Проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік, що його розгляне Київоблрада на найближчій сесії, передбачає виділення на заклади культури, мистецтва та спорту більше 162 млн гривень. Левова частка мільйонів закладена на будівництво та ремонт футбольних полів та майданчиків. Голови районів та громад розводять руками: будинки культури та музеї, що теж потребують коштів, у більшості своїй проігноровані. Крім того, дехто вбачає в розподілі коштів політичний підтекст.
Про це KV стало відомо з проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки, який депутати Київоблради мають розглянути під час наступної сесії КОР.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Документ пропонує збільшити обсяг фінансування програми до 692 млн 845 тис. 621 гривень, що на 165 млн 58 тис. 350 гривень більше за виділене у 2019 році.
Більше половини цього обсягу припадає на кошти обласного бюджету — 412 млн 521 тис. 22 гривні (місцеві бюджети — 200 млн 143 тис. 101 гривень, державні кошти — 80 млн 181 тис. 498 гривень).
З загального обсягу видатків на програму 99 млн 262 тис. 336 гривень планується витратити на будівництво, реконструкцію та ремонт 16 об’єктів культури — музеїв, будинків культури та спортивних споруд в 13 районах і містах. У минулих роках на культуру і мистецтво у бюджеті закладалося 66,25 млн гривень (для порівняння, в 2019 році – 82 млн 642 тис. 300 гривень).
Найдорожчим об’єктом стане будівництво стадіону в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району за 14 млн 968 тис. 255 гривень (з них лише 2 млн 245 тис. 238 гривень — кошти місцевого бюджету).
Загалом документом заплановано будівництво двох стадіонів у Києво-Святошинському районі вартістю 5 та 10 млн гривень відповідно, реконструкція стадіону в Сквирі за 8,94 млн гривень, а також облаштування футбольних полів у Миронівському районі, у селі Бородянка та містах Миронівка, Бровари і Біла Церква. Їх вартість сягає рівно 10 млн гривень для кожного. Основне фінансове навантаження — на обласному бюджеті.
Таким чином, витрати на поля і стадіони складають 80% (78 млн 909 тис. 881 гривня) від усього обсягу фінансування на об’єкти культури і спорту, що закладається проєктом Програми.
Єдиний об’єкт у переліку, витрати на який проводитимуться винятково з місцевого бюджету — капітальний ремонт, заміна вікон та дверей будинку культури по вул. Т. Шевченка, 1 в с. Бикова Гребля Білоцерківського району, за 67 тис. 213 гривень.
KV розпитала голів деяких місцевих рад та ОТГ щодо нагальних потреб їхніх мешканців.
Так, перший заступник голови Переяславсько-Хмельницької районної ради Андрій Коркач запевнив, що у районі все йде за планом, але без деталей:
“Ми стараємося підтримувати ті об'єкти, що в нас є, за рахунок субвенцій сільських рад, з районних коштів. Утім, кошти розійшлися по чотирьох ОТГ і у фінансах ми дещо обмежені. Але прагнемо залучати за співфінансуванням кошти обласного бюджету. Стараємося максимально вирішувати і попереджувати”, – говорить він.
Щодо найдорожчого об’єкту у списку — стадіону у селі Переяславське за майже 15 млн гривень — голова Студениківської об'єднаної територіальної громади Марія Лях розповіла, що в ньому є нагальна потреба для усієї громади, а будинок культури притримають на 2021 рік:
”Найбільше нас хвилює наш Студениківський будинок культури. Він гарний, новий, на 450 місць з балконом, там потрібен здебільшого косметичний ремонт, і в ньому немає опалення. Для його ремонту потрібно близько 12 млн гривень, щонайменше опалення коштуватиме три мільйони. Ми його зараз не потягнемо. Тому ремонт цієї будівлі у нас в планах на наступний рік, а для ремонту в цьому зробимо проєктно-кошторисну документацію, визначимо точний обсяг і будемо намагатися вскочити в якусь програму. Загалом на цей рік планували зробити реконструкцію опалення будинку культури у Сомковій Долині, але вирішили своїми силами проводити.
Стосовно стадіону, наразі у громаді немає жодного. Населення 1,5 тис. людей, а місць відпочинку, у тому числі активного, немає. Тому вирішили, щоб молодь не сиділа по "генделиках", розвивати спортивний напрям, створити умови. Стадіон запланували великий, ділянка під нього — 1,5 га. Туди ми включили у проєкті бігові доріжки, тренажери, автостоянку, тощо. Хоч думки наших депутатів і розділилися, але більшість ідею підтримала: треба починати створювати умови для підростаючого покоління”.
Оскільки на Васильківський район за програмою закладено найменшу суму обласних коштів поміж інших, голова Васильківської райради Наталя Баласинович у коментарі KV висловила підозру, що тут може бути і певний політичний мотив:
”Для нас це теж новина: чому в такому повному ігнорі Васильківський район, але відповіді на це питання немає. Я особисто вбачаю тут якийсь політичний аспект. Прикро, тому що наш район — найбільший на Київщині, і будинок культури є майже в кожному населеному пункті. За власний рахунок і рахунок райбюджету протягом останніх 5 років ми постійно намагалися проводити поточні та капітальні ремонти, реконструкції цих будинків, аби просто привести їх до належного стану. У нас гарний керівник, та й в управлінні культури [КОДА] було багато гарних ініціатив. Ми приділяли багато часу й уваги цьому напрямку. Прикро, викликає обурення, але ми вже перманентно живемо в такому стані. У нас були серйозні плани на музей у селі Данилівка, деякі будинки культури наразі в майже аварійному стані, в багатьох населених пунктах”.
Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко:
“Важливо, щоб діти не мерзли у школі, щоб пацієнти приймались у ФАПах, а високодуховні українці щоб співали у клубах пісні. Але ті клуби ще з 70-х стоять занедбані. У нас, слава Богу, Зазим’я, Погреби, ще деякі зробили ремонт. А так хизуватися немає чим. На периферії — горе. Ми хочемо робити і там, і там ремонти, але кошти потребуються великі. На один, щоб більш-менш привести його до належного вигляду, близько 15 млн”.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
“Якщо брати наш будинок культури — там треба ладнати і кришу, і все, що завгодно. По Центральному теж вистачає роботи, потрібні великі кошти, 2-3 мільйони гривень. Районному центру зробили громаду, через фінансовий поділ реверсна дотація складає 50 млн гривень, тому коштів на будинки культури тому в цьому році навряд чи вистачатиме”.
Нагадаємо, що традиційно розвиток мережі закладів культури на Київщині йде не без перешкод.
Так, у вересні 2019 року мер міста Фастів Михайло Нетяжук скаржився, що продовжити ремонт міського палацу культури немає можливості. Так, на його ремонт були виділені з обласного бюджету 27 млн 100 тис. гривень. Крім того, даний проєкт мав був дофінансований з міського бюджету, загальна сума робіт складала 35 млн гривень.
Також повідомлялося, що в серпні 2018 року був підписаний договір підряду з переможцем тендеру ТОВ "Домобудівний комбінат-7". Оскільки даний проєкт передбачав виконання значного обсягу робіт, підрядна організація до кінця 2018 року з поставленим завданням не встигла впоратися. Цей підрядник, за словами міського голови, більше не буде продовжувати роботи, бо не брав участі в новому тендері.
Читайте: Фастовский мэр рассказал, почему ремонт городского ДК не финансируется (видео)
У 2018 році скандал розгорівся навколо Будинку культури у Коцюбинському: там наприкінці року нібито провели капітальний ремонт покрівлі, на що було витрачено 800 тис. гривень. Як виявилося, на даху ДК встановили всього кілька фрагментів нової металочерепиці і частково замінили дерев'яні елементи.
Читайте: В поселке Коцюбинское бюджетный скандал: на фиктивный ремонт крыши ДК потрачено 800 тыс гривен (видео)
Як писала KV, 19 грудня 2019 року на черговій сесії Київської обласної ради був ухвалений обласний бюджет Київської області на 2020 рік. У ньому показники доходів і витрат порівняно з 2019-м зменшилися наполовину. Найбільше притисли фінансування культури і охорони здоров'я. Зате були збільшені витрати на спорт, освіту і будівництво інфраструктури. Тоді в облраді пояснювали, що скорочення відбулося через процес децентралізації, що йде, і саме в рамках децентралізації велика частина коштів і бюджетного навантаження піде на місця.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Фото: колаж KVКиевVласть
Все більше сіл і селищ столичного регіону намагаються уникнути приєднання до міст обласного значення. Цим шляхом з минулого року намагаються пройти Пристроми, Строкова і Семенівка. Села виконали умови, необхідні для злиття із сільською Студениківською ОТГ, однак зав’язли у бюрократичній тяганині. І якщо Строковій пощастило потрапити до бажаної ОТГ, то решта взялися оббивати пороги Мінрозвитку, Кабміну, КОДА та Асоціації тергромад. Незважаючи на скептицизм експертів, місцеві налаштовані войовничо. Кажуть, у пошуках шансу уникнути насильницької децентралізації, дійдуть до президента Зеленського.
Як стало відомо KV, 25 січня Семенівська сільська рада Баришівського району прийняла рішення про приєднання до Студениківської громади. Раніше, восени минулого року, такі рішення прийняли Строківська та Пристромська сільські ради Переяслав-Хмельницького району.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, на даному етапі всі рішення прийняті і направлені до КОДА, але зазначити у перспективному плані приєднання Пристром та Семенівки до Студениківської ОТГ не поспішають.
Нагадаємо, раніше KV повідомляла, що розроблений проєкт змін до перспективного плану формування тергромад задовольнив не усіх. Адже, насамперед, передбачає створення на Київщині потужних громад навколо міст обласного значення.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Так, за новою редакцією до Березані має відійти вищезгадана Семенівка, а до міста Переяслав – Пристроми та Строкова.
“Мешканці сіл Семенівка та Пристроми за два роки існування громади побачили, як працює ОТГ і скільки зроблено для кожного села. Є результат і селяни хочуть саме в цю громаду, вони не хочуть до міст обласного значення. Сільська громада дбає саме про село, щоб були робочі місця, інвестори і щоб розвивався аграрний бізнес. Громада має ресурси і ми будемо відстоювати це приєднання. Однак, робоча група не підтримує приєднання Семенівки та Пристром до нашої громади. Обґрунтувань немає. Пристроми направили документи в КОДА, Семенівка теж. Студениківська громада також надала згоду на приєднання цих сільрад”, – говорить Лях.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
За її словами, подали і до Асоціації об’єднаних ОТГ необхідний пакет документів. У свою чергу Асоціація пообіцяла відстоювати перед Мінрозвитку громад приєднання Пристром та Семенівки до Студеників. Також представники сіл і ОТГ звернулися за підтримкою до нардепа Сергія Буніна (від ПП “Слуга народу”), планують потрапити і до Асоціацій міст України, а також в Мінрозвитку громад.
“Ми хочемо донести, що в першу чергу має бути підтримане волевиявлення народу. Нам повторюють про те, що закінчилось добровільне об’єднання. Так чому саме до Березані та Переяслава, а не до Студеників? Чому змінилось рішення, адже претензій до документів нещодавно не було? Будемо звертатися на гарячу лінію до Президента, так не має бути, народ мають почути”, – каже вона.
Читайте: Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Ті, хто за
Як розповів KV голова Семенівської сільради Баришівського району Микола Кочерга, наразі активні семенівчани беруть активну участь у відстоюванні приєднання до Студеників. Так, делегація із представників громади та сільрад, місцева громадська організація вже звернулися за підтримкою до губернатора.
“Я також звертався на “гарячу” урядову лінію. Всі необхідні документи ми надали, але нас не хочуть враховувати в перспективному плані, починають ганяти із одного кабінету до іншого. Нам обіцяли, що врахують нашу думку і внесуть зміни до перспективного плану. Але наші листи через Департамент архітектури та містобудування до Мінрозвитку громад досі так і не потрапили.
За перспективним планом нас мають приєднати до Березані. А те, що селяни проголосували на громадських слуханнях за Студеники, то на це ніхто не зважає, лише наголошують, що час добровільності минув. Ми також звернулися з листом-проханням до Кабміну. Так не може бути в нашій державі: або цю владу будуть поважати, або все завершиться плачевно. Та ми не будемо чекати, плануємо звертатися по допомогу до Мінрегіону, до Президента, в суди. Ми маємо прийняті рішення, 65% із 1,5 тисячі населення зробили свій вибір, згідно діючих законів та Конституції”, – запевнив він.
Читайте: Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
За словами голови Пристромської сільради Переяслав-Хмельницького району Івана Бобровника, процес приєднання до Студениківської ОТГ був запущений восени минулого року, коли на громадських слуханнях мешканці майже одноголосно проголосували “за” Студеники.
“Ми вважаємо, що будь-яка сільська громада – це краще, ніж приєднання до міста, у якому ми загубимося із нашими податками та землею. Податки, які зароблені в селі, повинні працювати на тих, хто їх заробив на цій землі. За перспективним планом ми маємо приєднатися до Переяслава. До цього отримували дуже багато пропозицій – ми платіжноспроможне село, яке має близько 30 млн гривень в рік. І ці кошти пішли би у сільську громаду і переважна більшість повернулася би селянам, а не місту. З-поміж цього на території діють три обласні та державні проєкти. Та поки що приєднання просувається досить проблематично. Так, обіцяють допомогти, але скоріш за все, нас таки приєднають до міста. Не хочуть, щоб ми приєдналися до сільської громади. Залишилося дуже мало часу. Наразі ми намагаємося цю ситуацію змінити, але як вона розвиватиметься надалі – невідомо”, – зазначив Бобровник.
Читайте: Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Як запевнив голова Строківської сільради Переяслав-Хмельницького району Микола Жук, всі необхідні документи передані в КОДА і цей варіант приєднання вже внесено у проєкт змін до перспективного плану.
“Громада села вирішила приєднатися до Студениківської громади ще восени минулого року. Завершити цю процедуру ми зможемо вже після затвердження плану. У цьому році ми ще працюємо за прийнятим бюджетом, як самостійна сільська громада. Ще роки два назад ми приймали рішення бути в громаді Переяслава, але депутати міськради нам відмовили. Потім були обговорення щодо Гайшинської громади. І на скільки відомо, цю громаду ще не затвердили. Після доєднання сподіваємося на збільшення фінансування, щоб на території запрацювало підприємство, створювалися робочі місця, ремонтувалися дороги, а село процвітало”, – відмітив він.
Читайте: Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Інша точка зору
Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко:
Доєднання сіл Пристроми і Строкова Переяслав-Хмельницького району до Студениківськоі ОТГ дозволило б збільшити населення і потужність громади у фінансовому плані. Хоча Студеники і так самодостатня ОТГ, адже у громади є чимала реверсна дотація. На території села Пристроми працює одне із потужних підприємств району, яке сплачує значну суму податків і забечує селян робочими місцями. Тому ця сільська рада також є спроможною. Строкова – невелике село, але теж самодостатнє. І це, не зважаючи на те, що на території є лише сільська рада та клуб, а діти навчаються в сусідньому селі. Приватне та фермерські господарства достатньо сплачують податків, щоб утримувати територію. Територіально ж села розміщені по різні сторони району. Так, Строкова наближена до Студеників і їхні території історично пов'язані між собою. Пристроми ж не мають прямого сполучення із громадою. На мою думку, сільські території зі своїм баченням підходу до вирішення проблем більше тяготіють одне до одного, ніж до міста.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк:
За перспективним планом у 2018 році в Баришівському районі було створено Баришівську і Березанську ОТГ. Поза громадами залишилися лише Семенівська і Яблунівська сільради, які найбільш віддалені від райцентру. Ці території відмовилися приєднуватися до Березані, хоча від початку реформи підтримували ідею ввійти в цю громаду. Транспортне сполучення та отримання всіх послуг історично пов'язує Семенівку саме з Березанню. Позиція увійти до Студениківської громади – це думка лише голови сільради і невеликої кількості депутатів. Сумнівними були і “доленосні” громадські слухання, рішення яких затвердили на сесії, що тривала лише три хвилини. Семенівська сільрада вважає себе спроможною, але потрібно не забувати, що саме за рахунок місцевого бюджету необхідно буде утримувати всю інфраструктуру. Весь цей процес має залежати від думки населення, а не від особистих інтересів керманичів та маніпулювань.
Студеники – спроможна громада. Проте їм не вистачає населення, в них є реверсна дотація і тому вони зацікавлені у людському ресурсі. Наразі затверджена нова Методика і чи мають тепер шанс на існування малі громади – спрогнозувати важко. Час добровільного об’єднання сплив. Населення довірилось сільському голові Кочерзі, але він не прислухається до їхніх інтересів, а в усіх проблемах потім звинувачують районну раду.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Депутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік:
Слухання в Семенівці відбулися з фальсифікаціями. Перший злочин проти чесності – реєстрація. Сільська рада проводила реєстрацію без паспортів, і без вручення мандатів, щоб не можна було при голосуванні відрізнити руку того, хто має голосувати, а хто приїхав з іншого села і підняв руку. На відео видно, як одна жінка просить зареєструвати свою лежачу матір, яка за Студеники і пані, що реєструє, робить це. Люди, що за Березань, організували паралельну реєстрацію поряд, і цифри зареєстрованих не корелюють із цифрами голосувань, які потім у паніці хтось називав сільському голові [...] І одразу сільський голова проводить сесію сільської ради, хто “за”, і на другому відео видно, як руку підняли не депутати, а інші люди. І сільський голова оголосив – рішення прийнято. Без обговорення. Сесія тривала 1,5 хвилини [...] І звісно, у Семенівці і Леляках є велика кількість прихильників приєднання до Березані, але їм навіть слова не надали”, – написав Бобровнік на своїй сторінці в Facebook.
Відео: Слухання в Семенівській сільраді від 25.01.2020 року
Експертна думка
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко:
Перспективний план вже майже сформований. Щодо складу Березанської та Студениківської ОТГ, то розглядалося два варіанти. Перший – Семенівка, Яблунівка та Пристроми входять до Студениківської громади, другий – до Березанської. Останній варіант відповідає Методиці формування спроможних тергромад, з урахуванням тих змін, що нещодавно внесені Кабміном. Але, разом з тим, думки селян розділились. Велика частина Семенівки, згідно опитування, “за” Березань, інша – “за” Студеники. Розгорілися дуже великі протиріччя, є навіть політичне протистояння. Семенівська влада і голова стоять на позиції за приєднання до Студеників. Однак щодо проведених громадських обговорювань надійшло багато зауважень від населення. Семенівська сільрада ще не прийняла остаточного рішення, отже, залишається варіант приєднання до Березані.
