Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою. Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр. Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу. Фінансування KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік? Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік  затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень). Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень). На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень). Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео) Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав. KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік? О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців. Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери. KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району? О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій. У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році? О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні. Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”. Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика. Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення. KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації? О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень. Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”. Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося. Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”. Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району? О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші. Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка. Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста. Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах. На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська. Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях. Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів. KV: Скільки планується провести таких ремонтів? О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам. Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”. KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності? О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою. Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив. KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році? О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає. Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі? О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі. Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника. Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято. Житлово-комунальне господарство KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів? О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору. Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем. Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект. KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти? О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років. На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень. Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини,  з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники. Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із  збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта. Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до: міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”; підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”; міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021. У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці. KV: Що це за будинки? О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська,  19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська,  52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження. Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради. З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками. Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва. KV: Скільки на території району аварійних будинків? О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично. KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг? О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт. Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить. Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ? О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації. Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ KV: На що переважно скаржаться? О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації. Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади. KV: Боргів за комунальні послуги багато? О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо,  оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато нового будівництва на території району? О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16. У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг. Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження. Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва. Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським. Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам? О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки. KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району? О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру. KV: На території району будуються соціальні об'єкти? О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень. З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером. Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт” Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі? О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки. Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень. Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено. Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75 KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені? О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є  школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%). Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого  вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей. У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”. Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки). Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць. У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину. KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації? О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами.  Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень. У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами. У закладах освіти  впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348. У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати  як основну систему обігріву приміщень. У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень. У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі  Інтернет. Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію. У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS  HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та  математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят  культуру інженерного мислення. Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено  “ІТ фестиваль”. У 21 школі працюють Speaking Club. У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та  “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей. KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з  міжнародними партнерами? О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно  ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака. Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник  фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району. На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії. Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти. Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018.  В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу. Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки. KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури? О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний. Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа. В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям. Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини. Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен? О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками. Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році? О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо. Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році. У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін. KV:  Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі? О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем. На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу. KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців? О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей. У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та  охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів. Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі. Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Фото: KV Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть

Два складні пост-майданні дні лютого 2014-го Руслан Кошулинський одноосібно керував Україною. Сьогодні він є кандидатом на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів. Основними пунктами його передвиборчої програми є україноцентричність та деолігархізація. Про люстрацію, державницький протекціонізм та про те, чому не варто зважати на міфи про злих націоналістів читайте в ексклюзивному інтерв'ю Кошулинського нашому виданню. KV: Чому в президенти йде “свободівець” Кошулинський, а не “свободівець” Тягнибок? Руслан Кошулинський:  Ми орієнтувалися на те, щоб максимально залучити усі сили націоналістів. Є різні політичні сили, які сповідують цей напрямок. Але для того, щоб залучити всіх і отримати не просто підтримку ядра прихильників, а ще й кумулятивний ефект від цього, ми вирішили об’єднати зусилля з іншими націоналістичними партіями (“Свобода”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “ОУН”, “С14”, “Правий Сектор”, - KV).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Щоб отримати підтримку усього середовища і унеможливити натяки на те, що один партійний лідер узурпував собі право на націоналізм, було прийнято рішення виставити фігуру, яку сприйматимуть усі. Тягнибок відсунув особисті амбіції і запропонував Кошулинського. Партнери підтримали. За таким принципом, до речі, у Польщі висували Анджея Дуду. Качинський не висувався сам, а запропонував Дуду, який і виграв вибори. KV: А щодо особистого вибору, як ви поставилися до висування вашої кандидатури? Руслан Кошулинський: Переспав дві ночі, потім зібрався, сказав: "Гаразд, уперед, є завдання, є можливості, будемо виконувати". Я один з керівників партії та штабу, керував виборами з 2002 року. Маю досвід лідерства, тому внутрішніх проблем зі сприйняттям себе у якості кандидата на посаду Президента не маю. KV: Один з перших пунктів вашої програми присвячений люстраційним процесам. Чому не відбулася реальна люстрація після Революції Гідності? Руслан Кошулинський: Після втечі Януковича у ВРУ 7 скликання залишалося максимум 180 людей із опозиції до його режиму. Для того, щоб провести результативне голосування, необхідно 226 людей. Коли вже Майдану не було і регіонали побачили, що небезпека минула, вони зрозуміли, що без них жодне питання не пройде. Тож почали активно втручалися, торгуватися, грати в брудненькі ігри. На превеликий жаль, ті ж сили, що стояли на Майдані, також не мали спільного бачення. Люструвати колишніх керівників обкомів комсомолу чи не люструвати? Чи люструвати членів Кабінету Міністрів Азарова? Фракція "Свобода", яка налічувала 37 народних депутатів, не спромоглася би сама ухвалити такі рішення. Таким чином, отримали недо-люстрацію і недо-закон про неї. На жаль, закон, який нині діє, кастрований. Він був компромісом до тих потуг, які мали свободівці. Але, якби люди не попривозили смітники під Раду, то може і такого кастрованного не було б. KV: Яку люстрацію пропонуєте ви? Руслан Кошулинський: Ми говоримо про усунення з посад людей, починаючи від депутатського корпусу, який голосував за "закони 16 січня", які спричинили вбивства на Майдані, закінчуючи агентурою КДБ СРСР і людьми, які розбудовували режим Януковича. Це великий список: керівники районних і обласних адміністрацій, депутати, Кабінет міністрів, судді, які ухвалювали судові рішення проти Майдану. KV: Скільки людей приблизно підпаде, скількох доведеться посадити або не посадити? Руслан Кошулинський: Люстрація передбачає різні форми: усунення від права обрання, позбавлення права балотуватися, права обіймати посади у органах влади чи місцевого самоврядування. Інша справа - це люди, які скористалися положенням для особистого збагачення. До таких, звісна річ, застосовується інші норми. Переконаний, люстраційного процесс виявить дуже багато цікавого. KV: Кадрова реформа: які ви вбачаєте тут кроки? Адже знайти здібних управлінців і "загнати" їх працювати до районної адміністрації або ОТГ дуже важко. Руслан Кошулинський: Не погоджуюсь із цим. Якщо об’єднана територіальна громада, в якої є великий бюджет, і є можливість забезпечити якісного, кваліфікованого працівника заробітною платою на достатньому рівні, то чому його туди не "загониш"? Тим паче, що бюджети у різних ОТГ різні. За приклад візьмемо Тернопіль, який фактично є ОТГ. Гадаю, Тернопіль зможе знайти собі чесного і вмотивованого працівника? KV: Тернопіль зможе. А умовна сільська ОТГ, де одне бюджетоутворююче підприємство, ні. Можливо, аби території змогли поповнити викошені люстрацією кадри, слід більш прискіпливо підійти до реформи місцевого самоврядування? Руслан Кошулинський: Певна річ, треба надати необхідні повноваження громадам. Хоча б на 5 років не змінюйте правил, джерел надходжень, які в них є. Влада досі не віддала оперування землями за межами населеного пункту, не сказала, що не буде змінювати 'пропорцій реверсної дотації (сьогодні це 50/50), і кожного року намагаються її змінити - 20/80, 30/70). Сьогодні влада цілеспрямовано перекинула дірки з держбюджету (фінансування освіти й медицини) на місцеві бюджети. Міста, як Тернопіль та Хмельницький, наприклад, мінімум 300 млн гривень будуть віддавати на це щороку..   