Останні чотири години російські війська намагались прорватись в напрямку Бучі, були обстріляні мирні жителі. За інформацією Київської ОДА, наразі українським бійцям вдалось зупинити просування техніки окупантів. Супротивник покинув техніку і відступив.  Про це KV стало відомо в ході брифінгу мера Києва Віталія Кличка. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зазначив голова Бучанської громади Анатолій Федорук, населеним пунктам, які входять в територіальну громаду – Буча, Ворзель, Гаврилівка, дісталося після роботи гелікоптерів по летовищу “Антонов”.  “Сьогодні дитячий санаторій ім. Городецького у Ворзелі був вимушений призупинити свою діяльність. У другій половині дня ми її відновили. Там знаходиться 34 немовляти, які потребують цілодобового догляду. Також дісталось віддаленим районам міста, оскільки в центр ворог не заходить, мабуть, виходячи із доктрини, яку вони прийняли. А по околицях починають вештатись військові, переодячаючись, щоб не порушувати, напевно, свої укази. Наразі всі установи соціального характеру, особливо центральна районна лікарня, були вимушені працювати в умовах воєнного стану. Відкривали аптечні магазини і брали все необхідне, аби рятувати поранених. Хочу зазначити, що у лікарні привозять поранених як українських бійців, так і окупантів. Всім надається допомога”, – каже він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, як раніше писала KV, "Укрзалізниця" вивозить людей евакуаційними поїздами з Маріуполя, Волновахи, Запоріжжя, Києва, Попасної, Рубіжного, Сіверська та Вінниці. Читайте: В Киеве с Оболони эвакуировали 12 детей из центра соцреабилитации Фото: nv.uaКиевVласть

З метою забезпечення резерву донорської крові Броварська багатопрофільна клінічна лікарня оголосила забір крові. Лікарня активно продовжує свою роботу і здійснює невідкладну медичну допомогу.  Про це, як стало відомо KV, заявив міський голова Ігор Сапожко у Facebook. Забір донорської крові щоденно здійснюється з 8 до 11 ранку. Донори повинні мати задовільний стан здоров’я, не мати хронічних і інфекційних захворювань і тяжких хірургічних втручань. Вік має складати від 18 до 65 років, а вага не менше 65 кг. При собі треба мати паспорт громадянина України.  “Прохання максимально долучитися! Лікарні потрібна кров!”, – закликає Сапожко у повідомленні. Також за даними волонтерки Альони Степ у лікарні в Броварах перебувають поранені військові. "Там необхідний  верхній одяг, штани, кофти, футболки розмір хл на двох хлопців,  взуття 43р, 40-41р. Якщо маєте речі або питання, пишіть в приватні повідомлення. Доповнюю: Депиофен ампулы, Дексалгин ампулы, микропор пластырь, засоби гігієни (зубні щітки, паста, гелі для душу, бритви), памперси, пелюшки", - додала вона. Залишити заявку на сдавання крові можна у приватних повідомленнях на сторінці Броварського госпіталя у Facebook. Необхідно вказати ПІБ, вік, групу крові і контактний номер телефону. Читайте: На Киевщине взорвали три моста, чтобы остановить врага Фото: ultimaratia.ua КиевVласть

Очільник Броварської громади Ігор Сапожко повідомив про втрати від обстрілів міста та анонсував введення комендантської години. Про це KV стало відомо з офіційного повідомлення Броварського міського голови Ігоря Сапожко на сторінці в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Друзі! Станом на 14.30 год. маємо трагічні наслідки обстрілів військових частин на території Броварської МТГ. До Броварської лікарні доставлено 17 поранених, 7 осіб загинуло... Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Готуємо розпорядження щодо запровадження комендантської години на території громади. З 17.00 до 7.00 ранку заборонено перебувати на вулицях та в громадських місцях без особливого дозволу. Сьогодні міський транспорт курсуватиме до 18.00, відзавтра – до 17.00 год”, – написав Сапожко. Нагадаємо, вранці 24 лютого російська армія атакувала Україну. Обстріляно Київ, Харків, Маріуполь, Миколаїв, Білу Церкву, Васильків, Бровари, Луцьк та інші населені пункти. Читайте: Официальные государственные каналы, где можно получить достоверную информацию (ССЫЛКИ)КиевVласть

Щойно закінчилась нарада оперативного штабу Київщини в умовах воєнного стану. У ході засідання повідомили, що всі служби області, в тому числі медична сфера, працюють у посиленому режимі. Мешканців просять зберігати спокій.  Про це KV стало відомо із повідомлення голови КОДА Олексія Кулеби на сторінці в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Наразі всі лікарні, центри первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії в сільській місцевості працюють в штатному режимі та готові надати медичну допомогу як населенню, так і військовим. Інтернатні заклади системи соціального захисту забезпечені теплом, продовольством та працюють згідно з нормативами надання соціальних послуг. У країні приймаються спільні погоджені дії та рішення. Ми працюємо синхронно та будемо продовжуємо роботу разом в режимі 24/7. Усі служби працюють та готові до будь-якого перебігу подій”, – зазначив Кулеба.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Він додав, що в області створено додаткові наряди поліції, організовано контрольно-пропускні пункти, посилено роботу правоохоронців у зоні відчуження.  “Школи та дитячі садочки наразі переведено на дистанційний формат навчання. Прошу зберігати спокій, залишатися вдома. Віримо в Україну та нашу армію”, – завершив він. Нагадаємо, як раніше писала KV, мери міст столичного регіону закликають мешканців консолідуватися, не піддаватися паніці, допомагати один одному та армії. Читайте: Мэры Киевщины призывают жителей не поддаваться панике и сохранять спокойствие Фото: Київська ОДА КиевVласть

На сьогоднішній день Київщина залишається стабільним регіоном України, де злагоджено працюють усі суспільні сфери. Але безпека України, як і її територіальна цілісність, напряму залежать від дій народу та його емоційного стану. Тому потрібно зберігати спокій, не панікувати і бути виваженими у своїх вчинках та рішеннях.  На цьому, як стало відомо KV, наголосив Ярослав Москаленко, депутат Київоблради, член політичної партії "За Майбутнє". Подписывайтесь на новости “КиевVласть” "Сьогодні день почався в новій реальності. Ми це з вами проходили навесні 2014 року. І наша згуртованість тоді не дала ворогу зайти надто далеко. Тому вважаю, що розвиток подальшої ситуації напряму залежить від виважених дій кожного з нас", – наголосив депутат. Він зауважив, що дії влади у ситуації, що склалася на сьогоднішній день, є максимально коректними і правильними.  "Україна продовжує дотримуватися нашої стратегії дипломатичного вирішення ситуації, але ми готові й дати відсіч", – зауважив він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також депутат додав, що він підтримує усі дипломатичні зусилля та будь-яку допомогу західних партнерів і союзників.  "Але водночас ми знаємо, що розраховувати можемо лише на себе. Найголовніше – нам усім треба зараз зберігати максимальний спокій. Безпека нашої країни і її територіальна цілісність напряму залежать від наших дій. Тому вони мають бути виваженими, спокійними і непанічними. Паніка та істерика аж ніяк не допоможуть жодному з нас", – пояснив Ярослав Москаленко. Він додав, що Київщина сьогодні залишається стабільним регіоном України, де злагоджено працюють усі суспільні сфери, фінансуються усі програми.  "Наші діти ходять до школи, лікарні працюють у штатному режимі, працює транспорт, промисловість розвивається настільки, наскільки це можливо у нинішній соціально-економічній ситуації в країні. Немає значного зростання цін та інфляції. По всій області проводяться заняття з територіальної оборони. І наші мери це підтвердять! Фінансування цих заходів передбачене в обласному бюджеті. Знаю, що проводиться дуже серйозна робота з укріплення обороноздатності по лінії Міністерства оборони", – запевнив він. "Київська обласна рада тримає руку на пульсі і буде оперативно реагувати на будь-які зміни ситуації у рамках її повноважень. Я сьогодні спокійний, бо знаю і бачу, що ми сьогодні разом. Ми усі любимо свою Україну  і ми знову готові захищати її. Але поки що ми спокійно і мирно працюємо", – резюмував Ярослав Москаленко. Читайте також: Згурівська селищна рада просить Президента Зеленського ввести санкції проти депутатів та олігархів-втікачів Фото: соцсети КиевVласть

В некоторых публикациях ваш автор уже затрагивал судьбы киевской интеллигенции, на чью долю выпала немецкая оккупация 1941-43 гг. Например, в текстах  “Счастье “украинского Микеланджело”, или Несколько фактов из жизни Ивана Кавалеридзе (фото, видео)” и “Замуровавшие себя заживо: как в 1943 году киевляне спасались от угона в Германию”. В первом речь шла о выдающемся украинском кинорежиссере, который пережил оккупацию в Киеве и даже возглавлял отдел культуры городской управы, но при этом избежал репрессий после возвращения советской власти. Второй повествовал о группе ученых, которые перед приходом Красной армии замуровали себя заживо в подвале и таким образом избежали эвакуацию в Германию. Я снова предлагаю читателю экскурс в оккупированный немцами Киев, чтобы вспомнить о тех, кого война заставила сделать выбор между Сталиным и Гитлером.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Осенью 1943 года писательница Докия Гуменна (Евдокия Кузьминична Гуменная, 1904 Жашков, Киевская губерния – 1996, Нью-Йорк. США) как и целая плеяда украинской интеллигенции предпочла эмиграцию советской власти и эвакуировалась с отступавшими немцами. В 1946 году в Австрии была издана ее повесть “Крещатый Яр”, посвященная жизни Киева в оккупации. Докия Гуменна В произведении присутствуют два персонажа, а именно: композитор Ревуцкий и кинорежиссер Прудиус, за которыми легко угадываются их реальные прототипы. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Например, Виктор Прудиус – кинорежиссер, которого по сюжету повести война застала на съемках в Карпатах и он с первых дней оказался на оккупированной территории, а также “був завідувачем відділу культури і мистецтв два тижні в міській управі”. Легко догадаться, что речь идет об Иване Кавалеридзе. Иван Кавалеридзе Цитата: “Мороз пройшов по шкурі режисерові. Це вже друге анонімне, друковане на машинці, попередження дістає він. Перше, коли вбито було композитора Ревуцького. "Таке чекає всіх зрадників соціалістичної батьківщини". Тоді Віктор негайно ж відійшов, не показувався ніде, здав справи в відділі мистецтв — і здається вчасно. Заарештували німці керівників відділів, головним чином, місцевих діячів, в минулому членів партії, і як кажуть, розстріляли. Так, наприклад, першим пішов Михайло Івашко. Земля за ним запалася. Цими днями дістав Віктор таку, на тій самій машинці писану, цидулку: "Сидіти на місці. Волос із вашої голови не впаде. Утічете — на дні моря знайдемо". Из цитаты следует, что после смерти композитора Ревуцкого кинорежиссер получал письма угрожающего содержания. А что нам известно об убийстве композитора? Выясняется, что композитор Лев Ревуцкий умер в 1977 году, похоронен на Байковом кладбище в Киеве, во время войны находился в эвакуации в Ташкенте. О каком собственно убийстве идет речь, ведь в повесть Гуменной это художественное произведение, а не исторический труд? Как сообщает Википедия 29 декабря 1941 г. в собственной квартире был убит вместе с женой старший брат композитора Льва Ревуцкого музыковед, фольклорист Дмитрий Ревуцкий. Убийство – дело рук агентов НКВД. Дмитрий Ревуцкий Различные источники приводят воспоминания фотографа судебно-медицинской экспертизы Вадима Павловского. Цитата: "Двадцять дев'ятого грудня 1941 року мене повідомили, що на помешкання Ревуцького вчинено напад. Я кинувся туди. Тіло Дмитра Миколайовича лежало в фотелі за письмовим столом, над забризканим кров'ю рукописом про Лисенка. Голова його була пробита вдарами молотка. Вбивця вдарив безборонного інваліда по голові тридцять чотири (!) рази і бив би в скаженій люті й далі, коли б від сили ударів не зломилось держално молотка і голівка його не відлетіла, пробивши внутрішню шибку вікна. Дружину Ревуцького, теж з пробитою молотком головою, проте ще живу, знайшли коло вхідних дверей і вже забрали до лікарні, як я прийшов, але вона вмерла непритомною. Видно було, що вона відчинила двері вбивцям; вони вдарили її по голові й кинулися далі, до її чоловіка. Служниця зранку виходила з дому, а син Валеріян поїхав на село — здобути харчів, бо час був голодний. Вбивці вислідили момент, коли вранці в хаті лишилися тільки двоє старих, і вдерлися до мешкання. Вони не взяли нічого з цінних речей; навпаки, вони ще покинули там, немов підпис під своєю роботою, червоноармійську шапку давно скасованого взірця — "будьоннівку". Вбивців ніколи не зловили, але все свідчило про те, що це була робота більшовицьких аґентів — одверта, демонстративна розправа з видатним культурним діячем України, одним з тих, які залишилися в Києві. І шалено-люта, озвіріла розправа. Востаннє бачив я Дмитра Миколайовича Ревуцького на столі Київського судовомедичного морґу. І тоді я порахував, зціпивши зуби, проломи від молотка на його черепі — всі тридцять чотири". Тридцать четыре удара молотком по голове шестидесятилетнему человеку, который едва оправился от инсульта и подброшенная буденовка (кстати, стиль “Черной кошки”, интересно кто у кого учился бандиты у спецслужбистов или наоборот) за то, что писал антисоветские статьи в оккупационную газету “Українське слово”.  На фоне этого факта иначе смотрится история с предложением Ивану Кавалеридзе слепить бюст Гитлера. Напомним, существует легенда, что якобы в 1943 году к Кавалеридзе подошел немецкий офицер и предложил сделать бюст Гитлера, но Иван Петрович отказался, сославшись на то, что лепит только с натуры. По легенде немцем был советский разведчик, который проверял скульптора, а Кавалеридзе в момент разговора догадывался, с кем имеет дело и наверняка понимал, чем для него может закончиться согласие.  