Зараз в законі чітко окреслено – об’єднання відбувається в межах перспективного плану. Але це не є константою. Далі, відповідно до законів, можна продовжувати приймати рішення і вносити пропозиції щодо змін до перспективного плану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громадФото: колаж KVКиевVласть
У невеликій двоповерховій будівлі на Оболоні, київські школярі засвоюють ази авіації, керують повітряним судном на тренажерах-симуляторах, встановлюють радіозв’язок, конструюють моделі літаків і ракет, а також готуються до свого першого самостійного стрибка з парашутом.
Невелика двоповерхова будівля оточена схожими одна на одну житловими багатоповерхівками. До будівлі тягнеться лабіринт вулиць, які ввечері освітлюються хіба що світлом з вікон тих таки багатоповерхівок.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Слідкуючи за гугл-картою, дослухаючись до порад перехожих, я долаю цей лабіринт – і опиняюсь на порозі невеликого будинку з побіленими стінами та сірими дверима. За ними міг би бути дитячий садок, поліклініка, ЖЕК або паспортний стіл. Але парашут, літаки і ракета, намальовані на блідій дошці, яка висить над входом, натякають на щось інше – щось, що, мабуть, важливіше за поліклініку і навіть ЖЕК.
Заходжу всередину – і серед п’ятьох провідників людини у космос, чиї портрети намальовані на стіні навпроти, впізнаю тільки посмішку Юрія Гагаріна. Пізніше я побачу його фото, а також Леоніда Каденюка чи не у кожній кімнаті, майстерні або тренажерній залі Авіаційно-космічного центру Київського Палацу дітей та юнацтва. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Тут, у невеликій двоповерховій будівлі на Оболоні, київські школярі засвоюють ази авіації, керують повітряним судном на тренажерах-симуляторах, встановлюють радіозв’язок, конструюють моделі літаків і ракет, а також готуються до свого першого самостійного стрибка з парашутом.
Як проходить навчання в Авіаційно-космічному центрі
На заняттях з льотно-штурманської підготовки діти на практиці застосовують шкільні знання з фізики або географії, а також доповнюють їх основами аеродинаміки, метеорології, навігації та радіообміну, вивчають конструкцію літака. При цьому дві третини навчального процесу припадає саме на виконання польотів на авіаційних тренажерах літаків (МІГ-21 та Л-39та ін.), на яких тренуються льотчики-винищувачі.
“Наш тренер на моніторі бачить те, що я бачу в кабіні літака, усі прилади. По радіозв’язку інструктор вказує мені на мої помилки, дає підказки”, – описує процес тренування вихованка центру Світлана Падун.
А випускниця Юлія Слободянюк, яка другим пілотом літака провела в небі вже тисячу годин, зазначила, що досвід ручного керування, який вона здобула на тренажерах, став їй у нагоді під час польотів на літаку L410, який не обладнано системою автопілоту.
Ще один випускник, студент приладобудівного факультету КПІ Кирило Кожемякін згадує: “Мій викладач, полковник авіації у відставці Михайло Лисенко, навчав керувати літаком як у простих умовах, так і в майже нереальних”.
Щоліта вихованці центру виїжджають на аеродромні збори у Наливайківу на Київщині, щоб уперше здійнятись у небо на справжньому літаку, звісно, у супроводі інструктора.
“Після злету інструктор відпускає штурвал, і літак повністю перебуває у твоєму розпорядженні. Ми робили в небі різні фігури, дуже страшно було летіти перший раз, але вид з літака був дуже красивим”, – розповідає Світлана Падун.
Їїї мама Олена не боїться за доньку: “Тут безпека на першому місці. Я впевнена у дітях і в тому, куди вони ідуть”.
У курсантів авіаційно-космічного центру також є можливість раз на рік за програмою TheInternational Air Cadet Exchange program злітати по обміну до Британії. Там вони можуть поспілкуватися зі своїми колегами з різних країн, перейняти досвід у тих, хто досяг вершин в авіації, ознайомитись з британськими військово-повітряними силами, подивитися авіашоу. До речі, в рамках цього обміну до авіаційно-космічного центру приїжджав британський принц Майкл Кентський, почесний маршал авіації. У центрі говорять, що він схвально оцінив підготовку вихованців.
На своїй хвилі
Їм не аплодують пасажири літака після приземлення, але саме вони на рівні з пілотами відповідають за безпечний політ повітряного судна. Радіозв’язок невидимими нитками поєднує пілотів, які керують літаком в небі, та диспетчерів, які спрямовують його, самі перебуваючи на землі.
Тут, на найстарішій в Україні дитячій колективній радіостанції на коротких та ультракоротких хвилях, школярів навчають азбуці Морзе, знайомлять із принципом прийому та передачі радіосигналів.
“Спочатку вивчаємо цифри, потім – букви. Паралельно з прийомом радіосигналів починаємо вивчати їхню передачу на ключі. Це складна справа, якщо зап’ясток не тренований, дитина неправильно сидить, то вона буде швидко втомлюватись. Ми тренуємось таким чином, що дві групи сидять в різних кімнатах, і одна передає сигнал, інша – його приймає”, – розповідає керівник гуртка радіоелектроніки Володимир Мінаков.
Додає, що майбутніх спортсменів помічає на першому занятті під час перевірки слуху. Вихованці гуртка щороку беруть участь та здобувають призові місця у всеукраїнських та міжнародних змаганнях із радіоспорту. Одне з останніх досягнень – перше місце зі швидкісної телеграфії на “Кубку України” в Остері у 2019 році.
За словами тренера, перед змаганнями важливо психологічно налаштувати дітей на перемогу, навчити їх відчувати лікоть партнера по команді. Наостанок Володимир Мінаков демонструє передачу радіосигналу. Направду, видається неймовірним вийти в ефір, чути сигнали з різних куточків світу – і врешті отримати зворотню відповідь.
Від моделі до планера, від планера до літака
В авіаційно-космічному центрі продовжують традицію авіа- та ракетомоделювання. Перші маленькі літачки з паперу та пінопласту п’яти-шестирічні вихованці складають на гуртку з початкового технічного моделювання. Тут же вони створюють і запускають свої перші повітряні змії.
За рік-два діти приєднуються до секцій з авіа- і ракетомоделювання. Озброївшись, зокрема, схемами із журналів з уже пожовклими сторінками, учні можуть по шість годин у суботу та неділю працювати над власними проектами у майстерні. В центрі окремо вчать створювати кордові (керуються двома тонкими сталевими тросами, кордами) та радіокеровані моделі літаків.
“Займаюсь на гуртку авіамоделювання три роки, і назад мене не тягне. Починав з планера, усього створив п’ять моделей літаків, на одну йде близько півроку. Найскладніше запастись терпінням. Пишаюся усіма своїми роботами, бо з кожною моделлю літака пов’язані якісь спогади”, – розповідає вихованець Дмитро Куриленко.
За словами викладача Ігоря Міленіна, щоб запустити авіаційну модель, потрібно одночасно бути столяром, токарем і колористом. “Авіамоделювання дає хорошу базу майбутнім інженерам з обслуговування літаків, операторам безпілотних літальних апаратів, менеджерам з авіації. Пілот – це верхівка айсберга, а все інше – це праця і зусилля багатьох різних спеціалістів”, – зауважує керівник гуртка. Серед його вихованців і чемпіон світу з авіамодельного спорту Ілля Редюк.
Три роки тому тут почали відроджувати й ракетомоделювання. Найбільшою витратою для організації гуртка було створення пускового приладу для ракет. А модельні ракетні двигуни, які, за словами керівника гуртка Анатолія Видолоба виготовляють лише дві людини в Україні, дістались “у спадок” за безцінь.
Тоді як для створення самого корпусу ракет потрібен лише папір, картон і пвх-матеріал, а ще тканина або спеціальна фольга для рятівного пристрою (парашуту).
“Що буде, якщо збудувати велику ракету і запусти її? Я прийшов сюди, щоб дізнатися”, – розповідає дев’ятирічний Женя Паловодін.
Відповідь напевне знають його старші колеги, випускники центру, які створили конструкторське бюро NAURocket при Національному авіаційному університеті. У планах гуртка – створити власну спортивну команду, яка в подальшому буде виступати на змаганнях із запуску ракет.
Спорт сміливих
“Перший був найяскравіший, найбільше запам’ятався. Найстрашніший – другий. Усього в мене було їх сім”, – так описує свої стрибки з парашутом випускник центру, курсант Одеського військового ліцею Євгеній Попов.
Протягом одного навчального року вихованці гуртка парашутної підготовки засвоюють всі необхідні знання і навички для того, щоб у свої 15-16 років здійснити самостійний стрибок з парашутом.
“Підготовка, відокремлення, розкриття відпрацьовуються спочатку на землі, щоб у повітрі усе зробити правильно. Адже там на парашутиста діють стрес-фактори, зокрема, дефіцит часу”, – розповідає інструктор Микита Роговець.
Окрім того, підлітки освоюють укладку парашутних систем, вивчають технічні характеристики парашутів, теорію стрибка, знайомляться з авіаційною медициною, проходять спеціальну та загальну фізичну, а також психологічну підготовку.
