Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
12 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Фізкульт-привіт: Київщині додадуть грошей на спортивні стадіони та футбольні майданчики
Проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік, що його розгляне Київоблрада на найближчій сесії, передбачає виділення на заклади культури, мистецтва та спорту більше 162 млн гривень. Левова частка мільйонів закладена на будівництво та ремонт футбольних полів та майданчиків. Голови районів та громад розводять руками: будинки культури та музеї, що теж потребують коштів, у більшості своїй проігноровані. Крім того, дехто вбачає в розподілі коштів політичний підтекст.
Про це KV стало відомо з проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки, який депутати Київоблради мають розглянути під час наступної сесії КОР.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Документ пропонує збільшити обсяг фінансування програми до 692 млн 845 тис. 621 гривень, що на 165 млн 58 тис. 350 гривень більше за виділене у 2019 році.
Більше половини цього обсягу припадає на кошти обласного бюджету — 412 млн 521 тис. 22 гривні (місцеві бюджети — 200 млн 143 тис. 101 гривень, державні кошти — 80 млн 181 тис. 498 гривень).
З загального обсягу видатків на програму 99 млн 262 тис. 336 гривень планується витратити на будівництво, реконструкцію та ремонт 16 об’єктів культури — музеїв, будинків культури та спортивних споруд в 13 районах і містах. У минулих роках на культуру і мистецтво у бюджеті закладалося 66,25 млн гривень (для порівняння, в 2019 році – 82 млн 642 тис. 300 гривень).
Найдорожчим об’єктом стане будівництво стадіону в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району за 14 млн 968 тис. 255 гривень (з них лише 2 млн 245 тис. 238 гривень — кошти місцевого бюджету).
Загалом документом заплановано будівництво двох стадіонів у Києво-Святошинському районі вартістю 5 та 10 млн гривень відповідно, реконструкція стадіону в Сквирі за 8,94 млн гривень, а також облаштування футбольних полів у Миронівському районі, у селі Бородянка та містах Миронівка, Бровари і Біла Церква. Їх вартість сягає рівно 10 млн гривень для кожного. Основне фінансове навантаження — на обласному бюджеті.
Таким чином, витрати на поля і стадіони складають 80% (78 млн 909 тис. 881 гривня) від усього обсягу фінансування на об’єкти культури і спорту, що закладається проєктом Програми.
Єдиний об’єкт у переліку, витрати на який проводитимуться винятково з місцевого бюджету — капітальний ремонт, заміна вікон та дверей будинку культури по вул. Т. Шевченка, 1 в с. Бикова Гребля Білоцерківського району, за 67 тис. 213 гривень.
KV розпитала голів деяких місцевих рад та ОТГ щодо нагальних потреб їхніх мешканців.
Так, перший заступник голови Переяславсько-Хмельницької районної ради Андрій Коркач запевнив, що у районі все йде за планом, але без деталей:
“Ми стараємося підтримувати ті об'єкти, що в нас є, за рахунок субвенцій сільських рад, з районних коштів. Утім, кошти розійшлися по чотирьох ОТГ і у фінансах ми дещо обмежені. Але прагнемо залучати за співфінансуванням кошти обласного бюджету. Стараємося максимально вирішувати і попереджувати”, – говорить він.
Щодо найдорожчого об’єкту у списку — стадіону у селі Переяславське за майже 15 млн гривень — голова Студениківської об'єднаної територіальної громади Марія Лях розповіла, що в ньому є нагальна потреба для усієї громади, а будинок культури притримають на 2021 рік:
”Найбільше нас хвилює наш Студениківський будинок культури. Він гарний, новий, на 450 місць з балконом, там потрібен здебільшого косметичний ремонт, і в ньому немає опалення. Для його ремонту потрібно близько 12 млн гривень, щонайменше опалення коштуватиме три мільйони. Ми його зараз не потягнемо. Тому ремонт цієї будівлі у нас в планах на наступний рік, а для ремонту в цьому зробимо проєктно-кошторисну документацію, визначимо точний обсяг і будемо намагатися вскочити в якусь програму. Загалом на цей рік планували зробити реконструкцію опалення будинку культури у Сомковій Долині, але вирішили своїми силами проводити.
Стосовно стадіону, наразі у громаді немає жодного. Населення 1,5 тис. людей, а місць відпочинку, у тому числі активного, немає. Тому вирішили, щоб молодь не сиділа по "генделиках", розвивати спортивний напрям, створити умови. Стадіон запланували великий, ділянка під нього — 1,5 га. Туди ми включили у проєкті бігові доріжки, тренажери, автостоянку, тощо. Хоч думки наших депутатів і розділилися, але більшість ідею підтримала: треба починати створювати умови для підростаючого покоління”.
Оскільки на Васильківський район за програмою закладено найменшу суму обласних коштів поміж інших, голова Васильківської райради Наталя Баласинович у коментарі KV висловила підозру, що тут може бути і певний політичний мотив:
”Для нас це теж новина: чому в такому повному ігнорі Васильківський район, але відповіді на це питання немає. Я особисто вбачаю тут якийсь політичний аспект. Прикро, тому що наш район — найбільший на Київщині, і будинок культури є майже в кожному населеному пункті. За власний рахунок і рахунок райбюджету протягом останніх 5 років ми постійно намагалися проводити поточні та капітальні ремонти, реконструкції цих будинків, аби просто привести їх до належного стану. У нас гарний керівник, та й в управлінні культури [КОДА] було багато гарних ініціатив. Ми приділяли багато часу й уваги цьому напрямку. Прикро, викликає обурення, але ми вже перманентно живемо в такому стані. У нас були серйозні плани на музей у селі Данилівка, деякі будинки культури наразі в майже аварійному стані, в багатьох населених пунктах”.
Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко:
“Важливо, щоб діти не мерзли у школі, щоб пацієнти приймались у ФАПах, а високодуховні українці щоб співали у клубах пісні. Але ті клуби ще з 70-х стоять занедбані. У нас, слава Богу, Зазим’я, Погреби, ще деякі зробили ремонт. А так хизуватися немає чим. На периферії — горе. Ми хочемо робити і там, і там ремонти, але кошти потребуються великі. На один, щоб більш-менш привести його до належного вигляду, близько 15 млн”.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
“Якщо брати наш будинок культури — там треба ладнати і кришу, і все, що завгодно. По Центральному теж вистачає роботи, потрібні великі кошти, 2-3 мільйони гривень. Районному центру зробили громаду, через фінансовий поділ реверсна дотація складає 50 млн гривень, тому коштів на будинки культури тому в цьому році навряд чи вистачатиме”.
Нагадаємо, що традиційно розвиток мережі закладів культури на Київщині йде не без перешкод.
Так, у вересні 2019 року мер міста Фастів Михайло Нетяжук скаржився, що продовжити ремонт міського палацу культури немає можливості. Так, на його ремонт були виділені з обласного бюджету 27 млн 100 тис. гривень. Крім того, даний проєкт мав був дофінансований з міського бюджету, загальна сума робіт складала 35 млн гривень.
Також повідомлялося, що в серпні 2018 року був підписаний договір підряду з переможцем тендеру ТОВ "Домобудівний комбінат-7". Оскільки даний проєкт передбачав виконання значного обсягу робіт, підрядна організація до кінця 2018 року з поставленим завданням не встигла впоратися. Цей підрядник, за словами міського голови, більше не буде продовжувати роботи, бо не брав участі в новому тендері.
Читайте: Фастовский мэр рассказал, почему ремонт городского ДК не финансируется (видео)
У 2018 році скандал розгорівся навколо Будинку культури у Коцюбинському: там наприкінці року нібито провели капітальний ремонт покрівлі, на що було витрачено 800 тис. гривень. Як виявилося, на даху ДК встановили всього кілька фрагментів нової металочерепиці і частково замінили дерев'яні елементи.
Читайте: В поселке Коцюбинское бюджетный скандал: на фиктивный ремонт крыши ДК потрачено 800 тыс гривен (видео)
Як писала KV, 19 грудня 2019 року на черговій сесії Київської обласної ради був ухвалений обласний бюджет Київської області на 2020 рік. У ньому показники доходів і витрат порівняно з 2019-м зменшилися наполовину. Найбільше притисли фінансування культури і охорони здоров'я. Зате були збільшені витрати на спорт, освіту і будівництво інфраструктури. Тоді в облраді пояснювали, що скорочення відбулося через процес децентралізації, що йде, і саме в рамках децентралізації велика частина коштів і бюджетного навантаження піде на місця.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Фото: колаж KVКиевVласть
11 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Все більше сіл і селищ столичного регіону намагаються уникнути приєднання до міст обласного значення. Цим шляхом з минулого року намагаються пройти Пристроми, Строкова і Семенівка. Села виконали умови, необхідні для злиття із сільською Студениківською ОТГ, однак зав’язли у бюрократичній тяганині. І якщо Строковій пощастило потрапити до бажаної ОТГ, то решта взялися оббивати пороги Мінрозвитку, Кабміну, КОДА та Асоціації тергромад. Незважаючи на скептицизм експертів, місцеві налаштовані войовничо. Кажуть, у пошуках шансу уникнути насильницької децентралізації, дійдуть до президента Зеленського.
Як стало відомо KV, 25 січня Семенівська сільська рада Баришівського району прийняла рішення про приєднання до Студениківської громади. Раніше, восени минулого року, такі рішення прийняли Строківська та Пристромська сільські ради Переяслав-Хмельницького району.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, на даному етапі всі рішення прийняті і направлені до КОДА, але зазначити у перспективному плані приєднання Пристром та Семенівки до Студениківської ОТГ не поспішають.
Нагадаємо, раніше KV повідомляла, що розроблений проєкт змін до перспективного плану формування тергромад задовольнив не усіх. Адже, насамперед, передбачає створення на Київщині потужних громад навколо міст обласного значення.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Так, за новою редакцією до Березані має відійти вищезгадана Семенівка, а до міста Переяслав – Пристроми та Строкова.
“Мешканці сіл Семенівка та Пристроми за два роки існування громади побачили, як працює ОТГ і скільки зроблено для кожного села. Є результат і селяни хочуть саме в цю громаду, вони не хочуть до міст обласного значення. Сільська громада дбає саме про село, щоб були робочі місця, інвестори і щоб розвивався аграрний бізнес. Громада має ресурси і ми будемо відстоювати це приєднання. Однак, робоча група не підтримує приєднання Семенівки та Пристром до нашої громади. Обґрунтувань немає. Пристроми направили документи в КОДА, Семенівка теж. Студениківська громада також надала згоду на приєднання цих сільрад”, – говорить Лях.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
За її словами, подали і до Асоціації об’єднаних ОТГ необхідний пакет документів. У свою чергу Асоціація пообіцяла відстоювати перед Мінрозвитку громад приєднання Пристром та Семенівки до Студеників. Також представники сіл і ОТГ звернулися за підтримкою до нардепа Сергія Буніна (від ПП “Слуга народу”), планують потрапити і до Асоціацій міст України, а також в Мінрозвитку громад.
“Ми хочемо донести, що в першу чергу має бути підтримане волевиявлення народу. Нам повторюють про те, що закінчилось добровільне об’єднання. Так чому саме до Березані та Переяслава, а не до Студеників? Чому змінилось рішення, адже претензій до документів нещодавно не було? Будемо звертатися на гарячу лінію до Президента, так не має бути, народ мають почути”, – каже вона.
Читайте: Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Ті, хто за
Як розповів KV голова Семенівської сільради Баришівського району Микола Кочерга, наразі активні семенівчани беруть активну участь у відстоюванні приєднання до Студеників. Так, делегація із представників громади та сільрад, місцева громадська організація вже звернулися за підтримкою до губернатора.
“Я також звертався на “гарячу” урядову лінію. Всі необхідні документи ми надали, але нас не хочуть враховувати в перспективному плані, починають ганяти із одного кабінету до іншого. Нам обіцяли, що врахують нашу думку і внесуть зміни до перспективного плану. Але наші листи через Департамент архітектури та містобудування до Мінрозвитку громад досі так і не потрапили.
За перспективним планом нас мають приєднати до Березані. А те, що селяни проголосували на громадських слуханнях за Студеники, то на це ніхто не зважає, лише наголошують, що час добровільності минув. Ми також звернулися з листом-проханням до Кабміну. Так не може бути в нашій державі: або цю владу будуть поважати, або все завершиться плачевно. Та ми не будемо чекати, плануємо звертатися по допомогу до Мінрегіону, до Президента, в суди. Ми маємо прийняті рішення, 65% із 1,5 тисячі населення зробили свій вибір, згідно діючих законів та Конституції”, – запевнив він.
Читайте: Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
За словами голови Пристромської сільради Переяслав-Хмельницького району Івана Бобровника, процес приєднання до Студениківської ОТГ був запущений восени минулого року, коли на громадських слуханнях мешканці майже одноголосно проголосували “за” Студеники.
“Ми вважаємо, що будь-яка сільська громада – це краще, ніж приєднання до міста, у якому ми загубимося із нашими податками та землею. Податки, які зароблені в селі, повинні працювати на тих, хто їх заробив на цій землі. За перспективним планом ми маємо приєднатися до Переяслава. До цього отримували дуже багато пропозицій – ми платіжноспроможне село, яке має близько 30 млн гривень в рік. І ці кошти пішли би у сільську громаду і переважна більшість повернулася би селянам, а не місту. З-поміж цього на території діють три обласні та державні проєкти. Та поки що приєднання просувається досить проблематично. Так, обіцяють допомогти, але скоріш за все, нас таки приєднають до міста. Не хочуть, щоб ми приєдналися до сільської громади. Залишилося дуже мало часу. Наразі ми намагаємося цю ситуацію змінити, але як вона розвиватиметься надалі – невідомо”, – зазначив Бобровник.
Читайте: Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Як запевнив голова Строківської сільради Переяслав-Хмельницького району Микола Жук, всі необхідні документи передані в КОДА і цей варіант приєднання вже внесено у проєкт змін до перспективного плану.
“Громада села вирішила приєднатися до Студениківської громади ще восени минулого року. Завершити цю процедуру ми зможемо вже після затвердження плану. У цьому році ми ще працюємо за прийнятим бюджетом, як самостійна сільська громада. Ще роки два назад ми приймали рішення бути в громаді Переяслава, але депутати міськради нам відмовили. Потім були обговорення щодо Гайшинської громади. І на скільки відомо, цю громаду ще не затвердили. Після доєднання сподіваємося на збільшення фінансування, щоб на території запрацювало підприємство, створювалися робочі місця, ремонтувалися дороги, а село процвітало”, – відмітив він.
Читайте: Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Інша точка зору
Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко:
Доєднання сіл Пристроми і Строкова Переяслав-Хмельницького району до Студениківськоі ОТГ дозволило б збільшити населення і потужність громади у фінансовому плані. Хоча Студеники і так самодостатня ОТГ, адже у громади є чимала реверсна дотація. На території села Пристроми працює одне із потужних підприємств району, яке сплачує значну суму податків і забечує селян робочими місцями. Тому ця сільська рада також є спроможною. Строкова – невелике село, але теж самодостатнє. І це, не зважаючи на те, що на території є лише сільська рада та клуб, а діти навчаються в сусідньому селі. Приватне та фермерські господарства достатньо сплачують податків, щоб утримувати територію. Територіально ж села розміщені по різні сторони району. Так, Строкова наближена до Студеників і їхні території історично пов'язані між собою. Пристроми ж не мають прямого сполучення із громадою. На мою думку, сільські території зі своїм баченням підходу до вирішення проблем більше тяготіють одне до одного, ніж до міста.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк:
За перспективним планом у 2018 році в Баришівському районі було створено Баришівську і Березанську ОТГ. Поза громадами залишилися лише Семенівська і Яблунівська сільради, які найбільш віддалені від райцентру. Ці території відмовилися приєднуватися до Березані, хоча від початку реформи підтримували ідею ввійти в цю громаду. Транспортне сполучення та отримання всіх послуг історично пов'язує Семенівку саме з Березанню. Позиція увійти до Студениківської громади – це думка лише голови сільради і невеликої кількості депутатів. Сумнівними були і “доленосні” громадські слухання, рішення яких затвердили на сесії, що тривала лише три хвилини. Семенівська сільрада вважає себе спроможною, але потрібно не забувати, що саме за рахунок місцевого бюджету необхідно буде утримувати всю інфраструктуру. Весь цей процес має залежати від думки населення, а не від особистих інтересів керманичів та маніпулювань.
Студеники – спроможна громада. Проте їм не вистачає населення, в них є реверсна дотація і тому вони зацікавлені у людському ресурсі. Наразі затверджена нова Методика і чи мають тепер шанс на існування малі громади – спрогнозувати важко. Час добровільного об’єднання сплив. Населення довірилось сільському голові Кочерзі, але він не прислухається до їхніх інтересів, а в усіх проблемах потім звинувачують районну раду.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Депутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік:
Слухання в Семенівці відбулися з фальсифікаціями. Перший злочин проти чесності – реєстрація. Сільська рада проводила реєстрацію без паспортів, і без вручення мандатів, щоб не можна було при голосуванні відрізнити руку того, хто має голосувати, а хто приїхав з іншого села і підняв руку. На відео видно, як одна жінка просить зареєструвати свою лежачу матір, яка за Студеники і пані, що реєструє, робить це. Люди, що за Березань, організували паралельну реєстрацію поряд, і цифри зареєстрованих не корелюють із цифрами голосувань, які потім у паніці хтось називав сільському голові [...] І одразу сільський голова проводить сесію сільської ради, хто “за”, і на другому відео видно, як руку підняли не депутати, а інші люди. І сільський голова оголосив – рішення прийнято. Без обговорення. Сесія тривала 1,5 хвилини [...] І звісно, у Семенівці і Леляках є велика кількість прихильників приєднання до Березані, але їм навіть слова не надали”, – написав Бобровнік на своїй сторінці в Facebook.
Відео: Слухання в Семенівській сільраді від 25.01.2020 року
Експертна думка
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко:
Перспективний план вже майже сформований. Щодо складу Березанської та Студениківської ОТГ, то розглядалося два варіанти. Перший – Семенівка, Яблунівка та Пристроми входять до Студениківської громади, другий – до Березанської. Останній варіант відповідає Методиці формування спроможних тергромад, з урахуванням тих змін, що нещодавно внесені Кабміном. Але, разом з тим, думки селян розділились. Велика частина Семенівки, згідно опитування, “за” Березань, інша – “за” Студеники. Розгорілися дуже великі протиріччя, є навіть політичне протистояння. Семенівська влада і голова стоять на позиції за приєднання до Студеників. Однак щодо проведених громадських обговорювань надійшло багато зауважень від населення. Семенівська сільрада ще не прийняла остаточного рішення, отже, залишається варіант приєднання до Березані.
Зараз в законі чітко окреслено – об’єднання відбувається в межах перспективного плану. Але це не є константою. Далі, відповідно до законів, можна продовжувати приймати рішення і вносити пропозиції щодо змін до перспективного плану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громадФото: колаж KVКиевVласть
7 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Київщині загрожує навала комунальних довгобудів
В 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Хто має борги
Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №22 “Про схвалення проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки”.
Згідно додатку №19, за минулий рік місцеві та обласний бюджет накопичили кредиторську заборгованість за будівництво об'єктів інфраструктури. Загальна сума боргу облбюджету склала 4 млн 234 тис. 135 гривень, місцевих бюджетів – 2 млн 966 тис. 768 гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільше незавершених об'єктів у Сквирському районі. Тут мають провести розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт щодо амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Медичній, 14-А в селі Шамраївка та амбулаторії первинної медичної допомоги на площі Перемоги, 19-Б в селі Пустоварівка. Сума заборгованості із місцевого бюджету – по 199 тис. 358 гривень за кожний об'єкт.
Не завершено капітальний ремонт частини приміщень Рогізнянського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок" через заборгованість із обласного бюджету 1 млн 122 тис. 384 гривень. Не вистачило у області 629 тис. 242 гривні на капітальний ремонт ДНЗ "Калинка" в місті Сквира.
Два незавершених об'єкти з'явилося за минулий рік у Вишгородському районі. Тут незавершена реконструкція головного корпусу Димерської районної лікарні по вул.Революції, 320, за яку із місцевого бюджету винні 1 млн 990 тис. 965 гривень. Не завершили у минулому році і капітальний ремонт дороги по вул. Визволителів (на ділянці від будинку №1 до будинку № 35) в селі Вища Дубечня. Сума боргу з обласного бюджету – 154 тис. 328 гривень.
В Обухівському районі простоює будівництво очисних споруд в с. Григорівка, обласний бюджет там заборгував 269 тис. 668 гривень.
У селі Матюші Білоцерківського району не закінчили реконструкцію вуличного освітлення по вул. Я. Мудрого (від ТП-562), вул. Л.Українки (від ТП-171), вул. Садова, Л.Українки (від ТП-338), вул. Левицького (від ТП-169), вул. Перемоги (від ТП-164), вул. Л.Українки, Я. Мудрого (від ТП-168), вул. І.Франка (від ТП-167), вул. І.Франка (від ТП-166). Заборгованості є в обласному і місцевому бюджетах – 764 тис. 889 гривень і 150 тис. 907 гривень відповідно.
Бородянський район поповнився недобудовою амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Шевченка, 104-А в с.Луб'янка. За неї місцевий бюджет заборгував 226 тис. 822 гривні.
Проблемна амбулаторія з'явилася і у селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району – на розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт для будівництва амбулаторії не вистачило 199 тис. 358 гривень із місцевого бюджету.
Є в списку боржників і Макарівський район. Із обласного бюджету не вистачило 455 тис. 921 гривні на капітальний ремонт, а саме: заміну віконних та дверних блоків в Вільнівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Тернопільська буд. 2 в селі Вільне.
Ще один борг області – реконструкція дорожнього покриття по вул. Першотравнева в селі Нова Оржиця Згурівського району. Сумма – 709 тис. 53 гривні.
І остання заборгованість з обласного бюджету у сумі 128 тис. 651 гривня заблокувала процесс виконання експертизи проєктно-кошторисної документації “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О100715/М-05/ – Ковалівка через Вінницькі Стави км 0+000 – км 15+800”.
Чи добудують
KV поцікавилась у районних рад та міст, які мають заборгованість, чи будуть завершені об'єкти, на які не вистачило коштів. Цікаво, що про список боржників дехто із голів дізнався від кореспондента KV.
Голова Фурсівської ОТО Микола Фурсенко:
Громада не має жодної заборгованості. Село Матюші лише нещодавно увійшло до об’єднаної громади. Так, село не потужне, можливо, і були проєкти-довгобуди. Можливо, тепер ці суми почали випливати, цю інформацію треба ще уточнювати. Так, по Матюшам і Трушкам подавалися проєкти в область, але результату щодо фінансування не було. І реконструкція освітлення вже робиться за рахунок громади. На території громади вдалося за чотири місяці побудувати амбулаторію, згодом дитсадок. Але кредитів ми не брали. Ми заробляли свої власні кошти, вигравали гранти і конкурси. Коли ми стали громадою, то статки приєднаних сіл мали лише 20% від того, що мала базова громада, хоча у них більше населення та землі. Ось до такого стану докерувалися наші можновладці. Свого часу різні політичні сили багато чого обіцяли селу, але ніхто нічого не виконав. А ці території ще й хотіли приєднати до міст обласного значення.
Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:
На території району довгобудів немає, серйозніша проблема в тім, що ми нові проєкти не можемо розпочати. Є проєкти, щодо яких проведено експертизи. Але якщо із 20 проходить 5-6, то вже добре. У селі Мала Вільшанка ще з 2015 року був запланований ремонт дороги по вул. Шкільна, що веде до місцевої школи. Цього року вона вже потрапила до обласної програми.
Щодо проєкту реконструкції вуличного освітлення в селі Матюші, то це вже територія сусідньої Фурсівської об'єднаної громади.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Реалізацію проєкту реконструкції Димерської районної лікарні розпочато ще у 2017-2018 роках. Так, це довготривалий проєкт, тому що лікарня величезна, плюс від початку робіт ми зіткнулися із недобросовісними будівельниками, які були відібрані обласною адміністрацією. Залучали й прокуратуру, щоб посприяла у припинені дії договору, обласну адміністрацію, народного депутата. В результаті їхніх неякісних робіт була необхідна заміна проєкту, була проведена повторна експертиза і новий тендер, де замовником виступило обласне управління капітального будівництва. Періодично виникає і кредиторська заборгованість, тому що сума тендера велика. Інші довготривалі об’єкти пов’язані лише з тим, що визначений довгий період будівництва. Це Новопетрівський дитсадок – він об'ємний і там великий бюджет із урахуванням будівництва та облаштування. Така ж ситуація й у Вишгороді з будівництвом двох дитсадків, що реалізуються за рахунок співфінансування з обласним бюджетом. Тендерна документація будівництва розрахована на три роки і проєкти вкладаються в ці терміни. Буває, що будівництво затягується у зв’язку з тим, що під час робіт виникла необхідність внести зміни до проєкту. Наприклад, у селі Новосілки будували спортивну залу, яку зрештою довелося перекваліфікувати у гімнастичну залу. Тож таких довгобудів чи заморожених об'єктів немає.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У селі Микуличі за рахунок державного бюджету будується школа. Це такий довготривалий проєкт, будівництво якого розпочалося досить давно, ще у 2010 році. Але наразі цей проєкт відроджений. Будівництво досить затратне і потребує до 30 млн гривень. Цього року планується освоїти 26 млн гривень. Наступного року заплановане введення в експлуатацію. Ми подавали в область деякі об’єкти для “відродження”, поки що обласна рада прийняла їх до уваги. За рахунок державного бюджету довгобудів на території району немає.
Голова Сквирського райради Василь Гриша:
Що це за кредитні кошти, я наразі не можу сказати. Свою частину коштів у частині співфінансування ми сплатили ще два чи три місяці тому. Завершення будівництва амбулаторій заплановане вже в березні. А так залишилися певні об’єкти ще з часів Радянського союзу. Це у Сквирі об’єкт незавершеного будівництва нового приміщення школи №1. Ще Гройсман нам обіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Минулого року ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, сподіваємося, що все вдасться. Цей проект ми вже декілька разів розробляли, але коштів на реалізацію не було. У 2012 році ще при “регіонах” було розпочате і незавершене будівництво трьох підвідних газогонів. Тож минулого року нам таки вдалося реалізувати ці проєкти за рахунок коштів районного і сільських бюджетів – в селі Мовчанівка ще в листопаді, у селах Оріховець, Каленна проводиться випробування цих вуличних газогонів. Населення практично за десять років вже зневірилось, адже, повіривши обіцянкам тієї влади, одразу самотужки провели до своїх садиб газові мережі, але газу не було.
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:
Сьогодні наших жителів цікавлять лікувальні корпуси, надання медичних послуг. І на території району із довгобудів, мабуть, вже років 20 стоїть лікарня. Це – об’єкт районної ради. Як місцевий житель, знаю, що будівництво було розпочате, навіть є сваї, але цей об’єкт вже давно заморожений. Не володію інформацією, чи є на нього документація. За такий довгий період потрібна вже комплексна експертиза. Більше таких глобальних незавершених об’єктів в межах нашої громади, немає. Нарешті в районі відновились роботи щодо Микулицької школи, де не було жодного поступу, мабуть, років з десять.
Відзначимо, що Микулицька школа – це відомий довгобуд на Київщині. Будівництво школи почали ще в 2007 році. Через 10 років 1 вересня 2017 року, вже екс-губернатор Київської області Олександр Горган пообіцяв, що ця школа буде найкращою на Київщині. Завершити будівництво планували за два роки.
Голова Згурівської райради Олександр Івченко:
Проєкт з реконструкції дорожнього покриття по вул. Першотравнева в с. Нова Оржиця однойменна сільська рада проштовхувала ще з минулого року. І, напевно, лише в цьому році дорога отримала шанс бути реконструйованою. Майже завершена проєктно-кошторисна документація з реконструкції спортивно-оздоровчого комплексу, в якому два роки тому сталася пожежа і приміщення практично повністю було зруйноване. Це єдине подібне глобальне питання. Також наразі в районі будується нове поліклінічне відділення. Очікуємо, що в травні – на початку червня його здадуть в експлуатацію разом із амбулаторією сімейної медицини.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Скоріше за все, що на момент подачі інформації, обласна рада ще не провела кошти, які ми перерахували, відповідно до процедури проведення будівництва амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Луб'янка. Тобто, жодної кредиторської заборгованості ми не маємо. Серед довготривалих об'єктів у нас розпочатий у 2012-2013 роках проєкт будівництва спортивного комплексу на території другої школи. Тоді була окрема стаття видатків, відповідно до постанови Кабміну, згодом все зависло. Наразі об'єкт законсервовано. На превеликий жаль, у цьому році державний фонд регіонального розвитку, виходячи із квоти, яку мала Київська область, цей об'єкт не пропустив. Ми готові були його співфінансувати, але у зв'язку із браком фінансового ресурсу комплекс не потрапив до програми. Маю надію, що вже у співфінансуванні з обласним бюджетом (50/50) вдасться його добудувати. Але це вже буде відомо наприкінці лютого-в березні.
Стоять не один рік
Як раніше писала KV, найбільша відома та скандальна на Київщині – школа-довгобуд розташована у місті Вишневому. Вона була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дні перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що завершення об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року.
Як розповів у коментарі KV голова Баришівської громади Олександр Варениченко, вони також мають школу-довгобуд та ще півдесятка незавершених об'єктів.
“Громада готує перелік об’єктів, які будуть виставлені на аукціон з метою викупу чи продажу. Це, наприклад, незавершене будівництво комплексної школи. Наразі збираємо інформацію по селах. Можливо, з пів десятка і назбираємо. Завершити їх вже просто нереально, потрібна державна експертиза, або тільки, якщо це буде вже приватна власність”, – говорить він.
У селі Велика Олександрівка Бориспільського району більше 10 років не можуть добудувати Школу мистецтв через постійну зміну підрядників.
Місто Бориспіль має два довгобуди – кінотеатр та дитячий садок.
“На території міста до затяжних об’єктів можна віднести кінотеатр, який ми відвойовували приблизно півтора року. Попередня влада передала цей об’єкт на 25 років в аренду, після чого його і довели до жалюгідного стану. З орендарем ми розірвали договір, згідно прийнятого рішення на сесії, яке, в результаті, колишні власники й оскаржили в суді. Справу ми виграли наприкінці минулого року. Це центр міста, і, звичайно, що зараз ми будемо розробляти проєкт капітального будівництва з реконструкцією. Можливо, цей об’єкт ми збережемо як кінотеатр або як кіноконцертний зал для дітей. Другий такий проблемний об’єкт – це дитячий садок, за який ми також судилися близько 1,5 року і нарешті виграли справу. Садочок, який ми планували реалізувати за 40 млн гривень, тепер нам обійдеться більше, ніж в 70 млн гривень. Будівельна компанія, яка виграла тендер, отримала кошти, а згодом збанкрутувала. Зараз ми переробили проєкт і в цьому році розпочинаємо будівництво. Днями вже має бути оголошений переможець тендеру. Будемо сподіватися, що скарга в Антимонопольний комітет не надійде і ми нарешті добудуємо цей заклад”, – розповів міський голова Анатолій Федорчук.
Вже п'ятий рік продовжується будівництво гімназії в місті Буча, хоча у минулому році Кабмін виділяв кошти, яких мало б вистачити для завершення будівництва.
Четвертий рік будується школа у Василькові. Там під час уроків, у жовтні 2016 року, впало три поверхи школи №6. Тоді було вирішено не відновлювати зруйновану будівлю, а побудувати нову школу. Час від часу васильківчани нагадують владі про довгобуд, влаштовуючи мітинги. У липні минулого року вони навіть перекривали трасу на Київ.
Вже третій рік продовжується будівництво нового корпусу дитячого садочку “Чебурашка” у Вишгороді. У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
Нагадаємо, як раніше писала KV, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомеля отримали освітні ліцензії
Фото колаж KVКиевVласть
6 лютого 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Дихай, Київщино: майже кожне місто області страждає від небезпечних атмосферних викидів
Наприкінці року екологічні лабораторії виміряли стан повітря у містах Київської області. Перевищення допустимих показників зафіксовано у Василькові, Вишгороді, Білій Церкві, Переяславі, Ірпені, Обухові та інших містах. Порівняно з 2018 роком ситуація подекуди покращилась, у деяких випадках – погіршилась. Тим часом жителі Київщини продовжують скаржитись на погіршення здоров’я, а дехто – покладати вину на діяльність великих виробників. Чим живе та дихає регіон, вивчала KV.
Перевірки
Як стало відомо KV із відповіді Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА на журналістський запит, спостереження за станом атмосферного повітря у Київській області проводяться за допомогою 13 стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу повітря. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема, такі пости здійснюють вимірювання та передачу в автоматичному режимі даних про температуру та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість опадів, швидкість та напрям вітру, тощо, а також дані про концентрацію забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.
У містах Васильків, Бориспіль, Богуслав та Вишгород пости вимірюють концентрацію оксиду вуглецю, діоксиду сірки, діоксиду азоту. У містах Узин, Кагарлик та селищі Велика Димерка Броварського району вимірюється вміст оксиду вуглецю, діоксиду азоту, аміаку, озону, сірководню та пилу у повітрі.
У таких містах як Ірпінь, Вишневе, Боярка, Обухів, Переяслав-Хмельницький та селищі Іванків вимірюються показники оксиду вуглецю, діоксиду сірки, оксиду та діоксиду азоту, озону, сірководню та пилу.
Центральною геофізичною обсерваторією ім. Б. Срезневського проводяться спостереження за станом повітря на двох постах у Білій Церкві та на одному посту у Броварах, Обухові, Українці. Там визначається вміст чотирьох основних домішок – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту.
Показники
Оцінка стану атмосферного повітря у грудні 2019 року на території Київської області здійснювалася Департаментом екології та природних ресурсів КОДА за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по пріоритетним забруднюючим речовинам.
Пріоритетними забруднюючими речовинами вважались ті речовини, які вносять найбільший вклад у забруднення атмосферного повітря міста і контролювались на стаціонарних постах спостережень за забрудненням атмосферного повітря.
У місті Василькові середньомісячні концентрації основних забруднюючих речовин становили: оксиду вуглецю – ОД ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,02 ГДКс.д.
У Борисполі такі показники: оксиду вуглецю – 0,11 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., у Богуславі – оксиду вуглецю – 0,15 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д.
У Вишгороді протягом місяця перевищень середньомісячних концентрацій основних досліджуваних забруднюючих речовин не спостерігалось. Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю – 0,11 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,00 ГДКс.д.
У місті Узин зафіксовані такі показники забруднюючих речовин: оксиду вуглецю – 0,17 ГДКс.д., діоксид сірки – 0,01 ГДКс.д., аміак – 0,01 ГДКс.д., озон – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,03 ГДКс.д та зважені частинки РМ10 – 0,04 ГДКс.д.
У селищі Велика Димерка: діоксиду азоту — 0,1 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,06 ГДКс.д., озон – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМю – 0,02 ГДКс.д, у селищі Іванків: діоксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., оксид азоту – 0,00 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,01 ГДКс.д., озон – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,03 ГДКс.д. та зважені частинки РМю – 0,04 ГДКс.д.
Місто Переяслав має такі показники: оксиду вуглецю – 0,39 ГДКс.д., діоксид сірки – 0,01 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2 5 – 0,01 ГДКс.д. та зважені частинки РМ10 – 0,02 ГДКс.д.
У місті Ірпінь наступні концентрації основних забруднюючих речовин: оксиду вуглецю – 0,31 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,16 ГДКс.д., озону – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,14 ГДКс.д. та зважені частинки РМ10 – 0,33 ГДКс.д.
Місто Вишневе має показники: оксиду азоту — 0,03 ГДКс.д., діоксиду азоту — 0,02 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д., озону – 0,1 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,05 ГДКс.д., зважені частинки РМю – 0,05 ГДКс.д.
У Боярці концентрації основних забруднюючих речовин становили: оксиду вуглецю – 0,92 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,01 ГДКс.д. та зважені частинки РМю – 0,01 ГДКс.д.
У місті Обухів відмічено такі показники: оксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., оксиду вуглецю -0,54 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ]0 – 0,01 ГДКс.д., у місті Кагарлик: діоксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,44 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,02 ГДКс.д., зважені частинки РМ10 – 0,02 ГДКс.д.
Деталі та порівняння
Також було оцінено стан повітря у містах за допомогою систем спостереження Центральної геофізичної обсерваторії.
У місті Біла Церква середньомісячні концентрації основних забруднювальних речовин становили: діоксиду азоту – 2,2 ГДКс.д., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,5 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д. Максимальні концентрації діоксиду азоту досягали 0,8 ГДКм.р., завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКм.р., діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р. Рівень забруднення повітря був однаковим на обох постах спостережень. У порівнянні з попереднім місяцем у повітрі дещо знизився вміст оксиду вуглецю. Порівняно з груднем 2018 року рівень забруднення повітря завислими речовинами та оксидом вуглецю знизився, діоксидом азоту – дещо підвищився.
Показники міста Бровари дорівнювали: діоксиду азоту – 1,7 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д., завислих речовин – 0,4 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКс.д. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,6 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКм.р., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р.
У порівнянні з листопадом цього року відмічено деяке зниження вмісту діоксиду азоту. Порівняно з груднем 2018 року вміст діоксиду азоту дещо підвищився. Вміст інших домішок майже не змінився.
Концентрація показників у місті Обухів становила: діоксиду азоту – 1,7 ГДКс.д., діоксиду сірки – 1,0 ГДКс.д., завислих речовин – 0,3 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,6 ГДКм.р., діоксиду сірки і оксиду вуглецю – 0,2 ГДКм.р., завислих речовин – 0,1 ГДКм.р.
У порівнянні з листопадом цього року вміст забруднювальних домішок у повітрі майже не змінився. Порівняно з груднем 2018 року у повітрі дещо підвищився вміст завислих речовин, вміст інших домішок дещо знизився.
У місті Українка середньомісячні концентрації становили: діоксиду азоту – 1,9 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,5 ГДКс.д., завислих речовин – 0,3 ГДКс.д.. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,7 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,4 ГДКм.р., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р.
У порівнянні з листопадом цього року та груднем 2018 року у повітрі підвищився вміст оксиду вуглецю, знизився вміст діоксиду сірки. Вміст завислих речовин та діоксиду азоту майже не змінився.
Скарги
KV поцікавилась у голів та заступників міських рад, чи є на території підприємства-забруднювачі екології та чи скаржились мешканці на стан повітря. Із опитаних лише в місті Яготині, Обухові та Миронівці немає жодних проблем.
Мер Борисполя Анатолій Федорчук:
Є дві основні проблеми щодо забруднення повітря. Біля великої центральної дороги по вул. Київський шлях аналізатори повітря показують перевищення норми в декілька разів. Ми постійно звертаємось до Київської облдержадміністрації, до уряду. Є перші результати – розробляється проєкт об'їзної дороги, будуть залучати кошти Евросоюзу і будувати зусиллями держави. Там потрібні мільярди, звичайно у міському бюджеті їх немає. Друга проблема – міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Від нього як постійний шум, так і викиди в повітря. Але він має більше переваг – там великі податки. А кожне підприємство не працює без наслідків. Єдине – наші депутати ставлять питання щодо відшкодування за шкоду екології для міста. Але на законодавчому рівні це питання не врегульовано. Стосовно фабрик та заводів – ми вибудовували політику таким чином, щоб вони не шкодили навколишньому середовищу. За останні 20 років жодного підприємства із шкідливими викидами у місті не з'явилося.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
Часто трапляються скарги людей, які проживають біля колишнього заводу “Арксі”. Наразі там працює більше десятка приватних підприємств. Жителі скаржаться на неприємний запах, вважають, що причина саме у великих підприємствах, які там розташовані. Вже багато разів ми ініціювали перевірки, запрошували перевіряючі служби. Але встановити будь-які факти викидів не вдалось. Ми досі не розуміємо, звідки ця проблема, немає жодної труби, яка б диміла чи мала відхилення від норми. Особливо жаліються жителі на неприємний запах ввечері та вночі. Крім того, у нас багато приватного сектору, постійно сусіди один на одного скаржаться, що палять листя. Ловили людей, які спалювали сміття великими об'ємами на території районної лікарні. Також ловили людей, які так само спалювали сміття на території заводу. Але жителі все одно впевнені, що проблема у якомусь конкретному підприємстві.
Заммера Білої Церкви Олександр Поляруш:
У нас дуже багато підприємств, які забруднюють повітря. Багато років жителі ходили до міської ради. Сподівались, що після виборів щось зміниться, але цього не сталось. Вже мабуть рік, як жителі змирилися із ситуацією. У кожної третьої жінки є проблеми з жіночим здоров’ям. Але з іншого боку – ми самі не цінуємо нашу природу. Дуже багато відходів продукує місто. І елементарна річ – сортування сміття – могло би вирішити проблему. Але поки наші люди не настільки свідомі, як у інших європейських країнах.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
Два роки тому ми “вижили” з міста останнє підприємство, яке забруднювало повітря. Це компанія “Екоклінворм”, яка займалась переробкою вживаних автомобілів. Ми створювали комісії, приїздили із перевірками. Виявилось, що у них були відсутні спеціальні печі із посиленою фільтрацією, які мали б нейтралізувати викиди в повітря. Фактично, вони просто спалювали сміття. До них застосовували штрафи, приписи. Тому вони вирішили, що дешевше буде просто піти з міста.
Мер Фастова Михайло Нетяжук:
Є скарги щодо діяльності підприємства “Ековтор”, яке має китайські інвестиції і займається виготовленням полімерних волокон шляхом переробки вторинної сировини, зокрема пед-пляшок. Потім вони використовуються для виробництва верхнього одягу, подушок і інших товарів легкої промисловості. Але там існує особистий конфлікт між депутатом міської ради і керівництвом компанії. Компанія подавала до суду на депутата щодо наклепів і розповсюдження неправдивої інформації і виграла. Але питання розглядається в тому числі екологічними органами, щоб встановити об'єктивну картину. Також відкрите питання каналізаційно-очисних споруд, спільно з НЕФКО реалізуємо проєкт реконструкції. Кредитні кошти вже отримані, йде підготовка до тендерних процедур за міжнародними стандартами. У цьому році плануємо розпочати роботи.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
Дуже негативно впливала на стан повітря діяльність фермерських господарств поблизу міста пів року тому. Коли вони вносили в грунт добрива, дихати було неможливо три дні. Але вони припинили це робити. Наразі є проблема із приватними очисними спорудами на вулиці Тракторній. Там дуже неприємний запах. Були проведені перевірки і тиждень тому була подана заява до суду. Також попросили повторно призначити перевірки.
Нагадаємо, як раніше писала KV, на Київщині продовжуються протести проти потенційно шкідливих підприємств. Слідом за володарчанами, що бояться загроз з боку титанового кар’єру, повстала громада Бородянського району. Цього разу протестували проти будівництва бетонного заводу, який має вирости, на думку місцевих, у небезпечній близькості до газогону. Доки місцева влада вібувається заспокійливими мантрами, активісти пророкують на Бородянщині вибух газу, від якого “злетить у повітря” мало не пів області.
Читайте: Під загрозою: питна вода з фекаліями може стати для Київщини справжнім кошмаромФото: коллаж KVКиевVласть
5 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Земля мертвих: Київ та область знову поборються за місця на цвинтарях
Київ знову випередив область за показниками смертності наприкінці року. Тим часом ресурси столичних кладовищ давно вичерпані. Сьогодні відкритими для киян залишаються лише два цвинтарі області, у передмісті землю виділяють лише для “своїх”. Рятувати ситуацію столична влада планує через створення електронного реєстру вільних місць для поховань. Натомість Київщина у пошуках землі для мертвих вже дійшла до Кабміну і почала потроху вводити заборону на поховання киян.
Сумна статистика
Як стало відомо KV, за даними Головного управління статистики у Київській області, за січень-листопад на Київщині померло 26 164 людей, при цьому кількість народжених склала 13 211 осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільша кількість померлих зареєстрована у Києво-Святошинському районі – 2 418 осіб.
Майже удвічі менше смертей було у Вишгородському (1073 осіб), Броварському (1062 осіб), Білоцерківському (1024 осіб), Васильківському (1009 осіб) районах.
За статистикою, трохи менше тисячі померлих у Бородянському (901 особа), Бориспільському (830 осіб), Макарівському (832 особи) районах. Близько 600 осіб померло у Баришівському, Богуславському, Іванківському, Кагарлицькому, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському, Яготинському районах.
Менша кількість смертей у Рокитнянському (494 особи), Ставищенському (392 особи), Згурівському (342 особи), Володарському (316 осіб) районах і найменша по області у Іванківському районі – 110 осіб.
Серед міст обласного значення найбільше померлих у Білій Церкві – 1998 осіб, Броварах – 1222 особи, Ірпінському регіоні – 1090 осіб. Майже 700 померлих у Борисполі та Фастові. Більше півтисячі – у Василькові.
Місто Буча втратило 481 жителя, Переяслав – 408, Обухів – 364, Березань – 214, Славутич – 197, Ржищів – 127.
Варто відмітити, що за даними Головного управління статистики у м.Києві, за січень-листопад минулого року в столиці померло більше жителів, ніж у області – 30 288 осіб.
За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, у Києві не залишилось відкритих кладовищ.
Із існуючих 28 кладовищ, три закриті. Для підпоховання відкрито 23 кладовища на території міста.
І лише два кладовища відкриті для киян – Південне та Північне, – знаходяться на території Київської області у Києво-Святошинському та Броварському районах.
Переповнено
Як вдалося з'ясувати KV, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих цвинтарів майже вичерпані, їх потрібно розширювати.
Намагаються вирішити ситуацію як у Київській міській раді, так і у населених пунктах області.
Так, за даними депутата Київради Людмили Костенко, у столиці планують створити єдиний реєстр кладовищ, де має міститись інформація про плани кладовищ, а саме: сектори, ряди і місця поховання. Таким для киян обіцяють спростити пошук вільних місць для поховань, а значить, скоротити процедуру у часі.
Тим часом, за словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси.
“Цим питанням займаються органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані кладовища. Проводити будь-які екологічні заходи там неможливо з релігійної точки зору. Та найбільше забруднюють екологію штучні квіти. Величезну кількість викидають на кладовищах”, – говорить вона.
Голови місцевого самоврядування у коментарі KV розповіли, що у цьому році питання розширення територій кладовищ дійшло до Кабінету Міністрів.
Також у боротьбі за місця подекуди голови місцевих рад змушені не давати дозволи на поховання померлих, що були зареєстровані у столиці, оскільки збільшення меж цвинтарів – процедура тривала, а території вже майже вичерпано.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
У місті Боярка не вистачає кладовищ. Одне із достатньо нових на 10 га вже вичерпало свій ресурс. Залишився максимум рік, щоб мати можливість хоронити там боярчан. До кладовища прилягає ліс і від лісовиків ми вже отримали дозвіл, щоб 10 га цієї території ввести до міського кладовища. Зараз процесс на останній стадії вирішення. Залишилося, щоб КОДА подала до Кабміну наш пакет документів. А Кабмін вже має дати розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою під кладовище, яке додасть нам впевненості ще на 15-20 років. Зараз намагаємося зрушити це питання, бо іншого виходу із ситуації не маємо. Є ще два кладовища, але вони вже закриті. На одному із них залишилися лише заброньовані місця для поховань.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
На території міста розміщено багато цвинтарів, але діюче залишилося лише одне. Ресурси цього цвинтаря поступово вичерпуються. І в перспективі цю проблему потрібно буде вирішувати, розширюючи його межі. На даний момент це питання ще вивчається. Для цих потреб земельні ділянки є, але вони допоможуть вирішити ситуацію лише на певний період, приблизно на три роки. На старих кладовищах можливе захоронення, але лише там, де раніше була зарезервована територія. Поки що ситуація все ж стабільна.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
У рамках об'єднаної територіальної громади на території усіх населених пунктів є 8 кладовищ. У місті три кладовища, два із них закриті, там можливе лише підзахоронення. Велике центральне кладовище ще діюче. Для жителів громади це питання поки не стоїть гостро. Але на перспективу для громади це є актуальним. Наприклад, Ворзельська селищна рада, яка йде в об'єднання, має велику проблему. Кладовище за межами населеного пункту потребує розширення. Тут вже ми будемо зобов'язані викупати території приватної власності, які розташовані поряд із кладовищем. Така само процедура має бути і по іншим населеним пунктам об'єднаної громади, будемо викупати землі.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
У місті є два кладовища – одне закрите, друге – діюче. Але і воно майже вичерпало свої ресурси, ми вже підготували проект його розширення. Отримали нотаріальну згоду від лісопаркового господарства і направили до Кабінету Міністрів на погодження, щоб відвели ще 10 га землі. Поки все не так погано. Також у генеральному плані передбачено ще одне велике кладовище, контактуємо із Київською міською адміністрацією, щоб реалізувати спільний проєкт, оскільки у столиці є велика проблема. Згідно із законодавством ми не можемо обмежувати поховання, тому декілька разів на місяць приїздять ховати людей із найближчих районів Києва.
Голова Калинівської об’єднаної громади Броварського району Вадим Булкот:
Складно відразу відповісти на це питання, оскільки громада створена нещодавно і я не встиг вивчити ситуацію по всім селам. Якщо говорити про Калинівську селищну раду, то ресурси цвинтарів майже вичерпані. Небагато місць залишилось у Калинівці, територія для розширення меж теж невелика. Трохи місць є у селі Квітневе. У селах Скибин та Перемога цвинтарі майже переповнені. Усі землі там роздані. Через декілька років проблема буде дуже гострою.
Кияни звертаються не дуже часто, але для них є обмеження. Даємо дозвіл на поховання тільки місцевих.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олексій Кодебський:
Ця проблема актуальна не тільки для нашого населеного пункту, але й для багатьох інших. Земля не гумова, а місця закінчуються. Років 4-5 тому ми відвели через радгосп “Пуще-Водиця” 5 гектарів під кладовище. Працюємо над тим, щоб зробити спеціально відведене місце під поховання урн після кремації. Старе кладовище закрите, там лише підзахоронення. Намагаємось робити деякі обмеження на поховання людей із Києва. Якби дозволяли усім, вже б давно місць не було. Кожного тижня звертається по 5 чоловік. Але можемо робити вийнятки, якщо людина проживала на нашій територій, але була зареєстована у Києві.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олесь Кудрик:
Центральне кладовище вже давно закрите, там заборонені поховання. Є ще одне, нове кладовище, там поки вистачає місць для наших людей, аби довше жили. Тому найближчим часом не має виникнути проблем. Є також території, які можна буде виділити згодом.
Не дозволяємо ховати із Києва людей. Якби давали дозвіл, уже б все село закопали. Тільки якщо родичі наших жителів завертаються, робимо вийняток.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
На території міста Васильків знаходиться багато кладовищ, а саме – 16. Із загальної кількості обліковане лише одне, решта – ні за ким не закріплені. Тому офіційні поховання відбуваються тільки на одному кладовищі. Кладовище нове і достатньо велике. Тому за додаткові ресурси чи пошук нової ділянки, ще зарано говорити. Нагадаємо, як раніше писала KV, Києву і області скоро не буде де ховати померлих. Практично всі кладовища переповнені, а заходи щодо їх розширення владою регіону проводяться вкрай мляво. У той же час, столиця в рамках програми, покликаної вирішити проблему з похованнями, планує прибрати до рук території області та розширити площі міських цвинтарів. Хто і як буде регулювати ритуальні переділи не ясно. Єдине комунальне підприємство, на яке покладався контроль за станом кладовищ Київщини, саме "пішло на спочинок" через відсутність фінансування.
Читайте: Ограждение Байкового кладбища в Киеве планируют разобрать и заменить клинкерной плиткойКиевVласть
31 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об’єднаних громад
Затверджений у 2015 році перспективний план формування територій Київської області планують оновити. Проєкт змін передбачає створення ще 46 громад, яких немає у попередній редакції плану. Найбільша кількість ОТГ передбачена у Києво-Святошинському, Броварському, Бориспільському, Васильківському, Переяслав-Хмельницькому районах. Спірним залишається питання щодо Славутицької громади, яка може стати частиною Чернігівської області.
Як планувалося
Як передає кореспондент KV, 24 січня в Обухові відбувся ІІІ з’їзд голів районних рад Київської області, в ході якого ексдиректор Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олег Любімов презентував зміни до перспективного плану формування громад Київської області, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 18.11.2015 року №1206 р.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У попередній редакції перспективний план передбачав створення 29 об'єднаних громад на території Київщини: Бишівську, Богуславську, Бучанську, Великодимерську, Володарську, Вороньківську, Гостомельську, Гребінківську, Димерську, Згурівську, Іванківську, Кагарлицьку, Калитянську, Медвинську, Мирненську, Миронівську, Обухівську, Пірнівську, Пісківську, Поліську, Ржищівську, Рожнівську, Рокитнянську, Ставищенську, Таращанську, Тетіївську, Узинську, Українську та Яготинську.
Наразі в області створено 24 ОТГ: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів.
Остаточні рішення щодо об'єднання не прийняли такі потенційні громади: Боярська, Вишнева, Гостомельська, Гребінківська, Золочівська, Кожанська, Гатненська, Гірська, Пристолична, Петрівська.
При цьому голова Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олена Іванченко стверджує KV, що перелічені потенційні ОТГ вже очікують призначення перших виборів і згідно ЗУ “Про добровільне об’єднання територіальних громад” можуть вважатись створеними з дня набрання чинності рішень усіх рад, які приймали участь у процесі.
У проєкті змін до перспективного плану передбачено 69 громад, у тому числі 23 ОТГ, що затверджені Кабміном у 2015 році, та 46 ОТГ, що можуть з'явитися після внесення змін. Варто відмітити, що затверджувати проєкт буде Кабінет Міністрів і до нього ще можуть бути внесені зміни.
Найбільше громад
Лідером за кількістю потенційних об'єднаних громад є Києво-Святошинський район, Ірпінський регіон на місто Буча.
Окрім створеної Бучанської ОТГ, на цій території можуть з'явитися Дмитрівська, Білогородська, Борщагівська, Чабанівська, Феодосіївська, Боярська, Вишнева, Коцюбинська, Ірпінська, Гатненська, Гостомельська громади.
Території вважаються одними із найбільш дискусійних та скандальних, оскільки мешканці населених пунктів борються за власні громади, а керманичі не можуть поділити зони впливу. Крім того, це найменша територія, де передбачено найбільше громад.
На меншу кількість ОТГ можуть поділити Бориспільський та Броварський райони – тут передбачено по 5 громад. Це Бориспільська, Золочівська, Вороньківська, Гірська, Пристолична та Броварська, Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська ОТГ.
Багато дискусій було у Бориспільському районі через податки та міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Села Гора, Велика Олександрівка, Гнідин та Вишеньки активно виступали проти приєднання до Борисполя, тому було вирішено не робити одну велику Бориспільську ОТГ, а розділити район на декілька. Перспективним планом 2015 року була передбачена ще Мирненська ОТГ, але у цій редакції її включили у Вороньківську громаду.
У Броварському районі вже створено 4 громади – Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська. Оскільки потенційна Гоголівська громада не була дуже активною щодо створення, її включили до складу Великодимерської громади. Місто Бровари пропонується об'єднати із селами Требухів і Княжичі.
Так само 5 громад планується у Васильківському районі – Васильківська, Калинівська, Глевахівська, Ковалівська, Гребінківська. Щодо цих територій було багато обговорень у Київській облдержадміністрації, а також Мінрегіонбуді. Раніше планувалось створення великої Васильківської громади і Гребінківської, але завдяки наполегливості голів райради і РДА, з'явилися інші громади. Одне село Васильківського району висловило бажання приєднатись до міста Боярка.
Також 5 ОТГ може бути у Переяслав-Хмельницькому районі – Переяславська і вже створені Циблівська, Дівичківська, Студениківська та Ташанська. Минулого року багато сільрад заявило про бажання створити власні громади, але було вирішено приєднати їх до міста Переяслава.
Інші райони
У великому Білоцерківському районі передбачено 4 громади – Білоцерківська, Терезинська та дві вже створені – Фурсівська та Узинська. Таке рішення було прийнято після довгих обговорень. Цей варіант не враховує Шкарівську ОТГ, яка з 2017 року чекала позитивного висновку.
Читайте: Білоцерківська ОТО має намір поглинути 12 сіл
Ще 4 громади можуть бути у Вишгородському районі. Це Вишгородська, Нижчедубечанська, Димерська, Петрівська ОТГ. У перспективному плані 2015 року не було передбачено Петрівської громади, тут вона з'явилася завдяки наполегливості сіл Нові та Старі Петрівці. Гаврилівська сільрада Вишгородського району увійшла до Бучанської ОТГ через зручнішу логістику.
На три громади мають розділити Фастівський район – Фастівську, Томашівську, Кожанську. Проблемними ці території є через те, що район вважається дотаційним, а основне економічне зростання відбувається тільки у місті. Але через політичні чвари між районом та містом території не проявляли особливого інтересу до об'єднання.
Завдяки жителям сіл вдалось створити невелику Томашівську громаду, яка вже почала розвиватись. Частина Фастівського району увійшла до Ковалівської ОТГ Васильківського району.
Також три громади може бути в Обухівському районі – Обухівська, Українська та Козинська. Остання з'явилася у новій редакції перспективного плану, оскільки мешканці та керівництво Козину висловило бажання бути центром ОТГ. З ними мають об'єднатися Підгірці, Дмитровичі та Безрадичі.
Однак, жителі Безрадичів категорично проти Козинської громади і наполягають на приєднанні до Обухова.
Також три громади має бути у Бородянському районі – Бородянська, Микулицька і створена Пісківська. Враховуючи побажання жителів, частина району відійшла до Бучанської ОТГ.
На дві громади поділено Баришівський район – Баришівську і Березанську. Обидві вони вже створені. Ці громади вважаються доволі перспективними та спроможними.
Дві громади передбачено і у Макарівському районі – Макарівська та Бишівська. Потенційна Бишівська ОТГ більше двох років тому отримала позитивний висновок КОДА, після чого припинила будь-які дії щодо об'єднання.
Аналогічна ситуація у Макаровській громаді – отримавши позитивний висновок, місто і села почали політичні чвари, через що процес зупинився.
Одна велика Сквирська ОТГ може бути створена на базі Сквирського району. При цьому частина району відійде до Фурсівської ОТГ, частина – до Білоцерківської ОТГ.
Вже котрий рік невизначеною залишається доля міста Славутич. Можливо, громада буде включена у межі Чернігівської області.
Що таке ефективність громади та як її вираховують
Також Олег Любімов розповів про зміни критеріїв у формуванні Методики спроможних громад, що будуть враховуватися при розробленні чи внесенні змін до перспективних планів.
Так, 24 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад”.
У новій редакції Методики акцент зроблений на порядку розроблення перспективних планів та формуванні спроможних громад.
Встановлені критерії, які дають можливість оцінити рівень спроможності громади, серед яких: чисельність населення, що постійно проживає на території громади; чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх її навчальних закладах; площа; індекс податкоспроможності бюджету; частка місцевих податків та зборів у доходах громади.
Рівень спроможності визначається за сумою вказаних вище критеріїв і може бути низьким, середнім та високим.
При цьому, кількість громад з низьким рівнем спроможності не може перевищувати 10% від загальної кількості спроможних громад області.
Також відтепер при формуванні спроможних територіальних громад мають братися до уваги ще й оптимальні мережі соціальної інфраструктури та доступність публічних послуг.
У постанові Уряду також йдеться, що облдержадміністрації у двотижневий термін мають внести на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції щодо приведення перспективних планів формування територій громад у відповідність до цієї постанови.
Нагадаємо, як раніше писала KV, економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
КиевVласть
30 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
Для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць. Чого чекати регіону в нинішньому році на освітянській ниві і де чекати добрих звісток – досліджувала KV.
Переповнені школи — одна з болючіших проблем обласних і районних центрів Київщини. За даними прес-служби Київської облдержадміністрації, в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області сьогодні налічується 702 школи, з них 34 – приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На тлі невпинного зростання кількості діток в регіоні і особливо – у пристоличній зоні, зі школами мало не щомісяця трапляються скандали. Головна проблема навчального процесу – брак власне закладів. Ті, що є – часто застаріли або не вміщують охочих, ті, що будуються – перетворюються на довгобудови, на ті, що лишень у планах місцевої влади, часто не вистачає коштів.
Навчання у другу зміну для шкіл Київщини вже давно стало нормою.
Васильків
Нагадаємо, KV вже розповідала про те, як 11 жовтня 2016 року під час уроку в середній школі № 6 Василькова Київської області впали три поверхи. Тоді ця резонансна подія привернула небувалу увагу як громадськості, так і влади всіх рівнів. Розслідуванням обвалу школи зайнялася спеціальна комісія. Після чого вирішили не ремонтувати будівлю, а побудувати нову школу. Незважаючи на те, що надзвичайну подію назвали "найбільшою трагедією в історії міста", а свою допомогу обіцяв направити навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, процес будівництва затягнувся на цілих півтора роки.
Весь цей час місцеві жителі всіма силами намагалися домогтися початку будівництва, але в мерії стверджували, що грошей немає і розраховувати варто на допомогу області. Тодішній губернатор Київщини Олександр Горган, в свою чергу, говорив, що допомоги від нього чекати не варто. Такі "перекладання" обов'язків остаточно розлютили васильківчан і в квітні 2018 року вони тимчасово перекривали трасу на Київ, вимагаючи від влади, щоб вона, нарешті, виділила кошти на будівництво нової школи.
Читайте: Школьный бунт. Второй год в Василькове не могут отстроить разрушенную школу
Зрештою, відділ освіти Васильківської міської ради Київської області 1 листопада 2018 року за результатами тендеру замовив у ТОВ "Хозхімсервіс" будівництво школи за 207,35 млн гривень. Відбудовувати будуть Васильківську школу №6 по вул. Гетьмана Сагайдачного, 34. 19 листопада 2018 року на апаратній нараді при міському голові Василькова Володимирі Сабадаші було оголошено про початок будівельних робіт, а у грудні вже залили фундамент.
16 січня 2019 року в Василькові відбулося урочисте закладання "капсули часу" в фундамент майбутньої загальноосвітньої школи (ЗОШ) №6 з "зверненням сьогоднішніх школярів до майбутніх поколінь". Тодішній народний депутат Ігор Кононенко брав участь в заході як почесний гість, який доклав свої кошти до будівництва даного об'єкту (у розмірі приблизно 10 млн гривень). За його словами, "загальний бюджет школи дуже великий" і складає "близько 240 млн гривень", а це "дуже великі гроші для держави".
Вишневе
Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Школа №1 в Вишневому (Києво-Святошинський район, Київська обл.) була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
В кінці 2018 року директор школи №1 Володимир Плахотнюк розповів, що навчальний заклад відвідують 1396 учнів, тобто майже в шість разів більше норми. Будівництво нового корпусу тривало більше 10 років.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дня перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми зі школою №1. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Члени громадської організації "Діти Вишневого" звинуватили обласну владу в бюрократії. Олександр Горган, який на той момент був головою Київської ОДА, тоді запевнив активістів, що будівництво йде повільно тільки тому, що всі хочуть зробити довговічно, правильно і красиво.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що здачу об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року. Про це заявив голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов. За його словами, зараз будівельні роботи закінчено, а Держархбудінспекція м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти.
Тим не менш, жителі Вишневого 13 січня виходили на акцію протесту. Напередодні 11 січня чиновники з Київської облдержадміністрації приїжджали до школи з виїзною нарадою та запевняли, що до відкриття навчального закладу залишилось почекати ще кілька тижнів.
Бориспіль
KV писала про те, як знову затягнулося будівництво дитсадку у Борисполі на вул. Володимира Момота через скаргу до Антимонопольного комітету України, яка надійшла від учасника тендеру ТОВ "Провідні технології виробництва" у січні 2020 року. До того була інша скарга: 16 грудня 2019 року від іншого учасника, ТОВ "Альтіс-Констракшн", з приводу дискримінаційних вимог. За словами міського голови Анатолія Федорчука, бориспільська влада прописала в тендерних документах “європейську” умову про те, що майбутній виконавець робіт повинен мати досвід будівництва не менше двох об'єктів освіти.
Влітку 2018 року KV писала про "перспективний довгобуд" у Великій Олександрівці Бориспільського району. Там більше 10 років ніяк не добудують Школу мистецтв. Замовником будівництва також є Департамент регіонального розвитку КОДА, а підрядники постійно змінюються.
Що стосується шкіл, то тут Бориспільський район може похизуватися: 25 вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА уклало договір з ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (*) на будівництво середньої загальноосвітньої школи I-III ст. на 24 класи (600 учнів) по вул. Центральна, 3 в селі Гора Бориспільського району Київської області. Вартість робіт — 162,84 млн гривень. Роботи мають бути завершені до кінця грудня 2020 року. У 2019 році будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році — інші 152,96 млн гривень.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Буча
У Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи — при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів.
Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, — хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Висловлювалися побоювання, що навіть якщо гімназія буде добудована, то це лише частково вирішить питання перевантаженості школи №4. “Будуються нові мікрорайони. Бажано, щоб в новому мікрорайоні будувалася і нова школа”, – зазначала директор Бучанської навчально-виховного комплексу (НВК) спеціалізованої загальноосвітньої школи (СЗОШ) I-III ступенів №4 Алла Літкевич.
Ірпінь
У квітні 2018 року тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк звернувся до господарів земельних ділянок в проханням поділитися землею, щоб за найближчі десять років побудувати дві нові школи. Зокрема, вів переговори з землевласниками, “щоб дали близько 3 га або, хоча б мінімум 2,2 га, щоб могла вийти повноцінна школа, щоб ми могли отримати з того боку шматок землі для будівництва школи".
Але у листопаді 2018 року ірпінці замість шкіл побачили початок будівництва багатоповерхівок: причому на той час Карплюк вже не займав посаду голови міської ради. При цьому в Ірпені станом на листопад 2018 року і так не вистачало навчальних місць для 4 тис. дітей. А нові багатоквартирні будинку в місті з'являються часто, йшлося в сюжеті “Подробиць”.
У 2019 році, утім, були гарні новини: з вересня в місті почав працювати муніципальний навчальний заклад для старшокласників — академічний ліцей. Його відкрили на базі приміщення економічного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою вулиця Гагаріна, 9. Такої домовленості досягли Ірпінська міська рада та керівництво Університету. Голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк уточнював, що новий ліцей планує прийняти 600 учнів 9-11 класів, із можливістю відкриття 7-8 класів, якщо буде такий запит.
Бровари
У Броварах в мережі установ загальної середньої освіти міста налічується 10 шкіл, Броварське навчально-виховне об'єднання (Буво), на базі якого діє загальноосвітня школа I-III ступенів, ліцей технологічного профілю та вечірня школа; приватна школа "Фортуна", ТОВ "Навчально-реабілітаційний центр "Мозаїка" і центр корекції та розвитку дитини "Сіал". Середня наповнюваність класів у 2017 році в більшості шкіл досягала 30, а в деяких — 33.
У 2018 році влада Броварів, щоб вирішити проблему переповнених шкіл, запропонувала з наступного року брати плату з "приїжджих" дітей з району. На думку мерії, це допоможе вирішити питання браку місць за партами. Однак деякі депутати міськради не погодилися з цією пропозицією, запропонувавши будувати нові навчальні заклади, вказавши, що гроші на будівництво в бюджеті є.
Читайте: Цена знаний. Мэрия Броваров намерена брать плату за обучение “чужих” детей
6 травня 2019 року Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури і транспорту Броварської міськради Київської області (Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськраді Київської області) (Управління будівництва та житлово-комунального господарства) уклало договір з ТОВ "Хозхімсервіс" (ТОВ "Хозхімсервіс ") на будівництво загальноосвітньої школи I ступеня по вул. Симона Петлюри (Черняховського), 17-Б, в Броварах. Вартість угоди склала 130 млн гривень. Згідно з угодою, підрядник повинен побудувати нову будівлю загальною площею 14,85 тис. кв.м, різної поверховості і з двома ліфтами.
Згідно з проектом, нова школа передбачає загальне зонування поряд зі школою № 10 в Броварах. Загальна територія – 3,9 га, територія нової забудови – 1,9 га. Проїзди, заміна комунікацій, облаштування майданчиків і тротуарів, а також і озеленення передбачається як на території школи № 10, так і на території нової школи. Нове будівництво, згідно з проектом, має бути складної форми і складатися з кількох окремих блоків, з багатосвітловим простором, розділене по функціональності. У ньому планують розмістити 32 класи початкової школи, проектна потужність – 960 учнів.
Роботи повинні бути завершені до червня 2020 року. Гарантійний термін експлуатації об'єкта, згідно договору, повинен скласти 10 років.
Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя
Вишгород
У грудні 2018 року Департамент регіонального розвитку КОДА без проведення конкурсу уклав договір з ТОВ "Моноліт-БудСіті" вартістю 9 млн гривень на реконструкцію Вишгородського дитсадка "Чебурашка". У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
У 2019 році Вишгородська загальноосвітня школа №1, що на проспекті Мазепи, 7-А, замовила капремонт своєї будівлі за 10,2 млн гривень у ТОВ "АМК РЕМ-БУД". Ця компанія, що належить депутату Синяківської сільради Андрію Куковенко і повинна буде виконати загальнобудівельні роботи і облаштувати в приміщенні системи водопроводу, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації. На виконання такого переліку робіт фірмі відвели майже чотири роки.
Читайте: Капремонт школы в Вышгороде растянут на четыре года
З перших вуст
KV опитала голів міських рад ю, чи очікується цього навчального року перенавантаження шкіл та дитсадків у їхніх містах, а також яких позитивних новин очікувати Київщині.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
“У місті критичної ситуації із школами та садочками немає, навчається приблизно 11 тис. дітей. Для дітей від трьох років та більше садочків вистачає, а щоб влаштовувати малечу в два роки, з цим є проблеми. Тому цього року, 29 вересня, якщо Антимонопольний комітет нам зніме обмеження, ми зможемо провести тендер, є виділені кошти і будемо будувати садок на 160 місць. Цокольний поверх за міські кошти вже збудований. Крім цього, плануємо проєкт реконструкції ще одного дитсадка, приміщення якого ми повернули із користування Нацполіції. Ці дитсадки в планах на найближчі рік-два. По вул. Європейській будується ЖК і там планується будівництво приватного дитсадка. Сьогодні у місті є вже три приватних дитсадка, тому альтернатива є. Завдяки підтримці Мінрозвитку місто залучило безповоротну допомогу від Європейського інвестбанку у розмірі 5 млн євро, додаємо свої кошти і добудовуємо школу № 5 із реконструкцією. Звичайно, практично в усіх школах, крім двох, діти навчаються в другу зміну. Але і цю проблему вирішуємо. На жаль, в місті немає вільних земельних ділянок під будівництво. Зазвичай, забудовники йдуть шляхом реконструкції, купуючи у населення ділянку в приватному секторі. Та змушувати їх будувати школу чи дитсадок, місто не має правових підстав”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“У Боярці найменш заповнені школи з усього Києво-Святошинського району. Якщо брати наш ліцей-гімназію, то половина діток взагалі не з міста, а з сусідніх сіл. У районі є території, які щільно забудовуються, а соціальна інфраструктура не розвивається. Пів района навчається в Боярських навчальних закладах. Враховуючи це, у місті немає критичної ситуації з переповненням шкіл. Усі боярчани потрапляють до дитсадків. До цього у нас були великі черги на три роки вперед. Із ситуації ми вийшли таким чином: спочатку в садочки йдуть боярчани, а потім ще дві черги – діти, які не живуть в Боярці. Звичайно, якщо брати нормативи, під які будувалися ці об'єкти, то вони переповнені і по всій Україні, там, де є центри розвитку. Ми маємо проєкт добудови школи №1, в історичній частині міста. На жаль, він поки що не фінансується обласною владою і не підтримується районом. Із районної адміністрації нам цей проєкт передали лише півтора місяці тому. Плануємо його відновити, перерахувати кошторис і знову подавати на фінансування до вищого рівня. Маємо також проєкт дитсадка, який в цьому році РДА розглядає на фінансування”.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
“Мережа як дошкільних, так і загальноосвітніх закладів у нас розширена. Звичайно, виходячи із природного приросту населення та міграційних процесів, потреба існує. У милому році ми добудували корпус школи №3, запустили 27 навчальних класів. У поточному році до березня-квітня завершимо будівництво загальноосвітньої школи-гімназії на 1100 учнів. Також оголосили тендер на будівництво загальноосвітньої школи №1. Це нова школа, яка будуватиметься за підтримки міжнародної програми “Підтримка України”. Нам вдалось вибороти перемогу і одержати 160 млн гривень. Поки є дві школи, які працюють у дві зміни. Будуємо дошкільний навчальний заклад, усього у місті їх стане 8. Але потреба все одно залишається”.
Голова Васильківської міськради Володимир Сабадаш:
“До мережі освітніх закладів міста Василькова входить вісім шкіл та десять дитсадків. Але їх недостатньо. На сьогоднішній день школи переповнені. В одній школі діти вчаться в дві зміни. Після того, як обвалилася будівля школи №6, дітей довелося розподілити між трьома навчальними закладами, і тому вони нині переповнені. Активно продовжується будівництво нової шостої школи. У місті будується лише один новий житловий масив. На території запроєктовано будівництво школи, але її зведення ще не розпочиналось. Є певні проблеми із дитсадками, наразі один із них закритий на ремонт. Тому діти були переведені до трьох інших садочків. На черзі до дитсадків у місті близько 200 дітей”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, у комунальній власності міста є вісім садочків, в яких виховується 2224 дитини. Та загальна проєктна потужність ДНЗ становить 1320 місць. Для розвантаження груп у 2018 році після реконструкції запрацював ДНЗ “Колобок”. Нині на реконструкції ДНЗ “Яблунька”. Окрім капітального ремонту старого корпусу, поруч збудований новий. Після відкриття у 2020 році — це буде найбільший садочок міста: 8 груп в старому корпусі та 6 — в новому. Тривалий час міська влада судилися з Пенсійним фондом за приміщення ДНЗ “Намистинка”, де фонд займає половину будівлі. Сторони дійшли мирової угоди і цьогоріч ПФУ звільняє приміщення. В дитсадку проведуть реконструкцію, після чого кількість груп може збільшиться вдвічі.
На території Вишневого такоє діє чотири загальноосвітні школи. Загальна кількість учнів – 5548 осіб. В школі №1 навчається 1400 учнів з проєктною потужністю 360, в №2 – 1135 (600), №3 – 1515 (1200), №4 – 1498 (1700). Таким чином, 1,2 і 3 школи змушені працювати у дві зміни. В лютому відкривається новий корпус школи №1, що зменшить навантаження, але не дозволить відмовитися від другої зміни.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
“Проблема переповнених шкіл та садочків є, я думаю, у кожному місті-сателіті. У нас є три школи, усі вони працюють в дві зміни. Наразі ми будуємо новий корпус на 22 класи, вдасться трохи зняти завантаженість. Але поки не можу говорити про строки, оскільки ми працюємо в співфінансуванні із обласною держадміністрацією. Ситуація із фінансуванням дуже нестабільна, то дають кошти, то — ні. Із садочками ситуація трохи простіша. Ми наразі будуємо відразу три садочки. Один із них має бути запущений восени і там навіть буде запас по місцях. Відносно інших пристоличних міст, у нас немає великої кількості нових житлових комплексів. Вони не критично впливають на заповненість навчальних закладів. Ця проблема виникла у місті не вчора, більше 40 років не будувались нові школи та садочки”.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
“Щодо шкіл проблем не маємо, по садочкам певні питання вже вирішено, але на даний момент є переповнені групи. Відповідно до цього в перспективі потрібно будувати додаткові дошкільні заклади. Також в третьому мікрорайоні міста заплановано будівництво нової школи. Проєкт вже розроблений і проходить експертизу, тож цього року вже будуть починатися роботи”.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський:
“У нашому населеному пункті кількість дітей збільшується не днями, а годинами. За рахунок нових житлових комплексів. І є велика потреба у навчальних закладах. Пайова участь забудовників мізерна, за ці кошти школу або садочок побудувати неможливо. І навіть цей внесок хочуть скасувати. Усе навантаження лягає на органи місцевого самоврядування. Нещодавно ми відкрили новий ліцей, стало легше. Загалом є три школи комунальної власності. Поки працюємо в одну зміну. Плануємо реконструкцію старої школи, виготовляємо проєкт. На масиві “Чайка” хочемо збільшити до 1000 школярів. Але сільрада не може реалізувати все це самостійно. Бюджет села — це не бюджет міста. Значної допомоги із району та області не отримуємо.
За останні 5 років ми побудували 5 садочків, але черга все одно є. Хоча за нормативами на 1000 жителів має бути 30 місць у садочках. Якщо порахувати, то мали б бути і зайві ліжка. Але нам не вистачає, бо багато хто живе без реєстрації. Це при тому, що є багато приватних шкіл та садочків”.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Олесь Кудрик:
“24 січня відкрили першу чергу нової школи на 600 місць, учні почнуть вчитися в одну зміну. Тепер у нас є дві комунальні і три приватні школи. Аналогічна кількість садочків. Звісно, що місць не вистачає, причина у великій кількості забудов. Усі приватні навчальні заклади створювали забудовники”.
Фото: колаж KVКиевVласть
21 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Останній рік добровільного об'єднання приніс столичному регіону рекордно малий прогрес: за 12 місяців встигли об’єднатися добровільно тільки вісім громад, близько 20 і досі перебувають на різних етапах об'єднання. Попри задекларовані місцевою владою мирні наміри, процес часто супроводжували гучні чвари і підкилимові бої. Про плюси, скандали та провали децентралізації – в підсумковому матеріалі KV.
Минулого року в Київській області було створено 17 об’єднаних територіальних громад. У семи з них відбулися перші вибори, дев'ять очікують рішення ЦВК про призначення перших виборів. Також відбулося приєднання територіальних громад до міста обласного значення.
Про це KV стало відомо з відповіді на інформзапит Міністерства розвитку громад та територій України 15 січня 2020 року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У документі також відзначається, що Мінрозвитку на виконання доручення Прем’єр-міністра України розробило Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Київської області”, яким передбачено включення Глевахівської, Ташанської, Циблівської та Томашівської об’єднаних територіальних громад до перспективного плану.
Загалом за 6 років децентралізації в Київській області створено 24 громади, а саме: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів.
Ложка меду
У першій половині року, що минув, після довгих очікувань, Київська ОДА схвалила створення Томашівської (сільради Фастівського та Макарівського районів), Глевахівської Васильківського району, а також дві громади Броварського району – Зазимської і Калинівської. Через три роки сільради Переяслав-Хмельницького району також відстояли право на існування Ташанської ОТГ. Наприкінці року вдалося отримати позитивний висновок і Петрівській громаді Вишгородського району.
Київщина двічі брала участь у перших місцевих виборах до семи об’єднаних тергромад. 30 червня на Київщині обрали голів п'яти ОТГ – Богуславської, Циблівської, Ташанської, Глевахівської і Томашівської. Процес формування цих громад тривав не один рік. Вибори в двох тергромадах Броварського району, Калинівській та Зазимській відбулися вже під кінець року – 22 грудня.
Зміни до перспективного плану, розгляд і затвердження якого упродовж року переносили декілька разів, передбачали створення ще кількох громад. Врешті обласна рада втратила повноваження узгодження перспективних планів. І це означає, що останнє слово щодо цих громад буде вже за облдержадміністрацією та Кабміном.
Так, у 2019 році сподівалися встигнути об’єднатися добровільно потенційна Кожанська і Борівська громади Фастівського району, Гоголівська Броварського району. У Васильківському районі може бути сформована ще Калинівська ОТГ у складі восьми сільрад. Зрушив з мертвої точки і процес створення Гребінківської громади, яка готова боротися за прилеглі села з Ковалівською громадою. Розпочавши повторно процедуру, громада отримала позитивний висновок і очікує на призначення виборів. Березань і Студениківська ОТО планують ще поборотися за території двох сільрад Баришівського району.
Завершення процесу добровільності змусило громади значно активізуватися. Так, в Білоцерківському районі жителі запрацювали над створенням Шкарівської та Терезинської громад. Під кінець року забажали приєднатися села і до Білої Церкви, Фурсівської ОТГ, Василькова. Визначилися з центром Сквирська громада Сквирського району. Миронівська ОТГ розширила кордони за рахунок трьох сільрад.
Також після двох років тривалих і складних переговорів село Нещерів Обухівського району виявилося першим в числі охочих приєднатися у 2019 році до міста обласного значення Обухова і КОДА погодила це приєднання. Після довгих переговорів влітку 2019 року Старі Безрадичі і Дерев'яна також вирішили приєднатися до Обухова. Минулого року зрушив і процес створення Вишнівської міської громади, до якої виявила бажання приєднатися Крюківщина.
Найбільше дискусій виникло торік щодо створення громад в Бориспільському районі. В результаті в перспективний план внесуть Бориспільську, Золочівську громади. А також Пристоличну та Гірську громади, які також до кінця року встигли отримати позитивні висновки.
Невдачі
На початку 2019 року Київщина займала одне з останніх місць в рейтингу за даними моніторингу Мінрозвитку з формування ОТО серед інших регіонів України. Тоді, на думку експертів, створення громад ускладнювалося і гальмувалося саме через політичну ситуацію в регіоні, недопрацювання Київської ОДА з керівниками райдержадміністрацій. Так, за словами депутата обласної ради Миколи Ляшенка, “районні державні адміністрації, акумулюючи весь бюджет, не хотіли його втрачати і фактично створювали штучні перепони у створенні тергромад”.
Вже в лютому тергромади зіткнулися з тим, що влада урізала дотацію на утримання шкіл і лікарень. Непропорційний розподіл дотаційних коштів обласними адміністраціями передбачав, що громадам не вистачатиме коштів на утримання медицини і освіти. Наступним ударом для ОТГ став брак інфраструктурної субвенції.
Громади жалілися на проблеми з дорогами і водопроводами, в селах не вистачало комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребували капітального ремонту.
Читайте: Проєкт "Децентралізація": мільйонні борги можуть залишити жителів Калитянської ОТГ без води і світла
Також аналіз доходної частини бюджетів тергромад Київської області за перше півріччя 2019 року продемонстрував, що із 16 громад велика частина не змогла виконати навіть планові показники 2018 року з надходження плати за землю, ПДФО та єдиного податку.
Новостворені влітку Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська ОТГ, наприклад, зіткнулися з тим, що втратили свої бюджети і можливість отримати від держави фінансову підтримку на розвиток. Підставою для відмови в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою стала відсутність зазначених територій в перспективному плані. І це – не зважаючи на те, що громади дотримались умов добровільного об'єднання і отримали позитивні висновки КОДА.
Ще однією проблемою залишається для новоутворених громад те, що сьогодні в Конституції досі немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада.
У 2019 році керівництво громад за участі Асоціації об'єднаних територіальних громад просили парламент провести об'єднання за законом, що дозволило б закріпити незворотність цього процесу. Та за час дії децентралізації уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес.
У 2019 році розподіл громад за Перспективним планом все частіше не збігався з думками населення, яке неодноразово зверталося до обласного та вищого керівництва з проханнями посприяти у об’єднанні за волевиявленням громади. Такі проблемні моменти процесу реформування зачепили Білоцерківський район. Так, села Храпачі та Скребеші минулого року зі скандалом відстоювали об’єднання з Білою Церквою, не бажаючи об’єднуватися з Терезинською громадою.
Села Бориспільщини хотіли відійти від міста за допомогою створення Золочівської громади, Ковшеватська сільрада – уникнути об'єднання з міською Таращанською громадою.
Жителі Богуславського району відкрито виступали проти приєднання до Медвинської ОТО і просили Кабмін приєднати їх села до Богуслава.
Не обійшлося і без протестів, Так, через наданий позитивний висновок КОДА активісти Ворзеля відстоювали статус курорта та селище від майбутніх масових забудов під час приєднання до Бучанською громади. Гостомель продовжив боротьбу з Ірпенем, намагаючись вийти із підпорядкування і створити окрему громаду.
Децентралізація довела до скандалу і села Згурівського району. Жителі не могли домовитися, до якої з об'єднаних громад, Березанської чи Згурівської, їм приєднуватися. Справа дійшла навіть до суду.
Упродовж року оббивали пороги судів і жителі села Забір'я, доводячи неправомірність рішень місцевої сільради про приєднання до міста Боярка Києво-Святошинського району. У 2019 році на етапі касаційної скарги Верховний суд повернув справу на довивчення і судова тяжба розпочалася з початку, затягнувши процес на невизначений термін.
Через суди призупинилось створення і Микулицької громади Бородянського району, яка рятувалася від Бучанської ОТГ. Неможливість визначити конфігурацію Путрівської громади довели сільради Васильківського району також до судової тяганини.
Затягування обласним керівництвом надання позитивних висновків громадам, неодноразово ставало причиною зміни думок населення щодо об’єднання. Дворічне очікування позитивного висновку змусило Острівську громаду Рокитнянського району просити підтримки у самого президента. У Макарівському районі процес децентралізації взагалі загальмувався. Чотири сільради передумали об'єднуватися у Макарівську громаду і захотіли створити свою Комарівську громаду. Створення Березівської громади на фінальному етапі обірвала зміна влади в Копилові.
Читайте: Проєкт "Децентралізація": потенційна Березівська ОТГ під загрозою зриву
Більшість сільрад взагалі не хотіли ні з ким об'єднуватися. Це такі райони, як Переяслав-Хмельницький, Миронівський, Вишгородський, Києво-Святошинський та Броварський.
У Києво-Святошинському районі процес створення громад затягнувся найбільше з-поміж усіх. Питання затвердження в новому перспективному плані всього трьох тергромад стало для цього регіону болючим. Багато сіл району мали намір створювати самостійні ОТГ і вимагали передбачити ще як мінімум шість ОТО. Серед них, наприклад, Княжицька, Борщагівська, Феодосіївська, Гатненська громади. Не бажали сільради приєднуватися і до Боярської та Вишнівської громад.
Не бачили себе села і у складі Ржищева. Подекуди жителі Миронівського і Кагарлицького районів взагалі були налаштовані негативно. Так, через небажання сіл об'єднуватися в одну громаду, був призупинений процес створення Козинської громади Обухівського району.
Упродовж року в Київській області виникло багато варіантів об'єднання, але через затягування необхідних процесів ці проєкти можуть так і залишитися нереалізованими. Адже вже наприкінці року новий міністр розвитку громад і територій України Олена Бабак наголошувала на завершені добровільності і на об'єднаннях виключно в межах перспективного плану і відповідно до Методики формування спроможних громад.
У 2019 році багато громад, що отримали позитивний висновок та надали документи до ЦИК, так і залишилися поза виборчим процесом. Тож і для них це була остання можливість скористатися шансом об’єднатися добровільно, а не бути примусово приєднаним до небажаної ОТГ.
Точка зору
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
2019-й був напруженим роком. Головна територіальна реформа проходила дуже складно. Але складність ця абсолютно об’єктивна, адже це – столичний регіон і є відповідні центри впливу. Звісно, що на цих процесах позначилась і зміна обласного керівництва. Сьогодні працює шостий голова Київської ОДА, змінюються політичні команди. Нині ми маємо 24 ОТГ. Рік був напруженим для громад, які утворилися влітку і не були включені до міжбюджетних відносин. Ташанська, Циблівська, Томашівська і Глевахівська запрацюють повноцінно вже з першого лютого цього року. Зараз на підписі розпорядження Кабміну щодо визнання їх спроможними. Нині триває політичний диспут щодо цього.
Також Київщина займає одне із перших місць в Україні щодо реалізації закону про приєднання до міст обласного значення. І це приєднання продовжиться після затвердження у лютому Перспективного плану. Найпотужніші громади сьогодні – Великодимерська, Бучанська, Ржищівська, Березанська, Обухівська.
Паралельно розпочався у 2019 році процес формування субрегіонального рівня територій. Тож у 2020 році завдання – провести реформування адміністративно-територіального устрою, прийняти відповідний закон і провести в жовтні строкові вибори. Вибори до громад продемонстрували, що сьогодні перемагають в основному самовисуванці. А це означає, що вектор політизації змінюється і не завжди на користь влади. Не менш складним і політизованим буде і 2020 рік. 2020-й стане роком завершення територіальної організації влади. Українські громади отримають дуже потужний додатковий ресурс в частині організації влади, для створення конкурентно-сприятливих умов для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроект “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громадуФото: колаж KVКиевVласть
14 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проект “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
У Переяслав-Хмельницькому районі створено вже чотири тергромади, але об’єднуватися з містом Переяславом серед сіл охочих не знайти. За перспективним планом до міської громади мають увійти всі населені пункти, що наразі опинилися поза громадами. Однак за крок до цього рубежу ще шість сільрад вирішили об’єднатися між собою у Гайшинську громаду, аби не підпорядковуватись місту.
Як стало відомо KV, 31 жовтня 2019 року ініціативна група з представників 12 сіл і голів шести сільських рад Переяслав-Хмельницького району передали до Київської облдержадміністрації пакет документів з проектами рішень щодо створення Гайшинської сільської тергромади.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Процес об’єднання на території району розпочався ще влітку 2019 року. Але громада, як і більшість територій Київщини, де було прийнято рішень на користь децентралізації, зіткнулася із рядом протиріч, непорозумінь та небажанням влади йти шляхом змін.
Так, 30 червня у Гайшині відбулося громадське обговорення з приводу об'єднання в територіальну громаду навколишніх сіл з центром у Гайшині.
Бути чи не бути
“Виявляється у Гайшині пересічні люди знають, що відбуваються в Переяслав-Хмельницькому районі вибори до громад. Але що таке громада – не знають, і не знають, що керівництво навколишніх сіл мало бажання утворити громаду із центром у селі Гайшин. Що місто хотіло забрати їх – чули. 30 червня більшість почула вперше, що їх сільський голова відмовляв і Переяславу, і керівникам інших сіл, бо самим краще жити. Вони багаті”, – писав у Facebook депутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік з приводу процесу слухань.
За його словами, голова сільради Олександр Тур відмовлявся ставити на голосування питання вивчення економічної спроможності громади при об’єднанні сіл. І після перепалки голосування відбулося вже без участі голови. Сам же Юрій Бобровнік відмічав, що громада, скоріш за все, не встигне провести процедуру і ввійде до Переяславської громади. Також в інтернет-виданнях зазначалося, що сільський голова вже неодноразово блокував об'єднання як із Переяславом, так і з іншими селами.
Вже 27 серпня мешканці сільради одноголосно проголосували “за” створення Гайшинської громади. Планувалося, що до громади увійдуть села шести сільрад. А саме: Великокаратульська, Вовчківська, Гланишівська, Дем’янецька, Пристромська та Мазінська.
Голова Гайшинської сільської ради Олександр Тур запевник KV, що майбутня громада пройшла всю необхідну процедуру погодження не без тиску. За його словами на території району є потужні меценати, які впливають на всі об'єднавчі процеси з точки зору власних інтересів.
“Я не противився об'єднанню, є група активістів, які розпочали цей процес. Документи направлені в КОДА, але нам постійно надають відмову. Вказують на недоліки, адже багато сільських рад проводили слухання набагато пізніше, були порушення процедури. Тож документи повертали і наразі це питання зависло. Обласне керівництво у своїх відповідях зазначає, що перспективним планом Гайшинська громада не передбачена. Гайшин серед всіх сіл найпотужніший, тому інші і вирішили об’єднатися навколо нас. Але у Гайшині немає необхідних закладів: відділу поліції, пенсійного фонду тощо, які мають бути у громаді. Багато чого потрібно буде створювати, а приміщень для цього немає. Також в області було прийнято рішення про створення єдиного Переяслав-Хмельницького району. А місто Переяслав, як самостійна одиниця, в районі не може бути, адже до нього села ще так і не приєдналися. І є перспективний план, в якому зазначається, що решта всіх сіл поза громадами увійдуть до міста. Гайшин знаходиться в 9 км від Переяслава. На такій незначній відстані не може бути двох потужних центрів впливу. Тож тут багато нюансів”, – говорить він.
Села – “за” громаду
Як зазначила голова Вовчківської сільської ради Тетяна Постолюк, над питанням створення Гайшинської громади вони працювали з літа і упродовж осені. Їздили неодноразово до обласної адміністрації, надавали документи. Спочатку планувалося, що до громади увійде більша кількість сіл. Але згоду надали не всі території.
“Невідомо, чи дозволять статися цьому об'єднанню, але все ж необхідну процедуру з двома етапами ми пройшли. Найпершу пропозицію об'єднатися ми отримали від Березані ще на початку реформи. Але мешканці не підтримали ініціативу. Згодом двічі в об'єднанні ми відмовляли Студеникам. Велика Каратуль також ініціювала створення ОТГ. Але зручніше територіально нам саме об'єднатися з Гайшином. Громада буде фінансово і кількісно спроможною. Гайшинська громада не передбачена перспективним планом, але ті громади, що утворилися в районі, також були поза планом. Так, ми маємо увійти до складу міста Переяслав. Наша сільрада забезпечена вуличним освітленням, має одну з кращих в районі центральну дорогу. Але найбільше нас хвилює працевлаштування та підвищення народжуваності населення. А так, функціонує школа, клуб та бібліотека, діють пошта, магазини, надається необхідна первинна допомога в ФАП”, – додала голова.
Секретар Великокаратульської сільської ради Валентина Зінченко також розповіла KV, що вони підтримали пропозицію Гайшина і наразі очікують на відповідь від обласної адміністрації, сподіваючись, що громаду включать до перспективного плану.
“Ми налаштовані позитивно, сподіваємося, в області прислухаються до громадської думки, адже ще діє закон про добровільне об’єднання. Робилися прорахунки, громада буде спроможною. Первинний бюджет складатиме більше 50 млн гривень, населення громади складатиме 4,5 тис. осіб, є навчальні заклади, На території нашої сільради, наприклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. А інші питання вже будуть вирішуватися згодом. Із основних таких проблемних питань – дороги, водопостачання, сміттєзвалища. До цього ми неодноразово отримували пропозицію від спроможної Студениківської ОТГ, але територіально нам не зручно з ними було об’єднуватися. І ми не були в стороні, двічі ініціювали створення власної громади. Але навколишні села нашу пропозицію не підтримали”, – розповіла вона.
За словами секретаря Дем’янецької сільської ради Світлани Боярчук, вони хочуть об’єднатися в Гайшинську громаду, щоб мати можливість і надалі розвивати села саме в сільській громаді.
“Процес триває. До нового року ми пройшли всю процедуру і направили документи до КОДА. Ми сподівалися, що встигнемо об’єднатися. Але змінився закон, який передбачає об’єднання лише за перспективним планом. Згідно перспективного плану в районі було передбачено створення лише двох громад – Ташанської та Переяслав-Хмельницької. І наша територія була включена до міста. І щоб затвердили Гайшинську громаду необхідно, щоб внесли зміни до перспективного плану. Ми неодноразово зверталися з цим питанням до області. Громада була би абсолютно спроможною. Для цього на території є всі необхідні медичні та навчальні заклади, кількість населення”, – відмітила Боярчук. На сторінці загальнодоступної групи “Гайшинська ОТГ робоча група” в Facebook голова Гланишівської сільської ради Світлана Кондратенко повідомляла про те, що робоча група неодноразово направляла звернення та зустрічалася з обласним керівництвом з метою досягти підтримки від області у створенні Гайшинської громади.
“Є діалог влади і громади ! Я переконана, що Гайшинській громаді бути! Бо це волевиявлення народу! Закон про добровільне об’єднання діє!”, – написала вона.
Інший шлях
Але не всі села були готові підтримати ініціативу. Строківська сільрада, наприклад, прийняла рішення приєднатися до Студеників. Голова Пристромської сільської ради Іван Бобровник також заявив про готовність приєднатися до Студеників.
“Ми отримували пропозицію від Гайшинської сільради, але громада не підтримала це об’єднання і проголосувала “проти”. Ми вважаємо, що решта всіх сіл увійде вже до громади Переяслава. І Гайшин саме межує з містом. Ми хотіли приєднатися до Студениківської ОТГ, але Семенівка перекрила нам шлях, адже ми не маємо спільної межі зі Студениками”, – говорить він.
Точка зору
Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко (Політична партія “Громадянська позиція”):
На території Переяслав-Хмельницького району є дві діючі громади. Це – Студеники і Дівичківська ОТГ. Та ще дві, Циблівська та Ташанська, в яких відбулися вибори, але поки що не було надане фінансування. Залишилося десять сільських рад, які так і не увійшли в громади. Три із них планують приєднатися до існуючих громад. А наразі була створена ініціативна група, яка хоче решту сіл об’єднати навколо Гайшина і створити Гайшинську тергромаду. Вони розпочали процес вже тоді, коли фактично етап добровільного об’єднання підійшов до свого завершення. І я так розумію, що цього року об’єднання вже набуде адміністративного характеру. Щодо перспективності громади у такому складі, то вона можлива. На території сільрад є потужний виробник, який сплачує податки, фермерські господарства. Тож я можу сказати, що вони самодостатні, щоб себе утримувати. Але питання в іншому: чи нададуть тепер їм згоду на об’єднання. Адже до складу Гайшинської сільради, окрім Гайшину, входить ще два населені пункти і вони межують саме з містом Переяслав.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Фото: колаж KVКиевVласть
13 січня 2020 г. 18:30
Раздел: Тексти
Київоблрада наосліп затвердила межі Гостомеля
Гостомель намагається вирватися з обіймів Ірпеня і жити самостійно. Із цією метою, зокрема, голова Гостомельської селищної ради подав до Київської обласної ради документ, яким затверджуються межі населеного пункту. Які ці межі, що до них входить та чи розширилася або зменшилася площа Гостомеля — широкому загалу невідомо. Адже пояснювальну частину документа ніхто з обласних та місцевих депутатів не бачив і вона ніде не опублікована. До того ж сам голова і керівництво облради вирішило тримати глуху оборону навколо цього питання, туманно заявляючи, що затвердили існуючі межі. Останній раз про існуючі межі Гостомеля дані оприлюднювалися ще у 2017 році, під час затвердження генерального плану селища. В минулому році межі селища таємничо затверджувала КОДА. Що погодили селищу в 2019 також таємниця. Єдине – ірпінські активісти тоді переконували, що селище не ввело в свій склад Біличанський ліс.
Про це KV стало відомо за результатами засідання чергової тридцять другої сесії Київської обласної ради 19 грудня 2019 року.
Зокрема, на засіданні був прийнятий (52 голоси “за”, 1 “утримався”) проект рішення “Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Гостомель Київської області”.
Одне але: знайти пояснювальну частину документу неможливо, а запит на ім’я заступника голови Київоблради Тетяни Семенової (відповідальна за виконання даного рішення) не дав результату.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Гостомель у цифрах
Згідно генплану, який розглядали у 2015 році, площа населеного пункту Гостомель складає 1565 гектарів. З них майже 30% – 446 гектарів – переважно садибна забудова. На початок 2015 року вона становила близько 14 з половиною тисячі людей. На майбутнє було зроблено розрахунок перспективного зростання населення Гостомеля до 38 500 чоловік.
За Генеральним планом 2015 року було заплановано 280 гектарів перспективної житлової площі. З них під середньоповерхову забудову 27 гектарів. Під багатоповерхову (10 поверхів) 20 гектарів. Це винятково нові території під багатоквартирне будівництво. На нього вже є охочі інвестори. Під садибну забудову відведено 230 гектарів, з яких 145 га – вже на той момент відведені у власність, але ще не освоєні земельні ділянки.
У Гостомелі функціонує чимало промислових підприємств а також комунально-складських територій. Загалом на них працює 4700 чоловік. Ще планувалося під промислове освоєння у першу чергу 80 гектарів та близько 300 гектарів на резерв.
Генеральним планом пропонується розвиток комунальної зони (території для нових пожежних депо, сім пожежних машино-місць; кладовище в центральній частині селища пропонується закрити, натомість пропонується розширення до шести гектарів іншого кладовища неподалік аеродрому, яке зараз займає площу 3 гектари); транспортні питання (кільцева об’їзна дорога, ділянка якої від Мощуна до Ворзеля проходитиме через північну околицю Гостомеля, а також через село Озера, яке ввійде до складу об’єднаної громади; прокладання об’їзної дороги в межах Гостомеля, а також планувалося два мостові сполучення через річку Ірпінь між Гостомелем та Горенкою; запроектована Гостомельська автостанція – попередньо в районі старого кладовища).
У 2017 році з великим скандалом було прийнято новий Генплан. Згідно з основними його показниками, населення тут буде збільшено з 17 тис. до 35,9 тис. осіб. Територія селища буде розширена до 3 845 га, що вдвічі більше сьогоднішніх показників. Цікаво, що земель для особистого сільського господарства не залишиться зовсім.
Як писали ірпінські сайти, скандал на сесії місцевої ради виник через те, що у плані вбачили спробу віддати більше 100 га під забудову. За повідомленням “Громади Приірпіння”, “під час голосування виникли сутички місцевих активістів та АТОвців з тітушками, яких на свій захист привела влада”.
“У селищі планується велика кількість багатоповерхової забудови, наша інфраструктура не розрахована на таку кількість висоток. Садочки переповнені, на Кимерці Прилипко надумав будувати очисні споруди. 15 га с/г земель, які належать родині Прилипка, він переводить під житлову багатоповерхову забудову. АТОвцям, які повернули селищу 4 га землі, тих, що видали в обхід сесії через держгеокадастр, Прилипко обіцяв ділянки. Зараз вже стало зрозуміло, що там будуть висотки. У Генплані вони намалювали об’їздну дорогу з Гостомеля, яка виїжджає перед мостом. Така дорога нічого не вирішить”, – розповідав “Громаді Приірпіння” у 2017 році голова спілки АТОвців селища Гостомель Олексій Табачук.
Читайте: На пути к шанхаям. Совет Гостомеля утвердил новый спорный генплан
Суть
Новини про те, що Гостомель має намір вийти зі складу Ірпінської міської ради та започаткувати Гостомельську об’єднану територіальну громаду знову почали ширитися у вересні 2019 року.
Як повідомляла KV, голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко заявляв, що полишає склад виконкому Ірпінської міської ради. Він звинуватив владу Ірпеня в ігноруванні проблем селища при освоєнні його бюджету і висловив упевненість у швидкому завершенні утворення Гостомельської ОТГ.
Більш того, за день до свого звільнення Прилипко звертався до Верховної Ради із вимогою відокремитися від Ірпеня. Підставою для такого рішення за його словами послужило те, що, незалежно від кількості зароблених коштів селищною радою, на розвиток громади місто виділяє всього 5,5-6%.
Якщо повернутися у часі, то про подібні плани влади селища Гостомель чутно ще з 2015 року. Саме тоді прийнято рішення про створення громади селища Гостомель та сіл Горенка, Мощун Києво-Святошинського району та села Озера Бородянського району. Тоді потенційна Гостомельська ОТГ отримала позитивний висновок від Київської ОДА і була готова йти на вибори. Однак, в Центрвиборчкомі стверджували, що така громада може бути створена за умови, якщо Гостомель вийде з підпорядкування міста Ірпінь і буде включений в межі Києво-Святошинського району.
У грудні 2016 року ВРУ зареєструвала законопроект №5497. У законопроекті чітко встановлюються межі Ірпеня, Гостомель виводиться з його підпорядкування і разом із селом Озера підпорядковується Києво-Святошинському району. Комітет з питань державного будівництва при ВРУ направив в кожну райдержадміністрацію звернення з проханням розглянути проект та висловити свою позицію. Гостомель підтримав цей законопроект, як і Києво-Святошинський район, адже до них приєднуються багаті території. Заважає лише Ірпінь, який, на відміну від інших населених пунктів, не дає Гостомелю такої згоди.
У січні 2018 року на сесії Гостомельської селищної ради було проголосовано рішення про звернення до сусідніх сіл і селищ про об'єднання в Гостомельську ОТГ. Гостомель, проголосувавши рішення, надав пакет документів до Київської обласної держадміністрації. КОДА, після перевірки фінансової перспективи Гостомельської ОТГ, подала документи до Кабінету Міністрів. Місцеві бачили в цьому майбутнє, адже, за їхніми словами, можливості громади після об'єднання можуть становити від 200 до 400 млн. гривень податкових надходжень до місцевого бюджету, який буде спрямований на розвиток і поліпшення інфраструктури.
У березні 2019 року тодішній губернатор Київщини Олександр Терещук підписав усі відповідні розпорядження щодо створення Гостомельської ОТГ і весь пакет документів вже знаходився в ЦВК, який повинен був призначити дату виборів, але питання зависло у повітрі.
Думки
Як зазначив голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко, затвердження меж Гостомеля — перший крок до утворення ОТГ.
“Я особисто подавав цей проект, область його прийняла, три роки ми за це боролися. Ми вже затвердили Генплан, тепер — межі. Аби вийти зі складу ІМР (Ірпінської міської ради — прим. KV), ми подали законопроект №2552 від 6 грудня 2019 року, Верховна Рада має проголосувати за нього. Тому що ми не згодні з позицією Ірпеня, який оббирає нас. Прийняті на сесії облради межі Гостомелю — це перший крок до того, щоб здійснити план з виходу з підпорядкування Ірпеня і перейти до Києво-Святошинського району. А далі — восени на вибори до об’єднаних громад”.
Депутат обласної ради (фракція ВО “Свобода”) Ігор Домбровський висловив сумнів стосовно того, чи має затвердження/зміна меж населеного пункту стосунок до “мрії про ОТГ” — хоча б тому, що проект рішення депутати отримали за годину до початку засідання облради.
“Я запитав у гостомельських активістів, вони сказали, що будь-які межі, що затверджуються, потрібно підтримати. Але нам проект цього рішення не роздали в пакеті документів на сесію завчасно, на комісію проект зайшов в день сесії, за годину до початку, і я не можу сказати, що саме там мається на увазі. Можливо, це суто питання технічне — включити до меж селища будинки, що знаходяться на віддаленні, абощо. А стосовно самої ідеї відділення Гостомеля від Ірпеня, то мені, як представнику останнього, сумно, але я це рішення розумію.
Річ не в Ірпені, що він поганий — погана влада у місті. Ірпінь втрачає потенційно потужне селище, Гостомель мені завжди здавався дуже цікавим у плані перспектив. Там аеропорт, склозавод — потужні підприємства, цінні, бюджетоутворюючі, такі, які можна розвивати, зокрема аеропорт. Я казав про це ще 15 років тому. Але місцева влада зацікавлена лише у забудові міста, а це — швидкі гроші, довготривалі перспективи вони не розглядають. Я поважаю позицію гостомельців, і підтримав її. Просто сумно, що Буча, Ворзель, тепер от Гостомель відходять від Ірпеня, нам би добре було разом”.
Радник ірпінського міського голови Максим Плешко відзначив, що документа не бачили навіть місцеві депутати, а тому зрозуміти, що саме було затверджено, ніхто не може:
“Гостомельський голова Юрій Прилипко і секретар міської ради Олена Кислиця всім розповідають, яка перемога, що рішення затверджено, але ніхто не бачив площ, цифр, нікому нічого невідомо ані тут, ані в облраді. Історія каламутна і не всім зрозуміла. Доповнення ніде не опубліковані і ніхто з тих, з ким я спілкувався, інформацією не володіє“.
Читайте:
Гостомель просит Верховную Раду вывести поселок из подчинения Ирпеню
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Фото: 04597
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій