В четверг, 30 декабря, на дорогах столицы сохранится гололед. Это соответствует I уровню опасности, желтому. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Во избежание травматизма Департамент муниципальной безопасности КГГА призвал киевлян быть осторожными, передвигаясь по городу, и рекомендует следовать советам во время гололеда. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Советы водителям: нужно соблюдать скоростной режим, дистанцию ​​и отказаться от рискованных маневрирований, которые при неблагоприятных погодных условиях могут привести к созданию аварийных ситуаций; при приближении к пешеходным переходам и местам расположения детских учреждений снижайте скорость до минимума; не забывайте включить габаритные огни или противотуманные фонари; в условиях ухудшения погодных условий с интенсивным выпадением снега и гололедицей на дорогах не используйте автотранспорт с летними шинами. Советы пешеходам: ходите не спеша, ноги слегка расслабьте и немного согните в коленях и ступайте на всю подошву; не держите руки в карманах – это увеличивает возможность не только падения, но и тяжелых травм, особенно переломов и сотрясений мозга. Размахивайте руками в такт ходьбы – так лучше удержать равновесие; при нарушении равновесия во время ходьбы в гололедицу – попробуйте быстро присесть, это наиболее реальный шанс удержаться на ногах; будьте внимательны и на тротуаре – автомобиль может занести или водитель может вовремя не затормозить; учитывайте, что тормозной путь на скользкой дороге увеличивается в 4-5 раза. Пешеходам во время гололеда также необходимо быть особенно внимательными на проезжей части – переходить дорогу только в определенных местах на разрешенный сигнал светофора. Напомним, нуждающиеся могут получить теплую одежду в столичных пунктах обогрева. Каждый год наполнение банка одежды обеспечивает организация Общество Красного Креста Украины. Читайте: В Киеве с сегодняшнего дня начинают работать пункты обогрева (адреса) Фото: fakty.com.ua КиевVласть

20-22 грудня 2021 року відбувся робочий візит Української асоціації GR-професіоналів і лобістів до Дубаю (Об’єднані Арабські Емірати), зокрема і на “EXPO 2020” – найбільшу виставку досягнень понад 190 країн у сферах технологій, культури, економіки тощо. Гасло головної події року – “Об'єднуючи розуми, створюємо майбутнє”, що означає просування ідей сталого розвитку, мобільності, сприятливих можливостей. Про це KV стало відомо з пресрелізу організаторів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У межах даної теми делегація Української Асоціації GR-професіоналів і лобістів провела ряд унікальних робочих зустрічей з провідними арабськими фахівцями, серед яких, зокрема:  Абдулла Альджефрі – відомий еміратський правозахисник, експерт із взаємодії із центральною владою та недержавними структурами; співзасновник найбільшої у країнах MENA електронної системи навчання “NajahTrain”. Як впливовий в Об'єднаних Арабських Еміратах юрист, пан Альджефрі звернув увагу на важливість стратегії розвитку держави, реалізація яких свідчить про  високо розвинений практичний аспект розвитку політики. “Промислова стратегія Дубая до 2030”, яка зараз активно розвивається є тому підтвердженням. Арабський юрист звернув увагу і на зміну вектору загальнодержавного розвитку: якщо перші 50 років ОАЕ робила акцент на досягнення в інфраструктурній, енергетичній та інших галузях державного розвитку, то до 2080 року Об'єднані Арабські Емірати націлені на значний розвиток економіки держави. Першими кроками до цього стала підготовка та реалізація податкової політики. Згідно з оновленим законодавством, і громадяни ОАЕ (складають близько 10% від загальної кількості населення країни), і експати повинні сплачувати НДС, який складає 5%. Юлія Мендель на робочій зустрічі з Абдуллою Альджефрі Активну участь у зустрічі з Абдуллою Альджефрі взяла Юлія Мендель – український фахівець у сфері GR. Раніше професіонал розробляла та підтримувала комунікаційну стратегію українського уряду як прес-секретар Президента України, а також вдосконалювала зовнішні комунікації Світового банку в нашій державі. Пані Мендель зазначила, що досить важливою є підтримка діалогу влади з недержавними представниками при реалізації стратегій державного розвитку, а особливо економічної: “Малий та середній бізнес є рушієм розвитку економічної політики будь-якої країни. Україна не виняток. Прозорий діалог держави та підприємців допоможе створенню сприятливого бізнес- та інвестклімату для розвитку української економіки”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Головний організатор IV Всеукраїнської GR-Премії – Українська асоціація GR-професіоналів та лобістів понад 7 років працює над просуванням GR як цивілізованого діалогу між бізнесом та владою, що підтверджують наступні показники: • Робота над 4 законопроектами, що спрямовані на впровадження лобіювання та GR на державному рівні • Понад 68 постійних членів Асоціації • Понад 59 профільних заходів для членів Асоціації за останні 2 роки • Понад 217 проведених освітніх заходів, спрямованих на розвиток галузі GR та лобіювання в Україні • Залучення понад 448 міжнародних спеціалістів у галузі GR та лобіювання до міжнародної діяльності Асоціації Читайте: Візит Української асоціації GR-професіоналів та лобістів до Дубаю (ОАЕ)Фото: надано організаторамиКиевVласть

Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV. У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій. Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті  була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ліквідація районів Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.  Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах. В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зміни до Конституції Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.  Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.  Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.  Київська агломерація Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.  Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.  Спроможність Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.  Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.  На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.  ПДФО Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат. Старости Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.  Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.  Законодавчі новели Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали  в Славутицькій, Фастівській громадах.  Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету. Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів. На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів. Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади. Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови. Земельна децентралізація У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro. Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.  Стратегія розвитку Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади. Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.  Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.  Цифрова трансформація Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.  Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ. Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу. Статус Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.  Експерт року До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.  До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ. У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини. KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської  Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними. “Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук. Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію  поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення. За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та  утримати позитивні тенденції розвитку.  “З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.  Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету. “На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук. Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз  відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Фото: колаж KVКиевVласть