Щодо повноважень, то просто перекинули відповідальність на органи місцевого самоврядування. Приклад: Таращанське училище профтехосвіти фінансується за рахунок обласного бюджету і ледве дихає. А якщо його передадуть в Таращанську ОТГ, яка має утворитися наступного року, ймовірність того, що воно зможе фінансуватися, стане нульова. Чому державна влада замість того, щоб взяти профтехосвіту на себе, передає на органи місцевого самоврядування? Тому, що не хоче фінансувати. Завдання для влади щодо місцевого самоврядування: дайте можливість планувати свою діяльність, віддайте повноваження, не змінюйте правил. Сьогодні ж ми кажемо “ні" інвесторам, які могли би розташовувати виробництво на землях за межами населених пунктів. Немає інвестора - немає ПДФО, немає ПДФО - не наповнюється бюджет. Те, що ми сьогодні бачимо - що завгодно, але ніяк не "децентралізація". Лише її видимість, як і усе, що зараз робиться в країні. Немає навіть механізму виходу з ОТГ: туди загнали насильницькими методами і не дають вийти. Механізм утворення ОТГ був створений за іншими методологіями, підійшли нещиро, створили лише для виборчої кампанії; не під ефективне управління, а під контроль та створення "голосів" для наступних виборів. KV: У вашій програмі є пункт, яким ви пропонуєте запровадити пільгове кредитування для отримання вищої освіти. А як щодо професійно-технічної освіти у цьому ж контексті? Якщо не підняти престиж робітничих спеціальностей, Україні доведеться імпортувати лицювальників, механізаторів та зварювальників з-за кордону. Руслан Кошулинський: Є цілий законопроект парламентаря-свободівця Олександра Марченка, який зосереджується саме на вирішенні цієї проблеми. А проблема колосальна. Наприклад, місто Івано-Франківськ за 32 млн гривень викупило у держави в комунальну власність “Локомотиворемонтний завод” - збиткове підприємство. За перший рік роботи завод одного тільки податку до міського бюджету заплатив 15 млн гривень. Окупність - 2,5 роки. 220 робочих місць. Наразі вони шукають ще 50 людей робітничої професії і не можуть знайти, бо кваліфікованих кадрів просто немає. Тому треба негайно реформувати освітні заклади. Сьогодні керівництво держави не спроможне ні в достатньому об’ємі фінансувати їх, ні побачити загальнонаціональну проблему кадрового ринку.  Вихід - змішаний підхід, де підприємства, а не держава, формують замовлення, вкладають кошти в освітній процес, а держава надає можливість за рахунок інфраструктури училищ підготувати фахівців. KV: Ви пропонуєте влаштувати безподатковий період для українських заробітчан, які повертаються додому і відкривають тут підприємницьку діяльність. Це дуже цікава новація,  але скажіть: як впевнити заробітчанина, що на батьківщині його не чіпатиме у своїх найкращих традиціях податкова або поліція? Руслан Кошулинський: Я не думаю, що українські заробітчани, які повертаються і вкладають зароблені там кошти у власну справу, з лякливих. Треба врахувати їхній досвід і культуру людей, які заробляють за кордоном, культуру взаємин - вона зовсім інакша. Вже ніхто не зможе з податківців прийти до такої людини і сказати: "Дай". Не вийде. До того ж тут починають працювати інші захисні механізми - ті самі асоціації підприємців. Ми ж виступаємо за зміну філософії роботи податкових органів. Зокрема, прагнемо перетворити податківців із визискувачів та карників на аналітиків та порадників. Податкова не має карати людей за несвоєчасну сплату чи помилку в декларації, цим повинні займатися інші органи. Тож виходимо на два напрями, які треба якнайшвидше опрацювати. Перший - зміна механізмів оподаткування та механізмів стягнення штрафів і накладення санкцій, другий - захист головного інвестора країни - заробітчан. Вони є найбільшими інвесторами країни, бо тільки у минулому році через банки ними було перераховано сюди 11 млрд гривень. І це тільки офіційні дані - скільки привезли "по кишенях", можно здогадуватися. KV: Чому безподатковий період Ви пропонуєте тільки для заробітчан, які повертаються з-за кордону? Чому не впровадити аналогічну пільгу для підприємців, які тільки відкривають свою справу тут? Руслан Кошулинський: Про це також ми подбали. Наприклад, IT, блокчейн. Два законопроекти вже готові. Пропонуємо ввести 5% податок без "стелі" доходу для підприємців, які цим займаються. Такий відсоток їх задовольняє, ми мали неодноразові розмови про це. За технологіями майбутнє, а ми програємо в часі - Грузія вже давно дозволила майнінг криптовалюти, Естонія давно вже голосує блокчейново, а Україна досі сидить і дивиться, що буде з біткоїном. Націоналісти зацікавлені в тому, щоб держава максимально захищала свого інвестора. Чому ми говоримо про заробітчан? Бо ми хочемо їх повернути, тому ми повинні створити умови. В місті Хмельницький за минулий рік було відкрито 5200 робочих місць. В них у місті працює 33 ринки, де працюють здебільшого ФОПи. Якщо ці самі ФОПи відчувають, що не витримують податкового тиску - йдуть у тінь. І міська влада це розуміє, тож мінімізує зі свого боку податок на землю, створює сервіси для підприємців. Крім цього, вони прорахували можливість компенсувати облікову ставку Нацбанку виробникові, який принесе бізнес-план і покаже, що він створює нові робочі місця. І це працює. Місто таким чином заробляє на ПДФО більше, ніж віддає підприємцям. Маємо лишень у Хмельницькому три нових дитсадки, а у вересні цього року відкриється і запрацює нова школа. Плюс два нових заводи у місті. Тобто динаміка приросту населення позитивна. Цю модель можна перенести на загальнодержавний рівень: малому бізнесу малі податки, великому - великі. Це так званий прогресивний податок. KV: Ви виступаєте за реприватизацію - повернення великих стратегічних підприємств під контроль держави. Руслан Кошулинський: За часи незалежності приватизовано 29 000 підприємств, залишилося 4 500. У приватній власності - стратегічні підприємства: облгази, обленерго. Сьогодні 11 з 24 обленерго взагалі належать Бабакову, віце-спікеру Держдуми РФ. На зустрічі в водоканалі міста Березань, що на Київщині, мені розповіли, що тариф на водопостачання складає 34 гривні. У той час, як в Хмельницькому - біля 15 гривень. Чого ж така різниця? Проблема в тому, що 50% тарифу - це оплата електроенергії. Хмельницький зробив розумно: запускав три помпи для качання води уночі, коли ціна електроенергії на 50% менша, а вдень - тільки одну помпу, щоб підтримувати тиск. Таким чином вони економили на електроенергії, відповідно, знижували тариф. У Березані спробували піти тим самим шляхом і з’ясували: Запустити помпи за “нічним” тарифом неможливо - власник обленерго не зацікавлений. До того ж, зараз відмінили і знижку 50% на оплату електроенергії вночі для комунальних підприємств. До чого веду: монополіст у сфері енергетики, який задорого перепродає вугілля, наприклад, не зацікавлений в тому, щоб ми ощадливо ставилися до енергоносія. Для нього чим більше ми купуємо, тим краще. І в цьому йому сприяють державні органи. Інакше чому НКРЕКП зняла цю 50% знижку, цей “нічний” тариф? Кому це може сприяти, як не олігархам? KV: Тобто держава не є ефективним власником і менеджером, якщо підіграє монополістові? Руслан Кошулинський: Не держава, а “наймані працівники”: прем'єр-міністр, Верховна рада. Прем'єр повинен звітувати своєму працедавцеві - народу - про те, скільки нових робочих місць створено на державних підприємствах, яка збитковість або прибутковість за час його роботи у цій сфері. Натомість він звітує про те, скільки треба продати. Приклад державного сприяння є в Південній Кореї: відома нині корпорація “Самсунг” на початку своєї діяльності була посередником: умовно кажучи, торгувала рисом. Вийшла на європейський ринок, почала просувати свою дрібну побутову техніку і конкурувати із європейськими торговими марками, такими як Грюндік та Філіпс. Що зробили європейці, аби захистити своїх? Почали одразу просувати механізм антидемпінгового законодавства. Південна Корея, у свою чергу, почала дотувати підприємство-експортера на різницю, яку “Самсунг” втрачає. Державницька позиція? Безумовно. Де тепер Грюндік і Філіпс, а де Самсунг? Розумієте. Таке ж завдання по сприянню своїм експортерам, своєму виробникові, мало би стояти і в нас, але чомусь владі до цього немає клопоту. KV: Тоді виникає філософське питання: чому за 25 років незалежності України не знайшлося жодного державника? Хіба ніхто не був мотивований потрапити на сторінки підручників з історії як автор українського прориву? Руслан Кошулинський: Базове слово тут - мотивація. Патріотизм, як кажуть військові, -  це коли на крик “Наших б'ють!” всі збігаються, а не розбігаються. А у нашої влади одразу виникає питання: “Наші” - це хто? Немає чіткої диференціації “свій-чужий”. Назвіть очільника країни, який чітко окреслював, де чужі, а де свої. Немає також різниці між своїм і чужим товаровиробником. Поясню на власному прикладі. До моєї доньки, яка за освітою корейський філолог, від великого корейського підприємства надійшла бізнесова пропозиція - хотіли купувати в України кору сосни. Донька звернулася до мене із питанням: хто в Україні займається корою, щоб можна було сконтактувати їх із корейцями, бо це ж той випадок, коли можемо продати те, що для нас не має цінності. Вдалося знайти лише одну фірму, яка на цьому знається, і те вони попросили корейців посприяти їм з оплатою ліцензії. А держава пальцем об палець не вдарила. Я не уявляю, щоб подібне сталося у Китаї, коли б їм за дорого запропонували продати те, що валяється і гниє на землі. Візьмемо Сингапур: урядовець там отримує зарплату, яка прив'язана до рівня ВВП в країні. Тому там хабарництво або протекціонізм не спрацюють. Чиновник розуміє, що він сам собі зашкодить у першу чергу. По тому ж принципу підлеглий має повне право доповісти на свого начальника, якщо той візьме хабара. KV: Ви ж знаєте, що і у нас підлеглі активно доповідають на начальників, але це якось слабенько діє? Руслан Кошулинський: Ми можемо сто разів говорити про наслідки корупції, і не говорити про причини, а причина - олігархічна модель економіки. Необхідно усувати олігархів від управління економікою і політикою, щоб дати українцям можливість заробляти. Влада має робити три речі. Перша - це захист. Військові, поліцейські, служба безпеки. Я плачу гроші за свою безпеку, поки я живу в цій країні. Друга - створення умов. Я плачу за те, щоб мій посередник - депутат - створював для мене умови через закони, підзаконні акти, тощо. Третє - справедливий розподіл грошей. Батькам, дітям, хворим, армії. Під третім розуміємо державний закон "Про бюджет". Більше влада нічого не має робити. Я зароблю сам, не заважайте мені. Починаємо дивитись, чи створено