“Але що вирізняє на аеродромі наших? Вони знають як працює техніка, знають як укладати парашут, вони фізично підготовлені, а тому впевнені у собі”, – відмічає директорка центру та інструкторка з парашутної підготовки Ольга Кулігіна.
І справді, навряд чи першопрохідцю, якому подарували сертифікат на стрибок з парашутом, відомо, що під час приземлення навантаження на ноги рівне такому, яке б людина отримала під час стрибка з висоти 1,73 м. Тоді як вихованці гуртка протягом року навчаються правильному приземленню.
Хто тримає небо у цьому домі
“Потрібно провести кілька занять, побачити зацікавлені очі дітей, які тебе слухають, і все – ти звідси не підеш”, – стверджує викладач льотно-штурманської підготовки, військовий льотчик у відставці Олександр Ковальчук.
Тут кожен інструктор без сумніву є фанатом своєї справи, неважливо, чи має за плечима кілька десятків років досвіду, чи ще навчається в університеті. Валерій Кремко, який наразі пояснює підліткам як виготовляти моделі літаків, почав свій шлях авіамоделіста у цьому ж гуртку у 1967 році.
“Моя справа для мене, як наркотик, хочеш, не хочеш, а в тебе є потреба нею займатись – так, наче тебе хтось штовхає до цього”, – ділиться викладач.
Його колега Ігор Міленін каже, що коли працює з молоддю, то сам ніби стає молодшим. У роботі для нього найголовніше – привити учням любов до техніки.
“Для мене авіація – все!”, – лаконічно переконує інструктор з льотно-штурманської підготовки Григорій Чорний.
Аналогічно на запитання “Що для вас значить ваша робота?” відповідає директорка центру Ольга Кулігіна: “Аеродром та авіаційно-космічний центр – це те, чим ми живемо”. Так само і деякі з випускників повертаються в АКЦ, щоб передавати знання іншим.
“Я сам навчався за тією програмою, за якою зараз вчу інших, – каже інструктор з парашутної підготовки Микита Роговець. – Хочу далі розвиватись як парашутист і педагог, привносити нове у свою справу та виховувати професіоналів”.
Де в Україні зможуть втілити свої амбіції дівчата й хлопці з Авіаційно-космічного центру
Одна з кращих випускниць Юлія Слободянюк кілька років тому закінчила Кременчуцький льотний коледж та окремі курси в Кіровоградській державній льотній академії. Потім дівчина півроку літала другим пілотом на літаку чеського виробництва L410 в Демократичній Республіці Конго, зараз — в Україні на Boeing 737-800 NG авіакомпанії SkyUp.
Колега Юлії і по АКЦ, і по авіакомпанії, випускник Кіровоградської державної льотної академії Вадим Дорохов працює спеціалістом по системі якості, а саме пильнує за тим, щоб усі процедури операційної діяльності авіакомпанії виконувались льотним і наземним персоналом відповідно до національних та міжнародних вимог.
Випускник Кирило Кожемякін розповідає, що підрядні компанії Boeing відкривають, зокрема, при українських авіаційних університетах філіали, де студенти можуть здобувати практичний досвід, розробляти проекти.
Ще один колишній вихованець АКЦ, студент Київського політехнічного інституту спеціальності “Авіаційна та ракетно-космічна техніка” Олексій Падун долучився в університеті до проекту із розробки супутників. Хлопець також протягом одного семестру навчався в Америці. Відмічає, що закордоном серед студентів переважає дуже висока зацікавленість у навчанні: “Вони горять авіацією і більшість з них бере участь в проектах, будуєбезпілотники, ракети”.
А в українських студентів є шанс отримати фінансування для своїх бізнес-ідей під час участі у конкурсі стартапів SikorskyChallenge. Інший популярний конкурс серед студентів авіаційних спеціальностей – “Авіатор” – дозволяє його переможцям відвідати авіакосмічні салони Фарнборов Англії або ЛеБуржеу Франції. Випускники АКЦ не один раз перемагали у ньому.
Разом з тим, викладачів турбує майбутнє технічної творчості в Україні. Так, основа матеріально-технічної бази центру не оновлювалась суттєво з 90-х років. Хоча колектив центру власними силами модернізує те, що є. Також реформа децентралізації, яка принесла Україні чимало позитивних змін, водночас поставила під загрозу існування гуртків технічного моделювання в регіонах. Адже тепер самоврядування громади на власний розсуд вирішує вигідно чи ні йому утримувати на своїй території такий гурток. На прикладі авіаційно-космічного центру КПДЮ можна з упевненістю сказати, що такі заклади стають другим домом як для вихованців, так і для викладачів. Щодня їх тягне повертатись сюди майже так само, як пілотів після приземлення — у небо.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Анастасія Карпенко
КиевVласть
Миронівська районна центральна лікарня може припинити свою діяльність. Через несправний каналізаційний колектор ЦРЛ, який працює із 1970-х років, більше 30 тис. людей ризикують залишитись без медичної допомоги, а центральна вулиця Миронівки та сама лікарня – потонути у фекальних розливах. Крім того, фекальні стоки через місцеву річку вже почали потрапляти у Дніпро. У разі потепління це погрожує екологічною катастрофою для всієї області. Вартість ремонту коллектору – 7,5 млн гривень. Однак таких грошей в районі нема.
Звернення
Як стало відомо KV, 29 січня Миронівська районна рада направила десять звернень щодо виділення коштів на ремонт каналізаційного колектора комунального некомерційного підприємства “Миронівська Центральна районна лікарня” – до губернатора Київської області Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка, Державної екологічної інспекції України, Кабінету Міністрів, Офісу Генерального прокурора, Офісу Президента, Прокуратурі Київської області, Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, народному депутату Ганні Скороход, депутату Київоблради Володимиру Шандрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У зверненнях, які мають аналогічний текст, Миронівська районна рада повідомляє про вкрай загрозливу ситуацію, яка склалася в результаті максимального зносу каналізаційного колектора КНП “Миронівська ЦРЛ”, що може призвести до фактичного його виходу з експлуатації.
“Вказана інженерна комунікація введена в експлуатацію на початку 70-х років минулого століття. За цей час капітальний ремонт об’єкту не проводився, що призвело до неможливості його подальшого використання. Протягом минулого року мали місце дві аварійні ситуації, які ставили під загрозу функціонування всього лікувального закладу, оскільки стоки йшли напряму в будівлю стаціонарного корпусу районної лікарні”, – йдеться у зверненнях.
Наразі аварійний стан колектора призвів до того, що фекальні маси вийшли на поверхню ґрунту, підмили автомобільну дорогу на території міста Миронівка, а також потрапили у відкриту водойму річки Росава, води якої опосередковано впадають в річку Дніпро, що в свою чергу при підвищенні температури призведе до виникнення надзвичайної епідеміологічної ситуації у всьому регіоні.
Про які суми йдеться
Як повідомляє Миронівська районна рада, протягом 2018-2019 років депутати п’ять разів зверталися до Київської обласної державної адміністрації з проханнням про надання допомоги у вирішенні даного питання.
Каналізаційний колектор був включений до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки та мав бути профінансований в 2019 році, загальна вартість проєкту складає 7 млн 525 тис. гривень.
Також повідомляється, що відповідна проектно-кошторисна документація вартістью 374 тис. гривень була виготовлена за погодженням з департаментом регіонального розвитку КОДА за рахунок коштів місцевого бюджету. Щодо проєкту був отриманий експертний висновок ще у грудні 2018 року.
Варто також відмітити, що Миронівською міською радою, на підставі включення об’єкта до вищевказаної програми на 2019 рік, було перераховано в якості співфінансування 1 505 тис. гривень (20% вартості ремонту).
Однак, на даний час будівництво каналізаційного колектору не профінансовано та не включено до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік. В повному обсязі провести роботи на об’єкті за рахунок коштів районного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу.
Аби не залишити 31 тис. населення без медичного обслуговування, районна рада просить пришвидшити виділення фінансування для проведення ремонту колектору.
Позиція району та ОТГ
Як підтвердила голова Миронівської районної ради Валентина Усик, навесні Миронівку може затопити каналізацією, якщо не буде відремонтовано колектор.
“Майже 50 років каналізаційному колектору у центральній районній лікарні. Ще у 2018 році ми заявили про проблему. На ремонт необхідно 7,5 млн гривень. Звісно, що зараз ми таку сумму потягнути не можемо, оскільки основна частина податків залишилась в об'єднаній громаді. Є державна програма “Питна вода” і обласна програма будівництва соціальних об'єктів. За однією з них мав фінансуватись цей об'єкт. Нам сказали виготовити проєктно-кошторисну документацію, ми це зробили у 2018 році за місцеві кошти. У 2019 році мало бути співфінансування, міська рада виділила 20% від суми, але область коштів не дала. На цей рік об'єкт в програму не включили. Ситуація настільки критична, що я звернулась до десяти інстанцій. Або закриють лікарню, або прийде весна, сонечко і Миронівка буде плавати в каналізації. Не розумію, чому нас не чують, зі свого боку ми зробили усе необхідне. Крім того, наша лікарня визнана опорною і буде реформуватись”, – говорить вона.
В коментарі KV голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко розповів, що районна рада не освоїла кошти у минулому році, через що наразі виникла серйозніша проблема.