Таким образом интеллигенция Киева, которая отказалась эвакуироваться с Советами, рисковала не только судом после прихода большевиков, но и лютой расправой еще при немцах. В повести Докии Гуменной главная героиня Марьяна (под которой подразумевается сама писательница) умышленно уклоняется от советской эвакуации и не только она одна.  Вот три цитаты из произведения. “- Кудись везуть. Я знаю? І навіть не сказали, куди? — з легким подивом перепитала дружина професора Тополі. — Навіть не дали зібратися. То ж усі так. Он позавчора вивезли всіх орденоносців, академіків, професорів та письменників, — хіба їм казали куди? Під’їхали машинами й за дві години вже всі виїхали... А ви хіба знаєте — куди?” “Поміж столами чи в коридорах біля спорожнілих стендів і вітрин вештаються й інші співробітники науково-дослідного інституту, які патріотично всі в кишені мають "посадочні талони" на евакуацію, але ще не можуть виїхати в зв’язку з тим, що треба упакувати цінні експонати. Вони ніби працюють, а насправді просторікують та діляться новинами, це всі ті, що мріють зостатися. З цим вони й не криються. Без змови, але в порозумінні, не ставлячи ніяких крапок над і, всі вони дуже вільно почуваються. Тому то пасувала так цьому товариству добре толерована недоговореність, мовляв, ми свої люди, енкаведе вивтікало, але не подумайте, борони Боже, що я чекаю тих поганих німців… Ніколи їх нога не буде в Києві! — Я далекий від того, щоб ідеалізувати тих синьожупанників, зеленошличників та чорношличників, — каже один такий вчений посідач "посадочного талона", кілька раз заарештовуваний за український націоналізм, — але, звичайно, цікаво було б побачити їх тепер. Думаю, — не такий чорт страшний, як його малюють”. “Он у перші дні війни зустрів одного поета, члена ЦК комсомолу: йде він вулицею й, на чім світ стоїть, лає жидів та всі ці порядки. Ось вчорашній комуніст Івашко. Тих, що через радіо вигукують "кров за кров", всяких там Ле й Корнійчуків, називає він крикунами. Партквиток — забірною книжкою. Якби так не замели одного дня протягом двох годин в евакуацію всіх академіків, науковців, мистців, письменників та фахівців, то багато з них, мабуть, щасливі були б на місці Кучерявого та всіх оцих посідачів "евакуаційного талону". — Та що там говорити? Хто хоче з Києва в такий час? То, хіба, ті, що мусять… — От академік Стражеско викручувався, як тільки міг, щоб не їхати, на свою астму посилався — йому дали окрему машину. — "Мало вам? Нате вам дві машини!" — аби тільки їхав". Гуменна свидетельствует, что эвакуация интеллигенции как технической так и творческой была принудительной, чего не скажешь о “рядовых киевлянах”. Например, вспомним как двенадцатилетний Анатолий Кузнецов и его мама-учительница не могли выбраться из Киева, что он описал в романе “Бабий Яр”. В этом контексте совсем по другому читается история “замуроваших себя заживо”. Напомним, в доме на Большой Житомирской группа научных работников и членов их семей 19 дней сидели в подвале, отгородившись кирпичной стеной. В группе было 11 человек возглавлял ее кандидат биологических наук, помощник директора института гидробиологии Юрий Михайлович Марковский. Этим людям посчастливилось выжить и дождаться своих. Вот только с приходом своих возвращалось и НКВД, и первым вопросом, наверняка, был, а как вы оказались в оккупации, если всех ученых вывозили массово? Среди замуровавашихся была и “директор библиотеки им. ВКП(б)” Татьяна Марковская. Если читатель бывает в нынешней столичной библиотеке им. Ярослава Мудрого (бывшая парламентская, что на Грушевского, 1), то на первом этаже учреждения мог видеть фото, которое я привожу ниже. Обратите внимание на вопросительный знак вместо даты смерти, что же случилось с Татьяной Марковской после прихода своих?  Зловещая догадка напрашивается сама собой и ведь мы точно знаем, что она, рискуя жизнью дождалась освободителей. А удалось это далеко не всем киевским интеллектуалам. Как они выживали в эти два страшных года, когда в столице свирепствовал голод? С помощью какой уловки насильственной эвакуации в Германию избежал Иван Кавалеридзе, чей выбор главная героиня “Крещатого Яра” назвала “небезопасной игрой с истинами”? Об этом в следующей колонке. Продолжение следует.  Читайте:Когда киевляне умирали с голоду, селяне были “готовы Гитлеру ноги целовать” В память о Гелии Снегиреве Монашеский любовный треугольник, расчлененное тело “духовной дочери” и разорение киевских храмов (часть I) Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой, или История одного фото (часть IV фото, видео) За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (часть III, фото, видео) За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (фото, видео) За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (часть ІІ, фото, видео) Семен Берлянт – смертник Бабьего Яра, который выжил Смертники Бабьего Яра, которые выжили (часть II) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Свидетельства “инженера Давыдова” (часть III) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Сколько их было (часть IV) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Сообщение подпольщика Панасика (часть V) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Подпольщик Панасик на “фабрике уничтожения” (часть VІ) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Организатор “восстания смертников” Федор Ершов (часть VІІ) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Тридцать сбежавших “из-за сильного тумана” (часть VІІІ) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Неизвестные имена (часть ІХ) Константин Гродзинский, журналист КиевVласти Фото: Украинский институт национальной памяти, Мой Киев,  Википедия, фотокопии автораКиевVласть