Кабинет министров Дениса Шмыгаля принял новые таксы штрафов, полагающихся за нарушения природоохранного законодательства в природных заповедниках. Речь идет о наказаниях за незаконную ловлю рыбы, охоту, рубку деревьев и кустарников, нелегальный отбор торфа и песка и другое нанесение вреда флоре и фауне заповедников. Размер такс для расчета штрафов, исходя из единиц объектов, которым нанесен ущерб, колеблется от нескольких гривен до нескольких миллионов гривен. Об этом KV стало известно из соответствующего проекта постановления Кабинета министров Дениса Шмыгаля, принятого 23 декабря 2021 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Принятым Проектом постановления утверждены специальные таксы для вычисления размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в границах территорий и объектов природно-заповедного фонда. Речь о незаконной рубке деревьев и растительности, их повреждении, незаконной охоте и т.п. (подробно все таксы в соответствии с приложением к проекту постановления см. ниже). В пояснительной записке к проекту постановления сказано, что пришло время проиндексировать таксы, поскольку принятые в 2013 году – минимум втрое меньше, чем размер ущерба, наносимого лесному хозяйству за то или иное нарушение. "В предложенном проекте постановления учтен индекс инфляции с 2013 по 2020 год", – говорится в записке. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Устанавливаем новый подход для исчисления ущерба, который могут причинить природно-заповедному фонду Украины. По формуле расчета размер ущерба увеличивается в 10 раз и ежегодно будет индексироваться. Такие мероприятия помогут охранять эти территории и сохранить их биоразнообразие”, – прокомментировал принятие документа и.о. министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Руслан Стрелец. Ниже приводим полный перечень новых такс по разным категориям объектов и нарушений. Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие незаконной рубки или повреждения деревьев и растений, которые имеют одревесневший стебель, до степени прекращения роста Диаметр дерева  в коре около шейки корня,  сантиметров Такса, гривен степная зона  другие зоны За каждое дерево, срубленное или поврежденное до степени прекращения роста до 10 257 227 10,1-14 442 395 14,1-18 1124 1033 18,1-22 2292 2098 22,1-26 4040 3690 26,1-30 6363 5833 30,1-34 8520 7820 34,1-38 10844 9947 38,1-42 13318 12212 42,1-46 15796 14490 46,1-50 18287 16752 За каждый сантиметр диаметра свыше 50 сантиметров 608 530 За каждый куст, лиану 683 578 За каждый кустик, полукусник 273 227 Уточняется, что за незаконную рубку или повреждение молодых хвойных и вечнозеленых деревьев (возрастом до 41 года) в декабре-январе размер возмещения ущерба нужно считать втрое или вчетверо большим таксы, указанной в таблице (если дерево растет вне населенных пунктов или в населенном пункте, соответственно).  За ущерб, нанесенный ботаническим памятникам природы, также придется заплатить три таксы. Но за присвоение поваленных ветром деревьев и самовольную рубку сухостоя такса будет вдвое меньшей.  Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие повреждения деревьев и растений, имеющих одревесневший стебель, до степени непрекращения роста Диаметр дерева  в коре около шейки корня,  сантиметров Такса, гривен степная зона  другие зоны За каждое дерево, срубленное или поврежденное до степени непрекращения роста до 10 75 61 10,1-14 152 139 14,1-18 348 317 18,1-22 746 685 22,1-26 1276 1168 26,1-30 1867 1701 30,1-34 2521 2309 34,1-38 3267 2994 38,1-42 4027 3692 42,1-46 4647 4269 46,1-50 5272 4857 За каждый сантиметр диаметра свыше 50 сантиметров 166 152 За каждый куст, лиану 166 152 За каждый кустик, полукусник 75 61 Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате уничтожения или повреждения лесных культур, природного подроста и самосева, сеянцев и саженцев Объекты растительного мира Единица измерения Такса, гривен степная зона  другие зоны уничтоженные возрастом до 5 лет (включит.) за 1 гектар 227824 182259 возрастом от 6 до 10 лет 273389 227824 в рассадниках сеянцы за 1 гектар 102216 саженцы основных лесных пород возрастом до 3 лет (включит.) за 1000 экз. 3980 саженцы плодовых, декоративных, интродуцированных и технических пород за 1 экз. 183 на плантациях саженцы элитных семенных за 1 экз. 578 все остальные саженцы 171 Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате уничтожения или повреждения газонов и цветников Объект растительного мира Единица измерения Такса, гривен газон партерный за 1 кв. м 320 обычный 259 луговой 198 цветник пион, георгин за 1 куст 168 оранжерейный (горшечный) за 1 куст  или  за 1 клубень 139 луковичный или клубнелуковый 108 другие цветы, которые зимуют или не зимуют в грунте 91 Под газоном в данном случае имеется в виду земельный участок с травяным покровом, который создается посевом и выращиванием дернообразующих трав или одерновкой. Цветник – участок с посаженными однолетними или многолетними цветочными растениями.  Размер ущерба за самовольное срезание цветов начисляется десятикратной таксой. Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате самовольного заготовления сена или выпаса скота Вид нарушения Единица измерения Такса, гривен самовольная заготовка сена на сенокосах, пастбищах сеяные травы за 1 гектар 11361 природные травы 16708 травы вне сенокосов и пастбищ 50122 самовольный выпас скота на сенокосах, пастбищах большой рогатый скот (БРС), кони за 1 голову 503 молодняк БРС и коней, мелкий скот 251 вне сенокосов и пастбищ большой рогатый скот (БРС), кони за 1 голову 754 молодняк БРС и коней, мелкий скот 368 козы 386 В примечании указывается, что если при самовольной заготовке сена или выпаса скота были уничтожены или повреждены лесные культуры, это тоже будет учтено (согласно предыдущей таблице). Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате незаконного сбора или уничтожения дикорастущих травянистых растений, лесной подстилки, лекарственных растений, дикорастущих плодов, орехов, грибов, ягод, второстепенных лесных материалов Объекты растительного мира Единица измерения Такса, гривен Водоросли (филлофора, цистозора, грацилярия) за 1 кг сырой массы 227 Другие виды водорослей (бентосные) за 1 кг сырой массы 415 Лишайники, мхи за 1 кв. дм 135 Плауноподобные за 1 растение 135 Хвощеподобные 61 Папоротечные (кроме орляка обыкновенного) 135 Орляк обыкновенный 30 Цветочные травянистые растения (наземные) 122 Цветочные травянистые растения (водные) 152 Заготовка камыша за 0,01 гектара 378 Выжигание сухой водно-болотистой растительности: на площади до 10 гектаров за 1 гектар 7595 на площади от 10,1 до 100 гектаров 4557 на площади более 100,1 гектаров 1519 Грибы (плодовое тело) за 1 экз. 75 Сбор (заготовка) дикорастущих: цветов за 1 одиночный цветок или соцветие 30 ягод в полукустиках и травянистых ягодниках за 1 кг 378 других плодов, в т.ч. орехов 1154 Сбор (заготовка) лекарственного сырья: цветков, почек за 1 кг сырья природной влажности 759 коры 1138 листьев 456 побегов 456 плодов 408 наростов 456 Заготовка технического сырья 1289 Заготовка лесной подстилки за 1 кв. м 152 Заготовка второстепенных лесных материалов (пней, луба, коры, древесной зелени, хвойной лапки) по действующей закупочной цене, увеличенной в 7 раз Под незаконным сбором (уничтожением) растений в данном случае следует понимать сбор растений (их частей, плодов) и грибов без разрешения на специальное использование природных ресурсов в пределах территорий и объектов природно-заповедного фонда (или при наличии такого разрешения, но не тех видов, не на тех площадях, не в том количестве или не в те сроки, которые предусмотрены разрешением). Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате незаконной добычи или уничтожения объектов животного мира, повреждения или уничтожения их жилищ, мест нахождения и размножения Объекты животного мира Такса, гривен Звери, за 1 особь кулан туркменский 55230 олень европейский 45565 кабан, олень пятнистый, лань 30377 косуля, муфлон 24301 бобер, барсук 7898 лисица, енотовидная собака 7194 волк 2762 куница лесная и каменная, ласка, норка американская  7483 ондатра, нутрия 5037 заяц-русак, дикий кролик 2590 еж обыкновенный, крот 718 другие насекомоядные 71 белка 1367 волчок орешниковый 1439 другие волчки 1093 слепыш обыкновенный 1439 крыса черная 503 полевка водяная 71 курганчиковая мышь, степная мышь, мышь-малютка 71 другие виды (кроме одичавших собак и кошек, гибридов собак и волков, серой крысы, домашней мыши) 71 Птицы, за 1 особь гагара 1295 пирникоза, норец 1295 буревестник малый 691 баклан большой 691 щегол большой и малый, цапля белая большая и малая 10065 цапля серая и рыжая 4778 квак, бугай, бугайчи 2734 аист белый 8202 египетская цапля, фламинго 7337 лебедь-шипун, лебедь-кликун 7337 гуси 2590 галагаз 2590 другие утиные 1295 осоед 41003 ястреб большой 13670 ястреб малый 8202 зимняк 5467 канюк обыкновенный  6834 лунь болотный 3452 пустельга обыкновенная 5467 подсоколик малый (дербник), кобчик, подсоколик большой (чеглок) 13670 кречет 41003 орлан-долгохвост 8285 баранцевые 1369 седочные 1369 куропатка белая 2594 куропатка серая, кельц 2594 фазан обыкновенный 