Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
27 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Васильківська ЦРЛ просить Кабмін включити її до “чортової дюжини” опорних лікарень Київщини
У процесі формування госпітальних округів на Київщині до переліку опорних медзакладів потрапило лише тринадцять лікарень. Отримати бажаний статус, від якого залежить і фінансування, могли лиш ті заклади, що відповідали критеріям Кабміну. Медики столичного регіону подекуди обурені вибором. Кажуть, якщо одні райлікарні просто не встигли оновити обладнання, то інші не потрапили без адекватних приводів.
Як стало відомо KV, колектив комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради (КНП ВРР) "Васильківська центральна районна лікарня" (*) зібрав підписи під зверненням до Кабміну з проханням включили їх до переліку опорних медзакладів Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про це повідомляється на facebook-сторінці медзакладу. Про збір підписів було оголошено 8 лютого, закінчено збір 13 лютого.
Не ввійшли до списку опорних лікарень також лікарні в Бородянці та Яготині. І, хоч протести тут не стали явними, влада на місцях наголошує: для включення були можливості і є вагоме обґрунтування.
Сам список №23-р “Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року” затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 року і включає 13 медзакладів Київщини.
Чим загрожує відсутність у списку “опорних”
З поширенням інформації про Васильківську ЦРЛ в районі почали ширитися страшні чутки: нібито лікарню і зовсім закриють. Або ж перенесуть до Фастова.
У відповідь керівництво лікарні вирішило зробити офіційну заяву: питання про закриття КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не стоїть! Ми розуміємо, що підґрунтям таких чуток є те, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів [...] КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не включено до переліку опорних закладів охорони здоров’я”.
Також у документі зазначено, що лікарня звернулася до Департаменту охорони здоров’я КОДА, губернатора Чернишова та народного депутата України Олександра Дубінського. Просять переглянути зміни до Розпорядження Кабміну від 15.01.2020 року №23-р в частині включення КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" до переліку опорних лікарень.
Зазначається, що “матеріально-технічна база лікарні та кваліфікація лікарів відповідає вимогам до опорних лікарень”.
“Зараз ми приготували звернення до Кабінету Міністрів України з цього ж питання і запрошуємо всіх жителів міста та району, кому не байдужа майбутня доля лікарні, підтримати КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" і підписати таке звернення”, – говориться у повідомленні.
Відзначимо, що KV не надали у лікарні інформації про кількість підписів, які вдалося зібрати.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович у коментарі KV також висловила занепокоєння фактом того, що лікарню не включили до переліку.
“У КОДА відбулася нарада за участі Міністра охорони здоров'я. На запитання, хто входив до робочої групи, яка формувала опорні заклади і за якими критеріями їх визначали, на жаль, чіткої відповіді я не отримала. Як відповіла Міністр, дані подавала КОДА. Адміністрація стверджує, що для затвердження була задіяна консалтингова компанія, яка на рівні Міністерства і рекомендувала ці заклади. Єдиним критерієм, за яким визначали ці заклади – 50-кілометрова доступність. Відсутність Васильківської ЦРЛ в списку стала величезною несподіванкою. Тому що попередні п’ять років роботи були присвячені реконструкції лікарні, щоб зробити її опорною. Нерідко ми жертвували іншими питаннями заради того, щоб вивести лікарню на зразковий рівень. Побудували нові два відділення, корпус, закуповували обладнання, набирали інтернів.
Раніше область була умовно поділена на госпітальні округи і був Васильківський округ, до якого входили Васильківський, Фастівський, Обухівський, Макарівський і Києво-Святошинський райони з центром у Василькові. Обіцяють, що обласна госпітальна рада ще має цей список переглянути, але вже є постанова Кабміну. У мешканців району ця новина викликала велике обурення. Вони вже звернулися по допомогу до народного депутата Дубінського. Але, на мою думку, найбільш важливим питанням зараз є те, хто утримуватиме районні лікарні вже з жовтня ц.р., коли перестануть існувати райради, на балансі яких вони утримуються. Ні одна з громад не зможе повноцінно утримувати ці заклади”, – каже Баласинович.
Питання про Васильківську ЦРЛ було піднято на зустрічі представників МОЗ з керівниками закладів охорони здоров'я 10 лютого.
Зокрема, міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька не могла дати чіткої відповіді, чому Васильківська лікарня не увійшла до переліку опорних закладів. На її думку, опорна лікарня нічим не відрізняється від звичайної: ні фінансуванням, ні наповненням. Більш того, список опорних лікарень, за її словами, складався консалтинговою компанією, котра лише порадила, які лікарні можуть стати опорними, зважаючи на відстань до 60 км для сполучення екстрених лікарень. Тож, за словами Зоряни Скалецької, цей список опорних лікарень ще не остаточний. Які лікарні Київщини будуть опорними, вирішить госпітальна рада, яка незабаром буде сформована. До її складу увійде керівництво Васильківського району.
Знайшлися ті, хто поставився критично до цього розголосу – через те, що нібито адміністрація лікарні, на їх думку, не поставилася серйозно до підняття статусу закладу до необхідного рівня, аби заклад включили до переліку.
“Проблема з лікарнею виникла не сьогодні. Ще кілька років тому районна рада захотіла повністю підпорядкувати ЦРЛ собі, в т.ч .призначати головного лікаря. Місто було проти, так як згідно статуту є співзасновниками ЦРЛ. Кошти всі на ремонти ЦРЛ виділяв район, з міста – нуль, хоча я сама постійно говорила і писала про те, що місто не просто має держсубвенцію передавати, а і на ремонти. Тому поки виясняли хто кому винен та перманентно були зайняті виборами та політикою, пропустили цей важливий момент – з опорною лікарнею. Лікарня, звичайно, не закривається, але якщо заклад не буде опорним, то зменшиться держфінансування, що призведе до закриття відділень і скорочення персоналу”, – пише користувачка соцмережі Тетяна Омельченко.
Що таке опорна лікарня: позиція Кабміну
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №194-р "Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області" було затверджено чотири госпітальні округи: Білоцерківський, Васильківський, Лівобережний та Бородянський. За визначенням КМУ, госпітальний округ не буде окремою юридичною особою або окремим рівнем територіальної організації влади, а відіграватиме роль механізму координації та спільного прийняття рішень представниками місцевих органів влади, території яких він охоплюватиме.
“Межі і склад кожного округу запропоновано Київською обласною державною адміністрацією, виходячи з критеріїв формування округу, встановлених Порядком створення госпітальних округів. Госпітальні округи створюються як "функціональні об'єднання лікарень, розташованих на визначеній території".
Взагалі до списку опорних закладів Київщини, згідно відповідного розпорядження КМУ, включено 13 закладів:
“Білоцерківська міська лікарня № 2”;
“Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”;
“Броварська багатопрофільна клінічна лікарня”;
“Вишгородська центральна районна лікарня”;
“Іванківська центральна районна лікарня”;
“Ірпінська центральна міська лікарня”;
“Макарівська центральна районна лікарня”;
“Миронівська центральна районна лікарня”;
“Обухівська центральна районна лікарня”;
“Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня”;
“Комунальне некомерційне підприємство Тетіївська центральна районна лікарня”;
“Фастівська центральна районна лікарня”;
“Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради”.
Саме поняття опорного медзакладу має на увазі низку вимог, які висуваються до закладу. Аби стати головним на госпітальному окрузі, такий заклад має забезпечити:
доступність для пацієнта – шлях до нього має займати не більше години;
безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини;
своєчасність доступу до медичної допомоги;
економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів.
В інших районах
KV опитала голів районних та місцевих рад стосовно включення або невключення їхніх лікарень до переліку, і що було або не було зроблено у цьому напрямку.
Голова Миронівської райради Валентина Усик:
Щоб потрапити до опорних закладів, необхідно було виконати вимоги. Перша вимога – це дислокація. Миронівка може охоплювати в радіусі 60 км медпослугами Богуславський, Кагарлицький, Рокитнянський райони, має розгалужену транспортну розв’язку. Друга – забезпеченість фахівцями, а також – наявність приймального відділення і невідкладної медичної допомоги з операційними, палатами, сучасним обладнанням. І після того, як ми реформували у 2018 році ЦРЛ у комунальний некомерційний заклад, ми все це виконали. Ми зробили ремонт у пологовому відділені, намагаємося оновлювати обладнання, зберегли 160 ліжок стаціонару, завершуємо комп'ютеризацію.
Свого часу з районного бюджету в лікарню ми вклали близько 8 млн гривень. Зараз більше 3 млн гривень виділяє Миронівська ОТГ на рентгенівський апарат, фінансує необхідні медикаменти. Плануємо докупити функціональні ліжка у дитяче відділення, до пологового – апарат штучного дихання. Все це дало нам можливість створити потужну матеріальну базу. Всі необхідні тарифи, які мають запрацювати з 1 квітня, ми затвердили ще у грудні 2019 року. 31 січня лікарню включили до реєстру Національної служби здоров’я України, яка має буде надавати гарантовану суму фінансування вже з квітня.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Фастівська міськрада сподівається на фінансову підтримку обласної ради з ремонту палат стаціонарних відділень Фастівської центральної районної лікарні по вулиці Київська. Ми подали проєкт до обласної ради і цей об'єкт необхідно зробити у першу чергу. Адже, враховуючи реформу вторинної ланки медицини, дуже важливо, щоб медзаклади області були готові до надання медпослуг за стандартами Національної служби здоров'я в Україні. Особливо, враховуючи те, що Фастівська ЦРЛ визначена в переліку 13 опорних закладів охорони здоров'я Киівщини, який було затверджено розпорядженням №23 Кабміну від 15.01.2020 року. Зараз їх потрібно привести до такого стану, щоб вони мали можливість надавати якісні медичні послуги.