“У минулому році ми виділили 1,5 млн гривень співфінансування на заміну колектору. Також в минулому році з облбюджету було виділено 7 млн. Відповідно до проєктно-кошторисної документації цього було достатньо для проведення робіт. Районна рада спільно із РДА пальцем не вдарили для того, аби освоїти кошти. Скоро кошти повернуться до нашого бюджету. Громада їм коштів більше не дасть. Ми купимо у лікарню рентген-аппарат за 3,7 млн гривень. А проблема з колектором серйозна. Він прокладений центральною вулицею, лікарня будувалась у 70-х роках. Але відремонтувати колектор не так просто – це можна зробити або восени, або навесні. Його потрібно тягнути через поля. Потрібно завчасно домовитись із фермерами, а цього ніхто не буде робити”, – відмітив він.
Чи буде допомога
За словами заступника голови КОДА Андрія Лісовика, обласна рада має виділити додаткове фінансування.
“Проблема не нова. Її мали вирішити ще минулого року. Фінансування даних робіт передбачалось в рамках програми будівництва у 2019 році. За відсутності фінансування їх не виконали. Нова команда Київської обласної держадміністрації вивчає можливість включити ці роботи до Програми "Питна вода". Якщо буде виконано коригування проєкту та обласна рада виділить додаткові кошти, можна бути відповісти на питання позитивно”, – зазначив він KV.
Нагадаємо, як раніше писала KV, діти Миронівського району протягом місяця сиділи без їжі. Необхідну на харчування в школах і садках суму район не виділяв, аргументуючи це відсутністю коштів, які виникли через створення в грудні 2018 року ОТГ. Громада, за словами районної влади, повинна сама фінансувати харчування. Голова ОТГ зі свого боку зазначав, що в стислі терміни перебрати на себе всі повноваження неможливо. Тому району і передали раніше кошти на утримання садочків і шкіл.
Читайте: Дихай, Київщино: майже кожне місто області страждає від небезпечних атмосферних викидів
Фото: колаж KVКиевVласть
30 січня в Офісі Президента України відбулася зустріч дружини Президента України Олени Зеленської з головою Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олексієм Чернишовим та Міністром освіти і науки Ганною Новосад. Обговорили якість освіти в Київській області, шкільного харчування; перспективи завершення будівництва шкіл, насамперед довгобудів.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олексій Чернишов ознайомив Олену Зеленську із ситуацією в обласних закладах освіти. Зокрема, розповів про організацію харчування та вже запроваджені новації в шкільних харчоблоках, про плани щодо будівництва нових шкіл та вже завершені об’єкти.
“На сьогодні в області 702 середні школи, в яких понад 223 тисячі учнів. Вони – майбутнє держави. Тому наша головна задача – зробити все, щоб діти навчалися в комфортних умовах. Щоб, після закінчення школи, вони залишалися в Україні вчитися далі, працювати і жити”, – зазначив очільник Київської ОДА.
Під час розмови з’ясували, що Київщина може стати прикладом для інших областей щодо якісного харчування дітей у навчальних закладах. Для цього найближчим часом буде проведено аудит харчоблоків всіх шкіл. 10 найкращих візьмуть до пілотної програми. Ще 10 харчоблоків, де розпочнеться цей проєкт, буде відремонтовано з нуля.
За результатами зустрічі також домовилися провести на базі Київської області всеукраїнський форум із стратегії розвитку освіти в Україні.
Нагадаємо, що з метою реалізації Указу Президента України, область реалізує пілотний соціально-освітній проєкт “Якісне харчування – здорова дитина”. На сьогодні, гаряче харчування отримують 132 118 учнів.
Спеціально для дітей та підлітків на Київщині розробили нове меню “Здорова їжа щодня”.
Крім того, щоб поліпшити якість харчування в області:
60 закладів використовують програму “Електронне меню”;заклади освіти запроваджують мультипрофільне меню та окремі страви з меню Євгена Клопотенка (міста Ірпінь, Буча, Бориспіль та Васильківський, Обухівський райони);запроваджують програму “Інтернет-меню”, що дозволяє батькам і учням обирати меню та розраховуватися через електронні платіжні системи – “Карткою учня”;у Білій Церкві проходить тестування програми “шведський стіл”;у Бориспільському та Васильківському районах, м. Василькові поширюються вейдингові автомати з продажу здорової їжі в навчальних закладах.
Читайте: Олексій Чернишов ініціює модернізацію приміського залізничного транспорту в Київській області
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
Медики Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова 30 січня у Яготинському центрі первинної меддопомоги проводять огляд дітей, які стоять на черзі у кардіологів, а також дорослим, які записалися на прийом.
Як стало відомо KV, сьогодні, 30 січня 2020 року, починаючи з 10 години ранку фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова проводять безкоштовне кардіологічне обстеження дітям Яготинщини та Студениківської ОТГ з Переяславщини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Насамперед, лікарі оглядатимуть дітей, які стоять на черзі у кардіологів. Прийти і перевіритись у столичних медиків зможуть також і ті, хто має застереження та рекомендації лікарів, як діти, так і дорослі.
Обстеження відбувається у дитячій поліклініці Комунального некомерційного підприємства "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Яготинської районної ради.
Для того, аби пройти обстеження, пацієнти мали можливість звернутися до лікаря, з яким заключено декларацію, і записатися на певний час, аби не стояти в чергах – відповідні оголошення розміщені на дверях кабінетів кожного педіатра Яготинського ЦПМСД та медичних амбулаторіях району.
Відзначимо, що медики інституту Амосова провели безкоштовне обстеження дітей з кардіологічними захворюваннями у Переяславській ЦРЛ минулого року. Проведення таких заходів по Київській області планується і в подальшому, наголошують у прес-службі Київської обласної ради.
В Яготинському районі первинну медичну допомогу населенню надає Комунальне некомерційне підприємство “Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги” Яготинської районної ради. За даними, які надав головний лікар КНП “Яготинський ЦПМСД” Іван Сахно, в структурі заклад має 7 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, одна з яких знаходиться в Яготині, а решта в сільській місцевості, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), 14 ФП та пункт невідкладної медичної допомоги. В районі вдалося зберегти всі амбулаторії,ФАПи та пункт невідкладної медичної допомоги.
Станом на 28 січня 2020 року закладом заключено 30 тис. 109 декларацій. Відсоток укладених декларацій (договорів) від постійного населення територій складає 93,63%, що є з одним із найкращих показників в області.
В районі 12 276 осіб хворих на хронічні хвороби системи кровообігу, з них 59 – дітей. Захворюваність на хвороби кровообігу в 2019 році перебуває на рівні минулого року і є вищою за середньообласний показник (район – 10294,2 на 10 тис. населення, область – 7946,1 на 10 тис. населення). Кількість хворих на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця з року в рік зростає. Так , протягом 20 років , захворюваність на гіпертонічну хворобу збільшилась більше ніж в 4 рази, а на ішемічну хворобу серця – в 3 рази.
Слід наголосити, що кількість інфаркту міокарда зменшилась в порівнянні з минулим роком (50 випадків проти 55) , але смертність при цьому збільшилась в 2,3 рази (7 випадків проти 3). Кількість інсультів в 2019 році збільшилась на 17,4% (125 проти 108 випадків), і при лінійному вирівнюванні показників можна прогнозувати подальше зростання і інсультів, і інфарктів.
Середній вік захворюваності на інфаркт міокарда в Яготинському районі складає 66 роки, на інсульти – 70 років.
Виписуються рецепти на лікарські засоби по Урядовій програмі “Доступні ліки”. З 1 квітня 2019 року заклад перейшов на виписку електронних рецептів по даній програмі. Відшкодування здійснюється через Національну службу здоров’я України.
Читайте: Здоровенькі були: Київщина побореться з дифтерією та кором посиленою інформаційною кампанією
Фото: Медичний центр Святої Параскеви
КиевVласть
Для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць. Чого чекати регіону в нинішньому році на освітянській ниві і де чекати добрих звісток – досліджувала KV.
Переповнені школи — одна з болючіших проблем обласних і районних центрів Київщини. За даними прес-служби Київської облдержадміністрації, в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області сьогодні налічується 702 школи, з них 34 – приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На тлі невпинного зростання кількості діток в регіоні і особливо – у пристоличній зоні, зі школами мало не щомісяця трапляються скандали. Головна проблема навчального процесу – брак власне закладів. Ті, що є – часто застаріли або не вміщують охочих, ті, що будуються – перетворюються на довгобудови, на ті, що лишень у планах місцевої влади, часто не вистачає коштів.
Навчання у другу зміну для шкіл Київщини вже давно стало нормою.
Васильків
Нагадаємо, KV вже розповідала про те, як 11 жовтня 2016 року під час уроку в середній школі № 6 Василькова Київської області впали три поверхи. Тоді ця резонансна подія привернула небувалу увагу як громадськості, так і влади всіх рівнів. Розслідуванням обвалу школи зайнялася спеціальна комісія. Після чого вирішили не ремонтувати будівлю, а побудувати нову школу. Незважаючи на те, що надзвичайну подію назвали "найбільшою трагедією в історії міста", а свою допомогу обіцяв направити навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, процес будівництва затягнувся на цілих півтора роки.
Весь цей час місцеві жителі всіма силами намагалися домогтися початку будівництва, але в мерії стверджували, що грошей немає і розраховувати варто на допомогу області. Тодішній губернатор Київщини Олександр Горган, в свою чергу, говорив, що допомоги від нього чекати не варто. Такі "перекладання" обов'язків остаточно розлютили васильківчан і в квітні 2018 року вони тимчасово перекривали трасу на Київ, вимагаючи від влади, щоб вона, нарешті, виділила кошти на будівництво нової школи.
Читайте: Школьный бунт. Второй год в Василькове не могут отстроить разрушенную школу
Зрештою, відділ освіти Васильківської міської ради Київської області 1 листопада 2018 року за результатами тендеру замовив у ТОВ "Хозхімсервіс" будівництво школи за 207,35 млн гривень. Відбудовувати будуть Васильківську школу №6 по вул. Гетьмана Сагайдачного, 34. 19 листопада 2018 року на апаратній нараді при міському голові Василькова Володимирі Сабадаші було оголошено про початок будівельних робіт, а у грудні вже залили фундамент.
16 січня 2019 року в Василькові відбулося урочисте закладання "капсули часу" в фундамент майбутньої загальноосвітньої школи (ЗОШ) №6 з "зверненням сьогоднішніх школярів до майбутніх поколінь". Тодішній народний депутат Ігор Кононенко брав участь в заході як почесний гість, який доклав свої кошти до будівництва даного об'єкту (у розмірі приблизно 10 млн гривень). За його словами, "загальний бюджет школи дуже великий" і складає "близько 240 млн гривень", а це "дуже великі гроші для держави".
Вишневе
Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Школа №1 в Вишневому (Києво-Святошинський район, Київська обл.) була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
В кінці 2018 року директор школи №1 Володимир Плахотнюк розповів, що навчальний заклад відвідують 1396 учнів, тобто майже в шість разів більше норми. Будівництво нового корпусу тривало більше 10 років.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дня перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми зі школою №1. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Члени громадської організації "Діти Вишневого" звинуватили обласну владу в бюрократії. Олександр Горган, який на той момент був головою Київської ОДА, тоді запевнив активістів, що будівництво йде повільно тільки тому, що всі хочуть зробити довговічно, правильно і красиво.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що здачу об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року. Про це заявив голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов. За його словами, зараз будівельні роботи закінчено, а Держархбудінспекція м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти.
Тим не менш, жителі Вишневого 13 січня виходили на акцію протесту. Напередодні 11 січня чиновники з Київської облдержадміністрації приїжджали до школи з виїзною нарадою та запевняли, що до відкриття навчального закладу залишилось почекати ще кілька тижнів.
Бориспіль
KV писала про те, як знову затягнулося будівництво дитсадку у Борисполі на вул. Володимира Момота через скаргу до Антимонопольного комітету України, яка надійшла від учасника тендеру ТОВ "Провідні технології виробництва" у січні 2020 року. До того була інша скарга: 16 грудня 2019 року від іншого учасника, ТОВ "Альтіс-Констракшн", з приводу дискримінаційних вимог. За словами міського голови Анатолія Федорчука, бориспільська влада прописала в тендерних документах “європейську” умову про те, що майбутній виконавець робіт повинен мати досвід будівництва не менше двох об'єктів освіти.
Влітку 2018 року KV писала про "перспективний довгобуд" у Великій Олександрівці Бориспільського району. Там більше 10 років ніяк не добудують Школу мистецтв. Замовником будівництва також є Департамент регіонального розвитку КОДА, а підрядники постійно змінюються.
Що стосується шкіл, то тут Бориспільський район може похизуватися: 25 вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА уклало договір з ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (*) на будівництво середньої загальноосвітньої школи I-III ст. на 24 класи (600 учнів) по вул. Центральна, 3 в селі Гора Бориспільського району Київської області. Вартість робіт — 162,84 млн гривень. Роботи мають бути завершені до кінця грудня 2020 року. У 2019 році будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році — інші 152,96 млн гривень.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Буча
У Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи — при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів.
Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, — хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Висловлювалися побоювання, що навіть якщо гімназія буде добудована, то це лише частково вирішить питання перевантаженості школи №4. “Будуються нові мікрорайони. Бажано, щоб в новому мікрорайоні будувалася і нова школа”, – зазначала директор Бучанської навчально-виховного комплексу (НВК) спеціалізованої загальноосвітньої школи (СЗОШ) I-III ступенів №4 Алла Літкевич.
Ірпінь
У квітні 2018 року тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк звернувся до господарів земельних ділянок в проханням поділитися землею, щоб за найближчі десять років побудувати дві нові школи. Зокрема, вів переговори з землевласниками, “щоб дали близько 3 га або, хоча б мінімум 2,2 га, щоб могла вийти повноцінна школа, щоб ми могли отримати з того боку шматок землі для будівництва школи".
Але у листопаді 2018 року ірпінці замість шкіл побачили початок будівництва багатоповерхівок: причому на той час Карплюк вже не займав посаду голови міської ради. При цьому в Ірпені станом на листопад 2018 року і так не вистачало навчальних місць для 4 тис. дітей. А нові багатоквартирні будинку в місті з'являються часто, йшлося в сюжеті “Подробиць”.
У 2019 році, утім, були гарні новини: з вересня в місті почав працювати муніципальний навчальний заклад для старшокласників — академічний ліцей. Його відкрили на базі приміщення економічного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою вулиця Гагаріна, 9. Такої домовленості досягли Ірпінська міська рада та керівництво Університету. Голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк уточнював, що новий ліцей планує прийняти 600 учнів 9-11 класів, із можливістю відкриття 7-8 класів, якщо буде такий запит.
Бровари
У Броварах в мережі установ загальної середньої освіти міста налічується 10 шкіл, Броварське навчально-виховне об'єднання (Буво), на базі якого діє загальноосвітня школа I-III ступенів, ліцей технологічного профілю та вечірня школа; приватна школа "Фортуна", ТОВ "Навчально-реабілітаційний центр "Мозаїка" і центр корекції та розвитку дитини "Сіал". Середня наповнюваність класів у 2017 році в більшості шкіл досягала 30, а в деяких — 33.
У 2018 році влада Броварів, щоб вирішити проблему переповнених шкіл, запропонувала з наступного року брати плату з "приїжджих" дітей з району. На думку мерії, це допоможе вирішити питання браку місць за партами. Однак деякі депутати міськради не погодилися з цією пропозицією, запропонувавши будувати нові навчальні заклади, вказавши, що гроші на будівництво в бюджеті є.
Читайте: Цена знаний. Мэрия Броваров намерена брать плату за обучение “чужих” детей
6 травня 2019 року Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури і транспорту Броварської міськради Київської області (Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськраді Київської області) (Управління будівництва та житлово-комунального господарства) уклало договір з ТОВ "Хозхімсервіс" (ТОВ "Хозхімсервіс ") на будівництво загальноосвітньої школи I ступеня по вул. Симона Петлюри (Черняховського), 17-Б, в Броварах. Вартість угоди склала 130 млн гривень. Згідно з угодою, підрядник повинен побудувати нову будівлю загальною площею 14,85 тис. кв.м, різної поверховості і з двома ліфтами.
Згідно з проектом, нова школа передбачає загальне зонування поряд зі школою № 10 в Броварах. Загальна територія – 3,9 га, територія нової забудови – 1,9 га. Проїзди, заміна комунікацій, облаштування майданчиків і тротуарів, а також і озеленення передбачається як на території школи № 10, так і на території нової школи. Нове будівництво, згідно з проектом, має бути складної форми і складатися з кількох окремих блоків, з багатосвітловим простором, розділене по функціональності. У ньому планують розмістити 32 класи початкової школи, проектна потужність – 960 учнів.
Роботи повинні бути завершені до червня 2020 року. Гарантійний термін експлуатації об'єкта, згідно договору, повинен скласти 10 років.
Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя
Вишгород
У грудні 2018 року Департамент регіонального розвитку КОДА без проведення конкурсу уклав договір з ТОВ "Моноліт-БудСіті" вартістю 9 млн гривень на реконструкцію Вишгородського дитсадка "Чебурашка". У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
У 2019 році Вишгородська загальноосвітня школа №1, що на проспекті Мазепи, 7-А, замовила капремонт своєї будівлі за 10,2 млн гривень у ТОВ "АМК РЕМ-БУД". Ця компанія, що належить депутату Синяківської сільради Андрію Куковенко і повинна буде виконати загальнобудівельні роботи і облаштувати в приміщенні системи водопроводу, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації. На виконання такого переліку робіт фірмі відвели майже чотири роки.
Читайте: Капремонт школы в Вышгороде растянут на четыре года
З перших вуст
KV опитала голів міських рад ю, чи очікується цього навчального року перенавантаження шкіл та дитсадків у їхніх містах, а також яких позитивних новин очікувати Київщині.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
“У місті критичної ситуації із школами та садочками немає, навчається приблизно 11 тис. дітей. Для дітей від трьох років та більше садочків вистачає, а щоб влаштовувати малечу в два роки, з цим є проблеми. Тому цього року, 29 вересня, якщо Антимонопольний комітет нам зніме обмеження, ми зможемо провести тендер, є виділені кошти і будемо будувати садок на 160 місць. Цокольний поверх за міські кошти вже збудований. Крім цього, плануємо проєкт реконструкції ще одного дитсадка, приміщення якого ми повернули із користування Нацполіції. Ці дитсадки в планах на найближчі рік-два. По вул. Європейській будується ЖК і там планується будівництво приватного дитсадка. Сьогодні у місті є вже три приватних дитсадка, тому альтернатива є. Завдяки підтримці Мінрозвитку місто залучило безповоротну допомогу від Європейського інвестбанку у розмірі 5 млн євро, додаємо свої кошти і добудовуємо школу № 5 із реконструкцією. Звичайно, практично в усіх школах, крім двох, діти навчаються в другу зміну. Але і цю проблему вирішуємо. На жаль, в місті немає вільних земельних ділянок під будівництво. Зазвичай, забудовники йдуть шляхом реконструкції, купуючи у населення ділянку в приватному секторі. Та змушувати їх будувати школу чи дитсадок, місто не має правових підстав”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“У Боярці найменш заповнені школи з усього Києво-Святошинського району. Якщо брати наш ліцей-гімназію, то половина діток взагалі не з міста, а з сусідніх сіл. У районі є території, які щільно забудовуються, а соціальна інфраструктура не розвивається. Пів района навчається в Боярських навчальних закладах. Враховуючи це, у місті немає критичної ситуації з переповненням шкіл. Усі боярчани потрапляють до дитсадків. До цього у нас були великі черги на три роки вперед. Із ситуації ми вийшли таким чином: спочатку в садочки йдуть боярчани, а потім ще дві черги – діти, які не живуть в Боярці. Звичайно, якщо брати нормативи, під які будувалися ці об'єкти, то вони переповнені і по всій Україні, там, де є центри розвитку. Ми маємо проєкт добудови школи №1, в історичній частині міста. На жаль, він поки що не фінансується обласною владою і не підтримується районом. Із районної адміністрації нам цей проєкт передали лише півтора місяці тому. Плануємо його відновити, перерахувати кошторис і знову подавати на фінансування до вищого рівня. Маємо також проєкт дитсадка, який в цьому році РДА розглядає на фінансування”.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
“Мережа як дошкільних, так і загальноосвітніх закладів у нас розширена. Звичайно, виходячи із природного приросту населення та міграційних процесів, потреба існує. У милому році ми добудували корпус школи №3, запустили 27 навчальних класів. У поточному році до березня-квітня завершимо будівництво загальноосвітньої школи-гімназії на 1100 учнів. Також оголосили тендер на будівництво загальноосвітньої школи №1. Це нова школа, яка будуватиметься за підтримки міжнародної програми “Підтримка України”. Нам вдалось вибороти перемогу і одержати 160 млн гривень. Поки є дві школи, які працюють у дві зміни. Будуємо дошкільний навчальний заклад, усього у місті їх стане 8. Але потреба все одно залишається”.
Голова Васильківської міськради Володимир Сабадаш:
“До мережі освітніх закладів міста Василькова входить вісім шкіл та десять дитсадків. Але їх недостатньо. На сьогоднішній день школи переповнені. В одній школі діти вчаться в дві зміни. Після того, як обвалилася будівля школи №6, дітей довелося розподілити між трьома навчальними закладами, і тому вони нині переповнені. Активно продовжується будівництво нової шостої школи. У місті будується лише один новий житловий масив. На території запроєктовано будівництво школи, але її зведення ще не розпочиналось. Є певні проблеми із дитсадками, наразі один із них закритий на ремонт. Тому діти були переведені до трьох інших садочків. На черзі до дитсадків у місті близько 200 дітей”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, у комунальній власності міста є вісім садочків, в яких виховується 2224 дитини. Та загальна проєктна потужність ДНЗ становить 1320 місць. Для розвантаження груп у 2018 році після реконструкції запрацював ДНЗ “Колобок”. Нині на реконструкції ДНЗ “Яблунька”. Окрім капітального ремонту старого корпусу, поруч збудований новий. Після відкриття у 2020 році — це буде найбільший садочок міста: 8 груп в старому корпусі та 6 — в новому. Тривалий час міська влада судилися з Пенсійним фондом за приміщення ДНЗ “Намистинка”, де фонд займає половину будівлі. Сторони дійшли мирової угоди і цьогоріч ПФУ звільняє приміщення. В дитсадку проведуть реконструкцію, після чого кількість груп може збільшиться вдвічі.
На території Вишневого такоє діє чотири загальноосвітні школи. Загальна кількість учнів – 5548 осіб. В школі №1 навчається 1400 учнів з проєктною потужністю 360, в №2 – 1135 (600), №3 – 1515 (1200), №4 – 1498 (1700). Таким чином, 1,2 і 3 школи змушені працювати у дві зміни. В лютому відкривається новий корпус школи №1, що зменшить навантаження, але не дозволить відмовитися від другої зміни.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
“Проблема переповнених шкіл та садочків є, я думаю, у кожному місті-сателіті. У нас є три школи, усі вони працюють в дві зміни. Наразі ми будуємо новий корпус на 22 класи, вдасться трохи зняти завантаженість. Але поки не можу говорити про строки, оскільки ми працюємо в співфінансуванні із обласною держадміністрацією. Ситуація із фінансуванням дуже нестабільна, то дають кошти, то — ні. Із садочками ситуація трохи простіша. Ми наразі будуємо відразу три садочки. Один із них має бути запущений восени і там навіть буде запас по місцях. Відносно інших пристоличних міст, у нас немає великої кількості нових житлових комплексів. Вони не критично впливають на заповненість навчальних закладів. Ця проблема виникла у місті не вчора, більше 40 років не будувались нові школи та садочки”.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
“Щодо шкіл проблем не маємо, по садочкам певні питання вже вирішено, але на даний момент є переповнені групи. Відповідно до цього в перспективі потрібно будувати додаткові дошкільні заклади. Також в третьому мікрорайоні міста заплановано будівництво нової школи. Проєкт вже розроблений і проходить експертизу, тож цього року вже будуть починатися роботи”.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський:
“У нашому населеному пункті кількість дітей збільшується не днями, а годинами. За рахунок нових житлових комплексів. І є велика потреба у навчальних закладах. Пайова участь забудовників мізерна, за ці кошти школу або садочок побудувати неможливо. І навіть цей внесок хочуть скасувати. Усе навантаження лягає на органи місцевого самоврядування. Нещодавно ми відкрили новий ліцей, стало легше. Загалом є три школи комунальної власності. Поки працюємо в одну зміну. Плануємо реконструкцію старої школи, виготовляємо проєкт. На масиві “Чайка” хочемо збільшити до 1000 школярів. Але сільрада не може реалізувати все це самостійно. Бюджет села — це не бюджет міста. Значної допомоги із району та області не отримуємо.
За останні 5 років ми побудували 5 садочків, але черга все одно є. Хоча за нормативами на 1000 жителів має бути 30 місць у садочках. Якщо порахувати, то мали б бути і зайві ліжка. Але нам не вистачає, бо багато хто живе без реєстрації. Це при тому, що є багато приватних шкіл та садочків”.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Олесь Кудрик:
“24 січня відкрили першу чергу нової школи на 600 місць, учні почнуть вчитися в одну зміну. Тепер у нас є дві комунальні і три приватні школи. Аналогічна кількість садочків. Звісно, що місць не вистачає, причина у великій кількості забудов. Усі приватні навчальні заклади створювали забудовники”.
Фото: колаж KVКиевVласть
Новий корпус був потрібен цій школі в м. Вишневе ще 10 років тому. Адже, в приміщенні, розрахованому на 370 дітей, сьогодні навчається вп’ятеро більше. Тут відновили шкільні зміни. Але діти, все одно, сидять втрьох за однією партою. За таких умов, говорити про якість освіти – зайве.
Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Минулого літа батькам пообіцяли, що вже 13 січня 2020 все зміниться. Та по-справжньому вводити школу в експлуатацію почали лише наприкінці року.
“Зараз будівельні роботи закінчено. ДАБІ м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти, — розповідає Олексій Чернишов, голова Київської обласної державної адміністрації, — І це дозволяє з впевненістю казати, що вже у лютому буде поставлено крапку у цьому важкому питанні”.
Разом із тим, вже в березні введуть у експлуатацію спеціалізовану загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 у м. Українка. Також, високий рівень готовності школи у м. Буча.
“У нас немає сумніву, що область збереже набраний темп й ми вчасно виконаємо свою частку програми Президента України “100/100/100”. – інформує О. Чернишов. – Відповідальність Київщини: 5 дитячих садків, 5 шкіл, 5 стадіонів”.
Нагадаємо: в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області налічується 702 школи, з них 34 приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком.
Читайте: Олексій Чернишов: Будівництво ВКАД розвантажить Київ і стимулюватиме розвиток регіону
Фото: прес-служба КОДАКиевVласть
В Інформаційно—творчому агентстві “ЮН-ПРЕС” відбулася творча вітальня “Таємниці Расонії” — зустріч з автором містичної української казки Марією Ралко.
Юні журналісти разом із вихованцями образотворчої студії відділу народної творчості мали можливість почути цікаві історії, описані в книзі й створити унікальні ілюстрації. А також — унікальну нагоду поспілкуватися з художницею й автором книги казок, намальованої словом і пензлем. Перша книга відомої української художниці й архітектора Марії Ралко “Таємниці Расонії” поєднала в собі захоплюючі казкові розповіді та неймовірно красиві ілюстрації від пані Марії та її чоловіка, українського художника Станіслава Адаменка, творчість якого і надихнула Марію Ралко на створення видання.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Марія Ралко відома в Україні, як художник і архітектор своїми роботами з оздоблення інтер’єрів у театрах різних міст, а також — Національної опери України, Палацу культури “Україна”, Маріїнського палацу в Києві та станції метро “Золоті ворота”.
За словами письменниці, перша презентація її книжки відбулася кілька місяців тому в Медіацентрі Генеральної Дирекції з обслуговування іноземних представництв. Гостями заходу були іноземні дипломати, представники українського дипкорпусу, співробітники Будівельної палати України, Українського інституту книги, Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв.
Пані Марія розповіла історію створення свого літературного первістка: “Ця книга народилася з появою на світ моєї онуки Софійки. Та на її написання мене надихнули спогади про власне дитинство – щасливе, повоєнне й складне водночас. Воно було чудове, тому що я завжди шукала свою чарівну паличку та отримувала задоволення від фантазій, а надто – підтримки власної сім’ї. За моїм задумом, це видання – родинна книга. Ми збиралися всією сім’єю за стіл, де завжди на почесному місці сиділа бабуся. Увечері після роботи кожен із нас займався своєю справою, і в цей час ми розповідали одне одному “побрехеньки” – різні смішні історії про все на світі. Який чудовий цей світ!. Ось із цього сприйняття й спогадів і народилася намальована словом і пензлем неймовірно красива збірка казок, призначених для читання дорослих із дітьми. У книжці є слова й речі, яких дитина не зможе збагнути сама – на поміч їй прийдуть батьки, дідусь, бабуся з поясненнями. Можливо, історії, на які читачі натраплять на сторінках, надихнуть старше покоління поділитися власними спогадами про дитинство зі своїми дітьми й онуками”.
Авторка зазначила, що ця книжка покликана об’єднати різні покоління сім’ї, щоби віднайти порозуміння та відчути цілісність: “Коли збираються різні покоління в сімейному колі, вони питають одне одного про все, цікавляться чимось, читають одне одному, проводять час разом, пізнаючи своє коріння. І це мусить зміцнювати землю й нас усіх. У такий спосіб майбутня генерація зрозуміє, що життя прекрасне”.
Окрім цього, художниця анонсувала старт цікавого літературного проекту, мета якого – об’єднати не лише різні покоління в одній сім’ї, а досягти єднання українських родин у світі. Кожна українська родина незалежно від місця перебування, чи то це Україна, чи то закордон, надсилатиме авторці та її творчій команді свої сімейні історії, тож до наступного видання ввійдуть розповіді українців звідусіль, утворюючи велику загальну казку. Це – сімейна книга сьогодення. Тут будуть персонажі, які живуть поміж нас і щодня роблять свою справу. Оповіді, казки, фентезі одних українських сімей ілюструватимуть інші родини – у цьому полягає єднання, що згуртує українців у світі.
А ще пані Марія зізналася, що вона страшенно любить, ба ні, навіть обожнює квіти. Особливо — піони й бузок! Саме тому в її роботах так багато квіткових мотивів.
Юні журналісти цікавилися і героями книги, й оформленням, і творчістю пані Марії Ралко. А юні художники малювали те, про що читали діти.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
Блукаючи нетрями бібліотек, ми можемо дізнатися багато цікавинок про те, як відзначали новорічні свята наші предки. “Тихо. Але в кожній хаті давно кипить робота...”, – тепер це видається казкою. Так ще донедавна розповідали про звичайний січневий ранок напередодні Різдва. Люди ще з давніх віків всією обстановою перетворювали цей день на магічне таїнство.
Першим було добування “нового вогню”. Цим вогнем господиня розпалювала в печі дванадцять дровин, що їх сушила дванадцять днів останнього місяця, потім – заходжувалася готувати дванадцять страв. Тоді число дванадцять теж було особливим: кожен місяць року ушановувався їжею на свят-вечірньому столі чи днем, упродовж якого кремінь і кресало, які використовувались для добування того “нового вогню”, лежали під образами. У час, як господиня поралась в хаті, господар напоював худобу й оглядав усе живе та мертве, що було при дворі. Так у турботах проходить день.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Ближче до заходу сонця починається приготування домашнього вівтаря. Господар вносить “дідуха”, оберемок соломи й сіна. Господиня, в цей таємничий вечір, відганяє злих духів від худоби та родини, затуляє вуста ворогам та й узагалі обвішує хату оберегами, як тільки може. Усе зле й погане з хати вимітається, аби в наступному році сім’ю супроводжувало лише щастя, благополуччя й достаток.
Цього січневого дня не снідають й обходяться без обіду. Тож до вечора всі будуть голодні. Але терплять й крізь вікно уважно дивляться на небо: чи не зійшла та зоря, що сповіщає людей про народження.
Після засвічення до хати першим заходить батько й благословляє родину святим хлібом. Святий Вечір починається. Народ збирається гуртом, члени родини закликають одне одного “до куті”. Так Різдво стало “спільною вечерею всього роду”…
Але Жовтневий переворот негативно вплинув на звичаї нашого народу. Прихід до влади радянських вождів знаменувався тотальним нищенням української культури та забороною віросповідання. За святкування Різдва чи Великодня відверто не карали, але усіляко перешкоджали поширенню. Таким чином, у роки дитинства та юності декількох поколінь українців церква лишалась недосяжною. Різдво існувало лиш у переказах і переспівах, в очікуванні старенькими колядників, які так і не приходили. Діти народжувались, росли й не знали ні про колядки, ні про вертеп.
Радянська хмара атеїзму густо повисла над багатьма областями України. Але й нині існують люди, котрі пам’ятають ті часи “до”. На Кіровоградщині, зокрема.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Мешканка селища Старої Осоти Тетяна Махно ділиться спогадами з дитинства:
“Весь день мати не відходила від плити. Пекла хліб, пиріжки, готувала кутю, ковбаси, варила голубці, узвар, пісну капусту. Увечері й зранку ходили до церкви. На перший день їли тільки пісне, а вже на другий розговлялися: їли й жирне, і смажене. Після того, як засвітиться на небі перша зоря дітей посилали нести вечерю. Глиняну мисочку ставили на ситцеву хустинку, клали туди смаколиків, і ходили по селу, до найрідніших, обмінюватись вечерею. Умови були такі: я даю тобі пиріжок, ти даєш мені пиріжок. Потім всі ходили гуляти, співати, колядувати, славити Ісуса Христа. Мати розповідала, як ще вона в дитинстві ганяла в “чортове колесо”: як озеро вкривалося льодом, туди несли старе колесо й возили на ньому дівчат. Дітей пригощали цукерками, а зранку, після відвідин церкви – всі обіймалися”…
Загальновідомим і поширеним звичаєм Різдва в Україні раніше був і вертеп, лялькова драма. Вертеп можна уявити як похідний будиночок з двома поверхами, де перший – це частина “свята”, другий – “народна”. Різняться вони й мовою (церковнослов’янська/народна), і стійкістю до місцевих умов, історичного періоду, здібностей самого вертепника, але кожному було відомо: лиш поєднання “книжних” елементів з елементами народними створює справжній дух Різдва, який так намагається не втратити сучасне покоління.
Сьогодні ми вже не забуваємо традиції на антресолях. Навпаки. Усе сприяє відновленню того магічного духу Різдва, який було пригнічено за часів СРСР. Яскравим прикладом цього є “Чесний вертеп”, організований у Києві театральною режисеркою Катериною Чепурою. Вертеп грає на вулиці, у транспорті й громадських закладах. На відміну від сільської місцевості мешканці багатоповерхівок не наважуються відчиняти двері незнайомцям, але із задоволенням виходять на двір цілими родинами для святкування Різдва разом із вертепом. Біля дитячого майданчика на озері Радунка в Києві лунають співи “Ой радуйся земле…”, і глядачі збігаються гуртом, аби досхочу посміятися, пригадати вже забуті колядки тощо.
Учасники вертепу – звичайна молодь, яка цінує народні та релігійні традиції, розважається й розважає оточуючих національними традиціями, духом українського Різдва. Актори в костюмах різних регіонів (Поділля, Східного та Західного, Житомирщини, Чернігівщини, Полтавщини) щороку вивчають і підшуковують нові українські колядки. “Якось так склалось: це хто там звідки родом. Або просто де які костюми пощастило подешевше знайти й придбати. Та ми їх лише фактично на вертеп і вдягаємо. А так, то бережемо”,– ділиться “старожил” вертепу Леонід Овчаренко.
Вдячні глядачі підтримують гривнею. Для того, щоб жила коляда, аби звичаї передавалися дітям й були актуальними в майбутньому. “Для таких і живе наш вертеп”, – стверджує ватага й режисерка “Чесного вертепу” Катерина Чепура.
Тож сучасні вертепи докладають багато зусиль, щоб показати наші чудові звичаї завжди будуть актуальними.
Різдвяні свята – магічні. Та магічна таємниця полягає не стільки у давніх казках, як у любові, турботі. Це час, коли припиняються сварки й з’являється віра в диво, сімейне благополуччя та мир. Такі свята надихають людей творити добрі справи й нові звершення в новому літочисленні. Українські звичаї ж для нас – те, що лиш підживлює цей новорічний дух.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Фото Владислав СтепаненкоКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 22:44:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 22:44:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 22:44:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2041
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"діти"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 22:44:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"діти"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1020, 10
0.0021
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('87935', '87884', '87859', '87854', '87493', '87444', '87427', '87352', '87250', '87248')
0.1422
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 22:44:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"діти"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)