2594 перепел 1295 лоска, курочка водяная, пастушок 1295 коростель 5467 курочка малая, курочка-малютка 937 поморник 4098 мартин 691 крячок, крячка 691 рябка 2734 голубь 1293 кукушка обыкновенная 1093 кукушка хохлатая, кукушка-глухарь 4098 сова белая 7194 сова ястребиная 3424 сова серая 3424 сова ушастая 4098 сыч домашний 2057 дремлюга 1008 серпокрылец 691 пчелоедка 1367 рыболовка 2157 одуд 2157 желвака черная 6834 крутиголовка 1093 другие дятловые 1640 жаворонковые 691 ласточковые 967 пленочные 691 сорокопудные 1367 омелюх 691 пронурок, оляпка 691 воловий глазок, крапивник 692 тиновочные 867 дроздовые 967 крапивничковые, славковые 691 мухоловочные 691 золотомушка желточебая, королек желтоголовый 718 синица усатая 1367 синица долгохвостая 1367 ремез 1439 другие синичковые 691 ползок 967 подкоришниковые 691 стенолаз 4098 костогриз 1439 другие овсянковые, вьюрковые 820 воробей черногрудый, вьюрок снежный 820 другие воробьиные 71 скворец обычный 691 иволга 2734 сойка, галка 691 ворон 2877 ореховка 1367 Пресмыкающиеся, за 1 особь черепаха болотная 967 веретельница 2016 ящерица разноцветная 1439 ящерица крымская и скалистая 1367 другие ящерицы 400 гадюка обыкновенная 2016 уж обыкновенный, уж водяной 273 за изъятое яйцо пресмыкающихся (за 1 экз.)  100% размера таксы за соответствующий вид  Земноводные, за 1 особь тритон 71 кумка краснопузая 44 чесночница 71 ропуха 130 квакша 71 жабы озерная и гибриды 14 другие жабы 27 икра земноводных (за одну кладку) 71 уничтожение (разорение) гнезда, норы, других жилищ животных, бобровых плотин двукратный размер таксы за данный вид животных за уничтоженный эмбрион в незаконно добытом животном (млекопитающем), за один экземпляр 200% размера таксы за соответствующий вид животных за изъятое яйцо (птицы) 100% размера таксы за соответствующий вид птиц уничтожение или повреждение биотехнических сооружений (искусственных гнездовий, солонцов, кормушек), изъятие кормов по фактической стоимости, увеличенной в 3,5 раза рыбы, за 1 экз. гибриды осетровых рыб 12462 акула, скат, пеламида, угорь морской 4059 сом 2077 камбала-калкан 4183 форель речная 1671 судак 2494 щука 1662 луфар 2494 белый амур 1245 толстолобик 1245 скумбрия 2077 лещ 832 линь 580 вязь 666 ставрида 83 барабулька 415 вьюн 86 чехоня 666 карась серебристый 83 форель радужная, сазан, белизна, кефали (кроме пеленгаса), сардина европейская, черный амур 1662 камбала-глосса, морской язык, мерлан, пеленгас 4154 сельдь  400 плитка (тарань), кутум, синец 415 плоскирка, окунь обыкновенный, ерш обыкновенный, красноперка 390 тюлька, килька (шпрот), хамса (за 1 кг)  83 атерина (за 1 кг) 17 верховодка (за 1 кг) 83 другие виды (за 1 кг) 83 заготовка икры рыб стоимость продукции, изготовленной из 1 кг сырья по действующим розничным рыночным ценам региона на момент проведения расчета ущерба, увеличенная вдвое насекомые, за 1 экз. бабочки зорька, желтушка золотистая 36 желтушка шафрановая, степная, полевая, пестрянка 22 мирмидона 61 лигея, семела, павлиний глаз, перламутровка 44 дриада, цирцея 49 траурница, адмирал 71 другие бабочки (кроме массовых вредителей сельского хозяйства) 17 бабка 36 богомол 58 поющая цикада 58 жуки жужелица (турун)  89 прыгунец 22 жук-гнойник (настоящий), бронзовка 22 скарабей 71 носорог 71 златка 27 усычи (кроме вредителей) 34 другие жуки (кроме вредителей) 12 сетчатокрылые, перепончатокрылые златоглазки  17 муравьиный лев 44 пчелиные 27 сколии 58 роющая оса 27 другие перепончатокрылые 5 мухи: ктыри, дырчалки, тахины 22 долгоусые: личинки комара хаобора, личинки хирономид (мотыль) – за 1 кг живого веса  1149 другие насекомые (кроме вредителей) 3 уничтожение или повреждение муравейников, за 1 муравейник диаметром до 1 м 1077 от 1,1 до 1,5 м 1811 от 1,6 до 2 м 2949 от 2,1 м и больше 4432 паукоподобные, ракоподобные скорпион, псевдоскорпион, сенокос, паук (за 1 экз.) 22 многоножки (за 1 экз.) 8 артемия салина (рачки) (за 1 кг живого веса) 2201 артемия салина (яйца) (за 1 кг живого веса) 2911 дафния, моина, циклоп (за 1 кг живого веса) 603 мизида, бокоплав (за 1 кг живого веса) 603 щитные (кроме взрослых) (за 1 экз.) 17 креветка (за 1 экз.) 3 речной рак, рак-отшельник (за 1 экз.) 124 краб (за 1 экз.) 832 омар (за 1 экз.) 4308 морские пауки, моллюски (за 1 єкз.) моховатка, форонид 22 хитоны, лопатоногие 14 двустворчатые 56 улитка рода Helix (за 1 тонну живого веса) 6904 другие наземные моллюски (за 1 экз.) 12 другие брюхоногие (кроме рапанов) (за 1 экз.) 14 кольчатые черви (трубочник) (за 1 кг живого веса) 1660 другие кольчатые черви (за 1 кг живого веса) 718 коловратки (за 1 кг живого веса) 832 губки “сидячих” видов (за 1 экз.) 5 кишечнополостные (за 1 экз.) 5 извлечение из природной среды части диких животных (черепа, кости, рога, клыки) – за 1 единицу  по рыночной цене, увеличенной вдвое извлечение из природной среды продуктов жизнедеятельности диких животных (мед, воск) – за 1 кг по рыночной цене, увеличенной вдвое Отдельно оговаривается, что “за уничтожение или незаконное изъятие животных, находящихся в зоологических коллекциях зоопарков, зоосадов, океанариумов, других учреждений и объектов природно-заповедного фонда, созданных с целью организации образовательно-воспитательной работы и содержания животных, а также за жестокое обращение с животными, приведшее к их гибели, размер ущерба определяется трехкратной суммой расходов на приобретение животных соответствующих видов для обновления коллекций”. Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие повреждения карстово-спелеологических, геологических и гидрологических объектов Вид объекта Единица измерения Такса, гривен карстово-спелеологические объекты повреждение и вынос на поверхность Сталактиты, сталагмиты, сталагнаты, кораллиты, пизолиты  за 1 см длины  431 натечные коры  за 1 кв. дециметр площади 359 водно-карбонатные образования за 1 куб. дециметр объема 215 гипсовые кристаллы и другие аналогичные образования гипсовые кристаллы и другие аналогичные образования  за 1 см длины  503 щетки и другие образования  за 1 кв. дециметр площади  359 монокристаллы гипса, кальцита, других минералов  за 1 куб. дециметр объема  288 глинисто-полиминеральные сталактиты гипсовых пещер  за 1 см длины  215 глинисто-натечные коры  за 1 кв. дециметр площади  288 глинисто-минеральные отложения  за 1 кв. дециметр площади  215 повреждение стен, потолка (надписи, царапины и т.п.)  за 1 кв. дециметр площади  288 загрязнение пещер механическое загрязнение за каждый час работающего источника выбросов 30 за каждую выкуренную сигарету или другой вид табачных изделий 44 за выброшенную вещь, банку, бутылку, синтетическую тару и т.п. за 1 ед. 44 за посторонний инертный материал  за 1 куб. дециметр объема 22 другие загрязнения за брошенные в открытом виде химические реактивы  за 100 г вещества 113 биологическое (органическое, бактериальное) за 100 г вещества 144 термальное: за каждый следующий градус по Цельсию (в сторону увеличения или уменьшения) от обычного для данного температурного уровня  за 100 куб. метров подземного воздуха  36 радиационное: за каждую единицу сверх предельно допустимой дозы 718 Поверхностные карстово-спелеологические образования повреждение первично- и вторично-кристаллических форм  за 1 кв. дециметр площади 71 засыпание понижений, воронок, поноров, колодцев, шахт за 1 кв. метр площади 431 загрязнение понижений, воронок, поноров, колодцев, шахт за 1 куб. метр загрязнителя 574 Геологические и палеонтологические объекты повреждение геологических обнажений, разрезов за 1 кв. метр площади 431 повреждение геоморфологических образований  за 1 кв. дециметр площади 718 изъятие или повреждение частей (останков, отпечатков) ископаемых животных и растений  за 1 см длины 431 Гидрологические объекты (водные объекты в границах территорий природно-заповедного фонда) повреждение водопадов  за 0,5 м высоты или 1 м ширины  2877 создание запруд (плотин) на водных объектах  за 1 кв. м площади  288 повреждение водного объекта, болота: выпрямление, углубление русла, смена конфигурации береговой линии  за 0,1 гектара  14387 выбирание грунта (гравия, песка, ила) из водоемов, прорытие каналов  за 1 куб. м объема  2877 сброс балластных вод  за 1 куб. м объема  2762 уничтожение донной растительности  за 1 гектар  745605 загрязнение поверхностных, морских и подземных вод полуторакратный размер ущерба, начисленного по Методике расчета убытков, причиненных государству из-за нарушения законодательства об охране и рациональном использовании водных ресурсов засыпание водных объектов  за 0,1 гектара  244586 уничтожение болот уничтожение растений древесного и травянистого ярусов верхового олиготрофного болота  за 0,1 гектара  27491 уничтожение растений древесного и травянистого ярусов низинного эвтрофного болота  за 01, гектара  145917 собирание торфа  на площади 0,1 гектара на глубину 1 м  3204762 Уничтожение (повреждение) подземного источника мощностью до 1 куб. метра в сутки  69038 от 1,1 до 3 куб. м в сутки  138075 от 3,1 до 10 куб. м в сутки  690375 более 10,1 куб. м в сутки  за каждый кубометр сверх – сумма возмещения увеличивается на 50 тыс. гривен Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие проезда транспорта, пролета и посадки летательных аппаратов Вид транспорта, нарушение Такса, гривен Проезд единицы транспортного средства (за каждые 100 м) мопеда, мотоцикла, моторолера  359 легкового автомобиля, микроавтобуса, пикапа  574 автобуса, грузового автомобиля  790 специальной тяжелой транспортной техники, квадроциклов  1008 техники на гусеничном ходу  1223 проезд велосипеда, гужевого транспорта  144 проход постороннего лица через территорию заповедника  144 Проезд малотоннажного плавсредства с двигателем: длиной до 7 м, в т.