Голова Броварської райради Сергій Гришко:
Броварська районна лікарня – одна із найкращих і потужних, відповідає всім вимогам. Наявність кадрів, наповнюваність апаратурою, врегулювання електронної черги – це питання, які зробила для нас викликом сама реформа. Лікарню очолює Заслужений лікар України, депутат обласної ради, Почесний мешканець району Валентин Багнюк. Наразі в лікарні проводяться ремонти, утеплення, внутрішні роботи, замінюється дах. Адже перший корпус лікарні збудований був ще на початку 70-х років. Практично завершена комп'ютеризація закладу.
Лікарня є спільною власністю району та міста. З 1 квітня лікарня заключає договори з НЗСУ, а також в роботу будуть задіяні 11 апаратів геомедалізу, цю кількість маємо намір збільшити до кінця року. Броварський район – це приміська зона і в купальний та літній сезон район приймає близько 25-30 тис. відпочивальників. Тож надання екстреної меддопомоги лягає на районну лікарню. Орієнтовно заклад охоплюватиме послугами частину населення Бориспільського, Баришівського району, а також сусідньої області. На жаль, ліжкомісць недостатньо. Необхідно, можливо, передбачити окремі підрозділи в сусідніх ОТГ.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
Опорні заклади обиралися з-поміж інших з урахуванням наявності корпусів, персоналу і наша районна лікарня є однією з кращих в області. Міська, районна і ради громад є співзасновниками закладу і здійснюють її фінансування. Основні базові питання в районній лікарні вирішені. Заклад комп'ютеризований, на це кошти виділила міська рада. Плануємо ще закупити й оновити деяке обладнання, зробити комфортні зони для очікування і відремонтувати палати. А також модернізувати систему опалення і задіяти енергозаощаджувальні технології: заміна вікон, утеплення. Районна лікарня зможе охопити медпослугами Згурівський, Яготинський, Баришівський район і навколишні ОТГ, фахівців вистачає. У кожному місті є підрозділи зі швидкими й основний базовий офіс розташований в Переяславі.
В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
Ми розпочинаємо проводити інформаційні зустрічі із жителями, тож всі переваги та недоліки, як це все буде працювати, вони зможуть оцінити вже з 1 квітня. Наша лікарня не в змозі надати якісні ургентні послуги. Ми маємо фахових працівників, але сучасне обладнання, лабораторії, реанімаційної палати, на жаль, лікарня немає. Зараз, щоб надати ці послуги, ми сплачуємо кошти за контрактом іншій лікарні. Думаю, це досить зручно, що визначено опорний заклад, де мешканцям 100% зможуть надати якісну і безкоштовну допомогу. Ми не маємо можливості підвищити рівень лікарні.
Коли Ржищів був містом районного значення, то районна лікарня була на 140 ліжок, але її розформували до 40. Щоб підготувати заклад такого рівня потрібно вкласти великі кошти і мати значну кількість населення, яка обслуговуватиметься в цьому закладі. Реформа дозволяє жителям самостійно обрати заклад для лікування: Кагарлик, Миронівка, багато мешканців їздять до Обухова. Умови надання екстреної допомоги витримані.
Голова Яготинської міськради Наталія Дзюба:
На сесії районної ради було прийнято одноголосне рішення – звернутися до облради, КОДА, Кабміну, Департаменту охорони здоров'я, народних депутатів різних фракцій щодо збереження лікарні інтенсивного лікування саме на території міста. Всі листи вже направлено, нам пообіцяли розглянути це питання на черговому засіданні облради. Якщо проаналізувати саму методику створення трьох ЛІЛів (від ред: лікарні інтенсивного лікування) на території Лівобережжя, то вона йде врозріз з наданням якісних послуг для населення. Ми не за те, щоб закрили Переяслав-Хмельницький опорний заклад, а за те, щоб було створено ще один ЛІЛ і саме на базі Яготинськоі ЦРЛ. Лікарня має зручне розташування, інфраструктура і транспортне сполучення міста дозволяє швидко доїхати жителям з інших районів, є кадровий потенціал і відповідна база – на території діє Чорнобильський медичний коледж. А ще – пункт біженців, в якому також потребують відповідної меддопомоги.
У минулому ЦРЛ була на другому місці по області серед клінічних закладів. В лікарні функціонують необхідні відділення, є екстрена медична допомога. Ми взаємодіємо з усіма гілками влади, щоб забезпечувати лікарню всім обладнанням. Але стоїть питання не лише у забезпеченні, а й в цінності людського життя – екстрено, швидко і доступно. І поки в кризовій ситуації пацієнта довезуть через 50 км до Переяслава, може бути запізно. Має бути не оптимізація, а розширення мережі. Кожен центр ОТГ має мати свою опорну лікарню. Ми будемо робити все можливе, щоб 20 тис. населення міста мали змогу одержувати якісні медпослуги.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У нас мав бути і опорний медичний заклад, але чомусь так сталось, що він не потрапив до переліку. Виявляється, що Міністерство охорони здоров'я заключило договір з однією фірмою і саме вона за використанням системи транспортування, лише за одним показником визначила, де мають знаходитися ЛІЛи. Днями відбулася сесія райради і депутати прийняли рішення підготувати листа-звернення до Кабміну. Можливо, нас помилково не додали до списку. Адже наскільки нам було відомо, Бородянка мала стати центром госпітального округу. Район має розгалужену транспортну гілку – залізниця, аеродром, міжнародна траса Київ-Чоп. Ми розташовані в центрі, і найбільш вигідно проїхати до нас буде із Макарова і Іванкова, чим навпаки. У Макарівському районі проживає 37 тис. населення, а в Бородянському – 50. У районній лікарні є всі необхідні відділення, пологовий будинок займає п'яте місце по області за народжуваністю. Тож ми були досить здивовані, коли не виявили лікарню у списку опорних закладів.
Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:
Ми сподіваємося, що всю необхідну медичну допомогу мешканці зможуть отримувати й у своїй лікарні. Центральну районну лікарню ми збережемо і вона буде працювати – інших варіантів ми навіть не розглядаємо і зробимо все необхідно, щоб туди надходило необхідне фінансування. В останні роки ми намагалися оновлювати медичне обладнання, здійснювали ремонти, щоб підвищити її рівень. З місцевого бюджету виділили кошти, щоб мати свою невідкладну швидку допомогу, зберегли всі ФАПи, щоб якісна медична допомога для мешканців району була доступна. Не вистачає в лікарні, звичайно, спеціалістів, є відтік кадрів до столиці. Також у районі переважає населення більш пенсійного віку і всім відомого, яку сьогодні вони мають пенсію, і наскільки для них важливі умови доїзду. До цього у нас був визначений Білоцерківський госпітальний округ. Опорні заклади визначало Міністерство охорони здоров'я, яке ні з ким не радилося. Як я розумію, на ці заклади і фінансування спрямовуватимуть більше, і обладнання закуповуватимуть. Але поки що все це в теорії.
Нагадаємо, як писала KV, на згаданій зустрічі з керівниками медзакладів у КОДА 10 лютого за участі, зокрема, міністерки МОЗ проходив лікбез: головним лікарям закладів Київщини пояснювали, що віднині лікарні мають статус комунальних некомерційних підприємств, і тому починають працювати за новими правилами. Експерти детально розповідали про те, як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет.
Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: колаж KVКиевVласть
25 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Утворені в минулому році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська об'єднані тергромади досі не бачили грошей від податку на доходи фізичних осіб, гарантованих реформою децентралізації. По сім-вісім місяців громади живуть у режимі економії, не маючи фінансів на розвиток та інфраструктуру. У своєму горі вони не одні: у бюджетну пастку потрапили й усі утворені наприкінці минулого року ОТГ. У пошуках виходу, Київщина звернулася до прем’єрміністра Гончарука.
Як стало відомо KV, 10 лютого Калинівська тергромада Броварського району направила звернення до Кабміну з проханням посприяти у визнанні новоствореної громади спроможною та включити її до проєкту Перспективного плану розвитку територій області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Повідомляється, що 5 лютого 2020 року Уряд визнав спроможними 38 об’єднаних тергромад, в яких перші вибори відбулись влітку 2019 року. Однак Калинівська ОТГ, вибори до якої відбулися 22 грудня 2019 року, залишилася поза увагою.
Таким чином, з моменту проведення виборів громада була позбавлена можливості перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. А питання про визнання громади спроможною – не розглядається. Громада не отримує ПДФО, бюджет ОТГ складається з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Громада не має можливості взяти на себе повноваження із забезпечення належного рівня надання всіх послуг та сформувати свій виконавчий орган.
І все це попри те, що реформа децентралізації передбачає саме передачу повноважень, фінансів на їх реалізацію та відповідальності за їх виконання від центральної влади органам місцевого самоврядування.
Як розповів KV голова Калинівської ОТГ Вадим Булкот, громада направила листа до Кабміну, щоб нарешті звернули увагу на цю проблему, визнали ОТГ спроможною і вже спочатку другого кварталу надали обіцяне фінансування.
“Наразі утворилася така плутанина: кожен населений пункт живе своїм прийнятим бюджетом, у кожної ради свій рахунок. Кошти продовжують надходити до районної ради. Ми не можемо навіть відділи свої створити. Ми – ОТГ, але продовжуємо залежати від району, який користується нашими грошима і доводиться випрошувати для громади хоч якусь копійку. Ми – спроможна ОТГ. Якщо ми перейдемо на прямі міжбюджетні відносини, то матимемо реверсну дотацію до 40 млн гривень. Ми хочемо розпочати будівництво нового дитячого садка. В населених пунктах громади плануємо капітальні ремонти шкіл, садочків і амбулаторій, а також доріг і тротуарів. Наразі готуємо проєкти, напрацьовуємо їх і сподіваємося, що кошти таки надійдуть. Всі ці очікування дуже затримують розвиток громади, ми в підвішеному стані, не розуміємо в якому напрямку рухатися”, – запевнив він.
Такі само
Окрім Калинівської, в бюджет Верховною Радою не було включено і Зазимську громаду Броварського району, де також відбулися вибори у грудні. І за словами голови Зазимської ОТГ Віталія Крупенка, відсутність прямих міжбюджетних відносин із державою стала основною проблемою: до громади не надходять кошти від ПДФО. І коли це має статися – невідомо.
“Поки що до Кабміну ми не зверталися. До Калинівської громади має надходити велика сума коштів і тому вони досить сильно з цього приводу переживають. У нашої громади сума набагато менша. Наразі все в громаді відбувається в штатному режимі, все фінансує районна рада. Тож з цим проблем не виникло. Взагалі громада розраховує на реалізацію багатьох проєктів – проведення каналізації до дитсадка, облаштування парку тощо. Проблемних питань вистачає. Поки що ми зможемо прожити без ПДФО. Якщо восени доєднають інші села, то вже тоді податки і знадобляться. Сьогодні громада із двох населених пунктів зможе проіснувати”, – каже Крупенко.
26 грудня 2019 року, відбулася заключна сесія Дерев'янської сільради Обухівського району щодо приєднання до Обухівської ОТГ. І, як стало відомо KV зі слів голови сільради Олександра Бойка, їх також не встигли включити до держбюджету.
“Наразі ми – на стадії реорганізації і живемо за рахунок бюджету сільської ради. Очікуємо, що Кабмін має затвердити зміни до держбюджету, що дозволить об’єднати бюджет з громадою. Район нам надав субвенцію на утримання дитячого садка та клубу. Всі податки продовжують йти до сільради та району. Програми у нас розроблені і стосовно доріг, і з освітлення, з ремонту клубу. У громади щодо цього вже готується кошторисна документація, щоб після надходження коштів негайно приступити до виконання робіт”, – розповів Бойко.
Постали перед аналогічною проблемою ще чотири громади, Томашівська, Ташанська, Глевахівська та Циблівська, в яких перші вибори відбулись ще влітку 2019 року.
Громади були створені у середині бюджетного року, але отримали відмову в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою через відсутність цих ОТГ в Перспективному плані формування спроможних тергромад.
Читайте: Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Отримати додаткові ресурси ОТГ мали з початком нового бюджетного року. Нещодавно Кабмін вніс відповідні корективи до Перспективного плану, передбачивши створення цих громад. Це ніби мало дозволити громадам нарешті перейти на пряме фінансування, але цього не сталося.
За словами голів ОТГ, ще 1 лютого мали внести зміни у Закон України “Про державний бюджет України на 2020 рік” в частині передачі фінансування. Але цей Закон ВРУ ще так і не розглянула.
Увесь цей час громадам доводиться виживати за рахунок своїх невеликих коштів. Тож KV вирішила поцікавитись у голів ОТГ, з якими проблемами вони зіткнулися, коли має надійти ПДФО і на що планують направити ці кошти.
Голова Ташанської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Василь Вовчанівський:
Питання внесення змін до держбюджету не піднімається. Кабмін визнав громаду спроможною, а у Верховній Раді все затормозилося і ми не можемо вийти на прямі міжбюджетні відносини. І здається, що нас так і не включать до бюджету. Тож навіть не знаємо, як далі будемо існувати. Ми розраховували на ПДФО, яке цього місяця у розмірі більше 1 млн гривень відійшло до району. Коштів вистачає лише на покриття захищених статей, інфраструктура не розвивається. Сьогодні живемо за кошти від податків за землю, на залишки з минулого року. Громада нараховує сім сільських рад, до якої доєдналася ще одна. Ми звели кошти в один бюджет, потроху розвиваємо ЦНАП. Але нам треба будувати приміщення, та такої можливості немає. Ми готові робити дороги, розробили проєкти. Ми зробили реорганізацію і хочемо нарешті вийти на прямі відносини з державою, щоб ПДФО залишався в громаді. З цією проблемою, куди тільки не зверталися: до Департаменту регіонального розвитку, Департаменту фінансів, КОДА, писали листи на президента. Нам обіцяли владнати питання ще з 1 лютого. Всі громади до нас включали в бюджет, не зрозуміло, чому саме ми опинилися у такій ситуації. Переваг децентралізації мешканці так і не відчули і нашої провини в цьому немає. Проблема дуже велика і вона торкнулася усіх чотирьох громад області, які об’єдналися ще влітку.
Голова Глевахівської ОТГ Васильківського району Володимир Петренко:
Поки що інформації, коли ми маємо вийти на міжбюджетні відносини, ми не отримували. Ще з літа громада існує за рахунок бюджетів двох сільрад і їх, звичайно, не вистачає. Сільради поки що працюють на рівних бюджетах. Будемо виходити з того, що маємо. Мінрозвитку територій затвердив проєкт співфінансування будівництва дитячого садка і початкової школи. Побачимо перші результати вже на початку березня. Ми сподівалися, що нас включать у міжбюджетні відносини з нового року, але нас виключили, потім знову включили. Побачимо, які надходження отримуватиме громада. Реорганізацію територій ми відклали, тому що до цього ми ще не були включені до Перспективного плану. Всі кошти на утримання медичних та навчальних закладів надходять до району. Всі переваги від об’єднання, як повноцінна громада, ми ще не встигли оцінити.
Голова Томашівської ОТГ Фастівського району Олена Пашун:
Перший крок – включення до Перспективного плану – ми зробили і він головний. Ми об’єднали бюджети і продовжуємо функціонувати за ці кошти. Та є і проблеми. Звільнили працівників закладів культури із районної інфраструктури. Сьогодні ми маємо сформувати власну мінімальну мережу – це важко без коштів. Переживаємо, що виключать із мережі і заклади, які у нас функціонують в селі Соснівка Макарівського району. Адже всі податки пішли вже до Фастівського району. Райрада передала нам субвенцію у розмірі 100 тис. гривень на заклади культури. Це не та сума, яка передбачалася на рік, адже громада мала влитися до бюджетного процесу. За потреби будемо знову звертатися до району і просити кошти. Лише в Томашівці заклад культури забезпечений електроопаленням, здійснено ремонт, всі інші потребують модернізації. Опорний заклад також потребує переоснащення. За програмою “Шкільний автобус” ми не отримали новий транспорт і наразі не можемо його самостійно придбати. Ми маємо сільську пожежну команду, яка потребує новий автомобіль. У законі про добровільне об’єднання має бути задекларований принцип – це державна підтримка, щоб все було чітко розмежовано, тоді громада зможе належно функціонувати. А сьогодні виникає дуже багато викликів та ризиків. Населенню це не зрозуміло, намагаємося роз’яснити, стримати соціальну напругу. Наш перехідний період дуже і дуже затягнувся.
Голова Циблівської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Олександр Палагута:
Обласне керівництво та Уряд обіцяють внести зміни до бюджету. Таких громад, як ми, по Україні більше 200. На мою думку, швидше за все, це відбудеться наприкінці першого півріччя, коли вже завершиться навчальний рік, щоб його не переривати. Тож ми продовжуємо жити за власні кошти і реорганізація, як така, ще не розпочиналася. Ми зекономили кошти ще з минулого року, очікуючи, що нам передадуть фінансування з січня. Нам хоч дозволили об'єднати бюджети, а ті, що об'єдналися в грудні, кожен залишився зі своїми бюджетами. Ми покриваємо всі захищені статті. Коли нам передадуть фінансування, районні ради вже будуть не потрібні. Поки що відчуття переваг від об'єднання ми не відчуваємо. Перш за все, хочемо обладнати пожежну частину, яка потребує капітального ремонту. Поряд знаходяться ліси і пожежі відбуваються досить часто.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГФото: колаж KVКиевVласть
21 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Гроші з могильника: наближеним до Чорнобильської зони територіям розподілили ще 231 млн гривень
231 млн гривень від будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), за які на Київщині точилися запеклі бої на місцях, розподілили на інфраструктурні об'єкти Іванківському, Поліському районам та місту Славутич. Традиційно найменше ремонтів та будівництв за цей кошт заплановано на Іванківщині, найбільше – у Славутичі. Претензії до кількості грошей висувають обидві території, вимагаючи для справедливого розподілу законодавчих змін. Лише Поліщина задоволена і реалізацією проєктів, і фінансуванням.
Як стало відомо KV, 28 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №42 “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з додатком до розпорядження, місту Славутич було затверджено 24 об'єкти на загальну суму 98 млн 15 тис. 662 гривні.
Куди підуть гроші в Славутичі
Мова йде про будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкцію І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкцію будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкцію спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).
Також у переліку об'єктів реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Белгородського кварталу міста (1,2 млн).
Ще Славутичу затвердили кошти на реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн), реконструкцію димової труби центральної міської котельні (3,2 млн).
Як розповів у коментарі KV мер Славутича Юрій Фомічев, у місті продовжують виготовляти проєкти та планують подавати їх до КОДА.
“У цьому переліку проєкти, які ми розробляли додатково. І продовжуємо працювати над новими проєктами. Прибрали лише один проєкт, який ми в минулому році реалізували за кошти екологічної субвенції – очисні споруди. Із раніше затверджених, немасштабні об'єкти вже виконані. Це пандус для людей із обмеженими можливостями, огородження навколо дитячого садка та школи, реконструйовано арки біля Палацу дітей та молоді, ведуться роботи по школі №1, майже завершено перший етап ремонту, реконструкція школи №2 розпочата. На жаль, не почались у минулому році роботи з ремонту доріг, хоча були проведені тендери і підписані договори. Причину не пояснили, посилаються на те, що не було коштів. Але ми знаємо, що кошти були переведені на рахунок області. Я вважаю, що це через зміну керівництва області, суто бюрократична причина. У цьому році сподіваємось на кращу динаміку, враховуючи, що нова команда КОДА сформована. Поки певний рух є, але не такий динамічний”, – говорить він.
Поліський район
Для Поліського району затвердили 13 проєктів загальною вартістю 73 млн 982 тис. 993 гривні.
У смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).
В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн).
У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).
В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).
Також затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн).
У коментарі KV голова Поліської районної ради Андрій Слепченко розповів, що подані ними проєкти були затверджені.
“У минулому році були проведені роботи по ремонтах трьох шкіл – заміна вікон, даху. І всі проєкти, які ми подавали, були включені. Поки претензій до обласної адміністрації не маємо. Звісно, ще є потреби, ми поступово виготовляємо проєкти, проводимо обговорення, співпрацюємо”, – зазначив він.
Іванківський район
Всього п'ять об'єктів вартістю 59 млн 87 тис. 255 гривень було затверджено для Іванківського району.
Це – реконструкція об'єктів водопостачання Комунального підприємства Іванківської районної ради “Іванківводоканал” зі встановленням станцій автоматичного керування з частотними перетворювачами та заміною насосних агрегатів артезіанських свердловин №15,16,20 (1,3 млн), реконструкція Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране (2,5 млн).
У селищі Іванків заплановано реконструкцію системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 (4,2 млн), реконструкцію існуючої будівлі школи №2 (32,2 млн), реконструкцію існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” (18,6 млн).
За словами депутата Іванківської райради Олега Берегового (ВО “Свобода”), із зазначеного переліку, ремонт у школі №2 за кошти від ЦСВЯП може бути проблемним, оскільки об'єкт почали фінансувати із районного бюджету.
“Тільки один об'єкт із цього переліку було розпочато у позаминулому році – школа №2. На неї виділили 20 млн гривень із районного бюджету. Оскільки фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, завершити об'єкт за кошти від ЦСВЯП буде можливо, якщо ми передамо функції замовника робіт Департаменту регіонального розвитку КОДА і я планую ініціювати цей процес. Взагалі досить цікава ситуація вийшла. На минулій сесії, яка нещодавно відбулася, з районного бюджету було знову на цю школу виділено 9,5 мільйонів. Я впевнений, що адміністрація району була в курсі розпорядження КОДА і умов фінансування від ЦСВЯП цієї школи. Просто не захотіли втрачати "свого підрядника" робіт. Відносно жителів району це дуже підло. За 9,5 мільйонів ми могли придбати у лікарню якесь обладнання, наприклад, МРТ”, – говорить він.
За його словами, район досі не отримав коштів на реалізацію жодного проєкту.
“Із листопада 2017 року кошти мали надходити пропорційно, враховуючи витрачені суми на будівництво ЦСВЯП. Я маю відповідь від “Енергоатому”, що станом на січень цього року було перераховано 96 млн гривень. Ми не отримали жодної копійки. Поліський район отримав близько 30 млн, решту – Славутич. І знову у цьому переліку Славутич отримує майже вдвічі більше. Ми зібрали 3,5 тисячі підписів, аби у закон внесли зміни і чітко прописали – кому скільки коштів має надходити. З розрахунку населення, території чи інших критеріїв. Бо наразі така ситуація, що Іванківщина може отримати 50 млн, а Славутич, наприклад, – 1,5 млрд. Передавали ці звернення ще минулому Президенту, Прем’єрміністру. Нещодавно звертались до нардепа нинішнього скликання. Ніякої реакції. Крім того, я вважаю, що було б вигідніше не витрачати ці кошти, а примножувати. Навіть якщо б ми отримали 1 мільярд із 3,7 млрд, які передбачені на всі території, поклавши їх на державний депозит під державні гарантії, ми мали б щорічно 150-180 млн гривень додаткових коштів. Я цю пропозицію озвучив голові КОДА, але він сказав, що це мало і ми маємо заробляти більше. Але я реаліст і розумію, що в Іванківському районі неможливо побудувати об'єкти, які б приносили такі суми “чистими” щорічно”, – говорить він.
Позиція області
Як передає корреспондент KV, питання фінансування об'єктів піднімалось під час пресконференції, присвяченій ста дням роботи очільника КОДА Олексія Чернишова. Зокрема, стурбовані жителі Іванківщини поставили Чернишову питання щодо справедливості розподілу та виділення коштів.
“У цьому році ми плануємо реалізацію 43 об'єктів за кошти від будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Кошти будуть спрямовані на реалізацію проєктів соціального призначення – освіти, спорту, будівництво доріг і таке інше. Вони будуть розподілені між Іванківським, Поліським районами та містом Славутич. Ми приділяємо цьому велику увагу. Ви побачите все на власні очі цього року. Це дуже важливе питання, оскільки Іванківський, Поліський райони та місто Славутич мають об'єктивні обмеження у плані розвитку. І розраховувати тільки на ці кошти, які дуже швидко закінчаться, не варто. Я запропонував керівництву розглянути інший підхід – інвестувати ці кошти в економічний розвиток, а не тільки в інфраструктуру. Створити індустріальні парки, робочі місця, утворити туристичну галузь. Вони мають заробляти, тому що гроші мають властивість дуже швидко закінчуватись”, – зазначив Олексій Чернишов.
Нагадаємо, як раніше писала KV, останній раз зміни до переліку об'єктів вносились губернатором Олександром Терещуком у травні минулого року. Тоді поповнився список об'єктів для Славутича, який вже подав більше проєктів, ніж Поліський і Іванківський райони. У мерії це пояснили тим, що вони з розумом підійшли до поділу грошей – розподілили проєкти по пріоритетності, що порадили зробити і іншим громадам. Громади ж вважали, що сенсу в виготовленні нових проєктів немає, оскільки подані рік тому навіть не почали фінансувати.
Читайте: КОГА снова обделила Полесский район при распределении денег ядерного могильника
Фото: колаж KV
19 лютого 2020 г. 19:46
Раздел: Новини
На Київщині повинні побудувати амбулаторії у трьох селах (список)
Місцева влада Щасливого та Великої Олександрівки на Київщині замовила завершення будівництва амбулаторій. А в селі Крюківщина за замовленням сільської ради під амбулаторію планують перебудувати існуючі нежитлові будівлі. Всі три замовлення підрядники повинні завершити протягом поточного року.
Як стало відомо KV з оголошень електронної системи державних закупівель ProZorro, в лютому 2020 року органи місцевої влади Київщини уклали три договори на будівництво амбулаторій загальної практики сімейної медицини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Амбулаторія у Щасливому
Щасливська сільська рада 7 лютого 2020 року уклала договір з ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (ПАТ "БКСМ") (*) на будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Лермонтова, 9-В в Щасливому (коригування). Ціна договору склала 4,48 млн гривень.
За умовами договору, до кінця червня 2020 року підрядник повинен виконати загальнобудівельні роботи та облаштувати комунікації (системи кондиціювання, вентиляції, опалення).
Тендер провели без відкритого конкурсу, по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що ПАТ "БКСМ" вже виконує роботи на цьому об'єкті за двома іншими договорами і в ході будівництва виникла необхідність проведення додаткових робіт.
Нагадаємо, перший договір (ціна – 35,49 млн гривень) між Щасливською сільською радою та ПАТ "БКСМ” на будівництво амбулаторії був укладений 24 липня 2018 року, другий договір (ціна – 3,4 млн гривень) - 16 липня 2019 року.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета получит еще 3,4 млн гривен за строительство амбулатории в Счастливом
Таким чином за будівництво медзакладу ПАТ "БКСМ" за трьома договорами повинні заплатити 43,37 млн гривень. Станом на 18 лютого 2020 року за виконання робіт за першим договором замовник перерахував ПАТ "БКСМ" 21,79 млн гривень (дані єдиного веб-порталу використання публічних коштів Е-data).
Амбулаторія у Великій Олександрівці
Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА 13 лютого 2020 року уклало договір з МПП “Сімт” (**) на будівництво медичної амбулаторії загальної практики сімейної медицини з приміщенням для проживання медиків в селі Велика Олександрівка. Ціна договору – 3,12 млн гривен.
Інформації про види та об'єми робіт у відкритому доступі немає. Відомо лише, що підрядник повинен завершити роботи до кінця 2020 року.
Закупівля була проведена без відкритого конкурсу, по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що 13 серпня 2019 року між ним та МПП “Сімт” вже був укладений договір (ціна 8,81 млн гривень) на будівництво амбулаторії у Великій Олександрівці, але виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт.
Читайте: В селе Великая Александровка собираются построить новую амбулаторию
За будівництво медзакладу МПП “Сімт” повинні заплатити 11,93 млн гривень. На 18 лютого 2020 року за виконання робіт за першим договором замовник заплатив МПП “Сімт” 920,99 тис. гривень (дані єдиного веб-порталу використання публічних коштів Е-data).
Амбулаторія в Крюківщині
КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (***) уклало договір з ТОВ “АМК Інжиніринг” (****) на проведення реконструкції нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27 в селі Крюківщина. Ціна договору – 13 млн гривень.
Згідно з договором, підрядник повинен виконати загальнобудівельні та оздоблювальні роботи, облаштувати системи опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, зв’язку, електричних мереж, освітлення, пожежної сигналізації. Крім того, він повинен забезпечити благоустрій території.
Зазначені роботи повинні бути завершені до 30 жовтня 2020 року.
Конкуренцію ТОВ “АМК Інжиніринг” в тендері склали ТОВ “Будівельна компанія “Баланс” (*****) та ТОВ “Розумна хата” (******). Пропозиції конкурентів були вигідніші по ціні, але їх відхилили, зокрема, через питання по перерахунку договірної ціни.
Північний офіс Державної аудитслужби почав моніторинг всіх трьох описаних закупівель. Станом на 18 лютого 2020 року його результати ще не опубліковані.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" було зареєстровано в 1995 році. Його засновники – Ігор Шалімов (34,45%) (директор) і Володимир Шалімов (63,35%). Розмір статутного капіталу – 217,13 тис. гривень.
Володимир та Ігор Шалімови – діючі депутати Бориспільської міськради. Крім цього, Володимир Шалімов керує Бориспільською міською партійною організацією політичної партії "Наш край". Співголовами цієї політсили значаться Олександр Мазурчак, Олександр Фельдман, Антон Кіссе та Сергій Кальцев, які до подій Революції гідності були членами Партії регіонів.
У 2002-2006 роках людина з ім'ям Володимир Ілліч Шалімов був помічником народного депутата Вадима Литвина (комуністична партія).
За результатами участі у публічних закупівлях з 2008 року ПАТ "БКСМ" отримало 73 підряди на загальну суму 283 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник – Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА (дані Zакупівлі).
МПП "Сімт" засновано у 1996 році. Засновником і керівником фірми значиться Володимир Товстига. Розмір статутного капіталу – 100 гривень.
За час участі у публічних закупівлях МПП "Сімт" уклало 67 договорів на 42,5 млн гривень. Найбільшим замовником МПП було Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА, з яким фірма уклала договорів на 18,8 млн гривень.
ТОВ "АМК Інжиніринг" засноване в 2016 році. Її власник і директор – Костянтин Чернишов. Основний вид діяльності фірми – монтаж систем водопостачання, опалення та кондиціонування повітря.
За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "АМК Інжиніринг" отримало 8 підрядів загальною вартістю 29,8 млн гривень.
Нагадаємо, у 2020 році на Київщині повинні побудувати ще чотири амбулаторії первинної медичної допомоги. У березні перший з цих медзакладів має з'явитися у селі Кожанка, до кінця жовтня – у Борисполі і до кінця року – у селі Мироцьке та смт Пісківка.
Читайте: В 4 населених пунктах Київщини в 2020 році повинні побудувати амбулаторії (список)
Голова Щасливської сільської ради – Микола Шмаюн. Управлінням регіонального розвитку Бориспільської РДА керує Ярослав Янович. КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” очолює Олексій Палієнко.
* ПАТ “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів” (код ЄДРПОУ: 05408059)
** МПП “Сімт” (код ЄДРПОУ: 23520802)
*** КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (код ЄДРПОУ: 40335998)
**** ТОВ “АМК Інжиніринг” (код ЄДРПОУ: 40913074)
***** ТОВ "Будівельна компанія "Баланс" (код ЄДРПОУ: 39399482)
****** ТОВ “Розумна хата” (код ЄДРПОУ: 41453255)
Фото: 032.ua
КиевVласть
19 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Київщині додали 20 млн гривень на будівництво інфраструктури
Департамент фінансів Київської облдержадміністрації переглянув головний фіндокумент області. Внесені корективи збільшили дохідну та видаткову частини на 17,8 млн гривень, на 20 млн гривень збіднів резервний фонд бюджету задля “годування” обласної програми будівництва. В той же час, у бюджеті залишається більше 800 млн гривень нерозподілених вільних залишків, які не планують розміщувати на депозитних рахунках.
Як стало відомо KV, 17 січня 2020 року голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №24 "Про схвалення проєкту змін до рішення Київської обласної ради від 19.12.2019 року № 813-32-VII “Про обласний бюджет Київської області на 2020 рік". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Головні зміни
Згідно з цими змінами, доходи обласного бюджету складуть 5 млрд 215 млн 160 тис. 971 гривня, у тому числі доходи загального фонду обласного бюджету 3 млрд 772 млн 873 тис. 900 гривень та доходи спеціального фонду обласного бюджету 1 млрд 442 млн 287 тис. 71 гривня.
Видатки складуть 5 млрд 218 млн 175 тис. 426 гривень (у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету 3 млрд 176 млн 970 тис. 286 гривень та видатки спеціального фонду обласного бюджету 2 млрд 41 млн 205 тис. 139 гривень), і тим самим перевищать дохідну частину на 3 млн 14 тисяч 455 гривень. На таку ж суму заплановано повернення бюджетної позички в загальний фонд бюджету – так само, як в це було в бюджеті-2019.
У цьому проєкті як дохідна, так і видаткова частини однаково збільшилися на 17 млн 871 тис. 479 гривень – у порівнянні з цифрою, прийнятою на сесії Київської обласної ради 19 грудня 2019 року. Це, зокрема, поповнення спецфонду на 17 млн 794 тис. 79 гривень, у той час як загальний поповнено на 77,4 тис. гривень – це вартість підготовки та проведення повторних виборів до Калинівської ОТГ у січні цього року.
В іноземній валюті бюджет 2020 року зі змінами виглядає так: дохід – 213 млн 333 тис. 918,47 доларів США, видатки – 213 млн 457 тис. 229,24 доларів США (за курсом НБУ станом на 18 лютого 2020 року). У 2018 році доходи бюджету становили 366,3 млн доларів, а витрати – 366,4 млн (за курсом на грудень 2017 року); в 2019 році дохід – 402,7 млн, витрати – 402,9 млн доларів.
Резервний фонд обласного бюджету складе 243 млн 840 тис. 707 гривень, з яких 10 млн – непередбачені витрати. У попередній версії бюджету резфонд складав 263 млн 876 тис. 682 гривень, що на 20 млн 35 тис. 975 гривень більше.
Нерозподілені витрати на виконання цільових програм визначено в обсязі 233 млн 840 тис. 707 гривень. На реалізацію місцевих/регіональних програм розраховано витратити 1 млрд 18 млн 459 тис. 441 гривню (було – 981 млн 29 тис. 388 гривень).
У проєкті передбачено не тільки зміни у цифрах. Змінився і перелік захищених статей: з нього виключили пункти про поточні трансфери населенню, забезпечення осіб з інвалідністю та фундаментальні дослідження, а замість вищих навчальних закладів кадри готуватимуть заклади фахової передвищої освіти. Натомість додали пункт про соціальне забезпечення.
Пояснення фінансистів
У департаменті фінансів КОДА у відповіді на запит KV пояснили деякі зміни.
Зокрема, програма будівництва отримає 37 млн 430 тис. за рахунок перерозподілу коштів облбюджету (19 млн 636 тис. гривень), які узяли з резервного фонду, та збільшення коштів місцевих бюджетів на умовах співфінансування (17 млн 794 тис. гривень). З резервного фонду мінус ще 400 тисяч - міжбюджетний трансферт міст Вишгород на капремонт дитячого майданчика. Разом – якраз 20 млн 35 тис. 975 гривень, на які він “схуд” у новій версії бюджету.
Цікаво також, що в цьому році Київщина також має 873 млн 620 тис. гривень (540 млн 62,1 тис. гривень – загальний фонд, 333 млн 558,5 тис. гривень – спеціальний) вільних залишків. Вони не лежать на депозитних рахунках, як пропонували раніше депутати КОС, і, як повідомили у департаменті фінансів, розміщувати їх там не збираються.
KV неодноразово писала про вільні залишки обласного бюджету, які депутати облради пропонували розмістити на депозитних рахунках.
Зокрема, таку пропозицію неодноразово виносила тодішня голова постійної комісії Ольга Бабій ще за часів, що КОДА очолював Олександр Горган (2018 рік). Таку ж саму пропозицію від неї чули й наступники Горгана – Олександр Терещук та Михайло Бно-Айріян.
Із розмірами залишків ситуація трохи краща, аніж була два роки тому: наприклад, у 2018 році станом на 1 січня місцеві громади Київщини накопичили в сумі 3 357 971 521, 86 гривень вільних залишків в загальному і спеціальному фонді. Це був результат накопичення нерозподілених вчасно бюджетних надходжень.
Читайте: Миллиардные бюджетные остатки смутили Киевщину
6 березня 2019 року КОДА надала КОС звіт про виконання бюджету Київської області за 2018 рік. Однак КОДА надала його з запізненням на цілих 6 днів після закінчення терміну подачі, встановленого Бюджетним Кодексом.
Читайте: Умеючи долго: Киевская область опять с опозданием начнет финансирование целевых программ
Бюджет-2019 був прийнятий 20 грудня. Затверджено головний фіндокумент регіону був в частині захищених статей – це зарплати працівникам бюджетної сфери, витрати на комунальні послуги та енергоносії, придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, поточні трансферти місцевим бюджетам і населенню, і так далі.
Станом на 1 січня 2019 року залишки грошей обласного бюджету (загальний і спеціальний фонд) складали 780,4 млн гривень – 271,7 млн гривень загального фонду і 508,7 – спеціального. Олександр Терещук, який тоді займав посаду голови КОДА, хотів спочатку сам проінспектувати райони і об'єкти в них, які вимагають фінансування, а вже потім вирішувати бюджетні питання.
Читайте: Администрация Терещука хочет отдать бюджет в распоряжение граждан
Показники доходів і витрат бюджету-2020, який прийняли у грудні, порівняно з бюджетом-2019 зменшилися наполовину. Найбільше притисли фінансування культури і охорони здоров'я. Зате збільшені витрати на спорт, освіту і будівництво інфраструктури. Скорочення пояснюють у першу чергу процесами децентралізації, у рамках якої велика частина коштів і бюджетного навантаження піде на місця.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Фото: коллаж KVКиевVласть
17 лютого 2020 г. 11:46
Раздел: Новини
У Вишневому відкрили новий корпус школи (фото)
Сьогодні, 17 лютого 2020 року, голова Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олексій Чернишов взяв участь в урочистому відкритті нового корпусу школи №1 міста Вишневе на Київщині.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На святі були присутні педагоги, учні та батьки м. Вишневе, які очікували на цю подію понад 12 років. Питання завершення будівництва, що затягнулося на роки, було взято під особистий контроль Олексієм Чернишовим майже одразу після призначення його головою Київської обласної державної адміністрації у жовтні 2019 року. Як зазначив директор школи Володимир Плахотнюк, в лютому 2020 року остаточно завершилося обладнання внутрішніх приміщень, ДАБІ м. Вишневе надала сертифікат, що дозволяє передати споруди на баланс місцевого управління освіти. Учні та вчителі отримали сучасну, комфортну школу, в якій вже розпочинаються заняття.
Олексій Чернишов передав учням першого класу символічний ключ від їх нової школи. Як раніше наголошував голова КОДА, розвиток освіти є одним із найважливіших завдань. “Все, що ми робимо у цьому житті – заради наших дітей. Саме їм розбудовувати Україну. Вони мають полюбити її. І для цього потрібно, щоб вони зростали у комфортних та безпечних умовах. Тільки тоді вони залишатимуться вчитися, жити та працювати вдома”, – вважає він. Також дітей зі святом привітав голова обласної ради Микола Стариченко.
В новому корпусі три поверхи та 150 приміщень. В тому числі, гардеробна з окремими шафками для кожного учня, столова, спортзал, актовий зал, прекрасно обладнані кабінети праці, хімії, фізики, біології тощо. Багато туалетних та душових кімнат. Новий корпус дозволить дітям навчатися у сучасних умовах. До останнього у приміщенні старої школи, розрахованому на 350, навчалося майже 1600 дітей.
Голова КОДА також додав, що урочисте відкриття школи у Вишневому – це перший крок у розвитку соціальної інфраструктури Київської області. Найближчим часом заплановано відкриття ще однієї нової (реконструйованої) школи в Українці Обухівського району. Загалом у 2020 році обласна влада Київщини планує спрямувати на розбудову шкіл, садочків та інших об’єктів соціальної інфраструктури 300 млн грн.
Читайте: У березні на Київщині стартує національна програма “Велике будівництво”
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
14 лютого 2020 г. 17:00
Раздел: Тексти
Губернатор Чернишов: “Я не проти сміттєпереробного комплексу у себе біля будинку”
5 лютого минуло 100 днів, як голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов зайняв посаду. Відмітивши ювілей, він розповів журналістам про виконану роботу та сфери життя Київщини, де плануються зміни. На регіон чекає апгрейт проєкту Великої кільцевої, нове летовище з міжнародним статусом, 5 сміттєпереробних заводів і сила-силенна новацій в інженерній та соціально-інфраструктурній царинах. Крім цього, вже навесні можна очікувати повного оновлення ОДА. KV зібрала найяскравіші цитати з більш ніж двогодинної прес-конференції Олексія Чернишова.
Як передає кореспондент KV, 13 січня у Київській облдержадміністрації відбулась пресконференція, присвячена 100 дням на посаді голови КОДА Олексія Чернишова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Реформування ОДА
“За цей час було частково реформовано адмінсистему на Київщині – призначено 8 нових голів РДА. Ми працюємо над зміною структури ОДА. Я впевнений, що 740 працівників – це неефективно, незручно і це не про управління. Це про бюрократію. Якщо ми хочемо забезпечувати ортодоксальну бюрократію, то нам потрібно 700 людей. Якщо ми хочемо надавати населенню послуги і робити його життя комфортним – нам потрібно набагато менше, але нам потрібні фахівці. Їх потрібно запрошувати, мотивувати та розвивати. І ми цим займаємось.
Нова структура передбачатиме меншу кількість департаментів, управлінь та іншого. Але йдеться про людей, їх потрібно поважати і думати про їхнє майбутнє. Скорочення – це драматичний етап. З одного боку я розумію, що неефективно – тримати стільки працівників, а з іншого – ми маємо думати, як їх у майбутньому працевлаштувати. В лютому плануємо завершити опрацювання версії нової структури. Представимо її навесні”.
Кільцева дорога
“Будівництво Великої автомобільної кільцевої дороги – це не регіональний проєкт. Але я візьму на себе сміливість і доповім по проєкту в цілому. Я вважаю, що у цьому році ми маємо переробити концепцію реалізації проєкту та оновити проєктну документацію. А також вирішити питання з наданням земельних ділянок, якими проходитиме дорога. Багато із них були надані приватним користувачам. В траєкторії пролягання дороги вже багато чого збудовано. Нам потрібно буде вирішувати це точково і, можливо, десь змінити цю траєкторію. Проєкт був розроблений у 2006 році, він потребує оновлення.
Щодо реалізації проєкту – він дуже великий. Передбачається будівництво та облаштування 214 км автодороги. Ми будемо пропонувати уряду реалізувати перший етап, який зв'яже траси М-05 та М-06. Це Житомирська та Одеська траси, найбільш завантажені”.
Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш
Міжнародний аеропорт у Білій Церкві
"Є відома європейська практика розташування аеропортів на невеликій відстані від столиці, які обслуговують лоукости. Наш перший аеропорт "Біла Церква" отримає статус міжнародного і залучить нові авіакомпанії. Вже цього року ми розробляємо відповідну документацію, а також плануємо прискорити перетворення цього аеропорту на міжнародний.
Поруч із аеропортом – залізниця, це створить унікальний комфортний транспортний хаб для перевізників. Ми очікуємо, що це позитивно вплине на розвиток туризму та економіки України".
Антикорупційна діяльність
“Було оновлено Антикорупційну програму з урахуванням рекомендації від НАЗК. Продовжується наведення ладу у роботі АЗС. Наразі в області закрито 173 незаконні автозаправки. Переглядаються сумнівні тендери. Вже було скасовано закупівлю автомобілів на суму 5 млн гривень, ініційовану попереднім керівництвом КОДА.
Читайте: Киевоблсовет не без скандала пополнил автопарк
Змінені умови придбання лінійного прискорювача для променевої терапії для Київського обласного онкологічного диспансеру з економією бюджету 13,5 млн гривень”.
Читайте: Дубинский заподозрил Бно-Айрияна в махинациях с медицинскими деньгами
Інвестиції
“Було впроваджено план підтримки державної кредитної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Для підприємців-початківців це можливість пройти безкоштовне навчання, щоб підвищити свої бізнес-компетенції та покращити перспективу створення успішного бізнес-проєкту.
Ми створюємо всі передумови, щоб Київщину сприймали не лише як адміністративний центр країни, а і як інвестиційну вітрину держави. Принаймні ті проєкти, над якими ми працюємо, підсилять це сприйняття дуже скоро. Залучення інвестицій приведе до створення нових робочих місць. Наша задача – зробити життя на Київщині комфортним та безпечним”.
Школи
“В області більше 700 середніх шкіл, 222 тисячі учнів. Шкіл не вистачає, але ми приділяємо цьому велику увагу та взагалі освіті і піклуванню про дітей. На цей рік заплановано реконструкцію та будівництво декількох шкіл. Наприклад, школа №1 у Вишневому – яскравий приклад безглуздого ставлення влади до реалізації такого проєкту. Розбудова була розпочата у 2006 році, пройшло майже 15 років. Необхідно було попрацювати із ДАБІ та ввести школу в експлуатацію. Ми готові відкрити цей корпус у найближчі дні. Процесс трохи затягується через карантин.
Також у І кварталі цього року ми плануємо відкрити школу №1 в місті Українка. Вводимо її в експлуатацію в березні. Ще у цьому році буде відкрита школа в місті Буча, Софіївська Борщагівка та декілька інших шкіл”.
Здорове харчування дітей
“Приділяємо велику увагу здоровому харчуванню дітей. Плануємо зробити капітальні ремонти та замінити обладнання в майже 50 харчоблоках. Це необхідно, оскільки здорове харчування у школі – це майбутнє здоров'я людини. У багатьох школах плануємо запровадити електронне меню та організувати харчування за методом “шведського столу” у шести закладах освіти, кейтеринг – у 10 закладах. Також запровадити уроки здорового харчування. Цей проєкт реалізується спільно із Оленою Зеленською та є дуже амбітним”.
Децентралізація
“Децентралізація – наразі дуже популярна тема. Коли я прийшов на посаду 28 жовтня минулого року, це питання, відверто кажучи, було в занепаді. Нам потрібно було терміново займатись питанням створення нових об’єднаних територіальних громад. Формувати перспективний план розвитку та подавати до Кабінету Міністрів. Ми змінили підхід, завдяки чому Київська область першою в Україні подала Кабміну на затвердження Перспективний план області”.
Сміттєве питання
“Велику кількість сміття продукує як Київ, так і Київська область. Це тонни відходів. Є лише один шлях вирішення проблеми. Це побудова екологічного сучасного підприємства європейського рівня. А краще – підприємств. Кожного дня ми працюємо у цьому напрямку. Вже підписали відповідний документ із Київською міською держадміністрацією щодо ситуації, яка відбувається на полігоні №5. У багатьох розвинених країнах сміття в екологічний спосіб переробляють в енергію. Ми працюємо із європейськими компаніями щодо реалізації концепції поводження з відходами у Київській області. Ми розуміємо, що не досягнемо успіху без великих інвестицій.
Чи буде великий опір від мешканців окремих районів, де буде заплановане будівництво сміттєпереробного комплексу чи полігону? Якщо ми говоримо про полігон – звичайно, буде. І я цей спротив підтримаю. Тому, що сьогодні полігони не відповідають жодним стандартам. Якщо говорити про сучасний екологічний сміттєпереробний комплекс – то це робочі місця, фахівці та інвестиції, це правильне поводження з відходами. Я особисто був би радий, якби поруч з моїм будинком був побудований такий об'єкт”.
Кошти від ядерного “могильника” в Чорнобилі
“У цьому році ми плануємо реалізацію 43 об'єктів за кошти від будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Кошти будуть спрямовані на реалізацію проєктів соціального призначення – освіти, спорту, будівництво доріг і таке інше. Вони будуть розподілені між Іванківським, Поліським районами та містом Славутич. Ми приділяємо цьому велику увагу. Ви побачите все на власні очі цього року.
Це дуже важливе питання, оскільки Іванківський, Поліський райони та місто Славутич мають об'єктивні обмеження у плані розвитку. І розраховувати тільки на ці кошти, які дуже швидко закінчаться, не варто. Я запропонував керівництву розглянути інший підхід – інвестувати ці кошти в економічний розвиток, а не тільки в інфраструктуру. Створити індустріальні парки, робочі місця, утворити туристичну галузь. Вони мають заробляти, тому що гроші мають властивість дуже швидко закінчуватись”.
Нагадаємо, як раніше писала KV, голова Київоблдержадміністрації (КОДА) Олексій Чернишов визначив фронт робіт для себе і розподілив обов'язки між заступниками. Підсумковий склад команди губернатора налічує п'ять осіб, включно з першим заступником голови Олександром Скляровим.
Читайте: Спікер парламенту Разумков проїхався селами КиївщиниКиевVласть
14 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Мінрегіон профінансує третину схвалених інвестиційних проєктів Київщини
Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.
Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.
Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки.
Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.
Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.
“Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.
П’ять проєктів
Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.
Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому.
“Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він.
Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.
За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.
У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами.
На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.
У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.
“Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.
Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році.
Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.
Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення).
Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.
За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.
“На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.
Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.
Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.
За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.
“Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.
Затвердив Мінрегіон
У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.
Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.
Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.
Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.
У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень.
У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.
Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.
Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні.
Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана.
До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.
У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету.
Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана.
Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
Фото: коллаж KV
КиевVласть
13 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Дадуть не усім: у 2020 році на ремонт доріг Київщини планують виділити більше 140 млн гривень
Прийдешня сесія Київоблради розгляне зміни в проєкт Програми будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури Київщини. Серед новел – найболючіша для столичного регіону тема, список доріг, що підлягають капремонту. З понад 140 млн гривень, що підуть на обласні дороги, левову частку коштів отримають Богуславський, Бородянський, Києво-Святошинський, Володарський райони та декілька інших. Є й ті, кому, не дивлячись на подані заявки, за програмою не перепаде і копійки.
Як стало відомо KV, Київоблрада розгляне на наступній сесії проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки. Проєкт мають також розглянути профільні комітети. Попри те, що документ ще може зазнати виправлень, вже зараз можна назвати райони, де ремонт доріг йтиме активніше і аутсайдерів, яким доведеться ладнати дорожнє хазяйство самотужки, або відкладати на інший рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Цифри
Так, згідно додатку 16 до проєкту, за напрямом “Будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів дорожнього господарства” видатки закладаються в обсязі 140 млн 910 тисяч 410 гривень, з них — 102 млн 79 тисяч 847 гривень з обласного бюджету і 38 млн 830 тисяч 563 гривні — з місцевих. Загальна кількість об’єктів у переліку — 77.
Найбільша кількість об’єктів (переважно це капітальний ремонт дорожнього покриття) у Бородянському районі Київщини — на 16 об’єктів проєкт закладає фінансування у розмірі 27 млн 229 тисяч 895 гривень. З них найдорожчий — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Ювілейна в с.Немішаєво за 4,4 млн гривень.
Найдорожчий об’єкт із загального переліку — реконструкція дороги комунальної власності по бульв. Леоніда Бірюкова в м. Буча, вартість сягає 12 млн 167 тисяч 76 гривень. Причому сума поділена між обласним та місцевим бюджетом порівну як для цього об’єкту (по 6 млн 83 тисячі 538 гривень), так і для двох інших у місті (сукупні видатки на кожен — 3 млн 704 тис. 220 гривень та 6 млн 752 тис. 74 гривні відповідно).
На другому місці — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Пастернака в м. Боярка, закладений обсяг фінансування — 6 млн 41 тис. 789 гривень.
Відзначилося місто Вишневе Києво-Святошинського району — тут капітальний ремонт трьох доріг планують робити виключно за кошти місцевого бюджету, а це разом складає 7 млн 938 тисяч 903 гривні, з яких найдорожчий — капремонт дороги по вул. Лесі Українки за 5,6 млн гривень.
А от найдешевшими з загального переліку стало 5 об’єктів:
капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Миру Кулябівської сільської ради Яготинського району (178 тисяч 812 гривень, місцевий бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вул. Росьова, с. Мармуліївка Володарського району (231 тис. 580 гривень, обл+місц.бюджет);
капремонт дороги по вул.Молодіжна, с. Горошків, Тетіївського району (незавершене будівництво, 286 тис. 920 гривень, обл.+місц. бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вулиці Поповича в м. Узин (299 тис. гривень, місцевий бюджет).
До переліку не увійшли деякі райони та населені пункти: наприклад, жодної згадки про Іванківський чи Поліський район, міста Тетіїв, Славутич, тощо.
А деякі дороги доремонтовують ще з минулих років. KV писала про те, як 1,2 км дороги по вулиці Шевченків Шлях у Березані планували відремонтувати за 18,5 млн гривень, і мали закінчити до кінця 2020 року.
Читайте: В Березани на ремонт 1,2 км дороги потратят более 18 млн гривен
KV опитала голів деяких міських, селищних та районних рад, аби дізнатися: чи всі дороги, які вони подавали на фінансування, потрапили до списку, які планується ремонтувати у майбутньому та інше.
Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко:
“На дороги обласного значення дійсно нічого не виділено, але ми подавали. А на Вищу Дубечню та Воропаїв — субвенція з держбюджету. Обсягами ми задоволені, але хотілося, щоб і ремонтувалися дороги обласного значення. Можливо, область розраховує, що ми подаватимемо через Фонд регіонального розвитку. Раніше асигнування з області були доволі великі”.
Голова Броварської районної ради Сергій Гришко:
“Подавали і дуже багато. Не знаю, хто і за яким принципом затверджував переліки. Це для мене новина: подавали і РДА, і кожний населений пункт. В минулому році подавали через УКС, зробили дороги у Калинівці, поточні ремонти. Може, не включили район через те, що ремонтують за кошти держави наші центральні дороги. Не можу нічого сказати з цього приводу. Добре, що хоч три дороги затвердили.
Дороги в селах Мокрець і Заворичі — це Калитянська ОТГ, а Кулажинці — це вже наш Броварський район. ОТГ хай би сама займалася, господарі є там. А у районі хотілося б більше — є дороги, якими автобуси відмовляються возити людей, і це питання нами порушувалося на рівні області. Нам обіцяли, що ми в цьому році отримаємо гроші. Але не так сталося…
Міський голова Вишневого Ілля Діков:
”Ми подали, вони розглянули і затвердили. Чи не велике навантаження на наш бюджет? Яка різниця, це наші дороги і нам їх робити все одно. Два роки ці дороги не можемо зробить”. Голова Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
“Усі дороги, які громада подавала на фінансування, узгоджені. Ми задоволені, потреба велика, але враховуючи, що ці проєкти передбачають співфінансування з нашого боку, всі ми потягнути не зможемо. У минулому році у Ржищеві ремонтувалося дві дороги і чотири — в селах. В цілому ще залишилося відсотків 40% доріг у громаді, які очікують капітального ремонту. Поки одні дороги ремонтуємо, на інших вже з'являються ями. Це безкінечний процес”.
Міський голова Яготина Наталія Дзюба:
“Подавали більше проєктів, але я завжди розраховую, що як би не сталося, буде уточнення і до того списку щось додадуть. В минулому році кошти виділяли, хотілося б більше. Яготин — місто районного значення, в нього бюджет не такий великий, як у міст обласного значення, 40 млн гривень. І нам потрібно заасфальтувати приблизно 40 км доріг. Якщо в цьому році заасфальтуємо 2,3 км, це буде невеликою частиною. Думаю, допомога області має бути трохи більшою, і підхід має бути іншим. Є міста, що мають достойні бюджети — радію за їхні успіхи, але і дотації з обласного бюджету їм більші, ніж містам типу нашого. Я за те, щоб обласна рада переглянула цей підхід і ми одержали кошти на ремонт, про які заявили”.
Голова Бородянської районної ради Георгій Єрко:
“Ми подавали більше проєктів, але у нас в проєкті багато було включень. Люди і голови рад задоволені. Усі об’єкти будуть ремонтовані за рахунок співфінансування, так, але держава компенсує витрати і надає змогу утримувати і будувати дороги. Чим менше грошей йде [з місцевих бюджетів], тим краще, скажімо так. У минулому році близько 12 доріг в районі потребували ремонту”.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
“Задоволені. Хотілося б ще більше, звичайно. На ті об'єкти, які ми подавали та на які підготували кошторисно-проєктну документацію, кошти дали — у тому числі по Миронівці, це 7 чи 8 доріг. У нас є такі дороги, якими неможливо проїхати, ми зверталися усюди, надіслали звернення до Укравтодору, де нам відповідали, що кошти на цей рік не передбачено, але будуть робити поточний ремонт. Але поточний ремонт там не годиться. Загалом, торік давали грошей трохи більше”.
Голова Іванківської районної ради Валерій Потієнко:
“Перелік наш є і ми його подавали через Іванківську РДА. Наступного тижня ми плануємо зібратися і вислухати звіт від представників адміністрації: рік уже почався, а Іванківський район не потрапив до жодної програми і “пролетів”. Я не можу знати напевне, чому так сталося: чи подали вони, чи не подали, чи можливо не відповідає проєктно-кошторисна документація. Будемо заслуховувати та розбиратися. У нас он [потребує ремонту] дорога Іванків-Кухарі, яка вже розлазиться, розбита вщент. Крім неї, по селах так само багато таких доріг”.
Післямова
Додамо, що у додатку 17 до проєкту змін до Програми включений перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, що реалізуються за рахунок співфінансування. Об’єкти з цього переліку фінансуються без допомоги обласного бюджету.
Обсяг видатків за цим переліком, що складається з 70 об’єктів, сягає 95 млн 139 тисяч 56 гривень — з них 14 млн 957 тисяч 558 гривень з місцевого та 80 млн 181 тисяч 498 гривень з державного бюджету.
Як раніше розповідала KV, з початку 2018 року в розпорядження Київської обласної державної адміністрації (КОДА) передано 6375,5 кілометрів доріг місцевого значення. З них – 4171,8 км обласних, 2203,7 км районних. Функції замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання доріг місцевого значення в Київській області виконує департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації. Це стало можливим завдяки закону про децентралізацію системи управління дорожнім господарством, який вступив в силу 1 січня 2018 року.
Утім, тоді у столичному регіоні новину зустріли двояко: разом з новими можливостями по управлінню фінансами влади отримали додаткове бюджетне навантаження. До того ж, політичні чвари між обласною держадміністрацією і Київоблради могли законсервувати автодорожні роботи на Київщині.
Читайте: Киевская область – в шаге от огромной дорожной катастрофы
А пізніше ситуація погрожувала вибухнути: розбиті дороги остаточно розлютили представників громад Київської області. Незважаючи на те, що на рахунках області були і залишаються сотні мільйонів гривень, які регіон міг витратити на ремонт і будівництво доріг, адміністрація відкладала роботи на потім.
Читайте: Киевщина готовится бунтовать из-за убитых дорог
KV повідомляла, що на Київщині в 2019 році на капремонти доріг державного значення планували витратити понад чверть мільярда гривень. У лютому 2019 року Кабінет міністрів затвердив перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування. На інфраструктурні об'єкти та дороги на території Київської області збиралися витратити 253,4 млн гривень або 4% від загального бюджету на ці цілі в Україні. При цьому по всій країні на ремонт доріг державного значення в 2019 році планували витратити 6,559 млрд гривень.
Читайте: В 2019 году на ремонт государственных трасс Киевщины собираются потратить 253,4 млн гривен
В жовтні 2019 року за результатами тендерів селищні та міські ради, а також КОДА уклали більше 70 договорів на виконання ремонтів доріг. Відповідно до договорів, ремонтувати дороги планували у 22 містах і селищах міського типу Київської області.
Читайте: В городах и поселках Киевщины планируют отремонтировать дорожное покрытие более 70 улиц (список)
Фото: коллаж KVКиевVласть
12 лютого 2020 г. 12:03
Раздел: Новини
У березні на Київщині стартує національна програма “Велике будівництво”
11 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський під час заходу “Зшити Україну: безпека, будівництво, фінансування” заявив, що будівництво доріг є пріоритетом для української влади, тому 1 березня 2020 року розпочинається реалізація проєкту “Велике будівництво”.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ми хочемо з’єднати якісним сполученням усі куточки нашої країни: Схід, Захід, Північ, Південь. Ми повинні посилити культурні та соціальні зв’язки, а також – зробити доступними важливі соціальні об’єкти: наші лікарні, дитячі садочки та опорні школи”, – сказав Глава держави під час заходу.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що цього року почнеться принципово новий підхід до будівництва доріг в країні.
“Довгі роки у нашій країні існував так званий успішний стартап, завдяки якому деякі чиновники побудували собі не один маєток. Цей стартап називається ямковий ремонт. Він повинен піти в минуле. Ми говоримо про будівництво та капітальний ремонт доріг. У загальному обсязі робіт вони мають становити не менше 80%”, – сказав Президент.
Усі необхідні механізми для початку будівництва Урядом створені. Тепер вся відповідальність за вчасний старт будівництва на головах ОДА.
У заході взяв участь голова Київської обласної держадміністрації Олексій Чернишов, який репрезентував плани Київщини у національній програмі “Велике будівництво”.
У Київській області на цей рік заплановано низку дій, що передбачають будівництво об’єктів соціальної та дорожньо-транспортної інфраструктури на загальну суму 2 802 076 млн грн. В першу чергу увага приділяється ремонту доріг області, будівництву шкіл, дитячих садочків, лікарень та спортивних об’єктів.
“Маємо докласти максимальних зусиль, щоб мешканці Київщини якнайшвидше відчули позитивні зміни, щоб життя в області стало безпечним та комфортним як у маленькому селі, так і у великому місті. Київщина має стати вітриною України”, , – прокоментував плани голова КОДА Олексій Чернишов.
Читайте: В Киевской облгосадминистрации хотят модернизировать пригородную железную дорогу (видео)
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій