченным помещением на Закревского, 22, играют сотрудники ГФС. Фото: скриншот журналистского расследования про бизнес-интересы Павла ЛебедеваКиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Миронівської об'єднаної громади Віталієм Савенко. KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Віталій Савенко: У березні 2015 року було прийнято закон про добровільне об'єднання. Ми вивчили цей процесс, трохи почекали і почали діяти згідно процедури десь з середини року. Як міський голова я проявив ініціативу, ми провели спільну зустріч із сільськими головами. Було багато дискусій, усі села хотіли бути центром майбутньої громади. Вже у 2016 році ми офіційно направили пропозиції усім сільським головам, прийняли на сесії відповідне рішення, тоді вже у області було затверджено перспективний план. Оскільки це було щось нове, жителі поставились скептично. Тільки три сільради дали нам позитивну відповідь - Яхнівська, Центральненська і Пустовітівська. Тоді ми подали проекти рішень на затвердження в КОДА, але нам відповіли через відсутність спільних меж із Пустовітами. У 2017 ми розпочали процесс знову, але він був неактивним. Наступного року нам вже вдалось завершити процедуру із Яхнівською та Центральненською сільрадами. Але майже рік документи, які КОДА мала передати у ЦВК для призначення виборів, залишались в адміністрації. Супротив щодо створення ОТО чинили районні рада та адміністрація через те, що місто надавало 85% надходжень до районного бюджету. Так історично склалось, що уся промисловість знаходиться в Миронівці, в нас є багато робочих місць. Ніхто не хоче втрачати фінансові потоки. Тому вони стверджували, що створення громади розвалить район, села стануть депресивними. До того ж у області не було стабільності - губернатори постійно змінювались. Але я заручився підтримкою усіх бюджетоутворюючих підприємств, зокрема вплинути на пришвидшення процесу призначення виборів допомогли директор Миронівського ЗВКК Олександр Жукотанський та керівник холдингу “Миронівський хлібопродукт” Юрій Косюк. Була розмова із губернатором Олександром Горганом, потім із наразі переобраним Президентом України. Завдяки його вольовому рішенню наша громада відбулася. KV: Який вплив підприємства “Миронівський хлібопродукт” на діяльність громади? Віталій Савенко: Це підприємство формує 85% нашого бюджету. Воно також допомагає із розвитком громади. KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл? Віталій Савенко: Наша громада почала роботу 10 січня через судові процеси. Одна із партій подавала позов через результати по їхнім кандидатам. На першій сесії ми створили усі необхідні органи для діяльності громади, прийняли кадрові рішення. Загалом у січні ми провели чотири засідання. Прийняли бюджет, забезпечили бюджетників зарплатою, надали району субвенцію на школи та садочки. Вже маємо перевиконання бюджету, виділили кошти на капітальні видатки. Ще під час передвиборчої кампанії ми ознайомились із проблемами населених пунктів. Наразі вже визначили стратегію, після цього - затвердили проектно-кошторисну документацію. Також ми найняли працівників у сферу благоустрою, адже раніше у селах комунальних служб не було, через що багато дерев аварійні, за порядком на вулицях не стежили. Київська міська рада допомогла нам із технікою. Ще взимку ми вирішили проблему стихійних сміттєзвалищ. KV: Які стосунки з районом? Чи вирішили ситуацію щодо харчування дітей? Через що був конфлікт? Віталій Савенко: У нас завжди були складні стосунки. В 2010 році мене було обрано мером від партії “Удар” і я став для партії районного керівництва більмом. Причина конфліктів частіше за все через політику. Щодо харчування дітей - ми вже утворили комісію для передачі шкіл та садочків на наш баланс і у кінці травня питання вирішимо. Розуміємо, що їх потрібно забирати, адже зараз район їх фінансує, але вже із розумінням того, що це не їхнє. Містам районного значення складніше, ніж обласним, - у нас немає власного відділу освіти, це потрібно створювати з нуля. А серед навчального року ми ніяк не могли зайнятись цим питанням. У