умови? Ні. Створює їх посередник. Але чи ми задоволені? Ні. І що можемо зробити? А нічого. Прямого механізму відкликання цього посередника також немає. Чи можу я його покарати, якщо він не виконує мою волю? Знов ні. KV: Скільки вже лежить у Раді законопроект про відкликання народних депутатів? Руслан Кошулинський: Дуже довго. Та сама історія, як і зі зняттям недоторканості. Така сама - із ухваленням закону про імпічмент Президента. Олігархам не вигідно дозволяти народові мати механізм, за яким народ може покарати обранця. Цілі фракції, групи належать тим-то й тим-то - нащо їм вкладати гроші, коли хтось незадоволений зможе позбавити мандата хапугу чи брехуна? Нині триває боротьба серед олігархів за те, хто більше вкладеться у державний апарат, бо він наразі збільшується, в державні дозвільні органи, які дадуть змогу отримати родовища для того, щоб експортувати сировину... Тому також потрібен закон про заборону приватних монополій та олігополій. Я не знаю жодної ліберальної економіки, яка би давала змогу підприємству утримувати в своїх руках по 15-20% ринку. KV: Чи готові Ви пропонувати олігархам якісь пільги, щоб вони пішли на виведення коштів з офшорів та вкладення виведених коштів в українську економіку? Руслан Кошулинський: Ми маємо готовий законопроект, де це передбачено. Ми пропонуватитемо їм справедливий поділ: 50/50, 50% нехай лишають собі на свій бізнес, ми перевіряємо їх законність і повертаємо, 50% - відразу державному бюджету. Термін повернення - 3 місяці. Але якщо олігарх не поверне кошти, то на суму, яку виведено, його власність на території України переходить до державної власності. KV: Поговоримо про зовнішню політику. Як концепція Балто-Чорноморського союзу корелюється україноцентризмом? Руслан Кошулинський: Сьогодні Балто-Чорноморська вісь може дуже активно працювати. Україні вигідно моделювати взаємини зокрема з країнами Прибалтики, які точно знають проблему Радянського союзу, які розуміють механізми впливу Москви на них. Вони знають цю ідеологію. Аналогічно із Польщею - країною, яка нам близька за ментальністю і за історією. Туреччина - також дуже потужний гравець сьогодні, починаючи з військової складової і закінчуючи фінансовою, плюс Босфор. Грузія також. Це дуже цікавий вектор, який дозволяє нам бачити перехід від Балтики до Середземномор’я і це все - через Україну. Наша держава - центр цього стратегічного союзу, і це розуміють наші партнери. Але давайте поглянемо на цю історію ширше. Наприклад, Євросоюз працює за системою регіональних країн: Альпійська ініціатива, Дунайська ініціатива, Карпатська ініціатива... То чому ж Україна не може? Нам лишень треба завершити оформлення на рівні парламентських угод, за тим самим принципом як, наприклад, була узгоджена Вишеградська група. Цей союз стратегічно необхідний. Щоправда, є питання Білорусі - “української шапки”, як її називав Юрій Липа. Цього нашого сусіда вже поглинула Росія, але життя не стоїть на місці і Білорусь ще може змінити російський вектор на Балто-Чорноморський. KV: Окрім Білорусі, є ще питання Угорщини... Руслан Кошулинський: Ось це питання вирішується максимально легко. Ухвалення Закону “Про громадянство” і Закону “Про національні меншини”. Чому угорці такі настирливі - тому що законодавчо в них все зроблено бездоганно. Я був автором законопроекту про нацменшини, для чого вивчив законодавче поле нацменшин практично усіх східноєвропейських країн, також країн Скандинавії. Серед них усіх найкращий закон - угорський. Ми брали саме його за приклад. У 2012-2013 році я переклав законопроект на англійську, надіслав усім послам межуючих з нами країн Східної Європи, із проханням надати характеристики та зауваження. Усі погодилися, що ми за приклад узяли найкращий варіант закону. Але його не ухвалено. Натомість, в маємо в Україні у плані діючого законодавства про нацменшини справжніий хаос. А мали б ми закон як в Угорщини - проблем не було би. Але наші очільники, на жаль, цього не розуміють. Вони граються в лібералізм із націоналістичними урядами Угорщини та Польщі і програють, адже спосіб мислення націоналістичний - він інакший. Але повірте, ми, націоналісти, дуже швидко з ними порозуміємося і досягнемо згоди. Приклад тому - Майдан. До мене в штаб, де висіли портрети Бандери та Шухевича, приїздили депутати польського Сейму. Ми сідали за один стіл, працювали, а потім йшли разом на барикади. І все було добре. KV: Як подати ідею україноцентризму східним регіонам країни? Руслан Кошулинський: Дві засадничі речі є. По-перше, сьогодні ми воюємо з ворогом. Базове завдання - об’єднати людей, і ми кажемо про ту єдність суспільства "свій-чужий", де всі збігаються, коли наших б’ють. По-друге, виконання закону. Люди, які мешкають на Сході, частково відрізняються за своєю ментальністю. Це дуже дисципліновані колективісти. Якщо влада чітко скаже "робити так і так", - вони зроблять. Але влада чомусь не дає чітких вказівок... Вона приходить і каже: ось колишній представник "Партії регіонів", тепер він в нашій партії влади. Намагаючись загравати з місцевими елітами, влада не розуміє, що втрачає авторитет сили. І люди перестають її слухати. Бо все по-старому, тільки з новим прапором. Якби влада точно дала зрозуміти мешканцям сходу, де свій, а де чужий, покарала б чужого, не давши йому перевзутися в нові партійні мешти, питання було б закрито. Авторитет би відновився, а решта = справа копіткої праці з розбудови економіки, інфраструктури, освіти… Зрозумійте, не існує проблеми зі Сходом, існує проблема відсутності правил і нехтування законом. Якщо там у Києві порушуються правила, думають люди, то нам тим паче немає сенсу їх дотримуватися. KV: Який Ваш план по поверненню Донбасу до України? Руслан Кошулинський: Перемога у війні. Але не чисто військова. Ворог дуже потужний, формула перемоги тут дуже складна. Ворог володіє ядерною зброєю, бюджет його збройних сил понад 70 мільярдів доларів, коли бюджет наших ЗСУ - 3 мільярди. Що потрібно для перемоги: по-перше, надпотужна високотехнологічна армія, неядерні стратегічні сили. Пункт моєї програми - на Збройні сили йтиме 5% ВВП держави. Але є одне але. Сьогоднішня влада також декларує про ті 5%. Щоправда, ці відсотки йдуть не лише на армію, а й на силові структури. Для прикладу, сьогодні на МВС, ГПУ, і СБУ виділяється на 1,5 млрд гривень більше, ніж на ЗСУ. І це ми не говоримо про те, що армію терміново треба переозброювати. У 1987 і 2015 роках я служив на одній і тій же гарматі, - 152-мм "Гіацинт". Все те ж саме. Один постріл з "Гіацинту" коштує тисячу доларів, але купити снаряди натівського зразка ми не можемо - в них снаряд 155 мм, а не 152 мм, як наші.   А військове кораблебудування? На всю країну один недобудований корвет стоїть і "Сагайдачний". А, ще є "москитна флотилія" - річкові катери, виготовлені в Україні. Вони за своїми тактико-технічними характеристиками не можуть стріляти за трибального шторму. І ця "москитна флотилія" нібито повинна протидіяти потужному флоту Росії. Другий фронт - дипломатичний. Говорити треба не з бізнес-партнерами Росії, якими є ті ж Німеччина та Франція, що зараз будують для Росії "Північний потік-2", в обхід України, а із справжніми потужними світовими гравцями. Я маю на увазі США та Великобританію, що виступили гарантами української безпеки в Будапешті. KV: Як говорити з цими гравцями, якщо ми сидимо на голці МВФ? Руслан Кошулинський: Розумію. Але голка МВФ - це ті ж Сполучені Штати Америки, підписанти Будапештського меморандуму, і ми мусимо нагадати їм про колишні зобов'язання. KV: Ми може і мусимо, але чогось же не слухають? Руслан Кошулинський: Я мав розмову з представниками нової американської влади і  запитав у них, чому у військовій царині Америка ставить усе на Польщу: бази НАТО, штаб НАТО, навчання альянсу, в той час коли війна іде у нас, а не в Польщі? Вони відповіли наступне: так, ви єдині, хто протистоїть Росії на суходолі, ми у вас вчимося, але поляки надійні та передбачувані, а ви - ні. Ми вводимо санкції проти московських олігархів, а вони у вас заробляють гроші - Фрідман, Ротенберг, Бабаков... Більш того, за офіційними даними імпорт до України з Росії за минулий рік збільшився в деяких областях на 500-600%. Для прикладу: Ніжинський механічний завод нещодавно програв тендер на постачання Укрзалізниці своєї продукції московській фірмі, яка запропонувала на три гривні дешевше. П'ятий рік продовжується дія 320 міжвідомчих угод між нами та Росією. Припинено договір про дружбу, але дипломатичні стосунки не розірвано, кордон не закрито, навіть немає візового режиму. Що сьогодні заважає встановити координати складу боєприпасів? Узяв телефон із GPS, кинув на землю й пішов. А далі прилітає коптер і скидає запальну суміш... І так "випадково" згоріли 5 складів, лишилося 2. Отже, завдання нового президента - показати, що ми надійні партнери і сюди можно вкладатися. І лише після цього, наполегливо нагадувати про колишні зобов'язання. KV: А навіщо Америці та Європі ще один "надійний партнер", коли є Польща? Руслан Кошулинський: Бо цей новий партнер буде набагато потужнішим. Але, наголошую, нам треба показати, що ми варті того, аби із нами працювати. Для цього треба розірвати дипломатичні стосунки із Росією, заборонити московський бізнес, закрити кордон. Нам потрібно для перемоги не лише змінити Нормандський формат на Будапештський, а й провести низку економічних реформ. Ви запитуєте, навіщо ще один партнер? Бо це економічно вигідно. Але треби це довести, треба самим показати, що таке економічна стимуляція по-українськи. Зокрема, внести зміни до закону про оподаткування, запровадити податок з олігархів та навести лад в питаннях відповідальності влади. Я не можу пояснити хлопцям на фронті, чому під час воєнного стану депутати пішли у відпустку. Чому мер Садовий разом із російським олігархом Фрідманом проводить "Альфа Джаз" у Львові. Чому головнокомандувач поїхав на Мальдіви. KV: Поясніть, будь-ласка, як переконати українців, що націоналізм - не лайливе слово? Руслан Кошулинський: Я дуже люблю усіх дітей, але своїх трохи більше. Я люблю усіх жінок на світі, але свою - трохи більше. Я люблю усіх людей на землі, але українців - трохи більше. Оце і є визначення націоналізму. Націоналізм - це любов до свого, а не приниження чужого. В мене є знайомий грузин, і коли я запитав його, чому він підтримує “Свободу”, він відповів: “Ваш народ дав мені можливість жити в Україні і заробляти тут. Я вивчаю українську. Мої діти ходять до української школи. Але вдома ми розмовляємо грузинською, щонеділі ходимо до грузинської громади. Я хочу, щоб коли мої діти виросли, у них в паспорті, в графі національність було написано “Грузин”. А ви якраз цього домагаєтесь”. Він живе в Україні, поважає нашу мову, традиції, закони, але він не зрадив своєї крові. Батьки народили його грузином і він ним залишився. Націоналісти виступають саме за це: не зраджуй свою національну ідентичність, шанобливо стався до всіх і не давай кривдити своє. KV: Руслан Кошулинський до війни і після - це різні люди? Руслан Кошулинський: Після повернення зі Сходу став набагато більше цінувати час.KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Четверте інтерв'ю цієї серії з головою Оболонської РДА Олександром Цибульщаком. Довідка KV: Оболонський район Києва з'явився у 1975 році. Тоді він отримав назву - Мінський. У 2001 році за рішенням Київради району повернуто історичну назву - Оболонський. Сьогодні до складу Оболонського району входять Пуща-Водиця, Мінський масив, Пріорка, частина Куренівки, Оболонь та Петрівка. Оболонський район з півночі межує з Вишгородським районом Київської області, з півдня та заходу - з Подільським районом, зі сходу його територію обмежено правим берегом Дніпра. Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Оболонського району у 2018 році? Олександр Цибульщак: На 2018 рік бюджет району становив 1 млрд 685,4 млн гривень, з них 1 401,1 млн гривень захищені статті, спеціальний фонд – 286,4 млн гривень. Були отримані субвенції з державного бюджету: на нову українську школу (5,75 млн гривень), на обладнання класів початкової школи (1,31 млн гривень), на оснащення кабінетів фізики, хімії та математики мультимедійними пристроями (5,58 млн гривень), облаштування спортивних майданчиків (1,2 млн гривень) та спортивне обладнання (330 тис. гривень). Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства (ЖКГ) району. Для порівняння у 2013 році на капітальні ремонти ЖКГ було виділено 1,37 млн гривень, а у 2018 році на ці цілі в нас було 95,43 млн гривень. Найбільшу суму витрачено на ремонти житлових будинків району (86 млн 325,2 тис. гривень), капітальний ремонт ліфтів (9 млн 10 тис. гривень) та відновлення асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів (3 млн 797,2 тис. гривень - 25 об'єктів). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У 2019 році на капітальні ремонти житлового фонду планується використати 104,8 млн гривень, у тому числі на ремонт внутрішньоквартальних і міжквартальних проїздів – 63 млн гривень. При визначенні об'єктів для капремонту будемо звертати увагу на ті, по яким найчастіше отримуємо звернення від мешканців. Також суттєві кошти у 2018 році пішли на ремонти дитячих садочків (25,9 млн гривень) та шкіл (38,5 млн гривень). Ремонтували заклади позашкільної освіти, зокрема музичну школу та СДЮШОР “Зміна”. На це пішло більше 3,3 млн гривень. 1,65 млн гривень витрачено на ремонт бібліотек та 3,45 млн гривень - на капремонт клубів для підлітків. У 2019 році на капремонти закладів освіти планується використати 29 млн гривень. Читайте: На столичной Оболони обновили государственную детскую библиотеку KV: Народні депутати допомагали району у 2018 році? О.Ц.: По нашому району два депутати Верховної Ради - Андрій Білецький (217 округ, - KV) та Володимир Ар'єв (218 округ, - KV). Субвенції надходили по округу Ар'єва.  Завдяки йому були отримані два транші по 5 млн гривень. Гроші були спрямовані на капремонти шкіл і житлового фонду. Також ми активно співпрацюємо з депутатами Київради. Від Оболонського району зараз 11 депутатів у міськраді. Допомагають всі. Проте найбільш дієва допомога йде від Людмили Костенко. Вона брала активну участь у виділенні коштів на відновлення парку “Наталка”, багато допомагає школам, дитячим садочкам та житлово-комунальному господарству. До речі,  не тільки у своєму окрузі, від якого балотувалась до Київради. KV: Скільки у 2018 році в Оболонському районі реалізовувалося громадських проектів? О.Ц.: 12 громадських проектів на 10,5 млн гривень, які повністю завершені. Більшість з цих проектів стосувались галузі освіти. Наприклад, в рамках громадського бюджету у школі № 29 встановлено сучасне обладнання для реалізації програми “Гаряча їжа” та облаштували театр ляльок, у школі № 194 встановили лабораторію LEGO, у двох школах (№ 285 і 252) - облаштовано тири. Читайте: Пищеблок в школе на Оболони отремонтировали с нарушениями: руководство района просят вмешаться У 2019 році у нашому районі буде реалізовувано 23 громадських проекти. Більшість з них освітянських, бо батьківські колективи найбільш активні. На реалізацію проектів передбачено 10,6 млн гривень. KV: Який був бюджетний запит від Оболонського району на 2019 рік? О.Ц.: При підготовці бюджетного запиту ми обирали об'єкти, які важливо оперативно привести до нормального стану. На це треба 1,5 млрд гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які об'єкти дорожньої інфраструктури Оболонського району треба завершити у 2019 році? О.Ц.: Будівництво Великої окружної дороги від вул. Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом розв'язки. У 2018 році роботи велися до літа швидкими темпами, але надалі державна частина фінансування була призупинена. Наразі роботи проводяться, але повільно. Якщо фінансування буде, то цей проект завершать протягом 2019 року. Ця дорога значно розвантажить Шевченківську площу і завдяки їй великогабаритний транспорт взагалі не буде заїжджати на територію району. Також у 2018 році розпочалося відновлення вул. Сім'ї Кульженко (раніше - Петра Дегтяренка). Вона була перекрита біля 20 років. Спочатку на цій вулиці встановили новий ливневий колектор. Зараз зроблено ділянку від вул. Полярної до вул. Лугової. Проїзд ділянкою вже відкрито, проте тривають  роботи з облаштування тротуарів, у наступному році плануємо завершити всі роботи. У 2019 році, якщо буде фінансування, буде зроблена дорога від Полярної до Окружної, що також суттєво розвантажить транспортну ситуацію у районі. KV: Що ще потрібно для покращення транспортної інфраструктури району? О.Ц.: Для того, щоб в години пік розвантажити в'їзд/виїзд з Києва потрібна багаторівнева розв'язка на вул. Богатирській і Полярній. Зараз проводиться конкурс на відповідний проект. Для району треба зробити проїзною вул. Вербову, яка зараз переривається в районі залізничної платформи “Зеніт”. Ми з такою пропозицією неодноразово виступали. Проте у 2019 році спочатку відбудуться  роботи по з’єднанню просп. Героїв Сталінграда з вул. Електриків. Після них будемо переходити до вулиці Вербової. Зараз катастрофічна ситуація з розриттями. По району приблизно 280 розриттів, які “Київенерго” залишило після проведення ремонтів, не здійснивши відновлення благоустрою. Кошти на ці цілі комунальним організаціям компанія не перераховувала. Наприклад, “Київенерго” заборгувало КП “ШЕУ Оболонського району” на сьогодні  близько 800 тис. гривень. У 2018 році комунальниками району було відновлено благоустрій після розриттів на 26 об'єктах загальною площею 590 кв. м. Зараз зроблено детальний аналіз наявних розриттів, визначено, скільки коштів потрібно на відновлення благоустрою. У 2019 році буде проведена системна робота з цього напрямку. Питання з “Київенерго” буде вирішуватися у судовому порядку на рівні міста. Читайте: КП “Киевтеплоэнерго” отказывается восстанавливать благоустройство после ликвидации аварий ПАО “Киевэнерго” – депутат Павлик KV: Чи потрібні району нові транспортні маршрути? О.Ц.: Транспортна інфраструктура району є досить розвинутою: територією району проходять 5 трамвайних, 14 тролейбусних, 11 автобусних та 40 таксомоторних маршрутів, а також 4 станції метро. Щоденно в середньому працює біля 500 маршрутних таксі, 85 автобусів, 92 тролейбуси та 27 трамваїв. Працює маршрут міської електрички. По трасі її руху на території Оболонського району розташовано 3 посадочні платформи - “Петрівка”, “Зеніт” та “Вишгородська”. Житлово-комунальне господарство KV: Скільки ремонтів у 2018 році проведено у житлових будинках району? О.Ц.: У 23 будинках були капітально відремонтовані сходові клітини, у 22 житлових будинках – покрівлі, у 8 багатоповерхівках здійснили капітальний ремонт зливо стічних мереж,  у 6 – відремонтували фасади, у 59 будинках провели капітальний ремонт інженерних мереж, а у 6 житлових будинках відремонтували електричні мережі. Особливу увагу приділяємо енергоефективності багатоквартирних будинків, тож за 52 адресами провели заміну вікон у місцях загального користування. Також поступово відновлюємо ліфтове господарство – провели  капітальний ремонт 11 ліфтів. Вдалося у 2018 році й облаштувати 6 нових дитячих та 3 спортивні майданчики. Мешканці району також долучаються до програми співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках (70/30). У 2018 році перемогу у цій програмі отримали 15 ОСББ/ЖБК нашого району на загальну суму 13 млн 928,1 тис. гривень (4 млн 396 тис. гривень - кошти ОСББ/ЖБК і 9 млн 532 тис. грн - кошти міського бюджету). KV: Скільки загалом житлових будинків в Оболонському районі? О.Ц.: Загалом 998 будинків. Нових будинків небагато. В основному - це житлові будинки поважного віку, яким вже більше 40 років. Близько 619 житлових будинків сьогодні на обслуговуванні КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва". Інші перебувають на утриманні приватних керуючих компаній. Вони обслуговують будинки, де створено ОСББ. Загалом, процес створення ОСББ йде досить повільно. На жаль, мешканці не дуже активні у цьому питанні. Деякі хочуть, щоб спочатку будинок відремонтували за кошти міста, а потім вони б створювали ОСББ. KV: Це означає, що більш за все звернень адміністрація району отримує з питань ЖКГ? О.Ц.: Так, більше за все скаржаться з проблем житлово-комунального господарства. Це 53% всіх звернень. Найчастіше в них порушуються питання проведення поточного ремонту будинків, незадовільного теплопостачання, благоустрою території, незадовільної роботи ліфтів тощо. Дуже велика проблема сьогодні з ліфтами. І вона не тільки по нашому району, а й по всьому місту. Мова йде, в першу чергу, про велику кількість крадіжок ліфтового обладнання. Так, наприклад, в нашому районі є будинки, в яких за рік зафіксовано 5 випадків вирізки ліфтових котушок. Поліція відпрацьовувала такі випадки, були затримання, але проблема залишається. Вона може бути вирішена лише тоді, коли на всіх будинках буде стояти відповідна сигналізація. Цей процес розпочався, але він потребує часу та коштів. У нашому районі також дуже погана ситуація з комунікаціями. У 2018 році були проблеми не тільки по постачанню тепла і гарячої води, а й холодної води. Району 40 років. Основна забудова відбувалася у 80-х роках минулого століття. Планово комунікації ніхто не відновлював. По зверненням громадян щодо комплексних питань створюються комісії. За рік їх було досить багато. Загалом з початку 2018 року і до жовтня включно нами отримано 3591 звернення. В них порушено 4435 питань. Дуже багато колективних звернень. В результаті до нас звернулося десь 30 700 громадян. KV: З яких питань були найбільш резонансні звернення? О.Ц.: У 2018 році такими можна вважати звернення щодо зведення торгового центру біля метро “Героїв Дніпра”. У громади було багато питань починаючи від зупинки будівництва закінчуючи вимогою перевірок як самого будівництва, так і окремих фактів, наприклад, тріщин у метро. Ми зі свого боку зробили все, щоб всі перевірки були проведені. Проте питання забудови не погоджуються з райадміністрацією. Ми на забудовників не маємо ніякого впливу. Коли приходять звернення від мешканців, ми їх опрацьовуємо та передаємо тим, до чиєї компетенції належить порушені в них питання - ДАБІ, профільного департаменту КМДА, метрополітену тощо. Сьогодні це будівництво у стані закінчення. За останньою інформацією, найближчим часом повинні відкрити переходи метро. Сам об'єкт, за інформацією забудовника, повинен бути зданий в експлуатацію у першому півріччі 2019 року. Читайте: Община Оболони считает, что проект ДПТ района не учитывает их потребности и особенностей территории KV: В Оболонському районі наявні борги за комунальні послуги? О.Ц.: Так, заборгованість велика. Проте мови не йде про відключення від послуг Керуючої компанії. Не буде коштів, не буде можливості якісно обслуговувати будинки. Зараз, на жаль, доводиться скорочувати штат, бо не тільки обслуговування будинків, а й заробітна плата виплачується за рахунок оплати споживачів послуг. З наступного року піднімається мінімальна зарплата, вартість енергоносіїв. Відповідно витрати Керуючої компанії також збільшаться. Тому намагаємося проводити системну роботу з боржниками щодо реструктуризації та поетапного погашення заборгованості. KV: Тобто у 2019 році варто очікувати підняття комунальних тарифів на обслуговування будинків? О.Ц.: Я не можу це стверджувати, але це питання повинно ґрунтовно вивчатися з урахуванням економічних показників. В будь-якому випадку, якість послуги повинна відповідати тарифу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато в Оболонському районі нового будівництва? О.Ц.: Зараз 15 будівельних майданчиків. Більшість житлової забудови зараз ведеться у промисловій зоні. Читайте: В Киевсовете поддержали абсурдные планы Свистунова по застройке Оболони У 2018 році було відновлено будівництво житлового будинку на вул. Дегтяренко, 22. На цьому об'єкті роботи не виконувалися з 2008 року. Серед проблемних забудов доречно згадати будинок на вул. Автозаводській. Там забудовник не виконав свої зобов'язання перед інвесторами. Будинок був підключений до комунікацій, зокрема, електропостачання, по тимчасовій схемі. Зараз ця проблема знята. № Об'єкт будівництва Замовник 1 Будівництво багатофункціонального житлового кварталу (1 черга), пров. Балтійський, 23 ПАТ “Київський склотарний завод” 2 Будівництво житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями, просп. Оболонський, 30 ТОВ БК “Кроун”, ТОВ “Інжпромбудсервіс” (виконує функції замовника) 3 Будівництво багатоквартирних житлових будинків, вул. Петра Калнишевського, 2 ТОВ “ЖК Майорова” 4 Будівництво житлово-громадського комплексу на просп. Оболонському біля озера Опечень (ІІІ черга) ТОВ “МЖК Оболонь” 5 Будівництво житлово-офісного комплексу, вул. Кондратюка, 1 (ІІІ черга, ІІ пусковий комплекс) ПрАТ “Енергополь Україна” 6 Житлово-офісний комплекс з об'єктами інфраструктури, просп. Оболонський, 26 (ІІІ черга) ВАТ “Будинок побуту “Оболонь” 7 Будівництво житлово-торгівельного комплексу, вул. Кульженків, 1 (ІІ та ІІІ черга) ТОВ “Фірма Інтеграл” 8 Будівництво індивідуальної котеджної забудови, вул. Богатирська, 32 (ІІ черга) ТОВ “Дніпровська рів'єра” 9 Будівництво багатофункціонального комплексу, вул. Бережанська, 15 ТОВ “АТП-13057-7” 10 Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, вул. Маршала Маліновського, 2а ТОВ “Укрбуд” 11 Будівництво громадсько-торговельного центру, просп. Степана Бандери, 34в ПАТ “Київхімпостач” 12 Будівництво торгівельно-розважального комплексу на перетині просп. Оболонського та вул. Героїв Дніпра ТОВ “Елікон ЛТД” 13 Будівництво торгово-розважального комплексу, вул. Маршала Тимошенка, 21 ТОВ “Барконд” 14 Будівництво торгово-розважального комплексу з господарськими офісними приміщеннями, вул. Героїв Дніпра, 30 ТОВ “Автекс-К” 15 Будівництво об'єкту побутового обслуговування та відкритої автостоянки, просп. Героїв Сталінграда, 12г ПП “Гремальді” KV: Чи проектують забудовники дитячі садочки і школи в межах своїх житлових комплексів? О.