Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
2 грудня 2019 г. 19:23
Раздел: Новини
В Киеве начали действовать парковочные талоны на декабрь
Со 2 декабря в Киеве начали действовать месячные талоны на парковку. Приобрести их можно в киосках, онлайн либо непосредственно в офисе КП “Киевтранспарксервис”.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА) со ссылкой на информацию КП “Киевтранспарксервис”.
Где их приобрести:
в киосках по городу, адреса по ссылке:
№
Кіоск
Адреса кіоску
1
19
вул.Хмельницького Богдана,44-42
2
29
вул.Хрещатик,17
3
30
вул.Прорiзна,10
4
33
вул.Хрещатик,29/1
5
38
вул.Руставелі Шота,15б
6
40
бул.Лесі Українки,19
7
45
вул.Толстого Льва,20
8
47
вул.Мечникова,14
9
55
вул.Мазепи Івана,14
10
57
вул.Володимирська,61
11
67
вул.Золотоворітська,15
12
156
вул.Велика Васильківська,74
13
205
бул.Роллана Ромена,3
14
400
вул.Деревлянська,13
15
404
вул.Велика Житомиpська,6
16
406
вул.Володимирська,24
17
407
вул.Ярославiв Вал,11
18
410
вул.Січових Стрільців,1-5
19
414
вул.Січових Стрільців,93
20
488
вул.Тимошенка,14
21
44
бул.Дpужби Наpодiв,34/2
22
52
вул.Копиленка Олександра,3-а
23
59
вул.Iнститутська,24/7
24
60
вул.Iнститутська,12
25
62
вул.Генерала Алмазова,18/7
26
77
пр.Перемоги,45
27
78
пров.Полiтехнiчний,2
28
105
пр.Перемоги,28/1
29
108
пр.Перемоги,96
30
120
пл. Перемоги, 3
31
129
пл.Перемоги, 2
32
271
вул.Виборзька,2/24
онлайн с бесплатной доставкой через сервис ГИВЦ:;онлайн с бесплатной доставкой через сервис Portmone;непосредственно в офисе КП “Киевтранспарксервис”, тел. для справок: (044) 383-20-37;в электронном виде в приложении Privat24.
Для использования талонов необходимо заполнить на нем поле “номер автомобиля” и положить в салоне на видном месте для проверки.
Подробно о зонах и где действуют талоны, можно узнать по ссылке.
В “Киевтранспарксервисе” напоминают водителям, что Инспекция по парковке проверяет оплату за пользование парковочными площадками ежедневно. О других способах оплаты услуг парковки можно узнать на сайте КП “Киевтранспарксервис” по ссылке.
Напомним, что со 2 июля по 18 октября 2019 года инспекторы по парковке эвакуировали с улиц столицы 960 автомобилей нарушителей. Общая сумма штрафов за неправильную парковку составила 1,1 млн гривен.
Читайте: С 1 июля 2019 года в Киеве начали действовать парковочные талоны нового образца (фото)
Напомним, с 16 января 2018 года временно исполняющим обязанности директора КП “Киевтранспарксервис” был назначен Александр Нимас. Деятельность этого коммунального предприятия контролирует Департамент транспортной инфраструктуры КГГА, который временно исполняющим обязанности директора которого является Иван Шпилевой. Работу этого Департамента с 20 сентября 2019 года курирует первый замглавы КГГА Николай Поворозник.
* КП “Київтранспарксервіс” (код ЄДРПОУ 35210739)
Фото: пресс-служба КГГА
КиевVласть
28 листопада 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Відсутність закону про обіг зброї серед цивільного населення несе в собі шалені ризики. По-перше, це стимулює корупцію в МВС. По-друге, десятки тисяч людей були незаконно засуджені до різних термінів позбавленні волі. По-третє, Україна втрачає великі кошти через відсутність легального ринку зброї для громадян. Про це в інтерв`ю КиевVласть розповів голова наглядової ради Української асоціації власників зброї (УАВЗ) Георгій Учайкін (на фото).
УАВЗ (*), за словами Георгія Учайкіна, сьогодні нараховує близько 20 тис. членів. “Я не буду приховувати, серед членів УАВЗ є представники не тільки МВС, а й інших силових структур. В кожній з них є нормальні люди, котрі розуміють, для чого ми це робимо”, – каже голова наглядової ради УАВЗ.
УАВЗ проводить багато заходів – навчальних та об`єднуючих, на кшталт “Gun open day”. Члени асоціації мають певні бенефіти при купівлі зброї – знижки та дисконти. Крім того, УАВЗ свого часу виступила засновником “Українського легіону”, через який пройшли тисячі громадян України.
Але головне завдання УАВЗ сьогодні – це захист своїх членів від свавілля з боку правоохоронних органів. І асоціації є що розповісти про спротив нахабству, корупції та відвертому беззаконню, який системно чинять і силові, і судові органи влади.
Проте головною метою УАВЗ останні роки є прийняття закону про зброю для цивільних осіб, який наведе лад в цій сфері та надасть громадянам України право на збройний захист свого життя та майна, а також життя своїх рідних та близьких.
В розмові з KV Георгій Учайкін роз'яснив, чому законопроект “Про зброю” (№1222) є правильним та чим шкідливий альтернативний законопроект (№1222-1). Крім того, голова наглядової ради УАВЗ розповів про економічні та безпекові перспективи від прийняття законопроекту №1222 й наголосив, що його відсутність рано чи пізно призведе до шаленого валу справ проти України в Європейському суді з прав людини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Більшість людей вважають, що у нас є закон про зброю. Чим насправді зараз врегульовано для громадян обіг зброї, її придбання, використання?
Георгій Учайкін: Весь обіг зброї серед цивільного населення наразі регулюється внутрішнім наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року. Цей документ застарів з усіх точок зору. І це визнають навіть в МВС.
Наказ грубо порушує вимоги Конституції, а свіже рішення суду від жовтня 2019 року (про скасування одного з пунктів наказу МВС №622, – KV) по справі члена УАВЗ Кирила Сударикова (йому було анульовано дозвіл на зброю на підставі того, що він не пустив правоохоронців о 22 годині до себе додому, – KV) додатково переконало нас, що є судді, котрі розуміють, про що йдеться.
Ч. 7 ст. 92 Конституції, основного закону прямої дії, визначає правовий режим власності: вся власність має регулюватись виключно законом. В той же час, якщо людина за власний кошт хоче придбати/набути у власність мисливську зброю, то процес придбання регулюється не законом, а наказом МВС!
Про це знав і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, і його міністр юстиції Павло Петренко. Ми втомились судитись із Мінюстом через те, що вони не визнають незаконним наказ №622. Вони (МВС, – KV) напишуть за 15 хвилин нісенітницю, а ти потім роками це в судах оскаржуй. Ми в деяких справах вже дійшли навіть до Верховного суду – ці справи тривали три, чотири роки.
Зараз закону не існує, існує наказ. І ми сподіваємось, що закон врешті-решт з’явиться. Тим більше, що зараз відверто непоганий законопроект вже зареєстровано у ВРУ. Проте, навіть за сприятливих умов, цей процес займе не менше року. А за несприятливих – може розтягнутись.
KV: В минулому скликанні Ради був негативний досвід з законопроектом №1135-1 про зброю, котрий подали ще наприкінці 2014 року. Серед його авторів було, мабуть, 30 депутатів різних фракцій. Але не було навіть розгляду в комітетах.
Георгій Учайкін: Не було, бо гальмували як могли.
KV: А для чого тоді реєстрували? Для хайпу?
Георгій Учайкін: Ні. Була домовленість, щоб ухвалити цей закон, але його за формальними причинами не реєстрували 10 місяців. Ходили і до Олександра Турчинова із тим законом, коли він ще був в.о. президента, ми чудом його зареєстрували, як альтернативний, 10 грудня 2014 року. До нас нісенітницю зареєстрував Сергій Каплін.
KV: Чи була хоч одна фракція у минулому складі парламенту, котра чітко казала, що вона за законопроект №1135-1?
Георгій Учайкін: Ні. За законопроект були “свободівці”, але в них не було фракції. Була ситуативна підтримка окремими народними депутатами від “Народного фронту”, “Радикальної партії” та “Блоку Петра Порошенка”. Більш того, Петро Порошенко тоді так вперся – і я не вірю, що через якийсь тиск з боку МВС, хоча не виключаю і певний тиск з їх боку.
KV: Можливо, Порошенко вперся через те, що лише 11% підтримували так звану легалізацію зброї й боявся електоральних втрат?
Георгій Учайкін: Вони завжди бояться електоральних втрат, але треба ж розуміти, що власники зброї – фундамент та запорука спокою в суспільстві, тільки вони здатні зупинити будь-яке свавілля. Звісно, що ще за часів Порошенка треба було створити робочу групу з фахівців і працювати в комітетах, але сталося, як сталося.
Проте локомотивом в таких питаннях має виступати суспільство. Воно має тиснути – через петиції, суди, законопроекти, обговорення. І головне – не давати, щоб все проходило кулуарно, журналісти мають висвітлювати аргументи. Тому що під наглядом преси багато речей політики змушені робити чесно.
Втім, тепер ситуація інша. Наш законопроект №1222 є вже основним. І подано ще альтернативний №1222-1.
За великим рахунком в цьому парламенті ми вже просунулись далі, ніж в попередньому – тоді ми не переконали навіть щось розглядати в комітеті, а зараз вже маємо цілу низку позитивних експертних висновків та пройшли Антикорупційний комітет ВРУ без зауважень. Створена і працює робоча група при правоохоронному комітеті, хоч щось почалось.
KV: В минулому під ВР проходили мітинги, коли законодавцям натякали, що слід розглянути законопроект. Найближчим часом плануються якісь подібні заходи?
Георгій Учайкін: Важливо розуміти, з чим ми маємо справу. ВР – це такий окремий організм, який живе за власними правилами . Принаймні та, під якою ми мітингували в 2015 році. Ми тоді вийшли тому, що вони (парламентарії, – KV) хотіли внести зміни в Конституцію не через референдум, як того вимагає законодавство, а самостійно.
І ми вийшли із пропозицією внести до Конституції право громадян на збройний захист себе і своєї країни – на кшталт Другої поправки до Конституції США, бо в той час наша перша петиція вже була майже підписана. Ми оголосили про свою акцію першими, але потім низка політичних сил вирішили також вийти зі своїми вимогами.
Ми дізнались, через свою службу безпеки, що під Радою може бути спекотно, і завчасно вивели своїх людей за півгодини до вибухів. Ми встигли передати свою вимогу офіційно через когось з депутатів – і пішли звідти. Але після того ми стали більш обережно ставитись до таких акцій, тому що провокації із власниками зброї просто робити. Хтось щось кине, щось вибухне, а звинувачувати будуть не тільки УАВЗ, а і всіх власників зброї.
У нас були акції під Вищою радою правосуддя, судами, Генеральною прокуратурою, Кабміном, ми постійно щось таке проводимо, щоб не давати їм спати. Але такі масштабні, як у 2015 році, ми робити не хотіли.
Сьогодні ВРУ трошки інша, до неї потрапили дві політичні сили, котрі у своїх програмах офіційно задекларували, що зобов’язуються законодавчо врегулювати обіг зброї в Україні – “Слуга народу” та “Голос”. Суто теоретично, вони здатні створити необхідну кількість голосів для ухвалення закону. Тому сьогодні шанс з’явився. І навіть, якщо цього разу не вдасться зламати опір, ми вже просунулись далі і зупинятись не збираємось.
KV: Якщо уявити собі, що в 2020 році Рада прийме законопроект №1222, що зміниться для простих громадян?
Георгій Учайкін: Протягом першого півріччя після прийняття цього закону знизиться рівень вуличної злочинності, щонайменше на 50%, і стане спокійніше. Бо закон про зброю спрямований не лише на врегулювання обігу зброю.
Це – ключовий інструмент, необхідний для підвищення рівня громадської безпеки, і в боротьбі з “чорним ринком” зброї. Він передбачає не тільки право громадян на збройний захист, а і врегулювання діяльності приватних охоронних компаній, в ньому величезна низка пов’язаних питань, які абсолютно прогнозовано зміцнять громадську безпеку.
Тому цей закон жодним чином не можна називати спрощено “про легалізацію зброї”.
KV: Чи “вільний обіг зброї”.
Георгій Учайкін: Термін “вільний обіг зброї” використовують лише хлопці в погонах, щоб навмисно лякати людей.
Законопроект №1222 регламентує абсолютно всі процеси, пов’язані з обігом зброї серед цивільного населення. Наприклад – в Кабміні не знають, як обкласти населення податками, на ФОПів тиснуть, а в той же час на підлозі лежить фактично бюджетоформуюча галузь. Уявіть – в країні немає жодного патронного заводу, не вистачає курсів з навчання власників зброї, стрілецьких комплексів, а в усіх країнах світу – це створення робочих місць та наповнення бюджету. Так створіть чіткі, зрозумілі, а головне законні правила і дайте бізнесу можливість цим зайнятись!
Відрегулюйте на рівні законів, ліцензій – і ви побачите, як підуть інвестиції, бо всі зацікавлені! Наведу приклад. Тільки в одному калібрі 9х19, найпопулярнішому пістолетному в Америці, цивільні на рік вистрілюють 2 млрд патронів. Заводи з виробництва боєприпасів в США працюють в три зміни, щоб задовольнити ринок. У нас було б аналогічно, хай і в 10, 20, 30 разів менше, бо Україна сама по собі менша.
Впевнено можу сказати, що тільки на роботі курсів з підготовки власників зброї роботу могли б отримати декілька десятків тисяч людей по всіх регіонах країни. А це – не тільки створення робочих місць, але і наповнення місцевих бюджетів.
Виникне потреба десь у 10 тис. інструкторів. А ще будуть задіяні й інші люди – юристи, медики, бухгалтера тощо. Так, ніхто одразу не відкриє 2 тис. курсів, але треба створити умови – і за 5 років ці курси відкриються.
Уявляєте собі масштаб антизброярського лобі, якщо, всупереч здоровому глузду, люди не йдуть на те, щоб підняти гроші, котрі лежать на підлозі? Напевно хтось від цього отримує такий зиск, який перекреслює всю логіку.
KV: Антизброярське лобі – це хто?
Георгій Учайкін: Насамперед МВС і афільована з ним одна зброярська мережа. Це дві руки антизброярського лобі.
KV: Інші гравці зброярського ринку?
Георгій Учайкін: Вони не такі потужні і знаходяться в залежному становищі. Хто видає ліцензії магазину? МВС. Хто видає ліцензії охоронній компанії? МВС. Однією рукою видають ліцензію, іншою тримають за горлянку. Це неправильно, це треба розносити по різних відомствах і ламати корупційну схему.
Наведу простий приклад. У вас є посвідчення водія. Це ж не право на автомобіль. Що обмежує вас від придбання будь-якої кількості автомобілів тієї категорії, котра зазначена у вас в правах? Виключно ваш гаманець.От і ми пропонуємо вчинити так само із власниками зброї.
У вас є посвідчення власника зброї певної категорії. І ви можете придбавати зброю, а не ходити кожного разу за дозволом. Чому ви маєте ходити за зеленим папірцем (дозвіл на придбання зброї, т.зв. “зеленка”, має зелений колір, – KV) кожного разу, коли побажали щось собі придбати? У вас така ж відповідальність, як за одну, так і за десять одиниць зброї. Але щоразу ви маєте приходити на уклін – і так кожні три роки.
Що відбувається насправді: людина думає, чи може вона не ходити кожні три роки через брак часу, щоб за неї це хтось зробив? Можна – за 200 баксів. Це корупція, яка продовжує зростати.
А треба зробити ясно й прозоро. Отримуєш посвідчення власника зброї з певною категорією. Іди й купуй, скільки тобі треба зброї, на яку видано дозвіл.
То чому держава у вигляді МВС тебе обмежує? Ти ж все одно пройшов навчання, заліки здав, був представник правоохоронних органів на іспиті, була відеофіксація. Чого ще треба?
KV: Це радянський рудимент.
Георгій Учайкін: Так, рудимент, котрий псує життя всій Україні. Це ж базовий інстинкт – інстинкт самозбереження. Щоб задовольнити цей інстинкт в 21 сторіччі – людям потрібна зручна вогнепальна зброя самозахисту, яку можна носити з собою, як колись носили сокири, ножі, шпаги.
Ще 200-300 років тому людину без зброї на вулиці вважали б самогубцем. А у нас зараз мільйони таких самогубців навколо ходять. За статистикою ГПУ з початку року до початку вересня в 2019 році в Україні було 5576 випадків умисного вбивства. Розбій – 1296 випадків. Умисне тяжке тілесне ушкодження – 1372 випадки, середньої тяжкості – 2003. До кінця року буде 8000 вбивств. Додайте тих, хто загинув від тяжких ушкоджень – 10000 людей в Україні вбивають щороку. За 28 років – 280 тисяч вбитих!
KV: Це, умовно кажучи, населення обласного центру – Чернігова чи Сум.
Георгій Учайкін: Якби за кожного вбитого віночки ставили обабіч дороги, як у випадках із загиблими в ДТП, то, напевно, якось наочно було б. А так – якась статистика.
KV: Отже, коли ВР прийме закон про зброю, а президент Володимир Зеленський підпише його, ми отримаємо безпеку?
Георгій Учайкін: Ну давайте поміркуємо. Ми отримаємо серйозну комбінацію: систему, яка готує майбутнього власника зброї, відповідального власника зброї (бо методологією все прораховано), зміни у діяльності приватних охоронних компаній, які мають право на зброю, причому ліцензію видає не МВС. Вони мають бути на зв’язку з Нацполіцією, і стають елементами громадської безпеки, як в Ізраїлі, коли охоронець знешкоджує терориста.
Це зменшує і навантаження на бюджет, бо частину хлопців у формі можна буде скоротити. І, відповідно, за півроку відсотків на 50 отримаємо зменшення вуличної злочинності. І цифри статистики від ГПУ можуть зменшитись вдвічі.
KV: Економічний ефект, про який говорили раніше, ви якось рахували?
Георгій Учайкін: Ні, бо ми не в бізнесі, хоча нас вперто намагаються в цьому звинуватити. Ми робимо це з інших міркувань. В нас є серйозні перестороги з питань майбутнього нашої країни, дітей, онуків.
Проте, ми можемо очікувати на відкриття близько 2 тис. закладів з підготовки власників зброї – за аналогією з учбовими закладами з підготовки водїів, яких зараз десь 2,5 тис. Відповідно, буде потрібна велика кількість тирів, стрілецьких комплексів. Навколо Києва має бути з десяток великих стрілецьких комплексів і ще, щонайменше, 30 тирів в столиці. Помножте це на всю країну.
Читайте: На 3 миллиона жителей в Киеве работают 12 тиров
З’явиться потреба в боєприпасах, в тюнінгу, в тому, щоб зброя потрапила в країну не на монопольних засадах, а на конкурентних. Швидше за все будуть побудовані заводи з виробництва боєприпасів та стрілецької зброї. Виникне ціла галузь, якої сьогодні фактично не існує.
Коли ми це зробимо, з`явиться наступне завдання – зміни до Конституції.
KV: Українська Друга поправка до Конституції за аналогією за американською: “Через те, що для безпеки вільної держави необхідне добре організоване ополчення, право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися”?
Георгій Учайкін: Так. Це – надмета і ми це мусимо зробити.
KV: Як ви думаєте, коли суспільство при згадці про збройний захист не буде затуляти вуха, очі?
Георгій Учайкін: Ті, хто виступають проти, просто не потрапляли до ситуації, коли потрібен не те що пістолет, а хоча б газовий балончик. Але давайте розмірковувати логічно.
Через АТО за ці роки пройшли близько 500 тис. людей. Як думаєте, ці люди за право на збройний захист? Думаю, що так. А ще є просто власники зброї, мисливці, яких в Україні сотні тисяч. І це не рахуючи членів сімей всіх згаданих.
Думаю, що показник про 11% створено штучно і він не відповідає дійсності. Все залежить від того, як ставити питання: вільний обіг зброї, легалізація... Давайте запитаємо: чи хочете ви на законних правах придбати зброю самозахисту, чи довіряєте свій захист поліції? І одразу все зміниться, бо людина зрозуміє, що треба обирати: захищати себе законно але самостійно чи довіряти поліції.
Читайте: Задержаны полицейские, подозреваемые в пьяной стрельбе по ребенку в Переяслав-Хмельницком
Тому, на мою думку, сьогодні підтримка законопроекту №1222 набагато більша.
KV: А що скажете про альтернативний законопроект №1222-1, який теж подали народні депутати від “Слуги народу”?
Георгій Учайкін: Він має іншу філософію. Це за суттю – наказ МВС №622 у вигляді закону, яким пропонується дозволити громадянам володіти травматичною зброєю для громадян та приватних охоронних компаній і не більше.
Законопроект №1222-1 відкриває “скриньку Пандори”, бо травматична зброя не ідентифікується - і її масовий продаж призведе до шаленого сплеску злочинності.
KV: Хіба що гільзотека.
Георгій Учайкін: Щоб гарантовано ідентифікувати ствол, нам потрібні два елементи – гільза та куля, яка пройшла канал ствола і має відбитки. Ми можемо ідентифікувати ствол, якщо його продано офіційно. У випадку з травматичною зброєю одного елементу немає, бо на шматочку гуми ніяких відбитків не залишається. Якщо ж до того стріляють з револьверу і гільза залишається у каморі барабану, тоді взагалі нічого немає.
А що робити із тим, що в уяві людей травматична зброя не вбиває? Вбиває! Постріл впритул майже дорівнює пострілу з бойової, постріл в око чи скроню - смерть, кулі знаходять в легенях, в печінці. І це – травматична зброя. Так навіщо нам це потрібно? Що вони нам пропонують?
Якщо підходити фахово, вони не мають право нам пропонувати травматичну зброю, яка у всьому світі зветься less-lethal, тобто – менш летальна. Це має використовуватись виключно спецпідрозділами, і ми бачили, як вони із нею поводились під час масових заворушень.
Тоді що – знову нічого не пропонуємо людям, знову люди залишаються беззахисними? Врешті-решт, 5,5 тис. осіб загинуло від рук злочинців на вулицях. А скільки працівників правоохоронних органів загинуло за цей час при виконанні службових обов”язків?
KV: Можливо, людей 30?
Георгій Учайкін: Не знаю і не хочу на цьому спекулювати. Але правоохоронців з бойовою зброєю вбивають менше в сотні разів, ніж людей на вулицях. Чому нам, а не правоохоронцям пропонують травматичну зброю? Чи може люди зустрічають якихось інших злочинців? Нехай правоохоронці ходять із травматичною зброєю, щоб не вбивати злочинця, а судити його потім. Чому МВС такий варіант не влаштовує?
Законопроект №1222-1 концептуально не відповідає ані здоровому глузду, ані вимогам українських реалій.
Крім того, що робити із необлікованою зброєю, котру люди понакуповували на чорному ринку? В законопроекті №1222 ми передбачаємо механізм часткової постановки на облік того, що буде дозволено законом – через складну процедуру балістичної експертизи та проходження відповідних курсів.
А за законопроектом №1222-1 – хто відмовиться від свого бойового ствола на користь травматичного? Через це знову буде квітнути чорний ринок, знову МВС буде імітувати боротьбу із незаконним обігом зброї, а насправді – буде просто пиляти бюджет та заробляти на потоках.
Але ж і діти тих, хто сьогодні просуває законопроект №1222-1 можуть зустріти таких самих злочинців, як і інші! Може час це вже усвідомити?
KV: Ну, їх діти будуть мати зброю. Ще й нагородну, можливо.
Георгій Учайкін: Це неправильно, суспільство так не може розвиватись. Люди бачать рівень злочинності та Пашинського, який стріляє з нагородного пістолета, незрозуміло на яких підставах ним отриманого, а зараз ще намагається надати цьому ганебному вчинку політичне забарвлення. Аж соромно.
На мою думку, право нагороджувати зброєю будь-кого може бути лише у Президента України, решта силових відомств повинні мати право нагороджувати лише тих, хто офіційно працює в цих структурах.
Чому так? Тому що 50 тис. нагородних стволів вже по країні гуляє. Повірте, більшість з них вони тупо продали або роздали “своїм” за послуги.
Читайте: “Дело Пашинского“: прокуратура уверяет, что водитель ”заглохшего” микроавтобуса имеет статус свидетеля
KV: Тобто, статистика про 50 тис. нагородних стволів є?
Георгій Учайкін: Вони (МВС, – KV) всупереч навіть рішенням суду відмовляються повідомити, кого вони нібито “нагородили”, але ми вирахували, що вони видають щонайменше 2,5 тис. на рік, всі загалом. Тепер порахуйте, за 28 років незалежності, ще цифра буде більша.
KV: У когось їх два, п”ять, вісім...