ч. скутера  288 длиной от 7 до 15 м  431 длиной от 15 м 718 проезд весельной лодки  144 причаливание плавсредства к берегу в границах территорий и объектов природно-заповедного фонда  243 Пролет самолета ниже 2 км, преодоление им звукового барьера над природным заповедником  14387 посадка вертолета и малого летательного аппарата на территорию природного заповедника  28775 В то же время уточняется, что приведенные в этой таблице таксы не применяются в случае аварийных посадок и спасения людей. Такса для расчета ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие самовольного занятия земельных участков, неисполнения условий снятия, сохранения и нанесения плодородного слоя почвы, загрязнения и засорения их территорий Вид нарушения Единица измерения Такса, гривен / основание для начисления Самовольное занятие земельного участка, снятие плодородного слоя земли начисляется по Методике определения ущерба, нанесенного вследствие самовольного занятия земельных участков, использования земельных участков не за целевым назначением, снятия почвенного покрова (плодородного слоя земли) без специального разрешения загрязнение земель химическими веществами, загрязненными промышленными, бытовыми и иными отходами  начисляется по Методике определения размера вреда, обусловленного загрязнением и засорением земельных ресурсов вследствие нарушения природоохранного законодательства бытовое засорение территории: за брошенную вещь, банку, бутылку, тару и т.п.  за 1 ед.  44 Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие уничтожения или повреждения информационно-охранных и иных знаков Вид знака Единица измерения Такса, гривен информационно-охранныймежевой знак, информационный щит  за один знак  5611 столб межевой, квартальный, визирный, лесохозяйственный знак  5385 шлагбаум, межевой знак  16547 монументальный знак-памятник  трехкратный размер расходов на восстановление Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде из-за уничтожения или повреждения осушительных канав, дренажных и противоэрозийных систем, дорог и других объектов Вид объекта Единица измерения Такса, гривен Осушительная канава и дренажная система осушительная  за 1 погонный метр  2507 собиральная  4228 магистральная 6531 противоэрозийный вал, лоток, канавы  за 1 погонный метр пятикратный размер расходов на восстановление Дорога: асфальтированная  за 1 кв. метр 3159 цементобетонная 2673 со щебеневым покрытием  2187 с покрытием из гравия 1945 грунтовая улучшенная 1458 грунтовая 972 ограждение за 1 погонный метр пятикратный размер расходов на восстановление Помимо приведенных приложений, в которых содержатся конкретные таксы, правительство утвердило и порядок индексации этих такс с учетом индекса потребительских цен (то есть инфляции). С учетом коэффициентовособой природоохранной ценности тех или иных объектов, начиная с 1 января 2022 года таксы будут рассчитываться по определенной формуле, учитывающей оба фактора. Но в документе прописано: "В случае, если индекс потребительских цен (индекс инфляции) за предыдущий год не превышает 100 процентов, индексация такс не проводится". Читайте: Кабмин увеличил в десятки и сотни раз штрафы за незаконный вылов рыбы Фото: правительственный портал КиевVласть

Группа компаний DIM  28 декабря представила на рынке первичной недвижимости программу DIM Finance. Она состоит из нескольких финансовых продуктов, с помощью которых покупатели могут комфортно и выгодно инвестировать в недвижимость или покупать квадратные метры для жизни. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы группы компаний DIM. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” "Первый продукт ProfitDIM, согласно которому инвестор имеет возможность приумножить средства, зарабатывая на рынке недвижимости вместе с надежным девелопером и на более выгодных условиях, чем, например, депозит в банке. При этом он имеет возможность минимизировать риски и избежать необходимости вкладывать средства в сомнительные кредитные , ломбардные и другие сообщества", – рассказали в пресс-службе. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По их словам, продукт доступен даже тем, кто имеет небольшую сумму сбережений, ведь инвестировать и зарабатывать можно, имея от $10 тыс. Вложив их в квадратные метры от группы компаний DIM, инвестор может гарантированно за соответствующий срок заработать до 12% годовых в валюте или до 20% годовых в гривне в результате увеличения стоимости коммерческой недвижимости. Отмечается, что все возможные риски застрахованы. "Второй продукт TradeDIM, который предусматривает возможность обмена ранее приобретенной квартиры в жилых комплексах DIM на большую, на другом этаже или в другом районе. В настоящее время обмен доступен в пределах как одного жилого комплекса, так и в различных комплексах группы компаний DIM", – добавили в компании DIM. Как рассказали в пресс-службе DIM, благодаря индивидуальному подходу и выгодным условиям каждый клиент получит свой комфортный и понятный “план действий” по обмену квартиры. Также специалисты DIM Realt помогут и подобрать недвижимость для обмена и продать ранее приобретенное жилье.  В планах группы компаний DIM расширение возможностей программы TradeDIM, которые будут касаться не только квартир в новостройках, но и недвижимости на вторичном рынке. "Вскоре заработает еще один продукт — DIMIPoteka. Он будет предоставлять клиентам возможность приобрести квартиру в жилых комплексах DIM в ипотеку по специальным условиям банков-партнеров. Сегодня же к услугам клиентов кредитный брокер, помогающий подобрать, в зависимости от ситуации, лучшие условия кредитования у разных украинских банках", – резюмировали в DIM. "Главный тренд современности в продажах – это индивидуальный подход к каждому клиенту и широкий набор инструментов, с помощью которых можно удовлетворить практически любую его потребность. Сегодня группа компаний DIM предлагает своим инвесторам не просто сервис самого высокого качества, а подбирает максимально выгодное решение к любой ситуации. Мы поможем обменять или продать квартиру, подобрать лучший вариант для инвестиций, найдем и предложим максимально выгодные условия кредитования и т.д.", – прокомментировал запуск программы DIM Finance Алексей Ревин, генеральный директор группы компаний DIM. Напомним, что ранее Александр Насиковский, учредитель компаний DIM, назвал важные составляющие успеха девелоперского продукта. По его словам, сегодня покупатель квартиры в столице выбирает не просто стены и крышу, а философию и стиль жизни, которую упаковывают в продукт застройщики. Конкурентоспособным этот продукт делают умные технологии, без которых вскоре не будут обходиться современные ЖК. Читайте также: Квартиру под ключ с индивидуальным дизайн-проектом можно заказать онлайн, – Насиковский Фото: stroyobzor.ua КиевVласть

Нуждающиеся могут получить в Киеве теплую одежду в пунктах обогрева. Каждый год наполнение банка одежды обеспечивает организация Общество Красного Креста Украины. Об этом KV стало известно из сообщения издания “Вечерний Киев”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вещи из банка одежды сейчас находятся в пунктах обогрева по всему Киеву. Их предлагают тем, кто в этом нуждается. В частности раздают разные сезонные вещи: перчатки, шапки, куртки, шарфы, носки”, – сказано в сообщении. Уточняется, что вещи, которые киевляне отдают нуждающимся, можно взять бесплатно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отмечается, что в Дарницком районе Киева вещи из банка одежды можно получить по адресу: ул. Вербицкого, 18, а сдать ненужные теплые вещи можно предварительно договорившись с организаторами по телефону 067-78 -131-69 Кроме того, в Подольском районе еженедельно проходит акция “Бохо-Стайл” от Красного Креста Подольского района, в ходе которой помогают и бездомным. Получить одежду можно по понедельникам с 10:00 до 12:00 на Контрактовой площади, 12. Как сообщили в Обществе Красного Креста Украины, в столице волонтеры организовали акцию “Добрый шарф”. На Подоле они развесили теплые шарфы с надписью “Не потерянная вещь. Холодно? Возьми часть тепла”. Подчеркивается, что волонтеры поддерживают акцию “Добрый шарф” и постоянно возобновляют теплые вещи на улицах столицы. Напомним, из-за ухудшения погодных условий столичные власти приняли решение усилить помощь лицам без постоянного места жительства. На улицах Киева работают дополнительные социальные патрули. За сутки 21 декабря они оказали помощь более 100 человек без постоянного жительства.  Читайте: В Киеве с сегодняшнего дня начинают работать пункты обогрева (адреса) Фото: фейсбук Общества Красного Креста Украины КиевVласть