січні був опалювальний сезон, якби ми почали забирати заклади освіти, виникла б проблема із закупівлею газу для постачання тепла, проводились би нові тендери. Часу на це не було. Ми обговорювали це все із районом, надали їм субвенцію. Але ж це шлюборозлучний процес - не завжди буває мирно. Та я не думаю, що дійде до війни. Все одно в подальшому усі сільради стануть частиною нашої громади. KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає? Які стосунки із старостами? Віталій Савенко: Наразі в нас усі старости виконуючі обов'язки, офіційно займуть посади вони тільки після місцевих виборів у 2020 році. Ми не стали їх проводити за рахунок місцевого самоврядування. Наразі ми з усіма співпрацюємо, вони дякують за той благоустрій, який нам вже вдалося зробити. Раніше у них не було коштів на облаштування. Деякі депутати громади не розуміють, чому ми ділимо усе порівну. Вважають, що ми маємо вираховувати дохідну частину сіл і віддавати їм ті заробітки. Але я пояснюю - ми тепер одна громада і не можна ділити. Якби ті села не дали згоди і ми б не створили громаду, то не мали зараз таких фінансів. Звісно є різні депутати, але їх меншість, ми працюємо із більшістю. KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію? Віталій Савенко: Обіцяють, що отримаємо її у липні. Вона не буде великою, близько 2 млн, оскільки розраховується тільки на сільське населення, а у нас небагато жителів. І виплачується вона поетапно - за декілька років. Плануємо за ці кошти закупити техніку для очищення снігу у селах. KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Миронівської ОТГ? Віталій Савенко: Наша громада існує трохи більше ста днів. Поки інші сільради спостерігають, як буде далі. Але сільські голови вже запитують у старост, чи є зміни. І деякі населенні пункти замислюються щодо приєднання. KV: Як покращуєте інвестиційний клімат? Віталій Савенко: Плануємо найняти економіста, який буде займатись інвестиційним кліматом і залучати інвесторів. У нас чудова логістика - залізниця, траса державного значення. І для громади надзвичайно важливо створювати робочі місця. Вже зараз у нас дуже багато підприємств. І вони також розширюються. Ми проводили нараду із керівниками підприємств щодо їх можливостей. На території міста є зруйнований цукровий завод, а це 36 га землі. Наразі ми через суд намагаємось скасувати державний акт, виданий підприємству “Кристал-М” на цю ділянку. Це стане гарною інвестиційною пропозицією. Вже один інвестор зацікавився ділянкою, хотів встановити сонячні батареї. Але ми йому запропонуємо іншу територію, адже таку велику площу краще віддати під промисловість. Із існуючих компаній постійно розширюється “Миронівський хлібопродукт”, “Атлантік”, “Омега мінералз”. І ще цього року ми створимо близько 50 робочих місць. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії? Віталій Савенко: У лютому до нас звернулось наше КП “Миронівкаводоканал” і заявило, що тарифи вже не відповідають їх складовій. За їхніми розрахункам ми мали підвищити плату на 40%. Інші міста це давно зробили, а ми постійно намагались відкласти це питання. Але якщо міська рада не приймає економічно обгрунтовані тарифи, то має компенсувати різницю. Тому ми підвищили тариф на 5 гривень і 700 тис. гривень вирішили компенсувати цього року із бюджету. Сподіваємось, що вартість енергоносіїв зменшиться і ми зможемо ці кошти у подальшому виділяти на розвиток. А субсидії отримують приблизно 20% наших жителів. KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора? Віталій Савенко: У нас гарні стосунки, ми співпрацюємо. Я вже маю досвід роботи, знаю багатьох голів управлінь та департаментів. У минулого губернатора не було стільки досвіду, як у Олександра Терещука. Але й Олександр Горган був демократичним керівником, завжди йшов на контакт. Це раніше у КОДА про міських голів згадували лише перед виборами. KV: Які проблеми із передачею громаді КП “Миронівкатепломережа”? Віталій Савенко: Усі комунальні підприємства, які знаходяться у місті, будуть передаватись із району на баланс громади. Тут проблема полягає в тому, что на КП незаконно запустили інвестора, без рішення сесії. Рішення було підписано одноособово керівником тепломережі і заступником голови ради. У підприємства є велика заборгованість - 10 млн гривень. Протягом 9 місяців працівники не отримують заробітну плату, вони бунтували, їх годували обіцянками, але нічого не виконували. А це КП, яке раніше було на третьому місці в області. Складається враження, що район навмисно планував довести його до банкрутства. І тепер у нас два виходи - або ми приймаємо КП із умовою, що вони частково гасять борги, або будемо самостійно будувати котельню для забезпечення опалення. Але немає сенсу витрачати на це кошти, тому я сподіваюсь, що ми домовимось. KV: Очисні споруди - чи є проблема у місті? А у громаді загалом? Віталій Савенко: У Миронівці ситуація із очисними спорудами нормальна. А у Центральненській сільраді мережі потребують модернізації. Вирішувати цю проблему будемо вже у наступному році. KV: Чи є сміттєва проблема? Віталій Савенко: Ми розробили проектно-кошторисну документацію з реконструкції нашого полігону, він майже вичерпав свої ресурси. У 2017 році ми проводили там рекультивацію, у минулому - коштів на це не виділили, адже райрада не прийняла рішення про співфінансування. Також ми плануємо на полігоні встановити сортувальну лінію і вивозити туди сміття усієї громади. Ще співпрацюємо із інвесторами щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Сміття - це проблема, яка є всюди. KV: У 2017 році з'явилася інформація, що прокуратура Київської області відкрила кримінальну справу за фактом розтрати вами бюджетних коштів, виділених на ремонт доріг. Чи було розслідування? Чим закінчилось? Віталій Савенко: Була фактова справа, але не відносно мене. Коли до поліції поступає заява, її вносять до ЄДРПОУ. Таких справ було 6 чи 7. Є “доброзичливці”, які ходять і пишуть. Але за результатами розслідувань жодна заява не підтвердилась. А спіймати міського голову на розкраданні - це завжди сенсація. Та особисто мені ніяких підроз не оголошували. Я не спеціаліст у будівництві доріг, для цього міськрада наймає спеціальну людину. Він має відповідні документи, ми заключаємо договір і він несе кримінальну відповідальність за кошторис, якість робіт, об'єми. Як міський голова я підписую акти прийому робіт після того, як технагляд приймає роботи. І кожен розуміє свою відповідальність. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Віталій Савенко: Я не маю особливих амбіцій, люблю стабільність, хоча і пропонували підвищення. Я маю певний досвід, відчуваю сили, тому ще попрацюю у своїй громаді. Планую підготувати собі гарну заміну. У Миронівці живуть мої діти, онука і я щиро бажаю місту розвитку.   Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр” Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища” Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй Фото: KVКиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Бородянської об’єднаної громади Олександром Сахаруком. KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали? Олександр Сахарук: Цей процес був тривалим, бо розпочався у 2015 році. На той час було недостатньо інформації щодо впровадження реформи децентралізації. За цієї причини ми провели чисельні зустрічі на місцях із громадянами та депутатами, де пояснювали зміст та нагальність реформи. Завдяки цьому спілкуванню громади стали більш свідомими, відчули свою значимість, адже від їхнього волевиявлення залежала доля територій на найближчі століття. Але я не можу назвати це труднощами, це корисний гарний досвід. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми пройшли цей етап і отримали схвальні рішення сільрад усього району. Проте у 2015 році через бюрократичну причину завершити об'єднання не вдалось, оскільки селище Клавдієво-Тарасове довго вагалося і врешті-решт не прийняло відповідного рішення. А закон тоді не передбачав створення ОТГ всупереч перспективному плану. Відповідно ми отримали негативний висновок КОДА. Та ми не опустили рук і почали процедуру повторно вже після прийняття закону щодо так званих “олійних плям”. І у 2018 році разом із сільськими головами мали повне уявлення щодо майбутньої Бородянської ОТГ. Було проведено всі слухання, прийнято рішення, документи для призначення виборів подано до ЦВК і у жовтні вони мали відбутись. Ми розраховували на цю дату, оскільки тоді б могли затвердити бюджет ОТГ на 2019 рік. Але через судовий позов одного з народних депутатів чергові місцеві вибори в Україні було перенесено на 23 грудня. Тоді мене і обрано головою тепер уже об'єднаної громади. KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для селища та сіл? Олександр Сахарук: Уже 4 січня 2019 року ми провели першу сесію, де обрали секретаря, двох заступників голови ОТГ, затвердили постійні комісії, виконавчий комітет, представили депутатів. 6 січня провели другу сесію, на якій затвердили бюджет громади і забезпечили коштами всі бюджетні установи. За ці три місяці ми провели кадрові зміни, оптимізували склад працівників селищної ради. У нас запрацювали нові відділи  - бухгалтерії, архітектури, розвитку, комунальних послуг. Ми запровадили електронний документообіг, електронне голосування, що значно пришвидшує роботу. Одним із першочергових завдань для депутатів та старост було акумулювання проблематики своїх округів та сіл. Потім ми все проаналізували, розклали за пріоритетністю і напрямками, оцінили з точки зору фінансової спроможності. Натепер маємо соціальний паспорт кожного населеного пункту та кожної вулиці. Першочергово розпочинаємо вирішувати питання благоустрою, капітальних робіт інфраструктурного та соціального напрямку, вуличного освітлення, вивозу сміття. KV: Села не скаржаться, що Бородянка їх поглинає? Олександр Сахарук: Навпаки, аналізуючи фінансову спроможність, ми бачимо, що деякі села раніше не мали можливості покращувати власні соціальні та інфраструктурні об'єкти. Були села, де не вистачало коштів на харчування дітей, а тепер в ОТГ харчуємо всіх дітей початкової школи. В одному селі не вистачало коштів на прибирання снігу та вивіз сміття. Ці проблеми також вирішили. Деякі села не мали коштів навіть на замовлення проектної документації для проведення якихось робіт. Так, у Новому Заліссі велика проблема із водопостачанням та водовідведенням, багато років ніхто не займався модернізацією мереж. Такі проблеми є й в інших населених пунктах. Тому окрему увагу приділяємо виготовленню документації, щоб у подальшому мати можливість подавати проекти на фінансування чи співфінансування. KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у селищній раді? Олександр Сахарук: У нас потужний склад депутатського корпусу, всі депутати місцеві, мають значний досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Вони дуже активні та патріотичні, що мене безумовно тішить. Ми розуміємо, що жителі громади тримають на постійному контролі наші дії, тож приймаємо виважені та обгрунтовані рішення як щодо сьогодення, так і на перспективу розвитку. За що я їм особливо вдячний. KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію? Олександр Сахарук: Поки ми отримали відповідні листи щодо розрахунку інфраструктурної субвенції. Думаю, що на місця ці кошти буде передано ближче до першого півріччя поточного року. У нас субвенція розподілятиметься на сільське населення і разом із відповідною комісією ми будемо вирішувати, які об'єкти інфраструктури профінансувати за її рахунок, виходячи з чисельності населення кожного села окремо. KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Бородянської ОТГ? Олександр Сахарук: Ми відкриті до діалогу, але добре розуміємо, що мусимо в першу чергу налагодити роботу нашої новоствореної громади. Наразі щодо цього комунікуємо з Майданівкою, Качалами, Загальцями. Інші пропозиції розглядатимемо виключно в законодавчому полі. Але, звісно, це залежить від мешканців та очільників сіл і селищ, адже вони визначають вектор розвитку своїх територій. Маємо пропозиції із сіл інших районів, але ми розуміємо, що є закон, якого потрібно дотримуватись. Згідно перспективного плану ми можемо приєднати лише села Бородянського району. KV: Як покращуєте інвестиційний клімат? Олександр Сахарук: Клімат покращувати нам не потрібно - інвестори завжди були для нас у пріоритеті. Я кожному керівникові на місцях і депутатам пояснював: ми для інвесторів не влада, ми - партнери. До того ж, територія Бородянщини приваблива для втілення цікавих проектів і ідей: недалеко від Києва, є залізниця, траса міжнародного значення, вільні електричні потужності. Не менш важливо, що  у нас є трудові ресурси - люди. Щодо проектів, я вважаю, що нам потрібно робити акцент на високотехнологічне виробництво, логістичні центри, зелений туризм і розвивати території згідно напрацьованої Стратегії розвитку. KV: На якому етапі реконструкція Історико-меморіального парку? Олександр Сахарук: Я планував розпочати ці роботи ще у 2015 році. Але нам стало відомо, що на цій території може бути поховання часів Другої світової війни. Тому я щодо цього звернувся до Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями і ми отримали підтверджуючу відповідь. Всі рештки перепоховані на Соборному кладовищі у селі Софіївська Борщагівка. Наразі розроблено загальну концепцію розвитку паркової зони, кошторисну документацію на проведення реконструкції, яка буде основою подальшого фінансування. Реконструкцію будемо розпочинати приблизно вже влітку-восени. В той же час ми плануємо створення пішохідної зони - це невеликий сквер на в'їзді до селища, що також стане своєрідною окрасою центральної частини Бородянки. В подальшому маємо намір створювати такі зони відпочинку у кожному населеному пункті. KV: Вирішили проблему із водо- та теплопостачанням? У чому була її причина? Олександр Сахарук: Ми неодноразово звертались щодо передачі цих повноважень на місця, тим паче ми вже об'єднана громада. Комунальне підприємство  Київської обласної ради “Бородянкатепловодопостачання” всю свою фінансову та управлінську політику здійснює спільно зі засновником - облрадою. На підприємстві відбувається постійна зміна керівників. Послуги отримують наші мешканці, але майно  обласне. Через це ми не можемо оперативно вирішувати проблеми, впливати на тарифи та якість надання послуг. Це стара система, яку давно потрібно міняти. На жаль, обласна рада нам відмовляє, пояснюючи тим, що вони не вбачають необхідності у передачі майна в ОТГ. Тоді, як для нас це принципово. Зокрема, потрібно вирішувати питання щодо заборгованостей підприємства. Нас це не тішить, адже кожен опалювальний сезон починається з проблем. І, на жаль, ми маємо на це обмежений вплив. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Олександр Сахарук: Я думаю, немає громади, де всі задоволені тарифами. Затвердження нових тарифів завжди болісне для депутатів, виконкому, голови. Але при зростанні складових тарифу відповідно зростає і він сам. І згідно закону, якщо орган місцевого самоврядування невчасно підвищує тариф, то має покривати борги із власного бюджету. За будь-яку отриману послугу потрібно платити. Тоді як влада має контролювати якість наданих послуг. KV: Чи є співпраця з областю? Які надії покладаєте на нового губернатора? Олександр Сахарук: Так, є, і конструктивна. Новопризначений губернатор мені цілком імпонує. Нас завжди чують, допомагають. Ми маємо спільне з керівництвом області бачення і щодо громади, і щодо втілення інвестиційних та соціальних проектів. Сподіваємось, що нам усе вдасться. KV: Які стосунки з районом? Олександр Сахарук: Нагадаю, що нашій громаді - 3 місяці від заснування. Звичайно, що за цей стислий час ми не в змозі були повністю створити всі служби для надання належного рівня послуг громадянам. Тому ми комунікуємо з районом із питань освіти, медицини та ряду інших. KV: Очисні споруди - чи є проблема у селищі? А у громаді взагалі? Олександр Сахарук: Бородянка має власні очисні споруди, які знаходяться на балансі вищезазначеного КП КОР “Бородянкатепловодопостачання”. Враховуючи, що вік колекторів більше 20-30 років, на мій погляд, рано чи пізно нам буде потрібно вирішувати й це соціально вагоме питання. Але тут, знову ж таки, насамперед маємо знайти спільну мову з обласною радою щодо