Георгій Учайкін: Не будемо вказувати пальцем, але деякі з них отримували навіть автомат Томпсона, кулемет “Максим” та автоматичну зброю. В будь-якій країні світу за це би вже всі причетні до таких зловживань посадовці сиділи.
KV: Тобто, уточнюю, в законопроекті № 1222-1 є корупційні ризики?
Георгій Учайкін: Корупційні ризики там шалені.
KV: Крім прийняття закону, ще треба буде приймати зміни до Кримінального кодексу (КК)?
Георгій Учайкін: На цей час ст. 36 стаття КК вже гарантує нам право використовувати зброю для самозахисту в трьох випадках: коли вдираються до помешкання, коли нападає група осіб (два – це вже група) і коли на вас здійснюється озброєний напад.
Проте ми в своєму законопроекті 1222 теж запропонували деякі зміни до ст. 36, які на нашу думку покращать ситуацію.
Але у нас є окремий напрацьований законопроект по докорінних змінах до ст. 36, який ми намагались подати ще за часів Порошенка. Після ухвалення 1222 будемо намагатися і його зареєструвати. Проте, наголошую, і зараз є всі підстави сказати, що існуючої ст. 36 загалом буде достатньо. Якщо мені кажуть “посадять”, я згадую приклад з Антоном Фарбом: він захистив себе хоч і без пістолета, але з ножем від трьох нападників, його спробували посадити – і нічого з того не вийшло.
KV: З іншого боку, якщо пам’ятаєте справу Грациотова в Одесі, то його ледве витягнули.
Георгій Учайкін: Так, в той час судова практика часто ставала на бік нібито “постраждалого”. Але останнім часом все змінюється, згадайте хоча б випадок у Сухолуччі. Якщо хоч одна з трьох ознак, які я згадав раніше присутня, можна застосовувати зброю.
Читайте: Полиция “оправдала” предпринимателя из Киевщины, застрелившего грабителя из карабина
KV: Коли закон приймуть, ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) почне працювати на законних підставах?
Георгій Учайкін: Саме так. З’являється закон – і ст. 263 КК починає працювати так, як вона має працювати. Бо в ній сказано “без передбаченого законом дозволу”, а закону зараз немає.
KV: А скільки людей зараз вже засуджено за цією статтею?
Георгій Учайкін: З 2007 по 2018 роки – 52 тис. вироків. Але не всі сіли – хтось пішов на угоду зі слідством, хтось отримав умовне.
Та важливо розуміти, що всі ци вироки – антизаконні, бо не спираються на закон. Це окрема тема, бо це треба передавати до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) – і займатись тими прокурорами і суддями, котрі свідомо розуміли, що людину не можна карати за порушення неіснуючого закону, але все одно карали.
Хоча набагато простіше силовикам було б поставити в ультимативній формі вимогу ВР ухвалити закон, як необхідний інструмент в цій боротьбі.
KV: Звернення до ЄСПЛ були з цього приводу?
Георгій Учайкін: Не можу точно сказати. Здається, щось було, але не під нашим контролем. Були наші звернення на генпрокурора Юрія Луценка, які прогнозовано залишились без належної реакції
KV: ЄСПЛ зазвичай призначає від 3-5 тисяч євро компенсації. Якщо помножити на 50 тисяч...
Георгій Учайкін: Не всі 50 тисяч, звісно, звернуться. Але все одно ганебно: чому ми, як платники податків, маємо відшкодовувати злочинну діяльність прокурорів чи суддів? Все це б’є по кишені платників податків, тобто по нашій кишені.
KV: Як ви зараз оцінюєте кількість легальної та нелегальної зброї в Україні?
Георгій Учайкін: Якщо казати про стрілецьку, то кількість легальної – 2,5 млн одиниць, нелегальної – до 5 млн. Може цифра буде і більшою, але мене постійно критикують, що я лякаю захмарними цифрами, тому обмежимося тим, що кажуть міжнародні експерти.
Ніхто не хоче зрозуміти, що газовий або стартовий пістолет, який ввозиться сюди без ліцензії, за лічені хвилини переробляють на бойовий чи травматичний. Станом на 2013 рік мені один з дотичних до теми людей казав, що в Україну було завезено до 400 тис. стартових пістолетів Zoraki. Тобто, сотнями тисяч завозять стартові пістолети, які потім переробляють в травмат, або в бойовий. І це фактично так само необлікована зброя.
Читайте: С начала года в Киеве изъято более 50 переделанных под стрельбу боевыми патронами пистолетов
KV: МВС давала інформацію про обліковану зброю на рівні 800 тисяч.
Георгій Учайкін: Вони не володіють інформацією. Вони до 2004 року не мають статистики, бо фактично до цього року немає бази даних. Люди не продовжують дозвіл по 20 років – і ніхто до них не приходить. Взагалі, питанню обліку зареєстрованої зброї в нашому законопроекті приділена окрема увага.
Ще в МВС говорять, що крадуть травматичні пістолети у власників. Але насправді людина просто пише заяву, що пістолет загубив чи вкрали – і продовжує ним користуватись, щоб не платити хабарі. За травматичну зброю у нас тільки адміністративна відповідальність, якщо знайшли у вас без використання.
KV: В законопроекті №1222 холодну зброю виводять в принципі з класу зброї?
Георгій Учайкін: В цьому законопроекті немає поняття “холодна зброя”. Я взагалі не розумію, що таке холодна зброя. От виделка – холодна зброя? А столовий ніж? Як тільки я застосую його проти когось, він стає знаряддям злочину. У нас з вилами по парламенту бігали! Треба припиняти цю тему, бо потім починають хапати реконструкторів з їх незагостреними мечами.
KV: Часто наводять приклад закону про зброю у Молдові.
Георгій Учайкін: Молдова – це показник, хоч вона і маленька. Молдова також є красномовним показником в іншому. З 1994 року ухвалений закон про зброю (втратив чинність в 2013 році у зв`язку з прийняттям в 2012 році нового профільного закону, – KV). Їх раніше ніж нас почали без віз пускати до Європи. За вживанням алкоголю на душу населення вони випереджають Україну. При цьому нікого не вбивають, себе захищають. Чому молдавани не напилися і не перестріляли один одного, і чому українці так мають вчинити?
Приїхав до нас заступник міністра МВС Молдови, був круглий стіл. Він говорить: “Вам треба обов’язково в законі про зброю зазначити такий момент”. Я кажу, що у нас немає закону про зброю. Він не повірив! Запитує – як ми живемо?
Ще можна подивитись на Чехію. Там міністр внутрішніх справ став ініціатором поправки до Конституції, яка б надавала громадянам право на захист себе і країни від тероризму і зовнішньої агресії. Причому нижня палата парламенту вже ухвалила цю правку. Так це ж “міністр МВС здорової людини”!
Уявити собі, що у нас міністр внутрішніх справ виходить з такою ініціативою, я не можу. Хоча загрози для нас і загрози для Чехії порівнювати не можна.
Варто також подивитись на відповідні закони країн Балтії.
KV: Скільки країн в Європі, котрі не мають закону про зброю?
Георгій Учайкін: Україна – це Європа? Тоді одна. Більше нема. Всі мають закони. Жорсткіші, не жорсткіші, але мають. Наші громадяни живуть в тих країнах і із задоволенням виконують їх закони.
KV: В мене останнім часом часто відбувається ламання списів зі знайомими, пересічними громадянами, з приводу збройного самозахисту.
Георгій Учайкін: Завжди ставте своїм співрозмовникам одне питання: чи хотів би ти на законних підставах володіти зброєю самозахисту або ти цілковито довіряєш свій захист поліції? Ми свого часу навіть проводили опитування – 97% на 3%. У нас є підозра, що 3% – це співробітники поліції. Бо ніколи людина при своєму розумі не скаже, що вона довіряє поліції настільки, щоб довірити своє життя.
Можна провести ще одне порівняння. Нехай в Україні 10 чи 20 млн автомобілів і 2,5 млн зареєстрованої зброї. Із зареєстрованою зброєю трапляється може 100 випадків на рік. А з автомобілями? Ми бачимо, як напиваються і давлять – і автомобілі не вилучають і не забороняють. Людям такі речі треба пояснювати.
Люди не приміряють на себе ситуацію, коли їх за мобільний телефон перестріли і вдарили ножем чи арматурою. І тоді їх рідні спочатку збирають гроші на похорон, а потім не вистачає грошей, щоб утримувати дітей, навчати їх. І все це тому що люди не усвідомлюють, що їх безпека залежить в першу чергу від їх можливостей захистити себе саме під час нападу, а не чекати коли приїде поліція, щоб обмалювати крейдою їх тіло.
KV: І при цьому ми часто бачимо якесь таке зневажливе ставлення з боку МВС до цивільних зі зброєю. Мовляв, та що вони вміють?
Георгій Учайкін: Ми їх ще повчимо. Професіонали перестріляли один одного в Княжичах. А любителі врятували схід країни від захоплення російськими військами. І я скажу, що загальний рівень підготовки цивільного власника зброї кращий, ніж поліцейського.
Читайте:
Под Киевом правоохранители перестреляли друг друга: 5 полицейских погибли (фото)
Генпрокуратура сообщила о подозрении трем должностным лицам Нацполиции по делу перестрелки в Княжичах
KV: До речі, ваша петиція на сайті президента від травня цього року досить швидко набрала необхідні 25 тис. підписів. Але ж була перша петиція від 2015 року, яка також перетнула рубіж в 25 тис. підписів.
Георгій Учайкін: Перша Петиція тоді за 4 чи 5 днів зібрала 25 тис. голосів. Потім ще 5 днів вона висіла – і ми зібрали ще 11 тис. Ми б зібрали напевно і 360 тис. за 90 днів. Ще враховуйте, що тоді люди чекали днями підтвердження, щоб проголосувати, бо ресурс подання електронних петицій був дуже сирий.
Другу петицію, відповідно до нашого аналізу, підписали максимально 5% тих, хто поставив свій підпис під першою петицією. Це, з одного боку, свідчить про розчарування людей в механізми петицій. Але, з іншого боку, це говорить про те, що за цей час з’явились нові люди, котрі так само вимагають прав і свобод. Тобто 60 тис. підписантів петицій на одну тему – це дуже показово.
З цього моменту я вважаю, що питання, чи потребують українці права на володіння і захист зі зброєю, взагалі треба зняти з порядку денного.
KV: Але реакція Зеленського на другу петицію була досить однозначною.
Георгій Учайкін: Ми аналізували відповідь Зеленського. І думаємо, що він навіть не читав петицію.
KV: Відповідно, він навіть не писав відповідь?
Георгій Учайкін: Так він і не пише відповідей на жодні петиції. Для цього в нього мають бути спеціально навчені люди. Але у мене особисто склалось враження, що відповідь на нашу петицію писали на Богомольця (у МВС, – KV). Саме там використовується звична для них лексика – якась легалізація.
Тобто ми їм про Фому, а вони нам про Ярему. Ми кажемо про законодавче врегулювання, посилаємось на вимоги Конституції, а вони – про легалізацію.
Це дуже непрофесійна відповідь, але ми не полишаємо надії, бо в нас є парламент, куди потрапили депутати, за яких голосували власники зброї також. Ми будемо нагадувати їм про це постійно.
Давайте спочатку дійдемо до сесійної зали – через комітети, слухання. Потім перше читання, доопрацювання, друге читання. А коли справа дійде до підпису президента, ми сподіваємось, що нам вдасться переконати Володимира Олександровича у необхідності такого закону.
KV: У вас була надія, що відповідь Зеленського буде більш позитивною?
Георгій Учайкін: Чесно кажучи – ні, бо ми не віримо у швидкі перемоги. Це системна багаторічна робота, яку треба робити незважаючи на те, що люди кажуть “ці петиції не працюють”. Можливо, самі по собі вони і не працюють, але в комплексі із судовими рішеннями, інформаційними приводами – працюють. Це як в боксі – одним ударом навряд чи переможеш.
KV: Попередня петиція, адресована Петру Порошенку, отримала непереконливу відповідь, але там було написано про створення робочої групи. Чим це закінчилось?
Георгій Учайкін: Традиційно – нічим. Була створена робоча група в Конституційній комісії, ми увійшли до неї, відбулась низка засідань за участі академічної спільноти, професури, колишніх суддів Конституційного суду, представників Гельсінської групи, навіть іноземних представників, таких, як колишній федеральний суддя з США пан Богдан Футей.
Всі в один голос казали, що ми праві.