Ц.: Так. На території ЖК “Яскравий” на вул. Сім'ї Кульженків побудовано і вже працює приватний дитячий садочок. У житловому комплексі на Бережанській також має бути збудовано дитячий садок. Коли забудовник оформлював дозвільні документи, адміністрація відмовила у довідці щодо наявності достатньої освітньої інфраструктури. Також проти цієї забудови піднялися люди. В результаті забудовник ввів в проект дитячий садочок і надав письмові гарантії щодо його зведення. KV: За рахунок бюджетних коштів на території району ведуться забудови? О.Ц.: Нового будівництва за рахунок бюджетних коштів на території району не ведеться. На сьогодні таке будівництво не заплановано й на 2019 рік. Проте у нашому районі немає концертної зали. Її збудувати плануємо біля дитячої музичної школи. Вже проведені передпроектні роботи. Ця зала буде при школі і в ній зможуть проводити районні заходи. Думаю, у 2019 році завершимо всі проектні роботи і будемо вирішувати питання щодо фінансування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Оболонського району KV: Достатньо у районі шкіл та садочків? О.Ц.: На території району функціонує 71 заклад дошкільної освіти, де навчається 11 406 дітей. На 100 місць у садочках комунальної власності претендують 110 дітей. І це вже з урахуванням додатково відкритих 15 груп на 300 місць у існуючих закладах дошкільної освіти. На 2019/2020 навчальний рік 2 896 дітей стоїть у черзі у дитячі садки Оболонського району. Також в Оболонському районі працює 44 школи, де навчається 29 674 учні при проектній потужності навчальних закладів - 26 894 місць. Тобто школи заповнені на 110%. У центральній Оболоні з садочками і школами проблеми не має. Проблеми з місцями у дитячих садочках є на Мінському масиві і Куренівці. Особливо проблеми відчутні на Мінському масиві, де збудовані нові житлові комплекси. Перенавантажені 4, 6, 8, 13 та 14 мікрорайони Оболоні. Також сильне навантаження на школи, де будуються житлові комплекси “Міністерський” та “Яскравий”. KV: А є в Оболонському районі школи і садочки, в яких наявні вільні місця? О.Ц.: Так. Дуже багато залежить від керівника закладу освіти. Наприклад, дві школи - № 143 і 231. Вони знаходяться через паркан. Одна школа процвітає і туди черга, а друга - з недобором. На мій погляд, це питання ефективності керівника навчального закладу. Читайте: Школа на киевской Оболони превращена в тюрьму для детей Зараз директорів шкіл  призначають через загальноміський конкурс. Але я вважаю, що відповідальність за призначення директорів повинна лежати  на керівництві району. Тому є потреба у розширені повноважень райдержадміністрації в цьому напрямку. Оскільки неприпустимими є випадки, коли через незадовільну роботу адміністрації школи, діти цілими класами змінюють навчальний заклад. KV: Чи планується робота по модернізації та оновленню шкільної та дошкільної інфраструктури, у тому числі за допомогою реконструкції? О.Ц.: Така робота активно ведеться та є пріоритетом для нас. У 2018 році проведено реконструкцію садочка №260 (пр. Оболонський, 12б), продовжується реконструкція садочка №436 та 593 (вул. Макіївська). Планові ремонти проведено у 31 садочку та 34 школах. У 2019 році будемо робити проект на добудову корпусу до школи №9, яка сьогодні перенавантажена. На центральній Оболоні є 157 ліцей, де хочуть навчатися багато дітей. Зараз вже є проектне рішення щодо надбудови поверху у його приміщенні. У 2019 році плануємо робити проект. Є садочок на вул. Полярній. Раніше там розміщувалася виконавча служба і приватна школа. Зараз приміщення звільнено і буде проводитися його реконструкція. Також на вул. Петра Панча у приміщенні дитячого садочку знаходиться районне відділення Центру зайнятості. Зараз є рішення суду про виселення. Юридичні процедури всі завершено. Проте район не може залишитися без Центру зайнятості. Зараз ми вирішуємо питання щодо його переїзду у приміщення, яке місто надавало Державній фіскальній службі. KV: Наскільки розгалужена в Оболонському районі спортивна інфраструктура? О.Ц.: Зараз на території району наявна 501 спортивна споруда (4 стадіони, 9 футбольних полів, 64 спортивні зали, 130 спеціально обладнаних приміщень для занять спортом, 31 стрілецький тир, 3 криті басейни, 210 спортивних майданчиків). В районі розвивається 54 види спорту. Працює 10 юнацько-спортивних шкіл, які відвідують 3 517 дітей віком від 6 до 18 років. Також працюють заклади військово-патріотичного спрямування - “Єдність” та “Школа мужності”. Міжнародним стандартам відповідає стадіон “Оболонь-Арена” на вул. Північній, 26а. Його постійно використовують при проведенні футбольних матчів першостей України та Прем'єр-Ліги України. Стадіони “Зміна” (вул. Йорданська, 24а) та “Єдність” (Оболонський проспект, 34б) використовуються для проведення міських та всеукраїнських матчів з футболу серед юнацьких команд. На них щорічно проводиться більш 150 офіційних ігор. На території шкіл у 2018 році було споруджено 9 футбольних полів з штучним покриттям (42х22 м) та проведені роботи з капітального ремонту 4 шкільних спортивних залів. Зелені зони та безпека мешканців Оболонського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Ц.: Оболонь є однією з найбільших зелених зон Києва, у районі створено та утримується 116,58 га скверів та 190,52 га парків. Перлиною району є парк “Наталка”, де вже виконані роботи І та ІІ етапу реконструкції, завершується капітальний ремонт північної частини та найближчим часом планується встановлення сучасного дитячого майданчика для фізичного, психологічного та інтелектуального розвитку дітей. Думаю, щоб завершити всі заплановані роботи по відновленню парку потрібно ще біля двох років. У 2018 році продовжувалося створення паркової зони у бік Північного мосту, було капітально відремонтовано та проведено благоустрій скверів на вул. Північній, 30-36, Героїв Сталінграда, 20-20-А, та 54-56, Маршала Тимошенко, 30-35. KV: Чи є на Оболоні зони, які зараз у незадовільному стані? О.Ц.: Таких немає. Проте є певні труднощі з облаштуванням “Оболонського саду”. В перший рік реалізації громадських проектів по нашому району отримав перемогу “Оболонський сад” на перетині вул. Героїв Дніпра та просп. Героїв Сталінграда. Коли почали його втілювати в життя виявилося, що ділянка не має статусу скверу. Зараз будівельні роботи по цьому проекту завершені, але питання з висадженням насаджень не закрите. Оскільки озеленити територію можна, але потрібно ще й мати можливість належним чином її утримувати. Наразі з депутатами Київради опрацьовуємо питання надання “Оболонському саду” статусу скверу. Читайте: Депутат Михайленко просит Оболонскую РГА отремонтировать садики и сквер KV: Як вирішено питання щодо безпеки мешканців району? О.Ц.: Сьогодні налагоджена тісна співпраця з райуправлінням поліції, райвідділом державної виконавчої служби, районним сектором Київського міського відділу з питань пробації, Київською місцевою прокуратурою №5,  районним громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону. Це дало змогу проводити спільні рейди по ліквідації стихійної торгівлі (67 рейдів, в ході яких складено 58 адмінпротоколів), рейди “Діти вулиці” (21 рейд) та зустрічі правоохоронців з учнями. Також у взаємодії з правоохоронцями забезпечується виконання заходів міської цільової програми “Безпечна столиця”. В результаті спільних заходів за три квартали 2018 року спостерігається незначне (2%) зменшення злочинності на території Оболонського району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Фото: надано Оболонською РДАKиевVласть

Депутаты Киевсовета на сегодняшнем пленарном заседании утвердили городскую целевую комплексную программу профилактики и противодействия преступности в Киеве “Безопасная столица” на 2019-2021 годы. Общий объем финансирования программы на три года составляет 259,7 млн гривен, которые должны выделить из городского бюджета. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевсовета. Согласно документу, в планах - приобретение 20-ти современных транспортных средств и 3-х гидроциклов для ГУ Нацполиции. На это необходимо 16 млн гривен. Также город закладывает 40 млн гривен на функционирование общественного формирования по охране общественного порядка “Муниципальная стража”. Еще 63 млн гривен предусмотрено на приобретение для Управления патрульной полиции в Киеве GPS-трекеров, средств связи, компьютерной техники, лошадей и соответствующей амуниции. На улучшение материально-технической обеспеченности кинологического центра заложено 3,3 млн гривен. Также предусмотрено развитие и совершенствование системы централизованного управления нарядами милиции "ЦУНАМИ". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   С помощью программы столичные власти хотят "сократить количество правонарушений, повысить уровень раскрытия тяжких и особо тяжких преступлений, повысить эффективность и оперативность работы территориальных подразделений Национальной полиции". Кроме того, документ будет направлен на профилактику правонарушений среди несовершеннолетних, ограничение незаконного оборота оружия, наркотиков и психотропных веществ, а также исключение торговли людьми. Целевую программу поддержали 62 депутата. Напомним, что на сегодняшнем заседании Киевсовета депутаты также утвердили городские целевые программы “Забота. Навстречу киевлянам” на 2019-2021 годы и “Киев без барьеров”. Читайте: Заседание Киевсовета 18.12.2018 года: онлайн-трансляция и повестка дня Фото: Національна поліція України KиевVласть

Українцям, на жаль, досить часто приходиться стикатися з викраденням цінних речей, таких як телефон, гаманець, оргтехніка, прикраси тощо… Та що робити, коли викрадають найцінніше – дітей? Подібних випадків по всій Україні чимало. У столиці дев'ятирічна дівчинка пішла з мамою до великого торгово-розважального центру. Поки дитина розважалася, мама відійшла купити кави. Уже за 15 хвилин доньки не знайшла. Не запанікувавши, вона звернулася до охорони, аби охоронники перекрили всі входи та виходи з будівлі. За півгодини дитину знайшли в чоловічому туалеті – вона була підстрижена “під хлопчика” та переодягнена в хлопчачий одяг. На щастя, все обійшлося. Дитину знайшли, а викрадачі втекли. Але, очевидно, що викрадення планували професіонали. Відповідно до статті 12 Закону України від 26.04.2001 р. №2402-ІІІ “Про охорону дитинства” виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Зауважу: Ваша дитина – це насамперед Ваша відповідальність. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   До речі, ввечері 20 жовтня в Оболонському районі столиці з дошкільного закладу зникло немовля, якого залишив батько під східцями на першому поверсі будівлі, коли пішов за старшою донькою у групу. Правоохоронці з'ясували, що викрадення здійснила жінка, котра сама нещодавно втратила дитину. Наразі зловмисницю затримали. Тож будьте уважні! Адже викрадачі, щоб заманити дитину, використовують різні способи та методи. Серед найпоширеніших – представитися знайомими батьків і запропонувати дитині відвезти її до мами чи тата на роботу. В інших випадках дитину просять показати кудись дорогу. Зрозуміло, за допомогу пропонують подарунок або солодощі. Не випробовуйте долю дитини і власні нерви. Оскільки Ви не можете знати про наміри оточуючих, тим більше передбачити їхню поведінку, то повинні докласти максимум зусиль, щоб застерегти свою дитину від трагедії. Будьте постійно поруч, дотримуйтесь простих правил безпеки і навчайте малечу! Як захистити дитину? -Насамперед не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях. - Поясніть дитині, що вона не повинна розмовляти з незнайомими людьми і брати від них що-небудь. Тим більше, не зобов’язана нікого проводжати! У разі, якщо незнайомі кудись ведуть дитину, вона має голосно кричати: “Поліція!”, “Швидка!”, “Пожежа!”, “Я вас не знаю!” тощо, щоб привабити людей на допомогу. - Встановіть маячок на мобільний телефон дитини, і Ви постійно знатимете, де вона знаходиться у будь-який момент. - Ваша дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб у поліції швидше знайти батьків. - Придумайте з дитиною кодове слово. Наприклад, “носоріг”. Якщо на вулиці навіть хтось із знайомих пропонує відвести додому, він обов’язково повинен знати це кодове слово, інакше потрібно триматися подалі. Кодове слово варто використовувати і тоді, коли є будь-яка інша небезпека. Повідомити телефоном, смс вихователя чи вчителя в школі. - За можливості не дозволяйте дитині навіть у середній школі самостійно пересуватись вулицею. Що робити, якщо дитина вже зникла? Якщо дитина зникла в громадському місці, відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації. Необхідно негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади, оголосити по гучному зв'язку про зникнення дитини, розповісти її прикмети. Не можна випускати нікого з дітьми з приміщення – у разі викрадення зовнішність дитини можуть змінити. У транспорті не соромтеся голосно кричати про зникнення дитини. Зверніться по допомогу до відділення поліції і залиште заяву про зникнення дитини – пошук починається протягом доби. Звертатися Ви можете вже через 5 хвилин після зникнення дитини. Найефективніше йти до відділення за місцем зникнення або ж викликати патруль (102) просто на місце події. Протягом цього часу залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників навчального закладу, де вчиться дитина (дитячий садок, школа, вуз), добровольців. Не припиняйте пошуки навіть уночі. Окрім поліції, надайте максимальний розголос події – всі можливі варіанти соціального зв’язку. Якщо дитина неповнолітня, щодня слідкуйте, щоб геолокація на телефоні дитини була ввімкнена та телефон постійно був заряджений. Якщо йдете до відділення поліції, відразу візьміть із собою “свіжу” фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах. Дайте максимум інформації, а саме – про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, дані про коло спілкування, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, погані звички дитини і т. д. Коли дитину знайдено, не накидайтеся на неї з докорами, адже вона сама дуже налякана і перебуває в стані великого емоційного стресу. Найголовніше – застерігайте дитину, а не залякуйте її, інакше вона боятиметься всіх людей. Як карають крадіїв? За викрадення дитини передбачена кримінальна відповідальність. Згідно з частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) дії щодо малолітнього караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. До кримінальної відповідальності можуть притягнути і батьків чи опікунів, котрі залишили дитину в небезпеці. Це передбачено статтею 166 Кримінального кодексу України. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Не будьте “глухими” та “сліпими”, не залишайтесь байдужими до оточуючих. Якщо Ви побачили дивну поведінку дорослих разом із дитиною, не посоромтесь і уточніть, чи з дитиною все нормально. Не проходьте повз малечі, котра розгублено плаче посеред торгового центру. Впевнений, що чимало проблем можна було б уникнути, якби ми були уважнішими до прохожих, колег чи сусідів. Читайте: А кредит не справжній... “Недоторкані” чи “безкарні”? Трудові права неповнолітніх. Поради юриста “Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю Що треба знати про субсидії Як протистояти поборам у школі 1,8 млрд грн аліментів на користь дітей – результат роботи з початку року Увага, викрали авто! – поради юриста Обережно, злий пес: хто відповідатиме за домашніх тварин Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг… Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

Сегодня, 19 сентября 2018 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Барышевском, Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Бородянском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Иванковском, Киево-Святошинском, Кагарлыцком, Макаровском, Мироновском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Рокитнянском, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Яготинском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте Киевоблэнерго. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице. Районний підрозділ Населенний пункт Вулиця Відкл.уст. Роботи Час 19.09 Баришівський РП С. Поділля вул. Шевченка ПЛ-10 Л-46 Масківці заЛР-21 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Баришівський РП с. Перемога вул. Київська ТП-805 Л-1 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Баришівський РП м. Березань вул. Чкалова ТП-397 Л-2 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Баришівський РП с. Недра вул. Шевченка ТП-340 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Баришівський РП м. Березань вул. Мічуріна, Михайлівська, пров. Володимирський ТП-417 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Баришівський РП с. Перемога вул. Київська, Молодіжна, Назаренка, Партизанська ТП-99 Л-1 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Білоцерківський РП Фурси Шкільна, Боженка ТП-379 Л-2 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Богуславський РП м. Богуслав вул. Заросянська м-н "Маяк" Малюк, Казка, Біржа праці ТП-174 Л-4 Винос обліку з 6 по 11 год Богуславський РП с. Медвин вул. пр Степовий. Лугова , Перемоги, Ватутіна, П. Запорожця ПЛ-10 кВ "Резервна-Щербашенці" Капітальний ремонт з 8 по 17 год Богуславський РП с. Медвин вул. Зарічок ТП-274 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Богуславський РП с. Мисайлівка вул. Набережна ТП-254 Л-1 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Бориспільський РП Горобіївка весь населений пункт ТП-35 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Бородянський РП с. Язвинка Лісова КТП-334 Капітальний ремонт з 9 по 17 год Броварський РП с. Шевченково Учительська, Мічуріна K06-L004-TS0629/M01 Л-1, вул. Мічуріна, Вчительська Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Шевченково Глібова, Кільцева K06-L004-TS0629/M02 Л-2, вул. Довженка, Кільцева, Докучаєва Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Шевченково Вишнева K06-L004-TS0629/M03 Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Рожівка с. Рожівка K06-L010-031 Л-31 Рожівка Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП с. Бобрик Шевченка, будинок культури K06-TS0214 КТП №214 Бобрик Капітальний ремонт з 8 по 17 год Броварський РП м. Бровари Євгена Коновальця K06-L004-TS0587/M01 Л-1 Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП м. Бровари Молодіжна, Є. коновальця K06-L004-TS0587/M02 Л-2, вул. Героїв Сталінграда, Молодіжна Розчистка траси з 8 по 17 год Броварський РП м. Бровари Незалежності, 12В, 12 K06-TS0659 ЗТП №659 Бровари Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський РП м. Васильків вул. Тракторна ТП-716 ремонт ТП Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський РП с. Кодаки вул. Леніна, Миру. ПЛ-0, 4 кВ Л-2 ТП-271 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський РП с. Пологи вул. Гагаріна ПЛ-0, 4 кВ Л-1 ТП-806 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський РП х. Залізне, В. Бугаївка вул. Мічуріна, Кірова, Кошового, 1-го тРавня, Депутатська, Коцюбинського ПЛ-10 кВ Л-12 Крушинка Капітальний ремонт з 8 по 17 год Вишгородський РП Жукин Коцюбинського, пров. Піонерський ТП 560 Л 3 Ремонт, заміна елементів мереж з 9 по 18 год Вишгородський РП Ритні Тетерівська ТП 212 Л1 Ремонт, заміна елементів мереж з 9 по 18 год Володарський РП с. Логвин Школа ПЛ-10 кВ Світанок Капітальний ремонт з 8 по 17 год Іванківський Дубова, Городещино, Володарка, частково Красятичі весь населений пункт ПЛ-10 кВ Л-13 Володарка Розчистка траси з 8 по 17 год Іванківський Тетерівське Жовтнева ТП-192 Л-1 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Іванківський Макалевичі, Піски, Доманівка, Ковалівка, Карпилівка, Степанівка весь населений пункт ПЛ-10 кВ Л-24 Піски Розчистка траси з 8 по 17 год Іванківський х. Коленцівський, Коленці, Блідча, Запрудка весь населений пункт ПЛ-10 кВ Л-52 Блідча Розчистка траси з 8 по 17 год Ірпінський РП м. Ірпінь вул. Озерна. Достоєвського. пр. Достоєвського Л-1. 2. 3 ТП-563 Капітальний ремонт з 8 по 17 год К.Святошинський РП Малютянка Ревен Яр, Василя Стуса ТП-1623 Л-2, 3 Тех. Обслугов. ПЛ з 8 по 17 год Кагарлицький РП с. Черняхів вул. Запорізька ПЛ-0, 4кВ Л-2 від ТП№661 Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький РП с. Б. Щучинка Козирева КТП 10/0, 4 №550 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Макарівський РП с. м. т. Макарів вул. Щорса КТП-423 Л-1 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Миронівський РП с. Юхни вул. Першотравнева ПЛ -0, 4 кВ Л - 4 ТП №346 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Миронівський РП с. Зеленьки вул. Новосілка, Косіора, побут ТП - 10/0, 4кВ №293 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Обухівський РП с. Нещерів лісова (косіора) ТП-197 Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський РП с. Нещерів садова ТП-197 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський РП c. Григорівка Фрунзе, Лісова, Жовтнева, Леніна, Молодіжна ТП-530 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Обухівський РП с. Нещерів лісова (косіора) ТП-197 Л-3 Розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський РП с. Нещерів садова ТП-197 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський РП c. Григорівка Фрунзе, Лісова, Жовтнева, Леніна, Молодіжна ТП-530 Капітальний ремонт з 8 по 17 год П-Хмельницький РП м. Переяслав-Хм Замкова. Ярова. Річна. Мазепи. Київська. Заболотнього. Московська. Нова ТП-36 Капітальний ремонт з 8 по 17 год П-Хмельницький РП м. Переяслав-Хм Нова ТП-821 Л-2 Розчистка траси з 8 по 17 год Рокитнянський РП Запруддя Висоцького КТП-100 Л-3 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський РП с. Чубинці Госп. двір КТП-327 Л-1, 2, 4 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Ставищенський РП смт. Ставище вул. Кравченка, Жовтнева, Спортивна КТП-143 Монтаж ПЛІ з 8 по 17 год Ставищенський РП смт. Ставище Поліція, Суд, Натаріус ЗТП-163 Підключення ПЛІ з 8 по 17 год Ставищенський РП с. Станіславчик вул. Набережна, Садова, Чкалова. Школа магазини ТП-311, 310, 64, 301, 148 Розчистка траси з 8 по 18 год Таращанський РП с. В. Вовнянка. вул. Штельмаха, Молодіжна, Соборна. ПЛ-0, 4кВ Л-3 ТП-274 розчитка траси з 8 по 17 год Тетіївський РП с. Горошків вул Поповича ТП-419 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Фастівський РП Яхни Горького ТП-110 Л-2 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Яготинський РП с. Лемешівка школа, леніна ТП-422 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. Более 89% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежит компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являются собственностью российской компании VS Energy. Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 18 сентября 2018 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.com KиевVласть

Сегодня, 15 сентября 2018 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Богуславском, Бориспольском, Киево-Святошинском, Сквирском, Ставищенском и Таращанском районах.  Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте “Киевоблэнерго”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице. Районний підрозділ Населенний пункт Вулиця Відкл.уст. Роботи Час 15.09 Богуславський РП м. Богуслав вул. П. Калініна Н. Левицького ТП-186 Л-4 Нове приєднання з 8 по 17 год Бориспільський РП Щасливе вул. Довженко, вул. Шевченко, вул. Гоголівська, вул. Київська, вул. Франка ТП-1723 Л-1, Л-2 Капітальний ремонт з 8 по 17 год К.Святошинський РП П. Борщагівка Шкільна ТП-679 Кап. ремонт ТП з 8 по 17 год К.Святошинський РП Віта-Поштова Ярослава Мудрого, Тарасівська ТП-1630 Кап. ремонт ТП з 8 по 17 год Сквирський РП cОріховець с Оріховець ПЛ-10кВ Оріховнець, ПЛ-10кВ Птахокомплекс Ремонт ЛР-91 з 8 по 17 год Ставищенський РП смт. Ставище Ставище ЦРЛ, Поліція, Суд, Натаріус ЗТП-163 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Таращанський РП сЛісовичі вул. Перемоги ПЛ-0, 4кВ Л-1 ТП-328 Заміна ввода з 8 по 17 год Таращанський РП сЛісовичі вул. Молодіжна ПЛ-0, 4кВ Л-1 ТП-229 Заміна ввода з 8 по 17 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключениях КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. Более 89% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежит компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являются собственностью российской компании VS Energy. Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 14 сентября 2018 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.com KиевVласть

8 лютого 2017 року, не дочекавшись рішення комісії МОЗа України з питань направлення на лікування за кордон, помер 39-річний волинянин, колишній водій швидкої допомоги. Він чекав трансплантації серця. У нього залишилося двоє синів. Він мав законодавчо підтверджене право на трансплантацію за кордоном і на державне фінансування - в Україні таким пацієнтам не можуть допомогти! Документи на Комісію в МОЗ були подані ще в грудні 2017-го. Клініка в Білорусії підтвердила, що береться за його лікування і виставила рахунок у 100 000 $. У бюджеті на той час гроші на нього були – залишалось дочекатися рішення комісії МОЗа, яка за незрозумілих обставин так і не змогла зібратися за ці 43 дні. Молодий 35-річний хлопець помер у листопаді 2016 року, очікуючи півроку на оплату лікування в Індії. Він потребував трансплантацію комплексу серце-легені. МОЗ оплатило її тільки після смерті. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Хлопець, 24 роки. У Львові його знали як активіста “Феміністичної майстерні” та екологічно свідомого громадянина. Як громадський діяч, хлопець намагався протидіяти різним формам дискримінації та насильства. Незважаючи на хворобу, у червні Дмитро мав завершити першу ступінь навчання на терапевта. Він хотів стати психотерапевтом і допомагати іншим людям, які потрапили в таку ж складну ситуацію. З приходом до МОЗа команди Супрун, не дочекавшись операції, померло 38 людей. Найперші причини цих смертей - непрозора черга, зволікання із включенням до неї, коли мають ставити за 20 днів, а роблять це від 3 до 6 місяців, підпис т.в.о. Міністра Уляни Супрун під дефіцитним бюджетом програми “Лікування громадян України за кордоном”. Буває й так, що, навіть отримавши гроші через 3, 5, 7 місяців після подання заяви, людина не доїжджає до лікарні, бо її практично вбила хімія, яка продовжувала їй життя до операції. Тут кожен день йде на рахунок! І при цьому, у кінці минулого року МОЗ повертає 20 млн начебто невикористаних коштів за програмою до бюджету. І за це його керівництво отримує премії, хоча у черзі ще стоять люди. Читайте: Інсулінозалежні не можуть розраховувати на МОЗУ минулому році з бюджету виділили 628 млн на 208 важкохворих пацієнтів. У цьому році цифру вирішили скоротити до 389 млн, при тому, що пацієнтів на початок року було навіть більше – 226. І Супрун замість того, щоб почати відстоювати інтереси своїх підопічних, просто поставила свій підпис під цим смертним вироком українців! У травні місяці кошти закінчилися – встигли пролікувати тільки 141 пацієнта. І людей перестали ставити у чергу, щоб показати – проблеми немає. Тільки нещодавно, завдяки діям активістів і, зокрема, голови ГО Національний рух “За трансплантацію” Юрію Андреєву, зараз вже 64 людей включені до черги, і ще близько сотні чекають на постановку у список. Знаючи, що гроші закінчаться, ще у лютому я подав законопроект №8035 про збільшення фінансування мінімум на 302 мільйони. Але за весь цей час, до сьогодні, законопроект так і не змогли прийняти у Верховній Раді. Від безвиході родичі і близькі вийшли під МОЗ, і вже більше двох тижнів живуть під ним у наметах. Позавчора вони прийшли під Верховну Раду. І коли ми з Олександрою Кужель вийшли до них, щоб подякувати за їхні старання і підтримати, поліція ледь не знесла одну із конструкцій мітингарів. Людей, які з останніх сил боряться за своє життя і життя своїх рідних! У той же день, щоб не гаяти часу на очікування, коли нарешті законопроект пройде все бюрократичні процедури, я звернувся до прем’єр-міністра, щоб він доручив МОЗу терміново використати залишок невикористаних коштів, які знаходяться на рахунках іноземних клінік від попередніх операцій, на пацієнтів, які цього зараз потребують. Вчора разом із Юрієм Андреєвим, після виступу на брифінгу у Верховній Раді, де нашу боротьбу підтримали депутати з інших фракцій, ми винесли це питання на розгляд бюджетного комітету. І бюджетний комітет рекомендував Кабміну доручити МОЗ спільно з Мінфіном ретельно проаналізувати стан виконання бюджетних програм МОЗа та ініціювати відповідний перерозподіл видатків з метою їхнього збільшення за бюджетною програмою "Лікування громадян України за кордоном", а про результати повідомити впродовж тижня. І у нас ще залишається останній варіант - добиватися голосування у Раді мого лютневого законопроекту. Маю надію, після піврічної затримки його проголосують невідкладно, бо це той законопроект, який не може чекати і дня! За понад два тижні, які триває акція під МОЗом, Супрун жодного разу не вийшла до родичів важкохворих. А найцинічніше у всій цій історії те, що після підписання т.в.о. Міністра недофінансованого на цю програму бюджету, вона звинувачує народних депутатів, комітет з питань охорони здоров’я у брехні, і всю відповідальність намагається перекласти на них! До речі, цей комітет днями подав заяву про злочин керівництва МОЗа, і одна із причин – невиконання цієї програми. Міністерство почало чути проблеми важкохворих тільки після того, як їхні рідні розгорнули таку масштабну акцію, коли самі почали стукати в усі двері. У демократичній державі такого не має бути! І я зараз звертаюся відкрито до т.в.о. Міністра охорони здоров’я – шановна пані Уляно Супрун! Проаналізуйте, на що Ви витрачаєте свій робочий час, на що його витрачають Ваші заступники! Ранкова руханка – це добре, і розповіді про протяги у маршрутках – також! Але чи це дійсно важливіше за життя важкохворих українців? Чому прості люди можуть добитися фінансування, знаходять на це час, а людина, яка фактично відповідає за всю галузь охорони здоров’я – ні? Я вимагаю перестати вводити українців в оману і розібратися у цьому питанні якнайшвидше! Люди заслуговують шанс на життя! Читайте: Україна залишилася без висококласних лікарів Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина” KиевVласть

Одним ранком в офісі організації “Громадський контроль і порядок” з’явилася літня засмагла жіночка, чий вигляд і настирливість дуже контрастували з похмурим дощовим краєвидом за вікном. Вона влетіла неначе шарова блискавка, тримаючи в мозолистих долонях пару засмальцьованих папок із документами. Ми не могли не вислухати її з повагою до її рук та нечуваної життєвої енергії, яку надає українцеві лише сумлінна праця на своїй землі. Вислухавши, ми зрозуміли, що з її документами слід ретельно ознайомитися й зробити її історію публічною. Бо це чудовий приклад того, як земельна мафія і корумпована система місцевого самоврядування здатні буквально “пробити дно” у паплюженні прав громадян, аби заволодіти їхніми ділянками, майном, конституційними правами. Далі згідно хронології наданих нам документів та виявлених нами в рамках власного розслідування фактів. Раїса Юрченко – голова садово-дачного кооперативу “Орхідея-3” в себе вдома показує юристам ГО “Громадський контроль і порядок” документи Як відомо, за останні 30 років площа Києва тільки на лівому березі збільшилася вдвічі. Внаслідок експансії столичного мегаполісу у 1992 році луки радгоспу ім. Щорса в урочищі Осокорки, розпайовані на дачі, опинилися у межах Києва. Людям тоді сказали: “через чотири года здєсь будєт город-сад” і спробували виселити, щоб спорудити земснаряди й забудувати урочище “панельками”. Але люди буквально з вилами відстояли своє право на власні пайові наділи, об’єднавшись у Товариство індивідуальних забудовників. Проте формально питання виділення земельної ділянки вдалося зрушити лише в 2004 році. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тоді Київрада такі набралася політичної волі, виділивши під індивідуальне котеджне будівництво на Осокорках 216 га. Їх передали для експлуатації 5 садово-дачним кооперативам: “Орхідея-3”, “Патріот”, “Стадне”, “Ентузіаст” і “Вікторія”. Межі кооперативів були узгоджені між сусідами та затверджені Дарницькою райрадою. 57,2 га отримав і кооператив Раїси Юрченко “Орхідея-3”. А разом і всі позитивні висновки для погодження проекту рішення та отримання землі в оренду з подальшою її приватизацією членами кооперативу. І тут закрутилася корупційна карусель. На розгляд Постійної комісії Київміськради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури проект потрапив тільки через п’ять років – у 2009-му. І те – лише після рішення Окружного адмінсуду Києва, до якого Раїса Михайлівна з сусідами позивалися через бездіяльність виконавчого органу Київради. Тоді Комісія Київради зареєструвала проект і знову приховала його на декілька років… У 2014 році, користуючись соціально-політичними змінами в країні, кооператорам вдалося витягти своє питання з небуття. Тоді проект було знову передано до Департаменту земельних ресурсів. Згідно зі ст. 23 Регламенту Київради, Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування повинна була впродовж 30 діб опрацювати проект та винести рішення. Насправді комісія затягнула розгляд ще на півтора року й навіть спробувала розбити проект землевідводу. Кооператори змушені були вдруге позиватися до Окружного адмінсуду. Той своїм рішенням від 3 березня 2016 року визнав позицію Київміськради неправомірною і зобов’язав передати проект рішення в Управління правового забезпечення Київради. З цього моменту Управління правового забезпечення, згідно Регламенту діяльності Київради, повинно було впродовж 14 днів прийняти одне з рішень. Однак і тут відбулося порушення закону. На численні звернення кооперативу щодо впровадження рішення суду жодної конкретної відповіді не надходило ще декілька місяців. Відтак людям натякнули, що кооперативу збираються відмовити у погодженні проекту начебто на підставі того, що на землях кооперативу знаходиться майно осіб, яке не належить членами кооперативу. Усі опитані мною юристи запевняють, що це твердження грубо суперечить закону. Тим більше, що всі інші кооперативи на тих самих Осокорках, як вдалося з’ясувати в процесі персональних запитів, безперешкодно отримали землевідвід без надання списків членів. Але найдивніше було попереду: Київрада зажадала від “Орхідеї-3” отримання згоди Мінрегіонбуду. По-перше, це не передбачено жодним нормативно-правовим актом. По-друге, позбавлено здорового глузду, бо на всій території кооперативу вже 25 років як здійснюється ведення колективного господарства, і в земельному кадастрі ця земля закріплена за кооперативом. І це при тому, що Київрада рішенням 354/6570 від 6 жовтня 2011 року щодо виділення земельної ділянки сусідньому кооперативу “Вікторія” сама ж зазначила, що ані перелік членів кооперативу, ані згода Мінрегіонбуду не вимагаються. Для нас – це ярмарок правового нігілізму в серці країни, що претендує на побудову громадянського суспільства та сучасної демократії. А для 465 членів кооперативу – разом із родинами це майже три тисячі осіб – це означає опинитися повними заручниками безпорадності чиновників виконавчого органу Київради. І не лише безпорадності… Ситуація з невизначеним статусом земельного активу призвела до численних актів рейдерства й перепродажу ділянок махінаторами різних рівнів – від колишнього керівництва кооперативу до депутатів Київради. Наприклад, відсторонені у 2013 році голова правління кооперативу Петро Корочко та бухгалтер Генадій Бойдаровцев невдовзі заснували СДК “Лугове” та “Лотос-2007” і протягом 2015-2017 років укладали на ці СДК фіктивні угоди на земельні ділянки, що перебувають на території кооперативу “Орхідея-3”. За змовою з посадовими особами ДП “СЕТАМ”, Корочко і Бойдаровцев використовували печатку і штамп кооперативу, ставили свої підписи, не маючи на це жодних повноважень. Зрештою, на підставі цих довідок та інших фіктивних документів реєструвалося право власності підставної особи на неіснуючий будинок. Вся схема була потрібна для того, щоб, використовуючи реєстраційні документи на будинки-химери, фіктивні власники могли податися на індивідуальну приватизацію землі. Сам Корочко, будучи головою правління кооперативу “Орхидея-3” з 2004 по 2013 рік, підкилимово продавав членські книжки стороннім особам. Навіть кілька книжок на одну й ту саму ділянку. Про ті та інші дії Корочки ведеться розслідування у кримінальному провадженні №12017100000000057 з ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190, ст. 356 і ч. 4 ст. 358 КК України. На допиті Корочко зізнався у фальсифікації документів щодо оформлення права власності на неіснуючі будівлі з метою подальшої приватизації земельних ділянок, на яких начебто розташовані будинки-химери. Але він – не “вовк-одинак”. До його злочинної групи, окрім бухгалтера Геннадія Бойдаровцева, входили держреєстратор С. Тарнавська і посадовці ДП “СЕТАМ”: М. Борискевич, А. Хиба і З. Франчик. Реєстрації ділянок здійснювалися Корочкою і Бойдаровцевим на підставі документів з печатками і штампами “Орхідея-3” вже після 2013 року, коли вони, нагадаю, вже були позбавлені права підпису та усунені загальними зборами з посад голови правління та бухгалтеру “Орхідея-3” відповідно. Ось лише декілька з численних прикладів того, як колишні керівники кооперативу видавали фіктивні довідки в 2014 та 2016 роках: Зрештою, махінатори спромоглися видати документи фіктивного членства в кооперативі і документи на незаконне оформлення будівель 12 власникам. По 11 з цих незаконних ділянок департаменту земельних ресурсів навіть сформував кадастрові справи – вочевидь, з метою їхнього індивідуального землевідведення. Попри те, що на цих ділянках – по вул. Луговій та Західній – мешкали їхні господарі, декотрим із них знесли паркани та попалили будинкові споруди, як-от члену кооперативу Владиславу Малхосяну. А ось Василь Гайдук – побудував будинок прямо на фундаменті, закладеному членом кооперативу Ігорем Сервірогом, а згодом зніс паркан і пошкодив будинок члену кооперативу Богдану Бондарю. Одною з постраждалих внаслідок рейдерський дій стала соціально вкрай незахищена літня жінка Лариса Омельяненко. На її ділянці площею 800 кв м уже стоїть незаконна споруда, побудована Юрієм Равнушкіним. Усі ці дії кваліфікуються як рейдерство і підпадають під кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190 і ч. 4 ст. 358 КК України. Але це легко сходить з рук і тим, хто підробляє документи, і тим, хто захоплює чуже майно, бо організована рейдерська група діє під “кришею” посадовців Київради і Генпрокуратури. Один із опосередкованих власників 12 захоплених ділянок – адвокат Олександр Беззубець. Ми з’ясували, що його сестра працює в Дарницькій прокуратурі. Її колега - Олександр Валевич - наразі є прокурором першого відділу процесуального керівництва ГПУ. Саме він, не маючи правових підстав і повноважень, звернувся до Постійної комісії Киїради з вимогою заблокувати будь-які рішення з використання землі кооперативом “Орхідея-3”. Папір з правової точки зору нічого не вартий, але Київраду вдалося взяти “на понт”, чим досягнуто блокування розгляду нормативних питань щодо землевідведення. Сам адвокат Беззубець отримав у Держкомземі акт обстеження з метою індивідуального відведення кооперативної земельної ділянки, де зазначено, що ділянка “незабудована”. При тому що документ, виданий п’ятьма місяцями раніше тим самим адміністративним органом, ідентифікував ділянку як “забудовану”. Як таке може бути? Ще один важливий нюанс: у Київраді інтереси групи, як повідомили одразу кілька моїх джерел, може лобіювати депутат від "Батьківщини", адвокат Юрій Дідовець. Подейкують, що саме він нещодавно натрапив на технічну помилку діловода КМДА, де 2007 рік випадково було зазначено як 2017-й (довідка видана 2017) і нацькував правоохоронців на голову кооперативу Раїсу Юрченко. Правоохоронці, попри її паралізованого чоловіка в хаті, півдня порпалися в її особистих речах, шукаючи “фабрикацію документів”. Не знайшли нічого, адже сама КМДА давно визнала технічну похибку власного клерка, надавши відповідний документ: До слова, той саме Дідовець намагався запровадити дублюючий Нацполіцію орган “Муніципальна поліція м. Києва”. Він із 2015 року прагне увійти до складу майнової комісії. Проте Київрада не дає голоси, через що отримала від Дідовця позов до Адміністративного суду. Він співвласник приватної воєнної компанії Global Ex-Forces в Україні (код 41423943) та її болгарського підрозділу “Глобъл Екс- Форсес”, де він володіє 22%. Партнером Дідовця в українському охоронному бізнесі є голова ліги мішаних єдиноборств WWFC Володимир Тесля. Помічник Дідовця в Київраді Павло Кікена з 30 липня є ліквідатором (а до цього часу директором) ТОВ “Міжнародний центр спеціальної підготовки “Альфа-Метал” з філіями в Києві, Софії (Болгарія), Москві, Санкт-Петербурзі (РФ) та Греції. На болгарському сайті компанії можна знайти дані про те, що підприємство надає послуги з охорони силами приватних військових компаій. Чим займаються приватні російськи військові компаії у нас Донбасі, в Сирії чи у Центрально-Африканській республіці, гадаю пояснювати не варто. До речі, пітерський підрозділ “Альфа-Метал” знаходиться за тою самою адресою, що й сумнозвісний “Фонд помощи ветеранам спорта, силовых структур и членам их семей” - структура, що працевлаштувала багатьох “тітушек” Майдану і не рідко фігурує в пропагандистських сюжета російського телебачення з окупованої території Донбасу… Мораль у тому, що якщо така вакханалія відбувається зі столичною землею, у кількох хвилинах їзди на метро від адміністративного серця країни - в місті, де безліч іноземних представництв і моніторингових місій з захисту прав громадян, то що очікувати від регіонів, куди зміни дістаються довше, ніж до місяця… Дмитро Овсій, адвокат, співголова ГО “Громадський контроль і порядок” KиевVласть

“В здоровому тілі – здоровий дух” - це гасло прикрашає стіни київського спортивного комплексу (СК) “Восход”, який майже за 60 років став спортивною школою для багатьох юних спортсменів. Але друзі зі спортклубу, в якому я сама колись займалась, розповідають, що навколо “Восходу” точиться боротьба - і зовсім не спортивна. Про це ж повідомляли і соціальні мережі. Працюючи над проектом “Київ крізь призму журналістики” в ІТА “ЮН-ПРЕС” я спробувала подивитися, що ж відбувається з СК “Восход”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ось що я знайшла з відкритих джерел: 23.11.2015 року ухвалою Господарського суду Києва по справі №15/81 було призначено нового ліквідатора завода-банкрута – арбітражного керуючого Олега Агафонова. В ухвалі сказано, що в травні 2016 року “ліквідатор підприємства Агафонов О.Ю. за три дні до закінчення своїх повноважень здійснив продаж приватним структурам вказаних об`єктів за 800 000 гривень… Угоди купівлі-продажу між покупцями і ГП ПО “Київський радіозавод” були здійсненні на підставі права власності і виписки з державного реєстру прав, які були видані управлінням державної реєстрації головного територіального управління юстиції в Києві в грудні 2015 року... Важливо те, що у договорі мова йде про продаж майна, яке належало державі Україна за ціною, нижче ринкової (також вказана в договорі) в 2-7 раз. Ці обставини можуть свідчити про пограбування державного майна в особливо крупних розмірах, оскільки до сьогодні остаточного рішення з приводу балансоутримувача судовими органами не принято”. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Справа СК “Восход” пройшла за статтею Кримінального кодексу “скупка краденого”. Назначений владою ліквідатор Олег Агафонов продав СК “Восход” на підставному аукціоні, відтоді переховувався від суду. Після того, як активісти подали заяви до суду та прокуратури, було відкрито кримінальну справу та визнано недійсними результати аукціону. А 14 вересня 2017 року відбулось захоплення СК “Восход”. Як кажуть свідки, поліція не втручалась, тому громада і спортсмени, які тут тренуються, взялися відстоювати “Восход” власними силами. Внаслідок бійки кілька активістів були поранені ножами. Розбиті голови, перелякані вихованці клубу. За даними поліції, конфлікт виник між людьми, які тренуються в клубі, й його новим орендатором. Тоді, завдяки активній підтримці ЗМІ та реакції місцевих мешканців, спортклуб вдалось врятувати. Читайте: В Киеве пытались захватить спорткомплекс “Восход”, есть раненые и задержанные (фото) За даними автора статті, ідейним натхненником силових акцій навколо СК “Восход” найчастіше виступає заступник голови СК “Восход” Андрій Лапшук, який не один десяток років тренує на базі клубу боксерів. Можливо, ніхто і не вбачав би в його діях нічого протиправного, якби вихованці пана Лапшука не були постійними учасниками масових демонстрацій, бійок і протестів. Своєю активністю вони вже давно зажили слави деструктивних соціальних елементів, як зараз кажуть - “тітушок”. Причому Андрій Лапшук не гребує задіювати цих хлопців щоразу, коли чиїсь особисті інтереси можуть зашкодити його власним меркантильним мотивам. Не став винятком і рідний тренеру СК “Восход”. Першими “поборниками прав” територіальної громади Дарницького району, які вголос заявили про свою готовність застосувати силу, аби відстояти спорткомплекс, виявилися представники громадської організації “Громадянська солідарність “Браття”. Співзасновниками організації (офіційно зареєстрованої 15 грудня 2016 року) є генеральний секретар Київської міської організації Федерації боксу України (КМО ФБУ) Олександр Негода та віце-президент Федерації Андрій Лапшук. До речі, до КМО ФБУ входять такі відомі люди, як голова парламентського комітету з питань спорту Артур Палатний (який також є кумом мера Віталія Кличка) та бізнесмен Олександр Ліщенко (на якого нещодавно було скоєно замах). Розглядаючи численні світлини фотозвіту організації, що детально репрезентує “славетний день” убезпечення спорткомплексу від “рейдерського захоплення”, можна з легкістю вгледіти в лавах її представників боксерів, котрі тренуються на базі СК “Восход”. Маючи тісні контакти з “сильними” світу цього, вони з легкістю задіюють до охорони СК “Восход” не тільки силові методи, а й потужну політичну складову. Це підтвердилося, коли до боротьби за інтереси спорткомплексу підключилися депутати Київської міської ради. Читайте: Стадион и дом культуры Киевского радиозавода должны сохранить целевое назначение - депутат Сулыга З одного боку, цей факт можна було б списати на бажання депутатів допомогти спортивному розвитку дітей міста чи забезпечити населенню вільний доступ до занять спортом. З іншого ж, – треба зуміти змести всі сліди пафосу й зрозуміти, що ж саме цікавить посадовців у СК “Восход”. Заступник директора спорткомплексу Григорій Неживий каже про ситуацію навкого СК “Восход”ї: Зараз нас не чіпають, конфлікт перейшов в більш мирну, юридичну плоскість. На даний момент уже було визнано аукціон недійсним. Щодо теперішнього власника спортивного комплексу вже рік йдуть суди, оскільки “Київський радіозавод” визнаний банкротом. Зараз СК “Восход” працює у звичному темпі, сюди як і раніше приходять після школи діти і займаються різними видами спорту, на стадіоні “Восход” проходять різні спортивні змагання, в тому числі й з біатлону, оскільки на “Восході” є тир. Розслідування ситуації з СК “Восход” триває. Ми готові вислухати всі сторони конфлікту, щоб встановити ясність у цьому питанні. Історична довідка. 16 лютого 1953 р. постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР на базі електромеханічних майстерень Міністерства шляхів сполучення, було створено підприємство п/ся 244 (завод № 679) союзного значення, підпорядковане Міністерству оборонної промисловості, для виробництва радіолокаційних систем (з 1965 року - “Київський радіозавод”). В 50–60-х роках для працівників радіозаводу було збудовано стадіон “Восход” і тир, який згодом став тиром міжнародного класу. А, 70-х роках, напередодні московської Олімпіади, тут збудували величезний спортивний комплекс вищого класу “Восход”. З часом його почали відвідувати не тільки працівники заводу, а й професійні спортсмени. Тут тренувалися команди майстрів спорту та збірні України з багатьох видів спорту. Потім тут відкрилися дитячі секції й спортшкола. Кількість людей, які займалися там в секціях футболу, біатлону, стрільби, боксу, боротьби, художньої гімнастики, тенісу, ушу, шахмат, плавання та інших видів спорту в спортивному клубі “Восход” “Київського радіозаводу” сягала 8000 осіб. Але після розпаду СРСР державне підприємство “Київський радіозавод” збанкрутувало. Спортклуб було віддано за борги. На якийсь час його взяли під свою охорону злочинні угрупування, лідером яких був кримінальний авторитет, нині покійний Андрій Єрещенко (“Кирил”). Зараз на базі спорткомплексу працюють секції боротьби, дзюдо, гімнастики, міні-футболу та панкратіону. Тут проводяться змагання з різних видів спорту київських і Всеукраїнських федерацій. Читайте: Янгол-охоронець з небес. Казка-бувальщина Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Фото: з відкритих джерел KиевVласть