передачі повноважень нам, на місця. KV: Чи є сміттєва проблема? Олександр Сахарук: У складі громади є село Нове Залісся, де працює  полігон, який також увійшов у сферу відповідальності ОТГ. Наразі ми створили постійну комісію, до складу якої увійшли усі небайдужі активісти, старости, депутати, напрацювали план дій і прийняли рішення щодо обмеження ввезення сміття з інших регіонів на цей полігон. Також прийняли рішення щодо проведення його інвентаризації. На наступній сесії ми подамо на розгляд депутатами зведену кадастрову схему з урахуванням складу угідь, пошаровості, об'єму вже ввезеного сміття. Потім сформуємо паспорт полігону, оформимо комунальну форму власності земельної ділянки і вже будемо розглядати залучення туди інвесторів для створення сортувальної лінії та належного поводження з ТПВ. KV: У селищі були часті проблеми із загорянням торфу. Якось вирішили? Олександр Сахарук: Історія цієї проблеми в наступному - торф'яні пойми під час розпаювання потрапили до колгоспників у вигляді паїв. Не всі вони оброблялись людьми, деякі простоювали. У суху погоду загорання трави призводило до загорання торфу. Наші пожежники не встигали все гасити, це вимагало багато витрат. Тому ми провели чисельні зустрічі зі власниками цих земель, це близько 700 чоловік, запропонували їм механізм обробки ділянок орендарями. Домовитись було дуже непросто, проте нам вдалося. Наразі на цих полях працюють аграрії, вирощують тут кукурудзу, соняшник, сою. Власники отримують орендну плату. І всі задоволені. KV: Свого часу місцевих жителів обурила плата за користування ліфтами. Чому прийняли таке рішення? Олександр Сахарук: До 2008 року ліфти у багатоповерхівках не працювали. Кабіни були зламані, двигуни вкрадені. Місцеві жителі за ці роки навіть звикли ходити пішки на верхні поверхи. І тому було прийнято рішення розпочати роботи з відновлення ліфтового господарства. Водночас  розробили систему оплати проїзду в ліфті. Підкреслю, що з того часу плата не збільшилась. Наразі ми маємо 28 ліфтів і опорну службу, яка злагоджено працює. За попередні роки ми не маємо скарг від мешканців щодо цього. До того ж у комунальну плату в Бородянці не входить сплата за користування ліфтом, починаючи з 2 поверху, як в інших містах. KV: Ви - людина Ярослава Москаленка? Які у вас стосунки? Олександр Сахарук: Як на мій погляд, у нас прекрасні стосунки. Він часто буває на Бородянщині, ми спільно обговорюємо та реалізовуємо чисельні цікаві проекти, зокрема, для розвитку інфраструктури, спорту та молоді. Ми в громаді цінуємо його підтримку як народного депутата. Головне, що ми робимо одну державницьку справу. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олександр Сахарук: В системі місцевого самоврядування недоречно говорити про кар'єрне зростання. Як молода людина я вірю, що у мене будуть нові звершення, і успіхи, і перемоги. Натепер справа не в амбіціях, а в тій колосальній відповідальності перед громадою, яку я чітко усвідомлюю. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”КиевVласть

В “Укрзализныце” заявляют, что введение военного положения не приведет к уменьшению объемов перевозок по железной дороге и не видят рисков для срыва зимнего сезона перевозок. Об этом KV стало известно из сообщения на Железнодорожном информационном портале.KиевVласть Как сообщил руководитель “Укрзализныци” Евгений Кравцов, введение военного положения в некоторых областях Украины не приведет к уменьшению объемов перевозок основных грузов по железной дороге. По его словам, нет никакого повода для спекуляций вокруг железнодорожных перевозок. “Мы не видим рисков для срыва зимнего сезона перевозок. Укрзализныця всегда обеспечивала потребности государства. Технологически, технически мы готовы”, - заявил Евгений Кравцов. Также он сообщил, что сейчас дополнительно введен специальный режим по контролю за невоенными опасными грузами, в том числе за перевозкой нефтепродуктов. Ранее KV сообщала, что в связи с введением военного положения в 10 областях, Министерство транспорта и инфраструктуры Украины вводит дополнительные меры по обеспечению охраны и обороны объектов инфраструктуры. Также в ближайшее время руководство министерства планирует провести полевые военные учения и распространить эту практику на всех сотрудников. Читайте: Военное положение: Мининфраструктуры вводит дополнительные меры безопасности Также KV сообщала, что в “Укрпочте” заявили, что введение военного положения не повлияет на ее работу.  Условия выплаты пенсий и пересылки почтовой корреспонденции не изменятся. В связи с введением в некоторых областях Украины военного положения Минздрав в 12 медучреждениях Киевской области создал резерв профильных коек для приема военных, запасы лекарственных средств, медицинских изделий, донорской крови и ее препаратов. Одновременно каждое учреждение здравоохранения может принять минимум 10-15 военных. Читайте: Военное положение: ряд больниц Киевской области включены в военный резерв (список) Напомним, вчера вечером, 26 ноября, Верховная Рада 276-ю голосами поддержала указ президента Петра Порошенко о введении военного положения (ВП). Согласно текущей окончательной редакции указа, ВП введено сегодня, 26 ноября, с 14:00 в десяти областях. Глава государства заверил, что пункт 3 его указа об ограничении прав и свобод граждан будет задействован только в случае наземной операции регулярных войск РФ за пределами ООС. Но все без исключения областные госадмининистрации и КГГА также должны создать военные советы. Читайте: Военное положение в Украине: в 10 областях введено ВП на 30 дней Отметим, что пресс-служба “Укрзализныци” сообщила, что сегодня, 27 ноября 2018 года, государственным регистратором проведена регистрация изменений в устав “Укрзализныци”. Его новая редакция была утверждена постановлением Кабинета Министров Украины № 938 от 31 октября 2018 года. В соответствии с постановлением, изменяется тип публичного акционерного общества с публичного на частное и общество переименовывается в акционерное общество "Укрзализныця" ( АТ “Українська залізниця”). Фото: delo.uaKиевVласть

Вчера, 26 июня, на своем заседании постоянная комиссия Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования поддержала возобновление с "Юго-Западной железной дорогой" договора аренды земельного участка на улице Саксаганского, 73. Примечательно, что днем ранее на заседании комиссии при участии общественности депутаты предлагали этот вопрос отложить, ведь параллельно с ним рассматривается проект создания на этом участке сквера. Об этом KV стало известно из сообщения депутата Киевсовета Олеси Пинзеник (фракция “Объединение “Самопомощь” ) на ее странице в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Пинзеник напомнила, что в понедельник комиссии не хватало всего 2 голоса, чтобы не возобновлять договор аренды с Государственным территориально-отраслевым объединением "Юго-Западная железная дорога" (*) на пять лет “для построения очередного офисного центра на Саксаганського, 73 и создания там сквера” (кадастровое дело А-20550). “За возобновление договора с железной дорогой высказались только 6 депутатов. Но мы рано радовались, потому что на следующий день с голоса на внеочередном заседании земельной, вопрос возобновления договора был вынесен и нашлось уже 13! депутатов (БПП и “Единство”) каким там очень нужен офисный центр. Вот при камерах и мамах с детьми, они не могли проголосовать за возобновление, а вот исподтишка ничего не сдерживает”, - написала она. Отметим, что фракцию “Солидарность” в Киевсовете возглавляет Андрей Странников, фракцией “Единство” руководит экс-мэр столицы Александр Омельченко. Напомним, на вчерашнем пленарном заседании Кивесовета депутаты утвердили детальный план территории в границах улиц Оноре де Бальзака, Милославской, Николая Закревского, Александра Сабурова в Деснянском районе. Олеся Пинзеник отметила, что данным ДПТ депутаты увеличили квадратуру жилой застройки в районе еще 875 тыс. кв. метров. Читайте: Заседание Киевсовета продолжится 5 июля 2018 года * Державне територіально-галузеве об'єднання"Південно-Західна залізниця" (код ЄДРПОУ: 04713033) Фото: Facebook Олеси Пинзеник KиевVласть