Але, як вміють в нас, забовтали. Пройшли три чи чотири засідання – і все зійшло нанівець. Але досвід ми отримали, отримали підтримку академічної спільноти. Це важливо, коли правники стоять на нашому боці. Тоді нам активно сприяли і професор Павло Фріс (український правознавець-криміналіст, – KV), і Віктор Шишкін (Віктор Шишкін, екс-суддя Конституційного суду, – KV), і Всеволод Речицький (член ініціативної групи “Першого грудня”, Конституційної Комісії України, з 7 серпня 2019 року член комісії з питань правової реформи, – KV), і Володимир Сущенко (заслужений юрист України, – KV).
Чесно кажучи, вже наприкінці 2015 року я розумів, що той склад парламенту закон не ухвалить. Але нам все одно треба було працювати – проводити освітню діяльність, вести юридичну боротьбу тощо. Ми ж не можемо просто зупинити діяльність на три роки і чекати нового парламенту.
І насправді, нам багато чого вдалося зробити, ось наприклад: - колись Порошенко зазіхнув на те, щоб під час надзвичайного і воєнного стану вилучати у громадян зброю. Ми оперативно зреагували і технічно через депутатів прибрали цю норму. І тепер під час воєнного стану ніхто вилучати зброю в громадян України не має права.
Читайте: Вибори президента України: закон про зброю
* Всеукраїнська громадська організація “Українська асоціація власників зброї” (код ЄДРПОУ: 36845014)
КиевVласть
Фото: Facebook Георгія Учайкіна
26 вересня 2019 г. 20:15
Раздел: Тексти
Тепло ли тебе, Киевщина: столичный регион бунтует из-за повышения тарифов
Киевоблсовет утвердил очередное повышение тарифов на отопление для населения. В отдельных районах цена скакнула почти вдвое. Пока парламентарии пытаются узнать у губернатора Киевщины, как он такое допустил, здание администрации осаждают пикетами возмущенные жители. Официально власть пообещала “откатить назад” тарифное решение, но многие в регионе этот шаг сочли популизмом, ради успокоения народного гнева.
Как стало известно KV, 25 сентября 2019 года под Киевской облгосадминистрацией прошел митинг против повышения тарифов на отопление. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Кому повысили?
Связан он с решениями, принятыми в ходе очередной сессии Киевоблсовета (КОС) 19 сентября решением “Об установлении тарифов на тепловую энергию, ее производство, транспортировку и поставку, услуги по поставке тепловой энергии коммунальному предприятию КОС “Киево-Святошинская теплосеть” (1), коммунальному предприятию КОС “Переяслав-Хмельницктеплосеть” (2)”.
По данным KV, сообщения о намерениях повысить тарифы на отопление и расчеты были опубликованы на сайтах Киево-Святошинской теплосети и Переяслав-Хмельницктеплосети еще 10 сентября 2019 года.
Цена на теплопоставку населению в Киево-Святошинском районе, согласно опубликованным расчетам, повышается почти вдвое: было 1287,89 гривен/Гкал, стало 2659,48 гривен/Гкал.
Для бюджетных организаций и учреждений: было 2338,48 гривен/Гкал – станет 2634,31 гривен/Гкал; для прочих потребителей: было 2347,45 гривен/Гкал – станет 2681,84 гривен/Гкал.
Тариф “Переяслав-Хмельницктеплосеть” до повышения составлял: 1200,75 гривен / Гкал (4,89 гривен / кв.м.) и для бюджетных учреждений и других категорий – 2165,11 гривен/ Гкал.
Новый тариф, согласно размещенной на сайте предприятия таблице, составит 2685,09 гривен / Гкал для всех категорий.
Согласно данным, которые предоставил председатель Государственного агентства по энергоэффективности и энергосбережению (Госэнергоэффективности) Сергей Савчук, средневзвешенный тариф на тепловую энергию для Киевской области составляет 1389,32 гривен / Гкал для населения и 1747,32 гривен /Гкал для бюджетных учреждений.
По информации на сайте Киево-Святошинской теплосети, главными причинами пересмотра тарифов является повышение стоимости основных составляющих тарифов: природного газа для населения – на 40%; электроэнергии для бюджетных учреждений и других потребителей – на 29%, для населения – 47%; повышение размера минимальной заработной платы – прожиточный минимум вырос на 200,6%; повышение стоимости горюче-смазочных материалов на 145%, а также стоимости оборудования, ремонтных деталей.
КП также жалуется на финансовую нестабильность:
“Ущерб коммунального предприятия “Киево-Святошинская теплосеть” за 2018 год составил 17,6 млн гривен, за I квартал 2019 года – 4,7 млн гривен. Убыточность деятельности коммунального предприятия связана с низким уровнем возмещения действующими тарифами фактической себестоимости, текущий уровень (по состоянию на 01.08.2019 год) составляет 46%”.
Переяслав-Хмельницкая теплосеть на своем сайте не называет причин для повышения, кроме как экономическое обоснование.
Кроме повышения тарифов КОС дал немного денег теплоэнергетическим КП. Так коммунальному предприятию “Переяслав-Хмельницктеплосеть” выделили 21,6 млн гривен для погашения долга за газ перед национальной акционерной компанией “Нафтогаз”. А Киево-Святошинской теплосети – 1,12 млн гривен для “обеспечения непрерывной работы”.
Бунт и вероятные откаты
Тем временем народный депутат Александр Дубинский (“Слуга Народа”) в своем видеоблоге заявил, что он вместе с коллегой по фракции Олегом Дундой выяснял у губернатора Бно-Айрияна причины роста цен.
“Депутаты согласовали двукратное повышение тарифов на тепло в Киевской области, при этом тарифы никто не показывал, формулу расчетов не предоставлял. Люди пришли требовать показать им эти расчеты. […] Двигаемся, пытаемся регулировать ситуацию, сейчас пойдем к губернатору говорить об этих проблемах. Впереди отопительный сезон, людям будет больно, если тарифы будут повышены вдвое. […] Мы поднялись к губернатору, но тут пустота. Тарифы поднимать есть кому, а работать — некому”, – заявил в своем видео нардеп.
В комментарии KV он предположил, что едва ли не единственной мотивацией для областных властей повышать тариф может быть желание нажиться — уж очень велики откаты предприятий.
“Решение должно приниматься на основании расчетов, которые дают поставщики услуг. Расчетов мы не увидели. Решение ничем не обосновано. Это при том, что цена газа на мировых рынках снижается, “Нафтогаз” намерен продавать газ дешевле, курс доллара не повышается. Но если знать структуру получения откатов от таких схем – от самой теплосети и от КП, которым компенсируется тариф из облбюджета – то все становится на свои места: чем больший тариф – тем больший откат.
Читайте: “Нафтогаз” снизил цену на газ для населения на сентябрь на 3,4%
Понимая, что выборы (в местные советы) будут назначены на март, депутаты хотят скорее принять такие решения, успеть отработать весь отопительный сезон, если это является их мотивом. Хотя у людей, которые называют себя депутатами, слугами народа, не может быть в принципе мотивации грабить население. […] Губернатору был задан вопрос по тарифам, а также по тому, что параллельно с повышением было проведено выделение 6,4 млн гривен на покупку двух автомобилей для него и для главы облсовета Николая Стариченко. Говорят, вчера он пытался встретиться с областными депутатами, чтобы пытаться объяснить это”, – рассказа KV Дубинский.
Ни тепло, ни холодно
Намеки на мздоимство и корыстные мотивы возмутили губернатора Бно-Айрияна, который записал и опубликовал у себя на Facebook-странице видео о повышении тарифа.
“Такое решение совет принял в соответствии с законодательством (это его зона ответственности) на основании расчета экономически обоснованных плановых затрат и тарифов, которое осуществило Государственное предприятие “Расчетный центр услуг” Министерства регионального развития. Вчера ко мне обратилась община Киево-Святошинского района, которая просила вмешаться в ситуацию с высокой стоимостью тепла, которое будет поставляться в этом отопительном сезоне.
Приходили соответствующие народные депутаты. Сегодня встречался с Олегом Дундой (“Слуга Народа”), обсудили всю ситуацию. Договорились, что община официально обратится в Госпотребинспекцию в Киевской области, чтобы проверить обоснованность установленного тарифа и в кратчайшие сроки предоставить свои выводы относительно реальной стоимости тепловой энергии. Параллельно я поговорил с руководителем Госпотребинспекции Киевской области для того, чтобы обращение граждан было как можно быстрее отработано.
Кроме того, сегодня же будет направлено письмо Министру развития общин и территорий Украины – Алене Бабак с просьбой дать оценку по качеству расчета тарифа, который рассчитывался в Государственном предприятии, подчиненном Министерству”.
Читайте: Парламент должен запретить “Нефтегазу Украины” отключать население от газа, – нардеп Москаленко
Напомним, ранее в КОГА обсуждали так называемые “теплые кредиты”: 6 сентября в КОГА состоялся семинар “Повышение энергоэффективности территориальных общин Киевщины”, где Киевскую область назвали первопроходцем, указав, что в 6 городах и 2 районах уже реализуются 29 ЭСКО-договоров стоимостью более 50 млн гривен. А 19 сентября в облсовете приняли решение выделить 3 млн грн из областного бюджета на софинансирование 30% суммы “теплых кредитов” для ОСМД в этом году в рамках внесения изменений в Программу энергосбережения (повышение энергоэффективности) Киевской области на 2017 – 2020 годы.
И это все на фоне того, что по состоянию на 24 сентября 2019 года долг коммунальных предприятий-теплопроизводителей Киевской области составляет 1,002 млрд гривен, из них 535 млн гривен – только за 2019 год.
Читайте: Накопив миллиардный долг за газ, власти Киевщины рекомендуют гражданам обогреваться в кредит
1 – Комунальне підприємство Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради (код ЄДРПОУ: 23576122)
2 – Комунальне підприємство Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа” (код ЄДРПОУ: 20598264)
Фото: коллаж KVКиевVласть
23 вересня 2019 г. 19:24
Раздел: Новини
“Киевтранспарксервис” начал продавать парковочные талоны на октябрь (адреса)
Киевляне и гости столицы могут приобрести парковочные талоны на октябрь и абонементы на парковку до конца 2019 года. Их можно купить как онлайн, так и в киевских киосках.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В продажу поступили парковочные талоны на октябрь, а также парковочные абонементы на IV квартал”, – сказано в сообщении.
Как отмечается, приобрести их можно:
онлайн с бесплатной доставкой через сервис ГИВЦ КГГА:;
онлайн с бесплатной доставкой через сервис Portmone.com;
непосредственно в офисе КП “Киевтранспарксервис” (*), тел. для справок: (044) 383-20-37;
в киосках “Союзпечати” в городе:
№
Кіоск
Адреса кіоску
1
19
вул.Хмельницького Богдана,44-42
2
29
вул.Хрещатик,17
3
30
вул.Прорiзна,10
4
33
вул.Хрещатик,29/1
5
38
вул.Руставелі Шота,15б
6
40
бул.Лесі Українки,19
7
45
вул.Толстого Льва,20
8
47
вул.Мечникова,14
9
55
вул.Мазепи Івана,14
10
57
вул.Володимирська,61
11
67
вул.Золотоворітська,15
12
156
вул.Велика Васильківська,74
13
205
бул.Роллана Ромена,3
14
400
вул.Деревлянська,13
15
404
вул.Велика Житомиpська,6
16
407
вул.Ярославiв Вал,11
17
410
вул.Січових Стрільців,1-5
18
414
вул.Січових Стрільців,93
19
488
вул.Тимошенка,14
Напомним, за период с 9 июля по 15 сентября инспекторы по парковке эвакуировали с улиц столицы 546 автомобилей нарушителей.
Читайте: Инспекция по парковке в Киеве за два месяца работы эвакуировала 546 автомобилей
Как ранее сообщала KV, на протяжении 2014-2017 годов КП Киевтранспарксервис” заключило несколько десятков договоров на эксплуатацию находящихся у них на балансе парковок с различными фирмами. В конце 2017 года государственные аудиторы выяснили, что руководство КП “Киевтранспарксервис” занизило количество машиномест на парковках и тем самым зарабатывает “черный нал”, обворовывая городской бюджет. Делом занялась Генеральная прокуратура Украины (ГПУ). Выяснилось: все фирмы-арендаторы, вероятно, управляются Еленой Федоренко, которая связана с первым заместителем директора КП “Киевтранспарксервис” Андреем Воробьевым. Более того, когда Служба безопасности Украины (СБУ) и чиновники КГГА пытались проверить одну из парковок, на них напали “титушки”.