В Україні перехід медичної галузі до нових форм фінансування припав на буремні роки загальносвітової епідеміологічної кризи. Для більшості країн, які мали подібні форми фінансування медичної галузі, коронакриза стала потужним поштовхом для докорінного перегляду політики фінансування галузі і кадрової політики в медицині. Провідні європейські країни зіштовхнулись з небажанням медичного персоналу працювати за помірне фінансування в небезпечних умовах інфекційної загрози і змушені були підвищити загальний рівень заробітної платні. Ми мали подібну ситуацію, коли медичний персонал ковідних відділень теж почав отримувати суттєві і відчутні надбавки до заробітної платні.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Але в цих умовах почала працювати нова форма фінансування з Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка передбачала перехід лікарень в новий юридичний статус комунального підприємства. Так, це потягло за собою і реформування всіх сегментів господарчої діяльності лікарень. Зокрема, головні лікарі повинні були перетворитися з “червоних директорів” в топ-менеджерів медичної галузі. І такий якісний стрибок лікарні повинні були пройти за 3-4 місяці. Що ж відбулося насправді? Перетворення лікарень в нові юридичні особи і конкурси на посаду директорів лікарень було проведено в установлений спосіб та строк. Подальша реформа почала гальмуватись суворими реаліями економіки і системним недофінансуванням. Більшість лікарень, особливо в столиці, мали свій вузький профіль і були не в змозі набрати різні пакети медичних послуг для наповнення бюджету лікарень. Для прикладу, лікарня, яка споконвіку займалась гастроентерологією, не може лікувати інсульт чи інфаркт – це абсурдно і неправильно. В той же час, якщо не набирати “абсурдні” пакети послуг, монопрофільна лікарня збанкрутує. Диференційованого підходу ніхто не тільки не продумав, а навіть не розглядає. В свою чергу, незважаючи на декларовані державою збереження медичної галузі, почалась тиха і нещадна хвиля кадрових скорочень. Звичайно зберігається міна благопристойності і людей не виганяють на вулиці, а скорочують частину ставки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Лицемірство полягає в тому, що декларовані підвищення заробітної платні медикам за рахунок переходу на пів чи на чверть ставки нівелюються і це без урахування інфляційних процесів. Чому це викликає насторогу? Більшість високоспеціалізованих стаціонарів міста: комунальних, академічних, державних, мають унікальну кадрову компоненту вузьких спеціалістів. Підготовка медичної сестри в хірургічному стаціонарі займає 5-7 років, хірурга до 15 років. Форма фінансування медичних закладів НСЗУ можлива і логічна для великих багатопрофільних хабів, які надають допомогу пацієнтам різного віку, з різними захворюваннями і це лікарні на тисячні ліжкові фонди. Таких лікарень в нашій країні, навіть при укрупненні та поглинанні, буде одиниці. Такий підхід і форма фінансування лікарень може працювати в азійських та в деяких центральноєвропейських країнах, де такі лікарні створювались в останні 30-40 років, але не в країні в стані військових дій, економіки, що розвивається, системного недофінансування медичної галузі в останні 30 років. Що потрібно першочергово зробити на сьогодні? 1. Переглянути підходи фінансування від НСЗУ для медичних закладів державної та комунальної власності. 2. Припинити практику негласного скорочення ставок для медичного персоналу, або робити це офіційно з формулюванням скорочення медичної мережі. 3. Індивідуалізувати фінансування від НСЗУ для спеціалізованих медичних закладів. 4. Впровадити цифровізацію для медичних закладів для всіх процесів. Медицина вже давно являє собою медичний сервіс, тому як будь-який сервіс має своє абсолютне цифрове вираження. Віктор Яцик, нейрохірург, фахівець з управління охороною здоров'я, радник Київського міського головиКиевVласть

У 2020 році до Сквирської громади увійшли майже всі населені пункти колишнього Сквирського району. За рік існування ця об’єднана територія встигла розробити стратегічний курс розвитку до 2027 року. У 2022 році у її планах – реконструкція мереж водогонів та капітальні ремонти доріг, закладів освіти, культури і медицини. Як стало відомо KV із відповіді голови Сквирської міської ради Валентини Левицької на інформаційний запит редакції, Стратегія розвитку тергромади на 2021 -2027 роки була затверджена рішенням міськради від 30 вересня 2021 року. "Робота над розробкою Стратегії розвитку Сквирської міської територіальної громади на 2021-2027 роки була розпочата із затвердження робочої групи розпорядженням міського голови від 28.05.2021 № 75-ОД та тривала протягом чотирьох місяців. Головна мета Стратегії – запровадження нового способу планування розвитку громади за умов підвищення якості життя, що досягається через зміни в управлінні, підвищенні конкурентоздатності економіки громади", – йдеться у відповіді на запит. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зауважують в громаді, їхня Стратегія визначає цілі та пріоритети розвитку на період до 2027 року. Всі завдання та проєкти, спрямовані на структурні зміни в економіці й соцсфері, поступове розв'язання наявних проблем. Для цього ж необхідно було враховувати всі думки та пропозиції бачення розвитку громади всіх верств населення. Тож  і була створена робоча група, до складу якої увійшли соціально активні  представники громадськості, місцевої влади та бізнесу. "При обговореннях громаду найбільше турбували проблеми, пов’язані з капітальним та поточним ремонтом доріг, нове будівництво доріг та тротуарів з твердим покриттям, надання якісних послуг з перевезення громадян, реконструкція та ремонт мереж водопостачання та водовідведення та інші", – пояснюють в громаді етапи розробки Стратегії.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Великі плани У результаті таких дискусій були сформульовані основні стратегічні та операційні цілі. Перша ціль – економічна спроможність Сквирської громади на рівні першої десятки серед малих міст в Київській області.  Для досягнення цієї мети громада має намір працювати над створенням сприятливого інвестиційного бізнес-клімату, реалізувати інвестиційну політику та підвищувати привабливість громади, сформувати та просувати локальні туристичні продукти на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку. Також громада має на меті створити для населення послуги за європейськими стандартами. Ця операція включатиме оптимізацію роботи комунальних підприємств, підвищення рівня безпеки в громаді, надавати якісні та доступні муніципальні та освітні послуги. А ще – покращити стандарти медобслуговування населення та підвищити якість надання культурних послуг. І третя основна ціль – це створення сучасної і функціональної інфраструктури. Цей напрям, звичайно, включатиме модернізацію наявної  інфраструктури, покращення транспортного сполучення і стану доріг, а також покращення та створення нових зон відпочинку тощо. Так, у 2022 рік громада запланувала провести капітальні ремонти доріг, реконструкцію мереж водогонів в місті Сквира та капітальний ремонт закладів освіти, культури, медицини. Крім того, з метою розширення бази оподаткування та залучення додаткових надходжень до бюджету громади планується посилити роботу щодо попередження та виявлення порушень законодавства у сфері земельних відносин. "Проведення інвентаризації земельних ділянок; своєчасно проводити перегляд діючих договорів оренди земельних ділянок, зокрема, у разі змін відповідних норм Податкового кодексу,  розглядати питання щодо припинення права користування земельними ділянками у випадку систематичної несплати земельного податку або орендної плати за землю з метою передачі їх у користування платоспроможним суб’єктам господарювання;  забезпечити контроль за виконанням умов купівлі-продажу земельних ділянок, своєчасним та в повному обсязі надходженням коштів до бюджету громади", – йдеться у відповіді на запит. У ці заходи входить і впорядкування реєстру договорів оренди комунального майна та контроль за сплатою орендної плати.  Громада попрацює і над посиленням роботи щодо скорочення заборгованості по платежах до бюджету і проведе заходи спрямовані на легалізацію виплати заробітної плати, та встановить контроль за її виплатою. Хоче громада і посилити співпрацю із Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області. У майбутніх планах – і реконструкція вуличного освітлення, запуск соціального таксі, долучитися до проєкту "Поліцейський офіцер громади", будівництво "Дія Центру" тощо.  Економічна складова Як повідомили в адміністрації громади, для реалізації планів Стратегії будуть залучатися кошти місцевого та державного бюджетів. Так, загальний обсяг доходів Сквирської міської територіальної громади на 2022 рік встановлений в сумі понад 293 млн  гривень, в тому числі загального фонду – 291,3 млн гривень, та спецфонду – 1,6 млн гривень. Сумарний же розрахунковий обсяг доходів загального фонду бюджету громади (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 2022 рік розрахований в сумі 187,8 млн  гривень. Для тергромади основними бюджетоформуючими джерелами доходів загального фонду є податок на доходи фізичних осіб – 64,6%. Вагомим же джерелом формування доходів є також єдиний податок – 18,7%, плата за землю займає – 10,1%. Питома вага зазначених платежів в загальному обсязі надходжень до загального фонду бюджету міської тергромади на 2022 рік складає 93,3%.  Економічний же потенціал ТГ складають саме підприємства. Найбільшими бюджетоутворюючими платниками податків тут є ТОВ "Грона", відділ освіти сквирської міської ради, ТДВ "Шамраївський цукровий завод", ТОВ "Сквирський КХП", ТОВ "Агрофірма "Колос", ТОВ "Шамраївський цукор". СГ ПП ім. Гагаріна, ПП "Агрофірма "Розволожжя". Точка зору KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.  Ексголова Сквирської районної ради, депутат Сквирської міської громади VІІІ скликання Василь Гриша ("За Майбутнє"): Із проблем, у першу чергу, водопостачання. Якщо ще років десять назад це питання було на другому-третьому місці, то зараз фактично воно стало пешим на порядку денному по всім населеним пунктам. Також необхідно завершити газифікацію територій. У селах Рогізна, Краснянка прокладається газопровід і для завершення робіт необхідно ще декілька мільйонів коштів додатково. Коли я займав посаду голови райради було завершено всі три підвідні газопроводи до сіл, Каленна, Мовчановка та Оріховець. До двох останніх сіл газ пустити встигли, а ось питання Каленни без кінця доводиться піднімати в громаді. Для пуску газу у цьому селі залишилося виділити приблизно 60 тис. гривень. Є питання щодо вивезення хімічних відходів, які залишилися на території ще з часів Радянського Союзу. Під Сквирою залишився від підприємства хімсклад, його замурували по типу саркофагу. Було 100 тонн, основну масу вивезли, а залишається ще 10 тонн відходів. Серед проблемних питань – сміттєзвалище, необхідно займатися його переробкою. Звичайно, що турбують громади і дороги, не лише населені пункти, а в тому числі і Сквиру. А для того, щоб все це виконати, необхідно залучати інвестиції, мають працювати міжнародні проєкти. Найбільшим платником податків на території є підприємство "Грона", яке виробляє печиво, у том числі і на експорт. Він забезпечує 500 робочих місць. Поруч працює комбінат із хлібопродуктів, цукрозавод. Та зменшується сільгоспвиробництво. А буде виробництво – будуть надходити і податки, а громада розвиватися.  Є у громади і перспективи щодо розвитку туристичного напряму, наприклад, на території села Буки. Начальник відділу освіти, депутат Сквирської міської ради VІІІ скликання Олександр Заболотний ("Слуга народу"): Насамперед потрібно створювати робочі місця. На території громади є вільні землі, де дійсно можна організувати технопарки для виробництва. Є гарні сільськогосподарські угіддя, з якими також можна працювати і залучити інвесторів. Є значна кількість будівель колишніх підприємств, які сьогодні простоюють порожніми. Це – великі майданчики для організації будь-якого виробництва. Зрозуміло, що для цього необхідно шукати інвесторів. Тож першочергово необхідно залучати інвестиції для того, щоб мешканці залишалися в громаді. Якщо промоніторити сільські населені пункти, то в громаді стрімко зменшується кількість сільського населення: пустують села, є багато порожніх будинків, значно зменшилася кількість учнів у закладах освіти саме сільської місцевості. Це говорить фактично про те, що сьогодні сільське населення вимирає, у селах залишаються лише люди старшого віку. Тож потрібно думати, як використати ці землі, щоб повернути на них людей.  Дорожня карта  Як міська громада, з адмінцентром у місті Сквира, була створена у 2020 році шляхом об'єднання Сквирської міської ради та Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам'яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тарасівської, Тхорівської, Чубинецької, Шамраївської, Шаліївської, Шапіївської сільрад.  Загалом до громади увійшло 44 населених пункти (1 місто та 43 села). Це майже всі території, що входили до Сквирського району. Крім, Великополовецької та Пищиківської сільради, які відійшли до Фурсівської громади.  На минулих місцевих виборах 25 жовтня у 2020 році, перших виборах до громади, до Сквирської міськради пройшли 26 депутатів від восьми політичних партій: ВО "Батьківщина", “Європейська Солідарність”, "Слуга народу", "За майбутнє", "Сила і Честь",  “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”, ОПЗЖ та "Наш край". Читайте: Вони пройшли: список депутатів Сквирської міської ради на місцевих виборах 2020 Сквира – колишній районний центр Сквирського району, після адмінтерреформи громаду приєднали до укрупненого Білоцерківського району. І ця громада є однією з найбільших тергромад у Київській області, адже займає площу в 87353,7 га. Станом на січень 2021 року в громаді зареєстровано 32,48 тис. осіб населення. В освітній системі тергромади функціонує 22 заклади загальної середньої освіти (6 міських закладів та 16 сільських), 8 дитсадків та 2 заклади позашкільної освіти, дитячий будинок для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 3 класи заочної форми навчання працюють при Сквирській загальноосвітній школі №1 та Сквирський районний інклюзивно-ресурсний центр. Загалом у школах навчається 3267 учнів, дошкільною освітою охоплено 894 дитини. Мешканці громади можуть одержати первинну та невідкладну медичну допомогу в  Сквирський МЦ ПМСД та Сквирській центральній міській лікарні. У структурі закладів сімейної медицини працює вісім амбулаторій, 28 фельдшерських пунктів, 3 ФАПи-ФП,  сім пунктів здоров’я. Також на території налічується 35 клубних закладів культури, 37 бібліотек, міський народний краєзнавчий музей та Сквирська дитяча школа мистецтв. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)  Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері Проєкт “Децентралізація”: Богуславська громада хоче розвиватися за рахунок інвесторів та туристів  Фото: колаж KVКиевVласть

Київщина у 2022 році планує й далі розбудовувати дороги та інфраструктуру. Під дорожні потреби з державного бюджету виділять понад 1,1 млрд гривень, буде фінансування й на ремонти та будівництво об'єктів інфраструктури. Лише для завершення будівництва 12 об’єктів, що почали зводити в Київській області минулого року, регіон планує витратити майже 100 млн гривень. Як передає кореспондент KV, про це вчора, 3 лютого, доповіла директорка департаменту регіонального розвитку Київської облдержадміністрації Алла Бондар у рамках підсумкового третього етапу Публічного обговорення проєкту рішення Київської обласної ради "Про обласний бюджет Київської області на 2022 рік" та основних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2022 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зокрема директорка департаменту представила до розгляду депутатів проєкт змін щодо яких передбачається затвердження фінансування з обласного бюджету. А  саме до програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2021-2023 роки.  Дороги У першу чергу розпочали обговорення щодо обласної програми в дорожній галузі. Зокрема цьогоріч пропозиції до Програми розвитку автомобільних доріг поки ще не подавалися на розгляд обласної ради, але було зазначено, що  єдиним джерелом наразі визначено лише субвенцію з державного бюджету. І у 2022 році вона складає 1,185 млрд гривень. Є ймовірність і того, що ця сума може бути збільшена орієнтовно ще на 135 млн гривень.  За словами Бондар, близько 230 млн гривень планували спрямувати на експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення, ще понад 560 млн гривень – на перехідні об’єкти, реалізація яких була розпочата в попередні роки. Є вже і перелік об’єктів, який попередньо планується розпочати у поточному році. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, Департмаент має перехідні залишки від минулого року у розмірі 251 млн гривень, проте ці кошти ще не бралися розподіляти. Згідно норм закону, розподіл державних коштів дорожнього фонду регламентується статтею Бюджетного кодексу 103-1, і в ній говориться, що ці кошти розподіляються за поданням обласної адміністрації і за погодженням Державного агентства автомобільних доріг, як головного розпорядника.  Варто додати, що обласна рада не була залучена до подачі пропозицій переліку об'єктів дорожньої інфраструктури і перший заступник голови Київської облради Ярослав Добрянський зауважив, що з цього приводу лунають постійні нарікання з боку депутатів. "Саме депутати обласної ради представляють інтереси громад на відповідних територіях. І вони хотіли б бути максимально причетними до відповідної подачі пропозицій через обласну державну адміністрацію до Кабінету міністрів. Хотілося б спільно з адміністрацією відпрацювати цей механізм взаємодії щодо подачі переліку спільних пропозицій", – зауважив Добрянський. Також цьогоріч планують ініціювати включення до Програми і будівництво мосту в Лебедівці за рахунок коштів державного держфонду. У 2021 році за рахунок субвенції була розроблена проєктна документація, 28 грудня вже надійшов і позитивний звіт.  Вартість же ремонту цього мосту сягає майже 43 млн гривень. Інфраструктура При формуванні переліку заходів, що можуть фінансуватися за рахунок коштів обласного бюджету у 2022 році, акцент був на об’єктах, що були розпочаті ще в попередні роки. Тому до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2021-2023 роки було запропоновано включити 12 таких об’єктів на загальну суму 98,5 млн гривень.  Це – школа у Микуличах, приміщення гематологічного відділення під центр гематології та трансплантації кісткового мозку. Щодо останнього, то Департамент не є виконавцем, але фінансується цей проєкт саме через обласну програму. І попередню цифру, яку озвучив директор цього підприємства, склала 16 млн гривень. Але щодо кошторису, зауважили, ще можуть відбуватися коригування. Є також два заходи, що будуть реалізовані у рамках співфінансування. "Власне це об'єкти, що вже завершені у минулому році – Гружчанська медамбулаторія і стадіон в Сквирі, по яким не було забезпечене співфінансування і через це неможливо ввести їх в експлуатацію. Це реконструкція Юрівського майданчику в селі Юрівка і одна із амбулаторій в селі Іванівка Білоцерківського району, де тривають роботи над скважиною, хоча вона і не передбачена проєктом. Ще – спортивна зала та їдальня в Димерській гімназії Вишгородського району", – розповіла вона.  За її словами, ще частина коштів будуть стосуватися проєктування. Загалом це комунальні заклади обласної ради, а саме: дві обласні лікарні (дитяча та доросла). Зокрема по дитячій лікарні закупівлі відбулися ще минулого року.  "Медичне завдання було погоджене безпосередньо із гендиректором самої лікарні. Тож орієнтовно в березні-квітні очікуємо отримати проєкт стадії П (призначений для проходження експертизи – ред. KV) для того, щоб можна було залучити кошти державного бюджету до реалізації самого об’єкту.  Крім того, ми також хочемо розробити проєкт по дорослій лікарні, яка знаходиться в місті Київ по вулиці Багговутівській. Попередньо вже відбулися наради з гендиректором та його заступниками. Чекаємо від них на медичне завдання для того, щоб взагалі орієнтуватися у напрямку проектування по цьому об'єкту. Також це дев’ять закладів ДЮСШа, на які ми очікуємо державне фінансування. Проєктування розпочали як департаментом так і місцевими органами влади ще в минулому році. По трьох об’єктах маємо вже на виході експертизи і плануємо до реалізації в поточному році", – додала вона. Обласним закладам планують приділяти максимальну увагу і реалізовувати щонайменше в рік по одну проєкту. Також з боку обласної ради був зроблений окремий  акцент щодо необхідності  підтримки галузі культури та спорту.  Цьогоріч продовжать реалізацію об’єктів інфраструктури на Київщині і в рамках програми "Велике будівництво". Основна частина коштів має надійти з держбюджету,  співфінансування з місцевих бюджетів, а також планується залучення коштів обласного бюджету. Та все ж є три пропозиції і до обласного.  Мова йде про будівництво дитсадка для дітей із обмеженими можливостями у місті Вишневе. Його реалізація стартувала ще торік за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. Цього року також надійдуть кошти від ДФРР та вже як на перехідний об'єкт. Але оскільки є обмеження у фінансуванні, Департмент пропонує залучити ще 20 млн гривень з облбюджету. Ще один об’єкт є в селі Проців Бориспільського району – реконструкція школи, яку обіцяють завершити в 2022 році. На цей захід знову передбачено кошторис в 20 млн гривень. Тут торік не встигли освоїти всі кошти (виникла проблеми з закупівлею обладнання), тож питання і не було закрито. І третій об’єкт стосується реконструкції стадіону "Колос", що в Обухові. Крім того, у 2022 році продовжується будівництво ЦНАПУ в Білій Церкві із загальною кошторисною вартістю в 90 млн гривень. Тут, крім коштів ДФРР і співфінансування, планують залучити кошти інфраструктурної субвенції.  Крім того в рамках Програми будівництва планується будівництво пологового відділення в місті Бориспіль на який заплановано спрямувати 40 млн грн з обласного бюджету та 8 млн гривень з місцевого бюджету. Також Департамент КОДА попрохав невелику суму у розмірі 1,5 млн гривень для інклюзивних заходів, що стосуються реалізованих об’єктів, в тому числі, і в рамках президентської програми. Питання лише в тому, що проєктною документацією не були забезпечені саме заходи для інклюзії. Кошти підуть на реалізацію відповідних 14 заходів. Розглянули і пропозиції від територіальних громад. Попередньо – це сім об’єктів на загальну суму 54,6 млн гривень: дві лікарні у Богуславі та Білій Церкві, ЦНАП у Бородянці, центральна площа – в Яготині (торік роботи виконали на 50%). І вже у 2022 році планують розробити робочу документацію для спортивної школи в селищі Рокитне.  Розглянули і питання затяжного будівництва школи в Крюківщині. Минулого року були залучені кошти з державного, обласного та місцевого бюджетів у вигляді міжбюджетних трансфертів. Цього року кошти для реалізації цього об'єкта в частині першого пускового комплексу будуть забезпечені  з рахунок держфонду регіонального розвитку. Вишнева громада, у складі якої нині населений пункт, вже надала листа, що вони передбачили кошти з місцевого бюджету у рамках співфінансування у розмірі 15 млн гривень. І орієнтовно планується ще 15 млн гривень трансфертів спрямувати з обласного бюджету для того, щоб мати можливість завершити першу чергу. Крім того, аби профінансувати другу та третю чергу, цей об’єкт хочуть залучити до участі в Надзвичайній кредитній програмі для відновлення України. Житло  До обласних депутатів та КОДА звертається багато жителів області стосовно можливості прийняти участь у Програмі індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім". Фактичним виконавцем же Програми є Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, який і розподіляє кошти. Тож питання про реалізацію цієї Програми на цей рік із максимально детально інформацією депутати  вирішили розглянути більш детально вже із розпорядником коштів на найближчих відповідних постійних комісіях та сесії. Загалом ця програма діє до 2023 року. Аналогічна історія із Програмою будівництва, придбання доступного житла в Київській області на 2019-2023 роки. Департамент лише спрямовує кошти, розпорядником же виступає також Іпотечний центр.  Щодо двох останніх програми, то тут у депутатів виникли сумніви щодо ефективності їхньої реалізації. В частині саме реалізації програми "Власний дім" роз’яснення надав директор Департаменту фінансів Александр Доценко. "Джерелом фінансування даної програми є кошти від повернення раніше наданих кредитів. На цей рік в бюджеті запланована сума повернень в 1 млн гривень. Ці кошти – цільові. Також можливо передбачати виділення додаткових коштів із обласного бюджету, що надасть змогу в майбутньому повертати ці кошти. Ці кошти просто проходять через Департамент регіонального розвитку. Є установа, яка займається наданням відповідних кредитів. Ці кошти витратити на інші потреби неможливо", – зауважив він.  Та обласна рада все ж планує вивчити це питання детальніше й ініціювати по заключенню публічного заслуховування розгляд ефективності реалізації цих програм. І відпрацювати розпорядника, який би мав надалі повноцінно втілювати ці програми.  Нагадаємо, що на Київщині продовжуються роботи з посилення територіальної оборони. Задіяна вона буде у особливий період у разі військових дій з боку агресора. В семи районах вже організовано батальйони тероборони, триває робота із визначення пунктів дислокації бригад та їхнього облаштування. Для покращення матеріальної та технічної баз сил тероборони у 2022 році влада збільшить фінансування відповідної обласної програми.  Читайте: Напоготові: губернатор Київщини розповів, як підвищує обороноздатність столичний регіон Фото: колаж KV КиевVласть

Із завершенням реформи децентралізації громади постали перед різноманіттям проблем. На Київщині Пірнівська сільська громада залишилася без змоги створити свою первинну ланку медицини. У нагоді стали сусіди – Вишгородська громада. Як були досягнуті позитивні зрушення у роботі – читайте у матеріалі KV. Як стало відомо KV, 25 січня у Вишгороді відбулося громадське обговорення пропозиції Пірнівської сільської громади щодо ініціювання співробітництва із Вишгородською міською громадою.  Мова йшла про утримання первинної медичної ланки та медичне забезпечення. А саме – про питання медичного обслуговування населення, підвищення якості надання медичних послуг у форматі спільного між двома громадами фінансування Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Друга спроба Як вдалося дізнатися KV із відеотрансляції ГО "Чистий шлях", це вже друга спроба зібрати населення Вишгородської громади щодо обговорення питань співпраці з Пірнівської громадою. 15 січня мали відбутися перші обговорення, але місцевій раді так і не вдалося зібрати кворум через низьку явку місцевого населення.  Перший заступник голови Пірнівської громади Микола Артеменко звернувся до мешканців Вишгородської громади з проханням поставитися із розумінням до  проблемної ситуації, що склалася, і взяти активну участь вже у наступних обговореннях. Крім обопільної користі від такої співпраці, адже громада Вишгорода одержить кошти до місцевого бюджета на утримання первинки, він наголосив на терміновості вирішення проблеми. Адже вся процедура досить тривала і в цьому питанні не можна зволікати.  "Сьогодні громада не має свого структурного підрозділу, який би займався медициною і ми надаємо субвенцію Вишгородській тергромаді для того, щоб у нас функціонувала первинна ланка [...] Ми подали свою пропозицію, яка була затверджена на сесії. Є ціла процедура, яка триває упродовж 195 днів. Вона включає два громадських обговорення. Перше -  щодо надання дозволу на співпрацю. Після цього має бути створена робоча група, яка напрацює текст самого договору і ще одне громадське обговорення щодо його затвердження", – розповів він.  За його словами, не дивлячись на бюрократичний момент, мешканці Пірнівської громади продовжують одержувати медичні послуги, адже Вишгородська громада з розумінням поставилися до ситуації. Відбулася децентралізація, громади об’єдналися і наразі виникає дуже багато юридичних колізій на законодавчому рівні щодо використання певного майна, тож і виникла необхідіність в організації сусідської співпраці. "На жаль, на сьогодні бюджет Пірнівської громади не дозволяє ні утримувати Пірнівську лікарню, ні відновити. Крім того, щоб відновити та одержати знову статус лікарні, є певні вимоги щодо кількості населення і критерії, під які громада не підходить згідно визначених норм чинного законодавства. На території близько 7,5 тис. населення зареєстровано офіційно, хоча по факту мешкає в декілька разів більше. Лише в Ровжах знаходиться близько 8 тис. ділянок садових товариств, і більшість населення там проживає постійно", – додав він.  Уже на повторному зібрані, яке таки вдалося провести, перше слово вже взяла директорка  КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" ВМР Оксана Морозова. Вона розповіла, що нині Центр охоплює своїми послугами лише території Вишгородської та Пірнівської громади. Раніше ж це був весь Вишгородський район і до нього входило 22 амбулаторії та 44 ФАПи.  "На території Пірнівської громади у нас знаходиться Лебедівська, Нижчедубечанська, Жукинська та Пірнівська амбулаторії, фонд здоров'я Вища Дубечня, ФАПи в Боденьки, Сувид та Воропаїв. У зв'язку з реформою, екстрена допомога виїжджає лише на певні випадки, на решту – невідкладна. І дислокація останньої від Центру залишилася лише у Вишгороді та Пірнове. Пірнівська обслуговує повністю усю їхню громаду. Вона працює цілодобово. Думаю, для мешканців це дуже зручно. Проблема в тому, що в договорі НЗСУ невідкладна медична допомога не визначена. І тому вона існувала винятково за рахунок місцевих бюджетів району. Увесь минулий рік Пірнівська та Вишгородська громади утримували її за свій місцевий бюджет. Крім того, фельдшерські пункти утворюються, якщо населення не менше 700 осіб, а амбулаторії там, де не менше 1,5 тис. населення. Їх утримував Вишгородський район, а Пірнівський завжди дофінансовував. І на даний момент, якщо ми закриємо ті фельдшерські пункти та скоротимо амбулаторії, де населення менше, ніж 1,5 тисячі, то у нас нічого не залишиться. Прийнято новий закон і тепер Пірнівська громада не може виділяти фінансування, якщо не буде укладено угоду про співпрацю між громадами", – розповіла про важливість співпраці лікарка. Щодо фінансування, яке має спрямувати громада Пірнове, у разі заключення такого договору, то за словами начальника фінансового управління Пірнівської громади Тетяни Ємець, 23 грудня 2021 року на сесії сільради було прийнято рішення № 839 "Про затвердження програми підтримки Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради на 2022-2024 роки". І цією Програмою передбачено, що громада у 2022 році передбачає передати 5,2 млн гривень коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів.  "Програма передбачає фінансування заробітної плати у розмірі 3 млн 775 тис. гривень, кошти на забезпечення медикаментами, перев’язувальними матеріалами, виробами медичного призначення у розмірі 353 тис. гривень, оплата комунальних послуг – 641,900. Поточне утримання підрозділу (придбання та інші поточні видатки) – 370 тис. гривень і оплата комунальних послуг – 160 тис. гривень. Згідно до програми, залучено 25 лікарів і їхня середня заробітна плата передбачає  11 тис. 615 гривень. Однозначно ще буде заключена додаткова угода, тому що 5 млн 200 тис. гривень, які ми зараз плануємо, повністю не покривають видатки, які потрібні для фінансування медичних закладів. Адже, згідно наказу Президента України, медичні лікарі мають одержувати у середньому 20 тис. гривень зарплати, а середній медперсонал – 13 тис. гривень", – каже вона.  У результаті присутні на обговоренні таки погодилися, що ситуація відповідає інтересам їхньої громади і надала згоду на підготовку проєкту рішення щодо співробітництва громад та делегувати своїх представників до відповідної комісії.  На місцях У коментарі KV голова Вишгородської міської громади Олексій Момот розповів, що  обговорення пройшли успішно і шо це необхідна процедура для того, щоб Пірнівська громада, яка не має своєї первинної медицини, мала можливість і надалі користуватися медичними послугами у Вишгородській громаді.  "Для того, щоб вони мали змогу надати співфінансування, має бути укладений, згідно із законодавством, договір про співробітництво. Вони ініціювали співробітництво і далі, за процедурою, наша громада має затвердити рішення про укладання такого договору. Крім медичних, громада користується і нашим інклюзивним центром. Там є цілий перелік послуг, якими вони користуються через те, що не мають такої інфраструктури. Звичайно, що поки не має цих договорів, ми не призупиняли надавати ці послуги. Але на постійній безоплатній основі ми не маємо права їх надавати. Таке співробітництво планується на постійній основі. Суми, яку вони планують співфінансувати, має бути достатньо, вона вираховується за відповідною формулою щодо кількості населення, сімейних лікарів тощо", – розповів голова громади.  У коментарі заступник голови Пірнівської сільської громади Галина Березинець зауважила, що Вишгородська районна лікарня до реформи опікувалася всіми територіями Вишгородського району. Після ж об’єднання у громади, повноваження щодо утримання такого спільного майна передали на місця. Тож утримання медичної сфери лягло виключно на бюджети громад і районна рада не може фінансувати утримання таких об’єктів.  "Нині так складається ситуація, якби ми забрали до себе всіх сімейних лікарів, то вони мали би перезареєструватися, знову одержати ліцензії та заключити договори із пацієнтами. І це був би не дуже комфортний період для місцевих мешканців. Не вистачає у громади і відповідних спеціалістів. Тому ми попрохали Вишгородську громаду заключити з ними договір про співпрацю, щоб їхні спеціалісти нам також надвали деяку допомогу: наше фінансування – їхні спеціалісти. І ми завдячуємо Вишгородській громаді, що вони пішли нам назустріч і підтримали. Адже питання здоров’я актуальне для всіх і мешканці мають одержувати якісні медпослуги. Тому вирішили попрацювати у співпраці до того часу, коли громада буде готова самотужки забезпечити себе спеціалістами та фінансувати їхнє утримання. На території збережені робочі місця і всі ФАПи, амбулаторії, працює невідкладна допомога. Ми розуміємо, що це виключно відповідальність нашої громади, але не можна ламати старе, не пропонуючи натомість щось нове. Ми маємо бути готові відкрити свій комунальний заклад, щоб там були нові спеціалісти, фаховий керівник, а мешканці не відучили на собі погіршення", – розповіла вона.  Вона зауважила, що наразі громада лише на першій стадії укладання договору про співробітництво. Громада поки що одержала лише підтримку Вишгородської громади, а далі ще відбуватимуться розрахунки, необхідно затвердити тарифи. Все відбуватиметься чітко за процедурою, яка прописана у новому законі про співробітництво громад.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)  Фото: колаж KVКиевVласть