Депутатський корпус Української міської громади впродовж року провалював більшість сесійних засідань. Під питанням опинилось і голосування бюджетної сесії. Зрештою, бюджет-2022 затвердити вдалося. Та якби забракло одного голосу, для громади настали б неминучі наслідки. Очільник тергромади запевняє: бюджет збалансований. Та у депутатів – інше бачення.  Як стало відомо KV, 6 грудня відбулася 13 позачергова сесія Української міської громади. Основним питанням засідання стало затвердження програми бюджету на наступний рік, яка і викликала тривалу дискусію ще до початку голосування.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Черговий скандал На початку сесії із трибуни виступив депутат Сергій Сутковий ("Воля"), який запропонував перенести розгляд бюджетних питань ще на тиждень. Обгрунтував свою позицію так: аби детальніше розібратися зі всіма програмами і виважено підійшли до затвердження бюджету на 2022 рік. "Минулого року ми всі голосували бюджет, навіть, не було часу із ним розібратися. Це призвело до того, що дуже мало чого ми встигли за рік зробити, дуже малий відсоток виконання програм. У цьому році ми усі активно беремо участь в обговоренні бюджету, бюджетних комісіях. Але я вважаю, що ми недостатньо опрацювали весь бюджет на 2022 рік, вносилося дуже багато виправлень. Зараз це підтверджується тим, що питання на сесію виносяться з голосу. Ми не бачили нормативних актів щодо цих питань", – зауважив депутат.  У свою чергу голова громади також вирішив прокоментувати озвучену інформацію та висловив своє бачення ситуації. Він також пояснив, чому сесія відбувається поспіхом саме на початку грудня.  "Так, справді, ми не змогли виконати дуже багато питань з бюджету 2021 року і це було у зв’язку з тим, що депутати блокували роботу сесій і зараз ви намагаєтеся зробити це знову. Поясню чому саме 6-го числа. Ми розуміли, що буде прийматися державний бюджет. І саме тому, щоб зараз можна було об’явити тендери, і щоб у нас вистачило часу провести їх у наступному році. І щоб не було надалі таких ситуацій, як цьоріч, щоб ми товклися на місці через те, що ми чотири місяця не могли провести сесію, бо в когось там були певні забаганки [..] Всі питання пройшли неодноразові обговорення в комісіях і одержали в них позитивний висновок", – запевнив він.  Також перед голосуванням за зняття бюджетних питань із порядку денного, до присутніх депутатів звернулася їхня колега від партії ВО "Батьківщина" та голова бюджетної комісії Тетяна Ягодзинська.  Вона, зокрема, зауважила, що бюджет є збалансованим та підготовленим, тож має бути проголосований. Адже бюджетна комісія дуже плідно опрацьовувала всі програми, комісії були відкриті і можливість внести пропозиції та висловитись надавалась всім. "Для того, щоб з когось спитати про результати роботи, щонайменше не треба заважати чи створювати перепони. Крім того, хочу сказати, що той проєкт, який ми проголосуємо і він таки стане бюджетом 2022 року, не є недоторканим. І ви це чудово розумієте. Щомісяця ви, обгрунтовуючи, можете внести пропозиції про будь-які зміни", – заявила вона. На відео: сесійне засідання Української міської громади від 6.12.2021 року Зрештою після дискусії і суперечок проєкт бюджету таки було підтримано. Проте "за" проголосувало всього 14 депутатів із 24 присутніх.  Так, зокрема, проти проголосувало два депутати від партії "За Майбутнє" Олена та Олександр Кровкіни, утрималися три представника від партії "Голос" – Дар’я Мудрак, Ярослава Ревуцька та Алевтина Шмагель. Взагалі вирішили не голосувати за бюджет Сергій Сутковий та Олексій Воловенко із партії "Воля" та ще три депутати зі "Слуг народу" – Оксана Кирилюк, Віктор Ліщинский та Ізабелла Маєва. Позиція влади У коментарі KV очільник громади Олександр Туренко ("Європейська Солідарність”) розповів, що не розуміє, чому не вдалося зібрати більшу кількість голосів, адже бюджет на наступний рік є цілком збалансованим. На його думку, ситуація склалася унікальна. "Перед сесією відбулася погоджувальна рада, була необхідна більшість серед депутатів – більше двох третин голосів, тож розраховував, що бюджет та програми підтримують. Команда "Слуг народу" з голосу запропонували винести на голосування ще декілька програм для фінансування. І вже за 5 хвилин до початку сесії до мене звернулися представники "Слуг народу", які є і членами бюджетної комісії та обговорювали проєкт, і кажуть, що є вказівка "зверху" не голосувати за бюджетні питання. Якби за це питання не голосувала опозиція до діючої влади, то мотиви ще можна було зрозуміти, але не тоді, коли за бюджет не голосує партія влади, який коригувався саме під держбюджет. І в результаті, майже всією фракцією, вони так і не проголосували. Роз’яснень, чому не проголосували, одержати не вдалося. Більше того, не проголосували і за програми, які включили до порядку денного і за які запевняли, що вони потрібні для розвитку громади. Виникає питання: це в нас таке місцеве самоврядування, що є якась особа зверху, яка керує волевиявленням депутатів, яких обрала громада?", – розповів Олександр Туренко. За його словами, за проєкт бюджету проголосувало "за" всього 13 депутатів.  "Бюджет – соціальний. Збільшено видатки на програму "Турбота" щодо надання опіки незахищеним верствам населення. Заклали хороші кошти на харчування дітей та відшкодування витрат, на програму щодо малозабезпечених дітей та інше. Бюджет на наступний рік складатиме трохи більше 300 мільйонів", – запевнив він. За його словами, бюджету на все не вистачає і залишився невеликий бюджет розвитку.  “І причину цьому я також бачу, враховуючи, навіть, те, що ми йдемо із перевиконанням бюджету. А не вистачає коштів через те, що всі служби, які раніше фінансувала держава, “переклали” на плечі місцевих бюджетів. Коли я працював головою адміністрації, було одне гуманітарне управління і один бухгалтер, який вирішував всі питання централізовано. Зараз такі управління із відділами довелося утворити кожній громаді. На мою думку, всі служби варто було би залишити в укрупнених районах. Був налагоджений електронний документообіг, запроваджені сучасні методи керівництва і при незначному збільшенні штату можно було управляти більшими територіями. І тоді б була б суттєва економія. А так, зараз кількість посадовців зросла, передали на громади і компенсації – навантаження на місцеві бюджети збільшилося  у рази", – зауважив Туренко. Єдиним, за його словами, непроголосованим на сесії залишилось лише питання про умови оплати праці голови на наступний рік. "Враховуючи, що у мене конфлікт інтересів, і я за себе не маю права голосувати, питання не набрало необхідної кількості голосів", – резюмував він.  Позиція депутатів Депутатка Олена Кровкіна ("За Майбутнє"): Бюджет складається із захищених статей – це заробітна плата, плата за енергоносії та комунальні послуги. І, звісно, утримання медзакладів та освіти. Це – основні витрати. Все, що в нас залишається – це бюджет розвитку. І в співвідношенні до загальної суми бюджету на розвиток залишилося всього 5 млн гривень. Є прогноз заробітної плати, яку маємо виплатити наступного року. Закладено більше мільйону зарплати міському голові, премія у 250%, більше 600 тисяч – заробітні плати секретаря ради, керівника ради, заступників. Загалом виходить сума бюджету розвитку, яку б мали і розподілити саме на розвиток громади. І це збалансований бюджет? Чому ще не голосували. На останній бюджетній комісії досить плідно обговорювали саме ці питання. Як вихід із ситуації запропонувала викласти Положення про преміювання в іншій редакції, в якому зауважимо, що керівний склад та старости будуть преміюватись по факту виконаних робіт, наприклад, щоквартально і за рішенням сесії із коштів щодо перевиконання бюджету. Тобто, якщо громада зможе дозволити собі ці премії. У результаті трохи знизили відсоток премій лише заступникам і урізали там, куди взагалі не варто було втручатися. Порахував, що заклавши в бюджет мінімальні премії у 10%, це дозволило б вивільнити додатково ще приблизно 5 млн гривень і додати їх до бюджету розвитку. Ми не можемо громадою працювати лише на виконком – це не логічно.  Так досконало можно було пропрацювати і всі програми. Дитячі майданчики треба ремонтувати, але цьогоріч по цій по програмі було закладено 1,5 млн гривень, на наступний – 1,8 млн гривень. На питання, які ж саме майданчики – відповіді немає. За цим спрямуванням було використано 180 тис. гривень, а решта коштів, 109 млн гривень, лежать на депозитному рахунку. За рік з цих коштів ми заробили 2 млн. Ми маємо заробляти відсотки чи все ж розвиватися? Так, зараз ремонт крівлі може коштувати стільки, а наступного вже набагато дорожче. Тож це зовсім не економія. Для чого проголосували бюджет у такому вигляді? Для того, щоб вивільнити тимчасові кошти та покласти їх на рахунок банку? Цьогоріч не закрито більшість питань і винуватять депутатів. Але є бюджет, його перевиконання, відомо, на що він розподілений. Є безліч об’єктів, на які вже є проєктно-кошторисна документація та розподілені кошти за програмами. Але ці проєкти не втілювались. І ми знову надали повноваження виконкому, фінуправлінню перераховувати кошти на депозитні рахунки без погодження сесії.  Депутатка Українсько міської громади Алевтина Шмагель ("Голос"): Бюджет 2022, скажімо так, не ідеальний! Чому? Достатньо поглянути на сектор культури та спорту. Я вважаю, що за цими напрямками значне недофінансування, і це при тому, що наша громада має досить потужну для цього основу, зокрема, спортсменів та діячів культури, відповідні об’єкти інфраструктури та попит серед населення. Над проєктом бюджету працювала незначна кількість моїх колег, але ми два тижні розбирали кожну програму, статтю запланованих витрат та визначали, які пропозиції варто обов’язково включити на 2022 рік. Це досить об’ємна та виснажлива робота, але саме так і має бути у часи, коли громада очікує нарешті на результат. Саме тому не можна сказати, що бюджет був недоопрацьований! Але питання не в цьому. Щоб зрозуміти, які саме висувались вимоги до бюджетної сесії, треба повернутись до бюджету 2021. Загальновідомо, що за певними напрямами роботи ОМС 2021 став абсолютно провальним, навіть за об’єктивних факторів, таких як: адміністративна неготовність до об’єднання. Адже попередня влада не зробила абсолютно нічого для того, щоб напрацювати базу для роботи в нових умовах; нові компоненти структури та люди, частина з яких вперше працює в ОМС; перманентні законодавчі зміни; небажання чи невміння влади об’єднати депутатський корпус; менеджерські промахи у виконанні рішень тощо. Дуже низький відсоток виконання програм. Тобто, програми затверджені, є кошти в бюджеті, але результату немає! І наївно вважати, що громада не може співставити перевиконання бюджету і невиконання програм! Тож, у мене, колег на кінець року виникло багато питань до виконавчої влади. Нам звітувати перед громадою – і ми маємо сказати жителям правду!  Але звітувати перед депутатським корпусом виконавча влада не збиралась. І так виходить, що без аналізу промахів 2021 бюджетного року нам запропонували "наосліп" прийняти бюджет 2022. Чому "наосліп"? Бо до затвердження бюджету ми мали розуміти, які відділи працювали неефективно і чому не виконали програм?  Що треба зробити на 2022 рік, щоб не було таких самих промахів? Може додати штатних одиниць, бо не встигають? Чи навпаки прибрати баласт і замінити на тих, хто розуміється у справі? Питань насправді дуже багато і нас обрали, щоб ми їх ставили, а не відсиджувалися. Щоб у звичайному робочому режимі вирішити все вищезазначене, треба було просто розділити питання сесій. Спочатку скликати сесію по всім питанням 2021 року: відповідні зміни у програми та до бюджету, обов’язкове звітування по кожній програмі з обговоренням реальних показників. І тільки після скликати бюджетну сесію. Саме таку пропозицію наша фракція вносила задовго до бюджетної сесії і її  ми озвучили вже на початку пленарного засідання бюджетної сесії до моменту затвердження порядку денного! Але цього не сталось. Тобто, аналогічні процеси продовжуються, і це треба терміново змінювати! Всі помиляються, і це нормально. Ненормально повторювати помилки без бажання їх проаналізувати. Крім того, KV намагалася одержати позицію і від представників партії "Слуга народу". Проте депутати Ізабелла Маєва, Оксана Кирилюк, Віктор Ліщинський взагалі відмовилися коментувати ситуацію у телефонному режимі, решта ж – не відповідала на телефонні дзвінки.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Українській громаді повторився сценарій трирічної давнини. Депутати пішли шляхом народних обранців минулого скликання і розділилися на два ворогуючі табори. Каменем спотикання знову стали питання до незадовільної роботи влади, невиконання програм та використання цільових коштів. Про це вголос тепер говорить нова депутатська більшість. Керівництво ж громади, навпаки, наголошує на тому, що активна більшість навмисно блокує роботу.  Так, у березні переформатована більшість депутатів піднімала питання звільнення секретаря ради і висловила недовіру трьом заступникам голови. За однією із версій, приводом до скандалу стала земля та питання забудови набережної міста. Інша версія – реванш та політичні розбірки. Голова громади Туренко тоді стверджував, що він оголосив перерву у засіданні, а прийняті рішення не є легітимними. Більше того, із “самодіяльністю” депутатів мали розібратися правоохоронці.  Читайте: Набережна розбрату: в раді Української громади розгорівся земельний скандал Вже після зміни більшості в раді Української громади, продовження сесії було призначено на 9 березня. Однак депутатам не вистачило кворуму, в зв'язку з чим продовження 4 сесії ради Української територіальної громади було перенесено на 23 березня. Читайте: После скандальных событий в Украинке не смогли провести сессиюТак, у червні відбулася шоста сесія Української громади, у роботі якої взяла участь лише депутатська більшість. Не брали участь у засіданні ні голова громади, ні секретар. Серед резонансних питань – висловлення недовіри та розпуск складу Виконавчого комітету і дострокове припинення повноважень секретаря ради ради.Читайте: Замкнене коло: депутатський корпус Української громади знову розколовся Згодом Українська громада не спромоглася розглянути майже триста питань щодо розподілу землі вкотре. На черговій сесії 25 листопада з цього приводу зчинився скандал, частина депутатів відмовилися від голосування. 2 грудня сесія продовжилася, однак знов безрезультатно. Після чого, натякнувши на політичний тиск, пішла у відставку і секретар ради. Читайте: Наша пісня гарна нова: в Українській громаді триває скандал довкола землі Фото: колаж KVКиевVласть

В столичном дата-центре произошел технический сбой. В связи с этим возможны сбои при покупке билетов в общественном транспорте.  Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КП “Киевский метрополитен”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” В столичной подземке сообщили о возможных сбоях при покупке билетов для проезда в общественном транспорте. По информации КП ГИОЦ, в городском дата-центре произошел технический сбой. Отмечается, что пока можно воспользоваться только билетами, которые уже были приобретены или оплатить проезд банковской картой непосредственно на турникете.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Напомним, депутаты Киевсовета утвердили финансовое соглашение между столицей и Европейским инвестиционным банком (ЕИБ) по закупке новых троллейбусов и вагонов метро за счет внешнего кредитного заимствования. Размер заимствования – 100 млн евро на 15 лет. Процентная ставка – до 1,85% годовых. Читайте: Киевсовет ратифицировал финансовое соглашение на закупку новых троллейбусов и 50 вагонов метро Фото: ua.newsКиевVласть

Правление Киевгорстроя приняло решение отложить повышение базовой стоимости квадратного метра на своих объектах до 17 января.  Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ЧАО “ХК “Киевгорстрой”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Рост цены на недвижимость обычно связан с ростом цен на строительные материалы, комплектующие, энергоносители. Конечно, это не радует наших покупателей, но мы все, так сказать, в одной лодке. Если поставщики и производители поднимают цену товара, то застройщики, чтобы вести работу дальше, должны поднимать стоимость квадратного метра. Но год и так был непростым, поэтому Правление пошло навстречу просьбам инвесторов и приняло решение о переносе даты удорожания. Мы понимаем, что покупка квартиры – это дело не одного дня. Но отмечу, что, проявляя такую ​​лояльность, мы лишь откладываем дату подорожания”, — сообщила директор Департамента продаж и маркетинга Татьяна Маркова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Татьяна Маркова отметила, что впервые на новогодние праздники “Киевгорстрой” не вводит дополнительные скидки, но по-прежнему купить квартиру можно со скидкой за полную оплату, несколько меньшей скидкой при рассрочке платежей, или воспользоваться ипотечными программами от банков-партнеров. “Наш принцип – индивидуальный подход к каждому покупателю. Мы понимаем, что покупка недвижимости это довольно трудная, как финансово, так и морально, сделка, поэтому стараемся идти навстречу нашим клиентам в каждом конкретном случае. Менеджеры отделов продаж к услугам покупателей ежедневно, работает горячая линия “Киевгорстрой”, мы можем консультировать он-лайн и в мессенджерах, в чатах и ​​в соцсетях. Потому что хотим, чтобы у каждого был свой дом. Дом, куда хочется возвращаться после работы, из командировки, дом, где живет радость”, — подчеркнула Татьяна Маркова. Читайте: Президент “Киевгорстроя” Игорь Кушнир рассказал о причинах роста цен на недвижимость Фото: пресс-служба ХК “Киевгорстрой”.КиевVласть

Владимир Зеленский внес в Верховную Раду (ВР) пакет законопроектов о системе экономического паспорта украинца. Президент предлагает создать Фонд будущих поколений (ФБП). Он будет аккумулировать государственные взносы за счет рентных платежей, поступающих в госбюджет за право добывать полезные ископаемые общегосударственного значения, нефть и газ. По подсчетам идеологов проекта, участники Фонда – дети, рожденные в 2019 году и позже по достижению совершеннолетия смогут воспользоваться накопленными государством деньгами. Система заработает после первой каденции Зеленского, а первые выплаты, ориентировочно по 600 тыс. гривен, ожидаются в 2037 году. Оптимизм Банковой омрачают справедливые замечания, что по Конституции недра принадлежат всему украинскому народу, а не только тем, кто родился при президенте Зеленском. То есть глава государства не в первый раз пытается нарушить Основной закон. Об этом KV стало известно из законопроекта №6394 “Об экономическом паспорте”, внесенного в ВР президентом Владимиром Зеленским как неотложный 6 декабря 2021 года, а также ряда связанных с ним неотложных проектов законов.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Законопроекты разрабатывались в Офисе президента (ОП) под присмотром замруководителя ОП Ростислава Шурмы, который был назначен заместителем Андрея Ермака 24 ноября 2021 года. Около месяца Шурма курирует в ОП вопросы экономики – вместо ушедшей в правительство на позицию первого вице-премьера Юлии Свириденко. К слову, Шурма, чья подпись значится на пояснительных записках и сравнительных таблицах к президентским законопроектам об экономическом паспорте, в прошлом (2021-2019 гг.) – гендиректор принадлежащей Ринату Ахметову “Запорожстали”. Впрочем сейчас, по мнению обоих противоборствующих сторон, между замруководителя ОП и вероятным будущим олигархом нет ничего общего. А между Зеленским и Ахметовым сейчас, как известно, идет “война”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Авторы законодательных инициатив, работавшие под началом Ростислава Шурмы, в пояснительной записке к главному (№6394) законопроекту прогнозируют, что первый годовой государственный взнос в 2023 году составит 21,8 млрд гривен. Как ожидается, на момент первых выплат в 2037 году сумма средств фонда составит 1832 млрд гривен – за счет взносов государства и полученного инвестиционного дохода от размещения средств в государственные ценные бумаги. В ОП считают, что это позволит провести выплаты на общую сумму 191 млрд гривен из расчета 626 тыс. 125 гривен на одного участника Фонда будущих поколений (ФБП).  Фонд будущих поколений: два триллиона с ренты Согласно законопроекту №6394, правительством будет создан ФБП – юрлицо со статусом некоммерческой организации (непредпринимательского общества), где будут будут накапливаться государственные взносы "с последующим инвестированием активов" в пользу участников ФБП – граждан Украины, рожденных с 1 января 2019 года. ФБП, его администратор, банк-хранитель, компания по управлению активами ФБП и администратор Единого социального реестра (ЕСР) в качестве субъектов составят систему экономического паспорта украинца (СЭП).  Активы ФБП будут использоваться, главным образом, для инвестирования, чтобы получить доход, и для выплат участникам Фонда. Частично доходы будут потрачены  на оплату услуг компаний по управлению, банка-хранителя, администратора ФБП, членов совета ФБП и услуги аудиторов. В целом оплата услуг не будет должна превышать 0,5% чистой стоимости активов ФБП (разница между стоимостью активов и общей суммой обязательств на день расчета).  Источники первоначального наполнения ФБП – государственные взносы от ренты за пользование недрами для добычи полезных ископаемых общегосударственного значения. Размер ежегодного государственного взноса на одного участника ФБП определяется на уровне двух минимальных зарплат, установленных законом на 1 января соответствующего госвзносу календарного года. Государственные взносы зачисляются на текущий счет ФБП на каждого участника Фонда до достижения им 18 лет.  Участник Фонда получит право на выплаты в случае:  достижения 18-летнего возраста; до достижения 18-летнего возраста – в случае возникновения у него оснований для лечения тяжелых (критических) заболеваний (рак, инфаркт миокарда, инсульт, коронарное шунтирование, почечная недостаточность, трансплантация жизненно важных органов и другие критические заболевания / состояния здоровья). В случае смерти участника ФБП право на получение выплат получают его наследники. Участник Фонда, достигший 18-летнего возраста, чтобы получить выплаты, должен быть гражданином Украины и непрерывно проживать территории Украины в течение последних пяти лет.  Выплаты будут должны производиться на такие цели: "получение в учебных заведениях Украины уровней профессионального (профессионально-технического), профессионального предвысшего, высшего образования; покупка собственного жилья на территории Украины; перевод средств на свой счет в системе негосударственного пенсионного обеспечения; лечение (см. выше). Выплаты должны будут производиться путем безналичного перечисления денег на расходы, определенные участником ФБП, и по которым предоставлены соответствующие подтверждающие документы. В пояснительной записке к законопроекту сказано, что первый годовой госвзнос в 2023 году составит 21,8 млрд гривен из расчета двух размеров минимальной зарплаты (7 тыс. 176 гривен) и прогнозной статистики рождаемости. И на момент первых выплат в 2037 году сумма средств ФБП составит 1 трлн 832 млрд гривен, что должно позволить выплаты 191 млрд гривен – из расчета 626 тыс. 125 гривен на одного участника Фонда). Совет Фонда ФБП создается по решению Кабинета министров. Управление и контроль за деятельностью Фонда осуществляет его совет из пяти человек. Каждый член совета Фонда назначается на конкурсной основе на пять лет. В состав конкурсной комиссии должны входить:  представитель президента Украины; представитель Кабинета министров; представитель Нацбанка; представитель Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР); представитель профильного (финансового) комитета Рады. Члены совета ФБП при этом не должны быть “связанными лицами” с руководством других субъектов системы экономического паспорта, например, банка-хранителя или управляющей компании. Один и тот же человек не сможет входить в совет ФБП более 10 лет.  В течение одного календарного года можно будет назначать не более двух новых членов совета ФБП, “кроме случаев, когда более двух членов Совета Фонда увольняются досрочно с должности в течение этого периода”: “В случае досрочного увольнения членов Совета Фонда с должности новые назначения осуществляются на остаточный период пребывания в должности уволенных членов Совета Фонда". Все члены совета ФБП должны иметь профессиональный опыт в наблюдательных советах акционерных обществ или негосударственных пенсионных фондах (не исключено, что иностранных), или "опыт стратегического и оперативного управления, полученный в финансовой сфере", но: по меньшей мере, один член совета должен иметь не менее пяти лет опыта работы, связанной с выполнением функций управления рисками в банковской, страховой, пенсионной сфере или на рынках капитала; как минимум, один член – не менее пяти лет опыта работы, связанной с инвестированием в упомянутых сферах; хотя бы один – такой же опыт в сфере права. Решения совета ФБП обязательны для выполнения администратором Фонда, хранителем Фонда и компанией по управлению активами Фонда, с которыми совет Фонда заключил договора о предоставлении соответствующих услуг. Система экономического паспорта Входящий в структуру системы экономического паспорта (СЭП) Единый социальный реестр (ЕСР) – это организационно-техническая система, в которой накапливается, хранится и используется информация о сборе и ведении учета государственных взносов в ФБП.  Администратор ЕСР – это определенный правительством орган, который формирует и администрирует упомянутый реестр, ведет персонифицированный учет участников ФБП, актуализирует сведения об их индивидуальных счетах, взаимодействует с различными органами власти.  Администратор ЕСР "обязан соблюдать и обеспечивать соблюдение законных интересов участников Фонда, не разглашать информацию об объеме государственных взносов и размере средств, принадлежащих участнику Фонда, кроме случаев, предусмотренных законом". Администратору ЕСР "запрещается заверять или гарантировать рост доходов участников Фонда". Администратор ЕСР может быть одновременно и администратором ФБП. Администратором ФБП должно быть юрлицо в стопроцентной государственной собственности, имеющее лицензию на администрирование пенсионных фондов.  Администратор ФБП будет вести учет участников Фонда, зачислять государственный взносы на индивидуальные счета, осуществлять выплаты участникам ФБП. На индивидуальном счете участника ФБП будет вестись учет суммы причитающихся ему денег в единицах актива Фонда и гривнах (исходя из текущей чистой стоимости единицы активов Фонда). Проект закона предусматривает, что по требованию участника ФБП или его законного представителя "администратор Фонда обязан обеспечить удаленный доступ участников Фонда с использованием средств телекоммуникационной связи к информации, содержащейся в системе персонифицированного учета участников, по всем операциям по его индивидуальному счету за выбранный участником период с возможностью получения выписки о движении средств по счету и с соблюдением законодательства в сфере защиты информации в информационно телекоммуникационных системах". Управление активами Фонда "может осуществляться компанией управления активами" и должно осуществляться на основании лицензии на проведение профессиональной деятельности на рынках капитала – деятельности по управлению активами. Хранитель предоставляет свои услуги Фонду на основании договора с советом ФБП. Хранителем ФБП может быть только государственный банк, который сможет предоставлять ФБП только услуги хранителя. Условия и порядок проведения конкурса по избранию компании по управлению активами ФБП и его хранителя устанавливаются Кабмином.  Активы ФБП – это денежные средства и ценные бумаги (а также "другие активы, разрешенные законодательством"). Запрещено формировать активы за счет кредитов и займов, и предоставлять имущественные гарантии, обеспеченные активами Фонда.  За тем, как используются активы Фонда и протекает инвестиционная деятельность, будет следить государственный наблюдательный орган. В случае принятия законопроекта №6394, он вступит в силу после опубликования, а введен в действие будет через год – чтобы правительство успело разработать все необходимые документы и решить организационные вопросы.  За чей счет “банкет” Кроме базового (№6394) законопроекта, президент Зеленский внес в Раду три связанных с ним проекта закона. Один из них – №6395 “О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины относительно государственных взносов в систему экономического паспорта” – изменяет правила зачисления рентных платежей в государственный бюджет.  Собственно, речь идет об источнике наполнения Фонда будущих поколений. Плата за ренту будет поступать в специальный фонд госбюджета по такой схеме: 70% рентной платы за пользование недрами для добычи полезных ископаемых общегосударственного значения и, отдельно, 95% рентной платы за пользование недрами для добычи нефти, природного газа и газового конденсата (кроме ренты за пользование недрами в границах континентального шельфа или исключительной (морской) экономической зоны Украины; эта рента зачисляется в спецфонд госбюджета в полном объеме). Эти рентные платежи будут государственными взносами в систему экономического паспорта.  В 2023 году ренту будут зачислять в госбюджет таким образом: по 35% в общий и специальный фонды – рентной платы за пользование недрами для добычи полезных ископаемых общегосударственного значения; по 47,5% в общий и специальный фонды – рентной платы за пользование недрами для добычи нефти, природного газа и газового конденсата; по 50% в общий и специальный фонды – рентной платы за пользование недрами в пределах континентального шельфа и/или исключительной (морской) экономической зоны Украины. С 2024 года указанные проценты соотношения рентных платежей будут ежегодно увеличиваться для отчислений в специальный фонд госбюджета и уменьшаться для поступлений в общий фонд – на 5 процентных пунктов (п.п.) одновременно по каждому фонду. В последний год такого увеличения/уменьшения изменения в поступлениях в разные фонды должны будут составить плюс-минус 2,5 п.п. Этот законопроект в случае его принятия вступит в силу с 1 января 2023 года (а в части начисления рентной платы на 2023 год – на следующий день после опубликования в официальной прессе). Законопроект №6396 “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно налогообложения средств Фонда будущих поколений” добавляет ФБП в число неприбыльных организаций, которые не уплачивают налог на прибыль. Устанавливается, что "доходы (прибыль) Фонда будущих поколений используются на цели, определенные Законом Украины "Об экономическом паспорте"".  Этот проект закона вступит в силу на следующий после опубликования день, но оговаривается, что не ранее вступления в силу “базового” закона, №6394. Законопроект №6397 о внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях, Уголовный кодекс Украины об ответственности за нарушение интересов участников Фонда будущих поколений устанавливает административную ответственность (штрафы) и уголовную за нарушения интересов участников ФБП. От 1000 до 3000 необлагаемых минимумов доходов граждан (НМДГ, 17 гривен) штрафа будет полагаться на должностных или заинтересованных лиц компании по управлению активами Фонда за продажу или приобретение активов Фонда по цене иной, чем рыночная, если это привело к убыткам Фонда. Если ущерб значителен, т.е. в тысячу и более раз превышает НМДГ, штраф будет от 3000 до 5000 НМДГ с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет (или без такового). За рецидив или если такие действия нанесли ущерб в больших размерах (в три тысячи раз более НМДГ) – штраф от 5000 до 8000 НМДГ с лишением прав занимать должности.  Если же окажется виновна организованная группа лиц – штраф от 8000 до 10000 НМДГ с лишением прав на профессию. Пока что №6397 – единственный из пакета законопроектов, рекомендованный ко включение в повестку дня ВР профильным комитетом по вопросам правоохранительной деятельности, который возглавляет патентный поверенный президента Сергей Ионушас. Впрочем, №6397 все равно вступит в силу одновременно с №6394. Нарушение Конституции и поход депутатов в КСУ Пока что на сайте ВР нет выводов Главного научно-экспертного управления (ГНЭУ) ни по одному из перечисленных законопроектов, как нет и рекомендаций Главного юридического управления ВР. Что довольно странно для неотложных законопроектов главы государства – при наличии декларируемого монобольшинства. Не исключено, что выводы ключевых аналитических управлений Рады могут не публиковать ввиду их прогнозируемой некомплиментарности. Читайте: Рабочая группа, готовящаяся упразднить ГНЭУ ВР, соберется на днях В частности, очевидный изъян ключевого законопроекта №6394 – усечение прав граждан Украины. Так, ст. 14 Конституции гласит: “Земля, ее недра, атмосферный воздух, водные и другие природные ресурсы, которые находятся внутри территории Украины, природные ресурсы ее континентального шельфа, исключительной (морской) экономической зоны являются объектами права собственности Украинского народа. (...) Каждый гражданин имеет право воспользоваться природными объектами права принадлежности народа в согласовании с законом”.  То есть каждый гражданин, а не только родившийся 1 января 2019 года и позже. Потому можно прогнозировать, что в Раде найдется несколько десятков парламентариев, которые обратятся в Конституционный суд (КСУ) за разъяснением: не нарушает ли законодательная инициатива президента Владимира Зеленского об экономическом паспорте права граждан Украины. Ведь на днях еще одна громкая инициатива главы государства о введении множественного гражданства уже отправилась на экспертизу в КСУ – по инициативе экс-спикера ВР Дмитрия Разумкова. Читайте: Множественное гражданство: 99 нардепов хотят узнать, конституционно ли наряду с украинским иметь паспорта других государств Фото: сайт президента УкраиныКиевVласть