Читайте: Коммерческую деятельность столичных парковщиков засекретили (документ)
Напомним, с 16 января 2018 года временно исполняющим обязанности директора КП “Киевтранспарксервис” был назначен Александр Нимас. В период с 2016 года это предприятие сменило трех руководителей – его возглавляли Александр Шестаков, Валентин Касапчук и Артем Шамрай.
Читайте: Исполняющим обязанности директора “Киевтранспарксервис” назначен Александр Нимас
С 27 сентября 2017 года и до отставки 23 сентября 2019 года вопросами транспортной инфраструктуры Киева занимался замглавы КГГА Дмитрий Давтян.
* КП “Київтранспарксервіс” (код ЄДРПОУ 35210739)
Фото: пресс-служба КГГА
КиевVласть
7 серпня 2019 г. 09:24
Раздел: Новини
В “Киевводоканале” планируют удвоить темпы установки антимагнитных пломб на квартирные счетчики (видео)
В июле 2019 года сотрудники КП “Киевводоканал” установили 2 тыс. антимагнитных пломб, которые помогают выявить возможное "списание" его показателей в мошеннических целях. До конца текущего года планируется довести показатель установки таких пломб до 5 тыс. штук в месяц.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ЧАО “АК “Киевводоканал” (*).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Из-за потребителей, которые имеют прибор учета, но прибегают к мошенничеству, чтобы оплачивать меньший объем воды, чем реально потребляют, "Киевводоканал" несет убытки. Самый известный способ “обмануть” водоканал – применение магнита для уменьшения показаний прибора учета. Предупредить такие махинации помогает антимагнитным пломба", - говорится в сообщении.
Отмечается, что антимагнитным пломба – это устройство, помогающее выявить факт вмешательства в работу прибора учета с целью уменьшения его показателей. Антимагнитным пломба на клейкой ленте устанавливается на счетчик и фиксирует любой факт влияния электромагнитного поля на прибор учета воды.
В пресс-службе сообщают, что “Киевводооканал” проводит подсчет разницы между показателями внутридомового счетчика и суммой показателей квартирных приборов учета.
“Если эта разница велика, показатели квартирных счетчиков в таких домах подвергаются сомнению. В тех домах, где наблюдается большое недораспределение воды, в первую очередь и устанавливаются антимагнитные пломбы на квартирных приборах учета потребителей”, – добавляют в коммунальном предприятии.
Отмечается, что снимать антимагнитные пломбы потребителям категорически запрещено.
На предприятии подчеркивают, что после установления антимагнитных пломб в квартирах, где показатели приборов учета были поставлены под сомнение, наблюдается явная тенденция к уменьшению внутридомовых потерь воды в полтора – два раза.
Напомним, что ЧАО “АК “Киевводоканал” намерен скорректировать отдельные составляющие тарифов на водоснабжение и водоотведение на 2019 год. В компании заявляют, что тариф на их услуги для жителей многоэтажных домов Киева уменьшится.
Читайте: В “Киевводоканале” хотят откорректировать тарифы на 2019 год
Ранее KV сообщала, что руководство ЧАО “АК “Киевводоканал” намерено осуществить повышение тарифов на водоснабжение и водоотведение с 2020 года. В частности, тариф на услуги по централизованному водоснабжению и водоотводу для потребителей Киева планируется увеличить с нынешних 20,376 гривны за 1 куб. м до 25,13 гривны за 1 куб. м (увеличение на 19%). В то же время тариф на услуги по централизованному снабжению холодной воды, водоотведению (с использованием внутридомовых систем) планируется увеличить с нынешних 21,756 гривны до 27,49 гривны (увеличение на 21%).
Читайте: “Киевводоканал” намерен повысить тариф на водоснабжение почти на 20% со следующего года
Отметим, что гендиректором ЧАО АК “Киевводоканал” с апреля 2016 года является Дмитрий Новицкий.
* ПрАТ “Акціонерна Компанія “Київводоканал” (ПрАТ “АК “Київводоканал”) (код ЄДРПОУ: 03327664)
Фото: скрин видео
КиевVласть
1 серпня 2019 г. 09:00
Раздел: Тексти
Старый саркофаг над четвертым реактором ЧАЭС начнут разбирать, но денег закончить работы пока нет
После ввода в эксплуатацию новой защитной арки над разрушенным четвертым энергоблоком Чернобыльской АЭС начинаются работы по демонтажу старого саркофага – “Укрытия”. Соответствующий договор стоимостью 2 млрд гривен Государственное специализированное предприятие “Чернобыльская АЭС” подписало с ООО “СК “Укрстроймонтаж”, которое ранее уже выполняло работы в зоне отчуждения. Подрядчик до конца 2023 года должен будет демонтировать 18 конструкций “Укрытия”, вероятность обрушения которых самая высокая, и вывезти радиоактивные отходы в пункт захоронения. Однако в текущем году на реализацию проекта собираются выделить лишь 200 тыс. гривен – исключительно на предпроектные работы.
Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 29 июля 2019 года Государственное специализированное предприятие “Чернобыльская АЭС” (ГСП “ЧАЭС”) (ДСП “ЧАЕС”) (*) заключило договор с ООО “СК “Укрстроймонтажт” (ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”) (**) на демонтаж нестабильных конструкций объекта “Укрытие”. Стоимость соглашения составила 2,07 млрд гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Что же будут демонтировать
Согласно тендерной документации, подрядчик должен будет выполнить комплекс работ “под ключ” – предпроектные и проектные работы, экспертизу проекта, закупку и поставку оборудования, работы по “раннему” демонтажу и авторский надзор во время их проведения. Вместе с этим подрядчику необходимо будет организовывать медобследование персонала и при необходимости предоставлять ему первую помощь, управлять радиационной и общей безопасностью, осуществлять научно-техническое сопровождение проекта, а также поддержку при взаимодействии с регулирующими органами.
После демонтажа, согласно договору, подрядчик должен будет перевезти радиоактивные, а также бытовые и строительные отходы в пункты для захоронения на полигон твердых бытовых отходов “Лелив” (бывшее село Лелив Иванковского района) или в пункт захоронения радиоактивных отходов “Буряковка” (бывшее село Буряковка Иванковского района) (в зависимости от предварительного сортирования).
Все работы по договору подрядчику необходимо будет закончить до 20 декабря 2023 года. Однако в текущем году финансирование по договору составит всего 200 тыс. гривен – исключительно на предпроектные работы. Выделение средств на последующие годы должно быть уточнено после утверждения финансирования в следующие бюджетные периоды.
В техдокументации поясняется, что проектный срок эксплуатации металлических конструкций объекта "Укрытие", который был построен в 1986 году, составляет 30 лет. Исследованиями обнаружены конструкции, вероятность обрушения которых слишком велика – это так называемые нестабильные конструкции. Максимальный срок эксплуатации последних – до конца 2023. Демонтаж этих конструкций отнесен к так называемому “раннему” демонтажу, то есть должны демонтироваться в первую очередь. Так, согласно техзаданию к данному тендеру, подрядчик должен будет демонтировать 18 конструкций “Укрытия”.
Отметим, что работы по демонтажу “Укрытия” возможно было начать после ввода в эксплуатацию новой защитной арки над разрушенным в 1986 году четвертым энергоблоком Чернобыльской АЭС – Нового безопасного конфайнмента. Новая арка, строительство которой велось 12 лет, была запущена в работу 10 июля 2019 года, в этот же день она была передан в собственность Украине в лице ГСП “ЧАЭС”.
Читайте: Защитную арку над Чернобыльской АЭС ввели в эксплуатацию и передали Украине
Непростая борьба за победу
Свои предложения для участия в тендере подали четыре компании – ООО “СК “Укрстроймонтаж”, ООО “Ютем-Инжиниринг” (ТОВ "Ютем-Інжиніринг”), ООО “Менерго” (ТОВ “Менэрго”) и Корпорация “Укртрансбуд” (Корпорація “Укртрансбуд”). Последние две компании к аукциону допущены не были, поскольку Корпорация “Укртрансбуд”, в частности, не предоставила перечень проектно-геологического оборудования, а в документации ООО “Менэнерго” отсутствовали загруженные файлы тендерного предложения. Из участвовавших в тендере двух компаний предложение ООО “СК “Укрстроймонтаж” оказалось самым выгодным.
Но в ходе проведение тендера не обошлось без требований устранить дискриминационные условия закупки и жалоб в Антимонопольный комитет (АМКУ). Так, ГП “Киевский Промстройпроект” (ДП “Київський Промбудпроект”) потребовало от тендерного комитета удалить требование о предоставлении аналогичного договора по разработке проектной документации именно по объекту строительства в условиях действия источников ионизирующего излучения. ЧАО “Укрэнергомонтаж” (ПАТ “Укренергомонтаж”) выступило против обязательного условия о предоставлении разрешение на выполнение работ повышенной опасности выполняемых с помощью механических подъемников и строительных подъемников, поскольку на этапе предпроектных и проектных работ такие работы отсутствуют. Эти требование тендерными комитетом удовлетворены не были.
Еще один потенциальный участник указал тендерному комитету на несправедливые, по его мнению, условия закупки. Так, компанию ПАО “Киевметрострой” (ПАТ “Київметробуд”) возмутил раздел тендерной документации о языке, на котором должно быть составлено тендерное предложение. Как объяснили в компании, изначально заказчик в ответ на соответствующий вопрос объяснил, что копия договора может быть подана в оригинале на русском языке без перевода на украинский, при этом в тендерной документации не было четко указано, на каком языке должны быть документы участников-резидентов Украины. Однако позже заказчик внес в тендерную документацию пункт, согласно которому все документы должны иметь аутентичный перевод на украинский язык, сделанный в сертифицированном центре. От тендерного комитета потребовали удалить этот пункт тендерной документации и обвинили заказчика во внесении квалификационных требований под уже определенного участника, но и это требование не было удовлетворено.
Однако одно требование тендерный комитет все-таки удовлетворил: компания ООО “Анта-Строй” (ТОВ “Анта-Буд”) просила удалить требования к участнику о предоставлении договора стоимостью не менее 400 млн гривен, а также об обязательном наличии среднегодового оборота за последние 3 года в размере не менее 250 млн гривен.
Позже последовали жалобы на заказчика в АМКУ от ЧАО “Киевметрострой” и “Менэнерго”, однако их оставили без рассмотрения.
После проведения аукциона, 17 июля, в Госаудитслужбе приняли решение провести мониторинг закупки. 23 июля были опубликованы результаты проверки, согласно которым заказчик допустил нарушения при рассмотрении тендерных предложений ООО “Ютем-Инжиниринг” и ООО “СК “Укрстроймонтаж”, поскольку они не соответствовали тендерным условиям. В частности, победитель торгов, ООО “СК “Укрстроймонтаж”, не предоставило технические данные по проекту, а именно – общее количество трудозатрат по проекту, общее количество радиоактивных отходов, основные решения по обращению с радиоактивными отходами и по использованию средств индивидуальной защиты от радиационного загрязнения. Госаудитслужба обязала заказчика устранить допущенные нарушения на протяжении 5 дней или предоставить аргументированные возражения, однако на 31 июля ответ опубликован не был.
Победитель торгов уже имел дело с радиоактивными отходами
Компания ООО “СК “Укрстроймонтаж”, по данным Youcontrol, основана в 2006 году. Директором числится Николай Еманов. Учредители – Юрий Грегуль (59,4%), Анатолий Атрошенко (39,6%) и ООО “Компания по управлению активами “Институт портфельных инвестиций” (ТОВ “КУА “Інститут портфельних інвестицій”) (***).
По результатам публичных закупок с 2008 года ООО “СК “Укрстроймонтаж” получило 15 подрядов на 1,4 млрд гривен, это без учета нынешнего тендера (данные Zакупівлі). Нынешний тендер является самым крупным за всю историю существования фирмы.
Нынешний договор является четвертым сотрудничеством ООО “СК “Укрстроймонтаж” с ГСП “ЧАЭС”. Ранее по заказу госпредприятия фирма капитально ремонтировала железнодорожные пути к комплексу по производству металлических бочек и железобетонных контейнеров для хранения радиоактивных отходов ЧАЭС, а также выполняла строительные работы на заводе по переработке жидких радиоактивных отходов.
А тем временем, как ранее писала KV, Киевская облгосадминистрация продолжает утверждать списки объектов, которые должны финансироваться за счет денег со строительства Централизованного хранилища для отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ). Так, в мае текущего года пополнился список объектов для Славутича, который уже подал больше проектов, чем Полесский и Иванковский районы. В мэрии это объясняют тем, что они с умом подошли к дележу денег – распределили проекты по приоритетности, что советуют сделать и другим общинам. Общины же считают, что смысла в изготовлении новых проектов нет, поскольку поданные год тому даже не начали финансировать.
Стоит отметить, что утверждать объекты для финансирования за счет строительства начали в марте прошлого года. Наибольшее количество объектов утверждено Славутичу, меньше – Иванковскому району и еще меньше – Полесскому.
Читайте: Без денег: администрация Терещука утвердила Славутичу еще три объекта за счет ЦХОЯТ
Напомним, что два объекта – мосты в зоне отчуждения, включенные в список Иванковщины, стали довольно скандальными. Поскольку в судебном порядке было доказано, что они не являются объектами инфраструктуры Иванковщины, расположены за ее пределами, финансировать их за счет инфраструктурных денег района было запрещено.
Читайте: Скандальный ремонт мостов в Чернобыле остановлен судом
Однако, отмена судом распоряжения губернатора Киевщины о финансировании ремонта мостов в Чернобыльской зоне отчуждения не помешала Государственному специализированному предприятию по Управлению капитальным строительством зоны отчуждения объявить новый тендер на реконструкцию моста через реку Уж у бывшего с. Черевач в зоне отчуждения Иванковского района. Расчет был прост: пока тендер будет идти, судебный запрет может отметить апелляция. Однако, в итоге тендер не состоялся. Формально – из-за отмены всех тендерных предложений.
Читайте: Чернобыльские мосты продолжают активно ремонтировать
Отметим, что исполняющим обязанности руководителя ГСП “ЧАЭС” 19 марта 2019 года назначен Сергей Калашник. Государственное агентство по управлению зоной отчуждения возглавляет Виталий Петрук. Работа последнего координируется Кабмином через министра экологии и природных ресурсов, должность которого с апреля 2016 года занимает Остап Семерак.
* Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська АЕС” (код ЄДРПОУ: 14310862)
** ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” (код ЄДРПОУ: 34482827)
*** ТОВ “КУА “Інститут портфельних інвестицій (код ЄДРПОУ: 36470876)
Фото: DepoКиевVласть
9 липня 2019 г. 13:04
Раздел: Новини
Документы для поступления в профтехучилища Киева можно подать до конца августа
Прием документов в профессионально-технических учебные заведения Киева продлится до 31 августа. В это время поступающие на базе 9 и 11 классов могут подать в избранное заведение исключительно оригиналы документов.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминисрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Киев обеспечивает бесплатное обучение для учащихся в учреждениях профессионально-технического образования столицы. Практика предыдущих вступительных кампаний показывает, что количество предоставленных мест для бесплатного обучения совпадает с запросом абитуриентов, следовательно шанс учиться бесплатно достаточно велик”, – сказано в сообщении.
Отмечается, что на некоторые специальности существует повышенный спрос, в результате чего на них можно обучаться по контракту. Это касается таких специальностей, как повар, парикмахер, флорист, мастер ногтевого сервиса, автослесарь и т.д.
Подчеркивается, что спрос на специалистов профсферы из года в год остается стабильным. Работодатели часто сталкиваются с дефицитом кадров среди рабочих профессий, в Киеве существует большая потребность в каменщиках, слесарях, электросварщиках, поварах и специалистах по информационному и программному обеспечению.
Для вступления в ПТУ необходимы следующие документы:
заявление на имя директора учебного заведения;
оригинал документа о базовом общем среднем образовании (свидетельство) и приложение или оригинал документа о полном общем среднем образовании (аттестат) и приложение;
свидетельство о рождении (для лиц, которые по возрасту не имеют паспорта), копия;
паспорт (при наличии), копия;
медицинская справка по форме 086-у;
справка о регистрации места проживания/пребывания;
справка с места жительства семьи и регистрация;
идентификационный код + копия;
6 фотографий размером 3х4 см.
Ранее KV сообщала, что власти Киевщины собираются реформировать учреждения профессионально-технического образования (УПТ), чтобы к 2021 году удовлетворить потребность областных предприятий в рабочих кадрах. Для этого они планируют обновить программу обучения и обещают обеспечить приобретение учащимися навыков работы на новых образцах оборудования.
Читайте: Кадровый дефицит: Киевщина рискует остаться без дорожников, механизаторов и поваров
Фото: Сегодня
КиевVласть
27 червня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Студениківській ОТО вдалось створити первинну ланку медицини, - голова громади Лях
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Студениківської об'єднаної громади Марією Лях.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Марія Лях: Більше півтора року тривав процес об'єднання. Довго визначались, де буде розташований центр. Майже кожне село хотіло – Переяславське, Соснова. Але у нас була найвигідніша логістика, опорний навчальний заклад, амбулаторія, пожежна служба та інша необхідна інфраструктура.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Створити громаду – це був єдиний спосіб наблизити владу до людей. На районному рівні, маючи 34 депутати, було важко справедливо розподіляти кошти по селахп. І це було великою проблемою. Через те, що наші села наповнювали районний бюджет, місцева влада усіляко намагалась не допустити створення громади. Але півтора роки боротьби нас згуртували. Пройшовши перший етап, район почав впливати на область, тому нам не видавали позитивний висновок. Ми постійно туди їздили, нам давали такі дурні зауваження – то кома не там стоїть, то літера неправильна. Але тоді ми стали ще сильнішою командою, у нас не опускались руки. І вже у 2017 році ми отримали цей висновок, після чого пішли на вибори.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для сіл?
Марія Лях: Перш ніж йти на вибори, у нас була злагоджена робота всередині ініціативної групи. Кожен співробітник сільрад знав, що його чекає після об'єднання. Усім, хто мав бажання, зберегли роботу. Після офіційного створення вирішували технічні питання. Ми просили район, щоб освітня галузь до кінця навчального року залишилась на їхньому балансі. Але вони робили все, щоб нам було важко – спеціально не проводили сесії, не виділяли коштів на зарплати. Тоді ми вже мали освітню субвенцію і, попередивши правоохоронні органи, ми пішли на порушення закону – виділили кошти вчителям на зарплату за січень. Було складно, але нам вдалось і ми навіть встигли забрати на свій баланс освітні заклади.
Також першочергово ми затвердили бюджет, статут громади. Почали створювати комунальне підприємство. Усе робили з нуля і процеси йшли паралельно. Крім того, ми віддавали субвенцію у район на медицину, а повертали нам на амбулаторію – копійки. Там нічого не покращувалось, рівень зарплат залишався на тому ж рівні. У нас 49% населення ОТГ – пенсіонери, тому ми із депутатами прийняли рішення, що нам потрібне власне медичне забезпечення первинної ланки. Із великими зусиллями ми створили комунальне підприємство, отримали ліцензію, переконали лікарів і сьогодні у громаді працює первинка, по ній підписано договір із Національною службою здоров’я України.
KV: Чи знаходите спільну мову із депутатами? Яка ситуація у сільраді?
Марія Лях: Коли ми зібрались на першу сесію, у нас було 6 депутатів ніби-то в опозиції, дехто з них навіть не голосував за бюджет. У кінці 2018 року у нас залишився один – наполовину опозиціонер. На початку роботи депкорпус хотів створювати групи, але я пояснила – це вам не Верховна Рада, тут як найшвидше ми згуртуємось, тим скоріше жителі побачать результат. Ця історія не про політику. Наше завдання – надання якісних послуг.
KV: Села не скаржаться, що центр їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Марія Лях: Кожен староста розуміє, що він хазяїн у своєму селі і відповідає за все, що там відбувається. Я – лише координатор, зі мною потрібно погоджувати, бо я все підписую. Та коли ми мали перше перевиконання, то деякі депутати кричали – ділити по кількості населення на кожне село. І дійшли згоди – так не буде, у нас є список першочергових проблем, які потрібно вирішувати зараз і це не обговорюється. Більше таких питань не виникало.
За підсумками року, по закону, як голова ОТГ, я мала звітуватись у своїй роботі. Ми вирішили так – спочатку старости, потім депутати, а потім – голова. Деякі депутати перелякались, бо не мали про що говорити. І для них це стало стимулом для подальшої роботи. Бо частина депутатів зайшли в раду, не знаючи для чого. Я у будь-яку хвилину можу відзвітувати по будь-якому питанню. І підводити себе нікому не дозволю.
KV: Які показники бюджету маєте наразі?
Марія Лях: Бюджет громади зріс більш, ніж в 10 разів. Із 5 млн гривень маємо 53 млн. Зростання відбулось за рахунок ПДФО.
KV: Яку частину бюджету становлять податки із “Ниви Переяславщини”?
Марія Лях: Підприємство формує 65% надходжень до бюджету.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Марія Лях: У селі Сомкова Долина наразі є інвестори із Китаю. Вони придбали корпоративні права на будівлю, звідки нещодавно пішов місцевий підприємець, бо тепер громада рахує кожну копійку і депутати вже не ті, з якими можна “домовитись”. Ми йдемо назустріч тільки тим інвесторам, які готові створювати робочі місця і реєструватись саме у громаді.
Розбудовується нафтобаза БРСМ, компанія зареєстрована у Бориспільському районі. Вони обіцяли перереєструватись, але так цього і не зробили. Тому з них депутати вимагають оплату пайової участі у повному обсязі.
Майже 10 га ми віддали приватному підприємцю під сонячні батареї. Але коли він почав виготовляти документи, виявилось, що у Держгеокадастрі ця земля у колективній власності сільськогосподарського підприємства, якого вже давно не існує, але у реєстрі воно є. Також вирішуємо це питання.
Я вважаю, що прикладом добросовісного і правильного інвестора є “Нива Переяславщини”. У них немає зарплати в конвертах, вона постійно зростає, що додає нам до бюджету. Є також гарне підприємство, яке займається вирощуванням норок, “Пелском”, фермерське господарство “Світ ланів”, приватне підприємство “Соснова”.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до ОТГ?
Марія Лях: Ми об’їздили усі найближчі сільради із пропозиціями – Хмільовик, Семенівка, Пристроми, Вовчків, Гланишів, Велика Каратуль, Помоклі, Строкова, Денисів… Одиниці із них готові приймати якесь рішення. Наприклад, Присторми готові доєднатись, але вони межують з нами тільки через Вовчків, який категорично проти. Семенівка також не проти увійти в ОТГ, але там є конфлікти між депутатами.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Марія Лях: У 2018 році ми отримали 2 млн 183 тис. гривень субвенції. Витратили на приміщення сільради, яке було в аварійному стані. У цьому році отримали ще 2,3 млн, які витратимо на ремонт даху в опорній школі.
KV: Чи є співпраця із областю?
Марія Лях: Так, тепер ми співпрацюємо напряму, а не через район, і проблем не виникає. Є співпраця.
KV: Чому із районом конфліктуєте?
Марія Лях: Ми завжди відкриті до діалогу, але з їхнього боку немає бажання до співпраці.
KV: Чи є проблема із наданням субсидій?
Марія Лях: Наші соціальні працівники дуже постарались, щоб кожна людина, яка отримувала субсидію до створення громади, продовжила її отримувати. І наразі це питання тримаємо на контролі.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Марія Лях: Протягом минулого року ми виготовляли паспорт на сміттєзвалище у Переяславському, тепер воно працює офіційно. Зараз чекаємо, щоб “Нива Переяславщини” допомогла огородити його, бо із Баришівського району, Березані, туди почали возити своє сміття. Поставили відеокамеру, намагаємось контролювати.
По іншим селам громади поки несанкціоновані звалища, але є затверджений графік по вивозу сміття. Складно привчити людей не викидати сміття у яри, але прогрес є. На одному такому смітнику вивезли 2 га сміття і посадили дерева жолудя і горіха.
Штрафи тут не допоможуть – у селі і так складно щось приховати. Коли на суботнику жителі прибирають і бачать чиїсь речі, викинуті просто на дорогу, то тій людині стає соромно і наступний раз вона йде і несе у смітник. До того ж сміття вивозимо безкоштовно.
KV: Транспорте сполучення є по всій громаді?
Марія Лях: Із транспорту у громаді є три шкільні автобуси, які ми можемо використовувати за потреби. Є прохідні рейсові автобуси, але вони не дуже зручні по часу. Наразі не стоїть питання створення комунального автопарку, але до кінця року плануємо придбати одну маршрутку, яка буде курсувати по громаді. Також ми виграли конкурс Міністерства соціальної політики “Соціальне таксі” для перевезення людей із проблемами опорно-рухового апарату.
KV: Маєте плани щодо кар'єрного зростання?
Марія Лях: Аби громада почала потужно розвиватись, потрібно мінімум три роки. Інфраструктура сіл у дуже занедбаному стані. Проблеми є починаючи із води і до енергозбереження, раніше не було коштів на зарплату сільради і освітлення. Ми витратили 3 млн гривень на тверде покриття доріг у 2018 році, а в цьому році 7,5 млн гривень на асфальтне покриття, якого місцеві жителі вже і не чекали. У них не було коштів на огородження кладовища. А тепер ми вже думаємо про бювети із артезіанською водою, облаштування бордюрів. Вже половину із тих трьох років ми пройшли. І ми плануємо ще багато чого тут зробити. На наступну каденцію піду, якщо не встигну втілити задуманого для створення міцного фундаменту ОТГ.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно – ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, – в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, – Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, – в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, – Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, – Руслан Майструк
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, – Микола Фурсенко
Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, – Олександр Поліщук
Баришівська ОТГ має 22 млн гривень дефіциту бюджету, – Олександр Вареніченко
Фото: KVКиевVласть
13 червня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Баришівська ОТГ має 22 млн гривень дефіциту бюджету, - Олександр Вареніченко
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Баришівської об'єднаної громади Олександром Вареніченко.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олександр Вареніченко: Процедура об’єднання Баришівської громади розпочалася ще у 2015 році, коли набрав чинності Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, на той час я ще не перебував на посаді голови селищної ради. Тоді, у 2015 році, процес зупинився у зв’язку із порушенням документального оформлення процедури та проведенням чергових місцевих виборів. У 2016 році ми зібрали оновлений пакет документів, де було все правильно, але позитивного висновку від Київської обласної державної адміністрації теж не отримали. Вже на початку 2018 року знову почали займатись питанням об'єднання громади, були різні думки з приводу формату об'єднання. Я пропонував громаду у складі декількох сільських рад району, адже за моїми розрахунками велика Баришівська ОТГ не була б спроможною. Ми не маємо потужного економічного потенціалу, який забезпечив би велику громаду, створення маленької ОТГ дало б можливість сформувати фундамент, створити декілька бюджетоутворюючих підприємств, а потім вже приєднувати інші населенні пункти. Сьогодні ми маємо дефіцит бюджету 22 млн, на початку об’єднання ця сума складала 27 млн гривень. Розрахунки, зроблені спеціалістами U-Lead, були недостовірними. Хотілося б сьогодні почути їхні роз’яснення, та, на жаль, на наші запрошення щодо участі у сесіях селищної ради вахівці U-Lead не реагують.
KV: За рахунок чого зменшився дефіцит бюджету?
Олександр Вареніченко: За рахунок перевиконання дохідної частини бюджету. Звичайно, першочергово ці кошти будуть направлятися на фінансування захищених статей бюджету – оплату праці працівникам освіти, культури, медицини та енергоносії.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл?
Олександр Вареніченко: Цей рік - рік становлення. Насамперед необхідно було сформувати структурні підрозділи апарату та створити умови для їхньої діяльності, налагодити роботу старостинських округів (виготовити печатки, затвердити штатні розписи і таке інше); забезпечити в правовому полі процес передачі у комунальну власність селищної ради підприємств, установ та організацій, що перебували у комунальній власності Баришівської районної ради; впорядкувати земельні відносини - щоб податки за оренду землі надходили до місцевого бюджету в повному обсязі, адже, найголовніше – працювати над наповненням бюджету.
Звичайно, мешканці громади очікували, що стане краще вже завтра. Так не відбувається, оскільки є багато проблем. Зокрема, не вистачає кваліфікованих кадрів і така проблема сьогодні існує у всіх об’єднаних громадах. Є проблема у відсутності професійного юридичного супроводу, тому у перспективі маємо заключити договір із адвокатським об'єднанням з надання юридичних послуг та правової підтримки.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Олександр Вареніченко: Ми отримали інфраструктурну субвенцію у розмірі 1,7 млн гривень і будемо отримувати по 880 тисяч щомісячно до грудня 2019 року. Бачення в.о. старост та депутатів щодо розподілу коштів інфраструктурної субвенції різниться. Задовольнити всі потреби неможливо, тому ми прийняли спільне рішення, що будемо купувати апарат флюорографії та комунальну техніку для усієї громади.
Також маємо кошти від області на облаштування інфраструктури за цільовими програмами. Наразі у Баришівці реалізується проект із облаштування двох футбольних полів зі штучним покриттям, одне з яких вже діюче, починаємо втілювати проект з реконструкції парку “Липняки”.
KV: Яка ситуація склалася у селищній раді?
Олександр Вареніченко: Є так звані “парашутисти”. Вони не місцеві і, на мій погляд, їм байдуже, що відбувається у селі - вони виконують партійні вказівки. Є також люди, які вперше стали депутатами - вони не до кінця розуміють, у чому суть депутатської діяльності. Частина депутатського корпусу думає, що вони мають ходити на сесії і голосувати “за” чи “проти”.
На жаль, одиниці приходять із пропозиціями, інші - з проблемами без варіантів їх вирішення, кажуть – “ви голова громади, тому вирішуйте”. А щодо моїх пропозицій – доводиться переконувати, що це не особисто моя забаганка, незважаючи на те, що експерти з місцевого самоврядування, яких запрошували на навчання для депутатського корпусу намагались донести, що голова громади має виконувати рішення, а не думати замість депутатів.
Серед депутатського корпусу є не тільки підприємці, а й досвідчені бухгалтери. Але коли я запитав, як будемо вирішувати проблему дефіциту бюджету, то відповідь здивувала – “вирішуйте самі”. Це позиція окремих депутатів. Але люди чекають змін, тому ми маємо працювати і домагатися результатів.
KV: Які стосунки із старостами?
Олександр Вареніченко: Частково впевнений, вони очікували швидких і позитивних результатів. До об’єднання, щоб переконати в успіхах децентралізації, їм наводили приклад та демонстрували успішні громади. Старости не розуміли, що може бути інакше, що бюджет району був дотаційним, тому зараз нам золотовалютний резерв не відкриється. До об’єднання бюджети і можливості сільських рад були різні – комусь пощастило із розташуванням поблизу траси – надходження в бюджет здійснювались за рахунок акцизу, хтось працював та намагався розвиватися співпрацюючи тісно із базовим господарством. Та очевидно, що коли за рахунок багатого сусіда починає жити сусід-пияка, який не хоче працювати, то вони обидва багатшими не стануть. І найголовніше - для злагодженого життя і розвитку має бути розуміння, що ми тепер громада.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Баришівської ОТГ?
Олександр Вареніченко: Залишилось дві сільських ради Баришівського району, які не визначились - Яблунівська і Семенівська. Ми - одна із найбільших громад в Україні: 18 сільрад, 26 населених пунктів та 24 068 дорослого населення. Часу у добі не додалось, а роботи стало дуже багато.
KV: Яка ситуація із інвесторами?
Олександр Вареніченко: У минулому році було два потужних проекти. Українсько-голландське підприємство “Т. Метер-Україна”, єдине у Європі, яке спеціалізується на виробництві пересувних інкубаторів. Два роки тому відбулася зустріч із директором компанії, яка обирала місце будівництва підприємства між Бельгією та Україною. Для них було важливо, щоб місцеве керівництво підтримувало розвиток компанії. Я надав такі гарантії і вже 18 червня цього року у Баришівці буде відкриття комплексу за участі консула Голландії із делегацією у кількості 100 чоловік та 40 чоловік із Китаю. На його побудову було витрачено більше 150 млн гривень.
Підприємство вже випускає напівпричепи - пересувні інкубатори; один такий коштує біля 280 тис. євро. Їх поставляють у країни Європи, Північну Америку.
Функціонує ще одне підприємство - Баришівська газонаповнювальна станція, де розташовано термінал для збереження газу. Залізницею надходять цистерни із скрапленим газом, який розвозиться по заправкам Київської області. Бюджет підприємства - більше 100 млн гривень.
Крім того, на території громади є підприємство “Метало Гальва”, яке займається гальванічними процесами.
Будівництво майбутнього потужного підприємства сьогодні намагаються зупинити псевдоактивісти. Проведені екологічні розрахунки, зустрічі із представниками КОДА, спільні наради із залученням фахівців з екології, громадськості, керівництва підприємства - йдеться про будівництво 11-го комплексу групи компаній ТОВ “Нива Переяславщини”, яке є одним із провідних підприємств України у розведенні свиней та виготовленні м'ясо-ковбасних виробів. Зазначу - це дуже соціально відповідальне підприємство, яке власними коштами підтримує заклади культури, освіти та медицини громади.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи?
Олександр Вареніченко: Невдоволення є завжди, здебільшого через невідповідність наданих послуг діючим тарифам, зокрема скаржаться на незадовільний стан покрівель багатоповерхових будинків. Звичайно пояснюємо, що у тариф, який вони сплачують, включено вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Коштів на проведення капітальних ремонтів покрівель тарифом не передбачено. Податки сплачуються однаково як жителями багатоквартирних будинків, так і мешканцями приватного сектору. І депутати, у яких округи - приватні сектори, обурюються - чому ми маємо виділяти кошти тільки на ремонти дахів багатоповерхівок?
Вихід із ситуації – створення мешканцями багатоповерхівок ОСББ, але активізуватися і взяти на себе відповідальність бажання у населення не виникає.
KV: Чи є проблема із очисними спорудами?
Олександр Вареніченко: Є проект з проведення санації напорного коллектора. На його будівництво йшли державні кошти, селищна рада цим питанням не займалась, це компетенція районної державної адміністрації. Частину грошей було освоєно, але з якоїсь причини роботи не завершуються. По закінченню робіт до колектора буде підключено не лише селище Баришівка, а й село Коржі. Наразі очисні споруди працюють, єдине - частина каналізації потребує вкладень і до зими ми це питання плануємо вирішити. Підприємство “Райводоканал”, яке надає послуги громаді з водопостачання та водовідведення на даний час є комунальним підприємством Баришівської районної ради.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Олександр Вареніченко: Наша громада одна із небагатьох, у якої виготовлений паспорт та офіційно оформлене сміттєзвалище. Територія його біля 4 га, ресурсів ще вистачає. Наразі укладено договір із підприємством, яке буде займатись сортуванням сміття після будівництва сортувальної лінії. Це підприємство за власні кошти встановило баки і здійснює вивіз сміття. Поставили баки й для роздільного сміття. Одна з проблем, над якою ми працюємо – заключення договорів. Приватний сектор вважає, що 30 гривень на місяць за вивезення сміття - це дорого.
KV: Яка ситуація із перевізниками?
Олександр Вареніченко: Міжміськими маршрутами займається Київська обласна державна адміністрація. Із перевізниками у межах громади укладено договори, але хотілося б, щоб серед них була налагоджена комерційна конкуренція. Після завершення договорів з діючими перевізниками будемо пропонувати брати участь у конкурсі підприємцям, які надають послуги транспортного перевезення із міст Бровари, Бориспіль та іншими “приватниками”. У майбутньому, якщо депутати підтримають, хочемо придбати комунальні автобуси у лізинг та встановити доступні для населення тарифи і забезпечити транспортним перевезенням всіх мешканців громади, а не лише на марштрутах, які є прибутковими. Також плануємо створити день пільгового проїзду.
KV: Які стосунки з районом?
Олександр Вареніченко: На відміну від багатьох, наша районна рада, адміністрація та селищна рада працюють в унісон. Ми завжди вирішуємо усі проблеми спільно і в співпраці.
KV: Чи є співпраця із областю?
Олександр Вареніченко: Нещодавно губернатор проводив онлайн нараду з питань стану доріг, забезпечення дітей-сиріт житлом, забезпечення субвенцією сільської медицини. Під час наради я вкотре підняв питання ремонту шляхопроводу через залізничний міст, який зараз у жахливому стані. Ми разом із народним депутатом Павлом Різаненком, головою РДА, зустрічались із начальником відповідної служби у Київській області щодо ремонту вказаного шляхопроводу. Чиновник служби автомобільних доріг пояснював затримку ремонту температурним режимом, нібито роботи не можна починати. Жителі вже настільки обурені, що налаштовані мітингувати та перекривати дорогу. Про це губернатор області був попереджений. І знову зазначу, що 18 червня до нас приїдуть відкривати єдине у Європі підприємство, люди вклали 150 млн гривень у будівництво саме у Баришівці, то невже той шляхопровід настільки затратний, що ми маємо червоніти через нього?
Деякі псевдоактивісти вже користуються ситуацією і всюди скандують, що “влада нічого не робить”. На жаль, згідно чинного законодавства вкладати кошти місцевого бюджету в ремонт вказаного об’єкту неможливо.
KV: Чому вирішили піти на вибори від БПП? Які стосунки зі “Свободою”?
Олександр Вареніченко: Мене намагались зняти, як кандидата на голову громади, зареєструвавши у Черкаській області у депутати Червонослобідської сільради. Подвійна реєстрація - автоматичне зняття з виборів. Є підозра, що це зробили представники “Батьківщини”. У виборчій комісії Черкащини виявилась ксерокопія мого паспорту, знята із особової справи. Підписи були підроблені. Члени виборчої комісії підтвердили, що бачать мене вперше. Я передбачав, що щось подібне може статись, тому що перед виборами з'явилися “реваншисти”, які дуже не хотіли бачити мене головою громади. Оперативне виявлення злочину відбулося саме завдяки співпраці із народним депутатом Павлом Різаненком, який за три роки попередньої каденції жодного разу не відмовив у допомозі. І на цей раз за його втручання, через тоді діючого губернатора Київщини, оперативно було повідомлено губернатора Черкаської області та керівника місцевої поліції про виявлені порушення виборчого законодавства. Очевидно, що в період передвиборчої кампанії у “Свободи” не було того ресурсу, який би стримав шалений тиск на мене.
Та, незважаючи на мій перехід до БПП, я завжди працював і працюватиму по совісті і для громади, а не за вказівкою будь-якої партії.
KV: Чи довго були членом “Свободи”?
Олександр Вареніченко: У 2015 році на вибори я йшов як самовисуванець, незважаючи на те, що був членом партії ВО “Свобода”. Я не є технологом у політиці і вважав, що за партійної підтримки буде набагато легше. Виявилось - ні. Ще у 2016 році мав наміри вийти зі “Свободи”, які зумовила заява депутата, представника фракції ВО “Свобода” в Баришівській районній раді: “ми не голосуємо за бюджет, така наша політика, ми в опозиції до влади”. Не розумію, як можна не голосувати за такі важливі рішення і ставити у пріоритет не життєзабезпечення громади, а політичні амбіції. Сьогодні я працюю з усіма, хто робить щось на благо громади, жодна партійна директива не може бути вищою за потреби громади.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олександр Вареніченко: У 2020 році планую знову балотуватись на голову громади. Сподіваюсь на підтримку виборців.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола Фурсенко
Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, - Олександр Поліщук
Фото: KVКиевVласть
6 червня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, - Олександр Поліщук
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Іванківської селищної ради Олександром Поліщуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Олександр Поліщук: Район специфічний, оскільки серед усіх населених пунктів тільки Іванків може виконувати роль центру майбутньої громади. Об'єднуватись потрібно у єдину громаду. Але Іванківський район - один із найбільших в Україні, тут більше 80 сіл. Через це вимоги, які є у процесі децентралізації, будуть порушені. Йдеться про під'їзд швидких, пожежних, надання послуг.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також велике питання - чи буде така громада самодостатньою. Наразі район живе за рахунок податків із підприємств, що працюють у зоні відчуження. Поки невідомо, чи залишаться вони за громадою, чи відійдуть до державного бюджету. Керівництво району займається цим питанням, але поки конкретної відповіді ми не отримали. Це обов'язково має бути врегульовано прийняттям постанови Кабінету Міністрів.
Взагалі робота щодо об'єднання була розпочата у 2015 році, ми прийняли відповідні рішення. Тоді згоду дали майже всі сільради, за виключенням чотирьох - Страхоліської, Розважівської, Кухарської та Горностайпільської. Сьогодні вже ці рішення у часових межах втратили свою силу. На цьому процес зупинився.
KV: Які стосунки із районом?
Олександр Поліщук: Нормальні стосунки, рада та адміністрація розташовані на території селища. Звертаємось до них з приводу реалізації проектів, разом звертаємось до області.
KV: Чи узгоджує з вами район перелік об'єктів, які подаються в КОДА для фінансування за рахунок коштів із Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)?
Олександр Поліщук: Ми приймаємо рішення на сесії селищної ради, передаємо у район, а вони - в область. Поки ми приймали тільки одне рішення і потім вносили до нього зміни. Ми рекомендували ремонт школи №2, будівництво очисних споруд у селищі, їх КОДА до переліку включила. Також подавали реконструкцію двох великих доріг, але район ці проекти навіть не передав у область.
KV: Які ще проекти плануєте подавати на фінансування?
Олександр Поліщук: Їх дуже багато. Найбільш фінансово затратні, окрім школи і очисних споруд, - будівництво багатоквартирного будинку соціального призначення, повна заміна водопроводу і капітальний ремонт центральних вулиць. Всього їх чотири, на дві вже виготовлена проектно-кошторисна документація, ми готові починати роботу, аби дали кошти. Це близько 40 млн гривень, тоді як річний бюджет Іванкова - 20 млн.
KV: Як громада Іванкова відреагувала на новину про будівництво ЦСВЯП?
Олександр Поліщук: Протестів не було, тому що фактично нас ніхто не запитував. Будівництво почалось без обговорення із Іванковом. Вважається, що компроміс було знайдено ще десять років тому, коли приймали закон про 10% коштів на інфраструктуру для Іванківського, Поліського районів і міста Славутич. Звісно, були активісти, які виступали категорично проти будівництва. Але їхня думка тут нічого не вирішила.
KV: Вже отримали кошти по затвердженим об'єктам?
Олександр Поліщук: Наскільки мені відомо, ці кошти ще навіть не передали на область. Мабуть, чекаємо, поки усі проекти подорожчають і потім доведеться платити за них вдвічі більше.
KV: Будівництво скандальних мостів за рахунок коштів Іванківського району було заборонено судом. Роботи були зупинені?
Олександр Поліщук: Так, район відстоював наші кошти і у судовому порядку мости виключили із переліку об'єктів Іванківщини. Але там будівництво розпочато і роботи продовжуються.
KV: Чи проводиться робота із інвесторами?
Олександр Поліщук: Це досить складне питання, ми розташовані далеко від столиці, тому інвестори не дуже цікавляться. Основні наші інвестори - це сільськогосподарські підприємства. До 2010 року землі навіть не були розпахані, ніхто не доглядав за ними. Ми активно почали займатись цим питанням, прийшли агрохолдинги, фермери, почали орендувати землю.
Звісно, тут урожаї не такі, як у Білоцерківському, Сквирському, Васильківському районі, де чорноземи. Ми інвестору не можемо запропонувати такі умови. Але ті підприємці, які беруть нашу землю, дуже допомагають. Платять орендодавцям і до місцевого бюджету.
KV: Чи є вільні території, які б можна було запропонувати потенційним інвесторам?
Олександр Поліщук: Майже немає. Є багато територій, де розташовані закинуті підприємства. До чорнобильської катастрофи тут був потужний льонзавод. Є велика територія колгоспу, яка наразі неосвоєна. Не працює молокозавод, завод горілчаних виробів і ще багато інших. Але усі вони знаходяться у приватній власності. Ми намагались вести діалог із керівниками, оскільки зараз розробляємо генеральний план селища. Поки вони не планують відновлювати діяльність.
KV: Чи є проблема росту онкологічних захворювань серед жителів Іванкова? У якому стані медична сфера?
Олександр Поліщук: Останнім часом така проблема є серед населення усієї країни. Не можу сказати, що у Іванкові низький ріст захворюваності. Медицину реформуємо, розділили на дві ланки. Первинна ланка обслуговує жителів селища, вторинна, районна лікарня, - надає більш широкий спектр послуг.
Район вкладає досить серйозні кошти у розвиток медицини - проводиться реконструкція будівель, обладнання. Але є проблема із кадрами. Є програма підтримки лікарів, яка працює у селищній та районній радах. У Іванкові купуємо лікарям житло. Спочатку як службове, а якщо продовжать працювати на нашій території - то передамо у приватну власність. Близько п’яти квартир за два роки вже було придбано.
KV: Яка ситуація у селищній раді? Як миритесь із депутатами?
Олександр Поліщук: Є депутати, які не згодні із політикою, що проводить селищний голова. Є й ті, хто підтримує. Деякі питання голосуємо без проблем, деколи - не знаходимо консенсусу. Але частіше співпрацюємо, ніхто не блокує роботу ради. У нас декілька депутатів від політсил, але більшість - самовисуванці, тому про політичні ігри тут взагалі не йдеться.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олександр Поліщук: Поблизу селища є напівлегальний полігон. Його також було подано у перелік об'єктів для фінансування за рахунок ядерного сховища. На цей об'єкт виготовлена проектно-кошторисна документація, необхідно близько 40 млн гривень. Земля під ним знаходиться у комунальній власності, а сам полігон потрібно узаконити. Проектом передбачено встановлення сортувальної лінії, огородження, освітлення і таке інше.
Часто виникають проблема зі стихійними звалищами, шукаємо по ярах сміття, яке скидають місцеві жителі. Складно привчити людей, що за вивіз сміття потрібно платити, усе хочуть безкоштовно. Намагаємось переконувати, що потрібно заключати договори із нашим підприємством. У багатоквартирних будинках простіше - там стоять контейнери і договір заключений автоматично. Від приватного сектору організовано централізований вивіз сміття один раз на тиждень.
KV: Наскільки проблемною є ситуація із очисними спорудами?
Олександр Поліщук: Хоч і назвали цей процес реконструкцією, там необхідно будівництво. Колись почали будувати першу чергу, але фактично їх немає. Ми забруднюємо річку Тетерів. Я на посаді дев'ятий рік і весь цей час триває епопея із виділенням коштів. У 2010 році був виготовлений проект за рахунок району, обіцяли кошти, але таких сум там немає. Були переговори із Міністерством екології. Одного разу вдалось “вибити” частину суми, але нам їх передали 23 грудня - за 5 днів будуйте очисні споруди. Звісно, ми не встигли їх освоїти і вони повернулись, звідки прийшли. Тому, як і раніше, чекаємо. Тепер вже від ЦСВЯПу.
KV: Чи є проблеми із перевізниками?
Олександр Поліщук: До складу Іванківської селищної ради входить ще три села. У нас є приватний перевізник, у якого один автобус. Він курсує декілька разів на день - сім кругових рейсів. Вартість квитка 9 гривень, з яких 3 гривні компенсує селищна рада, тобто для пасажирів він коштує шість. Також прийнято рішення про пільгове перевезення, для них безкоштовно. Проблем із маршрутом до Києва не виникало.
KV: Яка ситуація із тарифами? Чи є невдоволення серед мешканців?
Олександр Поліщук: Ми встановлюємо тарифи на обслуговування прибудинкових територій. Я вважаю, що тариф помірний, враховуючи рівень по області. Туди включено мінімально послуг. Частково оплачуємо із бюджету утримання та ремонт ліфтів у багатоквартирних будинках. Водопостачанням займається підприємство районної ради, там плата немаленька. Але останнє підвищення було близько двох років потому і підвищувати наразі не планують. Хоча два водоканали - районний і селищний, звертались до райради щодо субсидії на погашення боргів.
KV: Яка кількість населення отримує субсидії?
Олександр Поліщук: У районі проживає близько 29 тис. населення, із них субсидії отримують близько 5,5 тисяч. По селищу показник приблизно такий самий - пільга надана кожній п'ятій сім'ї.
KV: Із областю співпрацюєте?
Олександр Поліщук: Ми все вирішуємо через район. Губернатор до нас не приїздив, але особисто знайомі. Поки ніяких рішень по селищу не було. Але дуже чекаємо розблокування коштів на покращення інфраструктури.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олександр Поліщук: Не планую виїжджати за межі району. Але поки невідомо, у якому форматі буде розвиватись селище - як громада, чи як самостійна адміністративна одиниця. Якщо буде ОТГ - то на яких умовах. Якщо залишить її без податків із Чорнобильської зони - тут навіть нічого буде розвивати, вона буде найбіднішою в Україні. Я не готовий керувати такою ОТГ. Тому що кожен староста буде вимагати від голови, а це 8 десятків сіл. Бюджет Іванкова усіх не прогодує.
KV: Чи було вам за дев’ять років роботи вашої роботи за щось соромно?
Олександр Поліщук: Був період, коли хотів покинути посаду. У 2016 році навіть написав заяву на звільнення. Не бачив підтримки депутатів, але вони мене не відпустили. Складно працювати, коли кожну ініціативу сприймають як бажання збагатитись. Тяжко кожного разу вмовляти і доводити, що це важливо для селища, а не особисто для мене. Депутати створювати тимчасові комісії, проводили перевірки. Але досі ні одна із них не подала звіту. Вже 2019 рік, я досі працюю. Як буде далі - час покаже.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола ФурсенкоКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій